Жанри музики
Жанри камерновокальної музики
Жанри хорової музики
Жанри камерноінструментальної музики
Жанри симфонічної музики
Музичнотеатральні жанри
Камерно-вокальна музика
Пісня
Гімн
Романс
Серенада
Балада
Авторська пісня
Естрадна пісня
Головна сторінка
Хорова музика
Меса
Літургія
Хоровий концерт
Реквієм
Кантата
Ораторія
Вокальний цикл
Головна сторінка
Камерноінструментальна музика
Ноктюрн
Прелюдія
Елегія
Рапсодія
Рондо
Соната
Скерцо
Етюд
Варіації
Сюїта
Головна сторінка
Симфонічна музика
Симфонія
Увертюра
Концерт
Симфонічна поема
Симфонічна фантазія
Головна сторінка
Музичнотеатральні жанри
Опера
Мюзикл
Балет
Оперета
Головна сторінка
Пісня – словесно-музичний твір, призначений для співу. Це найпоширеніший жанр вокальної музики. Пісні поділяються на народні та авторські (створені композиторами).
Визначним реформатором пісенного жанру вважається австрійський композитор Франц Шуберт, автор понад 600 пісень, його високохудожні цикли пісень “Прекрасна мірошниця” та “Зимовий шлях” набули світової популярності.
При виконанні пісень розрізняємо три види співу: - Академічний (напр.:Джордж Гершвін “Summertime”); - Народний (напр.: Укр. народна пісня “Мазури”); - Естрадний (напр.: Sam Brown “Stop”). Камерно-вокальна музика
Головна сторінка
Гімн (від грецького “hymnos” – похвальна пісня) – урочистий музичний твір символічнопрограмного змісту, вживається здебільшого як символ державної або національної єдності. Державний Гімн України “Ще не вмерла України і слава і воля” офіційно прийнятий після проголошення незалежності України. Слова написав Павло Чубинський (1862 р.), а музику – Михайло Вербицький. Усесвітньо відомий студентський гімн «Гаудеамус», що в перекладі з латинської означає «Будемо радіти», був створений за часів перших європейських університетів. У цій пісні прославляється молодість і радісне життя студентів, ушановується академія і професори. Камерно-вокальна музика Головна сторінка
Камерно-вокальна музика
Головна сторінка
Камерно-вокальна музика
Головна сторінка
Романс – відрізняється від пісні більшою
динамікою розвитку художнього образу, значнішою роллю інструментального супроводу та більш щільним зв’язком слова і музики.
Романс зародився в Іспанії, як невеликий вокальний твір для голосу із супроводом (переважно під гітару). Творчість російського поета Михайла Лермонтова, зокрема перекладна, вирізняється не переверш єною музикальністю, тому в усі часи привертала увагу багатьох композиторів. Так, На поетичні рядки вірша «Із Гете» («Гірські вершини...») в різний час написали романси аж три російських композитори: Олександр Варламов «Гірські вершини»; Антон Рубінштейн «Гірські вершини»; Георгій Свірідов «Гірські вершини».
Камерно-вокальна музика
Головна сторінка
Камерно-вокальна музика
Головна сторінка
Камерно-вокальна музика
Головна сторінка
Камерно-вокальна музика
Головна сторінка
Серенада — різновид романсу; твір, який виконується в супроводі лютні, мандоліни чи гітари під вікнами дівчини ввечері або вночі. Згодом композитори почали писати інструментальні серенади на замовлення знатних і заможних осіб. Такі твори зазвичай виконував невеликий оркестр просто неба. Вольфганг Амадей Моцарт «Маленька нічна серенада» (1 частина); Франц Шуберт «Серенада»; Хоакин Малатіс «Іспанська серенада».
Камерно-вокальна музика
Головна сторінка
Камерно-вокальна музика
Головна сторінка
Камерно-вокальна музика
Головна сторінка
Камерно-вокальна музика
Головна сторінка
Балада — різновид романсу; вокальний або інструментальний твір романтичного змісту, насичений яскравими, часто фантастичними образами. Музика балади розгортається послідовно, відображаючи розвиток сюжету поетичного тексту у вокальних зразках або відповідно до задуму в інструментальних творах. Франц Шуберт Балада «Лісовий цар» (на слова Йогана Вольфганга Гете).
