Газета "Громадський захист Київщини" № 21/1

На сьогоднішні день українські підприємці сплачують найбільшу кількість податків серед європейських країн. Ми пропонуємо залишити сім. Також ми пропонуємо дати трирічні податкові канікули на прибуток для тих, хто починає власну справу. А в аграрних та депресивних регіонах новоствореним підприємствам – на п’ять років. Ми пропонуємо це вже сьогодні і будемо відстоювати це у Верховній Раді. Малий та середній бізнес має працювати – іншого виходу у нас немає. Тим самим шляхом ішли усі розвинені країни. Віталій Кличко

ГРОМАДСЬКИЙ ЗАХИСТКиївщини №21/1 3 жовтня

Влада демонструє безвідповідальність. Суспільство має це зупинити Українці перестали довіряти владним інституціям. І чимдалі відсоток недовіри лише зростає. Причому, йдеться про широке поняття влади. Тобто, не лише про міську чи селищну владу, рай– чи облдержадміністрації. Ми маємо на увазі усі гілки влади. У традиційному розумінні – це законодавча, виконавча, судова та засоби масової інформації. Певно, найгірше те, що людина в нашому суспільстві абсолютно не впевнена, що влада її зможе захистити, що вона стоятиме на сторожі її прав та свобод, закріплених Конституцією. Людина не вірить, що за допомогою правоохоронної системи, як за надійною стіною, можна убезпечитися від кримінальних проявів.

Так само не має твердої надії, що можна очікувати на справедливе рішення від судової інстанції. Саме тому Україна входить до п’ятірки країн, громадяни яких найчастіше звертаються зі скаргами на свою державу до Європейського суду з прав людини у Страсбурзі. Українці не вірять українським судам.

Все це стало наслідком фактичної безвідповідальності влади, її дій не в інтересах народу, а на користь окремого прошарку, який насправді й узурпував владу. Прикладів безвідповідальних вчинків владних інституцій можна привести дуже багато – як стосовно центральних органів влади, так і місцевих. Чи можна, скажімо, назвати відповідальним, продуманим рішенням міського відділу освіти Броварів відмовити у наданні необхідного приміщення для проведення конкурсу з англійської мови серед старшокласників? Якраз це й є прикладом того, коли вузькопартійні інтереси державними службовцями ставляться вище за інтереси громади та навіть дітей. Продовження на стор. 3

2

ГРОМАДСЬКИЙ ЗАХИСТ Київщини

Владі не до броварських ям Активісти «Грози» продовжують працювати над фіксацією недоробок броварських автодорожників, які – увага! – вважаються найкращими професіоналами всієї країни. За останні місяці ми зафіксували на сайті «УкрЯма» більше восьми десятків ям у районі вулиці Незалежності, на Торгмаші, біля вулиць Леніна та Андрєєва. Стосовно кожної ями до ДАІ Київської області була направлена відповідна скарга. Наразі міські служби виправили близько десяти відсотків з усіх зафіксованих пошкоджень дорожнього покриття. У середині серпня активіст «ГроЗи» Сергій Клімович вирішив перейти до наступного етапу боротьби за рівні дороги. Він направив скаргу до Прокуратури Київської області. Зробив він це після чергової відписки: «Державтоінспекція робить усе можливе по забезпеченню безпеки дорожнього руху в частині приведення вулиць м. Бровари в належний експлуатаційний стан, але міська рада народних депутатів і міська виконавча влада м. Бровари, всупереч ст.6 Закону «Про дорожній рух», самоусунулась від своїх обов’язків щодо організації дорожнього руху на території міста Бровари». У вересні була отримана відповідь від радника юстиції А.Благовісної, начальника управління захисту прав і свобод громадян та інтересів держави. У листі зокрема зазначається, що скарга Сергія направлена для перевірки щодо законності дій працівників... до УДАІ ГУ МВСУ в області, тобто – того самого органу, який займається відписками. Виходить, його офіцери перевірятимуть самі себе?! Але є й перемоги спільного проекту «ГроЗи» і «УкрЯми». Був зроблений ремонт асфальту у дворах у районі вул. Короленка (біля дитячого садочка), зникла яма на Островського,16 та три ями біля будинку на вул.Лагунової, 17-А. Але це – лише крапля в морі.

На окрузі

3 жовтня

Броварська перемога УДАРу 28 вересня 2012 року, в приміщенні УНІАН відбулась прес-конференція «Броварська перемога УДАРу: досвід боротьби з провладною Окружною виборчою комісією №97». Проте перемога виявилась не остаточною – член ОВК Віталій Грень вже з півдороги на прес-конференцію був вимушений повернутись до Броварів, оскільки його повідомили про те, що ОВК намагається унеможливити скликання дільничних комісій у визначений законом термін. Тож боротьба ще триває і, певно, буде тривати аж до проголошення результатів виборів. Втім, провладні сили отримали урок – зухвала відверта фальсифікація в окрузі №97 не пройде.

Учасники конференції поінформували про порушення в роботі Броварського ОВК, спроби тиску та виключення «незручних» членів комісії, фальсифікації під час жеребкування складу ДВК. Кандидат в народні депутат від партії УДАР Павло Різаненко розповів, яким чином опозиційні сили протидіяли провладним силам в ОВК №97 на чолі зі скандально відомим по виборах в Обухові, Вишневому та Києво-Святошинському районі юристом Партії регіонів Максимом Ситєнковим. Результатом цієї боротьби стало офіційне оприлюднення результату жеребкування щодо складу ДВК. Павлом Різаненко були перераховані складові успішної протидії. А саме: • Формування Комітету протидії фальсифікаціям, до якого увійшли опозиційні партії. Крім УДАРу це «Батьківщина», «Свобода», КУН, УНА, Собор. У Броварах опозиція довела, що вона може діяти скоординовано.

• Організація постійного цілодобового чергування активістів біля Окружної виборчої комісії, присутність на засіданнях ОВК спостерігачів (в тому числі міжнародних) та представників ЗМІ. А також відеофіксація всіх процедур роботи комісії.

• Регулярні акції громадян біля комісії, які засвідчили, що броварчани мають почуття власної гідності і не будуть миритися зі спробою вкрасти їх голоси.

• Спільна робота юристів опозиційних сил та кандидатів, які аналізували можливі варіанти використання владою дірок в законі і консультували опозиційних членів ОВК. Завершальним акордом став несподіваний для влади візит до ОВК №97 Віталія Кличка. Ляльководи виборчої комісії зрозуміли, що всі їх дії під пильним наглядом не тільки місцевих політиків, спостерігачів і журналістів, а й політиків першої величини. Насамкінець Павло Різаненко нагадав: «У нас буде велика фракція в парламенті. А разом із іншими опозиційними силами – більшість. Тому ми можемо впевнено пообіцяти – безкарними спроби фальсифікацій в виборчих комісіях не залишаться. Такі дії тягнуть за собою кримінальну відповідальність, і вона настане. Це не помста, це – законність, яка нарешті має запанувати в нашій країні». Голова виконавчого комітету Київської обласної організації партії УДАР Мирослава Смірнова зауважила, що УДАРу вже зараз до снаги ставити владу на місце. Прикладом цього можуть служити рішення ЦВК щодо неправомірних дій голови ОВК №223 в м.Києві, події в Броварах, в інших округах. Також Мирослава Смірнова наголосила, що перемога в Броварах – «це перемога не лише УДАРу, це перемога всіх опозиційних сил. І гарний приклад того, як люди на місцях не чекають доки лідери їх партій досягнуть домовленостей з УДАРом і дадуть необхідні інструкції, а об’єднуються заради спільної боротьби зі злом. Є сподівання, що така співпраця буде розвиватись, поширюватись. І така співпраця буде і в майбутньому парламенті. Бо є багато проблем, які ми можемо подолати лише спільними зусиллями».

