Прийняття рішень та вироблення політики на місцевому рівні

ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ТА ВИРОБЛЕННЯ ПОЛІТИКИ НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ ДОСВІД УКРАЇНСЬКИХ НЕУРЯДОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

Лого

Ресурсний центр “Гурт”

Прийняття рішень та вироблення політики на місцевому рівні: досвід українських неурядових організацій. У книзі подано огляд різноманітних практик та механізмів впливу громадськості на процес вироблення політики на місцевому рівні. У книзі також подано документи, що можуть бути використані у діяльності іншими громадськими організаціями. Видання цієї книги здійснено у рамках проекту ―Посилення ролі громадських організацій у процесі прийняття рішень на місцевому рівні‖, що реалізовувався у 2002-2003 роках Ресурсним центром ―Гурт‖ (м.Київ), Західноукраїнським ресурсним центром (м.Львів), Донецьким міським благодійним фондом ―Доброта‖ (м.Донецьк) та Асоціацією підтримки громадянських ініціатив ―Ковчег‖ (м.Одеса) за фінансової підтримки Вестмінстерського фонду за демократію (Великобританія). Упорядник - Василина Дибайло, Яна Деменко Ресурсний центр "Гурт" Лого Вестмінстер (взяти з книжки Все вирішують Кадри) Видання здійснено за підтримки Вестмінстерського фонду за демократію (Великобританія) / Westminster Foundation for Democracy Позиції авторів, висвітлені у цьому посібнику, можуть не збігатися з позицією Вестмінстерського фонду за демократію

© Ресурсний центр розвитку громадських організацій "Гурт", 2003 © Василина Дибайло, Яна Деменко, упорядкування, 2003 © Видавничий дім "КМ Академія", 2003

ЗМІСТ Стор. Передмова Про проект ―Посилення ролі громадських організацій у процесі прийняття рішень на місцевому рівні‖ Розробка положення про розвиток волонтерського руху у м. Києві Запровадження системи електронної звітності для НУО м. Львова Механізми партнерства влади та НУО за допомогою налагодження обміну суспільною інформацією, м. Донецьк Кампанія за повернення пільг на оренду приміщень для громадських та благодійних організацій у м. Одеса І. Лобіювання прийняття рішень Участь громадськості у вирішенні екологічних проблем: досвід Лузанівки Участь громадськості у вирішенні питання покращення якості питної води: досвід Ніжина ―Захистимо культуру!‖. Кампанія з відміни рішення Вінницького міськвиконкому ІІ. Розробка законодавчих та нормативних документів Участь ВЕГО ―Мама-86‖ у розробці Закону України ―Про питну воду та питне водопостачання‖ Досвід Подільського центру прав людини у розробці Положень про місцеві ініціативи, громадські слухання, загальні збори громадян за місцем проживання та слухання в депутатських комісіях ІІІ. Створення громадських та координаційних рад Громадська колегія при Податковій адміністрації міста Одеси Молодіжний виконавчий комітет Консультаційна Рада із запобігання домашньому насильству та торгівлі людьми IV. Громадські слухання Проект ―З громадою – для громади‖ Громадські слухання ―Обговорення шляхів покращення освітлень вулиць м.Житомира у темну пору доби‖ V. Конкурси соціальних програм та проектів Муніципальні гранти у Донецьку VI. Соціальне замовлення Кампанія з просування Положення про муніципальне соціальне замовлення у м. Донецьку VII. Створення мереж та коаліцій Коаліція українських екологічних неурядових організацій ―Альтер-Еко‖ Створення мережі консультаційних пунктів ―Громадська порадня‖ БАНО – Буковинська асоціація неприбуткових організацій Мережа ―Інформаційна спільнота‖ VIII. Соціальний моніторинг

Громадський інформаційно-дискусійний центр XI. Інформування громадськості Інформаційна кампанія ―Зеленому Миколаєву – ―зеленого‖ мера Кампанія по привернення уваги до проблем бездомних у місті Чернівці Прес-клуб ―Третій сектор‖ Превентивна робота з громадою з питань запобігання торгівлі людьми у м.Львові X. Мобілізація громади Досвід ―Донецького аграрного розвитку у розширенні мережі первинних організацій Синергія двох неурядових проектів у сфері розвитку сільських громад Подяки

ПЕРЕДМОВА У класичній політичній науці демократія як форма управління розподіляється на пряму демократію – безпосередня участь громадян у прийнятті рішень у державі (напр., референдум) та представницьку демократію – здійснення права брати участь в управлінні через обраних представників, яким делеговано більшість повноважень. Як не парадоксально, але для того, щоб усі повноваження, надані громадянами, застосовувалися у повній мірі та відповідно до волі та побажань, а також на благо тих самих громадян, їм (громадянам) доводиться застосовувати різноманітні механізми та способи донесення своєї думки до обраних представників. Якщо ж перевести все вищезазначене у більш практичну площину, то кожного дня органи державної влади та органи місцевого самоврядування приймають рішення з різних глобальних та менш глобальних питань, які тою чи іншою мірою стосуються кожного з нас. І дуже часто рівень демократії у країни вимірюється рівнем суспільної активності громадян та їхньою участю у прийнятті рішень на різних рівнях, умінням та частотою застосування різноманітних механізмів впливу обраних представників. Саме неурядові організації у більшості країн світу стають своєрідним ―голосом‖ громадськості. Звернення одного громадянина інколи ніяк не впливає на ситуацію, в той же час звернення громадської організації, членами якої є хоча б кілька десятків громадян і яка має позитивний імідж, уже змушує замислитися. У світі існує безліч механізмів участі неурядових організацій у процесі прийняття рішень та вироблення політики на місцевому рівні, і Україна також не виняток. Сподіваємося, що Ви переконаєтеся у цьому, ознайомившись з матеріалом цієї книги. Тут ми намагалися зібрати приклади найрізноманітніших проектів, які здійснюються чи здійснювалися українськими неурядовими організаціями, що мали на меті, чи опосередковано впливали на процес прийняття рішень на місцевому рівні, або створювали можливості для громадян бути почутими. Часто цей процес впливу на прийняття рішень називають поняттям лобіюванням чи лобізмом. Великий тлумачний словник української мови визначає його як ―систему контор і агентів монополій при законодавчих органах, що чинять тиск на законодавців і чиновників на користь того або іншого рішення1‖. Однак, ми не вдавалися до такого вузького визначення лобіювання, коли певні сили здійснюють чітко визначені кроки для отримання конкретного рішення. Ми намагалися розглянути це питання більш ширше і відобразити різні механізми, які вже сьогодні застосовують українські неурядові організації у процесі участі у виробленні політики на місцевому рівні, представленні інтересів різних соціальних груп, захисту прав громадян, участі громадськості у процесі демократизації. Ми намагалися звернути увагу і на інформування громадян, і на конкретні кроки донесення думки громадян до органів місцевого самоврядування, і на безпосередню участь у підготовці певних рішень. Ресурсний центр ―Гурт‖ щиро вдячний усім організаціям, що виявили своє бажання поділитися власними здобутками з іншими неурядовими організаціями України та відгукнулися на пропозицію подати матеріал для цього видання. Василина Дибайло Ресурсний центр ―Гурт‖ 1

Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ ―Перун‖, 2003. – 1440 с.

ПРО ПРОЕКТ “ПОСИЛЕННЯ РОЛІ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У ПРОЦЕСІ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ Проект ―Посилення ролі громадських організацій у процесі прийняття рішень на місцевому рівні‖ здійснювався протягом вересня 2002 року – серпня 2003 року за фінансової підтримки Вестмінстерського фонду за демократію. Проект здійснювався у чотирьох містах України – Києві, Львову, Донецьку та Одесі. Мета проекту - підвищення рівня участі представників громадських організацій у розробці місцевої політики, поширення позитивного досвіду співпраці громадських організацій з органами місцевої влади, підвищення професійного рівня представників громадських організацій та рівня відкритості громадських організацій та благодійних фондів. Партнери проекту:  Ресурсний центр ―Гурт‖ (м.Київ)  Західноукраїнський ресурсний центр (м.Львів)  Донецький міський благодійний фонд ―Доброта‖ (м. Донецьк)  Асоціація підтримки громадянських ініціатив ―Ковчег‖ (м. Одеса Під час реалізації проекту у кожному місці працювала робоча група проекту, до участі в якій було запрошено найактивніші організації чотирьох міст. Робоча група проекту, яка складалася із 20-25 організацій у кожному місці, працювала над окремою темою, ставлячи собі за мету вироблення певних механізмів впливу на процес прийняття рішень. Нижче подано опис та результати роботи кожної групи. Крім того для підвищення організаційної спроможності робочих груп та організацій, що входили до складу робочих груп проекту, було проведено серію семінарів та тренінгів. Впродовж роботи у містах відбувалася також інформаційна кампанія ―Будьте відкритими‖, спрямована на громадські та благодійні організації України. Із матеріалами кампанії та деякими продуктами проекту можна ознайомитися на Інтернет-сайті Ресурсного центру ―Гурт‖ за адресою: http://www.gurt.org.ua. М. КИЇВ РОЗРОБКА ПОЛОЖЕННЯ ПРО РОЗВИТОК ВОЛОНТЕРСЬКОГО РУХУ У М. КИЄВІ Волонтерська діяльність з кожним днем все більше поширюється в Україні, більшість громадських організацій та благодійних фондів не уявляють своєї діяльності без волонтерів. Проте, які б райдужні перспективи ми не малювали для розвитку волонтерського руху, ця діяльність не стане популярною і престижною, якщо неурядові організації та урядові структури не пропагуватимуть її щоденно, на різних заходах. Крім того для широкої популяризації волонтерської діяльності дуже важливим є офіційне визнання такої діяльності як потрібної та корисної з боку влади. Саме тому робоча група проекту, що була сформована з представників 23 неурядових організацій міста Києва, визначила своїм основним завданням напрацювання основних тез Положення про розвиток волонтерського руху у місті Києві, що буде запропоновано на розгляд представникам Київської міської державної адміністрації та Київради.

У жовтні 2002 року Ресурсний центр ―Гурт‖ провів круглий стіл на тему ―Волонтерство як елемент соціальної політики міста Києва‖, у якому взяли участь представники робочої групи проекту, представники Київської міської державної адміністрації, а також зацікавлені журналісти та представники наукових закладів. Під час круглого столу було обговорено питання важливості волонтерської праці та її внеску у суспільний розвиток міста Києва. Представник Головного управління з питань внутрішньої політики міста Києва наголосив на необхідності подальших спільних кроків у популяризації волонтерської діяльності і закликав організації долучитися до підготовки Положення про конкурс ―Волонтер року‖, який вже втретє проводитиметься у 2003 році, та взяти активну участь у розробці Положення про розвиток волонтерства у місті Києві. У жовтні 2002 року було також проведено семінар з теми ―Соціальний маркетинг‖, під час якого учасники робочої групи проекту мали змогу провести аналіз стану розвитку волонтерського руху у місті Києві та визначили основні цілі на напрямки роботи групи. У результаті SWOT-аналізу стану розвитку волонтерства у Києві було визначено чотири основні цілі розвитку волонтерського руху у Києві 1. Визначення поняття, цілей та завдань волонтерського руху у Києві 2. Інформування громадськості про волонтерський рух, роботу волонтерів в організаціях Києва (формування позитивного іміджу волонтерського руху) 3. Створення законодавчої бази для розвитку волонтерського руху (нормотворча діяльність) 4. Об’єднання зусиль громадських організацій та обмін досвідом у сфері волонтерства Відповідно до визначених цілей учасники робочої групи сформували чотири підгрупи, що працювали над виробленням основних тез, що можуть стати основою Положення про розвиток волонтерського руху у місті Києві. Впродовж жовтня 2002 року та червня 2003 року відбувалися засідання чотирьох підгруп, а напрацьовані матеріали обговорювалися електронною поштою всіма членами групи. На першому засіданні підгрупи ―Визначення поняття, цілей та завдань волонтерського руху у м. Києві‖ учасники проаналізували Положення про конкурс ―Волонтер року‖ і запропонували Ресурсному центру ―Гурт‖ розпочати процес підготовки до конкурсу, узгодження та затвердження Положення у Київській міській державній адміністрації. Учасники підгрупи також запропонували усім членам робочої групи таку структуру Положення про розвиток волонтерського руху у місті Києві: І. Преамбула із зазначенням важливості розвитку волонтерства у місті Києві. ІІ Волонтерство: поняття та критерії ІІІ. Мета та завдання розвитку волонтерства у місті Києві IV. Інформування громадськості щодо можливостей волонтерської діяльності V. Законодавче поле для розвитку волонтерства VI.Співпраця влади та громадських організацій у сфері популяризації волонтерства. Після проведення засідання інших підгруп та обговорення напрацьованих матеріалів учасники робочої групи проекту висунули такі тези, що можуть бути відображені у Положенні.

1. Волонтерство – це діяльність, що здійснюється на користь суспільства з власної волі людини і не передбачає фінансової винагороди.

При визначенні волонтерської діяльності слід також керуватися визначенням волонтерського руху, що закріплені у діючому законодавстві України. Закон України про „Про соціальну роботу з дітьми та молоддю‖ (Відомості Верховної Ради, 2001, №42, ст. 213), де сказано: ―Волонтерський рух – це добровільна доброчинна неприбуткова та вмотивована діяльність, яка має суспільно-корисний характер‖.

2. Визначити мету розвитку волонтерського руху у Києва як: ―Активізація мешканців м. Києва (населення м. Києва) задля вирішення суспільних проблем міста; об’єднання громадян за спільними інтересами та потребами на добровільних засадах‖.

3. Для реалізації мети волонтерського руху визначити такі завдання:  Визначити напрямки та сфери волонтерської діяльності, де будуть працювати волонтери. Ці напрямки та сфери буде визначено на основі наявних суспільних проблем міста  Популяризація та пропагування волонтерства серед громадськості Києва  Підвищення обізнаності громадськості про волонтерства (зміна ставлення громадськості до вирішення наявних суспільних проблем від пасивного до конструктивного)  Навчання громадян, що висловлюють бажання працювати у громадських організаціях та благодійних фондах на волонтерських засадах  Навчання організацій, що хочуть та планують працювати з волонтерами  Створення бази даних волонтерів, які працюють у громадських організаціях та благодійних фондах міста, а також людей, які висловлюють бажання працювати на волонтерських засадах Виконання визначених вище завдань можливе тільки при об’єднанні зусиль неурядових організацій та потенціалу органів місцевого самоврядування.

4. Для підвищення рівня обізнаності громадян та ширшої популяризації волонтерської діяльності неурядовим організаціям та місцевим органам влади слід позиціонувати волонтерство як:  шлях вирішення суспільних проблем міста  можливість самореалізації, ствердження, особистого розвитку для молоді  ресурс (партнер) для органів влади у вирішенні суспільних проблем  шлях допомогти самому собі 5. Для підвищення ефективності інформаційної діяльності та донесення інформації до широкого кола громадськості, організаціям слід об’єднувати власні ресурси та зусилля, а також застосовувати як найрізноманітніші способи та методи інформування. У серпні 2003 року робоча група доручила Ресурсному центру ―Гурт‖ підготувати текст Положення та було вирішено продовжити роботу у вересні 2003 року. Василина Дибайло Ресурсний центр “Гурт” (м.Київ)

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСУ “ВОЛОНТЕР РОКУ 2003” Організатори Зважаючи на важливий внесок волонтерської праці у суспільний розвиток, Центр волонтеріату “Добра Воля”, Ресурсний центр “Гурт” та Головне управління з питань внутрішньої політики Київської міської державної адміністрації проводять конкурс “Волонтер року 2003”. Мета Конкурс проводиться з метою публічного визнання праці волонтерів у громадських, державних та комерційних організаціях міста Києва, висловлення подяки людям, які віддають свій час, знання, сили, енергію, вміння, наснагу, працюючи на користь суспільства. Загальні положення Цей документ визначає умови участі в конкурсі, категорії, критерії та сфери визначення переможців, процедуру проведення конкурсу. Останній термін подачі заявок – 21 листопада 2003 року. Учасники конкурсу До участі у конкурсі запрошуються окремі особи, громадські організації та благодійні фонди, державні установи, навчальні та наукові заклади, бізнес-структури м. Києва. Для участі у конкурсі потрібно заповнити заявку відповідного зразка. Заявки розглядатимуться у двох категоріях – індивідуальні заявки та опис проекту/програми. Право номінації особи, проекту/програми на участь у конкурсі мають громадські організації та благодійні фонди, державні установи, навчальні та наукові заклади, засоби масової інформації, бізнес-структури. Кандидат (людина чи організація) може також подати заявку особисто. Визначення переможців Визначення переможців буде проводити відбіркова комісія, до складу якої входять переможці конкурсів “Волонтер року 2001” та “Волонтер року 2002”, представники КМДА, громадських та благодійних організацій. Персональний склад Відбіркової комісії затверджується організаційним комітетом конкурсу. Критерії визначення переможців: - користь для місцевої громади; - вплив на зміни, що відбулися внаслідок проекту/програми чи діяльності волонтера; - залучення місцевих ресурсів; - інноваційність. При розгляді індивідуальних заявок Відбіркова комісія особливу увагу звертатиме на: - користь для громади; - особисті досягнення; - рівень залучення до волонтерської діяльності. При розгляді проектів/програм Відбіркова комісія звертатиме увагу на те, чи проект/програма: - має високий рівень впливу на місцеву громаду; - підвищує розуміння та роль волонтерської праці в суспільстві; - сприяє залученню якнайбільшої кількості людей до волонтерської діяльності. Сфери визначення переможців: - кращий волонтер/програма/проект у сфері соціального захисту населення; - кращий волонтер/програма/проект у правозахисній діяльності; - кращий волонтер/програма/проект у сфері освіти та виховання; - кращий волонтер/програма/проект у сфері розвитку міжнародного співробітництва; - кращий волонтер/програма/проект у сфері молодіжного руху; - кращий волонтер/програма/проект у сфері культури; - кращий волонтер/програма/проект у сфері спорту та туризму; - кращий волонтер/програма/проект у сфері охорони здоров’я;

-

кращий волонтер/програма/проект у сфері охорони навколишнього середовища; кращий менеджер/керівник волонтерської програми.

У кожній з номінацій окремо розглядатимуться індивідуальні заявки та номіновані проекти/програми. Відбіркова комісія залишає за собою право об’єднувати номінації у разі недостатньої кількості поданих заявок. Порядок проведення конкурсу Для участі у конкурсі кандидатам необхідно заповнити заявку відповідного зразка. Заявки на участь у конкурсі приймаються до 21 листопада 2003 року. Відбіркова комісія розглядає заявки і визначає переможців на засіданні 26 листопада 2003 року. Оголошення результатів конкурсу та винагородження переможців відбудеться у грудні 2003 року. Про час та місце церемонії нагородження буде повідомлено додатково. Заявки для участі у конкурсі “Волонтер року 2003” приймаються за адресою: 02183, м. Київ, б-р Перова, 56, Центр волонтеріату “Добра Воля” (приміщення Центру соціальних служб для молоді Дніпровського району) або електронною поштою: vckyiv@ukrpack.net (з поміткою “Конкурс Волонтер року”). За додатковою інформацією звертатися за тел. (044) 512 0171, 512 2348 чи електронною поштою: vckyiv@ukrpack.net (контактна особа: Антоніна Гривко).

М. ЛЬВІВ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОННОЇ ЗВІТНОСТІ ДЛЯ НУО ЛЬВОВА ТА ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Західноукраїнський ресурсний центр (ЗУРЦ) на основі рекомендацій ключових НУО Львівської області розпочав роботу над запровадженням системи електронної звітності. Ідея була підтримана керівництвом обласного Управління Статистики і профінансована з коштів гранту Світового Банку, а також з коштів, виділених обласному Управлінню Статистики на запровадження інституційних змін. Проблема, на вирішення якої була спрямована діяльність Проект працює для вирішення проблем: 1) недостатньої ефективності процедури звітності неурядових організацій до державних структур, 2) недостатнього рівня прозорості у роботі неурядових організацій, 3) недостатнього рівня інформованості населення про роботу НУО. Мета, завдання кампанії або акції, проекту Мета проекту: сприяння прозорості, відкритості та ефективності у роботі громадських організацій Львівської області шляхом запровадження системи електронної звітності НУО до обласного управління статистики. Обґрунтування проекту: Звітність юридичних осіб (зокрема, неурядових організацій) до різноманітних державних інстанцій відбирає багато часу та зусиль, які можна було би використати на іншу, більш продуктивну діяльність. Окрім цього, результати такої звітності після обробки її у державних інстанціях є завжди закритими для громадськості. Більше того, узагальнення статистичних даних за групами юридичних осіб відбирає певний період часу і тому ці навіть узагальнені дані стають відомими громадськості з певною затримкою у часі.

