iнфоРУСИН ч. 1-2 2015

русин

чісло 1-2 2015 | рiчник хii

iнфо

Iнформачный двотыжденник Русинiв Словеньска ‫ ׀‬цiна 0,50 €

факты ‫ ׀‬култура ‫ ׀‬iстория актуалны iнформацїї о Русинах а не лем про Русинiв

Актуално

Карпатьска Русь

Політіка

Далшый блаженый?

Табор двох тоталітарізмів

Русины протестують

7

10

13

Дозвукы Рождества в Пряшові

Тема дротарства в книжках русиньскых авторів

День русиньской културы, рождественных звыків і традіцій – під таков назвов одбыв ся 9-го януара 2015 р. в Театрі Александра Духновіча (ТАД) в Пряшові концерт, котрый застрішыла пряшівска Містна орґанізація Русиньской оброды на Словеньску (МО РОС).

Дротарька і єй наслідкы, може на днешній час і смішны...

А. Кузмякова, фото авторкы На зачатку ся ку притомным пригварив Владимір Противняк, член Выконного выбору РОС і єй бывшый председа, котрый быв і орґанізатором културного проґраму. Він приніс до Пряшова передати Дяковны листы про тых вызначных людей русиньского руху, котры не были участны на ославах 20-ой річніці РОС у 2010 р. в Меджілабірцях (Юрій Панько єден із главных кодіфікаторів русиньского языка, автор многых языковых документів і недавно выданого Словеньско-русинь-

▲▲

Участници стрічі: В. Янко і М. Сисак

ского словника, Ярослав Сисак – бывшый директор Театру Александра Духновіча і єден із бывшых председів РОС, Роберт Віцо, котрый высше десяткы років готував до друку періодікум Інфо Русин і іншы с. 2 ◢

А. Кузмякова Із старым ремеслом дротарства приши до контакту головно нашы люди з русиньскых сел Старолюбовняньской долины – Камюнка, Страняны і Орябина. У тых селах є може барз мало такых родин, з котрых бы їх ґазда - отець, дідо ці прадідо не ходив по дротарьці. Єдным із великой родины дротарів быв і мій отець Штефан Кузмяк зо Странян, котрый ходив на дротарьку десь до околіці Нітры, Тырнавы і інде. Доднесь памятам, як няньо раз принесли домів саламу, котру мы із старшым братом, як малы діти, виділи першый раз. Так сьме ся єй наїли (може уж не была свіжа, скоре зопсута), же сьме з ньой дістали жовтячку і о пару днів нас санітка брала до шпыталю. До Левочі, бо в Старій Любовні ани ниґде ближе іщі шпыталь не быв. А то было через самы Рождественны свята. Памятам і на перебываня в шпыталю, де на шырочезній ходьбі стояв величезный, прекрасный „єзуланок“ (стромик), на котрім были повішаны оправдивы салонкы. Оправдивы пишу зато, бо мы дома такы не мали, найперше сьме мали в златку запакованы коцочкы бандурок, пізніше коцковый цукерь. У шпыталю в Левочі, вечур, як погасли світла, мы з братом ходили красти салонкы, бо такы сьме іщі ниґда не їли. Левочскый шпыталь в тім часі быв знамый і тым, же там ся лічіли псіхічно хворы люди. Міджі дітми ся тогды гварило, же в Левочі є „Шаленый дом“, а так, як сьме ся з братом вернус. 3 ◢

2

З домова

неперіодічны выданя РОС). Вшыткых участників на концерті, меджі нима і цінных гостів – шефредактора лемківского Радіа ЛЕМ.ФМ Демка Трохановского з родинов і приятелями з Польска, ЮДр. Андрія Ліґу, председу Округлого стола Русинів на Словеньску, МУДр. Василя Янка, посланця Містьского заступительства в Пряшові і

с. 1 ◢

▲▲

▲▲

досягнуты і заслугов В. Турока-Гетеша. Потім передав слово модераторці концерту Сілвії Зелінковій, редакторці русиньского высыланя (НЕВ) з Кошыць. Она выкликовала на сцену окремых выступаючіх в проґрамі і о каждім з них што-то прозрадила. Знаме дуо з Камюнкы – Івана і Мартін Карашовы, солоспівачка Маріянна Железна - Штовкова з Хмельо-

Андрій Гнат і Іґор Латта на події в театрі.

выступаючіх в проґрамі привитав Мґр. Петро Медвідь, председа МО РОС у Пряшові. Він у своїм приговорі припомянув і дакотры вызначны юбілеї, котры собі припоминаме у 2015 році, як наприклад 20-та річніця од кодіфікації русиньского языка на Словеньску. З нагоды недожытых 75ых народенин Василя Турока-Гетеша, довгорічного председы Русиньской оброды на Словеньску і першого председы Світового конґресу Русинів, П. Медвідь спомянув основны цілі РОС, котры были

Ч. 1-2 2015

iнфо РУСИН

вой, молода співацька ґрупа Скавка зо Шамброна на челі з п. Кормошом – заспівали нашы красны колядкы і іншы співанкы, котры мали у людей великый успіх і творили першу часть концерту. У другій части проґраму пришла на сцену нашого професіоналного театру дакус незвычайна і многыма участниками очекована ґрупа музикантів - „Emotion Group“ із знамым оперным співаком - тенорістом Іґором Куцером, родаком зо Свідника. В його професіоналнім выступіню могла пря-

Федор Віцо побісідовав зо співаком Іґором Куцером.

Стовпчік Петро Медвідь Вступили сьме до нового рока. Зачінаме знова од зачатку. Окрім іншого было треба на зачатку рока подати проєкты на тот далшый рік, в тім чіслі і проєкт на выдаваня нашых новинок а такой на то требало і зробити порахованя проєктів за рік минулый. Як раз коло порахованя проєкту Інфо Русин за минулый рік єм зістав в немилім шоку. Хоць новинкы намагаме ся посылати до штонайвеце нашых обысть і інштітуцій, став предплатного є барз злый. Ніт, новинкы не выходять зато, жебы на тім Русиньска оброда на Словеньску, ці редакторы збогатли. Головнов задачов є, жебы РОС мала свій пресовый орґан і жебы люди могли чітати інформації зо жывота Русинів і головно в русиньскім языку, бо лем так, кідь буде і писемна форма языка, собі тот язык захраниме. Новинкы ту не суть про наше потішіня, але про людей, котры о них мають, або немають інтерес. Но покля о них інтерес не буде, новинкам пропаде смысел їх выдавати. На задній сторінці ся на вас знова обертаме з інформаціями о тім, як Інфо Русину можете помочі. Формы суть різны, але вшыткы потрібны. І ваша проявлена поміч нам повість о тім, якый є інтерес о нашы новинкы. Надіям ся, же не зістанеме в ганьбі, і же вкажеме, же о нашы новинкы маме інтерес. Любов ку нашому языку, нашому материньскому слову в писемній формі, є єднов із основных справ на котру мусиме думати. І новинкы тот язык утримують міджі нами. Говорить ся, же кілько языків знаш, тілько раз єсь чоловіком. Было бы смутне, кібы сьме знали вшыткы можны языкы і были декым, куповали собі різны новинкы, лем не знали тот наш язык, не куповали нашы новинкы і не были так властно добрыма Русинами. Вірю, же з новинками і штонайвекшым рахунком чітателів і предплатителів прожыєме добрый 2015 рік.

шівска публіка першый раз учути знамы русиньскы співанкы Юлії Завацькой – Вархоловой, матери Анді Варголы, котры она наспівала в часі, як пришла з родной Миковы до америцького Пітсбурґу. Была міджі нима і стародавна русиньска співанка Червена ружа трояка і іншы. Із свойов ґрупов Іґор Куцер заспівав і шумну колядку, а як придавок зазвучав і знамый таліяньскый гіт з філму „Krstný otec“. Його прекрасный голос і професіоналный спів публіка оцінила міцныма аплавзами. По завершіню културного проґраму ся учаастници концерту і выступаючі пересунули на малу сцену, де продовжовала вольніша забава – коло погощіня собі побісідовали, співали колядкы і іншы русиньскы співанкы.

Ч. 1-2 2015 ли домів, діти ся з нас высмівали, же сьме пришли зо „Шаленого дому“ з „Тринасткы“. Дас о тыждень там привезли іщі єдно дівча хворе на жовтячку од нас, мы з братом (я мала 6 а брат 8 років) сьме ку тому дівчату не ходили, бо наш дітячій розум нам гварив, же мы ся уж дакус вылічіли а она барже хвора, кідь пришла пізніше і могла бы нас наказити... Памятам і далшый момент, як ся отець вернув з дротованя домів і приніс мі боканчі, подля нього то были парадны і міцны боканчіска. Але мі ся не любили, бо такы грубы боканчі носили лем хлопці. Тоты боканчі єм не обула до школы ани раз, носила єм їх лем дома або на поле. Были такы міцны і тверды, же ниякраз єм їх не могла здерти, жебы ся їх позбыти. Нашым вышнім сусідом в Странянах была родина Дубайовых. Дідо Янко Дубай тыж ходив на дрітарьку, єдным із його „дротарьскых ревірів“ было Підкарпатя. Одты, із села Порошково, собі привів до Странян жену Марію з котров мали трьох красных сынів. І таку подобу ці наслідкы мало дротарство.

с. 1 ◢

Писали о дротарстві Тема дротарства стала добров іншпіраційов про авторів спомеджі Русинів. О дротарях треба повісти, же то были люди, котры виділи копу світа і знали і дакілько языків. Єден із першых авторів, котрый тій тематіці присвятив свою роботу быв Іван Кіндя (3.2.1892 - 20.7.1964) з Орябины, котрый як дротарь перешов многы країны Европы (Польщу, Мадярьско, Австрію, Балкан). Він зберав і народну творчость, друковав в періодічній і неперіодічній пресі у Пряшові і інде. І. Кіндя написав нелем історію спішскых дротарів, але і богате інтересне споминаня, котре вышло по його смерти в 1974 р. у

iнфо РУСИН книжці під назвов Дротарі (СПВ). В родинній традіції писаня із многодітной родины (6 дівчат і 2 хлопців) І. Кінді, продовжовала його дівка Юстина Кіндьова – Матяшовска (27.3.1931), котра жыє у Пряшові. Уж у своїй першій поетічній збірці Орябинський вінок (СПВ, 1975), котра є написана в орябиньскім діалекті, ся находять і такы віршы, де ся спомнинать тяжкый жывот дротаря, як наприклад Поздрав Орябині, Память про Івана Кіндю, Смерть дротаря, „Златы часы“. О 4 рокы пізніше, в 1979 році, вышла книжка і прозовых творів Ю. Матяшовской Великі дрібнички (СПН). І ту находиме красне повіданя – Дротарська крошня - о заучованю до дротарьского ремесла малых 12-13-річных дітей, котры вєдно з дорослыма путовали до далекого світа заробляти грошы. Найвекшу увагу темі дротарства присвятив русиньскый писатель - байкарь і прозаік Миколай Ксеняк (4.12.1933) жыючій в Ружомберку, родак з Камюнкы. М. Ксеняк так, як і Ю. Матяшовска, добрі познав судьбу неєдного дротаря, быв меджі нима і його отець, родина і многы його родаци - Камюнчане. О тім свідчіть його прекрасне літературне діло – О камюньскых майстрах - народна епопея, котру у 1994 році выдала Русиньска оброда. Книжка є о то цінніша, же вышла в камюньскім діалекті, котрый їй нелем придавать на оріґіналности, але і жыво докреслює характер богатых камюньскых церьковных і світьскых звыклостей в часі цілого календарьного рока. А в неостатнім ряді є то велике росповідачске діло о ґеройскых чінах, подіях і жывотній судьбі многых людей. Окрем того вшыткого, находиме ту велике і про наш час так потребне богатство русиньскых назв, слов, котры обогачують русиньскый словниковый фонд з різных областей жывота на селі. У тій книжці была надрукована і Приповідка о дротарьови, котра была пізніше здраматізована, высылали єй в радіо і котру на нашій професіоналній сцені з успіхом грав і Театер Александра Духновіча в Пряшові (1994). З пера М. Ксеняка, окрем великого богатства його байок, вышли далшы книжкы з дротарьсков тематіков Біда Русинів з дому выганяла, котру в 2002 році выдав Світовый конґрес Русинів і Жмені родной землі, яку выдав Сполок русиньскых писателів Словеньска в 2009 р.

