Formu robotu v bibliotecsi by i742

Відділ культури і туризму Черкаської райдержадміністрації КЗ «Районний організаційно-методичний центр бібліотечної та краєзнавчої роботи» Черкаської районної ради Серія «Скарбничка бібліотекаря» Вип. 1

Вимоги часу – нові форми роботи та послуги в бібліотеці методична добірка

Черкаси – 2018

78.381.2 В 47 Вимоги часу – нові форми роботи та послуги в бібліотеці: методична добірка /КЗ «РОМЦ БКР» Черкас. райради; уклад. Л.В. Гріщенко; ред. А.Г. Кирдода – Черкаси: [б. в.], 2018. – вип. 1. – 20с. (серія «Скарбничка бібліотекаря»)

Даний випуск познайомить бібліотечних працівників з новими сучасними послугами та формами роботи у бібліотеках. Впровадження та випробування інноваційних підходів до якісних змін у бібліотечній справі сприятиме формуванню інноваційної культури в бібліотеках та стане поштовхом усвідомленого застосування нововведень та стимулювання ділової активності спеціалістів. Сподіваємось, що ця добірка стане добрим творчим імпульсом до подальшого розвитку і впровадження нових послуг у практику роботи вашої бібліотеки! Запропонована методична добірка буде корисною для бібліотечних працівників та інших зацікавлених осіб.

Укладач: Редактор: Відповідальна за випуск: Комп’ютерний набір:

Л.В. Гріщенко А.Г. Кирдода В.М. Канюка Л.В. Гріщенко

Підписано до друку 05.03.2018. Тираж 25. Видавець: КЗ «РОМЦ БКР» Черкас. райради 18009 м. Черкаси вул. Дахнівська, 52 Електронна адреса: bibliotekaromc@gmail.com 2

Бібліотека сьогодні – це інформаційний, консультативний, ресурсний центр, платформа для навчання, місце для спілкування, місце, де допоможуть кожному. Сьогодні бібліотечний працівник – це інформатор, бібліоменеджер, аналітик операцій, спеціаліст з електронної обробки інформаційних носіїв, технолог автоматизації бібліотечно-інформаційних систем. Кожна бібліотека, працівники якої націлені на задоволення потреб своєї громади, неодмінно повинні пропонувати широкий спектр послуг, корисних для відвідувачів. Сучасні технології відкрили й надалі відкриватимуть нові можливості для користувачів. Жодна бібліотека не може існувати, якщо в ній не зацікавлені жителі громад, якщо вони не готові її підтримати. Унікальна роль бібліотек полягає в тому, що вони реагують на конкретні запити користувачів та поряд із засобами масової інформації забезпечують передачу знань. Щодня бібліотечні працівники замислюються над питаннями: «Чи повинні бібліотеки доводити свою значущість?», «Чи відповідають вони потребам місцевого населення, вимогам сьогодення?», «Як у непростих сучасних умовах зробити діяльність бібліотек ефективною?». Кожна бібліотека вибирає основні пріоритети діяльності згідно особистих умов. Зацікавити молодіжну аудиторію можна новими молодіжними формами роботи – молодіжні бібліотечні асамблеї, сюжетнорольові ігри, літературний хіт-клуб, бліц-програма «Юнацький час», «Бібліотечна служба новин», огляд-реклама нових книг, літературний аукціон, поліфонічна мозаїка нової літератури та періодичних видань, афіші визначних дат, паради суперкниги, вечори веселих завдань, вечориподорожі, вечори розгаданих і нерозкритих таємниць, естафети улюблених занять, захисти фантастичних проектів, збори-диспути, а також організація клубів за інтересами, гуртків, різноманітних молодіжних зустрічей – з молодими родинами та молодими батьками, з творчою молоддю. Найголовніше сьогодні для бібліотекарів – здолати свою інертність, налаштуватися і з гарним настроєм робити те, що задумано. Соціокультурна діяльність бібліотек Щоб бібліотеки були більш привабливішими потрібно в цілому збільшити комплекс якісних комфортних додаткових послуг, наприклад, на допомогу освітньому процесу юнацтву та молоді, серед яких: ‒ складання списків літератури до дипломних та курсових робіт; ‒ замовні аналітичні роботи; ‒ фактографічна база даних «У діловий органайзер молодих користувачів» (корисні адреси, телефони, факси, e- mail). Наприклад, нова форма заходу інформаційне сафарі, де прикладом теми може бути ідея заходу «Від папірусу до електронної книги». Методика проведення такого заходу включає медіа-загадки, віртуальну екскурсію в музей книги, книжковий клондайк «Бестселер, дайджест, комікс – що краще?», час спілкування, медіа вікторину «Книги про кохання на екрані».

Цікава форма – інформаційний рай може включити не тільки медіа подорож, але ще й літературний марафон, літературний лототрон, книжкову плутанину, літературну дуель. Для проведення заходів патріотичного, історичного та народознавчого спрямування допоможуть вам такі форми роботи, як ерудит-марафон знавців історичної книги, історико-патріотичний акцент, історична панорама, історично-патріотичний альбом, патріотична абетка, різдвяні гостини, інформаційне перехрестя, інформаційна сходинка, інформаційний калейдоскоп, інформ-кур’єр. Популяризація української книги може здійснюватися завдяки такій формі, як рандеву з книгою. Надаємо вам перелік назв: «Читайте з нами українське», «Нас єднає книга», «Книжкова країна миру та добра», «Книжковий виклик». Безумовно, бібліотекарі повинні проводити активну роботу з поширення читання серед членів громади шляхом створення проектів та програм щодо підтримки читання, відродження його традицій у сім’ї, проводити просвітницько-інформаційну роботу з молодими сім’ями. Складіть креативні проекти, а саме «Книга і світ – читай найкраще», «Книга у моєму житті», «Юність з книгою», де започаткуйте таку форму роботи як BOOK-FEST /фестиваль книги/, метою якого є популяризація читання серед молоді з девізом – «Для молоді і разом з нею!». Послуги по бібліотечно-краєзнавчому туризму бібліотеки можуть здійснювати в таких напрямках роботи, як організація і проведення цікавих екскурсій вулицями рідного села, культурно-краєзнавчі заходи та організація краєзнавчого простору у стінах бібліотек – краєзнавчих експозицій, створення музеїв. Досвід розвитку музейної діяльності в публічних бібліотеках не новий, адже вони завжди знаходяться у пошуку нових форм бібліотечного обслуговування населення, працюють над залученням нових груп читачів. Кожна бібліотека у впровадженні таких послуг задля громади має за мету збереження та популяризацію культурної спадщини краю, покращення поінформованості про розвиток культурнолітературного процесу краю від найдавніших часів до сьогодення. Пропонуємо проводити в бібліотеках та за межами ярмарки вакансій для безробітних, тренінги «Тайм-менеджмент для майбутніх лідерів», «Перший крок до мрії», «Секрети сімейного гаманця» в рамках «Бізнесшколи» та «Школи менеджменту» за підтримкою фахівців цих галузевих знань. А також курси «Фінансова грамотність» для молоді з основ підприємництва та бізнесу з тем, таких як «Гроші, ви звідки?», «Історія успіху мільйонерів», «Кредит та депозит: дві сторони однієї медалі», «Вдала рекламна кампанія – запорука успіху!» та ін. Заслуговує на увагу відкриття «Шкіл творчості» та майстер-класів при бібліотеках, наприклад, «Хенд-мейд-майстерня доброти», «Відкрий у собі талант», де навчають технікам декоративно-ужиткового мистецтва: в’язання, квілінгу, паперопластики, бісероплетіння, оригамі, конструювання, малювання, що сприяє активізації творчо-художніх

