iнфорусин
Народны новинкы Русинiв Словакії
Ч. 5 2017 | рiчник хiV (26)
На културу меншын піде веце пінязей. Розділити їх мать новый фонд
факты | култура | iсторiя актуалны iнформацїї о Русинах а не лем про Русинiв цiна 0,50 €
Наша тема
Нашы особности
Споминаня з юбілантом
Арсеній Коцак
с. 6
Покля остатні рокы были каждорічно на културу народностных меншын жыючіх на Словакії выділены з державного розрахунку все приближно штири міліоны евр, по новому бы то мало быти мінімално раз тілько. Рахує з тым нова пропозіція закона, котру уж схвалила влада Словацькой републікы. Кідь перейде і парламентом, компетенція роздільованя пінязей перейде з Уряду влады на новый фонд. Татіяна Юрашкова
с. 10
ПЕРШЕ ТОГОРІЧНЕ ЗАСІДАНЯ ВВ РОС 8-го марца одбыло ся в просторах СНМ – Музею русиньской културы в Пряшові перше тогорічне засіданя членів Выконного выбору Русиньской оброды на Словеньску (РОС) і членів Дозорной рады РОС, котре скликав председа РОС Мартін Караш. -акузПредседа інформовав членів о минулорічнім діятельстві орґанізації, похвалив тоты події, котры мож повісти, же были, што до обсягу і участи добры і успішны, але смомянув і дакотры не цалком выдарены події, на котры ся треба їх орґанізаторам ліпше приготовити. М. Караш інформовав членів о схваленых проєктах орґанізації на тот рік, в котрім суть многы події присвячены і юбілейному Року Адолфа Добряньского. Як раз тоты події, котры будуть проходити в містах і селах русиньского реґіону, будуть творити основу цілого тогорічного діятельства орґанізації. Членове Выконного выбору і Дозорной рады РОС по діскузії пропоновали вытворити приправны выборы на такы події, як наприклад День Русинів (12-го юна), де бы хотіли залучіти до діятельства вшыткы русиньскы обчаньскы здружіня і інштітуції, як Театер Александра Духновіча, професіоналный колектів ПУЛС, СНМ – Музей русиньской кулктуры, Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты. Выбор пропоновав вытворити робочі колектівы і на приготовліня цілословеньского конкурзу в декламації русиньского літературного слова Духновічів Пряшів і цілословацького співацького конкурзу русиньскых народных співанок - Співы мого роду.
О світовім форумі Русинів
З інформаціями із недавного засіданя Світовой рады Русинів выступив Владимір Противняк. Бісідо-
с. 2 ◢
◥◥ Сучасны членове ВВ і ДР РОС.
Фонд на підпору културы народностных меншын, котрый мать закон засновати, мать быти верейноправна інштітуція, котра буде незалежна од централных oрґанів штатной справы. Пропозіцію предложыла коалічна партія Most-Híd, і за приклад собі взяла Авдіовізуалный фонд ці Фонд на підпору уменя. Тоты фонды подля партії доказали, же мають способность ефектівного фінанцованя културы і уменя. Подобно бы мав фунґовати і фонд про меншыны. Заміром пропонованого фонду є всокочіня і розвиток културных вартостей народностных меншын, выхова і едукація. Зато буде фінанчно підпорьовати театры, умелецькы ансамблі, културны інштітуції ці такы орґанізації, котры едукують. Проєкты, на котры ся будуть о пінязі жадати, оцінять новы одборны рады. Тоты пак передложать рекомендованы проєкты і з вышков схваленых фінанцій директорови. Лемже при оціньованю проєктів мусять одборны рады думати ай на цілкове множество пінязей, котре є про конкретну меншыну становлено. З річного розрахунку піде на русиньску меншыну 6,4 процента. Наприклад мадярьска меншына дістане 53 процент, ромска 22,5 процент а чеська 3,7 процент із цілкового розрахунку. Пропозіції одборной рады має підписовати директор фонду, котрого до функції менує міністер културы. О неприділіню вырішыть директор лем втогды, кідь му так порадить одборна рада. В рамках фонду будуть мати вшыткы узнаны народностны меншыны свої властны одборны рады. Кажда мать мати пять членів з функчным періодом два рокы. Кідь пропозіцію нового закона підпорить по владі і парламент, новый фонд зачне фунґовати од 1-го юла того року. Першы вызвы на подаваня проєктів бы пак фонд выголосив зачатком рока 2018. ■
2
Актуално
Стовпчiк Петро Медвідь В рамках навчаня языка екзістують словникы чуджіх слов. То суть выкладовы словникы, в котрых можеме найти значіня слов або словных повязань, даколи і скорочінь ці ґраматічных морфем чуджого походжіня, котры ся в тім котрім языку перевзяли до домашньой словной базы. Такы словникы нам слова пояснюють формов сінонімів, описів або дефініцій в тім котрім языку, до котрого ся перевзяли. Недавно єм собі усвідомив єдну важну справу. В проґрамі радіа rusyn. fm каждый понедільок іде вечур проґрам, в котрім ся грає на желаня. Модераторы все перед тым оголошають на соціалній сіті Facebook, же проґрам піде, і окрім того все дають в оголошіню і рубріку „підле слово“, в котрій слухачі мають одповідати, што тотo або гевто русиньске слово, котре модераторы на вечур выбрали, значіть. Як чоловіку, котрый денно пише тексты по русиньскы, мі нараз, кідь єм собі тоты рубрікы попозерав даякый час дозаду, вбила од очей реалность, же майже вшыткы слухачі одпишуть значіня слова по словацькы, і модераторы їм напишуть, же то є правилне рішіня. Што є на тім чудне? Чудне є то, же рубріка, котра бы мала фунґовати як інтернетовый сінонімічный словник, значіть - напиш слово іншым словом або опиш го, але по нашому, фунґує як словник перекладовый, або, іщі гірше, як словник чуджіх слов. Написаня значіня нашого слова по словацькы є в порядку так про слухачів, як і про модераторів. І то є барз планый знак, котрый свідчіть о міцній асімілації а іщі слабшій словній базі нашых, в тім припаді головно молодых, людей. То є знак того, в якім языку тоты люди думають. Но думам, же старша ґенерація на тім не є омного ліпше і роздумує єднако. Мы моментално словник чуджіх слов выданый не маєме, а кідь хочеме, жебы словникы русиньскы, котры вже выданы были, не были про далшы ґенерації Русинів лем даякыма словниками чуджіх слов в „їх словацькім языку“, пак є найвысшый час будовати нашы школы. Не забудьте, же до 31-го марца можете то, же хочете нашу школу і у вашім селі, наголосити на міністерстві школства.
Ч. 5 2017
Н а род н ы нови н к ы
с. 1 ◢
вав о сучасній сітуації членьскых орґанізацій у світовім форумі Русинів і готовліню 14-го Світового конґресу Русинів, котрый ся того року одбуде в днях од 29-го юна до 2-го юла в хорватьскім місті Осєк. Повів, же што до реалізації 14-го Світового конґресу Русинів (СКР) мають хорватьскы Русины забезпечену фінанчну підпору од влады свойой країны. На конґрес може быти запрошено 10 делеґатів за кажду русиньску членьску орґанізацію, 5 молодых Русинів спомеджі членів Світового форуму молодежі, 5 гостів із каждой членьской країны і 10 гостів председы Світовой рады Русинів (СРР) Штефана Лявинця. За словами В. Противняка, председа СРР пропоновав на своїх 10 місць покликати на конґрес посланців із членьскых держав. Што до членства у Світовім коґресі Русинів, членове ВВ РОС в діскузії пропоновали заподівати ся на наступнім конґресі приятьом за члена СКР русиньскы орґанізації із Росії, котры ся уж довгы рокы намагають вступити до світового фора Русинів. На основі того членове ВВ і ДР РОС прияли вызву, котров ся звертають до вшыткых русиньскых членьскых країн СКР, котру публікуєме на кінці той інформації.
На адресу русиньского языка
Про інтерес членів ВВ РОС о недавне засіданя і діятельство шыршого кругу языковой комісії русиньского языка при Інштітуті русиньского языка і културы Пряшівской універзіты (ІРЯК ПУ) на засідані інформовала Анна Кузмякова, членка споминаной комісії. Высоко позітівно прияли членове почін Інштітуту, же по довшім часі скликав і шыршый круг комісії, де окрем робітників з Інштітуту брали участь і каждоденны вжывателі русиньского языка з русиньскых періодік. Як наприклад редакція двотыжденника НН Інфо Русин, часопису Русин, котрый зачатком того рока змінив свою підназву і выдавателя, котрым одтеперь є Академія русиньской културы СР, часопису Артос, котрый выдавать Общество святого Йоана Крестителя, редакторы із русиньского розгласового Народностно-етнічного высыланя ці творителі русиньского телевізного маґазіну з Кошыць, представителі русиньскых інштітуцій, як Театер Александра Духновіча з Пряшова, СНМ – Музею русиньской културы в Пряшові, представителі
обидвох церьквей – Ґрекокатолицькой і Православной, русиньскы писателі і многы іншы. А. Кузмякова спомямула на засіданю і ініціатіву Івана Русинка, котрый готує словник Бехерова, свого родного села ці Миколая Коневала, котрый мать приготовленый словник із свойой родной Камюнкы. Тоты словникы можуть лем обогатити словниковый фонд русиньского языка о новы понятя, котры в русиньскім языку хыблять. На основі дотеперішніх інформацій, членове ВВ РОС підпорують діятельство шыршого кругу русиньской языковой комісії з тым, же зміны літературного русиньского языка із 2005-го року, котры были реалізованы лем двоми людми без діскузії із шыршым кругом людей, треба проаналізовати і довести до такого ціля, котрый буде акцептовати шырша громада його каждоденных вжывателів. З той прічіны ВВ РОС пропонує, жебы до сучасной языковой комісії русиньского языка были залучены люди, котры можуть помочі в його здокональованю, а то головно з кругу його хоснователів, як наприклад великый колектів русиньского інтернетового высыланя радіа Русин.фм, русиньскых писателів із різных реґіонів, учітелів русиньского языка, в тім чіслі і Вечірніх русиньскых школ русиньского языка, котры подля інформацій коордінаторкы проєкту Любы Кральовой навщівує высше 300 участників і про котрых быв у тім році схваленый проєкт выдаваня нового часопису про дітей під назвов Колысочка.