З домова

3

Найновшый прибыток путованя дротарів З дротарьской крошні - так назвав свою недавно выдану книжочку – Росповіданя о родостромі орябиньскых бляхарів ці дротарів Інґ. Миколай Корманик, председа Містной орґанізації Русиньской оброды на Словеньску, жыючій в Старій Любовні, родак з Орябины. М. Корманик у своїй родинній фірмі КОМЕКО, котра ся находить

недалеко од автобусовой і влаковой штації в Старій Любовні, выроблять комины і про загранічных одберателів. При фірмі є пензіон з рештавраційов, але і хыжа русиньскых традіцій, де ся находить експозіція родостромів русиньскых родин, кроїв, стародавных і сучасных фотоґрафій, образів. Просто вшыткого того, што припоминать жывот Русинів – путованя за заробком по цілій Европі, а то нелем по дротарьці, але і за далеке море до Америкы. Є то оріґінална збірка предметів, котры приближують 150 років єдной русиньской дротарьской родины і заведуть нас до єй минулости. Окрем того, М. Корманик там орґанізує културны акції, котры суть так само повязаны з русиньскыма церьковныма і світьскыма традіціями. Книжка Корманикового жывого споминаня є на першый погляд невелика, тоненька, мать лем 36 сторінок. Но єй обсяг творить далеке навертаня мысли автора до минулых літ бідного жывота людей нашого села, котрым мусили перейти многы родины в Орябині. Бідный і малоуродный ґрунт над Орябинов, родну хыжу і родину мусив ґазда нераз охабити, брати на плечі тяжку крошню і давай до світа на заробок, жебы ужывити родину і дашто до ґаздівства прикупити. Автор росповіданя через свій род – штири ґенерації родины Корманиковых - одкрывать перед чітательом конкретны факты з цінной історії жывота нашых дротарьскых предків, котры зачатком 19-го ст. путовали на заробкы і до далекых країв Румунії ці Сербії. Дакотры, як наприклад стрыко М. Корманика і його меновець, собі на дрітарьці нашов румуньску жену і остав жыти в Румунії. Книжка є обогачена о многы стары і цінны фотоґрафії з родинного албуму автора, котры документують і докреслють його росповіді.

4

Інформачный сервіс

iнфо РУСИН

◼◼ Русины Спіша ославили 15-ый юбілей на балі

Iнформачный сервіс – З домова і зо світа ◼◼ Православне Рождество в Кошыцях 11-го януара 2015 р. в Катедралнім православнім храмі Успенія Пресвятой Богородиці і св. Яна Милостивого в Кошыцях за участи Його Преосвященства Ґеорґія, архієпіскопа Михалівско-кошыцького, духовенства і великого чісла віруючіх, ся уж 4-ый раз одбыв концерт під назвов Православне Рождество в Кошыцях, котрый каждый рік орґанізує Православна парохія в Кошыцях під ґаранційов Православного хору катедралного храму на челі з його діріґентков Др. Славков Ксенійов Рудачковов. Традіцію рождественных концертів перед 6 роками засновав Мітр. прот. Імріх Белейканіч, як парох і настоятель Катедралного храму. На жаль, днесь уж о. Белейканіч міджі нами не є, минулого року його душа одышла до вічности. При заснованю той традіції нам повів, жебы сьме різдвяны звыкы і традіції дотримовали і обновляли, бо то є велике културне богатство, котре нам зохабили нашы родічі, дідове і прадідове. Не довольме, жебы тоты нашы стародавны звыкы в днешній неспокійній поларізачній добі заникли, бо тоты рождественны співанкы і колядкы суть прекрасны. Они нас обогачують нелем формално, але проникають до нашых сердець, думок і заведуть до тых часів, коли ясна звізда на небі світила і голосила, же Пречістая Діва сына породила. По привитаню притомных і вступнім приговорі, модераторка концерту Штефанія Левканічова позывала перед іконостас співацькы колектівы - мужску співацьку ґрупу ПОЛЯНА з Кошыць під діріґованьом Ярослава Діргы. Радостну новину о народжіню малого Ісуска оголосили колядков Во Віфлеємі засіяла зоря... Їх звучны співы припоминали колишніх валальскых парібків при співаню колядок під окнами на Щедрый вечур. Співацькый хор св. Ростіслава при Катедралнім храмі св. Кіріла і Мефодія з Михаловець з діріґентом Матушом Костічаком заспівав Во Віфлеємі весела новина. Радостну новину співом припомянув і Православный молодежный хор св. апостола Андрія Первозваного з Міджілаборець під діріґованьом Михаілы Момотовой колядков Бог ся раждає. З великов радостьов віруючі в храмі привитали перед іконостасом в кроях пообліканы орябиньскы жены з Православного храму Успенія Пресвятой Богородиці в Орябині з діріґентков Др. Аннов Деревяниковов. Їх спів звучав так мелодічно і прекрасно, жебы ся дали слухати од рана до вечера. Може і зато за великого аплавзу ся жены вертали і заспівали іщі пару колядок. З потішіньом прияли віруючі спів україньской співачкы Ольґы Угнівенко з Києва і Тріа - Угнівенко, Рудачкова і Мацкова. На завершіня концерту з піснями і колядками выступив наш Катедралный хор храму Успенія Пресвятой Богородиці і св. Яна Милостивого в Кошыцях з діріґентков Др. Славков Ксенійов Рудачковов. Перед закінчіньом концерту вшыткы выступаючі перед іконостасом і віруючі в храмі заспівали тропарь Рождество Твоє Хрісте Боже наш. Інж. Іван Фріцькый

◼◼ Федор Віцо – Русиньска особность 2014-го рока Як інформує інтернетовый портал rusyn.sk в Братіславі проходив вже 12-тый бал Русинів, котрый шторік орґанізує Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска (ЗІРС). Бал быв одкрытый председом ЗІРС-у Михалом Штеньом, котрый міджі участныма привитав і Марію Єдлічкову, повірену задачами уповномоченого про народностны меншыны і етнічны ґрупы в Словацькій републіці. Майже 180 участных было в рамках балу свідками святочного моменту – передаваня нагороды „Русиньска особность 2014-го рока“. Нагороду по четвертый раз передавало ЗІРС. Порота в складі Володимір Лихварь, Ян Липиньскый і Михал Штеньо

Ч. 1-2 2015

вырішыла оцінити за ціложывотный вклад і тырвалый хосен про розвиток русиньской културы Федора Віца, знамого русиньского карікатісту. Перед Федором Віцом были ЗІРС-ом нагороджены Марко Шкоп, Марія Мачошкова і Михал Штеньо. Нагородежены діставають в рамках нагороды подарунок – зменшену пластіку скулптуры „Медова баба“ од академічного скулптатора Марека Жітняна. Оріґінал деревяной скулптуры Медова баба находить ся над селом Новоселиця в окресі Снина. Назва скулптуры є повязана з історійов – таємно называть ся подля Жофії Матяшовской, простой, скромной і робітной пчолярькы. Поголоска о якостнім меді од Матяшовской скоро пошырьовав ся. Найвешкыма одберателями меду од Матяшовской были чоколадовні в Коліні і фабрика на перникы в Пардубіцях, пише далше сайт rusyn.sk.

-пем-

◼◼ Колысочка выдала „Русиньскый язык про найменшых“ Ку кіцню 2014 р. обчаньске здружіня Колысочка, котре орґанізує і вечурні школы русиньского языка, выдало інтересну книжку під назвов „Русиньскый язык про найменшых“, котра має служыти про навчаня русиньского языка діти предшкольского віку. Така книжка в історії Русинів выходить першый раз. На книжці робив колектів авторів Крістіна Варшова, Марек Ґай, Ян Гриб і Марія Ясикова. Як пише во вступі до книжкы Люба Кральова, председничка о. з. Колысочка, авторка проєкту і ініціаторка выданя книжкы, кідьже ся дотеперь ниґда не учіли діти в матерьскых школах русиньскый язык і не было з чого учіти наш материньскый язык в літературній нормі, навеце ани єдна учітелька матерьской школы не кінчіла свою апробацію із русиньскым языком, ословила Колысочка Крістіну Варшову, директорку єдной із матерьскых школ в Снині, ці бы не помогла як довгорічна учітелька сотворити таку книжку про діти предшкольского віку. Колысочка ословила і Марека Ґая із Марійов Ясиковов, авторів книжок про діти школьского віку, жебы помогли К. Варшовій і написали книжку довєдна. Кідьже была потрібна і поміч далшого скушеного автора учебників русиньского языка, колектів авторів розроснув ся о Яна Гриба. Основнов штруктуров книжкы суть штири части рока. До окремых місяців школьского рока, або штирьох частей календарьного рока, суть уведжены темы, котры односять ся ку ним. Книжка є збудована – кідьже діти іщі не знають чітати, на слуханю з порозумліньом і комунікації по русиньскы. Авторы написали книжку так, жебы учітелькы могли гравов формов учіти діти язык, жебы го слухали і розуміли му, жебы ся діти розбісідовали за помочі рисунків і ілустрацій, котры до книжкы нарисовала вытварничка Алена Седлакова. Книжка є досправды повна красных ілустрацій, стишків од нашых русиньскых авторів, співанок і гер. Не бракують ани гаданкы. Як пише далше во вступі Люба Кральова, головным цільом выданя той книжкы было дати до рук учітелькам і дітьом в матерьскых школах методічный, часточно і робочій матеріал і в будучности Колысочка хоче выдати робочій зошыт про діти в тій віковій катеґорії. Выдаватель надіять ся, же книжочка збудить інтерес родічів Русинів і їх дітей о навчаня нашого языка уже в матерьскых школах. Публікація была выдана дякуючі фінанчной дотації Уряду влады Словацькой републікы з проґраму Култура народностных меншын 2014. Петро Медвідь

31-го децембра 2014 р. Русины ославили 15-ый юбілей од взнику Сполку Русинів Спіша (СРС) на 15-ім балі в готелі Аґроклуб у Великій Ломніців під Татрами. Вшыткых участників і гостів на балі привитав Юрко Харитун, председа СРС. Прекрасна околіця, шумны просторы, проґрам молодых танечників, смачны їдла, музика, богата томбола. До танця грала ґрупа Дінамікс із Сабінова і „діджей“ Любо Реґец з Кежмарку, а так каждый – молоды і старшы - собі пришли на своє. На балі звучали співы і музика – чеськы, словеньскы, ґоральскы, україньскы, но переважно нашы русиньскы. Завдякы доброжычливых спонзорів была богата і томбола – 48 цін, меджі котрыма была тыжденна доволенка на остров Бряч до Хорватьска, модерный телевізор, горскый біціґель, мікровлнка і многы іншы красны ціны, меджі нима як бонус і збіркы поезій Юрка Харитуна, знамого русиньского поета і председы Сполку Русинів Спіша в єдній особі. Ю. Харитун є лавреат Премії Александра Духновіча за русиньску літературу, котру фінанцує Штефан Чепа з Торонта і уділює Карпато-русиньскый научный центер в США. За попередні рокы быв Ю. Харитун за свої поетічны творы нагородженый і Літературным фондом на Словакії Цінов Александра Павловіча, а то двараз за собов. Гітом юбілейного балу была співанка Бабілон зміксована з нашов знамов русиньсков співанков Заспівайме собі... У другій части готела были і загранічны турісты, котры пришли до Татер на лижовачку і так могли послухати і видіти як ся забавляють Русины, а то до 6-ой годины рана. Велика подяка за добру орґанізачну роботу належить Еві Харитуновій, Властьови Харитунови і остатнім членам СРС, котры помагали приготовити тоту прекрасну забавну акцію.

