Page 1

Зе м ел ь на7рефо р м а іп о -у к р аїнськи

глобалТна^проблем аУс і/о'год енн яД ЕЗІ

;H t : to l $Qk

сррізмування си стем и м оніторингу д овкілля в умо'вах проведення [ 0 ,0 С р ? мк


®§®Kl®®®[f® 000§)[р)^/ ВсЗШ Й який по-суті є рятівником планети від згубного жорсткого ультрафіолетового випромінювання. Руйнування озонового шару стало однією з наймасштабніших екологічних про­ блем, з якими людство увійшло у нове тисячоліття. Почали з'являтися так звані «озонові дірки» - місця, де концентра­ ція озону в багато разів нижча, ніж мала б бути, в результаті чого ця частина атмосфери є набагато легше проникною для шкідливого ультрафіолету. У 1985 році вчені виявили першу озонову діру над Антарктидою, ї ї діаметр становив 1000 км. Пізніше схоже за властивостями утворення, але значно меншого розміру, виявили над Арктикою. Вирішення ц ієї глобальної проблеми можливе лише Історія вивчення озону сягає далекого 1785 року, коли

на планетарному рівні, тому прогресивно налаштована

голландський фізик Ван Марум вперше його виявив. Тривалі

світова спільнота 22 березня 1985 року зібралась у Відні,

дослідж ення відкрили корисні та шкідливі для людини

де була прийнята рамкова угода - концепція збереження

властивості цього газу.

озонового шару, названа Віденською конвенцією. надзвичайно потужний

16 вересня 1987 року в Монреалі (Канада) відповідно

окислювач та дезінфікую ча речовина, яка дуже швидко

Озон (03, активний кисень)

до Віденської конвенції був розроблений Монреальський

вбиває бактерії, віруси, грибки і впливає на мікроорганізми,

протокол про речовини, що руйнують озоновий шар, який

стійкі до д ії хлору. Сьогодні озон вважається популярним

був підписаний і набув чинності 1 січня 1989 року. Його

і дуже ефективним засобом знезараження води, повітря

мета - захист озонового шару за допомогою скорочення

та очищення продуктів харчування.

(або припинення) виробництваі споживання деяких х ім іч ­

В даний час 95% питної води в Європі та США прохо­

них речовин,які руйнують озоновий шар. Експерти відзна­

дить підготовку з використанням озону. Озонування за­

чають, що він є найефективнішим у світі багатостороннім

стосовують також при очищенні стічних вод від фенолів,

договором з охорони навколишнього середовища.

нафтопродуктів, ціанідів, сульфідів та інших небезпечних для довкілля домішок.

Україна у 1985 році підписала, а наступного року рати­ фікувала Віденську конвенцію, а 20 вересня 1988 року при­

Масштабне вивчення фізичних та хімічних властивос­

єдналася до Монреальського протоколу. Міжнародний день

тей цього нестійкого газу, його просторової локалізац ії

охорони озонового шару Землі проголошений Генеральною

дало мож ливість виділити атмосферний тропосферний

асамблеєю 00Н в 1994 році і відзначається в пам'ять про

та атмосф ерний стратосф ерний озон. Перший концен­

день підписання Монреальського протоколу.

трується в приземному шарі і є забруднювачем, справля­

За висновками дослідників, які проводили роботи під

ючи за умов підвищеної концентрації загальнотоксичний,

егідою Програми 00Н з навколишнього середовища, озо­

подразнювальний, канцерогенний і мутагенний вплив на

новий шар Землі починає повільно відновлюватися.

організми. Останній, будучи продуктом впливу сонячного

Вчені підрахували: якщо країни, які підписали прото­

випромінювання на атмосферний кисень,утворюєу страто­

кол, будуть його дотримуватися і в майбутньому,то можна

сфері на висоті 20-50 км над поверхнею Землі озоновий шар,

сподіватися, що озоновий шар відновиться до 2050 року.

О 5 10 15 20 25

Кількість озону (парціальний тиск, мПа)


Науково-популярний екологічний журнал Засновники: Всеукраїнська екологічна ліга ТОВ «Центр екологічної освіти та інформації» Заснований у 2002 р.

Земельна реформа по-українськи: реаліїта потенційні загрози Небезпеки затоплення шахт Донбасу

2 5

ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА Формування системи моніторингу довкілля в умовах проведення операції об’єднаних сил Біомоніторинг як необхідна складова досліджень в зоні проведення операції о б’єднаних сил Тетяна М орозова Поводження з харчовими відходами глобальна проблема сьогодення

Свідоцтво про реєстрацію Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України серія КВ № 8487 від 01,03.2004 р. Видання рекомендовано до друку Науковою радою Всеукраїнської екологічної ліги

6

8

11

ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД Природоохоронний дайджест: парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва

13

Ужанському національному природному парку - 20 років!

14

Відповідальність за достовірність та зм іст інформації несуть автори публікацій У разі передруку посилання на журнал «Екологічний вісник» є обов’язковим Адреса редакції: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 30-В, оф. 33 E-mail: vel@ecoleaaue.net http://www.ecoleague.net Літературний редактор Мазуренко О. В.

Букові праліси Карпат - світове надбання людства Віктор Бирковим, Неля Коваль

15

Балка Північна Червона як еталон ілюзорного заповідання Микола Коробко

20

Технічний редактор Швець О. Р. Комп’ютерна верстка Рябуха А. Ю.

ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА Сучасні підходи до інституціоналізації правової категорії «екологічний інтерес» Ганна Анісімова

24

РЕГІОНИ Трансформаційні процеси на виробничих територіях Києва: сучасні проблеми та тенденції Григорій Підгрушний, Марія Викова

26

СТОРІНКАМИ РЕФЕРАТИВНОГО ЖУРНАЛУ Сторінками реферативного журналу «Екологія»

28

ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА ТА ВИХОВАННЯ Всеукраїнська дитяча спілка «Екологічна варта» святкує своє 20-річчя

ЗО

ГОСТРИЙ СИГНАЛ Громадські слухання щодо розробки Стремигородського родовища

32

Використано фотоматеріали Викової М., Бирковича В., Б ілої Н., Вікирчака О., ВіштакГ., КальницькоїД., Коваль Н., Коробка М., Мазуренко О., Підгрушного Г, Тимочко Т, ШпортюкЛ. Здано до набору 25.10.2019 р. Підписано до друку 29.10.2019 р. Ф ормат 60x84 1/8. Ум. фарбовідб. -11. Обл.-вид. арк. - 5. Папір крейдований. Друк офсетний. Наклад 750 прим. Передплатний індекс в Україні 01154, для Донецької та Луганської областей 87541 © Всеукраїнська екологічна ліга 2019


Екологічний Еюник редакційна колегія Тимочко Т. В.

шеф-редактор, голова Всеукраїнської екологічної ліги Балюк Г. І. д. ю. н., член-кор. НАПрНУ Вех І. Д. д. п. н., академік НАПНУ Бистрякова Ю. І. к. е. н. д. м. н. Вадзюк С. Н. д. с.-г. н. Волощук М. Д. Веклич О. П. д. е. н. Гальченко Н. П. к. б. н. Гетьман А. П. д. ю. н., академік НАПрНУ к. г. н. Гетьман В. І. к. т. н. Голік Ю. С. д. х. н., Гончарук В. В. академік НАНУ Грицан Ю. І. д. б. н. д. т. н., Долінський А. А. академік НАНУ д. п. н., Ільченко В. Р. академік НАПНУ Каплун В. В. д. т. н. д. п. н. Капська А. Й. Клименко М. О. д. с.-г. н. Кондратюк В. А. д. м. н. Лісовський С. А. д. г. н. Лукаш О. В. д. б. н. Малишева Н. Р. д. ю. н., академік НАПрНУ д. т. н. Мальований М. С. д. г. н. Маруняк Є. О. Марушевський Г. Б. к. ф. н. Медведев В. В. д. б. н., академік НААНУ д. е. н. Мельник Л. Г. д. б. н. Мінтер Д. (Великобританія) д. с.-г. н. Міронова Н. Г. Морозова Т. В. к. б. н. Мудрак О. В. д. с.-г. н. Прищепа А. М. к. с.-г. н. Размєтаєв С. В. к. ю. н. д. г. н., Руденко Л. Г. академік НАНУ д. г.-м. н., д. г. н., Рудько Г. І. д. т. н. д. с.-г. н., Созінов О. О. академік НАНУ д. ф.-м. н. Степаненко С. М. д. т. н. Столяренко Г. С. д. с.-г. н., Тараріко О. Г. академік НААНУ Терлецький В. К. к. б. н. д. е. н., Фурдичко О. І. академік НААНУ Черваньов І. Г. д. т. н. Шевчук В. Я. д. е. н. Шемшученко Ю. С. д. ю. н., академік НАНУ Шищенко П. Г. д. г. н., член-кор. НАПНУ д. б. н. Шматков Г. Г. д. т. н. Яковлев Є. О.

2

НАЙАКТУАЛЬНІШЕ

Земельна реформа по-українськи: реалії та потенційні загрози рирода нагородила У країну ви н ят к о во сп рият ­ л и в и м и ум овам и д ля ж ит т єдіяльност і лю дини т а ведення сільського господарства - це, насампе­ ред, унікальн і ландш аф т и т а ґрунт и. Україна є одним зі світ ових лідерів за площею потуж них чорноземів. Про в р а х у в а н н я екологічної складової у п ла н о ва н ій земельній реформі говоримо сьогодні з Тетяною Тимочко, головою Всеукраїнської екологічної ліги.

П

- Вітаємо! Широкого розголосу отримали спроби запровадити в Україні обіг земель сільськогосподар­ ського призначення. До Верховної Ради внесені півтора десятки законопроектів, одні з яких намагаються яко­ мога швидше впровадити купівлю/продаж, а інші - про­ довжити мораторій на продаж сільськогосподарських земель. Які, на Вашу думку, сценарії розвитку ситуації? - Тем а н аш ої сьогодніш ньої розм ови а к т у а л ь н а не лиш е з огляду на запровадж ення ринку землі. Слід на­ голосити, що стан земель і ґрунтів в У країні ви кли кає тривогу та занепокоєння і може поставити перед нам и питання про подальше існування у цьому світі. Водночас, саме зап ровад ж ен н я ц и віл ізован и х економ ічних м еха­ нізмів у питанні використання та захисту земель може стати тим драйвером, що дасть потуж ний поштовх для розвитку і подальшого процвітання. Зем ля для У країни - я к нафта для окремих арабських країн . Р ізн и ц я полягає у тому, що нафта колись за к ін ­ читься, а зем ля може годувати вічно, якщ о у нас стане розуму про неї подбати. Хочу нагадати, що впродовж віків загарбники н ам а­ галися забрати саме наш у землю. Усі повстання, у біль­ ш ій чи менш ій мірі, стосувалися виклю чно земельного питання. Голодомори починалися не через природні катаклізм и, а через втрату землі тими, хто її обробляв. Отже, враховуючи історичний досвід, маємо розуміти, що нині ми стоїмо перед серйозними економ ічними та со ц іал ь­ ним и ви к ли к ам и . А ле у земельної реформи є ще один аспект, не м енш а к ту а л ьн и й . Й деться про наш е с тав­ лення до земель і ґрунтів я к ж иттєво важ ливого базису для існування людей та збереження природних екосистем. Ж оден із внесених до парламенту законопроектів: чи то урядовий, чи депутатський, не враховує природоохоронної складової. Депутати-аграрії саме за рахунок скасування частини природоохоронних норм, намагаю ться, я к вони каж уть, створити умови для дерегуляції та лібералізації аграрного бізнесу. Але жодні економічні вигоди не можуть відбуватись за рахунок природи.

№ 5


* ^ітг

йш юпчний Втт

- - - 1- - -

НАЙАКТУАЛЬНІШЕ

- На вашу думку, це нерозуміння, чи щось інше? - Думаю, що і одне, і друге. У законопроектах чітко відбиваються інтереси бізнесу, агрохолдингів. Хоча, не виключаю, що частина депутатів ставлять свої підписи під законами, не розібравшись у їх змі­ сті і тих загрозах, що існую ть у р азі їх прийняття. Саме тому ВЕЛ запропонувала альтернативний законопроект, я к и й акцентує на необхідності вра­ хування природоохоронних аспектів під час впро­ вадж ена земельної реформи. Н аш і експерти —відомі грунтознавці Ю рій Грицан, професор, доктор біологічних наук, голова Дні­ пропетровської обласної організації ВЕЛ та Олек­ сандр Тараріко, академ ік НААН України, фаховий земельник Олексій Бурковський, голова Донецької обласної організації ВЕНІ, юрист екологічного права Сергій Разметаєв, кандидат ю ридичних наук, го­ лова Х арківської обласної організації ВЕЛ - розро­ били і внесли через народного депутата Сергія Ш а­ хова проект закону «Про внесення зм ін до деяких законодавчих актів У країни (щодо вдосконалення природоохоронного реж им у використання земель сільськогосподарського п р и зн ач ен н я у процесі запровадж ення обігу земель)», реєстраційний но­ мер 2178-5. Н аш законопроект був розглянутий на засіданні Комітету з питань екологічної політики та п рирод окористування і єд и н и й отри м ав п ід ­ трим ку членів Комітету. Б ільш е того, у ріш енні Комітету з екополітики йдеться про рекомендацію цитую: «Комітету з питань аграрної та земельної політики врахувати екологічну складову проекту Закону реєстр. № 2178-5 при подальшому опрацю ­ ванні проекту Закону, я к и й прийнятий за основу, реєстр. № 2178-10». - Чи можна трохи детальніше про мет у і завдання законопроекту ВЕЛ?

