InfoЛама - 1 (3) - січень 2025 - January 2025

InfoЛАМА 1 (3) січень 2025

Здоров’я багато не буває!

вірус папіломи людини. тема номеру

Чим він загрожує жінкам — та чоловікам

діагностика алергіюЯкувиявити

дитини

Інтерв’ю

А також:

Юлія Козарчук імунітет та сон, про а української щедитячий про перспективи імунології

чому стаються панічні атаки і як від них захиститис команда «Лама Лу» згадує дитинство

ВІД РЕДАКЦІЇ Отже,

січень.

проєктів.

І

Початок

невеликої

команди

другий

свого

рік

нового

продовження це

року

всього,

теж

існування.

—

початок

нових

що

стартувало

Бо

формально

крок.

Дякуємо,

що

ви

з

надій,

раніше. ми

нами!

сподівань, Для

нашої

починаємо

Бо

ви

не

аж

просто

читачі. Ви спільнота однодумців, а ще наше натхнення.

У

січневому

номері

ми

вирішили

поговорити

про

вірус

папіломи

людини. Щороку цього місяця Всесвітня організація охорони здоров’я інформує про рак шийки матки — хворобу, що її викликає цей вірус. Але він призводить і до інших хвороб та станів, причому не тільки у жінок, а і у чоловіків. Тож ми розказали детально про нього і про захист.

Ще одним фокусом стало ментальне здоров’я — розібралися у тому, як поводитися під час панічних атак та як від них вберегтися. Поговорили також

про

діагностику

алергії

у

дітей

і

мали

цікаву

розмову

із

Юлією

Козарчук про дитячу імунологію та сон.

А

ще

додали

трошки

дива

і

казки.

Попросили

команду

«Лама

Лу»

згадати себе, маленьких, на зимові свята. Вийшло тепло!

Сподіваємося,

цей

номер

буде

для

вас

цікавим

та

корисним.

Дякуємо

Силам оборони за те, що даєте нам можливість жити і працювати. Без вас нічого б не було. Чекаємо на вас удома. Робимо все, що можемо, на своїх місцях.

З любов’ю,

команда «InfoLama»:

Олена Луцька — шеф-редакторка, а також засновниця та натхненниця бренду «Лама Лу», педіатриня, дитяча інфекціоністка, письменниця, співавторка книги «Мамо, тату, не хвилюйтеся!»

Тетяна Логвиненко — головна редакторка, а також редакторка, копірайтерка, письменниця, співавторка книги «Мамо, тату, не хвилюйтеся!»

Катерина Савченко — менеджерка проєкту, а також комунікаційна та SMMменеджерка бренду «Лама Лу»

Контакти

Олена Луцька, шеф-редакторка, Тетяна Логвиненко, головна редакторка — infolama.editor@gmail.com

Катерина Савченко, менеджерка проєкту — lamalumanager@gmail.com

Матеріали з позначкою «Партнерський матеріал» розміщуються на правах реклами. Відповідальність за якість продукту чи послуги, а також достовірність інформації про них несе рекламодавець.

ЗМІСТ

4

Вірус папіломи людини небезпечний і для жінок, і для чоловіків. Чому так — і як від нього захиститися?

7

«Імунологія приваблювала тим, що була незрозумілою і складною наукою для мене, і я поставила собі за мету у ній розібратися». Юлія Козарчук про імунітет малюків, особливості дитячого сну — і про те, чого хотіла б для себе та України у новому році

10

Наша зима

14

Як діагностувати алергію у дитини: 4 найважливіші питання

18

Панічна атака: що це, як її пережити і як вберегтися у майбутньому

на часі

Вірус папіломи людини небезпечний

і для жінок, і для чоловіків. Чому так — і як від нього захиститися? Січень — місяць обізнаності про рак шийки матки та вакцинації від вірусу папіломи людини (ВПЛ) Всесвітньої організації охорони здоров’я. ВПЛ — основна причина розвитку цього типу раку у жінок. Однак вірус здатний викликати й інші захворювання та стани. Крім того, він небезпечний не тільки для жінок, а й для чоловіків. Тому щепитися від ВПЛ варто усім. Ми поговорили про цей вірус, захворювання, які він викликає, та вакцинацію із Альоною Ардинською, інфекціоністкою клінік «Лама Лу». Віруси папіломи людини — група вірусів, що і у чоловіків, і у жінок передаються переважно статевим шляхом. Вони можуть вражати шкіру та слизові оболонки. Відомо понад 200 штамів ВПЛ. Упродовж життя щонайменше 3 з 4 людей інфікуються цими вірусами, і найчастіше це стається у 20—25 років. У 90% випадків хвороба матиме безсимптомний перебіг, і протягом приблизно 2 років інфіковані вилікуються самостійно. Але у деяких випадках ВПЛ викличе розвиток злоякісних новоутворень, тобто раку.

