чісло 11 2015 | рiчник хii.
русин
25 років
iнфо
Русиньской оброды на Словеньску
1990 - 2015
Iнформачный двотыжденник Русинiв Словеньска ׀цiна 0,50 € факты ׀култура ׀історія актуалны iнформацїї о Русинах а не лем про Русинiв
Наша тема
Нашы особности
Погляды
Огранічованя фестівалів
Станіслав Станкоці русиньскый ґрафік
Сатісфакція
6
8
35-ый рік од выселіня жытелів 7 сел Стариньской долины Пуд Бескидом зелененькым сады розквітали, Русины ту у покою віками бывали. Теперь треба з-пуд Бескиду гет са ізбирати, ани самі не знаєме, де прийде бывати. Жыли люди, як родина, Руськый і Поляна, Смулник, Звала Остружніця, Старина і Дара. Теперь свої красні села треба охабити, бо ту будуть пуд Старинов преграду робити...
Ю. Колинчак
-акуз-, Фото архів ред. Старинчане, Смулничане, Даряне, Рущане, Великополянчане, Звалчане і Стружнічане – так себе называли нашы Русины із Стариньской долины, кідь собі іщі спокійно жыли на своїм - у своїх хыжах, обробляли свою землю, ходили ся молити до свойой церькви, співали по селі, зберали попід Ґаздорань, Настас ці Пляшу грибы, яфыры, малины... Покы не пришов тот нещастливый 1980 рік. Од того часу зачали жытелі днесь уж затопленых сел – Старина, Смолник, Дара, Руське, Велика Поляна, Звала і Остружніця, пережывати великы мукы, жаль, безнадій, но не было помочі. Тяжко собі і подумати на векшый жаль на сердці, як жаль за родным гніздом, за страчіньом свого найціннішого жывотного фундаменту, де ся чоловік звыкне цілый жывот вертати, споминати... Вертати ся уж не є де, а споминати?
12
За Чехословакійов нам дотеперь жаль. Говорить председа Народной рады Русинів Євґен Жупан Жрідло: Марек Нємец, hnonline.sk Переклад до русиньского языка А.Кузмякова
Перед 70 роками пришла Чехословакія о Підкарпатьску Русь, в котрій жыли переважно Русины. Як позерате на тот вызначный переділ в історії русиньской народности? Йосиф Сталін діктовав свої условія про Чехословакію і наперек тому, же по ослободжованю за другой світовой войны ся обновили попередні граніці країны. Він собі тото зробив по свойому і Підкарпатьска Русь была найперше названа Карпатьска Україна, пізніше Закарпатьска Україна, котра была дефінітівно припоєна ку совєтьскому блоку. Є то уж 70 років, як председа чехословацькой влады Фірлінґер і совєтьскый міністер загранічных діл Молотов підписали в Москві договор, подля котрого Підкарпатьска Русь припала Совєтьскому союзу. Но Русинів ся на тото нихто не просив, ліквідовали ся чехословацькы уряды і настало велике пересельованя тісячів людей. Так найперше зліквідовали нашу державу а потім поступно і русиньску народность. Вшыткы сьме ся стали Українцями а з теріторії в 1946 році вытворили Закарпатьску область, котра є од 1991 року сучастьов незалежной Україны.
На жывот в бывшій Чехословакії ся лем в добрім споминать. Чом? Кідь єствовала наша держава, котра была сучастьов Чехословакії, то была може найщастливіша етапа в історії Русинів. Іщі жыють многы памятници з того часу. Чехословакія была демократічнов і промыслово найвыспілішов державов нелем в Европі. Підкарпатьска Русь ку ній належала 19 років. Русинам ся нукали многы можливости, як розвивати свою ідентічность – мали властны школы і уряды в русиньскім языку. Могли волити до реґіоналной рады, країна ся находила в міцнім економічнім розвою. Много людей доднесь на тото споминать і жаль їм, што ся стало.
Далшый простор на автономію ся нукав у 1991 році, кідь ся одбывав референдум з ініціатівы Києва. За автономну Закарпатьску область, котра была сучастьов нововытвореной незалежной Україны, ся высловило 78 процент жытелів реґіону. Якый конець мала тота проба?
с. 2 ◢
Перед роспадом Совєтьского союзу говорили русиньскы орґанізації, котры єствовали нелем на Україні, але і на Слова-
с. 3 ◢
2
Актуално
То про многых як за жыва вмерати... Тяжко очековати, жебы ся при пересаджованю на інше місце уяла 60 ці 70-річна липа. Так было і з нашыма людми Стариньской долины, котры ся мусили выселити десь до міста, до битовкы. За першый рік, як ся люде переселили до Снины, многы од жалю вмерали, але уж їх не могли поховати ани на роднім цінтері. Поховали їх на чуджім, як наприклад родаків із Старины - народного поета Юрка Колинчака (горі публікуєме з його поезії) і його жену Зузану поховали на цінтері в Стащіні. Там спочівать і приповідкарь Штефан Кузьма із женов (коваль, котрый за войны підковав коня Людвіка Свободы). Недалеко од них видно гріб народной співачкы Анці Ябуровой, стащіньской родачкы.
с. 1 ◢
„Многы ся намагали на місці умерти скоре, як їх переселять. Ішло о такый псіхічный феномен, котрый собі доднесь не знам высвітлити. Тоты люде не были ани барз стары,
не мали ани 70. Не были ани тяжко хворы, але умерали єден за другым. На превеликый жаль? На злость і безнадій? Не знам. Но были то істо тоты, котры ся із родным селом тяжко-претяжко розлучали“ – споминав знамый ґалеріста і академічный малярь Андрій Смолак (мать ґалерії в Снині і Братіславі), родак із Старины, котрый быв в часі высельованя высокошкольскым штудентом і вєдно із своїм братом Міром, таксамо ґалерістом (Ґалерія МІРО в Празі і в Берліні) ся намагали вшытко з высельованя здокументовати філмом і мальованьом образів. „Як ся люде із села выселяли, я быв тогды в Шумаві на воєнчіні. Кідь єм пришов до Руського, як єм выступив з авта, та єм скоро замлів. Може пятнадцять минут єм стояв як стовп, аж як до ня камарат дуркнув, та єм ся спамятав. По селі уж не было ани хыру, лем сама пустыня. По тых нашых селах ходили трьоми молоды хлопці, котры были родом з тых сел і демоловали церькви. А до рока вшыткы троє умерли...“ - і такы наслідкы охабило высельованя нашых людей словами Я. Гудака. Дарьмо, хоць бы як не было і нелегко ся нашым людям жыло, своє є своє. А як тото навікы пропаде, в чоловіку остане штось порожнє, штось таке, што не мож ничім іншым нагородити, што буде на вічны вікы хыбовати. О тім нас пересвідчують многы поезії отружніцького родака, русиньского поета Юрка
МАЛОКЛАСНЫ ШКОЛЫ ТОТ РІК НА СЛОВАКІЇ ЗІСТАНУТЬ Депутат словацького парламенту за партію Most-Híd Арпад Ерсек позмінюючов пропозіційов ку новелізації школьского закона, котров ся мала становити мінімална кількость школярів в класі основной школы, досягнув одклад платности того закона. Петро Медвідь На основі того закона мали быти од 1-го септембра 2015 р. на теріторії Словакії зрушены малокласны школы, што ся найвеце дотулять народностных школ. Про Русинів бы то быв конець основного школства. Інформує о тім сайт партії MostHíd. „Тішыме ся, же влада схвалила нашу позмінюючу пропозіцію і так родічі і діти, котры ходять до малокласных школ, не мусять бояти ся, же вже по тых літніх вакаціях зрушать їх класы,“ реаґовав депутат Арпад Ерсек. На нове оціньованя ефектів, котры зо собов рушіня малокласных школ приносить, здобыв ся час до 1-го септембра 2016 р. Проблем так буде мусити рішыти нелем сучасна, але і будуча влада, кідьже на Словакії будуть на ярь 2016 р. парламентны выборы. Ерсек в офіціалній пресовій справі партії далше повів, же „влада явно не має інтерес на тім, жебы учітелів школ з навчалным языком народностных меншын одбременила од даремной адміністратівной затяжі і в цілковім дослідку помогла ку высшой якости навчално-
Ч. 11 2015
iнфо РУСИН
го процеса на меншыновых школах.“ Most-Híd подавав і далшы позмінюючі пропозіції, котры ся дотуляли як раз той проблематікы, але тоты пропозіції не были схвалены. На Словакії суть вшыткы школы, котры суть з навчалным языком русиньскым, або котры мають в навчалнім процесі навчаня русиньского языка, лем малокласны школы. В припаді рушіня малокласных школ бы Русины пришли о ціле основне школство і навчаня русинького языка бы зістало лем в рамках проєкту вечурніх школ, котры робить обчаньске здружіня Колысочка.
Харитуна ці далшой родачкы з того села небіжкы Анны Галґашовой,котра повіла: „Кебы єм обышла шырокый світ, перелетіла вшыткы горы і моря, ниґде мі так добрі не буде як у своїй Стружніці.“ Села Стариньской долины впали за жертву Водяной перегороды Старина, найвекшой такого тіпу в середній Европі, котра напавать водов скоро цілый выход Словакії. Але пару вопросів оставать доднесь і по 35-ох роках неодповідженых. Требало затопити вшыткых сім сел? Під водов є лем село Старина... Бісідує ся і таке, же перегороду мали будовати десь інде, де бы затопили лем 2 села, але в Празі хтось заурядовав... Або, же на Стариньскій долині найперше не мала быти перегорода, але воєньске пасмо, зато про беспеку требало выпорожнити 7 сел... На тото уж істо одповідь не дістанеме. Істый остав лем жаль за своїм...
Стовпчік Петро Медвідь В тых днях припомянули сьме собі 70 років од анексії Підкарпатьской Руси Совітьскым союзом. Лем пару місяців дозаду в 1945 році Русины войовали за Чехословакію і освободжовали єй під веджіньом армадного ґенерала Свободы, жебы нараз пришла зрада на нашім народі і його теріторії. То, ці тому втогды Чехословакія і Бенеш могли забранити, якбач зістане іщі довго незодповідженым вопросом, котрый собі будеме вставляти, но історію уж і так не зміниме. Но припоминати собі тоту несправедливість, котра ся барз дотулила нашого народа і його далшых страстей, холем коло округлых юбілеїв, треба. А нелем нами припоминати. Так то было і теперь в рамках 70-го смутного юбілею на Словакії і в Чехах. Но покля в Чехах окрім многых статей, котры вышли в різных выданях новинок і на інтернетовых порталах, были і проґрамы на тоту тему во верейноправнім розгласі і во верейноправній телевізії, де ся припоминало і підкресльовало, же теріторія Русинів была частьов републікы, котру сьме вєдно засновали по першій світовій войні, а так само того было повно в закарпатьскій пресі, на Словакії вышли 2 – 3 статі в пріватных періодіках і всьо. Є то дивне, же Русинам, хоць з Ужгорода, до Прагы якось все было і є ближе, як до Братіславы. Мінімално на менталній штреці. А платить то і навспак.
