Дело "безальтернативного МИНСКА" by Ihar Lednik

ІНСТИТУТ ДОСЛІДЖЕННЯ РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ INSTYTUT BADANIA AGRESJI ROSYJSKIEJ INŠTITÚT VÝSKUMU RUSKEJ AGRESIE INSTITUTE OF RUSSIAN AGGRESSION RESEARCH Ідентифікаційний код: 40813528

Інститут дослідження російської агресії (ІДРА)

Код для перегляду статуту в Єдиному реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (https://usr.minjust.gov.ua): 12658489503

Експертна платформа для об'єднання експертів у галузі дослідження російської агресії всіх форм і видів. Аналітика, публіцистика на теми пов'язані з російською агресією. (ІДРА) здійснює консалтинг з питань російської агресії, надає правові та консультаційні послуги

Україна, м. Київ, вул. Лютеранська, будинок 3 "А". tel: 063-663-35-32 e-mail: amt.prawo2013@gmail.com

Надати фінансову підтримку діяльності Інституту:

Рахунок № 26002052661506; МФО: 320649; ЄДРПОУ: 40813528 Офіційний сайт Інституту: http://irar.zzz.com.ua/

Исх.№ 317 от 30.05.2019 г. Государственное бюро расследований Украины, ул. Симона Петлюры, 15, 01032, г. Киев, Украина, e-mail: info@dbr.gov.ua, Ледника Игоря Александровича, пр-т Революции, д. 10, кв. 13, 222515, г. Борисов, Минская область, Республика Беларусь, e-mail: ilednik@gmail.com Заинтересованные третьи стороны: посольства США и Великобритании Заявление о совершении уголовных преступлений Заявление касается совершения пятым Президентом Украины Петром Алексеевичем Порошенко уголовных преступлений, ответственность за которые предусмотрена ч.3 ст.109, ч.3 ст.110, ч.1 ст.111 и ч.2 ст.364 Уголовного кодекса Украины. Я гражданин Республики Беларусь. В Общественном объединении "Институт исследования российской агрессии", деятельность которого нацелена на противодействие российскому вмешательству в политическую систему Украины и других постсоветских стран, я занимаю должность заместителя директора и веду исследовательскую работу, касающуюся практической реализации гарантий безопасности Украины и Беларуси по Будапештскому меморандуму. 21 мая 2019 года Государственным бюро расследований Украины по заявлению гр-на Портнова А.В. в Единый реестр досудебных расследований внесены сведения о возможном совершении должностными лицами, занимающими особо ответственное положение в органах государственной власти Украины, уголовных преступлений, предусмотренных ст.ст. 109, 111, 4261 УК Украины. Речь идет о незаконном приказе Порошенко П.А., результатом которого стали пленение 25 ноября 2018 года и арест подконтрольным России судом в оккупированном Крыму 24-х украинских моряков по их обвинению в якобы незаконном пересечении государственной границы РФ в Керченском проливе.

Приказ на переход корабельной группы, по утверждению Портнова А.В., был отдан Порошенко П.А., на тот момент Верховным Главнокомандующим Военными Силами Украины, с заведомо преступным умыслом – в целях создания инцидента и введения военного положения из-за акта российской военной агрессии для переноса президентских выборов. Данный случай является одним из многочисленных эпизодов длящегося во времени сложносоставного уголовного преступления, а именно, заключения так называемых "минских соглашений" – "мирного плана Петра Порошенко и инициатив Владимира Путина" – и реализации политики их "безальтернативности" в ущерб реализации гарантий безопасности Украины по Будапештскому меморандуму. Общеизвестные факты указывают на то, что данное преступление содержат признаками государственной измены в интересах иностранного государства. 16 ноября 1994 года Верховная Рада Украины приняла Закон №248/94-ВР "О присоединении Украины к Договору о нераспространении ядерного оружия от 1 июля 1968 года", который вступил в силу 5 декабря 1994 года по предоставлению Украине ядерными державами – Российской Федерацией, Соединенным Королевством Великобритании и Северной Ирландии, Соединенными Штатами Америки – гарантий безопасности, оформленных путем подписания соответствующего международно-правового документа – Будапештского меморандума. Предоставленные ядерными державами гарантии безопасности стали основанием для присоединения Украины к Договору о нераспространении ядерного оружия от 1 июля 1968 года (ДНЯО) в качестве государства, не обладающего ядерным оружием (ЯО), а также ратификации договора СНВ-1 вместе с Лиссабонским протоколом к нему об ограничении (ликвидации для Украины) стратегических наступательных вооружений. ДНЯО является основой международного режима нераспространения ЯО. Будапештский меморандум вместе с иными правовыми актами дополняет ДНЯО и усиливают данный режим. Гарантиями безопасности Украины по Будапештскому меморандуму является подтверждение странами-гарантами своих обязательств в соответствии с принципами Хельсинкского Заключительного акта ОБСЕ (принципы ОБСЕ) уважать независимость, суверенитет и существующие границы Украины и воздерживаться от экономического принуждения, направленного на подчинение своим собственным интересам осуществление Украиной прав, присущих ее государственному суверенитету, а также воздерживаться от угрозы силой или ее применения против территориальной целостности или политической независимости Украины и неприменения против Украины вооружения, кроме как в целях самообороны или каким-либо иным образом в соответствии с Уставом ООН. Гарантии безопасности Украины по Будапештскому меморандуму на принципах ОБСЕ подразумевают, что обязательство по реализации предоставленных ядерными державами гарантий лежит в первую очередь на Украине ее четким соблюдением принципов ОБСЕ. Будапештский меморандум сформировали положения Закона №248/94-ВР, они отвечают реализации статьи 17 Конституции Украины: "Защита суверенитета и территориальной целостности Украины, обеспечение ее экономической и информационной безопасности являются важнейшими функциями государства, делом всего Украинского народа". Таким образом, своим отказом от ЯО в обмен на гарантии безопасности со стороны ядерных держав, Украина не просто стала участницей международного режима ядерного нераспространения, но и внесла весомый вклад в усиление и поддержание, как данного режима, так и режима евроатлантической безопасности на принципах ОБСЕ, увязав их существование с реализацией Украиной прав, присущих ее государственному суверенитету, и ее территориальной целостностью. Будапештский меморандум входит в договорно-правовую базу международного режима нераспространения ядерного оружия. Он зарегистрирован в качестве

