Технології 5 клас

Схвалено для використання в освітньому процесі Ірина Ходзицька Олена Горобець Ніна ВалентинаПавичКрімертехнології5класчастина1

ВидавництвоХарків «Ранок» 2021 Навчальний5Технологіїкласпосібник Частина 1 вдляСхваленовикористанняосвітньомупроцесі

УДК 68(075.3)Т38 Авторський колектив: Ірина Ходзицька, Олена Горобець, Ольга Медвідь, Тетяна Пасічна, Юлія Приходько Схвалено для використання в освітньому процесі у закладах загальної середньої освіти, які беруть участь в інноваційному освітньому проєкті всеукраїнського рівня за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення для закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти» у 2021/2022 навчальному році (Рішення Експертної комісії з технологій від 26.08.2021 (протокол № 5). Зареєстровано у Каталозі надання грифів навчальній літературі та навчальним програмам за № 3.0384-2021) Створено відповідно до модельної навчальної програми «Технології. 5–6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Ходзицька І. Ю., Горобець О. В., Медвідь О. Ю., Пасічна Т. С., Приходько Ю. М.) Т38 Технології. 5 клас : навч. посіб. Ч. 1 / Ірина Ходзицька, Олена Горобець, Ольга Медвідь, Тетяна Пасічна, Юлія Приходько. — Харків : Вид-во «Ранок», 2021. — 48 с. : іл. ISBN 978-617-09-7448-8 УДК 68(075.3) © Ходзицька І. Ю., Горобець О. В., Медвідь О. Ю., Пасічна Т. С., Приходько Ю. М., 2021 ISBN 978-617-09-7448-8 © ТОВ Видавництво «Ранок», 2021 наІнтернет-підтримкаосвітнійплатформі Модельна навчальна програма «Технології. 5–6 класи» для закла дів загальної середньої освіти (авт. Ходзицька І. Ю., Горобець О. В., Медвідь О. Ю., Пасічна Т. С., При ходько Ю. М.)

3 На уроках трудового навчання в початкових класах ви навчилися працювати з різними матеріалами та інструментами, самостійно виготовляли цікаві й різноманітні вироби, якими тішили своїх рідних. Ви знаєте, що власноруч можна зробити багато красивих і корисних речей. Ви ліпили, малювали, клеїли, вишивали. Це надзвичайно творча робота, що дозволяє втілити будь-які творчі задуми й фантазії в унікальних виробах.Уп’ятому та шостому класах на вас чекає багато цікавого: нові матері али, інструменти, техніки й технології. Ви дізнаєтеся про проєктну діяльність, ознайомитеся з методом фантазування, використанням біоформ у створенні ви робів та втілюватимете це у своїх ро ботах.Ця книга, яку ви тримаєте в руках, буде вашим вірним помічником і по радником. Вона допоможе вам на всіх етапах роботи: як обрати виріб для виготовлення, як вибрати матеріали та технології для його обробки, як най краще оздобити. У посібнику наведено багато прикладів виготовлення цікавих і корисних виробів. Ми впевнені, що за наведеними порадами ви створите чудові речі для себе, своїх рідних і друзів. У розділі «Технологія побутової ді яльності» ви розкриєте секрети куль тури споживання їжі та гігієни житла, дізнаєтеся правила поведінки за столом та догляду за волоссям, навчитеся без печно користуватися побутовими елек троприладами.Упосібнику є додаткова цікава ін формація, яка розширить ваш світо гляд, підштовхне до пошуку нових знань в інших джерелах: журналах, енциклопедіях, Інтернеті. Фантазуйте! Створюйте нові, цікаві й корисні речі. Здобувайте нові знан ня та вміння й застосовуйте їх у житті. Змінюйте довколишній світ на краще! Автори Любі учні та учениці!

4 Правила внутрішнього розпорядку в навчальній майстерні. Правила безпечної праці 1. Які правила безпечної праці вам відомі? 2. Ч ому слід дотримуватися правил безпечної праці в шкільних майстернях? Шановні друзі! Починаючи з п’ятого класу уроки трудового навчання відбуваються в шкільній майстерні. Тут розміщене різноманітне обладнання та інструменти. Усім цим учні користуються під час навчання та виготовлення виробів. А для того, щоб робота приносила тільки задоволення, необхідно знати, як правильно поводитися в майстерні, та дотримуватися правил безпечної праці. Загальні правила розпорядку в майстернівнутрішнього 1. Приходити на заняття за кілька хвилин до дзвінка.2.Заходити до майстерні організовано з дозволу вчителя.3.Перед початком заняття надіти робочий одяг (халат або фартух). 4. Пі дготувати своє робоче місце до роботи: прибрати все зайве та зручно розмістити все необ хідне.5.Приступати до виконання робіт тільки з дозволу вчителя. 6. Працювати на своєму робочому місці. Не за лишати його без дозволу вчителя. 7. Не відволікатися від роботи, не заважати працювати іншим. 8. О бережно й дбайливо поводитися з інстру ментами й матеріалами, використовувати їх лише за призначенням. Не вмикати електричні прила ди й обладнання без дозволу вчителя, без потре би не крутити ручки й важелі верстатів, швейних

5 машин, інших пристроїв, не торкатись електричних дротів і рухомих частин механізмів. Економно використовувати електроенергію та матеріали. 9. За вказівкою вчителя припинити роботу й уважно вислухати пояснення. 10. Під час перерви необхідно вихо дити з майстерні. 11. Після завершення роботи прибра ти своє робоче місце (покласти інстру менти, пристрої та матеріали у відповідні місця). Вимити руки, зняти спецодяг. Загальні виробничої гігієниправила 1. Працювати в робочому одязі. Робочий одяг має бути охайним, чис тим,2.зручним.Виконуючи роботу сидячи, сидіти прямо, на всій поверхні стільця, на відстані 10–15 см від краю стола. Відстань від очей до виробу, що виготовляється, має дорівнювати 30–35 см (неправиль на робоча поза псує поставу, спричинює швидку втомлюваність). 3. Під час роботи світло має падати на робоче місце зліва або спереду. 4. На робочому місці не повинно бу ти зайвих інструментів і матеріалів. 5. Підтримувати чистоту й порядок на робочому місці. 6. П ісля закінчення роботи при брати робоче місце щіткою або вологою ганчіркою. Не можна здмухувати сміття або змітати його рукою на підлогу. Правила безпечної праці під час виконання практичних робіт 1. Перед початком роботи прибрати з робочого місця всі зайві речі, переві рити наявність необхідних матеріалів та обладнання.2.Роботувиконувати лише за допомогою справного інструменту та облад нання. У разі поломки слід припинити роботу та повідомити вчителя. 3. Під час виконання практичної ро боти дотримуватися технологічної дис ципліни, правил користування обладнанням та інструментами, пра вил безпечної роботи. 4. Після завершення роботи вимкнути елек тричні прилади, скласти інструменти й виро би у відповідні місця, прибрати робоче місце.

Розділ6 1. Основи проєктування, матеріало­знавства та технологіїПроєктуванняобробкияквиддіяльності Людину в житті оточує велика кількість різно манітних речей. Меблі, книги, посуд, одяг, взут тя, транспортні засоби, пристрої, що полегшують працю,— усе це зроблено людиною. Але як ство рюються нові речі? Із чого починається процес їх виготовлення?Діяльність, під час якої розробляють та обґрун товують зовнішній вигляд майбутнього виробу, § 1 Основи проєктної діяльності 1. Чи знаєте ви, що означає термін «проєктування»? 2. Із чого починається створення нового виробу? Основи проєктування

§ 1Основи проєктної діяльності визначають його властивості та спосіб виготовлення, називається проєктуванням. У перекладі з латини projectus означає «кинутий уперед, задум, план». Так, усе, що ми сьогодні використовуємо, спочатку було лише проєктами. Іншими словами, проєкт — це нова ідея, задум, призначений стати майбутнім виробом. Проєктування — це творча діяльність, що націлена на створення якісного нового продукту. Проєктування як вид діяльності використо вують в усіх сферах життя: будівництві, авіації, автомобілебудуванні, виготовленні одягу, предме тів інтер’єру тощо (мал. 1.1). Спроєктовані вироби мають різну форму, оскільки призначені задоволь няти різні потреби людей, які користуватимуться ними. Нові вироби повинні відповідати своєму призначенню, сучасним стандартам і вимогам безпеки. Над створенням проєкту майбутнього виробу працює велика кількість спеціалістів — дизайнери, архітектори, інженери-технологи, економісти, лабо ранти, лікарі та ін. (мал. 1.2). Етапи проєктування Робота над проєктом здійснюється в певній по слідовності. Безсумнівно, кожний проєкт має свої особливості та шляхи реалізації, але основні етапи проєктування є загальними для будь-якого виробу (схема 1, с. 8). Мал. 1.1. Проєктування в різних сферах життя Мал. 1.2. Робота над проєктом 7