-АК-

◼◼ Выголошеный конкурз русиньской літературы Карпато-русиньскый научный центер в Споєных штатах Америкы выголошує каждорічну Премію Александра Духновіча за русиньску літературу. Премійов тісяч америцькых доларів і бронзовов скулптуров карпатьского медвідя буде оцінена нaйліпша книжка в катеґорії поезії або прозы, котра є написана по русиньскы і надрукована за послідній 5-річный період, інформують Інтернетовы новинкы Акадамії русиньской културы в Словеньскій републіці. Премію фінанцує Штефан Чепа з Торонта і уділює Карпато-русиньскый научный центер в США. Книгы красной літературы надрукованы в роках 2010 – 2014 мають право здобыти премію в році 2015. Повинностьов авторів або выдавателів є представити і предложыти по 3 екземплары з каждой книжкы з коротков біоґрафійов автора. Матеріалы треба загнати до 1. апріля 2015 р. Літературны творы буде оціньовати фахова комісія, в котрой складі суть тот рік: Патріція Крафчік (США), Богдан Горбаль (США), Олена Дуць-Файфер (Польща). Адресы, на якы треба загнати матеріалы: 2 екземплары: Patricia Krafcik, The Evergreen State College, Olympia, Washington 98505 USA (e-mail: krafcikp@evergreen.edu), 1 екземплар: Olena Duć-Fajfer, ul. Chełmońskiego 72E/13, 31-340 Kraków, Polska Жрідло: www.rusynacademy.sk

◼◼ Вышли три новы русиньскы книжкы Як інфомують Інтернетовы новинкы Академії русиньской културы в Словеньскій републіці, недавно вышли три новы русиньскы книжкы. Першов є зборник поезії Юрка Харитуна з Кежмарку (родак зо Старины) під назвов Мої надії, котру на 176 сторінках выдала Академія русиньской културы в СР. Другов книжков є зборник поезії Кветы Мороховічовой Цвик із Новых Замків (родачка з чеського Мосту, яка дітинство пережыла у русиньскім Пчолинім). Книжка Морохові-

Ч. 1-2 2015

iнфо РУСИН

човой Цвик має назву Любовны періпетії (90 сторінок). Останьов книжков є зборник стишків про діти од автора Петра Ялча з Міджілаборець – Мамко, подьме чітати (96 сторінок). Послідні дві зо спомянутых книжок выдав Сполок русиньскых писателів Словеньска. В припаді інтересу можете контактовати Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові на імейловій адресі urjk@unipo.sk. Жрідло: www.rusynacademy.sk

2. 2. 2015 понедільок 18.15 – 18.40 Радіоновины

◼◼ В русиньскім селі Тополя зрештавровали іконостас із 17-го столітя

6. 2. 2015 пятніця 18.15 – 18.40 Радіоновины

В селі Тополя, сниньского окресу (Словакія), зрештавровали цінный іконостас котрый походить із деревяной Ґрекокатолицькой церькви св. Архістраты Михаила. Інформує о тім словацькій реґіоналный дневник Korzár. Як повів про новинкы говорця Пряшівской ґрекокатолицькой єпархії Любомір Петрик, Ґрекокатолицька архієпархія в Пряшові в співпраці з рештавраторскым ателъєром в Братіславі вже дакілько років інтензівно робить на всокочіню цінной културной дідовизны, деревяной церьковной архітектуры, як і цінных іконостасів, котры находять ся в деревяных церьквах. В тых днях закінчіли остатню етапу рештаврованя іконостасу і цілого мобіліару в Тополі. Пізнобароковый іконостас в Тополі походить зо старшой церькви, котра є датована коло 1700 р. і дакотры іконы суть подля фаховців із кінця 17-го столітя. Закінчіньом шестой етапы рештавраторскых робіт, котры ся дотуляли головно жертвеника і всокочіня престолной іконы Зниманя з хреста, быв комплетно зреконштруованый цілый мобіліар в церькви, інформує Петрик в дневнику Korzár.

-пем-

◼◼ Веце грошей в жупі Пряшівкса жупа хоче дати веце грошей до културы і соціалной области. Жупан і його депутаты на то планують схосновати часть пожычкы з Европской інвестічной банкы, з котров жупан Петер Худік підписав в децембрі минулого рока змлуву на черьпаня 25 міліонів евр. Пряшівска жупа буде тоты грошы черьпати постуно почас трьох років. Тот рік бы ся мало схосновати 8,3 міліона евр. О тім, якы конкретны проєкты будуть підпорены з пожыченых грошей будуть рішыти на їднанях депутаты пряшівского краю.

-пем-

◼◼ День Русинів В Сербії проходив день Русинів. День Русинів в Сербії становив Світовый конґрес Русинів на 17. януара, коли собі войводиньскы Русины припоминають тот день із 1751 рока. Втогды адміністратор Бачкы Франц Йозеф де Редл підписав документ о заселіню Великого Крестура 200-ма русиньскыма родинами.

-пем-

◼◼ Гекері на русиньскім сайті Інтернетовый сайт Руского слова быв в суботу 17. януара заатакованый гекерами, котры ся называють Ґрупа войовників Косова. Тот атак не быв першым атаком на інтернетовый сайт, котрый зъєдинує аґентуру Рутенпресс і русиньскы періодіка Войводины. Стало ся так вже у 2014-ім році. Редакція Руского слова дала сайт до ходу знова уж почас того дня.

-пем-

◼◼ Припоминали собі Русенка 125 років од народжіня вызначной особы припоминали собі і на Лемковині. 15. януара минало 125 років од народжіня Івана Русенка, педаґоґа, поета, писателя, ґрафіка, карікатурісты і журналісты з Лемковины. Русины на Лемковині тоту вызначну особу называють і своїм учітельом. Памятна комната Івана Русенка находить ся в Рускій Бурсі в Ґорлицях.

-пем-

РУСИНЬСКЫЙ ПРОҐРАМ (ФЕБРУАР 2015)

4. 2. 2015 середа 18.15 – 18.40 Радіоновины

7. 2. 2015 субота 14.00 – 15.00 Музичны поздравы 19.00 – 20.00 Радіомаґазін 20.00 – 21.00 Радіо молодых, Приповід ка: Л – як Любов 21.00 – 21.30 Подобы жывота:

В. Турок-Гетеш,

недожыты 75.народенины 21.30 – 22.00 Музика народности 22.00 – 23.00 Бісіда кумів, репріза 8. 2. 2015 неділя 20.00 – 21.00 Село грать, співать і думу

думать 21.00 – 21.30 Гітпарада русиньскых

співанок, репріза 21.30 – 22.00 Літературна релація,

репріза 22.00 – 23.00 З розгласового архіву 23.00 – 24.00 Радіомаґазін, репріза

Інформачный сервіс

5

Проґрам Театру

Александра Духновіча на місяць фебруар 4.02.2015 Не чуджолож (Велика сцена, 19.00 год.) Драматізації Толстого прославленых новел перепоєных до єдного оповіданя зо сполочным меновательом, котрым є манжелство. Не чуджолож є драматізаційов новел Родинне щастя, Діявол і Кройтцерова соната. Євґеній ся по смерти вітця вертать із Москвы на село, жебы ся постарав о банкротуючу цукрьоварню і свої сестры. Моралка на селі є інша од моралкы в місті і любовне одношіня не годно утримати в утаєности. Його сестры Катя і Маша будуть тихо бойовати о жениха, котрый є од сімнацятьрічной Машы о двадцять років старшый. По весілю приходять діти, провінчна отупность, туга по Москві і скусительтво, котры розбивають солодке родинне щастя. Толстого святы, повны ідеалів, увязнены во фабриці ілузій, крегкых снів із цукрю і богатой фантазії, боюють проти діяволови в собі, жебы зістали перед остатніма непосквернены.

11.02.2015 Чуєш мамо (Велика сцена, 19.00 год.)

11. 2. 2015 середа 18.15 – 18.40 Радіоновины

Твор молодого сербского автора Воїслава Савіча, в котрім автор на взорці єдной родины вказує на взник напятя і траґічных недорозумлінь в одношіню міджі найблизшыма. Жебы автор обышов травматізуючі зажыткы з боку публікы, намагать ся формов комедіялности рішыти тоты проблемы.

13. 2. 2015 пятніця 18.15 – 18.40 Радіоновины

18.02.2015

9.2. 2015 понедільок 18.15 – 18.40 Радіоновины

14. 2. 2015 субота 14.00 – 15.00 Музичны поздравы 15. 2. 2015 неділя 09.00 – 10.00 Літурґія ПЦ 16. 2. 2015 понедільок 18.15 – 18.40 Радіоновины 18. 2. 2015 середа 18.15 – 18.40 Радіоновины 20. 2. 2015 пятніця 18.15 – 18.40 Радіоновины 21. 2. 2015 субота 14.00 – 15.00 Музичны поздравы 20.00 – 21.00 Радіо молодых, При повідка: Двоє ґенералів 21.00 – 21.30 Літературна релація.

В. Купка: Забыта четверта

страна 21.30 – 22.00 Музика народности 22.00 – 23.00 Село грать, співать і думу

думать, репріза 22 . 2. 2015 20.00 – 21.00 21.00 – 21.30

21.30 – 22.00 22.00 – 23.00

неділя Бісіда кумів Гітпарада русиньскых співанок Подобы жывота, репріза З розгласового архіву

23. 2. 2015 понедільок 18.15 – 18.40 Радіоновины 25. 2. 2015 середа 18.15 – 18.40 Радіоновины 27. 2. 2015 пятніця 18.15 – 18.40 Радіоновины 28. 2. 2015 субота 14.00 – 15.00 Музичны поздравы

Кырхень Безсмертный (Велика сцена, 19.00 год.) Кырхень Безсмертный є пєса Евы Маліті Франьовой, словацькой драматічкы. Є то маґічна і крута траґікомедія із селькоского оточіня, котра давать добру шансу аж в раю. Бо ту на Земли, ся нашыма жывотами пошырює головно зло. Зло, о котрім часто не знаме, бо снує поза хрыбеты і уха тых, котрых хоче обрати. Зло, котре є безсмертне і тяжко го загнати до гробу. В родинній траґедії авторка формує маґічно-реалістічну сновалну метафору якраз на Словеньско, на конець еры соціалізму. Кырхень Безсмертный отець родины, народа, антігерой, інтріґан, любитеь розкошу, метафора абсолутного зла, стоїть од зачатку пєсы над гробом. Але на другый світ пішле найперше вшыткых коло себе. Він сам є невыгубительный. Кырхень Безсмертный має своїх колаборантів, выховать і свого наслідника. З кінцьом соціалізму ся не выгубило плане коріня нашой сполочности і ледво їх выгубиме з приходом іншакой културно-сполоченьской еры. Бо суть закорінены глубоко в народі, на селі, в родинах.

25.02.2015 О двох ґенералох (Мала сцена сцена, 19.00 год.) О двох ґенералох є пєса на мотівы оповіданя Михаила Салтыкова-Щедрина. Герої той інсценації перекрачують помыслену лінію міджі реалітов і выдумков. І то способом ласкавым: наднесенов фантазійов. Двоми пензійонованы ґенералы привитають публіку в хыжці з адекватнов порційов мужского скаржіня, взаємным добераньом ся. З властныма снами, ці незвычайныма представами. Ґенералы ся несподівано знайдуть на пустім острові в середині моря. Їх єдиным партнером є великый їдаленьскый стіл. І публіка. І несподіваня. Чекать на вас файна театрална забава.

6

Розговор

Ч. 1-2 2015

iнфо РУСИН

Rimová: Píšem po slovensky, ale nevylučujem rusínsku knihu Vydala šesť kníh v slovenčine, jednu v českom preklade, a pritom má iba 29 rokov. Práve v týchto dňoch jej vyšiel najnovší román.

Spisovateľka s rusínskymi koreňmi Andrea Rimová.

Ako ste v detstve a mladosti prežívali, že patríte k inému, než majoritnému národu?