Кому заважають плакати Різаненка?

Не вдалося

На черговому засіданні Окружної виборчої комісії в 97-му виборчому окрузі, яке відбулося 28 вересня, представниками опозиційних сил в комісії зупинена чергова спроба вивести незручних для провладної більшості членів дільничних комісій з їх складу. Як пояснив нам член ОВК Віталій Грень, технічні працівники та деякі члени ОВК відмовлялися надавати координати членів ДВК головам цих комісій, аби унеможливити скликання дільничних комісій у визначений законом термін. У подальшому це надало б можливість розпустити склад ДВК, обраний жеребкуванням, і призначити інших членів дільничних комісій. За наполяганням опозиційних представників, в ОВК було прийняте рішення, що технічні працівники ОВК та три члени комісії, котрі добровільно зголосилися взяти на себе такі функції, телефонуватимуть головам всіх дільничних комісій і в телефонному режимі продиктують необхідну інформацію про кожного члена ДВК, забезпечивши таким чином вчасне проведення першого засідання. Провладна більшість ОВК 97-го округу незадоволена результатами проведеного жеребкування щодо членства в ДВК, тому спробувала за допомогою ще однієї технології змінити його на свою користь. Проте це їй не вдалося.

На нашу «гарячу лінію» надходять сигнали з приватного сектору Броварів. Люди, які нас підтримують і погоджуються, щоб наша передвиборча агітація була розміщена на їхніх парканах, з подивом помічають, що листівки зникають. З одного боку, добре, що в броварських комунальників дійшли руки до стану приватних огорож – може, й якійсь старенькій гнилі штахетини поміняють? З іншого – виходить якась вибіркова боротьба за чистоту. Чомусь раптово в Броварах з’явились пильні громадяни, яким стало не до вподоби, коли на стовпах розклеюють листівки та оголошення. І ця проблема чомусь набула гостроти саме під час виборчих перегонів. Ще можна зрозуміти невдоволення працівників комунальних служб – їх щоранку женуть шкрябати стовпи, щоб, не дай Боже, передвиборча агітація опозиційних кандидатів не кинулась в око комусь із можновладців. Але жодного разу ми не стикались з невдоволенням простих броварчан, про яке так феєрично та емоційно оповідають комунальні ЗМІ. Бо всі розуміють – іншого способу розповісти про себе виборцям в нас немає, адже для провладних ЗМІ існує лише один кандидат. І всі знають, що наша обіцянка все прибрати після виборів – не порожні слова. Втім, один раз ми все ж таки почули гнівний «глас народу». На брифінгу Віталія Кличка та Павла Різаненка така собі пані Лілія висловила невдоволення агітаційною продукцією УДАРівського кандидата на стовпах. Як з’ясувалося, пані ця – помічниця одного з керівників місцевого осередку Партії регіонів, тож професійно вміє ставити «потрібні» питання. Втім, Павло Різаненко чітко розставив все на свої місця: «Візьміть комунальну газету «Броварська панорама» або «Нове життя». Газету, яку утримуємо ви, я, вся місцева громада. Ми платимо податок до міського бюджету, і ця газета існує виключно за наші з вами гроші. Якщо ви відкриєте цю газету, то побачите одну лише людину. Ви там не прочитаєте ні про Різаненка, ні про будь-якого іншого опозиційного депутата. Почитавши цю газету ви побачите, що сонце встає і сідає в нашому

місті дякуючи одному депутату-раднику пана Азарова. Ви у цій газеті прочитаєте, що благодатний вогонь на Великдень привезений за його підтримки, він ледь на землю не зійшов за його підтримки. Я або інший кандидат не можемо отримати гарантоване законом місце в цій газеті. Так само і стосовно бігбордів – з трьох компаній, які займаються розміщенням зовнішньої реклами у Броварах, дві просто відмовили, а третя пояснила, що не розміщуватиме рекламу опозиціонерів, бо «матиме проблеми». Тому ми розклеюємо плакати, а після виборів ми беремо на себе зобов’язання прибрати всі наші агітаційні матеріали. І буде все нормально, коли у цій країні всі будуть у рівних умовах, а не кандидат від влади буде всюди, а всім іншим на кожному кроці «вставлятимуть палки в колеса».

Читайте ще більше на сайті www.groza.org

5 ударів УДАРу №21/1 Влада демонструє безвідповідальність. Суспільство має це зупинити Початок на стор. 1 Кожний день перебування нинішньої правлячої еліти у владних кріслах приносить все нові й нові приклади діянь не задля громадян цієї держави, а задля особистого збагачення тутешньої еліти. У такому розрізі можна і потрібно говорити про ухвалений нинішнім складом Верховної Ради та підписаний Віктором Януковичем закон про мови, який з подачі саме безвідповідальних політиків розпочав процес розколу країни. І ось ще свіже повідомлення. Правляча більшість вирішила, що їм цього замало – вже зареєстрований законопроект, яким пропонується урівняти російську мову з державною українською. А чого вартий останній законопроект щодо запровадження кримінальної відповідальності за наклеп, прийнятий у першому читанні?! Зрозуміло, що його ухвалення педалюється тією ж таки Партією регіонів та їхніми вірними сателітами у парламенті саме зараз, перед жовтневими виборами до Верховної Ради, аби залякати незалежних журналістів, змусити їх бути слухняними. І вже не має значення, що автор цього скандального законопроекту Віталій Журавський дав задній хід. Суспільство знає, що за нього у першому читанні віддали голоси 244 депутатів. Таким чином здійснюється ще одна атака на свободу слова в Україні, якій і без цього вже завдано дуже відчутних ударів. Україна скочується до диктатури. Це вже зрозуміло всім, хто здатен аналізувати кроки нинішньої партії влади. Процес можна зупинити лише одним шляхом – не допустити цих самих людей знову до виконання управлінських функцій у державі. І лише після цього варто говорити про кроки, які забезпечать ефективну роботу влади і, зрештою, повернуть довіру громадян до інституцій державної машини. Політична партія УДАР одним із головних і першочергових своїх завдань вважає встановлення контролю громадян над владою, аби забезпечити ефективний захист людини.

