ÊÎÌÏ’ÞÒÅÐÍІ ІÃÐÈ: ÇÀ І ÏÐÎÒÈ
Âñåñâіòíÿ îðãàíіçàöіÿ îõîðîíè çäîðîâ’ÿ (ÂÎÎÇ) (îãîëîñèëà, íàçâàëà, îïîâіñòèëà, âèçíàëà) çàëåæíіñòü âіä âіäåîіãîð õâîðîáîþ XXI ñòîëіòòÿ.
Ó âіðòóàëüíîìó ñâіòі äèíàìі÷íі ñèòóàöії, ÿñêðàâі êàðòèíêè, íåçâè÷àéíі ïåðñîíàæі (ïðèâàáëþþòü, çàìàíþþòü, âàáëÿòü, ïðèòÿãóþòü, ïðèíàäæóþòü) äèòèíó. ×åðåç іãðîìàíіþ ó÷åíü / ó÷åíèöÿ ìàëî ñïіëêóєòüñÿ ç îäíîëіòêàìè, (êîíôëіêòóє, âîðîãóє, âîþє) ç áàòüêàìè, äîâãî ïðîñèäæóє çà ìîíіòîðîì ó íі÷íèé ÷àñ.
 іíòåðíåò-ïðîñòîðі ïіäëіòîê (ïåðåìàãàє, ãðîìèòü, äîëàє) âñіõ ÷óäîâèñüê, (ñêèäàє, çіøòîâõóє) â ïðіðâó àâòîìîáіëі ñóïåðíèêіâ.
Àëå öå íå ðîáèòü éîãî ôіçè÷íî ñèëüíіøèì ó ðåàëüíîìó æèòòі.
Íå ãðàé äóæå äîâãî áåç ïåðåðâè òà íå çàáóâàé ïðî ðàäіñòü ñïіëêóâàííÿ ç ðіäíèìè é äðóçÿìè (Ç іíòåðíåò-äæåðåë). ІІ. Зіставте подані нижче твердження
суперечать прочитаному?
ÂÎÎÇ çàáîðîíèëà âіäåîіãðè äëÿ äіòåé âіêîì äî 14 ðîêіâ.
Іãðîìàíіÿ ìîæå ïіäâèùèòè ðіâåíü àãðåñèâíîñòі ïіäëіòêіâ.
Íàøі äії íå ïîâèííі ïðèçâåñòè äî âòðàòè êîíòðîëþ íàä ñîáîþ.
Іãðîìàíè â ðåàëüíîìó æèòòі ôіçè÷íî ñèëüíіøі, íіæ іíøі ëþäè.
Ñóïåðå÷èòü? ? І. Розгляньте колаж і відновіть
Ñèëà ïòàõà â êðèëàõ, ... Ó ëіñі âîâêè âèþòü, ... Íå õâàëè ñàì ñåáå, ... Ðîçóìíèé ìîâ÷èòü, ... Ñêîðî äåðåâî ñàäÿòü, ... Õòî ðàíî ïіäâîäèòüñÿ, ...
(стан) предмета без указівки на час, число, особу
роблю?
рядків. У кожному рядку має бути три дієслова.
Їõàòè, ñìіþñÿ, çіáðàíî, çðóáàíèé, ðîçäóìóþ÷è, çåëåíіє, ðîçêîëîòèé, ïåðåêðèòî, äîïîìîãòè, çàñïіâàâøè, ìіðêóâàòè, âіä÷èíåíî, ïîáà÷èâøè, çàñïіâàþ, ïîøèòèé.
ІІ. Доповніть кожен рядок власним прикладом.
І. Зіставте два тексти. Чим вони подібні? За допомогою чого передано послідовність і динамізм розповіді? У якому з текстів є несподіване закінчення?
ÌÎß ßÁËÓÍÜÊÀ
Ïîáà÷èâ. Çðàäіâ. Êóïèâ. Ïðèíіñ.
Âèêîïàâ. Ïîñàäèâ.
Ïîëèâ. Äîãëÿäàþ.
Îáåðіãàþ.
×åêàþ. Çàöâіëà.
Ìèëóþñÿ. Äîñòèãëè. Ïðèãîùàþ. Ñìàêóєìî.
Ðàäієìî!
ÏÐÈЄÌÍÀ ÇÓÑÒÐІ×
Éøëè. Óãëåäіëè. Ñïèíèëèñü.
Ïіäіéøëè. Ïîðîçóìіëèñü.
Äåùî ñïіëüíå ïðèãàäàëè.
Ãîëîâàìè ïîõèòàëè.
Ïîæóðèëèñü, ïîâñìіõàëèñü.
І øëÿõåòíî ïîïðîùàëèñü.
Ãàðíèõ íàâ÷åíі ìàíåð –
Äîáåðìàí і ôîêñòåð’єð. Ã. Ôàëüêîâè÷
ãðіá âèñêî÷èâ òèíÿâñÿ ïіðíóâ äèáàâ ïîäàâñü
1. Àðòåì ... ó òіíü êàøòàíіâ і ïîâîëі ðóøèâ ïîïіä íèìè (À. Øåâåðäіíà). 2. Õëîïåöü ìîâ÷êè ... іç êðàìíèöі é çóïèíèâñÿ
âіääàëіê (À. Øåâåðäіíà). 3. Àíäðіé ... âóçåíüêèìè âóëèöÿìè ìіñòà â òіíі ñòàðèõ êàøòàíіâ (À. Øåâåðäіíà). 4. ß ... ç óñіõ ñèë, àëå âіä÷óâàâ, ùî òå÷іÿ ïîòðîõè âіäíîñèòü ìåíå âíèç (Í. Ìàëåòè÷). 5. Îäíîãî çèìîâîãî ðàíêó çíåõîòÿ òà ïîìàëó ÿ ... äî øêîëè (Í. Ìàëåòè÷). 6. Ïîäÿêóâàâøè çà âå÷åðþ, ÿ ... ó ñâîþ êіìíàòó (Í. Ìàëåòè÷).
ІІ. Підкресліть граматичні основи. У яких реченнях є однорідні присудки?
14. ÍÅÎÇÍÀ×ÅÍÀ ÔÎÐÌÀ ÄІЄÑËÎÂÀ. ÎÑÎÁÎÂÀ ÔÎÐÌÀ
ÑËÎÂÀ Ïðî äієñëîâà, ÿêі íå âêàçóþòü íі íà ÷àñ, íі íà îñîáó, à òàêîæ ïðî òðè îñîáè äієñëіâ
ПРИГАДАЙМО. 1. Які слова називаємо незмінними? 2. Які є особові займенники?
Íåîçíà÷åíà ôîðìà
ôîðìà äієñëîâà (іíôіíіòèâ) –öå ïî÷àòêîâà íåçìіííà ôîðìà äієñëîâà. Òàêі
НАПРИ-
КЛАД: -òè (-òü)
äієñëîâà íàçèâàþòü äіþ àáî ñòàí ïðåäìåòà óçàãàëüíåíî, íå âêàçóþ÷è íі íà ÷àñ, íі íà ÷èñëî, íі íà îñîáó. Âіäïîâіäàþòü íà ïèòàííÿ ùî ðîáèòè? ùî çðîáèòè?. Н АПРИК ЛАД: õîäèòè, ïðèéòè. Äієñëîâî â íåîçíà÷åíіé ôîðìі çàâæäè ìàє ñóôіêñ , àëå ñóôіêñ -òü ìàє ðîçìîâíèé õàðàêòåð. Íàïðèêіíöі íåîçíà-
Ñèíòàêñè÷íà ðîëü
÷åíîї ôîðìè äієñëîâà ìîæå áóòè ñóôіêñ -ñÿ (-ñü). Н АПРИКЛАД: ïåðåìîãòè, ïіçíàâàòè, áîðîòèñÿ, ãðàòèñü. Äієñëîâî â íåîçíà÷åíіé ôîðìі ìîæå áóòè áóäü-ÿêèì ÷ëåíîì
НАПРИКЛАД:
НАПРИКЛАД:
ðå÷åííÿ. Н АПРИКЛАД: 1. Ç âîâêàìè æèòè – ïî-âîâ÷îìó âèòè (Íàð. òâîð÷іñòü). 2. Ó ìåíå íå áóëî áàæàííÿ (ÿêîãî ?) ñïіâàòè. 3. Äіòè ïðèñіëè (äëÿ ÷îãî?) âіäïî÷èòè. 4. Áàáóñÿ
ïîïðîñèëà îíóêà (ùî?) ïðèíåñòè ð îêóëÿðè.
Çâåðíіòü óâàãó!
Íåîçíà÷åíà ôîðìà – íåçìіííà. À îñêіëüêè ëèøå çìіííі ñëîâà ìàþòü çàêіí÷åííÿ, òî äієñëîâî â íåîçíà÷åíіé ôîðìі íå ìàє çàêіí÷åííÿ, íàâіòü íóëüîâîãî. НАПРИКЛАД:
Відновіть
Çâåðíіòü óâàãó!
Ó äієñëîâі âæèâàєìî ñóôіêñ -ñü, ÿêùî íàñòóïíå ñëîâî ïî÷èíàєìî ãîëîñíèì çâóêîì. ßêùî æ íàñòóïíå ñëîâî ïî÷èíàєìî ïðèãîëîñíèì, òî âæèâàєìî -ñÿ. НАПРИКЛАД: ìèëóâàòèñü îçåðîì –ìèëóâàòèñÿ ãîðàìè.
І. Спишіть, розкриваючи дужки й дотримуючись правил милозвучності. Обґрунтуйте свій вибір.
Ïîâåðíóòè(ñÿ,ñü) î øîñòіé ãîäèíі; çóñòðіòè(ñÿ,ñü) áіëÿ êàâ’ÿðíі; êàòàòè(ñÿ,ñü) íà ñêåéòі; ñâÿòî çàêіí÷èëî(ñÿ,ñü) óâå÷åðі; ïðîéòè(ñÿ,ñü) âóëèöåþ; õàïàòè(ñÿ,ñü) îáîìà ðóêàìè; äèâèòè(ñÿ,ñü) ó âі÷і; ïîäèâèòè(ñÿ,ñü) íà ãîäèííèê.
ІІ. Розберіть за будовою виділені слова. І. Прочитайте речення. Визначте синтаксичну роль виділених дієслів. Скористайтеся питаннями, поданими в дужках.
1. Ó÷èòåëüêà ïî÷àëà (ùî ðîáèòè? ) äèêòóâàòè òåêñò. 2. Âîäіé ïîïðîñèâ ïàñàæèðіâ (ùî ? ) çà÷åêàòè. 3. Äðóçі ïîáіãëè íà ñòàâîê (ç ÿêîþ ìåòîþ? ) ðèáàëèòè. 4. Ìåòåîðîëîãè ðåêîìåíäóþòü (ùî ?) ãîòóâàòèñÿ äî ñóâîðîї çèìè. 5. Ó ìåíå âèíèêëî áàæàííÿ (ÿêå?) ïіäêîðèòè Ãîâåðëó.
äîïîìîæіòü çíàéòè áóäå ëè÷èòè
ïîòðіáíî ïðèìѕðÿòè
õî÷ó îáìіíÿòè
ïðîøó çà÷åêàòè
õî÷ó ïîãëÿíóòè â äçåðêàëî
Êàòåãîðіÿ îñîáè äієñëîâà òіñíî ïîâ’ÿçàíà ç êàòåãîðієþ îñîáè çàéìåííèêà (ìàëþþ – ÿ ìàëþþ; ìàëþєø – òè ìàëþєø, ìàëþþòü – âîíè ìàëþþòü).
Особа Однина Множина Îñîáîâі çàéìåííèêè
1-øà áà÷ ó áà÷ èìî 1 îñ. ÿ ìè
2-ãà áà÷ èø áà÷ èòå 2 îñ. òè âè
3-òÿ áà÷ èòü áà÷ àòü 3 îñ. âіí, âîíà, âîíî âîíè Ó ðå÷åííі îñîáîâі äієñëîâà є ïðèñóäêàìè. Н АПРИКЛАД: Ëіòî çáèðàє ð , à çèìà ç’їäàє (Íàð. òâîð÷іñòü).
НАПРИКЛАД:
І. Запишіть послідовно дієслова у дві колонки: 1) неозначена форма; 2) особова форма.
Íàïèñàòè, ïðèáіãëà, åêàòè, àðîìàòèçóє, äіçíàòèñü, äîøêóëÿâ, àâòîìàòèçóâàòè, ëóêàâèòè, àñôàëüòóþòü, åêðàíіçóâàòè, êîëÿäóâàòè, єäíàëèñü, îäÿãàòèñü.
КЛЮЧ У виписаних словах
нали завдання, то з підкреслених
1. Ãåïàðä ìîæå ðîçâèíóòè øâèäêіñòü äî 120 êіëîìåòðіâ çà ãîäèíó. 2. Óíî÷і òèãðè ìîæóòü áà÷èòè â øіñòü ðàçіâ êðàùå çà ëþäèíó. 3. Äèòèí÷à æèðàôè ïî÷èíàє õîäèòè âæå ÷åðåç ãîäèíó ïіñëÿ ñâîãî íàðîäæåííÿ.
ІІ. Спишіть речення, доповнюючи їх дієсловами в неозначеній формі.
1. Îáіöÿþ áіëüøå íіêîëè íå ... . 2. Äîçâîëüòå ìåíі ... . 3. Íà æàëü, ÿ íå çìîæó ... . 4. ßê òîáі âäàєòüñÿ òàê ãàðíî ... ? 5. Ìåíі äóæå õî÷åòüñÿ ... . 6. Ó öüîìó ðîöі ÿ õî÷ó íàâ÷èòèñÿ ... . Доберіть у порожні
Ïåðøèé øòó÷íèé ñóïóòíèê Çåìëі ðîçðîáèâ íàø âèäàòíèé çåìëÿê Ñåðãіé Êîðîëüîâ. Ñóïóòíèêè çàáåçïå÷óþòü çâ’ÿçîê â іíòåðíåòі, òåëåâіçіéíèé ñèãíàë, íàâіãàöіþ. Îòðèìàíі ç êîñìîñó
äàíі äîïîìàãàþòü ñèíîïòèêàì ïðîãíîçóâàòè ïîãîäó, ïåðåäáà÷àòè
ïðèðîäíі êàòàêëіçìè.
Ç êîæíèì ðîêîì íà îðáіòі íàêîïè÷óєòüñÿ âñå áіëüøå ñóïóòíèêіâ, ÿêі âіäïðàöþâàëè ñâіé òåðìіí. Âîíè ñòàþòü êîñìі÷íèì
ñìіòòÿì. Ùî ç íèì ðîáèòè? Õîâàòè «ïіä êèëèì»? Ñïàëþâàòè?
Ïåðåðîáëÿòè ïðÿìî íà îðáіòі? Àëå ÷èì і ÿê? Çàëèøèòè, ùîá
ñòâîðèòè ìóçåé ïðîñòî íà îðáіòі?
Ïàì’ÿòàéìî, ùî ìè âіäïîâіäàëüíі çà äîâêіëëÿ ÿê íà ñâîїé
ïëàíåòі, òàê і ïîçà íåþ (Ç іíòåðíåò-äæåðåë).
ІІ. Знайдіть у тексті дієслова й запишіть їх у дві колонки: 1) неозначена форма; 2) особова форма. Розберіть за будовою дієслова першої колонки. Доповніть кожну колонку власним прикладом. Виконайте завдання
15. ÂÈÄ ÄІЄÑËÎÂÀ
Äієñëîâî â áóäü-ÿêіé ôîðìі áóâàє äîêîíàíîãî àáî íåäîêîíàíîãî âèäó.
Доконаний вид
Ä іє ñëîâà îçíà÷àþòü ä і þ, çàâåðøåíó â ìèíóëîìó àáî ÿêà çàâåðøèòüñÿ â ìàéáóòíüîìó, ðåçóëüòàòèâíó.
ÙÎ ÇÐÎÁÈÒÈ?
(ùî ðîáèâ? ù î ð îáèòü? )
äîïîìîãòè, äîïîìіã, äîïîìîæå
конаного виду.
Недоконаний вид
Äієñëîâà îçíà÷àþòü äіþ, íåçàâåðøåíó â òåïåðіøíüîìó, ìèíóëîìó ÷è ìàéáóòíüîìó, íåðåçóëüòàòèâíó. ÐÎÁÈÒÈ? (ùî ðîáèòü? ùî ðîáèâ ? ùî ðîáèòèìå? )
ÙÎ ÐÎÁÈÒÈ?
äîïîìàãàòè, äîïîìàãàâ, äîïîìàãàє, äîïîìàãàòèìå
Ñïèñàòè, îéêàòè, ïîãîìîíіòè, óñìі-
õàòèñÿ, âіä÷èíÿòè, âãàäàòè, çàïåðå÷èòè, ãíîá è òè, çíàéòè, ïåðåíåñò è , ðîçêîïóâàòè.
КЛЮЧ Підкресліть у кожному слові другу букву. Якщо ви правильно виконали завдання, то з підкреслених букв прочитаєте продовження прислів’я «З поганої трави...»
ІІ. Складіть усно речення з
що робит ь? що зробив ?
доконаного виду, а хтось – недоконаного. Перевірте одне в одного правильність виконання.
×ÎÌÓ ÏËÀ×ÓÒÜ ÊÐÎÊÎÄÈËÈ
Êðîêîäèëè – çíàíі ëåäàðі ñåðåä òâàðèí. Ïîëþþòü âîíè ðàç ó ìіñÿöü, à çà ïîòðåáè çäàòíі ïðîæèòè áåç їæі áëèçüêî ðîêó. ßêùî âæå âèõîäÿòü íà ëîâè, òî їõíüîþ çäîáè÷÷þ ñòàþòü íå ëèøå ÷åðåïàõè, ðèáè, ïòàõè, à é æèðàôè, áóéâîëè é íàâіòü ëåâè.
Ïàì’ÿòíèê êðîêîäèëîâі Ґîäçі, ÿêèé óòіê âіä äðåñèðóâàëüíèêіâ (ì. Ìàðіóïîëü)
Æóâàòè öі ðåïòèëії íå âìіþòü. Äëÿ òîãî, ùîá ïîäðіáíèòè âåëèêі øìàòêè їæі â øëóíêó, âîíè êîâòàþòü äðіáíі êàìіíöі. Êðіì òîãî, êàìіííÿ є áàëàñòîì ïіä ÷àñ çàíóðåííÿ íà ãëèáèíó.
Öіêàâèé ôàêò ïðî êðîêîäèëÿ÷і ñëüîçè. Öі õèæàêè «ïëà÷óòü», áî їì íåîáõіäíî âèâåñòè ç îðãàíіçìó íàäëèøîê ñîëåé (Ç äîâіäíèêà).
ІІ. Поясніть, що означає фразеологізм «крокодилячі сльози». Опишіть ситуацію, за якої його можна використати. За потреби скористайтеся словником.
Âèäîâі ïàðè
Äієñëîâà äîêîíàíîãî é íåäîêîíàíîãî âèäó çàçâè÷àé óòâî-
НАПРИКЛАД:
ðþþòü âèäîâі ïàðè. Н АПРИКЛА Д:
Íåäîêîíàíèé âèä Äîêîíàíèé âèä
ïðèáèðàòè âàðèòè ––ïðèáðàòè çâàðèòè
Ôîðìè äîêîíàíîãî âèäó ìîæíà óòâîðèòè âіä ôîðì íåäîêîíàíîãî âèäó çà äîïîìîãîþ ñóôіêñіâ, ïðåôіêñіâ ÷è çìіíè íàãîëîñó. Н АПРИКЛАД:
НАПРИКЛАД:
ñóôіêñ âèïèñóâàòè âèïèñàòè, îáðîáëÿòè îáðîáèá òè
ïðåôіêñ çåëåíіòè ïîçåëåíіòè, ìàëþâàòè íàìàëþâàòè
íàãîëîñ ðîçêèäàòè ðîçêèäàòè, ðîçðіçàòè ðîçð¾çàòè
Ïðè öüîìó ìîæóòü âіäáóâàòèñÿ ÷åðãóâàííÿ ãîëîñíèõ і ïðèãîëîñíèõ çâóêіâ. Н АПРИКЛАД: ïåðåâîçèòè – ïåðåâåçòè, çà÷іïàòè – çà÷åïèòè, íàãîëîøóâàòè – íàãîëîñèòè.
НАПРИКЛАД:
Äåÿêі âèäîâі ïàðè äієñëіâ ìàþòü ðіçíі îñíîâè. Н АПРИКЛАД: ëîâèòè – ïіéìàòè, áðàòè – óçÿòè.
Çâåðíіòü óâàãó!
НАПРИКЛАД:
Îêðåìі äієñëîâà íå óòâîðþþòü âèäîâèõ ïàð і є ëèøå äîêîíàíîãî àáî íåäîêîíàíîãî âèäó. НАПРИКЛАД: ñïîäіâàòèñÿ, ðîçìîâëÿòè (íåäîêîíàíîãî âèäó); íàòåðïіòèñÿ, íàñèäіòèñÿ (äîêîíàíîãî âèäó).
І. Зіставте подані видові пари дієслів. Визначте, як утворено форму доконаного виду в кожній парі (за допомогою суфікса, префікса чи зміни наголосу).
Çàëèøàòè – çàëèøèòè; ïåðåïèñóâàòè – ïåðåïèñàòè; îõîëîäæóâàòè – îõîëîäèòè; æîâòіòè – ïîæîâòіòè; æàòè – çæàòè; íàñè-
ïàòè – íàñèïàòè; âèäèõàòè – âèäèõàòè; ïðèëіòàòè – ïðèëåòіòè; ñêîðî÷óâàòè – ñêîðîòèòè.
ІІ. Розберіть за будовою виділені дієслова. Підкресліть букви на позначення звуків, що прочергувались.
Утворіть від поданих
ЗРАЗОК. Âèïèñóâàòè – âèïèñàòè.
Çàïðîøóâàòè, ïåðåäàâàòè, çàñèõàòè, ðîçêðó÷óâàòè, ïåðåìàãàòè, çàõèùàòè, óñìіõàòèñÿ, ïèñàòè, ÷åðâîíіòè, âèáіãàòè, ñêëèêàòè.
ІІ. Оберіть одну утворену видову пару. Складіть і запишіть із кожним дієсловом цієї пари речення, зберігаючи вид дієслова.
І. Спишіть фразеологізми, змінюючи вид дієслів.
ЗРАЗОК. Ðîçïðàâëÿòè êðèëà – ðîçïðàâèòè êðèëà.
Âèâîäèòè íà ÷èñòó âîäó, îïóñêàòè êðèëà, çìîòóâàòè âóäêè, ðîçêâіòàòè äóøåþ, âèáèâàòèñÿ ç êîëії, äàâàòè ãàðáóçà, äîâîäèòè äî ãðіõà, çàëèøàòè â äóðíÿõ, ðîçâ’ÿçóâàòè ÿçèê.
ІІ. Поясніть значення фразеологізмів. За потреби скористайтеся словником.
ІІІ. Складіть усно речення з одним записаним фразеологізмом.
І. Спишіть речення. Після кожного дієслова запишіть у дужках його вид, особу й число.
ЗРАЗОК. Ëàïàòі ñíіæèíêè âàëüñóâàëè (íåäîê. â., 3 îñ., ìí.) ó
ñâіòëі âóëè÷íèõ ëіõòàðіâ (Í. Ìàëåòè÷). 1. ß äî ôіíіøó ÷åñíî äіéäó áåç áðåõíі, ëèöåìіðñòâà, îáëóäè* (Ë. Âîëîâåöü). 2. Âèõîäæó âðàíöі â ïîëå, ðîçäîëëÿ íàâêðóãè! (Ë. Äìèòåðêî). 3. Êðàé âîäè ëåëåêà ïî íàìóëі áðîäèòü (Ì. Ñàìіéëåíêî). 4. Çíîâ áåç äðàáèíè, ÷åðåç äèìàð, âèëіç íà íåáî äèì àæ äî õìàð (À. Êà÷àí). 5. Îñіíü áðàìè** ñâîї çàìèêàëà âíî÷і, ïîãóáèëà ó íåáі æóðàâëèíі êëþ÷і (Ë. Êîñòåíêî). 6. Ïîâåðíóëèñÿ ãóñè äîäîìó, ïðèíåñëè ç ìîðÿ êðàïëþ ñîëîíó (Ã. ×óáà÷). 7. І ñÿþòü ðàäіñòþ îáëè÷÷ÿ, і ñîíöå âåñíèòüñÿ â î÷àõ (Ä. Ëóöåíêî).
* Îáëóäà – íåïðàâäà, ôàëüø.
** Áðàìà – âåëèêі âîðîòà.
Ïðî òðè ÷àñè äієñëîâà òà ïðî çìіíþâàííÿ äієñëіâ
òåïåðіøíüîãî ÷àñó çà îñîáàìè é ÷èñëàìè
А. З’ясуйте, у якому реченні йдеться про подію, яка відбувається нині.
Ïëîùà ëüîäîâèêіâ â Àëüïàõ çà 40 ðîêіâ
çìåíøèëàñÿ íà 25 %.
Çà ïðîãíîçàìè
åêñïåðòіâ, ÷àñòèíà
ëüîäîâèêіâ
çíèêíå.
Ó÷åíі øóêàþòü ñïîñîáè
âïîâіëüíåííÿ òàíåííÿ ëüîäîâèêіâ. Б. У якому з речень ідеться
Òåïåðіøíіé Ó ìîìåíò ïîâіäîìëåííÿ ïðî äіþ (ùî ðîáèòü ? ùî ðîáëÿòü ?)
Ìèíóëèé Äî
ìîìåíòó ïîâіäîìëåííÿ
ïðî äіþ
(ùî ðîáèâ ? ùî çðîáèâ ?
ùî ð îáèëè? ùî çðîáèëè ?)
Ìàéáóòíіé Ïіñëÿ ìîìåíòó ïîâіäîìëåííÿ
ïðî äіþ (ùî ðîáèòèìå?
ù î çðîáèòü ?
ùî ð îáèòèì ó òü ? ùî çðîáëÿòü ?)
÷èòàє
÷èòàþòü
÷èòàâ
ïðî÷èòàâ
÷èòàëè
ïðî÷èòàëè
÷èòàòèìå ïðî÷èòàє ÷èòàòèìóòü ïðî÷èòàþòü
Ôîðìè ìèíóëîãî é ìàéáóòíüîãî ÷àñó ìàþòü çíà÷åííÿ äîêîíàíîãî é íåäîêîíàíîãî âèäó, à òåïåðіøíüîãî – ëèøå íåäîêîíàíîãî.
2.
À âèâ÷àòèìåìî íàïàì’ÿòü  ðîçöâіòàє íàâåñíі Á ïðîñèëè ïðî÷èòàòè
À Ç áðóäíîї âîäè ùå íіõòî ÷èñòèì íå âèéøîâ (Íàð. òâîð÷іñòü).
Á Òîï÷óòü íîãè ðàäіñíî і ñòðóíêî ñîííі òðàâè íà âóçüêіé ìåæі (Î. Òåëіãà).
Ãíó÷êà ãіëêà êëåíà òóëèëàñÿ çðàíêó äî ÷èñòîї øèáêè âіêíà (І. Іëüêіâ). à Âóçëóâàòі íàòðóäæåíі äóáè âàæêî ðîçêèíóëè íåðóõîìі øàòðà (Ì. Ñòåëüìàõ).
Відновіть речення, уживаючи на
відній часовій формі, й запишіть. Скористайтеся довідкою.
1. Çà âіêíàìè ãîòåëþ ... (ìèí. ÷.) і ... (ìèí. ÷.) âå÷іðíіì ñÿé-
âîì ñòàðîâèííèé Ëüâіâ (Ì. Ñòåëüìàõ). 2. Êðіçü çàãàëüíèé ãàìіð þðáè, ùî ... (òåï. ÷.) і ... (òåï. ÷.) íàâêîëî ìåíå, ÷óþ ÿêèéñü çíàéîìèé ãîëîñ (Ï. Êîëåñíèê).
ДОВІДКА. Ïåðåëèâàòèñÿ, øóìіòè.
3-òÿ ìåðçíå, ÷óє, êðè÷èòü, ãîїòü ìåðçíóòü, ÷óþòü, êðè÷àòü, ãîÿòü Òåïåðіøíіé ÷àñ
Äієñëîâà òåïåðіøíüîãî ÷àñó îçíà÷àþòü äії, ÿêі âіäáóâàþòüñÿ
НАПРИКЛАД:
â ìîìåíò ïîâіäîìëåííÿ ïðî íèõ. НАПРИКЛАД: øóêàþ, ôàðáóєìî, ñïіëêóєòüñÿ, âіäïî÷èâàþòü. Äієñëîâà òåïåðіøíüîãî ÷àñó çìіíþєìî çà îñîáàìè òà ÷èñëàìè.
1-øà ìåðçíó, ÷óþ, êðè÷ó, ãîþ ìåðçíåìî, ÷óєìî, êðè÷èìî, ãîїìî
2-ãà ìåðçíåø, ÷óєø, êðè÷èø, ãîїø ìåðçíåòå, ÷óєòå, êðè÷èòå, ãîїòå
їñòè
áóòè є
Çâåðíіòü óâàãó!
Ó 1-é îñîáі ìíîæèíè â çàêіí÷åííÿõ äієñëіâ âèñòóïàє î: õîäèìî, ãîâîðèìî, ïèøåìî. Ôîðìè áåç êіíöåâîãî î (õîäèì, ãîâîðèì, ïèøåì) äîïóñòèìі ëèøå â õóäîæíüîìó òà â ðîçìîâíîìó ñòèëÿõ.
І. Утворіть від поданих дієслів і запишіть форми 1-ї особи однини та множини теперішнього часу. Виділіть закінчення в утворених дієсловах.
ЗРАЗОК. Âèõîäèòè – âèõîäæ ó , âèõîä èìî .
Áåðåãòè, ìîðîçèòè, ïðîñèòè, õîäèòè, ïåêòè, їçäèòè, ìàñòèòè.
ІІ. Назвіть звуки, що прочергувалися.
І. Прочитайте речення, ставлячи
пропуску дієслова у відповідній формі теперішнього часу Скористайтеся словами-підказками.
î÷èùàòè
1. Õîëîä і ñïåêà íåãàòèâíî ... íà íàøі äåâàéñè. 2. Àêòèâàöіÿ ðåæèìó ïîëüîòó òåõíі÷íî ... ïðîöåñ çàðÿäæàííÿ ñìàðòôîíà.
3. Àêóìóëÿòîðè ñìàðòôîíіâ íå ... ñòîâіäñîòêîâîї çàðÿäêè é ïîâíîї ðîçðÿäêè. 4. Äáàéëèâі êîðèñòóâà÷і ïåðіîäè÷íî ... ñâîї äåâàéñè âіä áðóäó. 5. Åêðàí ñìàðòôîíà ... òêàíè-
íîþ ç ìіêðîôіáðè.
ІІ. Поясніть лексичні значення виділених слів. Яке з них є однозначним, а яке –багатозначним? За потреби скористайтеся словником.
Çâåðíіòü óâàãó!
Äієñëîâà íà -òüñÿ ïèøåìî ç ì’ÿêèì
Äîâàðþєò..ñÿ, çíàõîäèø..ñÿ, ñåëèø..ñÿ, îãðèçàþò..ñÿ, îáäèâëÿєø..ñÿ, ÷іïëÿþò..ñÿ, áóäóєø..ñÿ, çðèâàєò..ñÿ, ñêî÷óþò..ñÿ, îä-
âåðòàєø..ñÿ, âіäøòîâõóєò..ñÿ, ïåðåïèñóєø..ñÿ, õâàëèò..ñÿ.
КЛЮЧ . Підкресліть у кожному слові
Якщо ви правильно виконали завдання, то з підкреслених букв прочитаєте закінчення прислів’я «Пусти осот у город – ... »
ІІ. Запишіть виділені
ó ìàðàôîí-
çàáіãó â Ìàëàéçії. Æàêëіí áіãëà â ãðóïі ëіäåðіâ. Ðàïòîì âîíà ïîìіòèëà, ùî íåïîäàëіê áіã õëîïåöü, ó ÿêîãî íå áóëî îáîõ ðóê. Áóëî äóæå ñïåêîòíî. Äіâ÷èíà ñõîïèëà çі ñïåöіàëüíîãî ñòîëèêà ïëÿøêó ç âîäîþ і äîïîìîãëà ñïîðòñìåíó âòàìóâàòè ñïðàãó.
Âîíè ïðîáіãëè ïëі÷-î-ïëі÷ 28 êіëîìåòðіâ. І ëèøå çà ÷îòèðè
êіëîìåòðè äî ôіíіøó Æàêëіí êèíóëàñü óïåðåä.
Äî ôіíіøó âîíà ïðèéøëà äðóãîþ ñåðåä æіíîê. Ïіñëÿ çàêіí÷åííÿ ìàðàôîíó êåíіéñüêà ñïîðòñìåíêà çàÿâèëà, ùî ó ñâіòі іñíóþòü
çíà÷íî âàæëèâіøі ðå÷і, íіæ çîëîòà ìåäàëü (Çà ìàòåðіàëàìè іíòåðíåò-âèäàíü).
ІІ. Перебудуйте усно текст, замінюючи
ми у формі теперішнього часу.
хачів / слухачок? ІІІ. Уявіть, що після
сменки.
Ðåïîðòåð: ×è ââàæàєòå âè ñâіé ó÷èíîê ãåðîї÷íèì?
Æàêëіí: ... Ðåïîðòåð: ×è øêîäóєòå,
ЗРАЗОК. ßáëóêî, îñâÿ÷åíå ðîñîþ, ïðîñòÿãàє (òåïåð. ÷., 3 îñ., îäí.) ÿáëóíÿ ìåíі (Ñ. Áàáіé).
1. Ùå ïàõíå ñіíî, ùå ðîÿò..ñÿ îñè (Ë. Êîñòåíêî). 2. Ñåðïåíü ñêðàäàєò..ñÿ òèõî ðàíêîâèì õîëîäîì (Þ. Іçäðèê). 3. Ó ïîøóêàõ âîäè і õëіáà іäó ÿ ïî çåìëі (Ì. Ñèíãàїâñüêèé). 4. Çîëîòèì âіíöåì ïіäіéìàєò..ñÿ ìіñÿöü, ïåðåëèâàþò..ñÿ ðіçíèìè êîëüîðàìè çîðі (Ì. Ñòåëüìàõ). 5. Òè çàëèøàєø..ñÿ â ìîїõ ñïîãàäàõ (À. Ëþáêà).
6. Ëåãêî-ëåãêî íà ñòîëі äèõà áóõàíåöü ïøåíè÷íèé (І. Æèëåíêî).
ІІ. Випишіть одне дієслово (на вибір) та змініть його за особами й числами.
17. ÌÈÍÓËÈÉ ×ÀÑ ÄІЄÑËІÂ
ним значенням.
1. À íàä ëóãîì ìàéîðіëà âåñåëêà. à 2. Ó ñòðі÷öі íîâèí ïðîòÿãîì òèæíÿ ìàéîðіëî îãîëîøåííÿ.
3. Íàä êîæíèì êóðåíåì ìàéîðіâ ïðàïîð. À êîëèâàòèñÿ ïіä äієþ âіòðó Á íåâèðàçíî âèäíіòèñü óäàëèíі Â ç’ÿâëÿòèñÿ íà êîðîòêèé ÷àñ і çíèêàòè ç ïîëÿ çîðó Б. У формі якого часу
Çíà÷åííÿ і òâîðåííÿ
ієñëîâà ìèíóëîãî ÷àñó îçíà÷àþòü äії, ÿêі âіäáóâàëèñü àáî âіäáóëèñÿ äî ìîìåíòó ïîâі
øóêàâ, ôàðáóâàëà, ñïіëêóâàëèñÿ, âіäïî÷èâàëè. Ôîðìè äієñëіâ ìèíóëîãî ÷àñó óòâîðþєìî âіä îñíîâè íåîçíà÷åíîї ôîðìè* çà äîïîìîãîþ ñóôіêñіâ -â, -ë-.
Форми
÷îëîâі÷îãî ðîäó -â ðîçêàçàòè ðîçêàçàâ
æіíî÷îãî ðîäó
ñåðåäíüîãî ðîäó ìíîæèíè -ë-
ðîçêàçàëà ðîçêàçàòè ðîçêàçàëî ðîçêàçàëè
* Îñíîâîþ íåîçíà÷åíîї ôîðìè äієñëîâà є її ÷àñòèíà áåç ñóôіêñà -òè: ïèñàòè.
ßêùî îñíîâà íåîçíà÷åíîї ôîðìè äієñëîâà çàêіí÷óєòüñÿ íà ïðèãîëîñíèé, òî ôîðìó ìèíóëîãî ÷àñó ÷îëîâі÷îãî ðîäó óòâîðþєìî áåç ñóôіêñà -â. Н АПРИКЛАД: áіãòè – áіã, íåñòè – íіñ.
НАПРИКЛАД:
Ïіä ÷àñ òâîðåííÿ ôîðì ìèíóëîãî ÷àñó ìîæå çíèêàòè ñóôіêñ -íó. Н АПРИКЛАД: ìåðçíóòè – ìåðç; çàñëàáíóá òè – çàñëàá; ñîõíóòè – ñîõ і õ ñîõíóâ; ùåçíóòè – ùåç і ùåçíóâ.
НАПРИКЛАД:
Äієñëîâà ìèíóëîãî ÷àñó çìіíþєìî çà ÷èñëàìè, à â îäíèíі – ùå é çà ðîäàìè.
І. Спишіть сполучення слів, замінюючи
дієслова формою множини минулого часу.
Ìðіÿòè ïðî âіäïî÷èíîê, áåðåãòè ÿê çіíèöþ îêà, ëіòàòè âèñîêî, ëåòіòè íàä ìîðåì, òðÿñòè ãðóøó, ìîëîòèòè ÿ÷ìіíü, ïîëîòè êàðòîïëþ, ñìіÿòèñÿ íà êóòíі, âèñîõíóòè íà ñîíöі, ïðîìîêíóòè äî íèòêè.
ІІ. Знайдіть серед записаних сполучень фразеологізми.
КОЛО ДУМОК. Поміркуйте, від якого слова утворено дієслова
Ãðóïà À. Ïåðåíîñèòè, ïåðåíåñòè, âіäâîçèòè, âіäâåçòè, çâèêíóòè.
Ãðóïà Á. Âіäíîñèòè, âіäíåñòè, çàâîçèòè, çàâåçòè, ùåçíóòè.
ІІ. Прочитайте вголос утворені дієслова, правильно їх наголошуючи.
Çâåðíіòü óâàãó!
Іíêîëè â çíà÷åííі ìèíóëîãî ÷àñó ñïåöіàëüíî âæèâàþòü äієñëîâà ó ôîðìі òåïåðіøíüîãî ÷àñó. Ó òàêèõ âèïàäêàõ òåïåðіøíіé
÷àñ íàäàє ðîçïîâіäі áіëüøîї âèðàçíîñòі òà є çàñîáîì íàáëèæåííÿ
ïîäіé ìèíóëîãî äî ñëóõà÷іâ / ñëóõà÷îê. НАПРИКЛАД: Çàõîäæó
ÿ ìèíóëîї ñåðåäè â êіìíàòó é áà÷ó äèâî. І.Прочитайте
про юного музиканта, який
ÌÓÇÈÊÀ Â
Âіäãàíÿþ÷è ñóìíі ñïîãàäè, Ñåðãіé ðîçãëÿäàâ àêòîâèé çàë. Ó êóòі áіëÿ
ñöåíè ïîìіòèâ ôîðòåïіàíî. Õëîï÷èê ïіäòÿãíóâ êðіñëî, ñіâ і áîÿçêî òîðêíóâñÿ ïàëüöÿìè êëàâіø. Ïîòіì çàïëþùèâ î÷і і... ïî÷àâ ãðàòè! Ìåëîäіÿ âіäëóíþ-
âàëà â ïîðîæíüîìó çàëі, çàïîâíþþ÷è
ñîáîþ ââåñü ïðîñòіð. Ñåðãіé âèêîíóâàâ âàëüñ Øîïåíà, ÿêèé ãîòóâàâ äî êîíêóðñó â Ïîëüùі. Âіí áîÿâñÿ ðîçïëþùèòè î÷і é ïðîäîâæóâàâ ãðàòè íàîñëіï. Íå ÷óâ
ìóçèêè, àëå âіä÷óâàâ, ùî ïàëüöі âñå ïàì’ÿòàþòü і íå ñõèáëÿòü... Ðàïòîì ßðèíêà ðîçïðîñòåðëà ðóêè é ïðèòèñíóëàñÿ äî ôîðòåïіàíî âñіì òіëîì. Її î÷і çàñÿÿëè ÿêèìîñü äèâíèì áëèñêîì, à íà
ãóáàõ ç’ÿâèëàñÿ ëåäü ïîìіòíà óñìіøêà...
Äëÿ ìàëåíüêîї äіâ÷èíêè öå áóëî íàéäèâîâèæíіøå é íàéïðåêðàñíіøå ïåðåæèâàííÿ çà îñòàííі ðîêè...
ІІ. Випишіть із тексту
1. ßê ãіìíàñòèêà âèïðÿìëÿє òіëî, òàê ìóçèêà âèïðÿìëÿє
1. Åêñêóðñîâîä ïðèâîäèâ öіêàâі ôàêòè. 2. Äіâ÷àòà ÿâëÿëèñÿ ãіäíèìè ñóïåðíèöÿìè. 3. Ïîäàðóíîê çàâåðíóëè â ïàïіð. 4. Òàòî íå çàñòàâëÿâ áàãàòî їñòè. 5. Áîêñåðè ïðèéìàëè ó÷àñòü ó çìàãàííÿõ. 6. Õóäîæíèê ïîëîæèâ êàðàíäàø і âèêëþ÷èâ îñâіòëåííÿ.
Виконайте завдання одного з варіантів.
Варіант А. Напишіть твір (5–6 речень) на тему «А за вікнами плакав дощ». Використайте кілька дієслів у формі минулого часу, що означають випадання дощу. За потреби скористайтеся довідкою.
Äîâіäêà Øóìіòè, äçâåíіòè, іòè, êàïàòè, ïåðіùèòè, ñіÿòèñÿ, ìðÿ÷èòè, ìæè÷èòè, íàêðàïàòè, êðàïîòіòè, ëèòè, ñòóêàòè, ðèíóòè, øóðõîòіòè.
Варіант Б. Напишіть жартівливу розповідь (6–7 речень) про те, як ви з другом / подругою
із рідних
спортивних змагань (конкурсу ерудитів). Використайте кілька фразеологізмів
минулого часу.
іäêà Áàãàòіòè äóìêîþ, çàäèðàòè íîñà, áèòè áàéäèêè, áèòèñÿ îá çàêë á àä, ëàìàòè ãîëîâó, çöіïèòè çóáè, óçÿòè íà ñåáå áàãàòî, âіä÷óòè êðèëà çà ïëå÷èìà.
18. ÌÀÉÁÓÒÍІÉ ×ÀÑ ÄІЄÑËІÂ
Ïðî îñîáëèâîñòі òâîðåííÿ äієñëіâ ìàéáóòíüîãî ÷àñó
òà ïðî çìіíþâàííÿ їõ çà îñîáàìè é ÷èñëàìè
А. Прочитайте повідомлення та визначте, з якою
створено. У столичному Національному театрі імені Івана Франка відбудеться
Недоконани й
Ôîðìè äієñëіâ ìàéáóòíüîãî ÷àñó
Ïðîñòà Äî îñíîâè íåîçíà÷åíîї ôîðìè äієñëîâà äîäàєìî îñîáîâå çàêіí÷åííÿ: çáåðåãòè
çáåðåæó, çáåðåæåø, çáåðåæóòü
Ñêëàäíà Äî íåîçíà÷åíîї ôîðìè äієñëîâà äîäàєìî ñóôіêñ òà îñîáîâå çàêіí÷åííÿ: áåðåãòè
áåðåãòèìó, áåðåãòèìåø, áåðåãòèìóòü
Ñêëàäåíà Äî íåîçíà÷åíîї ôîðìè äîäàєìî äієñëîâîçâ’ÿçêó â îñîáîâèõ ôîðìàõ ìàéáóòíüîãî ÷àñó: áóä ó áåðåãòè, áóä åø áåðåãòè, áóäóòü áåðåãòè
І.Прочитайте речення. Знайдіть дієслова майбутнього часу, визначте їхню форму (проста, складна, складена) та вид. На яке питання відповідає кожне дієслово?
1. ß ïðèíåñó іç ñàäó ïіçíі êâіòè, і äîù äî ðàíêó áóäå øåïîòіòè (Ì. Ëóêіâ).
2. Íàä Äíіïðîì æóðàâëі çíîâó áóäóòü âіòàòü Óêðàїíó (Â. Ñîñþðà). 3. Ìіñòî ñàìî
ïåðåòâîðþâàòèìå ñåáå, øóêàòèìå іíøó, íîâó ÿêóñü äîñêîíàëіñòü (Î. Ãîí÷àð).
ІІ. Розберіть за будовою виділені слова.
íàïèøåìî áóäóâàòèì ó á
І. Запишіть сполучення слів, уставляючи на місці пропуску дієслова майбутнього часу, які відповідають на подані питання.
ЗРАЗОК. (Ùî ðîáèòèìó ? ) ... êðàñîþ ñâіòó – ìèëóâàòèìóñü êðàñîþ ñâіòó. (Ù î çðîáëþ? ) ... öіêàâèé ìàðøðóò; (ùî çðîáèø? ) ... êâèòîê íà ïîòÿã; (ùî çðîáèìî? ) ... іñòîðè÷íèé ìóçåé; (ùî á óäåìî ðîáèòè ? ) ... ÷åðåç ìіñòîê íà âåëîñèïåäі; (ùî çðîáë ÿòü ? ) ... íà ïàì’ÿòü; (ùî ðîáèòèìåìî ? ) ... ñòàðîâèííі
áóäіâëі; (ùî çðîáèìî?) ... íà íàéâèùó áóäіâëþ; (ùî ðîáèò èìó?) ... âðàæåííÿìè âіä ïîäîðîæі.
òà ÷èñëàìè.
1-øà ñêàæó ñêàæåìî âèâ÷ó âèâ÷èìî
2-ãà ñêàæåø ñêàæåòå âèâ÷èø âèâ÷èòå
3-òÿ ñêàæå ñêàæóòü âèâ÷èòü âèâ÷àòü
Особа
Складна форма Складена форма Однина Множина Однина Множина
1-øà êàçàòèìó êàçàòèìåìî áóäó êàçàòè áóäåìî êàçàòè
2-ãà êàçàòèìåø êàçàòèìåòå áóäåø êàçàòè áóäåòå êàçàòè
3-òÿ êàçàòèìå êàçàòèìóòü áóäå êàçàòè áóäóòü êàçàòè
Особа Однина Множина 1-øà äàì ïîїì âіäïîâ¾ì äàìî ïîїìî âіäïîâіìî 2-ãà äàñè ïîїñè âіäïîâіñè äàñòå ïîїñòå âіäïîâіñòå 3-òÿ äàñòü ïîїñòü âіäïîâ¾ñòü äàäóòü ïîїäÿòü àëå: äàäóòü âіäïîâіäü Çìіíþâàííÿ
Ïðîñòі ôîðìè ìàéáóòíüîãî ÷àñó âіä äієñëіâ íà -âіñòè (âіäïîâіñòè, ðîçïîâіñòè òîùî), à òàêîæ âіä äієñëіâ äàòè (ðîçäàòè), ïîїñòè (âèїñòè, ç’їñòè) óòâîðþєìî òà çìіíþєìî çà îêðåìèì çðàçêîì.
Çâåðíіòü óâàãó!
Ó 2-é îñîáі îäíèíè äієñëîâà äàì, ïîїì, âіäïîâіì òîùî ìàþòü
ôîðìó äàñè, ïîїñè, âіäïîâіñè (áåç êіíöåâîãî [ø]).
І. Прочитайте вірш від першої особи, утворюючи від поданих у дужках слів дієслова майбутнього часу. Визначте вид та форму дієслів.
(Ñõèëèòèñü) íàä êâіòêîþ ó ëóçі,
Âîäè (íàïèòèñÿ) ç äæåðåëà,
Іç ïàñòóøêàìè â ëіñîñìóçі Êðàé íåçíàéîìîãî ñåëà
Áіëÿ áàãàòòÿ (ïî÷àêëóâàòè),
(Çâàðèòè) êóëіø ó êàçàíі, –
І (ïîñìіÿòèñü), і (ïîñóìóâàòè),
І (âіäïî÷èòè) ïðè âîãíі. Ì. Ëóêіâ
ІІ. Змініть за особами
Спишіть словосполучення, утворюючи
нини майбутнього часу Ïðîñèòè âèáà÷åííÿ, ïîïðîñèòè âèáà÷åííÿ, ïîìàíäðóâàòè ñåëàìè, ìàíäðóâàòè ñåëàìè, âіäïîâіäàòè íà çàïèòàííÿ, âіäïîâіñòè íà çàïèòàííÿ, їñòè ìîðîçèâî, ç’їñòè ìîðîçèâî.
І. Доберіть до поданих складених форм дієслів відповідні складні форми майбутнього часу й запишіть. Виділіть у дібраних дієсловах особові закінчення.
ЗРАЗОК. Áóäåø ÷èòàòè – ÷èòàòèì åø .
Áóäó âіäïîâіäàòè, áóäåø ôîòîãðàôóâàòèñÿ, áóäå ðîçïîâіäàòè, áóäåìî ñóìóâàòè, áóäåìî ìàíäðóâàòè, áóäåòå îáâèíóâà÷óâàòè,
áóäåòå âіäïîâіäàòè, áóäóòü ìîâ÷àòè, áóäóòü ñìіÿòèñÿ.
ІІ. Складіть і запишіть одне речення, використавши два дібраних дієслова.
І. Прочитайте й зіставте подані уривки текстів. Що в них спільного, а що –відмінного? Які з них є медіатекстами?
Íàñ íå çíèùèòè, íàñ áåðåæå ñèëà òðüîõ ôîðì ìàéáóòíüîãî ÷àñó: ìè ïѕäåìî, іòèìåìî, áóäåìî éòè äî ïåðåìîãè ïîïðè âñå (Ç âіäåîðîëèêà «Óêðàїíñüêà äàє ñâîáîäó!»).
Ïàâëèê âèñîêî ïіäíÿâ êîçàöüêó ñóðìó é ñêàçàâ: «Äіäó ßêèìå, ÿê ìîñêàë
виразно, образно
Варіант А. Складіть усно фантастичну розповідь (6–8 речень) на
майбутнього часу.
Варіант Б. Складіть усно розповідь (6–8 речень) на тему «Моє місто (село) через 20 років». Використайте дієслова у формі майбутнього часу. І. Спишіть прислів’я, утворюючи
у
дієслів форми майбутнього часу.
1. Óñå (ìèíóòèñÿ), îäíà ïðàâäà (îñòàòèñÿ). 2. Õîëîäíèì ñëîâîì òè ñåðöÿ íå (çàïàëèòè). 3. Ðàç (îïåêòèñÿ), äðóãèé – (îñòåðåãòèñÿ). 4. Íà ÷óæîìó êîíі íå (íàїçäèòèñÿ), íà ÷óæîìó äîáðі íå (ðîçáàãàòіòè). 5. Ç äîáðèì (ïîæèòè) –äîáðå é (ïåðåéíÿòè), ç ëèõèì (çіéòèñÿ) – і ñâîãî (ïîçáóòèñÿ). 6. Íå õîäè äî âîäè, òî íå (âòîïèòèñÿ). 7. Ç ðîçóìíèì ðîçóìó (íàáðàòèñÿ), à ç äóðíèì îñòàííіé (çàãóáèòè).
ІІ. Пригадайте й запишіть 2–3 прислів’я, у яких є дієслова у формі
нього часу.
19. ÄІЄÑËÎÂÀ І ÒÀ
Ïðî íàïèñàííÿ å (є), è (ї) â îñîáîâèõ çàêі
ієñëîâà òåïåðіøíüîãî ÷àñó òà
ïðîñòîї і ñêëàäíîї ôîðì ìàéáóòíüîãî
÷àñó ïîäіëåíî íà äâі äієâіäìіíè –
ïåðøó é äðóãó.
Äî І äієâіäìіíè íàëåæàòü äієñëîâà, ÿêі â 3-é îñîáі ìíîæèíè ìàþòü çàêіí-
÷åííÿ . НАПРИКЛА
Îñâіòëþє, ñïëþ, çëèâàþ, êîëÿäóє, ìіñèòü, âäàðÿòü, çâîëіêàєø, äàðóþòü, çëіòàє, óøïàðÿòü, êèäàє, äèâèòüñÿ, ñòîþ, îñòåðіãàєòüñÿ, êîëèøóòü, âіäõîäèòü, óìієø.
КЛЮЧ Підкресліть у кожному слові другу
завдання, то
Áóêâè å (є), è ( ї)
çàêіí÷åííÿõ (êðіì 1-ї îñîáè îäíèíè òà 3-ї îñîáè ìíîæèíè) ìàþòü áóêâó è .
Ïîëîùåòåñü, çáåðåæåìî, ãóðêîòèòå, ïîëåìî, ãîâîðèòü, êëè÷åø, ñòðèæåòå, ñêëåїòå, óñìіõàєòåñÿ, ïîáà÷èìî, їçäèø, ðóøèòå. ІІ. Провідміняйте за особами в множині дієслова пишу, спішу Позначте закінчення в усіх дієсловах. І дієвідміна
є)
íàïèøåø ïðàöþєìî
íàïèøåìî ïðàöþєø
íàïèøåòå ïðàöþєòå
дієвідміна
ëþáèøá ïîñòîїø ëþáèìîá ïîñòîїìî ëþáèòåá ïîñòîїòå І. Спишіть, уставляючи на місцях пропусків букву е (є) або и (ї) Підкресліть й обґрунтуйте орфограму «Букви е (є), и (ї) в особових
Âàíòàæ..ìî, òÿãí..ìî, êîëèø..ìî, ïåðåáîðþ..ìî, çàêðè÷..ìî, êëå..ìî, ðåãî÷..ìî, ïîëåò..ìî, ÷èòàòèì..ìî, ïîëàãîä..ìî, ñóìóâàòèì..ìî, çíèêí..ìî, çâàð..ìî, ñêàæ..ìî, ñïå÷..ìî. ІІ. Складіть і запишіть речення
(на вибір), не змінюючи його форми. КОЛО ДУМОК. Чому в закінченнях особових
– букву и?
áóðêî÷åø (âіä áóðêîòàòè)
õðîïåø (âіä õðîïòè)
ñòåëåø (âіä ñëàòè)
áóðêîòèø (âіä áóðêîòіòè)
õðîïèø (âіä õðîïіòè)
ñòåëèø (âіä ñòåëèòè)
І. Запишіть подані слова у формі 2-ї особи однини та множини. Позначте закінчення.
ЗРАЗОК. Êðó÷ó – êðóò èø, êðóò èòå.
Êàæó, ïåðåìîæó, âèðîñòó, ãîâîðþ, ïèøó, óñìіõàþñÿ.
ІІ. Змініть за особами в однині й множині одне з поданих дієслів (на вибір). Виконайте тестові завдання.
1. До І дієвідміни належать обидва слова в рядку
À ðîáèìî,
3. Букву
À òî÷..ìî, ëþá..ìî Â êðóò..ìî, ñêëà ä..ìî
Á âàð..ìî, ñîï..ìî Ã òèñí..ìî, ðîçíîñ..ìî
4. Орфографічну помилку допущено в реченні
À Ñêàæåø – íå âåðíåø, íàïèøåø – íå çіòðåø.
Á I çà õîëîäíó âîäó íå âѕçüìåòüñÿ.
Â Ç ëåäàðåì ïîâåäåøñÿ – ãîðÿ íàáåðåøñÿ.
Ã Âіä ñâîєї òіíі íå ñõîâà їøñÿ.
ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. І. Хтось із вас має виписати дієслова, у яких на місцях пропусків пишемо букву е (є), а хтось – у яких на місцях пропусків пишемо букву и (ї) Перевірте спільно, чи не використали ви однакові дієслова.
Ïåðåâåðí..ìî, ïåðåðîá..ìî, âіä÷èí..ø, ïðèїä..òå, êðè÷àòèì..òå, çàñìàæ..ìî, óñìіõà..òüñÿ, çâàð..ìî, âèñòî..ìî, ïðîїäàòèì..ø.
ІІ. Складіть і запишіть з одним дієсловом (на вибір) речення. І. Спишіть речення, замінюючи подані в дужках слова дієсловами у формі теперішнього часу. Підкресліть граматичні основи.
1. Òè ñèíіì íåáîì (äèâèòèñÿ) íà ìåíå... (Ã. ×óáàé). 2. Æèòòєâà íèâà (êîëîòèñÿ) ñòåðíåþ (Î. Äîâãîï’ÿò). 3. Ìàéáóòíіì ìè (ìàðèòè), à ñó÷àñíèì (ãîðäóâàòè) (Ã. Ñêîâîðîäà). 4. Êîæíèé öâіò íà ñâîєìó ñòåáëі (ðîçïóñêàòèñÿ). 5. Ï’ÿòü äíіâ òè (ðîáèòè), à äâà (âіäïî÷èâàòè). 6. Êîæåí çâіð ñâîєї ñòåæèíè (òðèìàòèñÿ).
7. І êàøі ìè íå (õîòіòè), і ïî âîäó íå ïіäåìî (Íàð. òâîð÷іñòü).
ІІ. Надпишіть над кожним дієсловом його дієвідміну
20. ÑÏÎÑÎÁÈ ÄІЄÑËІÂ
Ïðî çíà÷åííÿ òà òâîðåííÿ äієñëіâ äіéñíîãî, óìîâíîãî é íàêàçîâîãî ñï
Äіéñíèé
ùî ð îáëþ?
ùî ç ð îáëþ ?
ùî ðîáèâ?
ùî ç ð îáèâ ?
ù î ð îáèòèì ó ?
Óìîâíèé
ùî ðîáèâ áè ?
ùî çðîáèâ áè ?
Íàêàçîâèé
ùî ð îáè ? ùî çðîáè ?
ù î ð îá і ìî ?
Ðåàëüíó äіþ (ñòàí),
ÿ êà â і äá ó âà є òüñÿ, âіäáóëàñÿ ÷è âіäáó-
âàòèìåòüñÿ
ìàëþþ
ìàëþâàâ
íàìàëþâàâ
ìàëþâàòèìó
Äіþ (ñòàí), ìîæëèâó çà ïåâíèõ óìîâ àáî
áàæàíó
ùî ç ð îá і ìî ? Ï ð îõàííÿ, âè ì î ãó , íàêàç, çàêëèê, ïîðàäó
ìàëþâàâ áè íàìàëþâàâ áè
ìàëþé
íàìàëþé
íàìàëþéìî
Ëèøå äієñëîâà äіéñíîãî ñïîñîáó âêàçóþòü íà ÷àñ äії: òåïåðіøíіé, ìèíóëèé, ìàéáóòíіé.
Óìîâíèé ñïîñіá
Äієñëîâà óìîâíîãî ñïîñîáó òâîðèìî äîäàâàííÿì äî ôîðì
áè (á) á áè ПОРІВНЯЙМО:
ìèíóëîãî ÷àñó àáî äî íåîçíà÷åíîї ôîðìè ÷àñòêè áè . Ïðè
öüîìó ïіñëÿ ãîëîñíîãî çâóêà âæèâàєìî , à ïіñëÿ ïðèãîëîñíîãî – . П О РІВНЯЙМ О: ñïіâàâ áè, ñïіâàëà á, ñïіâàëè á, çàñïіâàòè á. ×àñòêó áè ç äієñëîâîì ïèøåìî îêðåìî. Âîíà ìîæå áóòè áіëÿ äієñëîâà àáî âіääàëåíà âіä íüîãî іíøèìè ñëîâàìè. П О РІВН ЯЙМ О: 1. Ñüîãîäíі êîæíèé êðîê õîòіâ áè áóòè âàëüñîì (Î. Òåëіãà). 2. ß á òîáі ïіñíþ ïðèíіñ, ÿêùî ìîæíà
áè (á)
1. Êîëèøå ðàäî ÿáëóíÿ ó êðîíі òåïëî çåìíå â äîëîíÿõ-ïåëþñòêàõ (Ì. Áîðîâêî). 2. Ïðèñíèñü ìåíі êâіòêîþ â ëóçі, õìàðèíêîþ â íåáі ïðèñíèñü... (Ì. Ëóêіâ). 3. Íå çàòóëÿé ìåíі, õìàðèíî, äîëèí і ãіð (Â. Áåðåçîâñüêèé). 4. ß á íàâіòü ñîíöþ
íàäÿãíóëà âіíîê іç æèòíіõ êîëîñêіâ! (Ë. Ðóáàí). 5. Íàìàëþþ âіòåð òèõèé, íіæíèé, íàìàëþþ ãðîçîâèé і ñíіæíèé (Ñ. Æóïàíèí). 6. Ìåíі á ñîïіëêó äåñü çíàéòè ÷è ñêðèïêó (Ë. Ñîëîí÷óê).
І.Відновіть прислів’я, поєднуючи їхні частини з обох колонок. Запишіть, розкриваючи дужки. Визначте спосіб використаних дієслів.
ßêáè íà êðîïèâó íå ìîðîç, Êîëè (á, áè) çíàâ, äå âïàäåø, Áóëà (á, áè) îõîòà,
ßêáè õëіá òà îäåæà, Êîëè (á, áè) êіçêà íå ñêàêàëà, ïіäå íà ëàä óñÿêà ðîáîòà. òî (á, áè) і íіæêè íå çëàìàëà.
âîíà (á, áè) óñіõ ëþäåé ïîæàëèëà. ñîëîìêè ïіäñòåëèâ (á, áè). їâ (á, áè) êîçàê ëåæà.
ІІ. Доберіть дієслово у формі умовного способу. Складіть і запишіть із
складне речення.
Íàêàçîâèé ñïîñіá
ієñëîâà íàêàçîâîãî ñïîñîáó çìіíþєìî çà îñîáàìè é ÷èñëàìè.
Особа Однина Множина Однина Множина
1-øà – ïðîáà÷ìî – äîïîìîæ¾ìî (-ѕì)
2-ãà ïðîáà÷ ïðîáà÷òå äîïîìîæè äîïîìîæіòü
3-òÿ õàé ïðîáà÷èòü õàé ïðîáà÷àòü íåõàé äîïîìîæå íåõàé äîïîìîæóòü
Ôîðìè 3-ї îñîáè äієñëіâ íàêàçîâîãî ñïîñîáó óòâîðþєìî çà äîïîìîãîþ ÷àñòîê õàé, íåõàé. Н АПРИКЛАД: õàé ïèøå, õàé ïèøóòü, íåõàé ïðèáіæèòü, íåõàé ïðèáіæàòü. Âіä äієñëіâ äîïîâ¾ñòè, ðîçïîâ¾ñòè âæèâàєìî ôîðìè: äîïîâіäàé (âіä äîïîâіäàòè), ðîçïîâіäàé (âіä ðîçïîâіäàòè).
НАПРИКЛАД:
іäíîñüñÿ, ïîãëÿíüìî.
ЗРАЗОК. Ïàì’ÿòàþ – ïàì’ÿòàé, ïàì’ÿòàéìî, ïàì’ÿòàéòå, õàé ïàì’ÿòàє, õàé ïàì’ÿòàþòü.
Âіäðіçàþ, âèõîäæó, êðè÷ó.
ІІ. Складіть і запишіть з одним утвореним дієсловом речення із звертанням.
Напишіть у формі спонукальних речень п’ять правил поведінки на дорозі. Виділіть (підкресліть) дієслова в наказовому способі. За потреби скористайтеся довідковими джерелами або поданим текстом.
ÑÂІÄÎÌÈÉ ÏІØÎÕІÄ
Ïåðåõîäèòü äîðîãó ëèøå â äîçâîëåíèõ ìіñöÿõ і íіêîëè
íå âèáіãàє íà íåї.
Íå õîäèòü і íå ñòîїòü óïðèòóë äî ïðîїæäæîї ÷àñòèíè.
Ó òåìíó ïîðó äîáè êîðèñòóєòüñÿ ñâіòëîïîâåðòàëüíèìè åëåìåíòàìè.
Ðóõàþ÷èñü ïî òðîòóàðàõ, òðè-
ìàєòüñÿ ïðàâîãî áîêó.
Ðîçóìіє, ùî ãðàòèñÿ íà äîðîçі é íà òðîòóàðі ïîáëèçó äîðîãè äóæå íåáåçïå÷íî.
Îáèðàє áåçïå÷íі ìіñöÿ äëÿ ïðîãóëÿíêè.
Çâåðíіòü óâàãó!
ІÍÊÈ ÍÀ ÄÎÐÎÇІ
1. Çíіìіòü íàâóøíèêè é
ñõîâàéòå òåëåôîí, ïåðåõîäÿ÷è äîðîãó.
2. ... 3. ... 4. ... 5. ... 6. ...
Ó òâîðåííі ôîðì íàêàçîâîãî ñïîñîáó íå âèêîðèñòîâóєìî ÷àñòêè äàâàé, äàâàéòå. ПОРІВНЯЙМО: Правильно НЕправильно
заспіваймо розкажімо давай заспіваємо давайте розкажемо
І. Прочитайте речення, поясніть суть допущених помилок. Відредагуйте речення (усно)
1. Äðóçі! Äàâàéòå ãîâîðèòè ïðî íàøі äîñÿãíåííÿ. 2. Äіâ÷àòà, äàâàéòå ïîñëóõàєìî ïіñíþ! 3. Îêñàíî, äàâàé íàïèøåìî òâіð ðàçîì. 4. Ìàìî, äàâàé ïіäåìî íà ïðîãóëÿíêó! 5. Õëîïöі, äàâàéòå ïîїäåìî â Êàðïàòè íàñòóïíîãî ðîêó. 6. Ìàêñèìå, äàâàé íå áóäåìî ïðî öå ñïåðå÷àòèñÿ. 7. Äіòè, äàâàéòå âñі ðàçîì ïðèáåðåìî â êіìíàòі. ІІ. Складіть і
ßÊÁÈ ß
î÷îëèâ / î÷îëèëà êðàїíó... ñòàâ / ñòàëà êіíîçіðêîþ...
ìàâ / ìàëà ÷àðіâíó ïàëè÷êó...
çíàâ / çíàëà ìîâó òâàðèí...
óìіâ / óìіëà ëіòàòè...
І. Спишіть речення, замінюючи
особовим дієсловом умовного способу
1. (Áóòè) áіëüøå ÷àñó, Ñåðãіéêî (ïðî÷èòàòè) êíèæêó. 2. ßêáè íå äîù, Ìàðèíà (ïіòè) ó ïåðóêàðíþ. 3. Ðèáàëêà (ïîïëèâòè), ÿêáè íå âіòåð. 4. Ãàðíî ÿê íàâêîëî! (Áóòè) òàê çàâæäè. 5. Ìàðèíêà (ìàëþâàòè) äî âå÷îðà, òà çäіéíÿâñÿ âіòåð. 6. Êîëè òåïëî (ïðèéòè), ãàðíі â ñàäêó (çàöâіñòè) ìàòіîëè. ІІ. Складіть і запишіть одне речення
умовного способу І. Прочитайте речення.
способу, які вжито
1. Ñèíó! Çàëèøèâ áè òè âæå ñâіé âåëîñèïåä і ñіäàâ çà óðîêè. 2. Ïàñàæèðè, âèõîäèìî ïî ÷åðçі, íå ïîñïіøàєìî! 3. Ïіñëÿ óðîêіâ, Ìàðèíî, çàéäåø äî áіáëіîòåêè. 4. Äіâ÷àòà! À çàñïіâàєìî âåñåëó ïіñíþ! 5. Ìàìî, ëÿãëè á âè ñïî÷èòè.
ІІ. Спишіть речення, замінюючи вжиті
текст привітання в соціальній мережі з днем народження для когось з однолітків, використовуючи якнайбільше поданих дієслів в особовій формі. Використайте хоча
способі. Áàæàòè, ðàäіòè, ñïîäіâàòèñÿ, çäіéñíþâàòèñÿ, óñìіõàòèñÿ, ïðàãíóòè, âåñåëèòèñÿ, çіãðіâàòè, âіä÷óâàòè.
Спишіть речення. Біля кожного
його спосіб
ЗРАЗОК. Âіòåð ãíàâ (äіéñí.) áіëîïіííі õâèëі (Ì. Ìàð÷åíêî).
