Застосування механізмів ефективності менеджменту в діяльності державних органів

чи нецентралізовано), рівні, до якого вони були встановлені та можливість їх змінити, враховуючи непередбачувані зовнішні фактори. Деякими визначеними результатами були: - цілі можуть бути встановлені на основі того, що організації зможуть оцінити, аніж того, що є найважливішим.

- Це може бути напруженим процесом – встановлення правильних цілей вимагає часу.

- Пріоритет віддається фінансовим цілям – завдання якості послуг існують у більшості організацій, однак менеджмент не вважає їх настільки важливими.

- Чітке визначення необхідне для результатів, пов’язаних із якістю послуг, та компромісу між якістю та продуктивністю.

- Корпоративні плани мають загальні цілі, але недостатньо чіткі показники. Тим не менше, звіт свідчив, що “встановлення цілей безсумнівно покращилось”. На практиці впровадження оцінювання виконання через процес Наступних Кроків має тенденцію до принципу “зверху вниз”, де міністри відповідають за встановлення цілей (консультуючись при цьому з організаціями). Це відбивається у підході зосередження на невеликій кількості основних простих завдань. Вдосконалення фінансового менеджменту організації є важливим елементом у вдосконаленні аналізу ефективності та оцінюванні інформації про витрати. Від усіх установ вимагають готувати і публікувати комерційні звіти на висхідній основі за два роки впровадження. Завдання висхідної звітності має на меті вдосконалити використання ресурсів. Планується поширення цього підходу на усі департаменти через впровадження “звітності використання ресурсів”, яка визначає основу для аналізу витрат за цілями і завданнями по відношенню до результатів. Продуктивне дослідження системи ресурсного управління (1995 р.) надає контрольний лист найкращої практики для забезпечення кращої інтеграції планування, фінансування, моніторингу і звітності. Вона також закликає до більшого зосередження на результатах і вхідних даних. Місцеві органи управління Програма Громадянської Хартії вимагає, щоб не тільки організації, але й місцеві органи врядування, Національна служба охорони здоров’я і т.д. оцінювали своє виконання. Згідно з Актом про місцеві органи влади 1992 року від Аудиторської комісії вимагають визначити ряд програмних показників для служб місцевого врядування, включаючи служби охорони здоров’я, освіти і поліції. Було розвинено більше 70 показників після інтенсивного консультування з державними і місцевими органами влади. Кожний орган влади у Англії і Уельсі оцінює своє виконання на основі цих показників та публікує деталі у місцевих газетах. Комісія публікує національний звіт, порівнюючи виконання різних органів влади. Перший такий звіт було опубліковано у 1995 році. Хоча не існує формальної аудиторської атестації результатів виконання, яке подається у звітах окремих органів влади, Комісія аналізує інформаційні системи, за якими вони збираються, та інтерпретацію показників, прийнятих органами влади, чию виконавчу інформацію вважає неточною або ненадійною. Аудиторська комісія відмічає у звіті (“Показники Громадянської Хартії: Схема курсу Аудиторської комісії”, 1993), що “система нова, і тому легко віднайти помилки у індивідуальних показниках, але Громадянська Хартія презентує місцеві органи влади із викликом, який вони не можуть проігнорувати – використовувати гласність, спрямовану розвивати інформативний діалог із їхніми резидентами про послуги, які вони надають, та