Page 1

!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

Ж У Р Н А Л

13:56

Page I

П Р О

М А Н Д Р I В К И

Т А

В I Д П О Ч И Н О К

www.intour.com.ua

ГРУДЕНЬ – СІЧЕНЬ

6 (120) ’14

ВIНТА » Польоти Юрка Журавля «ОТ

ГІРСЬКІ

ЛИЖІ

Сезон ощадливих

СЕРЕДНЯ

АЗІЯ

Міста, народи і пригоди

ДАХАБ Екстрим і спокій

ІТАЛІЯ НІМЕЧЧИНА БОЛГАРІЯ КАЗАХСТАН УЗБЕКИСТАН ТАДЖИКИСТАН ЄГИПЕТ ПОЛЬЩА УКРАЇНА


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:56

Page II


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:56

Page 1


13:56

Page 2

БУТИККРУЇЗ

26.11.2014

GOLETS

!MT_6-14-disk.qxd

Об’ємний світшот та елегантна юбка максі для гурме! фестивалю на лайнері.

Âåñíÿíî-ë³òíÿ êîëåêö³ÿ áðåíäó GOLETS ñòâîðåíà ó ñòèë³ sport-chic. Äèçàéíåðà Îëåíó Ãîëåöü íàäèõíóëè àôðèêàíñüêà êóëüòóðà òà êàðòèíè ôðàíöóçüêîãî õóäîæíèêà-êóá³ñòà Æîðæà Áðàêà. Ö³ óí³êàëüí³ ðå÷³ ñòàíóòü äëÿ âàñ ÷óäîâèìè ñóïóòíèêàìè, íàïðèêëàä, ó êðó¿ç³ ïî Ïåðñüê³é çàòîö³.

Образ у стилі «casual» для нагородження переможців «Формули–1» на острові Яс в Абу!Дабі.

Вишукана вечірня шовкова сукня просто створена для справжнього капітанського балу.


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:56

Page 3

Спокусливо!елегантний костюм — чудовий вибір для гольф!турніру.

Легкий шовковий комбінезон для карнавалу на променаді.

Графічна легка сукня для верблюжих перегонів у Дубаї.

Зручна та стильна сукня для прогулянки на яхті в Омані.

Бутики в Києві

Вул. Велика Васильківська, 131 Тел.: (067) 4662525, (067) 4680880 golets.public@gmail.com www.golets.com.ua Пл. Спортивна, 1а, бутик «Dolcedonna» у ТЦ «Gulliver» Тел.: (067) 5373339 golets.public@gmail.com www.golets.com.ua


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:56

Page 4

6 (120) 2014

8

1

СТИЛЬ ЖИТТЯ 10!11 Вишиванка для добра. Унікальна колекція вишиванок «Чарівна» — від ТМ «Рута».

ПОДОРОЖ НА ПОДІЮ 12!16 Різдвяна класика. Головні різдвяноноворічні події Європи. Читай, обирай, вирушай.

VIPКЛУБ 18!23 Журавель!не!Журися. Лідер гурту «От Вінта» Юрій ЖУРАВЕЛЬ грає, співає, малює, жартує і бореться. 100!104 Ніби птах. Зустріч з екстремалом і духовним мандрівником ГОЛТИСОМ.

ЖИТТЯ ЯК СВЯТО

6

2

24!25 Ялинка надії. Сучасні тенденції в декорі допоможуть запам’ятати це Новоріччя виразніше. 130!131 Зима в Київській Русі. У парку «Київська Русь» біля столиці можна розважитися так, як це робили наші пращури.

ПРАВИЛЬНИЙ ВИБІР 26!33 Лижня економ!класу, або Найкращий антистрес за найменші гроші. Девіз нинішнього гірськолижного сезону — «Якнайдешевше!». Огляд туристичних можливостей у дусі часу.

ВОЯЖКОЛЕКЦІЯ 36!38 БОЛГАРІЯ. Бабині Башти. Баба Віда — найкраще збережена середньовічна фортеця Болгарії, споруда зі скарбниці ЮНЕСКО.

2

6

2

4

62!66 ТАЇЛАНД. Діловий відрив. У Таїланді добре не лише «відриватись», а й працювати. Діловий туризм передбачає те й інше. 80!85 УКРАЇНА – ПОЛЬЩА. Сусід до сусіда. Здивування і зачарування у рамках українськопольського туристичного проекту. 86!93 ІТАЛІЯ. Авто та Альпи. Автофотоподорож Доломітовими Альпами на межі жовтогарячої осені та білосніжної зими.

МАНДРУЙТЕ НА ЗДОРОВ’Я 40!41 У Новий рік — оновленими. «Capsis» на острові Крит спектр ультрасучасних засобів для відновлення після свят.


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:56

Page 5

» ІЯ ES Ц IT ЕП SU НЦ SPA КО У « ВА НЯ НО АН В КУ ЛІ

ПЕРШИЙ І ЄДИНИЙ ГОТЕЛЬ У ЧЕСЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ, ЯКИЙ ОТРИМАВ СЕРТИФІКАТ НА НАЙВИЩУ КАТЕГОРІЮ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КЛАСИФІКАЦІЇ «5*SUPERIOR»! ПЕРШИЙ І ЄДИНИЙ ГОТЕЛЬ НА КУРОРТІ КАРЛОВИВАРИ, ЩО Є ЧЛЕНОМ НАЙПРЕСТИЖНІШОГО АЛЬЯНСУ НАЙКРАЩИХ ГОТЕЛІВ СВІТУ «THE LEADING HOTELS OF THE WORLD»!

ПОНАД 250 ВИДІВ МЕДИЧНИХ ПРОЦЕДУР | 14 РІЗНИХ МЕДСПЕЦІАЛІЗАЦІЙ | ПОНАД 3500 КВ. М. СПА ТА ОЗДОРОВЧИХ ЦЕНТРІВ | ВЛАСНА КЛІНІКА, БАЛЬНЕОЦЕНТР І ВЕЛНЕСЛЕНД | УСАМІТНЕНЕ ЛІКУВАННЯ У СПААПАРТАМЕНТАХ | 126 РОЗКІШНИХ НОМЕРІВ І 26 АПАРТАМЕНТІВ | ТРИ РІЗНІ ТИПИ РЕСТОРАНІВ | ТРИ ДЕННІ ТА ОДИН НІЧНИЙ БАР ІЗ ЖИВОЮ МУЗИКОЮ | БУТИКИ, ПРИМІЩЕННЯ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЗАХОДІВ, КАЗИНО | І ВСЕ ЦЕ — ОДИН ДИВОВИЖНИЙ ОБ’ЄКТ!


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:56

Page 6

0

8

ТРОЯНДА ВІТРІВ 42!53 БезпоСередня Азія. Казахстан, Узбекистан і Таджикистан: міста з шедеврами архітектури, дорожніми пригодами та колоритними знайомствами.

МИСТЕЦТВО ГОСТИННОСТІ 54!57 Сторінки Мюнхена. Це готель чи книжка? А може, бібліотека номерів? Авангардний готель «Eurostars Book» у центрі Мюнхена. 58!61 Коштовність клану Форте. Власник готельної групи «Rocco Forte Hotels» назвав свою перлину в Мюнхені на честь батька.

MODUS VIVENDI / СПОСІБ ЖИТТЯ

6

7

0

10

68!75 ЄГИПЕТ. Екстрим і спокій Дахаба. Неоціненний досвід зимівлі українців на Синайському півострові. Край, курорт і люди. 76!79 ЄГИПЕТ. Горбатий рейс. Верблюжі перегони у глибині Синайської пустелі. Звичаї та драйв.

ФЕНОМЕНИ & УНІКУМИ 94!98 З редакційної колекції цікавин.

МАНДРІВНИЧИЙ РЯД 97 Елітна зима. IX виставка елітного туризму «Deluxe Travel Market Ukraine». 124!125 Виставка оптимістів. На «UITТ – 2014» на перший план вийшла взаємна підтримка — гравців ринку, держави і просто мандрівників.

УКРАЇНА ЧУДЕС

0

13

106!110 ЗАКАРПАТТЯ. День над Ужем. Одноденна вилазка в долину Ужа урізноманітнить зимову подорож на Закарпаття. 112!117 БЕРЕСТЕЧКО. Герої не вмирають. Можливо, більш ніде в Україні вдячність до загиблих героїв не втілилася з такою пронизливою щирістю, як у цьому куточку Волині. 118!122 МИКОЛАЇВЩИНА. Енергія Півдня. Рафтинг Південним Бугом, фестиваль активного відпочинку й відвідання атомної електростанції. 126!129 КИЇВ свіжим оком. Столиця з новими та «добре забутими» цікавинами.


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:56

Page 7


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:56

Page 8

1998

2000

2003

2004

2007

2010

2012

Журнал про мандрiвки та вiдпочинок Засновник i видавець — ТОВ «Редакцiя журналу «Мiжнародний туризм» Видається з 1992 року Головний редактор Олександр ГОРОБЕЦЬ Заступник головного редактора Євген БУДЬКО Вiдповiдальний секретар Iрина ГОРОБЕЦЬ Художнiй редактор Борис ТАРАСЕНКО Комп’ютерна графiка та верстка Євгена КРУТОВЕРЦЕВА Коректура Людмили ГОРОБЕЦЬ, Наталi ОБОЛЕНСЬКОЇ Вiддiл реклами: Тел./факс: (044) 2545190, 2545191, 2545193

На обкладинцi: «Політ до сонця». .. Фото Дж. МАЛЛАУНА, «O sterreich Werbung».

Передплата яскравих вражень! Заповніть квитанцію на пошті, аби не шукати кожного номера нашого журналу в кіосках. Продовжуйте передплату з будьякого місяця! Журнал виходить щодва місяці — 6 номерів на рік. Має обсяг 144–172 сторінки.

ДЕ ПЕРЕДПЛАТИТИ? У ПОШТОВИХ ВІДДІЛЕННЯХ Оформте передплату з поштовою доставкою в будьякому відділенні зв’язку України.

Вiддiл розповсюдження: Тел./факс: (044) 2889625, 2885457 Над номером працювали художники: Сергій Горобець, Борис Тарасенко Зареєстровано Мiнiстерством України у справах преси та iнформацiї, серiя КВ, № 2351 вiд 17.01.1997 р. © Журнал «Мiжнародний туризм» Адреса редакцiї та видавця Кловський узвiз, 15, м. Київ, 01021 Тел./факс: (044) 2545190/91/93, 2885457, 2889625 E!mail: welcome@intour.com.ua Представництва у Криму: тел./факс: (0654) 326993 у Канадi: Український центр засобiв i розвитку — тел.: (403) 4974374; факс: (403) 4974377 Кольороподiл i друк: Видавничий дiм «РемаПринт» Вул. В. Чорновола, 2, оф. 1, м. Київ, 01135, Україна Тел.: +38 (044) 4868004, 4862820

Передплатний індекс у каталозі ДП «Преса» — 74318.

Тираж — 20 000 примiрникiв Перiодичнiсть — 6 випускiв на рiк

У ПЕРЕДПЛАТНИХ АГЕНЦІЯХ

Цiна договiрна. Передрук матерiалiв — тiльки з дозволу редакцiї. За рекламну iнформацiю вiдповiдає рекламодавець. Рукописи не рецензуються i не повертаються. Думка авторiв публiкацiй не завжди вiдповiдає думцi редакцiї. Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть фактiв, власних назв та iмен, iнших вiдомостей несуть автори.

«Бліц!Інформ»: Київ — (044) 2055110. «Ідея»: Київ — (044) 4178767; Донецьк — (062) 3810932. KSS: Київ — (044) 5858080. «Меркурій»: Київ — (044) 2499888; Дніпропетровськ — (056) 3749055. «Періодика»: Київ — (044) 2890704. ЗАПИТУЙТЕ ЖУРНАЛИ «МІЖНАРОДНИЙ ТУРИЗМ» У МІСЦЯХ ПРОДАЖУ ПРЕСИ!

EditorinChief Oleksandr HOROBETS Deputy EditorinChief Yevhen BUD’KO Managing Editor Iryna HOROBETS Art Director Borys TARASENKO Director of Computer Work Yevhen KRUTOVERTSEV Proof Reading & Editing Liudmyla HOROBETS, Natalya OBOLENSKA Subscription Index 74318 © «International Tourism» Magazine


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:56

Page 9


26.11.2014

ЖИТТЯ

13:56

Page 10

С

Т

И

Л

Ь

!MT_6-14-disk.qxd

Вишиванка для

добра

Äèçàéíåð ÒÌ «Ruta» Ëþäìèëà Áóøèíñüêà ñòâîðèëà óí³êàëüíó êîëåêö³þ âèøèâàíîê — «×àð³âíà». Íåçâè÷àéí³ ñîðî÷êè ïðîäàâàòèìóòüñÿ íà äîáðî÷èííèõ àóêö³îíàõ ó ï’ÿòè ì³ñòàõ Óêðà¿íè.

Н

Нові вишиванки від вінницького ди зайнера Людмили Бушинської та торго вої марки «Ruta» виготовлені в техніці «білим по білому». Під променями сонця нитки набувають нових відтінків. Творці запевняють, що внутрішній стан людини й навіть її думки впливають на колір ви шиванки, і тоді вона починає сяяти, ніби проявляється людська аура. Кожна вишиванка «Чарівна» створена з великою любов’ю та освячена у храмі Ге оргія Побідоносця у місті Вінниця. Цей одяг сповнює душу незборимою силою та вірою в добро. «Чарівна вишиванка» буде внесена до Книги рекордів Украї ни як унікальний артвитвір. До речі, таких сорочок виготовлено лише 40. 20 листопада колекцію з чоловічих і жіночих вишиванок буде презентовано у місті Вінниця, а потім виставлено на доброчинних аукціонах у Вінниці, Оде сі, Дніпропетровську та Києві. Кошти від продажу стануть першим внеском для започаткування в Україні всеукра їнського музичного фестивалюкон курсу «Золотий птах» для дітей та мо лоді з обмеженими можливостями.

Ініціаторка і головна натхненниця про екту «Чарівна вишиванка» Людмила Бу шинська зазначила: «Маю велику надію, що нині у зв’язку із сумнозвісними подіями в країні вся українська спільнота відкриє для себе істинний сенс таких понять, як доб рочинність, милосердя, національна куль тура. І кожен долучиться до добрих справ словом, працею чи коштами заради Миру і Процвітання». Цей доброчинний проект розвиваєть ся за підтримки Міністерства культури Ук раїни. Його засновники та організатори — вінницький регіональний центр сучасного мистецтва «АртШик» (www.intershik.com), центр «Культурна стратегія – ХХІ», TM «Ru ta» (www.rutashik.com). Іноземний партнер — фонд ініціатив «Pro Omnibus» (Польща) для людей з обмеженими можливостями. До проекту вже приєдналися відомі ук раїнці. Вишиванку «перевірили на собі» боксер В’ячеслав Узелков, скульптор Олег Пінчук, дизайнер Володимир Подолян, соліст гурту «ТіК» Віктор Бронюк, лідер «Гайдамак» Олександр Ярмола, телеведу чі Юрій Горбунов і Тала Калатай... Усі від значили чарівну силу діяльного добра. ■


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:56

Page 11


26.11.2014

13:56

НА ПОДІЮ

Page 12

П

Ó çèìîâó ïîðó òàê õî÷åòüñÿ ïîòðàïèòè â êàçêó. гê çà ðîêîì âîíà âñå òàê ñàìî çà÷àðîâóº. Ìàáóòü, öå òîìó, ùî êîæåí õî÷å çíîâó ïîâåðíóòèñü ó äèòèíñòâî. ×óäîâó ìîæëèâ³ñòü äëÿ öüîãî äàðóþòü ï³ä³áðàí³ íàìè ñâÿòà. Þë³ÿ ÌÀËÀ

РІЗДВЯНА КЛАСИКА

О

Д

О

Р

О

Ж

!MT_6-14-disk.qxd

Між трьох країн Що: Де: Коли: Інфо:

різдвяний ярмарок Базель (Швейцарія) 5 листопада — 23 грудня ptbr.facebook.com/ciriodenazare

Різдво у швейцарському містечку Базель дуже схоже на ту казку, що змальована в голлівудських дитячих фільмах. Місто поєднує найкращі тради# ції Швейцарії та сусідніх Німеччини і Франції. Щороку відвідати тутешній різдвяний яр# марок приїздять понад 600 тисяч гостей. Він розгортається ще на початку листопада, за# довго до зими. Яскраві ятки (їх тут більше 140) вишиковуються від головної площі Бар# фюссерплатц аж до Мюнстерплатц, утворю# ючи довжелезну різдвяну вулицю. М’яка зо# лотава ілюмінація лагідно огортає все нав# коло та занурює у загадкову атмосферу. Тут є де розгулятися. Не забудьте придба# ти базельські делікатеси: анісові хлібці, га# рячий шоколад і глінтвейн особливої рецеп# тури, ковбаски на грилі та солодощі з конди# терської «Шисер».

12

Казки Диснея Що:

різдвяні канікули в «Євродиснейленді» Де: Париж (Франція) Коли: 10 листопада — 6 січня Інфо: www.disneylandparis.ru Відвідати паризький «Диснейленд» зав# жди захопливо, але зазирнути у світ казки в період новорічних свят — мрія не лише кож# ної дитини, а й багатьох дорослих. Щороку в цей час тут організовують ве# селі святкування та паради. Кілька разів на день усі казкові герої танцюють під запаль# ну різдвяну музику. Цьогоріч головним ге# роєм новорічних розваг стане сніговик Олаф із мультфільму «Холодне серце». Будуть тут і незмінні Міккі та Мінні. У самому центрі парку облаштує свій офіс Санта#Клаус, або у французькому ва# ріанті — Пер#Ноель. Тут можна буде приві# татися з ним та його ельфами, сфотографу# ватись і, звісно ж, отримати подарунки. На особливу увагу заслуговують вечірні шоу: вмикатимуться світлові спецефекти, а замок принцеси стане по#справжньому казковим.


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:56

Page 13


26.11.2014

КОЛЕКЦІЯ

13:56

Page 14

Я

Ж

!MT_6-14-disk.qxd

В

О

Що: Де: Коли: Інфо:

зимовий фестиваль Лондон (Великобританія) 23 листопада — 5 січня www.hydeparkwinter wonderland.com

Зимова країна чудес Щороку в британській столиці проводиться один із найбільших і найулюб# леніших для міжнародної публіки зимових фестивалів — «WinterWonderland» у Гайд#парку. І діти, і дорослі можуть гарно розважитися. Є безліч атракціонів, ковзанка, цирк «Zippos» із веселими клоунами, акробатами та жонглерами, ба навіть льо# довий палац із гіркою з льоду та крижаним лісом. На фестивальній території працюватиме різдвяний грот «SantaLand», де всіх діток вітатиме Санта#Клаус. Протягом святкування запрошуватиме різдвяний ярмарок, де можна буде при# дбати різноманітні новорічні сувеніри і подарунки, текстиль, кераміку, солодощі. Вхід на фестиваль безкоштовний, проте деякі розваги оплачуються. Насолоджуйтесь незабутньою атмосферою та різдвяним настроєм!

Голлівудське Різдво Що: Де: Коли: Інфо:

різдвяний фестиваль ЛосАнджелес (США) 30 листопада — 1 грудня thehollywoodchristmasparade.org

Святковий сезон у США вважають офіційно від# критим лише після проведення щорічного різдвяно# го параду в Голлівуді. Ця традиція триває з 1928 ро# ку та збирає понад 50 тисяч гостей з усіх куточків Америки й з інших частин світу. Учасниками феєричного шоу залюбки стають гол# лівудські артисти — від молоденьких старлеток до «монстрів» кіноіндустрії. Тут можна побачити і Вілла

Смітта, й Ларрі Кінга, й зірок но# вомодного телесеріалу «Glee» («Хор»), і багатьох інших. Святкове дійство супрово# джуватимуть прикрашені пере# сувні платформи, кавалькади, величезні повітряні фігури різ# двяних героїв, гучний оркестр. Звісно ж, усім заправлятиме Санта#Клаус. Ця почесна роль щороку дістається якомусь ду# же поважному і знаному акто# ру після серйозного конкурсу.

14

Хто такий Сінтерклаас? Що: Де: Коли: Інфо:

день святого Миколая Амстердам (Нідерланди) 5—6 грудня www.iamsterdam.com

У католиків день святого Миколая відзначають 6 грудня. Для мешканців Голландії, як і для нас, — це одне з най# улюбленіших зимових свят. Сінтеркла# аса — так тут іменують Миколая — вва# жають покровителем столиці, а голов# ний храм Амстердама названий на йо# го честь. Увечері напередодні свята, за тра# дицією, люди підносять одне одному подарунки і лист із віршованими поба# жаннями від Сінтерклааса. А вранці… Шлях Миколая лежить через Рот# тердам, тож поважний гість прибуває 6 грудня річкою на човні. Його весело зустрічають городяни, туристи та міс# цева влада. Сінтерклаас з’являється зі своїм почтом — Чорними Пітами, вбраними як пажі. Навколо лунають вибухи, дзвони. Миколай сідає на біло# го коня, а пажі — на сучасні мопеди, і вся гамірна процесія рушає вулиця# ми міста. Весела атмосфера казки охоплює і дорослих, і дітей.


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:56

Page 15


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:57

Page 16

Що: Де: Коли: Інфо:

новорічний бал Відень (Австрія) 31 грудня www.hofburgsilvesterball.com

Імператорський бал Неймовірна подія — новорічний бал, він же — «Kaiserball» або «LeGrandBall». Він відбувається в зимовій резиденції Габсбургів, у імператорському палаці в Хофбурзі. Гості прибувають у розкішних вбраннях, на шикарних автівках, а потім про# ходять червоною доріжкою. Серед них багато відомих особистостей, зірок, ба навіть сам президент Австрії. Традиційно всіх привітно зустрічає імператор# ське подружжя — Франц#Йосип і Сіссі, ролі яких виконують провідні актори. Хофбург сяє вогнями, караул гвардійців — при повному параді, оркестр грає, всіх частують шампанським. Свято урочисто відкривається. Опівночі гостей оглушують залпами з рушниць, урочисто лунають дзвони собору святого Сте# фана. Франц#Йосип різними мовами вітає всіх із Новим роком. А потім усі круж# ляють у безперервному танці до ранку. Не годиться, щоб після балу ноги не боліли…

БудаБал Що: Де: Коли: Інфо:

новорічний бал Будапешт (Угорщина) 31 грудня visitbudapest.travel

Новорічний бал у Будапешті — чудо# ва можливість відкрити ще один бік угор# ської культури та її кулінарного мистецт# ва. Аристократична традиція балів знову повертається в моду. Святкове дійство відбудеться в будівлі Угорського державного оперного те# атру — однієї з найгарніших споруд Європи. Серед гостей заходу, як завжди, мож# на буде зустріти відомих політиків, акторів, музи# кантів з Угорщини та ін# ших країн. Гості балу на# солоджуватимуться гала# концертом за участю зірок оперного театру, майст# рів балету, симфонічного оркестру. Вони матимуть нагоду також показати свій танцювальний хист. В окремих залах лунатимуть сучасні танцювальні рит# ми, працюватиме бар із салонною музикою. За# хоплені святковою атмос# ферою, учасники балу, ви# танцьовуючи, перейдуть у рік Новий.

16

Цирк

та й годі!

Що:

міжнародний фестиваль циркового мистецтва Де: МонтеКарло (Монако) Коли: 15–25 січня Інфо: www.montecarlofestival.mc Міжнародний фестиваль цирково# го мистецтва — одна з найпрестижні# ших подій богемного світу, яка зби# рає найкращих артистів планети. Фестиваль заснований у 1974 ро# ці правителем Монако — князем Ре# ньє ІІІ. Він був щирим прихильником цирку. Нині фестиваль проводиться за підтримки принцеси Монако Сте# фанії. Вона бере активну участь в ор# ганізації шоу і навіть долучається до розробки сценарію. Фест триває десять днів і представ# ляє артистів у різних циркових жан# рах: жонглерів, акробатів, еквілібрис# тів, клоунів, фокусників... Бувають і не бачені досі виступи. Видовище приваблює стільки пуб# ліки, що вона часом перевищує кіль# кість населення в Монте#Карло. Тож про квитки варто подбати заздале# гідь — і готуватися до одного з найяс# кравіших видовищ у вашому житті.

Фото надані організаторами подій і турадміністраціями.


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:57

Page 17


КЛУБ

26.11.2014

13:57

Page 18

V

I

P

4

!MT_6-14-disk.qxd

 ь л е в а я р с у и Ж р у Ж  е н à» ò ³íò Î « ó ò , ãóð ü ãðຠë ˳äåð å â à òóº Æóð Þð³é º, æàð þ ë à º. º, ì ê äèõà ñï³âà ÿ — òÿ ÿ òüñ î æèò ä î ³ áîðå ù , î, àæຠâåñåë ÿ ñ ³í ââ è ò ñòàâè òè òðåáà ðåæè å ï å ãø è. ÷³ ÷àñ òàê ëå æ ÿ ò é íà Ê ÎÌÀ íàâ³òü -ÊÎË

ÈØ ÁÀÐÒ ÅÍÊÎ Îëüãà ÁÓÑË ð ä í à Îëåêñ


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:57

Page 19

«Подвійний ЗАЛП» — перший акустичний концерт гурту «От Вінта». Київ, 8 листопада.

З

З Юрком Журавлем ми поспілкувалися за день до концерту гурту «От Вінта» і презентації першої збірки графіки «Карика Дурка», куди увійшли усі його карикатури та шаржі. Тепер Журавля годі зловити — він весь час кудись летить. — Юрко, як так сталося, що вже кіль ка місяців не можу зустрітися з тобою для розмови? — Мені зараз катастрофічно не виста чає часу. От завтра у нас презентація книж ки «КарикаДурка» і концерт «Подвійний ЗАЛП». Це вже буде шостий альбом гурту «От Вінта», перший акустичний. Ми гра тимемо на банджо, ксилофоні та всіляких інших професійних акустичних інструмен тах. Концерт дуже відповідальний, тому трохи переживаю. До того ж уперше в моєму житті виходить така товста, повно цінна книжка. Це все дуже класно: при йде багато людей, яких я дуже поважаю і на яких малював дружні шаржі. Хочу завтра також провести аукціон — продати книжку, а для подарунка перемож цю намалювати на нього шарж. Ми таке робили минулого тижня на майстеркла сі в Ірини Сказіної. Рівненський поет Ан дрій Пермяков продав «КарикаДурку» на доброчинному аукціоні за 6500 гривень. Там збирали гроші на підтримку дітей із родин, де батько загинув у зоні АТО. Пе реможець отримав книжку з шаржем на її форзаці.

— Наскільки знаю, твоя «КарикаДурка» добре продалася на Форумі видавців у Льво ві, незважаючи на досить високу ціну — 350 гривень. — То була цікава історія. Не знаючи ще, чи надруковано вже хоча б кілька при мірників, ми домовилися про презентацію та невеликий концерт на Форумі. Але па ралельно, щоб даремно не їхати до Льво ва, якщо раптом книжки не надрукують, вирішили дати доброчинний концерт на полігоні в Яворові. Але книжки всетаки з’явилися — 100 примірників. І всі момен тально розпродалися. До Рівного доїхало лише п’ять. ➧

Виставка шаржів Юрка Журавля на одному з концертів «От Вінта».


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:57

Page 20

Гурт «От Вінта» навесні цього року у Варшаві. Для української діаспори хлопці провели концерт і виставку малюнків.

— Звідки кошти на видання? — Чудово спрацювала система залучення доброчинних внес ків від простих людей через сайт «Спільнокошт». Нам вдалося зібрати 230 тисяч гривень. Але, зважаючи на стрибки гривні та збільшений остаточний обсяг книжки, цих коштів не вистачи ло на запланований 3тисячний наклад. Хоча спершу ми пла нували витратити удвічі менше. Тож довелося трохи почекати і дозбирати грошей. Мені дуже приємно, що це були кошти простих людей, а не якісь партійні. Якби не ті люди, книжка, хто знає, чи й вийшла б. — Після Майдану ти як художник став значно популярнішим. Відчуваєш це? — Та щось не дуже. Хіба що стало ще більше роботи: малюю якісь плакати, шеврони для військових... Маю багато задумок. Одна з них — видати дитячу книжку з історії України, де будуть представлені всі перемоги наших предків. Ми давали тьорки москалям ще з часів битви під Оршею, 500ліття якої, до речі, відзначали цього року. У нас є що згадати, роботи купа. — Тобі просто цікаво це робити чи є якісь інші причини? — Зараз дуже не вистачає подібних речей для підняття духу. Треба пригадати, що ми нащадки великих родів, що ми пере

можці, лицарі, а не хохли! На цих прикла Торік померла моя дружина. Урятував себе тим, дах треба виховувати дітей. Із боку Росії йде потужна пропаганда, якій ми може що боровся або гітарою та голосом, або олів5 мо протистояти лише правдою. — Чому саме шаржі та карикатури? цем. Як тільки виникали якісь цікаві думки, ви5 — Останнім часом події довкола так тягував їх із себе і робив їх трохи веселішими. часто змінюють одна одну і проходять так ■ феєрично, що іноді день як рік. Іноді зда ється, за якусь годину проживаєш ціле життя. І щоб остаточно не з’їхати з глузду та не почалася пов на дурка, треба якось зупиняти моменти, фіксувати їх. Зрештою, я помітив, що карикатури та шаржі дуже подобаються людям Біля варшавського у соцмережах, їх швидко розповсюджують. Це добре. Що весе «Хард!рок!кафе». ліше ми будемо ставитися до подій, то краще. — «Щоб не плакать, я сміялась» — за Лесею Українкою? — Так, і це понашому, поукраїнському. — А коли у тебе якісь особисті переживання, ти теж так дієш? — Приблизно. І дуже багато працюю. Минулого року помер ла моя дружина. Я завантажував себе роботою з ніг до голови, щоб не було часу думати про це. Як і більшість майданівців, то ді майже не спав. Часу відпочивати і заглиблюватись у себе, вхо дити в депресію просто не було. Я врятував себе тим, що боров ся або гітарою та голосом, або олівцем. Як тільки виникали якісь цікаві думки, витягував їх із себе і робив їх трохи веселішими. Це допомагало і мені, і тим, хто був поруч.


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:57

Page 21

Учасники гурту на концертах люблять перевтілюватись у різні жартівливі образи.

Ми тоді грали не лише на Майдані, а й у Львові, Рівному, Луцьку, навіть по два концерти на день давали. І ось приходиш додому після виступу, а в голові крутиться якась ідея — відразу береш олівець... І так, бувало, замалююся, що лише о четвертій ранку помічаю, що сиджу за столом як прийшов — у ботах і куртці. Пригадую, трапилась одна містична історія. Я мав придуму вати шеврон для Національної гвардії, але нічого путнього на думку не йшло. Так довго мучився... І от мені сниться, що я си джу за столом, до мене підходить дружина і каже: «Не мучся. На малюй Архангела Михаїла. Він весь час на Майдані, щодня з людьми». Ідея дуже сподобалась у Нацгвардії. — Ти довіряєш таким речам, як сни, знаки? — Для художника це важливо. Я також останнім часом по мітив, що не можна лукавити. Треба бути чесним передусім із собою, тоді музи тебе не полишать.

