Газета "Громадський Захист Київщини"

ПРокол тижня:

Територію нашої держави треба зробити небезпечною для життя наших громадян

Черговий конфуз стався з Президентом України. Переплутав він слова «безпечно» та «небезпечно». Комізму додає те, що прикрість сталася на засіданні Ради з нацбезпеки та оборони. Враховуючи ж теорію Зігмунда Фрейда, згідно якої всі ці невинні обмовки є проявом нездійснених підсвідомих бажань, стає вже не смішно, а страшно. Дослівно Віктор Федорович сказав так: «Ми вважаємо взагалі, що територію нашої держави треба зробити небезпечною для життя наших громадян, а коли до нас поїдуть гості – тим паче»

ГРОМАДСЬКИЙ №2 Київщини ЗАХИСТ 30 травня 2012 р.

Не дай себе обдурити Україна – країна дурнів. Була, є і буде. Бо ніхто з нас за останній рік не став багатшим ані в десять, ані в п'ятдесят, ані в сто раз, хоча Віктор Янукович в 2010 р. твердо обіцяв народу певне «покращення». Повірив Президенту лише один стоматолог з Донецька. Він довів, що чудеса іноді трапляються, і заробив своїм розумом великі статки. НАЙ-, НАЙ-, НАЙРОЗУМНІШИЙ Сьогодні цей зубний лікар – один із найбагатших людей не лише України, а й Європи. Більше того, його політична вага дозволяє лобіювати призначення на посади своїх «силових» міністрів, створювати надприбуткові банки і надвеликі корпорації. А все чому? Тому що наш герой, як він сам запевняє, досяг багатства виключно «завдяки працьовитості і мізкам: жодного стосунку до мого благополуччя тато не має». А хто у нас тато? Ні, він не чарівник, а цілком звичайна людина, яка працює Президентом України. А скромний стоматолог – Олександр Вікторович Янукович.

Ще раз процитую: «Все, чого ми добилися, – це результат копіткої праці і мізки». І жодного стосунку до цього «Віктор Федорович не має». Тоді виходить, що решта українців – дурні. Не змогли «піднятися», бо мізків забракло. А звичайний скромний лікар – зміг. Без будь-якої «волосатої руки»... Однак не всі в Україні такі наївні. Наприклад, колишній соратник Президента Януковича Василь Хара днями заявив: «Коли жорсткий час, коли б'ють і чужих, і своїх, людям краще принести і зараз віддати. Ну, вони й поповнюють кишеню Сашка. Старі не витримують цього всього. А молоді – й поготів...»

Наскільки у політиків старшого покоління і у бізнесменів нової формації вистачить витримки? Терпітимуть до президентських виборів у 2015 р. чи все вирішиться в жовтні 2012 р.? ТЕРПЕЦЬ УРВАВСЯ Про те, що «старики», соратники по роботі в Донецьку, і «молоді» – мільйонери, що збили чималі статки при Кучмі та Ющенку, змовляються проти влади, Адміністрація Президента знає давно. А тому й намагається підстрахуватися і забезпечити, про всяк випадок, мирну передачу влади начебто у законний спосіб і в потрібні руки. Як, наприклад, в Азербайджані, де пост Президента Гейдара Алієва успадкував його син Ільхам. Або як в Росії, де крісло Президента Владіміра Путіна, через брак у того синів, успадковував його соратник Дмітрій Мєдвєдєв... В Україні ніякого «мєдвєдєва» шукати не треба. Віктор Янукович, дякувати Богу, має двох синів, і старший з них – аж надто спритний та розумний! Тільки йому можна спокійно передати «булаву», щоб спадкоємець «копіткою працею і мізками» забезпечив державі і сім'ї небачене досі процвітання! Продовження на стор. 2

2

ГРОМАДСЬКИЙ ЗАХИСТ Київщини

Гаряча новина

Країна

Не дай себе обдурити Початок на стор. 1

У Бровари повертаються дев’яності?

25 травня троє невідомих напали в Броварах на активістів «Громадського захисту Київщини» і забрали у них кілька сотень примірників газети. Напад стався серед білого дня, коли ті роздавали свою друковану продукцію. Нападники не завдали активістам фізичних ушкоджень, однак погрожували ними. «Ми роздавали газети, коли під’їхала червона Shkoda Fabia і зупинилася приблизно в п’яти метрах від нас. З машини вийшло три амбали, ще один залишився в салоні. Хлопчики великі — зростом до двох метрів, 2530 років. Мешканці Броварів, бо я їх точно десь раніше бачила. Вони просто підійшли до нас і мовчки забрали пакунки з газетами. Коли ж ми почали вимагати у них пояснень, ті відповіли коротко: «Рипнєшся – вбью!» – каже активістка Ілона. В той самий день намагалися провернути подібне і з іншою групою активістів. До них приїхали вже на крутішій машині – джипі, схожому на Toyota Prado, в номерному знаку якого є символи АІ 4515. Однак цього разу їм не пофартило – всі газети вже були роздані. Тому нападники обмежилися лише словесними погрозами з вимогою припинити роздачу газети в місті. Сергій Тафій, координатор активістів «Громадського захисту Київщини», здогадується, хто може за цим стояти. За його словами, таким чином вони просто «мітять» свою територію у кращих традиціях дев’яностих: «Я думаю, що це схоже на почерк таких місцевих «дєятєлєй» як Трощенко та Федоренко. У них є люди «на підхваті», які займаються такими справами. Я думаю, що вони місцеві. Я знаю одну таку групу, яка займається рейдерством у Києві. Вони навіть були спостерігачами й членами комісії у Багмут (начальниця відділу культури у Броварах. — Ред.) на виборчій дільниці». Юридично це діяння підпадає під статтю 170 Кримінального кодексу України – «Перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій». Максимальне покарання за цей злочин – позбавлення волі на термін до трьох років. «Громадський захист Київщини» збирається адекватно реагувати на такі інциденти. «Безкарно це не минеться. Можливо, ми подамо на них заяву в міліцію, а самі тим часом будемо підсилюватися, щоб наступного разу наші активісти були готовими до таких ситуацій і спрацювали оперативніше. Ми зробимо групу швидкого реагування, яка буде оперативно вирішувати такі питання. Активісти не мають боятися цих людей, тому що навряд чи ці люди ризикнуть вдаватися до фізичного насилля. Головне – бути готовими. Наступного разу ми гідно відповімо у такій ситуації», — каже Сергій Тафій. Як бачимо, ситуація у Броварах залишає бажати кращого. «Громадському захисту Київщини» роботи — непочатий край. Ярослав Остафійчук

30 травня 2012 р.

ЯК ЦЕ ЗРОБИТИ?

