Тетяна Домашенко
ÀÍÃÅËÈ-ÎÕÎÐÎÍÖI
Видавництво “Духовна вісь” Київ – Вишневе, 2016
Духовно-патріотична поезія УДК 821.161.2–1–14 ББК 84(4УКР)–5 Д 66
Домашенко Тетяна
Д 66 Ангели-охоронці. Т. М. Домашенко.– Вишневе: Духовна вісь, 2016. – 160 с., іл. ISBN 978-966-8477-30-0 Ця збірка є своєрідним продовженням попередньої “Небесна Сотня воїнів Майдану”, яка за ці два роки, з часу її виходу у світ, була презентована майже всіма реґіонами України. Свідченням того є відгуки, опубліковані в різноманітних часописах, які (у скороченому варіанті) складають перший розділ видання. Духовно-патріотичний настрій цієї збірки, як і попередньої, супроводжується поезіями про наше сьогодення і конкретних героїв, що творять історію для своїх нащадків. Непереможна віра у мирне та щасливе майбутнє України підсилюється новим образом Архангела Михаїла, що вогненний меч змінив на струни бандури, залишивши незмінним єднання земного і небесного. ББК 84(4УКР)–5
На звороті обкладинки: Пам’ятник Сергію Табалі, наймолодшому “кіборгу” за позивним “Сєвєр” у селі Святопетрівському на Київщині. Скульптор Борис Данилюк, меценат Олександр Тигов
ISBN 978-966-8477-30-0
© Тетяна Домашенко, 2016 © Юліан Савко, обкл., графіка, 2016 © В-во “Духовна вісь”, 2016
ПЕРЕДМОВА У серці вишневім зігріта, Запліднена у боротьбі Пелюсточка білого цвіту – Знак вірності, Ненько, тобі. Тетяна Домашенко
Минуло два роки відтоді, як вийшла у світ чергова поетична збірка вишнівчанки Тетяни Домашенко з крилатим образом у назві, що саме їй і належить – “Небесна Сотня воїнів Майдану”. За цей час книга двічі була перевидана – загальний тираж сягнув 13 тис. примірників, які майже всі були безкоштовно розповсюджені меценатамиблагодійниками на Київщині. Публікації, якими розпочинається книга, зібрані з періодичних видань різних куточків України, де відбувалися зустрічі-презентації. Вони підтверджують, що книга є досить важливою і своєчасною. Особливо вдячні педагоги, зокрема, вчителісловесники, для яких ця поезія стала своєрідною скарбничкою матеріалів духовно-патріотичного виховання шкільної молоді. Наступна книга Тетяни Домашенко “Ангели-охоронці” – це своєрідне продовження попередньої збірки. Болючі рани патріотів України, що й досі кровоточать на Сході, не дають спокою чуйному серцю поета. І трагічна доля народу, котрий віками виборює свою волю, виливається в її щемливі поетичні рядки, що крізь біль і трагізм сьогодення, надихають українців вірити в незборимий дух нації, у
4
Тетяна Домашенко АНГЕЛИ ОХОРОНЦІ
той “солодкий плід солоного терпіння”, у щасливе й неминуче “жниво святих сіячів”. Із попередньої збірки увійшли всі посвяти героям Небесної Сотні та воїнам-захисникам, чиї душі ангелами злетіли в небо і стали охоронцями своєї Богом даної рідної землі. Сподіваємося, що й ця поетична збірочка із не менш крилатою назвою, полине на ангельських крилах до своїх шанувальників словом-молитвою небайдужого серця авторки. Як землячка поетеси, хочу зауважити, що всі, хто щирим серцем любить Україну, можуть почерпнути з поезії Тетяни Домашенко ту духовну силу, яку дає їй рідна земля та життєве кредо: “Бог і Україна – понад усе”. Вишнівчани свідомі того, що своїм полум’яним словом саме в нашому “найвишневішому місті у світі” авторка творить поетичний літопис оновленої України. А крилатий образ, що полетів по всьому світу, об’єднавши героїв Майдану в НЕБЕСНУ СОТНЮ, став не лише надбанням авторки, а й гордістю оспіваного землячкою міста Вишневого. Адже саме у нашому, заквітчаному буйним білоцвітом “стиглою вишнею котяться десяток вишневих літ” щирої українки з Полтавщини, яка … серцем прикипіла до Вишневого, Пелюсткою любові-доброти. Мій, білий цвіте, віку полудневого, Дай Бог тобі до плоду дорости! Ось і дозрів ще один плід поетичної творчості Тетяни Домашенко, на який із нетерпінням чекають шанувальники духовно-патріотичної поезії. Адже
5
ПЕРЕДМОВА
щире серце і щедра душа Тетяни Михайлівни добре знайомі не тільки вишнівчанам. Вона провела безліч творчих зустрічей по всій Україні перед різновіковими аудиторіями. Та найбільш емоційно щемливими і для авторки, і для слухачів були зустрічі з воїнами АТО, особливо на передовій. Її талант ще не до кінця визнаний і належно не оцінений. Але ж Муза, що поселилася в палкому серці поетеси, уже створила свою духовну ауру над вишневою Україною. “Від цвіту – до плоду Доріженьку Хресну Пройжи, мій народе, Пройди і Воскресни!” ОЛЕНА КОЛОМІЄЦЬ, редактор, кандидат філологічних наук, доцент
Від цвіту до плоду Крутими стежками Пройди, мій народе, І встань над віками.
ÂIÄ ÖÂIÒÓ ÄÎ ÏËÎÄÓ
8
Тетяна Домашенко АНГЕЛИ ОХОРОНЦІ
НЕБЕСНА СОТНЯ Виступ біля могили героїв Небесної Сотні Перед 200-ім ювілеєм Тараса Шевченка розпочалася війна – закінчується ювілейний рік, але не війна. Ідейним воїном щоденно на Майдані був сам Шевченко. Адже це його біль: Нас триста, як скло, Товариства лягло, А земля не приймає... Але прийняло Небо. І промовила замість Шевченка у 30-их роках маловідома письменниця на еміграції Софія Бутко в оповіданні “Українське небо повниться”. Воно повниться новітніми героями, яких так довго очікував Поет після того, як покинув земну Україну. Врешті, зневірений, він почув юначий спів – і ожив: то були крутянці. Отож, Україна жива! – зрадів Поет. А згодом було й багато інших. Герої УСС, УГА, армії УНР... Це ті, що вмирали, коли їх розстрілювали у Базарі, зі співом на устах “Ще не вмерла Україна”, з таким співом героїчно відходили хлопці з Карпатської Січі, з ОУН, УПА – Армії Безсмертних. Ціле століття “Українське небо повнилося” невмирущими, Крилатими Духом. Та й згодом. Ось що писав Василь Стус 2 березня 1979 р. до дружини: “Не хвилюйся за мене. Всі ми (я і мої брати і сестри) – є смертники. То тяжко не згодитися з принципом: хто ближчий до смерті – той щасливіший. Бо кінець мукам. Такий оптимізм антисвіту мене тримає на хорих ногах—рівно тримає” (т. 6, с. 339).
10
Тетяна Домашенко АНГЕЛИ ОХОРОНЦІ
Із передмови до видання дізнаємося, що у книзі зібрані поезії, насичені емоціями подій, що відбуваються в Україні, котрі авторка пережила особисто на Євромайдані, та вірші, написані упродовж десятиліть, які за змістом вплітаються в сьогоднішні реалії. Духовно-патріотичний настрій цієї збірки переконливо свідчить, що для поетеси Тетяни Домашенко гасло “Бог і Україна – понад усе!” є визначальним як у житті, так і у творчості. Тому й не дивно, що їй такий близький цей до. болю пронизливий поетичний образ – Небесна Сотня. Тетяна Домашенко народилася 3 вересня 1954 року в мальовничому селі Рокита на Полтавщині. До школи малу Тетянку виховувала бабуся Мотря, яка подарувала їй багатющий світ поезії і казки. Вірші дівчина почала писати ще в п’ятому класі. Тоді, доторкнувшись до високого й світлого СЛОВА, вона ще не знала, що душа її в полоні у поетичної музи, яка вже визначила всю її подальшу долю. У літературу Тетяна Домашенко ввійшла зрілою поетесою, маючи вагомий творчий доробок за десятки літ. Її вірші – не просто слова, навіть крик душі. Це стан, у якому вона перебуває постійно. Ким би не працювала Тетяна Михайлівна: агрономом в юності чи педагогом в зрілості, старшим науковим працівником музею в Миргороді чи директором музею м. Вишневого, головним редактором міської газети чи директором видавництва – поезія органічно впліталася усю її повсякденну роботу. ІРИНА ВОЛЬБИН (Яворівщина. – 2014. – 10 липня)
13
ВІД ЦВІТУ ДО ПЛОДУ
авторки, серед яких вона – з миргородцями, що були на Майдані. Прочитаймо ці сповнені болю, тривоги й надії вірші. ЛЮДМИЛА РОЗСОХА (Миргород – наш дім. – 2014. – № 33. – 14 серпня).
