Фармацевт Практик №7-8, 2019

07–08 [182] 2019 ISSN 2409–2584

Як авіаперельоти впливають на здоров’я 8

Держава — потужний гравець на фармринку

4

Інсектна алергія: комахи атакують!

12

24

Фармопіка при синдромі подразненого кишечнику Масаж — завжди добра ідея

38

www.fp.com.ua

ПРЕПАРАТ ВИБОРУ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ГІПЕРПРОЛАКТИНЕМІЇ* ЛІКУВАННЯ ПОРУШЕНЬ, ПОВ'ЯЗАНИХ З ГІПЕРПРОЛАКТИНЕМІЄЮ, ВКЛЮЧАЮЧИ АМЕНОРЕЮ, ОЛІГОМЕНОРЕЮ, АНОВУЛЯЦІЮ, ГАЛАКТОРЕЮ ОРИГІНАЛЬНИЙ КАБЕРГОЛІН, ЯКИЙ ВИЗНАНО ПРЕПАРАТОМ ПЕРШОЇ ЛІНІЇ В НАЦІОНАЛЬНОМУ КОНСЕНСУСІ ПО ВЕДЕННЮ ПАЦІЄНТІВ З ГІПЕРПРОЛАКТИНЕМІЄЮ **

оригiнальний каберголiн ДОСТИНЕКС (каберголін), таблетки по 0,5 мг; 2 або 8 таблеток у скляному флаконі. Коротка інструкція для медичного застосування препарату. Показання до застосування: Інгібування фізіологічної післяпологової лактації одразу після пологів або для пригнічення лактації, що встановилася, у таких випадках: після пологів, якщо мати вирішила не годувати дитину груддю або коли годування груддю протипоказано матері чи дитині з медичних причин; після народження мертвого плода або аборту. Лікування гіперпролактинемічних станів – порушень, пов'язаних з гіперпролактинемією, у т. ч. аменореї, олігоменореї, ановуляції та галактореї. Лікування пацієнтів з пролактинсекретуючими аденомами гіпофіза (мікро- та макропролактиноми), ідіопатичною гіперпролактинемією або із синдромом «порожнього» турецького сідла з супутньою гіперпролактинемією – основними патологічними станами, що зумовлюють вищезгадані клінічні прояви. Протипоказання: Підвищена чутливість до каберголіну, до будь-яких допоміжних речовин лікарського засобу або до будь-яких алкалоїдів ріжків. Наявність в анамнезі фіброзних захворювань легенів, перикарда та заочеревинного простору. Каберголін протипоказаний пацієнтам з печінковою недостатністю та вагітним з гестозом. Каберголін не слід застосовувати одночасно з антипсихотичними лікарськими засобами або жінкам з післяродовим психозом в анамнезі. Каберголін протипоказаний для довготривалого лікування, якщо є ознаки ураження клапанів серця, що визначаються за допомогою ехокардіографії до початку лікування. Спосіб застосування та дози: Інгібування/пригнічення фізіологічної лактації: Достинекс слід застосовувати протягом першого дня після пологів. Рекомендована терапевтична доза препарату становить 1 мг (2 таблетки по 0,5 мг), що приймається однократно. Для пригнічення лактації, що вже встановилась, рекомендований терапевтичний режим дозування становить 0,25 мг (1/2 таблетки по 0,5 мг) кожні 12 годин протягом 2 днів (загальна доза – 1 мг). При гіперпролактинемії рекомендована стартова доза – 0,5 мг 1 раз/тиждень або 1/2 таблетки по 0,5 мг 2 рази/тиждень (наприклад, у понеділок та четвер). Підвищувати тижневу дозу слід поступово, бажано – на 0,5 мг/тиждень щомісяця до досягнення оптимальної терапевтичної ефективності. Зазвичай терапевтична доза – 1 мг/тиждень і може коливатися у діапазоні 0,25 мг – 2 мг/тиждень. Для лікування пацієнтів з гіперпролактинемією Достинекс застосовували у дозах до 4,5 мг/тиждень. Максимальна доза препарату не має перевищувати 3 мг/добу. Якщо призначена доза > 1 мг/тиждень, рекомендується ділити тижневу дозу на декілька прийомів. Побічні ефекти: Безсимптомне зниження артеріального тиску, постуральна артеріальна гіпотензія, запаморочення/вертиго, нудота, головний біль, сонливість, біль у животі/диспепсія/гастрити, ураження клапанів серця та споріднені розлади, астенія/стомлюваність, запори, блювання, припливи, біль у молочних залозах, депресія, порушення сну. Особливості застосування: Достинекс треба застосовувати з обережністю у пацієнтів з

тяжкими серцево-судинними захворюваннями, синдромом Рейно, з тяжкою печінковою недостатністю, пептичною виразкою або шлунково-кишковими кровотечами, або з серйозними психічними, особливо психотичними захворюваннями в анамнезі. При тривалому прийомі препарату необхідний регулярний моніторинг розвитку захворювань клапанів серця або фіброзу. Перед початком лікування Достинексом гіперпролактинемії слід провести діагностику стану гіпофіза. До початку застосування Достинексу слід виключити наявність вагітності, а після закінчення – запобігати її виникненню протягом щонайменше 1 місяця, лактацію під час застосування препарату слід припинити. Взаємодія з іншими лікарськими засобами: Тривала супутня терапія з іншими алкалоїдами ріжків, супутня терапія з антагоністами дофамінових рецепторів, макролідними антибіотиками не рекомендується. Фармакологічні властивості: Каберголін – дофамінергічне похідне ріжків з сильним і тривалим пролактинзнижувальним ефектом. Категорія відпуску: За рецептом. Перед використанням препарату необхідно ознайомитись з інструкцією по застосуванню. Інформація для лікарів та фармацевтів. Призначено для розповсюдження на семінарах, симпозіумах, конференціях з медичної тематики. Реєстраційне посвідчення № UA/5194/01/01 від 05.02.2019 р. За додатковою інформацією звертайтеся у Представництво “Пфайзер Експорт Бі. Ві.” в Україні, 03038, м. Київ, вул. Амосова, 12, БЦ «Horizon Park» Тел. (044) 391-60-50. Література: *- С. Ю. Калиниченко. Шаг вперед в лечении гиперпролактинемии. Практическая медицина. Москва 2010-90с. **- Єфименко О.А. Агоністи дофамінових рецепторів: 6 міфів про лікування гіперпролактинемії. Газета “Здоров’я України” тематичний номер, жовтень 2018

PP-DOS-UKR-0020

Коли потрібно припинити лактацію:

ДОСТИНЕКС

Іноді молоді мами стикаються з необхідністю припинення лактації, що може бути зумовлено як медичними показаннями, так і соціальними чинниками. Фармацевт має бути обізнаним щодо цієї проблеми та володіти відповідною інформацією Чому жінки бажають припинити лактацію? Педіатри рекомендують матерям годувати груддю щонайменше перші 6 міс після народження дитини та намагатися робити це протягом першого року її життя. За даними серії досліджень, проведених у промислово розвинених країнах, встановлено, що діти, яких не годували груддю впродовж принаймні 6 міс, у 3,5 рази частіше були госпіталізовані з приводу респіраторних інфекцій, удвічі частіше страждали від діареї, в 1,5 раза — від надмірної маси тіла. Незважаючи на переваги грудного вигодовування, лише 55% матерів у США годували груддю в перші 3 міс, 42% — півроку й тільки 21% не припиняли годування груддю протягом 12 міс [1]. У той же час питання щодо пригнічення лактації може виникати як через медичні показання, так і у разі свідомої відмови жінки від грудного вигодовування. Серед основних «немедичних» причин припинення лактації молоді матусі найчастіше називають занепокоєння щодо нестачі молока для потреб немовляти, втрату малюком інтересу до грудного вигодовування, а також скаржаться на те, що дитина завдає болю через кусання. Коли грудне вигодовування протипоказане? Існують ситуації, коли необхідність припинення лактації не залежить від бажань мами та малюка. Абсолютними протипоказаннями до грудного вигодовування з боку дитини є спадкові ензимопатії. Існують також інші протипоказання та перешкоди для грудного вигодовування, котрі пов’язані зі здоров’ям дитини і можуть бути тимчасовими: оцінка стану новонародженого за шкалою Апгар нижче 7 балів у разі тяжкої асфіксії, пологової травми, судом, синдрому дихальних розладів; глибока недоношеність; тяжкі вади розвитку. Протипоказаннями до грудного вигодовування з боку жінки є застосування деяких лікарських засобів, гострі та хронічні захворювання, особливо небезпечні інфекції (ВІЛ, тиф, холера, відкрита форма туберкульозу), лактаційний (післяпологовий) мастит тощо. [2]. Що потрібно знати фармацевту про припинення лактації? Всі методи припинення лактації можна розділити на нефармакологічні та фармакологічні. До нефармакологічних належать обмеження матір’ю вживання рідини, туге бинтування молочних залоз, прикладання міхурів з льодом до ураженої молочної залози [3]. Найбільш доцільним та раціональним для жіночого організму методом пригнічення лактації є застосування препаратів, що знижу-

ють в крові рівень пролактину — гормону гіпофіза, який відповідає, зокрема, за лактацію та секрецію молока у жінок після народження дитини [3, 4]. Потужним інгібітором секреції пролактину тривалої дії є каберголін — агоніст дофаміну останнього покоління [4]. Він є препаратом вибору для лікування гіперпролактинемії та пов’язаних із нею порушень (аменореї, олігоменореї, ановуляції, галактореї) [5]. Чому Достинекс є найкращим вибором? Тому що це — бренд Відомо, що перехід від прийому брендованих препаратів до генеричних може впливати на показники біоеквівалентності [6]. Генеричні засоби вважаються біоеквівалентними при діапазоні прийнятності від 80 до 125%, тоді як вихід за межі цього діапазону означає відхилення біодоступності. Достинекс — оригінальний препарат каберголіну, який має більш як 14-річний досвід успішного застосування в Україні! Тому що доведені його ефективність та безпека Ефективність і безпека Достинексу доведені результатами клінічних досліджень. При застосуванні препарату протягом двох днів у 85% жінок відбувається пригнічення секреції молока, причому дію можна відчути вже через 3 год після прийому однієї таблетки. Також на особливу увагу заслуговує висока селективність Достинексу — він не впливає на базальний рівень інших гормонів гіпофіза та кортизолу. У порівнянні з бромокриптином каберголін має пролонговану дію і не спричиняє таких побічних ефектів, як нудота, запаморочення, головний біль, зниження рівня артеріального тиску [7]. Частота «рикошетної» лактації на 3-му тижні після пологів при прийомі каберголіну в 5 разів нижче, ніж бромокриптину [8]. Тому що він простий та зручний Усього 2 таблетки Достинексу ефективно припиняють лактацію. Застосування препарату не потребує обмеження вживання рідини та тугого бинтування молочних залоз [4]. Михайло Арістов, канд. мед. наук Список літератури знаходиться в редакції

NB!

Жінки, які нещодавно народили дитину, мають вкрай вразливий психоемоційний статус. Достинекс — запорука професійного підходу та турбота про здоров’я матусь! Фармацевт Практик 07-08_2019 www.fp.com.ua

1

Зміст REVIEW

Коли сонце неграйливе

актуальна тема Коли потрібно припинити лактацію: Достинекс Держава стає потужним гравцем на фармацевтичному ринку країни

1

Український фармацевтичний вісник ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК Спеціалізоване медичне видання для інформування спеціалістів медицини про нап­рямки розвитку медицини, фармації та рекламування лікарських засобів Видається із січня 2003 року. Виходить 1 раз на місяць 07–08 (182)’2019

Спека і тромби: зв’язок існує

18

фармації

22

практика 8 школа фармацевта 10

у фокусі: безпека Інсектна алергія: комахи атакують!

16

Знавці отрут і лікування

12

Фармацевтична опіка при синдромі подразненого кишечнику: як зрозуміти та допомогти?

Випусковий редактор Наталія Сахно

ex tempore Приготовление мягких лекарственных форм: мазь Ариевича

28

обмін досвідом

Нічого не бачу, нічого не чую, нічого не скажу?

4 історія медицини і

лекторій

Возрастное неравенство: эйджизм

14

профілактика і лікування

наука Як авіаперельоти впливають на здоров’я

#07-08’ 2019

24

Таємниці «Таємної Аптеки» 30

життя психологічний практикум Достоинства и недостатки: все сложно

34

Астрологічний прогноз на серпень–вересень 2019 року

37

краса і здоров’я Масаж — завжди добра ідея

38

Кетанов®: эффективная помощь в экстренных ситуациях

40

ГК «Професійні медіа» Олександр Лабирін, Інна Дмитрієва тел.: (044) 498-06-72, e-mail: fp@fp.com.ua

Свідоцтво про реєстрацію КВ № 22822–12722Р від 11.08.2017

Начальник відділу дизайну та верстки Юрій Мисливець

ТОВ «ЦЕНТРДРУК» м. Київ

Арт-директор Руслана Лутова

Начальник виробничого відділу Олексій Сільянов

Науковий редактор Ігор Зупанець

Дизайн і верстка Юрій Мисливець, Руслана Лутова, Наталія Сахно

Редактор науково-практичного відділу Олександра Демецька

Фото Ігор Садовий, shutterstock.com

Адреса видавництва 03142, Київ, вул. Кржижановського, 4. Бізнес-центр «Наука», 4-й поверх. Тел.: (044) 498-06-72, факс: (044) 498-06-74

Регіональне бюро Західна Україна Лариса Дедишина

Засновник і видавець ТОВ «Фармацевт Практик»

Замовлення № 521 Ре­дакція не зав­жди поділяє дум­ки ав­торів публікацій. Ма­теріали дру­ку­ють­ся мо­вою оригіналу (ук­раїнською, російською). Редакція за­ли­шає за со­бою пра­во ре­да­гувати передані матеріали. По­вне або част­ко­ве від­творення опубліко­ва­них ма­теріалів здійсню­вати тільки за зго­дою ре­дакції. При ви­ко­ри­с­танні матеріалів поси­лан­ня на «Фарма­цевт Практик®» є обов’язковим. Відповідальність за зміст рекламних публікацій та їхню до­стовірність не­се рекламо­да­вець.

Головний редактор Наталія Малішевська, e-mail: malishevska@fp.com.ua

Медичний редактор Михайло Арістов Редагування та коректура Ірина Златоус, Ганна Юрченко

Передплатний індекс — 06466 Наклад 12 500 прим. Ціна договірна

Формат журналу 60х84/8. Ум. друк. арк. 15 Кольороподіл і друк

Підписано до друку 12.07.2019 р.

років здобутків 18 вересня

2019

КВЦ «Парковий» За підтримки

Генеральний інформаційний партнер

Медіа-партнер

Аналітичні партнери

Юридичний партнер

Туристичний партнер

Партнери

Організатор

ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ

REVIEW

Актуальна тема

Держава стає потужним гравцем на фармацевтичному ринку країни У далеких 90-х, в період набуття незалежності, на території України було понад 100 фармацевтичних виробників. Поряд з маленькими фармацевтичними фабриками потребу Радянського Союзу в лікарських засобах (ЛЗ) задовольняли такі гіганти, як «Дарниця», «Фармак», «Київмедпрепарат» та «Київський вітамінний завод». Дефіциту ЛЗ країна не відчувала. Основним пріоритетним завданням держави на майже два десятиліття стала якість ЛЗ

Ірина Горлова

Курс на обов’язковість дотримання GMP-стандартів виробництва, який підтримали вітчизняні виробники, став основним у фармацевтичній галузі на багато років. Було вкладено мільйони доларів в навчання персоналу, переоснащення та сертифікацію виробництва. Завдяки цим багаторічним зусиллям держави та основних гравців галузі Україну було прийнято в міжнародну організацію зі співпраці фармацевтичних інспекцій PIC/S, до якої входять фармацевтичні інспекції 52 країн світу. Серед пострадянських країн Україна єдина, що пройшла десятирічний шлях погодження, внесення змін до законодавства та виробництва і була прийнята в організацію в 2011 р. Прийняття в PIC/S має декілька переваг для країни. По-перше, визнання відповідності української регуляторної системи світовим стандартам (GMP, принципи інспектування, структура інспекторату, кваліфікація інспекторів, навчання, форми звітів та інші документи, які гармонізовані в рамках цієї організації). По-друге, після вступу в PIC/S взаємодія національного уповноваженого органу з інспектуючими органами інших країн виходить на новий рівень обміну інформацією, уніфікації стандартів, взаємного визнання інспекцій. Упродовж цих двох десятиліть участь держави в лікарському забезпеченні лікувального процесу зводилися в основному до компенсації вартості інсулінів та забезпечення мінімального обсягу ЛЗ і товарів медичного призначення для стаціонарного лікування. При цьому під лімітовану компенсацію амбулаторного лікування підпадали тільки певні групи населення: діти віком до 3 років, учасники ВВВ та інваліди ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Продаж Симвастатина, добові дози 12,000,000 10,000,000 8,000,000 6,000,000 4,000,000 2,000,000

4

Фармацевт Практик 07-08_2019 www.fp.com.ua

К1 19

Г/

К4

Поза програмою

20

18

Г/

К3 20

18

Г/

К2

У програмі «Доступні Ліки»

20

18

Г/

К1 20

18

Г/

К4 20

17

Г/

К3 20

17

Г/

К2 20

Г/ 17 20

20

17

Г/

К1

0

2017 рік

БЕРЛІН-ХЕМІ 0% МСД 1%

ЗДОРОВ’Я 4% ЗЕНТІВА 0%

КРКА 95%

2018 рік АНАНТА 2%

МСД 0% АЛКОЛОЇД 12%

АУРОБІНДО 0% ЗДОРОВ’Я 2%

КРКА 84%

Сьогодні участь держави набагато потужніша, вона має декілька складових (напрямків) її участі в компенсації вартості ЛЗ і товарів медичного призначення. Перший вектор — компенсація вартості амбулаторного лікування пацієнтів, реімбурсація Перший пілотний проект з регулювання цін та часткової компенсації вартості амбулаторного лікування пацієнтів з артеріальною гіпертензією було запущено ще в червні 2012 р. Під нього підпадали ЛЗ 7 міжнародних непатентованих назв. Це була перша спроба започаткування системи компенсації вартості амбулаторного лікування/реімбурсації. Впровадження першого етапу реімбурсації стартувало в квітні 2017 р. у вигляді програми «Доступні ліки» (http://liky.gov.ua). Держава повністю або частково компенсує вартість ЛЗ для амбулаторного лікування пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, бронхіальною астмою та цукровим діабетом 2-го типу. До переліку включено 23 молекули та більш, ніж 200 ЛЗ. У цій програмі бере участь більше третини аптек країни, з квітня 2019 р. запроваджено систему електронного рецепта. У 2018 р. на компенсацію вартості ЛЗ за програмою «Доступні ліки» було виділено близько 1 млрд грн. Завдяки цій програмі споживання окремих молекул (в таблетках), що входять до Переліку, збільшилось в декілька разів (клопідогрель, метформін, гліклазид, симвастатин). Програму запровадили майже одночасно з медичною реформою, яка трансформує первинну ланку медичного забезпечення. Завдяки системній роботі значно збільшилася кількість пацієнтів, які звернулися до лікаря з метою діагностики і яким було виписано рецепти на отримання безкош­ товних препаратів. Відбувся перерозподіл ринку в цих молекулах та класах. Окремі виробники суттєво знизили ціни, що дозволило їм увійти до категорії 100% компенсації вартості препаратів. Такі кроки сприяли значному збільшенню обсягу продажів ЛЗ вироб-

REVIEW

Актуальна тема

Централізовані закупівлі, млн грн Централізовані закупівлі, млн грн

Вартість 1 добової дози, грн

Симвастатин Вартість 1 добової дози лікування, грн 4.50 4.00 3.50 3.00 2.50 2.00 1.50 1.00 0.50 0.00

6,000 5,000 4,000 3,000 2,000 1,000 0 2013 рік

АЛКОЛОЇД

АУРОБІНДО

ЗДОРОВ'Я

2017Г/К2

2017Г/К3

2017Г/К4

2018Г/К1

2018Г/К3

2018Г/К4

2019Г/К1

2018Г/К2

КРКА

Частка сегмента в роздрібному сегменті фармацевтичного ринку лікарських засобів Реімбурсація («Доступні ліки»), частка в грошовому вимірі Реімбурсація («Доступні ліки»), частка в натуральному вимірі, стандартні упаковки

Спеціальне харчування

0

0

0

0

0

28

0

Товари медичного призначення

0

0

60

345

405

1,005

248

1,609

1,674

766

1,678

2,125

3,755

1,764

Ліки

ництва компанії та зниженню вартості добової дози ліків (DDD — defined daily dosage; https://www.who.int/medicines/regulation/ medicines-safety/toolkit_ ddd/en/). На прикладі симвастатину продемонструємо основні тенденції в сегменті реімбурсації. Симвастатин було включено до програми «Доступні ліки» в квітні 2017 р. За 2016 р. на ринку України було продано 1,1 млн добових доз. Із введенням програми обсяг продажів за 2017 р. збільшився до 17 млн, у 2018 р. — до 33 млн добових доз. На полицях аптек представлено 17 продуктів різних виробників, 7 з яких входять до програми «Доступні ліки». З них симвастатин виробництва компанії «Алколоїд» входить до групи 100% компенсації. Симвастатини виробництва компаній «Ауробіндо», «КРКА» та «Здоров’я» відшкодовуються державою в сумі 75% від вартості. При цьому суттєво зменшилася частка препаратів, які не беруть участі в програмі «Доступні діки». За час дії проекту на ринок вийшли компанії «Алколоїд» та «Ауробіндо», а залишили його «Берлін-Хемі» та «Зентіва». У даному сегменті розклад сил суттєво змінився: за рік компанія «Алколоїд» завоювала частку ринку обсягом 12% на фоні зростання сегмента вдвічі в добовій дозі та на 50% — в грошовому вимірі. Розподіл ринку Симвастатину в добових дозах. При цьому доволі цікава картина щодо добових доз, вартість яких продовжує знижуватись. Як видно з графіка, динаміка вартості добових доз знижується. Компанія «КРКА» зменшила вартість добової дози вдвічі, майже до такої — компанії «Алколоїд» у І кварталі 2019 р. Отже, введення програми реімбурсації та поява платника в особі держави сприяють суттєвому зростанню самого сегмента, перерозподілу в його середині та значному зниженню ціни для кінцевого споживача. Поки що вплив сегмента реімбурсації на розвиток ринку незначний, оскільки сам сегмент ще невеликий. Його частка в грошовому вимірі становить 2,2% і майже 5% — в натуральному (в стандартних упаковках — ампулах, таблетках тощо). Подальший розвиток програми реімбурсації «Доступні ліки» одночасно з наступними кроками медичної реформи (впровадження безкоштовної діагностики та електронного рецепта) сприятиме збільшенню кількості пацієнтів, які відвідують лікаря, підвищенню рівня діагностики хвороб та збільшенню числа виписаних рецептів. Пацієнт, отримуючи безкоштовні або частково компенсовані державою ЛЗ, має змогу витратити зекономлені кошти на інші препарати для лікування чи профілактики.

