чісло 17 2015 | рiчник хii.
25 років
Русиньской оброды на Словеньску
1990 - 2015
русин
iнфо
Iнформачный двотыжденник Русинiв Словеньска ׀цiна 0,50 € факты ׀култура ׀історія актуалны iнформацїї о Русинах а не лем про Русинiв
Нашы особности
Наша тема
Карпатьска Русь
Пять років над роднов Поточінов
Хто знать русиньскый списовный язык?
Віночок тратить ся лем раз
6
9
В Пряшові одбыв ся языковый конґрес. Передали ся премії за розвиток русиньского языка В Пряшові в днях 23-го аж 26-го септембра 2015 року проходив 4-тый Міджінародный конґрес русиньского языка, котрого оранізатором быв Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові. Петро Медвідь і Інтернетовы новинкы АРКСР Неофіціално конґрес почав в середу 23-го септембра, коли вшыткы участны могли навщівити єдиный на світі професіоналный русиньскый театер – Театер Александра Духновіча в Пряшові, де могли на Великій сцені видіти пєсу Михаелы Закутяньской під назвов Гавай. Конґрес святочно одкрыв ся о день пізніше, в четверь 24 –го септембра в просторах Пряшівской універзіты за співу русиньской гімны „Я Русин был…“, котру заспівав хор коло Православного катедралного собору св. Александра Нєвского в Пряшові. Потім вступным словом привитала участных Анна Плішкова, директорка спомянутого русиньского інштітуту, Мілан Портік – проректор Пряшівской універзіты, Павел Роберт Маґочій і Владимір Противняк, котрый участных поздравив в мені Русиньской оброды на Словеньску, значіть орґанізації, котра была основнов в процесі кодіфікації русиньского языка на Словакії. На пропозіцію Научной рады 4-го Міджінародного конґресу русиньского языка, котра была в складі Василь Ябур, Павел Роберт Маґочій, Юлія Дудашова, Генрік Фонтаньскый і Анна Плішкова, были в першый день лекцій переданы і Премії ім. Кіріла і Мефодія за розвиток русинького языка. Премії здобыло 15 людей. За розвиток языка на пропозіцію Научной рады были нагороджены: Павел Роберт Маґочій, Рене Матловіч – бывшый ректор Пряшівской універзіты, за котрого выникнув Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты, Генрік Фонтаньскі, Юрій Панько, Кветослава Копорова, отець Франтішек Крайняк, Александер Зозуляк, Анна Кузмякова, Іґор Керча, Валерій Падяк, Гелена Медєшійова, Іріна Папуґова, Наталія Гнатко, Івета Мелничакова, Анна Плішкова. Вшыткым оціненым сердечно ґратулуєме і дякуєме їм за їх роботу, котра была на хосен нашого языка. На многая і благая літа! По святочній церемонії того дня конґресу зачала його робоча часть, а то чітаньом рефератів у І. тематічній секції Статус русиньского языка в шыршім лінґвістічнім контексті під веджіньом доц. ПгДр. с. 2 ◢ Анны Плішковой, ПгД. У тій секції выступили: проф. Др. Па-
11
В окресі Свідник доповнять русиньскы означіня За інформаціями порталу e-dukla.sk в окресі Свідник є 66 сел. В тых селах, де є над 20 процент Русинів із цілковой кількости жытелів, мусить подля закона быти по русиньскы означена назва села, сельскый уряд, ці далшы інштітуції. В многых селах ся закон о двоязычнім означіню не дотримовав. Петро Медвідь Мілош Стрончек, русиньскый актівіста і учітель русиньского языка, выразив ся, же є то хыба старостів, котры собі не повнять свої обовязкы. Єднако є то подля Стрончека і вина депутатів, котры не дотисли старосту, жебы наповнив законный обовязок і сповнив тото, што є про Русинів пріорітов, „жебы сьме были чітательны і видительны всягды, де сьме, на цілій теріторії Словакії,“ закінчує Стрончек. Староста Вышньой Ядльовой о проблемі знає. Про портал повів, же на порушованя закона звернув його увагу Уряд влады. Означіня сельского уряду і села у Вышній Ядльовій не є, но староста говорить, же є у функції новый і о обовязку не знав. В найблизшых днях ся має дати вшытко на порядок. Староста Мірослав Чепан далше повів, же контактовав і старостів далшых сел і довєдна глядали путь, як закон наповнити што найефектівніше. Проблем рішыть і старостка села Нижній Мирошів Даріна Кеселицьова. Тота про портал повіла, же знать о тім, же ся порушовав закон. Кідьже ї на то звернув увагу Уряд влады, хоче до встановленого терміну табліці з русиньскым означіньом дати на своє місце. О проблематіці в остатніх днях інформовали і Podduklianske noviny. Марта Сібалова із пресового одділіня Пряшівского самосправного краю про новинкы повіла, же по зробленій контролі будуть подля закона приданы русиньскы табліці і в селах Гавранець і Бодружаль. Табліці браковали і в Юрковій Волі, де ся тото недотримованя закона вже вырішыло і бракуючі табліці были в остатніх днях доданы. На недотримованя закона в русиньскых селах перед часом звернув увагу Уряду влады Словацькой републікы Ян Липиньскый зо Здружіня інтеліґенції Русинів Словакії. Русиньскы означіня не браковали лем в окресі Свідник. В многых селах є і така сітуація, же табліці суть, но не суть правилны, припадно там іщі все суть україньскы табліці, котрыма ся означовало перед 1989 роком.