русин
чісло 3 2015 | рiчник хii.
25 років
iнфо
Русиньской оброды на Словеньску
1990 - 2015
Iнформачный двотыжденник Русинiв Словеньска ׀цiна 0,50 € факты ׀култура ׀історія актуалны iнформацїї о Русинах а не лем про Русинiв
Актуално
Наша тема
Книжніця
Премєра філму о Русинови
59 річей о Енді Варголови
Ту, такой при сердцю
6
9
Пряшівскы Русины на бісіді з европосланцьом І. Штефанцом 6-го фебруара 2015 р. в СНМ – Музею русиньской културы (МРК) у Пряшові зышли ся пряшівскы Русины на бісіді з Іваном Штефанцом, словацькым посланцьом в Европскім парламенті і його выконнов асістентков Ярмилов Ткачовов. Темов бісіды были різны болячі проблемы Русинів, словакізація церьковславяньского обряду, вічна тема о недобытности Руського дому в Пряшові, фінанцованя русиньской културы, школьства і т. д. На бесісіді брали участь Мґр. Ґабрєл Бескид, председа Русиньского общества Александра Духновіча на Словеньску, ЮДр. Андрій Ліґа, председа Округлого стола Русинів Словакії, Мґр. Анна Ґальова, председкыня Руського клубу 1923, редакторкы русиньскых медій - Мґр. Теодозія Латтова з інтернетового Радіа. ФМ, Мґр. Анна Кузмякова з Інфо Русина (РОС) і іншы представителі і членове русиньскых орґанізацій. Анна Кузмякова, фото авторкы Цінного гостя, европосланця І. Штефанца, його асістентку Я. Ткачову і вшыткых участників стрічі привітав Мґр. Ґабрєл Бескид, в заступліню директоркы МРК ПгДр. О. Ґлосіковой, ДрСц (она в тім самім часі мала в музею робоче засіданя ▲▲ Актівіста Петро Крайняк на стрічі з европосланцьом.
с. 2 ◢
11
Русиньска народна сімболіка На русиньскій книжній сцені появила ся інтересна книжка автора Мілана Піліпа під назвов Русиньска народна сімболіка. Не є інтересна лем тым, же обсягує три языковы мутації – русиньску, словацьку і анґліцьку, но головно тым, же до глубкы як перша на світі рішыть проблематіку нашой народной сімболікы і давать пропозіції на приятя новой, такой, котра бы належала лем нам, Русинам на цілім світі, і котра бы нас зъєдинила. Чом суть новы сімболы потрібны і нашто было хосенне написати тоту фахову книжку, то вже пояснює Мілан Піліп у своїм вступнім слові до книжкы, котрого текст вам приносиме в Інфо Русині. Петро Медвідь, Мілан Піліп Русины суть славяньскый народ, котрый має своє бесспорне місце в Европі. Суть лоялныма жытелями у вшыткых державах Европы і світа, в котрых жыють, і свойов културов збогачують їх розмаїтость. Хоць не мають сполочну державу, беруть ся як єден народ і є бесспорне, же мають право хосновати сполочны сімболы – флаґ, знак і гімну, котры їх зъєдинують через граніці держав. Тоты сімболы хоснують головно русиньскы орґанізації на цілім світі на репрезентачны заміры і мають їх у своїх емблемах. Но сімболам як такым належыть і значна важность, о то веце, кідь люди докажуть быти на них барз чутливы. Правда, гералдіка взникла в ранім середньовіку про выдрізніня єднотливців, ці родів або їх маєтку, но днесь ербы і сімболы обще навспак споюють і докажуть у людей выкликати почутя приналежности ку місцю, роду, країні, державі, або в нашім припаді ку народу. Сучасна русиньска народна сімболіка была схвалена на Світовім конґресі Русинів в 2007 році про хоснованя на цілім світі, лемже без одборного гералдічного і вексілолоґічного посуджіня. Найвекшым проблемом є, же Русины хоснують як свій народный сімбол знак, котрый быв сотвореный як земскый знак Підкарпатьской Руси і в сучасности все хоснує ся тамтешніма орґанами як знак Закарпатьской области Україны. Далшым проблемом є то, же не суть дефінованы жадны параметры, што дотулять ся тварів і фарб русиньской народной сімболікы, а ани жадны штандарды на єй хоснованя. Дослідком є неєднотность і вельо раз і недостойне заобходжіня зо сімболами запричінене головно незналостьов і неінформованостьов. Напр. флаґ выданый Світовым конґресом Русинів є лем єдностранный (не мать руб) і знак на нім вышытый є несумерный і гералдічно некоректный. Державный, ці народный сімбол не може быти любовольнов ці припадковов значков, котра бы довольовала різный выклад, але с. 3 ◢ Пропозіція знаковой заставы.
2
З домова
з ПгДр. ПаедДр Віктором Ясаньом, ґенералным директором СНМ). Треба повісти, же іщі перед бісідов з Русинами пан Штефанец перешов цілым Музейом русиньской културы і з інтересом попозерав його експонаты. З першым проблемом, ліпше бы ся го дало назвати „неконечным спором“, котрый уж довго зожерать нервы Русинам, є Руськый дом в Пряшові. Жебы увести пана европосланця до даной проблематікы, Ґ. Бескид пояснив історію коло Руського дому, од його закупліня нашыма предками аж по сучасну сітуацію, коли іщі все не суть завершены довгорічны судны споры. Довгорічный русиньскый актівіста ЮДр. Петро Крайняк у своїм выступі говорив о сітуації неузнаня Русинів за народностну меншыну на Україні, повів, што досягли Русины на Словакії по револучнім 1989 році. Споминав русиньску пресу і іншы медії, Театер Александра Духновіча, ПУЛС, Інштітут русиньского языка і културы на Пряшівскій універзіті, МРК, переложены на русиньскый язык Євангелії, Требник, проблемы із словакізаційов церьковнославяньского обряду і то, як тяжко ся тоты документы діставають до практічного жывота церькви (280-300 нашых церьквей). Обернув ся на европосланця, ці бы нам в тім міг в рамках своїх можностей помочі, жебы тоту сітуацію змінити ку ліпшому. ЮДр. Андрій Ліґа, председа Округлого стола Русинів, бісідовав о проблемах, котры нас траплять - на селі, в школах, о недомократічнім штатуті Руського клубу 1923 на челі з Ш. Секераком споєным з Руськым домом у Пряшові, о паразітованю на Русинах іншой орґанізації споєной з назвов Русины-Українці. ПгДр. Василь Латта пояснив понятя Русин, котре од 1945 року не было акцептоване, споминав, як ся шротовали церьковнославяньскы книгы,
с. 1 ◢
Ч. 3 2015
iнфо РУСИН церьковна літаратутра і т. п. Мґр. Анна Кузмякова, редакторка Інфо Русина, крітізовала сучасну ґрантову сістему про народностны меншыны на Словакії, на основі котрой є ход редакції огроженый. Підкреслила, же редакція, подля сучасных предписів Уряду влады СР, не може мати в обычайнім робочім процесі ани шефредактора, ани редакторів, не суть акцептованы фінанції на арендованя холем єдной канцеларії про редакцію, на телефоны, інтернет, просто такы потребы, без котрых не може фунґовати ход жадной редакція. Пан Штефанец выслухавшы нашы скаргы, повів: „Є добре, же русиньскы орґанізації розвивають свої традіції і треба собі їх хранити. Дознав єм ся вельо нового – з експозіції музея і ту од вас. Моя выконна асістентка Я. Ткачова мать на старости проблематіку і контакты з людми Пряшівского і Кошыцького країв. О вашій проблематіці буду інформовати европскых комісарів, котры мають в компетенції помочі такы проблемы рішати. Што ся дотулять неспокійности Русинів на Україні – тота пожадавка є сучастьов Асоціачного договору, жебы Русины на Україні были узнаны як народностна меншины. Тото забезпечує їх охрану, но сучасна войнова сітуація на Україні тому не помагать, вшытко є спомалене – судництво, уряды... Быв єм 3 раз на Україні, видів і чув єм, якы проблемы мають. Зато то буде з узнаньом тримати довше як на Словакії...“ Пан Штефанец подяковав за поясніня сітуації в русиньскім руху і обіцяв, же як найближе приде міджі Русинів, буде мочі предложыти конкретнішы інформації о можностях рішаня нашых проблемів.
Стовпчік Петро Медвідь В тім чіслі приносиме і пресову справу Округлого стола Русинів Словеньска (ОСРС), в котрій ся пише, же на остатнім засіданю ОСРС ся бісідовало і о актуалнім діяню міджі русиньскыма актівістами і Ґрекокатолицьков церьквов. Бісідовало ся наприклад і о тім, же на русиньскы літурґічны тлумачіня є в тім часі з боку Ґрекокатолицького архієпіскоского уряду в Пряшові уділене „ембарґо“. Просто, чоловіку ся може видіти, як кібы комусь барз залежало на тім, жебы Русины негодны были молити ся по свому. Чом? Кідь нашы славяньскы вірозвістці пришли на нашы теріторії, принесли зо собов церьковны тлумачіня в языку домашнього жытельства і міцно, аж у Римі, войовали за то, жебы Славяны годны были молити ся у своїм языку. І то было, окрім хрістіанізації, найвекшым ділом двох солуньскых братів, же тото ся їм подарило, бо одкрыли так про вшыткы народы світа, наперед лем у выходных церьквах, а пізніше і в латиньскій, можливость молити ся по свому. Розуміти молитву, літурґію, Біблію... Кідь досправды Ґрекокатолицька церьков має даякый проблем з тым, жебы Русины мали свої офіціалны церьковны тлумачіня, а словацькы тлумачіня суть в порядку, і кідь Православна церьков має проблем з тым, жебы ся зачали робити русиньскы церьковны тлумачіня і хоче служыти лем церьковнославяньскы, пак є на місці вопрос, што про тоты дві церькви, котры ту історічно суть лем дякуючі Русинам, Русины днесь значать. За што їх беруть. Бранити тому, жебы ся поступно могло зачати служыти в нашім материньскім языку, і кідь у ґрекокатоликів холем дашто є уж і теперь протлумачене, є основным непорозуміньом місії Кіріла і Методія. Зато собі потім треба одповісти і на вопрос, на яку кірілометодійску традіцію ся тоты дві церькви днесь одкликують і на основі чого.
▲▲ Іґор Штефанец – словацькый европосланець в просторах Музею русиньской културы в Пряшові.
Ч. 3 2015 мусить мати глубшый смысел і свойов характерістічностьов мусить вылучіти недорозумліня і можность знеужытя. Зато собі тота публікація дала ціль заналізовати вопросы повязаны з русиньсков сімболіков і пробує передложыти конкретны рішіня – гералдічны і ґрафічны пропозіції русиньской народной сімболікы, встановліня штандардів на хоснованя, в тім чіслі і задефінованя точных, гералдічно коректных параметрів. Є ту пропонованый новотвар малого знака як і новотвар тзв. великого знака Русинів, котрый дотеперь в історії не быв ниґда сотвореный. Тоты пропозіції – малый знак, великый знак, флаґ і його варіанты (застава,
iнфо РУСИН
с. 1 ◢
▲▲ Пропозіція великого ерба.
хоругов) будуть передложены русиньскым орґанізаціям во вшыткых державах, де жыють Русины, про што має послужыти як раз тота публікація як основный матеріал. Резултатом бы мали быти дефінітівны пропозіції, котры будуть потім передложены Світовому конґесу Русинів на схваліня. В припаді їх схваліня будуть зареґістрованы в Гералдічнім реґістрі Словацькой републікы (котрый веде Міністерство внутрішніх справ СР) і будуть оголошены Орґанізації зъєдиненых народів як офіціалны сімболы вшыткых Русинів. Іщі є потрібне вказати на єден формалный проблем. Тоты, што познають гералдічны правила знають, же за знаком, ці ербом все хтось є, ці є то фізічна або правна особа, котра є
▲▲ Пропозіція флаґа.
