Page 1

!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 13:58 Страница I

Ж У Р Н А Л

П Р О

М А Н Д Р I В К И

Т А

В I Д П О Ч И Н О К

ГРУДЕНЬ – СІЧЕНЬ

6 (138) ’17

ВІТАЛІЙ ЗОРІН Екстрим і рекорди

ТАЇЛАНД Новий шлях до Пхукету

МАРОККО Драйв пустелі

ТЕРМІТИ Схована цивілізація

НОВИЙ РІК народів світу

АВСТРІЯ ШВЕЦІЯ СЛОВЕНІЯ АРУБА ЗІМБАБВЕ НЕПАЛ МАЛАЙЗІЯ ГРУЗІЯ УКРАЇНА

ІШГЛЬ

Зіркова зима


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 13:58 Страница II


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 13:58 Страница 1


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 13:58 Страница 2


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 13:58 Страница 3


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 13:58 Страница 4

6 (138) 2017

6

2

СЕБЕ ПОКАЗАТИ 1013 Модна колекція одягу від дизайнера Олени ДАЦЬ.

ПОДОРОЖ НА ПОДІЮ 14-18 Новий рік цілий рік. Новоріччя в різних країнах і в усі пори року. Читай, обирай, вирушай!

ЖИТТЯ ЯК СВЯТО 20-24 Новорічний дракон. 10 найкращих місць світу для зустрічі Китайського Нового року. Пекін, Бангкок, Сингапур, Куала-Лумпур, Ханой, Джакарта, Лондон, Париж, Сан-Франциско, Сидней.

VIP-КЛУБ

2

3

0

4

26-30 Екстрим і рекорди Віталія Зоріна. Розмова з Віталієм ЗОРІНИМ — засновником клубу екстримвідпочинку, експертом «Національного реєстру рекордів України». 118-122 80 країн і років. Старійшина нашої редакції Іван ДУДКІН відзначив ювілей. Редакція взяла інтерв’ю в журналіста та сфотографувала фотографа.

ВОЯЖ-КОЛЕКЦІЯ 32-39 ТАЇЛАНД. Дива Півдня. Що таке «Amazing Thailand», ми сповна відчули на острові Пхукет і в провінції Крабі. 40-43 ЦИЛЛЕРТАЛЬ. Безкінечні схили. Тут вони справді можуть здатися нескінченними. Це найбільший в Австрії гірськолижний долинний курорт. 46-49 ІШГЛЬ. Зіркова зима. Австрійський гірськолижний курорт запрошує на нову канатну супердорогу, в «Тур контрабандистів» і на зіркові концерти. 62-65 Organic & Natural ГРУЗІЯ. Тут вражає справжність усього — від вина до людських стосунків, від природи до християнських святинь. 66-73 АРУБА. Океанський безвіз. Очікується безвізовий режим для українців на заморських територіях Франції. Чудовий привід розповісти про Арубу! 74-82 КУАЛА-ЛУМПУР. Вавилон ХХІ. Азійське розмаїття мов і народів, буйні сади та будівлі, що торкаються неба. 84-87 СЛОВЕНІЯ. Гори і води. Словенська авіакомпанія «Adria Airways» відкрила рейси з Києва до Любляни. І це чудово!

ПРОФІ-ТУР

5

0

44 Інсайдери «Join UP!». На турвиставці UITM найбільш обговорюваним став стенд «Join UP! Inside».


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 13:58 Страница 5

Шановні наші читачі! Дорогі партнери, друзі! Завершується рік нашого ювілею — 25-річчя журналу «Міжнародний туризм». Ми отримали багато вітань і, зі свого боку, доклали багато зусиль, щоб у непростий для нашої Вітчизни час створювати своєрідний антистрес для земляків, дзеркало прекрасного світу, джерело позитиву і креативу. Раді, що ці старання були оцінені. 6 жовтня у готелі «Fairmont Grand Hotel Kyiv» відбулась урочиста церемонія нагородження «Kyiv Tourism Awards – 2017». Під час цієї події у присутності київського міського голови Віталія Кличка, інших посадовців, а також дипломатів, бізнесменів і журналістів Національний реєстр рекордів України зареєстрував рекорд: «Найтриваліший термін видання друкованого періодичного засобу масової інформації туристичної тематики. Журнал «Міжнародний туризм». 25 років і 10 місяців». Цей рекорд додався до галереї професійних відзнак, яка склалась у нас за ці роки: «Золотого пера», «Скіфського колеса», «Золотої Фортуни», «Кришталевого лелеки», відзнак урядів Таїланду, Дубаю, Домінікани, Грузії… Дякуємо тим, хто всі ці роки надихав і підтримував нас. Вітаємо з нашим спільним рекордом усіх до нього причетних! І насамперед — наших симпатиків і вірних читачів. Будьмо разом! Попереду ще багато цікавої та важливої роботи. Ми віримо в те, що Україна стане сильною, вільною і квітучою країною, в якій будуть усі умови для плідної праці, красивого відпочинку, пізнання нашого дивовижного та розмаїтого світу. Ірина та Олександр ГОРОБЦІ


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 13:59 Страница 6

6

6 111 Греція згуртовує. На «UITM – 2017» презентували Центр туризму Греції в Україні.

4

7

124-125 Столичні відзнаки туризму. Нагородження премією «Kyiv Tourism Awards – 2017». Має оригінальний здобуток і наш журнал.

ТРОЯНДА ВІТРІВ 50-59 Драйв по МАРОККО. На авто ми перетнули цю дивну, химерну і таку заворожливу країну, пережили пригоди та отримали унікальний досвід. 88-93 ШВЕЦІЯ. Полярні ананаси, або Як ми полювали на північні сяйва. На зимові свята люди планують гірськолижний відпочинок або поїздки «в літо». Але можна пізнавати світ інакше! 102-105 ЗІМБАБВЕ. Політ над Вікторією. Дикі звірі, племена, бурхливі річки, водоспад Вікторія… І «підводні камені», які треба вміло обходити.

8

8

МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СТРАВ 60-61 Смачний екскурс до ГРУЗІЇ. Його проводить шеф-кухар ресторану «Хмелі-Сунелі» Анзорі КВІРИКАШВІЛІ.

MODUS VIVENDI – СПОСІБ ЖИТТЯ 94-101 ПАНАУТІ. Непал як він був. Ніяких восьмитисячників, перевалів і трекінгу — лише розмірене життя провінції та занурення у побут.

ФОТОФАКТ ■ ■ ■ ■ ■

106-110 У кадрі — гарне, дивне, загадкове: водоспади між АРГЕНТИНОЮ та БРАЗИЛІЄЮ; лемури МАДАГАСКАРУ; банджі-джампінг у НОВІЙ ЗЕЛАНДІЇ; кремль в ІТАЛІЇ; ялинка галереї «Лафаєт» у ПАРИЖІ.

ЖИВИЙ СВІТ 112-117 Схована цивілізація. На Землі є величезні спільноти, не менш фантастичні за ті, що ми їх шукаємо у Всесвіті. Наприклад, терміти.

УКРАЇНА ЧУДЕС 126-128 КРИВИЙ РІГ. Тур & Індустрія. Атракції унікального промислового гіганта вражають європейських гостей.

МАНДРІВНИЧИЙ РЯД

2

11

130-131 Під прапором ЮНЕСКО. Виставку «UITM – 2017» у Києві відкрив представник Всесвітньої туристичної організації.


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 13:59 Страница 7


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 13:59 Страница 8

1998

2000

2003

2004

2007

2010

2012

Журнал про мандрiвки та вiдпочинок Засновник i видавець — ТОВ «Редакцiя журналу «Мiжнародний туризм» Видається з 1992 року Головний редактор Олександр ГОРОБЕЦЬ Заступник головного редактора Євген БУДЬКО Вiдповiдальний секретар Юлія МАЛА Комп’ютерна графiка та верстка Євгена КРУТОВЕРЦЕВА

На обкладинці: «Зіркова зима». Фото TVB «Paznaun – Ischgl».

Передплата яскравих вражень!

Вiддiл реклами: Тел./факс: (044) 254`5190, 254`5193 E`mail: intour.magazin@gmail.com Вiддiл розповсюдження: Тел./факс: (044) 288`9625 Зареєстровано Мiнiстерством України у справах преси та iнформацiї, серiя КВ, № 2351 вiд 17.01.1997 р. © Журнал «Мiжнародний туризм»

Заповніть квитанцію на пошті, аби не шукати кожного номера нашого журналу в кіосках. Продовжуйте передплату з будь`якого місяця! Журнал виходить щодва місяці — 6 номерів на рік. Має обсяг 136–152 сторінки.

Адреса редакцiї та видавця Кловський узвiз, 15, м. Київ, 01021 Тел./факс: (044) 254`5190/93, 288`9625 Email: welcome@intour.com.ua

ДЕ ПЕРЕДПЛАТИТИ?

Представництва у Канадi: Український центр засобiв i розвитку — тел.: (403) 497`4374; факс: (403) 497`4377

У ПОШТОВИХ ВІДДІЛЕННЯХ Оформте передплату з поштовою доставкою в будь`якому відділенні зв’язку України. Передплатний індекс у каталозі ДП «Преса» — 74318. У ПЕРЕДПЛАТНИХ АГЕНЦІЯХ «АСМедіа»: Київ — (044) 500`0506. «БліцІнформ»: Київ — (044) 593`6816. ДП «Преса»: Київ — (044) 289`0413, 249`5045. KSS: Україна — 0`800 210`270; Київ — (044) 585`8080. «Меркурій»: Україна — 0`800 750`570; Київ — (044) 507`0717. «Періодика»: Київ — (044) 585`3165/66. ЗАПИТУЙТЕ ЖУРНАЛИ «МІЖНАРОДНИЙ ТУРИЗМ» У МІСЦЯХ ПРОДАЖУ ПРЕСИ! https://ukua.facebook.com/Mizhnarodny.turyzm

Кольороподiл i друк Видавничий дiм «Рема`Принт» Вул. В. Чорновола, 2, оф. 1, м. Київ, 01135, Україна Тел.: +38 (044) 486`8004, 486`2820 Тираж — 20 000 примiрникiв Перiодичнiсть — 6 випускiв на рiк Цiна договiрна. Передрук матерiалiв — тiльки з дозволу редакцiї. За рекламну iнформацiю вiдповiдає рекламодавець. Рукописи не рецензуються i не повертаються. Думка авторiв публiкацiй не завжди вiдповiдає думцi редакцiї. Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть фактiв, власних назв та iмен, iнших вiдомостей несуть автори.

Editor`in`Chief Oleksandr HOROBETS Deputy Editor`in`Chief Yevhen BUD’KO Managing Editor Yuliia MALA Director of Computer Work Yevhen KRUTOVERTSEV Subscription Index 74318 © «International Tourism» Magazine

2016


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 13:59 Страница 9


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 13:59 Страница 10


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 13:59 Страница 11

www.olena-dats.com

@olena_dats_official

8 Kubanska str., “Green Terrace”, Lviv, Ukraine


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 13:59 Страница 12


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 13:59 Страница 13

w w w. o l e n a - d a t s . c o m


НА ПОДІЮ

Той, хто думає, що Новий рік святкують лише вночі на 1 січня, буде здивований. Окрім Старого Нового року та Китайського, у світі багато Новоріч — у всяку пору. Хай там як, а всі ці дати святкові! Юлія МАЛА

НОВИЙ РІК ЦІЛИЙ РІК

П О Д О Р О Ж

!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 13:59 Страница 14

Новий рік у білому Що: Де: Коли: Інфо:

Новий рік Ріо-де-Жанейро (Бразилія) 31 грудня visitbrasil.com

Новий рік у Бразилії — це справжня екзотика, адже у грудні тут спекотне літо. Саме 31 грудня бразильці відзначають свято Ревейлон на честь язичницької морської богині Ємаї, яка дивним чином ототожнюється з Богородицею. Ревейлон поєднує європейські традиції з африканськими віруваннями. Цього дня до океану приносять жертовні дари для богині — запалені свічки на дощечках та вінки. Пускаючи їх на воду, загадують бажання. Якщо вода прийме дар — воно здійсниться, якщо поверне на берег — чекайте ще рік. Новий рік у Ріо — зовсім не тихе сімейне свято. Усі йдуть на головний пляж міста — «Копакабана», де відбуваються різноманітні івенти. Офіційний старт Новому рокові дає грандіозний феєрверк. Ну а головний новорічний дрес-код у Бразилії — білий колір, що символізує очищення й оновлення.

Новий рік предків Що: Де: Коли: Інфо:

Соллаль Сеул (Південна Корея) 16 лютого 2018 року russian.visitkorea.or.kr

Головне свято в Кореї — це Соллаль, або Корейський Новий рік. Відзначають його за місячним календарем, за яким він водночас є й першим днем весни. Зазвичай дата припадає на кінець січня — початок лютого. Святкування тривають аж 15 днів. У цей час корейці повертаються до своїх коренів. Вони одягають національні костюми, відвідують старших родичів і проводять певну церемонію поваги — три рази б’ють поклони старійшинам роду. Ті ж, у свою чергу, дарують їм гроші та смаколики. Цей звичай називають «себе». Не забувають і про спочилих предків, для яких накривають поминальний столик. Серед новорічних частувань — особливі рисові тістечка «тток» та гострий суп «ттоккук» із галушками. Корейці влаштовують не тільки сімейні посиденьки, а й святкові гуляння та процесії. Для туристів це справжній рай екзотичних убрань, прикрас і звичаїв.


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 13:59 Страница 15

Єгипетський сезон «Join UP!»

На терасі стильного столичного ресторану «Mur Mur» відбулася вечірка «Egypt Vibes» від провідного туроператора України.

Рівно 4 роки тому стартував єгипетський напрямок у цій компанії. Відтоді тут стало традицією святкувати День народження Єгипту. Гостями вечора стали провідні агенти та улюблені партнери. Серед перших осіб — директор із розвитку єгипетської компанії «Sun International» Мохамед Дессукі, її генеральний директор Ахмед Хассан, гендиректор «Join UP!» Юрій Альба та представники понад 20 найкращих готелів Єгипту. Цьогоріч із «Join UP!» сонячну країну відвідало 33% від усього числа відпочивальників з України. Плюс клієнти з Молдови та Білорусі. Загалом за 4 роки в Єгипті з компанією відпочили понад півмільйона туристів. Із початку 2017-го опера- тор відправив туди понад 200 000 відпочивальників — на 30% більше, ніж за весь 2016 рік. За концепцією «Відкрий Єгипет заново» у 2017 році буде запущено ексклюзивну чартерну програму на курорт МарсаАлам. У портфелі «Join UP!» — понад 30 ексклюзивних готелів. Компанія заявляє 51 рейс на тиждень — найбільшу кількість на українському ринку. Один із секретів її успіху полягає в ексклюзивних пропозиціях, які вона надає своїм агентам та їхнім туристам. Кульмінацією вечора стало нагородження 10 найкращих агенцій за підсумками 2017 року на напрямку Єгипет і оголошення «WINNER of Winners». Кожен переможець отримав проживання в одному із зоряних готелів Єгипту. Коли всі офіційні слова були сказані, а нагороди роздані, гості продовжили розважатися під виступ колективу «Monkey Juice».

З Сніжні новації Ішгля Рада з туризму австрійського регіону Пацнаун — Ішгль провела в Києві прес–конференцію на тему зимових новинок цього гірськолижного курорту.

Захід відбувся у столичному готелі «Fairmont Grand Hotel». Українських журналістів і турбізнесменів приймав пан Андреас Штайбль (Andreas Steibl), директор Ради з туризму Пацнаун – Ішгль. І розповів про свій регіон дещо цікаве. Гірськолижний курорт Ішгль, один із найпопулярніших в Австрії, цієї зими потішить туристів цілою низкою новинок. До речі, сезон тут розпочнеться як ніколи рано — 23 листопада — завдяки новозбудованому водосховищу, яке дасть змогу наростити потужності снігомашин. Та головною технічною новацією стало відкриття суперсучасного крісельного 6-місного підйомника «Palinkopf D1», який доставляє гостей на вершину гори Палінкопф. Його пропускна здатність вражає — 2800 осіб за годину! Кабіна обладнана зручними ергономічними кріслами з підігріванням. «Palinkopf D1» — швидкий, комфортний і практично безшумний. Вартість проекту — 12 млн. євро. Є також чудова музична новина. На 25 листопада планується великий концерт найвідомішої німецької співачки Андреа Берг — саме вона буде хедлайнером традиційного фестивалю «Top of the Mountain Opening». Скі-пас на день є вхідним квитком на концерт і коштує 65 євро. Квитки на відкриття сезону зможуть придбати тільки власники гостьової карти Ішгля, Самнауна чи долини Пацнаун, простіше кажучи — мешканці місцевих готелів. Тож, як кажуть австрійці, вількоммен!


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 13:59 Страница 16

Що: Де: Коли: Інфо:

Лосар Катманду (Непал) 16 лютого www.welcomenepal.com

Духовне Новоріччя Протягом незвичайного свята Лосар, або ж Тибетського Нового року, можна поринути в дивовижний та яскравий світ непальської культури. Це найважливіше релігійне свято для всіх буддистів країни. Лосар — «близький родич» Китайського та В’єтнамського Нових років. Святкування відбувається по всій країні, але наймасовіші урочистості можна побачити у столиці. Мешканці Катманду відзначають Лосар два тижні. Тривалі приготування й прибирання передують кульмінації — настанню Нового року за місячним календарем. Цього дня мешканці міста та його численні гості збираються у монастирському комплексі Боднатх, що на околиці столиці. На храмовій площі монахи різноманітних буддистських шкіл виголошують молитвипобажання на рік прийдешній. Потім гостей очікує виконання ченцями містичного танцю чам, що закріплює молитви та благословляє люд.

Сонячний Новий рік Що: Де: Коли: Інфо:

Новруз Баку (Азербайджан) 21 березня azerbaijan.travel

Це свято нового року за астрономічним сонячним календарем іранських і тюркських народів. Він припадає на день весняного рівнодення і символізує відродження природи. Звичай не має відношення до ісламу, він походить із далеких дописемних часів і пов’язаний із зороастрійською релігією. Новруз відзначають в Ірані, Афганістані, Казахстані, Узбекистані, Таджикистані, Киргизії, Албанії, Македонії та Туреччині. Проте найпишніші та наймасовіші празникування відбуваються в Азербайджані. П’ять днів тут тривають святкові заходи. Виступають співаки й танцівники, акробати і борці, ставляться народні вистави та авангардні перформанси. Невід’ємною частиною свята є хороводи навколо багаття та стрибки через нього. Все це допомагає людині очистити душу та почати рік новий із чистого аркуша. А ще на Новруз неодмінно треба пригоститися солодощами — пахлавою, шекербурою та гогулом. Так ви забезпечите собі «солодке життя».

Мокрий Новий рік Що: Де: Коли: Інфо:

Сонгкран Чіангмай (Таїланд) 13 квітня www.tourismthailand.org

Сонгкран — це Тайський Новий рік. Цього дня мешканці «країни усмішок» виходять із дому, озброєні відрами з водою, водними пістолетами або ж просто шлангами. Вони обливають один одного та всіх довкола і мастять білою глиною. Це дуже весело! За буддистськими віруваннями, вода символізує сутність усього живого, тож окроплення приносить благодать і мир. Кожне місто має свої особливості святкування. Наприклад, у Чіангмаї воду качають насосами з рову, який до свята ретельно очищують. Після такого грунтовного обливання щастя точно не омине вас. Сонгкран має й духовний бік. Ранок буддисти починають із відвідин храму. Після повернення додому сімейну статуетку Будди омивають чистою водою з пелюстками троянд і ясмину. Потім на знак поваги старшим членам сім’ї омивають руки. Після цього розпочинається сімейна трапеза. А вже згодом можна приєднатися до «мокрих» гулянь.


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 13:59 Страница 17

Сюрпризи Швейцарських Альп

Н

На презентацію зимових новинок Швейцарії в київському готелі «Radisson Blu» з українського боку зібралися туроператори та туржурналісти, а з іноземного — їх вітали директор нових ринків і спеціальних проектів «Switzerland Tourism» Федеріко Соммаруга, представник «Geneva Tourism & Convention Foundation» Альбіна Рассамакіна та представник освітньої компанії «DEC Education» Ірина Кузьменко. Годі розповісти про всю Швейцарію, де кожен курорт до сезону має цікаві заготовки. Але, наприклад, у регіоні Женевського озера, в Шатод’Е, із 27 січня по 4 лютого відбудеться ювілейний, 40-й Міжнародний фестиваль повітряних куль. Повітроплавці прибудуть із 20 країн. Найяскравіша подія фесту — нічне світлозвукове шоу. На льодовику Glacier 3000 відкриють нову червону трасу «Red Run» — найдовшу, на 8 км, і з перепадом висот 1300 м. Поруч можна пройтись унікальним мостом між вершинами на висоті 3000 метрів! У Монтре відбудеться один із найбільших різдвяних ярмарків країни, а в Лозанні святкова торговиця проходитиме в атмосфері Фестивалю світла. Із Монтре вирушатиме «Сирний поїзд», у якому можна буде покуштувати сири та вина країни на тлі її запаморочливих ландшафтів. Система «SwitzerlandMobility» об’єднала у велику мережу екомаршрути — від лижних до водних. А «Swiss Travel System» запрошує на різдвяні вокзальні ярмарки, найкрутіший у світі фунікулер «Stoos» і панорам- ні поїзди. Швейцарія також пропонує освітні мовні табори високого (у різних сенсах) рівня. І туроператори зроблять ці зимові сюрпризи для українців дійсністю!

Посольство Швейцарії в Україні та «Switzerland Tourism» поінформували українську туристичну спільноту про принади зими в «альпійській конфедерації».


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 13:59 Страница 18

Що: Де: Коли: Інфо:

Астрологічний Новий рік

Алут-Авуруду Коломбо (Шрі-Ланка) 14 квітня www.srilanka.travel

У квітні в Шрі-Ланці відзначають Сингало-Тамільський Новий рік, або АлутАвуруду. Його дату визначають за астрологічним календарем. Настає він при переході Сонця із сузір’я Риб у сузір’я Овна. Саме в той час світило проходить точно над островом. Це також свято збору врожаю рису та початок весни. Алут-Авуруду настає не опівночі. Між старим та новим ланкійськими роками існує нейтральний проміжок часу, що становить близько 12 годин 48 хвилин. Це сприятливий момент для будьяких починань.

Що:Рош ха-Шана Де: Тель-Авів (Ізраїль) Коли: 9–11 вересня Інфо: new.goisrael.com

Усі святкові приготування узгоджуються з астрологічними розрахунками. Навіть прибирання має бути завершене у визначений час. Ланкійці ретельно очищують не лише оселі, а й тіло — приймають аюрведичні процедури. Усе заради щасливого життя в новому році!

Бенгальський Новий рік Що: Де: Коли: Інфо:

В Ізраїлі Новий рік, або Рош ха-Шана, відзначають у вересні-жовтні (місяць тишрей). Це свято влаштовують на честь створення світу та початку правління Бога. Рош ха-Шана в Ізраїлі — день молитов. Про початок святкування оголошує гучне сурмління в шофар — ритуальний ріг. За традицією, напередодні Нового року євреї їдять яблука з медом і гранати. Це символізує щасливі надії на Новий рік. Багато іудеїв-хасидів приїздять до українського містечка Умань, аби відзначити Новий рік на могилі засновника своєї релігійної течії — цадика Нахмана. Кожен хасид хоч раз у житті має здійснити прощу до цієї святині. У дні Рош ха-Шани панує особлива атмосфера, яку варто відчути, долучившись до культури та традицій єврейського народу.

Похела-Байшак Дакка (Бангладеш) 14 квітня visitbangladesh.gov.bd

14 квітня за індуїстським сонячним календарем відзначають Бенгальський Новий рік, або Похела-Байшак. Окрім Бангладеш, цей день є святковим у багатьох регіонах Індії та Південно-Східної Азії. Головній події року передують ретельні приготування. Напередодні свята бенгальці відвідують храми, де приносять пожертви богам задля отримання родиною благословення. У день Нового року люди вдягають свої національні вбрання. Особливо ошатно виглядають жінки в білих сарі з червоним облямуванням. Усі беруть участь у новорічних процесіях Мангал-Шобхаджатра. Культурна програма багата: музичні виступи, ярмарки, вуличні вистави, зокрема на релігійну тематику. Будь-які починання цього дня матимуть успіх. Тому саме на Новий рік тут укладають шлюби та важливі угоди, купують квартири... У Новий рік — із новими надбаннями!

18

Осінній Новий рік

Фото надані організаторами подій.


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:00 Страница 19

Зимові хіти Зельдена Гірськолижний сезон в Альпах обіцяє бути особливо цікавим. Про це розповіли в Києві представники Ради з туризму австрійського регіону Оцталь і курорту Зельден. Австрійські гості влаштували у нашій столиці прес-сніданок, під час якого розповіли про головні інтриги майбутнього сезону на славетному курорті. Постійні інновації вже стали в Зельдені традицією. Нинішнього сезону серед них — єдиний скі-пас для двох топових курортів Зельден і Обергургль-Хохгургль. Він відкриє доступ до трас загальною протяжністю 254 кілометри і 56 ультрасучасних витягів. Гості зможуть оцінити новий флагман високогірних ресторанів, відкритий у жовтні на льодовику Реттенбах (2675 м над р. м.). Він привертає увагу яскравими архітектурними рішеннями та оригінальною гастрономічною концепцією: гості можуть обирати між різними форматами обслуговуван-

ня. 8,4 мільйона євро інвестовано в цей заклад у комплексі зі спортивним магазином, гірськолижним тест-центром і рампою. Гастрономічним хітом також є гурмересторан «ice Q» на вершині Гайслахкогль (3058 м). Цей футуристичний скляний куб послужив фантастичним тлом для зйомок блокбастеру «Спектр» про Джеймса Бонда. Легендарний таємний агент і цієї зими зіграє важливу роль у Зельдені. Усередині вершини Гайслахкогль завершують кінематографічну інсталяцію «007 Elements», присвячену Бонду. Цей масштабний, інтерактивний і повчальний світ пригод охопить усі органи чуттів відвідувача. Зельден продовжує зміцнювати статус одного з найвідоміших концертних майдан-

чиків Альп. Сьомий фестиваль «Electric Mountain» відбудеться 5–6 квітня 2018 року. Він гарантує присутність гучних імен, які поки що тримає в секреті. Щомісячні вечірки «Electric Mountain» створюють радісне передчуття великого танцювального марафону. Одразу після цього відбудеться спортивна прем’єра на льодовику Тифенбах. Це серія заходів «AUDI Nines», яка збере найкращих у світі лижників і сноубордистів (фристайл і крос). А смачною крапкою багатого на події сезону стане ексклюзивний фестиваль для гурманів — «Вино на горі». Зельден підтверджує свою репутацію новатора і флагмана серед гірськолижних курортів.

19


Ж И Т Т Я

!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:00 Страница 20

ЯК СВЯТО

Новорічний дракон Даремно світ дивується з нас, східних слов’ян, — мовляв, відзначають два Нові роки. А ось, скажімо, в Лондоні, окрім календарного, святкують ще й Китайський Новий рік, та так, що де там нашому Старому Новому... Євген БУДЬКО

10 найкращих місць світу для зустрічі Китайського Нового року


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:00 Страница 21

Фото Ch. PHUTULLY

Мельбурн, Австралія. Новорічні гуляння китайців біля старовинного вокзалу.

К

Китайський Новий рік, він же — Чуньцзе, він же — Свято Весни, він же — Місячний Новий рік, він же — Новий рік за східним календарем, є одним із найбільших свят на планеті. Його відзначають аж 15 днів з усією можливою помпою: костюмованими парадами, вуличними інсталяціями, ліхтарями, частуваннями та, звісно, китайськими феєрверками. Роблять це китайці тоді, коли в них настає весна. І вираховують дату за місячним календарем. У «нашому» 2018 році вони святкують «свій» 4716 Новий рік. Гм, традиція досить давня… Святкова дата «плаває», адже місячний календар не збігається з прийнятими у світі григоріанським та юліанським. Але вона завжди випадає між 21 січня та 21 лютого. Цього разу Новий рік на Сході настане 16 лютого (якраз на день народження нашого головного редактора Олександра Горобця). І буде це рік Жовтого Земляного Собаки — рік миру і благоденства. Дай Боже… Зустрічати його радять тихо і спокійно разом із тими, хто вам дорогий, в одязі стриманих природних кольорів, а проводжати — з прагненням до злагоди. Тварини — символи років — змінюються, але головним від століття до століття залишається китайський дракон, який дарує удачу та всілякі гаразди. Отож у наше міжсвяткове зимове затишшя беріть із собою рідних та близьких і здійсніть етноподорож у Китайський Новий рік. Куди? Ну, якщо Піднебесна імперія — це для вас задалеко і задорого, є місця й у Європі... Сподіваємося, туристичні компанії підтримають такі бажання співвітчизників.

1

ПЕКІН (Китай) Це місто — «батько» Китайського Нового року, головне місце празникувань у світі, арена наймасовіших дійств. Протягом 15 днів або

й довше столиця Китаю приймає довгу низку карнавалів, фестів, духовних церемоній та вечірок у міських кварталах, парках і храмах. Саме тут можна побачити найкращі, просто неймовірні феєрверки на Китайський Новий рік. В осерді Нового року найбільшу увагу все таки приділяють сімейним та історичним традиціям. Готуючись до свята, родини влаштовують генеральні прибирання помешкань. У перші два «червоні» дні вони відвідують родичів. Багато часу присвячують молитвам. Яскраві церемонії можна побачити у головному храмі свята — Небесному. Ритуал має трьохсотлітню історію. А ось традиція храмових ярмарків налічує понад три тисячоліття! Останніми роками до танців левів і драконів, барабанних шоу та костюмованих парадів додалися підсвічені льодяні скульптури. Масовість дійств перевершує уяву. Проте загалом у місті людей меншає: тут багато провінціалів на заробітках, які на свята роз’їжджаються по домівках. Утім, готелі та інші публічні заклади можуть виявитися переповненими. Тому радимо все робити завчасно, починаючи із замовлення номера і закінчуючи відвіданням шоу. Інші суперцентри зустрічі Китайського Нового року в самому Китаї — це, безумовно, Шанхай і Гонконг.

2

БАНГКОК (Таїланд) Етнічні китайці становлять понад 10 відсотків населення Таїланду. Місцева влада заохочує їхні святкування, як і будьякі інші, залучаючи туристів. Щоправда, торік празникування були досить скромними з огляду на жалобу за королем Таїланду Пуміпоном Адульядетом. Китайці разом із тайцями святкують, насамперед віддаючи шану предкам. Вони проводять традиційні церемонії жертвопринесення у храмах і пропонують символічні подарунки померлим. Перед Новим роком на вулицях ➧

21


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:00 Страница 22

Передноворічний ярмарок у Сингапурі.

побачите торговців паперовими телефонами, паперовими грішми й навіть пляшками віскі з паперу — люди купують цю бутафорію та спалюють її як пожертву духам предків. Звісно, не обходиться без традиційних святкових вогнів, танців дракона і банкетів. Китайські квартали вбираються у червоні ліхтарі. По всій країні центри китайської культури представляють свої здобутки.

22

СИНГАПУР Одна з найменших держав світу є одним із найбільших центрів відзначання Китайського Нового року. Це дуже очікуване свято для мешканців островамістакраїни незалежно від їхньої національності. Чайнатаун перетворюється на розмаїття ліхтарів, торгових яток і концертних сцен. Утім, святкові події вихлюпуються за його межі. Головні принади сингапурського Китайського Нового року — вулична ілюмінація, барвистий Місячний базар та нічні шоу. У серці свята — на площі КретаАер у Чайнатауні — можна спостерігати танці величезних «драконів» і «левів». На арені перегонів «Формули1» відбувається неймовірний карнавальний парад «Чингай». Китайському Новому року присвячено багато подій культурного фестивалю «Хуай». Ну, а кульмінацію гулянь можна відчути у мальовничій гавані МаринаБей, де влаштовують чудове шоу салютів.

Фото HKTB

Новорічний парад у Гонконгу.