Штами ВПЛ бувають високо- та низькоонкогенними — тобто можуть викликати рак з більшою та меншою ймовірністю. ВПЛ типів 16 та 18 найбільш онкогенні: викликають близько 70% випадків

раку шийки матки, також анальний рак та значну частку раку випадків ротоглотки, вульви, піхви та статевого члена. Типи 6 та 11 низькоонкогенні та у понад 90% випадків стають причинами появи аногенітальних бородавок. Генотипи 31, 33 та інші також відповідають за рак шийки матки. Від найбільш онкогенних типів ВПЛ захищають усі вакцини.

4

Альона Ардинська,

інфекціоністка клінік «Лама Лу»

Папіломи на тілі та ВПЛ

Папіломи на тілі не пов’язані із ВПЛ, хоча їхні назви схожі. Причина появи папілом на шкірі невідома. Серед версій називають генетику, стан шкіри, вік, вагітність, вагу, але не вірус. Тому після вакцинації від ВПЛ папіломи на тілі не зникнуть, і щеплення не захистить від їхньої появи у майбутньому.

Щепитися від ВПЛ варто і жінкам, і чоловікам. Жінок вакцинація захищає від раку шийки матки — найпоширенішого виду у жінок, а також раку вульви, піхви, ротоглотки та анального. Щеплення захищає і від аногенітальних бородавок, що їх у 90% випадків викликає саме ВПЛ. Вони доброякісні, але завдають фізичного та психологічного дискомфорту. Чоловіків щеплення від ВПЛ захищає від раку анального отвору, значної частки випадків раку ротоглотки та статевого члена, а також від аногенітальних бородавок. Крім того, вакциновані чоловіки з меншою імовірністю переноситимуть ВПЛ своїм статевим партнерам. В Україні доступні три вакцини від ВПЛ: «Церварикс», «Гардасил 4» та «Гардасил 9». Вони відрізняються кількістю штамів вірусу, від яких захищають. «Церварикс» вбереже від варіантів 16 та 18. «Гардасил 4» захистить від них, а також від 6 та 11. «Гардасил 9» вбереже від усіх перелічених типів вірусу, а також від інших, що викликають рак шийки матки.

Кількість доз та схема введення у всіх трьох вакцин приблизно однакові. Починати вакцинацію можна у 9 років. При щепленні «Цервариксом» з 9 до 14 років потрібно отримати дві дози з інтервалом півроку, а з 15 — три дози. При щепленні «Гардасилом» — дві дози до 14 років і три з цього віку. Якщо 9-компонентна вакцина доступна, варто щепитися нею. Найбільш важливо це для жінок та дівчаток. Якщо ж такої можливості немає, варто обрати 4-компонентну. Але найкраща вакцина — та, що нею щепилися. Тож якщо є можливість вакцинуватися тільки 2-компонентою, це варто зробити, адже від найбільш онкогенних штамів ВПЛ вона захистить.

5

Даних про те, що для чоловіків та хлопчиків 9-компонентна вакцина краща, немає. Вона відрізняється тим, що захищає від більшої кількості варіантів вірусу, які викликають рак шийки матки. Тому безпосередньо для чоловіка таке щеплення більш корисним не буде. Однак воно впливатиме на захист його партнерок від раку шийки матки.

Найбільш ефективним щеплення від ВПЛ буде, якщо його зробити до початку статевого життя і до першого контакту з ВПЛ. Також дослідження показують, що найкраще на вакцинацію відповідають молоді люди з 9 до 26 років. Для людей від 26 до 45 років рівень захисту буде трохи нижчим, адже зазвичай до цього часу вони вже зустрілися з ВПЛ.

