Лец. ХХ століття

Page 1



Пр Ві оек Ш к то р т ен а де ро в

ич

а



ікт ор а

ое кт В

Пр

Ш ен де

ро ви ча


ББК 85.16 УДК 82-84(2Lec)+77.04 Л53

Лец, Станіслав Лец, ХХ століття. Проект Віктора Шендеровича. — К.: Лаурус, 2018 — 432 с. ілл. ISBN 978-617-7313-25-9

За підтримки Дмитра Зіміна та Олександра Бровка Автор проекту Віктор Шендерович Куратор українського видання Поліна Лаврова Художнє оформлення Андрій Бондаренко Більдредактори Ольга Аннанурова, Валерій Мілосердов, Дмитро Сергєєв Перекладач Андрій Павлишин Книжка видана за фінансової підтримки компанії Піраміда ISBN 978-617-7313-25-9

Проект Віктора Шендеровича «ЛЕЦ. ХХ століття» – колекційне видання, присвячене творчості знаного польського сатирика Станіслава Єжи Леца. До афоризмів, які давно стали класичними, підібрані співзвучні їм роботи класиків фотографічного мистецтва: Анрі Картьє-Брессона, Роберта і Корнелла Капи, Себастьяна Салґаду, Антанаса Суткуса, Марка Рібу, Аркадія Шейхета, Дмитра Бальтерманца, Євгена Халдея, Віктора Марущенка та багатьох інших.

©

Шендерович В. А., ідея та укладення альбому, передмова, есе

©

Лец С. Є. (спадкоємці), афоризми

©

Россельс В. М., спадкоємці, переклад

©

Бондаренко А. Л., мистецьке оформлення

©

Павлишин А. C., переклад

©

Видавництво «Лаурус»


Історія цієї книжки

Перш ніж стати проектом, цей альбом багато років був моєю мрією. Одного чудового дня на самому початку «нульових» (а може, це було ще в минулому столітті?) я раптом подумав, що любі мені з юних літ афоризми Станіслава Єжи Леца не просто хороші, а наче спеціально написані про те чи інше злободенне питання. Що прудка думка, упіймана насмішкуватим польським генієм і записана ним на серветці — півстоліття тому, у варшавській кав’ярні «Літератка» на Замковому майдані, — як луг із водою, раптом починає бурхливо хімічно реагувати з новинами цілком інших часів… «Чи може місіонер, якого з’їли людожери, вважати свою місію виконаною?» Цей афоризм і світлина академіка Сахарова, який іде геть зі з’їзду радянських нардепів, — вони ж народжені одне для одного! Колекціонування таких «хімічних збігів» стало моєю розвагою. Я почав записувати пари «хімікатів», які зринали в голові: афоризм — подія, афоризм — ім’я… Відтак рахунок цих пар пішов на десятки. Лец виявився універсальним діагностом. Про що саме він писав упродовж недовгої польської «відлиги» на межі 1950–1960-х років ХХ століття, яка постать чи колізія були детонатором чергової «незачесаної думки», — дуже цікаво, проте найчастіше це годі встановити. Але на те він і геній, що то вже неважливо! Десять років тому я почав мріяти про цей альбом. Мріяти, як кажуть, нешкідливо, але повертатися у дійсність буває сумно. Дійсність скла-

У природі нічого не губиться, окрім здійснених надій. Станіслав Єжи Лец

далася з придбання прав, із видавничих калькуляцій, із нездоланного для мене юридичного й фінансового боку справи… І я би, мабуть, так і не зважився на все це, проте певної миті моїй дружині набридло слухати мої скарги на незбуту мрію, і вона нагадала мені наполеонівський постулат: слід уплутатися в бій, а там побачимо! І я уплутався. Зробити це було легко: наша дочка-полоністка на той час мешкала у Варшаві. І в травні 2015 року, в тій самій кав’ярні «Літератка» на Замковому майдані, ми підписували угоду з Томашем де Туш-Лецом, сином класика… А вдруге мені — хоч радше нам усім — пощастило із Дмитром Борисовичем Зіміним. Завдяки його підтримці ХХ століття представлене в альбомі відмінними, а іноді й видатними фотографіями. І ще один дарунок долі: у Варшаві знайшлися невідомі широкому читачеві «незачесані думки» Станіслава Єжи Леца… І як же їх було не перекласти з такої нагоди! Перенести ці парадокси на простори рідної мови, зберігши гру слів, лаконізм і глибину, — завдання бажане й амбітне. Переклад — майже завжди компроміс між формою та змістом, і польські оригінали дадуть вам змогу почути відлуння, яке гуляє під склепіннями мов... Так давня мрія стала книжкою, яку ви тримаєте в руках. Я присвячую її пам’яті моїх батьків. ВІКТОР ШЕНДЕРОВИЧ