Ч. 11 2015 кії, в Чехах, Польщі, Мадярьску, о росшыріню самоуправліня в тій области на предвойнову уровень. В тім часі на Україні проходив великый референдум а його сучастьов быв і локалный референдум на Закарпатю. Од тогды уж перешло 24 років а нич ся не змінило. Централна влада го не узнала і не поволила росшыріня самосправных правомочей. Окрем Русинів ту бік по боку жыють Українці, Мадяры, Словаци і далшы народности. Є ту барз розмаїтый колоріт жывота, але жыєме в злагоді. Общество фунґує дакус інакше як в іншых частях Україны. В сучасній правній сітуації на Україні є автономія ани неможлива. На выході країны проходить война а быв выданый закон, же хто буде говорити о автономії, буде арештованый. Зато в сучасности не може ся о такых намагах і рішінях ани бісідовати, бо і так бы не могли быти ниякраз прияты.
с. 1 ◢
Но на Україні ся і так готують зміны. Можуть принести Закарпатьскій области незалежность?
Презідент Порошенко у своїм приговорі недавно бісідовав і о реформах, котры мають децентралізовати державну справу. Но децентралізація не мать мати нич сполочного з федералізаційов і теріторіалнов цілісностьов. Порошенко і централна влада говорять лем о децентралізації влады в проспіх реґіонів. Но не маме уяву ани інформації, як то буде проходити і конкретно чого ся то буде дотуляти в реґіоні. Мы говориме, жебы Русины ся мали на позорі у своїх пожадавках і словах. Не хочеме, жебы ся ту стало дашто подобне як на выході Україны. Не хочеме ту жадный конфлікт, ани конфронтацію міджі народностями.
Шпекулації о одторгнутю ці автономії ся обявують уж од осени минулого рока. „Удайный“ русиньскый лідер Петро Ґецко, котрый жыє в Росії, мав пожадати презідента Владиміра Путіна о поміч при вытворіню републікы Підкарпатьска Росія.
Іде о пропаґанду і медіалну войну із сусідьской країны на севері, котра мать інтерес о далшу дестабілізацію сітуації на Україні. Зато указує на русиньскый проблем, котрый Україна дотеперь не вырішыла. Мы говориме, жебы держава зробила про Русинів якысь уступкы, а тым бы ся стратили причіны на выкликованя конфліктів в нашім реґіоні. Петро Ґецко русиньску проблематіку в краю не вырішыть, бо ту не мать вплыв. А навеце, уж довше ся стримує мімо Закарпатя і Україны. Народна рада хоче узнаня русиньской народности на Україні і проблематіку референдума з 1991 року рішати законом з україньсков владов. Мы жадаме, жебы і меджінародны орґанізації помогли при гляданю одповіді на тоты вопросы.
Яке є одношіня Русинів ку проевропскому прямованю Україны?
Народна рада Русинів і вшыткы русиньскы орґанізації мають вступ Україны до Европской унії у своїх цілях і тоту позіцію ниґда не мінили. Народна рада все тоту позіцію заставала, бо не так давно, як наш реґіон быв у Европі і хочеме, жебы Україна ішла европсков демократічнов путьов. Русины жыють і на Словакії, в Польщі, Мадярьску, Чехах – і так бы сьме мали ку собі ближе. О далшых можливостях, котры ся нам одкрыють, не треба ани говорити.
Актуално
iнфо РУСИН
3
По цілім Мукачеві вісять плаґаты вербуючі до армії, котра воює в Донбасі. Хотять Русины вмерати за Україну?
Мы міролюбный народ. Хотіли бы сьме штонайскорішый конець войны, бо Русины ниґда не хотіли войну, ани у ній войовати. Но до озброєного конфлікту одходять як вояци і Русины і стоять на боці Україны. В основному сьме проти войны, жадаме штонайскоріше скінчіня конфлікту і гляданя договору ці компромісу. Продовжованя боїв мать далекосягаючій вплыв, котрый твердо пережываме в нашім реґіоні. Упадать економіка, згіршує ся людям якость жывота.
Неузнаня русиньской меншыны ставлять Русинів до позіції жытелів другой катеґорії, котры не діставають підпору од державы на културу і освіту.
Жадаме таку сітуацію, яка панує в Европі, на Словакії і в околітых державах. Русины мають свої права. Не сьме діскрімінованы, але хочеме ліпшый жывот, жебы ся нашы вопросы рішыли в европскім духу. На цілодержавній уровни Русины не єствують, вшыткы сьме Українці. В другых державах суть узнаны як народностна меншына і в тім є наш проблем. Но од роспаду Совєтьского союзу настав покрок. Раз за тыждень маме своє высыланя в телевізії і розгласі. Можеме орґанізовати фестівалы, розвивати фолклор, маме книжкы в русиньскім языку. Но і так ся хочеме вырівнати Русиным в околітых державах. Мы не маме школы, лем тзв. недільны. На Словакії наприклад єствує на Пряшівскій універзіті можливость штудовати русиньскый язык і културу. В прикладах бы єм міг продовжовати. Многы з нас суть нагніваны, же з нами о тім не хотять говорити. Но радікалны рішіня не хочеме. Стачіть ся попозерати на тото, што ся діє на выході Україны.
Што собі думате о ініціатіві з Львова, де выник новый політічный рух Україньска Галичска партія з тихов підпоров львівского пріматора і популарного україньского політіка Андрія Садового? Тота говорить о незалежній Западній Україні і хоче єй причленити до Европской унії без Києва.
лили уж четвертый раз. В минулости быв членом Мукачевской містьской рады.
Чехословакія одступила Сталінови Закарпатя
Перешло точно 70 років, як часть бывшой Чехословакії припала до підруча бывшого Совєтьского союзу. По його роспаді Закарпатя стало сучастьов незалежной Україны. По роспаді Австро-Угорьска ся теріторія заселена Русинами розділила міджі Чехословацьку републіку, Польщу і Румунію. Підкарпатьска Русь на основі Сенжерменьского договору з 1919 року припала як сучасть першорепубліковій Чехословакії і здобыла форму автономной теріторії. Крайскым главным містом і адміністратівным центром ся став Ужгород. Но пізніше уж пережывала судьбу войновой ЧСР а в марці 1939 заникла. Обсадило єй гортійовске мадярьске войско і Мадярьско собі Підкарпатьску Русь із частьов окупованой выходной Словакії присвоїло як зтв. Карпатьске теріторіум. Кінцьом октобра 1944 теріторію ослободжують і обсаджують совєтьскы войска. По скінчіню другой світовой войны Підкарпатьска Русь на короткый час знова формалні припала Чехословакії, але 29-го юна 1945 ся тота ера дефінітівно кінчіть. З вынятком днесь словеньского валалу Лекаровце вєдно з малов смугов тогдышнього выходу Скловакії єй чехословацька влада офіціално одступує Сталінови, котра договором, без участи Русинів, посвячує анексію выходной части демократічной републікы. Союз совєтьскых соціалістічных републік Підкарпатьску Русь 22-го януара 1946 зачленює як Закарпатьску область на веце як 40 років свому україньскому сателіту і доднесь є сучастьов незалежной Україны.
То є повязане з готовленыма реформами, о котрых говорить Порошенко і влада в Києві. Но не знаме як буде обіцяна децентралізація вызерати на реґіоналній уровни. Погляды суть різны, од максімалных пожадавок, через середню путь аж по тых, котрым то є цалком єдно. Но сітуація на Україні є барз нестабілна, говорити о автономії і сепаратістічных намагах є протизаконне. Люде в такім припаді ріскують великы проблемы із законом.
Закарпатя
Профіл Євґена Жупана
На основі Сенжерменьского договору з 1919 року ся Підкарпатьска Русь ставать сучастьов Чехословакії. Предвойновый Тріаноньскый договор причленює югозападну часть днешнього Закарпатя в 1938 році ку Мадярьску. Кінцьом октобра 1944 теріторію ослободжує і заберать совєтьска армія. 29го юна 1945 ся Чехословакія підписом договору зрікать Підкарпатьской Руси в проспіх Совєтьского союзу. Од януара 1946 Закарпатьска Україна зачленює до Україньской совєтьской соціалістічной републікы на веце як 40 років. Сучастьов незалежной Україны є од 1991 року.
Євґен Жупан народив ся 1-го януара 1951. Выштудовав медіціну на Ужгородьскій державній універзіті. Знамый мукачевскый лікарь довгы рокы робив як прімар на одділіню анестезіолоґії і інтензівной старостливости Закарпатьского реґіоналного дітьского шпыталю в тім україньскім місті. Кінцьом новембра минулого року ся став його директором. В русиньскім руху ся анґажує од перелому 80ых і 90-ых років. Є председом Народной рады Русинів Закарпатя, котра зъєдинює 90 процент русиньскых орґанізацій, якы єствують на Підкарпатьскій Руси. Є і посланцьом Областной рады Закарпатя, до котрой го зво-
Западна часть Україны. Сучасна адміністратівна назва є Закарпатьска область. З великой части є заселена Русинами і далшыма народностями, в тім і чісленнов ґрупов Мадярів і Словаків. Главным адміністратівным центром Закарпатя є Ужгород. Міджі далшы міста в тій области належать Мукачево, Чоп, Хуст, Берегово і Великый Березный.