1. Íà âñі ìàò÷і ÿ
âîþ áàëó-êàðíàâàëó õîòіëà á êîæíà äіâ÷èíêà ç íàøîãî êëàñó (Í. Ìàëåòè÷). 3. «À õîäіìî ïèòè ÷àé!..» – Іâàí ãîñòèííèì æåñòîì çàïðîñèâ Ñîôіéêó (Î. Äîðîæîâåöü). 4. Äîìîâèëèñÿ, ùî î âîñüìіé Єâãåí ÷åêàòèìå íà Êàòðóñþ áіëÿ ïіä’їçäó (À. Øåâåðäіíà). 5. «À ÷îãî á òè íå ïîäóìàâ, ùî ÿ ñêðèïàëüêà?» – çàïèòàëà Íàòàëêà (À. Øåâåðäіíà). 6. Òà íå ñâàðіòüñÿ âè, êðàùå ïðèäóìàéìî, ÿê ïðèâåðíóòè óâàãó áàòüêіâ... (Í. Ìàëåòè÷).
ІІ. Підкресліть граматичну основу в першому реченні.
21. ÁÅÇÎÑÎÁÎÂІ ÄІЄÑËÎÂÀ
Ïðî çàãàëüíå çíà÷åííÿ, ìîðôîëîãі÷íі îçíàêè òà ñèíòàêñè÷íó ðîëü áåçîñîáîâèõ äієñëіâ
ПРИГАДАЙМО. Що таке граматична основа речення?
А. Поміркуйте, що означають виділені в реченнях дієслова (фізичний стан істоти, природний
наявності чогось)
Õî÷åòüñÿ äîäîìó, áî âæå âå÷îðіє.
Б. Чи можна визначити (уявити), хто
Ó ãîðàõ äîùèòü, ñòåëèòüñÿ òóìàí.
В. Зробіть висновок, чому виділені дієслова називаємо безособовими.
Äієñëîâà, ÿêі îçíà÷àþòü äіþ, ùî âіäáóâàєòüñÿ ñàìà ïî ñîáі, íåçàëåæíî âіä äіÿ÷à (îñîáè ÷è ïðåäìåòà), íàçèâàєìî áåçîñîáîâèìè. Н АПРИКЛАД: ñóòåíіє, äîùèòü, ñìåðêàє, ñìåðêàòèìå, ñìåðêàëî á. Áåçîñîáîâі äієñëîâà îçíà÷àþòü: ïðèðîäíі ïðîöåñè (ñòàíè) äîùèòü, ñâіòàє, ïîõîëîäàëî, ðîçâèäíÿєòüñÿ ôіçè÷íèé ñòàí іñòîòè ëèõîìàíèòü, õî÷åòüñÿ, íå ñïèòüñÿ Çàãàëüíå çíà÷åííÿ
НАПРИКЛАД:
óñïіõ
ìіðó íàÿâíîñòі àáî
âіäñóòíîñòі ÷îãîñü
ôîðòóíèòü, òàëàíèòü, ùàñòèòü, ìèíóëîñÿ
âèñòà÷àє, áðàêóє
Ìîðôîëîãі÷íі îçíàêè, ñèíòàêñè÷íà ðîëü
Áåçîñîáîâі äієñëîâà íå çìіíþєìî çà îñîáàìè, ÷èñëàìè, ðîäàìè.
Ó ðå÷åííі áåçîñîáîâå äієñëîâî є ãîëîâíèì ÷ëåíîì ó ôîðìі
ïðèñóäêà. Ïіäìåòà â òàêîìó ðå÷åííі íå ìîæå áóòè, áî íåìàє
âèêîíàâöÿ äії. Н АПРИКЛАД: 1. Âîñåíè ñìåðêàє ð ðàíî. 2. Âîäè
ëåäâå äëÿ ñåáå âèñòà÷àє. 3. Òàðàñó íå çàáðàêíå ð ñìіëèâîñòі.
Прочитайте речення. Знайдіть
чає кожне з них.
1. Íàäâîðі òèì ÷àñîì óæå ìàéæå ñìåðêëî (Ä. ×óá). 2. Ó õàòі íàñ íóäèëî. Íàñ òÿãëî äî ëіñó (Î. Äîñâіòíіé). 3. Ãðèöüêîâі ñïðàâäі íå òàëàíèëî (Á. Ãðіí÷åíêî). 4. Äèõàєòüñÿ ëåãêî é ïðèâіòíî (Â. Êðèùåíêî). 5. Íàâêðóãè ïîñóòåíіëî, ïîòåìíіëî ïіñëÿ
ñëіïó÷îї ñïåêè (Îëåñü Ãîí÷àð). 6. Ïіä öèì âèñîêèì çîðÿíèì
íåáîì äóìàєòüñÿ ïðî âñå îäðàçó (Î. Ñèçîíåíêî). 7. Âîäè÷êè іç äæåðåëà ëèø íà ïîòðåáè âæèòêó âèñòà÷àє (Іâàí Ëå). 8. Çðàçó æ ñòðàøåííî çàõîòіëîñÿ ñïàòè. (Þ. Ñìîëè÷). ІІ. Спишіть третє і четверте речення та підкресліть граматичні
реченнях не може бути підметів?
Замініть у поданих реченнях виділені фрагменти безособовими дієсловами. Зачитайте утворені речення.
1. Ïðîêèäàéìîñÿ, áî âæå íàñòàє ñâіòàíîê.
2. Íіêóäè ïîêè ùî íå ïіäó, áî ïàäàє ñíіã.
3. Âåðòàéìîñÿ äîäîìó, áî ñòàє õîëîäíіøå.
4. Óæå íàñòàє ñâіòàíîê, ÷àñ іòè íà ðèáîëîâëþ.
Çâåðíіòü óâàãó!
Çàëåæíî âіä êîíòåêñòó äåÿêі îñîáîâі äієñëîâà ìîæóòü íàáóâàòè áåçîñîáîâîãî çíà÷åííÿ.
ïàõíå ÷åáðåöü ãðèìèòü ìóçèêà
ïàõíå ÷åáðåöåì ãðèìèòü çà ëіñîì
1. Ãðіì ãðèìèòü – õëіá áóäå ðîäèòü (Íàð. òâîð÷іñòü).
2. Íåáî ÷èñòå, íà çàõîäі ÿêіñü äâі-òðè õìàðè, à ãðèìèòü íà ãðîçó (Ì. Âіíãðàíîâñüêèé).
3. Ïіñíÿ ãðèìіëà íà áåðåçі, é äàëåêî íàâêîëî âñі ïðèïèíèëè ðîáîòó (Ñ. Ñêëÿðåíêî).
4. Ãðèìèòü! Òàéíà äðîæ ïðîíèìàє íàðîäè... (І. Ôðàíêî).
особовому значенні. Запишіть подані
речення. Підкресліть і порівняйте граматичні основи.
ЗРАЗОК. Ó ñàäó ïàõëèÿáëóêà. – Ó ñàäóïàõëî ÿáëóêàìè.
1. Âóëèöі çàñèïàëî ëèñòÿ. 2.
Ç ìîðÿ
ïîâіÿâ õîëîäîê. 3. Ãðіì ñòðóñîíóâ çåìëþ. 4. Íàçàð íіÿê íå âñèäèòü íà ìіñöі. 5. Âåðòàéìîñÿ äîäîìó, áî ñòàє õîëîäíіøå.
ІІ. Складіть і запишіть
випадку
варіантів, скориставшись довідкою.
Варіант А. Складіть і запишіть 4–5 речень за картиною, використавши безособові дієслова чи дієслова в безособовому
значенні. Підкресліть ці дієслова як члени речення.
Варіант Б. Напишіть твір (5–6 речень) за картиною, використавши безособові дієслова чи дієслова в безособовому значенні. Підкресліть ці дієслова як члени речення.
І. Ðîï’ÿíèê. Êîëÿäíèêè
ДОВІДКА. Âå÷îðіє, òåìíіє, ïîõîëîäàëî, çàâѕòðèëî, çàìåëî, çàõìàðèëî, ñíіæèòü, ìîðîçèòü, äèõàєòüñÿ, õî÷åòüñÿ, íå ñèäèòüñÿ, íå ñïèòüñÿ.
Спишіть речення. Визначте час, вид та дієвідміну дієслів.
1. Âèøèâàëà ìàìà òàòîâі ñîðî÷êó, âèáèðàëà íèòêè ÿñíі, ìîâ æèâі (Ë. Çàâіùàíà). 2. Õîäèòü ëіòî áåðåãàìè â øóìі ÿâîðіâ, і çàìîâêíóâ íàä ïîëÿìè æóðàâëèíèé ñïіâ (Â. Ñîñþðà). 3. Çàãëÿ-
Ïðî òå, êîëè íå ç äієñëîâàìè ïèøåìî ðàçîì, à êîëè – îêðåìî ПРИГАДАЙМО. Як пишемо не з іменник ами?
А. Прочитайте два тексти, розміщені на вебсайтах різних театрів.
Ïðàâèëà íàøîãî òåàòðó
Íå çàïіçíþâàòèñÿ íà âèñòàâó.
Íå øòîâõàòèñÿ â ãàðäåðîáі.
Íå ãîâîðèòè ïî òåëåôîíó.
Íå êèäàòè êâіòіâ íà ñöåíó.
1 Ãëÿäà÷і íàøîãî òåàòðó
ïðèõîäÿòü íà âèñòàâó çàâ÷àñíî;
ïîâîäÿòü ñåáå ââі÷ëèâî â ÷åðçі çà îäÿãîì;
ïåðåâîäÿòü ìîáіëüíі òåëåôîíè â áåççâó÷íèé ðåæèì;
âðó÷àþòü êâіòè àêòîðàì /
Ïðàâîïèñ íå ç äієñëîâîì
×àñòêó íå ç äієñëîâàìè, êðіì äієïðèêìåòíèêà, ïåðåâàæíî ïèøåìî ÎÊÐÅÌÎ. Н АПРИКЛА Д: íå õîòіòè, íå äîїõàòè, íå áà÷èâ, íå ïîñèïàíî, íå ðîçóìіþ÷è.
Ç äієñëîâàìè íå ïèøåìî ÐÀÇÎÌ:
1) ÿêùî ñëîâî áåç íå íå âæèâàíå. Н АПРИКЛАД: íåõòóâàòè, íåñòÿìèòèñÿ, íåâîëèòè; 2) ó ñêëàäі ïðåôіêñà íåäî-, ùî âêàçóє íà íåïîâíèé âèÿâ äії, ñòàíó. Н АПРИКЛАД: íåäîâàíòàæèòè, íåäîñîëèòè, íåäîëþáëþâàòè.
П О РІВНЯЙМ О:
1) íåäî÷óâàòè (ïîãàíî ÷óòè) –íå äî÷óòè (íå ïî÷óòè ÷îãîñü ó êіíöі ðîçìîâè);
2) íåäîїäàòè (æèòè âïðîãîëîäü) –
íå äîїäàòè (çàëèøàòè ÷àñòèíó їæі íà òàðіëöі).
Çâåðíіòü óâàãó!
Íàïèñàííÿ íå ç äåÿêèìè äієñëîâàìè çàëåæèòü âіä ëåêñè÷íîãî
çíà÷åííÿ ñëîâà.
íåçäóæàòè (õâîðіòè)
íåñëàâèòè (ãàíüáèòè)
íåïîêîїòèñÿ (õâèëþâàòèñÿ)
íå çäóæàòè (íå çìîãòè)
íå ñëàâèòè (íå ïðîñëàâëÿòè)
íå ïîêîїòèñÿ (íå áóòè ïîõîâàíèì, ñõîâàíèì äå-íåáóäü)
ОРФОГРАМА
Íå ç äієñëîâàìè
ПРИМІТКА. Про написання не з дієприкметниками йтиметься в наступних параграфах.
І. Прочитайте прислів’я. Обґрунтуйте написання не з дієсловами.
1. Íà ÷óæіé ñòåðíі êіíü íå íàïàñåòüñÿ. 2. І ñîêіë âèùå ñîíöÿ íå ëіòàє. 3. Íå ïðèìóøóé ãîëîäíîãî âàðèòè їæó, áî íåäîâàðèòü і íåäîñîëèòü. 4. Є â ãëå÷èêó ìîëîêî, òà ãîëîâà íå âëàçèòü. 5. Íå
ñïіøè íåíàâèäіòè çà ïåðøó øêîäó. (Íàð. òâîð÷іñòü)
ІІ. Поясніть, як ви розумієте значення одного з поданих прислів’їв (на вибір).
І. Запишіть дієслова, знімаючи риски, у дві колонки залежно від написання з не: 1) разом; 2) окремо.
Íå/ïðèéòè, íå/ç÷óòèñÿ, íå/äіñòàòè, íå/ïåðåæèâàòè, íå/äîëþáëþâàòè, íå/äîїäàþòü (ãîëîäóþòü), íå/äîїäàþòü (çàëèøàþòü їæó íà òàðіëöі), íå/âîëèòè, íå/ñëàâèòè (ãàíüáèòè), íå/ñëàâèòè (íå ïðîñëàâëÿòè), íå/ïðî÷èòàòè, íå/õòóâàòè, íå/êóïèâøè, íå/ äîñïàëè (ìàëî ñïàëè), íå/äîñïàëè (íå çàêіí÷èëè ñïàòè).
ІІ. Складіть і запишіть речення з виділеними словами.
Спишіть речення, знімаючи риски. Обґрунтуйте орфограму «Не з дієсловами».
1. Íå/ïîâåðíóòü êîçàêè ç ïîõîäó, íå/çàãðàþòü ñóðìè íà çîðі (Â. Ñèìîíåíêî). 2. ß íå/ëþáëþ, êîëè êðè÷àòü, íå/íàâèäæó, êîëè ëÿêàþòü (Â. Êîðîòè÷). 3. Âiäïóñòè, ÿ áëàãàþ, âiäïóñòè, áî íå/ìîæó äàëi éòè (Ñ. Âàêàð÷óê). 4. Íà ñòåðíÿõ, ïðèñëóõàþ÷èñü äî ïåðåëіòíèõ ïòàõіâ, íå/ïîêîїëèñÿ ãóñè (Ì. Ñòåëüìàõ). 5. Íå/ ÷іïàéòå ìîєї Âêðàїíè! Òіëüêè öå æ ìîÿ âòіõà îäíà! (Ï. Òè÷èíà). 6. Íå/ç÷óëèñÿ äåðåâà, ÿê ñòàðіñòü ïіäêîòèëàñÿ äî íèõ (Î. Äîâãèé). 7. ßêùî íå/õî÷åø ïðî ìåíå äóìàòè – äóìàé ïðî öі äåðåâà â òóìàíі (Ñ. Æàäàí).
Çâåðíіòü óâàãó!
Ðîçðіçíÿєìî ïðèñëіâíèê íåìàє (ÿêèé çàâæäè ïèøåìî ðàçîì і ÿêèé ìîæíà çàìіíèòè ôîðìîþ íåìà) òà ñïîëó÷åííÿ íå ìàє (ÿêå ïèøåìî ç íå îêðåìî). ПОРІВНЯЙМО:
Ñåðãіé íå ìàє çîøèòà.
íå ïðèíіñ, íå ïðèäáàâ Ó Ñåðãіÿ íåìàє çîøèòà.
íåìà çîøèòà
І. Спишіть речення, знімаючи риски. Поясніть написання не з дієсловами.
1. Ó äіâ÷èíêè íå/ìàє âåëîñèïåäà. 2. Ó òàòà íå/ìàє âіëüíîї õâèëèíè. 3. Ó õëîïöÿ íå/ìàє ïîãàíèõ çâè÷îê. 4. Ïàñàæèð íå/ ìàє êâèòêà. 5. Äóìêà íå/ìàє êîðäîíіâ. 6. Ó Òàðàñà íå/ìàє âèáîðó. 7. Àíäðіé íå/ìàє õèñòó äî ìàëþâàííÿ. 8. Íà êëóìáі íå/ìàє ãëàäіîëóñіâ. 9. Êîìàíäà íå/ìàє ãàðíîãî âîðîòàðÿ.
ІІ. Перебудуйте й запишіть три перших речення так, щоб не з дієсловами писали окремо
189
СИТУА ЦІЯ.
висловитися щодо такої тези: «На грубість потрібно відповідати грубістю» Підготуйте усне висловлення (3–4 речення), використавши кілька запропонованих сполучень слів.
íå îáðàæàé ó âіäïîâіäü
íå ðåàãóé àãðåñèâíî
íå îïóñêàéñÿ äî ðіâíÿ êðèâäíèêà
íå ïîëåìіçóé ç іíòåðíåò-òðîëÿìè
íåìàє ÷àñó ñëóõàòè ïîäіáíå
íå іìïîíóє òîí òàêîї ðîçìîâè
íå çìîæåø çàëàãîäèòè êîíôëіêò
íå äîñÿãíåø êîìïðîìіñó
íå îòðèìàєø çàäîâîëåííÿ
Çîáðàæåííÿ ç іíòåðíåòñàéòó «Åêîæèòòÿ» 190
Виконайте тестове завдання.
Орфографічну помилку допущено в реченні
À Çàðàäè âîëі êîçàê íåõòóє íåáåçïåêîþ. Á Íå ìàє ïðèïîâіäêè áåç ïðàâäè. Â Áåç íàøîãî Ãðèöÿ âîäà íå îñâÿòèòüñÿ. Ã Ëåäàðåâі çàâæäè íåçäóæàєòüñÿ.
ñïіâàòè
1. Ç ïîãàíîї òðàâè äîáðîãî ñіíà íå ... . 2. Õòî ëþäåé íå ..., ñàì ïîâàãè íå ìàє. 3. Ëèõèé êóõàð àáî ïåðåñîëèòü, àáî íå ... . 4. Íå ... êðèíèöі, áî ñõî÷åø âîäèöі. 5. Õòî õóäîáó íå ..., ìàëî õëіáà ìàòèìå. 6. І ñîëîâåé íå ..., êîëè âіí їñòè íå ... . 7. Ó ÷óæîìó îöі ïîðîøèíêó áà÷èòü, à ó ñâîєìó é äðþ÷êà íå ... (Íàð. òâîð÷іñòü). ІІ. Складіть усно невеликий роздум, підтримавши або спростувавши
І.Прочитайте два тексти. Виконайте завдання. Òåêñò À ÂІ
ïåðå÷óþòü. À ïіçíàòè ñâіò іç éîãî íàéöіêàâіøèìè é íàéáіëüø çàõîïëèâèìè ìіñöÿìè õî÷åòüñÿ âñіì. Ïîãîäüòåñÿ, ùî ñïîãëÿäàííÿ ÷îãîñü äèâíîãî, íåçâè÷íîãî ïðîáóäæóє ìðіþ, ðîçâèâàє ôàíòàçіþ. Òà é öіêàâî æ! Òîìó äëÿ òàêèõ, ÿê ÿ, âіðòóàëüíі ìàíäðіâêè –
ñàìå òå, ùî òðåáà!
Ñèäæó ñîáі íà çðó÷íîìó êðіñëі é ìàíäðóþ Ëóâðîì ÷è çàãàäêîâèì Òèáåòîì. Ìèëóþñÿ єãèïåòñüêèìè ïіðàìіäàìè ÷è Íіàãàðñüêèì âîäîñïàäîì...
ß íàâіòü ïðîôåñіþ ñîáі âæå îáðàâ. Áóäó ñòâîðþâàòè âіðòóàëüíі ìàíäðіâêè! Ñêàæåòå, ùî âñå âæå çðîáëÿòü äî òîãî, ÿê ÿ çàêіí÷ó íàâ÷àííÿ. Ùî âæå є âіðòóàëüíі ìàíäðіâêè â 3D... Óäîñêîíàëåííþ íåìàє ìåæ. ß ñòâîðþâàòèìó âіðòóàëüíі ìàíäðè â 5D. ×è, ìîæå, і â óñі äåñÿòü!..
Íà ìîþ äóìêó, òàêі ìàíäðіâêè êîðèñíî çàïðîâàäæóâàòè â øêîëàõ íà óðîêàõ іñòîðії, ãåîãðàôії ÷è ìèñòåöòâà, àäæå âіðòóàëüíî ìàíäðóâàòè áóäü-ÿêîþ êðàїíîþ, ó áóäü-ÿêіé åïîñі é íàâіòü ó êîñìі÷íîìó ïðîñòîðі çíà÷íî êðàùå, íіæ ÷èòàòè ïіäðó÷íèê (Çà Í. Áîíü).
Ó ìåíå áóëà і є ìðіÿ – ïîëåòіòè
â êîñìîñ. Öå òå, ÷èì ÿ æèâ іç äè-
òèíñòâà... Æèâó öèì äîñі. Ó øêîëі
ÿ áðàâ ó÷àñòü ó êîíêóðñàõ ç àñòðîíîìії òà êîñìîíàâòèêè. Çàêіí÷èâ Êèїâñüêèé ïîëіòåõíі÷íèé іíñòèòóò
çà ñïåöіàëіçàöієþ «ñèñòåìè êåðóâàííÿ ë і òàëüíèìè àïà ð àòàìè».
Êîëè ç’ÿâèëàñÿ ìîæëèâіñòü ïîëåòіòè â êîñìîñ çà ïðîãðàìîþ «Mars One», ÿ çðîçóìіâ, ùî öå ìіé øàíñ.
ß îäèí іç ñîòíі òèõ, õòî ïðåòåíäóє íà ìàéáóòíє çàñåëåííÿ іíøîї ïëàíåòè. Íàñ âіäіáðàëè ç 200 000 ÷îëîâіê ç óñüîãî ñâіòó, òîìó ÿ íàëàøòîâàíèé іòè äàëі. Íàñòóïíèì åòàïîì ó ñâîїé êàð’єðі ÿ áà÷ó ðîáîòó â ÍÀÑÀ â Êîñìі÷íîìó öåíòðі â Õ’þñòîíі (Òåõàñ), ÿêèé, çîêðåìà, çàéìàєòüñÿ ïіäãîòîâêîþ àñòðîíàâòіâ. Ñåðãіé ßêèìіâ (Çà ìàòåðіàëàìè ÓÍІÀÍ)
1.
2.
3.
4.
5.
6. Визначте,
7. Випишіть
тощо. Запишіть слова у дві колонки: 1) з буквою е на місці пропуску; 2) з буквою и на місці пропуску. Обґрунтуйте написання.
Õàïàò..ìå, іòèì..ø, ãîðіò..ìå, ââàæàòèì..ìî, êóïàòèì..ø, ðàäіòèì..òå, ãóðêî÷..ø, áóäèòèì..ø, îçåëåí..ìî, âèâ÷àòèì..òå, çà÷åï..ø, ñïіâàòèì..ìî, çâîðóø..ø, êðè÷..ìî, ïèø..ìî, ìóðêî÷..òå.
Розбір дієслова як частини мови (особова форма)
Послідовність розбору
1. Частина мови.
2. Форма дієслова.
3. Початкова форма (неозначена форма)
4. Вид (доконаний, недоконаний).
5. Дієвідміна.
6. Спосіб (дійсний, умовний, наказовий).
7. Час (у дієсловах дійсного способу).
8 Особа.
9. Число.
10. Рід (у минулому часі та в умовному способі однини)
11. Синтаксична роль.
Îá êðó÷ó õâèëÿ õëþïàє Äíіïðîâà (Ä. Ïàâëè÷êî).
Зразок усного розбору
Хлюпає – дієслово, особова форма, початкова форма – хлюпати, недоконаний вид, І дієвідміна, дійсний спосіб, теперішній час, 3-тя особа, однина, у реченні – присудок.
., дійсн. сп., теп. ч., 3 ос., одн., присудок.
Виконайте тестові завдання.
1. Дієслово наказового способу є в кожному реченні, ОКРІМ
À Ïàì’ÿòàé, Ãîñïîäü îáåðіãàє òèõ, õòî çàõèùàє Áàòüêіâùèíó!
(Î. Ðîæêî).
Á Äîïîêè òâîє ñåðöå ïå÷å, ãàðòóé éîãî âîãíåì і ìå÷åì (Î. ×åìåðîâ).
 Ìàòè Óêðà їíî, ñîíöå ÷îðíîáðîâå, óêëîíÿþñü ïіñíåþ òîáі
(Ï. Ïåðåáèéíіñ).
à Єäíàéìîñÿ, áðàòòÿ, â öþ ëèõó ãîäèíó, íåõàé âîðîã çíàє: ìè çà Óêðà їíó! (Â. Åéãåíçååð).
2. Одного виду є обидва дієслова в рядку
À îïèñàòè, ïåðåõîäèòè  ðîçìîâëÿòè, îáåðіãàòè Á øòîâõíóòè, òâîðèòè à áà÷èòè, âіäñòîÿòè
3. Букву е треба писати
À ïåðåїä..ø, çàâåç..ìî  áîðîòèì..øñÿ, ìóðêîò..ø Á ñèïë..ø, ëþá..ìî à âіä÷èí..ìî, ïåðåïèø..ø 198
4. На третій склад падає наголос у слові
À âіäâåçëè Á ïåðåâåçëè Â äîâåçåìî Ã ïåðåâåçëà
5. Потрібно відредагувати речення
À Õîäіìî øâèäøå äîäîìó.
Á Äàâàéòå íàïèøåìî îãîëîøåííÿ.
 Çàâòðà áóäåìî êîëÿäóâàòè.
à Ïåðåõîäüòå äîðîãó îáåðåæíî.
6. Частку НЕ з обома дієсловами пишемо ОКРЕМО в рядку À íå/ïðèéòè, íå/ç÷óòèñÿ  íå/õòóâàòè, íå/áà÷èòè
Á íå/ïèòàòè, íå/õîòіòè Ã íå/ïèñàòè, íå/ñòÿìèòèñÿ
7. Дієслово теперішнього часу в значенні майбутнього вжито в реченні
À Çàâòðà êóïóþ òåëåôîí. Â Ùîðàíêó ðîáëþ çàðÿäêó.
Á Ó Õàðêîâі éäå äîù. Ã Ìàìà ãîòóє ñíіäàíîê.
8. Помилку допущено під час творення форми першої особи однини в рядку À òðåìòіòè – òðåì÷ó  ÷èñòèòè – ÷èùó Á ãðàôèòè – ãðàôëþ à ïîñèäіòè – ïîñèäþ
9. Випишіть із текстів вправи 193 по одному слову за такими ознаками:
1) äієñëîâî, íàêàçîâèé ñïîñіá, 2 îñ., îäí.;
2) äієñëîâî, ìèí. ÷àñ, 1 îñ., îäí.;
3) äієñëîâî, òåï. ÷àñ, 3 îñ., ìí.;
4) äієñëîâî, ìàéá. ÷àñ, 1 îñ., ñêëàäíà ôîðìà;
5) áåçîñîáîâå äієñëîâî;
6) ïðèêìåòíèê, íàéâèùèé ñòóïіíü ïîðіâíÿííÿ.
Проєк т Проєкт
Îðãàíіçóéòå òà ïðîâåäіòü ó êëàñі ãðàìàòè÷íèé áðåéí-ðèíã ðåéí
íà òåìó «Äієñëîâî». Âèçíà÷òå îðãàíіçàöіéíó ãðóïó, âåäó÷èõ, åêñïåðòіâ-ìîâîìîâî- åðò â-ì êñï èõ, åê çíàâöіâ, äâі-òðè êîìàíäè ãðàâöіâ.
üíі âіä äïîâіäі. ïîâäï
Îáîâ’ÿçêè óïè îðãàíіçàöіéíîї ãðóïè ó : ðîçðîáèòè ïðàâèëà ãðè, ãðè, ïðàâèëà îáèòèîçðî : ðî óâàò àíîíñóâàòè ïîäіþ, îáëàøòóâàòè ñòóäіþ, ïіäãîòóâàòè ìóçè÷íіçè÷í òè ìóç óâ ï äãîòó ñòóä óâààòè èïëî ïàóçè, âèãîòîâèòè äèïëî ùî.òî ëîìè ò èïë Îáîâ’ÿçêè åêñïåð àâöіâ çíâ-ìîâî òі ñïåð â- ò çàâ ïàêåò àòèäãîòóâ ïіä : ó÷àñí äàíü äëÿ ó÷àñíèê â ã15–30 çàïèòàíü âèçíà÷àòè ï ïðàà- à÷àòèèçí íü), â èòà 0 çàï –3 ðè (15 ã ñíèêіâ ó÷àñ
ЧИ ІСНУЮТЬ МОВИ БЕЗ ДІЄСЛІВ?
У китайській, в’єтнамській, бірманській, тайській, лаоській і багатьох інших мовах прикметники неможливо відрізнити від дієслів. Там значно простіше ск азати «листя зеленіє», ніж «
сполучників
іменниками
Це абсолютний рекорд. Ось ці дієслова: везти, вивезти, відвезти, завезти, звести, навезти, надвезти, перевезти, підвезти, повезти, возити
24. ÄІЄÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊ ßÊ ÔÎÐÌÀ Ä
Ïðî çàãàëüíå çíà÷åííÿ, ìîðôîëîãі÷íі îçíàêè òà ñèíòàêñè÷íó ðîëü äієïðèêìåòíèêà ПРИГАДАЙМО. Що таке прикметник? Які його морфологічні ознаки?
А. Поміркуйте, у якій колонці наведено словосполучення
метниками, а в якій – із прикметниками.
÷èñòå ÿáëóêî ìîðîçíèé ðàíîê ìîêðå ëèñòÿ
î÷èùåíå ÿáëóêî çàìîðîæåíèé éîãóðò
Çàãàëüíå çíà÷åííÿ Ìîðôîëîãі÷íі îçíàêè òà ñèíòàêñè÷íà ðîëü
çà ä òà â
ÿêèé? ÿêà? ÿ êå? ÿê і ? . Н АПРИКЛА
âіä÷èíåíèé, çàñèïàíèé, ïîôàðáîâàíèé, âèìèòèé, ðîçêâіòëèé, çìîêëèé. Ñïîëó÷åííÿ ñëіâ іç äієïðèêìåòíèêîì ìîæíà ïåðåáóäóâàòè íà ñïîëó÷åííÿ ç îñîáîâèì äієñëîâîì. П О РІВНЯЙМ О: З дієприкметником
âіä÷èíåíå âіêíî
ðîçêâіòëі âîëîøêè
âіêíî, ÿêå âіä÷èíèëè âîëîøêè, ùî ðîçêâіòëè
Äієïðèêìåòíèêè ìàþòü âèä, ÷àñ, їõ çìіíþєìî çà ðîäàìè, ÷èñëàìè, âіäìіíêàìè.
Äієïðèêìåòíèê çáåðіãàє âèä (äîêîíàíèé ÷è íåäîêîíàíèé) òîãî äієñëîâà, âіä ÿêîãî éîãî óòâîðåíî. Н АПРИКЛАД : îäÿãíåíèé – äîêîíàíîãî âèäó, áî óòâîðåíî âіä äієñëîâà äîêîíàíîãî âèäó îäÿãíóòè (ùî çðîáèòè?). Ó ðå÷åííі äієïðèêìåòíèê, ÿê і ïðèêìåòíèê, íàé÷àñòіøå áóâàє îçíà÷åííÿì, ðіäøå – ÷àñòèíîþ ïðèñóäêà. Н АПРИКЛАД: 1. Äîù óïàâ íà ó ñïåêîþ çåìëþ. 2. Âèñîêі ñõèëè áóëè ó ð ñìåðåêîâèì ëіñîì.
їхній рід і число.
1. І øåï÷å ùîñü ìåíі íà
âóõî íàëèòà ðîñàìè çåìëÿ
(Ã. Êîâàëü). 2. І ñõîäèòü
ñîíöå, ñêóïàíå â ðîñі, і
ñïіє äåíü, і âåñåëèòü ñâіòàíîê (Ë. Çàâіùàíà). 3. Àæ äî ñàìîãî íåáîñõèëó ðîçëÿãëîñÿ çàñèïàíå ñíіãîì ïîëå (Ì. Êîöþáèíñüêèé).
ІІ. Складіть усно речення з одним із виділених дієприкметників (форму слова можна змінювати).
ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Розподіліть між собою групи словосполучень. Випишіть зі своєї групи словосполучення з дієприкметниками. Перевірте одне в одного виконання.
Ãðóïà 1. Ìîðñüêèé áåðåã, çіáðàíà êóêóðóäçà, çáèðàòè êóêóðóäçó, çëàìàíèé ñàìîêàò, õîëîäíèé ÷àé, îõîëîäæåíèé íàïіé.
Ãðóïà 2. Ñèëüíèé áóðåâіé, çàëèòèé áåðåã, çàëèòè âîäîþ, çàãîðíóòèé ó ïàïіð, ñâіòëèé êîëіð, îñâіòëåíà âóëèöÿ.
Ãðóïè çà çíà÷åííÿ ì
Çà çíà÷åííÿì ðîçìåæîâóþòü äієïðèêìåòíèêè àêòèâíі é
ïàñèâíі.
âèðàæàþòü îçíàêó çà äієþ, ÿêó âèêîíóє ñàì ïðåäìåò:
ïîæîâòіëèé, âèñîõëèé, â’ÿíó÷èé, íàâèñëèé, ðîçêâіòëèé
ïîæîâòіëå ëèñòÿ
(ñàìî ïîæîâòіëî)
íàâèñëі ñêåëі
âèðàæàþòü îçíàêó çà äієþ, ÿêó õòîñü âèêîíóє íàä ïðåäìå-
òîì:
çàëèòèé, çіðâàíèé, íàïèñàíèé, ïîáóäîâàíèé, çðóáàíèé
(ñàìі íàâèñëè) çіðâàíå ëèñòÿ
(âіòåð çіðâàâ)
ðîçáèòèé ÿùèê
(õòîñü ðîçáèâ ÿùèê)
Прочитайте
1. ×óòè øåëåñò îïàëîãî âíî÷і ëèñòÿ. 2. ×åðåç øèðîêî âіä÷èíåíå âіêíî äîíîñèâñÿ ãóðêіò. 3. Ïîâñþäè ãіëêè, çëàìàíі ïіä ÷àñ
áóðåâіþ. 4. Ó ñàäó ïèøàєòüñÿ ùå íå ðîçêâіòëèé áóçîê. 5. Ïіñëÿ ïîâåíåé âіäíîâëþþòüñÿ âèñîõëі â ñïåêó ñòàâêè. 6. Òåïåð îäÿã
ãàðíî âèïðàíèé.
ІІ. Перебудуйте усно перше й друге речення, замінивши дієприкметники особовими дієсловами.
І. Прочитайте текст і визначте ключові слова. Який висновок у ньому зроблено?
Ó ÷åðâíі 2023 ðîêó îêóïàíòè ïіäіðâàëè ãðåáëþ Êàõîâñüêî
ÃÅÑ. Çàòîïèëî äåñÿòêè íàñåëåíèõ ïóíêòіâ ÿê íà âæå çâіëüíåíèõ òåðèòîðіÿõ, òàê і íà îêóïîâàíîìó ëіâîìó áåðåçі Äíіïðà. Çãîäîì ìåäіà ïîêàçàëè, ÿêèé âèãëÿä ìàє äíî Êàõîâñüêîãî âîäîñõîâèùà, ïåðåñîõëîãî âíàñëіäîê ïіäðèâó. Íà ïîøèðåíèõ ó ñîöìåðåæàõ ôîòî âèäíî, ùî ïîâåðõíÿ ґðóíòó âçÿëàñÿ âåëèêèìè òðіùèíàìè. «Íіáè Àôðèêà», – ïèñàëè êîðèñòóâà÷і â êîìåíòàðÿõ.
Öåé çëî÷èí ïðèçâіâ äî âàæêèõ åêîíîìі÷íèõ òà åêîëîãі÷íèõ
íàñëіäêіâ (Çà ìàòåðіàëàìè іíòåðíåò-âèäàíü).
ІІ. Випишіть словосполучення з дієприкметниками. Яких дієприкметників у тексті більше – активних чи пасивних?
ІІІ. Розгляньте діаграму. Доповніть
ðîçïëåòåíèé ïðèâ’ÿçàíèé çàêóòàíèé ôàðáîâàíèé
1. Íà ãîðîäі âîñåíè ëåæàòü æîâòі êàáàíè, ... çà õâîñòè, ùîá íå çäóìàëè âòåêòè. 2. ... êîðîìèñëî íàä ðі÷êîþ ïîâèñëî. 3. Ñòîїòü íàä âîäîþ ç ... êîñîþ. 4. Ñèäèòü áàáà íà ãðÿäêàõ âñÿ ... â õóñòêàõ.
ВІДГАДКИ: èóçáãàð, êàëâåñå, ðáàåâ, ñòàóêàï.
СИТУА ЦІЯ.
ïåðåâіðåíà іíôîðìàöіÿ
âіäðåäàãîâàíèé òåêñò
çàâàíòàæåíå âіäåî îíîâëåíèé ìàêåò îáðàíèé äèçàéí
І. Спишіть, розкриваючи дужки, спочатку речення з активними дієприкметниками, а потім – з пасивними.
1. Áåçìåæíèé ñòåï, óêðèòèé ñíіãîì, ñïàâ (Ì. Ñòàðèöüêèé). 2. Ñàìі íà ñåáå äèâëÿò(ü)ñÿ ëіñè, ðîçãóáëåíі îä âëàñíîї êðàñè (Ë. Êîñòåíêî). 3. Ç îïîëîíîê ãëèáîêî ïðîìåðçëèõ ðі÷îê êëóáîòіëà ïàðà, íåíà÷å äèì (Î. Äîâæåíêî). 4. ×èñòå, íàïîâíåíå ïàõîùàìè ñò(å,è)ïîâèõ òðàâ ïîâіòðÿ âðèâàєòüñÿ ÷åðåç ðî(ç,ñ)÷èíåíå âіêíî â (íå)âåëè÷êó êіìíàòó (І. Øàïîâàë). 5. Îòѕíåíó ëèñòêàìè âèíîãðàäó àëüòàíêó îñâіæàє õîëîäîê (Â. Êó÷åðóê). 6. ßê çèìíî ïàõíå ïåðøèé ñíіã – ðîçáèòèì ãëå÷èêîì ç âîäîþ (Î. Ðàäóøèíñüêà). ІІ. Підкресліть дієприкметники
ПРИГАДАЙМО.
Îñîáëèâîñòі òâîðåííÿ
творимо від основи теперішнього
уч- (-юч-), -ач- (-яч-)
- - : â’ÿíó÷èé, êâіòó÷èé, òðåìò èé
допомогою суфікса : ïîòåìíіëèé, ïðîìîêëèé, íàâèñ èé Активні
творимо від основи інфінітива
Êîëè òâîðèìî àêòèâíі äієïðèêìåòíèêè ìèíóëîãî ÷àñó, òî ñóôіêñ -íó- âèïàäàє: çìåðçíóòè – çìåðçëèé, çàñîõíóòè – çàñîõëèé.
І. Послухайте з голосу вчителя / вчительки уривки
активні дієприкметники.
1. Ïðîõîëîäíі äîùі çàñіâàþòü ïîëÿ, Áàðàáàíÿòü ïî âіêíàõ ñòàðåíüêîї õàòè. Ïî÷îðíіëà áëàãàє ñïî÷èíêó çåìëÿ, Їé ïіä ñàâàíîì áіëèì ïîðà óæå ñïàòè. Ã. Ëіùåíþê
2. Ñîëîäêèì õëіáîì ïàõíóòü ñòåðíі, Ðèïèòü øëÿõàìè êëþ÷ ïіäâіä,
3. Ìîÿ ëþáà çîðÿ ðîíèòü â ñåðöå ìåíі, Íà÷å ñëüîçè, ïðîìіííÿ òðåìòÿ÷å.
Ðâóòü ñåðäåíüêî ìîє òі ïðîìіííÿ ñòðàøíі. Îõ, ÷îãî ìîÿ çіðîíüêà ïëà÷å!
Ëåñÿ Óêðàїíêà
ІІ. Поясніть лексичне значення виписаних дієприкметників.
Розберіть за будовою та поясніть, як їх утворено.
210
І. Утворіть від першої групи дієслів активні дієприкметники теперішнього часу, а від другої – минулого часу
1. Òðåìòÿòü, ïàëàþòü, âèþòü, â’ÿíóòü.
суфікси.
2. Ïîñòàðіòè, ñïîðîæíіòè, çàñòèãíóòè, ïðèíèøêíóòè.
Òåïåðіøíіé ÷àñ
ІІ. Складіть усно речення з одним дієприкметником із кожної групи. -ó÷èé, -þ÷èé, -à÷èé, -ÿ÷èé
Àêòèâíі äієïðèêìåòíèêè òåïåðіøíüîãî ÷àñó (ñëîâà íà -þ÷èé, -à÷èé, -ÿ÷èé) âèêîðèñòîâóєìî îáìåæåíî. Âîíè
ïåðåâàæíî íå âіäïîâіäàþòü íîðìàì ñó÷àñíîї óêðàїíñüêîї ìîâè.
Çàìіñòü íèõ âæèâàєìî îïèñîâі êîíñòðóêöії.
НАПРИКЛАД:
Н АПРИКЛАД:
Правильно НЕправильно
що росте на городі
бочка, що протікає
який перебуває в кімнаті
багаття, що догоряє
який пливе в човні
ростучий на городі
протікаюча бочка
перебуваючий у кімнаті
догоряюче багаття
пливучий у човні
Òàêîæ çàìіñòü àêòèâíèõ äієïðèêìåòíèêіâ íà -ó÷èé, -þ÷èé, -à÷èé, -ÿ÷èé òà óòâîðåíèõ âіä íèõ ïðèêìåòíèêіâ ìîæåìî âæèâàòè іìåííèêè, ïðèêìåòíèêè, ñïîëóêè ñëіâ òîùî.
НАПРИКЛАД:
Н АПРИКЛАД:
Рекомендовано НЕ рекомендовано
командувач армії
команда-лідер місця для сидіння
Óæèâàєìî îêðåìі äієïðèêìåòíèêè íà -ó÷èé, -þ÷èé, -à÷èé, -ÿ÷èé, ùî ïåðåéøëè â іìåííèêè ÷è ïðèêìåòíèêè, òîáòî
ПОРІВНЯЙМО:
âòðàòèëè ñâîї äієñëіâíі îçíàêè. Òàêі іìåííèêè âêàçóþòü íà ïðåäìåò, à ïðèêìåòíèêè – íà ïîñòіéíó îçíàêó. Н А ПРИКЛА Д: áëèñêó÷à çіðêà, ñëіïó÷å ñâіòëî, ðîäþ÷і ґðóíòè, êîëþ÷èé äðіò, ñèäÿ÷à ðîáîòà, ëåæà÷і õâîðі, õîäÿ÷à åíöèêëîïåäіÿ. П О РІВНЯЙМ О: íå á’þòü.
Ëåæà÷îãî
ëåæà÷èé
іìåííèê Ïіä êàìіíü âîäà íå òå÷å.
Ëåæà÷èé
ïðèêìåòíèê íà ïàðòі ðþêçàê. äієïðèêìåòíèê
Прочитайте речення та поясніть допущені в
них помилки. Відредагуйте усно, використавши описову конструкцію.
ЗРАЗОК. Ïåðåõîäÿ÷ і äîðîãó ä і òè –
äіòè, ÿêі ïåðåõîäÿòü äîðîãó.
1. Âàíÿ ïіäíÿâ ìîíåòó, ëåæà÷ó íà ïіäëîçі. 2. Çàðàç íà äîðîãàõ áàãàòî ìàøèí, ïðèáèðàþ÷èõ ñíіã. 3. Íàì ïîòðіáíà ëþäèíà, çíàþ÷à ïðîáëåìè âñієї ãàëóçі. 4. Íà çóïèíöі áàãàòî ëþäåé, ÷åêàþ÷èõ àâòîáóñ. 5. Ïåðåáóâàþ÷і çà êîðäîíîì äіòè ìîæóòü íàâ÷àòèñÿ îíëàéí. 6. Áіæó÷à ïàðêîâîþ àëåєþ äіâ÷èíà ðàïòîâî çóïèíèëàñÿ. 7. Ùóêà – öå ðі÷êîâèé õèæàê, ïîëþþ÷èé íà äðіáíó ðèáó.
І. Відредагуйте письмово словосполучення, замінюючи невдало вжиті слова на -ючий відповідними прикметниками чи іменниками. Скористайтеся таблицями й на с. 121.
ЗРАЗОК. Ïåðåêîíóþ÷і ñëîâà – ïåðåêîíëèâі ñëîâà. Ðóéíóþ÷èé âіòåð, ïåðåêîíóþ÷і äîêàçè, çâîëîæóþ÷èé ðîç÷èí, çíåáîëþþ÷èé åëіêñèð, ìèþ÷èé ðîç÷èí, áàæàþ÷èé âèñòóïàòè, âåðõîâíèé ãîëîâíîêîìàíäóþ÷èé, íàñòóïàþ÷å ñâÿòî, âèìіðþþ÷èé ïðèëàä, ëіäèðóþ÷à êîìàíäà, ïðèâàáëþþ÷à ïðîïîçèöіÿ, äіþ÷èé íàêàç, îòî÷óþ÷å ñåðåäîâèùå. ІІ. Складіть і запишіть речення з
ними словосполученнями (на вибір)
1. Íå çàáóâàéòå êîðèñòóâàòèñÿ äåçіíôіêóþ÷èìè çàñîáàìè.
2. Ïіäðîçäіë ïðîäîâæóє âåñòè íàñòóïàþ÷і áîї. 3. Óñòàíîâëåíî íîâі âèìіðþþ÷і ïðèëàäè. 4. Äî àâàðіéíî-âіäíîâëþþ÷èõ ðîáіò çàëó÷åíî іíæåíåðíó òåõíіêó. 5. Îòî÷óþ÷å ñåðåäîâèùå ïîòðåáóє ïîñòіéíîãî çàõèñòó. 6. Äîñòóï äî äæåðåëà âіäêðèòî äëÿ âñіõ áàæàþ÷èõ.
7. Âіòàєìî ç íàñòóïàþ÷èì Íîâèì ðîêîì! 8. Ó òðîëåéáóñі 25 ñèäÿ÷èõ ìіñöü. 9. Íà îá’єêòі ðîçïî÷àòî âіäíîâëþþ÷і ðîáîòè.
І. Розгляньте ілюстрацію. Про які мовні помилки вона інформує? Як їх виправити? ÐÅÊËÀÌÀ Ïðîïîíóєìî åôåêòèâíèé ìèþ÷èé çàñіá. Âëàñíèêè, ìèþ÷і àâòîìîáіëü âëàñíîðó÷, îöіíÿòü öþ ïåðåâàãó.
ІІ. Відредагуйте
Ìèíóëèé ÷àñ 216
прикметник. Обґрунтуйте відповідь.
1. Öå ÷åðåâèêè, íå ïðîìîêàþ÷і íàâіòü ó ñèëüíèé äîù.
2. Ïðîìîêëå âіä ñíіãó âçóòòÿ ïîòðіáíî ïðîñóøèòè.
3. Çàñòóäó ëåãêî ïіäõîïèòè ÷åðåç ïðîìîêøå âçóòòÿ.
І. Перебудуйте сполучення слів на синонімічні словосполучення з активними дієприкметниками минулого часу.
ЗРАЗОК. ßáëóêî, ùî ïî÷åðâîíіëî – ïî÷åðâîíіëå ÿáëóêî.
Ñòåï, ùî âèãîðіâ; êàëþæі, ùî çàìåðçëè; ïîëÿ, ùî ïîçåëåíіëè; áóð’ÿí, ùî ïðèâ’ÿâ; äåðåâà, ùî çìîêëè; öâÿõ, ùî çàіðæàâіâ; òóðèñòè, ÿêі çãîëîäíіëè.
ІІ. З одним утвореним словосполученням складіть усно речення.
ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. І. Доберіть разом
сполучення «активний дієприкметник минулого часу + іменник», скориставшись поданими підписами (усно).
ЗРАЗОК. Ïðîìåðçëà çåìëÿ.
ïðîìåðç ðîçêâіòíóëè
ІІ. Розіграйте за особами невеликий діалог, у якому використайте щонайменше два з утворених словосполучень.
І. Відредагуйте й запишіть словосполучення.
ЗРАЗОК. Âèñîõøèé îäÿã – âèñîõëèé îäÿã.
Ïîçåëåíіâøå ïîëå, çàðîñøå áóð’ÿíîì ïîäâіð’ÿ, çàõîëîâøà ñòðàâà, çàìåðçøèé âîäîñïàä, ðîçêèñøі ïіñëÿ äîùó äîðîãè.
ІІ. Відредагуйте усно сполучення слів, використавши описову конструкцію.
ЗРАЗОК. Çäîáóâøà ïåðåìîãó – ÿêà çäîáóëà ïåðåìîãó.
Ïåðåáóâàâøі çà êîðäîíîì, ïîïàâøèé ïіä äîù, ìåøêàâøèé ó Âіííèöі, ïðîãíèâøі çà çèìó äîøêè, çіéøîâøèé іç êîëії ïîїçä. Прочитайте речення,
усно речення. 1. Äðóçі, ïåðåáóâàâøі â Ïîëüùі, ïîâåðíóëèñÿ äîäîìó. 2. Ðîäèíà, ìåøêàâøà ó Ëüâîâі, ïåðåїõàëà â Іâàíî-Ôðàíêіâñüê. 3. Ñåðåä íàáîëіâøèõ ïðîá-
н або лілий довкілля
ëåì ñó÷àñíîñòі – çàáðóäíåííÿ îòî÷óþ÷îãî ñåðåäîâèùà. 4. Óðàíöі ïðîïîëîëè ãðÿäêè, çàðîñøі áóð’ÿíàìè. 5. Íà çàâîäі â÷àñíî çàìіíèëè çàñòàðіâøå îáëàäíàííÿ. 6. Íà ãðÿäöі çàëèøèëîñÿ áàãàòî
äîñòèãøîї ïîëóíèöі. НАПРИКЛАД:
іäìіíþâàííÿ äієïðèêìåòíèêіâ
Äієïðèêìåòíèêè çìіíþєìî çà ðîäàìè, ÷èñëàìè, âіäìіíêàìè, ÿê ïðèêìåòíèêè òâåðäîї ãðóïè. Н АПРИКЛАД:
Однина
Í. Ð. Ä. Çí. Î. Ì.
Чоловічий
çãàñëèé
çãàñëîãî
çãàñëîìó = Í. àáî Ð.
çãàñëèì
íà/ó çãàñë îìó ,
çãàñëіì
прикметниками
çãàñëå
çãàñëîãî
çãàñëîìó
çãàñëå
çãàñëèì
íà/ó çãàñëîìó,
çãàñëіì
çãàñëà çãàñëîї
çãàñëіé
çãàñëó
çãàñëîþ íà/ó
çãàñëіé
Множина
çãàñëі
çãàñëèõ
çãàñëèì = Í. àáî Ð.
çãàñëèìè íà/ó çãàñëèõ
дієприкметників.
1. Äèâèâñÿ, ÿê âіòåð æåíå ïî ïëåñó ðàíî (çæîâêíóòè) âåðáîâèé ëèñòî÷îê (Þ. Ìóøêåòèê). 2. Óãëåäіòè õî÷à á ÿêèéñü (íàâèñíóòè) êàìіíü, ùîá çàõîâàòèñÿ ïіä íüîãî (Ð. Іâàíè÷óê). 3. Íàñіííÿ, âèñіÿíå â íå äóæå (îñіñòè) ґðóíò, ñõîäèòü ïіçíіøå (Ç äîâіäíèêà). 4. Ïðåâèñîêі ëèïè çîâñіì çàñòóïàþòü і çàñëîíÿþòü ñòàðîäàâíþ äåðåâ’ÿíó (ïî÷îðíіòè) öåðêîâöþ (І. Íå÷óé-Ëåâèöüêèé). 5. І ñíіã ïðèïàâ îáëè÷÷ÿì (ïîñèíіòè) äî ãðóäî÷îê (çàìåðçíóòè) çåìëі (Â. Ñîñþðà). 6. Íà ïó÷êàõ êàëèíè âîâòóçèòüñÿ òàáóíåöü (ñõóäíóòè) çà çèìó ãîðîáöіâ (Ì. Ñòåëüìàõ).
ІІ. Провідміняйте письмово дієприкметник
речення (в однині чоловічого
минулого часу Îðієíòîâíі òåìè: «Øêіëüíà íîâèíà», «Іñòîðіÿ ç äîìàøíіì óëþáëåíöåì», «Âіäâіäóâàííÿ ìàãàçèíó (òåàòðó, áàñåéíó)», «Äîïîìîãà áàòüêàì», «Ìіé âіäïî÷èíîê».
Òåìè: «Ñâіò ñëîâà», «Íàòõíåííÿ», «Íàðîäíà ïіñíÿ», «Íà êðèëàõ іñòîðії», «Êóäè ïîñïіøàëè õìàðè».
Підготуйте аудіо- або відеопам’ятку (постер, слайди, відеоролик, схему тощо) для соцмереж про поширені помилки у вживанні дієприкметників. Ви можете скористатися зразками у вправах 212 і 214.
26. ÒÂÎÐÅÍÍß ÒÀ ÂІÄÌІÍÞÂÀÍÍß ÏÀÑÈÂÍÈÕ ÄІЄÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊ
Ïðî ñóôіêñè, çà äîïîìîãîþ ÿêèõ òâîðèìî äієïðèêìåòíèêè, òà ïðî íàïèñàííÿ öèõ ñóôіêñіâ А. Розгляньте зразки творення пасивних дієприкметників.
ðîçêîïàòè ðîçêîïàíèé âіä÷èíèòè âіä÷èíåí
Îñîáëèâîñòі òâîðåííÿ îäÿãíóò èé îäÿãíåí èé ä ä
 óêðàїíñüêіé ìîâі є ïàñèâíі äієïðèêìåòíèêè ìèíóëîãî ÷àñó.
ïîñіÿíèé çіãíàíèé -åíñòâîðåíèé îçáðî íèé âçóòèé ñòåðòèé Пасивні дієприкметники творимо від основи інфінітива за допомогою суфіксів:
Âіä äієñëіâ іç ñóôіêñîì -íó- òà âіä äієñëіâ ç îñíîâîþ іíôіíіòèâà íà -îðî-, -îëî- ìîæíà óòâîðèòè âàðіàíòíі ôîðìè äієïðèêìåòíèêіâ. Н АПРИКЛАД:
1) çàìêíóòè – çàìêíóòèé і çàìêíåíèé;
2) îäÿãíóòè – îäÿãíóòèé і îäÿãíåíèé;
3) êîëîòè – êîëîòèé і êîëåíèé.
×åðãóâàííÿ çâóêіâ і ïðàâîïèñ
1. Ïіä ÷àñ òâîðåííÿ äієïðèêìåòíèêіâ ìîæëèâі ÷åðãóâàííÿ ïðèãîëîñíèõ çâóêіâ. Н АПРИКЛАД: ñêîñèòè – ñêîøåíèé, ðîçáóäèòè – ðîçáóäæåíèé, çàìîâèòè – çàìîâëåíèé.
2. Ó ñóôіêñàõ ïàñèâíèõ äіє
å (є) åå є
í íí
іâ çàâæäè ïèøåìî: áóêâó å , à íå è, ї: ñêîøåíèé, çà÷èíåíèé, ïðèñâîíèé; îäíó áóêâó : ðîçêàçàíèé, çàêіí÷åíèé.
І. Прочитайте речення, знайдіть дієприкметники. Пасивними чи активними вони є?
1. Ñïåöіàëüíî ñòâîðåíі ìîáіëüíі çàñòîñóíêè äàþòü çìîãó çíàõîäèòè åêñêóðñіéíі òóðè. 2. Îäíієþ ç àðõіòåêòóðíèõ ïåðëèí Çàêàðïàòòÿ є çàìîê Ïàëàíîê, ïîáóäîâàíèé íà ãîðі çàââèøêè
68 ìåòðіâ. 3. Ïðèїõàâøè â ì. Êîñіâ, âè ïîáà÷èòå âêðèòі òóìàíàìè ãîðè, à òàêîæ ðіäêіñíі ðîñëèíè â íàöіîíàëüíîìó ïðèðîäíîìó ïàðêó «Ãóöóëüùèíà».
ІІ. Випишіть дієприкметники
помилок?
Çàñåêðå÷(å,è)íèé, îáêëå(є,ї)íèé, ñòðóø(å,è)íèé, âіä÷èí(å,è)íèé, íàïî(є,ї)íèé, çàïëåò(å,è)íèé, çàëèø(å,è)íèé, çàïðÿæ(å,è)íèé.
І. Утворіть від поданих дієслів і запишіть пасивні дієприкметники. Позначте суфікси, якими ви скористалися.
Ïîäîëàòè, çâіëüíèòè, ðîçêðèòè, çіáðàòè, íàïîїòè, çóïèíèòè, âіäáèòè, îãîëîñèòè, çàãîðîäèòè, ïîñòðèãòè, çàîùàäèòè. ІІ. Які звуки прочергувалися під час творення дієприкметників від виділених слів?
І. Перебудуйте речення, замінюючи виділені сполучення слів дієприкметниками (за зразком). Перебудовані речення запишіть.
ЗРАЗОК. ×óòè çàïàõ òðàâè, ÿêó ñêîñèëè. – ×óòè çàïàõ ñêîøåíîї òðàâè.
1. Êіò âèñòðèáíóâ ÷åðåç âіêíî, ÿêå âіä÷èíèëè. 2. Îêñàíà éøëà äîäîìó ç êâіòàìè, ÿêі ïîäàðóâàëè. 3. Õëîïåöü çóïèíèâñÿ áіëÿ ïàðêàíó, ÿêèé ïîôàðáóâàëè. 4. Òðàìâàé, ÿêèé âіäðåìîíòóâàëè, óæå âèéøîâ íà ìàðøðóò. 5. Ïðîâåäåíî ðîçðàõóíîê çà åëåêòðîåíåðãіþ, ÿêó ñïîæèëè. ІІ. Підкресліть дієприкметники як члени речення.
íàòåðòèé ñèð
ðîçðіçàíà íàâïіë áóëî÷êà
íàðіçàíèé êóáèêàìè
íàøàòêîâàíі îâî÷і
îáñìàæåíå ì’ÿñî
ïîñèïàíèé êóíæóòîì
ðîçіãðіòà äóõîâà øàôà
çìàùåíå ìàñëîì äåêî
çàñòåëåíå ïåðãàìåíòîì äåêî
ïîäàâàòè îõîëîäæåíèì
ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. І.
використайте щонайменше два з утворених словосполучень.
Знайдіть п’ять дієслів, від яких можна утворити варіантні форми дієприкметників. Утворіть і запишіть ці форми, позначте суфікси.
ЗРАЗОК. Êèíóòè – êèíóòèé і êèíåíèé. Âåðíóòè, âіäіìêíóòè, ïîêèíóòè, ïîáóäóâàòè, íàìàëþâàòè, óñóíóòè, ðîçâèíóòè.
І. Прочитайте текст, замінюючи
метниками. Визначте його тему. Чим приваблюють Заліщики?
ùèêè – óíіêàëüíå
òà (çàêóòàòè) çåëåíèìè ïàãîðáàìè, âîíî ìàє ïðîñòî ôàíòàñòè÷íèé âèãëÿä.
Êàæóòü, ùî àíàëîãіâ öіé ìіñöåâîñòі ó ñâіòі âñüîãî òðè – ×åñüêèé Êðóìëîâ, Ìàðìóðîâèé êàíüéîí ó ÑØÀ òà äîëèíà ðі÷êè Ìîçåëü
ó Ôðàíöії. Ó Çàëіùèêàõ çáåðіãñÿ ñòàðîâèííèé ïàëàö Áðóíèöüêèõ, (çáóäóâàòè) ó XVIII ñòîëіòòі. À ùîá íàñîëîäèòèñÿ âèäîì íà ìіñòî ç âèñîòè ïòàøèíîãî ëåòó, ïîòðіáíî âіäïðàâèòèñÿ íà іíøèé áåðåã Äíіñòðà – ó ñåëî Õðåùàòèê.
ІІ. Розгляньте фото й опишіть усно місцевість, використавши кілька дієприкметників.
І. Спишіть речення, замінюючи подані в дужках дієслова пасивними дієприкметниками. Надпишіть над дієприкметниками відмінок, у якому їх ужито.
1. À áóëî â ìåíå ÿáëóêî â ðóöі (çàòèñíóòè), і ïîêîòèâ ÿ íèì, ïîêîòèâ, ùî ìàâ ñèëè (І. Ìàëêîâè÷). 2. Íà íåâèñîêіé, ðіâíî (ïіäñòðèãòè) òðàâі âèñіëè êðèøòàëåâі êðàïëі ðîñè (Ì. Êîöþáèíñüêèé). 3. Ó ùèðå çîëîòî, ó ñâіòëó ìіäü (îäÿãíóòè) äåðåâà âîñåíè (Â. Ñîñþðà). 4. Òіëüêè ÷àñîì øåëåñíå ïî ãіëëі âàëüîê ñíіãó, (ñòðóñèòè) âіòðîì ç âåðõîâіòòÿ (Ãðèãіð Òþòþííèê). 5. Ãіðêî (çàðîáèòè) ñóõàð ñîëîäêî їñòüñÿ (Íàð. òâîð÷іñòü). 6. Ñïàñèáі âàì, ìàìî, çà âñþ äîáðîòó і ïіñíþ, (çàëèøèòè) â ñïàäîê (Ä. Ëóöåíêî).
Ïðî äієïðèêìåòíèê і çàëåæíі âіä íüîãî ñëîâà òà ïðî îñîáëè-
âîñòі âèäіëåííÿ їõ â óñíîìó ìîâëåííі é íà ïèñüìі
ПРИГАДАЙМО. Що таке головне й залежне слово в словосполученні?
А. Прочитайте дієприкметникові звороти та знайдіть у них дієприкметник.
âèãîòîâëåíèé ó Õàðêîâі
âèãîòîâëåíèé іç ÿêіñíîї ñèðîâèíè
âèãîòîâëåíèé іç ëþáîâ’þ
âèãîòîâëåíèé ó òðàâíі
ëèøå â÷îðà âèãîòîâëåíèé
Б. Визначте в поданих зворотах слова, які
питання від дієприкметника до цих слів. В. Зробіть висновок про те, із
Îñîáëèâîñòі çâîðîòó
Äієïðèêìåòíèêîâèé çâîðîò – öå äієïðèêìåòíèê ðàçîì іç çàëåæíèìè âіä íüîãî ñëîâàìè. Н
Д:
ïîëèòèé ñèðîïîì ïîëèòèé ìàëèíîâèì ñèðîïîì ïîëèòèé äå-íå-äå ìàëèíîâèì ñèðîïîì
дієприкметник залежні слова ÷èì ? ïîëèòèé ñèðîïîì
Ó ðå÷åííі äієïðèêìåòíèêîâèé çâîðîò є îäíèì ÷ëåíîì ðå÷åííÿ – îçíà÷åííÿì. Н АПРИКЛА Д: Àðòåì äóæå ëþáèòü ìîðîçèâî, ð .
Îçíà÷óâàíå ñëîâî
Іìåííèê àáî çàéìåííèê, âіä ÿêîãî çàëåæèòü äієïðèêìåòíèê ÷è äієïðèêìåòíèêîâèé çâîðîò, íàçèâàþòü îçíà÷óâàíèì ñëîâîì. Äієïðèêìåòíèêîâèé çâîðîò ìîæå ñòîÿòè ïåðåä îçíà÷óâàíèì ñëîâîì àáî ïіñëÿ íüîãî. П О РІВНЯЙМ О: ÿêå? ÿêå?
Їëè ìîðîçèâî, ð . означ. слово зворот Їëè ð ìîðîçèâî. зворот означ. слово
1. Ëþáîâ – òî, ìîæå, єäèíà ñïðàâæíÿ êâіòêà, ïîäàðîâàíà äð
ëþäèíі Áîãîì ä (Â. Ñòóñ). 2. Іç ïðàâäîþ ðîçëó÷åíі ðäðó ñëîâà êóäèñü
áіæàòü ïî ñіðîìó ïåðîíó (Ë. Êîñòåíêî). 3. Ñòðîêàòèé ñàä, êîëèñàíèé âіòåðöåì ðö , îáіçâàâñÿ ëåãêèì øåëåñòîì ãіëëÿ (Є. Ãóöàëî).
ІІ. Поставте питання від виділеного слова
місце звороту (перед означуваним
Іíòîíàöі ÿ òà ðîçäіëîâі çíàêè
Äієïðèêìåòíèêîâèé çâîðîò, ÿêèé ñòîїòü ÏІÑËß îçíà÷óâàíîãî ñëîâà, â óñíîìó ìîâëåííі âèäіëÿєìî іíòîíàöієþ, à íà ïèñüìі âіäîêðåìëþєìî ç îáîõ ñòîðіí êîìàìè. ßêùî çâîðîò
âæèòî â êіíöі ðå÷åííÿ, òî ñòàâèìî òіëüêè îäíó êîìó.
ПОРІВНЯЙМО:
П О РІВНЯЙМ О:
коми
кома ïîëèòèé øîêîëàäîì
Óñіì ñïîäîáàâñÿ òîðò, øîêîëàäîì.
ßêùî äієïðèêìåòíèêîâèé çâîðîò ñòîїòü ÏÅÐÅÄ îçíà÷óâàíèì ñëîâîì, òî êîìó ïåðåâàæíî ÍÅ ñòàâèìî. Н АПРИКЛАД:
НАПРИКЛАД:
НЕМА Є Óñіì ñïîäîáàâñÿ ïîëèòèé òîðò.
НЕМАЄ коми ïîëèòèé øîêîëàäîì
Примітка. В окремих випадках комою відокремлюємо й дієприкметниковий зворот, який стоїть ПЕРЕД означуваним словом. Про ці правила ви дізнаєтесь у 8 класі.
äëÿ âіäîêðåìëåííÿ äієïðèêìåòíèêîâîãî çâîðîòó
КОЛО ДУМОК. Поміркуйте, у якому реченні потрібно ставити одну кому, у якому – дві, а в якому – не потрібно ставити коми. Обґрунтуйте відповідь.
1. Äî ãîðè ïîðîñëîї âѕëüõàìè ïіäіéøëè òóðèñòè.
2. Òóðèñòè ïіäіéøëè äî ïîðîñëîї âіëüõàìè ãîðè.
3. Òóðèñòè ïіäіéøëè äî ãîðè ïîðîñëîї âіëüõàìè.
1. Íàä íàìè ñèíіëî íåáî âèïðàíå òåïëèì îñіííіì äîùåì (Â. Ïóñòîâіò). 2. Íà äðіáíèõ ãіëêàõ ðÿñíî ñèíіþòü îãîðíåíі
ñèçèì äèìêîì ÿãîäè (ß. Ñòåëüìàõ). 3. Ãіëëÿ ðîç÷àõíóòå íà ãðóøі ëåãêó íàâіþє ïå÷àëü (І. Äîöåíêî). 4. Ñïëÿòü ñèâèíîþ çà-
êóòàíі ãîðè (Á. Äåãòÿðüîâ). 5. Áåçìåæíèé ñòåï óêðèòèé ñíіãîì
ñïàâ (Ì. Ñòàðèöüêèé). 6. Ó òàâðіéñüêèõ ñòåïàõ âèïàëåíèõ ñóõîâіÿìè äåðåâ ìàëî (Ë. Òåíäþê).
ІІ. Розберіть за будовою дієприкметник з останнього речення.
ІІІ. Перебудуйте усно перше речення так, щоб зворот не потрібно було відокремлювати комою
І. Доповніть усно речення, уставляючи на місці пропуску
(за змістом)
1. Ìîæíà âèêîðèñòàòè áîíóñè, ... .
2. Ùîéíî ïіä’їõàëè àâòîìîáіëі, ... .
3. Ïðàâîðó÷ âіä äîðîãè ... ïîëÿ.
4. Ïåðåâіð, ÿê ïðàöþþòü ... äîäàòêè.
ІІІ. Складіть і
çàñіÿíі
І. Перебудуйте й запишіть речення так, щоб дієприкметникові
рібно було відокремити комою (комами).
1. Çіáðàíå ç ïîëÿ çåðíî çàâåçëè íà åëåâàòîð. 2. Åâàêóàòîð çà-
áðàâ ïðèïàðêîâàíèé áіëÿ ìàãàçèíó àâòîìîáіëü. 3. Áàáóñі ïîäàðóâàëè îçäîáëåíó ìåðåæèâîì âèøèâàíêó. 4. Îñâіòëåíà ìіñÿöåì
øõóíà ñòîÿëà íåïîðóøíî íà âîäі. 5. Çàïëåòåíі çåëåíèì ãîðî-
øêîì òðàâè ì’ÿêî ëîñêîòàëè áîñі íîãè.