– Насправді ситуація з дуже низьким відсотком довіри до владних інституцій є дуже непростою і навіть загрозливою, – каже кандидат в народні депутати України у 97-ому виборчому окрузі від партії УДАР Павло Різаненко. – Загрозливою, якщо так і надалі буде продовжуватися. Подібне було в історії, наприклад, Франції столітньої давності. Французи не могли знайти справедливості навіть у судах, які стали продажними. Закінчилося все це серйозними заворушеннями, були

й жертви. Яким би терплячим не був український народ, цей терпець може увірватися. Ми, як люди відповідальні, не повинні допустити силового протистояння. У нас є шанс мирним шляхом змінити владу, і ми мусимо цим скористатися.

– Павле Олександровичу, як можна повернути довіру людей до влади, адже без такої довіри не може існувати жодне цивілізоване суспільство?

– Завдання й справді нелегке, і в той же час – цілком реальне. Причому, тут не треба говорити, що має пройти час, мають вирости нові покоління тощо. Все це робиться досить швидко. Треба діяння всіх владних структур повернути у законодавче русло. Зрештою, це стосується всього суспільства. Ми повинні знову навчитися жити відповідно до прийнятих в державі законів, норм. Порушив правила, вчинив протизаконно – відповідай, покарання має бути невідворотним. І не грає роль, чи ти народний депутат, чи якусь іншу високу посаду займаєш, чи простий робітник, вчитель або медик. Соціальний статус людини не має грати в цьому сенсі ніякої ролі. Рівність перед законом, невідворотність покарання – головна передумова оздоровлення суспільства.

– Як же цього домогтися?

– Звісно, ми повинні розпочинати з верхівки влади, провести люстрацію чиновників. Це щодо продовження теми боротьби з корупцією, про що ми говорили в одному з попередніх номерів газети. У кріслах державних службовців повинні залишитися люди, котрі готові діяти саме так – служити для людей, служити професійно і тільки в рамках закону, отримуючи за це відповідну заробітну плату. Відповідну у тому плані, щоб у цих людей не виникало ані найменшого бажання щось робити протизаконно. Але й такі правильні кроки не будуть ефективними, або – будуть ефективними лише на певний час, якщо суспільство самоусунеться від контролю над владою.

– Яким чином має здійснюватися такий контроль?

– Почну з того, що становлення громадянського суспільства як одного зі стовпів існування цивілізованої країни – це набагато довготриваліший процес, аніж, скажімо, люстрація влади. Люди мають вчитися жити в умовах, коли вони за допомогою певних інструментів будуть постійно контролювати владу, кожен її крок.

– Важливість цього теж зрозуміла. Залишилося сказати, якими мають бути інструменти демократичного тиску на владу…

ГРОМАДСЬКИЙ ЗАХИСТ Київщини

3

– Насамперед це участь якомога більшої кількості людей у громадських організаціях. Останні ж у різні способи висловлюють своє ставлення чи до ухвалених рішень влади або намірів здійснити той чи інший крок, чи до окремих представників цієї влади. Тут можуть бути і мирні акції протесту, пікети тощо. Громадській організації легше вимагати звіту виборного керівника перед громадою. Тиск також може здійснюватися і через засоби масової інформації цих організацій. Але на законодавчому рівні треба неодмінно розширити перелік інструментів для впливу на владу. Наприклад, право на народну законодавчу ініціативу, як і на народне вето. Це є методами прямої народної дії. Депутати від УДАРу неодмінно відстоюватимуть такий інструмент участі громадян в управлінні державою. Таким чином законопроект, підтриманий не менше ніж 150 тисяч громадян, українським парламентом має розглядатися першочергово. У свою чергу, громадяни повинні мати право за допомогою референдуму скасовувати рішення органів державної влади та місцевого самоврядування. Звісно, за винятком тих питань, референдум щодо яких заборонений Конституцією. Ще одне – народний вотум недовіри. На законодавчому рівні треба надати громадянам можливість на місцевому референдумі ухвалювати рішення про недовіру голові місцевої адміністрації, начальнику міліції і податкової, прокурору, судді. І це має приводити до дострокового припинення ними повноважень. Ці та інші інструменти дозволять громадянам реально впливати на владу, не давати їй спокою, змушувати діяти строго в рамках закону. Суспільство має навчитися бути активним учасником всіх цих процесів, а не стороннім спостерігачем. Тільки так ми зможемо домогтися від влади ефективної роботи на благо громади, всього народу. І тільки так влада поверне до себе повагу й віру людей. Записав Іван Левадний

Офіційно

Кличко у Польщі: «Ці парламентські вибори відкриють або закриють Україні шлях до ЄС» Якщо під час парламентських виборів владою буде задіяно адмінресурс і фальсифікації, це стане серйозною проблемою для інтеграції України до ЄС. Таку думку висловив голова партії УДАР Віталій Кличко під час зустрічі з президентом Польщі Броніславом Коморовським під час свого візиту до Варшави у понеділок, 1 жовтня. У свою чергу, польський лідер підтвердив, що серйозні звинувачення у порушенні виборчих прав і фальсифікаціях на парламентських виборах в Україні можуть означати кінець прагненням України до підписання угоди про асоціацію з ЄС. І зазначив, що такою є позиція європейського співтовариства, яке уважно слідкує за перебігом виборчої кампанії в

Україні, підкреслюючи, що мова йде не лише про день голосування. Те, як проходитимуть вибори і якою буде оцінка міжнародних спостерігачів і демократичних інституцій, має надзвичайне значення у визнанні результатів виборів та їх легітимності, вважають у Польщі. Віталій Кличко відзначив, що сьогодні виборчий процес далекий від ідеального, є чимало факторів, які не дозволяють говорити про його прозорість. Зокрема, проблема з формуванням комісій – неучасть в них представників потужних опозиційних партій створює підстави для зловживань під час підрахунку голосів. Також Кличко зауважив, що його партія не буде закривати очі на масштабні факти підкупу виборців, тиск на опозицію та незалежні ЗМІ. Останнім прикладом тиску на медіа Кличко назвав спробу протягти через ВР голосами всієї парламентської більшості закон про наклеп, що встановлює кримінальну відповідальність для журналістів за їх публікації. Він наголосив, що «партія УДАР разом із іншими партнерами по опозиції робитиме все, щоб захистити результат цих виборів і

не дати можливості партії влади перемогти нечесним шляхом». Політик розповів, що його політична сила «вже запропонувала колегам по демократичному табору до кінця цього тижня узгодити округи, де ми можемо підтримати єдиного кандидата від опозиції. УДАР готовий зняти своїх кандидатів там, де вища підтримка у висуванців від «Батьківщини» або у опозиційно налаштованих самовисуванців, і розраховує на те, що колеги по опозиції вчинять так само на округах, де вищу підтримку мають кандидати від УДАРу». «Треба зробити все, щоб в жодному окрузі не перемогли провладні кандидати», – заявив Кличко у Польщі. У свою чергу, партія «Громадянська платформа», представниками якої є чинний президент та прем’єр Польщі, запропонувала УДАРу міжпартійну співпрацю. Політичні сили розпочали переговори про активізацію двостороннього партнерства. Президент Польщі Броніслав Коморовський назвав партію УДАР надійним і відповідальним партнером «Громадянської платформи». Прес-служба партії УДАР

