Page 1

!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

Ж У Р Н А Л

12:31

Page I

П Р О

М А Н Д Р I В К И

Т А

В I Д П О Ч И Н О К

www.intour.com.ua

ЖОВТЕНЬ – ЛИСТОПАД

5 (125) ’15

АВСТРІЯ НІМЕЧЧИНА ЧОРНОГОРІЯ ГРЕЦІЯ ЄГИПЕТ ВАНУАТУ ІРАН НЕПАЛ УКРАЇНА

ТИРОЛЬ


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:31

Page II


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:31

Page 1

» ІЯ ES Ц IT ЕП SU НЦ SPA КО У « ВА НЯ НО АН В КУ ЛІ

ПЕРШИЙ І ЄДИНИЙ ГОТЕЛЬ У ЧЕСЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ, ЯКИЙ ОТРИМАВ СЕРТИФІКАТ НА НАЙВИЩУ КАТЕГОРІЮ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КЛАСИФІКАЦІЇ «5*SUPERIOR»!

ПОНАД 250 ВИДІВ МЕДИЧНИХ ПРОЦЕДУР | 14 РІЗНИХ МЕДСПЕЦІАЛІЗАЦІЙ | ПОНАД 3500 КВ. М. СПА# ТА ОЗДОРОВЧИХ ЦЕНТРІВ | ВЛАСНА КЛІНІКА, БАЛЬНЕОЦЕНТР І ВЕЛНЕСЛЕНД | УСАМІТНЕНЕ ЛІКУВАННЯ У СПА#АПАРТАМЕНТАХ | 126 РОЗКІШНИХ НОМЕРІВ І 26 АПАРТАМЕНТІВ | ДВА РІЗНІ ТИПИ РЕСТОРАНІВ | ТРИ ДЕННІ ТА ОДИН НІЧНИЙ БАР ІЗ ЖИВОЮ МУЗИКОЮ | БУТИКИ, ПРИМІЩЕННЯ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЗАХОДІВ, КАЗИНО.


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:31

Page 2


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:31

Page 3

Будемо раді вітати Вас у готелі «Україна»!

Stay in Ukraine, feel like at home!

Готель «Україна» розташований у самому серці Києва – на майдані Незалежності. До Ваших послуг: 371 сучасний номер ресторан конференцзали

Hotel Ukraine is located in the heart of Kyiv – Independence Square. ● ● ●

We offer: 371 rooms Restaurant Conferencehalls

Готель «Україна» / Ukraine Hotel Вул. Інститутська, 4, м. Київ, 01001 / 4 Instytutska str., 01001 Kyiv, Ukraine Tel.: +380 (44) 2790347, 2782804. Fax: +380 (44) 2791353 Email: reservation@ukrainehotel.kiev.ua. Web: www.ukrainehotel.kiev.ua


24.09.2015

12:31

ГОСТИННОСТІ

Page 4

М

И

С

Т

Е

Ц

Т

В

О

!MT_5-15-disk.qxd

У сяйві Ïàëàñ-ãîòåëü «Barriere le Majestic Cannes» ðîçòàøîâàíèé íà íàáåðåæí³é Êðóàçåòò, ïðîñòî íàâïðîòè Ïàëàöó ôåñòèâàë³â, äå ñòåëÿòü ÷åðâîíó äîð³æêó ç³ðêàì ê³íî. Ãîñòèíí³ñòü çàêëàäó â³äïîâ³äຠì³ñöþ.

4

Л

Легендарний п’ятизірковий готель понад 80 років пропо нує відвідувачам розкішний та стильний відпочинок в центрі світського життя. Кінозірки, митці, бізнесмени зі світовими іменами з готовністю залишали автографи у «Книзі відгуків». Досконалості немає меж, готель постійно поліпшує свій вигляд і навіть… зростає. У 2010 році відкрив нове крило, чим збільшив свою площу до 10 тисяч квадратних метрів. Бюд жет проекту — понад 80 мільйонів євро. Нині до послуг вель мишановних гостей — 265 шикарних номерів та 84 сьюти, у тому числі 2 пентхауси. Нещодавно «Le Majestic» провів реновацію — поновому декорував ванні кімнати в половині помешкань, змінив тех нічні принципи за останніми віяннями у цій сфері... Та най більший резонанс викликали зміни у президентському сьюті, який оформлено в стилі культового фільму 1960х років «Ме лодія з підвалу». Картину за участю славетних французьких акторів Жана Габена та Алена Делона знімали саме в «Le Ma jestic Cannes». Гості «Le Majestic» можуть цілий рік насолоджуватися від критим басейном із підігріванням, відпочивати на приват ному пляжі, займатися водними видами спорту, розслабля тись у спацентрі, скуповуватись у бутиках, організовувати ділові заходи та віддаватись азарту в казино. Діти теж можуть шикарно відпочити! Про це господарі по дбали спільно із французьким брендом «Jacadi». До послуг —


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:31

Page 5

червоної доріжки

особливий одяг, меблі, аксесуари, гурман ські страви, дитячий клуб і червона доріж ка перед кінотеатром! У «Le Majestic» є власний ресторан на пляжі, традиційне французьке брассері «Fouquet’s Cannes», а п’ять років тому тут відкрився новий ресторан «La Petite Mai son de Nicole» — братблизнюк відомого закладу в Ніцці, який цінують за цікаві ін терпретації середземноморських страв. За страви тут відповідає прославлений шеф

кухар П’єр Гарньєр, який лише цього ро ку став володарем 3 зірок «Мішлен». Із 1 жовтня 2015 року в готелі діє спе ціальна гастрономічна пропозиція на дві особи за 279 євро: розміщення на одну ніч у номері зі сніданком, VIPвітанням і лан чем у брассері. «Le Majestic» постійно тішить приєм ними сюрпризами. Наприклад, цього лі та він проводив найвеселіші на Лазурово му Березі пляжні вечірки «La Folie Douce»,

які базувались на альпійських лижних ку рортах. Тепер готель пропонує провести теплий сезон із шампанським «Pommery Rose Apanage» у барі «Le Fouquet’s Cannes». Замовляєте пляшку за 199 євро — безкош товно отримуєте на ніч номер для двох, діє з 1 листопада 2015 року до 31 березня 2016го. Нехай романтика моменту і розкіш міс ця запам’ятаються на все життя. А ще кра ще — повторюються знову і знову! ■

За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо готелю «Le Majestic Cannes».

www.lucienbarriere.com

5


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:31

Page 6

5 (125) 2015

0

3 МИСТЕЦТВО ГОСТИННОСТІ

45 У сяйві червоної доріжки. Палас#готель «Le Majestic Cannes» на набережній Круазетт. 2021 В гостях у Алді. На курортах «Aldemar» по#справжньому відпочивають і батьки, і діти. 2829 Більше життя! Енергія, здоров’я і краса серед австрійської природи у «Loipersdorf Spa & Conference». 3437 Альпи від і до. .. «Gruner Baum» — туристичне село й розкішний біоготель.

8

3

4447 Альпійська аюрведа. «Thermenhof Paierl**** Superior»: стиль, клас, води, східні практики та гольф. 4849 Арт і комфорт. «Altstadt Vienna» — життя у творчій атмосфері й за крок від головного у Відні.

ПОДОРОЖ НА ПОДІЮ 1418 Сяйво ночей. Нічні фестивалі світу. Читай, обирай, вирушай!

VIP#КЛУБ 2226 Керманич «України». Роман НЕДЗЕЛЬСЬКИЙ — керівник палацу «Україна», гітарист#віртуоз, чоловік Оксани Білозір, байкер...

ВОЯЖ#КОЛЕКЦІЯ 3033 АВСТРІЯ. Король Тироль. Найвисокогірніший регіон Австрії з найвідомішими гірськолижними курортами.

0

5

8

6

3843 АВСТРІЯ. Гаштайн без лиж. Бад#Гаштайн — гірськолижний центр аристократів. Але в теплу пору на передній план виходять красоти та велнес. 5057 ЛОЕЙ. Сеанси тайнесу, або «Зелений» туризм потайському. Це ще один Таїланд, екзотичний для більшості самих тайців. 6875 КОБЛЕНЦ. Німецький кут. У куті, утвореному злиттям річок Рейн і Мозель, розмістилося місто німецької романтики, вина і краєвидів. 126134 Лагідні КАЙМАНИ. Зубатих кайманів на Кайманових островах зроду не було. У цій безпечній екзотиці водяться хіба що «акули бізнесу».


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:31

Page 7


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:31

Page 8

4

8

ЖИТТЯ ЯК СВЯТО 5865 СУРИН. Свято з хоботом. У таїландському місті Сурин — фестиваль на честь найбільшої та найшанованішої в цьому східному королівстві істоти.

МАНДРУЙТЕ НА ЗДОРОВ’Я 6667 КАРЛОВИВАРИ суперіор. Нова система лікування в «Carlsbad Plaza»*****Superior. 7677 ЧОРНОГОРІЯ. Сезон краси. Осінь у «Splendid Conference & SPA Resort».

ЦВІТ ПО СВІТУ 7883 Побратими в Європі. Троє побратимів вирушили в євротур «Пошуки українського». Їх чекали три побратими Києва — Будапешт, Братислава і Відень.

2

9

ОЗБРОЄНИМ ОКОМ 8491 Краєвиди Всесвіту. Завдяки знімкам американської космічної агенції NASA пропонуємо подорож в астрономічно далекі світи.

ТРОЯНДА ВІТРІВ 9297 ІРАН. Велотур у хіджабі. «Зовсім здуріла?! Жити перехотілося?» — мало хто спокійно поставився до моєї ідеї здійснити велопохід по Ірану. 112119 НЕПАЛ. Сходи у небо. Трекінговi вершини Гімалаїв доступні й для аматора. Еверест із нижчої висоти виглядає не менш грандіозно.

MODUS VIVENDI / СПОСІБ ЖИТТЯ

6

12

6

13

98103 ПЕНТЕКОСТ. Стрибок в Океанію. Острів’яни у «глибинці» Тихого океану стрибають головою вниз із запаморочливої висоти, прив’язавши до ніг ліани.

ПРАВИЛЬНИЙ ВИБІР 104111 ТОП10 світового екотуризму. Спільно з туристичним рейтингом «World Travel Awards» представляємо переможців у екологічних номінаціях.

ОКЕАН ВРАЖЕНЬ 120125 Червоне та чорне. Це не любов і не журба, а Червоне море вночі, на глибині. Рідкісні занурення біля всім відомих берегів.

УКРАЇНА ЧУДЕС 136143 ОПІШНЕ. Люди і глина. До столиці гончарства в Україні — Опішного — навчатися ліпити глечики та досліджувати їхні магічні властивості.


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:31

Page 9


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:31

Page 10

1998

2000

2003

2004

2007

2010

2012

Журнал про мандрiвки та вiдпочинок Засновник i видавець — ТОВ «Редакцiя журналу «Мiжнародний туризм» Видається з 1992 року Головний редактор Олександр ГОРОБЕЦЬ Заступник головного редактора Євген БУДЬКО Вiдповiдальний секретар Iрина ГОРОБЕЦЬ Художнiй редактор Сергій ГОРОБЕЦЬ Комп’ютерна графiка та верстка Євгена КРУТОВЕРЦЕВА Коректура Людмили ГОРОБЕЦЬ, Наталi ОБОЛЕНСЬКОЇ Вiддiл реклами: Тел./факс: (044) 254#5190, 254#5191, 254#5193

На обкладинцi: «Серце Альп». Фото ©«Tirol Werbung» (Австрія).

Передплата яскравих вражень! Заповніть квитанцію на пошті, аби не шукати кожного номера нашого журналу в кіосках. Продовжуйте передплату з будь#якого місяця! Журнал виходить щодва місяці — 6 номерів на рік. Має обсяг 128–180 сторінок.

Вiддiл розповсюдження: Тел./факс: (044) 288#9625, 288#5457 Над номером працювали художники: Сергій Горобець, Борис Тарасенко Зареєстровано Мiнiстерством України у справах преси та iнформацiї, серiя КВ, № 2351 вiд 17.01.1997 р. © Журнал «Мiжнародний туризм» Адреса редакцiї та видавця Кловський узвiз, 15, м. Київ, 01021 Тел./факс: (044) 254#5190/91/93, 288#5457, 288#9625 Email: welcome@intour.com.ua

ДЕ ПЕРЕДПЛАТИТИ?

Представництва у Криму: тел./факс: (0654) 326#993 у Канадi: Український центр засобiв i розвитку — тел.: (403) 497#4374; факс: (403) 497#4377

У ПОШТОВИХ ВІДДІЛЕННЯХ Оформте передплату з поштовою доставкою в будь#якому відділенні зв’язку України. Передплатний індекс у каталозі ДП «Преса» — 74318.

Кольороподiл i друк Видавничий дiм «Рема#Принт» Вул. В. Чорновола, 2, оф. 1, м. Київ, 01135, Україна Тел.: +38 (044) 486#8004, 486#2820

У ПЕРЕДПЛАТНИХ АГЕНЦІЯХ «БліцІнформ»: Київ — (044) 205#5110. «Ідея»: Київ — (044) 417#8767; Донецьк — (062) 381#0932. KSS: Київ — (044) 585#8080. «Меркурій»: Київ — (044) 249#9888; Дніпропетровськ — (056) 374#9055. «Періодика»: Київ — (044) 585#3165/66. ЗАПИТУЙТЕ ЖУРНАЛИ «МІЖНАРОДНИЙ ТУРИЗМ» У МІСЦЯХ ПРОДАЖУ ПРЕСИ!

https://ukua.facebook.com/Mizhnarodny.turyzm

Тираж — 20 000 примiрникiв Перiодичнiсть — 6 випускiв на рiк Цiна договiрна. Передрук матерiалiв — тiльки з дозволу редакцiї. За рекламну iнформацiю вiдповiдає рекламодавець. Рукописи не рецензуються i не повертаються. Думка авторiв публiкацiй не завжди вiдповiдає думцi редакцiї. Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть фактiв, власних назв та iмен, iнших вiдомостей несуть автори. Editor#in#Chief Oleksandr HOROBETS Deputy Editor#in#Chief Yevhen BUD’KO Managing Editor Iryna HOROBETS Art Director Sergiy HOROBETS Director of Computer Work Yevhen KRUTOVERTSEV Proof Reading & Editing Liudmyla HOROBETS, Natalya OBOLENSKA Subscription Index 74318 © «International Tourism» Magazine


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:31

Page 11


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:31

Page 12


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:31

Page 13


24.09.2015

НА ПОДІЮ

12:31

Page 14

ͳ÷íèé ÷àñ — çàãàäêîâèé òà ìàã³÷íèé. Íå äèâíî, ùî âåëèêó ïîïóëÿðí³ñòü ìàþòü í³÷í³ ôåñòèâàë³.  íàø³é äîá³ðö³ çíàéäåòå íàéêðàù³ ñâÿòà ñâ³òëà, ôåºðâåðê³â ³ âîãí³â. Þë³ÿ ÌÀËÀ

СЯЙВО НОЧЕЙ

П

О

Д

О

Р

О

Ж

!MT_5-15-disk.qxd

Казковий сад Що:

фестиваль китайських ліхтариків Де: Монреаль (Канада) Коли: 4 вересня — 1 листопада Інфо: montreal.about.com Щороку в ботанічному саду Монреа ля відбувається фестиваль китайських ліхтариків «La Magie des Lanternes». Навіть удень місце проведення «нічно го фесту» захоплює тисячі відвідувачів. Ботсад розділяється на тематичні зони та вражає майстерно створеними зеле ними композиціями. Близько двохсот чарівних вогників освітлюють цей казковий сад. Підбір ліх тариків для інсталяції здійснює команда дизайнерів із Канади та Китаю. Ці дже рела світла й естетики створюються в Монреалі, потім їх доопрацьовують у Шанхаї та повертають до місця фесту. Китайці вважають, що такі дійства символізують перемогу світла над тем рявою…

14

Німецька

досконалість Що: Де: Коли: Інфо:

фестиваль світла Берлін (Німеччина) 9–18 жовтня festivaloflights.de

Фестиваль світла в Берліні — се ред найкращих у світі. Відбувається він щороку в другій половині жовтня, починаючи з 2005го, і триває щора зу майже два тижні. Придумав і зорганізував подію бер лінський бургомістр Клаус Воверайт, аби привабити ще більше туристів — мовляв, нехай переконаються, що міс то прекрасне і вночі. Мільярди різнокольорових ламп на фасадах будівель ніби переносять гостей в інший світ. Їх доповнюють фе єрверки та лазери. До фестивалю «за лучено» понад 70 історичних споруд, серед яких — Бранденбурзькі ворота, Александрплац, телевежа та колона Перемоги. У період свята містом курсує авто бус «Light Liner», що проїздить повз усі світлові композиції. Для гостей влаш товують концерти, танці, майстер класи, «ночі відкритих дверей» та ін ші тематичні заходи.


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:31

Page 15


24.09.2015

КОЛЕКЦІЯ

12:31

Page 16

В

О

Я

Ж

!MT_5-15-disk.qxd

Що: Де:

Ніч вогнів Лондон (Великобританія) Коли: 5 листопада Інфо: www.visitlondon.com/ tag/bonfirenight

Вибухове свято Ніч Гая Фокса, або ж Ніч вогнів, — традиційне для Великобританії свято, яке відзначають 5 листопада. Звісно ж, наймасштабнішого розмаху гуляння набувають у столиці. Свято має історичне підгрунтя. Цієї ночі англійці відзначають провал так званої «Порохової змови». Невдалий замах на короля Якова І у будівлі Пала ти лордів спричинив смерть ви нуватця Гая Фокса, а пізніше — кількасотлітні суперечки щодо правдивості відомостей про цю подію та традицію гамірного ніч ного свята вогнів. Цієї ночі по всій Британії го рять багаття, на яких спалюють опудала Гая Фокса, скрізь бах кають петарди та феєрверки. Споглядаючи все це, люди ласу ють смачними яблукамитофі з сиропом, смаженими курячими ніжками та картопляним пюре з англійськими сосисками.

Світло в тунелі Що: Де: Коли: Інфо:

фестиваль світла НьюЙорк (США) 5–7 листопада nyfol.org

Притаманна американцям креативність проявляється на ньюйоркському фестивалі світла «NYFOL New York Festival of Light». Цей дуже стильний захід влаштовує лазерне шоу в тунелі Манхеттенського мосту. Видовище су проводжують виступи ньюйоркських діджеїв. Гостей дивують сучасними світловими артінсталяціями, відеоартом і запрошують на відпочинок у зеленій оазі се ред мегаполіса. Фестиваль відбувається за підтримки некомерційної артгрупи з метою створення унікального й незабутнього видовища. Гроші на фестиваль збирають через інтернет, а також як доброчинні внески, спонсорську допомогу. Зав дяки цьому городяни та гос ті міста заново відкривають для себе багато архітектур них споруд.

16

Просунута старовина Що: Де: Коли: Інфо:

фестиваль світла Рига (Латвія) 18–21 листопада www.staroriga.lv

Фестиваль світла «StaroRiga» — найбільший у Північній Європі. У нічний час світлові спецефекти надають нових обрисів популярним будівлям, площам, мостам і пам’ятни кам Старої Риги. Все це доповнюєть ся музичними та театральними висту пами, а також можливостями інтерак тивної участі з боку гостей фесту. У місті влаштовують парад світло вих об’єктів, створених латвійськими художниками та їхніми колегами з Ка нади, Португалії, Франції, Литви та ін ших країн. Щоразу глядачів радують новинками — цікавими проекціями, світловими та відеоінсталяціями. Ну, а для багатьох мешканців лат війської столиці жаданим бонусом мо же стати участь у прикрашанні та під готовці до світлового фестивалю.


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:31

Page 17


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:31

Page 18

Що: Де: Коли: Інфо:

свято вогнів Бангкок (Таїланд) 25 листопада www.bangkok.com

Вогні на воді Свято ЛойКратонг щороку відзначають у Таїланді в ніч дванадцятого пов ного місяця. Звичайно ж, найбільші празникування відбуваються у столиці, хоча неповторна краса світлого свята заповнює всі куточки країни. Історія ЛойКратонгу сягає понад 700 років. Присвячений він духу води та світла. В перекладі з тайської «лой» означає «плавати», а «кратонг» — «човен». Цієї ночі всі річки, озера, ставки, а подекуди навіть басейни тайці заповнюють маленькими човниками, сплетеними з бананового листя. Всередину люди кладуть монети, горіхи, запалюють свічку та відправляють кратонг у плавання. Таке собі тайське осіннє Івана Купала. Святкування проходить одразу після сезону дощів, тож розлиті водойми, переповнені яскравими човниками серед ночі, — явище справді неймовірне.

Вибух міста Що: Де: Коли: Інфо:

нічний фестиваль Чічібу (Японія) 2–3 грудня www.jnto.go.jp/eng/

Один із найвидовищніших фестивалів Японії відбувається в маленькому містечку Чічібу непо далік від Токіо. Нічне свято колісниць, що світять ся, проводиться на початку грудня. Його присвя чують шістьом камі, духам — захисникам міста. На думку науковців, історія фестивалю в Чічібу ста новить близько 300 років. Основні події відбуваються саме вночі. Платфор ми (завдовжки понад 10 метрів), декоровані ліхта рями, гобеленами та позоло ченим різьбленням по дере ву, в супроводі барабанщиків і флейтистів прямують вули цями міста протягом 2 годин. Потім усі екіпажі шикуються в лінію біля муніципалітету — і місто вибухає феєрверками, що тривають понад дві з по ловиною години! Тих глядачів, які раптом змерзнуть, під час свята зі гріють солодке рисове вино та гаряче саке, а зголоднілих потішать різні традиційні сма колики.

18

У світлі змін Що: Де: Коли: Інфо:

фестиваль світла Ліон (Франція) 5–8 грудня www.fetedeslumieres.lyon.fr

Попри свій надсучасний імідж, по дія з назвою «Fеte des Lumiеres» є «род зинкою» французького міста Ліон ось уже кілька століть. Вона заснована у XVII столітті, під час епідемії чуми. У той нелегкий період мешканці виріши ли прославити Діву Марію, просячи Її про заступництво. Загроза оминула таки місто, а традиція світлого свята збереглася. Спочатку городяни запалювали на підвіконнях свічки й ходили зі смоло скипами, але з часом і розвитком тех нологій додалося безліч декорацій та спецефектів. Нині світло й лазери під креслюють красу пам’яток Ліона, його парків, річок Рони та Сони, змінюють до невпізнанності фасади будівель. Місто перетворюється на велике по лотно для техномитців. За чотири но чі тут влаштовують понад 80 світлових вистав і запалюють майже 8 мільйо нів вогників! А приїздять побачити це диво близько 4 мільйонів туристів!

Фото надані організаторами подій і турадміністраціями країн.


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:31

Page 19


24.09.2015

12:32

ГОСТИННОСТІ

Page 20

М

И

С

Т

Е

Ц

Т

В

О

!MT_5-15-disk.qxd

×îìó ñ³ìåéí³ òóðèñòè òàê ëþáëÿòü ñ³ìåéí³ êóðîðòè «Aldemar»? Áî òàì ïî-ñïðàâæíüîìó â³äïî÷èâàþòü ³ ä³òè, ³ áàòüêè. Ìàë³ ðîçâàæàþòüñÿ íîí-ñòîï, ìàìè ³ òàòà ìîæóòü çàéíÿòèñÿ ñîáîþ òà îäèí îäíèì.

В гостях у

Алді З

Знайомтеся, талісман дитячого відпочинку в «Aldemar» — м’ячик Алді. Барвистий і усміхнений, він уособлює філософію компанії в роботі з маленькими клієнтами та супроводжує їх усюди: на зеленій території курортів, у мініклубах, ресторанах… Він викликає дружні почуття і налаштовує на безтурботний відпочинок!

20


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:32

Page 21

Смакота! Організація ідеального сімейного до звілля — пріоритет «Aldemar Resorts». На всіх курортах компанії гостям до 14 років гарантується безкоштовне проживання у двомісних номерах. Є і спеціальні сімей ні помешкання з кухонними куточками для батьків, які самі готують для малят. На всіх курортах «Aldemar» працюють дитячі ресторани «Aldy», організовуються ранні вечері та надаються страви, корис ні для здоров’я дітей. У мінімаркетах го телів — широкий асортимент дитячого хар чування, можна купити молоко, пампер си та інші необхідні речі. Весело! Маленькі гості граються на дитячих майданчиках, купаються у спеціальних басейнах просто неба, катаються на вод них гірках... І дуже люблять мініклуби «Aldy», які запрошують гостей від 4 до 12 у всіх готелях «Aldemar Resorts». Тут є всі умови для розвивальних ігор і творчості, буфети з безліччю тістечок, бутербродів, соків, вод і морозива. Аніматори щотиж ня розробляють нові програми — спор тивні, ігрові, креативні — з урахуванням зміни активності та спокою різних віко вих груп. Професійна команда російсько мовних працівників дбає про маленьких гостей. А вечорами для дітей і підлітків влаштовуються дискотеки!

Щось особливе! Свою «родзинку» пропонує кожний із п’яти сімейних курортів «Aldemar». В «Al demar Cretan Village» на острові Крит є клуб для тінейджерів, для яких в амфіте атрі проходять яскраві шоу. Гості курорту вільно відвідують розважальні заходи су сіднього сімейного курорту «Aldemar Knos sos Royal». «Aldemar Olympian Village» на Пелопон несі запрошує до куточка «Playmobil» — світу конструкторів, де розвивається уява. А ще там можна орендувати велосипед, щоб прокататися величезною територією готелю. Відпочинок підійде для сімей із маленькими дітьми, оскільки найкращі піщані пляжі Греції розташовані саме тут, в «Olympian Village». В «Aldemar Paradise Village» і «Aldemar Amilia Mare» на Родосі юним клієнтам до датково пропонують кімнату відпочинку з домашнім кінотеатром, уроки грецької мови та багато іншого. Господарі прагнуть виконати будьяке побажання гостей: безкоштовно вста новлять у номері дитяче ліжечко та ма неж, нададуть радіоняню, дитяче крісло і коляску. Якщо потрібно щось особли ве, працівники завжди вникнуть у си туацію й зроблять усе, щоб ви лишилися задоволеними. І це ще одна причина, чому туристи люблять «Aldemar»! ■

За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо компанії «Aldemar Resorts».

www.aldemarresorts.ru

21


КЛУБ

24.09.2015

12:32

Page 22

V

I

P



!MT_5-15-disk.qxd

Êåð³âíèê ïàëàöó «Óêðà¿íà» º ã³òàðèñòîì-â³ðòóîçîì, ÷îëîâ³êîì Îêñàíè Á³ëîç³ð, äîáðèì çíàéîìèì äâîõ ïðåçèäåíò³â, ¿çäèòü íà ðîáîòó íà ìîòîöèêë³ òà ïåðåòâîðþº ãîëîâíèé êîíöåðòíèé ìàéäàí÷èê íà ïðîäþñåðñüêó àãåíö³þ çàãàëüíîíàö³îíàëüíîãî ìàñøòàáó. ªâãåí ÁÓÄÜÊÎ Êàòåðèíà ÊÎÇÅËÊÎÂÀ

Керманич

Р

Роман НЕДЗЕЛЬСЬКИЙ — генеральний директор Націо% нального палацу мистецтв «Україна», недавній перший віце% президент Національної телекомпанії України та голова жу% рі національного відбору на «Євробачення», раніше — музикант легендарного львівського ансамблю «Ватра», організатор чис% ленних фестивалів і гастролей… Домовлятися про зустріч довелося через знайому зірку і сек% ретаря, проходити — через службовий вхід і охорону. А спіл% куватися з Романом Стефановичем, як його тут іменують, виявилося просто і комфортно. Він не дуже схожий на функ% ціонера. По секрету зізнався: перед моїм приходом записував гітарну партію — у палаці є сучасна студія звукозапису. Зреш% тою, півтори години для спілкування мені здалося замало... — Пане Романе, на яких струнах шоубізнесу зараз граєте? — Готуємося до нового сезону, який почнеться у верес ні. Літо для палацу теж було плідне: минулого був лише один концерт, а цього — сім. Стартуємо з великої прем’єри — наш всесвітньо відомий диригент Кирило Карабиць виконуватиме твори свого бать ка Івана Карабиця з естрадносимфонічним оркестром. Колектив ми спеціально підбирали для нього. Так почина

22

ємо цикл концертів українських композиторів у новому прочитанні. Залучатимуться дуже відомі артисти: Джамала, Олександр Пономарьов, Оксана Білозір, Віктор Павлик, Василь Попадюк... Замість фонограмних концертів — сим фонічний оркестр, як у Девіда Фостера чи Стіві Вандера. З одного боку, влітку легше, бо мало концертів, а з друго го — майже половина колективу, 113 людей, зараз у відпустках. — А вам вдалося відпочити? — Ще ні. Але через кілька днів поїду на тиждень. Бо по тім із телеканалом «Інтер» проводимо День незалежності України. — На що витратите той довгожданий тиждень? — Ще не знаю точно. Зазвичай сідаємо з родиною в ма шину і їдемо через Угорщину до Хорватії, Чорногорії чи Словенії, повертаємося неодмінно через Відень, ласуємо там захертортом і гарною кавою, яку австрійців навчив ва рити наш земляк Юрій Кульчицький. Колись брали путівки до єгиптів і туреччин. У середині 1990х з Оксаною Білозір виступали на круїзних теплохо дах, об’їздили Середземномор’я та північні моря — отри мали феєрверк вражень!


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:32

Page 23

Гендиректорбайкер, або — на роботу як на свято.

