ГДЗ Історія України 10 клас Власов 2018 рівень стандарту by kreidaros

ГДЗ Історія України 10 клас Власов 2018 рівень стандарту Вибери параграф або сторінку: §1 ст.15 §2 ст.23 §5 ст.39 §6 ст.45 §7 ст.51 §8 ст.57 §9 ст.65 §11 ст.77 §12 ст.85 §13 ст.92 §14 ст.100 §15 ст.109 §17 ст.120 §18 ст.128 §19 ст.135 §20 ст.142 §21 ст.149 §23 ст.162 §25-26 ст.175 §28 ст.189 §29 ст.196 §30 ст.207 §31 ст.217 §32 ст.226 §33 ст.236 §34 ст.245 §35 ст.254

Сторінка 15 ✔

Австралійська імперія, Російська імперія, Румунія. ✔ 3. Складіть речення, використавши поняття і терміни:

Перша світова війна, Антанта, Четверний союз, анексія, Головна українська рада, Загальна українська рада, Союз визволення України. Перша світова війна розпочалася

1.Україна напередодні Першої світової війни. Початок воєнних дій на території України

Установіть хронологічну послідовність подій: Початок Першої світової війни → створення Головної української ради → Створення загальної Загальної ради.

✔

Які країни претендували на українські землі напередодні та під час Першої світової війни? Під час Першої світової війни на українські землі претендували – Німеччина,

1 серпня (19 липня) 1914 р. Антанта і Четвертий Союз –це військо - політичні блоки, які воювали в роки Першої світової війни. В ході війни Російська імперія прагнула анексувати західноукраїнські землі. Голова українська рада боролася за визволення України шляхом підтримки АвстроУгорщини. Лідером Загальної української ради був Кость Левицький. Головною метою діяльності Союзу визволення України було відродження незалежної Української держави. ✔ 4. Схарактеризуйте одним реченням історичних діячів у контексті подій доби Першої світової війни: К. Левицький, К. Трильовський, А. Жук, М. Галущинський. Кость Левицький – український політичний діям, лідер Головної української ради. Кирило Трильовський - це засновник Українських Січових Стрільців. Андрій Жук - це один засновників Союзу визволення України. Михайло Голущинський - в роки Першої світової війни очолював Легіон Українських Січових стрілців. ✔ 5. Проілюструйте подані твердження конкретними фактами. 1) На момент початку Першої світової війни, українські землі перебували у складі Російської та Австро-Угорської імперії. 2) Німеччина прагнула завоювати Схід: Південь України. 3) Російська імперія планувала захопити землі Східної Галичини, Північної Буковини і Закарпаття. Австро - Угорщини прагнула приєднати Волинь і Поділля. ✔ 6. Як поставилися до Першої світової війни різні організації й політичні угруповання українства підросійської та підавстрійської України (ГУР, СВУ, ТУП, УСДРП, колектив часопису "Украинская жизнь")? Чи слушне таке твердження: "Політична еліта українства розбилась на три основні табори у ставленні до війни"? Аргументуйте або спростуйте наведену думку. Визначте причини розбіжностей українських політичних сил щодо воєнних дій. Ставлення вказаних організацій до війни було абсолютно різним: ГУР і СВУ закликали shkola.in.ua

українців боротися з Російською імперією. ТУП, УСДРП - підтримували у війні Російську імперію. В той же час рада ТУП прийняла ухвалу, дотримуватися нейтралітету у війні. Теза «про три табори» дійсно має місце і право існувати. Адже політична еліта підтримувала і Російську, і Австро – Угорську імперії, і позиції нейтралітету. Та все одно панівною була ідея створення власної держави. Розбіжності у поглядах в першу чергу пов'язана з географічним розташуванням політичної сили. Так, наприклад, ГУР, яка була створена на Західній Україні, прагнула відродження Україну за підтримки Австро-Угорщини. А партії Наддніпрянщини більше прагнули до автономії України у складі Російської імперії. ✔ 7. Прокоментуйте фрагмент історичного джерела. Про які реалії тогочасного становища українців ідеться? Для України Перша світова війна носила братовбивчий характер. До російської і айстроугорської армії були мобілізовані українські громадяни. Для Російської імперії було надзвичайно важливо завоювати західноукраїнські землі, бо це б розвивало такі зроблені, як:

українського визвольного руху в Галичині, (саме Галичина стала в цей час центром політичного життя Західної України); - встановлення більш жорстокого контролю за поневоленими народами. 2. Україна в роки Першої світової війни Сторінка 23 ✔ 1. Установіть хронологічну послідовність подій: Галицька битва → Горлицький прорив → Брусиловський прорив. ✔ 2. Покажіть на карті зміни ліній фронту Першої світової війни на теренах України упродовж 1914-1917 pp. Установіть причино-наслідкові зв'язки між воєнними подіями та зазначеними змінами. Військові дії в роки Першої світової війни Росія вела на Південно – Західному і Північно – Західному фронтах. На 1915 р. Росії вдалося закріпитися в Галичині і Буковині. Внаслідок Горлицької контрнаступальної операції фронт сталібізувався по лінії Кам'янець - Подільський - Тернопіль – Кременець – Дубно. У червні 1917 р. російські війська були повністю витіснені з Галичини і Буковини. ✔ 3. Складіть речення, використавши поняття та терміни: окупація, російський окупаційний режим 1914-1916 pp., Галицьке генерал-губернаторство, депортація, біженство. Внаслідок Галицької битви розпочалася окупація Сх. Галичини і Буковини російськими військами. Російський окупаційний режим 1914-1916 рр. характеризувався переслідуваннями місцевої інтелігенції. Депортації були спрямовані на викорінення українського національного – дозвольного руху. Галицьке генерал – губернаторство було утворено в складі 4-х губерній – Львовької, shkola.in.ua

- розширення кордонів; - ліквідація центрів

до Поволжя.

А. Шептицький – митрополит; вивезений до Суздаля, де пробув у в'язниці місцевого монастиря до 1917 р.

Г. Коссак – командир полку УСС; відзначився

Перемишльської, Тернопільської та Чернівецької. Біженство було спричинене злочинною діятельності влади. ✔ 4. Схарактеризуйте одним реченням історичних діячів у контексті подій доби Першої світової війни: М. Грушевський, А. Шептицький, Г. Коссак, Г. Бобринський, О. Брусилов.

Грушевський – український історик, політик; був звинувачений в австрофільстві і висланий

М.

за г. Маківка. Г.

генерал – губернаторства. О.

–

генерал; головний командувач Південно – Західного фронту. ✔ 5. Підтвердіть фактами або спростуйте слушність тверджень. 1) 29 квітня 1915 р. розпочалося бой за гору Маківка. Російські війська і Січові Стрільці прагнули оволодіти цією стратегічної висотою. Попри взяття Маківки, російське

зазнало стратегічної поразки. Частини Українських Січових стрільців

під час бою особливою мужністю і зіграли вирішальну роль у битві за Маківку. 2) У серпні – вересень 1916 р. відбулися бої за гору Лисоня. Бої стали складовою Брусиловського прориву. Січові стрільці утримували свої позиції ціною значних втрат. Російські війська обстрілювали українські позиції з артилерії. В ході бойових дій в оточення потрапив полк українських січових Стрільців. Ціною величезних втрат загони УСС прорвали оточення. В живих лишилося лише 17 старшин і 150 стрільців. Бої за гору Лисоня є яскравим прикладом військової мужності українських військових. ✔ 6. Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагментах джерел. На західноукраїнських територіях царський уряд створив Голицьке генералгубернаторства, яке очолив граф Г. Бобринський. Одразу ж в край почали запроваджувати політику русифікації. Було закрито всі українські установи, бібліотеки, школи. Почалося переслідування місцевої інтелігенції. Однією з жертв політики російського уряду став А. Шептицький, якого було депортовано до Суздаля, де у в'язниці він пробув до 1917 р. ✔ 7. Підтвердіть фактами або спростуйте слушність наведеного твердження. Населення західноукраїнських земель потерпало від злочинних дій російської та австрійської адміністрацій. Австрійською владою було створено мережу контраційних таборів, у яких ув'язнювали галичан і буковинців. Українців звинувачували у поразках айстро – угорської армії. Російська влада вдавалася до політики русифікації, вчиняла обшуки. Грабувалися книгарні, музеї, банки. Активно Застосувалося політика депортації. shkola.in.ua

у ході боїв

Бобринський – царський намісник Галицького

Брусилов

російський

мандрування

відзначились

✔ 1.

революція

заснована

5. Початок Української революції

Сторінка 39

Установіть хронологічну послідовність подій: Повалення самодержавства. Заснування Петроградської ради робітничих і солдатських депутатів → Створення Української Центральної Ради. → Установчий з’їзд Української партії

-революціонерів. ✔ 2. Складіть

використавши поняття та терміни: Українська революція, Українська Центральна Рада, автономісти, УПСР, УСДРП, УПСФ, більшовизм.

Українська Центральна Рада була

Товариство українських поступовців змінило назву на Союз українських

–

УСДРП – Українська соціал –демократичне робітнича партія. УПСФ – Українська партія соціалістів – федералістів. Більшовизм – течія в російському соціал

✔ 3. Про яку подію йдеться у фрагменті джерела? Стисло викладіть своє ставлення до подій та діячів, згаданих у джерелі. 1 квітня (19 березня) 1917 р. Центральна Рада влаштувала в Києві маніфестацію патріотичних сил. В ній взяло участь до 100 тис. осіб. Хода завершилася всенародним віче на Софійській площі. На віче висунули вимоги до Тимчасового уряду, в яких закликали ухвалити декларацію про українську автономію. Віче рекомендувало Центральній Раді скликати Український національний конгрес. В уривку згадується М. Грушевський, якого було обрано головою ЦР. ✔ 4. Що мав на увазі М. Грушевський, коли навесні 1917 р. писав: Початок ХХ ст. позначився для України швидким зростом визвольного руху. Широкого розмаху набувала пропаганда автономії України. ЦР орієнтувалась на ідею автономії України в складі демократичної російської республіки. Прихильники ідеї самостійності знаходились в меншості. Грушевський обґрунтував ідею надавання Україні національно - територіальної автономії. Цьому він присвятив опубліковані в 1917 р. брошури «Вільна Україна», «Хто такі українці і чого вони хочуть». ✔ 5. Сучасні історики зазначають, що після падіння російського самодержавства провідною тенденцією розвитку України було піднесення національно-визвольного руху, який переріс у національно-демократичну революцію. Чи погоджуєтеся ви з таким твердженням? Чи є підстави називати Українську революцію національнодемократичною? Відповідь обґрунтуйте. Поштовхом до початку для Української революції стала Лютнева революція в Російській імперії. Українська революція започаткувала процес формування української нації та відродила традицію української державності. У всіх регіонах розвивався національних shkola.in.ua

соціалістів

речення,

Українська

розпочалася в березні 1917 р.

4 березня 1917 р.

автономістів - федералістів. УПСР

Українська партія соціалістів

революціонерів.

– демократичному русі.

українських земель.

Національно – територіальна автономія

військового

М. Міхновський

рух, створювалися та діяли українські органи влади, політичні партії та громадянські організації, відроджувалася культура. 6. «Однині самі будемо творити своє життя» Проголошення автономії України Сторінка 45 ✔ 1. Установіть хронологічну послідовність подій: Український національний конгрес → Переговори між українською делегацією на чолі з В. Винниченком і представниками Тимчасового уряду у Петрограді → Проголошення Першого

✔ 2. Складіть речення, використавши поняття та терміни: Універсали УЦР, національно-територіальна

Універсалу ЦР.

автономія.

що визначали зміни державного і правового статусу

Універсали УЦР – акти законодавчого характеру,

України була проголошена на національному конгресі. ✔ 3. Схарактеризуйте одним реченням історичних діячів залежно від їхньої ролі в подіях Української революції у квітні - червні 1917 p.: М. Грушевський, С. Петлюра, М. Міхновський, В. Виїшиченко, О. Керенський. М. Грушевський – український історик, політик; обраний головою УЦР.

– український політик; очолював роботу Першого Всеукраїнського

С. Петлюра

з’їзду.

- український політик і державний діяч; очолював Українських військовий клуб ім. гетьмана П. Полуботка. В. Винниченко – український державний і політичний діяч; очолював делегацію УЦР до Тимчасового уряду. О. Керенський – російський державний діяч; очільник Тимчасового уряду у Петрограді. ✔ 4. Стисло сформулюйте значення організацій залежно від їхньої ролі в Українській революції у квітні - червні 1917 p. Названі організації пов’язані з формуванням української армії. УЦР розпочала українізацію армії. На Першому Всеукраїнському військовому з’їзді було створено Генеральний військовий комітет, який мав проводити українізацію армії. Впливовою силою стало Вільне козацтво, почесним станом був обраний П. Скоропадський. На Другому Всеукраїнському військовому з’їзді було ухвалено статус найвищої української військової установи – Генерального військового комітету, який очолював Симон Петлюра. ✔ 5. Про яке зібрання йдеться в уривку зі статті «На Всеукраїнський з'їзд» М. Грушевського? Відповідь обґрунтуйте. В уривку йде мова про роботу Національного конгресу. Конгрес розпочав роботу 19 (6) квітня 1917 р. На роботу зібралося 900 делегатів. На конгресі було порушено питання shkola.in.ua

конституційного значення.

про організацію Крайової Ради. Останній день роботи з’їзду було присвячено виборам нового складу Центральної Ради. Головою УЦР Конгрес обрав М. Грушевського. ✔ 6. Про які події йдеться в джерелі? Що їм передувало, якими були наслідки? В травні 1917 р. до Петрограду було відправлено делегацію УЦР на чолі з В. Винниченком. Українці прагнули домогтися автономії України. Але російські міністри зволікали з їх розглядом. В. Винниченко не отримавши відповідь від Тимчасового уряду, повернувся до Києва. 15 червня 1917 р. було заслухано звіт делегації, після чого було ухвалено резолюцію, в якій зазначалось, що необхідно негайно прийняти І Універсал. ✔ 7. Скориставшись документом, зробіть висновок про те, як суспільство сприйняло Перший Універсал УЦР. Чому саме так? Аргументуйте свої міркування. 10 (23) червня 1917 р. Центральна

проголосила Перший Універсал, яким було

Україну у складі Російської імперії. Цим документом

проголошувала себе органом, уповноважений ухвалювати акти

Рада

проголошено автономію

Центральна рада

Загалом населення схвально поставилося до Універсалу. Люди раділи. Така реакція була зумовлена прагненням українців до створення власної держави. ✔ 8. Поміркуйте, як, на вашу думку, мали б розгортатися події в Україні після проголошення Першого Універсалу УЦР. Оцініть цю проблему з позиції українських патріотів та нового демократичного уряду Росії. Після проголошення Універсалу було створено Генеральний уряд, що набував значення уряду та виконував всі постанови УРЦ. Універсал став актом нової якості, з яким мали рахуватися в Петрограді. Тимчасовий уряд Росії прислав делегатів для переговорів, результатом яких мали визнання УЦР крайовим органом російського уряду та поява наступного Універсалу. 7. Центральна Рада і Тимчасовий уряд: від протистояння до компромісу Сторінка 51 ✔ 1. Установіть хронологічну послідовність подій: Створення Генерального секретаріату → Проголошення Другого Універсалу Центральної Ради → Збройний виступ самостійників у Києві. ✔ 2. Доберіть до імен історичних постатей факти їхньої біографи: а) М. Грушевський; б) В. Винниченко. а) М. Грушевський – автор багатьох ґрунтовних наукових праць зокрема 10-томної «Історії України – Руси», 5-тоної «Історії української літератури»; – голова та незмінний лідер Української Центральної Ради. – лідер та ідеолог Української революції, неформальний лідер УПСР. б) В. Винниченко – автор оповідань романів і оповістей, двох десятків п’єс, які ставили на сценах Берліна, Москви, Праги, Рима; shkola.in.ua

примусити

– автор праці «Відродження нації» про події Української революції; – лідер УСДРП, перший голова Генерального секретаріату. ✔ 3. Укажіть, у яких твердженнях сформульовано значення Другого Універсалу Української Центральної Ради. Відповідь аргументуйте. Значення Другого Універсалу УЦР сформовано у наступних твердженнях: – задекларовано компроміс у стосунках між УЦР і Тимчасовим урядом на перехідний період; – уряд Росії визнав легітимність влади УЦР та автономний статус України. Прийняття Другого універсалу ЦР засвідчило те, що Україна набула статусу окремого територіально – адміністративного утворення з владним представником. ✔ 4. Якій події присвячено цей фрагмент історичного джерела? Висловіть своє ставлення до неї. 16 липня (3 липня) 1917 р. ЦР видала Другий універсал. Фактично цей документ став компромісом між ЦР та Тимчасовим Урядом.