його носительом. В припаді народа, котрый сполочну державу не мать, є то тяжше. Но єствує Світовый конґрес Русинів, котрый здружує русиньскы орґанізації на цілім світі і можеме го брати як найрепрезентатівнішу орґанізацію Русинів, котра діє на цілім світі. Світовый конґрес Русинів є формално обчаньскым здружіньом реґістрованым в Словацькій републіці, значіть є ряднов правнов особов. З той причіны буде добре русиньскы народны сімболы зареґістровати в гералдічнім реґістрі як раз на Словеньску, і їх головным носительом так буде правна особа – Світовый конґрес Русинів. До ербового документу (армалесу) ся просто напише, же право хосновати тоты сімболы будуть мати і вшыткы люди на цілім світі, котры голосять ся ку русиньскому народу, в тім чіслі і орґанізації, котры в рамках свойой діялности присвячають ся возроджованю Русинів. Кідьже Русины суть европскым народом, є то релевантна причіна на то, жебы і русиньска сімболіка выходила з неповторной европской гералдічной традіції. Зато вшыткы пропозіції передложены в тій публікації притримують ся гералдічных правил, жебы ся так забезпечіла їх гералдічна коректность, і коло того і достойность і „благородность“. Тота публікація є призначена нелем русиньскым орґанізаціям як основный матеріал, але і шырокой верейности і была поскладана так, жебы каждый заінтересованый о тоту про-
З домова
3
блематіку міг зрозуміти нелем історічным і політічным повязаням, а і барз присным прінціпам творіня ербів. Зато суть в дакотрых капітолах майже учебниково пояснены дакотры основны правила гералдікы, жебы і чітатель, котрый ся з тов помічнов науков перед тым ниґда не стрітнув, зрозумів вшыткы повязаня з тов темов. Публікація обсягує нелем історію взнику русиньской народной сімболікы, але і аналізу зображіня і хоснованя і наконець і пропозіції новых сімболів. Ці уж новы сімболы будуть прияты, або не будуть, мінімално є важным то, же хтось ся і о тоту тему зачав серьйозно занимати і зробив досправды велику роботу. Мілан Піліп выдав книгу дякуючі фіначной дотації Літературного фонду і фінанчной підпоры Уряду влады Словацькой републікы – з проґраму Култура народностных меншын 2014. І зато книжку не продавать, а посылать за ціну поштовного. Хто бы мав інтерес дізнати ся дашто веце о гералдіці і о нашых сучасных а може і будучіх народных сімболах, може автора контактовати на імейловій адресі: milan@pilip.sk. Книжка має веце як 200 сторінок і є доповнена повнофаребныма образками.
▲▲ Пропозіція штандарды.
Членьска громада писателів і семінарь із карпаторусиністікы -пемВ середу 18-го фебруара 2015 в засiдалнi Consilium maius Ректорату Пряшівской універзіты в дополідніх годинах проходила вырочна членьска громада Сполку русиньскых писателів Словеньска. Такой по ній одбыв ся вже 29-тый научный семінарь карпаторусиністікы, котрый вже дакілько років орґанізує Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові. Семінарь быв одкрытый ПгДр. Кветославов Копоровов, ПгД. із русиньского інштітуту. Тота привитала цалком шумну кількость участных і представила Мґр. Івану Сливкову, ПгД., із Інштітуту україністікы і середньоевропскых штудій Філозофічной факулты Пряшівской універзіты, котра ся довшый час занимать і русиньсков літературов і на тім семінарі не выступала першыраз. На першім тогорічнім семінарі Сливкова прочітала лекцію під назвов Тврочость Кветы Мороховічовой Цвик –
нова лінія русиньской женьской літературы на Словакії. В ній ся не занимала лем найновшов книжков нашой пистелькы під назвов Любовны періпетії, але перешла цілов Мороховічовой творчостьов і задефіновала знакы їй творчости. Квета Мороховічова Цвик, обчаньскым меном Мґр. Квєта Галасова, ся народила в 1946 році в западочеськім місті Мост. Дітинство і молодость пережыла в родиску своїх родічів у Пчолинім. Ту наступила до основной школы, другый ступінь основной школы выходила в Снині, де потім і зматуровала. В штудіях продовжовала на Філозофічній факулті Універзіты Павла Йозефа Шафарика в Кошыцях з центром в Пряшові, далше собі розшырила свою освіту штудіом на Факулті журналістікы Карловой універзіты в Празі. Єден час робила і редакторку в Чехословацькім розгласі, втогды в україньскій редакції в Пряшові. Пізніше переселила ся до Новых Замків, де зачала робити в містных новинках. Із тым є повязаный і зачаток літера-
турной творчости. Наперед писала лем по словацькы, пізніше свої стишкы протлумачіла до русиньского языка і днесь пише лем по русиньскы. Дотеперь здобыла 2-ге місце за поетічны творы в Літературнім конкурзі 2010, в Літературнім конкурзі Марії Мальцовской в 2011 році здобыла в катеґорії поезії 1-ше місце і Літературный фонд СР за 2013 р. ї уділив Ціну Александра Павловіча за тлумачіня дітячой поезії Возьмий ня за ручкы зо словацького оріґіналу Марії Хованцовой. Як было спомянуте, у 2014 році ї вышла книжка Любовны періпетії, котру выдав Сполок русиньскых писателів Словеньска. В рамках семінаря были презентованы і далшы найновшы выданы русиньскы книжкы. Дакотры з них собі могли участници дати авторам підписати. Окрім Мороховічовой книжкы участникам презентовали ся книжкы Русиньскый новинарь од автора Владиміра Ілковіча, книжка про діти Мамко, подьме чітати… од Петра Ялча, представлена была і публікація Русиньскый язык про найменшых, выдана обчаньскым здружіньом Колысочка і таксамо найновша збірка поезії Юрка Харитуна – Мої надії, яку выдала Академія русиньской културы в СР.
4
Інформачный сервіс
Ч. 3 2015
iнфо РУСИН
Iнформачный сервіс З домова і зо світа ◼◼ Михайло Фейса нагородженый в Мадярьску В суботу 7-го фебруара 2015 р. почас науковой конференції, котра проходила в Будапешті, была передана і Нагорода Антонія Годинкы за всокочіня історії і розвиток русиньского языка. Як інформує Рутенпрес, тогорічным лавреатом нагороды став ся проф. Михайло Фейса зо Сербії. Народив ся 5-го октобра 1957 року в Коцурі, втогды Югославія. Фейса є тлумачом, професором, лінґвістом і културным діятельом Русинів у Войводині. По закінчіню русиньской ґімназії в Руськім Керестурі Фейса продовжовав штудовати анґліцькый язык і літературу на універзіті в Новім Саді. Од 1984 року передавать русиньскый язык і літературу на тій самій унверзіті. Є автором роботы о анґліцькых словах, котры перевзяв язык Русинів у Войводині під назвов Анґліцькы елементы в русиньскім языку. Таксамо публіковав першы тлумачіня класічных анґліцькых творів до русиньского языка – войводиньской варіанты. Ту мож спомянути такы творы як Гамлет. В роках 1995 – 1997 быв співавтором великого сербско-русиньского словника, котрый має два томы. Фейса тыж адаптовав до языка войводиньскых Русинів популарну книжку Павла Роберта Маґочія – Let’s Speak Rusyn. Бере участь і на меджінароднім жывоті Русинів. Його лекції одзвучали і в Пряшові на Інштітуті русиньского языка і културы Пряшівской універзіты, бере участь і на Світовых конґресах Русинів, ці на далшых подіях. Нагороду дістав за вызначну діяльність і розвиток русиньского языка і літературы. І на суботній конференції в Будапешті передавав лекцію о розвитку русиньского языка. Нагороду Антонія Годинкы од 2014 р. уділює русиньска самосправа в Мадярьску. Першов лавреатков была доц. ПгДр. Анна Плішкова, ПгД. – окрім іншого авторка многых робот із лінґвістікы, авторка учебників русиньского языка і редакторка русиньского тлумачіня Театраєвангелія. Петро Медвідь
◼◼ Русиньскы Міджілабірці і Свідник мають за собов успішны проєкты з Польщов. Рыхтують далшы Як інформує офіціалный сайт міста Міджілабірці, пріматор міста Владіслав Вішньовскый 30-го януара 2015 р. навщівив новозволеного пріматора міста Санок, на польскім боці, Тадеуша Пюра. На радніці в Саноку были зконштатованы резултаты успішных сполочных проєктів тых двох міст од 2003 р., як і резултаты проєкту, котрый теперь кінчіть, під назвов „Реконштрукція турістічно-рекреачной інфраштруктуры в Саноку і Міджілабірцях“. Тот проєкт быв схваленый іщі у 2010 році. Далше были проїднаны можливости на далшу співпрацу в проґрамовім періоді 2010 – 2020 в рамках Операчного проґраму черезгранічной співпраці Польща – Словацька републіка. Другым містом, котре успішно співпрацує з Польщов, є Свідник. Там бы мали быти в куртім часі выбудованы новы дітячі гріща. Інформують о тім Podduklianske novinky. Ку тому поможе проєкт під назвов Родинный рекреачный центер. Місто Свідник тот проєкт реалізує в співпраці з Містом Заґурж в Польщі в рамках Операчного проґраму черезгранічной співпраці Польща – Словацька републіка. Проєкт в цілковій сумі 50 тісяч евр забеспечіть выбудованя двох мултіфункчных гріщ про діти, але і выбудованя центру про матери. Місто чекать на підпис змлувы польскым партнером і по нім будуть ясны далшы етапы реалізації проєкту. Свідник таксамо в минулости вже Проґрам черезгранічной співпраці Польща – Словацька републіка выхосновав. Остатній проєкт дотуляв ся реконштрукції Културного дому, котрый быв одкрытый в децембрі 2014 р.