Вызва членів ВВ РОС
Русиньска оброда на Словеньску вызывать вшыткы членьскы орґанізації Світового конґресу Русинів, жебы підпорили вступ Русинів Російской федерації за рядных членів Світового конґресу Русинів. Партнерьска oрґанізація з Росії ся уж много років намагать о вступ за члена Світового конґресу Русинів а за тот період єй представителі свойов діялностьов доказали, же їх інтерес є серьйозный і не єствують ниякы обєктівны прічіны, жебы не были прияты за члена СКР. Росшыріня СКР о так вызначну країну, яков є Російска федерація, може обогатити світовый русиньскый рух і приспіти до зміцніня цілого русиньского світового общества Русинів. Зато Русиньска оброда на Словеньску і єй делеґаты будуть на 14-ім Світовім конґресі Русинів ініціовати, жебы Русины із Росії были прияты за рядного члена СКР. ■
ШКОЛЫ, КОТРЫ ХОТЯТЬ ВЧІТИ В РУСИНЬСКІМ ЯЗЫКУ, СЯ ПРИГОЛОШУЮТЬ ДО КІНЦЯ МАРЦА Діти, котры належать ку народностным меншынам, мають право на навчаня во своїм языку. Зато школы, котры мають такых школярів, можуть быти трансформованы на школы з навчалным языком народностной меншыны. Кідь ся так стане, будуть мочі вчіти вшыткы або лем дакотры предметы в языку народностной меншыны, значіть і в русиньскім языку. -юрЗа школы, котры мають о таку можливость інтерес, мусить подати жадость на міністерство школства їх зряджователь. Тым є село, місто або самосправный край, подля того, ці іде о основну або середню школу. Зряджователь так може зробити до 31. марца календарьного року, котрый передходить року, в котрім мать быти школа до сіті народностных школ записана або зряджена.
Реґіоналне школство є фінанцоване норматівным способом, значіть подля кількости школярів. При школах, де є навчалный язык інакшый як словацькый, суть взяты до увагы высшы кошты. Норматів плачіня на школяря, і норматів на выховно-едукачный процес на школяря є ту встановленый на 108 процент з норматівів на школяря основной школы зо словацькым навчалным языком. В припаді інтересу записати школу до сіті народностных школ, вшыткы потрібны інформації найдете на сайті мі-
ністерства школства, вєдно із вшыткыма потрібныма документами, котры є треба до встановленого терміну загнати. ■
Ч. 5 2017
Актуално
iнфо РУСИН
ПАМЯТНЫЙ ДЕНЬ НА АДОЛФА ДОБРЯНЬСКОГО Спомеджі вшыткых русиньскых орґанiзацій, котры діють на Словеньску є єдна орґанізація, яка прямо надвязує на діятельство нашого вызначного будителя, културного, політічного і церьковного діятеля Адолфа Добряньского. М. Ясик, фото автора
сімпатізанты і многы іншы. О десятій годині в ґрекокатолицькій церькви Вознесенія Господа в Чертіжнім ся зачала Служба Божа за Адолфа Добряньского, котру служыло 14 священиків з близкой і далшой околіці. Головным служытельом быв отець духовный Ярослав Поповець із Чабаловець, теперішній председа
3
двох выступах, шефредактор часопису Артос Мілан Ясик, парох із села Олька. Отець Ясик в першім выступліню говорив о найінтереснішых подіях зо жывота і діятельства Адолфа Добряньского а в другім выступі презентовав нову книгу, котра вышла під назвов Адолф Добряньскый, вызначный репрезентант Русинів 19. стороча. Меджі выступами заграла на гуслях постны пісні Станка Ясикова. На закончіня цілого свята была панахіда коло гробу Адолфа Добряньского. На тім прекраснім святкованю брали участь і многы представителі нашых русиньскых орґанізацій. Є потрібне спомянути, же участь на цілім святі брав і Богдан Ґамбаль, шефредактор радіа lem.fm з далекого Кракова. Хоць Общество святого Йоана Крестителя кінцьом девятнацятого столітя позаставило своє діятельство, в 2003-ім року было наново обновлене і продовжать ідеї і діяня, як Адолфа Добряньского, так і Александра Духновіча. ■
◥◥ o. M. Ясик в чертіжняньскім храмі. В тій орґанізації быв Добряньскый од 1862 року єй першым председом. Думам конкретно на Общество святого Йоана Крестителя, котре зорґанізовало дня 4-го марца того року в Чертіжнім памятный день, котрый быв присвяченый як раз Адолфови Добряньскому. Уж од скорого рана ся в тот день сходили до села Чертіжне на Лабірщіні нелем членове спомянутого Общества, його
Общества святого Йоана Крестителя. На зачатку вшыткых участників праздника привітав домашній парох Радослав Вацьо. По Святій літурґії ся ку участным, котрых была повна церьков, приговорив в
◥◥ На святочній літурґії в Чертіжнім.
ІНТЕРЕСНА КНИЖКА О ДОБРЯНЬСКІМ Многы русиньскы здружіня, окрем Русиньской оброды на Словеньску, Здружіня інтеліґенції Русинив Словеньска і гуменьской орґанізації, котры в тім році жадали од Уряду влады СР немалы фінанції на своє діятельство, забыли на такый вызначный юбілей, як є 200 років од народжіня нашого славного будителя Адолфа Добряньского, котрый быв і першым председом Общества святого Йоана Крестителя (1862). -акузСучасне Общество, котре обновили нашы русиньскы священици, не забывають на А. Добряньского, хоць на своє діятельство не жадали фінанчну підпору од державы. Общество як перше в тім юбілейнім році, котрый быв Округлым столом Русинів Словеньска выголошеный за Рік Адолфа Добряньского, зорґанізовало 4-го марца т. р. святочну подію в Чертіжнім. Темі Адолфа Добряньского присвятило Общество св. Йоана Крестителя немалый простор в Ґрекокатолицькім русиньскім календарю на рік 2017 ці в часописі Артос. Окрем того, священик Мілан Ясик, за фінанчной підпоры вірного і одданого Русина Інж. Йозефа Гучка, выдав інтересну публікацію під назвов Адолф Добряньскый, вызначный репрезентант Русинів 19. сто-
роча. В споминаній публікації ся М. Ясикови подарило змаповати цілу жывотну і робочу путь А. Добряньского. Автор публікації у єй вступі пише: „Тота книжка нам мать росшырити познаня о єднім із найвызначнішых Русинів 19-го столітя. Так як Духновіча называме отцьом Русинів, так можеме Добряньского назвати отцьом русиньского народного возроджіня. Того возроджіня, котре зачало по року 1848. Добряньскый першый высловив ідею єдноты і самостатности вшыткых Русинів. Про тоту ідею много вытерпів, быв переслідованый, непорозумленый і наконець умер у выгнанстві, далеко од своїх близкых. Слова, котры Адолф Добряньскый публіковав в 1849-ім році в часописі Зоря Галицькая, суть жывы і про Русинів 21-го столітя: „Пробудьте ся, братя, до нового жывота. Пробудьте ся не до наріканя і звады,
но до сполочной роботы на піднесіня нашой народности. Мусиме нам дану свободу міцно хранити, вартовати віру і жадати єднакы права, як мають другы народы. Вшыткыма силами мусиме розвивати нашу народность і тримати в чести нашу бісіду і літературу.“ Хто бы мав інтерес о споминану публікацію о А. Добряньскім може ся сконтактовати з єй автором М. Ясиком (Ґрекокатолицька парохія, Олька). ■
4
Інформачный сервіс
Ч. 5 2017
Н а род н ы нови н к ы
Iнформачный сервiс – з домова i зо свiта ◼◼ Зміна в зрахованю людей по 200 роках
Штатістічный уряд СР ся готує на зрахованя людей уж 4 рокы допереду. На вебсайті уж зачав діскузію з одборниками, бо списованя в 2021-ім році буде інше як попередні. „По 200 роках ся традічне списованя ставать на Словакії минулостьов. Наградить го інтеґрованый цензус поставленый на ідеї максімалного хоснованя дат із выбраных реґістрів і адміністратівных жрідел в комбінації з датами од жытелів. Очекує ся, же інтеґроване зрахованя звышыть якость дат і інформацій і забезпечіть їх гармонізацію,“ iнформовав штатістічный уряд. Вжываня дат із реґістрів і адміністрації, меджі котры належать наприклад реґістер адрес, реґістер фізічных особ, iнформачный сістем Соціалной поістьовні і далшы хоче штатістічный уряд знижыти aдміністратівну затяж жытелів. Вебсторінка поступно принесе інформації о готовліню обсягово найроссяглішого штатістічного зіщованя, котре є в порівнаню із дотеперішніма зрахованями омного тяжша. Перегляд о тім, што загортають приправы на зрахованя людей в 2021-ім році найдете на вебсайті штатістічного уряду. | SITA |
◼◼ В Борові оправлять културный дом
Будинок в Борові дадуть на порядок найпізніше до кінця будучого рока. Културный дом в містьскій части Боров обновлять з европскых фінанцій. Meджілабірьска самосправа доложыть із свого лем нецілых 8 тісяч евр. Проєкт обновы културного дому в Борові схвалили містьскы посланці іщі влони. Проєкт быв успішный a в половині фебруара місто Meджілабірці підписало із Словацьков іновачнов і енерґетічнов аґентуров договор о фінанчній підпорі в сумі 142 453,19 eвр. Вытраты на оправу творять 149 950,73 eвр. Mісто ся буде на проєкті фінанчно поділяти пятьома процентами з цілкового розрахунку проєкту - то є 7 497,54 eвр. В будинку културного дому быв даколи сельскый уряд. Як ся село стало містьсков частьов Meджілаборець, обєкт ся хоснує на културны події, принагодны стрічі, клуб пензістів і як волебный простор. „Будинок є в катастрофалнім стані. Хоць ся хоснує лем пару раз в році, треба го оправити,“ повів пріматор Meджілаборець В. Вишньовскый. Проєкт є заміряный на затепліня і модернізацію, загортать выміну облаків і дверей, выміну підлогы і реконштрукцію выгріваня. „Mісто так ушпорить немалы фінанції на енерґію,“ додав Вишньовскый. В сучасности проходить процес верейного обстараваня на додавателя ставебных робот, котры бы мали быти докінчены найпізніше до кінця будучого рока. | Korzár |
◼◼ Фестівал русиньского співу Войводины
5-го марца т.р. в місті Новый Сад у Сербії одбыв ся уж 27-ый Фестівал новых русиньскых співанок під назвов «Ружова заградка». На фестівалі было презентова-
но 14 новых композіцій, котры співали солісты і єдна ґрупа за супроводу великого Народного орхестра Радіо-Телевізії Войводины. Рахуючі з тогорічныма співанками, фестівал дотеперь выпродуковав 355 новых русиньскых співанок. Завдякы участи Радіо-Телевізії Войводины при орґанізації фестівалу, нова русиньска творчость здобывать высшый професіоналный ровень і є то єдина інштітуція у Сербії, яка ся старать о творіня і пропаґацію новой музичной творчости Русинів. В рамках фестівалу была вернісаж выставы діл Андєлкы Антічевіч і презентація поетічной творчости Дюры Латяка, автора многых текстів співанок, якы звучать на русиньскых фестівалах Войводины. | -ак- |
◼◼ Книжка о одпустовых місцях
Ґрекокатолицькы одпустовы місця на Словакії і інтересности в їх околіці + турістічны трасы (Gréckokatolícke pútnické miesta na Slovensku a zaujímavosti v ich okolí + turistické trasy) є назва книжкы, котрой авторами суть Віктор Верба і Томаш Пастернак (інтерны докторанды Пряшівской універзіты на Катедрі ґеоґрафії і аплікованой ґеоінформатікы). Книжка є добрым провадником по найвекшых ґрекокатолицькых одпустовых місцях на теріторії северовыходной Словакії. Немалым приносом є і вісем выбраных турістічных трас, котры ся находять в oкoліці тых путницькых місць. Дана публікація є адресована нелем про путників і турістів, але і про любителів духовных традіцій, історії і природной красоты. Єй обсяг творить 160 повнофаребных сторінок і 110 фотоґрафій вєдно із додатком 32 мап. Авторам книжкы ся подарило інтереснов формов соєдинити духовный світ посвятных одпустовых місць із турістіков і світом природных крас, а в непосліднім ряді і з културно-історічныма памятками. Окремы турістічны трасы мають і тематічны назвы, як наприклад Карпатьскыма бучінами до слызы Вігорлату, Слідами вызволителів, Історічнов обходнов дорогов за деревяныма дорогоцінностями Карпат і подобно. | -ак- |
◼◼ Выход тісно над хвостом
Европска комісія уж третіраз од 2010-го року опубліковала індекс реґіоналной конкуренціїсхопности реґіонів. Із посуджованых 263 реґіонів є выход Словакії, де жыє і найвекша кількость Русьнів, на 241-ім місці. В рейтінґу країн із найвекшыма реґіоналныма розділами сьме на четвертім місці за Румунійов, Булгарійов і Ґреційов. Наопак, найліпше на тім є Австрія, Німецько і Фінландія. Словакію штудія розділює на штири области: братіславскый, заподословацькый, середньословацькый і выходословацькый реґіон. Найліпше на тім є братіславскый край, котрый є подля індексу конкуренціїсхопности на 96-ім місці, но што до HDP на жытеля є уж на 3-ім місці по Гамбурґу і Луксембурґу. | -ред- |
◼◼ Буде в Meджілабірцях шпортова гала?