Читайте ще більше на сайті www.groza.org

4

ГРОМАДСЬКИЙ ЗАХИСТ Київщини

Конкретні справи

3 жовтня

Затишок на Нагорянці Приватний сектор Нагорянка, що у Баришівці, приваблює своїм зручним та затишним місцезнаходженням. У кожній другій хаті молоді сім’ї, діти та зовсім ще малеча, яка росте на втіху дідусям та бабусям. Зручно і акуратно поділені сектори вуличками. Тут живе спокій... Всього вистачає – городини, садків фруктових, квітників п’янких-ароматних. Але діти можуть бавитися тільки у власних дворах. Можна, звичайно, дозволити і на вулиці побавитися, але то надто небезпечно. Райончик тихий, але ж транспорт таки є. І в зв’язку з цим громада баришівської Нагорянки звернулася за знайомою адресою до Фонду «Лівобережна Київщина». Енергійно розпочавши роботу, майстри на всі руки швидко та якісно виконали завдання. Тепер малеча та мами мають місце для ігр та відпочинку. На розі вулиць Донецької та Ватутіна красується обнова для сільчан. Діти залюбки бавляться на ігрово-

му майдані, порпаючися в пісочнику та радіючи новеньким гойдалкам. Громада висловлює щиру подяку за сприяння розвитку підростаючого покоління Павлу Різаненку та партії УДАР на чолі з Віталієм Кличком. Степан Бурим

Спорт для всіх У спортивному залі Баришівської ДЮСШ, за підтримки Павла Різаненка і Фонду «Лівобережна Київщина», було проведено турнір з настільного тенісу серед спортсменів-інвалідів Баришівського, Яготинського районів та м. Березань, присвячений до дня фізичної культури і спорту.

Поборотися за перемогу приїхали спортсмени з м. Яготин, с. Яблуневе, м. Березань, с. Поділля та смт Баришівка. Всього на змаганнях налічувалося

дев`ятнадцять учасників, серед яких було й четверо представниць прекрасної половини людства, серед яких і юна леді Таїсія Волкова. Судив змагання тренер Київського обласного центру «Інваспорт» Василь Міщенко. Гра проходила за «круговою системою», тож переможця визначали за кількістю перемог. У боротьбі за перше місце серед чоловіків переміг Генадій Овчинніков з Яготина, на другому місці – Сергій Панішев з Березані, третє місце поділили вчитель фізкультури з с. Яблуневе Микола Крячок та

Спортивна краса Спорт – це, звичайно, насамперед здоров`я. Але на прикладі героїні нашої розповіді ми впевнилися в тому, що спорт – це ще й краса, грація та витонченість. Софія Товстоп`ят – вихованка спеціалізованої спортивної школи олімпійського резерву з художньої гімнастики, яка входить до складу Школи Дерюгіних. Сама вона родом із Києва, але останні п`ять років проживає в місті Березань. Любов до художньої гімнастики в дівчини зародилася ще в далекому дитинстві, тож займатися цим витонченим видом спорту вона почала ще в чотири роки. Через рік тренувань маленька Софійка поїхала на свої перші змагання, а вже в десять років вперше стала чемпіонкою України з художньої гімнастики.

За тринадцять років важкого спортивного життя юна гімнастка неодноразово брала участь в Етапах Кубка Світу «Кубок Дерюгіних», ставала володаркою багатьох нагород різного ґатунку. В арсеналі перемог майстра спорту України з художньої гімнастики Софії Товстоп’ят вісім бронзових медалей, сім срібних та чотирнадцять золотих. Шість раз вона ставала чемпіонкою міста Києва та чотири рази – чемпіонкою України. Мабуть, саме тому Софія – прихильниця партії УДАР. Вона сама каже:

тенісист з Баришівки Олексій Скитейкін. Серед жінок перемогла Вікторія Волкова. Всі призери були нагороджені почесними грамотами та подарунками. Проводив нагородження представник Фонду «Лівобережна Київщина» Сергій Куриленко. Всі спортсмени щиро подякували Фонду та особисто Павлу Різаненку за сприяння в організації турніру. Тож залишилося лише ще раз нагадати, що для нас одним із найголовніших аспектів в соціальній програмі духовного розвитку країни є перш за все – здоров’я народу. Богдан Лозіцький «Віталію Кличку, людині, яка підкорила найвищі спортивні вершини, можна довіряти. Бо тут все заробляється лише цілеспрямованістю та впертою працею – доки не впадеш. Такі люди не опустять руки й не зрадять собі. І, відповідно, не зрадять тим, хто в них вірить. Такий же чемпіонський характер я бачу і в Павла Різаненка, він також переможець, хоч його вершини і з іншої сфери. Тим більше я бачу, як він переймається проблемами спорту в окрузі – це щира, непоказна небайдужість». Після завершення спортивної кар`єри Софія вступила до Національного Університету Фізичного виховання та спорту України. На даний момент вона працює тренером із художньої гімнастики Школи Дерюгіних. Як справжня патріотка, гімнастка намагається розвивати цей найчарівніший вид спорту і на теренах нашого краю – в Березані, та проводить набір дівчаток 3-6 років у групу з художньої гімнастики. До речі, всі охочі можуть записатися в групу, зателефонувавши за номером (098) 789 0411.

Ситуація

Злочинне панібратство Про те, що нині в нашій країні гроші та зв`язки роблять майже все, знає кожен пересічний громадянин України. Але настільки відвертого злочинного панібратства при владі країна ще не бачила. Ця історія є прикладом того, як люди, прикриваючись зв’язками, втрачають залишки почуття відповідальності за скоєне.

19 квітня 2008-го року, о 4.30 ранку, колишній начальник Баришівської частини МНС Андрій Колесник за кермом автомобіля ВАЗ 2105 повертався додому. Ні, не після важкого чергування – хлопці влаштували на роботі дружні посиденьки. Звичайно, що «зелений змій» свою справу зробив, і в селі Власівка, по вул. Жовтнева, біля буд. № 46, пан Колесник виїхав на зустрічну смугу, по якій рухався автомобіль ВАЗ 2108, за кермом якого перебував житель Баришівки Сергій Дузь. Як наслідок – лобове зіткнення. На місце пригоди одразу виїхала чергова машина ДПС та карета «швидкої допомоги». У Баришівській ЦРЛ результати огляду потерпілих були невтішними – винуватець ДТП відбувся лише переломом ноги, а от Сергій Дузь отримав тяжкі тілесні ушкодження, серед яких струс мозку та відкриті переломи обох кінцівок ніг. Через два дні його було перевезено до київської клінічної лікарні №3, оскільки стан здоров`я пацієнта був на межі

між життям та смертю. Вже в Києві він двічі потрапляв до реанімаційного відділення. Перші півтора року після аварії Сергій Дузь не залишав стіни лікарні, а всього за чотири роки лікування він переніс дванадцять тяжких операцій. Як належить у таких справах, над винуватцем відбувся суд. І хоча сам процес відбувався впродовж тривалого часу (адже адвокатами пана Колесника були не останні люди в районі з досвідом роботи в органах влади), все ж його було визнано винним. Та змиритися з вироком він не збирався, тож справу було передано до апеляційного суду. Після вироку апеляційного суду, в якому підтвердилася вина Андрія Колесника, адвокати останнього подали клопотання до Вищого Спеціалізованого суду з роз-