Основи8 проєктування Графічні зображення в проєктуванні Після визначення, яким має бути новий виріб, необхідно зобразити його зовнішній вигляд. Для цього використовують такі графічні зображення: ескізний малюнок, кресленик, об’ємне зображення. Ескіз (малюнок) виробу виконують від руки з дотриманням пропорцій (на око) між частинами предмета (мал. 1.3). Він відображає зовнішній вигляд виробу, як його уявляє розробник (дизайнер). Кресленик — це зображення виробу (або його частин), виконане за допомогою креслярських інструментів, із зазначенням усіх розмірів, масштабу та інших даних, необхідних для виготовлення (мал. 1.4). Кресленик має бути виконаний так, щоб він був зрозумілий для всіх, хто буде виготовляти виріб. Для цього існують правила (стандарти) креслення, з якими ви ознайомитеся в наступних класах на уроках трудового навчання або в окремому курсі «Креслення». Об’ємне зображення показує, як оста точно виглядатиме виріб із різних боків (мал.Раніше1.5). всі графічні зображення ви конували олівцем вручну на папері. Сьогодні їх можна зробити на комп’ютері з використанням спеціальних графічних програм, а за потреби роздрукувати. Мал. 1.3. Ескіз виробу Мал. 1.4. Кресленик деталі Мал. 1.5. зображенняОб’ємневиробу Схема 1. Основні етапи проєктної діяльності ЗавершальнийКонструкторськийОрганізаційно-підготовчийТехнологічний На цьому етапі з’ясовують призна чення майбутнього виробу, вимо ги до нього, аналізують можливі варіанти його вигляду. Проводять мінімаркетингові дослідження для обґрунтування вибору та конструкційних особливостей виробу. На цьому етапі уточнюють форму та конструкцію виробу, виконують його ескізний малюнок і кресленики. Добирають конструкційні матеріали й інструменти, визначають необхідну кількість матеріалів із позиції економії матеріалів та енергоресурсів. Прово дять економічні розрахунки, визнача ють орієнтовний час для виготовлен няНавиробу.цьомуетапі виготовляють виріб, послідовно виконуючи необхідні технологічні операції з дотриманням правил роботи з інструментами та правил безпечної праці. Здійснюють самоконтроль та самооцінку Цейдіяльності.етаппередбачає коригування виконаного виробу (за необхідності), остаточний контроль, презентацію та випробування (якщо це передбачено).

9§ 1Основи проєктної діяльності Мінімаркетингові дослідження На організаційно-підготовчому етапі проводять мінімаркетингові дослідження (від англійського market — ринок). Цей вид діяльності передбачає збір інформації щодо майбутнього виробу. Виріб має бути таким, щоб якнайкраще відповідати бажанням і потребам спо живачів.Зазвичай мінімаркетингове до слідження проводять у формі анке тування. Анкета (від французького enquete — розслідування) — це низка запитань, на які опитуваний має дати стисліПеревагавідповіді.використання анкети по лягає в тому, що можна заздалегідь сформулювати перелік запитань, від повіді на які допоможуть обґрунтувати необхідність виготовлення певного ви робу, чіткіше уявити, яким має бути майбутнійНаприклад,виріб.для визначення харак теристик чохла для телефону запитан ня можуть бути такі: 1. Чи користуєтеся ви чохлами для свого мобільного телефону? Чому? 2. Яка форма чохла, на вашу думку, найкраща?3.Зяких матеріалів він має бути виготовлений?4.Якікольори повинні переважати у виробі?5.Як він має бути оздоблений? Анкетування проводять у письмовій або усній формі. Потім відповіді ретельно аналізують, визначають найбільш типові й суттєві побажання та за можливості враховують їх у майбутньому виробі. Ключові слова: проєкт, проєктування, ескіз виробу, кресленик, мінімаркетингове дослі дження, анкета. Контрольні запитання 1. Який технологічний процес називається проєктуванням? 2. Назвіть основні етапи проєктування ви робу. 3. Люди яких професій створюють проєкти нових виробів? 4. Які графічні зображення є в проєктуванні? 5. Що таке мінімаркетингове дослідження? Робота в парах Проведіть мінімаркетингове дослідження. Запитайте одне одного щодо виробу, який ви хотіли б виготовляти на уроках трудового навчання (брелок, підставка для підручника, кухонна дошка тощо). Запишіть запитання для анкети, щоб визначити найкращу форму, колір, матеріал, оздоблення. Проаналізуйте відповіді та визначте, чи було корисним це дослідження, чи скористаєтеся ви наданою інформацією. Обговоріть у парі результати спільної роботи.

Основи Сутністьпроєктуванняметодуфантазування Під час проєктування нових виробів застосовують різні методи. Одним із них є метод фантазування. Він полягає в уявленні образу зовсім нового об’єкта, або, навпаки, уже існуючий об’єкт уявно переноситься в інші умови. Це дозволяє вдосконалити виріб, надати йому нових властивостей. Метою методу фанта зування є створення нового, тобто такого, чого ще не існувало, новихметипристосуватинавчитисяпред-таявищадоумов. Основа методу — перенесення об’єктів в інші умови. § 2 Використання методу фантазуванняпід час створення виробу 1. Що таке фантазування? 2. Де можна застосовувати фантазування? Сутність методу фантазу вання полягає в тому, щоб уявити образ нового виробу, навіть якщо його конструкція невідома. Цей образ пере носять на папір у вигляді малюнка. Головним питанням фантазуван ня є «А що буде, якщо?..». Аби краще уявити новий об’єкт, слід заплющити очі й спробувати подумки відтворити його образ. Фантазуючи, ви можете вигадати неймовірний сюжет, поставити будь-яке завдання й самі розв’язати його. Для фан тазування не існує заборон із боку фізичних законів і не потрібні спеціальні знання. Класичний приклад фантазії — казка. Дуже цікавим є пе ренесення персонажів та техніч них об’єктів у казкові умови. Можна також подумки переміститися на іншу планету й подивитися, що при цьому зміниться. А спробуйте уявити сучасні технічні вироби в інших історичних епохах — ось де простір для фантазії! Часто фантазування відкриває двері в майбутнє. Так, деякі ідеї геніальних винахідників минулого набагато ви передили свій час (мал. 2.1). Видатний художник і науковець XV століття Леонардо да Вінчі здивувався б, якби дізнався, що його задуми втілено через 500 років. Наприклад, у норвезькому 10

11§ 2Використання методу фантазування під час створення виробу місті Ас 2001 року був відкритий 100-ме тровий пішохідний міст, створений саме за його проєктом (мал. 2.2). Відомо також багато прикладів, коли письменники-фантасти передбачали наукові відкриття, нові види техніки тощо.Застосовуючи метод фантазуван ня, ви можете створювати нові ко рисні та красиві речі. Для цього вам необхідно навчитися спостерігати, запам’ятовувати, аналізувати. Створення будь-якого нового виробу розпочинається саме з творчого задуму. Фантазуючи, дизайнер не обмежує свою фантазію й може вигадувати будь-який Мал. 2.1. Дивовижні конструкції механізмів Леонардо да Вінчі Мал. 2.2. за ескізомініціювавхудожникНорвезькийВебйорнСандбудівництвомостаЛеонардодаВінчі вигляд майбутнього літака, автомобіля, меблів, посуду, сукні тощо. Застосування методу фантазування Створюючи проєкт, ви можете ви користовувати базові прийоми фан тазування: (мал.багатьохки».уповільнення,дроблення-об’єднання,збільшення-зменшення,прискорення-зміщеннявчасі,«навпаСамеціпростіприйомиєосновоюказокіфантастичнихтворів2.3).ПригадайтеДюймовочку,яку Мал. 2.3. Застосування прийому збільшення-зменшення в художніх творах

12Основи проєктування зменшив письменник Андерсен. Як їй перемі щатися, як добути їжу, врятуватися від небезпеки? А пам’ятаєте цікаві пригоди Гуллівера в країні ліліпутів? А от у Чебурашки автор збільшив лише частину тіла — вуха. Розглянувши малюнок 2.4, ви можете по бачити втілений у дійсність прийом фантазу ванняВикористовувати«навпаки». метод фантазування легко за таким алгоритмом. 1. Починаємо з вибору об’єкта, який хочемо змінити.2.Фантазуємо, застосовуючи вибраний прийом: збільшення-зменшення, дробленняоб’єднання, прискорення-уповільнення, змі щення в часі, «навпаки». 3. На папері малюємо зміни, що відбуватимуться з об’єктом, до тих пір, поки не буде отримано нову якість або поки змінений об’єкт не стане схожим на те, що нафантазовано. 4. Уточнюємо малюнок з урахуванням но вих властивостей об’єкта. Фантазуйте! Утілюйте свої мрії та задуми в нових чудових виробах. Ключові слова: метод фантазування, збільшеннязменшення, дроблення-об’єднання, «навпаки». Контрольні запитання 1. У чому полягає сутність методу фантазування? 2. Яке основне завдання методу фантазування? 3. Назвіть базові прийоми методу фантазування. Робота в парах Запропонуйте один одному фантастичну мандрівку в часі. Уявіть, яким мав би бути, наприклад, велосипед за часів вікінгів. А який велосипед був би в мушкете рів? Або перенесіться в казку та пофантазуйте, яким має бути мобільний телефон для Змія Горинича та Колобка. Замалюйте ескізи цих чудових перетворень сучасних предметів. Які нові властивості та ознаки в них з’явилися? За результатами роботи підготуйте веселу спільну презентацію. Цікавий факт Мал. 2.4. Парасолька для собак з’яви лася завдяки застосуванню прийому «навпаки» до звичайної парасольки Здійснилися 99 зі 108 прогнозів французького письменника-фантаста Жуля Верна, 66 із 77 — англійського письменника Герберта Велса, 47 із 50 — російського фантаста Олександра Бєляєва.