навичок. «Hand made» в бібліотеках – це зустрічі з цікавими, творчими людьми та вивчення певного досвіду і секретів творчості, демонстрація досягнень. Впровадьте послугу пересувний кінотеатр «Кіно на колесах». Це показ просто неба художніх та анімаційних фільмів: від класики кінематографії до сучасних блокбастерів. Творчі бібліотекарі за наявністю певних умов можуть запровадили низку і сучасних бібліотечних послуг, серед яких – «Пізнай мультисвіт», «Кіно + література», «Мультимедійна країна» та діяльність кінолекторіїв «Настрій на УРА!». Цікавою послугою стане така форма роботи як відеопокази з обговоренням «Передивись книгу – прочитай книгу!». Підвищенню якості життя громади сприяє робота бібліотек у рамках послуг «Пароль до довголіття», «Здоров’я понад усе», «Здорова та щаслива родина» та відкриття Школи здоров’я. Враховуючи те, що здоров’я – це гарантія довголіття, бібліотеки мають запровадити безкоштовні експресдіагностику, поради-консультації спеціалістів медичних установ. У бібліотеках, спільно з працівниками Будинків культури, можна відкрити курси «Перша лікарська допомога», курси «Краса та здоров’я: манікюр, макіяж»; відкрити Школи здорового харчування за підтримкою лікарядієтолога, гастроентеролога з цікавим спектром тем: «Базові основи виживання», «Лікарські рослини: збір і зберігання», «Ліки з саду та городу»; активна діяльність має бути в «Школі фізкультури та спорту» під гаслом «Всі пігулки та мікстури не замінять фізкультури!», «Школи танцю», «Школи йоги». Бібліотечні фахівці мають проводити роботу з молодими подружніми парами в наданні послуги молодим сім’ям. Так, наприклад, можна започаткувати діяльність студії «Вам, молода сім’Я». У бібліотеці створити куточок молодої родини. На одному з його стелажів розмістити яскраву книжково-ілюстративну виставку – інформбюро молодої мамочки «Дев’ять таємних місяців». Ця експозиція може мати такі підрозділи: «Все починається з кохання», «Жінка початок життя», «Чоловік та жінка – сім’я». До них увійдуть матеріали на підтримку молодих мам та поради щодо сімейного життя. Ця форма передбачає роботу з вагітними жінками, спрямовану на подолання інформаційного вакууму, що виникає під час декретної відпустки; допомогу в психологічній адаптації до «нових «умов життя; визначення проблем «Жіночого барометра» в різних сферах життєдіяльності, у зовнішньому вигляді; прищепленності стійкої зацікавленості книгою. Молоді мами не завжди мають час для відвідування бібліотеки, тому така послуга як літня вулична «Школа молодих мам» стане популярною. Для майбутніх мам у рамках послуги бажано організовувати бібліотечні акції «Перша книжка вашої дитини», «Книга в сімейну книжкову скарбничку».

Започаткуйте послугу для самотніх жінок з дітьми, самотніх багатодітних матерів, самотніх молодих мам та самотніх батьків, які опинилися у складних життєвих ситуаціях в межах проекту «Ти не одна – відтепер бібліотека з тобою» з метою отримання психологічної, юридичної та соціальної підтримки від фахівців. Проводьте в бібліотеці благодійні збори коштів, одягу, продуктів харчування, іграшок та дитячих речей за підтримкою благодійних організацій, спонсорів, представників влади та громади для лікування хворих дітей та матерів. Потрібно, щоб бібліотека стала тим місцем, де користувачі відчули турботу, підтримку та бажання жити, народжувати дітей заради їх щасливого майбутнього. Стимулюванню дорослих та дітей до спільного відвідування бібліотеки сприяють інтерактивні заходи, що можна організувати просто неба на «бібліотечних майданчиках». Послуги «Бібліомайданчик для дітей», «Бібліомайданчик для батьків» у питаннях організації дозвілля дітей і батьків та відпочинку впровадьте у своїх бібліотеках. Організацію відпочинку дітей у дні шкільних канікул здійснюйте в межах надання послуг «Канікули +» та «Бібліотека-ігротека», які сприятимуть розвитку рухливих, творчих та літературних ігор. Нові види сервісу в бібліотеках включають також і читання книжок, зокрема казок та повчальних історій, інтелектуальні, музичні та інтерактивні ігри. Якщо вести мову про нові форми обслуговування, то звернемо увагу на «Бібліотечну скриньку», яка може діяти в бібліотеках та матиме за мету популяризацію літератури для батьків та дітей. Для дорослих запропонуйте безліч цікавих книг з різних тем: з питань виховання та особливості психологічного виховання дитини, «скарбниць духовності» провідних педагогів світу, а для дітей – цікаві історії або казки. Новими послугами в бібліотеках стануть «Бібліоняня», «Казка іде додому» та лялькові театри. Креативним бібліотекарям пропонуємо започаткувати діяльність Клубів вихідного дня де буде здійснюватися організація дозвілля у вихідні дні для дорослих та дітей. Створіть для користувачів – Game room (ігрова кімната) – зони для розвитку дітей за допомогою онлайн-ресурсів та медіатеки бібліотеки де проходитимуть віртуальні заняття, розвиваючи ігри; зони «Еducftion online (освіта онлайн) – освіта, самоосвіта, ВНЗ – онлайн, ЗНО; Speaking land – зона для можливості скайп-зв’язку. Цікавою родзинкою для маленьких користувачів на сьогодні стане відкриття в бібліотеках ігро-клепінгових кімнат «Дивограй ігор», «Ігрова галактика» – послуги, що ставить за мету впровадження нових технологій в обслуговування дитячої аудиторії. Придбайте геймпади, джойстики, рулі, ліцензійні диски, веб-камери, що сприятиме розвитку інтелекту дітей. Сучасною є послуга «БібліоВідеоСтудія», яка спрямована на залучення дітей та підлітків до активного читання. У бібліотеці можуть працювати творчі майстерні з фото- і відеозйомки, відеомонтажу, з написання сценаріїв, пошуку фонограм для музичного оформлення.