ПРЕЗЕНТАЦІЯ НОВОЇ КНИЖКИ ТЕТЯНИ ДОМАШЕНКО 3-го вересня в актовій залі Вишнівської міської ради зібралис шанувальники творчості вишнівської поетеси Тетяни Домашенко, щоб привітати її з Днем народження та з виходом нової книги “Небесна Сотня воїнів Майдану”. Політичні події в нашій державі знову змусили поетесу гостро відреагувати на них вибухом, нестримною лавиною нових поетичних творів. Цього разу цикл поезій, немов болюча відкрита рана світового масштабу, як вияв тотальної непокори українського Майдану. Тетяна Михайлівна була в самому епіцентрі цих історичних подій. Вона мала можливість відчути, перейнятися, пережити, торкнутися серцем., пропустити через душу, переболіти, перестраждати, вистояти й побороти. Творчий захід розпочався з Гімну України. Ведуча творчого вечора, редактор нової збірки поезій, Олена Коломієць запросила на трибуну ювілярку Тетяну Домашенко, яка перед своїм виступом звернулася до присутніх із проханням вшанувати
ВІД ЦВІТУ ДО ПЛОДУ
15
“ЦЕ НЕ ПОЕЗІЯ, ЦЕ БАРИКАДНІ ГАСЛА...” Це не поезія – це барикадні гасла, Пробачте, не до лірики мені, Щоби Надії іскорка не згасла, Святу Любов гартую у вогні. Любов жертовну, непідкупну, щиру, Лишень така в борні щитом стає І захищає серце від зневіри, І в безнадії руку подає.
27 вересня у світле свято Воздвиження Чесного й Животворящого Господнього Хреста в Рокитянському сільському будинку культури презентувала свою нову збірку поетичних творів “Небесна Сотня воїнів Майдану” наша славна землячка, калинова Муза, Тетяна Домашенко. Народившись і зрісши в мальовничій Рокиті, Тетяна Михайлівна майже 20 літ прожила зі своєю родиною в сусідній Красногорівці. Там було засноване нею й діяло приватне видавництво “Духовна вісь”. Саме в ньому була видана збірка поетеси “Ода батьківській хаті” і ще більше півсотні книг інших авторів. Доля закинула Тетяну Домашенко на Київщину у Вишневе, але всі життєві дороги ведуть її на малу батьківщину. Земляки мають одними з перших почути голос душі поетеси й відгукнутися у відповідь вдячністю, повагою, любов’ю, співчуттям і болем. Цього разу болем спільним, всеукраїнським, всенародним. Збірка “Небесна Сотня воїнів Майдану” — це пам’ятник Небесній Сотні, збудований Тетяною Домашенко зі слів і сліз. Вона була в епіцентрі
16
Тетяна Домашенко АНГЕЛИ ОХОРОНЦІ
Майданівських подій, пропустила крізь душу його велику волелюбну ідею і, коли під тужливу пісню “Плине кача...” несли домовини борців за правду, поетеса із болем у серці назвала загиблих “Небесною Сотнею”. Саме їм вона присвятила вірші, які є навіть не щоденником, а хронометражем подій, бо позначені вони не тільки датами, а й годинами створення. Годинами, здебільшого, пізніми й ранніми, бо вдень Тетяна Домашенко мала бути там, де народжувалася нова Україна. Поетеса, читаючи свої вірші землякам, дивиться в небо, ніби благаючи його зглянутися над долею Неньки-України. А односельці втирають гіркі сльози скорботи за загиблими і страху за живих вояків, за рідну землю І за правду на ній. Зала прибрана в народному стилі: безліч рушників, чорнобривцево-калиновий букет, свічкавогонь вічної пам’яті про Небесну Сотню і виставка збірок Тетяни Домашенко – вишукано просто і по-домашньому затишно. Упродовж зустрічі на екрані мультимедійної дошки пропливають моменти життя і творчості поетеси, до речі, ювілярки (3 вересня вона відсвяткувала 60-річчя), у що неможливо повірити. Дитинство, родина, юність, мама й тато, рідна хата, син, бунтівний помаранчевий Майдан і палаючий цьогорічний – це її доля, її вибір, всі і все дороге серцю, що вона увічнила у творах ліричних і патріотичних – гарячих від безмежної любові, рідних і щирих. До сліз розчулила авторку власна поезія “Простіть мені, рідні...”, налаштувала на світлі сумні спогади. Сестри й тітки говорили ювілярці теплі слова вітання, називали гордістю роду, дарували щедрі осінні букети.
18
Тетяна Домашенко АНГЕЛИ ОХОРОНЦІ
ж прізвища з нівідкіль не з’являлися) і має чистий дзвінкий голос. Зворушливо щиро звучав виступ рокитянської поетеси-аматорки Ганни Цірценс із безліччю гарних добрих слів про Тетяну Домашенко, який закінчився читанням вірша-посвяти славній землячці: Ти схожа, Таню, на Софі Лорен, Дивовижна така і красива! В тобі – наче є італійський ген: Граціозність, любов, перспектива. ...Небайдужу до всіх і вся – Від людини – до Батьківщини, Бо променем сонця твій світ сія Великим єством Людини. Публіка з радістю гостинно сприймала виступ викладачки Великобагачанської школи мистецтв, бандуристки Юлії Криндач. Творіть, поетесо, не шкодуючи рими! Безмежного Вам жіночого щастя: кохання і любові! Хай зростають Вам на радість онучата-козачата! Рубайте зло і безчестя словом, мов шаблею-домахою! ОЛЕНА ЦЕБРІЙ (Рідний край (громадсько-політична газета Великобагачанського району). – 2014. – №78. – 7 жовтня).
22
Тетяна Домашенко АНГЕЛИ ОХОРОНЦІ
У простих, здавалося б, рядках “Молитви України” (на музику її поклав П. Деряжний з Австралії) поетеса сформулювала суть Українського Відродження на зламі XX і XXI століть і, разом із тим, ментальну відмінність українця, що струсив із себе огидну коросту совка, від північного сусіда, який ту коросту вважає окрасою своєї парсуни. В моєму серці, як в центрі світу, Господнє Світло, Господнє Світо. Кличу вас, люди, зліва і справа, В святу державу, в мою державу. В країну сонця, добра й свободи Рушай, народе, рушай, народе!.. Лиш перед Богом я на колінах, Я – Україна, я – Україна. Ці рядки написані 1994 року. І ось рівно через 20 літ саме ними відкривається книга поезій Тетяни Домашенко “Небесна Сотня воїнів Майдану” (видавництво “Духовна вісь”, Київ-Вишневе, 2014), бо вони надзвичайно співзвучні тому, чим живе українська нація сьогодні, коли московит знову, як в Батурині чи під Крутами, виявив свою незмінну вдачу ката для інших народів і плазуна перед своїми царями, генеральними секретарями чи х... лами, і знову вбиває, грабує, загарбує... На прю з путлєрівськими полигачами сатани стали справжні лицарі Свободи, і сьогодні ми молимося за них і рядками, які написала Тетяна Домашенко, ця жертовна і незламна жінка, теж лицар Свободи: Небесна Сотня воїнів Христа З мечем Архистратига Михаїла, З молитвою за Волю на устах У Вічність із Майдану відлетіла.
ВІД ЦВІТУ ДО ПЛОДУ
23
Небесна Сотня воїнів святих І душу, й тіло склали за Свободу, За розбрат нації взяли на себе гріх, Освячені любов’ю до народу... Урвемо тут поки що цитування, щоб розповісти про те, як творився цей вірш-молитва. Тетяна Домашенко повідала про це на зустрічі із земляками: – 21 лютого на Майдані ми прощалися з полеглими побратимами. Звучить мелодія “Пливе кача по Тисині”... Серце рветься від туги... Несуть труни з нашими героями. Оголошують: воїни такої-то сотні, воїни сотні такої... Раптом, немов струмом, мене пробило: “Боже, людоньки, та це ж уже Небесна Сотня! Небесна Сотня воїнів Христа з мечем Архистратига Михаїла”... Так на Майдані народилися перші рядки, а вдома до третьої ночі написала весь вірш. Уранці подзвонила у Львів моїй приятельці Анні Семенюк, голові проводу Організації патріотів України, прочитала цю молитву. Вона каже: “Негайно скидай в Інтернет”. Але текст ще не був навіть надрукований, а я поспішала на панахиду в храм Юрія Переможця у нас у Вишневому, де поминали загиблих героїв. Там я “Небесну Сотню” уперше прочитала, а на панахиді були журналісти, і вони підхопили цей вислів. І доки я доїхала до Майдану, вислів “Небесна Сотня” мене обігнав. Анна Семенюк телефонує зі Львова: “Уже всі називають наших полеглих Небесною Сотнею”. – “Слава Богу!”– кажу. Вся Україна – Мати під хрестом, їй серце меч прошив нестерпним болем, У душу увірвався напролом, Сльоза пече й тече кривавим морем...