«України» До речі, я навчив Оксану плавати в Се редземному морі. В одному з наших пер ших круїзів у грецькому порту судно було заарештоване за борги компанії. Тиждень ми відпочивали на пляжі… — В основному пляжитеся чи екскур суєте? — Відпочинок має бути активним! Ле жання пузом догори чи писком до піску — це не моє. Якщо літо — то байдарки, ка ное, скутери, волейбол чи футбол. Якщо зима — то лижі. Ще мені дуже до вподоби мотоцикл. Я байкеродинак. Знаєте, як відрізнити байкера від іншої людини? У нього повен рот комарів! (Сміється). — Пані Оксана — теж «активістка»? — На всіх відпочинках ми разом. Вона дуже любить лижі. Пригадую, в Шамоні ми піднялися на 4000 метрів і почали спуск. Бачу, моя дружина починає задихатися:

повітря розріджене. Спустилися на висо ту нижніх хмар — полегшало… Оксана, коли їде, сама із собою розмов ляє: «Оксано, ти не так їдеш, не так підрі заєш... Плугом їдь, Оксано, плугом... Кан туй… Вставай, Оксано…». Це такий ауто тренінг для відновлення форми. Скажу чесно, я не фанат відпочинку. Щасливий, що робота і є моїм хобі. Тиж день — максимум для відпустки. Звик до потоку інформації та справ. Знаходжу роз рядку після роботи і навіть під час неї. Про їду з роботи на мотоциклі кілометрів 10– 15 — ось вам і відпочинок. — Генеральний директор палацу «Укра їна» їздить на роботу мотоциклом?! — Є таке. А кожен четвер у нашого ко лективу — велодень. Моя ініціатива. Фі зична активність підвищує працездатність. — Що, власне, являє собою ваша робо та, концертна «кухня»?

— Насамперед, наш палац — це вели кий господарський об’єкт. Концертний зал на три з половиною тисячі людей, дві банкетні зали... Усе це доглядаємо і вико ристовуємо. Організовуємо концерти. За соби комунікації, сценографія, моделю вання сцени, світлові ефекти тощо — усе узгоджено з майбутнім шоу. До кожного виступу збираємо великі наради з твор чими колективами, іноді тричотири на день. І це лише прийняття рішень, а їх треба ще й виконати! Ця робота для глядача незрима, її по казує гармонія, яку він отримує в резуль таті, — починаючи з гардеробу і закінчу ючи звуком та світлом на сцені. — Ви на посаді більше року. Які виклики довелося прийняти? — Головне, що після відомих подій на Донбасі до нас перестали їхати російські артисти. Багато хто з них нам співчуває, ➧

23


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:32

Page 24

Роман Недзельський і Оксана Білозір на Дніпрі.

душею є з українцями. Взагалі, за моїми оцінка ми, більша частина виконавців у Росії — це ви хідці з України, той ринок витягує їх звідси. На приклад, Костя Меладзе — це взагалі мій сусід в Українці під Києвом. Але у Росії, зайнявши по зицію, відмінну від позиції влади, втрачаєш усі концерти, ефіри, державне фінансування. Дер жава там фінансує своїх артистів і ЗМІ, які за безпечують російську присутність за кордоном.

До нас перестали їхати російські артисти. Але ми розірвали зачароване коло, і палац «Украї на» тепер виправдовує свою назву. Український глядач голосує за українську музику гривнею. ■ Як тільки Волочкова щось сказала на користь України, відразу з неї зробили мало не повію і почали пресинг. Тепер вона каже, що «Кримнаш». Україна досі залишається культурною та ін формаційною колонією сусідньої держави. Ще й зараз у багатьох ефірах крутиться лише відсот ків десять української музики, пробитися туди складно. Донедавна так було і з палацом «Украї на»: графік був розписаний під росіян, а українці лише «вклинювались у понеділки». Працював замкнений цикл російської культурної експан сії. У нас досі більшість видань у кіосках — росій ська чи російськомовна преса, про що говорити?

24

Але ми розірвали це зачароване коло, і Росія сама в цьому допомогла. За минулий рік прове ли близько півсотні концертів українських ви конавців. Палац «Україна» почав діяти як про дюсерська агенція. Займаємося технічною і твор чою підготовкою, промоцією і видаємо шикар ний продукт, який самі ще й знімаємо та розпов сюджуємо по телеканалах. Тобто немає такого поганого, щоб на добре не вийшло. Нарешті палац «Україна» став палацом «Україна» не лише за назвою, а й за суттю. Укра їнський глядач голосує за українську музику грив нею. Трапляється навіть дефіцит квитків — не тре ба заповнювати зали, як це робив Поплавський. — Працюєте з касовими артистами чи керує тесь ідеологією, формуєте смаки чи догоджаєте їм? Тому ж Поплавському теж влаштовуєте концерти? — Усього потрошку. А Поплавський не є ка совим. Він унікальний організатор, завдяки чо му досягає успіху всупереч своїй безталанності. У нього під рукою безкоштовна творча база — студенти й викладачі. Використовуючи цей ад мінресурс, він може створити якісну телекартин ку, не побоюся цього слова — вкрасти чужі пісні, зробити на них кліпи, загнати студентів у зал, на виході з якого стоятимуть декани і ставитимуть їм заліки. Але все це — булька. Якось мене запи тали, чи не можна знайти пару квиточків на По плавського. (Сміється). Їх просто не продають! — Хто з наших артистів касові? — Усі, які працюють із палацом «Україна». Цьому дуже сприяє наш менеджмент. Не маємо


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:32

Page 25

На концерті зі всесвітньо відомим скрипалем Василем Попадюком.

жодної дотації, жодного спонсора і стає мо повністю самоокупними. На жодній афіші ви не побачите, що в нас приго щає якийсь ресторан чи приймає якийсь готель. Іво Бобул запитує: «Рома, скажи мені, скільки треба грошей, щоб організувати мій концерт? Треба ж шукати спонсора». Відповідаю: «Скільки ти хочеш гонорару? Навіщо спонсор — ми продамо квитки!». Він не повірив. Та за два місяці ми влаш тували йому стільки ефірів, інтерв’ю і ча тів в інтернеті, скільки він за все життя не мав. Після концерту пішла критика, ми розповсюдили зйомки по регіональних телекомпаніях — у результаті Іво Васильо вич півроку пожинає замовлення. На кон церті на честь Івана Карабиця він мав ви конувати головну пісню, яку написали спеціально для нього. Але зателефонував: «Не можу приїхати, маса замовлень, я вже схуд на десять кіло!». З аншлагом відбулися концерти не ли ше Іво Бобула, а й всесвітньо знаного скри паля Василя Попадюка, ансамблю імені Павла Вірського, творчі вечори Олексан дра Злотника, Вадима Крищенка. У між народний день циган непогано пройшов концерт Петра Чорного. Гадаю, буде ан шлаг на вечорі пам’яті Миколи Мозгово го, концертах Віталія Козловського, Ок сани Білозір… Усе це касові шоу і наш влас ний продукт.

— А на радіостанціях звучить російсь кий шансон. Як переключити людей на на ше, на позитив? — Дуже довгою є дорога умовляння і дуже короткою — дорога фактів. У нас факт: українські артисти — касові. Артист має залишатися собою, робити себе. Приклад — Василь Попадюк. Який скрипаль збирає по чотири тисячі гляда чів? А він двічі за півроку зібрав! І в кіль кох країнах має власні колективи — «Papa Duke Band». До речі, я теж із ним висту паю як гітарист і керую його бендом. — Як примудряєтеся, будучи гендирек тором палацу?! — Беру відпустку на дватри дні — і їде мо по Україні або за кордон. Очі бояться — руки роблять. Кажу ж, моя професія — це моя улюблена справа і мій відпочинок. — Як поєднуються митець і функціонер? — Понад 30 років я займаюсь однією справою — музикою. Закінчив школуін тернат за класом скрипки і фортепіано, консерваторію — за класом гітари, висту пав як барабанщик, басгітарист і клавіш ник. Музику знаю досконало — від кла сики до джазу й авангарду. Знаю й техніч ний, і організаторський бік — роками про водив гастролі ансамблю «Ватра», потім — Оксани Білозір, створював фестивалі. Знаю специфіку телебачення — три роки був віцепрезидентом НТКУ… І все це роз глядаю як одну роботу.

— Певно, за свою творчу біографію ви об’їздили весь світ. Які найяскравіші сто рінки в альбомі спогадів? — Уже перші виїзди з ансамблем «Ват ра» були далекі й екзотичні. Найяскраві ші — Лаос і Австралія. Це зовсім інші сві ти, там навіть сонце з іншого боку. В Австралії вражає неймовірний прос тір. Космос! Звичайно, дивовижний світ тварин і рослин. До речі, австралійці його ревно оберігають — туди не провезеш ні квітку, ні яблуко. Співака Івана Поповича примусили викинути сало. (Сміється). Лаос відвідали в часи розвалу Радянсь кого Союзу. Дивимося в готелі радянську телепрограму «Время»: «Дуже погано про йшли гастролі львівського ансамблю «Ват ра» на Днях української культури в Лаосі». Бачте, то були дні української культури, а не народів СРСР! Насправді все прой шло дуже успішно — море вражень! Лаос ці у поводженні дуже м’які й чемні, сидять на концерті по струнці й не плескають, ко ли їм подобається, а тупотять ногами. — Очевидно, у теперішньому статусі ви маєте «доступ до тіла» світових зірок. Які вони? — З нашими зірками я спілкуюсь актив но і не лише по роботі. А західні… Напри клад, Алессандро Сафіна приїхав за дві години до концерту, його менеджери й агенти все перевірили, він вийшов на сце ну й провів репетицію, потім його приче ➧

25


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:32

Page 26

Роман, Оксана і син Ярослав полюбляють велоподорожі.

Я не фанат відпочинку. Щасливий, що робота і є моїм хобі. Звик до потоку інформації та справ. Проїду з роботи на мотоциклі кілометрів 10– 15 — ось вам і відпочинок. ■ сали й вдягли, він вийшов, відспівав, сів у машину й поїхав. Усе. Для них це робо та. Панібратство в таких колах не прий няте. Я сам не сприймаю, коли після кон церту до тебе заходять у гримерку — го вори з ними, фотографуйся, хоча ти весь мокрий… — Є зірка, з якою вас тісно пов’язують. Її звуть… Петро Порошенко. — Так склалося, що моя дружина ста ла кумою двох президентів — Петра По рошенка і Віктора Ющенка. Вони з Вік тором Андрійовичем хрестили близню чок Женю й Сашу Порошенко. Я був у церкві й стояв зі свічкою. (Усміхається). З Порошенками дружимо сім’ями, зби раємось у церковні свята, дні народжен ня. Зараз на заваді часто стає протокол. Так само було з Віктором Ющенком у ча си його президентства, нині з ним бачи

26

мося частіше. Він до нас нещодавно при їздив, я його завіз човном у Ржищів, по казав затоплену церкву, яку любив Тарас Шевченко, Віктор Андрійович розказав цілий зріз історії. Ющенко — дуже глибокий українець. Ідеальний президент для благополучної, мирної країни, в якій люди гідні такого го лови держави. — Що тоді скажете про Порошенка? — Петру Олексійовичу не заздрю. Осо бисто я десять років номінувався на по саду керівника палацу «Україна», і коли отримав «розбите корито», було дуже склад но. Уявляю, як важко президенту постре волюційної країни, проти якої здійсню ється агресія. Бачу, як за останній рік у Порошенка посивіла його чорна шевелю ра. Знаю його дуже давно — це комп’ютер із дуже великою швидкістю й дуже силь

ною матрицею! Був у нього на нарадах о першійдругій годині ночі! Його праце здатності можна лише позаздрити. І мені прикро, що українці, ледь обравши собі гетьмана, наступного дня вже починають його скидати. — Найближча до вас зірка — це дружи на, яка свого часу теж перебувала у владі. Що то був за період для родини? — У 2005му Оксана Білозір стала мі ністром культури й туризму — вона об’єд нала ці дві сфери, щоб розвинути туризм і за рахунок його прибутків підтримати культуру. Збільшила фінансування галузі до 1,5 мільярда гривень. На жаль, прове ла на посаді лише чотири місяці й була отруєна, після чого цілий рік перебувала в лікарні, практично паралізована. Ми це не дуже розголошували. Але про це знав Ющенко, який надав свою охорону, ліка рів. Попри всі старання, здоров’я Оксани так повністю й не відновилось. Я дуже розумію Віктора Андрійовича, який що дня дивився у дзеркало й бачив резуль тати замаху... До речі, отрута в Оксани бу ла та сама... — Чим пані Білозір, дай їй Боже здоров’я, займається зараз? — Вона вже понад 300 людей витягла з полону на Донбасі. Тільки не любить розказувати. Поперше, на «тому» боці не вірять людям, які на цьому піаряться. А подруге, її й так уже двічі намагалися викрасти. Перед бійцями АТО вона виступала, але не стільки як артистка, скільки як волон тер і пропагандист. Переважно обмін по лоненими — це безкінечні години й дні чекання у бліндажах на замінованій міс цевості. Але ж Оксана в мене «афганець», під час війни в Афганістані дала з «Ват рою» 65 концертів, проїхала на БТРі п’ять тисяч кілометрів. — Сподіватимемось на мирне красиве життя і наближатимемо його. У вашому з дружиною полі зору завжди буде українсь кий шоубізнес. Чого йому не вистачає, аби стати і українським, і шоу, і бізнесом? — Шоу вже є, бізнес налагоджуємо, а щоб бути українськими, артистам досить пам’ятати, що ми — носії унікальної куль тури і немає потреби когось наслідувати. Медійникам і просто глядачам це теж тре ба усвідомлювати та обирати своє, підтри мувати своїх. Принаймні це завжди мож на зробити в палаці «Україна». ■ Фото надані прес%службою палацу «Україна»


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:32

Page 27


24.09.2015

12:32

ГОСТИННОСТІ

Page 28

М

И

С

Т

Е

Ц

Т

В

О

!MT_5-15-disk.qxd

Åíåðã³ÿ, çäîðîâ’ÿ ³ êðàñà æèâóòü ñåðåä ãîòåëüíîãî êîìôîðòó òà ïðèðîäè Àâñòð³éñüêèõ Àëüï ó êîìïëåêñ³ â³äïî÷èíêó «Loipersdorf Spa & Conference». Âò³ì, öå êîìïëåêñ íå ëèøå äëÿ â³äïî÷èíêó, à é äëÿ ïë³äíî¿ ðîáîòè.

С

Серед пишних лісів, зелених пагорбів і просторих лук, за 45 хвилин їзди від Граца і півтори години від Відня — в сонячній Штирії, розташований мальовничий курорт Бад Лойперсдорф, відомий унікальними цілющими водами та глиною, які лікують суглоби і нервову систему. В унікальний за красою пейзаж гармонійно вписаний готель «Loipersdorf Spa & Con ference»****S. Тут усе сприяє повноцінній релаксації, оздоровленню та активному від починку на лоні чистої природи. Пройшовши внутрішнім переходом, потрапите до сла ветних терм Лойперсдорф — у світ водних гірок, гідромасажів, зон релаксації, а також до ексклюзивної частини — «Шаффельбад». Термальний комплекс займає понад 3000 квадратних метрів і є одним із найбільших у Європі. У власному спа готелю є 38метровий басейн, 4 панорамні аромасауни, альфакрісла для зняття стресу, а також унікальні процедури, розроблені спеціально для «Loipersdorf» спільно з шоколадною мануфактурою «Zotter». Тут застосовуються високоякісні препа рати для догляду за шкірою марок «Clarins» і «Vinoble». Віднедавна тут пропонують програму «Medical check» — чому не поєднати відпочи нок з ефективною сучасною діагностикою, консультацією лікаря та лікуванням на ба зі самого готелю?

28


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:32

Page 29

Якщо ж говорити про комфорт, то він на на лежному рівні. Кожен зі 197 номерів і сьютів ма ють письмовий стіл, сейф, «плазму», WiFі та решту вигод. Французькі балкони й тераси ви ходять на південь і дарують чудовий краєвид. У ресторані «Брассері Штирія» запропонують кулінарні варіації на тему місцевої кухні, у ба рах — смачні закуски та фантазійні коктейлі. По суботах музиканти грають джаз і блюз! До речі, базова дієта готелю — дуже м’який і ефективний метод очищення організму. При ній дозволяється гарне харчування! «Активна та оздоровча програма» передбачає різноманітні вправи, підібрані за останніми спор тивними тенденціями. Дихальні медитації, зміц нення спини, пілатес, фантазійний релакс, цілий набір саун — від медової до трояндової, сканди навська ходьба, веломаршрути просто від готелю… І звичайно, заклад зі словом «Conference» у на зві — це безмежжя ділових можливостей. До по слуг — 13 сучасних конференцзалів у готелі й кон гресцентрі «Терменланд» загальною місткістю 800 учасників, сонячна тераса на 500 «квадратів». У «Лойперсдорфі» за високим класом задо вольняють широкий спектр життєвих потреб.

Плюс подарунки для ваших рідних і близьких, вибирайте: косметика, грошовий чек або… звіс но, відпочинок! ■

За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо готелю «Loipersdorf Spa & Conference».

www.loipersdorfhotel.com

29


24.09.2015

КОЛЕКЦІЯ

12:32

Page 30

В

О

Я

Ж

!MT_5-15-disk.qxd

АВСТРІЯ

Òèðîëü — íàéâèñîêîã³ðí³øèé ðåã³îí Àâñò𳿠ç íàéâ³äîì³øèìè ã³ðñüêîëèæíèìè êóðîðòàìè. Ïðåäñòàâëÿºìî òðè ç íèõ — ò³, ÿê³ ïåðåä íèí³øí³ì ñí³æíèì ñåçîíîì íàéàêòèâí³øå ïðîïàãóº â Óêðà¿í³ Ðàäà ç òóðèçìó Òèðîëþ.

Ч

Чарівний куточок Австрії з його гордими вершинами та затишними долинами, шпи лястими містами й містечками... Транспортна доступність тирольських курортів не може не тішити: переліт до Інсбрука, комфортний трансфер — і через якісь півгодини ви вже на місці. Та головне, заради чого, власне, варто було б подолати навіть шлях через океан — це першокласні схили, про які подбала природа та люди. Засніжені тра си в цих місцях актуальні з жовтня по червень. До речі, на початку і в кінці сезону гірські лижі приємно поєднувати із суто літніми гірськими походами, маунтинбай кінгом, верховими прогулянками… Туристичне життя в Тиролі ніколи не завмирає.

30


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:32

Page 31

КІЦБЮЕЛЬ. Спорт і lifestyle Гірськолижний курорт Кіцбюель приваблює гірськолижних знаменитостей і піонерів сніго вого спорту, зірок шоубізнесу та рядових олі гархів… Перфектне катання та високий стиль життя — ось чим відрізняється Кіцбюель на тлі решти австрійських зимових турцентрів. Район пропонує 170 кілометрів чудово під готовлених трас усіх рівнів складності. І серед них — найзахопливіший у світі спуск «Штрайф»: гострі краї рельєфу, круті схили, швидкісні ді лянки, віражі, зони ковзання, підвищення і на віть контрухили. 54 підйомники курсують над містом, підіймаючись до позначки 2000 метрів над рівнем моря. Той же, хто приїжджає сюди не заради ковзання з гори, знайде ідеальні умови для катання на бігових лижах, можливість під нятися в гори на снігоступах, здійснити прогу лянку мальовничими місцями на кінних санях… Зимовий Кіцбюель захоплює не лише неймо вірними білими краєвидами, а й багатим спор тивним і культурним дозвіллям. У період Адвен ту в центрі міста вирують різдвяні базари, а ве чорами над засніженими вулицями та схилами спалахують вогні феєрверків. Головними щоріч ними подіями тут є славнозвісні перегони «Ха ненкамм» і Кубок світу зі снігового поло. Розмаїття ресторанів, кафе та гірських хатин балують гурманів найширшою гамою страв і най вищим кулінарним мистецтвом. Домашня ти

рольська кухня чи закуска на дошці — в кожно му з 80 ресторанів знайдете щось собі до смаку. Ніч у Кіцбюелі — це час яскравих вечірок. Свої двері відчиняють нічні бари та клуби, а при хильників гострих відчуттів запрошують зелені столи казино. Центр міста ідеальний для відпочинку та шо пінгу. Це, напевно, найгарніший «торговий ра йон» просто неба в усіх Альпах. Гармонійно сусі дять одне з одним Творчі шедеври місцевих ре місників і висока мода, вітрини місцевих вироб ників чергуються з бутиками світових брендів. ➧


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:32

Page 32

ШТУБАЙТАЛЬ. Мама, тато, я Тирольська долина Штубайталь оточе на 80 льодовиками і 109 вершинамитри тисячниками. Задоволення від катання на гірських лижах на 59 спусках очікує тих, хто відпочиває у чотирьох гірськолижних регіонах: льодовику, зоні катання «Schlick 2000» у Фульпмесі, сімейному гірськолиж ному курорті «Serlesbahnen» у Мідерсі та районі «Elferlifte» у Нойштифті. Долина здобула безліч нагород як най кращий сімейний гірськолижний курорт в Альпах. А все тому, що не лише відзна чається найширшими природними умо вами, а й пропонує повний спектр послуг для кожного члена родини, незалежно від віку і статі. Увага — діти до 10 років у су проводі батьків катаються безкоштовно! Улюбленцями дітей у Штубайталі ста ли талісмани курорту — кумедні звірята B. BIG, Mini B. та BIG Ron. Їх тут зустрі чаєш на схилах, у дитячих тренувальних зонах і на святах «BIG Family». На Штубайському льодовику, найбіль шій льодовиковій зоні катання в Австрії,

32

а також у гірськолижному центрі «Schlick 2000» юні гості швидко навчаються ката тися на лижах завдяки супервикладачам і професіонально обладнаним тренінгзо нам. За допомогою лижних килимів, ка руселі, слалому та, звичайно, барвистих прапорів повороти даються легко. Про наймолодшеньких дбають в ігровій зоні «BIG Ron’s» гірськолижного центру. «BIG Family»ресторани чудово пристосовані до дитячих потреб. Безкоштовні лижні автобуси, магазини обладнання, приміщення для зберігання лиж на схилах роблять відпочинок у доли ні Штубайталь особливо комфортним. Льодовик надихає на спортивні звершення з жовтня по червень. Траси — від широ ких і комфортних до «Daunhill» із кутом спуску до 60°. Прихильників глибинного катання бездоганно приймуть 15 майдан чиків для фрірайду з відеозаписом спусків. На Штубайському льодовику чекає най високогірніший ресторан Альп — «Schau felspitz», вершинна платформа «TOP of Tyrol» та екскурсія у світ льодовиків. Три

інші лижні регіони пропонують траси різ них рівнів складності, природні санні спус ки, зимові пішохідні стежки, маршрути для снігоступів та затишні хатини для не забутнього відпочинку. А ще ви побачите унікальний «пішохідний сонячний годин ник» — водночас оглядовий майданчик та артінсталяцію. Додайте до цього класні готелі (пере важно 4зіркові), широкі можливості для шопінгу — і отримаєте ідеальну зимову резиденцію. П’ять гірськолижних містечок долини Штубай виглядають дуже різними, але, якщо йдеться про звичаї і традиції, мають дуже багато спільного. Особливо яскраво це доводять різдвяні базарчики, театраль ні вистави і насамперед — «диявольські» карнавали «Tuifllaufen», що відбуваються перед Різдвом. На початку грудня моло ді чоловіки, одягнені в шкури тварин та із власноруч вирізьбленими дерев’яними масками, ходять по селах долини, радо ди вуючи місцевих мешканців і гостей. Му зей різдвяних вертепів у Фульпмесi діє


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:32

Page 33

протягом усього року, але стає особливо акту альним у зимовий час. ЦИЛЛЕРТАЛЬ. Веселі старти, затишні фініші Це найбільший долинний гірськолижний ку рорт Австрії з чудовими традиціями гостиннос ті та найвищою якістю трас. Тут знайдете розма їття дивовижних спусків — від широких і зруч них до таких, що кинуть виклик професіоналам. У долині є чотири курортні селища з 506 траса ми та 181 підйомником. Новинки перед прийдешнім сезоном. У міс течку ЦелльамЦиллер нещодавно відкрили один із найкрутіших (у всіх сенсах) у світі спус

ків для амбітних спортсменів: довжина — 8,4 кі лометра, перепад висот — майже 2000 метрів. У Майрхофені чекає найсучасніша канатна до рога на планеті. Нова канатна дорога «Пенкен бан» пропонує обширний простір з незрівнян ним краєвидом Циллертальських Альп і позбав ляє гостей від черг. Але катання не може бути безперервним, ко лись же треба зробити й обідню паузу. Хатини на тутешніх схилах багато разів здобували кулі нарні нагороди. У них пропонують смаколики — від суто циллертальських домашніх страв до зір кових шедеврів міжнародної кухні, від традицій них шнапсу та глінтвейну до найкращих марок вин з усіх континентів. Є й музичні делікатеси — від народних тирольських мотивів до вишукано го джазу. На широких сонячних терасах можна насо лоджуватися відпочинком удвох. Численні точ ки WLANдоступу дають змогу поділитися вра женнями з родиною та друзями. Після адреналінових спусків тіло потребує справжнього релаксу та відновлення сил. Для цього підійдуть численні купальні, лазні та спа центри з масажними кабінетами й висококлас ними спеціалістами. Масаж для двох — корис но й еротично… Сподіваємось, із трьох курортів ви оберете для себе оптимальний. Розібратися допоможуть фа хівці українських турфірм, які завжди на зв’язку з вами та Альпами. Зрештою, кращими за одні гори Тиролю можуть бути лише інші — на яких ви ще не бували… ■

ПРОФІКОНТАКТИ Рада з туризму Тиролю Флоріан Кар — менеджер із роботи з ринком СНД «Tirol Werbung GmbH» Maria Theresienstrasse 55 6020 Innsbruck Tel.: +43.512.5320644 Fax: +43.512.532092644 www.visittirol.ru Рада з Туризму Кіцбюеля Hinterstadt 18 6370 Kitzbuehel Tel.: +43 5356 66660 Fax: +43 5356 66660 – 77 info@kitzbuehel.com www.kitzbuehel.com Рада з туризму Штубайталю Dorf 3, Stubaitalhaus 6167 Neustift im Stubaital, Австрія Tel.: +43 (0) 5018810 Fax:.+43 (0) 501881199 info@stubai.at www.stubai.at Рада з туризму Циллерталю Bundesstrasse 27d A6262 Schlitters, Zillertal Tel.: +43 5288 87187 holiday@zillertal.at www.zillertal.at Аеропорт Інсбрука www.innsbruckairport.com

За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо Раді з туризму Тиролю (www.visittirol.ru).

33


24.09.2015

12:32

ГОСТИННОСТІ

Page 34

М

И

С

Т

Е

Ц

Т

В

О

!MT_5-15-disk.qxd

«Gruner Baum», àáî «Çåëåíå äåðåâî», — ñïåö³àëüíî ñòâîðåíå òóðèñòè÷íå ñåëî, ðîçê³øíèé á³îãîòåëü, ÿêèé ïðîïîíóº â íàéêðàùèõ âàð³àö³ÿõ ïðàêòè÷íî âñå, ÷èì â³äîì³ Àëüïè.

Альпи

від і до

С

«Село» розташоване на всесвітньо відомому курорті БадГаштайн, на краю національного парку «Високий Тауерн», за сто кілометрів від Зальцбурга з його міжнародним аеропортом. Воно вхо дить до асоціації малих лакшеріготелів «The Small Luxury Hotels» і мережі біоготелів «BioHotels». Ось уже понад 100 років цей багатий на традиції готельний комплекс відносять до найкращих у долині Гаштайнерталь. Тут із задоволенням зупинялися австрійський ерцгерцог, перський шах, зіркові актори й музиканти.

34


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:32

Page 35

Фешенебельний заклад пройшов шлях від мисливсь кого будиночка до 4зіркового готелю. Тепер тут розміс тилися 5 будинків у зальцбурзькому стилі. Вони вміщу ють 80 сімей, у повному розпорядженні яких — 70 гекта рів власних угідь «Gruner Baum»! Масивні каміни та ках леві печі, оздоблення теплим деревом, м’які килими на

підлозі, старовинний живопис і антикварні меблі ство рюють у будинках атмосферу традиційного альпійсько го помешкання. Спа — теж цілком в австрійських традиціях. Комп лекс «Thermal Natural Spa» пропонує програму велнесу, що забезпечить вам спокій і релаксацію. Взимку діє кри ➧

35


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:32

Page 36

тий басейн, а влітку — ще й відкритий. Обидва заповнені тер мальною водою із джерела на території готелю. Можна розсла битися в сауні й парильні, позайматися спортом у тренажер ному залі з краєвидом Альп. Розраховуйте і на послуги першо класних лікарів, прийміть лікувальний курс масажу і ванн. У са лоні краси «Shiseido» проводять омолоджувальні процедури, пілінг та обгортання. Ресторан «Зеленого дерева» першим на курорті БадГаштайн здобув нагороду «Золотий ковпак» саме як біоресторан. Кухарі віддають перевагу багатим на варіації стравам австрійської та світової кухонь із найкращих місцевих інгредієнтів. Усі напої з широкої винної карти вироблено виключно з екопродуктів. Гурманів не розчарують бар у стилі старовинної аптеки з чудо вим каміном, самобутнє кафе й елітарний лаунжклуб.

