International Tourism Magazine 1-2016

Page 1

!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:01

лќ лБ ла лЮ лљ лЏ

Page I

лЪ ла лъ

лю лљ лЮ лћ ла I лњ лџ лў

лб лљ

лњ I лћ лЪ лъ лД лў лЮ лъ лџ

www.intour.com.ua

лЏл«лблўлЎ РђЊ лЉлЋлалЋлЌлЋлЮлг

1 (127) РђЎ16

лЪлалљлЊлљ лаЛќлил┤л▓лЙ л┐Лќл┤ ┬ФлЙЛђл╗лЙЛћл╝┬╗

лълАлблалєлњ лалєлЌлћлњлљ лел╗Лјл▒лйЛќ Лќл│ЛђлИЛЅл░ л║Лђл░л▒Лќл▓

лЊлалБлЌлєл» лАл╝л░л║, л▒л╗лИЛЂл║ Лќ л┤ЛЃЛЁ

лљлњлАлблалљлЏлєл» лблљлЄлЏлљлЮлћ лелалє лЏлљлЮлџлљ лёлЊлўлЪлЋлб лцлалљлЮлдлєл» лДлЋлЦлєл» лБлџлалљлЄлЮлљ

лАлълЮл»лДлЮлє лАлњл»лблљ лЌлИл╝л░ лйл░ лЏл░лиЛЃЛђлЙл▓лЙл╝ЛЃ лЉлхЛђлхлиЛќ


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:01

Page II

ПЕРШИЙ І ЄДИНИЙ ГОТЕЛЬ У ЧЕСЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ, ЯКИЙ ОТРИМАВ СЕРТИФІКАТ НА НАЙВИЩУ КАТЕГОРІЮ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КЛАСИФІКАЦІЇ «5*SUPERIOR»!

■ ВЛАСНА КЛІНІКА, БАЛЬНЕОЦЕНТР І ВЕЛНЕСЛЕНД ■ ПОНАД 250 ВИДІВ МЕДИЧНИХ ПРОЦЕДУР ■ 14 РІЗНИХ МЕДИЧНИХ СПЕЦІАЛІЗАЦІЙ ■ ПОНАД 3500 КВ. М. СПА# ТА ОЗДОРОВЧИХ ЦЕНТРІВ ■ УСАМІТНЕНЕ ЛІКУВАННЯ У СПА#АПАРТАМЕНТАХ ■ 7 ВИДІВ САУН І 5 РІЗНИХ БАСЕЙНІВ

152 РОЗКІШНІ НОМЕРИ, ІЗ НИХ 26 АПАРТАМЕНТІВ ■ ДВА РІЗНІ ТИПИ РЕСТОРАНІВ ■ ТРИ ДЕННІ ТА ОДИН НІЧНИЙ БАР ІЗ ЖИВОЮ МУЗИКОЮ ■ ПРИМІЩЕННЯ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЗАХОДІВ ■ КАЗИНО І ДИЗАЙНЕРСЬКІ БУТИКИ ■ ВЛАСНЕ ДЖЕРЕЛО ТЕРМОМІНЕРАЛЬНОЇ ВОДИ ■


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:01

Page 1

Центр Круїзів України Cruises Center of Ukraine

Круїз на лайнері MSC PREZIOZA

Круїз на лайнері MSC POESIA

Круїз на лайнері MSC ARMONIA

30.04.2016 – 7.05.2016 (8 днів – 7 ночей)

29.04.2016 – 6.05.2016 (8 днів – 7 ночей)

30.04.2016 – 7.05.2016 (8 днів – 7 ночей)

День Порт 1 2 3 4 5 6 7 8

Генуя (Італія) Чивітавекк’я (Італія) Палермо (Італія) Валлетта (Мальта) Пальма де Мальорка (Іспанія) Валенсія (Іспанія) Марсель (Франція) Генуя (Італія)

Приб. Відпр. – 07:00 09:00 07:00

18:00 17:00 15:00 13:00

20:00

00:30

09:00 13:00 09:00

16:00 20:00 –

Вартість від 650 євро вказана на людину, при 2 містному розміщенні, не включаючи портовий збір.

День Порт 1 2 3 4 5 6 7 8

Барселона (Іспанія) Марсель (Франція) Генуя (Італія) Неаполь (Італія) Мессина (Італія) Валлетта (Мальта) Пальма де Мальорка (Іспанія) Барселона (Іспанія)

Приб. Відпр. – 12:00 08:00 13:00 08:00 07:00

23:00 19:00 17:00 19:00 18:00 13:00

1 2 3 4 5 6

21:00

05:00

7

14:00

8

Вартість від 620 євро вказана на людину, при 2 містному розміщенні, не включаючи портовий збір.

У вартість круїзу включено: ● Проживання в каюті вибраної категорії. ● Харчування — повний пансіон (сніданок, обід, вечеря). ● Розважальні та пізнавальні програми на борту судна.

День Порт

Додатково оплачується: ● Авіапереліт. ● Медична страховка. ● Оформлення візи ОАЕ. ● Трансфер (за бажанням). ● Готель до/після круїзу (за бажанням). ● Екскурсії (за бажанням).

Генуя (Італія) Марсель (Франція) Маон (Іспанія) Кальярі (Італія) Валлетта (Мальта) Мессина (Італія) Чивітавекк’я (Італія) Генуя (Італія)

Приб. Відпр. – 09:00 07:00 11:00 13:30 07:30

18:00 16:00 15:00 17:00 21:00 13:00

09:00

19:00

09:00

Вартість від 440 євро вказана на людину, при 2 містному розміщенні, не включаючи портовий збір.

На судні: Сервісний збір (оплачується на борту судна, з розрахунку 8,5 євро/день з дорослого, діти від 3 до 13 років оплачують 4,25 євро/день). ● Напої (вода, соки, алкогольні та безалкогольні напою). ●

Центр Круїзів України. Генеральний представник MSC CRUISES на території України Вул. 25 ї Чапаєвської дивізії, 2, м. Одеса. Тел.: +38 048 7373 431 E mail: info@msccruises.com.ua; www.ccu ukraine.com.ua


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:01

Page 2


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:01

Page 3

Будемо раді вітати Вас у готелі «Україна»!

Stay in Ukraine, feel like at home!

Готель «Україна» розташований у самому серці Києва – на майдані Незалежності. 371 сучасний номер. Ukraine Hotel is located in the heart of Kyiv – Independence Square. 371 modern rooms.

Зал ресторану «Україна» на 250 місць. Прекрасне місце для проведення корпоративів, банкетів та весіль.

Конференц зал «Асамблея» на 140 місць. Ідеальний для проведення прес конференцій, семінарів та презентацій.

Restaurant “Ukraine” sets up to 250 people. The hotel’s restaurant “Ukraine” can host any occasion (weddings, banquets, etc.)

Conference hall “Assembly” Seating capacity – 140 guests. It’s ideal meeting space for press conference, seminars, presentations, etc.

Готель «Україна» / Ukraine Hotel Вул. Інститутська, 4, Київ, 01001 / 4, Instytutska Str., Kyiv, 01001, Ukraine Tel.: +380 (44) 279 0347, 278 2804. Fax: +380 (44) 279 1353 E mail: reservation@ukraine hotel.kiev.ua. Web: www.ukraine hotel.kiev.ua


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:01

Page 4

1 (127) 2016

8

1

ПОДОРОЖ НА ПОДІЮ

10 14 План на рік. Найоригінальніші фести світу в нинішньому році. Читай, обирай, вирушай!

МИСТЕЦТВО ГОСТИННОСТІ 16 17 Гранд Златої ПРАГИ. «Grand Hotel Bohemia»: велич старовини, елегантність ретро і розкіш ХХІ століття. 24 25 У ПРАЗІ зі смаком. «The Mark Luxury Hotel Prague» та його ресторан. 33 Колекція насолод. Готель «Boscolo Prague, Autograph Collection» у центрі ПРАГИ.

4

3

ЖИТТЯ ЯК СВЯТО 18 23 Різдвяне сяйво ПРАГИ. На зимові свята столиця Чехії перетворилася на казковий вертеп, де здійснювались бажання і творилися дива. 34 39 КАРНАВАЛ У НІЦЦІ. Шаленій! Респектабельний Лазуровий Берег раптом зривається з повідка — у Ніцці починається один із найвідоміших карнавалів світу! 40 45 ФЕСТИВАЛЬ ЛИМОНІВ. Весело і соковито. Якщо відчуєте авітаміноз, вирушайте до французького міста Ментон. Це вибух сонячних барв і бризки життєдайного соку!

8

4

4

5

46 47 ФЕСТИВАЛЬ МІМОЗИ. Свято пухнастого сонечка. Французька «столиця мімози» Мандельє#ла#Напуль зігріє серед зими весняними квітами. 98 99 Чарівні, сильні та вільні. Таких жінок зібрала церемонія нагородження премією «Жінка III тисячоліття».

ДИВА ЗАМОРСЬКІ 26 31 ПРАГА. Час на всяк смак. На Старомєстськiй площi час зустрічі туристам призначає старовинний «ляльковий» годинник на вежі.

МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СТРАВ 32 Етновегетаріанці. Празький ресторан «Etnosvмt» — культурний центр і лабораторія корисного харчування.


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:01

Page 5


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:01

Page 6

8

6

ВОЯЖ#КОЛЕКЦІЯ

48 52 БАНГКОК. Азіатик стайл, або Польоти і покупки над річкою королів. Набережна «Азіатик» посідає четверте місце в рейтингу популярних місць тайської столиці. Прогуляймося! 58 59 Відкрий ЄГИПЕТ заново разом із «Join UP!». Багатопрофільний туроператор за два роки зайняв провідну позицію на єгипетському напрямку. 62 67 РІЗДВО в океані. В образі острова Різдва насправді мало різдвяного, адже він тропічний. Навіть для Австралії ця територія — справжня глушина. 74 79 ГРУЗІЯ. Смак, блиск і дух. Грузини — серед найдавніших народів світу. І їхню історію можна почути, побачити, покуштувати та відчути фібрами душі.

4

7

ПРОФІ#ТУР 54 57 Володар «Сохо». У Шарм#ель#Шейху ми спілкувалися з Емадом АЗІЗОМ, засновником провідних готелів курорту і наймоднішої зони розваг «Soho Square».

ЖИВИЙ СВІТ 68 73 о. РІЗДВА. Шлюбні ігрища крабів. У сезон дощів острів переживає навалу мільйонів ракоподібних. Один із найдивніших феноменів на Землі!

ТРОЯНДА ВІТРІВ

6

8

2

9

80 85 ГРУЗІЯ. Ночівля над світом. Призом за холодну ніч на вершині гори у Гудаурі став небачений світанок. VIP#КЛУБ 86 91 На однім крилі. Костянтин ГОНЧАРЕНКО — парапланерист із 10#річним стажем, найкращий за рейтингом в Україні. А ще він колишній працівник видавничого дому «Міжнародний туризм».

УКРАЇНА ЧУДЕС 92 96 БУКОВИНА. Бруківкою і стежками. Ошатні Чернівці, лебеді Івана Миколайчука, Скелі великих мольфарів, верхові прогулянки та смачні посиденьки. 100 103 Коляда фест у ЛЬВОВІ. Репортаж про Перший Міжнародний різдвяний фестиваль колядок у Львові.


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:01

Page 7


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:01

Page 8

1998

2000

2003

2004

2007

2010

2012

Журнал про мандрiвки та вiдпочинок Засновник i видавець — ТОВ «Редакцiя журналу «Мiжнародний туризм» Видається з 1992 року Головний редактор Олександр ГОРОБЕЦЬ Заступник головного редактора Євген БУДЬКО Вiдповiдальний секретар Iрина ГОРОБЕЦЬ Художнiй редактор Сергій ГОРОБЕЦЬ Комп’ютерна графiка та верстка Євгена КРУТОВЕРЦЕВА Коректура Людмили ГОРОБЕЦЬ, Наталi ОБОЛЕНСЬКОЇ Вiддiл реклами: Тел./факс: (044) 254#5190, 254#5191, 254#5193 На обкладинцi: «Цитринова королева». Patrick VAROTTO, Office de Tourisme de Menton.

Передплата яскравих вражень! Заповніть квитанцію на пошті, аби не шукати кожного номера нашого журналу в кіосках. Продовжуйте передплату з будь#якого місяця! Журнал виходить щодва місяці — 6 номерів на рік. Має обсяг 128–180 сторінок.

ДЕ ПЕРЕДПЛАТИТИ? У ПОШТОВИХ ВІДДІЛЕННЯХ Оформте передплату з поштовою доставкою в будь#якому відділенні зв’язку України. Передплатний індекс у каталозі ДП «Преса» — 74318. У ПЕРЕДПЛАТНИХ АГЕНЦІЯХ «Бліц Інформ»: Київ — (044) 205#5110. «Ідея»: Київ — (044) 417#8767; Донецьк — (062) 381#0932. KSS: Київ — (044) 585#8080. «Меркурій»: Київ — (044) 249#9888; Дніпропетровськ — (056) 374#9055. «Періодика»: Київ — (044) 585#3165/66. ЗАПИТУЙТЕ ЖУРНАЛИ «МІЖНАРОДНИЙ ТУРИЗМ» У МІСЦЯХ ПРОДАЖУ ПРЕСИ! https://uk ua.facebook.com/Mizhnarodny.turyzm

Вiддiл розповсюдження: Тел./факс: (044) 288#9625, 288#5457 Зареєстровано Мiнiстерством України у справах преси та iнформацiї, серiя КВ, № 2351 вiд 17.01.1997 р. © Журнал «Мiжнародний туризм» Адреса редакцiї та видавця Кловський узвiз, 15, м. Київ, 01021 Тел./факс: (044) 254#5190/91/93, 288#5457, 288#9625 E mail: welcome@intour.com.ua Представництва у Криму: тел./факс: (0654) 326#993 у Канадi: Український центр засобiв i розвитку — тел.: (403) 497#4374; факс: (403) 497#4377 Кольороподiл i друк Видавничий дiм «Рема#Принт» Вул. В. Чорновола, 2, оф. 1, м. Київ, 01135, Україна Тел.: +38 (044) 486#8004, 486#2820 Тираж — 20 000 примiрникiв Перiодичнiсть — 6 випускiв на рiк Цiна договiрна. Передрук матерiалiв — тiльки з дозволу редакцiї. За рекламну iнформацiю вiдповiдає рекламодавець. Рукописи не рецензуються i не повертаються. Думка авторiв публiкацiй не завжди вiдповiдає думцi редакцiї. Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть фактiв, власних назв та iмен, iнших вiдомостей несуть автори. Editor#in#Chief Oleksandr HOROBETS Deputy Editor#in#Chief Yevhen BUD’KO Managing Editor Iryna HOROBETS Art Director Sergiy HOROBETS Director of Computer Work Yevhen KRUTOVERTSEV Proof Reading & Editing Liudmyla HOROBETS, Natalya OBOLENSKA Subscription Index 74318 © «International Tourism» Magazine


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:01

Page 9


05.02.2016

12:01

НА ПОДІЮ

Page 10

Äóæå êîíñòðóêòèâíî áóäå ðîçïëàíóâàòè ñâî¿ áàæàííÿ, âêëþ÷èâøè ó ñïèñîê íàéîðèã³íàëüí³ø³ ôåñòèâàë³ ðîêó, ðåòåëüíî â³ä³áðàí³ òà ðåêîìåíäîâàí³. Òóò çíàéäóòüñÿ ñâÿòà íà âñÿê ñìàê. Þë³ÿ ÌÀËÀ

ПЛАН НА РІК

П

О

Д

О

Р

О

Ж

!MT1-16-disk.qxd

Вдалий шопінг Що: Де: Коли: Інфо:

шопінг фестиваль Дубай (ОАЕ) 2 січня – 2 лютого www.visitdubai.com

Дубайський торговий фестиваль — одна з найпомітніших туристичних подій Близько го Сходу. За 20 річну історію його відвідали понад 56 мільйонів людей, які здій снили закупи на суму 40 мільярдів доларів. У фесті беруть участь 6000 магазинів і 70 торгових центрів. Знижки сягають 75% на товари різного спектру — від східних сувенірів та ювелірних прикрас до автівок. Шопінг супроводжуватимуть концерти світових зірок, вуличні вистави, фешн покази та яскраві паради. Скажімо, торік відбулися балет «Ромео та Джульєтта» і мюзикл «Mamma Mia». Для дітей готують особливі цікавин ки — вікторини, ігрові програми. Крім того, можна взяти участь у славетній лотереї «Gold & Jewellery Mega Raffle» та отримати шанс ви грати або 4 мільйони доларів, або золотий зливок вагою 100 кілогра мів, або діамант на 40 каратів! Ну що, ви вже збираєтесь?

10

Під яскравою парасолькою Що: Де: Коли: Інфо:

фестиваль парасольок Чіангмай (Таїланд) 15–17 січня www.tourismthailand.ru

Зимовий фестиваль парасольок «Bor Sang Umbrella Festival» майорить яскравими ко льорами та вабить до містечка Бор Санг. Роз ташоване воно лише за кілька кілометрів від Чіангмая (близько 20 хвилин поїздки). Місцина набула слави по всій країні та да леко за її межами завдяки майстерності сво їх ремісників. Вважають, що саме тут виго товляють найкращі тайські паперові пара сольки та віяла. Із цієї причини ось уже по над 200 років автентичне містечко влашто вує веселе святкування. Першого дня свята на центральній вули ці Бор Санга відбувається парад у карна вальному стилі з великими платформами, прикрашеними квітами та, звісно ж, пара сольками. Головна окраса процесії — ве лодефіле учасниць конкурсу краси з пара сольками. Відбуваються майстер класи, промислові ярмарки та музичні виступи.


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:01

Page 11


05.02.2016

КОЛЕКЦІЯ

12:01

Page 12

В

О

Я

Ж

!MT1-16-disk.qxd

Що:

фестиваль масляних ламп Де: Лхаса (Тибет, Китай) Коли: 31 січня – 30 березня Інфо: www.chinahighlights.com

За крок до нірвани Життя тибетців тісно пов’язане з яками. Місцеві мешканці вживають їхні м’ясо, молоко, носять шкури з них, використовують їхній гній як паливо і на віть роблять із їхньої шерсті човни. Та найціннішим вважають саме масло. Крім традиційного використання, ним також натирають тіло заради тепла та відга няють комах, а також заправляють ним лампи. Дивним чином яче масло по в’язане з буддизмом. У давні часи тибетський теолог Цонка па побачив чудесне видіння і за повів послідовникам повторити це з допомогою масла. Свято ламп із ячим маслом відбувається по всьому Тибету, але головним місцем вважають вулицю Баркхор у центрі міста Лхаса. Вся вона прикрашена ти сячами витончених світильників, а ближче до вечора на ній почи нають виконувати духовні пісне співи й танці.

Автентичний транс Що:

міжнародний фестиваль музики gnaoua Де: Ес Сувейра (Марокко) Коли: 12–15 травня Інфо: www.festival gnaoua.net Щорічний фестиваль народної музики тра диційно пройде в Ес Сувейрі. Це колоритне портове місто ідеальне для туристів, що оби рають для відпочинку Марокко. Крім того, во но розташоване лише за три години їзди від Агадира та Марракеша. Цей фест присвячений міс тичній музиці етнічної групи гнауа. До неї належать нащадки чорно шкірих рабів, завезених у Марок ко ще в середньовіччі. Їхня музи ка — це мікс африканських, бер берських та арабських релігійних співів. Гнауа відомі своїми незвичай ними головними уборами та му зикою, що здатна ввести слухача у транс. Пісні доволі монотонні й нагадують регі. Під час виконання танцівники хитромудро підстри бують, вигинаються та розхиту ються, тож це свято музики — ду же екзотичне видовище.

12

Уявний фестиваль Що: Де: Коли: Інфо:

дитячий театральний фестиваль Единбург (Великобританія) 28 травня – 5 червня www.edinburghfestivalcity.com

«Imaginate» («Уявляння») — це унікаль ний театральний фестиваль, орієнтований на дітей та підлітків, що відбувається в Шот ландії. Початково «Imaginate» виник як суто шотландська організація, котра займаєть ся просуванням та розвитком сценічного мистецтва серед дітей. Подія проводиться з 1990 року. Глядачі насолоджуються виступами артистів з усіх куточків Великобританії, а також із за кор дону. Наприклад, торік у фестивалі брали участь гості з Данії, Німеччини, Ірландії, Гол ландії, Іспанії та Швейцарії. За роки існування фестиваль став най більшим та найуспішнішим серед подібних. За останні кілька років кількість учасників та відвідувачів сягнула понад 86 тисяч. До про грами театрального свята входить близько 120 шоу.


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:01

Page 13


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:01

Page 14

Що: Де:

турнір лісорубів Гейуорд, штат Вісконсин (США) Коли: 28–30 липня Інфо: www.lumberjackworldchampionships.com

Лісоруби та лісорубки Світовий турнір «Lumberjack» зародився ще у 1960 році як спосіб ушану вання лісозаготівельної промисловості США. Проте у змаганні беруть участь і лісоруби з Австралії, Нової Зеландії та Канади. Турнір включає 21 випробування для чоловіків та жінок окремо, а також «змі шані» етапи. До речі, подія стала популярною не в останню чергу завдяки учас ті у ній «слабкої статі». Змагаються там із таких дисциплін, як розколювання товстої колоди дворучною сокирою, біг по колодах, що плавають у воді, зру бування дерев, стоячи на дошці, закріпленій на висоті, метання сокири в ціль, парне розпилювання величезних колод... Головний приз — по 50 000 доларів чемпіону та чемпіонці, а також шалені аплодисменти і захват глядачів. Щороку в турнірі беруть участь понад 100 лісорубів, а за змаганням азарт но спостерігають понад 12 тисяч глядачів.

Шоколад у тренді Що: Де: Коли: Інфо:

фестиваль шоколаду Париж (Франція) 28 жовтня – 1 листопада www.salonduchocolat.fr

Париж — не лише місто романтики та високої моди, а й неперевершеної куліна рії. Саме тому тут уже 22 й раз відбувати меться грандіозний фестиваль шоколаду «Le Salon du Chocolat». Подія збирає понад 400 учас ників — виробників шоколаду з усієї Європи. Десятки тисяч відві дувачів ласують неймовірними ви робами з шоколаду та долучають ся до майстер класів провідних кондитерів міжнародного рівня. Не був би то Париж, якби гаст рономічний захід обійшовся без модних показів. На гостей очікує фешн показ із моделями в шоко ладі. Можна побачити їстівні аксе суари, оздоби та цілі шоко сукні. Звичайно ж, із таким крихким ма теріалом трапляються казуси — наприклад, 2011 року відома те леведуча втратила свою солодку спідницю… Ціна квитка сягає 20 євро, але воно того варте.

