iнфоРУСИН ч. 17 2015

чісло 17 2015 | рiчник хii.

25 років

Русиньской оброды на Словеньску

1990 - 2015

русин

iнфо

Iнформачный двотыжденник Русинiв Словеньска ‫ ׀‬цiна 0,50 €  факты ‫ ׀‬култура ‫ ׀‬історія актуалны iнформацїї о Русинах а не лем про Русинiв

Нашы особности

Наша тема

Карпатьска Русь

Пять років над роднов Поточінов

Хто знать русиньскый списовный язык?

Віночок тратить ся лем раз

6

9

В Пряшові одбыв ся языковый конґрес. Передали ся премії за розвиток русиньского языка В Пряшові в днях 23-го аж 26-го септембра 2015 року проходив 4-тый Міджінародный конґрес русиньского языка, котрого оранізатором быв Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові. Петро Медвідь і Інтернетовы новинкы АРКСР Неофіціално конґрес почав в середу 23-го септембра, коли вшыткы участны могли навщівити єдиный на світі професіоналный русиньскый театер – Театер Александра Духновіча в Пряшові, де могли на Великій сцені видіти пєсу Михаелы Закутяньской під назвов Гавай. Конґрес святочно одкрыв ся о день пізніше, в четверь 24 –го септембра в просторах Пряшівской універзіты за співу русиньской гімны „Я Русин был…“, котру заспівав хор коло Православного катедралного собору св. Александра Нєвского в Пряшові. Потім вступным словом привитала участных Анна Плішкова, директорка спомянутого русиньского інштітуту, Мілан Портік – проректор Пряшівской універзіты, Павел Роберт Маґочій і Владимір Противняк, котрый участных поздравив в мені Русиньской оброды на Словеньску, значіть орґанізації, котра была основнов в процесі кодіфікації русиньского языка на Словакії. На пропозіцію Научной рады 4-го Міджінародного конґресу русиньского языка, котра была в складі Василь Ябур, Павел Роберт Маґочій, Юлія Дудашова, Генрік Фонтаньскый і Анна Плішкова, были в першый день лекцій переданы і Премії ім. Кіріла і Мефодія за розвиток русинького языка. Премії здобыло 15 людей. За розвиток языка на пропозіцію Научной рады были нагороджены: Павел Роберт Маґочій, Рене Матловіч – бывшый ректор Пряшівской універзіты, за котрого выникнув Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты, Генрік Фонтаньскі, Юрій Панько, Кветослава Копорова, отець Франтішек Крайняк, Александер Зозуляк, Анна Кузмякова, Іґор Керча, Валерій Падяк, Гелена Медєшійова, Іріна Папуґова, Наталія Гнатко, Івета Мелничакова, Анна Плішкова. Вшыткым оціненым сердечно ґратулуєме і дякуєме їм за їх роботу, котра была на хосен нашого языка. На многая і благая літа! По святочній церемонії того дня конґресу зачала його робоча часть, а то чітаньом рефератів у І. тематічній секції Статус русиньского языка в шыршім лінґвістічнім контексті під веджіньом доц. ПгДр. с. 2 ◢ Анны Плішковой, ПгД. У тій секції выступили: проф. Др. Па-

11

В окресі Свідник доповнять русиньскы означіня За інформаціями порталу e-dukla.sk в окресі Свідник є 66 сел. В тых селах, де є над 20 процент Русинів із цілковой кількости жытелів, мусить подля закона быти по русиньскы означена назва села, сельскый уряд, ці далшы інштітуції. В многых селах ся закон о двоязычнім означіню не дотримовав. Петро Медвідь Мілош Стрончек, русиньскый актівіста і учітель русиньского языка, выразив ся, же є то хыба старостів, котры собі не повнять свої обовязкы. Єднако є то подля Стрончека і вина депутатів, котры не дотисли старосту, жебы наповнив законный обовязок і сповнив тото, што є про Русинів пріорітов, „жебы сьме были чітательны і видительны всягды, де сьме, на цілій теріторії Словакії,“ закінчує Стрончек. Староста Вышньой Ядльовой о проблемі знає. Про портал повів, же на порушованя закона звернув його увагу Уряд влады. Означіня сельского уряду і села у Вышній Ядльовій не є, но староста говорить, же є у функції новый і о обовязку не знав. В найблизшых днях ся має дати вшытко на порядок. Староста Мірослав Чепан далше повів, же контактовав і старостів далшых сел і довєдна глядали путь, як закон наповнити што найефектівніше. Проблем рішыть і старостка села Нижній Мирошів Даріна Кеселицьова. Тота про портал повіла, же знать о тім, же ся порушовав закон. Кідьже ї на то звернув увагу Уряд влады, хоче до встановленого терміну табліці з русиньскым означіньом дати на своє місце. О проблематіці в остатніх днях інформовали і Podduklianske noviny. Марта Сібалова із пресового одділіня Пряшівского самосправного краю про новинкы повіла, же по зробленій контролі будуть подля закона приданы русиньскы табліці і в селах Гавранець і Бодружаль. Табліці браковали і в Юрковій Волі, де ся тото недотримованя закона вже вырішыло і бракуючі табліці были в остатніх днях доданы. На недотримованя закона в русиньскых селах перед часом звернув увагу Уряду влады Словацькой републікы Ян Липиньскый зо Здружіня інтеліґенції Русинів Словакії. Русиньскы означіня не браковали лем в окресі Свідник. В многых селах є і така сітуація, же табліці суть, но не суть правилны, припадно там іщі все суть україньскы табліці, котрыма ся означовало перед 1989 роком.

2

Актуално

вел Роберт Маґочій (Торонтьска універзіта, Канада) з рефератом Ці нам треба четвертый конґрес русиньского языка?, Асіст. проф. Др. Елена Будовская (Джорджтавньска універзіта, США) на тему „Русинский язык в Америке: академическая среда и общество‟, проф. ПгДр. Юлія Дудашова, др. н. (Пряшівска універзіта, Словакія) з докладом „Miesto rusínskeho jazyka v rodine slovanských jazykov‟, Мґр. Андріанна Шімон, яка прочітала сполочный реферат створеный із проф. Др. Ахімом Рабусом (Універзіта Ф. Шіллера, Єна, Німецько) під назвов „На новых путях iсслiдованя русинськых дiалекту: Корпус розговорного русинського языка‟. Потім слідовала діскусія до тых рефератів. Пообіді продовжовала робоча часть конґресу в ІІ. теметічній секції Актуалны лінґвістічны проблемы русиньского яыка в окремых країнах під веджіньом проф. Др. Павла Роберта Маґочія. Ту реферуючіма были: доц. ПгДр. Василь Ябур, к. н. (Пряшівска універзіта, Словакія) на тему Проблемы ґраматічных катеґорій роду і паду перевзятых субстантівів у русиньскім языку; проф. Др. габ. Генрік Фонтаньскі (Шлезька універзіта в Катовіцях, Польща) з тематіков „Опыт синтаксического словаря лемковского языка‟, Мґр. Михайло Алмашій (Закарпатьске областне научно-културолоґічне общество А. Духновіча, Ужгород, Україна) з назвов Вопросы формованя нормы русиньского языка на Українї‟. По павзі іщі тот день выступили з научныма докладами: проф. Др. Михаил Капраль, к. н. (Высша духовна школа Ф. Ґала, Сеґед, Мадярьско) під назвов „Кодіфікація модерного русиньского літературного языка в Мадярщінї“, проф. Др.

с. 1 ◢

Ч. 17 2015

iнфо РУСИН Михайло Фейса (Універзіта в Новім Саді, Сербія) під назвов „Линґвистични проблеми южнорусинскей вариянти русинского язика‟. Ку слідуючім темам потім была діскузія. На закінченя дня была друга допроводна акція, а то выставка русиньскоязычной літературы. Тота акція ся одбыла в СНМ – Музею русиньской културы в Пряшові, де вшыткых привитала директорка музея ПгДр. Ольґа Ґлосікова, др. н., яка потім зробила про участных екскурзію по експозії музею. Выставков книжок спроваджав Мґр. Валерій Падяк, к. н., якый єдночасно презентовав і нову книжку выдану з нагоды 70 років од народжіня проф. Др. Павла Роберта Маґочія. Так само Лариса Ільченко з бібліотекы „Ужгородського національного університету‟ представила найновше выданя, котре зоставила вєдно з В. Падяком під назвов Бібліоґрафія русиньскоязычных выдань: 2005 – 2014. 25-го септембра 2015 продовжовав конґрес выступами у ІІІ. теметічній секції під назвов Русиньскый язык в окремых функціоналных сферах. Тоту секцію вела ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД. (Пряшівска універзіта, Словакія). В тій секції довєдна выступило вісем реферуючіх: доц. ПгДр. Анна Плішкова, ПгД. (Пряшівска універзіта, Словакія) на тему Русиньскый язык в контексті Европской харты реґіоналных або меншыновых языків, Др. габ. Олена Дуць-Файфер

Заключіня з ІV. Міджінародного конґресу русиньского языка Четвертый міджінародный конґрес русиньского языка, якый ся одбыв 23. – 25. 9. 2015 на Пряшівскій універзіті в Пряшові, взявши до увагы назначены проблемы в докладах выступаючіх в чотырьох тематічных секціях і пропозіції к ним высловлены в діскузії, прияв наслідуючі заключіня: І. Статус русиньского языка в шыршім лінґвістічнім контексті 1. Зміцньовати статус русиньского літературного языка в домашніх і міджінародных кругах лінґвістів доступныма средствами роботы. 2. Трансформовати Інтерреґіоналну раду русиньского языка на міджіштатну Асоціацію на охрану русиньского языка і културы. ІІ. Актуалны лінґвістічны проблемы русиньского языка в окремых країнах 1. Култівовати языкову норму русиньского языка в окремых країнах, де жыють Русины, і снажити ся досягнути консензус у дотримованю єй правил у каждій з них. 2. Прияти єднотный алфавіт русиньского языка про вшыткых карпатьскых Русинів. 3. Апеловати на штатны орґаны Україны імплементовати русиньскый язык як самостатный мінорітный язык до практічных сфер жывота Русинів. ІІІ. Русиньскый язык в окремых функціоналных сферах 1. Решпектовати авторітет научно-педаґоґічных інштітуцій в окремых країнах, в якых функціонує русиньскый язык, як ґарантів нормотворіня русиньского літературного языка. 2. Дотримовати в конкретных функціоналных сферах русиньского языка прияты правила орфоґрафії і орфоепії і з тым цільом вывжывати одборны конзултації ґарантів нормотворіня русиньского літературного языка. 3. Апеловати на представителів Ґрекокатолицькой і Православной церькви у вшыткых країнах, де жыють Русины, підтримовати розвой русиньской пасторачной практікы, а про віруючіх русиньской народности завести богослужіня в русиньскім літературнім языку. ІV. Русиньскый язык в школьскій сістемі Словакії і в загранічу 1. Жадати штатны орґаны в країнах Европской унії і в сіґнатарьскых країнах Европской харты реґіоналных або меншыновых языків, в котрых жыють карпатьскы Русины, імплементовати параґрафы харты в школьскій, але і в другых сферах вжываня русиньского языка. 2. З підпоров штатных і самосправных орґанів у країнах Европской унії і в сіґнатарьскых країнах Европской харты реґіоналных або меншыновых языків, в котрых жыють карпатьскы Русины, розвивати сіть русиньскых народностных школ і школ з навчаньом русиньского языка. 3. Жадати од влад країн, в котрых жыють карпатьскы Русины, імплементовати рівноцінный приступ к обчаньскым правам, і комплексно рішати проблемы контінуалного навчаня в материньскім русиньскім языку. V. Зложіня Рады Асоціації на охрану русиньского языка і културы 1. проф. Др. Павел Роберт Маґочій (Торонтьска універзіта, Канада) – председа 2. доц. ПгДр. Анна Плішкова, ПгД. (Пряшівска універзіта, Словакія) – выконный секретарь 3. проф. Др. Михал Фейса (Новосадьска універзіта, Сербія) 4. Др. габ. Олена Дуць-Файфер (Яґелоньска універзіта, Польща) 5. Мґр. Валерій Падяк, к. н. (Научный центер карпатістікы, Україна) 6. Мґр. Маріанна Угрин-Лявинець (Універзіта Л. Етвеша, Мадярьско) 7. Мґр. Ілона Грецешін („Руснак‟ – Орґанізація Русинів Хорватії) В Пряшові 25.9.2015

(Яґелоньска універзіта, Краків, Польща) – Сучасный русиньскый язык у красній і научній літературі, Мґр. Валерій Падяк, к. н. (Пряшівска універзіта, Словакія) – Функціонованя материньского языка Русинів на Україні, Мґр. Маріанна Лявинець (Універзіта Л. Етвеша, Будапешть, Мадярьско) – Русиньскый язык в масмедіалній сфері, Мґр. Анна Кузмякова (Русиньска оброда на Словеньску, Пряшів) – Кодіфікація русиньского языка як выслідок колектівной діскузії, ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД. – Дакотры орфоґрафічны і орфоепічны проблемы в русиньскых масмедіях, ТгЛіц. Франтішек Крайняк (Общество св. Іоанна Крестителя, Камюнка, Словакія) – Статус русиньского языка в церьковній сфері, Мґр. Наталiя Гнатко („Руснак‟ – Орґанізація „Дружтво‟ Русинів у Хорватії) – Проблемы навчаня русиньского языка в основных школах. Потім зясь была діскузія к прочітаным у секції рефератам. Пообіді была зачата IV. тематічна секція Русиньскый язык у школьскій сістемі Словакії і в загранічу. Была то модерована діскузія, котру вели доц. А. Плішкова і проф. П. Р. Маґочій, у котрій на дану тему выступив по єден представитель з каждой державы, де ся учіть русиньскый язык. Дале в діскузії дістали слово на выступліня учітелі русиньского языка і представителькы Штатного педаґоґічного інштітуту в Братіславі ПгДр. Івана Ґреґорова, ПгД., і ПгДр. Янка Пішова, ПгД., котра має в даній інштітуції на старости русиньскый язык. День ся скінчів приятьом заключінь із 4-го Міджінародного конґресу русиньского языка.

