Ольга Луковська
ХУДОЖНЄ ТКАЦТВО ЛЬВОВА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ
ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ, ТРАДИЦІЇ ТА НОВАЦІЇ
Київ 2017
УДК 745.52 (09)(477. 83-25) “ХІХ”
У монографії досліджуються художні особливості, традиції і новації львівського професійного ткацтва другої половини ХХ століття. Дослідження обмежується розглядом інтер’єрних тканин, виконаних професійними львівськими митцями. Виділено основні етапи розвитку художнього ткацтва Львова окресленого періоду. Виявлено комплекс факторів, які визначають своєрідність образно-художньої мови творів провідних митців і дають підстави виокремити львівське художнє ткацтво як помітне явище в українському декоративно-ужитковому мистецтві. Проаналізовано творчі пошуки львівських митців ткацтва, розглянуто унікальні мистецькі твори, що розширюють уявлення про можливості художнього ткацтва. Досліджено також професійну мистецьку освіту Львова в галузі художнього ткацтва, розкрито її роль у розвитку цього виду декоративно-ужиткового мистецтва. Для мистецтвознавців, етнографів, художників, народних майстрів, істориків, музейних працівників, викладачів, студентів та поцінувачів українського мистецтва.
The artistic features, traditions and innovation of the professional weaving in Lviv in the second half of the ХХ th century are investigated in the monography. The work is limited by the interior textile investigation. The thesis distinguishes the main stages of the Lviv artistic weaving development in the defined period of time, the principal directions of the search for artistic expressiveness and image system renovation in the artistic creations of the Lviv masters. It reveals the complex of factors that defines the originality of the Lviv leading masters artistic language and it lays ground for distinguishing the artistic weaving professional school as a significant phenomenon of the Ukrainian decorative and applied art. The thesis analyses the search of the leading artistic weavers in Lviv, discovers the most characteristic peculiarities of their individual creative patterns and shows the unique artistic works broadening the presentation of the possibilities of this textile art. The monography discovers the specifics of the artistic weaving professional art education in the city of Lviv and defines its role in training the artistic weaving masters.
Рекомендовано до друку 30.04.15. на засіданні Вченої ради Львівської національної академії мистецтв, протокол № 8 Рецензенти: Раїса Захарчук-Чугай, доктор мистецтвознавства Світлана Лупій, кандидат мистецтвознавства Олена Цимбалюк, кандидат мистецтвознавства Науковий редактор: Роман Яців, кандидат мистецтвознавства
ISBN 978-966-2578-91-1
© Луковська О., автор, 2017 © Яців Р., передмова, 2017 © Сосновський Я., обкладинка, 2017 © Іванов С., оформлення, 2017
ЗМІСТ
7
ПЕРЕДМОВА
11
ВСТУП
15
РОЗДІЛ 1. Аналіз літератури, джерела та методика дослідження
21
РОЗДІЛ 2. Центри професійної освіти львівського художнього ткацтва другої половини ХХ століття
22
46
2.1. Відділ художнього текстилю Львівського державного коледжу декоративного і ужиткового мистецтва ім. І.Труша: основні напрямки навчального процесу 2.2. Роль традицій та новаційні пошуки в діяльності кафедри художнього текстилю Львівської національної академії мистецтв
69
69
77
103 103
110
РОЗДІЛ 3. Тенденції розвитку львівського художнього ткацтва 1960-х – першої половини 1980-х років 3.1. Львівське художнє ткацтво у контексті декоративно-ужиткового мистецтва України 3.2. Основні напрямки пошуків художньої виразності та оновлення образної системи в авторських творах провідних майстрів Львова РОЗДІЛ 4. Львівське художнє ткацтво другої половини 1980–1990-х років 4.1. Особливості розвитку художнього ткацтва другої половини 1980–1990-х років: спадковість традицій та новаційні процеси 4.2. Актуальні проблеми творчої практики львівських майстрів художнього ткацтва другої половини 1980–1990-х років
145
ВИСНОВКИ
147
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Л. Крип’якевич. Декоративний гобелен “Вершники” (або “Стара фотографія”), 1979, 300х320 см, вовна.