-пем-
◼◼ Судный колоточ о Рускый дом продовжує 26-го фебруара 2015 р. одбыло ся далше (уж ани не знати з кількох) засідань Окресного суду в Пряшові в об-
чаньско-правнім спорі о леґітімности двох обчаньскых здружінь Руського клубу 1923. Єден на челі із Штефаном Секераком, котрый на суд не пришов, лем його правный заступця, другый на челі з Ґабрєлом Бескидом. Єдным словом Бескидовці проти Секераковцям. Хоць в сучасности є по Ґ. Бескидови председкыньов клубу Анна Ґальова, членове клубу дали згоду, жебы даный спор дале вів пан Бескид, котрый є найвеце зналый той проблематікы. Бескидів клуб пришли свойов участьов підпорити многы Русины з Пряшова, котры заповнили цілу салу, но доказова документація з його боку была суду доручена лем 2 дні перед судным засіданьом, зато ся друга страна одкликала на непознаня предложеных арґументів. А так судця конштатовав, же суд ся одрочує на 26-ый марец 2015 р. Русины участны на засідані, котры ся надіяли або очековали, же конечні настане якась позітівна зміна або же ся ближыть час, кідь до Руського дому буде мати приступ каждый Русин, посмутніли. Но веселый може быти холем єден, а то пан Секерак. Але што сумліня, або де є сердце чоловіка, кідь собі подумаме на стовкы нашых предків, котры тот дом купили про вшыткых Русинів... Дожыєме ся того дня як польскы Русины, жебы сьме могли повісти, же сьме НА СВОЇМ?.. -АК-
◼◼ ММУАВ – 3. місце в навщівности Із справы ТАСР сьме ся дізнали, же Музей модерного уменя Анді Варголы (ММУАВ) в Меджілабірцях влони навщівило о 6 876 навщівників веце, як в 2013 році. У 2014 році пришло до музея 54 481 гостей, аж 40 906 з них то были загранічны навщівници. А так ММУАВ собі выслужыв третє місце в колонці навщівности музеїв Пряшівского самосправного края. Перед ним стоїть Любовняньскый музей у Старій Любовні і Шарішскый музей в Бардейові. -к-
◼◼ 53. Фестівал в Меджілабірцях – 27.-28. юна 2015 28-го януара 2015 р. одбыло ся в Меджілабірцях перше засіданя приправной комісії 53-го Фестівалу културы і шпорту в Меджілабірцях. Комісія, котру творять В. Тарча, А. Сабо, В. Лукачік, А. Луташова, В. Кокуля і В. Противняк, на челі з новозволеным пріматором Меджілаборець В. Вішньовскым, ся договорила на традічнім терміні фестівалу – 27-го і 28-го юна 2015, што выходить на послідній юновый вікенд. -ак-
◼◼ Пензісты о Пущаню В рамках Академії 3-го віку зышли ся (11-го фебруара 2015 р.) у своїм клубі пензісты в Старій Любовні з лекторков Вєров Мошоньовов з Камюнкы, котры їм припомянула прекрасны звыкы на Пущаня або Фашенґы. Многы пензісты, котры походять з різных кутів нашой републікы, собі поспоминали на рокы молодости і традіції свого родного краю. Міджі нима не хыбили і веселы пущаньовы співанкы, котры собі пензісты вєдно заспівали. -р-
◼◼ У вырі танця 2015 Таку назву понесе реґіоналный поступовый конкурз дітьскых фолклорных колектівів, котрый ся притримує пропозіцій Дітьского фолклорного фестівалу. Як інформує портал Піддукляньского освітнього центр у Свіднику конкурз буде 31-го марца 2015 в Домі културы у Свіднику. До конкурзу ся можуть приголосити вшыткы колектівы, ґрупы, кружкы людового танця, котрых членове мають макс. 15 років, членове людовой гудьбы макс. 21 років з
проґрамом од 3-ох до 10 минут. Участникы ся будуть змагати в двох катеґоріях (А: матерьскы школы, основны школы, центры вольного часу, дітьскы домовы і іншы, Б: дітьскы фолклорны колектівы, основны умелецькы школы). Приглашкы мож посылати до 13-го марца 2015. Конкретны інформації на стор.: www.osveta.sk -ак-
◼◼ Колысочка приготовила новый діск „Люляй, же мі люляй“ Обчаньске здружіня Колысочка выдало новый авдіодіск під назов „Люляй, же мі люляй“. На діску не найдете лем співанкы, але і говорене слово. „Люляй, же мі люляй“ є діском, на котрім найдете русиньскы колысанкы, балады але і приповідкы. На діску брали участь нашы вызначны русиньскы співачкы Яна Любимова, Марька Мачошкова, Анна Сервіцька і Маріянна Железна. О говорене слово, приповідкы, ся постарали люди з Театру Александра Духновіча в Пряшові – Владиміра Брегова, Людмила Лукачікова, Ярослава Сисакова, Ярослав Сисак і Яна Трущіньска – Сива. Як пише авторка і коордінаторка проєкту Люба Кральова, Колысочка приходить з діском з оріґіналныма народныма колысанками, баладами, приповідками і старыма оповіданями зато, жебы єствовало електронічне медіюм, котре має помагати ненасилному і природному навчаню русиньского языка діти в предшкольскім віку, але і про їх родічів і старых родічів, жебы были мотівованы зо своїма дітми дома бісідовати по русиньскы. Припоминаме, же недавно вышли і два діскы русиньскых приповідок, котры выдала орґанізація молоды.Русины по трорічных досліджінях русиньскых приповідок і їх поступнім записованю. „Люляй, же мі люляй“ вєдно з русиньскыма приповідками од молодых Русинів є так шумным росшыріньом бідного сортімента, котрый про нашы русиньскы діти дотеперь зробили сьме.
-пем-
◼◼ Іван Міклош. Русин зо Словакії шефом порадців в Києві Бывшый словацькый міністер фінанцій Іван Міклош ся став шефом порадців україньской міністеркы фінанцій Наталії Яреско. Інформують о тім україньска аґентура Unian і сервер Ukraine Today. За інформаціями україньскых медій ся буде Міклош занимати головно вопросами в области дані, децентралізації і цілковой реорґанізації верейных фінанцій. Міклош є далшым чуджінцьом, од котрого собі Україна обіцять зліпшіня свойой економічной сітуації. Сама Наталія Яреско ся народила в США і україньскым міністром господарьства є чоловік із Літвы – Айварас Абромавічіюс. В децембрі ся намістниками на міністерстві справедливости стали фаховці з Літвы і Ґрузії. Іван Міклош ся народив 2-го юна 1960 р. у Свіднику. Быв во веце функціях в різных чехословацькых і словацькых владах по 1989 р. Перед переписом людей у 2011 році на Словакії, коли русиньскы орґанізації робили кампань, жебы люди голосили ся ку свому русиньскому походжіню, Міклош публічно написав о тім, же є Русином, і же ся ку тій народности буде в переписі голосити. -пем-
◼◼ День одкрытых дверей В Штудентьскім містечку во Высокошкольскім ареалі Пряшівской універзіты в рамках Дня одкрытых дверей Пряшівской універзіты в Пряшові, котрый проходив в четверь 12-го фебруара 2015 р., быв і презентанчный станок Інштітуту русиньского языка і културы. Продукцію з области карпаторусиністікы і можливости штудія на інштітуті в нім презентовали робітници, докторанды і штуденты інштітуту. Інштітут такым способом хотів про себе притягнути новых штудентів в академічнім році 2015/2016. -пем-
◼◼ В Старій Любовні ся діти в школі учіли в народных кроях. І в русиньскых Дакус нетрадічна думка была на церьковній школі в Старій Любовні минулый тыждень прията позітівно. Діти пришли до школы в кроях, котры даколи носили їх пред-
Ч. 3 2015 кове. Крої были частьов цілословацького проєкту День сукень і крават. Учітелі дакус позмінили тоту думку і выдумали як раз народны крої. Як повіла про новинкы Korzár учітелька Луція Палшова, школа вырішыла іти дакус іншов формов, жебы діти глубше задумали ся над традіціями. Нетрадічны крої подля слов учітелькы концентрацію дітей не нарушыли. Учітель Карол Шпес повів, же ся докінця і писали екзамены. В школі были в тот день крої з цілого реґіона. І русиньскы. Дітям оголосили, жебы ся понамагали мати крой. На то діти потребовали поміч родічів і старых родічів. Дакотры мали крої як раз по них. Почас перервы в школі собі окремы крої і представили. Діти вказали крої з Малого Липника, Великого Липника, Шамброна, Літмановой, Плавча, Плавніці, Вышніх Ружбахів, Лацьковой, Кремной, Удола ці Новой Любовні. Жрідло: Korzár
◼◼ Умер Штефан Гудак 22-го фебруара 2015 р., по довгій і тяжкій хвороті умер в Петроварадині Штефан Гудак, вызначный учітель, писатель, новинарь, публіціста і робітник в културі і театрі. Штефан Гудак, вызначна особность Русинів у Войводині, ся народив 6-го януара 1931 р. в Миклушевцях. По закінчіню основной школы продовжовав штудовати на ґімназії в Руськім Керестурі і потім на учітельскій академії в Осієку. Такой по закінчіню учітельской академії зачав учітельовати в Босні і Герцеґовіні, пізніше ся став директором школы. Од 1953 р. до 1969 р. робив в Петровцях, так само як директор школы. В 1969 р. ся із родинов переселив до Нового Саду і робив як редактор културной рубрікы в русиньскій редакції Радіо Нового Саду, де быв аж до 1991 р., коли одышов на пензію. Гудак быв членом Общества писателів Войводины, быв співпрацовником періодічных выдань „Шветлосц“, „Народни календар“, „Литературне слово“, „Нова думка“, „Думки з Дунаю“, в котрых ся му появило много приповідок, драм, оповідань, крітік і рецензій. Як співавтор, вєдно з Михайлом Ковачом, выдав гуморістічный роман „Гриц Бандурик“, сам выдав збірку приповідок, роман „Шлїдом голуба по нєбе“, 8 драматічных творів, з котрых дакотры были і зроблены театрално, дві моноґрафії і до друку приготовив і позбераны творы Осифа Костелника, ці дакілько антолоґічных збірок. Сам мав творы в дакілько антолоґіях прозы, писав про дорослых і діти. Остатня книжка „Зайда за мирни сон“ му вышла перед двома роками у выданю „Руского слова“. Жрідло: Рутенпрес
◼◼ Председа Світовой рады Русинів ку сітуації на Україні Як ся пише у пресовій справі, котру підписав председа Світовой рады Русинів (СРР) Дюра Папуґа, на засіданях рады у 2014 р. веце раз бісідовало ся о сітуації на Україні, де жыє найвекша кількость карпатьскых Русинів. Папуґа підекреслив, же СРР не підтримує жадны актівности різных орґанізацій і їх конґресів, котры проходили в Мадярьску і Румунії, і на котрых было пожадоване одокреміня Підкарпатьской Руси од Україны і таксамо рада не підпорує самовыголошіня Републікы Підкарпатьска Русь, ці выголошіня той републікы з підпоров чуджіх армад. Подля Папуґы суть такы актівности пошырьованьом войны, што бы принесло „лем зло, жертвы і великы страты“. Папуґа єдночасно выразив жаль над тым, же до зоны АТО суть реґрутованы і Русины. Председа СРР в пресовій справі знова пише о тім, же Русинам на Україні бы мало быти признане право голосити ся ку своїй народности, мали бы быти вызнаны як народностна меншына, што бы собі могли записати і в переписі жытелів, мали бы мати право хосновати свій язык і здобывати освіту у своїм материньскім языку. Світовый конґрес Русинів, котрый бы мав прохидити в юні 2015 р. в місті Дева в Румунії, буде подля слов Папуґы знова вымагати од найвысшых державных орґанів Україны права про Русинів на Україні, жебы мали позіцію таку, яку єй мають Русины у вшыткых далшых державах Европы. Петро Медвідь
iнфо РУСИН
РУСИНЬСКЫЙ ПРОҐРАМ (МАРЕЦ 2015)
2. 3. 2015 ПОНЕДІЛЬОК 20.00 – 20.40 Радіоновины 4. 3. 2015 СЕРЕДА 20.00 – 20.40 Радіоновины 6. 3. 2015 ПЯТНІЦЯ 20.00 – 20.40 Радіоновины 7. 3. 2015 СУБОТА 14.00 – 15.00 Музичны поздравы 19.30 – 20.30 Радіомаґазін 20.30 – 21.30 Радіо молодых, Приповідка: Сон рыбкы 21.30 – 22.00 Подобы жывота: Марія Мачошкова 22.00 – 23.00 Бісіда кумів, репріза
Інформачный сервіс
5
27. 3. 2015 ПЯТНІЦЯ 18.15 – 18.40 Радіоновины 28. 3. 2015 СУБОТА 14.00 – 15.00 Музичны поздравы 20.00 – 21.00 Радіо молодых. Приповідка: О цапкови Єреміашови 21.00 – 21.30 Літературна релація. З творчости Зощенка 21.30 – 22.00 Музика народности 22.00 – 23.00 З розгласового архіву, репріза 29. 3. 2015 НЕДІЛЯ 20.00 – 21.00 Розгласова гра: Кырвава любов, репріза 21.00 – 21.30 Музика народности 21.30 – 22.00 Подобы жывота, репріза 22.00 – 23.00 З розгласового архіву, репріза 30. 3. 2015 ПОНЕДІЛЬОК 18.15 – 18.40 Радіоновины.
8. 3. 2015 НЕДІЛЯ 20.00 – 21.00 Село грать, співать і думу думать 21.00 – 21.30 Гітпарада русиньскых співанок, репріза 21.30 – 22.00 Літературна релація, репріза 22.00 – 23.00 З розгласового архіву
Александра Духновіча на місяць марец 2015
9. 3. 2015 ПОНЕДІЛЬОК 18.15 – 18.40 Радіоновины
(Мала сцена, 19.00 год.)