Універсалу виступили самостійники. Вони почали готувати збройний виступ,

Цей план підтримало 5 тис. вояків, які об’єднались в 2-й український полк ім. П.

що ЦР підтримує їх дії, але Генеральний Секретар засудив заколотників і направив проти них війська. Організаторів збройного виступу було заарештовано, значну частину з них було відправлено на фронт. 8. Утворення Української Народної Республіки. Протистояння національно-патріотичних сил і більшовиків Сторінка 57 ✔ 1. Установіть хронологічну послідовність подій: Ухвалення ЦР Третього Універсалу → Курултай кримськотатарського народу. Проголошення Кримської Народної Республіки. → Утворення першого радянського уряду України → Народного секретаріату. ✔ 2. Покажіть на карті територію автономної України в кордонах, окреслених "Інструкцією Тимчасового уряду Генеральному секретаріату№ від 4 (17) серпня 1917 p., та УНР у кордонах, заявлених Третім Універсалом УЦР. У чому полягають основні розбіжності, з чим вони пов'язані? Робота з картою. ✔ 3. Складіть речення, використавши поняття та терміни: Українська Народна Республіка, Генеральний секретаріат, Народний секретаріат, Курултай, ультиматум, Галицько-Буковинський курінь січових стрільців. Українська Народна Республіка була проголошена Третім Універсалом ЦР. Генеральний секретаріат очолював В. Винниченко. Першим радянським урядом в України був shkola.in.ua

Проти ІІ

щоб

ЦР проголосити самостійність України.

Полуботка. Вони сподівались,

українського народу з ультимативними

1) Визнання національних

визнавалось без обмежень.

2) РНК заявляли, що

Народний секретаріат. Курултай кримськотатарського народу відкрився 9 грудня (26 листопада) 1917 р. 17 (4) грудня 1917 р. новий більшовицький уряд у Росії – Рада Народних комісарів – надіслав ЦР ультиматум. Галицько – Буковинський курень січових стрільців було сформовано з військовополонених галичан. ✔ 4. Які з положень відображають зміст Третього Універсалу УЦР? Зміст ІІІ Універсалу УЦР відображають наступні положення: - визначено територію УНР; – декларовано, що в УНР забезпечуватимуться всі демократичні свободи; – ліквідовано право приватної власності на землю (з передачею великих землеволодінь без викупу у власність безземельних або малоземельних селян); – проголошення УНР, яка зберігала федеративний зв’язок з Російської республікою. ✔ 5. Розкрийте зміст «Маніфесту до українського народу з ультимативними

Української Ради» за планом.

комісарів надіслала до Києва «Маніфест до

вимогами до Української

вимогами до

17 (4) грудня 1917 р. Рада Народних

Ради».

народу,

прав і національної незалежності українського

УЦР

двозначну політику, відмовляється від скликання

загострювався через те, що більшовики прагнули встановити свій контроль за фронтом. Звинуватили УЦР в діях проти радянської влади (роззброєння більшовицьких військ).

Раднарком вимагав припинити роззброєння частин, інакше протягом 48 год. буде оголошено війну УЦР. Мирно вирішити конфлікт не вдалося, більшовики почали наголошену війну проти УЦР. 9. Проголошення незалежності УНР. Брест-Литовський мирний договір Сторінка 65 ✔ 1. Установіть хронологічну послідовність подій: Ухвалення УЦР Четвертого Універсалу → Підписання Брест - Литовського мирного договору → Похід П. Болобочана на Крим. ✔ 2. Покажіть на карті події першої війни РСФРР і УНР (грудень 1917 - березень 1918 pp.). Як відбувалося звільнення УНР від більшовицьких військ? Які події визначили початок та завершення війни? Робота з картою. ✔ 3. Схарактеризуйте одним реченням історичних діячів відповідно до їхньої участі в подіях грудня 1917 - березня 1918 pp.: М. Грушевський, В. Голубович, С. Петлюра, М. Муравйов, В. Антонов-Овсієнко, О. Чернін, Л. Троцький, П. Болбочан. М. Грушевський - український державний і політичний діяч; історик; проголошений президентом УНР. shkola.in.ua

веде

Всеукраїнського з’їзду Рад. Конфлікт

О. Чернін

Л. Троцький - нарком закордонних

його від більшовиків.

✔ 4. Схарактеризуйте зміст Четвертого Універсалу

історичне значення цього

В. Голубович - український політичний діяч; очолював українську делегацію до БрестЛитовська.

Петлюра - український державний і політичний діяч; командувач українських військ. М. Муравйов - російський військовий діяч; командував радянськими військами, які йшли

Київ.

Антонов - Овсієнко - російський військовий діяч; командувач радянськими військами

С.

на

В.

на Україні.

- міністр закордонних справ Австро - Угорщини, який визнав українську

Брест

делегацію на переговорах у

- Литовську.

справ Росії.

військовий діяч; здійснив похід на Крим з метою визволити

Л. Болбочан - український

зробіть висновок про

документа.

та

1918 р. було затверджено ІV Універсал ЦР. В ньому проголошувалась незалежність УНР. Прийняття ІV Універсалу стало важливою подією в житті українського народу. Хоча в той час втілити в життя цей документ не судилося, ідея самостійної України жила в серцях українського народу, надихала їх на боротьбу за незалежну

✔ 5. Поміркуйте, що дає підстави для пропонованих висновків щодо наслідків і значення Брестського мирного договору. Наведіть кілька аргументів на підтвердження або заперечення викладеної думки. 1 січня 1918 р. українська делегація прибула до Брест - Литовська. 12 січня 1918 р. голова австро - угорської делегації О. Чернін від четвертого союзу проголосив визнання української делегації. Брест - Литовський мирний договір був першим міжнародним договором, який визнавав УНР суб'єктом міжнародного права. Внаслідок укладення Брест - Литовського мирного договору Україна формально набула статусу незалежної держави, було встановлено західні кордони України. ✔ 6. На яку подію Павло Тичина відгукнувся віршем «Пам'яті тридцяти»? Вірш П. Тичини присвячений подіям, які ввійшли в історію під назвою - Бій під Крутами. Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 р. на Чернігівщині. Більшовицьким військам протистояли курсанти, студенти і гімназисти. Вони були славо озброєні. Росіяни переважали їх в 10 разів. Захисники Крут трималися 6 годин, а потім вимушені були відступити. Однак студенти залишилися на станції. Вони потрапили до полону і всі були розстріляні. ✔ 7. Які історичні реалії засвідчує фрагмент джерела? Прокоментуйте цитований документ. 9 лютого (27 січня) 1918 р. було ухвалено мирний договір між УНР і Німеччиною, Австро - Угорщиною, Османською імперією та Болгарією. 12 лютого 1918 р. уряд УНР звернувся до німецької сторони про введення на територію України німецьких сил. Австро - Німецькі війська окупували більшу частину УНР. УНР зобов’язувалася постачати Центральним державам промислову і с/г продукцію. shkola.in.ua

9 (22) січня

Україну.

Договір врятував Україну від поглинення радянської Росією. Неспроможність УЦР виковувати в повному обсязі господарські статті договору призвели до наростання суперечностей між УЦР і австро - німецьким командуванням в Україні. 11. Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського Сторінка 77 ✔ 1. Попри те що УЦР не втримала владу, її історичне значення важко переоцінити. У чому воно полягає? Історичне значення УЦР полягає в тому що це був перший український парламент діяльність якого була спрямована на створення незалежної держави. Універсали ЦР чітко демонструють еволюцію її політичних поглядів від автономії до Незалежності перша за декілька століть перед українським народом постала перспектива створення власної держави. ✔ 2. Чому, на вашу думку, упродовж існування СРСР ця сторінка української історії була під забороною? В СРСР уряд робив все для того, щоб придушити прагнення українців до незалежності. ЦР - це прояв відродження української національної свідомості. Саме тому цей період в історії України не досліджувався радянський час. ✔ 3. Які деталі у свідченнях очевидців про події 1918 р. справили на вас найбільше враження? Найбільше у свідченнях очевидців, мені вразила жорстокість більшовицьких військ. 11 днів бомбардування Києва змусили місцевих мешканців не просто бояться большевиків, а виконувати їх забаганки. Люди всі дні мусили просто виживати, не дивлячись на всі перешкоди, що чинили більшовики. ✔ 4. Наведіть факт, який уважаєте уособленням трагічності ситуації, що у ній опинилася Україна. Бій під Крутами 29 січня 1918 року. Це героїчна і в той же час трагічна сторінка в історії України. Переїзд ЦР до Житомира, змусив війська прикривати їх відступ. Юні студенти, гімназисти були кинуті командуванням на призволяще, перед тисячами більшовицьких військ. Захисники Крут трималися до останнього. Всі вони віддали життя за Україну. Героїв Крут можна порівняти з Україною, на яку зазіхали більшовики. ✔ 5. Які з тверджень характеризують становище України за гетьмана П. Скоропатського? Відповідь обгрунтуйте. Становище України за гетьмана Павла Скоропадського можна характеризувати наступними твердженнями: shkola.in.ua

Києві та Кам'янці-Подільському, створені

інші культурні установи.

5. Відновлення і розвиток української

характер режиму, Скоропадський

Встановлення авторитарного режиму: Павло Скоропадський став гетьманом України після державного перевороту в квітні 1918 року, підтриманого німецькими та австро-угорськими військами. Його правління характеризувалося встановленням авторитарного режиму, де влада була зосереджена в руках гетьмана. Було розпущено Центральну Раду і встановлено гетьманську державу з сильними виконавчими повноваженнями. 2. Економічна стабілізація і відновлення порядку: Під час правління Скоропадського були здійснені спроби стабілізувати економіку, зокрема через повернення приватної власності на землю і підприємства, що сприяло відновленню економічної активності. Це частково допомогло поліпшити економічну ситуацію в країні після хаосу революційних років.

Залежність від Німеччини та Австро-Угорщини: Правління Скоропадського було

залежним від

австро-угорських військ. Це викликало неоднозначну реакцію в українському суспільстві, оскільки

гетьмана як маріонетку окупаційних сил.

Реформи

освіти

Скоропадський активно підтримував

культури і освіти. Були відкриті українські університети в

Українська академія наук, бібліотеки та

значною мірою

підтримки німецьких та

багато хто сприймав

у сфері культури та

розвиток української

: Незважаючи на авторитарний

намагався створити ефективний державний

законність і порядок, що було важливим для становлення

держави.

Внутрішня опозиція та падіння режиму: Гетьманський режим зіткнувся з внутрішньою опозицією, як з боку соціалістично налаштованих українських партій, так і з боку частини населення, незадоволеного проросійською політикою гетьмана. Це, а також поразка Німеччини в Першій світовій війні, призвело до падіння режиму Скоропадського в грудні 1918 року, коли владу перейняла Директорія УНР. Отже, правління Павла Скоропадського можна охарактеризувати як період встановлення авторитарного режиму з одночасними спробами економічної стабілізації та розвитку української культури і освіти, але з великою залежністю від зовнішньої підтримки і значним внутрішнім опором, що зрештою призвело до падіння його режиму. ✔ 6. Серед наведених тверджень про причини падіння Гетьманату оберіть три, які вважаєте найістотнішими. Свій вибір обґрунтуйте. Причини падіння Української Держави гетьмана П. Скоропадського: Серед наведених причин падіння Української Держави гетьмана П. Скоропадського можна виділити наступні три, які вважаються найістотнішими: 1. Залежність від німецької та австро-угорської військової підтримки: Скоропадський прийшов до влади завдяки підтримці німецьких та австроугорських військ, які окупували Україну під час Першої світової війни. Падіння Німеччини в листопаді 1918 року призвело до втрати цієї підтримки, що зробило режим гетьмана вразливим. Без військової допомоги німців, які були основною силою, що підтримувала його режим, Скоропадський не зміг утримати владу в умовах зростаючого внутрішнього опору. 2. Невдоволення аграрною політикою гетьмана : Відновлення приватної власності на землю і повернення маєтків поміщикам викликали широке невдоволення серед shkola.in.ua

державності

апарат, забезпечити

незалежної української

німецької підтримки, невдоволення

селянства, яке складало більшість населення України. Соціальна напруга через аграрну політику гетьмана призвела до численних селянських повстань і протестів, що підривали стабільність його режиму. Невдоволення селян стало однією з основних причин їх підтримки антигетьманських повстань. 3. Опозиція з боку українських національно-демократичних сил : Політика Скоропадського, яку багато хто вважав проросійською та антиукраїнською, викликала сильну опозицію з боку українських національно-демократичних сил, включаючи колишніх членів Центральної Ради і Директорії УНР. Ця опозиція змогла мобілізувати значну частину населення на боротьбу проти гетьманського режиму. В листопаді 1918 року, після поразки Німеччини, Директорія УНР підняла повстання проти Скоропадського, що призвело до його падіння в грудні 1918 року. Отже, головними причинами падіння Гетьманату П. Скоропадського були залежність від

аграрною політикою серед селян і опозиція з боку українських національно-демократичних сил. Ці чинники в комплексі підірвали владу гетьмана і призвели до його повалення.

Директорія УНР: у вогні війни та політичного протиборства

85 ✔ 1. Установіть хронологічну послідовність подій. Підписання Брестського договору УНР Центральними державами → звернення П. Скоропадського з "Грамотою до всього українського народу" → Початок повстання проти гетьманського уряду. ✔ 2. Порівняйте територію Української Держави гетьмана П. Скоропадського з територією Української Народної Республіки в кордонах, заявлених Третім Універсалом Центральної Ради. Встановіть причино-наслідкові зв'язки між зазначеними змінами. Фактично Гетьманська держава повторювала кордони УНР за ІІІ універсалом. Завдяки зовнішній політиці гетьмана Скоропадського у травні 1918 року до Української держави приєднувалися Бєлгородщина, також на правах автономії мали приєднатися Крим і Кубань. ✔ 3. Складіть речення, використавши поняття та терміни: Українська Держава, Гетьманат. Українська держава гетьмана Павла Скоропадського виникла 29 квітня 1918 року. Гетьманат це ще одна назва української держави часів гетьмана Скоропадського. ✔ 4. Схарактеризуйте одним реченням історичних діячів відповідно до їхньої участі в подіях доби Української Держави: Ф. Лизогуб, С. Сулькевич. Федір Лизогуб - голова Гетьманського Уряду Ради Міністрів. Сулейман Сулькевичколишній царський генерал, очільник Криму. shkola.in.ua

12.

Сторінка

1) Згортання революційних

2) Конфронтація

більшість партій,

✔ 5. Які з тверджень характеризують становище України за гетьмана П. Скоропадського? Відповідь обґрунтуйте. Становище України за гетьмана Павла Скоропадського характеризують наступні твердження: - масові селянські повстання і страйкова боротьба робітників; - формування регулярної армії; - посилення дисципліни на виробництві, скасування 8-годинного робочого дня.