Хочете затвердити бюджетну резолюцію? Дивіться документ. Бажаєте визначитися із зовнішньополітичною програмою? Читайте там же. Розмірковуєте про пріоритети реформ? Не сміти роз­мірковувати! Все вже вирішено: основне завдання органів державної влади – виконання щорічних послань Президента. І, звісно, жодного впливу на депутатів лідери фракцій і політичних партій більше не матимуть: – Яке нам тепер діло до партійних документів і передвиборчих обіцянок, – запитують депутати,

Та дуже просто. Спочатку треба зовсім трохи підправити Конституцію, щоб на наступний термін переобрати Президента не всенародно, а у Верховній Раді. Потім до парламенту треба відрядити «правильних пацанів», і тоді Віктор Янукович не лише збереже свій пост, а й зможе призначити собі наступника. А там, диви, і династію заснувати... Цей сценарій – не фантастика. Просто у Президента «терпець урвався». Він тепер нікому не віам до снаги хоча б раз ПОДУМАТИ рить, нікому не довіряє, ні на кого, крім найближчих людей, не сподівається. і зробити правильний вибір. Судіть самі. Спочатку Глава держави публічно І голосувати не за партійний оголосив про створення президентського кадрового резерву «Еліта нації», який покликаний готу- список, а за свого (!) депутата, вати фахівців для заміщення посад в органах дер- який не матиме нас за ідіотів жавної влади і управління. Потім Янукович гучно розкритикував чиновників, які «свідомо гальму- – якщо навіть Державну програму економічного ють соціальні реформи». І нарешті – пригрозив та соціального розвитку України визначатиме не деяким міністрам звільненням! Верховна Рада, а особисто Президент? Що робиЩо ж, це цілком адекватна відповідь Прези- тимемо? дента на підступи старих соратників і інтриги мо– Будемо боротися і нещадно викривати! – відлодих олігархів. На всіх чекає велика «зачистка»! повідають лідери опозиції. Наступний крок – внесення змін до Основного закону. Це завдання вирішуватиме Конституцій- УСІМ – МОВЧАТИ! на асамблея на чолі з екс-Президентом Леонідом Але всі спроби критики і самокритики були Кравчуком. припинені новою ініціативою влади. 17 травня Полум'яний і послідовний комуніст, націона- Верховна Рада з ініціативи депутатів Партії реліст і соціал-демократ, він неодноразово заявляв, гіонів, БЮТ і КПУ ухвалила Закон «Про правила що «не може бути в опозиції до влади» і «готовий етичної поведінки». Від цього моменту державдо кінця життя захищати президента». Будь-якого. ні службовці та депутати всіх рівнів «зобов'язані А тому відповідні ініціативи, мабуть, підготує точ- забезпечувати позитивну репутацію органів влано і в строк ... ди та місцевого самовряЗокрема Кравчук вже подування і всіляко сприяти равильним пацанам» обіцяв, що перші зміни до зміцненню довіри громазалишиться тільки Основного закону можуть дян до влади». І не просто бути проголосовані у Верхо- дружно натиснути на кнопки так, а під страхом матерівній Раді ще до виборів, тобальної, дисциплінарної, то до жовтня 2012 р., а завершить процес вже новий адміністративної і, навіть, кримінальної відповісклад депутатів. дальності. Що ж, «правильним пацанам» залишиться тільІ тепер жоден опозиційний депутат чи просто ки дружно натиснути на кнопки, і Україна пере- політик не наважиться спростувати слова Олектвориться з президентсько-парламентської рес- сандра Януковича про те, що він заробив свої публіки на конституційну спадкову монархію! капітали своєю ж «копіткою працею та мізками». Інакше це буде розцінене, як очорнення репутаДРУЖНА КОМАНДА ції Президента та його родини – з усіма криміДля внесення доповнень і змін до Конституції нальними та іншими наслідками, що випливають України Віктору Януковичу потрібні в парламен- звідси. ті нові «триста спартанців», готових віддати свої Тим більше ніяк не можна критикувати підгополітичні життя і голоси на користь майбутнього товку України до ЄВРО-2012 – адже це зашкодить нового «царя». іміджу Кабінету міністрів в очах європейської Завдання важке, але здійсненне. Потрібно спортивної та й просто громадськості. Тому – полише депутатів трохи видресирувати, щоб коман- трібно мовчати і нікому не розповідати про те, як ду «Голосуй!» виконували не половина парламен- Національне агентство закупило на торгах, протаріїв, а щонайменше дві третини. ведених за процедурою «в одного учасника», доДля цього фахівці Адміністрації Президента рожні знаки для Київської області по 7,6 тис грипридумали простий засіб. Тепер щорічні послан- вень за штуку! Всього 511 одиниць на суму 3,88 ня Глави держави будуть не просто політичним млн грн. документом, а обов'язковим до виконання «щоНам залишається тільки повірити, що і на цій річним планом» законодавчих робіт. оборудці ніхто з чиновників нічого не вкрав... Тепер, сподіваюсь, читач не буде ображатися на мене за те, що я почала цю статтю з твердження, що «дурні ми все». Хто, як не ми? ВОНИ? Ні, вони розумні. А ми – дурні, бо терпимо і дивимося, дивимося і терпимо ... Але ж нам до снаги хоча б раз ПОДУМАТИ і зробити правильний вибір. І голосувати не за партійний список, а за свого (!) депутата, який не матиме нас за ідіотів, що нічого не тямлять у цьому житті. Треба тільки порозумнішати і не дати себе обдурити. Катерина Нікуліна

Н

«П

№2

Особистість

ГРОМАДСЬКИЙ ЗАХИСТ Київщини

3

Завдання архіважливе – збудувати громадянське суспільство В Україні на сьогодні стоїть особливо важливе завдання – розбудова громадянського суспільства. Депутат Броварської міськради, громадський діяч Павло Різаненко наголошує, що без міцної, ефективної та самоврядної громади людина не може бути захищеною.

Питання зростає в своїй актуальності ще й ось з яких причин. Органи державної влади, які, власне, покликані захищати права і свободи людей, насправді їх порушують. Нині на політичній карті нашої держави маємо більше ніж півтори сотні політичних партій, що вже само по собі є нонсенсом. Тим паче, партій, котрі б відповідали класичному визначенню цього слова, були би ідеологічними, немає зовсім. А якщо і є, то визначальну роль вони не відіграють. Певно, тому українське суспільство скептично ставиться до самого факту існування політичних партій. А за останні роки ця недовіра зросла ще більше. І саме – через недолугі діяння вождів цих структур, ігнорування інтересів тих, хто віддає за них голоси. Завдання формування громадянського суспільства, звісно, нелегке. Потрібно переконувати людей, що від кожного з них залежить, як розвиватиметься наше суспільство, які цінності будуть пріоритетними. І переконувати потрібно реальними справами. Розуміючи це, Павло Різаненко разом з однодумцями створив громадські організації «Прозоре суспільство» та «Громадський захист Київщини», а також він є засновником Фонду розвитку громад «Лівобережна Київщина». У руслі руху до створення громадянського суспільства можна і потрібно розглядати меценатську діяльність Павла Різаненка. Власне, саме з неї він і розпочинав як громадський діяч у 2007 році. Перші меценатські проекти стосувалися його рідної школи №2 у Броварах. До речі, так робиться в багатьох західних країнах, коли випускники допомагають своїм навчальним закладам. І тут неважлива сума. Хтось 100 доларів переказує, а хтось і десятки тисяч. За ці роки у згаданій школі зроблено дуже багато. Не будемо перераховувати. Навчальний заклад у багатьох аспектах став зовсім іншим, його осу-

часнили. На жаль, іноді меценати у нас займаються тим, що мають робити державні органи. Наприклад, здійснювати ремонт. Ми ж всі платимо податки, тож і маємо право запитати – а куди вони йдуть. З іншого боку, навіть вкладаючи і кошти в облаштування класів, ми інвестуємо в освіту. Павло Різаненко говорить, що йому близька концепція, яка називається «Інвестування в майбутнє». Якраз цій логіці і відповідає запроваджений ним ще у 2007 році щорічний конкурс серед броварських школярів. Вони здають необхідні тести з англійської мови, роблять презентації, а переможці їдуть на два тижні до Великобританії. Але не це головне. Мета інша – спонукати молодь вивчати англійську мову, розширювати свій кругозір. Це, до речі, не тільки капітал персонально кожного хлопчика чи дівчинки, не тільки інші горизонти для них в майбутньому, а й капітал держави. Бо розумні, освічені, інтелігентні молоді люди – ось найголовніше надбання країни. Є вони – і тоді можна говорити про перспективи держави.

