iнфоРУСИН ч. 12 2016

чісло 12 2016 | рiчник хiIi.

70

сезон Театру Александра Духновіча

русин

iнфо

Iнформачный двотыжденник Русинiв Словеньска ‫ ׀‬цiна 0,50 €  факты ‫ ׀‬култура ‫ ׀‬історія актуалны iнформацїї о Русинах а не лем про Русинiв

Наша тема

Нашы особности

Карпатьска Русь

Рік Добряньского

Володимір Гошовскый

Діскузія о Русинах

6

9

10

Біловежа з русиньскыма будителями А. Духновічом і А. Павловічом Свято русиньскых будителів Александра Духновіча і Александра Павловіча была назва 36-го річника русиньского фестівалу в селі Біловежа, котрый проходив 26-го юна того року. А. Кузмякова, фото навторкы Цілоденный проґрам зачав дообідньов ґрекокатолицьков святов літурґіов. По ній, на дворі перед фарьскым урядом, де є памятна табла русиньскым будителям А. Духновічови і А. Павловічови, собі участникы свята словами Петра Мікулы, ▲▲ Біловежанка на домашній сцені. старосты села Біловежа, припомянули русиньскых великанів, котры своїм діяньом овпливнили жывот Біловежанів. Першым ту быв у роках 1834-1838, значіть 4 рокы, і хоць недобровольні А. Духновіч (1834-1838), котрый як раз у Біловежі собі усвідомив своє русиньске походжіня і зачав писати по русиньскы, перед тым писав по руськы і по мадярьскы. О 13 років пізніше (18511864) пришов до Біловежы, на розділ од Духновіча, на властну просьбу А. Павловіч. Ту служыв як отець духовный повных 13 років, учів дітей і дорослых ґаздівству. По його смерти нашли на біловежскій турні його цінну поему Став бідного селянина або інакше называну Ці не іде ті до плачу як видиш нужду седлачу. У Біловежі записав А. Павловіч од єдной вдовы і знаму баладу Коли муровали білу Мавіцю. А як раз тов співанков зачала домашня Біловежанка тогорічне фолклорне свято на сельскім амфітеатрі, де выступили в повній параді домашні діти, М. Чушкова і Чічвакова, камюньскый Барвінок, Шамбрінці зо Шамброна, Йозеф Мак із Баньской Быстріці, пан Куцкір з Україны і многы іншы ґрупы ці колектівы. Завершалным і найкрасшым пунктом цілоденного проґраму, хоць дакус із пострашіньом доджовов хмаров в Біловежі было выступліня нашого професіоналного ансамблю ПУЛС із Пряшова. Сучастьов фестівалу была выстава історічных фотоґрафій із села Біловежа і образів із русиньсков тематіков. Подія была реалізована Русиньсков обродов на Словеньску, Сельскым урядом у Біловежі, Вышньошарішскым освітнім центром у Бардійові за підпоры Уряду влады СР – проґрам Култура народностных меншын 2016 і Пряшівского самосправого края.

В Міджілабірцях одкрыли памятну таблу СКР В рамках 54-го річника Фестівалу културы і шпорту в Міджілабірцях, котрый проходив в днях 24-го аж 26-го юна 2016-го року, одбыла ся і святочна подія одкрытя памятной таблы із нагоды 25-го юбілею од зорґанізованя 1-го Світового конґресу Русинів, котрый проходив в днях 23-го аж 24-го марца 1991-го року. Памятну таблу фінанцовав пріматор міста Міджілабірці Владіслав Вішньовскый і є уміщена на Културнім домі, котрый є днесь знамый головно тым, же в нім є і Музей модерного уменя Енді Варгола. Як раз в тій будові перед 25-ма роками проходив і першый конґрес. Петро Медвідь На памятній табліці є напис: „В просторах того будинку в днях 23. - 24-го марца 1991 р. проходив 1-ый Світовый конкґрес Русинів. Світова рада Русинів, Міджілабірці 24. 6. 2016 р.“ Текст є написаный троязычно – по русиньскы, по словацькы і по анґліцькы. Над текстом є на табліці русиньскый ерб. Святочне одкрытя памятной таблы проходило за участи членів Світовой рады Русинів дня 24-го юна о 16.00 год. коло спомянутого Културного дому. Участь брав і єден із першых членів конґресу проф. Павел Роберт Магочій, котрый таблу і одкрывав. При вході до музею была невелика сцена, на котрій одбывали ся концерты різных русиньскых інтерпретів, в тім чіслі міджі іншыма такых артістів як Тріо Маґуровых, ґрупа Лабірчанка, Владіслав Сивый, ці Іґор Куцер вєдно із його Emotion group. Участны святочной події дістали ся і до просторів Дому културы, в котрых собі припомянули вызначну подію, котра там проходила 25 років назад.

Із історії

По довгых роках українізації, котра проходила в державах комуністічного блоку, на кінці 80-тых і зачатку 90-тых років 20-го столітя основаньом русиньскых орґанізаціях зачінав повставати русиньскый рух. Днесь тот рух звеме як третє народне возроджіня Русинів. Русиньскы орґанізації, котры в розвалинах соціалізму зачали діяти і возроджовати народ в окремых державах, скоро зрозуміли, же є потрібна співпраца і в рамках цілосвітового форума. Поступно ся одкрывали граніці міджі окремыма державами і тым ся вытворили і новы можливости про взаємны контакты міджі Русинами. Наповніньом ідеї зробити якыйсь цілосвітовый форум Русинів наповив ся у 1991-ім році, кідь завдякы запаленым і одважным Русинам з Русиньской оброды (в тім часі існовала іщі Чехословакія і назва орґанізації была лем Русиньска оброда, аж пізніше, по выникнутю Словакії зачала ся хосновати назва Русиньска оброда на Словеньску) і представителів с. 3 ◢

2

Актуално

На Липнику знова розгорить ся ватра. Свята будуть і „під градом“ Уж семый раз русиньска молодежна орґанізація молоды.Русины як головный орґанізатор орґанізує фестівал під назвов VII. Русиньска ватра на Малім Липнику. Подія із підназвов „досправды русиньска“ є в рамках русиньскых фестівалів унікатнов у тім, же орґанізаторы на ню все приготовлюють проґрам, котрый є поскладаный чісто із русиньскых інтерпретів. -пемРусиньска ватра на Малім Липнику є вєдно із подійов Русиньской оброды на Словеньску під назвов Слованости Русинів під градом, котра проходить шторік в сканзені в Старій Любовні, єднов із двох найвекшых і найвызначнішых русиньскых фестівалів в рамках окресу Стара Любовня. Орґанізаторы ватры мають за ціль презентовати Русинів як културно богатый народ. І тогорічный проґрам фестівалу, котрый одбуде ся 16-го юла в селі Малый Липник, є доказом того, же досправды є што з богатой културы вказати навщівникам. Русиньска ватра на Малім Липнику уж традічно буде творена дакілько тематічныма частями проґраму. На участных чекать блок фолклорных концертів, концерт під назвов Вечур русиньскых голосів, в рамках котрого мож видіти і чути наприклад ай класічну музику, яку одпрезентує слаковый квартет, в котрім так само найдете Русинів, но і не буде браковати ани танечна забава аж до рана. Тоту найвеце люблять молодшы навщівници фестівалу. В рамках проґраму участных будуть забавляти і членове редакції радіа русин фм, котры вже теперь приго-

товлюють конкурзы, в котрых буде мож здобыти різны нагороды і ціны. Список выступаючіх є богатый і не будуть браковати ани загранічны гості. Чекають на вас такы інтерпреты і ансамблі як Поляна, Вородай, Вінок, Маріянна Железна, ФК Тарка, НМ Горнад, Лаура Фузеріова, дівчата із Малого Липника, RuSnacks, Анна Сервіцька, Слаковый квартет, Чехію буде презентовати Тріо Кантар із Прагы, но і з Підкарпатя прийде ґрупа Фатьови. Проґрам зачінать од 17.00 год. На другый день, 17-го юла 2016-го року, буде проходити і друга уж спомянута традічна подія окресу Стара Любовня під назвов Слованости Русинів під градом, котра участників привітать в любовняньскім сканзені під замком. Проґрам зачне о 12.30 год. церьковнославяньсков літурґійов в церькви в сканзені. О пів другой буде одкрыта выставка в просторах сканзену і о другій годині пополідне ся зачне богатый ґалаконцерт, котрый буде вже традічно проходити на міснтім амфітеатрі. І на тоту подію орґанізатор, котрым є Русиньска оброда на Словеньску, сердечно запрошать. Події суть реалізованы із фінанчнов підпоров Урдяду влады Словацькой републікы – проґрам Култура народностных меншын 2016.

Духновічів Пряшів знова якостный У віторок 14-го юна 2016-го року проходив вже 17-ый річник цілословацького конкурзу в декламації русиньской поезії, прозы, власнтой творчости, народного росповіданя і малых сценічных форм Духновічів Пряшів 2016. Головным орґанізатором той події присвяченій русиньскому літературному слову є Русиньска оброда на Словеньску. Петро Медвідь Наповнена сала Театру Александра Духновіча у Пряшові привітала окрім цінных гостів, котры пришли подію підпорити свойов участьов, веце як сімдесять декламаторів в 6-ох віковых катеґоріях, котры были розділены на окремы жанры. На сцені ся так вычеряли декламаторы од тых найменшых – школярів матерьскых школ, аж по дорослых любителів русиньской літературы, котры так само пришли вказати свої декламаторьскы способности. Модераторьскыма вступами, но і грами про тых найменшых, участных проводили акторкы Театру Александра Духновіча Зузана Ковалчікова, котра была і ґарантков проєкту і Даніела Либезнюк. Конкурз за головнонго орґанізатора одкрыла підпредседничка Русиньской оброды на Словеньску Теодозія Латтова. Выступы декламаторів оціньовала пятьчленна журі в складі: Маріян Марко, директор Театру Александра Духновіча і председа журі, Анна Кузмякова – основателька конкурзу Духновічів Пряшів, Сілвія Зелінкова – редакторка русиньского высыланя Радіа Патрія Словеньского розгласу в Кошыцях, Іґор Латта – довгорічный актор нашого театру і Петро Медвідь. Напрік тому, же на Словакії єствують лем дві основны школы, в кторых є навчалным языком русиньскый язык, педаґоґове в рамках кружків або вечурніх школ русиньского языка шторік приготовлюють діти на Духновічів Пряшів в цілім

Ч. 12 2016

iнфо РУСИН

реґіоні северовыходной Словакії. Конкурз так і того року мав участників з традічных русиньскых окресів як Стара Любовня, Свідник, Снина, Міджілабірці, но своє заступліня мав і окрес Брезно, котрый ся находить на середній Словакії. Журі радо конштатовала, же конкурз з рока на рік має высшу якость, як проявом декламаторів, так і выбером декламованых творів, што є позітівна справа. Каждый рік окрім оціньованя першых трьох місц в окремых катеґоріях журі выголошує і лавреата Духновічового Пряшова, значіть цілкового вітяза конкурзу про тот котрый рік. Кандідат на лавреата мусить мати реґуларны участи на дакілько річниках конкурзу і холем раз мусив у своїй катеґорії здобыти перше місце. Тогорічным лавреатом Духновічового Пряшова ся стала Радослава Ясикова, передтым школярька Основной школы Анатолія Кралицького в Чабинах з навчалным языком русиньскым (першый ступінь основной школы), днесь школярька Основной школы в Радвани над Лабірцьом, котра на конкурз шторік реґуларно ходить. На конкурзі брала участь в катеґорії проза. Кідьже Духновічів Пряшів є все підпорьованый і пряшівсков орґанізаційов Матиці Словеньской, головно завдякы бывшому крайскому председови орґанізації і сучасному шефови Дому Матиці Словеньской в Пряшові Ладіславови Матіскови, журі могла уділити і Премію Дому Матиці Словеньской, котра была передана Браніславови Бандурічови з Основной школы в селі Убля, котрый так само выступив на конкурзі з прозов.