Перестало бити поетічне сердце Марії Цапековой - Лехановой -акДорогы чітателі, днесь приносиме і смутну новину. Вночі 26-го септембра з пятніці на суботу дотовкло сердце Марії Цапековой з Пряшова, родом Лехановой із села Чабины на Лабірщіні. Марія Цапекова по успішнім завершіню штудій на Філозофічній факулті Універзіты Павла Йозефа Шафаріка в Пряшові свій актівный жывот присвятила роботі в области културы і школства. Одмаленька любила декламовати і співати, выступала на многых русиньскых подіях. Єй прекрасна русиньска декламація звучала перед 20-ома роками і на святочнім выголошіню кодіфікації русиньского літературного языка в Братіславі. Кінцьом 90-ых років была перша, котра в рамках пряшівской орґанізації Русиньской оброды зачала орґанізовати літні русиньскы таборы в Пряшові. В тім часі написала і театралну комедію під назвов Без фалатка хлопа, в котрій і сама выступала вєдно із аматерьскыма артістами Любом Железником, Любіцов Губцейовов і Евов Футовов по многых русиньскых селах нашого реґіону. Марія Цапекова умерла лем 22 днів по своїм жывотнім юбілею, у віці 60 років. Вічная їй память і блаженый покій

ч. 17 2015

Стовпчік Петро Медвідь не знам, ці єм тот рік чекав на дашто веце, як на языковый конґрес. Конґрес мі давав надію на то, же ся по двадцятьох роках од кодіфікації русиньского языка на словакії, чому была подія і присвячена, одкрыють темы, котры суть важныма проблемами в хоснованю писемной формы нашого языка і одкрыє ся путь до якогось компромісу, котрый нас зъєдинить. А то нелем нас на словакії, но нас в карпатьскім реґіоні. Два дні лекцій од нашых ученых збігли як вода, были і діскузії, но діскузії ку спорным проблемам, в котрых сьме ся хотіли озвати і в рамках редакції lem.fm, не пришли. Тото, што ся могло рішыти при тій найліпшій нагоді – на конґресі, не было одкрыте. А теперь не іде лем о нашы проблемы на словакії – як хосновати букву „ї“, або ці нам потрібна буква „ё“ (і то не є лем выдумованьом русиньской оброды, але дзеркалом реалности, што люди прияли за своє і што ніт в першій і другій нормі), жебы сьме дішли ку згоді в нормі і писали єднако, а і о проблем приближованя окремых норм русиньского языка в державах карпатьского реґіону. Была то просто і нагода доїднати ся, котры буквы хоснуєме і як, і котры не хоснуєме „en bloc“ у вшыткых карпатьскых варіантах, жебы не быв хаос там, де не мусить быти, головно, кідь російска буква „ё“ в історії нашого писемницьтва ниґда не была і знаме ся заобыйти без ньой, так як ся без ньой заобыйде і Лемковина, ці дакотры нормы прияты на Підкарпатю. Могли сьме з конґреса выйти веце єднотны, што бы помогло і творіню сполочных періодік, в котрых бы люди не мали хаос в тім, же в тій статі ся хоснує і така буква і у тамтій ніт (і то пишу з практікы роботы порталу lem.fm). Місто того маєме лем заключіня, в котрім ся хоче „прияти єднотный алфавіт русиньского языка про вшыткых карпатьскых русинів,“ но не знаме коли і як, бо на конґресі ся о тім нажаль не бісідовало. І так само зо заключіня знаме, же є намага култівовати языкову норму русиньского языка в окремых країнах, де жыють русины, і має быти снажіня досягнути консензус у дотримованю єй правил у каждій з них, но так само не знаме коли і як. Бо консензус пожадує розговоры, два або веце поглядів, з котрых ся він може зробити, а вопросом є, ці буде дяка з дакым з нас бісідовати о тім консензусі, кідь в далшім пункті ся підкреслює дотримовати авторітет науковых інштітуцій. напрік вшыткому хочу быти оптімістом, же тоты два пункты досправды будуть рішаны і досправды піде о консензус. но і так єм там, де перед конґресом. Зіставать мі чекати, а омного веце, як перед ним.

iнфо русин

актуално

3

русины на стрічі з експертами рады европы словацька републіка передложыла свою четверту справу о уплатньованю Европской харты реґіоналных або меншыновых языків рады Европы. незалежный выбор експертів в остатніх днях оціньовав тоту державну справу зо заміром выпрацовати свою оцінюючу справу, в котрій буде аналізовати уплатньованя Харты в словацькій републіці. -пемІз той нагоды дня 21-го септембра 2015 р. в Кошыцях в просторах Правницькой факулты уПЙШ проходила стріча членів незалежного выбору експертів Харты в складі Ярмо Лаініо (Швеція), Фернандо рамало Фернандез (Іспанія) і Александер Брістл (словакія) з представителями русиньской народностной меншыны на словакії, котрыма были Анна Плішкова, директорка Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові і журналіста Петро Медвідь. участны обговорили три найосновнішы темы. Анна Плішкова пояснила сітуацію русиньского школства на словакії свойой детайлнов аналізов, вытолковала факторы, котры мають на наше школство неблагый характер і так само інформовала о тім, як бы ся дали условії про позітівны зміны в школстві зліпшыти. Петро Медвідь познакомив експертів зо ставом друкованой періодічной пресы і електронічных медій на словакії, де мож спомянути высыланя радіа русин ФМ, но і русиньске высыланя у верейноправнім розгласі і телевізії словеньска. Припомянув, же на основі резултатів перепису людей

із 2011 рока є высыланя рТВс міджі русинами і українцями непропорчне, кідьже в телевізії маєме точно єднаку минутаж проґрамів і в розгласі є то майже наполовину з україньсков редакціов, і кідь є людей, котры ся голосять ку українцям, ці україньскому материньскому языку, омного менше, як русинів, ці людей, якы ся голосять ку русиньскому материньскому языку. Вєдно русиньскы представителі підкреслили і недотримованя закона в многых русиньскых селах, котры бы мали мати обовязково русиньскы означіня сел і сельскых урядів, но дотеперь тому так не є, або є закон дотриманый лем счасти, припадно з хыбами. Кідь буде потрібне, выбор експертів буде пропоновати рекомендації о тім, як бы ся підпора меншыновых языків могла зліпшыти на основі розговорів з представителями меншын. Оцінююча справа експертів буде передложена Выбору міністрів рады Европы, котрый може рішати о додаточных рекомендаціях владі словацькой републікы.

лучніца на камюньскім амфітеатрі Величезна ослава людовых звыків, традіцій словеньского і русиньского фолклору. І так мож характерізовати незабытный концерт умелецького колектіву Лучніца, котрый ся одбыв в неділю 13-го септембра 2015 в природнім амфітеатрі Дубне в Камюнці. -МК-, фото автора уж дві годины перед концертом приходили до ареалу амфітеатра стовкы авт. Їх евіденчны значкы наповідали, же не поприходили лем зо старолюбовняньского окресу, але з іншых реґіонів – Бардейова, Пряшова, Кежмарку, спішской новой Всі і далшых. Прекрасный сонячный час, богатый і інтересный проґрам притягли до публікы коло 1500 навщівників. А така сила людей дала о собі порядні і наголос знати міцныма і довгыма аплавзами. на зачатку концерту выступив староста села Камюнка Інґ. Юрко Єдинак, котрый вітаючі участників концерту і при погляді на заповненый цілый амфітеатер із приємного заскочіня скоро не находив слова потіхы. Короткым вступом свого гостя привитав із русиньскым про-

ґрамом домашній фолклорный колектів радость. А потім уж сцена красні выновленого камюньского амфітеатра належала професіоналній Лучніці. В скоро двігодиновім проґрамі могли участниници концерту видіти і чути красны співы і танці з різных областей - Шаріша, Земпліна. Ліптова, Детвы Міявы і з іншых реґіонів словакії. З публікы нераз завучало Браво! А завершалны аплавзы не мали кінця-края. Головным орґанізатором події быв Любовняньскый освітній центер – културна інштітуція Пряшівского самосправного краю а так єй директор Інґ. Мартін Караш сердечні подяковав цілому колектіву выступаючім, орґанізаторам концерту, вшыткым участникам і передав цінным гостям – колектіву Лучніца споминковы дары і вдячный кошик.

4

Інформачный сервіс

Iнформачный сервіс З домова і зо світа ◼◼ В Хорватії засідала Світова рада Русинів В селах Стары Янковці і Петровці в Хорватії oдбыло ся в днях 19-го і 20-го септембра т.р. засіданя членів Світовой рады Русинів (СРР) на челі із єй председом МУДр. Штефаном Лявинцьом з Мадярьска. По вольбах на тогорічнім ХІІІ. Світовім конґресі Русинів (18-21-го юна 2015 в румуньскім місті Дева) ся зышли і членове выбору Світового форуму русиньской молодежі. У проґрамі засідань была, окрем іншого, бісіда о планах орґанізованя спільных подій, жебы Русины з різных держав мали нагоду частіше ся стрічати і познавати. Вечур ся одбыла традічна подія хорватьскых Русинів під назвов Як голубіця летіла, де выступили з културным проґрамом домашні і загранічны колектівы і співаци. За Русинів на Словакії брали участь на засідані СРР єй член Інґ. Мілан Мнягончак, председа Русиньской оброды на Словеньску, Іван Чіжмарь, член комісії про културу і Владимір Противняк, бывшый секретарь СРР. Стары Янковці, де было засіданя членів Світовой рады Русинів і Світового форуму русиньской молодежі, то єдно з першых місцевости в Хорватії вєдно з Вуковаром, Ілоком, ці Петровцями, де ся переселили Русины початком 19-го столітя. Іщі скоріше, в половині 18го столітя, Русины оселяли Войводину - Руськый Керестур, Коцур і іншы села сучасной Сербії. (Н. Малецка-Новак, портал Lem.fm)

◼◼ Біловежане уж мають воду Істо найвеце ся посліднім доджовым дням потішыли жытелі нашого села Біловежа в Бардейовскім окресі, котры терпили недостатком воды. В Біловежі уж три місяці на впала ани капка а так велике сухо запричінило, же высохло жрідло про ціле село. Міморядну сітуацію в селі выголосив староста села Петро Микула уж 9-го септембра. Воду до села возили Бардейовскы водарні. З привожаньом ужытковой воды в цістернах помагали і Церниньскы гасичі, котры недавно од міністра внутра Роберта Калиняка дістали нове авто. Біловежане выкопали за селом і нову студню, котра їм помогла у тій крітічній сітуації і днесь вдяка ній мають воду. Подля слов старосты П. Мікулы, великы проблемы їм робить іщі старе потрубя і хотіли бы чімскоріше забеспечіти нове, на котре мусять здобыти фінанції в рамках якогось проєкту. ( -ак-)

◼◼ Новы книжкы В. Хомы і М. Ксеняка Книжніця русиньской літературы была обогачена о цінны выданя. В авторстві Василя і Марії Хомовых вышов В ы б е р о в ы й коментованый Біоґрафічно-бібліоґрафічный збірник, котрый упорядковав В. Хома і котрый выдала Русиньска оброда на Словеньску. Друга книжка вышла з продукції Академії русиньской културы. Єй автор – знамый русиньскый байкарь і писатель Миколай Ксеняк - єй дав назву Нашы горізонты. (-ак-)

Ч. 17 2015

iнфо РУСИН

◼◼ Буде по 35 роках зо страшка парада?