Від ВПЛ рекомендують щепитися до 45 років. Це пов’язано із тим, що наукові дані про вакцинацію після вказаного віку ще накопичуються. Лікарі очікують, що згодом період рекомендації до щеплення збільшиться. Поки ж наявні дані говорять, що захисту від вакцинації вистачає на 10—12 років. Дослідження подальших термінів ще тривають. Але щепитися можна і після 45 років, це не нашкодить. Правильне рішення допоможе прийняти лікар. Вакцинація не захищає від вже наявних ВПЛ-інфекції та аногенітальних бородавок. Щоб щепитися від цього вірусу, додаткові обстеження, наприклад аналіз крові чи ПЛР ВПЛ, не потрібні. Робити тест на вагітність жінкам теж не треба. Якщо жінка щепилася, а потім дізналася, що вагітна, хвилюватися не варто — більшість даних говорить про те, що це не нашкодить плоду і на перебіг вагітності не вплине. Але курс вакцинації рекомендовано припинити, а решту доз ввести уже після пологів. Щепитися під час грудного вигодовування можна, вакцина не нашкодить дитині і не потрапить у грудне молоко. Здавати аналіз на антитіла до ВПЛ після щеплення не потрібно, ревакцинуватися після повного курсу щеплень — також. Але вакцинація не

впливає на рекомендації щодо скринінгу на рак шийки матки. Тобто щеплені жінки чи дівчатка мають проходити вікові обстеження і надалі.

6

пряма мова

«Імунологія приваблювала тим, що була незрозумілою і складною наукою для мене,

і я поставила собі за мету у ній розібратися». Юлія Козарчук про імунітет малюків, особливості дитячого сну — і про те, чого хотіла б для себе та України у новому році

Юлія Козарчук — педіатриня, імунологиня та фахівчиня із дитячого сну у клініках «Лама Лу». Про те, чому вибрала саме ці напрями, Юлія відповідає коротко і однаково: було одночасно складно та цікаво. А ще хотілося допомагати дітям та родинам. Розпитали у лікарки про все це, імунологічну конференцію у Марселі та найголовніші бажання до зимових свят. Юліє, у педіатрії багато напрямів. Чому ви вибрали імунологію? Тому що це складно. Я від початку лікарської діяльності хотіла потрапити у місце, де треба буде розбиратися у непростих випадках. Ще з інтернатури та у перші роки у педіатрії я працювала у стаціонарі, де були діти з досить складними патологіями. Імунологія приваблювала мене тим, що була неясною, незрозумілою, і я поставила собі за мету, що хочу у цьому розібратися. А ще імунологи дуже розумні люди. Мої вчителі, ментори, у яких я навчалася, — я неймовірно ними захоплююся. Це надзвичайні люди у суперскладній спеціальності. Діти з первинними імунодефіцитами, з імунними дисрегуляціями — складні у лікуванні діти. Імунологія в Україні не на найвищому рівні. Ми не стоїмо на місці, Україна прогресує у розвитку цієї сфери. Але ми досі, на жаль, не можемо проводити неонатальний скринінг на всі первинні імунодефіцити. Ми не можемо у короткі терміни трансплантувати кістковий мозок, хоча в Україні розумні прогресивні імунологи та гематологи, і це дуже багато значить для розвитку цих напрямків у нашій країні. Я пішла в імунологію заради пацієнта, який потребує допомоги. Хочеться бути частинкою того, що може наблизити дитину з тяжкою хворобою, родину, яка переживає важкий період, до здійснення мрії, до лікування, до того, щоб загалом покращити якість їхнього життя.

7

Ви нещодавно виграли грант на імунологічне навчання у Марселі. Розкажіть, як це було. Це був грант Всеукраїнської асоціації дитячої імунології, стипендія імені Лариси Костюченко — професора-імунолога, яка вже, на жаль, не з нами. Асоціація започаткувала цю стипендію на підтримку молодих імунологів. Грант був цільовим — його виділяли на участь у конференції Європейського товариства з первинних імунодефіцитів, ESID. Я подала заявку на цей захід, хоча ще не знала, чи можу поїхати, бо це досить недешево. ESID повідомили, що затверджують мій абстракт про клінічний випадок. В асоціації про це знали, і той фактор, що я подала абстракт на ESID, зіграв свою роль разом із мотиваційним листом, а також тим, що я регулярно беру участь в імунологічних консиліумах і активно працюю в імунологічній сфері. Тож я отримала цей грант, за що вдячна Всеукраїнській асоціації дитячої імунології, і поїхала на навчання. Воно тривало чотири дні. Що для вас стало найціннішим у цій Юліє, це інтерв’ю вийде на початку поїздці?