ІІ. Прочитайте вголос подане й перебудоване
1.
2.
3.
1. Іñíóþòü ïðåêðàñíі äîðîãè íàöіëåíі íà ïåðåìîãè (Ï. Îñàä÷óê). 2. Ïîïåðåäíèêàìè êîáçàðіâ áóëè ìóçèêàíòè çîáðàæåíі íà ôðåñêàõ ó Ñîôії Êèїâñüêіé (І. Øàðîâ). 3. Êîëîñ âèêóïàíèé ñîíöåì âêëîíÿєòüñÿ ìåíі (Ì. Ñòåëüìàõ). 4. ×óæèíöі çàãîìîíіëè çàõîïëåíі ñìіëèâèìè ñëîâàìè íåçíàéîìöÿ (Ð. Іâàíè÷óê). 5. Âåñåëêà îâіÿíà âіòðîì â ìîїõ çàöâіòàє î÷àõ (À. Ìàëèøêî). 6. Ùå ñïèòü çåìëÿ çàêîâàíà ñíіãàìè ìîâ÷àòü â ëüîäè çàêîâàíі ðі÷êè (Ä. Ëóöåíêî). ІІ. Запишіть виділені
тайтеся довідкою.
ДОВІДКА. Âèøèòèé, ãàïòîâàíèé, ðîçôàðáîâàíèé, ðіçüáëåíèé, âèïàëåíèé, îçäîáëåíèé ìåðåæèâîì.
І. Перебудуйте й
дієприкметниковими зворотами: 1) щоб дієприкметниковий зворот відокремлювати комою (комами); 2) щоб дієприкметниковий зворот не відокремлювати комою. Підкресліть звороти як члени речення.
1. Ó ìåðåæó âèêëàëè ôîòî áóäіâëі, ùî âöіëіëà ïіñëÿ òàéôóíó.
2. Ç ðèáîëîâëі Ìàêñèì ïîâåðíóâñÿ ç âіäðîì êîðîïіâ, ÿêèõ âèëîâèâ ó ðі÷öі. 3. Íà ìіñöåâîñòі, ÿêó çàõèùàþòü ãîðè, âèñàäèëè ìîëîäі äåðåâöÿ. 4. Ðîçïî÷àòî ðåìîíò äàõó, ÿêèé ïîøêîäæåíî âíàñëіäîê óðàãàíó.
ІІ. Знайдіть іменники жіночого роду та запишіть їх у формі орудного
нини.
Поміркуйте, яке з виділених слів указує на неможливість дії, вищу міру якості.
íåçäѕéñíåíèé íåçäіéñíåííèé Б. Чи однаково
шувати відповідне слово на поданій кіноафіші*? В. Зробіть висновок про те, як перевірити
слів.
Ôðàãìåíò
Ôàíòîì», 2011, êіíîêîìïàíіÿ Paramount Pictures, ðåæ. Áðåä Áåðä. í
звичайна міра якості Ñóôіêñè äієïðèêìåòíèêіâ і ïðèêìåòíèêіâ
Ó ñóôіêñàõ äієïðèêìåòíèêіâ çàâæäè ïèøåìî îäíó áóêâó . Н АПРИКЛАД : óæàëåíèé, ïåðåíåñåíèé, íàïèñàíèé, ñêîøåíèé, çäѕéñíå èé. Ó ñóôіêñàõ ïðèêìåòíèêіâ ìîæå áóòè í і íí.
Ïèøåìî íí ó íàãîëîøåíèõ ñóôіêñàõ - íí- íí-),ïðèêìåòíèêіâ äієïðèêìåòíèêîâîãî ïîõîäæåííÿ, ùî âêàçóþòü íà âèùó çà çâè÷àéíó ìіðó ÿêîñòі àáî ìîæëèâіñòü ÷è íåìîæëèâіñòü äії. П О РІВНЯЙМ О:
çäіéñí èé
вища міра якості; можливість або неможливість дії
íåçðіâí èé Наголошені суфікси -áнн- (-янн-), -éнн-
íåçäіéñí èé
íåñêàç èé
çä¾éñí èé
íåçð¾âí èé НЕнаголошені суфікси
íåçä¾éñí èé
íåñêàç èé
ОРФОГРАМА
Í і íí ó ñóôіêñàõ äієïðèêìåòíèêіâ і ïðèêìåòíèêіâ
І. Прочитайте вголос словосполучення. Поясніть відмінність у значенні та написанні виділених слів у кожній парі. За потреби скористайтеся
таблицею.
1. Íåñêѕí÷åíà ðîçìîâà – íåñêіí÷åííі ðîçìîâè.
2. Íåîöѕíåíà ïîñëóãà – íåîöіíåííà ïîñëóãà.
3. Íåâïѕçíàíå ìіñòî – íåâïіçíàííå ìіñòî.
ІІ. Складіть усно по одному реченню зі словосполученнями першої пари.
РОЗРІЗНЯЙМО:
çäѕéñíåíèé çàäóì (ÿêèé çäіéñíèëè)
íåçäѕéñíåíà ìðіÿ (ÿêó íå çäіéñíèëè)
íåîöѕíåíèé ñêàðá (ÿêîãî íå îöіíèëè)
íåçäîëàíі êîçàêè (ÿêèõ íå ïåðåìîãëè)
íåñêàçàíі ñëîâà (íåâèñëîâëåíі)
íåñêѕí÷åíà ðîáîòà (íåçàâåðøåíà)
çäіéñíåííèé çàäóì (ÿêèé ìîæå çäіéñíþâàòèñÿ)
íåçäіéñíåííà ìðіÿ (ÿêà íå ìîæå çäіéñíþâàòèñÿ)
íåîöіíåííèé âíåñîê (äóæå öіííèé; âàæëèâèé)
íåçäîëàííèé íàðîä (ÿêîãî íå ìîæíà çäîëàòè, ïåðåìîãòè)
íåñêàçàííà ðàäіñòü (ÿêó íå ìîæíà âèñëîâèòè; íåçâè÷àéíà)
íåñêіí÷åííі áàëà÷êè (ÿêі äîâãî òðèâàþòü; ïîñòіéíі)
І. Прочитайте виразно речення, а потім спишіть їх, уставляючи на місці пропуску, де потрібно, букву н. Обґрунтуйте написання.
1. Ìè äîâåëè, ùî íàø íàðîä íåçäîëàí..èé, íàøі çàõèñíèêè é çàõèñíèöі íåçäîëàí..і (Ç ìåäіà). 2.  î÷àõ ñâіòèëàñü íåñêàçàí..à ðàäіñòü (Ï. Êîëåñíèê). 3.  ìîєìó ñåðöі ñòіëüêè ùå ïіñåíü, ùå ñòіëüêè ñëіâ íåñêàçàí..èõ ó ñåðöі (Â. Ñîñþðà). 4. Äîáðіє ñâіò, íàðîäæåí..èé â ëþáîâі (Ò. Êîëîìієöü).
ЗРАЗОК. Çáåðåãòè ôàéë – çáåðåæåíèé ôàéë.
Âèîðàòè ãîðîä, îíîâèòè ïðîãðàìíå çàáåçïå÷åííÿ, îïëàòèòè ïðîїçä, ïðèïàðêóâàòè àâòî, îáìîòàòè ñêîò÷åì.
І. Прочитайте текст. Як ви розумієте використане в ньому прислів’я? Які родинні цінності згадано в тексті? ÄÎ ÑÂÎÃÎ ÐÎÄÓ – ÕÎ× ×ÅÐÅÇ
Ìè íå óÿâëÿєìî ñâîãî æèòòÿ áåç ðіäíèõ ëþäåé.
«Äî ñâîãî ðîäó – õî÷ ÷åðåç âîäó», –
êàæå íàðîäíà ìóäðіñòü.
Çíà÷åííÿ ðîäèíè íåîöіíåííå. Öå ëþáîâ, òåïëîòà é çàòèøîê, äîáðîòà é
ùåäðіñòü, âçàєìîðîçóìіííÿ òà ïîâàãà.
Öå íåçðіâíÿííèé ñâіò êðàñè, øàíîáëèâå òà ïîâàæíå ñòàâëåííÿ äî ìàòåðі é áàòüêà. Ñàìå ðîäèíà äîïîìîæå é
ïіäòðèìàє ó âàæêі õâèëèíè, çіãðіє ëàñêîþ, ñòàíå òèì îñåðåäêîì, äå ìîæíà íàáðàòèñÿ ñèë, ùîá ðîçâ’ÿçóâàòè
æèòòєâі ïðîáëåìè. Óòіì, òðåáà äîêëàäàòè áàãàòî çóñèëü, ùîá êîæåí òóò ïî÷óâàâ ñåáå ùàñëèâèì.
Óêðàїíñüêà ðîäèíà çáåðіãàє íàöіîíàëüíі òðàäèöії, ñôîðìîâàíі âïðîäîâæ ñòîëіòü. Âîíà ðîáèòü íàðîä íåçäîëàí-
íèì (Ç ïîñіáíèêà).
ÂÎÄÓ
Ê. Áіëîêóð. Ïîðòðåò ïëåìіííèöü
ІІ. Випишіть дієприкметники й прикметники з н або нн у суфіксах. Позначте наго-
лоси. Обґрунтуйте написання. ІІІ. Випишіть перше речення останнього абзацу й підкресліть
Назвіть частину мови кожного слова.
ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Як саме ви любите проводити
своїми рідними, близькими? КОЛО ДУМОК. І. Поміркуйте, чому виділені слова пишемо по-різному
СИТУАЦІЯ.
íåçíèùåííèé
íåîöіíåííèé
íåçäîëàííèé
íåñêіí÷åííèé
íåçäіéñíåííèé
íåçðіâíÿííèé
І. Прочитайте вголос слова, правильно їх наголошуючи.
Íåçðіâíÿíèé – íåçðіâíÿííèé, çäіéñíåíèé – çäіéñíåííèé, íåîöіíåíèé – íåîöіíåííèé, íåñêàçàíèé – íåñêàçàííèé, íåçëі÷åíèé – íåçëі÷åííèé.
ІІ. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Оберіть спільно
собою.
1) ñëîâîñïîëó÷åíü «íåñêіí÷åííèé + іìåííèê» (íàïðèêëàä: íåñêіí÷åííі ïîëÿ, íåñêіí÷åííà îáëîãà);
2) ñëîâîñïîëó÷åíü «íåçäîëàííèé + іìåííèê» (íàïðèêëàä: íåçäîëàííà êðàїíà, íåçäîëàííà єäíіñòü)?
І. Запишіть словосполучення, уставляючи на місці пропуску, де потрібно, букву н Обґрунтуйте написання.
Çäѕéñíåí..å áàæàííÿ, çäіéñíåí..à êàçêà, ìіñіÿ íåçäіéñíåí..à, íåçäîë à í..à ñèëà, íåñê à çàí.. і ñëîâà, íåçð і âí ÿ í..à ðàä і ñòü, íåçíèùåí..і äîêàçè, íåâáëàãàí..èé ïîãëÿä, íåîïëà÷åí..èé ïðîїçä, çàïëåòåí..å âîëîññÿ, ïðèâ’ÿçàí..èé ÷îâåí, øèðî÷åí..à äîðîãà, ñêàæåí..èé âîâê, ñâÿùåí..èé âîãîíü.
ІІ. Поясніть лексичне значення виділених слів.
І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки та вставляючи на місці пропуску, де потрібно, букву н.
1. Òè, ãîëîâíå, ïîâåðòàéñÿ äîäîìó, çíіìàé çàïèëþæåí..і áåðöі і â÷èñÿ íàíîâî æèòè ïîòîìó (І. Öіëèê). 2. Ìіñÿöü, äðóãèé âæå âåäåòüñÿ íåñêіí÷åí..à
ìèòü äàє, ùîá ùîñü õîðîøå ó æèòòі
ïî÷àòè (Í. Êðàñîòêіíà). 4. Õîëîäíèé äîù ïåðåìіøàí..èé іç ìîêðèì ñíіãîì çàñòóïèâ ÿñíі îáðії (À. Øèÿí). 5. ß çíàþ: ìîâà ìàìèíà – ñâÿòà, â íіé âі÷íèé, íåçíèùåí..èé äóõ ñâîáîäè (Ì. Àäàìåíêî). 6. Øâèäêî îáðîáëÿєìî ïëàòåæі çäѕéñíåí..і çà äîïîìîãîþ іíòåðíåò-áàíêіíãó (Ç ðåêëàìè).
ІІ. Позначте в словах суфікси -
Доберіть і запишіть 2–3 синоніми до виділених слів.
29. ÍÀÏÈÑÀÍÍß ÍÅ Ç ÄІЄÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊÀÌÈ
Ïðî òå, ÿê çàëåæíі ñëîâà âïëèâàþòü íà íàïèñàííÿ íå ç äієïðèêìåòíèêàìè ðàçîì é îêðåìî ПРИГАДАЙМО. Коли не з прикметниками пишемо окремо? А. Зіставте словосполучення. Як написано не з дієприкметниками?
íåâèìèòі ðóêè íåçàøíóðîâàíі êðîñіâêè
Б. У якій
íå âèìèòі ç ìèëîì ðóêè
çàøíóðîâàíі âäîìà êðîñіâêè
ç äієïðèêìåòíèêàìè ïèøåìî ÎÊÐÅÌÎ, ÿêùî:
äієïðèêìåòíèê є ïðèñóäêîì
äієïðèêìåòíèê ìàє
1. Ïðàöÿ çàêіí÷åíà. 2. Öåé ãëå÷èê – ðîçáèòèé ð .
çàëåæíå ñëîâî ×îðíіє çàñàäæåíà êâіòàìè êëóìáà.
є çàïåðå÷åííÿ, ïðîòèñòàâëåííÿ
1. Òî ðîçáóðõàíà ðі÷êà êëåêî÷å, òî øóìèòü ëіñ. 2. Îáðàëè âèîðàíó äіëÿíêó, à ñêîïàíó.
ç äієïðèêìåòíèêàìè ïèøåìî ÐÀÇÎÌ, ÿêùî:
äієïðèêìåòíèê є îçíà÷åííÿì і íå ìàє çàëåæíîãî ñëîâà ×îðíіє çàñàäæåíà êëóìáà. âõîäèòü äî ñêëàäó ïðåôіêñà íåäî-, ÿêèé óêàçóє íà íåïîâíèé âèÿâ ÷îãîñü
íåäîïèñàíèé, íåäîïå÷åíèé
ñëîâî áåç íå íå âæèâàíå íåâîëåíèé, íåõòóâàíèé
ОКРЕМО Ïîëå çàñіÿíå.
іє çàñіÿíå âîñåíè ïîëå.
а в інших – окремо.
1. Óâå÷åðі ìè éøëè íåîñâіòëåíîþ âóëèöåþ.
2. Ìè éøëè íå îñâіòëåíîþ ëіõòàðÿìè âóëèöåþ.
3. Âóëèöÿ íå îñâіòëåíà.
І. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Обґрунтуйте написання не разом чи окремо
1. Íà ñàéòі ðîçìіùåíî іíôîðìàöіþ, (íå)ïіäòâåðäæåíó îôіöіéíî.
2. Àëå íèíі öåé ôàêò (íå)ïіäòâåðäæåíèé. 3. Ìàєìî áàãàòî (íå)ïåðåâåðøåíèõ ñïîðòèâíèõ ðåêîðäіâ. 4. Òðåíåð ðîçïîâіâ ïðî ñâіé äîñі (íå)ïåðåâåðøåíèé ñâіòîâèé ðåêîðä. 5. ß íå ëþáëþ (íå)äî÷èòàíèõ êíèã òà (íå)çàâåðøåíèõ ñïðàâ. 6. Ìåíі áіëüøå ïîäîáàþòüñÿ ñòіíè (íå)ïîôàðáîâàíі, à îáêëåєíі øïàëåðàìè. ІІ. Підкресліть
íå/îáäóìàíèé íå/ìåòåíèé íå/ñêàçàíèé íå/ïðèâ’ÿçàíèé íå/äîñîëåíèé
1. Ó ëіíèâîãî ëіæêî äî ñïèíè ... , à ïðèêëåєíå. 2. Äå õàòà ... , òàì äіâêà íå ïëåòåíà. 3. Çà ... ñëîâî íå áóâàє ñîðîìíî. 4. ... äіëî âçÿëî é çãîðіëî. 5. ... êàøó ìîæíà äîñîëèòè, à ïåðåñîëåíó äîâîäèòüñÿ âèêèäàòè.
ІІ. Поясніть значення прислів’їв.
Перебудуйте усно речення за зразком, визначте граматичні основи. Чи зміниться при цьому написання дієприкметників із не? Чому?
ЗРАЗОК. Íåðîçãàäàíі òàєìíèöі. – Òàєìíèöі íå ðîçãàäàíі ð . 1. Íåðîç÷èùåíèé ãîðîä. 2. Íåîñâіòëåíà äîðîãà. 3. Íåîïëà÷åíà ïðàöÿ. 4. Íåðîçïàêîâàíі âàëіçè.
Доповніть кожне речення залежним від дієприкметника словом і запишіть (можна обрати слово з довідки). Чи змінилося при цьому написання дієприкметник а з не? Чому?
ЗРАЗОК. Ñêðèïіëè íåçìàùåíі ïåòëі. – Ñêðèïіëè íå çìàùåíі ìàñòèëîì ïåòëі.
1. Ìîðîç äîøêóëÿє íåâêðèòèì ñìåðåêàì. 2. Íåâèêîíàíó
âïðàâó äîâåëîñÿ ðîáèòè âäîìà. 3. Íà ñòîëі êóïà íåïîìèòèõ òàðіëîê. 4. Ó äâîðі âåëèêèé íåíàïîâíåíèé áàñåéí. 5. Íåðîçêâіòëі
ïіâîíії âæå ãîòóþòüñÿ äàðóâàòè ñâîþ êðàñó.
ДОВІДКА. Ñíіãîì, íà óðîöі, âіäó÷îðà, äîñі, ùå.
І. Розгляньте фото. Які дії (процеси)
Спишіть, розкриваючи дужки. Підкресліть й
орфограми. (Íå)ñêîïàíèé ãîðîä; ùå (íå)çîðàíå ïîëå; (íå)âèñóøåíå ñіíî; (íå)çäіéñíåíà ìðіÿ; (íå)ñïðîñòîâàíі íіêèì çâèíóâà÷åííÿ; (íå)äîñï і âàíà ï і ñíÿ; (íå)ñõîäæåí і ñòåæêè; ðîçóì (íå)ïîçè÷åíèé, à âëàñíèé; äàâíî (íå)áà÷åíі ïðîñòîðè; (íå)äîïèñàíå ïðèâіòàííÿ; îôіöіéíî (íå)ïіäòâåðäæåíі ñëîâà. ІІ. Складіть усно речення з одним із поданих сполучень слів.
писали окремо, й запишіть.
Íåñïðîñòîâàíі ôàêòè, íåçàìêíåíèé ãàðàæ, íåïîôàðáîâàíі
äâåðі, íåâіäïðàâëåíå ïîâіäîìëåííÿ, íåîïóáëіêîâàíèé âіðø, íåîñâіòëåíà âóëèöÿ, íåïðèêðó÷åíà ðåéêà, íåâіäðåìîíòîâàíèé àâòîìîáіëü, íåïîêîøåíèé ãàçîí.
ІІ. Складіть і запишіть два речення з дієприкметниковими зворотами, використавши перебудовані сполучення слів
речення.
1. Окремо
À Ó ïðèðîäè áàãàòî (íå)ðîçãàäàíèõ òàєìíèöü.
Á (Íå)âîëåíèé íàðîä âіäðîäèâñÿ.
 Öåé îñòðіâåöü – (íå)çàòîïëåíèé.
à Íå õîòіëîñÿ їñòè (íå)äîâàðåíîї êàøі.
2. Разом треба писати не з наступним словом у рядку
À ùå (íå)çіðâàíі ÿáëóêà
Á (íå)ðîçêëàäåíèé çâå÷îðà íàìåò
 (íå)ñêîøåíå, à çіðâàíå çіëëÿ
à (íå)çàðîñëå ëіñîâå îçåðî
3 Орфографічну помилку допущено в реченні
À Çàëèøèâñÿ ëèøå îäèí íåðîçâàíòàæåíèé ôóðãîí.
Á Íåíàïèñàíі êíèãè ùå ÷åêàþòü íà ñâîїõ àâòîðіâ.
 Äî ãîðèçîíòó ïðîñòÿãëîñÿ íåçîðàíå ïîëå.
à Іâàíêî çàéøîâ, íіêèì íåïîìі÷åíèé, і øâèäêî âèéøîâ.
І. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Підкресліть дієприкметникові звороти.
1. Òіëüêè ìàâ òàëàíò äî âіðøіâ (íå)ïîçè÷åíèé, à âëàñíèé (Ëåñÿ Óêðàїíêà). 2. Ëіïøå ñâіé õëіá (íå)äîïå÷(å,è)íèé, íіæ ÷óæèé ïåðåïå÷åí(í)èé (Íàð. òâîð÷іñòü). 3. Âіä ë(å,è)ìàíó äî ñàìîãî îáðіþ ëåæèòü ðіâíèé, ùå (íå)ïðèñìàëåí(í)èé ñîíöåì ñòåï (Ä. Ìіùåíêî). 4. Ìåíі ïîëÿ çàäóìëèâî øåïòàëè ñâîї íіêèì (íå)-
ñïіâàíі ïіñíі (Â. Ñèìîíåíêî). 5. Äå áàãàòî ãîñïîäèíü, òàì õàòà (íå)ìåòåíà é êàøà (íå)âàðåíà. 6. (Íå)çàêіí÷(å,è)íå äіëî ïîêðèâàєòüñÿ ñíіãîì (Íàð. òâîð÷іñòü). 7. Íåáî (íå)çìіðÿíå âñèïàíî
çîðÿìè (Ì. Ñòàðèöüêèé).
ІІ. Складіть по одному реченню зі словом нескошений і сполученням й не скошений.
30. ÄІЄÑËІÂÍІ ÔÎÐÌÈ ÍÀ -ÍÎ, -ÒÎ
Ïðî ôîðìè äієñëîâà, ùî âêàçóþòü íà ðåçóëüòàò äії, ïðî îñîáëèâîñòі їõíüîãî òâîðåííÿ òà âæèâàííÿ
ПРИГАДАЙМО. Які є форми дієслова?
А. Знайдіть у повідомленнях дієслівні форми
Äієñëіâíі ôîðìè íà -íî, -òî – öå íåçìіííі ôîðìè, ùî âèðàæàþòü ðåçóëüòàò äії íåíàçâàíîї îñîáè. Н АПРИКЛАД: 1. Âåñü ñâіò äàðîâà ëþäèíі (Ì. Ðèëüñüêèé). 2. Õòî ñêàçàâ, ùî âñå óæå âіäêðèòî? (Â. Ñèìîíåíêî).
Òàêі ôîðìè ìàþòü çíà÷åííÿ âèäó – äîêîíàíîãî é íåäîêîíàíîãî. Н АПРИКЛАД: ïèñàíî – íàïèñàíî; áèòî – ðîçáèòî. Ó ðå÷åííі äієñëіâíі ôîðìè íà -íî à , -òî âèêîíóþòü ðîëü ãîëîâíî- î ãî ÷ëåíà ó ôîðìі ïðèñóäêà. Ïіäìåòà
çàâåðøåííі, ðåçóëüòàòі. Òàêі êîíñòðóêöії äîïîìàãàþòü ñòèñëî é òî÷íî âèñëîâèòè äóìêó. П О РІВНЯЙМ О: ïðèáðàíà êіìíàòà – êіìíàòó ïðèáðà äåïóòàòè ïðèéíÿëè çàêîí – çàêîí ïðèéíÿòî Îñîáëèâîñòі
Îñíîâíå ïðèçíà÷åííÿ êîíñòðóêöіé іç ôîðìàìè íà -íî, -òî –çîñåðåäæóâàòè óâàãó íå íà âèêîíàâöåâі, à íà ñàìіé äії, íà її
ПОРІВНЯЙМО: íî òî
Çâåðíіòü óâàãó!
Äієñëіâíі ôîðìè íà -íî, -òî íåçìіííі, òîìó ÍÅ ìàþòü çàêіí÷åííÿ.
І. Прочитайте речення. Знайдіть дієслівні форми на -но, -то. Що вони виражають? Яким членом речення є ці слова?
1. Ñêіëüêè òåïëà ïîäàðîâàíî öüîìó êàìіííþ, ñâіòëà – öèì âіêíàì, ïіäçåìíîãî òëіííÿ – òðàâі? (Þ. Àíäðóõîâè÷). 2. ß âіçüìó òåáå íà êðèëà ç öüîãî îçåðà òіñíîãî, ùî äåðåâàìè çàêðèòî і çàêóòî â áåðåãè (Îëåêñàíäð Îëåñü). 3. Õàé áóäå âñå íåáà÷åíå ïîáà÷åíî, õàé áóäå âñå ïðîáà÷åíå ïðîáà÷åíî (Ë. Êîñòåíêî).
4. Ïðîçîðèé ñòðóìîê ïåðåòèíàâ ñòåæêó, і ÷åðåç íüîãî áóëî ïåðåêèíóòî êëàäêó іç ñóõîї äåðåâèíè (Î. Äîí÷åíêî). 5. Îé ó ïîëі æèòî êîïèòàìè çáèòî (Íàð. òâîð÷іñòü).
ІІ. Визначте види речень за метою висловлювання.
ІІІ. Виділені слова розберіть за будовою.
І. Перебудуйте письмово словосполучення, замінюючи дієприкметник дієслівною формою на -но, -то
ЗРАЗОК. Âіäíîâëåíèé ïàðîëü – ïàðîëü âіäíîâëåíî.
Çàáëîêîâàíà êàðòêà, çàðÿäæåíèé ñìàðòôîí, ïðèéíÿòå ðіøåííÿ, çàñòåëåíå ëіæêî, âèìèòà ïіäëîãà, ïåðåêðèòèé ïðîїçä, ïіäòâåðäæåíі ôàêòè, ðîçêðèòèé çëî÷èí, âіäðåìîíòîâàíèé àâòîìîáіëü. ІІ. Складіть усно з одним утвореним словосполученням (на вибір) просте речення. І. Прочитайте текст. Визначте фактичну
Íà îñíîâі øòó÷íîãî іíòåëåêòó (ØІ) ñòâîðåíî áàãàòî іíñòðóìåíòіâ. Òàêèìè òåõíîëîã
ðіçíі ñôåðè æèòòÿ ëþäèíè. Çâè÷àéíî, íіäå íå çàáîðîíåíî âèêîðèñòîâóâàòè ØІ, ùîá îòðèìàòè
ãîòîâèé òâіð, ðåôåðàò ÷è íàâ÷àëüíèé ïðîєêò. Ïðîòå öå íå îçíà÷àє, ùî ìîæíà âèäàâàòè òàêі ðîáîòè çà ñâîї.
Òîìó êðàùå, íàïðèêëàä, âèêîðèñòàòè
ØІ äëÿ øâèäêîãî çáèðàííÿ іíôîðìàöії
òà ïåðâèííîãî àíàëіçó, à ïîòіì íà öіé
îñíîâі ñàìîñòіéíî ïіäãîòóâàòè ðåôåðàò
÷è âèñòóï.
Іíñòðóìåíò ØІ íå є íàäіéíèì äæåðåëîì іíôîðìàöії, íå çàìіíèòü êðèòè÷íîãî ìèñëåííÿ òà ñàìîñòіé-
íîãî àíàëіçó. ßêùî íàäàíó іíôîðìàöіþ íå ïåðåâіðåíî, òî âàøі âèñíîâêè ìîæóòü áóòè íåïðàâèëüíèìè (Ç іíòåðíåò-äæåðåë).
ІІ. Знайдіть у тексті дієслівні форми на -но, -то З якою метою їх використано?
ІІІ. Прочитайте наведений нижче текст. Чи є в ньому недостовірна інформація?
Обґрунтуйте свою думку.
Øòó÷íèé іíòåëåêò ìîæå äîïîìàãàòè ëþäèíі, åêîíîìèòè її ÷àñ òà êîøòè, ðîçêðèâàòè çëî÷èíè, áîðîòèñÿ ç õâîðîáàìè. Óòіì, ÷åðåç ØІ äіòè ïåðåñòàëè â÷èòèñÿ, àäæå òåïåð óñå ìîæíà ñïèñàòè. Ðåæèñåðè íå çíіìàþòü ôіëüìіâ, à ïîåòè íå ïèøóòü âіðøіâ, áî çà íèõ öå ðîáèòü ØІ.
279
ПОСПІЛКУЙТЕСЯ.
Ïîáóäîâà ðå÷åíü 280
Ó ðå÷åííі äієñëіâíó ôîðìó íà -íî, -òî íå ìîæíà ïîєäíóâàòè ç íàçâîþ âèêîíàâöÿ äії, àäæå öі ôîðìè âæèâàєìî äëÿ òîãî, ùîá ïіäêðåñëèòè ðåçóëüòàò äії, íå íàçèâàþ÷è òîãî, õòî її âèêîíàâ. П О РІВНЯЙМ О:
Правильно НЕправильно
Пісню заспіваЛИ діти. Пісню заспіваНО дітьми
Я виконав завдання. Завдання виконаНО
Робітники завершиЛИ ремонт. Ремонт завершеНО
Мною виконаНО завдання.
Ремонт завершеНО робітниками.
іâà÷êîþ âèêîíàíî íîâó ïіñíþ. 4. Ïåðåìîæöіâ âèçíà÷åíî
êîìіñієþ. 5. Ðóøíèê äëÿ ïîäàðóíêà âèøèòî Îêñàíîþ. 6. Íà
íîâîðі÷íå ñâÿòî ó÷íÿìè íàøîãî êëàñó ïіäãîòîâëåíî öіêàâó âèñòàâó. 7. Ïèðіã äî äíÿ íàðîäæåííÿ ñïå÷åíî áàáóñåþ.
СИТУАЦІЯ.
СИ ТУАЦІЯ. Складіть повідомлення (2–3 речення) за кожною описаною ситуацією для інформування громадськості. Використайте дієслівні форми на -но, -то
1. Ñòàâñÿ ïðîðèâ òðóáîïðîâîäó. Äî áàãàòüîõ áóäèíêіâ ïðèïèíèëè ïîñòà÷àòè âîäó. Ðåìîíò ïëàíóþòü çàâåðøèòè äî ðàíêó íàñòóïíîãî äíÿ.
2. Äâà ðîêè òðèâàëà ðåêîíñòðóêö і ÿ àêâàïàðêó «Ðîá і íçîí». Óñòàíîâèëè íîâó ñèñòåìó î÷èùåííÿ âîäè. Íàðåøòі çàêëàä ãîòîâèé çóñòðіòè ñâîїõ âіäâіäóâà÷іâ.
І. Відновіть і запишіть прислів’я та приказки, уставляючи на місці пропуску дієслівні форми на -но, -то (оберіть із поданих у рамці).
ïîìàçàíî / íàáóòî / íàïèñàíî / ïèñàíî / áèòî
1. Íà ðîäó ... . 2. Çà íàøå æèòî ùå íàñ і ... . 3. Íåíà÷å ìåäîì ... . 4. Âèëàìè ïî âîäі ... . 5. ßê ... , òàê і çáóòî.
ІІ. Підкресліть члени речення.
І. Утворіть від дієприкметників дієслівні форми на -но, -то. Складіть і запишіть по одному
Çà÷èíåíèé, âіäðåìîíòîâàíèé, íàäðóêîâàíèé.
ІІ. Складіть усно діалог
Ïåðåïèñàòè – ïåðåïèñàíèé – ïåðåïèñàíî.
ЗРАЗОК. Äîïîìîãó íàäàëè â÷àñíî. – Äîïîìîãó íàäàíî â÷àñíî.
1. Ó ìіñòі âñòàíîâèëè íîâі äîðîæíі çíàêè. 2. Êíèæêà íàäðóêîâàíà â Õàðêîâі. 3. Âіäðåìîíòóâàëè äîðîãó, ÿêà ñïîëó÷àє Äðîãîáè÷ і Ñíÿòèíêó. 4. Çóñòðі÷ ïðåçèäåíòіâ Óêðàїíè é Ïîëüùі
ïіäòâåðäèëè îôіöіéíî. 5. Öÿ äîðîãà ðîçìèòà ïіñëÿ ñèëüíîї çëè-
âè. 6. Ðóõ ïîїçäіâ äî ñòàíöії Æìåðèíêà âіäíîâèëè.
ІІ. Підкресліть члени речення в першому й другому реченнях.
ІІІ. Утворіть прикметники від ужитих у реченнях назв міст і запишіть.
Виконайте завдання одного з варіантів.
Варіант А. Складіть розповідь (5–7 речень) про роботу в саду чи на горóді, використавши кілька дієслівних форм на -но, -то Ви можете скористатися довідкою. ДОВІДКА. Âèêîïàíî, âèñàäæåíî, çіáðàíî, îáðіçàíî, ïîëèòî, îáðîáëåíî, çàêðіïëåíî, óêðèòî, âèçíà÷åíî, ïðèäáàíî.
Варіант Б. Складіть розповідь (5–7 речень) про створення презентації, використавши кілька дієслівних форм на -но, -то. Ви можете скористатися довідкою. ДОВІДКА. Äіáðàíî, ñêëàäåíî, çíàéäåíî, äîäàíî, âіäôîðìàòîâàíî, âèçíà÷åíî, âіäðåäàãîâàíî, íàëàøòîâàíî, îôîðìëåíî.
Виконайте узагальнювальні тести до теми «Дієприкметник. Дієслівні форми на -но, -то»
1. Дієприкметниками є всі слова в рядку
À çàïèñàòè, çіðâàòè, íàìàëþâàòè
Á ñâіæèé, ìîêðèé, øâèäêèé
 çàïèñàíèé, çіðâàíèé, íàìàëüîâàíèé
à îäÿãíåíèé, ïðîїçíèé, çàëèòèé
2. Пасивними є всі дієприкметники в рядку
À ïðîéäåíèé, çìîêëèé, ðîçâàíòàæåíèé Á çàïëåòåíèé, ïîæîâêëèé, î÷èùåíèé
 âèøèòèé, êèíóòèé, çìóðîâàíèé
à çàëèòèé, çіãðіòèé, ïîãàñëèé
3. З’ясуйте форму дієслова, ужитого в реченні. Ðå÷åííÿ
1 Âіêíî âіä÷èíåíî íàâñòіæ.
2 Ïîòðіáíî âіä÷èíèòè âіêíî.
3 Óñі âіêíà âіä÷èíèëè íàâñòіæ.
4 Îñü íàøі âіêíà, âіä÷èíåíі íàâñòіæ.
Ôîðìè äієñëîâà À íåîçíà÷åíà Á îñîáîâà Â äієïðèêìåòíèê Ã äієïðèñëіâíèê Ä áåçîñîáîâі ôîðìè íà -íî, -òî
4. НЕправильно
À çàìåðçíóòè – çàìåðçëèé
Á óïіéìàòè – óïіéìàíèé
 çàñîõíóòè – çàñîõøèé
à îäÿãíóòè – îäÿãíóòèé
5. Дієприкметниковий зворот потрібно відокремити комами в реченні
À Ç óñіõ ñàäêіâ ïàõëî íàãðіòîþ íà ñîíöі êîðîþ äåðåâ (Є. Ãóöàëî).
Á Òåïëîì äèõàëà íàñòîÿíà íà òðàâàõ çåìëÿ (Þ. Çáàíàöüêèé).
Â Ó çàâîëî÷åíîìó õìàðàìè íåáі íå âãëåäіòè çіðîê (Í. Ðèáàê).
Ã Ñіðі ñóëòàíè ïèëþêè çâèõðåíîї êîíåì îñіäàëè íà ñêîøåíіé
ñòåðíі (Ã. Òþòþííèê).
6. Разом треба писати не із словом у рядку
À íå/ïîçè÷åíі, à âëàñíі êîøòè
Á íå/îãîðîäæåíèé ïàðêàíîì äіì
 íå/çàêіí÷åíèé òâіð-ðîçäóì
à ùå íå/çàñіÿíå ïîëå
7. Правильно написано всі слова в рядку
À ñêîøåíèé, íåñêàçà ííèé, çàìîðîæåííèé
Á âèïðàâëåíèé, çàñåêðå÷åíèé, çäѕéñíåíèé
 âèäîâæèíèé, íåñêàçàíèé, âіä÷èíåíèé
à íåçäіéñíåííèé, ðîçïèñàíèé, ïðèíåñåííèé
8. Потрібно відредагувати речення
À Âіäâіäóâà÷і ìèëóâàëèñÿ ðîçêâіòëèìè òðîÿíäàìè.
Á Àâòîìîáіëü âèїõàâ íà âіäðåìîíòîâàíó äîðîãó.
 Çàãóáëåíèé òåëåôîí øâèäêî çíàéøëè.
à Çàïðîñèëè ãóðò, âèêîíóþ÷èé æàðòіâëèâі ïіñíі.
9. Дієслівної форми на -но, -то НЕМАЄ в реченні
À Ðóõ ìîñòîì ïåðåêðèòî ÷åðåç àâàðіþ.
Á Ó êіìíàòі áóëî ÷èñòî é ïàõëî êâіòàìè.
Â Ìіé ðàõóíîê ïîïîâíåíî â÷àñíî.
à Òðàâó íàâêîëî áóäèíêó ñêîøåíî.
10. Потрібно відредагувати речення
À Âõîäèòè ç òâàðèíàìè çàáîðîíåíî.
Á Ðîáіòíèêàìè çààñôàëüòîâàíî äîðîãó.
Â Ïіäëîãó ïîêðèòî ëàìіíàòîì.
à Çàìîâëåííÿ äîñòàâëåíî â÷àñíî.
Культура
Говорімо правильно ГОЛОВНОКОМАНДУЮЧИЙ
Рекомендовано (іменники)
командувач армії
завідувач бібліотеки
нападник (у футболі)
вірянин
відпочивальник
оточення
команда-лідер
поет-початківець
місця для сидіння
НЕ рекомендовано
командуючий армії
завідуючий бібліотекою нападаючий (у футболі)
віруючий
відпочиваючий
оточуючі люди
Рекомендовано (прикметники)
мийний засіб (для миття)
знеболювальний засіб
вимірювальний прилад
відновлювальні роботи
зволожувальний крем
дезінфекційний засіб
руйнівний вітер
переконливі слова
приваблива ціна
наступальні дії
Рекомендовано
(прикметники-синоніми)
прийдешнє свято
охочий відповідати
чинний закон
навколишнє середовище, довкілля
Тренуймося редагувати
Åêñêóðñіÿ ñïîäîáàëàñü óñіì ïîäîðîæóþ÷èì. , õòî ïîäîðîæóâàâ
миючий засіб знеболюючий засіб
вимірюючий прилад
відновлюючі роботи
зволожуючий крем
дезінфікуючий засіб руйнуючий вітер
переконуючі слова
приваблююча ціна
наступаючі дії
НЕ рекомендовано
наступаюче свято
бажаючий відповідати
діючий закон
оточуюче середовище
їçä, ñëіäóþ÷èé ÷åðåç ñòàíöіþ, çóïèíèâñÿ.
31. ÄІЄÏÐÈÑËІÂÍÈÊ ßÊ ÔÎÐÌÀ ÄІЄÑËÎÂÀ
Ïðî çàãàëüíå çíà÷åííÿ, ìîðôîëîãі÷íі îçíàêè òà ñèíòàêñè÷íó ðîëü äієïðèñëіâíèêіâ
ПРИГАДАЙМО. Які є форми дієслова?
А. Прочитайте перше речення. Які дві дії виконав лікар?
Ëіêàð îãëÿíóâ ïàöієíòà
ðåöåïò.
Ëіêàð, îãëÿíóâøè ïàöієíòà, âèïèñàâ ðåöåïò. 1 2
Б. Прочитайте друге речення.
звати основною, а яку – додатковою? В. Зробіть висновок про особливість дієприслівника
Çàãàëüíå çíà÷åííÿ Ìîðôîëîãі÷íі îçíàêè òà ñèíòàêñè÷íà ðîëü
Äієïðèñëіâíèê – öå íåçìіííà ôîðìà äієñëîâà, ùî îçíà÷àє ä ïðåäìåòà é âіäïîâіäàє íà ïèòàííÿ ùî ð îáëÿ÷è? ùî ç ð îáèâøè?. Н АПРИКЛАД: ïèøó÷è, ñïіâàþ÷è, ïіäіéøîâøè, íàïèñàâøè.
Äієïðèñëіâíèê äîïîâíþє ñâîїì çíà÷åííÿì îñíîâíó äіþ, ïîçíà÷óâàíó â ðå÷åííі äієñëîâîì-ïðèñóäêîì. П О РІВНЯЙМ О: ùî çðîáèâøè?
Ëèñòêè, , øëÿõ îçîëîòèëè (Â. Âåðáè÷). додаткова дія основна
Ìè ïðîїõàëè ùå äâі çóïèíêè. Íàø ãåðîé, íàäÿãíóâøè íàâóøíèêè, âèéøîâ ç àâòîáóñà. Ðàïòîì âîäіé ïî÷àâ ãîëîñíî êëèêàòè éîãî, àëå ìàðíî – ÷åðåç íàâóøíèêè õëîïåöü íі÷îãî íå ÷óâ. Âîäіé ïîÿñíèâ, ùî þíàê çàáóâ çàáðàòè ðåøòó çі ñòà ãðèâåíü. Îäèí іç ïàñàæèðіâ, óçÿâøè ãðîøі, ïîáіã íàçäîãàíÿòè õëîïöÿ. Âîäіé òåðïëÿ÷å ÷åêàâ íà çóïèíöі...
Îñü òàêèé ëàíöþæîê äîáðèõ ñïðàâ âèéøîâ (Ç іíòåðíåò-äæåðåë).
ІІ. Знайдіть у тексті чотири речення з дієприслівниками. Визначте в цих реченнях основну й додаткову дії, а також особу, яка ці дії виконує.
І. Випишіть із кожного речення одне словосполучення з дієприслівником.
ЗРАЗОК. Òîíêèé ëèñò, îáëіòàþ÷è іç æîâòèõ äåðåâ, ëÿãàє íà ïëå÷і (Î. Ãîí÷àð) – îáëіòàþ÷è ç äåðåâ.
1. Çîðÿ, âêëîíÿþ÷èñü íåáó, ïàäàëà â êîìèøі (Ä. Ïàâëè÷êî).
2. Âèøíі òà êëåíè ñêèíóëè æîâòèé ëèñò, êóòàþ÷è íèì íîãè íà çèìó (Â. Øêóðóïіé). 3. Çàêèíóâøè âóäî÷êè íà ïëå÷å, Âàñèëüêî ïî÷èì÷èêóâàâ äî ðі÷êè (Ã. Òþòþííèê). 4. Çà ñåëàìè ñòîÿâ ñòàðåíüêèé ìëèí, äî íåáà çâіâøè ïåðåáèòі ðóêè (І. Êàëÿííèê). 5. Âèñîêî ïîðîñëî ðîçêіøíå äåðåâî âãîðó, óêðèâàþ÷è õîëîäêîì çåëåíó çåìëþ (Ïàíàñ Ìèðíèé). 6. Íàä ãîëîâîþ, ïðîëіòàþ÷è íà ìåäîçáіð, äіëîâèòî é ñòðèìàíî ãóëè áäæîëè... (À. Äіìàðîâ).
ІІ. Визначте частину мови кожного слова в першому реченні.
КОЛО ДУМОК. Поясніть, у якому з двох речень виділене дієслово можна замінити дієприслівником.
1. Ñîëîâåé ñèäèòü íà ãіëöі, çàëèâ÷àñòî âèòüîõêóє.
2. Ñîíöå ïіøëî íà çàõіä, òіíі âіä êëåíіâ ëÿãëè íà äîðîãó.
І. Доповніть усно кожне речення словосполученням, поданим поряд.
1. Áóäіâåëüíèêè äðóæíî âçÿëèñÿ äî ðîáîòè. ðîçïîäіëèâøè îáîâ’ÿçêè
2. Ðèáàëêà çàêèíóâ âóäêó íåäàëåêî âіä áåðåãà. çàêðіïèâøè ïîïëàâåöü
3. Ìèñëèâöі ðîçïîâіëè ïðî ëіñîâó ïðèãîäó.
4. Äіâ÷èíà ïîïðîñèëà çðîáèòè çà÷іñêó.
5. Âîäіé ïî÷àâ ïîâіëüíî ãàëüìóâàòè.
ïîâàãàâøèñü
іòèâøè ïåðåїçä
1. Øàðóäèòü, áåøêåòóþ÷è, âіòåð (Ä. Ëóöåíêî). 2. Áіëèì öâіòîì ñíіæèíêè, êðóæëÿþ÷è, ïàäàëè ç õìàð (Ä. Ëóöåíêî). 3. Çèìà, ñêðàäàþ÷èñü, ïîâіÿëà êðèëîì (Îëåíà Ï÷іëêà). 4. Äîñïіâàâøè, ìè ÿêèéñü ÷àñ ñòîÿëè íåïîðóøíî (Ì. Âіíãðàíîâñüêèé). 5. Ïіä
ñàìіñіíüêîþ ñòåëåþ, òðåìòÿ÷è, çàâìèðàëè îñòàííі çâóêè ìóçèêè (Þ. ßðìèø). 6. Àêîðäè áàáèíîãî ëіòà, çіòõíóâøè, ïàäàþòü â òðàâó (Ä. Ãîðіøíèé).
ІІ. Запишіть виділені слова
32. ÄІЄÏÐÈÑËІÂÍÈÊÎÂÈÉ ÇÂÎÐÎÒ
Ïðî
ïðî
за словником.
зворотами.
Áóäîâà é ñèíòàêñè÷íà ðîëü
Äієïðèñëіâíèêîâèé çâîðîò – öå äієïðèñëіâíèê ðàçîì іç çàëåæíèìè âіä íüîãî ñëîâàìè. Н АПРИКЛА Д: âèêîíàâøè âïðàâó, çáèðàþ÷è ÿáëóêà â ñàäó, ïіäіéøîâøè äî ëіñîâîãî îçåðà.
Ïіäóòü äîùі, (Î. Äîí÷åíêî).
зворот
Ó ðå÷åííі äієïðèñëіâíèêîâèé çâîðîò є îäíèì ÷ëåíîì ðå÷åííÿ – îáñòàâèíîþ і ìîæå ñòîÿòè íà ïî÷àòêó, â êіíöі àáî â ñåðåäèíі ðå÷åííÿ. П О РІВНЯЙМ О:
ðó , ñíіæèíêè ëÿãàëè íà çåìëþ.
Ñíіæèíêè, ðó , ëÿãàëè íà çåìëþ.
Ñíіæèíêè ëÿãàëè íà çåìëþ, ðó .
1. Íàñòÿ ïіäõîäèëà äî áóäèíêó, òðèìàþ÷è áðàòà çà ðóêó (À. Øåâåðäіíà). 2. Äіâ÷èíà ïðèòèñëà ïàëåöü äî âóñò, óêàçóþ÷è ïîãëÿäîì ó áіê äâåðåé (Ò. Ðóáàí). 3. Àíàòîëіé Áîðèñîâè÷ âèéøîâ ç àâòіâêè, ïðèõîïèâøè êіëüêà ïàêåòіâ (À. Øåâåðäіíà). 4. Ñåðãіé
ïðîãóëþâàâñÿ ïіñëÿ óðîêіâ ó ñàäó, çãðіáàþ÷è íîãàìè ñóõå ëèñòÿ (À. Áà÷èíñüêèé).
ІІ. Перебудуйте усно кожне речення так, щоб дієприслівниковий зворот стояв на
початку або в середині речення.
ПРИКЛАД: Ïîäîðîæóþ÷è
íàñóïèâøèñü ðîãàòî
ïåðåñêàêóþ÷è ç êàìåíÿ íà êàìіíü
ÍÅ âіäîêðåìëþєìî êîìîþ (êîìàìè):
îäèíè÷íèé äієïðèñëіâíèê,
ÿêèé ñòîїòü ïіñëÿ äієñëîâàïðèñóäêà é îçíà÷àє ñïîñіá
Ðîçäіëîâі çíàêè ßÊ?
 óñíîìó ìîâëåííі äієïðèñëіâíèêîâèé çâîðîò é îäèíè÷íèé äієïðèñëіâíèê âèäіëÿєìî ïàóçîþ. Íà ïèñüìі äієïðèñëіâíèêîâèé çâîðîò, à òàêîæ îäèíè÷íèé äієïðèñëіâíèê çàçâè÷àé âіäîêðåìëþєìî êîìîþ (êîìàìè). Н АПРИКЛАД : 1. ðó , íå ïóñêàé êîíÿ ãàëîïîì (Íàð. òâîð÷іñòü). 2. Óñîõëèé äóá, óððîãàòî, ÷åðâîíèé îáðіé íàñòðîìèâ íà ðіã (Ë. Êîñòåíêî). 3. Õëîï÷èê іäå áåðåãîì, ðó (Î. Ãîí÷àð).
âèêîíàííÿ äії (ÿê? ÿêèì
ñïîñîáîì ?)
äієïðèñëіâíèêîâèé çâîðîò, ÿêèé є ôðàçåîëîãіçìîì
Äóáè ñòîÿòü.
Ñïіâàþòü äіâ÷àòà.
одиничний дієприслівник стоїть перед присудком
Ñëóõàëè ó ìåíå íå ïåðåáèâàþ÷è.
іäó÷è íå ïåðåáèâàþ÷è
íå ÷óþ÷è íіã çàòàìóâàøè ïîäèõ
Áіãòè ã. Ñëóõàòè ïîäèõ.
çàìèñëèâøèñü , çàìèñëèâøèñü,
Äóáè ñòîÿòü çàìèñëèâøèñü. одиничний
Çâåðíіòü óâàãó!
Äієïðèñëіâíèêîâèé çâîðîò é îäèíè÷íèé äієïðèñëіâíèê, ùî ñòîÿòü ó ñåðåäèíі ðå÷åííÿ, âіäîêðåìëþєìî êîìàìè ç îáîõ áîêіâ.
НАПРИКЛАД: Êðàé ðі÷êè, ñòàâøè íà ïëîòèíó, ðèáàëêà âóäî÷êó çàêèíóâ (Ë. Áîðîâèêîâñüêèé).
ПУНКТОГРАМА
Êîìà äëÿ âіäîêðåìëåííÿ äієïðèñëіâíèêîâîãî çâîðîòó é îäèíè÷íîãî äієïðèñëіâíèêà
І. Спишіть речення, ставлячи на місці пропуску один із поданих дієприслівникових зворотів. Розставте розділові знаки.
ñïіëêóþ÷èñü іç æóðíàëіñòàìè
ñêîðèñòàâøèñü ïîìèëêîþ çàõèñíèêà
âèïåðåäèâøè ñóïåðíèêà
çàòàìóâàâøè ïîäèõ ïîáèâøè ñâіòîâèé ðåêîðä
1. Óêðàїíñüêèé ïëàâåöü ... çäîáóâ çîëîòó ìåäàëü íà åòàïі Êóáêó ñâіòó.
2. Óêðàїíåöü ... ïåðåïëèâ Àòëàíòè÷íèé îêåàí íà ÷îâíі.
3. Øàíóâàëüíèêè òâîð÷îñòі ïîåòà ... ìàéæå ãîäèíó ñëóõàëè éîãî âіðøі.
4. Íàïàäíèê ... âèéøîâ îäèí íà îäèí іç ãîëêіïåðîì і ïðîáèâ ó êóò âîðіò.
5. Ðåæèñåð ... âèñëîâèâ íàäіþ, ùî ôіëüì ñïîäîáàєòüñÿ ãëÿäà÷àì.
ІІ. Складіть і запишіть речення про музику чи образотворче мистецтво, використовуючи дієприслівниковий зворот.
КОЛО ДУМОК. Поясніть, чому в реченнях лівої колонки одиничні дієприслівники й дієприслівниковий зворот відокремлено комою (комами), а правої – не відокремлено.
1. Äіòè, âіäïî÷èâøè, ìàëþâàëè êâіòè.
2. Ñåðãіé ïîòÿãíóâñÿ, ïðîêèíóâøèñü.
3. Òðèìàéòåñÿ çà ïîðó÷åíü, ñòîÿ÷è íà åñêàëàòîðі.
Виконайте тестові завдання.
1. ×èòàòè ëåæà÷è øêіäëèâî.
2. Âïðàâó âèêîíóþòü ñòîÿ÷è.
3. Íàçàð áіã íå ÷óþ÷è íіã ïіä ñîáîþ.
1. Одиничний дієприслівник потрібно відокремити комою в реченні
À Õëîïöі ñèäіëè çàìèñëèâøèñü. Á Ñëóõàëè â÷èòåëÿ íå ïåðåáèâàþ÷è.
 Óâіéøëè äî êëàñó íå ïðèâіòàâøèñü.
à Ïîñíіäàâøè ïіøëè äî øêîëè.
2. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
À Íàëåòіâ âіòåð, çäіéìàþ÷è ïèë íà äîðîçі. Á Ãîëîñíî ñïіâàëè ïòàõè, ñòðі÷àþ÷è äåíü.
 Õëîïöі ìóñèëè òåðïіòè, ïðèêóñèâøè ÿçèêà.
à Äóáè çàñòèãëè, ñõèëèâøè ìîãóòíі ãîëîâè.
І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Обґрунтуйте пунктограму «Кома для відокремлення дієприслівникового звороту й одиничного дієприслівника».
1. Óñîõëèé äóá íàñóïèâøèñü ðîãàòî ÷åðâîíèé îáðіé íàñòðîìèâ íà ðіã (Ë. Êîñòåíêî). 2. Çà âіêíàìè ñïîâçàþ÷è ïî øèáêàõ øóðõîòіâ äðіáíåíüêèé âåñåëèé äîù (Í. Áі÷óÿ). 3. Âіòåð ñêîòèâøèñü
іç ãіð ó äîëèíó õîâàâñÿ â òåìíèõ ÿðàõ (Ïàíàñ Ìèðíèé). 4. Âіòåð íàòîìèâøèñü óêëàäàâñÿ ñïàòè íà âåðõіâêàõ äåðåâ (Ì. ßðìîëþê).
5. Ãðіì áóõèêàþ÷è çàâèñàâ ìіæ íåáîì і çåìëåþ (Ì. Ñòåëüìàõ).
6. Ïіäíіìàєòüñÿ ñèçèé òóìàí і ëåãåñåíüêèì äèìêîì ÷іïëÿþ÷èñü çà ðîñëèíó ñòåëèòüñÿ ïî çåìëі (Ïàíàñ Ìèðíèé). ІІ. Підкресліть
ними сполученнями слів.
ïðî÷èòàâøè ðåêëàìó
ïîðàäèâøèñü іç áàòüêàìè
ñïëàíóâàâøè ñіìåéíèé áþäæåò
ñêëàâøè ñïèñîê ïðîäóêòіâ
ïåðåêîíàâøèñü ó äîñòîâіðíîñòі
óâàæíî ïðî÷èòàâøè åòèêåòêó
ïåðåâіðèâøè òåðìіí ïðèäàòíîñòі îöіíèâøè çîâíіøíіé âèãëÿä òîâàðó
ðîçïèòàâøè êîíñóëüòàíòà
ïîðіâíÿâøè öіíè â ðіçíèõ ìàãàçèíàõ
є îñòàííіé ñíіã і âêðèâàє âñå äîâêîëà áіëîþ êîâä-
ðîçãîéäàâñÿ, âèãíóâñü óñіì òіëîì і ñïëèãíóâ íà çåìëþ. 4. Ìèêîëà
âçÿâ іíøó âóäêó é ñòàâ ïèëüíî äèâèòèñÿ íà ïîïëàâîê. 5. Ìàðèíêà ïî÷óëà òèõèé ñòóêіò і íàâøïèíüêè ïіäіéøëà äî äâåðåé.
ІІ. Знайдіть у третьому реченні слова з префіксами. Виділіть ці префікси й обґрунтуйте написання.
Çâåðíіòü óâàãó!
Ïîðóøåííÿì íîðìè є ðå÷åííÿ, ó ÿêèõ äіÿ, âèðàæåíà äієïðèñëіâíèêîì, і äіÿ, âèðàæåíà äієñëîâîì-ïðèñóäêîì, ñòîñóþòüñÿ ðіçíèõ âèêîíàâöіâ. ПОРІВНЯЙМО:
Правильно
Êîëè ÿ ïîâåðíóâñÿ çі øêîëè,
ðàïòîâî ïіøîâ ñíіã.
Ïðî÷èòàâøè ïîâіäîìëåííÿ, ÿ
âіä÷óâ ðàäіñòü.
Неправильно
Ïîâåðíóâøèñü çі øêîëè, ðàïòîâî ïіøîâ ñíіã. Ïðî÷èòàâøè ïîâ і äîìëåííÿ, ìåíå îõîïèëà ðàäіñòü.
Прочитайте речення. Поясніть суть допущених помилок. Відредагуйте речення усно (деякі слова можна пропускати або замінювати іншими)
1. Âèõîäÿ÷è ç òðîëåéáóñà, ó ìîєї
ñóìêè â і ä і ðâàëàñÿ ðó÷êà. 2. Ïðèêðàøàþ÷è ÿëèíêó, äî ìåíå ïіäáіãëî öóöåíÿ. 3. Çà÷åïèâøèñü çà ïîðіã, ó ìåíå ðîçñèïàëèñÿ âñі ôðóêòè. 4. Ïî÷àâøè ðâàòè ÷åðåøíі, ãіëêà çàòðіùàëà. 5. Ìàíäðóþ÷è Êàðïàòàìè, ìîþ óâàãó ïðèâåðòàþòü âèñîêі ãîðè. 6. Çàêіí÷èâøè ãðó, ìóçèêàíòàì àïëîäóâàëè ãëÿäà÷і. 7. Íàòèñêàþ÷è íà êíîïêó áіëÿ âõîäó, äâåðі âіä÷èíÿþòüñÿ àâòîìàòè÷íî.
І. Прочитайте текст. Що відмінного в поглядах на життя учасників діалогу? Погляди кого з них вам ближчі? Чому?
ÒÐÈ ÒÎ×ÊÈ ÇÎÐÓ
Ó äâîðі ïіä êðèñëàòèì ìîëîäèì êàøòàíîì ïåíñіîíåðè ãðàëè â äîìіíî. Ñàìå ïîáіëÿ íèõ óïàâ õëîï÷èê. Ëіâîþ ðóêîþ âèòèðàє ñëüîçè, à ïðàâîþ òðèìàєòüñÿ çà êîëіíî. – Îòî íå ãàñàé òàê! Òèõøå їäåø –äàëі áóäåø! – êèäàє ïîâ÷àëüíî êðóãëèé, ÿê áî÷êà, ÷îëîâіê. 302 303
– Їçäèòè øâèäêî íå òіëüêè ìîæíà, à é òðåáà, – ìіðêóє õóäîðëÿâèé, – ëèøå ïîòðіáíî óíèêàòè ïàäіíü. – Âіä íåâäà÷і íіõòî íå çàñòðàõîâàíèé. Àëå íå êîæíå ïàäіííÿ âàðòî çàìî÷óâàòè ñëüîçàìè! – ïðîêàçàâ òðåòіé (Â. Ñâÿòîâåöü).
ІІ. Доповніть усно текст дієприслівниковими зворотами з довідки та прочитайте його вголос із відповідною інтонацією.
ДОВІДКА. Ãó÷íî âäàðèâøè îá ñòіë ïëàñòèíêîþ äîìіíî; ðîçâåðòàþ÷èñü íà ñàìîêàòі; ïîáëèñêóþ÷è îêóëÿðàìè; ïîïðàâëÿþ÷è êàøêåò.
І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть дієприслівникові звороти й одиничні дієприслівники як члени речення.
1. Ìîëîäó õâèëþþ÷è òðàâó ñïåðøó ãðіì óäàðèâ íàä Ïîäîëîì (À. Ìàëèøêî). 2.  ñàäó îðêåñòð áäæîëèíèé íàãðàє îáñіâøè ãóñòî ñîêîâèòó ãіëêó (Ì. Áîðîâêî). 3. Îïîâіäêè ëåãåíäè ïåðåêàçè õëîï÷èê ñëóõàâ çàòàìóâàâøè ïîäèõ (Ì. Іùåíêî). 4. Çåìëÿ ìîÿ ëåòіòèìå â ñâіòàõ ðîçãîéäóþ÷è ïðîñòіð êîëîñêàìè (Â. Øåéêî). 5. Ñïëіòàþ÷èñü ãіëëÿì ñòîÿòü äóáè çåëåíі, ñâіæîëèñòі (Ì. Ðèëüñüêèé). 6. Ëіñ íà õâèëèíó ïðèìîâê àíі øåëåñíå çàâìåðøè (Ì. Ëóêіâ). 7. Іç âèðіþ ëåòÿòü êóðëè÷ó÷è êëþ÷і (Ì. Çåðîâ). ІІ. Складіть і запишіть три речення з дієприслівниковими зворотами так, щоб зворот стояв на початку речення, у середині речення та в кінці речення.
ÄІЄÏÐÈÑËІÂÍÈÊÈ ÍÅÄÎÊÎÍÀÍÎÃÎ É ÄÎÊÎÍÀÍÎÃÎ ÂÈÄÓ. ×ÀÑ ÄІЄÏÐÈÑË
âíèêè êîæíîãî âèäó òà ÿê âèçíà÷àєìî їõíіé ÷àñ
ПРИГАДАЙТЕ. Що означають дієслова доконаного й недоконаного виду?
íà êîíêóðñі, ñïіâàê õâèëþєòüñÿ. Âèñòóïèâøè íà êîíêóðñі, ñïіâà÷êà ïîäÿêóâàëà ãëÿäà÷àì.
Äієïðèñëіâíèêè áóâàþòü äîêîíàíîãî àáî íåäîêîíàíîãî âèäó.
Недоконаний вид Доконаний вид
Äієïðèñëіâíèêè îçíà÷à-
þòü íåçàâåðøåíó äіþ. ÙÎ
ÙÎ ÐÎÁËß×È?
äîïîìàãàþ÷è, ïèøó÷è
Äієïðèñëіâíèêè îçíà÷àþòü çàâåðøåíó äіþ, ÿêà âіäáóëàñü àáî âіäáóäåòüñÿ ðàíіøå çà îñíîâíó äіþ.
ÙÎ ÇÐÎÁÈÂØÈ?
äîïîìіãøè, íàïèñàâøè
Äієïðèñëіâíèêè òåïåðіøíüîãî ÷àñó îçíà÷àþòü äîäàòêîâó äіþ, ùî âіäáóâàєòüñÿ îäíî÷àñíî ç ãîëîâíîþ. Äієïðèñë
öèòàòè. 2. ß âèïèñàâ öèòàòè, òåêñò.
колонки: 1) доконаного
ПОРІВНЯЙМО: ×èòàþ÷è ïðî÷èòàâøè І. Запишіть
Çäîáóâøè, çâîëіêàþ÷è, äîáіãàþ÷è, óâіéøîâøè, çãðіáàþ÷è, äîìîâèâøèñü, çíåâàæàþ÷è, ïіäêàçóþ÷è, ñõèòðóâàâøè, òâîðÿ÷è. КЛЮЧ
завдання,
1. Äîëàþòü, ðîçïîâіäàþòü, êðè÷àòü, ìðіþòü, íàâ÷àþòüñÿ.
2. Ïåðåêîíàâ, çíàéøîâ, ïðèíіñ, çàïіçíèâñÿ, óñìіõíóâñÿ.
ІІ. Розберіть за будовою дієприслівники, утворені від виділених дієслів.
ïåðå áіãøè
ïèøó÷è ñ ê à ç à â øè ðîçäóìóþ÷è
І. Утворіть усно від поданих ліворуч фрагментів речень дієприслівникові звороти. Визначте вид і час дієприслівників. Початок речення Продовження речення
Ñòâîðþþ ïðåçåíòàöіþ...
Ïîøèðþþ ôåéêîâó іíôîðìàöіþ...
Ðåãóëÿðíî çàéìàþñÿ ñïîðòîì...
Ñïîæèâàþ ð і çíó êîðèñíó їæó...
ІІ. Доберіть до кожного утвореного
ëþäèíà ãàðòóє ñèëó äóõó. âèêîðèñòîâóé âіçóàëüíі åôåêòè òà íå ðîçìіùóé çàáàãàòî òåêñòó. òè ìîæåø çàøêîäèòè áàãàòüîì ëþäÿì.
òè çìіöíèø ñâіé іìóíіòåò і
ïîêðàùèø ðîçóìîâó äіÿëüíіñòü.
речення із рамки праворуч. Запишіть утворені речення, виділяючи звороти комами. І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть дієприслівники й дієприслівникові звороти як члени речення.
1. Ëåòÿòü çà âіòðîì áäæîëè ó ñóöâіòòі çàáóâøè ïðî ñâîї ïðîçîðі êðèëà (І. Äðà÷). 2. Çîðÿ âêëîíÿþ÷èñü íåáó ïàäàëà â êîìèøі* (Ä. Ïàâëè÷êî). 3. Äàðóþ÷è ìàòåðÿì êâіòè íå øêîäóéòå é ñâîєї äóøі... (І. Öþïà). 4. Äóáè çàñòèãëè ñõèëèâøè ìîãóòíі ãîëîâè â áіëèõ ñíіãîâèõ øàïêàõ... (Þ. Çáàíàöüêèé). 5. Ëåãêі õâèëі íàáіãàëè íà êàìіíü óòâîðþþ÷è íàâêîëî íüîãî ìåðåæèâî ïіíè (Î. Äîí÷åíêî). 6. Äіä ëþáèâ ìåíå âåëèêîäóøíî ïðîáà÷àþ÷è ìіé äèòÿ÷èé åãîїçì (Â. Ñèìîíåíêî).
Êîìèø – âèñîêà âîäÿíà àáî áîëîòÿíà áàãàòîðі÷íà ðîñëèíà.
Ïðî òå, êîëè íå ç äієïðèñëіâíèêàìè ïèøåìî ðàçîì, à êîëè – îêðåìî, òà ÷è âïëèâàє íà öå ëåêñè÷íå çíà÷åííÿ ñëîâà
ПРИГАДАЙТЕ. Коли не з дієсловами пишемо разом?
А. Порівняйте написання не з виділеними словами.
íå äî÷óòè îñòàííіõ ñëіâ – íåäî÷óâàòè íà ïðàâå âóõî
íå äî÷óâøè îñòàííіõ ñëіâ – íåäî÷óâàþ÷è íà ïðàâå âóõî
Б. У яких сполученнях ідеться про поганий слух, а в яких – про неможливість
щось почути через галас, шум тощо? В. Зробіть висновок, чи може залежати написання не від значення слова.
×àñòêó ç äієïðèñëіâíèêàìè çàçâè÷àé ïèøåìî ÎÊÐÅÌÎ.
Н
АПРИКЛАД: íå âіäïî÷èâøè, íå ïіäіéøîâøè, íå ïîìі÷àþ÷è. ç äієïðèñëіâíèêîì ïèøåìî ÐÀÇÎÌ, ÿêùî:
ñëîâî áåç íå âæèâàíå íåíàâèäÿ÷è, íåõòóþ÷è, íåâîëÿ÷è
ñëîâî óòâîðåíî âіä äієñëî-
âà ç ïðåôіêñîì íåäî-, ùî
âêàçóє íà íåïîâíèé âèÿâ
äії, ñòàíó
Çâåðíіòü óâàãó!
Íàïèñàííÿ íå ç äåÿêèìè äієïðèñëіâíèêàìè çàëåæèòü âіä
ëåêñè÷íîãî çíà÷åííÿ ñëîâà. ПОРІВНЯЙМО:
íåçäóæàþ÷è (õâîðіþ÷è) íå çäóæàâøè (íå çìіãøè)
íåñëàâëÿ÷è (ãàíüáëÿ÷è) íå ñëàâëÿ÷è (íå ïðîñëàâëÿþ÷è)
íåäîïèñàâøè, íåäî÷óâàþ÷è (ïîãàíî ÷óþ÷è), íåäîáà÷àþ÷è (ïîãàíî áà÷à÷è) 311
І. Спишіть,
ми. Поясніть
(Íå)âèõîäÿ÷è, (íå)õòóþ÷è, (íå)ïіäñòðèáíóâøè, (íå)ñòðèìóþ÷èñü, (íå)îáіöÿþ÷è, (íå)ñïèòàâøè, (íå)âîëÿ÷è, (íå)äіéøîâøè, (íå)âіäïîâіâøè, (íå)íàâèäÿ÷è, (íå)çäóæàþ÷è (õâîðіþ÷è), (íå)çäóæàâøè (íå çìіãøè), (íå)ç÷óâøèñü, (íå)äîáà÷àþ÷è (ïîãàíî áà÷à÷è), (íå)çâіëüíèâøèñü.