гляду кримінальних і цивільних справ. Звідти справу було відправлено на дорозслідування до Головного Слідчого Управління в Київській області. На даний момент тілесні ушкодження, що були завдані Сергію Дузю, перекваліфікували з середньої тяжкості на тяжкі, але з невідомих причин слідство триває і по цей день. На сьогоднішній день Сергій Миколайович має інвалідність другої групи. Пенсії в 945 гривень вистачає лише на те, щоб заплатити комунальні послуги та на деякі продукти. Дружина перебуває в декретній відпустці, виховує двох дітей. Вона у відчаї: «Правосуддя ніяк не можемо дочекатися, та й напевно вже не дочекаємося, бо хто ми, а хто вони? Ми звичайні люди, а вони – начальство, зі зв`язками та друзями у відповідних органах». Ось так, шановні читачі, і живемо, хтось жує хліб та цьому радий, а хтось збиває людей та залишається безкарним. Тож після цього залишається лише замислитися над тим, чи варто довіряти тій владі, в якій з давніх давен процвітає корупція та панібратство? Теодор Поляк

Читайте ще більше на сайті www.groza.org

№21/1

ГРОМАДСЬКИЙ ЗАХИСТ Київщини

Зустрічі

5

Більшовик. Чому село занепадає? Більшість людей у селі Більшовик як не придивляються, але якогось, бодай маленького покращення свого життя не бачать. Навпаки. Кажуть так: «Від часів Помаранчевої революції село занепадає, а колись же було гарним, мальовничим…». Тому й на зустрічі з кандидатом у народні депутати України Павлом Різаненком жителі села здебільшого цікавилися робочими місцями, розвитком фермерства, малого бізнесу. Люди розуміють – вдихнути життя в їхній Більшовик можна тільки у такий спосіб.

– Було б набагато складніше говорити про перспективу вашого села, аби воно розташовувалося десь, наприклад, у глибинці Центральної чи Південної України, – ділився своїми думками Павло Різаненко. – Нам простіше, бо ми – пристоличний регіон, ми знаходимося поруч зі столицею. Тому відсутність тут робочих місць говорить тільки про одне – про неефективність влади, її невміння, а точніше – небажання працювати на розвиток регіонів. Це владі має бути соромно за те, що ви, і ми всі разом, говоримо зараз не про розквіт вашого села, а фактично про його занепад. Географічне розташування регіону таке, що тут мають в черзі стояти інвестори. Але не йдуть вони сюди. Чому?

А хто ж ризикуватиме своїми капіталами, коли немає абсолютно ніякої упевненості, що в нашій країні можна законним способом захиститися від незаконних спроб «скачати» більше податків від податкової, коли на бізнесменів можуть «наїжджати» правоохоронці, коли неможливо очікувати на справедливе рішення від українських судів. Ось чому

ми й говоримо про те, що спочатку потрібно завдати рішучого та потужного удару по корупції. Тільки після цього нам реально говорити про відновлення та перспективи розвитку і вашого села. І все це зробити реально. Але тільки за зовсім іншої влади.

У Морозівки багата історія Це село на Баришівщині у своїй довгій історії багато чого зазнало, багато пережило. І не дивно, адже рік його заснування – 1500-й. Морозівка налічує вже шосту сотню від першої згадки про нього. небайдужі мешканці села зібралися на суботник. Їхнє щире намагання зробити Морозівку симпатичнішою, підготувати її до свята належним чином підтримав кандидат в народні депутати Павло Різаненко та його Фонд «Лівобережна Київщина». Саме ж свято села відрізнялося насиченістю та

Святкування ж дня народження села – то не тільки згадування славетного минулого Морозівки, а й демонстрація значущості сьогодення, нинішнього покоління морозівчан, їх непересічності та здатності творити сучасну історію свого рідного краю. Усе святкове дійство відбувалося на стадіоні Морозівки. Треба сказати також, що гарні справи, які здружують жителів села, налаштовують на позитивний лад, відбувалося і напередодні. Так, за день до цього

різноманітністю. Морозівчани із задоволенням спостерігали за виступами творчих колективів, солістів, куштували дуже смачний куліш.

Ще однією особливістю програми була велика кількість різноманітних спортивних змагань, які безпосередньо підтримав Павло Різаненко. Морозівчани завзято і водночас з почуттям гумору, з прекрасним настроєм суперничали один з одним – хто брав участь у футбольному матчі, хто пробував свої сили в армреслінгу, перетягуванні канату, настільному тенісі, штовхав гирі. Павло Різаненко також вручив цінні подарунки спортивним колективам Морозівки та подяку Анатолію Лисенку. Це людина, справжній ентузіаст, котра дуже багато робить, аби спортивне життя на селі не завмирало ні на день…

Читайте ще більше на сайті www.groza.org

6

ГРОМАДСЬКИЙ ЗАХИСТ Київщини

Дошка «покращення»

Теперішній рівень пенсійного забезпечення – ганьба для влади Уряд Азарова знову «ощасливив» українських пенсіонерів. Першого жовтня, в день, коли, за рішенням ООН, у світі вшановують людей похилого віку, оголошено про підняття рівня пенсійного забезпечення. Отже – український пенсіонер відчув «покращення вже сьогодні» аж на 12 гривень. Тепер мінімальна пенсія становить цілих 856 гривень! Український уряд зробив на півкопійки, а розголосу буде, наче досягнуто буквально космічних висот у соціальному забезпеченні людей похилого віку. При цьому, звісно, пан Азаров нещадно критикуватиме «папєрєдніків».

– Ситуацію в Україні з рівнем пенсійного забезпечення по-іншому ніж ганебною для держави не назвеш. І якби у сьогоднішніх керманичів України у голові не був вмонтований лише калькулятор для підрахунку суто особистих надходжень, а ще залишалося місце для понять честі, гідності, то, як мінімум, правителі мовчали б, не галасували на всю країну про копійчане підвищення пенсій. А як максимум – давно б вже подали у відставку, визнавши свою неспроможність ефективно управляти економічними процесами в державі. Давайте, не забувати ще про одну важливу річ – стан Пенсійного фонду. У червні цього року уряд Азарова збільшив його дефіцит з 9,7 млрд гривень до 16,7 млрд, тобто – одразу на 7 млрд. При цьому ніхто не пояснює – а як Кабінет міністрів збирається покривати цей дефіцит? Власне, а з яких резервів ці горе-правителі збираються платити людям пенсії?.. Зараз я як кандидат в народні депутати щодня зустрічаюсь із виборцями, багато з яких – пенсіонери. Знаєте, слухаючи їх, якось боляче усвідомлювати, що люди, які все життя тяжко працювали, особливо у З сайту anekdot.ru

Між тим, у самого Миколи Яновича все просто у шоколаді. Рівень його пенсії прирівняний до нардепівських, а це на жовтень минулого року становило майже 16 тисяч гривень. Непогано, чи не так? Практично у 20 разів більше, ніж у пересічного українця. Та й не йтиме очільник уряду на так званий заслужений відпочинок – спеціальною Постановою Верховної Ради Миколі Яновичу дозволили працювати й після досягнення критичного віку – 65 років. Глава нашого уряду, розповідаючи, яке щастя несе українцям взагалі і пенсіонерам зокрема кожний день «героїчної» праці біло-синьої команди, не скаже, що навіть в Росії мінімальна пенсія втричі більша, ніж в Україні (відповідно 2553 і 856 гривні), що середній розмір пенсії в європейських країнах сягає 1000 євро і вище. Наприклад, в Норвегії – майже 1800 євро. У нас вона становить трохи більше 1400 гривень, а це порівняно з тією ж Норвегією – у 13 разів менша. Та й не будемо забувати, що 3,7 мільйонів пенсіонерів із майже 14-ти мільйонів отримують менше 1000 гривень.