ВІД ЦВІТУ ДО ПЛОДУ
25
роповстанці” – немов чотири стіни Фортеці Українського Духу. Уже ніхто не знищить Україну В тобі, в мені, у кожному із нас нас,, – стверджує поетеса. Вона переконана, що московитська навала закінчиться крахом для кремлівських паліїв війни. Піднявся кат – повстануть мирні люди, На всяке зло відповіда Творець. З’явивсь агресор – нова ера буде, Тут Бог суддя; антихристу кінець! (“На праве діло Бог благословля”). У передмові до книжки Зірка Андрусь зазначає; “Своїм палким словом авторка невтомно нас закликає до громадянської пильності, бо ще зарано ховати шаблі і згортати бойові знамена. Тим-то вірші поетеси завжди на вістрі часу, бо допомагають долати безвихідь, заохочують до дії та зміцнюють дух”. Поетесою, яка справді послана на нашу землю Господом, назвала Тетяну Домашенко ведуча зустрічі, завідувачка відділу бібліотеки Ніна Климко. І той, хто візьме до рук книгу-пам’ятник Небесній Сотні, із цими словами погодиться. ГАННА ДЕНИСКО (Слово Просвіти (всеукраїнський культурологічний тижневик). – 2015. – № 4 – 28 січня – 4 лютого)
ВІД ЦВІТУ ДО ПЛОДУ
29
і часті нічні чування у капличці на Майдані, і чатування того пам’ятного дня 18-го лютого. Надихавшись там чадних газів, знесилена поетеса ледве дісталася дому і злягла на два дні, думаючи, що вже ніколи не встане. Та 21-го лютого підхопилася – і знову з новими силами на Майдан. Каплички, куди мала поставити ікону, вже не було, вона згоріла. Тому віднесла ікону до міжконфесійного намету. А сама взялася за працю – присвячення віршів Героям Майдану. Ця праця і допомогла їй опанувати занепад, відчуття безсилля і думки, нібито “Господь покинув Україну”. Допомогла подолати депресивний стан сестра-монахиня Володимира зі Львова, яка просто змушувала пані Тетяну писати. Перший вірш був про Михайла Женевського, напевно, через ім'я, яке асоціюється з Архангелом Михаїлом, про якого поетеса написала ще за 15 років до того. Далі були вірші-посвяти іншим Героям, а згодом виникла думка про створення поетичного збірника, який так і був названий – “Небесна Сотня Воїнів Майдану”. Пані Тетяна впевнена, що духовний Майдан, який живе в серцях українців, збирає нас докупи, де б ми не були. А Євромайдан 2013- 2014 був стартом цього духовного єднання нації. Відчуття єдності насправді починалося ще з Помаранчевого Майдану 2004 року. Відтоді ми відчуваємо духовну силу, духовну міць і єдність патріотів України. МИКОЛА МИХАЙЛІВ (Бучанські новини. – 2016. – № 7. – 19 лютого)
30
Тетяна Домашенко АНГЕЛИ ОХОРОНЦІ
СХІД І ЗАХІД В ЄДИНІМ ГРОНІ Схід і Захід в єдинім гроні. Нас єднає духовна вісь. Україно, в твоїх долонях Патріотів серця зрослись. Тетяна Домашенко
У видавництві “Духовна вісь” вийшло кілька десятків книг духовно-патріотичного спрямування. То ж не випадково для видання своєї книги “Галицький рід” я обрала саме це видавництво, адже Тетяна Домашенко – не лише видавець, вона поетеса, автор п’яти поетичних збірок національно-патріотичної тематики. Документально-історична повість “Галицький рід” вийшла друком майже одночасно із книгою Т. Домашенко “Небесна Сотня воїнів Майдану” (до речі, саме їй належить цей крилатий поетичний образ “НЕБЕСНА СОТНЯ”). За ці два роки ми разом з п. Тетяною організували та провели десятки презентацій у різних куточках України. Про одну з них я хочу розповісти в цій коротенькій статті. А саме про нашу зустріч у м. Дніпрі. На запрошення громадських діячів, патріотівентузіастів Січеславщини, зокрема Анатолія Орловського, Любові Гребенюк, Миколи Цибенка, Михайла Рябцева, Івана Шулика, Віктора Таратушки, Івана Дремлюги, Марка Намуса, Юрія Денисенка та ін. ми з п. Тетяною 16 липня цього року побували на кількох заходах із нагоди Дня злуки українського війська (збірних підрозділів УНР і ЗУНР у липні 1918 р.). Вшанували всіх борців за волю України
ВІД ЦВІТУ ДО ПЛОДУ
33
вона обняла її, наче рідну посестру. Адже про свого побратима їй розповідав земляк-політв’язень Леонід Рябченко, показував ту бандуру, яку подарував йому Микола Соколовський, і величезний портрет Тараса Шевченка. Перед від’їздом ми разом із членами місцевої Просвіти Юрієм Денисенком та Миколою Чапою відвідали воїнів АТО в опіковому центрі, де молилися за їх одужання та швидке припинення війни. НАДІЯ МАКСИМІВ, член СПВУ
А вони ж зоріють над хатами, Крилами обнявши цілий світ. В рідному куточку тата й мами, Стережуть калини білий цвіт.
ÀÍÃÅËÈ .. ÍÀÄ ÓÊÐÀIÍÎÞ
36
Тетяна Домашенко АНГЕЛИ ОХОРОНЦІ
НЕБЕСНА СОТНЯ ВОЇНІВ МАЙДАНУ Небесна Сотня воїнів Христа З мечем Архистратига Михаїла, З молитвою за Волю на устах У Вічність із Майдану відлетіла. Небесна Сотня воїнів святих І душу, й тіло склали за Свободу, За розбрат нації взяли на себе гріх, Освячені любов’ю до народу. Їх імена у Небі голубім Золотосяйним променем палають, І над Майданом сотня голубів – Безмовними устами Гімн співають. Вся Україна – Мати під Хрестом, Їй серце меч прошив нестерпним болем, У душу увірвався напролом, Сльоза пече й тече кривавим морем. Цвіт нації узято на приціл, Все нових кілерів злочинець-кат шукає, Щоб ми не чули крику породіль, У зав’язі невинний цвіт вбиває. О мій народе, мученик святий, У Вічності хвилиною мовчання І Час, і Простір вмить перехрестив У серці матері молитвою прощання. Покров Небесний в зорях золотих, І “Ще не вмерла…” над Майданом лине – Молитвою сердець усіх святих Творець Всевишній славить Україну! 21-22.02.2014 з 15 год. дня до 03 год. ночі
39
АНГЕЛИ НАД УКРАЇНОЮ
БЛАГОСЛОВІТЬ МЕНЕ, МАМО... (Діалог на порозі батьківської хати)
– Благословіть мене, мамо, В дорогу за правду і волю. – Я знала, синочку, настане Хвилина журби за тобою. – Не треба, матусю, печалі, Господь мене кличе до бою. – Молюся, хай буде й надалі Твій ангел-хранитель з тобою. – Моя найрідніша людино, Простіть за страждання і муки. – Мій сину, ти – Божа дитина. Даю тебе Господу в руки. – Чекай мене, рідна, з дороги У Вірі, в Надії, в Любові. – Бажаю тобі перемоги Без жодної крапельки крові. – Ой, мамо, якби ж то Ви знали, Як тяжко цей хрест підіймати! – Хіба ж я тобі не казала, Що будеш за Правду страждати! – Не тільки казали, а й вчили, У світі по совісті жити. – Підказує батько з могили: “Свободу нічим не спинити!” – Простіть мені, мамо і тату, За чашу терпіння і болю. – Синочку, вас нині багато, Ми з татом йдемо за тобою.