Vyrastala som v Medzilaborciach, ktoré mnohí označujú za Mekku Rusínov. Na základnej škole sme mali výklad v slovenčine, avšak cez prestávky chodbami rezonoval rusínsky jazyk. Hovoriť inak, ako sa píše v knihách, nám ako deťom pripadalo prirodzené, hovorili tak predsa takmer všetci naokolo. O Rusínoch sme sa učili dosť na hodine dejepisu. Vedeli sme okrem iného, že žijeme na Slovensku, ale sme Rusíni a máme vlastný jazyk. To nám stačilo a výraznejšie sme to neriešili.

Už na strednej škole ste však «vystúpili» z väčšinového rusínskeho prostredia. Ako na to ďalej reagovalo vaše rusínske povedomie?

Na strednej a vysokej škole to bolo iné.

Navštevovala som gymnázium so zameraním na telesnú výchovu, neskôr filozofickú fakultu, oboje v Prešove. Hneď na začiatku štúdia moji spolužiaci nechápali, ako dokážem hovoriť pekne po slovensky, keď môj materinský jazyk je iný. Rodičia mnohých spolužiakov však mali rusínske korene a ovládali aj niektoré naše slovíčka. Na internáte, kde som bývala, som spoznala aj mnoho Rusínov z iných lokalít na Slovensku.

Vymieňali sme si zážitky, zvyky a aj keď rusínčina je v každej lokalite trošku iná, komunikovali sme výhradne po rusínsky.

Slovensky hovoriaci kamaráti nás často v tichosti pozorovali a nechápali.

Máte za sebou šesť kníh. Na takú mladú spisovateľku je to skutočne úctyhodné. Kde beriete inšpiráciu? Do akej miery píšete v knihách o sebe?

Moje pisateľské aktivity začali pred takmer dvadsiatimi rokmi, keď mi v novinách vyšiel prvý článok. Potom to boli úvahy a básničky, neskôr školský a internátny časopis, novinové články v rámci praxe počas masmediálnych štúdií. Potom som určitú dobu nenapísala ani slovo. Dnes toto obdobie vnímam ako ticho pred búrkou. Búrkou označujem to, čo vo mne vyrástlo – závislosť od písania. Baví ma tvoriť príbeh. A inšpirácia?

Ide o spojenie fantázie a reálneho života, ktorý prebieha všade okolo mňa. Denne stretávam množstvo ľudí a každý má svoj príbeh. Ja ho mám tiež. Keď to všetko zmiešam dokopy a precízne vyvážim, vznikne román.

Aký ste typ na písanie – rovno píšete do počítača, alebo musíte text «vysedieť», škrtáte a vraciate dej naspäť?

Môj príbeh vzniká niekoľko týždňov v hlave a keď som rozhodnutá, pustím sa do písania. Dovtedy zaspávam s diktafónom pri hlave a zapisujem si poznámky do mobilu aj počas cesty autobusom, či v rade na pošte. Knihu už píšem priamo do počítača, ale vždy mám poruke zošit, do ktorého si robím poznámky. Je jednoduchšie v čase potreby prelistovať pár strán, než hľadať informácie v mase textu. Zošit je krásne farebný, pretože si tam rôznymi zvýrazňovačmi označujem fakty súvisiace s konkrétnymi postavami.

nedošla. Mala som v hlave jazykový mix.

Pracovala som v hotelovej reštaurácii a prispôsobovala som sa jazyku, ktorým hovorili hostia. Už dlhší čas však uvažujem o jazykovej škole, kde by som si určite vybrala ruštinu. Hlavne kvôli azbuke.

Čo vám dáva rusínstvo, boli by ste taká, aká ste, aj bez toho, že ste Rusínka?

Neviem. Fakt je, že ňou som a myslím, že aj vďaka tomu som taká, aká som. Nedelím ľudí na Slovákov, Rusínov či Čechov, ale na dobrých a zlých. Veľa Rusínov má ambície presadiť sa v rôznych oblastiach práve vďaka tomu, že vyrastali ako súčasť národa bez vlastného štátu. Akoby chceli ukázať svetu, kto sú. Možno práve toto mám aj ja v podvedomí a ovplyvňuje to cestu, ktorou som sa rozhodla kráčať.

Hovoríte doma po rusínsky?

S mojou rodinou hovorím len po rusínsky.

So sestrou som sa pokúšala hovoriť po slovensky, keď ma zoznámila so svojím českým priateľom, svojím neskorším manželom. Bolo to strašne komické a neprirodzené. Vydržalo mi to asi päť minút.

Čo vám hovorí rusínska literatúra?

Ste Rusínka z Medzilaboriec, vaše knihy však zatiaľ s rusínstvom nesúvisia.

Chceli by ste raz čerpať aj z tohto prostredia?

Nevylučujem, že v budúcnosti sa do niečoho takého nepustím.

Ak by ste raz napísali knihu, ktorá by sa dotýkala Rusínov, vedeli by ste ju napísať po rusínsky a v azbuke?

Bolo by to veľmi zaujímavé. Musela by som si však naštudovať množstvo informácií a momentálne som pracovne natoľko vyťažená, že na to nie je čas. Azbuku úplne neovládam a momentálne by som ňou nedokázala písať. Na škole som sa učila angličtinu a nemčinu a potom som dlhé roky žila na Cypre. Postupne som začala komunikovať po grécky a neskôr aj po rusky, avšak k písaniu v týchto jazykoch som

Keďže neovládam azbuku, rusínske knihy zatiaľ nemôžem čítať. Ale pred rokom prišiel na krst mojej štvrtej knihy Jozef Kudzej z Ňagova, autor duchovnej poézie a bájok.

Dovtedy som o ňom iba počula. Na konci besedy pred krstom prišiel za mnou a venoval mi svoje knižky, bájky v rusínskom jazyku, avšak písané latinkou. Veľmi som sa potešila a prečítala som ich hneď v ten deň. A Boli skvelé aj vtipné a pán Kudzej mi prostredníctvom nich ukázal iný rozmer rusínskeho jazyka.

V poslednom čase ste sa už usadili na Slovensku a žijete v režime štandardne zamestnaného človeka. Máte ešte čas na písanie ako predtým?

Obávala som sa, že nie, najmä ak si moja práca vyžaduje sedenie pri počítači a kreativitu. No všetko sa dá. Po večeroch a víkendoch sa mi za šesť týždňov podarilo stvoriť najnovšiu knihu Lavína. Hneď po vydaní sa dostala medzi najpredávanejšie knihy a sú na ňu výborné ohlasy.

Myslíte si, že by vás raz písanie mohlo uživiť?

O tom nepochybujem. Ale ešte nie je ten správny čas. Keď príde, budem to určite cítiť.

Zhovárala sa Táňa Rundesová Foto: Archív Andrea Rimová

Ч. 1-2 2015

iнфо РУСИН

Далшый блаженый Ґрекокатолицькой церькви на Словакії? Є можливе, же в будучности буде мати Ґреакокатолицька церьков на Словеньску далшого, уж четвертого, блаженого зо своїх рядів. По беатіфікації Павла Петра Ґойдіча, Василя Гопка і Метода Домініка Тырчкы ся на кінці януара в Пряшові одкрыє процес беатіфікації Яна Мастиляка. Петро Медвідь Пряшівска архієпархія одкрывать процес беатіфікації першого ґрекокатолицького редемпторісты зо Словакії Яна Мастиляка. Свято одбуде ся почас архієрейской літурґії в пряшівскім Катедралнім соборі св. Йоана Крестителя в суботу 31-го януара 2015 р. Процес одкрыють з нагоды стрічі монахів і монахынь ґрекокатолицькой метрополії, інформує Пресова аґентура Католицькой церькви на Словакії. Ян Мастиляк быв першым ґрекокатолицькым редемпторістом зо Словакії. Народив ся 5-го новембра 1911 р. в Нижнім Грабовці, в окресі Вранов над Топльов. Його отець умер в копалні в Споєных штатах Америкы. Діти выховавала мати. В 1922 році (як 11-річный) вєдно зо своїм братом Мастиляк зачав штудовати в редемпторістічнім ювеніаті в Глучіні на Мораві. В 1928 році пішов до новіціату редемпторістів выходного обряду в Стропкові. По новіціаті одышов штудовати до Обожіштя в Чехії, де была богословска семінарія празьской провінції редемпторістів. 9-го авґуста 1933 р. го мукачівскый єпіскоп Александер Стойка рукоположыв на діакона. О рік пізніше го высвятив за священика. В 1935 році докінчів свої штудії в Обожішті і курто быв в монастырю в Михалівцях. Восени того самого рока наступив на основну воєньску службу в Кошыцях і пізніше в Празі. В 1937 році го з монастыря післали штудовати до Рима. Штудовав на Ґріґоріяньскій універ-

зіті і здобыв там тітул ліценціату із богословія. На Папскім выходнім інштітуті потім здобыв у 1942 році тітул доктора наук выходных церьквей. І ліценціат і докторат робив на тему Владиміра Соловйова. В 1944 році ся Мастиляк вернув на Словакію і став ся іґуменом михалівского монастыря. Од осени 1945 р. передавав доґматіку, філозофію і орьєнталістіку в семінарії в Обожішті. Там быв 14. марца 1950 р. взятый до арешту і обвиненый із протидержавной діательности і шпіонажі про Ватікан. Быв зарахованый міджі 10 „найнебеспечнішых“ монахів в Чехословакії, з котрыма комуністічны власти зробили монстерпроцес. Во выконштруованім процесі, в котрім вєдно з ним были суджены, як было спомянуте, і далшы представителі католицькых монашескых чінів, быв 5-го апріля одсудженый на дожывотну кару і кідь пропонована была кара смерти. Быв арештованый в Рузыні, на Панкраці, на Мірові, у Валдіцях і в Леополдові. В 1955 році му была на основі амнестії презідента републікы скорочена кара на 25 років арешту. Пропущеный быв наконець по 15-ох роках в 1965 році. По пропущіню не міг робити священьску діяльность, зато собі нашов роботу заградника, пак тлумача. В 1968 році быв єдным із тых, што помогли обновити Ґрекокатолицьку церьков і быв менованый за іґумена михалівской віцепровінції редемпторістів. Про слабе здравя не быв годен актівно робити душпастырьску діяльность, зато присвячав ся головно выуці тайных кандідатів священства, з котрых было пізніше майже 30

Юбілей Павла Роберта Маґочія

70 років дожыв ся вызначный науковець, карпаторусиніста русиньского походжіня Павел Роберт Маґочій. Родак із Енґлвуду в Споєных штатах Америкы є потомком карпаторусиньскых еміґрантів і є знамый нелем Русинам в Америці, але по цілім світі. Петро Медвідь Народив ся професор Павел Роберт Маґочій 26-го януара 1945 року. Його родічі были еміґранты з Підкарпатя і він є третє поколіня америцькых

Русинів, котры ся актівно інтересують історійов і културов своїх предків в Карпатах. Закінчів Рутґерьску універзіту, штудовав далше на Прінстоньскій універзіті і на Гарвардьскій. Писати свої роботы о Русинах і орґанізовати науковы конференції зачав іщі як дослідник Гарвардьской універзіты в 70-тых роках 20-го столітя. В 1980 році став ся ведучім катедры українознательскых штудій Торонтьской універзіты в Канаді. В 1996 році быв выбраный до Академії наук Кральовского общества Канады. Маґочій є таксамо засновательом Карпаторусиньского дослідного центру, котрый выникнув у 1978 році. Быв і співосновательом Світового конґресу Русинів, єден час і председом выконного орґанну СКР –Світовой рады Русинів. Много раз быв ініціатором скликаня науковых конференцій о Русинах в Европі і Споєных штатах Америкы.

Актуално

7

высвяченых. Таксамо сповідав і духовно вів людей. Знав 14 языків, што выхосновав на плодну тлумачску діяльность. Про потребы тайных штудій і формації монахів і віруючіх протлумачів веце як сто загранічных книжок до словацького языка. Тоты тлумачіня потім пошырьовали ся саміздатом. Умер 2 місяці перед револуційов у 1989 році. Одкрытя процесу беатіфікації є лем першым кроком. В нім ся будуть зберати документы і факты з його жывота, на основі котрых ся вырішыть, ці буде выголошеный за блаженого. Процес може тырвати дакілько років. Но в споминах тых, котры Яна Мастиляка знали особно, то є чоловік, котрый жыв святым жывотом. О своїм арештованю ниґда не хотів бісідовати і о своїх вязнителях ниґда не повів нич плане. Все говорив, же лем робили свою роботу.