– Павле Олександровичу, напевне, поговоримо про вже згаданий Фонд. Невипадково ж у його назві є слово громада.

– Я називаю архіважливим для нас завданням – мати в Україні громадянське суспільство. Насамперед хочу підкреслити, що без нього поступальний розвиток нашої держави просто неможливий. Кожен із нас мусить пам’ятати: якщо ми хочемо відчувати себе в цьому суспільстві людьми, а не гвинтиками, якщо хочемо зростання нашого добробуту, то сидіти і чекати, доки хтось щось зробить, хтось наведе лад у державі, не вийде. Так позитивного результату ми не досягнемо. Потрібно кожному з нас бути небайдужим до того, що відбувається навколо нас. І зміни, я наголошую на цьому, потрібно починати із себе. З того, що оточує кожного – з вулиці, будинку, подвір’я, села, селища, міста. ФОНД РОЗВИТКУ ГРОМАД «ЛІВОБЕРЕЖНА КИЇВЩИНА» З ПОЧАТКУ 2012 РОКУ ДОПОМІГ ОРГАНІЗУВАТИ: ;; показ у Броварах фільму «Той, хто пройшов крізь вогонь…»; ;; кубок Броварського району з настольного тенісу у Калиті; ;; фінали обласних змагань серед молоді з боксу у Великій Димерці; ;; кубок району з волейболу у Великій Димерці; ;; кубок району з міні-футболу серед ветеранів у Калинівці; ;; відкриту спортивна першість району у Требухові; ;; матчеву зустріч юних боксерів з міста Кременчук Полтавської області та Броварського району (місце проведення – Шевченкове).

Прекрасно розумію, що таке завдання нелегке. Особливо після багатьох років фактичного руйнування в людей віри в краще. Однак, й іншого шляху немає. Наші громадські організації, Фонд розвитку громад «Лівобережна Київщина», про який ми й ведемо мову, – то якраз і є ті цеглинки, котрі допоможуть збудувати громадянське суспільство.

– Фонд підтримує також багато проектів, пов’язаних з фізичною культурою та спортом.

– Знаєте, а це теж інвестування в майбутнє. Нам потрібна здорова нація. Не менш серйозне і не менш нагальне завдання – відірвати молодь від вулиці. Не в прямому сенсі цього слова. Маю на увазі алкоголь, тютюн, наркотики. Хіба нас може залишати байдужим те, що в суспільстві, в тім числі й на Броварщині, вже говорять про дитячий алкоголізм. Тому Фонд і бере участь в організації спортивних проектів. Тим паче, і про це треба теж говорити, державні структури знову ж таки не виконують своїх функцій. На когось покладені обов’язки фінансувати розвиток фізкультури та спорту – не фінансують, посилаючись на брак коштів. Інша структура має добре організувати та провести той чи інший турнір – не можуть, а, скоріше, не хочуть. Я ж добре знаю, як часом формально, лише для «галочки» проводяться дитячі, шкільні змагання у тому ж Броварському районі. Коли навіть медалі та грамоти переможцям не можуть вчасно підготувати – мовляв, потім вручимо. Скажіть, дитина, котра не отримала бодай якогось заохочення, наступного разу буде брати участь з таким же великим бажанням? Навряд чи. Ось таким формалізмом, байдужістю держструктур, ті, хто їх очолює, фактично самі підштовхують дітей до вулиці. Тому ми підтримували і будемо підтримувати ці та інші проекти. Вважаю, що і таким чином ми робимо свій внесок у пробудження у кожного з нас людської гідності, зміни свідомості, у формуванні тієї чи іншої громади, а в кінцевому підсумку – у просуванні на шляху до створення справді громадянського суспільства. Повторю – іншого шляху, аби змінити це суспільство на краще, аби вдихнути реальну надію в українські вітрила, у нас немає. Микола Березовий

Просто факти Білл Гейтс загалом витратив на благодійні проекти біля 30 мільярдів доларів.  В свої останні роки Коко Шанель заснувала фонд, в який досі надходять відрахування з продажу відомих парфумів «Шанель №5». Кошти фонду, згідно заповіту меценатки, витрачаються на підтримку молодих митців.

За матеріалами Кореспондент.net, до першої п’ятірки українських меценатів входять Рінат Ахметов, Віктор Пінчук, Олександр Фельдман, Дмитро Фірташ та Петро Порошенко. Слід зазначити що сукупний приріст статків цих поважних панів в минулому році склав 13.85 мільярдів доларів. На благодійність з цих коштів пішло лише 62.83 мільйони, тобто лише піввідсотка.

В «Світовому рейтингу благодійно­ сті – 2011» Україна не ввійшла навіть до першої сотні. Разом з нами на 105-му місці рейтингу знаходяться Республіка Чад та... Японія. Певно, в суворих самураїв свої погляди на допомогу знедоленим. А вітчизняна соціологічна група «Рейтинг», з’ясувала що найчастіше наші співвітчизники надають пожертву не фондам і, навіть, не церкві, а жебракам на вулиці.

4

ГРОМАДСЬКИЙ ЗАХИСТ Київщини

Місцевий колорит

30 травня 2012 р.

Кому вигідний «кам’яний вік» у виборчих комісіях? Виборами Світильнянського сільського голови опікувалися аж три комісії. Броварська районна ТВК, Світильнянська сільська ТВК та дільнична виборча комісія с. Світильня. Аж сорок три особи! Не дивлячись на таку солідну армію, процес обрання голови зазнав суттєвих порушень. Ми вже розповідали, як 18 травня 2012 року члени Світильнянської ТВК прийняли два «доленосні» рішення: не пустили на своє засідання журналістів та скасували рішення про реєстрацію двох опозиційних кандидатів на посаду сільського голови.