це призвело до наростання соціальної напруги в суспільстві. ✔ 6. Серед

про причини падіння Гетьманату оберіть три, які вважаєте найістотнішими. Свій вибір обґрунтуйте. Причини падіння Української Держави гетьмана П. Скоропадського.

Скоропадський вдався до згортання попередніх революційно-демократичних перетворень. Все

наведених тверджень

завоювань досягнутих внаслідок падіння самодержавства.

гетьмана майже з усіма українськими політичними партіями.

адміністрацій з сільськими масами. Фактично влада в Україні була в руках німців, що і відвернуло від уряду Скоропадського

які підтримували ЦР. Характерною ознакою було подальше погіршення становища народу. Не були вирішені економічні проблеми. Проводились каральні заходи щодо захисту великих землевласників і постанов продовольства до Німеччини. Все це призвело до того, що населення (селяни) відвернулись від гетьмана, він стрімко втрачає владу і мусив зректися іі. 13. Західноукраїнська Народна Республіка Сторінка 92 ✔ 1. Установіть хронологічну послідовність подій. Початок повстання проти гетьманського уряду проголошеного Директорією УНР → Проголошення Акта злуки УНР та ЗУНР → Переїзд Директорії УНР до Кам'янцяПодільська. ✔ 2. До якої межі просунулася Червона армія територією України на середину березня 1919 p.? Які території були підконтрольні Директорії в липні 1919 p.? На середину березня 1919 р. Червона армія контролювала більшу частину території України - Лівобережну, Київщину, Черкащину, Катеринославщину. В липні 1919 р. Директорія Контролювала Кам’янець - Подільський і прилеглі до нього території. ✔ 3. Схарактеризуйте одним реченням історичних діячів відповідно до їхньої ролі в подіях Української революції в січні - липні 1919 р.: С. Петлюра, В. Винниченко, Є. Нетрушевич, С. Остапенко, О. Удовиченко, В. Антонов-Овсієнко, А. Денікін. С Петлюра - лідер збройних сил Директорії. shkola.in.ua

3) Війна гетьманської та окупаційної

О. Удовиченко

В.

Винниченко - голова Директорії. Є. Петрушевич - представник від ЗУНР, який ввійшов до складу Директорі.

В.

- голова уряду УНР, після відставки В. Черняхівського.

С. Остапенко

- полковник армії УНР, керував захопленням м. Кам'янця.

- керівник Української радянської армії. А. Денікін - "білий" генерал, намагався повалити радянський режим. ✔ 4. Що спричинило події- про які йдеться в джерелі? Схарактеризуйте здобутки та прорахунки політики Директорії УНР протягом першої половини 1919 р.

січня 1919 р. відбулася перша сесія Трудового Конгресу. на ньому було присутньо 400 делегатів. Конгрес затвердив акт про створення єдиної соборної України, обговорювались питання внутрішньої і зовнішньої політики.

Директорії були перш за все в тому, що серед її лідерів не було єдності в поглядах на певні питання. Зокрема зростало суперництво між С. Петлюрою і В. Винниченком. Ще одним з прорахунків можна вважати розгул отаманщини (влада на місцях належала отаманам, а не Директорії). Соціальна політика Директорії теж не була послідовною. Уряд не приймав жодних рішучих заходів по вирішенню болючих для селян питань. ✔ 5. Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагментах джерел. 1) В уривку йде мова про гетьманщину, яка зародилася в УНР наприкінці 1918 р. під час антигетьманського повстання. Коли до армії масово долучались селянські повстанські загони. Найвпливовішими отаманами були - Н. Григор'єв, Нестор Махно, отаман Зелений. Отамани на місцях встановлювали власні порядки, забороняли страйки. Іноді вдавалися до Союзів з більшовиками. 2) В уривку йде мова про події другої війни радянської Росії з УНР. 3 січня 1919 р. армія Антонова - Овсієнка увійшла до Харкова. Більшовики просувалися швидкими темпами, до того ж, на їх бік перейшли отамани Григор'єв і Зелений, що значно погіршило ситуацію. Навесні 1919 р. радянську владу було встановлено на більшій частині України. Розуміючи небезпеку свого становища, Директорія вирішили реогранізувати Армію УНР. УГ очолив О. Удовиченко. ✔ 6. Доберіть 3-4 аргументи на підтвердження слушності думки, яка й стала назвою цього параграфа: «Директорія У HP: у вогні війни та політичного протиборства». Правління Директорії характеризувалося складними політичними подіями для України. Серед членів Директорії УНР не було згоди щодо питань зовнішньої політики, також кризу поглиблювали особисті суперечки між В. Винниченком і С. Петлюрою. Важке становище використали більшовики, які організували другу війну з УНР. Вже навесні 1919 р. більшовики зайняли більшу частину України. Ці обставини змусили членів уряду намагатися налагодити контакт з командуванням військ Антанти. Але вимоги Антанти були занадто високі, домовитися з ними не вдавалося. Таким чином, назва цього параграфа "Директорія УНР: у вогні війни та політичного протиборства", дійсно дуже правдиво і яскраво розкриває всі особливості функціонування уряду Директорії. shkola.in.ua

Антонов - Овсієнко

Прорахунки

4. Перебування

✔ 7. Виберіть твердження, у яких ідеться про Є. Петрушевича

Керівник Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) : Євген Петрушевич був президентом Західноукраїнської Народної Республіки, проголошеної 1 листопада 1918 року на території Східної Галичини після розпаду Австро-Угорської імперії. Він відігравав ключову роль в організації державного апарату і в міжнародних переговорах, спрямованих на визнання ЗУНР. 2. Діяч Української Національної Ради: Петрушевич був одним із провідних діячів Української Національної Ради, яка представляла українців Галичини. Він активно працював над консолідацією українських політичних сил і виступав за об'єднання українських земель. 3. Об'єднання з УНР: У січні 1919 року Євген Петрушевич підписав Акт Злуки, яким ЗУНР об'єдналася з Українською Народною Республікою (УНР), утворивши єдину українську державу. Хоча це об'єднання мало більше символічний характер і

не реалізувалося, воно було важливим кроком у боротьбі за незалежність

повністю

України.

у вигнанні : Після поразки українських військ у війні з Польщею та

Галичини польськими військами Петрушевич був змушений емігрувати. В еміграції він продовжував політичну діяльність, спрямовану на підтримку української справи на міжнародній арені. Отже, ці твердження ілюструють основні аспекти діяльності Євгена Петрушевича, його роль у створенні і керівництві Західноукраїнською Народною Республікою, об'єднання з УНР та політичну діяльність в еміграції. ✔ 8. Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагментах джерел. «По місту ходили українські військові патрулі. Ця переміна була великою несподіванкою для всіх львів’ян без різниці у національності й віросповіданні... Перший день української влади минув спокійно. Вона не зустрічала ніякого опору. Одначе вже пополудні почали приходити відомості, що в околиці головного залізничного вокзалу, в міській школі ім. Конарського щоразу більше відчувається акція польської військової організації. Ця акція швидко перемінилася на польсько-українську війну за володіння Львовом...» (М. Лозинський) «19 березня 1919 р. до командувача Галицькою армією генерала Омеляновича-Павленка наспіла телеграма з Парижа, підписана Вільсоном, Ллойд-Джорджем, Клемансо й Орландо, з пропозицією негайно спинити бої в околицях Львова. Така ж телеграма була вислана до генерала Розвадовського, коменданта Львова. Поки триватиме припинення бойових операцій, війська обох сторін стоять на своїх позиціях. Комунікація залізницею між Львовом і Перемишлем залишається вільною з причини потреби щоденного забезпечення міста Львова» (О. Удовиченко). Фрагменти з джерел описують важливі події, що сталися у Львові під час польськоукраїнської війни 1918-1919 років. Перший фрагмент (М. Лозинський) : 1. Українські патрулі у Львові : Розповідається, як українські військові патрулі почали ходити містом, що було несподіванкою для львів'ян. shkola.in.ua

окупації

Спокійний початок: Перший день під українською владою минув без опору та конфліктів.

Зростаюча напруга: У другій половині дня почали надходити повідомлення про активність польських військових організацій біля головного залізничного вокзалу та в школі імені Конарського.

Початок конфлікту: Ця активність швидко переросла в польсько-українську війну за контроль над Львовом. Другий фрагмент (О. Удовиченко):

Телеграма з Парижа: У березні 1919 року командувач Галицькою армією отримав телеграму від провідних світових лідерів (Вільсона, Ллойд-Джорджа, Клемансо та Орландо), які закликали до негайного припинення боїв навколо Львова.

Припинення бойових дій: Обидві сторони, українська та польська, повинні були залишатися на своїх позиціях під час припинення бойових операцій.

Залізничне сполучення : Важливим було забезпечення залізничного сполучення між Львовом і Перемишлем для щоденного постачання міста Львова. Отже, ці фрагменти описують початок українсько-польського конфлікту у Львові та міжнародні спроби зупинити цей конфлікт. 14. 1919 рік: встановлення УСРР та окупація України білогвардійцями Сторінка 100 ✔ 1. Установіть хронологічну послідовність подій: Початок Першого зимового походу Армії УНР; Ухвалення першої Конституції УСРР; «Київська катастрофа».

Ухвалення першої Конституції УСРР (10 березня 1919 року) 2. Початок Першого зимового походу Армії УНР (6 грудня 1919 року)

«Київська катастрофа» (31 серпня 1920 року) ✔ 2. Якою була межа максимального просування денікінського фронту (на середину жовтня)? Яка територія була зайнята військами УНР та УГА внаслідок наступу в липні – серпні 1919 р.? На середину жовтня 1919 року максимальне просування денікінського фронту, керованого генералом Антоном Денікіним, досягло наступних меж:

Денікінські війська контролювали значну частину України, включаючи Київ, Одесу, Харків і Дніпро (тодішній Катеринослав).

Денікінські війська просувалися на північ, досягаючи околиць Орла, що знаходиться за кілька сотень кілометрів від Москви. Щодо території, зайнятої військами Української Народної Республіки (УНР) та Української Галицької Армії (УГА) внаслідок наступу в липні – серпні 1919 року: shkola.in.ua

терор, білий терор, «листопадова катастрофа»,

смерті». Після встановлення радянської

активно впроваджував політику

Внаслідок успішного наступу об'єднаних сил УНР та УГА було звільнено значну частину Західної України, включаючи Львів та Тернопіль.

Війська УНР та УГА зуміли також просунутися на схід, визволяючи від більшовиків та денікінців такі міста, як Вінниця, Проскурів (нинішній Хмельницький), Жмеринка, та інші населені пункти Поділля і Волині.

Об'єднані українські сили досягли Києва, але в серпні 1919 року місто було захоплене денікінськими військами, що призвело до подальших складних бойових дій та маневрів. Таким чином, середина жовтня 1919 року була відзначена максимальним просуванням денікінських сил, а липень – серпень 1919 року ознаменувалися значними успіхами УНР та УГА, які змогли звільнити великі території Західної та Центральної України. ✔

назви: УСРР, Раднарком,

комунізм, воєнно-політичний союз, продрозверстка, червоний

влади в Україні, уряд УСРР на чолі з Раднаркомом

воєнного комунізму, що включала продрозверстку і червоний терор, який здійснювався ЧК. У той же час, білі сили практикували білий терор, що лише загострювало ситуацію. Листопадова катастрофа 1919 року привела до значних втрат для українських сил, які опинилися в «трикутнику смерті» між більшовицькими, білогвардійськими та польськими військами. Військово-політичний союз УНР і Польщі був спробою зупинити це насильство, але революційні комітети (ревкоми) продовжували чинити опір. ✔ 4. Схарактеризуйте одним реченням історичних діячів залежно від їхньої ролі в подіях Української революції в серпні – грудні 1919 р.: С. Петлюра, М. ОмеляновичПавленко, Х. Раковський, А. Денікін, Н. Григор’єв, Н. Махно, Зелений (Д. Терпило). Ось характеристики історичних діячів у контексті їхньої ролі в подіях Української революції в серпні – грудні 1919 року:

Симон Петлюра : Головний Отаман військ УНР, який керував боротьбою проти більшовицьких і білогвардійських сил та намагався об'єднати українські національні сили.

Михайло Омелянович-Павленко: Командувач Галицької армії, що брав участь в обороні Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) і в наступальних операціях УГА та армії УНР.

Християн Раковський: Голова Раднаркому УСРР, який проводив політику воєнного комунізму та червоного терору для зміцнення радянської влади в Україні.

Антон Денікін: Лідер білої армії, який здійснював наступ на Україну з метою відновлення контролю над територією колишньої Російської імперії та вів боротьбу проти більшовиків і українських національних сил.

Никифор Григор’єв : Отаман, який спочатку підтримував радянську владу, але згодом перейшов на бік УНР, а пізніше був вбитий махновцями за зраду. 6. Нестор Махно : Лідер анархістського руху, який очолював Революційну повстанську армію України (махновців) і вів боротьбу проти білих, червоних та будь-яких інших сил, що загрожували його незалежності. shkola.in.ua

3. Складіть речення, використавши поняття, терміни,

ревком, ЧК, воєнний

«трикутник

7. Зелений (Данило Терпило): Отаман селянських повстанських загонів, який боровся проти радянської влади та білих, підтримуючи ідею незалежної України. ✔ 5. Підтвердіть фактами або спростуйте слушність твердження історика. «По суті, капітуляцією перед білогвардійцями завершився похід українських армій на Київ. Загалом, факт здачі Києва виходив далеко за межі окремої невдалої військової операції; він вніс новий неспокій у становище українського громадянства, деморалізуюче вплинув на війська. В основі його лежали не помилкові дії генерала Кравса, а знову ж таки різні підходи у ставленні до армії генерала Денікіна» (В. Верстюк). Твердження історика В. Верстюка про капітуляцію перед білогвардійцями та її наслідки можна підтвердити низкою фактів з подій Української революції в серпні – грудні 1919 року. 1. Здача Києва: В серпні 1919 року війська Української Народної Республіки (УНР) та Української Галицької Армії (УГА) вступили до Києва. Однак, 31 серпня 1919 року, місто було зайняте денікінськими силами без значного опору з боку українських військ. Це стало відомо як «Київська катастрофа».

Політичний і моральний вплив : Здача Києва значно підірвала моральний дух українського війська і громадськості. Багато хто в Україні бачив у денікінцях ворогів української незалежності, оскільки білогвардійці прагнули відновити «єдину і неділиму» Росію без визнання української державності. Це призвело до деморалізації та зневіри в можливість здобуття незалежності. 3. Розбіжності у стратегії: Існували значні розбіжності в підходах до боротьби з денікінцями між лідерами УНР і УГА. Зокрема, генерал Антон Кравс, який командував галицькими військами, не мав чіткої стратегії щодо денікінських сил, що призвело до відступу і втрати важливих територій.