13 Моделі­аналоги Процес проєктування полягає у створенні нових виробів. Зверніть увагу, що йдеться не про виготовлення вже кимось розроблених речей, а про справді нові вироби. Але це дуже складно — придумати та запропонувати те, чого раніше не існувало. Тому під час проєктування уважно вивчають різноманітні малюнки, фотографії існуючих подібних за призначенням виробів, що можуть надихнути на нову ідею. До того ж це не обов’язково мають бути зо браження. Іноді достатньо щось побачити на вулиці, у природі, щоб надихнутися на творчість. Вироби, які взято за основу під час розробки конструкції нового виробу, називають виробамианалогами, або моделями-аналогами. Моделі-аналоги слід ретельно проаналізувати та визначити характеристики, що найважливі ші в майбутньому виробі, а саме — форму, колір, оздоблення, розмір тощо (мал. 3.1). На основі ана лізу моделей-аналогів створюють банк ідей для проєктування нового виробу. Зверніть увагу, що моделей-аналогів слід обирати не дуже багато (5–6), оскільки інакше їх буде складно проаналізувати. Поняття про біоформу Якщо уважно розглянути речі, які нас оточують, то можна побачити, що деякі з них схожі на живих істот або на частини їхнього тіла. Люди здавна спостерігали за природою і намагалися перейняти все корисне для свого життя. Із розвитком науки знання про живу природу почали застосовувати для вирішення конкретних інженерних завдань. § 3 Моделі­а налоги. Використання біоформу створенні виробів 1. Пригадайте вироби, які нагадують форму рослин. 2. Які особливості тварин людина використала під час створення літака та підводного човна? 3. Чому природні об’єкти часто надихають конструкторів та дизайнерів? Мал. 3.1. Моделі-аналоги для ви готовлення браслета

14Основи проєктування У XV столітті Леонардо да Вінчі намагався побудувати літальний апарат із крилами, як у птахів,— орнітоптер (мал. 3.2). Для втілення природних форм у нових технічних об’єктах потрібно ретельно вивчати особливості різних представників тваринного й рослинного світу. Важливо вміти аналізувати природні об’єкти, визначати найголовніше й потім застосовувати корисні властивості в нових виробах. Це можуть бути форма, колір, особливості рухів тощо. Сучасні матеріали та технології дають можливість відтворювати ідеї, запозичені у природи, у різних сферах нашого життя: одязі, техніці тощо. Приміром, хмарочос у Лондоні має форму огірка, а будівля в індійському місті Мумбаї — форму яйця (мал. 3.3). Біоформа — це форма тіла живої природи, яку застосовують під час конструювання виробів у техніці, архітектурі й дизайні. Ви, мабуть, звернули увагу на те, що підводні човни за формою дуже схожі на акул і дельфінів, а літаки — на птахів. Це пов’язано з тим, що форма тіла різних тварин найкраще пристосована для руху в певному середовищі існування — воді, повітрі тощо. А чи звертали ви увагу на те, що деякий одяг має «природні» назви? Наприклад, спідницяМал. 3.2. Ескіз літального апарата Леонардо да Вінчі Мал. 3.3. Використання природ них форм в архітектурі Мал. 3.4. Застосування біоформ у дизайні одягу: блуза «летю ча миша» та спідниця-«тюльпан»

15§ 3Моделі-аналоги. Використання біоформ у створенні виробів «тюльпан» або блуза фасону «летюча миша». Чому? Подивіться на малюнок 3.4 та зробіть висновок. Якщо уважно подивитись на парасольку, то можна побачити, що її форма схожа на гриб. Багато звичайних речей нагадують природні форми. Біоформи можуть бути застосовані як до всього виробу, так і до окремих його частин. Одну й ту саму біоформу можна втілити в різноманітних виробах. Наприклад, форма квітки лотоса (мал. 3.5, а) надихає дизайнерів на створення різних видів світильників (мал. 3.5, б–г). Біоформи часто використовують у дизайні інтер’єру. Це зазвичай рослинні мотиви у формі меблів, світильників, текстилю тощо (мал. 3.6). Фантазія художників не обмежена, як невичерпний світ флори та фауни. Практична робота Виконання малюнка виробу з використанням біоформ Інструменти та матеріали: папір, кольорові олівці, фломастери, фарби. Послідовність виконання роботи 1. Оберіть об’єкт для проєктування (меблі, одяг, будівлі, посуд, столова та постільна білизна тощо). 2. Використовуючи біоформи, створіть малюнок майбутнього виробу. Наприклад, намалюйте ескіз посуду для чаю (чашка та блюдце), використовуючи біоформу яблука. 3. Обґрунтуйте вибір моделі свого виробу. Контрольні запитання 1. Що таке біоформа? 2. У яких сферах життєдіяльності використовують біологіч ні форми? 3. Які біоформи використовують в одязі? Робота в парах Пофантазуймо й уявимо, як виглядатиме пилосос у вигляді гарбуза. А парасоля у вигляді тюльпана? Запропонуйте по черзі інші природні аналоги для цих речей. Виберіть най кращі ідеї та зробіть ескізи цих виробів. Мал. 3.5. Приклади викорис тання однієї біоформи в різних виробах Мал. 3.6. Флористичні мотиви у виробах дизайну інтер’єрів абвг

16Основи проєктування Поняття про деталь Складно уявити наше життя без машин. Їх використовують на виробництві, вони пересувають вантажі, виконують різноманітні дії, що полегшує роботу людини (мал. 4.1). Сьогодні існує велика кількість машин: від простих до надзвичайно складних, від малих до великих і потужних. Усі вони розроб лені людиною і призначені для виробничих або побутових потреб. Машина (від латин. machina — рухати) — це механізм або комплекс механізмів, призначений для виконання корисної роботи. Будь-яка машина складається з механізмів. Механізм — це сукупність пов’язаних між собою деталей, призначених для перетворення та передачіПрикладамируху. механізмів може бути ручний та електричний приводи швейної машини (мал. 4.2). Елементом механізму є деталь, яка становить одне ціле й не може бути розібрана на простіші складові без її руйнування (мал. 4.3). У сучасних машинах кількість деталей сягає десятків тисяч. § 4 Поняття про деталь. Поняття про масштаб 1. Д ля чого потрібні деталі? 2. Із чого виготовляють деталі? 3. Як можна зобразити на папері дуже великі або малі предмети? Мал. 4.3. Деталі машинМал. 4.2. Приводні механізми швейної машиниРучний привід Швейна машина з електричним приводом Мал. 4.1. Різні види ЗмішувачВ’язальнамашинмашинатістаПромисловийробот

17§ 4Поняття про деталь. Поняття про масштаб Але з деталей складаються не тільки маши ни й механізми. Поняття «деталь» застосовують до складових різних виробів. Наприклад, під час виготовлення одягу спочатку розкроюють тканину й отримують деталі крою, які потім зшивають. Меблі також складаються з окремих деталей. Спробуйте назвати деталі вашої парти. Подивіться навколо, і ви побачите, що і світильник, і карниз для штор, і на віть ваша ручка для письма складаються з деталей. Типові та спеціальні деталі Деталі поділяють на дві великі групи. Деталі, які застосовують у багатьох машинах, називають типовими, а деталі, що застосовують тільки в де яких машинах,— спеціальними (мал. 4.4). Наприклад, майже в усіх машинах можна побачити болти, гайки, втулки тощо. Такі деталі належать до типових (мал. 4.4, а). А деталі особливої форми, що є складовою певних машин (зубчасті колеса, вали тощо) належать до спеціальних деталей (мал. 4.4, б). Так їх називають тому, що виготовляють для окремого типу машин, для виконання певної функції. При цьому їх не можна використати в інших машинах і механізмах. У машинобудуванні існують також оригінальні деталі, які розробляють і виготовляють для певної машини. Вони, як правило, існують у єдиному екземплярі. Способи отримання деталей Деталі отримують різними способами. Одним із поширених є різання — спосіб виготовлення дета лі, під час якого із заготівки знімають надлишки ма теріалу у вигляді стружки. Цей процес триває, поки деталь не набуде певної форми й розміру. Різновидом різання є випилювання деталей виробів із деревини та металу. Для цього використовують різальні ін струменти та обладнання, які можуть бути ручними або електричними (мал. 4.5). На виробництві в та кий спосіб виготовляють велику кількість деталей. Мал. 4.4. Типи деталей: а — типові; б — різнихвипилюваннямВиготовленняспеціальнідеталейзадопомогоюінструментів аб

18 Але не всі деталі мають просту форму, яку можна вирізати. Складні деталі виготовляють литтям. На ливарному виробництві розплавлений метал, пластмасу, гуму тощо заливають у спеціальні форми, які мають форму деталі. Деталі простої та складної форми з листового металу виготовляють спосо бом штампування. Це процес виготов лення деталей дією ударного навантаження на заготовку, яку поміщують у спеці альний штамп. Для штампування вико ристовують різноманітні преси зі змін ними формами. Штампуванням можна виготовити деталі у великій кількості. Деталі сучасних складних машин мають бути якісними й відповідати певним вимогам. Нові високоточні верстати з автоматичним керуванням дозволяють досягти належного рівня якості кожноїТехнічнийдеталі. прогрес триває, і вже з’явилися 3-D принтери, на яких можна виготовляти багато цікавих речей, у тому числі й деталі різної форми (мал. 4.6). Поняття про масштаб Подивіться уважно на малюнки 4.1 та 4.2 (с. 16). Як ви думаєте, вироби зображені на них у натуральну величину? Правильно, зображення зменшені. А от Мал. 4.6. 3-D принтер та виріб, виготовлений ним якби нам необхідно було зобразити на папері будову гайки, то зображення довелось би збільшити. Здогадались? Так, ідеться про масштаб. Масштаб — це співвідношення реального й зображеного розмірів. Із німецької слово masstab переклада ється, як «мірна палиця». Масштаб вико ристовують у математиці, географії, кар тографії, моделюванні, програмуванні, проєктуванні тощо. Також масштаб ши роко застосовують у кресленні для того, щоб наочно показати будову деталей. Для цього зображення дрібних деталей збільшують, а великих деталей, навпаки, зменшують. Розгляньте малюнок 4.7 і ви побачите, як відрізняються зображення однієї деталі з використанням масштабу. Контрольні запитання 1. Чим відрізняється машина від механізму? 2. Що таке деталь? 3. Які деталі належать до типових? 4. Якими способами можна виготовити деталі? 5. Що таке масштаб? Коли його використо вують? Робота в парах Пропонуємо вам гру: хтось називає об’єкт, а хтось віповідає, як слід його забражува ти: у збільшеному масштабі чи зменшеному. Наприклад: комаха — збільшений; літак — зменшений. Мал. 4.7. Зображення деталі в масштабі: а — зменшення; б — у натуральну величину; в — збільшення 20 20 1:21:12:1 20 1,5 × 45 ° 1,5 × 45 ° 1,5 × 45 ° 101010