36

І яке ж здоров’я без активності на природі! Піші прогулянки та велотури з фантастичними краєвидами змусять забути про повсякденну метушню, як і рафтинг, каньйонінг, парапланеризм, скелелазіння, сеанси йоги… Насичена тижнева програма «Ran ger» включає канатний парк, прогулянки на сегвеях, риболов лю, гриль, походи зі смолоскипами, боулдерпарк для скеле лазіння і багато іншого — все безпосередньо на величезній те риторії комплексу! А ще ж є гольф: 18лункове поле розташо ване лише за два кілометри від «села». Узимку — звісно, лижі! Придбавши скіпас, ви можете насо лоджуватися 760 кілометрами трас славетного гірськолижного регіону «Ski Amade». Плюс прогулянки на снігоступах, катан ня на кінних санях, будівництво іглу… «Gruner Baum» — чудовий спосіб пізнати Альпи від і до! ■


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:32

Page 37

www.hoteldorf.com


24.09.2015

КОЛЕКЦІЯ

12:32

Page 38

В

О

Я

Ж

!MT_5-15-disk.qxd

Àâñòð³éñüêèé êóðîðò Áàä-Ãàøòàéí â³äîìèé ÿê ïàôîñíèé ã³ðñüêîëèæíèé öåíòð äëÿ àðèñòîêðàò³â — «àëüï³éñüêå Ìîíòå-Êàðëî». Àëå â òåïëó ïîðó òóò íà ïåðåäí³é ïëàí âèõîäÿòü óí³êàëüí³ êðàñîòè òà âåëíåñ. ²ðèíà ÃÎÐÎÁÅÖÜ Îëåêñàíäð ÃÎÐÎÁÅÖÜ


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:32

Page 39

Водоспад у БадГаштайні: 3 рівні, 340 метрів висоти!

П

Про БадГаштайн улітку треба знати те, що тут архітектурні ансамблі ХІХ століття чудово вписуються в альпійський ландшафт, у самому центрі міста гримить потужний водоспад — сим вол курорту. Здоровий спосіб життя тут виража ється в численних турмаршрутах горами та оз доровленні на водах. Слова не можуть передати, яке враження все це справляє. Дорослі люди, які не вперше за кордоном, зокрема, в Альпах, всер йоз порівнюють свій візит до БадГаштайна з пе ребуванням у казці. Ну, а тепер про все — докладніше. Зелений трикутник У центрі федеральної землі Зальцбург, на ви соті 100 метрів над рівнем моря, розкинувся уні кальний у своєму роді регіон гірського відпочин ку — Гаштайн. До нього входять три курорти: Бад Гаштайн, БадХофгаштайн і Дорфгаштайн. На на шу думку, перший можна назвати відпочинковим містом, другий — селищем, а третій — селом. Цей зелений «Бермудський трикутник» уліт ку «затягує» насамперед прихильників активно го відпочинку на природі. Та на якій природі! Дивовижні гірські пейзажі, аристократичні кок тейлі повітря, засмагання біля гірських ручаїв, купання у прохолодному Гаштайнському озері…

А ще — ідеально впорядковані альпійські турис тичні стежки, захопливі рафтинг і каньйонінг, кінні прогулянки, висококласні тенісні корти… А ще ж у БадГайштайні розташований найдав ніший гольфклуб Австрії! Нам вистачало спортивної активності на влас ному курорті біля БадГаштайна. Свій виїзд сю ди ми присвятили головним чином міським про ➧

Такими гарними корівоньки урочисто приходять восени додому з пасовиськ.

39


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:32

Page 40

Щось імперське присутнє у шпилі казино, в ба гатоповерхових будинках з архітектурними «над мірностями», в усьому образі міста, яке реаль но перетнути за двадцять хвилин. ■ гулянкам, які самі по собі здатні спалити геть усі зайві калорії, отримані в місцевих рестораціях. Богема та лижники Термальні джерела в цих місцях були відомі ще стародавнім римлянам. Потім кельти шукали в долині Гаштайн золото (і знаходили!).

40

У XVII столітті запаси коштовного ме талу остаточно вичерпались, і нова пора процвітання настала через двісті років завдяки австрійському ерцгерцогові Фер динанду III та його інтересу до спарегіо нів. Німецький кайзер Вільгельм I побу вав у БадГаштайні двадцять разів! Коли він помер, городяни відправили в Берлін вінок із 3000 едельвейсів! У часи канцле

ра Отто фон Бісмарка курорт називали «дипломатичним спа»: тут збирався полі тичний бомонд, до якого згодом долучив ся і культурний: його відвідували Шуберт і Шопенгауер. Наступним імпульсом для розвитку ку рорту стала залізниця, яку проклали сюди на початку ХХ століття. До того БадГаш тайн уже міг похвалитися сузір’ям першо класних готелів, що назавжди визначили його вигляд. А в 1909 році уперше відчи нив двері «Grand Hotel De l’Europe», що майже одразу став символом богемного життя. Архітектор хитро приліпив його до скелі, тож споруда нагадує айсберг: із парадного входу вона п’ятиповерхова, а насправді має десять рівнів. Термальної води відтоді спливло багато, утримувати


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:32

Page 41

Отаке «каскадне» середмістя.

таку величезну будівлю стало задорого, тож номери були роз продані під апартаменти. Але пожити тут, як і раніше, можна — помешкання здаються піднайм. Внизу розташоване славно звісне казино, яке відкрили в 1984му, та ресторан з азійським ухилом. Черговий виток інтересу до БадГаштайна виник після Дру гої світової війни. У 1946 році побудували перший гірськолиж ний підйомник на гору Граукогель. Завдяки цьому в 1958му на курорті відбувся чемпіонат світу з гірських лиж. У 70х і 80х життя трохи сповільнилося, а в 90х у БадГаштайні побували Боно, Лайза Мінеллі, інші зірки екрану та сцени. Останніми роками центром культурного життя стала… ко лишня гідроелектростанція. Запущена в 1914 році, тепер вона служить артрезиденцією для молодих митців. Щоліта вони приїжджають на чотири тижні, безкоштовно живуть у готелі «Регіна» і працюють у студіях артрезиденції. Хтось знімає філь ми, хтось малює психоделічні полотна, хтось відновлює техно логію створення гобеленів… ➧

41


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

А ВОСЕНИ? «Селянська осінь» — так у долині Гаштайн офіційно називається сезон, який відкривається веселим святом у кінці серпня. Протягом золотої по ри року місцеві мешканці прикраша ють свої оселі дарами ланів і садів, влаштовують ярмарки та колоритне свято повернення худоби з літніх па совиськ. Це час народної музики, тра диційних костюмів і смаколиків. У долині Гаштайн — аж 350 промар кованих піших туристичних маршру тів, актуальних восени, а також 40 опо ряджених гірських хатин на висотах від 120 до 1800 метрів. Доступними є всі види гірського спорту на аматор ському та професіональному рівнях. Тільки не забувайте, що альпійсь ка осінь коротка — у кінці жовтня вже починається гірськолижний сезон. Докладніше про можливості регіо ну — на www.gastein.com.

42

12:32

Page 42

Угорувниз БадГаштайн — квінтесенція того, чого за звичай не зустрінеш у горах. Він немов спеціаль но створений, щоб неквапливо гуляти його ву личками і милуватись архітектурою в стилі belle epoque. Щось імперське присутнє у шпилі кази но, багатоповерхових будинках, прикрашених архітектурними «надмірностями», в усьому об разі зовсім невеличкого міста, яке, не розгляда ючись, реально перетнути за двадцять хвилин. А розглядаючись, можна отримати цілий день задоволення. Місто, розташоване на терасах, росте швид ше вгору, ніж ушир. Тут майже немає горизон тальних маршрутів. Складно уявити, як вдалося звести високі кра сиві будівлі на невеликих клаптиках землі між схилами. Більшість розташовані одна над од ною — і це не традиційні австрійські дво та три поверхові «білі з деревом» будиночкигастхофи, якими ми милуємося на всіх курортах, а справж ні міські споруди. Абсолютно приголомшливий краєвид відкри вається з мосту в бік водоспаду. Кришталево

чиста крижана вода з шаленою швидкістю і гур котом долає три величезні сходинки загальною висотою понад 340 метрів! Камені так відполі ровані стихією, що вже самі по собі дуже гарні, а навколо, на майже прямовисних стінах скель, ростуть величезні ялини — одвічна сила приро ди! Взимку водоспад не замерзає, а лише оброс тає «бородами» бурульок і буруль. Радонові радощі Весь Гаштайн спрямований на релакс гостей. Зранку покатався на гірському велосипеді (взим ку — на лижах), нам’яв собі все, що міг, а потім вирушаєш в один зі спацентрів або до штолень із радоновими джерелами. Загалом у місті 18 га рячих джерел із температурою 45 градусів. Ті, хто їде до БадГаштайна восени чи навес ні, робить це переважно заради радонових што лень, а точніше — заради лікування найрізнома нітніших хвороб. Тут працює комбінація природ них лікувальних чинників, забезпечених джере лами, що прориваються зі скель: високий вміст радону в повітрі, тепло у штольнях (до 41,4°С), мікроклімат шахт і, звісно, сама гаряча (42–47°С)


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:32

Page 43

Туристичне село «Grьner Baum» за 10 хвилин їзди від центру БадГаштайна.

Альпаки в Альпах?

Затягує зелений «Бермудський трикутник»: пейзажі, коктейлі повітря, туристичні стеж ки, рафтинг і каньйонінг, кінні прогулянки, класні корти… ■ вода, насичена радоном. Аби приймати процедури, варто проконсультувати ся з лікарем — хоч удома, хоч у БадГаштайні, де діагностика на висоті. Трохи закладає вуха, коли підіймаєшся на висоту 1700 метрів і потім за глиблюєшся у штольні на 5 кілометрів. У основному корпусі готуються до процедур та відбувається лекція німецькою. Потім усі перевдягаються у ха лати, сідають у вагончики. Потяг просувається вглиб штольні, а вам потрібно вийти на своїй, заздалегідь визначеній зупинці. Кожна «станція» має певний рівень вологості й температури. Чоловіки та жінки вирушають до різних «саун» штолень із гарячим повітрям, де голяка п’ють радонову воду та пітніють. Ра дон тут скрізь, але його концентрація дуже низька, тому треба кожну годину пити і пітніти, пити і пітніти... Лікар неодмінно пересвідчиться, чи добре ви почуваєтесь. А потім — у головний корпус, до центру здоров’я, для спокій ного розслабленого відпочинку. Хоча є й зона активного відпочинку, що має величезний відкритий басейн і три криті басейни з атракціонами. Після всіх вод і масажів пацієнти БадГаштайна доповнюють лікування естетотерапією на вулицях та в околицях міста, дедалі збільшуючи дальність прогулянок. Потім, поздоровілі, вони пересідають на велосипеди або коней і вирушають на ті альпійські луки, де не тягне думати про чад цивілізації. Тож усім хочеться не виїжджати звідси аж до настання гірськолижного сезону! ■


24.09.2015

12:32

ГОСТИННОСТІ

Page 44

М

И

С

Т

Е

Ц

Т

В

О

!MT_5-15-disk.qxd

Ãîòåëü «Thermenhof Paierl**** Superior» íåâèìóøåíî ïîºäíóº ñó÷àñíèé ºâðîïåéñüêèé ñòèëü ³ êëàñ â³äïî÷èíêó, ë³êóâàííÿ íà âîäàõ, ñõ³äí³ îçäîðîâ÷³ ïðàêòèêè òà ãîëüô.

Альпійська

Ф

Гостинний заклад розташований серед зелених пагорбів, в оточенні лісів і виноградників австрійського регіону Шти рія, за кілька кроків від відомих купалень «Лойперсдорф». Ці краї відомі термальними джерелами, які ідеально підхо дять для спа і велнесвідпочинку. «Thermenhof Paierl» мож на з повним правом назвати на австрійський манір курготе лем. Але він не зовсім звичайний. Готель заснований 1988 року подружжям Паєрль, яке піс ля закінчення школи туризму надихнулось ідеєю створити власний готельний бізнес. Ервіну та Герлінді вдалося поєд нати у своєму спаготелі рафіновану Європу та загадкову Азію. У 2003 році це поєднання зміцнилося після численних поїздок подружжя по світу. З Індії вони привезли ідею аюр ведичного масажу, з Непалу і Тибету — естетику тамтешніх монастирів. Ще через два роки Паєрлі здобули право на ко

44


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:32

Page 45

аюрведа ристування місцевим полем для гольфу, і тепер двічі на рік готель про водить гольфтурнір «ГурмеТерменхоф». Власники готелю продовжу ють подорожувати, розширюючи свої знання про світ відпочинку та здоров’я. Стиль життя у «Thermenhof Paierl» досить цікавий. Гості оселяються у двох корпусах: основному та південному. В обох — інтер’єри в теплих тонах, з оформленням натуральними матеріалами, зокрема місцевими породами дерева і традиційною цеглою, вишукані меблі й оригінальні елементи декору. В помешканнях основного корпусу на підлозі лежать килими, у південній будівлі підлога дерев’яна. У кожному номері — су путникове телебачення, інтернет, сейф, мінібар… Гостям пропонують ексклюзивну систему харчування, варіацію на тему «оллінклюзиву». Вона називається «WellIn Service» та включає сніданок, обід, каву й солодощі на полуденок, а також на вибір одну з чотирьох страв — на вечерю. На тлі решти західноєвропейських готе


!MT_5-15-disk.qxd

46

24.09.2015

12:32

Page 46


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:32

Page 47

лів це дещо! Для приготування страв використовують продук ти найвищої якості — їх постачають місцеві фермери, які до тримуються суворих екологічних вимог. У винному барі готелю є 130 сортів місцевих та імпортних вин. Раз на тиждень тут влаштовують дегустацію напоїв. Двічі на тиждень у барі можна послухати живу музику, а раз на місяць тут проводять кубинський вечір. А тепер — про спа та аюрведу. «Thermenhof Paierl» вважаєть ся одним із провідних готелів Австрії в обох цих сферах. На гос тей чекають сполучені відкритий (28°С) і критий (32°С) басей ни, різноманітні лазні та масажі, а також термальний басейн (37°С). Цілющі води додадуть життєвих сил, наповнять організм необхідними мінералами, допоможуть подолати недуги опорно рухового апарату, дихальної системи, розлади обміну речовин, а також пройти реабілітацію після стресів. А індійські премуд

рощі ідеально розслаблять, відновлять вроду, надовго повернуть гармонію душі й тіла. Господарі виокремлюють «7 стовпів» до сягнення гарного самопочуття: 1) термальні води і спапроце дури; 2) комплекс саун; 3) «царство чуттів» із центром аюрве ди, японським будиночком, дзенсадом та іншими екзотами; 4) фітнес і спорт у супроводі найкращих тренерів; 5) кулінарні шедеври, що втілюють ідеальний баланс між традиціями Шти рії, натуральною та азійською кухнями; 6) спокій та естетичне середовище в номерах; 7) зелені альпійські ландшафти, на тлі яких так приємно гуляти, бігати, кататись на велосипеді та здій снювати гірські походи. Природна ідилія з певною часткою екзотики розташована не надто далеко від культурних центрів Австрії: за 120 кіломет рів від Відня та за 60 — від Граца. Приїжджайте, якщо не проти альпійського оздоровлення зі східним релаксом. ■

За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо готелю «Thermenhof Paierl».

www.thermenhof.at

47


24.09.2015

12:32

ГОСТИННОСТІ

Page 48

И

Áóòèê-ãîòåëü

М

С

Т

Е

Ц

Т

В

О

!MT_5-15-disk.qxd

«Altstadt Vienna» — öå æèòòÿ ïî-â³äåíñüêîìó: ç³ ñìàêîì ³ âèãîäàìè, ó òâîð÷³é àòìîñôåð³, ç³ ñìàêîëèêàìè òà ïîêóïêàìè, çà êðîê â³ä óñüîãî íàéêðàùîãî â ì³ñò³.

Г

Готель займає особняк у районі Шпі тельберг. Будівля у стилі славнозвісного віденського «кільця» побудована в 1902 році, а в 2006му — повністю відреконстру йована. Те саме «кільце», тобто бульвар Рингштрассе, розташоване за п’ять хви лин звідси. Як і головні пам’ятки міста (буклети з інформацією про популярні екскурсії є на стійці рецепції). Прихиль ники «шопінгу як мистецтва» не залиша ться обділеними: поруч пролягає пожвав лена торгова вулиця з безліччю магазинів і ресторанів. Сам особняк також має історію. Ко лись він належав відомому віденському промисловцеві епохи австроугорської монархії. Він виробляв мийні засоби та використовував частину особняка під ви ставкові зали для своєї запашної продук ції. У 1950х роках тут був пансіон, у яко

48


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:32

Page 49

му зупинялись іммігранти з колишнього СРСР в очікуванні візи на виїзд до США, Канади чи Ізраїлю. У 1991му ж гер Отто Візенталь, у минулому топменеджер, який понад 20 років віддав промисловості та банкам, відкрив в особняку готель. Він мріяв мати власний заклад, де міг би розмістити свою колекцію сучасного живопису. І коли це сталося, «Altstadt Vienna» став улюбленцем арттусівки. У цьому готелі часто зупиняються люди мистецтва і проходять зустрічі художни ків, акторів і музикантів. Стіни загальних приміщень і житлових кімнат прикрашені картинами з особистої колекції власника «Altstadt Vienna», пана Візенталя, який їз дить по європейських аукціонах у пошуках цікавенького. Дизайн кожного з 44 номерів є індивідуальним. Використано багато яскравого текс тилю, виробів зі скла та дерева. Одні помешкання — в яскравих барвах, другі виділя ються нестандартним плануванням, треті ж — в тьмяній атмосфері старого Відня. Стіни ванних кімнат деяких номерів викладені чорною мозаїкою «Bisazza» із вкрап леннями кришталю «Сваровскі». Богемна атмосфера часто панує і в барі, особливо коли звучить жива музика. А вранці тут подають закуски із сезонних продуктів, м’ясне й рибне асорті, соки та лег ке італійське вино. О четвертій вечора гостей запрошують на чашечку чаю з порцією домашнього торта — це частування теж включено у вартість проживання. Як і весь шарм Відня! ■ За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо бутикготелю «Altstadt Vienna».

www.altstadt.at

49


24.09.2015

КОЛЕКЦІЯ

12:32

Page 50

В

О

Я

Ж

!MT_5-15-disk.qxd

або «Зелений» ту 50


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:32

Page 51

ЛОЕЙ

Ùî íàéïåðøå ñïàäຠíà äóìêó ïðè ñëîâ³ «Òà¿ëàíä»? Ìîðå, ñîíöå, ïëÿæ, çîëîò³ ïàãîäè òà Áóääè. Ðîçïîâ³ì âàì ïðî ùå îäèí Òà¿ëàíä, åêçîòè÷íèé äëÿ á³ëüøîñò³ ñàìèõ òàéö³â. Àíäð³é ÍÅÊÐÀÑÎÂ

ризм по#тайському


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:32

Page 52

Добрі духи? Страшні маски фестивалю ПхіТаКхон зображують добрих духів, які разом із людьми радіють поверненню Будди.


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

Н

12:32

Page 53

Настав час перевірити на собі, що то є — тай нес. Це модний нині в Таїланді варіант дозвіл ля, коли приїжджі з усього світу досліджують щось «дуже тайське» і самі намагаються стати трішечки тайцем. Метод пізнання дуже добре поєднується із сільським «зеленим» туризмом у глибинці, де спосіб життя багато в чому ли шився таким самим, як і сотні років тому. Туристичне управління Таїланду запропону вало групі європейських журналістів для тайне су північний схід королівства. А точніше — про вінцію Лоей, одну з найменш заселених, із най краще збереженими природою та традиційною культурою, край невисоких гір у родючому ба сейні річки Лоей, притоки легендарного Мекон гу. Це єдина провінція в Таїланді, де середня тем пература в холодну пору року може опускатися нижче нульової позначки. Проте нашої поїздки це стосувалося мало — влітку в Північному Таї ланді майже так само «тепло», як і по всій країні.

В гостях у духів Відразу ж після прильоту в Бангкок ми з колегами ви рушили з аеропорту «Дон Муанг» на північ. За го дину льоту дісталися міс та з назвою ДанСай. Місто хоч і віддалене, але відоме далеко за ме жами Таїланду барвистим фестивалем масок. ПхіТаКхон — це свято добрих духів, у котрих чомусь, якщо судити з личин, дуже страшний вигляд. За легендою, ці зубаті й рогаті істоти ожи ли, коли все місто не тямилося від радості з при воду повернення свого князявигнанця Вессан дорна, який був одним із втілень Будди. Ожили й приєдналися до святкування. На жаль, для фестивалю ми приїхали трохи зарано, зате застали підготовку до нього в пов ному розпалі — а гостям свята побачити її якраз не випадає. У невеликих майстернях саме роби ➧

53


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:32

Page 54

Ходулі — традиційна дитяча гра в чорних таїв.

Саджання рисової розсади.

лися маски. Їх виготовляли із тканого конуса, «накрохмалено го» липким рисом. Основу виробу попередньо вирізали з дере ва чи бананового стовбура. На тлі загальної піднесеної метушні у стародавньому буддій ському храмі ВатПхоЧай повним ходом ішли репетиції до майбутньої події. Фестиваль ПхіТаКхон не має чітко визначеної дати. Точ ніше, має, тільки за місячним календарем — його відзначають під перші вихідні 7го місяця. Цього року дійство припало на початок липня. Головна подія відбувається у п’ятницю. Грандіозна процесія чоловіків у барвистих костюмах і масках проходить головною вулицею села. Ефектні маскиголови, дзвін ритуальних дзвіноч ків і ритмічна музика — вся ця весела веремія в танці рухається до ВатПхоЧай та тричі обходить навколо нього. Подивитися на це останніми роками з’їжджаються дедалі більше тайців і «фарангів» — білих чужинців. Свято духів поєднується з фестивалем феєрверків. Удосвіта другого дня тривають празникування та радісні процесії. А уве чері запускається в небо безліч бамбукових ракет з метою за кликання дощу. Майстри піротехніки змагаються між собою: перемагає той, чиє вогненне послання злетить найвище.

54


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:32

Page 55

Водяне колесо з бамбука для зрошування рисових полів.

садили рис! На полі — плюс 34, вологість — 99 відсотків. Через годину роботи почи наєш цінувати селянську працю і докорін но змінюєш своє ставлення до цін на рис в українських супермаркетах. Після такої трудотерапії десерт каолам із солодкого рису, запеченого в бамбуку на багатті, здав ■ ся нам смачнішим за «Київський торт»… Улюблений східний злак садять вруч ну двома способами. Традиційний — це коли береш паросток цього улюбленого всіма злаку і занурюєш руку з ним у багно. А ще є сорт рису, посадка якого перетворюється на атракціон для туристів: розсаду підкидають угору, і вона встромляється ко ренем у поживний розмоклий грунт. Ми спробували обидва методи. Перший — автентичніший, другий — веселіший.

До колін у воді, під палючим сонцем ми садили рис! На полі — плюс 34, вологість — 99 відсотків. Через годину роботи починаєш цінувати селян ську працю і її плоди. Після всього учасники свята скидають маски і костюми, а потім опускають їх у священну річку Лей, яка разом із цими ре чами відносить геть усі негаразди. Третій, заключний, день свята мешканці проводять у храмі, молячись і слухаючи «проповіді» про життя Будди. На ланах Лоейщини Ми поринули в життя невеликих поселень, де розвивають «зе лений» туризм. Прогулянки на велосипеді, спілкування із селя нами, традиційна кухня та відвідування стародавніх храмів — це способи, щоб прилучитися до культури Північного Таїланду. В одному із селищ нам запропонували участь у сільськогос подарських роботах. До колін у воді, під палючим сонцем ми

У чорних таїв Виявляється, тайці «бывают разные — черные, белые, крас ные», як у тій старій пісеньці про дівчат. За кольором у горах Північного Таїланду мешканці розрізняють роди різних племен: одні носять чорний одяг, інші — білий... Зустрічаються й «жов ті» та «сині» таї. ➧

55


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:32

Page 56

ВатСіКхунМіанг — храм у місті ЧіангКхан. Священний плотик, зроблений автором у храмі.

Ми відвідали ТайДам — селище «чорних» людей. Клани цього племені живуть у горах і гірських долинах Таїланду, сусід нього Лаосу і навіть В’єтнаму. Їхній життєвий лад мало змінив ся за останні кількасот років. Скажімо, досі діє чітко вираже ний поділ на аристократів, жерців і селян. Основним заняттям народності є сільське господарство. Цікаво спостерігати за традиціями, малозрозумілими обря дами та дитячими іграми. Діти у ТайДамі грають на галявині перед будинком: перекидають торбинки з тирсою через високо встановлене кільце і ходять на бамбукових ходулях. Треба ска зати, це дуже непогані вправи на координацію рухів. Під впли вом малечі вся наша компанія «впала у дитинство». Якщо пере кинути торбинки через кільце зрештою вийшло в усіх, то ходулі якось уперто нікому не піддавалися. До своєї честі можу сказа ти, що я став єдиним європейцем із нашої багатонаціональної групи, кому вдалось описати на галявині «коло пошани». Вінтажне місто Саме так називають ЧіангКхан — містечко, сховане за ма льовничими горами Лоею, на березі річки Меконг. Віддаленість

56


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:32

Page 57

Не монахи чекають милостині, а мешканці ЧіангКхана сидять в очікуванні ченців, щоб дати їм копійчину або порцію рису.

крамничок handmade. Екзотична старовина під креслена сучасним дизайном у неповторному стилі ЧіангКхана. Сюди приїжджають зустріти світанок на горі, погодувати кроликів у буддійському храмі Пху КуайНгин, пошукати залишки метеоритного дощу 1981 року, покататися на велосипеді коло ритними вуличками, погуляти славнозвісною Дерев’яною вулицею та поплавати на човні по найбільшій річці ПівденноСхідної Азії. А ще — взяти участь у священному обряді в стародавньому храмі ВатСіКхунМіанг, як це зробили ми. Спочатку власними руками вигото вили такі собі плавучі об’єкти з листя бананово

У ЧіангКхані — чудова природа, збережена історія, креативні художники, гостинні та творчі мешканці, ви бір ретроресторанів і ціла вулиця крамничок handmade. ■ від міжнародних туристичних магістралей бере же цей куточок від натовпів європейців, але тай ці з Бангкока, інших міст і регіонів уже дізнали ся про потаємне місце і почали здійснювати сю ди паломництво. У ЧіангКхані є все, щоб він став улюбленим місцем відпочинку: чудова природа, з любов’ю і розумінням збережена історія, креативність місцевих художників і дизайнерів, напрочуд гос тинні, добрі та творчі мешканці, велика кількість затишних готелів на будьякий гаманець, вибір ресторанів і кафе у стилі ретро та ціла вулиця

ЩО ЩЕ? Серед подій провінції Лоей, окрім свята масок ПхіТаКхон і свята фе єрверків БунЛуанг, вартий уваги зи мовий ярмарок квітів у кінці грудня — на початку січня. Продаються екзо тичні квіти та рослини, влаштовують ся веселі конкурси та народні танці. А на початку лютого в центрі Лоеї проходять традиційні паради різних народностей. Заповідників у регіоні чимало, і во ни доволі атрактивні. У національно му парку «ПхуЛуанг» на скелі пока зують сліди динозаврів. Найкращі та найрізноманітніші краєвиди — у пар ку «ПхуКрадуенг», плюс надзвичай но гарний водоспад. Парк «ПхуРуеа» відомий химерними скелями. Нонгкхай — найпопулярніше місто на північному сході Таїланду, насам перед завдяки наявності залізниці. Його принади — узбережжя річки Меконг, храми, колоритна архітекту ра та особлива атмосфера старовин ного тайського міста.

го дерева й прикрасили їх восковими квітами, потім освітили те, що у нас вийшло, свічками та вирушили на традиційному «хвостатому» човні по Меконгу, щоб усе погане відпустити від себе в річку разом із цим «плавзасобом». При цьому не можна було дивитись услід плавучому творінню. Ну, коли все погане вже відпливло і душевну рівновагу повернуто, час відновити й фізичні сили. Для цього тайський масаж — саме те! Яка ж розмаїта країна цей Таїланд! Кожен йо го новий образ — яскравий і запам’ятовується на все життя. ■

57


24.09.2015

ЯК СВЯТО

12:33

Page 58

Ж

И

Т

Т

Я

!MT_5-15-disk.qxd

Ó ê³íö³ ëèñòîïàäà â òà¿ëàíäñüêîìó ì³ñò³ Ñóðèí â³äáóâàºòüñÿ ôåñòèâàëü íà ÷åñòü íàéá³ëüøî¿ òà íàéøàíîâàí³øî¿ â öüîìó ñõ³äíîìó êîðîë³âñòâ³ ³ñòîòè. Çâ³ñíî, çà ¿¿ áåçïîñåðåäíüî¿ ó÷àñò³. ³êòîð ÑÈÄÎÐÅÍÊÎ ÒÀÒ

У фестивалі беруть участь не менше сотні слонів.


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:33

Page 59

СУРИН

59


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:33

Page 60

Історична реконструкція у виконанні слонів і людей. І добре, що все не насправжки…

С

Слон для Таїланду значить дуже багато. На віть обриси країни на мапі нагадують голову цієї тварини з хоботом. Принаймні, тайцям здаєть ся саме так: голова лежить у центральній части ні королівства, вуха повернуті на північ і схід, а хобот простягається далеко на південь. Протягом багатовікової історії слони були бо жественним символом і для простих людей, і для королівських династій. Вони виступали в ролі «танків» на війні, були незамінними на полі й у лісозаготівлі. Їхня тяглова сила досі залишаєть ся неоціненою для сільського господарства в ба гатьох важкодоступних для техніки районах кра їни. Не кажучи вже про туризм: слонячі шоу при ваблюють багато відвідувачів і дають неабиякий прибуток. Не дивно, що мешканці країни ста

60


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:33

Page 61

Погоничівмахаутів, як і слонів, школять із дитинства.

вляться до цих тварин із великою пова гою і часом навіть благоговінням.

Після битви настає черга юного покоління: діти в національних костюмах демонструють уміння поводитися зі слонами. Дорослі ж розігрують сцени захоплення диких слонів.