Всі вказані вище проблеми, а власне:  значні зусилля та витрата часу на звітність до державних установ,  непрозорість у роботі громадських організацій та благодійних фондів, а також  відсутність оперативної обробки статистичної інформації у державних структурах, куди подається звітність було запропоновано вирішити шляхом запровадження системи електронної звітності через забезпечення доступу організації, яка звітує, до Веб-сторінки відповідної державної установи/ чи служби. Завдяки новому програмному продукту окрім можливості оперативно подати звіт у електронній формі у НУО з’являється можливість проаналізувати статистичні дані та ознайомитися з ними на цій самій сторінці. З позиції успішності проекту у ракурсі впливу НУО на розробку політики місцевого рівня проект може бути цікавим за рахунок того, що його ідея народилася в результаті серії консультацій з ключовими НУО Львівської області, які регулярно висловлювали своє невдоволення існуючою процедурою звітності та запропонували дії, які могли б вирішити цю проблему. Після розробки та перевірки програмного забезпечення (зараз проект ще у стадії реалізації) власне ці НУО стануть першими користувачами нової системи звітності, пропагуватимуть її для своїх партнерів. Ідею було розвинуто у формі інноваційного проекту та після переговорів з обласним управлінням статистики подано на розгляд до Регіональної місії Світового Банку в Україні, Молдові та Білорусі (м. Київ). Проект був підтриманий Банком у рамках конкурсу інноваційних ідей 2003 р. Проект свідчить, що суттєву роль у налагодженні взаєморозуміння між організаціями відіграють: 1) розуміння керівництвом державної служби змісту та особливостей роботи НУО, 2) у свою чергу, розуміння неурядовою організацією специфіки організації роботи державної служби, 3) особисті контакти керівництва організацій, 4) взаємна зацікавленість у продуктивних інноваціях, 5) вміння організацій домовитися, знайти компромісне рішення у процесі співпраці, 6) наявність у партнерів принаймні мінімальних ресурсів, необхідних для початку співпраці, 7) наявність у партнерів попереднього досвіду успішного партнерства. Цільові групи, залучені до кампанії або акції, проекту Основною цільовою групою проекту є неурядові організації Львівської області, тобто майбутні користувачі нової системи звітності. Окрім цього, вплив проекту поширюватиметься на державні служби, які приймають звітність (поки що у „паперовому‖ форматі) у юридичних осіб (Пенсійний Фонд, Фонд соціального страхування, Фонд Зайнятості, податкові служби, ін.). Непрямими користувачами нової системи звітності можуть стати представники комерційних організацій, які подають звітність до державних служб, у випадку якщо приклад управління статистики буде поширений на інші державні служби, що, у свою чергу, стимулюватиметься навчальними семінарами та круглими столами для представників відповідних служб, що проводитимуться у рамках проекту. Календар подій: дати та головні події Кінець червня 2003 р. – розпочато реалізацію проекту, закуплено обладнання, проведено збори спільного управління проекту, розподілено завдання та налагоджено систему координації Початок липня 2003 р. – розпочато розробку програмного забезпечення, яке забезпечуватиме роботу системи електронної звітності та аналіз статистичної інформації.

Проект знаходиться у стадії виконання. Після презентації програмного продукту (жовтень 2003 р.) проектом буде організовано серію інформаційно-просвітницьких заходів для працівників державних контрольно-ревізійних служб Львівської області, для керівництва податкової служби кожної з областей України, а також для широкого кола НУО області – майбутніх користувачів нової системи звітності Результати, яких було досягнуто Розпочато розробку програмного забезпечення, яке забезпечуватиме роботу системи електронної звітності та аналіз статистичної інформації. Максим Філяк Західноукраїнський ресурсний центр (м.Львів) М. ДОНЕЦЬК СУСПІЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ МОБІЛІЗАЦІЇ МІСЦЕВИХ РЕСУРСІВ У вересні 2002 року розпочалась реалізація проекту ―Посилення ролі громадських організацій у процесі прийняття рішень‖, який здійснювався у чотирьох містах України: Києві, Донецьку, Львові та Одесі за підтримки Вестмінстерського фонду за демократію (Великобританія). Партнером в реалізації проекту у м. Донецьку виступив Донецький міський благодійний фонд ―Доброта‖. На першому етапі реалізації проекту була сформована робоча група з двадцяти представників громадських організацій м. Донецька для розробки та впровадження плану спільних дій задля вирішення суспільних проблем у місті. Під час першої робочої зустрічі учасники зазначили, що однією з найбільш актуальних проблем є низька соціальна активність населення та прийшли до висновку, що вирішення будь яких суспільних проблем неможливе без систематичного інформування різних груп громадськості (органів влади, державних установ, бізнес-структур, громадських організацій) про ці проблеми та про можливості власної участі кожного у їх вирішенні. Саме на подолання інформаційної ізольованості з метою підвищення рівня суспільної свідомості та активності вирішили спрямувати свої зусилля учасники робочої групи. Для забезпечення доступності, об’єктивності та оперативної суспільної інформації з метою вирішення суспільних проблем, а також для посилення впливу громадських організацій на місцевому рівні було вирішено створити Раду громадських організацій; проводити спільні кругли столи, семінари, конференції; підвищити рівень відкритості та забезпечити інформаційну підтримку діяльності НУО у м. Донецьку. Зрозуміло, що цьому мало сприяти і підвищення професійного рівня представників Донецьких НДО для чого було проведено серію тренінгів та навчальних семінарів за темами: ―Локальний фандрейзинг‖, ―Розвиток громад‖, ―Лобіювання та адвокатування НДО‖, ―Менеджмент НДО‖, ―Соціальний маркетинг‖, ―Річний звіт громадських та благодійних організацій‖, ―Співпраця з ЗМІ у рамках кампанії лобіювання‖. Значному покращенню взаєморозуміння та рівня взаємодії громадських організацій, органів влади та ЗМІ сприяли ініційовані в рамках спільного проекту дискусійні кругли столи: ―Соціальна інформація як основа для вирішення актуальних проблем міста‖, ―Співпраця ЗМІ та НУО у вирішення соціальних проблем‖, ―Громадська рада НУО м. Донецька‖, під час яких обговорювались практичні механізми спільної роботи органів державної влади, ЗМІ та

НУО у вирішенні актуальних соціальних проблем Донецька та принципи партнерства в інформаційній сфері, зокрема розглядалися питання прозорості та відкритості діяльності, координації та консолідації зусиль. Результатом спільної роботи стали значні позитивні зрушення у системі взаємодії та інформаційного обміну. Розроблено положення про громадську раду у м. Донецьку. Учасниками робочої групи ініційовано понад 250 публікацій з різних актуальних питань, результати прес-моніторингу свідчать значно більшу зацікавленість роботою громадських організацій з боку ЗМІ. Все це в свою чергу дозволяє мобілізувати значно більші ресурси громади для вирішення суспільних проблем міста. Реалізація цього проекту на практиці довела, що висока ефективність роботи в суспільної сфері, ефективне міжсекторна співпраця, покращення соціальної, демографічної, економічної ситуації: все це ланки одного ланцюга суспільно-корисних перетворень, переша з яких суспільна інформація. Крістіна Мужецька Донецький міський благодійний фонд “Доброта” (м.Донецьк) М. ОДЕСА КАМПАНІЯ ЗА ПОВЕРНЕННЯ ПІЛЬГ НА ОРЕНДУ ПРИМІЩЕНЬ ДЛЯ ГРОМАДСЬКИХ І БЛАГОДІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ 26 березня 2003 року Рішенням Одеської міської ради № 1054-XXIV було встановлено розміри орендної плати для громадських і благодійних організацій за оренду майна, що є комунальною власністю одеської територіальної громади. Цим рішенням міська влада прирівняла громадські і благодійні організації до вино-горілчаних магазинів та нічних клубів. Головна шкода, яку несе місту прийняття такого рішення, полягає в безпосередній загрозі ліквідації абсолютної більшості громадських та благодійних організацій, що діють на території Одеси та, перш за все, тих, які найбільш розвинені і ефективно діють у сфері соціальних послуг. Ця загроза зумовлена встановленням необґрунтованої, абсурдно завищеної плати за оренду приміщень саме для цих організацій, плати, що значно перевищує їх фактичні можливості з її оплати. Так, згідно з Рішенням депутатів Одеської міської ради, вартість орендної плати для громадських та благодійних організацій міста Одеси встановлюється в розмірі 20% від експертної оцінки вартості цих приміщень в ринкових цінах, в той час, як наприклад, для магазинів, що торгують продуктами харчування цей розмір є 5%, цигарками та алкоголем – 15%, для казино та нічних клубів – 25%. Таким чином, громадські та благодійні організації згідно нового рішення мали платити за оренду своїх приміщень в 1,4 рази більше, аніж вино-горілчані магазини та трошки менше, аніж нічні клуби. Обмовка про те, що цей тариф поширюється на площі таких організацій більше 50 кв. м., суттєвої ролі не грає, тому що більшість організацій, які проводять активну роботу з надання допомоги того чи іншого характеру, здійснюють її на великих площах. Ні для кого не є секретом, що ситуація у соціальній сфері Одеси може бути охарактеризована, як важка. Немає необхідності нагадувати про те, що громадські та

благодійні організації і створюються задля подолання цих та інших, не менш тяжких проблем, що стоять перед суспільством. Іншими словами, ці організації виконують роботу, яку зобов’язана виконувати держава та місцева влада. Здавалося б, відомим фактом є нестача у міста коштів на вирішення соціальних проблем, які стоять перед населенням, таких як, наркоманія, бездомність, дитяча безпритульність, поширення ВІЛ-інфекції тощо. Отримання допомоги від суспільства потребують безліч соціальних груп. Ця, і без того складна ситуація була б куди гіршою, коли б не щоденна самовіддана праця багатьох людей, які працюють в одеських громадських та благодійних організаціях за покликом серця, частіш за все, за символічну плату або взагалі безоплатно. До сих пір вся допомога одеської міської влади таким організаціям у здійсненні цієї важливої місії, полягала як раз в наданні їм приміщень в оренду за пільговими цінами. Тепер вони позбавлені і цього. Тобто позбавлені не тільки будь-якої допомоги з боку міської влади, але і фактично самої можливості діяти на надавати допомогу тим, хто її потребує. Розробники цього рішення не врахували, що українське законодавство встановлює зобов’язання держави та органів місцевого самоврядування сприяти громадським та благодійним організаціям у здійсненні їхньої суспільно важливої діяльності та співпрацювати з ними у цій галузі в інтересах суспільства. Такі вимоги містяться в: - Законах України ―Про об’єднання громадян‖, ―Про благодійність та благодійні організації‖, ―Про місцеве самоврядування в Україні‖, ―Про попередження захворювання синдромом набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення‖, ―Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії‖, ―Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні‖, ―Про соціальну роботу з дітьми та молоддю‖, ―Про основи соціального захисту інвалідів в Україні‖; - Указах Президента України ―Про стратегію подолання бідності‖, ―Про невідкладні заходи щодо попередження поширення ВІЛ-інфекції / СНІДу‖, ―Про основні напрямки соціальної політики на період до 2004 року‖; - Розпорядження Президента України ―Про сприяння благодійній діяльності в Україні‖; - Постанові Верховної Ради України ―Про основи державної політики України в галузі прав людини‖. З огляду на вищезгадане можна припустити, що ініціатори та лобісти цього рішення з числа депутатів міської ради та осіб, які за ними стояли, могли переслідувати принаймні 2 цілі. Поперше, некомерційні організації, що не мають змогу платити такі гроші, в найближчому часі були б змушені віддавати свої приміщення Управлінню комунальної власності. А з огляду на високу ціну на нерухомість, відкрилися б перспективи перерозподілити їх серед зацікавлених осіб. По-друге, за такого рішення може зникнути більшість організацій, що вимагають від міської влади виконання їхніх обов’язків перед городянами, прийняття необхідних заходів у вирішенні гострих проблем, що стоять перед територіальною громадою міста Одеси, жаліються на бездіяльність влади у вищі інстанції, залучають увагу громадськості до ситуацій, які міська влада хотіла б приховати. За час свого існування одеські громадські та благодійні організації досягли важливих успіхів та отримали унікальний досвід у питаннях надання допомоги соціально-вразливим категоріям громадян, який став прикладом для вивчення не тільки колег з інших регіонів України, але і країн близького та далекого зарубіжжя. Тепер, завдяки непродуманому рішенню депутатів міськради все це під загрозою. Представники громадських організацій зазначили, що не зважаючи на запевнення влади, що вже укладені угоди між Управлінням комунальної власності та неприбутковими

організаціями не будуть переглядатися, Управління вже викликало представників деяких НПО та вимагало переукладання угод. Мета кампанії: Сприяти відміні рішення про скасування пільг для громадських і благодійних організацій на оренду приміщення. Календар подій: 24.03.03 – НПО Одеси дізналися про Рішення щодо скасування пільг, яке готували на сесію міської ради.

25.03.03 – проведено робочу зустріч 33-х НПО Одеси з даного питання. Підготоване Звернення до депутатів Одеської міської ради, під яким підписалися представники 31-ої організації.

26.03.03 – перед сесією Одеської міської ради представники НПО Одеси розповсюджували звернення депутатам міської ради, які входили до сесійної зали. Результати голосування: ―проти‖ – 30 депутатів, ―за‖ – 51 депутат.

10.04.03 – проведено круглий стіл та семінар у рамках прес-клубу ―Третій сектор‖, на якому розроблялись основні кроки та принципи кампанії щодо відміни даного Рішення. Підготовано проекти листів та розроблено концепцію інформаційного спілкування членів коаліції НПО.

11.04.03 – на веб-сайті www.Nonprofit.Org.Ua почала діяти сторінка, присвячена цій кампанії, також почала діяти розсилка Lobbi-NPO. 17.04.03 – пройшла прес-конференція, на якій представники НПО ознайомили ЗМІ з цією кампанією та поширили відповідні документи.

06.05.03 – на обговорення НПО, що беруть участь у кампанії, винесено проект Рішення про внесення змін та доповнень до Рішення Одеської міської ради ―Про оренду комунального майна, що є власністю територіальної общини міста Одеси‖ № 1054-XXIV від 26.03.2003 р.

06.05.03 - 17.06.03 – проводяться консультації з депутатами міської ради та інформаційна кампанія. Статті з даної проблематики публікуються в газеті Одеської міської ради ―Одеський вісник‖ та висвітлюються на сторінках газети ―Юг‖, ―Порто-франко‖, ―Социальные инвестиции‖ та ін.; 26 телеканал присвячує цій темі окрему передачу. Усім депутатам міської ради розіслано статті з обговорюваної теми.

17.06.03 – Підготовано Лист Голові постійної комісії одеської міської ради з економічної, інвестиційної політики та питань комунальної власності Косьміну А.Н. (17.06.2003). До листа додається проект Рішення ―Про внесення змін та доповнень в Рішення Одеської міської ради ―Про оренду комунального майна, що є власністю територіальної громади міста Одеси‖ № 1054-XXIV від 26.03.2003 р.

20.06.03 – Депутатам постійної комісії одеської міської ради з економічної, інвестиційної політики та питань комунальної власності направлено відкритий лист, який не розглядався. Результати: Робоча група проекту підготувала Проект рішення, що було винесено на затвердження міської ради міста Одеси.

ПРОЕКТ Про внесення змін та доповнень до додатку до рішення Одеської міської ради №1054-XXIV від 26.03.2003р. “Про оренду комунального майна, що є власністю територіальної громади міста Одеси” Відповідно до ст. ст. 25, 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, ст. ст. 1, 3, 5, 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, з метою створення сприятливих умов для співпраці з громадськими та благодійними організаціями міста Одеси, що вирішують соціально-культурні проблеми, та створення сприятливих умов для інвестування в соціальну сферу Одеси, Одеська міська рада ВИРІШИЛА: 1. Внести зміни до додатку до рішення Одеської міської ради від 26.03.2003 за №1054-XXIV “Про оренду комунального майна, що є власністю територіальної громади міста Одеси” та викласти абзац 10, пункт 7 в наступній редакції: - “Для громадських та благодійних організацій, які діють на підставі Закону України “Про об’єднання громадян” та Закону України “Про благодійництво та благодійні організації”, які не займаються господарською та іншою комерційною діяльністю, надаються пільги у вигляді заключення угоди оренди приміщення, що є власністю територіальної громади, на умовах орендної плати 1грн. за рік за орендоване приміщення. У підтвердженому випадку використання цього приміщення організаціями, які користуються пільгами згідно цього рішення, в комерційних цілях, без згоди орендодавця, вони можуть бути позбавлені цих пільг. Кожний випадок відмін пільг для громадських та благодійних організацій, які не займаються комерційною діяльністю, виноситься на розгляд робочої групи, створеної для перевірки цільового використання громадськими та благодійними організаціями орендованих приміщень, що розташовані на території міста Одеси, створеної розпорядженням міського голови Р. Боделана за № 449-01р. від 16.04.2003р. Громадські та благодійні організації, які користуються пільгами згідно даного рішення, зобов’язані надавати в робочу групу щорічний відкритий звіт щодо своєї діяльності.

2. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Одеської міської ради з питань соціальної політики. Міський голова

Р. Боделан Проект рішення внесено депутатом Пресновим Ю.О.

Додаток 1. Депутатам постійної комісії Одеської міської ради з економічної, інвестиційної політики та питань комунальної власності

Шановні панове! Прийняття Одеською міською радою рішення № 1054-XXIV от 26.03.2003р. позбавляє благодійні та громадські організації міста Одеси пільг на оренду приміщень, що знаходяться у комунальній власності. На численні протести неприбуткових організацій міська влада повідомила, що пільги будуть надаватися і надалі. Згідно з рішення міського голови № 440-01р от 16.04.2003р. була створена Робоча група для перевірки цільового використання орендованих громадськими благодійними та громадськими організаціями приміщень. Тим не менше, проблема протистояння між НПО та депутатським корпусом залишається невирішеною. Деякі ЗМІ надали цьому питанню певного політичного забарвлення, наголошуючи на тому, що міська влада хоче використати це як інструмент примусу НПО щодо співпраці у майбутніх виборах. Однак. Лідери громадських та благодійних організацій вважають, що це суто господарське питання і дискусія, що розгорнулася має на меті впорядкування використання Управлінням комунальної

власності приміщень міста з урахуванням думок усіх зацікавлених сторін. Текст “Методики” (додаток до рішення Одеської міської ради № 1054-XXIV від 26.03.2003р.) яким керується міська рада при розрахунку орендної плати, викликає ряд запитань, які необхідно пояснити лідерам громадського сектору для зняття соціальної напруги:



Чи надаються пільги на весь термін укладання договору між громадською чи благодійною організацією та управлінням комунальної власності?



Чи не виникатимуть тепер обмеження щодо термінів оренди?



У методиці розрахунку розмірів орендної плати не вказана можливість надання пільг. Таким чином, не зрозуміло чим буде керуватися Робоча група при наданні пільг. Крім того, у Методиці ніде не вказано також про існування такої групи, яка може бути створена та розпущено рішенням міського голови. Тому повноваження Робочої групи в процесі надання пільг ніде нормативно не закріплені.



Членство в Робочій групі та її повноваження. Чи не буде ця група перед виборами надавати пільги тільки політично заангажованим організаціям?



Чи потрібно затверджувати рішення Робочої групи на сесії? Якщо так, то її функції є не зовсім зрозумілими – Робоча група просто готує проекти рішень сесії про надання пільг для громадських та благодійних організацій щодо конкретних приміщень. При цьому члени Робочої групи не завжди достатньо професійні в оцінці діяльності НПО. Деякі з членів комісії брали участь у розробці Методики і голосували за відміну пільг для НПО.



Як узгоджуються між собою такі дати, як рішення Робочої групи про надання пільг, і його затвердження на сесії міської ради і укладання договору між НПО і Представництвом, який укладається відповідно до Методики не рішенням сесії, а розпорядженням міського голови. Якщо рішення робочої групи виноситься на сесію, що є вимогою Закону, то цей документообіг триває місяць, оскільки депутати, які не входять в Робочу групу можуть заперечувати надання пільг і можуть відправити рішення Робочої групи на доопрацювання чи взагалі не затвердити.



Як будуть укладатися договори з новими організаціями, у яких поки немає приміщень, який механізм надання пільг для них?