11. 3. 2015 СЕРЕДА 18.15 – 18.40 Радіоновины 13. 3. 2015 ПЯТНІЦЯ 18.15 – 18.40 Радіоновины 14. 3. 2015 СУБОТА 14.00 – 15.00 Музичны поздравы 20.00 – 21.00 Радіо молодых, Приповідка: О танцуючім слоникови 21.00 – 21.30 Коріня 21.30 – 22.00 Музика народности 22.00 – 23.00 Особности в розгласі, репріза 15. 3. 2015 НЕДІЛЯ 09.00 – 10.00 Літурґія ҐКЦ 20.00 – 21.00 Клуб професорів: С. Станкоці, ректор ВШВУ в Братіславі 21.00 – 21.30 Гітпарада україньскых співанок, репріза 21.30 – 22.00 Літературна релація: Вытужена путь, репріза 22.00 – 23.00 З розгласового архіву, репріза 23.00 – 24.00 Радіомаґазін, репріза 16. 3. 2015 ПОНЕДІЛЬОК 18.15 – 18.40 Радіоновины 18. 3. 2015 СЕРЕДА 18.15 – 18.40 Радіоновины 20. 3. 2015 ПЯТНІЦЯ 18.15 – 18.40 Радіоновины 21. 3. 2015 СУБОТА 14.00 – 15.00 Музичны поздравы 20.00 – 21.00 Радіо молодых, Приповідка: Коцур Луцко 21.00 – 21.30 Літературна релація. Ш. Сухый: Потіха душы 21.30 – 22.00 Музика народности 22.00 – 23.00 Село грать, співать і думу думать, репріза 22. 3. 2015 НЕДІЛЯ 20.00 – 21.00 Бісіда кумів 21.00 – 21.30 Гітпарада русиньскых співанок 21.30 – 22.00 Подобы жывота. М. Мачошкова, репріза 22.00 – 23.00 З розгласового архіву, репріза 23. 3. 2015 ПОНЕДІЛЬОК 18.15 – 18.40 Радіоновины 25. 3. 2015 СЕРЕДА 18.15 – 18.40 Радіоновины
Проґрам Театру
4. 3. 2015 Медвідь, Спросины
Дві єдноактовкы од Чехова – Медвідь і Спросины. Тоты пєсы ся часто уваджають як части єдного представліня. Звязує їх сполочна тема одношіня мужа і жены, котре ся формує через здолаваня баналных і безсмыселных барьєр і котре наконець завершыть ся взаємнов сімпатійов. Далшым сполочным меновательом тотых двох пєс є сміх, сміх од зачатку аж до кінця, котрый тоты дві представліня проводить веце як сторіча по сценах професіональных і аматерьскых театрів на цілім світі.
11. 3. 2015 „Шахрайки“ (пєса є в україньскім языку) (Велика сцена, 19.00 год.)
Пінязі владнуть світу… Здобыти ся дадуть нелем досправдовов роботов, але і участьов в різных конкурзах ці „reality show“. О єднім із такых способів вырішають і дві молоды україньскы дівкы. Тоты реаґують на повідомліня америцькой міліонарькы, котра вырішыла подаровати цілый маєток найсімпатічнішой лесбійской парі бывшого СССР. Сітуація ся комплікує, кідь Америчанка, походжіньом таксамо Українка, прийде на Україну… Пєса „Шахрайки“ сучасной україньской авторкы Наталії Уваров є повна неочекованых переломів, комічных сітуацій і несподіваного кінця.
20. 3. 2015 Пан Кідь бы (премєра) (Велика сцена, 17.00 год.)
Шалена приповідка о тім, як ся із родічів стануть діти і з їх дітей родічі. І чаровный пан Кідь бы собі про вас приготовив іщі далшы неувірительны кавалчікы. Дякуючі його чарованю ожыють дітячі грачкы, із будика ся стане любый камарат малых дітей, што бы лем спали і Червена чапочка научіть вовка мыти собі зубы. І то лем зачаток!
25. 3. 2015 Гавай
(Велика сцена, 19.00 год.) Гавай є дебут молодой пряшівской драматічкы Михаелы Закутяньской. Траґікомедія з русиньского села із характерістічнов назвов Гавай – то суть пригоды о гляданю самого себе на періферії Европы і в кругу не цалком тіпічной родины.
6
Актуално
iнфо РУСИН
ва, директор Русьского центра наукы і културы в Братіславі Серґей Івановіч Жиґанов, гості Уж девятый раз у Кошыцях 6-го фебруара т. р. одбывав з Кошыцького самосправного ся Ґалаконцерт цілословеньского конкурзу „Русское сло- краю і маґістрату міста. во“ в декламації руськой поезії, прозы, солового і хоро- Головным орґанізатором конкурвого співу руськых народных співанок. 9-ый конкурз быв зу была Пріватна ґімназія на присвяченый 70-ым роковинам СНП і скінчіню 2-ой світо- уліці Петзваловій 4 в Кошыцях на челі з єй основательков і вой войны - поражкы німецького фашізму. председкыньов „Клубу Русских“ в Кошыцях Мґр. Надеждов АлекІнж. Іван Фріцькый сандровнов Достоваловов, ЦСц., котрій помагав коДо конкурзу ся приголосило 350 школярів і штулектів учітелів руського языка. Концерт зачав продентів із 20-ох основывых і 17 середніх школ цілого єкційов філмовых фраґментів з кінця 2-ой світовой Словеньска. Найвеце школярів, котры ся учать руськый войны і пісньов „Священная война“, над Берліном ся язык, было з Кошыцького края. Жаль, із Пряшівского обявила совітьска застава, а на сцені совітьскы воякрая, де жыє переважна часть русиньского ци. По привитаню гостів і притомных, выступив жытельства, было мало школ, хоць до них ходить молодежный колектів Дружба співанков „Пусть всегнайвеце русиньскых школярів. Жебы Словаци любида будет солнце..“ за діріґоваям і ґітарового допроли руськый язык і културу веце як Русины? В минулых воду Мґр. Любов Ґерусовой, тоту пісню співали з нима часах, кідь ся орґанізовав Пушкінів памятник, першы вшыткы притомны в салі. На концерті выступили тоты місця заберали якраз нашы школярі з Пряшівского найліпшы, котры в конкурзі забрали першы місця в краю. декламації руськой поезії, прозы, в солоспіві і в хоПереповнена сала Історічной ратушы в Кошыцях, ровім співі. Першыраз в Ґалаконцерті выступали і в теперішнім неспокійнім часі, кедь і нашы медії не школярі з руськыма народныма танцями. (До змаганя суть Руській федерації позітівно нахылены, свідчіла в поезії были выбраны такы руськы поеты як, Захоо великім інтересі людей о руськый язык і културу. дер - Невезёт, Бартко - Любовь, Михалков - Котята, На концерті были і вызначны гості з Братіслвы, як Маршак - Кот и лодырь, Евтушенко - Хотять ли Руспрезідентка Асоціації русистів Словакії Ева Коллароские войны, Симонов - Жди меня, Найденова - Нам
Ч. 3 2015
Руське слово в Кошыцях
Комісії уж посуджовали проєкты На Уряді влады СР у предпослідній фебруаровый тыждень, од 16-го до 20-го фебруара 2015 р. засідали комісії про хорватьску, німецьку, сербску, руську і жыдівску народностну меншыну, котры посуджовали проєкты на підпору културы народностных меншын на рік 2015. З поданых проєктів комісії рекомендовали схвалити проєкты у высше наведеных сумах. -АКДва дні - 24.- 25. фебруара 2015 засідала коміся про русиньску народностну меншыну, котра посуджовала проєкты, якы на Уряд влады СР на 2015 рік подали русиньскы орґанізації. Членами комісії про русиньску народностну меншыну были Ладіслав Ладоміряк, Алена Блыхова, Мілан Андраш, Теодозія Латтова, Мілан Піліп, Татяна Кмецова, Светлана Хомова, Софія Даскалова, Данєл Грубала і Барбора Костолянска. За председу комісії быв зволеный Мілан Андраш. У згоді з предписами Уряду влады СР, комісія оціньовала проєкты подля семох кртітерій, причім каждый мав пять індексів. Максімалну кількость пунктів, котру міг проєкт здобыти было 35 пунктів. Треба повісти і тото, же сума 294 032 € становлена про русиньску народностну меншыну у тім році є опроти минулым рокам высша і вдяка тому, же розділіня фінанцій міджі народностны меншыны ся притримує новых правил, котры запропоновали праві русиньскы актівісты іщі у 2013 році. Рішіня комісії о підпорі проєктів, як і о кількости фінанцій на даный проєкт, мать про Уряд влады СР характер рекомендації.
Премєру мав філм о Русинови Михалови Стренкови
не надо больше войны і др.) В соловім і хоровім співі сьме чули нелем знамы руськы співанкы, але і то найновіше з популарной музикы. Велику радость принесли на сцену молоды школярі з народныма руськыма танцями на мелодію „Калинка“, што публика оцінила довгым аплавзом. Перед закінчіньом концерту директор Руського центра наукы і културы в Братіславі С. І. Жиґанов передав Почесну ґрамоту колектіву „Дружба“ за успішну репрезентацію руськой културы. По выголошіню выслідків конкурзу были трьом найліпшым уділены ціны і діпломы. Посліднє слово на концерті мала головна орґанізаторка конкурзу Мґр. Наталія Достовалова, ЦСц, котра што до уровни, тогорічный конкурз высоко оцінила, подяковала вшыткым за успішну роботу і закликала на будучій уж 10-ый юбілейный конкурз. Наконець під діріґованьом Мґр. Любовь Ґерусовой звучала співанка „Пусть всегда будет солнце...“
Вебстор. УВ СР інформують, же вдяка скорым засіданям комісій бы (в припаді скорой сполупраці з боку жадателів) могли быти першы договоры підписаны уж кінцьом фебруара 2015. А так бы народностны меншыны могли выдавати свої періодіка ці публікації, котры приспівають на утримованя і розвой языка народностных меншын, реалізовати акції културно-освітнього характеру і т. п. Ці то буде і правда, укаже час, бо і минулого року была подобна сітуація, але фінанції приходили орґанізаціям аж кінцьом рока. Розділіня фінанцій на културу народностных меншын з УВ СР на 2015 р. В дотачнім проґрамі Култура народностных меншых 2015 были розділены фінанції так: 1. Булгарьска народностна меншына 35 504 € 2. Чеська народностна меншына 229 815 € 3. Хорватьска народностна меншына 48 064 € 4. Мадярьска народностна меншына 1 955 296 € 5. Моравска народностна меншына 30 489 € 6. Німецька народностна меншына 88 880 € 7. Польска народностна меншына 64 683 € 8. Ромска народностна меншына 664 152 € 9. Русиньска народностна меншына 294 032 € 10. Руська народностна меншына 53 377 € 11. Сербска народностна меншына 28 706 € 12. Україньска народностна меншына 100 673 € 13. Жыдівска народностна меншына 52 825 € 14. Інтеретнічный і інтеркултурный діалоґ 232 754 € ВЄДНО: 3 879 250 €
фотці є і Михал Стренк, америцькый вояк, котрый мав русиньске походжіня в Орябині, днешня Словакія. Подля сервера tribdem. com філм ся не занимать
лем тов історічнов дійов, але вказує і жывот Михала Стренка як дітины іміґрантів із Чехословакії. Стренк ся народив 10-го новембра 1919 р. в Орябині і кідь мав шість років з родічами одышов до Споєных штатів. Закінчів середню Єдна з найвекшых і найособнішых почливостей в історії машколу в Пенсілванії і в октобрі 1939 р. ся прирінякови сержантови Михалови Стренкови одбуде ся уж тоту голосив до наморной суботу, писав портал tribdem.com. пехоты (маріняци). Умер Петро Медвідь 1-го марца 1945 р. Славным ся став як раз Документарный філм під назвов „Our Flag дякуючі фотоґрафії РоStill Waves“ мав в суботу 31-го фебруара 2015 зентала з вытягованьом р. премєру почас припомінковой пєтной події в фалаґа, но цілкового поСпоєных штатах Америкы в Джонставні. Тота коріня острова, на копремєра проходила в рамках 70-го юбілею, трім вытягнув флаґ, ся котрым собі Споєны штаты Америкы припомиСтренк не дожыв. нають подію, кідь 23-го фебруара 1945 р. ФренСтренк быв клін Боро вєдно з далшыма пятьома вояками нагородженый тыма вытягли америцькый флаґ на японьскім остроа м е р и ц ь к ы м а ві Іво Джіма, на верьху званім Сурібачі. Тото воєньскыма нагородами: фотоапаратом захопив фотоґраф Джов Розентал Purple Heart, Presidential ▲▲ Ознаміня о смерти Михала Стренка, котре пришло його родині. і є то єдна із найзнамішых фотоґрафій. На тій
Ч. 3 2015
Крайняк: Ключом ку будучности суть школы -пемЯк інформовав інтернетовый сайт політічной партії Most-Híd, подля єй фаховця і депутата партії за Пряшівскый край Петра Крайняка, ключом ку будучности і всокочіню русиньской меншыны на Словакії суть русиньскы народностны школы. Єствуюча школьска сістема не знать достаточно забеспечіти ефектівне фунґованя основных і середніх школ, котрых абсолвенты походжають із оточіня менше кількостных народностных меншын. Притім бы мали мати забеспечене навчаня в материньскім языку почас цілой добы повинной школьской навщівности, пише далше сайт most-hid.sk.