«…Ми не хочемо, щоб журналісти були присут- ти за місцем перебування». Коли ж я нагадала, що, ні на засіданні комісії!» – за тиждень до виборів по- відповідно до закону, ці позначки вона мала зрочули журналісти «Громадського Захисту Київщини» бити після вчорашнього засідання комісії, секретар від голови комісії. І жодних тобі підстав і пояснень! не знайшла що відповісти. На допомогу їй прийшов Вочевидь не чули вони про відкритість і прозорість голова Броварської територіальної комісії. «Якби я виборчого процесу і, мабуть, таки було їм що при- знав! – журився пан Юрах. – Я ж вчора їм телефонуховувати на цьому засіданні. «Таке враження, що вав, питав! Відповіли, що все добре». Питаю чи по- засідання комісії, на якому кандидатів було знято з члени комісії взагалі закон не читали!» – прокомен- винна комісія відреагувати на таке грубе порушен- реєстрації, підказала: «Ці документи не підлягають тував згодом експерт з медіа-права Роман Головен- ня. Пан голова відповів: «Як на мене, то я просив оприлюдненню!». А після зауваження, що вони вже ко на прес-конференції. би нічого не робити, не були оприлюднені, додала, що тепер журналістам ожен третій виборець приходив І ось на цьому «закрипотрібно ставити питан- для ознайомлення з протоколами необхідно письтому» засіданні комісія ня руба, це просто про- мово звертатися в комісію. Мабуть, секретар ТВК на голосування без документів приймає рішення про хання». самостійно надала таким документам статус інфорзняття з реєстрації двох опозиційних кандидатів – Але питання щодо його компетенції в мене від- мації з обмеженим доступом. на підставі начебто порушення порядку ведення пали ще зранку, коли він зауважив членам дільничЩе один шокуючий момент: кожен третій вибопередвиборчої агітації. Бо кандидат від Партії регі- ної комісії, що, якщо хтось із виборців які голосують рець приходив на голосування без документів і на онів Олександр Кругляк випадково знайшов агіта- за місцем перебування, захоче проголосувати в зауваження членів комісії як правило відповідав: ційні матеріали конкурентів, що не зареєстровані приміщенні дільниці, то треба йому це дозволити. «Хіба ви мене не знаєте?» чи «Що це ви таке приналежним чином. І дарма, що журналісти за чотири Бо більшість із таких людей – це люди похилого віку думали!». Щоправда, їм відмовляли у видачі бюлеприїзди в село як не шукали, так і не змогли знайти і можуть передумати. І жоден із членів комісії не за- теня для голосування, але, як я здогадуюсь, робити жодних ознак агітації. Не чули про агітацію і двад- дав ніяких питань, дарма що в законі немає такої ахі- це спонукала саме присутність багатьох журнацять мешканців села, опитаних журналістами, деякі неї. В подальшому було з’ясовано, що на декількох лістів, а не буква закону. Бо, як сказав один із виз них взагалі навіть про вибори не чули! Але комісія заявах виборців, голосуючих за місцем перебуван- борців, виходячи з дільниці: «Я даже за Президента все ж таки скасувала реєстрацію Дмитра Костенка без паспорта голосовал, а тут серьезно взялись!». та Олександра Лісного. Ще двоє кандидатів – Петро Перелічувати дрібніші порушення вже й не берусь, Ігнатенко та Анатолій Ткаченко – напередодні дня бо робити це можна дуже довго. виборів самі написали заяви про скасування своєї Тож виходить, що ми ще не одні вибори будемо реєстрації. І залишився мешканцям безхитрісний боротися і з фальсифікаціями під час виборчого вибір між директором місцевої школи Олексанпроцесу, і з тиском на членів комісій, і з вибіркодром Кругляком та мало кому відомим мешканцем вим застосуванням норм законодавства – бо в Димерки Олександром Куценком. Ось вам і привиборчих комісіях «кам’яний вік»! Чи то не вміють клад порушення ще одного принципу закону – почлени комісій читати закон, чи то не хочуть його літичного плюралізму. читати, чи бояться відстоювати свої права, але Отже, 27 травня голова дільничної комісії розсвоєю непрофесійністю, через власне незнання почала засідання зі святковим настроєм, заклизакону порушують права і виборців, і кандидатів, кавши членів комісії бути уважними, ввічливими, і спостерігачів, беручи при цьому, до речі, на себе не робити помилок та уникати зауважень з боку відповідальність (кримінальну в тому числі), наспостерігачів. Святково вдягнені, всі без винятку віть не підозріючи про це. Звичайно, такими члез зачісками, макіяжем та на підборах члени діль- ня, немає навіть підпису. Також з’ясувалось, що про- нами комісій дуже просто маніпулювати. І це, на ничної виборчої комісії створювали атмосферу токол вечірнього засідання, яке мало відбутися на- жаль, система, яка працює по всій країні – від виурочистості. Світла, ошатна зала прикрашена кві- передодні дня голосування, відсутній. Чому я кажу борів до виборів. Мільйони гривень витрачають тами. Гарно вишита ікона Божої Матері в лівому «мало відбутися»? Бо після того як протокол не було партії і кандидати на свої виборчі кампанії, а в викутку та портрет Тараса Григоровича – в правому знайдено і я побачила великі здивовані очі членів борчих комісіях лише один примірник закону на були мовчазними спостерігачами театралізованої комісії, в мене взагалі виникли сумніви, що це за- п’ятнадцять осіб, і протоколи пишуться «від руки» вистави «вибори сільського голови». сідання відбувалося. Хоча законом це чітко перед- через відсутність комп’ютерів – відповідно, брак А далі… Приблизно о десятій годині ранку се- бачено. А, між тим, п’ятдесят елементарних знань та інфоркретар комісії присіла біля членів дільничної комісії дев’ять голосуючих за місцем мації. І доки буде так, доти ця и то не вміють члени і почала щось писати в списку виборців. На моє за- перебування взагалі не знамашина буде працювати на комісій читати закон, питання простодушно відповіла: «А я ж роблю по- ли, що вони, бідолашні, безвласників механізмів маніпузначки навпроти тих виборців, які будуть голосува- підставно включені до списку чи то не хочуть його читати лювання людською свідомістю виборців. Бо немає протоко– грошей та влади. І будуть нас, лу – немає рішення комісії, немає рішення комісії – шановні мої громадяни, використовувати в своїх немає підстав для включення. І знову на допомогу корисливих цілях кому тільки не ліньки. прийшла районна ТВК в особі секретаря Людмили Змінити це може не Президент, не міністри, Бобко. Жінка, швидко зорієнтувавшись, присіла за не народні депутати та члени ЦВК, а звичайний секретарський стіл і почала складати протокол су- пересічний громадянин, коли почне поважати ботнього засідання дільничної виборчої комісії. І сам себе, а разом з тим – і свої законні права. якби не попередня ситуація, я б подумала, що пише Коли припинить мовчати, гнути спину, боятися, вона любовного листа, бо надто вже ретельно при- коли усвідомить себе Громадянином України. ховувала від журналістів цей процес. Здивувала Зміни прийдуть тоді, коли кожен із нас стане Людмила Борисівна мене також, коли на прохання правосвідомим, коли сам зміниться. журналістів надати для ознайомлення протокол Ольга Гагаріна

К

Ч

№2

З місця події

Разом можемо! Травневого вечора у дворику на розі Гагаріна та Лагунової було людно. Ні, це було не чиєсь весілля, і навіть не п’ятниця. Просто мешканцям будинків 1 і 3 по вулиці Марії Лагунової та 7 і 9 по вулиці Гагаріна вирішили, що їм набридло чекати від влади милостині і запросили активісКоментар тів «Громадського захисту Київщини» та особисто голову цього об’єднання Павла Різаненка. І разом вони змогли те, про що точилися балачки не один місяць. Власноруч відреставрували дитячий майданчик та полагодили колонку.

Робота почалася 24 травня о восьмій годині ранку. Колонку відремонтували та огородили парканчиком. А ближче до вечора активісти привезли фарбу, щітки та рукавички. Невдовзі, після того як посходилися люди, робота закипіла.

– «Тьотю, а це збори червоних?» – запитала в мене маленька дівчинка.

