Політичні системи арабських країн: соціокультурна відповідність...
або принаймні з урахуванням ісламської політико-правової традиції” [17]. Аналізуючи історико-цивілізаційні особливості політичного процесу в арабських країнах, можна стверджувати, що відсутність структур, притаманних західному громадянському суспільству, визначається тут іншою суспільною природою та традицією. Переважну роль в арабському суспільстві відігравало згуртування одновірців (бізнесу, представники якого широко представлені у ісламському політичному русі, службовців, жебраків) проти зовнішньої загрози (колонізатори, агресори-немусульмани, особливо культурна експансія). В періоди спокою, за відсутності або помірності зовнішнього тиску, розвиток відбувався на основі переважно власних політичних традицій. Питання вирішувалися, державний бюджет та державне замовлення розподілялися відповідно між асабійями. За таким самим принципом відбувався і розподіл владних повноважень та посад. Демократичні процедури при цьому були другорядним, допоміжним засобом легітимізації влади переважно для міжнародного співтовариства. Суспільство оцінювало політичні рухи за принципом – неважливо за що виступають, важливо проти чого. Найприйнятнішою моделлю узгодження соціокультурних уявлень та політичних традицій з процесами сучасної політичної і соціально-економічної трансформації буде та, що інкорпорує в систему влади асабійї та представників ісламських рухів, а також базується на традиційних цінностях, проте не протиставляє їх категорично сучасним реаліям.
3. 4.
5.
6. 7.
8.
9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16.
развития / [отв.ред. Исаев В.А., Наумкин В.В.]. – М.: Наука. Главная редакция восточной литературы, 1990. – С. 246. Ibid. – С. 249. Шейнис В.Л. Особенности и проблемі развития капитализма в развивающихся странах / В.Л. Шейнис // Мировая экономика и международные отношения. 1986. – № 12. – С. 57. Лахоари Адди. Исламский вызов, религия и модернизм в Алжире / Век ХХ и мир, 1994. [Електронний ресурс] / Ближний Восток: информационный центр. – Режим доступу: http:// middleeast.org.ua/articles/13.htm. Menoret P. Les élites arabes, un point d’entrée pour des réformes / P. Menoret // Année du Maghreb. – P., 2007. – P. 647. Зубов А. Б. Парламентская демократия и политическая традиция Востока / Зубов А. Б. – М.: Наука. Главная редакция восточной литературы, 1990. – С. 92. Noah Feldman. The Fall and Rise of the Islamic State [Електронний ресурс] / Noah Feldman. – Princeton; Oxford: Princeton University Press, 2008. – P. 6. – Режим доступу: http://www.perspektivy.info/ oykumena/vostok/vzlety_i_padenija_islamskogo_ gosudarstva_2009-03-03.htm. Ibid. – С. 79. Ibid. – С. 126. Аль-Ахрам, 3.11.2008. Democracy in Jordan – 2006 // Public Opinion Poll Unit. Centerfor Strategic Studies. University of Jordan. – July, 2006. – P. 9. Долгов Б.В. Арабский мир в начале ХХI в.: между демократией и исламизмом / Б.В. Долгов // Восток (ORIENT). – 2009. – № 5. – С. 90. Долгов Б.В. Арабский мир в начале ХХI в.: между демократией и исламизмом / Б.В. Долгов // Восток (ORIENT). – 2009. – № 5. – С. 94. Там само с. 97. Menoret P. Les élites arabes, un point d’entrée pour des réformes / P. Menoret // Année du Maghreb. – P., 2007. – P. 650. Долгов Б.В. Арабский мир в начале ХХI в.: между демократией и исламизмом / Б.В. Долгов // Восток (ORIENT). – 2009. – № 5. – С. 98.
Література
1. Handoussa H., Abou Shnief H. The Middle East: Challenges and opportunities of globalization / H. Handoussa, H. Abou Shnief // the future of globalization / Ed. by Zedillo E. – L., N.Y.: Routledge, 2008. – P. 239. 2. Арабський мир. Три десятилетия независимого
103