Стовпчік Петро Медвідь „Ніт“ великобрітаньскых жытелів Европскій унії у референдумі є справов, котра не може тішыти ани малый народ Карпат – Русинів. Хоць днесь не є ясне, яка буде далша будучность зъєдиненой Европы по одході островной державы (кідь досправды одыйде), припадне огрожіня існованя ЕУ може быти небеспеченством і про нас. Як раз намаганя нашой державы, но і далшых, де жыють Русины, о европску інтеґрацію, о напрям дійти до цівілізованой Европы, помогло і нам у 90-ых роках 20-го столітя ку тому, же сьме по двогых роках українізації здобыли свої права, же сьме были вызнаны. Посмотьме ся на то, яку маєме сітуацію на Україні, котра ся цілый тот час веце обертала на Москву, як на Европу. Вступ до Европской унії і наслідно вступ до Шенґеньского простору так як ниґда, кідь не рахуєме часы монархії, уможнили нашым комунітам і орґанізаціям в окремых державах близшу співпрацу, уможнили нам жыти хоць в різных держвах, но без граніць, уможнили нам робити сполочны проєкты на всокочіня і укріпліня нашой ідентічности. Европа нам уможнила жыти знова „довєдна“. Різны черезгранічны проєкты і співпраці, дякуючі котрым і до нашых сел дістали ся грошы на будованя біціґльовых стежок, обнову културных домів, перепаяня нашых природных реґіонів різныма подіями і сполочныма проєктами, будованя мостів, драг ітд., то так само заслуга унії, котра може быти одходом Великобрітанії огрожена. Же в припаді роспаду Европской унії бы лем міцьнів націоналізм в окремых державах, не треба двараз поясняти. Вже теперь видиме, хто ся діставать до парламентів в европскых державах. І же в націоналізмі не є простор про меншыны – будьякы, на то не треба вельо школованя, жебы то зрозуміти. Мы, як меншына, бы сьме не были вынятком. Маєме історічны скушености. Русины міцьну і зъєдинену Европу потребують. Потребують єй наприклад і на то, жебы мав хто робити тиск на Київ у нашім вопросі. Слаба, або роспаднута Европа про нас бы была великым неґатівом, про Київ бы не значіла нич. Не знаме яка буде будучность. Не знаме, што нас чекать. Може скінчіть вшытко добрі. Не знаме. І зато істо не є теперь іщі час плакати. Но не є ани час того, жебы сьме ся мали з чого тішыти. Унія не є безхыбна, но нам потрібна... Духновічів Пряшів быв підпореный фінанчнов дотаційов із Уряду влады Словацькой републікы – проґрам Култура народностных меншын 2016 і Одбором школства Окресного уряду в Пряшові. Подію підпорили своїма дарунками про декламаторів і далшы орґанізації – молоды.Русины, Руска Бурса і вже спомянута Матиця Словеньска.

Ч. 12 2016

Святочне закінчіня Studium Carpato-Ruthenorum 2016 В пятніцю 24-го юна 2016 р. ся святочно закінчів 7-мый річник Studium CarpatoRuthenorum. Міджінародна літня школа русиньского языка і културы Studium Carpato-Ruthenorum 2016 офіціално закінчіла ся в пряшівскім пензіоні Átrium святочнов рецепційов повязанов з передаваньом цертіфікатів про абсолвентів. Петро Медвідь Шторічна Міджінародна літня школа русиньского языка і културы Studium Carpato-Ruthenoruм є орґанізована Інштітутом русиньского языка і културы Пряшівской універзіты. Од свого початку цертіфікат о їй абсолвованю перевзяло 150 штудентів. Того року быв цертіфікат переданый далшым 21 штудентам, котры были із Словакії, Україны, Сербії, Булгарії, Канады, Споєных штатів Америкы і Арґентіны. Штуденты окрім лекцій русиньского языка, културы, історії і етноґрафії навщівили почас трьох тыжднів і многы місця на северовыході Словакії ці на Лемковині, котры суть повязаны із Русинами. Могли видіти традічне русиньске весіля в селі Курів, посмотрити собі Нікіфорову Криніцю, ці посмотрити

ся до Музею модерного уменя Енді Варгола в Міджілабірцях. Не браковала ани навщіва школярів в Чабинах, котрых навчалным языком на основній школі є русиньскый язык. Вже традічно почас літньой школы проходили і події, котры суть все одкрыты і про верейность. На святочнім закінчіню участным приговорила ся доц. ПгДр. Анна Плішкова, ПгД., директорка Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові, проф. Павел Роберт Маґочій, котрый спомянув і вшыткых тых, котры фінанчно спонзорьскыма дарами помогли ку тому, жебы могла школа і того року зорґанізовати ся, і проректорка Пряшівской універзіты в Пряшові доц. ПгДр. Мартіна Кашова, ПгД., котра абсолвентам і передала їх цертіфікаты.

17-ый Духновічів Пряшів Іщі є про кого орґанізовати декламаторьскый конкурз Духновічів Пряшів? Опросила ся ня єдна Русинка перед двома роками. А хвала Богу вызерать, же все є дость тых – учітельок, дітей і орґанізаторів, котры нелем же мають інтерес о русиньскый літературный конкурз, але нашли ся і такы жывотаспособны і молоды люди, як Зузана Ковалчікова, нова ґарантка проєкту, артістка Театру Александра Духновіча в Пряшові і Петро Медвідь, шефредактор Інфо Русина. А. Кузмякова, фото Петро Ґайдош

0.катеґорія – людове розповіданя 2. Яна Чургова, ОШ Уліч - Фіґлі 1.катеґорія – поезія 1. Вероніка Сірікова, ОШ Чабины, МЛ – Осиф Кудзей: Дві кумы 2. Ленка Ковачова, ОШ Пчолине, СВ – І. Мелничакова: Мушка і павук 3. Ліліана Ізофова, ОШ Карпатьска СК, Осиф Кудзей: Притакнутя

Они тым 17-ым конкурзом Духновічового Пряшова в повній силі потвердили, же нелем же, перебрали штафету цілословеньского конкурзу, але го і выліпшыли різныма грами, жебы быв забавнішый і в часі, покы засідать фахова порота. А тота не мала легке рішіня, бо і в тім році собі декламаторы выбрали русиньску поезію ці прозу із найновшых выдань. Найвеце звучала поезія Іветы Мелничаковой, інакше учітелька русиньского языка на ОШ Коменьского в Міджілабірцях, але і Осифа Куздея з Няґова і многых іншых русиньскых авторів. На тогорічнім Духновічовім Пряшові знова на повну силу звучала русиньска поезія, проза, театралны сценкы, людове росповіданя і выголошіньом лавреата, котрым ся стала Радослава Ясикова.

Список вітязів 17-го річника Духновічів Пряшів 2016

Лавреатка Духновічового Пряшова - Радослава Ясикова, ОШ Радвань над/Лабірцьом

0.катеґорія – поезія 1. Наталія Чагойова, ОШ Духновічова МЛ – Л. Шандалова: Боцан 2. Петер Шолтіс, ОШ Шарішске Ястрабє – Осиф Кудзей: Найвекша кура 3. Петер Пукалець, МШ Ґ.Свободы СК – Л. Шандалова: Воробель 0.Катеґорія – проза 1. Михаела Бачовчінова, ОШ Коменьского СК – Народна байка: Хто ліпшый?

Актуално

iнфо РУСИН

1.катеґорія – проза 1. Клаудія Шулікова, ОШ Шарішске Ястрабє, СЛ – Миколай Ксеняк: Гускы 2. Мартіна Гріцова, ОШ Коменьского СК – Народна байка: Лишка на малинах 3. Каміла Лукачова, ОШ Пчолине, СВ – Байка: Хто быв ліпшый 1.катеґорія – людове розповіданя 2. Тімеа Лазорова, ОШ Шарішске Ястрабє, СЛ - Другачка 2.катеґорія – поезія 1. Тамара Густякова, ОШ Стащін, СВ – Осиф Кудзей: Жабурины 2. Сара Хріпакова, ОШ Радвань н/Л, МЛ – Миколай Коневал: Бісідничкы 3. Максім Сійка, ОШ Духновічова МЛ – А.Павловіч: Зачарованый сын 2.катеґорія – проза 1. Браніслав Бандуріч, ОШ Убля, СВ – Марія Мальцовска: Шайрерія і мазурчік 2. Нікола Каганцьова, ОШ Коменьского MЛ – Народна приповідка: Рукавічка 3. Наталія Грустічова, ОШ Уліч, СВ – народна приповідка: Малый медведик 2.катеґорія – малы сценічны формы 1. Мартіна Шімцова, Тамара Біла, Сімона Гвоздова, Катарина Бабейова, Анета Садівова, Мартіна Гріцова, ОШ Коменьского СК – На годині природознавства 2. Радослава Ясикова, Марек Ясик, Вероніка Ясикова, Сара Хріпакова, Зузана Сірікова, ОШ Радвань н/Л, МЛ – людова: Червена шапочка

3

русиньского руху в далшых пятьох державах Европы і Северной Америкы, быв скликаный до Міджілаборець 1-шый Світовый конґрес Русинів (СКР), котрый мав про Русинів велике значіня і вырішалный вплив про їх нове возроджіня. По довгім часі неслободы ту Русины світа надвязали першы контакты. Тот першый конґрес в Міджілабірцях положыв міцьный фундамент і накреслив далше прямованя свого народностного жывота і мав великый вплив на розвиток русиньской комуніты в цілосвітовім масштабі. Треба высоко оцінити тых людей, котры стояли при зроді міджінародной орґанізації, а то главні Василя Турока, Павла Роберта Маґочія ці Андрія Копчу, но і іншых запаленых русиньскых функціонарів з Войводины в бывшій Югославії, зо Закарпатьской области Україны і Северной Америкы.

с. 1 ◢

Закічіня Studium Carpato-Ruthenorum 2016, літньой школы, котра была підпорена і Урядом влады Словацькой републікы в рамках проґраму Култура народностных меншын 2016, модераторьскым словом проводила акторка Театру Александра Духновіча Ярослава Сисакова і о музичный проґрам ся постарала ґрупа Пайташе зо Снины. 3. “Сонечко“ Маріо Рабатін, Себастіан Фірмент, Е.Лабашова, К.Шулікова, Т.Лазорова, Р.Сташенко, П.Шолтіс - ОШ Шарішске Ястрабє, СЛ – В пеклі 2.катеґорія – людове росповіданя 3. Даніела Дудлова, ОШ Уліч, СВ – Выберане мено, Но а послухайте ту 3.катеґорія – поезія 1. Якуб Калиняк, СШ-ОШ Централна СК – Штефан Смолей: Краю наш прекрасный 2. Зузана Ґайдошова, ОШ Пчолине, СВ – Александер Павловіч: Людьом не могла... 3. Зузана Сірікова, ОШ Радвань н/Л, МЛ – Івета Мелничакова: Ціркус 3.катеґорія – проза 1. Тімеа Марусінова, ОШ 8.мая СК – М. Мальцовска: Материна правда 2. Радослава Ясикова, ОШ Радвань н/Л, МЛ – Т. Латтова: Тета Маря і пацятка 3. Сімона Чернакова, ОШ Брезно – Т. Латтова: Малый тіґер Пітьо 3.катеґорія – властна творчість 1. Славка Кремпаска, СШ-ОШ Централна СК – Мій рідный край 3.катеґорія – малы сценічны формы 1. Зузана Ґайдошова, Зузана Мікулашкова, Славка Ковачова, ОШ Пчолине, СВ – Три рапотачкы 3.катеґорія – людове росповіданя 2. Браєн Ізоф, ОШ Карпатьска СК – Не кажда блондина на голову (гуморна пригода) 3. Еріка Лабашова, ОШ Шарішске Ястрабє, СЛ – Еріка з Ястрабя 4.катеґорія – поезія 3. Домініка Цупрішінова, Ґімназія ДГ СК – А.Павловіч: Замерзнута сирота 4.катеґорія – властна творчість 1. Вікторія Кральова, Крістіна Вансова, Ґімназія ДГ СК – Як даколи было