Можна впровадити ще такі сучасні послуги, як проведення низки заходів у бібліотеках: ‒ на підтримку вуличної акції «Бібліомаршрут», вуличних бліцопитувань з відеозйомкою «Book-симпатія», фотоконкурсу «Прихили своє серце до книг», Дня відкритих дверей «Будь стильним – користуйся бібліотекою», зустрічі-дискусії «Книжкові пристрасті успішних людей», інтерактивні читацькі конференції та створення блогу для любителів читання «Книжковий континент»; ‒ консультативна допомога родинам наркозалежним шляхом онлайн спілкування з фахівцями; ‒ консультації, тренування та участь в інтелект-іграх; ‒ інформування громади про діяльність місцевої влади з використанням технології масової розсилки СМС-повідомлень; ‒ навчання щодо створення відеороликів; ‒ демонстрація віртуальних книжкових виставок, інтерактивних виставок та буктрейлерів задля промоції книги і читання та ін. Послуга «Казка іде додому» – дозволить заповнити вільний час дитини, познайомить з новою казкою, цікавою книжкою, заохотить малюків та батьків до походу в бібліотеку. Ця послуга відбувається завдяки підтримки студентів-волонтерів або старшокласників-волонтерів, які мають чудовий голос та вишукані манери. Прихід волонтерів здійснюється на замовлення батьків до них додому в термін, визначений між сім’єю та волонтером. Волонтер організовує читання вголос, проводить певний час з дитиною та популяризує книгу та читання. Бібліотека забезпечує волонтера літературою, веде моніторинг читацького попиту дитини, статистику видачі; проводить роботу з батьками по збору відгуків про дану послугу, яка може перерости в дитячі театралізовані вечори казок поза бібліотекою. У ході надання такої послуги використовується такі нові форми обслуговування малюків, як «Казковий сундучок», «Рюкзачок героїв мультфільмів» з доставкою і читанням дитячих книжок та яскравих журналів. Завдяки такій послузі, виховують маленького читача засобами книги та слова, делікатно спрямовують батьків у русло сімейного читання. Бібліотекар організовуючи цей процес, тактовно запроваджуючи нову послугу бібліотеки, ненав’язливо запрошує батьків до участі у спільних заходах бібліотеки; вчасно інформує про надходження нової літератури до бібліотеки з питань виховання дитини. Цикл заходів морально-етичного, світоглядного спрямування за темою «Знати, щоб жити»:  Морально-етична бесіда «Духовне здоров’я – шлях до гармонійного розвитку особистості».  Година протесту «Скажи наркотикам: ні».  Аукціон думок «СНІД не для мене».

Цикл заходів правознавчого спрямування за темою «Держава. Право. Громадянин»:  Історично-правовий екскурс «Громадянин, держава і влада».  Патріотична абетка «Ти – громадянин вільної України».  Інформаційний калейдоскоп «Зроби крок у світ своїх прав».  Православна сходинка «Біблійні заповіді як першоджерело морально-правових законів духовної свободи».  Урок громадянського виховання «Моральні і правові норми в житті людини».  Інформаційне перехрестя «Правам людини – європейський рівень поваги та захисту».  Дискусійний майдан «Чи управляє молодь конфліктом?».  Трибуна громадської думки «Я – толерантна людина».  Інформ-кур’єр «Планетарна свідомість та культура миру».  Евристична бесіда «Якщо я збираюсь працювати за кордоном». Еколого-просвітницькі заходи: екологічна вітрина, виставкаосмислення, виставка-колаж, виставка-репортаж, аукціон екознань, години екологічного дизайну, бібліотечні замальовки, ярмарка здоров’я, вечори обміну думками, стоп-кадр. Літературно-мистецькі заходи: художня година, вечір-сюрприз, ретро-вечір, вечір бардівської пісні, вечір етнографії, музичний серпантин, вечір народного мистецтва, вечір-зустріч з людиною цікавої долі, літературна лоція, літературні тусівки, поліфонічна мозаїка, поетична альтанка, парад суперкниг. Цикл заходів: майстер-клас «Скрапбукінг в інтер’єрі», «Скрапбукінг – улюблена творчість»; фотосушка «Стоп кадр: в об’єктиві книга»; бібліотечна галерея: «Стоп кадр з життя бібліотеки». Інформаційний супровід навчання. Профорієнтація та профадаптація. Інтелект-кафе: цикл заходів за темами «Я пізнаю світ», «Інтелектуальні перегони»:  Проф-інформ-ревю «Ерудитами не народжуються, ними становляться…».  Виставки-адвайзери /консультації, поради, напуття/: «Освіта. Кар’єра. Зайнятість», «Вибрати професію – вибрати долю», «Перспективи престижних професій», «Алфавіт твого майбутнього», «Країна майбутніх майстрів».  Інтернет-профбутік «Знайди своє покликання».  Медіа-панорама «Сузір’я видатних імен».  Кіносейшн /переглядів профорієнтаційних фільмів/ «Престижна та, що до душі», «Відео про професії».  Біблошопінг «Робота? Професія. Покликання. Хобі».  Бібліофреш «Особистість. Карєра. Успіх»;  профтайм «У пошуках майбутнього…».  Інформаційний гід «Час навчатися».  Флеш-час «Колледж. Технікум. Ліцей».