становитиме загрозу не лиш е природному середо­ вищ у, а й еф екти вн ій господарській д іял ьн ості вж е у найближ чій перспективі. Е ксп ер ти ВЕЛ не зап ер еч у ю ть н еоб хід н ість запровадж ення цивілізованого обігу земель, але спочатку пропоную ть вдосконалити природоохо­ ронний реж им їх використання. Сьогодні вж е недостатньо просто охороняти природні л ан дш аф ти , є гостра потреба у їх від ­ творенні та розш иренні. Саме тому ООН пропонує оголосити 2020-2030 рр. десятиліттям відтворення природних екосистем, оскільки високий рівень ро­ зораності веде до ерозії ґрунтів, зникнення річок і, відповідно, до зм ін к л ім а т у та опустелю вання* Д еградація та еродованість земель - це не стільки аграрне п и тан н я, с к іл ь к и проблем а екологічної безпеки країн та регіонів. З а умов децентралізації та створення в У країні ри н к у зем ель р еальн и м м еханізм ом ви ріш ен н я проблеми деградації ландш аф тів, опустелювання та дефіциту земель д л я природо-заповідного фонду має стати вилучення у державний фонд еродованих сільськогосподарських земель. До р е ч і, н а ш за к о н о п р о е к т п роп он ує у т в о ­ рити у кож ній громаді резервний фонд земель у роз­ м ірі не менш е 15% площ і усіх сільськогосподар­ ських угідь та вивести з обігу розорані крутосхили к рути зн ою понад 5 гр а д у сів , а згодом і понад З градуси. Т ак і д іл я н к и повинні піти п ід за л у ­ ж ення, залісення - там маю ть бути здійснені ґрун­ тозахисні заходи. Т акий п ілотн и й проект В сеукраїн ська еколо­ гічн а л іга розпочинає у Добропільському районі Донецької області. Ми плануємо частину неугідних земель засадити дубами, я к і тут росли споконвіків. Збереглися навіть к іл ь к а дубів та осокорів, яки м більше 300 років.

- В У країн і у господарському обігу перебуває більше 92% території. Надзвичайно високим є рі­ - Ви обмежились виключно екологічними ас­ вень розораності, я к и й становить понад 54%. Д л я пектами? - Н і. Реф орм у сл ід ро згл яд ати в р а м к а х ста­ порівняння - у розвинутих к р а їн ах Європи цей показник не перевищує 35%. Ф актична лісистість лого р о зв и т к у д е р ж а в и . Т ом у м и пропонуєм о території У країни - лиш е 16%, що недостатньо д л я забезпечення еко­ логічної рівноваги (середній показ­ ник європейських країн - 25-30% ). Н а д м ір н а р о з о р а н іс т ь з е ­ мель, у тому числі на схилах, при­ з в е л а до п о р у ш е н н я еко л о гіч н о зб а л а н с о в а н о го с п ів в ід н о ш ен н я сільськогосподарських угідь, лісів та водойм, що негативно вплинуло на стійкість ландш афтів і зумовило значне техногенне н аван таж ен н я на довкілля. Б ез врахування природоохорон­ них аспектів запровадж ення обігу зе м е л ь с іл ь с ь к о г о с п о д а р с ь к о г о призначення використання земель вересень-жовтень 2019 р.

З


Жолопчний вісник

НАЙАКТУАЛЬНІШЕ

одночасно з природоохоронною складовою і своє бачення щодо економічного та соціального векто­ рів розвитку. Н а першому етані, я к и й м іг би бути розпочатий вж е наступного року, право на придбання земель д л я ведення товарного сільськогосподарського ви­ робництва отримують українські фермери, я к і м а­ ють досвід роботи, а також постійно меш каю ть н а території відповідної місцевої ради, де здійснюється продаж земельної д іл ян ки . Окрім того, таке право надається органам місцевого сам оврядування чи держ аві в особі уповноваженого урядом централь­ ного органу виконавчої влади д л я викупу земель, що маю ть забезпечити формування та розш ирення екологічної м ереж і. П орядок такого викупу має встановити Кабінет М іністрів У країни. При чому, процес викупу земель має супроводжуватися ство­ ренням агрохімічного паспорту земельної ділянки. У наш ому законопроекті запропоновано поси­ лити адміністративну відповідальність за недотри­ м ання природоохоронних вимог. Перш ий етап дасть м ож ливість фермерам, я к і вж е багато років обробляють українські землі, от­ римати певний гандикап для розш ирення власного господарства. Разом з тим, ці зм іни не стануть на­ стільки об’ємними, щоб створити перекоси чи проб­ леми у процесі кун івл і/н род аж у земель. До того ж , вони д адуть м ож ливість ви яв и ти п р а к ти ч н і недоліки і проблеми д л я врахуван н я їх у підго­ товці запровадж ення цивілізованого ринку земель. З а н аш и м задум ом саме ферм ери (господарі) м аю ть стати економічною і соціальною основою сільського господарства У країни.

- А якщо в Україну захоче зайти потужний іноземний інвестор?

- Я відповім цитуванням К онституції У країни: «Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інш і природні ресурси... є об’єктам и п р ава власності Українського народу» - це стаття 13. У наступній статті читаємо: «Земля є основним національним багатством , щ о перебуває п ід особливою охоро­ ною держ ави». І д ал і записано, я к м аю ть д ія т и м еханізм и права власності та охорони основного нашого національного багатства: «Право власності на землю гарантується. Ц е право набувається і реа­ л ізу є т ь с я гр о м ад я н а м и , ю р и д и ч н и м и особам и та державою виклю чно відповідно до закону». Щ о стосується іноземних інвесторів, наш а Кон­ сти туц ія і законодавство надає їм багато м ож ли­ востей д л я ефективного вкладення кош тів та ство­ рення додаткового капіталу. Але це має відбуватися не на ш коду українському народу і держ аві. - Як швидко, на вашу думку, держава буде готова до впровадження широкомасштабного ринку земель?

- Є п итання у наш ому ж и тті, де поспіх не по­ мічник* Експерти Всеукраїнської екологічної л іги наголош ую ть н а необхідності проведення ком п­ лексної о ц ін к и родю чості ґр у н т ів та ін вен тари ­ за ц ії особливо цін н и х природних територій д л я резервування та створення н а перспективу нових об’єктів ПЗФ. З а 2020 р ік ур яд повинен підготувати к іл ь к а документів, зокрем а: якісн и й Закон про обіг зе­ мель сільськогосподарського призначення, Порядок економічного стимулю вання заходів щодо викори­ стання та охорони земель і підвищ ення родючості ґрунтів, Державну програму заходів, спрямованих н а заб езп еч ен н я оптим ального сп іввід н ош ен н я зем ельних угід ь в У країн і, Д ерж авну програм у розвитку екологічної мереж і до 2030 року. Д ля того, щоб У країна не втратила своє головне багатство, кож ен має докласти зусиль н а своєму м ісці, а ріш ення повинні бути виваж еним и і за­ хищ ати інтереси українського народу та Природи.

4

№ 5


* ^ітг

йш юпчний Втт

НАЙАКТУАЛЬНІШЕ

НеОезпеки затопленні шахт Даніасу вересня 2019 року у Торецьку н а Донеч­ чині відбулося виїзне засідання робочої групи В сеукраїнської екологічної л іги , метою як о ї стало вивчення екологічних та еконо­ м ічних р и зи к ів за к р и тт я ш ахт Донбасу. У засі­ данні взял и участь експерти ВЕЛ» фахівці-геологи «Торецьквугілля», науковці-економісти» екологи. Надмірна концентрація промислового виробництва, транспортної інфраструктури у поєднанні зі значною щільністю населення давно створили в регіоні високий рівень антропогенного навантаження на довкілля. Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко звернула увагу присутніх» що зумисне, некероване закриття великої кількості ш ахт на окупованій території призведе до непередбачуваних наслідків для довкілля, зокрема, через припинення відкачування шахтних вод відбувається підтоплення і затоплення великих площ прилеглих міст і селищ. Забруднення підземних та поверхневих водозаборів мінералізова­ ними шахтними водами набуло загрозливих масш­ табів. У зв’язк у із зупинкою багатьох підприємств через російську військову агресію н а Сході Украї­ ни особливої актуальності набувають питання до­ слідження та аналізу еколого-техногенних загроз, оцінки потенційних ризиків, прогнозування можли­ вих сценаріїв виникнення надзвичайних ситуацій із застосуванням сучасних наукових підходів. Н а думку Євгена Яковлева, доктора технічних наук, професора Інституту телекомунікацій і глобального інформацій­ ного простору НАН України, головною загрозою для регіону є втрата усіх запасів підземних вод, придатних д л я питного водопостачання. Вже сьогодні ш ахтні води, рівень яких постійно піднімається, підтоплюють полігони з промисловими та побутовими відходами, хвостосховища та ш ламонакопичувачі, терикони, житлову забудову. Науковець зауважив, що необхідно врахувати за­ грози, пов’язані з російською окупацією і обстрілами частини території Луганської та Донецької областей. Більшість ш ахт залишилися на окупованій території, як а топографічно вища, ніж підконтрольна Україні, тому весь обсяг шахтних вод переміщується в шахти Торецька, Селідового та Золотого. Хімічний склад підземних вод не відповідає стандартам якості. 70% населених пунктів розташовані над ш ахтними ви­ робками і найближчій перспективі їм загрожує під­ топлення та проблеми з якісним водопостачанням. Головний геолог об’єднання «Торецьквугілля» Петро Фоменко представив картографічні матеріали, я к і свідчать, що найбільші екологічні ризики у про­ сторі і часі будуть пов’язані із суц ільним порушенням гірничими виробками вугленосних порід та розвину­ тих в них водотривів, я к і екранували витоки солоних ш ахтних глибинних вод. Він також зазначив, що вересень-жовтень 2019 р.

міграція вибухонебезпечного метану та інших токсич­ них газів із затоплених ш ахт в меж ах міст, селищ, промислових майданчиків може створити загрозливу ситуацію у регіоні. Голова Наукової ради ВЕЛ Тетяна Морозова наго­ лосила, що через підтоплення територій ми можемо втратити об’єкти ПЗФ та численні елементи біорізноманіття регіону. Учасники засідання - доктор еконо­ мічних наук» заступник директора Інституту еконо­ міки промисловості НАН України В’яче слав Ляшенко та кандидат економічних наук, старший науковий співробітник відділу економічних проблем розвитку промислового виробництва цього ж інституту Андрій Кучеров визначили гострі соціально-економічні про­ блеми області і наголосили на необхідності розро­ блення плану дій щодо їх подолання. З а результатами зустрічі напрацьований перелік першочергових заходів, зокрема: • провести комплексне науково-практичне дослі­ дження еколого-техногенного стану території Доне­ цької та Луганської областей; • врахувати екологічну складову при формуванні нової державної програми реструктуризації та віднов­ лення Донбасу, а також у Стратегіях розвитку Доне­ цьке»! та Луганської областей до 2027 року; • виступити з ініціативою на міжнародному рівні щодо виключення збройних впливів на системи водопо­ стачання, шахтний водовідлив та небезпечні об’єкти; • розробити план практичних заходів щодо утри­ мання шахтних вод на безпечних рівнях для захисту від негативного впливу на водоносні горизонти; • запровадити систему моніторингу стану геоло­ гічного середовища та підземних вод в районі ш ахт­ них виробок з використанням дистанційних методів та математичного моделювання. Аналітичну записку щодо заходів з попередження затоплення шахт і прилеглих територій Всеукраїнська екологічна ліга планує передати в Кабінет Міністрів України для відповідного реагування (докладніше на сайті ВЕЛ - www: ecoleague.net).

5


1І•ч Формування системи моніторингу довкіллі о умооах орооедеоно операції об’єднаних сни

Екологічний йснмк

ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

втоматизована система екологічного моні­ торингу створю ється д л я виявленн я кри ­ тичних чинників антропогенного впливу, якісного обґрунтування реалізації природоохорон­ них заходів, пош ирення знань про стан природ­ ного середовища. Ц я система дозволяє отримувати достовірні відомості щодо вм істу забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, водних об’єктах, ґрунтах. 18-19 вересня 2019 року у Краматорську на До­ неччині відбулась М іжрегіональна науково-технічна конференція: «Функціонування та сталий розвиток системи моніторингу довкілля в умовах проведення ООС». У конф еренції в зя л и участь м іж народні екс­ перти з охорони довкілля, представники органів державної влади та місцевого самоврядування, гро­ мадських екологічних організацій, науковці та ЗМІ. Ігор Мороз, перший заступник голови Донецької ОДА, наголосив на тому, що розвиток моніторингу довкілля є одним з пріоритетів у роботі обласної влади, оскільки для мешканців і вільних, і тимча­ сово окупованих територій дуже важливо володіти інформацією про стан довкілля в регіоні. Розвиток мережі автоматизованих станцій контролю повітря та води допомагає захищ ати не лише природу, а й здоров’я громадян. Проведення таких конференцій дозволяє краще розуміти потреби області щодо приро­ доохоронних пріоритетів, ефективно запроваджувати сучасні підходи для розвитку системи моніторингу довкілля та залучати додаткові кошти для реалізації обласних програм. Сергій Натрус, директор Департаменту екології та природних ресурсів Донецької ОДА, презентував результати функціонування вж е існуючої автома­ тизованої регіональної системи моніторингу дов­ кілля, завданням якої є захист життєво важливих

А

6

екологічних інтересів лю дини і суспільства, за ­ безпечення п ри й н яття управлінських ріш ень по зменшенню забруднення природного середовища та виконання природоохоронних заходів підприємствами-забруднювачами, отримання оперативної інформації про стан довкілля в режимі on-line, забез­ печення сприятливих умов проживання і здоров’я лю­ дей. Оперативний контроль забруднення атмосферного повітря здійснюють 2 пересувні лабораторії. Виміри здійснюються за оксидами вуглецю та азоту, діоксидом сірки, аміаком, сірководнем, пилом, атмосферним тиском, напрямком вітру, температурою та вологі­ стю. Встановлено 50 компактих станцій для виміру забруднюючих речовин в атмосферному повітрі по санітарно-захисній смузі найбільших підприємств-забруднювачів області. Здійснюється комплекс заходів для визначення вмісту мікроелементів та важ ких ме­ талів у ґрунтах, рослинній продукції, воді та для сіль­ ськогосподарських потреб. Для забезпечення система­ тичних спостережень за гідрохімічними показниками р. Сіверський Донець, у тому числі в рамках кризо­ вого моніторингу, створена автоматизована система контролю водних ресурсів, при розробці якої бра­ лись до уваги вимоги Рамкової водної Директиви ЄС та європейська практика щодо вимірів забруднюючих речовин в поверхневих водах в режимі on-line. Мо­ дернізована система екологічного моніторингу для визначення забруднюючих речовин у прибережних водах Азовського моря. В подальшому планується розпочати моніторинг стану підземних вод та створення центру моніторингу довкілля у Донецькій області. Експерт з екології ПРООН Олексій П иріков при­ вітав учасників конференції та висловив надію на подальшу підтримку з боку міжнародних організа­ цій у справі відновлення та розбудови миру на Сході України.