Це питання, які нам необхідно разом вирішити, оскільки в протилежному випадку, дана проблема з господарської може перетворитися на політичну, в чому жодна із сторін не зацікавлена, особливо в передвиборчий період. З повагою, Президент Асоціації “КОВЧЕГ”

Ігор Каміннік

Ігор Каміннік Асоціація підтримки громадянських ініціатив “Ковчег” (м.Одеса)

І. ЛОБІЮВАННЯ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ УЧАСТЬ ГРОМАДСЬКОСТІ У ВИРІШЕННІ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ: ДОСВІД ЛУЗАНІВКИ Регіон: м. Одеса Ініціатори кампанії: громадська організація ―МАМА-86-Одеса‖ Проблема, що спонукала проведення кампанії: Найбідніші верстви населення, як правило, живуть у найскрутніших екологічних умовах та потерпають від негативної дії екологічних чинників на здоров’я своїх родин. Економічна скрута, масове безробіття, екологічна криза і, як наслідок, глибока депресія та зневіра у власних силах, – така доля спіткала переважну більшість лузанівських родин. Саме екологічні проблеми за місцем проживання надихнули мешканок у недалекому минулому курортного мікрорайону міста Одеси Лузанівка об’єднатися з метою боротьби за виживання своїх родин та захисту конституційного права на чисте та безпечне довкілля. Науку екологію мешканці Лузанівки пізнавали не за підручниками та плакатами, а перетинаючи розливи каналізаційних вод біля порогу своєї оселі та дихаючи отруйними випарами станції, що промивала цистерни з-під нафти недалеко від їхніх домівок. Протягом багатьох років у курортній Лузанівці накопичувалися одночасно дві проблеми, які врешті-решт спричинили ситуацію екологічного лиха, що охопила увесь мікрорайон. З одного боку, через відсутність необхідних каналізаційних потужностей у цьому районі житлові будинки час від часу підтоплювалися каналізаційними водами. Внаслідок цього більшість помешкань стали аварійними та непридатним для житла. З іншого боку, небезпечне сусідство із залізничною станцією ―Одеса-Сортувальна‖, де з 1938 року відкритим способом промивалися цистерни від нафти, отруїло життя лузанівцям у прямому і переносному розумінні цього слова. Перевищення гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин в атмосферному повітрі житлових кварталів сягало подекуди десятків та сотень разів. Останньою краплею, що увірвала терпець мешканців мікрорайону та викликала соціальний вибух, стала одночасна смерть у березні 1996 року одразу шістьох мешканців одного з Лузанівських будинків, розташованих поруч зі станцією промивки цистерн від нафти. Хід кампанії На момент створення у 1997 році ініціативної групи ―МАМА-86-Одеса‖ молоді жінки вже дуже добре знали, які саме екологічні чинники негативно впливали на стан здоров’я їх родин. Свою діяльність організація спрямувала на роботу з місцевим населенням, що несло тягар екологічних негараздів в мікрорайоні. Для вирішення екологічних проблем були проведені різні заходи, кульмінацією яких стало масове подання позовів до суду. Одразу 80 мешканців Лузанівки звернулися до суду із скаргою на бездіяльність органів місцевої влади. Юридичне забезпечення цій акції надала організація ―ЕкоПраво-Київ‖, яка консультувала громадян та надавала адвокатські послуги у судових органах. Широке публічне висвітлення у засобах масової інформації подій із залів суду спричинило відповідну та адекватну реакцію з боку владних структур. Вони активно почали шукати шляхи вирішення екологічних проблем Лузанівки, спираючись при цьому на

громадські організації. І, хоча співпраця владних структур з громадськими організаціями не була простою та безхмарною, спільна мета допомогла подолати всі негаразди. Цілеспрямована лобістська діяльність владних структур та громадських організацій у Верховній Раді та у Кабінеті Міністрів України дала відчутні результати. З резервного фонду Кабінету Міністрів України було виділено 14 мільйонів гривень на добудову каналізаційнонасосної станції КНС-10А, що була вкрай необхідна для нормалізації життя мешканців Лузанівки. На запит зборів територіальної громади мікрорайону ―Лузанівський‖ Одеська міська рада надала кошти на проведення екологічної експертизи у мікрорайоні. Представники громадської організації ―МАМА-86-Одеса‖ увійшли до складу робочої комісії з написання проекту рішення сесії Одеської міської ради ―Вирішення екологічних проблем Лузанівки‖. Були різні погляди на шляхи та засоби вирішення цих проблем, але особливо гострі суперечки точилися навколо строків закриття екологічно небезпечного об’єкту – станції промивки цистерн від нафти. ―Невідомі‖ лобістські сили намагалися відтягнути час закриття до 2005 року. Представники громадських організацій обговорювали з мешканцями Лузанівки всі документи та питання, що виносилися на сесію міської ради. Це був чи не єдиний випадок в історії міста, коли прості одесити обговорювали проекти рішень міської ради ретельніше найзавзятіших депутатів. Тож коли відчувався брак розуміння з боку депутатів, особливо з питань реалізації права громадян на участь в прийнятті екологічно значимих рішень, люди виходили під стіни приміщення, де проходила сесія Одеської міської ради та вели роз’яснювальну роботу серед депутатів. В нагоді стала і Оргуська конвенція, 150 ксерокопій якої були розповсюджені серед депутатів та представників місцевої влади. Також була проведена акція ―прямий телефонний зв’язок з депутатами‖, коли телефонні номери – і службові, і домашні - всіх депутатів Одеської міської ради були надані мешканцям Лузанівки для роз’яснювальної роботи. Через півроку такого спілкування весь депутатський корпус Одеської міської ради вже діяв за наказами виборців і підтримував заходи, що були схвалені мешканцями цього бунтівничого району. Результати кампанії У грудні 1999 року сесія міської ради під тиском громадськості прийняла історичне рішення про закриття у грудні 2000 року станції промивки цистерн від нафти. Але вже у вересні 2000 року стала реальною загроза невиконання цього рішення. Представники ―МАМА-86-Одеса‖ звернулися за підтримкою до екологічної громадськості Європи, представники якої у цей час зібралися на стратегічну зустріч Еко-Форуму у Києві. Більше, ніж 100 делегатів з понад 30 країн Європи звернулися до мера Одеси та депутатів Одеської міської ради з проханням підтримати місцевих мешканців та закрити небезпечний об’єкт.

2000 рік був роком здійснення найзаповітніших мрій мешканців Лузанівки – стала до ладу новісінька каналізаційно-насосно станція, а екологічно небезпечний об’єкт – станцію промивки - в охоронній зоні Чорного моря та Куяльницького лиману було ліквідовано. Владні структури ліквідували джерело постійних соціальних заворушень і зрозуміли, що співпраця з громадськими організаціями та простими громадянами на шляху до вирішення соціальних та екологічних проблем дає набагато вагоміші та ефективніші результати, ніж ізольовані зусилля, а спільна лобістська діяльність на національному рівні дала ще й значимі фінансові результати. Прості громадяни відчули силу свого голосу та вагомість спільних зусиль на шляху подолання будь яких негараздів. Громадські ж організації набули досвід лобіювання на місцевому, національному і міжнародному рівні та зміцнили свій вплив і авторитет.

Набутий досвід та знання вже скоро знадобилися для вирішення нової проблеми. Коли мешканці Лузанівки почали отримувати неймовірні рахунки за споживання питної води, що в деяких випадках сягали 50% їх злиденного доходу, вони одразу стали телефонувати на ―гарячу‖ екологічну лінію громадської організації ―МАМА-86-Одеса‖ – ―Еко-Телефон‖. Зовсім мало часу пішло на те, щоб розібратися, що ці рахунки незаконні. Лузанівка є найнижчою точкою міста, і через проектно-технічні помилки тут, особливо у нічний час, спостерігаються наднормативно високі показники тиску у мережі водопостачання. Це тягне за собою швидку зношуваність мереж водопостачання та високі втрати води. За цих умов монополіст-водопостачальник замість того, щоб вирішувати проблему надвисоких втрат, переклав її на плечі споживачів. В багатоквартирних будинках були встановлені будинкові лічильники води. Проблема постала, головним чином, для найбідніших верств населення — багатодітних родин та літніх людей. Більш заможні люди одразу ж купили квартирні лічильники води і забули про проблему. Споживачам нараховували плату за показниками будинкових лічильників води, що враховували як спожиту ними воду, так і втрати води через зовнішні та внутрішні мережі будинків, нераціональне використання води їх несвідомими сусідами. Організація ―МАМА-86-Одеса‖ вказала організації-водопостачальнику та експлуатуючій організації на незаконність їх дій, посилаючись на чинне законодавство, що вимагає підписання угоди із споживачами та інформування споживача про зміну умов оплати та обслуговування. Все це не було зроблено. ―МАМА-86-Одеса‖ підготувала проект рішення сесії Одеської міської ради щодо захисту прав споживачів питної води і розпочала лобіювання його прийняття. Але тільки після того, як одночасно в кількох місцях виникли ―водні‖ бунти споживачів через такі ж обставини, Одеський Міський голова своїм наказом скасував практику незаконних нарахувань та затвердив запропоноване громадською організацією Положення ―Про порядок встановлення квартирних лічильників‖. За нашими підрахунками, тільки в мікрорайоні ―Лузанівський‖, де мешкає 12 тисяч осіб, незаконно було нараховано 200 тисяч гривень, а по місту ця цифра перевищує 5 мільйонів гривень. Громадській організації ―МАМА-86-Одеса‖ вдалося повернути 4,5 тисячі гривень мешканцям тільки одного будинку, але ми вказали шлях вирішення проблем багатьом. То ж тепер кожен, хто зателефонує на ―Еко-Телефон‖ в Одесі за номером: (048) 715 50 55, отримає інформацію, як захистити свої права на безпечну та доступну за ціною питну воду і чисте довкілля, як повернути незаконно вилучені кошти за надання неякісних послуг. Світлана Слєсарєнок “МАМА-86-Одеса” (м.Одеса) *** УЧАСТЬ ГРОМАДСЬКОСТІ В ПИТАННЯХ ПОКРАЩЕННЯ ЯКОСТІ ПИТНОЇ ВОДИ: ДОСВІД НІЖИНА Регіон: м. Ніжин Ініціатори кампанії: міська екологічна організація ―МАМА-86-Ніжин‖ Проблема, що спонукала проведення кампанії Більше року жителі м. Ніжина, що мешкають в одному з найбільших мікрорайонів міста з-ду „Прогрес‖ (8 тисяч населення) споживали неякісну водопровідну воду. Неодноразові

звернення громадян до відповідних служб щодо поганої якості питної води залишались без відповіді і відповідної на те реакції. Втративши терпіння і надію на вирішення проблеми, мешканці району навесні 2001 року звернулись по допомогу до міської екологічної організації МАМА-86-Ніжин. Вони розповіли, що вже майже рік тягнеться „ходіння по мукам‖ у надії на покращення якості води, що тече з кранів у їх домівках. Хід кампанії Вивчаючи проблему, представники МАМА-86 Ніжина ознайомилися із скаргами населення. Люди, головним чином, скаржилися на те, що вода з крану тхне дустом і болотом, що її не можливо пити та використовувати для приготування їжі. На запити громадян про якість води санітарна служба міста та представники влади не відповідають і, більше того, їм не вірять, посилаючись на офіційну інформацію, згідно якої, вода у цьому районі нормальної якості. Усні звернення представників МАМИ-86 до відповідних природоохоронних та санітарних служб щодо наявності негативних чинників у воді, також сприймались як неправдива, неперевірена інформація. Хоча, один з представників виконавчих органів влади зізнався: „Я давно говорив, що цією водою навіть зуби чистити бридко‖. Громадське обстеження із залученням свідків території розташування свердловини №5, що забезпечувала даний регіон питною водою показало, що свердловина розташована на місці, куди в попередні роки звозились відходи від приватних туалетів, а поруч, як засвідчує очевидець, Кіготь М.П. знаходився скотомогильник. Для знезараження цього скотомогильника використовувався дуст. На час обстеження у безпосередній близькості від свердловини знаходились приватні городи, де вирощується картопля, яка щедро поливається отрутохімікатами. У липні–серпні 2001 р. мешканці мікрорайону під проводом МАМА-86 Ніжин подали низку колективних письмових запитів до відповідних інстанцій щодо якості водопровідної води у мікрорайоні. 4 вересня 2001р. була отримана відповідь від начальника водоканалу В. Ф. Федорчука про те, що офіційних даних про наведені факти забруднення водозабірної території, в управлінні немає. Тоді ніжинська МАМА-86 звернулася по допомогу до київської хіміко-бактеріологічної лабораторії ПЕВС ПУВКГ (водоканалу) м. Києва для проведення незалежного аналізу якості питної води. Аналіз проб підтвердив наявність запаху дусту (широко розповсюджена промислова назва – хлорорганічного пестициду - ДДТ) та масовий розвиток синьо-зелених водоростей у водопровідній воді. На підставі результатів аналізу та громадського обстеження ситуації МАМА-86 Ніжина ініціювала написання звернення від жителів мікрорайону на адресу адміністрації міста, водоканалу, природоохоронних та санітарних органів: „Ми, мешканці вулиць Шевченка, Незалежності, Об’їжджої, захищаючи свої права на безпечне для життя і здоров’я довкілля й право вільного доступу до інформації про стан довкілля, згідно законодавчих актів [тут ішли посилання на Конституцію України, Оргуську конвенцію тощо], звертаємось до посадових і службових осіб з вимогою про відновлення наших екологічних прав через забезпечення повною, достовірною інформацією про якість питної води, яку ми споживаємо та розроблення заходів, направлених на покращення ситуації в цій сфері”.

В зверненні були наведені конкретні факти порушення екологічних прав, описані кроки громадськості направлені на їх захист, наведені причини щодо можливого забруднення водоносного горизонту. Також були сформульовані пропозиції, щодо покращення ситуації. Результати кампанії Офіційної відповіді на запит громадськості не надійшло. Але через два тижні жителі почали споживати зовсім іншу воду. Як виявилось, водозабезпечення жителів цього регіону було переведене на інше джерело водопостачання. З 18 вересня 2001 був затверджений новий начальник водоканалу, пізніше був звільнений головний інженер підприємства. Таким чином громадськість відстояла свої екологічні права на інформування та безпечну питну воду. А ще відбулися позитивні зрушення у формуванні міської екологічної політики – до цього процесу почали залучати громадськість. Сьогодні у Ніжині при міськвиконкомі створена рада з питань покращення стану довкілля та здоров’я, до складу якої увійшли представники екологічної громадськості. В місті „МАМА-86-Ніжин‖ реалізувала проект „Ініціація участі громадськості в місцевих планах дій з гігієни довкілля‖. Зокрема, результатом проекту стало визнання міською владою проблем якості питної води як одного з пріоритетних напрямків роботи щодо покращання довкілля та здоров’я населення м. Ніжина. З ініціативи громадськості до міської програми дій було внесене питання про якість води у колодязях міста. Саме тут знадобився досвід та знання „МАМА-86‖ Ніжина, яка вже кілька років в рамках водної кампанії вивчала це питання у Ніжинському районі. Валентина Щокіна МАМА-86-Ніжин (м.Ніжин) *** “ЗАХИСТИМО КУЛЬТУРУ!” КАМПАНІЯ ПО ВІДМІНІ РІШЕННЯ ВІННИЦЬКОГО МІСЬКВИКОНКОМУ. Регіон діяльності: м. Вінниця Ініціатори заходу: педагогічні колективи двох музичних шкіл міста Вінниці і правозахисна організація Подільський центр прав людини Проблема 4 лютого 1998 року начальник управління культури Вінницького міськвиконкому видав Наказ № 8 яким усі працівники навчальних закладів культури міста мали бути звільненні з роботи з 1 травня 1998 року з наступним набором на конкурсній основі з укладанням строкових трудових контрактів. Поряд із цим було відомо, що певні сили, близькі до голови міста, поклали око на приміщення ДМШ №1, що знаходиться в центральній частині міста. В розмовах з начальником управління культури було отримано підтверджуючу інформацію про передбачуване скорочення міської мережі музичних навчальних закладів. Хід кампанії Для відстоювання своїх прав педагоги ДМШ №2 утворили страйковий комітет і обрали його голову. Представник Подільського центру прав людини побував в педагогічних колективах усіх чотирьох мистецьких шкіл міста, де запропонував провести спільне засідання. У спільному засіданні, що відбулось через день після оголошення Наказу № 8, взяли участь

представники усіх чотирьох шкіл та жіночої організації „Прогресивні жінки‖ (голова Наталя Козлова). Було створено Громадський комітет „Захистимо культуру!‖. На засіданні було вирішено, що першочерговою метою діяльності коаліції є добитись відміни Наказу № 8 і не допустити скорочення кількості мистецьких навчальних закладів міста. Для досягнення поставленої мети: страйковий комітет ДМШ № 2 організовував пікетування приміщення міської ради; Подільський центр прав людини готував письмові вимоги Громадського комітету та здійснював організаційні заходи для проведення круглого столу з компетентними представниками міської влади; педагогічні колективи працювали над залученням підтримки з боку батьківських комітетів мистецьких шкіл; товариство „Прогресивні жінки‖ залучало до вирішення проблеми журналістів місцевих газет. На третій день відбулось пікетування приміщення міської ради силами страйкового комітету ДМШ № 2 спільно з учнями школи та їх батьками і перша зустріч представників Громадського комітету „Захистимо культуру!‖ з заступником голови міста з гуманітарних питань та узгоджено час проведення круглого столу (голова міста увесь період активних подій перебував у відпустці). Четвертого дня відбулось засідання круглого столу за участю начальника управління культури міста, начальника фінансового управління міста, заступника голови з гуманітарних питань, усіх чотирьох директорів мистецьких шкіл, представників педагогічних колективів, Подільського центру прав людини та товариства „Прогресивні жінки‖. Переговори тривали понад годину. Представники міськвиконкому приводили як основний довід відсутність достатнього бюджетного фінансування для належного забезпечення мистецьких навчальних закладів протягом останніх принаймні п’яти років, що спонукає подивитись їх „правді в очі‖ і відмовитись від непосильного для бюджету міста вантажу. Аргументами представників Громадського комітету були показники рівня забезпечення молоді шкільного віку навчальними місцями в мистецьких школах Вінниці в порівнянні з іншими обласними центрами України. В таких умовах скорочувати кількість мистецьких шкіл означає визнати свою нездатність забезпечувати керівництво міським організмом. Результати кампанії Результатом спільних дій стала поява 8 лютого 1998 року Наказу № 11 начальника управління культури міста, яким він відмінив раніше виданий Наказ № 8. Ситуація була настільки гарячою, що повернувшись з відрядження голова міста в понеділок 11 лютого своїм розпорядження повторно відмінив дію Наказу № 8 начальника управління культури міста.

15 лютого на останньому засіданні Громадського комітету „Захистимо культуру!‖ звучали пропозиції зареєструвати його як юридичну особу для забезпечення захисту прав та інтересів працівників мистецьких навчальних закладів міста Вінниці, але практика показало нежиттєздатність цієї структури. Фактично спрацювала коаліція, яка зібралась довкола вирішення конкретної проблеми і після досягнення мети розпалася. Михайло Бардин Подільський центр прав людини ***

ІІ. РОЗРОБКА ЗАКОНОДАВЧИХ ТА НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ УЧАСТЬ ВЕГО „МАМА-86” У РОЗРОБЦІ ЗАКОНУ УКРАЇНИ „ПРО ПИТНУ ВОДУ ТА ПИТНЕ ВОДОПОСТАЧАННЯ” Наприкінці 1999 р. Український уряд розпочав роботу над проектом Закону про питну воду. НУО отримали реальну нагоду взяти участь у розробці цього документу з самого початку процесу. У січні 2000 р. „МАМА-86‖ підготувала перші коментарі до структури та змісту Закону про питну воду та подала їх до робочої групи з розробки закону. „МАМА-86‖ запросила підготувати аналіз існуючого законодавства, що стосується питної води в Україні експерта з права Малишеву Наталію, доктора юридичних наук, Заслуженого адвоката України, Державний інститут права ім. Корецького Національної академії наук. Ці знання були необхідні нам для розуміння, яким чином держава визначає та гарантує права громадян на доступ до безпечної питної води. Матеріали аналізу були представленні та обговорені під час тренінгу у листопаді 2000 р., розповсюджені серед зацікавлених сторін, а також широко застосовувалися мережею „МАМА-86‖ для інформуванні громадськості та консультацій щодо проекту закону. Висновки аналізу були використанні для обґрунтування позиції „МАМА-86‖ і розробки поправок до проекту Закону про питну воду. Протягом 2000-2001 рр. „МАМА-86‖ постійно слідкувала за ходом розробки проекту закону. Було підготовлено 4 різних проекти закону, що пройшли процедуру узгодження на рівні Ради Міністрів. 18 червня 2001 р. Український парламент ухвалив законопроект про питну воду та питне водопостачання у першому читанні. Проект закону, розроблений Державним комітетом з архітектури, будівництва та житлового господарства, було взято за основу для поправок і доопрацювання у другому читанні в Парламенті. У серпні-вересні 2001 р. „МАМА-86‖ ініціювала громадські консультації щодо проекту закону. Документ було розповсюджено в мережі „МАМА-86‖ та серед інших українських екологічних НУО. „МАМА-86‖ запросила взяти участь у обговорені проекту на місцях представників усіх зацікавлених сторін. У результаті процесу обговорень було зібрано 155 поправок до законопроекту. 1 жовтня „МАМА-86‖ організувала громадські слухання щодо цього закону, в яких взяли участь 64 представники громадськості (22 НУО з 11 міст України). Матеріали та резолюція громадських слухань були направлені до владних структур – Комітету Верховної Ради з екологічної політики, що відповідала за редакційну роботу над законом. Відбулося 4 зустрічі робочої групи щодо обговорень поправок та внесення їх до проекту закону. ВЕГО „МАМА-86‖ було запрошено взяти участь у цих зустрічах. В результаті цієї роботи було враховано 45 поправок, що надійшли від громадськості. Зокрема, серед них пропозиція ВЕГО „МАМА-86‖ про проведення громадських слухань щодо питань питної води. Результатом діяльності „МАМА-86‖ з розробки Закону було досягнення певного прогресу щодо участі громадськості у процесі прийняття рішень та у налагодженні партнерських стосунків між державною владою та громадськістю. Однак ми знаходимося на самому початку шляху до відкритості та прозорості цього процесу. НУО повинні продемонструвати, що вони готові професійно брати участь в обговореннях та представляти думку громадськості представникам влади на місцевому та національному рівнях.

