Ó ÄÅÍÜ ÂÈÕÎÄÓ ҐАЗЕТИ
За Україну, за її долю, за честь і волю, за народ!
Сонце ç³éøëî î 7 ãîä. 57 õâ., à çàéäå î 17 ãîä. 09 хв. Òðèâàë³ñòü äíÿ – 9 ãîä. 12 хв. ̳ñÿöü çаéøов о 9 год. 38 хв., а зійде о 20 год. 25 хв. ²ìåíèíè: у п’ятницю – Іоанна, Максима, у суботу – Анатолія, Віктора, у неділю – Олександра, Афанасія, Кирила, у понеділок – Антонія, Арсенія, Макарія, Савви, у вівторок – Інни, у середу – Іллі, у четвер – Георгія, Тимофія, Гаврила.
ПРОДОВЖУЄТЬСЯ ПЕРЕДПЛАТА на районну газету
«Голос відродження» на 2021 рік
Передплатна ціна (з врахуванням послуг зв’язку) складає: на один місяць – 28 грн 30 коп. на квартал – 81 грн 90 коп. на півріччя – 156 грн 80 коп. Передплатний індекс – 30494
№4 (2700) • П’ятниця •29 січня 2021 року • Ціна вроздріб – 5 гривень • Видається з 6 жовтня 1990 року
n Одним абзацом 22 січня близько 13:30 на території ринку у місті Броди правоохоронці виявили в одного з відвідувачів предмет, ззовні схожий на вогнепальну зброю. На місці працювали слідчооперативна група та співробітники інших служб територіального підрозділу поліції. Правоохоронці встановили особу зловмисника, неодноразово судженого 58-річного місцевого мешканця, та вилучили у нього предмет, схожий на обріз мисливської гладкоствольної рушниці, інформує відділ комунікації поліції Львівської області. Зброю скеровано на експертизу. За фактом слідчі відділення поліції № 1 Золочівського районного відділу поліції за процесуального керівництва Радехівської місцевої прокуратури відкрили кримінальне провадження за ч.1 ст.263 (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання – позбавлення волі на строк від трьох до семи років. *** 24 січня у місті Броди автомобіль збив двох пішоходів. Про це повідомляє департамент з питань цивільного захисту населення Львівської ОДА. Як йдеться у повідомленні, о 21:12 мешканець м. Радивилів Рівненської області 1982 р. н. на автомобілі «Рено Колеос», рухаючись на своїй смузі руху, збив двох пішоходів, які вийшли на проїжджу частину. У результаті ДТП один пішохід, мешканець м. Броди, 1979 р. н., загинув на місці події. Іншого, мешканця м. Броди 1976 р. н., з діагнозом: «політравма» госпіталізовано в реанімаційне відділення Бродівської ЦРЛ. Обставини події встановлюються. *** 25 січня о 1:15 до Служби порятунку «101» надійшло повідомлення про пожежу в с. Ражнів. Пожежа виникла в металевій господарській будівлі, критій бляхою, розміром 10×5 м. До місця події було направлено вогнеборців 40-го державного пожежно-рятувального поста с. Заболотці та 44-го державного пожежно-рятувального поста сел. Олесько. На момент прибуття пожежників до місця виклику будівля всередині була повністю охоплена вогнем. Внаслідок пожежі вогонь знищив речі побутового вжитку на площі 50 м2, 1 т зерна, 1 м3 дошки, пошкоджено мотоблок. Причини та обставини виникнення пожежі з’ясовують правоохоронні органи.
n Сьогодні – 103 річниця битви під Крутами
ЖИВЕ ПАМ’ЯТЬ ПРО КРУТИ
У БОЮ ПІД КРУТАМИ БРАВ УЧАСТЬ І НАШ ЗЕМЛЯК ДАНИЛО САДОВИЙ ЗІ СТАРИХ БРОДІВ
n
27 січня відзначався Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту
ЄВРЕЙСЬКА СПАДЩИНА У БРОДАХ
Історія євреїв у Бродах сягає своїм корінням кінця XVI ст. Вже у XVIII ст. Броди стали одним з важливих єврейських центрів Речі Посполитої. У XIX ст. за містом, що входило у склад Австро-Угорської імперії, закріпилася слава «Галицького Єрусалиму». В кінці цього ж століття євреї становили приблизно 70% населення міста і відігравали ключову роль в його економічному, культурному і релігійному житті. У Бродах розпочинав свій життєвий шлях журналіст і письменник Йозеф Рот (1894-1939), один з найвідоміших австрійських літераторів XX ст.
