Олександр Лізен ТРИ ВІРШІ Представляємо читачам журналу творчість поета, прозаїка і драматурга Олександра Лізена (Лізенберга), який писав як їдишем, так і російською та українською мовами. Центр юдаїки є зберігачем великого архіву письменника, тому сподіваємося, що ця подача його творчості – перша, та далеко не остання. Сподіваємося дати уявлення нашим читачам про ті його твори (в основному прозові), які не були опубліковані ані жодною з мов, якими володів автор, ані будь-якою з іноземних мов. Одночасно представляємо як перекладача пропонованих віршів українського поета, львів’янина Миколу Петренка. Коротко про автора. Олександр Лізен народився 20 липня 1911 року в селі Гайдаки Вінницької обл. Закінчив Львівський економічний інститут. Усе життя, за винятком участі у Великій вітчизняній війні і ув’язнення, пропрацював бухгалтером. І все життя писав. Друкуватися почав 1959 року. Були публікації в газетах і журналах, окремі книжки, але багато що з різних причин залишилося неопублікованим. Помер письменник 25 березня 2000 року. СТАРИЙ ПАСТИР Ревла юрба, котився шал погрому, Мов льодохід на збуреній ріці. Хто дав одваги пастиру старому Супроти вийти із хрестом в руці? Худий, простоволосий, невеличкий. Вій став, немов при власному добрі. За ним – хати, халупки і крамнички, Ремісники, міняли, крамарі. Невже ти, Україно, прагнеш крові? – Він хрест підняв, ступив навстріч юрбі: 160 | Поезія
160