Редькове мистецтво Що: Де: Коли: Інфо:

фестиваль скульптур із редьки Оахака де Хуарес (Мексика) 23 грудня gomexico.about.com

23 грудня, коли католицький світ жваво готується до Різдва, у мексиканському місті Оахака де Хуарес у цей час відбувається чудернацький фестиваль редьки і редиски. Дивне свято започатковане ще у XVI сто літті, коли іспанські конкістадори запрова дили торгівлю відомими їм овочами з міс цевими мешканцями. Однак індіанці так і не наважувалися купувати невідомі продукти. І тоді іспанці придумали вирізати з редьки різноманітні фігурки, що й пожвавило по пит. 1897 року мер Оахаки запровадив що річне святкування Ночі редьки напередод ні Різдва. Учасники фесту починають готуватися за три дні нього, створюючи будівлі, фігури тварин і людей, ба навіть біблійні сюжети з коренеплодів. За основний матеріал оби рають особливу редьку, завдовжки 45–50 сантиметрів. На святі лунають запальні мексиканські ме лодії, й триває воно всю ніч — аж до ранку.

Фото надані організаторами подій і турадміністраціями країн.


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:02

Page 15

Лазуровий воркшоп Ó Êèºâ³ â³äáóâñÿ ì³æíàðîäíèé âîðêøîï ó ãàëóç³ ä³ëîâî¿ ãîñòèííîñò³ — «MICE Backstage». Éîãî ãîëîâíîþ òåìîþ ñòàëî Ëàçóðîâå óçáåðåææÿ Ôðàíö³¿. столичному «Cafe l’etage» святковий воркшоп у рамках MICE CLUB зібрав 9 грудня бізнес еліту України — топ менеджерів провідних компаній. Його господарем ви ступила компанія «Art of MICE» (www.art of mice.net), українсь кий фахівець з організації ділових заходів. Подія відбулася за підтримки «AirFrance», «Marriott Hotels International» та «Cafe Letage». Воркшоп проводиться в межах діяльності «MICE Club» — тематичного маркетингового товариства з розширення міжна родних контактів та обміну досвідом у сфері ділового туризму та event індустрії. Метою проведення таких партнерських зустрічей є презен тація MICE новинок та ідейних трендів індустрії, знайомство із цікавими продуктами та послугами. Щоразу це нова цікава локація та несподівані гості.

У

Темою нинішнього воркшопу «MICE Backstage» став Лазу ровий Берег. Ішлося про MICE можливості Французької Рив’є ри, розкривалися секрети backstage виробництва успішних рек ламних роликів від найхаризматичнішого продюсера відеорек лами в Україні — Володимира Яценка, власника студії «Lime Lite». Дегустували вино та французький шоколад від «International Pastry School», насолоджувалися хітами прекрасної країни у вір туозному виконанні піаніста Євгена Хмари та виконавиці фран цузького шансону, фіналістки програми «Х фактор» Дар’ї Ков тун. Гостей порадували подарунками та приємними сюрприза ми, а найбільші везунчики виграли авіаквитки до Європи та вік енд на двох на Лазуровому Березі. Організатори вкотре виправдали назву своєї компанії — «Art of Mice»! ■

15


05.02.2016

12:02

ГОСТИННОСТІ

Page 16

М

И

С

Т

Е

Ц

Т

В

О

!MT1-16-disk.qxd

Гранд Златої «Grand Hotel Bohemia» çóñòð³÷ຠãîñòåé ó ñåðö³ Ñòàðîãî ì³ñòà. ³í äîïîìàãຠâ³ä÷óòè âåëè÷ ÷àñ³â Êàðëà Âåëèêîãî, åëåãàíòí³ñòü ïî÷àòêó ÕÕ òà ðîçê³ø ÕÕ² ñòîë³òòÿ.

16

Ц

Цей гостинний дім, ніби старосвітський кавалер, терпляче очікує на вас у се редмісті, де призначають зустрічі закохані та ходять юрбами захоплені екскурсан ти. Старомєстська площа з історичним годинником «Орлой», Карлів міст, Вац лавська площа, старовинні квартали, арки і церкви — усе це поруч, на відстані легкої прогулянки. Стародавні Порохові ворота з однойменною баштою — бук вально поруч, до великого торгового центру — три хвилини пішки. На відміну від багатьох інших, цей п’ятизірковий заклад від самого початку був задуманий як готель. Збудований у 1925 му, на тлі празьких пишнот і рари тетів, він має стриманий вигляд, делікатно натякаючи на стиль празької сецесії. Готель округлює своїм фасадом ріг вулиць і вабить світлом у засклених арках вік нах. Та, певна річ, головні принади гречного кавалера — в душі… пардон, у бага тому інтер’єрі та можливостях, які він відкриває вельмишановним гостям Праги. Помешкань тут лише 79, зате все це — «суперіори», «делюкси», «екзек’ютиви», сьюти й шикарні «флагманські» апартаменти. Скрізь — елегантні меблі з темно


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:02

Page 17

Праги го дерева в поєднанні з кремовою оббивкою. В усіх номерах — безкоштовний Wi Fi доступ в інтернет, письмовий стіл, інди відуально регульоване кондиціонування, міні бар, набір для кави та чаю, три телефонні апарати, сучасний телевізор, прас ка з дошкою, масажний душ, ваги, сейф… І це лише мінімум! А, скажімо, в апартаментах на верхньому, дев’ятому, поверсі го телю завжди чекають живі квіти та свіжі домашні трюфелі. Масажного душу може бути замало для моціону та релаксу, тому пропонується фітнес центр «Kotva» із соляною кімнатою, лазнями та приватним джакузі. Навіть самі пражани визнають «Grand Hotel Bohemia» ідеаль ним місцем для зустрічей, хай то буде романтичне побачення при свічках, бізнес ланч чи приємний вечір після напруженого робочого дня. Шикарний ресторан «Франц Йозеф» пропонує

вишукану обстановку, ретельно підібрані меню та страви «а ля карт». У затишному кафе барі на першому поверсі добре роз слаблятися за філіжанкою ароматної кави чи келихом вашого улюбленого напою. Готель дуже популярний як місце для проведення урочистос тей та ділових заходів у нетрадиційній обстановці, а також ро мантичних весіль. Особливо інтригує виконана у стилі бароко зала «Бокаччо» на півтори сотні відвідувачів. Чи треба казати про конференц зали, обладнані за останнім словом техніки? І звичайно, цей гранд знаний серед заможних туристів. Ще б пак — можна прокидатись у розкішному номері й бачити у вік ні всю красу Златої Праги, виходити на вулицю й почуватися кронпринцем інкогніто… ■

www.grandhotelbohemia.cz

17


05.02.2016

ЯК СВЯТО

12:02

Page 18

Ж

И

Т

Т

Я

!MT1-16-disk.qxd

Õî÷à êë³ìàò òóò ïî-ºâðîïåéñüêîìó ì’ÿêèé, íà гçäâî ó Ïðàç³ — çàâæäè ñí³æîê, ÿêèé äîäຠì³ñòó ïîáîæíî¿ ÷èñòîòè. Öüîãî ðîêó «òðàäèö³ÿ» çíîâó áóëà äîòðèìàíà… ²ðèíà ÃÎÐÎÁÅÖÜ, Àíäð³é ÏÈÐÎò Îëåêñàíäð ÃÎÐÎÁÅÖÜ

H

На різдвяні свята кожне місто та село Чехії перетворюється на казковий бет лем (вертеп), де здійснюються бажання і творяться дива. А центром усієї цієї веремії стає, звісно, Прага. Вона розцяцькована вогнями і вогниками, і бук вально в кожному вікні світить або свічка, або гірлянда. Від Різдва до Різдва Схоже, що кожне Різдво у Празі має власні «родзинки». Цього разу, напри клад, в оформленні міста домінували роботи улюбленого для чехів художника першої половини ХХ століття Йозефа Лади, відомого нашим співвітчизникам за кумедними ілюстраціями до «Пригод бравого вояка Швейка». Він також гар но ілюстрував чеські казки. Добре вдалися йому й новорічно різдвяні сюжети. ➧

18


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:02

Page 19

19


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:02

Page 20

По всій Празі буяли святкові ярмарки з ремісничими ятками і навіть справжні ми кузнями та гончарнями, де виробляли різдвяні сувеніри. Схоже, давненько ми не були у Празі перед Різдвом: виявляється, тут уже звич ним явищем стали тайські масажні сало ни. Причому багато з них мають прозорі стіни, й можна бачити, як зо два десятки

20

маленьких чорнооких масажисточок мнуть стількох же тілистих клієнтів. Бачте, горо дян і гостей міста гуляння втомлюють, а після такого розслаблення і пиво смачні ше, і свиняче колінце шлунка не обтяжить. На Старомєстській площі нам зустрі лося кілька чортів, та таких веселих і ко лоритних, що з ними залюбки фотографу валися перехожі.

Ніби на противагу нечистим біля Кар лового мосту на річці Влтава зібралося з тисячу білих лебедів! Від вертепу до бетлему Є речі, які ніколи не змінюються. На приклад, бетлем — це не що інше як вер теп, знайомий нам з української старови ни та галицької сучасності. Такий лялько


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:02

Page 21

вий театрик, у якому представляють різд вяні сюжети, найвідоміший із яких — на родження Ісуса в яслах і візит до нього трьох волхвів, або царів, або, як тут кажуть, королів. У Чехії бетлем — особливий культ. У різдвяній Празі ми бачили не лише де рев’яні чи картонні, а й навіть пряничні, плетені з ниток і скручені з кукурудзиння. Були й живі вертепи з людьми, вівцями, козами та іншими акторами в головних ролях. Діяла і ціла виставка вертепів. До речі, найбільший у світі механічний (із рухомими фігурками) бетлем знаходи ться не деінде, а в Чехії, у славному місті Їндржихув Градець. Туди можна гайнути з передсвяткової Праги, щоб повернути ся вже у святкове місто. Культовою річчю є і пов’язані з бетле мами вуличні та домашні чеські лялькові театрики, які свого часу допомогли чехам врятувати від онімечення свої культуру та мову. Такі забавки й зараз є чи не в кож ній тутешній родині. Діти і дорослі у зви чайний час залюбки ставлять казки, а в різдвяний — віфлеємську історію. Ляльки ж, від маріонеток до «рукавичок», можна придбати в багатьох крамницях Праги. Від коропа до капра Різдвяний короп (чеською — «капр») — один із головних символів празникування. Адже у католицький Святвечір (24 грудня) на столі мають стояти і рибний супчик, і смажений коропець із картопляним сала том. Тобто всі страви, як і в Україні, мусять бути пісними. Недарма тут жартують, що золоте порося із хроном приходить лише до того, хто постував весь Адвент (так у католиків називається Різдвяний піст).

Та повернімося до «поросят» із зябра ми. З південночеських ставків капрів до правляють до Праги й за тиждень до Різд ва рівномірно розставляють у великих діж ках по вулицях і площах. Чехи дуже ретель но вибирають рибу, й нерідко біля діжок навіть утворюються черги. Але продавці з примороженими пальцями не нарікають, а з жартами та примовляннями виловлю ють потрібний екземпляр. Ще й допома гають оцінити його за трьома критеріями: сріблястістю, розмірами плавців і цупкіс тю живота... А для вегетаріанців і «зелених» радика лів повідомляємо: їсти бідолашних короп ців зовсім не обов’язково. І альтернатива тут дуже проста — у дусі чеської традиції звільнити каприка, урочисто випустивши його у Влтаву. До речі, у Празі рибу можна не лише їс ти, а й слухати. Йдеться про «Різдвяну ме су» Якуба Риби, яка лунає скрізь і всюди. Від трдельника до гльогу Утім, не капром єдиним... Недарма ж своє Різдво чехи часто називають «солод ким». Особливо це стосується третього дня свята, святого Штепана (Стефана). Саме в цей час розговини вступають у ви рішальну фазу, після якої гастроентеро логам додається роботи. Та ніде правди діти: «тренування» починаються ще в Ад вент — благо, чеські ласощі готуються не на смальці. Уперше скуштувати національно риту альні страви найцікавіше у всіляких скан сенах і музеях: там не лише годують під саму «зав’язку», а й культурно все показу ють і розказують.

Ну, а на вулицях Праги неозброєним оком можна побачити, ба навіть неозброє ним носом відчути запах смачненьких різ двяних спіралей з тіста, накрученого на шпички і так запеченого: трдельники — це вам не банальні бублики! До них мож на взяти собі гарячий глінтвейн — гльог ➧

21


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:02

Page 22

по місцевому. Отак гльогнеш — і по ду ші розіллється тепло… Від Різдва до Трьох королів Від Старомєстської площі до Вацлав ської й далі аж до Карлового мосту — су цільний різдвяний ярмарок із веселою ат мосферою святкового шопінгу… Та ось 24 грудня передсвяткова метуш ня завершується. Скориставшись затиш шям, на вежі Старомєстської ратуші ожи ває славетний годинник (щоправда, це відбувається раз на годину). Усю ніч три ває святкова служба. У храмах міста яблу


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:02

Page 23

ку ніде впасти, а на вулицях геть порож ньо. Тому так добре видно сніжинки, кот рі падають і падають, наповнюючи «зла ту Прагу» небесним сріблом... За колядуванням непомітно надходить Новий рік, по чеському — «Сильвестр». Бурхливі опівнічні гуляння вихлюпують ся на вулиці та майдани, а феєрверки за ливають світлом зимове небо. І наближається 6 січня — свято Єпіфа нії, або Богоявлення. У католицьких краї нах цей день більш відомий як свято Трьох королів, котрі принесли новонароджено му Христові символічні подарунки: золо

то (як Цареві), ладан (як Первосвящени ку) і смирну (як Людині). Трьох королів святкують бучно й гучно. Але все має від бутися за чином: спочатку — меса у хра мі Божому (ввечері 5 січня), наступного дня — розваги. А між ними — сімейна опів нічна вечеря біля каміна. Тієї ж ночі під вхідними дверима ставлять цеберко з чис тою водою для верблюдів, на яких волх ви неодмінно проїдуть повз будинок і, на поївши худобу, залишать біля дверей по дарунки. Шкода, але ця дивовижна подія завжди відбувається о тій порі, коли всі хороші дітки бачать треті сни...

Зранку на вулицях з’являються процесії на чолі з Трьома королями — головними героями «параду». Вони несуть тичку із зо рею, співають самі про себе колядки і за ходять до зустрічних осель, благословляю чи господарів і позначаючи своїми ініціа лами (С. М. В. — Каспар, Мельхіор і Бал тазар) вхідні двері... Усюди палають вогни ща — «єпіфанські вогні» — для освітлення «шляху королів», та й погрітися не зайве. Хоча скільки там тієї чеської зими... Тож варто подумати про наступну: з ро ку в рік Різдво у Празі дедалі багатше і вигадливіше. ■

23


05.02.2016

12:02

ГОСТИННОСТІ

Page 24

М

И

С

Т

Е

Ц

Т

В

О

!MT1-16-disk.qxd

Ãîòåëü «The Mark Luxury Hotel Prague» â³äîìèé íå ëèøå öåíòðàëüíèì ðîçòàøóâàííÿì, ðîçê³øøþ òà ñåðâ³ñîì. Ñþäè ïðèõîäÿòü ³ ïðîñòî äî ðåñòîðàíó, àáè ïîñìàêóâàòè äåë³êàòåñè â àòìîñôåð³ Ïðàãè.

24

У Празі зі

Ц

Цей розкішний готель ви знайдете в історичному осерді чеської сто лиці, біля самої Старомєстської площі. Буквально поруч розташовані го ловні цікавини, розваги та шопінг центри. Інтер’єри закладу оформлені в сучасному стилі та прикрашені футуристичними картинами. Тут немає двох однакових помешкань — кожне має свій неповторний дизайн. На відвідувачів чекає мальовничий зимовий сад, а постояльцям пропону ють такі ексклюзиви, як масаж у номерах від тутешнього спа центру. «The Mark Luxury Hotel Prague» славиться сервісом найвищого рівня. Це стосується і його ресторацій. «Le Grill» здобув широку прихиль ність обізнаної празької та приїжджої публіки як один із найкращих рес торанів міста над Влтавою. Хоч би який формат трапези ви обрали — легкий сніданок, бізнес ланч чи романтичну вечерю — це щоразу ста не приємною кулінарною екскурсією у світ сучасної та традиційної


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:02

Page 25

смаком богемської кухні, навіть всесвітньо відо мі страви набудуть нових, чудових влас тивостей. Домашня випічка здивує вас м’якістю й ароматом. Усе це — заслуга ві домого шеф кухаря Ондрея Кораба та йо го команди. Майстри прискіпливо оби рають найкращі та найсвіжіші інгредієн ти і проявляють невичерпний креатив, поєднуючи їх та оформлюючи страви. Особлива гордість кулінарів — десерти з

медом, морозиво і сорбети. Винна карта може захопити вас надовго: в ній знайде те і популярні в усьому світі напої, й чи мало екзотичних. Персонал дуже вмілий та уважний, особливо до дітей. Увечері в ресторані може бути дещо гамірно, але та ка вже доля відомих закладів. Особлива розслаблена, вишукана атмосфера допо магає сповна насолодитися смаколиками та музикою.

У готелі є бар «Дві сходинки» (сенс на зви стане зрозумілим, щойно ви зайдете), який у гарну погоду поширюється й на зе лену терасу з оглядом саду. Протягом усьо го дня тут подають не лише коктейлі, а й невеликі смачні страви, увечері ж звучить фортепіано... У затишному лобі лаунжі че кають камін, закуски і чай. А в чарівному саду можна влаштувати незабутню вечір ку. «The Mark» усе робить зі смаком! ■

www.mprague.cz За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо готелю «The Mark Luxury Hotel Prague».

25


Д

И

В

А

!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

ЗАМОРСЬКІ

12:02

Page 26


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:02

Page 27

Íà Ñòàðîìºñòñüêié ïëîùi ÷àñ çóñòði÷i òóðèñòàì ïðèçíà÷ຠñòàðîâèííèé «ëÿëüêîâèé» ãîäèííèê íà âåæi. Áiëüøiñòü ãîñòåé ïðîñòî ìèëóºòüñÿ íèì, àëå ö³êàâ³øå öå ðîáèòè, ðîçiáðàâøèñü, ùî â íüîìó é äî ÷îãî. ²ðèíà ÃÎÐÎÁÅÖÜ, Âiêòîð ÑÈÄÎÐÅÍÊÎ Îëåêñàíäð ÃÎÐÎÁÅÖÜ

ПРАГА

У

У центрі площі розташований гарний пам’ятник на ціональному героєві чехів Янові Гусу, поруч — головний храм гуситської церкви в ім’я святого Мікулаша, готич ний Тинський храм, палац магнатів, шедевральні будин ки… Але туристи тягнуться насамперед до годинника на Ратушній вежі, що стоїть боком до площі. Щогодини, з раннього ранку до пiзнього вечора, тут повторюється той самий ритуал. Із першими ударами дзво ну глядачi, затамувавши подих, стежать за рухом дерев’я них фiгурок біля розцяцькованих циферблатів, а фiналь ний крик мiдного пiвника неодмiнно супроводжують бурхливими оплесками.

Вершина середньовiчної думки Складнi баштовi годинники, за якими можна дiзнати ся щось iще, крiм часу, чехи називають «орлой». Це запо зичення від давніх німців, які, своєю чергою, перекру тили латинське «harologion» — «пристрiй, який повiдом ляє години». Перший годинник на празькiй ратушi з’явився 1410 року, в часи хрестоносців. У тi часи день в усiй Європi по чинався не опiвночi, а на свiтанку, точнiше — о 6 годинi ранку. Вирахувати потрiбний момент за допомогою не досконалої астрономiчної технiки було доволi непросто, особливо в погану погоду. Iснували й мiсцевi варiанти — ➧

27


05.02.2016

КОЛЕКЦІЯ

12:02

Page 28

В

О

Я

Ж

!MT1-16-disk.qxd

наприклад, давньочеський час відраховувався з момен ту заходу сонця. Прага потребувала наведення ладу в цьо му питаннi, щоб життя в ній стало ритмічним і чітким. Ратушну вежу заввишки близько 70 метрів споруди ли 1381 року, а через майже три десятилiття, 14 жовтня 1410 го, у мiськiй хронiцi з’явилася перша згадка про встановлений на нiй дивовижний прилад годинникаря Мiкулаша з Кадани та професора празького унiверси тету, астронома Яна Шиндела. Не виключено, що обоє дотепер перевертаються в домовинах щоразу, коли чер говий екскурсовод повiдомляє туристам: «Творцем го динника є легендарний майстер Гануш iз Руже». Га нуш — за легендою, позбавлений очей — справдi мав вiдношення до складного механiзму, але тільки тому, що полагодив годинник у 1490 роцi. Диво iнженерної думки виходило з ладу приблизно кожнi пiвстолiття, тому у вежi працювало чимало майстрiв. У XVII столiттi годинник на Старомєстськiй ратушi прикрасили дерев’яними фiгурками апостолiв. Тiльки

28


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:02

Page 29

Календарний циферблат показує місяць, день тижня, неробочі дні та постійні християнські свята. Записано це все по колу дуже дрібно, але сам факт!..

лося відновлювати на народнi пожертви, бо магістратові, як завжди, коштів не виста чило. Тодi ж вежу прикрасили новий кален дар роботи відомого чеського художника Йозефа Манеса i новi фiгурки святих не менш знаного скульптора Войтеха Сухар ди. Разом з астрономiчним годинником ■ вiдродилась і його колишня слава. Вiдомо, наприклад, що незадовго до урочистого вiдкриття подивитися на нього приїжджав сам Олександр Дюма. Остаточно й надовго механiзм був запущений у вересні 1866 го. За останнi півтора століття вiн зупинявся лише тричi — у 1945 му, коли фашисти, вiдступаючи, пiдпалили архiв ратушi, й у 1979 та 2005 роках, коли проводили профiлактичний ремонт i рестав рацiю дива технiки.

Мистецтво визначення часу за цим годинником вмерло. Нiхто б i не здогадався, для чого всі ті циферблати, якби перед вежею не зупинився допитливий студент механiк. тодi вони ще не визирали у вiконця пiд час бою годинника, а поважно стояли в ряд над циферблатом. Вiд присутностi святих старому примхливому механiзмовi лег ше не стало, i 1787 року магiстрат прийняв рiшення здати його на брухт. На щастя, чиновникiв зупинив годинникар ентузiаст Ян Ландесбергер, якому вдалося полагодити частину машини, i годинник iшов ще приблизно сто рокiв — правда, астрономiч ний календар залишався нерухомим. Зламаний пристрiй пережив безлiч неприємностей, у тому чис лi пожежу, яка знищила статуетки апостолiв. 1865 року його дове

Котра ж усе таки година? До початку XIX столiття мистецтво визначення часу за ста ромєстським годинником вмерло разом iз механізмом. До ➧

29


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:02

Page 30

Всередині вежі святі мають не такий презентабельний вигляд. У віконця цього все одно не видно.