січня. Що ви хотіли б побажати у новому році собі та спільноті Я побачила, що маю куди рости. Що і через читачів? десятиліття мені не буде сумно і нудно у цій Насолоджуватися сьогоднішнім днем і сфері. Імунологія розвивається, щороку дякувати за нього. Бо часи, у які ми живемо, відбувається щось нове. Постійно складні, і яким буде новий рік, невідомо. Хочу відкриваються нові гени, що відповідають за побажати миру, спокою і перемоги. Бути імунні дисрегуляції. Багато складних вдячними собі за те, що ми залишаємося випадків довго лишаються без відповідей, ментально здоровими настільки, наскільки поки не винайдуть новий метод обстеження можливо. Що здатні функціонувати, робити або лікування. Я побачила, скільки свою справу, виховувати дітей, допомагати невідомого ще треба дослідити, вивчити і іншим, приносити податки країні, якій теж скільки треба принести в Україну для складно, донатити. Дякувати захисникам — удосконалення цієї сфери — нам теж є куди це найголовніше. Ще хотіла б побажати, щоб рости. Це суперважко, я знаю зовсім мало з наступний рік був спокійнішим для нас усіх і того, що можу знати. Але знаю також, що цей щоб ми дочекалися якомога більше дівчат шлях буде дуже цікавим і я ніколи не та хлопців із фронту. І звісно, здоров’я — сидітиму на місці. дорослим та дітям.

8

Що найважливіше батькам треба знати про імунітет дітей?

Хворіти — це нормально. Тому що це теж про формування імунітету. Діти народжуються з вродженим імунітетом, він називається неспецифічним. Згодом формується специфічний, або адаптивний — шляхом вакцинації та через перенесені хвороби. Інших способів не існує. Коли людина зустрічається з якимось збудником — вірусом чи бактерією — імунна система реагує на нього, і ця реакція проявляє себе високою температурою, нежитем, кашлем тощо. Те, що реакція є, означає, що імунна система працює, її клітини прийшли атакувати ворога. Хвороба свідчить про те, що всі процеси, які мають відбуватися в організмі, таки відбуваються. Якщо у людини — дорослого чи дитини — будь-яка хвороба виникає блискавично, за хвилини чи години, і закінчується стаціонарним лікуванням, реанімацією, це дійсно може свідчити про проблему та потребувати консультації імунолога. Але якщо ступінь перебігу захворювання середній, діти можуть лікуватися вдома симптоматично, це абсолютна норма, і вони успішно формують свій специфічний імунітет. Ви ще займаєтеся дитячим сном. Що для вас найцікавіше у цьому? Ця тема мене захоплює. У мене за спиною навчання у Міжнародному інституті дитячого сну та Європейській асоціації медицини сну і нейрофізіології, а також уже трирічний досвід у цій сфері. І останні півроку-рік я справді почала отримувати величезне задоволення від роботи. Спочатку було надскладно, зараз теж буває непросто. Але досвід дає своє, зокрема і в тому, щоб працювати із незвичайними випадками. Наприклад, коли у режимі повний хаос, батьки взагалі не розуміють, коли вкладати дитину, і коли вона має ще додаткові суперсильні асоціації на сон. Наприклад, засинає не просто із сильним білим шумом, а з пилососом, під витяжкою чи коли у ванній бурхливо тече вода.

В імунології є куди рости. Це суперважко, але я знаю, що шлях буде дуже цікавим і я ніколи не сидітиму на місці. Ситуації бувають дуже різні. Якщо говорити про дітей однієї вікової категорії, наприклад, 7—9 місяців, то фізіологічні норми сну будуть приблизно однаковими. Але якщо взяти кілька родин із дітьми віком 8 місяців, у них будуть зовсім різні проблеми і питання. Це теж головоломка, і вона дуже цікава для мене. А найбільше мотивує фідбек батьків після консультації та роботи над сном: «Вау, ми спимо супер, нарешті. Дякуємо вам». Коли мама не спала, вже мала симптоми депресії і тривожності, а налагодження сну полегшує її материнство та усі сфери життя.

9

НАША ЗИМА

Зима — час свят. Глобальне потепління дедалі частіше тримає у наших широтах цілком осінню погоду. Але не так давно усе було інакше, і ми були інакші — маленькі і страшенно захоплені зимовою казкою. Ми попросили команду «Лама Лу» згадати той час. Ось кілька теплих історій.

Альона Косташ, педіатриня Я завжди взимку з теплом згадую традицію, яка була у нас на Чернігівщині — носити вечерю хрещеним. Зазвичай це було приурочено до певних дат у церковному календарі. Тобто десь зі Святвечора, потім на Різдво, Василя і аж до Водохреща. Родини приходили до кумів — хрещених своїх дітей. Обмінювалися подарунками. Якщо в однієї людини було багато хрещеників, компанія збиралася велика. Було душевне, дуже тепле застілля. А ще у наших місцях у дитини могли бути не тільки хрещені мама і тато, але й, наприклад, бабуся. У мене була. Ми до неї теж носили вечерю. Це дуже давня традиція. Цікаво, чи в інших регіонах така є?

