Українська література. Питальник. ЗНО

Page 1

Ірина Голодюк, Гафія Василевич

Українська література

Питальник збірник тестових завдань у запитаннях та відповідях

1


УДК 373.167.1: 883.0 ББК 83.3 (4Укр)а7 У 45

Посібник укладено відповідно до програми зовнішнього незалежного оцінювання з української мови та літератури 2017 року (затверджена наказом Міністерства освіти і науки України №77 від 03.02.2016 р.)

У 45

Голодюк І, Василевич Г. Українська література. Питальник: збірник тестових завдань у запитаннях та відповідях. – Брустури: Дискурсус, 2016. – 208 с. ISBN 978-617-7236-82-4

У посібнику подано систематизований та узагальнений матеріал із курсу «Українська література» відповідно до програми зовнішнього незалежного оцінювання 2017 року у формі тестових завдань відкритої форми. Видання стане в нагоді абітурієнтам та учителямсловесникам.

УДК 373.167.1: 883.0 ББК 83.3 (4Укр)а7

© І. Голодюк, 2016 © Г. Василевич, 2016 © Дискурсус, видання, 2016

ISBN 978-617-7236-82-4

2


Задумуючи це видання, упорядники виходили з того, що випускники загальноосвітніх навчальних закладів України вже на належному рівні засвоїли програмовий матеріал з української літератури, глибоко осмислили особливості літературного процесу, місце в ньому письменників і їхніх творів, а також прочитали в повному обсязі художні тексти. Тестові завдання відкритої форми та відповіді на них, що зразу ж подаються в дужках, дають змогу в «гарячий» час підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання закріпити, узагальнити та систематизувати набуті в школі знання й звести їх до цілісної системи. Основний змістовий матеріал посібника укладено за чинними шкільними підручниками з української літератури (див. список використаних джерел). Задля само- й взаємоконтролю введено рубрику «Перевір себе», а також узагальнювальні таблиці наприкінці розділу. Така структура тестового матеріалу з української літератури дасть змогу об’єктивно оцінити рівень знань, виявити недоліки в підготовці й знайти шляхи їх усунення. Однак цей підхід не виключає самостійної роботи учнів із численними додатковими джерелами в підготовці до ЗНО. Охоплення в тестових завданнях програмового матеріалу зі шкільного курсу української літератури в 7 – 11 класах може стати основою для використання посібника учителями-словесниками під час поточного й тематичного оцінювання, а учнями – під час самостійної роботи. Схеми героїв, наведені в «Питальнику», орієнтовні. Під час опрацювання твору учням варто доповнювати схему ключовими словамихарактеристиками образів, зв’язками між персонажами, іншими асоціативними позначеннями, що полегшать запам’ятовування вивченого літературного тексту. Наприкінці збірника для зручності подано «Словник основних теоретико-літературних понять». Окрему подяку автори посібника висловлюють його першим апробантам. Юлю, Іро, Мар’яно, Бориславе, Стасе, Ігорю, Степане, Зенику, Наталю, без вас не було б «Питальника». Спасибі!

3


Зміст Програма ЗНО з української мови та літератури. 2017 рік ……………..

6

Роди літератури ……………………………………………………………………….

8

Усна народна творчість ……………………………………………………………..

8

Пісні Марусі Чурай ……………………………………………………………..

10

Народний ліро-епос: історичні пісні, думи, балади ………………..

11

Періодизація української літератури …………………………………………..

21

Давня українська література ………………………………………………………

23

«Повість минулих літ» ………………………………………………………..

23

«Слово про похід Ігорів» ……………………………………………………..

28

Григорій Сковорода ……………………………………………………………

31

Нова українська література ………………………………………………………..

39

Іван Котляревський ……………………………………………………………

39

Григорій Квітка-Основ’яненко …………………………………………….

47

Тарас Шевченко …………………………………………………………………

52

Пантелеймон Куліш ……………………………………………………………

64

Іван Нечуй-Левицький ……………………………………………………….

