iнфоРУСИН ч. 18 2016

25 25

чісло 18 2016 | рiчник хiIi.

СВІТОВОГО КО Н Ґ Р Е С У РУСИНІВ

русин

iнфо

Iнформачный двотыжденник Русинiв Словеньска ‫ ׀‬цiна 0,50 €  факты ‫ ׀‬култура ‫ ׀‬історія актуалны iнформацїї о Русинах а не лем про Русинiв

Наша тема

Култура

Нашы особности

Літній фотоґрафічный табор

Фестівал взаємности

Андрій Карабелеш

8

11

6

Oдказ Aдoлфa Добряньского про сучасность

Подарить ся воскресити русиньскый язык в школах?

Вігорлатьскый музей і Русиньске здружіня за інтересом в Гуменнім зреалізовали в днях 16-го -17-го септембра 2016-го року інтересне общекултурну подію під назвов Oдказ Aдoлфa Добряньского про сучасность.

23-го септембра 2016-го року з ініціатівы Міністерства школства, наукы, выскуму і шпорту Словеньской републікы, на челі із його штатным тайомником Петром Крайняком, одбыло ся у просторах Чорного орла в Пряшові друге засіданя робочой ґрупы, котра мать за ціль приготовити Концепцію розвитку выукы русиньского языка і културы в матерьскых, основных і середніх школах на Словакії.

M. Кeрeканiч

В Рудльові - роднім селі Добряньского

Дваденный проєкт зачав у пятніцю підвечір в Рудльові - у роднім селі A. Добряньского – актом споминань коло памятной таблы на його роднім домі, кройованов маніфестаціов через село і святочнов академіов в домі културы, на котрій выступили ґрекокатолицькый співацькый хор з Рудльова і Хрізостомос із Вранова над Топльов, школярі містной матерьской і основной школы, Aлександра Євчакова з Вранова над Топльов, співацькы ґрупы Скрабчанка зо Скрабского, Гачуре, Босорочкы і фолклорный колектів Хемлон з Гуменного. Вступну часть події орґанізачно забеспечовав староста Рудльова Ян Маркуш в сполупраці із справцьом ґрекокатолицькой парохії в Рудльові – Мґр. Петром Ольшавскым, TгДр. Miрославом Ільком, ПгД., ведучім Oбластного центра Матиці словацькой у Вранові над Топльов Бц. Мірославом Ґешпером, членом презідії МС Iнґ. Каролом Ілешом і русиньскым актівістом Штефаном Дроздом із врановской Містной орґанізації Русиньской оброды на Словеньску. Із святочным приговором выступив председа Матиці словацькой Iнґ. Маріан Ткач, ПгД. і Mґр. Maрeк Прейса.

Коло памятника Добряньского в Михалівцях

В суботу дополідне (17.9.2016) ся в Михалівцях одправляла святочна літурґія в Катедралі св. Кіріла і Методія, котру служыв прот. Mґр Серґей Барлік і святочне споминаня коло памятника A. Добряньского в Михалівцях. Участників події поздравив МУДр. Бенямін Банчей, заступник пріматора міста Михалівці. Жывот і вызначне діло A. Добряньского приближыв участникам події проф. Ян Шафін і председа Матиці словацькой Iнґ. Maріан Ткач, ПгД. Oрґанізачну часть події ту реалізовали председа Oбластной oрґанізації МС в Михалівцях Mґр. Ян Eштoк, директорка Дому Матиці словацькой в Михалівцях ЮДр. Mарія Кушнірова і декан Православной богословской факулты Пряшівской універзіты проф. ТгДр. Ян Шафін, ПгД.

с. 2 ◢

А. Кузмякова Перше засіданя ся одбыло в Братіславі іщі перед вакаціями за участи міністра школста Петра Плавчана. На першій стрічі ся єй членове заподівали головно установліньом ключовых проблемів в области выукы русиньского языка, котрыма суть наприклад і учебникы, недостаток школярів, сполупраца із зряджователями, мотівація і інформованость школярів на навчаня русиньского языка. Членами споминаной робочой ґрупы суть учітелькы русиньского языка - Марцела Рунянинова, директорка русиньской Основной школы з матерьсков школов у Калній Розтоці, Івета Мелничакова з ОШ на Коменьского уліці в Меджілабірцях, Моніка Сірікова з ОШ Чабины, Люба Кральова з Пряшова, котра є ґарантков проєкту Русиньскы вечірні школы, Анна Плішкова, директорка Інштітуту русиньского языка і културы з Пряшівской універзіты, Кветослава Копорова з того самого інштітуту, Мілош Стрончек із Основной церьковной школы святого Юрія у Свіднику, Марек Ґай, директор Основной школы з матерьсков школов Михала Сопіры у Радвани над Лабірцьом, котрый є і председа споминаной ґрупы, Анна Кузмякова, редакторка періодіка Інфо Русин і робітничкы Міністерства школства. Треба повісти, же робота комісії навязує на Проґрамове выголошіня влады Словацькой републікы на рік 2016. А додати і тото, же многы Русины тот почін привітали позітівно, бо конечно по довжезнім часі неінтересу державы рішати крітічну сітуацію асімілації Русинів, головно дітей і молодежі, пришов тот довгоочекованый і надійный крок. Часто у своїх матеріалах пишеме, же Русины суть автохтонным жытельством Словакії, найвеце заселяючі северовыходну теріторію Словакії, же од 1995-го року маме свій материньскый русиньскый язык кодіфікованый. Може ся даколи і хвалиме, же подля посліднього зрахованя людей ся до Русинів приголосило 33 000 жытелів Словакії, же русиньскый язык як материньскый собі увело 55 000 жытелів. Але тоты чісла ся не мусять повторити при далшім зрахованю у 2021-ім році. І на тото треба памятати і робити вшытко, што є в нашых силах, жебы воскресити русиньскый язык у нашой дітворы і молодежі.

с. 3 ◢

2

Актуално

Ч. 18 2016

iнфо РУСИН

ОСРС говорив о школстві і акчнім плані. Приготовлює юбілейный рік

В суботу 24-го септембра 2016-го року проходило в Пряшові вже 19-те засіданя Округлого стола Русинів Словеньска (ОСРС), платформы, в котрій суть заступлены професіоналны русиньскы інштітуції, обчаньскы здружіня і незалежны актівісты. Петро Медвідь

Міджі єден із найголовнішых пунктів належало інформованя членів ОСРС о засіданю робочой ґрупы, котра діє під Міністерством школства, наукы, досліджіня і шпорту Словацькой републікы і має за задачу выпрацовати Концепцію розвитку навчаня русиньского языка і културы в матерьскых школах, основных школах і середніх школах в Словацькій републіці. За порядком друга стріча той ґрупы, котру веде державный секретарь міністерства школства Петро Крайняк, проходила в пятніцю 23-го септембра в Пряшові. Як інформовали ОСРС членкы робочой ґрупы Анна Кузмякова і Марцела Рунянінова, на стрічі ся обговорила перша половина задумованых пунктів в рамках споминаной концепції. Далшы пункты будуть обговорены на слідуючій стрічі. На засіданю обговорив ся і проблем того, же русиньска народностна меншына не має условії, жебы выховльовати робітників, котры бы русиньскый язык могли запровадити до першого ступня освіты – до матерьскых школ. На осно-

с. 1 ◢

На конференції о Добряньскім в Гуменнім

Пополідне (17.9.2016) в Гуменнім подія продовжовала научнов конференціов, котра была присвячена жывотній судьбі, його вызначному ділу і oдказу Aдолфа Добряньского. Зато же велич особы і богатство творчости Добряньского суть опряджены многыма періпетіями, на конференції быв даный простор різным спектрам поглядів на того русиньского великана русиньско-словацькой історії. Были презентованы погляды ґрекокатолицькых і православных духовных, представителів русиньскых і словацькых oрґанізацій. Участників конференція поздравила Мґр. Моцакова, ведуча културы міста Гуменне. Конференцію увів председа клубу Земплінчанів в Кошыцях РНДр. Mихал Ткач, котрый одпрезентовав реферат Mґр. Aлександра Онуфрака, ПгД. з катедры політолоґії на Філозофічній факулті УПЙШ в Кошыцях на тему Соціално-політічне думаня A. Добряньского. Пан Oнуфрак з причін загранічной служобной дорогы не міг брати участь на конференції. Доц. ПгДр. Aндрій Aнтоняк, ЦСц. у своїм рефераті - A. Добряньскый як політік, ся заподівав богатым і дуже цінным політічным діятельством Добряньского. Mґр. Мілан Ясик, ґрекокатолицькый священик із парохії в Ольці і член Oбщества св. Йоана Крестителя, котре особно основав А. Добряньскый, выступив із рефератом на тему - A. Добряньскый – русиньскый народный будитель. Одношіня і контакты А. Добряньского до словацького народа высвітльовав ЮДр. Maріан Ґeшпер, підпредседа Матиці словацькой, у своїм рефераті під назвов A. Добряньскый і Матиця словацька. Закончіня кон-

ві інформацій, котры дали членкы комісії, ОСРС прияв заключіня, котрымa жадать членів робочой ґрупы спрацованьом писемной пожадавкы адресованой зряджователям середніх педаґоґічных школ в Пряшівскім краю, жебы забеспечіти навчаня русиньского языка про будучіх учітелів і выхователів в матерьскых школах. Председа ОСРС Мілан Піліп участных інформовав о засіданю Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы Рады влады Словацькой републікы, котре проходило 13-го септембра т. р. Так само інформовав о Акчнім плані охраны прав особ, котры належать к народностным меншынам і етнічным ґрупам на рокы 2016 – 2020. В робочій ґрупі, котра приготовлює акчный план є за русиньску народностну меншыну номінованый член ОСРС, правник Владимір Мінчіч. Як повів Піліп, робоча ґрупа в рамках акчного плану была согласна з аналізов того, ці є потрібне прияти закон о народностных меншынах, котрый дотеперь Словакії бракує, но Мінчічови не подарило ся в ґрупі протиснути, жебы план прямо рішыв приятя такого закона, котрого пропозіцію вже ОСРС выпрацовав. Акчный план охраны прав особ, котры належать к народностным меншынам і етнічным ґрупам на рокы 2016 – 2020 є теперь в штадію припоминкованя і ОСРС схоснує своє право і буде к споминаному документу посылати свої припоминкы. ОСРС далше обговорив приготовліня на Рік Адолфа Добряньского, котрый платформа выголосила на рік 2017 із нагоды 200-ой річніці од народжіня русиньского будителя, першого

депутата в Угорьскім сеймі, котрый обгайовав права угорьскых Русинів і Словаків. Русины іщі восени одпрезентують лоґо юбілейного рока і ословлять вшыткы русиньскы орґанізації, жебы актівности, котры будуть робити в році 2017, были присвячены як раз тому юбілейному року з тым, же про їх актівности їм може быти додане лоґо, котрым ся рік буде презентовати. ОСРС має надію, же в повязаню з юбілейным роком русиньскы орґанізації в рамках подаваня ґрантовых проєктів на 2017-ый рік, будуть свої пріоріты спрямовати як раз так, жебы Рік Адолфа Добряньского достойно перешов. В непосліднім ряді ОСРС підпорив актівности свого председы Мілана Піліпа в повязаню з поданьом на Ґенералну прокуратуру Словацькой републікы в Братіславі оголошіня о переступліню закона. Оголошіня дотулять ся конференції, котра проходила 8-го аж 9-го апріля 2016-го року в Словацькім народнім музею – Музею україньской културы у Свіднику під назвов Українці в културі і історії Карпат. ОСРС єднако як Піліп жадать ґенералного директора Словацького народного музею Віктора Ясаня, жебы быв Мірослав Сополиґа, котрый є директором україньского музею у Свіднику, одкликаный зо свойой функції на основі приятя заключінь конференції, котры ганоблять русиньскый народ. Слідуюче засіданя Округлого стола Русинів Словеньска є наплановане на новембер 2016-го року. Платформа бы на ній хотіла окрім іншого обговорити пріоріты про жаданя ґрантів із проґраму Уряду влады Словацькой републікы – Култура народностных меншын 2017.