— А ще був випадок, коли всі твої малюнки спалив «Беркут»... — То було 18 лютого. Ми записували пісню до святкування 200 річчя Тараса Шевченка, і я дізнався, що мою виставку спалили. Друзі бачили, як беркутівці нищили, ламали її. Але все вийшло на краще. Можна сказати, вони зробили добру справу, бо розпіа рили мене і показали, що самі, крім нищення, ні на що більше не здатні. До того ж то були репродукції, яких мені зовсім не шкода. — А де оригінали? — У мене. Я всі роботи малюю на звичайних аркушах фор мату А4 олівцем. Окремо — кожного персонажа. А вже в ком п’ютері їх обробляю і компоную. Колись неодмінно покажу лю дям, із чого насправді складаються мої роботи. — То хто ти більше — художник чи музикант? — Творча людина не може виразити себе одним жанром мистецтва. ➧

Ескіз шеврона для Національної гвардії України.

21


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:57

Page 22

Шаржі Юрка Журавля, що увійшли до книжки «КарикаДурка».

Разом із хлопцями з «От Вінта» ми займаємо ся ще й театром. До речі, це той вид діяльності, де поєднані різні творчі іпостасі: ти — і худож ник, і режисер, і актор, і музикант... До цієї спра ви маємо великий запал. — Ти даєш багато концертів в зоні АТО. Буває таке, що хочеться кинути мікрофон і взяти до рук автомат? — Такі бажання виникають у всіх хлопців із гурту. Особливо, коли гинуть друзі. Коли загинув наш дуже близький друг Вітя Гурняк, який зро бив нам море геніальних фото і відео, мене роз ривало від розпачу. Хотілося стати на його міс це і «мочити» ворогів. Але вояка з мене ніякий. Друзі казали — мовляв, аніж бездарно вмерти з автоматом, ліпше воювати з мікрофоном...

— Яка реакція на вас у хлопців з АТО? — Відчувається, що вони просто голодні на таку підтримку. Крім концертів, я дарую їм свої малюнки, спеціально роздруковані у маленько му форматі на пластику. Солдати ховають їх со бі у «броніки», як обереги. Це дуже зворушливо. Завтра, одразу після концерту і презентації, ми не повертаємося додому, а знову їдемо на Схід. — А коли і як ти відпочиваєш? — Малюючи, відпочиваю від концертів, а гра ючи на концертах, відпочиваю від малювання. Зміна видів діяльності є відпочинком. — Наближаються зимові свята. Може, тоді посправжньому відпочинеш? — Тоді артисти не відпочивають. (Сміється). У нас будуть святкові корпоративи. Зрештою,


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:57

Page 23

Юрко на триметровій статуї бика на Волл!стріт у Нью!Йорку.

Як художник не дуже відчуваю дивіденди від по5 пулярності. Хіба що стало більше роботи. Маю багато задумок. Одна з них — дитяча книжка, де будуть представлені всі перемоги наших предків. ■ хлопці, які воюють, теж хочуть мати Новий рік. Але може деньдва все ж відпочину. — Взагалі, любиш подорожувати, чи все — лише в межах роботи? — Якщо ти запитуєш, чи люблю я грі ти пузо десь у Туреччині чи Єгипті, то та кий відпочинок не для мене. Мені було б соромно, якби я зараз зробив щось подібне. Їздимо по Україні та за кордон здебіль шого по роботі. Збираємося незабаром з’їздити з концертом і виставкою до Ізраї лю. А вже зовсім скоро — до Литви. Ли товцям дуже сподобалася моя картина про події, коли наш князь Костянтин Острозь кий очолив литовське військо і воно роз било московське, утричі більше. Литовці цю дату відзначають яскраво, а в нас про неї поки що мало хто знає. Пізніше я матиму виставку в Лондоні. А наступного року знову поїдемо до США і Канади. — Є якась мандрівка, що стала для те бе особливою? — Цього року ми побували в Канаді. Дивовижна країна. Особливо запам’ятав ся Ніагарський водоспад. Ми запливали в самий його вир. Також були на чудер нацькій вулиці, яка складається з деко рацій до відомих фільмів. У Канаді мені більше сподобалося, ніж у США.

Зате у Штатах ми відзначилися. Там є триметрова статуя бика на Воллстріт, до якого завжди довжелезні черги, щоб сфо тографуватися. Ми теж хотіли, але часу було обмаль. Вирішили трохи покреати вити — стали біля бика ззаду, поруч із йо го бичачим «достоїнством». Умить за на ми вишикувалася нова черга, і всі вже фот калися з того боку. — Чому ти, такий активний, продов жуєш жити у Рівному? — Я відчуваю, що Рівне — мій культур ний центр, де живуть мої музи. Там мені найкраще малюється, добре пишуться піс ні. І я боюся втратити це коріння. Є гіпо теза, що прапрапрадавня цивілізація ви никла саме на рівненській землі, і я в це вірю. Тому й нікуди не переїжджаю. В Киє ві можна зустрічатися з важливими людь ми, друзями, але творити тут мені важко. — Ти вважаєш себе успішною людиною? — Я щасливий, якщо ти про це. Не знаю, що таке успіх. Може, коли ти займаєшся улюбленою справою і можеш поліпшува ти умови для праці: купувати собі дорож чі олівці, кращий папір, інструменти, ро бити якісь апгрейди у комп’ютері… Або коли відчуваєш, що твоя робота потрібна людям. Оце і є успіх, а отже — щастя. ■ Ілюстрації з особистого архіву артиста


26.11.2014

ЯК СВЯТО

13:57

Page 24

Ж

И

Т

Т

Я

!MT_6-14-disk.qxd

Ялинка

надії

ßêîñü íåïîì³òíî ïðîìàéíóâ ð³ê. Íåâäîâç³ ïî÷íóòüñÿ äîâãîî÷³êóâàí³ íîâîð³÷í³ ñâÿòà. Çàðàç òàê íå âèñòà÷ຠöüîãî êàçêîâîãî â³ä÷óòòÿ — ÑÂßÒÀ. Õî÷åòüñÿ çðîáèòè éîãî ÿêîìîãà ãàðí³øèì. Ñó÷àñí³ òåíäåíö³¿ â äåêîð³ äîïîìîæóòü çàïàì’ÿòàòè öå Íîâîð³÷÷ÿ âèðàçí³øå. Þë³àííà ØÂÅÄÊÎÂÀ

Щ

«Êâ³òêîâà ðàéäóãà»

Що ж нині є актуальним для новорічних прикрас? У декоруванні різдвяних і новорічних свят є три основні стилі — класичний, вінтажний і сучасний. Одно значно модно поєднувати різні фактури: глянсові та лаковані поверхні декора тивних елементів — з оксамитовими стрічками, пухкими пензликами, шорстки ми натуральними матеріалами. Головна тенденція — весь декор повинен бути в одному стилі і складати єдину колекцію. Що прийнято прикрашати в домі? Звісно, насамперед ялинку. «Просунуті» господині розвішують хвойні та паперові гірлянди, ставлять на стіл компози ції з гілками ялинки чи сосни, у дусі християнських традицій використовують свічки — по чотири штуки з декоративним матеріалом і новорічною мішурою. У католицькому світі за чотири тижні до Різдва починається оздоблення при міщень за суворими канонами. У флористиці навіть є термін «адвент», що оз начає декорування в передріздвяному стилі. Це мінімалізм у формах і кольорі, натуральність, відсутність блиску. В композиціях використовують одну свічку, а з кожним тижнем наближення свята додають іще одну та збільшують яскра вість і блиск декору. Ялинку встановлюють перед самим Різдвом. Сучасний стиль — це поєднання традиційних декоративних прийомів із но ваторством. Велике значення має колір. Останнім часом на перший план ви йшли дуже екстравагантні, нетрадиційні кольори та матеріали. Це передбачає декор у дуже яскравих, люмінесцентних тонах. Такі кольори у нас жартома на


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:57

Page 25

зивають «вирви око». Вони можуть фосфоресціювати, мінитися, світитися в ультрафіолеті. Такий декор добре виглядає у примі щеннях з мінімалістичним інтер’єром, гарний він і для молодіж них вечірок. Ялинка в оформленому в цей спосіб приміщенні може бути креативною — металевою, пластиковою, нетрадицій ної форми, наприклад — у вигляді циліндра чи металевого прута з декоративним дротом і кількома люмінесцентними кульками. Класичні кольорові поєднання тяжіють до зеленого, черво ного та золотого — давніх різдвяних барв. Нині до них додалися синій, срібний, білий, білий різних фактур із прозорими еле ментами, кристалами. Дуже актуальними є поєднання різних від тінків лілового та малинового, а також безпрограшна комбіна ція сріблястосірого, білого та кольору тіффані. Особливу увагу приділяють «вінтажному» стилю. У ньому є величезна кількість напрямів: «під старовину», етніка, все з на турального, все з дерева, іржавий декор, штучно зістарений і ви цвілий, сухоцвіти, мережива, камеї, матове скло, старовинні іг рашки чи іграшки під старовину… Широке поле для творчості. Зараз у тренді — все ручної роботи і натуральне. Вигадка в кожній детальці вітається. Ви можете зробити прикраси разом із дітьми,

пригадавши, як ви в дитинстві робили ляльок, і створити свою колекцію ялинкових янголів. Або сплести гачком сніжинки, при красити ялинку мереживними бантиками зі стразиками в цент рі, напекти печивця і розвісити його на ялинку з апельсинами, бубликами та цукерками, піти на різдвяний ярмарок і накупити всіляких сувенірів типу «хенд мейд» — тепер ви точно будете у тренді. Якщо зробите або придбаєте ялинку в креативному стилі з натуральних матеріалів, відразу включитеся в підбирання де кору під неї та виробите свій стиль, свій тренд. А якщо прикра сите власні свята традиційними українськими елементами, де тальками із сіна, вишитими фенечками, а може, й підете далі та додасте вовняних помпонів, стрічок, грубих лляних тканин і кераміки, то відтворите найактуальніший у даний момент в на шій країні тренд — відродження національних традицій. Вибирати вам. У будьякому разі підготовка до свята з доб ром у серці й радісним передчуттям — найкращий антистресо вий засіб, повірте. А ліпше — перевірте. Зробить життя красивішим творча мастерня «Квіткова райдуга» www.flowerskiev.com.ua

25


13:57

Page 26

Лижня

Фото ANTO

ВИБІР

26.11.2014

економкласу, або Найкращий антистрес за найменші гроші Äåâ³ç íèí³øíüîãî ã³ðñüêîëèæíîãî ñåçîíó — «ßêíàéäåøåâøå!». Òðàäèö³éíî äîðîãèé âèä â³äïî÷èíêó â³ä÷óâ íà ñîá³ âïëèâ ñóñï³ëüíèõ ïåðòóðáàö³é. Ìè ï³äãîòóâàëè îãëÿä òóðèñòè÷íèõ ìîæëèâîñòåé ó äóñ³ ÷àñó. Ñåðã³é Ô²ËßÍÈÍ, òóðåêñïåðò

С

ªâãåí ÁÓÄÜÊÎ, æóðíàë³ñò

Складно придумати кращий зимовий відпо чинок, ніж гірські лижі. Тільки уявіть — знову неповторні краєвиди білосніжних вершин, за пах глиці, рипіння білого «вельвету» під лижа ми, рум’яна від морозу та веселощів компанія, ковток гарячої кави на засніженому схилі… Ку

Фото «Gie Atout France»

П Р А В И Л Ь Н И Й

!MT_6-14-disk.qxd

26

рортологи запевняють, що активний відпочи нок узимку в горах оздоровлює лiпше, ніж уліт ку пляжування на морі. Можна вирушати «із зими в літо», але навіщо, коли в холодної пори є свої неповторні принади. Хоча… Одне іншо му не заважає. То що ж готує нам новий зимовий сезон? Він не обіцяє шалених відкриттів, яким торік, на приклад, стало Сочі. Між іншим, для східних регіонів України курорти російського Кавказу традиційно були значно доступнішими за Кар пати. Проте нині там людям не до лиж, та й у гості до агресивного сусіда не тягне. Відтак для сезону 2014–2015 характерніши ми є не так «відкриття», як «закриття» певних турнапрямків. Через зниження платоспромож ності населення провідні компанії скоротили свої програми, віддаючи перевагу нижньому та верхньому ціновим сегментам. З іншого боку, попит є. Багато наших грома дян втомилися від суспільного напруження і хо чуть надолужити «відкладений» літній відпочи нок зимовим. І це правильно: треба буде чима ло працювати над оновленням країни, а щоб ➧


Фото ANTO

!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:57

Page 27


26.11.2014

13:57

Page 28

Фото ANTO

!MT_6-14-disk.qxd

до дороги ще й проживання у скіпаси, купівлю або прокат спорядження — справ ді, недешево. Але ж лижі можна оренду вати вдома! У Києві прокат є у Протасо вому Яру, і дехто ним уже користується саме в такий спосіб. Тільки не забудьте поцікавитись, які авіакомпанії перевозять ■ лижі безкоштовно. Облиште застарілі уявлення, «озбро юйтеся» відповідним спорядженням — і гайда розвію вати по вітру офісну сидячку. Лише один стереотип хо чемо вам нав’язати: для початківця завжди потрібен на дійний порадник. Частково беремо таку роль на себе.

Багато громадян втомилися від суспільного на5 пруження і хочуть надолужити «відкладений» літ5 ній відпочинок зимовим. І правильно: треба бу5 де чимало працювати над оновленням країни. багато трудитися — потрібно відпочивати. Сезон відбу деться! Який — багато в чому залежатиме від нашого з вами вміння не переплачувати. Подолайте стереотипи Вони шкодять не лише ментально, а й фінансово. Проте властиві здебільшого початківцям або тим, хто досі не став на лижі. Скажімо, поширеним гірськолижним стереотипом є те, що Альпи дуже дорогі, а Карпати — дешеві. На справді на відомих альпійських курортах можна прожи вати за значно менші гроші, ніж на єдиному українсь кому курорті європейського класу. Посправжньому до рогі лише скіпаси — за вартістю вони на порядок пе ревершують вітчизняні лижні абонементи. Але це пов ністю виправдано з огляду на неймовірну кількість трас, швидкість і комфортність підйомників, підготовку спус ків і решту атрибутів альпійської гостинності. Вас не зму сять довго стояти в черзі, а потім чургикати старим під йомником, на якому ви змерзнете і, не дай Боже, ще й обморозитеся. Гірські лижі самі по собі — доволі дорогий відпочи нок, у цьому стереотипі є частка істини. Якщо додати

28

Подорожуйте самостійно Випробуваний спосіб зекономити — податися на від починок власним авто. Краще — скооперувавшись кіль кома родинами. Гірськолижні туристи напрочуд схиль ні до великих і веселих компаній — може, тому що дов гими осінніми та зимовими вечорами насумувалися самі, може, через очікування новорічних свят, а може, просто давно не спілкувалися з друзями. Факт залиша ється фактом: на пляжі вкрай рідко вирушають кілько ма сім’ями, а ось на лижі... Отже, на авто — і вперед! Ко жен може порахувати кілометраж у «Google Maps» і при кинути кількість пального, GPSнавігатор не дасть за блукати, а винайняти помешкання легко через інтернет. Заощадити можна й на інших видах транспорту. По їзд обійдеться дешевше за автобус, а автобус — за літак. Але й у повітряному варіанті маєте шанси заплатити менше. Скажімо, замовляючи перельоти завчасно, при пустімо, за півроку, а також вишукуючи за допомогою


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:57

Page 29

інтернету складні стикувальні маршрути, можна знай ти дуже цікаві варіанти. Дешеві перельоти без обіду, в нічний час із мінімумом багажу — це до лоукоставіа компаній. Щоправда, нині вони поводяться дивно — ско ротили кількість рейсів і ставлять ціни не зовсім «лоу». Якщо їдете великою компанією, легко заощадити на проживанні. Винайняти будиночок на кілька кімнат, як правило, дешевше, ніж окрему кімнату. Плюс цілком реально буде прибирати і готувати самим. Така «суха» оренда у горах Болгарії чи навіть Австрії коштує «копій ки». Реальний варіант для великих родин і студентських компаній. Він ще не дуже поширений серед українців, але з огляду на західний досвід — перспективний. Загалом, що менш «розкручений» курорт ви обере те, що далі від його центру поселитеся, що менше зірок буде на закладі та меншу кількість послуг ви замовите, то вам буде дешевше.

Фото ANTO

Довіртеся фахівцям Подорож — це завжди пригода, яка розширює свідо мість і насичує життя так, «щоб було що згадати». Бажа єте цього — збирайтесь і вирушайте назустріч незнано му, ні — залишайтеся в улюбленому кріслі з чашкою чаю. Ті, хто хоче пригод, але не бажає проблем, звертають ся до туристичних фірм, адже самостійна мандрівка має свої мінуси. Коли ви самі собі туроператор, то мусите відшукати в інтернеті підхоже житло, враховуючи всі ню анси, почитати про нього відгуки, завчасно подбати про маршрут, транспорт, харчування, потреби та інтереси всіх учасників групи. А головне — ви повинні взяти на себе відповідальність перед друзями та їхніми дружина ми. І перед своєю теж, не забувайте! Задоволена жінка — задоволені всі…

Уявіть ситуацію. Вечір, мороз. Ви із двома іншими ро динами приїжджаєте до облюбованого шале, а воно за чинене. Господиня передумала когось заселяти, та й по всьому. Ви ж контракту не підписували? А з вами діти… Якщо ви не готові до таких варіантів — вам до тур фірми. Не треба дуже лякатись оплати: в епоху тоталь ної поінформованості взагалі важко нав’язати комусь дорожнечу. Навпаки, можете компенсувати собі витра ти тим, що на масових напрямках туроператори мають власні блоки місць у літаках і готелях, «оптові» ціни на них від власників. Візит до туроператора особливо ак туальний, якщо ви не встигли придбати квитки завчас но і за низькою ціною або хочете відпочивати в попу лярному місці у «високий» сезон. Дуже важливими і корисними є багаторічний досвід і поінформованість турфірми. Вам підкажуть, де і як не «влетіти» у зайві витрати, причому врахують вік, інтере си та спромоги кожного члена вашої родини. Фахівці допоможуть оформити візи, розробити автомобільний маршрут, забронювати перевірені готелі тощо, а також — увага! — проконтролюють ваші переміщення та за до помогою своїх представників і зв’язків на місцях поспри яють у вирішенні можливих проблем. Та чому лише фірми? «Трендом» найближчих років можуть стати гірськолижні школи та клуби у Києві, Одесі, Львові... Вони «ставлять» людей на лижі та під вищують рівень їхньої спортивної майстерності, а ще самі влаштовують групові виїзди на різноманітні курор ти. Тут вам і фаховий супровід без мовного бар’єру, і особистий розвиток, і чудова компанія, і демократич на ціна. Вечорами — не лише традиційне «апрескі», а й перегляд відео вашого катання з детальним «розбо ром польотів». ➧


26.11.2014

13:57

Page 30

Фото ANTO

!MT_6-14-disk.qxd

ся «подорослому» практично ніде, та ще й біля підйомників неабиякі черги. Невідкритою для наших гірськолиж ників залишається Румунія. А там чекають цікаві курорти з хорошим співвідношен ням ціни та якості. Близькі до України та досить сніжні — ■ курорти Паландокен і Сарикамиш на пів ночі Туреччини. Проте вся їхня перевага зводиться до славнозвісного «оллінклюзиву» в харчу ванні. Розваги й екскурсії обмежені, траси не вражають різноманітністю. Помірна ціна за дуже якісне катання — це Високі та особливо Низькі Татри у Словаччині. Територіальна близь кість, гарне обладнання і доглянутість схилів, можли вість екскурсій та лікування на термальних джерелах — усе це приваблює, незважаючи на порівняно невели кий спектр трас. Можна перетнути майже всю Європу й опинитися в Андоррі. Щоправда, мініатюрна гірська країна між Фран цією та Іспанією не втішить дешевизною доїзду, може піднести погодний сюрприз, зате порадує різноманіт ними та гарно обладнаними трасами. Є ще така «екзотика», як фінські чи норвезькі гірсько лижні курорти. Мусимо заспокоїти прихильників «гір, у яких ти ще не бував»: це одні з найдорожчих країн сві ту, і вони не зовсім вписуються у наш економогляд. Ка татися там непогано, але дуже недешево, стиль помеш кань як на їхню вартість — скромний. Треба мати особ ливий смак до нордичного дизайну і стриманості в усьо му, щоб отримати максимум задоволення. Крім того, ко роткі приполярні дні не дадуть досхочу насолодитися прекрасними пейзажами та катанням на оленячих і со бачих запрягах. ➧

Випробуваний спосіб зекономити — податися на відпочинок власним авто. Краще — скооперу5 вавшись кількома родинами. Гірськолижні ту5 ристи схильні до веселих компаній. Економічна географія Із Карпатами більшменш ясно: гірськолижний ку рорт альпійського рівня там один — «Буковель». Але всі стараються поселитись у радіусі 50 кілометрів від голов них трас, бо вартість проживання на самому курорті мож на порівняти з альпійською, причому зовсім не в низь кому сегменті. Скіпас за вартістю теж «інтегрується в ЄС». Славське, Драгобрат та інші курорти Українських Карпат, на жаль, поки що за якістю сервісу далекі від Європи, тому це — для загартованих екстремалів, яким, треба сказати заради справедливості, всетаки вдасться там заощадити. Найкращим економним закордонним варіантом за лишається зимова Болгарія. Навіть після вступу до ЄС і оновлення курортів вона зберігає помірні ціни. 500 єв ро за тиждень — в Альпах такої ціни досягти неможли во. До Болгарії здійснюються чартерні авіарейси, кур сують автобуси і поїзди, можна доїхати і власним авто — вибір за вами. Польське Закопане — недороге і симпатичне, але є, скоріше, не суто гірськолижним, а просто зимовим ку рортом для сімейного відпочинку. Природні красоти, лижні школи, екскурсії до Кракова, кінні прогулянки, ковбаски на вогнищі, колоритні харчевні, широкий ви бір порівняно недорогих готелів і шале… Але покатати

30


Фото VisitNorway

!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:57

Page 31


26.11.2014

13:57

Page 32

Фото МЕЕ Болгарії

!MT_6-14-disk.qxd

тів і варіантів проживання — від невели ких готелів до шале, від недорогих пансіо нів до зовсім дешевих будиночків на відлюд ді. Велика родина чи компанія друзів знай дуть для себе тут дуже цікаві пропозиції. Добре знайомі українцям австрійські курорти розташовані приблизно в одно ■ му ціновому діапазоні. Виділити можна, скоріше, супердорогі: Ішгль, СанктАн тон, Кітцбюель, Лех. Дорожнеча на них пов’язана на самперед із давньою та славною історією цих місць, тра дицією відпочинку аристократів і, відповідно, розрахо ваною на цю публіку інфраструктурою. Людям, які хочуть платити не за імідж, а за можли вості, підходять курорти на зразок ЦелльамЗеє. Міс течко справді гарне, має дуже різноманітні засоби розмі щення, чудову інфраструктуру, траси, краєвиди, поруч — чарівне озеро. Неподалік — інші курорти, які дають на году змінити ландшафт катання. Мінусом ЦельамЗеє якраз є його популярність: у пік сезону на трасах буває складно проштовхнутися. А ще в Австрійських Альпах — десятки (!) невеликих гірськолижних курортів, не відомих нашим туристам, але здатних стати для них справжнім відкриттям. Місця на зразок долини Флахау неподалік від Зальцбурга пі дійдуть охочим покататися без нав’язливого товариства гостей із країн СНД. Останнім часом це неабищо. Ку рорти у згаданій долині маленькі, затишні й не сліплять вогнями нічного життя, зате траси в них сполучені між собою та мають спільні скіпаси. Краєвиди й атмосфе ра дуже приємні, а ціни зовсім не зашкалюють. Самому зорієнтуватись у неймовірному виборі милих гірськолижних закутків Австрії складно. Може допомог

Найзручнішим економним варіантом за кордо5 ном залишається зимова Болгарія. Навіть після вступу до ЄС і оновлення курортів вона зберігає ціни, яких в Альпах досягти неможливо. Усетаки вибагливого гірськолижника незмінно тягне в Альпи. Вони охоплюють кілька країн, неосяжні за тери торією й доволі різні, але словосполучення «альпійський клас» має свій сенс. На одному курорті там чекають 150, а то й понад 200 кілометрів трас, а це означає милий сер цю гірськолижника широкий вибір схилів і пейзажів. За вартістю проживання можна знайти навіть вигідніші міс ця, ніж десь у Татрах чи на Балканах (геть стереотипи!). На загальному тлі вигідно вирізняється своїм співвід ношенням ціни та якості Франція. Її мешканці полюб ляють апартаменти. Часто це звичайні квартири під найм, тільки на гірськолижних курортах. Якщо готелі там дешевими не назвеш, то такий варіант проживання вас приємно здивує. Апартаментів у Франції дуже ба гато. Можна знайти таку дешевину, якої не відшукаєш в «економкраїнах». Що цікаво, студенти, які живуть по восьмеро у кімнаті хостелу, можуть кататися на од них трасах із принцами та шоузірками в Куршевелі чи Шамоні. На жаль, скіпаси теж коштують однаково для всіх. Але є один секрет, який знають турфірми: можна об’єднати вартість житла і лижного абонементу, тоді па кет послуг буде в півтора рази дешевшим. Австрія вабить транспортною доступністю (в тому чис лі автобусною) та підкорює неосяжним вибором курор

32


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:57

Page 33

ти досвідчена турфірма. Але там зараз не дуже люблять роздавати поради. Знаєте, це як із по купками побутової техніки: прийшов у магазин, оглянув і… замовив в інтернеті. Тому нехай вам пощастить із турфірмою, а їй — із вами. Якщо ж говорити про найдорожчу гірсько лижну країну Альп, то це, безумовно, Швейца рія. Вона така не тому, що там найвищі гори або найкращі траси. Найвищими там є рівень жит тя і репутація курортів. Хоча вартість не обов’яз ково відповідає якості. Старі підйомники Санкт Морица за ціною суперсучасних — таке в декого може викликати шок. Дивно, але в облюбовано му світовими топполітиками та економістами швейцарському Давосі з цим краще, можна знай ти відносно недорогі варіанти відпочинку, при цьому катання там дуже класне, і до підйомни ків майже немає запитань. Ключове слово — «майже»…

Фото «Gie Atout France»

Мандруйте у часі Без зусиль заощадити можна, правильно об равши час відпочинку. Традиційно дешевші для гірськолижників періоди на більшості курор тів — це початок і кінець сезону, а також друга половина січня й перша — лютого. «Найвищим» сезоном зазвичай є період но ворічних і різдвяних свят. Раніше він тривав лише тиждень — від католицького Різдва до Нового року. Але туристи із країн СНД додали до нього тиждень від Нового року до православного Різд ва — європейці це називають «рашен Крістмас».

На початку й у кінці сезону можна добряче зекономити, але «пролетіти» зі снігом. Минула зима була в цьому сенсі дуже показовою — у Кар патах, Татрах і Балканських горах курорти ви явилися не готовими до напливу туристів. Стоя ла плюсова температура, гармати неспроможні були забезпечити всіх штучним снігом, і кожен відпочивав як умів без лиж. Тут не зайве нагада ти про Альпи, супернадійні у погодному плані. Та й у всіх інших. Особливо обережним треба бути з кінцем сніж ного сезону — переконайтеся, чи не припадає на нього «їхня» Пасха. Під час неї ціни злітають до небес! А що ж із лютим — найморозянішим, най сніжнішим і, напевно, найгірськолижнішим місяцем? Може, десь він і дешевший, але, ска жімо, на альпійських курортах Франції саме то ді починається дитячий бум. У цій країні шко лярів на зимові канікули відпускають пізніше, ніж у нас, і в різних регіонах — у різний час. Ду же мудро придумано, щоб уникнути збільшення дорожнього трафіку, перевантаження музеїв і виникнення черг на гірськолижні підйомники. Але ціни на курортах зростають. Що цікаво, цьогорічна шкільна зима в Украї ні має особливості, подібні до французьких, — у зв’язку з економією на опаленні канікули збіль шено, що дає змогу «гратися з часом» задля еко номії на відпочинку. Не втрачаймо вигоди! І тоді відпочинок на ли жах стане подвійним антистресом. ■

ПРО АВТОРА Сергій Філянин — директор із туриз# му туристичної компанії «Артекс#94», організатор гірськолижних турів, ав# тор унікальних програм «Ski#safari», гірськолижник із багаторічним стажем. «Артекс594» — один із найвідоміших українських туроператорів, який уже відзначив 20#річчя. Надає всі види туристичних послуг гірськолижникам і не тільки. Докладніше — на artex.com.ua


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:57

Page 34

Альпійський

мегаполіс розваг Ó Êèºâ³ ïðåçåíòóâàëè ñëàâåòíèé àâñòð³éñüêèé ã³ðñüêîëèæíèé êóðîðò ²øãëü ³ ðîçïîâ³ëè ïðî éîãî íîâèíêè öîãî ñåçîíó.

У

У готелі «Хаятт Рідженсі» в україн ській столиці австрійські турбізнесме ни зібрали українських колег, аби роз повісти про Ішгль — унікальний ку рорт в Альпах. Його незліченні ідеально підготов лені кілометри гірськолижних трас і найбільший об’єднаний фрістайлпарк в Європі гарантують безтурботні зимо ві радощі. Триканатна кругова дорога «3S Pardatschgrat» швидко і комфорт но доставляє туристів у гірськолижну область і долає найбільший перепад

висот для дороги такого типу — 1251 метр. 45 комфортабельних підйомни ків і канатних доріг доставляють гос тей просто із центру до величезної лиж ної арени, де гірськолижні траси тяг нуться аж до швейцарського курорту Самнаун. Два фанпарки теж представ ляють австрійську і швейцарську час тини регіону СільвреттаАрена. Ве личезний сноупарк «PlayStation®Vita Ischgl» розділений на три зони: «King size», «Public» і «Beginnerpark» — це рай для любителів хафпайпу, рейлів і квотерпайпу. Курорт Ішгль уже багато років на зивають «мегаполісом розваг в Альпах». Головними подіями нинішнього се зону тут стануть концерти «Top of the Mountain» за участю міжнародних зі рок музики (на Новий рік і Великдень),

конкурс снігових скульптур «Фігури в білому», а також зірковий кубок шеф кухарів. Загалом Ішгль — величезний ресто ран «гірськолижних делікатесів», радий прийняти українців і показати їм сві товий клас. Принаймні, такий висно вок можна було зробити після турис тичної презентації в Києві.

Сузір’я Тиролю в Києві Âåëèêèé ðåã³îí â Àâñòð³éñüêèõ Àëüïàõ ñëàâèòüñÿ ã³ðñüêîëèæíèìè ìîæëèâîñòÿìè. Òåïåð ïðî íüîãî á³ëüøå ä³çíàëèñü ³ â Óêðà¿í³.