Слонофакти Найціннішим священним слоном вва жається білий — слональбінос. Як тільки виявляють такий рідкісний екземпляр, він стає власністю королівської родини. ■ Щоб привчити слона до певної роботи, його з дитинства віддають до спеціальної школи, де він прово дить 3 роки, а потім у 12річному віці відправляють на роботу. ■ Добре навчений слон виконує три десятки команд. Але тільки якщо їх віддає його погонич, інших людей слон не слухається. ■ У Таїланді понад 20 тисяч слонів, яких розводять на фермах. Є також трохи диких, що живуть у джунглях і, попри свої роз міри, залишаються невидимими та невловимими. ■

■ ■

У свійських слонів діяльність різноманітна: від прибираль ників до артистів. Трудяться тварини по 5 годин на день. ■ Змушувати хвору тварину працювати суворо заборонено. Вбивство слона в Таїланді карається стратою, оскільки в цій країні вони священні. ■ За таїландською конституцією, після 60 років слони отри мують пенсійне та медичне забезпечення. ➧

61


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:33

Page 62

Щоб ловити диких слонів, потрібні свійські.

Звісно, все це — ідеал, хоча життя часто буває від нього да леким. Недарма в країні з’явилися рухи й організації із захисту слонів, центри реабілітації для цих тварин, постраждалих від грубого поводження, навіть виготовляють слонячі протези.

Від мистецтва до спорту — цим граційним гігантам до снаги все!

62

Слономісто 13 березня в Таїланді є Національним днем слона. Під цю да ту влаштовують паради та шоу цих тварин, а також бенкети, де на них чекають ласощі в неймовірних, просто «слонячих» кіль костях. Як правило, після такого «шведського столу» кількох ненажер лікують від об’їдання. Та це не єдине свято на честь вухатого символу Таїланду. В листопаді (цей місяць значно ближче, плануйте швидко!) тай ці влаштовують локальний, але всесвітньо відомий фестиваль слонів у Сурині. Невелике місто розташоване десь на «слоня чому вусі» Таїланду, тобто на північному сході країни. Місцеві мешканці століттями славилися вмінням ловити і дресирувати слонів, тому Сурин зажив слави «слонячої столиці». Дивно, але на вулицях ви тут майже не побачите сірих гі гантів. Поперше, їх утримують на спеціальних фермах, розта шованих у «слонячих селах». Там для них створені умови ком фортного проживання та дресирування. У кожного є свій «ма хаут» — погонич і дресирувальник, якого теж навчають і закріп люють за слоном із дитинства. Іноді махаут доглядає за кількома слонами, але це дуже важка праця. А подруге, слониартисти часто виїжджають із гастрольни ми турами по містах Таїланду та в інші країни. Всі найкращі представники виду збираються тільки перед фестивалем сло нів у Сурині. До початку свята можна влаштувати невелику екскурсію міс том, у якому чимало скульптурних композицій на слонячу тему, є буддійський монастир, а також стадіон, збудований спеціаль но для фестивалю. ➧


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:33

Page 63


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:33

Page 64

Грязьові ванни потрібні, щоб позбутися паразитів. Це то випадок, коли «саме відпаде»…

Слонофест Фест починається рановранці. Всіх охоплюють піднесений настрій і передчуття веселощів. Ритми народної музики, що лу нають із величезних динаміків, сповіщають про близький по чаток дійства. Відкриває його вистава, яка відтворює стародавню битву за участю слонів. Наїзники одягнені у яскрве вбрання та обладун ки минулих століть, озброєні списами, мечами та щитами. Сло ни чудово навчені й бездоганно виконують команди. Вони бага

64

то прикрашені святковими попонами, стрічками, дзвіночками та «розписами по шкірі». Дивлячись на могутніх велетнів, ми моволі здригаєшся, представляючи міць і силу, з якою вони здат ні накинутися на ворогів. Після битви настає черга юного покоління: діти, одягнені в національні костюми, демонструють своє вміння поводитися зі слонами. Дорослі ж розігрують сцени захоплення диких слонів. У ми нулому це було надзвичайно складною та небезпечною спра


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:33

Page 65

Задоволений як слон: і нагодували, і викупали.

Можна взяти участь у небувалому екстремальному шоу. Добровольці лягають на траву стадіону, і через них елегантно переступає шеститонний слон… ■ вою, чоловіки вирушали в такі «експедиції» на багато місяців. Далі — парад слонів, на якому можна спосте рігати за злагодженими діями понад сотні тва рин. А потім починаються конкурси та ігри за участю елефантів. Слонячі номери чергуються з обранням королеви краси, виступами фольк колективів із різних куточків країни, різнома нітними забавами. Ніхто не лишається байдужим перед грацією та силою вухатих велетнів. Чого вартий конкурс із перетягування каната, в якому десятки людей змагаються з одним слоном! Звичайно, гігант незмінно виходить переможцем у цій жартівли вій баталії, й усі йому аплодують. Є нагода побачити слонячий футбол. Вели чезні тварини напрочуд вправно перекидають м’яч один одному й навіть влучають у ворота. Швидкість, із якою вони пересуваються по ста діону, вражає навіть найстриманіших глядачів. Полоскотати собі нерви можна, взявши участь у небувалому екстремальному шоу. Добровольці лягають на траву стадіону на відстані не більше

метра один від одного. І шеститонний слон еле гантно крокує, переступаючи через людей під овації трибун… Після всіх виступів на стадіоні празникуван ня плавно перетікає в місто — слони «йдуть у на род». Усі охочі фотографуються з героями свята та катаються на них. Наступного дня після фестивалю можна з’їз дити в село на слонячу ферму і там уже в спокій нішій обстановці поспілкуватися з добрими гі гантами. Цікаво буде й ознайомитись із сільсь ким побутом, ремеслами та послухати дивні для нашого вуха мелодії тайських пісень. У Таїланді є повір’я, що прохід під хоботом або животом слона приносить удачу. Проведіть і ви цей нескладний ритуал. Не знаємо, як що до удачі, але порцію радості та чудову згадку він точно вам забезпечить! ■

НЕ ТЯГНІТЬ СЛОНА ЗА ХВІСТ Сурин розташований за 450 кіло метрів від Бангкока. Дістатися зі сто лиці можна автобусом і поїздом (лі нія БангкокУбонратчатхані). Само стійним туристам рекомендуємо прокат авто, так вони будуть мобіль нішими у питаннях ночівлі, харчуван ня тощо. Відбувається фестиваль слонів у тре ті вихідні листопада. Готелі міста в цей час переповнені, тому ліпше замовляти номери за кіль ка тижнів або ж зупинятися в довко лишніх містечках і селах. Квитки на виставу теж треба купува ти завчасно, хороші й недорогі місця розбирають швидко. Менше проб лем із цим в «організованих» турис тів, хоча і самостійні мандрівники зможуть знайти собі місце.

За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо Туристичному управлінню Таїланду (ТАТ; www.tourismthailand.ru).

65


24.09.2015

12:33

НА ЗДОРОВ’Я

Page 66

М

А

Н

Д

Р

У

Й

Т

Е

!MT_5-15-disk.qxd

Ïðèºìíà àòìîñôåðà, áåçäîãàííèé ñåðâ³ñ, ðîçê³øí³ àïàðòàìåíòè, êóõíÿ íàéâèùîãî ãàòóíêó ³ íàâ³òü ë³êóâàííÿ «All-Inclusive» ó âëàñíîìó íîìåð³... Öå íàéâ³äîì³øèé ÷åñüêèé êóðîðò Êàðëîâè-Âàðè òà éîãî íàéâ³äîì³øèé ãîòåëü «Carlsbad Plaza»*****Superior.

Г

Готель «Carlsbad Plaza» за відносно короткий час зумів заявити про себе на всю Європу, здивувати та утвердити свої високі стан дарти. Разом із кількома іншими рекреаційнооздоровчими закла дами він підхопив естафету багатої історії карловарського курорт ного лікування, перейняв перевірену століттями традицію і зба гатив її інноваціями. Оздоровлення в КарловихВарах налічує кілька століть. За цей час курорт став улюбленим місцем відпочинку й лікування для ба гатьох відомих осіб, таких як німецький поет Йоганн Вольфганг

66


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:33

Page 67

Гете, перший президент Чехословаччини Томаш Масарик або російський цар Петро І. І звичайно, чеський та німецький ко роль, імператор Священної Римської імперії Карл IV, ім’я яко го носить сам курорт. Якби всі ці люди жили в наш час і завіта ли до КарловихВар, вони неодмінно б зупинилися не десь, а в готелі «Carlsbad Plaza». Гості тут почуваються мов у казці. Готель під одним дахом умі щує все, що необхідно для незабутнього відпочинку та лікуван ня. Просто в готелі б’є одне з відомих карловарських джерел — «Вржидло». Окрім звичайних ванн і пиття вод, тут пропонують послуги «Carlsbad Clinic», у якій професіонали спа і велнесу при водять пацієнтів до гармонії тіла та думки. Одна з «фішок» готелю «Carlsbad Plaza» базується на унікаль ній концепції лікування «AllInclusive» у номерахапартаментах «спасьют». У цих помешканнях гості живуть і водночас їм тут забезпечують ексклюзивне лікування та релакс у режимі мак симальної приватності. Кожний із шести побудованих «спасью тів» має кілька приміщень загальною площею понад 50 квадрат них метрів, включаючи ванну кімнату, кімнату з багатофункціо нальною ванною для прийняття різних видів водолікувальних процедур, кабінет масажу та кімнату для релаксації з лежаками,

каміном і телевізором. Гостям такого номера не доведеться пе реходити з однієї кабінки в іншу для прийняття різних лікуваль них процедур. Маніпуляції здійснюють одні й ті самі фахівці, тож не треба зайвий раз нікому нічого пояснювати про свої впо добання. Відповідно, процедури більше не розбиватимуть день курортника. Гості зможуть заощадити час, який натомість ви користають для інших видів відпочинку або екскурсій чарівним історичним містом. Якщо ж ви належите до щасливців, яких не мучать недуги, і приїдете до КарловихВар заради місцевої природи, архітек тури і чарівних потаємних куточків, то проведіть вечір у ресто рані французької кухні «La Boheme», зазирніть під кришку шеф кухаря в ресторані «Sorrento», посидьте з гарним напоєм біля каміну в супроводі готельного оркестру, випробуйте удачу в «Carlsbad Plaza Casino» чи відкрийте для себе з допомогою кон сьєржа можливості для занять спортом у місті й на околицях. Отже, чи хотіли б ви опинитися в атмосфері істинної розко ші та комфорту, подарувати відпочинок душі й тілу, відновити гармонію своїх життєвих сил і просто покоролівському відпо чити? Тоді завітайте до «Carlsbad Plaza» в КарловихВарах. Усе буде суперіор! ■

За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо готелю «Carlsbad Plaza».

www.carlsbadplaza.com

67


24.09.2015

КОЛЕКЦІЯ

12:33

Page 68

В

О

Я

Ж

!MT_5-15-disk.qxd

Ó êóò³, óòâîðåíîìó çëèòòÿì ð³÷îê Ðåéí ³ Ìîçåëü, ðîçì³ñòèëîñÿ ì³ñòî í³ìåöüêî¿ ðîìàíòèêè, àíòè÷íîñò³ é ãîòèêè, âèíà ³ êðàºâèä³â, êóìåäíèõ ïàì’ÿòíè÷ê³â ³ ãðàíä³îçíèõ ìîíóìåíò³â. ²ðèíà ÃÎÐÎÁÅÖÜ Îëåêñàíäð ÃÎÐÎÁÅÖÜ

КОБЛЕНЦ

Німецький

кут


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:33

Page 69

Німецький Кут — коса біля злиття Мозеля з Рейном, знакове місце для всієї країни.

Р

Розташування Кобленца визначило його існування, долю і навіть на зву. Коли ще у 55 році до нашої ери, в часи Юлія Цезаря, римляни побуду вали тут фортецю, вони дали їй ім’я «Castellum apud confluentes» — «Фор теця біля злиття річок». Слово «Сonfluentes» перетворилося на «Koblenz». «Батько» Рейн і його «дочка» Мозель (він для німців жіночого роду) стали для міста оборонними ровами та торговими шляхами. А в наш час про місто на цих берегах кажуть, перефразовуючи тих самих римлян: «Усі дороги ведуть із Кобленца». Адже звідси тягнуться екскурсійні маршрути по воді та суходолу мальовничими долинами Рейну, замками, містами й містечками «романтичної Німеччини». Проте й сам цей «мініРим» із на селенням усього лише 110 тисяч надовго затримує багатьох туристів в обій мах краси та історії. Ми відвідали місто під час рейнського круїзу. Куточок єдності Побачити, як змішуються води обох великих річок, можна із, власне, Німецького Кута. Це така штучна коса при впадінні Мозеля в Рейн. У 1897 році на ній встановили кінну статую німецького імператора Вільгельма I. Під час Другої світової війни пам’ятник був знищений снарядом і лише в 1992 році його відновили. Спочатку Німецьким Кутом називався особняк із тевтонським хрестом, побудований безпосередньо в місці злиття річок як власність відповідно го рицарського ордену. Але про нього — трохи далі. Статуя Вільгельма I, першого імператора об’єднаної Німеччини, разом із постаментом сягає у висоту 37 метрів, як сучасний 12поверховий бу динок. Спорудження її було символом національної єдності, тож кошти на це збирали всією Німеччиною. Імператор дивиться вперед, на Берлін, за вуздечку його веде богиня перемоги, а спиною статуя повернута до од вічного суперника Німеччини — Франції. ➧

Монумент німецького імператора Вільгельма I в Німецькому Куті.


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:33

Page 70

Фонтан Історії. 1992 року до 2000ї річниці Кобленца звели десятиярусну колонуфонтан, на якій відображені всі віхи історії міста, починаючи від Стародавнього Риму.


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:33

Page 71

У Старомі місті чимало милих пам’ятничків. «Палець Цезаря» біля музею Людвіга.

Зараз це місце збирає понад 2 мільйони відвідувачів за рік. У 2002му ЮНЕСКО внесла його до Списку всесвітньої культурної спадщини. Саме тут знаходиться причал для теплоходів, на яких можна пропливти з однієї річки до іншої, щоб побачити нові пам’ятки. Над містом Із мису, біля якого пришвартувався наш теплохід, добре видно фортецю Еренбрейтштейн, величну і грізну. Діставатися до неї найкраще Рейнською канатною дорогою, яку відкрили 2010 року. Вона підняла нас на 118 метрів над рівнем річки, і з її прозорих кабінок відкрився чудовий краєвид на оби дві річки, Німецький Кут і саме місто. Будівництвом міської фортеці у 1815 році ознаменувалося те, що Коб ленц став столицею Рейнської провінції Пруссії. Проте розкопки 2005 року показали, що Еренбрейтштейн частково стоїть на кам’яному фундаменті, закладеному ще у 1000 році! У 1160му на місці тих підвалин був зведений замок, який поступово розширювався, зміцнювався й до 1600 року перетво рився на справжню твердиню. У XIX столітті фортеця Кобленца вважалася неприступною завдяки розташуванню на досить високій горі та захищенос ті з флангів іншими оборонними спорудами. Під час Другої світової війни в казематах Еренбрейтштейна зберігалися мистецькі скарби й архіви, а в підвалах городяни ховалися від повітряних нальотів. Що цікаво, фортеця від бомбардувань не постраждала. Зараз у ній можна побачити пам’ятники на честь загиблих у Першій сві товій війні та оглянути Національний музей міста Кобленц із безліччю ціка вих експонатів — від мечів до гармат, від медалей до картин. Язичники та святий Від часів Цезаря в місті лишилися руїни мосту. Рештки давньоримських мурів і 19 башт, найпевніше, були вмонтовані в пізніші будівлі. ➧

71


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:33

Page 72

Базиліка святого Кастора (ІХ) та елемент декору (знімок унизу).

У V столітті сюди прийшли франки, і Кобленц став одним із міст найбільшого та найдужчого королівства тодішньої Євро пи, що об’єднало майже всю територію сучасних Франції та Ні меччини. Тут стояв королівський палац, а після того, як фран ки прийняли християнство, з’явилися й перші церкви. Базиліка святого Кастора, головний храм міста, побудована у 817–836 роках. Кастор — це відлюдник, який ще раніше жив на берегах Мозеля. Його останки були урочисто перенесені до но вого храму, і відтоді святий вважається покровителем Кобленца. Саме в цій базиліці онуки Карла Великого 843 року підтвер дили Верденський договір, за яким його імперія поділялася на три частини. Храм багато разів добудовувавсь і перебудовував ся, навіть змінив романський стиль на готичний, а ось перипетій XX століття не пережив — був зруйнований під час Другої світової війни. Сучасна будівля є історичною реконструкцією. Як і зга даний уже будинок Тевтонського орде ну поруч із базилікою. Це відновлена споруда XІІІ століття, в якій була рези денція Великого магістра. Нині тут міс титься філія музею Людвіга — один із найвідоміших у Німеччині виставкових майданчиків з експозицією творів сучас ного мистецтва. Цезар і хлопчикшенгель Надворі біля музею Людвіга виставле на скульптура «Палець Цезаря». Із землі

72

стримить піднятий угору великий палець руки. У Стародавньо му Римі такий жест правителя означав припинення боротьби між гладіаторами, і навпаки — повернутий донизу палець віщу вав смерть поваленому супротивнику. Взагалі у Кобленці безліч кумедних пам’ятників. Хтось із ка м’яних і бронзових персонажів перетягує канат, хтось танцює, хтось торгує капустою... Наприклад, у Ратуші є фонтанжарт «Шенгель», або «Хлоп чик, який плюється», створений за аналогією до брюссельсько го «Хлопчикапіса». Взагалі «шенгелями» тут раніше називали юнаків, народжених від змішаних німецькофранцузьких шлю бів. Бронзова фігурка кожні кілька хвилин бризкає водою з ро та. Як і в бельгійській столиці, хлопчак став символом міста, він красується на листівках, сувенірах і навіть каналізацій них люках. До мами Бетховена У Кобленці неодмінно треба відві дати найбільший приватний музей, при свячений великому німецькому компо зиторові. Це місто — батьківщина його матері. На вулиці Вамбахштрассе збе рігся будинок, у якому вона народила ся та жила. Дочка придворного кухаря Марія Магдалена і співак боннської ка пели Йоганн Бетховен познайомилися саме тут. Потім подружжя виїхало до Бонна.


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:33

Page 73

В історичній частині Кобленца колоритно й на око, і на смак — у традиційних пекарнях, харчевнях і погребках.

У будинкумузеї є багата експозиція, присвячена Бетховену (нот ні зошити, листи, спогади), а також повністю відновлені інтер’єри середини XVIII століття. Тут часто проходять виставки, пов’язані з юністю композитора, його дружбою з лікарем Герхардом Вегелером та іншими відомими сучасниками, а також останнім рокам життя музичного генія у Відні. Гарненьке і помпезне Ближче до географічного центру Кобленца — Центральної пло щі — розташовані Ратуша, церква Богоматері та Єзуїтська церква. Основні визначні пам’ятки чекають трохи північніше, уздовж пра вого берега Мозеля. Серед них відомими є ансамбль площі Флоринс маркт, Стара фортеця, Монетний двір, Палац курфюрстів, Резиден ція прусського уряду… Усе це величне, ошатне та історичне. А в середмісті, на перетині трьох вулиць, можна побачити унікаль ний архітектурний ансамбль Чотири Башти. Вони побудовані на по чатку XVII століття, проте тільки одна — та, що на Марктштрассе, 1, — є оригінальною спорудою. Вежі з витонченими триповерховими ер керами та балкончиками — справжня окраса міста. Незважаючи на велику кількість цікавин, весь історичний центр Кобленца можна обійти пішки — його площа не перевищує квадрат ного кілометра. Однак у лабіринті вузьких вуличок, що в’ються Ста рим містом, недовго й заблукати. Багато блукачів у результаті опиня ються в одному з винних льохів, де намагаються втішити себе кух лемдругим рейнського чи мозельського... Село не винне Є в цьому місті й село — називається «Винним», бо там тільки те й роблять, що наливають і дегустують. Його збудували ще в 1825 році ➧

73


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:33

Page 74

Новітня канатна дорога через Рейн та старовинна фортеця Еренбрейтштейн.

до імперської виставки німецьких вин. У перші дні після від криття зону відвідали понад 20 тисяч людей — такою була (і залишається!) любов краян до своєї винної продукції. «Винне село» складається з п’ятьох білочервоних симпатич них житлових будинків, у яких можна продегустувати напої різ них регіонів Німеччини, а також має каплицю та винний бар. Ос танній славиться своїм фондю, але головною окрасою столу тут є домашнє вино з винограду, який росте на схилах за будинком. Якщо раптом передегустуєте — село не винне… Один із замків На скелі, на лівому березі Рейну, навпроти гирла річечки Лана, стоїть замок Штольценфельс. Він ніби відкриває собою низку старовинних укріплених маєтків у долині Рейну. Неоготичний замок побудований у ХІІІ столітті й вважаєть ся найвидатнішим твором «рейнського романтизму». Правда, в 1689 році він був зруйнований, і значна його частина протягом

74

150 років стояла в руїнах. На початку XIX століття поруч звели церкву, а замок відновили як літню резиденцію імператора. Кім нати тут були прикрашені дорогими меблями і картинами. Най більший ефект справляла велика зала зі склепінчастою стелею та лицарськими обладунками. У 1845 році сюди завітала британ ська королева Вікторія. Зараз у замку відкриті для огляду готичні житлові башти, бан кетна зала з куполом, сад з альтанками і фонтаном, колекції іс торичної зброї та коштовних кубків, фрески художника Герма на Кордьє. Усі дороги ведуть із Кобленца Долина Середнього Рейну являє собою один із найдавніших культурних ландшафтів Європи. Цей край є квінтесенцією ро мантичної Німеччини. Від Кобленца до Рюдесхайма (про це «пряничне» містечко ми писали в минулому номері), на відста ні менше 100 кілометрів, розташувалися 40 замків і фортець —


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:33

Page 75

Замок Штольценфельс (ХІІІ) над однойменним районом міста.

це найбільша щільність таких споруд у світі! Вони ваблять так само, як і славетні виноградники та рейнське вино. Кобленц, який лежить у самому серці західної Німеччини, є іде альною відправною точкою для подорожей цим регіоном. Тут роз ташований великий залізничний вокзал, звідси розходяться числен ні автомобільні та залізничні шляхи вздовж лівих і правих берегів обох річок, не кажучи вже про комфортабельні теплоходи, що розти нають водну гладінь. Улітку від Кобленца тягнуться популярні нічні річкові маршрути найбільшого у країні фестивалю феєрверків «Рейн у вогні». Під час цього загальнонімецького дійства замки на Рейні гарно підсвічують ся, зі скель злітають у небо фантастичні вогні, на палубах теплоходів звучить жива музика — фантастичне видовище! У Кобленці починається долина Романтичного Рейну, через нього пролягає «Винний шлях Німеччини». Пропоновані тут круїзи — це по дорожі казковими містечками на мальовничих горбистих берегах, кожне з яких неодмінно приберігає для вас таємниці та красоти. ■

З КОМФОРТОМ ДО КОБЛЕНЦА Поруч із містом розташовані три ве ликі аеропортові міста: Кельн / Бонн (80 км), ФранкфуртнаМайні (80 км) та Дюссельдорф (113 км). З них лег ко доїхати до Кобленца залізницею чи автотранспортом. Залізниця Німеччини «DB Bahn» (www.bahn.com) — чудовий шанс зручно, швидко і з максимальним комфортом оглянути міста Німеччи ни, і не тільки її. Кобленц входить також до маршру тів більшості круїзів по річці Рейн. Детальніше — на www.koblenz.de.

75


24.09.2015

12:33

НА ЗДОРОВ’Я

Page 76

М

А

Н

Д

Р

У

Й

Т

Е

!MT_5-15-disk.qxd

ϳñëÿ ë³òíüîãî ñåçîíó â ×îðíîãî𳿠íà ïåðåäí³é ïëàí âèõîäèòü ³íäóñòð³ÿ êðàñè òà çäîðîâ’ÿ. ¯¿ ÿêíàéêðàùå âò³ëþº «Splendid Conference & SPA Resort», îäèí ³ç íàéêðàùèõ ñïà-ãîòåë³â ªâðîïè.

О

Сезон

Обізнані туристи підтвердять: так зване «міжсезоння» може стати істинним джерелом відпочинку та натхнення. Треба лише знати місця. Чорногорія у цьому плані ідеальна. У жовтні в її повітрі ще ніби розливається літепло, стоять запахи хвої, фруктів і молодого вина. Високі гори затуляють країну від конти нентальних вітрів і роблять затишною. Гуляєш вільготно без традиційних для літа юрб необізнаних туристів, спокійно оглядаєш пейзажі прославленого Монтенегро та пам’ятки зі скарбниці ЮНЕСКО, куштуєш вина й чудову середзем номорську кухню зі «слов’янським акцентом». Калорії мож на скинути на гірських піших і веломаршрутах, кожна зу пинка на яких — сеанс естетичної насолоди від ландшаф тів. У жовтні ще приємно зануритися в Адріатичне море та прийняти сонячні ванни, а через годинку в горах — уже прокататися на лижах! Хто шукає розслаблення, комфорту, душевного і фізичного оновлення, тому пряма дорога до

76

місцевих готелів. Запитайте у будького, який із них най кращий, і дістанете відповідь — п’ятизірковий «Splendid»! Цей готель вважають найрозкішнішим у Чорногорії. Йо го гостями були шоузірки світової величини, президент Сполучених Штатів і генеральний секретар ООН. Сервіс тут перевершує п’ятизіркові стандарти, а чорногорська гос тинність додає йому душі. Ну, а «Splendid SPA» — це поєднання краси, чорногор ських традицій та духу інновацій. Сповнене неповторними ароматами повітря, тепла вода, екзотичні процедури, фан тастичний дизайн інтер’єру дарують неповторні враження. Атмосфера близькості до природи та застосування місцевих рослин пробуджують і зміцнюють романтичні почуття. Зона спа пропонує величезний спектр процедур для жі нок і чоловіків із застосуванням продуктів професіональних світових брендів «Christian Breton», «Elemis» і «Skyendor». А ще вам тут запропонують різні варіанти приватності — від


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:33

Page 77

краси спасьютів до королівських апартаментів, де прийматимете процедури у власних но мерах і в зручний для вас час. Це звичай нінезвичайні помешкання з великою пло щею та всіма умовами для життя й оздо ровлення. Жити у спа — як вам таке? У велнесзоні є три криті басейни, вклю чаючи «хлюпалку» для малюків і гідрома сажну водойму, «просунутий» тренажер ний зал, лазні п’яти видів (у тому числі тра диційна чорногорська «кам’яна»), сніго вий душ, «душ вражень» і багато іншого. У фітнесцентрі є апарат для визначен ня складу вашого тіла. Визначивши спів відношення води, протеїнів, жирів і міне ралів, легше призначити оптимальний курс фізичних вправ.

Іньянцентр акупунктури — суто лі кувальна «родзинка» готелю і спа. Мето ди голкотерапії, масажів і гімнастики до помагають позбутися недугів, поправити фігуру та поліпшити загальне самопочут тя. Працюють фахівці з університетською освітою. І на завершення: у чорногорських го телях «низький сезон» розглядають як «сезон низьких цін». У «Splendid Confe rence & SPA Resort», незалежно від того, влітку чи взимку ви сюди завітали, вам за пропонують спачленство з низкою пільг та вигідні акції. Не баріться — навіть якщо ви вже по бували на пляжах Адріатики влітку, варто знову відвідати Чорногорію! ■

За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо готелю «Splendid Conference & SPA Resort»

www.montenegrostars.com

77


24.09.2015

ПО СВІТУ

12:33

Page 78

Ц

В

І

Т

!MT_5-15-disk.qxd

Òðîº íàñ âèðóøèëî â ºâðîòóð «Ïîøóêè óêðà¿íñüêîãî». Òðè ì³ñòà — ïîáðàòèìè Êèºâà — ÷åêàëè ó Öåíòðàëüí³é ªâðîï³: Áóäàïåøò, Áðàòèñëàâà ³ ³äåíü. Äåíèñ ÊÓØÍÀÐÜΠÐîìàí ÎÐËÎÂ

Н

Навіть у часи смутку та інфляції ніщо не оживляє так, як неве личка мандрівка з пригодами! Звісно, подорож до Європи в наш час може бути надто дорогою. Але якщо компанією, на своєму ав то, з недорогими українськими харчами та ночівлею в хостелах, тоді можна полишити фінансові страхи. Усе було б добре, якби ми мали машину. Орендувати? Цур йому! Ми за 600 євро купили пристойне авто на газі! Тобто з кожного по 200 євро — і туристичні побратими забезпечені транспортом без зайвих зобов’язань і застав. Не чули про авторинок у Литві? Оформ лення — за один день, усе швидко і супердешево. А потім можна на 10 днів заїхати без розмитнення в Україну та й продати на деталі. До речі, в дорозі до машини з єврономерами не так чіпляються! Усі авто піднайм — на бензинових двигунах, тобто навіть економ модель у далекій поїздці перетворюється на бізнесклас. Арифме тика проста: бензин коштує 1,2–1,5 євро, а газ — 0,68–0,85. Та годі про клопоти, поїхали вже!

78


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:33

Page 79

Пам’ятник Кобзарю в Будапешті, на площі Тараса Шевченка, на правому березі Дунаю. Відкритий 2007 року президентами України — Віктором Ющенком та Угорщини — Ласло Шойомом. Скульптор — Іван Микитюк.