Історія Закарпатя
4
Інформачный сервіс
Iнформачный сервіс З домова і зо світа ◼◼ Світ пришов до Курова
В неділю 28-го юна 2015 р. в селі Куров, у Бардейовскім окресі, ся одбывав меджінародный фестівал під назвов І СВІТ ПРИШОВ ДО КУРОВА, де выступило і много загранічных фолклорных колектівів. З нашого реґіону (позн. ред.: фестівал зачав на Ламковині в Криниці і там продовжовав по Курові, але і в іншых русиньскых села в Польщі) быв фестівал дуже добрі приготовленый. Окрем проґраму собі заслужать похвалу жытелі села Куров, котры скоро вшыткы были заінтересованы до того, жебы навщівници виділи село в повній красоті, чістеньке і погостинне з понуками їдел при окремых хыжах. Орґанізатором фестівалу быв Сельскый уряд в Курові і Юрко Сторіньскый, ведучій колектіву Кычера з Польщі, котрый выступив з прекрасным русиньскым проґрамом. Барз ся мі любив ґаздівскый двір, в котрім люде виділи цілый процес печіня домашнього хліба. При дакотрых дворах были іншталованы выставкы домашніх выробків ремеселників з Курова. Акція своїм обсягом і богатством културного проґраму фолклорных колектівів собі здобыла найвекшый успіх в цілім реґіоні. Шкода, же такый меджінародный фестівал не виділи членове Комісії при Уряді влады Словеньской републікы, котры вырішують о тім, кілько грошей дістануть сельскы уряды і русиньскы орґанізації на літні фестівалы. Кебы тоты членове были на фестівалі і виділи тото дорогоцінне богатство многых выступлінь фолклорных колектівів, а ку тому і велику ініціатіву людей цілого Курова, істо бы на тото меджінародне свято приділили веце грошей. З пожадавкы сельского уряду в сумі 12.000 € дістали од „одборників на културу“ аж 500 €. Смішна частка на фестівал такого меджінародного формату. Велика участь людей із села і цілой околіці Бардейовского і іншых окресів свідчіть о тім, же о таку подію є великый інтерес. А так бы собі заслужыла і потребну фінанчну підпору. Але „одборници“ із споминаной комісії не можуть знати оцінити або посудити якость події, роботу орґанізаторів, членів великой кількости фолклорных колектівів – домашніх і загранічных – а в непосліднім ряді роботу цілого села, котре ся на тот фестівал уж традічні готує з великов одповідностьов. Іван Бандуріч, фото автора
◼◼ Музей в Койшові – в хыжі Мацковяка Вдяка пріватному музею, котре в Койшові заложыло Здружіня Уліяна можуть навщівници видіти, як ся даколи жыло, бывало і облікало. В класічнім старім камянім домі в Койшові жыли даколи Ян і Анна Мацковяковы, теперь ся о нього старать їх внук. Ту мож найти копу стародавных робочіх інштрументів, облечіня, грачкы, ґраты, сакралны предметы, лады і полотна, котры суть споєны з тіпічныма койшовскыма културныма і церьковныма традіціями. Окрем кроїв – дакотры з них мають і 100
Ч. 11 2015
iнфо РУСИН
років, ту найдете і стародавный збушок на мак і много іншого. Збірку експонатів творять автентічны обєкты і предметы, котры были каждоденнов потребов жывота людей того дому. Многы принесли і Койшовчане. Треба додати, же споминаны жытелі дому Анна і Ян Мацковяковы ся записали до історії тым, же у 2012-ім році дістали оцініня Справодливы міджі народами, бо в часі войны помогли захранити жыдівску родину доктора Юрая Полґара з недалекых Марґецан. Інакше з Койшова походить і славный режісер Юрай Якубіско, котрый многы темы ці філмовы костімы черьпав із свого родного села. Наприклад і такый чепець ці тоту прекрасну параду, котру мала на голові славна Перінбаба. -ред-
інтересны творчі ділні, котры будуть іншпірованы ділом краля поп-арту. В юлі буде каждый четверь од 10-ой до 12-ой годины дообіда, а од 13-ой до 15-ой годины пообіді одкрытый ательєр музея, в котрім його навщівници можуть выпробовати різны вытварны варголовскы технікы. Послідньов акційов місяця (30.7.2015) буде робоча ділня з назвов „Spray Painting ANDY´S T-shirt“, де собі можуть вшыткы навщівници выфарбити властнне трічко. Інтересны акції готує музей і на місяць авґуст, коли буде актівность зосереджена до тыждня, кідь собі участници припомянуть день народжіня Енді Варгола (6-го авґуста). З той нагоды будуть проходити різны робочі ділні, проєкція філмів, чітаня книжок і іншы інтересны акції. Корзар
◼◼ Нова капліця в Тихім Потоці
Таку назву із знамой русиньской співанкы понесе Русиньскый маялес, котрый на 27-юла 2015 р. готує Містна орґанізація Русиньской оброды на Словеньску (МО РОС) в Гуменнім. Русиньскый маялес зачне о 16.00 годині в ареалі рештаврації Шпорт в Гуменнім. До співу, на побавіня і до танця буде грати Йозеф Левеш Быцко. Вступне добровольне (членове МО РОС ся можуть тішыти на смачный ґуляш і ковбасу). -ред-
Гасичство в селі Тихый Потік мать уж 90-річну традіцію. Недавно ся ту одбывало гасичске змаганя, де собі зміряло силы аж 19 дружстев із шырокой околіці. В рамках округу были дівчата і хлопці з Тихого Потока першы, а в рамках обводу другы. При тій нагоді было в Тихім Потоці красне і цінне свято. А то посвячіня новой капліці, котру присвятили як раз святому Флоріянови, покровительови гасичів. В часі ослав оцінили своїх довгорічных членів і тых, котры ся заслужыли, же добровольный гасичскый збор в Тихім Потоці пережыв повных 90 років. Святочну атмосферу свята збогатили добовы уніформы і прілбы, котры собі на свято пожычіли з Грубошовець. -р-
◼◼ Нове чісло 25-річного РУСИНА
◼◼ Найвысше поставлена капліця
◼◼ Русины, заспівайме собі двома голосами
Уж 25 років выходить на Словеньску културно-хрістіаньскый часопис Русин. Його нулте (1990) і перше (1991) чісло выдала Сполочность Енді Варгола в Меджілабірцях. По вынику русиньского руху його выдавництво перебрала перша пореволучна орґанізація – Русиньска оброда (1991), яка го выдавала до кінця 2003 року. Од 2004 р. часопис выдавать обчаньске здружіня Русин і Народны новинкы. В тых днях вышло третє тогорічне чісло, котре приносить многы інформації з културно-освітнього діятельства Русинів з пера нашых і загранічных авторів. В новім чіслі Русина є надрукованый цілый Проґрам розвитку русиньской народностной меншыны в Словацькій републіці, котрый на недавнім засіданю схвалив Округлый стіл Русинів Словеньска. Не хыблять в часописі і многы літератутны темы, як наприклад - тема дротарьства в словацькій і русиньскій літературі, Александер Духновіч на Лемковині ці інтересны пригоды зо жывота і творчости Александра Павловіча у статі Василя Хомы. В авторстві русиньского байкаря Миколая Ксеняка можете прочітати Думкы іншпірованы книжков БУРІ НАД БЕСКИДАМИ Штефана Смолея, котрый быв минулого року як раз за тоту книжку оціненый Меджінароднов Премійов Александра Духновіча. Языковій проблематіці є присвяченый матеріал, котрый ся заподівать русиньскым діалектом улічско-убляньской долины на зачатку 21-го столітя, але і многы іншы темы. Културно-хрістіаньскый часопис выдавать редакція Русин і Народны новинкы 6-раз до рока з фінанчнов підпоров Уряду влады Словеньской републікы в рамках проґраму Култура народностных меншын 2015. (ак)
◼◼ Музей модерного уміня Енді Варгола про дітей Музей модерного уміня Енді Варгола в Меджілабірцях готує про дітей на літні вакації
У Высокых Татрах на Скалнатім плесі, посвятили найвысше положену капліцю на Словакії. Славностну святу літурґію одправляв владыка Ян Бабяк, пряшівскый архієпіскоп метрополіта. Капліця ся находить в історічній будові Енціан в надморьскій вышці 1754 метрів над морьом. Ґрекокатолицька капліця є присвячена пресвятій Богородіці непорочной чістоты. При капліці ся може будьхто приставити, помолити, в тихоті природных крас пороздумовати і подяковати всевышньому. Автором той ідеї і шеф Татраньского скрашлюючого сполку є Патрік Колесар. Через літо буде в капліці все од 15-ой до 18-ой годины ґрекокатолицькый священик, каждый тыждень в неділю о 15.00 ся буде одправляти літурґія, раз до місяця ґрекокатолицька, раз євангелицька, раз православна і раз римокатолицька. В капліці прибуде іщі іконостас. Будова Енціан є народнов културнов памятков, де ся находить найвысше положена ґалерія на Словакії, книгкупецтво і выглядкова вежа. Корзар
◼◼ 48-ый Фестівал в Уличу
В селі Улич быв у днях 4-го і 5-го юла 48ый Фестівал културы і шпорту. В суботу о 13-ій годині быв фотбаловый турнай, в котрім ся змагали команды з Улича, Снины, Стащіна і Пакостова. Вечур о 20-ій годині была танечна забава. В неділю од 15-ой годины проходив културный проґрам на амфітеатрі, де выступила домашня дітвора з матерьской і основной школы і гостючі колектівы, як Полонина з Улич-Кривого, Лелія з Гуменного, Молодіці зо Седліці, Рунянка з Рунины, Зарічанка із Стащіна, фолклорна ґрупа з Великого Березного із недалекого Закарпатя, дует Волохова-Мигаліч з Гуменного, Барвінок з Камюнкы, Русин-Чендеш орхестра з Баньской Быстриці і знамы Кандрачовці. -ред-
Ч. 11 2015
◼◼ Славности на честь родака в Руській Порубі У першый юловый вікенд ся уж традічно одбывать фістівал і в селі Руська Поруба в Гуменьскім окресі. У неділю 5-го юла то быв уж 34-ый річник Русиньскых фолклорных славности Деметра Щербы ін меморіам. На амфітеатрі в Руській Порубі выступили домашній колектів Порублянка, Кошаровчанка з Кошаровець, Дубрава з Пакостова, Порубян з Порубы під Вігорлатом, Сітнічанка з Вышньой Сітніці, людова росповідачка Араня і Фолклорный колектів Шарішан з Пряшова. Вечур завершыли людовов забавов з танечнов музиков ґрупы Такт. -р-
◼◼ Рущане під свойов Кычарков
iнфо РУСИН СНП в Баньскій Быстриці буде акцептована. Славностне одкрытя камяной таблы з вырытов назвов "Русины" буде в рамках ослав 71-ой річніці Словацького народного повстаня 29-го авґуста 2015 р. -ред-
◼◼ Новы твари в ПУЛС Наш професіоналный колектів ПУЛС собі того року припоминать 60 років свойой богатой історії. За тоты рокы ся в колектіві вычеряло веце як 500 професіоналных умелців. Драматурґія ПУЛС-у ся зосереджує в першім ряді на традіції Русинів, але так само на фолклор остатніх реґіонів Словеньска, котрый ся намагать повышыти до красшой сценічной подобы. В колектіві, котрый творять три части – танечна, співацька і музична – робить веце як 40 умелців. З цільом доповнити і омолодіти колектів, ПУЛС выписав конкурз на танечників, котрый проходив 1-го юла 2015 у Пряшові. Новы твари танечників може увидиме уж на юбілейных ославах ПУЛС-у іщі до кінця того року. -к-