№ 5


П оган и й Вісник

) ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологіч­ ної ліги» акцентувала увагу учасників конференції на масштабності та складності існуючих екологічних проблем Донбасу, зумовлених надмірним техногенним навантаженням та наслідками воєнних дій в регіо­ ні. З 2015 року на окупованій території розпоча­ лося масове зупинення водовідведення з ш ахт в До­ нецькій і Луганській областях, в тому числі з 2018 року - затоплення ш ахти «Юнком». Такі дії можуть спричинити екологічну катастроф у, я к а полягатиме в радіоактивному, хімічному забрудненні ґрун­ тових і поверхневих вод та екосистеми Азовського моря. Наразі вже 36 ш ахт на окупованих територіях припинили своє функціонування через підтоплення або повне затоплення. У країнський Донбас може стати регіоном без власних запасів чистої питної води. Під загрозою відселення знаходяться люди із семи міст Донецької і Луганської областей. Ш ахтні води можуть вийти на рівень мінус 20 метрів, що означає підтоплення будинків і забруднення власних джерел питної води. Канал Сіверський Донець - Дон­ бас через лінію фронту несе питну воду для всього регіону. Русло каналу багато разів пробивали арти­ лерійські обстріли, воно негерметичне, і за останні роки його не ремонтували. Якщо до водоносних го­ ризонтів потраплять мінералізовані ш ахтні води — наслідки для екосистеми можуть бути незворотні. Зважаю чи на продовження військових дій та загро­ зи зростання територіальних руйнівних змін Всеук­ раїнська екологічна ліга наполягає на впровадженні моніторнгу геологічного середовища та підземних вод в районі ш ахтних виробок, проведенні комплек­ сного обстеження територій, я к і перебувають в зоні діяльності шахт, та включення питань екологічної безпеки у Стратегію розвитку Донецької та Луган­ ської областей до 2027 року. Євген Яковлев, доктор технічних наук, професор Інституту телекомунікацій і глобального інформа­ ційного простору ПАН України, звернув увагу при­ сутніх на врахуванні зростання загрози руйнівних змін складових навколишнього серед овища Донбасу (біорізноманіття, гідросфера, приземна атмосфера, геологічне середовище) при збільшенні аварійного затоплення шахт. Він запропонував створити при Мі­ ністерстві з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України експертну раду з фахівців наукових, адміністративних та при­ родоохоронних установ, громадських організацій для оцінки природно-техногенних загроз внаслідок некерованого затоплення ш ахт та ризиків незворотних втрат промислових ком плексів, руйнування систем і об’єктів інфраструктури - тепло-, водо-, енергопостачання» транспортних м ереж , нафто-, газо-, продуктопроводів тощо. Необхідно провести комплексний екологічний аудит зони військових дій та прилеглих територій з визначенням переліку природних ресурсів (земельних, водних, мінераль­ но-сировинних, біотичних та ін.) я к основи збалансо­ ваного розвитку. Організувати роботи з відновлення вересень-жовтень 2019 р.

екологічного моніторингу зони розм еж ування із залученням матеріалів дистанційного зондування Зем лі (ДЗЗ), контактного моніторингу та матема­ тичного моделювання можливих сценаріїв розвитку ситуації на Донбасі.

Діана Кальницька, експерт ВЕЛ з питань еко­ логічної безпеки торкнулась проблем екологічно безпечного поводження з відходами різних класів небезпек та рекультивації полігонів сміттєзвалищ. Олександр Рак, кандидат біологічних наук, нау­ ковий співробітник відділу природної флори Наці­ онального ботанічного саду ім. М. М. Гришка зу­ пинився на проблемах урбанізації, я к а спричиняє зникнення численних видів флори та фауни. Н а його думку, окупація територій Донецької області пору­ ш ила природний екологічний баланс. Втрата біоло­ гічного різноманіття є однією з глобальних проблем, тому необхідно враховувати існуючу загрозу у планах розвитку регіону і держави в цілому. В рам ках Конференції учасники відвідали стаці­ онарний пост контролю атмосферного повітря та оз­ найомились з роботою пересувної екологічної лабора­ торії, відвідали КП «Донецький регіональний центр поводження з відходами» та здійснили захоплюючу м андрівку до регіонального ландш афтного парку «Краматорський», у якому охороняються лісові ма­ сиви, цілинні стенові ділянки, скам’янілі дерева і уні­ кальні виходи на денну поверхню крейдяних порід. З а результатами конференції підготовлена Ре­ золюція, пропозиції якої будуть враховані під час ухвалення екологічно важливих рішень (докладніше на сайті ВЕЛ - www: ecoleagne.net).

7


ия Біїнініторпиг якнеобхідні складова доспіджень в зоні прінедення операції об’єднаних сил

Жолопчний вісник

ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Тетяна МОРОЗОВА, кандидат біологічних наук, д о ц е н т каф едри екології та безпеки ж иттєдіяльності Національного транспортного університету, голова Н аукової р ад и В сеукраїнської екологічної ліги (м. Київ)

трім ке всезростаюче забруднення довкілля призводить до «ефекту бумеранга» - руйну­ вання природного середовища, що неминуче призведе до економічних та соціальних втрат, я к і унеможливлюють реалізацію стратегії збалансова­ ного розвитку. Просторові масштаби забруднення м ож уть виходити д алеко з а м еж і географ ічних та політичних бар’єрів. «Ефект бумеранга» тісно корелю є із за к о н а м и Б . К ом м онера «все пов’я ­ зано з усім» та «за все треба платити». М іжнародний потенціал контролю загроз зброй­ ного кон ф лікту в екосистем ах н аразі відсутній. Достеменно відомо, що військові конф лікти в пе­ реваж ній більшості несприятливі в екологічному сенсі (Dudley et al. 2002; M achlis and H anson 2008). Н езваж аю чи на значний обсяг даних щодо еколо­ гічної динам іки біологічних систем в умовах зброй­ н и х конф ліктів, ком плексний моніторинг такого роду впливів не проводився. Н аявні в літературі огляди з даної проблематики переважно відобра­ ж а ю ть екологічні зм ін и в кон тек сті соціальноекономічних чинників. Х ім ічне забруднення довкіл л я в зоні операції об’єд н ан и х си л (ООС) м ож е с п р и ч и н яти я к ло­ кальні, так і глобальні кризові ситуації. Небезпека полягає в тому, що вуглеводні та в а ж к і м етали м ож уть накопичуватися у ґрунтах, флорі, ф ауні та мікробіоті. Це обумовлює їх поширення в різних компонентах екосистеми та мож ливий кум улятив­ ний ефект у трофічних ланцю гах. М иттєвий ефект не зав ж д и очевидний, часто м ож е п ро явл яти ся віддалений генотоксичний вплив. Все вищеперераховане призводить до зменшення чисельності попу­ л яц ій , а також різноманіття видів у екосистемах. Створюється небезпечний військово-промисло­ вий кластер, де забруднення довкілля в результаті військової діяльності накладається н а промислові агломерації, зокрема, на території Донбасу багато небезпечних об’єктів (шахти, металургійні, хімічні та енергетичні виробництва, полігони токсичних відходів, терикони, шламонакопичувачі, шламосховища), що в свою чергу створює додаткові ризики та загрози. Ч инники підсилення впливу російської інвазії: руйнування водопровідно-каналізаційних мереж; мокра консервація ш ахт (потенційна небез­ пека впливу ш ахтних вод); 6 млрд м у р ік викидів вибухонебезпечних токсичних газів (метан, радон); водно-міграційні процеси; небезпека підтоплення

С

М икитівського ртутного рудника; ризик вторинної емісії абсорбованих рад іон уклідів; прискорення прояву небезпечних екзогенних геологічних проце­ сів (зсуви, карст, підтоплення), розвиток просідань земної поверхні з ускладненням інженерно-геоло­ гічного стану об’єктів; ви хід з л ад у водозаборів підземних вод. М оніторинг дасть м ож ливість оцінити м асш ­ таби впливу та м ож ливі наслід ки д л я довкілля, сформувати його комплексну картину, визначити найчутливіш і зони та оцінити рівень антропопресингу, використовую чи екологічний (біоцентричний) підхід. Моніторингові дослідж ення дозволя­ ють виявити кум улятивні впливи; спрогнозувати н а с л ід к и д іял ьн о сті (ретросп екти вн и й ан аліз); оц ін и ти зм ін и в д о в к іл л і, ш л я х и (м ож ливості) зм ен ш ен н я н егати вн и х в п л и в ів т а й м овірність досягнення порогових значень; визначити альтер­ нативи (отримання соціально-економічних резуль­ татів збалансованим шляхом). Традиційно для еколого-токсикологічної оцінки застосовують хімікоаналітичні методи (трудомісткі та дороговартісні), я к і даю ть уявлення про «мит­ тєве» забруднення повітря, води, ґрунту, донних в ід к л а д е н ь к о н к р етн и м и то к си к ан там и , щ о не завж д и дозволяє судити про їх токсичність д л я біоти. Ц е не від о б р аж ає стан екосистем и в ц і­ лому і не дає м ож ливості оцінити кум улятивний ефект впливу. Інструментальне визначення вмісту полютантів має ряд недоліків, оскільки зводиться лиш е до тих пріоритетних речовин, д л я я к и х вони призначені; д л я багатьох речовин не розроблені


йолопчний йсник

151

ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

гігієнічні нормативи; не реагує на речовини, кон­ центрація яки х нижче меж і виявлення. Саме тому пріоритетності набуває біомоніторинг я к метод вия­ влення антропогенного н аван таж ен н я, оскільки базується на реакції-відгуку біоти і може слугу­ вати важ л и в и м доповненням до ф ізи ч н и х і х і­ м ічних методів дослідж ень. Б іод іагн ости ка дає м ож л и вість ін тегр ал ьн о ї оц ін к и , до п ри кл ад у, ан аліз меду може дати уявлення про хімічне за­ бруднення території. У дослідженнях О. П. Бригас (2014) показано, що в зоні діяльності військових баз у сосни звичайної спостерігаю ться порушення онтогенезу вегетативних пагонів, морфологічної та анатомічної будови хвої. А ктуальність викори­ стання біологічних об’єктів полягає у специфічній здатності їх організаційної системи рефлексувати на ш ирокий спектр ч и нників різної природи, фітотестування є ефективним методом визначення рівня екологічної безпеки, вивчення токсичності речовин. Доцільно розрізняти біоіндикатори рівн я забруд­ нення (організми-концентратори) і біоіндикатори ст ану екосистеми (найадекватніш е відповідають кінцевим завданням екологічного моніторингу). Типовими представниками організмів-концентраторів є епіфітні лиш айники, оскільки вони гірше,

вересень-жовтень 2019 р.

ніж вищ і рослини, захищ ені покривною тканиною, тому особливо чутливі до забруднюючих речовин. Здатність рослин до акум уляції полютантів спро­ щує визначення їх вмісту традиційними хімікоаналітичним и методами. Раціональніш е визначати л іп о ф іл ь н и й т о к с и к а н т (н а п р и к л а д , дим етилртуть, або ТХДД), що перебуває у водній екоси­ стемі в ультрам алих к іл ькостях, аналізую чи не саму воду, а ж ирову тканину риби (кумулятивний ефект на вищ их трофічних рівнях). Б іо ін д и к а т о р и с т а н у е к о с и с т е м : д о м ін у ­ вання у травостої щ авлю кінського, осоки т а пред­ ст авників родини жовтецевих свідчить про кислот­ ність ґрунтів. Індикаторний організм стає монітором (може слугувати для якісної та кількісної оцінки стану середовища існування або екосистеми), зо­ крем а, п ігм ентація листків тют юну корелю є із вмістом озону та органічних пероксидантів у пові­ трі; активація метаболічних процесів, зміна пігмен­ тац ії лопатей та інтенсивність фототаксису хлоро­ пластів (зміна кількості хлоропластів у епістофному положенні) р яски м алої - чутливі показники сту­ пеня забруднення середовища. Здатність акумулю ­ вати радіонукліди яскраво вираж ена у липи, в’яза, ясена, берези, тополі та полину. Накопичення в по­ вітрі оксидів вуглецю, сірки, азоту, формальдегіду,