Уж 35 років страшыть на Сідліску 3 у Пряшові порожній будинок, де ся іщі зачатком 80-ых років зачав будовати як стоматолоґічный центер. Тых 35 років будова стояла ладом і нихто о ню не проявив інтерес. Подля найновшых інформаці, ся конечні сітуація мінить, будову од Пряшівского шпыталю одкупила Братіславска сполочность Креско Ґруп, котра єй планує перетворити на 100 битів і о далшы службы в приземных просторах. Новый властник мусить іщі од міста одкупити фундуш, де стоїть будинок. Посланці містьского заступительства ся з маєтковым преводом заподівали на своїм найближшім засідані 21-го септембра т.р. Радніця інвестічный замір підпорує, жебы уж тот недобудованый павілон дале не брыдив центер єдного з найкрасшых сідліск Пряшова. З реконштрукційов будовы хоче інвестор зачати уж в септембрі т.р. і докінчіти в марці 2017-ім році. (Korzár, фото ак)

◼◼ Славяньскый фестівал в Америці В америцькім місті Джонставн, в штаті Пенсілванія быв 19-го септембра т.р. першый Славяньскый фестівал, котрый зосередив потомків вшыткых слявяньскых народів, якы в часі еміґрацій в 19-ім і 20-ім столітю пришли до Джонставну. В 1925 році 25% жытелів міста были Сляване, котры в тім часі мали свої церьквы, сполочны клубы, інштітуції, орґанізовали різны події, фестівалы, де презентовали свою етнічну културу і історію. Так было і на тогорічнім Славяньскім фестівалі 19-го септембра, де были різны выставы, робочі ділні, музика, танці, славяньскы їдла і вшытко, што характерізує Славянів. На фестівалі выступив і молодый Русин Річ Кастер з америцького Карпаторусиньского общества, публіціста і редактор Нового русиньского часу (The New Rusyn Times), котрый ся заподівать історійов грекокатолицькой і православной церькви русиньскых еміґрантів в Америці, ґенеалоґійов Русинів ці історійов еміґрації Русинів до Америкы. (портал Lem.fm)

◼◼ Красне місце на одпочінок і шпорт Камюньске обчаньске здружіня КАМІНЬ ожывить красне місце на березі потока РІЧКА, котрый є на вышнім кінці села Камюнка. Іде о выбудованя природной, шпортовой і одпочінково-научной зоны, де будуть лавочкы, алтанкы, перелізкы і ховзачкы про дітей, природна студенка і лавкы через поток. Не будуть там хыбити і інформачны таблы, бо село Камюнка є вступнов бранов до Пєніньского народного парку. Тым проєктом ся в Камюнці ожывить місце, котре дотеперь лежало ладом. (мк)

◼◼ 53 біженців в Гуменнім

◼◼ Документ о Акції Вісла

В Евакуачнім транзітнім центрі в Гуменнім, котре мать 150 місц, нашло дочасный притулок 53 біженців із Сомалска і Ерітреі. Ход центра мать на старости Міґрачный уряд словеньского міністерства внутрішніх справ в сполупраці з Урядом высокого комісаря ОСН і Меджінароднов орґанізаційов про міґрацію. О біженців ся старать 20-членный колектів, котрый творить здравотный персонал, соціалны робітници, педаґоґы і тлумочници. Од 2009-го року ту перебыло уж высше 800 біженців, переважно шість місяців. (портал ГЕ)

Америцькы русиньскы діятелі – Марія Сілвестрі і Джон Ріґеті, член Світовой рады Русинів і Конзорція америцькых Русинів про сполупрацу із загранічныма Русинами недавно награвали документарный філм о нещастливій Акції Вісла на Лемковині, в часі котрой мусили польскы Русины охабити свої родны хыжы, маєткы і одыйти на далеку чуджіну. Авторы документу навщівляли польскых Русинів од 73 до 93 років, котры пережыли насилне выселіня з родной Лемковины на властній скорі. Треба додати, же Джон Ріґеті і Марія Сілвестрі уж мають за собов єден успішный документарный філм, котрый быв присвяченый 100-річю од першого в Европі концентрачного лаґру Талергоф. (портал Lem.fm і ак)

◼◼ Оправа храмів і памяток Орґанізація Деревяны церькви реновує многы сакралны памяткы, деревяны храмы, їх інтерєры і цінтері. Оправа ся реалізує і на другім найвекшім жыдівскім цінтері в сниньскім окресі, в русиньскім селі Тополя із высше 40 нагробныма камінями і камінным плотом. Од яри ся оправляють деревяны храмы в селах Іновець і Тополя, іконостасы і іконы в нашых церьквах у Руській Быстрій, Грабовій Ростоці і в Іновці. Роботы планують докінчіти до кінця того року. Вшыткы реновованы храмы і жыдівскый цінтерь в Тополі суть народны културны памяткы. Їх обнову підпорив Фінанчный механізмус Европского простору сумов 295 809 евр, штатный фонд СР сумов 266 228 евр. Звышных 10 процент фінанцують орґанізації Карпатьскы деревяны церьки частков 9 012 евр, Надація про охрану біодіверзіты Карпат сумов 20 000 евр і село Тополя дала 569 евр. (Slovenský východ)

◼◼ Акції молодых Русинів до кінця рока і їх актівности Молодежна русиньска орґанізація молоды. Русины до кінця рока приготовлює іщі много подій. Кідь бы мав хтось інтерес взяти участь на дакотрій із подій, яку приготовлює тота орґанізація, приносиме вам гармоноґрам акцій: 30-го септембра – конкурз до ФК Рутгенія в Братіславі, 3-го октобра – опікачка на Партізаньскій луці в Братіславі, 14-го октобра – друге коло конкурзу до ФК Рутгенія в Братіславі, 16-го – 18-го октобра – табор на Малім Липнику, 17-го октобра – сейм на Малім Липнику, 24-го октобра – Rusyn Cup в Братіславі, 24-го октобра – Руснаковиця в Братіславі, 30го октобра – Русиньска забава в Кошыцях, 6-го – 8-го новембра – конференція mLadime в Братіславі, 28-го новембра – річніця ФК Рут-

Ч. 17 2015

iнфо РУСИН

Проґрам Театру Александра Духновіча в Пряшові на місяць октобер 2015 7-го октобра 2015 Ковалі (Велика сцена, 19.00 год.)

14-го октобра 2015 Бетярькы (Велика сцена, 19.00 год.)

Пєса сербского автора Мілоша Ніколіча є абсурднов, місцями терьпков комедійов, котра вас заведе до ковальской ділні, десь в Німецьку. В ній ся десяткы років по войні стрічають трьоми ковалі, бывшы вояци, котры вдяка „службі отцюзнині“ проплели свої долі і свої роды. Каждый забеспечів свого потомка і наслідника свойой кузні. Но як раз тота реалность їх по роках дожене до безнадії і выжадать собі їх стрічу. Но кому властно іщі потрібны ковалі і їх кузні? Чекать на вас много запліток і розузлінь.

Пінязі владнуть світу… Здобыти ся дадуть нелем досправдовов роботов, але і участьов в різных конкурзах ці „reality show“. О єднім із такых способів вырішають і дві молоды україньскы дівкы. Тоты реаґують на повідомліня америцькой міліонарькы, котра вырішыла подаровати цілый маєток найсімпатічнішій лесбійскій парі бывшого СССР. Сітуація ся комплікує, кідь Америчанка, походжіньом таксамо Українка, прийде на Україну… Пєса Бетярькы сучасной україньской авторкы Наталії Уваров є повна неочекованых переломів, комічных сітуацій і несподіваного кінця.

генія – проґрам Русиньске сердце в Братіславі, децембер – Вечур русиньскых голосів в Кошыцях, децембер – Русиньска забава в Пряшові. В центрі молодых Русинів в Братіславі орґанізація понукать і далшы актівности, до котрых ся можете залучіти. В братіславскім центрі можете ходити на курзы русиньского языка з лекторков, выхосновати книжніцю зо штудовньов, ходити до фолклорного кружку нелем з ФК Рутгенія, орґанізація має і медіалный кружок в радію русин ФМ, орґанізачный кружок з молодыма.Русинами, шпортовый кружок з тренером TRX або далшыма цвіками і про любителів кінематоґрафії є в центрі і філмовый клуб. Центер молодых Русиинів є на ул. Hálova 16 в Братіславі (будова промысловкы). Вшыткы суть сердечно витаны. (-пем-)

◼◼ Концерт А. Сервіцькой і єй гостів Обчаньске здружіня Колысочка позывать вас на концерт знамой популарной співачкы Анны Сервіцькой з єй гостями під назвов „30 рочкы гояя‟, котрый одбуде ся 11-го октобра 2015 р. од 17.00 год. в кіносалі Скала у Пряшові. Як гості выступлять: Ян Амброз, Марька Мачошкова, народный росповідач Йожко-Йожка, народна музика Дрібна, тріо Світковых, Пряшівскы невісты і іншы. Модераторков концерту буде артістка русиньского Театру Александра Духновіча в Пряшові Ярка Сисакова. Концерт ся одбуде під покровительством пріматоркы Пряшова Інж. Андреї Турчановой. Вступне є 7 евра а тікеты мож допереду купиту в ПКО Чорный орел, або зарезервовати на чіслі телефону: +421 51 77 237 41-2, мейлом: pkovstupenky@condornet.sk. (www.new.rusynacademy.sk)

◼◼ Концерт і промітаня філму в Кошыцях Містна орґанізація Русиньской оброды на Словеньску в Кошыцях вас сердечно запрошать на промітаня філму Душы Карпат – Курта історія карпатьскых Русинів із продукції Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска, по котрім буде слідовати концерт. Подія одбуде ся дня 11-го октобра 2015 р. в малій салі Атріум клубу , котрый ся находить на адресі Zuzkin park ч. 4 в Кошыцях зо зачатком о 17.00 год. По промітаню спомянутого філму буде слідовати концерт мужской співацькой ґрупы Шамбрінці під назвов Заспівайме собі. Вступне на подію є добровольне. (-пем-)

Інформачный сервіс

5

23-го октобра 2015 „Сезон полюваня на мисливця“ (премєра, Велика сцена, 19.00 год., пєса є в україньскім языку) Каждый, хто ся намагать одкрыти двері до чуджого жывота, ріскує, же за тыма дверями зістане навсе. Фотокорешпондетка популарного журналу вырішыла зничіти таємный світ чуджой таємніці. Но не зничіть тота таємніця світ самой дівкы? Одповідь на тото звіданя – то путь смішных і несподіваных перетворінь, котрыма перейде геройка, жебы наконець зрозуміла ціну польованя на радість...

28-го октобра 2015 „Сезон полюваня на мисливця“ (2-га премєра, Велика сцена, 19.00 год., пєса є в україньскім языку)

РУСИНЬСКЫЙ ПРОҐРАМ РОЗГЛАСУ НА ОКТОБЕР 2015

2.10.2015 ПЯТНІЦЯ 18.15 – 18.40 Радіоновины

3.10.2015 СУБОТА 14.00 – 15.00 Музичны поздравы 19.00 – 20.00 Радіомаґазін укр. 20.00 – 21.00 Радіо молодых, Приповідка: Карпаты і Татры 21.00 – 21.30 Літ. релація: З творчости укр. авторів 21.30 – 22.00 Музика народности 22.00 – 23.00 Клуб професорів: Т. Пірникова, репр. 4.10.2015 НЕДІЛЯ 20.00 - 21.00 Особности в розгласі: В. Козменко 21.00 – 21.30 Гітпарада, укр. 21.30 – 22.00 Коріня: Ю. Дацко, репр. 22.00 – 23.00 З розгласового архіву 5.10.2015 ПОНЕДІЛЬОК 18.15 – 18.40 Радіоновины 7.10.2015 СЕРЕДА 18.15 – 18.40 Радіоновины 9.10.2015 ПЯТНІЦЯ 18.15 – 18.40 Радіоновины 10.10.2015 СУБОТА 14.00 – 15.00 Музичны поздравы 19.00 – 20.00 Радіомаґазін, русиньскый 20.00 – 21.00 Радіо молодых: Приповідка: Морьска капела 21.00 – 21.30 Подобы жывота: Жывот з музиков 21.30 – 22.00 Музика народности 22.00 – 23.00 Бісіда кумів, репр. 11.10.2015 НЕДІЛЯ 20.00 - 21.00 Село грать, співать і думу думать, репр. 21.00 – 21.30 Гітпарада, русиньска, репр. 21.30 – 22.00 Літ. релація, репр. 22.00 – 23.00 З розгласового архіву, репр. 12.10.2015 ПОНЕДІЛЬОК 18.15 – 18.40 Радіоновины 14.10.2015 СЕРЕДА 18.15 – 18.40 Радіоновины 16.10.2015 ПЯТНІЦЯ 18.15 – 18.40 Радіоновины 17.10.2015 СУБОТА 14.00 – 15.00 Музичны поздравы 20.00 – 21.00 Радіо молодых, Прип.: При-

21.00 – 21.30 21.30 – 22.00 22.00 – 23.00

года о святім Мітрофанови Коріня: Леонтін Довгович Музика народности Особности в розгласі: В. Козменко, репр.