международного договора в системе ООН под номером A/49/765 и в качестве документа Конференции по разоружению под номером CD/1285. В день подписания Меморандума Украина получила дипломатические ноты от Китая и Франции, повторяющие его ключевые положения. 5 декабря 1994 года аналогичные гарантии безопасности ядерные державы предоставили Республике Беларусь и Казахстану за их отказ от ЯО. Согласно Конституции Украина является правовым государством и признает приоритет принципов международного права. Суверенитет Украины распространяется на всю ее территорию. Международные договоры становятся частью национального законодательства Украины с согласия Верховной Рады Украины. 20 марта 2014 года Верховная Рада Украины приняла Декларацию "О борьбе за освобождение Украины", в которой призвала международное сообщество воздержаться от международного признания самопровозглашенной "Республики Крым" (по итогам проведенного 16 марта 2014 года в Крыму "референдума") и аннексии Российской Федерацией Автономной Республики Крым и города Севастополя. 27 марта 2014 года политика Украины по непризнанию измененного статуса АР Крым была утверждена со ссылкой на Будапештский меморандум Генассамблеей ООН резолюцией №68/262 "Территориальная целостность Украины". 9 апреля 2014 года ПА Совета Европы в своей резолюции №1988(2014) "Последние события в Украине: угрозы для функционирования демократических институтов", указав на риск дестабилизации и ухудшения режима безопасности всего региона в случае дальнейшей российской военной агрессии против Украины, рекомендовала странам-гарантам и другим заинтересованным европейским государствам рассмотреть возможность заключения дополнительных соглашений к Будапештскому меморандуму, которые бы гарантировали независимость, суверенитет и территориальную целостность Украины. 7 июня 2014 года Порошенко П.А. вступил в должность Президента Украины и 5 сентября того же года было подписано первое "минское соглашение", которое предусматривало, в частности, прекращение боевых действий на территории Донецкой и Луганской областей Украины. Полное его наименование – "Протокол по итогам консультаций Трѐхсторонней контактной группы относительно совместных шагов, направленных на имплементацию Мирного плана Президента Украины Петра Порошенко и инициатив Президента России Владимира Путина". Используя тактику "бой ради политики", российское руководство после Иловайской трагедии инициировало новое боестолкновение под Дебальцево и навязало Украине заключение 12 февраля 2015 года второго "минского соглашения" – Комплекса мер по выполнению "минских соглашений", по которому страна-агрессор Российская Федерация обязала Украину провести конституционную реформу. С заключением "минских соглашений" Порошенко П.А. провозгласил политику их "безальтернативности", что повлекло за собой катастрофические последствия не только для внутренней и внешней политики Украины, но и для всего миропорядка. Проводя в жизнь политику безальтернативности "минских соглашений" с президентом России Владимиром Путиным, которые не были ратифицированы украинским парламентом, Петр Порошенко узурпировал функции законодательной власти Украины и нивелировал ее политико-правовую позицию по непризнанию измененного статуса АР Крым, которая основывается на гарантиях безопасности Украины по Будапештскому меморандуму на принципах ОБСЕ и положениях Декларации "О борьбе за освобождение Украины". Данные действия Порошенко П.А. подпадают под состав уголовного преступления по ч.3 ст.109 УК Украины. Нарушив в отношении Украины Будапештский меморандум, навязав ей посредством боестолкновений заключение "минских соглашений", в которых украинский Крым выведен за скобки, и проводя через Президента Украины Порошенко П.А. политику их

"безальтернативности", страна-агрессор РФ подчинила своим собственным интересам осуществление Украиной прав, присущих ее государственному суверенитету. При такой политике становится невозможной реализация статьи 17 Конституции Украины. Ее результатом стало "освоение" Россией украинского Крыма – его беспрепятственный перевод в юрисдикцию РФ и проведение на ее основе репрессий в отношении украинцев, в том числе, против представителей коренного народа полуострова крымских татар, всех тех, кто сегодня остается верным Украине. Все это, включая активную милитаризацию Россией Крыма с размещением там ЯО, стало значительной проблемой для международного сообщества, что зафиксировано в Крымских резолюциях Генеральной ассамблеи ООН. Описанное в заявлении Портнова А.В. в ГБР Украины преступление является тем случаем, когда Порошенко П.А., чье имя сегодня "увековечено" в "минских соглашениях", решил использовать действие юрисдикции РФ в отношении украинского Крыма в своих корыстных целях – в целях удержания власти неконституционным путем. В настоящий момент руководство России проводит в отношении Беларуси политику принуждения к так называемому "союзному государству" в целях создания условий по нахождению Владимира Путина у власти после 2024 года. В качестве гарантий безопасности Беларуси вместо Будапештского меморандума предоставляется российский "ядерный зонтик". Руководствуясь резолюцией ГА ООН "Территориальная целостность Украины", беларусы никогда не смирятся с "союзом" со страной-агрессором, с украинским Крымом в ее составе и размещенным там российским ЯО и будут неуклонно добиваться от украинского руководства реализации утвержденной парламентской Декларацией "О борьбе за освобождение Украины" политики непризнания измененного статуса АР Крым, действие которой закончилось с заключением "минских соглашений" и проведением Порошенко П.А. политики их безальтернативности. В данном контексте его действия должны рассматриваться, как посягательство на территориальную целостность и неприкосновенность Украины, что образует состав преступления по ч.3 ст.110 УК Украины. Из резонансного журналистского расследования Bihus.Info "Друзі Президента крадуть на оборонці" мир узнал о циничных заработках близкого окружения Порошенко П.А. в период российской военной агрессии против Украины на коррупционных схемах в системе государственного концерна "Укроборонпром". Возможности для мародерства на войне с использованием такого рода схем указывают на истинные мотивы политики "безальтернативного МИНСКА". Цена отхода Порошенко П.А. от принципов ОБСЕ и гарантий безопасности Украины по Будапештскому меморандуму и их замена политикой безальтернативности "минских соглашений" – это непрекращающаяся война на Донбассе с ее многочисленными жертвами и разрушениями, с коррупцией и мародерством, это репрессии в отношении граждан Украины в оккупированном Крыму. В соответствии с Основными принципами ООН правосудия для жертв преступлений и злоупотреблений властью Украина будет вынуждена нести ответственность перед своими гражданами, потерпевшими от противоправной политики Порошенко П.А. "безальтернативного МИНСКА" с выплатой им должной материальной компенсации. В качестве эксперта по теме Будапештского меморандума я приглашен в Военный кабинет Юлии Тимошенко. Лидер "Батьківщини" заявила 30 октября 2018 года на форуме "Новая стратегия мира и безопасности" о необходимости смены переговорного формата по Украине на "Будапешт плюс". В рамках Военного кабинета я продвигаю Стратегию "Восточное партнерство: информационное общество вместо войны", реализации которой в Украине препятствует политика безальтернативности "минских соглашений". В программе Евросоюза "Восточное партнерство" (ВП), участником которой я являюсь с запуска программы 7 мая 2009 года в Праге, предусмотрено многостороннее