40
Тетяна Домашенко АНГЕЛИ ОХОРОНЦІ
– Тримайтесь, рідненька матусю, У мене терниста дорога. Тоді лиш додому вернуся, Як зайде в наш дім перемога. – Благословляю, дитино, І в Бога прошу благодаті. Візьми у дорогу хлібину, Вертайся до рідної хати. В очі сина дивилась мати, В них палали зіниць мільйони: “Нас нікому не подолати, Наша правда в Божім Законі”. Син в пошані схиливсь низенько, Цілував материнські руки: “Я піду боронити Неньку Від катів, що взяли на муки”. Бог зрадів та й послав народу Благодаттю осяяну зливу. Пийте, спраглі серця, Свободу, Сотворіть свою долю щасливу! 05.12.2005
АНГЕЛИ НАД УКРАЇНОЮ
41
НЕБЕСНІ СОТНИКИ О Господи милий, навіщо ж ти, Боже, Ту Сотню Небесну на сто перемножив? Щоб кожний із Сотні вже сотником став, Земних добровольців ти в небо забрав. А їм би ще жити, а їм би кохати, І ряст зелененький весною топтати, Та мусили зброю узяти до рук, Не оминувши страждання і мук. О Господи милий! Найкращих збираєш, На кого ж народ свій ти нині лишаєш?! Ці землі прекрасні, молочно-медові, Сльозами омиті і ріками крові… Бійці-добровольці на крилах злетіли, Небесну державу свою сотворили. Святу Україну – єдину, жадану І благословенну, і Богом кохану. Там Сотні Небесної воїн крилатий З мечем сонцесяйним іде воювати, Там Правда і Воля на вічних знаменах, Там кожного знає Господь поіменно. Всевишній, помилуй, смертей більш не треба! Земну Україну пильнуй нам із неба, Усіх добровольців святої чоти В боях за свободу спаси й захисти.
47
АНГЕЛИ НАД УКРАЇНОЮ
БУЛО ЖИТТЯ… Було життя – і раптом обірвалось, Була людина – і її нема… Що відбулося? Що у світі сталось? Своя держава стала, як тюрма. В Європи серці волю порубали, Запхали Незалежність в автозак… О Господи! Невже смертей замало, Щоб зупинити спущених собак?! Жива душа за ґратами тріпоче, На вістрі відчаю згаса остання мить, Зі світом пам’ять розлучатися не хоче, Спинися, смерте! Годі вже косить! Хто випустив на люд невинний звіра? Хто годував оскаженілих псів? Розіп’ята Любов, розтерзаная Віра, Невинна кров у злочинах катів. Лишень Надія жевріє в знемозі Без тями і без жодних сподівань… Промінчик світла на крутій дорозі – Перлино серця, жить не перестань! 18.02.2014, 21 година
Господь покинув Україну, Відкликав ангелів своїх,
53
АНГЕЛИ НАД УКРАЇНОЮ
ВАСИЛЮ ТРЕТЕЦЬКОМУ Оце ж той Миргород, оце ж він отакий, Кому як не тобі відомий так глибинно. І добрий він, і злий, холодний і жаркий, І ось тепер уже – кривавий і злочинний. Ти нині жертвою не випадково став, Василь Третецький – ціль була за планом, Боялись твого духу, слова, справ, Бо ти ж боровся з підлістю й обманом. Поцілили нараз, глибока рана та, Стражданням тіло душу очищає, Стає досяжною небесна висота – Вона ж над малістю великих підіймає. Полтавський лицарю, тобі, козаче наш, Цілющий дар шлемо на тіло і на душу. Свобода, Правда – це вже не міраж, Триває бій. Ти жити просто мусиш! 25.03.2014, година
Чи стрепенеться Миргород в журбі, Чи річечка Хорол підніме горя хвилю, Чи заспівають дзвони по тобі – Ти вже у вічності, Великий наш Василю! Небесна Сотня реєструє мить, Коли до війська воїн став на чати. “Герої не вмирають!” Будеш жить І з неба рідну землю захищати. 26.03.2014, 15 година, посмертно
54
Тетяна Домашенко АНГЕЛИ ОХОРОНЦІ
ВІДБІЛИТИ ЧОРНОТУ Олександру Музичку (Саші Білому), присвячую
Сашу Білого убили – І всі Саші побіліли. Хай тепер всіх Білих Саш Стережеться ворог наш. Справу маєм не просту – Відбілити чорноту! Саші Білі в небо линуть – Миротворці з України. Крила, мов калини цвіт, Обіймають білий світ. Тільки грона калинові – Знак живий невинній крові. 25.03.2014
Ну що ж ця влада витворяє – Борців за терористів має? Хто свій народ від зла рятує – Для нього тюрми знов будує. Нам влада шансів не лишила: Або на Хрест, або – могила. Тому обрали ми розп’яття. Христос Воскрес! Воскреснем, браття! 1.04.2014
55
АНГЕЛИ НАД УКРАЇНОЮ
ВІЧНИЙ БІЛЬ НА ПРАПОРІ ДЕРЖАВИ Герою Небесної Сотні Олександру Плеханову
За Олександра я молилася сьогодні (Сімдесят п’ятий день як ці молитви почала), Плеханов Саша у “Небесній Сотні” – Вдивляюся в могуть його чола. А в душу очі дивляться глибинно І витискають пам’яті печаль. Пішов у Вічність син твій, Україно, Життя поніс у неозору даль. Загинув геній, не звершивши справи, І гени золоті схолонули в журбі… Як вічний біль на прапорі держави Ці сонцесяйні очі голубі. 11.08.2014
Не зроджене генієм золото У Божій сльозі, як в огні, Щоб сяяти сонячно-молодо Цвітінням рясним по весні. Бо гени твої не схолонули, У них – безконечності суть… Поглянь, як із вічності формули В України крила ростуть! 14.10.2016.
56
Тетяна Домашенко АНГЕЛИ ОХОРОНЦІ
ЖУРНАЛІСТУ НЕБЕСНОЇ СОТНІ Герою В’ячеславу Веремію з нагоди відкриття меморіальної дошки
Його поховали у день іменин – Небесної Сотні нескорений син. Роки проминають, і спрагла душа Із раю на землю свою поспіша. На рідну, окроплену болем і кров’ю, Омиту сльозою, зігріту любов’ю. Душа, що тремтіла на вістрі страждань, Як тіло німіло у мить катувань, Воскресла в сльозі материнської муки, В серденьку синочка, що терпить розлуку. Душа, мов голубка на лагідних крилах, У рідне гніздечко в цю мить прилетіла. І серце гаряче на мармур упало, Свій образ на ньому закарбувало – Хай дивляться люди, нехай пам’ятають, Що душі героїв не помирають. Цей камінь холодний теплом промениться, Крилом благородним змахнула жар-птиця – І промінь у Вічності надписом став: “Герой-журналіст Веремій В’ячеслав”. 19.02.2016
62
Тетяна Домашенко АНГЕЛИ ОХОРОНЦІ
ЖНИВО СВЯТИХ СІЯЧІВ І дзвони жалоби, і біль, і ридання, Майдан омиває пекуча сльоза, Там кров побратимів – герої повстання Невинними жертвами йдуть в Небеса. “Прокинься, татусю!”– голосить дитина, В долоньках тремтить поминальна свіча… О Матінко Божа! Єдиного Сина У гробі з Майдану родина стріча. А стільки чекають хоч вісточки-слова: Де наші рідненькі, де їхні тіла? Не знають, що кат їх обезголовив, Душа безіменна у Небо пішла. Їх мучили тяжко, вбивали звіряче – Такої катівні ще світ не видав… Не витримав камінь і жалібно плаче, Той камінь, що свідком жорстокості став. Смолиста сльоза витискає стражданням Біль-згусток терпінь онімілих сердець, І тіл обезглавлених трепет останній В терновім вінку. Отаким був кінець Героїв-повстанців. А їх все чекають І мати старенька, дружина і син… Та камінь мовчить, як сказати, не знає, Що стане надгробком, сягнувши вершин
70
Тетяна Домашенко АНГЕЛИ ОХОРОНЦІ
БАТЯНЯ Вічній пам’яті героїчного командира 11-го батальйону Київської територіальної громади “Київська Русь” Олександру Гуменюку присвячую
Батяня! Батяня! Батяня!.. Як втрату тяжку пережить? Застигла, мов куля остання, Прощально-згорьована мить. Злетілись твої соколята – Нащадки козацьких ідей – Орда терористів триклята Нам вирвала серце з грудей. Батяня! Батяня! Батяня! Уся твоя “Київська Русь” – Для нас барикада остання, Ти знову до нас повернувсь! В десятки разів бойовішим, Сильнішим вернувся встократ, Тебе не залишимо більше, З тобою йде кожен солдат. Для нас ти, як ангел-хранитель, Для нас ти – і шабля, і щит. Хай знає безбожний правитель – Господь свою справу звершить! 19.08.2014
71
АНГЕЛИ НАД УКРАЇНОЮ
Вже Київська Русь воскресла Тризубом трьох юних синів. Дорога скінчилася хресна – Дарунком врожайних ланів! Тримають сини-соколята І шаблю твою, й булаву, Відважно і мужньо-завзято Примножують славу живу. Козацький нащадок – наш Батя, Освячує “Київську Русь” Душею героя-комбата, Що в свій батальйон повернувсь. Став ангелом-охоронцем. Святих волелюбних ідей, Щоб радістю в рідній стьоронці Промінився завташній день. 31.10.2016.