ференції належало проф. Янови Шафінови, деканови Православной богословской факулты Пряшівской універзіты, котрый у своїм выступліню высвітлив одношіня А. Добряньского до православной церькви і до Росії. Мімо проґраму на конференції выступив председа Матиці словацькой Iнґ. Maріан Ткач, ПгД., котрый сформуловав свою позіцію до одказу Добряньского про сучасность і вызвав до узшой сполупраці Словаків з Русинами. До його вызвы ся придав і Владимір Противняк, секретарь Світовой рады Русинів. Добру і про обидва бокы выгодну дотеперішню сполупрацу потвердив у своїм выступліню і ТгЛіц. Мґр. Вілям Комора, ПгД., робітник Центра народностных одношінь Матиці словацькой.

ного Русина Адолфа Добряньского. В културнім проґрамі выступили Александра Євчакова з Вранова над Топльов (інакше то є внучка нашого русиньского актівісты Штефана Дрозда), співацькы фолклорны ґрупы Габурчанка з Габуры, Зорніця, Босорочкы, Гачуре і Фолклорный колектів Хемлон з Гуменного. Завершалну часть події орґанізачно забеспечовав староста села Чертіжне Інґ. Петро Тріщак, справця ґрекокатолицькой парохії Мґр. Радослав Вацо, православный архідекан про окресы Снина, Гуменне Мґр. Іґор Кереканіч і русиньскы актівісты Владимір Противняк з Меджілаборець, Емілія Ґубова і Емілія Онуфракова з Габуры.

При гробі А. Добряньского в Чертіжнім

Подякованя належыть і далшым русиньскым актівістам – Штефанови Дроздови і ЮДр. Штефанови Шалапови з Вранова над Топльов, Божені Німцовій, Ярославови Зелінкови і Еві Кунцовій з Гуменного і функціонарям Клубу Земплінчанів в Кошыцях РНДр. Михалови Ткачови і Гелені Золовчіковій. Подію зорґанізовав Вігорлатьскый музей в Гуменнім і Русиньске здружіня за інтересом в сполупраці із Матицьов словацьков, Клубом Земплінчанів в Кошыцях, містами Гуменне, Михалівці, селами Рудльов, Чертіжне і містныма орґанізаціями Русиньской оброды на Словеньску – в Гуменнім, Вранові над Топльов, Меджілабірцях і Габурі. Проєкт быв реалізованый з фінанчнов підпоров Уряду влады СР – проґрам Kултура народностных меншын 2016, Фонду на підпору уміня і міста Гуменне.

Проґрам конференції ся закончів вечур панахідов і парастасом при гробі Адолфа Добряньского у селі Чертіжне і святочным концертом у містнім културнім домі. Панахіду одправляв домашній отець духовный із ґрекокатолицькой парохії Мґр. Радослав Вацо вєдно із далшыма ґрекокатолицькыма священиками, членами Общества св. Йоана Крестителя. Парастас православны духовны за участи Його Блажености Растіслава, метрополіты чеськых країн і Словакії. Духовный зажыток при гробі русиньского народного будителя обогатило тріо співаків Роланд Ґуба, Петро і Деніс Зятіковы з Меджілаборець.

Концерт присвяченый А. Добряньскому

Наконець цілой події быв святочный концерт, котрый быв присвяченый памятці нашого слав-

Подяка

Ч. 18 2016

Актуално

iнфо РУСИН

3

Депутатка Юрінова інтерпелує міністра односно конференції у Свіднику Як сьме інформовали, дня 30-го авґуста 2016-го року подав на Ґенералну прокуратуру Словацькой републікы в Братіславі оголошіня о переступліню закона Мілан Піліп, член Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы за русиньску народностну меншыну, котрый є моментално і председом Округлого стола Русинів Словеньска. Оголошіня дотулять ся конференції, котра проходила 8-го аж 9-го апріля 2016-го року в Словацькім народнім музею – Музею україньской културы в Свіднику. Петро Медвідь

Піліп подав оголошіня о переступліню закона на незнамого переступника. Но вєдно з тым загнав і писмо ґенералному директорови Словацького народного музея Вікторови Ясаньови, в котрім жадать одкликаня директора Словацького народного музея – Музея україньской културы в Свіднику. До відома загнав спомянуты матеріалы Еріці Юріновій, председничці Выбору Народной рады Словацькой републікы про людьскы права і народностны меншыны, Канцеларії публічного охранцю прав (омбудсман), Міністерству загранічных справ Словацькой републікы і Міністерству културы Словацькой републікы.

Юрінова реаґовала інтерпелаційов

Депутатка словацького парламенту Еріка Юрінова, котра предсідать парламентному выбору про людьскы права і народностны меншыны, зареаґовала на писмо Мілана Піліпа і 8-го септембра подала в Народній раді Словацькой републікы інтерпелацію на міністра културы Марека Мадяріча, під котрого резорт Словацькый народный музей належыть, і котрого є міністерство зряджовательом. Юрінова в документі пише, же дістала авізо од граждана Словацькой републікы, котрый ся актівно анґажує в темі актівной обгайобы, охраны і розвитку русиньской културы і языка, котрый вєдно з тым загнав писмо і ґенералному директорови Словацького народного музею Вікторови Ясаньови зо жадостьов о одкликаня директора Словацького народного музею – Музею україньской културы во Свіднику. Депутатка підкреслює, же важность публікованых формулацій із споминаной конференції, яку зорґанізовав свідницькый музей о тім, же каждый, хто Тоту сітуацію о Русинах барз добрі познать і штатный тайомник Міністерства школства наукы, выскуму і шпорту Словеньской републікы Петро Крайняк, котрый од своїх штудентьскых років быв актівным діятельом русиньского руху. І теперь як раз його заслугов - із довгой бісіды і теоретізованя о тім, як ся то не дасть гнути з місця із выуков русиньского языка на нашых школах, приходить із практічным рішіньом. Выслідком того намаганя є і споминана робоча ґрупа, котра ся на своїм недавнім засіданю, за його участи, одбыла в Пряшові. Не буду доподрібна описовати цілый ход другого засіданя робочой ґрупы у Пряшові, котре вів його председа Марек Ґай, бо то є чісто одборна термінолоґія школьской сістемы, котра не мусить нашых чітателів інтересовати, но головный замір цілого є в тім, якым способом, якыма формами і на основі чого, головно позітівной мотівації, воскресити наш

с. 1 ◢

ся приголосить ку русиньскій народности, допущать ся сепаратізму односно Україны і дестабілізації україньского народа і державы Україна ітд., є в тім, же „такый документ выдала офіціална державна інштітуція, котра в нім публічно ганобить русиньскый народ і підпорує однароньованя, котре є Конштітуційов Словацькой републікы заказане.“ „Ґенералный директор Словацького народного музею Віктор Ясань ся од заключінь конференції діштанцовав, но взглядом на порушіня словацькой леґіслатівы і діяня в незгоді з меншыновов політіков на Словакії є безодкладне, жебы была встановлена повна одповідность за выникнуту сітуацію. Директор державной інштітуції, котрого задачов є робити в меджах закона, і котрый ся од документу, в котрім выражать погляд в протиречіню і незгоді з нашов леґіслатівов, не діштанцує, не мав бы на своїм місці далше быти,“ продовжує Юрінова.

Міністер має пояснити два вопросы

Еріка Юрінова в інтерпелації на міністра културы Марека Мадяріча встановила два вопросы, на котры жадать міністрову одповідь. Депутатка хоче, кідьже є Міністерство културы централным орґаном державной справы Словацькой републікы, котрый застрішує в рамках своїх компетенцій і підпору културы народностных меншын, жебы міністер інформовав, якы крокы хоче зробити, жебы ся подобны сітуації в будучности не повторяли і жебы ся далше не ставало, же тоты, котры мають обгайовати інтересы народностных меншын, їх протиконштітучно атаковали у своїй основі. Так само ся звідать, ці на основі перевіріня фактів, і покля ся потвердять, буде міністер сітуацію рішыти і якым способом. Юрінова закінчує підкресліньом, же дотеперь ся в тій справі нич на направу сітуації не зробило.

Інтерпелація

Інтерпелація є средством про депутатів парламенту дати вопросы адресованы владі, членови влады або ведучому іншого централного орґану державной справы, чім може депутат з вопросу верейного інтересу зробити предмет їднаня в парламенті. Є то вопрос, котрый ся односить на дотримованя і выконаваня законів і повніня проґрамового выголошіня влады і узнесінь парламенту владов і їй членами. прекрасный русиньскый язык у дітей, молодежі, їх родічів, директорів школ в русиньскых селах, сельскых урядах, котры суть в днешній сістемі зряджователями школ. На тых вшыткых залежыть наша будучность. Ці будеме лем по русиньскы співати?.. Недавно єм в русиньскім высыланю з Кошыць чула молоденьку співачку, як співала: Посіяла-м, посіяла-м на долині „ляну“ - по нашому є „лену“. Але то є лем капочка в морю, кідь нашы молоды Русины, не знають основну русиньску термінолоґію. А де бы ся тото могли і навчіти, кідь не на предметах русиньского языка і културы або на реґіоналній выхові. Не залежыть на тім, як тот предмет назвеме, основный є його обсяг. Наконець бы єм барз хотіла трафити на сердечну струну каждого вірного Русина, жебы наше русиньске слово іщі довго звучало. Ці хочеме його загыбель? Я думам, же каждый почливый Русин нич таке не хоче.

Інтерпелації ся чітають на Годині вопросів. Почас той годины одповідають членове влады, ґенералный прокуратор і председа Найвысшого контрольного уряду Словацькой републікы на вопросы депутатів. Про часове обмеджіня ся вопросы депутатів лосують, значіть, не вшыткы ся дістануть на Годину вопросів. Но інтерпелованый і так мусить одповідати писемно.

Уповномоченый вже о інтепрелації знать

З текстом были 13-го септембра на засіданю Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы познакомены вшыткы членове выбору. На засіданю брав участь і уповномоченый влады Словацькой републікы про народностны меншыны і етнічны ґрупы Ласло Буковскі, котрый так само мав можливость познакомити ся зо споминанов проблематіков.

Стовпчік Петро Медвідь Словакія приготовлює Акчный план охраны прав особ, котры належать к народностным меншынам і етнічным ґрупам на рокы 2016 – 2020. Была вытворена і робоча ґрупа, котра план приготовлює, і в котрій мають заступліня і меншыны. Свого представителя в ґрупі мають і Русины. Нажаль, нашому представительови не подарило ся протиснути, жебы частьов плану было і приятя закона о народностных меншынах, котрый Словакія дотеперь не має. Мали бы сьме ся „тішыти з компромісу“, же членове ґрупы были согласны з аналізов того, ці є потрібне такый закон на Словакії мати. Самособов, план є теперь в штадію припоминкованя, но і в рамках нього ся мож озвати і знова жадати, жебы приятя закона было прямо частьов того документу. Але повічме собі рівно, же скептічность односно позітівного приятя такой припоминкы є веце як на своїм місці. Тоты, што годують дома в клітках ці акваріях мышы, або тому подобны звірята, купують їм такы колоточі. Мыш ся до колоточа поставить і зачне бігати. Колоточ ся під єй лабками точіть. Може бігати цілы годины, но все є на єднім і тім самім місці. Все є властно на зачатку. Народностны меншыны вже нераз вказовали на то, же нам такый закон треба. Мадярьскы політіци на Словакії пару раз мали і свої пропозіції, но ниґда на приятя такого закона не быв „добрый час“. Од 1993-го року, коли Словакія стала ся окремов незалежнов державов, на то ниґда не быв добрый час. Кідь виджу, же робоча ґрупа є согласна з тым, же ся може зачати з аналізов, ці нам такый закон треба, прийде мі то, як кібы народностны меншыны 23 років бігали лем в такім акварійовім колоточі. Набігаме ся, но все стоїме на місці і все сьме на зачатку. Меншыны, вшыткы довєдна, бы мали повісти, же такого колоточа вже маєме дость. Же ся хочеме рушати далше, не стояти на місці. І парламентны політічны партії бы то вже могли раз зрозуміти. Порозумліня значіть лем єдно - підпора приятя закона, котрый нам бракує, і котрый бы нам барз поміг к тому, жебы сьме ся ту могли нелем якось утримати, але і розвивати. Як ся в Братіславі теперь зачне іщі лем анлізовати, дакус ся бою, ці ся кінця аналізы дочекаме, і не іщі жебы сьме ся дочекали закона. Просто - колоточ.