С.Бабков. Декоративний гобелен “Осінь”, 1976, 90х130 см, вовна. (фото 3.2.16)
О.Куца. Декоративний гобелен “Рілля”, 1981, 110х300 см, вовна. (фото 3.2.17)
М.Шеремета. Декоративний гобелен “Поле”, 1982, 155х210 см, вовна. (фото 3.2.18)
М.Шеремета. Декоративний гобелен “Світанок”, 1979, 76х145 см, вовна. (фото 3.2.22)
О.Риботицька. Декоративний гобелен-триптих “Пори року”, 1980, загальний розмір 50х100 см, вовна. (фото 3.2.23)
Г.Вихованська. Декоративний гобелен “Ліс”, 1996, 120х200 см, вовна. (фото 4.2.18)
М.Шеремета. Декоративний гобелен “Білий Бескид”, 2000, вовна, 120х300 см. (фото 4.2.19)
І.Токар. Декоративний гобелен “У далечінь”, 1993, 120х80 см, вовна. (фото 4.2.23)
О.Парута-Вітрук. Декоративний гобелен “Пробудження”, 1991, 150х150 см, вовна. (фото 4.2.24)
М.Білас. Декоративний гобелен “Панахида”, 1992, 105х200 см, вовна. (фото 4.2.25)
Н.Паук. Декоративний гобелен “Христос у силі”, 1999, 140х250 см, вовна. (фото 4.2.26)
С.Бурак. Декоративний гобелен “Ангеле, охоронцю мій”, 1992, 80х80 см, вовна. (фото 4.2.27)
С.Бурак. Декоративний гобелен “Яка твоя доля?”, 1993, 80х80 см, вовна. (фото 4.2.28)
І.Минько-Муращик. Декоративний гобелен “Триптих”, 1996, 20х52 см, вовна, шовк, люрекс. (фото 4.2.29)
Н.Паук. Декоративний гобелен-килим “Великодній”, 1997, 130 х 200 см, вовна. (фото 4.2.30)
О.Приведа. Декоративний поліптих “Тіні душ”, 1996, 60х78 см (кожна частина), вовна, сизаль (фрагмент). (фото 4.2.35)
О.Хоменко. Декоративний гобелен “Мрії і реальність”, 1996, 100х120 см, вовна, люрекс. (фото 4.2.36)
І.Кремінський. Декоративний гобелен “Захід сонця”, 1997, 115х120 см, вовна. (фото 4.2.37)
С.Бурак. Декоративний гобелен “Коли в Україні північ, в Канаді світає”, 1999, 130х150 см, вовна, синтетика. (фото 4.2.41)
С.Бурак. Декоративний гобелен “Мелодії”, 1991, 42х52 см, вовна, шовк. (фото 4.2.42)
С.Бурак. Міні-гобелени “Без назви”, 2000, 20х20 см, вовна, акрил, синтетика, шнури. (фото 4.2.43)
О.Парута-Вітрук. Міні-диптих “Мерехтіння”, 1997, 25х25 см, вовна, синтетика. (фото 4.2.44)
Л.Гошовський. Міні-гобелен “Куди йдеш”, 1993, 25х25 см, вовна, синтетика. (фото 4.2.45)
О.Луковська. Міні-гобелен “Місячна дорога” (фрагмент), 1995, 20х25 см, вовна, акрил, синтетика, люрекс. (фото 4.2.48)
Н.Шимін. Міні-триптих “Без назви”, 1989, 15х25 см (кожна частина), вовна. (фото 4.2.49)
І.Мінько-Муращик. Міні-гобелен “Біле сонце”, 2000, 21х37 см, вовна, льон, люрекс. (фото 4.2.50)
ВИСНОВКИ
В декоративно-ужитковому мистецтві України другої половини ХХ ст. художнє ткацтво Львова постає своєрідним цілісним мистецьким явищем. Упродовж окресленого періоду пластична основа художнього ткацтва постійно модифікувалася, втрачаючи одні риси та набуваючи інших. У кінцевому результаті у ньому утвердилася національно-своєрідна система естетичних якостей та художньо-виражальних особливостей. Проведене дослідження розвитку художнього ткацтва Львова другої половини ХХ ст., а саме – інтер’єрних тканин, дозволяє зробити наступні висновки. Тенденції, які характеризують процес розвитку львівського художнього ткацтва, зумовлені суспільно-культурними чинниками, оскільки ткацтво Львова розвивалось у загальному руслі української художньої культури, що суттєво вплинуло на його еволюцію. Аналіз показує, що у 1950-х рр. домінували композиційні прийоми, за якими тематичні та портретні композиції гобеленів і килимів
будувалися за єдиною усталеною схемою, наближеною до реалістичного станкового живопису. Починаючи з 1960-х рр., характерною рисою художнього ткацтва Львова стає схильність до площинного трактування та умовності форм, до пошуків виразної колористичної гами, прагнення до максимально узагальненої композиційної структури твору. У 1960–1980 рр. провідною тенденцією у львівському ткацтві було виконання творів монументального характеру та прагнення до широких образних узагальнень. Це найвиразніше виявилося при створенні сюжетно-тематичних килимів, гобеленів і сценічних завіс. Відповідно до тогочасних вимог у тематичному діапазоні особливе місце посідала соціально-патріотична та історична тематика. У другій половині 1970–1980 рр. поряд з монументальними творами простежується поширення декоративних гобеленів камерного характеру. Прикметним є те, що декоративний гобелен, зокрема, малі його форми, 145