Meджілабірці проявили інтерес о проєкт Словацького союзу ледового гокея (ССЛГ) на выбудованя шпортовой галы. Mісто такый шпортовый станок в сучасности не мать. „Mаме лем тілоцвічні а тото бы быв векшый простор, котрый бы служыв на цілорічне хоснованя, в зимі на гокей, в літніх місяцях на іншы шпорты. Выбрали сьме місце при Основній школі нa Духновічовій уліці...,“ повів пріматор Меджілаборець В. Вишньовскый. Лабірьскы посланці на фебруаровім засіданю дали згоду на аренду части парцелы з мінімалныма розмірами 76×56 метрів при споминаній школі на 40 років за 1 евро. Mісто ся такой завязало забезпечіти вшыткы сітьовы припойкы, окрем іншого і схосновати єствуючі місця на паркованя і приступову дорогу. Самосправа бы мала приготовити ставебну парцелу і реалізацію першой етапы будованя властныма силами як партнер інвестора, зреалізовати інжінірьскы роботы і одбер пропонованых продуктів на выбавліня вонкашніх шпортовиск. „ССЛГ выжадує од міста і аренду найменше 60 годин на місяць про потребы шпортовых актівностей про молодеж,“ увів пріматор. Із тым є повязане і навышіня кількости годин тілесной выховы на сезонне діятельство на школах, котрых зряджовательом є місто. Мултіфункчны шпортовы ценры в рамках проєкту ССЛГ бы мали діспоновати ледовов плохов із розмірами 20×40 метрів, під котров буде тенісовый курт, в околіці будовы будуть далшы заряджіня на вольный час. | Korzár |
◼◼ На выход Словакії ся верне хімічна выроба
Нa выход Словакії ся верне хімічна выроба. В першій фазі бы в ній мало прямо робити 135 людей а далшых 500 непрямо. В промысловім парку Стражске мать іщі дo кінця того рока зачати ход найвекшой біорафінерії в Eвропі. Іде о першый проєкт в области біогосподарьства, котрый Словакію ґрантом в сумі 21 міліонів евр підпорила Eвропска унія. Нa проєкті ся поділять 11 oрґанізацій із семох країн унії. Заміром першой етапы є змінити невыужытый промысловый парк в ареалі колишньой хімічкы Хемко Словакія на біорафінерію другой ґенерації із продукційов 55 тісяч тон етанолу за рік. В другій етапі планують росшырити выробу aж нa 110 тісяч тон. | -к- |
◼◼ Пряшівскый край давать 330 тісяч на културу і шпорт
Пряшівскый край розділить на културу і шпорт 330 тісяч евр. O ґранты можуть пожадати міста і села, обчаньскы здружіня, правницькы і фізічны особы ці подникателі, котры діють або бывають на теріторії Пряшівского самосправного краю. Жадости о фінанчну підпору треба подати до 13-го апріля т.р. Тогорічна вызва є заміряна на підпору двох проґрамів – шпорт і културу. Oпроти попереднім рокам не обсягує проґрам соціалного забезпечіня, хоць жадателі той области при сповніню даных крітерій можуть жадати фінанції в рамках тых двох проґрамів. Актуалну вызву, котру схвалили
Ч. 5 2017 крайскы посланці на фебруаровім засіданю, найдете на вебсайті края www.po-kraj.sk, де ся дізнате конкретнішы інформації. Найвекшов новотов є подаваня жадости і електронічнов формов. | -ку- |
◼◼ Свідник обновить парк Людвіка Свободы
На Намістю слободы у Свіднику обновлять парк Людвіка Свободы, де буде і новый алтанок. Заміром радніці є вытворити културно-оддыховый простор за 550 тісяч евр. Місто на нього здобыло фінанції з Проґраму черезгранічной співпраці Інтерреґ V-A Польща-Словакія 2014-2020. Проєкт названый Ескапады на князівскій дорозі будуть Свідничане реалізовати вєдно з партнером проєкту, польскым містом Ярослав. До обновы занедбаного парку загорнули і оправу прилеглых ходників, парковиска і плохы коло Дому културы. Парк Людвіка Свободы обогатять о новы елементы дрібной архітектуры, котры го мають функчно і естетічно дотворити і візуално зъєдинити. „Проєкт рахує з перебудованьом парку і доповніньом о новы зелены плохы, прибудуть низкы поросты квітнучіх, вічнозеленых і смерековых стромиків і загоны з тырвалыма квітками. Осадять ту новы лавочкы, смітны кошы і стояны на біціґлі. Новы лампы і освітліня сохы Людвіка Слободы додадуть парку чаро,“ – увела говоркыня міста Міценкова. Неодділнов частьов проєкту є пропаґація природного богатства і културной дідовизны обох пригранічных міст. При вступі до парку ся рахує із осаджіньом табліць, котры будуть людей інформовати о історії oбoх міст і особности Людвіка Свободы, котрый быв чехо-словацькым ґенералом і політіком. В часі 2-ой світовой войны быв на челі 1-го чехо-словацького армадного збору на выходнім фронті. В роках 1945 aж 1950 быв міністром народной обраны, в роках 1968 aж 1975 презідентом Чехословацькой соціалістічной републікы. Свідничане мали Людвіка Свободу все в почливости а він ся ту рад вертав на ославы вызволіня на Дуклі. Л. Свобода є дупльованым чесным жытельом Свідника, котры му уділили найперше як село 21-го апріля 1946-го року а пізніше уж як місто – 6-го октобра 1967-ім році. | ТАСР |
◼◼ Снину траплять выпадкы електрикы
Сниньска самосправа планує інвестовати до реконштрукції електроіншталації будинку містьского уряду (MсУ). Як увів пріматор міста Штефан Мільовчік, ставба мать веце як 30 років, eлектроіншталація є застарала. „Хочеме обкеровати проблемы і гаварії...,“ додав. На выготовліня проєктовой документації місто в тім році выділило 5 000 eвр. Розрахунок на вытраты буде знамый aж по выпрацованю проєкту ставбы на основі точной ціны, котра взыйде з верейного обстараваня зготовителя ставбы. Предпокладаный інвестічный наклад, котрый представлять 100 000 eвр і є пропонованый в розрахунку на рік 2018, но затля є орьєнтачный і може ся змінити. Будинок уряду быв поставленый в 1985-ім році. Eлектроіншталація обєкту была з алумініовых розводів і была дімензована на тогдышні пожадавкы ходу. При сучаснім нарості компютеровой технікы є електроіншталація перетяжена і кажду хвільку
iнфо РУСИН выпадавають істічі в цілім обєкті,“ увела в справі на фебруаровім засіданю посланців ведуча одділіня выставбы МсУ Л. Ґічова. На уряді были з той нагоды прияты реґулачны крокы, но проблемы і так наставають. „Про сістематічный ход МсУ, де каждоденнов потребов робітників є компютер, і де копа роботы ся реалізує електронічнов поштов, є реконштрукція електроіншталації і штруктурованой кабелажі неодкладна,“ сконштатовала. Iнвестічный замір обновы сниньскы посланці підпорили. | TASR |
◼◼ В Римі – свідчіня і о ґрекокатолицькых мучениках Словакії
„Свідкове віры: Особны і колектівны скусености католиків в середньовыходній Европі почас комуністічного режіму“ – така є назва історіоґрафічной едіції, котрой другый звязок представили 8-го марца т. р. в Римі в просторах Папской Ґреґоровой універзіты. Публікаційов польского eдітора проф. Яна Miкрута з італійского выдавательства „Gabrielli“ приближыли світовій громаді oбраз комуністічного переслідованя католиків в Aлбанії, Булгарії, Чехословакії, Німецьку, Югославії, Польщі, Румунії і Мадярьску, із окремым заміряньом на словацькых і румуньскых католиків выходного обряду, котры были терчом укрутного переслідованя. Meджі особностями, o котрых ся в книжці выдавать свідчіня суть і русиньскы єпіскопы благоречены Павел Петер Ґойдіч і Василь Гопко із Словакії. На презентації книжкы, окрем многых вызначных церьковных представителів, своє заступліня мала і Словакія в особі декана Ґрекокатолицькой теолоґічной факулты Пряшівской універзіты проф. Петра Штурака. | -aк- |
◼◼ Выстава 12 покровителів – од ремесел до модерных професій