19 Розглянемо, як і в якій послідовнос ті відбувається проєктування виробу, на приклад, підставки під горнятко. Як ви вже знаєте, проєктна діяльність відбува ється поетапно (схема 1 на с. 8). І. Організаційно-підготовчий етап 1. Необхідно визначити: • призначення майбутнього виробу це підставка під горнятко, щоб гаряча по судина не псувала меблі; для оздоблення приміщення кухні, їдальні тощо; • вимоги до виробу: — підставка має бути функціональною, а саме: більшою за розміром, ніж денце горнятка; — поверхня підставки не може бути об’ємною, щоб горнятко стояло рівно; — виріб має бути естетичним та оригінальним; — виріб має бути економічним — не потребувати багато коштів на його виготовлення (придбання матеріалів). 2. Провести мінімаркетингове дослі дження. Мал. 5.1. Приклади підставок під горнятко 1 2 3 4 5 6 Слід ознайомитися з уже існуючи ми подібними виробами та визначити, що вам найбільше в них подобається. Наприклад, на малюнку 5.1. подано різні підставки під горнятко, виготов лені з різних матеріалів та в різних тех ніках.Щоб оцінити такі несхожі вироби, найкраще скласти порівняльну табли цю. Критерії можна розробити само стійно. Якщо виріб відповідає критерію, ставте знак «+», якщо ні — знак «–». Можна також запропонувати заповнити оціночну таблицю своїм друзям: Критерії Номер 123456виробу Форма –––+–+ Колір +––+––Матеріали, з виготовленийяких ++++++ Складність –+––+–Оригінальність ––++++ § 5 Як відбувається проєктування нового виробу 1. Чи доводилось вам раніше придумувати новий виріб? 2. У якій послідовності відбувається розробка нового виробу?

Основи20 проєктування Робимо висновок: найбільше знаків «+» у підставки за номером 4, яка пошита з фетру у вигляді повітряної кулі. ІІ. Конструкторський етап Використовуючи метод фантазуван ня, вносимо зміни до виробу, що спо добався. Зробимо підставку під гаряче у вигляді повітряної кульки-смайлика. 1. Ма люємо зображення майбутньо го виробу (мал. 5.2, а). 2. Виготовляємо шаблони для деталей виробу (мал. 5.2, б ). 3. П ісля виготовлення шаблонів слід дібрати матеріали (фетр голубого, жовтого та коричневого кольорів, нит ки), інструменти (ножиці, голки), при стосування (гольник, наперсток). ІІІ. Технологічний етап Починаємо виготовлення виробу. 1. Обведіть шаблони на тканині та виріжте деталі виробу. 2. Приметайте деталь жовтого ко льору (кульку) до голубої основи. 3. Пришийте деталь жовтого кольо ру (кульку) петельним швом. 4. Приметайте кошик до основної деталі та обшийте його петельним швом. 5. Тамбурним швом вишийте оченя та та ротик смайлика. 6. Стебловим швом вишийте канати. 7. Припрасуйте виріб. 8. Оцініть якість виготовленого виробу. ІV. Завершальний етап Випробуємо та оцінимо спроєктова нийПоставимовиріб. горнятко на підставку. Стоїть? Тоді продовжимо оцінювання. Вимоги до виробу, які ми сформулювати на першому етапі, можна записати в та блицю й оцінити, чи відповідає їм виріб. Вимоги до виробу Оцінка ЕкономічністьОригінальністьЕстетичністьФункціональність Розрахуємо орієнтовну вартість ви готовленого виробу. Основні витрати — це вартість листів фетру різних кольо рів (вартістю ниток можна знехтувати). Тож слід визначити, скільки таких під ставок можна виготовити з придбаних матеріалів, та розділити суму витрат на кількість підставок. Так ми обчис лимо вартість однієї підставки. Отже, залишилося зробити висновки: чи все вийшло, як було задумано, що можна змінити або зробити краще. А ось настав найприємніший момент — чаювання з друзями. Смачного! Контрольні запитання 1. Чому будь-який виріб має бути функціо нальним? 2. Чому потрібно дотримуватися етапів про єктування? 3. Щ о роблять на завершальному етапі, адже виріб уже виготовлено? Мал. 5.2. Підставка під гаряче а б

21 Поняття про конструкційні матеріали Усі речі, що нас оточують, виготов лені з матеріалів. Різні вироби виготов ляють із різних матеріалів: будинки з каменю, меблі — з деревини, одяг — із тканини, вікна — зі скла. У почат ковій школі ви також використовували різні матеріали — пластилін, папір, дріт тощо. Чи знаєте ви, як називають такі матеріали?Матеріали, які використовують для виготовлення різноманітних виробів, називають конструкційними. Це озна чає, що під час роботи людина змінює форму матеріалів відповідно до свого задуму, до конструкції. Світ конструкційних матеріалів дуже різноманітний. Умовно їх можна по ділити на природні та штучні. Природні матеріали існують у природі — це деревина, каміння, солома, глина, метали, натуральні волокна тощо. Людина бере їх із природного довкілля та лише оброб ляє. Штучні матеріали створені са мою людиною, їх не існує в природі це пластмаса, поліетилен, гума тощо. Природні й штучні матеріали мають як переваги, так і недоліки (схема 2). На етапі проєктування виробу дуже важливим є правильно вибрати матеріали для його виготовлення. Зважаючи на властивості матеріалів, часто в одно му виробі поєднують різні матеріали. Особливості для виготовленняконструкційнихнайпоширенішихматеріаліввиробів Матеріали для виготовлення текстильних виробів Текстильні матеріали отримали свою назву від текстильних волокон, із яких вони виготовлені. До текстильних § 6 Основи матеріалознавства 1. Із якими матеріалами ви вже працювали на уроках трудового навчання? 2. Чи залежать властивості виробу від матеріалу, з якого він виготовлений? 3. Якими матеріалами можна оздобити готовий виріб? матеріалиствореніШтучно Переваги: безпечні, не шкодять до вкіллю, приємні на дотик Недоліки: обмежена кількість у при роді, дорогі, їхні властивості не можна змінювати Переваги: можна виготовити в потріб ній кількості, змінювати їхні властивості та надати будь-якого кольору, дешевші Недоліки: можуть мати негативні влас тивості, шкодять довкіллю, потребують складної утилізації ущоМатеріали,існуютьприроді Схема 2. Особливості природних та штучних матеріалів

Основи22 проєктування матеріалів належать: тканини, неткані матеріали (фетр), клейові прокладки (флізелін), тасьма, мереживо, шнури, атласні стрічки, нитки (мал. 6.1). Із тканин виготовляють одяг, по стільну білизну, рушники, штори, а також багато інших цікавих виробів: аплікації, прикраси, іграшки, серветки тощо (мал. 6.2). Неткані матеріали нагадують тка нину, але виробляють їх без процесів ткацтва й прядіння. До нетканих ма теріалів належить фетр — матеріал зі зваляної вовни. Із нього виготовляють капелюшки, сумочки, іграшки, прикра си, ним оздоблюють одяг (мал. 6.3). Клейові текстильні матеріали ви користовують для ущільнення тканин. Тасьма, мереживо, шнури, атласні стріч ки можуть стати у пригоді для оздоблен ня виробів. Матеріали для виготовлення аплікацій та рамок для фотографій У молодшій школі ви вже робили гарні вироби в техніці аплікації. Для цього ви використовували різнокольоро вий папір та різні природні матеріали. Мал. 6.1. Текстильні матеріали: а — тканини; б — фетр; в — флізелін; г — тасьма; д — мереживо; е — шнури; ж — атласні стрічки; з — нитки Мал. 6.2. Вироби, виготовлені з тканини Мал. 6.3. Іграшка, виготовлена з фетру беад жв зг