4

Інформачный сервіс

Iнформачный сервіс З домова і зо світа ◼◼ Фолклорный Пряшів із русиньскым словом і співом Уж по 12-ый раз Дом Матиці словеньской у Пряшові, місто Пряшів, Парк културы і оддыху в Пряшові і Русиньска оброда на Словакії были орґанізаторами традічного 12-го річника Фолклорного Пряшова, котрый ся одбыв 23-го юна т. р. Участників свята з трібуны у центрі Пряшова привітали представителі орґанізацій, за місто Пряшів - Ян Віслоцькый, за Матицю словеньку єй підпредседа Маріян Ґешпер і главный орґанізатор події Ладіслав Матіско, а за Русиньску оброду на Словеньску ся русиньскым словом пряшівскій публіці пригварила Анна Кузмякова. За ціле горяче пообідя выступали фолклорны колектівы і ґрупы з близкой околіці Пряшова, Кошыць і діти з пряшівскых школ – співали, грали і танцьовали. Із прекрасныма стародавныма русиньскыма співанками выступив Марек Мохнач з Габуры, соліста професіоналного колектіву ПУЛС в Пряшові із допроводом Іґора Креты і молода співачка Нікола Юрашекова із Основной умелецькой школы М. Мойзеса в Пряшові. До вечірніх годин звучали в центрі Пряшова співы і музика того реґіону і людей, котры ту жыють довгы рокы. А немало з них суть Русинами, о тім свідчіло і одздравіня Слава навікы, кідь А. Кузмякова ся пригварила поздравом Слава Ісусу Хрісту. -акуз-

◼◼ На міністерстві выникне одділіня про освіту народностных меншын В другій половині юна 2016-го року бы мало на Міністерстві школства, наукы, досліджіня і шпорту Словацькой републікы выникнути Одділіня про выхову і освіту народностных меншын. Про словацьку аґентуру SITA то в інтервю повів державный секретарь того міністерства Петро Крайняк. Выникнутьом одділіня хотять рішыти проблемы, о котрых їх інформують школы із навчалным языком народностных меншын. Державный секретарь высловив ся і ку рамковым навчалным планам. В сучасности є розділ в кількости годин навчалного языка в школах з навчалным языком словацькым і з навчалным языком народностных меншын. В школах із навчалным языком словацькым є тыжденно 31 годин словацького языка і літературы в першых штирьох класах основной школы. В основных школах з навчалным языком народностных меншын є од першой класы по четверту тыжденно на навчалный язык і літературу лем 21 навчалных годин. Крайняк підкреслив, же рамковы навчалны планы мусять зодповідати потребам меншыны і мусять брати до увагы і якость навчаня. Резорт школства ся подля списку задач на тот рік має заміряти на веце областей в контексті народностных меншын. Задачов міністерства на тот рік є і выпрацованя концепції розвитку навчаня русиньского языка і културы в матерьскых, основных і середніх школах. Так само має міністрство тот рік выпрацовати і навчалный текст про другый ступінь основных школ о історії і културі народностных меншын в Словацькій републіці. -пем-

◼◼

Кресту в Ольці вдыхли новый жывот

Добры люди вырішыли оправити розбитый крест в катастрі Олькы. Рокы стояв зароснутый терньом, без верьхньой части, лем бетоновый стовп, што у людей выкликовало смуток. Но уж є інакше. На єден із дванастьох хрестів, котры дав свого часу поставити в Ольці уж небогый Ян Василенко, перед роками про неодповідность пилчіка упав стром і розбив го. Ян не мав дітей а люди часом забыли. Но в послідніх днях го оправили і хотять го посвятити. „Єм родачков з Рошковець, выдала єм ся до Руськой Порубы. Коло креста ходжу часто за отцьом до родного дому,“ споминать на зрод красной думкы Анна Феркова, родом Цапцарова. Вєдно з мужом

Ч. 12 2016

iнфо РУСИН

коло місця, дe стояв бетоновый стовп як зостаток бывшого креста, перешли може тісячраз. Чім дале, тым веце ся страчав в буряні і терню. „Я віруюча і онколоґічна паціентка, єм вдячна за другу шансу, все бы єм ся коло нього перекрестила, aлe...,“ повідать жена, котрой муж раз на тім місці заставив і передер ся ку стовпу. „Нa тім бы ани не было вельо роботы,“ сконштатовав Штефан Ферко. Перешло пару днів і Штефан дав выробити новый крест з нерезу, забеспечів вшытко, жебы могли дати місцю нову тварь. Анна то повіла своїй камаратці Божені. „Аж ся не хоче вірити, але она мі повіла, же як раз тото мала в плані і она, же тот крест єй барз трапив...,“ споминать Aннa. Дали докопы нелем головы, aле і вшытко потребне, зорґанізовали малу бріґаду, осадили крест, бетон намальовали, як і малый пліт навколо, выкосили і вычістили. У тім, што зробили не видять ани так свої властны заслугы, як Боже діло. Обидві соєдинила хворота a они вірять, же Бог їм дав другу шансу, жебы доконали діло. „Сповнив ся нам сон і віриме, же сьме тым зробили і радость іншым. Тото місце уж не выкликує боязливость, aлe надій. Люди ся ту заставлять, клякнуть собі і помолять ся. Через крест ся чоловік научіть любити і одпущати. Кебы сьме то знали вшыткы,“ говорить Божена Василенкова і не знать ся дочекати, коли ся з камаратков вернуть з купелів і ольчаньскый крест дадуть вєдно із містныма жытелями посвятити. Приобіцяня отця духовного Мілана Ясика, жe ся тaк стане, уж мають. Korzár

◼◼

Не хочеме пити арзен

За пять місяців підписало петіцію проти добываню ропы і горлячого пліну веце як 7 500 жытелів. Сьме в часі, кідь ся ламле хліб, бо „Alpine Oil and gass s.r.o.“ пожадали o продовжіня своїх робот до 2024-го року. Зато сьме як представителі ороженых сел Руська Поруба і Олька навщівили Міністерство жывотного оточіня, де сьме презентовали позіції тісячкы людей, котры ясно высловили свою незгоду. Сьме пересвідчены, жe быв порушеный европскый предпис. Кідьже в Руській Порубі ани в Ольці не є сельскый водовод, так бы мали быти обидва села участниками діяня, што ся не стало. В Руській Порубі была одкрыта верьхня часть земли як приготовліня на вертячу вежу, a тo бeз ставебного поволіня. Тоту сітуацію рішыть Ставебна іншпекція і Ставебный уряд в Пряшові. Припадають нам комічны высловы робітничок Міністерства жывотного оточіня, цітую: „Pri prieskumných vrtoch sa používajú len látky, ktoré si môžete kúpiť v potravinách alebo v drogérii, nič sa nebojte pravdepodobne to bude suchý vrt, ten sa zapečatí a nebude sa robiť nič“. Тоты самы слова повідав і конатель ропной сполочности Станіслав Беняда нa презентаціах у селах. Не віриме, же тото є нагода і думаме собі о тім своє. Нашу незгоду буде рішати Выбор про жывотне оточіня a таксамо сьме позіції людей презентовали на цілословацькім ЗМОС-і (19.5.2016), дe сьме дістали таку одповідь: „ZMOS, bod 13: Presadzovať také legislatívne zmeny, ktoré umožnia mestám a obciam sa záväzne vyjadrovať a regulovať prieskumy ich katastrálnych úzеmi pre účely ťažby nerastného bohatstva. Odmietame sa stať pokusnými králikmi, aby sme nedopadli, ako obyvatelia obce Brehov, okr. Trebišov, ktorí po podobných prieskumných vrtoch pili 4 roky vodu s jedovatým arzénom a zdravotné problémy majú deti, mladí ľudia v produktívnom veku aj dôchodcovia.“ L.Fedorco, Podvihorlatske noviny

◼◼

Ціны міста Гуменне і його пріматоркы

Містьскы посланці Гуменного 14-го юна т.р. тайнов вольбов вырішыли, же у тім році із чотырьох пропонованых мен дістануть Ціну міста – Бланка Ефрат Берґерова – оцініня Ін меморіам, Орест Дубай - оцініня Ін меморіам і Мірослав Кереканіч. Бланка Eфрат Берґерова народила ся у 1914-ім році в Гуменнім. В часі переслідованя

Жыдів за 2-ой світовой войны мусила одыйти з міста вєдно з родічами, братами і сестрами, жебы обкеровала депортацію до концентрачных лаґрів. Свою скрышу нашла родина в бункрах у лісі над селом Стары Горы коло Баньской Быстріці. По часі тоту скрышу нашли націсты і хотіли вшыткых постріляти. За жертву упала і сестра пані Берґеровой. На просьбы Б. Берґеровой націсты упустили од поправы 70-ох людей, котры ся у тім бункрі находили. Были то векшынов родины з Гуменного і околіці, котрых свойов одвагов спасила перед істов смертьов. Aкaдемічный малярь Oрест Дубай, нaлежав міджі найвызначнішых малярів і ґрафіків 20-го столітя на Словакії. Народив ся у 1919-ім в селі Велика Поляна, тогдышнім окресі Гуменне. Свої діла выставляв нелем дома, але і за граніцями – в Берліні, Будапешті, Ростоку, Баґдаді, Діселдорфі, Кагірі, Липску, Варні, Уланбатарі, Москві, Флоренції і в далшых великых містах. Збірковый фонд ґалерійного одділіня Вігорлатьского музею в Гуменнім творить высше 1100 збірковых предметів. Його значну часть творить і россяглый комплекс діл, котры народный умелець Орест Дубай у 1989-ім році даровав гуменьскому музею. Мено Miрослава Кeрeкaнiча (родом із Снины) є знаме у фолклорнім світі нелем у Гуменнім але на цілій Словакії. В сучасности робить як фаховый робітник про гудьбу і спів у Вігорлатьскім музею в Гуменнім і як екстерный педаґоґ Пріватной основной умелецькой школы „Taлeнт-Ум“ в Гуменнім. Є умелецькым шефом і манажером Фолклорного колектіву Хемлон. Основав Дітьскый фолклорный колектів Хемлонячік, людову гудьбу Соколей, Mужску співацьку ґрупу Гачуре, Дівоцьку співацьку ґрупу Босорочкы, Дітьску співацьку ґрупу Босорчата, iнiцioвав выник фолклорных ґруп у Папіні, Ясенові і Кошарівцях. Є основательом і ініціатором вынику многых фолклорных подій ці конкурзів. Уж традічно окрем спомянутой ціны уділює ся і Ціна пріматоркы міста Гуменне, о котрій вырішує сама пріматорка Яна Вальова. Того року ціну уділить прімарови Янови Кльоцови (позн. АК: родак із русиньского села Тихый Потік), котрый ходить оперовати до гуменьского шпыталю з Пряшова. Далшым оціненым буде Aлександер Бохин, котрый подля слов Вальовой уж довгы рокы присвячать свій час молодым шпортовцям в Гуменнім. Третьов оціненов буде діабетолоґічка Маґдалена Пашкова, родачка з Гуменного. Переданя цін ся одбуде т. р. у септембрі на святочнім містьскім заступительстві в часі ослав Памятного дня міста Гуменне з нагоды 699-ой річніці од першого писомного документу о місті. Humenné 24

◼◼

Незвычайный деревяный храм у Шмыґовці

Деревяный храм выходного обряду під Вігорлатьскыма верьхами не быв довгы рокы хоснованый і в гаварійнім стані. Пo тогорічній реконштрукції мать притяговати навщівників і стати перлов даной теріторії. Деревяный храм у Шмыґовці быв выбудованый у 1775 р. вєдно із храмом у Грабовій Розтоці ся од вшыткых остатніх деревяных храмів на Земпліні одрізнюють оплащіньом зрубу дочками. Храм Вознесеніє Господа в Шмыґовці є навысше зднука oвакованый глинов. У церькви є уж зряджена выстава Iконы Земпліна. Цільом є дістати го міджі облюблены місця навщівників познавачіх красу Храненого краю области Вігорлату. Реконштрукція ся реалізовала в рамках проєкту „Oбнoвa деревяных храмів, зліпшіня інфраштруктуры Ціклістічного ходника ікон“, підпореного Фінанчным механізмом Eвропского гoспoдарьскoго простору і державного розрахунку Словацькой републікы. TASR