сотрудничество по достижению взаимосвязанности информационно-коммуникационных инфраструктур (ИКИ), как между странами-партнерами, так и между ними и ЕС. Целостность ИКИ неразрывно связана с целостностью территориальной. 15 мая 2014 года в рамках Форума гражданского общества ВП была принята моя Стратегия "Восточное партнерство: информационное общество вместо войны" во исполнение рекомендации резолюции ПАСЕ от 9 апреля 2014 года №1988(2014). В качестве дополнительного соглашения к Будапештскому меморандуму, которое гарантировало бы независимость, суверенитет и территориальную целостность Украины, предлагалось заключение соглашения о присоединении Украины к Европейской декларации по электронному правительству (Мальмская декларация, программа eUnion). Ее участниками являются страны ЕС, кандидаты в ЕС и участники Европейской зоны свободной торговли (EFTA). Благодаря Украине, как и в случае с гарантиями безопасности по Будапештскому меморандуму, выгодополучателями участия в программе eUnion стали бы все страныпартнеры. 28 августа 2014 года (в дни Иловайской трагедии) я по приглашению Президента Украинской ассоциации международного права Задорожного А.В. принял участие в Международной научно-практической конференции "Интересы Украины: международноправовая защита". Мое сообщение на ней о необходимости присоединения Украины к программе eUnion в дополнение к Будапештскому меморандуму было включено в "Украинский журнал международного права" 4/2014. 5 сентября 2014 года было подписано первое "минское соглашение". Тогда ныне покойный Задорожный А.В. возмущался тем, что кремлевская политика возобладала над украинским национальным и международным правом. Результатом этого стало новое боестолкновение под Дебальцево, инициированное российским руководством для подписания 12 февраля 2015 года второго "минского соглашения". 11 июня 2015 года мое предложение о присоединении Украины и других странпартнеров к программе eUnion утверждено в Совместной Декларации по цифровой экономике стран ЕС и ВП (Совместная Декларация). В настоящий момент в рамках принятой Концепции цифрового сообщества ЕС со странами-партнерами (Digital Community) осуществляется разработка "дорожных карт" по различным тематическим областям в целях создания региональной сети EU4Digital. Обеспечение цифрового доступа граждан Украины с временно оккупированных Россией территорий Крыма и Донбасса является на сегодня главной проблемой в гармонизации украинского цифрового рынка с Единым цифровым рынком ЕС, требующей восстановления суверенитета и территориальной целостности Украины на основе Будапештского меморандума. От Украины сегодня зависит создание всей сети (EU4Digital: eUnion) и решение проблем с "замороженными" конфликтами на принципах ОБСЕ в других странах-партнерах. 30 октября 2016 года в ходе реализации финансируемого Еврокомиссией проекта "ВП: информационное общество вместо войны" на личном приеме замминистра Украины по временно оккупированным территориям и внутренне перемещенным лицам Георгий Тука предложил мне по окончании эпохи "безальтернативного МИНСКА" подключиться с "дорожной картой" (eUkraine + eUnion) к реализации стратегии по деоккупации Крыма и Донбасса. "Дорожная карта" (eUkraine + eUnion) предусматривает принятие политико-правовой системы координат по состоянию на 20 февраля 2014 года – начала военной агрессии России против Украины с вторжения в Крым. Эта дата утверждена 21 апреля 2015 года Постановлением Верховной Рады Украины "О Заявлении Верховной Рады Украины "Об отпоре вооруженной агрессии Российской Федерации и преодолении ее последствий". С этой даты исчисляется период разрушения Россией режимов евроатлантической безопасности и ядерного нераспространения нарушением своих обязательств по

Будапештскому меморандуму о гарантиях безопасности Украины в связи с ее присоединением к ДНЯО. С началом политического кризиса в Совете Европы, связанного с кампанией по восстановлению прав делегации РФ в ПАСЕ и выполнения российских требований по ликвидации санкционного механизма, принятого в отношении России в апреле 2014 года из-за оккупации Крыма, я обратился к постоянному представителю Украины в Совете Европы Дмитрию Кулебе с предложением инициировать выполнение Украиной рекомендации резолюции ПАСЕ №1988/(2014) "Последние события в Украине: угрозы для функционирования демократических институтов" путем заключения Украиной соглашений с участниками программы eUnion в дополнение к Будапештскому меморандуму. Дмитрий Кулеба отказался, сославшись на политику Порошенко П.А. безальтернативности "минских соглашений". Это лишний раз подтверждает, что их заключением Российская Федерация подчинила своим собственным интересам осуществление Украиной прав, присущих ее государственному суверенитету, и это сегодня ею активно используется, что привело к политическому кризису в Совете Европы. Согласно ст.102 Конституции Украины Президент Украины является гарантом государственного суверенитета, территориальной целостности Украины, соблюдения Конституции Украины, прав и свобод человека и гражданина. В обязанности Президента Украины (ст.106 Конституции) входит обеспечение государственной независимости, национальной безопасности и правопреемственности государства. Перед вторым туром президентских выборов по итогам встречи с представителем команды Владимира Зеленского Святославом Юрашом, отвечающим за внешнюю политику и Digital направление, мною были представлены материалы, касающиеся обязательств Украины по Совместной Декларации и восстановления правопреемственности Украины в поддержании режимов безопасности и нераспространения ЯО путем заключения ею соглашений с участниками программы eUnion в дополнение к Будапештскому меморандуму. Несмотря на это, со вступлением Владимира Зеленского в должность Президента Украины он и члены его команды продолжают настаивать на противодействии российской военной агрессии против Украины путем расширения Нормандского формата, который контролирует выполнение "минских соглашений", за счет стран-гарантов по Будапештскому меморандуму(!). Более того, назначенным на должность главы Администрации Президента Украины Андреем Богданом выдвинута идея проведения референдума по "мирному соглашению" с РФ, которая вызвала резкое общественное неприятие. Российская Федерация не пойдет ни на какие соглашения, в которых будет фигурировать украинский Крым. Такое противоправное поведение, указывающее на преступную самоуверенность команды вновь избранного Президента Украины Владимира Зеленского, которая должна предвидеть возможность наступления общественно опасных последствий своего бездействия по заключению Украиной соглашений с участниками программы eUnion и начала консультаций со странами-гарантами США и Великобританией по реализации "дорожной карты" (eUkraine + eUnion) объясняется следующим. "Минские соглашения" и политика их "безальтернативности" де-факто превратила Украину в президентско-парламентскую республику, контролируемую Кремлем. Для Порошенко П.А. такая неконституционная властная конструкция позволяла контролировать рентоориентированную структуру прав собственности, наличие которой является необходимым условием для создания коррупционных схем. Присоединение же Украины к eUnion влечет за собой институциональную реформу, реформу нынешней структуры прав собственности в рыночную с реализацией мер по восстановлению верховенства права и демократии в целях ликвидации цифрового разрыва со странами ЕС. Очевидно, Владимиру Зеленскому и его команде еще недостает необходимых компетенций для принятия мер по