72

Панас Мирний …………………………………………………………………...

76

Українська драматургія ………………………………………………………

80

Іван Карпенко-Карий ………………………………………………………….

80

Іван Франко ……………………………………………………………………...

83

Модернізм ………………………………………………………………………..

93

Михайло Коцюбинський ……………………………………………………..

94

Ольга Кобилянська …………………………………………………………….

97

Леся Українка ……………………………………………………………………

100

Новітня українська література ……………………………………………………

107

Література І половини ХХ століття Микола Вороний ………………………………………………………………..

107

Олександр Олесь ………………………………………………………………..

109

Література 20-30-х рр. ХХ ст. «Розстріляне відродження» ……….

112

Павло Тичина …………………………………………………………………….

113

4


Максим Рильський …………………………………………………………….

117

Микола Зеров ……..…………………………………………………………….

118

Микола Хвильовий …………………………………………………………….

120

Юрій Яновський …………………………………………………………………

123

Володимир Сосюра …………………………………………………………….

126

Валер’ян Підмогильний ………………………………………………………

128

Остап Вишня ……………………………………………………………………..

132

Микола Куліш ……………………………………………………………………

135

Богдан-Ігор Антонич ………………………………………………………….

138

Олександр Довженко ………………………………………………………….

139

Література ІІ половини ХХ століття Андрій Малишко ………………………………………………………………..

149

Літературний рух шістдесятників ………………………………………..

151

Василь Симоненко ……………………………………………………………..

152

Олесь Гончар …………………………………………………………………….

155

Григір Тютюнник ………………………………………………………………

158

Василь Стус ………………………………………………………………………

160

Іван Драч …………………………………………………………………………

163

Ліна Костенко ……………………………………………………………………

165

Твори українських письменників-емігрантів ……………………………….

170

Євген Маланюк …………………………………………………………………

171

Іван Багряний ..………………………………………………………………….

173

Сучасний літературний процес …………………………………………………..

178

Додаток 1. Літературні стилі ….…………………………………………………..

180

Додаток 2. Композиція твору ……………………………………………………..

183

Додаток 3. Художні засоби …………………………………………………………

184

Перевір себе …………………………………………………………………………….

187

Словник основних теоретико-літературних понять ………………………

200

Алфавітний покажчик ……………………………………………………………….

206

Список використаних джерел ..…………………………………………………..

207

5


Роди літератури Лірика

Епос

Драма

 віршована форма

 прозова форма  наявність конфлікту

 відсутність подій (сюжету)

 наявність

 зображення емоцій, почуттів,

подій (сюжету)

переживань ліричного героя

 відсутність слів автора  твори призначені для сценічного

Ліро-епос

втілення

 віршована форма  наявність сюжету 1.

На які три літературні роди поділяють художні твори? (епос, лірика, драма)

2.

У творах якого роду немає сюжету? (лірика)

3.

Які є жанри лірики? (ліричний вірш, пісня, гімн, послання, сонет)

4.

Назвіть

тематичні

види

лірики,

наводячи

приклади

(інтимна

(особиста): «Чого являєшся мені у сні?» І. Франка; пейзажна: «Блакитна панна» М. Вороного; громадянська (патріотична): «Любіть Україну» В. Сосюри; філософська: «Ти знаєш, що ти – людина» В. Симоненка; медитативна: «Як добре те, що смерті не боюсь я» В. Стуса). 5.

Назвіть жанри епосу? (оповідання, новела, повість, казка, роман)

6.

Назвіть жанри ліро-епічних творів (поема, байка, балада, дума, історична пісня).

7.

У чому полягає особливість ліро-епічних творів? (вони поєднують ознаки лірики (віршована форма) й епосу (сюжет))

8.

Назвіть жанри драматичних творів (власне драма, трагедія, комедія, трагікомедія, драма-феєрія).

9.

Що лежить в основі сюжету драматичних творів? (конфлікт)

8


Про письменника та його творчість 1.

«Він свідомо обрав своїм кабінетом цілий світ» (П. Тичина).