Всеукраїнська громадська організація “МАМА-86” *** ДОСВІД ПОДІЛЬСЬКОГО ЦЕНТРУ ПРАВ ЛЮДИНИ У РОЗРОБЦІ ПОЛОЖЕНЬ ПРО МІСЦЕВІ ІНІЦІАТИВИ, ГРОМАДСЬКІ СЛУХАННЯ, ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ ГРОМАДЯН ЗА МІСЦЕМ ПРОЖИВАННЯ ТА СЛУХАННЯ В ДЕПУТАТСЬКИХ КОМІСІЯХ. Регіон діяльності: місто Вінниця Ініціатори: Подільський центр прав людини (Михайло Бардин), Клуб міської громади міста Вінниця (Андрій Татарин) Проблема Із введенням в дію закону України „Про місцеве самоврядування в Україні‖ законодавець залишив для додаткового врегулювання на місцевому рівні такі механізми здійснення прямої демократії як місцеві ініціативи, громадські слухання та загальні збори громадян за місцем проживання. Клуб міської громади вже мав підготовану Концепцію запровадження здійснення прямої демократії у Вінниці. Для її здійснення першим кроком мало стати затвердження сесією Вінницької міської ради Положень про місцеві ініціативи, громадські слухання, загальні збори громадян за місцем проживання та слухання в депутатських комісіях. Календар подій Події відбувались в жовтні-листопаді 2002 року. Андрій Татарин та Михайло Бардин створили робочу групу з підготовки проектів усіх 4-х Положень. Паралельно здійснювалась роз’яснювальна робота в головами депутатських комісій та частиною депутатів. Відбулось обговорення проектів Положень з секретарем міської ради в на засіданні профільної депутатської комісії. Результати Як результат проекти усіх чотирьох Положень були винесені на затвердження сесії міської ради. Положення про місцеві ініціативи та Положення про громадські слухання були затверджені з косметичними змінами. Інші два Положення були відправлені „для доопрацювання‖. Фактично прийняття їх відкладено до прийняття Статуту територіальної громади міста. Михайло Бардин Подільський центр прав людини ***

ІII. СТВОРЕННЯ ГРОМАДСЬКИХ/КООРДИНАЦІЙНИХ РАД ГРОМАДСЬКА КОЛЕГІЯ ПРИ ПОДАТКОВІЙ АДМІНІСТРАЦІЇ МІСТА ОДЕСИ Регіон: м. Одеса Ініціатори: Державна податкова адміністрація України Мета створення: реалізація принципів відкритості та гласності, забезпечення механізму підзвітності органів державної податкової служби громадськості Опис Громадська колегія була створена у 2002 році при Державній податковій адміністрації України. До її складу увійшли представники впливових громадських організацій, спеціалісти з питань удосконалення системи оподаткування, наукові співробітники міста Одеса. Вони є постійними дорадчими органами податкової адміністрації області або податкових інспекцій, основне завдання яких полягає у налагодженні партнерських взаємин між платниками податків та органами державної податкової служби, стимулювання добровільної сплати податків, забезпечення гласності в роботі органів державної податкової служби. Основними завданнями громадських рад є:  сприяння органам державної податкової служби в реалізації покладених на них функцій шляхом залучення громадськості;  забезпечення зворотного зв'язку суб'єктів оподатковування з податковими органами, вивчення й узагальнення суспільної думки щодо діяльності податкової служби з упровадженням відповідних механізмів удосконалення діяльності органів державної податкової служби;  сприяння підвищенню якості обслуговування податковими органами суб'єктів оподатковування і зміцнення між ними партнерських ділових відносин;  участь у рішенні конфліктів і суперечок, що виникають між платниками податків і органом державної податкової служби при застосуванні податкового законодавства і проведенні перевірок;  організація і проведення спільних конференцій, виставок, семінарів, круглих столів з фінансових, податкових та інших питань;  виховання у суб'єктів підприємницької діяльності відповідальності щодо сумлінного виконання своїх обов'язків із сплати податків. Положенням про створення громадських рад передбачено, що до їхнього складу входитимуть на паритетних засадах представники Асоціації платників податків України, впливових громадських організацій, платники податків, які істотно впливають на формування Державного і місцевого бюджетів, представники органів місцевого самоврядування, фінансових і казначейських органів, а також працівники органів державної податкової служби. Ігор Каміннік Асоціація підтримки громадянських ініціатив “Ковчег” ***

МОЛОДІЖНИЙ ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ Регіон: місто Одеса Ініціатори: Виконком Одеської міської ради Історія створення Молодіжний виконком – це консультативно-дорадчий орган міськвиконкому, що був створений згідно Закону України ―Про місцеве самоврядування‖ на початку 2002 року. Молодіжний виконавчий комітет (надалі МВК) не є громадською організацією. Члени МВК призначаються міським головою з ініціативи молодіжних лідерів. Вони призначаються, а не вибираються молоддю міста, саме тому МВК не може бути представницькою структурою молоді міста. Хоча не зважаючи на це голова МВК був назначений міським головою за результатами рейтингового опитування, що було проведено серед молоді восени 2001 року. Мета створення Сприяння взаємодії виконавчих органів влади та молоді міста Одеси і задля забезпечення узгодженості дій в рішенні питань, що пов’язанні з життям молоді та її участі у всіх сферах життя суспільства в місті. Результати  Проведена молодіжна оцінка ―Концепції соціально-економічного розвитку міста Одеси до 2012 року‖ та напрацьовані рекомендації-доповнення. МВК прийняв активну участь в обговоренні Концепції за ―круглим столом‖ вчених, економістів-практиків, науковців та діячів культури, що був ініційований Управлінням економіки та розвитку море господарського комплексу.  Внесені доповнення в Програму соціально-економічного розвитку міста Одеси на 2003 рік в частині молодіжної політики.  Внесені доповнення в план соціально-економічного розвитку міста Одеси на 2003 рік в частині молодіжної політики.  Внесені доповнення в програму розвитку малого бізнесу до 2006 року в частині молодіжного підприємництва.  Проведена експертна оцінка Положень структурних підрозділів міськвиконкому, управління справами міськвиконкому прийняло 9 поправок від МВК.  Проведена молодіжна експертиза пропозиції про створення за участі міськвиконкому громадського центру сприяння навчанню молоді за кордоном. Складені конкретні рекомендації про доцільність та подальші кроки з реалізації цієї програми. Проведено ще 6 подібних оцінок різноманітних проектів.  З метою підвищення якості експертних оцінок, створена Експертна Рада на базі МВК, в яку увійшли найбільш компетентні спеціалісти громадських організацій та професори Одеських ВУЗів. Склад Ради – 15 осіб. Після прийняття розпорядження міського голови про необхідність попередніх експертних оцінок всіх пропозицій, що надходять до міськвиконкому, створення такої Експертної Ради допомогло забезпечити оцінки відповідної якості та в належний термін. ***

КОНСУЛЬТАЦІЙНА РАДА З ЗАПОБІГАННЯ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА ТА ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ Регіон: м. Львів Ініціатори: Західноукраїнський центр ―Жіночі перспективи‖ в рамках проекту „Громадські ініціативи у подоланні домашнього насильства та торгівлі людьми‖, який реалізується за підтримки Вінрок Інтернешнл Мета створення Об’єднання зусиль та постійної взаємодії між місцевими громадськими організаціями, державними та правоохоронними органами у подоланні домашнього насильства та торгівлі людьми. Західноукраїнським центром „Жіночі перспективи‖ в рамках проекту „Громадські ініціативи у подоланні домашнього насильства та торгівлі людьми‖, який реалізується за підтримки Вінрок Інтернешнл у 2001 році створено Дорадчий орган – Консультаційну раду з метою об’єднання зусиль та постійної взаємодії між місцевими громадськими організаціями, державними та правоохоронними органами у подоланні домашнього насильства та торгівлі людьми. Консультаційна рада – це об'єднання, головне завдання якого – допомога Потерпілій! В КР входять представники громадських і благодійних недержавних організацій, міліції, прокуратури, медичних й освітянських закладів, центру соціальних служб для молоді, релігійних організацій, органу місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, центру зайнятості та ін. Це фахівці різних сфер діяльності, які займають відповідні посади і мають певний вплив на ситуацію. Це люди виконавської ланки. Ті, котрі знають свою справу і можуть компетентно впливати – ―формувати думку‖ свого начальника, який приймає рішення. Члени Консультаційної ради надають допомогу та підтримку в організації зустрічей, у наведенні нових контактів, сприяють нашій участі у семінарах та відомчих робочих нарадах, у висвітленні проблематики насильства над жінками та нашої співпраці у засобах масової інформації, в організації проведення тренінгових програм, підготовці спільних офіційних листів до керівництва, видань та методичних матеріалів, лобіюють питання впровадження нової документації в рамках Пілотного проекту „Спеціальні картки‖, впровадженні тренінгового навчання в навчальних закладах системи МВС, надають організаційну підтримку в проведенні досліджень. Консультаційна рада працює в двох напрямках, відповідно діють дві робочі групи: по запобіганню домашнього насильства та по запобіганню торгівлі людьми. Збори проводяться в середньому раз на квартал. Але, як правило, одне засідання в рік проводиться спільно по двох напрямках для аналізу проведеної роботи та визначення подальших наших спільних кроків. Проводяться і розширені засідання Консультаційної Ради, до яких запрошуються представники влади, партнерських організацій тощо (в залежності від питання, яке виноситься на розгляд КР). Результати: Ініціювання проведення першого розширеного засідання обласної комісії з питань координації зусиль та обміну інформацією щодо запобігання торгівлі людьми при Львівській облдержадміністрації, 16 грудня 2002 року в якому взяли участь представники різних служб

облдержадміністрації. Результатом засідання стало прийняття Рішення №1, яке по суті стало програмою дій в області по запобіганню торгівлі людьми.

IV. Громадські слухання ПРОЕКТ “З ГРОМАДОЮ – ДЛЯ ГРОМАДИ” Термін виконання проекту: квітень - серпень 2003 р. Фінансування проекту: ІСАР „Єднання‖, місцеві ресурси Регіон діяльності: Пустомитівський район Львівської області. Ініціатори проекту: Молодіжний центр „Птах‖ спільно з Пустомитівською міською радою. Короткий опис проекту З квітня 2003 р. Молодiжний центр ―Птах‖ реалізовує проект ―З громадою - для громади‖ який передбачає підвищення ролі громади у прийнятті рiшень. Проект реалiзується на територiї Пустомитiвської мiської ради (м.Пустомити, с.Наварiя, с.Лiсневичi - 12 тис. мешканцiв). Реалізація проекту дозволяє громаді міста більш активно долучитися до процесу планування та реалізації важливих заходів, спрямованих на покращення якості соціально-економічної ситуації в регіоні. Основний метод виконання завдань проекту – використання інструментів залучення громади міста до участі у проведенні громадських слухань. Під громадськими слуханнями ми розуміємо процес, який складається з таких послідовних кроків: дослідження проблеми; громадське обговорення; вироблення рекомендацій; висвітлення подій у громадському віснику “ПОГЛЯД”, залучення громади та місцевої влади до втілення вироблених рекомендацій.. Яким чином передбачається здійснювати опитування населення про обрану проблему та результати проекту? Опитування населення стосовно проблем, що існують в регіоні здійснюватиметься методом проведення дослідження шляхом участі (ДШУ). Особливість цього методу в тому, що він безпосередньо пов`язаний з дією i проводиться так, щоб це залучало усіх, хто причетний до проблеми i хто має працювати над її вирішенням. Дослідження проводиться такими чином, що члени громади самі досліджують проблему. Питання для дослідження визначають самі члени громади, вони також визначають методи дослідження та самі його проводять. Оцінювання результатів проекту буде проводитися методом експрес оцінювання шляхом участі (ЕОШУ). Основна перевага цього методу полягає в тому, що він дає змогу звичайним людям відобразити у звичайний спосіб реалії громади, i таким чином досягти чіткості у плануванні, а також відчути себе уповноваженими до дій i причетними до справи розвитку місцевої громади. ПТАХ має багатий досвід проведення ДШУ та ЕОШУ у мiсцевiй громадi, який органiзацiя здобула протягом участі у проекті ―Розвиток громадянського суспiльства в Українi‖ 1998 2002р. Чи є запропонований проект частиною будь-якої програми або проекту, що фiнансується з iнших джерел?

З вересня 2002р. ПТАХ реалiзовує проект, який передбачає створення ―Громадського Інформацiйно-дискусiйного центру‖. Його метою є - розробка механiзму залучення громадськостi до виявлення, обговорення та вирiшення спiльних проблем, спрямованих на покращення якостi життя мiсцевої громади. В рамках даного проекту започатковано роботу Громадського iнформацiйно- дискусiйного центру. В рамках якого: встановлено 4 скриньки ―Громадська думка‖; проведено круглий стiл з проблем курiння серед молодi; засновано громадський iнформацiйний вiсник ―ПОГЛЯД‖ та створено матерiально - технiчну базу для його випуску. Проект фiнансується Канадським Фондом Спiвробiтництва, Посольства Канади в Українi i завершується в лютому 2003 року тому запропонований проект в ІСАР “Єднання” стане логiчним продовженням дiяльностi органiзацiї в напрямку розвитку громади та залучення її до процесу розвитку мiста. Проблема, для вирiшення якої пропонується виконання проекту. Її актуальнiсть та прiоритетнiсть. Проблема на вирiшення якої спрямований наш проект - це низька активнiсть мешканцiв Пустомитiвської мiської ради у процесi прийняття рiшень, що стосуються життя громади. З часiв незалежностi України у мiстi не проводилося жодного громадського слухання яке б дiйсно було спрямоване на вирiшення конкретних проблем за участю громади. Поодинокi випадки проведення зборiв громади проводилися переважно перед виборами, або були чисто формальними. Актуальнiсть полягає в тому, що процес проведення реформ базується на участi самої громад. Проведення Громадських Слухань сприятиме органiзацiї людей до спiльної роботи для вирiшення власних проблем. Важливим є той факт, що громадськi слухання стануть об'єднуючим фактором для змiцнення громади та лобiювання саме громадської думки. Адже в єдностi - сила громади. Прiоритетнiсть вiдображається в тому, що до планування та реалiзацiї будь-якого важливого для життя громади кроку повиннi обов'язково залучатись самi ж люди. Без участi кожного - досягти позитиву для всiх практично неможливо. Адже вiдомо ще з iсторичних часiв, що згуртованiсть, бажання працювати разом та спiльна праця допомогли громадi з маленького селища на Закарпаттi змiнити русло рiчки, яка пiдтоплювала їхнi будiвлi. Тому можна з певнiстю сказати, що будь-який важливий для мешканцiв села чи мiста процес без участi самої громади в багатьох випадках приречений на безуспiшний результат. Мета проекту Пiдвищення ролi громади у прийняттi рiшень шляхом залучення її до процесу планування та реалiзацiї важливих заходiв спрямованих на покращення якостi соцiально-економiчної ситуацiї в регiонi. Довгострокові завдання:  Привернути увагу жителiв до можливостi впливу на важливi рiшення стосовно життя у мiстi.  Пiдвищити рiвень участi мешканцiв мiста у процесах розробки та втiлення заходiв, спрямованих на покращення рiвня життя у мiстi.  Покращити соцiально-економiчна ситуацiю на територiї Пустомитiвської мiської ради (яка охоплює м. Пустомити, с. Наварiя, с. Лiсневичi та мiкрорайон Глинна - усього близько 12000 мешканцiв). Конкретнi практичнi результати виконання проекту: Яким чином виконання проекту сприяє вирiшенню обраної проблеми? Через проведене дослiдження, розмiщення в людних мiсцях скриньки “Пропозицiї для влади” громадськiсть

матиме змогу представити власнi iдеї та пропозицiї стосовно покращення життя та вирiшеннi проблем у мiстi. Громадськi слухання стануть засобом залучення громади та наочного представлення власних поглядiв стосовно того чи iншого питання. Випуск незалежного громадського вiсника стане елементом висвiтлення думок та поглядiв пересiчних громадян на ситуацiю та подiї в регiонi. Інформацiя у вiсник подаватиметься як з листiв скриньок, так i коментарiв до них. Це стане переконливим аргументом в тому, що думка кожного мешканця є важливою та має право бути почутою. Разом цей процес дозволить згуртувати i пiдвищити активнiсть громади та розпочати процес покращення якостi соцiально-економiчної ситуацiї в регiонi. Якими є масштаби залучення населення до дiяльностi по проекту? Пiд час дослiдження буде опитано та проiнтерв'юновано близько 1000-1200 (це 10% вiд загальної кiлькостi населення, при цьому похибка складатиме не бiльше 3%) жителiв Пустомитiвської мiської ради (яка охоплює м. Пустомити, с. Наварiя, с. Лiсневичi та мiкрорайон Глинна - усього близько 12000 мешканцiв). Незалежний громадський вiсник випускатиметься тиражем 1000 екземплярiв, що охопить близько 2000 тисячi населення. Громадськi слухання проводитимуться в аудиторiї яка вмiщає близько 300-350 мiсць. До реалiзацiї проекту окрiм персоналу будуть залучатися волонтери МЦ ―Птах‖ (приблизно 15-20 чоловiк вiком 16-20 рокiв). Якi є масштаби висвiтлення дiяльностi та результатiв проекту в ЗМІ? До початку реалiзацiї проекту буде проведена його презентацiя куди будуть запрошенi мешканцi регiону, представники органiв державної влади, громадських органiзацiй та мiсцевих ЗМІ. Дiяльнiсть та реалiзацiя проекту висвiтлюватиметься в Районному часописi ―Голос народу‖ , в Незалежному громадському вiснику ―ПОГЛЯД‖ та на веб-сторiнцi МЦ ―Птах‖ (буде створена до 1 березня 2003 року). Чи передбачається заохочення загальнодержавної або мiсцевої влади до вирiшення тiєї проблеми, що спонукала Вас до виконання запропонованого Вами проекту? Мiсця розмiщення скриньок будуть узгодженi спiльно з Головою мiста Пустомити. Представники мiсцевої влади разом з лiдерами МЦ ―Птах‖ будуть органiзовувати та проводити Громадськi слухання. Присутнiсть в командi МЦ ―Птах‖ 5-ох депутатiв вiд Пустомитiвської Мiської ради дозволить налагодити конструктивний дiалог з владою та спiльно працювати для пришвидшення соцiально- економiчних перетворень на територiї Пустомитiвської мiської ради. Чи передбачається спiвробiтництво з iншими НГО в межах дiяльностi по проекту? До участi в реалiзацiї проекту будуть залученi представники НДО мiста (Пустомитiвська Агенцiя Регiонального Розвитку). Завдяки роботі тренерiв вiд Західноукраїнського Ресурсного Центру (м. Львiв) актив МЦ ―Птах‖ прослухає тренiнг ―Зв'язки з громадськiстю‖ та отримає консультацiї в процесі реалiзацiї проекту. *** ГРОМАДСЬКІ СЛУХАННЯ „ОБГОВОРЕННЯ ШЛЯХІВ ПОКРАЩЕННЯ ОСВІТЛЕННЯ ВУЛИЦЬ М. ЖИТОМИРА У ТЕМНУ ПОРУ ДОБИ” 25 липня 2003 року Житомирський обласний центр молодіжних ініціатив провів у м. Житомирі громадські слухання: „Обговорення шляхів покращення освітлення вулиць м. Житомира у темну пору доби‖.