восстановлению разрушенных Порошенко П.А. функций государства, которые должны отвечать требованиям статьи 17 Конституции Украины. 11 июня исполняется четыре года с момента создания мною условий по смене переговорного формата с "минских соглашений" на Будапештский меморандум путем выполнения Украиной взятых на себя обязательств в рамках Совместной Декларации. Из-за политики Порошенко П.А. безальтернативности "минских соглашений", которую далее реализует на посту Президента Украины Владимир Зеленский, до сих пор парализована реализация "дорожной карты" (eUkraine + eUnion) с трагическими для Украины последствиями. Читая ежедневные сводки с оккупированных РФ Крыма и Донбасса я испытываю неимоверные морально-нравственные страдания из-за последствий действия "минских соглашений" – длящегося во времени сложносоставного уголовного преступления. На основании изложенного, руководствуясь Конституцией Украины, ст.ст. ч.3 ст.109, ч.3 ст.110, ч.1 ст.111 и ч.2 ст.364 УК Украины, ст.ст. 214 и 216 УПК Украины, ПРОШУ: 1. Внести в Единый реестр досудебных расследований сведения об уголовных преступлениях, предусмотренных ст.ст. 109, ч.3 ст.110, ч.1 ст.111 и ч.2 ст.364 УК Украины, которые совершены Порошенко П.А. и иными должностными лицами при заключении "минских соглашений" и реализации политики их "безальтернативности" в ущерб гарантиям безопасности Украины по Будапештскому меморандуму; 2. Провести досудебное расследование; 3. Предоставить мне выписку из Единого реестра досудебных расследований для обращения в суд с иском о понуждении Украины к выполнению взятых на себя обязательств в рамках Совместной Декларации по цифровой экономике стран ЕС и ВП по заключению соглашений с участниками программы eUnion в дополнение к Будапештскому меморандуму в целях восстановления ее правопреемственности в поддержании евроатлантической системы безопасности в регионе ОБСЕ и международного режима нераспространения ЯО. /Ледник И.А./

Информация по теме обращения Хронология событий по Совместной Декларации по цифровой экономике стран ЕС и Восточного партнерства

ДЕРЖАВНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 15, тел. (044) 294-64-04 E-mail: info@dbr.gov.ua. сайт: dbr.gov.ua, код ЄДРПОУ 41760289

« О б » 06.2019№ Of - £59 На № ____________від_____________

Леднику І.А. Проспект Революції, 10, кв. 13, м. Борисов, Мінська область. Республіка Білорусь, 222515

Державним бюро розслідувань розглянуто Вашу заяву щодо вчинення службовими особами які займали або займають особливо відповідальне становище в органах державної влади України, кримінальних правопорушень передбачених ч. З ст. 109, ч. З ст. 110, ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 364 КК України. За результатами розгляду встановлено, що 23.05.2019 Державним бюро розслідувань за фактами викладеними у Вашій заяві внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019000000000717 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та за № 62019000000000718 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України. Ваша заява долучена до матеріалів вказаних кримінальних проваджень. Одночасно керуючись ч. 2 ст. 222 КПК України попереджаю Вас, як особу, якій стали відомі відомості досудового розслідування, про обов’язок не розголошувати такі відомості. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом. Слідчий третього слідчого відділу Першого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань

Інститут дослідження російської агресії (ІДРА)

Україна, м. Київ, вул. Лютеранська, будинок 3 "А". tel: 063-663-35-32 e-mail: amt.prawo2013@gmail.com

Надати фінансову підтримку діяльності Інституту:

Рахунок № 26002052661506; МФО: 320649; ЄДРПОУ: 40813528 Офіційний сайт Інституту: http://irar.zzz.com.ua/

Исх.№ 324 от 14.06.2019 г.

Администрации Президента Украины, ул. Банковая, 11, г. Киев, 01220, e-mail: requests@apu.gov.ua,

копия:

Государственное бюро расследований Украины, Третий следственный отдел Первого управления организации досудебных расследований e-mail: info@dbr.gov.ua, 3vid1upr@gmail.com, Министерство иностранных дел Украины, е-mаil: zsmfa@mfa.gov.ua

Ледника Игоря Александровича, пр-т Революции, д. 10, кв. 13, 222515, г. Борисов, Минская область, Республика Беларусь, e-mail: ilednik@gmail.com О противодействии возвращению российской делегации в ПАСЕ Министр иностранных дел Украины Павел Климкин озвучил официальную позицию государства в случае возвращения российской делегации в ПАСЕ без выполнения Россией требований резолюций ПАСЕ, которые стали основанием для введения в отношении РФ санкционной политики. При этом министр подчеркнул, что «наши международные партнеры, в случае возвращения РФ в ПАСЕ, будут нести долю ответственности за деградацию "Минска"». Данная позиция Украины не основана на признании ею приоритета принципов международного права! Я имею полное право утверждать, что именно навязыванием Украине заключения так называемых "минских соглашений" в ущерб гарантиям ее безопасности по Будапештскому меморандуму и проведением пятым Президентом Украины Петром Порошенко политики их "безальтернативности", Российская Федерация

подчинила своим собственным интересам осуществление Украиной прав, присущих ее государственному суверенитету. Это и спровоцировало, как и кризис в ПАСЕ, так и политическую дестабилизацию в Украине. По факту заключения "минских соглашений" в ущерб гарантиям безопасности Украины по Будапештскому меморандуму в Государственное бюро расследований направлены заявление председателя общественной организации "Всеукраинское движение "СИЛА ПРАВА" Сенченко А.В. и мое заявление, замдиректора Института исследования российской агрессии (ИИРА). В настоящий момент досудебное расследование по данным заявлениям осуществляется в рамках единого делопроизводства. Заключение "минских соглашений" и политика их "безальтернативности" является сложносоставным длящимся во времени уголовным преступлением, ответственность за которое предусмотрена ч.3 ст.109, ч.3 ст.110, ч.1 ст.111 и ч.2 ст.364 Уголовного кодекса Украины. В Государственное бюро расследований мною направлено ходатайство о принятии мер по устранению условий, способствующих продолжению указанных в заявлениях ОО "СИЛА ПРАВА" и ИИРА уголовных правонарушений, а также возникновению новых. 24 августа 2015 года каждый депутат нынешнего состава Верховной Рады Украины получил обращение не трогать Конституцию из-за "минских соглашений" ввиду того, что в дополнение к Будапештскому меморандуму мною было инициировано заключение соглашений Украины с участниками программы eUnion и это 11 июня 2015 года утверждено в Совместной Декларации по цифровой экономике стран ЕС и Восточного партнерства. Этим была выполнена рекомендация резолюции ПАСЕ от 09.04.2014 года №1988(2014) "Последние события в Украине: угрозы для функционирования демократических институтов". В ней, указав на риск дестабилизации и ухудшения режима безопасности всего региона в случае дальнейшей российской военной агрессии против Украины, ПАСЕ рекомендовала странам-гарантам и другим заинтересованным европейским государствам рассмотреть возможность заключения дополнительных соглашений к Будапештскому меморандуму, которые бы гарантировали независимость, суверенитет и территориальную целостность Украины. Обращение к депутатам осталось без ответа и в день голосования по изменениям Конституции Украины на основе "минских соглашений" произошли трагические события у стен Верховной Рады. Эти же депутаты Верховной Рады, поддержавшие противоправную политику Петра Порошенко "безальтернативного МИНСКА", 6 июня т.г. приняли закон №1098 "О временных следственных комиссиях и временных специальных комиссиях Верховной Рады Украины", который они намечают применить в отношении Президента Украины Владимира Зеленского. Основанием для этого могут стать, в том числе, и открытие генеральным прокурором Украины Юрием Луценко трех уголовных производства после заявлений украинской делегации по результатам заседания Трехсторонней контактной группы в Минске. На основании изложенного, в целях реализации мер по устранению условий, способствующих продолжению уголовных правонарушений из-за политики безальтернативности "минских соглашений", прошу Президента