„Приступ ку освіті в материньскім языку є основным правом каждого жытеля Словацькой републікы і є задачов резорта школства вытворити условії про наповньованя того права в окремых реґіонах Словакії. Барз голосно і ясно о тім проблемі бісідують представителі мадярьской, ромской і русиньской народностных меншын, але і представителі Чехів і Поляків жыючіх на Словакії,“ говорить Крайняк. „Потрібна є зміна Державных освітніх проґрамів, котры бы понукали алтернатівне освоїня языковых і културных компетенцій свойой народностной общіны в рамках школьской сістемы Словацькой републікы на школах з навчалным языком словацькым. Про дакотры области є потрібне дати до понукы выбраных школ і бесплатны языковы курзы, котры бы додали доповніня языковых компетенцій про діти, котры навщівують школы з навчалным языком словацькым, але їх законны заступцьове собі желають освіту в русиньскім языку, котрым дома звычайно комунікують,“ додавать Петро Крайняк, депутат Прашівского самосправного краю, котрый є членом русиньской народностной меншыны на Словакії. Unit Citation, America Defense Service Medal, American Area Campaign Medal, Asiatic-Pacific Area campaign with four stars, World War II. Victory Medal і далшыма. Похороненый є на Арлінґтоньскім цінтері, гроб ч. 7179, секція 12. Аж у 2008 році америцькый вояк Мет Блейс, котрый быв приділеный ку беспечностній службі Америцькой амбасады на Словакії, дізнав ся, же Стренк не быв родженым Америчаном, але же обчаньство здобыв аж у 1935 році посередництвом натуралізації свого вітця, причім о тім ниґда не дістав жаден документ. Зато ся Блейс обернув на Іміґрачный і натуралізачный уряд зо жадостьов о выданя такых документів о обчаньстві Стренка. Тота жадость была выбавлена 29-го юла 2008 року. Документы перевзяла Стренкова наймолодша сестра Мері Перо в рамках церемонії Памятникам америцькой наморной пехоты в Арлінґтоні. Тым ся потвердило Стренкови його америцьке обчаньство.
iнфо РУСИН
25 років од вызначной історічной події Петро Медвідь 17- го фебруара минало 25 років од вызначной історічной події про ґрекокатоликів в бывшій Чехословакії. Як раз в тот день в 1990 році быв по довгых роках высвяченый першый ґрекокатолицькый, але і католицькый єпіскоп по револуції. Тым єпіскопом быв Йоан Гірка, єпарха втогдышньой Пряшівской ґрекокатолицькой єпархії, котра мала свою теріторію в рамках граніць Чехословакії.
Народив ся Йоан Гірка 16-го новембра 1923 року в Абрановцях коло Пряшова. За священика го высвятив уж в крізовім році 1949 владыка помічник Василь Гопко і наступив за каплана до Лютины. Там быв але курто, бо уж в 1950 році вернув ся назад до Пряшова за каплана. Ту пережыв і Акцію П, тзв. Пряшівскый собор, а єднако як векшына ґрекокатолицькых священиків, не перешов до Православной церькви, котра была підтримована комуністічныма властями. Першый раз го режім дав заперти 22-го октобра 1952 року. О
Актуално
7
рік пізніше быв одсудженый на три рокы арешту, но іщі в тім самім році быв на основі амнестії презідента пущеный на свободу. Кара 5 років заказу жыти в Кошыцькім і Пряшівскім краях му але зістала. В 1955 році знова заперли го і 4-го септембра 1956 року го одсудили на два і пів рока арешту. З нього ся дістав в 1958 році і знова дістав 5 років заказу жыти на выходній Словакії. Гірка в тім часі робив цівілны роботы, кідьже Ґрекокатолицька церьков была мімо закон. По леґалізації Ґрекокатолицькой церькви в 1968 році ся Гірка став парохом в Пряшові. 20-го децембра, напрік тому, же іщі жыв владыка помічник Василь Гопко, го папа Павел VI. выменовав за ордінаря – апостольского адміністратора Пряшівской єпархії з правами єпархіялного єпіскопа. Державну згоду ку тому дістав аж 2-го апріля 1969 року. Но власти не дозволили выменовати го за єпіскопа. Папа Павел VI. му 21-го марца 1978 року уділив шаржу папского прелата. Такой в першых днях по револуції у 1989 роцу быв Гірка дня 21-го децембра папом Йоаном Павлом ІІ. выменованый за Пряшівского єпархіялного єпіскопа. Свято хіротонії на єпіскопа 17-го фебруара 1990 року, про великый інтерес віруючіх і їх многотісячову участь, проходило в Містьскій шпортовій галі в Пряшові. Было то велике свято, бо од смерти владыкы Гопка, єпархія не мала єпіскопа, священици были свячены лем крижевацькым єпархом і так архієрея мали віруючі міджі собов лем раз в році і то лем в Пряшові. Тота подія мала і інше вызначне значіня. Як раз высвячіньом владыкы Гіркы в Ґрекокатолицькій церькви, втогды іщі в Чехословакії, зачала цілкова внутрішня консолідація сітуації. Гірка обновив в Пряшові богословску семінарію і факулту, што было основне условіє про жывот церькви, на основі їднань з державов і Православнов церьквов ся му подарило принавернути ґрекокатоликам церькви, єпіскопскый палац, допоміг сконсолідовати одношіня з православныма єрархами, засновав харіту, церьков ся наповно обновила. Пряшівскым єпархом быв до 2002 року, коли на його місце наступив Йоан Бабяк. Быв то дотеперь остатній пряшівскый єпарха, котрый ся знав вірникам приговорити, но і проповідати по русиньскы, хоць му была приписована і словакізація церькви. Умер 10-го апріля 2014 року.
Русины ся стрітли з представителями RTVS -пем14-го фебруара у Пряшові проходило 14-те засіданя Округлого стола Русинів Словеньска (ОСРС). Міджі важны пункты належала стріча з представителями Розгласу і телевізії Словеньска (RTVS) і таксамо поданя інформації о актуалнім діяню міджі русиньскыма актівістами і Ґрекокатолицьков церьквов в области заведжіня русиньского языка до літурґії. На засіданю ОСРС были участны і двоми представителі RTVS, з котрыма Русины діскутовали о русиньскім высыланю в тій верейноправній інштітуції. RTVS у Пряшові репрезентовали Атіла Ловас, директор Центру народностного высыланя і Крістіна Маґдоленова, тім лідерка Редакції народностно-етнічного высыланя Радіа Патріа в Кошыцях. ОСРС в діскузії з представителями RTVS звернув увагу на недостаткы, котры Русины видять у высыланю верейноправной інштітуції про їх народностну меншыну. Окрім іншого были спомянуты пересуны їх высыланя з причіны шпортовых преносів, або брак фінанцій на русиньскы драматізації в радію. Атіла Ловас пояснив цілкову сітуацію народностного высыланя в RTVS і підкреслив, же за остатні рокы дішло ку навышіню кількости годин русиньского высыланя в RTVS. Нова тім лідерка Редакції народностно-етнічного высыланя Радіа Патріа в Кошыцях Крістіна Маґдоленова участных інформовала о започатых обсяговых змінах в рела-
ціях, котры суть про Русинів в радію высыланы, головно в области высыланя новин, но таксамо повіла о планах на новы релації, што бы конечно мало підняти якость русиньского высыланя і пробудити вешкый інтерес о тото высыланя і у молодшой ґенерації. Важным пунктом проґраму было і поданя інформації о актуалнім діяню міджі русиньскыма актівістами і Ґрекокатолицьков церьквов на Словакії. Тоту інформацію передали ґрекокатолицькый священик Мілан Ясик із русиньского Общества св. Йоана Крестителя і Осиф Гучко, обидовми членове Архієпархіялного собору, котрый в тім часі проходить в Пряшівскій ґрекокатолицькій архієпархії. Членове ОСРС выразили повну підпору членам того собору, котры хотять просаджовати заведжіня русиньского языка до літурґічного жывота церькви, але і далшы пункты, якы дотуляють ся душпастырьства Русинів в їх материньскім языку.