Та сама стрiлка, перетинаючи поле з римськими цифрами, вказує на зовнiш нiй, сiрий циферблат з арабськими циф рами — вiд 1 до 24. На ньому позначався давньочеський час із відліком від заходу сонця. Як відомо, цей момент змiнюєть ся протягом усього року — і, уявіть собі, ■ старий годинник це враховує. Вiд центру синьо коричневого цифер блата розходяться позолоченi дуги, а поруч iз ними стоять чорнi арабськi цифри астрологiчного часу. Вiн незручний для повсяк дення, тому в народi не прижився. Астрологи подiляли «свiтлий день» i «темну нiч» на 12 однакових частин iз рiзними магiчни ми значеннями, тому нiчна година в них могла узимку тривати до дев’яноста хвилин, а влiтку пролiтати хвилин за сорок. Для зоряного часу, який теж цiкавить здебiльшого астрологiв, є стрiлка з восьмикутною зiрочкою. Вона вказує на римськi циф ри центральноєвропейського часу. Мiсяць i Сонце на стрiлках показують фази нічного світила та рух денного, а заразом — його положення щодо знакiв зодiаку на найменшому, чорному циферблатi. Астрономiчний годинник створювався в часи, коли центром Всесвiту вважалася Земля, тож середньовiчнi вченi смiливо розташували її в самому центрi.

Ратуша архітектурно дуже еклектична. Річ у тім, що вона приєднала до себе по черзі кілька бу динків різних стилів: романського, готичного, ренесансного та барокового. того ж з’явився iнший мiський хронометр, простiший в обслу говуваннi та доступнiший для розумiння. Нiхто б i не здогадав ся, для чого потрiбнi всi ці обертовi циферблати, якби 1966 року перед Ратушною вежею не зупинився допитливий сту дент механiк Мiлан Патка. Переривши архiви унiверситетсь кої бiблiотеки, вiн з’ясував, навiщо був потрiбен предкам такий годинник. Насправдi «орлой» показує чотири часи. Сучасний централь ноєвропейський час визначає стрiлка з позолоченою рукою на внутрiшньому, нерухомому синьо коричневому циферблатi з римськими цифрами по краю. Полудень позначений цифрою XII на синьому полi, опiвнiчна ж цифра XII розташована на протилежнiй, темнiй частинi циферблата. Вiдповiдно до цього, день починався опiвночi.

30


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:02

Page 31

Святий перебуває у товариствi вчених: фi лософа з указкою, астронома з телеско пом i лiтописця iз книгою. Щойно зачиняються вiконця за остан нiми апостолами, як Смерть перевертає водяний годинник у горизонтальне поло ження — ваш час сплив, мементо морi! Після цього пiвень святого Петра, ляскаю чи крилами, весело повiдомляє про настан ня Страшного суду.

Розкішні стелі у міській управі, розташованій «за спиною» славносвісного годинника.

Пiд головним циферблатом є ще один — це календар. Пригледiвшись, можна поба чити тонку позолочену стрiлку, яка завжди вказує вгору (обертається сам календар). Навколо диска зі знаками зодiаку напи санi днi та вiдповiднi iмена святих, та так дрібно, що без оптики складно розгледіти. Репетицiя Страшного суду Головний атракцiон празького «орлоя» — рухомi дерев’янi фiгурки. Саме на виста ву в їхньому виконаннi бiля вежi щогоди ни збираються туристи. Рiвно за хвилину до настання чергової години над головним, верхнiм, цифербла том вiдкриваються два блакитнi вiконця й починається процесiя апостолiв — ко жен зi знаряддям, вiд якого загинув. В ори гiналi вся вистава символiзує Друге при шестя Христа i Страшний суд. Тим часом обабiч циферблата рухають ся iншi, не менш цiкавi фiгури. Скелет, вiн же Смерть, нагадує глядачам: «Усi там бу

демо». Його водяний годинник символi зує швидкоплиннiсть часу, а дзвiночок (поминальний дзвiн) нiби промовляє, що ця година для кожного з нас може вияви тись останньою. Киваючи, Смерть пiдтвер джує свої серйознi намiри — мовляв, iз життя живим поки що нiхто не йшов. Скнара з торбою грошей намагається обороняти мечем чесно чи якось iнакше нажите майно. Глядачi повиннi звернути увагу на те, що Смерть не реагує на його спробу дати хабар. Поруч зi Скнарою марнославний Кра сень легковажно помахує дзеркалом, не розумiючи, що тiло його рано чи пiзно обернеться на порох. За спиною в Смертi розташований най екзотичнiший персонаж — Турок iз лют нею в руках. Вiн символiзує ворожий іс лам, адже протягом століть на чеськi зем лi нападали турки. На вартi справедливостi поруч iз кален дарем стоїть архангел Михаїл із мечем.

За спиною в годинника А чи багато туристів, які збираються бі ля Ратушної вежі, бачили ратушу зсереди ни? Повірте, воно того варте. Міська управа архітектурно дуже ек лектична. Річ у тім, що вона приєднала до себе по черзі кілька будинків різних сти лів: романського, готичного, ренесансно го та барокового. Першими серед чудес ратуші є дерев’я ні двері з майстерним різьбленням та в чер вонокам’яному «окладі». А далі перед гос тями відриваються приміщення за примі щенням із вишуканими та дорогими, хоча по офіційному стриманими інтер’єрами. В актовій залі розташований трон гра доначальника, в якому за нагоди можна покрасуватися й туристу (звісно, за від сутності господаря). Головна зала міської управи прикраше на величезними живописними полотна ми кінця ХІХ століття. Одне з них увійшло до підручників з історії — «Суд над Яном Гусом у Констанці». 1415 року вождь по встанців поклався на слово Папи Римсь кого, який гарантував йому безпеку, і при їхав до Констанци, де його примушували відректися від «єретичного вчення» і зреш тою спалили разом із його працями. На впроти непохитного Гуса — картина «Об рання чеського Їржи з Подебрад у 1458 ро ці», що зображує покликання на королів ський трон «збирача чеських земель». Ко роля Їржи можна зустріти і в іншій залі у вигляді скульптурного погруддя. А за цією залою чекає сюрприз — са ме тут розташована частина славетного «орлоя»! Можна піднятися невеличкими сходами і на відстані витягнутої руки за скляними дверима побачити дерев’яних апостолів. Правда, вони виготовлені тіль ки вище пояса — усе одно знадвору біль ше не видно… Ми самі обираємо, що саме нам бачи ти в цьому світі, а чого ні. Принаймні част ково. Кожна вiдведена нам година — пре красна i неоціненна. Як та, що ми прове ли на Старомєстськiй площi. ■

31


05.02.2016

12:02

Page 32

ЗАКОРДОННИХ СТРАВ

М

І

Н

І

С

Т

Е

Р

С

Т

В

О

!MT1-16-disk.qxd

Ïðàçüêèé ðåñòîðàí «Etnosvet» — öå âîäíî÷àñ ³ êóëüòóðíèé öåíòð, ³ ëàáîðàòîð³ÿ êîðèñíîãî õàð÷óâàííÿ, ³ ñöåíà äëÿ êóë³íàðíèõ øîó, ³, çâè÷àéíî, öàðñòâî ñìà÷íîãî!

Е

«Etnosvet» — це унікальний проект, що займає відразу три поверхи історичної бу дівлі в центрі Праги. В ресторані відвідувачі можуть скуштувати вегетаріанські страви різних народів світу. Щодня міжнародна ко манда кухарів, менеджерів і аніматорів ство рює абсолютно неповторну атмосферу, яка не просто задовольняє шукача смачного й оригінального, а повністю поглинає його. Тут відразу видно, у що вкладені кошти: важкі дерев’яні столи, зручні стільці, різьб лені арки, тепле світло, приємна музика… А їжа — вона не лише відкриває нові смаки, процес споживання перетворюється на цілу виставу. Наприклад, якщо ви замовите пас ту, її приготують просто перед вашими очи ма у величезному шматку пармезану, який палає завдяки доданому бренді. У результа ті вийде не паста — буяння смаків! Щасливими тут почуватимуться не тіль ки вегетаріанці та гурмани, а й гості, які хо

чуть скушувати щось незвичайне. Більше того, прихильники м’яса та риби будуть зди вовані, що їхні улюблені смаки досягають ся майстерним підбором і приготуванням продуктів нетваринного походження. За мовте «качку по пекінському» — будете в захваті! І на додачу — звісно, чеське пиво. Крім того, гості будуть приємно здиво вані культурною програмою, яка ознайо мить усіх охочих із традиціями та звичаями різних народів. Креативні майстер класи для родин із дітьми, тематичні виставки картин чи фото, лекції та семінари, концер ти етномузики нікого не залишать байду жим. До речі, можете завітати й на етно фестиваль у культурному центрі. Підказка: маючи картку «Etnokarta», в цьому ресторані можна заощадити до 15 відсотків від суми рахунку. Отакі вони — «просунуті» етновегета ріанці. ■

www.etnosvet.cz За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо ресторану «Etnosvet».

32


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:02

Page 33

Колекція насолод Ï’ÿòèç³ðêîâèé ãîòåëü «Boscolo Prague, Autograph Collection» ó öåíòð³ Ïðàãè ìຠäâà îáëè÷÷ÿ — ñó÷àñíå òà ñòàðîâèííå, à òàêîæ òðè ðåñòîðàö³¿ â ð³çíèõ ñòèëÿõ, ÿê³ ºäíຠãàðìîí³ÿ ñìàê³â.

П

Представник розкішної італійської мережі «Boscolo Ho tels» розташований за десять хвилин ходьби від великої та величної Вацлавської площі. Сучасна будівля готелю оформ лена в ексклюзивному стилі ХХІ століття, а історична, з ви сокими стелями, зведена в 1890 році, зберігає вигляд нео ренесансного особняка. За дивовижним фасадом хова ється гідне оздоблення: цінні породи деревини, мармур, фрески, ліплення, картини… «Boscolo» обирають для пере бування у Празі респектабельні мандрівники, світові зна менитості й політики. Гості можуть відпочити в елегантному спа центрі з кри тим басейном, гідромасажною ванною, сауною, масажним кабінетом і турецькою лазнею. Але найбільшою принадою в «авторській колекції» закладу є його ресторації. Їх вважа ють ідеальним місцем для зустрічей між Старим містом і Новою Прагою.

«Salon» — елегантний гастрономічний ресторан, де про понують делікатеси італійської, чеської та міжнародної ку хонь. У вишуканій атмосфері «New York Cafe» сервірують американські сніданки, а на обіди та вечері пропонують ви шукане меню та багату карту вин. «Inn Ox» — це шикарний лаунж бар, інтер’єр якого демонструє гру кольору, сотні ви багливих вигинів із металу та скла. У ньому можна насоло дитися чудовими середземноморськими стравами та висо коякісними напоями з усього світу. Сигарний бар, колишнє банківське сховище, тепер береже дорогущу колекцію сигар, коньяків, лікерів та ексклюзивних вин. Усі ці насолоди мо жуть перекочовувати до зали урочистостей «Opera Ballroom», у царство скла, дзеркал і химерних ламп. Гармонія смаку — ось що панує у цьому куточку Праги. А також «Розкіш без правил», як мовить офіційний слоган готелю «Boscolo Prague, Autograph Collection». ■

prague.boscolohotels.com За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо готелю «Boscolo Prague, Autograph Collection».


05.02.2016

ЯК СВЯТО

12:02

Page 34

Ж

И

Т

Т

Я

!MT1-16-disk.qxd

Ó äðóã³é ïîëîâèí³ ëþòîãî ðåñïåêòàáåëüíèé Ëàçóðîâèé Áåðåã ðàïòîì çðèâàºòüñÿ ç ïîâ³äêà. Óñ³ òóò ïîðèíàþòü ó âèð äèâàöòâ íåáà÷åíîãî ìàñøòàáó.  ͳöö³ ïî÷èíàºòüñÿ îäèí ³ç íàéâ³äîì³øèõ êàðíàâàë³â ñâ³òó. ³êòîð ÑÈÄÎÐÅÍÊÎ Comite Regional du Tourisme Riviera Cote D’azur

КАРНАВАЛ У НІЦЦІ

Шаленій! 12–28.02.2016

34


05.02.2016

12:02

Page 35

Фото «ОТС Nіce»

!MT1-16-disk.qxd

Тема карнавалу 2013 — «Король п’яти континентів».

Н

На Лазуровий Берег туристи переважно їздять улітку, що зрозуміло: море, сонце, тусівки... Але м’який клімат Середземномор’я дає змогу і взим ку чудово провести тут час. Звичайно, без купан ня, зате з іншими радощами. Одна з них — тра диційний карнавал, третій за значенням у світі після дійств у Ріо де Жанейро та Венеції. Кар навал у Ніцці збирає понад мільйон глядачів. Весела навала Скептики закидають, що свято втрачає ко лишній запал. Мовляв, хіба можуть бути щири ми веселощі, що відбуваються понад два тижні за вказівкою «згори»? Можливо, частка правди в тому й є. Справді, влада дуже зацікавлена у су перподії (як і більшість городян), яка приваб лює серед зими натовпи туристів і шалені (!) гро ші. Але починається карнавал щоразу з неймо вірним підйомом, а потім це завзяття підтриму ють… туристи! Вони хвилями прибувають сюди на один або кілька днів, часом відвідують фест і по кілька разів, щоб розбавити будні святковим шаленством. Зрештою, взимку Ніцца не менш прекрасна, ніж улітку. До того ж саме у цей час

на Французькій Рив’єрі можна потрапити ще й на Фестиваль лимонів та Фестиваль мімози. (Читайте на наступних сторінках). Мерсі герцогу Це один із найдавніших карнавалів світу. Тра диція започаткована ще в 1294 році, коли до Ніц ци прибув тодішній правитель області, герцог ➧

35


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:02

Page 36


05.02.2016

12:02

Page 37

«Король гастрономії». Такою була тема карнавалу в Ніцці 2014 року. Яких тільки гігантських смаколиків не було зроблено з традиційно французького пап’є"маше! Цього року чекаємо на колегу — «Короля медіа».

Фото «ОТС Nіce»

!MT1-16-disk.qxd


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

ГОТУЙТЕ КОСТЮМЧИК! Щоб потрапити на карнавал у Ніцці, необхідно заздалегідь подбати про бронювання готелю: попит на номе ри в дні урочистостей у рази переви щує пропозицію. Офіційні події проводяться по вів торках, середах, п’ятницях, суботах і неділях. Квитки на заходи можна придбати заздалегідь онлайн на офіційному сай ті карнавалу (www.nicecarnaval.com). Вартість — від 10 євро у стоячій зоні та 20 — у сидячій. Існують і комплекс ні квитки на дві події за 35 євро. За криття карнавалу і спалювання ляль ки Короля карнавалу є безкоштовни ми та доступними для всіх охочих. Туроператорам. Готелі та агенції з прийому гостей Ніцци пропонують спеціальні тарифи для груп від 20 осіб за умови проживання від 2 до 7 ночей в одному з готелів міста. Туристам: особи в маскарадних кос тюмах можуть проходити на всі захо ди карнавалу безкоштовно.

38

12:02

Page 38

Анжуйський Карл II. Приїхавши на відпочинок, який у ті часи пов’язувався зазвичай із буйством, триньканням і веселощами до непристойності, Карл лишився задоволеним! Як і городяни та батьки міста. Так зародився звичай. У XIV та XV століттях свято вже сприймалось як одне з головних у році. Правда, спочатку його проводили в околицях міста, у сільській місце вості. А в епоху Відродження воно вже перетво рилося на свято міста з ходою по вузьких вули цях. У XVIII столітті ніцціанський карнавал під впливом венеціанського набув рис маскараду. У XIX ж столітті паралельно зі стрімким зро станням популярності Ніцци як зимового курор ту для європейської аристократії карнавал став багатшим і гламурнішим. Саме відтоді походять традиції обирати Короля та Королеву карнава лу, щороку задавати святу нову тему, влашто вувати квіткові битви на Променаді. Тепер про це — осібно. Паради і баталії Головна подія на Лазуровому Березі насправ ді зовсім не одноманітна, бо складається з без лічі подій. Найважливіших — три. Найпопулярнішою є, власне, сам Карнаваль ний хід. Торік він налічував 18 платформ із 30 гі

гантськими «ляльками» з пап’є маше, оформ леними відповідно до головної теми карнавалу — «Король музики». Їдуть зверху на платформах і крокують навколо них артисти вуличних теат рів та музиканти з усього світу. Маршрут руху платформ — це легендарна 15 кілометрова Ан глійська набережна та суміжні вулиці. Друга подія за рівнем інтересу до неї — Парад квітів. У його основі теж лежить рух кортежів, але скромніших розмірів і без фантастичних гі гантів. Натомість кожна платформа заквітчана до останнього вільного сантиметра. На рухомих


05.02.2016

12:02

Page 39

Фото «ОТС Nіce»

!MT1-16-disk.qxd

Одна з тріумфаторок «Битви квітів».

сценах виступають найкращі танцівниці та моделі Лазурового Берега, з числа яких пізніше буде обрана Королева карнавалу. Квіткові баталії — неодмінна складова цьо го параду, хоча до справжніх битв їм дале ко: учасники параду і глядачі обсипають один одного тоннами запашних квітів. У вечірній час платформи сяють вогня ми і вражають різноманітними світлови ми ефектами. Особливо виділяється пло ща Массена — серце карнавалу. Усе це на зивається Парад вогнів.

Завершується низка свят урочистим спалюванням ляльки Короля карнавалу — ну, чим вам не наша Масляна? А ще ж є забіг «Рок н Ролл», «Карна вальний заплив», зумба змагання… Що дня з настанням темряви небо над Ніццою розквітає вогнями пишних феєрверків. Нема терпцю Цьогорічною темою ніццеанського карнавалу стане «Король медіа». Можна тільки уявити, скільки журналістів з усьо

го світу зберуться на Лазуровому Березі! Слава Богу, наша професія дає шанси пра цюючи — розважатись, а відпочиваючи — працювати. Історію засобів масової ін формації в кумедній та гротескній формі розповідатимуть 18 святкових кортежів, а також понад 1000 музикантів і танцівни ків з усіх кінців світу. Грандіозні та яскра ві заходи, як заведено, відбуватимуться і вдень, і вночі. Карнавал у Ніцці — чудо вий спосіб розірвати депресивну завісу зими! ■

39


05.02.2016

КЯК СВЯТО

12:02

Page 40

МЕНТОН ФЕСТИВАЛЬ ЛИМОНІВ

Весело і соковито 13.02–2.03.2016

ßêùî ï³ä ê³íåöü çèìè â³ä÷óâàºòå àâ³òàì³íîç, âèðóøàéòå äî Ôðàíö³¿, íà Ëàçóðîâèé Áåðåã. Òà é ãîðòàííÿ öèõ ñòîð³íîê ìîæå çáàäüîðèòè. Ôåñòèâàëü ëèìîí³â ó Ìåíòîí³: âèáóõ ñîíÿ÷íèõ áàðâ ³ áðèçêè æèòòºäàéíîãî ñîêó! ³êòîð ÑÈÄÎÐÅÍÊÎ Office de Tourisme Menton

Фото CRTRCA

Ж

И

Т

Т

Я

!MT1-16-disk.qxd


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

С

12:02

Page 41

Cлаветний Фестиваль лимонів у французькому місті Ментон 2016 року почнеться перед Днем свято го Валентина і завершиться феєрверками 2 березня. Очікують, що це свято привабить близько 250 тисяч туристів, адже фестиваль є третім за популярністю серед подібних заходів на півдні Франції після кар навалу в Ніцці та Гран прі «Формули 1» у Монако. Цього разу тут представлять більш як 300 «цитрино вих» творів професіональних митців, на які піде не менше 145 тонн сонячних плодів!

Жовте на Лазуровому Що таке замки з піску, знають усі. На Лазуровому Березі піску задосить, проте замки тут можуть буду вати з лимонів і апельсинів. Чого на Французькій Ри в’єрі більше, піску чи цитрин, — це ще запитання. Щороку тут збирають три врожаї апельсинів, лимо нів і грейпфрутів. Після найбільших «жнив», які від буваються взимку, місто перетворюється на казкову лимонну країну, де живуть величезні лимонні істо ти, дорогами їздять апельсинові авто, а на вулицях ➧

41


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:02

Page 42

Минулорічний лимонфест був присвячений Китаю.

лимонні будиночки сусідять з апельсиновими пагодами. А починалося все... Перші спроби провести гуляння на честь цит рин були зроблені в Ментоні ще у кінці ХІХ сто ліття. Формат і розмах свята змінювалися. Ви гляду, близького до нинішнього, свято набуло 1934 року. Річ у тім, що у 20 х роках минулого століття в цих краях стали менше вирощувати цитрин — садівники не витримували іноземної конкурен ції. Влада міста вирішила підтримати виробни ків, організувавши унікальний захід — Фести валь лимонів, який би сприяв популяризації про дукції з Ментона. За взірець узяли ідею приват

42


05.02.2016

12:02

Page 43

Фото CRTRCA

!MT1-16-disk.qxd

2009 року цитриновий фестиваль проходив під гаслом «Музика світу».

Як це буде Щороку лимонфест присвячується новій те мі. Останніми роками були «Іспанія», «Дисней», «Небувалія», «Індія», «Навколо світу за 80 днів», «20 тисяч льє під водою», торік — «Пригоди Ли мона в Китаї». Що придумають організатори цьо го разу, лишиться загадкою до останнього момен ту, але ми впевнені: вони постараються на славу. ➧

Фото CRTRCA

ного підприємця, який вирішив зробити оригі нальну цитринову виставку в саду свого готелю. Свято вдалося, сподобалось і швидко перетво рилося на справжній фруктовий карнавал! Відтоді й ведеться офіційний відлік фестива лів, за винятком воєнних та інших неблагопо лучних років. Нинішній стане 83 м.


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:02

Page 44

«20 000 льє під водою» — тема 2014 року.

«Сади вогнів».

Що ж являє собою фестиваль у Ментоні? Насамперед це ви ставка композицій із лимонів та апельсинів, виконаних за темою свята. Деякі споруди сягають 10 метрів у висоту і містять до 15 тонн соковитих плодів. Увесь цитриновий променад розташо ваний у центрі міста, в садах Бьов. «Паради золотих плодів» влаштовуються тричі за два тижні фестивалю — як денні та двічі — як нічні. Вони складаються з відповідно прикрашених рухомих платформ, карнавальних про цесій, різноманітних оркестрів та всіляких аніматорів, які заво дять публіку і створюють святкову атмосферу. Це щось подібне до славнозвісного карнавалу в Ніцці, але в жовтогарячих бар вах і з неповторним ароматом цитрин. Відбувається все на Про менад дю Солей, що мальовничо розкинувся вздовж моря. На яскраву й веселу процесію з’їжджаються багато глядачів з усієї Франції, сусідніх і дуже навіть далеких країн.