Метою громадських слухань є підвищення безпеки та покращення комфортності мешканців міста, позитивної зміни дорожньо-транспортної та криміногенної ситуації у м. Житомирі. Під час громадських слухань відбулося обговорення ситуації стосовно заборгованості міського бюджету перед підприємствами «Міськсвітло» і «Житомирські районні електромережі» та шляхи покращення освітлення вулиць міста. Учасники обговорення звернулися до Житомирської міської ради з такими пропозиціями: - створити робочу групу з вивчення шляхів вирішення питання недостатнього освітлення території міста, до якої мають ввійти депутати міської Ради, активісти громадських організацій, представники територіальної громади міста, спеціалісти з окремих питань; - підтримати Програму енергозбереження житлово-комунального господарства м. Житомира на 2003-2010 роки та вжити заходів щодо раціонального та економного функціонування зовнішнього освітлення на всій території міста; - на наступній сесії міської Ради розглянути питання погашення даної заборгованості та покращення освітлення вулиць міста. На громадських слуханнях були присутні представники органів місцевого самоврядування, представники неурядових організацій Житомирської області та представники засобів масової інформації. Громадські слухання проводились у рамках розпочатої у квітні цього року Центром програми „Навчання активістів неурядових організацій щодо просування інтересів громадян у представницьких органах влади на місцевому рівні‖. Програма проходить при підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та проекту „Вибори та політичні процеси‖. Програма розрахована на лідерів громадських організацій Житомирської області та спрямована на посилення впливу українських громадських організацій на процес прийняття рішень органами місцевого самоврядування, ефективної участі у виборчих процесах для забезпечення справедливих та прозорих виборів. Додаток 1. Міському голові Секретарю міської ради Головам депутатських комісій Шановні Георгій Анатолійович, Ігор Віталійович, депутати міської ради! Ми, керівники громадських організацій міста Житомира, звертаємось до Вас у зв’язку з погіршенням стану освітлення вулиць міста Житомира. Вже стало не доброю традицією відключення освітлення на вулицях о 23.00. Відсутність освітлення спонукає до високого рівня злочинності, що негативно впливає на рівень безпеки та комфортності громадян, які повертаються в цю пору доби у свої помешкання. Особливо гостро ця проблема стосується шкіл, території яких у вечірні години є місцем збору підлітків. У стані алкогольного сп’яніння, користуючись темрявою, вони вчинюють бійки, псують державне майно, тощо. Просимо Вас продовжити час освітлення вулиць м. Житомира Вирішення цього питання зменшить кількість правопорушень в життєдіяльності громадян у вечірні години. Назва організації ________________________________

місті

та

до 00.30 години. сприятиме нормальній

П.І.Б. ______________________

Підпис ____________

________________________________

______________________

____________

________________________________

______________________

____________

Додаток 2. План громадських слухань „Обговорення шляхів покращення освітлення вулиць м. Житомира у темну пору доби” 11.00-11.10 Реєстрація учасників 11.10-11.15 Вітальне слово організаторів.

11.15-11. 35 Причини короткотривалого освітлення м. Житомира у темну пору доби.

11.35-11.50 Обговорення шляхів покращення освітлення вулиць м. Житомира у темну пору доби.

11.50-12.30 Обговорення та прийняття рішення щодо поставленої проблеми 12.30

Коктель

Доповідачі: Секретар Житомирської міської ради Орлов Ігор Віталійович Директор підприємства „Міськсвітло” Чернишов Володимир Іванович

Додаток 3. Проект Рішення громадських слухань “Обговорення шляхів покращення освітлення вулиць м. Житомира у темну пору доби” Розглянувши та обговоривши ситуацію стосовно заборгованості міського бюджету перед підприємствами «Міськсвітло» та «Житомирські районні електромережі», шляхи покращення освітлення вулиць м. Житомира, а також Програму енергозбереження житлово-комунального господарства м. Житомира на 2003-2010 роки, ми – представники територіальної громади м. Житомира, громадських організацій, засобів масової інформації, депутати міської Ради, що стали учасниками слухань, дійшли до наступних висновків: недостатнє освітлення провулків та вулиць м. Житомира є назрілою проблемою, що потребує обов’язкового вирішення; вирішення цієї проблеми зменшить кількість правопорушень та дорожньо-транспортних пригод у м. Житомирі; з початку 2003 року управління житлово-комунального господарства міськвиконкому не допускає збільшення боргу перед підприємствами «Міськсвітло» та ЖРЕМ; Програма енергозбереження житлово-комунального господарства м. Житомира на 20032010 рр. є продуманою та ефективною, такою, що допоможе вирішити проблему недостатнього освітлення провулків та вулиць м. Житомира. З метою підвищення безпеки та покращення комфортності мешканців міста, позитивної зміни дорожньо-траспортної та криміногенної ситуації, виходячи з вищеперерахованих висновків, учасники обговорення звертаються до Житомирської міської ради з пропозиціями:

створити робочу групу з вивчення шляхів вирішення питання недостатнього освітлення території міста, до якої мають ввійти депутати міської Ради, активісти громадських організацій, представники територіальної громади міста, спеціалісти з окремих питань; підтримати Програму енергозбереження житлово-комунального господарства м. Житомира на 2003-2010 роки та вжити заходів щодо раціонального та економного функціонування зовнішнього освітлення на всій території міста; на наступній сесії міської Ради розглянути питання погашення даної заборгованості та покращення освітлення вулиць міста. Учасники громадських слухань

Андрій Овчарук Житомирський обласний центр молодіжних ініціатив (м.Житомир) ***

V. КОНКУРСИ СОЦІАЛЬНИХ ПРОГРАМ/ПРОЕКТІВ МУНІЦИПАЛЬНІ ГРАНТИ У ДОНЕЦЬКУ Програма функціонує з 2000 року. Бажання розповісти про це виникло не тільки тому, що це гарне словосполучення або дуже модна тема, а тому що виявилось бажання поділитись досвідом і розповісти про те як це було в нас, з чого починали, що з цього вийшло, що перевірено та працює, і що ми можемо порадити з ―висоти‖ трирічного досвіду впровадження цієї технології. З чого розпочати розповідь? Мабуть з назви. Річ у тім, що якщо у Донецькій міській раді Ви запитуватиме про ―муніципальні гранти‖, то можливо Вас і не зрозуміють, а от про конкурс ―міні-грантів‖ розкажуть досить багато. ―Конкурс міні-грантів для молодіжних організацій Донецька‖ – офіційна назва програми, до того ж вона досить чітко описує специфіку та направленість конкурсу. В межах цього конкурсу МОЛОДІЖНИМ громадським організаціям Донецька надаються невеличкі за розміром гранти на вирішення актуальних для молоді питань сьогодення. Перший пакет документів щодо програми був розроблений експертами Молодіжного центру громадських ініціатив як інноваційна пропозиція на прохання Управління у справах сім’ї, молоді та міжнародних зв’язків Донецької міської ради. Пакет документів складався з:  Положення про конкурс міні-грантів  Форми заявки на отримання гранту  Форма заявки на участь в Експертній раді, що розглядає пропоновані проекти. Пропозиція була підтримана спеціалістами Управління та, після обговорення пріоритетів, було вирішено розпочати пілотний проект. Слід також зауважити, що документальне та статусне оформлення конкурсу сильно відрізняється від загальноприйнятої схеми функціонування муніципальних грантів (можливо тому, що це було це був шлях найменшої протидії). Конкурс (та конкурсне положення) кожний рік затверджується на рівні Управління у справах сім’ї, молоді та міжнародних зв’язків, наказом начальника управління. Повністю весь процес конкурсу відбувається в межах одного управління, а на розгляд міської ради подається список рекомендованих до фінансування експертною комісією та ухвалених управлінням проектів. Тобто до фінансування міською радою затверджуються конкретні проекти та конкретні суми проектів. Попередньо обговорюється тільки загальний фонд конкурсу, який подається на перших стадіях формування міського бюджету восени. Це певно дуже обмежує строки виконання та проведення самого конкурсу, а також час на роботу експертів із апплікаціями. Конкурс міні-грантів 2001 року був визнаний міською радою дуже успішним та було вирішено збільшити фонд фінансування конкурсу вдвічі та проводити програму в майбутньому. Звичайно за три роки існування програми до її виконання на різних етапах долучались різні експерти, тричі перероблялося положення про конкурс та пріоритети (кожного разу вони визначалися як результат роботи фокус-груп та проведення опитувань), змінювалося положення про склад експертної ради, переглядалась процедура розгляду проектів та схема прийняття рішень, але загальний алгоритм конкурсу лишився без змін.

Оголошення про початок конкурсу 1 листопада 2002

Навчання аплікантів (семінари, тренінги, консультації)

Формування Експертної Комісії (склад; розробка критеріїв)

Адміністрування (прийом, реєстрація проектів) до 15 грудня 2002

Експертна Комісія (оцінка проектів) до 20 січня 2003

Зауваження

Рекомендує

Управління у справах сім’ї та молоді приймає рішення Оголошує результати до 1 лютого 2003

Грантоотримувачі

Фінансова, аналітична звітність до 25 грудня 2003

Незалежна оцінка за критеріями, запланованими результатами

На прикладі конкурсу міні-грантів 2003 року вищенаведена схема відображає основні етапи конкурсу. Необхідно сказати, що кожного року разом з конкурсом ―зростали‖ і пропозиції, що подавали молодіжні організації та їх ―готовність‖ упорядковувати свою діяльність у

вигляді проектів. Існує прямо пропорційна залежність між кількістю та якістю тренінгів, консультацій та семінарів з написання проектів та якістю поданих заявок. Тому організатори конкурсу (якими всі три роки виступали Управління у справах сім’ї, молоді та міжнародних зв’язків та Молодіжний центр громадських ініціатив) завжди намагались якомога збільшити доступ до методичних матеріалів та консультацій з написання проектів. Найбільш складною складовою проведення конкурсу виявилася розробка експертних процедур – на це було витрачено немало часу. Методом проб та помилок ми намагались віднайти оптимальну ―формулу‖, коли відсутній конфлікт інтересів та присутній баланс між об’єктивною оцінкою пропонованих проектів та суб’єктивним ―вони не здатні це зробити‖. ―Всі усіх знають‖ – дуже важливий аспект оцінки проектів муніципальних грантів на місцевому рівні – організацій не так багато і всі вони відомі, також як в їх проекти і якість реалізації, та порядність. Еволюція експертних процедур конкурсу міні-грантів в Донецьку виглядає так: Опис експертної процедури 2001 рік Експертна Рада була сформована з представників управління та представників громадських організацій (не тільки молодіжних), що мали досвід роботи з міжнародними фондами. Всі бажаючі могли подати заяву на участь у роботі Експертної Ради. Основними критеріями відбору був досвід шукача у написанні та управлінні проектами, а також наявність досвіду роботи в конкурсних комісіях з розгляду проектів. Експертна рада виконувала дві функції: розгляд заявок на фінансування консультування організацій з написання проектів на конкурс До складу Ради увійшли 6 представників громадських організацій (з них 3 молодіжні) та 4 представника Управління. Рішення Ради мали рекомендаційний характер. Остаточне рішення щодо фінансування приймалось управлінням та затверджувалось на сесії міськради.

2002 рік Функції Експертної Ради при проведенні конкурсу виконувала Координаційна Рада з розвитку та підтримки молодіжного руху в Донецьку. До складу Координаційної Ради на той період входили 23 особи, а саме: 8 представників органів місцевого самоврядування 4 депутати (які є лідерами громадських організацій) 2 голови студентських профкомів 8 представників молодіжних організацій. Рішення Координаційної Ради також мало рекомендаційний характер.

2003 рік

Недоліки Відсутність розроблених об’єктивних критеріїв оцінки кожної з частин проекту. Належність експертів до різних сфер діяльності обумовила полярність поглядів, які важко було узгодити. Експерти, що працювали не в молодіжних організаціях, були ―відірвані‖ від молодіжної проблематики. Дуже великий чисельний склад Координаційної Ради зробив майже неможливим ефективну та оперативну оцінку проектів. Але до переваг цієї схеми можна додати залученність усіх зацікавлених сторін у прийняття рішення.

Експертна Комісія складалась з 7 представників Координаційної Ради, рекомендованих від кожної комісії. Були розроблені спеціальні критерії оцінки проектів, та ―вага‖ кожного критерію (тобто бали). На засіданнях Експертної Комісії обговорювалися тільки проекти, що отримали за оцінками усіх експертів середній бал більший 70 балів (зі 100 можливих). Рішення Експертної комісії мало для управління рекомендаційний характер.

Навіть при наявності розроблених критерієв оцінки, кожний експерт мав своє об’єктивне їх тлумачення, що забрало багато часу на узгодження рівнів оцінки. Надалі необхідні спеціальні тренінги для експертів з оцінювання пропозицій.

Фінансування конкурсу міні-грантів здійснювалося за рахунок бюджетних асигнувань Управління у справах сім’ї, молоді та міжнародних зв’язків Донецької міської Ради. Результати роботи всіх трьох конкурсів можна узагальнити у вигляді наступної таблиці. Найменування Подано проектів на конкурс Кількість організацій, що подали проекти на конкурс Проекти переможці конкурсу Кількість організацій, що отримали гранти Виділено асигнувань на конкурс

2001 рік

2002 рік

2003 рік

39

39

53

24

23

32

12

28

32

10

17

26

20 000 грн.

40 000 грн.

60 000 грн.

Зрозуміло, що не існує нічого ідеального, а тому завжди є резерви для розвитку. Ці можливості я бачу у впровадженні та апробації механізмів моніторингу виконання проектів, який на сьогодні залишається найслабкішою частиною програми. Саме над цим будуть працювати спеціалісти Управління та Молодіжного центру громадських ініціатив, розробляючи положення про конкурс міні-грантів 2004 року. Підводячи підсумки, хочеться сказати що з 2000 року, коли ми починали над цим працювати ситуація, і насамперед ставлення державної та місцевої влади до подібних експериментів, дуже змінилась. Вони нібито стали лояльніші до нововведень, дехто вірить більше у силу та авторитет НДО або деяких його лідерів, а дехто починає інновації самотужки, бо переконався у їх необхідності. У будь-якому разі у 2003 році ймовірність впровадження подібних механізмів в декілька разів більша ніж в 2000 році, а перешкод на шляху до успіху менше – бо існує вже не тільки досвід інших, але й їх успіхи, які переконують тих, хто сумнівається, та надихають тих, хто йде уперед. Від щирого серця бажаю Вам успіхів на цьому шляху. Це не легко і іноді не відчуваєш віддачі, але я завжди собі говорила, що це є мій громадський обов’язок, і продовжувала працювати над програмою. Отож ще бажаю Вам віри в те, що це потрібно не тільки Вам. Тетяна Монаєва Молодіжний центр громадських ініціатив (м.Донецьк) ***

VI. СОЦІАЛЬНЕ ЗАМОВЛЕННЯ КАМПАНІЯ З ПРОСУВАННЯ ПРОЕКТУ ПОЛОЖЕННЯ ПРО МУНІЦИПАЛЬНЕ СОЦІАЛЬНЕ ЗАМОВЛЕННЯ В М. ДОНЕЦЬКУ Регіон: м. Донецьк Ініціатори: Донецька обласна громадська організація ―Регіональний центр ―Сприяння‖, Управління праці та соціальних питань Донецької міської Ради. Підтримка: Європейська комісія, Програма мікро проектів Європейської ініціативи з розвитку демократії та захисту прав людини, Управління у справах сім’ї, молоді та міжнародних зв’язків Донецької міської ради, Управління у справах сім’ї, молоді та туризму Донецької облдержадміністрації, Донецький національний університет, Краматорський цементно-шиферний комбінат ―Пушка‖, ТОВ ―Фаетон Лтд.‖, ТОВ НПП ―АМІ‖ Мета Об’єднання зусиль громадських організацій та органів місцевої влади задля вирішення соціальних проблем міста. Календар подій Серпень-вересень 2001 року – проведення дослідження стану взаємодії громадських організацій та органів місцевого самоврядування м. Донецька. В результаті дослідження виявлено близько 50 моделей такої взаємодії, а також найпоширеніші проблеми цієї взаємодії.

15 листопада 2001 року – організація Першого ярмарку громадських організацій Донецької області. Видання збірки матеріалів Першого ярмарку, що включала доповіді громадських діячів України та керівних працівників органів місцевого самоврядування про шляхи розвитку соціального партнерства в Україні, а також описи соціальних проектів, що реалізовані громадськими організаціями Донецької області у партнерстві з державними та комерційними структурами.

15 листопада 2001 року – Видання книги ―Правові засади соціального партнерства в територіальних громадах України: громадські організації та органи влади‖ Червень 2002 року – Розробка та проведення 3-х освітніх семінарів на тему ―Основи соціального партнерства‖ для представників громадських організацій та Управління праці та соціальних питань Донецької міської влади. Загалом в семінарах прийняли участь 24 представника громадських організацій та 34 представника органів місцевої влади Червень 2002 року – формування з учасників семінарів ініціативної робочої групи для розробки Проекту Положення про муніципальне соціальне замовлення в м. Донецьку. Липень-серпень 2002 року – Розробка Проекту Положення про муніципальне соціальне замовлення в м. Донецьку Вересень 2002 року – Проведення круглого столу за участю громадських організацій Донецької області з обговорення Проекту Положення, розгляду пропозицій та внесення доповнень Серпень 2002 року – Проведення прес-конференції з метою презентації Проекту Положення про муніципальне соціальне замовлення в місті Донецьку та запрошення до його доопрацювання населення міста та ЗМІ Липень - листопад 2002 року – Проведення 4-х зустрічей робочої групи з доопрацювання та просування Проекту Положення про муніципальне соціальне замовлення з урахуванням пропозицій, що надійшли від населення.