3

Фото «STB Content Hub»

4

КУАЛАЛУМПУР (Малайзія) Етнічні китайці становлять найбільшу етнічну меншину в столиці Малайзії. З нагоди Нового року вона влаштовує парад, феєрверк та урочистості поблизу Центрального ринку в Чайнатауні. Численні китайські храми воздають честь божествам і предкам. Повсюди запашний дим ароматичних паличок змішується з димом жертвопринесень у вигляді муляжів «благ життя», зроблених із паперу: їжі, питва та дорогих прикрас. Торгові центри теж у мейнстримі, вони навперебій пропонують усе для свята і не тільки. Увечері людські потоки заповнюють вулиці, змітаючи крам, вдихаючи свіже повітря та вибухаючи захопленими криками після особливо яскравого феєрверку. Іншим центром празникувань у Малайзії є місто Джорджтаун на острові Пенанг.

5

ХАНОЙ (В’єтнам) Китайський Новий рік з ентузіазмом відзначається у В’єтнамі. Тут він іменується ТетНгуєнДан, або просто Тет, і вважається в’єтнамським національним святом, тому відзначається не лише китайською діаспорою, а й усенародно. Триває свято три дні. Вулиці столиці Ханоя і найбільшого в країні міста Хошимін переповнюються радісними людьми. Гуляють великими компаніями, родинами, збираються вдома. І не забувають до Нового року розв’язати всі задавнені суперечки, сплатити борги та прибрати в оселі.


Фото MTRІ

Індонезія, Джакарта. Ще одна подорож дракона.

СанФранциско. Дракон ковтає хлопчика? Хлопчик роздирає пащу дракону?..

Тет Нгуен Ден перекладається як «перший ранок першого дня нового року». Саме цей час і вважається істинним новоріччям. Традиційно першого ранку в році всі здійснюють святкову прогулянку.

6

Фото HKTB

ДЖАКАРТА (Індонезія) Сумнозвісний режим Сухарту забороняв китайське новоріччя. Але з 2003 року в Індонезії його відзначають як національне свято. Крім столиці, китайські національні анклави є на островах Ява, Калімантан і Суматра. В Індонезії не прийнято святкувати надто довго, тому Новий рік тут обмежують трьомачотирма днями. У багатьох оселях вивішують портрети померлих: вважається, що в цей час їхні душі відвідують родичів (ніби у нас на Різдво). Особлива увага приділяється трапезі: щедрий стіл знаменує добробут протягом року. Оминають лише сир тофу, білий колір якого в це свято віщує хвороби і смерть. Опівночі китайці відчиняють двері, щоб випустити старий рік і впустити Новий. Ревні буддисти проводять ніч у ➧

Гонконг. Дракон — вічний символ Нового року за східним календарем.

Фото MTRІ

Фото І. DAS

!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:00 Страница 23

Покази мод у Джакарті під час Китайського Нового року.

23


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:00 Страница 24

Фото «VisitBritain»

Китайський розгул біля Національної галереї в Лондоні.

храмах. Туристам теж туди вхід не заказано — наприклад, цікаво завітати до старовинної віхари ДхармаБхакті. А вранці — всі на вихід, навіть хворі й немічні! Усі при повному параді вирушають у гості вітати й підносити презенти.

7

ЛОНДОН (Великобританія) За межами Азії чи не найбучніше відзначають Китайський Новий рік у британській столиці. Глобалізація принесла сюди культурну терпимість і цікавість до екзотики, тому західне місто відзначає східне свято з розмахом. Першого ж дня на Шордічстріт можна побачити традиційні вистави та скуштувати суто китайські страви. По Чарінг кросс і Шафтсберіавеню новорічного ранку вирушає барвистий костюмований парад із довжелезними драконами. Офіційну церемонію відкриття проводять на Трафальгарській площі за участю артистів із Китаю. А потім китайських канатоходців, танцівників і фокусників можна побачити по всьому району ВестЕнд. Серед китайців прийнято в перші дні Нового року «піднятися високо і подивити-

ся далеко», тому головні оглядові майданчики Лондона повні люду.

8

ПАРИЖ (Франція) Тут теж стараються не відставати. Тим паче, що паризький Чайнатаун — найбільший у Європі. Святкують не лише там, а й перед мерією та на центральних вулицях. Карнавальні процесії пересуваються під барабанний бій і вибухи петард, які відганяють злих духів. Долучаються й інші китайські етнічні громади з усіх куточків Франції, тому масовість дійств вражає. А найбільше люду збирається у славнозвісному 13му окрузі Парижа. У параді беруть участь до 2000 осіб, а подивитися на нього приходять до 200 000 парижан і гостей міста.

9

САНФРАНЦИСКО (США) Місто на узбережжі Тихого океану стає столицею Китайського Нового року в обох Америках. Хоча свято відзначають і в НьюЙорку, Ванкувері та Лос Анджелесі. Тут поважають особистий простір, тому найзавбачливіші глядачі приносять у вигідні для споглядання точки власні стільці й спостерігають за дійствами, не звертаючи уваги на колотнечу навколо. Приваблює насамперед величезна процесія ряджених із типово американськими усмішками. Очолює його Королева параду з почтом. Це нагадує не Ки-

тайський Новий рік, а латиноамериканський карнавал. До шоу долучаються далеко не лише китайці. Скрізь літають золотаві блискітки, бахкають петарди та шугають великі й малі дракони, яких люди гладять по боках. Це вічні й тепер уже всесвітні символи Китайського Нового року, які приносять щастя, тож кожен намагається торкнутися їх.

10

СИДНЕЙ (Австралія) На протилежному від СанФранциско боці Тихого океану китайська діаспора неабияка за розмірами. І святкувати тут дуже люблять — відзначають Східний Новий рік навіть довше належних 15 днів. Діють спеціальні виставки, відбуваються вуличні вистави, концерти і змагання, скрізь подаються китайські страви. Звісно, головною подією є 2годинний парад, який відбувається надвечір. Як і в багатьох інших місцях, в Австралії майже тритижневий новорічний марафон завершується Фестивалем ліхтарів. Люди прикрашають вогнями храми і несуть їх на вечірній парад. Бучні урочистості відбуваються й у Мельбурні. В цьому осередку діаспори є навіть Китайський музей. Без перебільшення, Новий рік за східним календарем стає всесвітнім святом. Ви ще на ньому не побували? Ну, тоді воно йде до вас. Китайців вистачить на всіх! ■


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:00 Страница 25

Німецьке roadshow в Україні

У

У заході взяли участь понад три десятки представників німецької туріндустрії: міст Кельна, Баден-Бадена, Дрездена і Лейпцига, регіонів Баден-Вюртемберг і Саксонія, компанійтуроператорів, готелів, авіа- і транспортних структур, а також медустанов Німеччини. Делегацію очолювала представник турофісу Алла Бєлікова. З українського боку до заходу долучили-

ся півсотні представників туристичної індустрії. Присутніх привітав консул відділу культури посольства Німеччини в Україні. «Luxury Germany» — центральна тема цьогорічного roadshow провідної європейської країни. Беззаперечними плюсами туристичної Німеччини є стабільна і сильна економіка, стабільно високий сервіс, ро-

До Києва завітала делегація Національного турофісу Німеччини (DZT) в рамках свого традиційного roadshow.

зумні ціни, надійні, дисципліновані партнери, які прагнуть привернути увагу туристів з України до своїх напрямків.

Цікаво, що із січня по липень 2017-го, порівняно з аналогічним періодом минулого року, турпотік з України до Німеччини зріс майже на 20 відсотків. Воркшоп відбувся в київському готелі «Hyatt». Турбізнесмени зі столиці та інших міст України взяли участь у робочих сесіях, а потім організатори й гості заходу продовжили спілкування в неформальній обстановці: за дружньою вечерею. Цей офіційно-туристичний візит для багатьох наших співвітчизників стане ключиком до серця Європи.

Широкі можливості маленького емірату Департамент із розвитку туризму емірату Аджман та авіакомпанія «flydubai» влаштували в Києві урочистий коктейль–презентацію найменшого із князівств ОАЕ.

Н

Навіть у середовищі фахівців із туризму України поширені стереотипи щодо Об’єднаних Арабських Еміратів. Їх створили найбільш «розкручені» напрямки цієї країни. Але вона різноманітніша, ніж можна подумати, і в ній не лише пісок, море та блискучі хмарочоси. У цьому переконує найменший за територією емірат ОАЕ — Аджман. У готелі «Хілтон» української столиці туристичну презентацію краю у форматі урочистого коктейлю провели Департамент із розвитку туризму Аджману в особі пані Аделі Дрізен та пані Алії Алі Рашед, а також авіаперевізник «flydubai», представлений компанією «Aeroclub AMC» в особі Олени Петренко, Наталії Кузьменко та Олександра Кольцова. У приємній обстановці з частуванням присутнім представили новий для України турнапрямок, індустрія гостинності на якому розвивається давно.

Емірат Аджман пропонує насамперед натуральність і можливість сховатися від напруженого ритму сучасності. Життя в цьому еміраті тихе і близьке до природи. Славнозвісні аравійські піщані пляжі лежать над відкритим морем із горизонтом і справжніми хвилями. На природолюбів чекають пустеля з оазами та унікальні мангрові зарості з птаством. Шанувальників історії та колориту запрошують старовинні квартали, мечеті, фортеці та музеї з арабськими старожитностями. Естети і спортсмени знайдуть тут стайні з арабськими скакунами та гольф-поля. Шукачі приємних пригод порадіють скелелазінню та джип-сафарі в пустелі. А всіх разом на високому рівні приймуть готелі відомих мереж, такі як «Ramada Hotel & Suites Ajman», «Fairmont Ajman», «Oberoi Hotels & Resorts» та «Ajman Saray Resort». До «нової Аравії» залюбки доправить авіакомпанія «flydubai».


V I P -

!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:00 Страница 26

КЛУБ

Його жовту туристську куртку впізнають скрізь, де відбувається щось незвичайне. Він безстрашний і брутальний, інтелігентний і обізнаний. Його не можна переслухати, можна тільки зупинити. Його не можна зупинити, можна тільки приєднатися. Євген БУДЬКО

Екстрим і рекорди

В

Віталій ЗОРІН — мандрівник, засновник клубу екстремального відпочинку «Лопухи в пошуках адреналіну», першого та досі неперевершеного у своїй ніші. Як експерт Книги рекордів України «Національного реєстру рекордів України» він нещодавно зареєстрував рекорд нашої редакції: «Найтриваліший термін видання друкованого періодичного засобу масової інформації туристичної тематики — 25 років і 10 місяців». — Віталію, що новенького у твоєму світі подорожей, рекордів та екстриму? — Ми тепер маємо представництво щодо рекордів у Білорусі. Я багато разів бував там транзитом, але ознайомився вперше. Мінськ — «чудове» місто! Середня зарплата — як у нас, а ціни вищі мінімум удвічі. Бацька тримає всіх за горло і за я… перепрошую. Не дає красти нікому. Вертольоти доставляють чиновників до в’язниці.

26

У відповідь на наш безвіз там оголосили свій: 5 днів безвізового перебування в Білорусі. Тепер уся європейська братія, яка летіла до нас, щоб гуляти в Києві, їсти у Львові та ходити по дівках в Одесі, тепер летить до Мінська. Як і одеські дівки. У Мінську компанії влаштовують зустрічі Сходу і Заходу, готелі напхано під зав’язку. Проведено грошову реформу, за долар дають 2 білоруські рублі. У їдальні платиш, як у дитинстві, — 2,50. Біля мінського аеропорту будують чайнатаун на мільйон китайців: промзона, житло, логістика… В аеропорту жовтошкірих стільки ж, як і білих. Дивовижне поруч! — Одні кажуть, у Білорусі все дешево і добре, а інші... — Її порівнюють із Північною Кореєю. Насправді до цього далеко, але в магазинах портрети «отця народу» вже висять.


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:00 Страница 27

40 кілограмів тому Зорін без вазеліну не влазив у жоден гелікоптер.

Віталія Зоріна — А ти й у Північній Кореї бував? — Це найекзотичніше місце. Кидайте все і їдьте, бо ніхто не знає, скільки років чи тижнів залишилося північнокорейському режимові. Я гадав, ми потрапимо в 70-ті, а потрапили у 37-й. Найдивніше, що зі мною та приятелем було, — це втеча з готелю у Пхеньяні. Чотиризірковий заклад розташований на острові, від якого веде міст із кулеметними вишками. Зона! Як нам вдалося пройти міст — невідомо, може, пропустили, щоб простежити? Приятель запитує: «Куди підемо?». Кажу: «Питання в тому, куди дійдемо». Дійшли до вокзалу. Дорогою

місцеві дивилися на двох білих без гідів, як на інопланетян. Пхеньян нагадав Москву 1937-го, бо на вулицях продають лише морозиво і газовану воду зі скляних конусів. Ми купили два морозива на 20 баксів, і я зрозумів, що курс обміну в готелі трохи зависокий як для держави із середньою зарплатою півдолара. Щойно заніс ногу над ганком вокзалу, як якась дама поклала мені руку на плече і щось сказала корейською. Інтонація не залишала сумнівів: «Прайдьомтє». У міліції ми щось мимрили. Врятувало те, що в замкнені двері почав ломитися генерал, нагороди на кітелі якого закінчувалися нижче ременя. Поки всі

метались у пошуках ключа, ми пішли «викинути палички від морозива»… До речі, у випадках втечі туристів із готелю гідів засилають на північ Північної Кореї на важкі роботи. Побували в мавзолеї Кім Ір Сена, учетверо більшому за палац «Україна». Перед входом тебе чистять і продувають, потім ділять туристів на четвірки, а нагорі, у святая святих, ти мусиш обійти мумію вождя і вклонитися йому з чотирьох боків світу. Американці почали хихикати, автоматники їм сказали «а-я-яй», тримаючи палець на гачку. При виході на величезному столі лежала величезна книга відгуків. Ну, ми ➧

27


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:00 Страница 28

й написали в ній: так і так, усе дуже сподобалося, — це якщо рухалися паралельно з перегонами. Проїхали пару спецділянок, стисло перекласти з матюків. І підписали: «Привіт від комсомоль- а потім зрозуміли, що це капець: копаєш, копаєш, звільняючи ців України». Але після цього наш гід під дулом автомата мусив машину з піску, ставиш намет, ночуєш і знову копаєш… перевірити, що ми написали. І тут я зрозумів: є шанс залишити— Що потрібно, аби возити групи до Африки? ся в Кореї надовго... Треба віддати належне гідесі — вона з незво— Цей континент мені завжди подобався, бо там можна за рушним виглядом «переклала» нашу лайку комуністичним слен- 20 баксів вирішити будь-яке питання — від провозу машини чегом, навіть не підвівши на нас погляд, і ми на напівзігнутих ногах рез кордон і до проблеми сексу. вийшли із зали. — Той, хто з’їздив раз до Болгарії й має 20 баксів на всі випадки Але зміни відбуваються навіть у Північній Кореї. Тепер країна життя, може повезти групу до Африки? має пляжний і гірськолижний курорти — звісно, під автоматами. — Так, але один раз. По-перше, його відразу пошлють на три Є мобільний зв’язок. Дозволяють щось фотографувати з авто- букви — і група, і місцеві. Він не зможе нічого вирішити. По-друбуса. Дружина Кім Чен Ина почала вдягатись у світові бренди. ге, якщо це зовсім чорна Африка, то всю групу можуть викрасти і попросити мільйон за кожного. Далі буде… — Чому тебе по життю До зовсім чорної Африки не можна брати дівчаток, а татягне на такі пригоди? кож хлопців до ста кілограмів. — Це почалося після того, Білих там оцінюють за розміраяк я років десять пропрацював ми, як звірів у савані. 2001 року у банку. Потрапив у цю сферу я вперше був у Південній Афроків у сімнадцять — у 90-ті це риці з відомою групою екстребуло можливо. Взагалі я був малів «Еквітас». Ми мали ножахливим кар’єристом: активчівлю в чорному кварталі Йоним піонером, потім комсорганнесбурга (ПАР). Лягали гом у технікумі та медучилищі, спати з ніжками від столу в рупроліз у ЦК. У компартію не ках, з ними ж ішли на снідавстиг втупити, і тоді мені здалонок, бо навколо постійно терся, що банк — саме те. Я з ранлися негритянські «братки». ку до ночі ходив у краватці, а те— Хто ж вирушає в такі попер не маю жодного галстука. Атракціон «Fly by wire», Нова Зеландія. їздки? Люди понад сто кілограЗа кордоном не бував до 26 мів, а ще? років. Пружина стискалася, — Ще — з понад десятьма тисячами баксів, мішком цинізму стискалася і зрештою вивільнилася, коли я заснував свій клуб «Лопухи в пошуках адреналіну». 10 країн за один виїзд ми вважали і презервативів. Як у тому анекдоті: «Хлопчику, а що ти носиш не поїздкою, а вилазкою. До речі, одна з держав, де екстрим-ту- у такому великому рюкзаку?» — «Цинізм, тітонько. Цинізм і ризм дуже популярний, — Швейцарія. Люди там п’ять днів сидять презервативи». Оце про мене. дупою на стільці, а за вихідні якось намагаються її відірвати. — Що зараз у тренді в плані екстремального відпочинку? У 98-му стався дефолт у Росії, банківська сфера обвалилась. — Ті «ексклюзивні» місця, куди нині запрошують екстримА я на той час уже заснував «Лопухів» і почав на вихідних їздити, турфірми України, для мене — масовий туризм. От у Чаді я ще лазити, стрибати та возити людей. Тоді ще мало хто знав, що та- не був — хочу туди на машині. Буду вишукувати місця, куди укке параплан. раїнський тревел ще не дістався. Із Дмитром Комаровим, із яким давно дружимо, ми обговорюєДесь у 2000-му я першим зорганізував суто український човен на Мальдивах. Потім — сходження на Кіліманджаро, з якого в ме- мо пару маршрутів — це жорстка жерсть, із бронежилетами. Коне почалася «гірська хвороба». Групи до Австралії, Нової Зеландії… маров виступає хедлайнером, бо тільки на своє ім’я групу олігар2004 року звозив мужиків на ралі «Париж – Дакар». Мабуть, хів не зберу. це була найдрайвовіша поїздка. На орендованих машинах ми — Тобі не хочеться створити власний телепроект? — Хочеться, і досвід такий був. Якщо пригадуєш, у 2004–2005 роках уся Україна під наПівнічна Корея. «Прайдьомтє». шим керівництвом грала в автоквест — було понад 1500 активних команд. Ось і зараз кілька телеканалів звернулися до мене у пошуках нових тревел-проектів. Тема, яку я потягну і яка буде цікавою мені та каналам, — це проект у контексті незвичайних рекордів. — А як у тебе почалося з Книгою рекордів України? — Почалося з моїх особистих рекордів. Я навіз більше 1000 ручок із готелів світу, потім почав збирати пепсі-колу. Зараз у мене понад 2000 пляшок і бляшанок. Вони повні, й це проблема — бо більше тонни рідини. Сусіди знизу зчинили скандал, що їх затопить колою. Скориставшись своїми зв’язками, я замутив страховий поліс від затоплення пепсі-колою нижнього поверху — мені його урочисто вручили. Я пробував зареєструвати ці рекорди у Книзі рекордів Гіннеса, але виявилося дуже муторно. І тоді я згадав наші розмови з легендарним

28


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:01 Страница 29

Лазити по китайських горах значно тепліше і комфортніше… …ніж по схилах Евересту.

спортивним коментатором Валентином Щербачовим — моїм другом, дивовижною людиною, яка у свої «за 70» двічі на рік буває в Гімалаях. Валентин на той час видав книжку про незвичайні рекорди України. 2010 року ми з ним заснували Національний реєстр рекордів України. Книги рекордів — це минуле, до того ж не хотілося претензій від Книги Гіннеса. І взялися до справи. До речі, вже наступаємо Гіннесу на п’яти у кількох десятках країн! — Як таке може бути — Національний реєстр рекордів України реєструє рекорди в інших державах? — Спокійно, зараз відкрию таємницю. Всі айтішники мого офісу працюють над новим сайтом: засновуємо марку «Nationalrecords.world». Я порвав дупу і назбирав за останні півроку 25 представників у різних

Щоб гонщики не заблукали…

дів Гіннеса, оскільки він випав звідти після реєстрації ще меншої людини з ФіліпРекорд № 1 для мене — це найменша людина пін. Річ у тім, що Кахендра зменшується хворобу хребта. У Гіннесі зазначили світу, непалець Кахендра, як приклад того, що через його зріст 67 сантиметрів, а зараз він станолюдина може залишатися життєрадісною, жи- вить лише 63. А філіппінець росте. І Кахендра за нашими вимірами знову побив вучи калікою в повних злиднях. рекорд світу. Ми надіслали свої протоко■ ли до Книги рекордів Гіннеса, хоча були впевнені, що це проігнорять. Але відкрикраїнах — від Нової Зеландії до Зімбабве. На презентації нової ваю Книгу 2017 року — і там Кахендра. Правда, гіннеси зазнаКниги рекордів України – 2018 у грудні ми заявимо цей проект чили свої заміри, але додали рік, тобто своєї внутрішньої об’єктивності дотрималися. і будемо реєструвати національні рекорди різних країн. Саме такі речі стимулюють Національний реєстр рекордів Якщо Гіннес вимагає півроку на реєстрацію рекорду плюс 20 000 фунтів оплати за райдер і виклик суддів, то нам треба України «підкорювати світ». Ніяких особистих амбіцій, мені лише хочеться отримувати від своєї роботи справжні емоції. Те скромні два тижні та 500 доларів плюс витрати на логістику. саме колись змусило мене перетворитися з банківського праців— Але ж це національні рекорди, а не світові. — Зате їх буде значно більше. В Україні ми навіть вирішили ре- ника на екстремала. Скільки щастя буде в людини, яка встаноєструвати обласні рекорди, а треба буде, перейдемо й на районні. вить національний чи обласний рекорд! А що буде, як вона заявить до Книги Гіннеса? Пшик, британці обгрунтовано відмов— Яка взагалі мета цієї експансії? — Свого часу я подав Комарову ідею про реєстрування рекор- лять, бо там складність і вартість організації рекордного заходу дів у інших країнах. І ми здійснили це для найменшої людини несумірні з нашими. Мені хочеться відчуття реальних доказів світу — непальця Кахендри, про що розповідала програма «Світ користі від своєї роботи. Це може бути, наприклад, дитина, яка навиворіт». Фактично Кахендру ми повернули до Книги рекор- відчула визнання, завдяки цьому продовжила заняття і, зрештою, ➧

29


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:01 Страница 30

У Сомалі при обміні 100 доларів підвезення грошей з обмінки в готель — безкоштовне.

Екстрим № 1 — параболічний політ у невагомості. Літак залітає якнайвище і падає, створюючи для пасажирів цей стан. Нічого більш незвичайнішого та емоційнішого я не відчував у житті! ■ стала відомою людиною. Сподіваюся, наш світовий проект із часом принесе і якісь матеріальні дивіденди, але для мене це аж ніяк не головне. — Чи можемо скласти рейтинг рекордів, які тебе найдужче вразили? — Пропоную п’ятірку. Рекорд № 1 для мене — це найменша людина світу, непалець Кахендра, як приклад того, що людина може залишатися життєрадісною, живучи калікою в повних злиднях. № 2 — це Нік Вучич, австралієць без рук, без ніг, який досяг успіху в житті. Він приїжджав до Києва, і завдяки йому в нас зафіксовано рекорд — найбільша кількість колясочників на стадіоні під час його лекції. № 3 — найстарший тенісист України, 93-річний дідусь із Харкова, який активно грає в теніс. Заморив мене за два сети. Він їздив на «Вімблдон», фотографувався там з усіма селебритіс. Дуже зворушив мене його тост: «За життя». № 4 — найдовше волосся в Україні. Молода жінка з Тернопільщини відростила коси на 2 метри 45 сантиметрів. Стоїть на столі, а волосся — на підлозі. № 5 — мій улюблений український рекорд: хлопець розбив головою понад 120 яєць за хвилину. Дуже веселий хлопчина!

30

Поза конкурсом — 116-річна Катерина Козак із Коломиї, найстарша на певний момент жінка світу. Гіннесу виявилося мало запису про її народження в церковній книзі. Ми були у неї в гостях на її день народження. Багато людей, метушні... І раптом настав момент, коли ми залишилися з нею сам на сам. У мене на обличчі, мабуть, було усвідомлення того, скільки вікує ця людина. Бабця відчула мій настрій. Поскаржилася, що лікарі заборонили їй працювати на городі, а її це тримає на світі. Саме заради таких моментів варто займатися тим, чим я займаюся. Невдовзі бабця Катерина померла. Найстарша жінка України Христина Нагорна живе зараз на Чернігівщині, їй 117. На запитання про те, як дожила до таких років, відповіла: «Не сперечаюся з дурнями». — Ну, і твої п’ять найгостріших екстремальних вражень. — Враження № 1 було під час параболічного польоту в невагомості. Пояснюю. Літак залітає якнайвище і падає, створюючи для пасажирів стан невагомості. Американці це роблять на «Боїнгу-727» без крісел. За 5000 доларів — 15 етапів падіння літака, відповідно — 15 різних режимів «вагомості». Усе відбувається плавно, ніякої небезпеки. Але нічого незвичайнішого та

емоційнішого я не відчував у житті! Мінус 30 відсотків ваги — ти відтискаєшся від підлоги на двох пальцях, мінус 50 — на одному пальці, а потім нуль — і ти літаєш. Можеш робити кульбіти і пролітати весь салон. Це триндець, чистий захват! Екстрим № 2 — напевно, банджи-джампінг над водоспадом Вікторія в Африці. Таких атракціонів у світі багато, але тут — ти на містку 1905 року, вітер в обличчя, внизу — річка Замбезі, позаду — один із найбільших водоспадів світу… Екстрим № 3 — Північна Корея. Екстрим № 4 — мис Горн, який ми обігнули на дерев’яній яхті. Кілька разів я думав, що не повернемося, й чекав, коли ж нас переверне і хрясне об скелі. І екстрим № 5 — напевно, Нова Зеландія та атракціон «Fly by wire». Між двох гір на тросах висить літак із гвинтом позаду. Тросом тебе на ньому підіймають і опускають. Літаєш, керуєш напрямком і швидкістю на прив’язі. Круги, вісімки, маятники… Відрив башки! Три чоловічі пристрасті — це секс, швидкість і висота. Додати б туди секс, і атракціону ціни не було б. — І знову до рекордів: що потрібно, аби їх встановити? — Процедура максимально проста: заявка на сайті Національного реєстру рекордів України. До речі, у вашої редакції була ідеальна подача — одним листом, чого у природі майже не буває. 25 років минуло, а всі документи в ідеальному порядку. — Що б ти порадив майбутнім рекордсменам і таким екстремалам, як ти? — Щодо екстриму — тут кожен для себе визначає вид і ступінь ризику. Є абсолютні шибайголови, які ніколи не отримували й подряпини, а є такі, що вперше відірвалися від дивана і зіпсували собі здоров’я. Пораджу єдине: не треба себе змушувати. А щодо рекордів... Телефонує якось нам пластичний хірург із Маріуполя: мовляв, поставив силіконові груди бабці, якій 82 роки. Вона виявилася дуже інтелігентною жінкою. Після смерті чоловіка продала гараж, машину і дачу, більшу частину грошей віддала дітям, а на решту зробила собі груди. Тепер їй приємніше на себе дивитись у ванній. Каже, вручіть диплом лікарю, а я не бажаю, щоб хтось знав це про мене. Хочу порадити і попросити всіх: якщо ви знайомі з людьми, котрі зі скромності чи ще чомусь не бажають подавати заявку про свій унікальний феномен, зробіть це за них! ■ Фото з особистого архіву мандрівника


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:01 Страница 31


КОЛЕКЦІЯ

Фото І. САВЕЛЬЄВА

В О Я Ж

!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:01 Страница 32

32


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:01 Страница 33

ТАЇЛАНД

Що таке «Amazing Thailand», «Дивовижний Таїланд», як промовляє туристичний слоган країни, ми відчули на її південних курортах — на острові Пхукет і в провінції Крабі. Ірина ГОРОБЕЦЬ

33


Л

Фото ТАТ

!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:01 Страница 34

Провінція Крабі не лише морська, а й гірська та лісиста.

Літак узяв курс на Стамбул, і я відчула звичний комфорт і вишуканість «Turkish Airlines». Та коли через дві години спокійної пересадки в аеропорту інший лайнер нас поніс на схід, здалося, що я вже у гостинному та екзотичному Таїланді. Зокрема, завдяки обіду. Заради експерименту я вписала в аркушикZопитування, що моїм «пріоритетом» серед страв є морепродукти. Насправді розраховувала посмакувати ними у Таїланді, але змогла покуштувати їх уже в літаку! Цей «special meal» не потребував жодної доплати. В меню вистачало екзотики на зразок славнозвісних японських грибів шиїтаке. Було тим приємніше, що милі стюардеси і стюарди обслуговували пасажирів одразу після замовлення. СокиZводи, натуральний лимонад, алкогольні напої… А ще роздали набори пасажирів: бальзам для губ, шкарпетки, «окуляри» для сну та інші дрібнички, корисні у тривалому польоті. До речі, за понад 9Zгодинний рейс я переглянула дві новинки світового кіно з бортової російськомовної колекції та послухала музику: кожен у салоні мав перед собою монітор і навушники. Коли б це я так масовано розважилась у повсякденні? Відчуття Азії В аеропорту Пхукету нашу групу врочисто зустріли мініатюрні дівчаткаZдзвіночки, які встигали подати ручку з трапа та усміхнутися всім. Дорогою нас занурили у світ тайської кухні: пригостили цілим набором закусочок дімZсам у дерев’яних посудинках. Вулична їжа викликала довіру чистотою приготування і вабила незвичним: незнайомими овочами та фруктами, травами, улюбленими морепродуктами…

34

А їхали ми з курортного острова Пхукет до не менш курортної, але більш автентичної провінції Крабі. Туріндустрія цивілізувала тут переважно узбережжя найтеплішого, найчистішого і найлазуровішого у світі Андаманського моря. А якщо заїхати вглиб краю, можна поринути у тайський колорит, майже не розбурханий ритмом сучасного життя. Ще Крабі — це близько 130 островів та острівців біля згаданого континентального узбережжя. Вони теж пропонують екзотику й автентику в асортименті, гідному цілого атласу. Існує й окремий острів Крабі — один із тих самих 130. Крабі — це і річка, і море. Загалом воно тут Андаманське, але частину між Пхукетом і узбережжям провінції називають саме морем Крабі. Оселилися ми в «Centra by Centara Phu Pano Resort Krabi». Дуже симпатичний 4Zзірковий готель між горами та морем. Білуваті скелі у тропічній зелені, запахи квітів, жадане тепло… Відчуття Азії! Рибальський острів І відразу — повне занурення в південноZсхідну екзотику, подорож колоритним «носатим» човном по річці Крабі на острів КоZКлан, на якому живе громада рибалок (Ko Klang village). Окрім майстерного володіння риболовецьким начинням, селяни на своєму пронизаному каналами острівці вирощують рис і знайомлять екотуристів зі своїм життямZбуттям. Між дерев’яними хідникамиZпомостами облаштовані вольєри для риби. Ніби дротяні загорожі для птахів, тільки у воді. Рибалки вирішили «одомашнити» свій улов. Серед іншого нам дали потримати в руках легендарну рибу фугу — ту


Фото ТАТ

!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:01 Страница 35

1272 сходинки до Храму Тигрової Печери ми подолали не марно!