44

Нарешті, «Сади вогнів» — надзвичайно стильні нічні світло звукові та вогняні шоу в тих самих садах Бьов. Гра прожекторів на лимонних скульптурах під акомпанемент модних музичних сетів створює фантастичні ефекти. Паралельно із суто «цитриновими» подіями традиційно про водяться Фестиваль орхідей, Дитячий карнавал і виставка ре місників. За бажання можна записатися на фруктову екскурсію, наприклад, у сади палацу Карнолес, аби побачити, як там до стигають казкові грейпфрути, помело і кумквати, а також по чути розповіді садівників. Під час фесту, та й у будь який інший час, у місті можна скуштувати і купити всілякі напої, джеми, конфітюри, лікери із цитриновою кислинкою. До речі, тутешні лимони мають особливий смак, тому відомі ресторани в Парижі замовляють їх саме з Ментона. І звичайно, веселі ментонські лимони створюють незрівнянний настрій! ■


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:02

Page 45

Нічні процесії виглядають менш «лимонно», зате більш таємничо.

ДО КРАЇНИ ЛИМОНІЇ Дістатися Ментона з Ніцци (30 км) найзручніше поїздом SNCF. Виходи ти на першій станції в місті. Туди ж їде автобус №100 — від Ніцци по Лазу ровому берегу з усіма зупинками. Автомобіль, якщо ви ним приїхали, варто залишити за межам міста, на спеціальному паркуванні, звідки до місць святкувань курсують спеціаль ні шаттли. Готелів у місті вдосталь, адже це ку рорт, але про номер дуже рекомен дується подбати завчасно. Квитки на трибуни парадів та на шоу «Сади вогнів» коштують від 6 до 25 євро. Детальніше — на www.fete du citron.com.

45


Ж

И

Т

Т

Я

!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

КЯК СВЯТО

12:03

Page 46

МАНДЕЛЬЄ#ЛА#НАПУЛЬ ФЕСТИВАЛЬ МІМОЗИ

Свято пухнастого сонечка 17–24.02.2016

Ôðàíöóçüêà «ñòîëèöÿ ì³ìîçè» ãîòîâà ç³ãð³òè ñåðåä çèìè âåñíÿíèìè êâ³òàìè, ñï’ÿíèòè àðîìàòîì, çà÷àðóâàòè äèçàéíîì ³ çâåñåëèòè âèò³âêàìè íà Ôåñòèâàë³ ì³ìîçè. ³êòîð ÑÈÄÎÐÅÍÊÎ «La route du Mimosa»

46

Т

Така звична і рідна для нас мімоза у півден ній Європі зацвітає взимку і до лютого «опушує» сяйливими жовтими шапками цілі пагорби та схили гір. Там, неподалік від Лазурового Берега, розташована «столиця мімози» — містечко Ман дельє ла Напуль. Хоча першими її в ХІХ століт ті привезли з Австралії англійці, проте францу зи дуже пишаються нею. Місцевий клімат чудо во підходить рослині, й вирощування мімози — один із найбільших промислів у Мандельє. Ту тешні парфумери здавна використовують її у ви робництві ароматів (неподалік розташований найбільший центр французької парфумерії — Грасс). Спочатку дерева висаджували в садах сво

їх особняків аристократи, а потім із цих країв почали відправляти цілі вагони з квітами по всій Франції та за кордон. Чим не привід для свята? У лютому 1931 року мешканці Мандельє та околишніх сіл почали відзначати Фестиваль мімози. Він символізує проводи зими і зустріч довгоочікуваної весни. У наш час свято дуже креативне і видовищне, тож залучає туристів з усієї Європи. Число есте тів, які приїжджають поринути у жовтий запаш ний вир, сягає 60 тисяч. За традицією, муніципальні служби та всі охо чі беруться до оздоблення квітами своїх вулиць, громадських об’єктів, морської набережної, при


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:03

Page 47

ДО КРАЇНИ МІМОЗ швартованих яхт і човнів. Мімози з усього міста для такої пишноти не вистачає, тому щоразу за возять іще 12 тонн квітів із гірського масиву Тан нерон, де розташовані найбільші плантації цих квітів у Європі. Під час фестивалю на вулицях міста виступа ють артисти театрів, музиканти і фокусники, тут влаштовують безліч вуличних походів з оркест рами, казкових вистав, а також «Квіткові бої» для дітей. Фестиваль відкривається в церкві Нотр дам де Мімоза, де обирають Королеву мі моз і тим самим дають старт усьому дійству. Од ним із центральних і водночас фінальних захо дів є «Парад квітів», який, за традицією, відкри

ває Королева мімоз. Не обходиться дійство без балу маскараду. На ярмарках у ці дні можна ку пити симпатичні сувеніри. Під час фестивалю варто відвідати виставки, що розповідають про історію міста і символ свя та. Пропонуються цікаві екскурсії, такі як «На вколо Країни мімоз». До речі, від Мандельє на південний захід лежить «Шлях мімози» по міс течках і селах, де теж вирощують жовті квіти та влаштовують свої невеликі свята на честь них. На особливу увагу заслуговує екскурсія до Грас са, на фабрику парфумів. А ще в Мандельє ла Напуль вас запросять на семінар із вирощуван ня вашого власного «пухнастого сонечка». ■

Діставатися Мандельє ла Напуль із Ніцци найпростіше електропотяга ми, які курсують приблизно щогоди ни. Їхати — 35–50 хвилин, залежно від маршруту. Вартість — у серед ньому 6 євро. Квитки на «Парад квітів» і прогулян ку «Навколо Країни мімоз» коштують однаково: 13 євро — для дорослого, 11 — для дитини. Докладніше — на www.mandelieu.com.

47


05.02.2016

ЯК СВЯТО

12:03

Page 48

Ж

И

Т

Т

Я

!MT1-16-disk.qxd

Íàáåðåæíà «Àç³àòèê» ó ðåéòèíãó íàéïîïóëÿðí³øèõ ì³ñöü òàéñüêî¿ ñòîëèö³ ïîñ³äຠ÷åòâåðòå ì³ñöå — ì³æ ïëàâó÷èì ðèíêîì ³ êðó¿çîì ð³÷êîþ ×àî-Ïðàéÿ. Ïðîãóëÿéìîñÿ! ³êòîð ÑÈÄÎÐÅÍÊÎ.

ÒÀÒ

БАНГКОК

Азіатик' або Польоти і покупки над річкою королів

Т

Таїланд завжди був магнітом для торговців і мандрівників, які шукають східного колориту. Протягом багатьох століть во ни використовували річку Чао Прайя як шлях до серця Сіаму. Це гамірний водний маршрут із численними подіями та пам’ят ками, зі скупченням портового люду, торговців і шпигунів, з ореолом таємниць і екзотичних запахів. Можливо, найколорит нішим періодом на берегах Чао Прайя були 1900 ті роки, коли Захід зі своїм раціоналізмом увірвався в розмірене філософсько фаталістичне існування Сіаму. Відродити ту атмосферу столітньої давності спробували на торгово розважальній набережній «Asiatique the Riverfront». Звіс но, все вийшло з нальотом театральності та технологій ХХІ сто ліття, і все таки... Тут можете зустріти бронзових напівголих вантажників кулі, такого ж китайського рикшу, поблукати серед колоніальної ар хітектури, посидіти в національному чи інтернаціональному ресторані з краєвидом річки, розважитись численними шоу та анімаційними репризами. А ще — звісно, скупитися. «Азіатик»

48


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:03

Page 49

стайл,

поєднує дві головні пристрасті Бангкока — куль турну спадщину та торгівлю. До речі, за опитуванням усесвітньо відомого туристичного сайту «TripAdvisor», столиця Таї ланду посідає друге місце серед найкращих міст світу для туристичного шопінгу і третю пози цію — в рейтингу за співвідношенням ціни та якості пропонованого товару.

У другій половині ХХ століття для цієї части ни міста настав летаргічний сон: авіа , залізнич ні та автоперевезення перебрали на себе біль шість вантажів і пасажирів, а палаци, храми та інші туристичні пам’ятки віднадили мандрівни ків, які тепер бачили Чао Прайя лише під час річкових круїзів. Але «річка королів» — то не ли ше безкінечний трафік, а й душа старого Банг ➧

Бронзові вантажники нагадують про бум торгівлі на річці Чао Прайя в 1900 х роках.

49


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:03

Page 50

60 метрове колесо огляду «Big Wheel», одне з найвищих у світі.

На торгово розважальній набережній «Asiatique the Riverfront» цікаво і вдень, і пізнього вечора.

50

кока. Це розуміли засновники «Азіатика». Це відчувають і ті, хто тепер з головою поринає у вир прирічкового «двіжняка». «Азіатик» — це нічний базар, 1500 магазинів, понад 40 ресторанів і заклади розваг, збудовані на місці торгових складів, навколо старого при чалу столітньої давності Східно Азійської ком панії. В основу концепції покладено специфіку

чотирьох основних торгових районів Бангкока. У зоні «Чареонкрунг» побачите давню і сучасну тайську культуру у вигляді, наприклад, тради ційної вистави маріонеток і кабаре «Каліпсо» з його сліпучим шоу трансвеститів, а також без ліч яток із ремісничою продукцією та іншими сувенірами. «Міська площа» змішує східний і за хідний способи життя у своїх спортбарах і міні


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:03

Page 51

броварнях. «Фабричний район» заповнений модни ми магазинами та екстравагантними ресторанами. І головна область набережної — «Берегова лінія» — розкриває історію розвитку цього куточка Бангко ка — від торгового порту до торгово розважального району. Тут знаходяться і найбільший у місті доща тий настил — променад, і плавучий Музей човнів, і скульптурні композиції, і магазини, магазини… Навіть якщо ви не завзятий покупець і відвіду єте торгові центри Таїланду лише заради зміни одя гу із зимового на літній або ковтка кондиціонова ного повітря, вам усе одно варто сюди завітати. Звісно, якщо вас чарує азійська старовина і манить сучасність. А якщо ні, то навіщо ви взагалі їхали до Бангкока? Тут можна побачити історичний бункер, який пережив Другу світову війну — в Таїланді є ще один такий, не зовсім доречно розташований у «Дусіт зоо», теж у Бангкоку. Утім, оригінали старих ча сів — не зовсім типове явище. Натомість чекає ба гато «новинок» типу старовинного трамвая, який катає туристів і доправляє їх до нових розваг. Тако го тут насправді не було, але чому б і не бути? Чи не головна принада «Asiatique the River front» — колесо огляду «Big Wheel», або ж «Asiatique ➧

51


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

Величезний базар.

РІЧКОЮ КОРОЛІВ Дістатися набережної «Азіатик» із центральної частини міста найпрос тіше човном через легендарну річку Чао Прайя. Безкоштовний річковий трансфер здійснюється кожні 20 хвилин із пір су біля станції BTS «Сапхан Таксин». Години роботи «Asiatique the River front»: 7.00–24.00. Деякі заклади за чиняються й пізніше. Детальніше: www.asiatiquethailand.com.

52

12:03

Page 52

Тепер сюди причалюють не торгові, а туристські судна.

SKY», одне з найбільших у світі. І якщо сама трогово розважальна набережна посідає четвер те місце за турпопулярністю в Бангкоку, то на ступне, п’яте, отримує неймовірний захід сон ця, який можна спостерігати з висоти тутешньо го колеса огляду. Воно сягає 60 метрів у висоту і, хоча удвічі менше за славнозвісний «Лондон Ай», проте має 42 суперсучасні кабіни з конди ціонерами проти його 32. Як вам змалювати Банг кок із висоти? Як конгломерат старовини, супер технологій, злиднів і розкошів? Як людський мурашник із дзеркальною смугою річки? Будь які порівняння хибні, тому варто поглянути са мому. Враження зашкалюють! А якщо вам краще, щоб голова йшла обертом поближче до землі, до ваших послуг — фанк бар

біля основи колеса. А також безліч барів і ресто ранів по всій набережній. Із багатьох відкрива ється чудовий краєвид річки та міста. Є й такі, які запрошують на дах: усе для гостей! Поїсти можна і в шикарному ресторані, й у колоритно му кафе, і з традиційних тайських яток на коле сах, де пропонують усіляку екзотичну смакоту. Якщо душа прагне видовища, варто відвіда ти виставу про муай тай, яка розповідає про сла ветне тайське бойове мистецтво, або кінотеатр формату 4D Y Max із кріслами, які своїм двиг тінням доповнюють дію на екрані. Власне, в «Asiatique the Riverfront» можна от римати практично все, що можуть запропону вати екзотика Таїланду і туристичний маркетинг Бангкока, — в одній святковій упаковці. ■


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:03

Page 53


ТУР

05.02.2016

12:03

Page 54

П

Р

О

Ф

І

5

!MT1-16-disk.qxd

www.savoy sharm.com ²ì’ÿ Åìàäà Àç³çà â³äîìå êîæíîìó ìåøêàíöþ Øàðì-åëüØåéõà. Öå «îòåöüçàñíîâíèê» ïðîâ³äíîãî òóòåøíüîãî ðåçîðòó «Savoy», íàéêðàùîãî ãîòåëþ çà ñèñòåìîþ «âñå âêëþ÷åíî» «Sierra» òà íàéìîäí³øî¿ çîíè ðîçâàã «Soho Square». ²ðèíà ÃÎÐÎÁÅÖÜ

54

www.soho sharm.com

Володар

А

А головне, Емад Азіз (Emad Aziz) — це той, хто приніс у Шарм ель Шейх справж ній європейський клас без східної нав’язли вості. Він отримав британську економічну освіту, працював у Лондоні й запроваджує найкращі традиції в себе на батьківщині. Ми не вперше у Шарм ель Шейху та «Сохо». Але цього разу пощастило зустрі тись із самим паном Емадом і порозмовля ти з ним про секрети його успіху, ситуацію в країні та плани на майбутнє. — Містере Азіз, ви навчались і почина ли кар’єру в Англії. Чому продовжуєте її в Єгипті? — Єгиптяни здебільшого прагнуть по вертатись із закордонів додому. Не важли во, скільки часу вони живуть поза батьків щиною, вони завжди підтримують із нею зв’язок. Для мене це вже як залежність, не можу спинитися — мушу постійно щось робити для своєї країни. Мені дуже подо бається реалізовувати тут щось із позитив ного європейського досвіду. Вважаю це дуже цінним для нашої країни.

— Раніше ви займалися зовсім іншою галуззю бізнесу... — Так, я банкір. — …І вирішили стати готельєром. Бу ло складно? — Ні, було цікаво. Коли ти банкір, за вжди переживаєш ризики, стреси. То ду же непросте життя. А стати готельєром оз начає приносити насолоду людям. Звіс но, це зовсім різні речі: ніби ти їздив на «Феррарі», а тепер — на мотоциклі чи мо педі… (Усміхається). — Що корисного ви взяли від західного менталітету? — На Заході запозичив чіткий менедж мент, відповідальність і вимогливість до підлеглих. Наші готелі за системою управ ління відрізняються від інших у Шарм ель Шейху. Хоча ставлю високі вимоги, проте водночас дбаю про працівників. Вони тру дяться 8 годин на день, тоді як в інших го телях — 12 годин. Стежимо за їхнім здо ров’ям, проводимо тренінги... Східний менталітет сповнений різноманітних об


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:03

Page 55

«Сохо» межень. Ми намагаємося змінити став лення людей до життя, до роботи. Адже працівники 5 зіркового готелю мусять ма ти широкий кругозір, вести певний спосіб життя, бути джентльменами на роботі й удома, не повинні працювати з під пали ці, а розуміти, задля чого ми все це роби мо. Або вони найкращі, або вони у нас не працюють. — Ми у вашому резорті не вперше і по мітили, що працівники переважно не змі

нюються. Коли тебе впізнають, це додає відпочинку позитивних емоцій. — Так, дехто працює в нас уже по п’ят надцять років. Адже маємо безліч переваг як роботодавці. Люди дорожать своїм міс цем і якщо переходять на інше, то з чима лим підвищенням — лише завдяки тому, що працювали в готелі «Savoy». — У чому полягає ідея «Сохо» і як вона виникла? Де вона виникла, напевно, в лон донському районі Сохо…

www.sunin.com.ua

— Я буваю не лише готельєром, а й ту ристом. Відвідую південь Франції, Італію... І дуже люблю Лондон. Це місто розваг. У 1970 ті там ще не було такої індустрії, а не щодавно її в цьому місті визнали найкра щою в світі. Для мене стало викликом ство рити щось подібне тут, у Шарм ель Шейху! Єгипет має найкращі пляжі, прекрас не море, сонце… Та це лише половина ва шого відпочинку. Інша половина почина ється увечері. Деякі готелі Шарма пропо нують зазирнути до їхніх ресторанів. Але ж хочеться вийти погуляти ще десь, поба чити й покуштувати щось інше. «Сохо» — це не просто променад із магазинами. За прошують тематичні ресторани: індійсь кий «Bombay», тайський «Mai Thai», близь косхідний «Saffron», японський «Sushi Bar & Tepanyaki», китайський «Zen», італійсь кий «Rosmarino», а також «Hot Rock & bal lroom dancing» із грилем і «Steak House». Плюс нічний клуб «Pangaea». Плюс п’ять барів, серед яких і «найхолодніше місце у Шарм ель Шейху» — крижаний «Ice Bar». ➧

55


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:03

Page 56

Правда, з останнім може позмагатися льо дова ковзанка «Ice Rink». На дітей чекає весела ігрова зона, на дорослих — боулінг, а на допитливих гостей будь якого віку — «Culturama», тобто зал із панорамним ек раном, який показує історичні скарби Єгипту. Можна в затишній атмосфері по курити кальян чи весело потанцювати. Але річ не стільки у кількості закладів «Soho Square», як у їхній якості. Окрім то го, розваги можуть перетікати одна в іншу безперервно і невимушено, причому ні хто не смикає за рукав і нічого не нав’я зує. Екзотика — єгипетська, культура об слуговування — європейська. — Чи унікальна ідея «Сохо» для Єгипту? — Було чимало спроб, проте всі марні. Це як купувати «Ролекс», а отримати ки тайську підробку. Потрібне ясне бачен ня того, що саме ти хочеш створити, а не просто повторити вже створене кимось. — Багато туристів приїздять сюди з різних куточків Шарм ель Шейха... — Справді, близько 80 відсотків гостей «Сохо» — з інших готелів. «Сохо» стало го ловною атракцією Шарм ель Шейха. Ба гато хто просто приходить сюди прогуля тися — насолоджуються музикою, деко ром, користуються інтернетом... Тут ба

56

гато можливостей, і не обов’язково меш кати саме у нас, вечеряти в ресторанах чи вирушати на закупи. До речі, можна по дивитися концерти світових знаменитос тей — на сценах «Сохо» виступали гурти рівня «Боні М» із легендарною Ліз Міт челл і UB40, а також українські артисти, такі як Руслана й Тіна Кароль, яка відкри вала новорічний сезон… — Туристи переживають із приводу те рористичної безпеки в улюбленому Єгипті. Чому виникають для цього приводи і чим можемо заспокоїти людей? — Насправді це «штучна» криза, яка комусь вигідна. У світі багато війн, одна з них триває й в Україні. У нас війни нема. Це тимчасові негаразди, які просто треба перечекати. Ми спроможні захистити сво їх громадян і гостей країни, на відміну від Іраку та Сирії. Маємо підтримку від таких країн, як Саудівська Аравія, Кувейт, ОАЕ. Я певен, ситуація стабілізується, просто потрібен час. — Який меседж ви б хотіли надіслати українцям? Чому вони повинні обирати Єги пет? З мого власного досвіду: коли прибува єш сюди, всі тривоги кудись зникають. — Наш готель заповнений, тому я не бачу причин для тривоги. Чи можна по

чуватися в безпеці у Парижі, Стамбулі, Римі?.. У Лондоні майже щодня оголо шують про замінування метро. А яка мо же бути загроза в Шармі? Він захище ний. Сюди пролягає лише один шлях, який легко контролювати. На вулицях і в готелях міста — надійна охорона, усю ди відеонагляд. Ви цього не помічаєте, але про вашу безпеку невпинно дбають. — Можливо, для когось вирішальним у виборі відпочинку стануть ціни і додатко ві можливості на курорті. Чи змінюють ся ваші ціни? — Не бачу для цього приводу. Наші ціни й так дуже лояльні, якщо порівнювати їх із якістю послуг. Якщо пригадати закордон ні, то ви зрозумієте, наскільки тут вигідно. Якщо ж говорити про наші плани… Се ред них — збудувати «Чайна таун» і «Окс форд стріт», змінити меблі у готелях. На разі відкрили в «Сохо» суші бар. Людям подобається, приїхавши, знаходити нові цікавини. Ми працюємо дуже швидко і за вжди рухаємося вперед. — Чи змінився останнім часом контин гент відпочивальників? Бачимо, що україн ців побільшало. — Так, ваші співвітчизники значною мірою замінили росіян, відсутніх після ін


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:03

Page 57

циденту в Єгипті з російським літаком. До речі, остання новорічна вечірка була англійською та українською мовами. Це наш прояв підтримки вашої держави в її непростий період і подяка за те, що не за буваєте нас. Український ринок для нас дуже важли вий. Із 2011 року на ньому діє представ ництво нашої компанії «Savoy group» — «Sun International» на чолі з пані Наталією Цвітковою.

Після новорічних свят до нас приїздять місцеві відпочивальники з дітьми — в цей час у Єгипті починаються шкільні каніку ли. У лютому прийматимемо багато семі нарів та конференцій із країн Середнього Сходу. В березні, сподіваємося, поверну ться британці та росіяни… Традиційно серед наших гостей одна третина — росіяни та українці, ще тре тина — британці, решта — гості з інших країн. Влітку в нас дуже висока вологість, то му гості з країн СНД обирають цей напря мок переважно для зимового відпочинку. Проте італійці надають перевагу літу в Шармі. В певні місяці у нас багато турис тів із країн Середнього Сходу, особливо під час народних свят. Є гості навіть із Японії. Ми інтернаціональний готель і за вжди маємо клієнтів. — Чи мають єгипетські готелі підтрим ку від Міністерства туризму? — Хіба що опосередковано — через під тримку туроператорів. У нас достатньо ре сурсів, тож потреби у прямій підтримці не відчуваємо. — Не лише ваші готелі та зона розваг змі нили обличчя Шарм ель Шейха, а й чудо вий православний храм, у спорудженні яко

го ви виступили меценатом. Як таке мож ливо у мусульманській країні? — Насправді Єгипет — держава дуже толерантна в релігійному плані. 10 відсот ків її населення становлять копти христи яни. Відповідно, маємо чимало православ них храмів, у тому числі — одні з найдав ніших у світі. Собор Усіх небесних Сил безтілесних у Шарм ель Шейху за розмірами та рівнем мистецького оздоблення є рівним найбіль шій і найбагатшій мечеті нашого міста — Ель Мустафі. Він збудований 2003 року, а реконструйований 2010 го. Я долучився до тієї справи, бо був упевнений — і час підтвердив мою правоту, — це діяння оці нять сотні тисяч туристів, які приїздять із християнських країн. Духовність аж ніяк не заважає курортному відпочинку, вона поліпшує людські риси загалом і культу ру поведінки на курорті зокрема. І звичай но, мені хотілося довести, що мусульма ни — значно толерантніші, ніж про них часто говорять у світі. Переконаний — майбутнє за добрими, терпимими, трудящими, відповідальни ми, гостинними і вдячними людьми. Мої співвітчизники саме такі, тому запрошую українських друзів до Єгипту! ■

57


ТУР

05.02.2016

12:03

Page 58

П

Р

О

Ф

І

5

!MT1-16-disk.qxd

Відкрий Єгипет заново разом із «Join UP!»

