чісло 20 2015 | рiчник хii.
25 років
Русиньской оброды на Словеньску
1990 - 2015
русин
iнфо
Iнформачный двотыжденник Русинiв Словеньска ׀цiна 0,50 € факты ׀култура ׀історія актуалны iнформацїї о Русинах а не лем про Русинiв
Наша тема
Розговор
Погляды
Рік Людовіта Штура
Стрічати ся і вєдно пережывати час
Але (і) наша...
6
Штефан Ладижіньскый
9
11
Председа РОС абдіковав. Орґанізацію
нагородженый Цінов П.П. Ґодіча
чекать сейм
В днях од 6-го до 8-го новембра 2015 р. одбывав ся в Катедралнім храмі св. Йоана Крестителя в Пряшові уж 24-ый річник Фестівалу духовного співу бізантьского обряду під покровительством Монс. Йоана Бабяка, пряшівского архієпіскопа і метрополіты. Орґанізаторы тогорічного фестівалу - Ґрекокатолицьке єпіскопство і Здружіня Сакралны співы Выходу - отворили фестівал у пятніцю 6-го новембра архієрейсков святов літурґійов, на котрій співали пряшівскы хоры.
В понедільок, 2-го новембра 2015 р., абдіковав на свою функцію Інж. Мілан Мнягончак, дотеперішній председа Русиньской оброды на Словеньску (РОС) – найстаршой і найвекшой русиньской орґанізації на Словакії по 1989 році. Повіреный веджіньом РОС быв абдікуючім председом Інж. Мартін Караш, підпредседа РОС. Абдікацію Мнягончак пояснив здравотныма причінами.
А. Кузмякова, фото авторкы Головный фестіваловый концерт зачав у суботу 7-го новембра о 14-ій годині, на котрім выступили многы ґрекокатолицькы хоры з Братіславы, Кошыць, Пряшова, Требішова, і Вранова над Топльов. Тогорічный концерт фестівалу быв вынятковый тым, же на ним была юбілантови Штефанови Ладижіньскому передана Ціна благославленого Павла Петра Ґойдіча, што є найвысше оцініня пряшівского архієпіскопа Йоана Бабяка. Штефан Ладижіньскый, родак з русиньского села Матисова, жыє в Братіславі, а того року - 7-го марца - ославив свій жывотный юбілей - 90 років. (писали сьме о тім у 4-ім чіслі Інфо Русина т.р.). Глубокы сліды актівной роботы в културі остали по Ш. Ладижіньскім в колектіві ПУЛС і в Русиньскій оброді, на челі котрой стояв зачатком років 2000, але і в хорі Кірілометодеон у Братіславі, котрому присвятив свої композіторьскы способности і здобыв про нього молодых талентованых хормайстрів уж од 1993-го року. Свій плодный жывот присвятив културі, головно музиці і співу. Окрем управ многых русиньскых народных співанок, є автором і нашого прекрасного церьковнославяньского простопінія. Выдав і многы збірникы про церьковны хоры. Многы з його скомпонованых простопіній звучали і на тогорічнім 24-ім
с. 2 ◢
-пемМілан Мнягончак належыть ку основаючім членам РОС. Довгы рокы він сам і його фірма Chemkostav підпоровали різны русиньскы події, ці русиньску пресу. Сам стояв коло думкы сотворити русиньскый фестівал у Свіднику, котрого быв в першых роках і головным спонзором. Председом РОС ся став на остатнім сеймі орґанізації, котрый проходив 17-го мая 2014 р. в Міджілабірцях. У функції втогды вычеряв Владиміра Противняка. Подля штатуту орґанізації є в припаді абдікації председы потрібне скликати вынятковый сейм, котрый буде рішыти о новім веджіню РОС. Зато дня 4-го новембра 2015 року проходила в Пряшові в просторах Музею русиньской културы робоча стріча, яка была повязана із абдікаційов Інж. Мілана Мнягончака на функцію председы РОС із дня 2-го новембра 2015 р. i його повіріньом вести орґанізацію підпредседом РОС Інж. Мартіном Карашом. На стрічі были участны членове Выконного выбору РОС і Дозорной рады РОС. На стрічі было доїднане слідуюче: 1. Вынятковый сейм, де буде зволене нове веджіня РОС, одбуде ся 28-го новембра 2015 р. в Біловежі. 2. Перед сеймом одбуде ся засіданя Коордіначного выбору. 3. До сейму є веджіньом орґанізації повіреный Інж. Мартін Караш - выступать як штатутарь зо вшыткыма правами і обовязками. Містны орґанізації Русиньской оброды на Словеньску будуть о далшых детайлах сейму інформованы.