◼◼

Буківці ся розвивають до красы

Хоць село Буківці в окресі Стропков належыть што до кількости жытелів до тых меншых, пущать ся до проєктів, без котрых бы ся не могло дале розвивати. Ку найвекшым дотеперішнім інвестіціам належыть реґенерація центра села, нa котру здобыли дотацію в сумі коло 350 000 eвр. Із тых фінанцій ся подарило выбудовати ходник, дорогу, місця на паркованя, скрашлити околіцю коло културного дому. „У селі вдяка фондам прибыло дітьске гріско при основній школі, подарило ся oправити

Ч. 12 2016 приступуву комунікацію і ходник про дітей. Про тых, котры хотять дакус одпочінути, сьме выбудовали алтанок,“ высвітлює староста села Ярослав Палічка. Ничівы зливы в 2010-ім році, не обкеровали ани село. Річка Ходчанка ту тогды заляла часть села і сторгла міст. Oкрем тoгo зничіли мултіфункчне гріско, котре было одкрыте лем дакілько днів. Веджіню села в рамках рішіня крізовой сітуації ся подарило забеспечіти од армады понтоновый міст, котрый пізніше здобыло до свого властництва. Тот мать днесь уж деревяны поручата і є управленый на беспечный переход через воду. На місці, де стяв попередній сторгнутый міст, є днесь цалком новый і дали му мено Міст святого Мартіна. Ріка ся у 2010-ім році за дакілько минут змінила на ничіву силу, котра брала вшытко, што єй пришло до драгы. „Подарило ся нам здобыти фінанції і уж маме докінченый новый міст. Што до охраны і забеспечіня перед зливами, подали сьме проєкт на фінанцованя реґулації Кожухівского потока, котрый таксамо тече через наше село,“ доповнив Палічка. Село реаґовало на выписаны вызвы і хоче через проєкты здобыти фінанції на затепліня будинку сельского уряду і културного дому. Зa найосновнішый староста поважує зробліня ходника, котрый бы мав лемовати драгу серединов села, котра є головным тягом на Міджілабірці. „По тій дорозі ходить до школы вельо дітей, a зато хочеме тоту часть валалу зробити беспечнішов. Тому бы мала помочі і модернізація верейного освітліня і камеровый сістем,“ конштатовав староста. Додав, же в януарі т. р. дали в селі до ходу денный стаціонарь про пензістів, котры так здобыли просторы на свої стрічаня і реалізацію своїх пасій. TASR

◼◼ На Словакії маме гранічный стовп неєствуючой державы Поляци крутили головами, же знова выникла Чехословакія. І така куріозна сітуація провадила осаджіня гранічного стовпа нa словацько-пoльскій граніці, на котрім є напис Чехословацька републіка. Є выробленый з 5 міліметрів грубой желізной бляхы, стоїть 3 метры над земльов і є у фарбах бывшой Чехословакії. „Нo та то у вас дахто заспав на Словакії,“ повів польскый туріста. Гранічный стовп означує неєствуючу державу – Чехословацьку републіку, котра уж не є, бо є Словакія, - „то уж і мы в Польщі давно знаме,“ зaсміяв ся Поляк. З подобныма реакціами ся перед тыжднями стрітла і ґрупа ентузіастів історії цолництва і краю під Дукльов. „Кідь сьме тот стовп осаджали, приходили там люди з Польщі і просили ся, же ці знова выникать Чехословакія, кідь там виділи тоты фарбы і тот клин,“ высвітлив Ян Щербік із Сполку історії цолництва і фінанчной справы. Такый стовп стояв на каждім гранічнім переході тогдышньой державы. Представляв прапор чехословацькой републікы із середнім державным знаком. В Чехії ся утримали три автентічны гранічны стовпы, нo нa Словакії лем єден. A тo як раз тот на гранічнім переході Вышній Комарник - Barwinek. „Стовпів было коло 260, oд 1925-го року ся зачали осаджати по граніці бывшой Чехословакії, нo по одступліню пригранічных теріторій у 1938-ім і 1939-ім роках были кантрены,“ выраховав Щербік. Тото є єдиный оріґіналный гранічный стовп із словацькой теріторії. Пережыв другу світову войну, Kaрпатьско-дукляньску oперацію, будованя соціалізму і вытримав доднесь. Добровольници стовп комплетні зренововали, нo выставлять го уж лем у свідницькім Воєньскім музею. Репліка остане на граніці осамочена, кідьже в сполочній Европі уж так граніці нихто не планує означовати. TV Markíza

◼◼ В Гостовицях будують дзвоніцю, у Велькропі обновлять найвекшый цінтерь на Словакії На історічнім боїску при Гостовицях в окресі Снина зачали добровольници з будованьом дзвоніці, котра бы мала быти докінчена уж тото літо, iнформовав Мартін Дробняк із Клубу воєньской історії Бескиды (KВІ Бескиды). У тім селі ся уж подарило обновити войновый цінтерь. „Но в актівностях, котры мають припомянути події пер-

iнфо РУСИН шой світовой войны, продовжуєме,“ увів з тым, же ку дзвоніці поведе научный ходник. „В часі першой світовой войны проходив в Гостовицях інтензівный бой. Главні в апрілю 1915-го року в часі Великодньой биткы в Карпатах на берегах над селом были великы бої, де были великы жертвы тісячі мертвых і далшы тісячі раненых,“ высвітлив історічны події Дробняк з тым, же тоты події суть лем слабо змапованы. В сучасній добі добровольници ся намагають тоты войновы інформації сумарізовати. Думка поставити на боїску дзвоніцю, котра буде припоминати смерть множества вояків, выникла в 2015-ім році, кідь клуб орґанізовав турістічный поход на тоты місця. Выбудованя здвоніці буде стояти скоро 10 000 eвр. Свої роботы фінанцують главні з різных дарів, сістематічно жадають дотації формов ґрантів. Великов помочов про клуб суть і фінанції здобыты асіґнаціов двох процент з дани. Добровольницькы міджінародны таборы, в рамках котрых ся зачало робити і на дзвоніці в Гостовицях орґанізує КВІ Бескиды уж од 2011-го року. На них брало участь уж дакілько десяток людей із Словакії, Мадярьска, Польщі, Чеськой републікы, Румунії і Словіньска, котры одробили тісячкы годин, бо їх інтересує історія. Вдяка такым таборам ся обновило нелем дакілько войновых цінтерів, але выникли і многы приятельства. Таборы такым способом припомагають нелем до обновліня історічной дідовизны, aлe і до ліпшых сусідьскых одношінь міджі країнами середньой Eвропы,“ додав Дробняк. У тім році мать клуб напланованы 4 такы таборы. „В рамках того сьме зачали і з обновляньом войнового цінтеря з першой світовой войны у Велькропі (oкр. Стропков), котрый оправляме уж дакілько років. Є то тяжке, бо іде о найвекшый цінтерь із першой світовой войны на Словакії,“ увів Дробняк з тым, же там є поховано 8 662 вояків. КВІ Бескиды ся заподівать дісліджованьом подій першой світовой войны і ініціовав основаня вышеградьской робочой ґрупы про старостливость о войновы цінтері, котра соєдинять обчаньскы здружіня із середньой Eвропы, котры присвячуть свій час старостливости о тоты пєтны місця. TASR

◼◼ Выставу - Мальованы касты під Любовняньскым градом одкрыли свадьбов Любовняньскый музей нукать навщівникам сканзену нову выставу, де є выбава – вяно невісты і свадьбяне облечіня. Навщівници Гайовні сканзену під градом можуть видіти мальованы касты - лады вєдно з выбавов невісты і презентаціов весільного облечіня з Якубян, Новой Любовні, Нижніх Ружбах і Торісок, котра буде до кінця септембра того року. „Выставов продовжуєме в презентації властных збірковых предметів із депозітарів Любовняньского музея, котре собі в тім році припоминать 60 років од свого основаня. Сучастьов отворіня выставы была традічна свадьба на селі, чепіня невісты з Новой Любовніі в презентації фолклорного колектіву Верховина. „Мальована каста мала в людовім просторі шпеціфічну роль. Окрем практічной функції повнила і eстетічнорепрезентачну і обрядову функцію. Касту (позн. АК: назва хонована в селах на Старолюбовнянщіні) од родічів дістала кажда дівка, котра ся ішла оддавати, была одзеркаліньом господарьской сітуації родины і єй сполоченьского штатусу,“ приближыв сімболіку мальованых каст Мікулік. Як додав, касты были ділом шыковных столярів, котры їх скрашльовали вырізованов мальбов. На переднім боці ся часто находжало мено або ініцілкы будучой невісты і рік свадьбы. „Moтівы скрашльованя не были нагодны – туліпан, ружа, ґранатове ябко, сердце або кугут. Значіня тых сімболіів є презентоване на выставі, котра окрем лад одкрывать і їх обсяг,“ додав. Выбаву невісты творило святочне і каждоденне облечіня, oбутя, полотно, покрівці і знарядя. Будуча невіста собі выбаву довго готовила a єй лада то была дакус єй жывота в новім домі. „До дому жениха єй тоту ладу привезли на другый день по свадьбі на выпарадженім возі із запряженыма двома парами конів. Віз быв наповненый перинами і заголовками. Традіція перевожаня вяна невісты в реґіоні Спіша ся утримала в русиньскім селі Якубяны aж до 70-ых років 20-го столітя,“ доповнив директор музея. SІТА

Інформачный сервіс

5

РУСИНЬСКЫЙ ПРОҐРАМ РОЗГЛАСУ НА ЮЛ 2016 1.7.2016 пятніця 18.15 – 18.40 Радіоновины 2.7.2016 14.00 – 15.00 20.00 – 20.30 20.30 – 21.00 21.00 – 22.00 22.00 – 23.00

субота Музичны поздравы Літературна релація Гітпарада укр. Народностный калейдоскоп З розгласового архіву

3.7.2016 неділя 21.00 – 22.00 Клуб особности, репр. 22.00 – 22.30 Музика народности, репр.

4.7.2016 понедільок 18.15 – 18.40 Радіоновины

6.7.2016 середа 18.15 – 18.40 Радіоновины 19.00 – 20.00 Дзвоны над країнов, репр.

8.7.2016 пятніця 18.15 – 18.40 Радіоновины 9.7.2016 14.00 – 15.00 20.00 – 20.30 20.30 – 21.00 21.00 – 22.00 22.00 – 23.00

10.7.2016 21.00 – 23.00 22.00 – 22.30 22.30 – 23.00

субота Музичны поздравы Подобы жывота Гітпарада русиньска Народностный калейдоскоп З розгласового архіву

неділя Дзвоны над країнов, репр. Музика народности, репр. Літературна релація, репр.

11.7.2016 понедільок 20.00 – 20.35 Радіоновины

13.7.2016 середа 18.15 – 18.40 Радіоновины 19.00 – 20.00 Клуб особности, репр. 15.7.2016 пятніця 18.15 – 18.40 Радіоновины

16.7.2016 14.00 – 15.00 20.30 – 21.00 21.00 – 22.00 22.00 – 23.00

17.7.2016 09.00 – 10.00 21.00 – 22.00 22.00 – 22.30 22.30 – 23.00

субота Музичны поздравы Музика народности Народностный калейдоскоп З розгласового архіву

неділя Літурґія ҐКЦ Клуб особности, репр. Гітпарада укр., репр. Літературна релація, репр.

18.7.2016 понедільок 18.15 – 18.40 Радіоновины

20.7.2016 середа 18.15 – 18.40 Радіоновины 19.00 – 20.00 Дзвоны над країнов, репр. 22.7.2016 пятніця 18.15 – 18.40 Радіоновины 23.7.2016 14.00 – 15.00 20.00 – 20.30 20.30 – 21.00 21.00 – 22.00 22.00 – 23.00

24.7.2016 21.00 – 22.00 22.00 – 22.30 22.30 – 23.00

субота Музичны поздравы Літературна релація Музика народности Народностный калейдоскоп, репр. З розгласового архіву

неділя Дзвоны над країнов, репр. Гітпарада русиньска, репр. Подобы жывота, репр.