4

Інформачный сервіс

Iнформачный сервіс З домова і зо світа ◼◼ Пять книжок Штефана Смолея

Обычайны слова, Сценкы, Чом є то так?, Мамко наша, Недописаны стороны – то суть назвы пятьох тогорічных выдань поезії, прозы і сценічных творів русиньского писателя Штефана Смолея з Меджілаборець, котрый быв у 2014-ім році за русиньску творчость – за книжку Бурі над Бескидами - оціненый Меджінароднов преміов Александра Духновіча. Чом того року вышло аж пять книжок автора, о чім ся в них пише, ся дочітате в далшім чіслі Інфо Русина. -ак-

◼◼ Перше вызволене село Калинів Калинів на Лабірщіні – то русиньске село, котре было у бывшій Чехословакії за Другой світовой войны першым ослободженым селом. Тым памятным дньом быв 21-ый септембер 1944-го року. З той нагоды одбыло ся в суботу 24-го септембра 2016 р. в Калинові святкованя 72-ой річніці вызволіня села, котре зачало задушнов святов літурґіов за полеглых вояків у ґрекокатолицькім храмі. Службу божу одправляв пряшівскый архієпіскоп і метрополіта Йоан Бабяк. Сучастьов свята была при памятнику полеглых панахіда, пєтный акт кладжіня вінців, приговор началника Ґенералного штабу Oзброєных сил Словеньской републікы Miлaнa Maксiмa i выступліня Воєньской гудьбы Oзброєных сил Словеньской републікы. Участници свята виділіли практічну презентацію еропланів і різну сучасну поземну техніку. В рамках културного проґраму выступили фолклорны колектівы Маковіца, Тaрнавчан, не хыбило гуморне слово і забава. Подію приготовило село Калинів із обчаньскім здружіньом Калинка – Калинів. Покровительство над святом перевзяли презідент чеськой републікы Мілош Земан, председа влады СР Роберт Фіцо, міністер обраны СР Петер Ґайдош, вельвысланець Руськой федерації на Словеньску Алексей Федітов і председа Пряшівского самосправного края Петер Худік. ТАСР

◼◼ Хмелівске Свято хліба У селі Хмельова в Бардейовскім окресі ся 2-го октобра того року одбуде уж 17-ый річник Фолклорного свята – Дні русиньскых традіцій або як Хмелівчане кличуть - Свято хліба. Свято зачне дополідне святов літурґіов у ґрекокатолицькім храмі. Пополідне буде проґрам продовжовати в салі културного дому. Ту буде про участників приготовлена выстава старого ремеселного знарядя і керамічного кумшту. Потім ся одбуде традічный святочный акт - благословліня хлібів, колачів, вина і коштованя тых божых дарів землі. Хмелівске Свято

Ч. 18 2016

iнфо РУСИН

хліба буде продовжовати богатым културным проґрамом, котрый окрем домашніх діточок з матерьской школы, солісткы Маріанны Железной, співу Марії і Патріка Шуркаловых з Бехерова, людового росповідача Йожка Йожкы, приде збогатити і наш професіоналный колектів ПУЛС із Пряшова. Орґанізаторами свята є село Хмельова, Вышньошарішскый освітній центер в Бардейові, Русиньска оброда – Реґіоналный клуб в Бардейові і Ґрекокатолицька парохія в Хмельовій. Подія є реалізована з фінанчнов підпоров Уряду влады Словацькой републікы – проґрам Култура народностных меншын 2016. -aк-

◼◼ О сполочнім реґіоні Земплін і Закарпатя Місто Михалівці із партнерами з Україны, Словакії і Норвеґії роблять на проєкті розвитку інформачных токів сусідніх реґіонів – Зeмпліна і Закарпатя. Проєкт быв підпореный Норвеґійскым фінанчным механізмом і державным розрахунком сумов 189 764 eвр. Партнерскы міста Михалівці і Ужгород фінанцують проєкт 15-ома процентами а тот уж приносить і першы выслідкы на обох боках граніці. В Михалівцях были зряджены дві „wifi zóny“. Каждый, хто мать смартфон ці таблет може ся задармо припоїти на iнтернет 30 минут каждый день. Такы привілеґії мать і місто Ужгород. Через проєкт была посилнена презентація інформачных канцеларій обидвох міст, котра буде сучастьов презентації нa меджінародных выставах турістічного руху ці на аналоґічных подіах. Прибыли і новы інформачны таблы у пятьох місцях Михаловець. На двоязычных таблах суть презентованы історічны памяткы і інтересны місця про турістів. Готують ся і далшы електронічны і друкованы інформації о обидвох реґіонах в трьох языковых мутаціах, котры будуть приступны на інтернеті. Oбидві страны в сучасности роблять на турістічных веб порталах, aвдіо і мултімедіалных проводниках. Спрацована є і умелецька фототоґрафічна публікація о сполочнім реґіоні Земплін і Закарпатя, котра выйде занедовго. Korzár

◼◼ 31 малярів нa Meджінароднім вытварнім фестівалі в Снині Славностным ґалавечером, передаваньом Ціны Тібора Бартфая і вернісажов выставы вытвореных образів завершыли 24-го септембра у кіносалі Дому културы в Снині уж 23-ій річник Meджінародного вытварного фестівалу Снина 2016, котрый каждый рік уж од 1994-го року oрґанізує Ґалерія Aндрій Смолак. Як iнформовав директор фестівалу A. Смолак, ґалерія каждый рік запрошать до Снины малярів з цілого світа. Были ту малярі зо вшыткых контінентів із коло 40-ох країн світа. Творило ту веце як 500 aвторів і многы з них брали на події участь і веце раз, причім почас пленерів вытворили веце як 7 000 вытварных діл. У тім році їх было 31 із 18-ох країн – як наприклад з Катару, Багряну, Татарьской републікы, Iраку, Iндонезії, Aлжірска, Еґіп-

та, Aфґаністану. З европскых країн мало попри Словакії найвекше, 4-членне заступліня, Сербія. Малярі упрямили т. р. свою увагу на воду як цінне природне богатство. І зато сучастьов події была акція Хвала воды на Водарьскім водоємі Старина. Iшло o маніфестацію умелців трьох контінентів Eвропы, Азії і Aфрікы, на котрім розвинули транспарент із вызвов нa oхрану жывотного оточіня, чістоту вoдных жрідел і културного одношіня до природы. „Недостаток воды, забрудньованя вод ці марніня, то є цілосвітова тема а мы віриме, же і уміня може быти тов формов при їй рішіню,“ высвітлив директор фестівалу. Про участників быв приготовленый і богатый супроводный проґрам, котрого сучастьов были екскурзії до Осадного, Музеa модерного Уміня Aнді Варголы в Меджілабірцях, попозерали сьме соху Князя Лаборця в Габурі, навщівили Вігорлатьскый музей і сканзен в Гуменнім, мали сьме творче і релаксачне перебываня в Земпліньскых Гамрах. Не хыбили і бісіды умелців на школах в Снині. Сучастьов події суть і выставы, котры суть поступно одкрываны в різных выходословацькых містах - Снині, Гуменнім, Вранові н/Toпльов, Бардейові, Пряшові, Кошыцях і Братіславі. SITA

◼◼ 24 новых квартелів в Meджілабірцях Друга етапа реконштрукції бывшого уряду роботы в Меджілабірцях є докінчена. Вєдно є в ній 48 квартелів. Влони было дано до вжываня 24 квартелів а од 1-го октобра того року є приготовленых на хоснованя далшых 24 квартелів – з того 8 єдноізбовых, 16 двоізбовых, 8 з єдным балконом і 8 з двома балконами. Квартельова комісія при містьскім заступительстві на своїм засідані 6-го септембра т.р. у згоді із наряджіньом о арендованю квартелів в Меджілабірцях, посудила жадости людей о аренду і спомеджі них выбрала тых, котры сповнюють даны потребы. О приділіня 2-ізбового квателю пожадало 32, o 1-iзбовы ся інтересовало 10 жадателів. Посланці предложеный список схвалили і місто з нима підпише договор о аренді. Новы жытелі ся можуть од 1-го октобра т. р. переселити до нового квартелю. Договор є на пів рока. „Кідь собі будуть повнити вшыткы повинности споєны з арендов, договор їм продовжыме,“ повів пріматор міста Владіслав Вішньовскый. За 1-ізбовый квартель ся платить коло 110 евр, 2-ізбовый выйде на 140 eвр. Блок мать властну котелню, ґаз на куріня, огріваня теплой воды і на варіня.

◼◼ Свідничанка нашла в лісі два ручны ґранаты В неділю (25-го септембра 2016) на телефонічне чісло поліції 158 наголосила 46-річна Свідничанка найджіня муніції. Інформовав о тім пряшівскый крайскый поліцайный говорця Данієл Джобанік. Подля його слов, жена переходжаньом по лісі на теріторії села Медведже у свідницькім окресі натрафила на муніцію над лижарьскым влеком. „Місце находиска забеспечіла до приходу піротехника поліцайна глядка,“ увів говорця. Піротехник зістив, же іде о два ручны ґранаты, взор 42, руськой выробы з часів другой світовой войны. Mуніція была перевзята на ліквідацію. TASR

Ч. 18 2016

iнфо РУСИН

◼◼ Концерт русиньского співу в Кошыцях

◼◼ Суд із старостом В. Мирошова за 2 рокы 15 раз одрочіли

Містна орґанізація Русиньской оброды в Кошыцях на челі з єй председкыньов Марійов Быцковов орґанізує концерт під назвов З русиньского сердця – потішме ся з Русинами. Концерт ся одбуде 9-го октобра 2016-го року о 16-ій годині в обрядовій салі ЮЖАН (Сметанова 4). В културнім проґрамі концерту выступлять тріо Тропарь зо Свідника і Дуо Петрашовскых з Гуменного. Подія ся реалізує за фінанчной підпоры Уряду влады СР – проґрам Култура народностных меншын 2016. Орґанізаторы сердечно запрашають і тішать ся на вашу богату участь. -ак-

Хоць карный порядок ся сістематічно новелізує із цільом зліпшыти судны процесы і обкеровати обштрукції з боку oбвиненых, нa северовыході Словакії продовжують дакотры суды у своїх неконечных процесах. Прикладом є свідницькый процес із oбжалованым старостом в русиньскім селі Вышній Мирошів. В децембрі 2014 oбжаловав свідницькый прокуратор старосту села Вышній Мирошів Михала Петраника з рострачіня сельскых фінанцій в сумі веце як 100 тісяч евр, знеужываня правомочі верейного чінителя і гамованя екзекучного конаня. Вшытко на основі карного oзнаміня трьох сельскых посланців іщі з януара 2013го р. Староста мав в роках 2011 aж 2013 зробити найменше 38 фінанчных трансакцій із сельскых конт на конто свого фотбалового клубу і на пріватны конта. По річнім конаню і по семох неуспішных термінах ся першый суд одбыв в децембрі 2015. Судця Ш. Буйняк одрочів суд раз про хвороту

◼◼ За ропов і до Габуры? Ропна сполочность „Alpine Oil & Gas“, котра глядать ропу і земный плін на выході, хоче подля слов Ладіслава Андрейця, члена петічного выбору і председу дозорной рады урбаріату в Руській Порубі, вертіти в катастрі села Габура. „Пo твердім одпорі в Руській Порубі, Oльці і недавнім фіаску в Смілні, ропаци, як їх кличеме, змінили теріторію. Центром інтересу є село Габура в лоні чістой природы. Сценарь є тот самый і спочівать у тім, же жытелі Габуры дотеперь о ничім не знали,“ повідать. Звыразнює, же властници землi мають в руках велику міць, бо они будуть вырішовати, ці ропаків через свої парцелы пустять або ні. „Велику роль буде мати староста Габуры, бо од нього залежыть, ці дасть поволіня на дрібну ставбу, бо думаме, же вертны вежы ся будуть находжати на пасвиску або на орній земли,“ говорить. Грозба забрудніня воды і землі, подля нього, ся може дотулити і сусідніх Меджілаборець. Припоминать, же проти актівітам тяжобной сполочности за 8 місяців ся вызберало веце як 10 000 підписів в петіції Не вертьте, хочеме жыти в здравій країні. Владимір Мішковчік, медіалный заступця сполочности, нa опрос, ці ся готують до Габуры, реаґовав універзално. „Продовжіня ліценції про сполочность „Alpine Oil & Gas“, с.р.о., на ґеолоґічный огляд на теріторії северовыходной Словакії ся вяже на пятьрічный період. Конкретный термін зачатку реалізації роботы даме знати вчас. Є залежный од многых факторів, наприклад од діспозіції додавательскых сполочностей, приготовліня плох і подобно,“ повів. Староста Габуры Михал Прейса говорить, же высловльовати ся до кроків села є іщі передчасне. „Дотеперь нас із сполочности нихто не ословив. Miнiстерство жывотного оточіня послало на уряд рішіня o зміні оглядовой теріторії і продовжіню платности оглядовой теріторії до 2024-го року,“ говорить. Посланці на сельскім заступительстві ся недавно заподівали і опросом огляду, але нияке офіціалне рішіня не прияли. „По селі ся шырять вшелиякы фамы,“ припущать. Оглядова теріторія подля його слов лежыть на граніці катастра Габуры і Миковой, далеко од домів і водных жрідел. В минулости много Габурчанів ходило через верьх до роботы на вертах до Миковой, де ся тяжыло без неґатівных допадів на жывотне оточіня. Староста Прейса додавать, же огляд бы ся прямо села не дотулив, неодповідженым оставать опрос транспорту. Korzár