Т

Ñêëàäíî ïîâ³ðèòè, àëå áàãàòîïðîô³ëüíèé òóðîïåðàòîð «Join UP!» äîäàâ ªãèïåò ó ñâ³é ïîðòôåëü ëèøå äâà ðîêè òîìó. ³äòîä³ êîìïàí³ÿ âñòèãëà çàéíÿòè ïðîâ³äíó ïîçèö³þ òà äîñÿãëà ñïðàâä³ ïðèãîëîìøëèâèõ ðåçóëüòàò³â.

Тепер Єгипет із «Join UP!» — це: понад 230 000 туристів, які «відкрили Єгипет заново» разом із туроператором; ● 860 літаків за минулий сезон, що здійснили рейси до Хургади та Шарм ель Шейха; ● плідна і довірча співпраця з більш ніж 350 готелями; ● більше сотні проведених семінарів і вебінарів щодо цього напрямку; ● 20 експертів у відділі Єгипту; ● понад 20 організованих рекламних турів; ● низку масштабних і яскравих заходів у Єгипті, таких як прес тур «Відкрий Єгипет за ново», тематичне road show та зйомки проекту «Холостяк» у готелі «Grand Rotana Re sort & Spa» 5*. Туроператор не припиняє розвивати напрямок, постійно додаючи нові послуги, про позиції та акції. Єгипет із «Join UP!» — це завжди більше, ніж очікуєш. Наприклад, на да ний момент ми пропонуємо ексклюзивні ціни на готелі. В межах акції «KIDS GO FREE» туроператор дарує цікаві екскурсії дітям. Постійна пропозиція «Join UP! BOX» — це до даткові презенти для наших туристів від готелів та компаній з прийому. А ще кожен має можливість безкоштовно відвідати разом із «Join UP!» дві наймасштабніші та найяскра віші дискотеки курорту Шарм ель Шейх — «Taj Mahal» і «Dolce Vita». На деяких акціях «Join UP!» зупинимося докладніше, адже аналогів їм на туристич ному ринку просто немає! ●

«SOHO Square» для туристів «Join UP!» Напередодні свят туроператор підготував чудовий подарунок. Тільки туристи «Join UP!», які відпочиватимуть у Шарм ель Шейху, зможуть скористатися знижкою розміром 20% на різноманітні послуги в «SOHO Square». Знижка діє на постійній основі. Вже зараз мо жете відкорковувати шампанське, бронювати найближчий тур до Шарм ель Шейха і насолоджуватися найяскравішим відпочинком разом із «Join UP!». «SOHO Square» — новий ультрасучасний торгово розважальний променад, що не має рівних на всьому Близькому Сході. Це найкращий комплекс у регіоні Червоного моря. «SOHO Square» — не тільки прогулянкова зона, вздовж якої вишикувалися магазини, а й центр розважальних закладів, клубів, кальянних барів, пабів і ресторанів. На вас також чекають спортивні розваги, щоденні концерти на найбільшій сцені Шарм ель Шейха, а також парк атракціонів для дітей. Уночі «SOHO Square» виглядає фантастично — цент

58


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:03

Page 59

ральна площа має високомистецький декор, а її центр увінчує ві домий на весь Близький Схід музичний фонтан. «SOHO Square» — це місто в місті, окрема країна зі східних легенд, яка нікого не за лишає байдужим! Тут можна провести цілий вечір і всю ніч, бо час у цьому місці зупиняється! Найкращий шопінг, сувеніри та пода рунки рідним і близьким, чудова й вигадлива їжа, величезний ви бір розваг — як можна встояти перед «SOHO Square»? Катерина АРТЮХ, керівник напрямку Єгипет у «Join UP!» «Донедавна привілеї на користування всіма можливими послуга ми «SOHO Square» мали тільки гості готелів «Savoy» 5*, «Royal Sa voy» 5* та «Sierra» 5*. Але з «Join UP!» усі бар’єри зникають. Тепер унікальні можливості «SOHO Square» доступні для абсолютно всіх туристів «Join UP!», які вирішили провести свою відпустку в Шарм ель Шейху. Ми чекаємо вас тут! Ви побачите новий Шарм ель Шейх, після чого, ми переконані, ви повернетеся сюди ще не раз!» Розваги та місця на «SOHO Square», де ви зможете скористатися 20 відсотковою знижкою від «Join UP!» 1. Нічний клуб «Pangaea». Акція діє на вхід і напої. 2. Найкращі ресторани «SOHO Square»: «BOMBAY», «MAI», «ZEN», «LUXOR». Акція діє на всі ваші замовлення їжі та напоїв. 3. Розваги! Не відмовляйте собі в задоволеннях. Ковзанка — справжнє диво пустелі чекає на вас! (Не забудьте взяти светр). Боу лінг — 6 доріжок, які сподобаються початківцям і професіоналам. «Ice bar» — єдиний в Африці «крижаний» бар.

4. Кафе та бари. Акція діє на всі ваші замовлення їжі та напоїв: «Kouroum of the Nile», «Kitano Top Bar», «View Lounge». «Red Sea Hotels» — ексклюзивно з «Join UP!» І ще одна чудова новина від туроператора — перед початком зи мового сезону «Join UP!» уклав ексклюзивний контракт із мережею готелів «Red Sea Hotels» у Єгипті. Тепер усі готелі цієї вишуканої та стильної мережі гарантовано доступні для вас за найкращими цінами. У всіх закладах мережі чекають справжній європейський сервіс, першокласне обслуговування, прекрасні ландшафти, надзвичай но широка інфраструктура, вишукана кухня, щедрий вибір розваг для дітей і чуйний та приємний персонал. Під час відпочинку в будь якому із цих готелів ви зможете сповна насолодитись єгипетським колоритом і високими міжнародними стандартами обслуговування. До мережі «Red Sea Hotels» входять 17 готелів на курортах Хур гада, Макаді, Порт Галіб, Шарм ель Шейх, і найближчим часом планується поповнення. Справжні фанати своєї справи, власники мережі «Red Sea Hotels» організували роботу кожного готелю з ду шею, любов’ю та увагою до найменших деталей. Ваш відпочинок у Єгипті буде приємним і комфортним, про це дбатимуть представ ники приймаючої сторони «Join UP!» і всі без винятку працівники готелю. Готелі цієї мережі працюють за системою «all inclusive», а також пропонують харчування формату «напівпансіон» і величез ний вибір ресторанів «a la carte». Кожен готель має свою «родзин ку» й особливу атмосферу, але всюди ви відчуєте любов до гостей і побачите вміння чудово організувати відпочинок за найвищими вимогами. «Red Sea Hotels» — це своєрідний знак якості в Єгипті. Отже, запрошуємо до готелів! Хургада: «The Grand Hotel Hur ghada» 4*, «The Grand Resort Hurghada» 5*, «Siva Grand Beach Ho tel» 4*. Макаді: «The Grand Makadi Hotel» 5*, «The Makadi Palace Hotel» 5*, «Sunwing Family Star Makadi» 5*, «The Makadi Spa Ho tel» 5*, «Sunwing Waterworld Makadi» 5*. Порт Галіб: «The Palace Port Ghalib» 5*, «Siva Port Ghalib» 5*, «Port Ghalib Resort» 5*. Шарм ель Шейх: «Ghazala Gardens Hotel» 4*, «Ghazala Beach Hotel» 4*, «The Grand Hotel Sharm El Sheikh» 5*, «Sharm Plaza Hotel» 5*, «Sharm Resort Hotel» 5*, «Siva Sharm Resort & Spa» 5*. Бронюйте тури до «Red Sea Hotels» і насолоджуйтеся всіма пе ревагами відпочинку в Єгипті разом із «Join UP!». ■


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:03

Page 60


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:03

Page 61

Технології свободи Ïåðåä çèìîâèìè ñâÿòàìè «Êè¿âñòàð» òà Booking.com çàïðîñèëè æóðíàë³ñò³â äî êðóòîãî ñïà-êîìïëåêñó íà Ïîëòàâùèí³ òà ðîçïîâ³ëè, ÷îìó ïîäîðîæ³ óêðà¿íö³â ñòàíóòü êîìôîðòí³øèìè. уло пізнавально та приємно. Вершини гостинності демонстрував спа комплекс «Verkholy Relax Park», що за десять кілометрів від Полтави. А господарями ви їзної прес конференції стали мобільний оператор «Київстар» і готельний веб портал Booking.com. Захід провели директор з роумінг маркетингу глобального про вайдера телекомунікаційних послуг «VimpelCom» Нікола Карраччуоло, директор з маркетингу «Київстар» Святослав Горбань, у форматі конференц залу до спілкуван ня долучився директор зі стратегічного партнерства та маркетингу туристичного он лайн порталу Booking.com Тоні Раурік Марчет. Головних новин було дві. Перша — компанія «Київстар» оновила свою послугу «Вільний роумінг», «перетасувавши» в ній країни різних тарифних груп і подекуди в рази знизивши вартість роумінгу. Компанія врахувала зростання попиту на ці по слуги в період свят і знизила вартість дзвінків удвічі, а мобільного інтернету в роумін гу — практично у 10 разів! Це дасть змогу українцям залишатися на зв’язку та вільно ділитися своїми емоціями під час подорожей. Тривалість акції — до березня. І друга новина — «Київстар» і Booking.com спільно пропонують українцям послу гу «Бонусний роумінг із Booking.com». Абоненти, які бронюють готелі на сайті, зможуть майже необмежено та безкоштовно користуватися зв’язком у подорожі! Booking.com представляє понад 830 000 засобів розміщення — вибрати є з чого. Детально про все можна довідатися на сайтах обох компаній. Було також спілкування про принципи формування тарифної політики на міжна родному телеком ринку, про тренди самостійного туризму в Україні та за кордоном, про те, які туристичні вподобання переважають серед іноземців, котрі приїжджають до України… А ще були спа, сауна, масажі, катання на конях, гала вечеря, посидень ки біля кальяну та в барі. Розвиток телекомунікацій та відпочинку дарує зручність і приємність. ■

Б


05.02.2016

КОЛЕКЦІЯ

12:03

Page 62

В

О

Я

Ж

!MT1-16-disk.qxd

 îáðàç³ îñòðîâà гçäâà äóæå ìàëî ð³çäâÿíîãî, àäæå â³í òðîï³÷íèé. Òà é Ñàíòà-Êëàóñ ñþäè ä³ñòàºòüñÿ ÷è íå â îñòàííþ ÷åðãó. Íàâ³òü äëÿ Àâñòðà볿 öÿ òåðèòîð³ÿ — ñïðàâæíÿ ãëóøèíà. Àëëà ÏÀÂËÅÍÊÎ Christmas Island Tourism Association


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:03

Page 63

Одна з небагатьох пристаней острова — бухта Летючої Риби.

З

За своєю зовнішньою формою цей клаптик суходолу нагадує пуделя з коротким хвостом, а його головними принадами є багатство підводного світу, сухопутні краби та величезна кількість рідкісних птахів, що прилітають сюди на зимівлю.

ну місцеві мешканці змінили на луки і сади, зберігши, втім, фантастичну природу Крістмаса. За іронією долі, заселяють «різдвяний острів» переваж но китайці буддисти та малайці мусульмани, а представ ники білої раси здебільшого вважають себе атеїстами.

Пірати і шахтарі Острів Різдва, або просто Крістмас, належить до зов нішніх територій Австралії й розташований за 2360 кіло метрів від її узбережжя. Нарекли його так, тому що саме на католицьке Різдво 1643 року поруч пропливав англій ський корабель. Першим відвідало цей «загублений світ» 1688 року суд но відомого авантюриста і пірата Вільяма Демпіра. До того ще ніхто не ступав на землю острова. Та й після цьо го ще два століття ці надто скелясті береги нікому не бу ли потрібні. Аж поки велика наукова експедиція 1887 року зібра ла тут зразки практично чистого фосфориту, розробки якого почалися два роки по тому із застосуванням важкої фізичної праці всюдисущих і витривалих китайських ро бітників. Видобуток фосфатів і досі є основою острівної економіки, хоча поклади вже практично вичерпалися. До 1 січня 1958 року острів Різдва управлявся як час тина англійської колонії Сингапуру, потім його переда ли Австралії. До колонізації край був усуціль порослий буйними джунглями, але в минулому столітті добрячу його части

Легали і не Якщо до Австралії звідси — космічна відстань, то до Індонезії — лише кількасот кілометрів. Відтак цю відда лену територію благополучної держави спіткало лихо у ви гляді потоку нелегальних мігрантів із бідніших країн. Ост рів Різдва виключений з австралійської міграційної зони, а значить — чужинці, які прибули на нього, не можуть ав ➧

То ось де Санта Клаус літо перезимовує!

63


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:03

Page 64

Блакитна безодня. Відразу за рифом дно океану різко обривається, і відкривається багатокілометрова прірва. Втім, дуже мальовнича та повна життя.


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:03

Page 65

Китова акула — миролюбний гігант, що харчується планктоном.

Дайверам цікаво і в печерах.

Червоні краби йдуть до океану лише у шлюбний період.

Острів фактично являє собою кораловий риф, піднятий згаслим уже нині вулканом. Якщо ви мірювати висоту від основи цієї підводної гори, то вона виявиться рівною Ельбрусу! томатично претендувати на проживання в країні. Проте десять років тому на острові мусили побудувати три центри утриман ня нелегалів, і всі вони нині переповнені. Ситуація погіршу ється через біженців із регіону конфлікту в Сирії. На що вони сподіваються?.. А ось завдяки туризму острів міг би жити веселіше. Та відкри те за підтримки уряду в 1993 році казино вже в 1998 му назав

жди закрили. Ще одна спроба оживити життя відбулася 2001 року, коли Австра лія та Росія уклали угоду про будівництво космодрому на острові Різдва, проте ро боти були припинені й найближчими ро ■ ками, як легко здогадатися з відносин між двома державами, не відновляться. Туризм тут можна було б розвинути до неймовірних масшта бів. Але… Місцеві курорти не в змозі конкурувати ні за приваб ливістю, ні за зручністю доїзду, ні за інфраструктурою з індоне зійськими, малайзійськими та австралійськими. Тож поки що про острів Різдва кажуть: «Він не для туристів — для мандрівників». І мандрівники є. Насамперед це рибалки, які знаходять тут приголомшливий улов, дайвери, серфери і натуралісти. ➧

65


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:03

Page 66

Червонохвостий фаетон. Тонкий червонястий шлейфик йому потрібен для шлюбних ігор.

63 відсотки острова Різдва відведено під національний парк. Природоохоронна територія включає відразу кіль ка важливих екосистем: чудові тропічні ліси, океансь кі береги та рифи. ■ КУРС НА РІЗДВО! Територія острова Різдва (офіцій на назва) — острів площею 135 кв. км за 2360 км від Австралії. Належить до зовнішніх територій цієї країни. Населення — близько 2100 осіб, при чому громадянами Австралії є лише близько 650 з них. Більшість станов лять китайці, є також європеоїди та малайці. Для відвідання необхідна віза Авс тралії, яка оформляється у консуль стві країни в Києві. Діставатися найзручніше через Джа карту (Індонезія) та Куала Лумпур (Малайзія), з Австралії — через міс то Перт. Острів Різдва має власний аеропорт.

66

Вершина підводного Евересту Унікальність острова полягає в комфортнос ті для дикої природи й водночас важкодоступ ності для людини. Вочевидь, перше частково за вдячує другому. Геологічно Крістмас являє собою кораловий риф, піднятий згаслим уже нині вулканом на 357 метрів над океаном. Якщо ж вимірювати ви соту від основи підводної гори, яку він собою вінчає, то вона виявиться рівною Ельбрусу! Цей порослий джунглями уламок доісторичного ма терика Гондвана практично не має узбережної мілини й оточений гострими скелями, об які, до речі, розбиваються кораблі з нелегалами. Острів оперезаний потужним кораловим ри фом — раєм для шанувальників підводного сві ту! За зовнішньою гранню рифу, лише за двісті метрів від берега, дно моря різко опускається на глибину кілька кілометрів. Тому дайвінг у цих

місцях приваблює незвичайним поєднанням відчуття колосальної глибини і звичного «живо го оточення» рифу. Нескінченні кілометри скель, що вишикувалися стіною, незайманих корало вих заростей, сотні різновидів тропічних риб, можливість «зазирнути у прірву» вже на невели кій відстані від берега — все це робить досліджен ня вод, що оточують острів, провідною формою відпочинку в цих місцях. Живі цікавини Близько 85 квадратних кілометрів (63 відсот ки території) на острові відведено під національ ний парк. Природоохоронна територія включає відразу кілька важливих екосистем: чудові тро пічні ліси, океанські береги та рифи. Хоча завдана видобутком фосфатів шкода бу ла відчутною, екосистема залишається неушко дженою. Тут можна побачити приблизно 200 різ


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:03

Page 67

Блакитна олуша — майстерний літун. А чухається по собачому… Летюча лисиця.

новидів рослин, із яких 16 не зустрічаються біль ше ніде у світі. Крістмас вважається одним із най кращих природних заповідників птахів. Парк охороняє останнє у світі середовище проживан ня олуш Абботта, а також найбільші у світі ко лонії крабів — пальмових та земляних злодіїв. Власне, головна туристична цікавина остро ва Різдва — це червоні земляні краби, щорічна багатомільйонна (!) міграція яких вважається одним із найбільших чудес природи. (Читайте про феномен на наступних сторінках). Крабами ж славиться й кулінарія острова: для охочих влаш товуються спеціальні гастрономічні тури. Мінімум цивілізації Основні культурні об’єкти острова — найбіль ший населений пункт Флаїнг Фіш Коув (або просто Сетльмент — «поселення») із малайсь ким селом і мечеттю, та ще Бак Хаус із резиден цією управителя острова, прекрасними садами й колекцією зброї. Можна оглянути колишнє селище гірників із двома китайськими храмами та покинуту залізничну станцію. Більший із хра мів славиться прекрасними океанськими пано рамами, щорічними ходою зі смолоскипами і релігійними церемоніями. Якщо ж говорити про пляжі, то для наших очей вони казкові, але ні за кількістю, ні за при вабливістю не можуть зрівнятися з багатьма ін шими в Індійському океані. Водночас тут чима ло затишних резорт готелів по 30–50 кімнат. Бюджетним варіантом можуть бути лоджі або «сільські зелені» садиби — просто тропічні хиж ки зі зручностями надворі. Вечірніх розваг немає. Зате можна насолодитися чистотою екзотич ної природи серед практично первісної тиші. Певно, за це і люблять острів Різдва. ■


СВІТ

05.02.2016

12:03

Page 68

Ж

И

В

И

Й

!MT1-16-disk.qxd

Íàâ³òü ïðîáóâøè íà îñòðîⳠгçäâà â ²íä³éñüêîìó îêåàí³ á³ëüøó ÷àñòèíó ðîêó, ìîæíà òàê ³ íå ïîáà÷èòè öèõ ðàêîïîä³áíèõ, ÿê³ äîáðå õîâàþòüñÿ â ë³ñàõ. ² ðàïòîì ó ñåçîí äîù³â â³äáóâàºòüñÿ ÷åðâîíà íàâàëà! Ñò³âåí ÑÓÐÌÀÍ Christmas Island Tourism Association

«Проїзд закритий. Міграція червоного краба. Далі цього місця руху транспорту немає».

о. РІЗДВА

Шлюбні ігрища крабів

Ц

Цей куточок світу залишався незаселеним до кінця ХІХ століття, тому тут збереглися досить своєрідні флора і фауна. Головні герої одвічної природної вистави на острові Різдва — сухопутні краби та морські пта хи, що гніздуються переважно на деревах. Червоні земляні краби живуть лише на острові Різдва. Вони в букваль ному сенсі сухопутні. Повітря досить вологе для їхнього життя поза океа ном. Ці червоні, ніби варені, ракоподібні живуть у лісах, викопуючи собі в землі затишні сирі нори, або в узбережних щілинах. Вони пересувають ся по землі, харчуючись опалим листям і квітами, хоча при нагоді не гре бують жуками, іншими крабами (на острові їх 14 видів), рештою дрібної живності, гнилими фруктами або падлом на зразок загиблих птахів. ➧

68


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:03

Page 69

Червоний земляний краб. Він лише народжується і розмножується в океані, а решту життя проводить на суходолі, мешкаючи в земляних норах і харчуючись тим, що знайде на листяному килимі джунглів.


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:03

Page 70

Ще вчора були ікрою. Міріади крабенят покидають море і вирушають слідом за батьками у небезпечний шлях по суходолу, в напрямку лісів.