18.10.2015 НЕДІЛЯ 09.00 – 10.00 Літурґія ПЦ Шамудівці 20.00 - 21.00 Клуб професорів: Ю. Шпірко 21.00 – 21.30 Гітпарада, укр., репр. 21.30 – 22.00 Літ. релація: З творчости укр. авторів, репр. 22.00 – 23.00 З розгласового архіву, репр. 23.00 – 24.00 Радіомаґазін русиньскый, репр. 19.10.2015 ПОНЕДІЛЬОК 18.15 – 18.40 Радіоновины 21.10.2015 СЕРЕДА 18.15 – 18.40 Радіоновины 23.10.2015 ПЯТНІЦЯ 18.15 – 18.40 Радіоновины 24.10.2015 СУБОТА 14.00 – 15.00 Музичны поздравы 20.00 – 21.00 Радіо молодых, Приповідка: Леднічкова война 21.00 – 21.30 Літ. релація: З творчости Марії Мальцовской 21.30 – 22.00 Музика народности 22.00 – 23.00 Село грать, співать і думу думать, репр. 25.10.2015 НЕДІЛЯ 20.00 - 21.00 Бісіда кумів 21.00 – 21.30 Гітпарада русиньска, репр. 21.30 – 22.00 Подобы жывота: Жывот з музиков, репр. 22.00 – 23.00 З розгласового архіву, репр. 26.10.2015 ПОНЕДІЛЬОК 18.15 – 18.40 Радіоновины 28.10.2015 СЕРЕДА 18.15 – 18.40 Радіоновины 30.10.2015 ПЯТНІЦЯ 18.15 – 18.40 Радіоновины 31.10.2015 СУБОТА 14.00 – 15.00 Музичны поздравы 19.00 – 20.00 Радіомаґазін укр. 20.00 – 21.00 Радіо молодых, Приповідка: Де одышов дідко 21.00 – 21.30 Літ. релація: А смерть мала твої очі 22.00 – 23.00 Клуб професорів, репр.

6

Нашы особности

Ч. 17 2015

iнфо РУСИН

Пять років над роднов Поточінов (Присвячено 5-ій річніці од смерти Марії Мальцовской)

Книжкы - Юлчіна тайна, Поточіна, Манна і оскомина, Приповідкова лучка, Під русиньскым небом, Русиньскы арабескы, Зелена фатаморґана, 100 вызнамных Русинів очами сучасника (1. і 2. часть), множество статей, розговорів, літературных рецензій, репортажів публікованых в Народных новинках, в часописі Русин, в Русиньскых народных календарях, Літературных алманахах, розгласовы розговоры, єй росповідь у філмі знамого режісера Юрая Якубіска – Фаребны скалкы (Farebné kamienky), копа зредіґованых книжок іншых авторів, многы переклады – то є вічне і красне богатство, котре нам охабила Марія Мальцовска, русиньска писателька, публіцістка, лавреатка меджінародной Премії Александра Духновіча за русиньску літаратуру, яку уділює Карпаторусиньскый научный центер в Америці і Премії Александра Павловіча од Літаратурного фонду в Братіславі, а в неостатнім ряді жена свого мужа Владиміра, мати двоє дітей Владиміра і Наталкы і моя довгорічна колеґыня. То є красна біланція творчого і актівного 59-річного жывота Марії Мальцовской, котру сьме перед пятьома роками - 28-го септембра 2000 р. выпровадили на послідню путь, над єй пером оспівану Поточіну, на берег цінтеря в роднім Руськім Потоці. А. Кузмякова, фото з архіву авторкы

Ту сьме вшыткы, што сьме єй добрі знали, найближша родина, домашні жытелі, колеґове з редакції, з Пряшівской універзіты, русиньскы писателі із Словакії, Польщі і Мадярьска, дописователі русиньской пресы, многы приятелі і знамы вєдно із колеґом по пері, русиньскым поетом, публіцістом і знамым русиньскым културным діятельом, але і канторьом Петром Трохановскым з Лемковины, на повный голос заспівали нашій Маші над гробом Вічную память і блаженый покій. Кебы не пришла тота нещастлива і неупросна хворота, перед котров ніт унику, днесь бы сьме уж істо в авторстві М. Мальцовской чітали нелем третю часть публікації 100 вызнамных Русинів очами сучасника, але і многы іншы оповіданя а може і роман, котрый довго носила в мысли і мала го в плані написати. Але тот одышов до вічности вєдно з ньов до єй родной Руськопотоцькой земли, котру так любила і котрій присвятила ціле своє прекрасне і богате літературне діятельство.

Мати із зайдинков на плечах першый віршік Пятый май, 1951 р, Руськый Потік. Хоць не вірю вшелиякым нумеролоґічным проґнозам, у Марії Мальцовской місяць і місце народжіня тото пасує на волосок. Май – місяць любови, родна Руськопотоцька земля і єй жытелі, то ціложовотна іншпірація єй богатой творчости, атрібуты, котры ся усалашыли в єй мысли і сердця навікы. Кідь ся єй при єднім інтервю опросили, як властно зачала писати, одповіла: „Я не могла не писати. Хто ся народив в краю, де є найбілішый сніг і найзеленіша трава, де співанка – смутна ці весела – не

сходить з уст од народжіня до смерти, тот не може не писати. І нелем то. Є то край під Настасом, де діти говорять бісідов дорослых, де ся каждый на себе сполігать і нихто ся з никым не панькать. Уж одмаленька, як єм зачала ходити до школы і поступно приїмати остру правду свого села, знала єм, же треба дашто робити, жебы ся тот світ мінив ку ліпшому. Деревяны хыжочкы під соломянов стріхов в моїм селі, де в єдній з них на Калинічовім місці єм ся народила і пережыла дітинство, ся ставали неславнов атракційов про турістів, писателів, журналістів і етноґрафів. Ходили по валалі, фотоґрафовали а потім тото одповідным способом, нераз і з великов давков іронії і высміху, схосновали у своїх творах, філмах, книжках. Тот факт єм тогды болячо пережывала і было мі до слыз, кедь в нашій хыжі ся зьявив дахто із чуджого про мене світа і хотів якусь атракцію сфотоґрафовати. Втікала єм зы хыжу, оперла єм ся о старый скіпець, якый іщі мій дідо Іван Калиніч посадив і од великого жалю плакала... Уж тогды якыйсь внутрішній бунт ся у мі зродив а я ся заприсягала, же як выросну, вшыткым тото зрахую. Але як то зроблю, іщі єм нияк не знала. Аж поступні єм дозріла до розуміня того, же перо ся в моїх руках може стати великым настройом на зобразіня світа коло мене, же за помочі нього ся можу высловльовати ку проблемам, котры ня траплять. Першый віршік єм написала десь в шестій класі, як єм была в гуменьскій інтернатній школі а за мнов пришла моя мама і принесла мі з дому кляґану грудку сыра. Ниґда не забуду, як ішла попід выгляды нашой школы із білов зайдинков на плечах, у квіткастім рябім хустяти. Вірш ся і так звав: Мати із зайдинов на плечах...“. Ту ся хочу маленько приставити. Як колеґыня М. Мальцовской, з котров сьме пережывали цілы дні і рокы в сполочній канцерарії ня даколи злостили єй подрібны детайлы, описы будьчого, што мі довго, предовго росповідала, а мі требало писати матеріал до новинок, але днесь, з одступом часу собі усвідомлюю, яке цінне познаня із своїма детайлами нам вшыткым охабила. Уж в своїм першім стишку не обертать увагу чітателя лем на тот факт, же за ньов пришла єй мати з Руського Потока і же їй до школы принесла кляґану грудку

сыра, але в єй очах, як на ню з выгляду позерала, была мати „із білов зайдинков на плечах, у квіткастім білім хустяти...“ І то є красный і великый смысел про детайл і памятку. Бо в тім часі ся писав 1963 рік а мы днесь вдяка ній знаме наприклад і такый факт, же іщі тогды нашы люде ходили із зайдами на плечах а на головах мали красны квіткасты хустята, што є про днешнього сучасника із броцаком на плечах і шілтовков на голові може цалком незнамый факт...

„Маря не дома!“ Звыкла мі повідати їй мати Анастазія Параскова, кідь Маша, як сьме єй вшыткы называли в редакції, не была як раз в тім часі дома, як єм їй кликала по нашім договорі. „Маря не дома!“ Про мої уха то были барз цінны слова, кідь собі подумам як Маша пережывала материну поражку, бо мати перестала ходити і бісідовати. Цілый персонал в шпыталю їй повідав, жебы ся приготовила на тото найгірше, на материну смерть. Но і ту ся Маша не вздавала, ходила до шпыталю, матірь масіровала, мастила вшелиякыма мастями, што єй порадили мудры люде, двигала рукы, ногы, донеконечна з ньов нарабляла, бісідовала... Аж ся раз дочекала великой радости по своїй довгій трапезі, мати проговорила. Было то на самый Святый вечур. Тот силный момент описала М. Мальцовска в оповіданю під назвов Материна свічка в книжці Манна і оскомина (выдала Русиньска оброда в 1994 р.) так: „Посадила-м матірь на постіль. - А теперь ся будеме молити, - повіла-м. Днеська є Святый вечур. – Отче наш іже єси... – зачала-м і позерала єм на матірь. Виділа єм, як ся єй уста намагають і наконець прогварила: - На небеси, да святить ся імя твоє... І продовжовала цілу молитву. Я не дыхала,

Ч. 17 2015

iнфо РУСИН

Нашы особности

7

ОДКРЫТЯ ОЦІФРОВАНОЙ ЛІТЕРАТУРЫ С. БЕНДАСА Я смотрив, як нова власть нищіть нашу русиньску літературу, наше културне наслідство… Смотрив як горять в кучі поваляны книжкы, і у мене по лиці текли слызы… Стефан Бендас

Жрідло: rusyns-library.org

чутя мі заляло мозоґ і сердце. Мати красно высловльовала слова... на то зачала співати: Коли ясна звізда з неба выходила... Ні на тот момент не можу ниґда забыти, як і на то, кедь єм ся мамкы попросила, як стораз, тісячраз передтым. Як ся пише, мати мі з грозьбов в голосі одповіла, чісто, красно, зрозуміло: - Та што єсь шалена? Ты не знаш, як ся твоя мати пише? Тадь Анастазія Параскова, а мала-м сім дітей. Єдно мі умерло в часі войны, а Юрко ся затопив в Остраві... А мої сусідкы – Маря, Наця, Анця...“

ся і стало – ослава была на єднічку зо звіздочков. Была ціла єй велика родина і колектів редакції Народных новинок і Русина, герці з театру Александра Духновіча і вшыткы добры камаратя Русины. І на столах не было видно ниякой худобы, наробили сьме величезный горнець шалату – з квасной капусты і вареной фасолі („вініґрет“),копу обложеных хлібіків – Маша повідала, же бы ся мали по русиньскы называти „нахлібікы“, бо ся на них кладе вшелиячіна.

Майстерство писательского кумшту М. Мальцовской было нелем у споминаных детайлах фарбистого описованя особ, предметів, природы, простору і каждой до дрібности передуманой дії але і інтересный спосіб выкладу, котрым знала тримати чітателя в напрузі і зведавости. Хто зачав чітати єй оповіданя, не міг перестати, бо хотів ся дізнати, што ся стало із єй літературныма героями, котрыма были нашы люде - Русины.

Знали сьме ся з Машов уж од 1980 року, але аж зачаток авґуста 1991 року нас до єдного колектіву споїла редакція Народных новинок і Русина, котры сьме зачали творити як штирка - вєдно з Аннов Плішковов на челі із шефредактором Александром Зозуляком. Зачінали сьме у єдній канцеларії в просторах Театру Александра Духновіча в Пряшові, де нас прихылив його тогдышній директор Ярослав Сисак. Знала єм найближшу родину М. Мальцовской – мужа Володя, сына Володя і дівочку Наталку, але і єй три сестры на Чехах в Ловосіцях (она їй звала Анця, Їля і Влена), де єм вєдно з ньов была на навщіві і брата Янка у селі Войчіці коло Требішова. Мали меджі собов красны родинны одношіня.