Білий храм У місті Крабі ми побували в культурному центрі «Андаман» і побачили, як виготовляють намиста з місцевих матеріалів, оглянули виставку про Таїланд молодого фотохудожника, а також картини чудової української художниці Жанни Дриги з «Андаман артZфестивалю». У всіх залах центру, як і в багатьох місцях, що ми відвідали, були жалобні портрети

в чорних квітах нещодавно померлого короля Таїланду Пуміпона Адульядета. «Дідусю Пуміпону» можна було написати лист, у якому подякувати за його чесноти і справи та похвалитися власними звершеннями, на які надихнув король: хтось започаткував великий соціальний проект, а хтось просто почав робити ранкову зарядку. Потім була головна сакральноZкультурна пам’ятка Крабі — білий храм ВатZКеуZ Кораварам. До нього ведуть широка пішо-

Фото ТАТ

саму, круглу і шипасту, з якої готують надзвичайно популярну страву лише дуже кваліфіковані кухарі, бо невеличка помилка… і мементо морі. Нас покатали чудернацьким мопедом, в якого збоку була не коляска, а цілий салончик на трьох немаленьких осіб, показали також процес розписування батику. Живуть рибалки бідненько: саморобні меблі, примітивні житла, старенька техніка… Але частували нас поZпанському. У місцевому сімейному ресторані господар і його родина подавали все, що виловили й виростили самі. Їжа надзвичайно гостра! Запивати марно! Цілий набір перців, імбир, лемонграс і ще бознаZякі інгредієнти зробили з моїх улюблених дарів моря вогонь. Теж відчуття Азії… Тут ми вперше покуштували суп томZям, який супроводжував нас протягом усієї поїздки. Надалі нам старалися подавати варіант «лайт». Саме так було в цікавому грильZресторані «Lay Lae», де ми того дня вечеряли на тлі моря.

хідна вулиця з гарними білими ліхтарями та сходи із золотими зміями. Піднявшись, я була дещо спантеличена побаченим: по периметру храму стояли колони, нахилені до центру. Зазвичай такий ефект «завалу» виходить через ширококутний об’єктив фотоапарата. На знімку такий ефект сприймається як належне, а ось у реальності… Споруду часто іменують «храмом колон, що падають». Усередині сидить Будда в оточенні квітів та менших статуй. ➧

Краби у місті Крабі.

35


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:01 Страница 36

Шоу-парк «Phuket FantaSea».

Малолюдно, просторо, урочисто і тихо. Так і хотілося сісти в позу лотоса та відійти від мирських турбот пресZтуру… Чотири острови Але чекали нові фантастичні враження! Сучасними човнами, яких курсувало бухтою безліч, ми вирушили по затоці ПхангZ Нга. І потрапили в морський рай! Вода всіх блакитних і зелених відтінків, островиZ скеліZстовпиZгриби, які своїми зеленими кучерями плутаються із хмарами, сталактити звисають зі скель, мов у печері... Перший острів був… сухопутним. Мис РайZЛей відділений від материка неприступними скелями так, що дістатися його можна лише морем. Сюди їдуть не так заради одного з найкращих пляжів провінції, як заради печери принцеси Прананг. Печера геть уся, до самих глибин, заставлена зображеннями фалосів! Дерев’яними, глиняними, скляними, мармуровими, гігантськими й мініатюрними, яскраво пофарбованими й грубо обтесаними. Річ у тім, що індійська принцеса Праганг, яка нібито потонула тут разом зі своїм кораблем, вважається покровителькою плодовитості. Їй приносять у дар фалоси, і колекція весь час поповнюється. Я сама бачила, як жінки й чоловіки молилися тут за дітонародження та за щасливе кохання і щось примовляли над фалосами…

36

ЧікенZайленд, або Курячий острів, який ми відвідали, дістав назву завдяки верхівці скелі, що нагадує кумедну голову курчати. Сюди їдуть заради плавання з маскою і трубкою. Спробували й ми. Не гірше, ніж у Червоному морі: смугасті та барвисті мешканці глибин обступають, мов голуби. Острів Таб цікавий 300Zметровою піщаною косою, яка з’являється під час відпливу і сполучає цей мальовничий клаптик суходолу з двома меншими. Вода і пісок — дивовижної чистоти. Четвертий острів — Пода. Дерева звішують гілля над найчистішими пляжами,

Храм Ват-Чалонг — найгарніший серез понад 30 храмів Пхукету.

хитаються гойдалки, ваблять джунглі та мангри, тішать екзотичне птаство і підводний світ... Мені стала зрозумілою досить велика кількість туристів на маршруті «4 острови», незважаючи на сезон дощів. Японці, австралійці, сингапурці й навіть малайці, в яких і свої береги непогані — всі в захваті тут від природи, сервісу, безпеки, їжі та цін. А «п’ятим із чотирьох островів» для нас став Хонг. На відміну від інших, він ще не здобув уваги широкої публіки через віддаленість. І це прекрасно! Безлюдний пляж, романтичні скелі, зграї риб біля берега…


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:01 Страница 37

Великий Будда у Пхукеті: 135 тонн білого мармуру і 45 метрів висоти.

НА КРИЛАХ «TURKISH AIRLINES» Пхукет — це новий, 300й напрямок авіакомпанії, відкритий 17 липня 2017 року.

І у вас в руках — охолоджений кокосовий горіх, прикрашений орхідеєю. Варирак і ловикайф У тихій місцині, серед чудової природи, на новому курорті Као-Лак нас гостинно привітав готель «Centara Seaview Resort Khao Lak»****. Адже донедавна Као-Лак був заповідною зоною. Порадували гірлянди з морських мушель, трапеза біля моря і несподівано — тістечка з нашими іменами! У цьому районі ми вирушили на водолікування. Термальне спа «Wareerak Hot Spring Retreat» — це справжній сад насолод. Усе розташоване серед тропічної зелені та квітів. Бамбукові місточки та насипні доріжки водять вас серед райських кущів. Якраз пройшов дощик, і природа забуяла всіма барвами та зазвучала пташиними голосами. У «Wareerak» нас перевдягли за тутешнім дресZ кодом: жінок — у легенькі сарафани, а чоловіків — у такі ж штанці та майки. І — на масаж. Дві години на лежаках під навісом мініатюрні тайки м’яли, викручували і топтали наші втомлені тіла. Але результат — диво! Організм розслабився й оновився. Як виявилося, такий масаж — це ще й своєрідний лімфодренаж: опісля кожен пішов у туалет і повернувся під враженням від кількості злитої там організмом рідини. Разом зі шлаками, певно. Потім був майстерZклас із йоги і… знову масаж та скраб. Нарешті ми побували в серці «Варирака» — в його термальних джерелах. Ні раків, ні крабів тут не варять, тільки відпочивальників парять у природно гарячій воді, а потім різко занурюють у холодну. Для цього є дуже естетські штучні басейни. Після контрастних ванн дають у руки по великому кокосу з трубочкою. Підкріпились — і знову масаж, цього разу — шиї та комірцевої зони. Оце релакс… Тепер би полежати, поспати… Але ми вже забули, що на роботі. МайстерZклас із трояндоплетіння — це були ще квіточки. А ось 1272 сходинки до Храму Тигрової Печери стали

справжнім випробуванням. Зате нагорі чекала винагорода — неймовірний краєвид провінції Крабі, Андаманського моря, стрімчастих гір і безкінечних пальмових гаїв. Черепахи, Джеймс Бонд і футбол у морі У спеціальному центрі реабілітації лікують постраждалих морських черепах. А потім відпускають. До цих подій ставляться з такою повагою, що запрошували навіть прем’єрZміністра. Нам теж надали честь. Правда, юна черепашка не дуже хотіла лізти в море, де ніхто не подасть, не прибере, не захистить і не почистить панцир. Але — воля є воля, і мандрівниця подалась освоювати Андаманське море. Ми ж це зробили на катері, вирушивши до найвідомішого з безлюдних острівців Таїланду — КхаоZ ПінгZКхана, більш відомого як острів Джеймса Бонда. Так його дружно перейменували після зйомок на ньому 1974 року фільму «Людина із золотим пістолетом». Слідів легендарного шпигуна ми не побачили, але отримали максимум насолоди від островаZстовпа та багатьох інших — із гротами, скелями та ідеальними пляжами. Острів КоZПані нагадав мені про містечко Великі Копані на Херсонщині, де народився старійшина нашої редакції Іван Дудкін. Тайські Копані — це плавуче село, де живуть нащадки мусульман, водних кочівників з острова Ява. Два з половиною століття тому вони оселилися тут на воді, бо закон забороняв чужоземцям жити на тайській землі. Заразом прибульці отримали водний захист від нападів. Нині громада рибалок ще й сякZтак заробляє туризмом. Найбільша цікавина села — футбольне поле, яке місцеві зробили зі старих плотів. Футбольний клуб «Panyee» — досить успішний і навіть знімається в рекламі. День ми завершили вже на Пхукеті, заселившись у готель «Angsana Laguna Phuket»*****. Усе було справді п’ятизіркове: від наборів подушок до справжніх творів абстрактного мистецтва у номерах, від тайського спа до гольфZполя. ➧

«Turkish Airlines» здійснює перельоти до 300 міст і 120 країн та є авіаперевізником № 1 у світі за кількістю країн сполучення. Бізнеслаунж«Turkish Airlines» у стамбульському аеропорту за версією споживчого рейтингу «Skytrax» цього року здобув звання «Найкращий бізнеслаунж у світі». Стамбул – Пхукет – Стамбул — ці рейси виконуються комфортабельними літаками типу А330. Крісла в салоні бізнес та економкласу обладнані персональними системами розваг із колекцією фільмів та музики. На борту є WiFi та «Live TV». Рейси до Стамбула здійснюються з 6 українських міст: Києва, Львова, Запоріжжя, Одеси, Харкова та Херсона. «Stopover» — унікальна послуга у Стамбулі для транзитних пасажирів авіакомпанії, що прямують до Таїланду та ще близько 30 країн. Дає змогу безкоштовно (!) провести 1 ніч у 4зірковому (для економкласу) чи 2 ночі в 5зірковому (для бізнескласу) готелях і ознайомитися зі стародавнім містом. Детальніше — на www.turkishairlines.com.

37


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:01 Страница 38

Парк «Світ Ханумана» — фото перед польотом.

на початку ХХ століття. Після його смерті сюди потяглися прочани і збагатили храм так, що той за кілька років став одним із найбільших і найгарніших у Таїланді. Ми не побачили й десятої частки храмового комплексу, і все ж він вразив вишуканістю, багатством та різноманітністю форм. Вразив розмаїттям архітектурної старовини й сам Старий Пхукет. Європейське тут змішалося з азійським. Можна побачити, скажімо, «китайськоZпортугальські» або британськоZтайські зразки колоніальних будівель. Ну, а ввечері ми потрапили у світ морських фантазій. Він так і називався — «Phuket FantaSea». Цей шоуZпарк чимось нагадав «Диснейленд», хоча є суто тайським і не тільки дитячим. У ньому вражало все: Найгарніше у Пхукеті Зранку чекав сюрприз — ферма перлин «Pearl Farm Phuket». Кліматичні умови на острові ідеальні для цієї справи. На фермі вирощують морські коштовності, влаштовують їх виставки і, звісно, продаж. Але головна коштовність Пхукету — це храм ВатZЧалонг. Він справді вражає. Його впевнено називають найгарнішим на острові, хоча конкуренцію йому становлять понад 30 храмів. Це святилище стало кульмінацією нашого перебування у Старому Пхукеті. Храм так і залишився б «одним із багатьох», якби не дива, які творив у ньому цілитель Луанг Пхо Чем у кінці ХІХ —

38

танці красунь у неймовірному вбранні, зоопарк із білими тиграми, підводний торговий пасаж, казково багатий антураж, катання на прикрашених слонах, перевдягання гостей у королівські шати, гігантський банкет та ще багатоZбагато принад і забав. Серцем парку є театр «Палац слонів» на 3000 глядачів, оздоблений 999 статуями вухатих велетнів. Ну, а головна подія, яка тут регулярно відбувається, — це шоу «Фантазія королівства» на теми історії Таїланду: піротехніка, 4DZефекти, акробати, повітряний балет плюс 30 слонів у залі й на сцені! Щось пишніше я бачила хіба що 2010 року в бангкокському «Centara Grand at CentralWorld» під час вручення нашому журналові державної премії «Friends of Thailand Awards».

Перевдягнені українці у спа «Wareerak Hot Spring Retreat».


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:01 Страница 39

Політ Ханумана І все ж найкрутішою атракцією в Таїланді для мене став «Hanuman World Phuket» — парк розваг у джунглях. Він занурює у природу острова Пхукет за допомогою… тросів. Вони протягнуті від дерева до дерева, від однієї платформи до іншої. Так, це зіплайн, відомий атракціон із польотами над землею. Тільки врахуйте, що польоти тут гідні самого богаZмавпи Ханумана і сягають 200 метрів заввишки, а троси тягнуться, куди сягає око. Я ніколи не була екстремалкою і, щиро кажучи, дивилася на все це з великим острахом і недовірою. Ледве наважилася на «політ Ханумана». І мало не пошкодувала. Уявіть: ви пристебнуті до троса і з шаленою швидкістю летите вздовж нього над верхівками дерев! Під час цього розповіді про абсолютну надійність і перевіреність конструкцій чомусь вилітають із голови. Але в «Hanuman World», якщо взявся за гуж, не кажи, що недуж: зупинка одного затримує інших. І я виявилась однією з небагатьох у нашій групі, хто пройшов усі 16 дистанцій. Після 4Zї лінії почало шалено подобатись. Отака відважна мавпочка! Завершила наші пригоди поїздка на квадроциклах. Я керувала потужним агрегатом сама. Екстриму додав тропічний дощ, який пройшов перед тим. Баюри всі були наші!

До вершин місцевої гастрономії нам було далекувато, зате на найвищу точку острова ми дісталися порівняно легко. На вершині гори, в пелюстках білого лотоса сидить Великий Будда, теж білий — укритий 135 тоннами німецького мармуру. Статуя сягає 45 метрів у висоту, її видно звідусіль на півдні острова Пхукет. Відповідно, від підніжжя Будди відкривається неозора панорама. Поруч — іще один Будда, «золотий»: 12Zметрова статуя виготовлена з 22 тонн латуні й сліпучо сяє на сонці. Якщо Великий Будда присвячений королю Пуміпону, то «маленький» — королеві Сирикіт.

«Блакитний слон» і Великий Будда Останній день нашого пресZтуру привів до «Banyan Tree Phuket»*****. Найреспектабельні-

У черепашки випускний — шанувальники проводжають її в море.

Зіп-лайн у «Світі Ханумана».

ший заклад конгломерату готелів «Laguna Phuket» — комплекс усамітнених у тропічному саду вілл для тих, хто цінує комфорт, приватність, вишуканість і високий сервіс. Гордість закладу — спа та Академія тайського масажу. Оточений сапфіровою лагуною готель є істинною оазою насолод. Уважний і завбачливий персонал постійно тішить сюрпризиками — то іграшками в номері, то ласощами… До речі, про ласощі. Ресторан «Blue Elephant» запросив нас на кукінгZклас і продемонстрував принади класичної тайської кухні. КукінгZклас дав зрозуміти, що гастрономічні тури на Пхукет більш ніж доцільні. Саме завдяки кухні курорт входить до «Креативних міст ЮНЕСКО».

Від духовних висот — знову до приземлених, тілесних речей. Новий сеанс масажу чекав нас у салоні мережі «Oasis». Тут нас зустріли тайськими танцями та запашним димом. Не розписуватиму прощальних спаZзадоволень, більше скажуть дві нагороди салону від рейтингу «Thailand Tourism Award». Загалом поїздка до Таїланду через Туреччину залишила враження такого яскравого калейдоскопу, що осмислюєш його лише через тижні й місяці. Утім, навіть крізь свіжі спогади у мою свідомість проникло враження від бездоганно організованого простору в бізнесZлаунжі «Turkish Airlines» у аеропорту Стамбула. Що ж, гідне завершення великої подорожі! ■

39


В О Я Ж

!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:02 Страница 40

КОЛЕКЦІЯ

ЦИЛЛЕРТАЛЬ

Безкінечні схили Тутешні траси справді можуть здатися нескінченними, як і їхнє розмаїття. Адже Циллерталь — найбільший в Австрії гірськолижний долинний курорт. Віктор СИДОРЕНКО «Zillertal Tourismus GmbH»

40


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:02 Страница 41

41


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:02 Страница 42

Т

Тироль — найвисокогірніший регіон Австрії з найвідомішими гірськолижними курортами. Чарівний край гордих вершин і затишних долин, шпилястих міст і колоритних містечок. І звісно — першокласних схилів, про які подбали природа та люди. Найбільшим долинним гірськолижним курортом Австрії з чудовими традиціями гостинності та найвищою якістю трас є долина Циллерталь. Чотири курортні містечка об’єднані у величезний простір трас, підйомників, готелів, розважальних та оздоровчих закладів. Тут знайдете розмаїття дивовижних спусків — від широких і зручних до таких, що кидають виклик професіоналам. Гірськолижний спорт у цих місцях з’явився після Другої світової війни — 1949 року на льодовик Хінтертукс і гору Расткогель проклали бугельні підйомники. Потім з’явився фунікулер на гору Пенкен. Після цього в Циллерталі та й по всій Австрії почався гірськолижний бум. Нині в долині річки Циллер та її найближчих околицях налічується понад 500 кілометрів підготовлених трас (включаючи льодовик Хінтертукс). Замість найпершого в Циллерталі фунікулеру, відкритого у 1950Zх, тепер на сонячне плато Пенкен можна з комфортом піднятися в кабіні 3SZпідйомника «Penkenbahn», насолоджуючись краєвидами долини з висоти пташиного польоту. Це одна з найпросунутіших канатних доріг на планеті.

42

Найпопулярніший курорт долини — Майрхофен (включаючи невеликий регіон Ахорн). Тільки в його околицях діють 159 підготовлених трас усіх рівнів складності, в тому числі й славетний спуск «Харакірі» з ухилом 78%. Ахорн вартий окремого слова. Цей крихітний гірськолижний центр має пологі, не дуже довгі траси на сонячному плато. Проте одні з найкращих гірськолижників Кубка світу готувалися до змагань з гігантського слалому саме тут, на трасі № 4, уздовж 6Zкрісельного підйомника «Ebenwald». Поєднання 4Zї та 5Zї трас на Ахорні — один із найцікавіших спусків у всьому Циллерталі. Конкурувати з ними може хіба що спуск, який не так давно відкрито в містечку ЦелльZамZЦиллер, — він найдовший в Австрії та один із найкрутіших у світі: довжина — 8,4 кілометра, перепад висот — майже 2000 метрів. Прихильникам «круїзного» катання у Циллерталі пропонують «Altitude Tour» — скіZсафарі із загальним набором висоти 13 916 метрів та загальною довжиною спусків 21 кілометр! Суперскіпас дає змогу ширяти по всіх трасах долини Циллерталь. Не забувайте і про цікавинки. Скажімо, на льодовику Хінтертукс знайдете найвисокогірнішу печеру Австрії — «Шпаннагель» із шарами кольорового та смугастого мармуру, а також «Льодовий палац», створений природою.


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:02 Страница 43

На початку і в кінці сезону гірські лижі приємно поєднувати із гірськими походами, маунтинбайкінгом, верховими прогулянками… Туристичне життя в Тиролі ніколи не завмирає. Але активність не може бути безперервною. Їй має відповідати й відпочинок. Готелі в Циллерталі — на всяк смак: у вигляді шале та більш традиційному форматі, зі славнозвісними австрійськими спа, чудовою кухнею… Найкращий готель на найкращому курорті Майрхофен — це «ElizabethHotel»*****, створений для романтичного відпочинку виключно дорослих (від 16 років) та розташований біля унікального підйомника «Penkenbahn». На схилах ваблять хатини, які мають кулінарні нагороди. Вони пропонують і суто циллертальські домашні страви, і зіркові шедеври. Є й «музичні делікатеси» — від народних тирольських мотивів до вишуканого джазу. Релакс і відновлення сил пропонують купальні, лазні та спаZцентри. Масаж для двох — корисно й еротично… Якщо сніжну активність бажаєте змінити на водну, в Майрхофені є аквапарк. У долині Циллерталь весь час відбувається щось цікаве. На початку зими події пов’язані на-

самперед з Адвентом: передріздвяними ярмарками, народними піснеспівами, посиденьками біля вогнища... Головна спортивна подія — це легендарні змагання «Rise&Fall» у Майрхофені в середині грудня: команди з 4 спортсменів борються за перемогу в естафеті, що включає скіZальпінізм, парапланеризм, маунтинбайкінг та гірські лижі. Драйву не менше й на фестивалі «Snowbombing», який проводять у квітні, під завісу лижного сезону. Виступають імениті виконавці, такі як Marc Kinchen, «Gorgon City», «Hot Since 82», «Eats Everything», David Rodigan, «Disciples»... Гості відвідують оупенZейрZпаті на гірськолижних трасах, у лісі та в ексімоському іглу. Неосяжна долина Циллерталь, безмежні її можливості. Час ними скористатися! ■

ZUM ZILLERTAL! Діставатися через Інсбрук (50 км), Зальцбург (150 км) або Мюнхен (170 км). Сезон: жовтень – червень; на льодовику Хінтертукс — 365 днів на рік. Траси: загалом 515 км. Усі рівні складності. Підйомники: 179. Лижні школи: 25, понад 500 інструкторів. Детальніше — на www.zillertal.at, www.mayrhofen.at, www.visittirol.ru.

43


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:02 Страница 44

Зустрічайте

Celebrity Edge втілення розкоші та майбутнє круїзної індустрії

Грудень – 2018

Д

изайн майбутнього, інновації та неперевершеність — це лише кілька слів, якими можна схарактеризувати новий лайнер. «Родзинкою» судна є «Magic Carpet» — платформа, яка зупиняється на кожній з палуб і доповнює її. Цей неймовірний інженерний витвір є першою в світі консольною платформою заввишки 13 поверхів! На Вас чекає неймовірний комфорт і затишок у каютах, на палубах та в місцях для дозвілля від найкращих дизайнерів і суднобудівників у світі! Побачити це, відчути ці емоції — це значить стати частиною історії!

44


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:02 Страница 45

Компанія «Експресвояж» Вул. Бульварно`Кудрявська, 33`б, оф. 9, м. Київ Тел.: (044) 499`54`54 www.cruisexpress.com.ua Ліцензія АЕ № 272960 від 25.09.13

45


В О Я Ж

!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:02 Страница 46

КОЛЕКЦІЯ

ІШГЛЬ

Зіркова зима

Р

Розташований у тирольській долині Пацнаун курорт Ішгль вважають раєм для зимового відпочинку. І для цього є всі підстави. Фантастичні схили доповнюються інфраструктурою — від титулованих ресторанів до ексклюзивних бутиків, від саун до фешенебельних готелів. Усе для шикарної та активної публіки! Цього року Ішгль почне тішити туристів раніше, ніж завжди, — сезон відкривається 23 листопада. А все завдяки тому, що новозбудоване поруч водосховище «Фіндербеден» збільшило й так немаленькі можливості машин штучного снігу. Одна з найбільших в Австрії зон катання — «Сильвретта-Арена» працюватиме аж до 1 травня! Снігова «Арена» «Сильвретта-Арена» включає п’ять містечок: Ішгль, Зеє, Гальтюр, Каппл та швейцарське Самнаун. Гості мають доступ до 238 кілометрів трас із гарантованим сніговим покриттям протягом усього сезону. З них 45 кілометрів — «чорних», екстремальних схилів, 127 кілометрів — «червоних», 38 кілометрів — «синіх». Є траси і для бігових лиж, і для санчат. Для тих, хто полюбляє екстрим, відкрито снігову цілину Альпійських гір і діє фан-парк для фристайлу з музичним супроводом. У будь-якому разі ви залишитеся в захваті. «Тур контрабандистів» Є в Ішглі гірськолижний маршрут, що належить до найдовших у світі, — «Тур контрабандистів». Колись ним курсували місцеві знавці гір із

46

50-кілограмовими баулами за спиною: з Австрії у Швейцарію несли масло, сир і шкури, а назад — каву, рис, борошно, тютюн, сахарин і приправи. Тепер цим шляхом без жодних перешкод ганяють гірськолижники. На них чекають 35,7 кілометра чудових трас, 23,3 кілометра канатних доріг і 643 метри загального перепаду висот. Серед тих, хто успішно подолав увесь маршрут, розігрується лотерея з вельми цінними призами. Кілометраж відстежується з допомогою спеціального мобільного додатка «iSki Ischgl App». «Тур контрабандистів» дістав найвищу оцінку відомого гірськолижного порталу skiresort.de, який визнав його переможцем у номінації «Найкращий лижний тур – 2017». Суперпідйомник Усі спуски Ішгля обслуговують 45 комфортабельних підйомників, які щороку вдосконалюються, гарантуючи зручність і безпеку. Головна новинка зими 2017–2018 років — запуск надсучасної «канатки» «Палінкопф D1». Підйомник абсолютно унікальний: починаючи від шлагбаума на вході й закінчуючи зручною оббивкою сидінь — усе на безшумному і майже безвібраційному «Палінкопф D1» розроблялося в комплексі. У нових ергономічної форми кріслах сидіти не тільки зручно, а й тепло, бо кожне підігрівається! За 6 хвилин вас доправлять на висоту 440 метрів, в одне з найгарніших і найвищих місць регіону — на гору Палінкопф. Гірська станція розташована на висоті 2853 метри над рівнем моря. ➧


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:02 Страница 47

Один із найвідоміших гірськолижних курортів Австрії цього року відкриває сезон раніше. Він запрошує на нову канатну супердорогу, в «Тур контрабандистів» і на зіркові концерти. Віктор СИДОРЕНКО

47


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:02 Страница 48

Чи варто казати про панорами, які відкриваються з кабіни та станції? Варто, бо новітній підйомник потребує менше опор, а лавинозахисні конструкції замінила дистанційна установка зі штучного спуску лавин. Насолоджуватися краєвидами Альп стало ще приємніше. Aprеs-ski Відпочинок «після лиж» тут починають просто у спортивному спорядженні, переміщуючись зі схилів у бари та паби, де за келихом пива, шампанського чи шнапсу відзначають закінчення вдалого дня, супроводжуючи це співами та дружним сміхом. А потім — хто куди: танцювати на дискотеку чи релаксувати до спа. Культура aprеs-ski в Ішглі не має собі рівних на австрійських курортах! Є кілька клубів, де виступають всесвітньо відомі діджеї та світові шоу-зірки. До Ішгля можна сміливо вирушати в гастрономічний тур. У майже 60 його ресторанах подають делікатеси чи не всіх кухонь

48

світу, включаючи й місцеві страви, а також справжні шедеври фьюжн-кухні. До цієї зими кардинально оновили відомий високогірний ресторан «Alp Trida», розташований на висоті 2263 метри, на кордоні між Австрією та Швейцарією. Фестивальте «На вершині»! Традиційні музичні шоу «Top of the Mountain» на висоті 2300 метрів проводяться в Ішглі тричі на сезон: до відкриття, до Великодня та до закриття. На цьому майданчику виступали Ріанна, Роббі Вільямс і Елтон Джон. А в новому сезоні на всіх чекає зустріч із найпопулярнішими виконавцями Німеччини. Суперзірка Андреа Берг своїм концертом ознаменує початок гірськолижної зими 25 листопада. А 30 квітня на сцену вийде Хелена Фішер — найвідоміша нині співачка в Європі. Що й казати, Ішгль — зірковий курорт. І головними зірками на ньому почуваються туристи. Усе це для вас! ■

За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо туристичній спілці «Пацнаун – Ішгль» (www.paznaun-ischgl.com).


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:02 Страница 49


Т Р О Я Н Д А

!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:02 Страница 50

ВІТРІВ

На авто ми перетнули цю дивну, химерну і таку заворожливу країну, пережили пригоди та отримали досвід, якого не здобудеш завдяки програмам «Дискавері». Володимир КУХАРЧУК

Драйв по Марокко

АйтБенХадду зведене серед пустелі містофортеця ХІ століття, схоже на казковий міраж. Об’єкт внесений до Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.

50


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:03 Страница 51

Н

На годиннику — перша ночі. Ми починаємо відкривати Африку. Самі. Вперше. Таку бажану та невідому для нас. Ми — це я, мій друг Микита і його вагітна дружина Наталя. В аеропорту має чекати чоловік на ім’я Махмуд із табличкою. На виході з терміналу стоять зо три десятки мужиків. Десять із них палять тут же, у приміщенні. Всі — в національному одязі «джеляба». Таблички з моїм ім’ям немає. Ну й початок... Перепитуємо по черзі мужиків, як їх звуть. Ті відвертаються. Підходить один із цигаркою. Каже,

що він Махмуд. Але потім запитує, звідки ми і що хочемо. Гм… Йдемо кудись уночі за незнайомим чоловіком по Африці. Третя година ночі. Фірма з оренди авто. Знаходимо такий самий «Рено Дастер», як замовляли по інтернету, але на 300 євро дорожче. Що вдієш... При огляді я помічаю, що в машини лише два ведучі колеса, а для Сахари треба всі чотири. Нам пропонують іншу, тільки завтра й на 350 євро дорожчу. Та нас чекає Африка. Їдьмо! ➧

51


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:03 Страница 52

вірна картина повторюється щодня протягом кількох тисяч років. У порту на ринку можна купити рибу, а поруч, у ресторанчику, вам її приготують.

Містопорт ЕсСувейра. Це самий незвичний аутентичний риболовецький порт Марокко.

Господарі порту На набережній лежить величезний вугор. Його помічають три великі, товсті коти і починають тягти кожен до себе. Цікаво, хто ж переможе. Ви не повірите, перемагає чайка! Вона одним змахом крил розганяє трьох мордатих і вусатих. Ми в ЕсСувейрі. Це портове місто на березі Атлантичного океану, внесене до Списку ЮНЕСКО, одне з найнезвичніших із тих, які я бачив. Дуже гармонійно поєдналися порт, традиційна арабська медина та португальська фортеця. Порт вважається другим у світі за виловом сардин. Щоранку сотні малень-

52

На зебрі Їдемо по Касабланці, звикаємо до трафіку та дорожніх нюансів. Навколо — мотоцикли, віслюки, верблюди, коні, часом — автомобілі. На переході чоловік намагається перейти дорогу. Ніхто йо-

У повітрі — чайки, під ногами — товсті коти. Торговці рибою вихваляють товар. Галас чути за багато сотень метрів. Ця картина повторюється щодня протягом тисяч років. ■ ких синіх човнів вирушають у море. А під обід набережна перетворюється на видовищний ринок. У повітрі — чайки, під ногами — товсті коти, навколо торговці гучно вихваляють товар. Галас чути за багато сотень метрів. Ця неймо-

го не пропускає. Я зупиняюся. Він торопіє. Сигналю, щоб переходив. Він здивовано йде, повертається до нас, прикладає руку до серця і тричі кланяється. У Марокко на пішохідних переходах не дуже прийнято пропускати. Люди не


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:03 Страница 53

Туристична столиця Марокко — місто Марракеш.

переходять, а перебігають. Пішохідні перебіги? Як його їдять? Ми помічали в містах продавців невідомих нам оранжевих і фіолетових фруктів. Кілька разів спробували дивні плоди — щось на зразок сливи з купою дрібних кісточок. Продавали їх люди без знання англійської. Обабіч дороги почали зустрічати величезні кактуси, й чим далі, тим більше. І тут помітили на них ті фрукти. Зупиняємося, зриваємо декілька. Плоди розміром із куряче яйце вкриті дивними пухирцями. І тут тисячі мікроголочок вчеплюються в руки та відкриті частини тіла й починають жахливо пекти. Ох і веселий випав нам день! Весь час чухали один одного. Виявляється, на ринку пухирці зрізають або плід узагалі продають без шкірки.

у Київ, а лівою їм. Підходить офіціант, вибачається і просить їсти правою, а SMS писати лівою рукою. В ісламських країнах ліва рука вважається нечистою і призначена для особистої гігієни. За кілька днів ми вже впевнено їли правою рукою із загальної тарілки, а лі-

ва, як прийнято в мусульман, лежала на коліні. Приїхавши в Київ, ще тижнів два їли виключно правою рукою без приборів, хоча й самі цього не помічали. Знайомство з міністром Ми мчали по дикій дорозі недалеко від кордону з Алжиром. Настав час обі- ➧

Продавець м’яти в національному одязі «джеляба».

Не та рука! В одному нетуристичному місті пішли вечеряти. Зайшли до кафе, замовили таджин із м’ясом та фініками, ще якісь цікавинки. Зпід столу наливаємо ром, вечеряємо. Правою рукою я пишу SMS

53


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:03 Страница 54

Стадо кіз поїдає арганові горіхи. Околиці міста Агадир.