Наталія Мельникова, дитяча алергологиня Зима у моїх спогадах — це дуже багато снігу! Часом ми навіть не йшли до школи, а сиділи вдома. Мої батьки живуть у приватному будинку, і мій тато робив біля нього гірку. Не знаю, якої висоти вона була насправді, але у моїх спогадах вона дуже велика. Він робив сходи, ми піднімалися з братиком нагору і з’їжджали. Батько ще якось поливав її водою, щоб добре ковзало. Дуже крута була гірка. Діти, що поруч жили, теж до нас приходили. Ні в кого такої класної великої гірки не було! Для мене це дуже теплий спогад.

11

Олександра Максименко,

психотерапевтка

Коли мені було років сім, ми разом з бабусею поїхали до

її

родички

в

село.

Був

Святвечір,

ми

збиралися

з

друзями йти колядувати. Бабуся чомусь вирішила, що мені слід взути її нові чоботи, вони мені вже підходили по

розміру.

Можливо,

змерзла.

І

ми

пішли

хлопців.

У

селі

тоді

вона —

я

ще

переживала,

щоб

і

сусіди,

дівчина

не

було

асфальту,

я

та

не

двоє

дорога

страшенно брудна, купа каміння, але нам було весело, і

ми

на

це

не

зважали.

Співали

колядки,

раділи

зимовому вечору і обійшли майже все село. Але коли я йшла назад, мій пакет з наколядованим порвався. Я цього

не

сусідів

—

помітила. там

засмутилася

Побачила,

лишилося

через

це.

пару

вже

коли

цукерок.

Наповнила

мій

прийшли Сусідка пакет,

до

дуже

навіть

трохи грошей дала. Коли я прийшла додому, бабусині нові чоботи були настільки заліплені багнюкою, що їх не було видно! Бабуся потім казала, що подумала, наче їх зовсім нема — може, я їх загубила абощо. Але вона дуже

сміялася,

аж

сльози

виступали.

Я

з

великим

теплом згадую той вечір: і що бабуся так поставилася, і що сусідка про мене подбала. Альона Жогло, дерматологиня Я у дитинства дуже багато хворіла. Майже не ходила у дитячий садок, бо постійно була на лікарняному. Але на Новий

рік

розкішну

мама

сукню

Королевою. Щойно

я

І

ще

пошила

мені

просто

синього

кольору.

зробила

із

робила

кілька

дроту

кроків,

Я та

ця

неймовірну

була

Сніговою

дощика

корону.

корона

з

мене

падала, і так постійно. Але навіть це мій настрій взагалі ніяк

не

псувало.

Я

вважала

себе

у

тій

неперевершеною Сніговою Королевою!

короні

просто

Олена Луцька,

засновниця бренду «Лама Лу» Мій тато дружив із директором музею в Пирогові. І коли мені було років дев’ять, вже після радянських часів, запросив нас на святкування Різдва. Ми співали у старій хаті колядки. Була ватага — Коза, інші костюми, була зірка. Ми їли різноманітні смаколики, ходили до старої церкви… Я досі дуже добре пам’ятаю той день. Це було абсолютне відчуття щастя і казки. Катерина Савченко,

SMM- та проєктна менеджерка

Я народилася у Вінниці. Там є приватний сектор — Великі та Малі Хутори. Ясна річ, сусіди на вулицях одне одного знають і дружать. Я дуже добре пам’ятаю одну зиму там. Мені було років п’ять, моїй двоюрідній сестричці трошки менше, і ми пішли колядувати. Великою компанією — її тато, мій тато, дружини, діти. Зібрали вертеп, у нас була зірка, були Коза, Чортеня, усі ці персонажі. Жінки були дуже гарно вдягнені, у яскраві хустки. Нам з малою дуже весело, класно. І тут велика кучугура. Я була старша і змогла її переступити, а моя сестричка впала і не могла піднятися. Вона була у штучній шубі, червоній з чорними сніжинками. У ній неможливо було перевернутися… Я розумію, що їй неприємно, але тоді це був досить смішний момент. І щоб сестра не плакала, усі дорослі теж попадали у сніг. Потім ми зайшли всією юрбою до сусідів, усі мокрі, в снігу — він саме такий лапатий, густий був. Співали пісень… Саме тоді я відчула свято Різдва, цю магію у просторі, це диво.