Парадны ославы 50-кы Быв 4-ый май 2001 рік, день перед 50ков М. Мальцовской. З Машов сьме мали договорену стрічу у ньой дома. В тім часі сьме были обидві уж цалком „СЛОБОДНЫ НОВИНАРЬКЫ“, але і без роботы і фінанцій, но мали сьме дость часу на выдумованя і далше планованя. Маша одышла з редакції Дружно вперед а я з Нового життя. Но і так сьме во велькім плановали і готовили ославы єй 50-кы, бо она по тім барз тужыла і цілый сценарь мала до детайлів передуманый, а тото вшытко проходило на малій сцені Театру Александра Духновіча в Пряшові. По правді повіджено, были сьме в тім часі в дость бідній сітуації, записаны в богатій евіденції на уряді роботы, але вольны як пташкы а тото сьме собі цінили і наповно ужывали. „Володьо (муж) купив пів свині, придь до мене помочі приготовити парадну гостину!!!“ – повіла мі Маша при стрічі два дні перед ославами. Як ся плановало, так

Мої прівілеґії

Сидячі в єдній канцеларії з М. Мальцовсков довгы рокы, єм мала і такы прівілеґії, котрыма ся не може похвалити нихто на світі. Была єм перша котра знала єй замір і обсяг планованой книжкы. А нелем тото, знала єм і конкретных людей, котры доднесь жыють і котры ся стали іншпіраційов єй многых літературных ґероїв, о котрых можеме чітати в єй книжках. Перешли сьме вєдно русиньскый реґіон – нашы русиньскы села на Словакії, навщівили сьме Русинів в Мадярьску, на Україні, Лемковині ці у Войводині сучасной Сербії, на Чехах. Продіскутовали сьме стовкы годин і такым способом єм была перша, котра знала тему єй книжкы, котра ся іщі лем творила в Машінім компютері. А за тоты прівілеґії єм ті, Машко, вдячна і посылам сердечный поздрав до твого русиньского неба.

Кідь хочеме мати одношіня нелем до свойой будучности, но і керовати ньов, мусиме познати своє минуле, і знати го такым, якым оно досправды было, без тенденчности і перекручань… Свою історію, історію свого народа, історію свого села або міста, історію свойой родины, тото треба знати каждому чоловіку… По скінчіню другой світовой войны, ту, в долині Карпат, по роспоряджіню новой власти вшыткы школьскы, містьскы і сельскы бібліотекы были почіщены од вшыткых русиньских і так званых “антісовєтькых” выдань. Была выналожена громадна намага на тото, жебы Русины і русиньскый язык заникли, як кебы ниґда не єствовали. Вшыткы сельскы, містьскы і середні школы в єден день із русиньскых стали україньскыма. Єствованя “Подкарпатьского общества наук” было знаціоналізоване – выдавательства і їх управліня, тіпоґрафія, бібліотека і т.д. 7-го мая 1945 року быв ліквідованый цілый русиньскый научный жывот, ”Я быв свідком того, як одповідна комісія одобрала вшытку русиньску і “антісовєтьску” літературу, новинкы і часописы і вынесли їх до епіскопского парку (ту, де теперь є выбудована лабораторія УжНУ), потім ся выбрала дакількометрова куча, котру обляли бензином і запалили… Я стояв на уліці, по лицях ся мі ляли слызы… З пережываньом великого болю в сердці, єм смотрив як нова власть нищіть нашу русиньску літературу, наше културне наслідство...” о. Стефан Бендас народив ся 3-го августа 1903 р., в селі Бобовіще Мукачевского району. Основну освіту дістав у дакількох языках: – по англіцькы в місті Стретон, Пенсілванія, США; потім по мадярьскы в Мукачеві, і наконець по русиньскы в селі Грушево. По скічіню ґімназії і семінарії 12-го фебруара 1928 році быв рукоположеный за священика. В семінарії быв председом літературного кружка Общества Духновіча. 18-го юла 1949 року, як ґрекокатолицькый священик быв одсуджденый за антісовєтьску діятельность за ст. 54-4 і 54-10 ч. 2 КК УССР на 25 років. Пять років пережыв за колючім дротом лаґрів. По ослободжіню, до кінця свого жытя тайно шырив книжкове богатство знищеного літературного русиньского културного наслідства. Днесь, як раз дякуючі старостливости о. Стефана Бендаса і його родині, сына о. Даниїла Бендаса, котрый достойно продовжує в роботі свого отця, “Русиньска бібліотека” одкрывать часть оціфрованой літературы книжного богатства “Библиотеки Стефана Бендаса”, котру можете найти на сайті http:// rusyns-library.org.

8

Наша тема

iнфо РУСИН

Ч. 17 2015

Кодіфікація русиньского языка як выслідок колектівной діскузії Дорогы участникы конґресу, милы Русины і Нерусины, честованы домашні і загранічны лінґвісты і хоснователі нашого русиньского материньского языка, котрому є присвяченый тот світовый языковый форум. Мудра Вікіпедія пише, же кількость жывых языків ся одгадує на нецілых 7 тісяч а до кінця 21-го столітя половина з них заникне. Ці міджі тыма языками, котры перестануть єствовати буде і русиньскый язык, залежыть і од вшыткых нас, котры сьме днесь участниками того конґресу, ці тот язык здоконалиме, зробиме го приступнішым i легшым, жебы його друкована подоба лагодила оку, говорова форма уху, а в непосліднім ряді сердцю і розуму. Тото є моє надійне і основне очекованя од того конґресу. А. Кузмякова, выступ на 4-ім Міджінароднім конґресі русиньского языка в Пряшові Многы нашы люде собі не усвідомлюють ціну свойой материньской бісіды, часто ся ставать, же свій родный язык і вшытко, што з ним повязане, собі зачнуть цінити аж тодыль, як суть даґде далеко, далеко од свого родного гнізда, дому, де слухають вшешлиякы іншы і чуджі бісіды, але свого родного словечка шыроко-далеко не чути. О тім ня пересвідчують і многы писма Русинів, найчастіше од нашых уж сучасных переселенців з Америкы або з Анґліцька, котры приходять до розгласу, до нашой розгласовой релації про юбілантів, котру роблю. І зато свій выступ зачну цітатом молодого чоловіка, котрый ся мі барз любить, не думам того чоловіка але його цітація, котра звучіть: „Жыв єм девять років в Лондині а парадоксно аж там ня научіли: Ниґда не забывай на тото, одкы єсь пришов і у своїй творчости і в каждеоденнім жывоті хоснуй тото своє, што ті дала твоя родна хыжа, родина. Тым єсь іншый, оріґіналный і одрізнюєш ся од вшыткых остатніх. А я ся тых слов од того часу міцно тримлю“ – конець цітату. При тім мі пришов на мысель і єден памятный напис в красній азбуці – написаный великыма буквами: НА СВОЇМ, котрый вітать каждого, хто вступить до просторів Стоваришыня РУСКА БУРСА в Ґорліцях на Лемковині, де мать свій центер і перше русиньске інтернетове радіо ЛЕМ.ФМ і красна бібліотека із русиньскыма книжками з цілого світа. Думаючі на тоту найстаршу русиньску орґанізацію на Ламковині і на вынику споминаного радіа треба повісти, же велику заслугу на тім має дотеперь недоціненый чоловік, а тым є Боґдан Ґамбаль. Боґдане і з того місця прийми од мене велике і сердечне ДЯКУЮ. Як єм першыраз вступила до того будинку і його просторів і чітала тоты слова: На своїм – мі было барз добрі і тепло на сердці. А то лем два слова і сім букв. Не была то легка і некоротка жертвенна робота, жебы здобыти назад будинок Руськой Бурсы і досягнути тоты цінны слова. Чом тото споминам при своїм выступі? Зато, бо выбудовати про будьшто і про язык міцный фундамент є тото найосновніше, з чого ся може одвивати далше пошырьованя ці будованя, лем жебы ся то дістало до добрых рук розумных і толерантных людей. І тото ся Боґданови Ґамбальови подарило. Днесь по ним Радіо ЛЕМ. ФМ веде молодый, шыковный і мудрый Русин Демко Трохановскый а тото саме мож повісти і о новім шефови Руской Бурсы Павлови Малецькім. То суть нашы красны і мудры парібци. У тім редакчнім колектіві, де є Боґдан Ґамбаль, Наталія Малецька і наш Петро Медвідь виджу добру перспектіву і надійну будучность в далшім пошырьованю русиньского друкованого і говореного слова нелем про Лемковину, але про цілый русиньскый світ, бо Лем. Фм, то не є лем радіо, але і друкованый інформатор о цілосвітовім діятельстві Русинів. Радіо Лем. фм сполупрацує із своїм молодшым братом – радіом Русин.фм, котре веде Інґ. Петро Штефаняк, ПгД., председа орґанізації молодых Русинів на Словакії. Але не буду бісідовати о тых медіях, бо то не є темов мого реферату, може буде інша нагода присвятити тій тематіці і штруктурі інтернетовых медій і народностного высыланя якыйсь семінарь, наприклад і в рамках карпаторусиністікы. Істо бы то не было на шкоду, бо маме в сучасности і іншы порталы, як Голосы, інтернетовы новинкы Академії русинь-

ской културы, Рутенпрес, Русин.ФОРУМ... Але жадало ся мі спомянути тоты радіа з єдной простой причіны, бо они у днешнім діґіталнім світі великов міров впливають і на нашых молодых людей, плекають у них наше русиньске усвідомліня і любов до свого родного языка у вшыткых його подобах, історії і традіцій. Далше ся у своїм рефераті маленько верну о 23 років дозаду, то значіть іщі три рокы перед кодіфікацію русиньского языка на Словакії, котрой собі і днесь припоминаме 20-річный юбілей. Чом єм ся заміряла як раз на публічну діскузію перед кодіфікаційов русиньского языка на Словакії? На різных подіях, головно тогорічных бісідах при нагоді 20-річного юбілею кодіфікації з реакцій нашых людей, кідь ішло о русиньскый кодіфікованый язык, єм пришла до высновку, же многы люде не знають або не мають інформації, як властно на Словакії дішло до кодіфікації. Многы думають, же то была лем така єдноразова акція без потребной приправы і діскузії кваліфікованых фахівців, лінґвістів. Іщі перед роком 1995, была в тыжденнику Народны новинкы уж в 1992 році публікована діскузія в рубріці під назвов ДІСКУТУЄМЕ О НОРМАХ. Наведу вам холем дакотры реакції і пропозіції окремых нашых Русинів, котры писали до новинок о тім, што бы мало або не мало быти в нашім списовнім русиньскім языку. Зачну такой од першой реакції чітателькы новинок пані Юлії Нискачовой з Кошыць (НН ч. 371992): Цітую - „До діскусії о Нормах бы хотіла вступити і я, бо мі лежыть на серцю доля материньского русиньского языка і Русинів, котры жыють на выходнім Словеньску. Барз люблю чітати Народны новинкы, але як в них виджу хосновати букву „і“, „ї“, то не можу з тым быти згодна і барз ня то мерзить, же хочете зоставити русиньску ґраматіку, яка вызерать як україньска. Я бы была за то, жебы „і“, „ї“, з новой ґраматікы ся вышмарили, бо ші по першій світовой войні, в році 1920-1926 тоты буквы были выпущены з русиньской азбукы. Писало ся лем обычайне шыроке „и“... Коротко повіджено, пані Нискачова не пропоновала вжывати ани „і“ ани „ї“ лем, як сьте чули букву „и“. На высше друковану пропозіцію Ю. Нискачовой реаґовав пан Доц. ПгДр. Юрій Панько, к. н., єден з першых і главных кодіфікаторів русиньского языка тыма словами: „... што ся тыкать буквы „і“, то мать справды веце варіантів в порівняню з україньскым языком (або і словеньскым). Русиньскый язык мать такы варіанты буквы „і“: (іскра, іти), „ї“ (їсти, їдалня), „и“ (молотити, ходити), „ы“ (быв, высокый). Подля мене на кінці у формах інфінітіва в русиньскім языку не є буква „и“ але „і“, бо фонема „т“, „ч“ перед „і“ ся высловує твердо, т. є так, як ся высловує в словеньскім языку. З того плине, же было бы треба писати флексію не –ти, -чи, але –ті, -чі. Напр.: биті, ходиті, чітаті, мочі за правилом, же фонема –т, -ч перед „і“ у формі інфінітіву ся высловує твердо... Як радить пані Нискачова, жебы вышмарити „і“, „ї“, то я особисто проти того. Пояснити то можу тым, же русиньскый язык будуєме на прінціпі фонетічно-морфолоґічнім, а без „і“, „ї“ тяжко бы ся было обыйти. Якраз такыма звуками найліпше мож высловити такы лексемы, де ся хоснує „і“ або „ї“. Не можеме за прінціпом фонетічным писати наприклад: пишов, але пішов; так істо слово дідо, а не дидо...“ (Ю. Панько, НН ч. 40-1992). На пропозіції доц. Панька, такой у далшім чіслі новинок реаґовав довгорічный педаґоґ Штефан