§ 6Основи матеріалознавства Природа дарує нам безліч різноманіт них форм, що можуть стати основою для цікавої композиції. Чудовим матеріалом для створення композицій є засушені листки та пе люстки квітів (мал. 6.4). Гарні аплікації можна створювати з насіння та круп. Як матеріал вико ристовують крупи (гречку, рис, просо, манку), бобові (горох, квасолю) та різні види насіння (кавунове, гарбузове, со няшниковеЦікавимтощо).матеріалом для аплікації є мушлі та дрібні камінці. Вони різно манітні за формою та будуть чудово виглядати на рамці для фотографій, декоративному панно тощо (мал. 6.5). Солома — це висушене стебло злако вих рослин. Для аплікації найкращою є солома вівса, жита, пшениці, рису — вона відливає золотом і перламутром. Із соломи технікою аплікації виготовляють надзвичайно красиві вироби для декору інтер’єру (мал. 6.6). Яєчна шкаралупа також може бути матеріалом для аплікації. До того ж вона завжди під рукою. Можна вико ристовувати шкаралупу як від варе них яєць, так і від сирих. Пофарбувати шкаралупки можна заздалегідь або вже в готовій аплікації. Мал. 6.4. Аплікація з рослинних матеріалів Мал. 6.6. Аплікація із соломи Мал. 6.5. Аплікації з мушель (а) та дрібних ка мінців (б ) ба Багато століть тому китайським майстрам лаково го мистецтва спала на думку чудова ідея — вико ристовувати для своїх мініатюр яєчну шкаралупу. Вони помітили: тоненькі тріщинки, що виникають під час натискання на її поверхню, створюють кра сивий візерунок, який нагадує розтріскану скелю, давно не фарбовану стіну або давню фреску. Східні майстри перетворили основний недолік яєчної шкаралупи — крихкість — на її найбільшу цінність. Так з’явилася техніка кракле — створення візерунка на основі тріщин з ефектом старовини. Цікавий факт 23

24Основи проєктування Для виготовлення аплікацій, панно та рамок для фотографій вам стануть у пригоді папір і картон. Ви, мабуть, замислювалися, що таке папір. Папір — це матеріал зі спресованих рослинних волокон. Його використовують для різних цілей, зокрема для писання, друкування книжок і газет, для пакування тощо. Папір може бути білим і ко льоровим.Чимпапір буде корисний у вашій роботі? На тонкому папері ви можете виконувати ескізи майбут ніх виробів. Зі щільного паперу можна виготов ляти листівки, квіти та деталі оздоблення, а для виготовлення шаблонів і основи фоторамок піді йде більш товстий і щільний матеріал — картон (мал. 6.7). Матеріали для виготовлення виробів із металу Певна річ, ви всі бачили речі, виготовлені з металу. Вироби з цього конструкційного матеріалу важко сплутати з чимось іншим. Вони важкі, тверді, блискучі, під час удару видають характерний «металевий» звук. • Давні єгиптяни навчилися робити матеріал для писання з розплющених стебел папірусу — болотяної трав’янистої рослини, що росте на берегах річки Ніл. Саме тому в бага тьох мовах слово «папір» походить від єгипетського слова •«папірус».Папір, схожий за властивостями на сучасний, виготови ли понад 2000 років тому в Давньому Китаї. Спосіб виготов лення китайці тримали в секреті від чужоземців. • Сьогодні папір роблять із паперової маси, сировиною для якої є подрібнена деревина хвойних дерев: сосни, ялини, ялиці. Рослинні волокна складаються з міцного матеріалу — целюлози. Ось чому папір відзначається міцністю. • Першу бібліотеку в нашій країні заснував князь Ярослав Мудрий. Усі книжки тоді писали від руки, їх було близько 950. Вони зберігалися в Софійському соборі в Києві. Цікавий факт Мал. 6.7. Вироби з паперу Мал. 6.8. Сувенір із дроту Мал. 6.9. Шпаківня з деревини Мал. 6.10. Іграшка з фанери

25§ 6Основи матеріалознавства Більшість металів дуже міцні, пластичні й піддаються куванню. Однією з відмінних особливостей є наявність металевого блиску. Важливою власти вістю металів є здатність добре проводити електричний струм і теплоту. Для виготовлення виробів у промис ловості використовують листовий метал, але для його обробки потрібне потужне обладнання. А для нескладних виробів найкраще підійде дріт — гнучка металева нитка або тонкий прут. Дріт виготовляють переважно зі сталі, алюмінію, міді, цинку або їхніх сплавів шляхом прокатування або протягування через маленькі отвори. З металевого дроту ви зможете ви готовити безліч цікавих виробів: ялинкові прикраси, брелоки, ланцюжки, іграшки тощо (мал. 6.8). Матеріали для виробів із деревини та деревинних матеріалів Деревина є одним із перших кон струкційних матеріалів, що почала ви користовувати людина. Із давніх-давен до сьогодні з неї виготовляють знаряддя праці, меблі, кухонне приладдя та прикраси.Деревину одержують зі стовбурів різних дерев, що зумовлює різні її властивості. Деревина буває різної міцності, щільності, волокнистості, кольору тощо. Дуже важливим є правильно дібрати вид деревини до конкретного виробу. Із деревини ви можете виготовити багато нескладних корисних речей: підставки для гаджетів, підсвічники, підставки під гаряче, кухонні лопатки, іграшки тощо (мал. 6.9). Існують також деревні (деревинні) матеріали — матеріали, повністю або частково виготовлені зі спеціально об робленої натуральної деревини. Деякі деревні матеріали мають добрі експлуатаційні властивості (міцність, во логостійкість тощо). Існує багато різних за властивостями деревних матеріалів, які використовують у промисловості, але для виготовлення нескладних побутових виробів зазвичай застосовують фанеру. Фанера — це шаруватий матеріал зі склеєних між собою трьох і більше шарів тонкої деревини (шпону). Деревні матеріали використовують не тільки для виготовлення меблів, а й для сувенірів, іграшок, брелоків тощо (мал. 6.10). Матеріали для виготовлення прикрас та оздоблення виробів Одним із найпопулярніших матері алів для саморобних прикрас є бісер — дрібні різнобарвні круглі або багато гранні скляні намистинки з наскрізним отвором для нанизування на нитку. Бісер — дуже красивий, міцний і стійкий матеріал. До того ж він про стий у використанні та досить дешевий. А прикраси з бісеру не поступаються промисловим ювелірним виробам. Це — браслети, кольє, брошки, сережки тощо (мал. 6.11). Мал. 6.11. Прикраси з бісеру

Основи26 проєктування Також чудові прикраси виготовля ють із деревини, природного каміння, металу, текстилю тощо (мал. 6.12). Оздоблення виробів залежить від їх призначення та основного матеріалу. Приміром, текстильні вироби прикра шають стрічками, тасьмою, ґудзиками тощо. Матеріалами для оздоблення виробів із деревини є лаки, фарби або металевіОздобитидеталі. можна й готові вироби. Наприклад, можна прикрасити ви шивкою джинси, сорочку, сукню або спідницю (мал. 6.13, а). Оригінальна вишивка перетворить звичайну річ на унікальний виріб. Чудовим матеріалом для оздоблення є бісер. Удале його використання на дасть вишуканості будь-якому одягу, прикрасить сумочку, пояс, інтер’єрні вироби тощо (мал. 6.13, б ). Економне матеріаліввикористанняіресурсів Під час виготовлення виробів слід пам’ятати про економне використання матеріалів. У своїй роботі ви будете ко ристуватися переважно природними ма теріалами, а вам відомо, що природні багатства обмежені. Кожен із нас має дбати Мал. 6.12. Природні матеріали для виготовлення прикрас: а — деревина; б — метал; в — камінь; г — текстиль а б в г Мал. 6.13. Оздоблення виробів: а — вишивкою; б — бісером а б

§ 6Основи матеріалознавства про природу, про майбутнє нашої планети. Тому не слід бездумно використовувати папір, тканину, дере вину, дріт та інші матеріали. Необхідно визначити їх потрібну кількість для роботи. А навіть маленькі відходи, що залишилися, слід не викидати, а зберіга ти для подальшого використання. Тим самим ми не тільки економимо гроші на придбання нових матері алів, а й не забруднюємо довкілля (мал. 6.14 і 6.15). Можливо, ви чули про проблему утилізації та переробки побутових відходів. Для цього потрібні не тільки великі гроші, а й місця для будівництва спеціальних заводів. Це глобальна проблема, яку швидко не вирішити. Тому кожен із нас має раціо на льно використовувати сировину та матеріали. Перед тим, як виготовляти виріб, подивіться навколо себе. Удома в шафі, на дачі тощо, імовірно, є багато речей, що вже вийшли з моди, але ще мають гарний вигляд. Із них можна створити багато цікавихСьогодніречей.дуже популярні вироби в стилі печ ворк — так зване клаптикове шиття. Зі шматочків тканини різної форми й фактури зшивають новий виріб. Це можуть бути як прості за формою речі — ковдри, скатертини, серветки, фіранки, так і сумки, декоративні панно та навіть одяг (мал. 6.16). Мал. 6.14. Наслідки бездумного використання природних матеріалів — знищення карпатських лісів Мал. 6.15. Забруднення довкілля штучними ма теріалами 27 Мал. 6.16. Вироби в стилі печворк

Такі речі сьогодні створюють і відомі дизайнери, і звичайні майстри та майстрині. Їх виготовлення потребує більше часу, але виріб виходить оригінальним і недорогим. А скільки цікавих речей люди придумали з виробів, які вже відслужили,— пластикових пляшок, старих панчох, пластикових стаканчиків і навіть старих журналів (мал. 6.17)! Ключові слова: матеріалознавство, текстильні матеріа ли, тканини, неткані матеріали, фетр, папір, картон, метал, дріт, деревина, деревні (деревинні) матеріали, фанера, бісер, економне використання матеріалів. Контрольні запитання 1. Які матеріали називають конструкційними? 2. Які існують види конструкційних матеріалів? 3. Д ля чого використовують текстильні матеріали? 4. Наведіть приклади рослинних матеріалів, які можна ви користовувати для аплікації. 5. С характеризуйте особливості металу як конструкційного матеріалу. 6. Чим відрізняється деревина від деревних матеріалів? 7. Чому, на вашу думку, слід економно використовувати матеріали? 8. Наведіть приклади економного використання матеріалів. Робота в парах Виконайте невеличкий спільний проєкт із виготовлення виро бу з використаних речей, на приклад, годівниці для птахів із пластикової пляшки. Разом розробіть ескіз виробу, за стосуйте метод фантазування, доберіть необхідні додаткові матеріали та виготовте ви ріб. Презентуйте свою роботу. Підготуйте додатково мінідопо відь про птахів, які зимують у вашій місцевості, та про необхідність захисту птахів. Мал. 6.17. Вироби з використаних речей 28