Камерно-вокальна музика
Головна сторінка
Камерно-вокальна музика
Головна сторінка
Авторською (бардівською) піснею
називають жанр вокальної музики, створеної музикантом-аматором, тобто людиною, яка за професією не є композитором. Найчастіше це — не лише автор віршів і музики, а співаквиконавець й акомпаніатор водночас. Таких музикантіввиконавців називали бардами. Зазвичай барди супроводжували свій спів грою на гітарі. Сучасна авторська пісня активно розвивалася у творчості Юрія Візбора, Булата Окуджави, Володимира Висоцького та інших. Серед відомих представників сучасної української авторської пісні — Едуард Драч, Сергій Шишкін, Ольга Богомолець, Марія Бурмака. Володимир Висоцький Пісні з мюзиклу «Аліса в країні чудес»: «Пісня про загублений час»; «Пісня про добро і зло»; Марія Бурмака «Розмалюю писанку». Камерно-вокальна музика Головна сторінка
Камерно-вокальна музика
Головна сторінка
Слово «естрада» з французької означає «поміст для виступу артистів; вид мистецтва». Особливістю естрадних виступів є те, що вони недовготривалі, на відміну від театральних спектаклів чи концертів класичної музики, і передусім мають на меті розважити глядачів, подарувати їм гарний настрій і викликати позитивні емоції. Тому й не дивно, що цей вид сценічного мистецтва настільки популярний у всьому світі. До того ж естрадна пісня чи танець не потребують завчасної підготовки слухача або глядача — естрадний номер достатньо зрозумілий і легкий для сприйняття. Володимир Івасюк «Червона рута»; Раймонд Паулс «Кашалотик».
Камерно-вокальна музика
Головна сторінка
Камерно-вокальна музика
Головна сторінка
Камерно-вокальна музика
Головна сторінка
Меса
— жанр духовної музики; багаточастинний хоровий твір, написаний на духовний текст. Це головне богослужіння у католицькому храмі, яке присвячене споминам про Ісуса Христа і виконується хором у супроводі органа. Меса включає в себе шість обов’язкових частин: 1.Kyrie (Господи, помилуй); 4. Sanctus (Святий); 2. Gloria (Слава);
5. Benedictus (Благословений);
3. Credo (Вірую);
6. Agnus Dei (Агнець Божий).
(Музичні фрагменти взяті з Меси сі мінор Йогана Себастьяна Баха) Хорова музика
Головна сторінка
Літургія — жанр духовної хорової музики, богослужіння в православному храмі, виконується хором a capella (без супроводу). Пісноспіви групуються згідно трьох основних частин Літургії: 1. Проскомидія; 2. Літургія Оголошених; 3. Літургія Вірних. Артемій Ведель «Херувимська».
Хорова музика
Головна сторінка
Хоровий концерт — жанр духовної музики;
багаточастинний акапельний твір, в основі розвитку якого лежить зіставлення співацьких голосів (партій). Основоположниками жанру хорового концерту прийнято вважати Дмитра Бортнянського, Артемія Веделя та Максима Березовського.
Дмитро Бортнянський Хоровий концерт №15 (1 частина – «Придіте, воспоєм»).
Хорова музика
Головна сторінка
Реквієм — жанр духовної музики; заупокійна
меса. Таку назву меса отримала відповідно до першого слова своєї початкової частини: «Вічний спокій даруй їм, Господи» («Requiem aeternam dona eis, Domine»). Згодом реквієм перетворився на самостійний музичний жанр. Так стали називати багаточастинний твір скорботно-піднесеного характеру для хору та оркестру.
Реквієм Вольфганга Амадея Моцарта — усесвітньо відомий шедевр цього хорового жанру. Через хворобу композитор не встиг завершити твір, тому доопрацював його один з учнів Моцарта - Зюсмайєр. Дев'ять з дванадцяти номерів Реквієму написані для хору, три — для квартету солістів. У другій частині твору — «Dies irae» («День гніву») — представлена картина Страшного Суду. Хорова музика
Головна сторінка
Хорова музика
Головна сторінка
Кантата (від латинського “canto” – співати) –
великий музичний твір для солістів, хору і оркестру, який складається з кількох закінчених частин і призначений для концертного виконання. Зазвичай кантата складається із оркестрового вступу, арій, речитативів і хорів.
Прослухайте «Веснянку» з кантати сучасного українського композитора Лесі Дичко «Пори року».
Хорова музика
Головна сторінка
Ораторія (від латинського “oro” – говорити,
благати) – великий концертний твір на певний сюжет для солістів, хору та оркестру.
Ораторія виникла у ХVІІ столітті майже одночасно з кантатою і оперою, має певну схожість з ними, відрізняючись від кантати розгорнутим сюжетом і більшими розмірами, а від опери – переважанням розповіді над драматургією, а також відсутністю сценічної дії та художнього оформлення.