ду. Навколо — дюни та верблюди і ніякої цивілізації вже кілометрів 120. Тут на горизонті з’явилась якась споруда... Кафе. Вітер здіймав навколо пилюку. На вході три негри курили й дивилися на нас, як на інопланетян. Усередині обідали теж негри. Я спробував англійською замовити щось, акцентуючи, що одна порція має бути вегетаріанською, — але марно. Пробував показувати на пальцях і писати на клапті паперу — з тим самим результатом. Потім підійшов якийсь чоловік і переклав наше прохання. Ми представилися, трохи розповіли йому про свою подорож. Їли зовсім не типові для цивілізованого Марокко страви, дивувалися. Опісля сіли в авто і поїхали паралельно кордону. Через хвилин п’ятнадцять нас підрізав «Мерседес», і ми зупинилися. З авто вийшов чоловік із кафе. Він сказав, що є міністром Марокко з туризму і хоче нам показати незвичайне село. Оце зустріч! Вечір під пальмами Пан міністр дуже люб’язно поселив нас у колоритному селі. Ми розмістили-

54

ся в гостьовій кімнаті двоповерхового ріада — будинка із внутрішнім подвір’ям. Перепочивши, пішли на прогулянку по селу з господарем Джамалем. Спочатку — по величезній плантації майже з 10 тисяч пальм, де під ногами валялися фініки, загублені збирачами врожаю. На річці жінки прали одяг. При нас вони ховали обличчя та відверталися. Далі ми зустріли групу дітей і почали їх пригощати українськими цукерками й дарувати дрібні іграшки. В селі — близько

2000 мешканців, із них майже 600 — шкільного віку. За нами бігали близько сотні дітлахів і просили ще, але наші запаси були обмежені. Стара частина села — цілий лабіринт глиняних споруд, сполучених в один величезний будинок, якому років 500. Скрізь чути гамір, крики віслюків, сокоріння курей та мекання кіз. Попід стінами лежать люди, через яких доводиться переступати. У лабіринтах темно. Здається, що за наступним поворотом

Їстівні плоди кактуса.


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:03 Страница 55

На пляжі Лезгіра — 5 величезних чудернацьких природних арок. Під час відпливу під ними можна здійснити захопливу прогулянку берегом океану. На жаль, 25 вересня 2016 року одна із арок обвалилася. Ніщо не вічне під місяцем…

хтось затягне тебе у двері, й почнеться історія з фільму жахів. Стемніло, час іти до нашого ріада. Вечеряючи на його першому поверсі, можна споглядати зоряне небо. Ми сіли на підлозі, щоб подивитися весільні фото господаря, а потім я допоміг готувати вечерю. В дальньому кутку будинку старенький батько Джамаля кожні півгодини молився. Сестра та подруга господині дивилися турецький серіал. Раптом вони відкрили обличчя, наші погляди зустрілись, і я відчув, що нас прийняли. Коли зайшов сусіда, жінки швиденько відвернулися й одягли нікаб (убір, який закриває лице). Суха річка «Бонусом» нашої мандрівки став рейд по дикій Сахарі. 180 кілометрів ми мали подолати за два дні без доріг, рухаючись за азимутом. І це 31 грудня, у переддень Нового року. Все було проти нас. Нам дали неповнопривідну машину, а напередодні за нашим маршрутом відбулось «Африка ЕкоРалі», тому шляхи були повністю розбиті. Їдемо однією машиною там, де

інші прямують парами. До того ж один із членів нашої команди — на шостому місяці вагітності. Перші 30 кілометрів здолали за півтори години. На горизонті побачили невеликий будинок. Під’їхали — виявляється, кафе. Навколо пісок, повна відсутність людей... і кафе! На сонячній лінзі гріється чайник. Підходить власник закладу. Розпитує, куди їдемо. Кажемо, в Мергузу. Дивується. Запитує, чи машина повнопривідна. Кажемо, ні. Він аж похлинувся чаєм. Каже, це майже нереально. Мовляв, треба знати, де переїхати піщану річку. Якщо там зав’язнемо, він за 500 євро зорганізує нам евакуацію, але хтось мусить прийти сюди пішки. Потрібно квапитися, щоб потрапити туди завидна. А ліпше повертатися, поки не пізно. Їдемо. Всі думки геть. До піщаної річки кілометрів 30. Із кожним кілометром пісок стає сипкішим, машина буксує. Третя година дня, сонце сяде о 17:30. Минаємо дюну, за нею хтось кидається нам під колеса. Ми звикли до цього в Марокко, об’їжджаємо і мчимо далі. Нас обганяє джип і змушує зупини-

тися. Водій запитує, куди їдемо та чи повнопривідна в нас машина. І каже, що це неможливо. Джип його знайомого за 300 євро готовий нас супроводжувати. Ми як досвідчені марокканські торгаші парируємо: «100 — і поїхали». Ні, за такі гроші не поїдуть. Зачиняємо дверцята і продовжуємо рух. Кілька хвилин — і знову той джип. Нам готові за 50 євро показати дорогу, але буде дуже складно. Їдьмо! Марокканець Саїд сідає до нас, від нього дуже тхне — все таки пустеля, з водою сутужно. Саїд весь час кричить: «Лефт, райт, стейт, газ!». Кілометрів десять — політ нормальний. Але пісок дедалі сипкіший. Кружляємо й не можемо вийти на правильну траєкторію. Мусимо об’їжджати величезні колії вантажівок, які вчора брали участь у ралі. До річки два кілометри. Мусимо здолати стометровий підйом. Усі виходять із машини, пробую виїхати, через метрів сорок зупиняюся. Пробую ще і ще... Шукаємо іншу дорогу. Зустрічаємо місцевого мотоцикліста. Саїд спілкується з ним щодо маршруту, удвох моляться. Мотоцикліст ка- ➧

55


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:03 Страница 56

До гірського селища Тимула дістатися дуже непросто. Дорога йде сухим річищем. Коли випадають дощі, вода в ньому підіймається так, що селище залишається ізольованим від світу.

Водоноси міста Марракеш.

Нас підрізав «Мерседес», і ми зупинилися. З авто вийшов чоловік із кафе. Він сказав, що є міністром Марокко з туризму і хоче нам показати незвичайне село. Оце зустріч! ■ же, ліпше повернутись. Але ми наполягаємо їхати. Махмуд (так звати байкера) просить трішечки води. Даємо десь 400 мілілітрів. Запитує, скільки в нас води. Дивимося в багажник і знаходимо літр. Він сідає на пісок і молиться. Махмуд залазить у машину і каже, що сонце за півтори години зайде. В нас мало води, немає мобільного зв’язку, до відомих йому доріг цією машиною не проїдеш, а з нами вагітна жінка. Але точку неповернення пройдено. Спускаємося з гірки, на яку більше не виїдемо. Намагаємося рухатися, машина впевнено видає 30–40 кілометрів за годину і раптом застрягає, просто провалюється. Штовхаємо, дивом виїжджаємо. А сонце все нижче. Воду п’ємо маленькими ковтками.

56

Зустрічаємо пастуха верблюдів. Вони сідають із Махмудом і моляться. Пастух спрямовує нас на перевал за три кілометри звідси. Натикаємося на колії вантажівок. Правдами і неправдами долаємо невеличкий перевал, із якого видно недосяжну суху річку. З’явився зв’язок — Махмуд телефонує в готель, куди ми їдемо. Там обіцяють за необхідності три джипи на допомогу. Радіємо, хоча емоцій уже майже немає. До річки метрів триста, але пісок знову хапає машину. Штовхаємо, газуємо — нічого. Приспускаємо колеса. Махмуд молиться. Пробуємо виїхати, знову невдача. Махмуд і Микита ламають пустельні кущі, щоб підкласти під колеса. Я руками відкопую машину, з рук починає йти кров. Наталя гуляє і збирає якийсь гербарій.

Ще кілька спроб, і знову їдемо. Намагаюся не дуже газувати при буксуванні, щоб не пошкодити міст машини. Нарешті в’їжджаємо в «річку». Це сухе річище метрів 800 завширшки. Води тут не було вже років 80, зате повно дуже небезпечного піску. І всюди колії від ралі. Рухаємося вздовж, щоб знайти місце для виїзду, але берег зависокий. Махмуд і Микита бігають перед машиною та показують, де краще їхати. Махмуд молиться. Сутеніє. Нарешті ми знайшли менш крутий берег. Я їхатиму сам, а всі мене наздоженуть пішки. Вони кричать «давай!»,


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:03 Страница 57

Серпантин у каньйоні Дадес.

а я не можу змусити себе рушити. Серце калатає. Глибоко вдихаю… Погнали! Перша передача. Хочу ввімкнути другу, але буксую. Спрямовую машину на кущі, вона хилиться на лівий бік, зовсім трохи до перевороту. За кущами та пилом нічого не бачу. Ще мить і… Вилітаю на інший берег, машина приземляється і глохне. Позаду стовп пилюки. Ще не вірю, що це зробив. Темно, води немає. Обіймаємося, радіємо як діти. Так, у нас вийшло! Махмуд уже втомився молитися. Далі — багато гострого каміння. Пильную, щоб не розрізати шини й не розбити картер. Пересохлим озером розігналися до неймо-

вірних 80 кілометрів за годину. Як же я втомився, як же хочеться вилізти зза керма й жахнути горілки... У готелі стояли величезні джипи французів та італійців. Іноземці відразу нас назвали «crazy Ukraine team». Як виявилося, вони на машинах із повним приводом і великими колесами двічі застрягали в піску. Ми спекли барана у глині та відсвяткували Новий рік. Але після такого випробування це майже не запам’яталося. Відпочинок під стінами Проїжджаючи невеликі поселення, ми були здивовані тим, як місцеві проводять віль- ➧

КУЛЬТ ЧАЮ Чай— це невід’ємна частина Марокко, п’ють його тут багато, часто і подовгу. Вам приносять чайник із чорнозеленим чаєм, склянки, три великі грудки цукру та жменьку м’яти. Кладете в чай цукор за смаком (марокканці люблять ну дуже солодкий!), нахиляєте чайник над склянкою і, підіймаючи на півметра, наливаєте. Виливаєте назад, знову наливаєте і так разів десять — напій спінюється. Пучечок м’яти розтираєте і кидаєте у склянку. Наливаєте чай, підіймаючи чайник, а потім повільно п’єте.

57


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:03 Страница 58

180 кілометрів за 2 дні по дикій Сахарі. Все проти нас: їдемо однією неповнопривідною машиною там, де інші — парами, і один із команди — на шостому місяці вагітності. ■

Новий рік у Сахарі.

Чайник закипає від сонячних променів.

ний час. Вони збираються у групи і сидять рядочком під стінами. Це роблять і жінки, і чоловіки. Для чого, ми так і не зрозуміли. Але щоб вони сиділи на лавках чи стільчиках, ні разу не бачили. Цікаво проїжджати стародавнім глиняним селом, де під стінами в різноманітних чудернацьких позах сидять та лежать люди у традиційному одязі. Виглядає і дивно, і смішно, і загадково. Кожен відпочиває, як уміє… Місто чоловіків Попоїсти зупинилися в одному з невеликих містечок. Через якийсь час я почав помічати, що тут немає жодної жінки — лише чоловіки. Я запитав про це в офіціанта. Той зробив здивоване

58


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:03 Страница 59

САМІ СОБІ ГІД Подорожуючи на авто, заправляйтесь із запасом, адже подекуди заправку не зустрінеш упродовж 300– 400 кілометрів. І не забувайте про ремені безпеки для ВСІХ пасажирів. Одягайтеся тепліше. У пустельних районах температура вдень і вночі може різнитися на 30–50 градусів. У горах вона зменшується на 0,6–0,9 градуса з кожною сотнею метрів набору висоти. Фотографувати людей можна лише з їхнього дозволу, інакше може обернутися конфліктом і навіть арештом. У туристичних місцях у вас попросять за це дрібних грошей, а жінки в більшості випадків відмовлять. Тут вірять, що фото краде душу людини. Караван в очікуванні туристів поблизу міста Мерзуга, пустеля Сахара.

обличчя та дуже серйозним тоном сказав, що жінки — на пальмах та в полі, хіба не зрозуміло? Я аж на кілька секунд «завис». Озирнувся навколо ще раз — лише чоловіки сидять у кафе, ходять по вулиці, сидять попід стінами... Виїхавши з міста, побачили багато людей у полі та на річці. Самі жінки. Африка продовжувала дивувати. У пошуках махії В мусульманських країнах не вживають алкоголь, і купити його майже неможливо. Але ми дізналися, що тут роблять горілку з фініків — «махію». Зупинилися в нетуристичному містечку. В хлопця на рецепції готелю вирішили випитати різні місцеві секрети. Той розповів, що хоч пити й заборонено, але місцеві потайки інколи роблять напій міцністю від 30 до 80 градусів. Але де його купити? Хлопчина відповів, що махія дуже міцна і небезпечна для туристів. Сказав, що у їхньому селі вона закінчилась. Як альтернативу запропонував покурити місцевої трави. Ми відмовилися. Наступні дватри дні в зустрічних людей ми питали про махію, але всі хитали головою. Якось зупинилися в гірському поселенні, у незвичному глиняному готелі. Один чоловік сказав, що містечко, яке ми сьогодні проїхали, є столицею махії. Ну, не вертатися ж! Він зі

здивуванням запитав: невже ми приїхали з України і нічого не привезли свого? Ми сказали, що трішки є. Тоді він запропонував обмін — пляшку нашої горілки з перцем на килим ручної роботи. Ми налили йому склянку перцівки. Останнього вечора в Касабланці випадково зазирнули у підвал біля самого готелю — виявляється, підпільний магазин алкоголю! З безмежної кількості всілякого спиртного ми вибрали дві пляшки махії в пивній тарі. Спочатку навіть боялися куштувати, а потім із захватом смакували — напій напрочуд легкий та незвичний.

У кафе спочатку запитайте, скільки коштує те, що входить у замовлення. Часом у забитому селі доводиться платити стільки, як у дорогому ресторані. До основного замовлення можуть подати фрукти, солодощі та чай, а про доплату сказати згодом. Вміння торгуватися на ринках дуже шанується. Ціну вдається збити удвічівтричі. Часто, торгуючись, люди випивають із продавцем не один стакан чаю.

А тепер про погоду Коли сходить сонце, надворі +3, а одного ранку було й мінус 2. Одягаємо по дві кофти, дві футболки та куртку. З часом поступово роздягаємося, в обід ходимо у футболках, а потім знову одягаємось. Протягом подорожі зупинялися в недорогих готелях, і в жодному не було опалення. Траплялися кондиціонери, якими можна було трішки прогріти номер. У найцікавішому місці зранку в номері було +2 і стояла пічка, зроблена з відра, проте дров не було. Перед поїздкою я хотів узяти невеликий обігрівач, але друг мене відговорив… Тому рятували нас спальники. Отака вона, сонячна Африка. ■

59


М І Н І С Т Е Р С Т В О

!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:03 Страница 60

ЗАКОРДОННИХ СТРАВ

Смачний екскурс до

Грузії Навіть у тривалій поїздці не так просто відчути всі смаки цієї країни. Проте їх можна спізнати в Києві, у ресторані «Хмелі–Сунелі». Його шеф–кухар Анзорі Квірікашвілі провів для нас невеличкий екскурс у грузинську кухню.

П

— Пане Анзорі, з якого регіону Грузії ви родом і що там найсмачніше? — Я зі Східної Грузії, з регіону Кахетія, де вирощують багато винограду. Там люблять хашламу, різне лобіо, хліб шоті. Їдять багато м’ясного, зокрема на основі вареної курятини та бульйону. І звичайно, шашлик на дровах із виноградної лози. Нещодавно я їздив туди, відвідав декілька ресторанів — шашлик готували неодмінно на лозі. — Чим гастрономічно різняться регіони Грузії? — У гірських районах, таких як Хевсуретія чи Сванетія, найперша страва — це хінкалі. В Імеретії вам одразу подадуть свіжоприготовлене хачапурі — там їх готують напрочуд швидко. Імеретія — це пхалі, закуски-кульки, які готують з різних видів овочів з додаван-

60

ням волоських горіхів. Червоне лобіо — дуже смачно: червона квасоля, цибуля і грузинські прянощі. Приємно пригадати хрестини в Кутаїсі, столиці Імеретії. Був накритий чудовий стіл. Там це дуже люблять, вміють по-справжньому готувати і хачапурі, і гебжалію (рулетики із сулугуні та м’яти), і порося гочі — це їхні місцеві гастрономічні спеціалітети. Що сподобалося: спочатку на столі, крім солоного сиру та зелені, нічого не було — все подавалося гарячим і по черзі. У Мегрелії вас неодмінно пригостять кукурудзяною кашею еларджі, яку готують майже порівну із сиром сулугуні. У моїй рідній Кахетії гостям одразу роблять чахохбілі з молодої курки. Скільки разів мені довелося бігати за куркою в дитинстві! (Сміється). Також на похмілля там неодмінно частують яловичим супом хаш.


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:03 Страница 61

— Може, порадите, як краще відчути смак країни? — У різних регіонах куштуйте традиційні сири: коров’ячі, козячі, овечі, молоді й витримані, з додаванням аджики, різних прянощів і навіть червоного вина. У Східній Грузії люблять овечий сир гуда зі специфічним ароматом. Коли я вперше його привіз додому, в холодильнику так пахло, що сім’я здійняла паніку! (Сміється). Але це справді смачно. На гостинець придбайте чурчхелу — грузинський «Снікерс». (Усміхається). Її роблять із виноградного сиропу, до якого у Східній Грузії додають пшеничне борошно, а в Західній — кукурудзяне. Нанизані на нитку горіхи вмочають у сироп і висушують. Дітлахи дуже люблять ласувати солодкими «хвостиками», поки мама чекає на готовність десерту.

Коли грузини готують чурчхелу, вони скликають родичів і влаштовують традиційне застілля — це стара добра традиція. — Грузинське вино — чи справді українці добре з ним знайомі? — Зовсім ні. Насправді у Грузії п’ють переважно домашнє вино, яке бродить разом із кісточками у величезних глиняних квеврі, вкопаних у землю. Робиться воно з білого винограду, але має насичений, майже коньячний колір. Це вино виготовлене способом, якому понад 8000 років. Грузія — батьківщина світового виноробства. — Які з гастрономічних «візиток» Грузії порекомендуєте в київському ресторані «Хмелі-Сунелі»? — Наприклад, можете скуштувати дуже характерний для Східної Грузії насичений суп хашлама. З гірських страв рекомендую хачапурі кубдарі з телятиною. Хачапурі — різноманітні: по-аджарському (човник із тіста класичний із сиром, телятиною або ніжним лососем), по-мегрельському (всередині із сиром), по-імеретинському (з тонкого тіста і сиру). Звичайно, хінкалі: соковита м’ясна начинка у мішечку зі смачного тіста — легендарна страва, без якої неможливо уявити Грузію. «Хмелі-Сунелі» додає до традиційної автентичної кухні смачні нюанси: можете замовити хінкалі не лише з м’ясом, а й із сиром сулугуні та надугі, з грибами та шпинатом. Найбільш автентична страва нашого меню — це хінкалі дакепілі по-хевсурському. Страв багато, всі духмяні та смачні. До них дуже пасує вино Східної Грузії, яке увібрало максимум сонця та смаку. Приходьте, у центрі Києва на вас чекає гостинна Грузія! ■ Ресторан «Хмелі-Сунелі» Київ, вул. Омеляновича-Павленка, 4/6 Тел.: (050) 415-2828 www.tarantino-family.com/restaurants/khmeli-suneli www.facebook.com/HmeliSuneli Instagram: hmelirest

61


В О Я Ж

!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:03 Страница 62

КОЛЕКЦІЯ

Organic & Natural

Грузія Авіакомпанія «YanAir» показала нам дещо зі списку найкращого у Грузії. Найдужче вразила справжність усього — від вина до людських стосунків, від природи до християнських святинь. Принади «Lopota Lake Resort & Spa».

Юлія МАЛА

Т

Хінкалі handmade.

62

Торік нашу редакцію нагородили премією «Welcome to Georgia» за увагу до цієї країни. А нинішнього року ми продовжили наші відкриття, отримавши запрошення в тур від Алазанської долини до засніжених вершин Гудаурі. Небесну гостинність проявила авіакомпанія «YanAir» (www.yanair.ua) — наш український перевізник, який уже 4 роки виконує рейси в Грузію з аеропорту «Київ» (Жуляни». Приємною несподіванкою було те, що авіакомпанія безкоштовно приймає до 23 кілограмів багажу і в польоті пригощає смачним сніданком чи обідом.

Ліпота в «Лопоті» З аеропорту — до відпочинкового комплексу в Кахетії, в мальовничій Алазанській долині, над чистими озерами, серед лісів і виноградників. «Lopota Lake Resort & Spa»**** називають зеленим раєм Грузії. До речі, коли в Києві температура повітря вже наближалася до нуля, тут іще було плюс 22. Краса природи, тиша і спокій — те, заради чого їдуть сюди з різних країн. Комплекс світового класу ідеальний і для сімейного відпочинку, і для бізнес-заходів, до того ж одне іншому не заважає.


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:03 Страница 63

Велич Гремі. Краєвид Кахетії з Некресі.

«Lopota» має і с’юти для родин, і звичайні номери. Зали — для конференцій і весіль. Басейни — відкриті, криті та дитячі. Ресторани — зі «шведським столом» і «а-ля-карт». Дуже сподобався кахетинський ресторан: із відкритою кухнею, приготуванням на відкритому вогні та майстер-класами для відвідувачів. Ми ліпили хінкалі, пекли хліб і робили чурчхелу, вмочаючи в густий виноградний сироп «намиста» з горішків. А на вогні вже досмажувався апетитний шашлик. Але найдужче гастрономічно вразив, здавалося б, звичайний «шведський стіл». Тут на ньому все або смачно, або дуже смачно, або можна просто ошаліти! Особливо сподобалися домашні сири, ніжні хачапурі із сиром сулугуні та ласощі. Гордість «Lopota Lake Resort & Spa» — спа-центр. Він має низку професійних відзнак, у тому числі — програми «Welcome to Georgia». Центр хоча й невеликий, зате дуже стильний і пропонує гостям повний спектр спа-послуг. Окремого слова варта руська лазня. Саме так — не російська, як думають заїжджі росіяни. У ній порядкує українець, про що свідчить синьо-жовтий прапор. Заклад серйозний: парять за всіма правилами, довго, з березовими віниками та масажем. Для тіла в «Lopota» є також спортмайданчики, у тому числі для міні-гольфу, прокат

велосипедів, квадроциклів і катамаранів. На рибалок чекають вудки, форель і коропи в озері, а на вершників — аристократичні коні. Наймолодші гості теж можуть покататись або завітати до дитячого клубу. Під час екскурсії комплексом відпочинку нам мозолила очі одна непоказна, стара будівля із забитими вікнами. З’ясувалося, це диско-караоке у стилі андеграунд із невеличким баром, караоке і діджеєм. Як ми там увечері «запалювали»!.. Про «Lopota» можу розповідати довго, але всього не розповім. Бо не все готово. У травні наступного року відкриють іще два нові басейни, нову рецепцію, великий івент-хол для гала-заходів і справжнє шато, бо винний погреб уже малуватий. До речі, комплекс «Lopota Lake Resort & Spa» має власні виноградники і виробляє вино… Вище неба «Lopota» — зручний відправний пункт для екскурсій Кахетією. Поруч розташована столиця краю — Телаві, про яку ми вже розповідали і ще розповімо. Але цього разу вирушили до святинь Грузії та її «першоджерел»… Неподалік від міста Кварелі нас зустрів замок Гремі — стародавня твердиня, столиця Кахетинського царства. Ця держава процвітала у XV–XVII століттях, торгувала на Великому Шовковому шляху, розви- ➧

63


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:03 Страница 64

Багатства винарні «Khareba» у Кварелі.

вала ремесла і будувала храми. 1999 року тут відновили чоловічий монастир, а 2009-го відкрили семінарію. Нині Гремі — насамперед місце духовної сили. А за кілька кілометрів звідти, на високому пагорбі в Некресі, височіє одна з найдавніших церков Грузії — базиліка Пресвятої Діви Марії (V століття). У Некресі є й чоловічий монастир, де виявлено найдавніші зразки грузинського письма (І–ІІІ століття). Подвоює духовне враження божественний краєвид Алазанської долини! До священних артефактів Грузії належить і вино. Зображення виноградної лози можна побачити у церквах. Завітали ми й до однієї з найвідоміших винарень країни — «Хареба» («Khareba»). До культового напою тут ставляться з особливим трепетом, виготовляють усі найвідоміші сорти грузинського вина, як і рідкісну та корисну виноградну олію. Головна туристична цікавина винарні — Кварельський тунель завдовжки 7700 метрів у товщі скель, величезний винний погреб. Екскурсантам влаштовують різноманітні дегустації та майстер-класи з кахетинської кухні. І наступною, вже знову християнською святинею, на нашому шляху була духовна «візитка» Грузії — місто Мцхета з двома її головними храмами. Один благословляє столицю давнього царства з вершини гори. Це монастир Джварі (V століття), точніше — його залишок, аскетичний храм. Він

64

збудований над Святим Хрестом, встановленим рівноапостольною Ніно. Саме була субота — вінчання тут ішло за вінчанням, годі було доступитися до оглядового майданчика, на якому фотографувалися молодята. Звідси можна роздивитися злиття річок Арагві та Мткварі (Кури), а ще — вулиці Мцхети та її собор Светіцховелі. Невдовзі ми вже були там, куди дивилися з вершини, — у Мцхеті. Саме сюди свята Ніно принесла Благу звістку. І саме в цьому храмі зберігаються Хітон Господень, мощі апостола Андрія Первозванного та інші християнські реліквії. Був ранній ранок. До собору Светіцховелі прямувала жіночка, яка тримала під пахвою живу курку. Тут до храму приносять і баранів як пожертву (не плутайте з жертвою, боронь Боже!) — у неділю з них готують страви і роздають вірянам, насамперед бідним. Навколо храму та поза його майже фортечною огорожею гуляли туристи — купували солодощі, куштували вино, міряли шапки-папахи... Оддалік на горі самотньо бовванів храм Джварі, але ми знали, що звідти на нас дивляться. Вершини і схили Дорога до гірськолижного курорту Гудаурі трохи втомила: її регулярно розбивають вірменські «безрозмірні» вантажівки. Нас заспокоїли — мовляв, будуються но-


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:03 Страница 65

Фотосети у Джварі.

Величне Тбілісі з гори Мтацмінда.

вий тунель і коротший, якісніший шлях. Дороги в країні постійно оновлюються, у чому ми й самі переконалися. У кінці жовтня сніг лежав іще тільки на вершинах. Але ми приїхали не кататися на лижах, а оцінити турможливості. Гудаурі розбудовується. До старої частини курорту додався Новий Гудаурі («New Gudauri») — чотири готелі на 3, 4 і 5 зірок, а п’ять ще будуються. Проекти виконує девелоперська компанія «Red-Co». Наприкінці наступного року тут планують відкрити 5-зірковий «Radisson Blu», а вже цьогоріч — казино (відповідне дозвілля у Грузії дуже популярне). Крім того, компанія пропонує для придбання апартаменти в Гудаурі, Батумі, Бакуріані та Тбілісі. За програмою розвитку до 2022 року Новий Гудаурі має отримати повну інфраструктуру цілорічного курорту. Адже не лише взимку, а й влітку і восени, як ми переконалися, тут дуже гарно. Мені ті величні гори досі сняться… 10 грудня — офіційне відкриття гірськолижного сезону, сніг гарантовано буде. Хоча, як нам сказали, він випадав і в середині жовтня.

«Тбілісо, Тбілісо…» У програмі нашого перебування не було столиці Грузії. Летіти через Тбілісі й не побачити Тбілісі?! Тож нам усе-таки показали місто. Ми охопили його одним поглядом із гори Мтацмінда. Я запам’ятала фортецю Нарикалу, Святу Трійцю — величний собор, футуристичний міст Закоханих і пам’ятник Георгію Переможцю. Та найдужче запам’ятала людей цього міста, які пішли нам назустріч. Через їхню непідробну щирість, безкінечні жарти, тости, закохані розповіді про свою батьківщину, їхню цікавість до України здавалося, ніби ми з ними знайомі не три дні, а щонайменше три місяці. Недарма кажуть: проведеш із грузином годину в дорозі чи за столом — дружитимеш із ним усе життя. Так підіймімо ж келих натурального вина за справжню дружбу і за істинну Грузію! ■ За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо авіакомпанії «YanAir» (yanair.ua) та співорганізатору інфотуру — національній туристичній премії «Welcome to Georgia».

ШВИДКО І ЗРУЧНО Рейси авіакомпанії «YanAir». Зима – 2017–2018: КИЇВ – ТБІЛІСІ – КИЇВ — 2 рази на тиждень (ЧТ, НД); КИЇВ – БАТУМІ – КИЇВ — 2 рази на тиждень (СР, СБ); ОДЕСА – ТБІЛІСІ – ОДЕСА — 1 раз на тиждень (ЧТ); КИЇВ – ТЕЛЬ-АВІВ – КИЇВ — 2 рази на тиждень (СР, НД). Літо – 2018: КИЇВ – ТБІЛІСІ – КИЇВ — 4 рази на тиждень; КИЇВ – БАТУМІ – КИЇВ — щодня; ОДЕСА – ТБІЛІСІ – ОДЕСА — 2 рази на тиждень; ОДЕСА – БАТУМІ – ОДЕСА — 2 рази на тиждень; ЛЬВІВ – БАТУМІ – ЛЬВІВ — 2 рази на тиждень; КИЇВ – ТЕЛЬ-АВІВ – КИЇВ — щодня; ОДЕСА – ТЕЛЬ-АВІВ – ОДЕСА — 4 рази на тиждень.

65


В О Я Ж

!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:03 Страница 66

КОЛЕКЦІЯ

На фермі метеликів.

А

Аеропорт Маямі. Спостерігаю за хлопцями в костюмах для серфінгу, чий рейс щойно оголосили. Біля них у черзі до виходу на літак якийсь чоловік демонструє повний діловий дресZкод, включаючи краватку. В цьому оточенні він має трохи бутафорський вигляд. «Гей, містере, куди ви зібралися? На важливу конференцію? А я за кілька годин опинюся в маленькому земному раю!». Я не взяла із собою навіть джинсів, бо мені сказали: «Ти що, у нас так холодно не буває!».

«Непридатний» острів Мапа Карибського басейну рясніє крихітними державами, що потопають в океані. Покінчивши зі своїми відносинами з колонізаторами у вигляді європейських держав, карликові країни здобули «паперову» незалежність, однак продовжують цілковито залежати від сильних світу цього. Та якщо ви гадаєте, що всі ці острови однакові, то зміните свою думку, побувавши на Арубі. ➧


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:03 Страница 67

АРУБА

Океанський безвіз Очікується безвізовий режим для українців і на заморських територіях Франції та Нідерландів. Чудовий, життєствердний привід розповісти про мою ще візову мандрівку до Аруби! Вікторія СИДОРЕНКО.

Aruba Tourism Authority

67


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:03 Страница 68

Тропічна Голландія. Колоніальний стиль тут набув оригінальних рис завдяки голландській культурній спадщині, фантазії місцевих архітекторів і яскравим тропічним кольорам.

68


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:03 Страница 69

Національний археологічний музей Аруби — це виставководослідний центр у прекрасному колоніальному кварталі Ораньєстада.

Столичний трамвай.

Зимовий карнавал на Арубі триває місяць!