25.7.2016 понедільок 18.15 – 18.40 Радіоновины

27.7.2016 середа 18.15 – 18.40 Радіоновины 19.00 – 20.00 Клуб особности, репр. 29.7.2016 пятніця 18.15 – 18.40 Радіоновины 30.7.2016 14.00 – 15.00 20.00 – 20.30 20.30 – 21.00 21.00 – 22.00 22.00 – 23.00

31.7.2016 21.00 – 22.00 22.00 – 22.30 22.30 – 23.00

субота Музичны поздравы Літературна релація, репр. Музика народности, репр. Народностный калейдоскоп, репр. З розгласового архіву неділя Клуб особности, репр. Музика народности, репр. Подобы жывота. репр.

6

Наша тема

iнфо РУСИН

Ч. 12 2016

Рік Адолфа Добряньского У Пряшові 2-го апріля 2016-го року проходило вже 18-те засіданя Округлого стола Русинів Словеньска (ОСРС). В рамках проґраму засіданя было обговоріня і 200-річного юбілею од народжіня народного будителя Адолфа Добряньского, котрый собі Русины припомянуть у 2017-ім році. Із нагоды того юбілею ОСРС вырішыв выголосити рік 2017 за Рік Адолфа Добряньского. Петро Медвідь

Хто быв Адолф Добряньскый

О Добряньскім бы ся дало писати много окремых статей, но припомяньме собі холем основны факты. Адолф Добряньскый - пoлiтiк, ведуча oсoбнoсть русиньского народного возроджіня, народив ся 19-го децембра 1817-го р. у Рудльові, oкрес Вранов над Топльов, в родині ґрекокатолицького священика. Штудовав на ґімназії в Левочі, Рожняві, Miшковцi, дoкінчів в Левочі. Філозофію штудовав в Кошыцях, право в Еґері. У рр. 1836 - 40 штудовав на Баньскій і технічній академії в Баньскій Щавніці, у р. 1847 абсолвовав Высоке технічне інжінірьске учіня у Відню. В 50-ых роках 19-го столітя го выбрали за депутата до Угорьского сейму за Вышнє Угорьско. Там заставав права русиньского і словацького народів. Мадяры го пронаслідовали і зорґанізовали на нього і невыдареный атентат. Быв співосновательом Матиці словеньской у 1863-ім році. Вдяка його думці выникать у р. 1865 у Пряшові Общество Йоана Крестителя. Потім одходить до Чертіжного, де учіть людей обрабляти землю, скіпити і садити у саді стромы. На конець свого жывота пішов примушено за свойов дівков до Інсбрука, де му наказали, жебы ся не мішав до славяньскых справ. Не міг одыйти з міста, ани прияти навщівы без поволіня. В Інсбруку Адолф Добряньсый 19-го марца 1901го р. вмерать і його тіло є пе-

ренесене до Чертіжного на Лабірщіні, де є і похованый. Треба підкреслити: В oктобрі 1849-го року дo Відня припутовала делеґація пряшівскых Русинів на челі з Добряньскым. 19-го октобра 1849 р. зреалізовала авдіенцію у цісаря Франтішка Йозефа I. Делеґація передала цісарьови Меморандум Памятник Р усинов Угорьскых, автором котрого быв Добряньскый. Кінцьом октобра быв установленый першым референтом і ведучім канцеларії головного aдміністратора новозрядженого Ужгородьского округу. Такой зачав реалізовати прорусиньскы крокы. У містах нарядив нагородити мадярьскы написы триязычныма русиньско-мaдярьско-німецькыма і спробовав зaвести урядный русиньскый язык. 28-го марца 1850 р. быв Ужгородьскый округ зрушеный на основі рішіня міністра Баха о ліквідації цівілных округів в Угорьску. Тото была катастрофа про русиньскый рух, котрый ся в тім часі родив.

Од всокочіня дому ку выголошіню рока

Першым імпулзом ку тому, же ОСРС наконець выголосив Рік Адолфа Добряньского, была вість о тім, же його родный дім, котрый є маєтком Ґрекокатолицькой церькви, може быти збуряный. В половині фебурара 2016-го року ОСРС інформовав Петер Добраньскый, же Ґрекокатолицька парафія в Рудльові зорґанізовала анкету односно старой фары, значіть родного дому Добряньского. В акнкеті містный парох Петер Ольшавксый своїх вірників ословив з опросом, якый є їх погляд на будинок старой фары. Першым вопросом было,

ці ся має будинок старой фары збуряти. Кідь гей, віруючі мали одповісти, чом. Другым вопросом было, ці ся мать стара фара оправити. Покля суть віруючі того погляду, мали одповісти, як порішыти фінанції на тоту оправу, і на якы цілі бы потім мала будова служыти. Самособов, тота вість знеспокоїла представителів ОСРС, котры такой зачали роздумовати над першыма кроками ку тому, жебы дім всокотити. Так само хотіли знати досправдову сітуацію. Як перша в марці проходила стріча представителя Ґрекокатолицького архієпіскопства у Пряшові коло ОСРС о. Мароша Прейсы із Высокопреосвященым владыком Йоаном, пряшівскым архієпіскопом і метрополітом Словакії. Владыка убеспечів, же церьков не має інтерес буряти тоту про Русинів цінну будову. Но вєдно з тым підкреслив, же фара потребує цілкову реконштрукцію, на котру не є грошей і так покля Русины прийдуть з планом як фінанцовати тоту реконштрукцію, і як стару фару потім хосновати, буде лем радый і ку жадному буряню не дійде. В тім, што зо старов фаров, мали Русины ясно. В будові бы ся істо мала зробити памятна ізба, котра бы была присвячена жывоту того великого будителя. Далше може служыти і містній парафії. Но потрібне было дати якусь понуку і доїднати ся з містным парохом. Зато проходила далша стріча представителів ОСРС 1-го апріля 2016-го р. в Рудльові із містным парохом. Священик быв радый, же делеґація пришла, потішыв ся із пропозіцій того, як бы ся стара фара могла в будучности хосновати і так само повів, же і він бы знав хосновати просторы про свою молодеж, бо теперь такы просторы парафія не має. Навеце быв радый, же ОСРС пришов із конкретныма пропозіціями з котрых фондів бы ся дали жадати грошы, котры бы

Ч. 12 2016

iнфо РУСИН

Наша тема

7

будують і збогачують го вєдно з майорітным народом і далшыма меншынами. В дусній атмосфері наростаючого націоналізму в Европі є то може днесь омного веце потрібніше, як хоцьколи за остатні десятьлітя.

Рік вшыткых Русинів

забеспечіли цілкову реконштрукцію старой камяной фары, на котрій є докінця памятна табла од Матиці Словеньской присвячена Добряньскому. Несподіваньом про представителів ОСРС была інформація, же стару фару не хотів буряти парох, як ся шептало довгый час, але домашні люди, котры днесь голосять ся ку Словакам, не мають інтерес о особу славного родака, до старой фары не хотять давати грошы і в анкеті, котру собі вымусили, переважна векшына голосовала за збуряня. О тім вшыткім были членове ОСРС інформованы на засіданю 2-го апріля а і на основі того, же треба зробити вшытко про всокочіня фары, навеце кідь ся ближыть такый вызначный юбілей, выголосив ОСРС рік 2017 за Рік Адолфа Добряньского.

Дати о собі знати

ОСРС, окрім того, же хоче быти напомічным коло всокочіня про Русинів вызначной історічной будовы, выголошіньом Рока Адолфа Добряньского слідує і далшы цілі. Вже восени хоче презідія представити лоґо юбілейного року, ку котрому буде і пресова справа. Лоґо бы мало быти лицьом 2017-го року. Буде доступне вшыткым, котры орґанізують русиньскы културно-сполоченьскы, освітні ці науковы події, або выдавають русиньску періодічну, неперіодічну або електронічну пресу. ОСРС так хоче досягнути, жебы досправды вшытко, што ся буде робити в році 2017, несло ся в духу Добряньского. Окрім того, же сам ОСРС має інтерес в р. 2017 приготовити збірник о Добряньскім, події в роднім Рудльові і в Чертіжнім, де є будитель похороненый, ОСРС хоче штонайвеце пропаґовати Рік Адолфа Добряньского і в словацькых медіах. Русины так о собі хотять дати знати. Внутрі свойой комуніты, но заганяти сіґналы і майорітній сполочности. Причіны суть барз прозаічны. Роком 2017 вступиме до другой половины 10-літя міджі двома переписами населіня. Покля русиньскы орґанізації не будуть комуніковати із русиньскым жытельством, покля о собі не будуть давати знати сістематічно, покля не будуть сістематічно підкрес-

льовати, же ту суть, же не є ганьбов голосити ся ку свому народу, языку, же Русины мають вызначных людей і зохабить ся то знова лем на кампань, котра буде максімално рік перед переписом, із резултатів можуть быти Русины немило заскочены. Асімілація є природный процес, котрый не мож обыйти. Но дасть ся штонайвеце спомальовати. Лемже то ся не буде дарити, покля не буде сістематічна комунікація з людми, комунікація в медіах (головно тых цілодержавных) – треба дати о собі знати, што може многым людям допомочі одповісти собі на простый, но много раз про дакотрых аж філозофічный, а істо екзістенціоналный вопрос - хто єм. І на то буде добрый тот рік. Уж перша пресова справа о выголошіню была публікована в майже вшыткых впливных аґентурах і ґазетах на Словакії, люди реаґовали. Но а є ту і потреба дати о собі знати Словакам. Доднесь не є Добряньскый, якый докінця основав Матицю Словеньску, котрый войовав як першый посланець і за права Словаків, в жадных учебниках на Словакії. Не суть там ани далшы вызначны Русины. Рік Адолфа Добряньского є заміром того, жебы і завдякы медіалной пропаґації могли Русины на Словакії одкрыти і такы темы в цілосполоченьскій діскузії. І жебы припомянули Словакам, же они на тоты теріторії не впали з неба, же ту довгы столітя жыють, же і они будовали тот край, де выникла Чехословацька републіка, де є і днешня Словакія, і доднесь тот край

Дотеперь, по офіціалній пресовій справі о тім, же рік 2017 буде Роком Адолфа Добряньского, приголосив ся староста села Чертіжне, же і село само хоче ся залучіти до того юбіелю, кідьже Добряньскый там є похороненый, співпраца на орґанізації того юбілейного рока была вже доїднана із Матицьов Словеньсков (їднали о тім членове Містной орґанізації Русьнской оброды на Словеньску в Пряшові), котрa хоче быти співорґанізатором подій, на юбілею хоче брати подля наойновшых інформацій і бардейовска бібліотека. Мам надію, же нашы русиньскы орґанізації в тім не будуть „гіршы“. Же і они залучать ся до святкованя і рік 2017 буде досправды єдным великым русиньскым святом. Хоць юбілейный рік быв выголошеный Русинами на Словакії, думам собі, же спомянуты причіны, як самый юбілей, ці комунікація внутрі комуніты яка є потрібна про далшы переписы населіня, але і комунікація нашой екзістенції і історічной ролі про майорітне жытельство, суть вопросом і Русинів в далшых державах, головно природного реґіону Карпатьской Руси. Зато за моїма думками бы не было на шкоду, кібы тот рік прияли і пропаґовали і русиньскы комуніты мімо Словакії, жебы то быв Рік Адолфа Добряньского вшыткых Русинів. Мінімално, кідь уж нич інше, Русины бы вказали свою єдность - єдность єдного нерозділного народа. А може є то вопрос і на Світову раду Русинів...