Маґочій публіковав стовкы статей з різных науковых дісціплін – з історії, бібліоґрафії, языкознательства, картоґрафії, політолоґії, котры дотуляють ся Русинів, Централной Европы і Україны. Написав таксамо дакілько книжок. Може найзнаміша і найпопуларніша Маґочійова книжка то Народ нивыдкы, котра была протлумачена до дакілько языків. Народ нивыдкы є ілустрованов історійов карпатьскых Русинів. Маґочійовы науковы роботы ся стали знаныма в европскій отцюзнині по револуції у 1989 році. Як раз і они допомогли забеспечіти ідеолоґічне обґрунтованя про найновше русиньске народне возроджіня. Маґочій у своїх роботах підтримує ідеу, же Русины суть окремый народ і мають право пошырьовати свій язык і културу у вшыткых державах, де жыють. Много з його науковых статей і полемічных діскузій з тыма, котры бісідують, же Русины не суть окремым народом, было надрукованых в двотомній книжкці Of the Making of Nationalities There is No End в 1999 році. Маґочій часто ходить до Европы, утримує контакты з русиньскым рухом в окремых державах. Ходить і до Пряшова і співпрацує з Інштітутом русиньского языка і културы Пряшівской універзіты. Ходить учіти і на літню школу русиньского языка, котру Інштітут орґанізує шторік. В 2013 році му Пряшівска універзіта уділила тітул Doctor honoris causa. Професорови Павлови Робертови Маґочійови жычіме многая і благая літа!

8

Нашы особности

75

iнфо РУСИН

років од народжіня Василя Турка-Гетеша

Лем малохто ся такым вызначным способом записав до історії русиньского возроджіня по 1989 році, якым записав ся Василь Турок-Гетеш. 8. януара минуло 75 років од його народжіня. Петро Медвідь Народив ся Василь Турок-Гетеш 8. януара 1940 р. в селі Габура коло Міджілаборець. Быв учітельом, драматурґом в театрі і културным діятельом Русинів на Пряшівскій Руси. Турок закінчів середню школу в Братіславі і продовжовав там в навчаню на Універзіті Коменьского, котру закінчів у 1963 році. Веце як дві десятьлітя учів словацькый і російскый языкы, філозофію і естетіку на Україньскій ґімназії в Пряшові. Пізніше учів і на Православній богословскій факулті в Пряшові. Од 1985 року зачав робити драматурґа у втогдышнім Україньскім народнім театрі в Пряшові, в котрім ку кінцю 80-тых років зачав давати до репертоару пєсы в русиньскім языку. По револуції у 1989 році ся став єдным із тых, котры зачали вести русиньске народне возроджіня. Быв першым председом першой пореволучной русиньской орґанізації на Словакії – Русиньска оброда на Словеньску. В тій функції быв в роках 1990 – 1994 і потім в роках 1996 – 1999. Він приспів ку тому, же Україньскый народный театер змінив назву на Театер Александра Духновіча і змінив свою орьєнтацію на русиньску. Приспів таксамо ку тому, же зачали выходити першы пореволучны русиньскы новинкы на Словакії під назвов Народны новинкы, котры выходять доднесь. Бойовав за то, жебы выникло окреме русиньске высыланя на Сло-

165

веньску про Русинів як в державній телевізії, так і в радію. Свою роль мав і коло заснованя окремого русиньского одділіня коло Пряшівской універзіты в Пряшові, з чого пізніше выникнув Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты. Як заснователь і першый председа Світового конґресу Русинів акцентовав, жебы Русины Словакії співпрацовали із орґанізаціями іншых народностных меншын Европы.

років од народжіня Юлія Ставровского-Попрадова

18. януара минуло 165 років од народжіня Юлія Ставровского-Попрадова – русиньского священика, поета, педаґоґа, етноґрафа, філолоґа і публіцісты російской орьєнтації. Петро Медвідь Народив ся 18-го януара 1850 року в Сулині на Пряшівскій Руси. Отець в Сулині 30 років учів в школі і служыв в церькви. Чітав і писав многыма языками, по ґрецькы, латиньскы, німецькы і так далше. Написав книжку Педаґоґія, быв учітельом з демократічныма прінціпами учіня і выхованя молодых. В такій родині выріс і формовав свій характер сын Юлій Ставровскый, котрый прияв мено Попрадов. Навчав ся в ґімназіях в Левочі і Пряшові, в Будапештянскій семінарії і на Будапештянскій універзіті. В часі навчаня в Будапешті зачав ся приятелити з Конштатніном Кустодієвом, російскым діпломатом і священиком православной капліці в передмістю Буда-

пешта, дякуючі котрому познакомив ся з російсков літературов. В 1875 році быв высвяченый на ґрекокатолицького священика. Пішов до службы Богу і народу перше до Орябины, потім робив в канцеларії єпіскопа Пряшівской ґрекокатолицькой єпархії Николая Товта, но не любило ся му там, бо видів єпіскопову мадярізаторьску політіку . Глядав можность, як одты одыйти і так послухав Адолфа Добряньского і вырішыв піти до Чертіжного, де в тім часі умер священик Бескид. Дістав ся там в маї 1879-го року. Ту русофілство Юлія Ставровского іщі веце утвердило ся, але він, на розділ од Добряньского і далшых, не ідеалізовав так царьску Росію, про царя – тірана, за арешты на Сібірі і так далше. Писав то і в поезії. Так не мав в почливости ани АвстроУгорьску монархію. Його поезія, писав

Ч. 1-2 2015 Сам быв заступником выконного выбору орґанізації Мезон де Паі з центром у Франції, котра репрезентує народы без властной державы. У 2001 році ся став лавреатом Премії Стефана Чепы за вызначный вклад до русиньской културы. Од зачатку 2000-чіх років Турок ся вже не анґажовав як функціонарь русиньскых орґанізаціїй, але далше продовжовав в роботі, котра про нього была найважніша – роботі в театрі. Кібы не было ничого іншого, лем його театралной роботы, і то бы значіло про Русинів много. Він знав акторів подля їх натуры, подля того робив і обсаджіня до окремых ролей. Вдяка ньому ся іщі в часі Україньского народного театру, котрый быв конзерватівный, зачало експеріментовати з алтернатівов. Дякуючі ньому до нашого театру приходили режісеры з цілой Словакії і резултатом його роботы было, же о Театрі Александра Духновіча знали дома і за граніцями, же театер діставав вызначны оцініня на театралных фестівалах. О каждій премєрі нашого театру писала цілословацька преса. Міджі вызначных режісерів, котрых до нашого театру Турок притягнув, можеме зараховати Блага Углара ці Мілоша Караска. Вызначным в його роботі было і то, же Турок доказав, же як домашні пєсы, так і світова класіка, ся дасть грати в русиньскім языку, же тот язык є на то способный так, як і вшыткы іншы літературны языкы і публіка то зачала оціньовати і брати наш язык серьйозно. То вшытко зачав робити іщі в часі, коли наш язык не быв кодіфікованым языком. В театрі ся так вычеряли од домашніх і загранічных алетернатівных пєс аж по світову класіку і то вшытко по русиньскы. І театер в тім далше продовжує. Умер Василь Турок-Гетеш 7. новембра 2005 р. в Пряшові. Но то, же з нашого театру одышла його душа, чути доднесь.

Федор Ковач, была позначена поезійов Пушкіна або Лермонтова, втогды модерным патосом, писав проти мадярізації, проти русиньской інтеліґенції, котра раз-два зачала сама мадярізовати народ. У творчости Ю. Ставровского-Попрадова находять ся лірічны поезії, етноґрафічны нарисы і фолклорны записы. Друковали го втогдышні підкарпатьскы ґазеты і журналы: Світ,

Ч. 1-2 2015

iнфо РУСИН

Война в Карпатах і мадярізація Перед сто роками нашы горы Карпаты зазнали велике людьске нещастя про несмыселну Першу світову войну. Кажда война не мать смысел, бо каждый конфлікт ся не мусить скінчіти войнов. Пять років бойовали многы европскы народы проти европскым народам, найстрашнішы были закоповы бої на западі, але і битвы в горах Карпатах. Теодозія Латтова

▲▲

Погляд на кріпту в Осаднім, де нашли місце одпочінку вояци Першой світовой войны.

Восени 1914 року, 20. новембра, російске войско перекрочіло граніці на словеньскый бік через Лупковскый переход. Была ту желізніця, то значіть войско перешло через Полату, Выдрань, Меджілабірці аж до Гуменного. Довго ся там не стримало, бо о 5 днів уж мусило понагляти ся назад, інакше бы російске войско ся

Новый світ, Карпат, Листок, але і в угорьскій періодічній пресі. Продовжуючі традіцію народных будителів старшой ґенерації і він кличе Русинів до того, жебы „навчали самых себе“. Тото його пересвідчіня, учіти свій народ, можеме найти в його статях присвяченых фолклору і звычаям свого народа: „Очерки изъ Попрадской Руси“, „Сказки изъ Спишской Руси“, „Ярмарка въ одномъ городі вышнаго Спиша“, „Работа со льномъ и полотномъ у спишскихъ русскихъ“ ітд. Попрадов писав підкарпатьсков варіантов російского языка, хоць за безодкладне условіє про народне возроджіня Русинів поважовав кодіфікацію властного русиньского языка. Написав дакілько языкознавчіх статей. Написав напр. „Русскій букваръ“, котрый доднесь не быв публікованый. Міджі неопублікованыма роботами Попрадова треба спомянути і роботу присвячену русиньско-мадярьскым одношіням „Отношеніе венгро-русскихъ къ мадярамъ“ і роботу на тему історії під назвов „Нічто объ образованіи венґро-русскаго народа“. Його історічны роботы присвячены Краснобрідьскому монастырю і селу Чертіжне были выданы по мадярьскы. Умер в Чертіжнім 27-го марца 1899. Мав лем 49 років.

дістало до обключіня. Стягло ся за гребені Карпат, де уж было повно снігу. Як писав історік Іґор Слєпцов з Воєньского музею у Свіднику - в карпатьскых боях брали участь по боку російскых вояків і чеськы і словацькы добровольці з першой і другой роты „Дружыны чеськых добровольців“, до котрой приходили заяты і рядны вояци з австро-угорьской армады. Перша рота бойовала коло Меджілаборець, а друга коло Зборова. Спомянути ту треба, же 28-ый плук австро-угорьской армады, в котрім были Чехы, коло Стебницькой Гуты на зачатку апріля 1915-го року перешов добровольно до російского заятя. Окрем того містны жытелі витали російскых вояків як своїх. Руськы нашым жытелям помагали, виділи тоту біду, писав Іван Жак з Вапеника, роздавали людям хліб, цукерликы, чай. Опроти мадярьской надвлады, коли не мали ниякых прав, то было про нашых людей як ослободжіня. А окрем того бісіда была подібна, розумили вшытко, што повідали. На то памятав і ґенерал Брусилов і воякам приказовав, жебы містным жытелям дали покій, помагали i не рабовали і так подібно. Северніше од нас в януарі 1915 російске войско Брусилова в Галичі розбило реорґанізованы австрійскы воєньскы части і сунуло ся на Карпаты ку Дуклянькому переходу. Меджі тым ся бойовало нелем з противником, але і з природов. В Карпатах было снігу на єден-два метры, вояци не стигали ся хранити перед таков зимов, окрем того не доставали засобы стрілива, голодовали. Бої ся вели з успіхом раз на єднім боці, раз на другім. Австрійскы воєньскы части посилнили пізніше німецькы. Проломила ся російска обрана при містечку Ґорлиці на польскім боці, російске войско Брусилова, жебы ся не достати до об-