діагностика

Як діагностувати алергію у дитини: 4 найважливіші питання

Алергія у дитини — стан, який дуже непокоїть батьків. Щоб з’ясувати, чи все гаразд із малюком, йому можуть робити багато тестів та досліджень. Але, на жаль, не всі вони здатні дати бажані відповіді. Поставили найголовніші питання про діагностику алергії у малят дитячій алергологині клінік «Лама Лу» Наталії Мельниковій і з’ясували, які методи працюють, а на які покладатися не варто.

Наталія Мельникова,

дитяча алергологиня клінік «Лама Лу»

Якими методами діагностують алергію у дітей?

Методів діагностики алергії існує багато. Під час консультації лікар-алерголог обере ті способи дослідження, що дозволять вивчити саме цей конкретний випадок.

Прік-тестування Золотий стандарт діагностики імуноглобулін Е — залежної алергії. Під час пріктестування на шкіру дитини наносять крапельку алергену, а саму шкіру легко проколюють. Не хвилюйтеся, це не боляче. Алерген контактує із шкірою. За 15 хвилин лікар перевіряє зону дослідження, і якщо десь з’явилися папули, вимірює їх. Їхня наявність та розміри можуть вказувати на те, що дитина чутлива до певного алергена. Дуже важливо за 5—7 днів до прік-тестування не пити антигістамінні препарати, адже воно не буде інформативним.

14

Молекулярна діагностика

Молекулярна алергодіагностика допомагає розібратися, чи може розвинутися у дитини важка реакція на харчові продукти, це справжня алергія чи перехресна сенсибілізація. Найголовніше — вона допомагає зрозуміти ефективність АСІТ: чи дійсно терапія потрібна і який шанс вилікувати саме цю алергію. Але молекулярну діагностику треба проводити не завжди — існують і інші алергопанелі. Саме алерголог допоможе визначитися, що потрібно дитині.

Патч-тестування Це тестування використовують, щоб оцінити уповільнену реакцію гіперчутливості. Для перевірки малюку на шкіру кріплять аплікації, які допомагають зрозуміти, на що він має контактний дерматит.

Аналіз може не повідомити про харчову алергію у малюка, якщо він ще не зустрічався із певним продуктом. Тому робити дослідження на чутливість до їжі перед введенням прикорму немає сенсу.

Спірографія Цей метод допомагає діагностувати бронхіальну астму. Він дозволяє оцінити об'єм легень та швидкість руху повітря під час видиху. Обстеження безболісне і комфортне — малюк має кілька разів просто сильно вдихнути та видихнути через трубку.

FeNo За допомогою цієї методики вимірюється кількість оксиду азоту у повітрі, що його дитина видихає. Цей метод дуже простий та безпечний. Його також використовують як допоміжний у діагностиці бронхолегеневих захворювань.

Чи варто здавати аналізи на алергію самостійно? Коли батьки приймають рішення здати тести на алергію самостійно, вони керуються тим, що рекомендує лабораторія. Але не варто забувати про маркетингові інтереси лабораторій. Коли лікар призначає аналіз, він вже розуміє ситуацію та має питання, на які шукає відповіді. Алерголог на прийомі збирає аналіз, розпитує про скарги, оглядає пацієнта. Саме за цим лікар розуміє, на що саме може бути алергія та які версії варто перевірити. Тому що алергени бувають різні — мінорні та мажорні, алергія також може бути перехресною.

15

діагностика Якщо

батьки

приходять

найімовірніше,

лікар

до

алерголога

призначить

нові

з

—

готовими для

того,

результатами щоб

знайти

обстежень,

відповіді

на

питання, які з’являться за результатами роботи. Тож батьки муситимуть витрачати час на гроші на нові тестування, а малюку доведеться знову пережити стрес.

Крім

того,

аналіз

Наприклад,

коли

безсимптомну

може

показати

йдеться

про

сенсибілізацію.

алергію

тоді,

перехресну

Тож

коли

її

насправді

реактивність

зібрати

анамнез

немає.

алергенів

та

скарги

чи

перед

дослідженням дуже важливо. Адже лікар лікує дитину, а не результати аналізів.

Чи варто здавати аналізи на алергію самостійно?