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:03

Page 71

Науковці оцінюють кількість черво них земляних крабів як 120–150 мільйо нів особин — по одній на квадратний метр острова! Саме тому в тутешніх лісах дуже чисто. Раз на рік легіони червонопанцирних влаштовують такий собі шлюбний флеш моб і всі одночасно вирушають на пляж, щоб віддатися там коханню. Світанок у джунглях. Міжнародні спо стерігачі червоного параду звідусіль чують шелест і починають оглядати небо на пред мет дощових хмар. Та звук іде від лісового грунту, який раптом починає ворушити ся. Пожухле листя шарудить, хоча в по вітрі ні вітерцю. З під землі висовуються вкриті пушком лапки, міцні клешні допо магають вибратися з нір, спинки підзем них мешканців блищать у променях вра нішнього сонця. І ось починається м’я кий, рівний шерех — ніби нарешті пішов дощ. Так звучать сотні тисяч лапок і кле шень, які поспішають по килиму з листя. Минулої ночі вологість повітря підвищи лася до 94 відсотків — цього вистачить, щоб краби «не дали собі засохнути» про тягом багатоденного пробігу. Дев’ята ранку, сонце вже високо. Сот ні крабів вибігають із лісу. Повітря почи нає тремтіти від спеки. Передні ряди чер воних втрачають сили. Вони ховають очі, підбирають лапки, щоб зменшити поверх

Науковці оцінюють кількість червоних земляних крабів як 120–150 мільйонів особин — по одній на квадратний метр острова! Саме тому в тутеш ніх лісах дуже чисто. ■ ню тіла, доступну для променів. Проте їхні панцирі непроникні, а ось через ле гені втрачаються вода та життєво важливі солі. На відкритих просторах багато само відданих членистоногих гинуть. Але й рід ним лісом вони можуть пересуватися вдень лише у дощ, бо промишляють здебільшо го вночі. У ясну погоду краби змушені ро бити зупинки: приблизно з 9 ї по 17 ту го дини перечікують спеку в листі, у скель них нішах, дуплах дерев, під корінням і… під своїми родичами. Охочих перепочи ти стільки, що часом вони в кілька шарів укривають собою місця зупинок. Річки членистоногих вирують, течуть через ліси, поля і навіть міста. Під час мі грації можна зустріти крабів у парках, бу динках, магазинах... Їхня жива маса не квапливо, але впевнено рухається в на прямку води, проповзаючи до 8 кіломет рів за 5 днів. Якщо погода різко змінює ться й замість дощу все накриває сонце, краби «окопуються» — виривають нори ➧


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:03

Page 72

і перечікують «негоду», щоб знову вирушити в путь. Так забіг може тривати до трьох тижнів. Сезон міграції дуже залежить від погоди, він може початись у будь який час в період із жовтня по січень. А може і зовсім не розпочатись, і тоді на популяцію червоних земляних крабів чекає різке скорочення. Велику небезпеку для крабів під час походу ста новлять «шалені жовті мурахи» — саме так їх і на зивають. Ракоподібні на марші розворушують їхні гнізда і розлючують комах, тож ті масово випускають у непрошених гостей смертоносну пекучу отруту. Щороку під час цього «марафону» до мільйона (!) крабів гине під колесами авто. На дорогах навіть висять знаки, які закликають водіїв до обережності. Люди роблять для крабів містки над дорогами та ту нелі під проїжджою частиною — все, аби зберегти іс тот, надзвичайно важливих для екосистеми острова. Що найдужче дивує, то це раптова масова акти візація загалом досить повільних створінь. У звичай ний час краби не здатні пересуватися й 10 хвилин поспіль, а тут раптом здійснюють марш кидок про тягом цілих тижнів. Науковці довго сушили голови над цією загадкою. Та ось, дослідивши склад речо вини, яка замінює крабам кров, з’ясували, що в пе редшлюбний період у червоних тілах раптом почи нає з’являтися гормон, який призводить до вироб лення глюкози — джерела енергії. Тож домосіди враз стають невгамовними мандрівниками. Причому про цес відрегульований природою так, щоб використо вувати енергозапаси з максимальною ефективністю.

Самиці вмощуються на узбережному камінні та зависають на скелях в очікуванні припливу, щоб відкласти ікру у воду.


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:03

Page 73

У звичайний час краби не пересуваються й 10 хвилин поспіль, а тут здійснюють марш кидок протягом цілих тижнів. Секрет — у гормоні, який виробляється в них у шлюбний період. ■ Хвилі з ревом розбиваються об скелі, фон тани бризок летять на суходіл. Першими сюди прибули краби самці. Короткий релакс перед наступним етапом шлюбного флеш мобу, про цесію обливає морською водою, і ось мачо вже поспішають назад, в узбережний ліс, щоб під готуватися до прибуття самиць. І тут, перед са мою метою, солідарність у мужиків закінчуєть ся. Тепер усі проти всіх. У той час як одні напру жено риють весільні нірки, інші намагаються ці нірки віроломно зайняти. Суперники зчіплю ються всіма вісьмома лапами, намагаються від кинути один одного подалі від жаданого місця… А потім приходять легіони «прекрасної ста ті». Ніби байдуже вони минають кавалерів, що стоять біля входів у «номери». За якими крите ріями дами вибирають пару — загадка. Процес зачаття юної зміни в нірках відбувається стри мано: в тісних обіймах черевце до черевця, на все про все — двадцять хвилин. І через неповні два тижні, незадовго до моло дика, настає останній етап. Під час останньої фази місяця різниця в рівні води є мінімальною, і це безпечніше. Татусі вже давно повернулися

до старту, а запліднені матусі покидають нори, чіпляються до берегових скель і збираються на пляжах. Місцями їх накопичується по сотні на квадратний метр! Із напіввідкритих черевних клапанів пробиваються набряклі чорні ікринки, притримувані опушеними лапками. Близько тре тьої години ночі перші самиці прямують до хвиль і спустошують клешнями черевні кишені. Ікрин ки дощем летять із круч. Тисячі учасниць ма гічного нічного дійства зриваються зі скель, їх змивають хвилі, такі необхідні їхньому потом ству й такі небезпечні для них самих... Міріадами ікринок поласують риби, морсь кі краби і взагалі всі, кому не ліньки. Проте че рез місяць в узбережних заводях зберуться цілі хмари тих, кому пощастило, і їх буде значно біль ше, ніж батьків. Днів за два дитинчата пережи вуть останні метаморфози та перетворяться на справжніх крабів у мініатюрі, близько 5 мілімет рів у ширину кожний. Нові легіони червоних «комашок» вийдуть на суходіл і рушать назуст річ дощовим лісам. Дитячий парад — теж по своєму велична і зворушлива демонстрація си ли життя. ■

«ЧЕРВОНІ ЗЕЛЕНІ» ТУРИ Міграція крабів є вагомим джере лом туристичного прибутку для меш канців острова Різдва, адже такого видовища не побачиш деінде у світі. У цей період, як, утім, і в інші пори року, тут влаштовують екологічні ту ри для приїжджих. Щороку Національний парк острова Різдва відвідують 1 500 000 туристів. Детальніше про острів — на www.christmas.net.au.

73


05.02.2016

ЧАСУ

12:03

Page 74

■ Дві святині. Над мурами собору Светіцховелі видно монастирський храм Джварі.

М

А

Ш

И

Н

А

!MT1-16-disk.qxd

Ãðóçèíè — ñåðåä íàéäàâí³øèõ íàðîä³â ñâ³òó. ², ùî âàæëèâî äëÿ íàñ, ìàþòü ³ñòîð³þ, ÿêó ìîæíà íå ëèøå ïî÷óòè òà ïîáà÷èòè, à é ïîêóøòóâàòè òà â³ä÷óòè ô³áðàìè äóø³.

ГРУЗІЯ

Смак, блиск і дух ªâãåí ÁÓÄÜÊÎ

Автограф цариці Тамари. 1202 рік.

З

З історичними курйозами у Грузії зіткнетеся не раз. На екскурсіях і за традицій ним щедрим столом вам охоче розкажуть, наприклад, про те, що Іберійський пів острів, нині Піренейський, назвали так вихідці з кавказької Іберії, які стали пред ками нинішніх басків. Або що разом із Колумбом до Нового світу пливли троє ла зів — представників грузинської народності, відомої завдяки її завзятим морякам. А також, що грузини — це нащадки біблійного Яфета, сина праведного Ноя, а не гомо георгікуса, який мешкав у цих краях 1,8 мільйона років тому… У нашій поїздці було багато змістовних, цікавих розмов і тостів. Але найперше впали в око грузинські архетипи: мова, вино, золото і християнство.

74


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:03

Page 75

Священний для Грузії краєвид відкривається з монастиря Джварі в бік стародавньої столиці Мцхети — туди, де Арагві зливається з Курою.

Спочатку було слово Перше грузинське слово 5 тисяч років тому принесли на Кав каз переселенці з Малої Азії, де нині знаходиться Туреччина. То було давно, а грузини — ось вони, тут і тепер. Турпрацівники, які приймали нашу українську делегацію в Тбілісі, вільно розмовляли російською й охоче пробували «на язик» нашу мову. А коли пере ходили на грузинську, особисто я відчував у її розлогому, об’єм ному звучанні щось правічне, неповторне. Й інтуїція не обманула. Виявляється, мовами картвельської родини спілкуються 5 міль йонів людей у світі, з них близько 4 мільйонів мешкають у Грузії, решта — грузинська діаспора. Сучасні грузини, на відміну він нас із вами, розуміють свої історичні тексти тисячолітньої давнини. Отакий особливий народ. Унікальний, і ви це можете почу ти на власні вуха та побачити на вивісках у місті. Приїжджим варто засвоїти місцеві самоназви. Грузини іме нують себе картвелами, а свою країну — Сакартвело, тобто «міс це, де живуть картвели». Звичну для нас сучасну назву країни принесли росіяни, які перекрутили персько тюркське «Гюр джистан» — «країна вовків». Вовками агресивні сусіди обзива ли грузинів, бо ті вміли давати одкоша. В Україні у часи козач чини грузинів називали гурджіями — теж запозичили в мусуль ман. А ось на Заході країну іменують Георгією, Джорджією (че рез подібність до назви американського штату виникає безліч кумедних непорозумінь). Це на честь святого Георгія, її небес ного покровителя, зображеного на гербі. Скільки у цих словах символіки та історії… Найдавніше у світі вино Із тутешнім вином ми були знайомі, звісно, ще вдома, і про довжували «взаємини» в рестораціях Тбілісі та Мцхети. І з’ясува лося, що це трохи інші напої, ніж ті, до яких ми звикли. Напри клад, напівсолодкого тут майже не вживають, хоча, наприклад, «Кіндзмараулі» в нас дуже популярне. І взагалі, в країні майже не п’ють того, що експортують. Споживають переважно вино, яке світ тільки відкриває для себе, — найдавніше з відомих людству. У травні минулого року археологи виявили у Грузії винний погріб віком понад 2 тисячі років. А ще раніше знайшли глек із винним каменем на дні та зернята напівокультуреного вино

Пощастило побувати на репетиції одного з трьох «титульних» танцювальних ансамблів Грузії — «Еризіоні». Враження — сильні!

граду, яким 7–8 тисячоліть! У примітивному житлі була яма, ви стелена глиною, — її використовували для зберігання продук тів. Саме в такому «глеку» після пускання соку та бродіння лю дина виявила запашну і смачну рідину із властивістю впливати на свідомість... Подібний глек у Грузії використовують і досі, називаючи «квеврі». Він уміщує кількасот літрів вина, запеча тується глиняною кришкою та вкопується в землю. Поклали ті доісторичні насінини в саквояж, пристебнули його до руки сталевим браслетом і під конвоєм відвезли до Франції, де у провідній лабораторії їх проаналізували і з великими ревно щами з боку французів підтвердили, що вино як таке винайде не на Кавказі. Грузинський архаїчний метод виготовлення вина у грудні 2013 року внесено до Списку нематеріального культур ного надбання ЮНЕСКО. Казати, що першим у світі навчився пиячити «протогрузин», — звісно, було б неправильним. Прямі предки сучасних картвелів лише успадкували культ вина та лози, який побутує донині. ➧

75


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:03

Page 76

Ніко Піросмані. «Компанія Бего». 1907 рік. Музей мистецтв Грузії.

Сомельє Шалва Хецуріані.

ВИПИЙМО ЗА ВИНО! У Грузії близько 120 виноробних під приємств. Крім того, всяк, хто може, виготовляє домашнє вино у глеках «квеврі», які передаються від діда до онука. Тут вирощують 525 місцевих, або ригенних сортів винограду (загалом їх у світі близько 1200). У пострадянські часи звідси «екс портувалося» стільки вина, скільки ви ноградники країни навіть теоретично не могли дати. Більшість «винзаводів» знаходилася в Росії й винограду не використовували. За цей фальсифі кат Росія оголосила Грузії ембарго… Контроль за виноробством у Грузії надзвичайно жорсткий. Більшість ви ноградників сертифіковані. Вироб ництво не ліцензується, але продукт сертифікується у лабораторіях, ство рених під егідою Євросоюзу, прохо дить Державну дегустаційну комісію.

76

Наші гостинні грузини із Центру підтримки підприємництва Тбілісі щоразу з великою пова гою говорили про вино. На будь якому застіллі без кінця тостували фактично за одні й ті самі речі: за мир, за батьків, за рідних, за дітей, за по мерлих і, звичайно ж, за гостей. Це ніби мантри, які дійшли до нас із доісторичних часів, — тоді люди мали такі самі цінності й проголошували їх перед своїми божествами у формі прохання чи побажання. «Якщо у світі давно відбувся пере хід вина з культової сфери в суто гастрономічну, то в Грузії він явно не завершився», — сказав нам на дегустації президент Грузинської асоціації со мельє Шалва Хецуріані. Справді, в якій іншій країні ви знайдете таке побожне ставлення до ви на, стільки фресок із зображенням лози у храмах?.. Яке те справжнє грузинське вино, котрому 8 тисяч років? Не біле і навіть не червоне, а «ян тарне». Цей колір зараз проходить затверджен ня у міжнародних установах як ознака бренду. Як і забарвлення напою, його смак та аромат особливо насичені (вино не міцне). Їх отриму ють «доісторичним» способом — бродінням со ку білого винограду разом зі шкірками. Саме таке вино здебільшого п’ють грузини, не додаючи до нього, на відміну від виноробів решти світу, консерванту — сірки. Уявіть, у наш час ціла країна споживає біопродукт! І відчуває смак тисячоліть… Золото Колхіди Усі знають давньогрецький міф про Золоте руно. У ньому Язон і аргонавти допливли до бе регів загадкової Колхіди — так тоді називали за

хідну частину нинішньої Грузії. Для греків руно було золотою шкурою барана, посланого бога ми на порятунок дітей одного еллінського царя. На берегах Колхіди ті подарували тутешньому цареві баранячу шкуру. Грецький історик і гео граф Страбон написав дещо таке, що прояснює виникнення міфу: «…У їхній країні, як перепові дають, гірські потоки приносять золото, і варва ри ловлять його решетами та волохатими шкура ми…». Шкура барана із золотим піском — чим не Золоте руно? Для сучасних грузинів золото — це символ ба гатства й економічної незалежності їхньої краї ни. І завжди ним було, як зрозумів я після відві дин Золотого фонду Державного музею Грузії. Тут зберігаються коштовності — переважно «од нолітки» нашої скіфської пекторалі IV–VI сто літь нашої ери. А ще — золоті прикраси віком до 5 тисяч років! Глек «квеврі».


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:03

Page 77

Золота заколка зі скарбу Вані. IV ст. до н. е.

Під курганом Сакдрисі, за півсотні кіломет рів від Тбілісі, виявлено найдавнішу у світі золотовидобувну копальню, вириту більше ніж за 3 тисячоліття до нашої ери! ■ У давнину Грузія забезпечувала золотом Малу Азію та Причорномор’я. Вправ ності тодішніх ювелірів можуть позаздрити сучасні майстри. І це попри повну відсутність техніки та оптики! Наукова працівниця музею сказала з жалем: «У мене враження, що з часом це мистецтво тільки занепадало». Уявіть собі сережки із золотими промінчиками, кожний із яких закінчується мініатюрним ромбиком, оздобленим гранулами золота, меншими за макове зерня, — кожна гранулка припаяна окремо. Або намисто із 31 мініатюрної че репахи, кожна з яких розцяцькована 98 золотими гранулами, які можна полі чити лише під лупою. Ці й подібні «вєщіци», як висловилась музейниця, по трапили на виставки у Європі й Америці і викликали там справжній фурор. Золото у Грузії видобувають і досі. А паралельно знаходять історичні копаль ні. Під курганом Сакдрисі, за півсотні кілометрів від Тбілісі, виявлено найдав нішу у світі золотовидобувну шахту, вириту більше ніж за 3 тисячоліття до на шої ери! Кілька років точаться суперечки: чи видобувати там золото, чи вва жати пам’яткою історії 5 тисячолітні шахти? Для мене відповідь є очевидною. Як і те, що, на жаль, країні дуже потрібне золото… Хрест із лози А ось у храмах країни золото не дуже в пошані, вони тут аскетичні. Крім, хіба що, Троїцького кафедрального собору в Тбілісі, головного храму Грузин ської православної церкви, спорудженого у 1990 х роках на пожертви грома дян. Навіть попри тодішні брутальні часи ніхто не наважився «дерибанити» зібране. Тепер це чи не єдиний у Грузії храм із золотою банею, мармуровими підлогами та коштовними іконами. Собор величезний, 86 метрів заввишки, він має навколо цілий комплекс зі ще однією церквою, хрестами обелісками, парком і обгороджений майже фортечним муром. Незважаючи на всю цю пиш ноту, коштовні подарунки від інших церков та мощі святих, ми не побачили у Троїцькому багато прочан. Грузини обирають храми не за оздобленням, а за намоленістю. Найпопулярніші — в місцях, із яких починалося християнство на грузинській землі. Христова віра прийшла сюди ще в IV столітті. Грузини відкрили для себе її завдяки святій рівноапостольній Ніно, подвижниці з Малої Азії, родичці Георгія Змієборця. У сучасній Грузії Ніно та Геогрій — найпоширеніші імена. Натхненна прикладом римської імператриці Єлени, котра відшукала Животворний хрест, Ніно забажала повернути хітон Ісуса — Його одежину, яка після Страстей Хрис тових потрапила до Мцхети. Уві сні подвижниці явилася Богородиця, благосло вила та вручила чудотворний хрест із виноградної лози. Прокинувшись, Ніно по бачила, що хрест справді лежить у неї на грудях. Із ним вона вирушила до Мцхети, ➧

Золоті підвіски зі скарбу Ахалгорі. VI–V ст. до н. е.

77


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:03

Page 78

Велич патріаршого собору Светіцховелі не гнітить, а підносить.

Собор Светіцховелі (ХІ ст.).

Хрест святої Ніно.

Мощі Андрія Первозванного.

78


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:03

Page 79

Тбілісі. Найбагатший храм Грузії, головний кафедральний собор Грузинської православної церкви — Цмінда Самеба, Пресвята Трійця.

У соборі Светіцховелі панувало піднесення, мов на Великдень. Відчуття було таке, ніби всіх нас оточували святі, первосвященики та молільни ки, які побували тут протягом століть. ■ столиці Картлійського царства, й оселила ся в ожиннику царського саду. Цей ожин ник і каплиця, поставлена царем Міріа ном, а також монастир Самтавро на місці розкішного саду збереглися до наших днів. Там, де свята Ніно спочатку подвиза лась у печері на горі, в VI столітті звели монастир Джварі, або Хрест. Названий він на честь християнського символу з час точкою Животворного хреста, який тут встановила Ніно. Храм — ніби одне ціле з горою. З його мурів відкривається шале но красивий краєвид: біля річок Арагві та Кури, зелена та бура течії яких зливають ся в одну, між гір розкинулася стародав ня столиця, місто ЮНЕСКО — Мцхета. Серед кварталів міста легко розгледіти ще один храмовий ансамбль — величезний собор в оточенні товстих мурів, які звід си здаються іграшковими. Це Светіцхове лі — грандіозний собор, побудований в ХІ столітті на місці першого храму Грузії. Мене він вразив величезними розмірами та досконалими пропорціями, а всереди ні — променями світла, що пронизують величезний, весь овіяний димом ладану

простір храму, тьмяними стародавніми роз писами на стінах, «будівлями в будівлі» на зразок окремої церкви з куполом. А ще собор порадував велелюддям. Про чани співали, причащали дітей і падали на коліна перед мощами. Панувало підне сення, мов на Великдень. Відчуття було таке, ніби всіх нас оточували святі, перво священики та молільники, які побували тут протягом століть. Запам’яталися ще дві речі. Зображен ня руки з кутником — інструментом архі тектора — на одному з фасадів храму. Це кінцівка зодчого Арсукідзе, якому її від тяли, не бажаючи, щоб він повторив свій шедевр деінде. І друга річ — зображення хреста святої Ніно під цією ж стіною, хреста з виноград ної лози — символу вічної християнської Грузії, плоди з якої можемо куштувати й сьогодні. ■

Коштовна ікона у Троїцькому соборі.

За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо Центру підтримки підприємництва Тбілісі (www.facebook.com/tbilisiesc/info).

79


05.02.2016

ВІТРІВ

12:04

Page 80

Т

Р

О

Я

Н

Д

А

!MT1-16-disk.qxd

ßê ÷àñòî íà æèòòºâîìó ìàðøðóò³ ïåðåêîíóºøñÿ: ñïðàâæíþ âèíàãîðîäó îòðèìóºø òîä³, êîëè ïðîéäåø ÷åðãîâå âèïðîáóâàííÿ. Ïðèçîì çà ïåðåæèòèé õîëîä ó ãðóçèíñüêîìó Ãóäàóð³ ñòàëà íåáà÷åíà êðàñà. Ìèêîëà ²ÂÀÙÅÍÊÎ

Г

Гірські лижі — це насамперед сніг. Звичайно ж, на сучасних курортах траси вкривають штучним снігом і готують схили за допомогою ратраків, але справжній природний «пухляк» для фрірайду може подарувати тіль ки матінка Природа. Із Карпатами в цьому плані просто: підготуй лижі або сноуборд і вивчай прогнози погоди в мережі, сидя чи в київській квартирі. Побачив великий снігопад —

80

і вперед, зранку вже можна розтинати цілину! З дале кими курортами складніше. В Європу потрібна віза, до Грузії та Туреччини авіаквитки можна придбати дешев ше, якщо подбати завчасно. У будь якому разі, поїзд ка планується заздалегідь. Ось і напружуєш інтуїцію, намагаючись зазирнути в майбутнє. Ми з дружиною запаслися терпінням і забронювали готель на Гудаурі аж на середину березня. Де де, а в Гру


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:04

Page 81

ГРУЗІЯ

зії на висотах понад 2000 метрів у березні снігу має бути досить. Та чим ближче до дати вильоту, тим неоднозначніші звістки над ходили з курорту. На форумі про сніг писали таке: «Ворони в повітрі перевертаються. Цілком певна прикмета — буде силь ний сніг!». У відповідь: «Молимося!». І все ж до нашого приїзду сніг випав. Цілий тиждень ми відкаталися на улюбленому ку рорті, хіба що надто низько не спускались, а здебільшого зави сали на Кудебі, де менше шансів напоротися лижами на камінці.

В очікуванні найгарнішого світанку У готелі разом із нами жив Сергій із Дніпропетровська — екс тремал, мандрівник, інструктор зі сноуборду, фотограф. Він уже двічі ночував у наметі на горі Садзелі (3297 м), найвищій точці ку рорту, і зробив там неймовірно гарні знімки. Коли я їх побачив, від разу став просити, щоб наступного разу Сергій взяв мене із собою. Щоправда, я не брав ні спального мішка, ні килимка. Іло, гос подар готелю, пообіцяв узяти спальник напрокат у рятувальни ➧

81


!MT1-16-disk.qxd

82

05.02.2016

12:04

Page 82


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:04

Page 83

ків. Узимку на такій висоті в горах буває холоднувато, тому домовилися, що спаль ник буде дуже теплий. Ми із Сергієм щодня передивлялися прогнози погоди. Тиждень відпочинку до бігав кінця, а ночівля на маківці Садзелі все відкладалася. Підійшла наша остання ніч на курорті, й нарешті Сергій сказав, що погода сприятлива. Я попросив господаря ще раз зв’яза тись із рятувальниками і домовитися про спальник, склав у рюкзак усі теплі речі, які мав, завбачливо прихопив сніданок і, звичайно ж, каву. Коли вранці передостан нього дня ми йшли кататися на гору, я приніс із собою на трасу рюкзак і залишив його у рятувальників, щоб не повертати ся в готель. Пригоди худого спальника Грузини дуже душевні, гостинні й при вітні, але, на жаль, украй непунктуальні.