АНГЕЛИ НАД УКРАЇНОЮ
КАЛИНА ДОЗРІЄ ДОДОМУ ВЕРНУСЬ Як цвіла калина В нинішню весну, Виряджала сина Мати на війну. Воїн у надії Мамі посміхнувсь: “Ягідки дозріють – Додому вернусь…” Чорні коси мами В білій хустині: Молода літами – В синовій весні. Війна ж не питає, Що кому болить, Війна розлучає Навік в одну мить. Відцвіла калина, Осипався цвіт, Линула до сина Горлицею в світ. Небо обіймала Білими крильми, Кетягом гойдала Сум за ворітьми. Літечко минає, Серпень жне жита, Крові набирає Чаша золота.
73
78
Тетяна Домашенко АНГЕЛИ ОХОРОНЦІ
ПІСНЯ МОЛИТВА КІБОРГА Пробачте, рідні, кіборгом я став, Не дочекались батька, мужа, сина... Бо я – уже металу й крові сплав, І Бог – суддя, в тім не моя провина. Це незборимий Волі Дух Святий, За нього я віддав і душу, й тіло. До перемоги мушу я дійти, Щоб Сонце Правди землю освітило. Приспів: Моя молитва з кров’ю і свинцем, Живого Слова куля не дістала, Окоп – мій храм із Сином і Отцем, Вогню лавина тут свічею стала. За срібники іуди продали Народ і землю, кровію политу. В окопах тих не кіборги жили, Там визрів Дух оновленого світу. Я весь метал залишу ворогам, А кров святу зберу у срібну чашу, І душу, й тіло у бою віддам За Україну – землю й волю нашу. Приспів. Спасенний краю, вільні небеса, Моря і гори, ріки і долини – Благословенна Господом краса! Прости, що рано я тебе покинув.
79
АНГЕЛИ НАД УКРАЇНОЮ
Де бігли ріки з медом-молоком, Тут нині кров свята рікою ллється. Тримала мати хліб із рушником, А куля сину влучила у серце. Приспів. Мене в бою хтось кіборгом назвав, Людина в тому вижити не зможе. Бо я уже – Землі і Неба сплав, За свій народ, іду до тебе, Боже. Це незборимий Волі Дух Святий Моїм крилом тримає клаптик Неба, Щоб на землі своїй молився ти, І знав, що хтось життя віддав за тебе. Приспів. 29.01.2015
80
Тетяна Домашенко АНГЕЛИ ОХОРОНЦІ
НАЙМОЛОДШОМУ КІБОРГУ СЕРГІЮ ТАБАЛІ (у день відкриття пам’ятника на Київщині)
Засумували Суми за тобою, Незламний, мужній воїне святий, Тоді, як ти зі смертю у двобої Зустрівсь… і переміг, бо ти – живий! Лишень схилилось небо над Сумами, І голуб над хатиною кружляв, То білий ангел прилітав до мами, Хустину чорну на чоло поклав. А синові всього лиш юних двадцять, Весняна усмішка завмерла на вустах… З коханою судилось розпрощаться І з вічністю вінчатись в небесах. Там побратими-кіборги зустріли, Всі в обладунках – досі на війні… Вогнем пекельним вишколені крила, Серця – неначе кулі вогняні. У військо Боже воїни вступили – Землі віддавши всю синівську кров. Живим щитом з’єднали білі крила – Над Україною тримаючи Покров. А наймолодший міць свою і вроду Негадано із Сумщини приніс
89
АНГЕЛИ НАД УКРАЇНОЮ
НЕБЕСНА МАТИ Небесная Мати Небесної Сотні Свічу поминальну запалить сьогодні, У день, у скорботний, помолиться світ За душі героїв, за нації цвіт. І жалібні дзвони журбу розгойдають: “Святі не вмирають, святі не вмирають…” Хто власним життям за народ заплатив, Той душу свою вже навік освятив. Небесная Мати Небесної Сотні, До Тебе молитву підносим сьогодні: “Візьми під опіку і дім, і родину, Покровом Святим обійми Україну!” 29-30.03.2014
Новий народжується день По той бік пройденої ночі. Душа назустріч сонцю йде, І благодаттю сяють очі.
ÄÅÍÜ ÏÐÈÉÄÅØÍIÉ ÎÍÎÂÈÒÜÑß
92
Тетяна Домашенко АНГЕЛИ ОХОРОНЦІ
НЕПЕРЕМОЖНА УКРАЇНА Зійшла з розп’яття і воскресла Надія з Вірою в Любов, Пройшла свою дорогу хресну Із того світу – під Покров. Ніяка сила не зупинить Той незборимий Волі дух, Непереможна Україна – Невідворотний правди рух! Тризуб виблискує на грудях, Пульсує в жилах мужня кров, Надія сіється у людях І виростає у Любов. 22.05.2016
ДЕНЬ ПРИЙДЕШНІЙ ОНОВИТЬСЯ
НЕ ХОЧУ ЗРАНЕНИХ МАЙДАНІВ Я не хочу зранених Майданів, І не прагну битви-боротьби, Та ще більш не хочу я тиранів І старої, й нової доби. Я не кличу вас на барикади, Не для помсти слово це кажу, Та не можу витримати зради, Вірою святою дорожу. Я би не ходила на Майдани, Я би не кричала: “Банду геть!”, Та сама собою не настане Правда й Воля, лиш настане смерть. Я б собі сиділа десь тихенько, Поки прийде вигідна пора, Та хіба ж усидиш, коли Неньку Ворог на шматочки роздира! Я би вам співала про кохання, Про весняний щебет солов’їв, Та бринить мелодія страждання – Матері оплакують синів… А вони ж зоріють над хатами, Крилами обнявши цілий світ. В рідному куточку тата й мами, Стережуть калини білий цвіт.
93
100
Тетяна Домашенко АНГЕЛИ ОХОРОНЦІ
ДЕНЬ ПРИЙДЕШНІЙ ОНОВИТЬСЯ Купол неба голубого, що променем шитий, Мов чорною хустиною, хмарою повитий. Клубочеться, ворохобить сива хмара ночі, Стріли блискають з-під лоба, мов злодійські очі. Кров’ю жадоби налиті все жертви шукають, Мов кати несамовиті, в Божий люд стріляють. Хто заступиться за жертву, хто відверне стріли, Хто готовий вже померти, щоб інші вціліли? Візьме хто чужі провини, хто помре за друга?! Полилася кров невинна, покотилась туга… Печаль, журба і сліз ріки землю омивають, А праведні вже навіки в небо відлітають. І по-іншому не буде – така воля Божа. Все минеться, перебуде, згине тьма ворожа, І висохнуть сльози горя, як роса на сонці,
106
Тетяна Домашенко АНГЕЛИ ОХОРОНЦІ
ХОЛОДНО ВИШНЕВИЙ ЦВІТ Івану Холоду, шанованому громадянину м. Вишневого і всім, хто терпить у тяжких муках після знущань на Майдані, присвячується
Білий-білий вишневий цвіте, Добрий щирий земляче наш, Мужнім серцем пелюстка зігріта, Нам ясніє в стривожений час. Щоб морозом не зранило цвіту, Ти на себе весь холод забрав. Катом-ворогом тіло побите – На Майдані зимовім стояв! Щоб весняно сади забуяли, Юним дивом весь світ забілів, Ти в годину тяжкої навали Кров гарячу невинно пролив. Покотились багрянії сльози Болем-вишнею в білі сніги. Доле-доленько, нащо ж морозиш?! Боже! Згинуть коли вороги?! Щиру душу відкрив ти морозам, Руки струджені і золоті У кайдани віддав, щоби розум Не затьмарило іншим в житті.