8 листопада 2002 року – Організація та проведення Другого ярмарку громадських організацій Донецької області. Видання збірки матеріалів Другого ярмарку, що включала відгуки учасників Першого ярмарку та успішні історії рішення соціальних проблем міст області об’єднаними зусиллями громадських організацій, органів місцевого самоврядування, комерційних структур, ЗМІ, жителів міста. Грудень 2002 - травень 2003 року – Доопрацювання та просування Положення про муніципальне соціальне замовлення в м. Донецьку 6 червня 2003 року – Рішенням міської ради від 6 червня 2003 року №6/13 затверджене Положення про соціальне замовлення в м. Донецьку

Наталія Сивочуб Донецький регіональний центр “Сприяння” (м. Донецьк)

VII. СТВОРЕННЯ МЕРЕЖ ТА КОАЛІЦІЙ КОАЛІЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ЕКОЛОГІЧНИХ НЕУРЯДОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ „АЛЬТЕР-ЕКО“ Одним з результатів 4-ї Пан-європейської конференції міністрів охорони навколишнього середовища (Оргус, 1998 р.) стала переорієнтація процесу „Довкілля для Європи― (ДдЄ) на країни Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії (СЄКЦА), які не залучені до вступу в ЄС і знаходяться в стані екологічної кризи. Місцем проведення наступної конференції було обрано Київ (травень, 2003 р.), що надало Україні можливість стати міжнародним центром переговорного процесу з питань довкілля та гармонізувати національну екологічну політику з вимогами природоохоронного законодавства ЄС, а українським екологічним НУО підвищити свій потенціал в галузі охорони навколишнього середовища. Коаліція українських екологічних неурядових організацій „Альтер-Еко― була утворена зусиллями 12 організацій 24 грудня 1999 року. Нині до її складу входять 33 організації. Коаліція „Альтер-Еко― є добровільним, незалежним, відкритим об’єднанням екологічних громадських організацій, що створене на засадах прозорості, плюралізму, партнерства та рівності для сприяння позитивним змінам в екологічній політиці в Україні та поза її межами. У своїй діяльності Коаліція керується чинним законодавством України і „Положенням про Коаліцію―. Коаліція відкрита для приєднання інших організацій. Головною метою Коаліції є створення ефективно діючої мережі громадських організацій діяльність яких спрямована на вирішення проблем довкілля, розвиток широкого співробітництва між НУО, урядом та міжнародними організаціями для підтримки участі громадськості в процесі прийняття рішень. Діяльність коаліції „Альтер-Еко― спрямована на консолідацію та координацію зусиль екологічних НУО для активізації участі громадськості у процесі ДдЄ та зміцнення її ролі у формуванні, реалізації та моніторингу екологічної політики в Україні та за її межами. Коаліція „Альтер-Еко― веде активну просвітницьку діяльність серед громадських організацій шляхом збору та поширення інформації, проведення тренінгів, лобіювання урядових рішень в інтересах громадян. Завдання коаліції:  активізація участі громадськості в процесі ДдЄ;  активне сприяння нарощуванню потенціалу екологічними НУО України;  оцінка відповідності пріоритетних напрямів державної екологічної політики України рекомендаціям II зустрічі Міністрів довкілля Європи в Люцерні (1993 р.) та нинішній екологічній ситуації в Україні;  підготовка та обговорення рекомендацій громадськості щодо розробки та реалізації екологічної політики в Україні та їх лобіювання;  участь у підготовці і проведенні форумів екоНУО (першого національного Форуму екоНУО України у 2000 році, Форуму екоНУО ННД в Алма-Аті у 2000 році, Ріо+10 у 2002 році тощо);  участь у підготовці та проведенні Форуму екоНУО Європи та Пан-європейської конференції Міністрів довкілля в Києві у 2003 році та сприяння імплементації їх рішень;  обговорення порядку формування природоохоронних статей Держбюджету та місцевих бюджетів України, та підготовка і лобіювання рекомендацій щодо їх цільового використання;  моніторинг процесу реалізації Оргуської конвенції в Україні;  сприяння формуванню екологічної свідомості населення (екологічна освіта та виховання, просвіта, інформування тощо);

 сприяння розвитку міжсекторального співробітництва, спрямованого на поліпшення стану довкілля. Протягом першого півріччя існування Коаліції був розроблений Позиційний документ щодо оцінки екологічної політики України (автор — Дюканов В.), а також концепція НУО щодо нової екологічної політики. Ці документи були представлені та обговорені на семінарі в Севастополі в червні 2000 року, який став можливий завдяки підтримці Програми малих гранів Світового Банку. Саме на тому семінарі пролунала думка про необхідність проведення Всеукраїнського форуму, який би сприяв консолідації екологічної громадськості. Сприяння організації та участь в національному форумі була включена до переліку програмних завдань Коаліції за рік до того як розпочалася підготовка до 1-ї Всеукраїнської конференції екогромадськості. Під час семінару відбулися загальні збори Коаліції, які прийняли рішення про розміщення секретаріату Коаліції „Альтер-Еко― в неурядовій екологічній організації „МАМА-86-Київ―, одній з ініціаторів створення відкритої та незалежної коаліції українських екологічних НУО. У березні 2001 року коаліція „Альтер-Еко― розпочала видання інформаційногумористичного бюлетеню „Зелений салат― (www.alter-eco.org.ua/salad), метою якого є сприяння демократизації шляхом висвітлення альтернативного погляду на екологічну політику та проблеми України, процесу їх вирішення та огляд діяльності зеленого руху України. У липні 2001 року ВЕГО „МАМА-86― у партнерстві з Коаліцією „Альтер-Еко― та Stakeholder Forum for Our Common Future (Великобританія) за фінансової підтримки National Lottery Fund (Великобританія) започаткували проект під назвою „Київ-2003―. Саме за існування проекту „Київ-2003― кількість активних членів коаліції збільшилася. Серед завдань цього проекту були підвищення дієвості „Альтер-Еко― та активізація Коаліції, зокрема, у процесі ДдЄ шляхом:  залучення широкої громадськості до підготовки 5-ї Всеєвропейської конференції міністрів охорони навколишнього середовища ДдЄ;  інформування громадськості про процес ДдЄ;  надання можливості обговорити найбільш актуальні екологічні проблеми України в контексті підготовки до „Києва-2003―;  підвищення рівня обізнаності з екологічних питань та розуміння проблем, що будуть обговорюватися на конференції. У березні 2003 року в рамках проекту „Київ-2003― для членів коаліції був проведений тренінг-семінар „Процес ДдЄ та 5-та Всеєвропейська конференція міністрів охорони навколишнього середовища―. Експертом виступила Ганна Голубовська-Онісімова, голова Робочої групи старших посадових осіб протягом червня 2001—грудня 2002 років. Основною метою цього семінару було висвітлення структури процесу ДдЄ та самого процесу підготовки до Конференції міністрів. Учасники тренінгу отримали збірку документів, що виносилися на розгляд міністрів охорони навколишнього середовища. В свою чергу учасники тренінгу активно розповсюдили отримані знання у регіонах. Приєднатися до коаліції ви можете, заповнивши відповідну анкету. Більш детально ознайомитися з умовами вступу до коаліції та отримати анкету можна на сайті www.altereco.org.ua або направивши запит у довільній формі на адресу: Секретаріат Коаліція “Альтер-Еко” (м.Київ) ***

СТВОРЕННЯ МЕРЕЖІ КОНСУЛЬТАЦІЙНИХ ПУНКТІВ “ГРОМАДСЬКА ПОРАДНЯ” Громадська порадня – це те місце, куди з різних питань стосовно проблеми домашнього насильства та торгівлі жінками і дітьми можна звернутися до фахівців. Тут не даватимуть готових порад та рекомендацій, натомість запропонують свою допомогу юристи, робитимуть усе можливе психологи, щоб людина сама могла зарадити собі в житті, необхідну інформацію нададуть соціальні працівники. Створення мережі консультаційних пунктів „Громадська порадня‖ зініційовано Західноукраїнським центром „Жіночі перспективи‖ в рамках проекту „Громадські ініціативи у подоланні домашнього наксильства та торгівлі людьми‖, який реалізується за підтримки Вінрок Інтернешнл. Перша „Громадська порадня‖ (перша в Україні) була відкрита в 2001 році при громадському пункті охорони порядку Залізничного райвідділу міліції м.Львова. На сьогодні у Львові створено ще 3 такі „Громадські порадні‖. А з вересня 2003 року відкривається ще одна на базі УДЮМКу Галицького району. Громадська порадня – це практичний крок до створення локальної мережі підтримки потерпілих від домашнього насильства та торгівлі людьми. Адже у ній на громадських засадах працюють фахівці різних громадських організацій та державних структур: юристи та правоохоронці, психологи і соціальні працівники, які пройшли спеціальний курс навчання по консультуванню. Роботу сплановано так, щоб разом із фахівцями працювали майбутні спеціалісти – курсанти, студенти, а також набували досвіду нових методів роботи з населенням правоохоронці. Тому ГП – ефективна форма підготовки нових кадрів та підвищення кваліфікації працівників міліції, майданчик для відпрацювання механізмів взаємодії різних інституцій у подоланні насильства над жінками та дітьми. Працюють у пораднях і ветерани, зокрема працівники міліції у відставці, котрі маючи великий життєвий й професійний досвід, сповнені енергії та сил, а головне – бажанням бути потрібними людям, робити добру справу, допомагаючи іншим. Головні переваги надання такої допомоги: 1. Безкоштовність та конфіденційність.

2. Зручний (післяробочий) час прийому.

3. Отримання комплексної допомоги, яка включає 3 найважливіших, взаємопов’язаних консультації – психолога, соціального працівника, юриста. Всі основні аспекти проблеми можна вирішити відразу. Отже на сьогодні працюють 3 „Громадські порадні”: 1. Перший консультпункт створено на базі самого Залізничного райвідділу міліції. Це один із позитивних досвідів співпраці з правоохоронними органами. Порадня працює щовівторка і щочетверга, від 17.00 до 19.00 години в робочому кабінеті Марії Ковальчук - старшого інспектора по роботі з населенням та громадськими формуваннями № 208 Залізничного РВ міліції (м.Львів, вул. Городоцька, 126).

2. Друга ГП - на базі ЗУЦ „Жіночі перспективи”, у приміщенні консульційної кімнати щодня від 10.00 до 18.00 години в робочий час Центру. Оскільки в Центр звертається багато

жінок, а працівниці та волонтерки Центру пройшли відповідне навчання по консультуванню, маємо можливість швидше та ефективно проконсультувати відвідувачок.

3. Третій консультпункт – на базі СШ № 68. Він розпочав свою роботу цьогоріч, 24 квітня. „Громадська порадня‖ на базі навчального закладу розширює межі взаємодії із державними структурами, зокрема, навчальними закладами. ГП працює по четвергах від 16.00 до 19.00 години у приміщенні кабінету „Християнська етика‖. Консультації для вчителів, батьків, дітей та підлітків, а також мешканців мікрорайону надаються з питань попередження насильства в сім’ї, профілактики правопорушень, узалежнень, з проблеми запобігання торгівлі людьми тощо. Звичайно, кожна ГП має свою специфіку, в залежності від потреб та зацікавлення партнера, який надає приміщення. Так, у СШ №68 окрім консультування по ДН мешканців мікрорайону надається допомога учням, вчителям та батькам. Консультанти застосовують знання по посередництву, дорадництву тощо. На базі кожної ГП проводиться анкетування відвідувачів – вивчення потреб, якої і в якій формі потребують допомоги. Своїм досвідом створення „Громадських порадень‖ ми ділилися із партнерськими громадськими організаціями різних регіонів (Київ, Луганськ, Дніпропетровськ, Рівне, Луцьк, Перемишль, Варшава). Ще один Консультаційний пункт „Громадська порадня” відкрито на базі Львівського обласного центру переливання крові з ініціативи лікаря-терапевта, волонтерки – Віри Володимирівни Юрчакевич. На сьогодні в пораднях проконсультовано понад 100 клієнток. Лілія Гук Західноукраїнський центр “Жіночі перспективи” (м. Львів) *** УКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ МІСЦЕВИХ ТА РЕГІОНАЛЬНИХ ВЛАД Регіон: Україна Склад асоціації Місцеві ради всіх рівнів. Станом на 1 листопада 2002 року налічує у своєму складі 22 обласних, 204 районних, 62 міських та понад 800 сільських та селищних рад – всього понад 1111 членів. Асоціація складається з дійсних, індивідуальних та асоційованих членів, які поділяють положення і принципи Статуту Асоціації. Членство в Асоціації - добровільне. Дійсними членами Асоціації можуть бути Верховна Рада АРК, обласні, районні, міські, районні в місті, селищні та сільські ради. Рішення про вступ до Асоціації приймається відповідною радою. Індивідуальними членами Асоціації можуть стати фізичні особи, які мають досвід роботи в органах місцевого самоврядування, місцевих державних адміністраціях, депутати місцевих рад, народні депутати України, інші фахівці у питаннях місцевого самоврядування, державного будівництва та соціально-економічного розвитку територій. Асоційованими членами Асоціації можуть стати підприємства, установи, організації всіх форм власності та об'єднання громадян. Рішення про вступ до Асоціації асоційованих членів приймається у порядку, передбаченому статутними або іншими документами відповідних підприємств, установ, організацій та об'єднань громадян.

Історія створення У вересні 1991 року була утворена Асоціація поріднених міст України. Через рік, у серпні 1992 року, на Загальних зборах цієї Асоціації було прийнято рішення про перейменування її в Українську асоціацію місцевих та регіональних влад. Після прийняття Верховною Радою України Закону України ―Про місцеве самоврядування в Україні‖, де було закріплено право органів місцевого самоврядування на утворення об’єднань, та відповідних постанов Кабінету Міністрів України, які створили практичний механізм реалізації зазначеного права, у червні 1998 року відбулася перереєстрація Асоціації в Всеукраїнське добровільне об’єднання органів місцевого самоврядування. Українська асоціація місцевих та регіональних влад відрізняється від інших об’єднань органів місцевого самоврядування тим, що до її складу входять місцеві ради всіх рівнів. Враховуючи це, Асоціація намагається збалансувати інтереси всіх органів місцевого самоврядування і виступає за комплексний підхід при пошуку шляхів розвитку місцевого самоврядування в Україні. Мета та завдання Асоціації  Представлення інтересів її дійсних членів у центральних органах державної влади, захист їх прав та інтересів.  Утвердження та розбудова місцевого самоврядування у відповідності з конституційними засадами та Європейською Хартією місцевого самоврядування.  Вивчення та поширення досвіду діяльності місцевого самоврядування в галузі економіки і права, науки і техніки, ефективного ведення господарства, охорони навколишнього середовища, культури, освіти, спорту та ін.  Розвиток масових та індивідуальних контактів між громадянами і організаціями, зокрема, у сфері міжнародної кооперації.  Участь у підготовці програм державної підтримки розвитку місцевого самоврядування, розробці проектів законодавчих актів з питань місцевого самоврядування.  Сприяння органам місцевого самоврядування у розвитку демократичних форм і методів роботи.  Становлення та розвиток територіальних громад, як основного первинного суб’єкта і носія функцій та повноважень місцевого самоврядування.  Розбудова місцевого самоврядування на регіональному рівні в частині розширення прав по створенню виконавчих органів рад. Шляхи досягнення мети Асоціації  Підготовка і участь у розробці пропозицій до органів державної влади щодо проектів законів та інших нормативних актів з питань місцевого самоврядування.  Організація для членів Асоціації на договірних засадах експертизи з економічних, правових, фінансових та інших питань, пов’язаних з діяльністю органів місцевого самоврядування.  Сприяння встановленню і здійсненню міжнародних зв’язків місцевих та регіональних органів самоврядування України з органами місцевого самоврядування та їх об’єднаннями зарубіжних країн.  Участь у роботі українських та міжнародних організацій, діяльність яких пов’язана з питаннями розвитку місцевого самоврядування, зокрема, Національної Ради з узгодження діяльності загальнодержавних і регіональних органів та місцевого самоврядування при Президентові України, Міжвідомчої комісії з питань місцевого самоврядування при Кабінеті Міністрів України, Конгресів місцевих та регіональних влад України та Європи, тощо.

 Пропаганда принципів місцевого самоврядування, закладених в Європейській Хартії місцевого самоврядування.  Організація і участь у роботі міжрегіональних та міжнародних конференцій, семінарів та робочих зустрічах з різних аспектів діяльності органів місцевого самоврядування.  Організація та проведення конференцій, семінарів, ―круглих столів‖ з різних питань діяльності органів місцевого самоврядування. Календар подій Вересень 1991 р. Серпень 1992 р. -

утворена і зареєстрована Асоціація поріднених міст України. на Загальних зборах цієї Асоціації приймається рішення про реорганізацію її в Українську асоціацію місцевих та регіональних влад. Перереєстрація Асоціації. Жовтень 1992 р. - конгрес місцевих та регіональних влад Європи включає Українську асоціацію місцевих та регіональних влад до реєстру Європейських асоціацій і об’єднань, що дало можливість отримувати окремі службові матеріали та приймати участь у заходах, організованих Конгресом. Листопад 1994 р. - відбулися Загальні збори Української асоціації місцевих та регіональних влад. Березень 1995 р. - асоціацією при підтримці Ради Європи в м. Києві проведена міжнародна науково-практична конференція ―Європейський досвід місцевого та регіонального самоврядування‖. Травень 1995 р. при фінансовій підтримці Фонду Євразія (США) підготовлено і надіслано регіонам посібник ―Учбово–консультативна програма для керівників місцевих органів‖. Березень 1996 р. - делегація Української асоціації місцевих та регіональних влад взяла участь у роботі конференції ЮНІДО (що є структурним підрозділом ООН з питань промислового розвитку) – ―Інвестиційні проекти для України‖. Червень 1997 р. відбулися Загальні збори Асоціації, в роботі яких прийняв участь і виступив Президент України Л.Д.Кучма. Жовтень 1998 р. – підписана Угода про співпрацю між Українською асоціацією місцевих та регіональних влад, Асоціацією міст України і Асоціацією сільських, селищних та міських рад України. Грудень 1998 р. відбулися чергові Загальні збори Асоціації, на яких, крім інших рішень, було прийнято ―Звернення Української асоціації місцевих та регіональних влад до Верховної Ради України‖ та ―Звернення Української асоціації місцевих та регіональних влад до органів місцевого самоврядування‖. Жовтень 1999 р. - Асоціація взяла участь у підготовці та проведенні разом із Спілкою лідерів місцевих та регіональних влад України міжнародної конференції ―Концептуальні засади регіональної політики в Україні‖. Червень 2000 р. Асоціацією разом із Інститутом реформ та у співпраці з Асоціацією міст України і Спілкою лідерів місцевих та регіональних влад України проведено конференцію ―Регіони та центр: шляхи до гармонізації інтересів‖. Серпень 2000 р. Асоціацією разом із Спілкою лідерів місцевих та регіональних влад України, Асоціацією міст України розроблено і надіслано до Комісії з підготовки змін до Конституції України пропозиції щодо принципів формування та повноважень другої палати парламенту України. Березень - квітень 2001 р. - Асоціація взяла участь у підготовці і в роботі круглих столів у регіонах з циклу семінарів ―Про концепцію внесення змін до Законів України ―Про місцеве самоврядування в Україні‖ та ―Про місцеві

державні адміністрації‖.

2000 рік - травень 2001 р. - Асоціація брала участь у розробці проекту Концепції державної регіональної політики, яка була схвалена Указом Президента України. Асоціація брала участь в розробці проекту закону України ―Про місцеве самоврядування в Україні‖ (нова редакція), який було внесено на розгляд Верховної Ради України і який в січні 2002 року був прийнятий у першому читанні. Серпень 2001р. – Асоціація брала участь в розробці проекту ―Програма державної підтримки розвитку місцевого самоврядування в Україні‖, яка була затверджена Указом Президента України. Квітень 2002р. – Асоціація підписала разом із Асоціацією сільських, селищних та міських рад України, Асоціацією міст України і Спілкою лідерів місцевих та регіональних влад України установчу Угоду про створення Конгресу місцевих та регіональних влад України. Червень 2002р. Відбулися Загальні збори Асоціації, на яких обрано нові керівні органи та внесено суттєві зміни до Статуту. Зареєстровано в органах юстиції Статут Асоціації зі змінами та доповненнями, прийнятими на Загальних зборах. Серпень 2002р. Асоціацією спільно із Спілкою лідерів місцевих та регіональних влад України проведено засідання круглого столу з формування пропозицій до проекту Державного бюджету України на 2003 рік, засад побудови міжбюджетних трансфертів та пропозицій щодо врегулюванню міжбюджетних відносин між районним бюджетом і бюджетами сіл, селищ, міст районного значення. Узагальнені матеріали засідання круглого столу були використані при підготовці листа Прем’єр– міністру України А.К.Кінаху ―Про пропозиції органів місцевої влади до проекту бюджету на 2003 рік‖. Спільно із співзасновниками Конгресу місцевих та регіональних влад України проведено засідання круглого столу: ―Конгрес місцевих та регіональних влад України – ефективний механізм розвитку місцевого самоврядування‖. Асоціацією видано журнал ―Ми - разом‖, в якому висвітлено актуальні питання стану та розвитку місцевого самоврядування в Україні. Журнал надіслано сільським, селищним, міським, районним і обласним радам. Вересень 2002 р. Жовтень 2002 р. -

Участь Правління Асоціації в підготовці та роботі Всеукраїнських зборів представників органів державної влади та органів місцевого самоврядування, на яких виступив Президент України Кучма Л.Д. Спільно із співзасновниками прийнято рішення про проведення 5-6 грудня 2002 р. Першої (установчої) сесії Конгресу місцевих та регіональних влад України. Володимир Горбатенко Українська Асоціація місцевих та регіональних влад (м.Київ) ***

БАНО – БУКОВИНСЬКА АСОЦІАЦІЯ НЕПРИБУТКОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ Регіон: Чернівецька область Ініціатори: об’єднання громадян ―Народна допомога‖

Мета діяльності Об’єднання та співпраця неприбуткових організацій для підвищення професійного рівня місцевих НУО шляхом покращення інформаційного обміну між цими організаціями Опис БАНО (Буковинська Асоціація Неприбуткових Організацій) – дахова структура, яка дає НУО міста й області можливість поєднати зусилля та ресурси для реалізації спільних проектів, покращити професійний рівень, виробити єдині стандарти щодо свої діяльності (мається на увазі прозорість роботи, особливо, в фінансовій сфері), лобіювати свої інтереси та впливати на соціальну політику в органах місцевого самоврядування. Ідеї створити добровільне об’єднання з’являлись і раніше, але реальні можливості склались лише під час проведення ―Народною допомогою‖ семінару для представників громадських організацій міста й області у вересні 2001 році. В цьому ж році було розроблено положення та створена БАНО. В грудні 2001 року БАНО організувала та провела виставку соціальних послуг неприбуткових організацій, задіяних в соціальній сфері. Результатами діяльності БАНО є: - створення системи електронної розсилки новин про роботу соціальних організацій міста Чернівці - поліпшення інформаційного сполучення між неприбутковими організаціями міста - посилення співпраці та забезпечення ефективної взаємодії між НУО та органами місцевої влади і лобіювання інтересів НУО в органах державної влади та місцевого самоврядування. Людмила Алієва Об’єднання громадян “Народна допомога” *** МЕРЕЖА “ІНФОРМАЦІЙНА СПІЛЬНОТА” Загальна інформація "Інформаційна спільнота" - мережа неурядових організацій з різних областей України, що активно займаються збором, обробкою та розповсюдженням суспільної інформації у своєму регіоні, тобто мають добре розвинені інформаційні та прес центри. Створення мережі "Інформаційна спільнота" було ініційовано у рамках проекту "Підвищення життєздатності третього сектору України", що реалізовувався Ресурсним центром "Гурт" за підтримки Фонду Чарльза Стюарта Мотта (США). Однією із цілей проекту "Підвищення життєздатності третього сектору України" було підвищення обізнаності громадськості про третій сектор та його відкритості шляхом створення мережі місцевих інформаційних центрів, проведення тренінгів з PR для представників громадських організацій, видання методологічних та інформаційних матеріалів, проведення прес-конференцій. У лютому-березні 2001 року Ресурсний центр "Гурт" запропонував взяти участь у проекті неурядовим організаціям, що працюють в обласних центрах, мають розвинені інформаційні напрямки діяльності та бажають об'єднатися у Мережу. Принципи та напрямки діяльності мережі "Інформаційна спільнота" "Інформаційна спільнота" є відкритою та децентралізованою мережею, що у своїй діяльності керується такими основними принципами:

1. Принцип рівноправності - кожен партнер має однакові права участі у діяльності мережі та прийнятті рішень.