2.

«І, виламавши палицю із тину, він темними байраками пішов кріпацьким дітям викладать латину» (Д. Павличко). Використання образів Г. Сковороді присвячені такі художні твори: П. Куліш – поема «Грицько Сковорода»,

Т. Шевченко – повість «Близнецы», М. Рильський – «Слово про рідну матір», П. Тичина – поема «Сковорода»; А. Малишко, І. Драч – поезії; Л. Ляшенко – повість «Блискавиця темної ночі».

Перевір себе («Давня українська література») Уривок

Твір

«О, якби в дурні мені не пошитись, // Щоб без свободи не міг я лишитись». «Байдуже смерті, мужик то чи цар, – // Все пожере, як солому пожар». «І коли зійшлися обидва війська докупи, кинув списом Святослав на древлян, а спис пролетів між ушима коня і вдарив під ноги коневі, бо був [Святослав] зовсім малим».

Уривок

Твір, герой

«…князював у своєму роду і ходив до царя грецького, і той цар, переказують, зустрічав його з великою шанобою та почестями». «Грозою був він: розгромив своїми сильними полками і харалужними мечами, наступив на землю Половецькую…» «…се символ мудрої людини, яка у природженому ділі трудиться…» «Ми раді б згодитись на данину, але ти будеш мстити за мужа свойого» «Се вже йду я до вас. Тож зготуйте медів много коло города, де ото вбили ви мужа мойого. Хай поплачу я над гробом його і вчиню тризну мужеві моєму». «І збудували вони місто в ім’я старшого брата і нарекли його Київ». «Якщо кому хотів пісню творити, то розтікався він мислю по древу, сірим вовком по землі, сизим орлом під хмарами»?

«Що

гірше,

ніж

купатися

в

смертельно каратися без природженого діла?»

35

достатку

і


Узагальнення № з/ п

Автор

Коли написаний твір

Рід

поч. ХІІ ст.

епос

«Слово про похід Ігорів»

ХІІ ст. (1187 р.)

ліро-епос

«Бджола та Шершень»

кін. XVIII ст.

епос

«Всякому місту звичай і права»

кін. XVIII ст.

лірика

«De libertate»

кін. XVIII ст.

лірика

Назва твору 

1.

укладач – Нестор Літописець

2.

анонімний (невідомий)

3.

4.

5.

Григорій Сковорода

«Повість минулих літ»

уривок про заснування Києва про помсту княгині Ольги

36


(«Давня українська література»)

Жанр

Літературний стиль, напрям

Історичні передумови написання, Протипи

літопис

монументалізм (з елементами орнаменталізму)

однойменні історичні персонажі

орнаменталізм

Ігор Святославич – князь новгород-сіверський

героїчна поема байка (увів жанр байки в українську літературу) ліричний вірш ліричний вірш

бароко

Додаткові відомості

1885 рік, битва з половцями

ідея «сродної» праці

бароко

бароко

запровадження кріпацтва 1783 року (довічного рабства) Образ волі – Богдан Хмельницький

37

переклад – «Про свободу»


Микола Зеров (1890 – 1937) Основоположник неокласичної школи поетів

1.

Де народився й помер? (Полтавщина) – Соловецький концтабір, розстріляний в урочищі Сандармох (Карелія))

2.

До якої поетичної школи належав М. Зеров? (київські неокласики)

Київ – традиція Довідка: Ніхто твоїх не заперечить прав.

Данпарштадт – готське місто IV ст. над Дніпром. Окремі вчені ідентифікують його з Києвом.

Так, перший світ осяв твої висоти; До тебе тислись войовничі готи, І Данпарштадт із пущі виглядав. Тут бивсь норманн, і лядський Болеслав Щербив меча об Золоті ворота, Про тебе теревені плів Ляссота І Левассер Боплан байки складав. І в наші дні зберіг ти чар-отруту: В тобі розбили табір аспанфути —

Аспанфути (асоціація панфутуристів) літературна організація (1921-1924).