2014 рік 2015 рік 2016 рік 2017 рік 2018 рік 2019 рік, 1 квартал

Отже, подальше реформування галузі та впровадження медичної реформи є і буде значущим драйвером фармацевтичного ринку країни. Другий вектор — централізована закупівля ЛЗ і товарів медичного призначення для терапії в умовах стаціонару та амбулаторного лікування Традиційно централізовано закуповували дороговартісні ЛЗ для лікування пацієнтів з онкологічними захворюваннями, туберкульозом, ВІЛ/СНІД, а також здійснювали закупівлю вакцин тощо. Важливою для реформування галузі стала передача централізованих закупівель міжнародним агенціям Crown Agency, UNDP і UNFPA. Рішення про таку передачу було прийнято в 2015 р., а впроваджено — з 2016 р. Закуповують ліки від туберкульозу, ВІЛ/СНІД, фактори згортання, препарати для лікування онкологічних недуг. До переліку входить близько 200 молекул за 40 напрямками закупівель (видами захворювань). Контракти з постачальниками передбачали суттєві терміни передоплати (24 міс в 2016 р., 18 міс у 2017, 12 міс у 2018– 2019 рр). Тому графіки поставки ЛЗ змістилися і масово припали на кінець 2018 — початок 2019 р. Наприклад, Кількість закуплених ампул, рік поставки в І квар250,000 талі 2019 р. склали 2 млрд грн, що майже 200,000 дорівнює всій сумі 150,000 поставок у 2016 р. У таблиці на100,000 ведено дані щодо 50,000 централізованих закупівель (за фак0 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 том постачання ЛЗ і ДОКСОРУБІЦИН ФЛУОРОУРАЦИЛ виробів медичного призначення). Вартість за 1 ампулу, долар США 18.0 16.4

16.0 14.0 12.0

13.3 11.4

10.0

9.3

8.0

2017 р.

2018 р.

2019 р.

2,5%

2,3%

2,2%

7.8 6.7

6.0 4.0

5.4

4.6

2.0

2.2

1.9

0.0

0.0

0.0

2015 рік

2016 рік

1.6

1.7

-2.0 2013 рік

4,2%

4,6%

2014 рік

2017 рік

2018 рік

2019 рік, 1 квартал

4,9% ФЛУОРОУРАЦИЛ

ДОКСОРУБІЦИН

Фармацевт Практик 07-08_2019 www.fp.com.ua

5

REVIEW

Актуальна тема 2018 рік

Частка закупівель ліків Національного переліку ЛПУ, грн % Централізований закуп 9%

100% 90% 80% 70%

Регіональні субвенції 0%

ЛПУ 6%

Реімбурсація 3%

60% 50% 40% 30%

Роздрібний ринок 82%

20% 10% 0%

2017 Не в переліку

2018 Ліки з Національного переліку

2019 Товари по догляду за пацієнтом

Слід зазначити, що протягом останніх двох років держава централізовано закуповувала товари медичного призначення: діагностичні набори, стенти, системи для кардіостимуляції, ендопротези тощо. За деякими позиціями можна відмітити суттєве зниження ціни за одну упаковку ЛЗ. Так, наприклад, вартість однієї ампули доксорубіцину і флуороурацилу знизилась вдвічі. При цьому кількість закуплених ампул збільшилась. Сума закупівель (за фактом поставки) за минулий рік становила майже 5 млрд грн (4,8), а за І квартал 2019 р. — близко 2 млрд грн. Згідно з інформацією, що надійшла від аптечних мереж, які спеціалізуються на роздрібному постачанні ЛЗ для лікування онкологічних захворювань, попит на ці ліки значно скоротився з початку року, оскільки пацієнти отримали їх безкоштовно. Третій вектор постачання ліків за кошт держави — система закупівлі ЛЗ і товарів медичного призначення лікувальних інституцій через систему Prozorro (тендери та допорогові процедури закупівлі) Сума закупівель за 2018 р. склала 3 млрд, за І квартал 2019 р. — 1 млрд грн. З 1 січня 2018 р. держава впровадила Національний перелік лікарських засобів, який є пріоритетним при закупівлі їх лікарняною установою. Лікарні визначили потребу в ліках з Національного переліку та зобов’язані її задовольнити в першу чергу. Вони, як і раніше, мають право на закупівлю будь-яких ЛЗ поза Переліком у тому разі, якщо потреба в ліках з Національного переліку є задоволеною. Національний перелік основних лікарських засобів (http://moz. gov.ua/uploads /0/290-nacionalnij_perelik_osnovnih_likarskih_zasobiv. pdf) в Україні ґрунтується на 19-му виданні Базового переліку основ­ них лікарських засобів, рекомендованих Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Його було адаптовано Експертним комітетом з відбору та використання основних лікарських засобів з урахуванням пріоритетних хвороб, захворювань та станів, які були визначені та затверджені Експертним комітетом на підставі основних критеріїв: популяційних (епідеміологічних) показників в Україні та показників тягаря хвороб. ЛЗ включені до Національного переліку за міжнародними непатентованими назвами (427 молекул), зареєстровані та не зареєстровані в Україні. Частка закупівель ЛЗ з Національного переліку серед усіх закупівель ЛПУ значно збільшилась і згідно з даними за І квартал 2019 р. становила 66% від суми всіх закупівель порівняно з 55% у 2018 р. Четвертий вектор закупівель — через систему регіональних субвенцій (закупівлі обласних та місцевих відділів охорони здоров’я), які також здійснюються через систему Prozorro Сума закупівель за цим каналом становила 270 млн у 2018 р. та 40 млн — у 2019. Важливість каналу значно знизилась у 2016 р., коли

6

Фармацевт Практик 07-08_2019 www.fp.com.ua

2019 рік, 1 квартал

Централізований закуп 14%

Регіональні субвенції 0%

ЛПУ 8%

Реімбурсація 2% Роздрібний ринок 76%

обсяг закупівель за регіональними субвенціями становив 1,2 млрд. З 2017 р. інсуліни, які закуповувались за кошт регіональних субвенцій та потім розподілялися між пацієнтами, було перенесено безпосередньо в аптеки згідно з принципом «гроші йдуть за пацієнтом». За цей рахунок у 2018 р. здійснювались додаткові (до централізованих) закупівлі вартісних ЛЗ для лікування онкологічних захворювань, антитромботичних препаратів та антибіотиків. Отже, за 2018 р. сума, яку держава витратила на компенсацію ЛЗ і товарів для догляду за пацієнтом, становила 9,2 млрд грн — реімбурсація через аптеки («Доступні ліки» та інсуліни) — 1,3 млрд грн, централізовані закупівлі — 4,8 млрд грн, закупівлі лікувальних установ — 2,8 млрд грн та регіональні субвенції — 0,3 млрд грн. Для отримання узагальненої картини розрахуємо роздрібний ринок. Для цього залишимо тільки ЛЗ і товари для догляду за пацієнтом, відокремимо косметичні засоби, БАДи та товари для персональної гігієни. За 2018 р. сума становить 42 млрд грн, а за І квартал 2019 р. — 11 млрд грн. Прошу звернути увагу: ми рахуємо в закупівельних цінах аптек, без ПДВ, і з 2019 р. не здійснюємо моніторинг на окупованих територіях та в Криму. Таким чином, частка участі держави в компенсації ЛЗ та товарів для догляду за пацієнтом становила 18% у 2018 р. та 24% — у І кварталі 2019. За роки незалежності країна пройшла шлях від модернізації фармацевтичної галузі до започаткування реформи медичної галузі. Наразі в центрі реформи — пацієнт та його потреби в послугах і ліках. Маємо надію, що всі ці кроки сприятимуть задоволенню потреби населення в якісних ЛЗ та товарах для догляду за пацієнтом. Ірина Горлова, SMD

Міністерство охорони здоров’я України Національна Академія медичних наук України Державне Підприємство «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України»

П’ята науково-практична конференція Безпека та нормативно-правовий супровід лікарських засобів: від розробки до медичного застосування, присвячена пам’яті професора, д. мед. н. Вікторова Олексія Павловича Дата: 22–23 жовтня 2019 року

Шановні колеги! Запрошуємо Вас взяти участь у роботі конференції з міжнародною участю Основні напрямки роботи: • клінічна безпека: управління інформацією та клінічними даними • питання безпеки на етапі розробки лікарського засобу • післяреєстраційний досвід застосування лікарських засобів та раціональна фармакотерапія • формулярна система забезпечення лікарськими засобами — адекватність вимогам часу та реаліям країни впровадження • національний перелік основних лікарських засобів як гарантія безоплатного базового лікування громадянам України • клінічний протокол як основний медико-технологічний документ, яким мають керуватись медичні фахівці

• реєстраційне досьє як відображення життєвого циклу лікарського засобу • біосиміляри — препарати майбутнього: регуляторні питання та фармаконагляд • безпека імунопрофілактики • фармаконагляд в Україні: здобутки та перспективи • належні практики фармаконагляду та напрямки вдосконалення системи фармаконагляду • оцінка медичних технологій — новий інструмент у прийнятті рішень • здійснення фармаконагляду в країнах СНД

Науковий форум включений до Реєстру з’їздів, конгресів, симпозіумів та науково-практичних конференцій, які проводитимуться у 2019 році.

Конференція відбудеться 22–23 жовтня 2019 р. за адресою: Mercure Congress Centre, вул. Вадима Гетьмана, 6, м. Київ РЕЄСТРАЦІЯ Для участі в роботі необхідно заповнити Реєстраційну форму учасника конференції: http://www.dec.gov.ua. Прийом заявок на участь у роботі конференції закінчується 07.10.2019 р.

З організаційних питань звертайтесь: Васильєва Валерія Анатоліївна — тел.: +38 (044) 202-1700 (0003); e-mail: vasileva@dec.gov.ua; Логвіна Ірина Олександрівна — тел.: +38 (044) 202-1700 (4001); e-mail: irina@dec.gov.ua; Організаційний внесок за участь однієї особи у конференції: Хоромська Олена Леонідівна — тел.: +38 (044) 202-1700 (4310); до 18 жовтня 2019 р. — 5 000 грн. e-mail: khoromskaya@dec.gov.ua; Євко Ольга Іванівна — тел.: +38 (044) 202-1700 (4400); e-mail: evko@dec.gov.ua.

наука

Лекторій

Як авіаперельоти впливають на здоров’я На наших очах літаки перетворюються з елітного та дорогого на цілком доступний та «народний» вид транспорту. Все частіше ми стикаємося з тим, що долетіти до місця призначення виявляється дешевше, ніж дістатися поїздом або навіть автобусом. Отже, в житті кожної людини, яка хоче переміщуватися в просторі, авіаперельотів буде все більше. З огляду на це варто розуміти, що відбувається з людським організмом, коли його в герметичному металевому контейнері (яким в сутності є літак) піднімають на висоту 8–10 тис. метрів

8

Фармацевт Практик 07-08_2019 www.fp.com.ua

Під час польоту найбільший дискомфорт люди відчувають від зміни тиску під час злету та посадки, від вібрацій та хитання в зонах турбулентності. Але окрім подібних очевидних неприємностей, які зазвичай тривають недовго, людина в літаку підлягає впливу менш помітних факторів, які діють протягом всього польоту та при значній його тривалості можуть мати відчутні наслідки. Йдеться про знижений тиск та майже нульову вологість в салоні, а також вимушене тривале перебування без руху («синдром економ-класу»). Тимчасові неприємності Перепади тиску під час авіаперельоту можуть спричинити: • закладення вух при злеті та посадці; • метеоризм; • зниження швидкості реакції, погіршення здатності мислити та приймати рішення через гіпоксію головного мозку; • відчуття втоми; • зниження нічного бачення. Низька вологість повітря веде до пересихання слизової оболонки очей та носа, а також шкіри, що може спричинити дискомфорт та свербіння. Комбінація низьких вологості та тиску можуть знижувати чутливість смакових рецепторів на 30%. Пересихання слизової оболонки носа погіршує нюх, через що їжа втрачає смак. Низький тиск та зневоднення організму також можуть посилювати ефект алкоголю та погіршувати похмілля. Тривале сидіння в одній позі може призвести до виникнення набряків ніг, болю в шиї та попереку. У більшості людей авіапереліт викликає хвилювання, тривогу, стрес. Вони можуть бути пов’язані зі страхом польотів, розлукою з близькими, незвичною ситуацією, зокрема, побоюванням заблукати в аеропорту, втратити багаж, не встигнути на пересадку, щось переплутати. Але деякі психологи вважають, що знервованість пов’язана з впливом польоту як такого на нервову систему людини. Вони встановили, що в повітрі люди — як жінки, так і чоловіки — стають емоційно більш лабільними, наприклад, частіше плачуть при перегляді фільмів. Тоді як одне дослідження виявило, що в літаку люди стають більш тривожними, напруженими,

навіть агресивними, ніж були на землі, інше показало, що, навпаки, політ дарує відчуття щастя, яке, в свою, чергу, може проявлятися надмірною сльозливістю. Є спостереження, що тривалі перельоти можуть негативно впливати на імунну систему людини, знижувати опірність організму інфекціям та, можливо, сприяти розвитку запальних процесів. Але ці дані потребують подальших досліджень. Коли є загроза для життя Якщо людина здорова, а політ триває менше 2–3 год, особливо турбуватися не варто — організм без проблем адаптується та витримає незвичайні для нього умови. Але особам із захворюваннями серцевосудинної, дихальної, нервової систем, людям похилого віку, таким, що нещодавно перенесли інфаркт, інсульт, складні операції або тяжкі травми, жінкам на останніх місяцях вагітності необхідно обов’язково порадитися з лікарем, а за можливості — обрати інший вид транспорту. За статистикою на мільйон рейсів припадає 8–25 смертельних випадків серед пасажирів, більшість з яких пов’язана із серцево-судинними хворобами. Атмосферний тиск в літаку нижчий, ніж на землі на рівні моря. Він приблизно такий, як на горі висотою 2 500 м. Зниження тиску може викликати слабку гіпоксію — знизити концентрацію кисню в крові на 6–25%. На землі в лікарнях при таких змінах застосовують кисневу маску, адже для хворих або осіб похилого віку тривала гіпоксія небезпечна. У осіб з артеріальною гіпертензією або іншими серцево-судинними захворювання-

наука

Лекторій ми коливання атмосферного тиску в салоні може спричинити гіпертонічний криз, який, в свою чергу, загрожує розвитком ускладнень, зокрема гіпертонічною енцефалопатією з набряком мозку, крововиливами в мозок, розшаруванням аневризми аорти тощо. Особливо небезпечним гіпертонічний криз є для людей з вже існуючими хворобами судин та мозку. Вимушена нерухомість протягом перельоту може призвести до утворення тромбів у судинах, найчастіше — у глибоких венах нижніх кінцівок. Якщо тромб відірветься, то може спричинити тромбоемболію судин. Гостра закупорка судин головного мозку проявляється ішемічним інсультом, коронарних судин — інфарктом міокарда, судин спинного мозку — паралічами та розладами чутливості, периферійних артерій — ішемією тканин із порушенням функцій кінцівок та подальшим розвитком гангрени. Тромбозу судин може зумовити низька вологість у солоні літаку. Вона спричиняє зневоднення (кожну годину пасажир втрачає близько склянки рідини), яке веде до згущення крові та підвищує ризик тромбо­утворення. Підвищений ризик розвитку серцевосудинних ускладнень зберігається протягом чотирьох тижнів після тривалого перельоту, але найвищий у першу добу. Сухе повітря в літаку може спровокувати проблеми з диханням у людей бронхолегеневою патологією: бронхіальною астмою, хронічною обструктивною хворобою легень, дихальною недостатністю тощо. Авіаперельоти протипоказані особам, які страждають на: • тромбофлебіт, тромбоз глибоких вен ніг; • пневмонію; • загострення бронхіальної астми; • підвищений внутрішньочерепний тиск; • легеневу гіпертензію; • інфекційні захворювання (для запобігання поширенню інфекції). Не рекомендовані авіаперельоти протягом 1–4 тижнів після хірургічних операцій, перенесеного інфаркту або інсульту, при пошкодженнях середнього або внутрішнього вуха. Цим пацієнтам необхідно отримати дозвіл лікаря. Вагітна в літаку Перельоти однозначно не рекомендовані жінкам на пізніх термінах вагітності, адже перепади тиску та стрес можуть спровокувати передчасні пологи. Але на будь-якому терміні вагітності жінка обов’язково має узгодити рішення про можливість авіаперельоту з лікарем. Протипоказаннями до авіамандрівки можуть бути зокрема тяж-

ка анемія, підвищений артеріальний тиск, сильний токсикоз. Авіакомпанії мають різну політику стосовно вагітних, але майже всі залишають за собою право вимагати довідку від лікаря та відмовити в перевезенні на останніх тижнях вагітності (з 35–36 тижня, при багатоплідній вагітності — з 28-го тижня). Отже, купуючи квитки на літак, вагітним слід обов’язково ознайомитися з правилами авіакомпанії, впевнитися, що термін вагітності під час перельоту не суперечить правилам, відвідати лікаря та за відсутності протипоказань до перельоту отримати довідку із зазначенням очікуваної дати пологів. Не можна літати протягом тижня після пологів, а також з немовлятами до 1 місяця. Як зменшити дискомфорт під час польоту та уникнути проблем зі здоров’ям: • перед перельотом не вживати важку (жирну, смажену, гостру) їжу, алкоголь, газовані напої, під час перельоту пити багато води — до 500 мл на год, не вживати алкоголю та солоної їжі (вони сприяють зневодненню); • намагатися більше рухатися: сидячи, розминати ноги та руки, потягуватися, а коли можливо, вставати та ходити по салону; • за наявності проблем із венами перед польотом вдягнути на ноги компресійний трикотаж (це не завадить і здоровим пасажирам); • для зменшення неприємних відчуттів в очах використовувати очні краплі типу «штучна сльоза»; • уникати використання контактних лінз, надати перевагу окулярам; • при тривалому перельоті змастити шкіру обличчя та рук зволожуючим кремом; • використовувати ортопедичну подушку для шиї та спини; • вагітним обирати місця з додатковим простором для ніг або біля проходу. Важливо! За наявності захворювань серцево-судинної, дихальної, нервової системи, цукровому діабеті, інших хронічних хворобах необхідно проконсультуватися з лікарем про можливість авіаперельоту, існуючі ризики та заходи безпеки. Треба дізнатися в лікаря, як приймати планові ЛЗ з огляду на зміну часових поясів. Призначені ЛЗ — як планові, так і для екстремальних ситуацій — потрібно мати з собою в літаку в ручній поклажі! Якщо ЛЗ у формі аерозолів або потребують для введення шприців, наявність рецепту допоможе уникнути проблем при проходженні контролю безпеки. При появі будь-яких тривожних симптомів (біль в серці, нестача повітря, біль та оніміння в ногах, симптоми отруєння тощо) слід повідомити членів екіпажу.