Дійсно, було дуже багато активістів, і всі у яскравих червоних футболках та кепках. Адже на такий обсяг роботи, який планувалося зробити, рук потрібно чимало. Планували пофарбувати парканчик біля клумби, поремонтувати та обновити фарбою дитячі каруселі та насипати піску. До речі, з тутешніх мешканців, що прийшли на захід, найбільше зацікавленими у ремонті були саме діти. Зібравшись навколо місця, де розливали по стаканчиках фарбу, малеча просила, щоб їм також дозволили щось пофарбувати. Але без дозволу батьків їх долучати до фарбування не можна. Не зрадіє, мабуть, мати, побачивши своє чадо в новому зеленому костюмчику, який ще зранку був синім. Щоб направити енергію дітвори «в мирних цілях», їм дозволили набирати у відра пісок, який завезли на майданчик для того, щоб нарешті зробити пісочницю та позасипати ями. Одразу помітно, що такого щастя у малят не було давно, бо працювали вони чи не швидше за дорослих чоловіків із лопатами. А деяким везунчикам батьки таки дали дозвіл на фарбування парканів і самих себе. Малюки старанно водили пензлем, не приховуючи захоплення. Бо хто ж в дитинстві не любив фарбувати? Це ж так весело!

З нами був ROCK Україна таки має талант. Перевірити, чи це дійсно так, мав можливість кожен бажаючий. Досить було лише відірватись від споглядання відомого телешоу та завітати у п’ятницю до Великої Димерки. А там 18 травня лунав український рок. Існує стереотип, що рок – то музика розбишак, бунтарів та атеїстів. Це залишилось ще з молодості наших дідів та бабусь і перенеслося з роками в голови деяких батьків. Тому в них волосся дибки стає, коли вони чують з кімнат своїх дітей оту «чортову музику». Воно й не дивно – рок від народження був музикою протесту. І неважливо вже те, проти чого протестують. Нехай навіть вимагають змін на краще – багатьох людей лякають взагалі будь-які зміни. А рок-музики – це люди, які не бояться що про них скажуть. Тому й співають про те, про що хочуть співати, а не про те, що від них хочуть почути. Саме цим вони і приваблюють, саме тому не мають «попсових» гонорарів. Тож на невеличкій сцені, озброївшись лише власним хистом та підтримкою слухачів, рокери показали, що таке якісна українська музика. Прості хлопці та дівчата протягом понад чотирьох годин без фонограми, брендових інструментів та професійних візажистів-продюсерів грали й співали власних пісень. Хоча ні, підтримка була не тільки від слухачів. Дійство не відбулось би без допомоги фонду розвитку громад «Лівобережна Київщина». До речі, його засновник Павло Різаненко особисто звернувся до поціновувачів року. Ті, в свою чергу, прийняли депутата Броварської міськради майже за свого і охоче кричали разом «Хай живе рок!» Ото ж бо й воно – опозиційні депутати Броварщини ближче не до чиновників, а до бунтарів. Навіть

підслухала в курилці розмову: «Фігасє! Думав, мажористий якийсь чувак, а він нормальний!» Першими виступили хлопці з групи «My Dear Johny. My Dear Friend» (Київ). Розігрівали публіку легким ненав’язливим інструменталом. Шкода лише, що назву групи об’явили лише в кінці, а не безпосередньо перед виступом. Тому спочатку було трохи незрозуміло, чи це вже концерт, чи просто перевірка апаратури. Драйвове та яскраве інструментальне оздоблення композицій гурту «Вирій» (м. Ніжин) часто-густо ховало під собою дуже ніжну та ліричну суть пісень. Співали про наше, близьке: долю, призначення, шлях, людей, мрії, обрії, сонце та думки. І виникає питання – чому в нашій країні

ГРОМАДСЬКИЙ ЗАХИСТ Київщини

5

Згодом підтягнулося і старше покоління. Були й школярі, і дорослі. А пенсіонери відрізнялися особливою завзятістю. Здавалося, що в них набагато більше сил, ніж у молодих. Як бачимо, вік тут не грав ролі. Головне це людяність та бажання зробити своє життя кращим та, звичайно, добрий настрій. До речі, організатори «суботнику» (верніше – «четвернику») ще в оголошеннях просили брати його з собою. Руки у фарбі були у всіх присутніх, навіть у депутатів міської ради Павла Різаненка та Романа Сімутіна, які, власне, й були організаторами заходу. Загалом, все пройшло дружньо та весело, під драйвову українську музику та з перервами на чай та каву. Впевнена, що абсолютно всі лишилися задоволеними. А особливо, мешканці найближчих будинків, у яких тепер є і колонка з водою, і гарний та безпечний дитячий майданчик. Закінчили працювати близько десятої вечора, але й на ранок роботи лишилось. Тож виходячи з дому, мешканці вітали вже знайомих хлопців та дівчат у червоних футболках. Та чули у відповідь «Доброго ранку! Ну що? Разом можемо!» Юлія Гомоляко

так розкручений «блатняк» та попса, у яких співають переважно про «чьотких бейб та пацанів» та їх принади? А наші пісні, з хвилюючими текстами, які беруть за душу кожного, лишаються на задньому плані? Тим паче, що у нас наймелодійніша у світі мова, і ми це перевірили ще раз. А мене особисто вразила група «Колір ночі» (м. Ржищев). Надзвичайно сильні оперні голоси в поєднанні з динамічним музичним супроводом створювали справжній підрив. Хто не вірить, можете прослухати їх на сторінці гурту в мережі «Вконтакте». Пісні дуже оригінальні та енергійні, із закликом. Чимось навіть нагадують старий добрий «Тартак». Потім було справжнє шоу. Наші земляки з Калити – група «Вандер мейл» – полонили публіку не тільки своїми вокальними даними, а й різноманітністю музикальних інструментів. У них були барабани, синтезатор, аж дві гітари, бубен і якісь спеціальні музичні інструменти (назвати їх правильно, мабуть, можуть лише музиканти). На перший погляд, дівчата просто переспівували відомі зарубіжні хіти. Але це був не якийсь там «ремікс», а зовсім інше. З несподівано яскравим власним забарвленням. Виклались на всі сто, бо весь виступ танцювали ну дуже енергійно. Надзвичайно емоційними були дівчатка. Ну і зал теж не відставав, підтанцьовували як могли. Українська молодь ще раз довела, на що вона здатна. Десь там розшукують таланти, а вони тут, поруч. Знаходять один одного, об’єднуються і співають так, що дух забирає. Популярні зірки естради зривають мільйони на своїх фанерних виступах, а наші рокери заграли для нас, не маючи з цього нічого – просто тому, що вони талановиті та прагнуть бути почутими. Допомогли їм знайти аудиторію газети «Старий центр» та «Великодимерська громади», які анонсували концерт. Юлія Гомоляко

