33_

Газета Гнідинської сільської громади №6 (33) 24.04.2009

З Великоднем, зі Світлим Воскресінням вас, високодостойні гнідинці! Офіційно

3 квітня 2009 року відбулася 32 сесія V скликання Гнідинської сільської ради. До порядку денного її роботи були внесені такі питання: 1. Про розгляд протесту Бориспiльської мiжрайонної прокуратури на рiшення Гнiдинської сільської ради №101-5V від 6.10.2006 року.

2. Про розгляд протесту Бориспільської міжрайонної прокуратури на рішення Гнiдинської сільської ради №19-2-V від 23.05.2006 року.

3. Про проведення в с.Гнiдин двомісячника благоустрою.

4. Про розгляд листа контрольно-ревiзiйного управління в Київськiй області щодо призупинення бюджетних асигнувань.

5. Про розгляд листів БРПТМ «Райтепломережа» щодо затвердження тарифів на теплопостачання. б. Про розгляд клопотання ДП «Агробуд» щодо надання дозволу на викуп земельної ділянки на вул.Центральна,43-а, яка належить заявнику на пiдставi договору оренди.

7. Про розгляд клопотання виконкому сiльської ради щодо розірвання договору оренди земельної ділянки площею 0,01 га між сільською радою та ФОП Ващенко Е.Г.

8. Про розгляд заяви центру поштового зв’язку №3 щодо переукладення договору оренди нежитлових приміщень на вул.Нова,1.

9. Про розгляд заяв ТОВ «ЛОНА» щодо надання дозволу на оренду приміщення загального користування на вул.Заводська,7, 1-й пiд’їзд, для органiзацiї торгiвлi.

10. Про звільнення пенсiонерiв, учасників лiквiдацiї аварiї на ЧАЕС, багатодітних сімей та громадян інших пільгових категорій від сплати земельного податку на 2009 рiк (земельні ділянки площею від 0,25 га до 0,65 га).

11. Про розгляд заяви ПП Осiнської Т.М. щодо продовження договору оренди приміщення для надання перукарських послуг.

12. Про розгляд заяв громадян щодо прийняття на баланс сiльської ради газопроводів.

13. Про розгляд листа ДП «Бориспільський лісгосп» щодо скасування рішення сесiї Гнiдинської сiльської ради №381-149-V від 29.02.2008 року.

14. Про надання матеріальної допомоги.

15. Земельні питання: – клопотання ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго»; – лист ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго»; – заява працiвникiв вiддiлення поштового зв’язку та ощадкаси; – заява колишніх працiвникiв фiлiалу фабрики iм.Т.Г. Шевченка; – заява колишніх працiвникiв магазинів; – заяви громадян, затвердження проектів землеустрою.

16. Різне. Звіт про перебіг сесії читайте на 2 сторінці.

Шановні односельці! Пасхальні дні, які нині знову прийшли на нашу землю, ще раз нагадали всім про незбагненну жертву, принесену Ісусом Христом заради порятунку людства від гріхів. Безсмертя його подвигу вкотре змушує усіх християн звірити своє мирське життя з тими заповідями, які, мов дороговказ до духовного спасіння, подарував нам Син Божий. Символічно, що це величне свято щорічно настає у весняні дні, коли пробуджується не тільки земля, а й усі людські надії та сподівання на добру долю. Тож засіваймо нашу життєву ниву лише благими справами, угодними Всевишньому, нашій Батьківщині і кожному, хто поряд з нами. Воскресіння Христа – це торжество справедливості і перемоги добра над злом, утвердження віри і надії у серці кожного віруючого, це великий дарунок Господньої любові. Скористаймося ж ним сповна для власного духовного відродження, для відродження усієї української нації. У цей благодатний час подумки, а чи добрим словом, згадаймо і всіх тих, кого уже немає серед нас, чиї душі полинули за обрій, залишивши у наших серцях світлу пам’ять. Дорогі земляки! Нехай ваші душі будуть багаті на добро, як святковий стіл, чисті, як Великодній рушник і веселі, як українські писанки. Хай малинові пасхальні дзвони принесуть у вашу оселю радість, віру, надію і любов. Від усього серця бажаю вам благодаті, добробуту, окриленого настрою, миру, злагоди та душевної величі. З повагою Гнідинський сільський голова Олександр Лазаренко

«Христос Воскрес!», – тричі звертається до всіх присутніх мирян настоятель гнідинської Свято-Миколаївської церкви протоієрей отець Василь.