Відсутність єдності серед українських військових і політичних лідерів: Військові й політичні лідери УНР і УГА мали різні підходи до співпраці з білогвардійцями. УНР, зокрема, розглядала Денікіна як загрозу своїй незалежності, тоді як деякі елементи УГА сподівалися на тимчасовий союз з білогвардійцями проти більшовиків. Ці розбіжності виявилися критичними і призвели до втрати узгоджених дій. Отже, твердження історика В. Верстюка про капітуляцію перед білогвардійцями та її наслідки є слушним і підкріплюється історичними фактами. Здача Києва не лише була військовою поразкою, але й мала глибокий деморалізуючий вплив на українське громадянство та армію, обумовлений різними підходами до відносин з денікінцями. ✔ 6. Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагментах джерел. Зі статті голови ВУЧК М. Лациса: «У зв’язку з авантюрою отамана Григор’єва Рада оборони оголосила червоний терор стосовно лівих соціалістів-революціонерів-активістів і “незалежників”-активістів... Хто не з нами, той проти нас... Ми вдаримо по ворогу... ми по винні розстрілювати на місці кожного, хто взяв або збирається взяти проти нас зброю. shkola.in.ua

2. Ви іменуєте себе “селянським урядом”,

селянські

ґвалтують жінок, убивають

Нам це диктує здоровий глузд, наш інстинкт самозбереження. Червоний терор необхідний. Це змушена дія до самозахисту». Ультиматум голові так званого Українського робітничо-селянського уряду Раковському, висунутий отаманом Головного штабу повстанських військ України Ю. Мазуренком 28 червня 1919 р.: «Від імені повсталого українського працюючого народу заявляю вам, що робітники і селяни України повстали проти вас як влади завойовників, котра, прикрившись святими для нас гаслами: 1) влади Рад робітників і селян; 2) самовизначення народів, аж до відокремлення; 3) боротьби проти імперіалістівзавойовників і

– псує

і руйнує дійсну владу робітників і незаможних селян сусідньої держави, а ще й використовує їх з метою, далекою від усякого соціалістичного устрою. 1. Ви іменуєте

з України сировину,

припиняєте роботу на заводах і

гнобителів трудящих мас

не тільки всі святі гасла

себе “урядом робітничим”, а водночас вивозите

матеріали, вугілля й навіть машини і тим самим

фабриках, викидаючи на вулицю голодних робітників.

водночас анархічним вивозом руйнуєте

палять хати, грабують села,

стариків і дітей. Ви насильно відбираєте хліб і вивозите із України. 3. Ви іменуєте себе “радянським урядом”, а замість цього ввели “комісародержавіє” і “чрезвичайки”, котрі нічим не відрізняються від царських губернаторів, жандармів і охранок». Ці фрагменти відображають складні та жорстокі події, які відбувалися під час Української революції та громадянської війни в Україні в 1919 році. Перший фрагмент (стаття голови ВУЧК М. Лациса): 1. Червоний терор: М. Лацис, голова ВУЧК (Всеукраїнська надзвичайна комісія з боротьби з контрреволюцією), виправдовує застосування червоного терору проти лівих соціалістів-революціонерів та «незалежників» (Української партії соціалістів-революціонерів (незалежних)).

господарства, а ваші так звані “красноармейці”

Самозахист : Лацис аргументує, що терор є необхідним для самозахисту радянської влади. Він підкреслює, що боротьба з ворогами революції має бути безжальною і включати розстріли тих, хто чинить опір.

Придушення повстань : Це було реакцією на повстання отамана Григор’єва, який підняв антирадянський заколот. Радянська влада вважала такі повстання серйозною загрозою і відповідала жорстокими методами. Другий фрагмент (ультиматум Ю. Мазуренка до Х. Раковського):

Повстання проти радянської влади: Ю. Мазуренко, отаман повстанських військ України, висуває ультиматум голові Українського робітничо-селянського уряду Х. Раковському, представляючи інтереси повсталого народу. 2. Критика радянської політики: Мазуренко звинувачує радянський уряд у порушенні основних принципів соціалістичної ідеології та в експлуатації України. Він критикує вивезення сировини, матеріалів і навіть машин з України, що призводить до зупинки роботи заводів і голоду серед робітників. shkola.in.ua

3. Руйнування селянських господарств: Радянська влада звинувачується в грабежах, насильстві та вивезенні хліба з України, що руйнує селянські господарства і призводить до страждань населення. 4. Репресивна політика : Мазуренко критикує радянську систему комісарів і надзвичайних комісій, порівнюючи їх з царськими губернаторами та жандармами, що здійснюють репресії проти населення. Ці документи яскраво демонструють жорстокість і конфлікти, що виникли під час громадянської

в Україні. Вони також відображають глибоке невдоволення і опір радянській владі з боку різних груп українського населення, а також жорсткі заходи, які вживали більшовики для збереження контролю над територією. 15. Реставрація УСРР. Радянсько-польська війна. Розгром військ Петра Врангеля Сторінка 109 ✔ 1. Установіть хронологічну послідовність подій:

Укладення Варшавської угоди Директорією та урядом Польщі

війни

Захоплення Червоною армією Києва під час радянсько-польської війни 3. Перекопсько-Чонгарська операція Південного фронту 4. Другий зимовий похід Армії УНР ✔ 2. Якою була лінія радянсько-польського фронту на 5 червня та 15 серпня 1920 р.? Де розгорнулися воєнні дії під час наступу білогвардійських військ Врангеля? Станом на 5 червня 1920 р. лінія радянсько-польського фронту проходила через міста: Гайсин – Біла Церква – Бровари – р. Дніпро. Станом на 15 червня 1920 р. лінія радянсько-польського фронту проходила через міста: Хотин – Львів – Замостя – Холм – Варшава. Воєнні дії під час наступу білогвардійських військ Врангеля розгорталися в Криму і на півдні України. Лінія фронту проходила через Херсон – Каховка – Олександрівськ –Синельникове. ✔ 3. Складіть речення, використавши поняття та терміни: український націоналкомунізм, боротьбисти, комнезами, троди, «диво на Віслі», дезертир трудового фронту, табори примусових робіт, лінія Керзона. Український націонал-комунізм-це напрям у комуністичному русі, який виник в Україні і був спрямований на підтримку національних інтересів. Лідерами партії боротьбистів (УКП(б)) були Г.Гринько, О.Шумський. Комнезами мали контролювати вилучення продовольства з села. У грудні 1920р. Ленін підписав декрет про заміну грошей «тродами» (трудовими одиницями). Перемога поляків над Червоною Армією, в ході радянсько-польської війни, отримали назву «диво на Віслі». «Дезертир трудового фронту» - поняття, запроваджене радянською владою в процесі реалізації трудової повинності. shkola.in.ua

✔ 4. Схарактеризуйте

подіях Української революції в 1920 р.: С. Петлюра, П. Врангель, Н. Махно, М. Фрунзе, Ю. Пілсудський, М. Тухачевський, В. Затонський.

С. Петлюра – голова Директорії, боровся проти більшовиків.

П. Врангель – білогвардійський генерал; головнокомандувач збройних сил півдня Росії. Н. Махно – лідер анархістів, створив Гуляйпільську республіку; боровся

більшовиків і Директорії.

М. Фрунзе – радянський воєначальник, командував Південним фронтом, став організатором розгрому білогвардійців в Криму.

Ю. Пілсудський - "начальник" Польської держави, уклав Варшавський

Польщею і УНР.

М. Тухачевський - радянський воєначальник, командував Західним фронтом

радянсько-польської війни.

В. Затонський - радянський партійний

радянської влади в Україні.

✔ 5. Прокоментуйте події

12 жовтня 1920р. – Раднарком УСРР ухвалив постанову «Про табори примусових робіт». «Лінія Керзона» - умовна лінія, по якій мав проходити Східний кордон Польщі; розроблено Антантою.

одним

діячів залежно від їхньої ролі в

реченням історичних

проти

договір між

під час

діяч, приймав активну участь в становленні

(або явища), про які йдеться у фрагментах джерел. «...В цих умовах масові заворушення на Україні не вщухали. Цілий 1920-й рік не переставали вибухати селянські повстання. З приводу цих повстань самі більшовики в “Збірнику звітів народних комісаріатів” за 1920 рік писали, що тільки за період від 20 травня 1920 р. і до 1 січня 1921 р. відібрано у повстанців: “205 кулеметів, 13 гармат, 23 714 рушниць та обрізів, 683 револьвери та інше майно. Сюди, – додає автор звіту, – не увійшли трофеї, відібрані у Махна, які нараховують понад 600 кулеметів, 20 гармат і багато іншого майна”» (І. Мазепа). «Боротьбисти відрізняються від більшовиків з-поміж іншого тим, що обстоюють безумовну незалежність України… Ми обіцяли боротьбистам максимум поступок, але з тим, що вони будуть вести комуністичну політику. Ми цю партію перереєстрували, і замість повстання боротьбистів, яке було неминуче, ми одержали, завдяки правильній лінії ЦК, чудово втіленій тов. Раковським, те, що все краще, що було серед боротьбистів, увійшло в нашу партію під нашим контролем, з нашого визнання, а решта зникла з політичної сцени» (В. Ленін). 1) У 1920 р. економіка України перебувала у кризовому стані. Не дивлячись на це, радянська влада продовжувала політику примусового вилучення з села сільськогосподарської продукції. Це призвело до селянського незадоволення діями більшовиків, яке переросло в справжню селянську війну. В своїх діях селяни сподівалися на Махно, Врангеля, поляків, або будь кого, хто не буле збирати з них податки. Таким чином, у першій половині 1920-х рр. взаємини радянської влади з українським селянством характеризувалися опором селян грабіжницькій політиці більшовиків. 2) У 1918-1920 рр. на території України діяла Українська комуністична партія (боротьбистів). Керівником партії були О. Шумський, Г. Гринько та інші. Партія виступала за соціалізацію землі, створення Української червоної армії З огляду на широку популярність боротьбистів серед українського населення, В. Ленін у березні 1920 р. змусив УКП (б) до саморозпуску і злиття з КП (б) У. shkola.in.ua

Галичину.

Після підписання договору Східна Галичина,

6. Чи вважаєте слушним міркування сучасника подій? Відповідь обґрунтуйте. «За Директорією УНР пішли совітська Росія й радянська Україна, які договором у Ризі зреклися на користь Польщі тих самих українських земель, включно з Галичиною, які призначав Польщі Варшавський договір з Головним отаманом Петлюрою. Коли пригадати, що головним агітаційним знаряддям совітської Росії й радянської України проти петлюрівщини було те, що “Петлюра запродав українські землі й українські маси селянства й робітництва в неволю шляхетської Польщі“, то це дасть найліпшу оцінку Ризького договору і становища інтересів українських мас селянства й робітництва» (М. Лозинський).

березня 1921 р. в м. Рига було укладено мирний договір, який завершив польськорадянську війну.

умовами договору Польща визнала існування УСРР, а радянська сторона відмовилася від претензій на Східну

За

більша частина Волині й Західна Полісся відходили до Польщі. Польща і радянська влада гарантували дотримання національних прав українцями і поляками, що опинилися в складі інших держав. У договорі було обумовлено заборону перебувати на території Польщу антибільшовицьким організаціям. Таким чином, Директорія, уряд УНР і всі їх організації втратили право легального існування в Польщі. На мою думку міркування М. Зозинського є слушними. Адже за умовами довогору, значна частина західноукраїнських земель виявилася відірваною від України. Подібна ситуація буде зберігатися до вересня 1939 р. 17 Культурно-освітнє життя Сторінка 120 ✔ 1. Установіть хронологічну послідовність подій: Заснування Української академії наук → затвердження Директорією закону про державну мову в УНР → початок кампанії з ліквідації неписемності. ✔ 2. Складіть речення, використавши поняття та терміни: З весни 1920 р. в Україні розгорнулася кампанія з лікнепу (ліквідація неписемності). У червні 1920 р. Наркомат освіти УРСР розпочав роботу по створенню єдиної трудової школи. Поробітничення вищої школи відбувалося через те, що вихідці з робітничих сімей отримали пільги при вступі. На робітничих факультетах навчалися студенти, які вивчали шкільні предмети і поєднували процес навчання і роботи. Більшовики велику увагу приділяли монументальній пропаганді, реалізуючи яку будувалось велика кількість пам'ятників. ✔ 3. Схарактеризуйте одним реченням історичних діячів залежно від їхньої ролі в подіях культурного життя: П. Скоропадський - гетьман України, який виступав за українізацію освіти та заснував Українську академію наук. В. Вернадський - перший президент Академії наук України. А. Кримський - український науковець, учений секретар АН України. shkola.in.ua

мистецькому та ідеологічному розвитку країни, а також поширенню української культури та ідей.

✔ 5. За яких урядів в Україні відбувалися наведені події, явища, процеси?

1) Створення Української академії наук - Гетьманат;

2) боротьба з неписемністю - радянський уряд;

3) вихід друком кількох мільйонів українських підручників - уряд УНР;

4) відкриття державних українських університетів у

та Кам'янці - ПодільськомуЦентральна Рада;

5) відкриття робітфаків - радянський уряд;

6) упровадження курсу української мови в

7) заснування вишів

Г. Карбут - український художник, виконував художнє оформлення державних паперів; автор українського державного герба й печатки. М. Байчук - український художник, в своєї творчості поєднував традиції народного орнаменту, мозаїки та фрески. ✔ 4. Стисло сформулюйте, у чому полягало значення новостворених установ для культурного поступу України: Українська академія наук, Українська державна

агітації і пропаганди, Всеукраїнське державне

поступу України, сприяючи

академія мистецтв, Наркомат

видавництво, Всеукраїнський кінокомітет. Мали важливе значення для культурного

науковому,

Києві

учительських семінаріях - гетьманат;

з українською мовою викладання - Центральна Рада;

Українського театру драми та опери - гетьманат;

університетів - радянський уряд;

націоналізація кінематографу, театрів, бібліотек, музеїв тощо й контроль за ними з боку відповідних державних установ - радянський уряд; 11) план монументальної пропаганди - радянський уряд; 12) реорганізація всіх типів шкіл на єдину трудову 7-річну школу, розроблення плану українізації школи - радянський уряд; 13) відкриття 150 українських гумназій - уряд УНР; 14) діяльність агітпоїздів, агітмайданчиків, агітпароплавів - радянський уряд; 15) створення Української академії мистецтв - Центральна Рада.. ✔ 6. Визначте, про які пам'ятки йдеться: 1) В першому уривку йде мова про пам'ятник Т. Шевченку, який знаходиться у сквері на бульварі ім. Т. Шевченка в м. Ромнах. Пам'ятник було відкрито в 1918 р., його скульптор - І. Кавалерідзе. Цей пам'ятник - перше в історії повнофігурне зображення поета. Вказаний пам'ятник є яскравим прикладом більшовицької монументальної пропаганди, у якій революційні ідеї пов'язували з національною традицією. 2) В уривку йде мова про ілюстрацію Г. Нарбута до поеми "Енеїда" І. Котляревського, яка побачила світ у 1919 р. Композиція "Еней та його військо" - пробна ілюстрація майстра до видання "Енеїди", яке планувалося на 1919-1920 рр. Дана ілюстрація вирізняється самобутністю трактування поеми Котляревського. В образах домінують героїчні мотиви, які забарвлені іронією митуя. Автор приділяє велику увагу навіть найменшим деталям. shkola.in.ua

8) створення

9) ліквідація

10)

Сторінка 128

✔ 1.

✔ 2.

✔ 3. Розшифруйте абревіатури: УСРР, СРСР, МАСРР,

18. Внутрішнє і міжнародне становище радянської України на початку 1920-х рр. Утворення Радянського Союзу

Установіть хронологічну послідовність подій: Підписання союзного робітничо - селянського договору між УСРР та РСФФФ → другий зимовий похід Армії УНР на територію УСРР → створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік.

Покажіть на карті регіони масового голоду 1921-1923 pp. Голод 1921-1923 рр. найбільше вдарив по основних хліборобських регіонах - Поволжю, Північному Кавказу, південних губерніях України.

РРФСР, ВУЦВК, ЦК РКП(6), ЦК КП(б)У, АРА. Складіть із ними речення. УСРР

Українська Соціалістична Радянська Республіка. Уряд УСРР очолював Х.

- Союз Радянських Соціалістичних Республік. СРСР було утворено 30 грудня 1922 р. МАСРР - Молдавська Автономна Соціалістична Радянська Республіка. МАСРР було

у жовтні 1924 р. РРФСР - Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка. Головою Раднаркому РСФСР був В. Ленін. ВУЦВК - Всеукраїнський центральний виконавчий комітет. ВУЦВК очолив Г.