Аерофобія Аерофобія (боязнь польотів) є досить поширеною проблемою, на неї страждає до 15% дорослого населення. Аерофобія — це не просто хвилювання перед польотом, це цілий комплекс фізичних та психічних проявів. Основні симптоми — нервозність вже за кілька днів до польоту; можлива відмова від авіаперельотів через страх; прискорене дихання, тахікардія, тремор та напруження м’язів, підвищене потовиділення під час польоту, потреба в алкоголі як в засобі заспокоєння, постійне відстеження переміщень екіпажу по салону, уявлення картин авіакатастроф. Зазвичай для подолання аерофобії недостатньо усвідомлення того факту, що літак на сьогодні — найбезпечніший вид транспорту. Він безпечніший за авто­мобілі, поїзда та навіть пересування пішки. Особам з аерофобією рекомендоване навчання контролю власного стану під наглядом психолога. Пацієнта привчають (як правило, із залученням технології віртуальної реальності) без паніки переживати злети та посадки, надають навички релаксації. Якщо людина з аерофобією все ж таки опинилася в літаку та відчуває, що її охоплює паніка, психологи рекомендують: • спробувати розслабитися: зручно сісти; розслабити ремінь безпеки; закрити очі; якщо є можливість, надіти навушники та ввімкнути спокійну музику; дихати ритмічно та повільно (вдих в два рази коротший за видих); • коли є можливість, походити по салону літака, поспостерігати за іграми дітей, поспілкуватися з сусідом; • позитивно думати про майбутнє — про мету подорожі, нові враження, зустріч з друзями тощо; • використовувати спеціальні мобільні додатки для аерофобів, які виконують роль віртуальних психотерапевтів; • прийняти заспокійливий ЛЗ, який порекомендував лікар

Фармацевт Практик 07-08_2019 www.fp.com.ua

9

наука

лекторій

Возрастное неравенство:

ЭЙДЖИЗМ

Сегодня в мире насчитывается около 600 млн человек в возрасте 60 лет и старше. К 2025 г. это число удвоится, а к 2050 г. достигнет 2 млрд, причем подавляющее большинство людей пожилого возраста будет в развивающихся странах. Данная тенденция, обусловленная увеличением продолжительности жизни и снижением рождаемости, ставит перед обществом сложные задачи не только в отношении укрепления здоровья пожилых людей, но и расширения их социальных возможностей [1] Одна из проблем, связанных с увеличением средней продолжительности жизни, получила название «эйджизм» (от англ. аge — возраст), под которым подразумевают негативные стереотипы о людях пожилого возраста, игнорирование их потребностей, предвзятое отношение и ущемление в правах. Обыкновенный эйджизм Эйджизм — дискриминация отдельных людей или групп людей по возрастному признаку в результате сложившихся стереотипов. Современный мир ориентирован на молодых: начиная с работодателей, предпочитающих принимать на работу тех, кому 30, а не 50+, и заканчивая медицинскими и социальными учреждениями. Подобно расизму и сексизму эйджизм преследует социальную и экономическую цель: узаконить и поддерживать неравенство между группами людей. Дело не в том, как мы выглядим. Дело в том, как люди, имеющие влияние, придают значение тому, как мы выглядим. В 2014 г. правительства разных стран признали эйджизм «общим источником, оправданием и движущей силой дискриминации по возрастному признаку» [1]. На рабочем месте Дискриминация по возрастному признаку сохраняется даже в тех случаях, когда «возрастные» работники не имеют проблем со здоровьем и не являются менее образованными, менее квалифицированными или менее продуктивными по сравнению с молодыми сотрудниками. В этой связи показательным является масштабный эксперимент, проведенный Национальным бюро экономических исследований США. Ученые-экономисты

10

Фармацевт Практик 07-08_2019 www.fp.com.ua

разослали более 40 000 фиктивных, но реалистичных резюме от имени соискателей трех возрастных групп — до 30 лет, до 50 лет и около 65 лет. По откликам работодателей были получены убедительные доказательства возрастной дискриминации пожилых женщин, особенно тех, кто достиг пенсионного возраста. При этом свидетельств о возрастной дискриминации мужчин было значительно меньше. Самыми оптимистичными стали результаты в отношении резюме младшей возрастной группы, в которой от 14 до 32% «соискателей» (в зависимости от сферы трудоустройства) получили приглашение на собеседование. В старших группах ситуация была в два раза хуже [2]. В нашей стране предельная возрастная черта при приеме на работу «размыта»: службы занятости фиксируют ее от 36 лет и до предпенсионного возраста. Однако социальные психологи отмечают, что, по мнению многих работодателей, «преклонный возраст» начинается после 30 лет. Влияние на здоровье Эйджизм оказывает вредное воздействие на состояние здоровья. Согласно результатам исследований люди пожилого возраста, негативно воспринимающие старение, могут жить на 7,5 года меньше, чем их ровесники с позитивным настроем [1]. Эйджизм может приводить к сердечнососудистым заболеваниям и ослаблять веру в собственные силы. Помимо этого эйджизм закрепляет среди лиц пожилого возраста стереотипы социальной изоляции, физической и когнитивной деградации, отсутствия физической активности и экономического бремени.

Что делать? Для борьбы с эйджизмом необходимо новое понимание процесса старения среди представителей всех поколений. Такое понимание должно быть основано на отказе от устаревшего восприятия пожилых людей в качестве обузы, признании их разнообразного опыта и констатации несправедливости эйджизма. По мнению экспертов ВОЗ, в борьбе с эйджизмом могут помочь такие действия: • проведение коммуникационных кампаний по расширению знаний о старении и улучшению понимания проблемы среди СМИ, общественности, политиков, работо­дателей и провайдеров услуг; • принятие законов против дискриминации по возрастному признаку [1]. Во многих странах с высоким и средним уровнем дохода действуют антидискриминационные законы по борьбе с эйджизмом на рабочих местах. Так, например, для стран Европейского Союза разработана Рамочная директива о равном обращении в сфере занятости 2000/78/EC. В США существует закон, который запрещает дискриминацию в сфере занятости людей в возрасте 40 лет и старше. Некоторые страны пошли еще дальше — например, в Нидерландах предусмотрен превентивный скрининг объявлений об имеющихся вакансиях для предупреж­ дения дискриминации по возрастному признаку. В Украине дискриминация, в том числе по возрасту, запрещена статьей 21 «Кодекса законов о труде Украины» [3]. Подготовила Александра Демецкая, канд. биол. наук Список литературы находится в редакции

Індивідуальна профілактика захворювань, що передаються статевим шляхом

Діє згубно на:

гонококи, бліді трепонеми, трихомонади, хламідії, віруси герпесу, імунодефіциту людини, дріжджові і дріжджоподібні гриби.

Застосовувати не пізніше 2 годин після статевого акту.

Склад: діюча речовина: 1 мл розчину містить мірамістину 0,1 мг; допоміжна речовина: вода очищена. Лікарська форма. Розчин для зовнішнього застосу­вання. Флакон 50 мл з уретральною насадкою. Фармакотерапевтична група. Антисептичні та дезін­фікуючі засоби. Код АТХ D08A J. Показання: Дерматологія: комплексне лікування кандидозів шкіри і слизових оболонок. Венерологія: індивідуальна профілактика захворювань, що передаються статевим шляхом (сифіліс, гонорея, генітальний герпес). Спосіб застосування: Вміст флакона за допомогою уретральної насадки вводити у сечовипускальний канал – 2-3 мл (чоловікам), 1-2 мл (жінкам), у піхву – 5-10 мл на 2-3 хвилини. Після процедури не рекомендується спорожнення сечового міхура протягом 2 годин. Обробляти шкіру внутрішньої поверхні стегон, лобка, зовнішніх статевих органів. Протипоказання. Індивідуальна чутливість до мірамістину. Застосування у період вагітності або годування груддю. Дозволяється застосовувати у період вагітності або годування груддю. Діти. Не застосовують у педіатричній практиці. Побічні реакції. В окремих випадках можливе короткочасне відчуття печіння, що зникає самостійно через 15-20 секунд і не потребує відміни препарату. Категорія відпуску. Без рецепта. РП МОЗ України UA/1804/02/01 з 04.07.2016 по 04.07.2021. Більш детальна інформація викладена в інструкції для медичного застосування препарату. ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця». Україна, 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 13, www.darnitsa.ua * За результатами конкурсу споживчих вподобань «Вибір року» в Україні 2016, 2017, 2018 www.choice-of-the-year.com.ua

Інформація для розміщення у спеціалізованих виданнях, призначених для медичних установ та лікарів, а також для розповсюдження на семінарах, конференціях, симпозіумах з медичної тематики.

наука

У фокусі: безпека

Інсектна алергія: комахи атакують! Світ комах налічує понад 1 млн видів. Влітку, особливо в ентомологічно несприятливих регіонах, ймовірність укусу, жалення та інших контактів з комахами й продуктами їхньої життєдіяльності є дуже високою, що обумовлює підвищений ступінь ризику сенсибілізації до алергенів комах та формування так званої інсектної алергії [1] Кого стерегтися Під терміном «інсектна алергія» розуміють алергічні реакції, що виникають при контакті з комахами та їхніми метаболітами. Свою назву зазначений різновид алергії отримав від найменування класу Insecta (комахи) [2]. Всі види комах за способом потрапляння їхніх алергенів до організму людини умовно поділяють на дві великі групи: • жалкі (представники загону перетинчастокрилих (Hymenoptera) — бджоли, оси, джмелі, мурахи); • ті, що не жалять (метелики, таргани, комарі, мухи, цвіркуни, жуки, блохи, воші, волохокрильці). Своєю чергою, комах, що не жалять, також можна умовно розділити на тих, які не кусають (мотиль тощо), таких, що кусають (таргани тощо), та кровососних (комарі, москіти тощо) [3]. У ролі алергенів можуть виступати частинки тіл комах, продукти їхньої життєдіяльності, слина та інші компоненти інсектного походження. За способом сенсибілізації розрізняють такі шляхи потрапляння алергену до організму людини: зі слиною (секретом слинних

12

Фармацевт Практик 07-08_2019 www.fp.com.ua

залоз) — під час укусів комахами загону двокрилих, або Diptera (комарі, ґедзі, москіти); інгаляційно — у разі потрапляння лусочок тіл і метаболітів інсектного походження до складу домашнього пилу; з отрутою — при жаленні представниками загону перетин­частокрилих; інгаляційним і контактним шляхом — з лусочками, личинками тарганів, метеликів, волохокрилів, цвіркунів, жуків та представників інших загонів комах. Небезпечна отрута Алергія до отрути жалких комах (ос, бджіл, джмелів, шершнів, мурах) є найбільш поширеним видом інсектної алергії. Особливість алергії до отрути жалких комах полягає в тому, що потрапляння алергенів в організм відбувається парентерально природним шляхом, а швидкість розвитку і зростаюча тяжкість алергічної реакції можуть призводити до летального наслідку. Бджоли частіше жалять навесні та на початку літа, тоді як оси — у серпні та вересні. Алергія може розвинутися як реакція на отруту одного або декількох видів комах. Отрута перетинчастокрилих містить велику кількість біологічно активних речовин

з вираженою дією. Біогенні аміни підвищують проникність судин і спричиняють біль. Пептиди і фосфоліпіди обумовлюють токсичні ефекти (підвищення температури тіла, лихоманка, головний біль). Високомолекулярні пептиди та ферменти можуть призводити до розвитку алергічних реакцій. Реакція здорової людини на укус декількома десятками комах характеризується місцевими проявами у вигляді болю, набряку і гіперемії, а також лихоманкою, головним болем, нудотою і блюванням. При жаленні 100–200 комахами розвивається токсична реакція середньої тяжкості, при одночасному жаленні 300–400 особинами виникає важка токсична реакція. Понад 500 укусів зазвичай є смертельними для людини [2]. Від ерітеми до задухи Легкі місцеві реакції (найчастіші) супровод­жуються болем в ділянці укусу, скороминущою еритемою (почервонінням) і набряком. Реакції купіруються зазвичай протягом декількох годин. Інфікування місця укусу відбувається дуже рідко через бактеріостатичну дію отрути. Виражені місцеві реакції на кінцівках можуть супроводжуватись набряком лімфатичних вузлів, лімфангіїтом,

У фокусі: безпека лихоманкою, підвищенням температури тіла. Набряк в порожнині рота і горла — небезпечна прогностична ознака. Може виникнути набряк гортані. Приблизно у 5% пацієнтів з вираженою місцевою реакцією в анамнезі при повторному жаленні може розвинутися генералізована системна реакція із життєзагрозливим станом — анафілактичним шоком. Найчастіше великі місцеві реакції виникають на укуси ос, бджіл, рідше — джмелів і шершнів. У 30% випадків хворі не можуть назвати вид комахи, що вжалила [1, 2]. Розрізняють слабкий (легкий), виражений (середньої тяжкості) і важкий ступінь системних реакцій, а також анафілактичний шок. При легкій системній реакції спостерігаються кропив’янка, свербіж, нездужання, страх. При системній реакції середньої тяжкості до симптомів, характерних для легкої, приєднуються ще два або більше, зокрема, ангіоневротичний набряк, здавлення в грудях, нудота, блювання, діарея, біль у животі, запаморочення. При важкій системній реакції до зазначених симптомів приєднуються стридор, який часто супроводжується свистячим шумним диханням і сиплістю голосу, а також задуха. Можливий алергічний набряк легенів (порушення судинної проникності капілярів легень, гостра лівошлуночкова недостатність). У важких випадках необхідна інтубація або трахеотомія. При анафілактичному шоці крім перерахованих вище ознак виявляються зниження рівня артеріального тиску, колапс, втрата свідомості, мимовільне сечовипускання, дефекація, ціаноз [2]. Комахи, що не жалять На відміну від алергії внаслідок жалення перетинчастокрилими в клінічній картині алергічних реакцій на укуси комах, що не жалять, домінують місцеві зміни, причому їхній характер наближається до імунокомплексного або сповільненого типу. Місцеву реакцію реагінового типу спостерігають рідше. Безпосередньо після укусу вона виникає у вигляді наростаючого щільного набряку, який захоплює велику ділянку кінцівки (від суглоба до суглоба), супроводжується сильним свербежем, зберігається протягом 7–10 днів і зникає безслідно. Цікаво, що алергія може виникати навіть у разі контакту з представниками загону метеликів. Серед її найчастіших проявів — кропив’янка або алергічний контактний дерматит. Перебіг таких реакцій зазвичай сповільнений. Своєю чергою, реакції на укуси комарів, москітів, ґедзів, клопів розвиваються інакше: виникають через 6–12 год, посилю-

ються протягом 48 год і мають рецидивний характер (іноді до 2 міс). При цьому висип зазвичай папульозний, хоча може носити й поліморфний (везикулярний, бульозний, геморагічний, некротичний) характер. При виражених місцевих реакціях можуть спостерігатися також явища загального характеру у вигляді головного болю, нудоти, підвищеного потовиділення, сухості в роті, безсоння. У людей з гіперчутливістю до алергенів комарів зазвичай відзначається розгорнута алергічна місцева реакція у вигляді набряку, різкого почервоніння, утворення елементів папульозних або пухирцевих висипів на шкірі в місці укусів. Системні алергічні реакції при контакті з комахами, які не жалять, аналогічні таким, що спостерігаються при жаленні перетин­ частокрилими (легкий, середній, важкий ступінь, анафілактичний шок). Потрібно зазначити, що анафілактичний шок у відповідь на укус комахами, що не жалять, виникає значно рідше, ніж при алергічній реакції на укуси бджолами та осами. Клінічні прояви набряку Квінке при алергії до укусів нежалкими комахами можуть бути ізольованими або поєднуватися з кропив’янкою, виникати на відстані від місця укусу, зберігатися від декількох годин до декількох діб. Приблизно у 10% хворих може відзначатися набряк язика і гортані з розвитком асфіксії. Інколи виникають неадекватні реакції на укус навіть однією комахою у вигляді гігантської інфільтрації тканин в місці укусу, яка

Цікаво, що алергія може виникати навіть у разі контакту з представниками загону метеликів. Серед її найчастіших проявів — кропив’янка або алергічний контактний дерматит. Перебіг таких реакцій зазвичай сповільнений

наука

зберігається протягом 3–4 тиж, а також системних проявів у вигляді генералізованого висипу, нападів задухи. Нерідко місця укусів інфікуються бактеріальною флорою [3]. Лікування При алергічних реакціях на укуси перетин­частокрилими комахами перш за все проводять елімінаційні заходи (виключення контакту з комахами, запобігання вживання продуктів харчування та використання косметичних або лікарських засобів, до складу яких входять продукти життєдіяльності комах). Крім того, доцільно призначити фармакотерапевтичні засоби (симптоматична, базисна профілактична терапія, лікування супутніх захворювань), а також провести алергенспецифічну імунотерапію. Рекомендовано навчання пацієнтів і їхніх родичів правилам надання першої допомоги при інсектній алергії [2]. У сучасній клінічній практиці широко використовують антигістамінні препарати — блокатори Н1-гістамінових рецепторів першого і другого поколінь як для місцевого, так і для системного застосування. Вибір антигістамінного препарату, спосіб його введення та доза залежать від віку, ступеня тяжкості захворювання і стадії його розвит­ ку, наявності супутніх захворювань і індивідуальної переносимості препаратів тощо. Для зменшення набряку, що розвинувся внаслідок укусу комахами, можна робити місцеві холодні примочки. Для запобігання набряку та інфікування ранки краї набряку в місці укусу змащують кортикостероїдною маззю, яка містить антибіотик [1]. При свербежі та кропив’янці доцільно використовувати блокатор Н1-гістамінових рецепторів дифенгідраміну гідрохлорид у формі гелю. В цілому фармакотерапія місцевих і системних реакцій на укуси комахами, що не жалять, ідентична такій при алергії до укусів жалкими перетинчастокрилими. Однак, з огляду на превалювання реакцій уповільненого типу з пошкодженням тканин при алергії до укусів нежалкими комахами, до схеми лікування додають препарати кальцію і рутин з метою зменшення підвищеної судинної проникності, а також підсилюють глюкокортикостероїдну терапію [3]. Підготувала Олександра Демецька, канд. біол. наук Література

1. Федоскова Т.Г. Аллергия к насекомым. Современные принципы диагностики и лечения. Регулярные выпуски «РМЖ» № 2. 2007; 1:65.

2. Терехова Е.П. Аллергия к жалящим насекомым: современные подходы к диагностике и терапии. Эффективная фармакотерапия. 2017;7: 58-66.

3. Зайков С.В. Аллергия к нежалящим насекомым. Новости медицины и фармации. Аллергология.

2010;345.