◼◼ Гуменне мать уж девятого партнера
„Вітаме вас на сторінках родаків із бывшого валалу Руське. Желаме собі, жебы тоты слова были свідком і мементом той ґенерації, котра была выторгнута із землі своїх родічів і прародічів. Хочеме приближыти і заховати про нас і нашы діти споминку на нашу дідівщіну, їй історію, людей і обычаї. Не хочеме жебы нашы сердця, котры бють про тот красный куточок в сердці Выходных Карпат заросли терньом так, як заросли нашы поля, лукы і Бескид. Браньме собі тото, што нам ші зостало а то споминку. Споминку на молоды рокы, нашых дідів і бабы, котры остали там на цінтері, споловины в неозначеных гробах“ – чітаме красні по русиньскы слова з інтернетового порталу обчаньского здружіня села Руське, яке вєдно із далшыма шестьома русиньскыма селами – Старина, Дара, Звала, Остружніця, Велика Поляна і Смолник упали за жертву Стариньской перегороды. Од того часу минать уж 35-ый рік, але жытелі стариньской долины на свої села не забывають і холем раз до рока ся хотять зыйти. Таков нагодов была Стріча родаків села Руське. Єй 25-ый річник ся одбывав в днях од 3-го до 5-го юла 2015 в катастрі села Руське „Під Кычарков“ з богатым културным і шпортовым проґрамом. -ак-
◼◼ Русины на камяній таблі СНП Др. Іван Бандуріч, довгорічный русиньскый актівіста і чесный председа Реґіоналного клубу Русиньской оброды в Бардейові при своїй навщіві Баньской Быстриці видів, же на камяній таблі Музея Словацького народного повстаня суть написаны різны народы, але Русины, котры брали актівну участь в повстаню, там хыблять. Зато ся обернув писмом на дирекцію Музея СНП. В тых днях дістав потішуючу одповідь од Станіслава Міцева, ґенералного директора того музея. А тота звучіть, же пожадавка што до управы дат на камяній таблі в пєтній сіні Музєя
В минулых днях місто Гуменне здобыло далшого партнера, котрым ся стало хорватьске місто Шібеник. Договор о сполупраці підписали представителі обох самосправ, за місто Шібеник його пріматор Желько Буріч і гуменьска пріматорка Яна Вальова. В рамках стрічі ся обідва міста презентовали короткыма відеофілмами. Міста на културній уровни сполупрацовали уж скоріше. Дітячій колектів Хемлонячік, котрый презентує і русиньскый фолклор, брав участь на меджінароднім фестівалі в Шібенику. Свою сполупрацу хотять розшырити нелем в области културы, але і в школстві, шпорті і турізмі. Місто Шібеник є уж девятым загранічным партнером Гуменного. Ку далшым належать польскы міста Санок, Ярослав і Пшемисл, україньскый Перечін і Мукачево, мадярьска Матежалка, чеськый Тшебіч і французске місто Дарне. (Корзар)
◼◼ О Енді Варголови в Стропкові Хочете ся веце дізнати о кральови поп-арту Енді Варголови, його жывоті, творчости і походжіню? Тото вшытко нукають орґанізаторы выставы під назвов Енді Варгол – Біла тварь на фаребнім полотні, котрыма суть Музей модерного уменя Енді Варгола, Общество Енді Варгола в Меджілабірцях і місто Стропків, одбор школства і културы. Выстава была одкрыта 10-го юла того року в Културнім центрі в Стропкові. Експозіція буде проходити до 10-го авґуста 2015 року. -р-
◼◼ 2. Фолклорный фестівал в Пряшові з ПУЛС-ом і Мачошковов Пряшівскый амфітеатер, котрый лем недавно перешов реконштрукційов, в суботу 11-го юла 2015 р. ожыв Другым фолклорным фестівалом, співом, танцьом і темперементнов музиков нашого професіоналного колектіву ПУЛС, але і співанками його бывшой довгорічной солісткы Маркы Мачошковой і выступами фолклорных колектівів і солістів, як Дубрава із Пряшова і іншых. –р-
◼◼ Стащіньскый фестівал в парку Село Стащін ся може пышыти красным природным простором свого парку, де уж три ґенерації росне 19 сорт стромів. Якраз у тім
Інформачный сервіс
5
краснім парку в Стащіні 11-го юла 2015 р. проходив традічный Стащіньскый фестівал народной културы. В рамках богатого проґраму выступили домашні школярі матерьской і основной школы, домашній фолклорный колектів Бескид і ґрупа Зарічанка, Дукат із Снины і далшы колектівы з недалекой околіці, як Кычера, Русиньскы голосы, Старинчанка, геліґонкарь Йожко Лавріч, Полонина, Рунянка, Пайташе, але і Фолклорный колектів Борєвка з Кошыць, колектів із Великого Березного з Підкарпатя, знамый колектів Шарішан з Пряшова і іншы. Фестіваловый вечур Стащінчане завершыли народнов забавов. -пем-
◼◼ Пчолиньскый фестівал „На Ватащіні“ Богатый проґрам з нагоды уж 20-го річника Русиньского фолклорного фестівалу приготовило село Пчолине 12-го юла 2015. Тот фестівал уж традічно ся одбывать на гріску, котре Пчолинчане кличуть „На Ватащіні“. І ту на своїй домашній сцені выступила пчолиньска дітвора, домашня Пчолинчанка і колектівы Русинія з Гуменного, Тарнавчан із Стражского, Сосна зо Збійного, Зарічанка із Стащіна а златым клинцьом проґраму быв наш професіоналный колектів ПУЛС із Пряшова. –р-
◼◼ Фест під Кременцьом У найвыходнішім куті Словеньска – в селі Новоселіця быв у неділю 12-го юла т.р. 9-ый річник културной події, яку орґанізаторы назвали Фест під Кременцьом. Кременець то є найвысшый верьх в Буківскых горах, котрый стоїть на граніці трьох штатів – Словакії, Польщі і Україны. Недільне дообідя зачало в Новоселіці уж од 9-ой годины змаганями а пообідній час орґанізаторы присвятили културі. В рамках проґраму выступили школярі з Уліча, Фолклорный колектів Хемлон із Гуменного, домашній фолклорный колектів „Люде спуд Бескида“, хлопска співацька ґрупа Кычера і іншы. -пем-
◼◼ Старинчане – вышняне проти нижнянам Бывшы жытелі днесь уж затопленого села Старина ся у неділю 12-го юла зышли на своїй традічній Стрічі родаків, котра зачала дообіда ґрекокатолицьков літурґійов. Пообіді прийшли на ряд нетрадічны змаганя, шпорт і културный проґрам, в котрім выступив фолклорный колектів Хемлон з Гуменного. Старинчане собі своє село припомянули і фотбалом, в котрім грав бывшый вышній конець Старины проти нижньому кінцю. –р-
6
Наша тема
Ч. 11 2015
iнфо РУСИН
ОГРАНІЧОВАНЯ ФЕСТІВАЛІВ БЫ БЫЛО НА НАШУ ШКОДУ Інґ. Ян Допіряк, русиньскый актівіста
Презідент СР Андрей Кіска ексклузівно про Піддукляньскы новинкы окрем іншого повів: „Сімпатічна є про мене ваша намага утримати і розвивати оріґіналну културу і передавати єй далшым ґенераціям“. В навязности на його слова мі приходять на мысель дакотры статі в русиньскій пресі, де, як кебы то была найновша мода, пишуть ся крітічны слова на русиньскы фестівалы, же „ся роблять під каждов березов“ ці „фестівалы нашы діти вельо не научать“ і т. п. Чітам тото і не можу ся начудовати, а не єм сам, што ся мі тото не любить і грызе при сердці, бо то є зневажаня незаплаченой роботы русиньскых актівістів, орґанізаторів фестівалів а наконець і выступаючіх. Русиньскы фолклорны фестівалы ся зачали орґанізовати по році 1989 „на зеленій луці“, бо до того часу „не было Русинів“ ани русиньскых фестівалів. О їх ожывліня з „клінічной смерти“ ся заслужыли найвеце функціонарі і вшыткы дотеперішні председове Русиньской оброды на Словеньску (РОС), котры ся і прямо поділяли на орґанізованю фестівалів. РОС уж традічно од свого взнику каждый рік орґанізує або є єдным з орґанізаторів многых русиньскых фолклорных фестівалів в різных містах і селах, де жыють Русины. Нашто нам фестівалы і што нам приносять?
Тото хочу потвердити на прикладі з окресу Стара Любовня, де єм ся особно анґажовав при презентації жывой людовой културы, а то главні орґанізованьом Днів русиньской културы на різных културных акціях в тім чіслі і фестівалах, орґанізованьом сістематічных театралных выступлінь Театру Александра Духновіча з Пряшова. Цільом было, є і буде: жывов русиньсков културов ословити штонайвеце нашых людей. Тота стратеґія принесла свої плоды при зрахованю жытельства. В цілім Старолюбовняньскім окресі ся ку русиньскій народности приголосили: в 1991 році: 1027, в 2001 році: 1692, в 2011 році: 3494 жытелів, што представує в 2011 році опроти року 1991 нарост о 240 %, а в 2011 році опроти 2001 року о 107 %, што є найвекшый нарост зо вшыткых окресів русиньского реґіону. В слідуючій табличці суть цільово выбраны села окресів Стара Любовня і Сабінов, де ся одбывають русиньскы фолклорны фестівалы і навязность на звышіня кілкости Русинів при зрахованю людей. Найвекшый перцентовый нарост кількости Русинів в 2011 році опроти року 2001 зазначіло село Малый Липник - 589 % (+53 Русинів), другы Баєрівці - 155 % (+93 Русинів), третя Стара Любовня - 140 % (+337 Русинів), четверта Камюнка - 123 % (+291 Русинів) і пятый Чірч - 47 %(+174 Русинів). Треба узнати, же русиньскы фестівалы в комбінації з іншыма акціями нам досправды помогли звышыти кількость Русинів. В селі Чірч і Камюнка позітівні овпливнили выслідкы зрахованя і отці духовны Ярослав Поповець і Франтішек Крайняк. Кідьже на Словакії ся в 2011 році ку русиньскій народности приголосило 33 482 жытелів, што одгадом представує лем 20 аж 30 % вшыткых жытелів з русиньскым
Знаме, же основа нашой културной ідентічности, як і жрідло історічной свідомости ці самоусвідомліня, патріотізму і освіты, познаваня културной розмаїтости є традічна людова култура – култура, котру вытворили, в котрій жыли і доднесь жыють нашы Русины. А такый фестівал є сістематічным припоминаньом нашого жывота і културы, котра ку ньому належыть, бо то є жывый орґанізм, котрый ся переносить з ґенерації на ґенерацію. Є то прекрасный неконечный ланц нашого цінного културного богатства – фолклору, оріґіналных людовых і церьковных традіцій, котры ся люблять народам цілого світа. Великым приносом про нашу културу суть діти, наша будучность. На фестівалах выступають у великій кількости і співають по русиньскы, танцують на русиньску ноту, презентують дітячій фолклор, забавкы, гры, ремесла і т. д. На фестівалах ся сходить копа людей, много выступаючіх і велика сила участників, а тым фестівалы сповнюють головный ціль – ословити штонайвеце людей і припомочі самоідентіфікації Русинів. Помагають в процесі принавернутя страченой русиньской ідентічности. „Ліпше є своє коріня двараз найти, як го навікы стратити.“ Повів Петро Штефаняк, председа орґанізації Молодых Русинів на Словеньску. А то є правдивый факт, же фестівалы приспівають ку утримованю і шыріню етнічного сумліня Русинів.