ЦУ РКП (б) - Центральний Комітет Російської Комуністичної Партії більшовиків. ЦК РКП (б) - група керівних діячів, кожен з яких відповідав за конкретну галузь компартійної роботи. ЦК КП (б) У - Центральний Комітет Комуністичної Партії більшовиків. У квітні 1925 р. на чолі ЦК КП (б) У став Л. Каганович. АРА - Американська адміністрація допомоги. АРА - неурядова організація створення США для надання допомоги потерпілим від світової війни та її наслідків європейським країнам. ✔ 4. Схарактеризуйте одним реченням історичних діячів залежно від їхньої ролі в подіях доби: Х. Раковський - радянський партійний діяч, який в 121 р. очолив боротьбу з "куркульським бандитизмом". Г. Петровський - радянський політичний діяч, очолював Президію ВУЦВК. Й. Сталін - генеральний секретар ЦК ВКП (б), один з курівників СРСР. Л. Каганович - радянський політичний діяч, у квітні 1925 р. очолив ЦК КП (б) У. ✔ 5. Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагментах джерел. 1) В уривку йде мова про підписання 28 грудня 1920 р. союзного робітничо-селянського договору між РСФРР і УСРР. shkola.in.ua

Раковський. СРСР

утворено

Петровський.

2. Станіслав

Цим документом РСФРР вперше формально визнавалась незалежність УСРР. Але передбачалось об'єднання найважливіших наркоматів. Укладання цього договору засвідчили створення "договірної федерації", яка була покладена в основу майбутнього СРСР. 2) В уривку йде мова про союзний договір, який було укладено 30 грудня 1922 р. Цей договір засвідчив створення СРСР. Радянський Союз було створено за ленінським планом "федералізації". Юридичне оформлення СРСР остаточно завершилося в 1924 р., коли була прийнята Конституція СРСР. Конституція СРСР позбавила союзні республіки права на зовнішню політику і торгівлю, прийняття власних рішень щодо розвитку транспорту, зв'язку, оборонної промисловості. В травні 1925 р. відбувся ІХ Всеукраїнський з'їзд рад, який затвердив зміни в Конституції УСРР, законодавчо закріпивши входження республіки до складу СРСР. ✔ 6. Визначте, про яких діячів ідеться.

Християн Раковський

Косіор

Йосип Сталін

Християн Раковський

Влас Чубарь

Каганович 19. Упровадження нової економічної політики. Кампанія українізації в УСРР Сторінка

✔ 1. Установіть хронологічну послідовність подій: Ухвалення РНК УСРР постанови про запровадження засад нової економічної політики →ухвалення ВУЦВК та РНК УСРР постанови про українізацію →ліквідація Української автокефальної православної церкви. ✔ 2. Складіть речення, використавши поняття та терміни: Підприємства об'єднувалася в госпрозрахункові трести. Непманами називали нову буржуазію - опендарів, комісіонерів, маклерів, промисловців. У жовтні 1922 р. з'явилися забезпечені золотом банківські білети - червінці. У квітні 123 р. ХІІ партійний з'їзд затвердив політику коренізації. Коренізація в Україні називалась українізацією. Всеукраїнська церковна рада наполягала на утверджений в Україні автокефальної, тобто незалежної від російського партіархату церкви. ✔ 3. Схарактеризуйте одним реченням історичних діячів залежно від їхньої ролі в подіях доби: О. Шумський - народний комісар освіти УСРР, який опікувався українізацією. М. Скрипник - народний комісар освіти УСРР, який опікувався українізацією. В. Липківський - священник, митрополит УАПЦ. shkola.in.ua

Ладаз

135

✔ 4. Проаналізуйте інформацію. Зробіть висновок про те, кого мала намір «українізувати» радянська влада. У квітні 1923 р. - ХІІ партійний з'їзд затвердив політику коренізації, як офіційну партійну лінію в Україні ця політика носила назву українізації. Уряд намагався переконати українців в тому, що радянська влада - не окупаційна, а діє в їх інтересах. Українізація проводилась навіть за межами УСРР, в місцях де компактно проживали українці. Населення Кубані отримало змогу навчати дітей українською мовою. З 1923 по 1927 рр. кількість українців серед службовців державного апарату зросла з 35 до 54%. Проте українізація не розглядалась її ініціаторами як самоціль. Цей процес від самого початку підпорядковувався більшовицькій партії - перебудові культури в Україні на засадах Марксизму. Українізація допускалася лише тією мірою, якою не суперечила інтересам та ідеологічним орієнтирам вищого державного й партійного керівництва. ✔ 5. Що передбачала нова економічна політика в УСРР 1921-1928 pp.? Нова економічна політика в УСРР 1921-1928 рр. передбачала:

промисловості в госпрозрахункові трести;

підприємств в оренду організаціям і приватним основам; -

грошового обігу. ✔ 6. Прочитайте фрагмент джерела. У чому відмінність мети політики радянської коренізації, як її витлумачували в Москві та Харкові? Чому плани М. Скрипника з українізації Донбасу були неприйнятними для центрального партійного керівництва? Які факти у статті характеризують тогочасну мовну ситуацію в шахтарських районах Донбасу? Українізація була розпочата в рамках коренізації - політики залучення корінного населення республік і автономії СРСР до місцевого керівництва, а також їхнім мовам офіційного статусу. Українізація була обов'язковою для всіх державних службовців й містила в собі перший елемент примусовості. Для тих, хто не володів мовою були відкриті курси, які спочатку були безкоштовні. Заняття тривали 2 години. Після курсів складався іспит. Якщо службовець не складав іспит, то його звільняли з роботи. Про мовну ситуацію в шахтарських районах Донбасу свідчать те, що робітники говорили ломаною українською мовою. 20 Форсована індустріалізація радянської України Сторінка 142 ✔ 1. Установіть хронологічну послідовність подій: Будівництво Дніпрогесу → "Шахтинський процес" → початок стаханівського руху. ✔ 2. Покажіть на карті індустріальні новобудови в УСРР. В Україні в роки індустріалізації споруджено 12 підприємств. Підприємства будувалися в Запоріжжі, Кривому Розі, Маріуполі, Краматорську, Харкові, Луганську, Макіївці, Дніпродзержинську, Дніпропетровську й Алчевську. shkola.in.ua

- об'єднання підприємств

- передачу малих

оздоровлення

завищених

на сільськогосподарську продукцію.

Взимку 1927-1928 рр. в СРСР спалахнула гостра хлібозаготівельна криза.

Командна економіка передбачала

Карткова система була поширена

✔ 3. Складіть речення, використавши поняття та терміни: Соціалістична індустріалізація - комплекс заходів радянського керівництва, що мав на меті модернізацію промисловості. Директивне планування - це програми розвитку народного господарства СРСР. Перший п'ятирічний план було ухвалено в 1927 р. Друга п'ятирічка тривала з 1933 по 1937 рр. Політика "ножиць цін" передбачала встановлення

цін на промислові товари й, занижених -

втручання держави в всі економічні питання. У

1929 р. ЦК ВКП(б) ухвалив постанову "Про

травні

соціалістичне змагання".

на основні види продовольчих і промислових товарів. Стаханівський рух - масовий робітничий рух за підвищення продуктивності праці; засновник руху шахтар О. Стаханов, який за добу перевиконав норму в 14,5 разів. ✔ 4. Які твердження характеризують становище робітників у радянській Україні доби першої п'ятирічки? Становище робітників у радянській Україні доби першої п'ятирічки характеризують наступні твердження: - зростання товарного дефіциту внаслідок прийнятого державою курсу на форсування темпів

промисловості;

системи постачання робітників продовольством і товарами

вжитку; - зростання чисельності робітничого класу за рахунок інших верст населення (селян, торговців, кустарів). ✔ 5. Складіть порівняльну таблицю. Відмінне Доба непу: Нова економічна політика означала відмову радянської влади від спроб створити економіку, яка була б позбавлена товарно-грошових відносин. держава гарантувала право на вільну торгівлю. Припинили існування примусові мобілізації робітників. Виробнича діяльність підприємств переводилася на госпрозрахунок. Держава здійснила роздержавлення малих підприємств. Перша п'ятирічка: В роки першої п'ятирічки впроваджувалася політика "ножиць цін", тобто встановлення завищених цін на промислові товари й, занижених - на с/г продукцію. Це призвело до хлібозаготівельної кризи. Почала діяти командна економіка. Промисловість була поділена на групи "А" (виробництво засобів виробництва) і "Б" (Виробництво товарів народного споживання). Група "А" фінансувалася в першу чергу, а група "Б" за залишковим принципом. Взимку 1928-1929 рр. було запроваджено нормовану (карткову) систему продажу хліба. У травні 1929 р. ЦК ВКП(б) ухвалив постанову "Про соціалістичне змагання". Спільне Стимулювання розвитку промисловості. Державний контроль над підприємствами важкої промисловості. Джерелом фінансування індустріалізації було сільське господарство. shkola.in.ua

розвитку важкої

- перехід до карткової

широкого

✔ 6. Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагменті джерела. З 15 березня 1927 р. по 10 жовтня 1932 р. в м. Запоріжжя відбувалося будівництво Дніпровської ГЕС. Дніпро ГЕС був одним з головних об'єктів ГОЕЛРО. Робітників для будівництва наймали звідусіль. Найбільш затребуваними були висококваліфіковані робітники. Для підвищення кваліфікації робітників були створені вечірні школи. Члени партії кандидати та комсомольці мали спеціальні привілеї. Робітники жили скупчено в бараках, часто без питної води, довго працювали, не мали

першої необхідності. До 1928 р. побудували 5 селищ для будівників, а всього було побудовано 658 будинків, гуртожитків і бараків.

перебували на становищі в'язнів. На початку будівництва їх праця майже не була механізована. У серпні 1927 р. на будівництві з'явилися перші екскаватори. Дніпрогес - це унікальна гідроелектростанція, яка стала символом цілої епохи. Це не просто пам'ятник історії, втілення самовідданості та ентузіазму багатьох робітників, а й шедевр інженерної думки, який і сьогодні вражає своєю величчю. 21. Суцільна колективізація сільського господарства в радянській Україні. Голодомор 1932-1933рр. Сторінка 149 ✔ 1. Установіть хронологічну послідовність подій: Проголошення курсу на суцільну колективізацію пленумом ЦК ВКП(б) → початок "ліквідації" куркульства як класу → ухвалення "закону про 5 колосків". ✔ 2. Покажіть на карті регіони, які найбільше постраждали від Голодомору. Найбільш від Голодомору постраждали мешканці Київської та Харківської областей. ✔ 3. Складіть речення, використавши поняття та терміни: Колективізація сільського господарства передбачала перебудову аграрного сектору. Колективізація передбачала створення колективних господарств (колгоспів). ТСОЗтовариство спільного обробітку землі. Однією з форм колгоспів була артіль, де селяни зберігали за собою присадибну ділянку. Комуна - одна з форм колгоспів, за якою усуспільнювалось абсолютно все. З господарств занесених на "чорну дошки" вивозили всі продовольчі та насіннєві запаси. Радгосп - державне сільськогосподарське підприємство, яке мало вироблять землеробську продукцію. Куркулями називали заможних селян, які не хотіли об'єднуватися в колгоспі. Підкуркульниками називали бідних селян, які не хотіли йти в колгосп. У 1930-1931 рр. керівництво СРСР проводило політику "ліквідації куркульства як класу". За роботу в колгоспах селяни отримували не гроші, а трудодні. Для покарання селян за "зрив" хлібозаготівель вводились "натуральні штрафи". 7 серпня 1932 р. ВЦВК і РНК СРСР ухвалили постанову "Про охорону майна державних shkola.in.ua

предметів

Будівники

підприємств", який в народі назвали "законом про 5 колосків". Колгоспні бригади створювалися з постійним складом робітників. ✔ 4. Укладіть порівняльну таблицю. Відмінне Доба непу: кожен виробник залишається власником свого товару. Розвиток товарногрошових відносин. Свобода торгівлі. Методи ведення господарства не вимагаються. Перша п'ятирічка: методи ведення господарства - примусові. Колгоспи існували без товарно-грошових відносин. За роботу селяни отримували трудодні. Створення мереж

господарства: -

приватної власності.

стало джерелом фінансування індустріалізації. ✔ 5. Підтвердіть фактами або спростуйте слушність тверджень.

У 1927 р. Сталін активізував пропаганду колгоспів. Колективізація, на думку

полегшити викачування селянських ресурсів до державного бюджету. В листопаді 1929 р. було проголошено курс на суцільну колективізацію. У другій половині січня 1930 р. комісія політбюро ЦК ВКП (б) розробила план кампанії з розкуркулення. Колгоспний лад був частиною командної економіки. 2) Процес створення колгоспів відбувався протягом 1929-1933 рр. Статут сільськогосподарської артілі було ухвалено в березні 1930 р. Кожен колгоспник мав виконувати денні норми виробітку. У колгоспах з 1933 р. організовували бригади з постійним складом робітників. За роботу в колгоспах селяни отримували трудодні. У липні 1932 р. на конференції ЦК КП(б) У у Харкові було визначено розміри хлібозаготівлі, які були непосильними для селян. Щоб виконати план, Сталін вирішив запроваджувати репресії. 18 листопада 1932 р. ЦК КП(б) У видав постанову "Про заходи по посиленню хлібозаготівель". Було запроваджено чорні дошки. Села занесені на чорні дошки оточували збройні загони, з них вивозили всі продовольчі та насіннєві запаси, було заборонено торгівлю і постачання будь-яких товарів. Голодомор став наслідком терористичної діяльності комуністичного режиму, який штучно створив умови існування, несумісні з життям. ✔ 6. Прочитайте народні частівки. Яким реаліям їх присвячено? Як селяни ставилися до політики партії? Чому попри таке ставлення суцільна колективізація стала реальним фактом? Народні частівки присвячено колективізації. Перехід до колективізації підштовхнула криза хлібозаготівель 1927-1928 рр. Суцільна колективізація почала здійснюватись вже у 1929 р. Початок колективізації показав, що селяни не бажають відмовлятися від своє власності і передавати її у shkola.in.ua

колективних

ТСОЗи; - артілі; - комуни. Лівкідація

Спільне Сільське господарство

партійного керівництва, мала

колгоспи. Досягти цього вдавалося лише шляхом насильства. Особливо активним був наступ проти заможних селян - так званих куркулів. Під "розкуркулення" потрапляли не лише заможні господарі, а й ті, що не хотіли йти в колгоспи. Найжорстокішим злочином комуністичного режиму проти українського народу був Голодомор 1932-1933 рр. Жертвами Голодомору 1932-1933 рр. в радянській Україні стали мільйони людей. 23. Масові репресії в радянській Україні Сторінка 162 ✔ 1. Установіть хронологічну послідовність подій:

процес над організацією "Спілка визволення України" → переїзд вищих державних та партійних установ з Харкова до Києва → схвалення нової Конституції УРСР Надзвичайним ХІV Всеукраїнським з'їздом рад. ✔ 2. Складіть речення, використавши поняття та терміни: У 1930-х рр. у СРСР остаточно оформився "тоталітарний режим. Націоналухильництво" - ідеологічний штамп, що вживався в агітаційно-пропагандистській роботі в СРСР. В "шумськізмі" звинувачували працівників радянського і партійного апаратів. В "волобуєвщині" звинувачували наукову інтелігенцію. У березні 1937 р. в СРСР почався Великий терор. Єжовщина - кампанія тотальних репресій в СРСР 1936-1938 рр. Репресії були спрямовані проти "ворогів народу". У 1932 р. було проголошено про початок "безбожної п'ятирічки". Внаслідок репресій в СРСР утвердився "культ особи" Сталіна. 5 грудня 1936 р. затверджено нову Конституцію УРСР, яка ввійшла в історію під назвою "Сталінська Конституція". ✔ 3. Схарактеризуйте одним реченням історичних діячів залежно від їхньої ролі в подіях доби: С. Єфремов - віце-президент ВУАН, засуджений за процесом над СВУ. М. Грушевський - український вчений, його звинувачували у керівництві УНЦ. Л. Каганович - радянський політичний діяч, підтримував репресивну політику Сталіна. О. Шумський - політик, звинувачений у причетності до УВО. М. Скрипник - політик, не підтримував Сталіна. М. Волобуєв - український економіст, звинувачений в контрреволюційній діяльності. М. Єжов - нарком внутрішніх справ СРСР, один з організаторів Великого терору. ✔ 4. Про який «судовий» процес ідеться в джерелі? Судовий процес над Спілкою Визволення України. Відбувався в Харкові з 9 березня по 19 квітня 1930 р. Мета - дискредитація української інтелігенції. ✔ 5. Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагменті джерела. В уривку йде мова про події періоду Великого терору. Ініціаторами масових політичних репресій в Україні виступало вище партійне керівництво. Ініціюючи арешти "ворогів shkola.in.ua

Судовий

- засуджений у "справі СВУ" як один із керівників антирадянської

народу" влада перш за все, здійснювала усунення реальних і вигаданих супротивників радянського режиму. Саме ці завдання в першу чергу вирішували співробітники органів НКВС, фальсифікуючі справи, прагнучи домогтися успіху будь-якою ціною. ✔ 6. У яких твердженнях ідеться про С. Єфремова? - Один із лідерів Української партії соціалістів - федералістів (УПСФ), один із засновників Української Центральної Ради.