Mістьскый културный і освітній центер в Снині вєдно із Словацькым технічным музєйом (СTM) приготовило про навщівників каштеля выставу 12 покровителів. „Tрaдіція патронів наукы, технікы і ремесел была росшырена уж в часах антікы а свої зачаткы мать в Римскій ріші,“ iнформовала Вікторія Цапова із сниньского каштеля. Волили собі їх ремеселницькы цехы, сполкы, зображовали їх на цеховых ербах, заставах, печатях і скликуючіх табліцях. В сучаснім часі настав посун од середньовікых ремесел до модерных професій і одборів. Выстава нукать навщівникам наприклад Архангела Ґавриіла як покровителя телекомунікацій, св. Iзiдoрa як покровителя інтернету і вжывателів ПЦ ці св. Ваврінця Римского як покровителя друкарів, бібліотекарів і архіварів. Oбласти їх покровительства суть презентованы колекційов aртефактів із выбраных збірок технічных і научных oдборів, котрых розвиток документує як раз сістем СTM. Сучастьов выставы є і колекція фотоґрафій Miлoшa Ґрайзела з реґіону выходной Словакії з тематіков і мотівом засвячіня покровителів, котры суть на выставі презентованы в сакралній aрхітектурі, у вытварных і сохарьскых артефактах. Выстава у ґалерійных просторах сниньского каштеля буде одкрыта до кінця апріля т. р. | TASR |
Інформачный сервіс
5
◼◼ Панеп росшырює выробу в Меджілабірцях
Выробця здравотницькых потреб планує в Меджілабірцях росшырити выробу. Фірма Панеп хоче в промысловій зоні одкупити парцелы і выбудовати нову ділню. Єй заміром є росшырити выробу і дати роботу далшым людям. Фірма Панеп із центром в Чехах мать філіалку в Meджілабірцях уж 21 років. Выроблять різны выробкы, котры ся хоснують на oперачных салах в шпыталях. Дотеперь там робило 25 робітників, oд 1-го марца ся їх кількость підвышыла на 33 і планує прияти найменше 10 далшых. Выробны просторы ся находять в будові Накупного центра нa Сідліску верьх. „Маме в аренді цілый шток. Oд нового рока сьме взяли до аренды далшый простор нa Сідліску, aлe і тот є малый,“ говорить директор філіалкы про Словакію і Польщу Iван Грісенько. „Фірмі треба нелем векшы выробны і складовы просторы, але так само цалком змінити і зліпшыти робочі условія про робітників. Плануєме завести іншу і тяжшу сорту выробы,“ додавать. Фірма мать інтерес одкупити в промысловій зоні на кінці міста парцелы з розмірами 120 x 80 метрів. Iде о дві парцелы. Місто дало розробити ґеометрічный план і зналецькый посудок. Зналець становив ціну 92 800 eвр за обидві парцелы. Mістьскы посланці схвалили выписаня верейного обходного змаганя на продай парцел. Самосправа розвойовы актівности інвестора вітать. „Про місто є то принос в многых оглядах,“ говорить пріматор В. Вишньовскый. Фірма Панеп хоче до кінця рока новы просторы сколавдовати і переселити ся до них. „Увидиме, ці то выйде, бо вшытко залежыть oд того, як скоро ся нам подарить выбавити вшытко потребне, жебы сьме могли зачати будовати. Сама ставба піде скоро, бо іде о модуловый сістем,“ уточнює Грісенько. Промыслову зону на 4,75 гектара выбудовало місто з підпоров штату і еврофондів іщі в 2012-ім році. В минулости проявили інтерес вступити до ньой iнвесторы з области строярьского промыслу і выробы сінтетічных крішталів і плановали вытворити коло 500 новых робочіх місць. Заміры не зреалізовали a зона остала порожня. Фірма Панеп належыть в сучасній добі до найвызначнішых чеськых выробців здравотницькых потреб, здравотницького облечіня, стерілного, обвязового і операчного крытя, ґазовины і іншых здравотницькых потреб додаваных в операчных сетах. Mать філіалкы на Словакії і в Польщі. | Korzár |
◼◼ Прісніша контроля на україньскій граніці
Поліція aвiзує спрісніня контроль на словацько-україньскій граніці, котра є і вонкашньов граніцьов Европской унії. „Кeдь дотеперь жытель Европской унії переходжав вонкашніма граніцями, так поліцайты хосновали такзвану обычайну гранічну контролю,“ повів про медії директор Уряду гранічной і чуджінецькой поліції Презідії Поліцайного збору СР Ладіслав Чемі з тым, же як мала особа при собі документ, поліцайт собі міг выбрати, до якой міры єй сконтролює. „Oд апріля буде каждый перевіреный даным інформачным сістемом, ці уж іде о словацького жытеля, жытеля ЕУ або жытеля третьой країны,“ додав Чемі. | Korzár |
6
Наша тема
Н а род н ы нови н к ы
Ч. 5 2017
СПОМИНАНЯ З ЮБІЛАНТОМ - ІҐОРОМ ЛАТТОМ Іґор Латта – довгорічный артіст Театру Александра Духновіча в Пряшові, нашому театру присвятив ціле своє плодне жытя. Але і модератор многых културных подій, людовый росповідач, декламатор, фіґлярь, довгы рокы і кум Мачанка в колишній розгласовій релації Бісіда кумів, туріста, біціґліста, добрый ґазда на загородці, одданый приятель, грибарь, любитель новых технолоґій.... Але в першім ряді вірный муж, отець троє дітей - Анастазії, Вікторії і Растіслава, а днесь уж і дідо шестеро внучат – Ганькы, Сімонкы, Шімонка, Лавры, Амалкы і Мартінка. Анна Кузмякова, фото авторкы, архів юбіланта i rusyn.fm
Іґор Латта народив ся 2-го марца 1947ім році в Пчолинім як друга, сердушня дітина. Мать старшу сестру Мірку (Тімкову) і молодшого брата Славка. Дітинство і першы крокы жывота і школы прожыв у своїм роднім селі і зато при нашій стрічі з нагоды його юбілею сьме зачали з Іґором як раз там.
Іґоре, подьме споминати на твої першы рокы, на час одколи собі памяташ свій жывот...
Тото є наш свіжый сімдесятник Іґор Латта. Хоць днесь є уж на заслуженій пензії, не є без роботы, той мать невроком. Про інтернетове радіо Русин.фм уж пятый рік готує релацію під назвов Книжніця, де своїм голосом пропаґує літературу русиньскых авторів Словакії, Польщі, Сербії, Хорватії і іншых. Можеме го чути і в русиньскім інтернетовім радіу Руськой бурсы – Лем.фм з Польщі, видіти на професіоналній сцені нашого театру в пєсах Корчма під зеленым стромом, Тяпаковці а кінцьом марца т. р. (31-го) го увідиме і в премєрі обновленой пєсы Адолф Івановіч Добряньскый. Минулого року обновив Фестівал русиньского гумору – Фіґлярьску ноту, котра в послідніх роках нажаль стратила свій характер і змінила ся на єдну обычайну подію, котрых є по нашых селах і містах невроком. Подія была заснована Аннов Кузмяковов іщі в році 2000 із заміром презентовати русиньскый гумор в літературній, музично-співацькій ці вытварній подобі, людовім росповіданю, фіґлями... Єдным словом Іґорови все служыть весела мысель, неспокійна душа чоловіка, котрый не вытриме без роботы, без того, жебы не выдумовав і не плановав дашто нове, жебы своїм оптімізмом не іншпіровав вшыткых коло себе. А то є єдно в якій области роботы бы то не было. Ці в културній, загородкарьскій, родинній і в многых іншых. Притягує го вшытко нове, главні найновшы выдобыткы модерной електронічной технікы.
„Памятам нашу стару родну хыжу в Пчолинім. Было студено а я быв тяжко хворый, ходив єм по лічінях. Пізніше, памятам старый деревяный барак, в котрім была з єдного боку школка а з другого рядна школа. В школці ня учіла пані учітелька Дацкова, на котру доднесь рад споминам. В основній школі єм мав проблемы, бо єм быв лівак. Директор мі привязовав ліву руку дозаду, жебы єм писав з правов руков. На даякый час єм быв рад, як єм зламав праву руку, бо тоды єм міг писати з лівов. Доднесь вшытко роблю лівов руков, але пишу правов.“
Памяташ якый быв твій першый контакт з літературным словом?
„Моя сестра, о 5 років старша, носила домів книжкы, часто мі з них чітала. Уж тоды ня притяговали сценкы і декламація. Першый раз єм зо школы выступав на Маялесі в Пчолинім (была така традіція, же ся сходжали 3 села – Пчолине, Чукалівці і Гостовиці), де єм декламовав стишок Соломяный дід. Но не была то
◥◥ I. Латта в кругу своїх найблизшых.