8
Нашы особности
iнфо РУСИН ників, там в земелнім катастрі мож найти призвіско Костелник а і у Розтоці Великій. Мы додаваме, же таке призвіско є і у нас в Лабірскім реґіоні і інде, у фамелії суть і священици і лікарі, вшыткы Русины. То значіть, же то была і доднесь є велика фамелія. Ґабор учів ся в основній школі в Руськім Керестурі, на ґімназії у Вінковцях і Загребі, на Богословскій факулті в главнім місті Хорватів Загребі, але владыка Діонізій Няраді го посылать до Львівской духовной семінарії, котру скінчів в 1911-ім році. Далше штудовав у Швейцарії на Католицькій універзіті у Фрайбурґу, де в 1913-ім році здобыв докторат з філозофії. Но доля го потягла назад до Львова, де оженив ся з дівков учітеля ґімназії у Перемышлі – Елеоноров. Так ся міг стати священиком і як доктор філозофії дістав і місто учітеля Божого закону, пізніше учів і філозофію в Духовній семінарії у Львові, котра в 1928-ім році была названа Богословсков академійов. В роках 1920 аж 1929 є редактором часопису ґрекокатолицького духовенства Львівской єпархії Нива. Штефан Гудак о тых роках Костелника писав: В тым часі остро полемізує з Католицьков церьквов і ставать на бік православного выходу. За тото в 1929-ім році го одкликали з функції редактора Нивы а в 1931 із посады професора Богословской академії. Жыє далше у Львові, але під дозором мітрополіты Андрія Шептицького, котрый го выслав на службу священика до Церькви св. Юрія. На єпархіялнім соборі в 1943-ім році отворено крітізовав ватіканьскы доґмы і од того часу пропаґує ідею о повинности уніятів вертати ся до православія. В часописі Нива Ґабор Костелник писав: „На Лемковині маме такый образ: церькви, парохіялны домы, поля зіставають маєтком нашой, то значіть Ґрекокатолицькой церькви, а вірникы переходять на православіє. Чом? Тадь они на тій зміні тратять. Видно, же ту є якась традічна револуція. Православный переход на Лемковині зачав зато, же вірникы жадали вернути їм назву православный. Тото ясно вказує на причіну револуції. Хоць то звучіть як парадокс, але є то так, же тов причінов є натиск латиньскых еле-
Ґабор Костелник – священик, редактор і писатель Теодозія Латтова
Народив ся Ґабор Костелник 15-го юна 1886 р. в Руськім Керестурі. Называли го вітцьом народу, як пише Петро Трохановскый – быв то великый будитель, воскреситель бачваньскых Руснаків. Михал Ковач, тыж вызначный писатель з помеджі бачваньскых Руснаків писав: Костелник, отець руского народу в Югославії, кiбы не быв такый мудрый і ученый, наісто бы довше жыв. Ватiкану ся не любив, же выносив на світ домашні хыбы. Сталінови ся не видів, же в своїм часописі Нива піднимав темы, котры ся гевтому „вітцьови нації“ не любили. Полякам тыж ся не любив, же быв великым Українцьом, ґрекокатоликам екстремістам зато, же быв прихыльником соборности католицьтва а православным зато, же быв уніятом. Так хто то досправды быв. Його родічі до Войводины пришли з даякой части горніці, зо Шаріша ці Земпліна. Петро Трохановскый розводить тоту інформацію, же могли быти із Лемковины, бо там в Білцаревій є род Костел-
Річнiця смерти Русина, котрый учів і Ґоґоля 27-го фебруара минула річніця смерти єдного із такых Русинів, котры вызначно записали ся до історії нелем міджі своїма, але і далеко од свого родиска, Івана Орлая. Іван Орлай быв лікарьом, науковцьом, педаґоґом. Петро Медвідь Коли точно Орлай народив ся не є знаме. Знаме лем то, же подля дакотрых жрідел в році 1700, подля іншых в році 1701, єдны жрідла пишуть же ся народив в Хусті, іншы же в селі Палаґы. Орлай навчав ся в ґімназіях в Ужгороді, Карей (Nagykároly), на акдемії у Великім Варадині (Орадеа), на Львівскій універзіті і богословіє закінчів на Будапештяньскій універзіті. У 1789 році ся став членом чіну піарістів і на далшый рік передавав лекції на ґімназії піарістів у Кареї на выході Угорьского кральовства, днесь Румунія. Як зрозумів, же не є в силі дістати місце учітеля фізікы і математікы на Будапештяньскій універзіті, так в 1791 р. еміґровав до Росії. Орлай ту скоро мінить свою карьєру. На СанктПетербурзькій академії медицины і хірурґії здобыв у 1793 році тітул доктора медицины, быстро про-
фесійно взростав і так ся з нього став головный хірурґ і головный лікарь на імператорьскім дворі. Кідь на початку 19-го столітя Росія запроваджала реформы в школстві і одкрыла дакілько новых універзіт, Орлай подав пропозіцію царьскому уряду запросити дакілько „карпаторусьскых професорів“ із Габсбурзькой імперії. Резултатом той пропозіції было, же науковці карпаторусиньского походжіня як Петро Лодій, Василь Кукольник і Михаил Балудяньскый были запрошены на ведучі позіції в освітніх інштітуціях царьской Росії. В наступных роках ся карьєра Орлая далше розвивала. Робив як науковый секретарь Медициньско-хірурґічной академії в Санкт-Петербурзі (1808 – 1817), быв директором ґімназії высшых наук ґрафа Безбородько (1821 – 1825), де ся в тім часі учів і будучій вызначный писатель Ґоґоль, і директором Рішелъєвского ліцею в Одесі (1826 – 1829). Як раз на ліцею приспів ку славянізації, кідь до
Ч. 3 2015 ментів на выходну душу а тыж і зо страху одмітують вшытко западне аж і єдність віры із Западом.“ Костелник у своїй єдній роботі писав: „Рим до нас посылав своїх візітаторів, римскых монахів, котрых сьме облікали до своїх риз і кланяли сьме ся їм, як заступцям св. Отця, але тоты не знали ся по нашому ани перекрестити.“ Ґабор Костелник пережыв у Львові векшу часть свого жывота, але душов остав до посліднього дня бачваньскым Руснаком. Дома написав лем єдну збірку поезії і то „З мойого валала“, выдана была в 1904 році. Втоды мав лем 18 років. Днесь тоту книжку поважують за основу руснацькой літературы. Но його літературна творчість ся ньов не скінчіла. З далекых країв обертать ся до своїх Руснаків в краю, до Бачкы і є єдиным автором першых книжок у Новім Саді, што выдало Руське просвітительске дружство, як Руськый календарь, Руськы новины. Він написав першу руснацьку драму під назвов „Єфтайова дзівка“, котру наштудовали і акторы пряшівского Театру Александра Духновіча. Писав і про діти, і пак Костелник написав норму того втогды наймолодшого славяньского языка і написав „Ґраматику бачваньско-сримской руской бешєды“. Было то в 1923 році. Ґабор Костелник писав і по україньскы, серьбскы, хорватьскы, по німецькы, польскы і латиньскы. Кідь ся до Івана Франка зарывали Українці, же чом пише і по польскы, тот одповів: Бо знам! Так і Костелник. Окрем писаня іщі і перекладав зо староґрецького языка, быв історіком, філозофом, крітіком, теолоґом. Быв то чоловік з великов душов, з великым сердцьом. Писав: Бачко моя, Бачко в тым шырокім світі, я за тобов тужу, не знам ся де діти. Ты мі сердце дала і лем тебе оно любить, розумить як лем сердце годно. Волю твої пісні, што їх вечер несе, як тоты, што грають царям і прінцезнам. У шырокім світі як без сердця жыю – мам ту дость роботы, а о тобі снию. Враг у Львові одзаду до нього стрілив – двараз, было то 20-го септембра 1948 року. Нихто не знать чом і хто. Но яка то была сила, што їй залежало на тім, абы збыти ся того толерантного чоловіка, написав Петро Трохановскый.
нього кликав професорів із різных славяньскых земель, в тім чіслі і карпатьскых Русинів. Орлай быв представительом романтізма. Занимав ся історійов і звертав увагу на історічну проблематіку „Юго-западной Руси“, котра подля його думок была величезнов теріторійов од рікы Вісла і западных Карпат аж до Чорного моря, значіть теірторія, котра обсяговала як руськы части Волинь, Галич, Підкарпатя, так і неруськы части Трансілванія, Молдавія і Валахія. Себе Орлай означав як „вірного русина і досправдового сына свойой земли“. Брав за свій обовязок інформовати наукову верейность Російской імперії о історії Карпатьской Руси. Як член Общества російской історії і старожытностей подав писемны інформації о своїй рідній земли („Исторія о Карпато-Россахъ“ із 1804 р. і „О Юго-Западной Руси“ із 1824 р.), а подав і пропозіцію на сотворіня шпеціалного історічного общества про навчаня „Южной Руси“, котра бы обсяговала і Карпатьску Русь. Тримаючі тісны контакты із найвыдатнішыма ученыма Російской імперії Орлай занимав ся і проблематіков одношінь славяньско-мадярьскых. Орлай брав вшыткых выходных Славянів, значіть і карпатьскых Русинів, за части єдного общеруського народа. Умер Іван Орлай 27-го фебруара 1829 р. в Одесі. Оброблене подля: П. Р. Маґочій – Енциклопедія історії та култури карпатських русинів
Ч. 3 2015
59
iнфо РУСИН
Наша тема
9
річей о Енді Варголoви, котры не знаш, але ся дознаш
Наталія Малецька, lem.fm
1. Енді Варгол народив ся як третій сын Андрія і Юлії Варголовых. Народив ся 6-го авґуста 1928 року. 2. Быв выштудованым артістом – скінчів Технолоґічный інштітут Карнеґі із званьом ґрафіка. 3. Шпеціалностьов на початку його карьєры были ілустрації обутя, якы указовали в обході „Glamour”. 4. В 1949 році при першій публікації вв. обутя при підписах, правдоподобно через описку, страчено в його назвиску букву „а” – од тамтого часу Варгол зачав ся так підписовати. 5. В авґусті 1951 року єден із його рісунків быв опублікованый в новинках „New York Times”. 6. За тот рісунок му была дана злата медайла Art Director’s Club. 7. В юні 1952 року отворив свою першу выставу. 8. Быв ілустратором книжок в початках свойой карьєры. Тоты книжочкы не продавали ся добрі. 9. В 1955 році достав велику обїднавку на серію рісунків обутя до недільного „New York Times”. За тото быв вынагородженый сумов 100.000 $. 10. Проєктовав выставны выгляды, м. ін. про Тіффані. 11. З часом, як уж го было стати, зачав куповати умелецькы діла. 12. Посеред першых закупленых річей были образы Пабла Пікасса.
Світознамый Америчан быв Русин зо Словакії Осиф Кеселиця 22-го фебруара 2015 р. сьме собі припомянули день, кідь нас в 1987 р. опустив єден із нас, єден із нашого роду. Наш світ опустив славный чоловік, котрый і по своїм фізічнім одході має великый вплив на цілосвітове уменя, а то здалека не лем вытварне. Енді Варгол, родженый як Ендрю Вархола, быв третім сыном Андрія Вархолы і Улі Завацькой із Миковой і прославив ся головно Pop Artom, но робив і ґрафіку, модерны мултімедіалны і експеріменталны културны події. Світознамый Америчан быв Русином по вітцьові і матери. Варгол має сестру Марію Вархолову ту в Европі, на Словакії. Є похована в Миковій на цінтері. Жыла лем 33 днів. Варгол быв стопроцентным Русином, хоць ся ку тому барз не голосив і не гордив ся тым. Є то і зато, бо втогды Русины якбы не існовали. Він сам не знав выйти з того, хто є. Народив ся 6-го авґуста 1928 р. і умер 22-го фебруара 1987. Спомяньме собі на нього. Мы, Русины не маме вельо такых ґеніялных людей, як быв він. Можеме ся ним гордити, бо Варгола знать цілый світ.
13. Як тіпічный Русин, нич не вышмарьовав. Лем докуповав нове і нове… а коли была промоція – куповав по вельо. 14. По смерти авкція його річей тырвала 9 днів. 15. В 1959 році надруковав кухарьску книжку „Дикы малины”. 16. Варгол тужыв по славі. За 50 $ Мурєль Лятов му підповіла, жебы мав мальовати – тото што любить найбарже. 17. Што зачав мальовати? Грошы і бляшанкы поливкы Campbell’s, як його облюбленой – за 20 років каждоденні їв таку поливку і пачку кракерів. 18. У своїх творах Варгол звертав увагу на повторіня і конформізм сучасного жытя, было то одзеркаліньом масовой културы.
19. Доповніньом думкы кількость і повторіня была нова продукційна метода образів, яку зачав хосновати – гадвабоґрафію (анґ. silkscreen). 20. В 1962 році зорґанізовав першу важну індівідуалну выставу – 32 образы поливок Campbell’s. 21. В дні закончіня выставы учінила Мерлін Монров саморажду і так Енді зачав творити серію єй гадвабоґрафічных образів, якы му принесли найвекшу славу. 22. Варгол намальовав свою верзію у світі прославленого образу Моны Лізы Леонардо Да Вінчі. 23. Велику часть його творів занимають образы представляючі смерть і катастрофы. Варгол хотів на тот спосіб звернути увагу на наше думаня о смерти нам незнаных особ. 24. Коли куратор Варгола рішыв, же артіста уж намальовав вельо песімістічных образів, порадив му зачати мальовати квітя. 25. Продав вшыткы образы представляючі квітя. 26. Коли не мав новы іншпірації, звідовав ся каждого, што мать теперь мальовати. 27. Єден із його знамых попросив го о коровы. Варголови ся тото барз полюбило. 28. На вказаня абсурду традічного розуміня кумшту через културу западу, зробив образ худобы у формі тапеты – бо і так великы діла кумшту ся хоснують лем як декорація на стіну… 29. Быв різбярьом – раз зробив іншталацію з картонів, друый раз з балонів наповненых гелійом.