2 Стихія

«Срібна підкова» №6 (33), 24 квітня 2009 року

Миттєва реакція

Олександр Маринченко Якийсь несамовитий повітряний вихор пронісся над Гнідином у надвечір’я 24 березня. Він не лише пригнув до землі випадкових перехожих та жбурнув у їхні обличчя останню пригорщу торішнього снігу, а й зірвав з дахів багатоповерхових будинків №4 та №6 на вулиці Заводській більше трьох десятків листків шиферу. Якби раптом у той момент пішов дощ, то мешканцям горішніх квартир були б справжні непереливки. Отож ліквідувати наслідки стихії потрібно було якомога оперативніше. Саме так і спрацювала ремонтна бригада Бориспільської районної житлово-комунальної контори, яку очолює Іван Петрович Гудим. Наступного дня робітники без зайвих зволікань прибули з усім необхідним на місце події і на радість мешканцям хутко відремонтували ушкоджені дахи. Керував рятувальними роботами головний інженер підприємства Віктор Васильович Гопкало.

Уже все в порядку!

Механічні помічники

Партнерство

Ділова зустріч Григорій Гулечко У зв’язку із загостренням криміногенної ситуації в селі групою місцевих депутатів була ініційована ділова зустріч активу села з начальником Бориспільського міського відділу ГУ МВС України в Київській області полковником міліції Олександром Борисовичем Хілюком. Вона відбулась 15 квітня в службовому кабінеті новопризначеного головного міліціонера району. Гнідинську громаду на ній представляли сільський голова Олександр Йосипович Лазаренко, депутат Бориспільської районної ради Микола Іванович Соколов та сільські депутати Григорій Григорович Гулечко, Микола Романович Кривошей, Володимир Павлович Соловей та Любов Іванівна Трохимчук. Після широкої інформації про численні факти правопорушень, які останнім часом були скоєні на території Гнідина, та ґрунтовного обміну думками сторони домовились, що відділ міліції візьме під особливий контроль ситуацію в селі і проведе ряд відпрацювань його території посиленими опергрупами. Тож будемо сподіватись, що крадіжкам з помешкань односельців, розповсюдженню наркотиків та іншим асоціальним проявам у Гнідині нарешті буде покладено край.

ЖАХ!

Кисень-убивця

Нові латки на пошкодженому даху

Народовладдя

Рятівники

Весняні турботи сільської влади

Василь Галатенко Сесія сільської ради, яка проходила 3 квітня 2009 року, носила, так би мовити, явно весняний характер, бо одне з головних її питань було присвячене двомісячнику благоустрою нашого села. Але про це згодом. Спочатку депутати задовольнили два протести Бориспільської міжрайонної прокуратури на рішення ради №192-V від 23.05.2006 року та №101-5-V від 06.10.2006 року, які стосувались земель ВАТ «Дніпровське». Суть проблеми полягала в тому, що коли у 2004 році з розширенням меж населеного пункту приблизно 62 га земель цього господарства увійшли в межі Гнідина, то для укладання договору їхньої оренди з сільською радою (до цього діяв договір оренди між ВАТ «Дніпровське» та Бориспільською РДА на близько 3 тис. га луків, розташованих на території району) керівництво господарства попросило дати дозвіл на складання технічної документації з інвентаризації цих земель. Такий дозвіл вони невдовзі отримали. Саме його й опротестувала прокуратура, оскільки, як виявилося, діючим Земельним Кодексом не передбачене таке поняття, як «технічна документація з інвентаризації». Доведеться власникам «Дніпровського» хутко міняти деякі юридично-правові терміни у своїх ділових паперах. Обговорюючи питання благоустрою села, депутати були досить рішучі щодо мешканців, які засмічують його побутовими відходами. Сесія ухвалила загальнообов’язкове для усіх гнідинців рішення про прибирання територій, прилеглих до їхніх садиб, а також застерегла односельців, що дільничний міліціонер та адмінкомісія сільської ради будуть нещадно карати громадян, які викидатимуть сміття на дороги, в гаї та на інші громадські території. Врештірешт ми маємо навести належний санітарний порядок у рідному селі, перетворивши його на зразковий населений пункт, ніскільки не гірший, скажімо, за Проців. Розглянули на сесії і листа контрольно-ревізійного управління в Київській області щодо призупинення бюджетних асигнувань сільської ради. У своєму поясненні сільський голова Олександр Йосипович Лазаренко повідомив, що більше місяця, з грудня 2008 року по лютий року нинішнього ця контролююча установа проводила комплексну перевірку господарської діяльності сільської ради за період з