6

ГРОМАДСЬКИЙ ЗАХИСТ Київщини

Гаряча точка

Городня трагедія

10 травня в Світильні мало не стався бунт: селяни взяли в облогу будівлю сільради, вимагаючи відповіді від начальства. Люди хотіли знати, хто конкретно прийняв рішення відібрати у них городи і віддати землю городянам нібито для будівництва дач. «Знаємо ми цих садівників! – кричала юрба. – Знову палаци будуватимуть!» Обуренню світильнянців не було меж! У них відібрали, в буквальному сенсі слова, останнє джерело існування – роботи в селі немає, а жебрацьких пенсій не вистачає людям навіть на найнеобхідніші покупки, не кажучи вже про «гробові». На цей бунт варто було подивитися! Розлючені селяни взяли в облогу сільраду, а районних чиновників, що приїхали з візитом, не підняли на вила одразу лише за звичкою спочатку начальство обматюкати і потім вже пускати йому кров. До гріха не дійшло, бо 10 травня був буднім, тож – тверезим. Тому аргументи переляканого керівництва були почуті: ІСТОРІЯ З ВИЖИВАННЯМ – Сказали, ми ніколи не мали Світильня, як стверджують районні краєзнавці, законних прав на цю землю, була заснована в 980 р. Володимиром Хрестите- – розповідає Петро Г. – Коли лем для захисту переправи через Трубіж. Перша радгосп здох, його полями став письмова згадка про село датується 1362 р. Одна розпоряджатися район. А ми з останніх – 1897 р., коли переписувачі нарахува- користувалися, типу, за звичли тут 1837 селянських душ обох статей. кою. І тепер відібрати у нас гоСьогодні у Світильні зареєстровано трохи більше роди і віддати їх під забудову 1300 мешканців, понад 300 з них постійно живуть і особняками – законна справа! працюють у Броварах або в Києві, повертаючись до Вони нібито не знали, що наші рідних осель лише на коротку побивку: посадити, батьки, а тепер і ми на цій землі посапати і зібрати врожай. І, ясна річ, приїжджають вже другий десяток років рана похорон, поминки та «гробки». Весілля і хрес- ком стоїмо, щоб прогодуватися тини трапляються набагато рідше, тому, слідуючи самим і щось на життя заробити! запитам ритуального ринку, місцева церква розта– І що робитимете? – питаю я. – Дороги будете шовується нині на скромному цвинтарі, а не там, де перекривати? Президенту скаржитися? Парлаколись молилися Богу козаки і посполиті... ментські вибори бойкотувати? Село повільно вмирає. Про це красномов– Ну, спочатку мужики хотіли паркан трактоно свідчать кладовища обабіч дороги, якщо ром знести, а охоронцям наваляти по перше чисв'їжджати з боку с. Плоске. Ліворуч – нові могили, ло ... Але ж хлопці ні в чому не винні, а нових госправоруч – старі руїни. Трохи далі іржавіє нафто- подарів ніхто не знає. Тому домовилися: спочатку база радгоспу «Зоря», знаменитого колись своїм нового голову оберемо, а після влаштуємо сход, молочним стадом в 2400 корів та бригадами ово- щоб по справедливості вирішити... чівників-ударників соціалістичної праці.

– Та немає в цій країні ніякої справедливості! Хто сьогодні про це пам'ятає? Лише старі люди, – нестара ще жінка маше рукою. Під її нігті міцно які щиро вважали, що «Зоря» – це не лише назва в'їлася земля, кисті рук уражені артрозом. – Чого сільгосппідприємства, а й символ швидкого настан- виставився? Попрацюй як я на буряках, на капусня нового, кращого життя. ті – дізнаєшся, як копійка айонних чиновників, що Як вони тоді помилялися! селянинові дістається! Втім, Радянську владу Це вона спересердя наприїхали з візитом, не підняли в Світильні лаяти не пригрубила. Прикро їй дуже, на вила одразу лише за звичкою йнято. Навпаки, згадують що доглянута за стільки як багато років тому рад- спочатку начальство обматюкати років ділянка пропаде госп без зайвих зволітільки тому, що хтось викань виділив робітникам землю під городи одразу рішив заробити кілька десятків тисяч доларів! за околицею. Там, ліворуч від дороги, якщо їхати на Русанів, люди розорали непридатні землі і почали БІДА І ГРОШІ вирощувати овочі для себе і на продаж.

– Ти послухай мене, журналісте, послухай, – на Незалежність України не принесла селу нічого велосипеді під'їхав дідусь-боровичок і підштовдоброго. Радгосп «помер», його робітники стали хує мене у бік крамнички, де торгують пивом на шукати щастя в місті. А молодь і чути не хотіла про розлив. – Ну, не в бібліотеку ж тебе вести! Стоять те, щоб після школи залишитися вдома. Що тут люди, випивають, кому яке діло ... Ніхто нічого поробити, якщо робити нічого? ганого не подумає. А то у нас тут такі пристрасті! Сьогодні більшість мешканців Світильні – люди І продовжує: пенсійного та передпенсійного віку. Виживають – Скільки років за нової влади живемо, нікому до вони здебільшого за рахунок нехитрого госпо- городів діла не було. Ніхто не цікавився, документів дарства: городи, кури і, рідко, поросята... не шукав, всі думали, що ми тут законні господарі. Та й люди звикли, вважали землю своєю. Голова коНЕМА В ЦІЙ КРАЇНІ СПРАВЕДЛИВОСТІ лишній Дяченко ніколи про ці ділянки і не згадував. Як це буває завжди, «біда прийшла, звідки й не Аж раптом з'явився у нас новий землевпорядник – чекали». Навесні 2012 р., у самий розпал польових Наталя Лях, місцева наша... І почалося! Тут таки пішробіт, селяни зрозуміли, що «город» – це «ділянка, ли плітки, що гектарів тридцять нічийних гуляють! обнесена огорожею». Навколо їх наділів, немов за А спокуса – то страшне, коли вона раптом на людипомахом злої чарівної палички, раптом виріс пар- ну нападає. Так і сталося. Голові одна жінка з Києва кан, який захищали охоронці та злий собака. гроші запропонувала за виділення землі. Той, куди

Р

30 травня 2012 р.

йому подітися, адже пожежникам – плати, за воду, за світло – плати, погодився. Бюджет же порожній. От і вирішили в сільраді: ділянку дати, а у тітки гроші взяти через банк на допомогу селу... І закон не порушити, і користь отримати! Так ця б... не платіжку привезла, а навмисне гроші в сумці притягла. І міліцію прихопила. Я сам бачив, як вони разом приїхали, як потім менти до сільради вдерлися... Голову заарештували, з посади зняли, справу відкрили, а ми сиротами лишилися. Чого ж у безпритульних землю не відібрати? А документ, яким радгосп городи селу передав, кажуть, знайшли і сховали... І рішення тишком-нишком в районі сфабрикували, щоб заздалегідь ніхто не дізнався. Нам вже після того, як паркан звели, сказали – мовляв, не знало начальство, що ми там овочі вирощуємо! Та як же не знало, коли по два рази на місяць тією дорогоюі їздили і бачили, що тут посадки, що люди там працюють! А якщо вони і не знали, то землевпорядник мав знати! Наталя ж у нас розумна, хитра, недарма її невдовзі після арешту Дяченка в район на підвищення забрали...

– І що тепер буде?

– Ось оберемо нового голову і подумаємо ... Договорити мій співрозмовник не встиг. Угледівши на дорозі новісінький, з голочки джип «Міцубісі», він осідлав свою стареньку «Україну» і покотив по дорозі на Гребельки: – Лях приїхала! ВИБОРИ: ГЕНЕРАЛЬНА РЕПЕТИЦІЯ Ось такі розмови були у мене в Світильні напередодні виборів. Тепер вам зрозуміло, яке відповідальне рішення мав прийняти кожний мешканець села? Вірніше, кожний другий, оскільки половині давно вже байдуже: будуть в заплаві Трубіжу рости огірки і помідори чи котеджі «нових українців». Цим же, до речі, пояснюється, чому на дільницю прийшли переважно ті виборці, кому давно за п'ятдесят і навіть за сімдесят. Молоді свій вибір зробили – виїхали до міста... А старим дітися нікуди! Тому у Світильні немає майбутнього. Село помирає. Наразі – віртуально. На сайті Броварської РДА сторінки Світильнянської сільради просто немає. Натомість за запитом «Світильня земля будинок продам» пошукові системи видають величезну кількість інформації. Ціна однієї сотки тут коливається від $ 1000 до $ 2000, ціна на будинок – від $ 25 000 до $ 60 000. Народ тікає світ за очі... Але ж світильнянці ще не знають, що землю з іншого боку Трубіжа районна адміністрація вирішила відвести Броварській організації «Союз Чорнобиль України». Її представники вже оглянули майбутню власність і вирішили, що вона цілком підходить для будівництва ще одного котеджного селища. Тільки, от біда! Оскільки самі чорнобильці люди небагаті, то залучити інвесторів вони мають намір шляхом передачі частини ділянок стороннім людям. Тим, у кого є і гроші, і влада. Валерій Фортуна

№2

Сторінка юриста

Не плати зайвого!