Бунґаніч, котрый написав: „Каждый жывый язык формовав ся довго, передавав ся з поколіня на поколіня і быв під впливом сусідніх языків і їх діалектів. Вшыткы правила того языка і його закономірности суть уж в ним, як теперь говорить ся, запроґрамованы, лем треба їх одкрыти і добрі інтерпретовати. То задача про тых, хто хоче язык кодіфіковати на писмі. Тота інтерпретація ся дотулять вшыткых людей, котры тот жывый язык хоснують. Зато ся треба радити. Включіти до той роботы чім шыршый колектів. Новинкы у тім можуть вельо помочі, кедь будуть обєктівны а не єдносторонны. В своїй статі хочу реаґовати на статю пана Панька (НН 40-92) під назвов „Вышмарити „і“, „ї“ з ґраматікы?“. Комплексно і подрібно розобрати цілу проблематіку высловльованя і писаня фонем (звуків) – „і, и, ы“ бы было в новинках практічно неможливе. Зато я выбрав лем єден звук, фонему „і“. В споминаній статі пана Панька ся пише: „Русиньскый язык мать такы варіанты буквы .„і“ (іскра, іти), „ї“ (їсти, їдалня), „и“ (молотити, ходити), „ы“ (быв, высокый). По перше, буквы не мають ниякы варіанты, але звукы (фонемы). Кажда фонема мать або може мати два, три або веце варіантів. Так званы варіанты „і“, о котрых споминать пан Панько, суть три самостоятелны фонемы „і, и, ы“ і кажда мать свої варіанты, з котрыма ся презентує на писмі єднов буквов (ґрафемов). Буква „ї“ не є фонемов, є то двоголосный звук – діфтонґ, пише ся по трдіції лем в україньскім языку, не мать ниякый вплив на звукове оточіня в слові. Я не виджу нияку потребу заводити його до русиньского языка. Такой думкы суть і Русины-Лемкы в Польщі і Русины Закарпатьской области. Фонема „і“ мать три варіанты „йі“, „ы“, „і“. Першый варіант є йотоване „і“, котре чуєме в словах пораіти, моі, твоі (пораїти, мої, твої). Пишеме го намісто старославяньского „ъ“ (летъти, спъвати, ъсти). Пан Панько пише, же є то штось неприродне, умеле. Ніт, пане Панько, є то цілком природне, то є наслідство старославяньского языка. З його коріня наш язык походить, і так далше. Навела єм три з многых прикладів із публічной діскузії в Народных новинках з 1992 року – єден од чітателькы новинок, два погляды людей, котры были прямо заінтересованы до кодіфікації русиньского языка на Словакії. Веце прикладів не буду наводити, бо з практічного боку бы было ліпше тото чітати прямо на писмі. Кедь єм у 1992 році, спомяну іщі выслідкы завершіня 1-го конґресу русиньского языка, котрый в днях 6-го і 7-го новембра 1992 р. орґанізовала Русиньска оброда в бывшій ЧСР на челі з председом Васильом Туроком Гетешом вєдно із Карпаторусиньскым научным центром в Канаді на челі з проф. Робертом Маґочійом, де были прияты основны пункты Резолуції до проблематікы кодіфікації русиньского языка. Наведу холем 6 з них, котры на мій погляд, ся в повній мірі не акцептовали при творіню літературного языка, головно його другій управі. 1. Учасникы семінара пришли до высновку, же русиньскый язык мать быти кодіфікованый на основі жывого языкового матеріалу каждого реґіону (Підкарпатя, Лемківщіна, Пряшівщіна, Войводина). 2. В каждім окремім реґіоні літературный язык ся розраблять на основі домінуючого діалекту. 3. Ґрафічнов сістемов русиньского языка є кіріліка - азбука.

Ч. 17 2015 4. Каждый реґіон вытворює одповідну бібліоґрафію. 5. Коордіначна комісія русиньского языка, створена на семінарі, буде засідати періодічно. 6. Участникы семінара конштатують, же кодіфікація русиньского літаратурного языка буде процесом довгым і його потвердить лем жывотна практіка. З цільом, припомянути основны ідеї словацькых Русинів, хочу зацітовати із вступного слова нултого чісла часопису Русин із 1990 року, бо і тыма словами ся його редакція глубоко задумує над языком. Підкреслюю, же то быв першый часопис, котрый по револуції 1989 році в бывшій Чехословакії вышов в русиньскім языку. Цітую: „Такой на початку треба рівно повісти: наш часопис є про вшыткых Русинів. Каждый, хто ся чує Русином, хто хоче своє сохраняти і будовати, най помагать. Каждый знать, видить і чує, же наше русиньске пропадать. Люде говорять: „Треба дашто робити! Не спийме! Підкарпатьскы Русины, пробудьте ся!“ Каждый бісідує, но нихто не хапать ся діла. Каждый знать, як рішыти проблемы, но нихто їх явно не рішыть. Каждый знать до оч повісти, но най роблять другы. Кідь ся много набісідовало а малошто ся зробило, повіли собі дакотры нашы люде: „Дость было бісіды! До роботы!“ А так зродила ся културна орґанізація РУСИНЬСКА ОБРОДА. А єй перше діло? Културно-хрістіаньскый місячник РУСИН. Русиньска ластівка вылетіла... Спробуєме - увидиме. Чім веце нас буде, тым ліпшый місячник будеме способны выдавати. Ідеме в слідах Александра Духновіча. Чуєме голос народа: „Хочеме наше – русиньске, хочеме по нашому, мы – Русины“. Як легко говорити: „По нашому“. Тяжше тото реалізовати. Під Карпатами маме веце русиньскых говорів – сниньскый, лабірскый, свідницькый, бардейовскый, старолюбовняньскый і іншы. Котрый із них выбрати і на нім будовати? Писати на вшыткых говорах – хто як хоче і знать – то роспутя. Не веде ку ничому, баламутить людей, не будує літаратурный язык, єдність. А так выбрав ся язык, котрый мать найвекше богатство чістых русиньскых слов – лабірскый... Як писати? По русиньскы? На азбуці? В латиніці?! Одповідь проста – на АЗБУЦІ. Чіста русиньска бісіда мусить быти писана на азбуці. Жаль, нашы люди непросвіщены. Як дакотры видять азбуку, такой кричать: „То по україньскы!“ А суть і такы, же як видять латиніков писане наше слово, злобно крітізують: „Тягають ку Словакам“. Знай, Русине, латиніка не наша. Наше коріня є старославяньска бісіда, котра писана на кірілікі. З кірілікы сформовала ся азбука. Писати русиньске слово на латинікі, то одорваня од свого фундаменту.“ (Русин 0-1990). Така ідея была на зачатку 90-ых років, таку ідею мав і Василь Турок Гетеш, першый председа Русиньской оброды і Світового конґресу Русинів. Він звык повідати: „Русиньскый язык мусить быти найлегшый язык на світі! Просто пиш як чуєш“. Тото суть і слова великого будителя Словаків і кодіфікатора словацького списовного языка Людовіта Штура. Того року минать 200 років од його народжіня. По кодіфікації словацького языка, кідь была бісіда, же то є язык про вшыткых сам Людовіт Штур повів: „Русины мають свій красный русиньскый язык і не потребують, жебы собі освоїли чуджій язык намісто свого материньского, котрый їм дав сам Бог“. Любить ся мі, кідь єм позерала недавно портал нашого міста Гуменне, котре на своїх сторінках публікує русиньскы слова як штось атрактівне і інтересне. Наводить русиньскы слова із словацькым перекладом як наприклад - ласкотити (кыцькати) - štekliť, сліпый ящур - salamandra (škvrnitá), геле гев – poď sem, амінцма (конець) - koniec, фарагун – Rom, гов – hej, halo!, тендеріця – kukurica, жаболовка – kapesník, голофойтош – naničhodník, пайташ - kamarát, верблюд – ťava і много іншых. І з того мам радость і думам собі, же русиньскый язык буде жыти і надале.

iнфо РУСИН

Наша тема

9

Хто знать русиньскый списовный язык?

Списовный русиньскый язык ославив в януарі т.р. 20 років од кодіфікації. Познаме тот язык? Знать го холем 50 %, 20 %, 10 % тых, котры ся в 2011 році приголосили ку русиньскій народности? Інґ. Ян Допіряк, русиньскый актівіста, Стара Любовня (статя не была залучена до діскузії на 4-ім Міджінароднім конґресі русиньского языка) Прияли Русины тот кодіфікованый літературный язык за свій народный язык? Но правда є така, же Русины такый язык, котрый бы мав быти їх народным языком обще не прияли. Може і хоснователь того языка із середньов освітов повісти: знам, што гварю, што пишу, як пишу, як і чом так бісідую і чом так пишу? Знам, што Русины о своїм языку мають знати? Бісідують і пишуть Русины так легко і природно, жебы, як ся гварить, подля піря познав пташок а подля речі чоловік? Одповіді на тоты опросы суть скоро все неґатівны. Треба глядати причіны, чом векшына нашого русиньского общества не прияла тот язык за свій. Глядати причіны мусиме зачати од приправ на кодіфікації і од самой кодіфікації русиньского языка на Словакії. В новембрі 1992 році ся в Бардейовскых Купелях одбывав Меджінародный конґрес русиньского языка за участи научных робітників, писателів, новинарів, священиків і русиньскых актівістів із десятьох країн. Тот фаховый форум вырішыв і дакотры цінны і концепчны вопросы, а то, же каждый із штирьох реґіонів – держав бы мав вытворити властный варіант списовного языка, основов котрого бы мав быти найпошыренішый діалект на даній теріторії (в даній країні). Як то было на Словакії? З публікованых інформацій єм ся дізнав, же на Словакії списовна подоба русиньского языка ся одвивать із двох теріторіално найросшыренішых діалектів: выходоземпліньского і западоземпліньского, значіть жывого говорового языка теріторії по лінії сел: Осадне, Гостовиці, Паризівці, Чукалівці, Пчолине, Пыхні, Нехваль Полянка, Нижня і Вышня Яблінка, Светліці, Збійне як і Рокытів коло Гуменного і Стащін... і іншы, де ся (на їх погляд) утримала найчістіша подоба діалекту автохтонного русиньского жытельства жыючого на Словакії. Но Бардейовскый конґрес становив, же основов кодіфікованого языка мать быти найпошыренішый діалект на даній теріторії. Найпошыренішый діалект не є тото саме, што теріторіално найпошыренішый діалект. Кодіфікаторы вырішыли, же за основу кодіфікованого русиньского языка на Словакії ся взяв діалект, котрым говорять Русины на теріторії меджі ріков Лаборець і ріков Ціроха. Подля дакотрых языкознателів іде о ареал переходных діалектів, котры суть ближе україньскому языку як русиньскому! В жаднім припаді то не є ани найпошыренішый русиньскый діалект на теріторії Словакії. Подля списованя жытельства в 2011 році жыло на тій теріторії з розлогов 417,13 км2 5266 жытелів, з того: 3285 Словаків, 1411 Русинів, 143 Українців. Густота заселіня є барз низка; лем 13 жытелів на єден км2 притім густота заселіня в окресі Меджілабірці є 29 жытелів на км2 - в окресі Снина 47, в окресі Гуменне 85 жытелів на км2. З наведеного выходить, же не іде ани о теріторіално найпошыренішый діалект. Розлога – теріторія ся мусить все оціньовати в навязаности на кількость жытелівм респ. кількость Русинів, котры на тій теріторії жыють. На Словакії подля зрахованя з 2011 р. жыють Русины в каждім зо 79 окресів! Найвеце Русинів жыє в Пряшівскім краю 28 835 а в далшых краях жыє: в Кошыцькім краю 3 076, в Братіславі 880, зап. Словеньско 323, Середнє Словеньско 368, вєдно на цілій Словакії 33 482. У выбраных селах про кодіфікацію русиньского языка жыло в 2011 р. лем 1411 Русинів, то є лем 4,89 % з цілой кількости Русинів у Пряшівскім краю, де їх жыє найвеце. Тота тзв. кодіфікачна основа не творить ани