9


Е к о л о гіч н и й Л існ и к

К3

ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

промислового пилу на тлі сполук важ ки х металів, поверхнево-активних речовин та інш их забрудню­ вачів призводить до поруш ення ф ун кц ії сурф ак­ танту (порушення підтримання поверхневого натягу альвеоли та її здатності до роздування при вдиханні повітря) в легенях (Нагорна, 2009). З а впливу різних чинників мож на спостерігати такі зм іни у рослин: макроскопічні (некрози — від­ м ирання окремих ділянок тканин, наприклад кра­ йові некрози листя лип, що ростуть на тротуарах, зумовлені засоленням ґрунтів); зм іна забарвлення (під впливом S 0 2 в листі смородини руйнується хлорофіл і виявляється червоне забарвлення), пе­ редчасне старіння (під дією етилену); опадання листя; зм іна форми чи розмірів органів; зниж ення продуктивності; формування нетипової для певного виду крони (у разі забруднення повітря S 0 2 і HF дерева набувають кущо- і подушкоподібних форм). М ікроскопічні - зм ін а розм ірів кл іти н і субклі­ тинни х структур (руйнування хлоропластів під впливом S 02 і NaCl тощо). Підвищення концентрації важ ких металів може призводити до загальних, малоспецифічних фізіо­ логічних і біохімічних змін. Токсична д ія металів ви яв л яється у пригніченні росту, зн и ж ен н і біо­ логічної продуктивності, хлорозах і некрозах. За забруднення ґрунтів м еталами можуть спостеріга­ тися морфологічні зміни у рослин. Д ія комплексу металів на рослини призводить до порушень ф унк­ цій рослинного організму та їхнього взаємозв’язку. Значне підвищ ення рівня важ ких металів у навко­ лиш ньом у середовищ і призводить до зн и ж ен н я інтенсивності клітинних поділів в коренях, а та­ кож до збільш ення відносної кількості профаз. За наявності в ґрунтах цинку в рослин родин орхідні та бромелієві відмирають кінчики листків, а у маку квітки стають махровими. Арабідопсис Т аля може бути індикатором на­ явності в ґрун тах оксиду азоту, що виділяється назем ним и м ін ам и або інш и м и вибуховими р е ­ човинам и, зміню ю чи забарвлення з зеленого на червоне. Б. Виноградов виділяє так і індикаторні ознаки рослин: ф лорист ичні (наявність або відсутність певного виду у ф ітоценозі), м орф ологічні (хлорози на листках ячменю спостерігаю ться за над­ л и ш к у в ґр у н тах К упрум у та Бору; н а л и стках пом ідорів та к а р то п л і - за н а д л и ш к у Бору; за надмірної кількості М ангану листя ячменю і сте­ бла картоплі покриваю ться бурими плямами), фі­ зіологічні (особливості хімічного складу і обміну речовин) і ф іт оценот ичні (рясність, ярусність, мозаїчність). Відомо, що у природних умовах окислення ат­ мосферних опадів залеж ить від наявності кислотоутворюючих складників (S02, NOx та ін.), переважна більш ість як и х маю ть антропогенне походження. Біотрофи (крім Фосфору) можуть потрапляти в еко­ системи разом із забрудненням повітря, при цьому

10

кількісно переважають кислотоутворюючі субстан­ ції. Вищеописане призводить до утворення кислот­ них опадів. їх безпосередній вплив на рослини — некротизація листків, підсихання верхівок дерев, хлороз і, я к наслідок, мозаїчна плямистість хвої, листя, їх опадання; опосередкований вплив - закис­ лення ґрунтів, наслідком цього є зм іна біоценозів, зокрем а п ер еваж ан н я ац и д оф іл ьн и х організм ів (сфагнум, плаун). Представники фауни також можуть слугувати індикаторам и стану довкілля, зокрема, за впливу дельтаметрину бджоли втрачають здатність орієн­ тац ії в просторі, за впливу комплексної системи обробки пестицидам и у дрозоф іли чорночеревої (Meigen, 1830) розвиваю ться фенокопії крил, очей, заб арвлен н я та від м іч ається м еланом а хоботка та черевця.

Н аразі все більшої актуальності набувають ін­ д и каційні дослідж ення стану антропогенно тран­ сформованих екосистем за допомогою мікробіоти. При цьому вивчаю ть біохімічні, фізіологічні і мор­ фологічні показники; динам іку чисельності; видо­ вий склад; функціональну активність; мутагенні ефекти та ін. Так, за наявності в ґрунтах Плюмбуму (більше 8000 мг/кг) зміню ється морфологічна будова — скручені, хви лясті гіфоподібні вирости розпрям ляю ться; інгібується енергія проростання мікроскопічних грибів. Необхідно зазначити, що використання біоінд и к ац ії та біотестування для моніторингу не по­ винне обмежуватись лише виявленням потенційних полютантів. З а допомогою біодіагностики мож на оцінювати збереження стійкості екосистем, їх біо­ логічного і генетичного різноманіття.

Л ітература

1. Dudley JP, Ginsberg JR , Plumptre A J, H art JA , Campos LC. 2002. Effects of war and civil strife on wildlife and habitats. Conserv. Biol. 16(2): 319-329. 2. Machlis GE, Hanson T. 2008. Warfare ecology. BioScience 58: 729-736. 3. Нагорна H. В., Дубова Г. В. Екологія та патологія ор­ ганів дихання у дітей: медико-соціальні аспекти / / Здоровье ребенка. 2009. № 4(19). С. 37-39.

№ 5


)

1з Ішдження з харчовими іідходами глібальна зроблена сьогодення

Жшюичний Вісник

ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

сеукраїнська екологічна л іга (ВЕЛ) занепо­ к о єн а проблемою стрім кого н акоп и ч ен н я харчових відх о дів в У країні. Тенденції роз­ витку господарства у світі зумовили умовний поділ населення н а дві категорії: одні ж ивуть в умовах перевиробництва, інш і —відчувають гостру нестачу продовольства. Щорічно третина вироблених у світі продуктів, а це близько 1,3 млрд т, втрачається чи перетворю ється н а відходи. Глобальні к іл ь к іс н і втрати харчових продуктів та відходи з них н а р ік становлять приблизно 30% д л я зернових, 40-50% д л я коренеплодів, фруктів та овочів, 20% д л я олій­ ного насіння, м ’яса т а молочних продуктів та 35% д л я риби. Н изька культура спож ивання не лиш е зумовлює надмірні обсяги накопичення харчових відходів, а й справляє чим алий вплив па довкілля, фінансові показники держ ав та етичні норми. У країна не є винятком. Відсутність ефективних заходів, спрямованих на запобігання утворенню, пе­ рероблення та утилізацію харчових відходів і втрат гальмує розвиток національної економіки, супере­ чить принципам сталого розвитку. В р а м к ах проекту «Харчові відходи: відпові­ дальне спож ивання» за підтрим ки Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) вона проводить дослідження. В ході роботи заплановано оцінити масштаби утворення та накопичення хар­ чових відходів та втрат, а саме: їх кількість, склад, причини та фактори утворення, обсяги накопи­ чення, вплив на довкілля. Д ля ґрунтовного вивчення проблеми харчових відходів Всеукраїнська екологічна ліга провела со­ ціологічне опитування. Експерти ВЕЛ за підтримки ФАО розробили окрем і ан к ети д л я спож ивачів, працівників роздрібної торгівлі та сектору HoReCa (з англ. - готелі, ресторани, кейтерінг), аби отримати інформацію про рівні харчових втрат та відходів, їх кількість, склад, причини та фактори накопи­ чення, а також про заходи, я к і впровадж ую ться д л я запобігання і зменшення масштабів проблеми. Сектор HoReCa є одним з потуж них продуцентів харчових відходів. Б ільш ість ресторанів, готелів, каф е та підприємств харчової промисловості м а­ ють тенденцію до надмірної підготовки/виробниц тва продуктів, о скіл ьки це вигідніш е з еконо­ мічної точки зору та позитивно впливає па рівень обслуговування - страви н аявн і у вел и кій к іл ь ­ кості і відсутні затримки з приготуванням. Д еякі менеджери сектору вважаю ть, що виробництво їж і великими партіями мінімізує витрати, але насправді це призводить до збільш ення к іл ько сті відходів

В

вересень-жовтень 2019 р.

порівняно з приготуванням на замовлення або виго­ товленням м алих партій. Надмірні обсяги торгівлі харчовими товарами та продуктами в роздрібних цент­ рах, на гуртовнях та у супермаркетах часто призво­ дять до втрати продуктів, оскільки увага споживача розсію ється на величезному асортименті і значна частина товарів не продається. Щ ороку пересічний українець викидає на смітник близько 250 кг побу­ тових відходів, половина з як и х є харчовими. Н а основі зібраних даних встановлено, що од­ нією з причин, я к і заваж аю ть споживачам змен­ ш увати кількість харчових відходів, є відсутність локальних станцій з їх переробки чи ути л ізац ії. К рім того, значна частина населення не володіє достатніми знаннями у сфері поводження з відхо­ дами, саме тому необхідно вклю чити освітній ком­ понент у систему просвітницької діяльності. Фрукти, овочі, м’ясні продукти, яйця, хліб ■ найпопулярніш і пункти у продовольчому списку укра­ їнців. При купівлі товарів лиш е невелика частина населення замислюється над наслідками надмірного спож ивання. Ф рукти, овочі, коренеплоди та к а р ­ топля м аю ть н ай ви щ і п оказн и ки втрат з-поміж їстівних плодів. З а оцінками ФАО, 1 к г викинутої їж і спричиняє 2 к г викиду вуглекислого газу (С02), що посилює глобальний парниковий ефект. Харчові відходи сприяють надмірному споживанню прісних вод та викопного палива, що разом з викидами ме­ тану від розкладання продуктів харчування безза­ перечно впливає на глобальні зміни клімату. Варто зазначити, що чим ала кількість ресурсів йде і на виробництво продуктів харчування. Згідно з до­ слідж енням и, на вироблену, але не спож иту їж у припадає приблизно 1,4 млрд га землі, що стано­ вить м айж е 1/3 сільськогосподарських угідь пла­ нети. Х арчові втрати впливаю ть і н а збіднення біорізноманіття н а глобальному рівні. Щ об м ак ­ симально збільш ити обсяги продукції сільського

11


Жолопчний вісник

151

ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Н айбільш часті причини псування продуктів харчування у домі куп шш більше, ніж потрібно приготували більше, ніж потрібно зіпсувались швидше, ніж очікувалось закінчився термія придатності забули, що придбали не були з'їдені вчасно

ЙЗ052028;

30

господарства, розорюються додаткові площі, що при­ зводить до зникнення численних видів рослинного та тваринного світу. Масове вирощ ування худоби для споживання та використання пестицидів у рос­ линництві зумовлює азотне, фосфорне та хімічне забруднення в річках та прибереж них водах, тим самим впливаючи на стан флори і фауни. Якщо 30% продовольства стає відходами, 30% прісної води стає скидам и. З а оцінкам и науковців, 1 кг викинутої яловичини - це витрата 50000 л води, а 1 склянка вилитого молока - 1000 л води. Економічне зростання і сталий розвиток держави вимагають термінового скорочення антропогенного впливу на довкілля ш ляхом зм ін у виробництві та споживанні товарів і ресурсів. Зокрема, Глобаль­ ною ц ілл ю сталого розвитку ООН, пунктом 12.3 передбачається: «До 2030 року зм енш ити вдвічі н а д уш у населення рівень прод укуван н я харчо­ вих відходів у роздрібній торгівлі та від спож и­ вачів, а також зм енш ити втрати продуктів х а р ­ чування у ланцю гах виробництва та постачання, зокрема, втрати після збору врожаю». Відповідно до Стратегії сталого розвитку України до 2030 року, впровадж ення нових моделей спож ивання є клю ­ човим етапом досягнення продовольчої безпеки та ресурсоефективної економіки. В ході виконання проекту експертами ВЕЛ було з’ясовано, що дослід­ ж ення обсягів втрат харчових продуктів, харчових відходів по віднош енні до обсягів продовольства н а сьогодні обмежене, оскільки ж одна база даних не узагальню є світову статистику щодо харчових втрат, я к а б п ередб ачал а в и к о р и стан н я гарм о­ нізован ої м етодології збору д ан и х д л я ан алізу. З о кр ем а, н ац іон ал ьн е законодавство розгл яд ає харчові відходи я к складову побутових відходів або частину відходів виробництва продовольства, щ о не відображ ається в д ерж авній статистичній звітності я к окремі відходи. Конкретні визначення надаю ться лиш е в правилах двох відомств. З а од­ ним з документів, харчові відходи —це продукти харчування, я к і повністю або частково втратили свої первісні споживчі властивості в процесі їх ви­ робництва, оброблення, вж ивання або зберігання. Ч ітк е п о н яття «харчові втрати» не закріп лен о, але в загальном у їх пов’язую ть з природним або технологічним зм енш енням к іл ьк о с ті чи яко сті

12

харчового продукту на ранніх стадіях виробництва. Тобто, різниця м іж поняттями полягає у л а н к а х продовольчого ланцюга. Усунення недосконалостей та прогалин в системі нормативно-правового забез­ печення уп равл ін н я відходами є одним з першо­ чергових завдань екологічної політики держ ави, адж е без основоположних визначень не можливо побудувати ефективну систему управління. З а тематикою дослідження ВЕЛ провела круглі столи у Києві та Львові. Н а них були запрошені представники державних органів влади, підприємств харчової галузі, гром адських організацій та нау­ ковці. Учасники м али змогу поділитись власними д ум кам и та досвідом із врегулю вання проблеми накопичення харчових відходів. Особлива увага була приділена оптим ізації процесів виробництва д л я зменш ення екологічного впливу на довкілля. Х арчова промисловість відноситься до найбільш матеріалоємних галузей, тому раціональне викори­ стання сировини має особливо важ ливе значення. У тилізація відходів виробництва поряд з комплек­ сним використанням сировини є найваж ливіш им и напрям ам и зниж ення матеріалоємності. Основна маса відходів та побічних продуктів харчової про­ мисловості, а це близько 70%, йде на виготовлення тваринницьких кормів, близько 20% спрямовуються на виробництво продуктів харчування та технічної продукції, решта використовується я к добриво та па­ ливо. Відходи харчових підприємств дуж е об’ємні, містять багато вологи, мало транспортабельні і не можуть довго зберігатися. Підкреслено, що з усіх галузей харчової промисловості найбільш у масу відходів продукую ть у цукровом у виробництві, отримуючи при переробці буряка жом, мелясу, де­ фекат, жомопресову і дифузійну води, рафінадну натоку. Т ільки відходи жому становлять 83% від маси переробленого б у р яка (65-70 м лн т н а рік). Ж ом є цінним кормовим продуктом, але в кислому вигляді він втрачає 50% сухих речовин, а суш ці підлягає лиш е 10-12 %. Системний підхід до законодавчої складової з ура­ хуванням всіх етапів утворення продуктів харчу­ вання від поля до споживача, впровадження рееурсоощ адливих технологій у процесах виробництва дозволить Україні досягнути високого рівня продо­ вольчої безпеки та зменш ити негативний вплив на довкілля, зокрема викиди парникових газів.