1.01.2005 по 31.12.2008 року. Зрозуміло, що за такий тривалий час, коли в чинне законодавство постійно вносились якісь зміни, працівниками сільської ради були допущені певні помилки та порушення в роботі, зокрема і в фінансовій дисципліні. Більшість із них були виправлені уже в ході ревізії, а за деякі на сільського голову та бухгалтера були накладені матеріальні стягнення. На сьогодні усі приписи перевіряючих виконані, про що їх повідомлено офіційним листом. Сільська рада змушена була задовольнити вимогу БРПТМ «Райтепломережа» про підвищення тарифів на теплопостачання з 1.01.2009 року. Ми вже повідомляли, що спеціальна депутатська комісія, очолювана Любов’ю Василівною Тузинською, впродовж трьох місяців намагалась у всіх владних та господарських інстанціях оскаржити правомірність такого підняття тарифів районними тепловиками, однак пробити міцний бюрократичний мур їм так і не вдалося. Тому народні обранці змушені були погодитись на підвищення оплати за тепло для жителів заводського мікрорайону, оскільки в іншому разі різницю тарифів мав покривати сільський бюджет, яким подібні витрати зовсім не передбачені, та і взагалі це суперечило б діючому бюджетному кодексу. Тож звинувачення на адресу сільської ради, що ніби це з її ініціативи вдарили по кишенях наших односельців, абсолютно безпідставні. Ноги цього чергового здирництва ростуть із «Райтепломережі». До сільської ради з клопотанням про надання дозволу на викуп земельної ділянки на вул. Центральна, 43 звернулось ДП «Агробуд», якому належить вказана ділянка на підставі договору довготривалої оренди. Зваживши всі обставини, депутати дозволили заявнику збирати необхідні матеріали для проведення процедури купівлі-продажу, оскільки відразу отримати вагому суму коштів на потреби громади значно вигідніше, аніж упродовж 49 років буде надходити незначна орендна плата. Було також задоволене клопотання виконкому сільської ради щодо розірвання договору оренди земельної ділянки площею 0,01 га, що знаходиться на розі вулиць Центральної та Прорізної, між сільською радою та ФОП Ващенко Е.Г. Підприємцю було запропоновано підшукати для своєї діяльності рівноцінну земельну ділянку в іншому місці.

Депутати продовжили дію договорів оренди відповідних нежитлових приміщень між сільською радою та ТОВ «ЛОНА» для організації торгівлі продуктами харчування та супутніми товарами, Центром поштового зв’язку №3 для надання поштових послуг населенню та ПП Осінською Т.М. для надання нею перукарських послуг. Після короткого обговорення депутати дружно проголосували за звільнення усіх пенсіонерів, учасників аварії на ЧАЕС, багатодітних сімей та громадян інших пільгових категорій від сплати земельного податку за 2009 рік, якщо їхня земельна ділянка не перевищує 0,65 га. Кілька жителів села звернулись із заявами, щоб прокладені ними газопроводи до власних помешкань були взяті сільською радою на свій баланс з подальшою передачею на баланс Бориспільської газконтори. Це питання також вирішили позитивно. А ось ДП «Бориспільський лісгосп» у проханні скасувати рішення сесії сільської ради №381-149-V від 29.02.2008 року відмовили, бо на одностайну думку сесії старий піщаний кар’єр, що прилягає до сільського кладовища, та ще деякі навколишні землі знаходяться не у власності лісгоспу, а належать сільській громаді. Сесія розглянула і кілька земельних питань. Зокрема, надала дві земельні ділянки ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго» під розміщення розвантажувальних трансформаторних підстанцій у кінці вулиці Механізаторів та на розі вулиць Прорізної і Центральної. А ось якомусь ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго» у виділенні ділянки під садове товариство відмовили. Також не були задоволені і колективні заяви працівників відділення поштового зв’язку та ощадкаси, колишніх працівників філіалу фабрики художньої машинної вишивки ім. Тараса Шевченка та колишніх працівників сільських магазинів про виділення їм земельних ділянок під ОСГ як компенсацію за неотримані земельні паї при розпаюванні колишнього радгоспу «Вишеньківський». Заявникам вкотре пояснили, що вільних земель у межах населеного пункту нині немає, а землями за межами села розпоряджається голова райдержадміністрації. До речі, громадяни подібних категорій з деяких сіл району земельні ділянки таки отримали, але виключно за розпорядженням голови Бориспільської РДА. До нього сесія і звернулася з відповідним клопотанням.