Із нашой історії

9

ключіня, одступило назад і зо словацькой теріторії. В піддукляньскім реґіоні руськым войском было обсаджено 125 валалів. Сам Брусилов в децембрі 1914 быв в Зборові і Бардейові. Южніше в януарі розбігли ся далшы бої, австро-угорьскы войска снажыли ся заставити російске войско, жебы ся не дістало на велику мадярьску рівнину. Но тото не доказали. Але і російске войско страчало силу. Мало великы страты і так кінцьом януара 1915 з карпатьскых горьскых переходів цалком ся стягло. Подобні і здецімоване австро-угорьске войско заставило далшый поступ. Без помочі німецького войска не была австро-угорьска армада способна вести далшы бої в Галичі. Так вєдно в апрілі 1915го року в западній части Галичі на польскім боці, то значіть на Лемковині, проломили силы русійской армады, котра потім дефінітівно одышла з Карпат. Войско обидвох армад зохабило по собі знищены русиньскы осады, валалы, але пришла далша біда: на кого указали зрадникы пальцьом, же помагав руськым воякам, або же быв русофілом, руськым, сімпатізантом з руськыма або бісідовав по русинькы, тых чекав суд, пронаслідованя, вязніці або лаґер Талергоф ці Терезін. Забрали скоро вшытку русиньску інтеліґенцію, ґаздів і обычайных людей, многы з них ся ниґда не вернули домів, многых поправили іші дома. В Угорьску пришла штатна конфіскація уроды на цілій теріторії і некомпромісна мадярізація. В юні 1915 на засіданя Головной ґрекокатолицькой комісії в Будапешті обернув ся міністер школства і церькви на представителів мукачівской, пряшівской і гайдудоржской єпархій Ґрекокатолицькой церькви, абы завели ґреґоріяньскый календарь, абы зліквідовали кіріліцю і поужывали лем латиньске письмо і мадярьску транслітерацію – транскріпцію. Контрольовати тоту задачу мав тайомник міністра Карл Клебелсберґ і пряшівскый єпіскоп Штефан Новак. Тот план переходу од кіріліці до латинікы розробив професор пряшівськой ґрекокатолицькой учітельской семінарії Штефан Семан. В септембрі 1915‑го року головна ґрекокатолицька комісія в Будапешті схвалила план переходу ку латинському письму і на ґреґоріяньскый календарь. Пряшівскый єпіскоп Штефан Новак такой заказав вжывати азбуку у своїй єпархії. Часть священиків Мукачівской єпархії іші бранила ся тому, зато мукачівськый єпіскоп Антал Папп плановав завести латиніку і ґреґоріяньскый календарь аж в роках 1916-17.

▲▲ Попискы в кріпті суть написаны у веце языках.

10

Карпатьска Русь

iнфо РУСИН

Ч. 1-2 2015

Явожно - Табор двох тоталітарізмів. Нова експозiцiя в Музею Міста Явожна. В найновшій історіі Русинів, Лемків Явожно то сімболічне місце. Місце назначене траґедійов і терпіньом нашого народа, котру мож порівняти лем з тыма з часів Великой войны. Коли 30. новембра 2014 рока одкрывали нову сталу выставку під назвов «Лаґер двох тоталітарізмів. Явожно 1943-1956» в Музею Міста Явожно, в радію ЛЕМ.фм узнали сьме, што повинна зазначіти ся там холем мала лемківска участь. Боґдан Ґамбаль

Музей Міста Явожна положеный є в центрі міста. Є то самосправна інстітуція культуры, котра на штодень має за задачу приближати історію, етноґрафію і деякы артефакты повязаны з Явожном і околіцьов. Нова музейна выстава о явожницкім лаґрі хоче модерным способом передставити історію того місця, котре, як пишут орґанізаторы, было місцьом сімволічной стрічі націзму і комунізму. Найперше, в роках 1943-1945, в Явожні діяв підлаґер - KL Auschwitz, котрий звав ся: «Neu-Dachs». В тім часі найбільшов групов увязненых были Жыды. Але і тогды вязнены были там Лемкы. О русиньскых вязнях в концтаборі Аушвіц писав Богдан Горбаль в «Річнику Руской Бурсы 2010». Німецкый лаґер перестав фунґовати 17 януара 1945 рока. Тогды в гітлеровскім «Нойдакс» одбыв ся послідній апел 3200 вязненых, котры дожыли його кінця. Лем не быв то про них день свободы. Вшыткых їх, заголодженых і вынищеных гітлеровці погнали піше на запад, за Вроцлав. Тоты, котры были в силі дійти до лаґра в ҐросРозен на Нижнім Слеску, дочекали ся занедовго освободжіня Совітьсков Армадов. Але то не быв конець явожницького лаґра. Іщі в 1945 році, новы комуністічны власти переняли понімецьку інфраштрук-

туру і сотворили такзваний «Центральный Лаґер Праці – Явожно». В нім, од 1947 до 1949 рока, сотвореный быв під-табор про вязнів русиньской і украіньской народности. Трафляли до нього тоты, котры на ярь і літом 1947 рока были высельованы в рамках «Акції Вісла» зо своіх сел в Бескідах, але тыж на выході Жешовского і Любельского воєводств. Давали там тых, котрых комуністічны польскы власти узнали головно за прихыльників націоналістічного україньского руху, особливо УПА. Спосеред Русинів в лаґрі вязнены были переважно невинны, котры не были прихыльниками україньскых ідеольоґій, лем были вызначныма ґаздами, війтами (старостами), ці учітелями. Увязненых было там 22 грекокатолицькых і 5 православных священиків. В лаґрі заперты были і представителі лемківской інтелігенції, котра не мала ниякых проукраїньскых поглядів. Діставало ся їм докінця переслідованя од україньскых фашістів, колаборуючіх з Німцями і окупуючіх Лемковину од 1939 до 1945 рока. Транспорты з высельованыма в «Акції Вісла» ішли через Освєнчім. Там одбывала ся селекція Лемків. Польскы вояці і функціонарі беспекы вытяговали з влаків хлопів, але і жены, котрых хотіли заперти в лаґрі, лем на основі прирыхтованых скоріше проскріпційных списів. Не передставляли увязненым ниякых обвинень. До Явожна трафляли тыж тоты, котры были затриманы за пробы вертаня з выселіня зо западных земель, назад до рідного села. В явожницькім таборі беспека мала за задачу такой р озпознат и сіт уацію увязненых, тортуруваньом і терором вымушати признаня ся до провин, вербовати аґентів - колаборантів спосеред вязнів. Нараховано, же в Явожні увязненых в лемківско – україньскым таборі было 3 873 вязнів серед них 823 жен і десяткы дітей. З них 162 вязнів в Явожні вмерло. Як єм спомянув увязненых тортурували, били і катовали,

примушали до тяжкой роботы при добываню угля, во фабричных варштатах і будуваню електрарні в Явожні. Од яри 1948 рока поступно пропущали вязнів, з вынятком священиків, котрых тримали в концтаборі аж до фебруара 1949 рока. В 1949 році комуністычны власти ліквідовали лаґры в цілій Польщі. Але в Явожні выдумали сотворити Централный Табор Праці про польскых, молодых політічных вязнів. Фунґовав він в роках 1951–1955. В 1956 році табор быв конечно зліквідованый. Спомянута музейна експозіція «Табор двох тоталітарізмів» выдумана є на вказаня історії єдного неславного місця, якє два найбівшы тоталітарізмы ХХ. столітя схосновали в тот самый способ – до мучіня невинных людей. Як повідать директор, Пшемыслав Дудзік, «історія лаґра двох тоталітарізмів є єдным з головных дослідничіх заінтересовань музею. Знаня о нім неповинно быти герметічным і доступным лем про жменьку шпеціаліс-

Ч. 1-2 2015

iнфо РУСИН

тів, а як найшырше популарізована і повинна войти в універсальний круг сполоченьской памяти». Єдным з основных пунктів експозіції є влучіня глядачів в нарацію – оповіданя о вязнях явожницького табора. В музеалній выставці находить ся простор на емоції, а артефакты і презентації суть жрідлом познаня, котре заєдно інформує і анґажує. Зознамліня ся з обсягом выставы мож порівняти з чітаньом ілуструваной книгы, де роль образків повнять експонаты. А тоту выставку треба бы чітати слідуючіма по собі главами, зато же маме ту до діла з оповіданьом даякой історії, котра має свій початок і конець. Прирыхтованя выставкы тырвало барз довго, музей міряв ся з єй орґанізаційов через остатніх 15 років. Сценоґрафія експозіції силно діє на емоції глядачів. Презентованы суть оріґіналны і унікатны артефакты споєны з презентаційов історії лаґра. Мож видіти облечіня вязня «пасяк» з німецького періода, чоткы - ружанець вязня Централного Лаґра Праці. Обзераючі входять на выставку через реконштруовану брану. Експозіційный простор ограничать огороджіня з ориґіналных бетоновых стовпів і колючіх дротів з підтабора Нойдакс. Навеце реконштроуваны суть і фраґменты будовы бараків і причі (лаґерна постіль) зо сіниками. Ескпонаты суть обогачены о макеты, компютеровы анімації і мултімедіалны презентації.

Карпатьска Русь

11

Коли творили сьме наратівне оповіданя о лаґрі двох тоталітарізмів рішыли сьме на споїня двох перспектів – говорить Адріян Рамс, куратор выставкы – перспектіва жертв обнимать упамятніня і плеканя памяти о вязненых і вбитых людях в явожницькым лаґрі. Досліджованя і презентованя біоґрафії особных жертв і конкретных народностных груп є пробов приверненя жертвам ідентічности і чести, котрых пробовано їм было одняти. Лем вытіганя правилных вкладів не є можливе без передставліня факторів, котры детерміновали поставы виновників. Як спомянув куратор, комуністічны власти єднако трактовали Українців і Лемків высельованых в 1947 році. Не хотіли одрізняти прихыльників україньского націоналізму і фашізму од Русинів, котры в ниякій способ не підпорьовали УПА ани не голосили ся за Українців. Вшыткых їх помістили в єднім таборі і єднаку долю ім зготовили. Адже про тото треба передставити факты, котры попередили чініня злочінів і ії мотівованя, што мало бы быти діяньом профілактічным. Про мене найвеце рушаючім моментом одкрытя выставкы были оправданя за увязніня. Выголосив їх директор Музею Міста Явожна Пшемыслав Дудзік. В емоційным приговорі повів – «того рода выставка є найліпшов нагодов, жебы выповісти барз короткє, але барз важне слово... слово «przepraszam» - оправдам ся, не зато же мы ся чуеме виноваты за тоту драму, за терпліня, за смерть, за мозольний труд тых людей, але зато, же так треба. Тым людям тых років жытя, терпінь нич не вынагородить. Але думам, же такє просте слово і память о тых хвілях, місяцях їм ся належать». Автор сценаря і куратор выставкы - Адріян Рамс Проєкт аранжованя - Пшемыслав Дудзік, Марек Жак Честный патронат над выставков взяв презес Інстітуту Народной Памяти др. Лукаш Каміньскый і секретарь Рады Охороны Памяти Борбы і Мученицьтва - Анджей К. Кунерт. Сам проєкт быв дофінанцованый за средства Міністра Културы і Народовой Дідовизны.

