русин
чісло 3 2015 | рiчник хii.
25 років
iнфо
Русиньской оброды на Словеньску
1990 - 2015
Iнформачный двотыжденник Русинiв Словеньска ׀цiна 0,50 € факты ׀култура ׀історія актуалны iнформацїї о Русинах а не лем про Русинiв
Актуално
Наша тема
Книжніця
Премєра філму о Русинови
59 річей о Енді Варголови
Ту, такой при сердцю
6
9
Пряшівскы Русины на бісіді з европосланцьом І. Штефанцом 6-го фебруара 2015 р. в СНМ – Музею русиньской културы (МРК) у Пряшові зышли ся пряшівскы Русины на бісіді з Іваном Штефанцом, словацькым посланцьом в Европскім парламенті і його выконнов асістентков Ярмилов Ткачовов. Темов бісіды были різны болячі проблемы Русинів, словакізація церьковславяньского обряду, вічна тема о недобытности Руського дому в Пряшові, фінанцованя русиньской културы, школьства і т. д. На бесісіді брали участь Мґр. Ґабрєл Бескид, председа Русиньского общества Александра Духновіча на Словеньску, ЮДр. Андрій Ліґа, председа Округлого стола Русинів Словакії, Мґр. Анна Ґальова, председкыня Руського клубу 1923, редакторкы русиньскых медій - Мґр. Теодозія Латтова з інтернетового Радіа. ФМ, Мґр. Анна Кузмякова з Інфо Русина (РОС) і іншы представителі і членове русиньскых орґанізацій. Анна Кузмякова, фото авторкы Цінного гостя, европосланця І. Штефанца, його асістентку Я. Ткачову і вшыткых участників стрічі привітав Мґр. Ґабрєл Бескид, в заступліню директоркы МРК ПгДр. О. Ґлосіковой, ДрСц (она в тім самім часі мала в музею робоче засіданя ▲▲ Актівіста Петро Крайняк на стрічі з европосланцьом.
с. 2 ◢
11
Русиньска народна сімболіка На русиньскій книжній сцені появила ся інтересна книжка автора Мілана Піліпа під назвов Русиньска народна сімболіка. Не є інтересна лем тым, же обсягує три языковы мутації – русиньску, словацьку і анґліцьку, но головно тым, же до глубкы як перша на світі рішыть проблематіку нашой народной сімболікы і давать пропозіції на приятя новой, такой, котра бы належала лем нам, Русинам на цілім світі, і котра бы нас зъєдинила. Чом суть новы сімболы потрібны і нашто было хосенне написати тоту фахову книжку, то вже пояснює Мілан Піліп у своїм вступнім слові до книжкы, котрого текст вам приносиме в Інфо Русині. Петро Медвідь, Мілан Піліп Русины суть славяньскый народ, котрый має своє бесспорне місце в Европі. Суть лоялныма жытелями у вшыткых державах Европы і світа, в котрых жыють, і свойов културов збогачують їх розмаїтость. Хоць не мають сполочну державу, беруть ся як єден народ і є бесспорне, же мають право хосновати сполочны сімболы – флаґ, знак і гімну, котры їх зъєдинують через граніці держав. Тоты сімболы хоснують головно русиньскы орґанізації на цілім світі на репрезентачны заміры і мають їх у своїх емблемах. Но сімболам як такым належыть і значна важность, о то веце, кідь люди докажуть быти на них барз чутливы. Правда, гералдіка взникла в ранім середньовіку про выдрізніня єднотливців, ці родів або їх маєтку, но днесь ербы і сімболы обще навспак споюють і докажуть у людей выкликати почутя приналежности ку місцю, роду, країні, державі, або в нашім припаді ку народу. Сучасна русиньска народна сімболіка была схвалена на Світовім конґресі Русинів в 2007 році про хоснованя на цілім світі, лемже без одборного гералдічного і вексілолоґічного посуджіня. Найвекшым проблемом є, же Русины хоснують як свій народный сімбол знак, котрый быв сотвореный як земскый знак Підкарпатьской Руси і в сучасности все хоснує ся тамтешніма орґанами як знак Закарпатьской области Україны. Далшым проблемом є то, же не суть дефінованы жадны параметры, што дотулять ся тварів і фарб русиньской народной сімболікы, а ани жадны штандарды на єй хоснованя. Дослідком є неєднотность і вельо раз і недостойне заобходжіня зо сімболами запричінене головно незналостьов і неінформованостьов. Напр. флаґ выданый Світовым конґресом Русинів є лем єдностранный (не мать руб) і знак на нім вышытый є несумерный і гералдічно некоректный. Державный, ці народный сімбол не може быти любовольнов ці припадковов значков, котра бы довольовала різный выклад, але с. 3 ◢ Пропозіція знаковой заставы.