Микола Кривоший Те, що трапилось на колишньому місцевому м’ясо-молочному заводі ВАТ «Регіон-Продукт», який нині переживає нелегкий період докорінної реконструкції, описати словами неможливо. Адже в результаті вибуху кисневого балона загинув 42-річний робітник з Черкащини. І не просто загинув, а вмить був рознесений на шматки ледь не по всій заводській території. Ця резонансна подія висвітлювалась центральними телеканалами і стала предметом детального вивчення компетентними органами. Ще й досі працює спеціальна комісія, створена Територіальним управлінням Держгірпромнагляду по Київській області, яка має встановити достеменні причини страшної трагедії. Поки що можемо лише сказати, що, вочевидь, працівниками ремонтної бригади, яка проводить роботи зі збереження існуючих конструкцій заводських будівель, були допущені порушення техніки безпеки. Подібні вибухи, які у нашій державі, на жаль, непоодинокі, трапляються тоді, коли кисень вступає в контакт із засмальцьованими речами. Навіть не вимиті після споживання сала руки можуть призвести до непоправного. Про подробиці розслідування цієї надзвичайної події ми будемо інформувати наших односельців. А зараз хочемо застерегти усіх тих, хто в домашніх умовах займається зварювальними роботами і у своїх гаражах та сарайчиках зберігає балони із стиснутим киснем. Пам’ятайте, що вибух лише одного з них за потужністю не поступається середній авіабомбі. Тому найменше порушення правил техніки безпеки тут недопустиме. Найбільшими ворогами кисню являються усілякі технічні мастила, при контакті з якими життєдайний газ миттєво перетворюється на безжального вбивцю.

Великодня трагедія Іван Верещака Десь воно уже так, мабуть, задумано на небесах, що саме на великі релігійні свята час від часу трапляються страшні людські трагедії. Ось і нинішній Великдень для наших односельців – родини Циганків – добром не закінчився. Під час святкового катання на моторному човні випав за борт і втопився в Озері єдиний син Михайла Павловича та Ніни Федорівни – Валерій. Вдовою залишилася молода дружина, осиротіла маленька донечка. Лише наступного дня зусиллями сусідів та родичів, бо спеціально викликані водолази виявились безсилими, тіло небіжчика було підняте на поверхню. На похорон, щоб розділити горе рідних, зібралось багато односельців. Свіжу могилу вкрили численні жалобні вінки. Однак, молодого життя уже не повернути. І мимоволі напрошується питання, а чи не завелику ціну іноді доводиться платити за хвилину сумнівного задоволення. Можливо, варто вчасно упокорювати свої, не завжди розумні, бажання?

3

«Срібна підкова» №6 (33), 24 квітня 2009 року

Очищення

Невже охайність не кожному приємна?

Василь Галатенко За роки української незалежності уже чимало гнідинців змогли побувати за кордоном. І не лише в Монголії чи Болгарії, як це було за радянських часів. Серед їхніх найяскравіших вражень, привезених із далеких мандрівок, – чистота на вулицях і майданах тамтешніх сіл та міст. Усі в один голос відзначають, що там навіть у наших людей, які, чого гріха таїти, не надто звикли до такої охайності у вітчизняних поселеннях, рука не піднімалась кинути будь-де обгортку з морозива чи пластикову пляшку з-під освіжаючого напою. Око шукало спеціальну урну для сміття. То що, можливо варто й нам у рідному селі зібрати загальну народну толоку, вичистити і вигребти усі стихійні смітники, розведені нами ж за багато років, ретельно прибрати всі вулиці і провулки, а там, дивись, і бажання заново насмічувати у всіх зникне?