Щодо

харчової

алергії

Буває,

реакції

минають,

молочні, алергії

можна

працює

варто

пам’ятати,

коли

вводити

за

дитина

методом

елімінаційна

дієта,

що

її

не

підросте.

харчової

коли

треба

можна Тоді

власне

вилікувати.

продукти,

наприклад

драбини.

У

випадку

харчової

виключити

продукт,

на

який

дитина реагує. Аналіз може не показати алергію на певну їжу тому, що малюк з

нею

ще

не

зустрічався.

Саме

тому

немає

сенсу

проводити

подібні

обстеження перед тим, як вводити дитині прикорм. Алергопанель покаже, що чутливості до певного продукту немає, але щойно малюк зустрінеться із ним, вона дасть про себе знати.

За 5—7 днів до прік-тестування не можна приймати антигістамінні препарати. У такому випадку дослідження не буде інформативним. Коли

йдеться

мають

якусь

про

харчову

подібну

алергію,

чутливість

важливо

батьки.

знати

Якщо

так,

сімейний разом

із

анамнез лікарем

та

чи

можна

будувати стратегію, як вводити алергенні продукти. Часом батьки через острах відкладають

це,

наприклад,

до

садочка.

Але

насправді

така

стратегія

тільки

збільшує ризик алергії. Що раніше продукт з’явиться у меню малюка, то нижча ця імовірність.

У

випадку

харчової

алергії

важливо

керуватися

не

результатами

обстежень,

а

клінічною картиною. Якщо у дитини виникла алергічна реакція, її треба правильно інтерпретувати.

Це

може

зробити

тільки

лікар.

Поговоріть

із

ним,

і

він

дасть

рекомендації, як вводити певні продукти у подальшому і яких варто уникати.

Лікар

також

відрізнить

псевдоалергію.

Це

стан,

коли

алерген

проникає

в

організм малюка нетиповим шляхом, не через слизову рота, а через шкіру чи дихальні шляхи. Наприклад, дитина має атопічний дерматит. Мама пила каву з молоком, поцілувала малюка у щічку, і це викликало псевдоалергічну реакцію. Відрізнити її також може тільки лікар.

16

Які дослідження не допомагають діагностувати алергію у дитини? Не допоможуть дослідження, рішення про які батьки приймають самостійно — про це вже йшлося вище. Також аналіз на імуноглобулін Е: його рівень може бути підвищеним у дітей без алергії і нормальним у тих, хто її має. Зміна рівня цього імуноглобуліну може бути причиною інших станів, а для діагностики алергії його перевіряти не треба. Неінформативний також генетичний тест на непереносимість лактази, який часто роблять дітям із алергією на білок коров’ячого молока. По-перше, лактаза — це молочний цукор, тобто вуглевод, а не білок. По-друге, це дослідження повідомляє тільки про імовірність, що дитина матиме непереносимість у дорослому віці. Про алергію у малюка у цей момент тест нічого не повідомить. Але може стривожити батьків, і вони заберуть із меню дитини молочні продукти, хоча вона могла б їх їсти.

Чи можна вилікувати алергію?

Так, можна — але не на всі алергени. Єдиний наразі метод, який лікує алергію, — алерген-специфічна імунотерапія, АСІТ. Терапія триває довго — 3—5 років. Пацієнт приймає алерген (у таблетках, спреї чи ін’єкціях), і організм виробляє до нього толерантність. Цей процес тривалий, але він може дати відчутні результати. Щоб лікування було ефективним, важливо знайти лікаря, якому родина зможе довіряти. Так пройти досить довгий шлях буде легше. А ще деякі алергічні реакції можуть минути із часом самі.

ментальне здоров’я

Панічна атака:

що це, як її пережити і як вберегтися у майбутньому

Люди, що хоч раз переживали панічну атаку, кажуть, що її неможливо ні з чим сплутати. Вона виглядає як раптовий напад дуже сильного страху, який виникає поза небезпечною ситуацією і не має причини, принаймні видимої. Людині навіть може здаватися, що у неї серцевий напад чи вона помирає, це надзвичайно страшно, і є відчуття, що ситуацію контролювати не можна. Якщо панічні атаки повторюються, може йтися про панічний розлад. До нього здатний призводити страх, що епізод повториться. Панічні атаки не загрожують здоров’ю чи життю, але суттєво шкодять його якості. Чому так стається? І що робити? Чому панічні атаки стаються, достеменно невідомо.

Існує

долучається біжи»,

що

версія,

захисна

що

до

реакція

спрацьовує

процесу

«бий

або

—

коли

хибно

небезпеки немає. Однак ця гіпотеза не доведена.