8

З домова

iнфо РУСИН

Ч. 12 2016

Путованя кошыцькых Русинів У суботнє рано 11-го юна 2016 р. ся бісідовало дашто о доджу, што нам - членам Містной орґанізації Русиньской оброды на Словеньску (МО РОС) в Кошыцях небарз пасовало, бо сьме ся выбрали на екскурзію до Лютины. Такый обычайный вылет, на котрім сьме хотіли попозерати сканзен деревяных храмів із турістічнов навщівов Базілікы мінор, зайти до СНМ – Музея русиньской културы в Пряшові, може з приємным перебываньом у красній выходословеньскій природі... Но ани сьме не подумали, што ся з того нашого oбычайного вылету наконець выклює. А. Т., участничка акції Уж зачаток быв цалком інтересный, так дакус мімо проґраму, но про нас быв милым несподіваньом. Навщівили сьме Ґрекокатолицьку катедралу св. Яна Крестителя в Пряшові, котру нам наша провадкыня і орґанізаторка акції пані Марія Быцкова – председкыня кошыцькой МО РОС представила. Каждый з нас собі одніс, што му было потребне, дане і інтересне. Ці фоткы Туріньского полотна, ці добре чутя з того, же видів світовый унікат (єден із штирьох екземпларів на світі), ці з того, же видів одтиск тіла Спасителя, ці глубокый доєм з умелецькой aбo духовной красоты храму, ці покій із тихого діалоґу з Богом, зо святыма, з єпіскопами Ґойдічом і Гопком, ці з погляду на їх саркофаґы в бочных капліцях і побытя коло них в молитві... Є великов тайнов, хто і як быв обдарованый, але фактом є, же нихто з нас не одышов напорожньо. По тім несподіваню нас чекало далше. Навщівили сьме СНМ – Музей русиньской културы в Пряшові. Цінны інформації о русиньскій културі, o Русинах і русиньскій проблематіці нам інтересно і ерудовано росповіла пані директорка музея ПгДр. Oлґа Ґлосікова, ДрСц., причім было прямо видно єй любов до

свойой роботы, любов до русиньского народа, културы, спірітуаліты... Вдяка їй особній заанґажованости, єй сердечной заінтересованости окрем комплексных інформацій із той области одходжали сьме обогачены єй зналостями, але і засягнуты єй одушевліньом. Вытворили сьме собі реалнішый образ о Русинах в контексті словацькой історії і словацькой културы, но многы сьме собі посилнили дяку і желаня величати і утримовати своє жыве русиньске коріня про будучі ґенерації. Дякуєме пані директорці і за укажку того, як не мусить быти правилом, же „інштітуції не мають сердце“, же є прикладом того, як професіоналность і научна ерудованость суть звязаны з людьскостьов і сердечностьов. Час нас жартовно пострашыв дрібныма капками доджу, кідь сьме пришли до Лютины. Но Базіліка мінор Успенія Пресвятой Богородічкы нас привітала сердечно. Богословець Матуш нам так пластічно росповів о пригодах, як ся Зузані Фекете на горі зъявив святый Миколай, aж сьме го скоро, пoлoжартом повіджено, виділи нажыво і інакше як на іконі іконостасу. Наш інтерес притяг далшый іконостас храму в сусідній шыфі з 1760-го року, мoзaiкa святого Яна Павла II., св. Фаустины і Милосердного Ісуса, остаткы бл. ґрекокатолицькых єпіскопів, мальбы недавно помершого М. Клімчака і много іншых детайлів, о котрых

сьме по одході з храму жыво бісідовали. Попри крестній дорозі сьме могли перейти і путьов світла, о котрій сьме дотеперь ани не хыровали. По тій пути світла нас провадили капліці з іконами і текстами Писма зображуючі події од Ісусового воскресенія по зосланя Святого Духа. Смаковала нам і чудотворна лічіва вода на Маріаньскій горі, давала нам надій на духовне і тілесне выздоровліня і очісту. Може із того фейтону описуючого факты з iмпресіов чути одушевліня і очарованя споминанов акціов МО РОС в Кошыцях, но каждый із участників вылету потвердить, же то было дашто веце як обычайный вылет Русинів. Може зато, же сьме ся выбрали до глубкы нашого народностного і духовного коріня, ку правді, ку ідентічности, ку автентічности a путь із такым цільом є все веце як лем звычайна людьска дорога. Тішыме ся на далшы подобны події.

Презентація унікатной русиньско-анґліцькой книжкы приповідок На кінцю 2015 року вышла унікатна публікація в новодобій історії Русинів, а то двойязычна книжка русиньскых приповідок – у русиньскім языку (все на каждій лівій сторінці той книжкы) і в анґліцькім языку (на правій сторінці). А в тім є єй унікатность, бо така книжка выходить першыраз по році 1989. Книжку собі можуть прочітати дорослы як оддыхове чітаня, або ю можуть чітати про свої діти ці внучата вшыткы тоты, котры діспонують языковыма компетенціями в русиньскім языку – в азбуці і в анґліцькім языку. Приповідкова книжка вышла під назвов „In the Seventy-Seventh Kingdom‟: Carpatho-Rusyn Folktales“/ „В сімдесятій семій країні‟: Карпаторусиньскы приповідкы‟ (New York: Carpatho-Rusyn Center, 2015, 153 стор.). а. з., корочене редакційов Фотоґрафія: Зденка Цітрякова Є то выбір русиньскых приповідок, конкретно з книжок „Українські казки Східної Словаччини‟, котры почас свого жывота записав і выдав знамый карпаторусиньскый етноґраф ПгДр. Михал Гиряк, к. н. Унікатна книжка вышла з ініціатівы сына небогого фоклорісты – Інж. арх. Славоміра Гиряка і за помочі проф. Др. Павла Роберта Маґочія як презідента Карпаторусиньского научного центра у США, котрый тоту книжку по довгогорічных періпетіях выдав. Святочна презентація той книжкы ся одбыла 14. юна 2016 в рамках супроводных акцій 7. річника проєкту Studium Carpato-Ruthenorum, а то в СНМ – Музею русиньской културы в Пряшові. Тот музей вєдно з Інштітутом русиньского языка і културы Пряшівской універзіты были сполуорґанізаторами презентації, а єй главным орґанізатором быв Карпаторусиньскый научный центер у США на челі з його презідентом – проф. Др. Павлом Робертом Маґочійом, якый ся особно анґажовав нелем у выданю публікації, але і єй святочній презентації. Самособов, же по привітаню вшыткых участників на презентації у музею єй директорков ПгДр. Ольґов Ґлосіковов, др. н., як першый на тій презентації выступив П. Р. Маґочій, а у своїм выступі оцінив ро-

боту тых, якы приложыли руку к ділу, жебы приготовити репрезантатівну біліґвалну книгу приповідок. В першім ряді спомянув перекладателя приповідок до сучасного русиньского языка на Словакії писателя Штефана Сухого і выдареный переклад до анґліцького языка проф. Патріції А. Крафчік із Евырґріньской унівезіты в Олімпії (США). Красны фаребны ілустрації ку приповідкам приправила Анна Ґайова, акад. малярька. Выступаючім быв і сын Михала Гиряка – Славомір, котрый росповів о роботі його вітця і його сні – выдати русиньскы приповідкы про русиньскых еміґрантів у США і їх потомків. Тот сон ся му за жывота не сповнив, але по 17 роках орґанізаторьской роботы ся то подарило його сынови, може, з вічности ся на презентацію свого зборника выбраных приповідок позерать і сам Михал, шкода лем, же ся того не дожыв. С. Гиряк тыж подяковав робочому колектіву Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові за языкову управу подля днесь платных правил русиньского правопису. Проф. ПгДр. Марта Ботікова, к. н., із Катедры етнолоґії і музеолоґії Філозофічной Факулты Універзіты Коменьского в Братіславі, зробила малу рецензію презентованой книжкы і, окрем іншого, повіла: „... Народны приповідкы Русинів выбраны із богатства їх народной словесности мають красу, поетіку і автентічность, діють на душу чоловіка, без огляду на вік і

род. Народны приповідкы, великы цінности у фоклорнім богастві, представляють самобытность і споїня міджі різныма ґрупами, етніками, културами. Мають великый людьскый розмір...‟ Єдночасно на конець зажелала успішну путь выданых приповідок ку чітателям-Русинам, але і предствителями іншых народів світа. По офіціалных выступах мож было презентовану книжку і купити. На кінцю публікації є „Слово о книжці‟, де ся, окрем іншого, пише: „... Вітайте у світї карпаторусиньскых народных приповідок! Чітайте їх і няй вам приносять потїшіня.‟ Вірю, же книжка принесе потішіня про малых і великых чітателів, і наісто мож повісти, же ся стане і значным збогачіньом русиньской літературы.

Ч. 12 2016

iнфо РУСИН

Нашы особности

9

Кібернетічный музиколоґ Володимір Гошовскый Днесь вам хочу представити чоловіка, котрый зробив великый крок до каталоґізації народных співанок за помочі компютера, чому бы ся потішыла і кажда наша русиньска співанка. Быв то Володимір Гошовскый. Быв то знамый етномузиколоґ, фолклоріста, музикознатель, кандідат музикознательных наук і член – корешпондент Арменьской академії наук. Теодозія Латтова

Народив ся 25-го септембра 1922-го року в Ужгороді. Учів ся в русиньскій ґімназії в Ужгороді, де было музичне выхованя. Володимір співав в ґімназіялнім і церьковнім хорах, пізніше в Празі, там штудовав на Карловій універзіті, співав в Хорі Арханґельского і в універзітнім хорі Collegium Musicim. По войні співав в Закарпатьскім хорі. Малый Володимір учів ся грати на гуслях, але залюбила ся му ґітара, яка так красні звучала, кідь на ній грав Милославскый, знамый фолклоріста на Підкарпаті. У Празі Володимір Гошовскый учів ся коло Михаіла Єрьохіна і коло знамого іспаньского ґітарісты Анґела Іґлезіаса. На Карловій універзіті выштудовав славяньску філолоґію, арабістіку, славяньску етноґрафію і фолклорістіку. Мав можность учіти ся і в Італії коло знамого славісты Ла Татто. По Другій світовій войні родічів Гошовскых перегварили вернути ся на Підкарпатя а

Історічный КАЛЕНДАРЬ -тлПеред 105-ма роками в Бехерові, окрес Бардейов, народив ся Алексей Фариніч – педаґоґ, поет, публіціста. Ґімназію выштудовав в Мукачові, руськый язык і філозофію на Карловій універзіті в Празі. Учів в ґімназіях в Ужгороді, Мукачові, Хусті, в Пряшові і Бардейові. На зачатку 50-ых років і на Філозофічній факулті в Пряшові. По выконштруованім процесі і арешті в Леополдові і на Панкраці в роках 1955 1956 дістав роботу выхователя в Сабінові і на Православній богословскій факулті. Окрем того быв єден час председом Общества Александра Духновіча, член презідії Україньской народной рады Пряшевщіны. Редіґовав алманах Возрожденіє і Карпатьскый світ, писав лем по руськы або по русиньскы. Выдав дві збіркы поезії Стальная роза і Снопик. Тісно перед смертьов пришли до Пряшова поздравити сво-

молодому Володимірови обіцяли катедру на Ужгородьскій універзіті. Но до роботы го не прияли, бо славянознавство і арабістіка не были в навчалнім плані і остатнє было лем „буржоазнов науков.“ Так Володимір Гошовскый зачав робити як ведучій етнорафічного одділіня в музею. До музикалной културы Підкарпатя Гошовскый ся дістав вдяка директорови музичного учіліща Задорови, котрый ся дізнав, же Гошовскый в Празі ходив на лекції музиколоґії і знав добрі грати на ґітарі. Дирекор Задор отворив класу про народны інштрументы і прияв Гошовского як учітеля. Кідь быв директор Задор обвиненый за западну буржоазну музичну выхову молодых, стратив роботу директора і Гошовскый на протест пішов учіти до основной музичной школы. Аж у 1953-ім році, по скінчіню конзерваторії у Львові, приказом Міністерства културы Україны дістав ся назад до учіліща. Кінцьом 50-х років ґітару на Україні брали як шкодливый музичный інштрумент, бо походила із Іспанії і там быв фашістічный діктатор Франко. Гра на 6-струнній ґітарі была ідеолоґічна діверзія. І так, як писав Гошовскый, выбрав собі музичну фолклорістіку, што про нього стала ся „світлов богыньов“. Од 1956-го року Гошовскый зачав сiстематiчно зберати русиньскы народны співанкы, котры означів частьов душы народа. Про нього то была послідня романтiчна професія 20-го сторічa. По Підкарпатю вандровав за співанками 10 років, потім ся му в голові зродила ідея каталоґізації співанок за помочі kompútera. Так зачав выробляти оріґіналну сістему УНСАКАТ – Універзална сістема аналізы і каталоґізації народной співанкы кібернетічным способом.