Ознаки розправи? Сталася подія. В усякому разі – в моєму особистому розумінні. «ГроЗа» неодноразово писала про показовий випадок із Калинівським гуртожитком, що розташований за адресою пров. Травневий, 2. Гуртожиток з 1993 р. належав ПАТ «Тепличний», а його мешканці були винаймачами житла. Тепер вони вирішили своє житло приватизувати. Але в цій справі виявився ще один аспект, схоже – політичний. Процедурою приватизації займається броварський адвокат В. В. Березинець, до якого звернулася громада із проханням допомогти з юридичної точки зору, зв’язок з ним підтримується через посередника з числа мешканців будинку Олександра Давидюка. Березинець назвав суму гонорару (не будемо її вказувати, мала вона, чи велика – важко судити, та й не в цьому річ), люди погодилися, адвокат отримав гроші і… нічого не сталося. Те, що за процедурою приватизації, має бути рішення сільського голови про прийняття гуртожитку в комунальну власність, – це факт. І що голова міг би запросити за це гроші – припустити також можна. Чи була в цьому причина того, що сталося надалі, чи ні – хтозна... Одне слово, минуло кілька місяців, а, зі слів мешканців гуртожитку, у якості результату кількамісячної «роботи» адвоката Березинця, є «вибитий» у власників ПАТ «Тепличний» протокол про те, що ПАТ прийняло таки рішення передати гуртожиток на комунальний баланс. Та от біда – цього протоколу мешканці гуртожитку також не бачили. Так само, як і відповідного листа до сільської ради. Можна зрозуміти розпач людей, які віддали чималі кошти на процедуру приватизації житла, коли до них знову звернувся їх представник з вимогою адвоката, що суму треба подвоїти? Мешканка гуртожитку Валентина Гайдайчук звернулась до депутата Броварської міської ради та активіста «ГроЗи» Романа Сімутіна з проханням по допомогу. Роман вирішив таку допомогу людям надати і, розібравшись у суті справи, став бувати на зборах мешканців та консультувати їх як депутат, як громадський діяч, зрештою – просто як небайдужа людина, що знається на юридичних тонкощах. Якось на таких зборах був присутній і сам адвокат Березинець. «Важка» розмова при свідках звелася до того, що Березинець звинуватив Романа у порушенні адвокатської

етики, бо той, бач, висловився про надмірні апетити Березинця, відстоюючи інтереси громади. Мабуть, саме так і пояснив Березинець справу, подавши скаргу на Сімутіна як на свого конкурента до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області. За словами секретаря дисциплінарної комісії Елізавети Сергіївни Лісниченко, розслідування у справі Сімутіна виявило з його боку порушення адвокатської етики, а тому комісія вирішила у народного захисника відібрати свідоцтво про право займатися адвокатською діяльністю. На моє запитання, чи правий був адвокат Березинець, здираючи з людей гроші, пані Лісниченко відповіла, що їй не відомо, скільки коштує така робота, але, якщо адвокат вже домовився про суму і люди не проти, – це його власна справа. Причому, вона сказала про це вже після того, як пояснила, що перед ухваленням рішення комісія провела розслідування. Отже – не могла не знати про всі аспекти справи. На моє запитання, в чому ж полягає провина Романа Сімутіна, п. Лісниченко чітко відповіла, що «розслідування» виявило намагання Сімутіна примусити людей відмовитися від послуг Березинця на власну користь, а відтак – спроба допомогти людям з його боку є «порушенням правил конкуренції», отже – і адвокатської етики. Подякувавши пані Лісниченко за коментар, я звернувся до самого Романа. «Інакше як провокацією я подібне не можу назвати, – сказав Сімутін. – Справа в тім, що в жодному випадку я навіть не представлявся у якості адвоката! Я ж бо є депутатом міськради, активістом «ГроЗи», довіреною особою кандидата в народні депутати України Павла Різаненка. Думаю, що справа саме в цьому! Чого ж треба владі – щоб опозиційні депутати міськради Броварів робили так само, як і провладна більшість, тобто залишали своїх

3 жовтня

сільській місцевості, отримують сьогодні мізерну пенсію, на яку реально не можна прожити. І тому замість справді заслуженого відпочинку вони змушені вже у солідному віці працювати на городах, аби якось зводити кінці з кінцями. Вони мало вірять у те, що їхнє життя зміниться на краще. Але вони зберігають оптимізм вже стосовно дітей, внуків та правнуків. Нинішні пенсіонери також сподіваються, що нова Верховна Рада скасує проведену Азаровим-Тігіпком так звану пенсійну реформу. Як і партія УДАР загалом, я однозначно підтримую необхідність радикального перегляду проведеної нинішнім урядом пенсійної реформи. Її положення треба відміняти. І ми робитимемо це у першочерговому порядку. Адже – до чого звелася реформа? Фактично лише до одного – підняття пенсійного віку, в першу чергу – для жінок. Насправді відбувається ось що: цинічне перекладання владою вирішення проблеми дефіциту Пенсійного фонду на плечі людей і, що найганебніше для нинішньої влади, – на жіночі плечі. На моє глибоке переконання, в Україні треба надовго забути про збільшення пенсійного віку. Автори так званої реформи, говорячи про необхідність збільшення пенсійного віку, аргументують тим, що його збільшують (або він вже є вищим) практично у всіх європейських країнах. Щоправда, псевдореформатори забувають сказати про одну важливу річ – середню тривалість життя. А вона в Україні одна з найнижчих в Європі – 67 років. У Литві, наприклад, – 72, у Німеччині – 79, найвищий рівень у Японії – 82 роки. Та в тій самій Грузії люди у середньому живуть 74 роки. Тому спочатку треба рішуче взятися за системні реформи у владі, в економіці, на значно вищий рівень підняти соціальні стандарти життя українців, в тім числі й пенсії, значно покращити рівень надання медичних послуг. І лише потім, можливо, обговорювати, причому – за участю суспільства, питання – збільшувати пенсійний вік чи ні. Іван Левадний виборців та співвітчизників напризволяще – без захисту від відвертого шахрайства та обману?» А я в першу чергу подумав про те, що саме вони – люди, а не гонорари – і є справжнім мірилом нашого успіху і професіоналізму. І ще. Там, де мають хід гроші, їх правда, на жаль, в більшості випадків вища за правду співчуття та людяності. Особливо, коли ті, хто тебе судять, мають це за бізнес. Андрій Дробязко