Фармацевт Практик 07-08_2019 www.fp.com.ua

13

наука

у фокусі: безпека

Коли сонце неграйливе Протягом тривалого часу бліда шкіра була ознакою добробуту та свідчення того, що людина не мала потреби працювати просто неба, заробляючи собі на життя. Дами докладали величезних зусиль, щоб колір обличчя був якомога світліший. На прогулянку вони вдягали широкі капелюхи, додатково захищаючи себе невеличкими парасольками. Введення моди на засмагу приписують незрівняній Коко Шанель, яка у 20-ті роки минулого століття обгоріла під час прогулянки на яхті, після чого оголосила журналістам про те, що людина «кольору аспірину» (яким так пишалися ніжні салонні панянки) виглядає нездорово і неприємно, а красива шкіра — це засмагла шкіра. Сьогодні відомо, що засмага може бути як корисною, так і шкідливою. Надмірне перебування на сонці може спричинити масу ускладнень — від сонячного опіку і теплового удару до онкологічних захворювань «Бомба уповільненої дії» Сонячний опік — це пошкодження шкіри, зумовлене дією ультра­фіолетових променів. Чим більше прямих сонячних променів потрапляє на шкіру, тим вищим є ризик ушкоджень. Опіки бувають 1, 2, 3-го ступеня. До 3-го ступеня на сонці згоріти складно. Почервоніння шкіри є ознакою опіку1-го ступеня, а якщо на додаток виникли пухирі — 2-го. Симптоми сонячного опіку можуть бути загальними (підвищення температури тіла) і локальними (шкіра стає занадто чутливою, болючою, червоною та гарячою). «Підступність» полягає в тому, що симптоми не проявляються миттєво. Навіть якщо шкіра постраждала від надмірного впливу сонячних променів, у найближчі годину-дві ніяких видимих змін шкірних покривів не відбувається. Тобто це своєрідна бомба уповільненої дії. Максимально симптоми проявляються через 12–24 год, відлущування обгорілого шару шкіри починається на 4–7-й день після сонячного опіку. Сонячні опіки 1-го ступеня проходять без серйозних наслідків, тоді як важкі можуть призводити до утворення ерозій та навіть виразок. Чинники, які підвищують ризик сонячних опіків Ризик сонячних опіків підвищується в середині доби: безпечними для засмаги вважаються ранкові години (з 8-ї до 11-ї) та вечірні (з 16-ї до 19-ї). Крім цього, мають значення колір шкіри (чим вона світліше, тим ризик вище), колір волосся (найвищий ризик у рудоволосих), колір очей (висока ймовірність отримати опіки існує у блакитнооких), вік (люди літнього віку й діти дуже чутливі до сонячних променів), а також прийом деяких лікарських засобів, які роблять шкіру більш чутливою до дії ультрафіолету. Зокрема, такі властивості виявляють тетрацикліни, гормональні контрацептиви, деякі ретиноїди, а також антигістамінні (димедрол), антиаритмічні (аміодарон), гіпотензивні (ніфедипін), антидіабетичні (глібенкламід), психотропні (трициклічні антидепресанти,

14

Фармацевт Практик 07-08_2019 www.fp.com.ua

фенотіазин, іміпрамін), дерматотропні (ізотретиноїн, ацитретин) та нестероїдні протизапальні (піроксикам) препарати. Якщо шкіра «обгоріла» Перше, що потрібно зробити, — негайно «піти з сонця», після чого можна прийняти прохолодний душ або просто прикласти до шкіри мокрий рушник. Лікарі не рекомендують обробляти шкіру сметаною, оскільки її використання блокує роботу потових залоз. Перевагу доцільно надавати гелям, спрям та кремам, що спеціально розроблені для лікування сонячних опіків. Зокрема, добре зарекомендували себе препарати на основі незамінного компонента нормально функціонуючого епітелію — декспантенолу, який стимулює процеси епітелізації й грануляції пошкодженої шкіри та зменшує свербіж. Крім того, він покращує бар’єрні властивості, гідратацію рогового шару, зменшує втрату води епідермісом, підтримує м’якість і еластичність шкіри, а також виявляє протизапальні властивості. За підвищеної температури тіла слід скористатися нестероїдними протизапальними препаратами (ібупрофен, парацетамол). Як запобігти Головна умова профілактики сонячних опіків — використання сонцезахисного крему, який здатний захистити шкіру від дії шкідливих променів та подовжити час безпечного перебування на сонці. Він повинен бути водостійкий, якщо заплановано купання у водоймі. Потрібно користуватись кремом із сонцезахисним фактором (Sun Protection Factor — SPF) не менше 15. Його слід наносити на шкіру щонайменше за 30 хв до виходу на сонце, інакше він може виявитися недієвим. Також необхідно повторно наносити крем кожні 2 год впродовж всього періоду перебування під сонцем, якщо людина купається або сильно пітніє — кожні 40 хв, а якщо засіб водостійкий — кожні 90 хв. Сонцезахисним кремом потрібно користуватися і в похмурі дні. Підготувала Олександра Демецька, канд. біол. наук

наука

Профілактика і лікування

28 липня — Всесвітній день боротьби з гепатитом

Нічого не бачу, нічого не чую, нічого не скажу?

Світлана Коваль

Як це не прикро, але символом Всесвітнього дня боротьби з гепатитом є трійко відомих мавпочок — на знак ігнорування сучасним суспільством проблем, якими загрожує світу це захворювання

Датою відзначення події є день народження Баруха Самюеля Блумберга, лауреата Нобелівської премії, американського лікаря, який відкрив вірус гепатиту В. Уперше такий день було проведено у 2008 р. з ініціативи Міжнародного альянсу щодо боротьби з гепатитом. ВООЗ додала дату в свій календар і таким чином Всесвітній день боротьби з гепатитом набув офіційного статусу. Віруси гепатиту вважають одними з основ­них чинників ризику для здоров’я людства. За даними ВООЗ, від гепатиту потерпають близько 2 млрд людей у світі, тобто кожен третій житель планети. У деяких країнах на вірусний гепатит А перехворіла більша частина населення, а десята частина є носієм гепатиту В і С. Якраз тому проведення Всесвітнього дня боротьби з гепатитом передусім спрямоване на привертання уваги пацієнтів і лікарів до цієї теми, визнання важливості і застосування гігієнічних знань у повсякденному житті, проведення імунопрофілактики гепатиту А і В та профілактичних щеплень, що в цілому дозволить зберегти здоров’я людей. П’ять вірусів — Гепатитом називають запалення тканин печінки, — пояснює Світлана Коваль, завідувач відділення сімейної медицини КНП «5-та МКП м. Львова». Існує п’ять основних вірусів гепатиту, які визначають за типами — А, В, С, D і Е. Залежно від типу гепатитом можна заразити-

16

Фармацевт Практик 07-08_2019 www.fp.com.ua

ся або від інфікованих рідин організму, або від заражених харчових продуктів і води. Усі типи гепатитів можуть спричиняти гостре і хронічне запалення печінки, яке іноді призводить до цирозу чи раку. Гепатит Е може завершитися летально у 20% вагітних жінок. Убезпечитися від гепатиту можна двома способами: дотримуватися гігієни (для захисту від вірусів А і Е) та виявляти обережність при переливанні крові і під час статевих контактів (для захисту від вірусів В і С). Другий надійний спосіб у понад 95% випадків — щеплення. Зазвичай вакцина надійно захищає людину від зараження вірусами А і В. Гепатит С: цифри і факти Гепатит С — хвороба печінки, яку провокує вірус С, спричиняючи як гостру, так і хронічну інфекцію. За важкістю перебігу вона може варіювати від легкої форми, що триває кілька тижнів, до важкої пожиттєвої. Вірус гепатиту С передається з кров’ю. Таке може статися у разі вживання ін’єкційних наркотиків, нестерильного проведення медичних маніпуляцій (зокрема, стоматологічних), пірсингу і татуювання, переливання неперевіреної крові, під час манікюру за відсутності належної стерилізації інструментів. Гепатит С не передається через грудне молоко, харчові продукти, воду чи при безпечних контактах (обійми, поцілунки, спільне харчування з інфікованою особою).

У світі від хронічної інфекції гепатиту С потерпають 71 млн людей. У багатьох з них з часом розвинеться цироз або рак печінки. Приблизно 399 тис. людей щороку помирають від гепатиту С, здебільшого від цирозу і гепатоклітинної карциноми. З допомогою противірусних препаратів можна вилікувати більш як 95% людей з інфекцією гепатиту С, а отже, знизити ризик смертності від раку і цирозу, проте доступ до діагностики і лікування є низьким. На сьогодні вакцини від гепатиту С не існує. Проблема вірусного гепатиту С ускладнюється ще й тим, що вірус уражає не тільки печінку, а здатний зумовлювати патологію багатьох органів. Гломерулонефрит, цукровий діабет, ураження лімфатичних вузлів, нервової системи і серцевого м’яза, захво­ рювання шкіри, артрит, статева дисфункція — ось лише невеликий перелік наслідків агресивності цього мікроорганізму. Географія вірусу С Гепатит С виявляють у всьому світі, але найчастіше у регіоні Східного Середземномор’я і в Європейському регіо­ні ВООЗ, де його поширеність становить 2,3 і 1,5% відповідно. В інших регіонах ВООЗ показники варіюють від 0,5 до 1,0%. Вірусу гепатиту С притаманні численні штами (або генотипи), які розподіляються відповідно до територій. За даними ВООЗ, Україна належить до країн із середньою поширеністю гепати­

Профілактика і лікування ту С — інфіковано приблизно 3% громадян, що становить близько 1 млн 170 тис. осіб [1]. Торік, за повідомленням відділу комунікацій Центру громадського здоров’я МОЗ України, в країні зареєстровано майже 500 нових випадків захворювання. Групи підвищеного ризику: • люди, які вживають ін’єкційні наркотики; • пацієнти, що використовують інтраназальні лікарські засоби; • хворі, яким уводять продукти крові або проводять інвазивні процедури у медичних закладах без належного контролю над інфекцією; • діти, які народилися у матерів, інфікованих вірусом гепатиту С; • люди, сексуальні партнери яких інфіковані вірусом гепатиту С; • пацієнти з ВІЧ-інфекцією; • особи, які перебували чи перебувають в ув’язненні; • люди з татуюванням і пірсингом. Симптоми та діагностика За словами Світлани Коваль, інкубаційний період гепатиту С триває від 2 тиж до 6 міс. Приблизно у 80% людей після початкового інфікування не виникає ніяких ознак захворювання. У пацієнтів з гострими симптомами можливі висока температура тіла, втома, зниження апетиту, нудота, блювання, біль у ділянці живота, потемніння сечі, кал сірого кольору, біль у суглобах, пожовтіння шкіри і білків очей. Через те, що зазвичай гостра інфекція вірусу гепатиту С має безсимптомний перебіг, її зрідка діагностують на ранньому етапі. Окрім того, стадія розвитку хронічної інфекції гепатиту С також може бути

безсимптомною впродовж десятиліть, хоча захворювання розвивається аж до значного ураження печінки. У більшості пацієнтів гостра фаза гепатиту С змінюється на латентну з багатолітньою персистенцією вірусу в організмі. Прихована фаза може тривати до 10–20 років. І хоча люди вважають у цей період себе здоровими, вони залишаються потенційним джерелом інфекції. Єдиною скаргою може бути незначна важкість справа під ребрами, яка проявляється у разі зміни режиму харчування і під час фізичних навантажень. У них можуть виявити незначне збільшення і ущільнення печінки і селезінки. У латентний період аналізи крові показують тільки невелике підвищення рівня ферменту аланінамінтрансферази і періодично виявляють РНК вірусу гепатиту С. Реактивація, тобто повернення гепатиту С, зазвичай виникає в середньому через 14 років, цироз печінки — через 18, гепатоцелюлярна карцинома — через 23–28 років. Після діагностування хронічної інфекції гепатиту С на підставі результатів біопсії та різних неінвазивних тестів оцінюють ступінь ураження печінки — фіброз і цироз. Лабораторний тест дає можливість виявити генотип штаму гепатиту С. Таких генотипів існує 6 і вони по-різному реагують на лікування. Залежно від ступеня ураження печінки і генотипу вірусу визначають схеми лікування недуги. Десятилітня стратегія ВООЗ ВООЗ закликає країни збільшити кількість послуг з тестування та лікування хворих на гепатит, щоб вилучити вірусні гепатити з переліку загроз для здоров’я населення вже до 2030 р.

наука

Щоб викорінити гепатит С, ВООЗ рекомендує пропонувати лікування усім особам, в яких діагностовано вірусний гепатит С (12 років і старше), та використовувати пангенотипні препарати прямої противірусної дії (ПППД) при лікуванні хворих із діагносто­ваним вірусним гепатитом С (18 років і старших). Загальні клінічні рекомендації ВООЗ із лікування гепатиту С: • при застосуванні ПППД визначати генотип перед початком лікування не обов’язково; • для оцінки фіброзу печінки у разі обмежених можливостей рекомендовано використовувати неінвазивні методи (APRI, FIB-4); • хворі добре переносять ПППД, хоча вони проявляють незначні побічні ефекти: на початку та наприкінці лікування достатньо проводити лабораторний моніторинг токсичності; • по закінченні лікування ПППД для оцінки результатів лікування на 12-му тижні проводиться тестування на наявність вирусу гепатиту С у пацієнта. Дітям з хронічним гепатитом С, яким ще не виповнилось 12 років, рекомендовано розпочинати лікування у віці 12 років й не використовувати інтерфероновмісні режими (за винятком ситуацій, коли немає альтернативи). З допомогою сучасних ПППД можливо вилікувати понад 95% людей з вірусним гепатитом С. Цьогоріч МОЗ України отримало найнижчу за всю історію державних закупівель ціну на інноваційне лікування вірусного гепатиту С: курс лікування новітніми препаратами прямої дії коштуватиме в нашій країні 89 доларів. Завдяки цьому держава зможе вилікувати усіх пацієнтів з гепатитом С, які стоять у черзі на лікування. Для пацієнтів лікування буде безоплатним. Наступного року лікування отримає вся черга пацієнтів, яким встановлено діагноз гепатиту С. Ліки, що вже цього року закуповує Украї­ на, є універсальними, оскільки ефективно діють одразу на всі генотипи вірусу гепатиту С та відповідають новим рекомендаціям Європейської асоціації з вивчення захворювань печінки. МОЗ України також розробило та оприлюднило для громадського обговорення «Проект Стратегії профілактики, діагностики та лікування вірусних гепатитів В та С до 2030 року». Лариса Дедишина Література

1. Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги: вірусний гепатит С у дорослих. Наказ МОЗ України від 18.07.2016 №729.

Фармацевт Практик 07-08_2019 www.fp.com.ua

17

наука

Профілактика і лікування

Спека і тромби: зв’язок існує

Віктор Коваль Тріада Вірхова Артеріальний, венозний тромбоз і тромбоемболічний синдром — найбільш поширені сучасні види патологій. Незважаючи на численні методи профілактики і лікування, і сьогодні тромбози розглядають як основну причину смерті і непрацездатності населення розвинутих країн світу. Захворювання, пов’язані з тромбо­утворенням, були відомі ще за 2000 років до н.е. Проте вперше визначення тромбозу як внутрішньосудинного згортання крові запропонував у 1856 р. Рудольф Вірхов, німецький вчений-патолог. Згідно з його теорією патофізіологія тромбозу ѓрунтується на трьох взаємопов’язаних чинниках: зміни в судинній стінці (ураження ендотелію), зміни гемодинаміки (стаз крові), порушення згортання крові. Відомі такі тромбогенні чинники: стимуляція чи ураження судинної стінки, активація тромбоцитів, активація факторів згортання крові, інгібування фібринолізу, стаз крові. Натомість до захисних механізмів, які перешкоджають утворенню тромбозу, належать антикоагулянтна активність ендотелію, нормальні кількість і функція природних інгібіторів серинових протеаз, кліренс активних протеаз печінкою і ретикулоендотеліальною системою, неуражена фібринолітична система.

18

Фармацевт Практик 07-08_2019 www.fp.com.ua

При високій температурі повітря кров загущується. Про те, чому виникає тромбоз судин та як влітку вберегтися від небезпеки розвитку тромбів, розповідає хірург вищої категорії, завідувач хірургічного відділення КНП «5-та МКП м. Львова» Віктор Коваль

Орієнтуючись на показники інших країн з урахуванням численності населення та кількості хірургічних втручань, можна констатувати, що частота тромбозу глибоких вен нижніх кінцівок в Україні становить 160 випадків на 100 000 населення щорічно з частотою виникнення фатальної тромбоемболії легеневої артерії — до 50 випадків

Надлишок тромбогенних факторів чи/або недостатність захисних механізмів організму вважають основними причинами утворення тромбу. Патогенез формування тромбу однаковий на різних ділянках системи кровообігу, однак механізми утворення артеріального і венозного тромбів суттєво різняться. Активація тромбоцитів є одним з чинників утворення артеріального тромбу і прискорення розвитку атеросклерозу. Артеріальний тромб здебільшого формується з тромбоцитів і фібрину, а венозний — з фібрину та еритроцитів і може містити різну кількість тромбоцитів і лейкоцитів. Венозному тромбогенезу на відміну від артеріального притаманне порушення рівноваги між тромбогенним і захисним механізмами. За наявності венозного тромбозу основними чинниками ризику є системна гіперкоагуляція з порушеним механізмом інгібування і стаз крові. Вважають, що ураження стінки судини спостерігається не у всіх випадках і має вторинний характер. Орієнтуючись на показники інших країн з урахуванням численності населення та кількості хірургічних втручань, можна констатувати, що частота тромбозу глибоких вен (ТГВ) нижніх кінцівок в Україні становить 160 випадків на 100 000 населення щорічно з частотою виникнення фатальної тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА) — до 50 випадків. ТЕЛА виявляють приблизно у 0,15–0,20% населення, з яких 10% щорічно помирають. ТГВ нижніх кінцівок вважають основною причиною ТЕЛА, яка виникає у 40–66% пацієнтів після хірургічних втручань і у 22–26% хворих терапевтичного профілю. У Великобританії від емболій, які потенційно можна було попередити, щороку гинуть близько 25 тис. людей. Понад 70% пацієнтів з помірним і високим ризиком ТГВ не отримують ані механічної, ані медикаментозної профілактики. Коли ризик вищий Ще у 1865 р. французький лікар Арман Труссо описав схильність до тромбозів у хворих зі злоякісними недугами. Відомо, що венозний тромбоз може передувати недіагностованим злоякісним новоутворенням і виникає у 20% хворих з ідіопатичними венозними тромбозами. Близько у 15% пацієнтів з онкологічними захворюваннями розвиваються тромбоемболічні ускладнення, які часто

ПОТРІЙНА ДІЯ ПРИ ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ ШКІРИ РІЗНОЇ ЕТІОЛОГІЇ.

Склад:

діюча речовина: 1 г мазі містить триамцинолону ацетоніду мікронізованого 0,25 мг, мірамістину 5 мг; допоміжні речовини: пропіленгліколь, бетациклодекстрин, цетиловий спирт, стеариловий спирт, вода очищена.

Показання.

Запальні захворювання шкіри, зокрема ускладнені бактеріальною або грибковими інфекціями: екзема, атопічний дерматит, нейродерміт, псоріаз у прогресуючій стадії та в ексудативній формі, парапсоріаз, пухирчатка, контактний дерматит, себорейний дерматит, дерматит Дюринга, дискоїдний червоний вовчак, фотодерматоз, лімфома шкіри. Протипоказання. Підвищена чутливість до тріамцинолону та мірамістину. Туберкульоз шкіри, що локалізується у місці аплікації мазі; вірусні ураження шкіри, особливо при простому герпесі та вітряній віспі; сифілітичні ураження шкіри; шкірні реакції після вакцинації; варикозне розширення вен, виразки гомілки; ураження шкіри обличчя (рожеві вугри, вульгарні вугри, періоральний дерматит). Рак шкіри. Р. П. № UA/6123/01/01 Препарат може викликати побічні реакції, більш детальна інформація викладена в інструкції для медичного застосування лікарського засобу. Інформація призначена виключно для розміщення у спеціалізованих виданнях, призначених для медичних установ та лікарів, а також для розповсюдження виключно на семінарах, конференціях, симпозіумах з медичної тематики. * За результатами конкурсу споживчих вподобань « Вибір року» в Україні 2016, 2017, 2018 www.choice-of-the-year.com.ua ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 13, www.darnitsa.ua

наука

Профілактика і лікування

резистентні до терапії, що проводять. Найчастіше флеботромбоз виникає у разі раку шлунка, аденокарциноми молочної залози, легені, передміхурової залози, підшлункової залози, тонкої кишки. Майже у 90% пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями гіперкоагуляція розвивається внаслідок підвищення прокоагулянтних факторів, зниження активності і рівня антикоагулянтів. Хіміотерапевтичне лікування також асоційоване з високим ризиком розвитку тромбозів за рахунок інігбування фібринолізу і зниження концентрації природних антикоагулянтів. Хірургічне втручання. Під час хірургічних втручань, зокрема в ортопедичній і гінекологічній практиці, виділяється велика кількість тканинного тромбопластину, який спричиняє активацію згортання крові і розвиток тромбозів. Процес безпосередньо залежить від тривалості операції, її виду і подальшої іммобілізації. Травма. Травматичні ураження істотно підвищують ризик венозного тромбозу, особливо у хворих старшого віку з переломом шийки стегна чи кісток гомілки, а також з переломом хребта. В таких випадках гіперкоагуляцію можна пояснити тривалою іммобілізацією, венозним стазом при Відповідно до локалізації шоковому стані, катетеризаціТГВ поділяють єю центральних вен. на проксимальний Тривала іммобілізація. (ураження стегнових, Порушення роботи м’язової клубової і нижньої помпи гомілкових м’язів порожнистої вен) посилює стаз у венах стопи у разі іммобілізації в післяі дистальний (вени операційний період, тривагомілки, підколінна вена). лого постільного режиму, За ступенем фіксації при синдромі «економкласу» проксимальної частини (коли доводиться довго сидіти тромбу до венозної в одному положенні). стінки виділяють Прийом пероральних емболонебезпечний контрацептивів вважають (флотуючий) тромб незалежним чинником ризику і неемболонебезпечний венозного тромбозу, оскільки естрогени можуть підвищити активність факторів VII, VIII, IX, X, збільшити синтез протромбіну, фібриногену, агрегацію тромбоцитів і щільність крові та водночас зменшити утворення АТ III і протеїну S. Препарати, які інгібують лактацію, а також засоби, що використовують при карциномі передміхуровової залози і для гормональної замісної терапії в період постменопаузи, також підвищують ризик розвитку тромбоемболічних ускладнень. Період вагітності і пологи розглядають як суттєвий чинник ризику розвитку тромбозу через порушення кровотоку внаслідок механічного стискання венозних судин і дилатації глибоких вен у ІІІ триместрі вагітності і під час пологів, а також через фізіологічну гіперкоагуляцію. Відповідно до локалізації ТГВ поділяють на проксимальний (ураження стегнових, клубової і нижньої порожнистої вен) і дистальний (вени гомілки, підколінна вена). За ступенем фіксації проксимальної частини тромбу до венозної стінки виділяють емболонебезпечний (флотуючий) тромб і неемболонебезпечний. Чому в спеку зростає ймовірність тромбоутворення? При температурі повітря понад 30 ºС організм втрачає багато рідини і мінеральних солей (калію та магнію). Внаслідок цього кров згущується, підвищується ризик утворення тромбів і зростає навантаження на серцево-судинну систему в цілому. З метою профілактики тромбоутворення необхідно дотримуватися кількох правил.

