чісло 12 2016 | рiчник хiIi.
70
сезон Театру Александра Духновіча
русин
iнфо
Iнформачный двотыжденник Русинiв Словеньска ׀цiна 0,50 € факты ׀култура ׀історія актуалны iнформацїї о Русинах а не лем про Русинiв
Наша тема
Нашы особности
Карпатьска Русь
Рік Добряньского
Володимір Гошовскый
Діскузія о Русинах
6
9
10
Біловежа з русиньскыма будителями А. Духновічом і А. Павловічом Свято русиньскых будителів Александра Духновіча і Александра Павловіча была назва 36-го річника русиньского фестівалу в селі Біловежа, котрый проходив 26-го юна того року. А. Кузмякова, фото навторкы Цілоденный проґрам зачав дообідньов ґрекокатолицьков святов літурґіов. По ній, на дворі перед фарьскым урядом, де є памятна табла русиньскым будителям А. Духновічови і А. Павловічови, собі участникы свята словами Петра Мікулы, ▲▲ Біловежанка на домашній сцені. старосты села Біловежа, припомянули русиньскых великанів, котры своїм діяньом овпливнили жывот Біловежанів. Першым ту быв у роках 1834-1838, значіть 4 рокы, і хоць недобровольні А. Духновіч (1834-1838), котрый як раз у Біловежі собі усвідомив своє русиньске походжіня і зачав писати по русиньскы, перед тым писав по руськы і по мадярьскы. О 13 років пізніше (18511864) пришов до Біловежы, на розділ од Духновіча, на властну просьбу А. Павловіч. Ту служыв як отець духовный повных 13 років, учів дітей і дорослых ґаздівству. По його смерти нашли на біловежскій турні його цінну поему Став бідного селянина або інакше называну Ці не іде ті до плачу як видиш нужду седлачу. У Біловежі записав А. Павловіч од єдной вдовы і знаму баладу Коли муровали білу Мавіцю. А як раз тов співанков зачала домашня Біловежанка тогорічне фолклорне свято на сельскім амфітеатрі, де выступили в повній параді домашні діти, М. Чушкова і Чічвакова, камюньскый Барвінок, Шамбрінці зо Шамброна, Йозеф Мак із Баньской Быстріці, пан Куцкір з Україны і многы іншы ґрупы ці колектівы. Завершалным і найкрасшым пунктом цілоденного проґраму, хоць дакус із пострашіньом доджовов хмаров в Біловежі было выступліня нашого професіоналного ансамблю ПУЛС із Пряшова. Сучастьов фестівалу была выстава історічных фотоґрафій із села Біловежа і образів із русиньсков тематіков. Подія была реалізована Русиньсков обродов на Словеньску, Сельскым урядом у Біловежі, Вышньошарішскым освітнім центром у Бардійові за підпоры Уряду влады СР – проґрам Култура народностных меншын 2016 і Пряшівского самосправого края.
В Міджілабірцях одкрыли памятну таблу СКР В рамках 54-го річника Фестівалу културы і шпорту в Міджілабірцях, котрый проходив в днях 24-го аж 26-го юна 2016-го року, одбыла ся і святочна подія одкрытя памятной таблы із нагоды 25-го юбілею од зорґанізованя 1-го Світового конґресу Русинів, котрый проходив в днях 23-го аж 24-го марца 1991-го року. Памятну таблу фінанцовав пріматор міста Міджілабірці Владіслав Вішньовскый і є уміщена на Културнім домі, котрый є днесь знамый головно тым, же в нім є і Музей модерного уменя Енді Варгола. Як раз в тій будові перед 25-ма роками проходив і першый конґрес. Петро Медвідь На памятній табліці є напис: „В просторах того будинку в днях 23. - 24-го марца 1991 р. проходив 1-ый Світовый конкґрес Русинів. Світова рада Русинів, Міджілабірці 24. 6. 2016 р.“ Текст є написаный троязычно – по русиньскы, по словацькы і по анґліцькы. Над текстом є на табліці русиньскый ерб. Святочне одкрытя памятной таблы проходило за участи членів Світовой рады Русинів дня 24-го юна о 16.00 год. коло спомянутого Културного дому. Участь брав і єден із першых членів конґресу проф. Павел Роберт Магочій, котрый таблу і одкрывав. При вході до музею была невелика сцена, на котрій одбывали ся концерты різных русиньскых інтерпретів, в тім чіслі міджі іншыма такых артістів як Тріо Маґуровых, ґрупа Лабірчанка, Владіслав Сивый, ці Іґор Куцер вєдно із його Emotion group. Участны святочной події дістали ся і до просторів Дому културы, в котрых собі припомянули вызначну подію, котра там проходила 25 років назад.
Із історії
По довгых роках українізації, котра проходила в державах комуністічного блоку, на кінці 80-тых і зачатку 90-тых років 20-го столітя основаньом русиньскых орґанізаціях зачінав повставати русиньскый рух. Днесь тот рух звеме як третє народне возроджіня Русинів. Русиньскы орґанізації, котры в розвалинах соціалізму зачали діяти і возроджовати народ в окремых державах, скоро зрозуміли, же є потрібна співпраца і в рамках цілосвітового форума. Поступно ся одкрывали граніці міджі окремыма державами і тым ся вытворили і новы можливости про взаємны контакты міджі Русинами. Наповніньом ідеї зробити якыйсь цілосвітовый форум Русинів наповив ся у 1991-ім році, кідь завдякы запаленым і одважным Русинам з Русиньской оброды (в тім часі існовала іщі Чехословакія і назва орґанізації была лем Русиньска оброда, аж пізніше, по выникнутю Словакії зачала ся хосновати назва Русиньска оброда на Словеньску) і представителів с. 3 ◢