Артемівськ у БУДАПЕШТІ Європа починається з доріг. Усе чисто, під свічено і рівно. Їхати — саме задоволення. Перш ніж виїхати на платну дорогу, не забудьте про картку, яка дає право їздити гарними шляхами, купіть її на заправці чи у придорожньому кафе. Приїхали вночі. Заздалегідь нічого не броню вали, і це була фатальна помилка. Наївна мрія про те, що у всіх хостелах милі люди на рецеп ції чекатимуть нас до пізньої ночі, була розбита вщент. Широка гама того, що ми почули після надцятого стукоту в двері хостелів, включала гро бову тишу, хропіння охоронців і навіть інтерна ціональне «фак ю». Нашими апартаментами ав томатично стала машина. Трохи поспали, зран ку всетаки заселилися, ще трохи поспали... Ко ли ж сон відлетів, почали діяти! Не буду переказувати старі туристичні істи ни: ось Буда, а он Пешт, а тут купальні... Аби по дорож була цікавішою, шукайте собі паралель ну мету: гастрономічні пошуки, шопінг, нічні клуби... Ми шукали все, пов’язане з Україною: міста, пам’ятки, людей, історії... Так і назвали свій вояж — «Пошуки українського». Прогулявшись історичним центром і вздовж Дунаю, почали відкривати український Будапешт. І коли на одному з мостів, що сполучає Буду з Пештом, влаштували бліцопитування на тему «Хто такий Тарас Шевченко?», то дізналися ба гато цікавого. Серед варіантів були: український прем’єрміністр, український президент, україн ський футболіст... Навіть підготовлений «фото робот» у вигляді вишитої картинки з обличчям Шевченка не допоміг. Одначе невдовзі з’явив ся герой, який спокійно зауважив, що це, пев но, наш поет. Сльози радощів, шампанське та квіти переможцю! Наступний етап перейшов у квест. Опитав ши місцевих, ми зрозуміли, що тут ходять… ви

ключно немісцеві! Нарешті, вийшовши до затиш ного майданчика, ми були вражені: охайні клум би, церква, де якраз хтось вінчається, поруч гра ються діти. Малих я відразу представив Тарасу Григоровичу, який сидів тут же, в оточенні кві тів. Але справжня магія сталася, коли поруч про ходила російськомовна пара, і чоловік сказав, що його (чоловіка) звати Григорій, прізвище в нього — Шевченко, і є в нього син — Тарас! А живуть вони в Москві. Навіть паспорт показав! Оговтавшись від такої хвилі позитиву, вирі шили закріпити успіх і продовжити пошуки. Тим паче, що з’явилася ще одна цікава наводка від місцевих… До речі, Львів, як і Київ, — теж містопобратим Будапешта. І скульптур царя звірів тут багато. Але раптом ми знайшли не Захід України, а Схід! От якби вам сказали, що вся богема Буда пешта часто збирається в Артемівську — ви б по вірили? Сказали б — до чого тут райцентр До неччини? Та он воно що: знайомтеся — колишня українська баржа «Артемівськ38». Угорські під приємці купили судно у 2003му, вклали у нього 3 мільйони євро і перетворили на справжній куль турний центр на Дунаї! Удень артбаржа порожня, але вночі… Вночі це «А38» — нічний клуб на воді. Йдемо всередину. Музика мені вже подобаєть ся... Елементи оригінального інтер’єру збереже ні — наприклад, заводські таблички про водотон нажність судна. У супроводі артменеджера Шан дора спускаємось у святая святих — машинне від ділення, тобто залаштункову зону для музикан тів. Є ресторан, палуба вечірок оупенейр. Шан дор розповів: «Путівник «Lonely Planet» назвав цей клуб найкращим у 2011 році. Бували в нас «Го% голь Борделло», «Продіджи» та інші відомі гурти... До речі, один українець малює нам афіші». Що ж, того вечора ми відчули себе гідними представ никами великого глобалізованого світу. ➧

БУДАПЕШТ + Справді гарно, є що подивитися, все підсвічено, вночі безпечно, метро охайне, місцеві досить при вітні (хоча англійської можуть не знати). – Рано зачиняються і готелі, й хос тели. Забагато безхатьків, непо далік від входу до готелю один та кий облаштував свої апартамен ти на матраці. З історичними фа садами контрастує сміття. Кафе шок із домашньою кухнею мало, супермаркети не працюють навіть до 21ї, асортимент мінімінімар кетів — не на кожного фаната здо рового харчування. Вибір: фаст фуд або ресторан.

79


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:33

Page 80

Погруддя Шевченка в словацькій столиці біля школи його імені відкрили у 1990му. Автор — словацький скульптор Олександр Бенце.

БРАТИСЛАВА + Дешево! Порівняно з Будапеш том і Віднем ціни змушують задо волено мурчати. – Залишки «совка» даються взна ки. Крім невеликого історичного центру та набережної дивитися майже нічого, зате є величезні спальні райони з контингентом, який може простимулювати у вас виділення адреналіну. Пильнуй те на паркуваннях біля торгових центрів: ліпше залишати когось в автівці.

80

БРАТИСЛАВА. Смак патріотизму «Сестричка» Києва справді на нього схожа: у нас — Дніпро, у них — Дунай, у них — готель «Київ», у нас — «Братислава», окремо — істо ричний центр, окремо — спальні райони... Але почнімо від центру до околиць, від за гального до одиничного — дедукція! Ми ж піс ля Будапешта відчули себе справжніми детекти вами у пошуках українського. Задовго до римлян і германців сучасну Бра тиславу заселяли... ні, не українці, а кельти. Вони, аби детально оглянути зайняту ними міс цевість, шукали найвищу точку. Вдавши із се бе кельтів та озброївшись фотоштативами, ми піднялися на оглядовий майданчик Нового мос ту. Звідти чудово видно історичну частину міста та Дунай. До речі, сам міст унікальний: попер ше, він тут найбільший, а подруге, не має жод

ної опори (Південний міст у Києві, їйбогу!). Центр ваги перерозподілено на сталеві троси (а що я казав), які сходяться до вежі з оглядо вим майданчиком. Крокуючи історичним центром, побачите ба гато церков, Словацький театр, стару ратушу, палац Грассалковичів — резиденцію діючого пре зидента (колись Йозеф Гайдн тут «видавав дис котеки») і, нарешті, «візитка» міста — Братислав ський град. Справді визначна пам’ятка: красиво зовні, цікаво всередині. Тут чекає Народний му зей зі знахідками від найдавніших до сучасних: скарби, скелети, зброя, музичні інструменти... Є навіть зала Слави словацького хокею: невелич ка і зовсім не північна країна не раз розносила вщент справжніх грандів світового льоду. Але з думкою про свою місію ми вирушаємо вглиб міста. І що далі, то більше трапляється усі


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:33

Page 81

Панорама Дунаю і Братислави з оглядового майданчика Нового мосту.

ляка, вибачте, «Herna»... З’ясувалось, що це так називається місцеве казино. Ми завчасно довідалися про бюст Шев ченка. Проте наявність адреси ще не га рантувала легкої прогулянки. Облазивши двори, кущі та невеличке поле, ми зреш тою знайшли його! І не лише бюст, а й школу імені Тараса Шевченка — оце вже був сюрприз! Біля бюсту викарбовано сло вацькою: «Historia mojho zivota tvori cast dejin mojej vlasti», це слова Кобзаря: «Іс торія мого життя є частиною історії мо го народу». Коли ж ми, нафоткавшись із Тарасом Григоровичем, підійшли до школи, вона виявилася зачиненою, бо вже вечоріло. Проте ми так легко не здалися. На стукіт відгукнувся охоронець. Після нашої фра

зи «Ві а фром Київ», він спокійно заявив: «Та я сам, хлопці, з Києва»! Ось так рап тово і магічно Шевченко знову звів нас із цікавим співрозмовником. Чоловік вия вився колишнім українським учителем, який давно мешкає у Братиславі. Він про вів нас коридорами школи, показав ма люнки дітей, пов’язані із творчістю Шев ченка, та гордо повідомив, що в меню їдальні є борщ. На жаль, скуштувати не вдалося, бо все ж для дітей, але приємний смак патріотизму ми відчули! Гайда далі! До 1936 року від Братисла ви до Відня можна було доїхати на трам ваї. Тактак, це дві найближчі столиці Єв ропи, між ними — лише 55 кілометрів. Менше години на машині, менше рядка на папері! ➧

81


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:33

Page 82

Відень, Тюркеншанцпарк. Пам’ятник українським козакам, які брали участь у визволенні Відня від турецької облоги 1683 року. Неподалік від бронзового козака «пасеться» бронзовий кінь.

82

ВІДЕНЬ. Козаки, Каменяр і рентген За результатами великого міжнародно го дослідження від агенції «Mercer», коли у 2012 році знову порівнювали рівень жит тя у 221 місті, Відень уп’яте поспіль посів першу сходинку. А журнал «The Econo mist» у 2011му віддав йому «срібло» за ком фортність проживання (після Мельбур на). Що ж, приємно усвідомлювати, яке комфортне місто на тебе очікує, хоча ми в курсі, що дешевим воно не буде... Знає те, як буває: коли думаєш про щось хоро ше — не факт, що воно буде, а якщо про погане — одразу маєш! Іще не доїхавши до Відня, ми… заглох ли. Ні, не вербально, а машинально — ма шина стала на світлофорі одного містеч ка. Вмить хтозназвідки підскочили die Polizei. На щастя, я дружу з німецькою. Нам підказали, де найближчий готель і де можна запитати про запчастини. Попере джую, якщо ви колись надумаєте ламатися біля Відня, забудьте про фірмові СТО — візит туди виллється у космічну суму! Шу кайте невеличкі гаражні фірми, як зробили ми. За три години полагодили той клятий гідравлічний циліндр і помчали до Відня! По австрійській столиці можна довго ходити з відкритим ротом, аби тільки мухи не залетіли станцювати віденський вальс. Славетна Опера, палаци Шенбрунн і Бель ведер, чудернацькі будівлі Хундертвассе ра, ратуша… А ось чого вам не розкажуть

путівники, то це як наші козаки Відень рятували та як наші вчені місцеву науку розбудовували. Без зайвих реверансів архітектурі пря муємо до Kolschitzkygasse — провулка Кульчицького. Звучить порідному, так? А якщо я скажу, що звали цього Кульчиць кого Юрій і він допоміг урятувати Відень? Діло було так. Коли у 1683му турки ото чили Відень, у його обороні брали участь українські козаки. Кульчицький, який до сконало знав турецьку мову, зголосився пройти крізь ворожі ряди, аби доправити союзникам прохання про допомогу. І пе ревдягнувшись у турецького купця, він зро бив це! Коли супротивник був розбитий, вдячні мешканці щедро нагородили героя, подарувавши кількасот захоплених міш ків кавових зерен. А той, як людина запо взятлива, одразу здійснив свій стартап. Доти у Відні кави ніхто не пив, тож Куль чицький, знайомий із турецькими тради ціями її приготування, почав ходити ву лицями та пропонувати напій за копійки. Коли ж люд почав крутити носом — мов ляв, що воно за гіркота така, бізнесмен не розгубився і почав експериментувати: додав цукор, а потім і молоко. Ось так з’я вилася кава повіденському! Існували б тоді «Forbes» чи «The Ecomonist», написа ли б про нього, вже повірте! А в 1883му, в річницю Віденської відсічі, на розі Fa voritenstrasse, 64, та провулка Кульчиць


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:33

Page 83

Скульптурний образ Івана Франка у Відні, у провулку його імені. 1999.

Пам’ятник українцю Юрієві Кульчицькому, який навчив віденців пити каву. 1883.

кого встановили пам’ятник — постать Кульчиць кого з тацею та кавником. Відтоді він вважаєть ся покровителем віденських кав’ярень. Ми чесно влаштували на тому перехресті соц опитування: чи знає хто, кому це пам’ятник? Зде більшого не знали або думали, що то якийсь по ляк чи навіть турок — через характерну шапку. Коротше кажучи, ми їм влаштували лікнеп. Утім, знайшлися й ерудити. Був навіть нащадок укра їнців, який передав привіт Галичині. І звісно, ми завітали до місцевої кав’ярні, аби за кріпити приємну знахідку кавою повіденському! Продовжуючи козацьку тему, неодмінно тре ба згадати ще один монумент — у Тюркеншанц парку. До 320річчя тієї самої Віденської відсічі та на честь 12річчя незалежності України тут встановили, як на мене, справжній скульптур ний шедевр: козака з люлькою, окремо — коня, що пасеться позаду на галявині (можна зробити фото у сідлі), та камінь: «На згадку про україн ських козаків, захисників Відня». На галявині почуваєшся, наче вдома... Створено цей мону мент колективом скульпторів Національної спіл ки художників України. Продовжили ми свої пошуки українського біля Віденського університету та біля церкви святої великомучениці Варвари. Ось де наш дух витає! 1892 року до австрійської альмаматер прибув Іван Якович Франко. Тут цей унікаль ний письменник, журналіст, перекладач і філо соф писав свою докторську дисертацію, яку на ступного року захистив із відзнакою. Іван Яко вич активно працював у віденській пресі, зібран

ня його німецькомовних статей налічує близько 700 сторінок. Приємно, що цю визначну людину тут мож на не тільки згадати, а й… побачити. У 1999 році біля грекокатолицької церкви святої Варвари, куди ходять багато українців, встановили погруд дя Великого Каменяра. Проект створили архі тектори Василь Каменщик (гм…) і Володимир Турецький (тактак…), а виконав його львівсь кий майстер Любомир Яремчук. Але якщо про Франка всі знають, то така не пересічна постать, як Іван Пулюй, знайома по ки що не всім. Доцент Віденського університе ту, професор Вищої технічної школи у Празі, рек тор першого в Європі електротехнічного фа культету, доктор Страсбурзького університету, державний радник з електротехніки Чехії та Мо равії, член Наукового товариства імені Шевчен ка, перекладач Біблії... Співпрацював із Теслою та Рентгеном. Першим зробив знімок кісток лю дини, точніше — руки своєї доньки, з викорис танням Xпроменів, які аж через 12 років запа тентував Вільгельм Рентген. Тобто людина була значна і, кажучи мовою фізики, випромінюва ла не тільки знання, а й любов до України, що втілювалась у матеріальну підтримку тих, хто ви борював незалежність. Шкода, що йому досі не має пам’ятника, але на Шкодагассе, 9, є мемо ріальна дошка на його честь. У Відні, містіпобратимі Києва, побратимів наших ми побачили чимало. Більшість із них — уже історія, зате яка! Переконані, що і з майбут нім у нас все буде гаразд. ■

ВІДЕНЬ + Деякі музеї мають дні безкоштов ного відвідування, у багатьох це перша неділя місяця. В Опері чи театрі можна брати квитки на де шеві місця й дивитися виставу стоячи (тільки будьте обережні з 4–5годинним Вагнером). Уліт ку на ратуші — безкоштовні кон церти. Дуже гарні парки! – Дорого все: пальне, автозапчас тини, харчі, житло (навіть хостели значно дорожчі, ніж у Будапешті).

83


24.09.2015

ОКОМ

12:33

Page 84

■ КОСМІЧНІ СЕЛФІ. Японський астронавт Акіхідо Хошіде сфотографувався на Міжнародній космічній станції.

О

З

Б

Р

О

Є

Н

И

М



!MT_5-15-disk.qxd

Çàâäÿêè çí³ìêàì, ëþá’ÿçíî íàäàíèì àìåðèêàíñüêîþ êîñì³÷íîþ àãåíö³ºþ NASA, ïðîïîíóºìî çä³éñíèòè ïîäîðîæ â àñòðîíîì³÷íî äàëåê³ ñâ³òè, ó íåéìîâ³ðíî äàâíº ìèíóëå ³ íàâ³òü òðîõè ó ìàéáóòíº.

РАКЕТА «ANTARES» (2011 рік), створена NASA спільно з українським КБ «Південне».

Космотуризм уже став реальністю, хоча для абсолютної більшості землян залишається недосяжною мрією. На ор біті Землі побувало лише 8 мандрівників. Та безкінечний Всесвіт можна вивчати й на землі — цим займаються числен ні обсерваторії у місцевостях із надчистим повітрям: висо ко в горах, у пустелях і за Полярним колом. Усім охочим влаш товують подорожі в місця, де в певний час можна спосте рігати унікальні небесні явища. Найбільші успіхи в космічній «розвідці» робить техніка, відправлена за межі Землі: космічні станції з фахівцями на борту, орбітальні телескопи та автоматичні апарати, запу щені на Місяць, Марс і далі. Американська космічна агенція NASA в цьому попереду всіх. Вона охоче ділиться своїми фотонадбаннями та залучає до вивчення космосу астрофо тографів — професіоналів і аматорів — з усього світу.


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:33

Page 85

ОДИН ІЗ НАЙГОСТИННІШИХ СВІТІВ. Це не Земля, а землеподібна планета Кеплер#186F, виявлена телескопом «Kepler» за 500 світлових років від нас у сузір’ї Лебедя. Художня реконструкція.

ЧУМАЦЬКИЙ ШЛЯХ над Йосемітським національним парком (США).

Фото Р. Б. АНДРЕО

Краєвиди, представлені на цих сторінках, наживо не побачити звичайним оком. І не лише тому, що вони далекі. Просто людсь кий зір здатний сприйняти лише маленьку частинку кольорового спектру, випроміню ваного Всесвітом. Щоб осягнути барви, фор ми і текстури космосу, астрофотографи зні мають у спеціальних надчутливих режимах і переводять отримане у вигляд, доступний оку. Й навіть на цих зображеннях бачимо зір ки та галактики лише такими, якими вони були мільйони років тому! Саме за стільки часу їхнє світло дійшло до нас. І попри все, на фото — реальність безкі нечного Всесвіту! ■


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:33

Page 86

ТУМАННІСТЬ КІНСЬКА ГОЛОВА. Вона втратить свою впізнавану форму лише за кілька мільйонів років.

КОТЯЧЕ ОКО — класична планетарна туманність. Вона переживає кінцевий, але славетний етап у житті зірок, випускаючи у конвульсіях спалахів концентричні шари світного пилу. Те саме чекає на Сонячну систему через 5 мільярдів років.

ПРОТУБЕРАНЦІ НА ПОВЕРХНІ СОНЦЯ бувають у сотні разів більшими за Землю.

86


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:33

Page 87

СПІРАЛЬНА ГАЛАКТИКА M81 — серед найяскравіших на небі Землі. За розмірами вона близька до нашої галактики Чумацький Шлях. Її можна побачити в сузір’ї Великої Ведмедиці.

ПИЛОВИЙ СТОВП ФЕЯ в туманності Орла, гарячіший за звичайний вогонь.

ЦЕНТР НАШОЇ ГАЛАКТИКИ ЧУМАЦЬКИЙ ШЛЯХ (26 тисяч світлових років від Землі). Він схований від оптики хмарами пилу та газу, що світяться. Але інфрачервоні камери космічного телескопа «Spitzer» проникли у серце галактики, переповнене зірками.


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

МІСЯЦЬМОЛОДИК «ЗБЛИЗЬКА». Ми можемо спостерігати лише 60 відсотків поверхні супутника нашої планети — він весь час повернутий до нас одним і тим самим боком. Перші карти протилежного боку Місяця зроблені зі штучних супутників у 1960#ті роки.

88

12:34

Page 88

ШАТТЛ І МІЖНАРОДНА КОСМІЧНА СТАНЦІЯ. Як це знято? Шаттл можна сфотографувати лише зі станції, станцію — із шаттла... Але все просто: обидва об’єкти відзнято з корабля постачання «Союз ТМА#20».


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:34

Page 89

ЮПІТЕР — найбільша планета Сонячної системи. Велика Червона Пляма на ньому — область довготривалого шторму, в діаметрі більша за Землю.

СЕЛФІ МАРСОХОДА «CURIOSITY». Робот завбільшки з легкове авто досліджує «червону планету» з 2011 року. Фото зроблене камерою на довгій «руці».

ТИТАН ЗА КІЛЬЦЯМИ САТУРНА. Біля орбіти Сатурна можна спостерігати цікаві композиції з місяців і кілець. Одна з них відзнята космічним апаратом «Cassini» 2006 року. ІО, СУПУТНИК ЮПІТЕРА, — космічне тіло в Сонячній системі з найбільшою вулканічною активністю.


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:34

Page 90

ТУМАННІСТЬ КІЛЬЦЕ. Унікальний знімок показує вузькі смуги водню, видиме та інфрачервоне світло.

ТУМАННІСТЬ МЕТЕЛИК. Розмах «крилець» — понад 3 світлові роки.

90


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:34

Page 91

«СТОВПИ ТВОРІННЯ» — зона утворення зірок у туманності Орла. Один із перших знімків орбітальної обсерваторії «Хаббл» (1995 рік).

НАКЛАДАННЯ ГАЛАКТИК. Дві спіральні галактики (140 та 117 мільйонів світлових років від нас) у сузір’ї Гідри розташовані на одній лінії зору.

В ОКОЛИЦЯХ ТУМАННОСТІ КОНУС. Незвичайні форми — наслідок взаємодії міжзоряного пилу з енергією світла та розжареним газом молодих зірок.

91


ВІТРІВ

24.09.2015

12:34

Page 92

Т

Р

О

Я

Н

Д

А

!MT_5-15-disk.qxd

Áàãàòîãîëîññÿ ñõ³äíèõ áàçàð³â, ÷óäåðíàöüê³ çâóêè ìîâè ôàðñ³, çàãîðíóò³ â ÷àäðó æ³íêè, äèì êàëüÿí³â, ñîëîäêà õàëâà, ñï³âè ìóåäçèí³â, ñîí ï³ä ïîêðîâîì ñõ³äíî¿ íî÷³ — âñå öå ñòàðîäàâíÿ Ïåðñ³ÿ, ²ñëàìñüêà Ðåñïóáë³êà ²ðàí. Ìàð³ÿ ÇÀ²ÐÞÕ²ÍÀ

ІРАН

З

— Зовсім здуріла?! Ти б краще одразу в Сомалі по їхала! Жити перехотілося? — мало хто з моїх родичів спокійно поставився до ідеї здійснити велопохід по Ірану. За кожної нагоди мені відправляли посилання на страшні новини в цій суворій мусульманській країні. Я й сама готувалася: читала замітки про особливос ті тамтешнього життя. Окремий підрозділ поліції, що стежить за моральністю громадян, обов’язок усіх жі нок — завжди носити хіджаб, заборона неодруженим триматися за руки, смертна кара за моральні злочи ни... Тож виникали певні сумніви щодо доцільності подорожі. Чому чоловік має право на тимчасовий шлюб (наприклад, на два тижні з автоматичною ану ляцією), а жінку за зраду забивають камінням? Чим більше я читала, тим моторошніше ставало… Проте допитливість узяла гору. Улюблена дружина Коли ми з компаньйоном готувалися до велопохо ду, то дізналися, що жінка може потрапити в Іран ли ше зі своїм батьком, братом або чоловіком. Її докумен ти розглядаються, тільки якщо на адресу консульства надійде запрошення від іранки: жінку може запроси ти лише жінка. Звичайна віза коштує 50 євро, приско рена — 100 євро. Судячи з таких правил, іранський уряд не дуже радий іноземним туристкам.

92

На родичів ми із Сашком мало схожі, тож залишав ся варіант подружньої пари: тепер скрізь ми — чоло вік і дружина. Завдяки цьому для нас пом’якшало ба гато іранських правил: можна їздити у транспорті в «чоловічій половині», заселятися в один номер готе лю, триматися за руки на вулиці (хоча таке поводжен ня все одно не вітається поліцією). І ось у посольстві після здачі документів нам вида ли чек на оплату віз — «В ім’я Аллаха прошу прийня ти 200 євро»… Перевдяганки на кордоні До Ірану ми в’їхали з Вірменії, але перш ніж з’я витися на прикордонному пункті Нордуз, мусили на бути пристойного мусульманського вигляду. В Ірані жінка, незалежно від громадянства та релігії, має но сити хіджаб, чадру або паранджу. Хіджаб — це одяг, який передбачає широкі штани, довгу сорочку майже до колін і спеціально зав’язану хустку, яка покриває голову, шию, плечі та груди. Час то хіджабом називають лише хустку. Чадра — це накид ка, що вкриває все тіло від голови до п’ят, залишаючи відкритим обличчя. А паранджа закриває жінку пов ністю, навіть очі. Неважко здогадатись, яку форму одягу я обрала для велопоходу. Перевдягнулась у штани й сорочку, діста


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:34

Page 93

Учасники походу — Марія та Олександр.

Типове селище Північного Ірану.

ла хустку, почала кутатися… Не можу зга дати як зав’язується! Я ж удома тренува лася, все виходило… Притримуючи вело сипеди, ми із Сашком кутали мене у шма ток тканини, а за цим спостерігали вір менські прикордонники. Їхній пункт пе ретину мало хто проходить, вони нудять ся, їм тільки дай подивитись якийнебудь «цирк» чи зайві п’ять хвилин потримати паспорт. Ну, нарешті можна їхати. Ось він, іран ський прикордонний пост. У мене легкий мандраж: чи можна розцінювати велопо хід як «пристойну жіночу поведінку»? Гос поди, мій «балдахін» сповзає з голови! Марійка (крізь зуби): — У мене хіджаб розв’язується… Сашко (крізь зуби): — Перев’яжи його. Тільки не скидай. Як його перев’язати, не знімаючи?! Це все одно що перевдягнути футболку, не виймаючи рук… Нервування зростає, хі джаб розв’язується далі… Дякувати Богу, офіцер переключив увагу на наші доку менти, і я змогла непомітно закріпити свій аксесуар.

Знову довго роздивляються наші пас порти. Я поки що пишу есемеску додому, що все добре — ми в Ірані, але мобільний зв’язок скоро зникне. Через двадцять хвилин ми вже були у залі для відпочинку. Навколо — самі чо

ловіки і лише одна жінка… у вишиванці! Ірина та її чоловік Бернт їхали через 18 країн на своєму «Запорожці»! Я б побоя лася на такому раритеті з Києва до Ума ні їхати, не те що з Німеччини до самого Ірану! ➧

93


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:34

Page 94

В Ірані й зараз є справжні майстри, які витрачають усе життя на ідеальне написання сур із Корану на стінах мечеті та вигадування неймовірних візерунків.

Психоаналіз Перші кілометри по іранській землі зо всім не принесли мені радості. Навколо — гірська пустеля, високі скелі й ніякої зе лені. Сонце випалює на землі все живе. Демісезонне веловзуття і джинси — не най комфортніший варіант для таких країв, але вибору не було: перша частина марш руту пролягала по ще засніженій Вірменії, а єдині широкі штани в моєму домашньо му гардеробі — це джинси (спробуйте на початку квітня купити літній одяг!). Шта ни тиснуть, взуття парить, про «балдахін» на голові й зовсім не варто згадувати. Пек ло неймовірне, сховатися ніде. Здається,

94

ще трохи і збожеволію. Є тільки два варі анти: або померти від спеки на узбіччі, або задушити свою внутрішню істерику. Сама із собою беззвучно розмовляю: — Чим ти незадоволена? Бачили очі, що купували. — Хто ж знав?! Це навіть не спека… а реальне пекло! В Києві в серпні й то прохо% лодніше. У нас можна заховатися під роз% логе дерево, купити морозива чи квасу, спус% титися в метро… А тут? Ані сіл, ані лю% дей, ані затінку. Тільки сонце в зеніті й роз% печений асфальт… Пекло! — І що тепер? Вбитися? Зупинитися? Нікуди не їхати і смажитися на узбіччі?

— Ні… Хочу в тінь!!! — Спокійно. Не галасуй. Тіні немає. Це даність, якої не змінити. Що можна в Киє% ві — питання мало актуальне, бо ти не там, а тут. Як можна полегшити свою долю? — Поплааааавати в холоооодному оооо% озері… — Ні, так не піде. Не відволікайся від реальності. Можеш скинути джинси? Чи довгу сорочку? Чи хіджаб? — Ні. — Маєш лимон чи холодну воду? — Ні. — Ну так до чого ця істерика? Змінити щось нереально, тож залишається звикнути! — Авжеж, як у Жванецького: «Не звик% неш — здохнеш, не здохнеш — звикнеш»… В Ірані змовкло моє радісне щебетан ня, зникли веселощі: їхали мовчки всю гірську дорогу до першого села... А там піс ля прохолодного безалкогольного пива із соком стало значно краще. Тільки не могла збагнути: що то було в магазині: я зверталася до продавця, він ніяковів і говорив тільки до Сашка. Але мій компаньйон не розмовляє англійсь кою, тому я перекладала. Перекладала, що чоловіки кажуть один одному, а про давець у мій бік навіть не дивився! Наче мене не існує, наче я порожнє місце!


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:34

Page 95

Звичайна зустріч у парку звичайних подруг у звичайному одязі.