ДОВІДКА. Íåõòóâàòè – ñòàâèòèñÿ ïðåçèðëèâî, çíåâàæëèâî; íåâîëèòè – ïðèìóøóâàòè ðîáèòè ùî-íåáóäü ïðîòè âîëі; íåíàâè-
äіòè – âіä÷óâàòè íåíàâèñòü äî êîãî-íåáóäü; íåç÷óòèñÿ – íå ïîìіòèòè, íå âіä÷óòè ÷îãî-íåáóäü.
ІІ. Складіть і запишіть речення з одним виділеним словом.
І. Відновіть прислів’я, поєднуючи їхні частини з обох колонок. Запишіть, розкриваючи дужки та ставлячи пропущені розділові знаки.
(Íå)çàçíàâøè ïå÷àëі...
(Íå)ñïèòàâøè áðîäó...
(Íå)âòðèìàâøèñü çà ãðèâó...
(Íå)äîñëóõàâøè äî êіíöÿ...
(Íå)ðîçáèâøè ãîðіøêà...
(Íå)íàãíóâøèñü...
(Íå)äîîöіíèâøè ïðîòèâíèêà...
(íå)äіñòàíåø çåðíÿòêà.
ïðîãðàєø áіé.
(íå)çàçíàєø і ðàäîñòі. çà õâіñò (íå)âäåðæèøñÿ.
(íå)ëіçü ó âîäó.
(íå)ïîñïіøàé âіäïîâіäàòè. ãðèáà (íå)çíàéäåø.
ІІ. Підкресліть дієприслівникові звороти як члени речення.
ІІІ. Поясніть, як ви розумієте
його можна використати?
Перебудуйте речення, замінюючи одне з особових
лівником, і запишіть.
ЗРАЗОК. ßêùî íå íàãíåøñÿ äî çåìëі, òî ïå÷åðèöü íå çáåðåø. –Íå íàãíóâøèñü äî çåìëі, ïå÷åðèöü íå çáåðåø.
1. ßêùî íå ïîñієø, òî íå ïîæíåø. 2. ßê íå ðîçòðîùèø ãîðіõà, òî íå ñìàêóâàòèìåø çåðíÿòêîì. 3. ßêùî íåõòóâàòè ÷åñòþ, òî íå âáåðåæåø ñîâіñòі. 4. ßê íå ïіçíàєø æàëà áäæîëè, íå ñêóøòóєø ìåäó. 5. ßê íå âіçüìåøñÿ çà ñïðàâó äåñÿòüìà ïàëüöÿìè, äåñÿòü ðîêіâ ïðàöþâàòèìåø. 6. ßêùî íå ïіäíіìåøñÿ íà ãîðó, íå ïîáà÷èø äîëèíè (Íàð. òâîð÷іñòü).
1. Áåðåçè âìіþòü ñóìóâàòè (íå)ïîõèëèâøè ãîëîâè (Ë. Äìèòåðêî). 2. (Íå)äîáà÷àþ÷è â òåìðÿâі õëîïåöü îáåðåæíî íàìàöóâàâ øëÿõ ïàëèöåþ (Â. Êàâà). 3. Õëîïöі ïîáіãëè íà âîãíèêè ñïîòèêàþ÷èñü ïàäàþ÷è õàêàþ÷è (íå)çâîäÿ÷è î÷åé іç æàðèíîê (Â. Âèííè÷åíêî). 4. Æèòòÿ – ÿê ñòåðíÿ: (íå)ïðîéäåø íіã (íå)âêîëîâøè (Íàð. òâîð÷іñòü). 5. (Íå)äîîöіíþþ÷è ñèëó é âèíàõіäëèâіñòü ãðåêіâ ïåðñè ïîòðàïèëè â ïàñòêó (Þ. Ôåäîðåíêî). 6. ß (íå)íàâèäæó òèõ, ùî (íå)ñіÿâøè æíóòü, ùî ñàäіâ (íå)ñàäèâøè ïëîäè îá’їäàþòü (Ì. Íàãíèáіäà).
ІІ. Розберіть за будовою виділені слова. ІІІ. Підкресліть дієприслівникові звороти як члени речення. Ходом шахового коня прочитайте зашифровані прислів’я.
35. ÓÇÀÃÀËÜÍÅÍÍß ÂÈÂ×ÅÍÎÃÎ
ÂÍÈÊ»
І. Прочитайте текст. Яка інформація була для вас відома? Чому чумаків жартома називають першими українськими далекобійниками?
ÏÅÐØІ ÓÊÐÀЇÍÑÜÊІ ÄÀËÅÊÎÁІÉÍÈÊÈ
Íà äîáðó ÷âåðòü ìèëі ðîçòÿãíóëàñÿ ÷óìàöüêà âàëêà*. Ðè-
ïëÿòü äîâæåëåçíі ìàæі**, ìîòàþòü ãîëîâàìè êðóòîðîãі âîëè, ïîâіëüíî ïåðåñòóïàþ÷è ìіöíèìè íîãàìè. Âåçóòü êîçàêè ñіëü іç Êðèìó íà Ñі÷...
Îòàìàí іäå áіëÿ ïåðøîї ìàæі é ïèëüíî îãëÿäàє ñòåï. Íå âïåðøå âåäå âіí ÷óìàöüêó âàëêó êðіçü çåëåíó ïóñòåëþ, óïіçíàþ÷è øëÿõ ïî ñîíöþ... Çà ïіâ ãîäèíè äіñòàëàñÿ âàëêà âîäè. Âèïðÿãëè âîëіâ, íàïîїëè é ïóñòèëè ïàñòèñÿ íà
ïîñòàâèâøè âàðòó, êóïàëèñÿ â ðі÷öі. – Îáіäàòè! – ãóêíóâ êóõàð, âèòðóøóþ÷è ç òîðáè ëîæêè.
Їëè ìîâ÷êè, íå êâàïëÿ÷èñü. Ïîãîìîíіâøè ùå òðîõè, ëÿãëè âіäïî÷èâàòè ïіä ìàæàìè. À íà ñâіòàíêó çíîâó çàðèïіëè âîçè íàä áåçìåæíîþ ïóñòåëåþ ñòåïó (Çà Ç. Òóëóá).
* Âàëêà – ãðóïà ïіäâіä іç âàíòàæåì; ãðóïà ëþäåé, ìàøèí, ÿêі ðóõàþòüñÿ îäíå çà îäíèì. ** Ìàæà – ÷óìàöüêèé âіç; (äіàë.) âіç.
ß. ×èæåâñüêèé.
ІІ. Виконайте завдання до тексту.
1. Знайдіть і прочитайте вголос речення
вими зворотами. Поясніть уживання розділових знаків.
2. Випишіть із тексту спочатку дієприслівники
конаного. Чотири з них розберіть за будовою (на вибір)
та
3. Спишіть друге речення. Підкресліть головні й другорядні члени речення.
4. Перебудуйте перше речення другого абзацу на речення з дієприслівниковим
5. Доберіть за картиною Я.
розставляючи пропущені розділові знаки й розкриваючи дужки. Підкресліть дієприслівникові й дієприкметникові звороти як члени речення. 1. Ñîíöå ñìіÿëîñÿ їì óñëіä âèãðàþ÷è ïðîì(å,è)íÿìè â áëèñêó÷îìó ëèñòі äåðåâ... (Î. Çóá÷åíêî). 2. À ç õìàð ðî(ç,ñ)êðèòèõ øèðîêî і ñèíüî íåñóòü ïðèâіò âåñíÿíі æóðàâëі (Â. Ñîñþðà). 3. Ùå ñïèòü çåìëÿ óêóòàíà ñíіãàìè ìîâ÷àòü â ëüîäè
1. Íà ñïîðòèâíîìó ìàéäàí÷èêó òðåíóþòüñÿ ïî÷àòêóþ÷і ñïîðòñìåíè. 2. Çàâåçëè ëіêóâàëüíі ïðåïàðàòè, óñïіøíî ïðîéøîâøі âèïðîáóâàííÿ. 3. Ïîëèâàþ÷è ґðóíò, ðîñëèíè øâèäêî ðîñòóòü. 4. Ñìà÷íèé áîðù çâàðåíî ìàìîþ. 5. Ïîâåðíóâøèñü çі øêîëè, ìåíå ðàäіñíî çóñòðіâ ñîáàêà. 6. Ãðîìàäÿíè Óêðàїíè, ïåðåáóâàþ÷і çà êîðäîíîì, çìîæóòü ïðîãîëîñóâàòè íà âèáîðàõ. 7. Ïіä’їæäæàþ÷è äî çóïèíêè, ó ìåíå çëåòіâ êàïåëþõ. 8. Âіäïî÷èâàþ÷è â ïàðêó, íåñïîäіâàíî ïіøîâ ñèëüíèé äîù. 9. Ãðóïà òóðèñòіâ ñіëà â ïîòÿã, ñëіäóþ÷èé äî Óæãîðîäà. 10. Íà äàõó çàìіíèëè ïðîãíèâøі äîøêè. 11. Óñі ïîòåðïіâøі â÷àñíî îòðèìàëè äîïîìîãó.
І. Розташуйте речення так, щоб відновити первісний текст.
Íà ñòіíàõ Êèðèëіâñüêîї öåðêâè ìîæíà ïîáà÷èòè ñïðàâæíі ñêàðáè – ôðåñêè* ïåðіîäó êíÿæîї Ðóñі-Óêðàїíè.
Êèðèëіâñüêà öåðêâà, çâåäåíà ùå â ñåðåäèíі ÕІІ ñòîëіòòÿ â Êèєâі, є âèäàòíîþ ïàì’ÿòêîþ àðõіòåêòóðè.
Ó 1970-õ ðîêàõ, îáåðåæíî çíіìàþ÷è áàãàòîâіêîâі íàøàðóâàííÿ, ðåñòàâðàòîðè âіäêðèëè ïîíàä 800 òàêèõ ôðåñîê.
Óïðîäîâæ âîñüìè ñòîëіòü ñâÿòà îáèòåëü ïåðåæèëà ïåðіîäè ðîçêâіòó é çàíåïàäó, ïåðåáóäîâ і ðåñòàâðàöіé.
* Ôðåñêà – êàðòèíà, íàïèñàíà ôàðáàìè ïî ñâіæіé âîãêіé øòóêàòóðöі. ІІ. Знайдіть одне речення з дієприслівниковим зворотом й одне – з дієприкметниковим. Обґрунтуйте вживання розділових знаків. ІІІ. Знайдіть у тексті власні назви. Поясніть, як
Виконайте завдання.
1. Пасивними є обидва дієприкметники в рядку
À ïåðåáèòèé, óñâіäîìëåíèé Â ðîçáèòèé, çìàðíіëèé
Á ïîñèâіëèé, çìîêëèé Ã çàìóñîëåíèé, íàâèñëèé
2. Орфографічну помилку допущено в рядку
À Âіäіéøîâ, íå çäóæàâøè ïіäíÿòè øòàíãó.
Á Íåäîáà÷àþ÷è â òåìðÿâі, ñïіòêíóâñÿ.
 Ãîâîðèâ çàâæäè ïðàâäó, íå íà âèäÿ÷è áðåõíþ.
à Ïðîãðàëè, íåäîîöіíèâøè ñèëè ñóïåðíèêà.
3. Окремо треба писати не з дієприкметником у рядку
À íå/äîïèñàíà êàðòèíà âіäîìîãî õóäîæíèêà
Á íå/ç’ÿñîâàíі â÷àñíî âàæëèâі ïèòàííÿ
 íå/ïðî÷èòàíèé äîïèñ ó ñîöìåðåæі Ã íå/äîîöіíåíèé òàëàíò ìîëîäîãî àðòèñòà
4. НЕ ТРЕБА відокремлювати комою (комами) дієприслівник у реченні
À Õëîïöі âіäïî÷èâøè ïîáіãëè äàëі.
Á Ïîïðàöþâàâøè ìîæíà é âіäïî÷èòè.
 Ìîãóòíіé ëіñ ñòîїòü çàìèñëèâøèñü.
Ã Âіòåð óòîìèâøèñü ëіã ñïî÷èòè.
5. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
À Ãîâîðÿ÷è ùèðі ñëîâà, áóäåø áåçñìåðòíèé.
Á І ñîíöå, äіéøîâøè çåíіòó äî çåìëі õèëèòüñÿ.
 Çäîáóâøè îñâіòó, ïîáà÷èø áіëüøå ñâіòó.
à Êàøòàí çàöâіâ, ïіäíÿâøè äî ñîíöÿ ñâîї ñâі÷êè.
6. Дієприкметниковий зворот потрібно відокремити комою в усіх реченнях, ОКРІМ À Ñòîÿòü êâіòêè îêðîïëåíі ðîñîþ (Ä. Çàãóë). Á Óñіì ëþáå ñëîâî ñêàçàíå äî ðå÷і (Ç Áіáëії).
À ìåíі íàäіéøëî ïîâіäîìëåííÿ.
Á âіí ìåíі äóæå ñïîäîáàâñÿ.
 ó ìàãàçèíі äіÿëè çíèæêè.
à ÿ óòî÷íèâ òåðìіí ãàðàíòії.
9. НЕПРАВИЛЬНО утворено речення
À Íà Êîíòðàêòîâіé ïëîùі ïåðåêðèòî ðóõ.
Á Ó öåíòðі ìіñòà ðîçïî÷àòî ðåêîíñòðóêöіþ.
 Íàêàç ïðî êîíêóðñ ïіäïèñàíî äèðåêòîðîì.
à Ïðî êîçàêіâ і ÷óìàêіâ ñêëàäåíî áàãàòî ïіñåíü.
10. Доповніть кожне речення дієприслівниковим або дієприкметниковим зворотом.
1. Çìîæåìî çäîáóòè ïåðåìîãó.
2. Òàêñі ïðèїõàëî íà 15 õâèëèí ïіçíіøå.
3. Íà ôåñòèâàëі ïðåçåíòóâàëè ôіëüì.
Проєкт
Îá’єäíàéòåñÿ â ãðóïè é âèêîíàéòå îäíå іç çàïðîïîíîâàíèõ çàâäàíü.
1. Ïðèäóìàéòå 12 çàïèòàíü íà òåìó «Äієïðèñëіâíèê.
Äієïðèêìåòíèê» і ïðîâåäіòü ãðó «Òàê – íі» äëÿ ñâîїõ îäíîêëàñíèêіâ / îäíîêëàñíèöü.
2. Óêëàäіòü ñëîâíè÷îê ôðàçåîëîãіçìіâ, ïðèñëіâ’їâ, ïðèêàçîê, äî ñêëàäó ÿêèõ âõîäÿòü äієïðèñëіâíèêè.
3. Ïіäãîòóéòå òåêñò ðåêëàìíîãî ðîëèêà ïðî îäèí іç âàøèõ øêіëüíèõ ïіäðó÷íèêіâ, âèêîðèñòàâøè 1–2 äієïðèñëіâíèêè òà 1–2 äієïðèêìåòíèêè.
4. Óêëàäіòü ìóçè÷íó äîáіðêó ôðàãìåíòіâ ñó÷àñíèõ óêðàїíñüêîìîâíèõ ïіñåíü, ó òåêñòàõ ÿêèõ є äієïðèñëіâíèêè ÷è äієïðèêìåòíèêè.
5. Ïіäãîòóéòå âèñòóï іç ïðåçåíòàöієþ äèçàéíó êіìíàòè, áóäèíêó, ïàðêó, ìàãàçèíó òîùî. Âèêîðèñòàéòå 3–5 äієïðèêìåòíèêіâ.
Як краще?
 óêðàїíñüêіé ìîâі ÷àñòî âèêîðèñòîâóєìî äієïðèñëіâíèêè, êîëè ïîòðіáíî çàìіíèòè âіääієñëіâíі іìåííèêè ç ïðèéìåííèêàìè ïî, ïðè, ïіñëÿ. ПОРІВНЯЙМО:
1. ×èòàþ÷è âãîëîñ, òðåáà ïðàâèëüíî íàãîëîøóâàòè ñëîâà.
2. Íàïèñàâøè òåêñò, ÿ ïåðåâіðÿþ éîãî ùå ðàç.
Антисуржик
1. Ïðè ÷èòàííі âãîëîñ òðåáà ïðàâèëüíî íàãîëîøóâàòè ñëîâà.
2. Ïіñëÿ íàïèñàííÿ òåêñòó ÿ ïåðåâіðÿþ éîãî ùå ðàç. Правильно НЕправильно
ñÿþ÷è âіä ðàäîñòі
íàìàãàþ÷èñü íå çàâàæàòè äîáèðàþ÷è ñëîâî
íàòèñíóâøè íà êíîïêó ñіÿ âіä ðàäîñòі
ñòàðàÿñü íå çàâàæàòè äîáèðàÿ ñëîâî
íàæàâøè êíîïêó
У світі фразеологізмів
Ðîáèòè ç ìóõè ñëîíà – íàäìіðíî ïåðåáіëüøóâàòè.
Ìіæ äâîõ âîãíіâ – áåçâèõіäíå ñòàíîâèùå.
Êàëàìóòèòè âîäó – âíîñèòè ðîçëàä, íåñïîêіé ó ùî-íåáóäü.
Àâãієâі ñòàéíі – íàäçâè÷àéíî çàáðóäíåíå ìіñöå, áåçëàä.
Àæ âóõà â ’ ÿíóòü – íåïðèєìíî ñëóõàòè ùî-íåáóäü.
Ãðàòèñÿ ç âîãíåì – ïîâîäèòèñÿ íåîáåðåæíî.
Ìîâ ó âîäó îïóùåíèé – äóæå ïîõìóðèé, çàñìó÷åíèé.
Ïîðèíóòè ç ãîëîâîþ – ïîâíіñòþ çàõîïèòèñÿ ÷èìñü.
Розрізняймо
Правильно
Ïðàöþâàëè, íåçâàæàþ÷è íà äîù.
Ïåðåì і ã çàâäÿêè ï і äòðèìö і äðóçіâ.
Ïðàöþâàëè, íå äèâëÿ÷èñü íà äîù.
Ïåðåìіã, äÿêóþ÷è ïіäòðèìöі äðóçіâ.
ПРИГОДИ ЗВИЧАЙНОЇ КАРТОПЛІ Деякі рослини, що ростуть на наших городах, примандрували з далеких заморських країв. А з рослинами мандрували і їхні найменування. Візьмімо, наприклад, картоплю. Індіанці Південної Америки використовують цей овоч понад 14 тисяч років, а європейці вперше зіткнулися
іспанські моряки. Потім вона потрапила до Італії,
36. ÏÐÈÑËІÂÍÈÊ ßÊ ×ÀÑÒÈÍÀ ÌÎÂÈ
Ïðî çàãàëüíå çíà÷åííÿ, ìîðôîëîãі÷íі îçíàêè, ñèíòàêñè÷íó
ðîëü ïðèñëіâíèêіâ òà їõíі ðîçðÿäè çà çíà÷åííÿì
ПРИГАДАЙМО. Які слова називаємо незмінними?
323
А Поставте питання до виділених прислівників.
ïðèїõàòè çäàëåêó
Б. Який із прислівників виражає напрямок
Çàãàëüíå çíà÷åííÿ
Ïðèñëіâíèê – öå ñàìîñòіéíà íåçìіííà ÷àñòèíà ìîâè, ùî âèðàæàє îçíàêó äії, îçíàêó ïðåäìåòà ÷è îçíàêó іíøîї îçíàêè òà âіäïîâіäàє íà ïèòàííÿ ÿê? äå? ê ó äè? êîëè? ÷îì ó?
í àâ і ùî? òîùî. Н АПРИКЛАД: çàòèøíî, íàâêðóãè, çðàíêó, çîïàëó, íàâìèñíå.
НАПРИКЛАД: ëіâîðó÷ïðàâîðó÷äóæå
ïîâåðíóòè âîðó÷ áóäèíîê ïðàâîðó÷ äóæå âèñîêèé ознака дії
предмета ознака ознаки
Ìîðôîëîãі÷íі îçíàêè é ñèíòàêñè÷íà ðîëü
Ïðèñëіâíèê íå çìіíþєìî. ßê íåçìіííà ÷àñòèíà ìîâè, âіí
НАПРИКЛАД:
íå ìàє çàêіí÷åííÿ. Н АПРИКЛАД: âèñîêî, çäàëåêó, êðóãîì. Ó ðå÷åííі ïðèñëіâíèê íàé÷àñòіøå є îáñòàâèíîþ, ðіäøå –ïðèñóäêîì, îçíà÷åííÿì. Н АПРИКЛАД: 1. âèãëÿäàþòü æîðæèíè ÷åðåç òèí (Ë. Êîñòåíêî). 2. І ñíî ð , і ñóìíî ó ìåíі (Ì. Ëóêіâ). 3. Êàðëîñ âèáðàâ øëÿõ ð (Ëåñÿ Óêðàїíêà).
Íàâøïèíüêè ðàäіñíîñóìíî íàïðàâî
Îçíà÷åííÿì ïðèñëіâíèê є òîäі, êîëè çàëåæèòü âіä іìåííèêà. П О РІВНЯЙМ О: 1. Áóäèíêè ñòîÿëè (äå ?) ð , ÷åðåç âóëèöþ. 2. Ïðîáèâàєòüñÿ ñâіòëî ç äâåðåé (ÿêèõ?) ð .
ПОРІВНЯЙМО: íàâïðîòè íàâïðîòè
Çâåðíіòü óâàãó!
Äåÿêі ïðèñëіâíèêè ìîæóòü âèñòóïàòè â ðîëі âñòàâíèõ ñëіâ (î÷åâèäíî, ìîæëèâî, íàïåâíå, áåçïåðå÷íî, áåçñóìíіâíî, ïî-ìîєìó òà іí.). Âñòàâíі ñëîâà íå є ÷ëåíàìè ðå÷åííÿ, íà ïèñüìі їõ âіäîêðåìëþєìî êîìîþ (êîìàìè). НАПРИКЛАД: 1. Ìîæëèâî, óíî÷і áóäå ãðîçà. 2. Áåçóìîâíî, âèïóñêíèêè ñêëàäóòü іñïèòè.
Àæ âіêíà äðèæàòü; íі çà öàïîâó äóøó; ÿê ãðіì іç ÿñíîãî íåáà; àæ іñêðè ëåòÿòü; äî ñüîìîãî ïîòó; äî íîâèõ âіíèêіâ; íі ãàðÿ÷å íі çèìíî; øàïêîþ äîêèíóòè; ÿê ìîêðå ãîðèòü.
ïðèñëіâíèêè
Äàðåìíî, âèñíàæëèâî, íàäîâãî, íåñïîäіâàíî, åíåðãіéíî, ïîâіëüíî, ãó÷íî, áàéäóæå, áëèçüêî.
І. Розгляньте картину М. Глущенка «Свіжий вітер». Поясніть, чому
вона має таку назву. Чи можемо ми відчути вітер, дивлячись на зображене? А як би ви намалювали вітер?
ІІ. Продовжте усно кожне речення 1–2 прислівниками, які, на вашу думку, допомагають найточніше описати зображене. Скористайтеся поданими прислівниками або доберіть свої.
325 Ðîçðÿäè ïðèñëіâíèêіâ çà çíà÷åííÿì
Ì. Ãëóùåíêî. Ñâіæèé âіòåð
1. Ìîðå øóìèòü ... (òèõî, ëàãіäíî, óòàєìíè÷åíî).
2. Õâèëÿ íàêî÷óєòüñÿ ... (ïîâіëüíî, íåêâàïîì, ïîâîëåíüêè).
3. Ñêåëі íàâèñàþòü ... (ãðіçíî, âàæêî, äèâîâèæíî, çàãàäêîâî).
4. Õâèëÿ ïåñòèòü êàìіííÿ ... (ãðàéëèâî, ïóñòîòëèâî, æàðòîìà).
5. Îäíà ñêåëÿ âèñî÷èòü ... (ñàìîòíüî, íàîäèíöі, îñòîðîíü).
6. Âіòåð ìîæå íàëåòіòè ... (çíåíàöüêà, îï¾âíî÷і, ââå÷åðі).
7. Íà äóøі ñòàє ... (ñïîêіéíî, òðèâîæíî, ðàäіñíî, ùåìëèâî).
ІІІ. Опишіть усно зображене на картині М. Глущенка, використавши дібрані прислівники.
Розряд Питання Приклади
Îçíà÷àëüíі (óòâîðåíі âіä
ïðèêìåòíèêіâ)
Ñïîñîáó
äії
ÿê?
ÿê? ÿêèì ñïîñîáîì?
ñïîêіéíî, ñóìíî, ðàäіñíî, ñîíÿ÷íî, øâèäêî
ãóðòîì, âêóïі, ïîîäèíöі, âðîçäðіá, âåðõè, ïіøêè, óãîëîñ, íàïàì ’ ÿòü, ñòðіëîþ, âîâêîì
Ìіðè і ñòóïåíÿ äії
ñê і ëüêè?
í àñê і ë ü ê è?
ÿêîþ ì і ð îþ?
ÿê áàãàòî?
Ìіñöÿ äії ä å?
ê ó äè?
çâ і ä êè?
×àñó äії êîëè? â і äêîëè?
äî ÿêîãî ÷àñó?
äîïîêè?
Ïðè÷èíè äії ÷îìó ?
ç ÿêî ї ïðè÷èíè?
Ìåòè äії ç ÿêîþ ìåòîþ?
ä ëÿ ÷îãî?
íàâ і ù î?
äóæå, òðîõè, çàíàäòî, íàäìіðíî, äâі÷і, íàòðîє, çàáàãàòî
óäîìà, óñþäè, íàâêîëî, íåïîäàëіê, ñêðàþ, äîäîìó, ïðàâîðó÷, çíèçó
âîñåíè, óâå÷åðі, äàâíî, âіääàâíà, äîíèíі, äîï¾çíà, äîâ¾êó
çãàðÿ÷ó, ñïåðåñåðäÿ, ñïðîñîííÿ, çîïàëó
íàâìèñíå, íà çëî, íàïîêàç
І. Спишіть словосполучення. Поставте питання до прислівника й зазначте в дужках розряд кожного прислівника за значенням.
ЗРАЗОК. Ðîçïîâіäàâ (ÿê?) öіêàâî (îçíà÷àëüíèé).
Ñïіâàëè ãîëîñíî, ñèäіëè ïîîäèíöі, äèâèëèñÿ âîâêîì, ãàðÿ÷èé çàíàäòî, íàïîëåãëèâèé íàäìіðó, ïîëåòіëè âãîðó, ïîâåðíóëèñÿ çäàëåêó, âіäëіòàþòü âîñåíè, ïàì’ÿòàòèìóòü äîâіêó, ñêàçàëè çîçëà, ïîêèíóëè ñïåðåñåðäÿ, çðîáèëè íà çëî, íå øóêàëè íàâìèñíå.
ІІ. Складіть і запишіть одне речення з прислівником часу дії та одне – з прислівником способу дії. Підкресліть прислівники як члени речення. І. Гра «Добери синонім». Прочитайте вірш. Доберіть якнайбільше синонімів до виділених слів. Перевірте за словником. * * *
Íåïîñïіõîì, íàñïіâóþ÷è Áàõà, Êóäèñü ÷èì÷èêóâàëà ÷åðåïàõà.
À äåñü ó ñïðàâàõ áіã ñóñіäñüêèé êіò, Ìóãèêàþ÷è ñóïåðìîäíèé õіò.
À òàì íàçóñòðі÷ ðóõàëàñü ãàäþêà –Âîíà ïîâçëà é íàñâèñòóâàëà Ãëþêà.
À ó íàâóøíèê – íå ïîïñó, íå äæàç –Íàðîäíó ïіñíþ ñëóõàâ äèêîáðàç.
ß òåæ êóäèñü іøîâ, õî÷ íå ñïіâàâ, ß ñëóõàâ òèøó і ðîçêîøóâàâ.
Õî÷ íå â óñіõ îäíàêîâі ñìàêè, ß ç óñіìà äðóæèâ áè çàëþáêè. À òè?
Ã. Ôàëüêîâè÷
ІІ. Знайдіть у тексті й зачитайте прислівники. Визначте, до якого розряду за значенням належить кожен із них і на яке питання відповідає.
І. Доберіть до кожного дієслова прислівник, який відповідав би на подане в дужках питання. Запишіть утворені словосполучення. ЗРАЗОК. Ñïðèòíèé (ÿêîþ ìіðîþ?) – ñïðèòíèé íàäçâè÷àéíî. Ðîçìîâëÿëè (ÿê?), ðîçïîâіäàëè (ÿêèì ñïîñîáîì?), ïðîøåïîòіëà (ç ÿêîї ïðè÷èíè?), ïðàöþâàòè (äîïîêè?), çàõèùàòè (ÿêèì ñïîñîáîì?), íà äóøі (ÿê?), ïðîêèíóâøèñü (êîëè?), ïîñàäèâøè (äå?), ñïіâàòè (ç ÿêîþ ìåòîþ?), âåñåëèé (ÿêîþ ìіðîþ?), çàñìàæåíèé (ÿêîþ ìіðîþ?), ïîãëÿíóâøè (êóäè?).
ІІ. Визначте усно розряд кожного прислівника за значенням. СИТУА ЦІЯ.
íåéìîâіðíî
íåïåðåâåðøåíî
âåñåëî
êðàñèâî
öіêàâî
âïåâíåíî
ñïî÷àòêó
кілька прислівників
Öå áóëî (âçèìêó, âëіòêó, âîñåíè, íàâåñíі). ßêîñü (óâå÷åðі,
âäåíü, âðàíöі, âíî÷і) ç âóëèöі äîëèíóâ (äóæå, íàäçâè÷àéíî, òðîõè) äèâíèé çâóê. ß (òèõî, ïîâіëüíî, øâèäêî, áîÿçêî) ïіäіéøîâ / ïіäіéøëà äî âіêíà... ІІ. Підкресліть прислівники як члени речення. Надпишіть скорочено
37. ÒÂÎÐÅÍÍß ÏÐÈÑË
Ïðî òå, ÿê óòâîðþє
ПРИГАДАЙМО.
Б. Визначте, як утворено кожен
сучасної української мови мають завдячувати іншим частинам мови.
Òâîðåííÿ ïðèñëіâíèêіâ
Áі
ìîâè є ïîõіäíèìè. Їõ óòâîðåíî ðіçíèìè ñïîñîáàìè. Ñïîñîáè òâîðåííÿ ïðèñëіâíèêіâ Спосіб творення Приклади
Ïðåôіêñàëüíèé
Ñóôіêñàëüíèé
âåñåëî âåñåëî áàãàòî çàáàãàòî
ãëèáîêî
ãàðí íüêî
Ïðåôіêñàëüíîñóôіêñàëüíèé îäèí ïîîäèíö óêðàїíñüêèé ïî-óêðàїíñüêè
Ñêëàäàííÿ ñëіâ àáî
їõíіõ îñíîâ
ìèìîâîëі, ëіâîðó÷, áîñîíіæ, ïîâñÿê÷àñ, òèøêîì-íèøêîì
ñòðіëîþñòðіëîþ
І. Прочитайте прислівники, правильно їх наголошуючи. Поясніть, як утворено кожен із них.
Íåùîäàâíî, íà÷åòâåðî, äîòåïåð, âîñòàííє, õîëîäíî, áàéäóæå, âåðõè, ïîïåðåäó, çäàëåêó, ïîñåðåäèíі, ðîçãóáëåíî, âèñîêî-âèñîêî, âðÿäè-ãîäè, íàâïîìàöêè, äîïѕçíà, íà÷èñòî, ñèäüìà*.
* Ñèäüìà (ðîçì.) – òå ñàìå, ùî ñèäÿ÷è; ó ñèäÿ÷îìó ïîëîæåííі. ІІ. Розберіть за будовою виділені слова. І. Прочитайте
утворено.
ЗРАЗОК. Âèñîêèé âèñîêî.
ßê ãàðíî, êîëè ïðîñòî іäå ñíіã
É ïàðóє ÷àøêà ëèïîâîãî ÷àþ.
Ñåêóíäè ñêà÷óòü ïðèñìåðêó äî íіã, É ñòàðèé ãîäèííèê ç áîєì їõ âіí÷àє.
ßê äîáðå, êîëè òèõî éäå ñíіæîê
І
ñâіò ëåãåíüêî áіëèì ðîçìèâàє,
Êîëè êîïіéêó äіä äîìîâè÷îê
Ó âóçëèêó ïіä ëàìïîþ õîâàє. É íіõòî íà òå íå çîéêíå: «Äèâèíà!..»
І êіò, çãàñèâøè î÷і, çàñèíàє... ßê õîðîøå, êîëè іäå çèìà É äîëîíі ÷àøêà ç ëіòîì çіãðіâàє. Î. Ðàäóøèíñüêà
ІІ. Поясніть, як ви розумієте
òè÷íèé*) çèìà òðîòóàðîì ïîñêðèïóє, ôàíòàñòè÷íі ïëåòå êàçêè (Â. Ñèìîíåíêî). 4. Éäå ñîí íà îçåðíå ïëåñî, ÿ (ìîâ÷àòè) іäó çà íèì (Î. Ðàäóøèíñüêà). 5. (Íà, â, êîëî) óñå ñïî÷èâàє, à ïіñíÿ íå õî÷å ñïî÷èòü (Â. Ñîñþðà). 6. ßê (íà, âåñíà) ïî÷èíàє êðèãà ðîçòàâàòè, çáèðàþòüñÿ ðóñàëîíüêè äî ìîðÿ ãóëÿòè (Ëåñÿ Óêðàїíêà). 7. Äàëі ìè éøëè (áîñі íîãè) ïіä ìåðåõòіííÿì çіðîê... (Î. Áåðäíèê).
* Ôëåãìàòè÷íèé – ïîâіëüíèé, óðіâíîâàæåíèé, áåç íàäìіðíèõ åìîöіé.
ІІ. Обґрунтуйте орфограми у виділених словах.
І. Спишіть речення, замінюючи вжиті в них прислівники на протилежні за значенням.
ЗРАЗОК. Êіìíàòó çàìêíåíî çñåðåäèíè. – Êіìíàòó çàìêíåíî
ççîâíі.
1. Çðîáіòü äâà êðîêè âïåðåä. 2. Ëіâîðó÷ ðіñ êóù êàëèíè.
3. Çàòîðîõòіëè ïîçàäó âîçè. 4. Óñåðåäèíі ÷óòè ëþäñüêі ãîëîñè.
5. Ïîïðîñèëè âèáà÷åííÿ âïåðøå.
ІІ. Визначте спосіб творення кожного прислівника в записаних реченнях.
І. Знайдіть у кожному реченні прислівник. Прочитайте речення вголос, замінюючи прислівники
êðàäüêîìà
і
èâî
1. Ó÷îðà éøîâ äîù. 2. Ãîâîðèâ ïîâіëüíî, îáäóìóþ÷è êîæíå ñëîâî. 3. Çàâ÷àñíî ãîòóéòåñÿ äî ïîїçäêè. 4. ßêà êðàñà: óçáѕ÷ ðîñòóòü ÷îðíîáðèâöі. 5. Áàòàëüéîíè â áîéîâіé ãîòîâíîñòі, íàñòîðîæі. 6. Âіäïóñòèâøè ðóêó äîíüêè, òàòî éøîâ ñëіäîì. 7. Äіòè íèøêîì âèéøëè ç êіìíàòè.
ІІ. Визначте розряд за значенням
та
як утворено це слово.
Розгляньте
Ïðèñëіâíèêè é ñïіâçâó÷íі (îìîíіìі÷íі) ñëîâà іíøèõ ÷àñòèí
ìîâè ðîçïіçíàєìî â êîíòåêñòі (çà ëåêñè÷íèì çíà÷åííÿì, ìîðôîëîãі÷íèìè îçíàêàìè, ñèíòàêñè÷íîþ ðîëëþ). П О НЯЙМ О:
äîáðå (ïðèñëіâíèê)
å (ïðèêìåòíèê)
Óñі
Äð ñëîâî êîæíîìó ïðèєìíå.
КОЛО ДУМОК. Поміркуйте, до якої частини мови належить кожне виділене слово. Розберіть ці слова за будовою.
1. Âå÷îðàìè êîðèñíî áіãàòè, ùîá áóòè â ãàðíіé ôіçè÷íіé ôîðìі (Ç äîâіäíèêà). 2. ß ñóìóþ çà íàøèìè çàòèøíèìè âå÷îðàìè, çà âàøèìè ïîñìіøêàìè (Ç äîâіäíèêà). 3. Äîáðå ñëîâî é êіøöі ïðèєìíå (Íàð. òâîð÷іñòü). 4. Ó ãîñòÿõ äîáðå, à äîìà êðàùå (Íàð. òâîð÷іñòü). 5. Ñëіäîì çà ëіòîì і çà âåñíîþ ÿ òåáå ïîêëè÷ó çà ñîáîþ! (À. Ùàïîâ). 6. Õòî ëіòîì ñïåêè áîїòüñÿ, òîé çèìîþ íå ìàє, ÷èì ãðіòüñÿ (Íàð. òâîð÷іñòü). КОЛО
1. Áóëî íàì âàæêî і áóëî íàì çëå. І çàõіäíî, і ñõіäíî. Áóëî áåçâèõіäíî. Àëå íàì íå áóëî íåãіäíî (Ë. Êîñòåíêî). 2. Íå äèâèñÿ òàê
ïðèâіòíî, ÿáëóíåâîöâіòíî á (Ï. Òè÷èíà). 3. Äåíü äîãîðÿâ õðèçàíòåìíî, àéñòðîâî (І. Êîâàëåíêî). 4. Æèòòÿ ïðîõîäèòü áåçïîäіéíî, òàê çàìåòіëüíî, ñíіãîâіéíî (І. Êîâàëåíêî). 5. I äæìåëèíî, і áäæîëèíî óðî÷èñòî õîð ñïіâà, і ÿêàñü ìàëà ïòàøèíà ïðîìîâëÿ ñâÿòі ñëîâà (I. Êîâàëåíêî). 6. À âåñåëêà ïðîñòà і âåëè÷íà ñîíöåáàðâíî іç õìàð âèðîñòà (Ï. Ïåðåáèéíіñ).
ІІ. Спишіть останнє речення. Підкресліть члени речення.
ІІІ. Спробуйте утворити нові прислівники від наявних у мові слів. Складіть з одним із цих прислівників речення або віршовані рядки.
І. Спишіть текст, розставляючи пропущені розділові знаки й розкриваючи дужки. Обґрунтуйте вживання розділових знаків. ÇÎÐßÍÀ ÍІ× Ñåëî çà÷àðîâàíå çîðÿíèì íå-
Áіëÿ òèõ õàòîê ïèëüíî
äèâëÿòüñÿ íà ñõіä ïîò(å,è)ìíіëі ñîíÿøíèêè. Äîðîæí(è,і)ì ïèëîì і ñàäàìè ïàõíå íі÷. Ñïðîñîííÿ çàñêð(å,è)ïèòü æóðàâåëü ãóïíå áіëÿ ÿêîãîñü ïîõèë(å,è)íîãî òèíó ðîñèñòå ÿáëóêî ïðî(ëü,ëë) є òüñÿ øèïó÷èì ñîêîì íà òðàâó... Óãîðі çàãàäêîâî ãíåòüñÿ (×,÷)ó-
ìàöüêèé (Ø,ø)ëÿõ і ìіæ éîãî çîðÿìè òð(å,è)ìòèòü é îñèïàєòüñÿ íà êðàé çåìëі ñðіáíèé ïèëîê... (Çà Ì. Ñòåëüìàõîì).
ІІ. Підкресліть прислівники як члени речення. Чи всі ці прислівники є похідними?
ІІІ. Що спільного й відмінного в тексті та зображеному на картині? Складіть усно за картиною одне речення, використавши похідний
Òâîðåííÿ ñòóïåíіâ ïîðіâíÿííÿ
Âіä îçíà÷àëüíèõ ïðèñëіâíèêіâ íà -î à , -å ìîæíà óòâîðèòè âèùèé і íàéâèùèé ñòóïåíі ïîðіâíÿííÿ. Н АПРИКЛАД: øâèäêî –øâèäøå, áіëüø øâèäêî, íàéøâèäøå, íàéáіëüø øâèäêî.
НАПРИКЛАД:
Âèùèé і íàéâèùèé ñòóïåíі ïîðіâíÿííÿ ïðèñëіâíèêіâ ìàþòü ïðîñòó é ñêëàäåíó ôîðìè.
Òâîðåííÿ ñòóïåíіâ ïîðіâíÿííÿ
Âèêîðèñòîâóєìî
ñóôіêñè -ø-, - :
äåøåâî äåøåâ å
âåñåëî âåñåë å
Äîäàєìî ñëîâà
áіëüøìåíø
ëüø, ìåíø äî çâè÷àéíîї ôîðìè ïðèñëіâíèêà:
áіëüø ìåíø
äåøåâî
âåñåëî
âèùîãî ñòóïåíÿ: äåøåâøå
âåñåëіøå
Äîäàєìî ñëîâà
íàéáіëüøíàéìåíø
ëüø, íàéìåíø äî çâè÷àéíîї ôîðìè
ïðèñëіâíèêà:
íàéáіëüø íàéìåíø
äåøåâî
âåñåëî
Ñóôіêñè -ê-, -îê-, -èê- ïіä ÷àñ òâîðåííÿ ôîðì ñòóïåíіâ ïîðіâíÿííÿ âèïàäàþòü. Н АПРИКЛАД : øâèäêî – øâèäøå, ãëèáîêî – ãëèáøå.
НАПРИКЛАД:
Çíà÷åííÿ íàéâèùîãî ñòóïåíÿ ïîðіâíÿííÿ ìîæíà ïîñèëèòè ïðåôіêñàìè ÿê-, ùî- àáî ñëîâàìè çíà÷íî, íàáàãàòî, ùå, òðîõè. Н АПРИКЛАД: ÿêíàéãëèáøå, ùîíàéøâèäøå, çíà÷íî òåïëіøå, òðîõè âèùå. Âіä äåÿêèõ ïðèñëіâíèêіâ âèùèé ñòóïіíü ïîðіâíÿííÿ óòâîðþþòü âіä іíøèõ îñíîâ. Н АПРИКЛАД: ïîãàíî – ãіðøå, äîáðå –êðàùå, áàãàòî – áіëüøå.
НАПРИКЛАД:
НАПРИКЛАД: Çâåðíіòü óâàãó! -î, -å ìîæíà óòâîðèòè ñòóïåíі ïîðіâíÿííÿ. НАПРИКЛАД, íå ìîæóòü ìàòè ñòóïåíіâ ïîðіâíÿííÿ ïðèñëіâíèêè ç ïðåôіêñàìè ïðå-, íàä-, çà-, ñóïåð- (ïðåâèñîêî, çàáàãàòî) òà іç ñóôіêñàìè -åíüê-, -åñåíüê-, -åçí-, -åíí-, -óâàò(òèõåñåíüêî, õîëîäíóâàòî).
1. Òóò ðåãіò çàëóíàâ ãó÷íіø îä ãðîìó (Ä. Ïàâëè÷êî). 2. Ñêîðî íàïèøó òîáі áіëüø äåòàëüíî ïðî ñâîє æèòòÿ (Ì. Êîöþáèíñüêèé). 3. Áî íà ñâіòі òîé íàéìóäðіøèé, õòî íàéäóæ÷å ëþáèòü æèòòÿ (Â. Ñèìîíåíêî). 4. Íàéáіëüø ëåãêî ëþäè âіðÿòü ó òå, äî ÷îãî
ïðàãíóòü (Âîëüòåð). 5. Íàéáіëüøå ëþáëþ êèðïàòèõ. ßêîñü âîíè
âåñåëіøå çà іíøèõ äèâëÿòüñÿ íà ñâіò (Ì. Ñòåëüìàõ).
ІІ. Визначте розряд за значенням виділених прислівників.
І. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Розподіліть між собою групи прислівників. Утворіть від прислівників своєї групи форми ступенів порівняння та запишіть. Перевірте одне в одного правильність виконання.
ЗРАЗОК. Òàêòîâíî – òàêòîâíіøå, áіëüø òàêòîâíî, íàéòàêòîâíіøå, íàéáіëüø òàêòîâíî.
1. Ãîñòðî, ãëèáîêî, íèçüêî. 2. Õèòðî, øèðîêî, áëèçüêî.
ІІ. У яких словах відбулися чергування приголосних звуків?
І. Спишіть словосполучення, утворюючи від прислівників просту форму вищого ступеня порівняння.
ЗРАЗОК. Ïіäіéøëè áëèçüêî – ïіäіéøëè áëèæ÷å.
Çàõîäèëè øâèäêî, ïðîêèíóëèñÿ ðàíî, ðîñëà íèçüêî, ïðèїõàâ ïіçíî, êóïèëè äîðîãî, êîïàëè ãëèáîêî, çàñïіâàëè ïîãàíî, ëåòèòü âèñîêî.
ІІ. Складіть і запишіть речення з одним утвореним словосполученням (на вибір).
І. Відновіть усно прислів’я, уставляючи замість крапок один із поданих прислівників. Поясніть, як ви розумієте зміст кожного прислів’я.
íàéìåíøå íàéëåãøå íàéãîëîñíіøå íàéáîëþ÷іøå
1. Çëîäіé òîé, õòî ... êðè÷èòü.
2. ... òîãî áèòè, õòî íå áîðîíèòüñÿ.
3. Äåðåâî ç ãëèáîêèì êîðіííÿì ... áîїòüñÿ âіòðó.
4. Ñâіé ïåñ ... êóñàє.
Êóëüòóðà ìîâëåííÿ
Óòâîðþþ÷è ñòóïåíі ïîðіâíÿííÿ ïðèñëіâíèêіâ, ïîòðіáíî
çâàæàòè íà òàêі íîðìè:
1) ñëîâî ñàìå ç ïðèñëіâíèêàìè íå âæèâàєìî; 2) íå ìîæíà ïîєäíóâàòè ñëîâà áіëüø, ìåíø (íàéáіëüø, íàéìåíø) іç ïðèñëіâíèêàìè ïðîñòîї ôîðìè âèùîãî ñòóïåíÿ.
Правильно НЕправильно найдешевше найшвидше сàме дешево сàме швидше
більш голосно найбільш точно
більш голосніше найбільш точніше
Відредагуйте усно речення. Поясніть суть допущених помилок.
1. Їõàòè ðàíêîâèì ðåéñîì íàéáіëüø çðó÷íіøå. 2. Ñüîãîäíі ÿ îäÿãíóâñÿ áіëüø òåïëіøå. 3. Ìèøêî íàìàãàâñÿ ñòóïàòè ÿêíàéòèõåñåíüêî. 4. Ñåðãіé áіëüø âіäïîâіäàëüíіøå ñòàâèòüñÿ äî íàâ÷àííÿ. 5. Òàðàñ ïðî÷èòàâ âіðø ñàìå êðàùå. 6. Іðèíà ïîãàíіøå ïî÷àëà ñòàâèòèñÿ äî ìåíå.
Запишіть речення, замінюючи прислівник або простою формою вищого ступеня, або складеною.
ЗРАЗОК. Äіòè âіäïîâіäàëè âïåâíåíî. – Äіòè âіäïîâіäàëè âïåâíåíіøå. Äіòè âіäïîâіäàëè áіëüø âïåâíåíî.
1. Ó ñïåêó â ïðèìіùåííі, îáëàäíàíîìó êîíäèöіîíåðîì, êîìôîðòíî. 2. Ó äðóãîìó òàéìі êîìàíäà ãðàëà çëàãîäæåíî. 3. Âèáà÷, çàâòðà ðîçïîâіì óñå äîêëàäíî. 4. Ðàäèìî ïîâîäèòè ñåáå òàêòîâíî. 5. Íàñòóïíîãî ðàçó ÿ ïðàöþâàòèìó îáåðåæíî. 6. Äèêі çâіðі, êîëè ãîëîäíі, ïîâîäÿòüñÿ àãðåñèâíî. 7. Íîâі îäíîêëàñíèêè, ÿ âïåâíåíèé, ìåíå çóñòðіíóòü ïðèÿçíî.
Çâåðíіòü óâàãó! ÿê?
ïðèêìåòíèê
ïðèñëіâíèê ÿêå?
Îëåñü ñòðèáàє íàéâèùå. Залежить від дієслова.
Îëåñü âèëіç íà íàéâèùå äåðåâî. Залежить від іменника.
1. Îçåðî Ñâіòÿçü ãëèáøå, íіæ Ñèíåâèð. 2. Ùî áіëüøі çóáêè
÷àñíèêó, òî ãëèáøå їõ ñàäÿòü. 3. Ïðèїõàâøè ðàíіøå íà âîäîéìó, âè îáåðåòå íàéêðàùå ìіñöå äëÿ ðèáîëîâëі. 4. Íàéêðàùå ëîâèòè ðèáó çі ñâіòàíêó é äî äåñÿòîї ãîäèíè ðàíêó.
áіæè (øâèäêî)
êèäàé (äàëåêî)
áèé (ñèëüíî)
СИТУА ЦІЯ. І. Спишіть прислів’я, утворюючи від поданих у дужках прислівників форми вищого ступеня порівняння. Позначте суфікси в утворених формах.
1. Ùî (áàãàòî) äèìó, òî (ìàëî) òåïëà. 2. (Ãàðíî) îðàòè – (áàãàòî) õëіáà ìàòè. 3. Äіëà ãîâîðÿòü (ãîëîñíî), íіæ ñëîâà. 4. ×åêàòè ïîãàíî, à äîãàíÿòè ùå (ïîãàíî). 5. Ðèáà øóêàє, äå (ãëèáîêî), à ëþäèíà – äå (ãàðíî). 6. Ó ðіäíîìó êðàþ і ñîíöå (ÿñíî) ñâіòèòü. 7. Çà ìîðåì (òåïëî), òà âäîìà (ìèëî) (Íàð. òâîð÷іñòü).
ІІ. Оберіть два прислівники,
Ïðî òå, ÿê íàïèñàííÿ ïðèêìåòíèêіâ і äієïðèêìåòíèêіâ âïëèâàє íà íàïèñàííÿ ïðèñëіâíèêіâ
ПРИГАДАЙМО. 1. Коли в прикметниках пишемо нн? 2. Скільки букв н пишемо в суфіксах дієприкметників? А. Зіставте написання прикметників та утворених від них прислівників.
ñëóõíÿíèé ñëóõíÿíî ùîäåííèé ùîäåííî
Б.
якщо прислівник утворено від прикметника з або від дієприкметника
çëÿêàíèé – çëÿêà î
ïîâàæíèé – ïîâàæ î якщо прислівник утворено від прикметника з
çàêîííèé – çàêî î íåâáëàãàííèé – íåâáëàãà î
Ç íí ïèøåìî òàêîæ òàêі ïðèñëіâíèêè: çðàííÿ, íàâìàííÿ, ñïðîñîííÿ, ïîïіäâіêîííþ, ïîïіäòèííþ, âîñòàííє.
357
запишіть. Обґрунтуйте написання букв н та нн у прикметниках і прислівниках.
Òóìàííèé, ñóìëіííèé, íåñïîäіâàíèé, ñàìîâіääàíèé, áåçäîãàííèé, åêñòðåíèé, øàëåíèé, íåïðèìèðåííèé, íåâáëàãàííèé, áîæåñòâåííèé*, áëàæåííèé**.
* Áîæåñòâåííèé – òóò: íàäçâè÷àéíî ãàðíèé, ÷óäåñíèé, ïðåêðàñíèé.
** Áëàæåííèé – äóæå ùàñëèâèé.
ІІ. Складіть і запишіть
Ìîðå áóëî íåñêàçà..î êðàñèâå (Þ. Çáàíàöüêèé).
ДОВІДКА. 1. Íåñêàçàííèé – íåçâè÷àéíèé; ÿêîãî íå ìîæíà ïåðåäàòè ñëîâàìè. 2. Íåñêàçàíèé – íå âèðàæåíèé ñëîâàìè; íåâèñëîâëåíèé.
І. Спишіть речення, утворюючи від поданих у дужках слів прислівники. Обґрунтуйте написання. Підкресліть усі прислівники як члени речення.
1. Íàâåñíі òàáіð «Ñèíåâèðñüêå îçåðî» (ãîñòèííèé) âіä÷èíèâ äâåðі äëÿ äіòåé. 2. Ó ìåäіàïðîñòîðі (ùîäåííèé) ðîçìіùóþòü ôåéêîâó іíôîðìàöіþ. 3. Ìîëîäèõ ãðàâöіâ (íåñïîäіâàíèé) çàïðîñèëè ó єâðîïåéñüêèé ôóòáîëüíèé êëóá. 4. ×àñ ëåòèòü (íåâáëàãàííèé) é çìіíþє âñå äîâêîëà. 5. Áóëî ïðèєìíî ñïîñòåðіãàòè, ÿê (çàõîïëåíèé) é (çàìðіÿíèé) ïðàöþâàâ õóäîæíèê.
2) з
Çàêî..î, âòîìëå..î, ñèíõðî..î, ïîçìі..î, áåçïðè÷è..î, çàêâіò÷à..î, ïîïіäâіêî..þ, äîáðîñîâіñ..î, íàâìà..ÿ, áåçòóðáîò..î, íåæäà..î, çðà..ÿ, ñòàðà..î,
íåñêіí÷å..î, íàïðóæå..î, ëåãêîâàæ..î, áëàæå..î.
ІІ. Розберіть виділені прислівники за будовою. Знайдіть серед поданих слів синонім до кожного з виділених слів. І. Розгляньте діаграму. Про що вона інформує? Чи
ДОВІДКА. Ñòàðàííî, ñóìëіííî, ùîäåííî, çðàííÿ, àêòèâíî, áàæàíî, ëåãêîâàæíî, îáåðåæíî, íåñïîäіâàíî, íàâìàííÿ, ñïðîñîííÿ.
І. Спишіть словосполучення, уставляючи на місці крапок, де потрібно, букву н.
Ïîâòîðþþ âîñòàí..є, ïèøó ñòàðàí..î, ñèäèòü çàìðіÿí..î, іäóòü íàâìàí..ÿ, ñïèòàëà íåâïåâíåí..î, âåøòàєòüñÿ ïîïіäòèí..þ, ñêà-
çàâ äîðå÷í..î, çðîáèâ íåîáäóìàí..î, ñêàçàâ ñïðîñîí..ÿ, çìіíèâñÿ íåâïіçíàí..î, ãîâîðèòü áåçïåðåñòàí..î, çíàþ áåçäîãàí..î, òðåíóþòüñÿ ùîäåí..î.
ІІ. Запишіть виділене слово фонетичною транскрипцією.
І. Спишіть речення, уставляючи на місці крапок, де потрібно, букву н
1. Òè ÷óєø, ÿê ïіñåí..î ìîâëÿòü ëþäè? (Ã. Ñâіòëè÷íà). 2. À ÿ çàâîðîæåí..î ñëóõàþ ìóçèêó ôîðòåï і àííó (Â. Êîâàë і âñüêà) .
3. Ìóçèêà ãðàëà áåçóïèí..î (Ì. Òðóáëàїíі). 4. Ïîïіäòèí..þ ïðîñòó, ñëіïó êîáçàðñüêó ïіñíþ ÷óòü (І. Ìóðàòîâ). 5. ×óäîâî! Áîæåñòâåí..î: ó êіìíàòі ìóçèêà – öå ñïіâàє òèøà... (Ì. Õâèëüîâèé).
6. Äîù íàäіâ íåéëîíîâèé ïëàù і êóäèñü íàâìàí..ÿ ïîáðіâ (Ã. Ãîðäàñåâè÷). 7. Ïîëèí..î ïàõíå íі÷, ïîâ’ÿâøè â íåáîñõèëàõ (À. Ìàëèøêî).
ІІ. Поясніть уживання розділових знаків
члени речення.
ІІІ. Запишіть
Ó êіíöі ïðèñëіâíèêіâ âіäïîâіäíî äî âèìîâè ìîæåìî ïèñàòè áóêâó è àáî і.
Áóêâó â êіíöі ïðèñëіâíèêіâ ïèøåìî:
ïіñëÿ áóêâ ã, ê, õ íàâêðóãè, ïіøêè, íàâïî÷іïêè
ó ñëîâàõ іç ïðåôіêñîì ïî-, ÿêі ïèøåìî ç äåôіñîì
ïî-óêðàїíñüêè, ïî-ïàíñüêè, ïî-çàÿ÷
ó ñëîâàõ âîñåíè, ïî÷àñòè*, áåçâіñòè
Áóêâó â êіíöі ïðèñëіâíèêіâ ïèøåìî:
ïіñëÿ áóêâ æ, ÷ (îêðіì ïðèñëіâíèêіâ іç ïðåôіêñîì ïî-, ÿêі ïèøåìî ç äåôіñîì)
ïіñëÿ áóêâ íà ïîçíà÷åííÿ ì’ÿêèõ ïðèãîëîñíèõ
ïîçàî÷
íàñòîðîæі, äâі÷і, ïîíî÷
íàâåñí , âðàíö
ïіñëÿ ÷ ïèøåìî і, à íå è ïî-âîâ÷
ïіñëÿ ïðåôіêñà ïî- є äåôіñ, òîìó ïèøåìî è, à íå і
* Ïî÷àñòè – íå ïîâíіñòþ, ÷àñòêîâî.
ОРФОГРАМА
Áóêâè è, і â êіíöі ïðèñëіâíèêіâ
І. Прочитайте вголос подані слова, правильно їх наголошуючи. Обґрунтуйте написання букв и та і в кінці прислівників.
Íàâñ è äÿ÷êè, íàâë å æà÷êè, çàâä î âæêè, ãîïêè, íåâòÿìêè, ïîòàéêè, íåïåðåëèâêè, ïî-óêðàїà íñüêè, îïѕâíî÷і, ïîíî÷і, ïîçàî÷і, íàðàçі* , ïîîäèíöі. * Íàðàçі – ïîêè ùî, çàðàç. ІІ. Складіть усно речення з виділеними словами.
çàââèøêè íàâïðîøêè íåâòÿìêè
çàëþáêè íàçèðöі
1. ß ... âіäïîâіì íà òâîє çàïèòàííÿ. 2. Òîïîëÿ ñÿãàє ñîðîêà ìåòðіâ ... . 3. Ùîá ñêîðîòèòè øëÿõ, òóðèñòè ïіøëè ... . 4. Ìàðèíі íàâіòü ... , ÿê ìîæíà äіñòàòèñÿ âåðøèíè. 5. Òàðàñ âіä÷óâ, ùî çà íèì ... õòîñü іäå.
ІІ. Поясніть лексичне значення виділеного прислівника. За потреби скористайтеся словником.
І. Спишіть словосполучення, розкриваючи дужки. Прочитайте вголос, правильно наголошуючи прислівники.
Þøêà ïî-çàêàðïàòñüê(è,і), áëóêàòè ïîíî÷(è,і), ç’ÿñóâàòè ïî÷àñò(è,і), ïðîïàñòè áåçâіñò(è,і), ñòâåðäæóâàòè íàâïàê(è,і), òðèìàòèñÿ íàñòîð î æ(è, і ), ïèñàòè ïî-àíãë і ñüê(è, і ), ãîâîðèòè ïîçàî÷(è,і), çàäðіìàòè íàâñèäÿ÷ê(è,і), çàãîðíóòè ïîîäèíö(è,і), øóêàòè íàâïîìàöê(è,і).
ІІ. Складіть усно речення з дієприслівниковим зворотом, використавши одне із словосполучень (на вибір).
І. Доберіть до кожного зображення прислівник із кінцевою буквою и. За потреби скористайтеся довідкою. Складіть усно речення
ДОВІДКА. 1. Ïðèñіâøè, âèêèäàòè òî îäíó, òî äðóãó íîãó (ó òàíöі). 2. Ñèäіòè
ïàëüöіâ.
Запишіть послідовно прислівники
1. À ïàðóáêè óçÿâøèñü â áîêè íàâïðèñіäê.. ïіøëè (Ò. Øåâ÷åíêî). 2. ß âõîäæó
â ëіñ – òðàâà ñòàє íàâøïèíüê.. êîøëàòèé ìîðîê ëàïó ïîäàє (Ë. Êîñòåíêî). 3. Äðóæáà ïîäâîþє ðàäіñòü і âäâі÷.. çìåíøóє ãîðå (Ô. Áåêîí). 4. Øëÿõó äîñòåìåííî íå çíàþ
íàâïîìàöê.. éäó áëóêàþ (Í. Áîíäàð÷óê).
5. Êîëè ïîâіòðÿ ñòàâàëî ïî-ìàòåðèíñüê.. ì’ÿêèì òà ëàãіäíèì, òî áàðâіíîê çàöâіòàâ (Є. Ãóöàëî). 6. Ïåâíî íà ùàñòÿ äîðîãó
äîù ïåðåéøîâ óïîâí.. (Ï. Ñèíãàїâñüêèé).
ІІ. Знайдіть речення з дієприслівниковим зворотом. Визначте, до яких частин мови належать ужиті в реченні слова.
ІІІ. Поясніть лексичне значення виділеного слова. Поміркуйте, що спільного між останнім реченням і зображеним на полотні М. Пимоненка. Про яку народну прикмету йдеться в реченні?
41. ÍÀÏÈÑÀÍÍß
Ïðî òå, ÿê ïèøåìî ñêëàäíі ïðèñëіâíèêè òà ÿê âіäðіçíèòè їõ âіä ñïіâçâó÷íèõ ñïîëó÷åíü А. Зіставте написання виділених слів. Чи співзвучні вони? Як утворено прислівник поволі ?
Äîáðèé êîçàê óñå ïî âîëі õîäèòü. Ùóêà-ðèáà ó âîäі ïîâîëі ãóëÿє. ïðèéìåííèê ç іìåííèêîì ïðèñëі
Ïðèñëіâíèêè ïèøåìî ðàçîì, îêðåìî àáî ç äåôіñîì.
ÐÀÇÎÌ ïèøåìî ïðèñëіâíèêè, ÿêі óòâîðåíî:
çà äîïîìîãîþ ïðèéìåííèêà
(÷è êіëüêîõ ïðèéìåííèêіâ) і
ñëîâà áóäü-ÿêîї ÷àñòèíè ìîâè
ç êіëüêîõ îñíîâ
àáè-
àíі-äå-÷è-ùî-ÿê-
çà äîïîìîãîþ ÷àñòîê ,, äå-, ÷è-, ùî-, ÿê-
óïåðøå (ó + ïåðøå),
íàäâå÷іð (íàä + âå÷іð), íàâêîëî (íà + â + êîëî),
âëіòêó, âãîðó, íàâåñí¾
ïðàâîðó÷, áîñîíіæ, ñòðіìãîëîâ, ÷èìäóæ
êóäè, òðîõè, êîëè, ÷èìàëî, ÿêðê àç
Ç ÄÅÔІÑÎÌ ïèøåìî ïðèñëіâíèêè, ÿêі óòâîðåíî:
çà äîïîìîãîþ ïðåôіêñà òà
ñóôіêñіâ -îìó, -åìó (- ìó), -è, -å
àáè àíі äå ÷èÿê ïî-îìó-åìó (-єìó)-è-å (-є) ïîïî ïî ïî
(à òàêîæ ïðèñëіâíèê ïî-ëàòèíі)
áóäü-áóäü -íåáóäüêàçíà-õòîçíà-òî
çà äîïîìîãîþ ÷àñòîê , , áóäü, ê çíà-, õò ,
ñêëàäàííÿì îäíàêîâèõ, áëèçü-
êèõ ÷è ïðîòèëåæíèõ çà çíà÷åí-
íÿì ñëіâ
ïî-äîáðîìó, ïî-ñâîєìó, -áðàòåðñüêè, -ïåðøå
áóäüáóäü íåáóäüêàçíà òî
áóäü-êóäè, êóäè-áóäü, äå- áóäü, ê -êîëè, äåñü-
áëèçüêî-áëèçüêî, çðîäó-â¾êó, ñÿê-òàê, áіëüø-ìåíø
Ïîòðіáíî çàïàì’ÿòàòè íàïèñàííÿ òàêèõ ñëіâ: íå ñüîãîäíіçàâòðà, áåç êіíöÿ-êðàþ, ç ä¾äà-ïðàäіäà, ç äàâíіõ-äàâåí, ïëі÷-î-ïëі÷, âі÷-íà-âі÷, óñüîãî-íà-âñüîãî, áóäü-ùî-áóäü, õî÷-íå-õî÷, ÿê-íå-ÿê, äåñü-íå-äåñü, êîëè-íå-êîëè.
Прочитайте
Íàâѕêè, íàâõðåñò, íàðіâíî, íàñóõî, ïîñåðåäèíі, áîñîíіæ, âîäíî÷àñ, çàïàíіáðàòà, ïî-ëþäñüêè, ïî-ëþäñüêîìó, ïî-çàÿ÷è, õòîçíà-êîëè, ÿê-íåáóäü, ÷àñòî-ãóñòî, äàâíèì-äàâíî, íå ñüîãîäíі-çàâòðà, ç äѕäà-ïðàäіäà, óñüîãî-íà-âñüîãî, áóäü-ùî-áóäü, äå-íå-äå.
Çóñòðі÷àëèñÿ ïîçàìèíóëîãî ðîêó; ãóêíóâ óñëіä; ïîäèâèâñÿ íåäîáðîçè÷ëèâî;
ïåðåïèñàâ áåç âèïðàâëåíü; ðîçìàõíóâñÿ ùîñèëè; ïîâåðíóâñÿ íå áåç ïðè÷èíè; ïîôàðáóâàëè ççîâíі; ïîñіÿëè äî õîëîäіâ;
âіä÷èíèëè ïîâíіñòþ; çãàäóâàëè ïîñòіé-
íî; âèáèðàëè, íå áà÷à÷è íі÷îãî.
ІІ. Прочитайте записані словосполучення вголос, правильно наголошуючи прислівники.
І. Запишіть подані сполучення слів за зразком. ЗРАЗОК. Ãàëóøêè, ÿê íà Ïîëòàâùèíі – ãàëóøêè ïî-ïîëòàâñüêè (ïî-ïîëòàâñüêîìó).
Êàâà, ÿê ó Ëüâîâі; êîòëåòà çà êèїâñüêèì ðåöåïòîì; ì’ÿñî çà ôðàíöóçüêèì ðåöåïòîì; êóëіø, ÿê ó êîçàêіâ; ïіöà, ÿê â іòàëіéöіâ; æèòè çà çâè÷àєì õðèñòèÿí; ïіòè çà çâè÷àєì àíãëіéöіâ.
ІІ. Поясніть, як ви розумієте значення останнього записаного словосполучення. ІІІ. Складіть усно діалог (4–5 реплік), можливий між вами й офіціантом / офіціанткою
Êóäè, íåáóäü – êóäè-íåáóäü.
êîëèñü, êóäè, ÿê, äå
прислівники, знімаючи риски. Обґрунтуйте орфограму «Написання прислівників разом і з дефісом».
1. Âіä/ó÷îðà, íà/øâèäêó, ùî/âå÷îðà, íà/÷åòâåðî, â/íі÷èþ, íà/â/êîëî, ó/äî/ñâіòà, ïî/ãîñïîäàðñüêè, ïî/ëàòèíі, ãîðі/ëèöü*, àíі/÷è÷èðê, àáè/êîëè.
2. Âèñîêî/ïðåâèñîêî, âèäèìî/íåâèäèìî, âðåøòі/ðåøò, áіëüø/ ìåíø, ÷àñòî/ãóñòî, ç äіäà/ïðàäіäà, áåç êіíöÿ/êðàþ, ç äàâíіõ/
äàâåí, äå/íåáóäü, êîëèñü/òî, õòîçíà/êîëè, áóäü/ùî/áóäü, ïëі÷/î/ ïëі÷, êîëè/íå/êîëè.
* Ãîðіëèöü – îáëè÷÷ÿì äîãîðè.
377
І. Спишіть прислів’я, знімаючи риски.
1. ßêùî â/ëіòêó íå õîäèâ
ïî ìàëèíó, òî â/çèìêó âæå ïіçíî. 2. Íå õâàëè äåíü ç/ðàíêó, à õâàëè â/âå÷åðі. 3. Ñîâà â/äåíü ìîâ÷èòü, à â/íî÷і êðè÷èòü. 4. Âîñåíè – áàãà÷, à íà/ âåñíѕ – ïðîõà÷.