№ 5


йшюпчний Втт

ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД

Прпрідоохоронниіі дайджест: парки-пам’ятки садова-парковоао мистецтва едакція <fЕкологічного вісника» продовжує б у д ь -я к а д ія л ь н іс т ь , щ о не п ов’я з а н а з в и к о ­ серію ст ат ей, у я к и х м и розповідаємо про н ан н ям п оклад ених н а н их завд ан ь і загр о ж у є р ізні т ипи природоохоронних об'єктів т а ре­ їх збереж енню . жим їх охорони. З н а ч н а їх ч ас т и н а н а терен ах У к р аїн и була закладена ще у XVII-XIX століттях. Вони створю­ Основу природно-заповідного ф онду У країн и вались навколо м аєтків зам ож них родин і були ск л а д а ю т ь об’є к ти , в я к и х охорон яю ться п р и ­ приватною власністю . Н а в е л и к и х пл ощ ах роз­ родні угруповання та ландш аф ти в їх первісному таш овувались ш тучні зелені ком позиції, ставки, стан і. Р азом з тим , зн ач н а у в а га п р и д іл я є ть ся а р х іт е к т у р н і споруди, щ о п ід к р ес л ю в ал и п р и ­ охороні об’єктів, створених людиною. До них, зо­ родні особливості ландш аф тів. В наш час паркикрема, належ ать парки-пам’я тк и садово-паркового п ам 'ятк и садово-паркового м истецтва використо­ мистецтва, яки м и оголош уються найбільш цінні вую ться я к м ісця масового відпочинку, складова та визначні зразки паркового будівництва з метою культурних, оздоровчих, лікувальних установ. їх охорони і використання у виховних, наукових, есте­ Н а території парків-нам ’яток садово-паркового тичних, природоохоронних та оздоровчих цілях. м истецтва забезпечується проведення екскурсій Залеж но від екологічної, наукової та історико- та масовий відпочинок населення, здійсню ється культурної цінності, цей тип об'єктів набуває ста­ догляд за н асад ж ен н ям и , вклю чаю чи сан ітарн і тусу загальнодержавного або місцевого значення. рубки, рубки реконструкції та догляду з підсадкою Основні вимоги щодо реж им у охорони парків-пам'я- дерев і ч агарн и ків ідентичного видового складу ток садово-паркового мистецтва, зокрема, можливі зам ість загиблих, вж иваю ться заходи щодо запо­ форми власності, дозволені види діяльності, уста­ бігання самосіву, збереження композицій з дерев, нови, відповідальні за утрим ання і реконструкцію чагарників і квітів, трав’яних газонів. об’єктів, закріплені національним законодавством. Н айстаріш ий парк-пам ’я т к а садово-паркового їх оголош ення провадиться згідно з вилучен­ м истецтва в У країні —м іський парк ім ені Іван а ням у встановленому порядку або без вилучення Ф ран ка у Львові. Він виник наприкінці 90-х років земельних д іл ян ок, водних та ін ш и х природних XVI століття на території колиш ніх м іських ланів, об’єктів у їх власників або користувачів. я к і стали власністю багатої м іщ ан ської родини Згідно Закону У країни «Про природно-заповід­ Ш ольц-В ольф овичів, і н а д е к іл ь к а століть став ний фонд У країни», п арки -п ам 'ятк и садово-пар­ улюбленим місцем відпочинку львівської знаті. Встановлення і підтримання природоохоронного кового м истецтва загальнодерж авного і місцевого значення є природоохоронними рекр еац ій н и м и статусу дозволяє забезпечити належ ний захист цих устан о вам и , н а те р и т о р ії я к и х м о ж у ть п р о в а ­ сп равж н іх перлин, створених природою та люд­ дитись наукові д ослідж ення. Тут забороняється ським генієм.

Р

вересень-жовтень 2019 р.

13


Жолопчний вісник

ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД

Ужанському національному природному парку - 20 років! ж овтня 2019 року відбулась науко­ в о -п р а к ти ч н а кон ф ерен ц ія: «Роль природно-заповідних територій у збе­ реж енні природних та етно-культурних цінностей та у впровадж енні цілей сталого розвитку», при­ свячена 2 0 -річчю створення парку» В рам ках конференції відбулись екскурсії Ужго­ родом, до букових пралісів. Учасники відвідали лі­ нію Арпада, найстаріші дуби України та Покровську церкву у с. Кострино. У заходах взяли участь: представники Міністер­ ства енергетики і захисту довкілля України, Націо­ нального комітету У країни з програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера», Інституту екології Карпат, Львівського та Ужгородського національних уні­

верситетів, природоохоронних громадських орга­ н ізац ій , наукових установ У країни, Словаччини та Польщі. Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко привітала колектив парку з 20-річним ювілеєм, вручила ірамоти, подяки та тритомну «Екологічну енциклопедію» і наголосила на важ ­ ливості збереження природної та культурної спад­ щ ини У країни. У часники конф еренції відвідали букові праліси між народного біосферного резер­ вату «Східні Карпати» на горі Я вірник, зокрем а пробну площу, закладену на початку XX століття чеським науковцем А . Златніком. Ті, хто вперше потрапив у ліс, де ніколи не велася вирубка дере­ вини і яки й ж иве і розвивається за законами дикої природи, були захоплені надзвичайним ландшафтом!

14

В рам ках екскурсії було заплановане відвідання церкви Покрови Пресвятої Богородиці у селі Ко­ стрино, збудованої ще у 1645 році. Гості піднялися н а оглядовий м ай д ан ч и к, звід ки відкриваю ться величні і заворожую чі гірські пейзаж і. П облизу Ж орнави силам и п р ац івн и ків парку відновлена частина оборонної л ін ії Арпада, будів­ ництво якої здійснювали угорські військові у 19391944 роках. У Стужиці учасники конференції побачили най­ старіші дуби України - Дідо-дуб та Дуб-чемпіон, вік як и х давно перевалив за 1200 років. У Ново-Стуж ицькому природоохоронному науково-дослідному відділенні відбувся семінар «Ужанський Н П П я к складова ч асти н а м іж народного біосферного р е ­ зервату «Східні Карпати» під захистом Юнеско». Всеукраїнська екологічна ліга щиро вітає Ужан­ ський нац іон альн и й природний п ар к з ю вілеєм та баж ає подальш их успіхів у розвитку у н ік а л ь­ ного природно-заповідного об’єк та національної екологічної мережі.

№ 5


йшюпчний Втт

ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД

Букові праліси Карпат с в іт н і nayiainn ш у с т а Віктор БИРКОВИЧ, директор Неля КОВАЛЬ, науковий співробітник відділу науково-дослідної діяльності Ужанський національний природний парк (Закарпатська обл.)

р и р о д а б уд е з а х и щ е н а в ід н е б е з п е к и ли ш е у т ом у в и п а д к у , к о ли лю дин а хоч т рохи полюбить її просто за те, що при­ рода прекрасна, а щ е тому, що лю дина не може жити без краси, бо природа - невід’єм на част ка людської душі. Ж ан Дорст, французький орнітолог

П

П ерш і кроки зі створення У жанського н ац іо­ нального природного парку м ож на сміливо дату­ вати початком минулого століття. Н а Закарпатті, де він розташ ован и й , я к і повсюдно по Європі, впродовж століть велась промислова експлуатація лісів, у зв’язк у з чим із середини Х У Ш ст. їх площі значно скоротились. З метою недопущення втрати цінних осередків первісних деревостанів вчені-лісівники розпочали активну роботу з вивчення та охорони ц их скар­ бів д и кої природи. В кон тек сті природоохорон­ ної роботи щ е у далеком у 1908 р. у зак у тк у Австро-Угорської імперії на площі 331,6 га був створений найста­ ріш ий в У країнських Карпатах л ісовий резерват «С туж иця». Його головним завданням стало збереж ення та вивчення буко­ вих і ялицево-букових пралісів, зонально пош ирених у К арпа­ тах. Саме «Стужиця» стала тим ядром, на базі якого в 1999 році був створений Ужанський НПП. Н а базі існую чих в прикор­ д о н н і н а ц іо н а л ь н и х і л а н д ­ ш аф тних парків був створений транскордонний польсько-словацько-український біосферний резерват «Східні Карпати» (ТБР «С хідні К арп ати »), до я к о го у в ій ш л и : в ід П о л ь щ і - Бе~ щ адський н ац іональний парк та л ан д ш аф тн і п ар ки «Ц існа Ветліна» і «Долина Сяну»; від С л овач ч и н и - н а ц іо н а л ь н и й п ар к «П олонини», від У к р а ї­ н и - У ж а н с ь к и й н а ц іо н а л ь ­ ний природний парк та регіо­ нальний ландш аф тний парк вересень-жовтень 2019 р.

«Н адсянський». Його п лощ а н а сьогодні стано­ вить 2080,89 км 2 і являє собою оригінальний у біо­ географічному, екологічному, геоморфологічному та соціально-економічному сенсі природний тери­ торіальний комплекс, перший і поки єдиний у світі три л атерал ьн и й біосферний резерват, яск р ави й приклад міжнародної екологічної співпраці у транс­ кордонних регіонах. В 2017 році керівництву У жанського Н П П було доручено підготувати перший національний періо­ д ичний огляд у кр аїн сько ї частини у д іял ьн ості Т Б Р «Східні Карпати». Оцінюючи результати про­ веденої роботи, М іж народна К оординаційна Р ада програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» у Звіті від 27 л и п н я 2018 року констатувала, що у країн ська частина резервату «Східні Карпати» відповідає ви­ могам Севільської стратегії ЮНЕСКО, а Координа­ ційну раду Ужанського НПП, створену в 2015 році, в и зн а л а еф ективною моделлю у п р а в л ін н я і р е ­ ком ендувала д л я пош ирення н а всіх територіях

15


Жолопчний вісник транскордонного біосферного резервату «Східні Карпати». Н а тери торії У ж анського Н П П р о зташ о в ан і два об’єкти світової спадщ ини ЮНЕСКО: букові праліси та церква святого архангела М ихайла. Об’єкт всесвітньої спадщ ини ЮНЕСКО «Букові п рал іси Карпат» був створений 28 червня 2007 року і об’єднав н ай ц ін н іш і пралісові д іл ян к и на території У країн и і Словаччини. У червні 2011 року до складу ном інації були вклю чені найбільш ц ін н і за л и ш к и природних букових лісів Н ім еч­ чини і вона отрим ала назву «Букові праліси К ар­ пат та давні букові ліси Німеччини». У л и п н і 2017 року до скл аду українсько-сло­ вацько-нім ецького об’єкта всесвітньої спадщ ини ЮНЕСКО «Букові праліси К арпат та давні букові л іс и Н ім еч ч и н и » були д одатково в к л ю ч е н і 63 д іл я н к и д авн іх букових л ісів з десяти європей­ ських країн: А встрії, А лбанії, Б ельгії, Б олгарії, Іспанії, Італ ії, Р ум ун ії, Словенії, У країни та Хор­ ватії. І сьогодні він називається «Букові праліси Карпат та ін ш и х регіонів Європи». П рал ісові та старовікові д іл я н к и є у н ік а л ь ­ ним и та н ай ц ін н іш и м и скарбам и біорізноманіття репрезентації прилісових екосистем, представлених старими буковими лісами з домішкою клена-явора та ялиці, створені дві еколого-освітні стежки: «Пра­ л іси С туж иці» н а тери торії Н ово-С туж иц ького від д іл ен н я та «П раліси В еж і» у Л убнянськом у відділенні. У нікальним місцем н а території Т Б Р «Східні Карпати» та парку є гора Кремінець, де сходяться кордони С ловаччини, П ол ьщ і та У к р аїн и . Ц ей ландш афт, окрім пралісових екосистем, приваблює у н ік а л ь н и м кар л и ко ви м к а зк о в и м лісом , я к и й н ази ваю ть щ е буковим к р и воліссям , де буки могутні ц ар і К арпат - м аю ть вигляд невеликих розлогих кущ ів. Н а те р и то р ії Н о во-С туж и ц ького в ід д іл е н н я парку створено ідентичну за розмірами атракцію стели н а верш ині Кремінця.

У ж анського Н П П . Це споконвічний, стародавній л іс, я к и й сф орм увався природним ш л ях о м і не зазнавав безпосереднього антропогенного впливу. Ч им масш табніш е проходить антропогенна транс­ ф о р м а ц ія п р и род н и х л іс ів , ти м а к ту ал ьн іш о ю стає потреба у зб ереж ен н і непоруш ених п ри лі­ сових екосистем я к оазисів н езайм аної природи, о соб ли во в у м о в а х с ьо го д ен н и х к л ім а т и ч н и х зм ін. Т акі спонтанно сформовані протягом тривалого часу р ел іквії природи м істять багату наукову ін­ формацію про розвиток рослинного покриву та за­ кономірності його поширення. Площ а букових пралісів Ужанського НПП у ме­ ж а х об’єк та Світової спадщ ини складає 2532 га заповідної зони та 3615 га буферної зони. З метою

16

№ 5


вересень-жовтень 2019 р.