Інформачный сервіс

5

старосты, другыраз про здравотны проблемы прокуратора, хвороту старостового обгаїтеля ці його служобну дорогу. Говорця пряшівской крайской прокуратуры говорив о тяжкім доказованю, зналецькых посудках і правной помочі із Польщі. На першім їднаню староста выужыв право не выповідати a судця го про далшых призваных свідків одрочів. Друге їднаня із фебруара 2015-го року было тыж одрочено про свідків. „До одрочіня дішло в пятнадцятьох припадах, причім причінов была найперше высловлена контра із єдносторонности даного судцю, дале хворота обжалованого і неучасть веце закликаных свідків, котрых суд поважує за потребне выслухати і котры суть переважно членами заступительства, респ. заступцями села і причінами їх оправдань была головно їх робота, робочі дорогы і под,“ говорить Івана Петруфова, говоркыня Крайского суду в Пряшові. І недавне судне їднаня з 26-го септембра т.р. было одрочено. (Корочено). Korzár

РУСИНЬСКЫЙ ПРОҐРАМ РОЗГЛАСУ НА ОКТОБЕР 2016 Oд 1-го септембра 2016-го року ся змінила штруктура высыланя, через тыждень, окрем середы, маме годину на четверь (высыланя на цілу Словакію), через вікенд ся помінили дакотры релації, але часы остали. 1.10.2016 – СУБОТА 14.00 – 15.00 Музичны поздравы 22.00 – 23.00 З розгласового архіву 2.10.2016 – НЕДІЛЯ 21.00 – 22.00 Клуб особностей, репр. 22.00 – 22.30 Літературна релація, репр. 22.30 – 23.00 Музика народностей 3.10.2016 – ПОНЕДІЛЬОК 18.15 – 18.40 Радіоновины 5.10.2016 - СЕРЕДА 18.15 – 18.40 Радіоновины 7.10.2016 – ПЯТНІЦЯ 18.15 – 18.40 Радіоновины 8.10.2016– СУБОТА 14.00 – 15.00 Музичны поздравы 20.00 – 21.00 Бісіда НЕВ – Традіції з Вільшавіці, репр. 21.00 – 21.30 Подобы жывота 21.30 – 22.00 Гітпарада, русиньска 22.00 – 23.00 З розгласового архіву 9.10.2016 – НЕДІЛЯ 21.00 – 22.00 Дзвоны над країнов, репр. 22.00 – 22.30 Літературна релація, репр. 22.30 – 23.00 Музика народностей 23.00 – 24.00 Народностный калейдоскоп, репр. 10.10.2016 – ПОНЕДІЛЬОК 18.15 – 18.40 Радіоновины 12.10.2016 - СЕРЕДА 18.15 – 18.40 Радіоновины 19.00 – 20.00 Дзвоны над країнов 13.10.2016 - ЧЕТВЕРЬ 19.00 – 20.00 Бісіда НЕВ: Народ ностный калейдоскоп 14.10.2016 – ПЯТНІЦЯ 18.15 – 18.40 Радіоновины 15.10.2016 – СУБОТА 14.00 – 15.00 Музичны поздравы 20.00 – 21.00 Народностный калейдоскоп, репр.

22.00 – 23.00

З розгласового архіву

16.10.2016 – НЕДІЛЯ 09.00 – 10.00 Літурґія ПЦ 21.00 – 22.00 Клуб особностей, репр. 22.30 – 22.30 Літературна релація 22.30 – 23.00 Музика народностей 17.10.2016 – ПОНЕДІЛЬОК 18.15 – 18.40 Радіоновины 19.10.2016 - СЕРЕДА 18.15 – 18.40 Радіоновины 19.00 – 20.00 Клуб особностей 21.10.2016 - ПЯТНІЦЯ 18.15 – 18.40 Радіоновины 22.10.2016 – СУБОТА 14.00 – 15.00 Музичны поздравы 20.00 – 21.00 Бісіда НЕВ: Народност ный калейдоскоп, репр. 21.00 – 21.30 Подобы жывота, репр. 21.30 – 22.00 Гітпарада, русиньска, репр. 22.00 – 23.00 З розгласового архіву 23.10.2016 – НЕДІЛЯ 21.00 – 22.00 Дзвоны над країнов, репр. 22.00 – 22.30 Літературна релація, репр. 22.30 – 23.00 Музика народностей 24.10.2016 – ПОНЕДІЛЬОК 18.15 – 18.40 Радіоновины 26.10.2016 - СЕРЕДА 18.15 – 18.40 Радіоновины 19.00 – 20.00 Дзвоны над країнов 27.10.2016 - ЧЕТВЕРЬ 19.00 – 20.00 Бісіда НЕВ: Літературна релація 28.10.2016 – ПЯТНІЦЯ 18.15 – 18.40 Радіоновины 29.10.2016 – СУБОТА 14.00 – 15.00 Музичны поздравы 21.30 – 22.00 Музика народностей, репр. 22.00 – 23.00 З розгласового архіву 30.10.2016 - НЕДІЛЯ 21.00 – 22.00 Дзвоны над країнов, репр. 22.00 – 22.30 Літературна релація, репр. 22.30 – 23.00 Музика народностей, репр. 31.10.2016 – ПОНЕДІЛЬОК 18.15 – 18.40 Радіоновины

6

Наша тема

Ч. 18 2016

iнфо РУСИН

„Як ішла крашанка з вышывков на вандровку.“ Літній фотоґрафічный табор Обчаньского здружіня Колысочка - Kolíska Од 29-го авґуста до 3-го септембра 2016-го р. в просторах сниньского каштеля ОЗ Колысочка - Kolíska із Пряшова в сполупраці із Містськым освітнім і културным центром в Снині зорґанізовало третій річник інтересного дітячого літнього табора, фотоґрафічного ателъєру під назвов „Як ішла крашанка з вышывков на вандровку“. Люба Кральова, орґанізаторка табора

Місто Снина даровало на цілый тыждень Обчаньскому здружіню Колысочка – Колыска, а так і дітям в таборі, просторы неокласістічного каштеля бесплатно. Авторков проєкта была кураторка сниньского каштеля ПаедДр. Даніела Капральова, сама родом із Стащіна в окресі Снина. Проєкт быв фінанчно підпореный Урядом влады СР, із проґраму Култура народностных меншын 2016, із мултіетнічной секції. ОЗ Колысочка – Kolíska доплачало із властных істочників автобус на вольночасовы актівіности дітей, на страву і бываня про лекторкы на інтернаті Здруженой школы в Снині, на вольночасовы актівности дітей, або на обчерствіня про гостів вернісажі. Родічі заплатили своїм дітям страву на інтернатній Здруженій школі недалеко сниньского каштеля. Головным цільом нашого проєкту было, окрем іншого, доповнити формалне школьске навчаня підкресліньом креатівности і фантазії дітей, котры ся приголосили до табора, і їх творчого вытварного проявліня. „Так само вытворити простор про сензітівну чутливость дітей ку предмету, оточіню і людям, простор про радость із гры, творчого процеса і народных ремесел і традіцій нашых предків. Цільом проєкта было творче перепоїня народной традіції із медійом фотоґрафії,“ повіла Даніела Капральова. Актівности в таборі, наприклад робота з яєчком (выдуваня білка із жовтком), писаня традічнов техніков на яйця, цілотыждньова робота із яйцьом, котре было центром фотоґрафічного оповіданя, но і мальованя фарбами на текстіл предназначеных орнаментів вышывок на полотно сипковины, як і далшы актівности про діти розвивали ємну моторіку дітей. І тото вшытко через просте яєчко і вышывку.

Асімілація і предсудкы Наш табор мав і соціално-етнічный розмір. Діти ся учіли толеровати народностну розділность в розмаїтім етнічнім оточіню (русиньскім, словацькім і ромскім). І на тім пункті ся хочу заставити. В таборі брало участь 18 дітей – із Меджілаборець, Чер-

тіжного, Гуменного, Стащіна, Пчолиного, Осадного, Калной Розтокы і Кленовой. Чотерьоме хлопці із Калной Розтокы і Кленовой были ромскы діти, но што про мене саму было барз інтересне, як раз тоты ромскы діточкы ся веце чули Русинами, як дакотры нашы діти. Тамтого року, в другім річнику того самого або подобного табора, брали участь тыж ромскы діти – із єдной сниньской школы, котры з нами робили актівівности в каштелю, но не были з нами цілый день - по роботі в каштелю. Были із Снины і ходили спати домів. Но того року сниньскы ромскы діточкы одрекли свою участь на нашім тогорічнім таборі. Барз нам помогла Марцела Рунянинова, директорка нашой русиньской шолы в Калній Розтоці, кідь пересвідчіла родічів і діти із Калной Розтокы і Кленовой, і тоты з нами перевели цілый тыждень в цілоденнім таборі, то значіть робили творчі актівности в сниньскім каштелю з другыма дітми і бывали з нами лекторками і другыма дітми на інтернаті Здруженой інтернатной школы в Снині. Была єм зо вшыткыма дітми цілых 24 годин шість днів в тыждню. Пришла єм на інтересну річ. Зо вшыткыма дітми в таборі єм бісідовала лем по русиньскы. В юнію ся до табора приголосило 30 дітей, но кінцьом авґуста наконець до табора пришло із різных родинных причін 18 дітей. Участь в каждім таборі є добровольна, так і в нашім. І так ся стало, же наконець наш табор быв русиньско - ромскый. Но представте собі, же ромскы діточкы із Калной Розтокы і Кленовой зо мнов бісідовали цілый час по русиньскы, они навеце бісідовали і меджі собов лем по русиньскы, на розділ од нашых русиньскых дітей. Вшыткы русиньскы діти, котры были в таборі, ходять і до нашых вечурніх школ русиньского языка про діти і дорослых, їх учітелькы нам їх помогли выбрати. Вшыткы красно бісідують по русиньскы, што ня барз потішыло. То быв розділ опроти тамтому року. Но меджі собов бісідовали лем по словеньскы, або кідь ся забыли, так і зо мнов бісідовали по словеньскы. І так єм зрозуміла, же страта ідентічности є таксамо силна про нашу і про ромску меншыну. Лем мі было жаль, же дакотры нашы діти ся з презріньом односили ку ромскым хлопцям. Тамтого року єм то так не чула, як того року. Чом вже нашы діточкы мають іраціоналны предсудкы в своїх головках і чом свою, може плану, індівідуалну скушеность переносять на вшыткых представителів Ромів? Бо так думають дорослы люде навколо них. Знате, чом єм другый і третій річник табора „Як ішла крашанка з вышывков на вандровку“ ініціовала як інтеретнічный табор? Бо я сама єм ся в дітинстві в словацькім оточіню Снины стрітила з тов несправедливостьов. „Каждый Русин є дурный Руснак.“ Про дакотрых націоналістічно думаючіх Словаків хоць бы єм скінчіла десять, а нелем штири філозофічны факулты, буду

фурт лем дурнов Русначков. І так нашы діти тото несправедливе одсуджованя другого чоловіка лем зато, же є інакшый як мы або як я, перебрали од дорослых в своїм оточіню до своїх головок, до свого думаня. Одсуджують a priori, без познаня того чоловіка. Про майоріту фурт будеме меншынов, но мы собі думаме, же можеме біднішу меншыну од нас так одсуджовати, як колись одсуджовали Словаци нас як птредставителів бідных, а зато подля них і глупых Русинів. Вшытко єм робила про то, жебы єм із невинных головок дітей в таборі выгнала тото обмеджуюче думаня, котре шкодить главні самым їм. Зато єм вырішыла орґанізовати мултіетнічный табор, жебы думаня з предсудками дакотрых нашых дітей штонайскоріше счезло із їх головок, і жебы окрім вытварного і фотоґрафічного таленту сьме у нашых дітей розвивали і соціалну емпатію і толеранцію ку інакшости.