найпошыренішый русиньскый діалект, ани теріторіално найпошыренішый діалект! Я собі думам, же то є великы хыба, котра ся при кодіфікації зробила. З діалекту малой ґрупы ся зробив списовный язык про вшыткых Русинів. Якый язык ся створив з переходных діалектів близкых україньскому языку? Може ся кодіфіковав язык, котрый творить „гілку української мови...“ Із середньой школы собі памятам, же класіфікація, респ. якесь діліня русиньскых діалектів на Словакії напр. на русинькы діалекты западоземпліньскы, выходоземпліньскы, шарішскы, спіськы і под. не мать жадный смысел, бо то є діліня подля „словеньского взору.“ Діліня словеньскых діалектів ся не дасть апліковати на діліня русиньскых діалектів і наопак. Учіли нас, же на Словеньску маме практічно лем єден русиньскый діалект, котрый мать цілонародну платность в цілім русиньскім реґіоні, головно в Прашівскім краю. Русины в ним взаємно комунікують без будьякых проблемів. Все собі розумлять і все ся договорять. Потенціалный путник, котрый бы зачав свою путь напр. в Попраді і зашов до каждого русиньского валалу, пришов бы до высновку, же ґеоґрафічно близкы діалекты ся одокремлюють, але лем кус. По дорозі бы не збачів жадну выразну діалектну граніцю. Русины на выході заселяють головно теріторію, котра ся тягать поздовж словацько-польской граніці од Вышньой Яблінкы ны выході аж по Камюнку і Великый Липник на западі. Русиньскый діалект мать 3 основны подобы: кiнь тягать віз - найросшыреніша подоба, кyнь тягає вуз, кынь тягат выз. В каждім русиньскім селі єствують якысь розділы. Практічно не єствують ани сусідні села, де бы была цілком єднака бісіда. Основне є, же собі розумлять. Кідь русинчіна мать быти цілонароднов формов языка, мусить быти творена на основі найросшыренішого діалекту, а тым діалектом Русинів на Словакії не є споминаный ареал. Не дасть ся очековати, жебы собі тот списовный язык насилу присвоїла векшына Русинів на Словакії. В сучасности є в русиньскім языку „гаварійна сітуація“, веце варіантів правопису. Каждый орґан, інштітуція респ. особа пише, говорить як хоче. В русиньскім правописі панує непорядок, неєдность, аж хаос. Русинчіна є росколысана, што сіґналізує языкову неістоту. Найвекшый проблем робить писаня звуку „i“ штирьома буквами (i, и, ы, ї). Як далше? Коріня, чом Русины не прияли кодіфікованый русиньскый язык треба глядати в концепції творіня языка. Найскоріше треба зробити глубоку аналізу і одкрыти хыбы і мылкы, котры ся зробили. Язык не мож знасилньовати, треба го мати в почливости, а то і зато, же є, же маме на чім будовати. Зато треба управити кодіфікацію, рекодіфіковати язык, полегшати, але притім здоконалити. При рекодіфікації языка выходити з прінціпу найпошыренішый діалект. То значіть, же напр. лексіка буде зоставена з найросшыренішых лексем русиньского діалекту выходной Словакії. Обсягом русиньской лексікы будуть головно найвжыванішы слова цілорусиньского народного языка на Словакії. В минулім столітю ся зреалізовало много выскумів русиньского діалекту выходной Словакії, а його выслідкы ся дадуть в повній мірі схосновати при творіню і здоконаліню русиньского языка. Велику увагу собі заслужыть головно языкова ґеоґрафія, котра глядать теріторіалне росшыріня окремых языковых явів. Мам на мысли Лінґвістічну ґеоґрафію Василя Латты і Зузаны Ганудельовой. Выслідкы выскуму публіковали формов атласів. Ружена Шішкова спрацовала Словник русиньского наріча 2-ой половины 20-го столітя (єствують 91 ЦД).

10

із нашой історії

iнфо русин

ч. 17 2015

гуклиВскый літоПис Тыма днями языкова еліта і нееліта, хоснователі і чітателі вєдно з тыма, што лем слухають, наприклад бісіды ці релації радіа, бісідовали о русиньскім языку, бо проходив 4-ый Міджінародный конґрес русиньского языка. Бісіда была і о тім, як тот наш стародавный язык помагати утримати русинів при жывоті і чім довше з ним жыти. А тыж чім довше мати радость, кідь ся стрітиме з русином і побісідуєме собі по нашому. Довго сьме повідали, же „по нашому“, бо ниґда сьме не могли повісти: подьме собі побісідовати по україньскы або по словацькы, але все сьме собі повідали по нашому. Іщі сьме повіли по руснацькы, але кідь не было русинів, так не было ани русиньского языка. Втогды быв язык наш, а мы сьме знали, што то значіть бісідовати з краяном або сусідом по нашому. Тот язык русиньскый, домашній, материньскый, называв ся наш. Теодозія Латтова

▲ Александер Духновіч.

Днесь маєме красный язык, офіціално елітов лінґвістів світа схваленый, кодіфікованый. но каждый язык треба час од часу вычістити, доповнити словникы, дбати, жебы слова, най будуть лем реґіоналны, але оріґіналны, чісто нашы, най бы не заникли із нашой словниковой засобы, єдным словом, лінґвісты все будуть мати роботу, покы язык будуть плекати і приспособльовати потребам людей. По каждій языковій інвентурі треба буде дашто вышмарити або оправити. най буде тот наш язык легкый як пірко, каждому приємный, лагодный на слуханя, мягкый, теплый, як мамина рука. Маме свій словник, свою назву, свій варіант, так їх хоснуйме. нам старшым

▲ Михаіл Лучкай.

ся легко о тім повідать, але молодшым, алній реформі Марії Терезії, втогды была што мають словацькы школы, жыють мепоміряна першый раз ціла Верховина, поджі словаками, про них є ту єдна зітівно пише о декретах Йосифа Другого, порада – нелем бісідуйте по або є ту запис о смерти руськой царіці русиньскы, але буде вам легше, кідь Єкатерины Другой. у 1770-ім році было будете по русиньскы і думати. записано, же „ конфедеракы,“ то были Молоды люди – русины, невиноваты, польскы дворяне і шляхта, „пред Москаже ся не учіли азбуку ани русиньскый лі утікали через Бескид.“ ці руськый язык. В школі, на уліці найдеме там змінкы і о ґраматіках. і дома, все бісідовали по словацькы русины можуть быти горды, же уж так а лем з бабов по русиньскы. Я видавно мали свої ґраматікы. Меджі джу, же інтерес учіти ся, або лем найстаршыма суть: Зизанія Тустановскобісідовати ці співати по русиньскы го із 1594 року, Мелетія смотрицького із є. но не виджу, жебы быв інтерес 1619 року, дві Арсенія Коцака із 1768 чітати по русиньскы, не іде лем о року, Михаіла Лучкая із 1830 року, Алекмолодых, але і тых, што мають сандра Духновіча – „сокращенная ґрамукраїньскы школы. суть меджі нами матика“ і далшых авторів. Михайло Кемінь і такы, што ся учіли по руськы або говорить, же русины все были зведавы церьковно-русько-русиньскы. не на свою історію, наприклад што ся робичудо, же чітають, як в першій клало на світі перед 1000 роками. Втогды сі. А маме по русиньскы новинкы, найдеме в Гілдейскых анналах такый зачасопис, літературу писану нашыма пис, переклад: Емеріх, сын Штефана, властныма авторами, і не є найгірвождь русинів, умер в тісяч тридцятім ша, хоць іщі все молоденька. Маме році. Были там русины. інтересны выданя научных, Гукливскый літопис того року славить історічных, аналітічных, церьковных, 415 років, першу ґраматіку русины мали в 1594-ім році, а жебы мали ґраматіку, полемічных текстів і збірників. спомяну едіції Штудії карпаторуто тот язык мусив жыти много сторіч синістікы, Едіція рутеніка словака, перед тым. Кемінь повів, же тісяч років. русиньскы літературны алманахы, То бы може было правдивіше, бо ужгород календарі світьскы або церьковны, русины назвали ужгородом а не ужгочасто добре чітаня найдеме в часописі градом. Доказують то записы, коли в пирусин ці в новинках Інфо русин, або в семнім языку уж было повноголося - оро, Артосі. не суть в книжніцях, але купити оло, і тот час, то є тых тісяч років давной їх мож, або передплатити. І так не доісторії писма ці бісіды русинів – не град, ходять до свого чітателя, а кідь найдуть але город. Зато ужгород є єдно з собі путь до нього, так чітати їх тяжко, найстаршых міст україны, але і середньой бо язык маме на світовій уровни, але Европы. Тівко з роздумів Михайла Кеміня. дость комплікованый про нашых русиньскых чітателів дома. Михайло Кемінь, родак із Ізы, одкыль много людей судили в знамім процесі в роках 1913 –1914 в Мараморош-сіґеті, перечітавши Гукливскый літопис, написав інтересну бісіду о жывоті і языку нашых предків. Інтересне є то, як русины бісідовали меджі собов перед 500 аж 700 роками. Він повідать, же майже ниякого розділу меджі старым і днешнім русиньскым языком не є. Гукливскый літопис быв писаный народным языком. Писали го різны люди од року 1600 до 1819. Была то кроніка, котру писали священици, книга помершых, і книга о найважнішых діях в селі Гукливе, теперішнього Воловецього району. Описаны суть там: яка была втогды зима, ярь, літо або осінь. Літописець писав не лем новины із села Гукливе, але і о угорщіні. наприклад є ту інформація о Ференцови Другім ракоційови і о антігабсбурзькім повстаню, о урбарі- ▲ Арсеній Коцак.

Ч. 17 2015

iнфо РУСИН

Карпатьска Русь

11

Раз, два, три: Віночок тратить ся лем раз Боґдан Ґамбаль, lem.fm

Раз У великых містах не є способ найти місце на запаркованя авта. Кілько раз єм ся злостив на тых, котры скоріше нашли тото рідке добро, а самы так поставали, же другому шоферови не дали ниякых шанц змістити ся попри них. Запраковали так, же ни з єдной, ни з другой стороны не зохабили місця натілько, жебы поділити ся ним з іншыма автомобілістами. Нераз прокляв єм такых еґоістів, на чім світ стоїть. Але може раз притрафило ся мі таке, же аж трьох шоферів так стануло, же на місці, котре заняли, змістіли бы ся не три, а шість авт. Зясь єм ся нервовав на тых, котрым не старчіло емпатії і здібности до планованя. Лем штось в тім припадку мі хыбовало. Не пасовало до згоры принятого мнов сценаря подій. Коли бы было єдно авто плано запарковане – тото ясне. Пришов нешколеный і став злостливо так, жебы другому місце одобрати. Але трьох нараз? Зачав єм собі думати над порядком заниманя місц непорядныма шоферами і тыма, котры поставали рівно. Нияк ся мі не могло тото зложыти в лоґічный сценарь. Аж ня освітило… То тоты „непорядны“ могли скоріше поставати в шорику правилно, рівно і дотримуючі сполоченьскы правила сполужытя. А хаос в паркованю ввели тоты, котры пришли за нима. А пришла їх така ґрупа, же своїм чіслом скаламутили паркінґовый порядок. Навченый тым припадком, одтогды спокійно конштатую різны особливы припадкы. Не судьме заскоро, бо не знаме хто виноватый непорядку. Треба все задумати ся над тым, што было найперше. Проаналізовати, якый міг быти первістный паркінґовый став.

Два Стараня „Стоваришыня Руска Бурса“ о навернутя сполочного маєтку Лемків тырвали, одколи было привернене до жытя в 1991 р. То не таємніця, же тота сполоченьска орґанізація была покликана головно на ціль, жебы привернути маєтковы права до будовы і парцелы при ул. Сєнкєвіча 28 в Ґорлицях єй бывшым маїтелям – Русинам. Пишучій тоты слова, од бывшого выхованка – бурсака, пізнішого учітеля в селі Радоціна і автора текстів о ріднім своїм селі – Ганчову, отримав передвойновый штатут Общества Руска Бурса і приказ, жебы ся старати о своє. Дале повело ся пересвідчіти ґрупу ідейовых Лемків до думкы, жебы обновлене „Стоваришыня Руска Бурса“ мало такый самый штатут, як тот, на котрім давный председа, своїм пером, написав по русиньскы слова „10/ІІІ938 копія подана въ Воєводство до утвержденія“. Председове зачали выміну писем з урядами зо жаданьом навернутя бурсы. Основный арґумент все быв лем єден: Чій тот маєток быв од початку? „Руска Бурса“ была сполочным маєтком Русинів з Лемковины, ничіїм бівше. Штоправда, маєток быв насилно перенятый чуджіма в часі Першой і Другой світовых воєн, зато лем вперте і конзеквентне войованя о своє принесло позітівне розвязаня. Першыраз в