17


Жолопчний вісник

ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД

По дорозі до гори К рем інець зростаю ть н ай ­ старіш і дуби в У країні. Дуб «Чемпіон» визн аний н ай старіш и м , його в ік оціню ю ть в 1300 р о ків, обхват стовбура 8,6 м. Однак більш відомим є «Дідо-дуб», щ о росте поруч, з не м енш враж аю чим и п ар а м е тр а м и - обхват стовбура а ж 9,1 м. П ро «Дідо-дуба» існує к іл ь к а м ісцевих легенд. З а од­ нією з них, він виріс з ж олудя, я к и й приніс сюди велечизний вепр. З а інш ою - в м инулі часи під ним збирались розб ій н и ки і д іл и л и награбоване добро. З а третьою легендою дуб посадив у п ра­ давні часи один чоловік в п ам ’ять про односелців, я к і заги н ул и від еп ідем ії чум и. М ісцеве н аселен н я за в ж д и з повагою стави ­ лось до дерев, і в 1893 році б іл я дубів збудували церкву, я к а збереглась до н аш и х д нів. В ерхів’я басейну У ж а, де розташ ований п арк, ц ік а в е та­ к о ж в історичному аспекті. П ід час Першої та ч а ­ стк о в о Д р у го ї св іто в и х воєн т у т в ід б у в а л и с я в а ж л и в і військові події. Й деться насам перед про Л інію А рпада - систему оборонних споруд, я к а створю валася угорським и вій ськам и у С хідних К арп атах у 1939-1944 р о ках , щоб зуп и н и ти н а ­ ступ Червоної ар м ії. С илам и п ар ку відновлена її н евели ка частина, я к а дає м ож ливість оцінити м асш таби будівництва і м айстерність інж ен ерів. К у л ьту р н у с п а д щ и н у цього регіо н у К арп ат скл адаю ть ш едеври народної архітектури , побу­ тові і обрядові тр ад и ц ії гірськи х етнічних груп — л е м к ів і б о й к ів , а т а к о ж к у л ь т у р н і п а м ’я т к и , пов’я з а н і з історико-культурною спадщ иною су­ сідніх к р аїн —Словаччини, Угорщ ини та П ольщ і. Своєрідною візитівкою п ар к у є ш ість дерев’ян и х храмів XVII-XVIII ст.: Ц ерква св. Василя Великого 1703 р. у с. Сіль; Ц ерква Покрови П ресвятої Б ого­ родиці 1645 р. у с. Кострино; Ц ерка святого архан­ гела М ихайла 1745 р. у с. Ужок; Ц ерква св. арх. Ми­ хайла 1700 р. у с Вишка; Ц ерква св. Івана Предтечі, 1679 р. у с. С ухий; Ц ерква св. М иколи Ч удотвор­ ц я 1655 р. у с. Гусний. Н е а б и я к о ю ен е р гет и к о ю х а р а к т е р и з у є т ь с я місце п а д ін н я найбільш ого в Європі м етеориту « К н яги н я». 9 ч е р в н я 1866 р о к у в ін у в и г л я д і вогняної к у л і з ’яви в ся над містом Л иптовський

18

М ікулаш (Словаччина), пролетів у східном у н а ­ п р я м к у , п о д о л ав ш и в ід с т а н ь б іл ь ш е 2 0 0 к м , і р о зір в а в с я б іл я с. К н я г и н я н а ви соті 40 км . Н а й б іл ь ш и й у л а м о к , я к и й сьо го д н і е к с п о н у ­ є ть с я у В іден ськом у п р и р о д н и ч о —історичном у м узеї, був знайдений на гал яви н і «Чорні М лаки». У ч ер в н і 2016 р о к у в р а м к а х с в я т к у в а н н я 1 5 0 -р іч ч я п а д ін н я м ет е о р и ту « К н яги н я» п ід ­ п и с а н о т р и с т о р о н н ій М ем о р ан д у м п р о с т в о ­ р е н н я в м е ж а х т р а н с к о р д о н н о го біосф ерн ого р е зе р в а т у «С хідні К арп ати » «П арку зо р ян о го неба» і п а м ісці п а д ін н я м етеориту встановлено п ам ’я тн и й зн а к . С приятливі кл ім ати ч н і умови та різном аніття природних лан дш аф тів п арку сп ри ял и високому видовому багатству флори. Тут відомо 2163 видів рослин (1075 вищ их рос­ лин, 505 н и ж ч и х та 584 видів грибів), серед я к и х багато раритетних видів, занесених до Червоної к н и г и У к р а їн и (81 ви д ), р ізн и х м іж н а р о д н и х охоронних списків. Особливої охорони потребують вразливі до змін середовищ а орхідні, я к и х в п ар к у зростає а ж 20 видів: лю б ка дволиста, булатки дволиста та ч ер ­ вона, новий д л я У країн ськи х К арпат скрученик спіральн и й , пальчатокорін н и ки та зозули н ц і. Я к т іл ь к и п ригріє сонечко, рано навесні ліс в к р и в а є ть с я п ід с н іж н и к о м б іл о сн іж н и м , б іл о ­ ц вітом в е с н я н и м , а в л іт к у н а гір с ь к и х л у к а х розцвітаю ть косари ки черепичасті та п рекрасна лісова л іл ія . Золоті п е й за ж і осені розб авляю ть ф іол етові г а л я в и н к и рясн ого ц в іт ін н я п ізн ь о ­ ц віту осіннього. До с к л а д у ф лори У ж анського Н П П входить 22 ендеміки; з них група східнокарпатських є най­ б ільш чисельною : м олочай к а р п а тс ь к и й , п ер е­ стріч скел ьн и й , аконіт несправж ньопротиотруйний, волош ка ф ри гій ська та ін. До р а р и те тн и х н івд ен н о -сх ід н о к ар п атськ и х е н д е м ів н а л е ж а т ь с м іл к а с у м н ів н а , ф іт е у м а В агнера, бузок угорськи й , п о п у л яц ія я к о го в і­ д іг р а є в а ж л и в у р о л ь у зб е р е ж е н н і геноф онду виду, о с к іл ь к и це один з н айбільш ізольован и х

№ 5


йшюпчний Втт

ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД

осередків у Полонинських К арпатах. З третинних р е л ік тів (18 видів) зростаю ть: плаун булавовид­ ний» баран ец ь зв и ч а й н и й , ско п о л ія кар н іо лій ська, плю щ , страусове неро звичайне, листовик сколопендровий, б ерека та ін . Загал ом н а території У Н П П н а сьогодні вста­ новлено н аявн ість б іля 2000 видів ф ауни, з я к и х 222 в и д и - х р е б е т н і: 64 с с а в ц ів , 116 п т а х ів , 9 п л азу н ів , 12 земноводних, 21 вид риб. З без­ хребетних найбільш вивченою е ентомофауна і н а сьогодні виявлено понад 1600 видів ком ах, серед я к и х відомо 640 ви д ів твердокрилих та 783 види л ускокри л и х. Р ари тетн а складова червонокниж них хребет­ н их тварин вклю чає ЗО ви д ів ссавц ів, 13 видів п та х ів , 2 ви д и п л а зу н ів , 5 ви д ів зем новодних, 6 видів риб та 1 вид круглоротих - м іногу к а р ­ патську та 32 види ком ах. Територія У ж анського Н П П є клю човою д л я зб ереж ен н я та розселен н я т а к и х р ід к іс н и х х и ­ ж а к ів , я к ведм ідь бурий, рись європейська і кіт лісовий, чому сприяє високий охоронний рівень території, розм нож ення н а території парку; з ’єдн аність з п о п у л яц іям и заповідних тери­ торій сусідніх д ерж ав - П ольщ і та Сло­ ваччини. Тут існує стабільна п о п у л яц ія ведм едя бурого чисельністю до 8 особин. П очастіш али зустрічі ведм едиць з од­ ним і двома ведм еж атам и і виявлено бар­ логи, я к і постійно засел ял и сь ведмедем. В и сока п р и р о д н и ч а ц ін н іс т ь те р и то р ії п ар ку у в е л и к ій різн ом ан ітн ості ф ауни рукокрилих, я к и х виявлено 21 вид, та на­ явність у м еж ах п ар к у вел и кої к іл ько сті їх л іт н іх і зим ових сховищ . З раритетних видів птахів у л ісах меш­ к а ю т ь г о л у б -с и н я к , сова довгохвоста, орябок, д ятел білоспинний, д ятел три п а­ л и й , гн ізд и ться п ідорлик м алий. В о д н о - б о л о т н і у г і д д я у в е р х і в ’ї р. Уж з численним и гірськи м и потокам и створюють сп ри ятл и ві умови д л я п тахів, вересень-жовтень 2019 р.

існування я к и х пов’язан е з водою: д л я л якли вого л елеки чорного, спритного риболова - ендем іка К арпат п р о н у р ка та поп уляц ій раритетної с к л а ­ дової п л азу н ів і земноводних, я к і представлені досить пош и рен и м и ви д ам и : полозом лісовим , мідянкою , ендем ікам и Карпат - тритоном карпат­ ськи м , салам андрою карпатською , кум кою ж ов­ точеревою та рідкісн и м и тритоном ал ьп ій ськ и м . З а в д я к и н а я в н о с т і добре зб е р е ж е н и х п р и ­ родних екосистем, насам перед значних м асивів ко рін н и х букових, ял и ц еви х і м іш ан и х лісів, н а території Ужанського Н П П сформувалися сприят­ ливі умови д л я існування низки рідкісних і враз­ л и в и х ви д ів ком ах, багато з я к и х перебуваю ть н а м еж і зн и кн ен н я я к в У країн і, та к і в Європі загалом , і є в аж л и в и м осередком д л я існ уван н я р я д у ендем іків: турун а Завадського, турун а зо ­ лотистого, дельтом еруса карпатського, кведіуса карпатського та ін. М ож на часто зустріти рари тетн и х ж у к ів : ву­ сача альп ій ського та мускусного, ж у к а -р о га ч а , р ід кісн и х м етеликів: п од алірія, мнемозину, прозерпіну, ведмедицю вел и к у та ін. Щ е однією візи тівкою п ар к у є м іж н арод н и й етно-еко ф естиваль «Праліс~Фест>, я к и й популя­ ризує та підтрим ує природно-заповідні території, ж и ттєд іял ьн іс ть м ісцевих гром ад, їх побут, тра­ диційне ведення господарства т а етно-культурпу сп адщ и н у регіону, сприяє н алагодж енню тран ­ скордонної та м іж народної сп івп рац і. У ж анський н ац іон ал ьн и й природний п ар к чарівн и й к р а й , я к и й підкорю е серц я найвибагл и віш и х гостей. С аме ту т Ви о тр и м аєте м о ж л и в іст ь глибш е п ізн ати кар п атські зап овід н і м ісц я, торкнутися сер ц ем к р а с и в и с о к и х гір , зе л е н и х п о л о н и н , стр ім ки х смерек та д звін к и х потоків, побувати серед п р а ц ь о в и т и х , с т а р а н н и х і т а л а н о в и т и х лю дей, я к і тут ж и в у ть, зберігаю чи неповторну природу і самобутню кул ьтуру рідної зем лі.

19


Йшлопчний вісник

к

£

ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД

Балка Північна Черкана ік епалон ілюзорного з а м і р и Микола КОРОБКО,

ГО

«Криворізьке м іське правозахисне товариство»

к повідомила криворізька ТРК «Рудана», на сесії міськради від 31 ли п н я 2019 року депутати підтрим али ріш ення про визн а­ ч ен н я м еж ландш аф тного з а к а з н и к а за га л ь н о ­ державного значення «Б алка П івнічна Червона», розташованого на околицях м. Кривий Ріг. Депу­ татам знадобилось всього якихось ЗО років, щоб розглянути п итання встановлення його меж . Я к не дивно, саме у цьому в. о. директора міського департаменту регулю вання містобудівної діяльно­ сті та земельних відносин Олександр Бризецький бачить зн ачн е д о сягн ен н я к р и в о р ізьк о ї вл ад и , депутатів обласної та м іської рад. А ле це далеко не так, бо доля заснованого в червні 1988 року за пропозицією громадськості і науковців заповідного об'єкта складна і трагічна. Н а території, де постало місто Кривий Ріг, се­ ред безлічі степових балок на початок колонізації дві отримали однакову назву - Червона. Та з них, щ о опинилася н а південь від центру заснованого міста, припинила своє існування на початку епохи індустріалізації в СРСР через будівництво гіганта м еталургії —комбінату «Криворіжсталь». Інш ій, розташованій на північній околиці міста і названій згодом П івнічною Червоною, пощ астило більш е. Збереженню автентичності її природи сприяв су­ ворий реж им охорони побудованого ще наприкінці ХУЛІ ст. через балку залізничного моста та підсту­ пів до нього. Рельєф та елементи геологічної будови разом зі степовим рослинним покривом створили тут непов­ торної краси витвір природи, іменований Перлиною Кривбасу. Відслоненням порід криворізької серії на схилах балки Північної Червоної було надано статус пам’ятки природи респ убл ікан ського зн ачен н я у 1960-ті роки. У 1984 році на опублікованій К арті геоло­ гічних пам ’яток України їй був присвоєний номер 60. У виданому у 1987 році довіднику-путівнику «Геологические пам ятники Украины» в описі було зазначено: «Відслонення балки Північної Червоної мають велике наукове значення. У нікальні виходи порід криворізької серії докембрійського віку дають можливість ознайомитися з геологією Криворізького басейну. В районі балки зустрічаю ться цінні рос­ лини, серед яки х є декоративні, лікарські, медоносні види, а також кормові, фітомеліоративні, барвни­ кові та ін. Рослинність типова для злаково-лучного степу. Реліктові, рідкісні і зникаю чі види рослин також потребують охорони. Враховуючи виняткову

Я

20

наукову і культурно-естетичну цінність цього ра­ йону, тут необхідно створити ландшафтний заказник республіканського значення». Згідно інформ ації, вміщ еній у довіднику, площ а земельного відводу, призначеного д л я пам ’ятки , складає 28 га». Історія землевідведення під організацію ланд­ шафтного заказника загальнодержавного значення «Балка Північна Червона» починається з прийняття Ріш ення виконавчого комітету Криворізької міської ради народних депутатів Дніпропетровської області № 17/182 від 19.05.1982 року. З а цим ріш енням , згаданий виконком вирішив виділити криворізькій міській організації Українського товариства охорони природи під державне будівництво земельну ділянку площею 28,3 га під організацію ландшафтного заказ­ ника республіканського значення за рахунок вільних міських земель в районі балки Північної Червоної, відповідно до креслення і акту вибору земельної ді­ л янки від 15 лютого 1982 року. Ц им ж е рішенням було зобов’язано голову міської ради Українського товариства охорони природи товариша Демиденка виконати проект планування відведеної ділянки і на­ дати на погодження в архітектурно-планувальне управління міськвиконкому. Відведення земельної ділянки в натурі і оформлення її відповідною доку­ ментацією було покладене на архітектурно-плану­ вальне управління міськвиконкому. Ріш ення зали­ ш алося чинним 2 роки. З огляду на сучасні норми взаємодії влади і громадськості, зобов’язання владою представника громадськості виконати певні дії во­ лонтерського характеру здаються дивними, але під­ готовчий етап будівництва заповідного об'єкта було здійснено. 14 жовтня 1982 року виконавчий комітет Дніпропетровської обласної ради народних д епутатів

№ 5


йшюпчний Втт

ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД

ухвалив Ріш ення № 654 «Про заходи розширення мережі державних заказників на території області», яким звертався до Ради Міністрів УРСР з прохан­ н ям затвердити у статусі д ерж авних за к а зн и к ів республіканського значення території, серед яки х був державний ландшафтний заказник «Балка П ів­ нічна Червона». Заказник передавався під охорону Криворізькому рудоуправлінню ім. Леніна. З а два місяці вийш ла постанова Ради Міністрів УРСР про затвердження заказника, але у влади не було особ­ ливого баж ання займатися питаннями заповідання. К ерівництво рудоуправління ім. Л еніна до своїх охоронних зобов'язань поставилося формально, жод­ них рейдів з охорони підопічної території ніколи не організовувало, хоча розпорядилося побудувати на південному схилі балки паркан з металевої сітки та встановити два охоронні знаки. Н а час зняття охоронного реж им у мосту площа цілинної степової д іл ян ки в м еж ах балки значно перевищ увала 100 га і в разі її заповідання мав би місце значний позитивний природоохоронний ефект, оскільки від площ і заповідного об’єкта залеж ить міра стійкості його біорізноманіття до ш кідливих впливів і деград ац ії. Затвердж ення Постановою РМ УРСР від 12.12.1983 року статусу ландш аф т­ ного заказн и ка загальнодержавного (республікан­ ського) значення «Балка Північна Червона» площею 28 га і затвердження ріш енням облвиконкому від 09.06.1988 року статусу ландш афтного заказн и ка місцевого значення «Б алка Північна Червона» пло­ щею 26 га залиш илися номінальними. В літку 1987 року у східній частині заповідної балки розпочалася масштабна так звана «рекульти­ вація», а насправді - ви положення її бортів з метою виділення земельних ділянок д л я новостворюва­ них садових товариств «Огрудкувач» та «Будівель­ ник». Очевидне захоплення території розташ ування пам’ятки природи республіканського значення «Від­ слонення порід криворізької серії в балці Північній Червоній», здійснене за вказівкою міського голови Гутовського Г. І., призвело до втрати половини за­ повідних геологічних відслонень, а також десятків гектарів цілинного стену. вересень-жовтень 2019 р.