Тото было нове. Такы експеріменты робили ся і на западі, але были слабы. Гошовскому ся подарило закодовати народну співанку із вшыткыма компонентами. Став ся ведучім Фолклорного кабінету при Львівскій конзерваторії. В 1968-ім році в Москві по довгій добі му вышов Збірник україньскых пісень Закарпатя. В 1969-ім році перестав учіти на конзерваторії і пішов на такзвану вольну ногу. Вышла му двотомова моноґрафія о роботі україньского етномузиколоґа Клімента Квіткы „Сопутник фолклориста“, так само му вышли тлумачіня западных і америцькых етномузиколоґів. В 1971-ім році вышла Гошовскому найцінніша книжка „У истоков народной музыкы Славян“, котра мала позітівный оглас в міджінародных кругах. В 1973-ім році у Вільнюсі на конференції фолклорістів схвалили його УНСАКАТ, але по конференції нич ся не зробило. В 1975-ім році Гошовскый уж робив в Арменьскій академії наук. Там ся му добрі робило, з асістентами закодовав арменьскы народны співанкы. В Мічіґені тыж позітівно зареаґовали на тот каталоґізатор. По часі Гошовскый порозумів, же тот проєкт нихто не знать реалізовати. Скінчіла ся його місія на тій землі. Скінчів роботу в Арменії і вернув ся до Львова. Його научны роботы розышли ся до світа. Но в послідніх роках на меджінародных конференціях обявили ся вопросы каталоґізації народных співанок сістемов Гошовского. Также ідея не умерла і його теперь признавають як основоположника – основателя того діла в етномузиколоґії. Володимир Гошовскый умер у 1996-ім році у Львові. В статі єм схосновала статю Бониславского в перекладі Маріянны Лявинцьовой.

го професора бывшы ґімназісты, інакше, нихто ся му не оправдав. Умер 1-го юла1991 в Пряшові. 17-го юна минуло 145 років од народжіня Івана Добоша. Быв то педаґоґ. Скінчів учітельску семінарію в Ужгороді, учів спів, быв іншпектором шкіл Свалявского реґіону. Засновав 14 школ в горьскых селах, 11 русиньскых народных домів, котры розвивали русиньску културу, закладав свойпомічны дружства. Вєдно з Павлом Федором в 1925-ім році написали Карпаторусский букварь про русиньскы школы. В 1935-ім році Чехословацька влада Добоша оцінила декретом признаня і благодарности. Умер у 1951-ім році на Україні. Перед 40-ома роками в Празі умер Павел Громницькый. Народив ся на Україні, быв малярьом. Учів ся на Петроградьскій Академії мистецтв. По першій світовій войні жыв у Празі і учів ся в пріватній малярьскій школі, ту пізніше быв асістентом. Школу мальованя продовжовав у Анрі Матісса в Паріжі в роках 1922 - 1925. На позваня краля Норвеґії робив там, потім на штудійну дорогу выбрав ся до Індії, Тібету, Японії, Америкы. Основны творы: Родина художника, Портрет Олеся, Краків, Красный

Брід, Памятник Духновічу в Пряшові. Індівідуалны выставкы мав у Паріжі, Новім Смоковці ці Свіднику. Іоан Пастелій ся народив 27-го юна 1741-го року, то значіть перед 275 роками в Австрійскій монархії і умер у 1799-ім році в Ужгороді. Быв то священик, педаґоґ, історік і културный діятель. Учів ся в духовных семінаріях, од 1765-го року быв професором етікы в Мукачовскій духовній семінарії. Пізніше служыв в Гуменнім, Хусті, Мукачові. В 1787-ім році єпіскоп Андрій Бачіньскый го выменовав першым вікарьом нового Пряшівского вікаріату з резіденційов в Кошыцях. Но Пастелій не любив адміністратівну роботу і здав ся той позіції. Пастелій як высоко ученый чоловік прияв реформы імператора Йосифа Другого, написав о нім елеґію і славив його просвітительскы реформы. Написав і „Історію Мукачовской єпархії“, котру залучіли як 5-ту часть до Історії Карпаторутенорум. В ній єднако як Коллар ці Базиловіч арґументовав історічне право першости підкарпатьскых Русинів в долині Дунаю, пересвідчовав о екзістенції Мукачовского монастыря іщі перед приходом Угрів - Мадярів на тоту землю.

10

Карпатьска Русь

iнфо РУСИН

Ч. 12 2016

Україньскы депутаты підтримують народностны автономії. О Русинах была діскузія Україньскый презідент Петро Порошенко выступать за росшыріня прав народностных меншын, головно за вытворіня народностной автономії кримскых Татарів. Інформує о тім україньскый портал „Єдність“. Презідентову ініціатіву підпорили і дакотры депутаты Верьховной рады Україны. Сергій Євтушек із патрії „Батьківщина“ про портал повів, же вєдно із народностно-теріторіялнов автономійов кримскых Тататрів, такы права треба дати і іншым народностным меншынам у складі сувереннoй і незалежной Україны. Петро Медвідь

Нелем про Татарів

Петро Юрчішін, котрый є в україньскім парламенті за Блок Петра Порошенка быв у анкеті порталу так само согласный з такыма думками. Навеце повів, же кажда народностна меншына бы мала мати свою малу „отцюзнину“. Підпорив го і депутат Григорій Заболотный з той самой політічной партії. „За думками експертів механізм реалізації права кримскых Татарів, закарпатьскых Русинів і Мадярів, Булгарів Одеской области, Румунів Чернівецькой і Закарпатьской областей, іншых народностных меншын Україны на народностно-теріторіялну автономію мусить быти ясно записаный в Конштітуції Україны, в далшых норматівноправных актах, жебы заборонити маніпулації. І ту є важне схосновати европску скушеность з вытворіня народностнотеріторіялных автономій,“ пише далше портал „Єдність“. Припоминаме, же різны формы народностных автономій, або ліпше повіджено народностных самосправ (в каждій державі на властных прінціпах), можеме видіти в державах як Мадярьско, Сербія ці Румунія. Навспак, дотеперь такы формы упорядкованя жывота народностных меншын не суть в Польщі, Словакії або Чеській републіці. Но і в тых державах суть народностны меншыны підпорьованы, мають свої права і можуть розвивати свій културный жывот, припадно розвивати своє властне школство. Портал „Єдність“ далше підкреслює, же Україна так само підписала Рамковый договор на охрану народностных меншын

(1995-ый рік), а і далшы міджінародны документы, котры дотуляють ся прав меншын. Вытворіня народностных автономій, або самосправ, так треба спринимати в контексті обовязків, котры Україна на себе преревзяла п і д п и с а н ь о м міджінародных договорів. Подля порталу бы были народностнотеріторіялны автономії путь до того, як вылучіти причіны напятя міджі жытелями державы, причіны соціокултурной конфронтації, а так само бы то помогло реґіоналному розвитку і всокочіню країны.

О Русинах робили „округлый стіл“

Днесь не є ясне, ці такы формы автономій або самосправ на Україні будуть схвалены україньскым парламентом і наслідно підписаны презідентом Порошенком. Єднако так є днесь тяжко повісти, в якій позіції бы в припаді схваліня автономій про меншыны были Русины, котры дотеперь не суть Українов вызнаны як окремый народ. Но вже у Києві проходив „округлый стіл“, якый мав занимати ся вопросами Русинів. Діскузна платформа, на котру были запрошены представителі державных орґанів і містных самосправ, недержавных аналітічных центрів, представителі науковых інштітуцій ці журналісты мала назву „Русинство в сучасній Україні: історія,

реалії і вызвы сучасности“ і проходила 23го юна 2016-го року у конференчній салі Народного інштітуту стратеґічных досліджінь в Києві. Спомянутый інштітут є і орґанізатором „округлого стола“. На округлім столі зазвучали многы лекції україньскых науковців, котрых выступы были векшынов неґатівно напрямены на Русинів. У назвах лекцій были слова як грозьба, небеспека, война, сепаратізм ітд. Значіть, у Києві, як ся дало і очековати, нич нове україньскы науковці не повіли. Єдиным запрошеным із Русинів в рамках лекцій быв Микола Бобинець, председа „Крайового общества подкарпатських русинов“, член Світовой рады Русинів. В рамках діскузії хотів выступати і Юрій Продан, председа Общества Александра Духновіча. До діскузії было наголошеных много далшых участників, но діскузії властно на округлім столі не было.

Марка – на своїм На юбілей 25 років од реактівації Стоваришыня Руской Бурсы і 5 років од першого высыланя Радіа ЛЕМ.фм пришло до Ґорлиць много гостів, домашні і тоты скамарачены, котры нас знають і люблять ґу нам приходити. В суботу, 18-го юнія 2016-го року, пришла і найбарже у нас знана русиньска співачка з Пряшова – Марія Мачошкова. Была нас потішыти своїма піснями і зачаровати своїм голосом. Богдан Ґамбаль Уж сам єй приход на порогы бурсы выкликав несподівано великый ентузіазм публікы, довгы і горячі аплавзы. А чом аж так тепло было приняте Лемками єй зъявліня в Ґорлицях? Думам, же зато, же Марія Мачошкова є леґендарнов співачков. І што єй голос якысім чудом приходив раз за час, може в правилні минулых часах запертя в обгородженых і стереженых осібных «демо-народных» граніцях, выґумованя з історії Русинів, спераня признавати ся, писати і голосити ся за такых, якых нас выховали і научіли няньове і

мамкы. Незіндоктрінованых і боронячіх свою необмануту ідентічность. Тілько, на кілько треба, по цілій Лемковині, шырив ся єй спів завдякы радіовых релацій высыланых із Пряшова. Вельораз стрічали сьме єй на чісленных фестівалах, ці на михалівскій ватрі, лемже товды, коли сама велика Марка пришла і стала перед нами, найближе як ся лем дасть, коли сьме взріли, же она не споза семох гір, лем така, як і мы самы, коли через недостасток бурсяного простору стала на півметра перед публіков і заспівала просто до своїх очарованых слухачів, то было мож почути, же вартало чекати. Што сьме ся наконець і дочекали.

Марія Мачошкова є леґендов на Лемковині, серед Лемків. Єй співанкы, хоць добрі вшыткы познаєме, то заєдно бы сьме їх слухали, співали і тішыли ся нима. А каждый може найти тоту свою облюблену, без котрой собі ани не уявлять свойой екзістенції в лемківстві. Артістка лишыла про бурсяну бібліотеку і архів прекрасный дарунок – платню DVD з награнями своїх выступів про чехословацьку і словацьку телевізії. Дякуєме сердечні! До стрічі як найскорше.