Класичні зразки ораторії на античні та біблейські сюжети створив німецький композитор Георг-Фрідріх Гендель. Прослухайте фрагменти з його ораторій: “Алілуя” з ораторії “Месія”; “Прибуття цариці Савської” з ораторії “Самсон”.
Хорова музика
Головна сторінка
Вокально-хорові та інструментальні твори композитори часто об’єднують у цикли – збірки невеликих творів (мініатюр), підпорядковані одній темі. Модест Мусоргський Вокальний цикл «Дитяча»: «У кутку»; «З нянею». Бенджамін Бріттен Хоровий цикл «Вінок колядок»: 1 ч. – «Ласкаво просимо, Небесний Царю»; 2 ч. – «Це маленьке Дитя»; 5 ч. – «Колискова»; 10 ч. – «Возблагодарім Господа». Хорова музика
Головна сторінка
Хорова музика
Головна сторінка
Хорова музика
Головна сторінка
Прелюдія – невеликий вступ імпровізаційного характеру перед основним викладом музичного твору; п’єса вільного імпровізаційного характеру. Видатний німецький композитор епохи барокко, неперевершений майстер поліфонії Йоган Себастьян Бах писав прелюдії як вступні твори до своїх фуг. Й. С. Бах Прелюдія і фуга ре мінор Пізніше, починаючи з епохи романтизму, прелюдія часто почала виступати як самостійний твір. Сергій Рахманінов Прелюдія до-дієз мінор («Дзвони»)
Камерно-інструментальна музика
Головна сторінка
Камерно-інструментальна музика
Головна сторінка
Елегія – жанр вокальної або інструментальної музики; твір задумливого, сумного характеру.
Це улюблений жанр композиторів-романтиків, які писали твори для фортепіано, скрипки, віолончелі. Серед них – Ференц Ліст, Едвард Гріг, Петро Чайковський, Сергій Рахманінов, Микола Лисенко, Валентин Сильвестров. Микола Лисенко Елегія для віолончелі та фортепіано. Валентин Сильвестров «Елегія».
Камерно-інструментальна музика
Головна сторінка
Камерно-інструментальна музика
Головна сторінка
Камерно-інструментальна музика
Головна сторінка
Ноктюрн – лірична наспівна мелодична п’єса, зміст якої пов’язаний з художніми образами ночі.
Фрідерік Шопен Ноктюрн №2. Едвард Гріг Ноктюрн №4.
Камерно-інструментальна музика
Головна сторінка
Камерно-інструментальна музика
Головна сторінка
Камерно-інструментальна музика
Головна сторінка
Рапсодія - жанр камерно-інструментальної музики; твір вільної форми і побудований на народних мелодіях.
розвитку,
Ференц Ліст Угорська рапсодія №2. Мирослав Скорик
Карпатська рапсодія.
Камерно-інструментальна музика
Головна сторінка
Камерно-інструментальна музика
Головна сторінка
Камерно-інструментальна музика
Головна сторінка
Скерцо - жанр камерно інструментальної музики; п’єса в рухливому стрімкому темпі, з «гострим» ритмом і жартівливим змістом.
Йоган Себастьян Бах Скерцо з Сюїти №2 для флейти та струнних інструментів (у різних варіантах виконання).
Камерно-інструментальна музика
Головна сторінка
Камерно-інструментальна музика
Головна сторінка
Етюд
жанр камерно-інструментальної музики; п’єса-вправа, призначена для вдосконалення технічних навичок гри на музичних інструментах.
-
Віктор Косенко «Сарабанда» з сюїти «11 етюдів для фортепіано у формі старовинних танців». Ференц Ліст «Етюди за каприсами Паганіні»: Етюд №3 «Кампанелла» («Дзвоники»); Етюд №5 «Полювання».
Камерно-інструментальна музика
Головна сторінка
Камерно-інструментальна музика
Головна сторінка
Камерно-інструментальна музика
Головна сторінка
Камерно-інструментальна музика
Головна сторінка
Соната (від латинського “sonare” – звучати) – музичний твір циклічної форми (зазвичай три або чотири частини) для одного або кількох інструментів. Термін “соната” відомий з XVI століття. Спочатку цим терміном називали будь-який інструментальний твір на противагу вокальним кантатам. Людвіг ван Бетховен Соната для фортепіано №14 «Місячна» (1 частина); Максим Березовський чембало.
Соната до мажор для скрипки і
Камерно-інструментальна музика
Головна сторінка
Камерно-інструментальна музика
Головна сторінка
Камерно-інструментальна музика
Головна сторінка
Варіації – жанр камерно-вокальної музики; твір, в якому основна тема повторюється декілька раз у зміненому вигляді. Українська народна пісня «Йшли корови із діброви»:
виконує вокальна формація «Пікардійська терція»; варіації Романа Гриньківа (бандура).