Культурна акліматизація Повсякденне життя іранців кардинально від різняється від звичного для слов’ян. Вони мо ляться п’ять разів на день. Закон забороняє їм грати в карти, слухати західну музику, дивити ся супутникове телебачення. Зате дозволяє ба гатоженство і тимчасовий шлюб. При цьому існує поліція моралі, яка може присудити пуб лічне забиття камінням. Ми їхали і день за днем звикали до місцевих правил. Іранці ставилися до мене або ніяк, або стримано позитивно. Перший варіант зустрічав ся значно частіше. Але через два дні мене вже ніщо не дратувало. Я з легкістю знаходила по яснення тому, що відбувається. У селах не при йнято дивитися на чужу дружину. Зовсім. Прос то це така традиція — не звертати увагу на жі нок, як у нас не заведено зважати на дітей під час важливої розмови. Це все не зі зла. В цьому навіть можна знайти певні переваги: довіряєш себе чоловіку, ні про що не турбуєшся, ні за що не відповідаєш. Не мучишся з проблемою вибо ру: хочеш жити як усі нормальні люди у країні — виходь заміж, готуй, прибирай, поменше виходь на вулицю і не забувай про чадру. Ніяких перего нів, боротьби за місце під сонцем… Шаріатська поліція не мала до нас ніяких пре тензій, хоча полісмени підходили у кожному на селеному пункті, трохи більшому за село: пере віряли паспорти, цікавилися, звідки і куди. Ми

так і не зрозуміли, навіщо їм це було — справді для перевірки чи для приводу побалакати з «інопланетянами». Іранці та хариджі Мешканці країни дуже приязні, відкриті й контактні. Вони тепло і привітно ставляться до хариджі (іноземців), попри те, що ті не дуже до тримуються ісламських законів. Часто ми спіл кувалися з турками і курдами. Враження — більш ніж позитивні. Іранці охоче зупиняються на дорозі, пропо нують допомогу, пригощають смаколиками, за прошують у гості. Біля ТахтеСулеймана до нас вишикувалася черга охочих сфотографуватись і погомоніти (тож замість запланованих 30 хви лин ми були вимушені затриматися на дві з по ловиною години). ➧

Жіночий вагон метро в Тегерані.

ЦИФРИ ПОХОДУ Велопохід від Єревану (Вірменія) до Зенджану (Іран). Загальний маршрут: 1300 км. Учасники: Олександр Любенко та Марія Завірюхіна, київський клуб «Велотур» (www.velotour.com.ua).

95


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

Іранські сухофрукти, особливо фініки, псують життя: вони найсмачніші!

12:34

Page 96

Тюрбан і шаровари — традиційний одяг курдів, які живуть у Північному Ірані.

Одного разу не могли знайти місце для наме ту: скрізь відкрита місцина, ані кущів, ані хатин. Знайшли грунтову дорогу, від’їхали максималь но далеко від асфальту і, не маючи кращої аль тернативи, розбили табір на неораному полі. Ве чоріло. Через годину шум дороги зовсім стих, опустилася непроглядна темрява, і ми зовсім за спокоїлися: в таку чорну ніч гостей не буде. Вже майже завершили з вечерею, як раптом зза па горба, гуркочучи мотором, випірнув трактор, освітивши наш намет. Марійка: «Що він тут забув?! Десята вечора! Невже орати приїхав?!». Сашко: «Жартуєш? Орати? Серед ночі?..». Ми насторожилися. Трактор їхав навпростець, прямо на наші велосипеди. Якби ми були не в Ірані, де вживати алкоголь суворо заборонено, я б подумала, що тракторист п’яний ущент і прос то нас не бачить. Трактор зупинився за два мет ри від намету. — Салам! — Сашко вирішив почати розмо ву першим. — Салам! — із кабіни вистрибнув чоловік. Да лі була сцена пантоміми, зміст якої зводився до того, що ніхто абсолютно не очікував такої зу стрічі серед поля, і ніхто нікому не заважає, тож кожен може займатися своєю справою. Я все чекала на якусь каверзу… Але тракторист чесно орав поле до першої ночі. Хариджі цікавлять усіх іранців. Комусь цікаво порозглядати, як вони вдягаються, комусь — дізнатися, хто вони і звідки, а комусь банально треба по

практикуватися в англійській мові. Останній ва ріант найсумніший, оскільки «співрозмовник» як сльота прилипає з різними тупими запитання ми чи розливається в нескінченному монолозі… Проте зустрічаються й люди, які щиро хочуть допомогти. Біля Урмії у Сашка поламався вело сипед, і можливість завершити похід перетворю валася на примару. Приїхали в місто, знайшли квартал веломагазинів, і тут почалася довга гра у «Крокодила»: спробуй поясни щось англійсь кою людям, які, крім фарсі, знають у найліпшо му разі турецьку. На додачу в Ірані велосипеди не популярні, а ті, що ми бачили, були в ціно вому діапазоні 150–300 доларів — зовсім не для міжнародних маршрутів. На допомогу прийшов студентмедик із непоганою англійською. За йо го допомогою десь за годину ми домовилися. Кажуть, якщо гарно поторгуватися, то два на два стане три. Ми дуже старались, але отримати ре альну ціну так і не вдалося. Вахід, наш поміч ник, умовив заїхати до нього додому, показав місто, зранку нагодував сніданком. Людина нам допомагала від щирого серця. І без нього, імо вірно, поїхали б ми з Урмії автобусом. Якої статі вагон? Іранський міський транспорт розділений на чоловічу та жіночу частину. Перша половина ав тобуса призначена для чоловіків та заміжніх жі нок, які їдуть зі своїми чоловіками, а друга — для жінок і дітей, які їдуть зі своїми матерями. У метро є окремі жіночі вагони. А в потягах система навіть цікавіша. Якщо кви ток купує жінка, її відправляють у жіноче купе,


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:34

Page 97

Курдські жінки вдягаються вільніше за перських. Але їздять не навелосипедах, як ми, а на віслюках.

якщо чоловік — у чоловіче. Ми ходили по квит ки завжди удвох і потрапляли до «подружніх ку пе», в яких їздять виключно чоловіки зі своїми дружинами. Якось у потязі Ісфаган — Тегеран побачили чоловіка без дружини. Він, бідолаха, пояснював спочатку провіднику, а потім сусідам у купе, що його ханума (дружина) має приєдна тися до нього за кілька зупинок. Ми приємно спілкувалися всі вп’ятьох, проте чоловіка без благовірної невдовзі після посадки виселили через скаргу іншого подружжя. Гречна розмова ніяк не вплинула на дотримання «моральних норм». Заміжнім жінкам у потягах дуже незручно: перевдягатися не прийнято, хіджаб при сторон ніх чоловіках знімати не можна, спати треба в повній амуніції: брюки, довга сорочка, хіджаб. Приємні сусіди були шоковані, коли я полізла спати на третю полицю, а не лягла на першій чи другій. Але, як на мене, спати в джинсах, у яких я цілий день ходила по місту, — це збочення, то му хотіла, щоб не було видно, як я знімаю їх під ковдрою. Ще одне непросте завдання — навчи тися спати в хіджабі так, щоб він не сповзав. І ліпше не потрапляти зранку до вокзальних жіно чих туалетів — вони шалено переповнені! Адже це єдине місце, де заміжня жінка під час усієї по дорожі може зняти хіджаб, щоб розчесатися… Але маю визнати, що до іноземців іранці став ляться гуманно. Ми намагалися дотримуватися місцевих традицій, і подорож вийшла досить комфортною, хоча й незвичною. Приїхавши в Єреван, я ніяк не могла звикну ти ходити без хіджаба. А від красунь на вулицях

просто розбігалися очі! До того ж в’їжджали в Іран з гірських районів цієї країни, де було хо лодно, а повернулися сюди за тиждень до літа: дівчата у вузьких сукнях, із гарними зачісками та прикрасами... Страшно уявити, який спектр емоцій відчувають іранці в Єревані, якщо навіть у мене, дівчини, було відчуття ейфорії! Типи стерео Безмежна прірва лежить між уявленнями іно земців та реальним життям в Ісламській Респуб ліці Іран. Із суворим кліматом і добрими меш канцями, із саманними хатами та вишуканими палацами гарячий і контрастний Іран відкриває очі на стереотипність наших уявлень. Він дає зрозуміти, що зовнішня атрибутика життя — ніщо, порівняно з істинною сутністю людей. В Ірані жінки не так часто виходять на вули цю, їх значно менше, вони скуті й сором’язливі, у них справді обмаль прав. І в якихось селах, на певно, ще жива традиція вбивати в ім’я честі. Але про це не хочеться думати. Хочеться пам’я тати радісні очі дівчат, які з легкістю відгукують ся на увагу європейки, пригадувати поважне ставлення чоловіків до велосипедисткихариджі, вірити, що іранці значно приязніше ставляться до своїх родичок, аніж здається іноземцям. Нам відкрився дружній Іран. Прикро лише, що ця країна ніколи не відкриється для хари джі повністю, надто вже вона багатогранна і не однозначна. ■

З ВІЗОЮ ЛЕГШЕ Отримати іранську візу можна не ли ше в посольстві у Києві, а й в аеро портах країни, але доведеться за вчасно поклопотатися. Потрібно подати заявку на сайті МЗС Ірану, потім за кілька днів — отри мати електронний лист із номером своєї анкети, а ще через тиждень два — номер дозволу на отримання візи. З ним можна поставити візу в паспорт через 34 дні — в посольст ві чи іранському аеропорту. Вартість візи — 50 євро. Жінки не зобов’язані отримувати за прошення від іранської жінки та подо рожувати з чоловіком, але ісламсько го дрескоду мусять дотримуватися. Перешкодою може стати наявність у паспорті ізраїльської візи.

Щира подяка Олександрові Любенку, завдяки якому ця подорож стала можливою.

97


M O D U S

V I V E N D I

!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:34

СПОСІБ ЖИТТЯ

Page 98

о. ПЕНТЕКОСТ Îñòð³â’ÿíè ó «ãëèáèíö³» Òèõîãî îêåàíó ñòðèáàþòü ãîëîâîþ âíèç ³ç çàïàìîðî÷ëèâî¿ âèñîòè, ïðèâ’ÿçàâøè äî í³ã ë³àíè. Íàâ³ùî? Ìîæëèâî, ùîá ïåðåâåðíóòè ñâ³ò äëÿ íàñ! Ïåòðî ÌÅËÜÍÈ×ÓÊ


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:34

Page 99

О

Острів Пентекост в Океанії є частиною тропічної Республіки Вануату. Круїзний лайнер з Австралії вкотре привіз сюди представників цивілізації, які бажають по дивитися на первісне життя. Пентекост — неймовірна екзотика навіть для «зелено го континенту». Забуті імперією Перед нами відкрився гірський край, укритий густою рослинністю. Його роз діляє гірська гряда, що пролягає через усю територію та розбиває її на дві частини: вологе східне узбережжя та західне, з по мірним кліматом. У свою чергу, ці частини мають численні унікальні екозони, які ут ворюють різноманітні казкові ландшафти. Узбережні рівнини, якими течуть неве ликі річки, є ідеальним місцем для план тацій екзотичних культур. Банани, ман го, грейпфрути, кокоси, ям, авокадо — щоденна їжа для населення цієї частини світу. Не менше дивують рецепти: котле ти і чіпси з банана, кокосові пластівці, мангова каша, паштет з авокадо з морсь кою рибою...

Але знавцям суперекзотики Пентекост відомий насамперед щорічним стародав нім святом урожаю — Нагол. На короткий період під час його проведення 16тисяч не населення острова зростає на 4 тисячі завдяки туристам. Свято відбувається на весні, після сезону дощів. У призначений день чоловіки, молоді хлопці та хлопчи кипідлітки стрибають із високих дерев’я них веж, прив’язавши до ніг ліани. За по вір’ям, такий ритуал — це подяка матері землі та рослинам, що годують племена, а щорічне його проведення гарантує гарний врожай ямсу (земляної бульби, що нага дує картоплю), основного продукту хар чування на всіх островах Океанії. Не знаю, як цей звичай впливає на міс цеве сільське господарство, але останнім часом він став досить непоганим джере лом прибутку від туризму. Гості сплачують за видовище чималі гроші, купують суве ніри, роблять пожертви на розвиток гро мад, шкіл і церков. Ті церкви та школи на різних островах республіки були організовані переважно англійськими місіонерами. Будівлі вважа ➧

99


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:34

Page 100

ються пам’ятками архітектури, бо зведе ні за класичними англійськими архітек турними планами з міцних матеріалів і, на відміну від хижок туземців, здатні ви стояти в океанські буревії. Нині, після припинення колоніально го впливу та фінансової підтримки цих зе мель із боку Великобританії, релігією та освітою повністю опікується уряд Австра лії. Він вважає, що підтримка та збережен ня життєвого ладу в сусідніх острівних дер жавах сприяють розвиткові туризму на їхньому континенті та є шляхетним обо в’язком цивілізованого суспільства. Наша група одразу відчула на собі умо ви життя аборигенів: через півгодини піс

100

ля того, як ми залишили своє судно, одяг був повністю мокрий, а земля виявилася слизькою та в’язкою, що серйозно зава жало пересуванню. Це все наслідки над звичайної вологості клімату. Отакою розмоклою грунтовою доро гою і сполучаються між собою кілька се лищ острова. Для транспортування ван тажів використовують п’ять автівок — а більше на Пентекості просто не потрібно. Звісно, офіційних прав водії не мають. На запитання, як вони навчаються керувати машиною, я дістав закономірну відповідь: «Самі». Просто це привілей дуже поваж них мешканців острова, які хоч раз побу вали за його межами й уявляють, що таке


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:34

Page 101

дорожній рух. Зазвичай ними є родичі вождя або члени родини, що відає всіма автівками. Та ка собі монополія. Незважаючи на спартанські умови життя, зро зумілу обмеженість і цивілізаційну прірву, яка відділяє від нас острів’ян, мешканці Пентекосту дуже привітні. Вони живуть у власному світі, що зрозумілий лише їм, і, здається, цілком щас ливі в ньому. Тому запитання, чи приносить ци вілізація щастя, залишається відкритим… Та перейдімо до головної мети нашої подо рожі — свята землі. Воно готується заздалегідь упродовж кількох тижнів. Нашу групу привели на велику територію, яка зветься «стадіон». Там на пагорбі вже збудували дерев’яну вежу, не ниж чу за 25 метрів, із кількома містками для стриб

ків. Острів’яни бачать у ній постать людини з го ловою, плечима тощо, а містки символізують фалоси. Будматеріалом служать стовбури пальм і товсті гілки. Із цих доволі хистких конструкцій у день святкування стрибатимуть обрані пред ставники племені, які останню ніч проведуть під вежею, аби не підпустити до неї злих духів. Жінки до участі в екстремальних ритуалах не допускаються, їм навіть заборонено підходити до вежі. Запліднювати — хоч жінку, хоч землю — має чоловік. Саме такий зміст вкладається у «стрибучий» ритуал. Такі самі асоціації із засі ванням, закладенням майбутнього врожаю ма ють багато народів у різних кінцях світу. Вік учасників дійства — від 13 до 47 років. Для хлопчиків це обряд посвячення в чоловіки, хоча, чесно кажучи, їхні стрибки не викликали у мене захвату. Надто вже небезпечним виглядає трюк: немає жодних допоміжних страховок чи м’яких матів на землі — взагалі нічого! Стрибати тре ба головою вниз на голу землю! Грунт у районі «приземлення» ретельно розпушується — і це практично все. Ліани, які спеціальним чином кріпляться їм до ніг, мають бути добре визрілі й ретельно відібрані. Отже… Довгий задумливий погляд униз, схре щені на грудях руки, глибокий вдих і... стрибок. Короткий політ із пружною линвою за спиною, й хлопчина буквально вдаряється об землю. Всім тілом! Стоячи з камерою неподалік, я відчував ногами, як здригалася земля. Тому спокійніше всетаки, коли «смертельний номер» викону ють досвідчені воїни племені, які роблять це не вперше. До речі, після розмови з учасниками джам пінгу я дізнався, що лише одне плем’я на остро ві Пентекост дістало від верховного вождя Ва нуату право організовувати та проводити свято ➧

СТРИБНІТЬ І ВИ! Республіка Вануату — тихоокеан ська держава, розташована на 83 островах на захід від Австралії. Віза громадянам України для відві дання Вануату на період до 30 днів не потрібна (необхідно надати доку мент про бронювання готелю). Переліт: будьяким світовим авіапе ревізником — до Австралії, а звідти — до столиці Вануату, міста ПортВіла (обов’язково потрібно мати зворот ний квиток). Альтернативний, значно цікавіший спосіб подорожі — морські круїзи з Австралії. Період подорожі для відвідування свята Нагол — із квітня по червень (уточнюйте в туроператора чи в ін тернеті, щороку вожді встановлю ють дату його проведення залежно від погоди).

101


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:34

Page 102

Нагол. Причина проста: громада найдавніша на острові, а тому й найдосвідченіша у здійсненні небезпечного ритуалу. Взагалі обряд стародав ній, але колонізатори намагалися заборонити його протягом півтори сотні років. Після 1980 року, з часів отримання Вануату незалежності, його відродили як ознаку національної самобут ності. Нагол пережив і період ко мерціалізації — не так давно його проводили для туристів мало не щотижня. Із 2006 року обрядові повернули суто сакральне значен ня, хоча туристів на нього пуска ють охоче. Видовище супроводжує своє рідна «група підтримки». Протя гом усіх виступів напівоголені жін ки та практично голі чоловіки, що вже стрибали з вежі раніше, вико нують ритуальні пісні, які надиха ють стрибунів. Самі ж обранці, пе ребуваючи на вежі й готуючись до свого «бенефісу», вигукують сло ва подяки за добрий урожай, просять духів на дати хоробрості та сили для випробування, за кликають глядачів до підтримки оплесками. Небезпечність заходу підтверджується невтіш ним історичним фактом. Під час візиту британ ської королеви Єлизавети II у 1974 році префект даної колонії вирішив показати вінценосній гос ті таку цікаву традицію й організував фестиваль Нагол у неналежний час, усупереч традиціям

102

острів’ян. У ту пору року ліани, які мають убе регти стрибунів від повного удару об землю, ще слабкі та ламкі. Під час шоу в одного з чолові ків обірвались обидві страхувальні линви і він зазнав травм, після яких помер у шпиталі. То був перший летальний випадок за весь період існування місцевої традиції ленддайву. На острові постійно відчувається, що його лю ди живуть відокремлено від решти людства. Ба гато дрібних моментів дивують і спантеличують. Скажімо, приймаючи прибульцівтуристів, або ригени весь час виставляють поперед себе дітей. На запитання, чому вони це роблять, батьки від повіли мені, що, мовляв, вони б теж хотіли, щоб їх так зустрічали, коли вони приїдуть до білих людей. Напевно, діти — найкраще з того, що вони мають. Усі місцеві добре розмовляють англійською. Спілкування з чоловіками відбувається більш менш звичайно. Та коли намагаєшся звернути ся до жінок, вони або ховаються, або біжать по чоловіка, батька чи брата і тільки в їхній присут ності продовжують знайомство. Хоча гомонять із видимим задоволенням. Після гостин на Пентекості з усією ясністю усвідомлюєш, яка дивна й різноманітна наша планета. І щиро погоджуєшся з австралійським урядом, що могутні прогресивні спільноти люд ства мають бути відповідальними щодо слабкі ших. Інакше маленькі самобутні світи розчиня ться у великому глобалізованому світі, який піс ля цього виявиться блідішим і біднішим. ■


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:34

Page 103


ВИБІР

24.09.2015

12:34

Page 104

ТОП#10

Л

Ь

Н

И

Й

!MT_5-15-disk.qxd

Фото «Shamwari Game Reserve»

П

Р

А

В

И

світового екотуризму

Ñï³ëüíî ç³ âñåñâ³òí³ì òóðèñòè÷íèì ðåéòèíãîì «World Travel Awards» ïðåäñòàâëÿºìî ïåðåìîæö³â ó åêîëîã³÷íèõ íîì³íàö³ÿõ. Ãîëîâí³ êðèòå𳿠â³äáîðó ïðåòåíäåíò³â: çàíóðåííÿ òóðèñò³â ó ïðèðîäó ç ìàêñèìàëüíîþ áåçïåêîþ òà êîðèñòþ äëÿ ¿õíüîãî çäîðîâ’ÿ é âîäíî÷àñ — óñï³õè ó çáåðåæåíí³ æèâîãî ñâ³òó, ïðîïàãóâàíí³ éîãî êðàñîò ³ ö³êàâèí.


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:34

Page 105

Екокурорт

Еконапрямок

«TABACОN GRAND SPA THERMAL RESORT» Фото «Ecuador Travel»

КОСТАРИКА

Фото «Tabacon Grand Spa Thermal Rresort»

ЕКВАДОР раїна має три головні екотуристичні бренди. Най# відоміший — це Галапагоські острови. Першим екотуристом на них був сам Чарльз Дарвін на ко# раблі «Бігль». А привабила його ні на що не схожа еко# система Галапагосів, яка існує завдяки своїй відокрем# леності від решти світу. Друга природна зона — джунглі. Про розмаїття форм життя у них можна розповідати без кінця. Додамо лише, що частиною екосистеми в джунглях Еквадору є первісні племена індіанців, майже не знайомих із цивілізацією. І третій екобренд країни — Анди з чудовими водоспа# дами, озерами та високими вершинами. Найпривабли# віша з них — це конус згаслого вулкану Котопаксі. Тут про# кладено чимало авто#, вело#, кінних та інших маршрутів. Живими «візитками» краю є альпаки, гуанако та кон# дори. Менш відома, але теж унікальна можливість в Ек# вадорі — спостереження за птахами: в країні живе 13 від# сотків усіх видів пернатих планети! І нарешті, в Еквадорі вміють оберігати довкілля та гра# мотно показувати його гостям.

К

урорт «Табакон» розташований на північному заході Коста#Рики, біля підніжжя діючого вулкану Ареналь. Пейзажі тут вражають красою та величчю. Край відо# мий ще й чудодійними лікувальними джерелами. Їхня вода позитивно впливає ледь не на всі системи організму. Нею заповнені мальовничі басейни курорту, вона стікає каска# дами водоспадів. І все це разом із комфортабельними бун# гало, спа та рестораціями потопає у тропічній зелені. З вікон номерів видно джунглі або вулкан — краєвиди неповторні. «Табакон» ідеально вписаний у природний ландшафт за# вдяки спеціальному дизайнові. Господарі «Табакона» керуються особливою екологічною «корпоративною філософією». Вона включає догляд за са# дами із застосуванням лише натуральних засобів, охорону фауни, економію води та електроенергії, прогресивне очи# щення стоків й управління відходами. Гості можуть пишати# ся, що, замовляючи відпочинок, підтримують цей унікаль# ний куточок природи в ідеальному стані.

К

105


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:34

Page 106

Екокурорт люкс

«ANGEL’S PENINSULA» ТУРЕЧЧИНА

Фото «Angel’s Peninsula»

уперрозкішний курорт «Angel’s Peninsula» («Янгольсь# кий півострів») розташований поблизу Мармариса, на одному з найкращих узбереж Туреччини, над водами моря кольору «туркуаз», на тлі смарагдово#зелених гір і остро# вів, порослих кучерявими соснами… Це втілення розкішного відпочинку серед природи. Тут два приватні пляжі (один — «Сокровенне озеро» — призначений виключно для жінок і має «пісок Клеопатри»), два шикарні ба# сейни (один — із морською водою), два спортивно#оздоровчі центри, є всі умови для занять командними видами спорту та водними розвагами, спа# і фітнес#центр з усіма мислимими та немислимими засобами для оздоровлення та відновлення краси. Більше десятка ресторацій дбають про гурманські на# солоди гостей, не забуваючи, звісно, про натуральність, еко# логічність і корисність. Відвідувачі «Янгольського півострова» завжди можуть бути впевнені, що все навколо — досконале від природи і лише гра# мотно подане найкращими фахівцями.

С

Екоготель «FINCH BAY ECO HOTEL» ГАЛАПАГОСИ

Фото «Finch Bay Eco Hotel»

квадорський «Finch Bay» не раз відзначався як провід# ний еко#готель Латинської Америки, фігурував у топ#10 журналу «Conde’Nast Traveler» та збирав інші «зелені» нагороди. І це не дивно. Найпершою його перевагою є саме вже місцерозташуван# ня — Галапагоські острови. Для багатьох природолюбів за# досить уже й такої єдиної рекомендації. Більше того — це Санта#Круз, один із центральних островів архіпелагу, звід# ки зручно вирушати у різні куточки заповідного краю. Тобто фактично пропонується альтернативний спосіб дослідження Галапагосів — не з круїзного лайнера, а з готелю. До уваги гостей — екскурсійні пакети з відвідуванням сусідніх остро# вів на власній яхті готелю, походи та поїздки по Санта#Крузу. І звісно, у цьому куточкові світу справжній готельний ком# форт — теж неабищо. На відвідувачів чекають гарні номе# ри, спа, «шведський стіл», басейн, бездротовий інтернет, багатомовний персонал, бронювання авіаквитків та інші по# слуги, не гірші, ніж на «великій землі».

Е

106


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:34

Page 107

Круїзна екокомпанія

«MSC CRUISES»

Фото «MSC Cruises»

омпанія «MSC Cruises» зі штаб# квартирою в Італії є визнаним лідером на круїзних ринках Се# редземномор’я, Південної Африки, Бразилії. Вона здійснює морські по# дорожі за найвищим класом по всьо# му світові, володіє найсучаснішими та найбільшими у світі океанськими лайнерами. Це єдина у світі компанія, що здо# була премію «6 Golden Pearls» за ви# сокий рівень управління якістю обслу# говування та — увага! — за екологіч# ність. І ось вона нагороджена «World Travel Awards» у «зеленій» номінації. «MSC Cruises» надає високоякісне, екологічно чисте харчування в морі й на березі. Її гігантські судна, збудо# вані за найновішими технологіями, мінімально забруднюють навколиш# нє середовище, споживають напро# чуд мало енергії та пального. Компа# нія пропагує здоровий спосіб життя у злагоді з природою, бере участь у численних доброчинних акціях, у то# му числі екологічних, а також підтри# мує прогресивні зміни у регіонах, де пролягають круїзні маршрути.

К

107


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:34

Page 108

Сафарінапрямок Фото «Shamwari Game Reserve»

ПІВДЕННА АФРИКА

аціональні природні парки — чи не головні принади цієї країни. Тут можна зблизька побачити всіх представників «великої п’ятірки»: слона, буйвола, носорога, леопарда і лева. І не важливо, будете ви у групі фотографів під керівництвом провідника чи їхатимете через савану прокатним авто, — неймовір# ні враження гарантовані! Насамперед це стосується двох найбільших заповідників Південної Африки — національного парку Крюгера та транскордонного парку «Кгалагаді». Дивовиж# на природа, екзотична рослинність і безліч історичних пам’яток чекають там на гостей. Парк слонів «Аддо елефант» пропонує близьке знайомство з добрими гі# гантами савани. Національний парк Золотих воріт уразить красою ландшафтів, грандіозними панорамами та «живими річками» під час міграції копитних. Загалом у ПАР два десятки національних парків, сотні приватних і державних заказників. І практично всі пропонують різні варіанти розташування для турис# тів — від наметових містечок до розкішних лоджів (готелів серед природи).

Н

108


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:34

Page 109

Еколодж

«SHAMWARI GAME RESERVE» ПАР південноафриканському заповіднику «Шамварі» дба# ють про відновлення видів тварин і рослин, яким за# грожує вимирання. На його зелених просторах роз# кинувся комплекс відпочинку «Shamwari Game Reserve». Тутешні лоджі підкорюють відвідувачів чудовим афри# канським стилем, поєднаним з елементами сучасного ди# зайну та геть усіма благами цивілізації. Окрім численних сафарі, у «Shamwari Game Reserve» пропонуються й оригі# нальні спа#процедури на лоні екзотичної природи на ос#

У

Фото «Shamwari Game Reserve»

нові власних косметичних продуктів і організація ділових та урочистих заходів у незвичайному антуражі савани та лісу. Перемозі комплексу в екологічній номінації посприяло відкриття «Eagles Crag Lodge» — авангардного шедевру го# тельного дизайну, збудованого в мальовничій ущелині, порослій бушем. Лодж складається з 9 бунгало, сполуче# них між собою припіднятими над землею дерев’яними до# ріжками. Повне занурення у природу з мінімальним втру# чанням у неї!

109


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:34

Page 110

Дайвнапрямок

КАЙМАНОВІ ОСТРОВИ три острови в Карибському басейні фактично є вершинами масивної під# водної гори. Її схили подекуди доволі круті, але є й мілководдя. Біля Кай# манів на прихильника підводного плавання чекають яскраві «підводні са# ди» з безліччю фантастичних мешканців, а також затонулі в різні часи судна — їх тут аж понад 300. Завдяки відсутності на островах річок тутешні морські води відзначаються особ# ливою прозорістю: видимість просто чудова. Великі косяки риб, зграї черепах і різ# номанітних скатів, рифові стіни, печери й тунелі не залишають дайверів байдужими. Мабуть, найкращим місцем для пірнання на архіпелазі, а може, й у всьому світі, є Кривава бухта на острові Малий Кайман. Так стверджував і Жак#Ів Кусто. Тут дуже багатий «асортимент» морської живності, майже бездоганна видимість і є стіна, що спускається в океанську безодню на два кілометри. Тут можна побачити неоново# жовтих губок, гігантські водорості, світні корали та ще багато підводних дивовиж.

Ці

Фото Д. МАКДУГАЛЛА

110


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:34

Page 111

Екотуроператор

«WILDERNESS SCOTLAND» ШОТЛАНДІЯ

Фото «Wilderness Scotland»

Оператор полярних експедицій Фото «White Desert»

«WHITE DESERT» азва компанії так і перекладається — «Біла пустеля». Мається на увазі насамперед сніг Антарктики, бо діяльність «White Desert» розгортається переваж# но там. Можна близько познайомитися з імператорськи# ми пінгвінами та побачити китів, ба навіть побувати на Південному полюсі Землі. Одного разу 2006 року майбутні засновники «White Desert» застрягли в антарктичному штормі. І саме тоді, серед небезпек та холоду, народилась ідея показувати Антарктику невеликій кількості людей, але максималь# но якісно, з вікторіанським шиком: латунною фурнітурою, шкіряними кріслами, шеф#кухарем… Нині для вже відомої компанії найважливіше — без# пека учасників експедицій та екологія заповідних поляр# них країв. Засновники вважають, що гарні враження мож# на отримати й у тимчасовому таборі, всі відходи мають бути вивезені з «білого континенту» й утилізовані, а для найкращої подорожі вистачить енергії сонця та вітру. Так тримати!