ІІ. Складіть усно діалог (3–5 реплік), використавши звертання та щонайменше два прислівники з поданого зображення.
Ñïіâçâó÷íі ñëîâà
Ïîòðіáíî ðîçðіçíÿòè ïðèñëіâíèêè òà ñïіâçâó÷íі ñïîëó÷åííÿ ïðèéìåííèêіâ çі ñëîâàìè ðіçíèõ ÷àñòèí ìîâè (їõ ïèøåìî îêðåìî). П О РІВНЯЙМ О:
ПОРІВНЯЙМО:
Прислівники
íàäâîðі
Íàäâîðі øâèäêî ñòåìíіëî.
âäåíü
Çàêіí÷èëè ðîáîòó âäåíü.
íàïàì’ÿòü
Âèâ÷èâ âіðø íàïàì ’ ÿòü.
ïîâîëі
Ðі÷êà òå÷å ïîâîëі, ñòèõà.
óäâîõ
Óäâîõ çðîáèëè øâèäøå.
ïî-íîâîìó
Òåïåð æèâåìî ïî-íîâîìó.
ïî-ïåðøå Ïî-ïåðøå, âèâ÷è âіðø.
Сполучення прийменників зі словами різних частин мови
íà äâîðѕ (ïðèéì. + іì.)
Äðîâà ëåæàëè íà äâîðі áàáóñèíîї õàòè.
â äåíü (ïðèéì. + іì.)
Ïîáà÷èëèñÿ â äåíü çóñòðі÷і.
íà ïàì’ÿòü (ïðèéì. + іì.)
Áàáóñÿ ñêàðæèòüñÿ íà ïàì’ÿòü.
ïî âîëі (ïðèéì. + іì.)
×è ïî âîëі ñâîїé, ÷è ïî íåâîëі?
ó äâîõ (ïðèéì. + ÷èñë.)
Æèëè ó äâîõ êіìíàòàõ.
ïî íîâîìó (ïðèéì. + ïðèêì.)
Òóðèñòè ïіøëè ïî íîâîìó ìîñòó.
ïî ïåðøå (ïðèéì. + ÷èñë.)
Ïðàöþâàëè ïî ïåðøå ÷èñëî.
І. Поміркуйте, для чого створено подане вище зображення. Про що воно інформує?
ІІ. Прочитайте речення. Поясніть написання виділених слів (разом, окремо).
1. Øõóíó çíîñèëî âáіê. 2. Áîêñåð óäàðèâ ñóïåðíèêà â áіê. 3. Ñïî÷àòêó áóëî ñëîâî. 4. ó Ç ïî÷àòêó ðîçìîâè ìè çðîçóìіëè îñíîâ- ó
íó äóìêó. 5. Óñåðåäèíі ðàïòîì ùîñü çàáîëіëî. 6. Ïðàâèëî íàïèñàíî â ñåðåäèíі ðîçäіëó. 7. ß ïî÷óâ öå âïåðøå. 8. Çàїäåìî â ïåðøå ñåëî. 9. Ïðàöþâàëè çàáàãàòî. 10. Íàâ÷èâñÿ çà áàãàòî ðîêіâ. Спишіть, знімаючи риски. Обґрунтуйте написання прислівників і підкресліть їх як члени речення.
1. Âîíè äðóæèëè òàê, íіáè çìàëêó ðîñëè â/êóïі. 2. Ó/êóïі ïіñêó ãðàëèñÿ äіòè. 3. Õâèëÿ çíîñèòü ÷îâíà â/áіê. 4. Ó/áіê ëåãêîâèêà âðіçàëàñÿ âàíòàæіâêà. 5. Ïðî÷èòàé âіðø íà/ïàì’ÿòü. 6. Íà/ïàì’ÿòü ìåíі ïîäàðóâàëè êíèæêó. 7. Çðîáèâ çàóâàæåííÿ â/îñòàííє. 8. Ìè ïîñòóêàëè â/îñòàííє âіêíî. 9. «Ëåëåêè ïðèëåòіëè!» – ñïîâіñòèâ Ïåòðî, ïî/ïîëòàâñüêîìó ì’ÿêî âèìîâëÿþ÷è áóêâó ë. 10. Ëåëåêè õîäèëè ïî/áàòüêіâñüêîìó ïîëþ.
І. КОЛО ДУМОК. Поміркуйте, у яких прислів’ях виділені слова є прислівниками і їх потрібно писати разом, а в яких – сполученням прийменника з іменником (пишемо окремо)
1. Íå äåðè íіñ äî/ãîðè, áî ïåðå÷åïèøñÿ і âïàäåø.
2. Ãîâîðè äî/ãîðè, à ãîðà – ãîðîþ.
3. Ïîâíèé êîëîñ äî çåìëі ãíåòüñÿ, à ïîðîæíіé ó/ãîðó ïíåòüñÿ.
4. Ç ãîðè é ñàíè áіæàòü, à íà/ãîðó é âіç íå їäå. ІІ. Поясніть, як ви розумієте значення поданих прислів’їв.
Знайдіть у кожній парі речень одне з прислівником. Поясніть, як ви це визначили.
1. Ïðàöþâàòè âäåíü і âíî÷і.
2. Âèäí
їõàòè â äåíü íàðîäæåííÿ. Óäèâëÿòèñÿ â äàëå÷èíó. Ïðèéòè íà çóñòðі÷ іç êîëåãîþ. Ìàíäðóâàòè âòðüîõ.
1. Ñïî÷àòêó – ç ïî÷àòêó.
Запишіть
1) з дефісом; 2) разом.
2. Íàäâîðі – íà äâîðѕ.
×èì/äóæ, àáè/êóäè, çðîäó/â і êó, ïî/îäèíö і , ïîâ і ê/â і ê і â, íà/âçäîãіí, â/ãîëîñ, âñüîãî/íà/âñüîãî, ùî/ãîäèíè, êàçíà/êîëè, ùî/õâèëèíè.
КЛЮЧ. У словах першої колонки підкресліть другу букву. Якщо
виконали завдання, то з підкреслених
прочитаєте назву природного явища. І.Прочитайте текст. Визначте, до якої частини
ва, і поясніть, як їх потрібно писати. Ç ÊÈЄÂÀ ÄÎ ЄÃÈÏÒÓ
Ðі÷êà Íіë òå÷å ç ïіâäíÿ íà ïіâíі÷, ïî êàðòі – ç/íèçó â/ãîðó.
À Äíіïðî òå÷å ç ïіâíî÷і íà ïіâäåíü, ïî êàðòі – ç/ãîðè äî/íèçó.
Îòæå, і Äíіïðî, і Íіë òå÷óòü íà/
çóñòðі÷. Їõ ðîçäіëÿþòü äâà ìî-
ðÿ – ×îðíå é Ñåðåäçåìíå. Äíіï-
ðî âïàäàє â ×îðíå ìîðå, à Íіë – ó
Ñåðåäçåìíå. Âèõîäèòü, ùî ìîæ-
íà âîäíèì øëÿõîì äіñòàòèñÿ ç
Êèєâà äî Єãèïòó (Ç ïіäðó÷íèêà).
ІІ. Чи згодні ви з твердженням, висловленим в останньому реченні? Поясніть свою відповідь.
ІІІ. Складіть за поданим зображенням одне речення з прислівником (прислівниками) й запишіть.
ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. До яких країн (міст) ви хотіли б помандрувати водним шляхом? Чому?
І. Спишіть речення, знімаючи риски. Підкресліть прислівники як члени речення.
1. І, ëèøèâøè òåïëó ÷óæèíó, æóðàâëі äî/äîìó ïðèëåòіëè (Ì. Ëóêіâ). 2. Çàòèõàє ïî/âîëі ìіñòî, ñïàëàõóє âîãíÿìè ëіõòàðіâ (І. Öþïà). 3. Êîæåí ïî/ñâîєìó çàëèøàє ïіñëÿ ñåáå ïàì’ÿòü (Â. Ñêóðàòіâñüêèé). 4. ×îðíîãóç ïîâåðòàâ íà/áіê ãîëîâó é çëèâñÿ íà äіòåé (Þ. ßíîâñüêèé). 5. ×è ùàñòÿ ìîãî íå/ñòðі÷àëè äå/
íåáóäü ïî ëóêàõ? (Îëåêñàíäð Îëåñü). 6. Çåëåí-êëåíè ó äіáðîâі ïî/êëåíîâîìó øóìëÿòü (Î. Çàáóæêî). 7. Ïðîáëåìè âі÷íі íà/â/ êðóãè, їì íі/êіíöÿ íі/êðàþ (Ì. Ëóêіâ). 8. Ñïóñòèâñÿ âå÷іð íèçüêî/íèçüêî, êðèëîì ÷åðêàє äåðåâà (Ì. Òÿãóí).
ІІ. Поясніть розділові знаки в першому реченні. ІІІ. Складіть і запишіть по одному реченню із сполученням до дому й сло- у вом додому
42. ÍÀÏÈÑÀÍÍß ÏÐÈÑËІÂÍÈÊÎÂÈÕ ÑÏÎËÓÊ
Ïðèñëіâíèêîâà ñïîëóêà
Ñïîëóêó іìåííèêà ç ïðèéìåííèêîì, ÿêà âіäïîâіäàє íà ïè-
òàííÿ ïðèñëіâíèêà, íàçèâàþòü ïðèñëіâíèêîâîþ ñïîëóêîþ.
НАПРИКЛАД:
Н АПРИКЛАД: áåç ñóìíіâó, íà ðàäіñòü, ïî çàêîíó, ç ðîçãîíó, íà ñâіòàíêó.
Ó òàêіé ñïîëóöі ìіæ ïðèéìåííèêîì òà іìåííèêîì ÷àñòî ìîæíà ïîñòàâèòè ïðèêìåòíèê àáî çàéìåííèê. Н АПРИКЛА Д: íà æàëü – íà ïðåâåëèêèé æàëü; áåç âіäîìà – áåç ìîãî âіäîìà.
НАПРИКЛАД:
Íàïèñàííÿ
Çðіäêà ïðèñëіâíèêîâà ñïîëóêà ñêëàäàєòüñÿ ç äâîõ іìåííèêіâ (çàéìåííèêіâ, ÷èñëіâíèêіâ) é îäíîãî àáî äâîõ ïðèéìåííèêіâ. Н АПРИКЛА Д: ÷àñ âіä ÷àñó, ñàì íà ñàì, îäèí â îäèí. Ïðèñëіâíèêîâі ñïîëóêè ïèøåìî îêðåìî. Íàïèñàííÿ òàêèõ ñïîëóê âàðòî ïåðåâіðÿòè çà ñëîâíèêîì.
Íàéóæèâàíіøі ïðèñëіâíèêîâі ñïîëóêè
Áåç âіäîìà, áåç æàëþ, áåç ñóìíіâó, áåç óïèíó, äî âïîäîáè, äî çàâòðà, äî ëàäó, äî ëèöÿ, äî ðå÷і, äî ñìàêó, äî ñüîãîäíі, çà êîðäîí, çà êîðäîíîì, ç áîëþ, ç ïåðåëÿêó, ç ðîçãîíó, íà áіãó, íà âåñíó (àëå íàâåñíѕ), íà âіäìіííî, íà äîçâіëëі, íà æàëü, íà çëî, íà ëüîòó, íà ìèòü, íà ðàäіñòü, íà ñîðîì, íà ñâіòàíêó, íà ñìѕõ, íà ñîâіñòü, íà õîäó, íà ùàñòÿ, ïî ïðàâäі, ïî ñóòі, ïî ÷åðçі, óâі ñíі, ó ñòîêðàò, ÷åðåç ñèëó. Âіä ðàíêó äî âå÷îðà, äåíü ó äåíü, ç äíÿ íà äåíü, îäèí â îäèí, ðàç ó ðàç, ðіê ó ðіê, ÷àñ âіä ÷àñó, ç êðàþ â êðàé, ç áîêó íà áѕê, ç êіíöÿ â êіíåöü, ñàì íà ñàì.
388
Çâåðíіòü óâàãó!
Ïðèñëіâíèêîâі ñïîëóêè ÷àñòî íàçèâàþòü ïðèñëіâíèêàìè.
І.Прочитайте фразеологізми й поясніть їхнє значення. Назвіть ужиту в кожному з них прислівникову сполуку й питання, на яке вона відповідає.
Ïðèïàñòè äî ñìàêó, ðîáèòè íà ñîâіñòü, ëîâèòè íà õîäó, ïðèâåñòè äî ëàäó, òðàïëÿєòüñÿ ðàç íà âіêó, ïіäíіìàòè íà ñìѕõ,
æèòè ïî ïðàâäі, ïðèïàñòè äî âïîäîáè.
ІІ. Складіть і запишіть речення з однією прислівниковою сполукою (на вибір)
І. Доберіть усно прислівникові сполуки, які були б синонімами до поданих прислівників. За потреби скористайтеся довідкою.
ЗРАЗОК. Іíêîëè – ÷àñ âіä ÷àñó.
Áåçïåðåðâíî, äî ñìàêó, íàâìèñíî, ïðàâäèâî, ïîñëіäîâíî, ùîäíÿ, ùîðàçó.
ДОВІДКА. Íà çëî, ïî ïðàâäі, äåíü ó äåíü, áåç óïèíó, ðàç ïî ðàç, äî âïîäîáè, ïî ÷åðçі.
ІІ. Складіть і запишіть словосполучення з кожною прислівниковою сполукою.
І. Спишіть, знімаючи риски. Перевірте правильність написання за переліком найуживаніших прислівникових сполук.
Íà/âåñíó, íà/âåñíѕ, íà/õîäó, íà/âіêó, ðіê/ó/ðіê, íà/æàëü, áåç/âіäîìà, ç/êðàþ/â/êðàé, íà/ñìѕõ, íà/âіäìіííî, ïіä/ñèëó,
ç/ïåðåëÿêó, ç/áîêó/íà/áіê, íà/ñâіòàíêó, îäèí/â/îäèí, ñàì/íà ñàì, íà/ðàäіñòü, äî/êðèõòè.
ІІ. Яким частинам мови мають завдячувати прислівники? Поясніть відповідь, наводячи приклади із цієї вправи.
І. Запишіть прислівникові
луки.
íà ðàäіñòü íà ùàñòÿ íà æàëü áåç ñóìíіâó
1. Ðàíîê, ... , áóâ ëàãіäíèì, ñîíÿ÷íèì.
2. Ðàíîê, ... , áóäå äîùîâèì і âіòðÿíèì.
3. Ðàíîê, ... , áóâ ïîõìóðèì і ïðîõîëîäíèì.
4. Ðàíîê, ... , áóâ ÿñíèì і òåïëèì.
ІІ. Поясніть, чому в поданих реченнях прислівникові сполуки виділено комами. Складіть речення з прислівником на жаль у ролі вставного слова (сполучення слів)
І. Запишіть прислівники у дві колонки залежно від написання: 1) з дефісом (дефісами); 2) окремо. Доповніть кожну колонку прислівниками з поданої «хмари» слів.
Ç äíÿ/íà/äåíü, ðàç/ó/ðàç, äå/íå/ äå, ïëі÷/î/ïëі÷, áåç/óïèíó, äî/âïîäîáè, ïî/äîáðîìó, íà/âіäìіííî, íà/ëüî-
òó, ç äàâíіõ/äàâåí, çðîäó/âіêó, äî/çàâòðà, óâі/ñíі, íà/ïðîùàííÿ, êàçíà/êîëè, ç äіäà/ïðàäіäà, ïî/ìîæëèâîñòі, ïî/êîçàöüêè.
ІІ. Складіть усно речення з одним словом кожної колонки (на вибір).
СИТУАЦІЯ.
Íåäîñòàòíüî ëèøå
Áåç ñóìíіâó äî ñüîãîäíі äî ëàäó ïіä ñèëó íà æàëü
Áåç âó, , ëàä , ñèëó, æàëü, ñòü, íà ñòü, äåíü ó äåíü, íà ñàìîòі, , ÷àñó.
íà ñîâіñòü íà ðàäіñòü äåíü ó äåíü ïî ìîæëèâîñòі ÷àñ âіä ÷àñó
І. Спишіть речення, знімаючи риски. Перевірте правильність написання прислівникових сполук за словником.
1. À òèì/÷àñîì äîáіãàє êіíöÿ ÷åðãîâà іñòîðіÿ (Ñ. Æàäàí).
2. Îñëіïëåíі íà/ìèòü, ìè âðіçàëèñü â ïіòüìó (Ë. Êîñòåíêî).
3. Äàé, Áîæå, âіê ïî/ïðàâäі ïðîæèòè (Íàð. òâîð÷іñòü). 4. Íà/ æàëü, íå âñå çáóâàєòüñÿ, àëå ÿ íå òóæó (Â. Êðèùåíêî). 5. ß áóâ ñàìîòíіé, ñàì/íà/ñàì çі ñâîєþ ñàìîòîþ (Þ. Ðèá÷èíñüêèé).
6. Ñè÷і â ãàþ ïåðåêëèêàëèñü, òà ÿñåí ðàç/ó/ðàç ñêðèïіâ (Ò. Øåâ÷åíêî). 7. ×è íå êðàùå ïðîâåñòè ðîçìîâó ñàì/íà/ñàì? (Ì. ×àáàíіâñüêèé). 8. Öâіòå ç/ðàíêó/äî/âå÷îðà âîëîøêîâî-ìàêîâèé ðàé ó äâîðі (Ç. ßêóáîâà).
43. ÍÀÏÈÑÀÍÍß À ÍÅ ÒÀ ÍІ Ç ÏÐÈÑËІÂÍÈÊÀÌÈ
Ïðî òå, êîëè íå ç ïðèñëіâíèêàìè ïèøåìî ðàçîì, à êîëè – îêðåìî ПРИГАДАЙМО. Коли не з іменником пишемо окремо? А. Доберіть до виділених у лівій колонці прислівників
значенням слова без не
1. ß íåíàâìèñíå ðîçëèâ ìîëîêî.
2. Ìè íåïîãàíî âіäïî÷èëè â ë
1. ß íå äóæå ëþáëþ ìîëîêî.
2. Ìè íå âïåðøå їçäèëè â ëіñ.
ç ïðèñëіâíèêàìè ïèøåìî ðàçîì àáî îêðåìî. ç ïðèñëіâíèêîì ïèøåìî ÐÀÇÎÌ, ÿêùî:
ñëîâî áåç íå âæèâàíå
ç ïðèñëіâíèêîì îçíà÷àþòü
єäèíå ïîíÿòòÿ (ïðèñëіâíèê ç íå
ìîæíà çàìіíèòè áëèçüêèì çà çíà-
÷åííÿì ñëîâîì áåç íå)
íåùîäàâíî, íåâïèííî
íåäàëåêî (áëèçüêî)
íåâèñîêî (íèçüêî)
ç ïðèñëіâíèêîì ïèøåìî ÎÊÐÅÌÎ, ÿêùî:
є ëèøå çàïåðå÷åííÿì і
íå ñòàíîâèòü іç ïðèñëіâíèêîì єäèíîãî ïîíÿòòÿ.
Çàïåðå÷åííÿ ìîæóòü ïіäñèëþâàòè ñëîâà íіòðîõè, íіêîëè, çîâñіì, ìàéæå
є ïðîòèñòàâëåííÿ äî ïðèñëіâíèêà
Ó êіìíàòі õîëîäíî.
ßëèíêà ðîñëà çîâñіì ëåêî.
Ìåíі íіòðîõè ñòðàøíî.
Ñïіâàëè âåñåëî, à ñóìíî. Íàïèñàíî äàâíî, à â÷îðà.
ïðèñëіâíèê ïèøåìî ç äåôіñîì ïî-íàøîìó
Ïîòðіáíî çàïàì’ÿòàòè íàïèñàííÿ òàêèõ ñëіâ: íå äóæå, íå çîâñіì, íå öіëêîì, íå ìîæíà, íå òðåáà.
ОРФОГРАМА
Íå ç ïðèñëіâíèêîì
І. Прочитайте речення. Обґрунтуйте написання не з прислівниками.
1. Àêòîðè íåâòîìíî ïðàöþâàëè íàä íîâèìè ðîëÿìè. 2. Íå-
äàëåêî âіä ìіñòà ïîáóäóâàëè ñàíàòîðіé. 3. Äîñâіä÷åíèé êóòþð’є
çíàє, ÿê íåäîðîãî é ñòèëüíî îäÿãòèñÿ. 4. Êóðèòè é óæèâàòè àëêîãîëü – öå íå ìîäíî, äîðîãî êîøòóє і ñòâîðþє ïðîáëåìè â æèòòі. 5. Âèñòóïàòè ïåðåä àóäèòîðієþ çîâñіì íå ñòðàøíî. 6. Ìàãàçèí çâіäñè íå äàëåêî, à áëèçüêî.
ІІ.Доберіть синоніми до перших трьох виділених прислівників.
скористайтеся словником.
І. Знайдіть сім прислівників, які без
не вживаємо. е Складіть і запишіть із цими прислівниками словосполучення.
Íåâäîâçі, íåêðàñèâî, íåäîëóãî, íåâïèííî, íåâèñîêî, íåçàáàðîì, íåïîðóøíî, íåãóñòî, íåïîõèòíî, íåñìѕëèâî, íåìàðíî, íåñàìîâèòî. ІІ. Зачитайте словосполучення вголос, правильно наголошуючи прислівники.
Спишіть речення, знімаючи риски. Обґрунтуйе написання не з прислівник ами.
1. Êðèíèöÿ â çèìîâèõ ïîëÿõ íå/ñõèáíî äèâèòüñÿ íà øëÿõ (І. Äðà÷). 2. Íå/âïåðøå æ çâèêëè ãîðå òàìóâàòü, ÿêå ïîñòіéíî íàñ âèïåðåäæàє (À. Ìîëíàð). 3. Ëіòàê íå/ïîìіòíî çíèæóâàâñÿ (Â. Êîçà÷åíêî). 4. Ñïіâ íå/ñïîäіâàíî óðâàâñÿ (Ç. Òóëóá). 5. ß çíàþ, íàì íå/äî/ëèöÿ ç ìå÷åì â ðóêàõ і ç áëèñêàâêàìè ãíіâó (Î. Òåëіãà).
Çâåðíіòü óâàãó!
Ó áàãàòüîõ âèïàäêàõ íàïèñàííÿ íå ç ïðèñëіâíèêàìè çàëåæèòü âіä çìіñòó ðå÷åííÿ. ßêùî ÷àñòêîþ íå ùîñü çàïåðå÷óєìî, òî її ïèøåìî îêðåìî.
çáóäîâàíî áàñåéí.
поняття – áëèçüêî
(Íі, íå äàëåêî, à áëèçüêî)
õîëîäíî äîñòàòíüî ñèòíî ñìà÷íî ñòðàøíî
1. Íå ... äèòèíі â áàòüêîâіé ñâèòèíі.
2. Áåç ñîëі íå ..., áåç õëіáà íå ... .
3. Îäíîìó íå ..., àëå äâîì âåñåëіøå.
4. Îäíієї ðóêè äëÿ îïëåñêіâ íå ... .
ІІ. Складіть і запишіть речення із прислівниками нехолодно, небагато. Перебудуйте усно речення так, щоб у них було протиставлення до прислівників. Як це вплинуло на написання?
ЗРАЗОК. Ó ñàëàò ïîòðіáíî äîäàòè íåáàãàòî ñîëі.
ïîòðіáíî äîäàòè íå áàãàòî, à äðіáî÷êó ñîëі.
Ó
1. Íåäîðîãî êóïèëè çàìіñüêèé áóäèíîê. 2. Íåâèñîêî ëåòіëè ãóñè, ïîâåðòàþ÷èñü іç âèðіþ. 3. Íåãîëîñíî æåáîíèòü ñòðóìîê. 4. Äîâåëîñÿ íåìàëî ïîïîòіòè, ùîá íàïèñàòè òâіð.
І. Спишіть речення, знімаючи риски. Обґрунтуйте написання не з прислівник ами.
1. Ñóõå ãіëëÿ ãðàêè çáèðàëè íå/äàëåêî âіä îñîêîðà (Ã. Äåì÷åíêî). 2. Íі÷ íå/ðóõîìî òèøåþ áëèùèòü (Є. Ìàëàíþê). 3. Íå/ òåïåð ïî ãðèáè õîäèòè, à âîñåíè, êîëè áóäóòü ðîäèòè (Íàð. òâîð÷іñòü). 4. Íå/ïîäàëіê ðàäіñíî é âåëè÷íî ëіòàëè æóðàâëі... (Ê. Ìîòðè÷). 5. Éîãî ñëîâà çâó÷àëè íå/âèðàçíî, à çàïëóòàíî (Є. Ãóöàëî). 6. Â’þí ëåæèòü íå/ïîðóøíî íà äíі çàìóëåíîї ðі÷êè... (Ì. Áðîâêî). 7. Íà âóëèöÿõ, íàãðіòèõ çà äåíü, áóëî íå/ õîëîäíî (Þ. ßíîâñüêèé).
Прочитайте
1. І âæå êàøòàíàì íѕêîëè äðіìàòè... (Â. Ñèìîíåíêî). 2. Øóêàéòå ïîñìіøêó Äæîêîíäè, âîíà íіêîëè íå ìèíå (Ë. Êîñòåíêî).
3. Íå ïðèéìàâ ÿ ïіäëîñòі íіòðîõè (À. Ìàëèøêî). 4. Ðîáè äîáðå, àáî íіÿê (Íàð. òâîð÷іñòü). 5. Íі âçàä íі âïåðåä (Íàð. òâîð÷іñòü). 6. Íі õîëîäíî íі æàðêî (Íàð. òâîð÷іñòü).
ІІ. Зіставте наголошування двох виділених прислівників. Поясніть
ність у лексичному значенні цих слів.
Напишіть відповіді-заперечення
слівники з ні.
Çâіäêè òè ÷åêàє
іäü? – ß íіçâ¾äêè íå ÷åêàþ âіäïîâіäі. 1. Êóäè âè ïіäåòå ïіñëÿ óðîêіâ? 2. Äå òè âіäïî÷èâàòèìåø íà âèõіäíèõ? 3. ×è áóëè âè êîëèñü ó Êàðïàòàõ? 4. ßê òè ñâÿòêóâàòèìåø? 5. Çâіäêè òè íàáèðàòèìåø âîäó? ПОПРАЦЮЙТЕ
вильність виконання.
1. Íіêóäè, íå äî ñìàêó, íå çîâñіì.
2. Íіòðîõè, íå âïåðøå, íå äóæå. ІІ. Оберіть по два прислів’я та запишіть їх, уставляючи на місцях пропусків прислівники з довідки. Поясніть правопис прислівників.
1. Êîæåí âіòåð ... äìå. 2. Õòî íі÷îãî íå ðîáèòü, òîé ... íå ìàє ÷àñó. 3. ... і äîðîãà êîðîòøà. 4. Éîìó ... æàðêî, à ... õîëîäíî. ДОВІДКА. Ó/äâîõ, ïî/ñâîєìó, â/çèìêó, â/ëіòêó, íі/êîëè.
І. Спишіть речення, знімаючи риски. Поясніть написання не та ні з прислів- і ник ами.
1. Íå/ëåãêî íà çåìëі ñâÿòі äіëà âåðøèòè, òà ñèë äëÿ ñïðàâ áëàãèõ íі/êîëè íå æàëіé (Ì. Ëóêіâ). 2. Âèãëÿäàé ìåíå â âіêîíå÷êî, íå/çàáàðîì ÿ ïðèéäó (Îëåêñàíäð Îëåñü). 3. Êîçàêè éøëè íå/áîÿçêî, íå/ïîíóðî, à ç ÿêîþñü òèõîþ ãîðäіñòþ (Ì. Ãîãîëü).
4. Õî÷ íà/äâîðі ëþòóє çàâіðþõà, ó áóäèíêó íå/õîëîäíî (Â. Êó÷åð). 5. ßáëóêî âіä ÿáëóíі íå/äàëåêî ïàäàє (Íàð. òâîð÷іñòü).
6. Ó/íî÷і íå/ïîìіòíî ïіäêðàâñÿ ïðèìîðîçîê
текст.
×ÈÌ ÓÍІÊÀËÜÍÀ ÓÊÐÀЇÍÀ
Ãîïàê – óêðàї íñüêèé íàðîäíèé òàíåöü, ùî é äîíèíі
íå âòðàòèâ ñâîєї ïîïóëÿðíîñòі, õî÷ і ïîõîäèòü ùå ç êîçàöüêèõ ÷àñіâ.
Ó íüîìó õëîïöі äåìîíñòðóþòü ñïðèòíіñòü, ìóæíіñòü, øëÿõåòíіñòü, à äіâ÷àòà – âèòîí÷åíіñòü і êðàñó.
Öåé òàíåöü äî âïîäîáè ãëÿäà÷àì. Ïåðåõîïëþє äóõ, êîëè äèâèøñÿ, ÿê òàíöþðèñò åíåðãіéíî ðîáèòü øïàãàò íà ëüîòó àáî æ íàâïðèñÿäêè, ñïèðàþ÷èñü ççàäó íà ðóêè, âèêèäàє íîãè âïåðåä і ïåðåìіùóєòüñÿ ïî ñöåíі. Ùîá çðîáèòè ïîäіáíі àêðîáàòè÷íі òðþêè, ïîòðіáíî çàçäàëåãѕäü äîáðÿ÷å ïîòðåíóâàòèñü ó ñïîðòçàëі. Ãîïàê ïîєäíàâ ó ñîáі ôіçè÷íó ïіäãîòîâêó é ëèöàðñüêå ìèñòåöòâî, ÿêå ãіäíî êîíêóðóє ç áàãàòüìà ñõіäíèìè єäèíîáîðñòâàìè. Âіí, áåç ñóìíіâó, âіäîáðàæàє âñþ øèðîòó óêðàїíñüêîї äóøі.
ІІ. Виконайте завдання до тексту
1. Випишіть окремо прислівники й прислівникові сполуки. Визначте розряд за значенням прислівників.
2. Утворіть від виділеного прислівника форми вищого й найвищого ступенів порівняння та запишіть.
3. Оберіть три прислівники й виконайте письмово розбір їх як частини
Скористайтеся поданим нижче зразком.
4. Підтвердьте, покликаючись на текст, твердження
багато більше, ніж просто розвага.
5. З’ясуйте, скориставшись довідковими джерелами,
унікальна Україна?
1. Частина мови. 3. Ступінь порівняння (якщо є).
2. Розряд за значенням. 4. Синтаксична роль.
Зразок усного розбору
Ç ìîðÿ âñå ÷àñòіøå íàëіòàëè òåïëі âіòðè (І. Öþïà).
Частіше – прислівник, міри і ступеня, проста форма вищого ступеня порівняння, у реченні є обставиною.
Зразок письмового розбору
Частіше – присл., міри і ступеня вияву ознаки, проста ф., вищий ступ. пор., обст.
І. Спишіть словосполучення, знімаючи риски.
Çàïèòóâàòè êîëè/íå/êîëè, іòè ïëі÷/î/ïëі÷, äèâèâñÿ ñïіä/ ëîáà, áіãòè íà/âèïåðåäêè, äîïîìàãàòè õî÷/íå/õî÷, ÷åêàòè ç äíÿ/ íà/äåíü, âіäõîäèòè ÷èì/äàëі, їñòè íà/õîäó, ïîâòîðþâàòè ðàç/ó/ ðàç, ðîçìîâëÿòè ïî/óêðàїíñüêîìó, іòè íà/âïðîñòåöü, íà/çàâæäè
çàïàì’ÿòàâñÿ, çðàäіòè ïî/ñïðàâæíüîìó, ðîçìîâëÿє ïî/íàøîìó, âèâ÷èâ íà/ïàì’ÿòü, ïîäàðóâàâ íà/ïàì’ÿòü, ÷èòàòè â/ãîëîñ.
ІІ. Розберіть за будовою виділені прислівники.
І. Розгляньте світлини. Доберіть до кожної з них 3–4 прислівники, за допомогою яких можна розповісти про зображене.
Òàê ïî/âîëі
òÿãíåòüñÿ ÷àñ...
×àñ ïîâåðòàòèñÿ äî/äîìó.
їæäæàєìî âñі ïî/÷åðçі!
ІІІ. Поміркуйте, що може об’єднати зображене на трьох світлинах. Складіть коротку історію про зображені події, використавши прислівники. За потреби введіть до розповіді діалог.
І. Спишіть речення, знімаючи риски. Обґрунтуйте написання.
1. À êîëè íà íåáі ñõîäèòü ìіñÿöü, ñòàðà øîâêîâèöÿ ñòàє íà/ âøïèíüêè, íà÷å äіâ÷èíà (Á. Ãóìåíþê). 2. Íà/îñòàíîê ñêàæó ëèø îäíå: áîÿòèñÿ íå/ãðіõ, ãðіõ – çðàäèòè ñâîїõ! (Ò. Òîïîëÿ). 3. Áіëÿ îçåðà ó ëіòíþ íі÷ ìè áóëè ç òîáîþ âі÷/íà/âі÷ (À. Ôіãëþê). 4. Çíîâ ìåíі íàñíèëèñÿ çàæóðåíі ëåëåêè і ìåíå ïîêëèêà-
ëè äî/äîìó óâі/ñíі (Þ. Ðèá÷èíñüêèé). 5. Çíîâ ÿ ó/ãîðè іäó, à íà/çóñòðі÷ ïîòîêè, ìîâ ðîêè (Þ. Ðèá÷èíñüêèé). 6. Íі÷åíüêîþ òåìíîþ ïðèéäó ÿ çíîâó, ëþáàÿ, і çàëèøóñü íà/çàâæäè – çàëèøóñü (Î. Ïîíîìàðüîâ).
ІІ. Знайдіть прислівники й підкресліть їх як члени речення.
Гра «Упіймай прислівник». Знайдіть в інтернеті й уважно послухайте пісні з поданого нижче переліку. Випишіть прислівники, які ви почуєте під час звучання музичного твору За кожен правильно виписаний прислівник – 1 бал.
1. «Ðåâå òà ñòîãíå Äíіïð øèðîêèé» (ñëîâà Ò. Øåâ÷åíêà, ìóçèêà Ä. Êðèæàíіâñüêîãî).
2. «Çíîâ ÿ ó ãîðè іäó» (ñëîâà Þ. Ðèá÷èíñüêîãî, ìóçèêà Ì. Ìîçãîâîãî).
3. «Öåé ñîí» («Áіëÿ îçåðà ó ëіòíþ íі÷...») (ñëîâà À. Ôіãëþêà, ìóçèêà Ñ. Ãіãè).
І. Виконайте тестові завдання.
1. Прислівник є в кожному реченні, ОКРІМ
À ×àñ – ìîâ âîäà: óñå éäå âïåðåä.
Á Ùî âëіòêó âðîäèòüñÿ, òî âçèìêó çãîäèòüñÿ.
Â Ó íі÷ íàéòåìíіøó ïðî ñîíöå ïàì’ÿòàé.
à Óíî÷і âñі êîòè ÷îðíі, à êîðîâè ñіðі.
2. Установіть відповідність (один приклад є зайвим) Ðîçðÿä
1 ñïîñîáó äії
2 ìіñöÿ äії
3 ÷àñó äії 4 ïðè÷èíè äії
3. Помилку в утворенні ступеня
À çãàðÿ÷ó Á ãîëîñíî
іäêè
 øâèäêî – áіëüø øâèäêî Á äàëåêî – ñàìå äàëüøå à âèñîêî
5. Букву и треба
À ïîíî÷.., íàâñêîñ.., óñþä..
Á ìîâ÷ê.., ïî-êèїâñüê.., îïіâíî÷..
 àíіòðîõ.., óäâі÷.., íàâêðóã..
à áåçâіñò.., ïî-âîâ÷.., çàââèøê..
6. РАЗОМ треба писати не з наступним словом у реченні
À Ó ìіñüêîìó ïàðêó çîâñіì íå/çàòèøíî.
Á Íå/äàëåêî âіä õàòè ðîñëà ÿëèíêà.
 Öþ ïіñíþ âîíà ÷óëà íå/âïåðøå.
à Íå/äóæå õîòіëîñÿ ðîçïîâіäàòè ïðî ëіòî.
7. З дефісом треба писати всі прислівники в рядку
À äî/ñüîãîäíі, íàâіê/âіêè, ëþáî/äîðîãî
Á ïî/ëіòíüîìó, ÿê/íå/ÿê, ç äíÿ/íà/äåíü
 ðàç/ó/ðàç, ç äàâíіõ/äàâåí, äå/íå/äå
à ïî/ñóñіäñüêè, õòîçíà/êîëè, ïëі÷/î/ïëі÷
8. Перший склад наголошений в усіх словах, ОКРІМ
À ïîøåïêè Á ïîòàéêè Â çàïіâíі÷ Ã ðàçîì
ІІ. Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/6wOk4Qbp або скориставшись QR-кодом, виконайте додаткові тестові завдання з теми «Прислівник».
Проєкт
Ïëàí çàõèñòó ïðîєêòó
Îá’єäíàéòåñÿ â ãðóïè ïî 3–5 ó÷íіâ / ó÷åíèöü. Êîæíà ãðóïà ìàє ðîçðîáèòè ìîâîçíàâ÷ó ãðó íà òåìó «Ïðàâîïèñ ïðè- ó ñëіâíèêіâ». Ïіäãîòóéòåñÿ äî çàõèñòó ïðîєêòó (5–10 õâèëèí) çà ïîäàíèì ïëàíîì.
1. Íàçâà ãðè, її ìåòà, íà êîãî îðієíòîâàíà.
3. Äåìîíñòðàöіÿ ôðàãìåíòіâ ãðè.
4. Âіäïîâіäі íà çàïèòàííÿ іíøèõ ãðóï.
2. Çàãàëüíі ïðàâèëà ãðè (òðèâàëіñòü, âèäè êîíêóðñíèõ çàâäàíü, ñèñòåìà ïіäðàõóíêó ðåçóëüòàòіâ òîùî).
Îáåðіòü îäèí іç ñöåíàðіїâ і ïðîâåäіòü çà íèì ãðó.
Розрізняймо
Îäíî÷àñíî – ùî çäіéñíþєòüñÿ, âіäáóâàєòüñÿ âîäíî÷àñ іç ÷èìíåáóäü іíøèì. Îäíî÷àñíî ïðîéòè íåìîæëèâî.
Îäíîðàçîâî – ùî çäіéñíþєòüñÿ, âіäáóâàєòüñÿ îäèí ðàç. Äîïîìîãó íàäàäóòü îäíîðàçîâî. * * *
Òåïåð – ó íàø ÷àñ; îñòàííіì ÷àñîì; íèíі, ñüîãîäíі. Òåïåð ÿ æèâó â Êèєâі. Çàðàç – ó öåé ñàìèé ìîìåíò; íåãàéíî; ó ìîìåíò ðîçìîâè. Çàðàç ÿ â÷ó óðîêè. ß ìóøó çàðàç іòè. * * *
Óïåðòî – ðîáèòè ïî-ñâîєìó, íàïîëÿãàòè íà ñâîєìó; íåïîñòóïëèâî. Òàðàñ óïåðòî âèìàãàâ ñâîãî.
Íàïîëåãëèâî – çàâçÿòî, ñòіéêî, íåïîõèòíî. Ðîáіòíèêè íàïîëåãëèâî ïðàöþâàëè, ùîá â÷àñíî âèêîíàòè çàìîâëåííÿ.
Корисно знати
Правильно
ùèðî çàïðîøóþ
ìåíі áàéäóæå
íåâäîâçі
òóò çàòèøíî
íàïèñàâ ïðàâèëüíî
ïðèáóòè â÷àñíî
ùîðàçó
íàðåøòі, çðåøòîþ
íàñàìïåðåä, ïåðåäóñіì ïðèéøîâ óâå÷åðі
àáèêîëè
àáèÿê
áîñîíіæ
âі÷-íà-âі÷
НЕправильно
ìèëîñòі ïðîøó
ìåíі âñå ðіâíî
ó ñêîðîìó ÷àñі
òóò óþòíî
íàïèñàâ âіðíî
ïðèáóòè âîâðåìÿ
óñÿêèé ðàç
â êіíöі êіíöіâ
ïåðøèì äіëîì ïðèéøîâ âå÷åðîì
çàâèäíà
çàíîâî
çàòåïëà
âñüîãî-íà-âñüîãî äîïѕçíà
çäàâíà
çäàëåêó
çîâñіì
çîçëà
íàòðîє
íà÷èñòî îäèí â îäèí
ïîçàòîðіê
ïî-íîâîìó
ïîïåðåäó
ïîñåðåäèíі
Виконайте завдання, використовуючи прислівники.
1. Назвіть 5 днів тижня, не згадавши при цьому ні числа, ні назв днів.
2. Коли відбуваються події, яких
3.
4.
ÑËÓÆÁÎÂІ ÑËÎÂÀ
І õòî öå ïðèäóìàâ, ÿêèé ðîçóìàêà, і çâіäêè öі äèâíі äèâà: ñëóæáîâà îñîáà, ñëóæáîâà ñîáàêà
і ðàïòîì... ñëóæáîâі ñëîâà!
Ïðèéìåííèêè ðіçíі, ñïîëó÷íèêè, ÷àñòêè, íå é íі òóò, і íàä є, і ïіä... Íå çíàòèìåø òâåðäî – âîíè íà÷å ïàñòêè; çàñâîїø – âñå ïіäå, ÿê ñëіä.
Ñâîÿ â öèõ ñëîâå÷êàõ êðàñà і îçäîáà, à òîíêîùі – âæå é ïîãîòіâ.
Òîæ íàâіòü ÿêùî âè ñëóæáîâà îñîáà, ñëóæáîâèõ íå ïëóòàéòå ñëіâ! Ä. Áіëîóñ
Прийменник
íà, â, äî, íàä, іç-çà, ÷åðåç, ïîìіæ
Службові частини мови
Сполучник
òà, і, àëå, ÿêáè, ÿêùî, òîìó ùî
Ñëóæáîâі ÷àñòèíè ìîâè:
Частка ëåäâå, ìàéæå, íåâæå, òіëüêè, íå
íå ìàþòü ëåêñè÷íîãî çíà÷åííÿ, òîáòî íå íàçèâàþòü ïðåäìåòіâ, îçíàê, äіé, êіëüêîñòі; íå çìіíþþòüñÿ çà ðîäàìè, ÷èñëàìè, âіäìіíêàìè, îñîáàìè òîùî, òîáòî íå ìàþòü ìîðôîëîãі÷íèõ îçíàê;
íå áóâàþòü ÷ëåíàìè ðå÷åííÿ, òîáòî ñàìîñòіéíî íå âèêîíóþòü íіÿêîї ñèíòàêñè÷íîї ðîëі.
Ïðî ðîëü ïðèéìåííèêіâ ó ìîâі, їõíþ áóäîâó, à òàêîæ ïðî ðîçðіçíåííÿ ñïіâçâó÷íèõ ñëіâ
ПРИГАДАЙМО. Які є самостійні частини мови?
А. Прочитайте вірш Д. Білоуса (с. 180). Які три частини мови згадано у творі?
Б. Розгляньте таблицю «Частини мови» на форзаці та назвіть частину мови, яка не належить ні до самостійних, ні до службових.
В. Скориставшись таблицею «Частини мови», зробіть висновок, чим службові частини мови відрізняються від самостійних.
Îñîáëèâîñòі ïðèéìåííèêà
çàëåæíіñòü іìåííèêà, ÷èñëіâíèêà, çàéìåííèêà âіä іíøèõ ñëіâ ó ñëîâîñïîëó÷åííі é ðå÷åííі.
âіä, â, ïðî, çà, ïіä. Ïðèéìåííèê çâ’ÿçóє іìåííèê (çàéìåííèê, ÷èñëіâíèê) іç äієñëîâîì ó ñëîâîñïîëó÷åííі é ðå÷åííі. П О РІВНЯЙМ О:
1) ìðіÿòè ... âіäïî÷èíîê – ìðіÿòè âіäïî÷èíîê;
2) ñòîÿòè ... êàñè – ñòîÿòè êàñè;
3) êâіòè ... ñàäó – êâіòè ñàäó.
Ïðèéìåííèê íå áóâàє ÷ëåíîì ðå÷åííÿ, àëå ìîæå âõîäèòè äî ñêëàäó äðóãîðÿäíîãî ÷ëåíà ðå÷åííÿ ðàçîì ç іìåííèêîì, çàéìåííèêîì àáî ÷èñëіâíèêîì, ÿêîãî ñòîñóєòüñÿ. Н АПРИКЛАД: 1. Áåç ðîáîòè ð äåíü ðîêîì ñòàє. 2. ßçèê äî Êèєâà äîâåäå (Íàð. òâîð÷іñòü). Види прийменників
Прості (пишемо одним словом і не можемо розділити на окремі прийменники)
ó (â), áіëÿ, íàä, çà, íà, ìіæ, êðіì
Складні
(пишемо одним словом, але можемо розділити на окремі прийменники)
ïîïðè, çàäëÿ, ïîì¾æ, ïîíàä, ç-ïіä, îêð¾ì
Складені (пишемо двома й більше словами) ïіä ÷àñ, çàëåæíî âіä, ó çâ’ÿçêó ç, âіäïîâіäíî äî, ïîðÿä ç
лонки: 1) прості; 2) складні; 3) складені.
Ðîñëè ïîïѕä êóùàìè, ïîñіÿëè ìіæ ãàðáóçàìè, çóñòðіòèñÿ ïіä ÷àñ âіäïî÷èíêó, äèâèòèñÿ ïîïåðåä ñåáå, çìіíþєòüñÿ çàëåæíî âіä ïîãîäè, ïðèéòè ïîïðè çàáîðîíó, ñòîÿòè ïіä ñîíöåì, äіÿòè âіäïîâіäíî äî íàêàçó, áîðîòèñÿ çàäëÿ ïåðåìîãè, ïàêåò ç-ïіä ìîëîêà, ìіñò
÷åðåç ðі÷êó, ñèäіòè ïîðó÷ çі ìíîþ, çàãðіáàòè íàâêîëî õàòè.
ІІ. Прочитайте вголос прийменники другої колонки, правильно їх наголошуючи. ІІІ. Складіть і запишіть спонукальне речення, використавши один виписаний складний прийменник (на вибір)
І. Розгляньте зображення. Складіть усно п’ять словосполучень «дієслово + прийменник + іменник будинок».
відповідь. ІІІ. Знайдіть на зображенні прийменники, які можуть бути синонімічними або антонімічними.
І. Спишіть прислів’я, уписуючи на місцях пропусків відповідні прийменники з довідки. Яка роль прийменників у цих реченнях?
1. Ðîçóìíà ëþäèíà ñõîæà ... äæåðåëî. 2. Øèëà ... ìіøêó íå ñõîâàєø. 3. Íåìà äèìó ... âîãíþ. 4. Ç ìèðó ... íèòöі – ãîëîìó ñîðî÷êà. 5. Ðîáîòà ñàìà ... ñåáå ñêàæå. 6. ... ðîáîòè ïëà÷ó÷è, à ... òàíöіâ, ñêà÷ó÷è. 7. Òіêàâ ... äèìó, à âïàâ ... âîãîíü (Íàð. òâîð÷іñòü).
ДОВІДКА. Äî, çà, âіä, ïî, áåç, â, ó, íà.
ІІ. Пригадайте два прислів’я, у яких є прийменники.
1. Âіòåð â íåáі çà õìàðàìè ãîíèòüñÿ І ïðî òåáå ñêëàäàє ïіñíі, Ïî÷àëàñÿ ó ñîíöÿ áåçñîííèöÿ –І ïîäîâøàëè ðàïòîì äíі. Â. Ñèìîíåíêî
2. Õìàðåçíі õìàðè éäóòü ÷åðåç Äíіïðî і íà âîäі, ÿê ãóñîíüêè, ñіäàþòü.
ß òàê íå õî÷ó, ùîá öå ñòàëî ñíîì.
ß íàâіòü їõ äîäîìó çàâåðòàþ. Ã. Êèðïà
Ïðèéìåííèêè é ñïіâçâó÷íі ñëîâà іíøèõ ÷àñòèí ìîâè
 óêðàїíñüêіé ìîâі є ñëîâà, ÿêі ïåðåéøëè ç ïðèñëіâíèêіâ ÷è іìåííèêіâ ó ïðèéìåííèêè. Н АПРИКЛАД: äîâêîëà, êðóãîì, íàâêðóãè, íàâïðîòè, íåïîäàë¾ê, îáàáі÷, êðàé, êîëî òà іí.
Ïðèéìåííèêè é ñïіâçâó÷íі (îìîíіìі÷íі) ñëîâà іíøèõ ÷àñòèí ìîâè ðîçïіçíàєìî â êîíòåêñòі. П О РІВНЯЙМ О: ïðèéìåííèê Ïîñàäèëè ñàä áóäèíêó. î
ïðèñëіâíèê Äіòè ñòîÿëè íàâêîëî. ïðèéìåííèê Іøëè áàòüêà.
ïðèñëіâíèê Іøëè ïîïåðåäó ðó.
ïðèéìåííèê Ðîñëè äîðîãè.
іìåííèê Ëþáëþ ðіäíèé êðàé ð .
Çâåðíіòü óâàãó!
Ïðèéìåííèê óæèâàєìî ðàçîì ç іìåííèêîì, çàéìåííèêîì
àáî ÷èñëіâíèêîì.
КОЛО ДУМОК. Поясніть, чому в колонці ліворуч виділені слова є прийменниками, а в колонці праворуч – прислівниками.
ïðèéìåííèê ïðèñëіâíèê
Ïîáëèçó ñåëà áóëî äæåðåëî. Ïîáëèçó áóëî äæåðåëî.
Çóñòðіëèñÿ íàïåðåäîäíі ñâÿòà. Çóñòðіëèñÿ íàïåðåäîäíі. І. Прочитайте речення. Визначте, до яких частин мови належать виділені слова. Обґрунтуйте свою думку
1. Çàáіëіëè ñíіãè íàâêîëî Êèєâà, çàãóëÿëè õóðòîâèíè (Î. Äîâæåíêî). 2. Çíîâó ëåäâå ìðіþòü ëåáåäі ó ïîëі, à íàâêîëî áіëèé õîëîä і çèìà (Є. Ãóöàëî). 3. ß çàâæäè áóäó ïîðó÷, ùîáè òè ïîñìіõàëàñü (Î. Ïîðÿäèíñüêèé). 4. Çàõîòіëîñÿ ßêîâó, ùîá ïîðó÷ íüîãî áóëà ìàòè (À. Øèÿí). 5. Êîëè äî òåáå ïðèëå÷ó, çàñÿє â ñîíöі âñå íàâêðóã (Ä. Ïàâëè÷êî). 6. Õî ñèäèòü ñåðåä ãàëÿâè, à íàâêðóãè éîãî ïàíóє ìåðòâà, ïðèêðà òèøà (Ì. Êîöþáèíñüêèé).
7. Íå ñèäè âåñü äåíü êîëî ïå÷і, ãðіþ÷è ïëå÷і (Íàð. òâîð÷іñòü).
ІІ. Знайдіть і випишіть словосполучення «дієслово + прийменник + іменник».
ІІІ. Складіть і запишіть одне речення з прийменником неподал к і одне – з прислівником неподал к
І. Спишіть речення. Знайдіть прийменники й підкресліть їх
лінією. Яким за будовою є кожен прийменник?
1. Ïðèëіòàþòü äî íàøîãî ïîëÿ іç äàëåêèõ êðàїâ æóðàâëі (Ì. Ñèíãàїâñüêèé). 2. Ùîâå÷îðà ëÿãàє ñïàòè íі÷ ïіä ìîêðèìè êóùàìè ãîðîáèíè (Ã. Êèðïà). 3. À äåñü ÷åðåç äîùі, âіòðè і çëèâè ëåëåêà ìіðÿє äîðіæåíüêó çíàéîìó (Ã. Êèðïà). 4. Äî íàñ ïðèéøîâ ëåëåêà ç êîñîþ íà ïëå÷і, âîäè íàïèâñÿ ç ãëåêà òà é ñіâ íà ñïîðèøі (Ì. Âіíãðàíîâñüêèé). 5. Ïiñíþ òó âiçüìó ñîái íà ñïîìèí, ïiñíÿ áóäå ïîìiæ íàñ (Â. Іâàñþê). 6. Ïîñåðåä íî÷і äîù ïіøîâ, çàøåëåñòіâ, ÿê çáіææÿ, â ïîëі (Ä. Ïàâëè÷êî). 7. Êðàé âîäè ëåëåêà ïî íàìóëі áðîäèòü (Ì. Ñàìіéëåíêî). 8. ß íàìàëþþ íà ïàïåðі ðіäíó Óêðà
Ïðî òå, êîëè ïðèéìåííèêè ïèøåìî ðàçîì, êîëè – îêðåìî, à êîëè – ç äåôіñîì
424
А. Визначте, як утворено подані прийменники.
ç-çà, ç-ïіä, ç-ïîìіæ, ç-ïîïіä ïîïåðåä, ïîìіæ, çàäëÿ
Б. Порівняйте написання поданих груп прийменників. В. Зробіть висновок, коли прийменники пишемо з дефісом.
Îñîáëèâîñòі íàïèñàííÿ
іçç іç
Ç ÄÅÔІÑÎÌ ïèøåìî ñêëàäíі ïðèéìåííèêè, óòâîðåíі ñïîëó÷åííÿì ïðèéìåííèêà ç ( ç іíøèì ïðèéìåííèêîì ç-çà ( ç-çà), ç-ïіä ( ç-ïіä), ç-ïîñåðåä, ç-íàä
іç)
Іíøі ñêëàäíі ïðèéìåííèêè ïèøåìî ÐÀÇÎÌ
âïðîäîâæ, íàâçäîã¾í, íàâêîëî, îêð¾ì, ïîïåðåä, íàâêðóã
ÎÊÐÅÌÎ ïèøåìî ñêëàäåíі ïðèéìåííèêè: ó ðàçі, ïіä êіíåöü, ïіä ÷àñ, ïîðÿä ç, çãіäíî ç, âіäïîâіäíî äî, çàëåæíî âіä і ïîäіáíі.
Çåðíіòü óâàãó!
Ïðèéìåííèêè ç ðіçíèìè ÷àñòèíàìè ìîâè ïèøåìî îêðåìî.
НА
ПРИКЛАД: çі ìíîþ, íàäі ìíîþ, ïіäі ìíîþ, ïåðåäі ìíîþ. ОРФОГРАМА Íàïèñàííÿ ïðèéìåííèêіâ ðàçîì, îêðåìî òà ç äåôіñîì
І.Прочитайте текст, визначте його тип і стиль мовлення. Які поради безпечної поведінки сформульовано в тексті? Яку пораду ви можете сформулювати самостійно за поданим зображенням?
ÁÅÇÏÅ×ÍÀ ÅËÅÊÒÐÈÊÀ
Åëåêòðè÷íèé ñòðóì – ïîìі÷íèê ó ïîáóòі, àëå âіí ìîæå ñòàòè íåáåçïå÷íèì óíàñëіäîê ïîðóøåííÿ ïðàâèë áåçïåêè. Ñòðóì, ïðîõîäÿ÷è ÷åðåç òіëî ëþäèíè, ñïðè÷èíÿє îïіêè âíóòðіøíіõ
îðãàíіâ. Ó çâ’ÿçêó іç öèì ìîæå çóïèíèòèñÿ ñåðöå, äèõàííÿ. Òîìó ó
íіêîëè íå òîðêàéòåñü îãîëåíèõ ÷è ïîãàíî іçîëüîâàíèõ äðîòіâ. Ùîá óíèêíóòè ïîæåæі, íå çàëèøàéòå ïðàñêè é îáіãðіâà÷à
ââіìêíåíèìè ïðîòÿãîì òðèâàëîãî ÷àñó. Íå ñòàâòå åëåêòðîïðèëàäè
ïîðÿä іç ëåãêîçàéìèñòèìè ïðåäìåòàìè. Ó ðàçі ïîæåæі òåëåôîíóéòå 101 (Çà ìàòåðіàëàìè іíòåðíåòó).
ІІ. Обґрунтуйте написання виділених прийменників. Які з них є складеними?
ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Як ви користуєтесь електроприладами, щоб уникнути небезпеки? Наведіть конкретні приклади.
І. Запишіть послідовно сполучення слів у
дві колонки залежно від написання прийменників: 1) разом; 2) з дефісом.
Ïî/ìѕæ êâіòіâ, ç/ïіä íîñà, íà/âêîëî îçåðà, ïî/ñåðåä ìіñòà, ç/ïîíàä îêåàíó, ïî/ïåðåä àâòîáóñà, ç/ïîñåðåä ñóñіäіâ, ó/ïðîäîâæ ðîêó, ç/ïîìіæ î÷åðåòіâ, íà/ïåðåäîäíі іñïèòіâ, іç/çà êóùіâ, î/ïіñëÿ âèñòóïó.
І. Спишіть словосполучення, знімаючи
Їõàëè ïî/íàä Áóãîì, ïîêàçàëèñÿ ç/çà âîðіò, âèéøëè ïіä/êіíåöü âèñòàâè, âèäíî ç/ïіä õóñòêè, äîìîâèëèñÿ íà/ïåðåäîäí і ïî ї çäêè, ïðîë і òàëè íàäі/ìíîþ, àïëîäóâàëè ïіä/÷àñ êîíöåðòó, çóïèíèëèñÿ íà/âïðîòè áóäèíêó, ïîâåðíóâñÿ íà/ïðèêіíöі ðîêó, ïèøіòü ó/ðàçі ïîòðåáè, æèëè ïî/áëèçó ëіñó, âèäíіëîñÿ ç/ïîìіæ ëèñòî÷êіâ, ïîì÷àëè íà/âçäîãіí êàòåðó.
ІІ. Наведіть із вправи приклади складних прийменників.
ІІІ. Складіть усно речення із звертанням, використавши одне з поданих словосполучень (на вибір).
РОЗРІЗНЯЙМО:
Ãðóïà À. Íàïåðåêіð, íàâêîëî. Ãðóïà Á. Íàïåðåäîäíі, ïîïåðåäó.
Складіть по одному реченню з кожним словом (сполученням). Поясніть, як ви розрізняєте омонімічні слова різних частин мови.
1. Íàçóñòðі÷ (ïðèéìåííèê). 2. Íàçóñòðі÷ (ïðèñëіâíèê). 3. Íà çóñòðі÷ (ïðèéìåííèê ç іìåííèêîì). СИТУА ЦІЯ.
С ИТУАЦІЯ. Уявіть, що ви – бібліотекар / бібліотекарка. Вам потрібно розповісти молодшим учням / ученицям про місце, де «живуть» книги. Складіть висловлення (3–4 речення), використавши якнайбільше поданих сполучень слів із прийменниками. âçäîâæ ñòіíè
ç-ïîìіæ êíèã
íåïîäàëіê ñëîâíèêіâ ïîñåðåäèíі êіìíàòè
óïðîäîâæ äåñÿòèëіòü
íàïåðåäîäíі âèõіäíèõ
ïіä ÷àñ êàíіêóë
íàçóñòðі÷ ïðèãîäàì
Спишіть сполучення з прийменниками, знімаючи риску. Правильність написання перевірте за словником.
Ïî/áіëÿ ñàäó, ïî/ïіä âіêíàìè, ç/ïîìіæ êâіòіâ, ïіä/÷àñ ðîáîòè, çàëåæíî/âіä îáñòàâèí, çà/äëÿ ñïîêîþ, íà/çóñòðі÷ âіòðó, ïî/ ìіæ äåðåâàìè, ç/ïіä êîëіñ, ïî/ñåðåä ãîðîäó, íà/âïðîòè ãіð, іç/çà äåðåâà, íà/ïåðåêіð íåãîäі, ç/ïîïіä âîðіò, âіäïîâіäíî/äî óêàçó, ïî/çà ìіñòîì, ç/íàä êðó÷і. І. Поміркуйте, чи може шкільне подвір’я стати місцем для проведення ранкових зустрічей, уроків просто неба, спортивних заходів, шкільних свят, флешмобів, квестів,
ðîçñèïàþòüñÿ (Î. Ïîëîæèíñüêèé). 3. Ç/çà îáðіþ, äçâіíêà і ïðîìåíèñòà, ïî/ðàéäóçі âåñíà â ñåëî іøëà (Ë. Çàâіùàíà). 4. Ïèøå ìàòè, ùî íà/â/êîëî õàòè íàø ñàäîê âèøíåâèé çàáіëіâ (Â. Ñèìîíåíêî). 5. Ëèøå ç/íàä õìàð ÷àñîì ïðèëèíå ïðîùàííÿ ç ëіòîì æóðàâëèíå (Ï. Òè÷èíà). 6. Çàëþáëåíèé ó êíèã íîâèõ і äàâíіõ ñòîñè, âіí ñëóõàâ ãîëîñè ç íèçèí і ç/ïî/íàä õìàð (Ì. Ðèëüñüêèé).
7. Âèéøîâ ìіñÿöü іç/çà áîðó, â/ãîðó éäå òà â/ãîðó (Ì. Ñèíãàїâñüêèé).
ІІ. Утворіть від виділеного прислівника та
47. ÎÑÎÁËÈÂÎÑÒІ ÂÆÈÂÀÍÍß ÏÐÈÉÌÅÍÍÈÊ
Ïðî òèïîâі ïîìèëêè ó âæèâàíí
çàìîâëåííÿ, íà âèìîãó, íà ïðîõàííÿ Ïðèêëàäè âæèâàííÿ ïðèéìåííèêіâ
âèõіäíі, â óñіõ íàïðÿìêàõ, ó ñïðàâàõ, â Óêðàїíі
îðієíòóâàòèñÿ ïî çіðêàõ, іòè ïî õëіá, áèòè ïî âîðîòàõ,
÷èòàòè ïî ñêëàäàõ, âіäïîâіäàòè ïî ÷åðçі, çâåðòàòèñÿ ïî äîïîìîãó, ïî îáіäі
Правильно
âðàæåííÿ âіä âèñòàâè éòè ïî ãðèáè
ïëèâòè çà òå÷ієþ ïðîïóñòèòè ÷åðåç õâîðîáó
î äåñÿòіé ãîäèíі çàâäàííÿ ç ãåîãðàôії àâòîáóñ íà çàìîâëåííÿ
НЕправильно
âðàæåííÿ ïðî âèñòàâó éòè çà ãðèáàìè
ïëèâòè ïî òå÷ії ïðîïóñòèòè іç-çà õâîðîáè
â äåñÿòü ãîäèí çàâäàííÿ ïî ãåîãðàôії àâòîáóñ ïî çàìîâëåííþ
І. Прочитайте словосполучення. Поясніть суть допущених помилок.
Ïî âèíі âîäіÿ, ïіøîâ ïî ñïðàâàõ, ïіòè çà æóðíàëîì, çîøèò ïî ãåîãðàôії, àâòîáóñ ïî çàìîâëåííþ, âіäïîâіäàòè çà ÷åðãîþ, îðієíòóâàòèñÿ çà çіðêàìè, ñêëàäàòè ïî ìàëþíêó, ïðàöþє ïî âèõіäíèõ, ïî òåõíі÷íèì ïðè÷èíàì, ñàìîñòіéíà ïî іñòîðії.
ІІ. Оберіть два відредагованих словосполучення (на вибір). Складіть і запишіть із кожним із них речення.
Спишіть словосполучення, добираючи з дужок потрібний прийменник і вживаючи залежні слова у відповідній формі. Скористайтеся інформацією на сторінці «Культура мовлення» (с. 193)
Ðîçïî÷íåòüñÿ (î, â) äåñÿòü ãîäèí; ïðîïóñòèòè (÷åðåç, іç-çà)
õâîðîáà; ëіêè (ïðîòè, âіä) çàñòóäà; (âіäïîâіäíî äî, âіäïîâіäíî ç) ïëàí ðîáîòè; ïðàöþâàòè (ïî, çà) êîíòðàêò; äіÿòè (çãіäíî ç, çãіäíî äî) íàêàç; ïîäіëèòèñÿ âðàæåííÿìè (ïðî, âіä) âèñòàâà; òðè ìåòðè (â, íà) ñåêóíäà; âèêîíàþ (ïðè, çà) îäíà óìîâà; çíàòèñÿ (íà, â) ôóòáîë; (ïðè, çà) áóäü-ÿêèõ îáñòàâèí. І. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Прочитайте
Âè ðèçèêíóëè, õî÷à ïî ïðîãíîçó ìàâ áóòè äîù.
Òàòî ñêàçàâ, ùî ïîїäåìî ïðè áóäü-ÿêіé ïîãîäі.
À ÿêі â òåáå âðàæåííÿ ïðî ïîїçäêó?
×óäîâі! Àäæå ÿ íàâ÷èâñÿ ïî іíñòðóêöії ðîçñòàâëÿòè íàìåò. Ïîòіì ñàì õîäèâ çà äðîâàìè.
Êðóòî! À ìåíå äіäóñü óâå÷åðі â÷èâ îðієíòóâàòèñÿ çà çіðêàìè. À âè ðîçäèâëÿëèñÿ çîðі?
Íåáî áóëî ïîõìóðå. Ìèëóâàëèñÿ êðàєâèäàìè íà ñâіòàíêó.
Êðàєâèäè íà Óêðàїíі íåéìîâі
і÷і!
Äî çàâòðà!
Ïðèéìåííèê ç òà éîãî âàðіàíòè
Äëÿ äîñÿãíåííÿ ìèëîçâó÷íîñòі çàìіñòü ïðèéìåííèêà ìî-
æåìî âèêîðèñòîâóâàòè éîãî âàðіàíòè ç, ç .
óæèâàєìî:
1) ïåðåä [ç], [ñ], [ö], [÷], [ø], [æ]; 2) ìіæ ïðèãîëîñíèìè
âæèâàєìî
ïåðåä ñïîëó÷åííÿì êіëüêîõ ïðèãîëîñíèõ, ÿêùî ïåðøèì ïðèãîëîñíèì є [ç], [ñ], [ö], [ø], à òàêîæ
äåÿêі іíøі
âæèâàєìî
іç ÷èñëіâíèêàìè äâà, òðè
âèãîòîâëåíî çîëîòà
ïðèїõàâ Õàðêîâà
çàáðàëè ñòåíäà
іäåìî øêîëè
ïðèїõàâ Ëüâîâà
äâі ãîäèíè òðè ñîòíі
Ïåðåä äåÿêèìè ñïîëó÷åííÿìè ïðèãîëîñíèõ âàðіàíòè ç òà ç ìîæóòü áóòè âçàєìîçàìіííèìè. П О РІВНЯЙМ О: ðàçîì ñõîäîì ñîíöÿ; ðàçîì ñõîäîì ñîíöÿ.
із?
Âіçüìіòü êíèæêó ç ïîëèöі. Îäÿãíіòü ñóêíþ ç ëüîíó.
Âіçüìіòü êíèæêó çі ñòîëà. Îäÿãíіòü ñóêíþ іç øîâêó.
І. Спишіть словосполучення, уставляючи на місцях пропусків прийменник з, зі, із або зо. Чи вдалося вам досягти милозвучності?
Ïðèéìåííèê ó (â)
Âèéøëè ... øêîëè, áðàò ... ñåñòðîþ, âіòàþ ... ñâÿòîì, çіéøîâ ... äîðîãè, êâіòè ... ëіñó, ðàçіâ ... äâà, âèéøëè ... îðàíæåðåї, âèéøîâ ... çîîïàðêó, ïðèáðàâ ... ñòîëó, äèâèòèñÿ ... áåðåãà, ïðèїõàâ ... ñåëà, ñåðâåòêà ... áàâîâíè, ñóêíÿ ... øîâêó, ïèðîãè ... êàïóñòîþ, ïèðîãè ... ñèðîì. ІІ. Складіть і запишіть речення з дієприкметниковим зворотом, використавши одне з поданих словосполучень (на вибір) УВ
іæ ïðèãîëîñíèìè: çóñòðі÷ êàâ’ÿðíі
íà ïî÷àòêó ðå÷åííÿ ïåðåä
äâîìà ÷è òðüîìà ïðèãîëîñíèìè: Ó ïðèñìåðêó ëіòà.
ïåðåä â, ô, çâ, ñâ, äâ, òâ, õâ, ãâ, ëüâ і ïîä.: ñèäèìî ó â àãîí і ; æèâå ó
Ëüâîâі
ïіñëÿ ïàóçè (íà ïèñüìі ïîçíà÷àєìî ðîçäіëîâèì çíàêîì)
ïåðåä ïðèãîëîñíèì: ñâіò, ÿêîìó æèâåìî
ìіæ ãîëîñíèìè: ðèáà îçåðі
íà ïî÷àòêó ðå÷åííÿ ïåðåä ãîëîñíèì:
 Îäåñі òåïëî.