     

Юнацький час «Шлях до дорослого життя». Форум-зустріч «Акцент на все життя». Бібліотечний журфікс «Гороскоп. Професія та ти…». Аукціон професій «Шукаємо істину». Парад професій «Класний вибір». Драйв-тести «Вибери свій шлях», «Карта інтересів», «Екстраверт чи інтроверт?», «Визначення типу професії». Що таке майстер-клас? Бібліотечному фахівцю необхідно постійно вчитися, учитися один в одного. І кращим способом для цього має стати обмін досвідом. Професійна майстерність завжди є плодом досить тривалої практичної праці бібліотекаря. Але праці осмисленої, наповненої вдумливими роздумами над усілякими проблемами своєї діяльності. Досконале знання справи приходить із роками або, як стверджують злі язики, не приходить зовсім. У сьогоднішньому контексті професійна майстерність означає насамперед уміння швидко та якісно вирішувати поставлені завдання. Стає зрозуміло, що сучасний кваліфікований бібліотекар повинен вирізнятися «серед інших облич». Досягти ж цього результату зараз украй непросто. Ідея змагальності ніби відступає на другий план, але не зникає зовсім. Просто парадигма «інноваційності» професійного досвіду стає основною в оцінці якості роботи фахівця. Професійний шлях бібліотекаряінноватора не завжди тріумфальний. Гіркота тимчасових поразок – незмінний супутник шукача-практика. Отримати з цього потрібні уроки – значить стати майстром своєї справи, бібліотекарем-професіоналом. Оптимальною формою роботи саме сьогодні і є майстер-клас. Фактор «взаємо» тут особливо важливий. Адже пряме відтворення, механічне повторення професійних досягнень зараз практично безперспективне, воно не дасть належного ефекту. Особистісний фактор у діяльності бібліотекаря тепер, як ніколи раніше, вимагає врахування й уваги. Будь-які професійні успіхи так чи інакше «ґрунтуються» на індивідуально-психологічній основі. Отже, майстер-клас є унікальною за своїм типом формою нарощування професіоналізму бібліотекаря. Але, так як і інша форма роботи з професійним досвідом, вимагає невпинного «шліфування». Має рацію той фахівець, який стверджує, що «стає майстром бібліотечної праці швидше за все той, хто відчув у собі дослідника». Організація та проведення майстер-класів Для визначення ефективності підготовки й проведення майстеркласу ми пропонуємо використовувати такі критерії: Презентативність. Виразність інноваційної ідеї, рівень її представленості, культура презентації ідеї, її популярність у бібліотечній методиці та практиці. Ексклюзивність. Яскраво виражена індивідуальність (масштаб і рівень реалізації ідей). Вибір, повнота та оригінальність рішення інноваційних ідей.

Прогресивність. Актуальність, наявність нових ідей, що виходять за рамки стандарту та відповідають тенденціям сучасної бібліотеки. Мотивованість. Наявність прийомів і умов мотивації, залучення кожного до активної творчої роботи зі створення нового продукту діяльності на занятті. Оптимальність. Достатність використовуваних засобів на занятті, їх поєднання, зв’язок із метою та результатом (проміжним і кінцевим). Ефективність. Результативність для кожного учасника майстеркласу. Який ефект розвитку? Що це дає конкретно учасникам? Уміння адекватно проаналізувати результати своєї діяльності. Технологічність. Чіткий алгоритм заняття (фази, етапи, процедури), наявність оригінальних прийомів актуалізації, проблематизації («розриву»), прийомів пошуку та відкриття, подиву, осяяння, рефлексії (самоаналізу, самокорекції). Артистичність. Піднесений стиль, бібліотечно-артистична харизма, здатність до імпровізації, ступінь впливу на аудиторію, ступінь готовності до поширення й популяризації свого досвіду. Загальна культура. Ерудиція, нестандартність мислення, стиль спілкування, культура інтерпретації досвіду. Застосування даних методичних рекомендацій дозволить, на наш погляд, забезпечити якісну підготовку та ефективне проведення майстеркласів. Дуже важливо дотримуватися принципів побудови майстер-класу, оскільки від цього залежить дуже багато, і в першу чергу – сам процес, хоча результат не менш важливий. Отже, які ж принципи? • Неоцінюваність, відсутність критичних зауважень на адресу учасників. • Рівність усіх присутніх; майстер не повинен бути «над». • Порівняння результатів без духу змагань. • Зацікавленість, співтворчість, взаємодопомога. • Поєднання індивідуальної та групової форм роботи. Завдання майстер-класів: 1) створення умов для самовдосконалення; 2) демонстрація досвіду роботи з проектування адаптивного середовища; 3) розробка авторської моделі бібліотечних заходів. Майстер-клас сприяє  оволодінню загальними інтелектуальними способами діяльності;  розвитку здібності до рефлексії;  розвитку комунікативної культури.

Використання інформаційних технологій для проведення заходів та надання послуг. Зазначимо, що невід’ємною частиною бібліотечних технологій, завдяки яким реалізуються дистанційні послуги користувачам, є web- сайт, блог бібліотеки. Вони створюють не тільки інформаційний комфорт, але й нову якість обслуговування, вирішують проблему ефективного використання наявних інформаційних ресурсів. Використання в системі обслуговування користувачів електронних інформаційних ресурсів, представлених на web-сайті (блогу), сприяє розширенню можливостей та послуг бібліотеки за рахунок: ‒ комфортності надання послуг через застосування різних, зручних для читача точок доступу; ‒ створення більш широкого пошукового та повнотекстового сервісу за рахунок доступу до світових інформаційних ресурсів / ліцензований доступ до БД провідних видавництв світу, вебліографія/; ‒ зняття добових обмежень – сайтом (блогом) можна користуватись в будь-який час. Завдяки Інтернету у фахівців книгозбірень з’явилася можливість запроваджувати нові, активні форми роботи, зокрема: ділові ігри, тренінги, мозкові штурми, ярмарки ідей, творчі лабораторії, дискусії та інші види інтерактивного навчання. До переліку традиційних форм роботи додалися: ‒ бібліотечний лабіринт «Подорож мережею Інтернет»; ‒ інтернет-огляд «Корисні поради інтернет-мандрівникам»; ‒ слайд-вечір «Моя Україна»; ‒ майстер-клас «Виготовлення ляльки-мотанки», «Розпис писанки», «Плетіння бісером», «Історія вишивки», «Свято осені»; ‒ відеознайомство «Герої улюблених кінофільмів». Інноваційні форми роботи: інтернет-канікули, інтернетпрофбутік, медіа-панорама, електронні виставки, відео-мости, віртуальні майстер-класи, слайд-лекції, комп’ютерні презентації, прем’єри дисків, літературні інтернет-знайомства, мультимедіа-перегляди, подорожі по віртуальних музеях світу, електронні ігротеки, конкурси мультимедіатворів, відеобесіди, відео-уроки, уроки-навігації, святкові інтернетрозваги, веб-музей козацтва, краєзнавчий відео урок, вернісаж життя, корисний рецепт, прес-час, шок-урок. Послуги: путівники по ресурсах; тематичні електронні файли і теки; призначені для користувача інструкції; бібліотечна веб-сторінка; бібліотечний сайт; інформаційні бібліотечні зведення; електронна візитка; допомога користувачам в організації on-line пошуку та навігації в мережі Інтернет; виконання складних довідок по пошуковому запиту; замовлення віртуальної літератури та необхідних електронних публікацій.