29 § 7 Розмічання 1. Чому під час виготовлення виробу необхідно виконувати розмічання? 2. Якими інструментами виконують розмічання? Поняття про розмічання Під час виготовлення багатьох ви робів важливим є процес розмічання. Наприклад, якщо ви маєте на меті створити рамку для фотографії, то вам потрібно на картоні розмітити її роз міри відповідно до розміру фотографії. Або, щоб побудувати шпаківню з дере вини, слід розмітити контури майбут нього виробу (мал. 7.1). Розмічання — це перша операція технологічного процесу виготвлення де талей виробів. На поверхню матеріалу переносять контурні лінії з малюнка або шаблона. По цих лініях будуть вирізатиРозмічаннядеталь. є дуже відповідальною операцією. Від нього залежить точність майбутньої деталі, адже після нанесення розмічальних ліній подальшу оброб ку виконують саме по них. Після ви різання вже не можна нічого змінити. Тому на виробництві розмічання — це важливий технологічний етап. До того ж правильне розмічання дозволяє економно використовувати матеріали. У саморобних виробах також не можна розмічати «на око», оскільки навряд чи такий виріб буде якісним і естетичним. А якщо для виробу слід вирізати кілька однакових деталей? Чи можна це виконати без попереднього розмічання? Прийоми та правила розмічання Розмічання починають із аналізу форми країв деталі. Визначають найрівніший край, від якого найкраще виконувати розмічання. Цей край називають базовою кромкою, а лінію, від якої виконують розмічання заготовки, називають базовою лінією. Під час подальшого Мал. 7.1. Розмічання розмірів деталей майбутнього виробу

Основи проєктування розмічання вона буде однією зі сторін (бажано найдовшою) майбутньої деталі, від якої надалі будуть відкладатися всі розміри та кутові величини. Під час розмічання потрібно закласти надли шок матеріалу на кінцеву обробку де талі — припуски. Для заощадження матеріалу базову лінію проводять, відступаючи на яко мога меншу відстань від краю матеріалу. Так можна заощадити матеріал. Розглянемо на прикладі, як розмітити на заготовці прямокутник розміром 10 × 15 см. Необхідно виконати такі дії. 1. Визначаємо базову лінію — це довга сторона прямокутника. Від базової лінії відмірюємо вправо вгорі й унизу два відрізки по 10 см (100 мм) та позна3. Від верхньої короткої сторони вздовж базової лінії та вздовж нової лінії, яку ми щойно провели, відкла даємо 15 см (150 мм), ставимо риски — це приладдя, за допомо гою якого виготовляють однакові дета лі. Використання шаблонів економить час на розмічання кожної деталі, дає можливість економно розкласти деталі на заготовці (мал. 7.2). Шаблони виго товляють переважно зі щільного папе ру або картону. Для розмічання шаблон накладають на заготовку, притриму ють рукою та обводять точно по його лініяБазова 100 мм 100 мм мм150 мм150 100 мм 100 мм

31§ 7Розмічання Найважливішірозмічанняправила • Деталі на матеріалі розміщують так, щоб відходи були мінімальними. Якщо виріб складається з великих і дрібних деталей, то спочатку на заготовці розміщують шаблони найбільших деталей, а потім малими деталями за повнюють проміжки. • Ро змічання більшості деталей розпочинають від базової лінії. Це може бути рівна кромка деревини, тканини, картону тощо. • Під час нанесення контурів деталей слід урахувати припуски на їхню обробку.•Спочатку необхідно розмістити всі деталі майбутнього виробу, переві рити їхню кількість, правильність роз ташування й тільки після цього при ступати до вирізання деталей. Інструменти для розмічання Розмічання ніколи не виконують від руки. Для цього використовують креслярські інструменти (мал. 7.3). Розмічання краще виконувати простим загостреним олівцем. Прямі лінії ви конують під лінійку, а для проведення кривих ліній використовують різнома нітні лекала. Кола та дуги виконують за допомогою циркуля. Перевірку прямих кутів виконують кутником. Правила безпеки під час роботи з розмічальними інструментами 1. Використовуйте розмічальні інструменти тільки за їх призначенням. 2. Циркулі кладіть на робоче місце із зімкнутими ніжками, вістрями від себе. 3. Не можна виконувати розмічан ня, тримаючи заготовку на колінах або в руках.4.Не відволікайтеся під час роботи. Ключові слова: розмічання, базова лінія, при пуски, прийоми розмічання, шаблон, правила розмічання, інструменти для розмічання. Контрольні запитання 1. Що таке розмічання? З якою метою його виконують? 2. Чи потрібно виконувати розмічання під час виготовлення простих саморобних виробів? Чому? 3. Що називають шаблоном? 4. Які інструменти використовують для роз мічання? 5. Які основні правила розмічання? Мал. 7.2. Розмічання за допомогою шаблонів Мал. 7.3. Інструменти для розмічання

Основи проєктування § 8 З’єднання деталей виробу 1. Які види з’єднань ви використовували під час виготовлення виробів на уроках трудового навчання в молодших класах? 2. Як обрати види з’єднань для різних матеріалів? Більшість виробів складається з двох або більше деталей, які необхідно з’єднати. Для різних матері алів використовують види з’єднань, притаманні саме їм (мал. 8.1). Наприклад, неможливо уявити, як збити цвяхами тканину і, навпаки, зшити металеві пластини нитками. Тому для кожного матеріалу добирають відповідний вид з’єднання. З’єднання поділяють на рознімні та нерознімні. Рознімні з’єднання допускають багаторазове збирання та розбирання виробу без порушення форми й розмірів з’єднуваних деталей. Найпоширенішими серед них є гвинтові та бол тові, а також з’єднання за допомогою шурупів, саморізів тощо (мал. 8.2). Ці з’єднання використовують у виробах із деревини та металу з постійним навантаженням. Якщо навантаження змінюватиметься, то гайки можуть розгвинтитися. Мал. 8.2. Рознімне з’єднання: а — шурупове; б — болтове Мал. 8.1. Різні види з’єднань деталейЦвяховевиробуЗшиванняз’єднанняБолтовез’єднанняСклеювання а б 32 ВИДИ З’ЄДНАНЬ За болтівшурупів,допомогоюсаморізів, За зварювання,цвяхів,допомогоюзаклепок,клею, ниток НерознімніРознімні

33§ 8З’єднання деталей виробу Нерознімними називають такі з’єд нання деталей і вузлів, розбирання яких не можливе без їхнього пошкодження. До них належать такі з’єднання: цвяхове, клейове, ниткове тощо. Для нескладного з’єднання деталей із деревини використовують цвяхи, виготовлені зі сталевого дроту. Вони бу вають різної довжини та товщини (мал. 8.3).Одним із найбільш доступних та простих видів нерознімного з’єднання деталей є склеювання. Для склеювання різних матеріалів використовують різні види клеїв (мал. 8.4). Сучасні універсальні клеї широкого призначення мають щільну структуру та швидко сохнуть. Їхніми перевагами також є водо- й термостійкість, елас тичність та доступність. Це такі клеї, як «Момент», «Дракон» тощо. Термосиліконовий клей (який зазвичай називають «клей-пістолет») є одним із найзручніших з’єднувальних засобів. Його головна перевага — здатність миттєво застигати та висока міцність з’єднання. Крім того, місця склеювання майже непомітні. Для нескладного з’єднання поверхонь із паперу найкращими є всім нам відомі клей ПВА та зручний клей-олівець. Особливі види клейового з’єднання використовують під час виготовлен ня швейних виробів або аплікацій із текстильних матеріалів. Ці клеї Цікавий факт Цвях відомий людству з давніх-давен. Первісна людина використовувала для «цвяхового» з’єднання кістки риб і тварин, колючки рослин, загострені гілки дерев. У бронзову добу з’явилися перші металеві цвяхи — литі й кова ні. Саме тоді вони набули свого традиційного вигляду — загострений тонкий стрижень із пласкою головкою. У давні часи виробництво цвяхів було ручним і дорогим — тоді за жме ню цвяхів давали цілого барана. Мал. 8.3. Різні види цвяхів Мал. 8.4. Різновиди клеїв Універсальний клей, що швидко сохне Клей Клей-олівецьПВАТермосиліконовийклей

Основи проєктування виглядають, як клейові смужки та па вутинки (мал. 8.5). Клейових якостей вони набувають під час нагрівання праскою.Використання таких клейових з’єд нань дає можливість замінити складні ручні операції та значно прискорити виготовлення виробу, поліпшує його зовнішній вигляд і якість. Для з’єднання тканин та волокнистих матеріалів найчастіше використо вують ниткове з’єднання — зшивання. Ниткове з’єднання дозоляє виробу зги натися та певною мірою розтягуватися. Зшивати деталі можна вручну або на швейній машині (мал. 8.6). Під час з’єднання деталей на швей ній машині утворюються строчки, що складаються з низки стібків (мал. 8.7). Ручне з’єднання виконують ручною голкою. Стібки ниткових швів можуть мати різну довжину й форму. Їхні назви походять від способу виконання стіб ків або їхнього зовнішнього вигляду, Мал. 8.5. Клейові стрічки для склеювання текстильних виробів Первісні мисливці варили клейку речовину з кісток убитих мамонтів, а для підсилення властивостей додавали сухожилля. Ті, хто мешкали на узбережжі, виготовляли клейку речовину з луски та кісток риб. Під час тривалого варіння вони перетворювалися на справжній клей. Люди, які жили в лісах, для склеювання ви користовували смоли фруктових та хвойних дерев. Цікавий факт Мал. 8.6. Процес зшивання деталей: а — вручну; б — на швейній машині Мал. 8.7. Різновиди швів а б 34

