Ks 22 05 13

Комітетські слухання «Екологічні проблеми видобування сланцевого газу в Україні».

22 травня 2013 року у Комітеті з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Верховної Ради України відбулися слухання на тему: «Екологічні проблеми видобування сланцевого газу в Україні». Ірина Сех, голова Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, у своєму виступі зазначила, що з 2012 року органи державної влади ухвалили низку рішень щодо видобування сланцевого газу в Україні. Цього року підписано Угоду про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Юзівська, між державою Україна та компанією «Шелл Експлорейшн енд Продакшн Юкрейн Інвестментс (IV) Б.В.» і товариством з обмеженою відповідальністю «Надра Юзівська». «Сланцевий газ є важливим енергоресурсом серед нетрадиційних видів палива, – зазначила Ірина Сех. – Проте слід пам’ятати про можливі екологічні проблеми видобування сланцевого газу в Україні, що викликає невдоволення громадськості та протести. Зокрема негативними є екологічні наслідки застосування технології гідророзриву пласта і можливого забруднення питної води. Ситуація ускладнюється відсутністю в Україні широкої відкритої дискусії із зазначеного питання, без якої неможливо ухвалити відповідне рішення, що зачіпає інтереси мільйонів людей. Наше завдання сьогодні – обговорити екологічні проблеми видобування сланцевого газу в Україні і знайти алгоритм їх розв’язання». На слуханнях виступили народні депутати, урядовці, представники іноземних компаній, авторитетні науковці, керівники громадських природозахисних організацій, представники місцевого самоврядування областей, в яких планується видобування сланцевого газу. Йшлося про ризики забруднення водоносних горизонтів та водних об’єктів, необхідність використання значних обсягів води при видобуванні, технологічне застосування небезпечних хімічних речовин, можливе посилення сейсмоактивності при масовому застосуванні технології гідророзриву пласту, необхідність використання значного земельного фонду, необхідність утилізації відходів буріння, ймовірність викидів сланцевого газу в атмосферу, що сприяє збільшенню парникового ефекту. В той час як представники компаній, які планують видобувати сланцевий газ в Україні, розповідали про безпечність технологій, що вони

застосовують під час видобування, екологи застерігали про їх небезпечність для здоров’я людей та довкілля та наполягали на забороні використання методу гідравлічного розриву пласту на території України. Голова Комітету запевнила присутніх, що усі пропозиції учасників слухань будуть враховані під час підготовки проекту рішення із рекомендаціями щодо внесення змін до вітчизняного законодавства, необхідності ширшого інформування населення про видобування сланцевого газу, захисту інтересів громад та збереження довкілля. Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тимочко Тетяна Валентинівна на початку свого виступу підкреслила високий професіоналізм українських громадських організацій та науковців, що виступали із зазначеного питання, і наголосила, що об’єктивності у цьому питанні можна чекати лише від незалежних експертів, представників громадських організацій та наукових установ. Адже Мінприроди останнім часом опікується не питаннями збереження природного середовища, а інтересами бізнес-структур, не замислюючись про негативні соціальні та економічні наслідки видобування сланцевого газу в Україні. За останні кілька років українська влада намагалася внести зміни до законодавства саме під цей проект. Так у 2009 році був ухвалений закон про вилучення земельних ділянок, які знаходяться в приватній власності, для суспільних потреб. У випадку, коли людина не хоче віддавати свою земельну ділянку, її забирають через суд або пропонують за неї «копійки». Нагадаємо, що Національна екологічна рада України, до складу якої входять 22 всеукраїнські природоохоронні організації і яка працювала при Мінприроди впродовж 16 років, була ліквідована Міністром екології після засідання, на якому представники громадськості висловили свої застереження щодо видобування сланцевого газу на території України. Натомість була створена нова «громадська» рада, яка підтримує видобування сланцевого газу в Україні. Лобіювання цієї ідеї та проекту в Україні є яскравим зразком порушення Оргуської конвенції, яку Україна ратифікувала в 1999 році і яка повинна бути добре відома представникам компанії «Шелл» та «Шеврон», і якої вони насамперед мали б дотримуватися. Основна вимога Оргуської конвенції – оприлюднення намірів про плановану діяльність ще до ухвалення управлінського рішення. Викликає обурення той факт, що навіть депутати Харківської і Донецької областей, обласних рад не мали на руках угоди, за яку вони голосували. В угоді зазначено, що Компанія звільняється від плати за землю, воду та забруднення ресурсів начебто за рахунок компенсаційних витрат. Хто

порахував ці витрати, невідомо, адже результатів фінансової експертизи ніхто не бачив. Перевірки щодо екологічних питань здійснюються лише з дозволу компанії «Шелл». Інформація, отримана в результаті перевірок, є конфіденційною. Тож про який державний чи громадський контроль можна говорити щодо діяльності цієї компанії? Система контролю не діє, адже в системі Мінприроди України ліквідовані обласні управління охорони навколишнього природного середовища. На місцях немає органів, які професійно мають дбати про захист довкілля. Санітарна епідеміологічна служба реформується, а, отже, ніхто не може гарантувати якісні і об’єктивні дослідження води, повітря, ґрунту та інших компонентів природного середовища. Саме тому Національна екологічна рада, яка об’єднує громадські природоохоронні організації України, виступає з вимогою до уряду України зупинити дію угоди з компанією «Шелл». Переглянути її докорінно в частині екологічної складової, яка наразі в основному тексті угоди відсутня. Накласти мораторій на укладання угоди з компанією «Шеврон» (подібної до угоди з «Шелл»). Оприлюднити угоду з «Шелл» і проект угоди з «Шеврон». Зробити детальну економічну, правову, екологічну експертизи зазначених угод. Слід також додати, що перш ніж думати про видобування нових копалин в Україні варто зайнятися вирішенням питання енергозбереження, адже тільки в комунальній сфері запровадження енергозбереження дає 17 відсотків скорочення витрат енергії. Інвестиції у відновлювальну енергетику дали б значний поштовх для отримання іншої енергії – екологічно чистої. Видобування шахтного метану, якого щороку при добуванні вугілля в шахтах виходить близько 5 мільярдів кубів, процес складний, проте він дасть змогу зменшити навантаження на атмосферу, а також викиди парникових газів. Перспективи використання біоенергетики а аграрній країні, якою є Україна, – безмежні. Отже, на часі вироблення спільного бачення влади та громадськості країни щодо подальшого розвитку України, зокрема енергетичної стратегії.