На фото: під час віче біля символічної могили борцям за волю України з нагоди вшанування пам’яті героїв Крут, організованого комітетом «Відродження» (фото Євгена Романюка, 1992 рік). Спіть, скалічені, порвані, вбиті, Спіть, окурені димом борні, Спіть, тугою і смутком повиті, Хай вам воля присниться у сні. (Василь Бобинський). Бій під Крутами 29 січня 1918 року став однією з яскравих сторінок боротьби українського народу за свою волю. Героїчний запал крутівців захистити серце України – Київ був оспіваний не одним майстром слова і відтворений з усією правдивістю на сторінках історії. Стане зрозумілим, що лише армія, справжня, національна армія в силі боронити незалежність держави, а коли її немає, то проти ворога воюють одним: патріотизмом жертовних сміливців. Так сталося в 1918 році, в першу війну з більшовицькою Москвою. 22 січня 1918 року Центральна Рада Четвертим Універсалом проголосила самостійну і суверенну Українську Народну Республіку. Це привело до ускладнення відносин між УНР та більшовицьким урядом Москви. Центральна влада виступила проти більшовицького перевороту в Петербурзі. Коли український уряд доручив командуванню південно-західного і румунського фронтів не виконувати наказів більшовицького головного коменданта Криленка та припинив безконтрольний вивіз хліба з України в Росію, конфлікт з Радою Народних Комісарів набрав гострих форм. Більшовицьке фронтове командування вирішило захопити Київ і вигнати Центральну Раду. 17 грудня 1917 року Центральна Рада отримала ультиматум від Ради Народних Комісарів Петербурга, який позбавляв її права організовувати власну армію. Між двома сторонами йшли переговори, але україн-
ський уряд не змінив своєї політики. Це привело до війни. Вже на початку зими 1917 року більшовицький уряд розробив план захоплення України. Керівником московсько-більшовицьких військ проти України став В. Антонов-Овсєєнко. Головні московські сили знаходилися в трикутнику Гомель-Бахмач-Брянськ. Метою більшовиків залишалося захопити Київ, Харків, Полтаву, Катеринослав. Українські частини не на всіх ділянках могли вести рівнозначну оборону. Якщо в районі Козятина-Здолбунова було роззброєно три більшовицькі полки, то на Лівобережжі порозкидані українські частини, оточені з усіх сторін, не могли стримати натиску. 25 грудня 1917 року більшовицька армія розпочала загальний наступ. В складі армії були чотири армійські групи, якими керували Єгоров, Березін, Кудинський та Муравйов. 30-тисячне більшовицьке військо було набране з матросів та московських робітників, мало 60 гармат, 10 панцерних поїздів. Московські війська без великих зусиль займали українські міста, де чужо-національні організації переходили із зброєю на їх бік. Український уряд, не маючи дисциплінованого війська, залишався безборонним. Зі своєї сторони більшовицьке військо, добре озброєне, зодягнене, та під одною командою несло страшну загрозу для України. А українського війська не було, лише малочисельні відділи, які на власну руку вели бої. Багато українських полків, що присягали на вірність Українській Раді, в критичні хвилини порозбігалися, а то й перейшли на сторону ворога. Лише українські охотничі відділи рятували існування української державності. (Продовження на 8 стор.)
Нацистська окупація Бродів у червні 1941 року ознаменувала кінець єврейської історії міста. Майже 10000 бродівських євреїв стали жертвами Голокосту. Більшість з 250 євреїв, які пережили Голокост, покинули Броди. Історія євреїв у Бродах до 1941 року і під час Голокосту нерідко потрапляла у поле зору українських, ізраїльських та інших дослідників, а також діячів мистецтва. Так, польська письменниця Ольга Токарчук, лауретка Нобелівської премії з літератури 2018 року, звернулася до історії євреїв Бродів другої половини XVIII ст. у своєму романі «Книги Якова» (2014). Післявоєнна історія Бродів і доля єврейської спадщини міста, навпаки, ще очікують своїх дослідників. У травні 2020 року в Центрі антропологічних досліджень музеїв і спадщини при Інституті європейської етнології університету імені Гумбольдта в Берліні стартував проєкт, присвячений долі єврейської спадщини в Польщі, Білорусі та Україні. Вибір дослідників припав, в тому числі, і на Броди. Історія євреїв у Бродах розглядається в даному проєкті як частина історії міста і України. У центрі уваги – єврейська матеріальна культура у Бродах (передусім, збудована у 1742 році синагога, а також єврейський цвинтар), сприйняття і відношення до цих пам’яток у радянський час і після 1991 року. Одним з важливих питань є вивчення впливу Революції Гідності і російської агресії проти України на переосмислення відношення до єврейського минулого як в Україні, так і, зокрема, в Бродах. Окрім цього, в рамках проєкту досліджуються долі євреїв, які проживали у Бродах після 1945 року, та історія українсько-єврейських відносин у місті. Також увага приділяється образу Бродів серед євреїв – вихідців з міста і їх нащадків в Ізраїлі, США, Аргентині, Австрії та інших державах, а також так званому «єврейському туризму» в місті. У рамках проєкту відбувається збір архівних матеріалів і публікацій з історії Бродів, проводяться інтерв’ю з євреями – вихідцями з Бродів, а також з українськими експертами і очевидцями подій. Представником проєкту в Бродах є Руслан Данилюк. Якщо ви володієте цікавою інформацією про єврейське минуле Бродів, фотографіями та іншими матеріалами, просимо вас сконтактувати з ним (e-mail: brodyruslan19881@ukr.net). Доктор А.ФРIДМАН, Берлiн, ФРН.