Н

На початку листопада Рада з туриз му Тиролю та її підрозділи на гірсько лижних курортах запросили всіх заці кавлених темою зимового відпочинку до готелю «Хаятт Рідженсі» в Києві. Мета — «розкласти по поличках» свої туристичні можливості для українсь ких турбізнесменів і мандрівників. Отже… Загалом область Тироль для наших гірськолижників — це понад 100 цент рів цього спорту та близько 5200 (!) кіло метрів трас усіх рівнів складності. Туризм тут розвивається два століття, і кожний курорт краю продовжує створювати для гостей нові унікальні можливості. Кітцбюель — справжня легенда гір ськолижного відпочинку. Альпійське місто із 700літньою історією продов жує писати її на засніжених схилах і ву зеньких вуличках, у суперсучасних бу тиках і традиційних ресторанчиках. На

його овіяному легендами схилі Півня чий Гребінь щороку відбуваються одно йменні перегони, завдяки яким курорт і здобув відомість. Долина Штубайталь славиться на самперед розмаїттям трас і фаховістю турперсоналу, а ще — зручним розташу ванням біля Інсбрука з його аеропор том. До послуг гостей — чотири голов ні курорти долини, Шутбайський льо довик і гірськолижний центр «Schlick 2000» з програмами для гірськолижни ків, сноубордистів, фрірайдерів і при хильників саней. Циллерталь — це ідеальні траси на площі 489 квадратних кілометрів. Їх усі можна об’їхати за єдиним «суперскі пасом». Чекає також єдиний в Австрії цілорічний лижний курорт на льодови ку Хінтертукс, найстрімкіший у країні спуск на курорті Меєрхофен і, звичай но, славнозвісні гірські трактири.

Коли кажуть «долина Ецталь», най частіше мають на увазі курорт Зьольден. Свято спорту, розваг і веселощів не сти хає тут протягом трьох пір року. Різно манітні траси, новий вишуканий ресто ран «Ice Q», чудове апрескі — ось його головні принади. Хоча це не всі переваги долини Ец таль. І не всі курорти Тиролю — тільки ті, що представлялись у Києві.


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:57

Page 35


26.11.2014

КОЛЕКЦІЯ

13:57

Page 36

В

О

Я

Ж

!MT_6-14-disk.qxd

Бабині

БОЛГАРІЯ

Башти Îáìåæóâàòèñÿ ïëÿæíèìè òà ã³ðñüêîëèæíèìè ìîæëèâîñòÿìè Áîëãà𳿠— îçíà÷ຠîáä³ëÿòè ñåáå. Êðà¿íà ïîâíà åêñêóðñ³éíèõ óí³êàëèíîê. Ñåðåä òàêèõ — ôîðòåöÿ Áàáà ³äà ç³ ñêàðáíèö³ ÞÍÅÑÊÎ.

³êòîð ÑÈÄÎÐÅÍÊÎ

С

Серед наших туристів історичні прина ди Болгарії явно недооцінені. В археоло гічному сенсі цю країну вважають чи не найперспективнішою в Європі. Недарма в останнє десятиліття сюди потяглися британці — відомі шанувальники старо вини. Чого варті лише тисячі фракійсь ких гробниць або загадковий Мадарсь кий вершник… Історія замкуфортеці Баба Віда сягає якраз фракійських часів. Точніше, перше укріплення тут збудували фракійці. На йо го місці у І столітті нашої ери римляни звели свою фортецю Бононію, яка стала

36

ÌÅÅ Áîëãàð³¿

опорним укріпленням для однойменної провінції. А свого більшменш сучасного вигляду комплекс оборонних споруд по чав набувати у Х столітті, після чого змі нювався залежно від смаків і потреб пра вителів, появи нових видів зброї. Форте ця брала участь чи не в усіх численних вій нах, які випали на долю болгар, витриму вала атаки й облоги, здавалася на милість нападників і поверталася в руки закон них господарів. Баба Віда розташована на півночі Бол гарії — в її «найменш туристичному» ре гіоні, природа і міста якого здатні зачару


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:57

Page 37

вати і бувалих мандрівників. Над дзеркальною змією Дунаю ви вищується споруда з огрядними формами. Пузатий зовнішній мур доповнюється двома домінуючими баштами. Власне, через них твердиню нарекли «БабаВідаКулі» — Башти Баби Віди. Причому тут баба? А при тому, що, за переказами, володаркою цих місць була болгарська царівна Віда, яка відкидала всі шлюб ні пропозиції і не вийшла заміж до «пенсійного» віку. Місту, фор теці та краю «баба» давала добру раду. За спиною у твердині роз кинулося місто Відин — колишня вотчина царівни. Реальна історія інтригує не менше за стародавні плітки. 586 року цю римську фортецю, як і всі інші в окрузі, зруйнували авари — ті самі, що потім, «погібоша, аки обре», розчинилися серед інших народів. Але комплекс швидко відновили, і в часи Першого болгарського царства вона була відома за назвою Бу дин. Арабський географ Ідрисі писав, що це велике місто на Ду наї. Як уже сказано, класичних середньовічних форм фортеця набула у Х столітті. Очевидно, тоді вона була щонайменше удві чі більшою, ніж зараз (9 гектарів проти 4). Твердиня витримала 8 місяців облоги візантійцями під орудою Василія ІІ Болгаро боя, після чого 1014 року здалася завойовнику. Тільки через більш як півтора століття повстання під проводом братів Асенів при звело до звільнення країни та встановлення Другого болгарсь кого царства. Опісля замок, розташований у прикордонні, по стійно відбивав набіги, переважно мадярські. 1308 року заснов ник нової династії Михаїл Шишиман проголосив окреме Відин ське князівство, а потім став правителем усієї Болгарії. Останнім володарем до турків тут був князь Іван Срацимир, який гарно розбудував фортецю і місто в кінці XIV століття. Та на арену про тистояння вийшла Оттоманська імперія. Срацимир мусив пус тити турків у фортецю, щоб урятувати округу. Зо два століття відинська твердиня постійно виступала яблуком розбрату між Туреччиною та Австрією. Зрештою австрійці захопили місто і добудували укріплення за тодішніми передовими вимогами. А через сотню років Баба Віда стала складом боєприпасів, по тім в’язницею. Правда, вона ще зазнала бойових випробувань під час повстання Османа Пазвантоглу, який відділив землі нав ➧

www.mee.government.bg bulgariatravel.org


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

А ПОРУЧ… У місті Відин теж чимало пам’яток. Кафедральний собор святого Дмит# ра Солунського (XVII) — другий за роз# мірами храм країни після столично# го собору Олександра Невського. ■

Мавзолей екзарха Антима І (1934).

Храм святого Петра (1636), вкопа# ний глибоко в землю. ■

■ Церква святого Пантелеймона (1634) з унікальними іконами та фі# лігранною свічкою у формі корабля.

Турецька мечеть Пазвантоглу (поч. ХІХ). ■

Синагога (1894).

Етнографічний музей «Хрестова казарма». ■

■ Залишки турецької «кале» — фор# теці (1620–1720).

38

13:57

Page 38

коло Відина від Оттоманської імперії. Форте ця витримала кілька облог. «Останнім акордом» твердині став 1885 рік. Славним акордом! Під час Сербськоболгарської війни, перебуваючи на межі поразки, застарілий уже замок дав гідну відсіч нападникам. У ХХ столітті історія Баби Віди стала здебіль шого історією досліджень і відновлення. У 1950–

1960х роках археологи виявили тут пам’ятки фракійської, та давньоримської епох, доби обох болгарських царств, часів турків і австрійців. Нині пам’ятка входить до «100 національних ту ристичних об’єктів Болгарії» зі «щасливим» но мером 13. Стареньку «підлікували» і провели «курс реабілітації», й відтоді Баба має колишній здоровий вигляд. Не соромно було подавати на включення до Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. У наші дні Баба Віда є найзбереженішою фор тифікаційною спорудою в Болгарії. Як і раніше, її захищає зовнішній мур завтовшки 2,2 метра та водяний рів 12 метрів у ширину та 6 у глиби ну. Перед входом можна оглянути римські сар кофаги та інші артефакти, знайдені під час роз копок і реставрації. Далі туристи обходять фор тецю по периметру та заходять до внутрішнього двору. Всередині вони оглядають старовинну церкву, зброярську кімнату, а також «життєра дісні» експозиції — «Камеру тортур» і «Примі щення для страт». Тут, на невеликій площі у цент рі фортеці, часто відбуваються театральні виста ви, лицарські шоу, зйомки історичних фільмів і цілком реальні весілля. На другому поверсі ци таделі — гармати, бійниці та придунайські крає види. Найліпше туди вийти — пологим підйо мом, а спуститися звідти — округлими сходами. Обережно — за століття сходинки відполіровані й дуже слизькі. А вам у Болгарії ще треба поба чити стільки цікавого! ■


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:57

Page 39

Щоразу нова

Болгарія Çà îñòàíí³ òðè ðîêè òóðèñòè÷íà Áîëãàð³ÿ óäâ³÷³ çá³ëüøèëà ñâîþ ïîïóëÿðí³ñòü ñåðåä óêðà¿íö³â. ² öå äàëåêî íå ìåæà — çàïåâíèëè æóðíàë³ñò³â ïðåäñòàâíèêè ïîñîëüñòâà ö³º¿ äåðæàâè â Óêðà¿í³.

К

Країна давно вже змінила своє постсоціалістичне об личчя на проєвропейське. При цьому зберігши найкращі традиції своєї гостинності. Оновилися улюблені курорти та з’явилися нові, відкриваються для загалу унікальні іс торичні пам’ятки, застосовано чимало креативу в пропа гуванні літньої та зимової Болгарії. Усе відбувається дуже динамічно. Якщо відвідувати цю країну раз на рік, щора зу приїжджатимеш до нової Болгарії. Українці почали це розуміти. Число наших туристів на просторах балканської країни зросло зі 146 тисяч у 2010 році до 295 тисяч у 2013му, тобто удвічі! Нинішній рік не є показовим, оскільки турпотік з України знизився через загострення суспільної ситуації. Це лише перші кроки в «освоєнні» братньої слов’ян ської держави українцями. Так вважають господарі прес конференції, що відбулась у київському готелі «Опера», — посол Республіки Болгарія Красимір Мінчев та керів ник служби з торговельноекономічних питань Надія Белелієва. Де ж резерви? Їх дуже багато. Варто лише нагадати про гірськолижну зиму в Болгарії. Переважно українці відвідують країну влітку, тим часом як узимку тут можна

ªâãåí ÁÓÄÜÊÎ

отримати практично альпійський відпочинок удвічі де шевше, ніж в Альпах. Болгари збираються зробити свій турнапрямок всесе зонним. У тому числі завдяки величезним покладам істо ричних скарбів, часто у прямому сенсі — стародавніх зо лота і срібла. Античні й доантичні, перші православні, ту рецькі пам’ятки, візантійські храми, мальовничі та свя щенні монастирі, самобутні села і музеї просто неба — усе це поки що майже не відкрите нашими співвітчизниками. Представники посольства наголосили також на мож ливостях болгарської бальнеології, використовувати які ліпше не влітку, а в холодну пору. Можна згадати природні пам’ятки, гастрономію та вина, фестивалі й народні свята… Нам цю країну ще пізнавати і пізнавати. І для нас вона поособливому відкрита, на віть серед перших ратифікувала угоду України з ЄС. Прос то тут дуже цінують нашу культурну спорідненість. Що роблять болгари, аби задіяти для нас усі ці резерви? Будують, налагоджують і активно запрошують. Уряд ухва лив програму розвитку галузі до 2030 року. За нею Болга рія має увійти до першої п’ятірки найпопулярніших країн у Центральній та Східній Європі. Допоможемо?

39


26.11.2014

13:57

НА ЗДОРОВ’Я

Page 40

Р

У

Й

Т

Е

!MT_6-14-disk.qxd

М

А

Н

Д

w w w . c a p s i s . g r

У новий рік —

оновленими Êîìïëåêñ â³äïî÷èíêó «Capsis» íà îñòðîâ³ Êðèò çàïðîøóº â³äíîâèòèñÿ ï³ñëÿ íîâîð³÷íèõ ñâÿò ³ çèìîâî¿ «ñèäÿ÷êè». Äëÿ öüîãî â³í ìຠíàéøèðøèé ñïåêòð óëüòðàñó÷àñíèõ çàñîá³â.

П

П’ятизірковий «OUT OF THE BLUE, Capsis Elite Resort» — унікальний готель ний комплекс для Греції та всього Серед земномор’я. Фактично це курорт, що за ймає цілий приватний півострів площею під 170 000 квадратних метрів. Він вклю чає 5 готелів, різних за стилем архітектури та відпочинку в них. Тут і розкішні сьюти та мезонети, і приватні басейни біля по мешкань, і цілий казковий світ для дітей — «Мінойський» парк розваг… І звичайно, велнесцентр. Та не простий, а такий, що ексклюзивно представляє кооперацію з ді єтою Дюкана у Греції, процедури від «Val mont» на Криті. П’єр Дюкан — один із найшанованіших у світі фахівців зі здорового харчування. Він створив 4ступінчасту дієту схуднен ня та особливу методику схуднення. У

«Capsis» за цими системами працює ціла професіональна команда. Тут допомага ють подолати навіть діабет, високий кро в’яний тиск, підвищений рівень холесте рину, не кажучи про надмірну вагу. В 4 ресторанах комплексу представлені серед земноморська, французька, італійська кух ні та азійська ф’южн — усі відповідають вимогам дієти і при цьому залишаються надзвичайно смачними! Потрібно від 7 до 14 днів, аби омолодити ваше тіло і від чути впевненість у собі для продовження програми Дюкана вдома. «OUT OF THE BLUE, Capsis Elite Re sort» пропонує ефективну програму виве дення з організму токсинів. «Детокс» — ідеальний комплекс процедур, орієнтова ний на дієту, а також на роботу з менталь ним і фізичним тілом. Програма здійсню


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:57

Page 41

ється під наглядом лікарів і медичного дієтолога, до свідчених терапевтів, особистого тренера та експертів із медитативних практик. Усе займає від 3 до 5 днів, за лежно від інтенсивності терапії. Процедури омолодження в «Capsis» підбираються індивідуально, згідно із проведеною тут діагностикою. Застосовуються засоби останнього покоління, які за рекомендували себе відмінними результатами, а голов не — мінімально інвазивні. Серед них — ультратера пія, iLipo, ін’єкції ботоксу. Спацентр запрошує зняти стрес, відновити сили та повернути собі відчуття благополуччя. В «Euphoria

Rejuvenating Spa» використовують тільки найекологіч ніші натуральні продукти, у тому числі експертні серії косметики «Valmont» і «Algoane». «Capsis» має цілі колекції процедур для відновлен ня вроди, такі як «Живлюща сила льодовиків» чи «Сяй ливе джерело». Весь перелік можна почитати на сайті комплексу, а простіше — уже на місці вислухати спе ціалістів і вибрати щось за їхніми рекомендаціями. Як легко здогадатися, кожна програма «OUT OF THE BLUE, Capsis Elite Resort» буде корисною після ново річних «перевантажень». Відпочиньте від свят — оно віться в новому році! ■


26.11.2014

КОЛЕКЦІЯ

13:57

Page 42

В

О

Я

Ж

!MT_6-14-disk.qxd

Ìåòîþ ïîäîðîæ³ ÷åðåç Êàçàõñòàí, Óçáåêèñòàí ³ Òàäæèêèñòàí áóëè Ôàíñüê³ ãîðè. Àëå ñïî÷àòêó ÷åêàëè ì³ñòà ç øåäåâðàìè àðõ³òåêòóðè, äîðîæí³ìè ïðèãîäàìè òà êîëîðèòíèìè çíàéîìñòâàìè. Ìèêîëà ²ÂÀÙÅÍÊÎ


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:57

Page 43

Мечеть Хазрет!Хізр у Самарканді. Назва пов‘язана з ім’ям пророка Хізра — покровителя мандрівників. Нам знадобиться його допомога…


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:57

Page 44

П

Подорожі — це машина часу. На третій день, на сичений новими враженнями, намагаєшся згада ти, що було позавчора, і відчуваєш, що за три дні пережив більше, ніж за місяць буденного життя. Тиждень мандрівки — це більше, ніж рік буднів. Хто мандрує, той проживає десяток звичайних жит тів. Варто з’їздити в іншу країну, і свідомість «пе

На центральній площі Алмати скульптура акина — народного поета!оповідача, казахського «кобзаря».

резавантажується». Починаєш розуміти відносність світосприйняття, нерозв’язні проблеми з відстані бачиш незначними й умовними. Я намагаюсь подорожувати хоча б щодва місяці. Цей маршрут — серед найбільших і найскладніших. Чому ми з дружиною Галиною обрали не надто популярну серед туристів Середню Азію? Попер ше, не доведеться штовхатись у натовпі бекпекерів з усього світу. Подруге, не треба буде платити за вхід у нацпарк або місце для намету (через це ми від кинули варіант Непалу). Потретє — ностальгія. Двадцять сім років тому я здійснив два походи — по ПаміроАлаю та Фанських горах. То була вер шина моєї спортивної кар’єри. Пісня Юрія Візбо ра «Я серце оставил в Фанских горах» — моя улюб лена. Частинка мого серця лишилась у Фанах і кли че. А ще було цікаво побачити зміни в колишніх «братніх республіках». Алмати як старт Аеропорт колишньої казахстанської столиці (ни нішня – Астана) зустрів нас цитатою незмінного і єдиного президента Нурсултана Назарбаєва: «На ша головна мета: в 2050 році увійти до 30 найроз винутіших країн світу». Місто загалом справило враження чистенько го. Здивувала в ньому кількість скромних однопо верхових будинків. Алмати розмістилось у перед гір’ї, тож має похилий рельєф. Вищі райони вва жаються елітними, бо влітку тут прохолодніше і У медресе на майдані Регістан у Самарканді молодий продавець кераміки провів нам цілу лекцію про бухарських, хорезмських і самаркандських майстрів.

44


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:57

Page 45

У самому центрі Алмати — бронзова книга з відбитком правиці першого і незмінного президента. Охочі можуть прикласти руку.

повітря чистіше. Бізнесцентри, супермаркети, су часні багатоповерхівки... У центрі — величезний майдан із фонтанами та скульптурними компози ціями. Чільне місце займає стела з бронзовою кни гою, на якій вождь залишив відбиток долоні. Кожен охочий може торкнутися десниці «Лідера нації». В Алмати дорогих машин більше, ніж у Києві. Бензин дешевий, тому таксі доступне — за 3–4 до лари можна доїхати в будьяку точку міста. Про дукти відсотків на 40 дорожчі, ніж у нас. Вирушаємо на вокзал по квитки до Самаркан да. Виявляється, потяг ходить раз на тиждень, най ближчий буде через два дні. Причому є тільки верх ні плацкартні місця, а їхати — півтори доби. Інший варіант — автобус, дешево і сердито, 15–20 дола рів за місце. Потім кордон треба перетинати пішки. В мережі про цей шлях написано багато жахів. Зро били останні необхідні покупки, залишили у дру зів дещо з речей і продуктів для другої частини по дорожі, відіспалися після нічного перельоту і ви рушили в дорогу.

ставити не один, а два штампики, в Казахстані мож на обійтися без реєстрації. У залізничному розкладі в інтернеті, крім пря мого потягу на Самарканд, був ще раз на два дні поїзд до Ташкента. Насправді ж його не існує. Автобус, водій якого обіцяв висадити нас на кор доні з Узбекистаном, не доїхав до прикордонного пункту сотню кілометрів. Далі ми тряслися в роз довбаній «ГАЗелі» за окремі гроші. Так обдурили й кількох алматинців. ➧

Неінформаційний простір З інформацією в Середній Азії не так, як у нас. Цього не можна зрозуміти, треба звикнути. У посольствах Казахстану, Узбекистану й Таджи кістану в Києві нам нічого не вдалося вивідати про реєстрацію іноземців у відповідних країнах. Наші друзі в Алмати через свої канали довідались: якщо умовити прикордонника в міграційній картці по Зупинка нічного автобуса, який віз нас із Алмати до кордону з Узбекистаном. У величезному казані варять шурпу для подорожніх.

45


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:57

Page 46

Священні візерунки. Медресе ТілляКарі в Самарканді (XVII). Кожен сантиметр стін вкритий тонким керамічним орнаментом. Разом з іншими пам’ятками Самарканда цей мусульманський навчальний заклад потрапив до Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:57

Page 47


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:58

Page 48

Узбецькі жінки зовсім не такі безправні, як можна було б подумати. Особливо тещі та свекрухи…

Самарканд відзначив своє 27505річчя. Найбіль5 шого розквіту він досяг у XV–XVII століттях як сто5 лиця грізного Тамерлана і його спадкоємців. Та5 мерлан зібрав тут найкращих будівничих Cходу. ■ Залишки обсерваторії Улугбека. За допомогою цього астрономічного приладу в XV столітті обчислили тривалість сонячного року з точністю до секунд.

Прикордонний перехід між Самаркан дом і Пенджикентом виявився закритим. Причому узбеки не можуть дізнатися про перспективу відкриття по телефону, а їз дять на заставу, щоб запитати. Замість 40 кілометрів від Самарканда до Пенджикен та ми зробили гак майже на 600 кіломет рів, щоб потрапити через прикордонний пункт «Айбек» до Фанських гір. Та насправді все не так страшно. Нам постійно зустрічалися люди, які то безко рисливо, то не зовсім допомагали вийти з будьякої ситуації. Узбекистан. «Велкам, как говорится!» Перше знайомство з Узбекистаном від булося на переході «Чернявка», куди нас привезла вищезгадана «ГАЗель». Із прикор донниками та митниками особливих проб лем не виникло. А ось натовп узбеків, які постійно пхалися до проходів, дещо вто мив. Особливо важко було Галинці — став лення до жінок у простих людей на Сході ніяк не назвеш шанобливим. Поруч із при кордонником на вході до узбецької мит ниці чомусь стояв лікар у білому халаті — «санітарний фейсконтроль»? Побачив ши мій український паспорт, він розпитав про останні події з гарячої точки планети,

повернув паспорт і сказав: «Велкам, как говорится!» Разом із нами кордон перетинав чоло вік, який вирізнявся серед натовпу еле гантнішим одягом. Він узяв над нами шеф ство. Після переходу поторгувався з так систом, котрий довіз нас до ташкентсько го автовокзалу. Витримав «двобій» із так систомдалекобійником, який доправляв нас до Самарканда. Допоміг обміняти гро ші за найкращим курсом (офіційний на тре тину гірший від «чорного», але за останній можуть посадити). Завдяки йому ми про їхали 270 кілометрів на таксі за 25 доларів. Узбекистан — країна мільйонерів. За долар дають понад 3000 сомів. Тобто за 333 долари можна отримати мільйон! Папір банкнотів досить товстий, тож після об міну 100 доларів я отримав три грубі стоси грошей, які довелося покласти в рюкзак. Пригадалися сюжети з фільмів про погра бування банків… За досить химерної монетарної політи ки економіка Узбекистану непогано роз вивається. Країна є великим експортером газу (який Росія купує по 180 доларів за куб, аби продати нам самі знаєте за скіль ки) та займає третє місце у світі з вироб ництва бавовни. Розвинутими є сільське господарство, видобуток корисних копа лин… Практично всі мешканці їздять на машинах місцевого виробництва — мало літражках відомих світових марок. Дивовижний Самарканд Щойно ми потрапили в Самарканд, по спішили насолодитися перлинами мусуль манського зодчества. Назва міста пере ➧


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:58

Page 49

Вечір на Регістані. Цей майдан у Самарканді відомий трьома давніми, дивовижними за красою медресе та вечірніми світловими шоу.


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:58

Page 50

Бухара. Майстри розписують кахлі на очах у туристів. Чудові сувеніри!

кладається як «місто з каменю». Тут не мов зібрано цілу колекцію архітектурних шедеврів з усього ісламського світу. Самарканд нещодавно відзначив 2750 річчя — це одне з найдавніших міст на пла неті. Найбільшого розквіту він досяг у XV– XVII століттях як столиця грізного Тиму ■ ра Тамерлана і його спадкоємців. Щоб увічнити велич своєї держави, Тимур зі брав тут найкращих будівничих Cходу. Його онук Улугбек був вихований відомими математиками й астрономами. За його правління в Самарканді процвітали науки та ремесла, були збу довані обсерваторія і медресе, над похованнями Тамерлана і йо го родичів виросли мавзолеї. Коли столицю перенесли в Буха ру, Самарканд втратив своє значення. Обсерваторію розібрали на цеглу, мечеті та медресе потроху зруйнувалися. До кінця ХІХ століття більшість архітектурних перлин перетворилися на руї ни. Реставрація пам’яток Самарканда почалась у 1920х роках. Можемо насолодитися ними завдяки майже столітній праці рес тавраторів і архітекторів. Вразила мечеть БібіХанум із грандіозним порталом, кожен сантиметр якого оздоблений кахлями найтоншої роботи і лазу ровим куполом складної ребристої форми. У внутрішньому дво рі храму ми милувалися візерунками середньовічних майстрів і переконалися, що секрети майстерності не втрачені. На очах у туристів художник тонким пензликом розписував кахлі. По руч лежали готові кахлі ручної роботи — чудовий сувенір. Попрямували до Регістану («піщаної місцини») — історично го серця Самарканду. Пісок залишився в далекому минулому. Стародавній центр чудово облаштований. Зручні бульвари, га зони, фонтани, кафе і сувенірні крамнички збудовані в одному стилі та гармонійно вписуються в комплекс історичних пам’яток. Туристичною вуличкою курсують електромобілі з гостями міста. На площі Регістан із трьома величними медресе ми опини лися, коли на місто після спекотного дня спустилися сутінки. Почалося феєричне світлове шоу — промені, переходячи з од ного в інший, усіма кольорами веселки мінилися на стінах і мі наретах мусульманських храмів. Ми ніби опинилися в одній із казок Шахразади.

До більшовиків Бухарський емірат включав те5 риторію сучасних Узбекистану і Таджикистану. Тепер це дві різні держави, відносини між яки5 ми аж ніяк не назвеш дружніми. «Один палка, два струна» — це зовсім не про узбецькі музичні інструменти.


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:58

Page 51

Фортеця Арк (IX) — зимова резиденція еміра бухарського.

Зранку почали свій маршрут углиб віків з обсер ваторії Улугбека. Від грандіозної споруди заввиш ки понад 30 метрів і діаметром більш як 46 зберег лася лише невелика підземна частина, знайдена археологами. Саме в цій обсерваторії у XV столітті завдяки багаторічним точним вимірюванням була визначена тривалість сонячного року з похибкою лише 58 секунд! На відміну від храму науки, який у добу занепа ду розібрали на цеглу, час не зруйнував комплексу мавзолеїв ШахіЗінда і величної усипальні ГурЕмір над могилою самого Тамерлана. Ми довго блука ли поглядами по складних орнаментах блакитних і бірюзових тонів та різьбленню. Повернулися на площу Регістан, щоб без поспіху роздивитися внутрішні подвір’я та інтер’єри трьох шкілмедресе. У найвідоміших із них замість істо ричних експозицій туристам пропонують ятки із су венірами. Мушу віддати їм належне — деякі речі, особливо кераміка, виготовлені на рівні мистецтва.

чав територію сучасних Узбекистану і Таджикиста ну. Узбеки і таджики розмовляють однією мовою та мають спільні корені. Штучно прокладений кор дон згодом призвів до утворення двох різних дер жав, відносини між якими в наш час аж ніяк не на звеш дружніми. Чергове ускладнення їх стало для нас проблемою — у вигляді згаданого вже перепуск ного пункту на замку. Сіли на нічний потяг, щоб зробити гак через Таш кент. Вагон виявився досить чистим і новим, а ціна цілком прийнятною. На вокзал в Узбекистані по трапити не зовсім просто: система безпеки — як у міжнародному аеропорту. Навіть є собаки — шу качі наркотиків. Варто приходити сюди завчасно, щоб устигнути пройти всі контролі. В узбеків і таджиків цікаво облаштовані приват ні будинки. Подвір’я з усіма спорудами оточене глу ➧

У туристичному центрі Бухари «Лябі Хаос» біля ставка є скульптура Ходжі Насреддина. За легендою, саме із цієї водойми Насреддин урятував жадібного лихваря, простягнувши йому дрібну монету.

Незрівнянна Бухара Тут було градусів на шість тепліше, ніж у Самар канді, де нам аж ніяк не здавалося прохолодно. Ми не розлучалися з пляшками води і випивали за день по тричотири літри. Численні пам’ятки Бухари мають власний коло рит. Тут теж багато блакитних куполів, але саме для цього міста характерним є створення надзвичайно складних орнаментів на мінаретах і мавзолеях. Се редньовічні майстри плели із цегли справжні ка м’яні мережива. У центрі міста височить фортеця Арк, де розміс тився краєзнавчий музей. Яскраві враження залишив літній палац еміра бухарського. Він нагадує Бахчисарайський палац. Особливо запам’яталось оздоблення інтер’єрів. Цікаво, що до захоплення більшовиками Буха ра була центром Бухарського емірату, який вклю

51


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:58

Page 52

Літній палац еміра Бухарського. Інтер’єри вражають вишуканістю і складністю оздоблення.

хою стіною. Будинок мільйонера майже не від різняється від оселі бідняка — за муром може бу ти і райський дворик із фонтанами та килима ми, і скромне подвір’я. Мудро: немає чого ви кликати заздрість у сусідів. СПРАВА ТОНКА Не запитуйте, де Микола з Галиною взяли час і гроші на мандрівку. Ка# жуть: «Хто дуже захоче — знайде». Для початку Микола Іващенко пере# міг у фотоконкурсі «Україна туристич# на» і здобув сертифікат на авіапере# літ МАУ за довільним напрямком. Об# рали Алмати, над яким височіють го# ри Тянь#Шаню. Подолавши ще 1100 кілометрів, мож# на потрапити в дивовижний Самар# канд, ще 300 — і зустрічає незрівнян# на Бухара. Від Самарканда — через кордон із Таджикистаном, і лишаєть# ся 40 кілометрів до Фанських гір. До поїздки мандрівники кілька міся# ців збирали інформацію, готували спорядження, тренувалися, прийма# ли вітаміни (щоб легше переносити висоту), комплектували аптечку. Візи у Казахстані, Узбекистані й Тад# жикистані українцям не потрібні, але на час перебування більш як 3 робо# чі дні в усіх них необхідна реєстрація. У кожній країні — своя процедура, і яка саме — в посольствах інформа# цію отримати не вдалося. Довелося з’ясовувати на місці.

52

Таджицький прийом Менш ніж за годину з Ташкентського вокза лу дісталися кордону з Таджикистаном. Перехід «Айбек» став приємною несподіванкою. Ми бу ли на кордоні самі. Неквапливо заповнили де кларації, пройшли митний контроль і пішки ви рушили до іншої країни. Сподобалася дерев’я на халупка з великим написом «Д’ютифрішоп» і стареньким велосипедом біля дверей. Офіцер не тільки дозволив сфотографувати заклад без митної торгівлі, а й зробив невеличку доповідь про те, що в Таджикистані туристам дуже раді, що в горах ми зустрінемо гарних і щирих людей і завжди можемо розраховувати на підтримку ор ганів влади. Згодом ми мали нагоду впевнити

ся, що все перераховане — чиста правда. І взага лі, Таджикистан із трьох середньоазійських кра їн залишив найприємніші враження. На виході з перепускного пункту чергували таксисти. В Таджикистані практично не існує міжміського автобусного сполучення, цю функ цію виконують приватні таксі. На виїздах із міст вони набирають пасажирів, що бажають їхати в певному напрямку. Звучить дивно, але для нас, туристів, система досить зручна. Таксист, який віз нас до міста Ходжент, звідки комплектували ся таксі на Пенджикент, заїхав дорогою додому і виніс величезну домашню хлібину, спечену на молоці. Свіжу, духмяну і з присмаком сиру. Тад жицька земля зустріла нас хлібом… Таджики в цілому живуть дуже бідно. Пере важна більшість чоловіків — постійно на заро бітках у Росії. При цьому ми весь час відчували до себе щире і привітне ставлення. Нас не нама галися тут так безсоромно дурити, як у замож ніших Узбекистані й Казахстані. Може, чим бід ніші люди, тим щедріші? У горах люди живуть важче і через це готові допомагати один одному, а Таджикистан більш як на 95 відсотків — це гори. До Пенджикента ми доїхали на шикарній «Тойоті» з дуже гречним водієм. Він зупинявся, щоб ми могли пофотографувати, купити місце вих фруктів, курту (солоного сиру) та айрану. Проїхали гірським автошляхом через перевал і кілька тунелів, загалом — 270 кілометрів. Доро га нова, платна, хоча й не добудована. Прокла дають її китайці. В Пенджикенті водій допоміг нам поселитися і взяв за свої послуги зовсім не великі гроші. Прийом надихнув. Але гори є гори. Про них — у наступному номері. ■ (Далі буде)


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:58

Page 53

Кравцям для натхнення. Мереживо з ножиць у формі журавликів. Із таких простих речей бувають оригінальні сувеніри.