Читайте ще більше на сайті www.groza.org

Коментар Павло Різаненко, кандидат у народні депутати України: Цей випадок яскраво ілюструє наскільки далеко зайшла корупція і байдужість у різні сфери життя. Адвокатура Київської області навряд чи вникала у справу, розпитувала свідків. Інакше б її рішення було зовсім іншим. Не виключаю я і того, що, надаючи безкоштовні юридичні консультації, ми відбираємо хліб у «професійних» адвокатів. Але ж, даруйте, хіба це професіоналізм – оббирати людей там, де діло вирішується одним листом чи запитом? Це вже не юриспруденція, а маркетинг на грані шахрайства – видурити в клієнта максимальну кількість грошових одиниць. Мабуть, саме завдяки таким «професіоналам» до професії юриста в суспільстві дещо негативне ставлення. Але є і політична складова цього рішення. Роман Сімутін – моя довірена особа під час виборчої кампанії. Я вже стикався зі спробами тиску на людей з моєї команди, та й на мене. Проте цей номер не пройде. Коли ми йшли на вибори, всі розуміли, що провладні опоненти не цуратимуться ані бруду та брехні, ані відвертого тиску з професійного і, навіть, кримінального боку. Тому такий перебіг подій нашу команду не дивує і не лякає, а лише показує, що ми все робимо вірно і становимо серйозну загрозу для влади.

№21/1

Сторінка юриста

Нотатки з виборчого поля бою Так сталось у моєму житті, що останні виборчі кампанії різного рівня так чи інакше не пройшли без моєї участі – не тільки в якості виборця, а й в якості спостерігача. Тож маю достатній досвід, які методи беруть на озброєння опоненти один проти одного. Цього разу хочу розповісти про деякі методи фальсифікації в ході голосування. По-перше. Дуже знайомий всім «адмінресурс», коли безпосередній начальник дає вказівку своєму підлеглому проголосувати за «потрібного» кандидата чи партію, в іншому випадку… Передбачувані наслідки залежать від фантазії начальника. Цих же начальників призначають офіційними спостерігачами від «потрібного» кандидата чи партії, адже він повинен довести справу до кінця. У день виборів його пильне око не пропустить жодного підлеглого та членів його родини. За попередньою вказівкою всі їх голоси вже враховану в кошик «за». Тому, якщо голосів буде бракувати – начувайтесь. До речі. У вас ніколи не викликав інтересу той факт, що деякі виборці вкидають до скриньки бюлетень, не згорнувши його декілька разів? Тобто бюлетень плавно падає в скриньку, і необхідні «контролери» вже зняли інформацію – за кого проголосував даний виборець. Тут відбувається таке собі добровільно-примусове волевиявлення. Під цю категорію підпадають люди слабкі, боягузи, залежні від волі іншого. Скажете, що таке дійство пішло в минуле? Не сумнівайтесь – працює і дає свої результати. По-друге. Докладають руки до фальшування виборів деякі члени ДВК, які відробляють свій «призовий фонд» за додаткову кількість З сайту ldpr-rb.ru голосів. Тут вже потрібна «зав’язка» з головою ДВК, і таким чином утворюється вже організована група. Де в обов’язки голови входить організувати прихід потрібної людини з паспортом, проконтро­ лювати виконання дійства голосування, а член ДВК зобов’язаний надати «липовому» виборцю бюлетень. Ось стоїть навпроти офіційний спостерігач. І що він бачить? Підійшов хлопчина, подав члену комісії паспорт, той знайшов у списку виборців потрібний рядок, дав розписатись. Паспорт закрито. Інший член комісії видає бюлетень, виборець отримує його і йде голосує. І не здогадується офіційний спостерігач, що зараз на його очах демонстративно зовсім інша особа отримала бюлетень за іншого виборця, хоча подала свій паспорт! Чому таке можливе? Та тому що «свій» або «свої» члени комісії є членами організованої групи, яка таким чином заробляє на виборах. Цей метод спрацьовує у великих містах, де люди погано знають

один одного. І визначити з великої кількості виборців «чужого» практично неможливо. Цим і користуються фальсифікатори. Ви спитаєте, чому не спрацював офіційний спостерігач? А як часто ви бачили, щоб офіційний спостерігач контролював ідентичність особи виборця з паспортними даними та інформацією у списку виборців під час видачі бюлетенів? Адже для цього спостерігачеві потрібно ще до стадії голосування перевірити правильність розстановки столів та стільців, де будуть сидіти члени комісії. І забезпечити, аби у кожного спостерігача була можливість, стоячи за спиною у члена комісії, бачити, як на долоні, всю інформацію під час видачі бюлетеню. Адже, за законом, спостерігач може вільно пересуватись по виборчій дільниці. Головне, аби він не заважав своїми діями працювати комісії. Тож, панове офіційні спостерігачі, заздалегідь займайте вигідну бойову позицію, аби не пропустити порушення, виправдовуйте статус спостерігача! Хтось скаже, а як же відповідальність? Ч. 8 ст. 158 Кримінального кодексу України передбачає наступне: «Умисне надання членом виборчої комісії громадянину можливості проголосувати за іншу особу чи проголосувати більше ніж один раз у ході голосування або надання виборчого бюлетеня особі, яка не включена до списку виборців на відповідній виборчій дільниці, або надання виборцю заповненого виборчого бюлетеня – караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від двох до трьох років». Доволі суворо. Але чомусь навіть такі запобіжники як кримінальна відповідальність не стають на заваді фальсифікаціям. Тож коли бачите порушення на виборчій дільниці під час голосування, повідомте про це офіційних спостерігачів. Бо, як на мене, лише усвідомлення критичною масою громадян нашого суспільства того, що лише від волі кожного з нас залежить, чи ми побудуємо демократичну державу, чи будемо всі разом обслуговувати ті чи інші клани при владі. Олена Титова

ГРОМАДСЬКИЙ ЗАХИСТ Київщини

7

У Броварах створили Комітет протидії фальсифікаціям

Опозиційні партії Броварщини, зокрема УДАР, ВО «Батьківщина», ВО «Свобода», КУН, УНА, вирішили об’єднати свої зусилля для захисту чесних результатів виборів. Вони створили спільний координаційний орган – Комітет протидії фальсифікаціям. Комітет біля Окружної виборчої комісії оголосив безстрокову акцію громадянського контролю «Ні фальсифікаціям!». Початок виборчої кампанії свідчить, що чинна влада реалізує свій план фальсифікації результатів виборів до Верховної Ради України, які відбудуться 28 жовтня 2012 року. Це означає, що українці, щоб захистити свій вибір, мають боротись проти фальсифікаторів. Організатори фальсифікацій завжди уникають відповідальності. Більше того – всілякі «підрахуї» за це ще й отримують медалі та ордени. Натомість винуватцями завжди стають дрібні виконавці з числа членів окружних та дільничних комісій. Саме цих вчителів, медиків та інших бюджетників роблять тими «стрілочниками», які отримують різні терміни ув’язнення. Зокрема ст. 158 Кримінального Кодексу передбачає за спробу фальсифікації волевиявлення громадян покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років. Ми гарантуємо, що: ;; робота кожної виборчої комісії буде під нашим пильним наглядом (ми оголошуємо безстрокову акцію пікетування виборчих комісій); ;; ми не дамо вкрасти жодного голосу (закликаємо Вас 28.10.12 р., о 20-й годині, прийти до виборчих дільниць); ;; кожне порушення буде задокументоване та передане до суду (учасники координаційного центру протидії фальсифікаціям активно взаємодіють між собою); ;; жоден порушник не уникне відповідальності (на них чекає громадський осуд та кримінальна відповідальність). БОГ все бачить, народ все пам’ятає, ми все фіксуємо! Контактний телефон: 067 2359392 Коодинаційний центр протидії фальсифікаціям

Громадські приймальні відкрито!