Попереду депутат...

Мабуть, саме так думали й жителі вулиці Нової, коли дружно відгукнулись на заклик свого депутата Миколи Романовича Кривошея і, взявши до рук вила та граблі, заходились в суботу 11 квітня гуртом приводити до пуття галявину, що на розі вулиць Нової та Калініна. Чи знайдуться у них послідовники? Час іще є. Адже двомісячник благоустрою триватиме в селі аж до 25 травня. Попрацювати ж у нас є де. Візьміть хоча б провулок Леніна. Про нього не може спокійно говорити Наталія Самсонівна Півторацька, бо там на її городі сусіди-«доброзичливці» влаштували справжній імпровізований полігон для своїх побутових відходів. Невже їм приємніше вночі, мов злодюгам, тягати туди мішки та возики зі сміттям, аніж спокійно заплатити КП «Гнідинкомунсервіс» якихось 5

гривень на місяць і відправити весь непотріб сміттєвозом на легальне сміттєзвалище? Що в цьому випадку переважає – звичайне природжене скупердяйство, чи бажання противитись місцевій владі? Та слід пам’ятати, що при цьому наноситься непоправна шкода не лише довкіллю, а й здоров’ю людей, у тому числі й дітей та внуків отих самих горе-забруднювачів. Коли ж ми це, нарешті, зрозуміємо? До речі, директор комунального підприємства Володимир Павлович Соловей повідомив, що з навколишніх мешканців лише Броніслава Гаврилівна Барановська користується їхніми послугами. А решта? Відповідь на це, не таке уже й складне, питання має дати дільничний міліціонер та депутатська адмінкомісія. Принагідно відзначимо, що комунальники славно попрацювали на впоряд-

куванні сільського кладовища. Допомогли їм у цьому і місцеві старшокласники, які на чолі з директором школи Ніною Григорівною Кудько завзято боролись із торішнім листям, сухими галузками, папірцями та пластиковими пакетами і пляшками. Та все ж особливої подяки від усієї сільської громади заслуговують Федір Федорович Рой та Михайло Дем’янович Кошарний. Значною мірою завдяки саме їхнім зусиллям автору цих рядків довелось почути від своїх далеких гостей, що подібного порядку на сільському цвинтарі вони ще не зустрічали. Вразило їх і те, що наша головна сільська вулиця облаштована тротуарами. Аби таких приємних вражень від Гнідина і в гостей, і в його мешканців з кожним днем ставало все більше. Погодьтесь, що це залежить лише від нас самих.

А честь вулиці Кравченка підтримали лише сестрички Женя та Аня Крикун

... а за ним вся вулиця Нова

Облаштування тротуарної доріжки

Ветеран М.Д. Кошарний завжди в строю

Жах у провулку Леніна

“Кладовище буде чистим”, – говорить Ф.Ф. Рой

Трудовий десант старшокласників

4 Таланти

«Срібна підкова» №6 (33), 24 квітня 2009 року

«Я в світі щиро працював І сіяв те, що Бог послав…»