велика слава... Три раз єм ся поклонив і повів назву: Соломяный дід а дале настало гробове тихо, вшытко єм од страху забыв. Наконець єм утік... Тілько єм собі тоды выдобыв, же мі потім присхла і прозывка Соломяный дід. Но в 5-ій класі єм дозрів, осмілив ся і поліпшав. З байков Леоніда Глібова Вовк та ягня єм у Пряшові в декламації выграв 1-ше місце, а то была ціна фотоапарат Любитель. Быв єм дакус і лінивый, бо на другый рік єм пришов на конкурз з тов самов байков, я думав, же они забыли, што єм декламовав. Але на мій превеликый жаль не забыли, а так єм остав без ціны. О рік єм выграв цілословеньскый конкурз Пушкінів памятник а зато была екскурзія – Київ, Ленінґрад, Москва. На тій екскурзії єм ся чув мудрый, бо хоць єм быв наймолодшый, знав єм по україньскы і по руськы, та єм быв і перекладательом. Хочу повісти, же на декламацію ня готовила моя добра учітелька Анна Шустейова – Латтова. Такых успіхів у школі в Пчолинім, потім пізніше і в Снині было веце.“
Істо было дакус вольного часу і на забаву в дітинстві? „Было... На бітанства все ся нашов час. Споминам як по великій бурі ішла через Пчолине велика вода. У ній было здохнуте паця. Мы, хлопчіска, на тото позерали. Я попросив од камарата ножик – рыбку і зачав єм тото паця пороти... А тото вшытко виділа і моя учітелька і так єм мусив в школі стояти за трест в куті. Потім ня довго в Пчолинім прозывали Пацюх. Такых
Ч. 5 2017
iнфо РУСИН
Наша тема
7
грав, бо на тото бы не стачіли ани двої новинкы, але хто го видів на сцені, істо собі го запамятав. Ці уж грав головну або якусь меншу роль. Свої зналости і талент І. Латта передавав і днесь є охотный передавати далшому поколіню. На пряшівскій ґімназії вів аматерьскый театралный колектів з молодыма штудентами і выступав з нима. А не лем то. З тых штудентів ся стали професіоналны артісты і вызначны люди. Спомяньме знамых братів Серґея і Міша Гудаковых, Люба Міндоша, Ярку Сисакову, Ладьку Урбанкову (Брегову) і іншых. Мать за собов телевізне награваня серіалу „Попатерце...”, 15 філмів (україньскый серіал – Волны чорного моря, словеньскы і чеськы філмы, але і єден америцькый. Ja milujem, ty miluješ, Aj hviezdy boli horúce, Albert, Albert, Fragmenty z malomesta, Krajinka, Četnické humoresky, ◥◥ Іґор і Теодозія Латтовы коло памятника А. Павловіча у Свіднику. пригод в дітинстві было невроком, бо ін„Любив єм грати поставу Феді в Ра- Čiara, Eva Nová, Všetko osvetlené шой забавкы в тім часі не было.“ дзіньского пєсі Приємна жінка з квітков (америцькый філм, де грав і главный преді вікнами на север, але і поставу Кочка- ставитель філму Pán prsteňov), Vlak detstva Іґоре, познам тя з пряшівской рьова в Ґоґольовій Женитві ці судцю в a nádeje, Želari, Útek do Budina і іншы). факулты, кедь уж тогды єсь быв Духновічовім добродительови, шевця в При філмованю ся Іґор зышов із многыма знамый як добрый росповідач фі- Коломійцьовых Фараонах, Пастора Велеб- знамыма особностями як Йозеф Кронер, ґлів, але повіч, як єсь ся сконтак- ного в Гайного пєсі Шаленый запах сві- Болек Поливка і многы іншы. Не малы заслугы мать І. Латта в божого сіна, але і слугу в Ксеняковім Дротовав з театром? гатій актівности розвоя културы Ру„Уж як штудент на факулті в синів. Одмодеровав і фіґлями ці деПряшові єм ходив до колектіву Вескламаторством обогатив не єден на, де ся співало, танцьовало, денаш фестівал, рокы сьме слухали кламовало а потім ся грали і його веселу бісіду, як кума Мачанку короткы сценкы. Выступали сьме в успішній розгласовій релації Бісіпо селах і містах, то ся мі полюбида кумів ці На веселій хвілі. Всяды ло. Потім выник театер поезії Смойого тіпічный голосовый і лоскип, де єм вєдно з далшыма пересвідчівый прояв спознаме на штудентами выступав. Режіровав першый раз. Близко ку културі, фолго Іван Іванчо, тыгдышній режісер клору, мать і родина І. Латты. Його УНТ (сучасный ТАД). На сцені єм жена Теодозія была до одходу на першый раз выступав у грі Біла хопензію на челі русиньского тіму в рота од К. Чапека. Потім єм в теарозгласі, днесь є підпредседкыньов трі грав цілый рік по скінчіню Выконного выбору Русиньской высокой школы. Уж тогды єм знав, оброды на Словеньску, дівкы – Анасже театрална сцена буде мойов тазія і Вікторія танцьовали у судьбов. В тім часі штудовали на фолклорных колектівах, а сына РасТеатралнім інштітуті Карпенка Катіслава інтересує історія і сучасрого в Києві Сисаковы (Марія і Ярос- ◥◥ Представителі філму Ева Нова - зліва режісер ность нашого роду. У фолклорных лав), Іван Стропковскый, котрых єм Марко Шкоп, Емілія Вашаріова і Іґор Латта. колектівах танцюють уж і Іґоровы о рік наслідовав і я. 4 рокы єм там внучкы. штудовав далшу высоку школу (1972–1976) тарику ці Ничіпора в Кропивницького грі Іґоре, ку твому округлому жывотному уж як женач (позн. ред.: женив ся у 1971 Пошились в дурні і многы іншы,” спомиюбілею много здравя успіхів до далшого р.) і отець. Вернув єм ся скоро 30-річный нать наш юбілант Іґор Латта. а іщі єм мусив абсолвовати річну воєнчіНе будеме споминати вшыткы гры і жывота на многая і благая літа жычіть ну. Значіть далшый рік одлученый од ролі, в котрых Іґор пересвідчіво і успішно Русиньска оброда на Словеньску і редакція НН інфо Русин. ■ родины, близкых... Не было то нич легке ани про мене, ани про мою родину.“ Жывот на театралній сцені, слава, поклоны по выступліню, аплавзы людей – тото вшытко ся на першый погляд видить як помпезный жывот, але што то вшытко стоїть, нервів, здравя, холоду по студеных салах културных домів, то малохто собі усвідомлює. Іґор Латта, як выштудованый герець пришов до театру меджі такых знамых театралів, котрыма в тім часі были братя Николай і Павел Симковы, їх жены Анна і Тамара, Йосиф Корба і його жена Марія, Алена Фабіянова, Анна Біттнерова, Настя Югасова і іншы. То были майстры театралного кумшту, од котрых ся было што учіти, і на герецьке майстерство котрых іщі доднесь многы люде споминають. А то была про Іґора Латту тота найреалніша театрална школа, котра го провадила многыма ролями в розмаїтых грах. Векшынов то были комедіалны ролі, але не хыбили і іншы.
◥◥ I. Латта пеpeдає ціны найменшым участникам Духновічового Пряшова.
8
Карпатьска Русь
Ч. 5 2017
Н а род н ы нови н к ы
ОБЩЕСТВО ПРИЯТЕЛІВ ПІДКАРПАТЬСКОЙ РУСИ ЧЕКАТЬ ВАЛНА ГРОМАДА Як інформує Выконный выбор Общества приятелів Підкарпатьской Руси (Společnost přátel Podkarpatské Rusi), в суботу 8-го апріля 2017-го року одбуде ся в просторах Дому народностных меншын в Празі вална громада членів. Петро Медвідь
На валній громаді будуть членове інформованы о діялности общества за минувшый період, о господаріню орґанізації, а так само собі членове выберуть новый Выконный выбор. В рамках културного проґраму на закінчіня засіданя валной громады є приготовлене і промітаня філму Яна Ціґлбауера під назвов Stráž obrany státu na Podkarpatské Rusi (Сторож обороны штату на Підкарпатьскій Руси).
Общество
Общество приятелів Підкарпатьской Руси є обчаньскым здружіньом, котре было засноване у 1990-ім році і дійствує в Чеській републіці. Окрім іншого є і членьсков орґанізаційов Світового конґреса Русинів за Чехію, было єдным із основателів конґресу. Ідеово одкликує ся на діятельность Клубу приятелів Підкарпатьской Руси, котрый быв заснованый в міджівойновім періоді в Братіславі. Цілями общества суть зміцньованя одношінь зо жытелями і орґанізаціями Закарпатьской области Україны, бывшой Підкарпатьской Руси, підпора Русинів на теріторії Чехії ці популарізація Русинів в Чеській републіці. Общество выдавать і часопис „Podkarpatská Rus“, но і далшы неперіодічны публікації. Членами общества суть Русины, Чехы народжены на теріторії Підкарпатьской Руси і люди, котры мають одношіня ку тій теріторії. Членьска база має коло 500 членів із Чеськой републікы, но і далшых держав. У веджіню орґанізації поступно вычеряли ся од 1990-го року Александр Величко, Яромір Горжец, Мілослав Копецкый, Їржі Гавел, Аґата Пілатова і Даґмар Бржезінова. Моментално веде орґанізацію у фукнції председы Ян Чопик.
Сторож обороны штату
Як пишеме высше, в рамках валной громады буде ся промітати і філм, ку котрому сценарь написав публіціста і історік із Чеськых Будєйовіць Ян Ціґлбауер під назвов Stráž obrany státu na Podkarpatské Rusi, якый выникнув у 2016-ім році. Stráž obrany státu быв озброєный елемент в Чехословакії, котрый існовав в роках 1936 – 1939. Сторож выникла наряджіньом влады ЧСР зо дня 23-го октобра 1936-го року. Головнов задачов было забезпечовати теріторіалну цілость державной граніці і непорушытельность державной теріторії ЧСР. Окрім того старала ся Сторож і о забезпечованя гражданьского порядку і о роботу повязану з цолнов справов (фінанцы). Перед заснованьом того озброєного елементу державны граніці хоронила лем фінанчна сторож, котра была ряджена Міністерством фінанцій. В році 1938 пришло ку неєдній атаці на Сторож обороны штату, котры были зроблены членами войсковых частей Судетонімецькой партії, озброєнцями із мадярьскых Szabadcsapatok ці Rongyos gárda, як і з україньскыма націоналістами на Підкарпатьскій Руси – січовіками. Сторож обороны штату заникла поступно по роспаді Чехословакії в марці 1939-го року. ■
РУСИНЫ ЗА ОКЕАНОМ РИХТУЮТЬ ВЕЛИКОДНЫ СТРІЧІ Час Великого посту є добрый момент, жебы рихтовати ся не лем духовно до Воскресіня Хрістового, але і збівшыти своє знаня, або в тот період припомянути собі великодны традіції, котры суть так само важны в жытю Русинів. О то веце, же такой векшына церьковных праздників про Русинів, так дома, як і тых поза граніцями Карпат, колись і теперь были повязаны з народныма звыками, котры нам своїм способом підкреслюють вынятковость русиньской традіції Великодных свят. І америцькы Русины рихтують ся стрічати, жебы точно кажый єден рік далше продовжати тоту прекрасну традіцію писаня яєць і росповіданя о нашых святочных звычаях. С. Косовскый, lem.fm
Локална еміґрація в Южній Кароліні
В суботу, 18-го марца 2017-го року, перша з такых стріч буде проходити серед містной русиньской еміґрації в Южній Кароліні, де в місті Форт Мілл, яке лежыть поблизко векшого міста Шарлот, одбудуть ся двої варштаты крашіня великодных яєчок. Варштаты будуть окремо зорґанізованы про дорослых і окремо про дітей. Орґанізаторы інформують, же варштаты про русиньскы діти суть
бесплатны, но тоты про дорослых будуть плачены.
Тексас поділить ся тым, што в кошиках
Другов з подій, на котру запрошать Карпаторусиньске общество в Споєных штатах Америкы, одбуде ся в історічнім штаті вестерну – Тексасі, в місті Плано, котре лежыть недалеко великого міста Далас. Тота подія вже не буде присвячена рихтуваню ся до Великодня, але веце радованю ся з того же Хрістос воскрес, і то точно через позераня до традічного великоднього кошика.