12

Політіка

Выкрик до тмы? Позітівно єм прияв вість о тім, же представителі 7-ох русинськых орґанізацій на Словакії плус председа Округлого стола Русинів Словеньска піпдписали протест і загнали го на Уряд влады Словацькой републікы. В протесті жадають, жебы фестівалы, котры робить Союз Русинів-Українців Словацькой републікы, і котры мають в назві Русинів-Українців, не были фінанчно підпорены з проґраму Кутлура народностных меншын на 2015 р., бо русиньско-україньска народность не єствує, а не же не єствує на Словеньску, але думам собі, же ани в цілій нашій і сусідній ґалаксії. День по тім, што тота вість была публікована на порталі lem.fm, дістав єм вопрос од мого знамого, ці од того дашто чекам і ці то мать смысел. Гей, по многых жадостях, котры вже Русины зробили, і по котрых ся нич важне не стало, бы ся могло дакому видіти, же є то выкрик до тмы. Петро Медвідь, Пряшів Што є основне в спомянутім простесті, то є то, же хоць є протест в першім плані заміряный на конкретны події – фестівалы, він вєдно з течіньом тексту наберать все векшу силу, аж выплавить як велика вода представителям державы тото найважніше, кідь на основі Конштітуції і далшых словацькых ці міджінародных правных норм заатакує саме єствованя Союзу. Тадь бы то было барз смішне, кібы сьме заатаковали лем фестівалы, але перед тым, же реґуларно выходить і періодічна преса, в котрій бы сьме в каждім чіслі знали найти єднаке порушованя права, перед тым бы сьме собі закрывали очі і были спокійны, же холем їм не грають музиканты на сцені. Але вернеме ся ку вопросу, котрый мі приятель непрямо поставив: Має то смысел? Не є то лем выкрик до тмы? Не знам, чом люди означують дашто допереду програте як выкрик до тмы. В тмі, кідь око не видить, ухо предці зосилнить своє вниманя, бо чоловік є одказаный лем на звукы, подля котрых ся якось може орьєнтовати. Або іщі може мацати руками. Таксамо, кідь на дакого закличеме в тмі, подля слуху може зорьєнтовати ся, знати кады іти, де приближно стоїть тот, котрый му може быти „спасов“ в чорноті, з якой ся не знать рушати. Так ці так є ясне, же в тмі, і кідь на нас хтось кличе, можеме пошпотати ся, або файні ударити голову, але все є то ліпше, як стояти на місці і „чекати на Боже змилованя“, як ся говорить. А іщі далша справа. В тмі, кідь потребую поміч, ня може хтось скоріше учує. Спомяньте собі лем на то, як є то в ночі. Ухо чує веце. І тот найтихшый розговор є чути так, як кідь за світла зо себе выдавате децібелы, котры бы вам в ночі уха порізали. В тмі є чоловік чутливішый на

Ч. 1-2 2015

iнфо РУСИН

звук, може веце чути. Зато выкрик до тмы, про мене не мать безнадійне значіня. Навспак. Але протест, котрый выдали представителі Русинів не є выкриком до тмы. Як было спомянуте, тот протест не є першов ініціатівов Русинів проти того, жебы ся раз і на все скінчіло з демаґоґійов, котру нам ту принесли зачатком 50-тых років червены „товарищи“, і котрой ся подакотры „товарищи“ тримлють як кліщ доднесь. І чом ся єй можуть тримати? Бо оно ся то робить не за тмы і в ночі, оно ся то робить леґално, за світла, за білого дня, під покровительсков нечінностьов державных орґанів, котры напрік приятым законам грають театер, же є вшытко в порядку. Же і кідь ясно дефіновали, же суть Русины і Українці, не є нич плане на тім, же іщі ту маме і інтерґалактічный екуменічный коктейл, котрый нас „зъєдинує“, і котрый буде докінця говорити, же то мы сьме тоты планы і они добры. І державны уряды, так на Словакії, як і в Польщі, їм на тій „пути зъєдиненя“ давають грошы, жебы мали на освітліня свойой драгы. Протест Русинів не є выкриком до тмы. Він є выкриком до світла. Як раз зато теперь одповідам свому знамому, же сам не знам, ці од того дашто мож чекати. Але ліпше, як лем чекати на „Боже змилованя“. (Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm)

Орґанізація молоды. Русины підпорила референдум -пемВ суботу 7-го фебруара 2015 р. буде проходити на Словакії референдум. В референдумі, котрый выкликала обчаньска ініціатіва під назвов Аліанція за родину, і на котрый вызберала веце як 400 тісяч підписів словацькых жытелів, будуть поставлены три вопросы. Першым вопросом є, ці суть жытелі Словакії согласны, жебы манжелством не могло ся называти жадне інше сполужытя окрім звязку єдного мужа і єдной жены. Другым поставленым ворпосом є, ці суть жытелі согласны, жебы парам або ґрупам єднакого поглавя не было уможнене освоїня (адопція) дітей. Третім вопросом буде то, ці жытелі суть согласны, жебы школы не могли жадати участь дітины на навчаню в области сексуалного справованя і евтаназії, кідь їх родічі або діти самы не суть согласны з обсягом навчаня. Аліанція хотіла в референдумі іщі єден вопрос, тот але не быв схваленый Конштітучным судом Словацькой републікы і быв выголошеный за протиконштітучный. Од выголошіня референдума презідентом републікы Андрейом Кіском на Словакії проходить медіалный бой. На єднім боці стоять представителі ЛҐБТІ і джендер ідеолоґії, на другім боці церькви і Аліанція за родину, кідьже Римокатолицька церьков, Ґрекокатолицька церьков, Православна церьков і Євангелицька церьков авсбурзкого вызнаня вже офіціално підпорили референдум і рекомендують віруючім трираз голосовати „гей“. В словацькых медіах але не діставають прихыльници референдума простор, тот ся давать лем ґрупам, котры суть проти референдума. Навеце суть в словацькых медіах бісіды о тім, же референдум вертать Словакію до середньовіку, же прихылници референдума суть гомофобны і ненавидять гомосексуалів. Церьков такы означіня, але і сама Аліанція, вецераз не прияли і акцентують, же лем хотять хранити традічну родину і вартости. Минулый тыждень, як єдина русиньска орґанізація на Словеньску ку референдуму выразила ся орґанізація молоды.Русины. У своїй пресовій справі пише: „В мені молодежной орґанізації молоды.Русины бы сьме хотіли зареаґовати на сучасну сітуацію і актуалну тему в нашій сполочности. Ближачій ся референдум о охрані родины і манжелства є нагодов на перевіріня досправдовых вартостей в сполочнос-

Ч. 1-2 2015

iнфо РУСИН

Політіка

13

ти. І кідь сьме проповнены множеством інформацій, котры намагають ся нам різны ґрупы підсунути як погляд модерной добы, выросли сьме в традічній родині, де отець і матірь повнять незаступительну задачу. Не дайме ся збаламутити свободов, котра є днесь оправданьом многых абсурдных реалностей. Запойме ся до референдума і підпорьме досправдовы вартости, котры были платны нелем про нашых родічів, старых родічів, але мусять платити і про сучасны і будучі ґенерації.“ Референдум підтримав і папа римскый Франциск. На Словакії окрім хрістіаньскых партій підтримують референдум і мадярьскы партії MOST-HÍD i Партія мадярьской комуніты, але таксамо і мадярьскы обчаньскы здружіня.

Русины Словакії протестують -пемПредставителі 7-ох русиньскых орґанізацій і председа Округлого стола Русинів Словеньска підписали протест, котрый загнали на Уряд влады Словацькой републікы. Протест дотулять ся придільованя фінанцій на орґанізованя фестівалів Русинів-Українців. Мілан Мнягончак за Русиньску оброду на Словеньску, Михал Штеньо за Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска, Петро Штефаняк за орґанізацію молоды.Русины, Кветослава Копорова за Сполок русиньскых писателів Словеньска, Александер Зозуляк за обчаньскы здружіня Русины і Народны новинкы і Академію русиньской културы в Словацькій републіці, Мілош Стрончек за Окресну орґанізацію Русиньской оброды у Свіднику і Андрій Ліґа за Округлый стіл Русинів Словеньска – то суть сіґнатарі протесту, котрый в тых

днях загнали на Уряд влады Словацькой републікы, якый має на старости і проґрам Култура народностных меншын, з котрого ся розділюють міджі окремы меншыны фінанції на проєкты, котры хотять жадателі в тім-котрім році робити. Протест быв загнаный до відома і далшым державным і самосправным орґанам, міджі іншым і Канцеларії уряду публічного покровителя прав – омбудсмана. В протестнім писмі представителі Русинів на Словакії жадають, жебы фестівалы у Свіднику, Бардейові і Камюнці, котры орґанізує Союз РусинівУкраїнців Словацькой републікы, не были фінанчно підпорены. Причінов має быти то, же шторік діставають тоты фестівалы грошы з Проґраму култура народностных меншын, але притім ся фінанцує неєствуюча народностна меншына Русин-Українець. Подля тексту протесту, орґанізаторови тых фес-

тівалів, Союзу Русинів-Українців Словацькой републікы, іде о українізацію і однародньованя Русинів, што є протиправне. Сіґнатарі вказують на резултаты перепису жытелів і вказують, якы народности суть на Словакії вызнаны. Підкреслюють, же міджі нима не є народность русиньско-україньска, а і напрік тому такы події діставають грошы. З того сіґнатарям ясно выпливать, же і Союз Русинів-Українців єствує в протиречіню ку статі 12 і статі 34 абзаца 3 Конштітуції Словацькой републікы. Поклкя є хтось Русином, не може быти і Українцьом, бо суть то дві окремы народности. Зато мають представителі Русинів таку діяльность за просте неґатівне овпливньованя Русинів голосити ся ку своїй народности, єднако як і за форму натиску на асімілацію Русинів, што Конштітуція заказує. Подля їх слов суть прихыльниками такой „злучковой політікы“ Русин-Українцець векшынов бывшы функціонарі „Культурного союзу українських трудящих“, котрый діяв за комуністічного режіму, коли Русины не могли ся свободно голосити ку своїй народности і были выголошены за Українців. Сіґнатарі в протесті споминають і то, же таков діяльностьов порушують ся нелем домашні словацькы законы, а і міджінародны договоры, наприклад Рамковый договор о охрані народностных меншын. Проєкты на 2015 р. треба было на Уряді влады реґістровати до 19-го януара. Покля сповняють условії, підуть перед комісії за окремы народностны меншыны, котры будуть рішыти о їх сваліню або несхваліню. Ці Уряд влады і комісії возмуть до увагы оправданый протест Русинів, то будеме знати аж по тім, што будуть публікованы резултаты комісій.

14

Погляды

iнфо РУСИН

Ганьба на три зимы До Ґорлиць єм в суботу ішов з тым, же буде школіня радіа. Признавам, же єм не мав ани понятя о тім, што ня чекать в неділю, кідьже єм зістав спати в Рускій Бурсі. Теперь знам, же нич красше ня не могло стрітнути як то, же єм в тот вікенд в Бурсі быв. Петро Медвідь Є над сонце ясніше, і кому не є, та бы ся мав порядні задумати, же лем робота з нашыма дітми і молодежов, може забеспечіти нам нашу

будучность, то же ту будеме і за пядесять ці сто років. Коли не є робота з нашыма потомками, коли їх не підхопиме і не забраниме нашов роботов з нима тому, жебы ся асіміловали з майорітным жытельством, што ся уж і так діє, потім не може-

Ч. 1-2 2015 ме раховати ани з тым, же ту Русины будуть і далше. Скоріше можеме раховати з тым, же сьме остатня ґенерація і потім, по нас зістануть лем місця на цінтерях з нашыма гробами. Кідьже Русины на Лемковині святкують подля Юліяньского календаря, і Богоявліня є аж в другій половині януара. Є старым звыком ходити по коляді. Но і колядовати ся пришло і до Бурсы. І не было то хоцьяке колядованя. Зістав є мило несподіваный і в шоку, коли єм видів, же коло 90 дітей в дакілько ґрупах пришло із навколишніх сел із навченым проґрамом колядованя. Од першокласників аж по старшы діти і не міг єм увірити, же міджі тыма дітми, котры учітелькы приготовльовали на тоту подію, были і польскы діти, котры ходять на навчаня русиньского языка. Про нас на Словеньску нонсенс. Што іщі красніше, то тото, же на дітях было видіти, же там не суть примушено як на основных умелецькых школах, де їх заженуть родічі і они о то не мусять мати інтерес. Потвердив мі то і колеґа з котрым єм быв і котрый на такій школі учіть. Діти были там, бо там хотять быти. Свідчіло о тім і то, же кідь по закінчіню проґраму зачало ся в кругу співати, діти перегваряли учітелькы, жебы іщі не ішли на ав-

Ч. 1-2 2015 тобус домів. Признам, же єм чув велике доятя, і кідь не єм тот тіп, жебы ня штось такой брало за сердце. На зачатку януара сьме в Пряшові робили новорічный розждественный концерт. Кідь собі оддумам то, же і кідь ся то робило бесплатно і думам, же з якостным проґрамом, та пришло доста мало людей, замерзило ня дашто іщі веце. Лем три родины пришли з малыма дітми. Іншак то была подія з участьов над 50 років і веце... Што є на тім найсмутніше, але єм за то і барз радый, то є тото, же з трьох родин, котры там были з дітми, дві родины были з Лемковины. Значіть, із Ґладышова ці Ґорлиць ближе до Пряшова до нашого театру, як із самого Пряшова. І што найважніше, то не было першыраз, кідь єм ся чув як в клубі пензістів на нашій акції.