Фестівалы нам помогли при зрахованю людей Выслідкы – плоды і принос русиньскых фолклорных фестівалів ся укаже каждых десять років при зрахованю жытельства. Село
Окр.
1991
2001
коріньом, возроджуючій процес мусить дале продовжовати. Зрахованя жытелів у 2021 році ся неупросні ближыть а нам треба обродити іщі 70 аж 80 % вагаючіх нашых людей. Намагы о будьяке огранічованя нашых фестівалів бы было лем на нашу шкоду, процес возроджованя Русинів іщі фурт проходить а мав быти холем до того часу, покы нас на Словеньску не буде веце як 100 тісяч. А тото собі жадать жыву културу меджі нашых людей дале шырити.
Школство над фестівалами?
Погляды, же школство мать быти над фестівалами є принайменшім баламучіня. Суть то дві розмаїты области – освіта і култура, котры і што до фінанцованя, належать під два розділны резорты. Тяжко бісідовати о русиньскім народностнім школстві, тото практічно не єствує, а днесь і не знаме, коли і ці буде єствовати. Праві жыва култура го холем часточно суплує. Знаме вшыткы, же в нашім русиньскім реґіоні суть лем словеньскы школы, аж на 2 выняткы (Чабины і Кална Розтока). Зато нашым цільом мать быти дістати русиньскый язык про нашы русиньскы діти до словеньскых школ. Як ныйвыгодніша форма ся явить двоязычна наука – білінґвалны школы - словеньско-русиньскы або русиньско-словеньскы. Тота проблематіка собі выжадує шпеціалный приступ. В каждім селі, де жыють Русины, главні там, де є школа, бы ся мали вытворити аґітачны ґрупы з русиньскых актівістів, з рядів сучасных актівных педаґоґів, може і учітелів на пензії, старостів сел, членів сельского заступительства, містной інтеліґенції, священиків і под. В першім ряді то мусять быти стоперцентно пересвідчены люде в тім, же русиньскый язык ся мать у їх шко-
2011
2011-1991
2011-2001
∑
Рус.
Слов.
Укр.
∑
Рус.
Слов.
Укр.
∑
Рус.
Слов.
Укр.
плус
%
plus
%
Баєрівці
СБ
422
22
399
1
354
60
293
1
306
153
145
1
131
595
93
155
Чірч
СЛ
986
100
809
39
1118
373
713
26
1240
547
581
4
447
447
174
47
Камюнка
СЛ
1436
92
1295
44
1408
237
1086
46
1394
528
748
8
436
474
291
123
М.Липник
СЛ
479
2
468
7
477
9
460
4
456
62
386
1
60
3000
53
589
Місто Ст.Любовня
СЛ
13995
120
12765
219
16227
240
14467
162
16341
577
13147
87
457
381
337
140
Ч. 11 2015 лі учіти. Мала бы то быти ґрупа людей в кількости холем 5 особ, котры бы собі зволили поступ і части сел ці міст, де і якым способом треба ідею наукы русиньского языка шырити. Тому бы мала быти напомочна русиньска преса, електронічны медії, главні русиньскы друкованы новинкы і часопис, котры суть дотованы штатом. Тоты бы мали безплатно діставати до рук і перед очі тзв. іщі необродженых Русинів, школы, фарьскы і сельскы уряды ці окресны книжніці в нашім реґіоні. Треба подбати і на одокремліня проєктів, котры належать під Міністерство школства СР і котры на Уряд влады СР. Проєкты освітнього характеру бы ся не мали черьпати з области про културу, але з резорту Міністерства школства СР, а не з Уряду влады СР, як є дотеперь в практіці. Пересувати з того мала, што ся дістане русиньскым орґанізаціям на народностну културу, на фінанцованя школскых акцій не є коректне. Дотації на фестівалы ани здалека не покрывають їх потребы. Презідент СР А. Кіска про споминаны свідницькы новинкы іщі повів, же: „Русиньска култура є днесь міморядні жывотаспособна а то вам єднозначно давать право на гордость. Тоту властность єм собі на вас Русинах все важыв.“ Но на жаль дакотры нашы люде пишуть, же „выслідкы културы заложеной на фестівалах днесь ясно указують, же є то култура декаденції.“ То в перекладі значіть, же є то култура в упадку... Така конштатація не може Русинів тішыти, бо то не є правда. Про скоро вшыткых Русинів є русиньска култура оріґінална і цінна. Є глубоко записана в їх сердцях. Фестівалы суть презентаційов главні русиньского фолклору, при котрім ожыє неєдно сердце і душа нашого Русина і каждый рік засіють насіня глубоко до сердець многых людей. Тішме ся з того, же маме фестівалы.
Із засіданя ґенералной конференції ОСН „UNESCO“ на охрану културы і фолклору Ґенерална конференція ОСН про освіту, науку і културу „UNESCO“ на своїм засіданю в 1989 р. в Парижі прияла рекомендації на охрану традічной културы і фолкло-
iнфо РУСИН
ру. Беручі до увагы, же фолколор є сучастьов універзалной дідовизны людства і ефектівнов формов зближованя різных народів і общіх ґруп і вжываня властной културной ідентічности, звыразнюючі єй обще, културне і політічне значіня, роль в історії народів і єй місце в сучасній културі, усвідомлюючі собі выразну зранительность традічных форм фолклору, із шпеціфічным акцентом на шыріня устным поданьом, думаючі на небеспеку, же тото вшытко ся може стратити, підкреслюючі, же в каждій країні собі треба усвідомити роль фолклору і небеспеку з різных факторів, котры му грозять, предпокладаючі, же в охрані фолклору бы мали мати вырішуючу роль влады і мали бы діяти штонайскорше.
Конференція прияла таку рекомендацію: Ґенерална конференція пропонує, жебы членьскы штаты прияли такы крокы, котры на властній теріторії поможуть дотримовати даны прінціпы і рекомендації
Наша тема
7
„UNESCO“, формов компетентных урядів, міністерств і інштітуцій, котры суть одповідны за проблематіку повязану з охранов фолклору. Ґенерална конференція таксамо рекомендує, жебы членьскы штаты предложыли ОСН голошіня о своїм діятельстві, яке є зосереджене на дотримованя рекомендацій в тім терміні і в такій формі, котры становить. З погляду наведженой рекомендації ФОЛКЛОР (або традічна і людова култура) є богатством матеріалных і духовных продуктів, котры суть основаны на традіціях даного културного общества (значіть і общества Русинів), його културы і ідентічности. Його цінности ся переносять і росшырюють устным поданьом, наподобньованьом або іншым способом. Меджі його формы, окрем іншого, належать: язык, література, гудьба, спів, танець, гры, міфолоґія, обряды, звыкы, ремесла, ставительство і іншы формы културы. Фолклор як єдну з форм културного прояву треба утримати за помочі тых і про тоты ґрупы (родина, професія, народ, ґеоґрафічна область, реліґія, етнікум ітд.), котрых ідентічность одзеркалюють. Фестівалы, в тім чіслі і фолклорны, нам давають простор нажыво указати традічны людовы културы, котры звыразнюють їх жывы традічны аспекты і оточіня, різны способы жывота або нима вытворены діла, одборны способности і технікы. Утримованя фолклору ся односить до охраны людовых традіцій і їх носителів, беручі до увагы факт, же каждый народ мать право на властну културу... В інтересі утриманя фолклору ґенерална конференція членьскым країнам уложыла, же мусять наплановати і завести до офіціалной і мімошкольской выукы выучованя і освоїня фолклору, орґанізовати цілоштатны, реґіоналны і меджінародны акції – фестівалы, торгы, філмы, выставы, семінары, сімпозія, курзы, конґресы ітд. Забеспечіти публікованя їх матеріалів, жебы і цілоштатна і реґіонална преса, выдавательства, розглас, телевізія і остатні медії дали шыршый простор фолклорным матеріалам, напр. тым, же фінанчно підпорять тото діятельство, заложать в тых інштітуціях робочі місця про фолклорістів або фолклорны одділіня.
8
Нашы особности
Ч. 11 2015
iнфо РУСИН
СТАНІСЛАВ СТАНКОЦІ – РУСИНЬСКЫЙ ҐРАФІК Меджі Русинами, ці дома у нас або у світі, є много вызначных людей – малярів. Мы найчастіше споминаме писателів, котры за свою творчість по рішіню одборной журі суть оцінены скулптуров русиньского медвідя з премійов од фундатора Штефана Чепы. І того року ту в Пряшові на літературнім вечері была таков премійов удостоєна малознама Людмила Шандалова із Свидника, котра написала книжочку байок і віршів про найменшых дітей. І не чудо, же тоту першу книжочку так высоко оцінили членове комісії – журі. Є красна і мила і по русиньскы писана, лем кебы діточкы і учітелькы знали азбуку, то бы было іщі красше. Теодозія Латтова Але не о тім є днешня тема. Іде о то, же і у нас в теперішнім часі уж треба маповати нелем писателів і їх творчість, але і далшых людей з божым даром, як ся повідать, даром мальованя, даром співаня, даром росповіданя – з драматічным талентом, театралный дар, маме і далшых способных людей, котры суть обдарены вольов, розумом, манажерством, шпортовыма і далшыма успіхами дома і у світі. Маме ту третє русиньске народне возроджіня, также тых вызначных людей русиньского коріня треба нам честовати і змаповати їх роботу. Такых малярів наприклад. В 20-ых роках минулого сторіча русиньскы малярі на Підкарпаті – Осиф Бокшай і Бела Ерделій, заложыли Публічну школу мальованя, была то як академія мальованя Підкарпатьской Руси, котра мала задачу приготовити нову ґенерацію підкарпатьскых малярів. А вышли з той школы самы будучі особности, меджі нима і Ернест Контратовіч з Калной Розтокы, Андрій Коцка, Андрій Добош, Войтєх
Борецькый і далшы. Велике діло зробили майстры Бокшай і Ерделій про Підкарпатьску Русь. То была оріґіналіта, котру узнавала нелем Чехословацька републіка, але і Европа ці Америка. Доднесь так ся называть – Підкарпатьска умелецька школа. Быв то час другого русиньского народного возроджіня. У нас на Словеньску є тыж много малярів русиньского коріня, не таять свій родовый корінь а зато бы было красні, кібы сьме мали уж антолоґію майстрів малярів. Так як мають писателі Лемкы в Польші, писателі у Войводині в Сербії, в Мадярьску, на Підкарпаті і у нас. То бы было красне чітаня і позераня. На тоту думку ня навіґовала неєдна інформація. Ці то о Андрійови Смолякови, кідь каждый рік орґанізує різны малярьскы акції і посіяв много скулпторьскых памяток по каждій долині Улича, Ублі, Стащина і в іншых районах окресу Снина. Спомяну лем пару мен – Дезідерій Миллый, Орест Дубай, Михал Чабала, Юрко Креси-
▲▲ Станіслав Станкоці – Звізды Маріонеты (з ціклу).