Што ся в нім находить, і чом як раз ковбаса, сіль? На тоты звіданя будуть одповідати містны вшыткым заінтересованым. Русиньскый кошик є богатым кошиком, зато і вшыткы, што прийдуть на тоту стрічу, будуть мати нагоду посмаковати собі на свяченинах, бо тогорічна Пасха так за ґрігоріяньскым як і юліяньскым календарями буде вночі із 15-го на 16-го апріля, а стріча буде 22-го апріля, тыждень по Великодни. Додатково, містна орґанізація Карпаторусиньского общества буде святковати і другу річніцю свого основаня. Зато з той нагоды буде ділена міджі участныма і торта. ■
Ч. 5 2017
iнфо РУСИН
ЯК УЖГОРДЦІ ПРИЯЛИ СОВІТІВ? Недавно были одтайнены тісячі сторінок документів америцькой розвідкы од кінця 40-тых років 20-го столітя, котры дотулають ся і інформацій о условіях на Підкарпатьскій Руси, котра втогды іщі лем свіжо была анектована до Совітьского союзу. В єднім із одтайненых докумнетів пише ся о тім, як вызерав сполоченьскый жывот в Ужгороді в першій половині 50-тых років 20-го столітя. Документ має дату 31-ый авґуст 1953-го рока. -пемШто є інтересне, документ такой на зачатку пише, же в місті жыє коло 100 тісяч людей, з того половина суть Росіяны і Українці, котры пришли до міста по анексії Підкарпатьской Руси, решта є творена Мадярями, Словаками, і што є основне, америцькы аґенты пишуть о там жыючіх Русинах. В документі ся так само пише, же домашні жытелі не сприятелили ся із тыма, котры пришли до міста (розумій Українцями і Росіянами), і тримали ся од них боком. Люди высокой културы, котры в тім часі жыли в гіршых штандардах як перед тым, зневажовали новоприселеных, і кідь была можливость, втікали перед будьякыма соціалныма контактами з нима. Як приклад ся в документі уваджать,
же членове културной верьствы населіня собі не хотіли сісти довєдна з тыма, котры пришли, за стіл в рештавраціях, ниґда їх не запрошали, жебы пришли на навщіву і так само їх не хотіли впустити міджі себе на танці. І до шпортовых клубів про них были двері замкнены, докінця їх называли „сполочный неприятель“. В споминаній інформації, котру америцькы аґенты выпрацовали про своїх надрядженых, ся так само пише о тім, же містны (розумій домашніх Ужгородців) мали в місті лем єден театер, но 99 процент з них до нього не ходило, бо од часів, коли Підкарпатя было анектоване до союзу, грали в нім лем совітьску антіамерицьку пропаґанду. Домашні Ужгородці зато ходили до Філгармонії, де выступав хор, котрый быв зложеный із Русинів і Мадярів, і де ся выконовала русиньска і мадярьска народна му-
ДОСЛІДКЫ АВСТРО-УГОРЬСКОГО ВЫРІВНАНЯ Перед 150 роками, 18-го фебруара 1867-го року в Угорьскім парламенті быв славностно выголошеный кральовскый рескріпт о обновліню правной контінуіты Угорьска, зліквідовав сувереніту Седмоградя і Войводины, і так ся скінчів процес австро-угорьского вырівнаня і вытворив ся новый дуалный штат в дунайскій котловині Австрія і Угорьско. Теодозія Латтова Ґроф Дюла Андраші быв менованый председом новой угорьской влады. Угорьскый парламент потім схвалив много новых законів на обнову і силу централізма в державі. Народностным меншынам угорьскый парламент заказав вшытко, што бы доволило вызнати їх народну сувереніту. Народностны меншыны мали быти спокійны, же каждый жытель дістав єднакы права, без огляду якой народности є. В хосновані індівідуалных прав быв закон чісло 44 доста лібералный, а в дакотрых правах щірый ку пожадавкам народностных меншын. Но його найбівшым недостатком было, же тот закон не дав ниякы запорукы прав а так само ниякы санкції за його недотримованя. Тото выужывали або знеужывали мадярьскы урядници на вшыткых рівнях. Закон выложыли собі так, же окрім Мадярів суть собі рівноправны лем вшыткы асімілованы Немадярі. Мав быти єдиный і нерозділный мадярьскый народ. На Підкарпаті сповнити тот закон ся міджі першыма завязав мукачівскый єпіскоп Штефан Панковіч, котрый выголосив своїм вірникам, же „жыєме під надвладов Мадярів, мусиме ся стати Мадярами.“ Ініціовав розкол в Обществі св. Василія Великого, выгнав Адолфа Добряньского, председу общества і Раковского, місто них привів ґрекокатолицькых священиків промадярьской орьєнтації, обвинив новинарів і педаґоґів з русофілского націоналізма, выгнав їх із школ і
редакцій, вызнав надвладу угорьской католицькой церькви над уніатами, то є ґрекокатоликами. Русинам ся тото не барз любило, ґрекокатолицька церьков на Підкарпаті была доста здіскредітована і страчала авторіту міджі русиньскыма віруючіма, і тота сітуація вела до того, же обновляла ся православна церьков. Выникали напівлеґалны ґрупы православных в комітатах Шаріш, Береґ, найвеце на Марамороші. В роках 1904 - 1906 в Дебреціні і Будапешті одбыли ся першы судны процесы проти православным Русинам, в децембрі 1913-го року зачав ся в Марамороші Сіготь найвекшый судный процес проти 94-ом православным Русинам. Мадярьска юстіція їх обвинила із велезрады, із того, же дакотры районы жадали приєднати часть Угорьского кральовства ку царьскій Росії. Не была то правда, но доказы о невині обжалованых іґноровали і так обычайны бідны люди дістали вязніцю і высокы покуты. Мараморошскый процес быв першым політічным процесом проти Русинам в Угорьску. Інакше вырівнаня і розділіня монархії на дві части, два парламенты, два штаты, дві міністерства, часто были нефункчны, грозив їм роспад. І пінязі были угорьскы і австрійскы. На мадярьскых было написано лем по мадярьскы а на австрійскых были написы в языках вшыткых народів, котры были під Австрійов.
Із нашой історії
9
зика. Так само існовали мадярьска і русиньска танечны ґрупы, котры навспак не ходили обзерати совітьскы приселенці. Ужгородці докінця за документом, котрый быв одтайненый, не брали Совітів за освободителів, а веце їх брали за тых, котры їх утискують. Не выходили ани манжелства міджі домашніма і новоприселенцями. Такых вінчанок было 2 аж 3 за рік і часто ся тоты манжелства такой роспали. Кідь ся в даякых вынятковых припадах домашні десь стрітили з новыма, векшынов то скінчіло битков. Тоты биткы не были політічныма, як пише ся в документі, а векшынов то было о тім, же новоприселенці были про Ужгородців некултурныма, низшой моралкы, не хотіли акцептовати соціалны традіції домашніх. Документ інформує і о тім, же міджі тыма, котры пришли до міста, быв высокый рівень антісемітізма, што у домашніх не было звыком. Єден пункт занимать ся і вопросом шпорту. В нім ся пише, же до совітьсого режіму Ужгород славив ся своїма шпортовыма командами, головно во фотбалі. Совітьскый режім зачав тоты команды рідити і найліпшых грачів взяли до совітьскых команд в десь середині союзу. Но і так ентузіазм домашніх не подарило ся їм так легко зничіти і они основали собі свої новы команды. Кідь ужгородьскы фотбаловы команды перемогли будьяку команду Совітьского союзу, домашні ся ани так не тішыли выгров з фотбалового змаганя, але перемогов над совітьскым режімом. ■ За прикладом Відня і Кральовство Угорьске зачало розвивати і хосновати природне і людьске богатство на Підкарпаті. Зачала ся будовати Угорьска северовыходна желізніця Дебрецін - Сатмар - Мараморош Сіготь - Кіралігаза (то є Королево) - Чоп - Кошыці. Была вытворена акціова компанія Угорьска северовыходна драга, їй директором ся став барон Сеній. Далша акціова компанія зачала робити желізніцю Ужгород - Ніредьгаза. Были збудованы хімічны фабрикы на суху дестілацію дерева, річно выробляли 2 700 тон кіселины сіровой, 3 500 тон Ґлауберовой соли, 1 500 тон бровзы, 200 тон хемікалій на выробу выбушнин, далше были выбудованы першы парны млины. Зачали гледати нафту в Ясиньскій долині. Приказом міністерства было заказано на ужгородьскій ґімназії учіти історію по русиньскы. Добряньского, котрый быв выбраный за посланця угорьского парламенту такой на зачатку обвинили з панславізму і быв позбавленый посланецького мандату. Знали, же буде заступати вшыткы славяньскы народы в Угорьску. Была то силна мадярізація і нашы люди ся бояли помолити по свойому, были шандарями переслідованы і за то, же не знали бісідовати по мадярьскы. А. Добряньскый в 1871-ім році написав проґрам на вытворіня тзв. Австрійской Руси, зъєдинили бы ся передлітавскы провінції Галичі і Буковины, котры были австрійскы і залітавска Угорьска Підкарпатьска Русь. Но то быв його проґрам з 1849-го року і знова роздражнив мадярьскы політічны кругы. Быв на нього зробленый атентат, але тяжко быв зраненый втоды його сын. По тім атентаті ся Добряньскый стягнув на свій маєток в Чертіжнім і на політічнім діяні в Уграх уж не брав участь. Была бы то велика ціна. Про славяньскы народы в Угорьску, а головно про Русинів, зробив доста, але є правда, же свободу і сувереніту народы мусять собі выбойовати самы. Лем потім собі цінять самы себе і свою свободу. ■
10
Нашы особности
Н а род н ы нови н к ы
Ч. 5 2017
280 років од народжіня Арсенія Коцака 14-го марца 2017-го року минула 280-та річніця од народжіня василіяньского монаха, богослова і языкознателя, котрый діяв на Пряшівскій і Підкарпатьскій Руси - Арсенія Коцака. Хто быв тот родак із русиньского села Буківці, в окресі Стропків і чім записав ся до історії?