Тетяна Гелевешко, заступник директора школи з виховної роботи Районний огляд учнівської художньої самодіяльності традиційно проходить у перший місяць весни. Цьогорічне музично-літературне дійство, яке представили на суд високоповажного журі вчителі та учні нашої школи, відбулося 18 березня і було приурочене 170-й річниці з дня народження видатного українського етнографа і фольклориста Павла Платоновича Чубинського. Суддями були працівники районного відділу освіти і будинку дитячої та юнацької творчості Тетяна Володимирівна Чигрин, Світлана Анатоліївна Галатенко та Алла Георгіївна Кравчун. Глядачі, а це були учні 5-11 класів, їхні батьки та працівники школи, мали змогу не лише ознайомитися з життєвим шляхом і творчими здобутками славного земляка, а й почути зі сцени перлини українського фольклору, зібрані і записані дослідником у Гнідині, під час відвідин ним нашого села. Сценарій свята, майстерно написаний директором школи Ніною Григорівною Кудько, давав можливість юним артистам продемонструвати доволі розмаїту жанрову палітру своєї творчості. Так, учні 6-го класу – учасники театрального гуртка «Велес», яким керує Тетяна Петрівна Кудько, – були настільки переконливими в образах «Казки про Кіндрата» та казки «Дід та баба», що примусили присутніх у залі, у тому числі й членів журі, спочатку сміятися ледь не до сліз, а потім ще й дружно аплодувати. Гості свята відзначили виступ дуету семикласників Віктора Вронського та Валентина Веклича, які задушевно виконали українську народну пісню «Ніч яка місячна». А ось фольклорний ансамбль учнів 5-го і 6-го класів так завзято утяв «Грушку», урізноманітнюючи спів ще й власною грою на народних інструментах, що ноги глядачів мимоволі почали притупувати в такт запальній мелодії. У програмі прозвучали також пісні Наталії Май «Червона калина» у виконанні Дарини Васик і Вікторії Гелевешко та «Квітуча Україна» у виконанні Вероніки Ігнатьєвої та танцювальної групи в складі Альони Босої і Марини Собітової. А ось учні 2-го класу своєю піснею «Мово рідна моя, не мовчи» примусили залу на кілька хвилин замислитись над правічним питанням про нашу національну сутність. Впродовж усього концерту майже не змовкав баян вчителя музики Лесі Андріївни Васик, яка за свою копітку працю по праву заслужила щирої подяки як від співаків, так і від організаторів та глядачів огляду. Не можна було не помітити захоплення глядачів, коли на сцені учні 8-го класу Роман Попенко та Вікторія Венедиктова під ліричну мелодію виконували акробатичні трюки – екзебішен. Високої суддівської оцінки заслужило художнє читання, у виконанні учнів 7-11 класів. Звітували і учасники танцювального гуртка «Діамант-еліт», яким керує Дмитро Олександрович Погибель. Під дружні оплески присутніх учні молодших класів виконали ритмічний фокстрот, а старшокласники порадували глядачів «вічно юним вальсом». Любов Василівна Ярошенко разом з вихованцями етнографічного гуртка «Оберіг» Анастасією Галатенко, братами Юрієм та Василем Омельченками, сестрами Анною і Ангеліною Гуль, Анастасією Куліковською, Світланою Беляк підготували виставку своїх вишиванок. Доробок учасників гуртка образотворчого мистецтва, який веде Анастасія Олександрівна Пільщикова, привернув особливу увагу гостей. Адже вперше були оприлюднені малюнки наймолодших гуртківців – учнів 1-го класу Андрія Молочного, Максима Прилипка, Надії Погорелюк, Вікторії Гальченко, Андрія Маринченка, Олександра Омельченка, Максима Юхневича, Катерини Курнишової. А роботи другокласників Анастасії Тільняк, Євангеліни Ткаленко, Оксани Шевченко, Надії Лазаренко вже брали участь у районних конкурсах та виставках. Представили свої малюнки і Євгеній Паламарчук, Дарина Дуденко, Яна Тіпа. Загалом в районному огляді художньої самодіяльності було задіяно 72 учні нашої школи. Особлива вдячність десятикласнику Олексію Босому, який задля того, щоб успішно впоратись з непростою роллю звукорежисера, готувався до відповідального звіту не шкодуючи ні сил, ані власного часу. Загалом же, всі учасники яскравого дійства змогли довести, що Гнідинська школа багата талановитими дітьми.

Авторитетне журі за роботою

Висока оцінка від суддів

5

«Срібна підкова» №6 (33), 24 квітня 2009 року

Педагог

Постаті 26 квітня минає 40 років з дня смерті колишнього директора Гнідинської школи Федося Максимовича Галатенка. Цього справедливого, інтелігентного та мудрого чоловіка ще добре пам’ятає значна частина гнідинців старшого віку. Чимало з них у скрутні моменти свого життя звертались до нього за діловою порадою. Сьогодні ми друкуємо спогади про знаного педагога його онуки Валентини Володимирівни Ярош та вчительки-пенсіонерки, колишньої колеги Федося Максимовича Галини Степанівни Борисенко.