Кують, і мелють, і дивують світ. Тут і Тичина, голосний і юний,

«Плуг» - збірка віршів Павла Тичини. Міт – міф. Комуна – з лат. громада, спільнота. Тут – символ майбутнього щасливого суспільства.

Животворив душею давній міт І «Плуга» вів у сонячні комуни.

1. 2.

Нормани – «люди з півночі» (вікінги/варяги). Болеслав Хоробрий – польський король (967-1025). Еріх Ляссота – посол німецького імператора Рудольфа ІІ, відвідав Київ у 1594 році та описав його в «Щоденнику». Гійом Левассер де Боплан – французький інженер, видав працю «Опис України» (1651).

До якої збірки М. Зерова входить поезія «Київ – традиція»? («Камена») Що означає назва єдиної прижиттєвої збірки віршів М. Зерова? (Камена – римська богиня джерела, покровителька мистецтв, наділена пророчим даром)

3.

Охарактеризуйте композицію збірки («Камена» складалася з трьох розділів: сонети, олександрійські вірші, переклади творів римських поетів. У передмові до перекладної частини збірки автор порушив питання єдності віків: «Хіба минуле не зв’язане тисячею ниток з теперішнім і сучасним?»). 118


4. 5. 6. 7. 8.

До якого циклу входить поезія «Київ – традиція»? (цикл «Київ») Назвіть рід твору «Київ – традиція» (лірика). Який вид лірики твору? (громадянська) Назвіть жанр твору «Київ – традиція» (сонет). Дайте визначення сонета (ліричний вірш, що складається з 14 рядків 5стопного або 6-стопного ямбу, власне, двох чотиривіршів (катрени) з перехресним римуванням та двох тривіршів (терцети) з усталеною схемою римування: абаб, абаб, ввд, еед (хоча можливі й інші варіанти). Микола Зеров називав сонет формою «ліро-епічної мініатюри окремої схеми». Перший вірш сонета містить у собі тезу (думку), другий — антитезу, а тривірші — синтез (висновок), так званий «сонетний замо́к», своєрідну кульмінацію твору й підсумок попереднього висловлювання).

9.

Який провідний мотив сонета «Київ – традиція»? (утвердження незнищенності стародавнього Києва, культури, духовних вимірів народу, його безсмертя)

10. Охарактеризуйте особливості сонета «Київ – традиція» (твір будується на засадах діалогізму як медитація, розмова ліричного героя з містом, яке персоніфікується).

11. Новаторством якого поета-сучасника захоплюється автор у сонеті «Київ – традиція»? (новаторством П. Тичини, який «животворив душею давній міт (міф)» і своєю поезією прокладав шлях у майбутнє) Про письменника «Це один з найяскравіших талантів українського пореволюційного письменства, людина франківського взірця, всеосяжний гуманітарій, поет, критик,

перекладач,

історик

і

теоретик

літератури,

педагог,

неокласиків, натхненник багатьох унікальних видань…» (Д. Павличко)

119

лідер


Валер’ян Підмогильний (1901 – 1937) 1.

Де народився й помер письменник? (Дніпропетровщина – Соловки)

2.

Який твір В. Підмогильного нагадує західноєвропейський роман кар’єри? («Місто»)

«Місто» 1.

Який рід твору «Місто»? (епос)

2.

Який

жанр

твору

«Місто»?

(перший

в

українській

літературі

урбаністичний роман) 3.

Назвіть тему роману (підкорення міста людиною з села).

4.

Назвіть ідею твору (розкриття характеру людини, яка підкорює місто).

5.

Укажіть час і місце дії у творі ( 1920-і рр. (період українізації), Київ).

6.

До якого твору епіграфом є слова: «Шість прикмет має людина: трьома подібна вона на тварину, а трьома – на янгола: як тварина – людина їсть і п'є; як тварина – вона множиться і як тварина – викидає; як янгол – вона має розум, як янгол – ходить просто і як янгол – священною мовою розмовляє (Талмуд. Трактат Авот)»? (до роману «Місто»)

7.