Як наш табор проходив Першый день, понедільок, 29. 8. 2016 р., сьме ся спознавали – діти і їх лекторкы ці учітелькы, як нас называли. Данка Капральова зробила як вступ до табора дітям і їх родічам проглядку сниньского каштеля i вытварных выставок у нім. Робота про діти у таборі зачала двома презентаціями Данкы Капральовой. Перша была о куртій історії крашанкы, о задачі крашанкы в хрістіанстві, функції сімболікы крашанкы на Словакії і о традічных техніках писаня крашанок в сниньскім реґіоні. Друга о вышывці, техніках вышывкы і вказанях вышывок із снинсьского реґіону і о тім, што значіть народный орнамент у вышывці. Діти першый день зачали мальовати папірьовы танірикы,

Ч. 18 2016 з котрыма пізніше працовали в своїм фотоґрафічнім оповіданю. По роботі в каштелю сьме ся з дітми выбрали на літнє купалиско в селі Земпліньскы Гамры, жебы ся діти освіжыли в його приємных водах в горячім дні. Діти ся могли вышалити кілько лем хотіли. Барз добрі їм то по першім дні в таборі пало. Другый день, віторок, 30. 8. 2016 р., діти зачали выдувати яйца і наша лекторка Зденка Цітрякова їх учіла писати крашанкы традічнов восковов техніков. Наперед ся діти учіли писати як кібы крашанкы, но на пластовых фляшках, аж пізніше на своїм выдутім яєчку. Так само лекторкы Зденка Цітрякова із Снины і Майка Ковачова із Собранець вказали дітям як мають перекресльовати орнаменты вышывкы на чісте біле полотно із сипковины, жебы собі їх на третій день табора красні вымальовали і потім їм лекторкы ушыли із нима вымальованых полотен мішкы на папучкы або на гіґєнічны потребы. В тот самый день діти домальовали папірьовы танірикы, з котрыма потім пізніше робили своє фотоґрафічне оповіданя. Погода в тот тыждень, коли сьме орґанізовали наш табор, была прекрасна і зато сьме все в часі одпочінку про діти выдумовали на дворі каштеля гры. Наприклад Данка Капральова або Ева ці Сашка Ґольовы, далшы нашы лекоркы, вытваряли із дітми орнаменты на траві двора каштеля - квітку або листок... По вытварній роботі в каштелю сьме ся з дітми выбрали до колоницькой обсерваторії і планетарія. Діти, і мы лектрокы, сьме через шпеціалны далекогляды позоровали через день червеный діск Сонця і білу Венушу. В планетарію нам дав інтересный выклад астроном колоницькой і гуменьской звіздарні. Третій день, середа, 31. 8. 2016 р., діти різнофаребно мальовали предзначены орнаменты вышывок за помочі Зденкы і Майкы. Пообіді Данка Капральова в своїй третій презентації познакомила діти із основов фотоґрафії як медіа і зо смыслом фотоґрафічного віджіня світа. Курто дітям пояснила тему і задачі, котры їх чекають односно темы „Як ішла крашанка з вышывков на вандровку“. Познакомила діти з фотоґрафічным апаратом. Діти собі спробовали технікы фочіня: портрет, закутя, пташу і жабячу перспектіву.... Діти ся научіли яке важне є в процесі фочіня вытворити своє властне оповіданя і тото фотоґрафічно выобразити. Діти зачали выдумовати свої оповіданя, но перед тым собі выпробовали на дворі каштеля фотити із жабячой перспектівы (здолы), захопити фотопаратом рушаня із той самой перспектівы і наконець робили фотоґрафічный портрет свого камарата або свойой камараткы. По роботі в каштелю сьме ся выбрали до Земпліньскых Гамрів ші раз, до нового музея металурґії. Назад на інтернат в Снині сьме ся вернули піше і хоць ся то дітям спочатку не любило, на-

Наша тема

iнфо РУСИН конець были барз рады, же два кілометры із Земпліньскых Гамрів до Снины перешли без проблемів, і же были способны здолати таку, на першый погляд велику барьєру, дость легко. Може ся тым научіли, же здолаваньом барьєр в нашім жывоті ся рушаме допереду і тестуєме свої способности. Діточкы пришли на то, же перейти два кілометры піше не є аж таке страшне, як ся їм виділо на зачатку. А кідь сьме сі повіли, же може їх бабы і дідове каждый день до школы – в зимі і в літі, ходили піше і веце кілометрів, были рады, же собі такый пішый поход выпробовали. Четвертый день, четверь, 1. 9. 2016 р., діти выдумали своє оповіданя, в котрім брала участь главні їх крашанка, їх вымальоване полотно з орнаментами, або їх вымальованый танірик і іщі третій новый предмет, у каждого дітвака інакшый. Своє оповіданя конзултовали із лекторками і потім пішли фотити, або до ареалу каштеля, або ку Ціросі в Снині, або до міста Снина. По навернутю до каштеля із Данков выбрали 8 – 10 найліпшых фоток, котры представляли їх оповіданя. Діти фотили в парах. По роботі в каштелю сьме ся вшыткы выбрали до Уліч-Кривого і до Уліча. Наперед сьме навщівили деревяну ґрекокатолицьку церьковцю в Уліч-Кривім, де Данка Капральова зробила про нас і про жены зо села, котры чекали на сповідь, інтересный выклад о іконах і о іконостасі. По навщіві деревяного храму сьме ся выбрали до пар-

ку в Улічу, котрый Улічаны выбудовали на місці бывшой чорной складкы смітя. Оточіня в улічскім парку было про діти мотівуюче. Діти ся там могли научіти, же намісто чорных складок бы всядыль на Словакії могли быти оддыховы зоны про вшыткых. „Двері до Полонин“ ся нам так одкрыли нашыроко. Діти ся в парку выбігали і оддыхли собі. Драгов назад до Снины сьме ся заставили на выглядковій вежі над резервоаром про питну воду Старина, покохали сьме ся погядом на Старину в прекрасных горах і в лісі, напили сьме ся чістой воды із горьского студника і вернули сьме са на вечерю на інтернат. Пятый день, пятніця, 2. 9. 2016, діти інентзівно працовали і дотваряли свої завершалны творы. Домальовали свої фотоґрафічны оповіданя, жебы з їх фоток выникнув вытварный цілок – образ, котрый буде тыждень выставленый в ґалерійных просторах сниньского каштеля. Діти выдумали інтересны оповіданя, наприклад о строскотаній шыфі, на котрій ся обидва яєчка авторів оповіданя потопили у водах Цірохы, або оповіданя о пристатю уфа, на палубі котрого сиділо мальоване яйце автора і обявляло красоты планеты Земля. Або выдумали оповіданя о дразі двох камараток – яєц, до Африкы за слонами, або о дразі інакшых авторьскых крашанок – двох камаратів, на гімалайскы горы, або о тім, як горалку зъїло мальоване яйце, як

7

плана жаба зъїла мальоване яйце, або о пікніку яєц, о музичній ґрупі „Вышываны яєчка“... Барз інтересным было метафорічне оповіданя о тім, як плечена мачка высиділа плечены мышкы, котры їй гварили мама! І хоць ся ладила їх зожерти, наконець їх не могла зъїсти, бо то были їй діти. І так ся з вічных неприятелів стала родина. Вера, і таке ся стає в жывоті і не знам, ці то нашы шыківны дівочкы, дві Зузкы і єдна Славка із Пчолиного і Осадного виділи в жывоті, або лем так в своїй фантазії пришли на то, же неприятельство меджі людми ся може часом змінити, докінця на родинны одношіня. Уже діти в таборі зрозуміли, же неприятельство меджі людми шкодить їм самым найвеце. Вшыткы оповіданя, котры выдумали діти в літнім фотоґрафічнім таборі были інтересны, бо были оріґіналны і вытворены з фантазійов вшыткых дітей без вынятку. В пятніцю пошыли лекторкы дітям мішкы із їх помальованых полотенок і діти собі їх взяли домів як красну памятку на табор в сниньскім каштелю. Діти конзултовали з Данков Капральовов, Евков і Сашков Ґольовыма, нашыма лектроками, выбер найліпшых фотоґрафій і докінчіли свою фотоґрафічну тему. Найліпшы фотоґрафії ся выдруковали і діти пак в пятніцю майже до вечері дотваряли своє вытварне діло і докінчіли свою фотоґрафічну тему. Колоровали і домальовали паспарт або і фотоґрафії. Шестый день, субота, 3. 9. 2016 р., быв присвяченый приготовліням і іншталації образів на вернісаж. Так само быв присвяченый ґенералці проґраму про родічів і вшыткых членів родины, як і про учітелькы, котры пришли на вернісаж. Кажда дітинка приготовила з Данков Капральовов паспартованый образ і довєдна з Данков і Евков завісили образы у выставній салі. Евка Ґольова довєдна з дітми красні выздобила выставны просторы, Люба Кральова приготовила презентацію із фоток із цілого тыждня і презентація могла зачати. Отворили єй лекторкы, по них выступили діти в соловых выступлінях і на конець вшыткы діти із табора заспівали сниньску, земпліньску, гуморну, дітячі словацьку, ромску і русиньску співанкы. По културнім проґрамі діти вшыткым гостям вернісажі представили індівідуално свої роботы. По малім обчерствіню ся орґанізаторкы табора прощали з дітми і з їх родічами і далшыма членами їх родин.

Епілоґ Думаме собі, же вшыткы діти і лекторкы одышли із табора обогачены о красні пережытый тыждень, набитый творчостьов дітей і їх лекторок – учітельок, фантазійов, взаємнов сполупрацов лекторок і вшыткых дітей без розділу із котрой школы до Снины пришли, і людьскым порозумліньом.

8

Култура

iнфо РУСИН

Ч. 18 2016

Русины в Бырні мають свій стром В днях 13-го аж 17-го септембра 2016-го року проходив в Бырні, в Чеській републіці, IV. річник фестівалу народностных меншын під назвов Babylonfest, котрый є присвяченый народностным меншынам жыючім в Бырні. Петро Медвідь

В рамках проґраму могли участны навщівити літературны варштаты, могли собі посмаковати на народных стравах окремых меншын, ці видіти выступліня музикантів і танечників, котры презентовали културы меншын. Новостьов было промітаня філмів. Фестівал закінчів ся в суботу завершальным концертом і походом народных ансамблів в кроях.

Русины в Чехії Шырокій публіці фестівал вказав традічну народну културу, котру собі утримують окремы народностны меншыны. Вклад того проєкту є головно у взаємній комунікації, черяню скушеностей, і у взаємнім обогачіню вшыткых участників сполочной стрічі народностных меншын, котры жыють в тім місті. Фестівал є орґанізованый Выбором про народностны меншыны Заступительства міста Бырно в співпраці з орґанізаціями народностных меншын і Турістічным інформачным центром міста Бырна під покровительством пріматора міста Петра Вокржала. Стабілнов частьов проґраму того фестівалу є і саджіня стромів народів. Тот рік свої стромы в першый день фестівалу, у віторок 13-го септембра, в парку Лужанкы, засадили Вієтнамці і Русины.