Наприклад: ‒ курси комп’ютерної грамотності (допомога користувачам здобути або покращити навички роботи з необхідними програмами та Інтернетом) «Інтернет-старт», «Комп’ютер та Інтернет з нуля», «Від простого до складного», «Подорож країною Інтернет». Інформаційні ресурси Інтернет допомагають не тільки зорієнтувати користувачів у морі інформації, але й пояснити їм правила поведінки в мережі, застерегти від небезпеки, якою наповнений Інтернет, прищепити навички віртуальної етики; ‒ звʼязок із рідними та друзям по скайпу в різні населені пункти та за кордон та ділитися фото, музикою, відео з друзями в соціальних мережах; ‒ послуга по отриманню правової консультації, зокрема з питань пенсії, соціального захисту, трудової міграції; ‒ послуга на допомогу користувачам знайти лікаря / адреса, години прийому, порядок запису, запис на прийом, відгуки про роботу лікаря/; ‒ послуга задля розвитку бізнесу через Інтернет /вигідно продати продукцію сільськогосподарську або створену своїми руками/ або купити через Інтернет саме те, що тобі потрібно, і що недоступне у магазинах села; ‒ послуги з працевлаштування (знайти оголошення про вакансії, навчитися грамотно складати резюме, подавати свою кандидатуру та проходити співбесіду); ‒ послуга по замовленню квитків на літак, потяг, автобус, а також на концерт у будь-якому куточку світу; ‒ послуги по безкоштовному вивченню іноземних мов /діяльність курсів або клубів по вивченню іноземних мов/. Безперечно, новими для діяльності бібліотек стали послуги по е-суд, е-звітності, е-зайнятості, е-бакингу, е-квиток, е-платежі, е-освіта, е-кадастр, е-пошта, е-урядування, е-юстиція. Завдяки послуги е-урядування можна уникнути довгих черг у приймальній посадовця і швидко, зручно та комфортно звернутися до влади в онлайн-режимі. Такий спосіб спілкування набагато ефективніший за традиційний паперовий документ. Наприклад, отримати онлайнконсультацію з тем: «Твоя податкова декларація», «Пенсійна азбука», «Готуючись до пенсії». Популяризація бібліотечно-бібліографічних знань Цикл заходів за темою «Свято бібліографічних відкриттів»:  виставка-ретроспектива «Звернись до бібліотекаря» (за матеріалами архіву виконаних довідок);  виставки-енциклопедії (словника)  інформ-реліз «Що читати про знаменитих українців?» (огляд довідкових видань по історії України);  урок-тест «Інформаційні ресурси суспільства: історія виникнення та їх різноманітність»;  мультимедійний урок «Формула пошуку, або як не загубитися в інформаційному середовищі бібліотеки».

НАВІГАЦІЙНИЙ СЛОВНИК СУЧАСНИХ ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ БІБЛІОТЕКИ АКОРД ЛІТЕРАТУРНИЙ – «акорд» – гармонійне поєднання кількох голосів або звуків. Стосовно бібліотечної справи – захід, присвячений кільком письменникам. БІБЛІО-БІСТРО – оформлення столика з журнальною розкладкою. Коротка бесіда, огляд. БІБЛІО-ВІК-ЕНД – відпочинок у бібліотеці. Комплексний захід, для підготовки якого необхідно створити робочу групу, куди ввійдуть працівники бібліотеки, представники організацій, спільно з якими буде проводитися захід, читацький актив. До програми вік-енду можуть входити: зустрічі-бесіди з людьми різних професій; різноманітні літературні конкурси, ігри, вікторини; огляди літератури; бесіди-рекомендації; обговорення телепередач та цікавих книг; виставки літератури та виробів декоративно-прикладного мистецтва, екскурсії; засідання бібліотечних клубів. У програму дня добре було б включити такий захід, як фотографування на пам’ять. БІБЛІО-ОГЛЯД КОНТРАСТНИЙ – огляд, у який включені книги різні і контрастні за стилем, жанром, темами /драйв-книга, релакс-книга, еліт-книга, статус-книга, книга-шок, книга-сенсація і т.д./. БІБЛІОКЕШИНГ (від англ. cache – схованка) – гра, суть якої полягає в пошуку книжкових скарбів, що можуть бути заховані як у приміщенні бібліотеки, так і поза її межами. Користувачі бібліотеки, котрі виконують роль шукачів скарбів (можливе формування кількох груп, що змагаються між собою), використовуючи підказки (наприклад, записки) або / та відповідаючи на запитання чи виконуючи певні завдання, знаходять схованку за схованкою і, зрештою, дістаються до головного скарбу. БІБЛІОТЕЧНИЙ ЖУРФІКС – зустрічі з цікавими людьми різноманітних професій, які проводяться в один, заздалегідь обраний день, і супроводжуються широкою рекламою. БІБЛІОШОПІНГ – форма масового заходу, під час якого один учасник, прорекламувавши книгу, пропонує іншому учаснику «придбати» її (тобто взяти в користування з бібліотечного фонду). Також бібліотекарі намагаються привернути увагу користувачів до книг за допомогою різних маркетингових прийомів (зокрема, використовують музику, світло, кольори, аромати), а при розміщення «книжкових товарів» враховують інтереси різних цільових груп. БІЄНАЛЕ КНИЖКОВЕ – виставка книг певної тематики, організовується раз у два роки. БІРЖА ІНФОРМАЦІЙНА – спеціально організований розважальний захід, спрямований на розвиток інформаційно-бібліографічної ерудиції читачів. Імітує роботу біржі. Як відомо, біржа – місце оптового продажу товарів за зразками, де брокери (маклери) допомагають продати або придбати товар.