Украины Владимира Зеленского в целях выполнения рекомендации резолюции ПАСЕ от 09.04.2014 года № 1988(2014) "Последние события в Украине: угрозы для функционирования демократических институтов" инициировать выполнение Украиной обязательств по Совместной Декларации по цифровой экономике стран ЕС и ВП в части заключения ею соглашений с участниками программы eUnion в дополнение к Будапештскому меморандуму. В настоящий момент я нахожусь в Киеве для участия в досудебном расследовании по "минским соглашениям" и, в случае положительного решения Президента Украины по предмету данного обращения, я готов оказать необходимую консультацию для подготовки позиции государства на основе указанной резолюции ПАСЕ, которой желательно придерживаться украинской делегации в Ассамблее. Мой моб.тел.+380957341070. /Ледник И.А./

Окружний адміністративний суд мiста Києва, вул. Петра Болбочана буд. 8, корпус 1, м. Київ, 01051, https://adm.ki.court.gov.ua/sud2670/ , e-mail: inbox@adm.ki.court.gov.ua Позивач (заявник):

Лєднiк Ігор Олександрович, пр-т Революції, буд. 10, кв. 13, 222 515, м. Борисов, Мінська область, Республіка Білорусь, e-mail: ilednik@gmail.com

Відповідач:

Адміністрація Президента України, вул. Банкова, буд. 11, м. Київ, 01220, https://www.president.gov.ua, e-mail: requests@apu.gov.ua,

Треті (зацікавлені) особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

ГО "Всеукраїнський рух" Сила Права", вул. Банкова, 2, м Київ, 01024, e-mail: main-office@sila-prava.org ГО "Інститут Права і Суспiльства", вул. Грушевського, 10, оф. 113, м. Київ, 01001, e-mail: institute.ukr3000@gmail.com

Адміністративна позовна заява про відшкодування збитків і моральної шкоди в слідстві порушення Закону України "Про звернення громадян" Я, Лєднiк Ігор Олександрович, громадянин Республіки Білорусь. В Україні перебуваю на законних підставах і відповідно до ст.1 Закону України "Про звернення громадян" (далі - Закон) мають рівні права з громадянами України на подачу звернень і на отримання на їх відповіді. В українському громадському об'єднанні "Інститут дослідження російської агресії" (далі Інститут) я займаю посаду заступника директора. Діяльність Інституту спрямована на протидію російському втручанню в політичну систему України та інших пострадянських країн. 14 червня 2019 року Інститут направив до Адміністрації Президента України (далі - АП України) звернення за моїм підписом "Про протидію поверненню російської делегації в ПАРЄ". 13 червня в приймальні АП України мені було рекомендовано направити це звернення електронною поштою. До теперішнього часу я не отримав ні відповіді на звернення, ні повідомлення про продовження терміну його розгляду. АП України проігнорувала мою пропозицію в зверненні, яке вплинуло б на голосування 25 червня цього року на користь України щодо резолюції ПАРЄ, підготовленої в інтересах російської делегації з метою зняття щодо неї санкцій. На квітневій сесії ПАРЄ в 2014 році до РФ були застосовані санкції через військову агресію Росії проти України і окупацію нею Автономної республіки Крим і м. Севастополя. Грубе порушення співробітниками АП України Закону є підставою для відшкодування мені шкоди і матеріальної компенсації моральної шкоди відповідно до ст.20 Закону. Я є співавтором Спільної Декларації по цифровій економіці країн ЄС і Східного партнерства (далі - Спільна Декларація), яка затверджена 11 червня 2015 року. До неї увійшла моя пропозиція, що стосується приєднання України і інших країн-партнерів до Європейської декларації з електронного уряду (далі - Мальмска декларація, програма eUnion). Цим мною була виконана рекомендація резолюції ПАРЄ від 9 квітня 2014 року №1988(2014) "Останні події в Україні: загрози для функціонування демократичних інститутів". Вказавши на ризик дестабілізації і погіршення режиму безпеки всього регіону в разі подальшої російської військової агресії проти України, ПАРЄ рекомендувала країнам-гарантів і іншим зацікавленим