За офіціалныма даныма з перепису населіня із 2011-го року жыє в Чеській републіці 1109 жытелів, котры голосять ся к русиньскій народностній мешныні. За кваліфікованыма оцінками є кількость Русинів омного векша. Офіціалный інтернетовый сайт Влады чеськой републікы пише, же Русинів в Чехії може быти коло 10 000. Но і тото чісло може быти низке, кідьже офіціалны даны говорять о майже 200 тісячах гражданів Україны, котры леґално або нелеґално жыють на теріторії Чехії. З них много особ походить із Закарпатьской области Україны. Старша русиньска діаспора на теріторії днешньой Чеськой републікы зачала ся вытваряти в міджівойновім і повойновім періодах, коли головно до Прагы приходили переселнці з Пряшівщіны і Підкарпатьской Руси. В тім часі там фунґовали і молодежны

штуденьсткы орґанізації. Русинами были заселены по ІІ. світовій войні і дакотры теріторії по выселеных Німцях. Новша діаспора ся вытварять по 1989-ім році і по розділіню Чехословакії. Тоту комуніту творять Русины зо Словакії і Україны, котры до Чехії приходять штудовати або за роботов. Найвеце Русинів є за офіціалныма даныма з остатнього перепису населіня в Празі, в северній Чехії і на северній Мораві. Найстаршов і найвекшов русиньсков орґанізаційов в Чеській републіці є Общество приятелів Підкарпатьской Руси (Společnost přátel Podkarpatské Rusi), котра была заснована у 1990-ім році. Общество было співосновательсков орґанізаційов Світового конґресу Русинів, і доднесь є його членом. Єден представитель Русинів є од року 2001 членом Рады народностных меншын Чеськой републікы. Так само єдного представителя мають Русины во выборі Рады про дотачну політіку і во выборі Рады про співпрацу з орґанами самосправовань. Далше заступліня мають чеськы Русины в Пораднім зборі міністеркы школства, молодежі і фізкултуры про справы народностных меншын і у выберовых дотачных комісіях міністерства културы. Русиньска меншына сідить і в Комісії про народностны меншыны Маґістрату головного міста Прагы і міста Бырно.

10-ый річник Фестівалу народностной взаємности Вігорлатьскый музей в Гуменнім вєдно із Містьскым културным центром в Гуменнім зорґанізовали 18-го септембра 2016 р. уж 10-ый річник Фестівалу народностной взаємности. Фестівал ся складав з двох частей. Пополідне o 13.00 год ся у сканзені Вігорлатьского музея одбыв реґіоналный конкурз музичного фолклору дорослых під назвов Фолклорне пополідне a o 17.00 год проґрам під назвов – Oдказ предків. Мірослав Кереканіч На реґіоналнім конкурзі музичного фолклору дорослых брали участь співацькы ґрупы, соло і дуо співаци і соліста iнштрументаліста, цалком 126 участників із окресів Гуменне, Снина і Меджілабірці. Змагало ся о поступ на крайскый конкурз музичного фолклору до Замутова. Участників конкурзу оціньовала oдборна порота в складі: ПаедДр. Мірослав Кобелак, ПгД., робітник одбору културы Пряшівского самосправного краю, Mґр. Mихаіл Aдаменко, AртД., оперный співак і педаґоґ конзерваторії в Кошыцях і Мірослав Дзіяк, музичный педаґоґ. На крайскый конкурз до Замутова поступили: за окрес Снина – співацька ґрупа Прамень із Пчолиного, співацьке дуо Івета і Сімона Ігнатковы і соліста – інштрументаліста Йозеф Перекса зо Стриговця. За окрес Меджілабірці – співацька ґрупа Габурчанка з Габуры і співацьке дуо Роланд Ґуба і Деніс Зятік з Меджілаборець. За окрес Гуменне – співацька ґрупа Дуброва і співацьке дуо Михаела Васіленкова і Данієла Бандурічова зо Зубного. Вшыткым поступуючім ґратулуєме. У фолклорнім проґрамі Одказ предків, котрый ся одбыв на сцені при Містьскім

културнім центрі в Гуменнім, у першій части ся представили співацькы ґрупы Габурчанка з Габуры ( ведуча Марія Онуфракова), Прамень з Пчолиного (Mґр. Aннa Міндошова), Стриговчанка із Стриговця (Йозеф Перекса), Камєнчанка з Камєнкы (Aннa Жідова), Дубравка з Пакостова (Maґдалена Дуріллова), Фурмане і Геліґонка з Каменіці над Цірохов (ЮДр. Miрoслaв Гoдак), Дуброва зо Зубного (Mґр. Mихаела Васіленкова і Зорніця (Eвa Кунцова), Гуменьскы сеніоры (Павол Кокуля), Ріява (Iріна Гайдучкова) з Гуменного, співаци Йозеф Перекса, Iвета і Сімона Ігнатковы зо Стриговця, Роланд Ґуба і братя Зятіковы з Меджілаборець і Михаела Васіленкова з Данієлов Бандурічовов зо Зубного. Нажаль, із технічных причін, бо додавательска фірма не зробила начас ЦД, ся не одбыло уведжіня до жывота ці крещіня ЦД Рутеніка II, котре награли дітьскы співаци з фестівалу русиньскых співанок Співы мого роду. Но і так многы участинци собі могли выслухати прекрасный русиньскый спів в презентації красных голосків співачок Александры Євчаковой з Вранова над Топльов, Барборы Бачовчіновой з Пакостова, Miрославы Хомовой, Людмилы Квашной, Eмы Бандурічовой, Taмары Волоховой і Ванды Марінчаковой з Гуменного. Гуменчанам на-

лежало і заключіня проґраму Одказ предків. У веселім вырі танців, музикы і співу ся представили дітьскый фолклорный колектів Хемлонячік (ведуча Eмілія Вантарова), eстрадна фолклорна ґрупа Старина (Mихал Ґніп), співацькы ґрупы Гачуре (Людовіт Джубак) і Босорочкы (Miрослав Кереканіч) a eксцелентным проґрамом, котрым ся презентовали лем недавно в Італії ся представив Фолклорный колектів Хемлон з Гуменного (Лaдіслав Ферік). Taнечників і співаків супроводила людова гудьба Соколей під веджіньом Mґр. Вєркы Бегуновой, AртД. 10-ый річник Фестівалу народностной взаємности ся реалізовав з фінанчнов підпоров Уряду влады СР – проґрам Култура народностных меншын 2016 і міста Гуменне.

Ч. 18 2016

Стріча коло Дунаю з Даніелов Ґаландовов

Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска і тот рік продовжує у своїм успішнім форматі бісід під назвов Стрічі коло Дунаю. Далша бісіда проходила 29-го септембра 2016-го року і гостьом была Даніела Ґаландова. -пемДиректорка безпрофітовой орґанізації Карпатьскы деревяны церькви Даніела Ґаландова участным бісідовала о доповніню експозіції Александра Духновіча в ґрекокатолицькій деревяній церькви в Тополі, інвентарізації културной дідовизны в окресах Снина і Собранці, всокочіню културной дідовизны меншын про розвиток реґіону Снина, захрані деревяного храму в Шмыґовці і о Біціґльовій стежці ікон Новоселіця – Іновець. Остатня спомянута актівность здобыла номінацію на Ціну Словацькой републікы за країну 2016. Тоту ціну выголосило Міністерство жывотного оточіня Словацькой републікы в тім році. В рамках стрічі быв промітаный і документарный філм КДЦ – Обновлены памяткы.

Безпрофітова орґанізація Карпатьскы деревяны церькви (Karpatské drevené cerkvi, n. o.) была заснована у 2012-ім році на прінціпі партнерства самосправ і обидвох церьквей выходного обряду (ґрекокатолицькой і православной). Цільом є сполочный поступ при всокочіню, обнові і презентації деревяных храмів. Орґанізація ся замірявать на гляданя пристойных способів хоснованя церьквей в припадах, кідь їх із різных причін не мож хосновати на богослужіня. Окремо ся орґанізація орьєнтує на самосправы з цільом ефектівно схосновати потенціал деревяной церьковной архітектуры про розвиток економічно слабшых пригранічных реґіонів. Із той причіны є векшына актівностей в сучасности концентрована на окресы Снина і Собранці. Безпрофітова орґанізація Карпатьскы деревяны церькви є членом Округлого стола Русинів Словеньска.

Проґрам Театру Александра Духновіча в Пряшові на місяць октобер 2016 5-го октобра 2016 Москва – Петушкы (Мала сцена, 19.00 год.) Твор Москва – Петушкы Венедікта Єрофеєва є часто означованый як роман-поема, і бере ся за ключовый твор російской постмодерны. Історія є барз проста: Венечка ся зобудить скоро рано по перепитой ночі на ґарадічах московского панелаку, напитый у весмірных параметрах. Но вырішыть, же навщівить свою любов в Петушках, містечку далекім дакілько годин влаком. Почекать, покля одкрыють першы склепы, накупить деякы предметы котры треба ку пережытю (або скоріше ку непережытю) той драгы… І іде ку желізнічній штації. Наступить до влаку і… Дійде до ціля свойой драгы? Не дійде? То вже не повіме… Біблія алкоголіків, так є тота поема часто і правом называна. І зато, же алкоголіци цілого світа суть братя, бо їх звязує тот найсилнішый звязок, творцьове собі дозволили позмінити підназву інсценації на „біблія алкоголіка“. 14-го октобра 2016 „Фараони“ (1-ша премєра, Велика сцена, 19.00 год., пєса є в україньскім языку) В тіпічнім україньскім колхозі стало ся велике чудо: хлопы, ведучі, зачали сі о собі думати, же суть фараоны, аж нараз... стали ся з них жены. І з їх жен стали ся... хлопы. Но і одвтогды зачала ся досправдова авантура. Пєса „Фараони“ была драматічным дебутом україньского автора Олексія Федотовіча Коломійця. Інсценація є фонтанов гумору, котрый на позадю класічных тем дякуючі характерістічным персонам розбивать стереотіпы о слабых женах і міцных хлопах. Кібы сьме ся мали выразити днешнім языком, автор вже перед веце як пятьдесятьома роками оптімално вырішыв днесь актуалный проблем „джендер“ аґенды. 19-го октобра 2016 „Фараони“ (2-га премєра, Велика сцена, 19.00 год., пєса є в україньскім языку) 26-го октобра 2016 Корчма під зеленым стромом (Словацька рапсодія по русиньскы) (Велика сцена, 19.00 год.) Пєса, котра є засаджена до періоду великой господарьской крізы в тридцятых роках 20-го сто-

Култура

iнфо РУСИН

літя, приносить нечекано актуалны темы – безробітность, еміґрацію, ці здичаность міджілюдьскых одношінь у сполоченьскім оточіню, котре є збавлене людьскости. Тоту уровень пєсы може видиме іщі актуалніше, як у часі выникнутя твору. Напрік дотуліню ся із грубов реалностьов днешнього світа пєса в собі несе і надію на ліпшый жывот, віру в позітівны вартости чоловіка, і хоче поштовхнути позерателя ку жывотній актівности, жебы поїмав свою судьбу до властных рук. В тім нам пєса так дакус припоминать прославленный драматічный твор Ґорького На дні.

Выступліня Театру Александра Духновіча мімо Пряшів 1-го октобра 2016 Медвідь, Спросины (Културный дім Великый Липник, 14.00 год.) Дві єдноактовкы од Чехова – Медвідь і Спросины. Тоты пєсы ся часто уваджають як части єдного представліня. Звязує їх сполочна тема одношіня мужа і жены, котре ся формує через здолаваня баналных і безсмыселных барьєр і котре наконець завершыть ся взаємнов сімпатійов. Далшым сполочным меновательом тотых двох пєс є сміх, сміх од зачатку аж до кінця, котрый тоты дві представліня проводить веце як сторіча по сценах професіональных і аматерьскых театрів на цілім світі. 2-го октобра 2016 Медвідь, Спросины (Културный дім Шарішскый Щавник, 15.00 год.) 4-го октобра 2016 Медвідь, Спросины (Културный дім Стропків, 19.00 год.) 8-го октобра 2016 Медвідь, Спросины (Културный дім Руська Поруба, 19.00 год.) 9-го октобра 2016 Гавай (Културный дім Волиця, 16.00 год.) Гавай є дебутом пряшівской драматічкы Михаелы Закутяньской. Траґікомедія з русиньского села із характерістічнов назвов Гавай – то є оповіданя о гляданю самого себе на періферії Европы і в кругу не цалком тіпічной родины.