ДЕНЬ ПРИЙДЕШНІЙ ОНОВИТЬСЯ
111
ДУХОВНЕ ВІЧЕ Миколі Сармі-Соколовському з нагоди 90-літття
Чуєш, брате, чуєш нині Кобза, подруга твоя, У молитві Україні Струни серця окриля. Із Тарасової пісні Сила Духу у тобі, Хоч і вечір, та не пізно І не місце тут журбі. Тут горить свіча любові, Духом нації сія, У струні, у Божім слові, В пензлі – молодість твоя. Вірна кобза будить, кличе, Велич роду підійма. На твоє духовне віче Йде історія сама. Дев’яносто весен, отче, Запалили по свічі, Задивились сонцю в очі, Щоб не згаснути вночі. І ніяким вражим силам Сяйво свіч не погасить,
112
Тетяна Домашенко АНГЕЛИ ОХОРОНЦІ
Все любов’ю освятилось, Що судилось пережить. Ні “багряні плащаниці”, Ні засніжена Інта, Не зітерли волі криці, Де живе душа свята. Україно, прихилися, Сина щиро привітай, Хай любов’ю освятиться Благодатний серцю край. 19.05.2000
114
Тетяна Домашенко АНГЕЛИ ОХОРОНЦІ
ЧУРАЇВНО, МАЗЕПІ СПІВАЙ! До Мазепи, до гетьмана, До святої булави Правди слово довгождане Лине славу оживить. Пробудить козацьку волю Духом нації в віках На Полтавськім полі бою З перемогою в руках. Під хоругвами святими, Під Покрови знаменом Зріє віра незборима, Обіймає світ крилом. Дух Мазепи у Полтаві Розігрів козацьку кров, Хай тремтить орел двоглавий – Булава святиться знов! Чураївна до походу Закликає козаків, Про омріяну свободу Лине пісня із віків. Засвистали козаченьки! Марусенько, не журись,– До схід сонечка, раненько, За коханого молись.
118
Тетяна Домашенко АНГЕЛИ ОХОРОНЦІ
НОВИЙ НАРОДЖУЄТЬСЯ ДЕНЬ Вони не вмерли, а лише Межу страждань переступили. Ніхто в ярмо не запряже Безсмертям скроплені могили. Душа уже по той бік зла, По той бік сонця, дня і ночі. У битві тіло віддала, Собі лишила тільки очі, Наповнені живим теплом, Промінчиком ясного неба, Тремтінням свічки за столом, Горінням серця в мить потреби. Ті очі дивляться з небес, Той погляд нам не зрозуміти. Лиш той хто правдою воскрес, Прийде, щоб інших воскресити. У тих очах Любов Творця І час, і простір поєднала. У Вічності нема кінця, Там кожна смерть – нове начало. Ці очі Істини сягли, Ці очі сповнені любов’ю. Ці очі смерть перемогли, Щоб не розплачуватись кров’ю.
ДЕНЬ ПРИЙДЕШНІЙ ОНОВИТЬСЯ
127
ПОСЛАННЯ ДЕКЛАРАНТАМ (Олігархам – корупціонерам) А Закхей устав і до Господа промовив: “Господи, ось половину майна свого даю вбогим, а коли чимось когось і покривдив поверну вчетверо. Ісус сказав до нього: “Сьогодні на цей дім зійшло спасіння… Син бо Чоловічий прийшов шукати і спасти те, що загинуло.” Євангелія від Луки: 19,8-10
Ні грошей, ні зброї не маю — У мене лиш небо й земля, І пісня, що душу тримає, І Слово, що дух окриля. Із грішми і дурень царює, Попробуй прожити без них. Мамона тепер владарює, Безгрішний – спокутує гріх. Ісус без гріха і без грошей За кров цілий світ відкупив! Тож маємо приклад хороший – Цю кров божий люд вже пролив. Останні хвилини мамони, Ті гроші – на шиї нулі! Камінням повиснуть мільйони, Щоб легше втопитись в смолі.
128
Тетяна Домашенко АНГЕЛИ ОХОРОНЦІ
Усе награбоване встане Із крові невинних сердець. Суд буде, розплата настане! Та поки іще не кінець Із дерева злазьте, закхеї, Господь порятунок дає. Із шиї й душі зі своєї Знімайте тягар, поки є Хвилина оця для покути. Закхей половину ж віддав Того, що нечесно здобуте. В ту ж мить нагороду прийняв! Спасіння прийшло до Закхея – Покутою викупив гріх. В цій притчі є мудра ідея Для того, хто душу зберіг. Щоб тіло в смолі не кипіло, Щоб Вічність не знищити в мить, Сьогодні зроби добре діло, Щоб роду свого не зганьбить! Господь любить грішників дуже, Звичайно ж, що не за гріхи, За серце, палке, не байдуже, За щедрість душі і руки. Закхей, що образив невинних, Учетверо їм заплатив,
137
ДЕНЬ ПРИЙДЕШНІЙ ОНОВИТЬСЯ
НЕЗБАГНЕННИЙ СВІТ Хотіла збагнути оцей незбагненний світ, Все мудрої логіки в справах буденних шукала. Земне це тяжіння і вільного неба політ Крізь біль протиріч у незрілому серці єднала. Чи може людина збагнути задумки Творця (про логіку тут говорити уже нелогічно)? Господнє творіння не має початку-кінця, Тяжіння земне перейде в невагомість космічну. І я, незбагненна, отак незбагненно злечу: Душі – невагомість, а тілу – доземне тяжіння. Логічно, що хтось поминальну запалить свічу, А небо – зорю. Знак із Вічності. Знак Воскресіння! 3.10.2016
НЕ БОЮСЯ В ЖИТТІ НІЧОГО Не прошу я нічого від долі, Окрім Волі, Святої Волі. Не боюся в житті нічого, Окрім рабства, рабства сліпого. Не прошу я нічого у Бога, Окрім Слова, Слова живого. І для щастя нічого не треба, Окрім Сонця, Землі і Неба. 1987
Будем служити Богу одному! Більше нікому, більше нікому! Лиш перед Богом я на колінах, Я – Україна, я – Україна!
.. ÌÎËÈÒÂÀ ÓÊÐÀIÍÈ
140
Тетяна Домашенко АНГЕЛИ ОХОРОНЦІ
МОЛИТВА УКРАЇНИ Літературна композиція за авторськими творами Я не окраїна, я не руїна, Я – Україна, я – Україна!
*** Я зліплена уся із України – З найпотаємніших землі цієї див. Пульсує в жилах сік тії калини, Що козаком прапрадід посадив. Із пісні карі очі й чорні брови, З шовкових трав заплетена коса, З молитви пращурів почула рідну мову, Із прастраждань скотилася сльоза… Вбираю серцем вічні ці перлини, Бальзам на рани в найчорніші дні – Я зліплена уся із України, І Україна вся – до крапельки в мені! *** Розсипавсь мій народ, як те намисто, Мов ниточку перервано святу, Чи ненароком перервалась, чи навмисне З нас витягнуто ниточку оту? Єднання стержень вийнято з народу, Щоби його довіку не з’єднать… Як намистинка, кожна доля бродить, А як себе на нитку нанизать?!.
142
Тетяна Домашенко АНГЕЛИ ОХОРОНЦІ
*** Так довго світ вивчає Україну, Мов кролик той піддослідний вона, Вже розіклали тіло на клітини, Щоб докопатися до істини сповна. Якби хотіла нас Європа взяти, То прийняла б такими, як ми є, Не ставила б економічні ґрати, Викохуючи прагнення своє. Досліджують крізь генну інженерію, Докопуються, де вона, та суть, Шукають те, чого нема в матерії, Оте, чого довіку не знайдуть. Вже розривали і серця, й могили, Щоби побачить дива феномен, І душі з нас вимотували, й жили, А сад цвіте, хлюпоче Борисфен. *** О, Боже, розпинають мій народ Щодня, щоночі, щохвилини, І гіркота Дніпрових вод Тече у серце України. Ти на розп’яття Cина дав, Щоби незрячії прозріли. А мій народ себе розп’яв, Підставив світові під стріли. Чого ж ми, люди, так себе не любим, А як же нам любити цілий світ, Як замість посмішок кругом надуті губи, І на сусіда кривиться сусід?
144
Тетяна Домашенко АНГЕЛИ ОХОРОНЦІ
І, знай, жирують з вечора до ранку Нові пани й старі товариші. Їм істини тієї не сягнути Бо усвідомити її не мають чим: Що перш, ніж вишиванку одягнути, Ти виший душу хрестиком святим. *** Вчорашні сили хочуть керувати Так, щоб страждало все навколо них, Щоб серцю не хотілося співати, Щоб корчилась душа від мук земних. І плаче Небо зорями полинно, Здригається Земля від боротьби, Бо знов терзають душу України: Хто на замовлення, хто з власної ганьби. Себе вчорашнього ніхто зректись не хоче, Позбутися смердючості гниття. І сам гниє, і гниллю скрізь тріпоче, І котиться, і котить в небуття... *** Чи ми не знаємо, що вільні? Всі зорі нам віщують рай. Уже кричать четверті півні – Пора, Україно! Вставай! *** Під Покров Богородиці кличе сьогодні Мазепа, “Україна в огні!” – промовляє Довженко до нас. “Та невже ж, мій народе, тобі і пророків не треба?”– Болегнівно запитує серцем-душею Тарас… Чи століття борні не навчили нас матір любити?