20

Фармацевт Практик 07-08_2019 www.fp.com.ua

Пити більше води. Не соку, газованих напоїв, кави чи чаю, а саме чистої питної води. Розрахувати свою норму щоденного споживання води також нескладно: на кожен кілограм маси тіла має припадати 40 мг води. Тобто доросла людина з масою тіла 70 кг повинна щоденно випивати 2,8 л води. Питна вода — простий і потужний засіб проти утворення тромбів. Урізноманітнити щоденний раціон продуктами, які сприяють розрідженню крові: оливкова і лляна олії, яблучний оцет, часник і цибуля, лимони, насіння соняшнику, буряк, какао і чорний шоколад, риба і риб’ячий жир, помідори і томатний сік, вівсянка, імбир, ягоди (малина, чорниця, ожина, журавлина, вишня, черешня). Звести до мінімуму або взагалі відмовитися від вживання продуктів, які згущують кров: м’ясні бульйони, ковбаси, холодець, білий хліб, вершки, шипшина, банани і манго, чорноплідна горобина, трави (зокрема, звіробій, валеріана, кропива, кукурудзяні рильця). Зменшити вживання солі, яка у великих кількостях також здатна згущувати кров. Відмовитися від куріння і вживання алкоголю. Нікотин активує процес тромбоутворення. Більше рухатися і ходити пішки, виконувати вправи і плавати. Лікування ТГВ Медикаментозне лікування гострого проксимального ТГВ передбачає застосування гепарину з подальшою його заміною на варфарин. Використання тромболізису запобігає розвитку тромбозу стегнових вен. Пацієнтам рекомендують використовувати еластичні компресійні бинти, панчохи, колготи як доповнення до медикаментозного лікування з метою зниження ризику розвитку посттромботичного синдрому. Компресія необхідна протягом перших 2–3 тиж після розвитку ТГВ і постійне використання компресійного трикотажу протягом наступних 2 років. Такі вироби обирають відповідно до свого розміру. Варто пам’ятати, що навіть якісні компресійні вироби втрачають еластичність після 6 міс регулярного використання. Література

1. Lebedev A.K., Kuznetsova O.Yu. North-Western State Medical University named after I.I. Mechnikov, St.Petersburg, Russia.

2. Babadayeva1 N.M., Shostak N.A., Kiriyenko A.I., Acad A.I. Nesterov Department of Faculty Therapy: Spasokukotsky S.I. Department of Faculty Therapy, Russian State Medical University, Russian Ministry of Health, Moscow.

містить

10%

сечовини

Влучна допомога для сухої шкіри ом’якшує та зволожує шкіру, підвищує П її еластичність Чинить гідратуючу, кератолітичну, протисвербіжну, антибактеріальну дію

Реклама лікарського засобу. Реєстраційне посвідчення МОЗ України № UA/2351/01/02. Відпускається без рецепта. Перед застосуванням лікарського засобу необхідно обов’язково проконсультуватися з лікарем та обов’язково ознайомитися з інструкцією на лікарський засіб. Зберігати у недоступному для дітей місці. * За результатами конкурсу споживчих вподобань «Вибір року» в Україні 2016, 2017, 2018 www.choice-of-the-year.com.ua

наука

Історія медицини і фармації

Знавці отрут і лікування У XVI–XVIII ст. між Україною та Білоруссю існували тісні медичні зв’язки Міцні культурні й економічні стосунки між українським та білоруським народами встановилися ще у феодальний період, в час їхніх спільних виступів проти місцевих і чужоземних феодалів. Міщани України й Білорусі об’єднувалися в братства, які провадили велику просвітницьку роботу, засновували школи, друкарні і шпиталі. У школах Вільно, Острога, Львова, в Київській братській академії навчалися вихідці як з України, так і з Білорусі. Перекладені у Вільно російською мовою твори «Тайная тайних» і «Проблемата» Арістотеля містили низку фармакологічних, фізіологічних і діагностичних питань. Тлумачний словник, у тому числі з медичними термінами, «Лексикон слов’яно-руський» українця Памви Беринди (1627 р.) опирався на схожий словник «Лексіс» білоруса Лаврентія Зизанія (1596 р.). Схожими в Україні і Білорусі були й елементи лікувальної і санітарної справи. Ось приклад спільності санітарно-гігієнічних заходів: очищення міст від падалі і бруду проводили кати як Львова (XVI ст.), так і Слуцька (1655 р.); водопроводи і водовідводи зводили у Львові (1404–1407 рр.), Кам’янецьПодільську (1634 р.), Дрогобичі (1664 р.), Гродно (1541 р.), Бобруйську (поч. XVIII ст.). На відміну від феодалів, які наймали собі лікарів з університетською освітою, просте населення України і Білорусі зверталося за медичною допомогою до лікарівемпіриків, які мали індивідуальну ремісничу підготовку і користувалися багатим досвідом народної медицини. Частина цих лікарів-цирульників об’єднувалася — у Львові в 1512 р., Кам’янець-Подільську, Бресті (до 1629 р.), Мінську (1635 р.), Полоцьку (1642 р.), Гродно (1649 р.). Статути та інші документи товариств доводять, що вони застосовували схожі лікувальні прийоми і засоби при лікуванні хірургічних, венеричних та інших недуг (іммобілізація ураженої кінцівки, зшивання ран, застосування пластирів, лікування люесу ртуттю). Білоруські знахарі — «чародії» в Україні зажили слави знавців отрут і лікування. Відомо, що у 60-ті роки XVII ст. корбинський староста Зінкевич відіслав до Володимира якогось «чародія-литвина» (литвинами тоді називали мешканців Великого князівства Литовського, у тому числі й білорусів)

22

Фармацевт Практик 07-08_2019 www.fp.com.ua

на прохання шляхтянки Е. Загаровської, аби звести її чоловіка. Білоруські феодали їздили лікуватися на західноукраїнські мінеральні води. Несвіжський князь на прізвисько Сирітка у 1576 р. лікувався у «теплицях Яворівських», тобто на сірчаних джерелах курорту Шкло.

Білоруські лікарі допомагали українцям під час повстання Богдана Хмельницького, у військах котрого в 1649 р. служив «литвин білорусець Лука Григор’єв син Лєкорь». Лука розповідав російським воєводам в Путивлі, що він був у Черкаському полку у гетьмана Богдана Хмельницького і полковників для лікування поранених людей. Лука мав доступ до козацької старшини саме завдяки своїм хорошим лікарським знанням. Під час російсько-польської війни 1654–1667 рр. під час звільнення Могильо­ ва з числа жителів міста було створено Білоруський полк, у складі якого працював цирульник-хірург. Багатьох білоруських лікарів-цирульників призвали до російського війська. Вони служили там навіть після повторного захоплення Білорусі польсько-литовськими феодалами. У 1678–1679 рр. допомагали стримувати натиск турок на Україну білоруські лікарі Артемій Назар’єв з Кописи, Мартин Радомський з Кам’янця Литовського, Семен Ларіонов з Бихова. У 1679 р. лікар і син мстиславського лікаря Матвій Таборовський був відправлений російською владою до Запоріжжя для лікування козаків. Семен Ларіонов загинув під Чигирином. Білоруські військові лікарі надавали медичну допомогу не лише ратним людям, але й місцевому населенню.

Історія медицини і фармації Виявом тісного зв’язку українського і білоруського народів була громадська діяльність у другій половині XVII ст. білорусів Симеона Полоцького і Єпифанія Славинецького, які навчалися в Києві. Симеон Полоцький (Самуїл Гаврилович Петровський-Ситніанович) був відомий своїми оригінальними медико-біологічними поглядами. Його сучасник Є. Славинецький ймовірно народився або отримав початкову освіту в Пінську. У 1649 р. його запросили до Москви. Він заповідав свої гроші багатьом монастирям, зокрема КиєвоПечерському і одному білоруському — «на Пінський монастир 20 золотих червонців та на вбогу братію і на шпиталі 20 червонців золотих та 20 єфимків». Єпифаній Славинецький здійснив переклад книги Яна Коменського «Гражданство обычаев детских», де були відображені питання шкільної гігієни, численні переклади, серед яких і геніальна праця А. Везалія «Про будову людського тіла». Є. Славинецький пропонував облаштовувати в Москві богадільні для перестарілих на кшталт українських і білоруських шпиталів, радив російському населенню створювати братства для турботи про «призреваемых в богадельнях». На переконання М. Костомарова, ця думка, очевидно, виникла у Славинецького за прикладом південно-західних братств України і Білорусі. Однак на відміну від них пропозиція Славинецького носила винятково благодійний характер, а південно-західні братства переймалися захистом національної незалежності і освітою дітей. Славинецький бачив важкість кріпацтва, тому пропонував поміщикам «не налагать

на своїх рабов и подвластных работ паче их силы». І в подальшому білоруські лікарі надавали медичну допомогу представникам українського народу. Коли у 1718 р. в Шклові прихильники католицизму напали на півчого Ілька Турчиновського та «главу в двох месцех до мозгу прорубали», то його вилікувала білоруска, місцева лікарка, «єдина вдова, жінка Євдокія Мащиха». Білоруські лікарі в Україні У XVIII ст. чимало білоруських лікарів мали медичну практику в Україні. Від 1773 і до 1740 р. в Дубно, а в 1745–1760 рр. в Кам’янці-Подільському мешкала і працювала відома лікарка і окулістка СаломеяРегіна Русецька, народжена в Новогрудчині. У своєму щоденнику, написаному в Стамбулі, вона зазначала, що найкраще їй вдавалися операції на очах. Магнати, що володіли маєтками в Україні, запрошували до себе на службу білоруських лікарів. У 90-х роках XVIII ст. придвор­ ний лікар князя Понятовського Онуфрій Орловський очолював в Корсуні лазарет для князівських селян. Його вважали одним із кращих учнів Ж. Жильбера — засновника Гродненської медичної школи (1775–1781 рр.), реорганізованої згодом в медичний факультет Віленського університету. Орловський був випускником цього факультету. В Корсунському лазареті він навчав лікарів-практиків, серед яких студіювався уродженець містечка Поток, що на Канівщині, Григорій Піхнич. Пізніше він служив у військах Суворова під час переходу через Альпи. Білоруські лікарі і фельдшери працювали і в українських маєтках князів Чарторий-

наука

ських. У 1810 р. Адам Чарторийський писав відомому хіміку і біологу Яну Снядецькому в Вільно: «У наших маєтках є як литовські, так і червоноруські хірурги і медики для догляду за здоров’ям селян; одні поселилися кілька десятків років тому, інші запрошені туди недавно, але нема серед них жодного, хто був би взятий на слово і не мав свідоцтв про свої здібності і вміння від університетів, в яких вони прослухали науки і здали екзамени». Турбота поміщиків пояснювалася здебільшого бажанням мати здорову робочу силу і зацікавити селян в роботі на себе. Витрати на лікарське обслуговування зазвичай вони покладали на самих селян, попри те, медична допомога білоруських і західноукраїнських лікарів українським селянам була справді дуже потрібною. З 1788 р. на державній службі в Україні перебував уродженець Могилева на Дніпрі Ілля Самойлович Аккорд. Він представив в 1783 р. в Галлі (Німеччина) дисертацію на тему «Про жвачку людини, проілюстровану одним випадком» і отримав звання доктора медицини. В Україні він служив лікарем в Українській армії, Київському польовому шпиталі, на Чорноморському флоті. З 1897 р. і аж до своєї смерті у 1811 р. І. Аккорд працював у Києві, спершу в лікарнях Приказу Суспільного піклування, а потім на посаді акушера Київської лікувальної управи. Наведені у статті дані доводять, що українсько-білоруські медичні зв’язки мають давнє коріння. Також схожими були основні шляхи розвитку лікувальносанітарної справи в Україні і Білорусі. Підготувала Лариса Дедишина

Фармацевт Практик 07-08_2019 www.fp.com.ua

23

практика

Школа фармацевта

Фармацевтична опіка при синдромі подразненого кишечнику:

як зрозуміти та допомогти?

Дослідження останніх років виявляють чітку тенденцію до збільшення гастроентерологічних захворювань. У кожного десятого відвідувача аптеки є симптоми розладу травного тракту попри відсутність очевидних причин: біль і важкість у животі, здуття та метеоризм, що супроводжуються запором чи діареєю або їхнім «чергуванням». Частіше вони виникають у жінок віком 30–40 років, які через особисті причини звертаються напряму до аптеки, оминаючи лікаря. Звичайно, провізор — не діагност, але найвірогіднішою причиною таких симптомів є синдром подразненого кишечнику (СПК) — функціональне захворювання, яке все частіше уражує людей молодого віку. СПК викликає більше запитань, аніж відповідей СПК в цифрах та фактах СПК — це комплексне захворювання кишечнику, що характеризується розладом органів травлення, хронічним болем, дискомфортом і здуттям живота, а також порушеннями в роботі кишечнику (зміни ритму випорожнень, не зумовлені органічними чи біохімічними змінами), за відсутності будь-яких причин. Зрозуміти, чому виникає такий стан, поки що нікому не вдалося, але дані статистики досить невтішні: • 10–20% дорослого населення Землі (близько 840 млн) страждають від СПК; • 2/3 пацієнтів із СПК — жінки; • середній вік хворих становить 20–30 років; • близько 2/3 хворих із СПК не звертаються за медичною допомогою; • у 70–90% хворих спостерігають тривожно-депресивні психічні розлади [1]. Можна припустити, що порушення психосоматичного стану пов’язане із розвитком СПК. Тож стрес, неправильне харчування, гонитва за успіхом, жорстке конкурентне середовище, прагнення відповідати певним стандартам краси, виснажливі дієти заради схуднення, зловживання відповідними пігулками для зменшення маси тіла — все це чинники, які здатні спровокувати розвиток СПК.

24

Фармацевт Практик 07-08_2019 www.fp.com.ua

• СПК може спричиняти дискомфорт, але зазвичай не призводить до значних ускладнень.

• СПК відчутно знижує якість життя та погіршує працездатність.

• На даний час застосовують комплексне лікування СПК.

• Емоційні чинники можуть відігравати ключову роль у виникненні СПК.

• Зниження споживання алкоголю значно зменшує вираженість симптомів захворювання.

• Виключення продуктів, що спричиняють появу газів у кишечнику, поліпшує стан пацієнтів У чому причина? Вчені не дійшли єдиної думки щодо причин СПК. Відомо, що захворювання виникає через гіперчутливість товстої кишки, яка надмірно реагує на м’яку стимуляцію. Замість повільних ритмічних скорочень м’язи кишечнику спазмуються, що зумовлює діарею або

Школа фармацевта

практика

Таблиця 1. Симптоми СПК, характеристика та фармацевтична опіка Симптом

Характеристика симптому

Біль у животі

Зазвичай локалізується у нижній частині живота, дуже рідко — у верхній

Діарея

Виникає приблизно в 2/3 пацієнтів

Запор Метеоризм (гази та здуття) Непереносність певних продуктів Підвищена втомлюваність і розлади сну

Підвищена тривожність

СПК може спричиняти і діарею, і запор. За даними статистики, цей симптом виникає майже у 25% людей із СПК Порушення травлення призводять до збільшення кількості газів у кишечнику. Це найбільш стійкий симптом захворювання, який частіше виникає у жінок До 70% людей із СПК повідомляють, що вживання певних продуктів зумовлює у них виникнення характерних симптомів Труднощі із засипанням і пробудженням, відчуття втомленості відразу після сну. Ці симптоми не пов’язані з процесом травлення, але їх виявляють більш, ніж у половини хворих із СПК Зв’язок СПК із депресією, тривожними і нав’язливими станами науково доведений. Гормон стресу впливає на скорочення стінки кишечнику, посилюючи біль. Мозок сприймає це як погіршення стану та знову виділяє гормон стресу, внаслідок чого виникає замкнуте коло

запор. Існує теорія, згідно з якою причиною СПК є порушення продукції деяких нейромедіаторів і гормонів травного тракту, а саме серотоніну і гастрину, які контролюють сигнали периферичної, автономної та центральної нервової систем між мозком і травним трактом. Інші дослідники пов’язують розвиток СПК із певними бактеріями, що живуть у кишечнику. Оскільки СПК виникає частіше у жінок, деякі вчені вважають, що причиною захворювання є вплив гормонів. Але поки результати проведених досліджень не підтвердили це припущення. «Діагносту» на допомогу Згідно з Римськими критеріями ІІІ та IV [2] на основі домінуючих симптомів і вигляду випорожнень вирізняють три форми СПК: з діареєю, запором і змішану. Біль у животі — постійний або рецидивний, виникає найчастіше у гіпогастральній ділянці і в лівому нижньому квадранті; він може бути гострим, спастичним, нестерпним, але майже ніколи не призводить до пробудження хворого вночі. При діареї випорожнення водянисті або напіврідкі (мазеподібні), рідко мають збільшений об’єм; частота випорожнень із досить раптовим позовом підвищується після їди, психічного стресу, а також вранці. При запорі частота випорожнень знижена, кал твердий, грудкоподібний (або у вигляді твердих шматочків, що нагадують горіхи), видаляється із зусиллям; після дефекації часто залишається відчуття неповного випорожнення. У деяких хворих періоди діареї і запорів чергуються. Для обох варіантів типовими є незначні за кількістю калу випорожнення. Інші симптоми: метеоризм (переважно суб’єктивний симптом), домішки слизу в калі, нудота, блювання і печія. При об’єктивному обстеженні суттєвих відхилень від норми не виявляють, тому часто ці хворі вже «розчарованими» приходять за розрадою до аптеки. У деяких з них відмічається пальпаторна чутливість над проекцією сигмоподібної кишки. У більшості хворих симптоми постійно рецидивують, але захворювання має легкий перебіг і ніколи не призводить до кахексії чи інших серйозних наслідків (табл. 1).