організації. ✔ 7. Які особливості життя 1930-х pp. викрито в тогочасних анекдотах? В анекдотах висвітлено життя населення в роки Великого терору. За період "Великого терору" на території УРСР було засуджено понад 190 тис. осіб. Масові репресії мали "заспокоїти" населення і утвердити авторитарний стиль правління

в свідомості людей панує страх і недовіра. Повсякденням стали нічні арешти сусідів, підозри колег, друзів, пошук шпигунів, страх доносів. Особа могла написати донос на колег, остерігаючись, що ті донесуть на неї першими. Це стало типовим засобом вирішення особистих конфліктів. ✔ 8. Підтвердіть фактами або спростуйте слушність твердження: 5 грудня 1936 р. було затверджено текст нової Конституції СРСР. Цю Конституцію називали "Найдемократичнішою у світі". Адже в ній містилися статті, які гарантували права особи і громадянські свободи. Зокрема, проголошувалася свобода друку, недоторканність особи, житла й листування, вводився принцип відкритості, судових процесів, підтверджувалися права звинувачених на захист тощо. Невідповідність демократичних норм практиці державного терору не турбувала тих, хто затверджував конституцію. 2 липня 1937 р. - Політбюро ЦК ВКП(б) прийняло постанову "Про антирадянські елементи", за якою усіх "куркулів та в'язнів" мали заарештовувати і розстрілювати в порядку адміністративного проведення їх справ через "трійки", але їх дія поширилася на всі категорії населення. Кількість жертв репресій, депортація і голоду в Україні не піддається підрахунку. 25 - 26 Освіта, наука, література та мистецтво в радянській Україні Сторінка 175 ✔ 1. Складіть речення, використавши поняття та терміни, назви мистецьких об'єднань: Ліквідація неписемності серед дорослих передбачала, що всі особи віком від 8 до 50 років мають навчатися грамоти. До групи неокласиків ввійшли М. Рильський, М. Драй-Хмара та інші. "Розстріляним відродженням" називають літературно-мистецьке покоління 1920-хпочатку 1930-х рр., яке було знищене більшовицькою владою. shkola.in.ua

Сталіна.

цей час

✔

вказаних сфер культурного життя та науки.

Література:

М. Бажан. М. Драй-Хмара, М. Зеров, М. Куліш, М. Рильський, М. Хвильовий, П. Тичина. Наука:

С. Єфремова, А. Кримський, Є. Патон, Л. Ландау, М. Боголюбов, М. Василенко, М. Грушевський, М. Крилов

Образотворче мистецтво: В. Касіян, І. Їжакевич, М. Бойчук, М.Самокиш, Ф. Кричевський. Музичне та театральне мистецтво: А. Бучма, Б. Гмиря, Б. Лістошинський, Г. Верьовка, Г. Юра, Л. Курбас, Л. Ревуцький, М.

Гришко, Н. Ужвій, П. Козицький.

✔ 3. Підтвердіть фактами або спростуйте слушність

1) Партія контролювала зміст національно і

за мету сформувати

Капела "Думка" була одним з найкращих хорових колективів Радянського Союзу. ВАПЛІТЕ було засновано в середині 1920-х рр. М. Хвильовим і М. Яловим. Спілка письменників України була створена в 1934 р. Театр "Березіль" заснував Лесь Курбас.

прізвища українських діячів початку 20 ст., дотичних до розвитку

Укажіть

тверджень.

процесів.

певні стереотипи. Руйнувалися старовинні будівлі, продавалися за кордон пам'ятки мистецтва

Більшовики розглядали культуру як основу ідеології. 2) До весни 1927 р. українізація залишалася державною програмою. З приходом Скрипника в Наркомат освіти, українізацію було поширено в сфері освіти, науки і

другої п'ятирічки в україномовних школах навчалося понад 80% учнів. 3) Репресії 1930-х рр. не оминули українських митців у галузі літератури, живопису, музики, театру. Весною 1933 р. почалися переслідування українських письменників. З 259 письменників, які друкувалися в 1930 р., пілся 1938 р. залишилося всього 36. Загалом жертвами сталінського терору стали близько 500 письменників, що мешкали на Україні. 4) В 1930р. у ВУАН основним осередком наукової роботи стали інститути. Академія наук почала працювати за планом. Держава контролювала виконання планових завдань. Жертвами сталінських репресій у 30-ті рр. стали тисячі працівників наукових закладів і вузівських учених. Поступово старі кадри української науки були в основному знищені. В суспільних науках насаджувалися більшовицькі догми, найменше відхилення від яких вважалося відступом від марксизму і жорстко переслідувалися. ✔ 4. До положень, що характеризують розвиток освіти, науки, доберіть конкретні факти. 1) Потілика більшовиків в галузі вищої освіти було зумовлена їх програмним завданням щодо створення "нової людини нового суспільства". 22 листопада 1922 р. прийнято постанову ВУЦВК "Про введення в ді. кодексів законів про народну освіту в УСРР". Вона фактично проголосила курс на пролетаризацію вищої школи. Фактично освіту було проголошено знаряддям диктатури пролетаріату. В липні 1928 р. відбувся пленум ЦК ВКП(б), який ухвалив, що в поточному 1928 р. кількість вступаючих з прошарку робітників у загальній кількості мала становити 65%. shkola.in.ua

культурного

Політизація культури мала

в суспільній свідомості

дореволюційної доби.

культури. На початок

До 1927 р. основами грамоти оволоділо 52,6% населення УСРР.

До жовтня 1930 р. план лікнепу вдалося виконати на 30%.

3) 30-ті роки ХХ ст. в історії української культури називають "розстріляним відродженням". Жертвами терору стали представники української інтелігенції.

Було

12 квітня 1929 р. ЦК ВКП(б) прийняв Постанову "Про укомплектування педагогічних вузів", згідно з якою 65% студентів - вступників мали бути робітниками і селянами. 2) На початок 20 ст. на українських землях було 62% неписемного населення. 21 травня 1921 р. - РНК УСРР видав постанову "Про боротьбу за неписемністю", згідно з нею все населення країни в віці від 8 до 50 років, яке не вміло писати і читати, було зобов'язано навчитися грамоті. Лікнепом керувала Всеукраїнська надзвичайна комісія з боротьби із неписемністю. В 1924 р. було створено добровільне товариство

неписемність".

"геть

мали стати або провідниками більшовицької ідеології, або мати бути знищені. Почалося силове запровадження методу

реалізму в художній творчості. В 1932

було вдано постанову ЦК ВКП(б) про перебудову літературно-художніх організацій в СРСР. Внаслідок цього починаються створюватися спілки радянських письменників,

✔ 5. Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагментах джерел. В уривках йде мова про події Розстріляного відродження - покоління українських митців, які стали жертвами сталінського терору. В першому уривку йде мова про українського письменника, публіциста Миколу Хвильового. Він був одним з засновників ВАПЛІТЕ - "Вільної академії пролетарської літератури". Саме ВАПЛІТЕ в особі Хвильового розпочала літературну дискусію 19251928 рр. і перемогла в ній, довівши наявність специфічної української літератури. 13 травня 1933 р. - М. Хвильовий покінчив життя самогубством через тотальне цькування, арешт М. Ялового та Голодомор. В другому уривку йде мова про Леся Курбаса. Він був творцем українського модерного театру "Березіль". Сталінський режим звинуватив митця у викривленні оптимістичної радянської дійсності. Його було заарештовано, вислано на будівництво Біломорськобалтійського каналу, а потім переведено на Соловки. В 1937 р. після повторного суду Леся Курбаса розстріляли. Трагічна доля покоління українських митців демонструє всю силу українського духу і його прагнення до незалежності. 28. Українські землі у складі Польщі Сторінка 189 ✔ 1. Установіть хронологічну послідовність подій: Визнання країнами Антанти входження Східної Галичини до складу Польщі → заснування Українського національно-демократичного об'єднання (УНДО) → створення Організації українських націоналістів (ОУН) → проведення польською владою акції пацифікації. shkola.in.ua

ліквідовано близько 80% творчої інтелігенції. Митці

соціалістичного

р.

художників.

земель.

Утраквістичні школи надавали двомовне навчання. В 1920 р. польський сейм затвердив закон, який передбачав

земель польськими військовими й цивільними осадниками.

Пацифікація - офіційна назва репресій щодо

КПЗУ.

Українська військова

✔

Покажіть на карті українські воєводства Польщі. Встановіть території, де розгорталася пацифікація. Українські воєводства Польщі - Поліське воєводство, Волинське воєводство, Станіславське воєводство, Львівське воєводство, Тернопільське воєводство. Пацифікація розгорнулася на території Тернопільського і Львівського воєводств. ✔ 3. Складіть речення, використавши поняття, терміни, назви організацій:

крейсів" передбачала державну колонізацію Польщею

Політика "східних

українських

заселення українських

населення західної України.

об'єднання було створено представниками

Українське селянсько-робітниче соціалістичне

організація була створення в 1920 р.

Українських Націоналістів виникла в 1929 р. ✔ 4. Схарактеризуйте одним реченням історичних діячів залежно від їхньої ролі в

Західної України в міжвоєнний період: А. Шептицький - митрополит, ініціатор створення Греко-Католицької Львівської богословської академії. В. Мудрий - політик, співзасновник і один з керівників УНДО. Є. Коновалець - очільник Української військової організації, колишній командир Січових стрільців. С. Бандера - один з очільників ОУН. ✔ 5. Підтвердіть фактами або спростуйте слушність тверджень. 1) В липні 1925 р. відбулося остаточне оформлення Українського національнодемократичного об'єднання (УНДО). Головою УНДО було обрано Д. Левицького. УНДО складалося з галичан і волинян. УНДО з 1925 до 1939 р. було провідною політичною силою серед українців. УНДО прагнуло до політичної самостійності українців. Між УНДО і Польщею проводилася політика нормалізації. 2) У 1924 р. сейм ухвалив закон про переведення українських народних шкіл на навчання двома мовами. В таких школах історію і географію викладали польською мовою. Вивчення польської мови як окремого предмету стало обов'язковим. Учителів-українців звільняли і брали замість них поляків. Таким чином відбувалася полонізація населення. 3) У червні 1923 р. була створена Комуністична партія Західної України. За ініціативи КПЗУ було створено Українське сельнсько-робітниче соціалістичне об'єднання (Сільроб). Влітку 1930 р. комуністи піднімали на боротьбу селян. 40 УНДО не підтримувало терористичні методи боротьби, орієнтувалося на демократичний розвиток України. В складі УНДО знаходилося велика кількість відомих представників західноукраїнської інтелігенції. На виборах УНДО збирала 600 тис. голосів. 5) Організація Українських націоналістів була створена в лютому 1929 р. Націоналісти вважали, що шлях до самостійності України можна прокласти лише через знищення окупаційних структур. Вони вважали терор чудовим засобом для поставлених цілей. В shkola.in.ua

Організація

подіях

Пацифікація

максимального успіху польським партіям.

Репресивні заходи польського уряду тривали з

1930 р. Було закрито українські

1934 р. у Варшаві представники ОУН вбили польського міністра Б. Перацького. 6) Діяльність політичних партій не заборонялася, якщо вона не суперечила законам Польщі. Легально інтереси українців представляла Українська Національнодемократична партія. Її представниками були Є. Петрушевич, К. Левицький. В липні 1921 р. виникло УНДО. 7) На українських землях проводилась політика полонізації. Українці мали змогу господарювати лише в кооперативах. Селян обкладали непомірними податками. Велика кількість селян мусила емігрувати до США та Канади. ✔ 6. Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагменті джерела. В наведеному уривку йде мова про політику "пацифікації", яка проводилася на українських землях польською владою. Приводом до пацифікації стали численні протипольські акції, що відбувалися протягом 1930 р. Відповідальність за ці дії польська влада поклала на Організацію Українських

націоналістів.

була проведена за особистими розпорядженням Ю. Пілсудського. Метою пацифікації було послаблення українських політичних сил та забезпечення

вересня до кінця листопада

гімназії, філії "Просвіти", школи.

розправи та знущання над українськими селянами, учителями, священниками часто доповнювалися моральним приниженням. Одним з наслідків пацифікації стало зростання національної свідомості українців та ворожого ставлення до Польщі. 29. Українські землі у складі Чехословаччини та Румунії Сторінка 196 ✔ 1. Установіть хронологічну послідовність подій: Татарбунарське повстання в Південній Бессарабії → Віденський арбітраж → вибори до сейму Карпатської України → Проголошення незалежності карпатської України. ✔ 2. Покажіть на карті українські території у складі ЧСР та Румунії у міжвоєнний період. Установіть причино-наслідкові зв'язки між територіальними змінами українських земель у складі ЧСР. На основі рішень Сен-Жерменського мирного договору 1919 р. і Тріанонського мирного договору 1920 р. Закарпатська Україна ввійшла до складу Чехословаччини. У складі Румунії перебувала Буковина і Бессарабія. ✔ 3. Складіть речення, використавши поняття та терміни: На Закарпатті з’явилося русинство, прихильники якого вважали, що населення Закарпаття сформувало окрему від українців націю. Мадяронами називали мешканців Закарпаття, які прагнули приєднання Закарпаття до Угорщини з наданням йому shkola.in.ua

Фізичні

краю. Державною

Лідером українофілів

«Спілку

течія мадяронів, які прагнули приєднання Закарпаття до Угорщини. 4) 11 жовтня 1938 р.

автономії. «Карпатська Січ» - організація народів оборони на території Карпатської України. ✔ 4. Підтвердіть фактами або спростуйте слушність тверджень, які стосуються Закарпаття. 1) В жовтні 1939 р. було утворено перший український автономний уряд. 26 жовтня 1939 р. прем’єр-міністром призначено А. Волошина. 15 березня 1939р. розпочалося перше засідання Сейму Карпатської України.

проголошення державної самостійності

мовою встановлена українську. В той же день А. Волошина

Президентом.

індустріально занедбаним краєм. Частка промислової продукції не

2%. За міжвоєнний період не з’явилося жодного нового великого

Уряд не фінансував регіон. В той же час уряд відібрав поміщицьку землю і продавав її селянам. Будувалися сучасні дороги й мости, електрифікувалися міста і села.