МОЛИТВА УКРАЇНИ
145
Четвертуємо знову ідею і нації суть По живому… і навхрест… і будемо з раною жити, А знекровлених легко за межі буття віднесуть… *** Ой де ти, лицарю, о де ти, наш гетьмане? Стужилася без тебе булава. Дух нації у зародку зав’яне, Розсиплеться ідея на слова... Без вищого священного єднання, Без віри, без любові нам не жить. Лише тоді настане мить світання І благодать цю землю осінить, Як ненависть в собі ми подолаєм І знищимо всі розбрату мечі, Себе з собою й світом об’єднаєм Святим вогнем вселенської свічі. *** За меч Святого Михаїла Рукою й серцем я берусь, Нехай тремтить нечиста сила – За світло правди я борюсь. Архистратига ціле військо, Зі мною всі його мечі, Вже Січ воскресла Запорізька, Сяйнула волею вночі. *** Я – Україна, іду до Бога, Свята і грішна – вся, як є. Збираю перли дня нового У серце зранене своє.
146
Тетяна Домашенко АНГЕЛИ ОХОРОНЦІ
Хай знає світ – іще не вмерла, Є сяйво Боже у мені. Народе, знай, уже тепер ми У Слові Божім, як в броні. *** Урвавсь терпець, і рана – в цілий світ, Вже доларом її не залатаєш, Своєї нації збирай, державо, цвіт, Поки сьогодні ти його ще маєш. Щоб не сміявся світ із України І щоб нащадки нас не прокляли, Єднаймо руки й помисли однині, Доволі вже прокляття і хули. *** Озовітесь, мати кличе, Не цурайтесь, не гнівіть, , Хто стражденну возвеличить? Хто в любові воскресить? Хто ж, як не сини і дочки, Хто ж бо, хто ж бо, як не ми Нову вишиєм сорочку, Що відбілена слізьми. *** Найбіліші твої рушники, Найсолоніший піт у сорочках, Духом нації крізь віки Проростає в синах і в дочках. Пережити б нам розбрату глас, Об’єднати б серця й долоні, Україно, твій зоряний час Дозріває в калиновім гроні.
МОЛИТВА УКРАЇНИ
Тут, на Київських висотах, Освятилась наша Русь. За блакиті позолоту Я сьогодні помолюсь. Хай у небі голубому Сяє золото Христа, В Божім храмі, в ріднім домі Україна розквіта! *** Терпіння крила розпростерло, Йде Україна в новий світ. Непереможне “Ще не вмерла…” Серця єднає в Божий цвіт. Святим Покровом Божа Мати, Неначе Сина пригорта Народ, якого не здолати, Бо в нього Правда на вустах. *** Коли над нами стане у зеніті Пречисте сяйво, як святий вінець, То згине тінь – і знатимуть у світі, Що ми були, і з нами був Творець. Якого дива більшого ще треба, Як те, що Україна в світі є, Господнім, сяйвом посланим із неба, Їй Мати Божа руку подає І хай сьогодні разом з нами Співає небо і земля, Весь світ єдиними устами Святу молитву промовля: “Отче наш…”
149
150
Тетяна Домашенко АНГЕЛИ ОХОРОНЦІ
*** Будем служити Богу одному! Більше нікому, більше нікому! Лиш перед Богом я на колінах, Я – Україна, я – Україна!
МОЛИТВА УКРАЇНИ
151
Це інтерв’ю із письменником – земляком Василем Зайцем було записане після моєї участі у Всеукраїнському фестивалі з нагоди 20-річного ювілею Незалежності України (2011 рік).
МОЛИТВА УКРАЇНИ ПІДНЯЛА ВСІХ На Рівненщині, у селі Жобрин, відбувся Всеукраїнський фестиваль патріотичної творчості під романтичною назвою “Червона калина”, організатором якого стали Національна радіокомпанія, телекомпанія “Тоніс”, Рівненська обласна телекомпанія та Рівненська обласна державна адміністрація. Захід проводився з метою привернути належну увагу до скарбів української культури, об’єднати довкола національних традицій талановитих майстрів, що пропагують кращі здобутки народного генія. Змагання між учасниками фестивалю проходили в чотирьох номінаціях: фольклорна пісня, народна музика, сучасна популярна пісня, епос (розмовний жанр). Переможцем в останній номінації стала поетеса з міста Вишневого на Київщині Тетяна Домашенко, із якою зустрівся наш кореспондент Василь Заєць. – Пані Тетяно, що Вас спонукало приєднатися до “Червоної калини”? – Любов до рідної України, яка цього року відзначила двадцятиріччя своєї державної незалежності. До речі, саме цій даті був присвячений фестиваль “Червона калина”, що відбувся в однойменному сільському санаторії. Почувши по радіо інформацію про те, що має статися таке творче
МОЛИТВА УКРАЇНИ
153
– Що ж ви подарували слухачам? – Власну композицію “Молитва України”, скомпоновану з кращих творів про постання нашої Незалежності, які ввійшли до моєї збірки “Калинове намисто”, та деяких пізніших поезій. Читання звучало на фоні пісень “А ми тую червону калину…”, “Реве та стогне Дніпр широкий”, “Засвіт встали козаченьки”, “Боже великий, єдиний”, молитви “Отче наш”. Ці твори, звучання яких узгоджене зі звучанням моїх рядків, я записала на диск, готуючись до фестивалю. Пафос композиції надзвичайно захопив мене, на якийсь час я забула, що перебуваю на сцені, а не в храмі… Такий же настрій полонив членів журі, людей у залі, – всі встали в однім пориві, як має нарешті встати вся стражденна Україна… – Що ж сказало журі? – Кожен із п’яти його членів поставив найвищий бал – десять! Голова журі, народна артистка України Раїса Недашківська, привітавши мене з творчим успіхом, подякувала за подаровану естетичну насолоду. Додому я повернулася з дипломом першого ступеня, з сувенірами – медаллю “Червона калина”, керамічним дзвоном, прикрашеним таким же калиновим гроном. До того ж, дуже дорогою для мене нагородою стають численні прохання співвітчизників подарувати їм текст композиції “Молитва України”. Р.S. Автор цього інтерв’ю для газети “Слово просвіти” так і не дочекався публікації, відійшовши у вічність, а мені на згадку залишив ось такий поетичний дарунок:
155
МОЛИТВА УКРАЇНИ
А я , у свою чергу присвятили ці поетичні рядочки
МОЄМУ ВНУЧКОВІ ВЛАДИСЛАВЧИКУ Я люблю свою рідненьку Україну-Неньку. В мене шабелька-домаха, Бо я – Д о м а ш е н к о! Я росту, щоб захищати Всю свою родину: Найрідніших – маму й тата, Й Неньку Україну. 31.08.2011
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА (Олена Коломієць)................................... 3 ВІД ЦВІТУ ДО ПЛОД ПЛОДУ НЕБЕСНА СОТНЯ (Ігор Калинець) .......................................8 ....................................... У ПОЛОНІ ПОЕТИЧНОЇ МУЗИ (Ірина Вольбин) ...............9 ............... З ЇЇ ВІРША ЗЛЕТІЛО: “НЕБЕСНА СОТНЯ” (Людмила Розсоха) .....................11 ..................... ПРЕЗЕНТАЦІЯ НОВОЇ КНИЖКИ КНИЖК ТЕТЯНИ ДОМАШЕНКО (Євген Пікуль).............................13 ............................. “ЦЕ ЦЕ НЕ ПОЕЗІЯ, ЦЕ БАРИКАДНІ ГАСЛА...” (Олена Цебрій) ...............15 ............... НА КРИЛАХ ДУХОВНОЇ, ПАТРІОТИЧНОЇ ПОЕЗІЇ (Микола Нечитайло) ..........19 .......... “УЖЕ УЖЕ НІХТО НЕ ЗНИЩИТЬ УКРАЇНУ В ТОБІ, В МЕНІ, У КОЖНОМУ ІЗ НАС” (Ганна Дениско)..............21 .............. ІЗ ПОГЛЯДОМ У МАЙБУТНЄ (Володимир Кепич) ......... .........26 З НЕБЕСНОЮ СОТНЕЮ В СЕРЦІ (Микола Михайлів) ....28 .... СХІД І ЗАХІД В ЄДИНІМ ГРОНІ (Надія Максимів) .......... ..........30 АНГЕЛИ НАД УКРАЇНО УКРАЇНОЮ НЕБЕСНА СОТНЯ ВОЇНІВ МАЙДАНУ ......................... 36 ПРО МИТЬ НАРОДЖЕННЯ НАРОДЖЕНН КРИЛАТОГО ОБРАЗУ ОБРАЗ “НЕБЕСНА “НЕБЕСНА СОТНЯ” .................. 37 БЛАГОСЛОВІТЬ МЕНЕ, МАМО... ................................ 39 НЕБЕСНІ СОТНИКИ ...................................................... 41