Рекомендації провізора Дотримання спеціальної дієти, прийом лікарських засобів для зменшення болю при СПК: спазмолітиків та спазмоанальгетиків (наприклад, отилоніум бромід, мебеверин та ін., м’ята лікарська та препарати на її основі), проведення когнітивної поведінкової терапії, гіпнотерапії Симптоматичне лікування. Рекомендовано дотримання дієти і виключення продуктів, що спричиняють бродіння. Показаний нетривалий прийом антидіарейних засобів Рекомендовано вживати більше води і клітковини, приймати пробіотики (лактулоза) й обмежити використання проносних засобів Уникнення лактози та дотримання спеціальної дієти позбавляють здуття. Для зменшення вираженості симптомів рекомендовані дефлатулянти (симетикон, диметикон), вітрогонні збори, чай із м’ятою, олія м’яти перцевої тощо Рекомендовано скоротити вживання продуктів, що провокоють дискомфорт, а також уникати таких стимуляторів, як кофеїн, алкоголь і солодкі напої Необхідно нормалізувати сон Психотерапевтична та психофармакологічна підтримка. Зменшити вираженість симптомів допоможуть методики релаксації, медитація, йога, регулярні фізичні вправи. Із психотерапевтичних методів найкращий ефект дають когнітивно-поведінкова терапія і терапія, заснована на психоаналізі. Рекомендовані антидепресанти певних груп, які допоможуть зменшити тривожність, послабити біль і нормалізувати апетит

Згідно з Римськими критеріями IV діагноз СПК встановлюють за наявності рецидивного болю в животі, що вперше виник ≥ 6 міс тому і зберігається впродовж останніх 3 міс. У середньому він спостерігається ≥ 1 дня на тиждень і відповідає не менш як двом з таких критеріїв: 1) пов’язаний із випорожненнями; 2) пов’язаний зі зміною частоти випорожнень (діарея або запор); 3) пов’язаний зі зміною форми (вигляду) випорожнень Загальні підходи до лікування Головний принцип лікування — постійний контакт хворого з лікарем. Потрібно пояснити причину симптомів і переконати пацієнта в тому, що хвороба не є тяжкою. Якщо лікування тривалістю 3–6 міс не приносить бажаного ефекту, а вираженість симптомів пов’язана зі стресом чи емоційними розладами, корисним може бути психологічне лікування (наприклад, когнітивно-біхевіоральна терапія, гіпнотерапія, релаксаційний тренінг тощо). Дієта. Першочерговою тактикою надання допомоги є корекція харчування. Їсти потрібно регулярно та не поспішаючи. Якщо серед симптомів домінує запор, доцільно вживати більше клітковини та лактулози. Стан покращується не раніше, ніж через 2–3 тиж. У деяких хворих вживання харчової клітковини може призвести до посилення скарг. Необхідно уникати страв, які містять велику кількість вуглеводів, що не розкладаються у травному тракті (наприклад, квасоля, капуста білокачанна, цвітна, брюссельська), або речовин, які погано всмоктуються, проте легко піддаються ферментації: сахарози (столовий цукор), лактози (молоко), фруктози (мед та фрукти), сорбіту (цукрозамінники), а також уникати вживання кави й алкоголю. Для деяких хворих корисною може бути безглютенова дієта (у ≤ 30% хворих із СПК виявляють гіперчутливість до глютену, яка не спричинена целіакією). Фармацевт Практик 07-08_2019 www.fp.com.ua

25

практика

Школа фармацевта

Таблиця 2. Напрямки корекції за типом СПК та рівнем клінічних рекомендацій (А-Д) [3] СПК переважно із запором

СПК переважно з болем у животі та метеоризмом

СПК переважно із діареєю

• Препарати, що збільшують об’єм калових мас і полегшують дефекацію (лактулоза, препарати з насіння подорожника) (А); • прокінетики (А); • ферментні препарати (Д); • пре- та пробіотики (Д); • психотерапевтичні засоби (антидепресанти) після консультації психіатра (Д)

• Засоби, що мають в’яжучі, обволікаючі та сорбентні властивості, а у разі їхньої неефективності — препарати, що знижують тонус і моторику кишечнику (В); • пре- та пробіотики (Д); • ферментні засоби (Д); • психотерапевтичні препарати (антидепресанти) після консультації психіатра (Д)

• Селективні спазмолітики (А); • засоби, що зменшують метеоризм (В); • пре- та пробіотики (Д); • психотропні засоби (антидепресанти) після консультації психіатра (Д)

Таблиця 3. Огляд фармакологічних груп для терапії СПК [4] Фармакологічна група

Спазмолітики

Препарат

Дозування для дорослих

Проносні

Антидіарейні

Прокінетики Протиблювотні (сетрони)

По 1 капсулі 2–3 рази на день

Мебеверин

120–240 мг на добу за 2–3 прийоми

Отилоніуму бромід

По 40 мг 2–3 рази на день

Дротаверину г/х

По 80–120 мг 2–3 рази на день, максимальна доза — 240 мг за 2–3 приймання

Міотропний спазмолітик, інгібітор фосфодіестерази

Бутилскополамін (гіосцину бутилбромід) Симетикон

По 10–20 мг 3–5 разів на день

Похідне скопаламіну

По 375 мг на добу (за 2–3 приймання)

Диметикон

По 40 мг кожні 4 раз на добу

Гліцерин

1 супозиторій на день

Лактулоза

Домперидон

15–45 мл на день 4 мг, потім 2 мг після кожного випорожнення до нормалізації, але не більше 16 мг на день По 10 мг 3 рази на день

Поверхнево-активні властивості; змінює поверхневий натяг пухирців газу в харчовій кашиці та в слизу травного тракту, внаслідок чого вони розпадаються; гази, що при цьому вивільняються, можуть потім всмоктуватися стінкою кишечнику, а також виводитися назовні Осмотичне проносне, пом’якшує калові маси Осмотичне проносне, пробіотик

Ітоприд

По 50 мг 3 рази на день

Ондансетрон

По 4–8 мг 2 рази на день

Антагоніст 5НТ3-серотонінових рецепторів

Ніфуроксазид

По 200–400 мг 2–4 рази на день, максимальна доза — 800 мг на день

Похідне 5-нітрофурану

Рифаксимін

По 200 мг 3 рази на день протягом 14 днів

Інгібування реплікаії бактеріальної ДНК

Лоперамід

Антимікробні

Фармакологічне лікування проводять з метою зменшення вираженості симптомів, що не зникають, попри проведення психо­ терапії і модифікації дієти (табл. 2, 3). Не слід забувати і про можливості фітотерапії СПК. Зокрема дієвими можуть бути препарати на основі м’яти перцевої, адже за результатами міжнародних клінічних досліджень доведено, що спазмолітична дія її ефірної олії в дозі 200 мг не поступається такій синтетичних препаратів. Тому чаї та збори на основі м’яти, ромашки та інших рослин є ефективними при СПК. Руслан Редькін, канд. фарм. наук, Нінель Орловецька, канд. фарм. наук, Оксана Данькевич, канд. фарм. наук

26

Фармацевт Практик 07-08_2019 www.fp.com.ua

Міотропний спазмолітик, інгібітор фосфодіестерази Міотропний спазмолітик, блокатор іонотропних каналів Четвертинна амонієва основа, локальний М-холінолітик, блокатор Са2+-каналів L-типу

Альверин + симетикон

Дефлатулянти (силікони)

Механізм дії

Література

Агоніст опіоїдних рецепторів, інгібітор вивільнення ацетилхоліну Антагоністи допамінергічних рецепторів Периферичний антагоніст Д2-рецепторів, спазмолітик

1. Dynamed American Society of Health System Pharmacists I. Dynamed. Record No. 113627, Irritable bowel syndrome (IBS); [updated 2017 Mar 17, cited 26.4.2017] ed. Ipswich (MA): EB-SCO InformationServices. 1995–2017; 2017.

2. Schmulson MJ, Drossman DA. What Is New in Rome IV // Journal of Neurogastroenterology and Motility. — 2017; 23: 151–163. https://doi. org/10.5056/jnm16214 3. Наказ МОЗ України від 10.08.2007 № 471.

4. Quigley EM, Fried M, Gwee KA et al. World Gastroenterology Organisation Global Guidelines Irritable Bowel Syndrome: A Global Perspective Update September 2015. // J Clin Gastroenterol 2016; 50: 704–713.

практика

ex tempore

ПРИГОТОВЛЕНИЕ МЯГКИХ лекарственных форм: мазь Ариевича Грибковые заболевания довольно широко распространены ввиду легкости заражения ими. Проблема лечения грибка ногтей или кожи может коснуться абсолютно любого человека. На сегодня существует довольно большое количество лекарственных средств для борьбы с грибковыми заболеваниями, в том числе кератолитики

Нинель Орловецкая, канд. фарм. наук, Оксана Данькевич, канд. фарм. наук, Руслан Редькин, канд. фарм. наук, Национальный фармацевтический университет, Харьков По данным Всемирной организации здравоохранения, грибковыми заболеваниями страдает каждый пятый житель нашей планеты. Кератолитические средства (греч. keras, keratos — роговое вещество, lysis — разрушение, растворение) — это лекарственные средства для наружного применения, используемые в целях размягчения, растворения и отторжения рогового слоя эпидермиса, волос или ногтей. Одним из классических препаратов кератолитического действия является Онихопласт, применение и технология которого описаны в журнале «Фармацевт Практик», 2019, № 6. Для лечения дерматомикозов кожи используют метод, разработанный выдающимся дерматовенерологом А.М. Ариевичем. Этот метод заключается в отслойке эпидермиса путем нанесения кератолитиков в форме мазей или пластырей, иногда — лаков или порошков. В состав таких препаратов обычно входят салициловая, молочная и бензойная кислоты, резорцин, мочевина и другие вещества. Размягчая, а затем и растворяя кератин эпидермиса, волос и ногтей, кератолитики обеспечивают удаление избыточных роговых масс с пораженных участков кожи, удаление волос при гипертрихозах, а также безболезненное отторжение пораженных ногтей. Для отслоения гиперкератических очагов используют окклюзионные повязки с суспензионной мазью Ариевича. Правила приготовления суспензионных мазей описаны в журнале «Фармацевт Практик», 2018, № 4, Мазь Конькова. Применение мази Мазь Ариевича применяют в дерматологической практике для лечения грибковых заболеваний кожи: сквамозно-гиперкера­ тотических форм микоза стоп, гипертрихоза, онихомикоза, онихо­ грифоза, а также при гиперпигментации, кератозе, мозолях и омозолелостях. Для окклюзионных повязок используют компрессную бумагу или тонкую полиэтиленовую пленку. Повязку фиксируют бинтом. Она может находиться на коже от 2–3 до 12 ч. Состав

I

II

III

Кислота салициловая

4,0

12,0

12,0

Кислота молочная

2,0 2,0

6,0

24,0

до 100,0

Кислота бензойная Вазелин

28

24,0

Фармацевт Практик 07-08_2019 www.fp.com.ua

Ариевич Абрам Михайлович (1896–1988) в 1920 г. окончил медицинский факультет Московского государственного университета. Врачебную деятельность начал в земской больнице. С 1923 по 1938 г. работал ординатором инфекционного отделения Московской городской больницы им. С.П. Боткина, старшим, а затем и главным врачом. В 1938 г. А.М. Ариевичу была присуждена премия имени Г.И. Мещерского. Он защитил кандидатскую (1936), затем докторскую (1947) диссертации и в том же году получил звание профессора. В 1967–1970 гг. Абрам Михайлович возглавлял отдел глубоких микозов Института медицинской паразитологии и тропической медицины им. Е.И. Марциновского. Совместно с сотрудниками опубликовал более 400 работ, 14 из которых монографического характера. Под руководством А.М. Ариевича выполнено 50 диссертаций, в том числе 9 докторских. Свыше 12 лет руководил Городским микологическим центром. Исследования ученого посвящены преимущественно микозам — он одним из первых предложил классификацию грибковых заболеваний, а также методы их лечения, в том числе метод отслойки (метод Ариевича) с применением кератолитических и фунгицидных средств. Большие заслуги принадлежат А.М. Ариевичу в разработке теоретических и практических вопросов организации диспансерной системы борьбы с дерматомикозами

Мазь Ариевича (Unguentum Arievitschi) Rp.: Acidi salicylici 4,0 Acidi lactici (seu benzoici) 2,0 Vaselini 24,0 M. ut fiat unguentum D.S. Наносить на пораженный участок кожи

ТЕХНОЛОГИЯ мази Ариевича

Отвешивают кислоту салициловую

Помещают кислоту салициловую в ступку

Измельчают кислоту салициловую

Добавляют каплями кислоту молочную

Диспергируют кислоту салициловую с кислотой молочной

Отвешивают вазелин

Добавляют вазелин в ступку

Смешивают до однородности

Переносят мазь в банку для отпуска

вы! Будьте здоро Укупоривают банку для отпуска

Оформляют препарат к отпуску

практика

Обмін досвідом

Таємниці «Таємної Аптеки» Торік аптеці «Під Угорською короною», що входить до структури аптечної мережі «D.S.» (група компаній «Маркет Універсал», м. Львів), виповнилося 246 років. Як зазначають Наталія Костко, керівник першого в Україні інтерактивного музею фармації «D.S. Таємна Аптека», та Анатолій Гурин, екскурсовод музею, за цей час проект став не тільки культурною родзинкою міста, але й освітньорозвивальним середовищем для дітей та дорослих Понад 200 тис. туристів А. Гурин: Львівську аптеку «Під Угорською короною» заснував у 1772 р. на колишній Бернардинській площі Александр Лоншан де Бер’є — один із представників знаної львівської родини французьких емігрантів. У 1871 р. цей заклад купив Якуб ПіпесПоратинський (1846–1904), який походив із родини лікарів, свого часу працював у аптеці «Під срібним орлом», брав участь в організації Товариства аптекарів Галичини у Львові та був автором його статуту, співзасновником відомого курорту в м. Моршин, вивчав лікувальні властивості води. Родина Поратинських володіла ексклюзивним правом на виготовлення та реалізацію косметики на основі моршинської води. Аптека належала родині Поратинських до 1939 р., а потім була націоналізована радянською владою. У 2000-х роках аптека «Під Угорською короною» опинилася під загрозою закриття, як і більшість історичних аптек у Львові. Однак з ініціативи мережі аптек «D.S.» заклад збережено та повністю відновлено у 2012 р. Тепер це не лише аптека, яка відпускає лікарські засоби, а й знаний туристичний об’єкт. Завдяки гнучкому формату екскурсій і різноплановій програмі заходи у «D.S. Таємна аптека» цікаві і дорослим, і дітям. За час існування музею до нашого Таємного Аптекаря завітали вже понад 200 тис. гостей — насамперед з різних регіонів України, а також з усіх куточків світу — Cхідної і Західної Європи, Великої Британії, Америки, Африки, Азії, Австралії, Японії і Китаю. Місія діяльності «D.S. Таємна аптека» — не просто класична екскурсія, це прагнення спонукати Анатолій Гурин думати, розвивати любов до піз-

30

Фармацевт Практик 07-08_2019 www.fp.com.ua

нання, дивувати. Позитивні емоції від побаченого та почутого тут дають відвідувачам натхнення змінювати себе та цей світ на краще! Н. Костко: За час нашої роботи нам вдалося втілити у життя низку науково-творчих проектів і соціальних ініціатив. Проведено понад 200 інтегрованих шкільних уроків з хімії, біології, природознавства, математики, англійської та української мов, історії, географії, основ здоров’я тощо, а також більш як 30 семінарів-презентацій для вчителів із різних областей України. Музей співпрацює з різними благодійними фондами, школамиінтернатами та соціальними структурами. Наша мережа провела в «Таємній Аптеці» більш як 300 безкоштовних благодійних заходів: екскурсії, лялькові вистави та майстер-класи для соціально незахищених дітей і дорослих, що опинилися у складних життєвих обставинах. Уже понад 100 туристів із вадами слуху відвідали наші екскурсії із сурдоперекладом. Створено науково-пізнавальний майстер-клас для дітей — експериментаріум «Таємна лабораторія». Вдалося успішно запровадити і квест для малечі «У пошуках таємної формули». Щороку «D.S. Таємна Аптека» бере участь у Дитячому форумі видавців, проводяться майстер-класи для дорослих із флористики, способів пов’язування української хустки, навіть дегустації вин. Працівники музею за власною ініціативою доглядають могили відомих аптекарів на Личаківському кладовищі у Львові. Також «D.S. Таємна Аптека» стала навчальним бізнес-проектом для студентів «Школи бізнесу УКУ». Серед реалізованих проектів нашого інтерактивного музею — Наталія Костко безліч естетично-творчих заходів.

новини Скажімо, два роки тому відбулася прем’єра вистави «Золота любов або Смішна трагедія львівського алхіміка». В її основі — історія відомого львівського науковця Збігнєва Дуніковського, яка сколихнула Львів у 30-х роках. Також відбувся показ вистави «Аліса у країні чудес» для дітей героїв АТО. Актори спектаклю — теж діти, учасники дитячого зразкового театру-студії «Чарівна Скринька». Відому історію Льюїса Керолла вони презентували в атракційному форматі театру тіней. У рамках фестивалю «Ніч у Львові» 65 разів відбувалися покази вистави «Приворотне Зілля Айкі Шоенштайна», в основі сюжету якої — оповідання О’Генрі. У драматургічному репертуарі «D.S. Таємна аптека» — і лялькова вистава для дітей «Чарівні ліки або Чому кіт не з’їв мишку». Уже традицією стали святкування днів народжень малюків, участь у квестах для дітей і дорослих, проведення дитячих майстер-класів із малювання ікони на склі, створення пасхальних та різдвяних прикрас, виготовлення оріґамі й екоручок. Цьогоріч розпочато вже 5-й том книги відгуків відвідувачів. Загалом в них понад 15 тис. записів! Свічка пам’яті та подяки А. Гурин: У процесі наповнення наших екскурсій історичними фактами ми детально вивчали віхи розвитку аптечної справи у Львові. Нас вразили історії старих львівських аптек та ще більше — їхніх власників. Це були високоосвічені люди, які проводили наукові дослідження і дбали про розвиток освіти й культури, активні громадські діячі, меценати, відомі та шановані громадою Львова і далеко за його межами. Із допомогою працівників Личаківського меморіального кладовища вдалося віднайти могили багатьох відомих львівських аптекарів, серед яких Теодор Торасевич (власник аптеки «Під Римським імператором Титом»), Кароль та Антоній Склепінські, Михайло Терлецький (власники аптеки «Під Чорним орлом»), Титус і Мєчислав Лазовські (власники аптек «Під Золотим оленем» та «Під Архангелом»), Ян Вев’юрскі (власник аптеки «Під Золотим орлом»). Сумним фактом є теперішній стан пам’ятників — стежки до них забуті, а про видатних представників львівської фармації не згадують в екскурсійних маршрутах. У 2016 р. вдалося відшукати й місце поховання Яна ПіпесПоратинського — магістра фармації та хімії, доктора філософії, останнього власника аптеки «Під Угорською короною» (1905–1939), якою ми опікуємося. Нащадків родини Поратинських у Львові немає, отож працівники мережі аптек «D.S.» упорядкували його могилу. Відтоді перед Великоднем і Днем фармацевта навідуємося на місця спочинку й інших славних аптекарів, щоби запалити свічку пам’яті та подяки. У 2016 р. до нашого музею завітали нащадки двох славних родин Лонгшам де Бер’є та Поратинських — Крістоф Фельдман зі своїм сином Максиміліаном, які мешкають у Польщі. Вони приїхали до Львова, щоб відвідати могили родичів і пригадати страшну і сумну історію минулих часів: розстріл у 1941 р. польської інтелігенції німецькими загарбниками на Вулецьких пагорбах у Львові. А торік влітку наш інтерактивний музей відвідала знімальна група двох найбільш відомих американських телеканалів науково-популярного спрямування — «National Geographic Channel» та «Discovery». Невдовзі вони завершать створення багатосерійного документального фільму про перлини Західної Європи. Звісно, журналісти не могли оминути увагою нашу мальовничу Украї­ну й обрали для стрічки знакові місця двох найбільших туристичних міст — Києва і Львова. Так дорога привела знімальну групу і до інтерактивного музею «D.S. Таємна аптека». Н. Костко: Одна з постійних експозицій музею — виставка колекційного аптечного посуду. Усі автентичні експонати — старовинні скляні штангласи різноманітних форм та кольорів, брендовані кера-

Чому під час грипу не варто приймати антибіотики? Прийом антибіотиків може перетворити звичайний грип на смертельно небезпечну інфекцію. Про це свідчать результати дослідження, проведеного на мишах, опублікованого в журналі Cell Reports Вірусні інфекції, зокрема, грип, не є показанням для прийому антибіотиків. Про це постійно нагадують протоколи лікування вірусних хвороб, а також численні програми протидії поширенню антибіотикорезистентності. Але з’ясувалося, що нераціональне використання антибіотиків, зокрема їхнє застосування «про всяк випадок» для профілактики бактеріальних ускладнень вірусних інфекцій, може бути небезпечним не тільки з огляду на формування стійких штамів бактерій. Виявляється, при грипі прийом антибіотиків може значно підвищити ризик летальності. Це пов’язано з тим, що антибіотики пригнічують першу противірусну лінію захисту організму — кишкову мікрофлору. Імунна система людини або тварини починає активно боротися з вірусом грипу не одразу після зараження. Минає до двох діб, поки лімфоцити «зрозуміють», що відбувається, почнуть активно ділитися та знищувати патоген. У ці перші дні ключова роль в захисті організму належить саме бактеріям, що мешкають в кишечнику, тому їхнє пригнічення антибіотиками робить організм беззахисним перед вірусом. На початкових стадіях хвороби вірус грипу активно розмножується на слизовій оболонці дихальних шляхів, зокрема в легенях. У цей час кишкова мікробіота через сигнальний шлях інтерферону 1 типу активує в клітинах легеневого епітелію синтез інтерферонів, який пригнічує розмноження вірусу грипу. Це утримує кількість вірусних часток в межах, з якими може впоратися імунна система, коли приєднається до процесу. Дослідники з Інституту Френсіса Крика в Лондоні порівняли* реакцію двох груп мишей на зараження вірусом грипу: перша група, на відміну від другої, отримувала перед зараженням курс антибіотиків. У тварин першої групи через 2 доби після зараження у легенях було вп’ятеро більше вірусу грипу, ніж у тварин другої групи. В результаті лише третина особин із першої групи одужали, решта загинула. В групі мишей, що не отримували, антибіотик, одужали 80% особин. Коли вчені шляхом фекальної трансплантації пересадили тваринам, що отримували антибіотки, мікрофлору тварин, які їх не отримували, у перших відбулася активація інтерферону в клітинах легеневого епітелію та розмноження вірусу грипу було пригальмовано. Автори зазначають, що антибіотики можуть знищувати першу лінію противірусного захисту організму і це є додатковим аргументом проти їхнього нераціонального використання. * Konrad C. Bradley, Katja Finsterbusch, Daniel Schnepf et al. MicrobiotaDriven Tonic Interferon Signals in Lung Stromal Cells Protect from Influenza Virus Infection // Cell Reports, 2019, 28(1): 245-256. DOI:https://doi. org/10.1016/j.celrep.2019.05.105

Фармацевт Практик 07-08_2019 www.fp.com.ua

31

практика

Обмін досвідом

У музейній колекції — пляшечка усім відомого бренду VICHY, сучасну косметичну продукцію якого досі можна придбати у наших аптеках. Компанія VICHY була заснована в 1931 р. доктором Проспером Аллером і бізнесменом Жоржем Гереном