2. Принцип спілкування - мережа є сприятливим середовищем для повноцінного спілкування між її членами 3. Принцип інформаційного обміну - мережа є сприятливим середовищем для інтенсивного та потужного інформаційного обміну між її членами 4. Принцип відкритості - у рамках мережі працює багато партнерів з різних регіонів України і для продуктивного та ефективного здійснення діяльності у рамках мережі всі партнери повинні знати багато про своїх партнерів: ділитися досвідом, своїми успіхами та досягненнями 5. Принцип участі - мережа є тим середовищем, у якому необхідна активна участь кожного партнера 6.Принцип взаємоповаги - кожен партнер поважає своїх партнерів 7. Принцип ініціативи - планування, організація та оцінка спільної діяльності відбувається за участю всіх партнерів, будь-яка ініціатива є найвищою цінністю для мережі 8. Принцип взаємодопомоги - у рамках мережі та поза нею кожен партнер допомагає один одному (наприклад, інформаційна, консультаційна та будь-яка інша форма підтримки) 9. Принцип мережевості (networking) - кожен партнер працює професійно у рамках мережі: всі заходи відбуваються за участі та підтримки усіх партнерів Основні напрямки діяльності Мережі: 1. Інформація (збір та обробка інформації, продукування інформаційних продуктів та їх розповсюдження у рамках мережі та поза нею) 2.Проведення PR-кампаній 3. Спільні проекти та акції 4. Навчання та тренінги як для партнерів мережі, так і для інших громадських організацій (партнери у ролі тренерів) 5. Створення та робота над Інтернет-порталом мережі 6. Проекти "мережа-мережа" (наприклад, українська мережа регіональних кореспондентів та схожа польська мережа): стажування, спільні акції, семінари 7. Громадські слухання з участю міжнародних фондів, ЗМІ, бізнесових компаній та державних органів влади з метою вивчення національних та місцевих соціальних проблем 8. Проведення форумів громадських організацій - формування впливової авторитетної думки третього сектору для фондів, влади та громадськості в цілому. Василина Дибайло Ресурсний центр “Гурт” *** ГРОМАДСЬКИЙ ІНФОРМАЦІЙНО-ДИСКУСІЙНИЙ ЦЕНТР Термін виконання проекту: вересень 2002 р.- вересень 2003 р. Фінансування проекту: Канадський фонд співробітництва, місцеві ресурси Регіон діяльності: Пустомитівський район Львівської області. Ініціатори проекту: Молодіжний центр „Птах‖ спільно з Пустомитівською міською радою. Зміст проекту Проектом передбачено створення та налагодження роботи громадського інформаційнодискусійного-центру (ГІДЦ). Центр складається з трьох взаємопов'язаних мiж собою

компонентiв. Кожен компонент має своє окреме завдання спрямоване на досягнення загальної мети ГІДЦ:  вiддiл соцiологiчних дослiджень;  дискусiйний - клуб;  видавництво. Вiддiл соцiологiчних дослiджень Цей компонент забезпечує виявлення та оцiнку громадської думки щодо проблем, котрi iснують у мiстi. Методами реалiзацiї є: A. Скринька “Поради для влади”. Такi скриньки розташованi в людних мiсцях (мiська Рада, центр зайнятостi, крамницi). Люди мають змогу анонiмно вкидати записки з їхнiми пропозицiями, скаргами, порадами для мiсцевих органiв влади. Змiст записок перiодично висвiтлюється у мiському незалежному громадському вiснику i iнших мiсцевих ЗМІ. Це дає змогу отримати достовiрну iнформацiю про громадську думку стосовно дiяльностi органiв мiсцевої влади, а також, виявляти актуальнi проблеми на вирiшення котрих потрiбно спрямувати зусилля громади.

B. Інтерв'ю. Наочним прикладом та одним iз шляхiв виявлення проблеми для обговорення в дискусiйному - клубi та аналiзу громадської думки, щодо неї, це вибiрковi iнтерв'ю на вулицях з мешканцями мiста. Інтерв'ю, вiдзнятi на вiдеокамеру або записанi на диктофон, використовуюься пiд час проведення дискусiй.

C. Соцiологiчнi дослiдження. Метою проведення соцiологiчних дослiджень є оцiнка громадської думки, щодо важливих проблем, котрi iснують у мiстi, а також отримання iнформацiї, що допоможе розробити рiшення спрямованi на їх вирiшення. Дискусiйний - клуб Метою дiяльностi цього компоненту є: забезпечити механiзм залучення громадськостi до обговорення та пошуку шляхiв вирiшення спiльних проблем та здiйснення громадського контролю за дiяльнiстю органiв державної влади, депутатiв мiсцевих рад та Верховної Ради України. Види дiяльностi: Засiдання диспут-клубу. В рамках засiдань дискусiйного - клубу проводяться тематичнi дискусiї згiдно тем визначених в результатi дiяльностi вiддiлу соцiологiчних дослiджень. Органiзовуються громадськi обговорення важливих питань iз залученням осiб вiд котрих залежить прийняття рiшень, котрi допоможуть розв'язати проблему, а це - депутати рiзних рiвнiв, представники органiв мiсцевого самоврядування, бiзнесмени, керiвники пiдприємств, iншi впливовi люди регiону. Засiдання диспут - клубу проводяться у виглядi:  громадських слухань;  дискусiй на вулицях;  ―Оксфордських дебатiв‖;  круглих столiв;  семiнарiв; На засiдання диспут - клубу запрошуються депутати всiх рiвнiв та представники органiв мiсцевого самоврядування. Таким чином громадськiсть здiйснює монiторинг та контроль за дiяльнiстю своїх обранцiв. Органiзацiя масових заходiв та акцiй. Метою проведення таких заходiв є iнформування громадськостi мiста про подiї, що вiдбуваються у мiстi, роботу державних органiв влади, роботу ГІДЦ.

Видавництво Основне завдання видавництва - це випуск мiського незалежного громадського вiсника, у якому мiститися iнформацiя про: роботу диспут-клубу (рiшення, пропозицiї, iдеї, думки); роботу органiв мiсцевої влади, пiдприємств мiста, дiяльнiсть громадських та полiтичних органiзацiй, подiї, що вiдбуваються в регiонi та iн. Важливiсть випуску такого вiсника в тому, що в мiстi вiдсутнє мiське незалежне громадське iнформацiйне видання, а iснує лише пропрезиденське видання Районної ради, яке не дає достовiрної iнформацiї та незалежну оцiнку подiй, котрi вiдбуваються як у країнi, так i в регiонi. Вiсник, подає достовiрну iнформацiю та незалежну оцiнку подiй, що вiдбуваються в країнi та регiонi зокрема, мiстить iнформацiю про роботу диспут - клубу, дiяльнiсть органiв мiсцевої влади та мiсцевих пiдприємств, проблеми що iснують в регiонi та перспективи їхнього вирiшення. Випуск мiського вiсника - це ефективний метод розповсюдження iнформацiї, об'єднуючий фактор для громади мiста i засiб демократичного впливу на органи державної влади. Дає змогу запобiгати манiпулюванню деякими чиновниками та полiтичними партiями громадською думкою. Початок випуску такого незалежного громадського вiсника у Пустомитах став прикладом демократичних реформ, що зараз вiдбуваються в Українi.

IX. ІНФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ ІНФОРМАЦІЙНА КАМПАНІЯ „ЗЕЛЕНОМУ МИКОЛАЄВУ – „ЗЕЛЕНОГО” МЕРА” Регіон: м. Миколаїв Ініціатори: Миколаївська обласна екологічна асоціація „Зелений світ‖ та Миколаївський клуб сприяння сталому розвитку та побудові громадянського суспільства „Спільні дії‖ Мета кампанії Використати виборчу кампанію для ―екологізації‖ суспільної думки – інформування населення, „просвіти‖ кандидатів на посаду міського голови та ЗМІ про екологічні проблеми міста та пропагування пропозиції громадськості з їх вирішення. Опис Необхідність проведення саме такої кампанії, з погляду екологічної громадськості міста, була обумовлена декількома чинниками. По-перше, як тоді так й зараз, екологічні проблеми не є пріоритетом для владних структур всіх рівнів. Влада, як і ЗМІ, приділяють увагу проблемам, що пов’язані із навколишнім середовищем лише в разі виникнення надзвичайних ситуацій, кандидати на різні виборчі посади навіть не відчувають необхідності сформулювати свої підхід до вирішення проблем довкілля. За таких умов, зазвичай, громадські організації мають приєднатися до якої-небудь із сторін виборчого процесу, у надії втілити у життя свої напрацювання. І, здебільшого, програють. Організатори кампанії „Зеленому Миколаєву – „зеленого‖ мера‖, виходили з протилежного. Не приєднуючись до жодного з кандидатів, поставити однакові запитання всім, і оприлюднити позицію кожного. За таких обставин, вперше в Миколаєві, а мабуть взагалі в Україні, екологічна громадськість міста поставила за мету – використати виборчу кампанію для ―екологізації‖ суспільної думки – інформування населення, „просвіти‖ кандидатів на посаду міського голови та ЗМІ про екологічні проблеми міста та пропагування пропозиції громадськості з їх вирішення. Крім ініціаторів, в кампанії взяли участь Миколаївська філія Національного екологічного центу України, Південна філія інституту екології НЕЦ України, Миколаївська обласна молодіжна організація „Зелений рух‖, Миколаївська обласна дитяча громадська організація ―Миколаївська спілка скаутів‖ тощо. На першому етапі кампанії були проведені зустрічі зі всіма кандидатами у мери для інформування їх про існуючи екологічні проблеми міста, з’ясування їх позицій з проблемних питань, обговорення наших пропозиції. Виготовлені інформаційні матеріали, які містили інформацію про забруднення повітря, ґрунтів й поверхневих вод, стан р. Південний Буг та Чорного моря, невтішну демографічну ситуацію у місті тощо. Там же були координати виборчих штабів, щоб городяни змогли безпосередньо звертатися зі своїми запитаннями до кандидатів і адреси учасників кампанії. Основними її заходами було проведення двох інформаційних акцій „Екологічні запитання до майбутнього Голови‖, які ми присвятили Міжнародному дню довкілля. 5 та 8 червня у центрі міста працював інформаційний стіл.

Учасники розповсюджували листівки з запитами, звернення екологічної громадськості до жителів міста і кандидатів; представники екологічної громадськості – фахівці з різних напрямків охорони довкілля спілкувалися з мешканцями міста, представниками кандидатів, ЗМ1; громадянам було надано можливість запропонувати свої запитання та внести пропозиції; організовано збір підписів на підтримку мешканцями позиції громадськості. Результати:  два з дев'яти кандидатів, А. Бердников та, як з'ясувалося за підсумками виборів, майбутній міський Голова - В. Д. Чайка уважно поставилися до ініціативи громадськості, з ними була досягнута домовленість про співпрацю в разі обрання цього кандидата Головою;  на протязі роботи інформаційного столу було зібрано більш як 300 підписів жителів міста на підтримку позиції екологічних НУО;  у двох газетах було надруковано інформацію про акцію, тобто вдалося привернути до екологічних проблем і увагу преси. Не можна сказати, що після обрання нового мера всі екологічні проблеми міста розв’язані, але їм приділяється значна увага – розпочато реконструкцію міських очисних споруд, Миколаїв бере участь у багатьох міжнародних екологічних програмах, працівники мерії разом з представниками громадськості виступають організаторами численних заходів, допомагають у їх здійсненні і т. і. Зараз при Миколаївському голові функціонують декілька громадських дорадчих органів – громадська рада з питань екології, робоча група зі сталого розвитку міста, молодіжний муніципалітет тощо. За час перебування на посаді, особисто мером підтримано багато пропозицій громадськості, зокрема у 2002 році розпочато впровадження спільного проекту Миколаївського міськвиконкому, держуправління екоресурсів в Миколаївській області і МК ―Спільні дії, ―Впровадження системи екологічного інформування у м. Миколаєві та Миколаївській області‖. Антоніна Галкіна Миколаївський клуб “Спільні дії” (м.Миколаїв) *** КАМПАНІЯ ПО ПРИВЕРНЕННЮ УВАГИ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ПРОБЛЕМ БЕЗДОМНИХ Регіон: м. Чернівці Ініціатори: „Народна допомога‖ Фінансова підтримка: Світовий банк Проблема Даний проект мав на меті привернути увагу громадськості до проблеми людей без постійного місця проживання. Викликано це тим, що, при веденні діяльності, яка стосувалась бездомних (опитування населення, створення бази даних та притулку для них), ми зіткнулись з проблемою нерозуміння та неприйняття їх потреб як на рівні органів місцевого самоврядування, так і простих людей. Мета проекту

Залучення громадськості до проблеми людей без постійного місця проживання, сприяння підвищенню їх рівня компетенції стосовно цієї проблеми, сприяння побудові здорового громадського суспільства шляхом зміни негативних соціальних стереотипів, а також розвиток партнерських відносин з місцевими громадськими організаціями та органами місцевого самоврядування. Цілі проекту та основні завдання 1. залучення громадськості до проблеми людей без постійного місця проживання, сприяння підвищенню їх рівня компетенції стосовно цієї проблеми; 2. сприяння забезпеченню прав та свобод людей без постійного місця проживання з боку громадськості; 3. сприяння побудові здорового громадського суспільства шляхом зміни негативних соціальних стереотипів; 4. розвиток партнерських відносин між місцевими та іншими урядовими установами й неурядовими організаціями. Цільова група проекту безпосередньо жителі міста, представники влади, бізнес-структур, ЗМІ, НУО, діти й молодь, тощо. Ті, хто мали користь від пропонованої діяльності - люди без постійного місця проживання, тобто, бездомні (ті, хто немає дому, ідентифікаційних документів, відповідно, реєстрації по місцю проживання, роботи та соціальної підтримки держави). Календар подій травень –жовтень 2002 Місяць 1: Проведення прес-конференції, круглого столу Підбірка та аналіз даних для опитування громадськості Публікація буклетів по проблемі бездомності, їх розповсюдження Розповсюдження інформації (буклети, прес-релізи) Публікації в газетах Місяць 2 Трансляція аудіо - та відеороліків Проведення громадських слухань в теле-, радіо- ефірі, телевізійної передачі Публікації в газетах Місяць 3 Трансляція аудіо - та відеороліків Публікації в газетах Створення Веб-сайту Проведення тематичної виставки малюнка на асфальті ―Мій дім‖ Місяць 4 Проведення спортивно-оздоровчої акції - міського пробігу, присвяченого проблемі бездомних людей Місяць 5 Підведення підсумків/оцінювання результатів проекту: проведення опитування населення Аналіз інформації, зібраної під час проекту та опитувань, публікації в газетах, друк/поширення буклетів по проекту Трансляція аудіо - та відеороліків Прес-конференція зі ЗМІ

Результати, які отримали  Надано соціальні послуги значно більшій кількості представників цільової групи, що можна помітити в наступних документах: журнал кількості звернень, акти передачі ліків, акти передачі вживаного одягу, акти передачі безкоштовної їжі, картки реєстрації, журнал реєстрації особових справ, особові справи клієнтів притулку, тощо.  Помічено збільшення активності громадськості міста: громадян, які б хотіли працювати (і працювали) в організації в якості волонтерів, громадян та фірм міста, які надали організації матеріальну допомогу на суму 800 грн., також, передали 150 кг вживаного одягу, а також, тих, хто скористався можливістю висловити свою думку з приводу проблеми та діяльності організації в цьому напрямку.  Посилено активну співпрацю з органами місцевого самоврядування: існує домовленість зробити щорічними певні види діяльності проекту (пробіг, присвячений підняттю соціальних проблем, конкурс соціального малюнку серед школярів, День привернення уваги до людини без постійного місця проживання).  Збільшено інтенсивність контактів з іншими, недержавними, неприбутковими й приватними міськими організаціями й структурами. Проект, спрямований на привернення уваги громадськості до проблем людей без постійного місця проживання, сприяв:  через підвищення рівня компетентності населення щодо проблеми бездомності та проблем бездомних людей в місті, громадськість мала змогу змінити своє ставлення до цієї суспільної категорії, сприяючи зміні негативних соціальних стереотипів по відношенню до бездомних людей та побудови здорового громадського суспільства.  через розповсюдження інформації про послуги організації-виконавця, якими можуть скористатися представники цільової групи (допомога при відновленні реєстрації, паспорту, оформленні пенсії, видача вживаного одягу, консультації соціального працівника, огляд лікаря), громадськість отримала можливість надавати допомогу цим вразливим верствам суспільства (безоплатна праця в якості волонтера, передача вживаного одягу, матеріальна допомога, тощо), що повинно сприяти посиленню її громадянської свідомості. Шляхом винесення цієї проблеми на рівень органів влади й загальної громадськості міста, реалізація даного проекту сприяла пришвидшенню появи іншого проекту - Центру реабілітації для бездомних, який зараз розробляється нашою організацією спільно з органами місцевого самоврядування та організаціями-партнерами, та його більшій ефективності з перших днів його реалізації. Кінцевою метою функціонування Центру є повна або часткова адаптація бездомних до прийнятого в суспільстві життя. Передбачається, що тоді представники цільової групи скористуються можливістю голосувати й обирати, тощо, тобто, матимуть більший контроль за діяльністю у сфері розвитку на місцевому рівні. Людмила Алієва Об’єднання громадян “Народна допомога” (м.Чернівці) *** ПРЕС-КЛУБ “ТРЕТІЙ СЕКТОР” Регіон: місто Одеса Ініціатори створення: Асоціація підтримки громадянських ініціатив ―Ковчег‖, Всесвітній клуб одеситів

Проблема Сьогодні в Україні діє значна кількість недержавних організацій, які вирішують широкий спектр проблем сучасного суспільства. Набір цих проблем дійсно вражає: від допомоги найменш захищеним прошаркам населення до загальнонаціональних моніторингів під час виборів та широкомасштабних освітніх та правозахисних програм. Дослідникам вже сьогодні очевидно, що увірвавшись в наше життя суттєво змінює соціально-політичну палітру нашої держави. Нажаль про результати цієї діяльності знають в Україні дуже мало. Поінформованість громадян про результати цієї діяльності настільки низька, що більшість людей навіть не уявляють чим громадські організації відрізняються від муніципальних та державних закладів. Типова ситуація. Коли запитаєш людину назвати відомі громадські організації, то в найкращому випадку згадують ―ГРІНПІС‖ або товариство захисту прав тварин. Це ще раз підтверджує, що про діяльність НДО в нашому суспільстві дуже мало знають. Одним з шляхів подолання цієї проблеми є діяльність прес-клубу ―Третій сектор‖. Ініціатори створення клубу Асоціація підтримки громадянських ініціатив ―Ковчег‖ та Всесвітній клуб одеситів вважають головним завданням сприяти об’єднанню зусиль органів місцевого самоврядування, громадських організацій та засобів масової інформації в рішенні гострих проблем Одеси. Причин тому багато. По-перше, низький рівень підготовки працівників по зв’язкам з громадськістю у більшості громадських організацій. Це заважає їм доносити цікаву інформацію про свою діяльність до журналістів, а це означає і залучати увагу громадськості. За даними дослідження ―Центру інновацій та розвитку‖ (м. Київ) журналісти відмічають, що від НДО важко, а інколи і неможливо отримати інформацію, яка була б цікава та корисна для звичайного громадянина. На питання, чому журналістам доводилось знімати з номеру матеріали про НДО, більшість з опитуваних відповіли, що:  НДО не вміють зацікавити темою. Вважають, що преса має писати про все, що вони роблять;  Матеріали будуть підготовлені на слабкому професійному рівні, а оперативний режим роботи не дозволяє ―доопрацювати їх‖ Інша проблема полягає в тому, що українські НДО отримують фінансову допомогу в основному від міжнародних фондів. Саме тому інформаційні потоки НДО орієнтовані саме на них, а не широку громадську думку. Але ж міжнародні організації не будуть завжди підтримувати третій сектор, принаймні, в такому ж об’ємі. Тому розробка місцевих ресурсів та розвиток корпоративної культури – важлива необхідність. Важко уявити можливості рішення цих проблем без адекватного інформування громадськості та ефективного лобіювання інтересів НДО в ЗМІ. До тих пір, поки новини про діяльність організацій третього сектора не займуть належне місце на шпальтах газет, важко уявити собі успішність діяльності НДО з відстоювання громадських інтересів. Даніїл Горячкін Асоціація підтримки громадянських ініціатив “Ковчег” (м.Одеса) ***