У гр у д н і 1987 р о к у авто р с т а т т і зв е р н у в ся до У країнського товариства охорони природи із зауваж еннями щодо недоцільності створення при­ родно-заповідного об'єкта місцевого значення по­ ряд з ландш афтним заказником республіканського значення та пропозицією «про необхідність деталь­ ного обстеження цього заказн и ка в натурі з метою з ’ясування екологічної ситуації, стану заповідного режиму та розробки пропозицій про розширення те­ риторії заказника з тим, щоб до нього увійш ли най­ більш цінні я к геологічні, так і ботанічні ділянки». Ц і пропозиції були підтримані Президією згада­ ного Товариства, були висловлені наміри провести виїзне обстеж ення за участі автора (лист П рези­ дії У країнського товариства охорони природи від 12.01.1988 року, № 02-43-27), але в подальшому це питання не розглядалося. Про сп равж н ій стан речей у дотрим анні охо­ ронного статусу заповідних об'єктів, розташ ова­ них на території балки Північної Червоної, можна судити з відповіді очолюваної старшим радником юстиції Дробіцькою Т. К. Криворізької міжрайонної природоохоронної прокуратури Дніпропетровської області від 26.04.2004 року, № 544 вих. 04, ф раг­ менти як о ї наведені нижче. «При перевірці дотримання вимог Закону Украї­ ни «Про природно-заповідний фонд України» н а території ландш аф тного за к а зн и к а загальнодер­ ж авного та місцевого значення « Б алка П івнічна Червона», я к и й знаходиться під охороною управ­ л ін н я містобудування та архітектури виконкому Криворізької м іської ради, встановлено, щ о тери­ торія заказн и ка межовими зн акам и не означена; природоохоронні анш лаги та інформаційно-охоронні знаки встановлені не в повному обсязі; встановлено ф акт випасу худоби на території об'єкта; територія, я к а прилягає до заказн и ка з північного та північ­ но-західного боку, розорюється, має факт засмічення побутовими відходам и прилеглої до заповідного об'єкта території. В ході перевірки встановлено, що картографічні матеріали, яким и керуються управління містобуду­ вання та архітектури виконкому Криворізької місь­ кої ради, управління земельних ресурсів м. Кривий

21


Жолопчний вісник

ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД

Ріг, не співпадають м іж собою та рівняться у визна­ ченні м еж заповідної території з картографічними матеріалами охоронного зобов’язання. В зв’язк у з цим КРДБІ направлені листи на ад­ ресу управління земельних ресурсів м. Кривий Р іг та КП «П івденукргеологія» щодо встановлення ф ак ти ч н и х м еж заповідної території н а момент створення ландш аф тного за к а зн и к а «Б алка П ів­ нічна Червона» загальнодержавного та місцевого значення, відповідності ф актично зай м ан и х те­ риторій садових товариств «Огрудкувач» та «Бу­ дівельник» до м еж ландш аф тного за к а зн и к а за­ гальнодерж авного та місцевого значення «Б алка Північна Червона» та наявності геологічних виходів н а поверхню, я к і представляю ть цінність, на те­

органів від справи п ід тр и м ан н я статусу об’єк та П ЗФ , щ о перебуває під охороною д ер ж ав и , а в ­ тору цього допису довелося багато разів звертатися до них із запитам и та пропозиціями. П рикладом цього є звернення до начальника Криворізької ре­ гіональної державної екологічної інспекції Нагор­ ного В. В. від 19.04.2005 року. В заяві зазначено, що: «15 і 16 квітня 2005 року представники ГЕО «Зелений світ» Т ернівського рай он у зд ій сн и л и перевірку стану дотрим ання охоронного реж им у на території державного ландш афтного заказн и ка «Балка Північна Червона». Перевіркою встановлено, що на багатьох д іл ян к а х за к а зн и к а в результаті навмисного п ал у знищ ено рослинний трав’ян и й та чагарниковий покрив, н а яв н і численні сліди

риторії, прилеглій до заповідного об’єкта в районі відпрацьованого піщ аного кар ’єру, як и й було ре­ культивовано та передано д л я організації садових товариств. Криворізькою міською природоохоронною прокуратурою внесені приписи про усунення пору­ шень законодавства про природно-заповідний фонд на вказаних об’єктах природно-заповідного фонду м. Кривий Ріг». З і змісту відповіді мож на зробити висновок про те, щ о це був чи не єдиний оф іційний документ, я к и й не м ож на було б назвати відпискою, проте пізніш е з’ясувалося, що наслідки приписів згуби­ лися в байдуж их чиновницьких коридорах. Зваж а­ ючи на цілковиту нідстороненість природоохоронних

викопування кореневищ первоцвітів, мають місце купи пластикового та скляного сміття, явищ а ерозії схилів балки в результаті розмиву слідів автоколій. Пропонуємо в найкоротш ий час здійснити спільну перевірку стану дотрим ання охоронного реж им у силами представників держінспекції, нашої громад­ ської організації та правоохоронних органів. У по­ гож і вихідні дні, зокрема П асхальні, коли очіку­ ю ться масові виїзди відпочиваю чих н а природу, пропонуємо здійснити спільні рейди у тому ж складі комісії». Заперечень на пропозицію пе надійш ло, але спільних чи неспільних рейдів або встановлень поруш ників охоронного реж им у за всю історію іс­ нування заказн и ка не сталося.

22

№ 5


йшюпчний Втт

ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД

Я к зазначено в «Програмі охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області на 2005 - 2015 роки (Додаток до рішення обласної ради від 24 грудня 2004 року, № 495 - 24/IV)», «видове різноманіття регіону (близько 2000 видів вищих рос­ лин і 12000 тисяч видів тварин) сконцентровано лише на 5-7% території. Більш е 90% території області населено 15-20% загальної кількості видів регіону. «На папері» охороняються лиш е 3% видів ж ивих організмів, я к і увійш ли до регіональних Червоних списків та Червоної книги України». З огляду на наведену характеристику стану збе­ реження біорізноманіття в області, роль балки П ів­ нічної Червоної, на території якої виявлено 14 з 66 видів рідкісних і зникаю чих рослин зі Списку рос­ лин Дніпропетровської області, занесених до Чер­ воної к н и ги У країни, та 57 із 450 видів рослин, вклю чених до Червоної книги Дніпропетровської області, неоціненна. Принагідно зазначимо, що пе­ реліки видів рослин, я к і ростуть на території балки, люб’язно надані науковими співробітниками Криво­ різького ботанічного саду Н А Н України Ш оль Г. Н. і Красовою О. О. З а відсутності землевпорядної документації по сьо­ годнішній день не встановлені межі згаданих трьох заповідних об’єктів, не відомо, яким чином вони спів­ відносяться. З а таких умов, збереження їхньої ціліс­ ності залеж ало і залеж ить від керівництва органів влади, на чолі якої в різні часи стояли Гуговський Г. І., Любоненко Ю. В. і нині - Вілкул Ю. Г. Всі названі особи не мали жодного інтересу до забезпечення приро­ доохоронного статусу зазначених територій я к справи неприбуткової і клопітної. У кращому разі згадані керівники міста під час своєї діяльності роками не звертали уваги на відсутність землевідведен ня для об’єктів заповідного фонду, на цілковиту незахище­ ність їх від варварських палів і браконьєрства, у гір­ шому - незаконно надавали дозволи на землекори­ стування за рахунок земель таких об’єктів. У газеті «Червоний гірник» свої застереження з цього при­ воду у свій час опублікували криворізький письмен­ ник В. Яцик, а також і автор цього допису, але чорну справу було зроблено. Звичайно, жодних офіційних документів про зняття охоронного статусу з названої

вересень-жовтень 2019 р.

пам’ятки природи не існує, ц я наукова втрата жодним чином офіційно не зафіксована і всіляко замовчується природоохоронними органами. Знищений геологічний об’єкт відповідними службами по цей час видається за існуючий. Статтею 60 Закону У країни «Про природно-за­ повідний фонд України» передбачено, що органи місцевого самоврядування, місцеві державні адмі­ ністрації, виконавчі органи місцевого самовряду­ ван н я сприяю ть охороні й збереженню територій та об’єктів природно-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань. П рактика поводження криворізької влади з одним з найцінніш их місце­ вих природоохоронних об’єктів свідчить про став­ лення влади до них лиш е я к до можливого дж е­ рела прибутку. Прикладом такого підходу є спосіб реагування міської влади на плановану діяльність ТОВ «Кривбасцементпром» з організації видобутку окислених зал ізи сти х кварц и тів д л я отрим ання добавки до цементу н а д іл я н ц і Червоної Б ал к и . З а весь період підготовки проекту до громадського слухання щодо оцінки впливу на довкілля і на час проведення самого слухання жодної інформації про ставлення до цієї загрози існуванню самого об’єкта ПЗФ ні від постійної комісії міської ради з питань природокористування, екології, охорони здоров’я та соціального захисту населення, пі від управління екології виконкому Криворізької міської ради у пуб­ лічному просторі не з ’явл ял ося. Б ільш е того, на пленарному засіданні 40-ї сесії міської ради, що мало місце у жовтні 2018 року, навіть не було вклю ­ чене до порядку денного запропоноване депутаткою Людмилою Бурман питання організації охорони те­ риторії ландшафтного заказн и ка «Балка Північна Червона». У 2018 році громадськості Криворіжжя неймовір­ ними зусиллями вдалося відхилити наміри департа­ менту екологи та природних ресурсів облдержадмі­ ністрації і постійної комісії обласної ради з питань екологи та енергозбереження погодити плановану діяльність ТОВ «Кривбасцементпром» з видобутку залізорудної сировини н а території цього заповід­ ного об’єкта. Я к наслідок, директор департаменту екології та природних ресурсів облд ержадміністрації Стрілець Р. О. змушений був повідомити, що «вста­ новлення та винесення в натуру меж ландшафтних заказників загальнодержавного значення та місцевого значення «Балка Північна Червона» внесене до пе­ реліку природоохоронних заходів Дніпропетровської області, я к і будуть реалізовуватись у 2019 році». Підсумовуючи сказане, маємо констатувати, що виж ивання двох однойменних заказн и ків «Балка Північна Червона», я к і інш их подібних об’єктів на К риворіж ж і, залиш ається справою активної гро­ мадськості, я к ій постійно доводиться виборювати це право у далекої від екологічної проблематики влади. Сам ж е державний резерват природи зі ста­ тусом, як и й не діє, я к і раніш е, перебуває у чарів­ ному колі безвиході.