ла, Андрій Ґай, Николай Ґайдош і далшы, котрых моя память одразу не выловить на світло. Є їх омного веце. Єдного днесь коротко представлю. Не познам го особні, але як єм перечітала тоты спискы його актівіт, так єм собі подумала, кілько такых вызначных, талентованых людей, малярів маєме, а мы о них майже нич не знаме. Є то Станіслав Станкоці. Народив ся 23-го фебруара 1959 р. в Снині, дітинство пережыв у Гостовицях а потім пішов за науков до світа: на Середню умелецьку промыслову школу в Кошыцях, одбор пропаґачна ґрафіка. Потім штудовав на одділінях ужытковой ґрафікы на высокых школах в Братіславі і в далшых країнах Европы. За роботу пришло і узнаня, решпект, похвалы і позваня на выставкы, тітулы, гонор. Здокональовав ся в дізайнерстві в школах в Паріжі, в Гелсінках, вів катедру ґрафічного дізайну на Высокій школі вытварного уменя в Братіславі, выдав повно публікацій, заслужыв собі тітулы професора, функцію ректора Высокой школы вытварного уменя і так далше. А цілый час малює, што го тішыть і є його сердцю миле, робить компютерову ґрафіку, дізайн на плаґатах, учіть і є членом різных комісій, журі, порадных орґанів і так далше. Як ґрафік- дізайнер довгы рокы сполупрацує з ґалерійов міста Братіслава, з Музейом Мілана Добоша, Ґалерійов Комарт, Выходословацьков ґалерійов і далшыма. І не треба забыти, про каждого маляря є важна участь на выставках. І його роботы суть часто выставлены в світовых ґалеріях, находять ся в приватных збірках і в ґалеріях. Тых єм нараховала 16, але наісто є іші много далшых плусів у того робітного маляря – ґрафіка. На жаль, не познаме го, так як і далшых успішных і узнаваных людей русиньского коріня. Кажу, же треба зробити антолоґію і дати їм таку честь, яку собі заслужать. Суть то нашы малярі, успішны, але скромны. А мы сьме на них горды. Они свойов роботов повідають світу о Русинах. Бо їх робота, то нелем діло рук, але і діло сердця, сумліня, русиньского духа, з котрого вышли.
Ч. 11 2015
iнфо РУСИН
Русиньске тридення з ватров на Липнику вже тот вікенд Вже тот вікенд буде належати події під назвов Русиньске тридення в окресі Стара Любовня. Русиньскый проґрам на вас чекать од пятніці 17-го юла аж до неділі 19-го юла. Русиньске тридення – то споїня двох подій, Славностей Русинів під градом, котры орґанізує Русиньска оброда на Словеньску і Русиньской ватры, яка є орґанізована орґанізаційов молоды.Русины. Петро Медвідь В пятніцю 17-го юла є приготовленый проґрам в Старій Любовні в рамках Славностей Русинів під градом. Проґрам буде проходити в ґалерії Провінчный дім і на участных чекать промітаня документарного філму Душы Карпат, бісіда із фаховцями на тему Русиньскый кодіфікованый язык в практіці, културный проґрам і діскузія. На суботу приготовлює ся вже 6-тый річник Русиньской ватры на Малім Липнику. В рамках ватры будуть выступати Анна Порачова, Штефан Штець, Маріянна
Железна, Шамбрінці, Майдан, Кечера, братя Ґерековці зо Свідника, Рутенія і Хемлон, Слаковый квартет, ґрупа „Фатьови“ із Підкарпатя і „Руснак – дружство Руснацох у Републики Хорватскей“. Ватру будуть модеровати Володимір Чема і Маріянна Железна. Неділя належыть знова Славностям Русинів під градом. Проґрам в сканзені в Старій Любовні зачне Божественнов літурґійов в деревяній церькви. Потім буде мож посмотрити выставку образів русиньскых малярів зо збіркы Петра Микулы і славности закінчать ся ґалапроґрамом під назвов „З русиньской студенкы“.
З домова
9
НОВЫ ВЫСОКОШКОЛЬСКЫ УЧЕБНИКЫ ІЗ РУСИНІСТІКЫ В тых днях Пряшівска універзіта в Пряшові выдала 7 новых высокошкольскых учебників про штудентів бакаларьского і маґістерьского штудійного проґраму русиньскый язык і література, якы але будуть мочі послужыти і шыршому кругу вжывателів русиньского языка, лінґвістам, ученым в іншых сферах русиністікы ці славістікы і каждому, кого інтересує русиньскый язык, його історія, діалектолоґія, література (теорія і літературна крітіка), култура і історія карпатьскых Русинів. Жрідло: www.new.rusynacademy.sk
Їх авторами суть учітелі Інштітуту русиньского языка і културы ПУ: ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД. – Фонетіка, фонолоґія і акцентолоґія русиньского языка (РЯ), доц. ПгДр. Василь Ябур, к. н. – Морфолоґія і сінтаксіс РЯ, доц. ПгДр. Анна Плішкова, ПгД. – Лексіколоґія і словотворіня РЯ, проф. ПгДр. Юлія КрішшаковаДудашова – Vývin rusínskeho jazyka a dialektológia, др. н., доц. ПгДр. Андрій Антоняк, к. н. – Вступ до теорії літературы і літературной крітікы, Мґр. Валерій Падяк, к. н. – Історія карпаторусиньской літературы і културы, і ПгДр. Станіслав Конєчный, к. н. – Náčrt dejín karpatských Rusínov. Учебникы были написаны і выданы в рамках проєкту „Зліпшіня языковых компетенцій штудентів Пряшівской універзіты в Пряшові в языках народностных меншын“. Проєкт быв підпореный Европскым соціалным фондом посередництвом Операчного проґраму „Освіта“.
10
Із нашой історії
Ч. 11 2015
iнфо РУСИН
ІСТОРІЧНЫЙ КАЛЕНДАРЬ 2-го юла 2015 минуло 20 років од цінной історічной хвілі, як до Пряшова завитав Святый Отець Ян Павел ІІ. Витали го тісячі людей, співали споєны співацькы хоры Ликуй і Пресвятая Діво Мати, ку котрым ся придав і сам папа римскый. Міцный аплавз веце як 150 тісяч людей задунів, як Ян Павел ІІ. ся ку ґрекокатоликам пригварив нашым русиньскым поздравом СЛАВА ІСУСУ ХРІСТУ. -акуТо были першы слова Яна Павла ІІ., котрый высоко оцінив вірность ґрекокатоликів, їх душпастырів, мученицькых єпіскопів Петра Павла Ґойдіча і Василя Гопка. А што є основне, была його вызва ку ґрекокатолицькым віруючім, жебы утримовали свій цінный обряд, котрый назвав Даром Божым і хранили го перед вшыткым, што му може пошкодити або довести до занику. Особно поздравив притомных Русинів і подяковав за прекрасный спів (окрем хорів співали по русиньскы і А. Сервіцька і М. Кандрачова). Божественныма плодами навщівы Святого Отця в Пряшові было у 2001 році благоречіня Петра Павла Ґойдіча і Василя Гопка. Місце перед пряшівсков містьсков галов, де ся ку многым віруючім приговорив Ян Павел ІІ., на його честь назвали Уліцьов Яна Павла ІІ. Соха Святого Отця наджывотной великости стоїть при Конкатедралі святого Николая, памятны таблы при Катедралі святого Яна Крестителя в Пряшові. 2-го юла 1980 умер у Пряшові Осиф Ернест ГОМІЧКО, педаґоґ і церьковный діятель. Учів філозофію, право і історію церькви в ґімназії і духовній семінарії в Пряшові (1921-1924, 19321950). Народив ся 14-го марца 1892 році в селі Ременины у Врановскім окресі. 17-го юла 2015 минуло 55 років од мученицькой смерти нашого блаженого єпіскопа Петра Павла ҐОЙДІЧА (17.7.1988-17.7.1960). При ліквідації Ґрекокатолицькой церькви в бывшій ЧСР го 27-го апріля 1950 року заарештовали і одсудили на дожывотный трест. По великім
трапіню умер на свої народенины – 17-го юла 1960 році в леополдовскім арешті, де го і поховали. Аж в 1968 році штатны орґаны доволили ексгумацію його тілесных мощей, котра ся одбыла 29-го октобра 1968, коли были перевезены і уложены в Катедралнім храмі св. Йоана Крестителя в Пряшові. Єпіскоп П. П.Ґойдіч быв судно регабілітованый 27-го септембра 1990 р. і нагородженый ін меморіам Чіном Т. Ґ. Масаріка ІІ. ступня і Прібіновым хрестом І. ступня. Народив ся в селі Руськы Пекляны в Пряшівскім окресі. Вызнамным його чіном было основаня Ґрекокатолицькой руськой ґімназії в 1936 році. Великов міров приспів ку купліню сучасного Руського дому в Пряшові. З його ініціатівы выникла 1-го септембра 1927 р. інштітуція ПЕТРА з хрістіаньсков літературов і богослужебныма реліквіями. Морално і матеріално підпоровав новинкы Русское слово, тыжденник про Русинів, якы зачали выходити в 1924 р. і місячник Душпастырь, котрый быв многы рокы урядным вістником Пряшівского і Мукачевского єпіскопства. Його мено в сучасности несе у Пряшові уліця і храм. 17-го юла 1940 умер в Магоней Сіті, США, Емілій КУБЕК, священик, писатель, першый русиньскый романописатель, публіціста, лексікоґраф і културно-освітній діятель. Быв настоятельом храмів у мадярьскім Гомрозі, в нашых русиньскых селах - Якубяны, Кремна, Любовець ( 1881-1885), потім 19 років у Снакові, аж до свого одходу до Америкы (1904). Выдав „Старославянскый-угорско-русско-немецкый словарь“ (1906), є автором триділного роману зо жывота Підкарпатьской Руси – Марко Шолтис
▲▲ Емілій Кубек
(1922) і іншых. Народив ся 23-го новембра 1857 році в селі Штафуров, у Свідницькім окресі. Многы діла з богатой творчости Е. Кубека бы остали про Русинів непознаны, не быти актівной роботы Франтішка Данцака, отця духовного і актівного едітора Кубековой творчости. 26-го юла 1925 р. народив ся в селі Чертіжне на Лабірщіні Михал КЕРНАШЕВІЧ, священик і публіціста, настоятель православных храмів у селах Стащін, Сачуров (1951-1955), Ломне (19551965), Ладомирова (1965-1978), директор Єпархіалной рады Православной церькви у Пряшові (1978), бывшый редактор часопису Заповіт с. Кирила і Мефодія, член духовного суду. Умер 29-го марца 1990 р. у Пряшові. 29-юла 1930 народив ся в селі Улич-Криве на Снинщіні, Андрій РІПАЙ (Ріпаєв), педаґоґ і публіціста. Учітельовав у селах Хылмець і Бортнява (1859-1962), од 1962 року в Ужгородьскій учітельскій семінарії, выдавав педаґоґічный часопис УЧІТЕЛЬ. Умер 1-го апріля 1914 році у місті Вруткы.