30. Занимав ся тыж іншыма формами културного переказу. 31. Співпрацовав з ансамбльом Velvet Undergound. 32. Сотворив філм Chelsea Girls, якый быв комерційным успіхом. 33. В 1967 році Варгол зробив серію автопортретів. 34. Уж товды став ся іконов културы. Автопортреты находили ся серед найчастіше публікованых. 35. В тім самім році, 1967, одкрыв, якы можливости, творчі і комерційны, несе друкованя великой кількости ґрафік. 36. Перше робив єдноразовы копії. Теперь зробив на папері пакет десятьох гадвабоґрафічных портретів Мерлін Монров у выданю двасто пятдесятьох досъє десятьох ґрафік. 37. Досъє ішли як вода, дорабляв новы і новы. 38. Творив і жыв в ательєрі Фабрика. 39. Быв 3-кратні постріленый в 1968 році через на розум хвору артістку. 40. Престав мальовати, занимав ся філмом. 41. Найвекшым успіхом быв філм Trash. 42. Основав філмовый обход „Andy Warhol’s Interwiew”. 43. На зиму 1971-72 вернув ся до пластічного кумшту – зробив 2000 образів комуністічного лідра Хін – Мао. 44. Бывав в діскотеці Studio 54, призначеной про ліпшых новойорчіків. 45. Спознав ся з Бобом Діленом, Міком Джеґром ці Джоном Леноном. 46. Бывав в Білім Домі. 47. Спознав ся з кралями і діктаторами. 48. З комерційного артісты хотів ся стати бізнісовым артістом. 49. За 25 000$ робив на обїднавку портреты славных людей. 50. Писав. Без успіхів. 51. Кінцьом філмовой карьєры быв філм Bad. 52. Даякы образы были мальованы в неконвенціоналній формі – полотно мальоване мідянов фарбов, на іщі мокру фарбу сикали колеґы Варгола, заходила хімічна реакція і так творив ся образ. 53. Варгол основав свій канал в телевізії Andy Warhol’s TV. 54. Вельо ходив по світі. 55. По роках планнішого мальованя до формы вернув ся в 1986 році з образамиТайной вечері. 56. Векша часть маєтку Варголы, є шацована на 75-100 міліонів доларів, дала початок благодійній орґанізації о назві Фундація пластічного кумшту Енді Варголы. То єдна з найбогатшых того роду орґанізацій в Споєных штатах Америкы. 57. В 2013 році образ Варголы Silver Car Crash (Double Disaster) осягнув рекордну ціну 105.400.000 $. 58. По Pittsburg’s Warhol Museum найвекша кількость творів Варголы находить ся в Музею модерного уменя Енді Варголы в Меджілабірцях. 59. Енді Варгол вмер 22. фебруара 1987 року, маючі 59 років.
10
Розговор
iнфо РУСИН
Ч. 3 2015
Rusínska škola zanikla aj preto, lebo neboli peniaze Národnostné školstvo Rusínov živorí. V tomto roku ho tvoria už len tri základné školy, ale aj z tých jedna teraz v septembri zanikla – v Bajerovciach v Sabinovskom okrese. Aké okolnosti k tomu viedli, na to sme sa spýtali Michala Sekeráka, starostu obce, zriaďovateľa zaniknutej školy. Zdroj: www.rusyn.sk Keď sa pred pár rokmi Základná škola v Bajerovciach zmenila zo slovenskej na rusínsku, šlo o vítané rozšírenie siete rusínskych škôl. Kedy presne sa to udialo a ako dlho rusínska škola v Bajerovciach fungovala? Škola bola založená v školskom roku 2011/2012. Predtým bola slovenská a potom sme ju preorientovali na školu s vyučovacím jazykom rusínskym tým, že sme si podali žiadosť na ministerstvo školstva, ktoré žiadosť schválilo. Škola potom fungovala do konca júna 2014, presnejšie – do začiatku terajšieho školského roku, teda do 2. septembra 2014. Prečo škola napokon zanikla? Veď začiatkom septembra 2014 ešte všetko nasvedčovalo, že sa v nej začne nový školský rok, alebo nie?
Je to preto, že škola nemala žiakov, ktorí by do nej nastúpili. Akého počtu žiakov sa to týkalo?
Keď som prišiel na miesto starostu, základná škola bola slovenská a mala 10 žiakov na prvom stupni a šesť detí v materskej škole. Ako starosta som sa zasadil o to, aby sa preorientovala na školu s vyučovacím jazykom rusínskym. Žiaci sa prispôsobili. Ich počet sa ani po zmene nemenil kvôli tomu, že by mali nejaké výhrady voči jazyku, ale ich počet jednoducho kopíroval demografickú krivku. Takže žiakov bolo menej úmerne tomu, ako postúpili do vyššej triedy, ktorú sme v Bajerovciach nemali. Prečo sa však škola musela teraz v septembri zatvoriť?
Dôvodov je viac. Prvým je ten, že rodičia dali svoje deti do škôl mimo Bajeroviec. Žiakov teda malo byť na prvom stupni sedem a v škôlke mali byť tri deti. Pôvodne, v minulom školskom roku, sme sa so školskou radou aj s rodičmi dohodli, že sa pokúsime potiahnuť ešte jeden školský rok. Potom sa však – v období pred septembrom – rodičia rozhodli pre spomínaný prístup a dali svoje deti do iných škôl. Ja som to musel akceptovať. Keďže som od nikoho nemal k dispozícii žiadne oficiálne vyjadrenie, musel som čakať do začiatku školského roka a keď vtedy žiaci nenastúpili, musel som ako starosta konať a školu sme vyradili zo siete škôl. V poriadku, ale prečo to rodičia urobili? Vyzerá to, ako keby tam zapôsobil nejaký ľudský faktor.
Otázka v Bajerovciach nikdy nestála tak, či má v obci fungovať slovenská alebo rusínska škola. Žiadne národnostné rozpory tu neboli, so všetkými rodičmi bolo dohodnuté, že dajú svoje deti do rusínskej školy. Za tým, že sa to napokon nestalo, treba vidieť iné problémy. V komunikácii medzi ľuďmi v obci, ale napríklad aj v tom, že sme veľmi silno
pociťovali nedostatok financií od štátu, čiže naša škola bola podfinancovaná. Ako sa toto podfinancovanie prejavovalo na chode školy? Mohli by ste to konkretizovať?
Mám ťažké srdce na to, že slovenské vlády prijali záväzky vyplývajúce z medzinárodných dohovorov, pod ktorými sú podpisy predstaviteľov Slovenskej republiky. Medzi inými Slovensko prijalo na seba záväzok aj v tom, že v národnostnom školstve treba najprv vytvárať ponuku národnostných škôl, ktorá musí predchádzať dopytu rodičov detí. V našom prípade sa to nestalo, my sme nijakú podporu zo strany štátu nepocítili. Napriek množstvu snáh a napriek tomu, že som každý rok posielal na ministerstvo školstva v rámci dohodovacieho konania žiadosti o dofinancovanie, pretože sme národnostná škola a navyše s nízkym počtom tried. Takže bolo existenčne nevyhnutné školu dofinancovať. Podložil som to číslami o tom, koľko máme žiakov a koľko by sme potrebovali prispieť.
▲▲ Michal Sekerák (v strede) na zasadnutí
Okrúhleho stola Rusínov Slovenska.
Vyštudoval strednú poľnohospodárskotechnickú školu a spočiatku pracoval ako agronóm v poľnohospodárskom družstve. Neskôr sa zamestnal v súkromnej firme, ktorá ponúka služby v poľnohospodárstve. Od roku 2011 pôsobí v samospráve ako starosta vo svojej rodnej obci Bajerovce, kde vyrástol a kde prežil väčšinu svojho života. Okrem práce v prospech obecnej správy sa angažuje aj v problematike národnostných menšín, najmä v oblasti rusínskej minority. Rezort školstva vám nedal ani euro, alebo nejaké peniaze predsa len dal?
Niekedy nám dal 500 eur a niekedy tisíc eur, ale to bolo všetko. Šlo o jednorazový príspevok na celý rok. Boli to minimálne sumy na školu – a to zdôrazňujem – počas jej fungovania, teda nie vopred, aby sa naplnil záväzok o vytváraní ponuky ešte predtým, než rodičia prejavia záujem o školu pre svoje deti. Tieto príspevky boli len symbolické, nič nevyriešili. V súčasnosti ministerstvo peniaze na odvody a na odstupné pre odchádzajúcich pracovníkov školy poslalo, avšak na to, aby
sme mali na riadne fungovanie školy, sa peniaze nenašli. Som sklamaný z prístupu ministerstva školstva a ďalších orgánov, najmä ak vidím, ako sa štedro financujú školy pre Rómov, ale na naše rusínske školy peňazí niet. Rómske školy sa otvárajú a rusínske zatvárajú. Na čo najviac potrebuje vaša škola peniaze?
Na nákup pomôcok pre žiakov. Aj v tomto prípade sú na Slovensku školy, ktoré ich dostávajú zadarmo, no my si ich všetky musíme kupovať. Ďalej sme ich potrebovali na energie a mzdy. Boli tu dve učiteľky, jedna v ZŠ a druhá v MŠ, plus jedna pracovná sila v kuchyni. Opravy a kúrenie som už zabezpečoval prostredníctvom Obecného úradu. Koľko peňazí by, podľa vašich predstáv, mala dostať vaša škola navyše?
Z obecného rozpočtu sme podľa financovania na počet žiakov poskytovali 5 700 eur. Ale pri zmene financovania podľa tried by bolo potrebných – od roku 2015 – už 10-tisíc eur ročne. Tomuto hovorím, že je to čistá a úmyselná likvidácia malých škôl a národnostného školstva. Kam chodia dnes školáci z Bajeroviec? Chodia do slovenskej školy v obci Šarišské Dravce 10 kilometrov autobusom. Toto je ďalší problém – doprava. Aj ten som už riešil, lebo som žiadal posunúť časy odchodov. Ráno totiž autobus odchádza o 6,40, vyučovanie sa začína o 7,45 a deti tam musia čakať asi 40 minút. Pritom sú to deti na prvom stupni. Toto som riešil už v predošlých rokoch kvôli tomu, že takýto problém mali už naše deti z druhého stupňa. Dosiaľ sa to nevyriešilo. Teraz sa k nim pripojili aj deti z prvého stupňa, a nič sa nemení. Problém je v počte cestujúcich žiakov, keďže od nás sa ich odváža malý počet, prednostne sa vo vhodnejšom čase zvážajú deti z obcí, odkiaľ ich cestuje viac. Bajerovce majú 301 obyvateľov. Teraz nebudú mať žiadnu školu?
Nie, nebudú. Ak z obce zmizne škola, môže to prispieť k jej ďalšiemu úpadku. Ako to podľa vás ovplyvní život dediny?
Všetky vlády mali v svojich programových vyhláseniach od roku 1989 podporu a rozvoj vidieka. Ako je možné, že vidiek sa nerozvíja, ale vymiera? Slová sa na papier dávajú ľahko, skutočnosť však nechcel a nechce doteraz vidieť žiadny politik, veľkým sklamaním pre nás ako malé obce je aj Združenie miest a obcí Slovenska. Tak je to aj so zánikom školy v Bajerovciach. Automaticky teraz nastáva strata pracovných miest, prestane rozvoj národnostnej kultúry, mladé rodiny sa odsťahujú. A potom – ako tu chce niekto hovoriť o rozvoji vidieka.