26.11.2014

13:58

ГОСТИННОСТІ

Page 54

М

И

С

Т

Е

Ц

Т

В

О

!MT_6-14-disk.qxd

Сторінки

Мюнхена www.eurostarsbookhotel.com

Öå ãîòåëü ÷è êíèæêà? À ìîæå, á³áë³îòåêà íîìåð³â? Íîâèé àâàíãàðäíèé ãîòåëü «Eurostars Book» ó öåíòð³ Ìþíõåíà ïðèñâÿ÷åíèé íàéâàæëèâ³øîìó îá’ºêòîâ³ â êóëüòóð³ — êíèæö³.

Ф

Фасад будівлі сповнений сторінок. Кожен по# верх виконаний у своєму «літературному жан# рі». Коридори і номери присвячені найвідомі# шим у світі творам літератури. Такий він, «Euro# stars Book Hotel»**** — висококласний заклад, повністю відданий книзі. Суперсучасний, концептуальний, інновацій# ний готель розташований у комерційному цент# рі Мюнхена, неподалік від Центрального вок# залу та місця проведення всесвітньо відомого пивного свята «Октоберфест». У гостинній бу# дівлі є конференц#зали, спа#центр, тренажер#

54


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:58

Page 55

ний зал і все, що належить 4#зірковому готе# лю в одному з найбільших міст Німеччини. «Eurostars Book Hotel» відкрився у вересні 2012 року. Його «книжковий» концепт якнай# краще відповідає підкресленій інноваційнос# ті — вдало обраному іміджеві нового закла# ду, що розрахований на сучасних прогресив# них клієнтів із поглядом у майбутнє. У плані архітектури та дизайну інтер’єрів готель унікальний. Лаконічний і по#європей# ському ненав’язливий, він підкорює чистотою

ліній, оригінальністю ідей і ергономічністю. В загальних і приватних приміщеннях вико# ристано найновіші матеріали та технології. Не# має президентських номерів, зате всі «стан# дарти» і «люкси» — напрочуд комфортні, світ# лі та стильні. Можливо, найкраще в цій «бібліотеці» — її «кулінарна книга». Тут ви знайдете «Market Buffet» зі стравами, на які шеф#кухаря надих# нули славнозвісні ринки — мюнхенський «Вік# туалієнмаркт» і барселонська «Бокерія». До ➧

55


!MT_6-14-disk.qxd

56

26.11.2014

13:58

Page 56


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:58

Page 57

речі, продукти сюди справді доставляють просто з ринку. Великий лобі#бар «4 Коти» в «Eurostars Book Hotel» нагадує легендарний бар у Барселоні, де зустрічалися й отримували натхнення найвідоміші письменники. Літературою навіяний і ресторан «Apicius», названий на честь найпершого пись# менника, який присвятив свої твори гастрономії. Маркус Апі# сіус випередив свій час, уже в перші століття нашої ери оспі# вавши мистецтво приготування страв. Ресторан визнається одним із найкращих у Мюнхені. Інноваційні поєднання най# кращих продуктів здатні потішити найвибагливіших гурме. Скрізь тут ви знайдете приємні новинки та розширені мож# ливості. У рестораціях можете замовити безглютенове хар# чування чи молоко без лактози, а в холах і номерах — корис# туватися безкоштовним Wi#Fi. Пропонуються спеціальні про# мо#пакети «Gourmet», «Relax», «Romantic»... А ще — 10 від# сотків знижки при бронюванні через сайт. Здається, новизною та вишуканістю задоволені й літера# турні «привиди» в «Eurostars Book Hotel». Тут можна зустрі# ти Дона Кіхота й Анну Кареніну, Отелло і Робінзона Крузо, Гуллівера і Сірано де Бержерака, Гензеля і Гретель... Оберіть і собі «сторінку» готелю та впишіть своє ім’я у книж# ку «Eurostars Book Hotel». ■ Дякуємо за допомогу в підготовці матеріалу «Eurostars Book Hotel»(www.eurostarsbookhotel.com).

57


26.11.2014

13:58

ГОСТИННОСТІ

Page 58

М

И

С

Т

Е

Ц

Т

В

О

!MT_6-14-disk.qxd

Коштовність

клану

Форте

Ðîêêî Ôîðòå — öå ³ì’ÿ âëàñíèêà âñåñâ³òíüî â³äîìî¿ ãîòåëüíî¿ ãðóïè «Rocco Forte Hotels». ¯¿ ïåðëèíó â Ìþíõåí³ çàñíîâíèê íàçâàâ íà ÷åñòü áàòüêà — «The Charles Hotel». roccofortehotels.com

Лорд Чарльз Форте.

58

Ч

Чарльз Форте, син італійських іммігрантів, 1935 року відкрив у центрі Лондона невеличкий молочний бар. Через кілька десятиліть цей дріб ний бізнес перетворився на готельноресторан ну імперію «Rocco Forte Hotels». Його син сер Рокко Форте у 2007му, невдовзі після смерті лор да Чарльза (той дожив до 98 років), заснував но ву фамільну цінність у Мюнхені. Назва «The Charles Hotel» — не просто дани на поваги і пам’яті, це основа світогляду «Rocco Forte Hotels». «У сфері обслуговування працює вже четверте покоління клану Форте — у нас нако пичився величезний досвід і виробилося відчуття смаку», — каже сер Рокко. Він вважає, що нази вати 11 готелів «Rocco Forte» мережею було б неправильно, бо в них мало спільного: «У кож ного нашого закладу — своя індивідуальність. Ко жен відображає особливості міста, в якому розта шований. А місця для своїх готелів ми вибираємо найпрекрасніші на Землі».


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:58

Page 59

Мюнхенський «The Charles Hotel» побудова ний на місці колишньої університетської бібліо теки і є частиною нового фешенебельного райо ну «Ленбах Герта». Розташований він на межі зі славнозвісним «музейним кварталом», чудовим міським парком, мистецьким виставковим цент ром «Кунстпавільйон»… Сам готель теж прикрашений творами мистец тва. Зокрема, колекцією картин відомого мюн хенського художникапортретиста ХІХ століття Франца фон Ленбаха. Зовнішній вигляд будівлі у стилі ардеко і частину меблів у номерах спро

ектував архітектор Кристіан Сеттлер. Внутріш нє оздоблення «The Charles» перегукується із зов нішнім — наприклад, деякі дивани точнісінько повторюють силует фасаду. Президентський «люкс» готелю має назву «Мон форте» — на честь італійського села, де в 1908 році з’явився на світ лорд Чарльз. До речі, спо чатку село називалось інакше, його переймену вали на честь родини Форте. У величезному но мері є все, що тільки душа забажає, — від рояля до лазні. А якщо комусь мало 200 квадратних мет рів, можна замовити весь поверх як пентхаус. ➧

59


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:58

Page 60

Стандартні номери «Classic Room» у цьому го телі — найбільші в Мюнхені. А з кутових терас у «Deluxe Suite» відкривається краєвид Альп. У «The Charles Hotel» багато італійського, на самперед — у ресторані «Davvero». Шефкухар Джованні Руссо сам закуповує продукти. Кожну першу неділю місяця тут влаштовують «італій ський день». Ну, а до різдвяних свят підготува ли спеціальні меню — щось неповторне! Чарльз Форте був великим шанувальником спорту. Його син, якому вже за шістдесят, не так

60

давно пробіг благодійний марафон і брав участь у світових чемпіонатах із триатлону, а 2005 року отримав срібну медаль на змаганнях «Ironman» в Австралії. Його готелі оснащені найсучасні шими спортзалами і спакомплексами. У «The Charles Spa» серед іншого пропонують роман тичну ароматерапію для двох, антивікові засоби «Sisleya», детокспроцедури із застосуванням во доростей. Ну, і не забудьте поборотися з гіподи намією в найбільшому мюнхенському плаваль ному басейні.


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:58

Page 61

Наймолодших гостей тут приймають на тако му ж високому рівні, як дорослих. Для них є спе ціальна програма «Five Star Kid»: купа яскравих, цікавих і корисних дрібниць — від іграшок у ван ній до захопливих екскурсій. Спецпрограми для дорослих дуже інтригують. У Новорічний період чекає програма «Діаман тові мрії». Вона почнеться келихом шампансь кого з мінливим кристалом на дні, який може виявитися справжнім необробленим алмазом! Продовжиться все ніччю в номері, сніданком у

ресторані, двогодинною екскурсією по Мюнхе ну та шикарною вечерею «Ніч діамантів». Є й дуже вигідні спеціальні пакети з проживання, в тому числі — увага! — для родин. У мережі «Rocco Forte» подбають і про ваші сімейні цінності… ■ Дякуємо за допомогу в підготовці матеріалу компанії «Rocco Forte Hotels» ( roccofortehotels.com).


26.11.2014

КОЛЕКЦІЯ

13:58

Page 62

В

О

Я

Ж

!MT_6-14-disk.qxd

Ó Òà¿ëàíä³ äîáðå íå ëèøå «â³äðèâàòèñü», à é ïðàöþâàòè. ijëîâèé òóðèçì ïåðåäáà÷ຠòå é ³íøå, à â³í òóò íàáóâຠíåàáèÿêîãî ðîçìàõó. Êîðïîðàòèâí³ ïîäîðîæ³ äî «êîðîë³âñòâà óñì³øîê» ðîçâèâàþòü, çãóðòîâóþòü ³ çàïàì’ÿòîâóþòüñÿ íà âñå æèòòÿ. ³êòîð ÑÈÄÎÐÅÍÊÎ TCEB

Діловий

відрив

Виставкових і торгових центрів, готелів Таю не позичати.

О

Останнім часом дедалі актуальнішою стає одна з най давніших форм туризму, коли людина здійснює подорожі світом виключно з діловою метою. Нині це називається МІСЕтуризм: М — Meetings (зустрічі), I — Incentives (за охочувальні поїздки), С — Conferences або Congress (кон ференції, конгреси), E — Exhibitions чи Events (виставки, події). Загалом це заходи, спрямовані на розвиток, моти вацію і навчання персоналу, партнерів і клієнтів компанії, а також на представлення компанії, її цінностей, погля дів і можливостей. У світі вони давно виокремилися в пев ний вид індустрії подорожей. Отже, якщо у випадку прос того відпочинку вас відправляють у відпустку до моря, то у разі МІСЕтуру — у відрядження. Хоча зовсім не без тра диційно відпускних задоволень.

62


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:58

Page 63

Ніщо так не згуртовує, як спільна вечеря в незвичній обстановці. Дайвінг після конференції: «А отут ми поставимо медіапроектор…».

У Таїланді MICE офіційно з’явився 1991 року. Причому зая вив про себе з неабиякою помпою. Королівство приймало 46ту зустріч Світового банку та річні збори Міжнародного валютно го фонду. Обидва заходи відбувались у щойно відкритому роз кішному конференццентрі королеви Сирикіт і провістили дер жаві фантастичне майбутнє у сфері MICE. Нині, згідно з рей тингами світових асоціацій, Таїланд займає 25те місце на пла неті серед країн, найпопулярніших для проведення конферен цій і виставок. 2002 року в країні засноване Бюро конгресів і виставок Таї ланду (TCEB), яке займається просуванням у світі та розвитком цього сектору економіки. І розвивається він неабияк! МІСЕ у Таїланді дає 13 відсотків загального прибутку від туризму, од нієї із провідних галузей держави. У бюро запевняють, що сек тор зростатиме на 15 відсотків за рік! Пустив МІСЕтуризм корені й в Україні — принаймні, між народні конференції із цієї галузі в Києві відбуваються регуляр но. Наші компанії поки що не в перших рядах ділового туриз му в Таїланді. А ось російські колеги внаслідок територіальної близькості та значних фінансових можливостей першими від ➧

63


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:58

Page 64

Бізнес!тренінг у вигляді майстер!класу з тайської кулінарії. Обережно, гострі враження!

крили цю нішу. З усіх їхніх поїздок до Таю ділові становлять аж п’яту частину. Задоволені й гості, й відправники, й господарі. Ну, а що випробував росіянин, те українцеві не зашкодить. Чому Тай? Діловий туризм у Таїланді йменують «серйозними заходами для серйозних людей». За період свого «дорослішання» сервіс удосконалювався гігантськими темпами. І якщо сьогодні рап том усі континенти світу вирішать провести міжнародні вистав ки або зустрічі одночасно, Таїланд спроможний надати кожно му з них по унікальному бізнесцентру світового формату. Готові до прийому гостей відразу з усіх материків і нові «по вітряні ворота» країни — аеропорт «Суварнапумі», який більше нагадує станцію для посадки інопланетних кораблів. А незлічен на кількість готелів і комплексів відпочинку задовольнить сма ки клієнтів будьякого сегменту МІСЕ — від учасників науко вого конвенту до ексклюзивтуристів.

64

Але МІСЕтуризм живе не лише справами, а й розвагами, бо яка ж без них робота? Таїланд дуже самобутній і дає безмежні можливості для подієвого туризму. Це одна із провідних країн світу за кількістю свят і фестивалів, та ще й яких екзотичних! Навіть найскромніші з них супроводжуються народними гулян нями, ярмарками, яскравими шоу та феєрверками. Улюблени ми серед туристів є тайський новий рік — Сонгкран (відзнача ється у квітні), а також ЛойКратонг — свято вогнів на воді. У ПівденноСхідній Азії Таїланд беззастережно утримує лі дерство у спаіндустрії, щороку отримує за неї безліч престиж них нагород, таких як «Asia Spa Awards» або «World Travel Awards». Широкий спектр послуг для краси та здоров’я — важливий ко зир для розвитку MICEгалузі. Для ділових мандрівників це чу дова можливість поєднати приємне з корисним! Зразковим напрямом ділового туризму тут можна назвати і Teambuilding — командне будівництво, згуртування колективів. У Таїланді працівники не просто відпочинуть, засмагаючи у шез лонгах на незайманих пляжах, а ще й візьмуть участь у спеціаль но орієнтованих командних іграх. Пропонується ціла безодня програм — від банальної вже «Мафії» чи «Для справжніх чоло віків» до таких новинок, як «Хіпітур», під час якого команди створюють свої власні маленькі «острови» з усім необхідним для життя справжніх «дітей квітів». До ваших послуг та уваги — дай вінг, зіптури, скелелазіння, каякінг, велотури історичними міс цями, готування тайських страв, майстеркласи з шовкопрядін ня, національні ігри… Такої корпоративної поїздки не замінить жоден психологічний тренінг, який проводиться серед нудних стін офісу. А груповий пакет дасть змогу отримати вагомі зниж ки на придбання туру. Незамінний Таїланд і для учасників incentiveтурів, тобто за охочувальних поїздок для провідних працівників чи особливо важливих клієнтів. Ну як іще ліпше можна віддячити підлег лому, ніж порцією захопливих пригод і релаксу серед екзотики? За рік у Таїланді відбуваються сотні найрізноманітніших між народних галузевих виставок: від садівництва, виробництва меб ➧


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:58

Page 65


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:58

Page 66

Традиційні ігри таїландських племен — як тімбілдинг...

УСЕ Є, ПРИЇЖДЖАЙТЕ Таїланд має: 63 аеропорти, 8 із яких — міжнародні; ■

■ 8 експоцентрів світового класу загальною площею 200 тис. кв. м; ■

понад 7000 готелів;

понад 100 000 ресторанів і кафе;

понад 200 полів для гольфу, 30 із яких — світового класу. ■

2015 року тут відбудеться понад 500 міжнародних бізнес#заходів.

… І релакс на узбережжі. Знову і знову!

66

лів, одягу чи продуктів харчування до машинно го обладнання, логістичних послуг та освіти. Крім того, країна набуває дедалі більшої популярнос ті як майданчик для конференцій, симпозіумів і самітів. Бангкок посідає 16те місце у світі за кількістю проведення Conventions and Exhibi tions. І не лише завдяки ультрасучасній інфра структурі міста, гармонійно вплетеній в історич ний візерунок, а ще й ціновій доступності. Орга нізація виставок, конференцій і семінарів у цій країні супроводжується наданням спеціальних MICEтарифів на оренду виставкових площ, готелів, транспорту тощо. Крім того, MICEтур до Таїланду — це ще й із точністю вивірений бюджет, у якому всі витра ти ретельно оптимізовані. Ціни, певно, найниж чі у ПівденноСхідній Азії, а європейським та близькосхідним точно дають фору.

Куди саме? Найпопулярнішим МІСЕнапрямком краї ни, звісно, є столиця. Загальна площа виставко вих комплексів у Бангкоку — понад 400 тисяч квадратних метрів, а п’ятизіркових готелів для проведення MICEзаходів — загалом під 80. Се ред основних експозиційних майданчиків мож на назвати Міжнародний торгововиставковий центр (BITEC), ВЦ «IMPACT Arena» і згаданий уже Національний виставковий центр імені ко ролеви Сирикіт (QSNCC). Друге місце в рейтингу популярності серед МІСЕтуристів займає Паттайя. У ній розташо ваний найбільший у країні виставковий центр «Pattaya Exhibition & Convention Hall». Острів Пхукет і курорт Хуахін більше підхо дять для проведення семінарів і тренінгів для не великих команд. Там не знайдеш великих експо центрів, зате є безліч готелів, що надають послу ги на найвищому рівні. Останнім часом динамічно розвивається ін дустрія ділового туризму на півночі країни. Міс то Аюттайя — адміністративний центр одно йменної провінції, стародавня столиця Таїлан ду — стало одним із п’яти офіційних претенден тів на проведення Всесвітньої універсальної ви ставки «ЕКСПО2020». Активно набирає обертів «північна столиця» Таїланду — Чіангмай. У березні цього року там відкрили новий експоцентр світового класу, на понад 52 гектарах якого розташовано кілька ви ставкових, концертних і конференцзалів, ресто рани і готель, розрахований на 10 тисяч осіб. Обираючи місце проведення MICE на карті Землі, світові організації дедалі частіше зупиня ються на діловому Таїланді. Бо він готовий до заходів навіть міжпланетних масштабів. ■


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:58

Page 67


26.11.2014

13:58

СПОСІБ ЖИТТЯ

Page 68

M O D U S

V I V E N D I

!MT_6-14-disk.qxd

ЄГИПЕТ

Екстрим Ìàíäð³âêè ç ìåòîþ ïîæèòè â ³íø³é êðà¿í³ íàäèõàþòü ³ çì³íþþòü ïîãëÿä íà áàãàòî ðå÷åé. Íåîö³íåííèì äîñâ³äîì äëÿ íàñ ñòàëà çèì³âëÿ íà Ñèíàéñüêîìó ï³âîñòðîâ³. Íàòàëÿ ÒÓËÞËÞÊ


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:58

Page 69

і спокій

Дахаба


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:58

Page 70

Так виглядає Дахаб із сусідніх гір.

Н

Дахаб — галерея хіпстерських типажів.

70

На шість холодних місяців ми переїжджали в Дахаб — курортне містечко за сто кілометрів від ШармельШейха, де взимку панує спокуслива погода: температура повітря — +22–27°С, моря — +20°С. Наше відвідання планувалось як відпочи нок між велотурами, які ми вже кілька років по спіль організовуємо на Синай. Та тільки після пер шої зими, проведеної в Єгипті, ми зрозуміли, на скільки глибоко змогли пізнати цей півострів.

Дахаб епохи хіпі Рибальське поселення почало обростати халуп ками з пальмового гілля в 70х роках ХХ століття, коли європейські хіпі виявили прекрасний куто чок дикої природи ближче за індійське узбережжя Гоа. Серед пустельних синайських ландшафтів бу ло все, що потрібно: віддаленість від цивілізації, вічно теплий клімат, чудове море й «аборигени», які охоче готували для безтурботних європейців смачну їжу та розслаблювальні сигаретки. Згодом оаза почала притягувати і дайверів, ад же просто з берега, нікуди не від’їжджаючи, мож на поринути в підводні джунглі — світ, що за яс кравістю в сотні разів перевершує пейзаж на по верхні. А поруч, у піщаній лагуні, матінка природа створила ідеальні умови для кайт і віндсерфінгу — є цілорічний вітер і «жабник» для новачків. За мовчазної домовленості старе місто Дахаба так і не забудували великими готелями. «Зіркові» заклади прижилися тільки в Лагуні, де зі звичним комфортом можуть відпочити серфери. А на набе режній туляться ресторанчики і бари, де розморе ні сонцем і морем туристи, сидячи на подушках, можуть скуштувати запечену на грилі свіжовпій ману рибку і покурити шишу (кальян). Атмосфера тут не змінюється роками, і це те, задля чого сюди їдуть. Разом із необхідним міні мумом комфорту отримуєш відчуття «твого» міста. Приїхавши наступного року, скоріш за все, поба чиш за барною стійкою того самого бармена, який згадає твій улюблений коктейль, до «минулоріч ного» продавця повернешся по черговий сувенір, а в уподобаному ресторанчику замовиш кебаб.


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:58

Page 71

Мушлі з Єгипту не можна вивозити, тож на узбережжі цілий музей підводних раритетів.

Дахаб ХХІ століття «Тут кожен перший — іноземець і лише другий — араб. Ми захопили Дахаб!» Перефразована відома у Дахабі пісенька від ображає всю суть міста. На 10 тисяч мешканців припадає 6 ти сяч іноземців, які зимують або мешкають тут цілорічно. Коли в Європі холодно і дощить, сухий клімат Синаю, по стійне сонце і доступ до свіжих, смачних фруктів спрацьовують на мам із маленькими дітьми як магніт. Для них є дитячі садоч ки та школи. Коли діти не заважають, батьки сідають за ноут буки — багато хто працює віддалено. А в проміжках між завдан нями вони займаються улюбленими дайвінгом або серфінгом. Є й такі, хто не працює, а кожен Божий день проводить у мо рі — найчастіше це власники орендованих квартир або нала годженого бізнесу десь у Європі. Іноземці, котрі вже роками живуть у Дахабі, зрештою, почина ють сумувати за домівкою. Із цим пов’язаний один суто дахабсь кий феномен. Достовірно не відомо, кому й коли спала на думку ця ідея, але щоп’ят ниці на ринку в Дахабі експати міняються містами з арабами і стають по інший бік Ми зустріли таких собі «єті» — зарослих напів5 прилавка. Цього дня в українців можна голих серферів. Вони залипли в цьому заспокій5 замовити порцію борщу, вінегрету чи ва реників, у тайців — традиційну локшину, ливому місці, весь їхній вигляд промовляв про в італійців — піцу, у британців — шоколад наближення до тотального щастя… ні кейки. Окрім ушанування рідної кухні, ■ це спосіб проявити себе та поспілкуватися. Назад у 702ті Аби побачити Дахаб епохи хіпі, потрібно взяти велосипед і проїхати вздовж морського берега до заповідника «Расабу Галюм», що за 18 кілометрів на північ. Тут, далеко від асфальт них доріг, розташувалося село рибалок в обрамленні неймовір ної лагуни. До речі, рибалити на березі Червоного моря можуть

Романтичні прогулянки берегом Лагуни.

тільки місцеві бедуїни — їм це дозволено як корінному населен ню. Ось колишні кочовики і постачають підводні делікатеси до ресторанів Дахаба та ШармЕльШейха: рибку, восьминогів, крабів, кальмарів... Свої хижки вони розташували рівними рядами вздовж мор ської лінії. Подалі зробили загородки для верблюдів, яких про ➧


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:58

Page 72

Спілкування з місцевими буває непростим, але це невід’ємна частина подорожі.

До «РасабуГалюм» навідуються тіль ки ті, хто хоче віддалитися від людей і по бути в тиші. Місце для цього дуже підхо дить: сконструюєш собі з гори подушок і матраців лежанку для спостереження за морем — і час ніби зупиняється. За солод ким бедуїнським чаєм та розміреними роз ■ мовами можна провести день і не поміти ти, як стемніє. В одну з чергових поїздок у заповіднику ми зустріли таких собі «єті» — зарослих напівголих серферів, які вже два тижні бо рознили тутешню лагуну та бавилися веселенькими цигарками. Вони грунтовно залипли в цьому заспокійливому місці, й весь їхній вигляд промовляв про наближення до тотального щастя…

У пошуках нетуристичного ми натрапляли на не5 величкі макові плантації серед ущелин та цілі опіумні «колгоспи». Тут, серед гір, бедуїни дбай5 ливо вирощують макові коробочки. понують туристам як транспорт. Адже від дороги дістатися сю ди по вузькій смужці прибою можна тільки пішки, на верблюді або велосипеді, як зазвичай робимо ми. В поселенні немає елек трики, питна вода — привізна.

Мак — «квітка опіуму».

72

«У пошуках опіумних поселень» Так ми охрестили серію коротких подорожей у пустелю, які без нашого зимування на Синаї були б неможливими. Невелич кі поселення нас цікавили, звісно, не опіумом, а тому, що роз ташовані високо, далеко та глибоко — там, куди джипи не во зять туристів і де не ступала нога поліцейського. У пошуках нетуристичного ми натрапляли на невеличкі ма кові плантації серед ущелин, а подалі — на цілі опіумні «кол госпи». Тут, серед гір, бедуїни розтинають пустелі пузо, дістаю чись до родючих шарів землі, викопують 30метрові колодязі для поливання і дбайливо вирощують макові коробочки. Для самотнього туриста ці плантації — корисна штука. Біля них можна роздобути питну воду, з якою в пустелі непросто. Є складені з каменю тимчасові будиночки, отже — можна не бра ти із собою намет. В деяких житлах є теплі ковдри і посуд, а зна чить, є шанси мандрувати з невеликим наплічником. З іншо го боку, не кожен бедуїн буде задоволений тим, що іноземець побачить, як вирощується заборонений продукт, а поліція й зов сім проти таких подорожей. Щоб не бути зупиненим за пів ➧


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:58

Page 73

Даблканьйон. Пустельна долина Арада, звужуючись, переходить у скельні лабіринти, такі як цей Подвійний каньйон.


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:58

Page 74

Справжній маунтинбайкінг до заповідника «Рас!абу!Галюм».

кроку від маршруту або не потрапити в халепу, нам знадобилося чимало обереж ності, туристичного досвіду, знання міс цевих традицій і шанобливого ставлення до господарів. Сама пустеля рідко виглядає так, як ми собі уявляємо: бархани і піски до край ■ неба. На Північному Синаї вона, можли во, саме така. А ось Південний здебіль шого складається з широченних долин (ваді), схожих на зліт ну смугу для інопланетних кораблів. Доволі високі сипучі гори сіруватожовтих і брудночервоних відтінків нагадують марсіан ські. Подекуди вони звужуються до каньйонів, у яких знадоб ляться навички скелелазіння та паркуру. В найнесподіваніших місцях ми зустрічали оази, в які до води поспішали місцеві тва рини — феніки (лисиці), ящірки та птахи. В одній долині, яка навіть назви на мапі не має, ми побачили наваміс — споруди, давніші за піраміди, ймовірно, теж збудовані для поховань. Та кі самі є недалеко від асфальту, куди ми завозимо тургрупи, а от зустріти наваміс далеко від будьяких доріг було сюрпризом. Найбільший стереотип про пустелю — нібито вона однома нітна. Насправді кожне побачене ваді — особливе. Оку є за що зачепитися: різнокольорові камені, скелі з дивовижними фор мами вивітрювання, малюнки стародавнього моря (місцеві го ри колись були морським дном), «фотогенічні» акації. Поба чена картинка підсилюється неповторним запахом пустелі — коктейлем із духмяних рослин і теплого піску. А найголовнішою принадою пустелі є тотальна тиша, що робить подорож просто таки медитативною. Якщо пощастить, навесні можна побачити незвичну пусте лю. Після навіть невеличкого дощику, який у горах можливий десь наприкінці лютого, ваді повністю вкривається зеленою травою, на смак схожою на рукколу. Тоді майже кожний заку ток, кожна принадна для встановлення табору долинка обжи ваються бедуїнами. Усією родиною вони виїжджають на при

Навесні можна побачити незвичну пустелю. Піс5 ля дощику ваді вкривається зеленою травою. Тоді майже кожна придатна для табору долин5 ка обживається бедуїнами.

Бедуїн із племені музейна.


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:58

Page 75

роду, змінюючи облаштовану кам’яну будівлю на традиційне шатро. Стаду їхніх кіз трави ви стачає на тиждень або два, а колишні кочівни ки згадують свої корені. Корж у піску і квіти бугенвілій В інших країнах європейці зазвичай не посту паються своїми принципами чи звичками. На приклад, нормальним для нас є пройти повз лю дину мовчки чи відмовитися від запропоновано го чаю. А ось на Синаї, навіть якщо ти будеш за кілька кілометрів від дороги, до тебе поверне джип, з нього вийде бедуїн і спитає, чи все в те бе гаразд і чи не потребуєш ти допомоги. І зов сім не тому, що хоче взяти з тебе гроші. Просто це закон пустелі — допомагати один одному. Коли потрапляєш до бедуїнів у гості, спершу тебе пригощають надсолодким чорним чаєм із травами. Опісля вже можна і про справи пого ворити, якщо такі є, — але тільки опісля. Закони міста виявилися теж незвичними. Буквально з перших днів у Дахабі ми мусили змінювати деякі звички. Наприклад, тут понят тя «домовилися» в нашому розумінні не існує. Господар будинку, сантехнік чи продавець мог ли призначати час зустрічі, потім кілька разів те лефонувати і переносити його, спізнюватися на кілька годин або не приходити цього дня зовсім, або ж явитися наступного без попереджень. І що тут дивного?! Могли ж у нього виникнути інші справи!.. Спочатку це дратувало, потім ми навчилися будувати наші плани незалежно від чиїхось обіцянок. Слово «якість» тут мало свій особливий сак ральний зміст. Якщо встановлені на чесне сло

Медитативні подорожі пустелею.