було дуже активним. В виборах прийшло участь до 30

силою були українофіли - Українське національне об’єднання (УНО).

був А. Волошин. Активно діяли комуністи. В 1930 р. було

політична

затвердив першу автономну адміністрацію на чолі з русофілом А. Бродієм. У Раді міністрів Підкарпатської Русі були представлені основні політичні партії, що належали до 2-х блоків русофільського й українського. А. Волошин сформував уряд менше з членів УНО. 5) Одне з прагнень Закарпаття було об’єднання з Україною. 21 січня 1919 р. в м. Хуст відбувся Всенародний конгрес всіх українців Угорщини, проголосив об’єднання Закарпаття з Україною. Але політичні обставини склалися інакше і Закарпаття було приєднане до Чехословаччини. 30. Початок Другої світової війни. Німецько-радянські договори 1939р. Сторінка 207 ✔ 1. Установіть хронологічну послідовність подій: Підписання пакту Ріббентропа-Молотова →Напад Німеччини на Польщу → Захоплення військами Українського фронту території західної України → Передача Румунію Північної і Бесарабії СРСР. ✔ 2. Покажіть на карті зміни адміністративно-територіального устрою УРСР упродовж 1939-1940 pp. Покажіть на карті події, з якими пов'язані ці зміни. Протягом 1939-1940 рр.- до УРСР було приєднано Сх. Галичину (внаслідок наступу 17 вересня 1939 р. на Польщу). Бесарабію і Північну Буковину (внаслідок реалізації пакту Молотова-Ріббентропа). shkola.in.ua

Відбулося

проголосили

2) Закарпаття було

перевищувала

підприємства.

3) Політичне життя в Закарпатті

партій. Впливовою

створено

працюючого селянства» Існувала

празький уряд

подіях 1939-1940 pp.:

Й. Сталін - політичний

А. Гітлер - політичний

В. Молотов - народний комісар закордонних справ

С. Тимошенко - радянський маршал, командував військовими Українського

С. Бандера - учасник

А. Мальник -

✔ 3. Складіть речення про події 1939-1940 pp., використавши поняття та терміни: Друга світова війна розпочалася 1 вересня 1939 р. 23 серпня 1939 р. між Німеччиною і СРСР було підписано Договір про ненапад терміном на 10 років, який ввійшов в історію під назвою пакт Раббентропа-Малотова. Вторгнення радянських військ до Польщі називають «золотим вереснем». У жовтні 1939 р. були проведені вибори до Народних зборів Західною України. На новоприєднаних територіях одразу почали здійснювати політику радянизації.

підготовка до депортації «небажаних елементів» у

3 грудня 1939 р. розпочалася

населенні західних областей України.

яку очолював С. Бандера. ✔

одним реченням історичних діячів залежно від їхньої ролі в

Бандерівцями називали частину ОУН,

4. Схарактеризуйте

лідер СРСР, керував крайньою в роки Другої світової війни.

лідер Німеччини, ініціював початок Другої світової війни.

СРСР, підписав Договір про ненапад.

фронту.

ОУН

Кракові «власний революційний провід» ОУН(б).

сформував у

очільник ОУН, лідер ОУН (м). ✔ 5. Підтвердіть фактами або спростуйте слушність тверджень. 23 серпня 1939 р. в Москві було підписано Договір про ненапад між Німеччиною і СРСР, який мав діяти наступні 10 років. Також учасникам переговорів було підписано таємний додатковий протокол про розмежування «сфери обопільних інтересів» у Східній і Південно- Східній Європи. До радянської сфері інтересів потрапили Латвія, Естонія, Фінляндія і Бесарабія, а також гостина території Польщі. До СРСР відійшла територія майже 200 тис. км2, з населенням 13 млн. осіб. Червона армія прийшла в Західну Україну, Бесарабію та Північну Буковину з гаслами возз’єднання західноукраїнських земель з СРСР. На західноукраїнських землях одразу почалася радянізація. ✔ 6. Узагальніть, які наслідки для Європи мав німецько-радянський Договір про ненапад з пактом Ріббентропа – Молотова. Чому безпосереднім наслідком укладення пакту став початок Другої світової війни? Поміркуйте, чому Німеччина напала на Польщу 1 вересня 1939 р., а СРСР – на 17 днів пізніше. Німецько-радянський Договір про ненапад мав значні наслідки для Європи. Перш за все, цей договір дозволив Німеччині і Радянському Союзу розділити впливові сфери в Східній Європі, в тому числі і в Польщі. Це стало передумовою для руйнівної агресії проти суверенності країн Центральної та Східної Європи. Підписання договору стало однією з передумов початку Другої світової війни, оскільки воно дозволило Гітлеру розширити свої територіальні амбіції без турботи про втручання з боку СРСР. Напад на Польщу став першим актом війни, оскільки Польща була важливим фокусом для обох держав. Для Німеччини це було стратегічно важливою територією для розширення своїх кордонів на схід. Для СРСР, укладення договору про ненапад відкрило можливість втручання в справи Східної Європи та забезпечило їй вигоди, які вона отримала під час розділу Польщі. shkola.in.ua

Сторінка 217

✔

СРСР вирішив відкласти свій напад на Польщу через те, що він потребував часу для підготовки та перегрупування своїх військ. Крім того, ухвалення СРСР рішення про війну могло б більше привернути увагу світової спільноти і збільшити ризик міжнародного осуду, який б міг загрожувати його планам у Східній Європі.

Початок радянсько-німецької війни. Окупація України військами Німеччини та її союзників

31.

1. Установіть хронологічну послідовність подій: Танкова битва в трикутнику Луцьк-Дубно-Броди → Захоплення нацистами Києва → Захоплення Одеси німецькими і румунськими військами → Захоплення окупантами Севастополя. ✔ 2. Покажіть на карті пересування сторін і зміни ліній фронту на теренах України упродовж 1941-1942 pp. Установіть причино-наслідкові зв'язки між воєнними подіями та зазначеними змінами. На підставі карти схарактеризуйте оборонні операції на території України. Німеччина та її союзники почали наступ на трьох стратегічних напрямках. Група армій "Північ" мала захопити Ленінград, група армій "Центр" націлювалася на Москву, а група армій "Південь" мала окупувати Україну. 23-29 червня 1941 р. розгорілась танкова битва в районі Луцьк - Броди - Дубно. Наслідок прикордоних боїв упродовж 22 червня - 6 липня 1941 р. війська ПівденноЗахідного фронту відійшли на глибину до 250-300 км. 19 вересня 1941 р. німецькі війська зайняли Київ. 5 серпня - 16 жовтня 1941 р. тривала оборона Одеси. Протягом літа - осені 1941 р. німецькі війська захопили всю Правобережну і більшу частину Лівобережної України та Крим. До літа 1942 - УРСР було окуповано повністю. ✔ 3. Складіть речення про події 1941-1942 pp., використавши поняття, терміни та гасла періоду радянсько-німецької війни: Радянсько-німецька війна розпочалася 22 червня 1941 р. Гітлерівське командування розраховувало на "блискавичну війну" (бліцкриг). У липні 1940 р. Гітлер дав директиву Генеральному штабу Вермахту розробити план "Барбаросса", який передбачав розгром СРСР. 29 червня 1941 р. було прийнято Директиву РНК СРСР і ЦК ВКП (б), згідно з якою під час відступу радянські війська мали застосовувати тактику "випаленої землі". Улітку 1941 р. Тарас Боровець сформував на Поліссі та Волині загони "Поліська Січ". Українська повстанська армія (УПА) розглядалася, як збройні сили ОУН (б). "Похідні групи" складались з досвідчених організаторів і пропагандистів та мали за мету поширити вплив ОУН на східні і південні області. Учасників націоналістичного підпілля гестапівці називали "українським рухом Опору". В умовах війни широкого вжитку набуло гасло "Все для фронту, все для перемоги". shkola.in.ua

С. Бандера - лідер ОУН (б).

Я. Стецько - учасник ОУН (б) і найближчий соратник

Львові Акту відновлення

Т. Бульба (Боровець) - лідер

У липні 1942 р. Сталін видав наказ від назвою "Ні кроку назад!" ✔ 4. Схарактеризуйте одним реченням історичних діячів залежно від їхньої ролі в подіях 1941-1942 pp.: Й. Сталін - політичний лідер СРСР; верховний головнокомандувач радянських військ в роки німецько

війни.

-радянської

Другої світової війни.

А. Гітлер - лідер Німеччини; ініціатор

С. Бендери; після проголошення у

Української держави мав очолити

уряд.

націоналістичного підпілля; створив "Поліську

✔ 5. Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагментах джерел. У чому історичне значення згаданих подій/явищ? 1) 30 червня 1941 р. у Львові з ініціативи ОУН було проголошено Акт відновлення української державності. Акт закликав українців "не скласти зброї так довго, доки на всіх українських землях не буде створена Суверенна Українська влада". Підготовка Акту здійснювалася таємно і стала повною несподіванкою для німецької окупаційної влади. С. Бендеру і Я. Стелька було заарештовано і відправлено на концтабору Заксенгаузен. 11 липня 1941 р. було заборонена діяльність будь-яких українських організацій, а у вересні розпочалися масові арешти та розстріли оунівців. У відповідь залишки керівництва ОУН (б) ухвалили рішення про перехід в підпілля, активізацію антинімецької пропаганди й підготовку збройного повстання проти окупантів. 2) 28 липня 1942 р. було видано наказ народного комісара оборони СРСР Й. Сталіна №227, який отримав неофіційну назву "Ні кроку назад!". Наказ був виданий у зв'язку з різким загостренням ситуації на радянсько-німецькому фронті, коли війська Червоної Армії відступали до Волги. Німці захопили густонаселені і найбільш розвинені райони СРСР. Наказ мав підвищити дисципліну у війську. Й. Сталін вимагав знімати з посад і судити командирів, які допустили відступ військ. Боягузів наказувалося знищувати на місці. Створювалися загороджувальні загони, що мали не допустити самовільне залишення позицій військовими. Наказ відіграв мобілізуючу роль в наведенні дисципліни і порядку. В той же час він мав негативне значення бо величезна кількість солдат була знищена радянськими репресіями. ✔ 6. Поміркуйте, що дає підстави для пропонованого висновку. Наведіть кілька аргументів на підтвердження або спростування викладеної думки. Перші поразки Червоної Армії були зумовлені злочинною політикою радянської влади напередодні війни. Репресії в армії, які проводилися протягом 1937-1938 рр., призвели до знищення 579 офіцерів. Напередодні війни лише 7% командного составу мали відповідну освіту. Й. Сталін занадто переоцінював важливість пакту про ненапад і тому нехтував свідченнями про постійні порушення німцями радянського кордону. Сталін не дослухався до численних розвідників, які повідомляли йому про початок військових дій. shkola.in.ua

українського

Січ".

Тернопільської областей);

- губернаторство "Бессарабія" (р-ни Молдавської

- губернаторство "Буковина" (р-ни Чернівецької області);

- губернаторство "Трансністрія"

Відповідальність за свої прорахунки влада поклала на плечі рядового солдата. 16 серпня 1941 р. було видано наказу №270, згідно з яким з військ НКВС і держбезпеки створювалися загороджувальні загони. Вони у випадку відступу солдат відкривали вогонь по своїм же бійцям. 28 липня 1942 р. Сталін підписав Наказ №227, в якому розвивалися положення попереднього наказу. Згідно з ним панікери й боягузи мали знищуватися на місці. "Ні кроку назад без наказу вищого командування", - говорилося в наказі. Тільки мужність, патріотизм і напруження всіх сил народу стримували німецькі війська, дали час керівництву отямитися й організувати оборону країни. 32 Окупаційний режим в Україні Сторінка 226 ✔ 1. Установіть хронологічну послідовність подій: Проголошення ОУН (б) Акт відновлення Української держави → Завершення окупації України німецькими військами захопленням м. Свердловська Ворошиловградської області → Вбивство євреїв у Бабиному Яру в Києві. ✔ 2. Покажіть на карті адміністративно-територіальні утворення часів нацистського окупаційного режиму на території України. Визначте їхні особливості: географічне розташування, держави-окупанти тощо. В роки Другої світової війни німцями на території України було створено: - дистрикт "Галичина" (території Львівської, Дрогобицької, Станіславської,

РСР і

Ізмаїльська обл. УРСР);

(Одеська, Вінницька, Миколаївська області); - рейхскомісаріат "Україна" (більша частина територій України). ✔ 3. Складіть речення, використавши поняття і терміни: Нацистський "Новий порядок" передбачав заборону вільного пересування, сурову систему реєстрації. Остаточна окупація України розпочалася 22 липня 1942 р. коли було захоплено м. Свердловськ Ворошиловградської області. Окупаційний режим був скерований на масове винищення населення і на розграбування української землі. Виявами колабораціонізму є співпраця з окупаційною владою, а саме несення служби в поліцейських, охоронних, військових формуваннях. Становище військовополонених було складним; з початку війни німці розстрілювали військовополонених, а з 1942 р. почали використовувати їх на примусових роботах. Остарбайтерами називали осіб, які були вивезені гітлерівцями на примусові роботи до Німеччини. Антисемітизм проявлявся у ворожому ставленні до євреїв як до народу. Геноцид євреїв, здійснюваний нацистами в роки Другої світової війни, називають shkola.in.ua

Голокостом. В концентраційних таборах утримувалися великі групи ув'язнених людей. Звання "Праведник народів світу" мають ті, хто в роки Другої світової війни в окупованій нацистами Європі рятував євреїв від Голокосту. ✔ 4. Проаналізуйте таблицю. Конкретизуйте й уточніть твердження про основні завдання нацистського окупаційного режиму в Україні. Окупаційна політика в Україні здійснювалася згідно з планом "Ост", за яким Україна розглядалася як життєвий простір для німецького народу. Опорою окупаційного режиму були каральні органи - гестапо, загони СС, поліція. Виконуючи головні завдання плану "Ост", окупаційна влада здійснювала масовий терор проти українського населення, звільняючи території для німецьких колоністів. На території України нацисти створили 50 гетто та понад 180 концтаборів. Для економічної експлуатації українських земель німецьке керівництво створило систему заготівельних органів, яка здійснювала облік і вилучення всієї с/г продукції. Для експлуатації селян було збережено колгоспну систему. Також для селян було введено багато податків і поборів. Торгівля була заборонена. У серпні 1941 р. було введено загальну трудову повинність. Жителів України почали вивозити

примусові роботи до Німеччини. Всього за роки війни з України насильно

Також до Німеччини вивозилося продовольство,

сировина, коштовності, чорноземи. Таким чином, суть окупаційного режиму полягала в тому, щоб максимально використати економічний і людський потенціал України для покращення становища Німеччини. 33. Розгортання руху Опору в Україні Сторінка 236 ✔ 1. Установіть хронологічну послідовність подій: Створення Української повстанської армії → Початок Карпатського рейду Сумського партизанського з'єднання С. Ковпака → Створення Української визвольної ради (УГВР). ✔ 2. Покажіть на карті території, на яких розгорнули діяльність радянські партизани та УПА. Встановіть причино-наслідкові зв'язки між теренами дій руху Опору та географічними особливостями регіонів, режимом різних окупаційних зон тощо. Радянський партизанський рух розгорнувся в лісових масивах Північної України. На Чернігівщині діяв партизанський загін О. Федорова, на Сумщині - загони С. Ковпака та С. Руднєва. УПА діяли на території Волині і Західного Полісся, Житомирщини, Галичини, Буковини, Закарпаття, Хмельниччини, Вінниччини ✔ 3. Складіть речення, використавши поняття та терміни: В роки радянсько-німецької війни в Україні Рух Опору складався з радянського підпілля і українського націоналістичного підпілля. Націоналістичний повстанський рух зародився на Волині й Поліссі. shkola.in.ua

на

було вивезено 2,4 млн. "остарбайтерів".