Цей клаптик суходолу розташований у південній частині Карибського моря, неподалік від узбережжя Венесуели. Мешкають тут представники понад 90 націй і народностей. Є у них і власна мова — пап’яменто, екзотична суміш іспанської, португальської, голландської, англійської та французької. Самі вони полюбляють згадувати, що є нащадками карибських піратів, — переважно говорять про це за чаркою рому. Але загалом острів давно позбувся зловісної романтики, він благоденствує завдяки туризму. На зорі колонізації ніщо не віщувало нинішнього процвітання Аруби. За однією

з версій, назва острова походить від іспанського виразу «Oro hubo», що означає «Там було золото». Невдовзі після відкриття Америки іспанці надумали приєднати Арубу до своєї імперії, однак, не знайшовши там коштовного металу, охрестили цей шматок суші як «Isla inutila» — «Непридатний острів» і кинули його напризволяще. Голландці підібрали нічийне добро і протягом чотирьох століть потихеньку пасли тут худобу й орали землю для прожитку нечисленного населення. Славні деньки настали в 1924 році, коли тут побудували нафтоперегінний комбінат — на той момент найбільший у сві-

ті. У 1985 році завод закрили, а потім, у 1991Zму, запустили знову. А поки він стояв, шалені гроші потекли в будівництво сучасних готелів, на Арубі закрутилися рулетки 11 казино і почався туристичний бум, який триває досі. Понад півмільйона туристів, які приїжджають сюди щороку, забезпечують цілком прийнятне життя для 80 тисяч корінних мешканців. Розбагатілі арубці сповнились усвідомленням власної гідності. У результаті острів 1986 року виділився в самостійну адміністративну одиницю (поки що під управлінням Нідерландів), а через 10 років став незалежним. Хоча водночас він досі ➧

69


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:03 Страница 70

Дерево фофоті. Разом із дівідіві воно є символами Аруби. Хоча ці дерева мають різне листя, обидва ростуть буквально вбік, підкоряючись острівним вітрам.

вважається суб’єктом федерації Королівства Нідерланди. У фінансовій сфері самостійність ознаменувалася відмовою від гульдена й запровадженням арубського флорина. Американські долари, до речі, на Арубі (як і на багатьох інших островах ВестZІндії) фактично відіграють роль другої офіційної валюти. Па пляжі з фламінго Після 4Zгодинного перельоту з Маямі я потрапила до столиці — Ораньєстаду. Місто напівтуристичне: сюди припливають великі океанські лайнери, тут багато дорогих магазинів, є престижні готелі. До речі, один із них має власний приватний острів у океані з пляжами та кафе, і потрапити туди можна тільки гостям закладу на катері, який постійно курсує між островом і... островом. Географія Аруби різноманітна, як і її населення. Є і пляжі з дрібним білим піском, і пустельні зони, і регіони, де цілий рік вітряно та прохолодно… Західне узбережжя насичене курортами. Тут чудовий пісочок і спокійне море. Саме тут зо-

70


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:03 Страница 71

Всюдисущі пелікани.

Всюдисущі ігуани.

Всюдисущі фламінго.

Індіанські наскельні розписи.

середжене практично все туристичне життя Аруби. На півночі височіє маяк «Каліфорнія», названий на честь пароплава, що затонув неподалік незадовго до спорудження маяка. Судно за життя прославилося не так якимись своїми звершеннями, як бездіяльністю. Наприклад, воно не відповіло на SOS «Титаніка», хоча перебувало лише за десять миль від місця його фатального зіткнення з айсбергом. Хоч би куди ви прибули, спершу підете на пляж. Він неодмінно буде тихим і чистим. Побачите багато рибок і пеліканів, які цими рибками ласують. Берегами

розгулюють фламінго, на причали приземляються пелікани, в кущах повзають ігуани... Взагалі ігуан на Арубі величезна кількість — здається, я так і не зустріла двох однакових. А ще на цьому острові цікаво спостерігати приземлення літаків, які пролітають просто над головою. Аеропорт — буквально за 5 хвилин їзди від столиці. Який пляж обрати — завдання непросте. «Eagle Beach» у західній частині Аруби вважається одним із найкращих у Карибському басейні. Тут мало відвідувачів, а сині води напрочуд тихі та прозорі. Жвавішим і яскравішим є сусідній «Palm Beach», ➧

71


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:03 Страница 72

«Baby Natural Bridge», або «Маленький природний міст», лишився сиротою після того, як у 2005му завалився його «татусь».

КУРС НА АРУБУ Віза на Арубу на момент підготовки публікації оформлювалась у консульствах Королівства Нідерланди на правах голландської, з пакетом документів, подібним до шенгенського. Але після європейського безвізу найближчим часом очікується відміна цих процедур для українців. Діставатисяострова логічно літаком через Амстердам чи аеропорти США. Валютув країні можна не обмінювати, американський долар приймають тут майже скрізь. А проте, курс арубського флорина такий: 1 USD = 1,79 AWG. Також приймаються банківські картки й туристичні чеки. Оренда авто для внутрішніх подорожей дуже рекомендується. Для цього знадобляться міжнародні водійські права та стаж водіння від 2 років. Деякі компанії встановлюють і вікові межі — від 21–25 років до 65–70. Залишаючи Арубу, потрібно сплатити аеропортовий збір розміром 20 доларів США. Детальніше: аruba.com.

72

Печери Квадирикі.

де набережна завдовжки 2 милі забудована готелями, магазинами та ресторанами. На південноZсхідному узбережжі, приблизно за 45 хвилин їзди від «Palm Beach», розкинувся «Baby Beach». Він повністю виправдовує свою назву: глибини там невеликі, місце ідеальне для сімейного відпочинку. Повітря Аруби сухе та спекотне. У поєднанні з постійним свіжим вітром це робить погоду ідеальною для відпочинку тіла і душі. Правда, волосся в одну мить перетворюється на покручені фрикадельки... Але яке це має значення, коли є кашкети, бандани і… море! Карибське море! Температура води дорівнює температурі тіла. Як і моє волосся, багато дерев на пляжах теж скручені, неначе їх хотіли заплести в коси. Виявилося, це така порода. Дерева дівіZдіві та фофоті — справжній символ Антильських островів, і на Арубі їх можна зустріти повсюди. Що може зрівнятись із заходом сонця на морі? Тільки нічне море! Немає галасливих туристів, тільки ти — наодинці з морем, зірками, шумом хвиль і ледь чутною здалеку музикою. У морі можна не тільки купатись, а й годувати риб, займатися всіма можливими водними видами спорту, пірнати, шукати морські зірки... На дні розкидано сотні морських зірок, наче

хтось спеціально вночі потайки їх туди кидає на радість туристам. І головне. На Арубі немає приватних пляжів. Заходимо в будьZякий готель, проходимо по вестибюлю, виходимо з іншого боку — і просто на пляж. Море тут для всіх. Кам’яні дива Пляжне байдикування — не все, що здатна запропонувати природа острова. Скажімо, можна вирушити на джипі до Національного парку «Арикок», який займає майже п’яту частину площі Аруби. Там ростуть кактуси, ваблять таємницями занедбані золоті копальні, височіють пірамідки з каменів, складені туристами, які загадують бажання. Раніше можна було помилуватися 30Zметровим кам’яним Природним мостом, який із цільної породи «вирізали» морські хвилі. Але 2005 року він упав. Залишився ще один, менший за розміром, — «Baby Natural Bridge». Якщо ж у дорозі (а вона, треба сказати, рясніє вибоїнами) вас не захитає, то можете поплавати у Природному басейні — ще одній місцевій цікавині. Це лагуна, яка оточена камінням. Правда, щоб доїхати до неї, знадобиться взяти напрокат джип і зазначити у формулярі,


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:03 Страница 73

Найкращі серфінг і кайтбординг — у місцевості ФішерманХат.

що ви не намагатиметесь дістатися природного басейну... Природолюбам варто побувати на страусиній фермі або поспілкуватися з екзотичними комахами на фермі метеликів. Щасливий острів У Арубському університеті є три факультети — економіки, права, а також факультет гостинності та менеджменту туризму. Не знаю, скільки на острові хороших юристів і економістів, але на гостинності та поводженні з туристами розуміються всі. Кухар у ресторані перетворить вашу вечерю на барвисте шоу... Якщо ви подорожуєте на кораблі, капітан і його команда зроблять усе, щоб вам було цікаво… При цьому сервіс на Арубі дуже приємний і ненав’язливий. До речі, самі арубці називають острів «One happy island». Можна сказати, це гасло країни. Такий напис ви знайдете всюди: на туристичних сувенірах, буклетах, плакатах і навіть на номерах машин. Ось такий щасливий острів серед океану, безхмарного неба і сонячного проміння. Ідеальне місце, щоб стати жертвою відпочинку на білосніжному піску і не захотіти більше нікуди й ніколи… ■

73


В О Я Ж

!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:04 Страница 74

КОЛЕКЦІЯ

КУАЛА`ЛУМПУР

Вавилон А чом би й не назвати Вавилоном сучасності місто Куала–Лумпур із його розмаїттям мов і народів, буйними (майже «висячими») садами та будівлями, що торкаються неба?

ХХІ

Марися ГОРОБЕЦЬ «Tourism Malaysia»

Центральний ринок — місце для купівлі сувенірів.

Т

Такі роздуми відвідали мене в гамірній столиці Малайзії, всередині одного з хмарочосів «Петронас Тауерс». Ця назва пахла нафтодоларами. Головним інвестором двох вавилонських веж, які лише за площею дорівнюють 48 футбольним полям, виступила державна нафтова корпорація Малайзії. Вперед і вгору! Своєю появою на світ 88Zповерховий гігант зобов’язаний ще й відомому архітекторові Цезарю Пеллі, який свого часу очолював школу зодчества при Єльському універ-

74

ситеті, спроектував Канарську верф у Лондоні та сумнозвісний Всесвітній фінансовий центр у НьюZЙорку на Манхеттені. У дизайні веж пан Цезар використав простий ісламський візерунок — восьмикутну зірку, складену із двох квадратів. Ця форма відображає важливий ісламських постулат: «Цілісність — це тісно переплетені єдність, гармонія, стабільність і раціоналізм». «Вертикаль» разом зі шпилями сягає майже півкілометра. Зведення цього містичного дива коштувало близько мільярда доларів.


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:04 Страница 75

«KL TOWER» (421 метр заввишки) — ще один всесвітньо відомий орієнтир КуалаЛумпура, окрім «Petronas Towers» і телевежі «Menara».

Враження від «польоту» крізь хмарочос на швидкісному ліфті просто не встигають за вами. Перше, що я вимовила, коли підйомник зупинився за півхвилини після зльоту: «Де я? На якому?! На сорок першому?! Поверсі чи метрі?..». Виявилося, на поверсі, аж на 175Zму метрі. Вище туристів не пускають, але ми не дуже розчарувалися — наступний «атракціон» захоплював не менше. Це я про місток, що поєднує дві споруди. Коли стоїш на ньому, то чітко відчуваєш коливання обох будинківZциклопів… Такі похитування, амплітуда яких може сягати 10 метрів, викликані не хвилями й не підземними поштовхами, а повітряними течіями, які самі ж

хмарочоси й збурюють. Чим вище, тим більше міського пилу здіймають вітри, що кружляють навколо них… Отак і «перевалюються» собі з боку в бік, немов коали, куалаZлумпурські магнати світового бізнесу, підтримуючи баланс економіки. І знову вгору! Спустившись із небес на землю, я знову злетіла у вись — цього разу на сьому за висотою телевежу в світі (найвища — у Токіо). 421Zметрова лумпурська «Менара» є «коштовним» місцем для відвідання. З оглядового майданчика на висоті 282 метри переді мною відкрилися мало не всі куточки міста. «Петронаси» стирчали поруч, на-

че шкільні олівці. Кортіло витягти один із них і замалювати дивовижну панораму. Замість олівців мені піднесли китайські палички й меню ресторану «Берпутар Сері Ангкаса», кухня якого виявилася не менш екзотичною, ніж краєвид із вікна. Спокійно смакуючи, я малювала в уяві картини, а в голові приємно паморочилося — чи то від вражень, чи то від ресторануZкаруселі, який обертався навколо своєї осі. Углиб віків Здавалося, з висоти «Вавилонської вежі» можна роздивитися навіть історичні витоки КуалаZЛумпура та всієї Малайзії. Річки Кланг і Гомбак виглядали втіленням ➧

75


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:04 Страница 76

Малайзійські близнюки. Хмарочоси «Petronas Towers» — найвищі у світі вежі&близнюки (462 метри). Вони мають спільну «пуповинку» — перехід, що сполучає їх на 41&му та 42&му поверхах.

76


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:04 Страница 77

«KL Monorail» — монорейкова залізниця завдовжки близько 9 кілометрів між основними готелями й торговими центрами міста.

Коли стоїш на містку, який поєднує хмарочоси, відчуваєш коливання будинківциклопів. Амплітуда може сягати 10 метрів. Це викликано повітряними течіями, що їх збурюють самі споруди. ■ плинності часу. Вони зливаються в центрі міста. Певно, це злиття й породило 1857 року нинішню столицю. Тоді, півтора століття тому, загін із 87 китайських шахтарів плив униз по Клангу в пошуках олова (цей метал мав шалений попит у Британії та Америці). Коли вони ступили на болотисті береги річок, хтось вигукнув: «Ох і брудне ж гирло!» — гадки не маючи, що тим самим дав ім’я майбутньому місту. Воно розрослося від кустарного підприємства з видобутку олова до промислового гіганта з населенням майже 2 мільйони осіб. Після відкриття покладів олова КуалаZ Лумпур нагадувало Каліфорнію часів «золотої лихоманки». Китайці запровадили кланову систему ведення справ. Та без централізованого керування мирно працювати ставало дедалі складніше. Клани нищили один одного в бійках, «гинули за метал»... Побороли цей хаос одвічні китайські раціоналізм і скрупульозність. Голови кланівZмурашників обрали єдиного

лідера китайської громади — ЯпZАхZЛоя, або Капітана Чайну. Швидко опанувавши ситуацію і заручившись підтримкою султана, Лой розігнав бунти, збудував в’язниці та встановив справжній порядок. Протримався Капітан недовго, проте, гадаю, Малайзійський туристичний центр. його справедливо можна назвати «хрещеним батьком» міста. А за кілька років спалахнула громадянська війна. Місцеві султани, воюючи за трон, завзято руйнували міста і села. Але варто було втрутитись англійцям, як на куалаZлумпурських вулицях знову засяяло сонце. Ендрю Кларк, присланий з Лондона для ліквідації кризи, зібрав усіх можливих і неможливих принців на острові Пангкор та змусив їх підписати мирну угоду. Місто стало зразком британського бюрократичного колоніалізму із затягнутими в уніформу офіцерами та чиновниками. У вільний від роботи час вони грали у крикет на площі Паданг і насолоджувалися прохолодою та комфортом у клубі «Селангор», куди могли потрапити лише єв- ➧ Курка з листям тапіоки в бамбуку.

77


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:04 Страница 78

ропейці. Зрештою невдоволення британцями серед місцевого населення сягнуло піку, поширилися думки про незалежність для Малайзії. 30 серпня 1957 року британський прапор замайорів над КуалаZЛумпуром востаннє. Оаза відпочинку колонізаторів перетворилася на улюблене місце зустрічей нової малайзійської еліти. Незалежна столиця вступила у фазу найбільшого у своїй історії перетворення.

Китайський храм ТеанХу.

Китайський храм ЦзеЙа — найдавніший у місті, збудований ще Капітаном Чайна.

Печерна святиня Уранці, коли я прокинулася від яскравого екваторіального сонця, захотілось українського прохолодного повітря (про таке тут можна лише мріяти). А вже через кілька хвилин в очікуванні нових вражень я їхала на північ від столиці. Подорож була недовгою — лише 13 кілометрів, — але подарувала незабутні враження. Там у скелі ховаються три печери Бату — одні з найбільших індуїстських святинь країни. Щоб дістатись їх, треба подолати вгору 272 круті сходинки. «Непогана ранкова зарядка — раз, приємне спілкування з мавпочками — два», — міркувала я, розпочавши сходження. Десь на 50Zй я вже почувалася таким собі Мауглі в казкових нетрях джунглів, а з приводу галасливих приматів подумала: «Шкода, що поруч немає друга — пітона Каа... Увійшовши до гроту заввишки сто метрів, я перевела подих, ознайомилася з індуїстським пантеоном, а потім знову вгору — до храму. Важкувато... Уявити не можу, як індуси під час свята Тхайпусаму, повстромлявши у власні тіла ритуальні прикраси, проходять увесь цей шлях у трансі. Наприкінці сходження я сама вже була на межі цього стану. Після оглядин подолала 272 сходинки вниз, до печери, яка виконує роль артZгалереї. На вході до неї мене зустріло марево фіміаму. Проминувши в його оточенні ніжноZ рожевого бога Ганеша (другого сина Шиви), Раму, Крішну і самого Шиву, я й не помітила, як вийшла на поверхню землі... з холодною головою і гарячим серцем! Споруди і парки У КуалаZЛумпурі, що вже прокинувсь і вирував життям, увагу привернули мотоциклісти: вони, мов хрущі, заповнили своїм дзижчанням усю столицю. Здивувала мене не так кількість мотоциклістів, як їхній вигляд. Одягати куртку задом наперед? Що ж, оригінальний спосіб захистити себе від сонця й вітру... Екскурсія містом виявляється особливо цікавою, коли вже бачив його з висоти «Петронасів» і телевежі — тоді зрозумілішими стають деталі. Ось старий вокзал, що не так давно був головною «візиткою» столиці. Збудований 1910 року і відреконструйований 1988Zго, він зі своїх «мавританських» колій

78


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:04 Страница 79

Мечеть МасджидВілаяхПерсекутуан (XVI століття).

відправляє потяги в різні кінці Малайзії, до Сингапуру і Таїланду. Тут же представлене й «нове покоління» залізниць — швидкісний монорельс, який китайським змієм звивається над центром міста. Ним швидко і зручно можна дістатися до будьZякого куточка столиці. Неподалік вивищується Національна мечеть, 80Zметровий мінарет якої видно здалеку. Споруда вміщує до 8 тисяч людей. До резиденції короля Малайзії (це конституційна монархія) нас не пустили: її відкривають для загалу лише на великі свята. Довелось обмежитися краєвидом крізь огорожу. А ось із вартовими при вході можна було фотографуватися досхочу, аж до чергової зміни. На майдані Незалежності (ДатаранZМердека), де колись майорів британський прапор, тепер стоїть величезний 100Zметровий флагшток із головним стягом суверенної країни. Біля королівського клубу «Селангор» замість гри у крикет тепер щороку відбувається святкування Дня незалежності.

Напроти ДатаранZМердека розташувалися величний палац султана АбдулZСамада у вікторіанськоZмавританському стилі та Верховний суд Малайзії, де свого часу містилася британська адміністрація. Якщо вам раптом закортить послухати органну музику в центрі КуалаZЛумпура — перед палацом здіймається собор Святої Марії. А позаду султанської господи, саме там, де і зливаються річки Кланг і Гомбак, ховається мечеть МасджитZ Джамек, збудована 1909 року. Цибулясті бані цієї індуїстськоZ мусульманської споруди, оточені китицями пальм, виглядають чарівним анахронізмом серед ультрасучасної архітектури. Після прогулянок «кам’яними джунглями» ми вирішили відвести душу в одному з найдавніших лумпурських парків — ТаманZТасікZПердана («озерних садах»), що розкинувся на 92 гектарах у самісінькому серці міста. Для охочих зайнятися спортом тут є бігові доріжки та атлетичні снаряди, для дітлахів — ігрові майданчики, а для закоханих — човни на озері. Для натуралістів тут просто рай: сади орхідей (800 видів) і гібіскусів (500 видів), ➧

79


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:04 Страница 80

Сонм божеств. Шрі&Мана&Маріамман — індуїстське святилище, одне з найвідоміших у Малайзії. Його 22&метрова вежа всуціль укрита різьбленими божествами.


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:04 Страница 81

Резиденція султана АбдулСамада зведена 1897 року, за британського панування.

Резиденцію короля Малайзії відкривають для загалу лише на великі свята. Довелось обмежитися краєвидом крізь огорожу. А ось із вартовими при вході можна було фотографуватися. ■ парки метеликів (6000 видів) і карликових оленів, а ще — величезний пташиний парк, де 2500 пернатих мешкають разом у найбільшому в світі відкритому вольєрі. Піднявшись на схил гори ДжаланZС’єдZ Путра, де стоїть найбільший китайський храм КуалаZЛумпура — СінZГоу, я востаннє побачила місто в усій красі. Воно ніби зависло переді мною на кінчику золотистоZчервоного храмового даху... Столичний курорт Але на цьому мої лумпурські враження не вичерпалися. Приїхавши в район ПеталінгZДжая, що на столичній околиці, я ніби опинилася в південноафриканському містіZкурорті СанZСіті, а насправді була в малайзійському СанвейZСіті. Отак, додавши слівце «вей» (з англійської — «хвиля») і майже скопіювавши архітектурний ансамбль «сонячного міста», малайзійці створили собі не менш цікаве місце для відпочинку. Тут є все, чого душа бажає, включаючи університет і лікарню. В торговому комплексі можна здійснити класний шопінг, а ще — покататися на ковзанці, пограти на одній із численних боулінгових

доріжок, сходити в один із десятка залів кінотеатру, а потім шубовснути у води СанвейZЛагунZТемZпарку. В останньому, на додачу до різноманітних атракціонів, на 35 гектарах розташувався найбільший у світі басейн із серфінговими хвилями. Місцеві відвідувачі, вдень набавившись у парку, ввечері роз’їжджаються, а для туристів, котрі зупинилися в готелі «Sunway Lagoon», свято триває і далі. Увесь вишуканий курортний центр складно обійти навіть за день. Хоча, не маючи змоги затриматися тут на довше, всеZтаки можна... Правлять ідеї Ми вирішили заїхати ще в одне місце у долині Кланг. Чули про розташоване там новітнє «містоZкіборг», проголошене 2001 року федеральною територією Малайзії. Називається воно Путраджая (пам’ятаєте, федеральна столиця?) і є своєрідним «нервом» малайзійської нації. У 1999Zму прем’єрZміністр Махатир Мухаммад переніс сюди свою резиденцію. Завдання «інтелектуального міста» — оперативне отримання й обробка інформації будьZякого характеру і масштабу, її подальше вико- ➧

КуалаЛумпур залишається світовим центром виробництва олова. На фабриці «Royal Selangor» можна придбати чудові прикраси на основі цього металу.

81


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:04 Страница 82

Путраджая — місто урядових і наукових установ, палаців та парків поруч із КуалаЛумпуром.

УСЕ БУДЕ ДОБРЕ Діставатися КуалаЛумпура оптимально через Бангкок, європейські столиці, а також через Дубай. Прямих рейсів із Києва немає. Візи на короткий час перебування в Малайзії (до 30 діб) українцям не потрібні. Ввозити дозволено навіть алкоголь (до 1 літра), а от заборонено серед іншого радіоприймачі (68–87 і 108– 174 МГц), монети і банкноти Ізраїлю, одяг із написами з Корану. Одяг можна носити будьякий, хоча країна мусульманська. Лише в мечетях треба дотримуватися звичайного для таких місць дрескоду. Не можна брати і передавати щось комусь лівою рукою, вказувати на когось вказівним пальцем. Треба скидати взуття перед входом до житлових приміщень і храмів, торгуватися на ринках і в приватних крамницях.

82

Океанаріум KLCC — це понад 5000 водних і наземних істот в одному місці.

ристання в інтересах усього світу. Держава вклала астрономічні суми (тільки будівництво коштувало 81 мільярд доларів) у це «дитя майбутнього», яке остаточно «стало на ноги» у 2010 році. Використання «мультимедійного суперкоридору» означає завоювання світу, але «не вогнем і мечем», а мирною працею. Як мені здалося, цю ідею розуміє і підтримує кожен малайзієць. Після її реалізації КуалаZЛумпур разом із Путраджая отримали останній штрих як Вавилон ХХІ. До головних адміністративних споруд прокладено колосальні енергетичні, транспортні, комп’ютерні й телекомунікаційні лінії. Серед найголовніших приміщень — «ПерданаZПутра», «штаб» уряду. Більшість чиновників переїхали сюди не лише працювати, а й жити. Близько 70 тисяч будинків зведено серед мальовничої при-

роди Путраджаї та штучних озер, через які перекинуто несподіваних форм містки завдовжки 370 метрів. Центральна площа своїми орнаментами «переповідає» історію Малайзії: зірки на 11, 13, 14 кутів символізують переродження країни з часів здобуття незалежності до створення адміністративної столиці Путраджая. Головна мечеть із 116Zметровим мінаретом, вміщуючи під своїми склепіннями до 15 тисяч паломників, освячують ісламським духом місце, де працюватимуть люди, від яких залежить майбутнє всієї країни. Які умови, така й політика? Хто знає... Однозначним є лише факт, що «суперZхайтекZкоридор» — це вихід у світле майбутнє малайзійського народу. А жовтоZблакитні кольори державного прапора надихають і представників іншої нації. ■


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:04 Страница 83


КОЛЕКЦІЯ

Привіт,

Києве!

Фото «Adria Airways»

Фото «Adria Airways»

НА КРИЛАХ «ADRIA AIRWAYS» У кінці жовтня авіакомпанія відкрила рейси між Любляною та Києвом (аеропорт «Бориспіль»).

СЛОВЕНІЯ

Гори і води

П

Перше приємне враження від країни я отримала вже в аеропорту і на борту літака — комфортного «Bombardier CRJ900». Українські туроператори, турагенти і медійники взяли участь в інавгураційному рейсі «Adria Airways» Київ – Любляна з гостинними вітаннями, барвистими повітряними кульками, цукерками, смачними словенськими стравами та напоями на борту.

Словенська авіакомпанія «Adria Airways» відкрила рейси з Києва до Любляни. І це чудово! Тепер можна швидко, комфортно й недорого потрапити до країни лижних гір, цілющих вод і здоров’я. Ірина ГОРОБЕЦЬ Slovenian Tourist Board

Польоти здійснюються лайнерами «Bombardier CRJ900» тричі на тиждень: ■ Любляна – Київ — 22:35; ■ Київ – Любляна — 5:00. Час у дорозі — близько 2 годин. «Adria Airways» загалом здійснює 190 рейсів і сполучає столицю Словенії з 18 пунктами призначення. Представництво авіакомпанії в Україні — ТОВ «ТАЛ Авіейшн» (тел.: (044) 351-1580/81; adria@tal-aviation.com.ua). Детальніше — на www.adria.si.

84

Фото P. SKRLEP

В О Я Ж

!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:04 Страница 84


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:04 Страница 85

Магічне озеро Блед.

Під час польоту заінтригував спеціальний мобільний додаток для всіх пасажирів, який фактично замінює індивідуальний монітор із медіаможливостями. На власний смартфон отримуєш доступ до відеота аудіотеки, ігор, відомостей про політ і країну. Цікавий хід — чому б і ні? А в аеропорту Любляни нас вітав дитячий фольк-колектив під час осінніх шкільних «картопляних» канікул. Країна чемпіонів Словенія зустріла сонечком та осінніми барвами, а також спортом і… вином. На термальному курорті Терме-Зрече нас запросили до Олімпійського тренувального центру й одразу — на дегустацію місцевих вин. Країна невимушено поєднує ці два задоволення. Вона запрошує на тренувальні збори та змагання команди з усієї Європи і сама виховала багатьох чемпіонів. Тут кожен займається спортом і веде здоровий спосіб життя. А вино цьому тільки сприяє, бо воно натуральне, смачне та споживається у помірній кількості. За ваше здоров’я, дорогі господарі! Терме-Зрече славляться лікувальними водами та торфом, родовище якого розташоване на півторакілометровій висоті. Мінерали вод і грязей Терме-Зрече сприяють заживленню ран у м’язах і кістках, зніма-

Замок Оточець і готель «Relais & Chateau Property Castle Otoсec».

ють нервове напруження. Тут лікуються чимало професійних спортсменів. До речі, про воду: в усій Словенії її п’ють просто з крана, і часто у водогоні вона там мінеральна! ПередАльпи Долучилися до спорту й ми. На відомому курорті Рогла зайнялися бобслеєм без снігу. Завдяки спеціальній моделі «бобів» удосконалюватись у цій дисципліні мож-

на й улітку! Взагалі спортобладнання й інфраструктура скрізь на висоті. Рогла розташована в гірському масиві Похор’є, на висоті 1517 метрів над рівнем моря, і є гірськолижним та кліматичним курортом. Столиця Любляна — лише за 90 кілометрів звідси, а зовсім поруч — Терме-Зрече з його цілющими водами й торфом. Зручно! Роглу вважають однією з найкращих оздоровниць Європи через дуже м’який і ста- ➧

85


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:04 Страница 86

Любляна. Погляд із води.

більний передальпійський клімат, мінеральну воду, якісні продукти і виняткову екологічну чистоту. А про рівень гірськолижного курорту свідчить те, що тут із року в рік проводиться етап Кубка світу. Перепад висот — понад 1200 метрів, а довжина трас різного рівня — 12 кілометрів. До речі, підйомників — теж 12, і їхня місткість — аж 15 000 людей на годину. Є траси для сноубордингу та гірськолижні школи. Магнетична вода На курорті Рогашка-Слатина готелі розташовані серед прекрасного природного ландшафту, надзвичайно гарного парку. Та головне тут — чудодійна і майже вже легендарна вода «Донат Mg», яка містить рекордну кількість магнію, зцілює нервову, серцево-судинну і травну системи, поліпшує стан усього організму. Ми відвідали з «інспекцією» «Grand Hotel Sava Rogaska», що має власні бювет і вхід до медичного центру. Курортна традиція налічує тут ось уже понад 400 років. Проте легенда відносить

її появу до ще давніших часів. Вона оповідає про те, як крилатий кінь Пегас ударив копитом по горі, й на тому місці забило чарівне джерело.

а також проводять реабілітацію після травм і операцій. Водолікування поєднують із фізіотерапією та фізичними вправами. Приймав нас на курорті «Hotel Balnea».

Твердиня здоров’я На шляху до наступної оздоровниці нас чекав замок Оточець, який занурив на 8 століть углиб історії. В одному з його приміщень діє палац-готель «Relais & Chateau Property Castle Otoсec». Загалом романські споруди, англійський парк, вікові дерева та плющ, який обвиває давні стіни, виглядають, ніби твір талановитого художника. У замку влаштовуються різноманітні майстеркласи, середньовічні свята і сучасні весілля. Тут ми мали чудовий обід, особливо припав до смаку штрудель із чорницями. Бальнеокурорт Доленське-Топліце зустрів у мальовничій долині річки Крка, в оточенні лісистих гір. Це одна з найдавніших оздоровниць Словенії. Цілющі властивості місцевих вод люди цінували вже в епоху неоліту! А в літописах вони згадані у 1224 році. Лікують тут головним чином опорно-руховий апарат, зокрема ревматизм,

Люблю Любляну Хоча прилетіли ми саме до Любляни, близько познайомитися зі словенською столицею змогли на середині маршруту. Любляна має оригінальне зіркоподібне планування. На її тихих вуличках добре адаптуватися після шаленого ритму мегаполісів, аби поринути у приальпійський релакс. Дивує архітектурне поєднання бароко і модерну. Дуже незвичайне місце — Потрійний міст, що нагадує дамське віяло: він виходить з однієї точки, а на іншому березі сполучається з трьома іншими мостами. Другий міст називається Драконовим, його охороняють чотири «чудові чудовиська». Дракони є символами міста: за легендою, давньогрецький герой Ясон, повертаючись після викрадення Золотого Руна, побачив у цих краях монстра, якого й подолав, а на місці битви заснував місто, яке згодом назвали Любляною. Незрозуміло тільки, як античний герой опинився на захід від античної батьківщини, якщо мандрував до неї зі сходу, з Кавказу… Ще один символ міста — річка Любляниця, якою ми прогулялися на човні та з якої побачили головні принади Старого міста у незвичному ракурсі. Окремою цікавиною став традиційний 10-метровий дерев’яний човен. Ну а головна «візитка» Любляни — середньовічний «град», тобто замок, який височіє над столицею. Ми піднялися до


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:04 Страница 87

Басейн у Доленське-Топліце.

Безсніжні санчата у Роглі.

якому ми відвідали музей зі старовинною друкарнею. Кулінарною принадою Бледу стала «кремна гума», або «кремшніта», — дуже ніжне і зовсім не гумове тістечко. А на ночівлю нас гостинно запросив «Bohinj ECO Hotel». Серед цієї первозданної природи прийнято займатися спортом і активним туризмом. Обидва озера взимку перетворюються на центри лижного та санного спорту. Але ми здійснили осінню прогулянку по Бледу на традиційному човні «плетна». Бювет у Рогашці-Слатині.

