чісло 8 2015 | рiчник хii.
25 років
Русиньской оброды на Словеньску
1990 - 2015
русин
iнфо
Iнформачный двотыжденник Русинiв Словеньска ׀цiна 0,50 € факты ׀култура ׀історія актуалны iнформацїї о Русинах а не лем про Русинiв
Із нашой історії
Карпатьска Русь
Чім жыє наше село
Войновы черепкы з памяти
Русины на Україні мають быти вызнаны
Біловежа
6
8
Окресный Духновічів Пряшів 2015 у Свіднику Містна орґанізація Русиньской оброды во Свіднику в співпраці з Піддукляньсков бібліотеков во Свіднику зорґанізовали окресный конкурз декламаторів русиньской поезії і прозы, котрый проходив 20-го мая 2015 р. в просторах Піддукляньской бібліотекы. Робітници ПБ у Свіднику Быв то вже другый річний того конкурзу. Змагаючі были з матерьскых школ, основных і середніх, но участь брали і дорослы з окресу Свідник. Змагало ся в шестьох катеґоріях. Порота, в якой складі были трьоми членове, мала, дасть ся повісти, тяжку задачу выбрати тых найліпшых, котры мають поступити на цілословацькый конкурз, котрый одбуде ся 16-го юна 2015 р. в Театрі Александра Духновіча в Пряшові. Того конкурзу участнити ся будуть лем вітязі окресного кола. З цілковой кількости 37 змагаючіх порота встановила слідуючі резултаты: В нултій катеґорії – діти матерьскых школ і школярі 1-шой класы основных школ в поезії на першім місці скінчів Штефан Чабрей із МШ ґенерала Свободы, Ліліана Іжофова з ОШ на ул. Карпатьскій і Катарина Бабейова з ОШ на ул. Коменьского. На другім місці скінчів Тадеаш Гарвілко з МШ ґенерала Свободы, Мартіна Кащакова із ОШ на ул. Коменьского і Сімона Брандова з той самой школы. В прозі было уділене перше місце Мартіні Грицовій з ОШ на Коменьского уліці. В 1-шій катеґорії, котра є про школярів 2. – 3. Класы основных школ в поезії на першім місці скінчіла Діяна Сикорова з ОШ на Коменьского уліці
с. 2 ◢
▲▲ Членове пороты: пані Лабікова, Бойкасова і пан Фецуш.
9
Матурітны екзамены в русиньскім музею в Пряшові Дня 13-го мая 2015 р. ся в просторах Словацького народного музею – Музею русиньской културы в Пряшові одбыла практічна часть матурітных екзаменів цілой класы штудентів Середньой фаховой школы бізнісу в Пряшові, котры штудують маркетінґ турізму. -пемПрактічну часть екзаменів там мали штуденты, котры почас свого середньошкольского навчаня робили свою практіку як раз в русиньскім музею. Зато їх головнов матурітнов темов была „День в Словацькім народнім музею – Музею русиньской културы в Пряшові нетрадічно“. Підтемы были: Маркетінґ в музейництві, Музей русиньской културы вчера і днесь, Історія і особности Русинів, Звыкы і традіції у Русинів, Традічны стравы, Традічны ремесла у Русинів, Сакралны артефакты і будовы, Православна церьков св. Александра Нєвского і Ґрекокатолицька церьков св. Йоана Крестителя, Деревяны храмы, Презентація познаваючого заязду – Деревяны церькви, Презентація анімачного проґраму в музею, Релакс про тіло і душу, Вытварне уменя русиньскых малярів і далшы. Цільом матурантів было спрацованя даной проблематікы і звернутя увагы верейности на Музей русиньской културы. На практічній части матурітного екзмамену окрім членів матурітной комісії брали участь і представителі Словацького народного музею, представителі Матиці словацькой з Мартіна, як і представителі обчаньскых здружінь Русинів на Словакії (писателі, умелці ітд.). Міджі представителями нашого, русиньского руху, мож спомянути пана Івана Чіжмаря, ці нашого писателя М. Коневала і М. Ксеняка. Матурітный екзамен быв одкрытый і про навщівників музею. Практічна часть была повязана і зо смакованьом дакотрых русиньскых страв. Была то нетрадічна стріча матурантів з дакотрыма особностями русиньской културы і позваныма гостями. Што нас може тішыти, то є то, вшыткы, котры в нашім музею приступили ку практічній матурі, были успішны і зматуровали з русиньской історії і културы.