Найзнаміша русиньска фотбалова команда – літаючі учітелі Фотбал. Шпорт, котрый є міджі хлопами якбач найпопуларнішый на світі. Но фотбаловы команды, то справа не лем великых народів. Свою історію фотбалу мають і Русины. Днесь приближыме курто історію найзнамішого фотбалового русиньского клубу, котрый мав назву С. К. Русь (Шпортовый клуб Русь – позн. редакції). Петро Медвідь, обробвлене подля книжкы „Енциклопедія історії та культури карпатських русинів“ Знама фотбалова команда С. К. Русь мала у своїм складі грачів, котры были учітелями на
Підкарпатьскій Руси. Клуб быв заснованый у веце ґолів, заісто треба спомянути Василя Фе1925 році із ініціатівы актівных русиньскых дідака (1911 – 1991). По тім, што Мадярьско ятелів в тім краю як Єдмунд Бачіньскый, Іля анектовало Підкарпатьску Русь у 1939 році, С. Гаджеґа, Авґустін Лаврішін, Александер МикиК. Русь грав другу ліґу Мадярьска, но ку кінцю та і далшых. Емблемом клубу быв ерб Підкарвойны, як до краю пришла у 1944 році совітьпатьской Руси, над котрым было написано „С. К. ска армада, клуб быв роспущеный. Русь“. Фарбами клубу были червена і зелена. Всядыль, де команда С. К. Русь в роках С. К. Русь збудовав свій штадіон в околіці 1925 – 1944 грала, тісячам людей, котры на Ужгорода і у 1929 році ся став шампіоном Підфотбал ходили смотрити, припоминала Русинів. карпатьской Руси. Пізніше, в роках 1933 і 1936, быв клуб і шампіоном Словакії. У 1934 команда як перша в Чехословакії зачала ходити на змаганя летадлом і зато дістали названя „літаючі учітелі“. Од 1935 року клуб грав у народній высшій лізі Чехословакії і быв знамый своїма, многораз драматічныма, вітязствами над міцныма чеськыма командами такых міст як Прага, Злін, ці Градец Кралове. У 1927 – 1937 рр. „непереможный“ Олекса Бокшай (1911 – 2007) быв бранкарьом команды, і серед грачів, котры дали най▲▲ На фотоґрафіях С. К. Русь почас змаганя в Празі.
Ч. 11 2015
Школство
iнфо РУСИН
11
2. KOLO PODÁVANIA PRIHLÁŠOK NA RUSÍNSKY INŠTITÚT DO KONCA AUGUSTA Študijný program: Učiteľstvo rusínskeho jazyka a literatúry (v kombinácii) Študijný odbor: 1.1.1. Učiteľstvo akademických predmetov Forma štúdia: denná, Stupeň štúdia: 1., 2., Dĺžka štúdia v rokoch: 1. stupeň – 3 roky, 2. stupeň – 2 roky Metóda štúdia: prezenčná, Udelený akademický titul po absolvovaní študijného programu: 1. stupeň – Bc. (bakalár), 2. stupeň – Mgr. (magister). Predpokladaný počet uchádzačov: 1. stupeň – 10, 2. stupeň – 10 Termín podania prihlášky do: 31. 08. 2015. Poplatok za materiálne zabezpečenie prijímacieho konania: 34,- €. IBAN: SK15 8180 0000 00 70 0006 6503 Variabilný symbol: 1780 Konštantný symbol: 0308 Cudzinci: Platobná inštitúcia: Štátna pokladnica, Radlinského 32, 810 05 Bratislava. IBAN: SK15 8180 0000 00 70 0006 6503 BIC (SWIFT CODE): SPSRSKBA Adresa na zaslanie poplatku: Prešovská univerzita v Prešove. Ekonomický útvar, Ul. 17. novembra 15, 080 01 Prešov. Adresa na zaslanie prihlášky: Prešovská univerzita v Prešove, Ústav rusínskeho jazyka a kultúry, Ul. 17. novembra 15, 080 01 Prešov. Študijný program učiteľstvo rusínskeho jazyka a literatúry (v kombinácii) sa realizuje ako medzifakultné štúdium. V akademickom roku 2015/2016 Prešovská univerzita v Prešove ponúka možnosť štúdia rusínskeho jazyka a literatúry ako medzifakultné štúdium: • s Fakultou humanitných a prírodných vied v nasledujúcich kombináciách: rusínsky jazyk a literatúra – ekológia, rusínsky jazyk a literatúra – fyzika, rusínsky jazyk a literatúra – geografia, rusínsky jazyk a literatúra – hudobné umenie, rusínsky jazyk a literatúra – matematika, rusínsky jazyk a literatúra – pedagogika, rusínsky jazyk a literatúra – technická výchova • s Filozofickou fakultou v nasledujúcich kombináciách: rusínsky jazyk a literatúra – anglický jazyk a literatúra, rusínsky jazyk a literatúra – dejepis, rusínsky jazyk a literatúra – estetika, rusínsky jazyk a literatúra – etická výchova, rusínsky jazyk a literatúra – filozofia, rusínsky jazyk a literatúra – nemecký jazyk a literatúra, rusínsky jazyk a literatúra – ruský jazyk a literatúra, rusínsky jazyk a literatúra – slovenský jazyk a literatúra, rusínsky jazyk a literatúra – ukrajinský jazyk a literatúra • s Fakultou športu v nasledujúcej kombinácii: rusínsky jazyk a literatúra – telesná výchova • s Ústavom maďarského jazyka a kultúry v nasledujúcej kombinácii: rusínsky jazyk a literatúra – maďarský jazyk a literatúra
Charakteristika profilu absolventa 1. stupňa:
Absolvent bakalárskeho učiteľského študijného programu Rusínsky jazyk a literatúra ovláda študovaný jazyk slovom a písmom, disponuje poznatkami o najdôležitejších javoch rusínskeho jazykového a kultúrneho areálu, je schopný implementovať získané vedomosti a praktické zručnosti v ďalšom nadväzujúcom vysokoškolskom štúdiu alebo v spoločenskej praxi. Je schopný analyzovať a reflektovať všeobecnopedagogické a všeobecno-didaktické vlastnosti výučby v školskej triede; vie sa dobre orientovať v školskej legislatíve a v školských predpisoch a dokumentoch; vie plánovať a organizovať činnosť skupín žiakov príslušných vekových kategórií; je schopný asistovať pri riešení odborných úloh v disciplínach rusínskeho jazyka, literatúry a kultúry; vie využívať informačné a komunikačné technológie pre osobné profesijné potreby ako aj pre pedagogické účely. Vo svojej práci je schopný aplikovať základné poznatky z jazyka ako systému, diferencovať medzi spisovnou normou a hovorovým jazykom, medzi spisovným rusínskym jazykom a jednotlivými nárečiami, vie diferencovať rusínske nárečia a získal schopnosť samostatného využívania nadobudnutých poznatkov. Má osvojené zručnosti na udržiavanie kontaktov s vývojom v rusinistike a na vlastný profesijný rast; orientuje sa v spisovnej norme jazyka Rusínov karpatského areálu a aj v ich literatúrach, t. j. Rusínov žijúcich nielen na Slovensku, ale aj v Poľsku, Maďarsku, na Ukrajine, v Srbsku, Rumunsku, Chorvátsku, USA. Získal základný prehľad o stave rozvoja kultúry, školstva, vedy Rusínov doma aj vo svete. Nadobudol základné zručnosti z vedenia kultúrno-osvetovej práce ako aj z práce v jednotlivých
rusínskych masmédiách a inštitúciách na Slovensku – Redakcia Rusyn a Narodny novynky, InfoRusín, rusínske národnostné vysielanie v Slovenskom rozhlase a v Slovenskej televízii, Divadlo Alexandra Duchnoviča a pod. Absolventi sa môžu zapájať ako členovia výskumných tímov do výskumných prác v oblasti rusinistiky, ktoré sa realizujú na Slovensku, v Európe a Amerike a môžu pokračovať v 2. stupni vysokoškolského štúdia.
Uplatnenie absolventov 1. stupňa:
Absolventi študijného programu Rusínsky jazyk a literatúra 1. stupňa môžu pracovať ako pomocní učitelia v primárnej a sekundárnej edukácii (konverzácia v rusínskom jazyku a pod.), v kultúrno-spoločenských organizáciách ako kultúrno-osvetoví a metodickí pracovníci (Rusínska obroda na Slovensku), v masmédiách (redakcie periodickej tlače Rusyn a Narodny novynky, InfoRusín, rusínske vysielanie Slovenského rozhlasu a Slovenskej televízie, internetové rádio Rusyn FM), v Divadle Alexandra Duchnoviča v Prešove.