нього фунікулером, здійснили там віртуальну екскурсію, наживо відвідали оглядову башту, в’язницю, побачили музейну експозицію та чудові панорами. Очі гір І наприкінці подорожі були найкращі краєвиди Словенії, Балкан, а може, й світу. Бохинське озеро — найбільше у Словенії, а втім, цілком сумірне з країною: щось понад 3 квадратних кілометри площі. Але ніякими цифрами не виміряти його красу! Зовсім поруч розташована найвища точка країни — гора Триглав (2864 м). Містечко Бохинь є кліматичним курортом і центром «естетотерапії»: я впевнена, що пейзажі тут здатні зцілити від усіх недуг. Запам’яталась і гастрономічна «родзинка» місцини — бохинський сир. У Словенії безліч смачних екологічних сирів. Невеличкий переїзд — і ми на дивовижному озері Блед, за яким Словенію впізнають на плакатах і екранах. У незапам’ятні часи водойма була «вирізана» в горах льодовиком. Вона невеличка, трохи більше 2 кілометрів у довжину, але глибина його понад 30 метрів. «Око Альп» має «вії» — пишну зелень на берегах і «зіницю» — острівець із церквою. На березі видніється замок, у

У серці Юліанських Альп Неподалік від кордонів з Італією та Австрією чекав гірськолижний курорт Кранська-Гора. Висоти від 800 до 1291 метра, 20 кілометрів трас і 20 підйомників — цим досвідчених лижників не здивуєш. Але чудова природа, чисте повітря, спортивна і розважальна інфраструктура зробили це місце головною гірськолижною тусівкою країни. А неподалік — Мойстрана (641 м над р. м.), гірськолижна перлинка з одним-єдиним підйомником. Містечко також відоме костелом святого Климента, збудованим на місці, де колись відпочивали під час свого просвітницького походу святі Кирило та Мефодій. Курорт знають і як відправний пункт до національного парку «Триглав». Але нам Мойстрана запам’яталася Словенським альпійським музеєм. Словенія — країна гір і горян, які відзначилися в різних куточках світу, навіть у Гімалаях. І на завершення ми подивилися фольк-шоу під смачні словенські страви. Учасники туру одностайно висловили відчуття, що провели в цій країні не кілька днів, а кілька місяців — стільки цікавого, красивого і смачного тут спізнали. І добре, що завдяки авіакомпанії «Adria Airways» відкрилися нові можливості пізнавати цю невеличку, але щедру на враження країну. ■

87


Т Р О Я Н Д А

!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:04 Страница 88

ВІТРІВ

Полярні ананаси, або Як ми полювали на північні сяйва

На зимові свята люди здебільшого планують гірськолижний відпочинок, поїздки «в літо» або взагалі домашні посиденьки. Але можна пізнавати світ інакше. За полярним колом дива та пригоди гарантовані! Сергій ОНИШКО

Життя під північним сяйвом у національному парку «Абіску».

88


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:04 Страница 89

У

У мене була мрія — побачити північне сяйво. У Європі їх можна спостерігати в Росії, Фінляндії, Швеції, Норвегії та Ісландії. Відкинувши решту країн за дуже морозяну погоду, я зупинився на далекій та водночас близькій Ісландії. Я бував там двічі, обидва рази влітку. Але взимку її пейзажі дуже змінюються: замерзають водоспади, у горах та на вершинах вулканів лежить сніг, можна відвідати крижані печери... Уявіть собі, як виглядає все це, коли в небі розгортаються природні світлові вистави! Отже, до Ісландії! Зібралася група друзів під моїм керівництвом. Після наукової підготовки й аналізу найімовірніших днів із сяйвами були заброньовані квитки та прокладений маршрут Одеса – Київ – Стокгольм – Рейк’явік. Вилетівши о сьомій ранку, вже о пів на п’яту по обіді ми повинні були приземлитись у міжнародному аеропорті «Кефлавік». Але сталося неочікуване… Катастрофа Зареєструвавшись на політ і здавши багаж іще в Одесі, ми вирішили поснідати в «Борисполі». За трапезою фантазували та обговорювали плани. Час спливав повільно. Замовили десерт і каву, поспілкувалися ще… О, скоро виліт. На митному та прикордонному контролях були черги, які ледве рухались. Утім, навіть за такої «швидкості», ми мали встигнути ще й залишалося б хвилин 10–15. Підходжу я до нашого гейту і бачу… посадка закінчується: «Last call!». — Ви з Одеси? Вітаю! Ви не встигли на літак, — сказала працівниця аеропорту. — Але ж на табло до вильоту ще 15 хвилин! — Закінчилась! — пані чимось клацнула, і табло погасло. — Посадка завершується за 15 хвилин до зльоту. Це зазначено в посадкових талонах. Я подивився на наші одеські талони — такої інформації там не було. Суперечки з дамою на воротах, умовляння, посилання на стикувальний рейс у Стокгольмі нічого не дали. А літак тим часом стояв поруч із гейтом. Зрештою пані зняла свій бейджик і не захотіла назватися. Коли я зателефонував на «гарячу лінію», мене перемикали з одного консультанта на іншого, і хвилин десять я слухав заспокійливу музику. Коли почав розповідати, що трапилося, літак від’їхав від рукава… Це був кінець. Отримавши знятий із рейсу багаж, ми повернулися на ті самі місця у кафе, де ще годину тому сиділи, сповнені мрій та жаги пригод. Раптом зателефонував консультант: через півтори години — ще один рейс до Стокгольма. Поки для нас з’ясовували, що до чого, приземлився наш літак у Швеції, а потім наш лайнер зі Стокгольма відлетів до Рейк’явіка. То був уже другий кінець, бо, придбавши квитки заздалегідь якнайдешевше, ми отримали безповоротний тариф, за яким не можна перенести чи відмінити політ. Ще гірше — ми втрачали і зворотний рейс Рейк’явік – Стокгольм! Усе проти нас! До втрачених квитків додалися ще майже стовідсоткові втрати від оплачених готелів та оренди авто. Факт катастрофи до мене якщо й доходив, то ніби уві сні. Що робити? У критичних ситуаціях наш мозок здатний дуже ефективно працювати. Звісно, якщо прийняти той факт, що ви не можете змінити стан речей, але можете змінити своє ставлення до цього. Такий прийом використовують психологи. Як він працює? По-перше, заспокойтеся. Ви цілі, живі й здатні мислити. По-друге, те, що трапилося, — не кінець світу, хоча неприємно. По-третє, забравши щось у нас, доля дає щось інше, хоча іноді ми цього не бажаємо помічати. За цих умов будь-які негаразди принесуть вам нові надбання. Не вірите? Дивіться, як вийшло у нас. Мозковий штурм Після нетривалої дискусії всі погодилися продовжити подорож. Першим завданням було спробувати врятувати ➧ Українці за Полярним колом.

89


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:04 Страница 90

Перегони на собачих запрягах біля Кіруни.

гроші за готелі й авто. Я часто користуюсь одним з online-сервісів для турпослуг. Залишаючи відгуки, заповнюючи анкети, здобув добру репутацію користувача та мандрівника. Зателефонувавши на «гарячу лінію» до кожного закладу, я повідомив про ситуацію і попросив відмінити бронювання та повернути кошти. Уявляєте, лише за дві години це зробили всі готелі, крім одного, з яким не було зв’язку через завірюху. Це були перші гарні новини! Далі: ми не втратили квитки Стокгольм – Київ та Київ – Одеса, і це надихало на пошук варіантів, як долетіти «туди». Відкривши ноутбук, я почав шукати квитки до Рейк’явіка з будь-якого аеропорту. Один за одним варіанти відпадали, бо в цей час безліч туристів їде до Ісландії на полярні сяйва. З’явилася надія на Вільнюс. Але як його дістатися? Літаком — неможливо. Автобусних квитків не виявилось. Ідея! Беремо авто, їдемо до Вільнюса й там лишаємо машину. 1000 кілометрів для скаженого собаки — не гак! Але жодний прокат не дає машину за кордон. Тим часом мій друг, який перебував в Ісландії, написав про жахливу негоду і надіслав фото з ресторану зі смачними стравами, келихом кельтського пива та підписом: «Отакі сяйва будуть увесь тиждень». Забігаючи наперед, скажу: через тиждень, у день нашого повернення додому, в Рейк’явіку випав рекордний шар снігу — 70 сантиметрів! Безліч людей застрягли в дорозі до аеропорту! Ну хіба не доля явилася нам у вигляді працівниці аеропорту?.. Я пригадав: на півночі Швеції є містечко, яке називають «столицею північних сяйв». А що як вирушити туди? Але стоп. Містечко Кіруна — це 1300 кілометрів від Стокгольма. Аеропорт є? Є! Проте квитки розкуплені на весь тиждень такими самими мисливцями на сяйва. То що? Автівкою по Швеції? Так! Якщо ми були готові їхати до Вільнюса, то до Кіруни — сам Бог велів. Безпека та комфорт у поїздках — мої пріоритети, тож я розділив маршрут на відрізки до 500 кілометрів на день. Три дні їхати до Кіруни, три дні — там і ще три —

90

шлях назад до Стокгольма. Шість днів — на дорогу із зупинками на сон і дві ночі — на сяйва. Чи не завеликі ціна та ризик? Але ж успіх та враження від мандрівки включають не лише гарні місця та сприятливі умови, а й гарну компанію. І вона в нас була! Всі одностайно проголосували за Швецію. Я детально розробив маршрут і програму, замовив готелі й авто. Ми перебронювали квитки на той самий рейс Київ – Стокгольм на завтра. Ніч у готелі промайнула

тимуть у спеціальній скриньці-схованці. Так і було! Після вечері пройшлися нічним Сундсвалом, і я звернув увагу, що у вікнах будинків відсутні штори. Більше того, на підвіконнях замість квітів стояли увімкнені лампи з абажурами. У кімнатах хтось дивився телевізор, хтось читав, десь літня пара за столиком смакувала вино. Цікаво! Ніхто не зважав на нас і не ховав свого приватного життя. Отака європейська відкритість!

Швеція — країна зимової казки.

блискавично. Наступного дня на рейс ми прибули завчасно... Зимова казка Швеція зустріла прохолодною, але сонячною погодою. Пересуваючись трасою, ми зупинялись і фотографували білі замерзлі озера та не вкриті льодом річки. Кількість водойм вражала, як і острівці із соснами чи ялинками. Хоча шляхи чудові, пересувалися ми обережно, бо траплялися крижані плями. Містечка Сундсвал дісталися близько 9-ї вечора. Отримали СМС від господаря замовленого будиночка, що ключі лежа-

Наступного разу ночували в кемпінгу. Охайні червоні будиночки у скандинавському стилі були розкидані вздовж великого озера. Шар снігу — до півметра, але паркінг, стежки та майданчики розчищено. Повечерявши, ми вийшли на нічну зйомку. Небо почало синіти, сніг мінився у світлі ліхтарів, а з неба падали сніжинки. Тиша та якийсь казковий настрій застигли у повітрі, ніби перед Різдвом. До речі, я сподівався, що ми виявимось єдиними гостями кемпінгу, але було чимало туристів, які в теплих светрах сиділи на лавках, пили чай, голосно розмовляли, чистили лижі… Ми фотографували, поки ніч не з’їла останнє світло в небі.


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:04 Страница 91

У будиночку було неймовірно тепло і снилися солодкі сни. Шведський стіл Дорога круто взяла на північ, і замість височенних та струнких сосон почали з’являтися маленькі, ріденькі ялинки та берізки. Ще через сотню кілометрів у придорожньому кафе на нас чекав сюрприз. Узагалі харчування у скандинавських країнах дуже дороге, тож бажання заоща-

ми зачекаємо хвилин 25. Ще б пак! Хоча сумнів був, бо сьомга дорога та й суп міг бути в маленькій тарілочці… Невдовзі на стіл поставили казан літрів на п’ять, аромат із якого розвіяв усі сумніви. У янтарній воді з плямами золотого жиру, між невеличких айсбергів із картоплі та половинок цибулі плавали червонясті шматки риби, а з деяких стирчали білі кістки, як весла з човнів славетних вікінгів… Навіть після добавки у каструлі ще залишилася

Нетерплячка «скакунів» перед перегонами.

дити змушує везти продукти із собою, купувати їх у магазинах і готувати самим. На нашому маршруті не було великих міст із супермаркетами та часу на куховарство. З України взяли обмежений запас на перекуси під час зйомок. Усі вирішили, що з такими пригодами опинитись у Швеції та їсти гамбургери — просто прикро, тож вирішили віддати пріоритет сімейним кафе та ресторанам. І ось — придорожнє кафе. Посеред нього — звісно, «шведський стіл»: ми ж у Швеції! Раптом хтось запитав у господаря, чи не можна замовити щось із перших страв. Той сказав, що зварить юшку із сьомги, якщо

добра половина! Вставали ми з-за столу із жалем... Полярне коло За розмовами про незвичайні страви з подорожей дісталися місця, про яке мріяли кілька днів, — географічного знаку «Полярне коло». Він відзначає умовну широту 66°, за якою змінюється кліматична зона, а день і ніч підпорядковуються іншому розкладові. Біля знаку багато туристів фотографуються, ми взяли з них приклад. На під’їзді до Кіруни побачили безліч промислових труб і кар’єрів. Тут видобувають корисні копалини та займаються пере-

робкою. Багато шахт уже вичерпані. Після їхнього закриття соціальної катастрофи вдалось уникнути завдяки туризму. Аеропорт «Kiruna» приймає близько 300 тисяч пасажирів щороку, є багато готелів, цехи переобладнані під спорткомплекси. Влітку приїздять рибалки та природолюби, а взимку — мисливці на сяйва. Оселились у готелі-хостелі з величезним рестораном та зоною відпочинку. І вирушили до туристично-інформаційного центру, щоб запитати про найкращі місця для зйомки сяйв. Гостинна пані порадила скористатися нічним трекінгом на снігоходах. Ними можна виїхати на дику природу, а потім заночувати в чумі, покататися на собачих запрягах, вирушити в індивідуальний похід із рейнджером… Тільки все це стане реальним не раніше, ніж через тиждень! Квитки та дозволи викуплено заздалегідь! А в нас — лише дві ночі й авто. Вислухавши нашу історію, пані порадила їхати просто зараз, проти ночі, до містечка Ніккалокта, що за 75 кілометрів звідси. За прогнозом, умови для сяйв були сприятливі. Шоу в небі Неподалік від міста — пагорб із церквою. З його вершини видно чистий небосхил і трикутні гори. Ми зупинилися й стали чекати. Через годину почав атакувати холод. Я підігнав авто ближче, друзі сіли в нього, щоб зігрітися. На термометрі — мінус 28! І ось небосхил змінив колір із чорного на зеленавий. Ми знову вибігли на пагорб. Небо поступово насичувалося кольором і в якусь мить спалахнуло веселкою з двох смуг — зеленої та синьої! Смуги розділилися та почали кожна свій танець, змінюючи колір, форму, яскравість і насиченість. Оце вистава! Іноді я забував натискати кнопку на камері. Лише власні відчуття можуть передати враження від побаченого. Я навіть не помітив, як мої брови та камера вкрились інеєм. Усі підстрибували від радості, мов зайці, та все ж поглядали на нашу подругу, яка готувала чай на газовому пальнику. За її командою ми підійшли до сходинок церкви, по- ➧

91


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:04 Страница 92

Сяйво над горами у Ніккалуокте.

На подвір’ї крижаного готелю.

ставили камери на тривалу зйомку та сіли пити чай, який умить холонув. Ніхто не міг промовити і слова від вражень та зігрівального ефекту чаю. Незабаром «шоу» почало розчинятися в небі. Втомлені та замерзлі, ми повернулися до готелю та попадали в ліжка. Про вранішню зйомку ніхто не згадував. Ананаси та крига На сніданок нам подали, крім страв,.. тонесенькі шматочки ананаса! За вікном — лютий мороз, а ми ананаси жуємо. Досі відчуваю смак екзотичного фрукта! Після сніданку поїхали до крижаного готелю. Уявіть собі, що ви потрапили до замку Снігової королеви: всі будівлі — з крижаних цеглин, вікна і столи — теж із льоду, а крижані стільці вкриті шкурами диких тварин. У деяких номерах створено льодяні зображення неземних істот чи сцени з фантастичних фільмів. В одній частині готелю, суто казковій, чекають крижані шедеври за індивідуальним дизайном, а в іншій, суто житловій, мешкають постояльці. Номери теж складаються з двох частин: перша холодна, з температурою мінус 10. Якщо захочете перено-

92

чувати на крижаному ліжку, вам дадуть спальник, шапку і теплі шкарпетки, але якщо екстриму не бажаєте, потрапите в іншу половинку номера — теплу, з ванною-джакузі та… прохолодним шампанським! До речі, в барі лід у коктейлі сколюють прямісінько з крижаної стіни. Оце натурпродукт! Відвідувачі — здебільшого молодята. Поруч із готелем є ковзанка, прокат лиж і снігоходів, катають на собаках… Сяйво над чумом Другого, тобто останнього, вечора ми вирішили змінити локацію й відвідати національний парк «Абіску». Близько четвертої по обіді завітали до тамтешнього турінфоцентру. Від нього починається канатна дорога, яка працює вночі та підіймає на висоту, звідки відкриваються неозорі панорами. А якщо в небі ще й спалахують полярні вогні, то це просто мрія. Але квитки викуплені на три доби вперед. Якщо плануватимете подорож у ці місця, подбайте про все завчасно.


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:04 Страница 93

На ніч прогноз за шкалою яскравості сяйв був гіршим, ніж учора, — 2 бали. Але ми сподівалися на диво, і воно сталося! Неподалік від інфоцентру були готель і чум — житло шведських саамів. Я уявив собі, як цікаво побачити сяйва над чумом. Ми вибрали точки зйомки й пішли до готельного ресторану, в тепло. За півтори години небо почало змінювати колір і ніби прояснюватися. Ми похапали камери. У коридорі побачили купи спорядження: штативи, фотокамери, теплі черевики та рукавиці... Тут збиралися групи, яких чекав підйом на «канатці». Температура там сягала близько мінус 40. Мама мія! Оминувши туристів, які вовтузилися, побігли до чума. А небо вже розгоралося. Неперевершено! Вдруге ми стали свідками астрономічних подій. Утім, уже за годину хмари почали поглинати неземне світло. Але сфотографувати ми встигли! Обійнялися та привітали одне одного із вдалим полюванням. І кожен підтвердив, що аніскілечки не шкодує, що доля так змінила наш «кут зору». Мабуть, життя для того й підкидає нам несподіванки, щоб чогось навчити. Happy end Зворотний шлях був складніший, бо ми мали лише ніч на дорогу до Стокгольма. Першого дня мусили проїхати близько 500 кілометрів, а другого — аж 828! Якщо до Кіруни діставалися вздовж балтійського узбережжя, то назад — через материк, повз гори, за якими була Норвегія. Різниця у ландшафті явна: безліч стрімких річок, гірських піків плюс рідколісся. Дороги безлюдні. Кружляла завірюха, але шляхи були розчищені та посипані дрібними камінцями. Дороги, сосни, пагорби, річки, мости і раптом… олені! Білі північні красені спокійно вийшли з лісу та попрямували дорогою. Поки мої товариші діставали камери, ті звернули в ліс і зникли за ялинками.

ЯК ПІЙМАТИ СЯЙВО Для спостереження за полярним сяйвом необхідні дві природні умови: значні спалахи на сонці, які вимірюються за 5-бальною шкалою, та прозоре нічне небо. Обидві умови не гарантуються, але можуть бути спрогнозовані метеорологами. Гостьове ложе Снігової Королеви.

Сто кілометрів від Стокгольма, ресторанчик на заправці. Наше захоплене спілкування почула літня жінка і звернулася до нас російською. Вона виявилася біженкою з Чечні, яка 15 років мешкає у Швеції. Їй усе подобається, лише мова складна. Я запитав її про відшторені вікна. Виявляється, у давні часи, коли не було електричного світла, майже всі домівки та поселення вночі розчинялись у темряві, особливо під час снігопадів. Бувало, людина вийде до сусідів, а потім не знаходить дороги назад і замерзає за три метри від дверей! Тому з’явився звичай залишати вікна незавішеними та освітлювати їх. Тепер я знаю: коли сонце зігріватиме мандрівників десь у тропіках, тут, у серці Скандинавії, крізь чорну космічну прірву прорвуться життєдайні промені, розфарбують небо, торкнуться вершин холодних гір, розженуть темряву і допоможуть побачити світло у віконці. ■

Під час спалахів сонце випускає вихори заряджених частинок, які називаються сонячним вітром. Досягаючи Землі, за 100–400 кілометрів від її поверхні, вони викликають світіння газів: кисню, водню, азоту… Від виду газу залежить колір сяйва: кисень створює червоно-зелений, азот — синьо-фіолетовий колір. Чисте небоза Полярним колом узимку єймовірнішим, ніж у помірних широтах, адже волога в повітрі —мінімальна. Зірки — на відстані долоні…

93


СПОСІБ ЖИТТЯ

Біля одного з найдавніших і найвищих індуїстських храмів Непалу — Індрешвара-Махадева (1294 рік), присвячений Шиві. Науковці не можуть пояснити незвичайну здатність стародавньої споруди протистояти землетрусам.

M O D U S

V I V E N D I

!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:04 Страница 94

94


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:04 Страница 95

ПАНАУТІ

Не пал як він був Цього разу — ніяких восьмитисячників, перевалів і нескінченних трекінгових маршрутів. Замість усього цього — тихе, розмірене життя в провінції та занурення у справжній побут долини Катманду. Арсеній ГЕРАСИМЕНКО


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:05 Страница 96

Головний храмовий комплекс Панауті, куди щороку приходять тисячі прочан із Непалу та Індії плюс туристи з усього світу.

Т

Туристичний слоган Непалу — «Once is not enough». Це чиста правда: я тут уже вчетверте, а мені все не досить. Нова пригода щоразу не схожа на попередню. За 32 кілометри від Катманду є місто народності неварців — Панауті. Ідеальне місце, куди варто втекти від столичної метушні, де можна слухати півнів на світанку та їсти екосалат з екоовочів, зібраних просто з грядки. Засноване у ХІІІ столітті, колись Панауті було великим торговим центром на шляху до Тибету, з розкішним

Почесних гостей зустрічають жінки у традиційних вбраннях сарі.

96

палацом, багатими храмами та гамірними вулицями. Тепер це тихе провінційне містечко. Але за століття воно не розгубило урочистості, величі та автентичності, ба навіть стало ще незвичайнішим. У загадковому Панауті ви знайдете зворушливу безпосередність і простоту, про яку мешканцям сучасних мегаполісів Азії доводиться лише згадувати. Бережене богами Містечко розкинулося при злитті двох річок — Роші-Кхола і Пуньяматі-Кхола. Є ще третя — таємнича Лілаваті, але побачити її можуть лише праведники та чисті серцем і духом люди. Мені, на жаль, розгледіти її між валунів так і не вдалося. Обидві річки витікають із пагорба Пхулчовкі. Місцеві люблять розповідати легенду про ці витоки. Коли правителі Панауті й Патана прибули до Матері-Богині просити води для своїх володінь, вона сказала: «Той, хто запропонує мені найбільше квітів зі срібла й золота, буде нагороджений джерелом». Правитель Патана мав безліч придворних ювелірів, тому він прибув з квітами із золота й срібла. А правитель Панауті приніс лише рис і пшеницю, вирощені бідними фермерами. Це дуже зворушило богиню, і вона благословила Панауті повноводним джерелом так само, як і Патан. За формою місто нагадує трикутник, на кожному з кутів якого встановлено статую змії-божества. Колись змій Басукі-Нага поселився тут,


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:05 Страница 97

аби захищати мешканців Панауті від зовнішнього зла та повеней. Тому їм не дозволяється використовувати в побуті дхікі — гучні дерев’яні молотарки для рису, інакше можна порушити сон Басукі-Нага. Здатність Панауті протистояти руйнівним бхукампа (землетрусам), які часто турбують Непал, стала легендарною. Під час страшного землетрусу 1925 року тут не постраждав жоден будинок. Навіть 2015 року місто легко перенесло 8-бальний землерус. Одні пов’язують таку стійкість із тим, що Панауті розташоване на величезній монолітній кам’яній плиті, інші кажуть, що містом опікуються божества, яким багато століть тому тут звели прекрасні храмові комплекси. Храми та картопля Карколомні вулички, понад 40 храмів, майстерно прикрашені різьбленням по дереву прадавні споруди… Таке відчуття, ніби потрапив на зйомки історичного фільму, і все навколо — декорації. Йдучи бруківкою, варто поглядати під ноги, адже тут і там зустрічаються різьблені камені з яскраво пофарбованими пелюстками квітів на них. Це Сліди Лакшмі, богині процвітання. Жінки залишають ці дарунки вранці, запрошуючи богиню до своїх осель.

Колись Панауті часто називали Дхуку (від «дхукуті» — скарбниця). Місто також славилося багатими врожаями. Нині найкращі врожаї картоплі в регіоні — «візитка» Панауті нарівні з архітектурою та самобутністю. В одному з найдавніших міст Непалу напрочуд добре збереглись унікальні пам’ятки історії й культури, багато з яких відносяться до XV століття. Один із найгарніших архітектурних ансамблів тут — індуїстський храм Індрешвара-Махадева, присвячений Шиві. Він оточений меншими святинями. Величезна триповерхова структура у вигляді пагоди вражає безліччю декоративних різьблених елементів: божеств, тварин, птахів, квіткових орнаментів… За легендою, Індра дуже любив жінок. Захоплений красою молодої дружини од-

ного мудреця, він зробив безліч спроб оволодіти нею. Зрештою йому це вдалося. Мудрець, заставши пару разом, прокляв звабника. Усе тіло Індри вкрилося вульвами, якими він не міг скористатися. Позбутися прокляття нещасному допоміг Шива Ішвара (владика Шива). Храм тепер називається Індрешвара. З даху цього святилища звисають каструлі та сковорідки — пожертви молодят, які мріють про щасливе та довге сімейне життя. Історики вважають Індрешвара-Махадева найдавнішим храмом у неварському стилі в Непалі й датують його 1294 роком. Дивовижно, але під час нищівного землетрусу 2015 року стародавня споруда практично не постраждала. Які вже тут сумніви — індуїстські боги бережуть це місце! ➧

97


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:05 Страница 98

Різьблення по дереву. Це мистецька і сакральна «візитка» Панауті. Здається, ветхість лише додає складним творам цінності.

98


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:05 Страница 99

Невеликий храм-ступа поруч із місцем кремації буддистів.

Касти У Непалі, як і в багатьох інших країнах Південно-Східної Азії, діє кастова система. Люди мусять поводитися, спілкуватися, працювати, любити, одружуватися, сваритися, миритися та вмирати так, як того вимагають правила й закони їхньої верстви. У неварському Панауті це відчувається сильно, адже тут живуть представники чотирьох каст: невари, брахмани, четтри й тамангі. На одному березі річки може стояти буддійська ступа і гхат, де представники касти тамангі спалюють тіла померлих, а буквально за сотню метрів на іншому березі — індуїстський храмовий комплекс і гхати четтрі та брахманів. Що найважливіше, усе це століттями живе в дивній гармонії — тут не відають про міжрелігійну ворожнечу. Утім, проблеми через кастовий поділ усе-таки трапляються. Якщо хлопець зустрічається з дівчиною не зі своєї касти, це може призвести до скандалу в консервативних родинах. Молоді люди часто втікають із дому, намагаючись протитояти стародавнім звичаям. Із часом залежність від кастових канонів слабшає, але повністю непальське співтовариство відмовитися від такого ладу не зможе ще дуже довго. Життя як свято Неварці в цьому регіоні є титульною народністю, і Панауті багате на їхню культуру. Щороку в місті відбувається 28 різних фестивалів — не життя, а суцільне свято! Найвідоміша подія тут — Макар-Мела. І найочікуваніша. Свято проводиться раз на 12 років

і триває цілий місяць. Воно проходить на місці злиття трьох річок — двох матеріальних і однієї духовної. Головна мета дійства — очищення за допомогою занурення у ці водойми. На святкування з’їжджаються тисячі вірян з усіх куточків Непалу. А найсмачніше місцеве свято — Йомарі-Пунхі. Легенда говорить, що у давнину подружжя Сучандра й Крита довго експериментували з рисом і приготували делікатес, який згодом назвали йомарі (смачний хліб). Рецепт такий: змішуються патока і кунжут, і в цей соус кладеться тістоподібна рисова маса у формі ступки. Під час Йомарі-Пунхі діти ходять від оселі до оселі та просять почастувати їх йомарі. Побути непальцем Досвідчені мандрівники наголошують: коли прагнеш пізнати і зрозуміти країну, треба трима- ➧

ЯК ДІСТАТИСЯ Найпростіше та найдешевше — автобусом. Прямий рейс вирушаєкожні 15 хвилин від старої автостанції «Ратна» в Катманду. Дорогою він зупиняється в селищі Банепа. Якщо прямуєтез інших міст і селищ долини Катманду, беріть квиток до Банепи, а звідти з пересадкою до Панауті — лише 7 км. Автобуси зупиняються в північно-західній частині Панауті, тоді як усе найцікавіше розташоване у східній. Дорогою не забувайте озиратися по боках, інакше ризикуєте не побачити 30-метрову статую Шиви з тризубцем — найвищу в світі. Зручніший, але дорожчийваріант — таксі. Півтори години за 25$ — і ви на місці. Можна вмовити таксиста почекати кілька годин і забрати вас після прогулянки, якщо того самого дня плануєте повертатися до Катманду. Невеликим групам найзручніше орендувати джип із водієм. Особливо якщо прагнете подивитися кілька місць: Панауті, Бхактапур, Дулікель... Ціна питання — від 50$ за день.

Крупинки мистецтва в цьому місті можна розгледіти всюди.

99


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:05 Страница 100

Все та ж церемонія зустрічі туристів — тепер із музикою. Настільні ігри — улюблене дозвілля місцевих.

тися ближче до простих людей. У Панауті для цього є всі передумови, у тому числі — «Community Homestay». Суть цього варіанту дозвілля полягає в тому, що гості Панауті живуть не в готелях, а разом із родинами місцевих мешканців. У звичайному будинку туристам виділяють одну або кілька кімнат з усіма вигодами, як у звичайному готелі. Але ж у готелях немає можливості спостерігати за побутом, спілкуватися з господарями, разом із ними готувати їжу, ділитися враженнями. Бажаєте взяти участь у непальському «Майстер-шефі»? Тільки натякніть господині, й вечір на кухні вам забезпечений. Жінки з радістю поділяться секретами приготування традиційних страв, розкажуть про застосування десятків спецій і приправ, без яких не уявити жодного непальського наїдку, навчать робити коржі, дав-бхат, пельмені мо-мо... До проекту «Panauti Community Homestay» залучено понад десяток родин. В основному навантаження лягає на жінок, оскіль-

100

ки чоловіки постійно в роз’їздах: хтось працює гідом у Гімалаях, хтось допомагає туристам підкорювати Еверест… Звичайно, жіночки не обмежуються сухими фактами з «Вікіпедії», говорять як є — і про веселе, і про сумне. Старша дочка нашої господині навчається за кордоном. Молодша теж затримуватися в Панауті не збирається (серед непальців модно їздити на навчання до Японії та Австралії). Маленький двоюрідний братик дівчат живе з господарями під одним дахом, бо його батьки поїхали на заробітки до Еміратів. Там же працює й голова цієї родини. Молоді складно знайти роботу в Панауті, тож рано чи пізно всі вирушають до Катманду. Туди ж їздять відпочивати: там дискотеки гучніші, атракціони веселіші й узагалі життя вирує. Нещодавно в Панауті відкрили Академію ремесел. Тут навчають гри на народних інструментах, різьблення по дереву й каменю, традиційних пісень і танців. Так місцеві намагаються зберегти культурну спадщину, на зміну якій приходять гаджети та соцмережі. Неабияку роль у вивченні історії рідного краю відіграють туристи, адже екскурсії містом та околицями для них проводять звичайні панаутці. По сусідству з хоумстеєм мешкає літнє подружжя. Чоловік учителює — із цією справою пов’язані кілька поколінь родини. Традицію порушила дочка — вона тримає готель і крамницю. Всім доводиться пристосовуватися до сучасних умов, і столітні традиції відходять на задній план. Від Панауті в різні кінці країни веде безліч туристичних стежок. Можливо, це місто стане для вас початком маленької чи великої подорожі або, навпаки, тут ви відсвяткуєте завершення чергової пригоди. Для мене Панауті — рідкісний зразок збереженого минулого, де люди із трепетом несуть крізь час те, що їм дісталося від предків. Поки що тут є на що подивитись. А що буде років через двадцять? ■ За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо Туристичному офісові Непалу, непальській філії асоціації PATA й особисто Леоніду Мясникову.