◥◥ Монастырь в Краснім Броді куртый по зничіню Народив ся Арсеній Коцак 14-го марца 1737го року, як сьме высше написали в Буківцях, на Пряшівскій Руси, втогдышня теріторія Угорьского кральовства. Навчаня зачав в ґімназіях в Пряшові і в Шарошпотоку (днешнє Мадярьско), штудії продовжовав навчаньом філозофії на академії в Кошыцях. Но тоты штудії быв примушеный із причіны хвороты перервати. В тім самім році, як одышов із Кошыць, вступив до Краснобрідьского монастыря отців василіянів і од року 1759 быв призначеный діяконом Мукачівского монастыря святого Николая. В році 1762 вернув ся до монастыря в Краснім Броді, де в монастырьскій школі учів філозофію і о рік пізніше быв высвяченый на ґрекокатолицького священика - єромонаха. По тім, што в році 1767 здобыв тітул доктора філозофії, Арсеній Коцак зачав передавати лекції на богословскых школах коло Краснобрідьского (1768 р., 1771 - 1774
Історічный календарь -тлПеред 125 роками, 1-го марца 1892-го року, у Львові народив ся Теодор Дуфанець. Народив ся на Галичіні, котра втогды была в справі Австрії. По матурі штудовав право, але зачала ся перша світова война, наруковав до австрійского войска, але цілый плук онедовга повстав, за што дістав ся до таборів в Талергофі і Терезіні. Там ся спознав з Ґаврилом Прінціпом – Сербом, котрый в Сараєві стріляв до наслідника цісарьского трону і його жены, і за тот атентат го одсудили до вязніці до кінця його жывота. Теодор Дуфанець по двох роках дістав ся до мадярьского войска в Сенці. По войні ся уж не вернув на Львівщіну, бо там уж было польске войско. Зістав меджі Русинами на Підкарпатьскій Руси, котра приєднала ся до складу Чехословакії. Пізніше пришов до Пряшова, де орґанізовав свято Дні руськых традіцій, вечеры руськой културы, стояв при заснованю Руського дому
рр.), Маріяповчаньского (1772 - 1778 рр.) і Мукачівского (1778 - 1781 рр.) монастырях. В слідуючіх далшых двох десятьлітях быв іґуменом василіяньского монас-тыря на Буковій Гірці (над селом Буківіці, де ся народив), і професором богословія на школі Краснобрідьского монастыря. В році 1798 тяжко похворів і так одышов до Мукачівского монастыря, де жыв аж до кінця свого жытя. Коцак по собі зохабив великый архів, коло 30 томів рукописів, з котрых бівшу часть творять праці із філозофії і богословя, якы были написаны латиньскым і церьковнославяньскым час языками. Його педаґоґічна діялность припала на період, коли монархійов рядили монархове - прихылници просвіщіня в Австрії - Марія Терезія і Йосиф ІІ., котры впроваджали реформы в освіті, і на єпіскопскім престолі Мукачівской ґрекокатолицькой єпархії быв Андрій Бачіньскый. Вєдно із єпіскопом Бачіньскым брав Коцак участь на конзултаціях скликаных до Відня Марійов Терезійов, котры дотуляли ся друкованя книжок кіріліцьов в Австрійскій імперії. Коцак быв докінця кандідатом на посаду цензора будучіх кірілічных выдань, но його кандідатура не была схвалена. Арсеній Коцак у Відню дав і вопрос односно абсенції учебників церьковнославяньского языка про будучіх ґрекокатолицькых священиків і далшых штудентів підкарпатьскых ґрекокатолицькых духовных школ. Він сам, за рокы свойой педаґоґічной діялности написав пять учебників із того предмету: 1) Граматтика русская, сирѣчъ правила о словосложении слова языка русского 1925, быв секретарьом выбору про будованя памятника Александрови Духновічови в Пряшові, орґанізовав клубы Духновіча, чіталні, співацькы і драматічны кружкы в цілій Пряшівскій Руси. Быв посліднім председом Руського клубу, котрый справовав Руськый дом в Пряшові. Умер 4-го новембра 1973-го року в Пряшові. 1-го марца 1945-го року в Пряшові, в Руськім домі, зышли ся делеґаты з окресів, де жыли Русины, і засновали Україньску народну раду Пряшевщіны (УНРП). Выголосили єй як народно-політічный орґан, котрый буде репрезентовати україньскых і русиньскых жытелів выходной Словакії. Рада їх презентовала в новім світлі, як україньску народностну меншыну. Тота назва неодповідала ани традіціям, ани назві, быв то лем адміністратівно-політічный крок. Председом ся став Василь Караман, першый підпредседа быв Петро Бабей, другым підпредседом ся став Петро Жыдовскый. Было вытвореных шість одборных рефератів – економічный, адміністратівный, школьскый, соціално-
◥◥ Арсеній Коцак. 2) Граматтика русская или паче рекши славенская... 3) Граматтика русская, сирѣчъ правила извѣщателная о словосложеніи слова язика славенскаго или русскаго... 4) Граматтика русская... (копія попередньой) 5) Школа или училище граматики русской и прочіихъ многоразличныхъ наукъ... Взором про його учебникы ґраматікы были про нього втогдышні учебникы латиньского языка і ґраматіка церьковнославяньского языка од Мелетія Смотрицкого. Інтересным є, же жаден із його творів не быв публікованый за його жывота. Першыраз появили ся друком віршованы Правила и наставленія, котры вышли у 1927-ім році. Выдав їх архіварь і бібліотекарь Мукачівского монастыря Гліб Кінах. Варіанты ґраматікы, котры суть уведжены під чіслами 4 і 5, были публікованы із коментарями у 1990-ім році. Три далшы рукописы учебників были в часах Совітьского союзу, у 1963-ім році, переданы із Мукачівского монастыря до Закарпатьского краєзнавчого музею, де счезли без сліда. Як сьме писали высше, по тім, што Арсеній Коцак тажко похворів, одышов в році 1798 до монастыря в Мукачові, на Чернечій Горі. Там вмер 12-го апріля в році 1800. Оброблено за: П. Р. Маґочій і кол.: Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. ■ здравотный, орґанізачный і пропаґачный. Пресовым орґаном УНРП стали ся новинкы Пряшевщіна, были друкованы в двох языках – по руськы і по україньскы. Выходили од 1945-го до 1951-го року. По 1948-ім році ся Україньска народна рада Пряшевщіны стала нежеланов, і новый режім єй зліквідовав. Было то в 1952-ім році. 19-го марца 1889-го року на Підкарпаті народив ся Еміліян Бокшай, священик, журналіста, педаґоґ, політічный діятель русиньского напряму. Учів ся в Мукачівскій ґімназії і в Будапештьскій духовній семінарії. В часі 1-ой світовой войны быв воєньскым капланом в Мукачові. По роспаді АвстроУгорьска вступив до політікы як секретарь Руського клубу, в роках 1932-38 выдавав русиньскы новинкы Недѣля, в котрых остро выступав проти україньской пропаґанды на Підкарпатьскій Руси. Выкладав основы віры і історії церькви по русиньскы. В 1945-ім році на зачатку комуністічной атеізації і українізації на Підкарпаті пришов до Кошыць, ту 8-го мая 1976-го року умер. ■
Ч. 5 2017
iнфо РУСИН
Бібліотека
11
ВЖЕ НЕ СЬМЕ „НИВЫДКЫ“ В децембрі 2016-го рока в Універзітній бібліотеці Пряшівской універзіты в Пряшові проходила за участи автора презентація книжкы під назвов Chrbtom k horám. Dejiny karpatskej Rusi a karpatských Rusínov. Автором є в русиньскім середовиску добрі знаный проф. Павел Роберт Маґочій і книжка є тлумачіньом анґліцького оріґіналу, котрый вышов у 2015-ім році. В словацькім языку єй выдало пряшівске выданвництво Universum. В нашых новинках сьме вам уж дакілько раз принесли інтересны історічны статі як раз з той книжкы. Днесь посмотриме ся дакус на книжку саму. Петро Медвідь
О авторови
Павел Роберт Маґочій (1945 р.), родак із Енґлвуду (США), універзітный професор, історік русиньского походжіня, є вызначным науковцьом в области історії, картоґрафії, соцілінґвістікы, бібліоґрафії і іміґрантьскых штудій. Занимать ся і русиністіков і україністіков. Діє на Торонтьскій універзіті в Канаді в рамках україністічных штудій і од року 1996 є рядно выбратым членом Академії умінь і гуманітных наук Кральовского общества Канады. Міджі його майже 800 публікацій належыть 34 книжок, мож спомянути такы як: Історічный атлас середньой европы; Україна: Історія їй земель і народів; Народ нивыдкы. Ілустрована історія карпаторусинôв; Русины на Словеньску, а так само быв і головным едітором книжкы під назвов Енціклопедія історії і културы карпатьскых Русинів. Окрім того є вже дакілько десяток років актівным в міджінароднім русиньскім русі. Є основательом Карпаторусиньского досліднього центру в США, котрый засновав іщі в 1978-ім році, быв єдным із основателів Світового конґресу Русинів, в котрім мав єден час функцію председы Світовой рады Русинів і доднесь є їй честным председом, ініціовав першы два Міджінародны конґресы русиньского языка.
Унікатна історія
Нова книжка Маґочія, то історія Русинів, народа без властной державы і їх історічній отцюзнині – Карпатьской Руси, котрой сердце лежыть в середній Европі. Автор в книжці слідує розвиток Карпатьской Руси од першых преісторічных часів по сучасность і цілу історію Русинів од їх появліня в історії, счезнутя і зновувозроджіня по політічных змінах у 1989-ім році, коли сколабовав комуністічный режім в середній і выходній Европі, пише ся в анотації ку книжці. Чітатель може слова із анотації лем потвердити. На торгу книжок із проблематіков русиньской історії было того выдано веце. Мож бы было спомянути книжку Івана Попа Мала історія Русинів, книжку його брата Димитрія Попа під назвов Мала історічна енціклопедія Подкарпатьской Руси, ці Маґочійовы книжкы Русины на Словеньску або Народ нивыдкы. Вшыткы із спомянутых, наперек высокій якости і фаховости текстів, суть обмеджены теріторіално або часовыма
періодами. На Маґочійовій книжці Народ нивыдкы, котра має підназву Ілустрована історія карпаторусинôв мож бы было докінця крітіковати, же і кідь ся декларує як обща історія Русинів, предці лем найвеце тексту є присвяченого Підкарпатьскій і Пряшівскій Руси, покля о далшых русиньскых теріторіях, наприклад о Лемковині, там того чоловік много не найде. „Довг“ Маґочій сплатив як раз новов книжков. На 600 сторінках чітатель діставать комплексну і унікатну історію нелем карпатьскых Русинів од часу, коли ся за історічныма документами появили на мапі народів світа, і то Русинів вшыткых областей їх автохтонных теріторій і областей діаспоры, але і історію Карпатьской Руси обще, як теріторії, котру Русины заселили, од часів першого засельованя тых земель, через Келтів, Славянів аж по сучасну реалность повязану із вытворіньом модерных держав, в котрых Русины жыють. Курто мож дочітати ся і о далшых народах, котры жыли на теріторії Підкарпатьской Руси. Маґочій представлять першыраз комплексно історію по веце лініях - через ґеоґрафічну історію, історію русиньского народа, історію народа на фоні общой історії і політічных условій в Европі ітд. Но нелем тото є унікатностьов книжкы, котра дістала своє словацьке тлумачіня.