Народився Федось у 1895 році в багатодітній селянській сім’ї Василини та Максима Галатенків. Успішно закінчивши церковноприходську школу, відразу ж розпочав свою трудову діяльність пастухом чужої худоби. Але добрі природні задатки та самоосвіта (на скільки вона тоді була можлива) дозволили юнаку з 1912 по 1915 роки учителювати в місцевій школі. Потім була військова служба в нелегких умовах Першої світової війни. Після Жовтневої соціалістичної революції Федось Максимович брав активну участь у становленні нової влади в Гнідині. Спочатку працював секретарем земельної комісії по запровадженню в життя декрету про землю, а потім, до 1928 року включно, – секретарем сільської ради. Був одним з активних організаторів у селі Комітету незаможних селян. У 1929 році його рекомендували на по-

саду народного судді. Закінчивши Київську юридичну школу, кілька років працював на адміністративній роботі в Іванківському та інших районах Київщини, а з 1 грудня 1933 року був призначений завідувачем Гнідинської початкової школи. Він доклав чимало зусиль, щоб через два роки школа набула статусу семирічної. Одночасно і сам заочно здобував вищу педагогічну освіту. З 1938 року до початку Великої Вітчизняної війни Федось Максимович працював учителем географії, завпедом, а потім директором сусідньої Вишенської середньої школи. Однак, після нападу фашистської Німеччини на Радянський Союз уже немолодому главі чималого сімейства довелося змінити цивільний учительський костюм на солдатську гімнастерку і зі зброєю в руках стати на захист своєї Батьківщини. З 10 липня 1941 і по 1 серпня 1945 року був активним учасником бойових дій. Воював на Західному, Південному, 4-му Українському, 1-му Прибалтійському, 3-му Білоруському фронтах. Обороняв Москву, Сталінград, визволяв Крим, Литву, Латвію та Східну Прусію.

З дружиною та синами Повернувшись у рідне село, впродовж одинадцяти років, аж до виходу на пенсію за віком, працював директором та вчителем географії Гнідинської семирічки. На цій посаді Федось Максимович провів чималу організаторську роботу, щоб створити міцний учительський колектив та належну навчально-матеріальну базу. Свій багаторічний педагогічний досвід він щедро передавав молодим

Нехристі

Не блага вість на Благовіщення Володимир Соловей Чи то був у якійсь задумі, чи дзвінок мобілки ранком 7 квітня прозвучав якось незвично, але він зародив у душі легку тривогу. Коли ж побачив, що телефонує Федір Федорович Рой, ще до його перших слів зрозумів, що на сільському кладовищі трапилась якась халепа. Те ж, що почув у слухавці, лише підтвердило неприємний здогад – знову якісь вандали вночі викрали з дев’яти могил кілька десятків туй. І треба ж саме на Благовіщення почути таку неприємну звістку. Ви, шановні читачі пам’ятаєте, що подібне вже траплялось напередодні 19 вересня минулого року. Тоді постраждали поховання Миколи Івановича Онищенка та Олександра Пилиповича Стрілька. Не оминули злодії їх і цього разу, спаплюживши при цьому ще сім могил. Знову писати, що це великий гріх перед Богом і перед людьми, немає рації, оскільки подібні істоти його не бояться. Але думається, що коли б першого разу вони були знайдені і понесли належне покарання, то, можливо, і другого випадку б не трапилось. А так знову сільський голова викликав міліцію, знову виїхала спеціальна слідча група, яка усе задокументувала та й поїхала до райцентру. Чи знайдуть вони зловмисників цього разу? Поживемо – побачимо. Можливо, хоч розголос, піднятий з ініціативи сільської влади телевізійним каналом «1+1», застереже песиголовців від майбутніх спустошливих набігів. А може й стражі порядку нарешті скажуть своє вагоме слово?