Назвіть епіграф до твору «Місто» («Як можна бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло?» А. Франс, «Таїс»).

8.

Назвіть прототипи героїв твору (в образі поета Вигорського вгадуються риси Є. Плужника, в образі критика пізнається Микола Зеров).

9.

Які літературні стилі поєднуються в романі «Місто» В. Підмогильного? (імпресіонізм + романтика вітаїзму + екзистенціалістські мотиви)

10. Кого називають «новітнім українським Растіньяком»? (С. Радченка) 11. Чим була українізація для Степана Радченка? (спосіб здобути славу, утвердитися в місті та можливість заробляти гроші) 12. Які образи жінок і в якій послідовності виведені в романі? (Надійка – селянка, Тамара Василівна – мешканка передмістя, Зоська, Рита – міщанки) Робота з текстом 13. Про кого слова: «Долю своєї бритви він підніс до історії громадянської війни, зробив її символом виборюваної влади»? (про Степана Радченка) 128


14. Хто з українських письменників був для Степана Радченка зразком найвищої письменницької майстерності? (М. Коцюбинський) 15. Про кого слова: «В місто вливається свіжа кров села, що змінить його вигляд і істоту»? (про Степана Радченка) 16. Чиїм девізом були слова: «Не ненавидiти треба мiсто, а здобути»? (Степана Радченка) 17. Хто говорить Степанові: «Душа в тебе погана. Погана якась душа», хоч і називає його «божественним»? (Зоська Голубовська) 18. Кого охарактеризовано в уривку: «Вечори обнімали його лячним неспокоєм, почуття страшної самотності гнітило його»? (Радченка) 19. Про кого слова: «За свої двадцять п'ять років він був підпасичемприймаком, потім просто хлопцем, далі повстанцем і наприкінці секретарем сільбюро Спілки робземлісу»? (про Степана Радченка) 20. Кого описано в уривку: «На зріст він був високий, тілом міцно збудований і смуглий на обличчі. Молоді м'які волосинки, неголені вже тиждень, надавали йому неохайного вигляду. Але брови мав густі, очі великі, сірі, чоло широке, губи чутливі. Темне волосся він одкидав назад, як багато хто з селюків і дехто тепер з поетів»? (Степана Радченка) Образи жінок «здавалася йому кращою від усіх жінок на пароплаві. Довгі рукава її сірої Надійка блузки були миліші йому за голі руки інших; комірець лишав їй тільки вузеньку стьожку тіла на видноті, а інші безсоромно давали на очі всі плечі й перші лінії грудей. Черевики її були округлі й на помірних каблуках, і коліна не випинались раз у раз із-під спідниці. В ній вабила його нештучність, рідна його душі». «У неї була товста, округла спина — роздобріла на довільних харчах!»; Тамара «Ніколи ще так прикро не впадала йому в очі щуплість її щік, помережених дрібними зморшками, недокрівність уст та розлеглість грудей, що невблаганно розпливались. Радісний дівочий усміх був гримасою на її пристаркуватім обличчі…». «Мале на зріст — йому якраз під пахви, худеньке, в плескуватому Зоська капелюшкові»; «Саме міськість і вабила його в ній, бо стати справжнім городянином було першим завданням його сходу. Він ходитиме з нею скрізь по театрах, кіно та вечірках…» «Вона складена була з двох тонів, без жодних переходів між ними — Рита чорного: волосся, очі, сукня й лаковані черевики, та смуглого: обличчя, тіло рук і плеча та панчохи, і це просте поєднання надавало її постаті гордого

129


чару; жодних кучерів чи гребінців у рівній зачісці, жодних прикрас чи гаптування у рівній сукні, що від стану трохи ширшала й немов підрізана була внизу, як і пасмо над чолом. Все чорне мінилось на ній від жвавих очей, а смугле застигло, життя було в убранні, а в тілі сон».

Про письменника та твір 1.