ЗМІСТ
157
МОЛИТВА ПІСНЯ ДО АРХАНГЕЛА МИХАЇЛА .............. 43 НЕБЕСНИЙ ВОЇН МИХАЇЛ ........................................... 44 БОРІТЕСЯ ПОБОРЕТЕ… ............................................. 45 ЮРІЙ ПЕРЕМОЖЕЦЬ ................................................... 46 БУЛО ЖИТТЯ… ............................................................ 47 НОВІТНІ КРУТИ ........................................................... 49 ІГОРЮ ХОМЕНКУ ХОМЕНК ГЕРОЮ НЕБЕСНОЇ СОТНІ ........... 50 ВИШНЕВИЙ МАЙДАН ................................................. 51 ОЦЕ Ж ТОЙ МИРГОРОД .............................................. 52 ВАСИЛЮ ТРЕТЕЦЬКОМУ ............................................. 53 ВІДБІЛИТИ ЧОРНОТУ .................................................. 54 ВІЧНИЙ БІЛЬ НА ПРАПОРІ ДЕРЖАВИ ....................... 55 ЖУРНАЛІСТУ НЕБЕСНОЇ СОТНІ .................................. 56 ВІД ІМЕНІ МАМИ ...................................................... 57 ПРОСТРЕЛЕНЕ ОКО НЕ ЗРАДИТЬ МАЙДАН ............ 58 НЕБЕСНЕ ВІЧЕ ............................................................. 59 ПОВСТАНСЬКЕ СЕРЦЕ.................................................. СЕРЦЕ.................................................. 60 ЖНИВО СВЯТИХ СІЯЧІВ СІЯЧІВ............................................... ............................................... 62 ДУША МАЙДАНУ ...................................................... 64 МОЛИТВА ПАПИ ...................................................... 65 ВЖЕ СВІТ НОВИЙ ГРЯДЕ ............................................. 66 ПАМ’ЯТІ БОРИСА НЄМЦОВА ..................................... 67 ЖНИВА СВОБОДИ ...................................................... 68 СВІЙ АНГЕЛ У ГАТНОМУ .............................................. 69 БАТЯНЯ ........................................................................ 70 ВЕЛИКОМУ ГЕРОЮ З МАЛЕНЬКОГО СЕЛА ............... 72 КАЛИНА ДОЗРІЄ ДОДОМУ ВЕРНУСЬ ..................... 73 КУТЯ ІЗ ПРИСМАКОМ СЛЬОЗИ ................................. 75 КРОВИНОЧКАМИ СКРОПЛЕНІ МАРШРУТИ ............. 76 КРОВ МУЧЕНИКІВ ЧИСТА І ЖЕРТОВНА ..................... 77 ПІСНЯ МОЛИТВА “КІБОРГА” ...................................... 78 НАЙМОЛОДШОМУ КІБОРГУ СЕРГІЮ ТАБАЛІ ......... 80
158
Тетяна Домашенко АНГЕЛИ ОХОРОНЦІ
НА ПЕРЕДОВІЙ ............................................................ 82 СМЕРТЬ ПОЕТА НА ПЕРЕДОВІЙ ................................. 83 ДОБРОВОЛЕЦЬ ВІДДАВ ЖИТТЯ ................................ 84 ВАСИЛЬ СОЛІСТ У ХОРІ ВСІХ СВЯТИХ .................... 85 ТИ Ж ВОСКРЕС ............................................................ 86 АНГЕЛИ ОХОРОНЦІ НАД УКРАЇНОЮ… .................... 87 ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ .................................................. 88 НЕБЕСНА МАТИ ........................................................... 89 ДЕНЬ ПРИЙДЕШНІЙ ОНОВИТЬСЯ НЕПЕРЕМОЖНА УКРАЇНА .......................................... 92 НЕ ХОЧУ ЗРАНЕНИХ МАЙДАНІВ ................................ 93 ВІДПЛИНЕ КАЧА ПРИЛЕТИТЬ ЛЕЛЕКА .................. 95 ОЙ, МАМО, НЕ ЖУРИСЬ ............................................. 97 ГОСПОДЬ ГОЛУБИТЬ УКРАЇНУ ................................... 98 “НЕМАЄ НЕМАЄ В БОГОРОДИЦІ СЕСТРИ…” ......................... 99 ДЕНЬ ПРИЙДЕШНІЙ ОНОВИТЬСЯ ........................... 10 100 СВІТАНОК ................................................................... 10 102 “ВСІ ВСІ ДОБРОВОЛЬЦІ НА 100% СТВОРЕНІ З ЛЮБОВІ”.. 10 103 У КОЛІ СВЯТИХ ......................................................... 10 104 МИ БІЛЬШЕ ВМИРАТИ НЕ БУДЕМ ........................... 10 105 ХОЛОДНО ВИШНЕВИЙ ЦВІТ .................................... 10 106 ГОЛОС МАЙДАНУ .................................................... 10 108 ГОСПОДНЯ КРИЇВКА ................................................. 10 109 ДУХ НЕЗБОРИМИЙ У ДЗВОНАХ СУЛИ .................... 11 110 ДУХОВНЕ ВІЧЕ .......................................................... 11 111 МОЄЇ НАЦІЇ СВЯЩЕННІ КОЛЬОРИ........................... КОЛЬОРИ........................... 11 113 ЧУРАЇВНО, МАЗЕПІ СПІВАЙ! .................................... 11 114 ПОЛТАВСЬКОМУ ЛИЦАРЮ ....................................... 11 116 СОЛОДКИЙ ПЛІД СОЛОНОГО ТЕРПІННЯ ............... 11 117 НОВИЙ НАРОДЖУЄТЬСЯ ДЕНЬ ДЕНЬ................................ ................................ 118 ШЕВЧЕНКОВА КАТЕРИНА ......................................... 12 120
ЗМІСТ
159
В СВОЇЙ ХАТІ СВОЯ Й ПРАВДА ................................. 12 122 ГОСПОДЬ СВЯТКУЄ ПЕРЕМОГУ................................ ПЕРЕМОГУ................................ 12 123 ОСВЯЧЕНІ ГОСПОДНЬОЮ ЛЮБОВ’Ю...................... 12 124 НЕПОЛІТИЧНА БОЖА ВОЛЯ ..................................... 12 125 ЦИРК НА ДРОТІ ........................................................ 12 126 ПОСЛАННЯ ДЕКЛАРАНТАМ ..................................... 12 127 ДУШІ ПРЕЗЕНТАЦІЯ ................................................... 13 130 ГОСПОДНЬОЮ ЦІЛЛЮ ЗЦІЛЮСЯ ............................ 13 131 ЗБЕРУ ВСІ КОЛЬОРИ ДЛЯ ВИШИВАНКИ ................. 13 132 МІЖ ДВОХ СВІТІВ ...................................................... 13 133 ХАЙ ЗБУВАЄТЬСЯ ДЕНЬ У МЕНІ ............................... 13 134 НОВІТНЄ ДРЕВО РОДУ .............................................. 13 135 МОЛИТВА ДО СВЯТОГО МИКОЛАЯ ........................ 13 136 НЕЗБАГНЕННИЙ СВІТ ................................................ 13 137 НЕ БОЮСЯ В ЖИТТІ НІЧОГО ..................................... 137 МОЛИТВА УКРАЇН УКРАЇНИ МОЛИТВА УКРАЇНИ ................................................... 14 140 МОЛИТВА УКРАЇНИ ПІДНЯЛА ВСІХ (Василь Заєць) 15 151 БЕЗСМЕРТЯ КОЗАЦЬКОЇ ШАБЛІ (Василь Заєць) ...... 15 154
Літератуно-художнє видання
Домашенко Тетяна Михайлівна
АНГЕЛИ ОХОРОНЦІ Поезії
Редактор Олена Коломієць Обкладинка та графіка Юліан Савко Технічний редактор Андрій Цимбал Комп’ютерний набір Олексій Домашенко
Підписано до друку 15.11.2016. Формат 84x100/32 Папір офс. Офс. друк. Ум. друк. арк. 7,8 Наклад 1000 прим. Замовлення № 15/11-16 Гарнітура Calibri
Приватне видавництво “Духовна вісь” вул. Європейська, 27, м. Вишневе, 08132 Києво-Святошинський р-н, Київська обл. тел./факс: (044) 390-36-21, (067) 251-16-67 e-mail: namysto55@ukr.net Свідоцтво про внесення до державного реєстру Серія ДК № 798 05.02.2002 Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серія А 01 № 142340 21.02.2008 Друк: СПД “Михайло Торба”