О четвертій ми із Сергієм зустрілися біля нижньої станції канатної дороги. В цей са мий час мав прийти рятувальник зі спаль ним мішком. Коли через десять хвилин той не з’явився, ми почали хвилюватися. Ще десять хвилин — і не встигнемо до пе ресадки на наступну чергу підйомника. Щоб потрапити на вершину Садзелі, му сили подолати три черги бугеля і набрати 1200 метрів висоти. Коли ми вже втратили надію, з’явився рятувальник. Я похапцем тицьнув йому гроші, схопив спальник, ка ремат, лижі й побіг до кабінки підйомника. На другу чергу ми встигли перед самим закриттям. Перед третьою лижі треба бу ло залишити. На крісло дозволялося сіда ти лише без лиж — через недостатню кіль кість снігу на найвищу точку пускали тіль ки з фотоапаратами, аби можна було за фіксувати панораму з Казбеком. Ховаємо лижі під будку бугельників — і бігцем із рюкзаками на крісло. Щойно піднялися

на вершину, як підйомник вимкнувся. На зад дороги немає, принаймні до завтра. Вершина оповита хмарами — от не вдача! Ми сподівалися на яскравий захід сонця в горах, а тут ледве бачимо один одного. Роздивляюся спальник, який мені пе редали рятувальники, і розумію, що влип. Мішок тоненький, як простирадло. В та кому і влітку в долині не перегрієшся. Сидимо в тумані на верхівці гори, че каємо з гір погоди. Тут із будки виходить бугельник. В одній руці тримає термос, у другій — торбу із залишками обіду. Встав ляє ноги у кріплення гірських лиж, каже нам «на добраніч» і зникає в тумані. Ось тобі й «небезпечний схил», по якому дозво лено їздити лише бугельнику з термосом. Я страждав перед вибором — залиши тись на вершині, ризикуючи замерзнути, чи, поки щось видно, починати спускати ся до готелю.

83


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:04

Page 84

Тим часом із будки бугельника вийшли троє дівчат. Вони розповіли, що десь на схилі їх чекають із лижами друзі, й теж про пали в тумані. Сергій підійшов до будки і смикнув две рі. Оце так! Пощастило — двері не замкне ні! Бугельник як справжній джентльмен не міг виставити дівчат на мороз із теплої будки, а сам поспішав додому після робо ти, ось і нам усміхнулася доля.

84

Всередині топилася пічечка на соляр ці. Будка металева, з металопластикови ми вікнами, тісненька. На трьох тисячах інакшу просто здуло б. Тож у мене з’явив ся шанс не замерзнути навіть у тонесень кому спальнику. Відсовуємо стіл і вкладаємося на під лозі. На спеку поскаржитися не можу. Вдягаю гірськолижний комбінезон, зала жу в спальник, зверху вкриваюся готель

ною ковдрою і вицокую зубами, мов кас таньєтами. Ставимо будильник на 4 ран ку і дружно мерзнемо. Пічечка дає трохи тепла, проте в будці стоїть нещадний со лярковий сморід. Може, така ночівля здається вам не над то комфортною? Все навпаки! Ми були просто щасливі, бо мрія здійснювалась, і від зимового світанку в горах на висоті понад 3000 над рівнем моря нас відділя


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:04

Page 85

ють лише кілька годин чекання в умовах, які цілком реально пережити. Світ прекрасний! Нарешті будильник сповіщає, що треба вставати. Варимо каву на газовому паль нику. З кожним ковтком у тіло вливаються тепло й енергія. 50 відтискань від підлоги, і кров уже біжить по жилах хутчіше. Готує мо штативи, апарати й виходимо на зйомку. Те, що ми побачили, неможливо зма лювати словами! Та й фотографії, які ми зробили, — блідий відбиток краси Всесві ту. Вершини засніжених гір освітлює пов ний місяць. На сході небо починає світ

лішати, його відблиск падає сріблом на верхівки гір. Хмарки внизу підсвічує мі сячне сяйво. З кожною хвилькою світ на вколо змінюється і стає ще гарнішим, хо ча здається, що далі вже нікуди. Ближче до світанку долину під нами заливає хма рами, над якими підносяться тільки ске лясті вершини… Світ прекрасний! Нарешті, сонце пер шими променями осяває вершини гір. Ми такі переповнені емоціями, що майже не розмовляємо. Це відчуття залишиться з нами, і тепер у глибині душі ми зберіга тимемо цей скарб. У коловерті буденного життя нас зігріватиме відчуття, що сірі

будні — омана, бо там, вище хмар, є СВІТ, і він ПРЕКРАСНИЙ. Ми бачили це на власні очі. Крізь хмари Ми повернулися до будки — свого по дарунка долі, зібрали речі, прибрали за со бою і почали спуск. Досить скоро набли зилися до хмар і увійшли в них згори. Бі ля 3 ї станції підйомника надягнули лижі й виїхали з під хмар. Ще двадцять хвилин карколомного спуску — і ми вже скидали лижі біля дверей свого готелю. Пригода скінчилася. Цього дня лиж ники на Гудаурі каталися нижче хмар. ■

85


КЛУБ

05.02.2016

12:04

Page 86

V

I

P

5

!MT1-16-disk.qxd

Êîñòÿíòèí Ãîí÷àðåíêî — ïàðàïëàíåðèñò ³ç ñåìèð³÷íèì ñòàæåì, íàéêðàùèé çà ðåéòèíãîì â Óêðà¿í³. À ùå â³í êîëèøí³é ïðàö³âíèê âèäàâíè÷îãî äîìó «Ì³æíàðîäíèé òóðèçì» ³ ÷àñîì çàõîäèòü äî ðåäàêö³¿ íà ÷àé. ªâãåí ÁÓÄÜÊÎ

На однім

В

Він облітав на своєму крилі багато далеких країн, бував навіть на іншому континенті. Ресурси дає власна будівель на фірма, час виділяє собі сам. Його екстремальне хобі по в’язане з навчанням у Харківському авіаційному інституті та мріями про небо. Захоплення для України рідкісне. — Костю, як справи в тебе та українського парапла неризму? — Останні три роки не випадаю з трійки найкращих у країні, а з червня 2015 го тримаю першість за рейтингом, випереджаючи наступного майже на десять відсотків. В українському парапланеризмі акцент змістився на Карпати. Влітку там відбувся національний чемпіонат, який останні шість років проводився за кордоном.

86

— Ти брав участь? — І навіть ледь не виграв. За результатами 4 днів ви явився третім, з них 2 дні був переможцем. Проте наступ ного дня помилився і маю п’яте місце. Чемпіонат України мені все ніяк не дається, хоча на виїзді регулярно стаю найкращим серед співвітчизників. Треба із цим нарешті розібратися. — Із чим пов’язаний карпатський бум парапланеризму? — Через глобальні зміни клімату там встановлюється благодатна для нашого спорту погода: менше дощів, біль ше сонця, сезон — аж до листопада. — Он як: парапланеристи серед перших відчувають гло бальне потепління…


05.02.2016

12:04

Page 87

Фото А. ГОЛЬФАРІ

!MT1-16-disk.qxd

У парапланеризмі стартувати можуть по черзі або гуртом. Це другий варіант… Суперфінал кубка світу – 2014 у Туреччині.

— Інфраструктурні умови теж сприятливі — є підйомник на гору та готелі біля підніжжя. Головний польотний центр — село Пилипець біля Боржавського хребта. Поруч — два райцентри, Воловець і Межигір’я, з лікарнями на випадок чого. Ну, і в до лині зручно підбирати пілотів після приземлення. Карпати вже стали «домашньою гіркою» для Києва. У Ходо сівці тепер нормально не політаєш, аеропорт «Київ» запрацю вав на повну силу. Був навіть випадок, коли лайнер ледь не збив парапланериста. Є ще кручі над Дністровським каньйоном та ентузіаст у міс цевій адміністрації, який проводить там Кубок Дністра. Я на віть один, здається, виграв. — Здається?!

Фото Є ГРЯЗНОВА

крилі — Було лише п’ятеро учасників… (Усміхається). Раніше проводився Кубок Донбасу на горі Карачун. Як відо мо, там зараз не до парапланів. Літають і на рівнинах, запускаючи параплан, як повітряного змія. Під Москвою це справжній бізнес, бо, кажуть, у місті є під 2000 пілотів, а в нас поки що все на ентузіазмі окремих людей. — Чи багато є інструкторів? ➧

87


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:04

Page 88

У жовтні наші пара"хлопці виступали на етапі Кубка світу в індійських Гімалаях. Високі польоти не принесли високих результатів, зате дали багато задоволення.

Фото С. ШАКУТО

Над Індією.


12:04

Page 89

— Хороших в Україні можна полічити на паль цях руки. Але, як і всі самоуки, рекомендую на вчатися з інструктором — уникнете стандарт них помилок і травм. — Мабуть, тусівка парапланеристів в Украї ні невелика? — Маємо власну федерацію, яка входить до Федерації авіаційних видів спорту України, а та, у свою чергу, — до міжнародної FАІ. Останні збори проводилися в інтернеті за участю півто ри сотні осіб. Через падіння рівня життя тусівка скороти лася: спорт дорогий, пов’язаний із поїздками по світу. Коли ми починали, тусувалися в кафе, тепер усі сидять на форумах, менше їздять на змагання. У 2014 році я організовував у Непалі, в межах «Nepal Open», офіційний етап Кубка Ук раїни — за свої кошти придбав призи, домовився з організаторами. З’їхалися 162 учасники з усьо го світу, серед них — 20 українців. На фото сиди мо під синьо жовтими прапорами — у тому чис лі кримчани, які прапор потім успішно змінили. — Раніше центром дельта і парапланеризму України була відома гора Клементьєва біля сели ща Планерське у Криму… — Ця гора — насамперед для навчальних по льотів. Дехто з українців продовжує туди їздити, не афішуючи. Парапланерна тусівка демонструє різкий негатив щодо окупації Криму. На інтер нет форумі навіть створили окремий політичний розділ, щоб «сміття» винести за межі спортив ного спілкування. У Криму ще в складі України створили свій осередок федерації. А зараз перейшли до Феде рації надлегкої авіації Росії. Нещодавно російська репресивна машина за чепила кримський авіаспорт. З вини пілота упав легкий літак неподалік від Коктебеля, загинули всі пасажири, а «загребли» директора центру по вітроплавання на горі Клементьєва. Народ пи ше петиції, щоб якось його витягти. Ну, і 2015 року в Криму провели чемпіонат Росії. Причому серед головних ініціаторів були кримські пілоти. Правда, мали певні проблеми: до Криму завітав Путін, тож одні польотні дні їм «зарубали», а в інші не було погоди. — Чи беруть наші парапланеристи призові міс ця на світових змаганнях? — Хороших пілотів небагато. Один дуже пер спективний спортсмен на Кубку світу в Брази лії здобув сьоме місце — це дуже круто. Правда, французькі пілоти подали протест, йому не за рахували один день і змістили далеко вниз. Та навіть цей пілот тепер у складі російської коман ди, оскільки він із Криму. Щодо мене, то у 2014 році посів п’яте місце на «Polish Open» у Словенії серед 150 учасників. Це мій найвищий результат на міжнародних змаганнях. — Що має вміти парапланерист? — Визначати та обробляти повітряні потоки. Мета — якомога швидше подолати маршрут. Він складається із заданих точок на місцевості з ра діусами «циліндрів». Ці точки забиваєш у своє му GPS навігаторі, злітаєш із гори, набираєш висоту, підлітаєш до стартового «циліндру» і че

Фото І. СТОЙКОВА

05.02.2016

Із неба на Небо. Костянтин Гончаренко біля буддійського храму в Непалі.

В українському парапланеризмі акцент зміс тився з Криму на Карпати. Влітку там навіть відбувся національний чемпіонат, який кіль ка років проводився за кордоном. ■ каєш, кружляючи і намагаючись не втратити ви соту — ресурс для переходу до наступного по току. Коли дають повітряний старт, починаєш виконувати маршрут. Бувають змагання на точ ність, але це не про нас, наша дисципліна — «крос кантрі». — Скільки країн ти об’їздив зі своїм крилом? — Не рахував, але два паспорти заповнені. Деякі відвідав не раз. Македонію — аж шість ра зів. Цього року там проводився відкритий чем піонат Польщі, Чехії та Словаччини, де наша інтернаціональна команда здобула третє місце. — Більшість чемпіонатів України відбулося са ме в Македонії. Здається, до неї був твій перший виїзд на змагання? — Туди нас «заманили» очками для рейтин гу — мовляв, вам стільки й не снилося! А мені тоді очки взагалі ще не снилися. (Сміється). За міжнародною методикою оцінювання па рапланеристів, кожен пілот заробляє очки, кіль кість яких залежить від рівня змагань, а той, у свою чергу, залежить від кількості та «якості» учасників. З часом очки девальвують, тому змагатися треба регулярно. Такого, щоб людина погано літала і мала високий рейтинг, не буває, бо серйозні очки да ються лише за першу третину місць на турнірі. Македонія мальовнича і гостинна. Недорого і діставатись, і перебувати. Хо роший інтернет дає змогу не випадати з до машнього робочого графіку. Влітку —ста більно хороші погодні умови для польотів. Скрізь лісисті пагорби і долини, й навіть у разі невдалого приземлення не ризикуєш ➧

Міжнародна команда за участю Гончаренка посіла третє місце на відкритому чемпіонаті Польщі, Чехії та Словаччини в Македонії.

Фото К. ГОНЧАРЕНКА

!MT1-16-disk.qxd

89


05.02.2016

12:04

Page 90

Фото . К. БОННЕТА

!MT1-16-disk.qxd

Старти в містечку Бір, в індійських Гімалаях.

мат, розвинута економіка. Завдяки вітчиз няному інформаційному фону я асоцію вав країну з режимом Апартеїду та іншою «чорнухою». Насправді там і жити мож на. У селі, де ми зупинилися, — три авто салони, чотири відділення банку і п’ять супермаркетів. Негритянське населення… ■ різне: хтось їздить на найдорожчих маши нах, а хтось живе у гетто. До речі, під час польотів нас попереджали, де ліпше не приземлятися, бо мо жуть скривдити. А загалом — цивілізація! І дуже мені сподобалися місцеві стейки. Культова річ, я б по вернувся до ПАР тільки заради них! Ще там зі мною відбулася пригода, яка перетворилася на при ємну. Рейс затримали, тож авіакомпанія «British Airways» оселила мене в одному з найкрутіших готелів Кейптауна. Прокидаєшся вранці, а навпроти у вікні — Столова гора, з якої сповзають хмари… — А Мексика — це справді наркобарони і піраміди? — Перше враження — величезні американські машини. Дру ге — поліцейські. Якби в нас були такі, сеператисти в Україні ні коли б не з’явилися: пересуваються на джипі з кулеметом і навіть у кафе не скидають автоматів. Може, це й через наркобаронів, але країна не бідна. І на запитання «Де тут можна приземлятися?» там відповідають: «Та де хочете!». Місця біля старовинного міс течка Вальє де Браво багато хто вважає найкращими у світі для польотів на параплані: є і гора, і плато, і долина, й озеро. А про по году на брифінгу сказали так: «Вона сьогодні буде хороша, така сама як і вчора, і позавчора, й останні кілька років». (Сміється). — Чи правда, що Китай — ніби інша планета? — Так і є. Ми були в «селі, яке нещодавно стало містом» — із мільйонним населенням. Зустріли там «аж» двох людей, які розуміли англійську. На мигах теж неможливо щось пояснити. Якось потрапили до кафе, де меню без картинок, — замовлен ня страв зайняло хвилин сорок. Отже, фотографуєш значок

Стежити за перегонами вже можна онлайн, у 3D форматі, завдяки пристроям пілотів. Було б ще цікавіше, якби камери показували політ «очима спортсмена». Мабуть, за цим майбутнє. напоротися на скелі. Потоки повітря не дуже турбулентні, при мені трапилися лише два небезпечні інциденти. — А які «зимові» країни порадив би для польотів? — Індію та Непал. Маю на увазі не теплий клімат, а умови для парапланеризму. В індійських Гімалаях навіть «чайник» змо же пролетіти 100 кілометровий маршрут за день. Та й перебу вання дуже дешеве. Вдруге я побував біля села Бір через шість років. Село змінилось, і змінив його парапланерний туризм. Ра ніше тераси на околиці використовувались для вирощування рису, а тепер там майданчик для приземлення. Організатори Куб ка світу знайшли контакт із державною владою і провели все з великою помпою. На відкриття в тибетському монастирі влаш тували концерт з індійськими шоу зірками. Якщо наш Вакар чук — зірка для 45 мільйонів людей, то індійські зірки — для пів тора мільярда! Для села це було таке собі «Євро – 2012»: скажі мо, вулиці освітлюються світлодіодними лампами від соняч них батарей. — Непал відрізняється? — Не принципово. Головне, що поруч цивілізація — турис тичний центр Пакхара. І якщо в Індії поїсти європейцю буває складно, то в Непалі все смачно. — Що екзотичніше — Південна Африка чи Мексика? — Вони різні. У ПАР мені дуже сподобалося. Так, доба в до розі — це немало, але до індійських і непальських стартів ми їхали по дві доби! Один часовий пояс з Україною, приємний клі

90


05.02.2016

12:04

Page 91

Фото Д. КОРОЛЬОВА

!MT1-16-disk.qxd

Над Анатолійськими горами в Туреччині. Наш Костя — на синьому параплані.

Фото Б. БАЗЮКА

туалету — і потім показуєш людям, коли потрібен туалет; бе реш у готелі візитку, якщо хочеш повернутися… Бідність країни — стереотип. Ми їхали з Пекіна п’ятсот кі лометрів на швидкості 150. Навколо — суцільне будівництво. Зносять села і ставлять хмарочоси. — А літається як? — Добре, тільки землі не видно: смог, промисловий регіон. Сонце можна побачити, тільки коли вже добряче підійметься. При цьому місцевість надзвичайно мальовнича. Каньйон, над яким проводилися змагання, залишив враження «летючих скель» із фільму «Аватар». — А у спортивному плані — де і на яких найкрутіших змаган нях тобі вдалося побувати? — Не так далеко, біля відомого курорту Памуккале, в Туреч чині, у 2014 році відбувся суперфінал Кубка світу з параплане ризму. Крутіших змагань не придумаєш. Цього року були на на ціональному чемпіонаті Італії, який за рівнем перевершує бага то етапів Кубка світу. У квітні збираємося до Бразилії, на етап Кубка світу. — Подорожі організовуєш самостійно? — Після стількох «парапланерних» поїздок мені вже не зро зуміло, навіщо потрібні турфірми. — Твій вид спорту екстремальний. Розкажеш про якусь пригоду? — Пригоди в нас переважно такі, про які не дуже хочеться згадувати. «Найцікавіший» випадок відбувся зі мною в Карпа тах і закінчився зламаною рукою. — Ти висоти боїшся? — Якщо дивитися вниз із краю багатоповерхівки, боюся. Зо всім інше — коли керую польотом, тоді все в моїх руках. Світові топ пілоти літають так швидко, бо, крім усього, вони ще й не бояться. Вони або «без стріхи», або живуть десь в Аль пах і тренуються щодня. Ми, звісно, екстремали і любимо «чухати власну велич», але в кожного своя межа.

Українська збірна на «Nepal open» на початку 2014 го. Тоді ще разом із кримчанами…

— Якої думки рідні про твоє захоплення? — Терплять. На жаль, дружина погано переносить подоро жі, а ось сина я із собою кілька разів брав. Розлуки зміцнюють сімейні стосунки. А щодо роботи — як пишуть усі теоретики біз несу, такого роду хобі добре «перезавантажує» мізки і сприяє по яві нових ідей. — Син у тебе літає, літатиме? — Я хотів, щоб він літав, поки не зламав руку. Тепер нікому не раджу літати. (Сміється). — Дивитися такі змагання цікаво? А вболівати? — Старти і приземлення — звісно, видовищні. А стежити за перегонами вже можна онлайн — у 3D форматі, завдяки при строю, який передає координати учасників. Було б ще цікаві ше, якби камери пілотів показували політ «очима спортсмена». Мабуть, за цим майбутнє. Можливо, тоді у парапланеризм вкла датиметься більше коштів. Але таким аматорам, як я, буде дуже складно пробитися крізь ряди професіоналів. ■

91


05.02.2016

ЧУДЕС

12:04

Page 92

■ «А на тому боці — там живе Марічка…» — опівдні виводить сурмач на Ратуші Чернівців.

У

К

Р

А

Ї

Н

А

!MT1-16-disk.qxd

Ольга Кобилянська на вулиці свого імені.

Бруківкою Çàâæäè ùîñü òðàïëÿºòüñÿ âïåðøå. Óïåðøå ö³º¿ çèìè ÿ ïðî¿õàëà âåðõè íà ïîðîäèñòîìó êîí³, ïîìèëóâàëàñü ²âàíîâèìè ëåáåäÿìè ó ñåë³ ×îðòîðèÿ, ïîãëÿíóëà íà Ñêåë³ âåëèêèõ ìîëüôàð³â, çóñòð³ëà ó ãðóäí³ òðîÿíäè â ðîñ³… Îëüãà ÄÓÁÎÂÈÊ ²ãîðÿ ÊÎÍÑÒÀÍÒÈÍÞÊÀ òà Ìèêîëè ÑÅÐòÉ×ÓÊÀ

Д

Діамантом у короні Буковини був і буде туризм. Гостей тут люблять, уміють прийняти, розважити і почастувати. А закохаєшся у «край Черемоша й Прута», то повертатимешся сюди знов і знов. У цім навіч переконалася журналістська де легація з Києва. Голова асоціації «Туристична Буковина» Віктор Скрипник влаштував нам фе єричне знайомство з краєм. І хоч би куди ми за вітали, всюди зустрічали самодостатніх, підпри ємливих, сильних і красивих людей. Цілком заслужено за Буковиною закріпився слоган «Рай для туристів». Чернівці: вже Європа Зимово різдвяно новорічні Чернівці оповиті особливою магією. Це треба побачити, спізнати, увібрати серцем.