Разом ми зможемо!

Оскільки наша «Гаряча лінія» перевантажена і в багатьох випадках юристам все одно потрібно бачити конкретні документи, ми відкриваємо громадські приймальні. Щоб кожен міг особисто звернутись, поділитись своєю проблемою і разом ми спробували б її вирішити.

Кожному з нас доводиться стикатись з байдужістю чиновників та свавіллям можновладців. З відвертою зневагою до «пересічного громадянина». З тим, що столоначальник вважає себе вищим за нас лише тому, що примудрився отримувати зарплатню з податків які ми сплачуємо. Протистояти цьому важко, адже проти однієї людини виступає вся система. Давайте спробуємо допомагати одне одному в цій боротьбі, адже разом ми зможемо!

Громадські приймальні Павла Різаненка відкриті за адресами:

м. Бровари, вул. Гагаріна, 16, офіс 39 (ТЦ «Ліза», 3-й пов.) м. Бровари, вул. Київська, 95, кімн. 9 м. Березань, вул. Леніна, 127 смт Баришівка, вул. Жовтнева, 98 (ПМК-12) Час роботи: з 9.00 до 18.00, перерва з 13.00 до 14.00. Вихідні: субота та неділя

Читайте ще більше на сайті www.groza.org

ТЕЛЕФОНИ ГАРЯЧОЇ ЛІНІЇ «Громадського захисту Київщини»

(067) 235-93-92 (097) 214-67-55

8

ГРОМАДСЬКИЙ ЗАХИСТ Київщини

Остання сторінка

Фейлетон

Анекдоти

Засідання уряду

Напередодні виборів наші політики починають так інтенсивно любити Україну, що це нагадує групове зґвалтування.

– Сідайте! – сказав прем’єр, починаючи засідання уряду, і всі присутні квапливо зайняли свої місця. Прем’єру не подобалося, коли не виконували його наказів.

***

– Я зібрал вас, щоб обговоріть пітання бюджету на 2012 рік. – Він подивився на міністра фінансів. – Там у тебе всьо гаразд? Той попорпався у паперах, що лежали перед ним, і закивав головою: – Аякже! Усьо под контролем, дебіт із кредитом перекроєм.

– А незгодні? – виважено спитав прем’єр. – Особливо... ця... опозиція... знаєш... як пристане...

– «Да пошлі оні...» – процитував прем’єра керівник Мінфіну. – У нас нова програма запрацює: «Кожному пенсіонеру по бутилці кефіру…» Народ нас поддєржит!

– Добре, – задоволено відреагував прем’єр. – Ти там дивись, щоб були усі бамаги... тада нє підкопаються.

– Є ще якісь пітання? – прем’єр подивився на присутніх.

– Є, – підняв руку зі свого місця міністр внутрішніх справ, який, мабуть, забув, що прем’єр питань не любить. – Ми у себе в міністерстві вирішили в кожній області відкрити бомжатник, а мінфін на це у бюджеті не дав грошей, зрізав. Міністр освіти засміявся і втупився в свої папери, щоб його не побачили. Та прем’єр усе побачив, його вчили все бачити.

– Чого сміятись? – визвірився він на свого підлеглого. – Ще пожалєєш, що сміялся отут передо мною! Дати гроші на бомжатник! – гаркнув він на міністра фінансів.

– Ви чули, куме, Янукович пообіцяв після виборів повідривати голови керівникам міністерств та місцевих адміністрацій?

– Не страшно. Скільки їх там з головою? *** Фраза на національному радіо: «Соціальна програма діючої влади дійсно ефективна. Тільки за цей рік вона змогла скоротити кількість незадоволених пенсіонерів на 250 тисяч». *** Чиновник, який збив на переході двох людей, запитує суддю – які будуть наслідки? Той відповідає: – Ну, тому, який головою лобове скло пробив, дамо п’ять років за напад. А тому, хто в кущі відлетів, додамо ще два роки за спробу втекти з місця злочину. *** Азаров радісно повідомляє Януковичу: – Якщо раніше населення України скорочувалось на 200 тисяч осіб в рік, то зараз – лише на 100 тисяч. Це явне покращення!

– Тобто 100 тисяч «мертвих душ» нам на виборах гарантовано?

Інформаційно-аналітичний тижневик "Громадський захист Київщини" Свідоцтво про державну реєстрацію: серія КІ-№1445Р, від 06.03.2012 р.

3 жовтня

Права засновника передані ТОВ «КГ «Контакт», вул. М.Васлиенка, 7А, м. Київ, 03124

Випусковий редактор: Іван Доля Адреса редакції: grom_zah@meta.ua Редакція може не поділяти думку та позицію автора. За точність фактів, викладених в

Той, киваючи головою, щось писав протилежне у себе в записнику.

– Панімаєш, собі дозволяють... посміхатися у серйозній установі... Поставити на вид і не пускати на засідання, – звернувся він до товстуна, секретаря Кабінету міністрів. Той теж не відставав від свого колеги, черкав щось у записнику.

– Є ще пітання? – прогарчав прем’єр. Всі мовчали. Регіони знали, що краще промовчати. Але міністр транспорту виліз наперед.

– Ми хочемо провести у себе конкурс дерибану бюджетних грошей... дорога від Одеси до Варшави, щоб їздили швидко. Мерседеси і не тільки... треба дозвіл, – міністр ще не охолов після підготовки до Євро-2012. Прем’єр згадав приємні дні, трохи пом’якшав.

– Добре, зробімо, як ви хочете, тільки согласовать з нашими зацікавленнями. Я зараз змотаюсь у Москву, можливо, повернемо дорогу і туди, щоб їхать з Одєси одночасно і у Варшаву і на Москву. В обидві боки. Йому самому сподобався такий дипломатичний коник. Хай міністр закордонних справ тепер пояснює світовій спільноті. Не буде йому легкого життя! І з тим закрив засідання уряду. І всі побігли займатися своїми справами. Віталій Шевченко, з сайту www.stihi.pro Адаптував Іван Доля

опублікованих матеріалах, відповідальність несе автор. Листування з читачами тільки на сторінках газети. За зміст та достовірність реклами відповідальність несе рекламодавець.Рукописи не

Читайте ще більше на сайті www.groza.org

рецензуються і не повертаються. Адреса друкарні: inter-ua@ukr.net Зам. 0512/14(21/1). Наклад 20000. Виходить щосереди. Розповсюджується безкоштовно.