Книжка про вшыткых
Кідьже книжка є, мож реално повісти, першов досправдовов комплекснов історійов Русинів і Карпатьской Руси, чоловік бы міг очековати, же така публікація буде інтересна про узкы кругы історіків, ці далшу фахову публіку, но тяжко буде прията простыма чітателями. Но Маґочій вказує і ту своє майстровство. Хоць є Хырбетом ку горам. Історія Карпатьской Руси і карпатьскых Русинів книжков повнов історіоґрафічных фактів, автор доказав і до так фахового твору перенести свій одлегшаный штіл писаня популарізачным жанром, якый знаме наприклад із книжкы Народ нивыдкы, жебы комплексну історію Русинів міг взяти до рук будькотрый чоловік, котрый інтересує ся тов темов. „Одлегшаню“ текстів помогло 36 детайлных мап, котры ся в книжці находять, велике множество історічных фотоґрафій, наскенованых документів ітд. Окремов і вынятковов справов в книжці суть тексты в сивых рамиках, в котрых автор має нагаму, дякуючі текстам із різных жрідел, якы до ньой закомпоновав,
довыясньовати або розвити темы, котры ся находять в рамках головного тексту публікації. І нелем то. Много раз як раз в бочных текстах, котры дав до сивых рамиків, одкрывать різны історічны перлічкы, припадно пише о справах, котры дотеперь не были міджі людми аж так знаны. Так ся чітатель може дізнати о так мало знаных темах як Протестантізм і карпатьскы Русины ці прочітати позначкы Василя Маркуса, котрый быв прямым участником конґресу, якый мав за намагу „зновузъєдинити Карпатьску Україну із Совітьсков Українов“ в новембрі 1944-го року. Не боїть ся ани провоковати, кідь присвячує ся і темі названій реторічным вопросом: Ґрекокатолицька церьков: позітівный ці неґатівный фактор?, в рамках чого пише о словакізації ґрекокатоликів на Словакії.
„Нивыдкы“ вже має своє конкретне місце
Як уж сьме спомянули, Маґочій є окрім іншого автором книжкы під назвов Народ нивыдкы. Ілустрована історія карпаторусинôв. Автор схосновав слова Енді Варгола, котрый о собі повів, же є нивыдкы. Не вшыткым ся тота назва полюбила (може то была так само провокація автора, жебы доказати, же Русины не суть нивыдкы нежычливцям), но то бы не быв тот найвекшый проблем. Ілусторвана історія была досправды лем куртым, частковым ділом, котре не загорнуло многы факты, котры бы і курта історія могла мати. Назва могла потім досправды про дакотрых, котры прочітали лем тоту книжку, зробити такы вражіня, як кібы Русины не мали свого місця. Но кідь ся коло книжкы Народ нивыдкы міг найти чоловік, котрый собі повів nomen omen, нова публікація Маґочія го пересвідчіть о дачім іншім. Завдякы той книжкы Русины і Карпатьска Русь дістали свої ясны історічны контуры, котры ясно вказують на факт, же Русины суть народом з властнов історійов, културов, языком, політічныма намагами, історічныма програми і перемогами. Маґочій комплексно вказав, же Русины не суть „нивыдкы“, але мають своє конретне місце - як ґеоґрафічне, історічне, так і міджі народами. ■
12
Погляды
Ч. 5 2017
Н а род н ы нови н к ы
(НЕ)КУЛТУРНЫЙ БІЗНІС Влада Словацькой републікы 22-го фебруара 2017-го року схвалила пропозіцію Закона о фонді на підпору културы народностных меншын, котру передкладало Міністерство културы. Самособов, теперь є потрібне, жебы закон перешов цілым леґіслатівным процесом, лемже кідь собі усвідомиме, же влада має в парламенті конфортну векшыну, можеме предпокладати, же без векшых змін, або абсолутно без змін, владна пропозіція закона перейде. Петро Медвідь Меншыны ся можуть тішыти, тадь ґарантованых буде шторік 8 міліонів евр, а ґарантована буде і частка, котру окрема меншына дістане. Самособов, найвеце собі приліпшать Мадярі, но а тоты остатні будуть тихо, бо хоць бы могло быти діліня і ліпше, і так, кідь ся буде ділити раз веце грошей як теперь, каждый собі приліпшыть. Но опити ся векшов сумов грошей бы было барз прімітівне. Закон іщі не є приятый, а уж видіти, же має хыбы, котры знова раз не рішають кардіналны проблемы фінанцованя меншын. Округлый стіл Русинів Словеньска выпрацовав пропозіцію закона о народностных меншынах, котрый Словакії дотеперь бракує. В рамках той пропозіції рішыло ся і фінанцованя меншын, і тото фінанцованя было основане на вытворіню меншыновых културных самосправовань. Кідьже на таке дашто не є на Словакії „атмосфера“, влада тиск на їднаня о такім законі (нелем з боку Русинів), перекрыла ініціатівов зробити закон о фінанцованю. З тым, же там будуть даякы „елементы самосправованя“. Но кідь ся посмотриме на закон, котрый влада передкладать до леґіслатівного процесу, різніцю міджі тым, што мають меншыны днесь і тым, што будуть мати од нового рока, мож вытолковати в дакілько пунктах. Фінанцованя не буде із Уряду влады Словацькой републікы, як є тому днесь, а з Міністерства културы. Грошей буде веце, вісем міліонів, і тоты грошы будуть ґарантованы шторік, покля теперь меншыны могли терьпнути, же кідь ся економіці не веде добрі, ці не буде менше грошей і на них в будучім році. Намісто комісій, котры мала кажда меншына, і котры роздільовали NN info Rusín vydáva Rusínska obroda na Slovensku s finančnou podporou Úradu vlády SR - program Kultúra národnostných menšín 2017.
грошы про окрему меншыну, будуть фаховы рады, дозорна комісія, справна рада, а шефом з ключами од трезору не буде директор Уряду влады, а директор фонду, котрый буде менованый міністром културы. Очекує ся векша професіоналность фаховых рад, котры будуть намісто комісій. Але то ся лем очекує. Меншына бы мала рішыти свої пріоріты, котры бы мали дістати дотацію. Час вкаже реалность. Но і то може вшытко. Закон, як добрі бы не быв думаный, предці лем не рішыть основны проблемы фінанцованя, котры наприклад в пропозіції закона од Округлого стола Русинів Словенська рішаны были. І тоты діры в законі давають, так і як теперь, простор на културный, або ліпше повіджено некултурный бізніс. Першым основным проблемом фінанцованя, котрый новый закон не рішыть є то, же знова піде лем о ґрантову сістему. Значіть – закон не вытворить културны меншыновы, а головно професіоналны інштітуції, котры бы ся професіонално могли присвячати окремым областям културного меншынового жывота. Знова піде лем о каждорічне писаня проєктів, о чеканя на то, ці проєкт є схваленый, кілько на проєкт было схвалено і коли прийдуть грошы на проєкт. Намісто того, жебы мінімално цілорочны проєкты, як суть медії, мали од 1-го януара до 31-го децембра грошы, котры бы забезпечовали професіоналный ход редакцій і не была то каждорічно дакількомісячна робота без грошей. Навеце, кідь іде о періодічну пресу, іщі і на довг в друкарні. Але омного векшым проблемом є нерішаня в законі того, хто, як і кілько може жадати. Ту ся одкрывать простор про різны, повічме тому, „інтересны“ факты. Закон знова говорить, же жадательом може быти фізічна особа, котра має 18 років або правницька особа, котрой предметом діялности є реалізація културных або іншых актівностей шпеціфікованых у вызві на подаваня жадостей. Під правницьков особов можеме розуміти село, або напри-
клад, што є найчастішый жадатель – обчаньске здружіня. На тім іщі не є нич плане, лемже то, же ся не встановлюють в законі жадны іншы граніці того, хто, як, на што і кілько може жадати, є по многых роках фунґованя подобной сістемы і скушеностях з ньов про мене незрозуміле. Про ілустрацію дам вопрос. Є нормалне, жебы обчаньске здружіня, котре має трьох членів, бо закон жадать на основаня обчаньского здружіня трьох членів і веце го не інтересує, подало 20 проєктів єднако як обчаньске здружіня, котре має членів 800? То досправды 3-ми люди можуть стигнути тілько роботы, як орґанізація, котра має велику членьску базу і рахує ся з тым, же реґіоналны проєкты роблять як раз членове в окремых реґіонах? Самособов є то гіпотеза, але не є нереалнов. Но не мусиме зістати при гіпотезах і перейти на факты. Досправды собі хтось думать, же є абсолутно нормалне, кідь дістане, як тому є того рока, русиньска меншына коло 340 тісяч евр і даякы дрібны і здружіня з трьома членами подасть проєкты, котры, кібы їх комісія вшыткы схвалила і навеце без змін, бы мали обєм веце як третину із тых 340 тісяч? Де зістануть потім досправдовы орґанізації з членьскыма базами? Де зістануть реґіоны, до котрых треба дати грошы, жебы в людях утримовати і укріпляти русиньске усвідомліня тым, же їм там принесеме културу і освіту? Нажаль, закон тото не рішыть і мы ся можеме сполігати лем на то, же комісія, ці по новому фахова рада, буде при жадостях о дотації розумна. І то є вшытко. Нияк іншак не знаме заборонити тому, же з векшым обємом грошей, котрый буде меншына мати од далшого рока, буде звекшовати ся і смак дакотрых здружінь, котры будуть нараз фаховцями на будькотру область меншынового жывота з мінімалнов кількостьов членів. І зато тот закон, покля ся в леґіслатівнім процесі такы проблемы не дорішать, буде лем одкрытыма дверями, котры дають шансу про (не)културный бізніс. ■
IČO vydavateľa: IČO 17 151 074, sídlo vydavateľa: Masarykova 20, Prešov, dátum vydania periodickej tlače: 15. marec 2017
NN info Rusín - Ľudové noviny Rusínov Slovenska. Vydáva Rusínska obroda na Slovensku. Realizované s finančnou podporou Úradu vlády SR. NN info Rusín vychádza ako dvojtýždenník (v mesiacoch január, júl a december vychádza dvojčíslo). Evidenčné číslo: EV 1739/08. ISSN: 2454 - 0013. Šéfredaktor: Mgr. Peter Medviď. Jazyková úprava: Mgr. Anna Kuzmiaková. Výroba: Tlačiareň svidnícka, s.r.o. Adresa redakcie a administrácie: Rusínska obroda na Slovensku, redakcia NN info Rusín, Masarykova 20, 080 01, Prešov. Tel.: Peter Medviď +421 907 291 591. E-mail: Peter Medviď: peter.medvid@gmail.com. Inzeráty, reklamy, sponzoring preberáme po dohode so šéfredaktorom na adrese sídla ROS v Prešove. Číslo účtu pre predplatné: SK8302000000002155073158. Predplatné na rok: Slovensko: 10,50 Є, Európske štáty: 15,96 Є, mimoeurópske štáty: 21 Є. Neobjednané rukopisy a fotografie nevraciame. Publikujeme i názory, s ktorými nie vždy súhlasíme. Za obsah príspevku zodpovedá autor. Redakcia si vyhradzuje právo na krátenie a štylistickú úpravu textov. Príspevky v slovenskom jazyku nehonorujeme.
Rusínska obroda na Slovensku redakcia Info Rusín Masarykova 20 080 01 Prešov RaZ Platené v hotovosti 089 01 Svidník