Н

отландська компанія «Wilderness Scotland» пози# ціонується насамперед як пригодницький туропе# ратор, причому № 1 у Європі. Але її пригоди від# буваються на лоні природи. Спектр пропозицій охоплює чи не всю земну кулю — від зелених нагір’їв Шотландії до піс# ків Сахари та білої арктичної пустелі. Засоби для подоро# жей — від байдарок до гелікоптерів. Види мандрівок — від сімейної відпустки до масового корпоративного виїзду на природу. Екологічним складником вражень може бути й на# туральна та корисна кухня. Ну, а гіди «дикої» компанії — це енергійні знавці різних країв і способів їх пізнати. Туропе# ратор «Wilderness Scotland» є прихильником «упевнених» пригод, тож безпека туристів для нього — на першому місці. У тому числі й екологічна. Від свого заснування у 2001 році компанія здобуває «зе# лені» відзнаки, в тому числі з 2006#го утримує престижну еко#нагороду від «Green Tourism Business Scheme». І ось те# пер — «Wold Travel Awаrd».

Ш


ВІТРІВ

24.09.2015

12:34

Page 112

Т

Р

О

Я

Н

Д

А

!MT_5-15-disk.qxd

Сходи в небо

НЕПАЛ

Автор на перевалі РенджоЛа (5300 м). За спиною — три восьмитисячники: Еверест, Лхоцзе і Макалу.

óìàëà¿ âàáëÿòü ³ ïðîôåñ³éíèõ àëüï³í³ñò³â, ³ çâè÷àéíèõ ï³øîõ³äíèõ òóðèñò³â, ÿê³ âèð³øèëè ñïðîáóâàòè, ùî òàêå òðåê³íãîâi âåðøèíè. Åâåðåñò ³ç íèæ÷î¿ âåðøèíè ìຠâèãëÿä àí³òðîõè íå ìåíø ãðàíä³îçíèé.. Àðñåí³é ÃÅÐÀÑÈÌÅÍÊÎ

112


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:34

Page 113

О

О другій годині ночі прокидаюся від тупотіння по кори% дору важких черевиків. На «автопілоті» кидаю в штур% мовий рюкзак найнеобхідніше: штатив, фотокамеру, змін% ний одяг, трохи їжі. Ковтаю дві таблетки вітаміну С і запиваю водою. Судячи по льоду в пляшці та примерзлих до скла фіранках на вікні, в невеликій кімнаті нічліжки — мінусова температура. Тільки зараз помічаю, що заснув, не скинувши верхнього одягу та взуття. Ось і настав момент, яким жив стільки часу. Позато% рік вершина не піддалася: не вийшло, не подужав, не зміг... Тепер спроба номер два. Вершини мрій Після підкорення Евересту (8848 м) півстоліття то му Непал із закритої країни перетворився на «Мекку альпінізму» — з усього світу сюди почали з’їжджатися

шукачі пригод і ті, хто заради слави та «заповітних вось ми тисяч» міг пожертвувати всім. Щороку близько 800 людей намагаються зійти на вер шину найвищої у світі гори. Із 1953го тут побували 15 тисяч осіб. 4 тисячам із них вдалося досягти вершини. Гімалаї називають «королівством крижаних піків». На території одного тільки Непалу — понад 1300 гір зав вишки понад 5500 метрів. Деякі досі так і не підкоре ні, а деякі до снаги навіть туристампочатківцям — такі називаються «трекінговими». Підготовка до сходження на восьмитисячник, або «технічний» пік, має тривати кілька років і включати по шук спонсорів, незліченні медогляди та десятки годин тренувань у спортзалі. Та проблема в тому, що ніхто не бажає перечекати несприятливий сезон — хочуть ско ріше й відразу. Дорослим людям важко пояснити, що ➧

113


24.09.2015

КОЛЕКЦІЯ

12:34

Page 114

В

О

Я

Ж

!MT_5-15-disk.qxd

Спуск із перевалу РенджоЛа (5300 м).

Еверест як стояв, так і стоятиме — за рік чи півроку нікуди не дінеться. Мало того — на гімалайські вершини часто вирушають люди, які раніше ніко ли не ходили у зв’язці й не дуже уявляють, що таке кішки та льодоруб. Навіть сам Еве рест став «прогулянковим» восьмитисяч ■ ником — в експедиції туди беруть майже всіх, хто готовий заплатити. 40 днів пекла коштують від 35 тисяч до 120 тисяч доларів. Погоджуючись на таку авантюру, потрібно тисячу разів зважити й усвідомити весь ризик, оскільки додому з Евересту можна не повернутися. Хочете з’їхати з гімалайського шеститисячника на лижах чи сноуборді? Немає проблем — багато організаторів можуть вклю чити цю опцію в програму.

Навіть Еверест став «прогулянковим» восьми тисячником — туди беруть майже всіх, хто гото вий заплатити від 35 до 120 тисяч доларів. Прав да, додому можна й не повернутися. «Кладовище альпіністів» біля перевалу Тхокла (4830 м). Меморіал Скотту Фішеру, який загинув на Евересті 1996 року.

Гімалайська ніч обдає гострим холодом і в густій тиші шумить, як прибій похмурого моря. Яскраві діаманти зірок килимом роз% сипалися по небу, тьмяно освітлюючи заснулі піки гір. Стрибучі промені світла ліхтарів розрізають темінь, жити якій залишило% ся лічені години — скоро світанок. Потрібно бути на вершині до сходу сонця, інакше все даремно, все марно. Усе в Меру Трекінг і сходження на трекінговi вершини — це не так кру то і велично, як альпінізм на восьмитисячниках, зате простіше, менше ризику для гаманця і здоров’я. Однією з найвищих трекінгових вершин у Непалі вважаєть ся пік Мера (6476 м). Гірський маршрут експедицій туди почи нається в Луклі та пролягає районом долини Хінку. Перший ба зовий табір — на висоті 5415 метрів, де альпіністам виділяють окремий день на підготовку: робота з мотузками, подолання льодовика, практика підйому і спуску... Другий табір — ще ви ще, на 5800 метрах. З нього вирушають на штурм вершини. За звичай до світанку. ➧


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:34

Page 115

Непокірна вершина. Гора АмаДаблам має висоту «лише» 6812 метрів, але вважається одним із найскладніших для сходження піків світу.


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:34

Page 116

За весь період сходжень на Еверест на його схи лах загинули понад 200 осіб, і більшість із них — шерпи. Але як пояснити це клієнтам, котрі хо чуть, щоб усе було ідеально? З піку відкривається розкішний краєвид п’ятьох із шести най вищих вершин світу: Евересту (8848 м), ЧоОйю (8201 м), Лхоц зе (8516 м), Макалу (8463 м), Канченджанги (8586 м), а також панорами мальовничих Нупцзе (7855 м) і Чамлангу (7319 м). Туристи можуть узяти все необхідне спорядження в оренду. Зазвичай вартість прокату «снаряги» — 200–300 доларів. Загалом експедиція з підйомом на пік Мера триває близько 20 днів. Грамотна акліматизація — запорука успішного сходжен ня. За стандартною програмою, штурм вершини — лише на 12й день після прильоту.

116

Сходження не назвеш технічно склад ним (нахил рідко перевищує 40%). Єдина вимога — гарна фізична форма і відсут ність медичних протипоказань.

Що я тут роблю, чому зараз, чого хочу? Навіщо люди йдуть у гори? Навіщо ризику% ■ ють здоров’ям і безпекою? Перевірити себе на міцність? Довести щось комусь чи са% мому собі? Кинути виклик оточенню? Втекти від обставин і жит% тя? Духовна практика чи просто розвага?.. Відповідь у кожного своя, адже Людина — всього лише людина. Вічне питання і вічний камінь спотикання для тих, хто відчуває і знає, а також для тих, хто ніколи не зможе зрозуміти. Помічники Без них не обходиться жодне гімалайське сходження. Це не пальські шерпи — народ, який протягом поколінь пристосо вувався жити в горах. Для них підкорення вершин — не спорт


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:34

Page 117

Священне озеро неподалік від поселення Гок’ю. В його бірюзових водах риба не водиться — взимку воно промерзає до дна.

і задоволення, а смертельно небезпечне ремесло і виснаж лива праця. За весь період сходжень на Еверест на його схилах заги нули понад 200 осіб, і більшість із них — шерпи. Багато тіл досі лежить у зоні смерті. Але як можна пояснити це клієн там, котрі заплатили купу грошей, спланували свою приго ду по хвилинах і хочуть, щоб усе було ідеально? За чотири місяці роботи (один сезон) високогірний шерп гід на Евересті заробляє більше, ніж середньостатистичний непалець за все життя. Вони першими прокладають майже 5 кілометрів нових мотузок на маршруті, доставляють у «зо ну смерті» балони з киснем, розбивають табори на висоті 7000–8000 метрів. Багато хто помирає, багато отримують серйозні травми. 40 років тому вдова непальського гідасходжувача отри мувала понад 1000 доларів страхових виплат. Організація по хорону коштувала 50 доларів. Відтак родина загиблого мог ла дозволити собі відкрити придорожнє кафе на туристич ному маршруті. У наш час розмір страхування, яке отримує ➧

117


24.09.2015

КОЛЕКЦІЯ

12:34

Page 118

В

О

Я

Ж

!MT_5-15-disk.qxd

Зоряна ніч на висоті 5200 метрів над рівнем моря, в найвисокогірнішому поселенні світу — Горакшепі.

НЕ ЧЕКАЙТЕ ВЕСНИ Після землетрусу, що стався на весні цього року, Непал активно від будовується. Трекінгові маршрути майже не постраждали — із 35 най популярніших пошкоджено лише 2. Цілими лишилися 9 із 10 національ них парків, усі аеропорти та 90 від сотків готелів. Чи треба казати, що зараз країна особливо рада гостям? Найкращий час для трекінгу і схо джень у Непалі — весна та осінь. Де які експедиції організовуються й в інші сезони, але ви ризикуєте бага то втратити через негоду і постійну боротьбу з низькими температура ми. Починайте підготовку просто за раз, не чекаючи весни. В Україні дуже складно оформити альпіністське страхування, тому спорт смени отримують його за кордоном. У страховиків є причини давати від мову — евакуація хворого або пора неного туриста з маршруту на вер тольоті коштує близько 7000 доларів.

вдова загиблого гірського гіда, становить 11 000 доларів, при цьому вартість похорону — близь ко 5000. Висока смертність серед шерпів викликає в Непалі суперечки про доцільність проведення складних сходжень у Гімалаях. Заборонити їх повністю — означає позбавити заробітку десят ки і сотні сімей. Єдиний вихід — запропонува ти цим людям вибір. Чи зможуть західні аматори здійснювати схо дження на серйозні гімалайські вершини без до помоги шерпів? Не думаю. Хтось усе ж повинен кріпити мотузки, доставляти кисень, їжу, споря дження, розбивати табір нагорі. Більшість аль піністівклієнтів несуть на маршруті близько 6 кілограмів вантажу, тоді як шерпи — до 40. Утім багато клієнтів просто не помічають цих дрібниць. Вони хочуть, щоб до їхнього приходу в табір бу ло приготовлено гарячу їжу, облаштовано душ, а на столі стояв келих із хорошим вином. Мовчазне і далеке, сходить за білосніжними пірамідами гір сонце. Воно кидає пучки сліпучого срібла і застигає десь високо в небі. Довгі його про% мені, мов ті стріли, пронизують сірі хмари, які чіпляються за гострі кам’яні уступи... Похід, це катування з насолодами від небаче% них красот, триває. Труднощі й небезпеки На висоті навіть у абсолютно здорових людей починається так звана гірська хвороба. Вона про являється у формі нездужання, відсутності сну й апетиту, безперервного головного болю, силь ного стресу і дратівливості, діареї. Причина —

118

киснева недостатність. На висоті 5000 метрів кис ню в повітрі удвічі менше, ніж на рівні моря, а на 8000 — утричі. Виявляється, «горняшка» дуже залежить від вологості повітря. На Камчатці, в умовах мор ського клімату, її ознаки фіксуються вже на ви соті 1000–1500 метрів. У Гімалаях сухо, тож проб леми починаються на висотах під 5000 метрів. Гострі форми гірської хвороби на трекінго вих маршрутах спостерігаються рідко, лише у кожного п’ятого. У таких випадках єдиний діє вий засіб — негайний спуск на 1000–1500 мет рів. Інакше хвороба може набути ускладнень, небезпечних для життя. На висоті понад 4500 метрів чигає снігова слі пота. Це опік рогівки ока, викликаний жорстки ми ультрафіолетовими променями сонця, які ще й відбиваються від снігу. На Евересті з кожними 300 метрами рівень ультрафіолету зростає на 5 відсотків. Єдиний спосіб не втратити зір на кіль ка тижнів — дотримуватися правил техніки без пеки і носити спеціальні сонцезахисні окуляри. Йдеться не про пластиковий ширпотреб, а про справжні альпіністські окуляри мінімум із чет вертим рівнем захисту. Продаються вони у спе ціалізованих спортивних магазинах за 100–150 до ларів. З особистого досвіду можу сказати, що на таких речах не зекономиш. Тільки найкраще, найякісніше — і крапка. Останні сто метрів. П’ятдесят. Десять. Верши% на! Перемагаючи втому, пекельний біль у голові та ногах, всідаюся на камінь і дивлюсь у бік льодовика. Думки продовжують кружляти вихором, утома змі% шується з відчуттям радості та тихого захвату.


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:34

Page 119

Десь там, унизу, прокидаються гірські селища, і в маленькі вік% на будинків нетерпляче стукає шум неспокійного ранку. Зона смерті У професійному висотному альпінізмі є поняття «зони смер ті», або «летальної зони», яке в 1952 році запровадив Едуард Вісс Дюнан, керівник швейцарської експедиції на Еверест. Він при пустив, що є певні межі висот, тривале перебування на яких веде людину до загибелі. Наприклад, вище за 8000 метрів аль пініст може перебувати не більше 2–3 днів. У «зоні смерті» організм працює на межі своїх можливостей і залучає внутрішні резерви — спалюється м’язова маса і почи нає відмирати мозок. Поступово опірність до впливу висоти па дає, і настає смерть. В історії підкорення Евересту зафіксовано безліч випадків тривалого перебування людини на висоті понад 8000 метрів. Вижили одиниці. Один із «найпопулярніших» стереотипів — це те, що спуск із вершини не становить небезпеки. За статистикою, 80% не щасних випадків у професійному альпінізмі відбуваються на сходженні з гори, коли виснажений навантаженнями організм уже не витримує. Проста інфекція, яка внизу лікується десят ком таблеток, у летальній зоні може стати смертельною. І нащо ото туди йти? Ось вона, красуня. Джомолунгма — так називають її тибет% ці. Сагарматха — кличуть непальці. Еверест. 8848 метрів. Не ви% стачить слів усього світу, щоб передати почуття, які переповню% ють душу, коли бачиш гору на власні очі — грандіозну, неприступ% ну і величну. Найвищу гору Землі. Не знаю, чи насмілюсь і я коли% небудь кинути їй виклик. Воістину це пік, який перевиховує і пере% вертає геть усе у свідомості … Із моменту моєї останньої поїздки в Непал минув рік, але я досі відчуваю смак того повітря, запах пилу тих стежок, аромат га% рячого чаю з молоком і прянощами. Легким відлунням віддається біль у скронях і потилиці.

Із долин на високогір’я все доставляють на собі, навіть будматеріали.

Я люблю Гімалаї, де вмерзлі в лід порослі мохом камені відта% ють на сонці, оживають льодовикові річки, злітає вгору гігант% ський клин мого улюбленого піку. Мені часто сниться принадна і дуже спокійна нереальність, поєднана з невимушеною дійсністю, а ще — повнозвучне, трепетне, ширяюче почуття, яке наповнює серце тільки там, біля тієї самої вершини. ■

Увечері яків доять, як звичайних корів. З молока готують смачний сир, під хороше вино він не гірший від французького.

Автор висловлює подяку за допомогу в поході й підготовці матеріалу непальським гідам Dawa Tenji Sherpa та Phurinji Sherpa.


24.09.2015

ВРАЖЕНЬ

12:34

Page 120

■ Молюск «іспанський танцівник».

О

К

Е

А

Н

!MT_5-15-disk.qxd

Червоне

та чорне Öå íå ëþáîâ ³ íå æóðáà, à ×åðâîíå ìîðå âíî÷³, íà ãëèáèí³. гäê³ñí³ çàíóðåííÿ á³ëÿ âñ³ì â³äîìèõ áåðåã³â ªãèïòó. Òàºìíè÷³ çóñòð³÷³ â «íåäèòÿ÷èé» ÷àñ… Îëåêñàíäð ÊÓÐÀÊ²Í Àíäð³é ÍÅÊÐÀÑÎÂ

О Голозяберний молюск «триколор».

120

Отже, ви вперше збираєтеся на Червоне море пірнати вночі й хотіли б мати хоча б загальне уяв лення? Для початку складемо якесь «стандартне меню» нічних занурень у цих місцях. Звичайно, у багатьох дайвцентрах є свої «фірмові страви», на приклад, занурення з акулами або черепахами, ніч ні відвідання затонулих суден. Але наразі пропо нуємо обмежитися тим, що можна побачити прак тично на будьякому середньостатистичному рифі. Для нічного дайвінгу не обов’язково чекати пов ної темряви. Адже життя вирує на рифі цілодобо во, і перехід до нічного відпочинку денних морсь ких створінь відбувається не миттєво. Якщо є змо

га потрапити у воду безпосередньо перед смеркан ням, то, ймовірно, вдасться підгледіти, як одні мор ські мешканці готуються відійти до сну, а інші — до нічного полювання. У сутінках населення рифу виглядає численні шим, ніж удень або пізно вночі. Великі мурени, які ховалися від сонячного проміння у своїх пече рахрезиденціях, перепливають уздовж нижньої стіни рифу від укриття до укриття. Із затишних гро тиків і коралових заростей вибираються блискучі рибкиполум’яники й похмурі на вид бикоокі риб ки. Папуги і спинороги роблять останні кола по своїй ділянці, мляво кусаючи корали. Незліченні зграї казкових окунцівпсевдоантіасів, які вдень червонооранжевим маревом вовтузились уздовж стіни рифу, втягнулися в його ущелини і складки, ніби потужним пилососом. Їм на зміну приходять великі косяки яскраво синіх цезієвих і синьошипих носорогів. Удень ці риби мандрували далеко на відкритій воді, де шу кали свою їжу — планктон, а тепер повертаються до рифу в пошуках укриття для ночівлі. І якщо у світлий час доби носороги досить обережні, то за раз підпускають на метрпівтора — добра нагода побачити, як вони змінюють колір. Ось зграя но сорогів виникає із сутінків, які дедалі густішають, і починає обходити дайвера плавною дугою. Голов не — не крутити головою, намагаючись охопити поглядом увесь косяк, а зосередитися на якійсь групці риб. По тілу однієї особини раптово про ходить хвиля, і протягом кількох секунд з оливко вокоричневої вона стає атласноблакитною. Мов регулятор кольору в телевізорі повернули! А ще за кілька секунд — рибина знову коричнева… ➧


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:34

Page 121

Нічне життя коралів. У темну пору багато коралів не сплять, а фільтрують воду, вибираючи з неї поживу. На чорному тлі виглядають дуже контрастно.


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:34

Page 122

І ось настає справжня ніч, без ліхтаря нічого не розгледиш. На рифі настав час безхребетних. Удень їх тримав в укриттях наполегливий гастрономічний інтерес, який проявляли до них риби. А вночі, поки «кривдники» сплять, з’являється можли вість розім’яти ноги чи плавці та знайти собі щось попоїсти. Ра ціоном для багатьох безхребетних є органічні відходи, що на копичилися за день. Завдяки цим нічним санітарам риф до ран ку стане значно чистішим. У промінь світла потрапляє схожий на гриб шкірястий ко рал. Його жовтуватий, гладенький удень капелюх зараз укри тий масою довгих напівпрозорих ворсинок із бахромою на кін цях. Багато коралів уночі активно фільтрують морську воду. Бі лий коралгетероксенія скорочує щупальці 40 разів на хвилину, вихоплюючи з потоку води часточки органіки. На коралових брилах і на піску ворушать довгими гострими голками чорні кульки. Це морські їжаки діадеми і діадемові мор ські їжаки. Якщо біологія і знаходить між ними відмінності, то неприємностей вони можуть завдавати абсолютно рівнознач них. Їхні тонкі голки проколюють навіть ласти, а обломившись у тілі, можуть заподіяти чимало мук. Діадеми мають довгі (30 сантиметрів і більше) голки й пересуваються відносно повіль но. Діадемові їжаки мають коротші (15–20 сантиметрів) голки і «бігають» значно швидше (до півтора метра за хвилину). Саме бігають: між голками є 5 рядів тонких гнучких ніжок із присос ками на кінцях. Ніжок може бути кілька тисяч, будьяка стоно га помре від заздрощів. За їх допомогою морські їжаки можуть підкорювати навіть прямовисні скелі. А ось кого треба посправжньому боятися, то це вогняного морського їжака. Названий він так не тільки за своє яскраво червоне вбрання. На кожній з його голочок є маленька перлин ка, і коли їжак ворушить голками, по ньому проходить ніби пер ламутрова хвилька. На червоному тлі тіла виглядає чудово. Але

Кальмари граються з формою та кольором.

122

Тримаючи дистанцію, пливти за кальмаром мож на досить довго. А спостерігати за грою барв на його тілі хочеться нескінченно, як за текучою во дою чи полум’ям. ■


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:35

Page 123

М’які корали — головна окраса Червоного моря.

така краса, як це часто буває, оманлива. Кожна перлинка — це пляшечка з нервовопаралітичною отрутою, яка викликає силь ний опік. Це вагомий аргумент на користь невпинно повторю ваної дайвгідами фрази: «Руками нічого не чіпати!». Грифельний морський їжак, на відміну від своїх непривітних родичів, — абсолютно безпечний. По дну він рухається, повіль но переставляючи товсті бузкові голкиходулі. Зате коли треба заклинитися в якійсь печерці або щілині, рівних йому не знайдеш. На піщаних галявинах між рифами вночі зустрічаються й інші представники голкошкірих — морські огірки, або голотурії. Голотурія стихопус має пухирчасте тіло, забарвлене в різні від тінки зеленого. Ось тільки розміри цього «огірка» вас сильно вразять — звісно, якщо ви не звикли закушувати корнішонами по 40 сантиметрів завдовжки. А ось морський огірок Годфрі на овоч зовсім не схожий. Скоріше, це напівпрозорий хробак під метр завдовжки. Вдень він заривається в пісок, а вночі своїми щупальцями, які оточують рот, обстежує дно у пошуках їжі. Якщо голотурії збирають органіку із дна, то морські лілеї фільтрують воду. Ці тварини, схожі на квіти чи віяла, розпуска ють свої пелюсткипір’їни на вершинах коралових брил. Але, на відміну від рослин, вони не пускають корені в певному міс ці. Якщо якийсь час потримати світло ліхтаря на лілеї, вона, ви рішивши, що вже настав ранок, «закриє квітку» і, неквапливо переставляючи коріння, піде до найближчого укриття. Ці істо ти в екстрених випадках можуть навіть перепливати, ширяю чи в товщі води. Морські лілеї порівняно невеликі — лише 30–40 сантимет рів. Якщо ж ви побачите на верхівці каменю кущ папороті за вширшки з добрий метр, не дивуйтеся. А коли листя «папороті» ➧

Рибаїжак.

Рибакозубець.


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

Рибабілка.

БЕЗПЕКА ПОНАД УСЕ Дайвцентр чи команда сафаріяхти мусять правильно обрати місце. Во ни, як і сам плавець, не зацікавлені в нещасних випадках, тож пропону ють для нічних занурень неглибокі, захищені від сильних течій ділянки берегових рифів. Поява тут акул або інших великих хижаків практично виключається. Вам же варто стежити, щоб не на скочити на їжака або не обпектися об вогняні корали. У цьому допомо жуть панорамний рух ліхтарем і ре тельне керування плавучістю. Ліхта рів рекомендується брати два: по тужний основний і запасний для екстрених випадків. Але навіть без ліхтаря заблукати буде дуже важко — через прозору воду вогні добре ілю мінованого дайвбота видно за кіль касот метрів.

12:35

Page 124

в промені світла з уповільненою грацією почнуть згортатися в заплутаний клубок — не лякайтеся. Це ще один представник голкошкірих тварин фільтраторів — змієхвістка гола астробоя. Будо вою вона нагадує свою найближчу родичку зі страхітливою назвою «голова Горгони». Майже перед кожним нічним зануренням дайвгіди розповідають захопливі історії про чис ленні стада лангустів, однак людей, які бачили хоча б одного, насправді не так багато. Тому не будемо сильно засмучуватись, якщо цей красень так і не трапиться нам на очі. Та й узагалі великі ракоподібні на рифі — рідкість. А от зустріч із невеличким двоплямовим кам’яним крабом або з ракомпустельником — цілком імовірна. Як що проявите увагу та спостережливість, то ви явите безліч яскраво забарвлених крабиків і кре веток розміром від міліметрів до сантиметрів. Вони маскуються на коралах, морських лілеях, серед голок морських їжаків і навіть на тілі «іс панського танцівника». «Іспанський танцівник» — це величезний (до півметра!) яскраво червоний голозяберний мо люск гексабранхус кривавий. Назву він отримав за те, що в разі небезпеки може досить швидко плавати, згинаючи краї мантії. Ось тут перед плавцем постає протиріччя між забороною будь що чіпати руками і необхідністю налякати мо люска, щоб побачити його чарівний танецьпо

літ. Судячи з кількості в інтернеті фотографій танцівних гексабранхів, багато хто успішно ви рішує цю дилему… Ще один приємний сюрприз під час нічного занурення — зустріч із головоногими молюска ми. Невеликі восьминоги на мілководді — не рід кість, хоча вони вкрай некомунікабельні. Якщо поруч знайдеться камінчик хоча б із невеликою щілиною, створіння з дивовижною спритністю втягується в неї. Здається, туди і щупальце його не пролізе, а через три секунди, завдяки гнуч кості, недоступній самому Гудіні, восьминіг «пе реливається» в крихітну щілинку. Кальмарам у товщі води ховатися ніде, до то го ж вони не полохливі. Якщо зустрінете кара катицеподібного кальмара сепіотеутіса, то, три маючи певну дистанцію, пливти за ним зможе те досить довго. А спостерігати за грою кольору на його тілі хочеться нескінченно, як за текучою водою чи полум’ям. А як же риби? Не переживайте. Якщо плисти вздовж стіни рифа, то практично під кожним ви ступом, у кожній печерці застанемо сплячих риб, звичайних для «денного меню». Це і різні види метеликів, і янголи, і рибихірурги, і козубки. Світло ліхтаря їм явно не до смаку, вони квапли во перепливають у темніше місце. До найбільших сонь належать рибипапуги. Вони забиваються глибоко в розколини або під

До найбільших соньків належать рибипапуги. Вони за биваються глибоко в розколини або під камені й утво рюють навколо себе захисний слизовий кокон. ■ Крилатказебра активна вночі, а вдень відпочиває.


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:35

Page 125

Рибаїжак, або рибакуля, злякавшись, набирає у шлунок води і роздувається до неподобства — ніхто таку не проковтне. На додачу її шипи надзвичайно отруйні.

камені й утворюють навколо себе захисний слизовий кокон. Слиз вони «випльовують» через рот. Кокон захищає папугу від паразитів і допомагає йому підтримувати баланс електролітів у власному тілі. Є риби, для яких ніч — час найбільшої активності. Напри клад, та сама гігантська мурена, яка в темряві продовжує свій мисливський рейд. Рибакрокодил уночі теж вишукує місця, де потім можна залягти в засідку на цілий день. Але найцікавіша в темний час доби поведінка такого хижа ка, як крилатка (рибазебра). Якщо вона цілеспрямовано пере тинає ваш нічний шлях над піщаними прогалинами, не полі нуйтесь і рушайте за нею, підсвічуючи ліхтарем пісок попереду свого «провідника». Ось у світло потрапляє дрібна напівпрозо ра рибка. Це кардинал. У темряві вони виходять в околиці рифу в пошуках дрібних планктонних рачків. Крилатка дужче розче пірює плавцівітрила і прямує до здобичі. Кардинал різко від скакує, крилатка за ним. Ще один ривок — і знову хижак по вторює маневр жертви. Але ось кардинал, чи то стомившись, чи купившись на показну неквапливість зебри, завмирає. Крилат ка, наче мисливський пес, робить стійку — зависає вниз голо вою над приреченим кардиналом — і наближається до нього буквально по міліметру. Різкий кидок, злітає хмарка мулу… Кри латка робить натужні ковтальні рухи і вирушає по нову жертву. Через півгодини риба значно округлюється, а наприкінці вда лого полювання має живіт, схожий на барабан. Перелік тварин, які можуть вам зустрітися вночі у Червоно му морі, можна продовжувати, мабуть, без кінця. Особливо як що варіювати глибини, віддалення рифу від берега та географіч не положення. Але «стандартне нічне меню» ми вже склали. Маєте всі шанси побачити практично всі створіння з нього, хоч би в якому місці узбережжя пірнали. В певному сенсі тем рява — друг дайвера. ■

Морський окунь.

Рибидоміно серед морських анемон.


24.09.2015

КОЛЕКЦІЯ

12:35

Page 126

В

О

Я

Ж

!MT_5-15-disk.qxd

ͳÿêèõ çóáàòèõ êàéìàí³â íà Êàéìàíîâèõ îñòðîâàõ çðîäó íå áóëî. Íó, õ³áà ùî «ìîðñüê³ âîâêè» òà «àêóëè á³çíåñó». Òà é ò³ çîâñ³ì íå êóñàþòü òóðèñò³â, à âîë³þòü íà íèõ çàðîáëÿòè ³ ñïîê³éíî æèòè ó ñâî¿é áåçïå÷í³é åêçîòèö³. ³êòîð ÑÈÄÎÐÅÍÊÎ.