європейським державам розглянути можливість укладання додаткових угод до Будапештського меморандуму, які б гарантували незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. 5 грудня 1994 року ядерні держави Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Сполучені Штати Америки надали Україні гарантії безпеки по Будапештському меморандуму. Реалізація гарантій безпеки була умовою дії Закону України №248/94-ВР від 16 листопада 1994 року "Про приєднання України до договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 року" (ДНЯЗ), до якого Україна приєдналася вже в як держава, що не володіє ядерною зброєю. Порушивши відношення щодо України Будапештського меморандуму, нав'язавши його за допомогою бойових зіткнень (Іловайськ, Дебальцеве) "мінськiх угод" без згадки в них українського Криму, проводячи через п'ятого Президента України Петра Порошенка політику їх "безальтернативності", країна-агресор РФ підпорядкувала своїм власним інтересам здійснення Україною прав, якi євластивими її державному суверенітету. Гарантіями безпеки України за Будапештським меморандумом з боку ядерних держав США, Великобританії і Росії є підтвердження ними своїх зобов'язань відповідно до принципів Гельсінського Заключного акту ОБСЄ - поважати незалежність, суверенітет та існуючі кордони України. Завдяки Україні Будапештським меморандумом були надані аналогічні гарантії безпеки ядерними державами вiд 5 грудня 1994 року також і Республіці Білорусь. Гарантії безпеки на принципах ОБСЄ мають на увазі, що зобов'язання їх реалізації стосуються, в першу чергу, Україні їз чітким дотриманням принципів міжнародного права. Це відповідає положенням статті 17 Конституції України: "Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу". Своєю відмовою від ядерної зброї в обмін на гарантії безпеки, Україна і Білорусь внесли вагомий вклад в посилення і підтримання міжнародного режиму ядерного нерозповсюдження і євроатлантичної системи безпеки на принципах ОБСЄ, пов'язавши їх існування з реалізацією Україною і Білоруссю прав, властивих неї державному суверенітету, і з їх територіальною цілісністю. Рішенням РНБО України від 12.09.2014 Уряду надано місячний строк для "формування оптимальної моделі забезпечення безпеки України шляхом укладення багатостороннього або двосторонніх міжнародних договорів України з іншими державами з метою забезпечення дієвих гарантій безпеки України, захисту її суверенітету і територіальної цілісності". Затвердженням у Спільній Декларації моєї пропозиції про приєднання України з країнамипартнерами до Мальмский декларації було виконано вказане рішення РНБО України, і створені умови щодо зміни переговорного "нормандського формату" з так званих "мінських угод" на переговорний формат на основі Будапештського меморандуму - реалізації "дорожньої карти" (eUkraine + eUnion), якому передувати консультації з країнами-гарантами США і Великобританією щодо відновлення суверенітету і територіальної цілісності України. Незважаючи на прийняті рішення РНБО України, реалізації (eUkraine + eUnion) з моменту затвердження Спільної Декларації перешкоджала політика п'ятого Президента України Петра Порошенка щодо безальтернативності "мінських угод" - "Мирного плану Президента України Петра Порошенка та ініціатив Президента Росії Володимира Путіна". Зі вступом на посаду Президента України Володимира Зеленського, 30 травня в Державне бюро розслідувань України (далі - ДБР України) мною було направлено заяву про порушення кримінальної справи за фактом укладення "мінських угод" і політиці їх "безальтернативності" на шкоду гарантіям безпеки України за Будапештським меморандумом і зобов'язанням України щодо Спільної Декларації, щодо ч.3 ст.109, ч.3 ст.110, ч.1 ст .111 і ч.2 ст.364 Кримінального кодексу України. У теперішній час моя заява розглядається в рамках єдиного діловодства з заявою від 21 травня голови громадської організації "Всеукраїнський рух" Сила Права", в минулому віце-прем'єра АР Крим Сенченко А. В. Інститут взаємодіє з ГО "Сила Права" щодо зміни переговорного формату з "мінських угод" на Будапештський меморандум з метою подолання віктимізації, викликаної російської військовою агресією проти України. Для цих цілей "дорожня карта" (eUkraine + eUnion) повинна включати в 2

себе реалізацію заходів щодо утвердження верховенства права (реабілітація, реституція, люстрація) і демократії (протидія порушенням виборчих прав громадян). Верховенство права є обов'язковою умовою інтеграції в інформаційне суспільство ЄС. Якість інформації в частині її повноти, достовірності і цілісності для подальшого її використання в рамках електронного уряду, взаємозв'язку ІКД і транскордонного електронної взаємодії, можливо, досягти тільки при достатньому рівні верховенства права. Дотримання прав людини і гармонізація цифрових ринків з ЄС мають прямий взаємозв'язок через інститут верховенства права. Зняття санкцій з російської делегації в ПАРЄ є наслідком політики безальтернативності "мінських угод". Аргументація такого рішення з метою забезпечення доступу росіян до ЄСПЛ не витримує ніякої критики, зважаючи на порушення країною-агресором протягом п'яти років війни прав українців за життя, на особисту недоторканність. Повернення делегації РФ в ПАРЄ позначило тренд на остаточне руйнування європейської системи безпеки, відновлення якої тепер можливо лише на основі Будапештського меморандуму і принципах ОБСЄ, одним з яких є повага до прав людини і основних свобод. Висновок "мінських угод" і реалізація політики їх "безальтернативності" є триваючим в часі кримінальним злочином. Своїм зверненням в АП України я поінформував про направлення мною в ДБР України клопотання про вжиття заходів щодо усунення умов, що сприяють продовженню зазначених в моєму і Сенченко А.В. заявах кримінальних правопорушень та недопущення нових. Для зміни такої протиправної політики, я просив Президента України Володимира Зеленського виконати рекомендацію резолюції ПАРЄ №1988 (2014 року) "Останні події в Україні: загрози для функціонування демократичних інститутів" і ініціювати відповідно до зобов'язань України за Спільною Декларації висновок нею угод з учасниками програми eUnion в доповнення до Будапештського меморандуму. Протягом п'яти років злочинна політика "безальтернативного МІНСЬКА" підтримує російську військову агресію стосовно до України з трагічними для неї наслідками і без перспектив встановлення миру. Раніше були проігноровані експертні висновки українських правознавців про невідповідність "мінських угод" принципам міжнародного права і нормам Конституції України, а також їхні заклики протистояти військової агресії в рамках Будапештського меморандуму (заключення ГО "Інститут Права і Суспiльства", відкрите звернення його керівника Юрія Кармазіна до президента Петра Порошенко). Сьогодні мою пропозицію проігнорувала АП України. Це означає, що і при новому президенті війна буде і далі продовжуватися за російським сценарієм "безальтернативного МІНСЬКА". Політика безальтернативності "мінських угод", якими АР Крим виведена за дужки переговорів, анулювала українську і міжнародну політику щодо невизнання зміненого статусу Криму, прийняту Декларацією Верховної Ради України від 20.03.2014 року "Про боротьбу за визволення України" і резолюцією ГА ООН від 27.03.2014 року "Територіальна цілісність України". У ситуації, що склалася, ігнорування АП України мого звернення з пропозицією спільної протидії російської військової агресії зi зміною злочинної політики безальтернативності "мінських угод" на реалізацію гарантій безпеки України за Будапештським меморандумом в рамках Спільної Декларації, завдає мені неймовірні моральні страждання. Їх підсилюють щоденні повідомння з окупованих Росією територій Криму i Донбасу. У 1996 році Україна і Білорусь за рекомендацією Ради Європи ухвалили законодавство про звернення громадян, як механізм захисту прав людини. Відмова в розгляді звернення або неналежний його розгляд розцінюється, як посягання на людську гідність заявника. Гідність особистості є невід'ємним нематеріальним правом людини впродовж всього його життя. З цієї причини немає строку давності відшкодування моральної шкоди заявнику в результаті порушення законодавства про звернення громадян. Здійснюючи діяльність в інтересах України щодо реалізації гарантій її безпеки за Будапештським меморандумом, я несу значні для мене матеріальні витрати, які не покриваються наданням мені в Україні приватної спонсорської допомоги і моєю пенсiєю по другої групи інвалідності (серцево-судинне захворювання). Згідно з Конституцією України Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і

громадянина. В його обов'язки входить забезпечення державної незалежності, національної безпеки і правонаступництва держави. Україна є співавтором Декларації ОБСЄ про основні свободи в цифровому столітті, яка прирівняла захист прав людини і основних свобод, як в реальному, так і у віртуальному світі. Прошу переписку зі мною з діловодства вести в електронному форматі через мою електронну адресу. У зв'язку з важливістю предмета позовної заяви, прошу розглянути її в прискореному режимі. На підставі викладеного, керуючись Конституцією і Законом України "Про звернення громадян", прошу зобов'язати АП України: 1. Розглянути моє звернення від 14 червня 2019 року; 2. Відшкодувати мені матеріальні витрати, пов'язані з подачею звернення, у розмірі 42680 (сорок дві тисячі шістот вісімдесят) гривень (обгрунтування і підтверджуючі документи додаються); 3. Компенсувати мені моральну шкоду неналежним розглядом звернення в розмірі 50000 (п'ятдесят тисяч) грн.