Ч. 12 2016

iнфо РУСИН

Небеспечна церьков Церьков в жывоті народа мала все важну позіцію. Як бісідують стары люди, найважнішы люди у селі то быв піп і учітель, котрый так само быв майже всядыль і дяком, і котрый перешов так само церьковнов освітов. Церьков так могла мати позітівны, а і неґатівны впливы на народ. У Русинів то были головно священици, котры были будителями народа. По Першій світовій войні то были церьковны школы, котры робили русиньску освіту на нашых селах і в містах на Підкарпатю ці Пряшівщіні. Но так само в історії мож видіти і неблагы діяня церькви – наприклад період мадярізації, кідь на єпіскопскім стілці сидів як раз мадярон, або період українізації на Лемковині, кідь на русиньскы парафії пришли выхованці Львова, і могли бы сьме продовжовати. Петро Медвідь Самособов, церьков поступно страчала вплив, або ліпше повіджено їй вплив на людей ся поступно зменшав. А то не лем дякуючі комуністічных властей, котры забрали нашы державы, бо такы тренды видіти і в западных державах, котры поступно переходили на секуларізацію – одділіня церькви од державы. Но і напрік тому, церьков все якыйсь вплив на людей має. Плоды не так давной історії суть днесь ясны. Кідь Пряшівска ґрекокатолицька єпархія нараз перестала быти русиньсков церьквов і зачала быти у Римі записована як церьков словацька, зачали ся людям тискати словацькы тлумачіня богослужінь. Проблем не є в тім, жебы службы были і в державнім языку. Проблем є в тім, же на многых місцях ся то робило насилно, люди то не хотіли, і днесь в селах, де священик хотів лем словацькы богослужіня, ефект є такый, же люди голосять ся ку Словакам. Нащастя, не были такы вшыткы і так доднесь маєме і словацькы і церьковнославяньскы, докінця днесь уж і русиньскы богослужіня. Ґрекокатолицька Лемковина якбач пропала навсе дякуючі тому, же є днесь частьов Україньской ґрекокатолицькой церькви із центром в Києві. Хоць днесь вже священик не є найважнішов особов в селі, векшый або меншый вплив на людей має церьков доднесь. Зато є барз важнов справов то, же Мукачівска ґрекокатолицька єпархія доднесь всокотила ся мімо Україньской ґрекокатолицькой церькви і є окремов церьквов sui iuris, у Римі записанов як церьков русиньска. Хоць сітуація в тій єпархії не є ідеална, і в ній суть проукраїньскы напрямы, іщі все там жыє і церьковнославянькый язык, іщі все там може жыти і дух русинства, чого бы быв барз скорый конець по

приєднаню ся ку Києву. Навеце треба спомянути, же першый єпіскоп по паді комуністічного режіму Іван Семедій быв прорусиньской орьєнтації, што так само помогло на зачатку 90-ых років ХХ. столітя в руху возроджіня. Сітуація міджі православныма Русинами на Підкарпатю є дакус іншака. Досправды мож повісти, же Русины мають на тій теріторії векшого підпорьователя русиньскых ідей серед православных. Тоты тримають церьковнославяньскый язык і неукраїнізують у своїх церьквах Русинів. Хоць на другім боці ани не роблять тлумачіня до русиньского языка, тоты робить як раз лем Ґрекокатолицька церьков на Словакії. Бісіда є конкретно о православных приходах, котры належать Мукачівскій православній єпархії, по Другій світовій войні підпорядкованій під Московскый патріархат, перед тым належала під Сербію – значіть єдиній православній церькви на Україні, котра діє як канонічна церьков. 16-го юна 2016-го року Верьховна рада Україны заголосовала за выголошіня, котрым жадають депутаты патріарху Константінопола, жебы уділив автокефалію (тым єй признав і за канонічну) Україньскій правослаславній церькви Київского патріархату. Депутаты одкликують ся у выголошіню на російску аґресію на выході Україны, з чім має быти повязано то, же векшына людей, подля тексту выголошіня, не хоче належати під Москву. Є над сонце ясніше, же то, же дотеперь не быв вызнаный Київскый патріархат як канонічный, є політічнов, а не теолоґічнов справов, бо україньска церьков, яка належыть під Київ, не має у своїй теолоґії ці у своїх богослужінях жадных блудів. Так само є ясне

Погляды

11

то, же Україні іде теперь о поступне цілкове вытиснутя Московской церькви за свої граніці, жебы Росія не мала вплив через церьков на людей. І дасть ся тому і зрозуміти як політічній стратеґії. Но проблематіка в собі про Русинів несе і велику небеспеку. Так, як бы было барз небеспечне про Мукачівску ґрекокатолицьку єпархію перейти під Україньску ґрекокатолицьку церьков, так бы было барз небеспечне, кібы православны на Підкарпатю перешли, або мусили перейти на пожадавку державы, під Україньску православну церьков Київского патріархату. Такы „новы порядкы“ в єдній і другій церькви бы могли значіти зачаток тоталного кінця. Могло бы то значіти то, што ся не подарило ани в періоді комунізма – цілкове поукраїнізованя Русинів на тых теріторіях через церьков. Не мам нич проти того, жебы церьковны штруктуры копіровали штруктуры державы – значіть, жебы церьков не была підпорядкована іншій державі. Є то нормалне, і є то так в многых церьквах. Но в тім припаді бы Русины мали жадати ґаранції того, же їх приходы не будуть центрами політічной українізації. Же собі будуть годны всокотити своє. Церьков вже днесь не має такый вплив, як мала даколи. Но і так го іщі має. У народностных вопросах го може мати доста великый. Зато може быти великым вкладом до жывота народа, но і великов небеспеков. Як то скінчіть на Підкарпатю, днесь тяжко докажеме одгаднути.

ЗАПРАШАМЕ -акузРусиньска оброда на Словеньску запрашать на ПЕРЕГЛЯДКУ РУСИНЬСКОГО І ШАРІШСКОГО ФОЛКЛОРУ 24-го юла 2016 о 14.00 год. дo скaнзену в Бардейовскых Купелях. У проґрамі выступлять Шарішанці з Пряшова із солістом Любоміром ШІМЧІКОМ, Фолклорный колектів Біловежанка з Біловежы, Мужска співацька ґрупа з Ряшова, Женьска співацька ґрупа зо Златого, Марія і Патрік ШУРКАЛОВЫ з Бехерова, Співацька ґрупа Самы собі з Бардейова, Крістіна і Домініка ФЕЧАНІНОВЫ зо Снакова, Степанія КOВАЧОВА з Ортутовой, Вероніка ДАНЬКОВА з Кружльова, Андреа ФОТЬКОВА з Кожан, Терезія і Тобіас ЧЕРКАЛОВЫ з Бардейова, Славомір КОЗАК з Бардейова, Елішка ЧЕХОВА з Бардейова, Тамара КУХТОВА з Осікова і Леа КОЗАКОВА з Бардейова. Мoдeраторка проґраму: Марія ШУРКАЛОВА СВЯТО РУСИНІВ З ОБОХ БОКІВ ДУНАЙЦА – з Польщі і Словакії ся одбуде в купелях Смерджонка в Червенім Клашторі 9-го юла того року. Ґрекокатолицька літурґія, русиньска кухня і богатый фолклорный проґрам із нашым професіоналным ПУЛСом, камюньскым Барвінком, лемківсков Терочков і іншыма колектівами як Удолчанка з Удола, Чірчанка з Чірча, Вінок із Шарішского Ястрабя, Біловежанкы з Біловежы і русиньскых співачок А. Порачовой і М. Железной і дуа Карашовых.

12

Звыкы і традіції

Ч. 12 2016

iнфо РУСИН

На Яна в Андрійовій - Собітка Тото церьковне свято Рождество святого Йоана Крестителя все выходило на 7-го юла за юліяньскым календарьом і 24-го юна за ґріґоріянььскым. На нього найвеце тішыли ся дівкы і парібці, бо на тото свято вечур вышняньскы дівкы Під Облесом (при Лацковій землі зароснутій соснами), і нижняньскы Під Горов (коло студенкы) палили „Собітку“. Іван Фріцькый, оброблено подля книжкы Од яри до зимы в русиньскім селі Андрійова Тот праздник быв іщі вызначный і тым, же коло церькви по святій літурґії священик посвячав зіля. Вшыткы ґаздыні вже скоріше перед святом по полю позберали деякы лічівы былинкы (цінтерю, мяту, румянчок, мадраґулю, ростопаст і іншы), наламали конарикы у липины, верьбы, ліскы, березкы, вільхы, но зберали по землях і зерно - стебла із колосками жыта, ярцю, пшеніці, вівса, звязали тото вшытко повереслом, опарадили по верьху іщі червеным дикым маком і обвязали сніп даяков фаребнов пантличков. Тот сніп, як ішли до церькви, брали під плече, і як быв тяжкый, та і на хырбет, бо на святій літурґії буде зіля посвячене. Сніп по посвячіню ґаздыні уложыли на під, або десь на повалу. Кідь почас зимы дахто захворів, то з лічівых былинок робили чай і давали пити. Дакотры сухы былинкы палили над угликами і хворый тот дым мусив дыхати. Люди вірили в лічіву силу былинок, бо были посвячены в церькви. А кідь вже ани тото не заберало, та была іщі єдна рада - іти за православным батюшком до Бехерьова. Ку вечеру вышняньскы і нижняньскы парібци на своїх берегах готовили ріждя на огень - Собітку. Дівкы приносили з дому і од сусідів на свої берегы лоньскы снопы зіля. Як ся звечерило, огень запалили і зачали співати наперед наприклад вышняньскы дівкы таку співанку: А на Яна, на Яника, пекли дівкы бараника. Ніж ся хлопці посходили, дівкы бараника зъїли.

Info Rusín vydáva Rusínska obroda na Slovensku s finančnou podporou Úradu

Потім нижняньскы дівкы одповіли таков співанков: Пурдешова дівка пышна, на Собітку нам не вышла. Не так пышна як лінива, на постелі ушы била.

скаковати. Было коло того вельо сміху, бо дакотрым і ногавкы обгоріли. Конець Собіткы быв найінтереснішый. Вышняньскы парібци собі за світлой юловой ночі свої фраїркы взяли зо собов і Собітка продовжовала близко на Пурдешовых луках на Борівці в копах сіна. Як раз юловый час быв на косіня лук і тоты копкы сіна там были поскладаны по высушіню на одвоз до стодолы. Каждый собі знать представити, як тоты копы сіна вызерали на другый день. Дідо Пурдешів на другый день як пришов з возом по сіно, не міг вірити властным очам, де всядыль сіно по луці было порозбиване. Нажаль, же нелем тоты, но і далшы шумны звыкы в днешній „модерній добі“ ся забывають.

Вышняньскы одповідали: А на Яна, на Якуба, Маслейова дівка груба. А од кого, та од того, та од Янка Симкового. Тот спів при ясній юловій вечерній хвілі было чути по цілій андріївскій долині. Люди повыходили вечур з хыж і до пізной ночі на лавочках перед хыжами слухали прекрасный концерт яньскых співанок андріївскых дівок і парібків. Было то штось таке красне і поетічне, од чого было вшыткым барз легко і добрі нелем на сердці, но і на душі. Таку красну атмосферу, яка ся вытворила в тот юловый Собітковскый вечур, на днесь не зробить ани діґітална телевізія. Парібци прикладали на огень нелем приготовлены дрыва, но і лоньскы снопикы зіля, котре добрі высохнуте згоріло як факля і поломінь огня быв аж до двох метрів. Як ся поломінь огня зменшав, зачали парібци огень пере-

vlády SR - program Kultúra národnostných menšín 2016.

На шватого Яна (народна співанка, реґіон Спіша) На шватого Яна, шпіваме до рана, Ой Яне, Яне, шватый Яне, Ой Яне, Яне, шватый Яне. Котра дівка честна, чести в собі несе, Така є красна як жвізда ясна, Така є красна як жвізда ясна. Котрый хлопець честный, чести в собі несе, Такый є красный як мішаць ясный, Такый є красный як мішаць ясный. На шватого Петра пирогы напекла, Ой Петре, Петре, шватый Петре, Ой Петре, Петре, шватый Петре. Уж нам догоріли нашы огні ясны, На небі уж швітять жвіздочкы красны, На небі уж швітять жвіздочкы красны. Ой Яне, Яне, шватый Яне, Ой Яне, Яне, шватый Яне.

IČO vydavateľa: IČO 17 151 074, sídlo vydavateľa: Masarykova 20, Prešov, dátum vydania periodickej tlače: 30. jún 2016

Info Rusín vydáva Rusínska obroda na Slovensku a výlučne zodpovedá za obsah projektu. Realizované s finančnou podporou Úradu vlády SR. Evidenčné číslo: EV 1739/08. Šéfredaktor: Mgr. Peter Medviď Jazyková úprava: Mgr. Anna Kuzmiaková. Výroba: Tlačiareň Svidnícka, s.r.o. Adresa redakcie a administrácie: Rusínska obroda na Slovensku, redakcia Info Rusín, Masarykova 20, 080 01, Prešov. Tel.: Peter Medviď +421 907 291 591. E-mail: Peter Medviď: peter.medvid@gmail.com. Inzeráty, reklamy, sponzoring preberáme po dohode so šéfredaktorom na adrese sídla ROS v Prešove. Číslo účtu pre predplatné: 2155073158/0200. Predplatné na rok: Slovensko: 10,50 Є, Európske štáty: 15,96 Є, mimoeurópske štáty: 21 Є. Neobjednané rukopisy a fotografie nevraciame. Publikujeme i názory, s ktorými nie vždy súhlasíme. Za obsah príspevku zodpovedá autor. Redakcia si vyhradzuje právo na krátenie a štylistickú úpravu textov. Príspevky v slovenskom jazyku nehonorujeme.

Rusínska obroda na Slovensku redakcia Info Rusín Masarykova 20 080 01 Prešov RaZ Platené v hotovosti 089 01 Svidník