Усі комунальні послуги, які ми споживаємо, законодавчо поділено на певні групи: • тарифи/ціни на житлово-комунальні послуги, які затверджуються Міністерством регіонального розвитку та житлово-комунального господарства та відповідними національними комісіями; • тарифи/ціни на житлово-комунальні послуги, які затверджують органи місцевого самоврядування; • тарифи/ціни на житлово-комунальні послуги, які визначаються виключно за договором. Мова наразі піде про житлово-комунальні послуги, які визначаються договором, а саме – утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкових територій, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо). Ці послуги надає безпосередньо виконавець – суб’єкт господарювання, тобто ЖЕК або ОСББ. Такі послуги є предметом договору, який повинен бути у кожного без винятку власника квартири. Тож у разі, якщо з вами такий договір не підписували, необхідно письмово звернутися до тієї організації, яка надає такі послуги, з вимогою укласти договір про надання послуг, бо обов’язкове укладання договору передбачене Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Також цим законом передбачені істотні умови, які повинні бути в договорі. Звертаю вашу увагу, що договором обов’язково має бути визначено: 1) найменування сторін; 2) предмет договору; 3) вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг; 4) порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги; 5) порядок перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; 6) права та обов'язки сторін; 7) порядок контролю та звіту сторін; 8) порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг;

Разом ми зможемо! Кожному з нас доводиться стикатись з байдужістю чиновників та свавіллям можновладців. З відвертою зневагою до «пересічного громадянина». З тим, що столоначальник вважає

9) визначення точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виконавця/виробника до споживача; 10) порядок обслуговування мереж та розподіл повноважень щодо їх експлуатації та відновлення (ремонту); 11) умови доступу в квартиру, будинок, приміщення, на земельну ділянку для усунення аварій, неполадок, огляду мереж, зняття контрольних показників засобів обліку; 12) порядок здійснення ремонту; 13) відповідальність сторін та штрафні санкції за невиконання умов договору; 14) порядок вирішення спорів; 15) перелік форс-мажорних обставин; 16) термін дії договору; 17) умови зміни, пролонгації, припинення дії договору; 18) дата і місце укладання договору. Так законодавець убезпечив споживачів від свавілля та самодіяльності виконавців та виробників житлово-комунальних послуг. Вам же необхідно лише наполегливо скористуватися цими правами Тобто, якщо в вашому під’їзді не прибирається роками, якщо ви в очі не бачили двірника, а освітлення двору вашого будинку вважаєте за розкіш, якщо вас турбує постійна несправність ліфтів та вивезення побутових відходів, забули, коли востаннє робився поточний ремонт приміщень загального користування, то моя вам порада – укладайте договір. Якщо ж договір вже укладений, уважно ознайомтеся з ним, зверніть увагу на перелік послуг, передбачених договором, з’ясуйте, чи всі ці послуги вам надаються і чи належним чином це робиться. Якщо у вас виникають претензії, питання чи сумніви щодо З сайту www.novorab.ru якості наданих вам послуг або їх ненадання, то звертайтеся до виробника житлово-комунальних послуг з проханням надати відповідь. Такі звернення необхідно робити письмово і надсилати рекомендованим листом з повідомленням про вручення. У разі коли ви лист (звернення, заяву) подаєте особисто, то робіть два екземпляри, один з яких залишайте у себе після того як співробітники організації, до якої ви звертаєтесь, зроблять на ньому відмітку (зазначать вхідний номер вашого звернення та дату). Другий екземпляр вашого листа буде доказом того, що ви звернулися. Так ви забезпечуєте себе відповіддю. Якщо ж ви з’ясували, що вами було сплачено за послуги, які не надавалися або надавалися неналежним чином, – вимагайте перерахунку. І вимога також обов’язково повинна бути письмовою. У разі коли ви не отримали свою законну відповідь протягом одного місяця, ви можете звернутися до суду і вже через суд вимагати надання вам відповіді. До речі, у випадку винесення судом рішення на вашу користь, порушник повинен буде відшкодувати вам судові витрати. І головне пом’ятайте: «Стукайте, і вам відкриють!» Бо, поки кожен з нас не навчиться захищати свої права, їх будуть зневажати до безкінечності! Ольга Гагаріна

себе вищим за нас лише тому, що примудрився отримувати зарплатню з податків які ми сплачуємо. Протистояти цьому важко, адже проти однієї людини виступає вся система. Давайте спробуємо допомагати одне одному в цій боротьбі, адже разом ми зможемо!

ГРОМАДСЬКИЙ ЗАХИСТ Київщини

7

Закон проти «гречки» Після перемоги на виборах влада зазвичай починає віддалятись все далі від народу і не дуже бажає контролю над собою. Напередодні ж чергових виборів про нас знову згадують. З боку представників влади лунають чергові популістські заяви та безвідповідальні обіцянки на кшталт того, що будуть збільшені пенсії, заробітна платня, створені робочі місця, буде подолано корупцію, покращиться екологія, зросте тривалість життя і т.д. і т.п. Окремі ж представники влади ще задовго до виборів завойовують прихильність електорату горілкою, ковбасою та іншими дарунками. Ну й гречкою, звичайно. Навіть слово нове з’явилось – «гречкодавці». При цьому чомусь ані суспільство, ані державні правоохоронні органи не переймаються тим, що «гречкодавство» незаконне. Незаконне, бо суттєво обмежує права і можливості інших громадян України щодо участі в управлінні державними справами, їх можливості вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування згідно з ч. 1 ст. 38 Конституції. Бо ж ясно, що ще до початку виборчого процесу «гречкодавці» створюють собі більш вигідні умови в порівнянні з іншими можливими кандидатами. А дехто з них взагалі розчаруються і не балотуватимуться через вочевидь нерівні умови. Виборці, що отримали дарунки, більш ймовірно, прийдуть на вибори, щоб віддячити «благодійникам» (чи то «благодайникам»?). А такі діяння вже прямо порушують норми ст. 21, ч. 2 ст. 22 , ч. 1 та ч.2 ст. 24, а також ч.1 ст. 38 Конституції України і навіть мають ознаки злочину, передбаченого ч. 1 та ч. 3 ст. 157 Кримінального Кодексу України – в частині перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого виборчого права, поєднаного з підкупом виборців. Але порушення кримінальної справи можливе лише, якщо детально зафіксувати на відео факти підкупу виборців до початку виборчого процесу і порушити це питання перед правоохоронними органами. Скоріш за все, ви отримаєте від них відписку, але це вже щось. Бо потім, коли «гречкодавці» висунуть свої кандидатури на цьому ж окрузі, буде можливість звернутись до ЦВК з документами щодо них як фігурантів підкупу виборців, а як доказ – додати фото– чи відеоматеріали та відписки правоохоронних органів. Якщо ж ЦВК проігнорує вашу заяву і все ж зареєструє «гречкодавця», то на підставі цих всіх матеріалів значно легше домогтись у судових органах зняття «благодайника» з виборчих перегонів. Олексій Гордієнко

ТЕЛЕФОН ГАРЯЧОЇ ЛІНІЇ

«Громадського захисту Київщини»

(067) 235-93-92

8

ГРОМАДСЬКИЙ ЗАХИСТ Київщини

Остання сторінка

30 травня 2012 р.