5



Інструкція з ужитку

Гортаючи цей том, ви можете дивитися тільки на ліві сторінки розворотів — у такому разі вас чекає чудова галерея світлин, зроблених кращими майстрами ХХ століття: Картьє-Брессоном, Капою, Салґаду, Суткусом... Ви можете дивитися тільки на праві сторінки розворотів — і насолоджуватися блискучими афоризмами польського генія Станіслава Єжи Леца. Але можна спробувати побачити кожен розворот як єдине ціле — а далі побачити як єдине ціле й ХХ століття. Це наш погляд на нього крізь «Незачесані думки» Станіслава Єжи Леца. Або, якщо завгодно, афоризми Леца, заново прочитані крізь оптику цього великого й страшного століття. Здається, портрет доби й людства зрештою вдався доволі жорстким. І справді: в цьому альбомі мало щасливих облич, скупо представлені радощі дозвілля, з комареву ніжку свят весни та праці… Нічого не вдієш: Станіслав Єжи Лец був гірким філософом і бистрооким сатириком, а сатирикові, попереджав він, «сниться горбань на верблюді»! Ця книжка — наша вдячність мужньому авторові «Незачесаних думок» і пам’ять про століття, в якому він жив. В основу альбому покладений хронологічний принцип, яким ми іноді жертвуємо задля логіки оповіді…

7


Валерій Мілосердов. Годинник без стрілок. Поділ, Київ, Україна. 1995 р.

10


На жодному Na żadnym годиннику zegarze не знайти стрілок, nie znajdziesz що вказували б, wskazówek як жити. do życia.

11


Берт Гарді. Ґлазґо, Шотландія. 1948 р. Хлопчаки бавляться на кладовищі*.

* Тут і далі курсивом позначені коментарі укладача

12


Я кажу Mówię настільки rzeczy архаїчні речі, tak stare, що людство że ludzkość їх уже ich już не пам’ятає. nie pamięta. 13


Автор невідомий. Митрополит Андрій Шептицький. 1930–1944 рр.

14


Слід Trzeba так примножити tak pomnożyć кількість думок, ilość myśli, щоб для них by nie starczyło не вистачило dla nich наглядачів. dozorców. 15


Станіслав Єжи Лец Біографія пунктиром

1909

6 березня. У Львові (вул. Кармелітська, тепер — Просвіти, 8) у родині Аделі (в дівоцтві — Сафрін) і Бенона Леців (Letz) народився син Станіслав Єжи.

1914

Родина тікає зі Львова, який ось-ось займе російська армія, і перебирається до Відня, де в 1915 році Станіслав Єжи йде до школи. Того самого року помирає його батько.

1918 1927 1929

Станіслав Єжи з матір’ю повертаються до Львова, який по війні входить до складу II Польської Республіки. У Львові вони мешкають у будинку по вулиці Словацького, 6. Станіслав Єжи ходить до євангелічної школи, згодом — до гімназії пані Камерлінґ.

Лец закінчує школу й вступає до Університету Яна Казимира у Львові, де спершу вивчає полоністику, але відтак переходить на юридичний факультет. У ці ж роки він разом із друзями створює студентський поетичний осередок.

31 березня. Літературний дебют: у журналі «Літературно-науковий кур’єр» (додаток до краківського «Ілюстрованого щоденного кур’єра») опублікований вірш Леца «Весна» (перші твори поет підписує германізованою версією прізвища Letz).

387


1931 1933

Лец закінчує університет із дипломом юриста. Цього ж року виходить його дебютна поетична збірка «Барви». Тут він уперше підписаний полонізованим варіантом прізвища Lec (на ідиш «lec» означає «блазень, пересмішник»). Водночас молодий поет починає публікувати в журналах «Варшавський цирульник» і «Дом-крат».

1934

Перебирається до Варшави, де продовжує писати сатиричні вірші й публікуватися в журналах. Як і раніше, близький до лівих, антифашистських кіл.

1935

Починає співпрацю з журналом «Шпильки», видає збірник сатиричних віршів «Зоопарк». Приблизно тоді ж вступає до Спілки польських літераторів.

1936 1937 1938 388

Лец із друзями створює літературний щомісячний журнал Tryby, проте через втручання цензури вдається опублікувати лише два числа.