во двері не відвалювалися тієї ж миті, як майстер прибрав від них руку, це означало, що робота зроблена. На чергові прохання переробити араб опинявся в ступорі й не годен був ні працюва ти, ні розмовляти. Це навчило нас терпінню. У нас з’явилися товариші з арабів (приїжджі з «континентального» Єгипту) та бедуїнів (ко рінного населення Синаю). Здебільшого це ре тельно відібрані в муках досвіду люди, з якими, у принципі, можна було про щось домовитись, а також розраховувати, що рано чи пізно це бу де зроблено. А ще час від часу з ними можна по говорити про життя і відмінності світоглядів. Найнадійніший, навчений багаторічною робо тою з ізраїльтянами, бедуїн Хадір став нашим постійним провідником у пустелю. На цій під ставі він міг без запрошення постукати в буди нок, увійти, подивитись, як облаштований наш побут, зазирнути в каструлю і запитати, що я го тую та, що найкумедніше, зробити висновок: «Суп? У тебе нічого не вийде. Тобі конче треба до моєї дружини, щоб навчитися готувати». І лише коли в черговій нашій поїздці пустелею я нагодувала його рибою победуїнському та спе ченим у піску хлібом «табана», він перестав та ке заявляти. Ми самі навчилися бути м’якими і споглядаль ними. Це ж так цікаво, що життя може бути влаш товане якось інакше, ніж ти звик. Одного сонячного січневого ранку, після пер ших місяців налаштування побуту та знайомст ва з місцевими, працюючи у власноруч висадже ному садку за ноутбуком і споглядаючи квітучу бугенвілію, я нарешті зрозуміла, заради чого лю ди їдуть у Дахаб. ■

ПРО АВТОРА Наталія Тулюлюк — мандрівниця, 10 років займається велотуризмом, із них 6 останніх — професійно. Вело# інструктор, одна із засновників ком# панії «Веловуйки». Любить фотогра# фувати людей і вважає, що країна найкраще розкривається через спіл# кування з місцевим населенням. Компанія «Веловуйки» заснована 2008 року. Проводить велонавчання, велоекскурсії по Києву, велотури ви# хідного дня по Україні, багатоденні тури по Карпатах і велотури за кор# дон, яких щороку більшає. Детальніше – на velovuyki.com.ua


M O D U S

V I V E N D I

!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:58

СПОСІБ ЖИТТЯ

Page 76

■ Бедуїнський ланч.

ЄГИПЕТ

Горбатий

рейс Ó ñåðåäèí³ ñ³÷íÿ â ãëèáèí³ Ñèíàéñüêî¿ ïóñòåë³, äå ñõîäÿòüñÿ òåðèòî𳿠ï’ÿòè áåäó¿íñüêèõ ïëåìåí, çáèðàþòüñÿ äâà íàéá³ëüø³ êëàíè ïîçìàãàòèñÿ, ÷èé âåðáëþä øâèäøèé, äæèï ïîòóæí³øèé, à ðóøíèöÿ ãó÷í³øà. Íàòàëÿ ÒÓËÞËÞÊ

П

Подія зовсім не туристична, тож не варто було че кати пропозицій від звичайних водіїварабів. За тиж день до верблюжих перегонів внесли завдаток нашо му товаришу та постійному провідникові — бедуїну із племені музейна на ім’я Хадір. У понеділок він заїхав за нами на своєму білосніж ному джипі. Трасою ми прямували, за місцевими мір

76

ками, доволі повільно — зі швидкістю 120 кілометрів на годину, аби поліція не зацікавилася, куди це беду їн везе іноземців. До поїздок чужинців у дикі місця на Синайському півострові ставляться насторожено. Проїжджаємо ваді Газала. Виявляється, Хадір звід си родом. В однойменному селі живуть його батьки і дехто із братів (їх у нього одинадцятеро; на імена всіх не пам’ятає, а скільки сестер — ніколи не лічив). Усі бедуїни, яких ми знаємо, або народились у ваді Газа ла, або мають тут родичів. Хоча в самому селі тільки десять будинків — такий собі портал для виходу бе дуїнів у пустелю та гори. Ми заїхали сюди взяти деякі речі та Хадірового племінника Ізмаїла, але півгодинна справа розтяг нулася на кілька годин. Попили чаю в оселі батька, потім пішли обідати до будинку брата. У дворі на піс ку лежала велика таріль, на якій горою — смачню щий рис із локшиною, салатом і курятиною. Ми всі по колу брали їжу руками, валяли з неї кульки і від правляли до рота. Згадала, що я так гралася їжею в дитинстві. Після обіду попили чаю, поговорили, по фотографували дітей. Нарешті виїжджаємо, звертаємо з траси на грун тівку, п’ятнадцять хвилин — і зупиняємося. Що, зно ву?! Виявляється, час молитви. Хадір та Ізмаїл від правляють подяки Аллаху, а ми роздивляємося пус ➧


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:58

Page 77

Маленький вершник. На верблюжих перегонах у ролі жокеїв виступають хлопчики, хоча для них це дуже небезпечно.


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:58

Page 78

Серед «своїх».

ХЛІБ «ПО5ЧОРНОМУ» Бедуїнський хліб табана готується дуже просто. Тісто замішують лише з води та борошна. З нього роблять коржик, який обвалюють у борошні. Під багаттям у піску викопують ямку, кладуть виріб туди і загортають жа# ром. Готовність визначають за глухим звуком, постукуючи зверху палич# кою. Хліб пустелі виймають, обтру# шують і їдять із чим Аллах послав.

78

тельні рослини. Їх тут доволі багато, вони при ємно пахнуть і майже всі є ліками від застуди. Знову їдемо, зустрічаємо дедалі більше джи пів, ущерть завантажених людьми, ковдрами, посудом, каністрами з водою, дровами. Тут Ха дір різко звертає з грунтової дороги і їде тупо вбік. Час збирати дрова. Де, в пустелі?! Спочат ку Хадір ходив і смикав невеличкі кущики, по тім почав нам вказувати на ті, які вважав сухи ми, і наказував їх викопувати. Опля! — виявля ється, більша частина рослини ховається в піс ку. Там, де під кущиком були найбільші піщані гірки, ми знаходили кремезні стовбури сухої, приємної на запах деревини. Полювання на дро ва так сподобалося, що Хадір мусив затягувати мене до джипа. Тепер, здається, ми не повинні зупинятись, і навіть глибокий пісок та кам’яні «полички» на шому пікапові не завада. Але авторитетний во дій Хадір мусив підказувати менш досвідченим бедуїнам, як переїжджати перешкоди. Аж поки ми самі загрузли в дуже глибокому піску. Із су сідньої машини вискочили бедуїни і почали нас штовхати. Хлопці ще довго мучилися б із піка пом, якби я мовчки не підклала килимок під ко леса — хто ж тут послухає жінку? Далі їхали веселіше і видивлялися в широко му ваді «наших», біля яких варто стати табором. З одного боку долини стояв клан Тарабінів, з іншого — Музейна. Вибрали ми більшменш захищене від вітру місце (Хадір за виглядом піс ку може знайти найкраще місце для ночівлі) й почали готувати вечерю.

Мені сказали шукати дрібне гілля на розпал. І ось стою я навкарачки, раптом — постріли. Па даю на живіт і починаю повзти до пікапу. Мої бедуїни сміються. То просто кожен клан пока зує, що має зброю. Чоловіки смалять у небо, ні би змагаючись між собою. За наступні півгоди ни, поки лунали постріли, я майже побувала на війні. Стемніло в пустелі дуже швидко. Нашу вече рю готували троє хлопцівбедуїнів. Хадіра тут справді поважають, тож на допомогу прийшли із сусіднього табору. То була справжня у всіх сенсах бедуїнська ве черя. Під ногами — пісок і камені пустелі, над го ловою — неозоре небо. В казанку кипить табіх — печеня з картоплі та курчати, на жару смажить ся хліб табана. Ми присьорбуємо солодкий чай. Уранці під постріли з «калашів» ми вируши ли оглядати наїзників і верблюдів. У перегонах беруть участь майже виключно діти. Поперше, для «скакуна» вони легші. Подруге, для хлоп чиків це потужний стимул і важливий етап са моствердження. Задоволені собою, вони навви передки лізли фотографуватися. І ось, коли майже всі подалися на старт, ми тільки сіли снідати. Моє обурення Хадір прибор кав аргументом, що так не платитимемо за пе регляд перегонів. Тут із кожного джипа беруть плату, яка йде у призовий фонд. Зрештою, майстерне водіння Хадіра дало нам змогу наздогнати і перегнати натовп. Оскаже нілий бедуїн гнав пустелею напролом, не шко дуючи ні машини, ні нас. Здавалось, у резуль


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:58

Page 79

Нове покоління вершників.

ДІТИ ПУСТЕЛІ Бедуїни (в перекладі з арабської — «ті, хто живе у пустелі», «кочівники») — узагальнена назва мешканців арабсь# кого світу, що ведуть кочовий спосіб життя, належать до різних національ# ностей і сповідують різні релігії.

таті я збиратиму по піску свої нирки. Наздогнав ши верблюдів, ми опинилися в гущі пилу, джи пів, пікапів, чорних закутаних облич. Це не вер блюжі перегони! Це перегони на джипах! На де сяток верблюдів припадає сотня позашляхови ків — і всі мчать за «кораблями пустелі». Аж ось і фініш. Постріли, метушня! Виска кую з пікапу, біжу в натовп «хлопців з АльКаї ди» і без зупину фотографую. В юрбі не більше п’яти європейців, з жінок — лише я. Поповзла звістка, що перемогли Тарабіни, більшість із клану переможених Музейна поча ли роз’їжджатися. Хто лишився, зібралися нав коло найповажніших бедуїнів, почали радитись, як ділити призові гроші. До речі, приз зібрали

Глядачі верблюжих перегонів — теж видовище.

непоганий — першому місцю дісталося 6000 фунтів (можна верблюда купити). Переговори тривали довго. У процесі жартували, раділи. В колі одноплемінців хлопчикинаїзники сиділи зі сповненими величі обличчями. Мене в натовпі знайшов Хадір і потяг до ма шини. Виявляється, «контролери» знайшли йо го і вимагають грошей. Я на прощання погляну ла на верблюдівпереможців, і ми з радістю чкур нули вглиб пустелі. З пікапом за два дні я май же зріднилася. ■ Подяка за допомогу в підготовці матеріалу — туристичній компанії «Веловуйки» (velovuyki.com.ua).

На Синаї мешкає 5 основних бедуїн# ських кланів. Південь півострова на# селяє клан Музейна, люди якого вва# жають себе вихідцями з Аравії. В око# лицях славетного християнського мо# настиря святої Катерини живе клан Джабалія. Його представники нібито є вихідцями із Греції — вони мусуль# мани, але зберегли деякі християн# ські традиції. Більшість клану Тара# бінів мешкає на території Ізраїлю та Йорданії. Бедуїнів єднає традиція гостиннос# ті, вони завжди готові допомогти і пригостити подорожнього чаєм.


26.11.2014

КОЛЕКЦІЯ

13:58

Page 80

■ Ренесансна ратуша Замостя.

В

О

Я

Ж

!MT_6-14-disk.qxd

ПОЛЬЩА – УКРАЇНА

Сусід до

сусіда

Ïðîåêò íàçèâàâñÿ «Ñõ³äíîºâðîïåéñüê³ ïåðëèíè: ñòâîðåííÿ òà ïðîñóâàííÿ ïðîäóêò³â ì³ñüêîãî êóëüòóðíîãî òóðèçìó â ïðèêîðäîííîìó ïðîñòîð³». Ëþäñüêîþ ìîâîþ öå îçíà÷àº: «¯äüòå â ãîñò³ äî ñóñ³ä³â, òàì º ùî ïîäèâèòèñÿ!». Ãàëèíà ²ÂÀÙÅÍÊÎ

Л

Люди так влаштовані — їм здається, ніби, чим далі вони заїдуть, тим цікавіші місця побачать. І ми часто в себе під боком не помічаємо справжніх перлин. Та ні для кого не секрет, що нині зайвих коштів у пере січного українця поменшало, а його бажання їздити

Ìèêîëà ²ÂÀÙÅÍÊÎ

нікуди не поділося. Саме час українським журналістам пригледіти для земляків недорогі й цікаві варіанти не подалік від кордону. Ну, а польські колеги, що взяли участь у проекті, тепер розкажуть своїм читачам, що в Україні все добре, туристична галузь не стоїть на міс ці та креативно розвивається, військові ж дії на сході відбиваються на туристах хіба що зниженням цін. У гості до Замостя Польське місто Замостя, віддалене від кордону з Ук раїною лише на 56 кілометрів, виявилося для мене справжнім відкриттям. Маленьке, провінційне, але напрочуд гарне, воно збудоване у кінці XVI століття гетьманом Яном Замойським за проектом італійсько го архітектора Бернардо Морандо. Замосць (це на поль ський манір) став взірцем архітектури доби Відроджен ня і водночас неприступною фортецею. 1992 року іс торичний центр міста занесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Нині поляки з гордістю нази вають його «място ідеалне». Нас Замостя зустріло чудовою погодою, тишею, спо коєм. Така краса — і зовсім небагато туристів! Кожна ➧

Яскраві кам‘яниці на площі Ринок у Замості. Кожна має свою історію та назву, які відображено в барельєфі на фасаді.

80


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:58

Page 81

Чарівні полонізми. Продавчиня солодощів на вулиці Львова у старосвітському костюмі. Чарівна усмішка — безкоштовно.


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:58

Page 82

Майстер!клас гарматної стрільби на бастіоні фортеці Замостя. Правильно вставити трут, відміряти й забити шомполом порох — ціла наука!

кам’яниця на площі Ринок має свою історію, яку розповідають барельєфи на стінах. Стан архітектурних пам’яток в «ідеально му місті» інакше, як ідеальним, не назвеш. Із сумом я згадала містечко Жовква під Львовом, що виникло подібно до Замостя і має безліч архітектурних цікавинок, але вже багато років без перервно і безрезультатно ремонтується… Цікава історія містафортеці пов’язана з легендою про «швед ський стіл». Коли в 1656 році війська шведського короля Кар ла Х підійшли до Замостя, господарі міста наказали накрити перед міськими воротами столи. Адже прийшов король із поч том, а в ті елегантні часи правил етикету дотримувалися навіть на війні. Проте лав не поставили, оскільки Карл Х прийшов не з миром. От і довелося непроханим гостям пригощатися на встоячки. Тепер так роблять на банкетахфуршетах по всьому світу. Тільки називати це годилося б не «шведським», а «поль ським столом». У Замості туристам не просто розповідають історію, а запро шують у подорож в часі. Спочатку заходимо до історичного му зею, стіни та стелі якого самі собою вже є витворами мистецт ва. Далі пані Домініка, вбрана у середньовічний одяг, веде екс курсію містом. Серед іншого вона показує, як за допомогою вія ла панянки давали знати кавалерам про свою прихильність або відмову від флірту. Завершуємо прогулянку на бастіоні фортеці, де проходимо майстерклас зі стрільби із середньовічної гарма

У музеї історії Замостя стіни і стеля — теж експонати.


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:58

Page 83

Люблінський замок збудований росіянами як в‘язниця, він виконував цю функцію за фашистів і комуністів. Зараз тут чудовий краєзнавчий музей і картинна галерея.

Цап є символом Любліна та його міського самоуправління. Якщо комусь із мешканців за несплату відключать воду, він може задовольнити своє право на отримання води у такій стилізованій питничці.

ти. Навчаємося правильно вставляти і тримати трут, відмірю вати й забивати порох... Нарешті, постріл! Від нього у небо злі тають зграї ворон. Наступний ранок минув у спілкуванні з «братами меншими», яких з усього світу звезли до зоопарку Замостя. Тут і жирафи, і родичі слонів — маленькі домани, і кумедні сурикати... Мав пи стрибають по вербах, як по пальмах. Чудова колекція тва рин у чудових умовах. І це в місті, що налічує лише 65 тисяч мешканців! Полюбіть Люблін Багато разів проїжджав через Люблін, прямуючи на Краків і далі в Німеччину, й не здогадувався, яке чудове історичне міс то залишаю поза увагою. Тут дуже багато студентів, в тому числі й з України. Старе міс то сповнене молодої енергії. Туристам пропонують безліч варіантів поселення — від де мократичних хостелів до пафосного «Грандотелю», де почува єшся ніби в палаці. У центрі туристичної інформації на площі Ринок вам видадуть безкоштовні буклети і мапи різними мова ми, включаючи українську, забезпечать можливість скориста тися комп’ютером і аудіогідом, запропонують камеру схову, щоб залишити багаж і велосипеди (в разі велотуру). Творіннями се редньовічних архітекторів у Любліні допомагають насолоджу ватись останні досягнення цифрових технологій. ➧

83


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:58

Page 84

Пшеворськ. Гілка платана в англійському парку навколо палацу Любомирських.

ТРАНСКОРДОН У серпні 2013 року Турасоціація Іва# но#Франківщини почала реалізацію проекту «Східноєвропейські перли# ни: створення та просування продук# тів міського культурного туризму в транскордонному просторі». Проект здійснюється за співфінан# сування Європейського Союзу. Парт# нери: виконком Івано#Франківської міськради, Коломийська міськрада, управління туризму департаменту розвитку Львівської міськради, Люб# лінська регіональна турорганізація та фундація «Академія Обивательсь# ка» (Польща). Мета — збільшити кількість туристів, які відвідують шість обраних міст Західної України та Східної Польщі (Львів, Івано#Франківськ, Коломия, Люблін, Замостя і Пшеворськ), роз# ширити презентування культурної та історичної спадщини завдяки но# вим екскурсійним продуктам, увираз# нити та розпропагувати культурну самобутність міст, активізувати спів# працю та обмін досвідом.

Цікавинок вистачає. В інтерактивному музеї історії міста, на невеликій площі в підземеллі однієї з кам’яниць, розмістилася багата експо зиція старовинних речей і їхніх голографічних образів. Склепіння давньої винарні вкриті ори гінальними фресками не зовсім пристойного змісту. На площі Ринок завжди щось відбуваєть ся: фестивалі, виступи жонглерів, фаєршоу, ет нографічні свята... Як добре загубитися серед щасливих, замрія них людей із різних куточків світу і погуляти вузенькими вуличками середньовічного Люблі на! По найвужчій звертаю з площі й опиняюся перед ресторацією «У фотографа». Нам із фото графом гріх було не завітати. Інтер’єр оздобле ний старими камерами. Для аматорів і профі тут пропонують 100 (!) видів пива з маленьких ре гіональних пивоварень. Мабуть, на десятому ке лиху око геть втрачає здатність фокусуватися. Тож не перестарайтеся, бо місто гідне вашого об’єктива. Творчий простір старого Любліна не просто фотогенічний, з вікон багатьох кам’яниць на нас дивляться світлини з образами жителів міста по

чатку ХХ століття. Діти, дорослі, молоді й не ду же, відзняті у фотоательє на скляні пластини. Зріз часу… Естетичні враження варто доповнити гастро номічними в одній із затишних ресторацій ста рого Любліна. Тут смачно готують форель, сала ти, шарлотку з вершками. Скуштуйте питний мед (не плутати з медовухою). Щоб зайві калорії не відклалися на животі, пропоную здійснити маленьке сходження на ве жу Тринітаріїв і оглянути Люблін із висоти пта шиного польоту. На передньому плані височі тимуть вежі славетного Домініканського мона стиря, в якому 1569 року підписано акт унії про створення Речі Посполитої (в польській мові це одне слово і перекладається як «республіка»). З іншого боку, мов на долоні, — Люблінський замок, фактично в’язниця, збудована на місці старого палацу росіянами в часи, коли ця части на Польщі належала північній імперії. Перехо дячи від фашистів до комуністів, застінки і ка тівні використовувалися дедалі активніше. За часів незалежної Польщі тут створили музей. Ра джу його відвідати навіть тим, хто не полюбляє музеїв. Експозиція надзвичайно цікава і різно манітна, а фрески на склепінні каплиці Святої Трійці — справжня перлина світової культури! Шепіт Пшеворська Третя перлина польської архітектурної спад щини виявилася таким тихим провінційним містечком, що спочатку здавалося, ніби щось сталося з вухами. Тиша аж дзвеніла, і хотілося розмовляти пошепки.

На кухні князів Любомирських збереглися кришталеві келишки, з яких панство пило цілющі води на курортах.


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:58

Page 85

У Музеї історії пожежогасіння Пшеворська зібрано десятки екіпажів із помпами вогнеборців.

Пшеворськ такий же чистий та охайний, як і тихий. Залиш ки фортечних мурів, оборонний костел, кілька дерев’яних ха тин — усе відреставроване і збережене для нащадків. На шпилі ратуші видно руку з мечем, яка символізує караючу десницю правосуддя. У XVIII столітті в підвалі міської управи містилася в’язниця для тих, хто чекає покарання. А закони тоді були су ворими. Скажімо, подружня зрада могла коштувати життя, а відмова брати шлюб після заручин каралася привселюдно ба тогами. В наші ліберальні часи дотримання таких норм призве ло б до страшних наслідків, тож будьмо терплячішими! Серед віковічних платанів у фамільному маєтку князів Лю бомирських розташувався музей історії Пшеворська. Вдягаємо м’які музейні капці й, ніби на ковзанах, пропливаємо залами. Меблі, посуд на кухні, дзеркала, бальна зала з роялем... Аристо крати вміли насолоджуватися життям. Запам’яталися такі милі деталі, як порцелянова нічна ваза в шафці, що щільно зачиня лась, і похідний унітаз у шухляді з червоного дерева (такий собі біотуалет). Так і бачу, як зупиняється карета, лакеї виносять і встановлюють у затінку під розлогим платаном агрегат, а шля хетна пані, підбираючи сукню, вмощується… До речі, щодо ка рет — у парку в приміщенні стайні розмістився оригінальний і вельми цікавий Музей історії пожежної охорони. Крім десят ків екіпажів, шоломів, помп і тривожних дзвонів, тут демонстру ють і парк карет, якими князі Любомирські користувалися в добу винайдення автомобілів, не визнаючи тих торохкотливих і чадних безкінних екіпажів. А від Пшеворська наш шлях проліг на рідну землю, де ор ганізатори туру продемонстрували польським колегам три міс та неподалік від кордону. Львів, ІваноФранківськ і Коломия для туристів із Польщі — не «терра інкогніта». Але, як відомо, Україна має талант і в туристичній сфері весь час створює нові оригінальні продукти — ми теж у цьому переконалися. Дуже спо добалося в супроводі нічного бургомістра охороняти вулиці Львова у складі нічної варти. А на екскурсії дахами Львова ме ні здавалося, що осьось зза димаря вилетить Карлсон… ■

Жива скульптура фотографа в центрі Львова.

Львів: кава, туризм і друкарство. Кав’ярня у старому трамваї біля пам‘ятника Івану Федорову.

Автори та редакція висловлють щиру подяку за подорож — Туристичній асоціації ІваноФранківщини (http://taif.org.ua).

85


26.11.2014

КОЛЕКЦІЯ

13:58

Page 86

В

О

Я

Ж

!MT_6-14-disk.qxd

Авто та

Альпи

Ïîäîðîæ ïëàíóâàëàñÿ ï³ä ëåãêèì â³ä÷óòòÿì ÿêî¿ñü íåäîãîâîðåíîñò³, ÿêå çàëèøèëîñÿ â ìåíå ç îñòàííüî¿ ïîäîðîæ³ äî Àëüï. Öÿ ã³ðñüêà ñèñòåìà òàêà ðîçãàëóæåíà é ð³çíîìàí³òíà, ùî òðèìຠìàíäð³âíèêà, íåìîâ ì³öíå êîð³ííÿ. Ñåðã³é ÎÍÈØÊÎ

40!метровий водоспад. І це лише передгір’я!

Ц

Цього разу я вирушив до Доломітових Альп, що на півночі Італії. Вони славлять ся казковими долинами й містечками, які приваблюють мандрівників, спортсменів і гурманів. А ще ці місця здобули відомість завдяки яскравим пейзажам, м’якому клі мату та гостинним мешканцям.

Хатинка на водоспаді Вирушаю орендованим в аеропорту Ве неції малолітражним «Фіатиком» до своєї першої зупинки — міста Трансакуа. Доро га веде на північ і через 20 кілометрів пере тинає місто Тревізо. У ньому є аеропорт для бюджетних авіакомпаній, тому з ньо го теж було б зручно починати подорож. За вікном пропливають суто середзем номорські пейзажі, будиночки з терако товими дахами і численні ферми. Та ось дорога починає бігти вгору, гір за вікном відчутно більшає, і стиснута пагорбами її стрічка звивається вужем. Після чергового повороту з’явилось озе ро зі смарагдовою водою. Діставшись йо го протилежного кінця, бачу греблю і від від води, який потім зникає десь під зем лею. А за хвильку переді мною розгорта ється абсолютно несподівана картина: на крутому схилі стоїть будиночок, а просто зпід нього вода стрімко спадає донизу із сорокаметрової висоти. Справжній водо спад! Справжнє диво! Через півгодини гори розходяться, і відкриваються краєвиди суто альпійської Італії. У долині зустрічає місто Меццано. Охайно висаджені дерева, ідеальна траса

та гірські схили, над якими бігають хмари ни, мов ягнята… Тут, на землі, уже панує осінь, і я насолоджуюся зеленожовточер воними барвами дерев, які аж сяють у со нячному промінні. Коров’ячий оркестр Ось і Трансакуа. Типове альпійське міс течко: старовинна церква, ратуша, проме нями від неї — вузенькі вулички. З усіх номерів готелю відкривається панорама міста і гір. До центру — три хвилини піш ки. Поруч — міст через гірську річку, яку для стримування норову перегороджено каскадами водоспадів. Увечері, коли за працювали вуличні ліхтарі, віддзеркален ня їхніх вогників у воді зачарувало. Такі міста рідко приваблюють шопо голіків і шукачів розваг. До них їдуть по релакс і відпочинок від міської колотне чі. Із будьякого куточка міста легко по чати прогулянку до лісу, ландшафтного парку, печер або вирушити в гори, до яких, здається, можна дістати рукою… У пошуках цікавин я натрапив на до рогу до замку. Справжня середньовічна твердиня височіє на неприступній скелі, мов вартовий гір. Дивовижно — і як на та кій висоті будували? Замок зазнав чима лих руйнувань — чи то від ворогів, чи то від часу. Якщо це люди, то не уявляю, в який спосіб, бо дістатися замку, окрім як на повітряний кулі, майже неможливо! Віддавши шану старому воїнові, подав ся далі. Й не схибив. За п’ять кілометрів переді мною з’явилось озеро з дивовижно ➧


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:58

Page 87

Яруси задоволень. Внизу — колоритні містечка, вище — ліси, за пасмами пагорбів на очах народжуються тумани і хмари, а над усім панують стрімкі вершини… Так, це Альпи!


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:58

Page 88

Високогір’я. За якісь години і кілометри осінь змінилася зимою.

прозорою і водночас смарагдовою водою. Я стояв на березі і не міг зрушити з місця від невимовної краси. А потім заплющив очі й прислухався. Мною оволоділи звуки щебету пташок, ше поту повітря, шереху листя, що падає… Так, якщо відпочивати десь від ритму життя, то тільки тут! Для зручності навколо озера прокладено пішохідну доріжку, а під деревами стоять лавочки для «медитацій». Дорога знову прямувала вгору й ховалася за схилами. Сер пантини намагалися заплутати мене своїми кільцями. Аж рап том я виїхав на маленьке плато. Зелені схили, між ними в’єть ся асфальтова стрічка до невеликих будиночків, а над усім цим нависають могутні гори. Раптом почувся мелодійний передзвін. Прислухавшись, я зрозумів, що це не гра на музичних інстру ментах. За хвилину на схилі з’явилися корови із дзвіночками на шиях. Підійшовши майже впритул до рогатих «музикантш», я побачив червону стрічку, протягнуту по стовпцях уздовж схилу. Еге, знаю я, що це таке. У стрічку між пластикових ниток упле тено дроти під електричною напругою. Якщо корова, вівця чи

88

взагалі будьхто торкнеться стрічки, то дістане відчутний удар струмом. Зате так тварини не розбіжаться, задравши хвости. Корови теж зацікавилися мною. Що воно за дивак із блиску чою штукою в руці — то встане, то присяде, то відійде вбік, то впаде у траву? У процесі фотосесії між мною та однією з «моде лей» лишилася тільки червона стрічка. Я простягнув руку і по тріпав корову за вухо. У відповідь вона намагалася лизнути ме ні то руку, то об’єктив. «Точнісінька Мілка, — спало на думку. — Тільки не фіолетова, як у рекламній казці». Сімейний бізнес Я навмисно не скорочував шляху, а вів машину через містеч ко Каназеї. І ось чому. Дороги SR 48 та SS 48 у цих місцях «на низують» найцікавіші частини Доломітів. Тут, на висоті 2500 метрів, незважаючи на яскраве сонце і відсут ність вітру, відчувалося, що це все ж дика природа і я тут у гостях. Через годину, майже у темряві, дістався долини Ф’юнес і зу пинився в місті СанПетер.


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:59

Page 89

Синьйора Франческа, господиня готелю і невгамовна інтересантка.

Це майже північний край Італії, до кордону з Австрією та Німеччиною — не більше півсотні кілометрів. Усі назви та знаки дублюються німецькою, а подекуди пишуться й зовсім без італійської. Ось і GPSнавігатор замість на зви «Funes» відобразив «Vulness». На рецепції готелю була купа буклетів — теж німецькою. Цікаво! Завтра довідаюся більше. У центрі долини Ф’юнес розкинулися казкові містечка з біблійними назва ми: SanPeter, SanGiorgio, SanMaddalena… Вони розташовані мовби у чашці, яку з півдня відгороджує від холодних вітрів гряда височезних скель, що нага дують шипи стегозавра. Фото із церквою на тлі цих утворень стало «візиткою» долини. Що ж, подивлюсь, як воно там є. Зранку яскраве і тепле осіннє сонечко залило промінням усю долину. Роз відавши точки для фотозйомки, я повертався до готелю зібрати речі та посні дати. Але на одній вузенькій доріжці пробив колесо і мусив звернутися до ав тосервісу. Що ж, могло бути й гірше, якби це трапилося десь на перевалі. Біля ганку готелю зустрів сиву жіночку. Її зацікавили мій величезний фото рюкзак і штатив. Лукаво поглянула: «Tu sei photographo?» — «Ти фотограф?». Я спробував поспілкуватись із синьйорою за допомогою суміші італійських та англійських слів, пояснюючи, що мандрую і знімаю. Здається, порозумілись. ➧


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:59

Page 90


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:59

Page 91

Взаємна цікавість. Турист із фотоапаратом — рідкісний гість на цьому альпійському лузі. Схоже, не тільки мені були цікаві ці рогаті «моделі», а й я — їм. Фотосесію супроводжувала мелодія коров’ячих дзвіночків.


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:59

Page 92

Смарагдове озерце неподалік від Меццано.