Тут росли туї

учителям. Ще й сьогодні про нього з вдячністю році повернувся до батьківської хати. Вдома згадують вчителі-пенсіонери, вважаючи себе у роки війни залишався лише наймолодший Андрій, який був ще підлітком. На жаль, троє учнями цього непересічного педагога. Уже перебуваючи на пенсії, він брав з них уже відійшли в небуття і лише найстаактивну участь у громадському житті села. рший, Анатолій, який присвятив себе журБагато разів односельці обирали його депу- налістській діяльності, нині проживає в місті татом сільської ради. Був активним допису- Сочі і в січні відзначив своє 88-річчя. вачем районної газети, на сторінках якої розповідав про славні трудові справи гнідинців та порушував гострі проблеми, які потребували негайного вирішення. Очолював комісію з написання історії нашого села. За участь у Великій Вітчизняній війні був відзначений кількома військовими нагородами, а за вагому педагогічну діяльність у 1952 році отримав медаль «За Радиться сільський актив трудову відзнаку». Рішенням профспілкових зборів Окрім школи та педагогіки мав Федось від 26 вересня 1967 року Федося Максимовича Галатенка за сумлінну роботу у справі Максимович ще одне захоплення – сад. Нанавчання і виховання підростаю- вколо його хати росли яблуні, груші, сливи, чого покоління, активну громад- абрикоси, вишні, шовковиці, аґрус, малина, сько-політичну роботу на селі, за смородина і ще чимало усіляких дерев та кустворення міцного педагогічно- щів. Він з любов’ю їх доглядав, а смачними го колективу занесено до Книги плодами щедро пригощав родичів та знатрудової слави Гнідинської вось- йомих. Цікаво, що на дереві дружби у Сочинському ботанічному саду росте гілочка, мирічної школи. Знаний педагог був і чудо- прищеплена його руками, і присвячена вона вим сім’янином. Разом зі своєю великому українцю Тарасу Шевченку. Тож у ці поминальні дні схилімо шанобливо дружиною, Ганною Луківною, з якою у мирі та злагоді прожив голови перед світлою пам’яттю нашого славнопонад п’ятдесят років, вони ви- го земляка, відомого педагога і просто чудової ховали чотирьох синів. Старші людини Федося Максимовича Галатенка. з них – Анатолій та Микола – воювали на різних фронтах Великої Вітчизняної війни до самої Перемоги і повернулись живими додому. Третій син, Володимир, 18-річним юнаком разом з багатьма односельцями потрапив на примусові роботи до Німеччини, а потім, за непокірність, опинився за колючим дротом концентраційного Директорський “особняк” табору. На щастя і він у 1945

6

«Срібна підкова» №6 (33), 24 квітня 2009 року

«Срібна підкова» №6 (33), 24 квітня 2009 року

7

8

«Срібна підкова» №6 (33), 24 квітня 2009 року

Оголошення Опалення, водопровід, каналізація, зварювальні та електромонтажні роботи. Ремонт будинків і квартир будь-якої складності.

Сільська громада сумує з приводу смерті односельців Галатенко Марії Петрівни, Осипенко Галини Ананіївни, Циганка Валерія Михайловича і висловлює щире співчуття сім’ям покійних.

Вічна їм пам’ять та земля пухом.

Звертатися за телефонами: 8-096-109-12-96 8-093-093-16-48 8-099-037-19-07 Наталія Олександр Підприємству на постійну роботу потрібен двірник. Заробітна плата – 1500 грн. на місяць. Звертатись за тел.: 8-067-208-77-00

“СРІБНА ПІДКОВА”

Редакційна колегія:

Надруковано: ПП Кузьмичова

Газета Гнідинської громади

О.Й. Лазаренко, Н.Г. Кудько, В.І. Галатенко, Головний редактор: Г.Г. Гулечко Верстка C.В. Іщенко Веб-сторінка: www.spidkova.com.ua E-mail: info@ spidkova.com.ua

Адреса: м.Бориспіль, вул. Котляревського, 12, Тираж: 1000 Відповідальність за достовірність матеріалів, надрукованих у газеті, несуть їхні автори. Переписку з авторами та читачами редакція веде лише на сторінках газети. Рукописи не рецензуються і не повертаються.

Адреса: Київська обл., Бориспільський район, с. Гнідин, сільська радa Видавець: Гнідинська сільська рада свідоцтво про реєстрацію КІ 917 від 18.11.2005