ЗМІСТ
4
Вірус папіломи
7
«Імунологія
у ній розібратися». Юлія Козарчук про імунітет малюків, особливості дитячого сну — і про те,
себе та України у новому році
10
Наша зима
14
Як діагностувати
18
Панічна атака: що це, як її пережити і як вберегтися
у майбутньому
для жінок, а й для чоловіків. Тому щепитися від ВПЛ
про цей вірус, захворювання, які він викликає, та вакцинацію із Альоною Ардинською, інфекціоністкою клінік «Лама
Віруси папіломи людини — група
вірусами, і найчастіше це стається у 20—25 років. У 90% випадків хвороба матиме безсимптомний перебіг, і протягом приблизно 2 років інфіковані
вилікуються самостійно.
новоутворень, тобто раку.
інфекціоністка
Щепитися від ВПЛ варто і жінкам, і чоловікам.
раку шийки матки — найпоширенішого
піхви, ротоглотки та анального.
бородавок, що їх у 90%
завдають фізичного та
Чоловіків щеплення від ВПЛ захищає від раку анального отвору, значної частки випадків раку
від аногенітальних бородавок. Крім того, вакциновані чоловіки з меншою імовірністю переноситимуть ВПЛ своїм статевим партнерам. В Україні доступні три вакцини від
«Гардасил 9». Вони відрізняються кількістю штамів вірусу, від яких захищають. «Церварикс» вбереже від варіантів 16 та 18. «Гардасил 4» захистить
Юлія Козарчук — педіатриня, імунологиня та фахівчиня
допомагати дітям та родинам. Розпитали у лікарки про все це, імунологічну
конференцію у Марселі та найголовніші
непростих випадках. Ще з інтернатури та у перші роки у педіатрії я працювала
у стаціонарі, де були діти з досить
складними патологіями. Імунологія
приваблювала мене тим, що була
неясною, незрозумілою, і я поставила
собі за мету, що хочу у цьому
розібратися. А ще імунологи дуже
розумні люди. Мої вчителі, ментори, у яких я навчалася, — я неймовірно ними захоплююся. Це надзвичайні
суперскладній спеціальності.
Це був грант Всеукраїнської асоціації
дитячої імунології, стипендія імені Лариси
Костюченко — професора-імунолога, яка
вже, на жаль, не з нами. Асоціація
започаткувала цю стипендію на підтримку
молодих імунологів. Грант був цільовим —
його виділяли на участь у конференції
Європейського товариства з первинних
імунодефіцитів, ESID. Я подала заявку на
цей захід, хоча ще не знала, чи можу
поїхати, бо це досить недешево. ESID
повідомили, що затверджують мій абстракт
про клінічний випадок. В асоціації про це
знали, і той фактор, що я подала абстракт на
ESID, зіграв свою роль разом із
мотиваційним листом, а також тим, що я
регулярно беру участь в імунологічних
консиліумах і активно працюю
імунологічній сфері. Тож я
цей грант, за що вдячна Всеукраїнській асоціації дитячої імунології, і поїхала на
навчання. Воно тривало чотири дні.
Я побачила, що маю куди рости. Що і через
десятиліття мені не буде сумно і нудно у цій сфері. Імунологія розвивається, щороку
відбувається щось нове. Постійно
відкриваються нові гени, що відповідають за імунні дисрегуляції.
температурою,
те, що всі процеси, які мають
Якщо у людини — дорослого чи дитини
блискавично, за хвилини чи
реанімацією, це
консультації
таки відбуваються.
Я завжди взимку з теплом згадую традицію,
яка була у нас на Чернігівщині — носити
вечерю хрещеним. Зазвичай це було
приурочено до певних дат у церковному
календарі. Тобто десь зі Святвечора, потім на
Різдво, Василя і аж до Водохреща. Родини
приходили до кумів — хрещених своїх дітей. Обмінювалися подарунками. Якщо в однієї
людини було багато хрещеників, компанія збиралася велика. Було душевне, дуже тепле застілля. А ще у наших місцях у дитини могли бути не тільки хрещені мама і тато, але й, наприклад, бабуся. У мене була.