92

Вулиця Головна привела нас до Центральної площі з її домінантою — Ратушею (1847 рік, піз ній класицизм). Пощастило потрапити сюди опівдні. О цій порі, починаючи з 2004 року, на балкон вежі мерії виходить сурмач у гуцульських строях, і на всі сторони світу лине: «А на тому боці, там живе Марічка…» — своєрідний гімн Буковини. На фасаді важко не помітити викар буваний золотими літерами принцип гармоній ного співжиття різних націй у цім краї: «Спіль ними зусиллями». Нині у «казані народів» мир но живуть представники близько 80 різних на ціональностей. Недарма давнім гербом Чернів ців є відчинені ворота. Уже за назвами вулиць бачиш, як тісно і муд ро переплелися тут культури. Є серед них Турець ка і Російська, Богуна і Гете, Сковороди і Шил


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:04

Page 93

Маланка у Чернівцях. Буковинський карнавал!

і стежками лера, Сіді Таль і Емінеску, Бетховена й Пушкіна, Барбюса і Міцкевича, Толстого, Щепкіна, Гагаріна і навіть Горького. Но вітня історія закарбована в новій назві од нієї з вулиць — Героїв Майдану. Осібно — вулиця еталон Ольги Коби лянської (історична назва — Herrengasse, або Панська). Витвір імперських майстрів ХІХ століття, місце поселення аристокра тів, домовласників, лихварів, торговців. Яскрава легенда про троянди, якими під мітали бруківку Панської, проілюстрова на кованим трояндовим букетом, що сим волічно торкається долу на фасаді Худож нього музею. Музей неможливо оминути увагою. Уго рі його вінчає майолікове панно з поста тями богів грецького Олімпу — Юпітером, Юноною та Вулканом. Цілком віденська прикмета. Неодмінним моментом променаду ву лицею Ольги Кобилянської стає селфі в ажурній бронзовій кареті. Є нагода смач но попоїсти, придбати дорогу шубу або ве сільну сукню ручної роботи. Тут панський дух, тут панством пахне. Але не снобізмом. Ми описали почесне коло архітектур них перлин міста. Ось головний храм Бу ковинської православної митрополії —

«рожевий» кафедральний собор Святого Духа, побудований 1864 року. Не перестає дивувати церква Святого Миколая з «п’я ними» банями в румунському стилі «нео романеск». Будинок корабель, або «Шіфа», так само, як і сто років тому, стримить на розі вулиць Шолома Алейхема та Головної. Якщо бажаєте фото із самим Ференцом Лістом, прошкуйте на площу Філармонії, до колишнього готелю «Бристоль». Поруч у скверику побачите мініатюрного Ліста — пам’ятник композитору, який сидить на роялі, закинувши ногу на ногу. Далі чекає найгарніша площа Чернів ців — Театральна. Там біля «мрії з оксами ту і золота» — Міського театру, біля підніж жя пам’ятника Ользі Кобилянській, я й по бачила три свіжі (у грудні!) рожеві троянди в росі. До речі, автори «мрії» — славетні австрійські архітектори Фельнер і Гельмер. Уважно дослідили ми і Алею зірок на Театральній: Миколи Мозгового, Катери ни Бужинської, Василя Зінкевича… Ось тільки на місці «зірки» Ані Лорак — по рожній сірий круг. Славу здобути важко, а втратити легко… Центральний корпус Чернівецького на ціонального університету імені Юрія Федь ковича — шедевр, пам’ятка ЮНЕСКО.

Колишня резиденція митрополитів Буко вини і Далмації з її симбіозом стилів зача ровує, поглинає, дарує відчуття духовно го спокою. Саме там віриш, що людина створена «за образом і подобою...». Заві тавши на хвильку до університетської церк ви, ми потрапили на хрестини немовля ти. Усі сприйняли це як добрий знак. Доки ми намагалися зазирнути в усі чер нівецькі дворики, містом заволоділи сутін ки. Розпочалася зимова святкова феєрія. Містяни цілими родинами вирушили на відкриття різдвяного ярмарку, головної ялинки та «Казкового будиночка» святого Миколая. Затишні Чернівці зимової пори запахли глінтвейном, смаженими каштана ми, кавою, заспівали колядок щедрівок, за блищали спалахами фотокамер і усмішками. Започатковую нову прикмету: хто бо дай раз побуває у щасливому місті — Чер нівцях, той сам здобуде щастя. І неодмінно повернеться, аби знову пройтися дзвінко голосою бруківкою столиці Буковини. «Під липами», «Козацький хутір» і «Сонячна долина» Чернівецька область — найменша в Ук раїні, але за насиченістю цікавинами не має рівних. ➧

93


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:04

Page 94

У туристично розважальному комплексі «Стіжок».

Із Чернівців ми вирушили до гір і сме рек. Спершу зупинилися в готельно рес торанному комплексі «Під липами» (село Шипинці). У парку, в долонях лип і каш танів, вдихнули на повні груди чистого кар патського повітря. А гостинний господар, підприємець і мандрівник Володимир За харчук показав нам справжні обладунки монгольського воїна у фойє готелю та ори гінальні картини художника Сергія Івано ва: «Гуцул, що грає на скрипці»,

Гуморист іскромет Михайло Ковалюк.

«Чугайстер», «Буковинська княгиня з дитям»… Чарівний схід сонця над озером, пано рамний ліфт, міні зоопарк і вмілий шеф кухар вдало до повнили релакс атмосферу «Під липами». З поміж «придорожніх» рівнинних ту ристичних комплексів нам запропонува ли оглянути новий, суперсучасний «Ко зацький хутір», що плавно переходить в інший — «У Георга». Чудова дорога, до вкола ліси, олені біля стіжків сіна, а у дво рі — басейн просто неба, спортмайдан чик, фонтан, ресторани, сауни, міні зоо парк (бачили вовка і бурого ведмедя) і на віть салон із ретроавто. Завітали й до «Сонячної долини», якій нещодавно виповнилося 10 років і яка по стійно розвивається: будуються нові готель ні корпуси, розширюється спектр послуг. Готельно ресторанних комплексів у Чернівецькій області вже сотні. А на до дачу — чимало садиб «зеленого» туризму. Іванові лебеді Видатних українців Буковини не злічи ти. Бо ця земля, її небо і сонце, її води і зорі, її гори і доли просто не можуть на роджувати посередність — тільки велетів.

Таким був Іван Миколайчук. У червні 2016 року святкуватимемо його 75 річчя. Хоча ме ні доводилося бувати на подвір’ї садиби родини Миколайчуків у селі Чортория, проте хотілося зустрітися з її живою ле гендою — Івановими лебедями, які після відходу актора і кінорежисера у вічність відмовилися літати у теплі краї та зимують на сільському озері. І ось ми біля озера, проте лебедів не вид но. Лише заглянувши вглиб очеретяних лабіринтів, помітили лебедя батька, лебід ку матір і шістьох лебеденят, які щойно вбрались у сліпучо білі шати. Чим не ди во — спостерігати, як лебідь грудьми, ніби криголамом, прокладає доріжку, ламаючи крихкий лід, а за ним вервечкою пова гом пливе вся родина. У когось із колег виявилася скибка хліба… …Іванова душа ніби прийшла до нас на лебединому крилі.


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:04

Page 95

Снігові забави у «Миговому». «Крилаті» маланкувальники з Красноїльська.

«На коні» Якщо ви ніколи не їздили верхи, а тут забажали опинитися «на коні», рушайте до села Реваківці. Там є ошатний, сучасний, новий готельно туристичний комплекс «Буковинська Троя». Уявіть: велика стай ня, а в ній — скакуни в яблуках і без. Догля нуті, розумні, з такими очима, що ось ось заговорять. Ці сильні велетні допомагають лікувати дітей із вадами розвитку, беруть участь у весільних фотосесіях і можуть по дарувати радісні хвилини кожному, хто прийде до них із любов’ю. Посеред двору стоїть «карета закоханих», звідки можна розпочати свій символічний шлях у по дружнє життя. У «живому куточку» є віс лючки, страуси, індокачки, морські свин ки, в’єтнамські поросята, нутрії, кролики та кури. А який чудовий готель збудова но! Тут усі умови для відмінного відпочин ку, дозвілля, спорту, оздоровлення та са мовдосконалення. Варто спробувати! «Мигове» і «Затишна хатина» Гірські вершини Кичера та Стіжок ви грають усіма чарами за якихось 60 кіло

метрів від Чернівців. Біля підніжжя, на висоті 505 мет рів над рівнем моря, розта шований один із найвідомі ших гірськолижних курортів України — «Мигове». Неподалік протікає швидкоплинна річка Мигівка. А ще в тій місцевості є високогірне озеро на ймен ня… Майдан. Компактно розташовані готелі, коло ритний ресторан, піцерія та їдальня з до ступними цінами, лижна школа, сноутюб, фестивалі, корпоративи, шашлики біля по тічка і навіть руккола з грядки взимку — все це «Мигове». На випадок малосніжної зими є снігонапилювальні машини. Пішо хідний, активний та екстремальний ту ризм — усе для вас. А біля комплексу ніби гриби біля дере ва туляться приватні туристичні садиби. Нам і тут пощастило. Скуштували карпат ських чаїв у «Затишній хатині» Алли Се менич. Її дерев’яний диво будинок на гір ському схилі зведений без єдиного цвяха, з таким смаком і вмінням, що здається осе лею чарівниці.

Під Стіжком Це щось! У центрі селища Берегомет, на перехресті основних туристичних шля хів Буковини та Івано Франківщини, гос тей приймає перфектний туристично роз важальний комплекс «Стіжок». На видно колі — гора Стіжок (справді нагадує стіг сіна). А головне — у туркомплексі все ук раїнське та елітне: від різьблених дерев’я них фігур на східцях до вишитих фіранок у кімнатах. Гостей у ресторані зустрічають корова єм і майже 70 градусними наливками. Жін кам пропонують надягти віночки, а чоло вікам — крислаті капелюхи. Тільки після цього запрошують до столу. Співи — наживо. Давно я не чула тако го колоритного, живого українського гу мору, як у «Стіжку». Давно не стрічала та ких перчено запальних пісень і танців. На віть не знаю, якими словами змалювати ➧

95


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:04

Page 96

Вершниками стають у готельно туристичному комплексі «Буковинська Троя».

Іванові лебеді в Чорториї, на батьківщині Миколайчука.

PRO ЧЕРНІВЦІ У Туристично інформаційному центрі при мерії Чернівців вам пода рують мапу міста, розкажуть про без коштовні екскурсії, варіанти відпочин ку та дозвілля. Суб’єктивна думка: Чернівці та об ласть мають найрозвинутішу в Украї ні туристичну інфраструктуру. Навіть дороги помітно ліпші, ніж в інших об ластях (хоча є куди поліпшувати). Щасливе місто без кінця запро шує гостей на події: у січні — на кар навал «Маланка фест», у травні — на «Мотокрос», у червні — на «Обнова фест», у липні — на Петрівський яр марок, у вересні — на Міжнародний поетичний фестиваль, у жовтні — на День міста… Докладніше: city tour.cv.ua.

96

гуцульське частування: з баношем, голубцями, кручениками, самого ном і шинкою. Настає момент, ко ли починаються гуртові пісні й тан ці, і тоді забуваєш про все на світі. Вразив іскрометною сміхотвор чістю Михайло Ковалюк — дирек тор Вижницького районного бу динку народної творчості та дозвілля, заслуже ний працівник культури України. Ставний, енер гійний, у буковинському строї, він влаштував такі «Гуцульські вечорниці»!.. І в дитинство гра ли, і бажання «на ялинку» загадували, і кружля ли у танці, й навіть отримали в дарунок малесень ких ляльок мотанок та сексуальних дерев’яних чоловічків. А ще ж, окрім ресторану, є у «Стіжку» оздо ровчий центр та нічний клуб «Джунглі». Друзі! Поїдете в Карпати — завітайте у «Сті жок». Це незабутньо. «Лісові хатинки» А зараз — про ноу хау, компроміс між мис ливством і туризмом. Якщо серед лісу в горах є хижа для мисливців, то чому б не облаштувати там кілька кімнат для поціновувачів усамітнен ня у смерековому раю? Як приклад — хатинка лісників «У Марічки», що в селі Виженка. Тут знайдуться для вас навіть свіже молоко і сир від власної корівки. А чому б не спробувати гірського меду і не задрімати на вуликах із бджолами? Є і розплідник форелі. На базі цих «лісових хатинок» волонтерське об’єднання «Буковина — українському війську» безкоштовно оздоровлює воїнів АТО разом із їх німи родинами. Вже більше тисячі захисників України мали змогу відпочити в Карпатах. Асо

ціація «Туристична Буковина» від самого почат ку війни на Донбасі долучилася до активної під тримки української армії. Ще одна «хатинка» — садиба «Бульбона» Дми тра Вишницького у тому ж Вижницькому райо ні. На додачу до повного сервіс комплекту вона має природні «бонуси» — близькість до Скелі ве ликих мольфарів та водограю. Казкова місцина, могутня! Кажуть, усамітнившись і доторкнув шись до скелі долонями, можна відчути її подих, тепло. А залежно від висоти свого духу — або от римати небувалу силу, або не дожити до ранку. Фатально ризикувати, балансувати на лезі но жа, триматися над краєм прірви — здається, це одна з визначальних рис гуцульської вдачі. Ви явилося, що наш гостинний господар, пан Вік тор Скрипник, є досвідченим туристом екстре малом, керівником молодіжного оздоровчого туристського центру «Садниста». Гостям він про понує «непосидючі» способи пізнання себе і сві ту: сходження на вершини гір, сплави річками, велотури, скелелазіння, подорожі печерами, стрибки з парашутом, кінний туризм, джипінг, спуски з гір на лижах і сноубордах, полювання… «На десерт» ми побачили ще одну садибу зна йомого вже підприємця Володимира Захарчука з колоритною назвою «Лекече», яка має вулики просто на полонині… Приїздіть частіше у край Черемоша й Прута! ■ За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо асоціації працівників туристичної сфери Чернівецької області «Туристична Буковина», мерії міста Чернівців, національному природному паркові «Вижницький», господарям садиб «зеленого» туризму та «Туристичному прес клубові України».


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:04

Page 97


05.02.2016

ЯК СВЯТО

12:04

Page 98

Ж

И

Т

Т

Я

!MT1-16-disk.qxd

Чарівні, сильні Ñàìå òàêèõ æ³íîê ç³áðàëà ó Êèºâ³ VIII öåðåìîí³ÿ íàãîðîäæåííÿ âñåóêðà¿íñüêîþ ïðå쳺þ «Æ³íêà III òèñÿ÷îë³òòÿ». ßê çàæäè, â ÷àñè âèïðîáóâàíü ïðåêðàñíà ñòàòü º îïîðîþ äëÿ íàðîäó, êðà¿íè ³, áåçóìîâíî, çàñëóãîâóº íà âøàíóâàííÿ.

У

Урочистість традиційно проводять на честь жінок, котрі гармо нійно поєднують успіхи в особистому, суспільному і професій ному житті, активно займаються доброчинністю і волонтерством, мають досягнення в науці, мистецтві, спорті чи інших сферах. Цьогоріч організатори заснували особливу премію — «Я віль на!», якою нагородили Надію Савченко. Статуетку її мамі Марії Іванівні вручив зі сцени Національного театру оперети народ ний депутат України Андрій Кожем’якін. «Насправді Надія — найвільніша жінка планети, незалежно від свого становища та місцезнаходження, — переконана президент МГО «Жінка ІІІ ти сячоліття» Лідія Лісімова. — Усією своєю поведінкою вона демон струє свою свободу». Жінок, діяльність яких вийшла далеко за межі України, на городили званням у номінації «Знакова постать». Ними стали Руслана Лижичко, Лариса Непочатова і Тетяна Татарчук. Титул «Жінка III тисячоліття» отримали народні артистки України Ольга Сумська та Наталія Шелепницька, заслужені ар тистки України сестри Тельнюк, відомі журналістки Соня Кош кіна та Юлія Литвиненко, дизайнери Тетяна Абрамова й Олена Бернацька, а також волонтерки, які активно підтримували на


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:04

Page 99

та вільні ших солдат у зоні АТО: киянки Лілія Бондаренко та Оксана Чеба нова, Олена Гуменюк Торган з Київської області та Юлія Сегеда з Дніпропетровщини. Організатори відзначили і ділових жінок, що активно займають ся доброчинністю та соціальними проектами: Людмилу Русаліну (Київ), Наталію Нетовкіну (Київ), Олену Хачатрян (Житомир), Світлану Пінчук (Київ), Маргариту Дітріх (Київ), Ірену Красуляк (Австралія), Ілону Згурову (Одеса), Ірину Онопенко (Київ), Юлію Юдіну (Київ), Лізу Чорну та інших. Не обійшли увагою й активіс ток початківок, яким вручили статуетки у номінації «Перспектива». Для вручення нагород організатори запросили відомих чолові ків: народних депутатів України Анатолія Матвієнка, Олега Мусія і Георгія Логвинського, депутата Київради Сергія Гусовського, ху дожнього керівника Театру оперети Богдана Струтинського, ві домого пластичного хірурга Дмитра Слоссера, скульптора Олега Пінчука, бізнесмена Олега Дзюбяка, парфумера Богдана Зубчен ка… Незмінні ведучі церемонії — народні артисти України Олексій Богданович та Василь Ілащук. Усі чоловіки сприймали доручен ня відзначати жінок як велику честь і привілей. Приєднуємось до їхніх привітань! ■

99


05.02.2016

КОЛЕКЦІЯ ЧУДЕС ■

12:04

Page 100

У

К

Р

А

Ї

Н

А

!MT1-16-disk.qxd

Коляда'фест Êîëÿä-êîëÿä Êîëÿäíèöÿ! Ëüâ³â êîëÿäêàìè ³ñêðèòüñÿ! Íà Ñòàðèé Íîâèé ð³ê ó Ëüâîâ³ â³äáóëàñü ³ñòîðè÷íà ïîä³ÿ: íàðîäèâñÿ Ïåðøèé ̳æíàðîäíèé ð³çäâÿíèé ôåñòèâàëü êîëÿäîê. Îëüãà ÄÓÁÎÂÈÊ


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:04

Page 101

у Львові


05.02.2016

КОЛЕКЦІЯ

12:04

Page 102

В

О

Я

Ж

!MT1-16-disk.qxd

У

У середу, на святого Василя, 13 січня о 15 годині різно мовна, дзвінкоголоса, веселкова процесія колядників з Ук раїни, Литви, Польщі та Чехії рушила марш парадом від Львівської мерії до головної сцени на проспекті Свободи. Співати й танцювати почали вже дорогою. А біля сцени че кали львів’яни та численні гості великого Різдвяного яр марку, який всьоме поспіль відбувся в місті. — Ідею створення Міжнародного різдвяного фестивалю ми виношували давно, — розповіла Ольга Гринюх, арт дирек тор компанії «Львівські ярмарки» та арт директор Різдвя ного ярмарку. — Втілювати задум спочатку не наважува лися. Прийом численних гостей, у тому числі з за кордону, — це велика відповідальність і великий бюджет. Цьогоріч усе таки зважилися на почин, щоби розвіяти закиди, що всі ук раїнці перебувають у депресії, а життя в країні зупинилося. Мусимо щось робити, аби люди відходили від негативу. Ук раїна жива. І житиме вічно. Відтак розіслали запрошення, відібрали найкращі фольклорні колективи з України, Польщі,

102

Литви та Чехії. Прагнули показати автентичні різдвяні піс неспіви й обрядодійства різних народів. Хотіли також бачи ти колективи зі Сходу України та Білорусі, але поки що не склалося. Сподіваємося, приїдуть наступного року. Фестиваль некомерційний, дружній. З міського бюдже ту творчим колективам оплачуються проживання та хар чування. Так господарі підкреслюють імідж Львова як міс та, відкритого для людей. Перша програма Міжнародного фестивалю колядок бу ла міксом: кожен меломан міг знайти в ній щось своє, від автентичних співів до колядок у джазовій обробці. Момент доброчинності: колектив із Польщі привіз со лодощі та іграшки для дітей, чиї батьки загинули в зоні АТО. Діяла й «Кухня народів світу», де литовці та поляки пригощали безкоштовно ще й кожен міг пожертвувати щось до скриньки на підтримку родин воїнів. Серед найколоритніших на фестивалі був український гурт «Йорий Клоц».


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:04

Page 103

МІСТО ФЕСТ Так називають Львів, у якому за рік відбувається більш ніж сто культур них подій національного та міжнарод ного масштабу. Серед головних у 2016 році такі: ■

■ ■

— Ми співаємо давні колядки на новий манір, — розповідає музикант гурту Антон Лубій. — Якщо традиція не буде підтримуватися новизною, то мо же зійти нанівець. Тому повинна вбирати в себе «новізми». Ось у нас зараз з’явилась електрокобза... Із Польщі завітав ансамбль «Kalina» під керів ництвом Александра Собера. Дружніми оплес ками зустріли глядачі запальні танці у виконанні гостей з околиць Нового Сонча (Південна Поль ща), у тому числі танці гуралів — гірської народ ності, яка донині береже свої давні традиції. Окрасою фестивалю також стали фольклор ний колектив «Pentla» з Чехії, інструментальний колектив «Akordas» із Литви, українські етно гурти «Коралі» та «Ойкумена», театральний гурт «Курбаси», хор національної та духовної пісні «Вірли», гурт «ShokolaD» із програмою «Щед рий вечір з добрим джазом».

Співали, танцювали, колядували, щедрували, водили Маланку дві доби поспіль. І не лише на головній сцені у центрі міста, а й усюди, де з’яв лялись енергійні, молоді віншувальники. У то му числі на дружній вечірці у відомій львівській броварні «Роберт Домс». Колядники різними мовами й усяк на свій лад славили народження Сина Божого. І ця енер гія Різдва Христового, цей вир радості захоп лювали, просвітлювали, оновлювали, очищали. А ще дарували надію на перемогу світла в душах людських. ■ За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо меру Львова Андрієві Садовому, відділу промоції міста при Львівській міській раді та осібно Ользі Гринюх і Костянтину Бєглову.

■ ■

Національне свято шоколаду; 26 лютого — 6 березня. Шевченківські дні у Львові — квітень. Фестиваль писанок у Львові — квітень. День міста — травень. Етноджазовий фестиваль «Флюгери Львова» — травень. Фестиваль ретроавто «Леополіс гран прі» — 3–5 червня. «Alfa Jazz Fest» — 24–27 червня. Музейно екскурсійна «Ніч у Львові» — липень. Форум видавців у Львові — 15–18 вересня. «Lviv Coffee Festival» — 22–25 вересня. Театральний фестиваль «Золотий лев на вулиці» — жовтень. Свято сиру і вина — 21–23 жовтня.

І, звичайно, вервечка зимових свят!

103


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:04

Page 104


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:04

Page III


!MT1-16-disk.qxd

05.02.2016

12:04

Page IV


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.