Йоган Брамс «Варіації на тему Паганіні». Камерно-інструментальна музика
Головна сторінка
Камерно-інструментальна музика
Головна сторінка
Камерно-інструментальна музика
Головна сторінка
Рондо – жанр камерно-вокальної музики; твір, форма якого будується на зіставленні теми (рефрену) та кількох контрастних епізодів.
Вольфганг Амадей Моцарт Соната №11 ля мажор для фортепіано (3 частина – «Рондо в турецькому стилі»).
Камерно-інструментальна музика
Головна сторінка
Камерно-інструментальна музика
Головна сторінка
Сюїта
(від французького “suite” – ряд, послідовність) – багаточастинний музичний твір, що складається з низки самостійних, контрастних за характером п’єс, об’єднаних спільною художньою ідеєю.
Класичною є сюїта, що складається з різнохарактерних танців. Наприклад, одна з сюїт Георга Фрідріха Генделя: 1. Увертюра; 2. Сарабанда; 3. Рігодон; 4. Менует; 5. Буре. Микола Лисенко Українська сюїта у формі старовинних танців на основі народних пісень. Пізніше набули популярності сюїти, складені з музики до театральних спектаклів, балетів, опер, кінофільмів. Головна сторінка Камерно-інструментальна музика
Камерно-інструментальна музика
Головна сторінка
Симфонія (з грецької – співзвуччя) –
значний за тривалістю виконання твір для симфонічного оркестру, який складається з кількох (3-4) контрастних за характером частин. Перша частина класичної симфонії – швидка й енергійна, написана зазвичай у сонатній формі, друга – повільна, третя – танцювального характеру, четверта – швидкий, піднесений фінал. Йозеф Гайдн Прощальна симфонія
Симфонічна музика
Головна сторінка
Симфонічна музика
Головна сторінка
Увертюра (від французького “ouverture” – початок, відкриття) – інструментальний вступ до театральної вистави з музикою. Увертюра налаштовує глядача на перегляд вистави, часто розкриває її зміст, з того як закінчується увертюра, наприклад, можна судити про фінал вистави (щасливий чи трагічний). В. А. Моцарт Увертюра до опери “Весілля Фігаро”; М. І. Глінка Увертюра до опери “Руслан і Людмила”; М. В. Лисенко Увертюра до опери “Тарас Бульба”; Д. Россіні Увертюра до опери “Вільгельм Тель”. У ХХ ст. увертюра стала самостійним оркестровим твором без певної форми. Д.Шостакович «Святкова увертюра». Симфонічна музика
Головна сторінка
Концерт
(від латинського “concerto” – змагатись) – твір, в основі якого лежить принцип зіставлення звучання окремих груп виконавців або виконавського колективу і соліста. У сучасному вигляді виконуваний солістом (іноді 2–3 солістами) та симфонічним (іноді – камерним) оркестром жанр концерту склався до кінця XVIII століття.
-
Алесандро Марчелло Концерт ре мінор для гобою і струнних. Дмитро Бортнянський Концерт ре мажор для чембало з оркестром.
Симфонічна музика
Головна сторінка
Симфонічна
поема
Каміль Сен-Санс смерті” (уривок);
Симфонічна
– великий симфонічний твір, де в музичних образах втілений конкретний сюжет, поетична або філософська ідея.
Ян Сібеліус (уривок).
Симфонічна
Симфонічна музика
поема
поема
“Танець
“Фінляндія”
Головна сторінка
Симфонічна фантазія – симфонічний твір, створений з домінуванням елементів фантастики, буянням художньої уяви. Модест Мусоргський “Ніч на Лисій горі”; Микола Римський-Корсаков “Іспанське капричіо”; Вольфганг Амадей Моцарт Фантазія ре мінор.