мічні баночки для піґулок, кремів та помад (handmade львівських фармацевтів!) — з унікальної приватної колекції. З якої баночки діставали улюблений крем від світових брендів VISHY, BROCARD наші прабабусі? А в якій пляшці випускали найперші ліки BAYER чи BITTNER? Особливо цікаві експонати виставки — посуд, який використовували старовинні місцеві аптеки Міколяша, «На Марійській площі», «Під Золотим орлом», «Під Срібним орлом», «Під Святим Духом», «Під Золотим оленем», «Під Золотим левом» і, звісно, «Під Угорською короною». Треба сказати, експонати непрості — ще не так давно львівські фармацевти з аптеки «Під Угорською короною» для наших прабабусь власноруч виготовляли легендарний «Крем східної краси» за рецептом самого Піпеса-Поратинського. Баночки з-під кремів — німі свідки активного розвитку львівської фармації. У музейній колекції —пляшечка усім відомого бренду VICHY, сучасну косметичну продукцію якого досі можна придбати у наших аптеках. Компанія VICHY була заснована в 1931 р. доктором Проспером Аллером і бізнесменом Жоржем Гереном. Засновники компанії вирішили використовувати в косметології термальну воду з джерела Lucas, що знаходиться поблизу міста Віши у Франції. Вважається, що VICHY — перша серед косметичних компаній, яка запропонувала поєднати сфери краси та здоров’я. Керамічний футляр Odontine від доктора Пельзер-Беренсберг (Pelser-Berensberg) з Берліна — засіб від зубного болю, зубний поро-

32

Фармацевт Практик 07-08_2019 www.fp.com.ua

шок та зубна паста водночас. Ще у ХІХ ст. він виготовив ополіскувач для рота, до складу якого входили етанол, сандалова олія, а також олії перцевої м’яти, фенхелю і гвоздики. Аптекарський посуд варшавської фармацевтичної компанії Magister «Klawe», засновником якої є Генрик Клаве — польський фармацевт, лідер польської фармацевтичної промисловості, який винайшов сироватки тваринного походження проти холери, віспи, тифу, а також інсулін. Проте найціннішим на цій виставці є посуд нашої аптеки зі збереженою етикеткою, на якій нанесено символ аптечного закладу та зазначено спосіб приймання ліків, де міра — кавова ложка. Вже тоді у львів’ян кава користувалась більшим попитом, аніж чай. Уявіть собі, цій етикетці понад 100 років! Аптечна справа у Львові має давню історію. Історики запевняють, що саме зі Львовом пов’язана найдавніша згадка про аптеки на території сучасної України. Тому така унікальна виставка у приміщенні відновленої старовинної аптеки викликає захоплення як у мешканців, так і в гостей нашого міста. Поза тим, наш аптечний заклад працює цілодобово і пропонує повний асортимент лікарських засобів та виробів медичного призначення, а також лікувальну косметику всесвітньо відомих брендів. З огляду на те, що значна частина відвідувачів — туристи, працівники першого столу готові спілкуватися польською і англійською мовами. Певна річ, серед постійних відвідувачів чимало львів’ян, які полюбляють старовину і довіряють бренду «D.S.». Інколи вони заходять просто, щоби помилуватися інтер’єром аптеки. Його окраса — оригінальні необарокові меблі з різьбленням, металевими решітками та монохромними шибами. У торговому залі є старовинний сейф, де аптекарі зберігали отрути і сильнодіючі ліки. Сховок зроблений польським майстром Людвіком Шафранським. На внутрішніх дверцятах сейфа збереглася підпис-печатка майстра. Зберігся й оригінальний годинник у торговому залі, який і досі справно відмірює час. Підготувала Лариса Дедишина

життя

Психологічний практикум

Достоинства и недостатки: все сложно

То, что в глазах одних людей — недостаток, другие могут расценивать совсем наоборот. В различных ситуациях и в разные периоды жизни восприятие одних и тех же человеческих качеств может полностью измениться Недостатки делают человека особенным и неповторимым, ярким и запоминающимся. Унылая бездеятельная безупречность отпугивает и ввергает в скуку. Правильный человек — не обязательно хороший, иногда он — никакой. Может быть, идеальных людей и вовсе не существует, а вопрос лишь в дистанции, с которой мы смотрим на объект? При ближайшем рассмотрении тот, кем мы издали восхищались, оказывается если не воплощением недостатков, то уж точно человеком обыкновенным с набором самых разных черт, в том числе и сомнительных… Никто так не выводит из себя, как человек, состоящий из одних добродетелей: самим своим существованием он напоминает нам о нашем несовершенстве, лени, неумении становиться лучше. Он как бы упрекает нас своей организованностью, готовностью заботиться о собстсвенном здоровье, способностью жертвовать личными интересами ради других, умением придерживаться писаных и неписаных правил. А может, этот человек раздражает нас одним-единственным, но роковым недостатком — гордыней, которую окружающие ощущают на интуитивном уровне? Лишь длительное общение может дать ответ, каков он на самом деле — просто хороший или хорошо замаскировавшийся (может, даже перед самим собой) человек. Зигмунд Фрейд говорил: «Чем безупречнее человек снаружи, тем больше демонов у него внутри». Это не парадокс, а вывод, сделанный знаменитым психоаналитиком в результате его многолетней практики…

34

Фармацевт Практик 07-08_2019 www.fp.com.ua

Теперь, когда мы несколько успокоили себя сомнениями в совершенстве других, давайте поразмыслим об относительности достоинств и недостатков. Достоинство или недостаток? Выражение «недостатки — это продолжение наших достоинств» можно понимать и так, что чрезмерное развитие вполне положительных черт характера может превратить их в однозначно отрицательные качества.

+ Смелость Осторожность Здравомыслие и реализм Твердые моральные принципы Гурманство, умение готовить Гостеприимность Домоседство Остроумие, ироничность Милое кокетство Сдержанность Твердость Жизнерадостность Вежливость, умение соблюдать субординацию Честолюбие, здоровая амбициозность Критичность Толерантность, терпимость Правдолюбие

– Безрассудность Трусость Прагматизм и цинизм Ханжество Обжорство, чревоугодие Пристрастие к тусовкам и попойкам Затворничество Саркастичность, ехидство, желчность Жеманность и манерность Скованность, зажатость Жесткость, жестокость, деспотизм Взбалмошность Заискивание, подхалимство, подобострастие Карьеризм, готовность идти к должности «по трупам» Критиканство, негативизм, злословие Потакание дурному Склочность, кляузничество, сутяжничество

новини +

–

Темпераментность Трудолюбие Верность своим идеалам, вера Бережливость, экономность Умение поддержать разговор Умение аргументированно отстаивать свою позицию Доверие к окружающим Артистизм Внутренняя свобода Энтузиазм

Вспыльчивость, несдержанность Трудоголизм Косность, догматизм, фанатизм Алчность и скупость Болтливость, празднословие Пристрастие к спорам, препирательство, словоблудие Легковерность Демонстративность, позерство Распущенность Взвинченность Самолюбование, гордыня, Самоуважение, уверенность в себе зазнайство, высокомерие Широта взглядов, свободомыслие Беспринципность Отзывчивость Неспособность сказать «нет» Чистоплотность Чистоплюйство Аккуратность Болезненный педантизм Соглядатайство, склонность Любознательность, любопытство к сплетням Щепетильность Мелочность, занудство Заботливость Назойливость Галантность Волокитство Мягкость Бесхребетность Умение чувствовать себя Экзальтированность и истеричность счастливым Умение работать в команде Стадность Самокритичность Самобичевание Самоанализ Самокопание Умение постоять за себя Злопамятность, мстительность Похотливость, сексуальная Сексуальность, сексапильность озабоченность Эрудированность, Умничанье, «мудрствования лукавые» интеллектуальность Скромность Самоуничижение Чувство собственного достоинства Себялюбие, эгоизм, эгоцентризм

Как это ни грустно, в силу разных факторов или же с возрастом положительные качества порой «дрейфуют» в направлении отрицательных. Сложнее всего отследить перерождение личности близкого человека: внутренние изменения происходят исподволь, постепенно. И уж совсем непросто отмечать изменения в себе самом, учиться самоанализу, работать над собой, чтобы стать лучше. Но «сложно» — не означает «невозможно». Все относительно… Одни и те же качества воспринимаются со знаком «плюс» или «минус» в зависимости от возраста, периода жизни, обстоятельств. Если в подростковом возрасте любовь к тусовкам и проведению досуга в компаниях — естественны и важны как этап социализации и становления личности, то в отношении человека взрослого и обремененного семейством это скорее показатель незрелости, а порой и безответственности. Умение подвергать себя нагрузкам для молодого человека — признак мужественности и выносливости, а для стареющего — неумение принимать возрастные изменения, взвешивать силы, дозировать нагрузки, прогнозировать последствия переутомления… Вызвать интерес и даже влюбленность могут те качества, которые в будущем окажутся совсем не такими уж ценными для семейной жизни. И вот уже «красивая, привлекает всеобщее внима-

Як кишкові бактерії «поїдають» наші ліки? Вчені вперше дослідили, як бактерії, що мешкають в кишечнику людини, можуть впливати на метаболізм лікарських засобів та перешкоджати їх очікуваним фармакологічним ефектам. Це явище вивчали на прикладі леводопи — препарату першої лінії для лікування хвороби Паркінсона При хворобі Паркінсона відбувається руйнування нейронів, що виробляють нейромедіатор дофамін. Найбільш поширеним засобом лікування хвороби Паркінсона є леводопа — синтетичний лівообертаючий діоксифенілаланін. Ефективною є лише та леводопа, яка потрапила до мозку, а це лише 1–5%, решта в периферичних тканинах перетворюється на дофамін, який не проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр та спричиняє побічні ефекти. Щоб знизити ризик побічних ефектів та ефективну дозу леводопи, її застосовують з інгібіторами периферичної дофа-декарбоксилази (карбідопа, бенсеразід). Це дає непоганий результат, але в метаболізмі леводопи все одно залишаються незрозумілі моменти. Автори роботи, опублікованої в журналі Science*, припустили, що зниження ефективності леводопи може бути пов’язане з діяльністю кишкових бактерій пацієнта. Аргументом на користь цього зокрема стало спостереження, що прийом антибіотиків покращує відповідь на леводопу. Отже, автори вирішили дослідити, які саме бактерії кишкового мікробіому можуть перетворювати леводопу на дофамін. Вони з’ясували, що цю реакцію може каталізувати фермент бактерії Lactobacillus brevis, субстратом якого в нормі є тирозин, схожий за структурою на леводопу. В базі Human Microbiome Project автори провели пошук генів бактерій, схожих на ген цього ферменту, і знайшли кілька збігів. Ці бактерії були перевірені в лабораторних тестах, і серед них виявився один штам Enterococcus faecalis, який завжди перетворював всю наявну леводопу на дофамін. Таким чином, в кишечнику людини перетворити леводопу на дофамін може не лише власна декарбоксилаза людини, а й фермент бактерії E. faecalis. При цьому людський фермент можна інгібувати карбідопою, а бактеріальний — ні. Але автори дослідження вже знайшли сполуку, яка інгібує бактеріальний фермент, і впевнені, що вона або її аналоги можуть підвищити ефективність лікування хвороби Паркінсона. Далі з’ясувалося, що після того, як E. faecalis перетворює леводопу на дофамін, ще одна бактерія, виділена з людських фекалій, Eggerthella lenta, споживає дофамін та утворює в якості побічного продукту мета-тирамін — сполуку, яка може відповідати за певні побічні ефекти при прийомі леводопи. Вчені були здивовані: раніше таку реакцію ніхто не спостерігав, і взагалі, як могло статися, що кишкова бактерія навчилася переробляти дофамін, який зазвичай присутній в головному мозку? * Rekdal VM, Bess EN, Bisanz JE et al. Discovery and inhibition of an interspecies gut bacterial pathway for Levodopa metabolism // Science, 2019; 364 (6445): eaau6323. DOI: 10.1126/science.aau6323

Фармацевт Практик 07-08_2019 www.fp.com.ua

35

життя

Психологічний практикум

ние» означает «конфликты на почве ревности». «Стабильная работа и высокий заработок» превращаются в «нехватку времени на семью и детей». «Щедрый, ничего для меня не жалеет» расшифровывается как «не умеет распоряжаться деньгами и влазит в долги». Только со временем может стать понятно, как проявится то или иное качество в семейной жизни. Например, наличие у вашего партнера чувства юмора на практике может означать спасительную самоиронию, умение разрядить ситуацию, способность не драматизировать бытовые неурядицы. А может вылиться в невозможность серьезно с ним поговорить, обсудить проблему, найти пути ее решения, вместе заглянуть в будущее, распланировать жизнь. И даже в невозможность просто пожаловаться и поделиться наболевшим, не рискуя, что твои откровения не будут переведены в шутку и обесценены. Именно так может случиться, если к чувству юмора «в пакете» не придаются отзывчивость и доброта. Личность формируется комплексом качеств — такова особенность любого коктейля: в результате смешения разных ингредиентов мы получаем уникальный общий вкус. И один неудачный компонент может непоправимо испортить весь букет. Один-единственный не самый страшный недостаток может оказаться фатальным и невыносимым. Все зависит от индивидуального восприятия То, что для одного человека неоспоримый недостаток, для другого — просто рядовое человеческое качество. Весьма банальная, расхожая, стандартная формулировка «не сошлись характерами» как раз и означает роковую неспособность принять партнера таким, как он есть, примириться с его особенностями. Но тут все запутывается еще больше, так как восприятие качеств нашего партнера следует помножить на «индекс любви» и только тогда станет ясно, насколько сильно ваше чувство и с чем вы согласны мириться ради него.

«Симпатия — это когда нравится внешность, влюбленность — когда нравятся внешность и характер, а любовь — это когда нравятся даже недостатки» Антуан де Сент-Экзюпери Любовь слепа? Весьма популярное выражение «любовь слепа» можно понимать по-разному: • Когда мы любим, мы не видим недостатков человека.

• Мы любим человека, несмотря на его недостатки.

• Мы любим человека со всеми его недостатками.

• Мы любим недостатки человека так же, как и его достоинства — они нам кажутся милыми и не таким уж важными. Так какая же трактовка правильная? Любая, которая вам больше по душе — пора привыкать, что однозначных ответов в жизни практически не существует. Наблюдайте, анализируйте, сравнивайте, сомневайтесь, меняйте свое мнение… и снова думайте. Реально ли рассмотреть недостатки своего избранника в период влюбленности? Конечно. Прислушайтесь, за что вашего возможного спутника жизни ругают окружающие (мама, папа, братья, сестры, друзья, коллеги); присмотритесь к семье (какие там бытуют нравы и традиции); обратите внимание на вскользь брошенные в адрес третьих лиц реплики («глупо, что они попались на измене: лучше прятаться надо было»; «за такую зарплату нет смысла перерабатываться»; «он такой нудный: все время спешит домой к семье»). И главное — прислушайтесь к себе: что вас раздражает — слегка, иногда, не влияя при этом на отношения. Со временем именно это может начать бесить, провоцируя конфликты и разрушения. Так что вполне возможно посмотреть на предмет вашей симпатии трезвым взглядом. Вопрос лишь в том, что потом с этим делать.

36

Фармацевт Практик 07-08_2019 www.fp.com.ua

Серьезно все взвесить и расстаться с предметом ваших симпатий? «Перевоспитать» любимого человека? (Даже не пытайтесь применить в реальной жизни!) Или задуматься о том, как с этим жить? Осознать, что у вас недостатков не меньше, а то и больше? Начать срочно меняться? Пойти к психологу? А как же быть с нашими собственными недостатками? Как это ни парадоксально, но человек далеко не всегда отдает себе отчет в своих недостатках. Все зависит от самовосприятия. При заниженной самооценке даже милые особенности могут восприниматься как недостатки, а при завышенной — даже явные проблемы характера могут расцениваться как достоинства. Весьма привлекательная сексапильная дама может переживать из-за пары лишних килограммов, а парень с ушами, как у Чебурашки, бить наповал своей харизмой. Так и с чертами характера, манерой поведения и привычками — один комплексует по поводу беспорядка в доме и закрывается от окружающих, а другой — беспечно демонстрирует свой «творческий хаос» всему миру. Все сразу усложняется, когда вы вступаете с кем-то в отношения. То, что вы и даже ваши близкие расценивают как норму, в глазах другого человека может выглядеть как нечто раздражающее и даже недопустимое. Так что время от времени глянуть на себя со стороны очень полезно. Однако самый дотошный анализ не поможет спрогнозировать, как ваши качества будут взаимодействовать с чертами характера вашего спутника жизни — гармонично сочетаться, с легкостью уравновесятся или же станут источником нешуточных конфликтов? Покажет только практика… Такой коктейль качеств хочется смаковать всю жизнь… И все же есть достоинства, которые искупают, перекрывают, сводят на нет самые серьезные недостатки. Именно эти качества нужно искать и поощрять в других, находить и развивать в себе: • Открытость, способность выражать свои эмоции, обсуждать проблемы и договариваться.

• Порядочность, честность в отношениях, соблюдение моральных норм, верность.

• Доброта, великодушие, отходчивость, незлопамятность, терпимость.

• Умение любить своего спутника жизни таким, как он есть, признавать его права на недостатки, стремиться его понять.

• Готовность жить для другого, щедрость, отсутствие мелочности.

• Самокритичность, умение признавать свои ошибки, просить прощения, готовность работать над собой и меняться.

• Умение перестраиваться, менять планы, от чего-то отказываться.

• Способность довольствоваться малым и радоваться жизни.

• Чувство юмора, умение посмотреть на себя со стороны, самоирония.

• Способность сострадать и поддержать в тяжелую минуту, умение разделить радость или горе. Не слишком ли приторно? Идеальных людей не существует. И если «напиток» содержит в пропорции эти достоинства, то неизбежные недостатки всего лишь придадут пикантную горчинку, без которой жизнь была бы слишком пресной. Мария Кириленко

Астрологічний прогноз на серпень–вересень 2019 року У серпні Овни перебуватимуть на піку психофізичної активності. Ви буде прагнути панування в любові, але за дивною іронією долі самі ризикуєте опинитися у владі коханих. Вас очікує маса різноманітних сюрпризів і вражень, яких вам вистачить надовго. У вересні від атмосфери, насиченої пристрастю і інтригою, залишаться лише спогади. Спрямуйте зусилля на здійснення честолюбних задумів.

Серпень гарантує Левам успіх в ділових проектах і прекрасно підходить для реалізації творчих планів. Однак внутрішнє незадоволення буде отруювати вам існування, часом заважаючи спати ночами. Вересень потребує мобілізації сил для досягнення поставленої мети. Для цього у вас буде достатньо енергії і сил. Намагайтеся проявляти стриманість, не давіть на оточуючих своїм авторитетом.

У серпні для Стрільців — смутний час бродіння почуттів і з’ясування відносин з партнерами. Намагайтеся уникати конфліктів, присвятивши цей час довгоочікуваному відпочинку. У вересні кризові відносини досягнуть апогею і отримають логічну розв’язку. Під тиском зовнішніх обставин ваш світогляд може зазнавати змін з подальшою якісно новою кристалізацією. На вас чекає новий еволюційний виток.

Тельців у серпні переповнює енергія, яка, не знайшовши застосування, може стати деструктивною. Труднощі в контактах з оточуючими здатні призвести до конфліктів. Зараз як ніколи вам потрібно виявляти стриманість. Вересень буде відзначений припливом життєвих сил і оптимізму. Він стане продуктивним періодом для працьовитих людей, які ведуть активний спосіб життя.

У серпні Діви вступають в період, сприятливий для грошових вкладень та операцій з капіталом. Він ідеально підходить для початку нової діяльності, при організації якої ви заручилися підтримкою родичів. У вересні підвищиться життєвий потенціал, загартується внутрішній стрижень. Можна розраховувати на стабільні фінансові прибутки і зміцнення вашого авторитету.

Комфортна атмосфера в серпні означена для Козорогів несподіваними діловими пропозиціями з можливістю розширення сфер реалізації. Зірки рекомендують не розслаблятися і «кувати залізо поки гаряче». Вересень — період воїстину заслуженого відпочинку. Оксамитовий сезон стане для вас цілющим бальзамом, що сприятиме відновленню енергетичних резервів організму.

Працьовиті Близнюки у серпні матимуть багато сил для реалізації феєричних планів. Ваша енергія утворить навколо силове захисне поле, завдяки якому ви з легкістю вийдете із будь-яких складних ситуацій. Вересень, навпаки, пройде в атмосфері нерозуміння і образ. Після низки розчарувань вам, можливо, захочеться відгородитися від зовнішнього світу, побути на самоті.

Енергія Терезів у серпні спрямована на практичні аспекти буття. Існує небезпека, що переповнені спрагою діяльності ви будете хапатися за всі справи, не доводячи їх до логічного завершення. У вересні посилиться вроджена схильність до аналізу взаємин із партнерами. У кращому випадку ви дійдете до суті, в гіршому — заробите невроз. Стримуйте сплески раптової агресії.

