Напевне, якби письменники зловживали описами людського тіла та вихвалянням ідеалу жіночої краси, твори поступово перетворювалися б в анатомічні параграфи з детальними описами фізіологічних принад. Хоча дивному, але від того не менш геніальному Уолту Вітмену чудово вдалася ода людському тілу у його творі «Тіло електричне»:
Наука/Science
Цікавим є те, що насправді існують навіть цілі таблиці з пропорціями ідеального жіночого тіла, складені науковцями. Та от особисто я ніколи не натрапляла в літературі на вислови на кшталт: «У неї була чудова талія – 62 см в обхваті». Цих параметрів, швидше за все, дотримувались вправні скульптори та митці, з-під пальців яких з'являлися гіпсові пружні жіночі груди, тонка лебедина шия та ямочки біля бедер.
Kolo №11
59
Талія vs волосся Талія та волосся — це дві речі, які найчастіше фігурують в літературних описах «книжкових» жінок. Згадайте, скільки разів ви читали в романі чи навіть у детективі: «Її волосся крутилось від вологи у дрібні завитки, якими грався вітер», «її волосся пахло чебрецем та м'ятою», «її волосся сягало тонкої талії і танцювало біля попереку». Виявляється, є навіть наукове дослідження вчених з університетів Остіна і Гарварда з частоти опису в літературі частин тіла. Проаналізувавши класичні твори світової літератури XVI, XVII і XVIII-го століть, вони дійшли висновку, що в них найчастіше фігурує тонка талія — як головний пазл до обширної картини опису жінки.