Симфонічна музика
Головна сторінка
Опера
–
музично-драматичний жанр, що ґрунтується на синтезі музики, слова, дії. В опері сценічна дія органічно поєднується з вокальною та інструментальною музикою, досить часто – з балетом і пантомімою, образотворчим мистецтвом. У більшості випадків опери пишуться за літературними сюжетами. Основою вокальних номерів є текст, який називається лібрето. Опери зазвичай будуються з окремих вокальних форм, таких як арія, каватина, арієта, аріозо, речитатив, вокальний ансамбль, хор та оркестрових номерів (увертюри, антракти). Джоакіно Россіні Каватина Фігаро з опери «Севільський цирюльник». Вольфганг Амадей Моцарт Арія Цариці Ночі, Дует Папагено і Папагени з опери «Чарівна флейта». Музично-театральні жанри
Головна сторінка
Музично-театральні жанри
Головна сторінка
Музично-театральні жанри
Головна сторінка
Музично-театральні жанри
Головна сторінка
Мюзикл - музично-театральний жанр, в
якому поєднуються виражальні можливості драматичного, музичного, хореографічного та естрадного мистецтв. Жанр мюзиклу – ровесник кіномистецтва, тому й не дивно, що ці твори часто екранізували. Річард Роджерс «До-ре-мі» з фільму-мюзиклу «Звуки музики». Геннадій Гладков Музичні фрагменти з мультфільмумюзиклу «Бременські музиканти». Ігор Єфремов «Пісня про дітей» з кінофільму «Пітер Пен». Євгеній Крилатов «Крилаті гойдалки» з фільму «Пригоди Електроніка». Джон Вільямс «Double Trouble» з кінострічки «Гаррі Поттер і в’язень Азкабану».
Музично-театральні жанри
Головна сторінка
Музично-театральні жанри
Головна сторінка
Музично-театральні жанри
Головна сторінка
Музично-театральні жанри
Головна сторінка
Музично-театральні жанри
Головна сторінка
Музично-театральні жанри
Головна сторінка
Балет - музично-театральний жанр; твір, зміст якого виражено в основному засобами танцю, міміки і музики. Арам Хачатурян «Адажіо» з балету «Спартак». Петро Чайковський: «Кіт у чоботях і Біла кицька» з балету «Спляча красуня»; «Вальс сніжинок», «Сцена битви Лускунчика з мишами» з балету «Лускунчик».
Музично-театральні жанри
Головна сторінка
Музично-театральні жанри
Головна сторінка
Музично-театральні жанри
Головна сторінка
Музично-театральні жанри
Головна сторінка
Музично-театральні жанри
Головна сторінка
Оперета - жанр театрально-музичного мистецтва; вистава переважно розважального характеру, що поєднує розмовні діалоги, вокальну та інструментальну музику, хореографію й естрадне мистецтво. Йоган Штраус «Карамболіна» з оперети «Фіалка Монмартра». Ярослав Барнич Пісня «Гуцулка Ксеня» у виконанні ансамблю «Троїсті музики» Національної філармонії України. Попурі з оперет Йогана Штрауса.
Музично-театральні жанри
Головна сторінка
Музично-театральні жанри
Головна сторінка
Музично-театральні жанри
Головна сторінка
Джордж Гершвін “Summertime” Камерно-вокальна музика
Головна сторінка
Українська народна пісня «Мазури» Камерно-вокальна музика
Головна сторінка
Камерно-вокальна музика
Головна сторінка
Камерно-вокальна музика
Головна сторінка
Камерно-вокальна музика
Головна сторінка
Хорова музика
Головна сторінка
Хорова музика
Головна сторінка
Хорова музика
Головна сторінка
Хорова музика
Головна сторінка
Хорова музика
Головна сторінка
Хорова музика
Головна сторінка
Хорова музика
Головна сторінка
Дмитро Бортнянский Хорова музика
Головна сторінка
Леся Дичко Хорова музика
Головна сторінка
Хорова музика
Головна сторінка
Хорова музика
Головна сторінка
Хорова музика
Головна сторінка
Хорова музика
Головна сторінка
Хорова музика
Головна сторінка
Хорова музика
Головна сторінка
Камерно-інструментальна музика
Головна сторінка
Г.Ф.Гендель Камерно-інструментальна музика
Головна сторінка
Камерно-інструментальна музика
Головна сторінка
Камерно-інструментальна музика
Головна сторінка
Камерно-інструментальна музика
Головна сторінка
Камерно-інструментальна музика
Головна сторінка
Симфонічна музика
Головна сторінка
Симфонічна музика
Головна сторінка
Симфонічна музика
Головна сторінка
Симфонічна музика
Головна сторінка
Симфонічна музика
Головна сторінка
Симфонічна музика
Головна сторінка
Дмитро Бортнянский Симфонічна музика
Головна сторінка
Симфонічна музика
Головна сторінка
Симфонічна музика
Головна сторінка
Симфонічна музика
Головна сторінка
Симфонічна музика
Головна сторінка
Симфонічна музика
Головна сторінка
Пам’ятник Йогану Штраусу у Відні
Музично-театральні жанри
Головна сторінка
Камерно-інструментальна музика
Головна сторінка