чісло 11 2015 | рiчник хii.
русин
25 років
iнфо
Русиньской оброды на Словеньску
1990 - 2015
Iнформачный двотыжденник Русинiв Словеньска ׀цiна 0,50 € факты ׀култура ׀історія актуалны iнформацїї о Русинах а не лем про Русинiв
Наша тема
Нашы особности
Погляды
Огранічованя фестівалів
Станіслав Станкоці русиньскый ґрафік
Сатісфакція
6
8
35-ый рік од выселіня жытелів 7 сел Стариньской долины Пуд Бескидом зелененькым сады розквітали, Русины ту у покою віками бывали. Теперь треба з-пуд Бескиду гет са ізбирати, ани самі не знаєме, де прийде бывати. Жыли люди, як родина, Руськый і Поляна, Смулник, Звала Остружніця, Старина і Дара. Теперь свої красні села треба охабити, бо ту будуть пуд Старинов преграду робити...
Ю. Колинчак
-акуз-, Фото архів ред. Старинчане, Смулничане, Даряне, Рущане, Великополянчане, Звалчане і Стружнічане – так себе называли нашы Русины із Стариньской долины, кідь собі іщі спокійно жыли на своїм - у своїх хыжах, обробляли свою землю, ходили ся молити до свойой церькви, співали по селі, зберали попід Ґаздорань, Настас ці Пляшу грибы, яфыры, малины... Покы не пришов тот нещастливый 1980 рік. Од того часу зачали жытелі днесь уж затопленых сел – Старина, Смолник, Дара, Руське, Велика Поляна, Звала і Остружніця, пережывати великы мукы, жаль, безнадій, но не было помочі. Тяжко собі і подумати на векшый жаль на сердці, як жаль за родным гніздом, за страчіньом свого найціннішого жывотного фундаменту, де ся чоловік звыкне цілый жывот вертати, споминати... Вертати ся уж не є де, а споминати?
12
За Чехословакійов нам дотеперь жаль. Говорить председа Народной рады Русинів Євґен Жупан Жрідло: Марек Нємец, hnonline.sk Переклад до русиньского языка А.Кузмякова
Перед 70 роками пришла Чехословакія о Підкарпатьску Русь, в котрій жыли переважно Русины. Як позерате на тот вызначный переділ в історії русиньской народности? Йосиф Сталін діктовав свої условія про Чехословакію і наперек тому, же по ослободжованю за другой світовой войны ся обновили попередні граніці країны. Він собі тото зробив по свойому і Підкарпатьска Русь была найперше названа Карпатьска Україна, пізніше Закарпатьска Україна, котра была дефінітівно припоєна ку совєтьскому блоку. Є то уж 70 років, як председа чехословацькой влады Фірлінґер і совєтьскый міністер загранічных діл Молотов підписали в Москві договор, подля котрого Підкарпатьска Русь припала Совєтьскому союзу. Но Русинів ся на тото нихто не просив, ліквідовали ся чехословацькы уряды і настало велике пересельованя тісячів людей. Так найперше зліквідовали нашу державу а потім поступно і русиньску народность. Вшыткы сьме ся стали Українцями а з теріторії в 1946 році вытворили Закарпатьску область, котра є од 1991 року сучастьов незалежной Україны.
На жывот в бывшій Чехословакії ся лем в добрім споминать. Чом? Кідь єствовала наша держава, котра была сучастьов Чехословакії, то была може найщастливіша етапа в історії Русинів. Іщі жыють многы памятници з того часу. Чехословакія была демократічнов і промыслово найвыспілішов державов нелем в Европі. Підкарпатьска Русь ку ній належала 19 років. Русинам ся нукали многы можливости, як розвивати свою ідентічность – мали властны школы і уряды в русиньскім языку. Могли волити до реґіоналной рады, країна ся находила в міцнім економічнім розвою. Много людей доднесь на тото споминать і жаль їм, што ся стало.
Далшый простор на автономію ся нукав у 1991 році, кідь ся одбывав референдум з ініціатівы Києва. За автономну Закарпатьску область, котра была сучастьов нововытвореной незалежной Україны, ся высловило 78 процент жытелів реґіону. Якый конець мала тота проба?
с. 2 ◢
Перед роспадом Совєтьского союзу говорили русиньскы орґанізації, котры єствовали нелем на Україні, але і на Слова-
с. 3 ◢