Методичні рекомендації до проведення акції «Громадський контроль вмісту ГМО в продуктах харчування» ВСТУП Генетично модифіковані організми (ГМО) з’явилися ще наприкінці 80-х років 20 століття, але сьогодні вже відомі ризики для здоров’я людини, пов’язані з поширенням ГМ-рослин та безконтрольним вживанням ГМО-продуктів. Серед них підвищена алергенність, токсичність, канцерогенність, зміна морфології внутрішніх органів, негативний вплив на репродуктивну функцію, ймовірне порушення стабільності геному. Вирощування ГМО також несе ряд агротехнічних ризиків для екосистем в цілому, завдає шкоди біорізноманіттю та є джерелом генетичного забруднення природного середовища. З огляду на зазначене, у країнах Европейського Союзу використання ГМО в продуктах дитячого харчування, призначеного для дітей до чотирьох років, повністю заборонено з 2004 р. У багатьох країнах світу створено зони, вільні від ГМО, а такі країни, як Австрія, Швейцарія, Греція, Польща повністю відмовилися від використання ГМО на державному рівні. Всеукраїнська екологічна ліга багато років опікується проблемами, пов’язаними з використанням ГМО. Зокрема, з 2006 р. проводить кампанію громадського лобіювання державних рішень з питань біобезпеки в Україні, у ході якої докладає багато зусиль для створення нормативно-законодавчої бази у сфері регулювання ввезення та використання ГМО на території України. Нині в нашій державі основними нормативно-законодавчими документами, що регулюють поводження з генетично модифікованими організмами, є Закон України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» № 1103-V від 31 травня 2007 р., Постанова Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку видачі дозволу на проведення державної апробації (випробування) генетично модифікованих організмів у відкритій системі» № 308 від 2 квітня 2009 р., Постанова Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку етикетування харчових продуктів, які містять генетично модифіковані організми або вироблені з їх використанням та вводяться в обіг» № 468 від 13 травня 2009 р., а також Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України «Про затвердження Критеріїв оцінки ризику потенційного впливу генетично модифікованих організмів на навколишнє природне середовище» № 36 від 7 лютого 2011 р. Але, на превеликий жаль, дієві механізми з регулювання питання ГМО в Україні відсутні. Аграрні компанії незаконно вирощують на полях ГМ-рослини. Підприємства-виробники продовжують несанкціоновано використовувати ГМО під час виготовлення продуктів харчування. Населення України не має правдивої інформації щодо вмісту ГМО у продуктах харчування, тому що підприємства не зазначають реальної інформації на виробах у зв’язку з відсутністю державного контролю У зв’язку в вищезазначеним було прийнято рішення про проведення кампанії громадського контролю за вмістом ГМО у продуктах харчування.