Вихід поетичної збірки «Патетичні сатири». Того ж року разом з Леоном Пастернаком створює політичне кабаре «Театр пересмішників», на п’ятий день існування закрите владою. Наприкінці року починає регулярно писати фейлетони для «Популярного щоденника», який також незабаром закрили.

Остерігаючись політичних переслідувань, на певний час виїжджає з Варшави до родичів на Буковину, яка тоді входила до складу Румунії.

Лец повертається до Варшави й одружується з Ельжбетою Цукерман.


1939 1941 1943 1944 1945 1946

На початку Другої світової війни Лец перебирається до Львова, де вступає до Спілки радянських письменників України, працює в газеті «Червоний прапор», перекладає російських та українських поетів.

У липні мати Леца гине під час погрому у Львові. Сам він потрапляє до концтабору неподалік Тернополя.

Двічі дивом уникає розстрілу. 22 липня тікає з концтабору, убивши охоронця, і в його мундирі добирається до Варшави. Стає редактором у підпільній газеті Народної армії в Прушкові, відтак у листку «Вільний народ» у Марках під Варшавою. Ховається, за потреби ходить вулицями у тому ж німецькому мундирі, жахаючи друзів, у яких гостював.

Народилася дочка Малґожата. Через розконспірацію вимушений виїхати з околиць Варшави. Навесні приєднується до партизанської Народної Армії в околицях Любліна, у травні бере участь у битві під селом Ромблюв.

Закінчує війну в званні майора, отримує Кавалерський хрест ордена Polonia Restituta. Поселяється з сім’єю у Лодзі, де разом з Леоном Пастернаком та Єжи Зарубою відроджує журнал «Шпильки».

Народився син Ян. Лец публікує книжки «Польовий записник» (вірші воєнних літ і пам’яті загиблих) і «Прогулянка циніка» (сатиричні вірші та фрашки, написані ще до війни). Переїжджає із сім’єю до Відня як прес-аташе Польської дипломатичної місії.

389


1948 1949 1950 1952 1955 1956

390

Публікація сатиричної збірки «Життя — це фрашка».

У журналі «Шпильки» (№ 37 від 11 вересня) опубліковані перші чотири афоризми Леца.

Вихід збірки ліричної поезії «Нові вірші». Того ж року, розчарований політикою комуністичної влади в Польщі, він виїжджає до Ізраїлю. Там Лец не знаходить свого місця й близького кола, не публікується. Пише «Єрусалимський рукопис», надрукований згодом.

Повертається до Польщі разом із сином і на кілька років стає ізгоєм. Його твори під забороною, книжки вилучені з бібліотек, цензура не пропускає публікацій. Лец переважно перекладає; деякі з цих текстів оприлюднює під прізвищами колег. Початок спільного життя з другою дружиною Кристиною Швентонською.

Народився син Томаш. Того ж року в журналі «Нова культура» афоризми Леца вперше надруковані під назвою «Незачесані думки» — усього 15 афоризмів.

На хвилі «відлиги» Лец стає дозволеним і навіть популярним автором. Того ж року він публікує «Єрусалимський рукопис»; у тижневику «Нова культура» й інших періодичних виданнях («Культурний огляд», «Світ», «Діалог») регулярно друкуються нові добірки «Незачесаних думок». Упродовж останніх десяти років життя він видає вдвічі більше книжок, ніж за всі попередні роки.


1957

Вихід першої збірки «Незачесаних думок». Це видання кишенькового формату, яке побачило світ у «Літературному видавництві» (Краків), містить 201 афоризм.

1959

Вихід другої збірки «Незачесаних думок», яка містить майже 400 нових афоризмів, сатиричної антології «Із тисячі та однієї фрашки» і поетичної збірки «Кепкую і питаю дороги».

1961 1963 1964 1966

Вихід поетичної збірки «Авелеві й Каїнові».

Вихід поетичної збірки «Оголошення про розшук».

Вихід збірки «Нові незачесані думки», куди увійшли близько 800 нових афоризмів, і поетичної збірки «Поеми, готові до стрибка».

Вихід збірки «Фрашкозбирання» та перевидання «Нових незачесаних думок». 7 травня. Лец помер у Варшаві у віці 57 років. Похований на військовому кладовищі Повонзки.