поступово перетворився у своєрідну ділянку експериментальної творчості. Характерною тенденцією творчості львівських митців художнього ткацтва 1990-х рр. стає звернення до сакральної та релігійно-філософської тематики як у творах для храмових інтер’єрів, так і виставкового характеру. При виконанні останніх автори надають перевагу вільній інтерпретації сюжетів та образів. У 1990-х рр. найпоширенішими стають декоративні гобелени, де домінують абстрактні та образно-асоціативні композиції. Особлива увага звертається на розкриття декоративних якостей матеріалів, що часто відіграє провідну роль в образотворенні. Спостерігається розвиток гладко тканого і фактурного гобелена. Невід’ємну складову частину досліджуваного явища становить мистецька освіта. Упродовж багатьох років важливим фактором у формуванні львівської школи художнього ткацтва є діяльність Львівських навчальних закладів – державного коледжу декоративного та ужиткового мистецтва ім. І.Труша та Національної академії мистецтв. Дослідження мистецької освіти дозволяє констатувати, що навчальний процес у ділянці художнього текстилю впродовж досліджуваного періоду розвивався в руслі загальних тенденцій українського мистецтва. Дослідження доводить, що важливим аспектом діяльності кафедр художнього текстилю згаданих закладів на всіх етапах навчання студентів була їх орієнтація на органічне поєднання традицій з новаційними мистецькими тенденціями. Важливим фак-
тором було й те, що педагоги навчальних закладів самі були активними учасниками художнього процесу. Львівське художнє ткацтво впродовж досліджуваного періоду грунтувалося на традиціях народного мистецтва. Аналіз творів показує, що в композиційних схемах львівські художники часто інтерпретують декор народних вишивок, дереворізьблення, писанкарства. Характерним є звернення до художніх традицій народного мистецтва карпатського регіону. На динаміку новаторських пошуків у ткацтві досліджуваного періоду вплинув динамічний розвиток ткацтва у світі. Важливим фактором для творчих пошуків львівських художників була активізація контактів з художниками країн Польщі, Балтії, участь у міжнародних творчих симпозіумах. Виявляючи комплекс факторів, які визначають образно-художню своєрідність художнього ткацтва Львова другої половини ХХ ст., переконуємося, що характерною рисою митців є індивідуальний пошук оригінальних шляхів втілення образу, якому властиве розмаїття художніх форм: динаміка або підкреслена статичність композиції, ускладнення кольорових вирішень, використання традиційних і синтетичних матеріалів тощо. У розвитку сучасного професійного ткацтва відіграють роль новаційні мистецькі процеси, що відповідають естетичним вимогам часу. Поєднання досвіду давніх традицій і сучасних пошуків у їх широкому спектрі становить сутність розвитку художнього ткацтва Львова другої половини ХХ ст.
Наукове видання
Луковська Ольга Ігорівна ХУДОЖНЄ ТКАЦТВО ЛЬВОВА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ Художні особливості, традиції та новації Монографія
Дизайн обкладинки Ярослав Сосновський Художньо-технічне оформлення Сергій Іванов
Видавництво
Підписано до друку 28.01.17. Формат 84х108/16. Папір офс. Гарнітура Myriad Pro. Друк офс. Умовн. друк. арк. 9,07. Тираж 500 пр. Замовлення № 5/109 Віддруковано: ТОВ «Майстер книг» м.Київ, вул.М.Кривоноса, 2Б e-mail: info@masterknyg.com.ua Свідоцтво про реєстрацію ДК №3861 від 18.08.2010 р.
Луковська О. І. Художнє ткацтво Львова другої половини ХХ століття [Текст] : моногр. / О. І. Луковська.– К. : Майстер книг, 2017.– 156 с., іл. ISBN 978-966-2578-91-1
У монографії досліджуються художні особливості, традиції і новації львівського професійного ткацтва другої половини ХХ століття. Дослідження обмежується розглядом інтер’єрних тканин, виконаних професійними львівськими митцями. Виділено основні етапи розвитку художнього ткацтва Львова окресленого періоду. Виявлено комплекс факторів, які визначають своєрідність образно-художньої мови творів провідних митців і дають підстави виокремити львівське художнє ткацтво як помітне явище в українському декоративно-ужитковому мистецтві. Для мистецтвознавців, етнографів, художників, народних майстрів, істориків, музейних працівників, викладачів, студентів та поцінувачів українського мистецтва. УДК 745.52 (09)(477. 83-25) “ХІХ”