Загалом

же

панічна

атака

стається тоді, коли організм «помиляється» у розумінні проявів тривоги — сприймає їх як відповідь на небезпеку. Ця «помилка» запускає

каскад

реакцій,

що

значно

посилюють симптоми тривоги, і зрештою вона

переростає

у

паніку.

Процес

загострює й увага до симптомів тривоги. Якщо

уважно

дослухатися

до

них

—

наприклад, до того, як сильно стукотить серце — вони посилюватимуться, і це також підливатиме олії у вогонь реакції.

Супервізія тексту:

Валерія Байбарза,

психіатриня клінік «Лама Лу»

18

Імовірність панічних атак вища, коли людина переживає сильний стрес, травматичну подію чи значні зміни у житті. До них також більше схильні люди, які мають меншу опірність стресу або тяжіють до того, щоб бачити події у темніших тонах. Імовірно, певну роль у схильності до панічних атак відіграє і генетика. Відомо, що у людей, серед чиїх родичів є ті, хто переживав такі напади чи має панічний розлад, шанси на розвиток подібних станів вищі.

Як упізнати панічну атаку Особливість панічних атак у тому, що вони виникають раптово і різко. Тобто це може статися у будь-якій ситуації і за будь-яких умов, навіть уві сні. Панічна атака здатна мати, зокрема, такі прояви: серце б’ється у шаленому темпі кидає у піт тіло тремтить є відчуття ознобу, нудить тяжко дихати пальці рук та ніг німіють чи у них виникає відчуття поколювання болить голова, болить живіт у голові паморочиться, можлива втрата свідомості виникає відчуття відчуженості та нереальності — «це не я», «я не тут, я невідомо де». Найчастіше панічні атаки тривають до 20 хвилин, та у деяких випадках можуть продовжуватися до години. Після закінчення нападу людина може почуватися стомленою та виснаженою.

19

Що робити під час панічної атаки Панічна атака — дуже неприємний стан. Тож природно хотіти уникнути такого переживання. Пастка у тому, що коли людина намагається зупинити каскад панічних реакцій, то зосереджується на них — і так підживлює, посилює. Щоб цього не відбувалося, найкраще дати паніці пройти свій цикл до самого завершення. Стресова реакція має таку структуру: людина помітила небезпеку, перейшла у режим захисту, вижила і вийшла із цього режиму. Подібну логіку має і панічна атака, тож коли вона відбувається, найкраще — зробити все, щоб дати їй швидше завершитися.

Важливо пам’ятати, що напад точно закінчиться. У цей час організм переживає таке сильне напруження, що просто не може підтримувати його довго. Тож зазвичай атаки тривають 5 —20 хвилин. Швидше заспокоїтися допоможуть техніки заземлення. Можна перенести увагу на зв’язок із власним тілом, його положення у просторі, зосередитися на інформації від органів чуття. Наприклад, прислухатися до звуків, до того, що відчуває шкіра, до запахів. Допоможуть також дихальні вправи.

Можна зробити «шпаргалку» — записати кілька таких способів і тримати при собі. Під час панічної атаки може бути складно пригадати рятівні техніки. Підказка стане у нагоді і допоможе швидше заземлитися.

Якщо ви бачите людину, яка переживає панічну атаку, можете підтримати її. Важливо не підсилювати відчуття, що відбувається щось жахливе і неконтрольоване. Демонструйте спокій, кажіть, що все нормально, нагадайте людині, де вона зараз, запропонуйте звернути увагу на її фізичні відчуття, щоб допомогти заземлитися.

Як захиститися від панічних атак Ризик панічних атак у майбутньому можна знизити. У цьому ефективна когнітивно-поведінкова терапія (КПТ). Цей метод працює із глибинними переконаннями та автоматичними думками, які надзвичайно складно помітити. Вони або сховані глибоко у досвіді, або виникають та зникають дуже швидко. Реакція запускається, а причина її неочевидна. КПТ допомагає навчитися відслідковувати ці думки та знайти переконання і змінити спосіб взаємодії із ними. У перспективі боротися із панічними атаками допоможуть також техніки встановлення зв’язку із своїм тілом, майндфулнес і усе, що працює на досягнення цих цілей. Зокрема фізична активність та медитація. Також варто подбати про те, щоб мінімізувати стрес та розвинути техніки, що допомагають із ним боротися.

20

Більше про здоров’я читайте на наших майданчиках!

фейсбук

інстаграм

сайт

телеграм