чісло 5 2016 | рiчник хiIi.
70
сезон Театру Александра Духновіча
русин
iнфо
Iнформачный двотыжденник Русинiв Словеньска ׀цiна 0,50 € факты ׀култура ׀історія актуалны iнформацїї о Русинах а не лем про Русинiв
Із нашой історії
З домова
Наша тема
20 років екзархату
Книжкы з ділні ЗІРС
Великдень
6
7
8
Світова рада Русинів засідала в Румунії 5-го марца 2016 р. у в румуньскім місті Дева одбыло ся засіданя Світовой рады Русинів (СРР) і ославы - День Русинів Румунії. Членове Світовой рады ся заподівали обсягом роботы окремых комісій, котры были схвалены на 13-ім Світовім конґресі Русинів, якый проходив у 2015-ім р. таксамо у Деві в Румунії. Говорило ся о Русиньскім філмовім фестівалі, о тогорічных проєктах і календарі културных подій в тых державах, котры суть членами Світовой рады Русинів, то є Сербія, Хорватія, Румунія, Мадярьско, Словакія, Україна, Чеська републіка, Польща і США. Світова рада Русинів выголосила і конкурз о ціну Василя Турка Гетеша на 2016-ый рік. -АКНа споминанім засіданю, котре скликав МУДр. Штефан Ливинець, председа СРР, брали учать представителі высше споминаных членьскых держав, окрем США (Джон Ріґеті) і Чеськой републікы (Александер Мошкола). Іщі перед засіданьом председа Ш. Лявинець пожадав вшыткы членьскы країны в СРР, жебы предявили документ о реґістрації своїх орґанізацій (платны Становы – штатут). Тот документ до того часу не предявили ЧР, СР і США, котры так мають зробити до далшого засіданя СРР, котре буде в маю т. р. в польскій Криниці. Членове СРР на засідані інформовали о културно-освітнім діятельстві у своїх домашніх країнах. Зазвучала крітіка і самокрітіка на адресу бывшого шефредактора часопису Голос Русина, на якость обсягу його выданя. На пост сучасного шефредактора была схвалена Др. Маріанна Лявинець з Мадярьска (на пробный термін 6 місяців). Была проведена і робота над ревізіов Станов СРР. Пропозіції предявили А. Копча і председа СРР Ш. Лявинець, с. 2 ◢
Новозволены членове на першім засіданю
10-го марца того року, одбыло ся у просторах СНМ - Музея русиньской културы в Пряшові, перше засіданя новых членів Выконного выбору (ВВ) і Дозорной рады (ДР) Русиньской оброды на Словеньску (РОС), котры были зволены на єй недавнім 13-ім Міморяднім сеймі (20-го фебруара 2016 р.). Засіданя скликав Мартін Караш, новозволеный председа орґанізації, котрый інформовав членів о персоналнім забеспечіню рядного фунґованя ВВ РОС. -кузПовів, же ословив Мґр. Маріанну Железну до функції тайомнічкы орґанізації, котра є охотна уяти ся той роботы. З його пропозіційов были згодны і вшыткы членове ВВ РОС. М. Железну познаме як бывшу солістку ПУЛС, але і довгорічну участнічку і лавреатку цілословеньского конкурзу Співы мого роду, котрый РОС орґанізує уж 16 років. На пост підпредседы быв як першый председом ословеный Петро Мікула, котрый про велику вытяжность (є і старостом села Біловежа), функцію не прияв, але запропоновав на дане місце Теодозію Латтову (Пряшів), котра тот пост прияла. Другым підпредседом (як велять Становы РОС) ся став Владимір Противняк (Меджілабірці). Членове Дозорной рады потвердили у фунції председкыні пані Вєру Юрічову з Бардейова. Што до проєктів РОС, котры были на тот рік схвалены Урядом влады СР в рамках проґраму Култура народностных меншын 2016, о котрых на засідані ВВ РОС інформовав председа М. Караш, высловили членове ВВ РОС велику неспокійность. Многы проєкты не были схвалены і по другыраз (як. наприклад проєкт М. Крайковіча з Цернины), на дакотры было приділено так мало фінанцій, же буде треба управити розрахункы і часово окремы акції коротити (напр. фестівал в Меджілабірцях, де мала быти і Меджінародна конференція з нагоды 25-ой річніці од заснованя Світового конґресу Русинів, котрый проходив в Меджілабірцях), але і многы іншы. Членове крітізовали і цілковый сістем подаваня і схвальованя ґрантів. З той причіны вырішыли в будучности ініціовати стрічу представителів РОС з Урядом влады СР. Таксамо конштатовали, же дакотры проєкты, котры черьпають дость велику кількость фінанцій з резорту културы, бы мыли быти адресованы Міністерству школства СР (як наприклад вечірні школы, літні таборы і под.). Председа РОС М. Караш інформовав, же мож подати проєкты тогорічных културных акцій іщі на Пряшівскый самосправный край. Председа РОС М. Караш, што до творбы списку задач выпливаючіх з узнесінь 13-го Міморядного сейму РОС, прочітав вшыткы узнесіня із споминаного сейму, котры вєдно із пропозіціями з діскузных приспевків на сеймі будуть закомпонованы до задач орґанізації РОС на далшый період. До творбы головных задач РОС буде скликана Проґрамова конференція, з котрой бы мав взыйти уціленый документ цілів і задач РОС, якый буде предявленый на обговоріня і схваліня чланам КВ РОС. с. 3 ◢