Її звали Франческа. Раптом вона зайшла до приміщення і че рез хвилинку винесла настінний календар. На першій сторінці я побачив той самий заповітний сюжет із церквою на тлі гір, на який я полюю. Старенька почала щось дуже швидко розпо відати, але мого запасу італійської забракло. На допомогу при йшла її онука Марія. Виявляється, фото в календарі зробив її батько, тобто син донни Франчески, ще двадцять років тому, і воно досі дуже відоме. Роззнайомилися. Цей готель — частина сімейного бізнесу, до якого входять ресторан біля траси та невеличка агроферма. Рестораном завідує невістка (мама Марії), готелем — Марія, а на фермі порядкує син Франчески. Сучасні правила готельного бізнесу потребують новітніх методів: бронювання онлайн, си стематизації відгуків відвідувачів, трансферної політики... Але

старій усе цікаво. Її чоловік три роки як помер, тому головує в бізнесі й родині вона. Я подякував Франчесці за милий подарунок і, залишивши готель, поїхав у гори через тихі й затишні альпійські містечка. Лише кілька разів у повітрі лунав гуркіт трактора чи дзижчан ня бензопили. Біля в’їзду до кожної ферми стояв сріблястий бі дон у спеціальному кошику на візку. Від них долинало якесь бур котіння. Придивившись, я побачив під одним кошиком неве личкий компресор, який охолоджував бідон із вранішнім мо локом. До візка приєднаний рідкокристалічний екран, який відображає температуру та ще якісь цифри. Молоко по садибах збирала автоцистерна. Водій, він же — приймальникекспеди тор, сканером знімав штрихкод фермерапостачальника та, при єднавши патрубок, виціджував молоко. Технології — понад усе! А молоко таке саме, як сотні років тому. Сьогодні сонце подарувало неймовірне світло, і я знімав, до ки стемніло. Відома церква з календаря справді зачарувала своїм крихітним силуетом на тлі гір. Сонце грало різними барвами на листі дерев, а гострі скелі, наче зуби акули, чіплялися за хмари, доки сідало сонце. Неймовірна краса. Під завісою дощу Вже темніло, а на мене чекав переїзд біля 100 км до серця До ломітових Альп. Більше половини шляху — це крутосхили, сер пантини та різкі повороти. За прогнозом, погода погіршувалась. І справді, задощило. У світлі фар крізь краплини на склі часом з’являлися чорні діри проваль та ущелин. Наді мною ніби схи лялися могутні гори, як ті велетні. Близько десятої вечора я прибув у Кортинад’Ампеццо. Як сказали в готелі, така погода тут уже третій день. За цих умов візит до скель ТреЧиме був під великим запитанням. Трансакуа. Такі міста рідко приваблюють шопоголіків і шукачів розваг. До них їдуть по релакс.

92


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:59

Page 93

Подвійні Альпи: у дзеркалі гірського озера краса множиться на два.

Уставши вдосвіта, я відразу кинувся до вікна зі сподіванням побачити в небі зірки або хоч високі хмари. Але де там… Лише краплі дощу накреслили на склі якусь абстракцію. Ну що ж, у природи немає поганої погоди! Вирушаю, а там як буде. Дорога щільно притискалася до скель, які своїми могутніми спинами підтримували важкі хмари. Дощ стихав максимум на три хвилини. В одну таку коротеньку перерву біля невелико го лісового озера в оточенні зеленожовтих ялин, ховаючись із фотоапаратом від мряки під веле тенськими гілками, встиг зробити декілька фото. Омиті дощем, природні барви стали ще насиче нішими — гарно! За півгодини потрапив до чергової перлини Доломітів — озера Мізурина. Від нього до скель ТреЧиме — менше 15 кілометрів. Проте мене очікував неприємний сюрприз — через дощі по частішали каменепади, і дорогу перекрили. А йти пішки в таку негоду було б невдалою ідеєю. Чари Мізурини Що ж, розвернувшись, поїхав у бік Мізури ни. Озеро розташоване на висоті майже 1800 мет рів над рівнем моря в оточенні височезних гір. Тут панує особливий мікроклімат. Довкола роз ташовано кілька готелів і санаторіїв, куди їдуть лікувати дихальну систему. Вода в озері прозора, як сльоза, але купатися в ньому заборонено. Зате в теплу пору року по во доймі можна покататися на човні або на водному велосипеді. Взимку Мізурина — справжня ков занка просто неба. Від озера тягнуться численні

туристичні маршрути різного рівня складності з красотами, які вдовольнять будьякого знавця гір. Тут завжди є чим зайнятись. Але сьогодні по года сприяла тільки насолоді тишею та спокоєм. Прогулянка вздовж озера зайняла з півтори го дини. З одного боку озеро впирається в гори, а з іншого — до самої води підступає ліс. Навкру ги прокладено пішохідні доріжки, які то вири нають, то пірнають у темряву серед розкидистих сосон. Під час моєї прогулянки хмари, гнані віт ром, то відкривали, то ховали в тумані монумен тальні краєвиди гір. Погода додавала оточенню загадковості та драматичності. І знову пустився дощ. А потім клапті першо го снігу нагадали, що зима вже поруч. Поклик Альп Зворотний шлях лежав через муніципалітет Белуньйо у провінції Венето і міг позмагатися за першість серед доріг із найчарівнішими панора мами у світі. Переді мною розкинулися долини, стрімкі височезні скелі, поміж яких ховалися ста ровинні містечка. Особливо запам’яталось місто СанВітодельКадоре. Із правого боку від ньо го, на пагорбі одного зі схилів, немов на острові, примостилася давня церква. Вона, ніби судно пілігримів, розрізала могутні кам’яні хвилі. Де в’ятий вал, тільки на гірський манір... Наступну подорож обов’язково почну із цьо го напрямку. Уявляю собі ці пейзажі за сприят ливішої погоди! У мене знову з’явилося те ж саме легке відчут тя недоговореності. А може, це таке приховане запрошення Альп? ■

ПЕРЕВІРЕНО, РЕКОМЕНДУЄМО Автомобільний маршрут становив близько 625 кілометрів і зайняв лише 4 дні. Хоча пролягав він аж трьома провінціями Італії з однаково мело# дійними назвами: Трентино#Альто# Аджіо, Больцано, Венето. Це дода# вало можливостей відчути природ# не та культурне розмаїття. Найзручніше починати таку подорож із Венеції, а саме — з її повітряної гавані. Від аеропорту імені Марко Поло до першої зупинки маршруту, Трансакуа, — близько 150 кілометрів, а до останньої, Сан#Віто, — близь# ко 130. Така подорож немислима без авто. В аеропорту можна орендувати ма# шину на свій смак і власний гаманець. Про прокат треба подбати завчасно за допомогою інтернету: це Венеція, одне з найвідвідуваніших міст світу.

93


26.11.2014

УНІКУМИ

Н

И

!MT_6-14-disk.qxd

13:59

Page 94

Фото jettravel.ru

Фото commondatastorage.googleapis.com

Ф

Е

Н

О

М

Е

Під кригою чи у кризі?

Павільйон має площу понад 5 тисяч квадратних метрів і є найбільшим у сві# ті. Про це свідчить запис у Книзі рекордів Гіннесса й чисельність туристів, які тут бувають. Усередині на стінах печери ви зможете побачити різні шари льоду. Але не лише її структура вражає. Не менш захопливими є численні крижані скульпту# ри та сценка порятунку альпініста, який зірвався зі скелі. У льодовому павільйоні часто проводяться виставки мінералів і всього ін# шого, пов’язаного з альпінізмом і гірськолижним спортом. Є невеликий кри# жаний лабіринт і каплиця, де відбуваються шлюбні церемонії. А якщо ви вже находилися#наблукалися, можна завітати на чашку запашної гарячої кави у кафе поруч із печерою. А потім — спуститися з гори не на фунікулері, а на ли# жах. Не взяли їх із собою? Нема проблем — на вершині працює прокат.

І дах, і тротуар À âè çíàëè, ùî ó ñâ³ò³ º ñåëî, äå ëþäè ïåðåñóâàþòüñÿ ïî äàõàõ? Âîíî ðîçòàøîâàíå â ²ðàí³.

Фото wordpress.com

Через особливості ландшафту гірське село Масулі має дуже незвичайну ар# хітектуру. Всі будинки у ньому побудовані ярусами: дахи нижніх хаток служать до# лівкою для верхніх. Більшість осель мають по два поверхи, а між ними розташо# вані вузькі сходи, що ведуть на верхні яруси#тераси. Будують ці хатки в основному з дерева чи глини. Робити це зовсім не просто, адже у селі заборонено ви# користовувати будь#який транспорт. Останніми роками в Ма# сулі активно розвивається туристичний бізнес. Це ря# тує село від повного занепа# ду — ще донедавна люди виїжджали з нього через без# робіття. Туристам тут подо# бається й незвична архітек# тура, й чудові краєвиди — околиці ваблять густими лі# сами та гірськими річками. Клімат тут теж особливий, зовсім не іранський — уліт# ку в селі часто туманно і до# щить, а взимку зазвичай просто засипає снігом.

94

«Спартанський»

готель Ãîòåëü «Berggasthaus Aescher» ðîçòàøîâàíèé òàê âèñîêî â Àëüïàõ, ùî ä³ñòàòèñÿ òóäè ìîæíà ò³ëüêè ï³øêè àáî êàíàòíîþ äîðîãîþ. Тут ніхто не запропонує спа#сало# ну, тренажерного залу чи запальної вечірки на танцполі. Це скромний гос# тинний дім для втомлених, але спраг# лих до нових вражень туристів. У ці краї їдуть прогулятися по мальовни# чій гірській місцевості, відвідати при# родні печери, зазирнути в музей до# історичних знахідок... А найголовніше — щоб зранку вийти на балкончик готе# лю, загорнутись у плед і насолодити# ся густими гірськими туманами. Готель має лише кілька кімнат, кож# на з яких здатна вмістити до чотирьох людей. Умови проживання можна на# звати спартанськими. Туалет, як і ван# на, — загальний і розташований на по# версі, душу взагалі немає. Їжа дуже проста, зате ситна і смачна. Готують тут виключно у традиціях мешканців Швейцарських Альп.

Фото i.blobon.com

Фото static.panoramio.com

Ðîçâàæàëüíèé ïàâ³ëüéîí ó øâåéöàðñüêîìó ì³ñò³ Ñààñ-Ôå âèòåñàíèé ó òîâù³ ëüîäó, ÿêîìó âæå ê³ëüêà òèñÿ÷ ðîê³â.


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:59

Page 95

Хайке Бірленбах

Політ

У

«Lufthansa» çáåð³ãຠñèëüí³ ïîçèö³¿ â Óêðà¿í³. Ïðî öå, çîêðåìà, çàÿâèëà ï³ä ÷àñ ñâîãî â³çèòó äî Êèºâà îäíà ç êåð³âíèê³â êîìïàí³¿-àâ³àïåðåâ³çíèêà.

стабільний

У вересні до української столиці завітала па ні Хайке Бірленбах, віцепрезидент «Lufthansa» з продажів та операційної діяльності в Європі. Серед іншого вона зазначила: «Ми мусили де

що адаптувати нашу льотну програму у зв’язку зі зменшенням попиту на авіаперевезення, про

те «Lufthansa» залишається найбільшою євро

пейською групою авіакомпаній в Україні. Віримо в економічний потенціал України, будемо й на

далі пропонувати найкращі послуги і транзит через хаби у Франкфурті на Майні, Мюнхені та Відні. Наразі серед українців особливо популяр

ними є наші західноєвропейські та північно

американські напрямки». Загалом рейсами «Lufthansa» між Україною та Німеччиною користуються понад півмільйо на пасажирів за рік (2013). «Lufthansa» здійснює 36 регулярних прямих рейсів на тиждень між Україною та Німеччиною: Київ – Франкфурт, Київ – Мюнхен, Львів – Мюнхен та сезонний — Одеса – Мюнхен. Партнерська авіакомпанія «Austrian Airlines» пропонує 21 рейс на тиждень між Києвом, Львовом, Дніпропетровськом, Хар ковом і Віднем, а взимку — ще й перельоти між Києвом та Інсбруком. А завдяки співпраці з авіа компанією «Міжнародні авіалінії України» «Aus trian Airlines» додатково пропонує пасажирам

20 рейсів спільної експлуатації з Києва та Оде си до Відня. Попри не досить сприятливе бізнессередо вище, у першому півріччі 2014 року операцій ний прибуток «Lufthansa Group» зріс на 41 міль йон євро і становив 114 мільйонів. До кінця року група планує отримати близько мільярда євро. Прибутки дадуть змогу інвестувати значні кош ти у поліпшення послуг. Про це пані Бірленбах сказала: «Щодня сама лише «Lufthansa» інвес

тує мільйон євро у нові продукти та послуги. По

стійна модернізація, впровадження інновацій та розробка нових продуктів забезпечують нам позицію лідера серед авіаперевізників на євро

пейському та українському ринках. Перелік за

мовлень до 2025 року налічує 260 нових літа

ків. Тільки цьогоріч плануємо додати до нашого флоту 23 ультрасучасні лайнери». До речі, з груд ня авіаперевізник запроваджує новий преміум економклас на всіх своїх далекомагістраль них літаках. Це додасть 50 відсотків вільного простору для пасажирів! Висока гостя також запевнила: «Ми не зупи

няємося на досягнутому і плануємо стати пер

шою європейською п’ятизірковою авіаком

панією». Стабільне зростання — цілком у дусі «Lufthansa». ■


26.11.2014

13:59

Page 96

Фото www.la#tyrolienne.com

Фото www.watrongkhun.org

!MT_6-14-disk.qxd

Білий храм Áåçë³÷ á³ëèõ-á³ë³ñ³íüêèõ áîã³â, õèìåð, êàçêîâèõ ãåðî¿â ³ ìèñòåöüêèõ ñïîðóä - òàêîãî ì³ñöÿ âè á³ëüøå í³äå íå çíàéäåòå.

3200

над землею

«Білий храм» — так назвали буддійський комплекс, що неподалік від міста Чіанграй у Таїланді. Його збудували виключно на кошти художника Ват Ронг Кхуна, котрому з якихось причин інвестори відмовили в допомозі. Зате худож# ник «відірвався» сповна. Свій храмовий комплекс Ват#Ронг#Кхун вирішив спорудити з 9 будівель. Поки що реалізовано лише частину проекту. Проте, щоб роздивитися всі ди# вацтва митця, не вистачить і дня. Чого лише варті фантастичні фрески все# редині будівель чи міфологічні персонажі впереміш із сучасними сюжетами. Серед туристів уже встигли набути слави зали з Людиною#павуком на стінах, Нео з фільму «Матриця» та зображеннями трагедії 11 вересня в Нью#Йорку. Найближчими роками тут з’явиться картинна галерея та неймовірної краси зала для проповідей і медитацій

Íà òàê³é âèñîò³ ïðîïîíóº ïðî¿õàòèñÿ ïî òðîñó íîâèé àòðàêö³îí «Ìåãà-Òèðîëü» ó Ôðàíö³¿ — íàéâèñîêîã³ðí³øèé â Àëüïàõ ³ âñüîìó ñâ³ò³.

Фото luxisto.com

Але чи можна назвати це просто вечерею? Скоріше, вона схожа на шоу, під час якого дають їсти. У ресторані на поціновувачів високої кухні очікують не тільки ексклюзивна гастрономія, а й справжні дива. Наприклад, усі замовлені страви «пливуть» до гос# тей у повітрі, зависаючи над сере# диною столу. Коли подаються наїд# ки, в ресторані починає пахнути чи# мось, близьким за тематикою до страви: для рожевого вина — запах квітів, для холодних закусок — дух крижаного північного вітру... Триває такий перформанс біль# ше двох годин. Щоправда, насоло# джуватися ним можуть лише 12 осіб одночасно — саме стільки вміщує єдиний у ресторані стіл. Шеф#кухарем у «Sublimotion» став Пако Ронсеро, володар двох зірок «Мішлен», найвпливовішого ресто# ранного путівника у світі.

96

Фото www.la#tyrolienne.com

Ó íàéäîðîæ÷îìó ðåñòîðàí³ ó ñâ³ò³, ÿêèé â³äêðèëè íåùîäàâíî íà îñòðîâ³ ²á³ñà â ²ñïàí³¿, ïîâå÷åðÿòè êîøòóº 1500 ºâðî.

Фото 1.bp.blogspot.com

Шоувечеря

Цей тролей, або, як його тут називають, тирольєн, відкрився в лютому 2014 року у Французьких Альпах, між станціями Орель і Валь#Торанс. Є подібний атракціон і в Києві, у висоту він — під 50 метрів, а в довжину — близько 500. Над Дніпром пропонують покататися на роликовому сидінні, яке рухається по тросу. Але відчуйте різницю: «Мега#Тироль» має довжину «польоту» 1300 метрів, його пасажири стартують із висоти 3230 метрів над рівнем моря і прибувають на 3000#мет# рову вершину. 1 хвилина 45 секунд чистого задоволення — політ із захопливою панора# мою льодовика. На швидкості до 100 кіло# метрів за годину почуваєшся хижим птахом, який ширяє над нескінченними просторами в абсолютній тиші… Насолодитися тирольєном можуть усі, кому виповнилося 8 років, хто має на ногах лижі та готовий заплатити 50 євро за унікаль# ні відчуття.


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:59

Page 97

Елітна

зима 30 âåðåñíÿ 2014 ðîêó â ãîòåë³ «Fairmont Grand Hotel Kyiv» â³äáóëàñÿ IX âèñòàâêà åë³òíîãî òóðèçìó «Deluxe Travel Market Ukraine».

Н

На осінньому заході були традиційно представлені напрям ки та готелі, актуальні в зимовий сезон. Виставку «Deluxe Travel Market Ukraine» відвідали понад 300 представників провідних туристичних компаній України, що дало надію на успішний ту ристичний сезон. Робочі зустрічі плавно перетекли у вечірній коктейль, що про ходив у барі «Vintage» готелю «Fairmont». На цьому заході гостей чекали приємні сюрпризи від його партнерів — вручалися пода рункові сертифікати на проживання в найкращих готелях світу. Наступна виставка відбудеться 24 березня 2015 року і вона буде ювілейною — десятою! До скорої зустрічі на «Deluxe Travel Market Ukraine»! ■

97


26.11.2014

13:59

Page 98

Фото living#las#vegas.com

Фото lh6.googleusercontent.com

!MT_6-14-disk.qxd

У гості до динозаврів Ëèøå ó Ïîëüù³ ìîæíà îäíî÷àñíî çóñòð³òè 250 äî³ñòîðè÷íèõ ÷óäîâèñüê ó íàòóðàëüíó âåëè÷èíó. Після того, як біля села Красійове, що у Польській Силезії, знайшли рештки динозавра, цей факт максимально «розкрутили». Так з’явився «Парк Юрського періоду» — атракція для дітей і дорослих площею півтора квадратні кілометри. Серед лісу тут живуть 250 справжніх рептилій і динозаврів. Усі вони нату# ральної величини, висота найбільшого монстра — 50 метрів. Щоб дістатися до лісу, спершу потрібно проїхати залізничним спецрейсом «Тунель часу» в 3D#окулярах. Це темний тунель, на стіні якого щосекунди з’яв# ляються нові картинки, що складають ланцюжок від молюсків до ящерів. І неодмінно треба завітати в музей, де зберігаються кістки справжнього ди# нозавра. А ще — подивитися на розкопки, які тривають тут і досі.

Книжка в «людській»

обкладинці

Фото gamingrebellion.com

Ó á³áë³îòåö³ Ãàðâàðäñüêîãî óí³âåðñèòåòó âèÿâèëè ñòàðîâèííó êíèæêó â îáêëàäèíö³ ç ëþäñüêî¿ øê³ðè.

98

Це книжка «роздумів про душу і життя після смерті» — так написав про твір «Долі ду# ші» його автор Арсен Хуссайє. В середині 1880#х років він по# дарував книжку своєму друго# ві#медику Людовику Буланду. Той, у свою чергу, обгорнув її шкірою невідомої пацієнтки, яка страждала на психічний розлад і померла від інсульту. А свій вчинок він пояснив так: «Ця книжка — про людську ду# шу, вона заслуговує і на люд# ську обкладинку». Експерти, які досліджували бібліотечну рідкість, підтвер# дили, що книжка справді обтяг# нута шкірою людини. Принай# мні, вони впевнені в цьому на 99,9%. Цікаво, що раніше, у XVI сто# літті, були випадки, коли люди самі просили таким чином їх увічнити.

Над «містом гріхів» ßê ç'ÿñóâàëîñÿ, â êàçèíî íå ëèøå çàðîáëÿþòü ³ âèòðà÷àþòü. Íàä íèì ùå é ë³òàþòü. Ïðèíàéìí³, ó Ëàñ-Âåãàñ³. Щоб не обмежуватися звичними азартними іграми, місцеві бізнесме# ни шукають усе нових можливостей здивувати своїх гостей. Щороку вони пропонують дедалі екстремальніші за# бави, аби ігромани йшли саме до них. Найцікавішою з останніх вигадок став атракціон «SlotZilla». Суть винаходу проста: на даху 12#по# верхової будівлі обладнано відправний пункт, стилізований під ігровий авто# мат. Відвідувачі заходять туди, їх са# дять у спеціальні крісла і посилають у «політ» по тросу на 24#метровій висо# ті, над найпопулярнішими казино Лас# Вегаса. Місце вибрано так, що мож# на добре роздивитися «місто гріхів». Коштує така послуга 20 доларів. Але вже зовсім скоро задоволення по# дорожчає, оскільки атракціон удос# коналиться — його висота зросте на 10 метрів, а трос подовжиться удвічі й сягне 520 метрів.

Підготували Ольга БАРТИШКОЛОМАК, Євген БУДЬКО


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:59

Page 99


КЛУБ

26.11.2014

13:59

Page 100

P

4

!MT_6-14-disk.qxd

V

I

Ó â³äîìîãî åêñòðåìàëà òà äóõîâíîãî ìàíäð³âíèêà Ãîëòèñà âñå ïî÷àëîñÿ ç Êàðïàò. ³í òàì âèð³ñ, çàêîõàâñÿ ó ïðèðîäó ³ ìàíäðè. Ùå õëîï÷èêîì âèðóøàâ ó íåâåëèê³ ïîõîäè, ³ öå «ëîñêîòàëî éîãî åìîö³¿, à êðîâ àæ êèï³ëà». Êèïèòü ³ äîñ³. Îëüãà ÁÀÐÒÈØ-ÊÎËÎÌÀÊ

Ніби

птах


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:59

Page 101

Судно «Штандарт», перехід по Північному морю, 2011 рік. У шторм зламався штурвал, вдалося причалити до острова. Якраз тоді Голтіс задумав свій перехід через Атлантику «Columbus Quest» без їжі та води.

Г

ГОЛТІС (справжнє ім’я — Володимир Вукста) народився в селі Доманинці біля Ужгорода. Із 9 років почав займатися схід ними двобоями. Має чорний пояс, ІІ дан (стиль місюдзюрю). Майстер спорту з боксу. Закінчив Київський інститут фізкуль тури. Очолює екстримкоманду «Equites». Фотограф, опера тор, постановник трюків, незалежний експертконсультант із питань щодо здорового способу життя і виживання в екстре мальних ситуаціях. Автор оздоровчої та реабілітаційної мето дики «Зцілювальний Імпульс». — За роки ваших екстремальних мандрів ви зробили чимало дивовижних речей. Наприклад, за 3 тижні перетнули пустелю Калахарі лише з 2,5 кг харчів і 7 л води. Маєте досвід 54 днів голодування у поході. Що вам дають такі експерименти? — Не назвав би це експериментами. Я вивчаю можливос ті людських тіла та духу. Ми здатні на значно більше, ніж звикли думати. Усталені стереотипи заганяють нас і, відпо відно, все наше життя у вузькі рамки. Я намагаюся позбав ляти людей цих нав’язаних хибних переконань. Справді, всі ці тривалі голодування і проходження пустелі з мінімальною кількістю води та їжі з погляду офіційної медицини просто неможливі. Медицина стверджує, що через три дні без води людина помирає, а без їжі — через тиждень. А ми з командою своїм прикладом доводимо, що такі твердження — байки. Тож людина може так розвинути свої фізичні можливості, щоб ніколи не мати потреби в лікарях. — Що людина відчуває, коли так довго голодує? — Мабуть, кожен очікує почути, що найбільше хочеться їсти. Хоч би як дивно це звучало, але все не так. Через кілька днів відчуття голоду зникає. І ти починаєш інакше дивитися на світ. Розум стає яснішим, думки світлішають. Людина по чинає очищатися фізично і духовно, це видно навіть по її очах. Зникає потреба багато говорити, хочеться більше слу

Команда «Еквітес» у Зімбабве, 2001 рік. За результатами африканської подорожі на телебаченні вийшло екстрим!шоу.

хати та спостерігати, особливо за природою. Хочеться кон тактувати з рослинами, водою, обіймати дерева та босоніж ходити по траві. Молитися, думати над своїм життям. Часто в період голодування приходять справжні одкровення. Зви чайно, спочатку завжди важко, найважчі — перші дні. Почи наєш усвідомлювати, як сильно людська плоть зав’язана на матеріальній їжі та як слабко — на духовній. Під час голодування важливо не допускати до себе жод ного негативу, який би спричинив поганий вплив на ваш мо ральний стан. Також треба бути десь за містом, де зможете відчувати зв’язок із природою, гуляти, дихати свіжим повіт рям і не піддаватися стресу. — Як взагалі не вмерти під час такого тривалого голодування? — Головна умова — не впустити страх у своє серце. Якщо злякаєшся, втратиш віру в те, що робиш, тоді краще виходи ➧

101


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:59

Page 102

Голтіс на Мальдивах. Разом із другом він навчався місцевого методу риболовлі.

ти з голодування, бо це може бути небезпечним. Страх сіє пані ку в серці та зневіру. Тож психологічна складова в цей час є над звичайно важливою. Під час голодування завжди настають кри зи — саме тоді людині дуже погано і відбувається найактивніша чистка організму. Якщо це пройти, то настає зцілення від дуже важких хвороб. Але саме під час цих криз потрібно бути мораль но найстійкішим, знати, що ти робиш, і вірити в те, що робиш. — Може, є продукти, які дають нам найбільше поживи, і лише їх достатньо мати, щоб вижити? — Це, наприклад, може бути курага. Коли ми із другом ішли пустелею Калахарі, у нашому запасі були лише горіхи та сухо фрукти, серед яких найбільше — кураги. Її потрібно розсмок тувати, так організм отримає максимальну користь. Також до таких продуктів належать кедрові горіхи та мед. — Чи кожен може вести такий спосіб життя, голодувати й виживати в екстремальних ситуаціях? — Кожен може. Просто перед тим потрібно трохи себе підго тувати, якщо ви раніше ніколи не займалися спортом чи були повністю пасивні. Навіть якщо зараз хворієте, маєте надмірну вагу або вже не молоді, це не причина для відчаю. За рікдва можете кардинально змінити своє тіло, життя, здоров’я та стиль мислення. Я завжди радію, коли до мене на семінари приходять люди, яким уже за шістдесят, а то й сімдесят, і вони з ентузіаз мом долучаються до нашого стилю життя. А через рікдва вони пишуть мені, що таким повним життям не жили навіть двадця тирічними. А буває до нас приєднуються люди з великими проб лемами зі здоров’ям чи інвалідністю і вже через якийсь час схо дять на вершини гір та повністю забувають про лікарів. Питан

Навіть якщо зараз хворієте, маєте надмірну ва5 гу або вже не молоді, це не причина для відчаю. За рік5два можете кардинально змінити своє ті5 ло, життя, здоров'я та стиль мислення. ■


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:59

Page 103

Намібійська пустеля, 2012 рік. Подорож у рамках проекту «Еквітес» та друзі», коли будь!хто міг взяти участь у мандрівці з командою. Такі подорожі відбулись до Мадагаскару, Перу, Ефіопії, Мексики, на черзі — Непал і Бутан.

Південно!Африканська Республіка, 2002 рік. Одна з 9 експедицій до Африки з командою «Еквітес».

ня лише в бажанні та вірі в себе. Якщо сімдесятип’ятирічний чоловік через рік після нашого знайомства може піднятися на Ельбрус, тоді хто не може? — У вас так багато екстремальних історій у житті. Яку особ ливо небезпечну можете виокремити? Мабуть, камеру смертників? — Так, 1997го в іранському місті Мешхед я потрапив до ка мери смертників. Мене звинуватили у шпигунстві на користь США. Зловили, коли знімав на відео місцеві пейзажі. За це од разу арештовують. А якщо на плівці побачать будьякий воєнний об’єкт — смертна кара. На моїй плівці знайшли високовольт ний стовп, лінії високовольтних передач, частину залізничної колії… Я знімав без жодної думки про те, що це воєнні об’єкти. Мене посадили в камеру смертників в’язниці державної безпе ки до дванадцятьох мусульман. Добре годували, давали сухо фрукти, горіхи... Смертників там поважають. У камері я запиту вав себе: «Чому?» Я розумів, навіщо мені давалось усе, що було зі мною до того — перелам хребта, укуси змії та павуків. А ка мера смертників? Минуло сім років, поки я знайшов відповідь. Усе було для того, щоб написати книжку про віру, любов, силу духу — «Сповідь смертника». Про цю історію можна розповідати дуже багато. Із в’язниці мене витягнули Боже диво та відкрите серце. І не лише мене. Мені дали слово Шаріату, що жоден із моїх співкамерниківму сульман не буде страчений. Хоч би що робилося — все на краще. Усе наше життя — це лінія випробувань, результатом яких стає усвідомлення. І якщо з тобою стається щось, ну, здавалося б, зовсім погане і подітися нікуди — марно запитувати «за що?». Правильне запитання — «для чого?». Будьякі випробування — завжди шанс. Бог не ка рає нас, а дає змогу навчатись. Якби тоді, в Ірані, я поставився до ситуації інакше, ми б зараз із вами не розмовляли… Оскіль ки ситуація справді була з розряду безвихідних. У будьякому разі, мені потім пояснили, що зі схожих ситуацій до мене ще нікому не вдавалося вибратися живим. — Ви згадали про зламаний хребет. Тоді вам було двадцять п’ять років. А вже через півтора місяця ви склали іспит в інсти туті на гімнастичних снарядах. Ця історія підтверджує те, яки ми резервами наділене людське тіло?

— І не лише це. Але й на що здатна сила волі та думки люди ни. І найголовніше — це свідчення Божих чудес, які мають місце в нашому житті, коли є віра. Тоді, у двадцять п’ять, я мав усі шан си лишитись інвалідом довіку. Того дня гуляв зі своїм собакою, ми переходили через хиткий місток дуже стрімкої гірської річ ки. Собачку викинуло в річку і понесло течією. Далі починали ся пороги, мій друг не вижив би. Я стрибнув у воду і вдарився шиєю об колоду, якої не було видно. Собаку врятував, і лише на третій день лікарі виявили, що у мене перелом хребта, з яким не виживають або залишаються інвалідами. Хребет тримався виключно на м’язовому корсеті. Було важко, але я вірив. Мене доглядала моя бабуся, яка ба гато чого знала. Спершу я робив фізкультуру лише подумки, потім почав ви конувати легкі фізичні навантаження. Багато молився і навіть думки не допускав про те, що можу лишитись інвалідом. Через півтора місяця навіть сліду від моєї травми не було. — Ви багато працюєте з тілом. Здається, знаєте про нього все. Можете розказати про тіло кількома реченнями? — Тіло — це всього лиш інструмент для пізнання цього світу. Його треба сприймати як храм, воно має бути прекрасним, ним ➧

103


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:59

Page 104

Мадагаскар, «кам’яний ліс», 2012 рік.