У серпні Водоліїв очікують перешкоди у кар’єрі та розчарування в чуттєво-емоційній сфері. На тлі стресогенних факторів можливе погіршення стану здоров’я, загострення хронічних захворювань. Вересень згладить гострі кути ваших взаємин з навколишнім світом. Ви зможете переключитися на нові проекти і цілі, запалюючи себе і партнерів своїми ідеями.

Увага Раків у серпні буде сконцентрована на чуттєвоемоційній сфері. Гармонізуються стосунки з оточуючими, можливі нові дружні та ділові зв’язки. Очікується легкий флірт. У другій декаді вересня будуть надані нові можливості для соціальної реалізації, якими варто негайно скористатися. Період потребує розумного підходу до досягнення поставлених цілей. Уникайте надмірних витрат.

Серпень — місяць випробувань для Скорпіонів, який погіршить стосунки з оточуючими, внаслідок чого загостряться психосоматичні захворювання. Енергетичним підживленням можуть стати романтичні стосунки. Вересень — період реабілітації в плані здоров’я, але можливі труднощі у фінансовій сфері. Амбітні особистості можуть домогтися успіхів на ниві соціальної реалізації.

У серпні Риби будуть відчувати себе комфортно. Полюючи за своїми коханими, ви виглядаєте природно і чарівно. Але, на жаль, у вересні вогонь в очах потьмяніє, ви втратите інтерес до своїх недавніх завоювань. Можливе зниження вітальних сил. Стан здоров’я також може погіршитися. Зараз саме час поніжитися на морському узбережжі, насолоджуючись оксамитовим сезоном. Тетяна Савченко, астропсихолог

Цитрамон-Дарниця. РП МОЗ України №UA/6550/01/01. Склад: 1 таблетка містить: ацетилсаліцилової кислоти 240 мг, парацетамолу 180 мг, кофеїну 30 мг. Лікарська форма. Таблетки. Фармакотерапевтична група. Аналгетики та антипіретики. Кислота ацетилсаліцилова, комбінації без психолептиків. Код АТХ N02B A51. Показання. Терапія слабкого або помірного больового синдрому при головному або зубному болю, первинній дисменореї, мігрені, артралгії, невралгії, захворюваннях, що супроводжуються гіпертермією різної етіології (як жарознижувальний засіб). Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів лікарського засобу, інших саліцилатів. Діти. дітям протипоказане застосування лікарського засобу без наявності особливих показань (хвороба Кавасакі). Побічні реакції. З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи анафілаксію, анафілактичний шок. Категорія відпуску. Без рецепта. Виробник. ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця». Україна, 02093, м. Київ, вул. Бориспiльська, 13. Інформація приведена в скороченні. Більш детальна інформація викладена в інструкції для медичного застосування лікарського засобу. *За результатами конкурсу споживчих вподобань «Вибір року» в Україні 2016, 2017, 2018. www.choice-of-the-year.com.ua Інформація призначена виключно для розміщення в спеціалізованих виданнях, призначених для медичних установ та лікарів.

життя

Краса і здоров’я

Масаж — завжди добра ідея

Людмила Шевчук

Світлана Подпалюк

Про фізіологічний вплив масажу на організм людини розповідають Людмила Шевчук, завідувач відділення реабілітації, лікар-фізіотерапевт, та Світлана Подпалюк, медична сестра з ЛФК, фахівець з масажу, КНП «5-та МКП м. Львова»

Від гладіаторів до олімпійців Масаж як спосіб лікування почали використовувати у Древньому Китаї ще за 2000 років до Різдва Христового, а в Індії — за 700 років. Римляни проводили масаж після боїв, щоб усунути синці і забої на тілі гладіаторів. За часів Гіппократа у Греції масаж розглядали як лікарську допомогу при багатьох захворюваннях. В одному зі своїх медичних трактатів Гіппократ описав масаж як сухе і сильне розти­рання, що здатне зумовити напруження або розслаблення тканин. У перші століття християнства масаж не був популярним, оскільки його трактували як спадок язичництва. Однак 300 років тому з’явилися перші наукові роботи про користь масажу, автори яких описували його цілющі властивості при захворюваннях суглобів і паралічі. Основи класичного масажу були сформульовані у ХVІІІ ст., зокрема в книгах Клемана Жозефа Тіссо «Медична та хірургічна гімнастика» і Фуллера «Медична гімнастика». Значним був внесок у розвиток сучасних методик масажу шведського лікаря-фізіолога Петра-Генріха Лінга, якого вважають засновником шведської школи масажу. Він створив у 1813 р. інститут гімнастики і масажу в Стокгольмі, де проходили підготовку педагоги із фізичного навчання та медичні працівники, які спеціалізувалися на лікувальній фізкультурі. На початку ХІХ ст. голландський науковець Георг Метцер розробив методику масажу для відновлення пацієнтів після травм. Починаючи з ХХ ст. активно стали розвивати спортивний масаж. Уперше його застосували під час підготовки олімпійської збірної США до участі в Олімпійських іграх 1900 р. На Олімпійських іграх 1912 р. команди Швеції та Фінляндії вже мали у своєму складі штатних масажистів. Механізм і принципи дії Масаж — це цілющий метод впливу на все тіло, суть якого полягає у нанесенні руками фахівця з масажу подразників різної сили. Механізм фізіологічного впливу масажу на організм людини ѓрунтується на складному процесі, зумовленому взаємодією трьох основних чинників: нервово-рефлекторного, гуморального і механічного. Механічне подразнення від рук масажиста сприймають нервові рецептори. Механічна енергія перетворюється на енергію нервового імпульсу. З рецепторів вона надходить у центральну нервову систему, а звідти — до м’язів, судин і внутрішніх органів, які реагують на нервовий імпульс. Реакція у відповідь залежить від

38

Фармацевт Практик 07-08_2019 www.fp.com.ua

функціонального стану мозку і рецепторів, клінічних проявів хвороби, а також від методів і техніки масажу. Під час масажу у шкірі та в інших тканинах утворюються високо­ активні речовини на зразок гістаміну і норадреналіну. Вони сприяють появі і передачі нервових імпульсів, а також беруть участь у регуляції судинного тонусу. У точці масажного впливу ці речовини подразнюють нервові закінчення в шкірі. Потрапляючи в загальне кров’яне русло, вони доходять до внутрішніх органів, посилюють або гальмують їхні функції, чим зумовлюють складні рефлекторні реакції. Поза тим, певну роль відіграє і механічний чинник, під дією якого шкіра пацієнта очищується, покращується рухомість суглобів та підвищується еластичність тканин. Відповідно до фізіологічного вчення І.П. Павлова позитивна дія масажу (і самомасажу також) полягає у подразненні нервових закінчень у шкірі, м’язах, стінках судин, що спричиняє рефлекторні реакції як з боку окремих органів, так і вищих відділів головного мозку. Ці реакції супроводжуються розширенням судин, прискоренням крово- і лімфотоку, покращанням регенерації і живлення тканин. Натомість процес відновлення порушених функцій багато в чому залежить від кровопостачання ураженої ділянки. Результати досліджень, проведених І.П. Павловим, довели, що під впливом масажу і самомасажу підвищується температура шкіри в місцях ураження і прискорюються процеси регенерації тканин. Шкіра і підшкірна жирова клітковина Масаж сприяє очищенню шкіри від надлишку виділень шкірних залоз, рогових лусочок зовнішніх шарів епідермісу, вивідних протоків шкірних і сальних залоз. Під дією масажу в шкірі посилюються кровообіг та обмінні процеси, швидше загоюються рани. Покращання обміну речовин у шкірі зумовлює нормалізацію обміну речовин у всьому організмі. Завдяки масажу можна схуднути, адже через оптимізацію загальних обмінних процесів кількість жиру зменшується. Суглоби і м’язи Внаслідок дії масажу м’язові волокна стають еластичнішими, підвищується їхня скорочувальна здатність, зменшується атрофія м’язів, покращується обмін речовин. Загалом посилюється крово­ обіг у м’язах. Доведено, що масаж усуває так зване м’язове нездужання. Тобто нетривалий масаж відновлює працездатність втомлених м’язів швидше, ніж тривалий відпочинок.

Краса і здоров’я

Завдяки масажу можна усунути рубці, спайки, збільшити скорочувальну функцію м’язів. Під час лікування захворювань суглобів ефективним є масаж м’язів, що розташовані поряд із ураженим суглобом, а також місць прикріплення до кісток сухожиль, зв’язок і суглобових сумок. Нервова система Нервова система реагує на механічне подразнення однією з перших. Відомо, що правильно застосовуючи відповідні масажні прийоми, можна зменшити або збільшити подразнення нервової системи, посилити чи відновити рефлекси, покращити живлення і газообмін нервових волокон та провідність нервових імпульсів. Проте неправильна техніка масажу здатна призвести до відчуття слабкості, дратівливості, спровокувати посилене серцебиття, біль і запаморочення. Відповідний вибір прийомів масажу супровод­ жується відчуттям тепла у всьому тілі, покращанням самопочуття, підвищенням тонусу і фізичним задоволенням. Лімфатична і кровоносна системи Кровоносні судини під дією масажу розширяються, кровотік збільшується, покращуються живлення і газообмін органів і тканин організму. Доведено, що судини під впливом масажу розширюються, завдяки чому можна контролювати відтік крові в уражених місцях при запаленні, що дозволяє усувати набряки. На рівень артеріального тиску масаж впливає опосередковано — через центральну нервову систему. Беручи до уваги важливість лімфотоку в усуненні залишкових явищ запалення, масажні рухи необхідно проводити від периферії до центру. Види масажу Існує три види масажу: лікувальний, гігієнічний і косметичний. Головна мета лікувального масажу — допомогти людині одужати після травм і недуг. Такий різновид масажу може мати як загальний, так і локальний характер. Лікувальний масаж поділяється на збуд­ жувальний, заспокійливий, розсмоктувальний. Проводити його повинен лише професійний фахівець з масажу. Лікувальний масаж впливає на нервову систему (підвищує або знижує нервову збудженість), відновлює втрачені рефлекси, покращує діяльність внутрішніх органів, позитивно впливає на серцевосудинну систему, покращує функцію суглобів, усуває біль після фізичних навантажень. Реабілітаційний масаж (як підвид лікувального) допомагає зменшити вираженість больового синдрому, покращити кровообіг, відновити втрачені рефлекси, підвищити живлення тканин і функцій внутрішніх

життя

органів, м’язовий тонус і нормалізувати рівень артеріального тиску. Гігієнічний масаж — це спосіб попередження різних захворювань і збереження працездатності. Його застосовують для підтримання життєдіяльності, зміцнення здоров’я і профілактики недуг. Такий масаж покращує кровообіг, готує людину до роботи чи фізичних навантажень, нормалізує психоемоційний стан. Його виконують у певній послідовності: шия, спина, ноги, груди, живіт і руки. Загальний масаж зазвичай проводять 1–3 рази на тиждень, масаж окремих ділянок тіла — щодня. Вибір масажних прийомів залежить від часу доби. Вранці застосовують прийоми, які збадьорюють: розминання, натирання, ударні рухи. Увечері — заспокійливі: погладжування, струшування, натискання. Косметичний масаж — один із методів косметичного догляду за шкірою та її придатками. Його поділяють на загальний та місцевий. Загальний косметичний масаж застосовують із профілактичною метою та для збереження загальної працездатності людини. Місцевий гігієнічний масаж проводять для підвищення пружності, запобігання патологічним змінам шкіри та її старінню. Його поділяють на класичний, пластичний та щипковий (масаж за Жаке). Косметичний ефект процедури ґрунтується на дії основних дозованих прийомів — тертя, тиску, вібрації, що чинять механічний і рефлекторний вплив на шкіру та підшкірні м’язи, нормалізують і відновлюють їхні функції. Процедура запобігає виникненню зморшок, в’ялості шкіри, стимулює місцевий кровообіг, обмін речовин у тканинах шкіри, прискорює лімфотечію, завдяки чому шкіра стає еластичнішою, пружнішою, зникає набряклість, покращується колір обличчя. На психоемоційному рівні процедура сприяє релаксації, зникненню внутрішнього напруження, зумовлює приємні емоції, відчуття тепла, комфорту, покращання загального стану організму. Показаннями до косметичного масажу є зів’яла, атонічна шкіра, передчасна поява зморшок, гіпо- або гіперсекреція сальних залоз, постакне, набряки, себорея, випадіння волосся. Втім, масаж, як і будь-яка інша медична процедура, має певні загальні протипоказання, про які варто знати детальніше: • грип, ГРЗ, температура тіла вище 37,5 °С; • інфіковані рани; • ангіна; • артрит у стадії загострення; • онкологічні захворювання; • захворювання крові, капілярів; • тромбофлебіт; • тромбоз судин; • ревматизм в активній фазі; • гострий період травми, гематоми; • гострий біль. Зміцнення здоров’я та гарний настрій — це про правильний масаж! Лариса Дедишина Фармацевт Практик 07-08_2019 www.fp.com.ua

39

Кетанов®: эффективная помощь в экстренных ситуациях

Острая и хроническая боль является главной и наиболее частой причиной обращений пациентов к врачу и последующего назначения лекарственных средств. Еще древнеримский ученый и врач Авл Корнелий Цельс знал: не важно, что вызывает болезнь, — важно, что ее устраняет [1] В арсенале НПВП В арсенале лекарственных средств для симптоматического лечения болевых синдромов различного происхождения важное место занимают нестероидные противовоспалительные препараты (НПВП). На сегодня они представляют собой обширный класс, насчитывающий более 25 наименований, различающихся по клинической эффективности, области применения и др. Отдельно выделяют НПВП, которые созданы специально для кратковременного лечения интенсивной острой боли. Они имеют высокую биодоступность и короткий период выведения. Одним из представителей «ургентных» НПВП является кеторолака трометамин [1]. Кеторолак — это НПВП с выраженным анальгезирующим эффектом, который также обладает умеренными противо­ воспалительными свойствами и оказывает жаропонижающее действие. Препарат характеризуется высокой биодоступностью (80–100%), быстро поступает в сосудистое русло как при пер­ оральном приеме, так и при парентеральном введении, что обеспечивает быструю анальгезию. Так, при пероральном приеме кеторолака в дозе 10 мг обезболивающий эффект развивается через 10–60 мин, а после внутримышечного введения в дозе 30 мг — через 15–75 мин. Продолжительность действия составляет 4–6 ч, однако в клинических условиях продемонстрировано, что она может достигать 10 ч [1]. «Скорая помощь» с кеторолаком Кеторолак обеспечивает достаточный эффект при боли любой интенсивности, и его широкое применение как в амбулаторной практике, так и в условиях стационара подтверждено результатами многочисленных исследований, проведенных в ведущих медицинских учреждениях Европы и США [2]. Кеторолак является препаратом выбора для купирования интенсивной боли, особенно при травме, а также головной и зубной боли, почечной колике и др. Кратковременное применение возможно и при обострении хронической боли у пациентов с дегенеративнодистрофическими заболеваниями позвоночника, ревматоидным артритом, остеоартрозом и т.д. По силе анальгетической активности кеторолак превосходит большинство НПВП, таких как диклофенак, ибупрофен, кетопрофен и др. [1]. Так, кеторолак эффективнее диклофенака у лиц с выраженной болью при остеоартрозе, а также у пациентов с онкологическими заболеваниями. Пероральный прием кеторолака в 3,75 раза эффективнее, чем применение диклофенака [3]. Кеторолак уменьшает выраженность боли и снижает потребность в дополнительном обезболивании [3].

40

Фармацевт Практик 07-08_2019 www.fp.com.ua

При выраженной боли, требующей комплексной анальгетической терапии, кеторолак является прекрасным дополнением к наркотическим анальгетикам, а также средствам для местной или проводниковой анестезии [2]. До и после операции Кеторолак также действенно уменьшает выраженность боли и снижает потребность в дополнительном обезболивании до и пос­ ле оперативного вмешательства. Предоперационная анальгезия с использованием кеторолака является более эффективным средством для уменьшения выраженности боли после хирургического вмешательства, чем применение эторикоксиба. Монотерапия кеторолаком после различных оперативных вмешательств позволяет достичь достаточного уровня обезболивания в 79% случаев. Его анальгезирующий эффект (90 мг в сутки в/м) у пациентов, перенесших увулопалатофарингопластику (удаление и/или реконструирование тканей горла), в 2 раза эффективнее по сравнению с кетопрофеном (200 мг в сутки в/м). Также кеторолак (пероральный прием в дозе 10–20 мг до 4 раз в сутки) демонстрирует преимущество перед кетопрофеном (50 мг 4 раза в сутки) у пациентов, перенесших удаление больших коренных зубов (моляров) [4]. Лучший выбор для экстренного обезболивания В Украине к медицинскому применению разрешено 27 торговых марок кеторолака в различных лекарственных формах. Кетанов® (кеторолака трометамин), который производит в Европе (Румыния) компания «КК Терапия АТ», а поставляет в Украи­ ну ООО «Ранбакси Фармасьютикалс Украина» (группа компаний SUN PHARMA), разрешен к медицинскому применению в нашей стране с 2000 г. [4]. Значительный опыт его использования в терапевтической, а также в хирургической практике продемонстрировал, что Кетанов® является препаратом первого ряда для экстренного обезболивания по соотношению эффективность/безопасность и по субъективной оценке эффективности обезболивания [2, 4]. Литература

1. Зайченко А.В., Супрун Э.В. Клиническая фармакология кеторолака. Что нового? // Аптека. — 2016; 11 (1032).

2. Супрун Э.В. Современный взгляд на оценку соотношения эффективность/ безопасность кеторолака // Аптека. — 2016: 45 (1066).

3. Каратеев А.Е. Кеторолак в клинической практике // Неврология, нейро­ психиатрия, психосоматика. — 2011; 3 (4): 81–89.

4. Викторов А.П. и др. Кеторолака трометамин: эффективность и безопасность при медицинском применении // Ліки України. — 2008; 2 (118): 2–7.

Витяг з інструкції для медичного застосування лікарського засобу3

Виробник. КК Терапія АТ. Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності. Вул. Фабриції, 124, 400632, м. Клуж-Напока, округ Клуж, Румунія.

Полегшення хронічного болю на цілий день1,2

12 годин Емульгель + Підсилювач крізьшкірного проникнення

Диклофенаку діетиламін

Ліпіди

Шкіра

Ліпідна фаза

Шкіра

Резервуар

Форма випуску: емульгель для зовнішнього застосування • Комбінація емульсії та гелю сприяє швидкому поглинанню засобу шкірою3,4 Містить підсилювач крізьшкірного проникнення • Допомагає збільшити швидкість проникнення діючої речовини крізь шкіру5-8 Допомагає полегшити навіть сильний біль на тривалий час • Вольтарен Форте діє прямо на суглоб та зменшує біль до 12 годин саме там, де потрібно2,9

Диклофенаку діетиламін

Локалізація болю

Радість руху Інформація для медичних та фармацевтичних працівників, а також для розповсюдження в рамках спеціалізованих заходів з медичної тематики. Посилання: 1.Med. Sci. Sports Exerc, Predel et al. 2012. 2. біль у суглобах при остеоартриті. Реклама лікарського засобу. Перед застосуванням необхідно проконсультуватися з лікарем та обов’язково ознайомитись з інструкцією для медичного застосування лікарського засобу Вольтарен® Форте, емульгель для зовнішнього застосування 2,32 %. Р.П. № UA 1811/01/02 від 22.02.2019. 3. Ajazuddin AA, et al. J Control Release 2013;171:122–32. 4. Zacher J, et al. Curr Med Res Opin 2008;24:925–50. 5. Novartis. Voltaren Emulgel 2% with Various Oleyl Alcohol Content (0.5, 0.75 and 1.0%) and Voltaren Emulgel 1% – Comparison of In Vitro Human Skin Permeation, 2012. 6. Novartis. Diclofenac: Voltaren Emulgel Extra Strength 2% and Voltaren Emulgel 1% – Comparison of In Vitro Human Skin Permeation, 2011. 7. Irish Health Products Regulatory Authority. Public Assessment Report for Voltarol Emulgel Extra Strength 2%, 2016. Available at: https://www.hpra.ie/img/uploaded/ swedocuments/LicenseSPC_PA0030-045-003_12022016125054.pdf. 8. Ministry of Healthcare of the Russian Federation. Voltaren® Emulgel® Prescribing Information. 9. Brune K. Curr Med Res Opin 2007;23:2985–95. Вольтарен® Форте, емульгель для зовнішнього застосування 2,32 %. Р.П. № UA/1811/01/02 від 22.02.2019. Імпортер та уповноважена організація в Україні: ТОВ «ГлаксоСмітКлайн Хелскер Юкрейн Т.О.В.», Україна. Адреса: 02152, м. Київ, проспект Павла Тичини,1-В. Тел. (044) 585-51-85, e-mail: oax70065@gsk.com. Торгові марки належать або використовуються за ліцензією групою компаній GSK. ©2018 група компаній GSK або їх ліцензіар. Інформаційний матеріал №CHUKR/CHVOLT/0026/18. Дата виготовлення матеріалу: серпень 2018 р.