35§ 8З’єднання деталей виробу наприклад: шов «уперед голкою», «на зад голкою», «петельний шов» тощо. Певна річ, існує набагато більше різних з’єднань, ніж ми з вами розгля нули. У складних технічних виробах, що складаються з багатьох деталей із різних матеріалів, може бути декіль ка різних з’єднань. А завдяки розви тку хімії, фізики, технології та навіть біології з’являються нові матеріали. Вони вимагають принципово нових ви дів з’єднань. Але на уроках трудового навчання ви будете використовувати прості, «класичні» види з’єднань. Ключові слова: види з’єднань: рознімні, не рознімні; з’єднання: шурупове, болтове, цвяхо ве, клейове, ниткове; зшивання вручну, зшиван ня на швейній машині. Контрольні запитання 1. Які існують види з’єднань? 2. Чим, на вашу думку, можна пояснити таку кількість різних видів з’єднань? 3. Ч им відрізняються болтове й цвяхове з’єднання? 4. Який вид з’єднання буде найкращим для виготовлення м’якої іграшки? 5. За допомогою чого утворюється ниткове з’єднання? Цікавий факт 6. Яке з’єднання найкраще використовувати під час виготовлення аплікації з природ них матеріалів? Робота в парах Пограйте разом у таку гру: називайте по чер зі спочатку приклади речей, у яких є нероз німні з’єднання, а потім речей із рознімнимиОднимз’єднаннями.ізсучасних видів з’єднань є електрозварювання. Його винахідник — наш співвітчизник, киянин, перший Герой України, академік, яко му за життя було встановле но бюст,— Борис Євгенович Патон. Під його керівництвом було впроваджено не тільки нові методи зварювання ме талу, у тому числі й у космо сі, а й розроблено методику з’єднання («зварювання») м’яких тканин людей і тварин.

36 Кухонна дощечка Мал. 1. Різновиди кухонних дощечок за формою та матеріалом Мал. 2. Оздоблення кухонних дощечок Без кухонної дощечки складно уяви ти процес приготування їжі та кухню взагалі. Вони призначені для нарізання овочів, фруктів, хліба, м’яса, риби тощо. Сучасні кухонні дощечки виготовляють із різних матеріалів: деревини, пластмаси, скла, кераміки, силікону тощо. Головне — матеріал має бути міцним, стійким до вологи та нешкідливим для здоров’я. За формою дощечки та кож можуть бути різними: від простого прямокутника до різноманітних склад них фігур, наприклад, у формі фруктів, риби тощо (мал. 1). Кухонні дощечки можуть бути де коративними для прикрашення кухні. У цьому разі їх оздоблюють різними техніками: пірографією (випалюван ням), декупажем, розписом, наприклад петриківським, різьбленням (мал. 2). Найлегший спосіб виготовлення ку хонної дощечки — вирізати її з фане ри. Цей матеріал має певні переваги: він міцний, легкий, стійкий до зно шування, безпечний для здоров’я, лег кий в обробці. Щоб така дощечка була вологостійкою, перед використанням її покривають кількома шарами пере кип’яченої охолодженої рослинної олії. Виготовлена власноруч кухонна до щечка буде чудовим неповторним по дарунком, що довго нагадуватиме про ваші вмілі руки та добре серце. Основна технологія: технологія обробки деревинних матеріалів (ДВП, фанера) (с. 36–46) Додаткова технологія: технологія випалювання (с. 47– 48)

1Проєкт № Виготовлення дощечки з фанери Для роботи вам знадобляться: фанера 5–8 мм; столик для випилювання; лобзик; дриль; пилочки; наждачний папір різної жорсткості; папір; копіювальний папір; простий олівець; лінійка. Розробіть на папері ескіз мінімальними.щобРозміщуйтекопіювальногофанеруПеренесітьу виглядідощечки,майбутньоїнаприклад,чудовогоананаса.малюнокназадопомогоюпаперу.малюноктак,залишкиматеріалубули Позначте на дошці місце для отвору. Закріпіть дощечку струбциною та дрилем про свердліть Технологіюотвір.свердління дри лем подано на с. 44–45. Дотримуйтеся правил без печної праці під час роботи з дрилем (с. 46). За бажанням дощечку можна оздобити випа Технологіюлюванням.випалювання по дано на с. 47–48. Зашліфуйте торці до щечки та отвір наждач ним папером. Для надання волого с тійкості фанері по крийте її кількома шарами перекип’яченої охо лодженої олії. Пам’ятайте! Кип’ятити олію можна тільки з дорослими! Дощечка готова! Вирізайте деталь до щечки по контурних лініях лобзиком. Технологію вирізання лобзи ком подано на с. 40–42. Дотримуйтеся правил безпеч ної праці під час роботи з лобзиком (с. 42). 1 3 56 4 2

38 М’яка пласка іграшка М’які іграшки з винятково дитячої втіхи сьогодні набули й іншого змісту. Вони можуть бути елементом декору інтер’єру, подушками (мал. 1, а), а ма ленькі іграшки використовують як брелоки для мобільних телефонів, сумок, ключів тощо (мал. 1, б ). Виготовлена власноруч м’яка іграшка є чудовим подарунком, якому радітимуть і діти, і дорослі.М’які іграшки виготовляють із хутра або тканини та наповнюють будь-яким матеріалом. Раніше іграш ки набивали соломою, тирсою, ватою, волокном бавовни. Сьогодні використовують сучасні матеріали: синтепон, поролон, холофайбер тощо. Іграшку можна виготовити також із фетру, Мал. 1. М’які іграшки сплести гачком або спицями, а потім наповнити м’яким матеріалом. Пласка м’яка іграшка складається з двох однакових деталей: обличчя та спинки. Такі іграшки зазвичай оздоб люють вишивкою чи аплікацією. Пласкі іграшки можна виготовляти ручним та машинним способом. Іграшки з тканин, що обсипаються (бавовна, трикотаж, шовк), виготовляють здебіль шого машинним способом (мал. 2, а). А іграшки з фетру чудово обробляються вручну (мал. 2, б ). Цей матеріал м’який, добре тримає форму і, головне, не об сипається. Такі іграшки, як правило, не дуже великих розмірів, і шиють їх, використовуючи шов «уперед голкою», «назад голкою» та петельний шов. Основна технологія: технологія обробки текстиль них матеріалів ручним спосо бом (с. 59–61) Мал. 2. Пласкі іграшки, виготовлені машинним способом (а) та вручну (б ) а аб б

392Проєкт № Виготовлення м’якої пласкої іграшки «Весняний котик» Для роботи вам знадобляться: шматок яскравого фетру; шматочки білого та чорного фетру для очей і носа; наповнювач (синтепон або холофайбер); дві чорні намистинки для очей; нитки того ж кольору, що й фетр, та чорні; картон для шаблона; стрічки для оздоблення; олівець; ножиці; кравецькі шпильки з круглою голівкою для сколювання; голка. Виберіть зображення та перенесіть його на картон (або від разу намалюйте на картоні). Виріжте ножицями шаблон іграшки з картону. Через цей отвір на бийте іграшку напо внювачем, починаючи з найвіддаленіших частин. Рівномірно занаповнювачрозподілітьповсійіграшцідопомогоюолівця. Зверніть увагу : слабке наповнення зробить іграшку маловиразною, надмірне — порве шви. Складіть два шари фетру, зверху закріпіть шпильками шаблон. Обведіть його олівцем та аку ратно виріжте дві однакові деталі Припусківкотика.нашви в деталях робити не потрібно. На одній із деталей оформте мордочку котика: • для очей виріжте з білого фетру два маленькі кружечки, пришийте їх до мордочки, а по центру прикріпіть ще мен ші кружечки з чорного фетру; • носик виріжте з чорного фе тру та пришийте під оченятами; • вії та ротик вишийте стебло вим швом або швом «назад голкою» (див. с. 60). Зшийте дві деталі ко тика з лицьового боку петельним швом (див. с. 61), залишивши невелику частину незашитою. 1 5 2 34 Зашийте отвір, що залишився, петельним швом. Прикрасьте котика бантиками зі стрічок. 6

Брелок Брелок — аксесуар, прикраса у ви гляді підвіски на ланцюжку, кільці тощо. Це чудовий сувенір, який нагадуватиме про приємну подію чи людину, яка його вам подарувала. До того ж це функціональна річ, адже з брелоком загубити ключі складніше. Брелоки можна виготовити з металу, пластику, деревини, шкіри, тканини, ниток, хутра тощо. Для виготовлення брелоків своїми руками існує багато спо собів: їх можна зв’язати, пошити, сплести з бісеру, випиляти з фанери (мал. 1). Головна вимога — вироби мають бути невеликих розмірів і мати кільце для кріплення.Виготовити красивий брелок можна також технікою макраме (мал. 2). Цей спосіб досить простий, не потребує до рогих матеріалів та спеціальних інстру ментів. Основна технологія: технологія виготовлення виробів у техніці «макраме» (с. 71–75) Мал. 1. Різновиди брелоків Мал. 2. Брелоки, виготовлені технікою макраме