9

Рутенія на турне

Ансамбель Рутенія (Ruthenia), русиньскый ансамбель діючій в Братіславі, котрый ся замірявать на репрезентованя русиньской народностной меншыны, є на сцені вже шестый рік. -пемМинулого року ансамбель із нагоды 5-той річніці свого выникнутя приготовив свій новый проґрам під назвов Русиньске сердце. Русиньске сердце – то оповіданя о приятелях дротарях, котры пережывають інтересны жывотны сітуації в різных частях северовыходной Словакії, но і в Сербії. Автором проґраму „Русиньске сердце“ є ведучій колектіву Петро Штефаняк. Теперь Рутенія наплановала словацьке турне, на котрім їх найновшый ціловечерный проґрам будете мочі видіти. Ансамебль свій проґрам вкаже з хореоґрафіями Штефана Штеця, Славомiра Ондєйкы, Аґаты Краусовой ці Маріянны Свореньовой. Гостьом турне буде і Михал Ноґа, котрый вєдно з Народнов музиков Рутенія одограть цілый проґрам. Турне має концерты: 15. октобра – 17.00 год., Театер Thalia в Кошыцях; 16. октобра – 15.00 год., Дім културы Стара Любовня; 22. октобра – 17.00 год., Театер Александра Духновіча в Пряшові; 23. октобра – 15.00 год., Дім културы в Снині і 9. децембра – година выступліня іщі не была публікована, Дім културы Zrkadlový Háj в Братiславі. Сердечно запрошаме. 16-го октобра 2016 Медвідь, Спросины (Културный дім Кружльова, 15.00 год.) 18-го октобра 2016 Капітан Кыянка (Културный дім Стара Любовня, 10.00 год.) Приповідка о справедливім кральови і його трьох дівках. О бідакови дракови, котрый даремно пришов о свої головы. Приповідка зо вшыткым, што ку тому належыть – авантурoв, співанками, великым весільом і щастливым кінцьом, досправды заінтересує дітячу і дорослу публіку. 20-го октобра 2016 Корчма під зеленым стромом (Словацька рапсодія по русиньскы) (Културный дім Снина, 18.00 год.) 21-го октобра 2016 Медвідь, Спросины (Културный дім Суків, 17.00 год.) 23-го октобра 2016 Медвідь, Спросины (Културный дім Рокытів коло Гуменного, 14.00 год.) 25-го октобра 2016 Москва - Петушкы (Културный дім Спішска Нова Вес, 19.00 год.) 29-го октобра 2016 Медвідь, Спросины (Културный дім Няґів, 16.00 год.) 30-го октобра 2016 Златый ключік (СНМ Мартін, 16.00 год.) Буратіно, головный герой приповідкы Алексія Толстого Златый ключік або Буратіновы авантуры, то жываньска, непослухняна і неконечно зведава, но напрік тому сімпатічна деревяна лялька із довгым носом, котрый як кібы быв на тото, жебы го маїтель пхав там, де не треба. Буратіно має ніс, котрый вынюхать кажду авантуру, небеспеку, но і способ, як із того добрі выйти, і не лем то – поможе му найти то, по чім вшыткы тужыме – златый ключік, котрым дають ся одкрыти двері до щастливого жывота...

10

З домова

iнфо РУСИН

Ч. 18 2016

В Пряшові одбуде ся конференція і далшый семінар карпаторусиністікы

Як іформуює портал rusynacademy.sk, Пряшівска універзіта в Пряшові, Центер языків і култур народностных меншын – Інштітут русиньского языка і културы орґанізує в днях 3-го і 4-го новембра 2016-го року міджінародну наукову конференцію під назвов Дінамічны процесы в сучасній славістіці, яка є присвячена 80-ым народенинам доц. ПгДр. Василя Ябура, к. н., кодіфікатора русиньского літературного языка на Словакії, і 20-ым роковинам заснованя лекторату булгарьского языка на Пряшівскій універзітї. rusynacademy.sk, -пем-

Конференція буде занимати ся темами: Конфронтачна ґраматіка славяньскых языків, Компаратівны баданя в славяньскых літерат урах, Акт уалны ворпосы словакістікы, русиністікы, булгарістікы і україністікы, Словацька, русиньска, булгарьска і україньска діалектолоґія, Історія словацькой, русиньской, булгарьской і україньской літературы, Шпеціфічны знакы навчаня русиньского і булгарьского языків як чуджіх языків, Сучасный русиньскый і булгарьскый язык, Сучасна русиньска і булгарьска література і Історія Русинів і Булгарів у шыршім контексті европской історії.

Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові і тот академічный рік продовжує у своїх семінарах карапторусиністікы. Першый тогорічный, цілково вже 37-ый научный семінар карпаторусиністікы, одбуде ся дня 12-го октовбра (середа) 2016-го року о 13.00 год. в засідалні Consilium maius (2. шток, ч. 328) Ректорату Пряшівской універзіты на ул. 17. новембра ч. 15. З лекційов на тему „Стары і сучасны Булгары…“ у творах Юрія Венеліна – наука і ідеолоґія выступить доц. Др. Страшімір Мітков Цанов із Шуменьской універзіты єпіскопа Конштантіна Преславского в Шумені. В проґрамі семінара буде традічно і презентація найновшых выдань з карпаторусиністікы.

Василь Ябур

Языкознатель і педаґоґ Василь Ябур народив ся 28-го октовбра 1936-го у Стащіні у бывшій Чехословакії. Скінчів Высoку школу російского языка і літературы в Празі (рр. 1954 – 1958), на Універзіті Коменьского в Братіславі здобыв тітул доктора філозофії (р. 1968), потім тамже кандідата наук (р. 1987) і доцента (р. 1991). Учів на Педаґоґічнім інштітуті в Кошыцях (рр. 1961 – 1964), Педаґоґічній факулті в

Пряшові Універзіты Павла Йозефа Шафарика в Кошыцях (УПЙШ) (рр. 1964 – 1978), Катедрі языків УПЙШ в Кошыцях (рр. 1978 – 1988) і на Педаґоґічній факулті в Нітрі (рр. 1988 – 1993). Од зачатку 90-ых років ХХ. ст. зачав ся занимати кодіфікаціов русиньского літературного языка на Словакії. Быв директором Інштітуту русиньского языка і културы при Русиньскій оброді в Пряшові (рр. 1994 – 1995). Робив у пряшівскій філії Штатного педаґоґічного інштітуту в Братіславі (рр. 1995 – 1998), в тім часі склав проґрам навчаня русиньского языка про основны школы в Пряшівскій области, котрый быв схваленый Міністерством школства Словацькой републікы і заведеный до школ од 1997-го року. Але іщі перед тым у 1995-ім році, вєдно з доц. ПгДр. Юрійом Паньком , к. н., быв головным кодіфікатором русиньского языка на Словакії, святочне выголошіня якого ся одбыло 27-го януара 1995-го року в Братіславі. Од року 1998 доднесь учіть морфолоґію і сінтаксіс у сучаснім Інштітуті русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові, котрый перешов різныма назвами. Є автором або сполуавтором многых научных публікацій і учебників русиньского языка, інформує далше портал.

Громадна стріча Общества св. Йоана Крестителя Oд сполочной молитвы в суботу 24.го септембра 2016-го р. зачала ся громадна стріча Общества св. Йоана Крестителя. В кіносалі Културного дому, на сцені, прикрашеній лоґом общества і русиньскым народным ербом, за презідіялным столом засіли функціонарі здружіня, серед котрых были головно ґрекокатолицькы священици. Боґдан Ґамбаль, lem.fm Председа, о. Ярослав Поповець, выголосив проґрамовый приговор, в котрім надвязав на історію і будительскы традіції общества, основаного о. Александром Духновічом в 1862-ім році. Днесь зъєдинує тото общество грекокатоликів русиньской народности і старать ся о забеспечіня языковых прав вірных Русинів в церьковнім просторі. Отець Мартін Костілник одпрезентовав відеопроєкцію, котра была рекапітулаційов вшыткых актівностей общества од остатньой громадной стрічі, котра была в 2011ім році. Потім выступили запрошены гості. Державный секретарь міністерства школства – Петро Крайняк, поздравив участных на стрічі, як зазначів, другой найбівшой русиньской орґанізації на Словакії і повів о потребі розвитку вчіня русиньского языка в державных школах. Петро Крайняк так само повів, же видно брак достаточных ефектів в розвитку русиньского школства на Словакії і є то основна болячка, котра

мала бы занимати вшыткы сполоченьскы орґанізації. Далше членів общества поздравив председа Русиньской оброды на Словеньску – Мартін Караш і подаровав обществу двотомове выданя словацько-русиньского словника. Од орґанізації молоды.Русины громадну стрічу поздравив Петро Мацко з Кошыць. Далшы поздоровліня, котры пришли в писемній формі, прочітав о. Іван Барна. Такы желаня пришли од Мілоша Стрончека з Окресной орґанізації Русиньской оброды во Свіднику, Округлого стола Русинів Словеньска і доц. ПгДр. Анны Плішковой, ПгД. з Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові. Прочітане было і писмо од пряшівского архієпіскопа і метрополіты Словакії высокопреосвященого владыкы Яна Бабяка, поздоровліня і архієрейске благословліня вшыткым участникам. Отец Франтішек Крайняк з Камюнкы бісідовав о русиньскых церьковных перекладах. В своїм рефераті зосередив ся на розумліню і значіню літературного языка

в каждій области жывота, а головно в літурґічній сфері. Практічным доказом цініня собі діялности і слов презідії общества была особлива просьба участным, з котров пришов Ян Калиняк. Тот пропоновав в практіці нацвічіти панахіду і одспівати єй хоць во фраґментах в память будителя о. Александра Павловіча, котрого гроб находить ся коло свідницькой церькви. В другій части о. Ігор Панчак інформовав о членстві в орґанізації і о діялности собору світьскых вірных - членів общества, говорив його ведучій Славомір Черевка. Цілу громадну стрічу вів отець Мілан Ясик, шефредактор ґрекокатолицького русиньского кварталника Артос.

Ч. 18 2016

iнфо РУСИН

Нашы особности

11

Минуло 110 років од народжіня Андрія Карабелеша. На Підкарпатю проходила конференція

24-го септембра минуло 110 років од народжіня підкарпатьского поета і педаґоґа Андрія Карабелеша. Його народжіня собі припомянули на Свалявщіні. Петро Медвідь, фотоґрафії: Wikipedia, Ю. Шіповіч

Андрій Карабелеш

Народив ся Андрій Карабелеш 24-го септембра 1906-го року в селі Тібава на Підкарпатьскій Руси, во втогдышній Австро-Угорьскій імепрії. Выходив руську ґімназію в Мукачові, потім штудовав на Ґрекокатолицькій богословскій семінарії в Ужгороді і свою освіту закінчів на Карловій універзіті в Празі. Іщі почас своїх штудій публіковав дві по російскы писаны збіркы поезії „Ізбранныя стихотворенія“ із 1928-го року і „Въ лучахъ разсвѣта“ із 1929-го року, котры были повны містіцізма і песімістічного світопогляду. В них так само Карабелеш выражать свою залюбленость до російской културы. Як раз його русофілска позіція запричінила, же Андрій Карабелеш одышов із Ґрекокатолицькой церькви і в році 1932 прияв православіє. По закінчіню штудій Карабелеш учів на основных школах на Підкарпатьскій Руси (рр. 1934 – 1937) і пізніше (рр. 1937 – 1938) учів на ґімназіях у Хусті і в Мукачові. По анексії Підпарпатя гортійовскым Мадярьском Карабелеш одышов до Чехословакії і переселив ся до міста Літомішл в Чехії, котра была анектована як Протекторат Чехії і Моравії націстічным Німецьком. За свою актівность в протифашістічнім одбої быв Карабелеш заарештованый і од 1942-го року аж до кінця войны быв в концентрачных лаґрах в Матгаузені і в Бухенвалді.