396



Про автора проекту

Віктор Шендерович. Російський журналіст і письменник. Народився у 1958 році в Москві. За спеціальністю — театральний педагог. Публікується з середини 1980-х. Лауреат престижних російських премій у галузі літератури та журналістики, зокрема «Золоте перо Росії» (1997), «Журналістика як учинок» (2003). Номінант першої премії Фонду Бориса Нємцова (за сміливість). Лауреат премії Московської Гельсінської групи в номінації «За захист прав людини засобами культури та мистецтва». Автор культової сатиричної програми «Ляльки», що виходила в 1990-х роках. Двічі лауреат російської загальнонаціональної телевізійної премії «ТЕФІ» (1996, 2000). Після ліквідації в Росії незалежного телебачення співпрацює з радіостанцією «Відлуння Москви» та радіо «Свобода», публікується в мережевих виданнях. Проза і драматургія Віктора Шендеровича перекладені англійською, німецькою, польською, українською, естонською, фінською та персидською мовами.

425



Подяки

Автор альбому висловлює глибоку подяку Дмитру Борисовичу Зіміну, без якого не відбувся б цей проект. А також: спонсору видання Іллі Кацнельсону й іншим учасникам передплатної кампанії на платформі «Планета.ру»: Сергію Абрамовичу Азбелю, Алтинбеку, Борису Миколайовичу Анісімову, Володимиру Олеговичу Антонову, Андрію Афанасьєву, Максиму Хусеновичу Бакову, Людмилі Батуро (Білорусь), Михайлу Бєлоусову, Олені Давидівні Богоявленській, Людмилі Борисовій, Ігорю Борисову, В’ячеславу Олександровичу Булинкіну, Олександру Буркатовському, Віталію Буровому, Сергію Володимировичу Валькову, Сергію Ваніну, Андрію Миколайовичу Володимирському, Леоніду Галушку, Ігорю Ганжі, Марату Гілоду, Глібу й Валентині Грачовим, Ірині та Микиті Дружиніним (Відень), Олексію Євтеєву, Дмитру й Світлані Йолкіним, Людмилі Ішмурзіній, Олександру Миколайовичу Кузнєцову, Олександру Лєбєдєву, Андрію Борисовичу Лєвченку, Юлії Геннадіївні Любімовій, Сергію Сергійовичу Мазуріну, Ларисі Матук, Дмитру Володимировичу Морозову, Олексію Орлову, Катерині Віталіївні Петровській, Віктору Валерійовичу Петрову, Вадиму Георгійовичу Пікалову, Володимиру Расцелуєву, Костянтину Сакієву, Анні Свістуновій, Дмитру Судакову, Олександру Терьохіну, Артему Торчінському, Валерію Івановичу Фільчакову, Андрію Хальпукову, Павлу Хутренку, Олені Чєвкіній, Миколаю Шишмарєву, Павлу Яришку, Tina Naer, Andrei Litvak, Katerina Akbarov. Автор проекту висловлює особливу подяку: Томашу Лецу й Лідії Коській (Польща), краудфандинговій платформі planeta.ru Віталію Димарському (журнал «Дилетант»), а також Олександру Архангельському, Гаррі Бардіну, Дмитру Бикову, Олені Деміковській, Аркадію Дубнову, Михайлу Єфремову, Борису Жутовському, Вікторії Івлєвій, Яні Карпенко, Даніїлу Крамеру, Юрію Льву, Андрію Макаревичу, Володимиру Познеру, Юрію Росту, Веніаміну Смєхову, Сергію Таску й Андрію Янґелю ― за підтримку проекту. Окрема подяка Людмилі Чубаровій ― за підтримку автора проекту.

Спеціальна подяка видавництва LAURUS: Львівській міській раді й Андрію Садовому, Сергію Мельнікову, Адміністрації готелю Leopolis і Тарасу Добрянському, Андрію Павлишину, Богдані Брилинській, Людмилі Годарєвій, Станіславу Теплінському, Меморіальному музею «Територія Терору».