обладнання,

подіях 1942-1944 pp.: Т. Строкач - заступник наркому внутрішніх справ УРСР; координував діяльність партизанських загонів.

С. Ковпак - один з керівників радянського

Шухевич - головний командир УПА. К. Осьмак - діяч ОУН,

Символічним днем заснування УПА вважають 14 жовтня 1942 р. Радянські партизани діяли в лісових масивах Північної України. У червні 1942 р. було утворено Український штаб партизанського руху (УШПР). У 1943 р. розпочалася рейкова війна, в ході якої партизани виводили з ладу залізничні комунікації. Українську головну визвольну раду (УГВР) очолив К. Осьмак. Починаючи з 1941 р. польська Армія Крайова (АК) проводила терористичні акції проти українського населення Холмщини і Підляшшя.

4. Схарактеризуйте одним реченням історичних діячів залежно від їхньої ролі в

✔

головної

✔ 5. Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагментах джерел. У фрагментах джерел йде мова про діяльність українського націоналістичного руху Опору. УПА мала розгалужену і законспіровану систему. Вона діяла на Волині, Поліссі і Галичині. Формами боротьби УПА були рейди, напади на німецькі гарнізони, склади, обози, сутички з радянськими партизанами, військами НКВС, підрозділами Армії Крайова.

вела боротьбу на 2 фронти - проти нацистських окупантів і їх союзників, а також проти партизанських загонів. З початком 1944 р. між УПА й частинами Вермахту склалися відносини взаємної неагресивності. В роки Другої світової війни загострилися українсько-польські відносини. Армія Крайова намагалася контролювати землі, втрачені Польщею в 1939 р. Поляки на Холмщині знищили десятки сіл і тисячі людей. В 1943 р. сталася Волинська трагедія, яка стала одним з найжахливіших епізодів українопольського конфлікту. 11-13 липня 1943 р. загони УПА майже одночасно атакували десятки польських поселень. У відповідь поляки нападали на українські села. ✔ 6. Підтвердіть фактами або спростуйте слушність твердження історика. Перемога радянських військ зимою 1942-1943 рр. під Сталінградом та літом 1943 р. під Курськом не залишила сумнівів про результат війни. Радянське керівництво долучилось до відродження свого авторитету в очах українців. Відроджувалась українізація. Наприкінці квітня 1943 р. німці створили дивізію СС "Галичина". Учасники дивізії сподівались, що стануть ядром майбутньої української армії. Створенню СС "Галичини" протистояла ОУН (б). Літом 1943 р. український повстанський рух поширив свою активність на Вінницьку, Житомирську, Київську області і Галичину. ОУН (б) заявила про свою готовність боротися як з радянськими так і з німецькими shkola.in.ua

партизанського руху; командир Путивльського партизанського загону. Р.

голова Української

визвольної ради.

УПА

Опору.

Особливістю українського руху Опору стала

Рух Опору:

1. Радянський партизанський рух (прибічними Радянського

вермахту).

2. Польський (відновлення польської держави).

3. Націоналістичний рух Опору (українські націоналісти, що намагалися воювати на

фронти - як проти німців, так і проти радянської влади).

Загальна чисельність радянських партизанів

військами. З наступом радянських військ на Україну активізував наміри поляків повернути собі колишні володіння. Суперечки Армії Крайова і УПА призвали до "Волинської різні"взаємної кривавої етнічної чистки, жертвами якої стали тисячі мирних жителів. З наближенням фронту до Західної України радянське керівництво почало перекидати сюди велику партизанські з'єднання. У липні 1943 р. загони С. Ковпака пройшли рейдом через Західну Україну. ✔ 7. Прокоментуйте тезу, у якій утілено основну ідею діяльності ОУН(б) у 1942 p.: Напад Німеччини на СРСР та окупація німцями України зумовили розгортання руху

боротьби.

наявність трьох напрямів

Союзу, які боролися проти

безпартійні дорослі й діти.

У Русі Опору брали участь партійні і

і підпільників в Україні за роки війни становила 500 тис. осіб. Чисельність УПА за різними даними становила від 40 до 100 тис. осіб. Україна була охоплена масовим рухом Опору, але через глибокі ідеологічні суперечності між його течіями точилася жорстока боротьба. Ця боротьба носила надзвичайно жорстокий, кровопролитний характер. 34. Вигнання з України нацистських окупантів Сторінка 245 ✔ 1. Установіть хронологічну послідовність подій: Звільнення С. Півнівка Міловського району Ворошиловградської області → Вигнання нацистських окупантів із Києва → Депортація кримськотатарського народу з Криму → Звільнення Ужгорода. ✔ 2. Покажіть на карті зміни ліній фронту радянсько-німецької війни на теренах України упродовж 1943-1944 pp. Установіть причино-наслідкові зв'язки між воєнними подіями та зазначеними змінами. На основі карти схарактеризуйте наступальні операції на території України. В грудні 1942 р. почалося вигнання гітлерівців та їх союзників з південно-східної частини України. 18 грудня 1942 р. було звільнено с. Півнівка Ворошиловградської області. 29 січня 1943 р. війська Південно-Західного фронту розпочали наступальну операцію, в ході якої було звільнено Балаклею, Лозову і Ворошиловград. Фронт стабілізувався на лінії Зміїв - Червоноармійськ - Слов'янськ - Ворошиловград. 13 серпня-22 вересня 1943 р. відбувалася Донбаська наступальна операція. Від 25 до 30 shkola.in.ua

кримських татар.

операція. Бої були жорстокими,

(січень-лютий 1944 р.);

операція (січень-лютий 1944 р.); - визволення Криму (квітень-травень 1944 р); - Львівсько-Сандомирська операція (липень-серпень 1944 р);

Східно-Карпатська операція (вересень

вересня радянські війська вийшли до Дніпра фронтом від Києва до Запоріжжя. В січні-квітні 1944 р. тривала Житомирсько-Бердичивська операція, а ході якої наступ радянських військ простягнувся від Полісся до Чорного моря. Від кінця грудня 1943 р. до квітня 1944 р. Червона армія оволоділа Правобережною Україною, в тому числі і важливими портами - Миколаєвом та Одесою. У квітні-травні 1944 р. внаслідок Кримської операції і Севастопольської наступальної операції радянські війська зайняли Крим. В липні-серпні 1944 р. тривала Львівсько-Сандомирська операція, в результаті якої було звільнено майже всю Західну Україну. ✔ 3. Складіть речення про події 1943-1944 pp., використавши поняття, терміни та гасла цього періоду радянсько-німецької війни: Наприкінці липня 1942 р. Й. Сталін підписав наказ №227, відомий під назвою "Ні кроку назад!",

дисципліну в армії. "Чорносвитниками" називали молодь, які мали воювати на передовій без належної зброї.

комітет оборони ухвалив рішення про депортацію

✔ 4. Підтвердіть фактами або спростуйте слушність тверджень.

З 3 по 13 листопада 1943 р. відбулась широкомасштабна Київська наступальна

який мав налагодити

11 травня 1944 р. Державний

ініціатива часто переходила з рук в руки. Операція по визволенню Києва готувалася поспіхом, столицю Української РСР поспішали звільнити від нацистів до 7 листопада - головного радянського свята, до 26-ї "різниці Великого жовтня". В боях за Київ загинуло до 400 тис. осіб. Значну чистину х них становили "чорносвитники" - цивільні з щойно взятих Червоною армією населених пунктів. 2) Визволення України почалася після Курської битви у 1943 р. У вересні 1943 р. радянські війська вийшли до Дніпра. 6 листопада 1943 р. було звільнено Київ. У 1944 р. радянське командування силами 4-х Українських фронтів здійснило серію наступальних операцій, остаточно визволивши територію України: - Житомирсько-Бердичівська операція (грудень 1943-січень 1944

- Корсунь

Шевченківська операція

лютий

Рівненько

-жовтень 1944 р.). 28 жовтня 1944 р. територія України була остаточно визволена від загарбників. 3) 11 травня 1944 р. Державний комітет оборони ухвалив рішення про виселення з Криму кримських татар. Депортація проводилася 18-20 травня 1944 р. Всього було вивезено 191 тис. осіб. тис. осіб. ✔ 5. Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у джерелах. 1) В ході наступальних операцій Червона Армія опинялася на територіях, які тривалий час перебували в окупації. В цей час, тих, хто залишився під окупацією, називали "зрадниками батьківщини" і вони мали "спокутувати свою провину кров'ю". shkola.in.ua

р.);

(січень-

1944 р.); -

Луцька операція

- Криворізька

18 травня 1944 р. почалося виселення

21 травня 1944 ДКО СРСР

кримських татар.

Загальна кількість вивезених становила 191 тис. осіб.

Переселення

харчувалися, що спричинило високу смертність.

Осіб, депортованих з Криму, зараховували до категорії

Все місцеве населення в віці від 16 до 60 років підлягало мобілізації. Без форми, зброї, навичок військової справи, ці люди гинули тисячами. За цивільний одяг їх прозвали "чорносвитниками". Це був звичайний і страшний механізм сталінської тоталітарної держави, який вільно нищив власних громадян. 2) Навесні 1944 р. радянська влада повернулась у Крим й відразу вдалася до масових репресій проти місцевого населення. Кримських татар звинувачували у "зраді Батьківщині" та колабораціонізмі.

травня 1944 р. Державний комітет оборони СРСР прийняло постанову про виселення Кримських татар з Кримської

до Узбецької СРС.

АРСР

татар. 20 травня 1944 р. депортація завершилася. За

дні

було переселено 180 тис. осіб.

постанову про додаткове переселення з Криму

прийняв

у важких санітарно-побутових умовах. Люди погано

відбувалося

спецпоселенців, виселених

дає підстави для пропонованого висновку. Наведіть кілька аргументів на підтвердження або спростування викладеної думки. В роки війни на долю України випала величезна кількість страждань. Україна була приречена на те, щоб опинитись між двома тоталітарними режимами під час Другої світової війни. Гітлер бачив Україну основним джерелом для поповнення економічних ресурсів Німеччини. Сталін постійно висловлював недовіру всій Україні, адже він чудово пам'ятав про прагнення українців до незалежності, продемонстровані у 1917-1920 рр. Показовою була доля українців, яких називали "чорносвитниками", оскільки вони воювали в домашньому одязі без будь-якої найменшої підготовки. Антилюдяна сталінська військова стратегія призвела до значних втрат серед чоловічого населення України. Таким чином, ми бачимо, що Сталін, так само як і Гітлер, намагався винищити саму думку про реальність України як незалежної держави. 35. Завершення Другої світової війни. Ціна перемоги Сторінка 254 ✔ 1. Установіть хронологічну послідовність подій: Депортація кримськотатарського народу з Криму до Середньої Азії → Ялтинська (Кримська) конференція → Підписання Акту про беззаперечну капітуляцію Німеччини → Капітуляція Японії. shkola.in.ua

довічно. ✔ 6. Поміркуйте, що

збив 64 літаки противника.

В. Порик

м. Артуа.

О. Теліга - українська письменниця; в роки

письменників і редагувала тижневик

гестапо і розстріляна у Бабиному Яру.

І. Сікорський - авіаконструктор, творець

✔

Складіть речення, використавши поняття: У 2014 р. Україні приєдналася до європейської традиції відзначати 8 травня як День пам'яті та примирення. День перемоги над нацизмом щорічно відзначається 9 травня. Маки пам'яті є символом пам'яті та примирення. ✔ 3. Схарактеризуйте одним реченням історичних діячів залежно від їхньої ролі в подіях Другої світової війни: І. Багряний - український поет і письменник; в роки війни працював в українському націоналістичному підпіллі та брав участь у створенні УГВР. К. Дерев'янко - радянський генерал, який від імені Радянського союзу підписав Акт

Японії.

Довженко - український кінорежисер, письменник, кінодраматург; в 1943 р. завершив роботу над рукописом "Україна в очні", яку писав у фронтових умовах. І. Кожедуб - льотчик-винищувач, тричі Герой Радянського Союзу; у 120 повітряних боях

капітуляції

О.

- учасник руху Опору у Франції в роки Другої світової війни, очолив підпільну

"Група радянських патріотів", створену у таборі примусової праці Бомон у

організацію

війни очолили Спілку українських

у лютому 1942 р. була заарештована

"Литаври";

вертольотів; налагодив

літаків і вертольотів. Амет-Хан-Султан - національний герой кримськотатарського народу; радянський льотчик-ас; збив 30 літаків противник; двічі Герой Радянського Союзу. ✔ 4. Конкретизуйте й уточніть загальні твердження про Другу світову війну. 1) 1 вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу. Західна Україна, яка перебувала у складі Польщі, була бомбардована літаками Люфтваффе. 2) 17 вересня 1939 р. Червона армія перетнула радянсько-польський кордон. Свою діяльність Радянський Союз називав "визвольним походом" Червоної армії на допомогу населенню Західної України і Західної Білорусії. 22 вересня 1939 р. у Брест-Литовську на честь успішного завершення польської кампанії відбувся парад радянських і німецьких військ. 3) 22 червня 1941 р. німецькі війська перетнули кордон СРСР. В цей день почалася німецько-радянська війні, яка стала найголовнішою частиною Другої світової війни. Напад Німеччини на СРСР анулював всі попередні домовленості. 4) Окупаційна політика Німеччини була спрямована на масове винищення населення, на розграбування української землі, насильницьку депортацію на примусові роботи до Німеччини молоді. Все це передбачалося в генеральному плані "Ост", який було розроблено в 1940 р. На окупованих землях німці встановлювали "новий порядок", який передбачав заборону вільного пересування, введення загальної трудової повинності, експлуатацію місцевих ресурсів. "Новий порядок" передбачав особливу расову політику, жертвами якої стали євреї, цигани, слов'янські народи. 29 і 30 вересня 1941 р. в урочищі Бабин Яр німці розстріляли 34 тис. євреїв. shkola.in.ua

авіабудування багатомоторних

5) В роки Другої світової війни українці воювали у складі армії Великої Британії, Канади (45 тис.), Польщі (120 тис.), СРСР (7 млн.), США (80 тис.), Франції (6 тис. осіб). Через територію України простягнулась лінія фронту. 6) Для України Друга світова війна - національна трагедія, під час якої українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі інтереси і інколи мусили вбивати інших українців. 7) Україна понесла надзвичайні втрати внаслідок війни. На території України було знищено 714 тис. і селищ міського типу, понад 28 тис. сіл, 16,5 тис. промислових

Чисельність населення УРСР скоротилася з 41 млн. 657 тис. осіб до 27 млн. 382 тис. осіб. Більшу частину скорочення - близько 9 млн. осіб - становлять вбиті. Частина людей, евакуйованих у східні регіони СРСР і вивезених до Німеччини, не повернулася на

✔ 5. Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у джерелі. Друга

війна стала тяжким випробуванням для української культури. Театри України відправляли на фронт концертні бригади, які несли воїнам українську пісню, танці, музику, надихаючи їх на боротьбу за свободу і незалежність Батьківщини. Засобами сценічного мистецтва артисти України проводили дійову наочну агітаційномасову роботу серед глядачів. Репертуар відображав глибокі патріотичні почуття людей, показував безмежний героїзм народу. Значну роботу проводили артисти в тилових гарнізонах та госпіталях. Водночас театри посилили шефську роботу на заводах і фабриках, у колгоспах і радгоспах республіки. Кіномитці України в 1942-1943 рр. створили ряд художніх фільмів про Другу світову війну. Широкого розвитку набуло хронікально-документальне кіно. Великого патріотичного змісту, набували пісні. Концертні виступи фронтових ансамблів української пісні і танцю скращували бойові будні фронтовиків. shkola.in.ua

підприємств.

батьківщину.

світова