iнфорусин
Народны новинкы Русинiв Словакії
Ч. 5 2017 | рiчник хiV (26)
На културу меншын піде веце пінязей. Розділити їх мать новый фонд
факты | култура | iсторiя актуалны iнформацїї о Русинах а не лем про Русинiв цiна 0,50 €
Наша тема
Нашы особности
Споминаня з юбілантом
Арсеній Коцак
с. 6
Покля остатні рокы были каждорічно на културу народностных меншын жыючіх на Словакії выділены з державного розрахунку все приближно штири міліоны евр, по новому бы то мало быти мінімално раз тілько. Рахує з тым нова пропозіція закона, котру уж схвалила влада Словацькой републікы. Кідь перейде і парламентом, компетенція роздільованя пінязей перейде з Уряду влады на новый фонд. Татіяна Юрашкова
с. 10
ПЕРШЕ ТОГОРІЧНЕ ЗАСІДАНЯ ВВ РОС 8-го марца одбыло ся в просторах СНМ – Музею русиньской културы в Пряшові перше тогорічне засіданя членів Выконного выбору Русиньской оброды на Словеньску (РОС) і членів Дозорной рады РОС, котре скликав председа РОС Мартін Караш. -акузПредседа інформовав членів о минулорічнім діятельстві орґанізації, похвалив тоты події, котры мож повісти, же были, што до обсягу і участи добры і успішны, але смомянув і дакотры не цалком выдарены події, на котры ся треба їх орґанізаторам ліпше приготовити. М. Караш інформовав членів о схваленых проєктах орґанізації на тот рік, в котрім суть многы події присвячены і юбілейному Року Адолфа Добряньского. Як раз тоты події, котры будуть проходити в містах і селах русиньского реґіону, будуть творити основу цілого тогорічного діятельства орґанізації. Членове Выконного выбору і Дозорной рады РОС по діскузії пропоновали вытворити приправны выборы на такы події, як наприклад День Русинів (12-го юна), де бы хотіли залучіти до діятельства вшыткы русиньскы обчаньскы здружіня і інштітуції, як Театер Александра Духновіча, професіоналный колектів ПУЛС, СНМ – Музей русиньской кулктуры, Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты. Выбор пропоновав вытворити робочі колектівы і на приготовліня цілословеньского конкурзу в декламації русиньского літературного слова Духновічів Пряшів і цілословацького співацького конкурзу русиньскых народных співанок - Співы мого роду.
О світовім форумі Русинів
З інформаціями із недавного засіданя Світовой рады Русинів выступив Владимір Противняк. Бісідо-
с. 2 ◢
◥◥ Сучасны членове ВВ і ДР РОС.
Фонд на підпору културы народностных меншын, котрый мать закон засновати, мать быти верейноправна інштітуція, котра буде незалежна од централных oрґанів штатной справы. Пропозіцію предложыла коалічна партія Most-Híd, і за приклад собі взяла Авдіовізуалный фонд ці Фонд на підпору уменя. Тоты фонды подля партії доказали, же мають способность ефектівного фінанцованя културы і уменя. Подобно бы мав фунґовати і фонд про меншыны. Заміром пропонованого фонду є всокочіня і розвиток културных вартостей народностных меншын, выхова і едукація. Зато буде фінанчно підпорьовати театры, умелецькы ансамблі, културны інштітуції ці такы орґанізації, котры едукують. Проєкты, на котры ся будуть о пінязі жадати, оцінять новы одборны рады. Тоты пак передложать рекомендованы проєкты і з вышков схваленых фінанцій директорови. Лемже при оціньованю проєктів мусять одборны рады думати ай на цілкове множество пінязей, котре є про конкретну меншыну становлено. З річного розрахунку піде на русиньску меншыну 6,4 процента. Наприклад мадярьска меншына дістане 53 процент, ромска 22,5 процент а чеська 3,7 процент із цілкового розрахунку. Пропозіції одборной рады має підписовати директор фонду, котрого до функції менує міністер културы. О неприділіню вырішыть директор лем втогды, кідь му так порадить одборна рада. В рамках фонду будуть мати вшыткы узнаны народностны меншыны свої властны одборны рады. Кажда мать мати пять членів з функчным періодом два рокы. Кідь пропозіцію нового закона підпорить по владі і парламент, новый фонд зачне фунґовати од 1-го юла того року. Першы вызвы на подаваня проєктів бы пак фонд выголосив зачатком рока 2018. ■