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:05 Страница 101

Жити у традиції. Кажуть, що навіть у таких місцях, як Панауті, стародавні традиції потроху відмирають. Але вони все ще живуть. І в них — живуть.

101


Т Р О Я Н Д А

!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:05 Страница 102

ВІТРІВ

Зімбабве — це справжня Африка: звірі в савані, первісні племена, яскрава столиця Хараре, бурхливі річки, водоспад Вікторія… І «підводні камені», які ми, члени клубу «Лопухи в пошуках адреналіну», вміло обходимо. Віталій ЗОРІН

Рідко яка людина долетить до середини Замбезі!

ЗІМБАБВЕ

Політ над

У

У 1991 році моя однокласниця вийшла заміж за зімбабвійського однокурсника. На тлі порожніх полиць у магазинах і черг по хліб та молоко в Україні — село за півгодини їзди від зімбабвійської столиці Хараре виглядало дуже непоганим варіантом. Свіжоприбулих наречених у Зімбабве накривають ковдрою і показують родичам за ван долар. За Наталю ж як за першу білу людину на селі відразу почали брати десятку. І вишикувалася черга не тільки з численної рідні, а й із «туристів» з околишніх сіл. У 1996-му Наталя на тиждень приїхала погостювати до родичів, і коли ми прогулювалися Хрещатиком, вона весь час говорила, що їй чогось не вистачає. Як з’ясувалося через день-два, бракувало озирання на неї перехожих, до чого на вулицях африканських міст і сіл вона давно звикла. Із кінця дев’яностих у Зімбабве й околицях я почав бувати регулярно. Цікавила не тільки кар’єра однокласниці, а й усілякий африканський екшн. Трава там зеленіша, небо синіше, а люди — відкритіші. Ну, і наявність найповноводнішого та найвидовищнішого у світі водоспаду Вікторія на кордоні Замбії та Зімбабве не залишає шансів іншим африканським країнам для мого першочергового відвідування. Трохи мляву на африканському тлі Ніагару рятує американський грамотний піар. Бразильський Ігуасу — прямий конкурент, але тут усе залежить від того, яку погоду ви застанете в Південній Америці. Вікторія ж чудова цілий рік, а в сезон дощів завдяки повноводнос-

102

ті — навіть краща. І ще. Просто перед Вік-Фоллс на легендарному мосту, який привезли з Великобританії в 1905 році та який уже 25 років сполучає дві країни, працює найбільш антуражний у світі банджі-джампінг. Ти стоїш на стометровій висоті. Вітер — в обличчя, під тобою — бурхлива Замбезі, ліворуч — Замбія, праворуч — Зімбабве, а позаду волає у всі свої стічні труби водоспад, який провокує тебе швидше стрибнути вперед, аби потім теліпатися вгору-вниз на гумовому тросі. Тут найголовніше матюком послати того негра-інструктора, який заважає розтягуванню твого задоволення і кричить: «Чим швидше стрибнеш, тим менше злякаєшся!». Лякатися треба як мінімум три хвилини, зосереджено дивлячись у своє відображення в Замбезі. А коли вже захочеться від страху відмовитися — присісти та щосили скочити вперед і вгору, не забувши прогнутися в попереку. Саме тоді будеш пишатися не тільки стрибком, а й зовсім не калічною позою на фото. Раджу так само стежити за тим, щоб долоньки були прямими, як дзьоб у тукана. Стислі від страху кулачки на фотці видадуть досвідченим екстремалам, що це-таки ваш перший банджі. Саме дотримання цієї інструкції (називається — «по Зоріну») гарантує вам, що десяток секунд вільного падіння відчуєте як кілька хвилин. А відчуття абсолютного щастя (після того, як вас лебідкою повернуть у вертикальне положення знову на мосту) буде більше за те юнацьке, коли у вас вперше трапився спільний оргазм!


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:05 Страница 103

Вікторією

Водоспад — 120 метрів у висоту (удвічі вищий за Ніагару) і 1800 метрів у ширину. Мовою аборигенів називається Гримучий Дим.

Фото PXHERE

Досвідчений інструктор завжди розповість клієнту, як не втратити грунт під ногами.

Після банджі можна, звичайно, відразу виїхати до Булавайо на огляд місцевих визначних каменюк, масово зображених на зімбабвійських доларах. Але рафтинг по Замбезі не дасть цього зробити ще як мінімум цілий день. Сплав тут «найвидовищніший із комерційно доступних у всьому світі». Якщо цю цитату з вельмишановного

«Лонелі пленет» перекласти людською мовою, це означатиме, що навіть якщо ви чайник і вперше одягли рятувальний жилет із шоломом, вас усе одно проінструктують, пристойно натренують уже у воді й запустять по 25-кілометровому маршруту замбезьких порогів. І після цього будь-який рафтинг на інших континентах буде вас

тільки засмучувати, а товариші по чарці та по човну зможуть лише слухати вашу драматичну історію про подолання зв’язки із трьох порогів з назвою «Пральна машина». З приблизно двох із половиною десятків водних перешкод буде п’ять дуже видовищних «п’ятірок», які намагаються вистрілити човнярами з рафту, як із катапульти. Але якщо ви не задивлялися на задочки сусідок у човні під час інструктажу, вам запросто вдасться втриматися на борту. Одну «шістку» (верхня за складністю категорія порогу) все-таки змушують переходити по скелястому берегу, перетягуючи рафт за собою. Але! Якщо ви дуже наполягатимете всією командою, то за +20 баксів із носа ваш командор-інструктор відстане від ескадри рафтів. Ви зможете пройти цю «шістку» в хвості екстремалів — і в цьому разі будьте готові не тільки промокнути, а й чухати ще тиждень синці та гулі. 20 баксів — до речі, стандартна такса для подолання всіх труднощів у подорожі по Африці, незалежно від країни. Починаючи від провозу багажу понад норму до... позапланового полювання на звірів, кажучи політкоректно. І якщо до рафтингу додати двадцятку, вам дозволять усі «п’ятірки» проходити на риверборді — просто кажучи, дошці. Динаміка в такому варіанті зросте в рази, а перед кожним порогом ➧

103


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:05 Страница 104

При вильоті з рафта крокодилів найліпше лякати власними зубами.

Рафтинг на Замбезі — найвидовищніший і найдинамічніший із комерційно доступних у світі (за путівником «Lonely Planet»).

104

потрібно буде набирати ваші стандартні три літри повітря в легені й затримувати дихання на максимум часу. Бо вищезгадана «Пральна машина» проковтне вас на самому початку і мотузитиме протягом хвилини на всіх 200 метрах своєї протяжності. Якщо зовсім пощастить, на виході з неї ви зіткнетеся ніс до носа з крокодилом приблизно вашого розміру і будете відчайдушно гребти від нього геть. Хоча їжа, яка пропливає в упаковці з пластику та поролону з великою швидкістю течії, крокодилів тут ніколи не цікавила. Крім маст-хев у вигляді стрибка і сплаву в чудовому селі ВікФоллс, екшну вистачить іще на місяць розваг без повторів: різноманітні вертолітні маршрути (в тому числі й аеросафарі), безліч стрибків на мотузках із берегів каньйону Замбезі з обох боків, репелінг в обидва напрямки (в тому числі й під струменями водоспаду), польоти на паратрайку (київського виробника, до речі), сафарі в парку тварин у Зімбабве та Замбії... Не кажучи вже про звичні квадроцикли, джипи та інші велики. Ексклюзивно представлена прогулянка з левами: 6-місячні «кошенята» слухняно гуляють із вами під руку протягом кількох годин. Якщо такий «кіт» стане на задні лапи, голова його буде помітно вище від вашої. Звичайно, вранці перед такими прогулянками цих котячих щедро годують. Але найбільший «екшн» у своїй історії країна пережила у 2008– 2009 роках, коли беззмінний президент не зміг побороти багатомільйонновідсоткову інфляцію. Грошей ніхто не рахував, їх просто зважували. У супермаркетах 4 кіло привезених грошей міняли на 1 кілограм їжі. Зімбабвійському національному банку належить і світовий рекорд — наявність в обігу найбільшої деномінованої купюри — 100 трильйонів доларів. У цифрах це вражає дужче — 100 000 000 000 000, ось! У своєму розквіті ця купюра коштувала 30 американських центів. Зараз усе простіше: національною валютою Зімбабве став долар США. Так само, як у Сальвадорі та Еквадорі. Тобто обмінок шукати не потрібно. Але всі вуличні торговці вам запропонують будь-яку


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:05 Страница 105

У човні перед стартом прийнято мірятись язиками з африканцями.

з купюр як сувенір. Дрібниця нижче мільйона не варта нічого, мільйон коштує півдолара, мільярд — долар... За оригінальні 100 трильйонів, буває, вже запитують і 100 баксів — торгуйтесь! Але дивіться, щоб не підсунули фальшивку, вона без проблем упізнається за абсолютно гладеньким папером. На місці нацбанку я б випускав по-

троху ці 100 трильйонів — усе одно, що друкувати самому стодоларові папірці. Завдяки зручному розташуванню з ВікФолс за день можна швиргонутися через Ботсвану в Намібію. Правда, щоб дістатися пустелі, треба буде закласти у програму ще один день. А враховуючи, що стандартно на водоспад літають через Йоганнесбург,

із нього на машині за ті самі два дні можна катнути через Свазіленд – Мозамбік – Лесото. Колекціонери країн можуть за одну десятиденну вилазку відвідати відразу 8 держав (не рахуючи транзитних під час перельоту). Найприємніше, що візу заздалегідь доведеться відкривати лише одну — до ПАР, усі інші — після прильоту, приїзду, приплиття тощо. Та й Хараре варте дня. Там у 1990-ті роки білих людей у певних районах було більше, ніж чорних. Зараз — навряд чи. Є багато пристойних клубів і закладів, де за 5 доларів за вхід білим завжди раді. У сусідній Південній Африці, якщо вести себе з аборигенами зухвало, то можна і дірок в організмі нажити. А в Зімбабве за всієї докучливості вуличних торговців і жебраків на вас ніколи ніхто не посміє замахнутися рукою. Вони будуть бігати колами навколо вас, акуратно смикати за рукави, навіть чіплятися за ваші коліна, але щоб ударити — ніколи! Півторасотлітній британський протекторат дуже позитивно вплинув на вихованість і освіченість середнього зімбабвійця. І два бонуси — усі розмовляють англійською, а час узимку збігається з українським. Хоча температура дуже відрізняється, взимку — на 50 градусів! ■

lopuhi.com

105


Ф О Т О

!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:05 Страница 106

ФАКТ

106


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:05 Страница 107

Потоки кохання гуасу — це найбільший у світі комплекс водоспадів у світі. Розташований він на кордоні Аргентини та Бразилії. Завширшки диво природи (до речі, воно внесене до Списку ЮНЕСКО) сягає 2,7 кілометра, заввишки — 82 метри і, залежно від пори року, може мати аж до 275 каскадів. Назва водоспадів і річки, що їх утворює, походить від індіанського слова «великий». Легенда народу гуарані оповідає, що бог хотів узяти за дружину гарну дівчину, але та втекла з коханим на каное. Тоді всесильний розітнув річку, створив небачений водоспад і прирік закоханих на вічне падіння…

І

Фото Е. ВАЛАДАРЕСА

107


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:05 Страница 108

Дружній невидимка Л емури сифаки живуть у мадагаскарських джунглях. Тваринки люблять компанію і майже весь час проводять із родичами. А ось людей уникають. Уряд Мадагаскару заборонив вивозити рідкісних лемурів із країни, тому побачити їх можна лише на цьому острові. Фото А. ГУДКОВА

108


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:05 Страница 109

Джамп-Зеландія трибки над містом Квінстаун. Банджіджампінг винайшли саме новозеландці. 1987 року вони вперше продемонстрували його (несанкціоновано!) на… Ейфелевій вежі у Парижі!

С

Фото «AJ Hackett Bungy New Zealand»

Не Кремль замок Кастельвеккіо в італійському місті Верона. Оборонні зубці типу «ластівчин хвіст» до Москви принесли італійські будівничі, які зводили Кремль.

Це

Фото С. ОНИШКА

109


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:06 Страница 110

Різдво у галереї «Лафаєт» П ід Новий рік найбільший, наймодніший і найдорожчий торговий центр Парижа перетворюється на казковий палац із чарівними подарунками та вогнями. Ялинка сягає під самий купол, над нею працюють найкращі дизайнери «столиці мод». Фото Л. АКІНМАДЕ

110


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:06 Страница 111

На міжнародному турсалоні «UITM – 2017» презентували Центр туризму Греції в Україні. Організація сприятиме пропагуванню цього напрямку серед українців.

Греція згуртовує

З

Заходи Центру туризму Греції в Україні зібрали близько 600 українських туроператорів, турагентів і представників туристичних асоціацій. На урочистому прийомі з нагоди відкриття нової структури Грецію представляли радник міністра туризму пані Марія Каліци, генеральний секретар Грецької туристичної організації Констянтинос Цегас, член правління Грецької туристичної організації Іоанніс Гуліос, президент Асоціації туристичних компаній і туроператорів Греції Лісандрос Цилідис, посол Грецької Республіки в Україні Георгіос Пукамісас та консул у Києві Александрос Будуріс, менеджер із продажу «Aegean Airlines» у країнах Східної Європи Іоанніс Пандазопулос, працівники провідних туристичних компаній та готелів.

Генеральний секретар Грецької туристичної організації пан Цегас наголосив, що мета центру — сприяти зростанню турпотоку з України до Греції у будь-яку пору року, а не тільки влітку, оскільки багатствами цієї середземноморської країни можна насолоджуватися 365 днів на рік. Президент БО «Фонд Бумбураса» Пантеліс Бумбурас подякував Міністрові туризму Греції Елені Кунтура за сприяння створенню Центру туризму Греції в Україні, зазначивши: «Українці мають не лише дізнатися про 5–6 популярних туристичних напрямків у нашій країні, а й ознайомитись із сотнями її чарівних куточків, про які відомо дуже мало. До таких перлин відноситься і моя батьківщина, острів Лімнос». Спікер наголосив, що популяризації Греції дуже сприяє скасування Європою візового режиму для українців.

З українського боку були присутні начальник секретаріату Державної інноваційної фінансово-кредитної установи Мінекономрозвитку Яна Підлісна, радник міністра економічного розвитку і торгівлі Іван Ліптуга, голова підкомітету з питань розвитку туризму, курортів та рекреаційної діяльності Верховної Ради Анна Романова, депутати українського парламенту, представники грецьких громад, ректори та викладачі вузів із вивченням грецької мови та туристичних спеціальностей, представники Міністерства охорони здоров’я. Заходи нового Центру туризму Греції було висвітлено на сторінках і екранах провідних медіа України та Греції. Сподіваємося, така широка зацікавленість виведе туристичну і культурну співпрацю між Україною та Грецією на новий рівень. ■

111


Ж И В И Й

!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:06 Страница 112

СВІТ

Люди давно й наполегливо намагаються довести існування позаземних цивілізацій. Тим часом на Землі існують величезні спільноти, не менш фантастичні за ті, що ми їх шукаємо у Всесвіті. Наприклад, терміти.

Схована цивілізація Іван ДУДКІН

112


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:06 Страница 113

П

Подорожуючи просторами Африки, Азії та Південної Америки, я бачив сотні дивовижних за стилем і красою, хоча й мало схожих між собою архітектурних шедеврів цих комах. Вони нагадували то гігантські гриби, то фалічні символи, то зменшені копії старовинних замків, буддійських пагод і сучасних хмарочосів. Подекуди щільність забудови — як на Манхеттені. На одному гектарі траплялося понад сто термітників. Зважаючи на те, що в кожній колонії може бути кілька мільйонів особин, які ніколи не сплять, страшно було уявити, що коїться під землею! Не лише у висоту, а й у ширину ростуть будови цих комах. В індійському штаті Керала я бачив зруйнований термітник метрів сто в діаметрі. На ньому вмістилося ціле невеличке людське поселення. Фатальні комахи Лауреат Нобелівської премії з літератури Морис Метерлінк писав про термітів так: «Ця найдавніша з відомих цивілізацій — найцікавіша, найскладніша, найрозумніша, у певному сенсі найлогічніша з тих, що з’явилися на Землі, та найкраще пристосована до труднощів існування. З певних поглядів, незважаючи на свою жорстокість, похмурість і часто огидність, вона стоїть вище від цивілізацій бджіл, мурах і людей». Європейській науці стало відомо про термітів лише в 1758 році, коли вийшло у світ десяте видання «Системи природи» Карла Ліннея. У книжці був опис безкрилої комахи «Termites fatale». Імовірно, великий біолог сплутав робочого терміта з жуком-точильником, який видає характерне постукування у глибині деревини і нібито віщує цим смерть. Тому науковець і придумав їм таку страшну назву: «терма» грецькою означає «кінець», а «фатум» латиною — «доля». Примітивні за своєю будовою комахи зі своєю надскладною і часом незбагненною соціальною організацією — дуже неприємні істоти для ярих прихильників теорії Дарвіна. Вони ставлять у глухий кут ентомологів, біологів, хіміків, генетиків, археологів і навіть філософів, спростовуючи їхні усталені погляди. Чи можна собі уявити мільйонну спільноту незрячих і глухих людей, які без техніки та проекту збудували хмарочос, вищий за їхній власний зріст у 2000 разів, тобто має висоту понад 3 кілометри?! Терміти та їхні житла — такі, тільки у своїх масштабах. Найвищий на планеті термітник розташований у Заїрі й сягає 12,8 метра у висоту. При цьому розміри термітів-робітників — 2–8 міліметрів. Причому будуються такі «замки» лише зсередини, оскільки терміти на поверхню майже ніколи не виходять. Світло бачать лише деякі з них тільки раз у житті, й то дуже недовго — у момент свого шлюбного польоту. Спілкуються вони через дотики і запахи. Терміти — один із найдавніших соціумів на планеті. Вік цієї біологічної родини оцінюють по-різному — від 150 до 300 мільйонів років. Налічують терміти 2500 видів. Живуть у тропіках і субтропіках. Архітектори савани Багато науковців стверджують: в інженерному й архітектурному плані «хмарочоси» термітів цікавіші за єгипетські піраміди. Кожний термітник, на відміну від людських осель по сусідству, споруджується з урахуванням панівного напрямку вітру, сторін світу, магнітного поля, освітлен- ➧

113


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:06 Страница 114

114

я вивчав в університеті, а неграмотні терміти успішно використовують її на практиці. У повній темряві вони прокладають складну систему вентиляційних труб, сотні й сотні тунелів на різних рівнях. Усі ходи мають чітке спрямування — до найближчого джерела їжі. Тобто до всього, що містить целюлозу: дерев, кущів, трави, дерев’яних будівель… Лишається загадкою, як терміти орієнтуються під землею та дізнаються, що там відбувається на поверхні. Навіть коли з дерева падає сухий листок, до нього негайно і за найкоротшою прямою прокладається тунель…

Фото Tim COWLEY

ня, глибини залягання підземних вод… У надміру спекотних місцях ці комахи будують свої житла у вигляді шаблі. Вістря її орієнтується за віссю північ-південь. У середині дня сонячні промені ковзають по термітнику, а не пронизують його. У місцях, де випадають інтенсивні дощі, над будівлею неодмінно зводять земляну «парасольку», «гриб». Вражає та захоплює ноу-хау термітів у галузі будівельного матеріалу. Його компоненти — деревина, фекалії та слина. Змішуючи це у тільки їм відомій пропорції, комахи скачують маленькі кульки та вкладають одна на одну. Товщина стін термітника часом сягає 90 сантиметрів, а його вага становить десятки тонн. Міцність «замку» термітів дивовижна. Одній людині зруйнувати його без застосування спеціальної техніки, а то й вибухівки, майже неможливо. Та все ж люди часто це роблять, аби пристосувати споруди комах під курники, печі, навіть для плавлення металу. Щебенем із термітника встеляють дроги, тенісні корти, подвір’я. Не зруйновані комашині «висотки» теж приносять користь — служать орієнтирами в одноманітній савані, прикордонними стовпами для племен або й держав, стають туристичними об’єктами чи просто тішать погляд як скульптурні композиції. Але наземні споруди — лише частина складного комплексу. Комунікації та будівлі термітів під землею вражають різноманітністю і функціональністю. Щоб вижити в цьому царстві, комахам та їхнім лялечкам необхідна постійна температура у межах 25–32°С. Не більше й не менше. А також відносна вологість повітря близько 100%. У тропіках людина не може створити для себе такі умови без спеціальної техніки, а терміти це роблять. Теорію термосифона (циркуляції холодного й теплого повітря)


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:06 Страница 115

Терміти будують склади для продовольства, палати для царського подружжя, запасні ходи, відхожі місця, риють 40-метрові колодязі, зводять теплиці, де вирощують їстівні для себе гриби… Коли з якихось причин температура на їхній «космічній станції» падає, вони запускають процес гниття та бродіння гумусу й вологої трави. Це нагріває повітря та підвищує вологість. Найцінніше в такій системі життєзабезпечення — вона саморегульована, автономна й не потребує втручання. Сама оперативно реагує на кліматичні зміни зовнішнього середовища й автоматично налаштовує необхідні параметри. Система безпечна, екологічна, не потребує високовитратних енергоресурсів і техобслуговування. Мрія архітектора! Найнеймовірніше — термітники зводяться не за шаблоном, не за відпрацьованою століттями схемою. Кожен будується «за індивідуальним проектом» і має набір лише йому властивих характеристик. Помешкання колонії органічно й раціонально вписується в певний грунт, клімат і довколишній рослинний світ. Раціональні канібали Основна турбота всього живого на планеті — пошуки їжі. Терміти вирішили цю проблему якнайпростіше. Вони живляться тільки целюлозою — найпоширенішою твердою речовиною на планеті після мінералів. Самостійно перетравити целюлозу терміт не в змозі. Для нього це роблять бактерії та одноклітинні істоти, які живуть у його кишківнику. Окрім целюлози, в деревині міститься лігнін. Він не перетравлюється і виходить із фекаліями транзитом, але відіграє дуже важливу роль. Лігнін — основна склеювальна речовина будматеріалу для термітників. Може, тому ці «твердині» такі міцні? Ще один феномен: померлих комах одразу ж з’їдають їхні родичі. Проте неподалік від поверхні в термітниках існують кладовища. Це на випадок катаклізму чи моровиці. Тоді ті, хто вижив, складають нез’їдені тіла на кладовищі, щоб сонячне тепло їх висушило, а потім перетирають на порошок і вживають у їжу. Є в колонії й живі запаси харчів. У певний момент терміти вирішують, що молодняку в них забагато. Тоді зайвих відносять у спеціальні кімнати, відірвавши лапки, і поступово їх з’їдають. Годувальники Колонія термітів — справжня держава з кастовою системою. Терміти-робітники можуть бути чоловічої та жіночої статі, але їхні статеві органі майже повністю атрофовані. На робітниках тримається все королівство — це єдина виробнича сила. Вони будують термітник і всі його комунікації, добувають їжу, годують королівську родину та солдат,

прибирають за ними, приймають пологи (яйця) у «першої леді», доглядають нове покоління, вирощують підземні плантації грибів… Ці «пролетарі» поділяються на великих і малих. Великі займаються далекими походами, пошуками та доставкою їжі, а малі — сферою обслуговування. Важлива деталь: ніхто з мешканців термітника, крім робітників, не здатний самостійно харчуватися. Солдатам заважають масивні жвала — їхня зброя. Усі решта — король і королева, крилаті дорослі особини «на порі», молодняк — не мають у кишківнику мікроорганізмів, які допомагають травленню. Тож усі вони можуть умерти з голоду на купі харчів. Живіт робітника належить усій колонії. Голодні одноплемінці буцають

головою роботяг, а ті повертаються задом і… виділяють поживу з кишківника. Смачного! Термітські термінатори Солдати теж безкрилі та майже безстатеві. Ці термінатори, одягнуті в хітинову броню, мають масивні голови і жвала, більші за решту тіла. Вояки бувають великі й малі. Перші — прикордонники, вони захищають зовнішні межі держави, а другі — поліціянти, діють усередині термітника, зокрема, підштовхують ледарів, спонукаючи до роботи. Є серед солдат і «носані», які мають на голові дивний орган на зразок спринцівки. З нього вони обприскують ворога паралізуючою липкою речовиною. Лише «носані» виходять за межі «замку», щоб відбивати атаки. Вони можуть бути й розвідниками та подавати побратимам сигнали свистом. У мирний час ці солдати не сидять без діла, руйнуючи своїми носами старі будівлі та ➧

115


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:06 Страница 116

намічаючи нові ходи і зали. Саме ці терміти є рушіями інженерних звершень. Воїни ніколи не втікають від ворога і здатні пожертвувати собою заради свого народу. Поки вони зовні захищають пролам у стіні, робітники замуровують його, прирікаючи оборонців на з’їдання мурахами. Кількість солдат у термітнику загадковим чином регулюється. Коли вояків замало, їх з’являється більше з таких самих яєць королеви, з яких народжуються робітники. А коли захисників стає забагато, їх позбуваються. Ні, не вбивають — просто перестають годувати… Королівське подружжя Якщо колонія термітів — це держава, то вона монархічна. Королівське подружжя живе пожиттєво ув’язненим у довгастому, дуже міцному коконі завдовжки до 15 сантиметрів. Апартаменти зовсім не шикарні, адже «зріст» королеви — 9–11 сантиметрів. Вигляд у неї доволі потворний. Понад 90 відсотків її тіла становить величезне біле черево, до якого прикріплена крихітна голівка, схожа на шпилькову, і такі ж маленькі лапки. Пересуватися вона не здатна, та це й не входить до її життєвих планів. Її місія — продовжувати рід, а черево, як і в робітників, належить усій колонії. І воно дуже працьовите, тобто плодовите. Королева видає «на-гора» яйця, як автомат, щосекунди. До 90 000 яєць за добу, до 30 000 000 за рік! І так протягом 5–6 років.

116

Король порівняно з королевою — справжній карлик, не дотягує і до 2 сантиметрів. Але теж трудяга. Щоб забезпечити величезну плодовитість дружини, він «працює в поті чола». Пологи і злягання відбуваються безперервно в тісному коконі, серед метушні тисяч акушерок, годувальників і охоронців. Королеву постійно вилизують, але не тому, що люблять. Схоже, піт її має якісь надзвичайно привабливі смакові якості. Слуги так жадають його, що іноді аж впиваються клешнями в тіло королеви. Монархиня має більше шрамів, ніж вояки. Коли плодовитість мотрони знижується, її (не відомо за чиєю вказівкою) перестають годувати. Коли вона вмирає з голоду, цю важливу подію відзначають колективним поїданням королівської родини та коронацією нового подружжя, яке завжди є в запасі. Король помер! Нехай живе король! Шлюбний політ У підземному місті, де під завісою вічної темряви рік у рік змінюються покоління робітників, солдат і монархів, живе й каста молодих особин обох статей із довгими гарними крилами та зрячими очима. У них особлива місія. Якщо пощастить, хтось із них створить нову колонію. Для цього природа придумала для них дивовижний за своєю красою та драматичністю шлюбний політ у небесній лазурі. Ця церемонія найчастіше відбувається в кінці тропічного літа. Тоді єдиний раз на рік у підземній цитаделі раптом з’являється без-


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:06 Страница 117

У Південній Африці термітів називають «рисом бушменів». Як розповідали мені друзі, котрі закушували ними спиртне, сирими ці комахи нагадують на смак ананас. Терміти дуже поживні, вони доповнюють раціон людини цінними елементами. Білку в них більше, ніж у курятині, яловичині чи рибі. Багато містять і жиру, тому страви з них дуже калорійні. А в Індонезії чоловіки впевнені, що терміти підвищують потенцію. Фатальні комахи – 2 Але «Termites fatale» у боргу перед людьми не залишаються. Карл Лінней писав: «У спекотних і тропічних частинах Земної кулі немає іншої родини комах, члени якої вели б таку безперервну війну з творіннями рук людини». Терміти пожирають усе, що зроблене з деревини. Після їхньої інтенсивної роботи руйнуються будинки, меблі, розпадаються книжки та одяг, неоціненні твори мистецтва перетворюються на порох. І що найприкріше, розбійники залишаються невидимими і безкарними. Відомо, що вони ніколи не залишають своїх лабіринтів, але ось ми сідаємо в крісло, і воно розсипається… Руйнівна діяльність здійснюється з неймовірною швидкістю та масштабністю. Історики наводять численні приклади, коли через термітів тонули кораблі, спустошувалися міста і цілі держави. 1840 року до Джеймстауна, столиці острова Святої Єлени, работоргове судно завезло бразильських термітів. Через деякий час місто довелося майже повністю відбудовувати. Це порівнювали з наслідками потужного землетрусу! Нині лише у Сполучених Штатах річні збитки від термітів сягають понад мільярд доларів! Існує думка, що, якби ці комахи навчилися жити в холодніших широтах, людству загрожувала б катастрофа.

ліч дрібних отворів, із яких летять до сонця сотні «наречених». Буває, що, ніби після змаху чарівної палички, це відбувається водночас із багатьма термітниками на сотнях гектарів. Та тріумф життя триває лише кілька хвилин. Хмара «молодят» осідає на землю, де на неї чекають інші голодні комахи, птахи, собаки й коти… Але деякі щасливі пари встигають забитися в якусь шпарину й окопатися. Потім вони відгризають собі крильця і стають батьками-засновниками нових термітських держав. Тільки для гурманів До тих, хто ласує термітами, належать і люди. До шлюбного періоду комах вони готують пастки — навіси над термітниками та невеликі рівчаки. Вилітаючи, крилаті особини вдаряються в навіс і падають у рівчак. Жінки мисками та лопатами збирають поживну масу в кошики і потім варять, смажать або товчуть для приготування пасти. Подають на стіл і живих термітів, попередньо обірвавши крильця. У багатьох країнах Африки терміти вважаються делікатесом. На сільських базарах Ефіопії я бачив гарні паперові коробочки, наповнені сушеними термітами.

Хто кого? Мандруючи південно-західними окраїнами Ефіопії, я бачив сотні дивовижних за формами та розмірами термітників. А ще — сотні примітивних, зроблених за одним шаблоном округлих халуп місцевого люду. Дві цивілізації — людей і термітів — сусідять тут із незапам’ятних часів. Відбувається експеримент природи, свого роду змагання з оптимального пристосування до однакових умов двох абсолютно різних видів істот. За моїми спостереженнями, у термітів виходить значно ліпше. Через жорстокі тропічні хвороби, постійний брак їжі та води смертність у місцевих племенах дуже висока, народонаселення неухильно скорочується. Дитяча смертність — понад 90 відсотків. А популяція термітів зростає. Майже всі лялечки доживають до зрілого віку. Життєвий комфорт у термітів значно вищий. У їхніх «фортецях» налагоджено вентиляцію та кондиціонування, вони не страждають від спеки, нестачі харчів і вологи, їм не відомі алкоголь, наркотики і тютюн, вони позбавлені «опіки» несумлінних політиків… Невідомо тільки, чи вміють терміти думати і чи озираються навколо в пошуках інших цивілізацій. ■

ДЕ ПОБАЧИТИ Терміти живуть на всіх континентах, окрім Антарктиди. Найменше представлені в Європі (10 видів із 2500) та Північній Америці (50 видів). В Україні теж водиться один вид цих комах — терміт світлобоязкий. У Південній Америці живуть 400 видів термітів. В Африці — близько 1000 видів. В Азії — 435 видів, переважно в Китаї. У Австралії — понад 360 видів. Найбільше у світі активних термітників — у національному парку Крюгера (ПАР), там їх понад 1,1 мільйона.