427


Джерела фотографій 2

84

Underwood Archives/Getty Images

86

Bettmann/Getty Images

88

Hulton-Deutsch Collection/CORBIS/Getty Images

90

Daily Mirror/Mirrorpix/Mirrorpix via Getty Images

92

Magnum Photos/East News

94

Popperfoto/Getty Images

96

Getty Images

98

Gamma Rapho

100

The LIFE Picture Collection/Getty Images

102

Heritage Image Partnership Ltd/Alamy Stock Photo

Сімейний архів Томаша Леца і Яна Леца

104

Getty Images

10

Особистий архів Валерія Мілосердова

106

Keystone/Getty Images

12

Picture Post/Hulton Archive/Getty Images

108

ullstein bild Dtl./Getty Images

14

Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного

110

Film and Photo Archive, Yad Vashem

(ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного)

112

East News

16

Мультимедиа Арт Музей, Москва (МАММ)

114

International Center of Photography/Magnum Photos/East News

18

Magnum Photos/East News

116

Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного

22

General Photographic Agency/Getty Images

24

Shorpy Gallery

118

East News

26

Фонд сохранения фотонаследия имени С. В. Челнокова

120

Magnum Photos/East News

28

Topical Press Agency/Getty Images

122

East News

30

Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного

124

The LIFE Picture Collection/Getty Images

(ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного)

126

Мультимедиа Арт Музей, Москва (МАММ)

32

Российская государственная библиотека (РГБ)

128

Imperial War Museums/Getty Images

34

Library of Congress/Corbis/VCG via Getty Images

130

Keystone/Getty Images

36

Berliner Ver/lagdpa picture alliance/Alamy Stock Photo

132

Bettmann/Getty Images

(ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного)

38

Keystone/Getty Images

134

Magnum Photos/East News

40

Российский государственный архив социально-политической истории

136

International Center of Photography/Magnum Photos/East News

(РГАСПИ)

138

Alamy Stock Photo

42

SPUTNIK/Alamy Stock Photo

140

Magnum Photos/East News

44

ullstein bild Dtl./Getty Images

142

Keystone-France/Gamma-Keystone via Getty Images

46

Мультимедиа Арт Музей, Москва (МАММ)

144

Bettmann/Getty Images

48

Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного

146

ООО «Галерея Глаз»

(ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного)

148

Magnum Photos/East News

50

Информационное агентство России «ТАСС»

150

Bettmann/Getty Images

52

Getty Images

152

Hulton-Deutsch Collection/CORBIS/Getty Images

54

Мультимедиа Арт Музей, Москва (МАММ)

154

Magnum Photos/East News

56

Keystone-France/Gamma-Rapho via Getty Images

156

The LIFE Picture Collection/Getty Images

58

Fox photos/Getty Images

158

Особистий архів Ірини Пап

60

Bettmann/Getty Images

160

Magnum Photos/East News

62

Library of Congress

162

Magnum Photos/East News

64

Scalarchives

164

Keystone/Getty Images

66

Bettmann/Getty Images

166

Особистий архів Ірини Пап

68

PhotoQuest/Getty Images

168

Magnum Photos/East News

70

Мультимедиа Арт Музей, Москва (МАММ)

170

Gamma-Rapho via Getty Images

72

Киноконцерн «Мосфильм»

172

Universal History Archive/UIG via Getty Images

74

Галузевий державний архів Служби безпеки України/Меморіальний музей

174

Magnum Photos/East News

«Територія Терору», Львів

176

Особистий архів Володимира Лагранжа

76

SPUTNIK/Alamy Stock Photo

178

Коллекция Бориса Жутовского

78

Bettmann/Getty Images

180

Bettmann/Getty Images

80

ullstein bild Dtl./Getty Images

182

Magnum Photos/East News

82

Bettmann/Getty Images

184

Bettmann/Getty Images

429


186

Picture Post/Getty Images

288

Magnum Photos/East News

188

Picture Post/Hulton Archieves/Getty Images

290

Sovfoto/UIG via Getty Images

190

ANTANAS SUTKUS PHOTOGRAPHY ARCHIVES

292

Magnum Photos/East News

192

AP/East News

294

Bettmann/Getty Images

194

Magnum Photos/East News

296

Magnum Photos/East News

196

Особистий архів Роберта Альтмана

298

AP/Информационное агентство России «ТАСС»

198

The LIFE Picture Collection/Getty Images

300

Мультимедиа Арт Музей, Москва (МАММ)

200

The LIFE Picture Collection/Getty Images

302

Особистий архів Віктора Марущенка

202

MARKA/Alamy Stock Photo

304

МИА «Россия сегодня»