ïіñëÿ ãîëîñíîãî ïåðåä ïðèãîëîñíèì (êðіì â, ô, çâ, ñâ, äâ, òâ, õâ, ãâ, ëüâ і ïîä.):
ïіøëè çîîïàðê
ïіñëÿ ïðèãîëîñíîãî (ó òîìó
÷èñëі ) ïåðåä ãîëîñíèì:
÷îâåí î÷åðåòі
Íà ïî÷àòêó ðå÷åííÿ ïåðåä îäíèì ïðèãîëîñíèì ïåðåâàæíî âæè-
âàєìî ó: Ó ñàäó áàãàòî êâіòіâ. Ïðîòå ìîæíà âæèâàòè òàêîæ â, ÿêùî öå íå ñóïåðå÷èòü іíøèì íîðìàì: ñàäó áàãàòî êâіòіâ.
Çâåðíіòü óâàãó!
Ó õóäîæíüîìó òåêñòі òðàïëÿþòüñÿ âіäõèëåííÿ âі
àáî ìîâíèìè âïîäîáàííÿìè àâòîðà / àâòîðêè.
СИТУА ЦІЯ.
1. (Ó, â) ïîõіä ïîòðіáíî áðàòè
íàéíåîáõіäíіøå. Íå âàðòî áðàòè òåëåâіçîð (ç, іç) іãðîâîþ ïðèñòàâêîþ.
2. Âçóòòÿ äëÿ ïîõîäó ïîòðіáíî äîáèðàòè òàêå, ùîá (ó, â) íüîìó áóëî çðó÷íî ñïàòè.
3. Íå ìîæíà ðîçïàëþâàòè áàãàòòÿ (ó, â) íàìåòàõ, àäæå áóäå ñïåêîòíî ñïàòè.
4. Íå çàéâå (ó, â)çÿòè (ç, іç) ñîáîþ ãàðíèé íàñòðіé, óïàêóâàòè éîãî (â, ó) òîðáèíêó (é, і) âіäêðèòè òîäі, êîëè äðóçі çàíåïàäóòü äóõîì
І. Спишіть словосполучення, уставляючи на місцях пропусків прийменник у або в. Обґрунтуйте свій вибір.
Ïðèáðàëè ... êіìíàòі, âіäïî÷èëè ... àêâàïàðêó, ïîñêëàäàëè ...
øàôó, ïîäàëèñÿ ... ìàíäðè, âèáіãëè ... ñàä, ïðàöþþòü ... øêîëі, ïðèáóäå ... òðàâíі, çóñòðіëèñü ... Ëüâîâі, çóñòðіëèñÿ ... ×åðêàñàõ, ïîâåíі ... Єâðîïі, ñëóæèòè ... âіéñüêó, ïîñòóêàëè ... äâåðі, õîäèëè ... ëіñ, çóïèíêà ... Âіííèöі, îïëåñêè ... çàëі. ІІ. Складіть усно речення з одним із поданих словосполучень (на вибір).
Оберіть усно правильний варіант продовження речення. За потреби скористайтеся інформацією на сторінці «Культура мовлення» (с. 193)
1. Òðàñó ïåðåêðèòî ...
2. Êîìàíäà ïåðåìîãëà ...
3. Òàòî ïîїõàâ ...
çàâäÿêè ñíіãîïàäó.
÷åðåç ñíіãîïàä.
çàâäÿêè ïіäòðèìöі âáîëіâàëüíèêіâ.
÷åðåç ïіäòðèìêó âáîëіâàëüíèêіâ.
çà ïðîäóêòàìè.
ïî ïðîäóêòè.
Гра «Прийменник». Складіть і запишіть гумористичну розповідь (4–5 речень) або діалог (5–6 реплік), використавши подані сполучення слів із прийменниками. Хто використав найбільше сполучень?
Ó âèõіäíі, î äåñÿòіé ãîäèíі, ÷åðåç íåãîäó, íà çàìîâëåííÿ, ïî ìîðîçèâî, íà ñìàê, ïî ÷åðç
íà ïðîõàííÿ, çà áàæàííÿì.
Розрізняймо
ÇÀÂÄßÊÈ ÷è ×ÅÐÅÇ
Ïðèéìåííèê çàâäÿêè ìіñòèòü âêàçіâêó íà ïðè÷èíó, ÿêà ñïðèÿє çäіéñíåííþ ÷îãîñü (çàâäÿêè äîïîìîçі äðóçіâ, çàâäÿêè íàïîëåãëèâîñòі).
Ïðèéìåííèê ÷åðåç âêàçóє íà ïðè÷èíó, ùî çàâàæàє çäіéñíåííþ ÷îãîñü (÷åðåç íåóâàæíіñòü, ÷åðåç õâîðîáó).
ÇÀÉÒÈ ÇÀ ÊÍÈÆÊÎÞ ÷è ÏÎ ÊÍÈÆÊÓ?
Ïðèéìåííèê çà âæèâàєìî, êîëè òðåáà ïåðåäàòè ïîñëіäîâíіñòü äіé àáî ïîðÿäîê ïåðåñóâàííÿ. НАПРИКЛАД: Áàòüêî çàéøîâ çà ñèíîì (ñïî÷àòêó çàéøîâ ñèí, à ñëіäîì çà íèì – áàòüêî). Àëå êîëè éäåòüñÿ ïðî ìåòó äії, òî âæèâàєìî ïðèéìåííèê ïî. НАПРИКЛАД: Áàòüêî çàéøîâ ïî ñèíà, ùîá çàáðàòè éîãî іç ñîáîþ. Îòæå, ïðàâèëüíî: Çàéòè â áіáëіîòåêó ïî êíèæêó.
Говорімо правильно
Правильно
в Україні іти по воду
назвати на прізвище
з вашої вини
у вихідні (вихідними)
у (на) свята (святами)
у справах
чемпіон із тенісу
підручник з алгебри
великий за обсягом
на смак
за наказом
на замовлення оплатити проїзд
зробив за умови згідно з
мовою
НЕправильно
на Україні
іти за водою
назвати по прізвищу
по вашій вині
по вихідних
по святах
по справах
чемпіон по тенісу
підручник по алгебрі великий по обсягу
по смаку
по нак азу
по замовленню
оплатити за проїзд зробив при умові
згідно наказу відповідно наказу
в десять годин узяти в приклад
ліки від застуди
на наступний день
на українській мові
Ïðî ðîëü ñïîëó÷íèêіâ ó ìîâі, їõíþ áóäîâó, à òàêîæ ïðî îñîáëèâîñòі âæèâàííÿ
ПРИГАДАЙМО. Яке речення називаємо складним? А. З’ясуйте, що поєднує в першому реченні виділений сполучник: однорідні члени речення чи частини складного речення.
1
Ðîçëîãà âåðáà øóìèòü і ñòîãíå.
Øóìèòü âåðáà, і ðі÷êà ãîìîíèòü.
2 Б. З’ясуйте, що поєднує виділений сполучник у другому
Îñîáëèâîñòі ñïîëó÷íèêіâ
Ñïîëó÷íèê – öå ñëóæáîâà ÷àñòèíà ìîâè, ùî ïîєäíóє (ñïîëó÷àє) îäíîðіäíі ÷ëåíè ðå÷åííÿ àáî ÷àñòèíè ñêëàäíîãî ðå÷åííÿ. Н АПРИКЛАД: 1. Íàóêà òðóä äîáðі ïëîäè äàþòü. 2. Î÷àì ñòðàøíî, ðóêè çðîáëÿòü (Íàð. òâîð÷іñòü). Ñïîëó÷íèê íå ìàє ëåêñè÷íîãî çíà÷åííÿ. Âіí íå áóâàє ÷ëåíîì ðå÷åííÿ.
Види сполучників за будовою
Прості
(пишемо одним словом і не можемо розділити на окремі слова)
і, à, òà, áî, êîëè, ÷è... ÷è
Складні
(пишемо одним словом, але можемо розділити на окремі слова)
çàòå, íà÷åáòî, ìîâáè
Складені (пишемо двома й більше словами)
÷åðåç òå ùî, äëÿ òîãî ùîá, òîìó ùî
Çà âæèâàííÿì ñïîëó÷íèêè áóâàþòü:
1) îäèíè÷íі: і, é, ÷è, àëå, ÿêùî;
2) ïîâòîðþâàíі: і... і, íі... íі, àáî... àáî, ÷è òî... ÷è òî;
3) ïàðíі: íå òіëüêè... à é; ùî... òî; ÿê... òàê і; õî÷... àëå; íå òàê... ÿê; äîêè... äîòè.
ПОРІВНЯЙМО:
І. Прочитайте текст. Доведіть, що виділені слова – сполучники. Визначте, що поєднує (сполучає) кожен із них. Який сполучник повторюваний?
ÍÀ ÌІÑßÖІ
Íà Ìіñÿöі ëþäè âàæàòü óøåñòåðî
ìåíøå, áî ñàì Ìіñÿöü і ëåãøèé, і ìåíøèé çà Çåìëþ. Òàì õëîïåöü ÷è äіâ÷èíà ìàòèìóòü âàãó ïіâòîðàðі÷íîї äèòèíè.
Âàãà çìåíøèòüñÿ, à ñèëà ì’ÿçіâ çàëèøèòüñÿ «çåìíîþ». Îòæå, íà Ìіñÿöі ìîæíà ñòàòè ãàðíèì ëåãêîàòëåòîì àáî ôóòáîëіñòîì. Íàïðèêëàä, âè ìîãëè á ñòðèáíóòè ó âèñîòó íà 10 ìåòðіâ. À ì’ÿ÷ ó âîðîòà ìîæíà áóëî á çàáèòè íàâіòü іç âіäñòàíі 100–120 ìåòðіâ. Ùîïðàâäà, êîíòðîëþâàòè ñâîє òіëî â óìîâàõ
ІІІ.
туристичної подорожі на Місяць.
ви займалися під час подорожі.
І. Запишіть подані сполучники в три
1) прості; 2) складні; 3) складені. Òà, ïðîòå, òîìó ùî, àëå, êîëè, íіáèòî, ùî, ÿêùî, äàðìà ùî, ÿê, ïîêè, ÿêáè, ïåðåä òèì ÿê.
ІІ. Оберіть один сполучник із кожної колонки. Складіть усно з
І. Спишіть прислів’я, уписуючи на місцях пропусків подані сполучники. Які із цих
íîñÿòü, ... ðóêè ãîäóþòü. 4. Äîáðå äіëî ðîáèòüñÿ, ... êàçêà ìîâèòüñÿ. 5. ... áіëüøå äðîâ, ... áіëüøèé âîãîíü. 6. ... ÿãíÿòà ñêà÷óòü, ... ìàòіð áà÷àòü.
ІІ. Розгадайте зашифровану на малюнку загадку. Укажіть у загадці парний сполучник. ІІІ. Пригадайте й назвіть два прислів’я, у яких є сполучники. Прочитайте речення, замінюючи виділені сполучники синонімічними. За потреби скористайтеся довідкою.
1. Ïîãíàâ ïàñòè òåëÿò, òà ïðèãíàâ ãóñÿò. 2. Ìè ïåðåìîæåìî, áî áîðåìîñÿ çà ñïðàâåäëèâіñòü. 3. Êîëè õî÷åø ÷óòè ñëîâà ââі÷ëèâîñòі, íå çàáóâàé і ñàì їõ óæèâàòè. 4. Íàä íі÷íèì ìіñòîì ñïàëàõíóëà áëèñêàâêà, íіáè â îäíó ìèòü çàñâіòèëèñÿ ñîòíі ëіõòàðіâ. 5. Ùîá äîáðî ìàòè, òðåáà ïðàöþâàòè.
ДОВІДКА. Ñèíîíіìі÷íі ñïîëó÷íèêè: 1) àëå, òà, çàòå, ïðîòå, îäíàê, îäíà÷å; 2) áî, òîìó ùî, ÷åðåç òå ùî; 3) êîëè, ÿêùî, ÿê; 4) íіáè, íà÷å, íåíà÷å, ÿê, ìîâ, ìîâáè, íåìîâ; 5) ùîá, äëÿ òîãî ùîá, ç òèì ùîá.
І. Прочитайте речення. Запишіть виділені сполучники в три колонки залежно від вживання: 1) одиничні; 2) повторювані; 3) парні.
1. Íå äîâåäè, ùîá ðîçóì çàäðіìàâ (Ê. Áàñèñòèé). 2. Íі ëþäåé, íі õàò íå áóëî, àëå ñìóæå÷êà ñèíüîãî äèìó ñíóâàëàñÿ ïîìіæ äåðåâàìè (Á. Ëåïêèé). 3. Õî÷ ñëіâ òèõ íіõòî íà ùèòі íå íîñèâ, òà â ñåðöі íîñèâ äî çàãèíó (Ëåñÿ Óêðàїíêà). 4. Ìіñÿöü äèâèòüñÿ íà äіâ÷èíó і íå òî õìóðèòüñÿ, íå òî ïîñìіõàєòüñÿ їé (Ì. Ñòåëüìàõ). 5. Íà òðàâàõ òðåìòіëà çåðíèñòà ðîñà, íіáè õòî íà íі÷ ïîíàíèçóâàâ êðèøòàëåâå íàìèñòî (І. Öþïà). 6. Áîї òî÷èëèñÿ íå òіëüêè çà êîæíèé áóäèíîê, àëå é çà êîæíèé ïîâåðõ, êіìíàòó (Îëåñü Ãîí÷àð). 7. Äåðæіìîñÿ çåìëі, áî çåìëÿ äåðæèòü íàñ (Íàð. òâîð÷іñòü).
ІІ. Складіть і запишіть речення з одним повторюваним сполучником (на вибір)
Çâåðíіòü óâàãó!
×àñòèíè ïàðíèõ ñïîëó÷íèêіâ ìàþòü ñòîÿòè áåçïîñåðåäíüî ïåðåä îäíîðіäíèìè ÷ëåíàìè ðå÷åííÿ.
І. Відредагуйте усно речення.
1. Òðåáà áóòè ÿê îäíàêîâî ÷åñíèì ó âåëèêîìó, òàê і â ìàëîìó. 2. Íå òіëüêè ïðèðîäó ëþáèìî, à é îáåðіãàєìî. 3. Ó ãіäðîïàðêó äіòè âіäïî÷èâàëè íå ëèøå áіëÿ ðі÷êè, àëå é êàòàëèñÿ íà êàðóñåëÿõ.
ІІ. Складіть і запишіть речення
Спишіть речення, розкриваючи дужки. Обґрунтуйте написання.
1. Â îñі(í,íí)іì íåáі æóðàâëі êóðëè÷óòü, і ãîëîñ їõíіé ëåäâå
÷óòü ç іìëè (Є. Ëåòþê). 2. Ç äîáðà é ëþáîâі ïð(å,è)õîäèòü ùàñ(ò,òò)ÿ (À. Ìîéñåєíêî). 3. Íàõèëÿþòüñÿ âåðáè, ùîá (ç,іç) ðі÷êè íàïèòè(ñÿ,ñü) âîäè (Â. Ðàєâñüêèé). 4. ×è òî áàòüêî îáіéìàâ äåðåâî, ÷è òî äåðåâî îáіéìàëî áàòüêà (Є. Ãóöàëî). 5. Î çåìëå ùåäðà, òî ëàãіäíà, òî ãðîçÿíà, òâîї øëÿõè îáìіðÿòè ñóäèëî(ñÿ,ñü)
ìåíі (Ì. Ñèíãàїâñüêèé). 6. Íà ðîçïóòòі êîáçàð ñèäèòü òà íà êîáçі ãðàє (Ò. Øåâ÷åíêî). 7. Ëèø áîðèñü, à ùàñòÿ (íå)âòå÷å (Ë. Êîñòåíêî).
ІІ. Підкресліть сполучники
49. ÑÏÎËÓ×ÍÈÊÈ ÑÓÐßÄÍÎÑÒ
Ðîçðіçíÿþòü ñïîëó÷íèêè ñóðÿäíîñòі é ïіäðÿäíîñòі. Ñïîëó÷íèê ñóðÿäíîñòі ïîєäíóє îäíîðіäíі ÷ëåíè ðå÷åííÿ àáî
НАПРИКЛАД: і
ðіâíîïðàâíі ÷àñòèíè ñêëàäíîãî ðå÷åííÿ. Ó äîëèíàõ
ñïіâàëè ñòðóìêè, êîæåí іç íèõ ìàâ ñâіé ãîëîñ (Ì. Ñòåëüìàõ). Ñïîëó÷íèê ïіäðÿäíîñòі ïîєäíóє ãîëîâíó é çàëåæíó ÷àñòèíè ñêëàäíîãî ðå÷åííÿ. Ãîëîâíîþ є ÷àñòèíà, âіä ÿêîї ìîæíà
НАПРИКЛАД:
ïîñòàâèòè ïèòàííÿ äî çàëåæíîї. Н АПРИКЛАД: äëÿ ÷îãî ?
Òðåáà íàõèëèòèñÿ, іç êðèíèöі âîäè íàïèòèñÿ.
частина Ãðóïè ñïîëó÷íèêіâ ñóðÿäíîñòі çà çíà÷åííÿì
Єäíàëüíі і (é), òà (ó çíà÷åííі і), і... і, íі... íі, àíі... àíі, ÿê... òàê і, íå òіëüêè... àëå é
Ïðîòèñòàâíі à, àëå, òà (ó çíà÷åííі àëå), çàòå, ïðîòå, îäíàê
Ðîçäіëîâі àáî, ÷è, àáî... àáî, ÷è... ÷è, õî÷... õî÷, òî... òî, íå òî... íå òî, ÷è òî... ÷è òî
Çіñòàâíèé à (éîãî íå ìîæíà çàìіíèòè ïðîòèñòàâíèì àëå)
Çâåðíіòü óâàãó!
Ìіæ ÷àñòèíàìè ñêëàäíîãî ðå÷åííÿ çàçâè÷àé ñòàâèìî êîìó. Ìіæ îäíîðіäíèìè ÷ëåíàìè ðå÷åííÿ, ïîєäíàíèìè îäèíè÷íèì ñïîëó÷íèêîì ÷è, àáî, òà (=і), і (é), êîìè íå ñòàâèìî.
І. Прочитайте речення. Випишіть сполучники сурядності в три колонки: 1) єднальні, 2) протиставні, 3) розділові. Сполучник із якого речення ви не будете виписувати? Чому?
1. Áëіäі íà íåáі ãàñëè çîðі, і âіòåð ïëóòàâñÿ â ìåðåæàõ âåðõîâіòü... (Ì. Ðèëüñüêèé). 2. І õëіá, і ïåðøó ðàäіñòü æèòòÿ, і ñëüîçó ìè ïîðіâíó, ïî-áðàòíüîìó äіëèëè (Ä. Ëóöåíêî). 3. Äîù íà ñâіòàíêó ñòèõ, àëå çà ìèòü âіí ïåðåéøîâ ó âàðèâî îãíåííå (Â. Ãåðàñèì’þê). 4. Óñÿê ïðàâäó çíàє, òà íå âñÿê ïðî íåї äáàє (Íàð. òâîð÷іñòü). 5. ×è öå âіí ÷óâ òàêå ïðî ñîíÿøíèêè, ÷è ñàì ïðèäóìàâ? (Ì. Ñòåëüìàõ). 6. ×è òî ñóì, ÷è òî ñìіõ íà âóñòàõ òâîїõ? (Ì. Ëóêіâ). 7. Õàé çà÷åêàє âòîìà íà ïîðîçі, à òè ïîáóäü, ïîáóäü íà ñàìîòі (Ì. Òêà÷). ІІ.
1. ßê âîäії, òàê і ïіøîõîäè ... . 2. Íå òіëüêè â Êèєâі, àëå é ó Ëüâîâі ... . 3. Íі ÿ, íі ìîї áàòüêè ... . 4. Òðåíóâàëèñÿ íåäîâãî, çàòå ... . 5. ×è òî ñîëîâåéêî ðîçñèïàє òðåëі, ÷è òî ... .
Перебудуйте усно речення, використовуючи поданий поруч сполучник сурядності. Визначте групу сполучника за значенням.
1. Ïðî çäîðîâ’ÿ òðåáà äáàòè é êîëè
õâîðèé, і êîëè ïî÷óâàєøñÿ äîáðå. íå òіëüêè... àëå é
2. Óäåíü і âíî÷і äîùó íå áóëî. àíі... àíі
3. Ìèíóëîãî òèæíÿ ïðîéøîâ äîù, à ãðèáіâ ÷îìóñü íå áóëî.
4. Çàõèñíèê áіã äî ñåðåäèíè ïîëÿ é
ïðîòå
ïîâåðòàâñÿ çíîâó äî âîðіò. òî... òî
Ïðè÷èíîâі áî, òîìó ùî, ÷åðåç òå ùî, ó çâ’ÿçêó ç òèì ùî, îñêіëüêè, àäæå
×àñîâі êîëè, ÿê, ùîéíî, ëåäâå, ÿê òіëüêè, ïîêè, àæ ïîêè, äîêè, âіäêîëè
Óìîâíі ÿêùî, ÿêáè, êîëè, êîëè á, ÿê
Ìåòè ùîá, àáè, äëÿ òîãî ùîá
Äîïóñòîâі õî÷ (õî÷à), õî÷... àëå, íåçâàæàþ÷è íà òå ùî, äàðìà ùî, õàé... àëå
Ïîðіâíÿëüíі ÿê, ìîâ, ìîâáè, íåìîâ, íåìîâáè, íà÷å, íåíà÷å, íà÷åáòî, íіáè, íіáèòî
Ç’ÿñóâàëüíі ùî, ùîá, ÿê
Íàñëіäêîâèé òàê ùî
1. Çåìëÿ ïðåêðàñíà, òîìó ùî íà íіé æèâóòü äçâіíêîãîëîñі ìàëþêè (Þ. Áåäçèê). 2. Ãîðíóñü äî òåáå, Óêðàїíî, ùîá íàñ íіõòî íå ðîç’єäíàâ (Ì. Áàêàé). 3. ßê ïèøíî â êóëüáàá çîëîòèëèñÿ âії, êîëè íà ëóãàõ ïðîðîñòàëà òðàâà (Ä. Ëóöåíêî). 4. Óïàâ äîäîëó
ïåðøèé ëèñò, õî÷ ãàé ùå äèõà ìîëîäî (Ä. Ëóöåíêî). 5. Õëіá ïàõíå ñîëîäêî, ÿê ïàõíóòü ìåäó ñîòè (Ë. Çàáàøòà). 6. Ìè ñïðîìîæíі çðóøèòü ãîðè, ÿêùî âñі ñèëàìè çáåðåìîñü (Â. Êëèìåíòîâñüêà).
7. ß á òàê õîòіâ, ùîá òè áóëà ùàñëèâà (Ì. Ëóêіâ).
ІІ. Визначте групу кожного виділеного
покататися на велосипедах. Ви ж знаєте, що буде дощ, тому
І. Відновіть прислів’я, поєднуючи частини
пишіть. Поставте розділові знаки.
Íіõòî íå òóæèòü ...
Òðåáà ïðàöþâàòè ...
Óñÿê ïðàâäó çíàє ...
Çóñòðі÷àé ñîíöå â ïîëі ...
Äîáðå âïåðåä äèâèòèñÿ ...
Íå ðèé äðóãîìó ÿìè ... ùîá êóêóðóäçè áóëî äîâîëі. àáè øìàòîê õëіáà ìàòè.
ІІ. Знайдіть сполучники підрядності
òà íå âñÿê ïðî íåї äáàє. äîêè éîìó çäîðîâ’ÿ ñëóæèòü.
áî ñàì ó íåї âïàäåø.
àëå òðåáà é íàçàä îãëÿäàòèñÿ.
1. Ùîéíî ÷åðâåíü, à ïàõíå âіä ëèï, íіáè â ëèïíі (Þ. Àíäðóõîâè÷). 2. Çà âіêíàìè øóìіëî ìîðå, íà÷å äèõàâ ïіä ñêåëÿìè ÿêèéñü âåë(è,å)òåíñüêèé çâіð (Ç. Òóëóá). 3. ×îâåí òî çäіéìàâñÿ âèñîêî, òî ñïóñêàâñÿ íè(ç,ñ)üêî (Ëåñÿ Óêðàїíêà). 4. Ó ñåëі áóëî òèõî, ïîõìóðî, äàðìà ùî ñîíöå âæå âñòàëî (Ãðèãіð Òþòþííèê). 5. ßêùî
áóäåìî (â,ó)ñіõ ïîâ÷àòè, (íå)ëèøèòüñÿ ÷àñó íà ñàìîîñâіòó (Іðèíà Âіëüäå). 6. (Íå)áðóäíè êðèíèöі, áî ùå (ç,ñ)õî÷åø âîäèöі íàïèòèñü (Íàð. òâîð÷іñòü). 7. Õî÷ ìîðîç ïðèïіêàє, çàòå êîìàðіâ (íå) ìàє (Íàð. òâîð÷іñòü).
ІІ. Визначте усно групу за значенням кожного сполучника.
ІІІ. Складіть і запишіть речення із сполучником якщо.
50. ÍÀÏÈÑÀÍÍß ÑÏÎËÓ×ÍÈÊІÂ
Ïðî òå, ÿêі ñïîëó÷íèêè ïèøåìî ðàçîì, à ÿêі – îêðåìî, à òàêîæ ïðî ðîçð
Õî÷ і êîíÿ çàãíàâ, çàòå çàéöÿ ïіéìàâ. Îñіíü õâàñòëèâà, çàòå âåñíà ñïðàâåäëèâà.
Б. Поміркуйте, у яких реченнях виділені слова – сполучники, а у яких – сполучення прийменників із займенниками. В. Зробіть висновок, чи обидва варіанти написання виділених слів є правильними.
Îñîáëèâîñòі íàïèñàííÿ
ÐÀÇÎÌ ïèøåìî
ñêëàäíі
ñïîëó÷íèêè ùîá, ÿêáè, òîáòî, àí¾æ, ïðîòå, çàòå, íіáè, íіáèòî, ìîâáè, íåìîâ, íåìîâáè, íåìîâáèòî, íåíà÷å, íà÷åáòî, íåíà÷åáòî ÎÊÐÅÌÎ ïèøåìî
ñêëàäåíі
ñïîëó÷íèêè òîìó ùî, ÷åðåç òå ùî, äëÿ òîãî ùîá, ïіñëÿ òîãî ÿê, ç òèì ùîá, ó çâ’ÿçêó ç òèì ùî, äàðìà ùî
Çâåðíіòü óâàãó!
Âèêîðèñòîâóþ÷è ñêëàäåíі ñïîëó÷íèêè òîìó ùî, ÷åðåç òå ùî, äëÿ òîãî ùîá, íåçâàæàþ÷è íà òå ùî, ïіñëÿ òîãî ÿê, çàìіñòü òîãî ùîá, êîìó ñòàâèìî îäèí ðàç: àáî ïåðåä óñіì
ñïîëó÷íèêîì, àáî ïåðåä ùî, ùîá, ÿê. Öå çàëåæèòü âіä çìіñòó
ðå÷åííÿ òà іíòîíàöії.
ОРФОГРАМА
Íàïèñàííÿ ñïîëó÷íèêіâ ðàçîì òà îêðåìî
І. Прочитайте прислів’я вголос, правильно наголошуючи слова. Поясніть, як ви розумієте ці прислів’я.
1. Áіëüøå âіð ñâîїì î÷àì, àíѕæ ÷óæèì ðå÷àì. 2. Äàðìà ùî ìàëèé, à é ñòàðîãî íàâ÷èòü. 3. Òàê ðîáèòü, ìîâáè ìîêðå ãîðèòü.
4. Âàæêî çíàííÿ äîáóâàòè, çàòå ëåãêî íîñèòè. 5. Òðåáà ðàíî âñòàòè, äëÿ òîãî ùîá ðèáêó ïіéìàòè. 6. Íà òå é ëèõî, ùîá іç íèì áîðîòèñü. 7. Âіç ñàì ïѕäå â ïі÷, ÿêùî ïåðåñòàíå âîçèòè äðîâà.
ІІ. Визначте види сполучників за будовою. Обґрунтуйте орфограму «Написання сполучників разом та окремо». І. Спишіть речення, знімаючи риски. Підкресліть сполучники однією
та обґрунтуйте написання.
1. Òåìіíü óïàëà íà ìіñòî ðàïòîâî, íà÷åá/òî õòî ñïóñòèâ çàâіñó (Â. Øåâ÷óê). 2. Ó/íî÷і íàâêðóã ÷åðâîíî, íå/ìîâ âіä äàëåêèõ ïîæåæ (І. Öþïà). 3. Ëіïøå äåñÿòü ïðèÿòåëіâ, à/íіæ îäèí âîðîã (Íàð. òâîð÷іñòü). 4. Ëèñòÿ òðіïîòіëî íà äåðåâàõ ó/çäîâæ øëÿõó, äàðìà/ùî ñòîÿëî òèõå, ñîíÿ÷íå
áåçâіòðÿ (Þ. Ñìîëè÷). 5. «Çàðàç, çàðàç, ñâàòîíüêó», – ñêðèêíóëà Ëèñè÷êà, íåìîâ/áè/òî її êëèêàíî (І. Ôðàíêî). 6. Ñíèëîñÿ ìåíі ç ï’ÿòíèöі íà ñóáîòó, íі/áèòî ÿ âå÷åðÿþ ç êîðîëåì... (Þ. Àíäðóõîâè÷).
ІІ. Поясніть, яке з виділених слів є прислівником, а яке – прийменником. Складіть усно речення з прийменником
ІІІ. Назвіть частину
ïðîòåçàòåïðî òåçà òå
ïðîòå, çàòå
Áóëî âàæêî, ïðîòå âñі
ìîâ÷àëè.
(ïðîòå = àëå)
ïðî òå, çà òå (ïðèéìåííèê + çàéìåííèê)
Ðîçïîâіâ ïðî òå, ÿê çáèðàòè ãðèáè.
ùîáùî á
ùîá
Ïîïðîñèâ, ùîá çàñïіâàëè.
(ùîá = àáè)
ùî á (çàéìåííèê + ÷àñòêà)
Äóìàâ, ùî á òîáі ïîäàðóâàòè
(частка б утворює дієслово умовного способу: подарувати б)
ÿêáè ÿê áè
Ïðèїõàâ áè, ÿêáè íå äîù. (ÿêáè = êîëè á) ê (ïðèñëіâíèê + ÷àñòêà)
Çâåðíіòü óâàãó!
ßê áè çðîáèòè êðàùå?
(частка б утворює дієслово умовного способу: зробити б)
Ñóìíіâíèé ñïîëó÷íèê ìîæíà çàìіíèòè ñèíîíіìі÷íèì.
І. Спишіть речення, знімаючи риски. Підкресліть сполучники однією лінією. Знайдіть три дієслова умовного способу й одне наказового.
1. ß âäÿ÷íèé çà/òå, ùî äëÿ ìåíå çðîáèëè. 2. Ñåðãіé áóâ ó ëіñі íåäîâãî, ïðî/òå ãðèáіâ ïðèíіñ áàãàòî. 3. Ùî/á íå ñòàëîñÿ, çáåðіãàé-
òå ñïîêіé. 4. Ïîïðîñèâ, ùî/á óñі
ïðèїõàëè íà çóñòðі÷. 5. ßê/áè òðåíóâàëèñÿ, òî ïåðåìîãëè á. 6. Òþëüïàíè ðîçöâіëè á, ÿê/áè íå ìîðîçè. 7. Íіõòî íå äîïîìîæå, ÿê/áè íå ïðîñèâ.
ІІ. Складіть і запишіть два речення із словами зате, за те. І. Розгляньте картину Оксани Оснач «Одвічна гармонія», яку херсонська художниця написала у 2022 році, перебуваючи в тимчасово окупованому
Î. Îñíà÷.
Îäâі÷íà ãàðìîíіÿ
ß óâàæíî ñëóõàþ ðîçïîâіäü, ïðîòå ... .
ß óâàæíî ñëóõàþ ðîçïîâіäü ïðî òå, ... .
ß íå çàïіçíèâñÿ á íà óðîê, ÿêáè ... .
Òðåáà äîðîáèòè âïðàâó, ùîá ... .
І. Спишіть речення, знімаючи риски. Обґрунтуйте написання.
1. Ìîðÿ ïåðåëåòèø і íå/âïàäåø, äî/ïîêè áóäå â ñåðöі ðіäíà ìîâà (Ä. Ïàâëè÷êî). 2. Áðèíèòü êîñìі÷íà ìóçèêà ñòðóìêà, íå/ íà÷å íèì óñåñâіò îáіçâàâñü äî ñåáå (Â. Ñòóñ). 3. Äðóçіâ ó æèòòі íå òàê áàãàòî, äáàé, ùî/á ó æèòòі їõ çáåðåãòè (Ä. Ëóöåíêî). 4. Íàñòÿ âîäèëà ìåíå êîëèñü òóò çà ðóêó, íå/ìîâ äèòèíó äî øêîëè... (І. Àíäðóñÿê). 5. Íі÷ êîëèõàëà òàê ëàñêàâî, ïðî/òå íå/ ñïàëîñÿ íі/ÿê (Ì. Ðèëüñüêèé). 6. Ìіñÿöü, ïіäâîäÿ÷èñü ó/ãîðó,
ïіðíàє â çàãóñòіëó õìàðó, òàê/ùî âèäíієòüñÿ ëèøå ñðіáíèé êðàé (Ì. Ñòåëüìàõ). 7. Ó ëèïíі íà/äâîðі ïóñòî, çà/òå íà ïîëі ãóñòî (Íàð. òâîð÷іñòü). ІІ. Підкресліть
ðîëü ÷àñòîê ó ìîâі òà їõí
âæèâàííÿì
Зіставте
подане в центрі, з реченнями, розміщеними навколо
Òіëüêè Àíäðіé âіäïîâіâ.
Òàê, Àíäðіé âіäïîâіâ!
Íåâæå Àíäðіé âіäïîâіâ?
Àíäðіé âіäïîâіâ.
Õàé áè Àíäðіé âіäïîâіâ.
Àíäðіé æå âіäïîâіâ?
Íàâіòü Àíäðіé âіäïîâіâ. Б.
×àñòêà íå ìàє ëåêñè÷íîãî çíà÷åííÿ òà íå є ÷ëåíîì ðå÷åííÿ.
Розряди часток за значенням і вживанням
Модальні Формотворчі Словотворчі
Ìîäàëüíі ÷àñòêè
Ìîäàëüíі ÷àñòêè íàäàþòü ñëîâó ÷è ðå÷åííþ äîäàòêîâèõ
âіäòіíêіâ çíà÷åííÿ.
ìîäàëüíèõ ÷àñòîê
Ñòâåðäæóâàëüíі òàê, àâæåæ, àòîæ, àÿêæå, ñïðàâäі, åãå æ , îçåðî êðàñèâå.
Çàïåðå÷íі íå, íі, àíі , ìè ïî ї äåìî çàâòðà.
Ïèòàëüíі ÷è, õіáà, íåâæå çàáóâ êîä äîñòóïó?
Ñïîíóêàëüíі áîäàé, -áî, -íî Ïіäіéäè- ñþäè!
Âêàçіâíі (âêàçіâêà
íà êîãîñü àáî íà ùîñü)
Îáìåæóâàëüíî-
âèäіëüíі (îáìåæåííÿ
÷îãîñü àáî
âèäіëåííÿ
ïåâíîãî ñëîâà)
Ïіäñèëþâàëüíі (ïіäñèëåííÿ âèñëîâëåíîãî)
Âëàñíå ìîäàëüíі (âèðàæåííÿ
ñóìíіâó, íåïåâíîñòі)
öå, îöå, îñü, îñüäå, òî, îòî, îò, îí
Òàê Í і Íåâæå íî Îöå òî
õëіá ñâÿòèé òàê ïàõíå. Ïіñíÿ – çåìëі îêðàñà.
ò і ëüêè, ëèøå, ëèø, õî÷ , õî÷à , õî÷ áè , ñàìå, õіáà òіëüêè
Âîäè ëèøèëîñÿ
òіëüêè Ëèøå
íà äíі. âіòåð ñâèùå.
ìîâ, íà÷å, íіáè, ìîâáè, ëåäâå ÷è, ÷è íå
Äîìà ñòіíè äîïîìàãàþòü.
Ó õàòі ñòàëî âèäíіøå.
òàêè é íіáè
і, é, òà, à, àæ, àäæå, æå (æ), òàêè, òàê, ÿê, íàâ і òü, ò і ëüêè, ïðîñòî, íó, ùî çà ß âìіþ ìàëþâàòè.
Çâåðíіòü óâàãó!
×àñòêè ìîæóòü âèðàæàòè åìîöіéíó îöіíêó âèñëîâëåííÿ. НАПРИКЛАД: 1. Ùî çà êðàñà! (çàõîïëåííÿ). 2. ßê æå ïіçíî òè ïðèéøîâ! (æàëü). 3. Íåâæå öå òè ïðèéøîâ? (çäèâóâàííÿ).
І. Прочитайте речення. Визначте, до якої групи належить кожна виділена модальна частка. Яких відтінків значення надають частки?
1. Òàê! ß áóäó êðіçü ñëüîçè ñìіÿòèñü (Ëåñÿ Óêðàїíêà). 2. Ñіÿëî ñîíöå; â íåáåñàõ àíі õìàðèíî÷êè (Ò. Øåâ÷åíêî). 3. Ðóêè â ëåäà÷îãî òіëüêè äî êàøі é òÿãíóòüñÿ (Íàð. òâîð÷іñòü). 4. Îò
ìóðîâàíà öåðêâà ç âèñîêîþ äçâіíèöåþ (Ìàðêî Âîâ÷îê). 5. Ëèø
ñîíÿõ ñïàâ, õî÷à é íå ìóñèâ (Ì. Âіíãðàíîâñüêèé). 6. Ëіñè íà÷å
ñâіòèëèñÿ íàñêðіçü (Îëåñü Ãîí÷àð). 7. Àæ äî äіáðîâè ÷óòè âàøі ðîçìîâè (Íàð. òâîð÷іñòü).
ІІ. Складіть усно речення з обмежувально-видільною часткою (на вибір) Спишіть речення, доповнюючи кожне з
що вк азана поряд.
1. Äðóçі ïîїõàëè íà îçåðî.
2. Íå ïîòðіáíî ïàíіêóâàòè.
3. Íàäâå÷іð ñòàëî õîëîäíіøå.
4. Äîâåëîñÿ їõàòè â ñåðâіñíèé öåíòð.
5. Õîì’ÿ÷îê! Ìàðê ìðіє ïðî òàêèé ïîäàðóíîê.
6. Âіëüíå ìіñöå äëÿ ïàðêóâàííÿ.
Прочитайте виразно речення кілька разів, почергово вводячи в нього дібрані з «хмари» слів модальні частки. Зіставте подане й доповнені речення. Визначте, якого додаткового відтінку надала кожна частка. ß çìîæó ïðî÷èòàòè òåêñò àíãëіéñüêîþ ìîâîþ.
ïèòàëüíà
ñòâåðäæóâàëüíà
âëàñíå ìîäàëüíà
ïіäñèëþâàëüíà
îáìåæóâàëüíî-âèäіëüíà
âêàçіâíà
Ñëîâîòâîð÷і ÷àñòêè
іêñè іíøèõ ñëіâ) íі, àíі, íå-, àáè-, äå-, -ñü, áóäü-, -íåáóäü, êàçíà-, õòîçíà-, -æå (-æ), -áè (-á) äàëåêî -õòî
àâæå ìîâ
Ôîðìîòâîð÷і ÷àñòêè
óòâîðþþòü ôîðìè äієñëіâ óìîâíîãî é íàêàçî-
âîãî ñïîñîáіâ, à òàêîæ
íàéâèùèé ñòóïіíü ïî-
ðіâíÿííÿ ïðèêìåòíè-
êіâ і ïðèñëіâíèêіâ
Çâåðíіòü óâàãó!
áè (á), õàé, íåõàé, ÿê-, íàé-, ùî-
÷èòàâ
áè õàé
÷èòàє
íàé ÿêíàé
áіëüøèé áіëüøèé
×àñòêè íå є ÷ëåíàìè ðå÷åííÿ, àëå çàïåðå÷íі ÷àñòêè íå, íі, àíі òà ôîðìîòâîð÷і áè (á), õàé, íåõàé ìîæóòü âõîäèòè äî ñêëàäó ÷ëåíà ðå÷åííÿ ðàçîì çі ñëîâîì, ÿêîãî ñòîñóþòüñÿ. НАПРИКЛАД: 1. Ïðî÷èòàâ ð áè òè ìåíі ëèñòà. 2. ß íå ïðî÷èòàþ ð òîáі ëèñòà.
І. Прочитайте словосполучення. Визначте, за допомогою яких часток утворено виділені слова чи форми слів.
Íàâåñòè áóäü-ÿêèé ïðèêëàä, ïîñëóõàòè ÿêó-íåáóäü ïіñíþ, íі÷îãî íå çàáóòè, íåõàé ïî÷åêàє äî
âàòè, íåäîñòèãëі ÿáëóêà.
ІІ. Розберіть за будовою два перші виділені слова.
475 476
І. Утворіть від кожного слова, використовуючи формотворчі частки, дієслова умовного та наказового способів і запишіть. ×èòàòè, äèâèòèñÿ, â
з однією утвореною формою слова.
477
ЦІЯ.
И ТУАЦІЯ. Уявіть, що вам потрібно звернутися до однокласника / однокласниці з проханням. Доберіть усно до поданого речення 3–4 варіанти, використовуючи частки.
З РА ЗО К. Ïðèíåñè ìåíі êíèæêó.
Ïðèíåñè æ ìåíі êíèæêó. ×è ïðèíåñåø òè
ìåíі êíèæêó? Ïðèíåñè é ìåíі êíèæêó. Ïðèíåñè ìåíі ëèøå êíèæêó. Òàêè ïðèíåñè ìåíі êíèæêó. Íó ïðèíåñè ìåíі êíèæêó. Ïðèíåñè
ìåíі ñàìå êíèæêó.
Äîïîìîæè ìåíі çðîáèòè çàâäàííÿ ç ãåîãðàôії.
Ñèëà ÷àñòîê
1. ßê ïàõíóòü âëіòêó êâіòàìè ïðîñòîðè! (Ä. Ëóöåíêî). 2. Ùî
çà ñòðàøíèé áóâ òîé äÿäüêî! Ùî çà ëèõèé! (І. Íå÷óé-Ëåâèöüêèé).
3. Íåõàé íі æàð, íі õîëîä íå ñïèíèòü âàñ (І. Ôðàíêî). 4. Íåâæå òè äóìàєø, їì ëåãêî ïîìèðàòè çà òå, ùîá іíøі ìàëè íîâèé äåíü?
(Ã. Îíàöüêà). 5. ßê òåáå íå ëþáèòè, Êèєâå ìіé! (Ä. Ëóöåíêî).
6. Õіáà âè òіëüêè ñþäè, äî äæåðåëà, äîðîãó áóäóєòå? (Îëåñü Ãîí÷àð). 7. À õîäè-íî, ìåä áóäåìî áðàòè (Þ. Çáàíàöüêèé).
ІІ. Визначте вид кожного речення за метою висловлювання та емоційним забарвленням.
І. Спишіть речення. Знайдіть і підкресліть частки однією лінією.
1. ß çàõîòіâ çàëèøèòèñÿ â áàáöі àæ äî îñåíі (Í. Ìàëåòè÷). 2. Õîðîøà, âðîäëèâà, òіëüêè áіäà, ùî ñâàðëèâà (Íàð. òâîð÷іñòü). 3. Ðîçïîâіäàé æå, ñèíêó, äå òè áóâ óñі öі ëіòà (Â. Ðóòê і âñüêèé) . 4. Ëèøå òðàâà, ëèøå òðàâà çàìèñëåíî øåïî÷å (Ï. Ïåðåáèéíіñ). 5. Ãó÷íî ãðàé, ìóçèêî, õàé ÷óþòü âñі ìіñòà (Î. ×åìåðîâ). 6. À âæå âíî÷і íàâøïèíüêè õîäèòü îñіíü (Ë. Êîñòåíêî). 7. Òіëüêè êіíñüêèé òóïіò âèäàâàâ ïåðåñóâàííÿ çàïîðîæöіâ (Î. Çóá÷åíêî). 8. Òî áóâ äóæèé ãіðñüêèé îðåë (Î. Іâàíåíêî). ІІ. Утворіть
Ïðî ÷àñòêè, ÿêі ñòàëè ÷àñòèíàìè іíøèõ ñëіâ, òà ïðî
íàïèñàííÿ öèõ ñëіâ ðàçîì àáî ç äåôіñîì
ПРИГАДАЙМО. Як пишемо частку би (б) з дієсловами?
А. Порівняйте написання слів у колонках.
ïðèéøîâ-òàêè
âñå-òàêè
òàêè ïðèéøîâ
âñå æ òàêè
Б. Визначте місце частки таки – перед чи після слова, якого вона стосується. Чи
відділено її іншою часткою?
В. Зробіть висновок про написання частки таки окремо та з дефісом.
Íàïèñàííÿ îêðåìî, ðàçîì і ç äåôіñîì
×àñòêè çі ñëîâàìè ðіçíèõ ÷àñòèí ìîâè ïèøåìî çàçâè÷àé
НАПРИКЛАД:
ÎÊÐÅÌÎ. Н АПРИКЛАД: çàéøîâ áè, íàïèñàëà á, çàñïіâàé æå, ãîâîðè æ, õàé ðîçïîâіñòü, íåõàé ïðàöþє, õî÷ íà ãîäèíó, îñü
òàêèé, îí ÿêèé.
×àñòêè, ùî ñòàëè ÷àñòèíàìè іíøèõ ñëіâ, ïèøåìî ðàçîì àáî ç äåôіñîì.
Ïèøåìî ÐÀÇÎÌ
÷àñòêè àáè-, äå-, -ñü , í ,, ÿê-, ÷è-, ÷èì-, â ñêëàäі
ñëіâ ðіçíèõ ÷àñòèí ìîâè
Ïèøåìî Ç ÄÅÔІÑÎÌ:
÷àñòêè , çíà-, , , , -í іç çàéìåííèêàìè é ïðèñëіâíèêàìè
àáè-äå--ñü (-ñÿ) íіàíі- ÿê- ÷è- ÷èì- ùîÀËÅ: êàçíà- õòîçíà- áîçíàáóäü- -áóäü -íåáóäü -áî -íî -òî -îò -òàêè
÷àñòêè , -íî, -òî, -îò, -òàê , ÿê і ñòîÿòü áåçïîñåðåäíüî ï і ñëÿ ñëîâà, ÿêîãî ñòîñóþòüñÿ
Çâåðíіòü óâàãó!
1. ßêùî ìіæ íàçâàíèìè âèùå ÷àñòêàìè é ñëîâîì, ÿêîãî âîíè ñòîñóþòüñÿ, óæèòî ïðèéìåííèê àáî іíøó ÷àñòêó, òî âñі òðè ñëîâà ïèøåìî îêðåìî. ПОРІВНЯЙМО: àáèêîãî – àáè â êîãî; áóäü-êîãî – áóäü ó êîãî; õîäè-íî – õîäè æ íî; ÿêáè-òî – ÿêáè æ òî, óñå-òàêè – óñå æ òàêè. 482
àáèõòî, äåêîëè, õòîñü, íіõòî, àíіñêіëüêè, ÿêíàéëіïøå, ùîíàéêðàùå ïîêè ùî, òîìó ùî, íàâðÿä ÷è
õòîçíà-êîëè, áóäü-õòî, ÿêèé-íåáóäü
іäè-áî, ÷åêàé-íî, òèì-òî, ñêàçàâ-òàêè, âñå-òàêè
2. ×àñòêó òàêè ïèøåìî îêðåìî âіä òîãî ñëîâà, ÿêîãî âîíà ñòîñóєòüñÿ, ÿêùî âîíà ñòîїòü ïåðåä íèì. ПОРІВНЯЙМО: òàêè
íàïèñàâ – íàïèñàâ-òàêè.
ОРФОГРАМА
Íàïèñàííÿ ÷àñòîê ðàçîì, îêðåìî і ç äåôіñîì
Прочитайте речення. Поясніть написання виділених слів (сполучень слів) окремо, разом або з дефісом.
1. Õàé ïëåùóòü õâèëÿìè ïіñåíü ìîї ñëîâà! (Îëåêñàíäð Îëåñü).
2. À äåêîëè äіì çäàòåí óìіñòèòèñÿ äî ðîçìіðіâ âàëіçè (І. Öіëèê).
3. Îòàê-áî, äðóæå ìіé âåëèêèé, óñå ìèíóëå îæèâà (À. Ìàëèøêî). 4. Ñîíöå òіëüêè-íî ñіëî äåñü çà ëіñîâèìè õàùàìè (Ì. Êîöþáèíñüêèé). 5. Ìóçèêà êëè÷å: õîäè æ áî ñþäè! (Ì. Ïåòðåíêî).
6. Áåç âîðîãіâ ìîæíà â ñâіòі ÿê-íåáóäü ïðîæèòè (Ò. Øåâ÷åíêî).
7. Äîáðå-òàêè, ùî ìè ïîїõàëè ñþäè (Î. Ãîí÷àð). 8. І, íà æàëü, ëþäñüêîї äîáðîòè ÷àñîì ó æèòòі òàêè çàìàëî (Ä. Ëóöåíêî). І. Утворіть і запишіть шість слів, поєднуючи на вибір подані слова.
×àñòêè
êàçíà-, õòîçíà-, áîçíà-, áóäü-, -áóäü, -íåáóäü, àáè-, äå-, íі-, àíі-
Çàéìåííèêè
õòî, êîìó, ÷îìó, ÿêèé, ÿêîãî, ÷èé Ïðèñëіâíèêè
äå, êóäè, çâіäêè, êîëè, âіäêîëè
ІІ. Складіть усно речення з одним утвореним словом. І. ПОПРАЦЮЙТЕ
Спишіть слова, знімаючи риски. Перевірте одне в одного написання. За потреби скористайтеся допомогою вчителя / вчительки. Хто з вас припустився менше помилок?
Ïðî÷èòàâ/òàêè îïîâіäàííÿ, çàñïіâàâ/æå/òàêè ï і ñíþ, âàæêèé/òàêè ÷åìîäàí, ïіäіéäè/íî äî ìåíå, çà÷åêàé/íî õâèëèíó, ñêіëüêè/æ/òî íàïèñàíî, îòàêà/òî âіäïîâіäü, òàê/îò ÿê òè â÷èíèâ, óñå/æ/òàêè äîìîâèëèñÿ, ÿêáè/æ/òî çíàòòÿ, âіäïîâіëè êàçíà/ ùî, ïîїõàëè àáè/êóäè, äóìàâ êàçíà/ïðî/ùî, ñêàçàíî íі/äî/÷îãî, ïðèéøîâ/áè íà çóñòð
×àñòêè áè (á), òî, æå (æ)
áè (á)òî
×àñòêè áè (á), òî ïèøåìî ðàçîì ó ñêëàäі ñïîëó÷íèêіâ
íåìîâáè, íіáè, ùîá, ÿêáè, íåìîâáèòî, íіáèòî.
æå (æ)
×àñòêó æå ïèøåìî ðàçîì ó ñêëàäі ñòâåðäæóâàëüíèõ
÷àñòîê àâæåæ, àÿêæå, àòîæ.
æå (æ)òî
×àñòêè (æ), òî, ùî ïіäñèëþþòü âèñëîâëåíå, ïèøåìî
îêðåìî âіä іíøîãî ñëîâà.
Ùî á ìåíі ñêàçàòè?
ПОРІВНЯЙТЕ: áùîá
(÷àñòêà á óòâîðþє
äієñëîâî óìîâíîãî
Ïîїäó, ùîá ïîáà÷èòè.
(ñïîëó÷íèê ùîá ìîæíà á
×àñòêà
æå (æ)
ïіäñèëþє
âèñëîâëåíå 486
ñïîñîáó: ñêàçàòè á)
À âæå æ ëіòî! (÷àñòêà æ)
æÀâæåæ
çàìіíèòè íà äëÿ òîãî ùîá)
Àâæåæ, ñüîãîäíі áóäå òåïëî. (÷àñòêà àâæåæ, ìîæíà
çàìіíèòè íà òàê)
Прочитайте речення. Визначте, до яких частин
лені слова. Поясніть їхнє написання.
1. Àâæåæ, іíøі êâіòè âіäöâіòàþòü і â’ÿíóòü, à çîçóëèíі ÷åðåâè÷êè çàâæäè ëіòàþòü ðàçîì іç çîçóëÿìè (Є. Ãóöàëî). 2. À âæå æ âåñíà, à âæå æ êðàñíà (Íàð. òâîð÷іñòü). 3. Íàðîäíà ïіñíÿ – òî æ âîíà óñіé çåìëі îêðàñà (Ì. Ðèëüñüêèé). 4. Àòîæ, õіáà êîìó äîâîäèëîñü òÿãàòè òàêèõ ùóê, ÿê äіäîâі! (Î. Äîí÷åíêî).
І. Спишіть діалог, знімаючи риски. Обґрунтуйте написання часток.
– ß õîòіâ/áè òîáі ùîñü ñêàçàòè.
– Ùî/á òè õîòіâ ìåíі ñêàçàòè? Ùî/òî çà ñåêðåò?
– Íó, ÿê/áè òîáі ïðî öå ñêàçàòè, ùî/á íå çàñìóòèòè?
– Íàùî/òî ñòіëüêè ñëіâ? Ãîâîðè/æ óæå.
– Àâæå/æ! Ñêàçàâ/áè, ÿê/áè íå íà âóëèöі. Òè/æ ðîçóìієø?
– Ãàðàçä. Õîäè/æ çі ìíîþ äî êіìíàòè.
ІІ. Напишіть продовження діалогу (2–4 репліки), використавши частку таки.
І. Спишіть, розкриваючи дужки. Поясніть вибір частки. Çðîçóìіëè (áè, á), óïіçíàëà (áè, á), õòî (áè, á), çàõîïèâñÿ (áè, á), çíîâ (æå, æ), çíîâó (æå, æ), ïîðàäüìîñÿ (æå, æ), õîäіìî (æå, æ), ïîáóäü (æå, æ), ñëóõàéòå (æå, æ), ïåðåêîíàéìîñÿ (æå, æ).
ІІ. Складіть із частками би, б, же, ж по одному словосполученню та запишіть.
Запишіть
1) разом; 2) з дефісом. Доповніть
Àíі/ñêіëüêè, âèïðàâëÿé/íî, àíі/òðîõè, ðîçïîâіäàé/íî, äå/êîëè, ÷èé/áî, îòàêèé/òî, óñå/òàêè, íåìîâ/áè, êàçíà/ñêіëüêè, íåìîâ/ áè/òî, ñèëüíèé/òàêè, íіáè/òî, àâæå/æ, àÿê/æå, äіñòàâ/òàêè, áîçíà/ÿêèé, íі/ÿêèé, îòîæ/áî, íі/ñêіëüêè, ÷èé/íåáóäü, àáè/ÿêèé.
ІІ. Складіть і запишіть речення з одним словом із кожної колонки (на вибір)
Відгадайте зашифровані в ребусах частки. Розкажіть про роль кожної з них у мовленні. Наведіть приклади використання цих часток у складі слів інших частин мови чи в складі речення.
Виконайте тестові завдання.
1. Орфографічну помилку допущено в реченні.
À Àâæåæ! Îáîâ’ÿçêîâî ïðèéäó. Â Ñêіëüêè æ òî íàïèñàíî?
Á ßêáèæ òî õòîñü ïіäêàçàâ. Ã Óñå æ òàêè ìè ïðèїõàëè.
2. З дефісом треба писати обидва слова в рядку
À òàêè/ïðèїõàëè, ðîçêàæè/íî
Á íі/ñêіëüêè, âіäãàäàâ/òàêè
 îòàêèé/òî, õòîçíà/êîëè
à ïðî÷èòàâ/æå, óïіçíàâ/òàêè
Складіть висловлення (5–6 речень)
на тему «Чи хотів би / хотіла б я щось у собі змінити». Використайте кілька з поданих часток.
Áè (á), æå (æ), òàêè, õіáà, õіáà æ, àâæåæ, àÿêæå, ëèøå, íåõàé, áóäü.
І. Спишіть речення, знімаючи риски. Поясніть написання слів разом, окремо чи з дефісом. 1. І âñå/òàêè íå/ëåãêî áóòü ñîáîþ (Ì. Ëþäêåâè÷). 2. І âñå/æ/ òàêè â ñåëі ÿ áà÷ó áåçëі÷ êâіòіâ (Є. Ãóöàëî). 3. ×îãîñü/îò ñåðöå òðåìòèòü îä òîãî ñïіâó (Îëåíà Ï÷іëêà). 4. Ãîðè! ßêі/æ/áî âè âèñîêі! (Â. Êàñіÿí). 5. Îòîæ/áî é є, íåìà ÷îãî áàëàêàòü (Ë. Êîñòåíêî). 6. ßêі/æ ïðîâàëëÿ ïî/ìіæ íèõ ñòðàøíі (Á. Îëіéíèê). 7. Ïî÷åêàé/íî, äіâ÷èíî, ùå/é äëÿ òåáå òðîÿíäè âîñåíè ðîçöâі-
òóòü (Â. Ñîñþðà). 8. ßêáè/òî öі ãîðè ïëóãàìè çîðàòè – ðîäèâ/áè ðÿñíèé âèíîãðàä (Ä. Ëóöåíêî).
ІІ. Знайдіть і підкресліть модальні частки. Визначте роль кожної з них у реченні. ІІІ. Утворіть від виділених слів прикметники й запишіть.
53.
ÍÀÏÈÑÀÍÍß
ÍÅ Ç ÐІÇÍÈÌÈ ×ÀÑÒÈÍÀÌÈ ÌÎÂÈ
Ïðî òå, êîëè íå ç іìåííèêàìè, ïðèêìåòíèêàìè, çàéìåííèêàìè, ïðèñëіâíèêàìè é äієñëîâàìè ïèøåìî ðàçîì, à êîëè – îêðåìî
А. Прочитайте гумореску. Яка частка є «найулюбленішою» для Панаса?
 êëàñі â íàñ є Ïàíàñ, –
Âіí áåç «ÍÅ» ÍÅ äèõíå, –Òіëüêè é ÷óòü âіä íüîãî: ß ÍÅ çíàþ, ÿ ÍÅ âìіþ, ß ÍÅ ÷óâ òàêîãî... Ã. Áîéêî Б. Зі словом якої частини мови вжито
Ìàєì ç íèì ìîðîêó:
Áåç øïàðãàëêè-âèðó÷àëêè
Âіí íå ñòóïèòü êðîêó.
×àñòêó ïèøåìî ÐÀÇÎÌ:
ÿêùî ñëîâî íå âæèâàíå áåç
íå íåãîäà, íåïîõèòíèé,
ó ñêëàäі ïðåôіêñà íåäî-, ùî âêàçóє íà íåïîâíèé âèÿâ äії, ñòàíó àáî ÿêîñòі
ç іìåííèêàìè, ïðèêìåòíèêàìè, çàéìåííèêàìè òà ïðèñëіâíèêàìè, ÿêùî âîíè â ñïîëó÷åííі ç íå îçíà÷àþòü єäèíå ïîíÿòòÿ
ç äієïðèêìåòíèêîì, ÿêùî âіí є îçíà÷åííÿì і íå ìàє ñâîїõ çàëåæíèõ ñëіâ
íåâîëèòè
íåäîáà÷àòè, íåäîïèñàíèé,
íåäîñÿæíіñòü.
ÀËÅ: íå äî÷èòàâ (íå âäàëîñÿ äî÷èòàòè)
íåñïîêіé (òðèâîãà),
íåìàëèé (âåëèêèé),
íåâèñîêî (íèçüêî)
íåç’ÿñîâàíі ïèòàííÿ, íåçàêіí÷åíà ïðàöÿ ó çàïåðå÷íîìó ñëîâі íåìàє (ìîæíà çàìіíèòè ôîðìîþ íåìà)
Ó íüîãî íåìàє îëіâöÿ.
ÀËÅ: Âіí íå ìàє îëіâöÿ.
×àñòêó ïèøåìî ÎÊÐÅÌÎ:
ç äієïðèêìåòíèêîì, ùî âèêîíóє ôóíêöіþ ïðèñóäêà
ç äієïðèêìåòíèêîì, ÿêùî âіí ìàє çàëåæíі ñëîâà
çі ñëîâîì, ç ÿêèì âîíà íå ñòàíîâèòü єäèíîãî ïîíÿòòÿ, à є ëèøå
çàïåðå÷åííÿì, àáî ÿêùî äî ñëîâà є ïðîòèñòàâëåííÿ. Çàïåðå÷åííÿ ìîæóòü ïіäñèëþâàòè ñëîâà: íіòðîõè, íіêîëè, çîâñіì, ìàéæå, àæ íіÿê і ïîä.
ç ïðèêìåòíèêîì ó ôóíêöії ïðè-
ñóäêà, ÿêùî ÷àñòêà íå çàïåðå÷óє îçíàêó, âèðàæåíó öèì ïðèêìåòíèêîì
ç äієñëîâàìè, äієïðèñëіâíèêàìè, äієñëіâíèìè ôîðìàìè íà -íî, -òî
Ïіäëîãà íå âèìèòà.
íå çàñàäæåíà êâ і òàìè ïëîùà
Òî íå ãëèáîêà ðі÷êà êëåêî÷å, òî øóìèòü ëіñ.
Ëіòàє íå âèñîêî, à íèçüêî.
Çîâñіì íå âàæêå çàâäàííÿ.
Ìåíі àæ íіÿê íå ñòðàøíî.
Öÿ ðі÷êà íå øèðîêà ð (çàïåðå÷åííÿ).
ÀËÅ: Öÿ íåøèðîêà ð ðі÷êà
âïàäàє â Äíіïðî.
íå áà÷èòè, íå ïіäõîäÿ÷è, íå çàêіí÷åíî
ÀËÅ: íåñëàâèòè (ãàíüáèòè) і íå ñëàâèòè (íå ïðîñëàâëÿòè) òîùî
іç ÷èñëіâíèêàìè, çàéìåííèêà-
ìè, ïðèñëіâíèêàìè (çàéìåííèêîâîãî ïîõîäæåííÿ)
íå òðåòіé, íå íàø, íå іíàêøå
çі ñëîâàìè, ÿêі ïèøåìî ç äåôіñîì ðîçìîâëÿþòü íå ïî-íàøîìó
ç ïіäñèëþâàëüíèìè ïðèñëіâíèêàìè òà íåçìіíþâàíèìè ïðèñóä-
êîâèìè ñëîâàìè
Çâåðíіòü óâàãó!
íå äóæå, íå çîâñіì, íå ìîæíà, íå òðåáà
íå ç ïðèêìåòíèêîì і ïðè-
ñëіâíèêîì çàëåæèòü âіä çìіñòó ðå÷åííÿ. ßêùî ÷àñòêîþ íå ùîñü çàïåðå÷óєìî, òî її ïèøåìî îêðåìî. ПОРІВНЯЙМО:
Öåé áóäèíîê íå ñòàðèé.
заперечуємо (Íі, íå є ñòàðèé)
495
Öåé áóäèíîê íåñòàðèé.
одне поняття – новий (є íåñòàðèé; íåäàâíî çáóäîâàíèé)
ОРФОГРАМА
Íå ç ðіçíèìè ÷àñòèíàìè ìîâè
І.Прочитайте текст. Знайдіть і поясніть орфограму «
ÄÍІÏÐÎÂÑÜÊІ ÏÎÐÎÃÈ
Õòî íå áà÷èâ äíіïðîâñüêèõ ïîðîãіâ, õòî íå ïðîáóâàâ ïåðåïðàâëÿòèñÿ ÷åðåç íèõ, òîé íіêîëè íå çìîæå óÿâèòè ñîáі âñüîãî ïîñòðàõó é óñüîãî æàõó, ÿêèì îáäàє Äíіïðî íàâіòü íàéñìіëèâіøîãî ïëàâöÿ...
Îñîáëèâî ñòðàøíèì і íåáåçïå÷íèì áóâ Íåíàñèòåöüêèé ïîðіã. Ðіêà, äіéøîâøè äî íüîãî é çóñòðіâøè òóò íåçäîëàííі ïåðåïîíè ó âèãëÿäі ëàâ, ñêåëü і ìèñіâ, ç íåçáàãíåííîþ ñèëîþ âäàðÿєòüñÿ âðіçíîáі÷, êèäàєòüñÿ ç îäíîãî êàìåíÿ íà äðóãèé... Âèäîâèùå é ñòðàøíå, і âîäíî÷àñ âîіñòèíó ìîãóòíє, ùî íå ïіääàєòüñÿ æîäíîìó îïèñîâі.
Í. Êóðіé-Ìàêñèìіâ. Ìîðñüêèé ÿíãîë. Æèâîïèñ íà ñêëі
Àëå ñàìå öÿ íåïðèñòóïíіñòü Äíіïðà, öÿ äèêіñòü ìіñöü, öåé ñòðàõ ïóñòåëüíîãî áåçëþääÿ é ïðèâàáëþâàëè íèçîâèõ ìîëîäöіâ, çàïîðîçüêèõ êîçàêіâ, ÿêèõ íå ëÿêàëî íіùî é íіõòî (Çà Ä. ßâîðíèöüêèì).
ІІ. Визначте частини мови виділених слів. Поясніть їхню роль у реченнях тексту. ІІІ. Розгляньте картину «Морський янгол». Порівняйте настрої, емоції, почуття, змальовані в тексті й на цій картині. Скористайтеся часткою не І. Спишіть слова, знімаючи риску. Обґрунтуйте написання. Які з поданих слів не вживаємо без не?
496
Íå/âіëüíèê, íå/ãîäà, íå/íàïèñàâøè, íå/ïîõèòíî, íå/çäóæàòè (õâîðіòè), íå/çäóæàòè (íå çìîãòè), íå/ìі÷íèé, íå/ïî-óêðàїíñüêè, íå/ñêàçàííî, íå/òðåáà, íå/õòóâàòè, íå/çàïèòàòè, íå/ìîâëÿ, íå/ çàáàðîì, íå/òàêèé, íå/ñàìîâèòî, íå/іíàêøå, íå/âіä÷èíåíî, íå/ çëі÷åííèé, íå/äîїäàòè (ãîëîäóâàòè), íå/äîїäàòè (çàëèøàòè їæó). ІІ. Розберіть за будовою виділені слова.
1. Íå/ìàє ãіðøå, ÿê â íå/âîëі ïðî âîëþ çãàäóâàòü (Ò. Øåâ÷åíêî). 2. Íå/çíàþ÷è áðîäó íå/ëіçü ó âîäó (Íàð. òâîð÷іñòü). 3. ×óє ñåðöå íå/äîëåíüêó, ñêàçàòè íå/âìіє (Ò. Øåâ÷åíêî). 4. Ðіäíà ìàòè ìîÿ òè íî÷åé íå/äîñïàëà (À. Ìàëèøêî). 5. Ìåíі ïîëÿ
çàäóìëèâî øåïòàëè ñâîї íіêèì íå/ñïіâàíі ïіñíі (Â. Ñèìîíåíêî).
6. Íå/ïîðóøíî ñòîÿòü äåðåâà çàãîðíåíі â ñóòіíü... (Ì. Êîöþáèíñüêèé). 7. Íå/çàáàðîì ïî÷íåòüñÿ âå÷іð øâèäêî ñòåìíіє ïîâіòðÿ
îñòèãíå (Ñ. Æàäàí).
ІІ. Знайдіть дієприкметникові й дієприслівникові звороти. Підкресліть їх як члени речення. У якому реченні є звертання?
І. Прочитайте вірш. Обґрунтуйте написання
Íåçàáóòíє – çàáóäåòüñÿ, Íåìîæëèâå – íå çäіéñíèòüñÿ, Íàé÷èñòіøå – çàáðóäíèòüñÿ, Òіëüêè ïіñíÿ – çàëèøèòüñÿ!
Íåäîñïіâàíà âåñíàìè, Íå ðîçãîéäàíà ñîñíàìè, Íå ðîçïëåñêàíà âåñëàìè, Íå çіâ’ÿëåíà îñіííþ...
Òіëüêè ïіñíÿ – ìîâ ïîëóì’ÿ Ñåðåä æíèâíîãî ëіòà!
Òіëüêè ïіñíÿ – ÿê ìîëîäіñòü Íàä çàäóìàíèì ñâіòîì! Ã. ×óáà÷
Складіть
ІІІ. Знайдіть у вірші
лежить?