Ч. 3 2015
iнфо РУСИН
Книжніця
11
Ту, такой при сердцю Дюра Папгаргаї, русинськый літeратор, eсeїста, поeт, прозаїк, драматурґ, тeорeтік, обычайный чоловік і Русин з отворeным сeрдцьом. Першый лавреат прeмії Алeксандра Духновіча. Вступнe слово написав і пeрeспівав: Ярослав Сисак Народив ся у Руськім Кeрeстурі, там ходив до начальной школы, сeрeдню фізкултурну школу скінчів у Новім Саді, там і філозофічну факулту Новосадьской унівeрзіты, катeдру южнославянськой літeратуры і южнославяньскых языків. Быв рeдактором дакількох журналів і новинок, основательом Тeатру
Дядя, дирeктором Сeрбского націоналного тeатру у Новім Саді, шeфрeдактором журналу Шветлосц. Його пєсы грали і у Тeатрі Алeксандра Духновіча у Пряшові. Анґажовав ся у вшыткых літeратурных жанрах. Выдав дeсяткы поeтічных збірок, прозы, драматічных творів. І о нім мож повісти тото, што він написав о Гавріїлови Костeлникови, основательови руськой літeратуры у Бачкі, на дільнякох. „Як
такый, він і днeсь, із своїм мeном, очолює іші всe скромну, алe по функції дорогоцінну літeратурну творчость югославяньскых Руснаків.“ Народив ся у 1936 році у Руськім Кeрeстурі. Умeр у 2008-мім році у Новім Саді. Одпочівать на цінтeрі у Руськім Кeрeстурі. Ту вам хочeмe прeдставити фраґмeнты з його творчости на нашім русинськім языку.
Од кісток по коліна, І муль і сіль і квас, З єднов у воді, друга в болоті... Молитва гряді, буджіню латя... Як ся выкличіть зeрнятко благe Молитво свята, Туго пeкeльна і проклята? Якжe выкличіть Кeдь вода На пів вата. Кeдь корч у шпіку, Гріб під потыков.
І чада вашы красны! Благославeны будьтe І вы і батіг І бочкоры од мулю масны! Благословeны будьтe І прeкрасны. Ей, гірка зeмльо, мамко мила, Што єсь зродила? Ей, святый гріху. Дe жe-сь насіня своє шмарила? Ці єсь заклята, Ці проклята, Мамо Русначко? Сама-сь выбрала, Жeбы ті цінтeрь быв Бачка.
Благославeны будьтe, стораз, І святы І прокляты Дідовe, братя, сeстры, бабы, На чуджім, Властного поту рабы.
Проклятя Костелиска Такой на зачатку хочу пояснити, жe ту Костeлиско походить нe од слова костeл (цeрьков), скорішe од слова кости. „З істотов можeмe твeрдити, жe спомнянуты: Сабов, Колар і Кудлач, кідь бeрeмe до увагы їх рокы, у 1745 році, вєдно зо жeнами, пришли на Костeлиско і вєдно із своїма родинами ударили фундамeнт Керестура.“ (Др. Фeдор Лабош, Історія Русинів.) Прокляты будьтe, Стораз прокляты І стораз святы! Благословeный най вам Плод чeрeва жeны До Костелиска пeрeлогу Корінь пущeный. Єдeнадцять бідны, горды поставы. Єдeнадцятьомe в подeртім ряндю, З порожнім жалудком, З хырбeтом смутком... За чорнов бороздов, чорны мандры... За грудку соли Тісяч болів, За грудков глины Крочаї німы. Зо заходом сонця сон охоронця.
О, милостива царіцьо зeмска, Марійо Тeрeзійо. Чом жe Швабови І плуг і коня, ба і штвeрти, Стружляк, кудиля і вінниця... А Руснакови лeм мотыка І порожня оброчниця. Швабови хыжа, пилка, Корыто, топір, корова... А Руснак од колыскы служка, Богови божу, Царьови царьску Арeнду сновать. Од царя до eраря Мірку порядні збeрать, На цоль му кажду борозду мірять... Із чала нихто пот нe утeрать... Хто нe вытримать, нe оставать... А хто оставать ту умeрать. Благославeна і омeрзeна Зeмска царіцьо, Ці Костeлисько Сібір Угорськый Лeм про Руснацькый хырбeт скроєный? Благославeны будьтe Стораз прокляты І Сабол і Колар і Кудлач І жeны вашы властны
О, руська душо стeрпeна, Кобы ты могла знати Хто ті мачоха А хто мати, Хто ті понукать дати, Лeм зато, жeбы міг Што вeцe взяти. О, руська душо забыта, застрашeна... Од пeрeораных цінтeрів, Лeм запах сіна, Ты іщі віриш Жe ті рятунок од знойного чала Як eлeктрика йдe Чeрeз зогнуты коліна. Ты іщі віриш, Жe раб оставать рабом... Ты іщі віриш Гробам, Прадідам і прабабам. Тeпeрь, кeдь, На тых горбиках пeрeораных, На новых портах заміряных, З оком на мeджі, Збачу даєдeн камінный колик зблизка, Око мі слызить Од раны Єдeнадцятьох босых, рынявых панів З давно прeзабытого Святого І проклятого Костелиска.
12
Погляды
Ч. 3 2015
iнфо РУСИН
Єм Русин… Атак ісламскых терорістів на редакцію сатірічного часопису Чарлі Ебдо в Паріжі выкликав по цілім світі волну солідаріты. Были сьме свідками міліонів фоток з написом „Я єм Чарлі“. Світ зачав боронити свободу слова. Вопросом є, ці досправды іде о свободу слова, і ці тот бой платить про свободу слова вшыткых. Петро Медвідь Самособов, як перше мушу повісти, же то, што зробили терорісты в редакції, же выстріляли дванадцять людей, є діло, котре ся ничім не дасть оправдати. Жадный людьскый чін не може быти причінов і оправданьом про другого чоловіка, жебы го міг забити. Навеце, кідь ся тот чоловік крыє під реліґію. Думам, же чоловік, котрый є способный зробити таке звірство, нич з реліґійов не мать, і кідь бы мало іти о іслам. Зато не єм согласный з поглядами, же часопис довгодобо одкрыто провоковав, так што властно чекали… Но не єм согласный ани „мейнстрімом“. Не єм Чарлі і думам собі, же свободу слова світ може хоче видіти, але лем там, де му то пасує. І тыж собі думам, же свобода слова має так само свої граніці. Подьме од кінця. Чарлі Ебдо много раз публіковав карікатуры Алага. Про мусулманів пророк і основатель їх реліґії. Треба собі усвідомити єдну важну річ. Карікатуры пророка не были ображіньом лем ісламскых терорістів, тото ображіня дотуляло ся і многых, в чіслах омного векшой ґрупы мусулманів, котры не роблять з дінамітом на своїм тілі атентаты, не бігають з калашніковами і не стріляють цівілістів в рамках терорістічных ґруп. Єднако так і хрістіанів веце раз мусили образити карікатуры, на
Info Rusín vydáva Rusínska obroda na Slovensku s finančnou podporou Úradu vlády SR - program Kultúra národnostných menšín 2014.
котрых є Бог в різных, аж вулґарных сітуаціях, котры ани не мож описати. І то є вопросом, де аж може зайти свобода слова, што є іщі в рамках той свободы дозволене і де є якась морална граніця, за котру бы сьме не мали іти, жебы тым не образити може найінтімнішы і найважнішы справы в жывоті чоловіка. Думам, же тоту граніцю, і то не лем в одношіню ку мусулманам, часопис Чарлі Ебдо веце раз перекрочів і під таку свободу слова ся я підписовати не хочу. І кідь знова підкреслюю,
же ани перекрочіня той граніці никому не давать право забивати. Іде лем о то, ці наша сполочность іщі є способна відрізняти даякы моралны граніці, або ідеме курзом „вшыткого дозволеного“, котрый може принести декаденцію нашой епохы і крыє то під свободу слова. Другов справов є то, же Чарлі Ебдо выкликав волну маніфестацій, котры окрім підпоры часопису мали підпорити і свободу слова, лемже є смутне, же люди підпорують свободу слова аж втогды, кідь лежыть дванадцять мертвых тіл в редакції і притім ся свобода слова переступать каждоденно і то нелем в несвободных режімах, як Кітай ці Северна Кореа, де то іщі сьме способны видіти і крітіковати, але
і в тых державах, котры рахуєме за „демократічны“, ці котры суть на дразі до „демократічной Европы“. Тадь ціла машынерія політічной коректности, котра перевалцовала вже нелем Америку, але і Европу, є сама о собі проти свободі слова. Люди, котры нам предписують, як правилно писати назву тому, або іншому, і кідь то не дотримуєме, так нас „означать“ тым, чім подля них сьме, тоты самы люди днесь, окрім іншых, стоять і маніфестують за свободу слова і пишуть собі, же суть Чарлі. І не мусиме бісідовати лем о політічній коректности. Посмотьме ся на Україну, вытолкуйме собі, як там платить свобода слова і про кого. Як є на тім русиньскый народ зо свободов слова, со свободов обще, кідь Русинів, будьшто бы написали і повіли, будуть называти лем сепаратістами, СБУ їх бере на выслухы, судять їх? Яка то свобода, кідь поета бере СБУ? Хто ся о тых людей інтересує, де є Европа, де є Америка, де суть покровителі свободы? І потім Петро Порошенко прийде выразити солідаріту до Паріжа… Єм за свободу слова, єм за цілкову свободу. Про каждого. Мертвых редакторів є мі жаль. Але не єм Чарлі. Люблю свою културу, свій народ, европску цівілізацію, але ціню собі і іншы културы, реліґії і народы. Думам собі, же кажда свобода має і свої моралны граніці. І тоты бы сьме не мали переступати. Свободу слова буду підпоровати, кідь піде досправды о свободу слова, і свободу слова про вшыткых. Не єм Чарлі, єм Русин, котрый зо вшыткыма іншыма народами, творить наш світ. І хочу, жебы тот світ быв досправды свободный.
IČO vydavateľa: IČO 17 151 074, sídlo vydavateľa: Štefániková 18, Humenné, dátum vydania periodickej tlače: 4. marec 2015
Info Rusín vydáva Rusínska obroda na Slovensku a výlučne zodpovedá za obsah projektu. Realizované s finančnou podporou Úradu vlády SR. Evidenčné číslo: EV 1739/08. Poverený vedením redakcie: Mgr. Peter Medviď Jazyková úprava: Mgr. Anna Kuzmiaková. Výroba: Tlačiareň Svidnícka, s.r.o. Adresa redakcie a administrácie: Rusínska obroda na Slovensku, redakcia Info Rusín, Štefánikova 18, 066 01, Humenné. Tel.: Peter Medviď +421 907 291 591. E-mail: Peter Medviď: peter.medvid@gmail.com. Inzeráty, reklamy, sponzoring preberáme po dohode s povereným vedením redakcie na adrese sídla ROS v Humennom. Číslo účtu pre predplatné: 2155073158/0200. Predplatné na rok: Slovensko: 10,50 Є, Európske štáty: 15,96 Є, mimoeurópske štáty: 21 Є. Neobjednané rukopisy a fotografie nevraciame! Publikujeme i názory, s ktorými nie vždy súhlasíme. Za obsah príspevku zodpovedá autor. Redakcia si vyhradzuje právo na krátenie a štylistickú úpravu textov! Príspevky v slovenskom jazyku nehonorujeme. Info Rusín je distribuovaný aj do novinových stánkov prostredníctvom MEDIAPRESS Poprad, spol. s r.o. (okresy: Stará Ľubovňa, Poprad, Levoča, Kežmarok, Spišská Nová Ves) a KAPA DAB Prešov, spol. s r. o. (okresy: Prešov, Bardejov, Humenné, Medzilaborce, Sabinov, Snina, Stropkov, Svidník, Vranov n/T.).
Rusínska obroda na Slovensku redakcia Info Rusín Štefánikova 18 066 01 Humenné RaZ Platené v hotovosti 089 01 Svidník