204

Magnum Photos/East News

306

Особистий архів Юрія Інякіна

206

L’Agence Roger-Viollet/East News

308

Agentur Focus

208

Keystone Features/Getty Images

310

Особистий архів Валерія Мілосердова

210

Bettmann/Getty Images

312

Особистий архів Юрія Лева

212

Magnum Photos/East News

314

Bride Lane Library/Popperfoto/Getty Images

214

Особистий архів Девіда Плаудена

316

Особистий архів Валерія Мілосердова

216

ANTANAS SUTKUS PHOTOGRAPHY ARCHIVES

318

Corbis/VCG via Getty Images

218

dpa picture alliance/Alamy Stock Photo

320

MARKA/Alamy Stock Photo

220

The Philip Jones Griffiths Foundation/Magnum Photos/The J. Paul Getty

322

Особистий архів Вікторії Івлєвої

Museum, Los Angeles/East News

324

Особистий архів Валерія Мілосердова

222

Халдей А. Є./Мультимедиа Арт Музей, Москва (МАММ)

326

Особистий архів Валерія Мілосердова

224

Magnum Photos/East News

328

Magnum Photos/East News

226

Magnum Photos/East News

330

Magnum Photos/East News

228

Magnum Photos/East News

332

Особистий архів Валерія Мілосердова

230

Getty Images

334

Особистий архів Даніеля Байона

232

Gamma Rapho

336

Особистий архів Олега Куліка

234

Особистий архів Яна Вебба

338

Особистий архів Віктора Марущенка

236

Magnum Photos/East News

340

Особистий архів Педро Луїса Раоти

238

Мультимедиа Арт Музей, Москва (МАММ)

342

PictureLux/The Hollywood Archive

240

Особистий архів Дмитра Стуса

344

Magnum Photos/East News

242

Особистий архів Александраса Мацияускаса

346

SJ/Contour by Getty Images

244

Особистий архів Юрія Роста

348

Особистий архів Валерія Мілосердова

246

Особистий архів Юрія Мечітова

350

Magnum Photos/East News

248

Мультимедиа Арт Музей, Москва (МАММ)

352

Особистий архів Вікторії Івлєвої

250

Особистий архів Валерія Плотнікова

354

Magnum Photos/East News

252

ООО «Галерея Глаз»

356

Getty Images

254

Максим Слюсарев/Мультимедиа Арт Музей, Москва (МАММ)

358

Особистий архів Валерія Мілосердова

256

Архив Международного общества «Мемориал»

360

Pixstream/REUTERS

258

Getty Images

362

Информационное агентство России «ТАСС»

260

CORBIS SABA/Corbis via Getty Images

364

Особистий архів Валерія Мілосердова

262

Українське незалежне інформаційне агентство новин (УНІАН)

366

Особистий архів Джеймса Гілла

264

Bettmann/Getty Images

368

Corbis/VCG via Getty Images

266

Magnum Photos/East News

370

Magnum Photos/East News

268

Getty Images

372

Magnum Photos/East News

270

Magnum Photos/East News

376

Bettmann/Getty Images

272

Особистий архів Франсуа-Марі Баньє

378

Los Angeles Public Library

274

Hulton-Deutsch Collection/CORBIS/Corbis via Getty Images

380, 385–397 Сімейний архів Томаша Леца і Яна Леца

276

Agentur Focus

398

Ирена Яросиньска/Фонд Центра КАРТА

278

Getty Images

424

Особистий архів Юрія Лева

280

Getty Images

282

Magnum Photos/East News

284

Magnum Photos/East News

Фото на обкладинці: Особистий архів Валерія Мілосердова

286

CORBIS/Corbis via Getty Images

Ліва сторінка титулу: Сімейний архів Томаша Леца і Яна Леца

430



ЛЕЦ. ХХ СТОЛІТТЯ Фотоальбом Автор ідеї та упорядник Віктор Шендерович Художнє оформлення Андрій Бондаренко Куратор українського видання Поліна Лаврова Більдредактори Ольга Аннанурова, Валерій Мілосердов, Дмитро Сергєєв Редактори Костянтин Дорошенко, Ольга Шальнева, Вікторія Поліненко Коректор Варвара Мудрак, Тетяна Кришталовська Координатори проекту Володимир Жбанков, Галина Любчич, Валентина Чубарова Перекладач Андрій Павлишин Юридичний супровід Лілія Крисіна, Наталя Сорокіна

Підписано до друку 25.05.2018 Формат 70 x 100/16. Гарнітура Trivia Sans Друк офсетний. Папір Arctic Volume White 130 g/m2 Наклад 600 прим. Зам. № ??-??? Видавництво «LAURUS» Свідоцтво ДК No 4240 від 23.12.2011 04114, Київ, вул. Дубровицька, 28 тел.: +380 (44) 234-16-30 laurus.info@yahoo.com laurus.ua Надруковано ТОВ «Майстер книг» м. Київ, вул. Максима Кривоноса 2Б. ДК № 3861 від 18.08.2010