Відновіть прислів’я, поєднуючи частини
відновлені вислови, знімаючи риски.
Ó÷åíîìó ñâіò, à ...
Äåðæèñÿ çà ãðèâó, áî ...
Ñâіé äіì íå/÷óæèé, ...
Äå áàãàòî ãîñïîäèíü, ...
Çà äóðíîþ ãîëîâîþ ...
Ñëîâî íå/ñòðіëà, à...
Çãîäà äіì áóäóє, à ...
ðàíèòü ãëèáîêî.
çà õâіñò íå/âäåðæèøñÿ.
іç íüîãî íå/âèæåíóòü.
íå/â÷åíîìó òüìà.
íå/çãîäà ðóéíóє.
òàì õàòà íå/ìåòåíà.
íå/ìàє і íîãàì ñïîêîþ. Спишіть, знімаючи риски.
Äîâãî íå/âãàâàâ, íå/çàáàðîì ïðèéäå, íå/çíàéøîâøè âèõîäó, íå/âèîðàíå ïîëå, íå/âèîðàíå âîñåíè ïîëå, íå/ïîêîїòüñÿ ïðî áàòü-
êіâ, ùå íіêèì íå/ïîëàãîäæåíèé ïàðêàí, íå/äîáà÷àє â òåìðÿâі, íå/çäóæàâ âîäè âèïèòè, íå/êîðåêòíå çàóâàæåííÿ, íå/ïіäïèñàâøè çàÿâè; íå/ïîëîãèé, à ñòðіìêèé ñõèë.
Прочитайте прислів’я. Визначте граматичні основи й поясніть, чому не з наступним словом пишемо окремо
1. Ïіñëÿ äîùó êàïåëþõ íå ïîòðіáíèé. 2. Ñëîâî – íå ïîëîâà, ÿçèê – íå ïîìåëî. 3. Ëþäñüêà ïðàöÿ – íå äóðíèöÿ, ðîçêèäàòè íå ãîäèòüñÿ. 4. Êîæíîìó ñâіé õëіá íå ãіðêèé. 5. Äðóæíіé ÷åðåäі âîâê íå ñòðàøíèé (Íàð. òâîð÷іñòü).
І. Спишіть речення, знімаючи риски.
1. І ÿêóñü íå/âіäîìó çàæóðó íàâіâàє òà ïіñíÿ ìåíі (Â. Ñèìîíåíêî). 2. Âåðåñíåâå ñîíöå íå/ïîìіòíî çàéøëî çà ïîòðіñêàíі íå/ ãóñòі õìàðè... (Ì. Ñòåëüìàõ). 3. À çà áåðåçàìè âàæíіëè õìàðè, íå/çíàþ÷è, êóäè çàíåñòè äîù (Ì. Ñòåëüìàõ). 4. Äåñü îáіðâàëàñÿ íå/äîñïіâàíà ïіñíÿ (Â. Êó÷åð). 5. Íå/ìàє íà ñâіòі íі÷îãî ñòðàøíіøîãî çà íå/ëþäÿíèõ ëþäåé (І. Æèëåíêî). 6. Ðîñòóòü ãóñòі êóùі, íіêèì íå/çàñіÿíі, íå/ëåëіÿíі (І. Öþïà). 7. Íàì íå/ ñëàâà ïîòðіáíà, íå/òó÷і, à ÿñíà íå/îçîðà áëàêèòü (À. Ìàëèøêî).
8. À äåñü íà äíі äóøі âîðóøèòüñÿ íå/ñïîêіé (Â. Ðàєâñüêèé).
ІІ. Підкресліть у першому реченні члени речення. Надпишіть скорочено над кожним словом, до якої частини мови воно належить.
54. ÂÈÃÓÊ ßÊ ÎÑÎÁËÈÂÀ ×ÀÑÒÈÍÀ ÌÎÂÈ
Ïðî ñëîâà, ÿêі äîïîìàãàþòü âèðàçèòè ïî÷óòòÿ òà åìîöії, à òàêîæ ïðî íàïèñàííÿ òàêèõ ñëіâ
– öå îñîáëèâà ÷àñòèíà ìîâè, ùî âèðàæàє ïî÷óòòÿ, åìîöії, âîëåâèÿâëåííÿ ìîâöÿ, íå íàçèâàþ÷è їõ. Н АПРИКЛАД: 1. Àõ, öå òè? 2. È÷, ÿêèé õèòðèé! 3. Òñ-ñ... Òàì íåìàє íіêîãî? Ðîëü âèãóêіâ ó ìîâі
Âèãóêè íå íàëåæàòü í і äî ñàìîñò іéíèõ, í і äî ñëóæáîâèõ ÷àñòèí ìîâè. Âèãóêè çàçâè÷àé íå áóâàþòü ÷ëåíàìè ðå÷åííÿ, êðіì òèõ âèïàäêіâ, êîëè âèãóê óæèòî â çíà÷åííі ñàìîñòіéíîãî ñëîâà. НАПРИКЛАД: Æóðëèâå ðóðóðó íåñëîñÿ íàä ïîëÿìè ÿ . Ãðóïè âèãóêіâ çà çíà÷åííÿì
НАПРИКЛАД: «êðó-êðó-êðó»
Група
Åìîöіéíі
Âîëåâèÿâëåííÿ, çîêðåìà ñëîâà
ìîâíîãî
åòèêåòó
Çâóêî-
íàñëіäóâàëüíі
ñëîâà
Íàïèñàííÿ âèãóêіâ
Значення
âèðàæàþòü ïî÷óòòÿ, åìîöії (ðàäіñòü, ðîçïà÷, çäèâóâàííÿ, ñòðàõ, æàëü, áіëü òîùî)
âèðàæàþòü íàêàç, ñïîíóêàííÿ; ïðèâåðòàþòü óâàãó; êëè÷óòü àáî
âіäãàíÿþòü òâàðèí
âèðàæàþòü
ïðèâіòàííÿ, ïðîùàííÿ, ïîäÿêó, âèáà÷åííÿ, áîæáó òîùî
âіäòâîðþþòü çâóêè
ïðèðîäè, øóìè, ãîëîñè òâàðèí òîùî
Приклади
î, îé, àõ, åõ, àé, îãî, îââà, ñëàâà, îé ëèøåíüêî, æàõ, áîæå ìіé
ãåòü, ñòîï, öèòü, ðÿòóéòå, íóìî, íó, òñ-ñ, àãîâ, åé, êèöü-êèöü, ãèëÿ
äî ïîáà÷åííÿ, äîáðèäåíü,
ïåðåïðîøóþ, їé-áîãó
òüîõ-òüîõ, êó-êó, ìó-ó-ó, äçåíü, êàõè-êàõè, øó-øó
Âèãóêè, ÿêі ïîâòîðþєìî àáî âèìîâëÿєìî ïðîòÿæíî, ïèøåìî ç äåôіñîì. Н АПРИКЛАД: îé-îé-îé, ãî-îâ, íÿ-à-àâ, îãî-ãî. Ç äåôіñîì ïèøåìî é âèãóêè їé-áîãó, їé-áî, їé-ïðàâî.
НАПРИКЛАД:
Ñëîâà áîã і ãîñïîäè ó âèãóêàõ ïèøåìî ç ìàëîї áóêâè: áîæå, ãîñïîäè, îé áîæå, äàé áîæå, їé-áîãó, áîðîíü áîæå.
Âіäîêðåìëåííÿ âèãóêіâ
 óñíîìó ìîâëåííі âèãóêè âèäіëÿєìî çà äîïîìîãîþ іíòîíàöії. Íà ïèñüìі ïіñëÿ âèãóêіâ, ÿêі ñòîÿòü íà ïî÷àòêó ðå÷åííÿ, ñòàâèìî êîìó àáî çíàê îêëèêó. Н АПРИКЛАД: 1. ðîçìîòàé øëÿõè ìåíі, áîãèíå! (Ë. Êîñòåíêî). 2. Ùî ñå çà ñîïіëêà? ×àðè! (Ëåñÿ Óêðàїíêà).
НАПРИКЛАД: Î, Îé!
НА-
Ó ñåðåäèíі ðå÷åííÿ âèãóê âіäîêðåìëþєìî ç îáîõ áîêіâ êîìàìè àáî, ÿêùî ïіñëÿ âèãóêà є çíàê îêëèêó, òèðå. НА1. À êàâóíè âðîäèëè, , ñîëîäêі. 2. À êàâóíè âðîäè-
ëè – – âåëè÷åçíі.
ПРИКЛАД: î îãî!
Íå âіäîêðåìëþєìî âèãóêè íà ïî÷àòêó ðå÷åííÿ, ÿêùî âîíè ñòîÿòü ïåðåä îñîáîâèì çàéìåííèêîì, ïіñëÿ ÿêîãî éäå çâåðòàííÿ. Н АПРИКЛА Д: òè, äіâ÷èíî, ç ãîðіõà çåðíÿ (І. Ôðàíêî).
НАПРИКЛАД: Îé
Çâåðíіòü óâàãó!
Ó ñåðåäèíі âèãóêó êîìè íå ñòàâèìî: îé ëèøåíüêî; áîæå ìіé.
І. Прочитайте виразно речення. Доведіть, що виділені слова – вигуки. З’ясуйте, до якої групи за значенням вони належать.
1. Îõ, ÷îãî ìîÿ çіðîíüêà ïëà÷å! (Ëåñÿ Óêðàїíêà). 2. Áîæå, ÿê áàãàòî ó ñâіòі êðàñè! (Î. Äîâæåíêî). 3. Îãî-ãî! Òà òóò, ìàáóòü, íà îäíó ïіäâîäó íå çàáåðåø! (Î. Äîí÷åíêî). 4. І ðàïòîì âіí –î ëåëå! – ó ñòіíі ïîáà÷èâ äâåðі ùå ÿêіñü ÷óäíі (Ì. Áàæàí).
5. Àãåé! Íåñè-íî, ìîëîäèöå, íà ñòіë ç êàëèíîþ ïèðіã (Ì. Ñòåëüìàõ). 6. Áóëü-áóëü! «Âñå! – ìàéíóëî â Ìàðóñèêà. – Ïіøëè ãîäóâàòè ðàêіâ» (Â. Íåñòàéêî). 7. Ïóãà÷ íå âòåðïіâ, âèòðіùèâ ñâîї áàíüêàòі î÷і: «Ïóãó! Ïó-ãó-ó!» (Þ. ßðìèø).
ІІ. Обґрунтуйте написання вигуків
1. Àãîâ Äå âè? Àãîâ/ãîâ/ãîâ (Îñòàï Âèøíÿ). 2. Áîæå ìіé òà äå æ âîíà òà äîðîãà? Îé ëèøåíüêî Çáèâñÿ Іâàøêî ç äîðîãè (Îëåíà Ï÷іëêà). 3. Ëåòіìî äðóçі âäàëå÷ íàâìàííÿ. Àíó ïîäàéòå áіëîãî êîíÿ! (Ï. Ïåðåáèéíіñ). 4. Àé ßê òóò ãàðíî (Ì. Êîöþáèíñüêèé). 5. Îé âè, î÷і âîëîøêîâі, ìîâ òðîÿíäè ïåëþñòêèâóñòà (À. Äðàãîìèðåöüêèé). 6. Âåñíî îõ äîâãî æ íà òåáå ÷åêàòè (І. Ôðàíêî).
Визначте частини
Çâåðíіòü óâàãó!
Îäíі é òі ñàìі âèãóêè, çàëåæíî âіä іíòîíàöії, ìîæóòü âèðàæàòè ðіçíі ïî÷óòòÿ.
Îé, ðÿòóéòå! (ñòðàõ) – Îé, âåñåëî æ ÿê! (ðàäіñòü).
ЦІЯ.
А. Складіть усно
1. ... , ÿêі ãàðíі êâіòè. 2. ... , ïóñòіòü ìåíå, ïóñòіòü! 3. ... , ÿê ÿ õî÷ó äî ìîðÿ. 4. ... , ìàãàçèí óæå çà÷èíèëè. 5. ... , íà ìîðі çíÿëàñÿ áóðÿ. 6. ... , íå òðåáà òàê äèâèòèñÿ.
1. Îé, ñíіã ïіøîâ.
Î, óæå é âå÷іð. 3. Ó-ó-ó, ÿêà þøêà.
510
Íà äîáðàíі÷, âèáà÷, îòàêîї, îââà, äî ïîáà÷åííÿ, áóäü ëàñêà, ïåðåïðîøóþ.
Ñïіâçâó÷íі ñëîâà 511
Ñëîâà î, îé, îõ, àõ, íó, ÿêùî ïіñëÿ íèõ ó âèìîâі íåìàє ïàóçè і їõ óæèòî â çíà÷åííі ïіäñèëþâàëüíèõ ÷àñòîê, êîìîþ íå âіäîêðåìëþєìî. Н АПРИКЛАД: 1. ðіäíå ñëîâî, õòî áåç òåáå ÿ? (Ä. Ïàâëè÷êî). 2. ó ëóçі ÷åðâîíà êàëèíà ïîõèëèëàñÿ (Íàð. òâîð÷іñòü). 3. ùî á, çäàâàëîñÿ, ñëîâà... (Ò. Øåâ÷åíêî). 4. Îõ і ÷óäíèé òè! 5. Àõ îñü äå âіí!
жать
1. Îé, ùî ñå? Ñâіòëî çãàñëî? Íі÷ íàñòàëà? (Ëåñÿ Óêðàїíêà).
2. Îé áіæè, áіæè, äîñàäî, íå âåðòàé äî õàòè, íå ïóùó òåáå êîëèñêó ñèíîâі ãîéäàòè (Â. Ñèìîíåíêî). 3. Î íåçãàñíàÿ çîðå, î Êèєâà êðó÷і! Î ðіäíà çåìëå, î ãîìіí Äíіïðà! (Ï. Óñåíêî). 4. Î, ÿêáè-òî
ÿ ìіã ïîâåðíóòè íåïîâòîðíóþ þíіñòü ìîþ (Â. Ñîñþðà). 5. Íó é
ñìà÷íі âàðåíèêè ç ìåäêîì! – ïðèöìîêíóâ äіäóñü (Á. Êîìàð). 6. Íó, íå ïëà÷ æå, êâіòî÷êî! (Ì. Êîöþáèíñüêèé).
ІІ. Складіть і
слово було вигуком, а в другому – часткою. Прочитайте речення з відповідною інтонацією.
512
І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки й знімаючи риски. Підкресліть вигуки.
1. Îé/îé/îé Òàêîї ãàðíîї äіâ÷èíè é íà ñâіòі íå/ìà (І. Íå÷óéËåâèöüêèé). 2. Öèòü Õàé ãîâîðèòü ñåðöå (Ëåñÿ Óêðàїíêà). 3. Íà/äîáðàíі÷ âåñåëà äіáðîâî, òèõі òðàâè, çåëåíі ñàäè (À. Êàìіí÷óê). 4. Îé áîæå Òî öå âіí ó âàñ òàê íåõðåùåíèé і æèâå? (Ãðèãіð Òþòþííèê). 5. Î äÿêóþ, ùî òè ïðèéøëà/òàêè (Ì. Ñòàðèöüêèé). 6. Æàéâîðîíêè ïðèëåòіëè!.. Їé/áîãó âæå é òðàâà íà âèãîíі îò-îò çàçåëåíіє! (Ì. Ðèëüñüêèé). 7. Äèâíèé æóê íà öÿòêó ñõîæèé ïіäâåñòèñü íіÿê íå/ìîæå é ïëà÷å ãіðêî: «Æó/æó/æó» (Ë. Ìåäèê-ßðåì÷óê).
55. ÓÇÀÃÀËÜÍÅÍÍß ÂÈÂ×ÅÍÎÃÎ Ç ÒÅÌÈ
«ÑËÓÆÁÎÂІ ×ÀÑÒÈÍÈ ÌÎÂÈ. ÂÈÃÓÊ»
І. Прочитайте текст. Визначте його стиль і тип мовлення.
ÒÈÕÈÉ ÄÎÙ
Àæ îñü íàáëèæàєòüñÿ ðіâíèé і òèõèé äîù.
Îòàê ñèäèø ó õàòі, ìàòè îä÷èíèëà âіêíî, і çíàäâîðó ïîâіâàє ñâіæіñòþ, à òè ëèøå ñëóõàєø... Äåñü äàëåêî, ó íåâіäîìîìó ñâіòі, çà÷èíàєòüñÿ øóì... І òî ùå íå øóì, à øåïîòіííÿ çåìëі, øåðõіò ñóõîї òðàâè, øåëåñò ïîæîâêëîãî ëèñòÿ. Òè ïðèñëóõàєøñÿ. Íåâæå áàãàòî ñïàâ і òîáі øóìèòü ó ãîëîâі? Íі, öå âæå ñàäîì іäå íåêâàïëèâèé øóì, іäå äî âіêíà é øóìèòü ó ñòіíó – ðіâíî, ãóñòî, çàñïîêіéëèâî, і ïàõíå òèõèì äîùåì і òèõèìè ñíàìè...
Òè ñèäèø, çàêîëèñàíèé. À ñëóõ ãîñòðèé – ÷óєø, ÿê ñêðèïèòü ìîêðå äåðåâî. Ñòèõëî ìóðêîòіííÿ ïіä âіêíîì. Øóì îäіéøîâ çà õàòó...
Ñòðіïíóâñÿ, ãëÿíóâ ó âіêíî: íåìàє âæå äîùó. І ñîíöÿ íåìàє, äåñü çà õìàðàìè. Àëå íåáî, äèì÷àñòî-ñіðå, ïðîñâі÷óєòüñÿ, âîíî ïіäðîæåâëåíå çàõìàðíèì âîãíåì, âîíî ðîçñіâàє êðåìîâå ñâіòëî. Âіä òîãî ñâіòëà àæ áëèùàòü êðàïëèíè äîùó íà ìîêðèõ ñòåáëàõ (Çà Â. Áëèçíåöåì).
Виконайте завдання до тексту.
1. Знайдіть і зачитайте 5–6 словосполучень із прийменниками.
2.
3.
Складіть
ñâіò / íå / ïîâåðíåøñÿ / ïðîéäåø / áðåõíåþ / òà / íàçàä
âіä / ñîëîäêèõ / і / ãіðêî / ñëіâ / áóâàє
êðàùå / äîáðå / ñëîâî / çà / öóêîð / і / ìåä
õî÷ / ëàìàє / ðі÷êà / é / áåðåãè / íåâåëè÷êà / à
ІІ. Підкресліть у кожному прислів’ї слова службових частин мови й поясніть їхню роль у висловленні.
Çâåðíіòü óâàãó!
Ïîòðіáíî ðîçðіçíÿòè ñïіâçâó÷íі ñëîâà ðіçíèõ ÷àñòèí ìîâè. ПОРІВНЯЙМО:
Ñіëè ïîðó÷ іç ìàìîþ.
прийменник
ßê
øâèäêî ëіòî ïðîáіãëî!
частка
×è ëþáèø òè ÷èòàòè?
частка
Òî÷íî òàêèé ïîäàðóíîê.
Äіòè ñіëè ïîðó÷. прислівник
Ïîëå øèðîêå, ÿê ìîðå.
сполучник
Ùîäíÿ ùîñü ÷èòàє ÷è ìàëþє. сполучник
частка Âіäñòàíü âèçíà÷åíî òî÷íî.
Òèøà – öå ñîí ïðèðîäè.
частка
À, і âè òóò?
прислівник
Öå áóëî äóæå äàâíî.
займенник
вигук À éäè, Äåíèñå!
частка Çàðàç íå õîëîäíî, à òåïëî.
сполучник Прочитайте речення. Визначте, до яких частин мови належать виділені слова.
1. ßê ãàðíî íàâêðóãè! 2. Ùîäíÿ ùîñü ÷èòàþ ÷è ìàëþþ. 3. ×è ëþáèø òè ÷èòàòè? 4. Äíіïðî – öå ãîëîâíà âîäíà àðòåðіÿ Óêðàїíè. 5. Öå áóëî ñïîêîíâіêó. 6. Ðîçêðèþ і òîáі òàєìíèöþ. 7. Ëþáëþ ìіñÿöü і çîðі. 8. Õî÷ òðîõè âіäïî÷èíó. 9. Ïðèéøîâ, õî÷ і çàïіçíî. 10. Öå ïðîñòî íåïîðîçóìіííÿ. 11. Öå çðîáèòè ïðîñòî.
(Ç)íàä âåðøèí, (ç)ïîìіæ íàñ, (ïî)ìіæ ëþäüìè, (íà)÷îëі ç êîìàíäèðîì, (íà)çóñòðі÷ ùàñòþ, (ó)íàïðÿìêó äî ïëîùі, (íà)ïåðåäîäíі ñâÿòà, (ïî)íàä õàòàìè, (ó)âі ñíі, (ç)(ïî)íàä ãіð, (ç)ïіä îïіêè
áàòüêіâ, (ïî)ïіä õàòîþ, íà(â)ïðîòè ìàãàçèíó, (íà)ïåðåêіð äîëі, (ïî)ñåðåä äâîðó, íà(â)êðóãè îçåðà, (íà)ïåðåäîäí і çìàãàííÿ, ó(ç)äîâæ äîðîãè, (íà)ïðèêіíöі òðåíóâàííÿ.
ІІ. Складіть і запишіть речення з одним поданим сполученням слів (на вибір).
І. Гра «Упіймай слово». Прочитайте гуморески Грицька Бойка. Хто зможе знайти й виписати якнайбільше слів службових частин мови й вигуків?
* * *
Îò ÿêáè ìè ïіä âåðáîþ
Íå çóñòðіëèñÿ ç òîáîþ,
І ÿêáè ìè íå êóïàëèñü,
І ÿêáè ó ãëèáèíі
Íå áóëè ïåíüêè íà äíі,
І ÿêáè ïðî òå ìè çíàëè,
І ÿêáè íå âñі «ÿêáè», –
Íå íàáèëè á ìè ëîáè!
* * *
Ìè íà ãðóøі – óõ!
Ðàïòîì ÷óєì: ãóõ!
Ïîòіì òіëüêè ãåöü!
Ùî âîíî çà ãðåöü?
Ïîäèâèëèñü: îõ!
Òî ìè çíèçó âäâîõ.
ІІ. Поясніть написання виділеного слова. Яка це частина мови?
Спишіть речення, знімаючи риски. Поясніть написання прийменників, сполучників і часток.
1. І ñàäîê, ùî ìè êîëèñü ñàäèëè, õî÷ ñòàðèé, à âñå/òàêè öâіòå (Ï. Âîðîíüêî). 2. Íà öàðèíі*, íå/ìîâ/áè íà íàðàäó, çіáðàëèñÿ òîïîëі ìîëîäі (Ä. Ëóöåíêî). 3. Îòàêå/òî ãðå÷àíå òіñòî: òè éîãî â ïі÷, à âîíî é ðåïàєòüñÿ (Íàð. òâîð÷іñòü). 4. Äåñü äàëåêî, íå/äîñÿæíі îêîâі, çàêðè÷àëè äèêі ãóñè, ùî ëåòіëè ç/çà ìîðÿ íà ðіäíó Óêðàїíó. (Þ. Ìóøêåòèê). 5. Íå/ñïіøè ïî/ïåðåä áàòüêà â ïåêëî (Íàð. òâîð÷іñòü). 6. Âèãëÿäàé ìåíå â âіêîíå÷êî, íå/ çàáàðîì ÿ ïðèéäó (Îëåêñàíäð Îëåñü). 7. Ç/çà ãîðè ïðîìіííÿ ñêіñíå â ìîðå ïîðèíà (І. Ôðàíêî).
* Öàðèíà – îêîëèöÿ, êðàé ñåëà; âèãіí.
Виконайте тестові
1. Установіть відповідність.
×àñòèíà ìîâè
1 ïðèéìåííèê
2 ñïîëó÷íèê
3 ÷àñòêà
4 âèãóê
Ïðèêëàäè
À àëå, çàòå, àáî Á îõ, àãîâ, öèòü
 ïіä, ïîìіæ, äëÿ à âäåíü, âãîðó, âíèç Ä æ, òіëüêè, íå
2. Виділене слово є прийменником у реченні
À Âіí çàâæäè áóâ ïîðó ÷. Â Âîíè ñèäіëè íàâïðîòè. Á Ãóëÿëè íàâêîëî øêîëè. Ã Ïîïåðåäó éäå ìîëîäü.
3. Разом треба писати всі прийменники в рядку
À ç/ïîñåðåä, çãіäíî/ç, íà/÷îëі Á çà/ðàäè, ç/ïіä, ïî/ìіæ  íà/ïðèêіíöі, ïî/ñåðåä, çà/äëÿ à â/íàñëіäîê, ïî/ïåðåä, ó/ðàçі
4. Граматичну помилку допущено в рядку
À âіäïî÷èâàєìî ïî ÷åðçі Â âèêîíàòè çà óìîâè
Á íàçèâàòè íà ïðіçâèùå Ã çìàãàííÿ ïî ïëàâàííþ
5 Сполучник поєднує частини складного речення, наведеного в рядку À Ðîáîòà ãàðíà, òà äåíü ìàëèé.
Á Áåç ðîáîòè àíі õëіáà, àíі õàòè.
 Óíî÷і ïàíóþòü ñîâè òà ñè÷і.
à Áóäü ñëóãîþ âëàñíîї ñîâіñòі é ãîñïîäàðåì âîëі.
6. Разом треба писати виділене слово в реченні
À Ùî/á íå ñòàëîñÿ, ìè íå ðîçëó÷èìîñü.
Á Óçèìêó õîëîäíî, çà/òå êîìàðі íå êóñàþòü.
 Äóìàþ ïðî/òå, ùî é ïåðøå äóìàâ.
à ßê/áè ñèëà òà âіäâàãà, ïîáîðîâ áè äîëþ!
7. Частка є в кожному реченні, ОКРІМ
À Ó÷îðà äîù òàêè ïіøîâ.  Õàé øóìèòü Äíіïðî.
Á Çàéäè õî÷ íà õâèëèíó. à ×åêàþ, àáè õòîñü äîïîìіã.
8. Емоційні вигуки наведено в рядку
À ìàòіíêî, îé, îââà
Á êèöü-êèöü, ìó-ó-ó, êó-êó
 áóäü ëàñêà, ïåðåïðîøóþ, äî ïîáà÷åííÿ
à ãåòü, öèòü, òñ-ñ-ñ
Культура
Розрізняймо
ÁÓÄÜ-ßÊÈÉ
Òðåáà óíèêàòè íåäîëóãîãî ñëîâà ëþáèé. Çàìіñòü íüîãî âèêîðèñòîâóєìî áóäü-ÿêèé, áóäü-õòî, ïåðøèé-ëіïøèé, êîæíèé, óñÿêèé і ïîä. НАПРИКЛАД: ó áóäü-ÿêèé ÷àñ, ç áóäü-ÿêîãî ìіñöÿ, êîæíèé äîêóìåíò. Äî ðå÷і, ëþáèé íå òðåáà ïëóòàòè ç ìèëîçâó÷íèì óêðàїíñüêèì ñëîâîì ëþáèé (íàãîëîñ íà ïåðøîìó ñêëàäі).
ÏÐÎÒßÃÎÌ і ÍÀ ÏÐÎÒßÇІ
Ïðîòÿã – ðіçêèé ñòðóìіíü ïîâіòðÿ, ùî ïðîäóâàє. Òîìó ñïîëó÷åíÿ íà ïðîòÿçі ãîäèíè íåíîðìàòèâíå. Íà ïðîòÿçі ìîæíà ñèäіòè (õî÷à é íå âàðòî). Ó êîíñòðóêöіÿõ íà ïîçíà÷åííÿ ÷àñó òðèâàííÿ, іñíóâàííÿ ÷îãîñü óæèâàєìî ñëîâî ïðîòÿãîì (àáî âïðîäîâæ). Ïðàâèëüíî: ïðîòÿãîì îäíîãî ìіñÿöÿ; ïðîòÿãîì ãîäèíè.
Ñïîëó÷åííÿ íà ïðîòÿçі ìîæíà âæèâàòè òàêîæ òîäі, êîëè éäåòüñÿ ïðî âіäñòàíü (íà ïðîòÿçі êіëüêîõ êіëîìåòðіâ). Ó ÐÀÇІ ÏÎÒÐÅÁÈ
×àñòî íåïðàâèëüíî êàæóòü: ó âèïàäêó íåîáõіäíîñòі, íі â ÿêîìó âèïàäêó. Іìåííèê âèïàäîê îçíà÷àє êîíêðåòíó ïîäіþ â ìèíóëîìó, òåïåðіøíüîìó ÷è ìàéáóòíüîìó. Òîìó ïðàâèëüíî: ó ðàçі ïîòðåáè, ÿêùî áóäå ïîòðåáà, íі â ÿêîìó ðàçі, ó æîäíîìó ðàçі.
Çàìіñòü ñïîëó÷åííÿ ó áіëüøîñòі âèïàäêіâ âàðòî âæèâàòè ñëîâî çäåáіëüøîãî àáî ïåðåâàæíî.
Говорімо правильно Правильно
близько двох років
вважати за необхідне двічі на місяць завдяки підтримці
з деякого часу з нагоди святкування
незважаючи на труднощі
відома?
ÔËÎÒ ÐÓÑІ-ÓÊÐÀЇÍÈ
Ç äàâíіõ-äàâåí ó Ðóñі-Óêðàїíі
ïðîöâ і òàëî êîðàáëåáóäóâàííÿ.
Êèїâñüêі óìіëüöі ïðèäóìóâàëè
íîâі é íîâі òèïè ñóäåí. Âіä ïåðøèõ ïðèìіòèâíèõ ÷îâíіâ, âèäîâáàíèõ àáî âèïàëåíèõ ó ñòîâáóðі
äåðåâà, ôëîò ïðîéøîâ âåëèêèé
øëÿõ ðîçâèòêó. Ç’ÿâèëèñÿ ÷îâíè
çàâäîâæêè äî ï’ÿòíàäöÿòè ìåòðіâ, ÿêі âìіùóâàëè àæ äî ïіâ ñîòíі âîїíіâ. Íàáëèæàþ÷èñü äî
âîðîãà, îäíі âîїíè ãðåáëè, çàòóëåíі ùèòàìè, іíøі íàòÿãóâàëè
ëóêè àáî ñòèñêàëè â ðóêàõ ñïèñè, ãîòóþ÷èñü äî áëèæíüîãî áîþ. Ïіçíіøå ç’ÿâèëèñÿ âåëèêі êîðàáëі, ó ÿêèõ ïіä ïàëóáîþ ñèäіëè ãðåáöі, çàõîâàíі âіä âîðîæèõ ñòðіë і êàìåíіâ. Íà öèõ ñàìèõ êîðàáëÿõ ïëàâàëè êóïöі äî íàéäàëüøèõ çåìåëü. Áî Êèїâ òà é іíøі âåëèêі ìіñòà íàøîї çåìëі âåëè æâàâó òîðãіâëþ ç áàãàòüìà íàðîäàìè (Çà Ì. Ñëàáîøïèöüêèì).
ІІ. Виконайте завдання до тексту.
1. Знайдіть по два приклади слів самостійних частин мови.
2. Випишіть п’ять словосполучень із прийменниками та два сполучення слів із сполучник ами.
3. Випишіть речення з двома дієприслівниковими
4. Скільки типів суден описано
подану ілюстрацію.
1. Ïðîñèìî âіäïîâіäàòè çà ÷åðãîþ. 2. Âіääіë ïî ðîçêðèòòþ çëî÷èíіâ çíàõîäèòüñÿ â ñóñіäíüîìó ïðèìіùåííі. 3. Ìîÿ ñåñòðà ñòàðøà ìåíå íà äâà ðîêè. 4. Ìè ïðèéøëè ïî їõ ïðîõàííþ. 5. Íå ãîäèòüñÿ æèòè íà ÷óæèé ðàõóíîê. 6. Ìàðèíêà äîïóñòèëà äâі ïîìèëêè ïî íåóâàæíîñòі. 7. Íà êàíіêóëàõ ÿ íå ïîїõàëà äî áàáóñі
çàâäÿêè òîìó, ùî çàõâîðіëà. 8. Çãіäíî ðîçïîðÿäæåííÿ äèðåêòîðà çàâòðà áóäå âèõіäíèé.
Придумайте, дотримуючись поданих критеріїв, і запишіть короткі повідомлення, які можна було б розмістити або озвучити в громадських місцях.
Повідомлення 1. Мета: нагадати перевірити гроші
прислівниковий
Повідомлення 2. Мета: нагадати
засоби
Повідомлення 3. Мета: інформувати
транспорту. Мовні засоби
1. À çîðі ïàäàþòü і ãàñíóòü (íå)äîëåòіâøè äî çåìëі (Á. Ìîçîëåâñüêèé). 2. Íàñòàíå äåíü îáòÿæ(å,è)íèé ïëîäàìè (Ë. Êîñòåíêî).
3. Ãîðè ðî(ñ,ç)ëіãøèñü ïіä íåáîì âèñîêèì ñîíöþ ïіäêëàëè ïàðóþ÷ó ñïèíó. Âіòåð ïðèòîìë(å,è)íèé âçÿâøèñü (ó)áîêè (ñ,ç)ïî÷èòè ïðèñіâ íà ñòàðåíüêó ÿëèíó (Ê. Ìàíäðèê). 4. І ðî(ñ,ç)êðèâàє äåíü
ñâîþ çåëåíó êíèãó äðóêîâàíó (â)íî÷і õìàðèíàìè íåáåñ (À. Ìàëèøêî). 5. Çàïðÿãøè ñîíöå äî òåëіãè (íà)çóñòðі÷ âèїäó âåñíі (Á.-І. Àíòîíè÷). 6. Â òóìàí çàãîðíóâøèñü äàëåêі òîïîëі â äóøі
âèãðàâàþòü ìіíîðíóþ ãàìó (Ï. Òè÷èíà).
ІІ. Розберіть виділені слова за будовою.
ІІ. Напишіть есе (6–7 речень) на тему
тайте щонайменше один дієприслівниковий зворот, один дієприкметниковий зворот, вигук, вставне слово.
Спишіть текст, розкриваючи дужки
пропущені розділові знаки. Підкресліть вивчені
Áëàãîñëîâå(í,íí)à òèøà íà(â)êðóãè. Ëèøå çàøåðõî÷å äå(ñü) ñóõà çåëåíà ÿùіðêà ïðîáіãàþ÷è â òðàâі áðèçíóòü â(ðіçíî)áі÷ (ç)ïіä íіã êîíèêè-êîâàëі. Æàéâîðîíêè äçþðêî÷óòü ó òèøі ïðîéìàþ÷è її (â)âåðõ і (â)íèç, (íå)âèäèìі â ïîâіòðі, ÿê ñòðóìêè, ùî òå÷óòü і òå÷óòü, ðîçìàїòі, (äæåðåëüíî)äçâіíêі. Çäàєòüñÿ ñïіâàє âіä êðàþ äî êðàþ ñàìå ïîâіòðÿ, ñïіâàє ìàð(è,å)âî, ùî âæå (ñ,ç)õîïëþєòüñÿ òå÷å ñòðóìóє äå(íå)äå íàä êîâèëîþ (Îëåñü Ãîí÷àð).
ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. І. Відредагуйте по черзі речення (усно)
1. Ïîâåðíóâøèñü äîäîìó, ó ìåíå ðîçðÿäèâñÿ òåëåôîí. 2. Ñêóïàâøèñü ó õîëîäíіé âîäі, ó íüîãî áóëà àíãіíà. 3. Âèáà÷àþñü, àëå ÿ íå çìîæó âàì äîïîìîãòè. 4. Ñàìó áіëüøó ñòàíöіþ ìåòðî ðîçìàëüîâàíî õóäîæíèêàìè. 5. Ìåíі äîïîìіã äðóã, ïðîæèâàþ÷èé íåïîäàëіê. 6. Íà ñòàäіîí
1. ... іç ñîáîþ áðàòè, ... äîìà ëèøàòè. 2. Ì’ÿêî ñòåëèòü, ... òâåðäî ñïàòè. 3. Íàóêà â ëіñ íå âåäå, ... ç ëіñó âèâîäèòü. 4. ... òàêèé äî ðîáîòè, ... äî ðîçìîâè. 5. ... äîáðå æèòè, òðåáà ïðàöþ ëþáèòè. 6. Â î÷і ëþáèòü, ... çà î÷і ãóäèòü.
І. Відновіть уривок із вірша, замінюючи подані в дужках неозначені форми дієслова особовими формами умовного, наказового чи дійсного способу. Зверніть увагу, що в уривку використано
трьох способів. Íå (ñóìóâàòè), ñòàðåíüêі, íå òðåáà, Íå (òðèìàòè) íà ñåðöі æàëі. ß äî íіã (ïðèõèëèòè) âàì íåáî, Ùîá âàì ëåãøå (æèòè) íà çåìëі.
Ìàòâіé÷óê
Запишіть відновлений текст. Підкресліть дієслова як члени речення. Прочитайте виразно речення, доповнивши їх вигуками мовного етикету. Поясніть, якій ситуації спілкування відповідає одне з речень (на вибір).
1. ß äàâíî õîòіâ âàñ çàïèòàòè. 2. Ìåíі ïîòðіáíà äîâіäêà. 3. ßê ñïàëîñÿ? 4. Ïåðåäàéòå ìîє ïðîõàííÿ Ìèõàéëîâі Âàñèëüîâè÷ó. 5. Ïðîõîäüòå. 6. Âè ìåíі äóæå äîïîìîãëè. 7. ß íå ìîæó âèêîíàòè âàøå ïðîõàííÿ. 8. Ïîêëè÷ äî ìåíå Àíäðіÿ. 9. Çàâòðà ïîáà÷èìîñÿ. І. Розгляньте
Çàìîê Ïàëàíîê,
ì. Ìóêà÷åâî
Íàöіîíàëüíèé ïðèðîäíèé ïàðê «Ãóöóëüùèíà»
ІІ. Складіть і запишіть два речення, використавши два з утворених словосполучень.
І.Прочитайте виразно вірш уголос. Поміркуйте, з яким почуттям потрібно вимовляти кожне дієслово, щоб передати любов до рідного краю, замилування красою рідної землі. Яку роль у творі
Ç ÒÎÁÎÞ
Ïîñëóõàé, ÿê ñòðóìîê äçâåíèòü, ßê ãîìîíèòü ëіùèíà.
Ç òîáîþ âñþäè, êîæíó ìèòü Ãîâîðèòü Óêðàїíà.
Ïîñëóõàé, ÿê òðàâà ðîñòå,
Íàïîєíà äîùàìè,
І ÿê âåäå ðîçìîâó ñòåï
Ç òîáîþ êîëîñêàìè.
Ïîñëóõàé, ÿê âîäà øóìèòü –
Äíіïðî äî ìîðÿ ëèíå, –Ç òîáîþ âñþäè, êîæíó ìèòü
Ãîâîðèòü Óêðàїíà.
способу?
Ï. Îñàä÷óê
ІІ. Випишіть із тексту дієслова-синоніми. Напишіть лінгвістичне есе
або створіть презентацію (8–10 слайдів)
процесі
ÒÅÌÀ
1. ÏÎÂÒÎÐÅÍÍß ÂÈÂ×ÅÍÎÃÎ ÏÐÎ ÑÒÈËІ
ÌÎÂËÅÍÍß
І. Розгляньте на форзаці таблицю «Стилі мовлення». Порівняйте за нею
розмовний та науковий стилі мовлення.
ІІ. Обґрунтуйте, яким стилем мовлення ви користуєтеся, коли: 1) пояснюєте на уроці розв’язання рівняння; 2) спілкуєтеся з другом на стадіоні.
ІІІ. У яких сферах життя користуються офіційно-діловим стилем мовлення?
І. Прочитайте текст публіцистичного стилю. На яких читачів / читачок розрахований цей текст? Чи спонукає він до певних дій?
Ó íàøîìó êëàñі áàãàòî ó÷íіâ çàéìàєòüñÿ ñïîðòîì. Ñåðåä íèõ і òàëàíîâèòèé áîêñåð Âàñèëü ßðåìåíêî. À âñå ïî÷àëîñü ó äåñÿòèðі÷íîìó âіöі, êîëè òðåíåð äîçâîëèâ Âàñèëåâі âïåðøå ñòóïèòè íà ðèíã. І îñü óæå ï’ÿòèé ðіê õëîïåöü ÷îòèðè ðàçè íà òèæäåíü ïðèõîäèòü ó ñïîðòçàë і òðåíóєòüñÿ ïî ïіâòîðè ãîäèíè. Çà öåé ÷àñ âіí çäîáóâ ïåðåìîãó â äåâ’ÿòè âèðіøàëüíèõ ïîєäèíêàõ, ñòàâ ïðèçåðîì ÷åìïіîíàòó Óêðàїíè. Ó êîëåêöії éîãî íàãîðîä – ñіì ãðàìîò і äâі ìåäàëі. Çâè÷àéíî, áóëè é ïîðàçêè, àëå їõ çíà÷íî ìåíøå.
Çàðàç ó Âàñèëÿ ßðåìåíêà ïåðøèé äîðîñëèé ðîçðÿä. Õëîïåöü ìàє ìåòó – ïåðåìîãòè íà ÷åìïіîíàòі Óêðàїíè ñåðåä þíàêіâ. Òîæ ïîáàæàєìî, ùîá éîãî ìðіÿ çäіéñíèëàñÿ. І, ìîæëèâî, ó ìàéáóòíüîìó ìіé îäíîêëàñíèê ñòàíå âñåñâіòíüî âіäîìèì ñïîðòñìåíîì, òàêèì, ÿê éîãî óëþáëåíі áîêñåðè áðàòè Êëè÷êè (Ç ãàçåòè).
ІІ. Доведіть, що матеріал викладено доступно та в логічній послідовності. ІІІ. Поміркуйте, завдяки чому Василь Яременко зумів досягти успіхів у спорті: природним здібностям, наполегливій праці, зусиллям тренера тощо.
іâ, ðàäіîі òåëåïåðåäà÷), ñóñïіëüíî-ïîëіòè÷íèõ âèñòóïіâ. Ìåòà ïóáëіöèñòè÷íîãî ñòèëþ – òî÷íî, äîñòóïíî, ÿñêðàâî іíôîðìóâàòè ïðî âàæëèâі ïîäії, àêòèâíî âïëèâàòè íà ÷èòà÷іâ òà íà ôîðìóâàííÿ ãðîìàäñüêîї äóìêè, ïðîïàãóâàòè ïðîãðåñèâíі іäåї, ñïîíóêàòè äî ïåâíèõ äіé. Ïóáëіöèñòè÷íèé ñòèëü
Ïóáë і
іíôîðìàòèâíіñòü, ïåðåêîíëèâіñòü, äîñòóïíіñòü âèêëàäó, òî÷íіñòü, ëîãі÷íіñòü, îáðàçíіñòü, åìîöіéíіñòü, ñóñïіëüíî-ïîëіòè÷íà ëåêñèêà
çàìіòêà, ñòàòòÿ, іíòåðâ’þ, ðåöåíçіÿ, ðåïîðòàæ, ðåêëàìà, çâåðíåííÿ, ïðîìîâà, âèñòóï íà çáîðàõ (êîíôåðåíöіÿõ)
Õàðàêòåðíèìè ìîâíèìè çàñîáàìè ïóáëіöèñòè÷íîãî ñòèëþ є ñóñïіëüíî-ïîëіòè÷íà ëåêñèêà, åìîöіéíî çàáàðâëåíі ñëîâà, ñëîâà â ïåðåíîñíîìó çíà÷åííі, ïîðіâíÿííÿ, ïîâòîðè, êðèëàòі âèñëîâè, êîðîòêі ïðîñòі ðå÷åííÿ (÷àñòî ïèòàëüíі àáî îêëè÷íі), çàêëèêè, çâåðòàííÿ, âëó÷íі îáðàçíі çàãîëîâêè.
542
Прочитайте
ÊÍÈÃÀ ÍÀÐÎÄÍÎÃÎ ÁÎËÞ
Óêðàїíñüêèé ïèñüìåííèê Îëåêñàíäð
Ìіùåíêî, ìіé çåìëÿê, çàïèñàâ ñâіä÷åííÿ òèõ, êîìó äîâåëîñÿ ïåðåæèòè ãîëîä 1933 ðîêó.
Ïåðåä íàìè ñâіä÷åííÿ åïîõè, çàïèñè äîêóìåíòàëüíі, ÿêèì íåìàє öіíè. ßê ñòàëîñÿ, ùî áåç ñòèõії, áåç çàñóõè, áåç іíîçåìíîãî íàøåñòÿ âñå òå ìîãëî ñïîäіÿòèñÿ íà íàøіé õëіáîðîäíіé Óêðàїíі? Íèíі ìè çíàєìî, ùî òî áóëî. Áóâ ãîëîä øòó÷íî çîðãàíіçîâàíèé, áóâ ìàñîâèé ñòàëіíñüêèé ãåíîöèä*, ñâіäîìî ñïðÿìîâàíèé íà âèãóáëåííÿ óêðàїíñüêîãî íàðîäó. Öåé áåçïðåöåäåíòíèé çà ñâîїì êàòіâñüêèì ðîçìàõîì çëî÷èí ñòàëіíùèíè çàâäàâ Óêðàїíі íàéòÿæ÷èõ óòðàò, êîøòóâàâ íàöії ìіëüéîíè é ìіëüéîíè ëþäñüêèõ æèòòіâ, ó òîìó ÷èñëі é ìàòåðèíñüêèõ, äèòÿ÷èõ. Óìèðàëè æ öіëі ñåëà íå áóäü-ÿê, à çà ñòðàòåãі÷íèì äèÿâîëüñüêèì ðîçðàõóíêîì, àäæå òðåáà áóëî ïіäіðâàòè ñàìå êîðіííÿ íàöії, çðóéíóâàòè ñàìі îñíîâè óñòàëåíîї âіêàìè íàðîäíîї ìîðàëі... Òà îñü íàðåøòі âіäêðèâàєòüñÿ ñâіòîâі ïðàâäà. І êîæåí ôàêò, êîæíå ñâіä÷åííÿ íàðîäíå ìàє
Îëåñåì Ãîí÷àðîì).
з поданих тем.
1. ×è âìієø òè äàðóâàòè ðàäіñòü? 2. Ïàì’ÿòàéìî ïðî ïîëåãëèõ çàõèñíèêіâ і çàõèñíèöü Óêðàїíè! 3. Çà ìèð ïîòðіáíî áîðîòèñÿ. 4. Ïðîòèäіÿòè íåñïðàâåäëèâîñòі ñêëàäíî, àëå ïîòðіáíî.
ÒÅÌÀ 2. ÌÎÂËÅÍÍЄÂÈÉ ÅÒÈÊÅÒ
І. Прочитайте міркування ваших однолітків.
погоджуєтеся? Поясніть свою відповідь.
Âîëîäÿ: Êîëè òè âèÿâëÿєø äîáðі ìàíåðè, ëþäè çàçâè÷àé îäðàçó öå ïîìі÷àþòü і öіíóþòü.
Ìàðèíà: ßêùî òè òàêòîâíà â ñòàâëåííі äî іíøèõ, òî é äî òåáå ñòàâèòèìóòüñÿ ç ïîâàãîþ. Äåíèñ: ß íå çîáîâ’ÿçàíèé áóòè ââі÷ëèâèì іç ìîїìè áðàòàìè é ñåñòðàìè.
єâèé åòèêåò – öå ñóêóïíіñòü ïðàâèë ìîâëåííєâîї ïîâåäіíêè, ñèñòåìà
ïðèéíÿòèõ ó ñóñïіëüñòâі. Ìîâëåííєâèé åòèêåò ñòàâèòü äî ó÷àñíèêіâ / ó÷àñíèöü ñïіëêóâàííÿ ïåâíі âèìîãè. Ðîçìîâà ìàє áóòè ââі÷ëèâîþ, ïðèñòîéíîþ, à ñàìі ó÷àñíèêè ìàþòü âèÿâëÿòè îäíå äî îäíîãî óâàæíіñòü і ÷åìíіñòü.
Ëþäè, ÿêі âîëîäіþòü ìîâëåííєâèì åòèêåòîì, áіëüø óñïіøíі é øâèäøå äîñÿãàþòü ïîðîçóìіííÿ ç іíøèìè. Ïіä ÷àñ ñïіëêóâàííÿ ìîæåìî âèêîðèñòîâóâàòè ñòіéêі åòèêåòíі âèñëîâè.
Етикетні тематичні групи
Стійкі етикетні вислови (формули спілкування)
Âіòàííÿ Äîáðèé äåíü! Äîáðèäåíü! Âіòàþ! Ïðèâіò! Äîáðîãî çäîðîâ’ÿ! Ìîє øàíóâàííÿ! Ðàäèé(-à) òåáå áà÷èòè! Çäîðîâåíüêі áóëè! Ñëàâà Óêðàїíі! Ãåðîÿì ñëàâà!
Ïðîùàííÿ Äî ïîáà÷åííÿ! Äî çóñòðі÷і! Ïðîùàâàéòå! Ùàñëèâî! Ùàñëèâîї äîðîãè! Áóâàéòå çäîðîâі! Íà âñå äîáðå! Íà çâ’ÿçêó! Íà äîáðàíі÷! Õàé Áîã ïîìàãàє!
Âèáà÷åííÿ Ïðîáà÷òå. Ïåðåïðîøóþ. Äàðóéòå. Ïðîøó âèáà÷åííÿ. Ìåíі äóæå øêîäà. Ïðèéìіòü ìîї âèáà÷åííÿ. Íå ãíіâàéòåñÿ íà ìåíå. Âèáà÷, áóäü ëàñêà!
Âäÿ÷íіñòü Äÿêóþ! Ñïàñèáі! Ùèðî äÿêóþ! Äóæå âäÿ÷íèé! Ïðèéìіòü ìîþ ùèðó ïîäÿêó! Óêëіííî äÿêóþ!
Ïðîõàííÿ Áóäüòå ëàñêàâі... Áóäüòå ëþá’ÿçíі... Ïðîøó òåáå... Ìàþ äî òåáå ïðîõàííÿ... ßêùî òâîÿ ëàñêà... Ìîæëèâî, òè ìåíі äîïîìîæåø...
Çãîäà Ïåâíà ðі÷! Àâæåæ! Çâè÷àéíî! Çãîäåí! Äîìîâèëèñü. Іç çàäîâîëåííÿì! Òàê, ÿ íå çàïåðå÷óþ. Ãàðàçä. Ùå á ïàê!
Íåçãîäà Íі, íå áàæàþ. Íіçàùî! Âè ïîìèëÿєòåñÿ. Íà æàëü, íå çìîæó. Íі, öå íå òàê. Øêîäóþ, àëå ÿ ç òîáîþ íå çãîäåí. Íі, íå áàæàþ. Ìåíå öå íå âëàøòîâóє. ß ìóøó âіäìîâèòèñü. Àæ íіÿê!
Ñïіâ÷óòòÿ ß âіä÷óâàþ òâîþ ñõâèëüîâàíіñòü (òâіé áіëü).
ß òåáå ðîçóìіþ. Öå íå ìîæå íіêîãî çàëèøèòè áàéäóæèì. ß òåæ ïåðåéíÿëàñÿ òâîїì áîëåì. ×àñ óñå ðîçñòàâèòü íà ñâîї ìіñöÿ. Íå âïàäàé ó âіä÷àé. ×èì ÿ ìîæó òîáі äîïîìîãòè?
Çâåðíіòü óâàãó!
Âèáіð òîãî ÷è òîãî ñòіéêîãî åòèêåòíîãî âèñëîâó çàëåæèòü âіä ñèòóàöії ñïіëêóâàííÿ, à òàêîæ âіä âіêó, ñîöіàëüíîãî ñòàòóñó,
ñòàòі, êóëüòóðíî-îñâіòíüîãî ðіâíÿ ñïіâðîçìîâíèêіâ / ñïіâðîçìîâíèöü, âçàєìèí ìіæ íèìè.
І. Прочитайте висловлення. Поясніть, як ви їх розумієте.
1. Óêðàїíñüêèé ìîâëåííєâèé åòèêåò
ñôîðìóâàâñÿ і ñòîðè÷íî â êóëüòóðíèõ
âåðñòâàõ íàøîãî íàðîäó, éîãî ïåðåäàþòü
âіä ïîêîëіííÿ äî ïîêîëіííÿ ÿê åòàëîí ïîðÿäíîї ìîâëåííєâîї ïîâåäіíêè óêðàїíöÿ, âèðàçíèê ëþäñüêîї ãіäíîñòі é ÷åñòі...
(Ì. Ñòåëüìàõîâè÷). 2. Íіùî íå êîøòóє
òàê äåøåâî é íå öіíóєòüñÿ òàê äîðîãî, ÿê ââі÷ëèâіñòü (Ì. Ñåðâàíòåñ).
ІІ. Прочитайте стійкі етикетні вислови зі значенням вітання та прощання, подані в таблиці (с. 235). Поміркуйте, які з них відображають національний мовний колорит. Які з висловів є стилістично нейтральними?
Іç ñàéòó îíëàéíøêîëè êîìóíіêàöіé «Ñïіëüíà ìîâà» 547
Вибачте мене! Вибачаюся!
Правильно НЕправильно Вибачте мені! Вибачте!
І. Складіть і запишіть діалоги (по 2 репліки) відповідно до поданих ситуацій спілкування. Використайте стійкі етикетні вислови.
ЗРАЗОК. – Äîïîìîæåòå ìåíі äіñòàòè ðå÷і ç ïîëèöі? – Òàê, çâè÷àéíî. Âіçüìіòü, áóäü ëàñêà.
1. Íà ñòàäіîíі: çàïèòàííÿ íåçãîäà.
2. Â àâòîáóñі: ïðîõàííÿ çãîäà.
3. Ó êàâ’ÿðíі: çàóâàæåííÿ âèáà÷åííÿ.
4. Íà âîêçàëі: çàïèòàííÿ ïîâіäîìëåííÿ. І. Прочитайте речення. Знайдіть у них стійкі етикетні вислови. До якої етикетної тематичної групи належить кожен вислів?
1. Ùå ðàç ïðîøó íå ãíіâàòèñü çà ìîþ ñìіëèâіñòü (Ì. Êîöþáèíñüêèé). 2. ß ðàäèé, ùî òè âëàøòóâàëàñÿ â äîáðèõ ëþäåé, äóæå âäÿ÷íèé їì çà їõíþ òóðáîòó... (Â. Ïіäìîãèëüíèé). 3. «Âèáà÷ ìåíі, – ìîâèâ Àíäðіé, – ìåíі äóæå øêîäà, ùî òàê âèéøëî!» (À. Øåâåðäіíà). 4. Õâèëþþòü, ìàþþòü, êâіòóþòü ïîëÿ. Äîáðèäåíü òîáі, Óêðàїíî ìîÿ! (Ï. Òè÷èíà). 5. – Çäîðîâåíüêі, êàæó, áóëè, äіäó! – ç óñієї
(Îñòàï Âèøíÿ).
1. Âèñëîâëåííÿ âäÿ÷íîñòі òàòîâі (áàáóñі) çà ñìà÷íó âå÷åðþ â êîëі ñіì’ї.
2. Âèñëîâëåííÿ âäÿ÷íîñòі áðàòîâі (ñåñòðі) çà ïðèâіòàííÿ íà
äåíü íàðîäæåííÿ.
3. Âèñëîâëåííÿ íåçãîäè ç îäíîêëàñíèêîì / îäíîêëàñíèöåþ ùîäî ïðîãóëþâàííÿ óðîêіâ.
4. Âèñëîâëåííÿ ïðîõàííÿ äî îäíîêëàñíèêà / îäíîêëàñíèöі
äîïîìîãòè ïіäãîòóâàòè ïðåçåíòàöіþ.
Складіть і запишіть два діалоги (по 5–6 реплік) відповідно до запропонованих ситуацій. Використайте стійкі етикетні вислови.
Ñèòóàöіÿ 1. Âè çóñòðіëè ñâîãî äðóãà / ñâîþ ïîäðóãó é õî÷åòå çàïðîñèòè íà ôóòáîëüíèé ìàò÷ àáî â ïàðê âіäïî÷èíêó.
Ñèòóàöіÿ 2. Ó âàøîї ïîäðóãè / âàøîãî äðóãà äåíü íàðîäæåííÿ.
Âè éäåòå äî ìàãàçèíó çà ïîäàðóíêîì. Âàì ïîòðіáíî ñêîðèñòàòèñÿ
ïîñëóãàìè ïðîäàâöÿ-êîíñóëüòàíòà / ïðîäàâ÷èíі-êîíñóëüòàíòêè.
ÒÅÌÀ 3. ÄÎÊËÀÄÍÈÉ ÏÈÑÜÌÎÂÈÉ ÏÅÐÅÊÀÇ
ÒÅÊÑÒÓ ÏÓÁËІÖÈÑÒÈ×ÍÎÃÎ ÑÒÈËÞ
Ç ÅËÅÌÅÍÒÀÌÈ ÐÎÇÄÓÌÓ
Прочитайте текст. Визначте його тему й основну думку, тип і стиль мовлення. ÎÁÐÀÇ ËÅÑІ ÓÊÐÀЇÍÊÈ
Êàæóòü, öå áóëî â Ëіâіéñüêіé ïóñòåëі.
À âòî á óñ і ç òóðèñòàìè ì÷àâ íîâîþ àâòîñòðàäîþ, ùî ðîçñіêàëà ïóñòåëþ íà äâà ïîïåëÿñòî-æîâòèõ êðèëà. Íàä áåçêðàїì ìîðåì ñèïó÷èõ ïіñêіâ ïіäíîñèëèñÿ ïіðàìіäè, ÿêі, çäàâàëîñÿ, ñâîєþ âі÷íіñòþ ïåðåâèùóþòü öå ïіùàíå ìîâ÷àííÿ.
Âîäіÿ ïîïðîñèâ çóïèíèòèñÿ âèñîêèé
÷îëîâіê. Øåëåñòіëè ïіñêè. Çäèâîâàíî äèâèëèñÿ òóðèñòè íà öüîãî äèâàêà, ÿêîìó
ðàïòîì çàìàíóëîñÿ çóïèíèòè àâòîáóñ
551 Ëіâіéñüêà ïóñòåëÿ. Ïіðàìіäè
ñåðåä ïóñòåëі. ×îëîâіê ðіøó÷å ïðîñòóâàâ ïіùàíèìè õâèëÿìè é çóïèíèâñÿ áіëÿ ïіðàìіäè. Çîñåðåäæåíèé, çàãëèáëåíèé ó ñåáå, âіí ðàïòîì çàñïіâàâ. Öå áóëà óêðàїíñüêà ïіñíÿ – âіäîìèé ðîìàíñ íà ñëîâà Ëåñі Óêðàїíêè.
Òóðèñòè, âèñèïàâøè ç àâòîáóñà, ñëóõàëè. Ïåâíî, ìàëî êîìó â æèòòі äîâîäèëîñÿ ñëóõàòè òàêèé ñïіâ. Äóøà ñïіâàêà áóëà íàîäèíöі íå ç Ëіâіéñüêîþ ïóñòåëåþ, à ñàì íà ñàì ç äóøåþ Ëåñі Óêðàїíêè. Òðåáà áóëî ìàòè òàêèé ãîëîñ, ùîá âèêëèêàòè ç ïóñòåëі äóøó ïîåòåñè é ïåðåêîíàòè âæå íå çäèâîâàíèõ, à çà÷àðîâàíèõ âèïàäêîâèõ ñóïóòíèêіâ ñâîїõ â àáñîëþòíіé íåîáõіäíîñòі òàêîãî âèêëèêó. Òðåáà áóëî ëþáèòè òàê її – Ëåñþ Óêðàїíêó. Öèì àêòîðîì áóâ íàðîäíèé àðòèñò Áîðèñ Ãìèðÿ.
Áîðèñ Ãìèðÿ íîñèâ ó äóøі îáðàç ïîåòåñè çàâæäè, àëå çâó÷àííÿ
ãàðÿ÷îãî âіòðó ïóñòåëі ìèìîâîëі çìóñèëî éîãî çàñïіâàòè «Ñòîÿëà ÿ
і ñëóõàëà âåñíó» (Çà І. Äðà÷åì).
ІІ. Знайдіть у тексті слова, ужиті в переносному значенні. Яка їхня роль у прочитаному?
ІІІ. Колективно складіть і запишіть складний план тексту. Прочитайте текст удруге.
Усно перекажіть прочитане за планом.
Çâåðíіòü óâàãó!
Ïëàí ñêëàäàþòü äëÿ òîãî, ùîá âèäіëèòè â çìіñòі òåêñòó íàéáіëüø âàæëèâå é çàçíà÷èòè ïîñëіäîâíіñòü âèêëàäó äóìîê. ÒÅÌÀ 4. ÅÑÅ Â ÏÓÁËІÖÈÑÒÈ×ÍÎÌÓ ÑÒÈËІ
ПРИГАДАЙМО. Які особливості публіцистичного стилю мовлення?
І. Прочитайте уривок зі звернення представниці Карпатського національного природного парку Наталії Гнатюк. З якою метою створено це висловлення?
×è ïàì’ÿòàєìî ìè, ùî Çåìëÿ – öå îäèí âåëèêèé çàïîâіäíèê? Ïðèðîäà äóæå øâèäêî çìіíþєòüñÿ, óòðà÷àє ñâîþ ùåäðіñòü і ñèëó. І âñå öå âіä÷óâàєìî íà ñîáі: ÷àñòіøèìè ñòàëè íåðâîâі çáóäæåííÿ, äåïðåñії, àëåðãі÷íі çàõâîðþâàííÿ òîùî. Ëþäèíà âòðàòèëà çâ’ÿçîê іç íàâêîëèøíіì ñâіòîì, à òîìó é çі ñâîїì êîðіííÿì. Ïðèäèâіòüñÿ ïèëüíіøå. Áàãàòî ÷îãî çàëåæèòü ñàìå âіä íàñ, âіä íàøîї äîïîìîãè. Íàéìåíøà ä ð і áíèöÿ: ð îç÷èùåíå äæåðåëüöå, ïðèáðàíå ñì і òòÿ, ïîñàäæåíå äåðåâî – ïðîäîâæóє âіê äîâêіëëþ.
Äðóæіòü іç ïðèðîäîþ, іç ÷èñòèì öіëþùèì ïîâіòðÿì, äæåðåëüíîþ âîäîþ – і âàì íå äîâåäåòüñÿ çâåðòàòèñÿ äî ëіêàðіâ, áî ñàìå â ïðèðîäі çàêëàäåíî îñíîâó íàøîї æèòòєäіÿëüíîñòі. Ïðèõîäüòå äî ëіñó, ïîëÿ, ðі÷êè, ãіð. Ñòàâàéòå 552 ...Áóäåìî áåðåãòè, ïëåêàòè, ëåëіÿòè Çåìëþ, çàñàäæóâàòè її ñàäàìè é êâіòàìè, çàñіâàòè çåðíîì і äîáðîì, àäæå ìàéáóòíє ëþäåé çàëåæèòü âіä êîæíîãî ç íàñ (Î. Äîâæåíêî).
Åñå (âіä ôð. essai – ñïðîáà, ïðîáà, íàðèñ) – íåâåëèêèé çà
îáñÿãîì òâіð, ÿêèé ìàє äîâіëüíó ïîáóäîâó òà â ÿêîìó àâòîð / àâòîðêà âèñëîâëþє âëàñíі âðàæåííÿ é äóìêè.
Ñòâîðþþ÷è åñå: íå ïîòðіáíî äîòðèìóâàòèñü ÿêîїñü îáîâ’ÿçêîâîї ôîðìè; íå ïîòðіáíî äåòàëüíî îïèñóâàòè ïðåäìåò ÷è ïîäіþ; ìîæíà âèñëîâëþâàòè ñïіðíі ìіðêóâàííÿ.
Íåîáõіäíî, ùîá îñòàííіé àáçàö åñå çàâåðøèâ äóìêó. Âèñëîâè «ÿ äóìàþ», «ÿ âïåâíåíèé / âïåâíåíà», «ÿ ïåðåêîíàíèé / ïåðåêîíàíà», «ÿ çíàþ» äîïîìîæóòü ïіäêðåñëèòè, ùî öå âëàñíà äóìêà àâòîðà.
Поради до написання есе
ïèøіòü ïðî òå, ùî âàì öіêàâî íàäàéòå òåêñòó åìîöіéíîñòі, îáðàçíîñòі
ïèøіòü ïðî òå, ùî äóìàєòå
âèêîðèñòîâóéòå ìåòàôîðè, ïîðіâíÿííÿ
äîáåðіòü öіêàâèé çàãîëîâîê ïèøіòü ðіçíі çà äîâæèíîþ ðå÷åííÿ ïðèäóìàéòå åôåêòíèé ïî÷àòîê äîòðèìóéòåñÿ ëàêîíі÷íîñò
ух?
ÕËІÁ ÍÀ ÑÒÎËІ
Ëåäü-ëåäü çáèðàëîñÿ íà äîñâіò, і ìàòè, óìèâøèñü, çîäÿãàëè ÷èñòó ñîðî÷êó òà ïіäâ’ÿçóâàëèñÿ âèøèòèì ôàðòóõîì... Ïі÷ ãîãîòіëà, êîëè ïîëóì’ÿ ëèçàëî ñâîїì ÿçèêîì ÷åëþñòі. Äîêè âàðèëîñÿ ñíі äàííÿ, ìàòè ìіñèëè òіñòî. Áóëî òî âåëüìè öіêàâå âèäîâèñüêî. Íåíü÷èíі îáіðó÷÷ÿ ðàç ïî ðàç çàíóðþâàëèñÿ â äіæó, îä ÷îãî îñëіí÷èê* àæ äâèãòіâ. Òіñòî âèìі øóâàëîñÿ, êðóò і øàëî. Êîëè âîíî íàðåøòі ñòàâàëî
â’ÿçêèì, ÿê ãóìà, і âæå âàæêî áóëî ïðàöþâàòè ðóêàìè, ìàòè ïðèçóïèíÿëè ðîáîòó. «Óñòàâàéòå, õëîïöі, – íàêàçóâàëè íàì, –ïîїñòå é ðîçõîäüòåñÿ, áî áóäó õëіá âèêà÷óâàòè».
Ïîñíіäàâøè, áàòüêî éøîâ íà ðîáîòó, à ÿ, ïіäñóêàâøè õîëîøі, áіã íà êіíåöü ãîðîäó, ùîá íàëàìàòè øèðîêèõ êàïóñòÿíèõ ëèñòêіâ. Çà öåé ÷àñ â îñåëі âæå ñòîÿâ ïàðêèé äóõ. Íà ëіæêîâі, çàñëàíîìó ïðîñòèðàäëîì, à ïîâåðõ ùå é ðóøíèêîì, ïóçàòèëîñÿ êіëüêà êðóãëåíüêèõ ïàëÿíè÷îê. Ìàòè áóëè âñі â ðîáîòі. Ëåãêèìè ïîìàõàìè ðóê âîíè âèòÿãóâàëè îïåöüîê òіñòà, óìîêàëè ó âîäó ðóêè, ùîá âîíî íå ïðèëèïàëî, é, ïåðåêèäàþ÷è ç îäíієї äîëîíі â äðóãó, ôîðìóâàëè êðóãëó, íà÷å ñîíöå, õëіáèíó. Çëåãêà ïîïëåñêàâøè âåðõіâêó, íåíüêà êëàëè ïàëÿíèöþ íà ðóøíèê. Ðîáèëè âîíè öå òàê âïðàâíî, ùî ÿ íàâіòü íå âñòèãàâ óâîëþ íàäèâèòèñÿ.
Äîêè ìàòè âèêà÷óâàëè îñòàííþ, íàéìåíøó ïàëÿíè÷êó, ùî ïðèçíà÷àëàñÿ ìåíі, ÿ áіã çà ëîïàòîþ і, óíіñøè, ïðèñòàâëÿâ її äî ïå÷і. Ðîçіñëàâøè êàïóñòÿíèé ëèñòîê ïîâåðõ ÿñåíåâîãî ÿçèêà ëîïàòè, âîíè çìàùóâàëè éîãî îëієþ àáî ïðèòðóøóâàëè áîðîøíîì é óñàäæóâàëè õëіáèíó. Áіëå òіñòî ïàëÿíèöі íàðàç îáäóâàëî ãàðÿ÷èì äóõîì ïå÷і... Çðîáèâøè âèäåëêîþ êіëüêà ïðîøòðèêіâ, ìàòè ìåòêî øóãíóëè ëîïàòó ç õëіáèíîþ â ãàðÿ÷ó óòðîáó ïå÷і; ïîòіì äðóãó, òðåòþ, àæ äîêè íå ñõîâàëàñÿ çà ÷åëþñòÿìè é ìîÿ ïàëÿíè÷êà (Çà Â. Ñêóðàòіâñüêèì). * Îñë¾í÷èê – ïåðåíîñíà êіìíàòíà ëàâà äëÿ ñèäіííÿ.