Рішыме суд о Руськый дім, рішыме різны проєкты, робиме громаду фестівалів, але звідам ся, де суть нашы діти. І хто з нима дашто робить. Ці они будуть продовжовати в русинстві на основі суду о Руськый дім, або дурного фестівалу? Нажаль, треба ясно повісти, же аж на пару вынятків, як є теперь вечурня школа, Духновічів Пряшів або Співы мого роду, што але не є контінуална цілорочноа робота, з дітми того вельо на Словеньску не робиме. Нашто потім друкуєме новинкы, книжкы, робиме фестівалы? Жебы сьме даяк дожыли мы? То, же знать прийти 90 дітей до Руськой Бурсы і не хоче ся їм одты іти гет, то не є резултатом єдноразовой події, але контінуална довгорічна робота з нашыма дітми і молодежов. Честую за то орґанізацію Руська Бурса, учітелькы на школах, вшыткых, котры даякым способом придали до того діла свій вклад. Теперь знам, же на Лемковині має русинство будучность. Може найвекшу. Не знам, як то буде на Пряшівскій Руси, але кідь порівнюю резултаты з нашых подій і резултаты Руськой Бурсы, мушу повісти, же про нас, Русинів на Словакії, то є ганьба на три зимы. А може і веце...

iнфо РУСИН

Погляды

15

Не сьме ображены 30. децембра 2014 року принесло україньске одділіня інформачного порталу анґліцького BBC розговор із Геннадійом Дзуренком, уповномоченым про вопросы етно-народностной політікы Україны. Актівіста і політолоґ Дзуренко быв до функції выбраный в році 2014 як одповідь на розмаїты выголошіня о утискованю народностных меншын, пише BBC. Петро Медвідь Розговор із Дзуренком робив редактор Вячеслав Шрамовіч, котрый ся уповномоченого, міджі іншым, опросив і на русиньскый вопрос. Дзуренко, котрый іщі перед місяцьом в розговорі про Радіо Свобода не знав, што то є русиньскый рух і ці суть даякы Русины, бо, за його словами, быв в Ужгороді і не знав здобыти єдно телефонне чісло на Русинів, про BBC говорить, же досправды єствує рух Русинів, котры ся чують быти ображены зато, же їх нихто не вызнавать. Знова повторять, же на Україні не суть вызнаны і невызнаны народностны меншыны і кідь ся чуєш быти Русином, будь Русином, никому то не є на заваді. Підкреслює і то, же Русины мають єднакы права як іншы меншыны, также не може быти бісіды о утискованю. Но арґументація Дзуренка є збудована на воді. Покля в розмаїтых україньскых штатістіках знаме найти кількости різных народностных меншын выходячі з перепису жытелів у 2001 році, рахунок Русинів не найдеме майже ниґде. Де-ту бісідує ся лем о даякых 10-ох тісячах Русинів, котры ся приголосили в переписі. І кібы сьме брали тото чісло за реалне, што не є, є ту проблем другый. І напрік тому, же ся лем 10 тісяч людей приголосить ку Русинам, офіціална політіка Києва і різных „науковых“ інштітутів і їх робітників є така, же Русины суть лем субетнос україньского народа. То є причінов того, же Русины не мають єднакы права, як іншы народности, значіть Дзуренко не бісідує правду. Русины суть предці офіціално означованы за Українців і на основі того не мають таку підпору од державы, як іншы, вызнаны народностны меншыны. Посмотьме ся лем на підпору школ. Не єствує єдна русиньска школа і навчаня русиньского языка дотеперь было лем на добровольній роботі з фіначнов підпоров меценатів. В тім самім часі мають іншы народностны меншыны свої основны, середні школы ці одділіня на універзітах. Дзуренко так само споминать автономію Русинів, што за його слова-

ми не є вопрос меншыновый, але вопрос політічной сістемы Україны. Не видить жадну причіну на таку автономію, головно по тім, што ся стало на Крымі. Дзуренко але забыв повісти, же вопрос автономії Закарпатьской области не є вопросом 2014 року, а року 1991, коли быв на тоту тему референдум. Правилно при тій темі споминать Крым, а забывать доповісти, же на основі того референдума Крыму автономія была дана, Закарпатьскій области ніт, хоць референдум быв платный і векшына людей голосовала за автономію Закарпатьской области. Навеце, сам споминать, же Русины одкликують ся на міджівойновый період і їх статус у Чехословакії, што є подля нього методолоґічна помылка, бо потрібне є порівняти то зо статусом іншых меншын на Україні днесь. Зато є іщі раз релевантным вопросом на Дзуренка, кідь ся ку вшыткым Україна справує єднако, чого Крымачанам вынятковый статус даный по референдумі быв, а Закарпатцям ніт. То, же Україна має уповномоченого про народностны меншыны, є позітівна вість, но добрі бы было, кібы то быв чоловік, котрый буде досправды занимати ся правами меншын, а не чоловік, котрый буде далше тискати політіку Києва проти Русинів. Русины ся не чують быти ображены, як твердить Дзуренко. Русины ся чують быти іґнорованы, українізованы і невызнаны. І арґументація Дзуренка нияк не обстоїть перед Европов. (Статя написана як коментарь Радіоновин русиньского высыланя Словеньского розгласу)

16

Оголошіня

Нo 1-2 2015

iнфо РУСИН

Час заплатити предплатне

Дары

Дописователі

Дорогы чітателі, дістало ся вам до рук перше двойчісло Інфо Русина на 2015 рік. З тым є повязане і заплачіня предплатного. Внутрі новинок сьте нашли і шек. Зато мі довольте, жебы єм знова припомянув, як є можливе підпорити выдаваня нашых і вашых новинок, котры без вашой помочі і того, жебы сьте о них проявили інтерес, не можуть пережыти. Русиньска оброда на Словеньску каждый рік подавать ґрантовый проєкт на Уряд влады Словацькой републікы, але треба раховати з тым, же орґанізація мусить до каждого проєкту дати і свій фінанчный вклад, же з грошей, котры прийдуть на проєкт не мож платити поштовне і, што є найважнішым проблемом, ниґда не знаме яка дотація нам буде схвалена і коли грошы орґанізації досправды прийдуть на банковый рахунок. Минулого року сьме пінязі дістали в половині новембра, лемже такы проєкты, якым суть і нашы новинкы, ся выдавають од зачатку рока. І редакція не може фунґовати з воздуху. І зато вам днесь даваме до увагы способы, як Інфо Русин можете підпорити.

Другым способом суть вашы дары. Окрем того, же собі нашы новинкы обїднате, можете нам на наш банковый рахунок дати благодійный дар, котрый нам годен помочі в місяцях, коли іщі редакція не має з Уряду влады грошы. На дары не будуть окремы шекы, але із дат, котры будуть на шеку передплатного, буде легко дізнати ся наш банковый рахунок з тым, же дары бы мали іти окремов платбов, з геслом „Дар“, жебы сьме мали точный перегляд о предплатителях і донорах і жебы никому, хто собі новинкы обїднав, або їх обдарив, Інфо Русин не браковав.

Четвертый способ є нефінанчна підпора, але таксамо потрібна. Хто має інтерес писати, быти співпрацовником Інфо Русина, най сміло контактує редакцію. Людей, котры нас заінтересують своїма статями, будеме радо публіковати, жебы сьме так вытворили і шыршый круг нашых екстерных дописователів. На віку не залежыть. І може раз будете новым шефредактором ці шефредакторков. В тім році будеме робити в новинках дакілько змін. Тов першов, што уж можете видіти, то є зміна ґрафікы новинок. Но хочеме і обсяговы зміны так, жебы были нашы новинкы порівнятельны з хоцьякыма новинками. Самособов, вельо залежыть на редакторах, співпрацовниках, дописоватеях. Но вельо з тых діл залежыть, так як вшытко, на фінанціях, з котрыма можеме або не можеме раховати. Без них ся не дасть робити жадна робота і без них ся не дають робити ани новинкы. Вірю, же так як мы, і вы хочете діставати і чітати добры русиньскы новинкы. Же їх хочете діставати реґуларно, і же в них хочете мати добрый обсяг. Зато каждый, хто має інтерес о нашу пресу, най своїм способом поможе утримати і розвивати наше писане слово.

Предплатне Першым способом є передплатити собі Інфо Русин на цілый наступный рік. О тім, якый є абоннемент, в якій сумі, ся дізнате в тім чіслі новинок, де є приложеный і шек. Рахунок абонентів нам нелем поможе з тым, же будеме знати кілько фалатків нам досправды треба друковати, жебы сьме не друковали про нашы пивніці, але поможе нам то головно з плачіном поштовного при каждім єднім посыланю новинок на пошті.

Інзерція Третім способом є способ, котрым од нас дістанете за свої грошы протислужбу. Вы, котры робите бізніс, сьте подникателі, жывностници, можете схосновати і нашы новинкы на то, жебы сьте о собі дали знати. Вшыткым подникателям ці жывностникам, котры бы такым способом хотіли помочі нам, але вєдно з тым можуть помочі і собі пропаґаційов свойой фірмы, роботы, радо заженеме цінник з можностями інзерції в Інфо Русині. Стачіть контактовати нашу редакцію, котрой адресу і імейловый контакт найдете в тіражі новинок. Може як раз нашы чітателі будуть і вашыма новыма кліентами.

Петро Медвідь, повіреный веджіньом редакції Інфо Русин

Info Rusín vydáva Rusínska obroda na Slovensku s finančnou podporou Úradu vlády SR - program Kultúra národnostných menšín 2014.

IČO vydavateľa: IČO 17 151 074, sídlo vydavateľa: Štefániková 18, Humenné, dátum vydania periodickej tlače: 20. február 2015

Info Rusín vydáva Rusínska obroda na Slovensku a výlučne zodpovedá za obsah projektu.

Realizované s fi nančnou podporou Úradu vlády SR. Evidenčné číslo: EV 1739/08. Poverený vedením redakcie: Mgr. Peter Medviď Jazyková úprava: Mgr. Anna Kuzmiaková. Výroba: Tlačiareň Svidnícka. Adresa redakcie a administrácie: Rusínska obroda na Slovensku, redakcia Info Rusín, Štefánikova 18, 066 01, Humenné. Tel: Peter Medviď +421 907 291 591.

E-mail: Peter Medviď: peter. medvid@gmail.com. Inzeráty, reklamy, sponzoring preberáme po dohode s povereným vedením redakcie na adrese sídla ROS v Humennom. Číslo účtu pre predplatné: 2155073158/0200. Predplatné na rok: Slovensko: 10,50 Є, Európske štáty: 15,96 Є, mimoeurópske štáty: 21 Є. Neobjednané rukopisy a fotografie nevraciame! Publikujeme i názory, s ktorými nie vždy súhlasíme. Za obsah príspevku zodpovedá autor. Redakcia si vyhradzuje právo na krátenie a štylistickú úpravu textov! Príspevky v slovenskom jazyku nehonorujeme. Info Rusín je distribuovaný aj do novinových stánkov prostredníctvom MEDIAPRESS Poprad, spol. s r.o. (okresy: Stará Ľubovňa, Poprad, Levoča, Kežmarok, Spišská Nová Ves) a KAPA DAB Prešov, spol. s r. o. (okresy: Prešov, Bardejov, Humenné, Medzilaborce, Sabinov, Snina, Stropkov, Svidník, Vranov n/T.).

Rusínska obroda na Slovensku, redakcia Info Rusín, Štefánikova 18, 066 01 Humenné “D+4” 4/2007/RPC PO

Platené v hotovosti 080 01 Prešov 10