палиш, намет не поставиш там, де хочеть ся. А у нас вийшов у поле — і роби що хо чеш серед квітів. — Який у вас режим? — Сплю мало — двітри години на до бу. Після десяти днів цього стає дуже ма ло. Тож потім поспати п’ять годин — це ■ такий кайф... Зранку хвилин двадцять чи таю молитви. Молюсь стоячи, інколи при свічці. Потім обливаюся холодною водою. Далі — ранкове тре нування за власною системою. Найдовше займаюся сорок хви лин. Знову обливаюся водою. Потім передивляюся різні мате ріали, які привожу з подорожей. До дванадцятої години не сні даю, лише п’ю фреші, трав’яний чай з медом і лимоном, інко ли — каву з медом. У цей час їсти можна лише фрукти та ягоди. — Самі вмієте готувати? — Так, часто це роблю. Салат з огірків, помідорів, цибулі. Взимку — квашену капусту із цибулею та запашною домашньою олією. Запікаю в духовці рибу. Особливо люблю коропа із пря нощами: солодким перцем, меленою паприкою, чорним перцем. Змастив ними рибину, трохи підсолив, нарізав цибулю кільцями, додав лимону... Готову страву прикрашаю петрушкою та кропом. Ніколи не готую у поганому настрої. Це дуже важливе пра вило. Треба готувати з молитвою та любов’ю. — Спиртне вживаєте? — Лише сухе червоне вино, зрідка можу собі дозволити трош ки коньяку. — У чому щастя? — Точно не у грошах. Чи щасливі мультимільйонери, у яких є «замки з піску»? Достаток має бути у душі та серці. Головне — здоров’я та близькі люди. Треба просто жити і радіти. — Про що ви мрієте? — Щоб люди вміли бачити серцем і жити правильно. У нас усе дуже переводиться на логіку, на пізнання світу і його істин лише розумом. Але осягнути головне людина здатна лише своїм серцем, а не розумом. Я прагну, щоб люди знали і вміли жити саме так. І наскільки можу, намагаюся допомагати у цьому. — Ким ви себе перш за все вважаєте? — Я грішник, який кається. ■

Якщо з тобою стається щось зовсім погане і по5 дітися нікуди — марно запитувати «за що?». Пра5 вильне запитання — «для чого?». Бог не карає, а дає змогу навчатися. треба займатись. Але ні в якому разі не можна будувати тіло для самолюбування. Напевно, в юності це може бути стимулом, аби примушувати себе до тренувань. У мене переосмислення тіла відбувалось у дев’ятнадцять років. Я тоді був майстром зі східних двобоїв і вважав себе дуже крутим. Але зустрів людину, справж нього майстра, який грався зі мною у спарингу як кицька з ми шею. Я навіть не розумів, що відбувається. — Що для вас значить подорож? — Стиль життя. Подорож — це прихід у гості в певну місце вість, де панують свої правила та закони, які потрібно поважа ти і ніколи не нехтувати ними, бо це може дуже дорого кошту вати. Подорожі ніколи не набридають. Вони навчають жити і бачити Бога. — Де у світі найбільш загадкове, фантастичне, екзотичне місце? — Таких безліч. Мені як людині, яка побувала практично всю ди, мабуть, майже нереально відповісти на таке запитання. Я до безтями закоханий у нашу планету. Але є одне місце, куди я готовий знову і знову повертатись, у яке мене завжди манить і кличе серце і яке щоразу відкривається для мене поновому. Це Карпати. — У вас буває відчуття «хочу додому»? — Я живу у своїй квартирі в Києві одиндва місяці на рік. Мені подобається такий ритм. Я ніби птах — завжди мене тягне кудись. Радію, коли кудись їду, але ще більше, коли повертаюся. — Чому? Що вас тримає в Україні? — Це найкраща країна у світі. У нас три лаври, безліч свя тинь, така природа, такі чорноземи! Все компактне і водночас — стільки місця! У нас тут просто розкішне життя: земля плодо носить, є гриби, ягоди, фрукти. Є всі пори року. Чудесний край. У Європі все надто прилизане, немає свободи — багаття не роз

104


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:59

Page 105

105


26.11.2014

ЧУДЕС

13:59

Page 106

Ї

Н

А

!MT_6-14-disk.qxd

У

К

Р

А

Костел у Перечині, збудований 1906 року італійцями.

ЗАКАРПАТТЯ

День над

Ужем

Îäíîäåííà âèëàçêà ç Óæãîðîäà äî ïàì’ÿòîê ìàëüîâíè÷î¿ äîëèíè Óæà — ÷óäîâèé ñïîñ³á óð³çíîìàí³òíèòè çèìîâó ïîäîðîæ íà Çàêàðïàòòÿ é îçíàéîìèòèñÿ ç àðõ³òåêòóðíèìè äèâàìè êðàþ.

Вежа Невицького замку — середньовічної твердині над Ужем.

Н

Îëåíà ÊÐÓØÈÍÑÜÊÀ

На Закарпатті потік туристів узимку не спадає, а зростає. Хтось приїжджає покататися на лижах, хтось — винайняти хатинку в горах і дивитися на них, сидячи біля розігрітої піч ки, а комусь кортить провести Різдво на старовинних вулич ках Ужгорода. Якщо погода не сприяє прогулянкам, можна перебігати від кав’ярні до кав’ярні та від музею до музею. Ко ли ж перестане падати сніг і зза хмар вийде сонечко, варто взяти автівку і на один день гайнути за місто. Дорога з Ужго рода на північ, на Ужоцький перевал, пролягає мальовничою долиною річки Уж, де, окрім краєвидів, чекає ціла низка чу дових пам’яток.

НЕВИЦЬКЕ. Чеська гребля і замок У давнину цими краями пролягав важливий шлях із Гали чини через Ужоцький перевал на Закарпаття і далі — на угор ські рівнини. На підступах до Ужгорода дорогу контролю вав Невицький замок, що досі стоїть на високому пагорбі над річкою. У наш час через Уж біля підніжжя замкової гори переки нуто міст. Через кількасот метрів вище за течією можна по мітити дещо дивні споруди. Це залишки греблі, збудованої чеськими інженерами у 1920х роках, коли Закарпаття вхо дило до складу Чехословаччини. На Ужі, біля Невицького, спорудили 124метрову греблю з бетону і ламаного каменю, оснащену шлюзами. Підйомні механізми помістили у малень кі дерев’яні вежі, що збереглися дотепер. Завданням спору ди було відведення необхідної кількості води з Ужа у дери ваційний канал, що тягнувся до Ужгорода, де знову впадав у річку. Перепад висоти на початку і в кінці каналу становив 18 метрів. Тож канал розділили на два рівні й на кожному ➧


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:59

Page 107

Дерев’яна красуня. Церква Покрови Пресвятої Богородиці (XVII–XVIII) в селі Кострина часто «позує» художникам і фотографам.


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:59

Page 108

Перечин. Пам’ятник листоноші, створений за мотивами меморіальної дошки, встановленої йому односельцями в сусідніх Тур’їх Реметах: «У Пам’ять Приязності, Тверезості, Чесності й Послужності Посла Феодора Фекети. Помер Р(оку) Б(ожого) 1838».

збудували невелику гідроелектростанцію: одну — біля села Оно ківці, друга тепер розташована на території сучасної міської електростанції. Обидві разом із чеським обладнанням існують і нині. Від мосту дорога веде на лісисту замкову гору, минаючи ятки, кафе та готелі, що безпардонно її обліпили. Останню ділянку треба подолати пішки, і тоді попереду з’являться руїни замку. Його заснування пов’язують із початком освоєння краю угор ськими королями. Перші кам’яні укріплення з’явилися тут у XIII столітті. Наприкінці того ж століття угорський король Лас ло ІV віддав Невицьке трансильванському воєводі Фінті з роду Обо. Після смерті воєводи маєтності успадкував брат Омодей. Він серед інших феодалів виступив проти короля Угорщини Кар ла Роберта з французької династії Анжу, якого вважали чужин цем. 1312 року військо Омодея було розбите, і Невицький за мок перейшов у володіння магнатів Другетів, які прийшли з Іта лії разом із Робертом. Нові власники повністю відреконструювали замок. Його ядро становила квадратна вежадонжон. Стіни прилеглих споруд ра зом із мурами утворювали внутрішній двір, який широким пів колом охоплювала друга лінія укріплень: глибокий рів і вал із муром. У мур було вбудовано чотири башти, а ще одна, шести гранна баштабарбакан, сполучалася з основною частиною зам ку двоповерховою галереєю. Під час облоги рови наповнюва лися водою через оригінальну систему: під природним тиском вода надходила дерев’яним водогоном із сусідньої, вищої, гори за принципом сполучених посудин. Тобто під самим замком вода йшла знизу вгору! Нещодавні археологічні знахідки дають уявлення про побут у замку. У споруді початку ХІV століття, від якої збереглися ли ше фундаменти, вочевидь, проходили прийоми, переговори та судові засідання. Тут знайшли монету часів короля Карла Робер та, персні — бронзовий із печаткою та срібний зі склом, фраг

108

мент бронзової булави. Виявлені знаряддя праці та незакінчені вироби свідчать, що в замку діяли ювелірний цех, кузня, інші майстерні. Було знайдено і кілька фальшивих монет — чи, бува, не грішили володарі замку підроблянням грошей? У XVI–XVII столітті Невицьке опинилось у вирі боротьби між трансильванськими князями та Габсбургами, християнсь кою реформацією та контрреформацією. З 1580 року воювати між собою почали і самі Другети, тож замок переходив від од ного родича до іншого. У результаті низки інтриг 1602 року твер диню отримав Дьордь ІІІ Другет, якого за участь у контррефор мації підтримав Ватикан. Це обурило трансильванських князів протестантів, і один із них, Дьордь ІІ Ракоці, зруйнував Невиць ке. Це сталося 1644 року. Відтоді замок ніколи не відбудовували. Він «самозаконсервувався», в чому й полягає його унікальність. Інтерес до мальовничих руїн виник аж у ХІХ столітті. Їх «під латали», і 1879 року на лісистих схилах під замком заклали парк, назвавши його ім’ям відомого угорського садівника Карла Ваг нера. Його скульптура прикрашала оглядовий майданчик. Не подалік встановили фонтан із природним тиском води. «За чехів» руїни замку впорядкував і пристосував для відві дування Клуб чехословацьких туристів. «За совітів» Невицький замок залишався популярною туристичною атракцією і завдяки цьому 1968 року був відреставрований. А ось у наш час, попри те, що Невицьке щороку відвідують 150 тисяч туристів, жодні консерваційні роботи тут не ведуться, обвалюються стіни та де рев’яні дахи башт, забудовується охоронна зона пам’ятки… ПЕРЕЧИН. Італійський храм і пам’ятник листоноші Маленький Перечин, хоча є райцентром ще з 1947 року, ста тус міста отримав лише 2004го — через п’ять років після свят кування свого 600ліття. Колись це було бідне село, та 1893 року через нього проляг ла залізниця Ужгород — Великий Березний. Тоді акціонерне то


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:59

Page 109

вариство «Бантлін» відкрило тут лісохімічний завод (це і нині лісохімкомбінат). Підприємство забезпечило майже 2400 робо чих місць. Цікаво, що саме «Бантліну» завдячує своєю появою костел святого Августина, який стоїть поблизу головної площі міста. На заводі працювали словаки, італійці, німці, угорці, тож кіль кість католиків у маленькому Перечині сягнула 700 осіб. Спер шу вони ходили до грекокатолицької церкви, а згодом виріши ли збудувати власний костел. Ділянку біля підніжжя гори купи ли італійці, вони ж узяли на себе будівництво. Основні кошти виділив «Бантлін», решту доклали парафіяни. Новий костел ос вятили 1906 року. Він діє до сьогодні, та перечинці вже й не при гадають, що будували його люди з далекої Італії. На майдані привертає увагу незвичайний пам’ятник листо ноші — єдиний такий в Україні. Чоловік у широкому капелюсі, в овечій гуні, з мішком за плечима — це Федір Фекета з неда лекого села Тур’ї Ремети. Щодня цей «посол», як тоді називали листонош, пішки, через гори, щоб скоротити шлях, ходив до Ужгорода на поштамт, потім із повним мішком вертався у рід ну Тур’янську долину, селами якої розносив пошту. Понад 30 років щодня, у будьяку погоду, Фекета проходив пішки через луки, ліси й гори по 60 кілометрів. За переказами, робота і згу била відданого листоношу — під час одного із зимових перехо дів він провалився під лід, захворів на запалення легень і помер. Вдячні сучасники увічнили його пам’ять меморіальною дошкою. Вже у наш час, 2004 року, встановили пам’ятник у центрі Пере чина, поруч із трасою Ужгород — Львів.

Найближча до Перечина — церква у Чорноголові. Щоб по трапити у село з автотраси, треба проїхати близько 15 кіломет рів мальовничою доріжкою, що в’ється вузькою лісистою доли ною уздовж річки Лютянки, притоки Ужа. Увага — узимку та в міжсезоння на шляху можуть траплятися калабані. Біля мос ту через Лютянку стоїть дерев’яна церква святого Миколая. Як що дивитися з пагорба, то в її обрисах домінують горизонталі, й вона ідеально гармоніює з лініями схилу та гірських хребтів. Якщо ж поглянути знизу, від річки, то домінує вертикаль — над головою здіймається висока вежа в оточенні таких самих висо ких смерек. Довершені не лише пропорції храму, а й його деталі: різьблені стовпчики ганку, аркади голосників на вежі, її барокове завершення. У вівтарній стіні збереглось архаїчне віконце з шес ти круглих скелець, давніх, зроблених вручну й трохи нерівних. Храм у Чорноголові збудований у XVII столітті у вигляді тра диційної бойківської церкви — мав один вищий і два нижчі сту ➧

Намисто дерев’яних храмів В Ужанській долині збереглося декілька неоціненних цер ков. Одна з них, Ужоцька, увійшла до вісімки дерев’яних хра мів України, які торік поповнили Список світової спадщини ЮНЕСКО. Розпис на цоколі іконостасу в Чорноголові.

Церква св. Миколая у Чорноголові (XVII–XVIII).


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:59

Page 110

Церква архангела Михаїла (1745) в Ужку — один із 8 дерев’яних храмів Українських Карпат, внесених до Списку світової спадщини ЮНЕСКО.

ВРЯТУЙМО ЗАМОК За порятунок Невицького замку і надання йому статусу історико#ар# хітектурного заповідника бореться археолог та історик Олександр Дзем# бас, який досліджує споруду вже по# над двадцять років. Весь цей час він щоліта на громадських засадах про# водить археологічні експедиції, до яких залучає волонтерів із різних кра# їн. Приєднатися можуть усі охочі. Докладна інформація — на сторін# ці «Nevitsky сastle — Невицкий за# мок» у «Фейсбуці».

110

пінчасті шатрові верхи. Згодом храм перебуду вали: центральний і вівтарний зруби об’єднав спільний дах, а над бабинцем виросла вежадзві ниця. Напис на одвірку свідчить, що перебудо ву здійснив майстер Матій Химич із села Лучки і що роботи завершилися 2 червня 1794 року. Наступні три церкви стоять на пагорбах прос то біля ужгородської траси, тобто до них легко дістатися в будьяку погоду. Першою ліворуч від дороги вигулькне церква в селі Сіль. За однією версією, храм збудували 1703 року, а в 70х його разом з іконостасом завантажили на вози й чо тирма парами волів перевезли в Сіль, подолав ши 45 кілометри і перевал заввишки 850 метрів над рівнем моря. За другою, імовірнішою, вер сією, дата побудови церкви у Сянках невідома, а 1707 рік є датою її перевезення. Сусіднє село Кострин провело аналогічну процедуру за кіль ка років перед тим. Церкву в Солі відреконст руювали подібно до чорноголовської, хоча аж у 1834 році. На відміну від неї, храм у Кострині після пе ребудови кінця XVIII століття зберіг два із трьох своїх ступінчастих верхів. Над західним зрубом надбудували невисоку каркасну вежу, після чо го церква набула свого нинішнього неповторно го силуету. Споруда висотою лише 14 метрів ви глядає монументально завдяки досконалим про порціям і вдалому розташуванню. Цікаво, що цю церкву врятувала від знищен ня... війна. Ще 1865 року громада села Кострин вирішила звести на її місці мурований храм і вже замовила проект. Та необхідні для цього кошти збирали десятиліттями. Роботи мали розпочати в 1914му, проте розгорілася Перша світова вій на, а після неї зібрана сума знецінилася. Нового храму так і не побудували, завдяки чому вцілів старий дерев’яний. Тепер помилуватися ним приїжджають туристи, поруч збираються на пле

нери художники. Можуть зазирнути й лижни ки — неподалік на схилах гори Красія діє зимо вий курорт із двома підйомниками. Ужок — останнє село перед Ужоцьким пере валом (889 м над р. м.), який розмежовує Закар паття і Львівщину. Від перевалу починається те риторія Ужанського національного природного парку, що входить до українськопольськосло вацького біосферного резервату «Східні Карпа ти», включеного до Світової мережі біорезерва тів ЮНЕСКО. На території парку, крім цінних букових пралісів, є мінеральні джерела, карсто ві печери та місце падіння Княгинянського ме теориту (1866). Втім, узимку це актуально лише для «морозостійких» туристівпішохідників. Нам же досить подивитися на дерев’яну церкву, що височіє на узвишші при дорозі. За переказом, колись вона стояла високо на схилі гори, проте старшим людям було тяжко туди підійматися, і її перенесли. Ужоцька церква (1745) є зразком дещо видо зміненого бойківського стилю. За своєрідний силует, підкреслений дуже широким опасанням, і темний колір даху та стін мініатюрний храм іно ді називають «чорним корабликом». Із ХІХ сто ліття десятки художників, зачаровані церквою в мальовничій гірській місцині, зобразили її на своїх картинах. І недаремно саме їй «довірили» представляти бойківський стиль у ЮНЕСКО. Хо четься вірити, що надання найвищого пам’ятко охоронного статусу посприяє реабілітації інте р’єру церкви, зіпсованого «осучасненнями». Від Ужка автотраса серпантином підіймаєть ся на Ужоцький перевал, тож, коли не збирає теся на галицький бік Карпат, час повертатися до Ужгорода. І якщо вам сподобалося в Ужансь кій долині, неодмінно приїжджайте сюди навес ні, коли чорнобіла зимова гама поступається буянню зелені та квітів. ■


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:59

Page 111


26.11.2014

ЧУДЕС

13:59

Page 112

Ї

Н

А

!MT_6-14-disk.qxd

У

К

Р

А

БЕРЕСТЕЧКО

Герої не

вмирають Ïðîù³ äî ñâÿòèõ ì³ñöü óêðà¿íñüêî¿ ³ñòî𳿠— ó äàâí³é òðàäèö³¿ íàðîäó. Ìîæëèâî, á³ëüø í³äå â Óêðà¿í³ âäÿ÷í³ñòü äî çàãèáëèõ ãåðî¿â íå âò³ëèëàñÿ ç òàêîþ ïðîíèçëèâîþ ùèð³ñòþ, ÿê ó öüîìó êóòî÷êó Âîëèí³.

В

Голгофа — розпис на західному фасаді Свято!Георгіївського храму пензля Івана Їжакевича.

112

Вже сто років будить приспану пам’ять і кли че до гарячої молитви обитель із промовистою народною назвою — «Скит на Козацьких моги лах». Розташований він на околиці села Пляше ва, що на Рівненщині. Українські спартанці Берестецька битва була найбільшою за всю історію України аж до новітнього часу. Напри

Ïðîòðåé Àíäð³é ÂËÀÑÅÍÊÎ

кінці червня 1651 року зійшлись у двобої дві ве личезні армії: козацька на чолі з гетьманом Бог даном Хмельницьким (від 80 до 150 тисяч вояків) і польська під проводом короля Яна Казимира (від 240 до 300 тисяч). Союзниками українсько го війська виступили 30 тисяч кримських татар із ханом ІсламГіреєм, які у вирішальну мить утекли з поля бою, полонивши і забравши із со бою гетьмана та його сподвижників. Козаки на чолі з Іваном Богуном боронилися, та мусили відступити. У страшній різанині загинули тися чі українців. Проте здобути остаточну перемогу полякам так і не вдалося. Останній етап битви став, либонь, найгероїч нішою сторінкою визвольних змагань україн ського народу. Триста козаків на болотяному острівці біля річкової переправи прийняли не рівний бій, прикриваючи відхід основного вій ська. Жоден із них не здався, чим викликав по вагу навіть у ворогів. Лише з великими втратами поляки здолали героїв. Останній із них — Іван Нечай, чи, за іншим переказом, Нечитайло, — виплив на човні на середину озерця і кілька го дин відстрілювався від цілої армії. Сам король запропонував пораненому 14 кулями козакові почесну здачу. Та Нечай заперечив, що бажає не лише жити, а й померти як мужній воїн… До речі, археологічні дослідження 1990х ро ків довели, що подвиг українських «спартанців» залишив нам не лише духовний спадок. Завдяки їхньому відчайдушному опорові втрати козаць кого війська виявилися не такими катастрофіч ними, як про це понад триста років твердили по ляки. Це й дало змогу Хмельницькому вже за два місяці зібрати нову, не менш численну армію. ➧


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:59

Page 113

Триєдиний храм. СвятоГеоргіївський храм на «Козацьких могилах» унікальний — трирівневий. Він включає Борисоглібську церкву на хорах, наземну — в ім’я Георгія Переможця та підземний склеп із цегляною колоною, заповненою козацькими кістками.


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:59

Page 114

Скит на «Козацьких могилах» на острові Журавлиха.

Точно відоме місце поховання двох чу жоземців. Біля Михайлівської церкви у селі Острів, де перед початком бойових дій молився Хмельницький зі старшиною, знайшли останнє пристановище греки — митрополит коринфський Йоасаф та йо го протодиякон Павло, які з благословен ■ ня патріарха єрусалимського мандрували з українським військом і надихали по встанців на боротьбу за батьківську віру та свободу.

Прощі до поля Берестецької битви почались у ХІХ столітті. Серед перших тут побували Тарас Шевченко і Микола Костомаров, Олена Пчілка й Леся Українка… Місцеві мешканці, як змогли, поховали загиблих козаків і селян — переважно там, де їх спіткала смерть. На полі битви ви росли кургани та кам’яні козацькі хрести. Утім, багато вояків так і лишилися на дні боліт і річок, які густо мережать поле битви. Спас Нерукотворний з іконостасу Михайлівської церкви.

114

На честь і пам’ять Прощі до поля Берестецької битви почались у ХІХ столітті. Серед перших тут побували Тарас Шевченко і Микола Косто маров, Олена Пчілка й Леся Українка… Та невблаганний час ро бив свою справу — поховання занепали. За образним висловом митрополита Іларіона (Огієнка), козацькі кістки гризли вовки і мили дощі. Люди намагалися збирати рештки героїв і зноси ти їх в одне місце, на острів Журавлиха, де, за переказами, і по лягли смертю триста хоробрих. Та цього, вочевидь, для правди Божої було замало. Аж ось 1908 року повз Берестечко проліг шлях великого хрес ного ходу на чолі з архімандритом Почаївської Лаври Віталієм (Максименком). Край дороги хоч куди кинь оком лежали люд ські рештки. І тоді один зі священиків не витримав і звернувся до присутніх із палким словом: «Злодії — й ті мають могили, а ці наші прадіди, що поклали життя своє за православну віру, ще й досі не поховані!» І велелюдна процесія спинилася. Туттаки відправили першу в новому часі панахиду за загиблими україн ськими воїнами. Люди плакали, але втішено. Тоді ж у межиріч чі Стира і Пляшівки, де розгорнулися найдраматичніші події давньої битви, встановили дубовий хрест.


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:59

Page 115

Невдовзі отримали дозвіл на заснування між се лами Пляшева і Острів лаврського скиту — на вша нування й молитовну згадку загиблих українців. Між іншим, поляки своїх загиблих вшанува ли значно раніше. Ще у XVII столітті вони збу дували у Берестечку костел, куди поклали решт ки зрадника українського народу Яреми Вишне вецького. Тут при гробі повісили й шаблю віро відступника, на якій запеклася козацька кров… Скит вирішили збудувати на острові Журав лиха. На той час околишніми землями володі ла графиня Граббе, донька відомого слов’яно філа Олексія Хом’якова. Побожна жінка радо подарувала монастиреві потрібну ділянку. Ско ро пішли й щедрі пожертви на будівництво, в то му числі від царя Миколи ІІ. Та левова частка коштів надійшла від волинських міщан і селян. Ось як зворушливо пише про заснування ски ту митрополит Іларіон: «17 і 18 червня 1910 року на Журавлиху прибуло безліч народу. Захопила ти ха українська ніч — і вночі відправили всенародну панахиду. Десятки тисяч наших селян стали на коліна й відспівали “Вічная пам’ять” загиблим ко закам, що життя поклали за православну віру та за Україну…» Послух у скиті несли 50 найкращих почаїв ських ченців — служили, молилися, доглядали могили, приймали прочан… До початку Першої світової війни на Журавлисі спорудили храм, ке

лійний корпус і частину огорожі з двома брама ми. Мала постати там і дзвіниця, для якої війсь кові подарували дзвін на 855 пудів. На жаль, че рез війну життя в обителі завмерло. За Польщі подальшу розбудову святині взагалі заборони ли. Та й поминати борців за вільну Україну ста ло небезпечно — прочанам часто доводилося куштувати поліцейського нагая… З приходом на Волинь радянської влади утиски продовжи лись, а 1958 року ченців остаточно розігнали. Потім тут була кролеферма. Тільки 1967 року зу силлями української інтелігенції на території монастиря відкрився державний музейзаповід ник «Козацькі могили». З набуттям Україною незалежності «Козацькі могили» відновили статус. Тут знову відкрилася спочатку парафія, а з 2002 року — СвятоГеоргі ївський монастир УПЦ Київського патріархату. Дари митців Нині на території обителі стоять два храми — мурований СвятоГеоргіївський і дерев’яний Михайлівський. Перший із них, споруджений у 1910–1914 ро ках — неповторний для всієї України. Спроек тував його Володимир Максимов, молодий ар хітектор із Петербурга, учень славнозвісного Олек сія Щусєва. На жаль, талановитий юнак помер невдовзі по завершенні будівництва. ➧

У Михайлівській церкві. Посередині — спуск у підземний хід до Георгіївського храму!пам’ятника.

«ПОЛЕ БЕРЕСТЕЦЬКОЇ БИТВИ» Національний історико#меморіаль# ний заповідник розташований у селі Пляшева Радивилівського району на Рівненщині. Найближча залізнич# на станція — Радивилів (60 км). Більше відомий за своєю колиш# ньою назвою — музей#заповідник «Ко# зацькі могили». У заповіднику надаються послуги «зеленого» туризму (проживання у приватному секторі, організовано дозвілля, відпочинок на мальовничо# му березі річки Стир). Діє Свято#Геор# гіївський чоловічий монастир УПЦ КП. Тел. заповідника: (03633) 42#084, 28#727, 28#739. Детальніше – на plyasheva.com.ua.


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:59

Page 116

Михайлівська церква 1650 року, в якій перед Берестецькою битвою молився Богдан Хмельницький із козацькою старшиною.

виявилося сміливим і несподіваним: він виніс іконостас назовні, на західний фа сад будівлi. Відтак церква стала водночас ще й вівтарем неозорого храму, накрито го небесним склепінням, під яким могла зібратися на молитву хоч би й вся Україна. Така церква не могла зодягатись у ста ■ рі шати. Це усвідомлював Володимир Ле онтович, головний будівничий скитуме моріалу. Архітектор наполіг, щоб споруду було зведено в зовсім новому стилі, названому українським модерном. Храм справді унікальний — трирівневий. На хорах розмісти лася Борисоглібська церква з чудовими іконами на стінах. Храм на головному, наземному рівні освячено в ім’я святого велико мученика Георгія Переможця. Його розписали останні почаїв ські іконописці старої школи у непростих 1950х роках. А на ниж ньому, підземному поверсі міститься склеп із цегляною коло ною, заповненою козацькими кістками. Це ніби часова вісь, що єднає всіх героїв, загиблих за віру та Україну. Лежать кістки і в стінних нішах. Тут, під землею, влаштовано церкву святої му чениці Параскеви П’ятниці. У її західному притворі, на невели кому підвищенні стоїть саркофаг, теж із рештками загиблих вої нів. Над саркофагом немає землі — він сполучений із зовніш нім світом світловим колодяземліхтарем, чиє скляне накриття утворює ніби престол перед надвірним іконостасом. Тож над цими святими кістками, як над святими мощами давніх христи янських мучеників, і відбуваються служби Божі у дні поминан ня героїв Берестечка. Гробниця і П’ятницька церква сполучені підземним ходом із дерев’яною Михайлівською церквою, що до 1912 року стояла у сусідньому селі Острів. Широкі сходи ведуть із підземелля прос то на середину ошатного храму. Обабіч сходів журяться два ка м’яні козацькі хрести XVII століття, перенесені сюди з давнього цвинтаря, а над ними золотиться прекрасний древній іконостас.

Архітектор виніс іконостас назовні. Церква ста5 ла водночас ще й вівтарем неозорого храму, на5 критого небесним склепінням, під яким могла зібратися хоч би й вся Україна. Перед зодчим стояло украй неординарне завдання — як і де розмістити велелюддя прочан, які щороку в дев’яту п’ятницю після Великодня прибували до скиту для вшанування героїв Бе рестецької битви. Рішення, прийняте молодим архітектором, Саркофаг із рештками загиблих козаків і селян у підземній П’ятницькій церкві.

116


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:59

Page 117

Та повернімося до Георгіївського храму. Він вражає ще й декором та іконописом. Зовнішній іконостас виготовлено з червоного граніту та чор ного лабрадориту, а ікони написані олійною фар бою на залізних листах. Святі образи належать пензлю видатного українського художника та іконописця Івана Їжакевича, точніше — нале жали, бо не так давно були зіпсовані нездарни ми реставраторами. Значно менше постраждала грандіозна композиція «Голгофа» цього самого іконописця, яка займає ввесь західний фасад церкви. Мистецтвознавці пишуть, що Їжакевич у цій роботі спробував зіставити викупну жерт ву Христа в історії людства з викупною роллю Берестецької битви в українській історії. Хто знає, чи «копав» майстер так глибоко… У колосальному творчому спадку Їжакевича всі чотири іконостаси та зовнішні розписи Геор гіївського храму в скиті на «Козацьких могилах» стоять осібно. Очевидно, надто палало у нього серце, надто пекло сльозами очі, коли торкався стін, поставлених на кістках тих, хто, за словом Спасителя, віддав душу за друзів своїх. Художник не встиг побачити речей, видобу тих із місцевих торфяників археологами у 1970х. Вони експонуються в музеї на території скиту. Шкіряні селянські постоли, бойові коси і сер пи, похідні сумки і дерев’яні порохівниці… Так, простих селян у війську Хмельницького було не менше, ніж козаків. Знайдено й вогнепальну зброю — короткі бандолети і довгі аркебузи, а також очеретяні стріли. За скитом, над річкою Пляшівкою, крізь пта шиний щебет і шурхіт трав донині вчувається відгомін страшної битви. Адже і скит, і острів, і околишні поля та переліски — це одна велика могила героїв, які у свою останню мить просили в Бога щастя й долі для рідної України.

Преподобний Іов Почаївський — святий образ роботи Івана Їжакевича в іконостасі Георгіївського храму.

ЖИТІЄ МИТЦЯ

Стежина веде через луки до пагорба, заросло го лісочком. Серед сосон похилилися кам’яні хрести, поставлені в пам’ять про подвиг трьох сот козаків. І як не згадати Шевченкове — «Нас тут триста, як скло, товариства лягло… І земля не приймає…». Та нехай Тарас Григорович утіши ться — вже, нарешті, прийняла. А трохи далі, серед пересохлого болота виблис кує на сонці чорна вода Козацької Ями — того самого озерця, на якому легендарний Іван Не чай вів свій останній бій… Хоча ні, звичайно ж, не останній. Герої не вмирають. ■

Ось у таких місцях розгорталася вікопомна Берестейська битва.