Анекдоти В магазині: – Дайте мені головуючий оселедець!

– В нас такого нема.

– Та он той: жирний, товстий, без голови. *** Сапожко повідомив суспільство, що за рік його керування містом кількість пенсіонерів, які отримували до 800 гривень пенсії, скоротилася вдвічі. Вічна їм пам'ять … *** У німецькому магазині пропала іграшка. Почалися ревізії, перевірки... В Україні пропало 100 гектарів елітного лісу. У пояснювальній написано всього одне слово: «Бобри!». *** Приходить делегація вчителів на прийом до Сапожка: – Ігор Васильович, у нас зовсім немає грошей!

– Нічого страшного. Заходьте так!

Фельєтон

Лист-загадка. Хто адресат? Від редакції: Одна старенька вчителька з Русанова звернулась до нас із проханням передати листа. Та ось біда – не написала, кому адресовано того листа. Сподіваємось, шановні читачі, що з вашою допомогою ми все ж таки зможемо знайти загадкового адресата. Оце всеньке життя живу та працюю в селі. В невеличкому, якщо порівняти із іншими селами. Або й у великому, якщо дивитися на ті села, з яких вже усі попереселялися від такого життя. Ті, хто трохи молодший, повиїжджали жити до міст чи якоїсь там Америки із Германіями. Тепер там шукають кращої долі і люблять свою Батьківщину здалеку. Так жити легше, мабуть. Ну, а люди старшого покоління з отих нещасних сіл вже потроху «переїхали» на цвинтар, і тепер оці всі земні питання в них «покращилися» без сторонньої допомоги. Одне слово, село моє поки що живе, і ми місцеві жителі – також живі потроху. Та й слава Богу! Село наше дуже красиве, як і вся наша невеличка держава. Дав же ж Господь нам і земельку родючу, і річки з озерами, і ліси з луками – та й всього-всього… Та ми якось звикли до того, що от мої батьки та діди-прадіди насправді-таки лишили нам, власним нащадкам, оцю всю красу та багатство. Бо ж це так і треба! А що ж ми надалі лишимо своїм, якщо навкруги такий бардак робиться, що не в казці розказати? Та все ж пером описати треба, і я тому й оце пишу до Вас – не як свідок, прости Господи, а просто як очевидиця. Про все я й не писатиму – і так усе усім ясно – люди ж не сліпі і не глухі. А що більшість мовчить – так це якраз оті, які згодом найлютішими виявляються… Та не про то мова. Ви ж живете десь поруч, судячи з тої реклами, яку мені доводиться бачити зараз – чи то з вікна маршрутки, чи то зі шпальт районної газети – скрізь бачу Вас і Ваше обличчя. Ви вже вибачайте стару, але попервах Ваша фізія мене трохи дратувала – чесно! Мій перший чолоІнформаційно-аналітичний тижневик "Громадський захист Київщини" Свідоцтво про державну реєстрацію: серія КІ-№1445Р, від 06.03.2012 р.

вік теж трошки пив, то і обличчя у районі носа та щок набувало характерного почервоніння і припухало навіть без бійки, а без неї у них, босяків, майже ніколи не обходилося… Ото натовчуть чуба одне одному, а тоді знов п’ють, кляті, але вже за примирення. Так от, тепер я до Вас звикла, як до свого першого чоловіка, царство йому Небесне, і вже якось і не уявляю власного життя без Вашої щасливої посмішки. А позаяк Ви живете десь поруч, якщо, звичайно, Ви не вигадка отих артистів, яких ніхто не бачить, і яких мій онучок називає якимись піарщиками, то маєте знати, як воно життя у простих селян за останні роки «покращилося». Про ціни у сільмагах я й казати не буду. Там тепер стільки всього продається, що очі розбігаються. Але нам, пенсіонерам, половину з того їсти не можна, бо ж дорого, а із іншою ще треба попрацювати – що воно взагалі таке? Ні, на це я Вам не жалуюся, але погано, що й у цьому порядку немає. От було ж врем’я – все в нас було, хоч і полки у магазинах були напівпустими… Ідеш до магазину і розумієш, що там мотузка, книги, сірники та мило є завжди. Цукор, горілку та морську капусту консервовану треба було ловити, правда, але всього іншого – від огірків та яєць до масла і сала – було свого. А от якби ж у старі часи хтось з правлячої партії построїв собі домика із басейном, чи в Броварах посеред парку культури та відпочинку шмат землі собі відрізав – то товариш Сталін, якого ниньки всі ругають, навряд чи пропустив такий факт. Коли товариш Сталін був іще живий, я була зовсім мала, але ми всі його любили за те, що після війни жилося хоч і не дуже ситно і тепло, але

Засновник та видавець Рог Оксана Юріївна Випусковий редактор: Іван Доля e-mail: grom_zah@meta.ua Редакція може не поділяти думку та позицію автора.

ми, прості люди, відчували кожного дня «на собі», як поволі стає легше і краще жити. Онук в мене – ну така ж розумна дитина, спочатку того Сталіна дуже лаяв – і за лагеря трудові, куди зганяли людей, і за переселення цілих народів, і за культ особи… Може, воно й правда, я вже про це не пам’ятаю, але у нас найстрашніший бандит у селі був тоді Петро – він як самогоном очі заллє, кулаками махав, як боксер справжній. А зараз як стемніє – боюся й носа казати на вулицю. Ще по трасі ходили – хто їде в ту ж сторону – жінку, або старенького обов’язково підвезе. А тепер йти біля траси неможливо – пролетить якійсь туз на джипі, та ще й п’яний – і зникнеш з грішної землі ні за цапову душу. Та я знов не про це – стара стала, зовсім пам’яті немає… Знайшла оце вдома нашу районну газету за 1949 рік і подивилася на першу сторінку – а там про того Сталіна стаття і в ній його двадцять п’ять разів згадують! А ото взяла вчорашню «районку» – там про Вас п’ятдесят разів написано. Отака арифметика. Там, де люди отримують землю, що їм влада зобов’язана надати її за законом, – Ви також є – з квіточками. Бути особистим масажистом у прем’єра це почотно та й, мабуть, платять непогано, якщо на такі авта хватає, котрі коштують більше, ніж моя хата. Так Сталін – отой кривавий тиран – він Велику війну виграв із німцями, пам’ятаєте? А збудовано було скільки за часи його правління? І оце ж він не регіонною партією у районі керував – а цілим Союзом… Так про що це я, дурна баба? Напишіть мені свій номер телефону мобільного, бо як треба буде сміття вивозити, не знаю, до кого звертатися. До речі, і товариша Сталіна онук чогось перестав лаяти останнім часом. До чого б це? З повагою, щиро Ваша, Соломія Дріб’язкова

За точність фактів, викладених в опублікованих матеріалах, відповідальність несе автор. Листування з читачами тільки на сторінках газети. За зміст та достовірність реклами відповідальність несе рекламодавець.

Рукописи не рецензуються і не повертаються. Віддруковано: ТОВ "Інтерконтиненталь-Україна". Зам. 0512/14(2). Наклад 40000 Виходить щосереди. Розповсюджується безкоштовно.