iнфоРУСИН ч. 18 2016

Page 1

25 25

чісло 18 2016 | рiчник хiIi.

СВІТОВОГО КО Н Ґ Р Е С У РУСИНІВ

русин

iнфо

Iнформачный двотыжденник Русинiв Словеньска ‫ ׀‬цiна 0,50 €  факты ‫ ׀‬култура ‫ ׀‬історія актуалны iнформацїї о Русинах а не лем про Русинiв

Наша тема

Култура

Нашы особности

Літній фотоґрафічный табор

Фестівал взаємности

Андрій Карабелеш

8

11

6

Oдказ Aдoлфa Добряньского про сучасность

Подарить ся воскресити русиньскый язык в школах?

Вігорлатьскый музей і Русиньске здружіня за інтересом в Гуменнім зреалізовали в днях 16-го -17-го септембра 2016-го року інтересне общекултурну подію під назвов Oдказ Aдoлфa Добряньского про сучасность.

23-го септембра 2016-го року з ініціатівы Міністерства школства, наукы, выскуму і шпорту Словеньской републікы, на челі із його штатным тайомником Петром Крайняком, одбыло ся у просторах Чорного орла в Пряшові друге засіданя робочой ґрупы, котра мать за ціль приготовити Концепцію розвитку выукы русиньского языка і културы в матерьскых, основных і середніх школах на Словакії.

M. Кeрeканiч

В Рудльові - роднім селі Добряньского

Дваденный проєкт зачав у пятніцю підвечір в Рудльові - у роднім селі A. Добряньского – актом споминань коло памятной таблы на його роднім домі, кройованов маніфестаціов через село і святочнов академіов в домі културы, на котрій выступили ґрекокатолицькый співацькый хор з Рудльова і Хрізостомос із Вранова над Топльов, школярі містной матерьской і основной школы, Aлександра Євчакова з Вранова над Топльов, співацькы ґрупы Скрабчанка зо Скрабского, Гачуре, Босорочкы і фолклорный колектів Хемлон з Гуменного. Вступну часть події орґанізачно забеспечовав староста Рудльова Ян Маркуш в сполупраці із справцьом ґрекокатолицькой парохії в Рудльові – Мґр. Петром Ольшавскым, TгДр. Miрославом Ільком, ПгД., ведучім Oбластного центра Матиці словацькой у Вранові над Топльов Бц. Мірославом Ґешпером, членом презідії МС Iнґ. Каролом Ілешом і русиньскым актівістом Штефаном Дроздом із врановской Містной орґанізації Русиньской оброды на Словеньску. Із святочным приговором выступив председа Матиці словацькой Iнґ. Маріан Ткач, ПгД. і Mґр. Maрeк Прейса.

Коло памятника Добряньского в Михалівцях

В суботу дополідне (17.9.2016) ся в Михалівцях одправляла святочна літурґія в Катедралі св. Кіріла і Методія, котру служыв прот. Mґр Серґей Барлік і святочне споминаня коло памятника A. Добряньского в Михалівцях. Участників події поздравив МУДр. Бенямін Банчей, заступник пріматора міста Михалівці. Жывот і вызначне діло A. Добряньского приближыв участникам події проф. Ян Шафін і председа Матиці словацькой Iнґ. Maріан Ткач, ПгД. Oрґанізачну часть події ту реалізовали председа Oбластной oрґанізації МС в Михалівцях Mґр. Ян Eштoк, директорка Дому Матиці словацькой в Михалівцях ЮДр. Mарія Кушнірова і декан Православной богословской факулты Пряшівской універзіты проф. ТгДр. Ян Шафін, ПгД.

с. 2 ◢

А. Кузмякова Перше засіданя ся одбыло в Братіславі іщі перед вакаціями за участи міністра школста Петра Плавчана. На першій стрічі ся єй членове заподівали головно установліньом ключовых проблемів в области выукы русиньского языка, котрыма суть наприклад і учебникы, недостаток школярів, сполупраца із зряджователями, мотівація і інформованость школярів на навчаня русиньского языка. Членами споминаной робочой ґрупы суть учітелькы русиньского языка - Марцела Рунянинова, директорка русиньской Основной школы з матерьсков школов у Калній Розтоці, Івета Мелничакова з ОШ на Коменьского уліці в Меджілабірцях, Моніка Сірікова з ОШ Чабины, Люба Кральова з Пряшова, котра є ґарантков проєкту Русиньскы вечірні школы, Анна Плішкова, директорка Інштітуту русиньского языка і културы з Пряшівской універзіты, Кветослава Копорова з того самого інштітуту, Мілош Стрончек із Основной церьковной школы святого Юрія у Свіднику, Марек Ґай, директор Основной школы з матерьсков школов Михала Сопіры у Радвани над Лабірцьом, котрый є і председа споминаной ґрупы, Анна Кузмякова, редакторка періодіка Інфо Русин і робітничкы Міністерства школства. Треба повісти, же робота комісії навязує на Проґрамове выголошіня влады Словацькой републікы на рік 2016. А додати і тото, же многы Русины тот почін привітали позітівно, бо конечно по довжезнім часі неінтересу державы рішати крітічну сітуацію асімілації Русинів, головно дітей і молодежі, пришов тот довгоочекованый і надійный крок. Часто у своїх матеріалах пишеме, же Русины суть автохтонным жытельством Словакії, найвеце заселяючі северовыходну теріторію Словакії, же од 1995-го року маме свій материньскый русиньскый язык кодіфікованый. Може ся даколи і хвалиме, же подля посліднього зрахованя людей ся до Русинів приголосило 33 000 жытелів Словакії, же русиньскый язык як материньскый собі увело 55 000 жытелів. Але тоты чісла ся не мусять повторити при далшім зрахованю у 2021-ім році. І на тото треба памятати і робити вшытко, што є в нашых силах, жебы воскресити русиньскый язык у нашой дітворы і молодежі.

с. 3 ◢


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.