Charakteristika profilu absolventa 2. stupňa:
Absolvent 2. stupňa získa teoretické a praktické poznatky založené na súčasnom stave poznania rozvoja rusínskeho jazyka, literatúry a kultúry s perspektívou rozvíjania ich tvorivého uplatňovania pri výkone povolania alebo pri pokračovaní vo vysokoškolskom štúdiu podľa doktorandského študijného programu. Má všetky vedomosti a schopnosti ako absolvent bakalárskeho štúdia. Magisterské štúdium prehĺbi a rozšíri jeho teoreticko-metodologické a empirické vedomosti z oblasti jednotlivých jazykovedných a literárnovedných disciplín, národnostnej kultúry a reálií, ako aj z interregionálnej kultúry a reálií. Disponuje základnými poznatkami z vedenia kultúrno-osvetovej činnosti v rámci rusínskych kultúrno-národnostných organizácií doma a vo svete. Aktívne ovládne rusínsky spisovný jazyk slovom a písmom a podrobne sa oboznámi s literárnovednými a literárnohistorickými reflexiami orientovanými na dejiny karpatskej rusínskej literatúry. Dokáže aplikovať teoretické poznatky v praxi, pričom významnú zložku jeho vedomostí predstavujú poznatky z oblasti interregionálneho národnostného života Rusínov, ich kultúry, školstva, cirkevného života, ale aj miestnych a regionálnych reálií. Absolvent je schopný efektívne pracovať ako špecialista na rusínsky jazykový a kultúrny areál – areál strednej, juhovýchodnej a východnej Európy; je schopný udržiavať kontakt s najnovšími a vývojovými trendmi v rusinistike; je schopný efektívne pracovať samostatne, ako člen a vedúci tímu; dokáže sa riadiť primeranými praktikami v súlade s profesionálnym, právnym a etickým rámcom odboru. Je schopný podieľať sa na tvorbe metodických textov so širšou aplikovateľnosťou; získavať nové poznatky formou e-learningu; má vedomosti o právnych, ekonomických a etických aspektoch práce vo svojej oblasti; je schopný komunikovať nielen v spisovnej norme Rusínov na Slovensku, ale aj Rusínov v iných krajinách. Má možnosť participovať na príprave interregionálnych projektov týkajúcich sa všetkých aspektov života Rusínov vo svete. Má prístup k využívaniu všetkých dostupných možností – štipendiá, pobyty, školenia, konferencie – pre svoj profesijný rast v oblasti rusinistiky.
Uplatnenie absolventov 2. stupňa:
Absolventi študijného programu Rusínsky jazyk a literatúra 2. stupňa môžu pracovať predovšetkým ako učitelia na základných a stredných školách, ďalej ako výskumní, metodicko-pedagogickí a odborní pracovníci v oblasti rusinistiky (Ústav rusínskeho jazyka a kultúry PU v Prešove, SNM – Múzeum rusínskej kultúry v Prešove, Metodicko-pedagogické centrum v Prešove), v kultúrno-spoločenských organizáciách ako kultúrnoosvetoví a metodickí pracovníci (Rusínska obroda na Slovensku), v Divadle A. Duchnoviča v Prešove, v masmédiách (redakcie periodickej tlače Rusyn a Narodny novynky, InfoRusín, rusínske vysielanie Slovenského rozhlasu a Slovenskej televízie, rusínske interentové rádiu Rusyn FM), v prekladateľských službách a v špecializovaných orgánoch štátnej verejnej správy ako špecialisti na národnostnú problematiku s akcentom na rusínsku národnostnú menšinu. Kontaktná adresa: Ústav rusínskeho jazyka a kultúry PU v Prešove, Ul. 17. novembra 15, 080 78 Prešov, tel.: 051/756 31 20, 051/756 31 89, e-mail: andrea.culkova@unipo.sk; urjk@ unipo.sk, http://www.unipo.sk/9049
12
Погляды
САТІСФАКЦІЯ Словацьке народне повстаня є пункт, котрый є барз важный в модерній історії Словаків. Суть і такы погляды, ці є правилнов назвов „словацьке“ повстаня, кідьже окрім Словаків, котры ся поставили проти фашістічного режіму презідента Тіса і проти Німців, на повстаню брали участь і далшы народы. Думам, же то уж днесь єдно. Основне є то, же то быв важный момент, хоць властно неуспішный, котрый Словакію, дякуючі партізаньскому одбою, по войні не зохабив на боці пораженых народів, а навернув єй міджі вітязів. Петро Медвідь
На Словацькім народнім повстаню брали участь і Русины. Єднако, як брали участь і на освободжованю Чехословакії почас Карпато-дукляньской операції в Чехословацькім армаднім корпусі ґенерала Людвіка Свободы на Дуклі. Гей, тота правда рокы про никого не існовала. Бо „товарищи“ вырішыли, же нас не є обще, і так ани коло єдной, ани коло другой спомянутой історічной дії таксамо Русинів не было. Были там вшыткы. Лем не Русины. Споминам собі, як єм перед двома роками писав текст як раз про „Вступне до контроли“, котрый быв присвяченый тій
Info Rusín vydáva Rusínska obroda na Slovensku s finančnou podporou Úradu
Ч. 11 2015
iнфо РУСИН
проблематіці. В тім часі єден із русиньскых актівістів написав писмо на директоріат Музею Словацького народного повстаня в Баньскій Быстріці, в котрім жадав поясніня, чом в пєтнім салі музею суть памятны камянны таблы з назвами народів, котры брали участь на повстаню, і то докінця і Анґлічанів і Америчанів, котрых было довєдна, підкреслюю довєдна, в повстаню пятьдесять, але табла з написом „Русины“, там не є. Веджіня втогды зістало тихо. Ани не мало намагу одповісти. Мовчало як старый комуніста, котрый не годен по тівко роках признати правду о злочінах, котры ся наробили, і так буде радше стояти за тым, за чім стояв цілый жывот і грати мертвого хробака, притім каждый видить, же не є мертвый, лем ся му не мож рушати в корчі своїх циґаньств. Бо то бы требало мінити історію.
Міджі тым перешов 2014 рік, коли на Словакії проходили великы святкованя. Оно нелем же нихто з музею не одписав, але ани русиньска табла не прибыла в пєтнім салі і як ани почас святкованя 70-го юбілею Словацького народного повстаня в Баньскій Быстріці, так ани почас 70-го юбілею Карпато-дукляньской операції на Дуклі Русинів даяк нихто не споминав. Хоць сьме 26 років по револуції, хоць сьме вызнанов народностнов меншынов в держвах, в котрых жыєме, аж на Україну, 70-ты юбілеї єдной і другой історічной дії святковали ся так, як кібы сьме ся вернули в часі, до епохы, коли сьме „не были“. Смутна схізофренія орґанізаторів тых свят. Смутна схізофренія словацькых властей. Дістав єм мейл. Мусив єм собі го прочітати двараз, бо єм наперед не знав, ці виджу добрі. Колеґа з Округлого стола Русинів Словеньска інформовав, же на основі писма, котре тот рік написав єден із нашых довгорічных і заслуженых актівістів на веджіня Музею Словацького народного повстаня, пришла од директора того музею одповідь, в котрій оголошує, же наша пожадавка буде акцептована і святочне одкрытя таблы з написом „Русины“ одбуде ся в рамках святкованя 71-ой річніці повстаня 29-го авґуста 2015 р. Тото, што іщі минулого року не было можливе, ся днесь ставать реалностьов. Же є то історічный момент, о тім не мож похыбовати. Но оно то не є історічный момент лем про Русинів Словакії, а історічный момент про нас вшыткых, про Русинів на цілім світі, бо наш народ, його названя „Русины“ буде уж на все записаный в пєтнім салі коло далшых народів, котры на повстаню брали участь. То не є табла про Русинів Словакії, то табла про наш народ. І каждый з нас коло той таблы може чути гордость на нашых предків, котры мінили історію. Днесь ся конечно в тій проблематіці можеме чути як притомности, а не як кібы сьме ся вертали 40 років дозаду. Є то великый момент, котрый бы сьме собі мали цінити. Мерзить ня, же ся то не подарило в році, коли сьме собі припоминали округлы річніці. Но єм радый, же коло далшых річніць уж будеме і мы. І што дотулять ся того святочного одкрытя таблы, вірю, же на святкованю будуть знова і представителі держав, з котрыма сьме бок по боку бойовали за свободу. Радо увиджу, як тоты з Києва будуть тляпкати одкрытю таблы з написом „Русины“. Може їх тот аплавз перекырвить і кров їм дійде аж до мозґу, жебы конечно могли і они зачати терезво роздумовати. Сатісфацкія пришла, хоць пізно, але пришла. Єдну, дость важну, бы сьме іщі потребовали дістати з Києва.
vlády SR - program Kultúra národnostných menšín 2015.
IČO vydavateľa: IČO 17 151 074, sídlo vydavateľa: Štefániková 18, Humenné, dátum vydania periodickej tlače: 14. júla 2015
Info Rusín vydáva Rusínska obroda na Slovensku a výlučne zodpovedá za obsah projektu. Realizované s finančnou podporou Úradu vlády SR. Evidenčné číslo: EV 1739/08. Šéfredaktor: Mgr. Peter Medviď Jazyková úprava: Mgr. Anna Kuzmiaková. Výroba: Tlačiareň Svidnícka, s.r.o. Adresa redakcie a administrácie: Rusínska obroda na Slovensku, redakcia Info Rusín, Štefánikova 18, 066 01, Humenné. Tel.: Peter Medviď +421 907 291 591. E-mail: Peter Medviď: peter.medvid@gmail.com. Inzeráty, reklamy, sponzoring preberáme po dohode s povereným vedením redakcie na adrese sídla ROS v Humennom. Číslo účtu pre predplatné: 2155073158/0200. Predplatné na rok: Slovensko: 10,50 Є, Európske štáty: 15,96 Є, mimoeurópske štáty: 21 Є. Neobjednané rukopisy a fotografie nevraciame! Publikujeme i názory, s ktorými nie vždy súhlasíme. Za obsah príspevku zodpovedá autor. Redakcia si vyhradzuje právo na krátenie a štylistickú úpravu textov! Príspevky v slovenskom jazyku nehonorujeme. Info Rusín je distribuovaný aj do novinových stánkov prostredníctvom MEDIAPRESS Poprad, spol. s r.o. (okresy: Stará Ľubovňa, Poprad, Levoča, Kežmarok, Spišská Nová Ves) a KAPA DAB Prešov, spol. s r. o. (okresy: Prešov, Bardejov, Humenné, Medzilaborce, Sabinov, Snina, Stropkov, Svidník, Vranov n/T.).
Rusínska obroda na Slovensku redakcia Info Rusín Štefánikova 18 066 01 Humenné RaZ Platené v hotovosti 089 01 Svidník