Бібліотечний «товар» – інформація про джерело /книгу, журнал, газету і т. д./. «Брокери» самі шукають товар, вивчають його і рекламують /продають/. Роль брокерів виконують читачі. Вони ведуть «банківські книги», куди заносять замовлення-завдання для підготовки до біржових торгів; знайти цікаву книгу з певної тематики, відшукати в ній найцікавіший епізод, підготувати коротку розповідь про книгу. Бібліотекар переглядає записи, коригує їх, допомагає порадами. БЛЕФ-КЛУБ – розважальна програма ігрового характеру; висловлювання полярних думок, що вимагають в учасників підтвердження або спростування, проводиться у формі дискусії або гри. БРЕНД-АВТОР-ШОУ – впізнаваний автор /наприклад, захід, присвячений популярному автору/. «Бренд-шоу» – це просування бренду, де поєднані PR компанія та шоу. Реклама подається в розважальному форматі для максимального залучення глядацької аудиторії. БЛІКФАНГ (від англ.blick – погляд, fangen-спіймати) метод привернення уваги за допомогою яскравого елемента інформаційного повідомлення. ВАРІАЦІЇ ЛІТЕРАТУРНІ. Одним з трактувань слова «варіації» тлумачний словник подає як видозміну основної музичної теми, мелодії або й супроводу, тобто музичний твір, у якому основна тема піддається різноманітним змінам. У бібліотечній формі варіації літературні – зустрічі з письменниками в довільній формі. БУКТУБ – (від англ.book – книга, tube – канал) – літературний відеоканал, по суті це відео-огляд книг. У залежності від кількості ведучих може бути індивідуальним або колективним. BOOK-SPEED-DATING (з англ. швидке побачення з книгою) – вечори коротких книжкових побачень. Кожен учасник заходу повинен принести з собою улюблену книгу, за допомогою якої визначається в подальшому спільність інтересів. У приміщенні, де проходять побачення, грає музика, а учасники, у кожного з яких є свій номер, впродовж 5 хвилин спілкуються і з’ясовують взаємні літературні уподобання. Учасників об’єднують у групи за віком, чітко визначено час спілкування (це не дає людині занудьгувати, якщо співрозмовник не надто цікавий). Кожному учаснику дається бейдж з ім’ям і анкета, яка заповнюється в ході міні-бесід і допомагає зберегти враження про співрозмовника. Анкети зберігаються в учасників. Через кожні п’ять хвилин співрозмовники змінюються. Наприкінці вечора, якщо симпатії людей співпали, вони можуть обмінятися контактами. ВІЗИТКИ ЛІТЕРАТУРНІ – захід, що складається з коротких характеристик будь-яких творів, книг, поданих у цікавій (можна театралізованій) формі. ВІКТОРИНА СЮЖЕТНО-ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ГРА, побудована на основі цікавого сюжету, у який вплітаються питання. Сюжет може бути будь-яким: космічна подорож, морська регата і т.д.

ВИСТАВКА-АДВАЙЗЕР (виставка-консультація) – у перекладі з англійської – adviser – радник, консультант. Приклад виставки-адвайзер: «Що читати сучасній молоді?», «Як обрати професію?» (З профорієнтації) та ін. На такого роду виставках обов’язково повинен бути представлений методичний матеріал: консультації, рекомендації, пам’ятки по темі виставки. Огляд цієї виставки перед аудиторією теж проводиться у формі консультації. ВИСТАВКА-ІНСТАЛЯЦІЯ – виставка, яка представляє собою просторову композицію, створену з різноманітних елементів – книг, журналів, побутових предметів, промислових виробів та матеріалів, природних об’єктів, фрагментів текстової та візуальної інформації. ВЕЛНЕС-ТРЕНІНГ – захід, спрямований на просування здорового способу життя. Наприклад, можна запропонувати людям, які займаються вуличними видами спорту (воркаут, паркур тощо), показати своїм одноліткам, що займатися спортом просто – потрібне лише бажання. Велнес (від англ. be well – гарне самопочуття) – концепція здорового способу життя, заснована на поєднанні фізичного та ментального здоров’я, правильного харчування, розумних фізичних навантажень та відмови від шкідливих звичок. ГОЛОВОЛОМКА ЛІТЕРАТУРНА «Розпізнайте, хто я?». Один із учасників вибирає відомий літературний персонаж (коло героїв творів можна заздалегідь скоротити, обравши один жанр: детектив, казку, драматургію), а інші задають йому всілякі запитання, намагаючись визначити, хто він такий. «Герой» на всі запитання повинен відповідати однозначно «так», «ні», «приблизно», «холодно», «гаряче» тощо. Перемагає той із учасників, хто першим вгадає персонаж. ДЕБЮТ ЛІТЕРАТУРНИЙ – захід, на якому автор вперше представляє свою творчість. ДЕНЬ ВЗАЄМНОЇ ІНФОРМАЦІЇ – в бібліотеку запрошуються представники різних установ, які доводять інформацію до читачів, а бібліотека інформує про літературу відповідної тематики. ДЕНЬ ГЕНІЯ – комплекс яскравих змістовних заходів, що проводиться в перебігу дня присвячених невичерпним можливостям людини. Читачів знайомлять з життям і діяльністю геніальних людей, як знаменитих, так і маловідомих людей, що представляють різні часи і народи. ДИСКО-ЛЕКЦІЯ – усна розповідь, що супроводжується відеорядом (показ слайдів, фрагментів відеофільмів) і спеціально підібраною музикою, супроводжувані бесідою, диспутом, виставкою. Диско-лекції є зручною формою популяризації книг. ЗУСТРІЧІ ЧИТАЮЧОЇ ГРОМАДИ – збори в бібліотеці любителів і знавців книги, читання з метою обговорення питань формування позитивного образу людини, що читає.