3.
в піч?
4. Знайдіть у тексті словосполучення «дієслово + іменник», «дієслово + займенник» або одиничні дієслова, які називають процеси випікання хліба.
5. Визначте вжиті в тексті художні засоби (епітети, метафори, порівняння). Яка їхня роль?
6. Випишіть виділені слова, підкресліть й обґрунтуйте орфограми. Які ще слова з тексту можуть
1. Çàìіøóâàííÿ òіñòà.
2. Ôîðìóâàííÿ ïàëÿíè÷îê.
3. Ïàëÿíè÷êà íà ëîïàòі.
ÒÅÌÀ
6.
ÑÏÐÈÉÌÀÍÍß ÏÈÑÜÌÎÂÎÃÎ ÒÅÊÑÒÓ
І. Прочитайте тексти й виконайте завдання, подані після них.
Òåêñò À
Ïіä ÷àñ çіòêíåííÿ àâòîìîáіëіâ, ùî ðóõàþòüñÿ çі øâèäêіñòþ 80 êì/ãîä, âèäіëÿєòüñÿ åíåðãіÿ, çäàòíà ïіäêèíóòè ìàøèíó âàãîþ 1 ò íà âèñîòó 30 ì!
Ùîá äîñëіäèòè, ÿê ðîçâèâàþòüñÿ ïîäії ïіä ÷àñ ÄÒÏ* òà ÿêі âîíè ìàþòü íàñëіäêè äëÿ ëþäåé, ó ñïåöіàëüíèõ ëàáîðàòîðіÿõ іìіòóþòü ðіçíі âèäè òðàíñïîðòíèõ àâàðіé іç ìàíåêåíàìè. Êåðóþòü òàêèìè àâòîìîáіëÿìè ïî ðàäіî, à ðîçâèòîê ïîäіé ôіêñóþòü íà ïëіâêó.
Îñü ùî âіäáóâàєòüñÿ, êîëè àâòîìîáіëü íà øâèäêîñòі 80 êì/ãîä íàїæäæàє íà ïåðåøêîäó, à âîäіé і ïàñàæèðè íå ïðèñòåáíóòі ðåìåíÿìè áåçïåêè: ÷åðåç 0,044 ñåêóíäè âîäіé ãðóäíîþ êëіòêîþ ëàìàє êåðìî; ÷åðåç 0,092 ñåêóíäè âîäіé і ïàñàæèð, ùî ñèäèòü ïîðó÷, óäàðÿþòüñÿ ãîëîâàìè â ïåðåäíє âіòðîâå ñêëî àâòîìîáіëÿ é îòðèìóþòü ñìåðòåëüíі óøêîäæåííÿ.
ßê áà÷èø, óñå òðèâàє ìåíøå ÿê äâі äåñÿòі ñåêóíäè. Òîìó áåç íåîáõіäíèõ çàïîáіæíèõ çàõîäіâ ëþäèíà íå ìàє øàíñіâ âèæèòè â òàêіé àâàðії.
Òîìó ïðàâèëà äîðîæíüîãî ðóõó âèçíà÷àþòü: ÿêùî â òðàíñïîðòі ïåðåäáà÷åíі ðåìåíі áåçïåêè, òî ïàñàæèðè çîáîâ’ÿçàíі ïðèñòåáíóòèñÿ.
(Ç ïіäðó÷íèêà «Îñíîâè çäîðîâ’ÿ». І. Áåõ òà іí.)
* ÄÒÏ (äîðîæíüî-òðàíñïîðòíà ïðèãîäà) – ïîäіÿ, ùî ñòàëàñÿ ïіä ÷àñ ðóõó òðàíñïîðòíîãî çàñîáó, óíàñëіäîê ÿêîї çàãèíóëè àáî ïîðàíåíі ëþäè ÷è çàâäàíі ìàòåðіàëüíі çáèòêè.
Òåêñò Á
 Óêðàїíі ñóòòєâî ïîáіëüøàëî ÄÒÏ
Ó 2023 ðîöі â Óêðàїíі êіëüêіñòü ÄÒÏ çðîñëà íà ÷âåðòü, ïîðіâíÿíî ç 2022 ðîêîì. Ñìåðòíіñòü óíàñëіäîê òàêèõ àâòîïðèãîä ïіäâèùèëàñÿ íà 9 %.
Ñòàòèñòèêó ÄÒÏ â Óêðàїíі îïóáëіêóâàëà Ïàòðóëüíà ïîëіöіÿ. Ïðè÷èíîþ áіëüøîñòі àâàðіé іç çàãèáëèìè àáî òðàâìîâàíèìè ïðàâîîõîðîíöі íàçèâàþòü ïåðåâèùåííÿ øâèäêîñòі (9215 ÄÒÏ).
Іíøèìè ïîøèðåíèìè ïðè÷èíàìè àâàðіé іç çàãèáëèìè àáî òðàâìîâàíèìè є ïîðóøåííÿ ïðàâèë ìàíåâðóâàííÿ (5191 ÄÒÏ), ïåðåõіä äîðîãè â íåâñòàíîâëåíîìó ìіñöі (781 ÄÒÏ) òà âèїçä íà ñìóãó çóñòðі÷íîãî ðóõó (470 ÄÒÏ) (Іç ñàéòó life.pravda.com.ua).
Òåêñò Â
Ðîçóìíå àâòî
Áіëüøіñòü àâòîìîáіëіâ ìàéáóòíüîãî
ìàòèìóòü àâòîïіëîòíå êåðóâàííÿ, ùî äàñòü çìîãó óíèêíóòè 90 % ÄÒÏ. Óæå
ñüîãîäíі äåÿêі àâòî ìàþòü ñóïóòíèêîâó íàâіãàöіþ, ùî ïîïåðåäæàє âîäіÿ ïðî çìіíè äîçâîëåíîї øâèäêîñòі (äóæå êîðèñíà ôóíêöіÿ âíî÷і) é íàâіòü ïðî ðîçòàøóâàííÿ çàêëàäіâ îñâіòè.
Çàãàëîì іíæåíåðè õî÷óòü ìîäåðíіçóâàòè àâòî é çðîáèòè éîãî ðóõ áіëüø àâòîìàòèçîâàíèì. Ëþäèí і ïîòð і áíî áóäå ëèøå âêàçàòè òî÷êó, êóäè âàðòî íàïðàâèòè àâòîìîáіëü, і ðîçïî÷àòè ðóõ (Ç іíòåðíåòó).
1. Розрахунки в тексті А
À àâòîìîáіëü îáëàäíàíî ïîäóøêàìè áåçïåêè
Á âîäіé і ïàñàæèðè íå ïðèñòåáíóòі ðåìåíÿìè áåçïåêè Â âîäіé і ïàñàæèðè ïðèñòåáíóòі ðåìåíÿìè áåçïåêè
2. Суперечить інформації, наведеній у тексті А чи Б, твердження
À Ùîá äîñëіäèòè, ÿêі íàñëіäêè ìàє ÄÒÏ äëÿ ëþäåé, âèêîðèñòîâóþòü ìàíåêåíіâ.
Á Ó 2023 ðîöі â Óêðà їíі âäàëîñÿ çìåíøèòè ñìåðòíіñòü ÷åðåç
ÄÒÏ, ïîðіâíÿíî ç 2022 ðîêîì.
 Äëÿ ïåðåâåçåííÿ ìàëåíüêèõ äіòåé â àâòîìîáіëÿõ âèêîðèñòîâóþòü àâòîêðіñëà.
3. Під час ДПТ можуть загинути чи травмуватися люди. Подана ілюстрація показує, як уникнути негативних наслідків, про які йдеться
À ëèøå â òåêñòі À Á ëèøå â òåêñòі Á Â ó òåêñòàõ À і Â Ã ó òåêñòàõ À і Á
4. Сформулюйте одне запитання за змістом другого абзацу тексту А
5. Покликаючись на тексти, визначте, як саме кожна з названих нижче категорій осіб може вплинути
смертельних випадків під
6. Тексти
іííîâàöі
і òåõíîëîã
 ïðàâèëà äîðîæíüîãî ðóõó Á ÿê çðîáèòè âîäіííÿ áåçïå÷íіøèì
Статистичні
ôіêñóâàòè ê
І. Поясніть, як
ми зображеннями.
Ïåðåøêîäà íà áіãîâіé äîðіæöі
ІІ. Поміркуйте, що означає вислів знайти спільну
знайти спільну мову з однолітками, батьками, учителями / учительками, сусідами / сусідками? Якщо не вдається, то спробуйте пояснити чому ІІІ. Чи доводилося вам «захищатися» від слів співрозмовника / співрозмовниці? Якщо так, то як ви це робили?
Ïîíÿòòÿ áàð’єðó
Áàð’єð – (ó ïåðåíîñíîìó çíà÷åííі) òå, ùî ïåðåøêîäæàє çäіéñíåííþ ÷îãî-íåáóäü.
Áàð’єðè ñïіëêóâàííÿ – öå ïåðåøêîäè, ùî âèíèêàþòü íà
øëÿõó îáìіíó іíôîðìàöієþ â ïðîöåñі ñïіëêóâàííÿ.
Òàêі ïåðåøêîäè ìîæóòü âèíèêàòè ÷åðåç íåïîðîçóìіííÿ ìіæ ñïіâðîçìîâíèêàìè / ñïіâðîçìîâíèöÿìè, âіä÷óòòÿ ïðîâèíè, ñîðîìó, ñòðàõó, íåçíàííÿ ìîâè, óæèâàííÿ ñëіâ ó íåâëàñòèâîìó їì çíà÷åííі, ïðîñòîðîâó âіääàëåíіñòü òîùî. Ùîá ñïіëêóâàííÿ áóëî ïðèєìíèì і ðåçóëüòàòèâíèì, íåîáõіäíî âìіòè óñóâàòè áàð’єðè.
Íåâìіííÿ òà íåáàæàííÿ ñëóõàòè іíøèõ
Íåãàòèâíèé äîñâіä ïîïåðåäíüîãî ñïіëêóâàííÿ, íåäîâіðà
Íåñòà÷à ÷àñó, âіäâåäåíîãî íà
ñïіëêóâàííÿ
Ïîãàíèé íàñòðіé, íåãàòèâíі
åìîöії
Íåâèðàçíå ìîâëåííÿ, øâèäêèé òåìï ìîâëåííÿ
Íåïðàâèëüíå ðîçóìіííÿ çíà-
÷åííÿ ñëіâ, ñèìâîëіâ
Íåáàæàííÿ çì і íþâàòè ñâîþ òî÷êó çîðó
Íåáàæàííÿ äіëèòèñü іíôîðìàöієþ, ïðèõîâóâàííÿ ïðàâäè
Ïîðóøåííÿ ïðàâèë ìîâëåííєâîãî åòèêåòó
Íàäìіðíà ñîðîì’ÿçëèâіñòü
Ñòðàõ ïåðåä ñïіëêóâàííÿì іç íåçíàéîìîþ ëþäèíîþ
Íåñïðàâíіñòü òåõíі÷íèõ çàñîáіâ (òåëåôîíó, êîìï’þòåðà, ìіêðîôîíà)
ІІ. Якими пунктами ви могли б доповнити поданий перелік?
Прочитайте ситуації спілкування. Які бар’єри спілкування ви помітили? Як їх можна подолати (усунути)?
Ñèòóàöіÿ 1. Ïіä ÷àñ âіäåîçâ’ÿçêó äðóçі / ïîäðóãè íå çìîãëè
ðîçіáðàòè ñëіâ îäíå îäíîãî. Ç’ÿñóâàëîñÿ, ùî â êîãîñü іç íèõ íå
ïðàöþþòü íàâóøíèêè, à â êîãîñü – âèìêíåíî ìіêðîôîí.
Ñèòóàöіÿ 2. Õóäîæíèê ç Óêðàїíè íå çìіã óðàíöі äîäçâîíèòè-
ñÿ äî äèðåêòîðà õóäîæíüîї ãàëåðåї â Êàíàäі, îñêіëüêè òîé óæå ëіã ñïàòè. Ðіçíèöÿ â ÷àñîâèõ ïîÿñàõ.
Ñèòóàöіÿ 3. Äіâ÷èíêà íàìàãàєòüñÿ ïîÿñíèòè ñâîїé îäíîëіòöі її ïðîâèíó, àëå òà äåìîíñòðàòèâíî íå ñïðèéìàє її ñëіâ, áî ââàæàє ïîäðóãó ìåíø äîñâіä÷åíîþ çà ñåáå.
Ñèòóàöіÿ 4. Ôàõіâ÷èíÿ ç êіííîãî ñïîðòó ðîçïîâіäàє äіòÿì ïðî îñîáëèâîñòі âåðõîâîї їçäè, çàáóâøè ïîÿñíèòè çíà÷åííÿ òåðìіíіâ і ïðîôåñіîíàëіçìіâ. І. Зіставте два діалоги. Яким ви уявляєте під час спілкування Сергія, а якою –Наталку? Хто з них, на вашу думку, готовий долати бар’єри спілкування, шукати порозуміння, а хто – більш імпульсивний і не готовий / не готова до компромісів? * *
Ñåðãіé óëåòіâ äî êðàìíèöі é çàâîëàâ äî äіäóñÿ: – Àðíîëüä íå õî÷å
– ßêùî õòîñü íå âèêîíóє òâîїõ çàáàãàíîê, öå ùå íå îçíà÷àє, ùî éîìó íå ìîæíà äîâіðÿòè! – ðîçâіâ ðóêàìè äіäóñü. – І òè ïîâèíåí çíàòè, ùî íå êîæíå áàæàííÿ ìîæíà âèêîíàòè. * * * – Äîáðèäåíü! – ïðèâіòàëàñÿ Íàòàëêà ç äіäóñåì. – ßêà æ ãàðíà ó âàñ êðàìíè÷êà! – Äîáðèäåíü! Ðàäèé, ùî òîáі ïîäîáàєòüñÿ! Ùîñü òîáі çàïðîïîíóâàòè?
– Çíàєòå, ÿ øóêàþ ïîäàðóíîê äëÿ ïîäðóãè. Ùîñü íå äóæå äîðîãå, àëå òàêå, ùî çàïàì’ÿòàєòüñÿ.
– À ÿêà òâîÿ ïîäðóãà? –
Äóæå õîðîøà ëþäèíà. Äîáðà, ñïîêіéíà, çàâæäè äîïîìîæå, êîëè ùî. Çà À. Øåâåðäіíîþ
ІІ. Знайдіть у першому діалозі
Åôåêòèâíіñòü ñïіëêóâàííÿ áàãàòî â ÷îìó çàëåæèòü âіä óìіííÿ ñëóõàòè. Ñëóõàòè – öå íå ïðîñòî ìîâ÷àòè, öå âìіòè çîñåðåäèòè é óòðèìóâàòè óâàãó íà ïðåäìåòі ðîçìîâè.
Ãàðíèé ñëóõà÷ / ãàðíà ñëóõà÷êà:
óâàæíî ñëóõàє, íå âіäâîëіêàєòüñÿ;
ïіäòðèìóє çîðîâèé êîíòàêò íà ðіâíі î÷åé;
äàє ìîâöþ ìîæëèâіñòü âèñëîâèòèñÿ;
íå ïåðåáèâàє ìîâöÿ íåäîðå÷íèìè çàóâàæåííÿìè; ðåàãóє íà ïî÷óòå ôðàçàìè «Öіêàâî», «À ùî áóëî äàëі?», «Ñïðàâäі?», «Ðîçóìіþ», «Ïðèєìíî öå ÷óòè», «À ÷èì óñå çàêіí÷èëîñÿ?» òîùî; ñòàâèòü çàïèòàííÿ ùîäî ïðåäìåòà ðîçìîâè, ïðîñèòü óòî÷íèòè ñêàçàíå;
âèñëîâëþє ñèìïàòіþ, ñïіâ÷óòòÿ, çãîäó, íåçãîäó òîùî.
ІІ. Якій світлині, на вашу думку, відповідає підпис «Слухаю, але не чую!»? Спробуйте дібрати підписи до інших зображень.
ІІІ. Поміркуйте, чи вважаєте ви себе гарним слухачем.
Виконайте завдання одного з варіантів.
Варіант А. Напишіть гумористичну розповідь (7–8 речень) на тему «Краєм вуха слухати» про непорозуміння, яке трапилося між дітьми після невдалого спілкування.
Варіант Б. Напишіть есе (7–8 речень) на основі власного життєвого досвіду про те, чи отримуєте ви задоволення від спілкування з найріднішою людиною.
ПРИГАДАЙМО. Які є типи мовлення? Які особливості опису?
І. Розкажіть, що ви знаєте з уроків літератури про літературний портрет. Чи допомагає опис зовнішності
вдачі, манеру поведінки тощо?
опису зовнішності князя ви помітили? Про що ви довідалися з літературного портрета?
ÊÍßÇÜ ÂÎËÎÄÈÌÈÐ
Ïîïåðåäó âіéñüêà, ùî ïîñóâàëîñÿ íà ñâіòàííі â ïîëі, їõàâ ñèí Ñâÿòîñëàâà, âåëèêèé êíÿçü Ðóñі-Óêðàїíè Âîëîäèìèð.
Öå áóâ íåìîëîäèé óæå ÷îëîâіê іç òåìíèì, çàñìàãëèì âіä ñîíöÿ é âіòðіâ îáëè÷÷ÿì, ç-ïіä ïîçîëî÷åíîãî éîãî øîëîìà âèáèâàâñÿ ïîñèâіëèé ÷óá, ÷îëî ïåðåòèíàëè ãëèáîêі çìîðøêè, äîâãі, ëåäü ó ïðîñіäі âóñà ñïàäàëè íà áàãðÿíå êîðçíî*. Òіëüêè î÷і – ñòîìëåíі, ïðèìðóæåíі, à âñå æ ÿñíі, ÷èñòі, ðóêè, ùî òâåðäî òðèìàëè ïîâіäêè, ïðóæíі íîãè â ñòðåìåíàõ – óñå öå ñâіä÷èëî, ùî êíÿçü ìàє íå òàê áàãàòî ëіò, à ïîñòàðіâñÿ â ïîõîäàõ... Íà éîãî äîëþ âèïàëî òÿæêå áðåì’ÿ (Çà Ñ. Ñêëÿðåíêîì). * Êîðçíî – ñòàðîâèííèé âåðõíіé îäÿã, ñõîæèé íà ïëàù.
Îñîáëèâîñòі îïèñó
Îïèñ çîâíіøíîñòі ëþäèíè – öå ñëîâåñíèé ïîðòðåò, çîáðàæåííÿ ëþäèíè ìîâíèìè çàñîáàìè.
Ó òàêîìó îïèñі ïåðåðàõîâóєìî ñóòòєâі îçíàêè é âëàñòèâîñòі, ùî äàþòü ÷іòêå óÿâëåííÿ ïðî ëþäèíó é âіäðіçíÿþòü її âіä іíøèõ. Çîêðåìà, çâåðòàєìî óâàãó íà âіê, ðèñè îáëè÷÷ÿ, êîëіð î÷åé і âîëîññÿ, ïîñòàâó, îäÿã, ìàíåðó ãîâîðèòè, õîäó, æåñòè òîùî.
Îïèñ çîâíіøíîñòі ëþäèíè ìîæå áóòè äіëîâèì, íàóêîâèì àáî õóäîæíіì.
Çâåðíіòü óâàãó!
Ó õóäîæíüîìó òåêñòі ÷åðåç åëåìåíòè çîâíіøíüîї õàðàêòåðèñòèêè ïèñüìåííèê / ïèñüìåííèöÿ ïîêàçóє âíóòðіøíіé ñâіò ïåðñîíàæà, éîãî õàðàêòåð, æèòòÿ. ×åðåç îïèñ àâòîð / àâòîðêà
âèÿâëÿє ñâîє ñòàâëåííÿ äî ïåðñîíàæà.
КОЛО ДУМОК. Поміркуйте, чим художній опис
зняється від наукового чи ділового.
Перегляньте поданий словник портретної лексики.
усно свою зовнішність (2–4 речення), використовуючи окремі
слова. Ñëîâíèê ïîðòðåòíîї ëåêñèêè
Îáëè÷÷ÿ
Ñèìïàòè÷íå, íіæíå, ïðîäîâãóâàòå, êðóãëîâèäå, õóäîðëÿâå, ïîâíå, áëіäå, çàñìàãëå, ñòîìëåíå, ðàäіñíå, âіäêðèòå, äîáðå
Î÷і Ñèíі, ÷îðíі, êàðі, ñіðі, ÿñíі, ãëèáîêî çàïàëі, âèðàçíі, âåëèêі, ìàëі, ïðîìåíèñòі, âåñåëі, ðîçóìíі, ëàãіäíі, ïðèâіòíі, äîáðі, äîïèòëèâі, ëóêàâі, ñïîêіéíі
Ïîãëÿä Âåñåëèé, ñïîâíåíèé äîáðîòè, ïðèâіòíèé, çëèé, ñóìíèé, ñïîêіéíèé, óâàæíèé, ëóêàâèé, çàäóìëèâèé, ïðîíèêëèâèé, ãëèáîêèé, áàéäóæèé, çàìðіÿíèé
Âîëîññÿ Òåìíå, ðóñÿâå, çîëîòàâå, áіëÿâå, êàøòàíîâå, ïøåíè÷íå, ñèâå, êîðîòêå, äîâãå, ïðÿìå, õâèëÿñòå, ïèøíå, ãóñòå
Áðîâè Òîíêі, øèðîêі, ëåäü ïîìіòíі, êîøëàòі, êîñòðóáàòі, íàñóïëåíі, ãóñòі, ÷îðíі, ñâіòëі, òåìíі, ÿê øíóðî÷êè
Íіñ Òîíêèé, òîâñòèé, íåâåëèêèé, êèðïàòèé, øèðîêèé, ïðÿìèé, ðіâíèé, ç ãîðáèíêîþ, ìàëåíüêèé
Ðîò Ìàëåíüêèé, íåâåëèêèé, øèðîêèé, êðàñèâèé
Ãóáè Ïîâíі, òîíêі, âóçüêі, êðàñèâî îêðåñëåíі, ìàëåíüêі
Ðóêè Òåíäіòíі, êðàñèâі, íàòðóäæåíі, óìіëі, íіæíі, öóïêі
Ïîñòàâà Âèñîêèé, íèçüêèé, àòëåòè÷íîї áóäîâè, øèðîêîïëå÷èé, ñòðóíêèé, êðåìåçíèé, ñåðåäíüîãî çðîñòó, òåíäіòíèé, îãðÿäíèé, õóäîðëÿâèé, íåïîâîðîòêèé
І.Прочитайте текст. Розкрийте ставлення автора до свого героя. ÄІÊ ÑÅÍÄ
Êîìàíäà øõóíè «Ïіëіãðèì» ñêëàäàëàñÿ ç ï’ÿòè ìàòðîñіâ і íîâà÷êà. Öåé íîâà÷îê, õëîïåöü ï’ÿòíàäöÿòè ðîêіâ, áóâ ñèíîì íåâіäîìèõ áàòüêà é ìàòåðі. Âіí âèõîâóâàâñÿ â äèòÿ÷îìó áóäèíêó. Çâàëè éîãî Äіê Ñåíä.
Äіê áóâ ñåðåäíіé íà çðіñò, ìіöíî çáóäîâàíèé, ÷îðíÿâèé, іç ñèíіìè ðіøó÷èìè î÷èìà. Ðîáîòà ìîðÿêà ïіäãîòóâàëà éîãî äî æèòòєâîї áîðîòüáè. Éîãî ðîçóìíå îáëè÷÷ÿ äèõàëî åíåðãієþ. Öå áóëî îáëè÷÷ÿ íå òіëüêè õîðîáðîї, à é çàâçÿòîї ëþäèíè.
Ó ï’ÿòíàäöÿòü ðîêіâ õëîïåöü óæå ìіã ïðèéìàòè ðіøåííÿ òà äîâîäèòè äî êіíöÿ ñâîї çàäóìè. Éîãî âèãëÿä, æâàâèé і ñåðéîçíèé
âîäíî÷àñ, ïðèâåðòàâ äî ñåáå óâàãó. Íà âіäìіíó âіä ñâîїõ ðîâåñíèêіâ Äіê áóâ ñêóïèé íà ñëîâà òà æåñòè.
Äіêà çìàëêó âàáèëî ìîðå, і ó âіñіì ðîêіâ âіí ïіøîâ þíãîþ* íà êîðàáåëü, ÿêèé õîäèâ ó ïіâäåííèõ ìîðÿõ. Õëîïåöü ñòàâ íàâ÷àòèñÿ ìîðÿöüêîãî ðåìåñëà. Îôіöåðè çàöіêàâèëèñÿ äîïèòëèâèì, çäіáíèì äî íàóêè äèòÿì і çàëþáêè äіëèëèñÿ ç íèì ñâîїìè çíàííÿìè òà äîñâіäîì, à çãîäîì âіääàëè äî øêîëè... І îò íàðåøòі íîâà÷êîì-ìàòðîñîì âіí ñòóïèâ íà áîðò «Ïіëіãðèìà». Ñåðöå þíîãî ñèðîòè ïîâíèëîñÿ âäÿ÷íіñòþ, і âіí, íå âàãàþ÷èñü, ïіøîâ áè ó âîãîíü і âîäó çà òèõ, ùî äàëè éîìó îñâіòó òà íàñòàâèëè éîãî íà äîáðî (Æóëü Âåðí, ïåðåêëàä Ï. Ñîêîëîâñüêîãî).
* Þíãà – ïіäëіòîê íà ñóäíі, ùî íàâ÷àєòüñÿ ìîðñüêîї ñïðàâè, ãîòóєòüñÿ ñòàòè ìàòðîñîì.
1.
2.
3.
4.
як зовнішність Діка допомагає читачеві пізнати його вдачу, темперамент, характер.
5. Складіть і запишіть простий план тексту.
6. Перекажіть докладно прочитане (усно) за складеним планом і виписаними словами.
Çâåðíіòü óâàãó!
Ó äîêëàäíîìó ïåðåêàçі, íà âіäìіíó âіä âèáіðêîâîãî, ïî÷óòå àáî ïðî÷èòàíå ïåðåäàєìî ïîâíî, íàáëèæåíî äî òåêñòó.
âèðàçíèì òà åìîöіéíî íàñíàæåíèì. Õóäîæíіé îïèñ çîâíіøíîñòі ëþäèíè
ïî-ñâîєìó, òàê, ÿê áà÷èòü ñàìå âіí.
âèêîðèñòîâóþòü
і çàñîáè (åïіòåòè, ìåòàôîðè, ïîðіâíÿííÿ, ïåñòëèâі ñëîâà òîùî). Öå ðîáèòü ïîðòðåò
Як працювати над твором-описом зовнішності людини
1. Добираючи матеріал, потрібно звертати уваг у на вік, вираз обличчя, колір очей і волосся, форму носа, брів, на зріст, поставу й ходу, основні еле-
2.
впадають у вічі, увиразнюють душевний стан. Деколи
Îðієíòîâíèé ñêëàäíèé ïëàí òâîðó-îïèñó çîâíіøíîñòі ëþäèíè
І. Çà÷èí (õòî öÿ ëþäèíà).
ІІ. Îñíîâíà ÷àñòèíà.
1. Ùî íàéïåðøå âïàäàє â î÷і â її çîâíіøíîñòі.
2. Çðіñò, ïîñòàâà, õîäà, ìіìіêà, æåñòè.
3. Ðèñè îáëè÷÷ÿ, âèðàç îáëè÷÷ÿ, ïîãëÿä, î÷і, âîëîññÿ, çà÷іñêà, ãóáè, íіñ, ðîò òîùî.
4. Îäÿã.
ІІІ. Êіíöіâêà (çàãàëüíå âðàæåííÿ).
І. Розгляньте картину Антона
ЛЕКСИЧНИЙ МАТЕРІАЛ. Ìóæíÿ âäà÷à, áîðåöü çà íàðîäíó âîëþ, ðîçäóìè ïðî äîëþ áàòüêіâùèíè, âîëüîâå îáëè÷÷ÿ, ñèëüíі ðóêè, êîçàöüêà øàáëÿ, øòàíè-øàðîâàðè, øèðîêèé ïîÿñ, ïðîñòîðå é çðó÷íå âáðàííÿ, íàñè÷åíі ôàðáè.
ÒÅÌÀ 10. ÓÑÍÈÉ ÒÂІÐ ÐÎÇÏÎÂ
ÑÏÎÑÒÅÐÅÆÅÍÜ
568
І. Прочитайте текст. Визначте його тип і стиль мовлення. Назвіть етапи виготовлення писанки. Чи складною, на
робота? ßÊ ÂÈÃÎÒÎÂÈÒÈ ÏÈÑÀÍÊÓ
Âàæêî óÿâèòè Âåëèêäåíü áåç ïèñàíêè.
Ùîá çðîáèòè ïèñàíêó, âàì çíàäîáèòüñÿ ïèñà÷îê (éîãî ìîæ-
íà ïðèäáàòè â ìàãàçèíі àáî çðîá èòè ñàìîñò і éíî ) , ïðîñòèé
îëіâåöü, âіñê àáî ïàðàôіí, çàïàëåíà ñâі÷êà*, áàðâíèêè, ñåðâåòêè ÷è ïàïåðîâі ðóøíè÷êè.
Ñïî÷àòêó ïîâåðõíþ ÿéöÿ î÷èùàþòü çà äîïîìîãîþ îöòó. Ðîçіãðіâøè* â ÷åðåï’ÿíіé ìèñî÷öі âіñê, íàáèðàþòü éîãî â ïèñà÷îê і íàíîñÿòü îðíàìåíò. Çàâåðøèâøè ðîáîòó íàä âіçåðóíêîì, çàíóðþþòü ÿéöå ó ôàðáó. Ïîòіì âèéìàþòü, âèñóøóþòü і íàãðіâàþòü, ùîá âіñê ðîçòàíóâ. Ìіñöÿ, äå íàíåñåíî âіñê, çàëèøàòüñÿ íåïîôàðáîâàíèìè. Ìàëþíîê îäíèì êîëüîðîì ãîòîâèé.
Ùîá ïèñàíêà áóëà ðіçíîêîëüîðîâîþ, ÿéöå ïî÷åðãîâî çàíóðþþòü ó ôàðáè ðіçíîãî êîëüîðó. Àëå ïåðåä öèì ïîïåðåäíіé ìàëþíîê ïîâíіñòþ çàìàçóþòü âîñêîì.
ßéöå äîâãî çáåðіãàòèìåòüñÿ, ÿêùî âèäóòè ç íüîãî ðіäèíó, ïðîáèâøè ãîëêîþ çâåðõó é çíèçó äâà íåâåëèêі îòâîðè.
ßê áà÷èìî, âèãîòîâèòè ïèñàíêó íå òàê óæå é ñêëàäíî.
* Ïðîöåñè ç âèêîðèñòàííÿì çàïàëåíîї ñâі÷êè ïîòðіáíî âèêîíóâàòè ïіä íàãëÿäîì äîðîñëèõ.
Îðієíòîâíà ñõåìà òâîðó ïðî âèêîíàííÿ ïåâíèõ äіé
1. Çà÷èí (ïіäãîòîâêà äî âèêîíàííÿ äіé).
2. Îñíîâíà ÷àñòèíà (ïîñëіäîâíіñòü äіé).
3. Êіíöіâêà (âðàæåííÿ âіä ðîáîòè, ðåçóëüòàò).
ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Яка робота приносить задоволення вам чи вашим рідним, друзям чи знайомим? Чи спостерігали ви за тим, як вони виконували цю роботу?
Складіть усно гумористичну розповідь, кінцівкою якої є наведені рядки.
ß ç ðàäіñòþ ïî÷àâ ïðèãîùàòè äðóãà ñóïîì. Àíäðіé ñïðîáóâàâ ëîæêó òà ÿê ïіäñêî÷èòü! Ç î÷åé éîãî ïîëèëèñÿ ñëüîçè. Òàê, íå ïîøêîäóâàâ ÿ ïåðöþ!
СИТУА ЦІЯ.
яку страву ви вмієте готувати самі або з допомогою дорослих. Опишіть коротко (4–5 речень) процес приготування вашої улюбленої страви, використавши кілька дієприслівникових зворотів.
ïіäñìàæèâøè íà îëії
íàðіçàâøè êóáèêàìè
ðîçіãðіâøè äóõîâêó
ðîçêëàâøè íà òàðіëöі
ðåãóëÿðíî ïîìіøóþ÷è
ñòåæà÷è çà òåìïåðàòóðîþ
çìіøàâøè іíãðåäієíòè çðîáèâøè íà÷èíêó
ïîñèïàâøè ñèðîì
çàãîðíóâøè â ëàâàø
çàìіñèâøè òіñòî
âіäâàðèâøè îâî÷і
«ßê çðîáèòè ãåðáàðіé», «Ó êëàñі ðîáîòîòåõíіêè», «Ìàéñòåðíіñòü ïåòðèêіâñüêîãî ðîçïèñó», «ßê ñòâîðèòè ñëàéäîâó ïðåçåíòàöіþ», «ßê ðîçìіñòèòè âіäåîðîëèê ó ñîöіàëüíіé ìåðåæі», «ßê âèãîòîâèòè ãîäіâíè÷êó äëÿ ïòàõіâ», «ßê çðîáèòè âèòèíàíêó», «ßê âèãîòîâèòè ìàñêó äëÿ êàðíàâàëó».
формулою успіху? Яку формулу успіху запропонували б ви?
Ðîáè òå, ùî ëþáèø! Ëþáè òå, ùî ðîáèø!
ху, позитивного результату в якійсь справі?
Як працювати
1. У зачині назвіть улюблену справу.
2. В основній частині, розповідаючи безпосередньо
свою улюблену с праву, дотримуйтеся чіткої послідовності виконання дій. Використовуйте при цьому спеціальні слова (спочатк у, насамперед, передусім, потім, згодом, відтак, пізніше, насамкінець, наприкінці, на завершення та ін.). я
3. Уживайте слова, що аналізують виконувані процеси (працювати швидко, зосереджено, уважно, ретельно, добросовісно, на совість, вправно, у мі -
л о, завз я то).
4. Використовуйте х удожні засоби (епітети, метафори, порівняння тощо).
5. У кінцівці передайте свої поч у ття, настрій від результатів праці (захоп лення, подив, здивування, радість, приємна втома тощо)
6. Пам’ятайте, що основною метою х
людини під час роботи та ставлення до праці.
Напишіть есе (8–10 речень) у художньому стилі про виконання улюбленої справи. Розкрийте послідовність виконання певних дій. Використайте в тексті одиничні дієприслівники й дієприслівникові звороти.
Îðієíòîâíі òåìè: «Äóøó ÿ ó âèøèâêó âêëàäàþ», «ßê ÿ ñòâîðþþ ïðèêðàñè ç áіñåðó», «Ó ãóðòêó îðèãàìі», «Çáèðàííÿ ìîäåëåé ÷îâíіâ», «ßê íàø êëàñ ãîòóє êîíòåíò äëÿ çàïîâíåííÿ áëîãó», «ßê ÿ äîãëÿäàþ çà êâіòàìè», «ßê ÿ òðåíóþñÿ íà ñòàäіîíі» òîùî.
орфографії та пунктуації, спілкуючись у соціальних мережах?
Ïðàâèëà âіðòóàëüíîãî ñïіëêóâàííÿ
ñòâîðåííÿ
äîìëåíü ó ñîöìåðåæàõ
Íàñàìïåðåä àáè âàñ ðîçóìіëè ïðàâèëüíî. Öі ïðàâèëà áóäóòü âіäðіçíÿòèñÿ çàëåæíî âіä îáñòàâèí. ßêùî ïіä ÷àñ ñïіëêóâàííÿ ç äðóçÿìè òà ðіäíèìè âè é ñàìі êðàùå çíàєòå, ùî ìîæíà ñîáі äîçâîëèòè, òî äëÿ äіëîâîãî ñïіëêóâàííÿ (íàïðèêëàä, ç ó÷èòåëåì / ó÷èòåëüêîþ ÷è ç ìåíåäæåðîì / ìåíåäæåðêîþ іíòåðíåò-ìàãàçèíó) іñíóє áіëüøå îáìåæåíü.
Çàãàëüíі ïðàâèëà íàïèñàííÿ ïîâіäîìëåíü ó ñîöìåðåæàõ
Äîòðèìóâàòèñÿ ìîâíîãî åòèêåòó, âæèâàòè ôîðìóëè ââі÷ëèâîñòі, àëå íå çëîâæèâàòè íèìè, îñîáëèâî â äіëîâîìó ñïіëêóâàííі.
Ïèñàòè êîðîòêî é çà òåìîþ.
Äîòðèìóâàòèñÿ ïðàâèë ïðàâîïèñó, ïðàâèëüíî âæèâàòè ñëîâà.
Ïåðå÷èòóâàòè ñâîє ïîâіäîìëåííÿ
ïåðåä íàäñèëàííÿì òà âèïðàâëÿòè ïîìèëêè é õèáîäðóêè. Áóâàє, ùî òàêі õèáîäðóêè ñòâîðþþòü òðóäíîùі äëÿ ñïіâðîçìîâíèêà / ñïіâðîçìîâíèöі àáî æ óçàãàëі ñïîòâîðþþòü âàøó іíôîðìàöіþ. Âàæëèâî ïåðåâіðÿòè íå òіëüêè ìîâíі ïîìèëêè, àëå é çìіñò ïîâіäîìëåííÿ. Îñêіëüêè íàïèñàíå (íàäðóêîâàíå) ïîâіäîìëåííÿ íå ïåðåäàє âñіõ âіäòіíêіâ ãîëîñó, òî íàâіòü çâè÷àéíà ôðàçà ìîæå âèãëÿäàòè çàíàäòî ðіçêîþ. Ïðèâåðòàéòå óâàãó çà äîïîìîãîþ çàêëèêіâ: «ïåðåõîäüòå çà ïîñèëàííÿì», «ïèøіòü ó êîìåíòàðÿõ», «ñòàâòå âïîäîáàéêó». Óíèêàòè äóáëþâàííÿ çíàêіâ ïóíêòóàöії. Çëîâæèâàííÿ çíàêàìè îêëèêó é ïèòàííÿ
Íàïèñàííÿ òåêñòó ëèøå âåëèêèìè áóêâàìè ìîæå áóòè ñïðèéíÿòî
ÿê ïіäâèùåííÿ ãîëîñó.
Äëÿ äіëîâèõ ÷àòіâ (íàïðèêëàä ñïіëüíèé ÷àò ó÷íіâ / ó÷åíèöü
êëàñó òà â÷èòåëÿ / â÷èòåëüêè ìàòåìàòèêè) ðåêîìåíäîâàíî ïðîãîâîðþâàòè çàçäàëåãіäü çàãàëüíі ïðàâèëà êîðèñòóâàííÿ íèìè. Íàïðèêëàä, âèçíà÷èòè òåìàòèêó ïîâіäîìëåíü, ùîá íå «çàñìі÷óâàòè» ÷àò çàéâîþ іíôîðìàöієþ.
Ç îáåðåæíіñòþ ñòàâèòèñÿ äî ñìàéëіâ, åìîäæі (íå çëîâæèâàòè íèìè, ïðàâèëüíî їõ îáèðàòè òîùî). Ó äіëîâîìó ñïіëêóâàííі òàêі
âіçóàëüíі ñèìâîëè íåäîðå÷íі.
ó ìåðåæі, âàæêî àáî íàâіòü íåìîæëèâî âèäàëèòè ç íåї íàçàâæäè. Ùîá çàõèñòèòè ñåáå, ïóáëіêóéòå ëèøå âìіñò, ÿêèé є öіëêîâèòî áåçïå÷íèì äëÿ âàñ. Íå ïåðåõîäüòå çà ïîñèëàííÿìè, îòðèìàíèìè âіä íåâіäîìèõ îñіá.
Ïîâіäîìëÿéòå äîðîñëèì ïðî äîïèñè, îòðèìàíі â іíòåðíåòі, ÿêі âàñ íåïîêîÿòü (ïîãðîçè, íåïðèñòîéíі ÷è ãðóáі êîìåíòàðі, íåáåçïå÷íі ïðîïîçèöії, ïðîòèïðàâíèé çìіñò òîùî).
Òàêîæ ïîòðіáíî äáàòè ïðî
СИТУА ЦІЯ.
СИТУА ЦІЯ.
ÒÅÌÀ 13. ÑÏÐÈÉÌÀÍÍß ÏÈÑÜÌÎÂÎÃÎ
ÒÅÊÑÒÓ
І.Прочитайте тексти й виконайте завдання, подані після них.
Òåêñò À
ÑÊІËÜÊÈ ÏËÀÍÅÒ Ó ÑÎÍß×ÍІÉ ÑÈÑÒÅÌІ
ÒÀ ÕÒÎ ЇÌ ÄÀÐÓЄ ІÌÅÍÀ?
Ïîõîäæåííÿ íàçâ ïëàíåò òà ñóçіð’їâ – öіêàâà ñòîðіíêà â
іñòîðії àñòðîíîìії. Õòî æ âîíè, öі òàєìíè÷і ëþäè, ÿêі äàðóþòü
ïëàíåòàì іìåíà? ßêùî äóìêè ïðî Êîñìîñ áåíòåæàòü òåáå, ïðèєäíóéñÿ – çîðåïàä ÿñêðàâèõ ôàêòіâ íà òåáå.
ßê ïëàíåòè îòðèìàëè ñâîї
íàçâè?
Ñó÷àñíі íàçâè ïëàíåò ïðèéøëè äî íàñ іç äàâíüîãðåöüêîї
òà äàâíüî ð èìñüêî ї ì і ô îëîãії: Ìåðêóðіé, Âåíåðà, Þïіòåð, Ìàðñ òà Ñàòóðí çäàâíà âіäîìі ëþäñòâó. Òðàäèöіþ íàçèâàòè
íåáåñíі ñâіòèëà íà ÷åñòü áîãіâ
ñâîєї ðåëіãії çàïî÷àòêóâàëè ùå ïåðøі íàðîäè Єãèïòó é Ìåñîïîòàìії. Ïåðøó âіä Ñîíöÿ ïëàíåòó ðèìëÿíè íàðåêëè Ìåðêóðієì. Äàâíі àñòðîíîìè íå ìîãëè çíåõòóâàòè òèì, ùî Ìåðêóðіé ðóõàєòüñÿ íåáîì øâèäøå âіä óñіõ іíøèõ ïëàíåò, ÿê і éîãî áîã-ïîêðîâèòåëü. Âåíåðà îòðèìàëà ñâîþ íàçâó íà ÷åñòü ðèìñüêîї áîãèíі êîõàííÿ òà êðàñè. Ïіñëÿ Ñîíöÿ òà Ìіñÿöÿ Âåíåðà – íàéÿñêðàâіøå íåáåñíå òіëî íà íåáîñõèë
À îò Çåìëþ äî XVI ñò. íå ââàæàëè ïëàíåòîþ. Ñòàðîäàâíі àñòðîíîìè âіðèëè, ùî Çåìëÿ – öåíòð Âñåñâіòó é ñàìå íàâêîëî íåї îáåðòàþòüñÿ çîðі òà ïëàíåòè. Òîæ îñêіëüêè íàøà ïëàíåòà íå ââàæàëàñÿ ÷àñòèíîþ íåáåñ, її íàçâàëè «Çåìëÿ», ùî îçíà÷àє «ç ґðóíòó».
Ìàðñ çàâæäè ëÿêàâ ëþäåé êðèâàâî-÷åðâîíèì êîëüîðîì ïîâåðõíі. Òîìó ðèìëÿíè íàçâàëè ïëàíåòó íà ÷åñòü áîãà âіéíè Ìàðñà. Íàéáіëüøà ïëàíåòà Ñîíÿ÷íîї ñèñòåìè, ãіãàíòñüêèé Þïіòåð, îòðèìàâ íàçâó âіä іìåíі íàéãîëîâíіøîãî áîãà ðèìñüêîãî ïàíòåîíó, âîëîäàðÿ íåáà і ñâіòëà. À Ñàòóðí íàðåêëè íà ÷åñòü áîãà ÷àñó і ÷åðåç òå, ùî öå íàéïîâіëüíіøà ïëàíåòà Ñîíÿ÷íîї ñèñòåìè.
Іíøі ïëàíåòè âіäêðèëè çíà÷íî ïіçíіøå, îäíàê âîíè òðàäèöіéíî
îòðèìàëè іìåíà áîãіâ.
Íàçâó «Óðàí» çàïðîïîíóâàâ àñòðîíîì Éîãàíí Áîäå, ÿêèé âèñòóïàâ çà ïðîäîâæåííÿ òðàäèöії âèêîðèñòîâóâàòè ìіôîëîãі÷íі
іìåíà, – ñàìå òàê êîëèñü ãðåêè íàçèâàëè áîãà íåáà.
Íåïòóí âèÿâèëè â 1846 ðîöі çà äîïîìîãîþ ìàòåìàòè÷íèõ ðîçðàõóíêіâ ôðàíöóçüêîãî àñòðîíîìà Óðáåíà Ëåâåð’є, ÿêèé ïîáàæàâ äàòè ïëàíåòі ñâîє іì’ÿ. Óòіì, ïðîïîçèöіþ àñòðîíîìà íå ïіäòðèìàëè é íàçâàëè ïëàíåòó íà ÷åñòü äàâíüîãðåöüêîãî áîãà ìîðіâ.
Õòî ïðèäóìóє іìåíà ïëàíåòàì ñüîãîäíі? Ç 1919 ðîêó çà íàçâè âñіõ íåáåñíèõ òіë âіäïîâіäàє Ìіæíàðîäíèé àñòðîíîìі÷íèé ñîþç. Àñòðîíîì, ÿêèé âіäêðèâ íîâèé îá’єêò, çâåðòàєòüñÿ òóäè іç çàÿâîþ, à Ñîþç âèðіøóє: ïðèéíÿòè âàðіàíò ïåðøîâіäêðèâà÷à àáî çàïðîïîíóâàòè ñâîþ íàçâó.
Íåâæå іñíóþòü іíøі ïëàíåòè?
Îñòàííі àñòðîíîìі÷íі äîñëіäæåííÿ ñòàëè ñïðàâæíüîþ ñåíñàöієþ...
Ó 2017-ìó â÷åíі ïðèïóñòèëè іñíóâàííÿ íà êðàþ Ñîíÿ÷íîї ñèñòåìè íåâіäîìîї ïëàíåòè, òîìó ùî, ÿê ç’ÿñóâàëîñÿ çà їõíіìè ðîçðàõóíêàìè, ùîñü òàì âïëèâàє íà òðàєêòîðіþ ðóõó îá’єêòіâ. Íåçíàéîìêó âæå íàâіòü óñòèãëè íàðåêòè Ïëàíåòîþ 10. Ñòîï-ñòîï-ñòîï! À ÿê æå äåâ’ÿòà ïëàíåòà? Íåâæå â÷åíі çíåõòóâàëè íóìåðàöієþ òà ïðîïóñòèëè öèôðó äåâ’ÿòü? À îò і íі! Ïðî éìîâіðíіñòü äåâ’ÿòîї ïëàíåòè ïîâіäîìëÿëè ó 2016 ðîöі. Òîäі äîñëіäíèêè ðîçðàõóâàëè, ùî çà îðáіòîþ Ïëóòîíà, éìîâіðíî, є ùå îäíà ïëàíåòà. Ïëàíåòà 9 íàñòіëüêè âіääàëåíà âіä Ñîíöÿ, ùî ïîâíèé îáåðò íàâêîëî íüîãî âîíà ðîáèòü çà 10–20 òèñÿ÷ ðîêіâ. Äðóçі, íàø Âñåñâіò áåçìåæíèé! Íіõòî íå çíàє, ùî òàì, äàëåêî-äàëåêî çà ìåæàìè íàøîї òà ñóñіäíіõ ãàëàêòèê. Ñïîäіâàєìîñü, êîëèñü ëþäñòâî âіäêðèє öþ òàєìíèöþ, âèÿâèòü íîâі ïëàíåòè é öèâіëіçàöії (Çà ìàòåðіàëàìè https://pustunchik.ua).
Òåêñò Á
ÞϲÒÅÐ, à, ÷.
Ïîòóæíèé åëåêòðè÷íèé äóãîâèé îñâіòëþâàëüíèé ïðèëàä, ïðîæåêòîð, ïðèçíà÷. äëÿ êіíîçíіìàííÿ ïðè øòó÷íîìó àáî êîìáіíîâàíîìó îñâіòëåííі òà äëÿ іíøèõ ïîòðåá. Îïåðàòîðè êëîïîòàëèñÿ áіëÿ þïіòåðіâ, äіëîâèòî ñòðåêîòàëè êіíîêàìåðè (Ìèñò., 5, 1963, 26); Ãðèìіëè, ìàéæå íå ñòèõàþ÷è, âïåðåìіø ç îðêåñòðîì îïëåñêè, ñÿÿëè íå ãàñíó÷è þïіòåðè (Êîç., Ëèñòè.., 1967, 171).
(Іç òëóìà÷íîãî ñëîâíèêà)
ІІ. Завдання до текстів.
1. У тексті А НЕМАЄ відповіді на запитання
À ×îìó Ìàðñ íàçâàëè íà ÷åñòü áîãà âіéíè?
Á Íà ÷åñòü ÿêîãî áîãà íàçâóòü Ïëàíåòó 10?
 Õòî ðîçïî÷àâ íàçèâàòè ïëàíåòè íà ÷åñòü áîãіâ?
à ßê ñàìå ïëàíåòè îäåðæóþòü ñâîї íàçâè?
2. Якщо текст А розміщувати на освітньому вебсайті, то це найдоцільніше зробити в розділі
À «Íàóêà ïðî êîñìîñ» Â «Äîçâіëëÿ òà ðîçâàãè» Á «Õóäîæíÿ ëіòåðàòóðà» Ã «Íàóêîâà ôàíòàñòèêà»
3 Стиль мовлення текстів –
À íàóêîâèé Â õóäîæíіé Á ðîçìîâíèé Ã îôіöіéíî-äіëîâèé
4. Заголовок до тексту А відображає
À îñíîâíó äóìêó òåêñòó  àâòîðñüêèé âèñíîâîê Á ïîðàäó ÷èòà÷àì / ÷èòà÷êàì à òåìó òåêñòó
5. Знайдіть у тексті А відповідь на запитання: «Чому Землю не назвали на честь богів?».
6. Суперечить прочитаному твердження À Іñíóâàííÿ Ïëàíåòè 9 óæå íå ïðèïóùåííÿ, à äîâåäåíèé ôàêò. Á І çâè÷àéíі ïðåäìåòè ìîæóòü ìàòè íàçâè, ïîâ’ÿçàíі ç іìåíàìè áîãіâ.
7. Визначте й запишіть
Ìåðêóðіé, Âåíåðà, Þïіòåð, Ìàðñ, Ñàòóðí, Çåìëÿ
Óðàí, Íåïòóí
Ïëàíåòà 9, Ïëàíåòà 10
відповідь (1–2 речення), скориставшись текстом А
12. Ганна, Костя та Сашко уявили, що відкрили нову планету. Щодо назви цієї планети діти висловили такі твердження:
Êîñòÿ: ßêùî ÿ âіäêðèâ ïëàíåòó, òî її ïîâèííі íàçâàòè ìîїì іìåíåì.
Ãàííà: À ÿ ïðîâåäó îïèòóâàííÿ â ñîöìåðåæàõ. ßêó ïðîïîçèöіþ ïіäòðèìàє áіëüøіñòü, òàêó íàçâó é ìàòèìå ïëàíåòà.
Ñàøêî: Çâè÷àéíî, ìè ç âàìè çìîæåìî çàïðîïîíóâàòè íàçâó
ïëàíåòè, àëå ðіøåííÿ ïðèéìàòèìåìî íå ìè.
Чиє твердження НЕ суперечить прочитаному? Поясніть свою відповідь, покликаючись на текст А.
ÒÅÌÀ 14. ÏÎÐÒÐÅÒÍÈÉ ÍÀÐÈÑ Ó ÏÓÁËІÖÈÑÒÈ×ÍÎÌÓ
ПРИГАДАЙМО. Які особливості публіцистичного стилю мовлення?
Назвіть людей, про яких варто, на вашу думку, написати в журналі чи розповісти в телевізійній
українського художника.
ÌÀÉÑÒÅÐ ÑÓ×ÀÑÍÎÑÒІ
Êàðòèíè íàðîäíîãî õóäîæíèêà Óêðàїíè Іâàíà Ìàð÷óêà ñàìîáóòíі é ñìіëèâі, ñèìâîëі÷íі é ôіëîñîôñüêі, ñïîâíåíі ïðàäàâíіìè îáðàçàìè. Ëþáîâ äî ïåéçàæó, ùî ñòàâ
îäíèì іç ãîëîâíèõ æàíðіâ òâîð÷îñòі ìàéñòðà, – âіä âðîäæåíîãî âіä÷óòòÿ çåìëі, її êðàñè òà ñèëè. Ó 2006-ìó Ìіæíàðîäíà àêàäåìіÿ ñó÷àñíîãî ìèñòåöòâà â Ðèìі
Єâðîïè, Àìåðèêè, Àâñòðàëії.
Íà éîãî âèñòàâêè, ìîâ ïàëîìíèêè äî ñâÿòèíі, éäóòü ñîòíі, òèñÿ÷і ëþäåé.
Іâàí Ìàð÷óê. Ñîíöå
Іâàí Ìàð÷óê æèâå â Êèєâі, ìàє ñâîþ ìàéñòåðíþ, äå ïðîâîäèòü áіëüøó ÷àñòèíó äíÿ. Êîëè çóñòðі÷àєøñÿ ç Іâàíîì Ñòåïàíîâè÷åì, îäðàçó ïîìі÷àєø éîãî ÷èñòèé, ïðèâіòíèé і ïðîíèêëèâèé ïîãëÿä. Ó òåìíî-êàðèõ î÷àõ – і ñìóòîê çà ïåðåæèòèì, і ñïîäіâàííÿ íà êðàùå. Òðîõè ïіäíÿòå ïіäáîðіääÿ ïіäêðåñëþє íàïîëåãëèâèé õàðàêòåð, à âåëèêі áіëі, ÿê ñíіã, âóñà ïðèêðàøàþòü âîëüîâå îáëè÷÷ÿ. Ïðî ñåáå õóäîæíèê ãîâîðèòü: – Äëÿ ìåíå ìèñòåöòâî – öå æèòòÿ é îäêðîâåííÿ. Іíøîї àëüòåðíàòèâè íåìà. І âîäíî÷àñ ìèñòåöòâî – öå êàòîðãà. ß ïðàöþþ 365 äíіâ íà ðіê і áåç öüîãî íå ìîæó. Öå ïðèñóä äîëі, êàðìà, âèðîê, ïðèðå÷åíіñòü. І íіêóäè íå äіíåøñÿ. ß ìðіþ ïîãðіòèñÿ íà ïëÿæі, ïîëåæàòè â òðàâі, ñëóõàþ÷è, ÿê âîíà ðîñòå, ÿ õî÷ó äèâèòèñÿ, ÿê ïëèâóòü ó íåáі õìàðè, õî÷ó òіøèòèñÿ, âåñåëèòèñÿ, ñïіëêóâàòèñÿ, íå âіäìîâèâñÿ á ïіòè äî øêîëè, ùîá êîãîñü òàì ÷îãîñü íàâ÷èòè (Ç ãàçåòè).
ІІІ. Знайдіть у тексті й зачитайте опис зовнішності
щоб краще зрозуміти особистість митця, його внутрішній світ, специфіку його праці.
Îñîáëèâîñòі íàðèñó
Íàðèñ – ïðîçîâèé òâіð, ó ÿêîìó éäåòüñÿ ïðî ñïðàâæíі ôàêòè, ïîäії, ëþäåé. Ó íàðèñі çîáðàæóþòü êîíêðåòíі ñèòóàöії, åïіçîäè, â÷èíêè, ùî ïîêàçóþòü ëþäåé ó äії.  îñíîâó ïîðòðåòíîãî íàðèñó ïîêëàäåíî äîñëіäæåííÿ ëþäñüêîї îñîáèñòîñòі. Àâòîð òàêîãî íàðèñó ñïðÿìîâóє óâàãó íà ðîçêðèòòÿ õàðàêòåðó ëþäèíè íà îñíîâі ðîçïîâіäі ïðî її äîëþ, îáñòàâèíè æèòòÿ. Îáîâ’ÿçêîâèì є îïèñ çîâíіøíîñòі (ñëîâåñíèé ïîðòðåò àáî åëåìåíòè ïîðòðåòà) ãåðîÿ / ãåðîїíі íàðèñó.
НАПРИКЛАД,
Н АПРИКЛАД, ÿêùî àâòîð ñòâîðþє ïîðòðåòíèé íàðèñ ïðî ìàòіð, òî ïîòðіáíî îïèñàòè íå ëèøå çîâíіøíіñòü, à é ðîçêðèòè âíóòðіøíіé ñâіò ìàòåðі. Íåîáõіäíî ïîÿñíèòè, ÷îìó ñàìå âîíà – íàéêðàùà, âèäіëèòè íàéáіëüø çíà÷óùó ðèñó її õàðàêòåðó, åìîöіéíî ðîçïîâіñòè ïðî íåї. Ó òåêñòі ïîðòðåòíîãî íàðèñó ìîæåìî ïîєäíóâàòè âñі òèïè ìîâëåííÿ.
Çâåðíіòü óâàãó!
Ïèñàòè íàðèñ ìîæíà òіëüêè íà îñíîâі äîáðå âèâ÷åíîãî ìàòåðіàëó. Àâòîð íå ìîæå äîìèñëþâàòè ïîäії, âіí ïðàöþє âèêëþ÷íî ç äîêóìåíòàëüíèìè ìàòåðіàëàìè.
582
Оберіть героя / героїню майбутнього нарису (мама, тато, вчителька, тренер, письменник, артист, громадський діяч чи інша особа, яку ви поважаєте). Напишіть портретний нарис у публіцистичному стилі. Скористайтеся поданою нижче пам’яткою.
1. Оберіть героя / героїню майбу тнього нарису. Якомога більше дізнайтеся про долю цієї людини, її життєві цінності, риси вдачі тощо.
2. Визначте 3–4 деталі, найбільш важливі, на ваш погляд, для характеристики героя / героїні. Наприклад, якщо це портретний нарис подруги, то не завадить розповісти, як вона ставиться до вас, що вона любить, а що ні.
3. Визначте епізод (вчинок, випадок), який яскраво виявив риси характеру, цінності героя / героїні. Розповідь про цей епізод можна покласти в основу нарису.
4. Складіть опис зовнішності героя / героїні.
5. Дайте оцінк у героєві / героїні нарису,
6. Обмірк уйте основну думк у нарису,
ÒÅÌÀ 15. ÑÒÂÎÐÅÍÍß ÒÀ ÐÎÇІÃÐÓÂÀÍÍß
ÄІÀËÎÃІÂ
ПРИГАДАЙМО. Чим діалогічне мовлення відрізняється від монологічного?
І. Поміркуйте, що є запорукою успішної комунікації
ІІ. Прочитайте й виправте допущені помилки (усно)
1. Âåëèêå äÿêóþ! 2. Âèáà÷òå ìåíå. 3. Ïåðåïðîøóþ, âèíóâàòèé. 4. Âèáà÷àþñÿ. 5. Âèêàçóþ ñâîþ âäÿ÷íіñòü. 6. Ñüîãîäíіøíіé äåíü. 7. Ùàñëèâîãî ïóòі!
ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Складіть і розіграйте за особами діалог (7–8 реплік) відповідно до запропонованої ситуації спілкування, дотримуючись правил мовленнєвого етикету. Використайте підсилювальні чи видільні частки з поданого нижче переліку.
Ñèòóàöіÿ À. Äî÷êà / ñèí ïðîñèòü äîçâîëó â ìàìè / òàòà ïіòè íàéáëèæ÷îї íåäіëі â ïàðê ðîçâàã іç äðóçÿìè é ïîäðóãàìè. À ìàìà / òàòî íàãàäóє, ùî â ðîäèíі äîìîâèëèñÿ äîïîìîãòè â íåäіëþ áàáóñі.
Ñèòóàöіÿ Á. Òàòî / ìàìà ïðîïîíóє ñèíîâі / äî÷öі ó âèõіäíі ñõîäèòè â òåàòð àáî êіíî. Àëå â íèõ âèíèêëî íåïîðîçóìіííÿ ùîäî
äíÿ âіäâіäóâàííÿ.
583 584 585
ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ.
уникнення небажаного й небезпечного спілкування, протистояння маніпулятивним впливам, відповідно до описаної ситуації. Використайте підсилювальні чи обмежувально-видільні частки
Ñèòóàöіÿ À. Âàø çíàéîìèé (âàøà çíàéîìà) öіêàâèòüñÿ âàøè-
ìè ñïðàâàìè òà ïðîïîíóє ñïðîáóâàòè ïîêóðèòè, ïåðåêîíóþ÷è, ùî îäíà öèãàðêà – öå íå ñòðàøíî.
Ñèòóàöіÿ Á. Âàì òåëåôîíóþòü іç íåâіäîìîãî íîìåðà, àáè äіçíàòèñÿ, äå ïðàöþþòü âàøі áàòüêè (ñóñіäè, çíàéîìі) òà êîëè âîíè áóâàþòü óäîìà.
Ñèòóàöіÿ Â. Âàì òåëåôîíóþòü іç íåâіäîìîãî íîìåðà, àáè ïîâіäîìèòè, ùî âè âèãðàëè ïðèç і ïîâèííі îäðàçó ïðèїõàòè çà íèì çà âêàçàíîþ àäðåñîþ.
і, é, òà, òàêè, àæ, æ, æå, à, ïðîñòî, íàâіòü, íó, òіëüêè, ëèøå, ëèø, õî÷, õî÷à, õî÷ áè, ñàìå
Îôîðìëåííÿ ïîøòîâîї àäðåñè
Ïîøòîâà àäðåñà – öå ðîçòàøóâàííÿ æèòëà ëþäèíè àáî
óñòàíîâè (ïіäïðèєìñòâà) âіäíîñíî êðàїíè, ðåãіîíó (îáëàñòі), ðàéîíó, ìіñòà (ñåëà, ñåëèùà), âóëèöі (ïðîâóëêó).
Äî ïîøòîâîї àäðåñè âêëþ÷åíî: íàéìåíóâàííÿ âóëèöі (ïðîñïåêòó, áóëüâàðó, ïðîâóëêó òîùî);
íîìåð áóäèíêó; íîìåð êâàðòèðè / îôіñó â áóäèíêó; íàéìåíóâàííÿ íàñåëåíîãî ïóíêòó (ìіñòà, ñåëà);
íàéìåíóâàííÿ ðàéîíó, îáëàñòі;
ïîøòîâèé іíäåêñ (íàáіð öèôð äëÿ ïîëåãøåííÿ ñîðòóâàí-
íÿ ïîøòè);
íàçâó êðàїíè (ÿêùî âіäïðàâëåííÿ çà êîðäîí).
Àäðåñó îôîðìëþþòü çà òàêèìè çðàçêàìè*:
Âіðà Êóøíіðåíêî
âóë. Øåâ÷åíêà, 23, êâ. 3
ì. Îáóõіâ
Êèїâñüêà îáë.
іíä. 08700
Lucas Diallo +32 2 12 34567
Rue Longue 3, apt. 5 BRUXELLES 1020
BELGIUM ÁÅËÜÃІß Ïî Óêðàїíі Çà êîðäîí
Çâåðíіòü óâàãó!
Ó íàïèñàííі àäðåñè ìîæåìî âèêîðèñòîâóâàòè ãðàô і ÷í і ñêîðî÷åííÿ. НАПРИКЛАД: ì. – ìіñòî, ñ. – ñåëî, âóë. – âóëèöÿ, ïðîâ. – ïðîâóëîê, áóëüâ. – áóëüâàð, ïë. – ïëîùà, êâ. – êâàðòèðà. * Âèêîðèñòàíî çðàçêè ç âåáñàéòó ÀÒ «Óêðïîøòà».
1. Лікар Агапіт зціляв недугу À âïðàâíіñòþ ðóê Â âîðîæіííÿì Á ìîëèòâîþ Ã çіëëÿì і ñëîâîì
2. Агапіт допоміг хворому Володимиру Мономаху тим, що
À ïîðåêîìåíäóâàâ êíÿçþ ãàðíîãî ëіêàðÿ
Á ïåðåäàâ êíÿçþ ÷åðåç ïîñëàíöіâ çіëëÿ
 ïåðåäàâ ðåöåïò ïðèãîòóâàííÿ çіëëÿ à ùîäíÿ ìîëèâñÿ çà çäîðîâ’ÿ êíÿçÿ
3. Дізнавшись про княжу винагороду, Агапіт велів
À âіääàòè її íà ïîòðåáè ìîíàñòèðÿ Â ïîâåðíóòè її êíÿçþ
Á âіääàòè її íà áóäіâíèöòâî õðàìó Ã ðîçäàòè її óáîãèì
4. Ужитий у тексті А фразеологізм топтати ряст означає
À ìàíäðóâàòè Á âåñåëèòèñÿ Â æèòè Ã îäóæóâàòè
5. У тексті А немає мікротеми
À õâîðîáà Âîëîäèìèðà Ìîíîìàõà
Á ïîäîðîæ ëіêàðÿ Àãàïіòà
 âèíàãîðîäà äëÿ ëіêàðÿ Àãàïіòà
à äîïîìîãà ëіêàðÿ Àãàïіòà ëþäÿì
6. Тексти А й Б об’єднує теза
À Іç õâîðîáàìè íå ìîæíà æàðòóâàòè.
Á Ëþäèíà ìîæå äîñÿãòè âèíÿòêîâèõ óñïіõіâ. Â Ñëîâîì ìîæíà çöіëèòè, à ìîæíà âáèòè.
Ã Ëіêàðі íå çàëèøàþòü õâîðèõ áåç äîïîìîãè.
7. Про цілющі властивості лікарських рослин À çãàäàíî ëèøå â òåêñòі À Â çãàäàíî â òåêñòàõ À é Á Á çãàäàíî ëèøå â òåêñòі Á Ã íå çãàäàíî â æîäíîìó òåêñòі
8. За стильовими ознаками
ÏÎßÑÍÅÍÍß ÙÎÄÎ ÂÈÊÎÍÀÍÍß ÄÅßÊÈÕ ÂÈÄІÂ
ÇÀÂÄÀÍÜ
Ïîðÿäîê âèêîíàííÿ
1. Óâàæíî ïðî÷èòàéòå çàâäàííÿ.
2. Âèçíà÷òå, õòî ãîâîðèòèìå ïåðøèì/ïåðøîþ.
3. Ïî ÷åðçі âèñëîâіòü ñâîї äóìêè.
4. Äіéäіòü ñïіëüíîãî âèñíîâêó.
«Êîëî äóìîê» äîïîìàãàє çíàõîäèòè ðîçâ’ÿçàííÿ êîíêðåòíîї ïðîáëåìè øëÿõîì âіëüíîãî âèñëîâëþâàííÿ ñâîїõ äóìîê óñіìà ó÷àñíèêàìè êîëåêòèâíîãî îáãîâîðåííÿ.
âèêîíàííÿ
1. Óâàæíî îçíàéîìòåñÿ ç ïðîáëåìîþ.
2. Óñі ó÷àñíèêè çà áàæàííÿì âèñóâàþòü ñâîї іäåї ùîäî ðîçâ’ÿçàííÿ ïðîáëåìè. Ùî áіëüøå іäåé – òî êðàùå!
3. Îáãîâîðіòü çàïðîïîíîâàíі іäåї, îáåðіòü òі, ùî äîïîìàãàþòü äіéòè іñòèíè. УВАГА! Не можна обговорювати
оцінювати ідеї на етапі їх висловлювання Дозволено повторювати або розширювати ідеї, запропоновані будь-ким Пам’ятайте, що об’єднання кількох ідей часто веде до висунення
Öå çàâäàííÿ äàє çìîãó êîæíîìó/êîæíіé çà áàæàííÿì âèñëîâèòè äóìêó øâèäêî é ëàêîí
1.
2. Ïî ÷åðçі âèñëîâіòü äóìêó ëàêîíі÷íî é øâèäêî.