Дата: 01.08.2019 р. Підпис:

Позивач

/Лєднiк Ігор Олександрович/

Інформація на тему позовної заяви Хронологія подій за Спільною Декларації по цифровій економіці країн ЄС і Східного партнерства ДОДАТОК: (у копіях) 1. Звернення до Адміністрації президента України від 14 червня 2019 року. 2. Наказ № 4 «Про призначення Заступника директора» в ГО «Інститут дослідження російської агресії» від 24 липня 2018 року. 3. Обгрунтування і підтверджуючі документи до відшкодування матеріальних витрати, пов'язані з подачею 14 червня 2019 року обігу в АП України. 4. Примірники адміністративної позовної заяви відповідачу і третім особам з додатками (додатки в копіях). 5. Чек про оплату судового збору на 1 арк. (оригінал в першу адресу).

Окружний адміністративний суд мiста Києва, вул. Петра Болбочана буд. 8, корпус 1, м. Київ, 01051, e-mail: inbox@adm.ki.court.gov.ua, Єдиний унікальний номер справи: 640/14400/19 суддя Клименчук Н. М. Позивач (заявник):

Відповідач:

Адміністрація Президента України, вул. Банкова, буд. 11, м. Київ, 01220, https://www.president.gov.ua, e-mail: requests@apu.gov.ua,

Треті (зацікавлені) особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

ГО «Інститут Права і Суспiльства», вул. Грушевського, 10, оф. 113, м. Київ, 01001, http://www.ils.ooo, e-mail: institute.ukr3000@gmail.com

КЛОПОТАННЯ про визнання політики безальтернативності «мінських угод» такою, що не відповідає положенням Конституції та законам України Дане клопотання подається в цілях підтвердження матеріальної компенсації моральної шкоди, завданої порушенням Адміністрацією Президента України Володимира Зеленського Закону України "Про звернення громадян", а також ініціювання парламентських слухань щодо реалізації гарантій безпеки України по Будапештському меморандуму1 та Декларації Верховної Ради України від 20.03.2014 року "Про боротьбу за визволення України"2. У своєму зверненні від 14 червня 2019 року на адресу АП України я вказав на те, що за фактом укладення "мінських угод" на шкоду гарантіям безпеки України по Будапештському меморандуму Державне бюро розслідувань України відкрило досудове розслідування за заявою 3 голови ГО "СИЛА ПРАВА" Сенченко А. В. і мою заявлению,4 заступник директора Інституту дослідження російської агресії. Досудове розслідування за нашими заявами проводить Служба Безпеки України в рамках єдиного діловодства. Висновок "мінських угод" та політика їх "безальтернативності" є многосоставным, тривалим у часі кримінальним злочином, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 109, ч. 3 ст. 110, ч. 1 ст. 111 і ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України. В цілях реалізації заходів по усуненню умов, що сприяють продовженню кримінальних злочинів із-за політики безальтернативності "мінських угод", я просив АП України в рамках зобов'язань України щодо Спільної Декларації по цифровій економицi5 країн ЄС і Східного партнерства від 11.06.2015 року ініціювати укладення нею угод з учасниками програми eUnion6. Тим самим мала бути виконана рекомендація резолюції ПАРЄ від 09.04.2014 року № 1988 (2014)7 "останні події в Україні: загрози для функціонування демократичних інститутів" щодо укладення доповнюючих угод до Будапештського меморандуму, які б гарантували незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Ігнорування АП України моєї пропозиції по протидії російської збройної агресії шляхом зміни політики "безальтернативного МІНСЬКА" на гарантії безпеки України по Будапештському меморандуму на принципах Гельсінського Заключного акту ОБСЄ тягне за собою подальші необґрунтовані жертви. Так, наприклад, протягом місяця "Хлібного перемир'я", оголошеного Тристоронньої контактною групою по врегулюванню ситуації на Донбасі з півночі 21 липня, Збройні Сили України втратили вбитими вісьмох військовослужбовців, 17 отримали поранення різного ступеня тяжкості. 5

Згідно статті 3 Конституції України "Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави". Повага прав людини та основних свобод – один із принципів ОБСЄ, дотримання яких є умовою забезпечення гарантій безпеки України за Будапештським меморандумом. Даний принцип щодо України не діє через заміну зобов'язань за Будапештським меморандумом російською політикою безальтернативності "Мінських угод", укладених 5 вересня 2014 року. Результатом цього стала триває шостий рік збройна агресія Росії проти України з її численними жертвами. Права і свободи людини, як і їх дотримання, є найважливішим політико-юридичним інститутом, який об'єктивно виступає мірилом досягнень людства, в тому числі, і в сфері міжнародної безпеки. Разом з підписанням Будапештського меморандуму була прийнята і Декларація ОБСЄ "на шляху до справжнього партнерства в нову епоху", якою була підведена риса під холодною війною. Декларація містить Кодекс поведінки ОБСЄ, що стосується військовополітичних аспектів безпеки, яким встановлено взаємозв'язок між підтриманням миру і повагою прав людини і основних свобод. 8 серпня 2018 року за підсумками міжнародної прес-конференції на тему: "Будапештський формат, як ефективний шлях деокупації" було прийнято рішення щодо створення Міжнародного комітету "За Будапештський меморандум!" з метою взаємодії правознавців і політиків України та Білорусі з відновлення щодо цих країн дії принципів ОБСЄ. Будапештський комітет з "Мінських угод" керується висновком9 ГО "Інститут Права і Суспiльства" (Відкритий лист Президенту України Петру Порошенку!) 10. На підставі вищевикладеного, керуючись ст.- ст. 49, 118, 119 (ч.1), 167 КАС України, позивач ПРОСИТЬ СУД: 1) визнати політику безальтернативності "Мінських угод" такою, що не відповідає положенням Конституції та законам України; 2) залучити в якості експертів правознавців ГО"Інститут Права і Суспільства". Додаток: Звернення вiд 05.09.2019 до Комітетів Верховної Ради України на 4 аркушах. 05 вересня 2019 року