1921 р., коли Даміян Бубняк, Іван Качмарчік і Василь Малецькый заложыли процес і за сім років выбороли навернутя бурсы. Выремонтовали єй, розбудовали і зачала она успішну діялность, ведену русиньскыма інтелектуалами – учітелями, правниками, вызначныма ґрекокатолицькыма священиками. По септембрі 1939 р., бурса в часі войны впала в рукы, тым разом, Українців – помічників гітлерівскых окупантів. По выселіню, стараня о навернутя бурсы ро- ▲▲ „Руска Бурса“ в Ґорлицях на Лемковині. били як першы ансамбель ли, або тактічно николи бурсу не підпо„Лемковина“, веденый Ярославом рили. Зато тоты самы під каждым писмом Трохановскым, і Павел Стефановскый з „Руз Українцями з „Об’єднання лемків“ підписиньского громадяньского кругу Лемків совали ся так, же ся передбіговали. І як Господар“. Коли ся обновила діяльность вірны псикы, в каждій справі, надале їм общества „Руска Бурса“, тоты два вызначны служать. З „Русков Бурсов“ (окрем єдного діячі такой написали до нього писмо з підприпадку) николи, жадного сполочного писпоров старань о навернутя, признаючі йому ма не підписали. Навспак, роблять довєдреалне право до свого маєтку. І они встана капузовы суды і мішають ся до справ новили вопрос бурсы на моралнім рівни. чуджіх орґанізацій. І, наконець, далше дуЧіє тото было скоріше? Хто тот Руськый мають ходити в ґлорії єдиных честных, дім поставив? І якый быв ідейовый напрям безідейных і праведных. Або по вшыткым орґанізації? голосити, же они не приложыли своїх рук Тоты самы звіданя встановив собі до пацятины і пошырьованя ненависти. тогдышній керівник районового уряду в Панове проукраїньскы і політіци – віночок Ґорлицях. В 1995 році, коли в бурсі запертратить ся лем раз… ли остатнє одділіня ґорлицького шпыталя, тот урядник одповів єднозначно на горі Три спомянуты вопросы і дав хоснованя „Стоваришыню Руска Бурса“ маєток, котрый 9. септембра 2009 р., од польского скарму приналежав. Далше з тым рішіньом вобу державы Лемкы выкупили „Руску Бурсу“ йовали Українці з „Об'єднання лемків“. Пев Ґорлицях. Зробили квесту і самы члены ред судом здоводньовали свої выдуманы общества, своїма грошами, выплатили права до бурсы. Вели реалны торгы з прехыжу, поле і нотаря. Кавза скінчена. Колезідентом „Фундації Рутеніка“ на тему кільсо подій ся обернуло. Чіє было перше – є, кости міліонів за одступліня од україньскых і того надале. апетітів на перенятя бурсы. Штефан ГлаНа што днесь припоминам цілу бурсяну дик, з ґорлицькой україньской орґанізації, історію? Головно зато, жебы дати релацію на міністерстві протестовав проти призназ первістного ставу справ. Рокы проходять, ню ґранту на реконштрукцію бурсяной і колеса ся крутять. Зо вшыткых Руськых стріхы, бо дале надіяв ся на забраня лемдомів і Руськых бурс лем тота ґорлицька ківского маєтку. Здоводньовав україньскы діє як русиньска културна інштітуція. Іншы права до бурсы ближе нешпеціфікованыма ініціятівы стрічать все єден сполочный сцеарґументами і реторічныма пописами. Донарь, писаный чуджіма руками. Перевзяти, вєдна з тройцьов своїх камаратів выдумав або знищіти, або перевзяти і знищіти наплан поділіня. Ходили з роликами мап і раз. Такый план на введжіня своїх мальовали уж на них лінії засягу своїх анекпаркінґовых порядків має все тот, котрый сій. Повідали, же Українці уж там сиділи. з огляду на чісло, або шыківність свойой Николи якось не уточнили період того симашыны, потребує ввести свої прінціпы на джіня. А вартать все про тото памятати. русиньскім дворі. Хоснує все тоту саму Припоминам днесь реалны „заслугы“ Гластратеґію, што коли приведе реґімент сводика і його файты про єднаня, згоды і реїх паркінґовых, то він є в праві і нихто уж презентованя лемківского інтересу назорно. не вызнать ся в тім, як было перше. Якый Перед польскым судом і вшыткыма наш род, язык і котрый наш културний польскыма урядами председове „Руской простор. І, наконець, же Русины не дораБурсы“ все незмінно кликали о тото, жебы хують ся нияк своїх машын. Щастя, коли навернутю дати розмір моралного вопорсу. Лемкы, Русины, трафлять на паркінґ, котрый Чія бурса была найперше? І все здало ся є варованый карпаторуськыма силами. Гірмі, же бєме горохом о стіну. В урядах пеше тогды, коли є арендованый внутрішнім реважало думаня „прокомпромісне“ і накуратором, котрый не є заінтересованый гваряня до того, жебы правилный маїтель розвитком Русинів. А уж цалком траґічно, поділив ся маєтком з інтрузом і узурпатоколи з рідного простору інтрузы роблять ром. націоналістічный майдан. Знайте, же там Од тамтых часів чую вітязну аверзію на ваше авто, покрашлене русиньсков фадо вшыткых кликань до згоды, компромісів нов, не буде місця. А коли вам українізаторы і „неідеолоґічности“. Згода? В порядку, але вкажуть даякый кут, то такый, де будете в котрій справі? Історічны скушености якось заблокованы, споневіряныі зневажены… не дають мі забыти і все асоціюють ся мі А чом так пишу? Бо так ся все справов голові з тыма, котры „Рускій Бурсі“ мовали і перше. І николи не робили інакше. ралного права до руського маєтку все бра-

12

Погляды

РТВС глядать редактора русиньского языка Розглас і телевізія Словакії обсаджує позіцію редактор/-ка про розгласове народностно-етнічне высыланя. ОБСЯГ РОБОТЫ, ПРАВОМОЧІ І ОДПОВІДНОСТИ: • • • •

згромаждьованя, сортованя і овірованя інформацій пропозіції інтересных тем, їх спрацованя і інтерпретація пропозіції розговорів, выробляня репортажів актівне слідованя діяня, жывота, културы русиньской меншыны

ПОЖАДАВКЫ НА АШПІРАНТА: • • • • • • •

зналость списовного русиньского языка словом і писмом ко м у нікачн ы сп о со б н о с т и, мікрофонічный голос ВШ освіта - выгодов новинарьска практіка – потреба доложыти референції шоферьскый преуказ ґрупы Б, зналости на компютері: (Word, Excel) – ужывательскый рівень, в тім і стриг звуку цілковый сполоченьскый перегляд

ІНФОРМАЦІЇ О РОБОЧІМ МІСЦІ: Місце роботы: Кошыці Термін наступу: договором Форма роботы: повный увязок на заступованя почас довгодобой ПН Свій професійный жывотопис із мотівачным листом і уведжіньом властной творчости треба послати на: kristina. magdolenova@rtvs.sk Выбраных кандідатів рады чімскоріше сконтактуєме. Тішыме ся на Вас!

Info Rusín vydáva Rusínska obroda na Slovensku s finančnou podporou Úradu

Языковы натіганя

Недавно была надрукована у вікендовім додатку словацького денника Pravda статя Владиміра Янцуры під назвов „Чого Русины не сприятелили ся із україньскым языком“. Статя приносить много фактів о українізації Русинів почас комунізму і українізації їх школ, но і много неправилных інформацій. Но найносновнішым про мене было закінчіня той статі. Петро Медвідь Автор підкреслює, же днесь вже єдина школа з навчалным языком русиньскым (не рахуєме тоты школы, де є словацькый навчалный язык і учіть ся там русинськый язык як даякый предмет ці кружок, або вечурні школы русиньского языка) не має ани єдного першокласника. Но і наконець пише, же покля в середовиску народной інтеліґенції концентрованой головно у Пряшові продовжують языковы натіганя, русиньскый народ жыє абсолутно іншыма, головно „хлібовыма“ проблемами і асімілує ся. Зо закінчіня статі мі тяжко знати о што властно авторови ішло. Ці думав тым языковым натіганьом інтеліґенції, же є властно єдно, ці діти будуть учіти ся по русиньскы, по словацькы або по україньскы. Не знам, ці жыє в даякій фіксній ідеї, же даколи Русинам было ліпше і не рішыли „хлібовы“ проблемы. Або ці собі думать, же даколи было іншак і о язык ці освіту старали ся селяны, не інтеліґенція. Кідь так думать, то не має правду ани в єднім. Все люди рішыли хліб і все лем інтеліґенція занимала ся языком і тым, жебы дати освіту свому народу. Правда така, же жыєме в тій найліпшій економічній сітуації, яка коли на тых теріторіях была. Нашы бабы ці дідове здалека не мали тото, што днесь має помалы кажда родина. І не думайме собі, же кідь є днесь, нажаль, много людей без роботы, же втогды вшыткы мали роботу. Кібы то так было, не было бы днесь коло 800 тісяч людей в Споєных штатах Америкы, котры суть потомками Русинів, якы пришли із Карпат до Америкы на роботу, чім рішыли свою неблагу економічну сітуацію. Кібы ся колись мали Русины ліпше, не было бы ЧертіжняньскоГабурьского бунту, в котрім люди повстали проти екзекуцій, якы на них пришли по їх задовжіню. Но не знам о тім, жебы з той причіны, же мусили люди рішыти „хлібовы“ проблемы, не мали інтерес о то, жебы діти ходили до нашых школ. Такой штатістікы не є. Проблем не є в тім, ці люди днесь мусять рішыти економічны проблемы, бо все піднимаме комфорт свого жывота і все будуме рішыти свою економічну сітуацію. Все буде дакотрым ліпше, дакотрым гірше, і кідь ся днесь маєме вшыткы омного ліпше, як ся мали люди даколи. Проблем є в тім, як є здеформована наша оптіка позераня на пріоріты і як є здеформоване наше народне усвідомліня, котре мусило быти 40 років тихо. В тім є різниця міджі нами і ґенераціями

vlády SR - program Kultúra národnostných menšín 2015.

Ч. 17 2015

iнфо РУСИН

перед нами. А є ту і інше одношіня ку меншынам з боку державы. В непосліднім ряді і церькви. Напрік вшыткым „хлібовым“ проблемам, котры мали люде наприклад в періоді 1. Чехословацькой републікы, знали хто суть, были на то горды і творили і свої політічны репрезентації. На своїх селах не основали державны школы, котры навчали на теріторії Пряшівской Руси по словацькы, а основали церьковны руськы школы. Днесь каждов кампаньов перед переписом населіня мусять русиньскы орґанізації зробити фалат роботы, жебы пересвідчіти людей записати ся за Русинів. Не є то в многых людях іщі все дашто автоматічне. Многы іщі все не мають ясно в тім, хто властно суть. Державі є ліпше творити школьску леґіслатіву так, жебы ся не мусила заподівати даякыма народностныма школами і уніфіковала школство до словацького языка. Кібы тому так не было, кібы держава позітівно діскріміновала народностны школы, вытворила про них добры условії, вірю, же і інтерес родічів о народностну школу, про котру бы не плакав староста, же є про нього лем кошмарь (бо днесь із фінанчного боку досправды є), бы быв тот інтерес векшый. Держава асімілацію хоче. Бісідовати о церькви то вже цалком інша справа, бо днесь бы церьков приступала, кібы мала на нашых селах церьковны школы, може єднако як держава, кідь не іщі гірше. Русиньскы школы бы то істо не были. Але много хыб зробили і нашы орґанізації. Бо зробило ся досправды много великой і хосенной роботы. Тадь о тім свідчіть і то, же уж 20 років маєме кодіфікованый язык, же маєме нашы професіоналны інштітуції, же ся нам дотеперь каждым переписом подарило здобыти веце людей, котры собі усвідомили свою ідентічность. Но хыбы ся робили в тім, же сьме барз мало актівностей заміряли на родічів і діти. Бо то є основа. Лем дякуючі родічам, котры зрозумлять, же є нелем потрібне, але і природне выховавати діти у своїм, всокотити їм язык, будеме мати далшы ґенерації Русинів і не будеме народ перед заникнутьом. І є найвысшый час зачати робити як раз і таку роботу. Бо за пару років може быти пізно. Радо буду належати міджі тых пару „інтелектуалів“, котры якбач з погляду автора статі не мають нич інше на роботі, лем натігати ся на языку, покля хтось рішыть лем „хлібовы“ проблемы. Бо покля ся іщі на языку натігаме, та язык іщі є а і мы іщі сьме. Як уж не буде язык, не буде ся о чім натігати, но не буде ани нас.

IČO vydavateľa: IČO 17 151 074, sídlo vydavateľa: Štefániková 18, Humenné, dátum vydania periodickej tlače: 30. september 2015

Info Rusín vydáva Rusínska obroda na Slovensku a výlučne zodpovedá za obsah projektu. Realizované s finančnou podporou Úradu vlády SR. Evidenčné číslo: EV 1739/08. Šéfredaktor: Mgr. Peter Medviď Jazyková úprava: Mgr. Anna Kuzmiaková. Výroba: Tlačiareň Svidnícka, s.r.o. Adresa redakcie a administrácie: Rusínska obroda na Slovensku, redakcia Info Rusín, Štefánikova 18, 066 01, Humenné. Tel.: Peter Medviď +421 907 291 591. E-mail: Peter Medviď: peter.medvid@gmail.com. Inzeráty, reklamy, sponzoring preberáme po dohode s povereným vedením redakcie na adrese sídla ROS v Humennom. Číslo účtu pre predplatné: 2155073158/0200. Predplatné na rok: Slovensko: 10,50 Є, Európske štáty: 15,96 Є, mimoeurópske štáty: 21 Є. Neobjednané rukopisy a fotografie nevraciame! Publikujeme i názory, s ktorými nie vždy súhlasíme. Za obsah príspevku zodpovedá autor. Redakcia si vyhradzuje právo na krátenie a štylistickú úpravu textov! Príspevky v slovenskom jazyku nehonorujeme. Info Rusín je distribuovaný aj do novinových stánkov prostredníctvom MEDIAPRESS Poprad, spol. s r.o. (okresy: Stará Ľubovňa, Poprad, Levoča, Kežmarok, Spišská Nová Ves) a KAPA DAB Prešov, spol. s r. o. (okresy: Prešov, Bardejov, Humenné, Medzilaborce, Sabinov, Snina, Stropkov, Svidník, Vranov n/T.).

Rusínska obroda na Slovensku redakcia Info Rusín Štefánikova 18 066 01 Humenné RaZ Platené v hotovosti 089 01 Svidník