ІНФОРМАЦІЙНИЙ БРИФІНГ – сучасний спосіб спілкування з користувачами. У режимі прес-конференції можна не тільки відповідати на запитання користувачів стосовно пошуку інформації, а й проводити тематичні консультації. Брифінги можуть бути як самостійним заходом, так і частиною різних бібліотечних форм роботи. КАСКАД ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОВІДОМЛЕНЬ – «каскад» у перекладі – стрімкий, невпинний потік великої кількості чого-небудь, у нашому випадку – захід, на якому подається інформація з періодичних видань з бурхливого потоку цікавих повідомлень. КВЕСТ (від англ. quest – пошук, пошук пригод) – інтелектуальнодинамічна гра, що поєднує спортивне орієнтування, розв’язування інтелектуальних завдань тощо. Основою гри зазвичай є послідовне виконання заздалегідь підготовлених завдань командами або окремими гравцями. Гра має тему, мету, певний алгоритм, якого потрібно дотримуватися. Наприклад, учасник, який виконав перше завдання, у результаті отримує підказку для виконання другого і т. д. Таку гру в бібліотеці називають бібліоквест. Вона може передбачати: відгадування загадок з історії бібліотеки, міста (села), літературних загадок, пошук цитат у книгах, пошук на полицях зазначених книг та багато інших цікавих завдань. Вужче поняття – літературний квест (літературне квесторієнтування). Це один із варіантів названої гри-пошуку, маршрут якої пов’язаний зазвичай із сюжетом і героями тих чи інших літературних творів. Тобто бібліоквест, літературний квест – це активні форми соціокультурної роботи, у яких закладено модель розвитку навичок інформаційної діяльності, а також формування позитивного емоційного ставлення до бібліотеки та процесу читання. Розрізняють традиційний квест та веб-квест. Веб-квест – гра або завдання, для виконання якого використовують інформаційні ресурси Інтернету. КНИЖКОВИЙ ДРЕС-КОД – форма масового заходу, під час проведення якого презентують книги, котрі можна вважати обов’язковою складовою іміджу сучасної людини. КОВОРКІНГ (англ. co-working – спільно працюють) – це модель роботи, в якій учасники, залишаючись незалежними і вільними, використовують загальний простір для своєї діяльності. КОКТЕЙЛЬ-ПРЕЗЕНТАЦІЯ ВЕЧІРНЯ, урочистий захід, як правило, за бокалом коктейлю, соку, кави, що припускає легке невимушене спілкування на легкі теми. КОУЧИНГ (від англ.coaching – навчання, тренерство) – це метод сучасного консультування, що сприяє ефективному досягненню клієнтом поставленої мети, що виявляється в конкретних результатах. У бібліотеці можна використовувати як форму професійного навчання, або під час масового заходу, задля вирішення якоїсь проблеми разом з учасниками. ЛІТЕРАТУРНІ ВИБОРИ – захід, присвячений обранню шляхом голосування лідерів серед літературних героїв або імітації виборчої кампанії, де кандидатами виступають літературні герої.

ЛІТЕРАТУРНИЙ ДИЛІЖАНС – це гра, яка проводиться у вигляді подорожі за творами окремого автора або групи авторів. В оформленні використовуються: квитки, фішки, сигнальні знаки, намальований на аркуші ватману маршрут з умовними зупинками. Платою за проїзд є відповіді читачів на літературні загадки. Всім, хто дасть їх правильно, видаються проїзні квитки, у яких вказано кінцевий пункт подорожі. Кількість загадок відповідає кількості учасників гри. Кожного разу ведучий оголошує зупинки, і ті «пасажири», які «їдуть» до цієї «станції», починають змагатися – хто першим піднімає сигнальний знак, той і відповідає на запитання. За правильну відповідь гравці отримують фішки. Володар найбільшого числа фішок нагороджується призом. ЛІТЕРАТУРНИЙ ПЕЛЕНГ – пошук нових літературних імен. ЛІТЕРАТУРНИЙ ХЕПЕНІНГ – це певна форма дій, вчинків, під час яких митці намагаються залучити до глядачів гри, сценарій яких намічений лише приблизно. По суті, це ігрова імпровізація, яка дає вихід різноманітним посвідомим спонуканням. ЛОНГРІД – (від англ. long – довгий, read – читати) – новий формат подачі текстової інформації в інтернеті. Коли віртуального тексту багато, його перемежовують різноманітними вставками: відеоролики, зображення, текст іншого формату, виділені цитати, тощо. Через це лонгріди нагадують інтерактивну мапу або інфографіку, за допомогою якої читач може повністю зануритися в історію. ПРЕС-ВАГИ – заходи, у ході яких учасники оцінюють періодичні видання. Беруть участь дві команди, які отримують видання для «вивчення». Одна команда отримує завдання знайти позитивні сторони журналу або газети, інша недоліки. Перемагає та команда, чиї доводи були вагоміші, хто був переконливіший. ПРЕС-КЛІПІНГ або моніторинг преси, подає тематичну підбірку матеріалів, вибраних з періодичних видань у реальному часі, із багатьох джерел, за певною ознакою. Виставка-перегляд або підбірка нових надходжень влаштовуються, як правило, у читальному залі бібліотеки. Літературу групують за основними галузями знань і викладають на столах. Перегляд нових надходжень супроводжується усним бібліографічним оглядом найбільш цінних книг, який готує бібліотекар. ПОЕТИЧНЕ ІНТЕРВ’Ю – методика його проведення вимагає глибокого знання творчості поета, мемуарної літератури про нього. Сценарій будується у вигляді діалогу-інтерв’ю. В образі поета – ведуча, «кореспонденти» – читачі. Відповідями на питання служитимуть уривки, які підібрані заздалегідь, з віршів поета, його виступів, мемуарної літератури. ПОЕТИЧНА СВІТЛИЦЯ – комплексний захід, оформлений, як поетична зустріч в обстановці народного побуту. Тут доречна розмова про народну поезію, приказки, прислів’я, колискові. Господинею вечора може стати герой або героїня народної казки.