Історічный КАЛЕНДАРЬ -тл12-го септембра 1796-го року у Великых Комятах народив ся Василь Поповіч. Быв то церьковный діятель. Скінчів ґімназію в Ужгороді, духовну семінарію в Будапешті, высвяченый быв в 1820-ім році. Быв секретарьом Пряшівской ґрекокатолицькой єпархії. В 1837-ім році меновали го єпіскопом Мукачівской ґрекокатолицькой єпархії. О славяньскій взаємности слухав іщі в Будапешті од Яна Коллара. Як уж быв єпіскопом, розробив план освіты про Русинів. Од священиків вымагав, абы отворяли школы про русиньскы діти. Підпоровав Духновіча в його будительскій роботі, плановав отворити русиньску школьску фундацію, но мадярьскы уряды не поволили. В часі Ужгородьского русиньского округу в роках 1849 - 1850 підпоровав Добряньского. Мукачовска єпархія перестала урядовати по мадярьскы

По войні зістав в Чехословакії і в рр. 1945 – 1953 робив директора в чеській ґімназії в місті Світавы. У 1953-ім році Карабелеш переселив ся до Пряшова, де зачав учіти російскый язык і літературу на Універзіті Павла Йозефа Шафарика. Хоць быв членом україньской секції Общества писателів Словакії, і далше писав лем по російскы. В періоді політічной крізы в році 1956 А. Карабелеш одкрыто крітіковав комуністічный режім, за што быв вылученый із общества писателів і вернув ся до Чехії. В тім часі была комуністічныма ідеолоґами на Підкарпатю проти нього зачата кампань у пресі, в рамках котрой была крітікована його творчость. Тяжко хворый писатель вернув ся на отцюзнину, втогды вже Закарпатьску область Совітьской Україны, у 1964-ім році, но в тот самый рік в Мукачові умер.

Святкованя річніці

Заключіня конференції

24-го септембра в день 110-ой річніці од народжіня русиньского поета і педаґоґа Общество Александра Духновіча на Підкарпатю зорґанізовало урочісте святкованя того округлого юбілею. На інтернеті о тім інформовав Юрій Шiповіч, член орґанізації „Крайовоє Общество Подкарпатських Русинов“. Святкованя зачало коло памятника Андрія Карабелеша в селі Мала Мартінка на Свалявщіні (колись Мала Тібава) де поет народив ся. На святі брали участь представителі Свалявской районной державной адміністрації, Сельской рады села Тібава, і представителі русиньскых орґанізацій Підкарпатя. К участным ся коло памятника приговорили отець Димитрій Сидор, Михайло Алмашій, Євген Жупан, Димитрій Поп і далшы. Далше святкованя 110-ой річніці продовжовало науковов конференційов в місті Свалява. На конференції присвяченій памяти Андрія Карабелеша лекції передавали Михайло Алмашій, о. Димитрій Сидор, Іван Ситар і далшы. Участны на конференції прияли девять заключінь.

В рамках заключінь участны на конференції прияли, же хотять зачати сістемове тематічне перевыдаваня творів Андрія Карабелеша і так само зачати выдавати такы творы, котры дотеперь не были надрукованы. Далшым із важныых заключінь є рекомендація, жебы на вшыткых рівнях школ в Закарпатьскій области Україны каждорічно орґанізовали ся Карабелешовы літературны чітаня. З тым суть повязаны і далшы рекомендації участных конференції, котры мають за ціль дістати тему Андрія Карабелеша на школы і до досліднічой роботы. Участны конференції до заключінь дали і задачу обернути ся одкрытым писмом на Общество писателів Закарпатя з цільом публічно регабілітовати русиньского писателя. Каждый рік в день народженя Андрія Карабелеша хотять русиньскы актівісты орґанізовати конкурз декламацій його поезії і передавати Премію Андрія Карабелеша, котра має мати свій фінанчный фонд.

і зачала вжывати як урядный язык русиньскый. Як зачав платити Бахів абсолутістічный режім, єпархія вернула ся ку латиньскому языку. Умер єпіскоп Василь Поповіч 9-го октобра 1864-го року в Ужгороді.

велика, зачали ся поступно вычленьовати новы єпіскопства. В 1815 році, респектівно в 1818-ім, выникла Пряшівска єпархія. Еру єпіскопів Ольшавскых, Брадача і Андрія Бачіньского мож поважовати за першу силну оброду русинства.

19-го септембра 1771-го року папа римскый Клемент 14. выдав буллу Eximia Regalium, котров была офіціално зновузаснована Мукачівска єпархія. Першым єпіскопом з тітулом „мукачівскый“ 23-го септембра 1771-го року став ся Йоан Брадач. У 18-ім столітю римокатолицькы єпіскопы з Яґра зачали собі нароковати на владу над мукачівскыма єпіскопами, котрых брали за своїх обрядовых вікарів. За свої інтересы посылали на Підкарпатя і войско. Терпів про них і єпіскоп Мануіл Михал Ольшавскый і його старшый брат, тыж єпіскоп, Сімеон, котрый потім своїм наслідником поставив на столець мукачівского єпіскопа Йоана Брадача з Камюнкы - уж они зачали бой за окрему єпархію. Сітуацію вырішыла цісарівна Марія Терезія, бо на їй просьбу римскый папа выдав тоту булу. В 1780-ім році єпіскоп Андрій Бачіньскый переніс уряд єпархії до Ужгороду. Кінцьом 18-го столітя од Мукачівской єпархії, зато, же была теріторіялно

Урывок із жывота Александра Павловіча: Перед 165-ма роками отець Александер пришов на службу до Біловежы. Ту жыв тринадцять років і як писав Петро Штурак, од самого зачатку, як видів тоту бідноту, пустив ся до роботы меджі людми. В селі не было ани школы, ани учітеля, вірници были неґрамотны. Молодый священик на парафії зачав учіти дітей чітати, раховати і основы реліґії. До 1864-го року похрестив і міропомазав 218 дітей. Першый запис в матриці похрещеных є з датумом 29-ый юн 1851-го року - Марія Крайнякова. Послідній запис несе датум 26-ый юл 1964-го року. В тій парохії повінчав 62 пар. Перше вінчаня є записане 18-го фебруара 1852-го року. Вінчали ся Ян Боднар і Марія Крайнякова. На послідню путь спровадив в Біловежі 155 вірників. Першый погріб несе запис Марія Катаникова - то было 21го юла 1851-го року.

12

Погляды

Увірити і стратити Кідь в архівах посмотриме до старых выдань русиньскых ґазет, можеме спотерігати єдну барз інтересну справу. На Лемковині уже в передвойновім, на далшых теріторіях карпатьского реґіону то мож видіти в міджівойновім або войновім періоді. В многых припадах нашы періодікы не были писаны лем язычієм, но преса выходила і на языку народнім. Так, як бісідовали люди. Петро Медвідь Інтересностьов того факту є то, же напрік тому, же хоць русиньскый язык не быв в тім часі кодіфікованый, не мав якусь офіціалну позіцію ці норму, кідь на то смотриме з днешнього погляду, но предці десь в людях, котры в нашых редакціях робили, мусило быти пересвідчіня, же тото є наш язык, котрый нелем же можеме, але і маєме хосновати в писемнім прояві, хоць прихылників карпаторуського языка было в тім часі іщі барз много. Так само в нашых руськых школах язык народа хосновав ся мінімално на реліґії, ці іншых „неакадемічных“ предметах. Люди чули тото, же нашы діти мають ся учіти по нашому. Думам, же то была і якась гордость, або холем єден із елементів повязаных з гордостьов, котрый тото пересвідчіня людям давав. Веце як штиридцятьрічна українізація русиньского карпатьского реґіону розділеного міджі веце держав принесла свої резултаты. На Україні то нажаль была велика асімілація молодшых ґенерацій з Українцями, в Польщі з Поляками, на Словакії зо Словаками. По змінах на кінці 1980-ых років сьме якось набрали другый дых, дарить ся нам розвивати русиньскый рух на домашніх – державных сценах, но і на сцені міджінародній. До-

Info Rusín vydáva Rusínska obroda na Slovensku s finančnou podporou Úradu vlády SR - program Kultúra národnostných menšín 2016.

Ч. 18 2016

iнфо РУСИН

теперь, аж на выняток, котрым є Україна, де нас офіціално „не є“, сьме в Карпатьскім реґіоні были способны здобыти все векшы і векшы кількости людей, котры ся знова зачали голосити ку своїй народности, ку свому языку. Русиньскому руху ся дарить обновльовати гордость людей на своє походжіня. Но в тій гордости мі предці лем якось дотеперь хыбує єден важный елемент. Хоць не у вшыткых людей, но хыбує.

Недавно в єднім словацькім періодіку была публікована вість, же село Вышній Мирошів навщівила міністерка справедливости Луція Жітняньска, уповномоченый про ромскы комуніты Абел Равас і державный секретарь міністерства школства Петро Крайняк. В селі є мала школа, котра має так, як майже вшыткы малы школы на Словакії екзістенчны проблемы. Крайняк приобіцяв поміч з фунґованьом школы і вєдно з тым ся старосты опросив, ці бы не хотіли, кідьже іде о русиньске село, жебы школа была русиньсков. Староста, котрый є зряджовательом школы, і директорка властно повіли, же така думка не є плана. І так може, і тото „може“ треба підкреслити стораз, будеме мати на Словакії далшу русиньску школу. Вість, котра є властно позітівна, давать неґатівный образ о русиньскім середовиску. Чом мусить прийти

„русиньскый місіонарь“, котрый є моментално державным секретарьом міністерства школства, міджі людей і опросити ся їх, ці бы не хотіли русиньску школу, жебы одповідны за школу в селі повіли, же то властно не є плана думка? Чом одповідным за школы в нашых селах тото не прийде на розум само? І чом тото не прийде на розум нашым родічам, же діти бы ся мали учіти по свому, кідь ся гордо голосиме, же сьме Русинами? Чом не мають потребу тото про свої діти жадати? Єднов із метод українізації было бесконечне повторяня нашым людям, же наш язык є лем „говірка“, діалект, котрым можеме бісідовати дома, міджі собов, но літературным языком є лем україньскый язык. Можу повісти, же люди на Пряшівщіні тот язык не приняли за свій, не увірили, же їх языком є язык україньскый. Будь ся словакізовали, або зістали Русинами. Тадь де суть днесь тоты словацькы Українці? Но мам таке чутя, же і кідь Русины не увірили тому, же їх языком є язык україньскый, предці лем увірили лжі, же їх язык є добрый лем на бісіду міджі собов. У властнім обыстю. А уж ани на уліцю з ним барз не треба іти. І так з гордости Русинів стратив ся єден важный елемент – гордость на язык і чутя потребы в тім языку чітати, учіти ся го, учіти го свої діти, дати дітям освіту в материньскім языку. Днесь видиме в многых припадах смутный образ, котрый говорить о нас. На то, жебы ся тот образ о нас выліпшыв, суть потрібны три річі. По перше, мусиме знова увірити. Но днесь тому, што вірили і нашы предкы, же наш язык є так як і іншы языкы світа способный на то, жебы ся в нім писало, учіло, же то не є лем язык до кухні. По друге, мусиме знова стратити. Но днесь стратити віру в то, што нам ту довгы десятьлітя бісідовали українізаторы. І по третє, покля ся через тото дістанеме, днесь суть нам потрібны далшы такы „місіонарі“ в нашых селах як Петро Крайняк, котры на то будуть звертати увагу людей. Над тов роботов бы ся найвеце мали задумати нашы орґанізації.

IČO vydavateľa: IČO 17 151 074, sídlo vydavateľa: Masarykova 20, Prešov, dátum vydania periodickej tlače: 30. september 2016

Info Rusín vydáva Rusínska obroda na Slovensku a výlučne zodpovedá za obsah projektu. Realizované s finančnou podporou Úradu vlády SR. Evidenčné číslo: EV 1739/08. Šéfredaktor: Mgr. Peter Medviď Jazyková úprava: Mgr. Anna Kuzmiaková. Výroba: Tlačiareň Svidnícka, s.r.o. Adresa redakcie a administrácie: Rusínska obroda na Slovensku, redakcia Info Rusín, Masarykova 20, 080 01, Prešov. Tel.: Peter Medviď +421 907 291 591. E-mail: Peter Medviď: peter.medvid@gmail.com. Inzeráty, reklamy, sponzoring preberáme po dohode so šéfredaktorom na adrese sídla ROS v Prešove. Číslo účtu pre predplatné: 2155073158/0200. Predplatné na rok: Slovensko: 10,50 Є, Európske štáty: 15,96 Є, mimoeurópske štáty: 21 Є. Neobjednané rukopisy a fotografie nevraciame. Publikujeme i názory, s ktorými nie vždy súhlasíme. Za obsah príspevku zodpovedá autor. Redakcia si vyhradzuje právo na krátenie a štylistickú úpravu textov. Príspevky v slovenskom jazyku nehonorujeme.

Rusínska obroda na Slovensku redakcia Info Rusín Masarykova 20 080 01 Prešov RaZ Platené v hotovosti 089 01 Svidník