Коли мені було років сім, ми разом з бабусею поїхали до її родички в село. Був Святвечір, ми збиралися з друзями йти колядувати. Бабуся чомусь вирішила, що мені слід взути її нові чоботи, вони мені вже підходили по розміру. Можливо, вона переживала, щоб я не змерзла. І ми пішли — я і сусіди, дівчина та двоє хлопців. У селі тоді ще не було асфальту, дорога страшенно брудна, купа каміння, але нам було весело, і ми на це не зважали. Співали колядки, раділи зимовому вечору і обійшли майже все село. Але коли я йшла назад, мій пакет з наколядованим порвався. Я цього не помітила. Побачила, вже коли прийшли
Алергія у дитини — стан, який дуже
непокоїть батьків. Щоб з’ясувати, чи все
гаразд із малюком, йому можуть робити
багато тестів та досліджень. Але, на жаль, не всі вони здатні дати бажані відповіді.
Поставили найголовніші питання про діагностику алергії у малят дитячій
алергологині клінік «Лама Лу» Наталії
Мельниковій і з’ясували, які методи
працюють, а на які покладатися не варто.
Патч-тестування
Спірографія
FeNo
його перевіряти не треба. Неінформативний також
непереносимість лактази, який часто роблять дітям із алергією
коров’ячого молока. По-перше, лактаза — це молочний цукор, тобто вуглевод, а не білок. По-друге, це дослідження повідомляє тільки про імовірність, що дитина матиме непереносимість у дорослому віці. Про алергію у малюка у цей момент тест нічого не повідомить. Але може стривожити батьків, і вони заберуть
Панічна атака:
що це, як її пережити і як
вберегтися у майбутньому
Люди, що хоч раз переживали панічну атаку, кажуть, що її неможливо ні з чим сплутати. Вона виглядає як раптовий напад дуже сильного страху, який виникає поза небезпечною ситуацією і не має причини, принаймні видимої.
Людині навіть може здаватися, що у неї серцевий напад чи вона помирає, це надзвичайно страшно, і є відчуття, що ситуацію контролювати не можна. Якщо панічні атаки повторюються, може йтися про панічний розлад. До
нього здатний призводити страх, що епізод повториться. Панічні атаки не загрожують здоров’ю чи життю, але суттєво шкодять його якості. Чому так стається? І що робити?
Чому панічні атаки стаються, достеменно
невідомо. Існує версія, що до процесу долучається захисна реакція «бий або
біжи», що спрацьовує хибно — коли
небезпеки немає. Однак ця гіпотеза не
доведена. Загалом же панічна атака
стається тоді, коли організм «помиляється»
у розумінні проявів тривоги — сприймає
їх як відповідь на небезпеку. Ця «помилка»
запускає каскад реакцій, що значно
посилюють симптоми тривоги, і зрештою вона переростає у паніку. Процес
загострює й увага до симптомів тривоги.
Якщо уважно дослухатися до них —
наприклад, до того, як сильно стукотить серце — вони посилюватимуться, і це
серце б’ється у шаленому темпі
кидає у піт
тіло тремтить
є відчуття ознобу, нудить
тяжко дихати
пальці рук та ніг німіють чи у них
виникає відчуття поколювання
болить голова, болить живіт у голові паморочиться, можлива
втрата свідомості
виникає відчуття відчуженості
переживання. Пастка у тому, що коли людина намагається зупинити каскад панічних реакцій, то зосереджується на
них — і так підживлює, посилює. Щоб
цього не відбувалося, найкраще дати
паніці пройти свій цикл до самого
завершення. Стресова реакція має таку
структуру: людина помітила небезпеку,
перейшла у режим захисту, вижила і
вийшла із цього режиму. Подібну логіку має і панічна атака, тож коли вона
відбувається, найкраще — зробити все, щоб дати їй
довго. Тож зазвичай атаки тривають 5 —20 хвилин. Швидше заспокоїтися допоможуть техніки заземлення. Можна перенести увагу
неконтрольоване. Демонструйте
заземлитися.