117


V I P -

!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:06 Страница 118

КЛУБ

80 країн і років Старійшина нашої редакції, відомий мандрівник, відзначив ювілей. Йому, колись простому сільському хлопцеві, судилось об’їздити та обійти понад 80 країн. Редакція вирішила взяти інтерв’ю в журналіста і сфотографувати фотографа.

І

Іван ДУДКІН народився в селі Великі Копані на Херсонщині. Батько загинув на війні. У тяжкі повоєнні роки виживали удвох із мамою. Закінчив Київський державний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Геофізика». Працював у шахті на Луганщині, у журналі «Жінка» і понад 30 років — в Інституті геофізики імені Серафима Субботіна Національної академії наук України, у тому числі близько 4 років — у науково-дослідному центрі в місті Конакрі африканської країни Гвінея. Є членом двох національних спілок України — журналістів і фотохудожників. Має 52 роки сімейного стажу і двох синів. «Абсолютно унікальна особистість», «талановитий фотограф», «самовідданий митець», «культурний посол», «екстремал за вдачею», «антидепресант за стилем життя», «людина фантастичної енергії», «мандрівник зі стажем усього життя»… Усе це в різний час сказано і написано про нього — одного з найвідоміших українських мандрівників і фотохудожників. У вересні йому виповнилося 80 років, а його творчій співпраці з нашим журналом — 20. За його плечима — екстремальні лижні походи по Крайній півночі від Кольського півострова до Таймиру, гірські експедиції найвищої складності по Кавказу, Саянах, Тянь-Шаню, Піренеях, Гімалаях, Алясці…


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:06 Страница 119

Пішки, на велосипеді, катамарані, автомобілі й автостопом він здолав десятки тисяч кілометрів у найцікавіших куточках світу. Уже в пенсійному віці за підтримки журналу «Міжнародний туризм» здійснив 33 цікаві подорожі. Як геофізик Іван Дудкін брав участь у численних наукових експедиціях по Україні та за її межами, в тому числі в Африці, здійснив дві навколосвітні подорожі на науково-дослідних суднах. Під час своїх блукань фотомайстер створив масштабну колекцію унікальних за експресією, інформативністю та естетичністю світлин про нашу Землю та її мешканців. Сотні найкращих із них друкувалися в нашому «МТ», іншій періодиці й навіть підручниках. Великий успіх мали його персональні фотовиставки у 24 містах України та за її межами.

— Іване Федотовичу, звідки у вас така гіперактивність? Може, це спадкове? — Мої батьки і предки були селянами. Якби спрацювала професійна спадковість, то, може, ви б зараз брали інтерв’ю у відомого хлібороба. Але я гадаю, це все-таки витівки генетики. Ймовірно, природа за якісь мої гріхи чи благодіяння в минулому житті нагородила мене суперактивним «циганським» геном, який не дає мені спокою ні вдень, ні вночі. Я й уві сні часто літаю по світу. І щоразу сам собі кажу одне й те саме: «Ну, це вже точно не уві сні, а наяву! Літати — це так просто, змах рук — і ти в повітрі. І чому люди не літають?». — А щось інше вам сниться? Жінки, гроші, престижні авто?.. — Хемінгуей із цього приводу писав, що в молодості постійною темою його снів бу-

ли або красиві жінки, або жорстокі бійки, а в зрілому віці йому частіше снилися красиві пейзажі. Що ж до мене, то жінки та діти — це моя велика і постійна фотомистецька пристрасть, тому створив масштабну фотоколекцію «Жінки та діти світу», яку часто показую на виставках. Щодо грошей і авто, то я від них відчуваю позитив, але не шаленію. — Що шукаєте і на що полюєте «там, за горизонтом»? Може, вам бракує вдома зручного крісла і широкоформатного телевізора, щоб у комфорті мандрувати світом з Дімою Комаровим або з командою «Орел и решка»? — Однозначно НЕ шукаю «вікно з морським краєвидом» і «все включено». Я в пошуках приголомшливого за насолодою «коктейлю» з вітру, туману, зірок, трав’яних ➧

119


Фотоколаж О, ОНІЩУКА

!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:06 Страница 120

Аляска. Ця «дорога життя» веде до підніжжя найвищої гори Америки — Мак-Кінлі.

Мандри — це не тільки подолання простору. Можна, дивлячись у телескоп, мандрувати космосом, а сидячи в геофізичній лабораторії, проникати в надра Землі. Кайф не менший! ■

Природні дива штату Юта. Іван Дудкін на авторській фотовиставці.

120

запахів, екстриму, несподіваних зустрічей і безмежної краси нашої планети. Телевізор у мене є, але вмикаю його рідко. Мандрувати з ним світами — те саме, що через екран нюхати французькі парфуми. Іноді дивлю-

ся передачу «Круче всех» про таланти українських діток, вісті з фронту, погоду. Часом включаю і сесійну залу Верховної Ради, але без звуку. Тоді за жестами, мімікою, виразом обличчя, темпераментом і… біографічними даними промовців шукаю сучасні «реінкарнації» героїв «Мертвих душ» Миколи Гоголя. Так у мене виникла ціла галерея сучасних Чічікових, Собакевичів, Коробочок, Манілових, Ноздрьових… За нагоди їх фотографую — може, в майбутньому знадобиться новому українському генію, який напише «Мертві душі ХХІ». — Мандруєте з групою чи одинаком? — По-різному. Більшість моїх лижних походів по Крайній півночі була у складі груп по 6–8 людей. У горах Путорани (Таймир) із нами був ще й собака Норд. Там за температури 30–35 градусів морозу і відсутності людей на сотні кілометрів навколо мандрувати самому було б надзвичайно ризиковано, та й радості від такого мало. А більшість моїх велоподорожей я здійснював одинаком. Так мені комфортніше, хоча і певні незручності є. — Ваші амбітні експедиції потребують значних фінансових витрат. Як ви вирішуєте це питання? — Допомагають великий бурлацький досвід, вміння жити в мандрах ощадливо, меценати, профспілки, мої особисті заробітки, туристичні й рекламні агенції, редакція… Наприклад, велоподорож чотирма країнами Європи я здійснив власним коштом, мандрівку на Аляску фінансувало посольство США в Україні, подорож по Індії


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:06 Страница 121

Мандри в минуле.

влаштувало мені міністерство з туризму цієї країни та редакція журналу «Міжнародний туризм», західні штати Америки презентувала американська туристична компанія «New Tours». — Як ви примудряєтеся подорожувати всім світом без знання англійської мови? — Крім української та російської, трішки володію французькою і знаю з півсотні англійських слів. Цього, виявляється, досить, щоб вирішувати комунікаційні питання в Європі й Америці. В інших країнах обходжуся жестами. Особливих проблем у спілкуванні з місцевими виникає мало. Навіть із дикими племенами в Ефіопії. Там я платив кожній «фотомоделі» по 3 бири (0,2$) за одне клацання фотокамери, і вони виконували всі мої забаганки — усміх-

нутися, подивитися ліворуч чи праворуч, не дивитися в камеру… — Скільки ж ви світу побачили! Чи можливо зберегти в пам’яті ту шалену кількість інформативних атак, які обрушувалися на вашу голову в мандрах світом? — Побачив немало. Як писала про мене одна газета, «…на десять життів вистачить». Але кількість — не якість. Можна півсвіту пройти, а в голові й душі нічого не залишити. Частина людей інформаційні потоки сприймають слабко і без ентузіазму. Інформація ковзає по них і не проникає всередину. Все залежить від індивідуальних рис особи. І взагалі, мандри — це не тільки подолання простору пішки чи на транспорті. Можна сидіти в обсерваторії й, дивлячись на небо в телескоп, мандрувати космосом, а сидячи в геофізичній лабораторії, проникати в надра Землі. Кайф не менший! Щодо пам’яті. Коли саме відбувалися певні події, запам’ятовую слабко. А ось деталі подій пригадую до дрібниць. Про фото, зроблені мною кілька десятиліть тому, можу розповісти з усією докладністю. — Звідки у вас така велика любов до велосипеда? — Він майже позбавив мене дискомфорту від міського транспорту в Києві. Я і влітку, і взимку долаю простір у місті на

велосипеді. Авто використовую тільки на великі відстані. У закордонних мандрах вело теж безцінне, з ним я значно більше встигаю побачити, відчуваю ритм і чарівність життя на Землі. Наприклад, пішки вивчити мегаполіс Нью-Йорк неможливо, на це знадобилися б роки. На машині — дуже складно: проблеми зі знаками, зупинками, стоянками, трафіком… А на вело — жодних проблем, його навіть провозити в метро можна безкоштовно. — Ризику у ваших мандрах багато? — Достатньо. Але за довге життя я навчився його передбачати. Тому, як бачите, живий і здоровий. — Які місцини на планеті найбільше запали вам у душу? — Запитання складне, бо всі цікаві посвоєму. Можливо, це Аляска, Таймир і безлюдні острови Полінезії. Серед міст — напевно, Нью-Йорк і Сингапур. — Що у вашому житті, крім мандрів, гріє вам душу? — Довго доведеться слухати, тому ось частковий перелік: сім’я, геофізика, друзі, розумні й неординарні люди, пісні Ніни Матвієнко та музика загалом, поезія, шахи, літній дощ, французькі вина, смак липового меду, запах ясмину… — Помандруймо в часі. Ваш вік припав на період приголомшливих наукових відкриттів. ➧

121


Фотоколаж О, ОНІЩУКА

!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:06 Страница 122

Родина Дудкіних: мама, дружина, двоє синів, дві онуки і молодий Іван Федотович.

Ймовірно, природа за якісь мої гріхи чи благодіяння в минулому житті нагородила мене суперактивним «циганським» геном, який не дає мені спокою ні вдень, ні вночі. ■ Як це вплинуло на якість вашого буття, і чи наука здатна створити райське життя для всього людства у майбутньому? — Моє життя починалося в часи гасових ламп, води з колодязя, тепла від дров і майже повної відсутності інформації про події за межами села. Нині завдяки відкриттю нейтрона атомна електростанція освітлює мою оселю і живить мій комп’ютер, із якого я дізнаюся ледь не про всі новини світу. Там я вичитав і про теорію сучасного генія — астрофізика Стівена Вільяма Гокінга. Він стверджує: «У людства немає майбутнього, якщо воно не використає космос або принципово не змінить на краще свої інтелектуальні, духовні та моральні якості». З іншого боку, саме відкриття нейтрона і «людський фактор» породили трагедію Хіросіми й Нагасакі. — Як почуваєтесь у свої 80?

122

— Гірше став бачити і чути, але серце і ноги працюють пристойно. А «циганський ген» взагалі не старіє і, як завжди, мене провокує. Тому влітку я знову був вимушений мандрувати. Де і як — читайте в наступному номері «Міжнародного туризму». — Ви казали, що вважаєте себе щасливою людиною. Тому наостанок — вічне запитання: що для цього людині потрібно? — Постійно щасливих людей не буває, цей стан швидкоплинний. Про щастя нічого нового не скажу, тільки адаптую до сучасності деякі настанови і думки, за якими намагалися щасливо жити ще стародавні майя та греки. Людське життя — найрозкішніший суперподарунок Бога чи природи. І якщо ми його отримали, то безглуздо марнувати на гультяйство, конфлікти і руйнації. Треба квапитися насолодитися життям, активно

й постійно роблячи його комфортнішим і красивішим для себе та інших. А ще треба жити в любові до людини і всього живого. Не скаржитися, не заздрити і не засуджувати. Чинити опір агресії. На життєві неприємності реагувати по-філософському та з гумором. Викиньте з голови хибний і поширений стереотип, ніби гроші, влада і слава зроблять вас щасливими. Шукайте щастя в духовній царині. Це рекомендували найрозумніші люди всіх часів і народів, вірте їм! А ще якомога більше рухайтеся, мандруйте, уважно слухайте і дивіться, пробуйте, смійтесь, насолоджуйтесь, аплодуйте і цілуйтеся. Не просипайте сходу сонця, не думайте про погане і не комплексуйте. Будуйте, народжуйте дітей і допомагайте нужденним. Саджайте квіти і дерева. Якомога частіше усміхайтеся та даруйте компліменти. ■


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:06 Страница 123


П Р О Ф І -

!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:06 Страница 124

ТУР

Столичні відзнаки

У Києві відбулась урочиста церемонія нагородження премією «Kyiv Tourism Awards – 2017». Професійні відзнаки отримали найкращі представники турбізнесу столиці у 12 номінаціях. Має оригінальний здобуток і наш журнал.

124

П

Премія «Кyiv Tourism Awards» започаткована минулого року, і нині можна впевнено сказати, що вона вже щорічна. Ініціатором і втілювачем проекту є міська влада Києва, а точніше — управління туризму, яке віднедавна називається Управлінням туризму та промоції КМДА. Цей підрозділ за останні два роки зарекомендував себе як новаторський і відкритий до спілкування. «Кyiv Tourism Awards» — це професійний рейтинг, який є результатом взаємодії бізнесу та міста заради розвитку Києва як туристичного центру країни, підвищення стандартів сервісу для киян і гостей європейської столиці. Нагородження премією відбувається з нагоди Всесвітнього дня туризму та Дня туризму України. Отже, 6 жовтня у готелі «Fairmont Grand Hotel Kyiv» зібралися посадовці, бізнесмени, дипломати та журналісти. У церемонії нагородження «Кyiv Tourism Awards – 2017» взяв

участь київський міський голова Віталій Кличко. Він привітав присутніх не лише зі святковою і водночас професійною подією а й з тим, що Київ розвивається як туристичний центр: «Упевнений, що кожен із вас, незалежно від того, чи отримає він сьогодні нагороду, — вже переможець. Адже ви витрачаєте свої сили, час та енергію, аби про Україну і Київ у світі говорили як про місце, куди хочеться повертатися знову і знову, та запрошували своїх друзів відвідати Київ». Міський голова побажав усім сил і впевненості в досягненні спільної мети — зробити Україну справді сучасною, європейською державою, а Київ — європейською столицею з якісним сервісом найвищого рівня. Як зазначив голова управління Антон Тараненко, цього року премія має більше номінацій, за неї змагалося більше претендентів. «Уперше в історії Києва ми хочемо разом із бізнесом зробити наше місто популярним


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:06 Страница 125

туризму

і відвідуваним. Цього року очікуємо 1,5 мільйона іноземних туристів і понад 1,5 мільйона — внутрішніх», — сказав пан Тараненко. На «Кyiv Tourism Awards – 2017» вручили 12 премій, 2 відзнаки та присвоїли звання «Амбасадор Києва». Цьому передувало відкрите інтернет-голосування та робота фахового журі. Нагороди в різних номінаціях розподілилися так. «Найкращий оператор з в’їзного іноземного туризму» — «Arktur». «Найкращий готельний комплекс 5*» — «Fairmont Grand Hotel». «Найкращий готельний комплекс 4*» — «Alfavito Hotel». «Найкращий готельний комплекс 3*» — «Ibis Hotels». «Найкращий хостел» — «Key2Gates». «Найкращий заклад харчування за відгуками туристів» — ресторан «Остання Барикада». «Найкращий у номінації подієвого туризму» — фестиваль «Вулична їжа». «Найкращий гід міста» — Юлія Бевзенко. «Найкраща туристична локація Київського регіону» — «Древній Київ» у «Парку Київська Русь». «Найкращий туроператор із ділового туризму» — група компаній «BrandBerg».

«За розвиток активного відпочинку» нагороду дістала фірма «Каяк-каное». «Лідер із підготовки фахівців у сфері туризму» — Київський національний торговельно-економічний університет України. Були й особливі відзнаки «Кyiv Tourism Awards». Їх отримали «11 Mirrors» як «Найкращий бутик-готель» та «Coral Travel» — «За розвиток внутрішнього туризму». Окрім того, на церемонії вперше в історії міста присвоїли звання «Амбасадор Києва». Відтепер так будуть вшановувати киян, котрі популяризують рідне місто у подорожах іншими містами та країнами. Наразі «амбасадором» столиці став міський голова Віталій Кличко. Журнал «Міжнародний туризм» теж був відзначений під час вручення премії «Кyiv Tourism Awards – 2017». Національний реєстр рекордів зафіксував рекорд України — «Найтриваліший термін видання друкованого засобу масової інформації туристичної тематики. «Журнал «Міжнародний туризм». 25 років і 10 місяців». Відповідний диплом під схвальні оплески залу експерт Національного реєстру рекордів Віталій Зорін вручив очільникам журналу Ірині та Олексанрові Горобцям. Вітаємо переможців! А як сказав мер Кличко, переможці — всі, хто дбає про туризм. ■

125


У К Р А Ї Н А

!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:06 Страница 126

ЧУДЕС

КРИВИЙ РІГ

Тур & Індустрія

Щ

Що таке Кривий Ріг на мапі України? Потужний промисловий центр, де гірники видобувають залізну руду в кар’єрах і шахтах, металурги виплавляють чавун і сталь та роблять металопрокат. Це найбільше в Україні місто, що не є обласним центром. З 2013 року за ініціативи міського голови Юрія Вілкула тут реалізовують програму розвитку промислового туризму. Її започаткували міськвиконком та Інститут розвитку міста,

126

до неї долучилися місцеві науковці, представники турбізнесу, екскурсоводи й ентузіасти. Разом досить швидко провели колосальну роботу зі складання екскурсійних маршрутів і системи відвідування діючих виробництв. Цілий комплекс організаційних заходів забезпечив широку промоцію туристичного потенціалу Кривого Рогу в містах України та за кордоном. А це — участь у вітчизняних та міжнародних туристичних виставках і конференціях із промислового туризму,


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:06 Страница 127

Іще з позаминулого століття Кривий Ріг знають як промислового гіганта. Та у ХХІ столітті це ще й місто туристичної індустрії. Унікальні атракції Криворіжжя вже вражають європейських гостей.

методичне забезпечення екскурсій індустріальної тематики, «круглі столи» з обміну досвідом. Із 2013-го щороку відбуваються форуми за участю зарубіжних експертів, які залишаються під враженням від потужності індустріальних об’єктів Криворіжжя. Восени 2017 року місто провело форум «Індустріальний туризм: найкращі практики

для ефективного розвитку територій» та фестиваль «Ніч індустріальної культури», в якому взяли участь і представники країн Євросоюзу (Польщі, Німеччини та Бельгії). Між міською владою та провідними промисловими підприємствами підписано меморандум про подальше сприяння розвитку промислового туризму.

Темпи зростання інтересу до туристичного потенціалу міста інтригують. Із 2013 року на екскурсіях містом побували вже понад 50 тисяч осіб. Найактивніші у цьому плані самі криворіжці, але частка туристів з інших міст зросла до 20 відсотків, а іноземців — до 2,1 відсотка. Це добрий знак, зважаючи на те, що промисловий туризм у місті робить лише перші кроки, а Кривий Ріг досі ніколи не належав до відомих турцентрів. Найбільш сприйнятливі відвідувачі — закордонні, адже вони ставляться до місцевих атракцій неупереджено. На що ж насамперед звертає увагу турист-іноземець? Кривий Ріг — місто діючої індустрії (це офіційний слоган тутешнього промислового туризму), тобто виробничої техніки, технологій, гірничо-збагачувальних комбінатів, заводів, фабрик, залізорудних шахт. Чому це так цікаво? Хоча б тому, що нині майже всі подібні виробництва у Західній Європі закриті, згорнуті або законсервовані. Промисловий туризм там — це фактично мертві виробництва. У Кривому Розі ж — навпаки. Європейські фахівці із цього специфічного виду туризму наголошують, що у західних країнах сучасне виробництво вже немає де оглянути, хоча ця тема якраз у тренді. Отже, Кривий Ріг є вихідною точкою українського промислового туризму з амбітною та цілком реальною європейською перспективою. ➧

127


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:06 Страница 128

Іноземці найчастіше обирають для відвідання кар’єр Південного ГЗК — один із найдавніших і найбільших у місті. У ньому відкритим способом видобувається залізна руда на глибині до 445 метрів! Відвідувачі можуть спуститися на дно гігантського кар’єра, а двічі на місяць — на власні очі побачити масовий вибух. А ще тут діє надсучасний інтерактивний музей, який демонструє історію та досягнення підприємства. Популярним об’єктом відвідань є Криворізький залізорудний комбінат, що знайомить із таємницями підземного промислового світу. Тут чотири надпотужні шахти, три з яких — найглибші у Європі: «Гвардійська» (1620 м), «Тернівська» (1605 м) і «Родіна» (1570 м). Туристів спускають на глибину 1350 метрів, показують різноманітні підземні ходи і виробки, бурильну й іншу гірничу техніку, процес видобутку залізної руди та її відвантаження на-гора, дають можливість самому на кілька хвилин стати шахтарем. Екскурсії на діючу шахту зі спуском на карколомну глибину — виняткове явище у Європі. Третя атракція — металургійний комбінат «АрселорМіттал Кривий Ріг». Підприємство є лідером гірничо-металургійного комплексу України та належить до найпотужніших у Європі. Тут можуть показати одну з найбільших у світі доменних печей — № 9, коксохімічне виробництво, машину безперервного лиття заготовок. Доповнення до екскурсії — промисловий музей підприємства. Кривий Ріг має унікальні індустріальні ландшафти: Криворізький гранд-каньйон — штучно створений каньйон річки Інгулець завдовжки понад 2 кілометри та завглибшки 150 метрів, хвостосховища та кам’яні моря відвалів загальною площею понад 10 тисяч гектарів, червоні озера та дороги червоного кольору в «оздобах» із залізного гематиту, гігантські (до 250 метрів глибиною) провалля на місці вибраної шахтарями залізної руди, аналогів яких не існує в усій Європі.

128

Учасники Міжнародного туристичного форуму на екскурсії до шахти «Родіна».

Це і місто індустріальної історії. Тут понад 200 об’єктів такого роду старовини: давні кар’єри, які перетворилися на глибокі та неймовірної краси озера, старі відвали з відновленим степом, селища біля залізних рудників, мости та залізниці (від 1884 року), бруковані дороги, Кочубеївські та інші штольні, закинуті шахти. Для туристів у місті створено найбільший у Європі квітковий годинник і 3D-відеогалерею, з екранів якої можна дізнатися про всю історію розвитку Кривого Рогу. Торкнутися історії підприємств дають змогу музеї промислової тематики, яких у місті аж 12 — стільки немає у жодному іншому місті України.

Та Кривий Ріг — не лише промзона. Заповідна природа розкривається на просторах заказників і в пам’ятках природи: «Балка Північна Червона», «Візирка», «Скелі МОДРу», «Скелюватські виходи», «Криворізький ботанічний сад». Місто зелене й просторе, з розвинутою інфраструктурою, і воно чекає на допитливих та небайдужих гостей! ■ За допомогу в підготовці публікації та ілюструванні дякуємо КП «Інститут розвитку міста Кривого Рогу». www.krt.dp.ua Facebook: Кривий Ріг туристичний


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:06 Страница 129


М А Н Д Р І В Н И Ч И Й

!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:06 Страница 130

РЯД

Під прапором Виставку «UITM – 2017» у Києві відкрив представник Всесвітньої туристичної організації при ЮНЕСКО. Наш форум укотре підтвердив свою важливість для світового туристичного процесу. Євген БУДЬКО

ЮНЕСКО

24

24-й міжнародний туристичний салон «Україна», він же — «Ukraine International Travel Market», зібрав у МВЦ на Лівому березі найактивніших гравців ринку, державних і громадських діячів галузі та, власне, туристів. Відкриття турвиставки заінтригувало багатьох. На нього завітав керівник програми Європи Всесвітньої туристичної організації (UNWTO) Бека Джакелі. На жаль, не зміг бути присутнім генеральний секретар Талеб Ріфаї, хоча, вочевидь, збирався. Пан Джакелі жваво відгукнувся про туристичну привабливість і потенціал України та підкреслив велике значення країни для загальноєвропейської картини туризму. Перші ж особи нашої держави й далі обмежуються письмовими привітаннями учасникам турвиставок, тоді як їхні європейські колеги, у тому числі фрау Меркель, звикли відкривати такі заходи особисто. З українського боку червону стрічку на UITM уже традиційно перерізали найбільш зацікавлені в розвитку цієї галузі посадовці: Анна Романова — голова підкомітету з питань розвитку туризму, курортів та рекреа-

ційної діяльності Верховної Ради, а також Іван Ліптуга — екс-очільник департаменту туризму та курортів у Мінекономрозвитку в новій для себе ролі радника першого віце-прем’єр-міністра, Президента Національної туристичної організації. За показниками популярності виставка перевершила минулорічну: 28 країн, 154 корпоративних учасників, 10 468 професійних відвідувачів. При цьому на входах поменшало «заторів» — вочевидь, унаслідок більш злагодженої роботи адміністраторів. Стенди цього року були дещо скромніших масштабів, але оформлені вигадливо. Уперше представили свою національну експозицію В’єтнам і Греція, повернулися Польща та Єгипет із великими стендами. До основних гравців міжнародного туристичного ринку, таких як «Anex Tour», «Coral Travel», «Join UP!», TUI, «Tour Club», «Feeria», «Siesta», цьогоріч уперше приєдналися компанії «TransAvia», «Pilot» і «TourPost». Першого дня в рядах було не проштовхнутися, наступного напруженість дещо спала. Серед тем виставки годі було виділити провід-


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:06 Страница 131

ні: перед зимовим турсезоном гірські лижі ніяк не змогли відмінити екзотики, а іноземне розмаїття — вітчизняного. В українському секторі спостерігалося зростання: замість 11 минулорічних експонентів із регіонів нині було аж 20. Експозиція міст і регіонів нашої держави мала новий формат — «Ярмарок туристичних дестинацій України», який дав змогу ефективно презентувати туристичні особливості міст і регіонів (фольклор, ремесла, історичні пам’ятки, гастрономія...). Серед відкриттів виставки — Кривий Ріг із креативними пропозиціями промислового туризму. Загалом учасники висловлювали задоволення заходом. Серед їхніх побажань була пропозиція повністю віддати перший день фахівцям із туризму, адже у світі турвиставки поступово переходять у розряд суто професійних. Відзначали новацію організаторів — безкоштовний мобільний додаток UITM, який допомагає орієнтуватися серед експозицій і подій. У конференц-залах павільйону безперервно велися семінари турфірм та інші ділові заходи. Домінували два з них: конференція «MICE 2017: діловий туризм – Україна» під проводом Асоціації ділового туризму України, а також «круглий стіл» з екотуризму в Україні під егідою де-

партаменту туризму і курортів Мінекономрозвитку та Української асоціації активного й екологічного туризму. Як завжди, провідний український туроператор «JoinUp!» запропонував партнерам окрему територію «для обраних» — «Fresh Zone», де вирувало професійне спілкування. Учасники й гості були відверто раді знову зустрітися та налагодити нові контакти. Попрощалися всі ненадовго: у березні збереться виставка «UITT – 2018», теж за підтримки UNWTO. ■

131


П Р О Ф І

!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:06 Страница 132

ТУР

Інсайдери

На турвиставці «UITM – 2017» найбільш відвідуваним і обговорюваним став стенд «Join UP!». Туроператор уже вдруге зробив свою експозицію доступною тільки для заздалегідь зареєстрованих гостей.

O

Оскільки виставка відбувалася перед початком зимового сезону, на ній презентували найкращі готелі Єгипту й екзотичні напрямки: Шрі-Ланку, ОАЕ, Мальдиви, Таїланд, Домінікану та Балі. Зону «Join UP! INSIDE» відвідали понад 1500 гостей, серед яких — близько 30 представників медіа, а також високопоставлені гості: Іван Ліптуга — радник першого віцепрем’єр-міністра — Міністра економіки з питань туризму і курортів України, голова управління туризму Єгипту Хішам ель Демері, генеральний директор «Join UP!» Юрій Альба і голова представництва авіаліній «Qatar Airways» Галина Винарчик. Програма на стенді була дуже насиченою: 20 презентацій готелів, 3 офіційних коктейлі, 7 презентацій екзонапрямків, 6 майстеркласів, 2 прес-бранчі для медіа. На прес-брифінгу комерційний директор «Join UP!» Олександр Альба та Іван Ліптуга розповіли про зростання попиту на турпослуги і перспективи розвитку внутрішнього та в’їзного туризму. Зокрема, зазначено, що 2016 року з «Join UP!» подорожували 500 000 туристів, а до кінця 2017-го їхня кількість сягне 730 000. Для lifestyle-преси та блогерів провели презентацію острова Балі, який обіцяє стати сенсацією цього сезону. Завдяки фіксованому блоку місць на «Qatar Airways» із вильотом з Києва 4 рази на тиждень цей чарівний куточок стане доступним більшому числу українців. Майстер жіночого кайфовіння Христина Розова й експерт зі здорового способу життя Роман Грицина розповіли про місця

132

сили на Балі, а телеведуча Мирослава Ульяніна навчила готувати детокс-смузі. На гостей стенду також чекали чайна церемонія з вишуканими сортами ланкійського чаю, майстер-клас із «Instagram», лекції тревел-блогерів, унікальна зустріч із майстром трансцендентальної медитації Яном Тіаном, а також лекція чемпіона Великобританії з приготування кави у джезві та ідеолога кав’ярні «Coffee in Action» Вадима Грановського. У кінці кожного дня в зоні проводили коктейль, на якому партнери могли поспілкуватись у неформальній обстановці. Під час презентації напрямку Балі розігрувалися квитки «Qatar Airways» на цей острів. Сам стенд являв собою повноцінну двоповерхову будівлю площею 320 кв. м. На першому поверсі розкинулися презентаційні локації. Центр стенду відвели для фуршетів і комфортного розташування гостей, які переглядали презентації на екрані розміром 4 х 3 м. За барною стійкою бариста від «Coffee In Action» пригощали всіх цим преміальним напоєм. За три дні виставки тут випили понад 1600 чашок кави! На другому поверсі були 4 кімнати для переговорів, а також зона фуршету і балкон. А над усім цим височіла «Fresh Zone» з тропічним садом. У її декорі використали 2,5 тонни каменів і понад 250 квіткових композицій. Гостей зони пригощали екзотичними фрешами. Загалом на стенді відбулося більше 40 ділових зустрічей на найвищому рівні, укладено низку стратегічних угод. Усе це забезпечить туристам «Join UP!» більш якісний, ексклюзивний відпочинок. ■


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:06 Страница III

ЕКОНОМІЯ НА СВОЄМУ ЗДОРОВ’Ї НЕ ОКУПОВУЄТЬСЯ

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЛІКУВАННЯ В «MEDICAL SPA SUITES» ■

250 ВИДІВ МЕДИЧНИХ ПРОЦЕДУР

ЛІКАРІ 14 РІЗНОМАНІТНИХ МЕДИЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

БАЛЬНЕОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР І WELNESSLAND ■

ВЛАСНА КЛІНІКА,

ПЛОЩА СПА ТА ЛІКУВАЛЬНОГО ЦЕНТРУ ПОНАД 3500 м2

ДЖЕРЕЛО МІНЕРАЛЬНОЇ ВОДИ ПРОСТО В ГОТЕЛІ «5 STAR SUPERIOR»

НАЙВИЩА ГОТЕЛЬНА СЕРТИФІКАЦІЯ

126 РОЗКІШНИХ НОМЕРІВ І 26 АПАРТАМЕНТІВ

2 РЕСТОРАНИ І БАРИ

КАЗИНО ТА РОЗКІШНІ БУТИКИ

КАРЛОВИ-ВАРИ — ЧЕСЬКА РЕСПУБЛІКА WWW.CARLSBAD-PLAZA.COM


!MT_6-17-disk_MT 16.11.2017 14:06 Страница IV

Profile for Intour

International Tourism Magazine #6-2017  

Winter 2017 #travel #tourism #adventures #interesting #fun #winter #vacataion #holidays #Christmas #Xmas #NewYear #Thailand #slovenia #thy #...

International Tourism Magazine #6-2017  

Winter 2017 #travel #tourism #adventures #interesting #fun #winter #vacataion #holidays #Christmas #Xmas #NewYear #Thailand #slovenia #thy #...

Profile for intour
Advertisement

Recommendations could not be loaded

Recommendations could not be loaded

Recommendations could not be loaded

Recommendations could not be loaded