Позивач

/Лєднiк Ігор Олександрович/

_____________ 1

[Електронний ресурс] - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_158?fbclid=IwAR0gG_b4NcZTvtKbMteo71_IMXrU0GnYI2-7xEtXizUmgyMUMdSAP13nh0 2 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T141139.html 3 [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://sila-prava.org/uk/news-uk/sila-prava-prodovzhuye-napolyagati-na/ 4 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://irar.zzz.com.ua/index.php/item/120-minskie-soglasheniya-eto-dlyashcheesyavo-vremeni-prestuplenie 5 [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://ec.europa.eu/digital-single-market/en/news/first-eastern-partnershipministerial-meeting-digitaleconomy?fbclid=IwAR0Uk5SCKjD2JxAfLrEwo5pgcTIl47bq3CAuOU7v1ghNSOD3XP24Wbn_cyU 6 [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://ec.europa.eu/digital-single-market/sites/digital-agenda/files/ministerialdeclaration-on-egovernment-malmo.pdf?fbclid=IwAR0QHsSYR5YFMRFxjtgJJ7bFQLAdd6TDHB5eiXPscxfy_dZEGVIaWLt1Es 7 [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://www.coe.int/t/r/parliamentary_assembly/%5brussian_documents%5d/%5b2014%5d/April2014/Res1988_rus.asp 8 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://irar.zzz.com.ua/index.php/item/94-istoricheskoe-reshenie-pravovedovukrainy-i-belarusi-v-dele-vosstanovleniya-dejstviya-budapeshtskogo-memoranduma 9 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.ils.ooo/ua/proekti/7-analiz-kompleksnikh-zakhodiv-po-vikonannyuminskikh-ugod-vid-2-bereznya-2015-roku-ta-suputnikh-aktiv 10 Відкритий лист Президенту України Петру Порошенку! [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://blog.liga.net/user/yukarmazin/article/27276

Прим. №

СЛУЖБА БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ Головне слідче управління вул. Володимирська, 33, м. Київ,0160І Тел. (044)255-84-88 E-mail: san@ssu.gov.ua Web: http://www.ssu.gov.ua

На №

Лєдніку І. О. 01001, м. Київ, вул. Лютеранська, буд. З А

від _______________

За дорученням керівництва Служби безпеки України Головним слідчим управлінням в межах компетенції розглянуто Вашу заяву без номера і без дати щодо допиту Вас як заявника у кримінальному провадженні № 62019000000000717 від 23.05.2019 за фактом вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 364 КК України. Повідомляємо, що допит Вас як свідка у кримінальному провадженні № 62019000000000717 від 23.05.2019 відбудеться 09.09.2019 у приміщенні ГСУ СБ України за адресою: м. Київ, вул. Ірининська, 2. Додаток: повістка, на 1 арк. Перший заступник начальника Головного управління

КОРІНЕЦЬ ПОВІСТКИ

ПРО виклик Повістку на ім'я гр-на

ПОВІСТКА ПРО ВИКЛИК Гр-н (ка) Лєднік І.О., який проживає (працює) за адресою: м. Київ. вул. Лютеранська, буд. ЗА

відповідно до вимог ст.ст. 133, 135 Вам необхідно з’явитися «09» вересня 2019 року об «10» год. «00» хв. в каб. № 322 (м. Київ. вул. Володимирська, 33) до про його (її) явку «__» старшого слідчого в ОВС 2 відділу 2 управління ____________ 201__ року досудового розслідування ГСУ СБ України Шелеста Ігоря об «_» год. «__» хв. в каб. Олексійовича(тел. 0672445700) для участі у допиті у № 322 (м. Київ, вул. кримінальному провадженні № 62019000000000717 від Володимирська, 33) до 23.05.2019 в якості свідка. старшого слідчого в ОВС 2 відділу 2 управління досудового розслідування Стаття 138. Поважні причини неприбуття особи на виклик 1. Поважними причинами неприбуття особи на виклик є: ГСУ СБ України Шелеста 1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання; Ігоря Олексійовича для 2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або забезпечення участі у судового рішення; допиті у кримінальному 3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, провадженні стихійні лиха або інші подібні обставини); № 62019000000000717 від 4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; 23.05.2019 5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у в якості свідка. ОТРИМАВ (розпис особи про отримання ПОВІСТКИ

та ознайомлення зі змістом ст.ст. 138,

зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 6) смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 7) несвоєчасне одержання повістки про виклик; 8) інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик.

Стаття 139. Наслідки неприбуття на виклик 139 КПК України)

(інш і дані, які підтверджують факт вручення або ознайомлення)

1. Якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, який був у встановленому КПК України порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з'явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі: - від 0,25 до 0,5 розміру мінімальної заробітної плати - у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора; - від 0,5 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду. 2. У випадку, встановленому частиною першою цієї статті, до підозрюваного, обвинуваченого, свідка, може бути застосовано привід. 3. За злісне ухилення від явки свідок, потерпілий несуть відповідальність, встановлену законом.

Повістку про виклик Старший слідчий в ОВС 2 відділу 2 управління досуд вручив_______________ Головного слідчого управління (розпис особи, яка вручила П І Д П О Л К О В Н И К юстиції повістку про виклик)

/(%» «____»_______201__ року

20 ] £

року

елест

Стаття 121. Витрати, пов'язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження

1. Витрати, пов'язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження, - це витрати обвинуваченого, підозрюваного, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, його захисника, представника потерпілого, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту, найманням житла, виплатою добових (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також втрачений заробіток чи витрати у зв'язку із відривом від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати. 2. Витрати, пов'язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження підозрюваного, обвинуваченого, він несе самостійно. 3. Витрати, пов'язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження захисника, несе підозрюваний, обвинувачений. 4. Витрати, пов'язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження представника, несе особа, яку він представляє. 5. Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат, пов'язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Стаття 122. Витрати, пов'язані із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів

1. Витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучила спеціаліста, перекладача чи експерта, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 2. Витрати, пов'язані із участю потерпілих у кримінальному провадженні, залученням та участю перекладачів для перекладу показань підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. Залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України. 3. Потерпілим, цивільним позивачам, свідкам оплачуються проїзд, наймання житла та добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати. 4. Експертам, спеціалістам, перекладачам оплачуються проїзд, а також добові в разі переїзду до іншого населеного пункту. Експертам, спеціалістам і перекладачам повинна бути сплачена винагорода за виконану роботу, якщо це не є їх службовим обов'язком. 5. Граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів та експертів, встановлюється Кабінетом Міністрів України

(відмітка про прибуття особи для проведення процесуальної дії)

«___ » ________ ___ 201__ року