ПРЕВЕНТИВНА РОБОТА З ГРОМАДОЮ З ПИТАНЬ ЗАПОБІГАННЯ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ Розпочинаючи роботу над проблемою попередження торгівлі жінками та й взагалі виїзду жінок за кордон в 1998 році, ми зіткнулися з проблемою інформаційного вакууму навколо цих проблем та сильного позитивного стереотипу стосовно можливого заробітку за кордоном. В багатьох газетах запрошували за кордон на роботу, люди на вулицях обговорювали можливості такого заробітку та приводили позитивні приклади, і дуже важко було знайти об’єктивну інформацію про можливі проблеми, які можуть виникнути під час таких „подорожей‖. За більш ніж чотири роки роботи ми досягли досить великих успіхів у висвітленні реального стану з цієї проблеми. Зараз велика робота ведеться по інформуванню населення, формуванню громадської думки через ЗМІ, шляхом проведення різних заходів. Це круглі столи, тренінги, семінари, інтерактивні дискусії, акції, інформаційні кампанії, робочі зустрічі, під час яких роздаємо тематичні інформаційно-просвітницькі та інформаційно-рекламні матеріали про діяльність Центру. Окрім надання інформації учасникам різних заходів ми також забезпечуємо інформаційнопросвітницькими матеріалами: громадські пункти охорони правопорядку, паспортні столи, турагенції, бібліотеки, навчальні заклади, соціальні служби для молоді, центри зайнятості тощо. Спільно з цими організаціями створюємо Інформаційні стенди, які розміщуємо у приміщеннях, де найчастіше буває молодь, жінки (група ризику). Це також і медичні заклади, зокрема, бюро судмедекспертизи, Будинки культури чи клуби (особливо в районних містечках). Інформація містить не тільки інформаційно-правові (порадницькі) аспекти для жінок, але й методичні поради для самих фахівців. З іншої сторони варто зазначити один важливий аспект. Потрібно не лише піднімати саму проблему, але водночас показувати вихід з даної ситуації, вселяти віру та показувати можливості. Це, зокрема, і особливо! стосується засобів масової інформації. Був період, як тільки ми почали піднімати „на поверхню‖ проблеми домашнього насильства та торгівлі людьми, в пресі почали з’являтися чистої води „страшилки‖. Матеріали супроводжувались лякаючими та нагнітаючими світлинами (фотографіями) під рубриками „Жіночі біди‖, „Нас б’ють‖ тощо. Поставлена проблема без виходу тільки сприятиме ще більшій невпевненості та безвиході з даної кризової ситуації. Найбільшого інформаційного ефекту в приверненні уваги широких кіл громадськості, державних та громадських організацій, правоохоронних органів, засобів масової інформації до проблем домашнього насильства та торгівлі людьми нами досягається під час щорічного проведення Акції „За світ без насильства”, яка проходить в рамках щорічної Міжнародної кампанії „16 днів протидії насильству‖. Вона, як правило, включає виставку дитячих малюнків та культурно-мистецьку акцію, яка, на емоційному рівні впливає на свідомість людей, привертає їхню увагу до проблеми насилля щодо жінки. У 2002 році понад 160 дітей із 11 художніх студій представили більше 200 творчих робіт. Всього були присутні біля 500 осіб. Це представники обласної та міської влади, зокрема - депутати міської Ради, неурядових та державних організацій, правоохоронних органів, засобів масової інформації, митці, діти та керівники художніх студій а також широке коло громадськості м. Львова. Окрім виставки творчих робіт та перформенсу „Шлях до звільнення” в цьому році в рамках Акції вперше проводився “Ярмарок соціальних послуг”. Мета його проведення популяризувати діяльність соціальних інституцій м. Львова (як громадських так і

державних), поінформувати громадськість міста про їх діяльність, а також сприяти їх взаємодії та створенню єдиного локального соціального простору. У Ярмарку соціальних послуг взяли участь 15 організацій, з них – 4 державних та 11 громадських. Представники цих інституцій ознайомили присутніх із видами соціальних послуг, допомоги та підтримки, які надаються ними. Реакція громади на Акцію була дуже позитивною. В рамках діяльності ЗУЦ „Жіночі перспективи‖ ми поширювали інформацію не тільки по Львівщині, а й у багатьох Західних областях України. В цьому нам сприяла і волонтерка Корпусу Миру Линн Джаррет через інших волонтерів Корпусу Миру, які працюють по всій Україні. Взагалі основні результативні кроки у роботи з громадою, які ми виділяємо з нашого кількарічного досвіду це:  по-перше, якісне надання послуг (оскільки інформація про центр найбільше поширюється через клієнток, які відвідали Центр);  по-друге, налагодження хорошої співпраці з ЗМІ (цього ми досягли через особисте контактування з журналістами, надання прес-релізів про ті чи інші акції в центрі);  Висвітлення в ЗМІ не тільки акцій Центру (тренінги, круглі столи, зустрічі), а й акцій в центрі, які мають загальносуспільне значення (візит посла, сенаторів, конгресменів США, та інших визначних осіб, візити яких в центр свідчать про рівень вагомості організації);  також корисною є особиста участь працівниць Центру в прямих ефірах на телебаченнях та радіо, де відбувається пряме спілкування з жителями міста (обов’язковою до такої участі є відповідна підготовка фахівця, демонстрація цим фахівцем компетентності та доброзичливості)  наступний фактор – участь у Координаційних радах, Партнерствах, Коаліціях і подібних об’єднань громадських, державних та бізнесових структур для вирішення проблем, суміжних з торгівлею людьми та домашнім насильством;  участь фахівців Центру у акціях інших громадських організацій;  важливою є роль фахівців Центру як експертів з того чи іншого питання (вони дають інтерв’ю, коментують нове законодавство чи в ЗМІ виступають з коментарями по проблематиці);  участь фахівців Центру у стажуваннях, навчаннях в Україні та закордоном з метою підвищення кваліфікації;  налагодження рівноправної співпраці з профільними комітетами та управліннями місцевої влади, постійний діалог з владою, демонстрування в цьому діалозі, що організація відстоює права жінок;  поширення інформаційних матеріалів (матеріали повинні бути актуальними; доносити інформацію в доступній формі; зрозумілі, „читабельні‖.) Лілія Гук Західноукраїнський центр „Жіночі перспективи” (м.Львів)

X. МОБІЛІЗАЦІЯ РЕСУРСІВ ГРОМАДИ ДОСВІД “ДОНЕЦЬКОГО АГРАРНОГО РОЗВИТКУ” У РОЗШИРЕННІ ВЛАСНОЇ МЕРЕЖІ Недарма кажуть, що громада — великий чоловік. Разом і думається, і діється легше, разом значно простіше зробити те, що часто буває не під силу одному чи навіть двом. Тому й не дивно, що останнім часом все більше заявляють про себе різноманітні громадські формування, причому, вони стають дедалі помітнішими і у сільській місцевості. Певний внесок у цю важливу справу робить й громадська організація ―Донецький аграрний розвиток‖ (м. Донецьк). За свідченням статистики, у Донецькій області зареєстровано близько 2,5 тисячі різноманітних організацій, асоціацій, фондів, агенцій та інших громадських формувань. Але практично усі вони розташовані у великих містах, а на долю сільської місцевості припадають лише одиниці подібних об’єднань. Разом з тим, на селі не менше, а подекуди навіть і більше, ніж у місті, пекучих проблем, без втручання громадськості їх, буває, зовсім неможливо розв’язати. Є тут, безперечно, і люди, котрим далеко не байдужа ситуація, що склалася у їхньому рідному селі, люди, які дуже хотіли б змінити її на краще. Це їм не завжди вдається, адже у них немає таких можливостей, як у міських жителів, вони відірвані від засобів зв’язку й, у більшості своїй, навіть не мають уяви про те, як можна створити у себе громадське формування, що для цього потрібно, які вигоди громада матиме від цього. Отож, треба знайти їх, об’єднати, вдихнути іскорку надії, навчити, допомогти на перших порах. Саме такі нелегкі завдання поставила собі за мету громадська організація ―Донецький аграрний розвиток‖. Створена порівняно недавно, на початку 2000 року, вона вже встигла зажити доброї слави в регіоні. Усі свої зусилля ―ДАР‖ спрямовує на сприяння комплексному розвитку сільських територіальних громад Донецької області шляхом здійснення просвітницької, консультаційної діяльності, інформаційного забезпечення села. З 2002 року вона стала одним з виконавців Програми ―Підвищення рівня життя сільського населення в Україні‖, яка здійснюється за підтримки Міністерства Великобританії зі справ міжнародного розвитку. Серед провідних шляхів досягнення мети — підтримка соціальної активності сільського населення, сприяння розбудові громадянського суспільства через створення та розвиток сільських громадських організацій, розвиток місцевих ініціатив, широке залучення сільського населення до розв’язання власних проблем. Вже надбано й певний досвід у цьому напрямку. Відразу ж гучно заявили про себе, зокрема, створені за допомогою ―ДАРу‖ громадські організації ―Успіх‖ (Райгородок Слов’янського району), ―Лада‖ і ―Джерело‖ (Сонцеве Старобешівського району). Там є чимало цікавого й повчального. Разом з тим, практика переконала, що таким організаціям, котрі мають статус юридичної особи, нелегко виживати в наших умовах. Скажімо, слабка фінансова основа не дає їм можливості вести на належному рівні бухгалтерський облік, а це в свою чергу теж викликає багато додаткових ускладнень. Можна навести приклади й інших ―мінусів‖ подібного характеру. То що, припиняти розвиток громадського руху на селі? В жодному разі, ні! ―ДАРівці‖ ретельно вивчили ситуацію й дійшли висновку, що набагато краще й ефективніше

розповсюджувати свої структури на місця, створювати там первинні осередки. Чинне законодавство, зокрема, Закон про об’єднання громадян, дозволяє це робити. Така форма звільняє від витрат передусім на реєстрацію, а це бувають досить суттєві суми — в межах 400 гривень. Знайти у селі такі гроші не так просто. У всіх шести пілотних районах області, де працює ―Донецький аграрний розвиток‖, відбулися круглі столи, на яких йшлося про завдання і можливості сільських громадських організацій. Під час їх проведення практично було відібрано майбутній актив, далі проведено його навчання. Ініціатива знайшла широку підтримку, про це свідчить хоча б те, що в дванадцяти сільських територіальних громадах вже створені й діють первинні осередки цієї громадської організації. Сама вона не втручається у їхню внутрішню діяльність, лише допомагає, а кожен з них має свою специфіку, обирає свій напрямок роботи та спеціалізацію. Для початку кожен з цих первинних осередків розробив якийсь певний проект, спрямований на розвиток території. Так, Красненський первинний осередок (Красноармійський район) запропонував розробку моделі замозайнятості сільського населення через розвиток зеленого туризму. Проект виявився настільки удалим, що зацікавив Посольство Великобританії, яке й підтримало його через свою програму малих грантів. За його підтримки у селі створено перший на Донеччині міжобщинний центр розвитку сільського (зеленого) туризму. Село Красне — батьківщина всесвітньо відомого композитора двадцятого століття Сергія Прокоф’єва, тут діє меморіальний комплекс видатного митця, до якого входять єдиний у світі музей цього композитора, діюча церква, в якій ще 1891 року його хрестили, пам’ятний камінь на місці родового маєтку Прокоф’євих, концертний зал тощо. Картину доповнює мальовнича навколишня природа. Щороку село відвідує близько трьох тисяч екскурсантів. Приїздять студенти і школярі, навідуються композитори, піаністи і диригенти, у тому числі, й з далекого зарубіжжя. Тепер усі, хто забажає, матимуть змогу затриматися у селі на день чи два, а то й на більше. Житло та інші послуги їм нададуть жителі села, які задіяні у проекті. А на урочисте відкриття міжобщинного центру розвитку сільського (зеленого) туризму приїздили голова Красноармійської районної ради Надія Масло, представники Донецького інституту туристичного бізнесу, багатьох інших структур, з якими постійно взаємодіє громадська організація. Справжньою господаркою почувалася на ньому Красненський сільський голова Валентина Бєлік. Це теж стало знаменно — чітка взаємодія ―Донецького аграрного розвитку‖ з органами місцевої влади. Без постійного взаєморозуміння з ними, без дружньої взаємодопомоги навряд би чи стали можливими плани й задумки громадської організації та її первинних осередків. А їх чимало. Єгорівський осередок (Волноваський район) обрав для себе такий напрямок дії, як реабілітація інвалідів та інших незахищених верств населення, у Кумачовому (Старобешівський район) вирішили створити ―Українську світлицю‖, у Максимільянівці (Мар’їнський район) влаштовують молодіжний центр, у Розівці (Шахтарський район) — впритул зайнялися проблемами сільського безробіття. Є чимало й інших проектів, і кожен з них по своєму цікавий і корисний, і про кожен з них можна багато розповідати. Воно й справді, хто бажає змін на краще, той знаходить способи втілення добрих ідей, а хто ні — той шукає виправдання власній бездіяльності. Члени громадської організації ―Донецький аграрний розвиток‖ не тільки знаходять шляхи реалізації своїх планів, а й вчать цьому сільське населення, знаходячи й пробуджуючи паростки громадської ініціативи. Валерій Шептуха Донецький аграрний розвиток (м. Донецьк)

*** СИНЕРГІЯ ДВОХ НЕУРЯДОВИХ ПРОЕКТІВ У СФЕРІ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ГРОМАД Регіон 5 областей Західного регіону України: Львівська, Тернопільська, Івано-Франківська, Закарпатська, Чернівецька. Ініціатори заходу Західноукраїнський ресурсний центр, ініціативу підтримано місцевими радами Західного регіону України. Проблема Проект працює для вирішення проблеми недостатнього освітнього рівня організацій громадянського суспільства (ОГС) у сільській місцевості щодо управління НДО та громадами. В процесі реалізації проекту утворилися масштабні ефекти синергії (взаємодоповнення), які позитивно впливають на формування та розвиток системних зв’язків між ОГС регіону. Мета Підвищити професійний рівень голів сільських рад (Львівської, Тернопільської, Івано – Франківської, Закарпатської, Чернівецької областей) в галузі розвитку громад. Завдання: 1. Провести конкурс відбору учасників та відібрати три групи учасників семінарів по 25 осіб в кожній.

2. Визначити остаточне місце проведення семінарів. Семінари планується проводити не в обласних центрах, а поблизу однієї з сільських громад, оскільки саме такими чином можна буде безпосередньо працювати із сільськими громадами під час проведення тренінгу, згідно методології розвитку громад.

3. Провести три триденні семінари з розвитку громади для голів сільських рад вищезгаданих областей. Загальна кількість учасників – 75осіб.

4. Зібрати принаймні 75 успішних історій з розвитку громади від учасників семінарів.

5. Випустити збірних успішних історій з розвитку громад у Західній Україні. Цільові групи Група прямого впливу:  75 сільських голів п’яти областей України. (Львівська, Тернопільська, Івано – Франківська, Закарпатська, Чернівецька) Група опосередкованого впливу:  Як мінімум 30 членів сільської громади кожного села, предстваник (голова сільради) котрого буде присутній на тренінгу та поділиться отриманими знаннями із громадою свого села: 30 ос. * 75 сіл = 2250 ос. Календар подій  Листопад 2002 р. – початок реалізації проекту  Березень – липень 2003 р. – проведення серії тренінгів з розвитку громади у рамках проекту (фінансування - програма „МАТРА‖)

  

Квітень-серпень 2003 р. – надання додаткових консультацій, проведення додаткового навчання, польова допомога та сприяння інституційному розвитку для колишніх учасників тренінгів (фінансування – Фонд Євразія з коштів Фонду Ч.С. Мотта) Вересень- жовтень 2003 р. – у стадії виконання – розробка посібника „Історії успіху в розвиткові сільських громад на Заході України‖. Листопад-грудень 2003 р – планується – видання та розповсюдження посібника.

Результати  Для участі в семінарах відібрано 3 групи учасників по 25 осіб в кожній.  Проведено три трьохденні семінари з розвитку громади для голів сільських рад в трьох областях України (Львівська, Івано-франківська, Закарпатська). Загальна кількість учасників – 75осіб.  Зібрано 75 успішних історій з розвитку громади від учасників семінарів.  В процесі виконання : розробка збірника успішних історій з розвитку громад в Україні.  Учасники семінарів застосовують здобуті знання у повсякденній роботі.  Покращилась якість життя в громадах, голови котрих були учасниками семінару. Додатково: окрім офіційних результатів, заявлених у проектній пропозиції, проект має результатом ефекти синергії (взаємодоповнення), які позитивно впливають на формування та розвиток системних зв’язків між ОГС регіону. Окрім цього, мають місце ефекти взаємо доповнення щодо діяльності ЗУРЦ у сфері розвитку громадських організацій цільового регіону (вказаних вище 5 областей). Проект можна назвати успішним з огляду власне на ці частково неочікувані наслідки. У рамках проекту, підтриманого з коштів Програми МАТРА Посольства Королівська Нідерландів в Україні, передбачалося, що сільські голови використовуватимуть отримані знання у своїй повсякденній роботі, проте ЗУРЦ не очікував такого масштабного припливу заявок на продовження співпраці від місцевих організацій. Окрім цього, наслідком виконання проекту стало проведення серії консультацій для сільських голів з приводу написання проектних заявок, пошуку фінансування, організації заходів у сільських громадах, а також проведення додаткових тренінгів, вже на інші теми, які стосуються управління неурядовими організаціями. Фінансування цих додаткових заходів здійснюється вже у рамках іншого проекту, який має назву „Самомобілізація для сталого розвитку‖ і здійснюється за програмою „Інституційний розвиток‖, що її фінансує Фонд Євразія (регіональне представництво, м. Київ). Таким чином, виконуючи декілька проектів схожої тематики паралельно, ЗУРЦ має можливість надання клієнтським організаціям допомоги більш широкого спектру та на більш гнучких умовах, ніж у випадку, коли робота іде лише у одному напрямку або з однією темою. Що стосується конкретних результатів, пов’язаних зі згаданими синергетичними ефектами, варто згадати наступні з них: У Івано-Франківській області сформувалася стала група з 10-12 сільських голів, які приймали участь у тренінгах ЗУРЦ з розвитку громади. Члени групи регулярно збираються та відвідують господарства одне одного (відбулося вже принаймні 3 зустрічі), починаючи з моменту проведення останнього семінару за проектом з метою обміну досвідом. Такі відвідини носять неофіційний характер, не є затвердженими на рівні району і дійсно є виявом „ініціативи знизу‖. Група має намір створити офіційно зареєстровану Асоціацію місцевого самоврядування, яка, окрім обміну інформацією, займатиметься лобіюванням інтересів органів місцевого самоврядування у органах виконавчої влади, тобто районних адміністраціях.

На прохання колишніх слухачів тренінгів з розвитку громади у с. Трійця Івано-Франківської області проведено тренінг з написання проектів для голів сільських рад Снятинського району. Декілька сільських голів з числа колишніх слухачів тренінгів звернулися до ЗУРЦ за консультаціями з приводу написання проектних пропозицій та організації масових заходів на селі. Консультації було успішно надано, із декільком сільським головам надано допомогу у складанні проектних пропозицій. У декількох селах після закінчення тренінгової програми відбулися громадські слухання, пов’язані з питаннями розвитку ресурсів громади. Раніше збори носили епізодичний характер та не мали чіткої форми, а тепер методологія, отримана на семінарі, допомогла сільським головам у повсякденній керівній роботі. До ЗУРЦ надійшло декілька десятків листів подяки від слухачів тренінгів (сільських голів), у яких вони розповіли, яким чином ситуація у їх селі реально покращилася після отримання ними знань та навичок з розвитку громади.