413Проєкт № Розробіть ескіз май бутнього виробу. На відстані 3 см від першого вузла вико найте другий квадрат ний вузол.Підтягніть його до першого вузла, утво ривши піко. Це перша пара крилець бабки. Технологію виконання піко подано на с. Зробіть74.другу пару крилець дещо меншо го розміру, виконавши ще один квадратний вузол з пі ко на відстані 2 см від першого. Продовжуйте ви конувати квадратні вузли (без піко), поки посередині не залишиться не велика петелька завдовжки 1–1,5 см. Кінці ниток обріжте й обпаліть за допомогою запальнички. Дотримуйтеся правил безпе ки поводження з вогнем! Бабка тиЗалишилосяготова!причепикільцедохвостика бабки (петельки, що залиши лася). Така бабка буде чудово виглядати в будь-якому ко льорі. Зігніть шнур навпіл, через кінці шнура протягніть намистин ки, залишивши їх на відстані 6 см від згину. Відігніть кінці шнура донизу, як показано на малюнку.Кінцями шнура на вколо середини ви конайте квадратний вузол. Технологію виконання квадратного вузла подано на с. 74. Добре затягніть вузол під намистинками. Виготовлення брелока «Бабка» у техніці макраме Вам знадобляться: шнур побутовий синтетичний завдовжки 1 метр; дві намистини; ножиці; запальничка. 1 546 8732

42 Лялька-мотанкаОсновна технологія: технологія виготовлення лялькимотанки (с. 86–89) Лялька-мотанка — вузликова ляль ка, зроблена з тканини. Назва походить від слова мотати, оскільки в давнину майстрині виготовляли такі ляльки, послідовно примотуючи клаптики тканини (мал. 1). Ляльку-мотанку можна також виготовити з ниток (мал. 2). Для виготовлення таких ляльок використовують переважно натуральні матеріали.Мал. 1. ки-дзвіночка.НамалюйтеЛяльки-мотанкиескізляль Виготовлення ляльки-дзвіночка Вам знадобляться: три шматки бавовняної тканини різного кольору розміром 30×30 см, 25×25 см та 20×20 см для основи; шматок тканини білого кольору розміром 25×20 см для голови та рук; шматок тканини яскравого кольору розміром 25×25 см для хустини; вата для виготовлення голови; нитки для шиття № 40; папір для шаблонів; ножиці; кравецькі шпильки з круглою голівкою; лінійка; олівець; циркуль. 1 На аркушах паперу циркулем накресліть шаблони — три кола діаметрами 16 см, 20 см та 24 см. Виріжте круги з паперу. За допомогою шабло нів виконайте роз мітку деталей ляльки на відповідних за розміром шматках тканини. Виріжте три деталі з тканини. Із аркуша паперу ви ріжте прямокутнийрівностороннійтрикут ник із довжиною однакових сторін 20 Шпилькамисм.закріпіть шаблон на тканині для хустини та ви конайте розмітку. Виріжте за наміченим конту ром деталь із тканини. 2 43

434Проєкт № Мал. 3. Лялька-дзвіночок Мал. 2. Ляльки-мотанки з ниток Одним із різновидів ляльки-мотанки є лялька-дзвіночок (мал. 3). Цю ляль ку вважають оберегом гарного настрою. Її дарують на день народження, імени ни, новий рік, новосілля з побажаннями отримувати тільки гарні новини й за вжди мати добрий настрій. Така лялька проста у виготовленні, але для її спідниці найкраще використовувати цупкі тканини — тоді вона буде стояти без додаткової опори. Утворену голову по кладіть у центр друго го за розміром круга з тканини. Обв’яжіть ниткою, розправляючи складки. Покладіть голову в центр найменшого круга з тканини. Обв’яжіть ниткою, рівномірно розправляючи складки. Одягніть на розмістившипідготовленіголовуруки,їхсередину над центром голови. Обв’яжіть руки ниткою навко ло шиї, розправте руки. Пов’яжіть хустину на го лову ляльки, кінці хуст ки проведіть під руки та зав’яжіть за спиною ляльки. Лялька-дзвіночок готова! З виворітного боку тканини білого кольо ру накресліть прямо кутник зі сторонами 22 см та 12 см і виріжте його. Поздовжні сторони прямокут ника загніть на 1 см з лицьо вого боку на виворітний. Переверніть прямокутник виворітним боком донизу, скрутіть тканину в «рулончик» лицьовим боком усередину та зав’яжіть ниткою по кінцях. Виверніть «рулончик» на ли цьовий бік і виправте кінці. Знову зав’яжіть ниткою по кінцях, утворюючи руки. Сформуйте з вати неве личку кульку для май бутньої голови ляльки. Покладіть кульку в центр найбільшого круга тканини. Сформуйте голову й обв’яжіть ниткою навколо шиї. Зробіть рівномірні складки. 5 76 89

Рамка для фотографії Основна технологія: технологія виготовлення апліка цій із природних матеріалів Мал. 1. Рамки для фотографій, зроблені власноруч Мал. 2. Види рамок для фотографій для фотографії — це не тіль ки обрамлення фотографій, а й елемент декору інтер’єру, а також чудовий пода рунок.Існує безліч різновидів рамок для фотографій. Вони бувають різної форми та з різних матеріалів — деревини, мета лу, пластмаси тощо. Певна річ, рамку можна купити в магазині, але найкраще виготовити її власноруч. Тут відкривається великий простір для фантазії. Можна обрати будь-яку форму (прямокутну, овальну, круглу), використовувати різні техніки (обробка деревини, текстильних матері алів, ліплення, лозоплетіння тощо) та різні оздоблювальні матеріали (мал. 1). Рамки можуть стояти на столі (мал. 2, а) або висіти на стіні (мал. 2, б ). Відповідно до цього слід передбачити кріпленняПростоюрамки.увиконанні, але надзвичай но ефектною є фоторамка, виготовлена в техніці аплікації з яєчної шкаралупи. а б

Зміст Правила внутрішнього розпорядку в навчальній майстерні. Правила безпечної праці .......................................................................4 Розділ 1. Основи матеріалознавствапроєктування,татехнології обробки Основи проєктування § 1 Основи проєктної діяльності ..................................................................6 § 2 Використання методу фантазування під час створення виробу ................. 10 § 3 Моделі-аналоги. Використання біоформ у створенні виробів ..................... 13 § 4 Поняття про деталь. Поняття про масштаб ........................................... 16 § 5 Як відбувається проєктування нового виробу ........................................ 19 § 6 Основи матеріалознавства.................................................................... 21 § 7 Розмічання ........................................................................................ 29 § 8 З’єднання деталей виробу .................................................................... 32 Кухонна дощечка ............................................................................... 36 Проєкт № 1. Виготовлення дощечки з фанери ........................................ 37 М’яка пласка іграшка......................................................................... 38 Проєкт № 2. Виготовлення м’якої пласкої іграшки «Весняний котик» ... 39 Брелок .............................................................................................. 40 Проєкт № 3. Виготовлення брелока «Бабка» у техніці макраме ................ 41 Лялька-мотанка ................................................................................. 42 Проєкт № 4. Виготовлення ляльки-дзвіночка ......................................... 42 Рамка для фотографії ......................................................................... 44

Навчальне видання ХОДЗИЦЬКА Ірина Юліївна ГОРОБЕЦЬ Олена Валеріївна МЕДВІДЬ Ольга Юріївна ПАСІЧНА Тетяна Сергіївна ПРИХОДЬКО Юлія Миколаївна Ш1575009У. Підписано до друку 30.08.20 21. Формат 84×108/16. Папір офсетний. Гарнітура Шкільна. Друк офсетний. Ум. друк. арк. 5,04. НавчальнийТЕХНОЛОГІЇ5класпосібник Частина 1 ТОВ Видавництво «Ранок», вул. Кібальчича, 27, к. 135, Харків, 61071. Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 5215 від 22.09.2016. Для листів: вул. Космічна, 21а, Харків, 61145. Редактор Т. М. Мишиньова Технічний редактор В. В. Труфен Коректор Н. В. Красна E-mail: office@ranok.com.ua Тел. (057) 701-11-22, тел./факс (057) 719-58-67. Регіональнівидавництвапредставництва«Ранок»: Київ – e-mail: office.kyiv@ranok.com.ua, Львів – тел. (067) 269-00-61, e-mail: office.lviv@ranok.com.ua. З питань придбання продукції видавництва «Ранок» звертатися за тел.: у Харкові – (057) 727-70-80; Києві – (067) 449-39-65, (093) 177-05-04; Вінниці – (067) 534-51-62; Дніпрі – (067) 635-19-85; Житомирі – (067) 122-63-60; Львові – (067) 340-36-60; Миколаєві та Одесі – (067) 551-10-79; Черкасах – (0472) 51-22-51; Чернігові – (067) 440-88-93. E-mail: commerce@ranok.com.ua. «Книга поштою»: вул. Котельниківська, 5, Харків, 61051. Тел. (057) 727-70-90, (067) 546-53-73. E-mail: pochta@ranok.com.ua www.ranok.com.ua paper

Місце для нотаток

Місце для нотаток

Ірина Ходзицька Олена Горобець Ніна доЦе5технологіїВалентинаПавичКрімеркласчастина1виданняпоєдналовсобікомплектадаптаційногоциклу,асаме: ●● підручник робочіаркуші дл я пр оєктних ро біт Особливості посібника: ● яскрава й сучасна візуалізація матеріалу ● поєднання те орії і практичної ді яльності ● алгоритмізація навчальних про єктів ● відеоуроки за матеріалами по сібника Ми вчимо не лише бачити красу навколо, а й створювати красивий світ власноруч!