Äîí ÌÀÊÄÓÃÀËË, CIDT

Лагідні

Блакитні ігуани, яких колись переплутали з кайманами…

126

З

Задовго до відвідання Кайманових островів супутни ки по карибському круїзу спантеличили мене загадко вим твердженням про те, що там розташоване пекло. І водночас усі дружно називали ті краї тропічним раєм. Ну, рай було видно неозброєним оком ще з борту нашого лай нера: пальми, прозоробірюзові спокійні води, чистий і дрібненький білий пісок, який облямовує острів Вели кий Кайман…


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:35

Page 127

Взуттєве дерево: туристи прибивають свої капці.

Каймани Про пекло йтиметься далі. Лише додам, що перше його передвістя побачив уже в порту Джорджтауна — на футболках у су венірній ятці був напис: «Ласкаво проси мо до Пекла!». А ще на запитання про те, чи справді там багато кайманів, компаньйони роз сміялися і відповіли: «Жодного!»

Ігуанові острови Кайманових островів усього три. Ці клаптики суходолу є величезним, обжи тим людьми рифом площею під 200 квад ратних кілометрів і висотою 24 метри над рівнем моря. Острови Кайман (саме так звучить офі ційна назва регіону) вважаються заокеан

ськими територіями Великобританії. Тоб то тут є свій уряд, але головою держави вва жається королева Єлизавета ІІ, яка при значає губернатора. Розташовані ці тери торії за 250 кілометрів на південь від Куби і за 750 — від Майямі. Каймани перебувають у сфері впливу Британії, а отже, тут усі вільно розмовля ➧

127


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:35

Page 128

Лагідні скати. На теплому мілководді Великого Каймана є «Місто скатів» — «Stingray City», де можна спокійно погодувати досить грізних скатівхвостоколів.


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:35

Page 129

Символ островів — морська черепаха — надихає на пляжну творчість.

ють англійською, чого і вам бажаю. Мешканці дуже гостинні, бо, поперше, туризм фактично годує острів (майже 75 відсотків ВВП — це при буток від туріндустрії), а подруге, вони просто приємні, розслаблені люди — та й хіба може бу ти інакше в таких райських краях? На архіпелазі немає жодної річки або хоча б озерця. Прісну воду переважно завозять. Це бі да, але вона має інший бік: частково через від сутність на острові річок морська вода зберегла ідеальну чистоту і прозорість, завдяки чому те пер ці береги славляться як Мекка підводного плавання в Карибському морі. Пірнаючи, немов потрапляєш в підводну казку — світ тропічних риб, коралів і затонулих кораблів вражає. Крокодилів узагалі та кайманів зокрема тут немає і, схоже, ніколи не було. Назва островів виникла через непорозуміння: одні з перших єв ропейців побачили тут великих ящірок ігуан і з переляку вирішили, що то каймани. Від піратів до магнатів Свого часу на Кайманові острови частенько навідувалися пірати. Першим англійцем, який побував тут, став відомий морський розбійник Френсис Дрейк. Кажуть, десь у місцевих пече рах досі лежать його скарби. Нині піратство в цих краях набуло цілком при стойного, ба навіть респектабельного вигляду. Кайманові острови процвітають як офшорний фінансовий центр. На них зареєстровано понад 68 тисяч компаній, серед яких — майже 500 бан ків, 800 страхових товариств і 5 тисяч пайових

Острови Кайман є заокеанськими територі ями Великобританії. Тут є свій уряд, але го ловою держави вважається королева Єли завета ІІ, яка призначає губернатора. ■ фондів. І все завдяки тому, що тут дуже поблаж ливе податкове законодавство, яке дає змогу, оформивши свою компанію на далеких остро вах, не сплачувати податки у власній державі. У результаті в мешканців Кайманових остро вів — один із найвищих у світі показників рівня ➧

Типовий настрій.


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:35

Page 130

У квітні проводиться наймасштабніший карнавал на Кайманах. Сувеніри біля пляжу.

доходів на душу населення. При цьому майже всі споживчі товари та продоволь ство доводиться імпортувати. Чи треба ка зати, що найзаможнішими мешканцями здебільшого є іноземні громадяни? Три Каймани Найбільшим і найрозвинутішим остро вом архіпелагу є Великий Кайман. Його довжина — 22 милі, а ширина — 8. Вели кий, нічого сказати… Саме тут розташова ні головні пам’ятки, популярні ресторани і великі магазини зі спорядженням для дайвінгу. На острові є лише кілька місць, які варто відвідати: комерційний і куль турний центр, столиця Джорджтаун із кварталами чепурних будинків та Націо нальним музеєм Кайманових островів, за мок Педро СентДжеймс і печери піратів біля Бодден — старої столиці острова. Віл ли у столиці облаштовані просторо і при

130

вільно, сади облямовані олеандрами й бугенвіліями та залиті сонцем. До речі, власники переважної більшості осель — американці. Великий Кайман — дивовижне царст во дикої природи. Бруд великих міст ніби не торкнувся його, тут досягнута майже повна гармонія між флорою, фауною і жит тєдіяльністю людини. Природа подарува ла цьому острову рослин і тварин, яких не зустрінеш в інших краях. Надзвичай но міцна кора срібних пальм широко за стосовується в будівництві, плетінні ка пелюхів і кошиків. Кайманський папуга з яскравозеленим оперенням, білим чуб чиком і рожевими щічками належить до рідкісних амазонських видів (цих галасли вих птахів заборонено вивозити з країни). Після рясних теплих травневих і червне вих дощів на Великому Каймані розквітає незрівнянна бананова орхідея — біла ве


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:35

Page 131

«Піратський тиждень». Вас іще не грабували? Тоді ми йдемо до вас!

Свого часу на Кайманові острови частенько навідува лися пірати. Першим англійцем, який побував тут, став відомий морський розбійник Френсис Дрейк. ■ личава квітка з витонченими пурпуровими штри хами. Цікаво, що на сусідніх островах зустріча ється її інший різновид, із більш насиченим жовтим відтінком. (Квіти заборонено навіть зри вати). Морські черепахи, які зіграли значну роль в історії острова, зайняли почесне місце на гер бі архіпелагу. Ці та інші дива природи можна по бачити в Ботанічному саду імені Єлизавети II, а також на черепашачій фермі. Другий за розмірами острів — це Кайман Брак (вузька смуга землі завдовжки 19 кіломет рів). Він має химерний рельєф із численними стрімкими скелями. Гори з вапняку досягають найвищої точки в центрі острова і обриваються у синю безодню моря на його східному березі. На Браку немає модних галерей, шедеврів коло ніальної архітектури та пам’яток техногенної культури. Острів буквально дихає природою, що вабить не тільки прихильників екотуризму, а й тих, хто мріє віднайти своє справжнє «я», внутрішню гармонію та душевну рівновагу. Го ловними пам’ятками КайманБраку є таємничі печери та загублені в мангрових заростях стеж

ки. Багато північноамериканських птахів обра ли острів місцем свого відпочинку на шляху до зон гніздування. У певний час року тут можна побачити фламінго, качок, червонолапих дроз дів, численні види чапель… Пернаті — гордість острів’ян. Як і підводний світ, що вражає навіть досвідчених дайверів. У вересні 1996 року біля північних берегів острова затонув кубинський фрегат. Перебуваючи на глибині 330 футів, він став домівкою для екзотичних морських меш канців і місцем паломництва поціновувачів під водних ландшафтів та сюжетів. В узбережних во дах спочивають останки ще двох суден. Ну, а найменший острів довжиною лише 10 миль, так і називається — Малий Кайман. Він ще менше цивілізований, завдяки чому щасли вий. У далекі часи тут жили рибалки та мислив ці на морських черепах. Після того, як смачні плазуни зникли, люди покинули Малий Кайман майже на два століття. Подальших поселенців проганяли звідси сильні урагани. У результаті зараз на Малому Каймані мешкають лише близь ко ста чоловік. Велику частину території займа ➧

У ГОСТІ ДО ПІРАТІВ Серед найцікавіших подій на Кай манових островах — традиційний фестиваль «Піратський тиждень» («Pi rates Week»), який цього року відбу деться з 12 по 22 листопада. У програмі свята: конкурс гри на ста левих барабанах, змагання, ігри, ди тячий день, барвистий парад, спор тивні заходи, дні культурної спадщи ни, знайомство з місцевою кухнею, шоу феєрверків, обрання Королеви, фестиваль гастрономії та вуличних танців. Найбільш видовищним є захоплен ня міста піратами. У гавань Джордж тауна, столиці архіпелагу, зайдуть два вітрильники. Корсари висадять ся на берег і полонять місцевого гу бернатора. Тисячі людей зберуться не давати відсіч загарбникам, а ве селитися разом із ними! Детальніше: www.piratesweekfestival.com.

131


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:35

Page 132

Протичовновий корабель США «Kittiwake» затонув біля острова Великий Кайман, і тепер це принада для дайверів.

Колись черепахи годували піратів, тепер тішать аквалангістів.

ють солоні болота, лагуни і ставки, що розлили ся в густих мангрових заростях. Уяву вражають найчистіші безлюдні пляжі. Тут збереглася ко лонія рідкісних ігуан, що налічує близько двох тисяч особин. Тваринок дбайливо охороняють. Місцеві художники встановили спеціальні до рожні знаки для мотоциклістів, щоб ті були обе режними на ділянках, де можлива зустріч із ци ми плазунами. У рамках однієї з природоохо ронних програм створено незвичайний природ ний заповідник, обладнаний телескопами, за допомогою яких можна спостерігати за природ ною поведінкою екзотичних птахів. Ну, і дайвінг: про красу морських парків «Бладібей» і «Джек сонпойнт» із їхніми барвистими кораловими садами та екзотичними рибами ходять легенди. Пекло в раю І все таки воно тут є. Їхати нам до нього бу ло ні багато ні мало — 9 миль. Чому? Бо Семи


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:35

Page 133

Кінні прогулянки: менше втоми, більше романтики і краєвидів.

Чи то Колумбу сподобався черепашачий суп, чи то че репах у ті роки тут було не злічити, але він охрестив но вовідкритий край «ЛасТортугас» — «Черепахи». ■ мильний пляж на Великому Каймані насправді довший, ніж каже його назва. Вийшовши з ма шини, можна окинути поглядом усю цю красу. Біла стрічка піску вигинається дугою збоку від нас і прямує до маленького іграшкового паро ходика на горизонті — нашого океанського лай нера. Море ніжне: світлозелені відтінки змішу ються з м’якою бірюзою. Гладінь — без кінця та краю. А біля ніг тихо ворушиться крайка води. Надзвичайно красиво і тихо. І тут — як із небес на грішну землю: водій кли че нас у пекло. Машина рушає, і через якийсь час він радісно сповіщає: «Приїхали, можете від почити. Отут — пошта, пропоную відправити листівку додому або друзям. А отам за рогом — Пекло». Саме час подумати про швидкоплин ність нашого життя... Шлях до місцини з назвою Пекло не широ кий і не вузький, а досить просторий для неве ликої групи туристів. Доріжка під дерев’яним настилом переходить у риштовання з балкончи ком. Вийшовши на балкончик, завмираєш на місці: навколо, попереду, внизу, взагалі скрізь, корчаться у жахливих позах чорнопопелясті по творні кам’яні фігури. Це вапнякова формація, яка має справді гнітючий вигляд серед тропіч них пишнот. А внизу в калюжах стоїть каламут на вода... Брр! Так, ходімо звідси. На виході

можна спокійно купити футболку з написом «Був у Пеклі й повернувся!». Місто скатів А ще на Великому Каймані можна поплава ти разом зі скатамихвостоколами, уявляєте? Для цього всі їдуть до «Stingray City» — «Міста скатів», так називається морський парк. Я не плавав (цур йому), але спостерігав — туристи навіть підіймали здоровецьких морських тва рюк із води для фотографування, а ті своїми зяб рами рохкали, мов поросята. Для спілкування не обов’язково надягати ак валанг або інше спорядження. Скати мешкають на досить великій піщаній мілині, максималь на глибина якої не перевищує рівня грудей до рослої людини. Тож «Stingray City» доступне для відвідувачів будьякого віку і зросту. Якщо не дуже хочеться плавати серед цих до сить своєрідних істот і торкатися їхніх шорстких тіл, то можна здійснити подорож по «Stingray City» на рибальському човні. Що я і зробив. Чов нів скати майже не бояться. Десятиліттями міс цеві рибалки, перш ніж вивантажити улов на бе рег, запливали на ці мілини й чистили рибу, ви кидаючи нутрощі в море. Ось скати і звикли до дармової їжі, а появу човнів та шум моторів вва жали закликом до трапези. ➧

Кайманський папуга — скромний і неговіркий, але яскравий.

133


24.09.2015

КОЛЕКЦІЯ

12:35

Page 134

■ Черепахи та мушлі Справедливу назву дав цим краям Колумб, який відвідав їх 1503 року. Чи то йому так сподобався черепашачий суп, чи то черепах у ті роки тут було не злічити, але командор охрестив нововідкритий край «ЛасТортугас» — «Черепахи». Із 1523 року острови наносилися на карти під назвою «Lagar tos», що означає «Алігатори», або «Великі ящірки». Потім, у 1770х роках, ці землі були передані Анг лії, й Тортугас перейменували на Кайманові ост рови. Тільки не плутайте з колишньою піратською столицею — островом Тортуга. До речі, «колумбівську» назву островів тут іще можна зустріти, скажімо, на упаковках кексів, яки ми славляться Каймани. На Великому Каймані можна відвідати ферму, де розводять особливих морських зелених черепах. Їхнє м’ясо вважається вишуканим делікатесом і екс портується по всьому світу. На фермі є великий ба сейн, у якому плаває величезна кількість цих не квапливих створінь. Можна дотягнутися рукою і погладити панцир або сфотографуватися на тлі во дойми, яка аж ворушиться від рухливих панцирів. Залишилося відвідати тільки Будинок мушель — теж своєрідний символ Великого Каймана. Прав да, всередину ми не зазирнули, бо це приватна влас ність, але фотографувати зовні дозволяється. На перший погляд — будинок як будинок. Стоїть собі посеред галявини, гарний такий, рожевий. Тільки приглядівшись, можна розібрати, що його стіни прикрашені сотнями великих мушель. Таких кру чених, знаєте? Вони й надають будівлі рожевого кольору. Перед будинком є невеличкий стенд з іс торією його створення. Загалом нічого особливо го, скажу лише, що будинок досить старий і начеб то з привидами — ну, так зазначено на стенді. Я придбав велику дерев’яну рожеву мушлю, і во на висить зараз у мене вдома. Приємно дивитися на неї, згадувати сонце, пісочок і трьох лагідних зеле них Кайманів серед безкрайніх просторів океану. ■

В

О

Я

Ж

!MT_5-15-disk.qxd

Фото О. ГОРОБЦЯ

На зміну піратським фрегатам прийшли круїзні лайнери, але образи старосвітських розбишак усе ще бентежать уяву.

КАЙМАНАМ У ЗУБИ Діставатися Кайманових островів оптимально двома шляхами: ■ у складі одного з шикарних круї зів Карибським басейном, які здій снюються з узбережжя Флориди; ■ літаком — зновутаки через аме риканські міста.

Оселяйтесь в одному із двох десят ків досить сучасних і розкішних готе лів та вирушайте на прогулянки. Докладніше: www.cayman.com.ky.

134

За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо Департаментові туризму Кайманових островів (CIDT; www.cayman.com.ky)


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:35

Page 135


24.09.2015

ЧУДЕС

12:35

Page 136

У

К

Р

А

Ї

Н

А



!MT_5-15-disk.qxd

Íàäèõíóâøèñü íîâîìîäíîþ òå÷³ºþ ç íàçâîþ «ñ³ëüñüêèé òóðèçì», ìè âèðóøèëè äî ñòîëèö³ ãîí÷àðñòâà â Óêðà¿í³ — Îï³øíîãî — íàâ÷àòèñÿ ë³ïèòè ãëå÷èêè òà äîñë³äæóâàòè ¿õí³ ìàã³÷í³ âëàñòèâîñò³. Àðñåí³é ÃÅÐÀÑÈÌÅÍÊÎ, Íàä³ÿ ÂÀÍÒªªÂÀ Àðñåí³é ÃÅÐÀÑÈÌÅÍÊÎ

Лю

ди і гл и

а н


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:35

Page 137

П

Про це місце я вперше почув ще на уроках країнознав ства у школі. Про опішненську кераміку розповідала й моя бабуся, яка готувала їжу в печі у глиняному посуді. Опішне (чи Опішня) міцно закарбувалося в уяві багатьох українців як втілення «найкращих зразків гончарської май стерності». І цей стереотип відповідає дійсності — місце ві майстри «тримають марку» з ХІХ століття. Селомайстерня, селомузей Сучасне Опішне — не тільки центр гончарного про мислу України, а й великий комплекс музеїв та інститут українського гончарства, де організовують наукові кон ференції, виставки давнього та сучасного мистецтва, ви дають книжки... Тут знаходиться багата колекція рідкіс них зразків народної кераміки, декот рим із яких понад півтора століття. Щороку в червні в Опішному, на науковомистецькій акції «Здвиг» проводять симпозіуми (творчі змагання) на філософські, ре лігійні та інші теми. Якось темою стало навіть ню — фі зичне та духовне оголення. Також на початку літа тут влаштовують «Академію гон чарства» — протягом 20 днів за символічну плату імениті майст ри навчають усіх охочих ліпити горщики та глечики, робити іг рашки і прикраси. ➧


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:35

Page 138

Василь Омеляненко, заслужений майстер народної творчості України. Йому вже 90 років, а почав він «спілкуватися» з глиною в 9.

У невеличкій господі майстра все заставлено готовими й напівготовими, маленькими й великими дивами.

Опішне — центр гончарного промислу, великий комплекс музеїв та інститут українського гон чарства, де організовують наукові конференції, виставки, всеукраїнські акції... ■ Можливості залишитися так надовго ми не мали, тож попросили працівників музеюзапо відника поділитися хоча б деякими секретами. Це незабутні відчуття, коли ліпити з глини рибку тебе навчає один із найбільш шанованих в Україні гончарів, заслужений майстер народної творчості Микола Пошивайло! І ось на справж ньому гончарному крузі зі шматка глини під пальцями формується перший у житті твій влас ний глек… Культ горщика Так, для давніх українців глиняний горщик — річ сакральна. Виявляється, протягом поколінь сформувався особливий культ цього звичайно го побутового предмета. За допомогою горщиків закликали дощ. При гадуєте дитячу пісеньку: «Іди, іди, дощику, зва рю тобі борщику…»? У ній відтворено забутий ритуал дорослих. Науковцi вказують на значу щість у даному разі зв’язку посуду з вогнем і ки пінням води, які могли асоціюватися з громом та хмарами. Поширеним елементом такого об

138


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:35

Page 139

Голова «Лева при двох головах» від Омеляненка.

ряду було вкидання горщиків у колодязь. Причому бажа но — вкрадених. На Чернігівщині у криницю вкидали горщики з борщем: щось на зразок жертвопринесення. До ярмарку кераміку традиційно возили возами. Вкла дали її поособливому — «стовпами» — та обмощуючи соломою чи сіном. Купівляпродаж теж обставлялась об рядами. Вважалося гарною прикметою, якщо у возі в гле чик натрушувалися сіно чи солома — буцімто в такій по судині краще зсідалася сметана. До повернення додому з нового глечика нічого не висипали. Перш ніж використовувати новий посуд, його треба було, наприклад, ополоснути розчином житнього борош на й випарити в печі. Так горщикові нібито надається міц ність, водостійкість, значно продовжується час його служ би. Хліб — символ достатку, тож він робив носієм добро буту й посуд. Не тільки наш, а й інші східнослов’янські народи ві рили, що в чорному глечику буде більше сметани, а в чор ному горщику — каші. Чорний колір асоціювався із зем лею, з її плодючістю та дарами. Існував і ритуал розбивання горщика. Зміна магічних властивостей посуду, що відбувалася при цьому, мусила викликати протилежні зміни в людському організмі — ска жімо, хворобливість поступалася місцем здоров’ю. Гор щик із кашею могли розбити «на Наума», коли починали навчати дітей, щоб додати їм здоров’я і розуму, — це мож на розглядати і як жертву надприродним силам. Безпосередній зв’язок між посудом і людським життям проявляється в обряді розбивання, коли з хати виносять не біжчика. Смерть людини супроводжується «смертю» її сим волічного «двійника» — горщика. Так неначе знищували ся потаємні сили, котрі вже призвели до смерті людини. ➧


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:35

Page 140

Глиняні іграшки, фото й будинокмузей Олександри Селюченко.

В орнаментах на кераміці за карбовано чимало стародавніх символів, які для наших пред ків щось означали. Щоправда, сучасні гончарі відтворюють їх здебільшого неусвідомлено — «так діди наші робили». У великого майстра Бог обдарував Опішне чудовими краєвидами та щедрими землями. Про те найбільшим і найціннішим скарбом села залишаються його майстри. Нам пощастило побувати в гостях у ди вовижного чоловіка, якому незадовго до нашо го приїзду виповнилося 90 років, — у заслуже ного майстра Василя Омеляненка. Під дзвінкий гавкіт дворових собак нас зустрів біля хвіртки дідусь із ясними очима та щирою, доброю усмішкою. Це і є той самий легендар ний майстер! У крихітній, як і його похилена хатина, майстерні великий гончар розповів нам свою історію. Ліпити з глини він почав ще у дев’ять років. Робив свистунці. Найбільше люди брали півни

140


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:35

Page 141

Для давніх українців глиняний горщик — річ сакральна. За допомогою нього закликали дощ. Пригадуєте дитя чу пісеньку: «Іди, іди, дощику, зварю тобі борщику…»? ■ ків, але він любив робити й баранців, коників, рибок, білочок… Хати в батьків не було, жили в гончара. У нього й навчався, спостерігаючи. Бачив, як випалювали кераміку — просто вдома, у земляній печі, викладеній залізом і череп’ям. Майстер віз посуд до Полтави, а гончарний круг залишався вільним — і хлопець відтворював дії майстра. Коли влаштовувався на керамічний за вод, учитель йому вже був не потрібен. А в 1956му його перший баранець потрапив на виставку. «Коли робиш, то наче живеш із тим баранцем. Думаєш — а що з ним буде далі, де він буде завтра? Я ніби з ними всіма розмовляю». Василю Онуфрійовичу належить двоголовий лев, окраса музеюзаповідника Опішні, техніч но одна з найскладніших робіт. Важко уявити, як майстру вдалося її випалити — це ж цілий мо

нумент! Художники співчували Василю — по кинь, мовляв, не морочся. Але він випалив уні кальний величезний твір, і не частинами, а цілим! Омеляненка часто запитують, чому в лева дві голови. Та й узагалі лев — не українська твари на. «Зате дуже сильна, — відповідає автор. — А дві голови — щоб на всі боки дивитись і боронити рідну землю». Музей тьоті Шури Будинокмузей прославленої майстрині Олек сандри Селюченко ховається в гущавині садів та охайних осель. Олександра Федорівна була майстром народ ної творчості України, членом Національної спілки художників України, а в селищі — прос то тьотя Шура, яка ліпить іграшки. ➧

НЕ ПІШКИ В ОПІШНЕ Дістатися до села можна автобу сом із Полтави. Є і пряма маршрут ка з Києва, з Вокзальної площі, яка курсує двічі на добу. Залізничного сполучення з Опішним немає. Усе, що ви прочитаєте в ін тернеті про опішненську електричку та потяг, — неправда. Готель у селі поки що один — «Ста рий хутір». У період канікул і відпус ток номери там найчастіше зайняті, тому селитися доводиться у приват ному секторі. Опішне туристичне: opishniaturist.blogspot.com.

141


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:35

Page 142

Микола Пошивайло зі своїми творіннями.

ЩО ТУТ Є Кераміку на території Опішного роб лять іще з часів неоліту. Найпошире нішими знахідками на розкопках по селень різних епох є глиняний посуд. Оплотом цієї справи в регіоні нині є Національний музейзаповідник ук раїнського гончарства в Опішному із центром досліджень, національним архівом, книгозбірнею та Національ ною галереєю української монумен тальної скульптури. Тут влаштовують екскурсії, лекції, виставки… Можна оглянути також музеїсади би гончарів Олександри Селюченко та родини Пошивайлів, колекціоне ра кераміки Леоніда Сморжа, мис тецької родини Кричевських. Головна подія року в Опішному — науковомистецька акція національ ного масштабу «Здвиг» у кінці червня, яка популяризує українську культуру загалом і народну кераміку зокрема.

142

Рідко зустрінеш таких захоплених, щирих і відданих справі науковців, екскурсоводів, майстрів. У них вар то вчитися справжньому патріотизму, про який зараз стільки говорять. ■ Вона народилася в сім’ї гончарів. Батько ор ганізовував усе виробництво, від підготування глини до випалення виробів, старший брат пра цював за гончарним кругом, а мама була майст ром глиняних іграшок, секрети створення яких передавала доньці. Маленька Олександра вже у шість років почала вправно ліпити свої перші свистунці — спочатку просто граючись. Молодою після воєнних лихоліть її відправи ли на відбудову Донбасу, де вона підірвала здо ров’я. Повернувшись, влаштувалася на завод ху

дожньої кераміки. За свої іграшки зазнавала кри тики, бо ті не відповідали заводським стандар там — були істинно народними, українськими й водночас авторськими, неповторними. Хай там як, Селюченко почала віддавати свої та мамині іграшки на виставки і конкурси, де здобувала на городи. Її вироби подорожували по всьому світу. В селищі, де в кожному дворі були свої гон чарі та ліпники, підтримки вона так і не здобу ла. Поховала маму, продала батьківське госпо дарство, а собі придбала дві кімнатки. В них вона


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:35

Page 143

Вироби представників гончарської династії Пошивайлів у музеї.

доживала віку, в них працювала. Глина тут була скрізь, у всіх каструльках і мисочках. Майстриня завжди шукала якийсь відтінок або нову форму, експериментувала. Сама копала цю глину на пагорбах Опішного. Померла Олександра Селюченко досить рано — в 66 ро ків. Оскільки не було спадкоємців, міська рада передала бу диночок у щойно створений тоді музей гончарства. Остан ні 250 її «діточок» були випалені вже без неї та збережені як експонати. На подвір’ї Олександри Селюченко знаходиться власне горно, в якому вона випалювала одинєдиний раз — перший і останній. Скільки тоді роїлося в голові мрій і задумів, ніхто тепер не скаже… Бажаємо молодості! Вихідні пролетіли на одному подиху. Таке відчуття, що ми відкрили для себе абсолютно новий світ, познайомилися з дивовижними людьми. Ці люди посправжньому люблять свою мистецьку спадщину та пишаються нею. Рідко зустрі неш таких захоплених, щирих і відданих справі науковців, екскурсоводів, майстрів. Напевно, у них варто вчитися справж ньому патріотизму, про який зараз стільки говорять. Шкода лише, що багато речей, про які тут розповідають, уже належать минулому. Відпочивши від міської метушні, набравшись сил і натхнен ня, ми їхали додому з обіцянкою колись сюди повернутися — можливо, вже в інше Опішне, наповнене молодістю. ■ За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо працівникам Національного музеюзаповідника українського гончарства в Опішному (opishnemuseum.gov.ua).

143


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:35

Page 144

ПЕРШИЙ І ЄДИНИЙ ГОТЕЛЬ У ЧЕСЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ, ЯКИЙ ОТРИМАВ СЕРТИФІКАТ НА НАЙВИЩУ КАТЕГОРІЮ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КЛАСИФІКАЦІЇ «5*SUPERIOR»!

■ ПОНАД 250 ВИДІВ МЕДИЧНИХ ПРОЦЕДУР ■ 14 РІЗНИХ МЕДСПЕЦІАЛІЗАЦІЙ ■ ПОНАД 3500 КВ. М. СПА# ТА ОЗДОРОВЧИХ ЦЕНТРІВ ■ ВЛАСНА КЛІНІКА, БАЛЬНЕОЦЕНТР І ВЕЛНЕСЛЕНД ■ УСАМІТНЕНЕ ЛІКУВАННЯ У СПА#АПАРТАМЕНТАХ

126 РОЗКІШНИХ НОМЕРІВ ТА 26 АПАРТАМЕНТІВ ■ ДВА РІЗНІ ТИПИ РЕСТОРАНІВ ■ ТРИ ДЕННІ ТА ОДИН НІЧНИЙ БАР ІЗ ЖИВОЮ МУЗИКОЮ ■ БУТИКИ, ПРИМІЩЕННЯ ■ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЗАХОДІВ, КАЗИНО


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:35

Page III

ะขัƒั€ะพะฟะตั€ะฐั‚ะพั€ ยซะกะฐะฝ ะ†ะฝั‚ะตั€ะฝะตัˆะฝะปยป ะฒัƒะป. ะœะธั…ะฐะนะปั–ะฒััŒะบะฐ, 22#ะ. ะขะตะป.: (044) 3039555 www.sunin.com.ua ะ›ั–ั†ะตะฝะทั–ั ะ”ะะฃะขะš ะะ“ โ„– 580599 ะฒั–ะด 27.09.2011


!MT_5-15-disk.qxd

24.09.2015

12:35

Page IV

Profile for Intour

International Tourism Magazine 5-2015  

October-November 2015

International Tourism Magazine 5-2015  

October-November 2015

Profile for intour
Advertisement

Recommendations could not be loaded

Recommendations could not be loaded

Recommendations could not be loaded

Recommendations could not be loaded