Іван Сидорович Їжакевич народив# ся 1864 року, спочив 1962#го, маючи повні 98 років. Ще малим вивчив на# зви геть усіх ікон у рідному селі Виш# нопіль на Уманщині. За учнівства в рисувальній школі Мурашка позна# йомився з Михайлом Врубелем, який дозволив Іванові (і більш нікому) бу# ти присутнім при написанні славет# ного «Зішестя Святого Духа» на хо# рах Кирилівській церкві у Києві. Оздоблюючи храми, святих спису# вав із рідних і селян#сусідів, яких знав змалку. Наприклад, у трапезній церк# ві Києво#Печерської лаври в образі Марка Гробокопача зобразив свого діда Родіона. Останню свою карти# ну розпочав за тиждень до смерті, а всього їх створив щонайменше 20 тисяч! А ще написав ікони для понад 20 церков. Наприкінці столітнього життя сам рубав дрова, а харчувався лише ча# єм із коржиками.


26.11.2014

ЧУДЕС

13:59

Page 118

Н

А

!MT_6-14-disk.qxd

У

К

Р

А

Ї

Південноукраїнська АЕС. Великі труби — то реактори.

Çàïðîøåííÿ íà ðàôòèíã ϳâäåííèì Áóãîì çàñòàëî çíåíàöüêà. ß? Ðàôòèíã? ³äîìèìè íà âñþ Óêðà¿íó íåïðîñòèìè ïîðîãàìè? ßê áîíóñ — â³äâ³äàííÿ ôåñòèâàëþ àêòèâíîãî â³äïî÷èíêó é àòîìíî¿ åëåêòðîñòàíö³¿. Ìàðèíà ÃÓÄÇÅÂÀÒÀ

МИКОЛАЇВЩИНА

Енергія

П

Після недовгих вагань вирішила: «Їду!» Я ніколи не бу вала на Миколаївщині, але про національний природний парк «Бузький Гард» чула багато. Саме у цьому місці рів нинна річка Південний Буг має височенні скелясті бере ги й пороги. Миколаївщина почала серйозно ставитися до розвит ку активного туризму. Звичайно, тут, як і скрізь в Украї ні, одна й та сама проблема — брак фінансування. Але в цих місцях зрозуміли, що ентузіазм і бажання змін мо жуть принести неабиякий результат. Тому я з іншими київськими журналістами, які при ст али на запрошення Миколаївської регіональної тор говопромислової палати, зважилася провести свій вік енд активно. Мокрі, втомлені та щасливі Від Києва до Первомайська дісталися за чотири з по ловиною години. Звідти до села Мигія, де спокійна річка перетворюється на фурію і де стартує наш рафтинговий маршрут, — іще півгодини їзди. Але спочатку заїжджаємо на базу відпочинку «Дубровка» поблизу Первомайська й

118

прямуємо на берег Південного Бугу. Із висоти відкрива ється чудова панорама, і добре видно пороги. «Ось тут, — кажуть нам, будете пропливати». Цей поріг називається «Інтеграл», він третьогочетвертого рівнів складності. Улітку сплавлятися Бугом під силу й новачкам (але не одмінно — з людиною, яка знає річку). А от навесні, піс ля розливу, а також восени, коли рівень води підіймаєть ся після дощів, початківцям краще посидіти на березі: це час професіоналів. Зверху пороги здаються «поріжечками». «І це та сама траса, на якій тренуються спортсмени водного слалому? Та ну!» — подумала я. Але згодом упевненість щодо моєї «рафтингової спроможності» щосекунди починає танути. Знайомимося з інструктором, паном Володимиром Войтенком, майстром спорту та дворазовим чемпіоном України з водного слалому, а за сумісництвом — фотогра фомкраєзнавцем. Забігаючи наперед, скажу, що попра цювати цього дня йому довелося багато, бо підкорити вересневу річку виявили бажання шість неспортивних молодих осіб жіночої статі й один спортивний, але немо лодий представник сильної половини людства.


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:59

Page 119

Фото М. ІВАЩЕНКА

Півдня Таксяк вбравшись у «гідрокостюми» (вода ж бо вже холодна), які виявилися схожими на хімзахист, рятівні жилети й каски, із жартами і сміхом плутаючись у тих гумових чоботахмон страх, ми ледь дотягли рафт до води. А через пер ші п’ять хвилин тренувань стало не до жартів: руки втомилися так, що здолати дистанцію шість кілометрів, на якій треба буде постійно гребти, здалося мені не до снаги. Але ми змогли! Подолали (двічі!) небезпеч ний поріг поблизу колишнього млина, збудова ного ще 1888 року. На великій швидкості човен пострибав по каменях, якимось дивом (а на справді — завдяки майстерності пана Володи мира) протиснувся між двома брилами, замалим не перевернувся (ризик виник уже через нас) та почав кружляти у водяному вирі, який намочив мене до нитки. Часом хотілося кинути весло, але команда «вперед!» не залишала вибору. Ось вам і «поріжечки»! Як показала практика, все не так просто, як здавалося зверху. Пройшли ми й «Ін ➧

Фото В. ЧЕРЕДНІЧЕНКА

Імпровізована фотовиставка на фестивалі «Відпочивай активно!». На світлинах — ті, хто загинув, підкорюючи гірські вершини.

119


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:59

Page 120

Ці граніти не занурювались у морські глибини вже 60 мільйонів років.

Фото В. ЧЕРЕДНІЧЕНКА

теграл», правда, не без помарки — застрягли на здоровенній брилі. Зате послужили зручними фотомоделями решті учасників. Пливли б ще й далі: від Мигії до Олександрів ки Південний Буг майже сорок кілометрів тече між крутих кам’янистих берегів, утворюючи каньойноподібну долину із гранітними скеля ми й островами. Але втомлені руки й намоклий одяг далися взнаки. На берег виходили, почува ючи себе підкорювачками стихії. Я зламала два нігті, натерла мозоль, але бу ла щаслива. Отак година рафтингу вимиває з голови все зайве.

120

Сухі та сповнені знань Узагалі все гранітностепове Побужжя — од на з найдавніших ділянок суходолу в усій Євра зії. Ця місцевість не занурювалась у морські гли бини вже 60 мільйонів років і, як твердять біо логи, відігравала роль одного із центрів видо утворення у Причорномор’ї. Примхливо складені багатотонні каменюки виглядають не природним ландшафтом, а тво рінням міфічних велетнів. Ми прогулялися цим


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:59

Page 121

Фото В. ЧЕРЕДНІЧЕНКА

Вправи альпіністів на фестивалі «Відпочивай активно» в Южноукраїнську.

громаддям, а точніше — полазили, пострибали й повидирались у супроводі того ж таки Володимира Войтенка, який цього разу був гідомекскурсоводом. Він розповів, що у добу козацтва на місці сучасного Первомайська, де річка Синюха впадає в Пів денний Буг, сходилися кордони Запоріжжя, Польщі й Туреччи ни, тому й були побудовані три фортеці: запорізька — Орлик, турецька — Голта і польська — Богопіль. Такі місця не могли не стати ареною значних історичних подій, тому легенд і буваль щин про козаків та турків тут ходить чимало. Один здоровенний валун називається Турецький Стіл. Ка жуть, на ньому турки не обідали, а катували захоплених у по лон запорожців. Ще одне місце, оповите легендами, — це скеля Пугач, назва на на честь запорозького отамана, який керував битвою проти турків. Коли вороги, які були значно численніші, почали брати гору, він повів козаків до річки. Турки — за ними. На вершині ске лі отаман вигукнув «пугу!» й разом із конем стрибнув униз. За порожці — за ним. Не змогли зупинити своїх коней і нападники… У кінці XVIII століття Мигія стала одним із центрів народ ного гайдамацького руху. Добрий військовий вишкіл, беззасте режна підтримка населення, чудове знання місцевості, близь кість тогочасного кордону з Османською імперією робили гай дамаків небезпечними супротивниками навіть для великих під розділів російських регулярних військ.

Відпочивай активно! Наступного дня на нас чекав Южноукраїнськ. У самому міс ті немає нічого особливого, крім тих самих розкішних краєви дів Південного Бугу. А ще тут проводять фестиваль «Відпочи вай активно». Ідейним натхненником і організатором виступає 75річний Віталій Філін, досвідчений альпініст і спеціаліст зі спортивного орієнтування. У програмі цьогорічного фестива лю — десятий чемпіонат України з гірського спортивного ту ризму й сорокові за ліком обласні змагання з техніки гірського туризму «Пам’яті товариша». А ще — змагання зі скелелазіння, скельний джампінг, майстеркласи зі скелелазіння для дорос лих і дітей, конкурс польової кухні. Відкриття проходило не бучно. Після кількох непафосних промов на скелі підняли українській прапор і заспівали держав ний гімн. Співали хто як умів, але голосно і дружно. Поблизу Южноукраїнська до 1970х років на Південному Бузі існував острів Гард. (Гардом називалася спеціальна споруда для риболовлі). У козацькі часи ці землі входили до БугоГардівської паланки — територіальної одиниці Війська Запорозького Низо вого із центром у поселенні Гард. По острову Гард проходила паромна переправа з укріпленим постом. Залишки укріплення й дерев’яна козацька церква на острові пережили століття, але бу ли знищені разом із реліктовими гранітними скелями при будів ництві Південноукраїнської АЕС. Рештки острова збереглись. ➧

121


26.11.2014

13:59

Page 122

Фото В. ЧЕРЕДНІЧЕНКА

!MT_6-14-disk.qxd

КОРИСНІ КОНТАКТИ Рафтинг і прогулянки скелями: Володимир Войтенко — (067) 430#5949. Рафтинг і майстер5класи зі скелелазіння: Віталій Філін — (093) 482#6924. Поїсти та переночувати: база відпочинку «Дубровка» — dubrovka.mk.ua; готель «Бранденбург», Первомайськ, — (093) 475#5502. Екскурсії на Південноукраїнську АЕС: oinfo@sunpp.atom.gov.ua, sunpp.mk.ua

велося нам задовольнитися кількома фото вели чезних реакторів (знімати теж можна лише з до зволу), кожний із яких виробляє мільйон кіло ват електроенергії на годину. Справляє враження. Після АЕС заїхали подивитися на Ташлицьку гідроакумулюючу електростанцію. Вона накопи чує енергію тоді, коли АЕС виробляє її більше, ніж може прийняти енергосистема (а зупинити реактор неможливо). Надлишкова енергія допо магає закачати воду з Південного Бугу в гігант ський відкритий резервуар. У ранкові та вечірні «години пік» воду спускають, і вона обертає ге нератори, таким чином даючи в мережу додат кову потужність. Усе б нічого, але ГАЕС спожи ває електроенергії в кілька разів більше, ніж ви робляє. Я, звичайно, не енергетик, та все ж по стає запитання: невже у світі ще не додумалися до чогось раціональнішого? Ташлицька ГАЕС розташована у мальовничо му місці. Будувати її почали у 1980х роках, ни щачи унікальну природу. В 1990х стало не до то го, а за Кучми проект відновили. Два гідроагре гати із запланованих шести здали в експлуата цію у 2006–2007 роках і заповзялися будувати третій. Проти морально застарілого радянсько го проектудовгобуду виступили громадськість та екологи: що більше гідроагрегатів, то вищим має бути рівень води в річці, а це пряма загроза унікальним бузьким порогам та екосистемі зага лом. Нині тривають судові слухання: екологи до водять, що рівень води вже перевищує допустимі показники. Сподіваюся, громадськість переможе. Нехай для цих країв альтернативною енер гією стане туризм! ■

Фото В. ЧЕРЕДНІЧЕНКА

Ташлицька ГАЕС добряче попсувала краєвид і природу.

Індустріальні краєвиди У самому Южноукраїнську починається екс курсія на Південноукраїнську АЕС — із відвідин інформаційного центру. Це такий собі мініму зей атомної енергетики з макетами і схемами. В демонстраційному залі показують фільм «Ен циклопедія атома. Том І» (рекомендую подиви тися!), а потім пояснюють принцип роботи АЕС. Можна побачити і справжню ТВЗ, тобто тепло видільну збірку, — таку собі довгу касету з тепло видільними елементами, в яких міститься ядерне паливо, а саме — таблетки двоокису урану. Саме у ТВЕЛах відбувається ланцюгова реакція з по ділу атомних ядер. Тут є й реактор у розрізі, й машинний зал — все у макетах, звичайно. А ось на навчальнотренувальний центр у не добудованому, але «майже бойовому», четвер тому реакторі ми не потрапили. Хоча шкода. Від реального пульту управління реактором він май же не відрізняється, на ньому тренуються інже нери. Річ у тім, що у зв’язку із ситуацією у країні АЕС перебуває під посиленою охороною, і Служ ба безпеки України обмежила до неї доступ. До

122

За запрошення дякуємо Миколаївській регіональній торговопромисловій палаті, управлінню туризму й економіки Миколаївської ОДА, «Туристичному пресклубові України».


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:59

Page 123


РЯД

26.11.2014

13:59

Page 124

М

А

Н

Д

Р

І

В

Н

И

Ч

И

Й

!MT_6-14-disk.qxd

Íà òóðâèñòàâö³ «UIT – 2014» íà ïåðøèé ïëàí âèéøëà âçàºìíà ï³äòðèìêà — ãðàâö³â ðèíêó, äåðæàâè ³ ïðîñòî ìàíäð³âíèê³â. Àêòèâí³ñòü æèòòÿ íàäèõàëà, õî÷à ìàñøòàáè, ùèðî êàæó÷è, ñïî÷àòêó òóðáóâàëè. ªâãåí ÁÓÄÜÊÎ

Виставка

оптимістів

У

У павільйоні Міжнародного виставкового центру в Києві зібралися ті, хто продовжує рухати туризм, рятуючи галузь і водночас вважаючи її саму «рятівним колом» для України. «Ukraine International Travel Market — 2014» вийшла меншою за минулорічну. Тоді, у жовтні 2013го, ще були яскраві надії на новий сезон, зближення з Європою, спрощення візових фор мальностей та інші блага. Проте майже відразу після минуло річної осінньої турвиставки почався рік суспільних пертурба цій, проятгом якого туристичний ринок дуже постраждав. Хоча є і втішні тенденції. Наприклад, зросла кількість віт чизняних туристів у західних областях України — в умовах падіння платоспроможності співвітчизники обрали внутріш ні маршрути. Часом туристи з Білорусі та Молдови вируча ють наші компанії, купуючи в них путівки за кордон, — у тих країнах ще немає далекомагістральних перельотів.

124

Організатори UITM — британська компанія «ITE Group Plc» та українська «Прем’єр Експо» — провели колосальну роботу, щоб запросити побільше учасників, насамперед іноземних, і створити всі умови для ділової активності. У МВЦ на Лівому березі цього разу було понад 100 експонентів із 20 країн. Хтось за цих умов чекав більше? Туризм — найчутливіша до безпе ки сфера бізнесу. Але вона ж і найшвидше відновлюється, не потребуючи значних капіталовкладень, сировини та енергії. Що цікаво, у непростий час на виставці з’явилися й «но вачки» — Національна агенція з туризму Італії ENIT і почес не консульство Мальти в Україні. Треба відзначити зацікавленість і гарячу підтримку вистав ки з боку дипломатів багатьох держав. Зокрема, посольство Королівства Норвегія спільно з нашою редакцією провело вікторину та «Фейсбук»лотерею.


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:59

Page 125

Для підтримки українських турфірм виставка запровадила програму «Франчайзинг на UITM». Потужні туристичні бренди запрошують незалежні структури до своїх мереж, а організато ри систематизують ці пропозиції. У результаті підприємці отри мують якісний турпродукт, рекламну підтримку, автоматизацію роботи, юридичну допомогу, програми розвитку персоналу... Діяла на виставці й «Туристична біржа праці». Серед ділових заходів UITM виділялися «круглий стіл» щодо розвитку туризму в кризових умовах і нарада туристичних пред ставників регіонів. Схоже, на найближчі роки головним трен дом національної політики у сфері туризму стала розбудова Ук раїною спільного туристичного простору з ЄС. На обох заходах точилися дискусії та відбувався обмін досвідом, на обох вруча лися відзнаки. Два автори нашого журналу (єдиного серед ви дань) здобули дипломи за статті про внутрішній туризм.

Привабила своєю незвичністю та актуальністю неформаль на зустріч фахівців туристичного ринку «Kyiv Travel Massive» у рамках проекту «Travel Massive», що об’єднує мандрівників із 34 міст світу. Охочі могли безкоштовно дізнатись, як робити бізнес зі свого туристичного блогу, аккаунтів у «YouTube» або «Фейсбук», як подорожувати лише за долар тощо. Інфа здала ся нам досить цікавою, методи — ефективними, але… Багато речей чомусь зводилося до використання чужих напрацювань або втечі від життя в екзотику. Не дуже в’язалося зі створенням чогось справжнього, не зовсім відповідало патріотичним наст роям суспільства. Але ми за оптимізм. Із задоволенням оглянули гірськолижне та пляжноекзотичне розмаїття сезону «Зима – 2014–2015», а тепер запрошуємо всіх на головну весняну турвиставку — «UITT– 2015» у березні. Будьмо разом! ■

125


26.11.2014

ЧУДЕС

13:59

Page 126

У

К

Р

А

Ї

Н

А

!MT_6-14-disk.qxd

Київ

свіжим оком

Ñòîëè÷í³ æóðíàë³ñòè çäèâóâàëèñü, îòðèìàâøè çàïðîøåííÿ ó ïðåñ-òóð ïî ð³äíîìó ì³ñòó. Ïîäèâ çì³íèâñÿ çàõâàòîì, êîëè ïîáà÷èëè Êè¿â ³ç íîâèìè òà «äîáðå çàáóòèìè» ö³êàâèíàìè. ªâãåí ÁÓÄÜÊÎ

Н

Ніколи не думав, що буду вражений містом, по якому щодня їду на роботу і в якому працюю в туристичній редакції. Виявляється, проходячи вулицями, минаю безліч унікальних, часом зворушливих, часом кумедних або парадоксальних пам’яток та історійок. Ідея показати Київ київським журналістам народилась у громадської ініціативи «Нове об личчя Києва», асоціації журналістів «Туристичний пресклуб України» та управління з туриз му Київської міської державної адміністрації. Партнерами виступили компанії «Цікавий Ки їв» та «Open Kyiv». Збір призначили на вулиці Інститутській. Після буремних подій зими 2013–2014 років не довго їй лишилося носити цю назву. Власне, вулицю давно прикрашають саморобні таблички з новим найменням — «Вул. Героїв Небесної сотні». Здавалося, сто разів уже проходив повз зворушливі місця, які нагадують про драматичні події. Та коли ще до офіційної екскурсії обі йшов їх усі, вчитуючись в імена загиблих, вдивляючись у їхні фото, серце знову защеміло. Бу дівельні каски з тризубами, пробиті кулями іржаві щити, ряди лампадок, хрести, стосики бру ківки, виставка гігантських фото — усе це дуже «чіпляє». І квіти, які не встигають в’янути...


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:59

Page 127

Стихійні меморіали Майдану.

Представник міського туруправління Євген Ганганов, керівник «Туристичного прес!клубу України» Володимир Царук і журналісти.

Центр Києва фактично перетворився на стихійний меморіал. Скільки він ще стоятиме? Поки за загиблими виповниться рік? Варто піти і вклонитись, і діток привести, щоб потім не шкодувати. Поки що Майдан зберігатиме саме таку атмосферу. Але но ворічних свят і веселого Різдва ніхто не відміняв. Цього разу їх проведуть у незвичних місцях — на Софійській і Троїцькій пло щах. Будуть різдвяні селища, ярмарки, гуляння, майстеркласи і гучні концерти — так сказав журналістам перший заступник начальника міського туруправління Євген Ганганов. І додав, що отримати детальну інформацію про туризм у столиці, на віть забронювати номер у готелі можна буде на новому сайті — www.kyivcity.travel. Київ потребує туристичних новацій. Адже цьогоріч місто при йняло лише 1 мільйон гостей, майже на 40 відсотків менше, ніж звичайно. Попри об’єктивні труднощі, міська влада не складає рук. Для залучення гостей випустила інформаційнорекламну продукцію різними мовами, розгортає промокампанії та спіль

ні акції з туроператорами, планує відповідні телепрограми на обласних телеканалах... Усе для того, щоб ані іноземці, ані на ші громадяни не боялися їхати до міста над Дніпром. Ну, а потім компанія «Open Kyiv» запросила нас подивити ся на столицю в незвичному ракурсі — із другого поверху одно го зі своїх екскурсійних автобусів. А компанія «Цікавий Київ» розповіла «невідоме про відоме». Екскурсовод Наталія Попова аж світилася бажанням поділи тися всім, що знає. Чи чули ви, наприклад, що вулиця Трьох святительська колись була вулицею Жертв революції? Тільки вдумайтесь у слова… Нам розповіли, що гранітний Ленін, якого торік повалили на бульварі Шевченка, свого часу їздив за кор дон, на Всесвітню виставку 1939 року в НьюЙорку. Що назва Бессарабського ринку пов’язана з «безмитною зоною» на око лиці Києва, куди привозили дари ланів із Бессарабії. Що, віді йшовши на півсотні метрів від пам’ятника княгині Ользі, у дво рах знайдете поховання 9 князів і нову симпатичну дерев’яну ➧

127


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:59

Page 128

Екскурсовод «Цікавого Києва» Наталія Попова в ударі.

Чудасії з Пейзажної алеї. У дворах біля Михайлівської площі виявлено поховання дев’ятьох давньоруських князів. Маловідома!видатна пам’ятка розташована за якусь сотню метрів від готелю «Інтерконтиненталь».

Сонячний годинник у Могилянці.

церкву. Що під час відкриття пам’ятника Проні Прокопівні та Галахвастову поруч на лавочці актриса Маргарита Криници на роздавала автографи та жартувала — мовляв, тільки героям соціалістичної пра ці ставили бюст за життя а мене он на по вен зріст увічнили. Що Андріївська церк ва не має дзвонів, бо вона царська, а царі не збиралися нікого скликати на службу. Що 1811 року на Подолі палала така по жежа, після якої спалення Москви Напо леоном здалося менш масштабним. Що всі «допожежні» подільські споруди сто ять під кутом до основних вулиць. Що під пахвою в бронзового Сковороди спочат ку була Біблія. Що центр столиці з’явив ся значно пізніше за інші його райони. Що вулиця Сагайдачного — єдина у Киє

128

ві не має дерев через купецький хабар 200 річної давності. Що в 1960ті нашу столи цю називали не «містом парків», а «містом у парку»... Багато такого знають ентузіасти істо рії. Щоправда, хотілося б почути не ли ше про те, що поруч з Андріївською церк вою мешкали Булгаков і Врубель, а й про те, що біля цього храму збиралися члени КирилоМефодіївського товариства… Од не слово, побільше українського з таким самим вогником в очах. Одним із найсильніших позитивних вражень став національний спорткомплекс «Олімпійський». Отакої — вважаємо, що темою «Євро2012» нам прогуділи вуха, а самі й на стадіонах не були. Та ще не піз но! В «Олімпійському» охоплює вражен


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

13:59

Page 129

У музеї НСК «Олімпійський».

Гастротур по ресторану «Клюква і брюква».

Національний спорткомплекс «Олімпійський» з урядової ложі. НСК запрошує на екскурсії, і тут є що подивитися!

ня, що ти в іншій країні — геть не совковій, розвинутій, із пе редовими технологіями. Гігантська «летюча тарілка» здається легкою, синьожовті поцятковані трибуни підсилюють вражен ня повітряності. (Як смішно, мабуть, читати це спортивним жур налюгам). Навкруги зеленого поля вирує спортивне життя. Мо гутнє кільце споруди начинене першокласними приміщеннями для бізнесзаходів — від затишних залів із найновішим облад нанням до цілих конгресхолів. Ми відвідали урядову ложу, роз дягальні футболістів і Музей історії НСК «Олімпійський». В ос танньому серед історичних кубків та автографів зберігається непоказний папірець — квиток на перший матч, який цей ста діон мав прийняти 22 червня 1941 року. Тактак, у день нападу фашистської Німеччини. «Киев бомбили, нам объявили…» А 19 людей усе ж зберегли свої квитки до закінчення війни! І при йшли з ними на перший післявоєнний матч, між тими самими командами — «Динамо» (Київ) і «Спартак» (Москва). Після спортивної теми дуже доречною виявилася презен тація гастрономічного туризму. Заклад на вулиці Антоновича

нагадав милі паризькі кафе, та й назва могла б бути десь у Фран ції чи Британії — «Клюква і брюква». Тут готують оригінальні страви на основі давніх київських рецептів і переважно з місце вих продуктів. Це і корисніше, і якнайкраще передає дух Киє ва — так вважають господарі. Ми покуштувати ростбіф із печі, торт із вінегрету та кільки (!), серію екстравагантних пиріжків, а також різні канапки, найекзотичнішим інгредієнтом яких було желе з мадери. Усе домашнє й водночас незвичне. Ну, а оскіль ки вин на Київщині не виробляють, то напоями нас частували представники заводу імені Трубецького, що під Каховкою. Отак несподівано екскурсія по місту, з яким я пов’язав своє життя, завершилася вином моєї малої батьківщини. Цього дня традиції сплелися з інноваціями, а улюблене — з неочікуваним. ■ Подяка за запрошення — громадській ініціативі «Нове обличчя Києва», «Туристичному пресклубові України», Київській міськдержадміністрації.

129


26.11.2014

ЯК СВЯТО

14:00

Page 130

Ж

И

Т

Т

Я

!MT_6-14-disk.qxd

Зима в Київській Русі Ïðî¿õàâøè ï³âñîòí³ ê³ëîìåòð³â â³ä ñòîëèö³, ó «Ïàðêó Êè¿âñüêà Ðóñü» ìîæíà çä³éñíèòè ïîäîðîæ ó ÷àñ³ é ðîçâàæèòèñÿ ïðèáëèçíî òàê, ÿê öå ðîáèëè íàø³ ïðàùóðè.

П

«Парк Київська Русь» — могутня дерев’яна фор теця, зведена біля села Копачів за зразком княжого Дитинця і населена богатирями та казковими персо нажами. Взимку вози тут зміняться саньми, а літні та осінні лицарські турніри — програмою «Зимова каз ка у Давньому Києві». Триватиме вона із 13 грудня 2014 року по 19 січня 2015го. Дід Мороз обрав місцем для своєї головної рези денції саме «Парк Київська Русь». З ним сюди при буде ціла делегація казкових героїв: Снігуронька, кня гиня Зима, Лісовик, Баба Яга, Коза, Водяник, добрий Ангел, веселий Чортик… Вони всі прагнуть якнай

130


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

14:00

Page 131

«ЗИМОВА КАЗКА У ДРЕВНЬОМУ КИЄВІ» Програма триває із 13 грудня по 19 січня. Головні заходи: 13#14 грудня — андріївські вечори;

швидше познайомитися з гостями парку. Адже люди, які люблять свою історію, Бать ківщину та розваги на свіжому повітрі, не можуть бути нудними чи лихими. Новорічна містерія триватиме місяць, пер сонажі змінюватимуть один одного. 20–21 грудня головним тут буде святий Миколай, напередодні й відразу після Нового року зи мовим балом правитиме Дід Мороз, на Різд во — справжній вертеп: Діва Марія зі святим Немовлям, пастухи та волхви, а на Водохреще у Древній Київ завітає сам Іоанн Хреститель.

У «Парку Київська Русь» зберігають і від творюють нашу давню культуру. Відвідува чі зможуть багато чого навчитися, зрозумі ти мудрість предків через давні традиції та обряди. А ще, як і належить під час зимо вих свят, усіх чекає купа веселих і активних розваг: катання на крижаних гірках, бої сніж ками, штурми снігових фортець і, звичай но, катання на санях, запряжених княжи ми кіньми. Заплануйте поїздку до Древнього Києва, і бажано не одну. Веселих свят! ■

20#21 грудня — «Зима забавам не завада»; 27#28 грудня — «Новорічні пригоди у Древньо# му Києві»; 1–7 січня — новорічні та різдвяні свята; 10#11 січня — «Старий Новий рік у Древньому Києві»; 17–19 січня — водохресні гуляння. До «Парку Київська Русь»у вихідні курсують марш# рутки від станції метро «Видубичі». На власному авто: їхати Обухівською трасою через Обухів до села Копачів. Детальніше – на www.parkkyivrus.com

131


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

14:00

Page 132

Обери свій фурошик

М

и любимо наші фурошики з багатьох причин. Одна з найважливіших: їх можна використовувати для пакування, зберігаючи природне середовище. Натхненні на їх створення традиційним японським мистецтвом «фурошикі», ми зробили хустки яскравими і красивими, щоб у вас не виникло бажання викинути їх, як віджилу упаковку. Наші фурошики — й самі по собі подарунки, і цікава упаковка для інших подарунків. Носіть їх на шиї або замість пояса, а можете обгорнути ними свій презент і продовжити святковий настрій своїм друзям на цілий рік.

Окрім різноманітності забарвлень, ви побачите в наших фурошиках і різний склад. Частину колекції становлять бавовняні хустки, пошиті жіночим некомерційним кооперативом з Індії, метою якого є підтримка місцевих жінок за допомогою навчання і забезпечення їх роботою. Іншу частину становлять хустки, виготовлені за технологією Greenspun (тканина, створена з перероблених пластикових пляшок). Є й вінтажні хусточки, вже колись використані за призначенням. Вам залишилося вибрати хустину, навчитися користуватися нею як упаковкою. І все, можна братися до підготовки подарунків.


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

14:00

Page III

КИЇВ: вул. Басейна, 15 (ст. м. «Палац Спорту»), тел. (044) 235#1965; ТЦ «Глобус», 1#а лінія, майдан Незалежності (ст. м. «Майдан Незалежності»), тел. (044) 390#7317; ТРЦ «Океан плаза», вул. Горького, 176 (ст. м. «Либідська»), тел. (044) 591#3779; ТЦ «Піраміда», вул. Мишуги, 4 (ст. м. «Позняки» ), тел. (044) 495#7028; ТРЦ «Скай молл», пр#т Генерала Ватутіна, 2#т, тел. (044) 393#2939; ТРЦ «Комод», вул. Луначарського, 4#а, тел. (044) 593#3994; ОДЕСА: вул. Грецька, 35, тел. (048) 784#0123; ТРЦ «Сіті центр», пр#т маршала Жукова, 2, тел. (048) 705#7863; ДНІПРОПЕТРОВСЬК: ТРЦ «Мост сіті», вул. Глінки, 2, тел. (056) 732#0224; ЛЬВІВ: ТЦ «Опера пасаж», пр#т Свободи, 27, тел. (032) 295#8809; ХАРКІВ: ТРЦ «Караван», вул. Героїв праці, 7, тел. (057) 728#0310; СІМФЕРОПОЛЬ: ТРЦ «Меганом», вул. Євпаторійське шосе, 8, тел. (0652) 706#476; СЕВАСТОПОЛЬ: ТРЦ «Муссон», вул. Вакуленчука, 29, тел. (095) 106#9422; ЗАПОРІЖЖЯ: ТРЦ « Аврора» , пр. Леніна, 83/85, тел. (066) 803#0135. ТзОВ «Лаш Україна», 01004, м. Київ, вул. Басейна, 15


!MT_6-14-disk.qxd

26.11.2014

14:00

Page IV

Profile for Intour

International Tourism 6-2014  

December 2014-January 2015

International Tourism 6-2014  

December 2014-January 2015

Profile for intour
Advertisement

Recommendations could not be loaded

Recommendations could not be loaded

Recommendations could not be loaded

Recommendations could not be loaded