У гості до них приходять герої народного епосу. Оформлення інтер’єру відповідає фольклорному характеру зустрічі. РОДОВІД КНИГИ – захід, присвячений історії написання книги. СКРАПБУКІНГ, СКРЕПБУКІНГ (англ. Scrapbooking, від англ. Scrapbook: scrap – вирізка, book – книга, букв. «книга з вирізок») – вид рукодільного мистецтва, що полягає у виготовленні та оформленні сімейних або особистих фотоальбомів. СТОРІТЕЛІНГ (від англ. storytelling – розповідання історій) – це спосіб передачі інформації через розповідь історій. Застосовується сторітелінг і в роботі бібліотек. Практики бібліотечної справи знають, що саме з розвитком інформаційних технологій спілкування з реальними людьми в реальному часі подекуди стає просто розкішшю, мистецтвом, якого треба навчати і яке варто популяризувати в роботі бібліотеки. 20 березня (починаючи з 2009 р.) відзначається Всесвітній день сторітелінгу. Сюжет будується таким чином, щоб зацікавити слухача, заволодіти його уявою та змусити повірити у краще; щоб за позитивним прикладом героя розповіді розв’язати певну проблему чи внутрішній конфлікт тощо. Його використовують у рекламі, кіно, коучингу, менеджменті, фандрейзингу, політиці тощо. Поєднуючи психологічні, управлінські та інші аспекти, сторітелінг дає можливість не тільки ефективно донести інформацію до людини (групи людей), а й мотивувати на вчинок, домогтися максимально високих результатів. Новий напрям – цифровий сторітелінг, у якому мистецтво розповіді поєднується з використанням технічних засобів для відтворення графіки, тексту, аудіо, або відеозаписів, мелодій, котрі відповідають змісту історії. ТИЖДЕНЬ МОЛОДІЖНОЇ КНИГИ, організація бібліотечних таборів та інших акцій щодо популяризації читання серед юнацтва та молоді. Програма тижня: натюрморт корисних порад, творча майстерня «Art-скриня», книжковий переполох, літературна штольня, аrt-пікнік, бібліокафе або літературне кафе. У день заходу зал бібліотеки перетворити на справжнє кафе: накрити скатертинами столи, незвичне «літературне меню», «серветки» з цитатами з книг… Тиждень молодіжної книги, приурочить до Всесвітнього дня книги та авторського права. ТОРГ ІНФОРМАЦІЙНИЙ – розповідь читачів про своє враження від прочитаного. ХРОНІКА ЛІТЕРАТУРНОГО ЖИТТЯ – розповідь про будь-які літературні події у хронологічній послідовності. ХРОНОГРАФ – захід-розповідь по роках про якісь історичні події, побудований за типом літопису. ФОЛЬКЛОРНА ВЕСЕЛКА – знайомство з традиціями гостинності. ФОТО-КРОС – змагання фотографів, гонка з тематичними і тимчасовими рамками. Найталановитіші та активні учасники отримують призи на церемонії нагородження переможців, яка проходить після кожного фото-кросу. Для визначення переможців враховуються художність; оригінальність; швидкість; відповідність завданням.

Наприклад, фото-крос «В селі читають» – за певний час зняті фотографії читаючих людей на вулицях міста. ЧИТАЦЬКА АКАДЕМІЯ – цикл заходів (годин, уроків), присвячених навчанню користувачів основам інформаційної культури. ШАНС-ВІКТОРИНА – вікторина, у якій тому, хто бере участь, даються варіанти відповідей. Матеріал підготовлено на основі аналізування та узагальнення інформації з професійної періодики, бібліотечних сайтів, інших ресурсів Інтернету. ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА 1. Матвєєва О. Нові бібліотечні послуги / О. О. Матвеєва [Електронний ресурс] // блог Бібліостихія – Текстові дані. – Режим доступу: http://bibliostyhiya.blogspot.com/2016/04/blog-post_22.html (дата звернення: 28.02.2018). – Назва з екрана. 2. Інноваційні послуги публічних бібліотек: метод. поради / Терноп. обл. універс. наук. б-ка, наук.-метод. від.; підгот. Л. М. Козачок ; ред. Г. Й. Жовтко. – Т.: [б. в.], 2012. –22 с. [Електронний ресурс] – Текстові дані. – Режим доступу: http://library.te.ua/wpcontent/uploads/2016/02/2012_12_innovation.pdf (дата звернення: 28.02.2018). – Назва з екрана. 3. Інновації як стратегія і умова розвитку бібліотек: Консультація / Нац. бка України для дітей; авт.-уклад. Н. І. Безручко. – К., 2014. – 24 с. ДЖЕРЕЛА ДЛЯ БІЛЬШ ДЕТАЛЬНОГО ОЗНАЙОМЛЕННЯ 1 Білик О. Електронні ресурси бібліотек України на допомогу читанню / О. Білик // Бібліотечна планета. – 2017. – №1. – С.16-21. 2 Воскобійнікова-Гузєва О. Соціокомукаційна діяльність бібліотек України в новітніх умовах / Олена Воскобійнікова-Гузєва // Бібліотечний вісник України. – 2016. – №1. – С.12-17. 3 Владичинська А. Навіщо сервіс у бібліотеці / А. Владичинська // Бібліотечна планета. – 2016. – №2. – С.26-29. 4 Жаборовська Н. Блог, як інноваційний шлях до надання електроннобібліотечних послуг у публічних бібліотеках України / Н. Жаборовська // Бібліотечна планета. – 2015. – №1. – С.22-26. 5 Онищенко О. Бібліотека і «цифрове» покоління: нова ситуація – нові форми роботи / Олексій Онищенко // Бібліотечний вісник. – 2016. – №5. – С.3-6. 6 Ковальчук С. Сучасні форми роботи у бібліотеках (інформація для словника успішного бібліотекаря) / С. Ковальчук // Бібліотечна планета. – 2014. – №2. – С.14-26. 7 Лепілкіна О. Квест, як форма масової роботи в бібліотеці / О.Г. Лепілкіна // Шкільна б-ка. – 2015. – №1. – С.19-23.

8 Огус І. Центри освіти для дорослих – новий тренд сучасної бібліотеки / І. Огус // Бібліотечна планета. – 2017. – №3. – С.28-30. 9 Провести ніч із книжкою: в Японії набувають популярності хостелибібліотеки / О. Білик // Бібліотечна планета. – 2017. – №4. – С.41-42. 10 Проект мюнхенської міської бібліотеки «Модернізація: молодь, дорослі» / Н. Кот – перекл. та опрацювала. // Бібліотечна планета. – 2017. – №3. – С.36-39. 11 Талатаєвська М. Залучення користувачів: сучасні підходи: (досвід роботи інших бібліотек країн світу) / М. Талатаєвська // Шкільна б-ка. – 2016. – №10. – С.10-13. 12 Талатаєвська М. Нові послуги публічних бібліотек (за матеріалами зарубіжної фахової преси 2014-2016рр.): [зарубіжний досвід] / М. Талатаєвська// Бібліотечна планета. – 2017. – №3. – С.32-36. 13 Талатаєвська М. Нові форми роботи з користувачами в бібліотеках різних країн / М. Талатаєвська // Бібліотечна планета. – 2016. – №2. – С.13-16. 14 Ткачук Л. Ментальні та концептуальні моделі бібліотечних веб-сайтів / Людмила Ткачук // Бібліотечний вісник. – 2017. – №4. – С.8-12. 15 Сопова Т. Ювенологія: наука для тих, хто працює з молоддю: бібліотечно-бібліографічне обслуговування / Т. Сопова // Бібліотечний форум України. – 2012. – №1. – С.14-18. 16 Чорна І. Буккросинг: Світ мандруючих книг / І.В. Чорна // Шкільна б-ка. – 2015. – №8. – С.31-32.