чісло 13-14 2016 | рiчник хiIi.
70
сезон Театру Александра Духновіча
русин
iнфо
Iнформачный двотыжденник Русинiв Словеньска ׀цiна 0,50 € факты ׀култура ׀історія актуалны iнформацїї о Русинах а не лем про Русинiв
Нашы юбіланты
Із нашой історії
Култура
Іван Русинко
70 років од оптацій
Творы Чурея в Пряшові
6
10
14
На міністерстві выникла робоча ґрупа про русиньске школство Як інформовав офіціалный сайт Міністерства школства, наукы, досліджіня і шпорту Словацькой републікы, 11-го юла 2016-го року была в повязаню із повніньом Проґрамового выголошіня влады на 2016-ый рік сотворена на міністерстві робоча ґрупа, котра буде під веджіньом штатного тайомника Петра Крайняка робити в области політікы народностных меншын. Першу стрічу одкрыв міністер школства Петер Плавчан. Петро Медвідь, фото: www.minedu.sk Цільом робочой ґрупы є выпрацованя Концепції розвитку навчаня русиньского языка і културы в матерьскых школах, основных школах і середніх школах в Словацькій републіці. „По тій стрічі будуть слідовати іщі далшы дві. На першій стрічі сьме членам презентовали тринадцять тем, котры бы мали быти рішены. Так само было спомянуто, же бы ся мала міджі русиньскыма педаґоґами вытворити даяка орґанізація по взорі Союзу мадярьскых педаґоґів на Словакії,“ повів про нашу редакцію штатный тайомник міністерства школства Петро Крайняк.
Свято Русинів з обох боків Дунайца І так бы ся дала назвати подія, котра ся одбыла в прекрасній природі Пєніньского народного парку – в Червенім клашторі, в ареалі купелів Смерджонка, в суботу 9-го юла 2016 р. На першый річник події орґанізаторы приготовили богаты културны проґрамы - выставку фотоґрафій деревяных церьковок під назвов Молитва дерева, документарны філмовы проєкції о дротарстві, кошыкарстві і деревяных церьковках, презентацію русиньскых ремесел і тіпічных русиньскых їдел. А. Кузмякова, Фото Й. Гучко Свято зачало о 11-ій годині архієрейсков ґрекокатолицьков святов літурґійов, котру по церьковнославяньскы одправляв владыка Мілан Лах, пряшівскый помічный єпіскоп із далшыма священиками. Приємным про участників было послухати прекрасну проповідь влaдыкы М. Лаха в остурняньскім діалекті (М. Лах є родаком із русиньского села Остурня, котра є не так далеко од Червеного Клаштора). По службі божій, співаючі маріаньскы співанкы, перешла церьковна процесія выступаючіх, орґанізаторів і участників через ареал купелів, дe ся при окремых заставлінях чітало з тетраевангелія по русиньскы. О 13-iй годині зачала презентація кухні і традічных їдел Русинів. Грибова мачанка кухарок з Біловежы, ґуляш, кныш ці печены перогы по камюньскы і дальшы доброты з Орябины і Літмановой.
Членове говорили о основных проблемах На першій стрічі членове робочой ґрупы присвячали ся головно сполочному дефінованю основных проблемів в области навчаня русиньского языка, котрыма суть наприклад політіка учебників, брак школярів, співпраца зо зряджователями школ, мотівація і інформованость школярів ку навчаню русиньского языка. Говорило ся так само о можливостях рекваліфікації учітелів російского або україньского языків на навчаня русиньского языка, доповнив Крайняк. Председом робочой ґрупы ся став Мґр. Марек Ґай, далшыма членами суть – Доц. Анна Плішкова, Пгд. (Пряшівска універзіта), ПгДр. Люба Кральова (ОЗ Колысочка), Мґр. Мілош Стрончек (Церьковна ОШ св. Юрія у Свіднику), ПаедДр. Марцела Рунянінова (ОШ Кална Розтока), Мґр. Моніка Сірікова (ОШ Чабины), Мґр. Івета Мелнічакова (ОШ Коменьского в Міджілабірцях), ПгДр. Кветослава Копорова (Пряшівска Універзіта), Мґр. Анна Кузмякова (Русиньска оброда на Словеньску), Мґр. Владиміра Палфійова і ПгДр. Анна Бемерова (Одділіня школства Пряшівского самосправного краю).
с. 2 ◢
У горах Карпатах – была назва вступного фолклорного проґраму, котрым орґанізаторы одкрыли першый річник Свята Русинів/Лемків в ареалі купелів Смерджонка в Червенім Клашторі, де із презентаціов свойой роботы выступили на сцені і русиньскы ремеселници. Передвечірній проґрам названый - Я Русин быв, єсьм і буду - продовжовав фолклорныма выступами і проєкціов документарного філму – Послідні дротарі з Камюнкы. с. 3 ◢