«… За багатством суспiльних подiй свого часу вiн не загубив — людини. Вiн бачив її, розумiв i творив її образ в усiй суспiльнiй, психологiчнiй складностi. Вiн не любив людини-янгола, бо знав, що людина є водночас i тварина. Вiн знав людську силу, велич її розуму, її здiбностi, але

також

усвiдомлював

всi

її

слабостi.

В

цьому —

європеїзм

Пiдмогильного» (Г. Костюк). 2.

«Поява «Мiста» була вершком слави i популярности Пiдмогильного як серед читачiв, так i серед критикiв. Не вважаючи на рiзко протилежнi оцiнки — вiд глибоко позитивної (…) до рiзко негативної (…) — нiхто все ж

таки

не

заперечував

лiтературно-мистецької

сили

i

таланту

В. Пiдмогильного» (Г. Костюк). 3.

«Творчiсть В. Пiдмогильного, на початку 20-х рокiв нiби осамiтненого автора сюжетних оповiдань i повiстей, у другiй половинi 20-х рокiв у процесi формування нового українського лiтературного стилю стає органiчно-складовою частиною широкого мистецького руху, що вiдомий пiд назвою активного романтизму (вiтаїзму)» (Г. Костюк).

4.

«Мiсто» — це перший у пореволюцiйну добу роман європейського рiвня про селянську українську молодь, яка, розбурхана революцiєю, на початку 20-х рокiв тисячами потягнулась у чужi колись їй мiста. I пiшла вона туди, щоб виконати покладену на неї iсторiєю подвiйну мiсiю: «вийти в люди», створити новi загони свiдомої державотворчої української iнтелiгенцiї; завоювати i зробити своїм зрусифiковане українське мiсто, влити в нього свiжу селянську кров, злiквiдувати антагонiзм мiж українським мiстом i селом» (Г. Костюк). Радимо прочитати Григорій Костюк. Післямова до роману «Місто» Валер'яна Пiдмогильного.

130


131


Микола Хвильовий Іван Білик Іван Карпенко-Карий Леся Українка Панас Мирний Олександр Олесь Іван Нечуй-Левицький

Місце подій Топонім (и)

Автор, твір

Жовті води Савур-могила с. Піски, Московщина, повітове місто Гетьманське Волинь (Полісся) Іскоростень, Київ, Вишгород Карфаген – острів Сицилія – пекло – Латинська земля Зелений Клин Тополівка Холодний Яр, Чигирин, Лисянка, Вільшане, Сміла, Умань село Семигори – Бієвці – Київ село Д. недалеко від ріки Серет на Буковині хутір Хмарище – Київ – урочище Романівський Кут – Ніжин с. Сосниця

Прототипи Прототип

Герой

Василь Гнидка харківський службовець «Донвугілля» з Н-ської вулиці на Холодній Горі Костянтин Жижиян Карпо Тобілевич Станіслав Морозовицький

189

Автор, твір


Маріука Магіс сім’я Мазурів паволоцький полковник Попович Богдан Хмельницький Катерина ІІ

Час дії Коли відбуваються події у творі

Твір

946 р. 852 – 1113 рр. 1185 р. 5 травня 1648 р. 1663 р. 1768 р. 1775 – 1861 рр. ІІ пол. ХІХ ст., пореформений період 1894 р. Українська революція 1917 – 1920 рр. українізація 1920-х рр. Друга світова війна

Упізнай письменника І рівень =1= Висловлювання «Це була досить на той час смілива думка — дати українською мовою історичний роман, а надто після гоголівського «Тараса Бульби», і треба сказати, що автор із свого завдання вийшов досить добре...» «Він змальовує дорогу древніх євреїв до Ханаану як до їхньої омріяної, Богом обіцяної національної держави і свободи. Це ж очевидна аналогія з українською нацією та їі шляхом — шляхом не сорока років, а цілих століть, — до своєї свободи й державності...» «"Стилет чи стилос?" ...Сумнів знову: Чи віск м’який, чи синя сталь? А за шатром напоготові Стоїть нездоланна печаль...»

190

Письменник


Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.