23


Жолопчний вісник

ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА

Сучасні піухоун до інстппуціїналізаціТ правш і кам аїрії «екологічний інтерес» Ганна АНІСІМОВА, кандидат юридичних наук, д оц ен т каф едри екологічного права Національного ю ридичного університету ім ен і Я рослава М удрого, заступник директора з наукової р оботи Науково-дослідного інституту правового забезпечення інноваційного розвитку Н аціональної акад е м ії правових наук України (м. Харків)

тан чинного національного законодавства потребує проведення ґрунтовного теоретико-м етодологічного д о с л ід ж е н н я к а т е г о ­ р ії «екологічний інтерес», я к а все частіш е вико­ ристовується в науці екологічного права» Н адання чіткої деф ініції та тлумачення цієї категорії має в аж л и в е значення для: з'ясу ван н я м ісця еколо­ гічного п р а в а у п равовій системі; визначеності зм істу екологічних правовідносин, скл адн и ком як и х виступають екологічні інтереси; розроблення правових м еханізм ів трансф орм ації екологічних інтересів у п рава й закон н і інтереси і навп аки ; о п т и м іза ц ії векто р ів д ер ж ав н о ї п равової п о л і­ ти ки у сфері гарантування, охорони, захисту еко­ логічних п рав, об ов'язків та інтересів, а так о ж забезпечення балансу економ ічних, екологічних та інш их інтересів. А ктивне впровадження засад сталого розвитку потребує наукового дослідження правової категорії «екологічний інтерес», її елементів, їх змістовної юридичної характеристики, встановлення співвідно­ шення з приватними і публічними, передусім з метою запобігання конфлікту м іж ними. Н а підставі аналізу положень Конституції Украї­ ни (статей 18, 32, 35, 36, 39, 44, 54 та інш их) та ін­ ш их дж ерел екологічного законодавства, можемо констатувати, щ о терм ін «інтерес» не часто ви­ користовується в нормативно-правових актах. Я к правило, він входить до складу різних словоспо­ лучень, а саме «національні інтереси», «інтереси суспільства», «соціальні інтереси», «гром адські інтереси», «загальнонаціональні інтереси», «дер­ ж авні інтереси», «загальнодержавні інтереси» тощо. Зазн ачи м о, щ о у З а к о н і У країн и «Про охорону навколишнього природного середовища» категорія «інтерес» згадується лиш е тричі: у преамбулі зазна­ чено, що цей Закон приймається в інтересах ниніш ­ нього й майбутніх поколінь; у п. «е» ст. З йдеться про науково обґрунтоване узгодження екологічних, економ ічних і соц іал ьн и х ін тересів суспільства н а засадах поєднання м іж дисциплінарних знань екологічних, соціальних, природничих, технічних наук і прогнозування стану навколиш нього при­ родного середовища; у п. «в» ст. 12 передбачено обов'язок гром адян у сфері охорони довкіл л я не поруш увати екологічних прав і законних інтере­ сів ін ш и х суб'єктів. Маємо тако ж констатувати,

С

що в національному законодавстві не закріплено чіт­ кої легальної дефініції «інтерес». Щ оправда, Закон «Про національну безпеку України» від 21.06.2018 р. № 2469-V1I [3], а до цього Закон України «Про ос­ нови національної безпеки України» [4], що втратив чинність, закріплю є визначення поняття «націо­ нальний інтерес». Дослідж ення юридичної категорії «інтерес» не обходилося без аналізу ріш ення Конституційного Суду У країни (КСУ) від 01.12.2004 р. № 18-рп/ 2004 у справі за конституційним поданням 50 на­ родних депутатів України щодо офіційного тлума­ чен н я окрем их полож ень частини перш ої статті 4 Ц и в іл ь н о го п р о ц есу ал ьн о го к о д е к с у У к р а ї­ ни (справа про охороню ваний законом інтерес) (далі - Ріш ення КСУ) наведено інтерпретацію по­ няття «інтерес» у вузькому й широкому розумінні цього слова. Зазначене ріш ення стає п ідґрунтям д л я подальших науково-теоретичних досліджень. З огляду на євроінтеграційні процеси зараз до­ речно звернутися до м іж народних а к тів, а саме: Конвенції про захист прав людини та основополож­ них свобод (1950), ратифікованої Україною Законом від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР [1] (яка більш відома я к Європейська конвенція з прав людини). В націо­ нальному законодавстві відповідно до ст. 17 Закону У країни «Про виконання ріш ень та застосування практики Європейського суду з прав людини» [2] від 23.02.2006 р. № 3477-IV Конвенція й практика ЄСПЛ законодавчо визначені я к д ж ерела права, що, у свою чергу, трансформується на розгляд еколого-правових справ. Т ак, ЄСПЛ зобов'язує н а ­ ціональні суди при виріш енні спорів нам агатися


йшюпчний

ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА

Втт

зберігати рівновагу (баланс) м іж інтересами дер­ жави» суспільства й окремих осіб» а саме публіч­ ними й приватними інтересами» що, я к відомо» виступає важливою передумовою справедливого судового розгляду. У той ж е час слід пам ’ятати» що використання морально-правового принципу справедливості тісно пов’язан е з принципом пропорційності» а останній при цьому виступає юридичною основою для встановлення «справед­ ливого балансу» у ріш еннях ЄСПЛ. Крім того» останнім часом еколого-правова спільнота акцен­ тує увагу на важ ливому значенні доцільності» правильності й справедливості при виріш енні судових справ у галузі охорони навколишнього середовища та екологічних прав суб’єктів. Однак підтримуємо концепцію антиномічносгї. інтересів особистості й держави і вважаємо, що аб­ солютне гармонійне злиття екологічних інтересів індивіда й суспільства не можливе. Додамо» що співвідношення публічних і приватних екологіч­ них інтересів має історичну обумовленість» відпо­ відну ціннісну спрямованість, зорієнтованість на природні права людини я к найвищі соціальні цін­ ності, характерні відповідному періоду розвитку суспільства й державності. Задоволення публіч­ них екологічних інтересів відбувається у різний спосіб, я к -т о : обмеження суб’єктно-об’єктного складу права власності; введення мораторію на купівлю-продаж природних ресурсів» а в деяких випадках - їх використання; обмеження обігу природних ресурсів; еколого-цравове регулювання господарської діяльності у процесі використання природно-ресурсного потенціалу; встановлення екологічних сервітутів тощо. Слід наголосити, що більш широке використання механізму сти­ мулювання значно покращило задоволення пуб­ лічних і приватних екологічних інтересів. Я к у н івер сал ьн а катего р ія, «екологічний інтерес», щ о притам анна м ай ж е усім сферам суспільного буття, входить до складу багатьох еколого-правових інститутів. Його інституціоналізація є вимогою сьогодення. Вважаємо, що виріш альним при систематизації екологічного законодавства має стати дотрим ання балансу публічних і приватних екологічних інтересів на стадії законотворення, а в основі законотворчо­ сті має бути справедливість, верховенство права та інш і демократичні цінності суспільства.

/ --------------------------------------------------- \

Танення «вічної» м ерзлоти результат глобальних клім атичних зм ін? Українська кліматична мережа оприлюднила дані про те, що у Західному Сибіру тане «вічна» мерзлота. Вчені бояться, що це і є вже та межа, за якою починається каскадна реакція і пла­ нета почне нагріватися значно швидше. В цих замерзлих болотах законсервовано величезні обсяги метану, а він має в 21 раз сильніший парниковий ефект, ніж вуглекислий газ. На величезних просторах, де б вільно розта­ шувалися Франція і Німеччина, сформувалися найбільші у світі болота, скуті вічною мерзло­ тою. їм приблизно 11 тисяч років. В результаті глобального потепління саме тут, в Західному Сибіру, найшвидше підвищується температура повітря - аж на 3° С за останні 40 років. За оцінками фахівців, запаси метану в за­ хідносибірських болотах величезні - близько 70 млрд тонн. У вуглецевому еквіваленті це орієн­ товно 1470 млрд тонн. Для порівняння, сьогодні загальний обсяг викидів парникових газів в ат­ мосферу становить 7 млрд тонн. Вчені давно говорили про цю небезпеку, але сподівалися, що танення буде відбуватися повільніше - десь протягом тисячі років, але за нинішніх темнів це може статися і за століття. Вже зараз викиди метану в 5 разів переви­ щили експертні оцінки, зроблені раніше. Як підкреслюють автори дослідження, а це провідні фахівці Оксфордського університету, Томського державного університету і універси­ тету штату Аляска, танення мерзлоти —це не просто свідчення змін клімату. Це небезпечний симптом того, що перейдено певний поріг, за яким темп глобального потепління значно при­ скориться. Чим сильніше буде нагріватися планета» тим швидше буде танути вічна мерзлота, тим більше буде виділятися метану, тим стрімкіше буде під­ вищуватися температура повітря. Автори дослід­ ження назвали метан «бомбою уповільненої дії»: якщо ми не зупинимо зміни клімату, то можемо запустити додаткові механізми і нам доведеться боротися з набагато більшою небезпекою.

Л ітература

1. Конвенція про захист прав людини і основополож­ них свобод: ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995004 2. Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини: Закон України від 23.02.2006 р. № 3477-IV. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/ lawB/show/3477-15 3. Про національну безпеку України: Закон України від 21.06.2018 р. № 2469-VIII. URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/2469-19 4. Про основи національної безпеки України: Закон України від 16.09.2003 р. № 964-1V. URL: http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/964-15

вересень-жовтень 2019 р.

V____________________________________ У 25


;J Трансформаційні процеси на внрібннчнх територіях Києва: сучасні прпілеми іа тенденції

Жолопчний вісник

k

РЕГІОНИ

Григорій ПІДГРУШ НИЙ, д октор географ ічних наук, проф есор, завідувач сектору територіальної орган ізації суспільства Інституту геогр аф ії Н аціональної акад е м ії наук України Марія БИКОВА, аси сте н т каф едри туризму Київського національного педагогічного університету ім. М. П. Д рагоманова

изначальну роль у сучасних трансформаціях виробничих територій Києва відіграю ть такі чинники я к включення ринкового механізму ціноутворення н а землю, низька конкурентоспро­ можність промислових підприємств в умовах рин­ кового середовищ а, становлення нових техноло­ гічних устроїв у економіці, зростаючий попит на ж итло в місті, набуття ним нових столичних та метрополісних ф ункцій тощо. Усі вони в комплексі зумовили деіндустріалізацію , я к а набула в Києві специфічних рис. Перед усім це стосується гіпертрофованих масш­ табів деіндустріалізації та невиправдано низьких темпів реіндустріалізації на засадах нових постіндустріальних технологічних устроїв. Так чи інакш е, ц і процеси проявились в м еж ах усіх виробничих територій Києва* Темпи скорочення чисельності зайнятих у про­ мисловості виробничих територій Києва за період 1990-2016 рр. склали - 52,8%. Абсолютна чисельність зайнятих н а промислових підприємствах міста за цей час зменшилась з 234,0 до 110,4 тис. осіб. В той ж е час, внаслідок дефрагментації великих промис­ лових підприємств зросла їх загальн а кількість. Якщ о у 1990 році в місті нараховувалося близько 300 промислових підприємств, то у 2016 ц я цифра складала понад 670. Частка зайнятих у промисловості від загальної кількості працюючих в господарстві міста в цей період зменшилась з 32,0% до 8,1%. В ув’язц і з деіндустріалізацією на виробничих територіях Києва реалізується складний комплекс трансф орм аційних процесів різної інтенсивності та спрямованості. Сукупність цих процесів умовно може бути поділена на дві групи: ті, що передбачають повне збереження виробничих функцій території (ре­ організація, реконструкція), та ті, що передбачають їх часткове збереження, або повну заміну (реновація, джентрифікація, ревіталізація, реструктуриза­ ція, реінжиніринг). Слід зазначити, що понятійний апарат і розуміння сутності процесів трансформації міського простору на сьогоднішній день не є уста­ леним і перебуває на стадії формування. Таким чи­ ном, у різних авторів окремі поняття можуть дуб­ люватись або мати змістовне накладання. З а своєю спрямованістю трансформація виробничих територій міст може мати прогресовизначальний, адаптивний та деструктивний характер.

В

26

В основі деструктивних трансформацій виробни­ чих територій міста леж ить неможливість набуття ними нових функцій чи відновлення старих після закриття підприємств, я к і тут функціонували. Вна­ слідок цього з ’являю ться значні ділянки, зайняті невикористовуваними та закинутими виробничими будівлями, технологічними спорудами та інш им и об’єктам и. Т акі д іл ян ки часто характеризую ться високим рівнем забруднення і потребують значних інвестицій на рекультивацію та відновлення при­ буткового використання. В зарубіжній науковій лі­ тературі для означення таких територій вживається декілька термінів: brownfield (пер. з англ, «корич­ неве поле»), abandoned land (пер. з англ, «закинута земля») та інші. Адаптивні трансформації виробничих територій пов’язані з повного або частковою зміною їх функцій відповідно до кон'юнктури ринку. В Києві на сьогод­ нішній день ця кон’юнктура визначається попитом на житло, офісні приміщення, торговельно-розважальні заклади тощо* Це і визначило основний тренд функціо­ нальної трансформації виробничих територій Києва, особливо центральної його частини. В даній ситуації виникає протиріччя м іж продиктованими ринко­ вою кон’юнктурою адаптивними трансформаціями та стратегічними погребами прогресивного розвитку міста я к метронолісу, центру загальнонаціонального та міжнародного значення. Трансформаційні процеси набувають цроіресовизначального характеру, коли внаслідок їхньої реалі­ зац ії на виробничих територіях міста формуються

№ 5


Екологічний Е існик

РЕГІОНИ

господарські об’єкти та їх комплекси, притаманні новому вищому технологічному устрою. У випадку Києва йдеться про установи та підприємства, що ф ункціоную ть н а засад ах 5 та 6 технологічного устрою. Конкретизуючи суть таких трансформацій, ми визначаємо їх як постіндустріальні трансформації виробничих територій міста. Методологічні підходи до дослідж ення постіндустріальної трансф орм ації виробничих терито­ рій визначаються самою природою постіндустріалізму, в основі якої лежать докорінні зміни в усіх сферах економіки. Постіндустріальні зрушення перед усім стосуються зм ін виробничої сфери та пов’я ­ зані з розвитком високотехнологічних виробництв, інформаційних технологій та інжинірингового біз­ несу. Другий напрямок постіндустріальних тран­ сформацій пов’язаний з випереджаючим зростанням обслуговуючої сфери, головним чином тих видів ді­ яльності, як і покликані забезпечувати ефективність та конкурентоспроможність економіки. Мова йде про її трерціалізацію, що проявляється у розвитку кредитно-банківської сфери, аудиту, консалтингової та рекламної діяльності тощо. Я к показало наше дослідження, процеси постіндустріальної трансформації виробничих територій не набули в Києві належного розвитку. Лише декілька виробничих територій, що знаходяться поблизу цен­ тральної частини міста, характеризуються значною інтенсивністю постіндустріальних трансформацій. Це Подільсько-Куренівська промислова зона, промислові райони по вулиці Дегтярівській, біля залізничного вокзалу Київ-Пасажирський та Залізничний. Саме тут зосереджується основна частина високотехно­ логічних виробництв, IT-компаній, бізнес-центрів, центральні офіси банків та інвестиційних компа­ ній тощо. В меж ах промислового району по вулиці

І. ПОВНЕ ЗБЕРЕЖ ЕН Н Я ВИРОБНИЧИХ ФУНКЦІЙ

II. ЧАСТКОВЕ ЗБЕРЕЖ ЕН Н Я ВИРОБНИЧИХ ФУНКЦІЙ АБО ПОВНА ЇХ ЗМ ІНА

Дегтярівській знаходиться і новий технологічний парк «Unit City», який об’єднав на одній території відомі ІТ-компанїї, інноваційні стартапи, креативні компанії та освітні майданчики. Найнижчою інтенсивністю постіндустріальних трансформацій або їх відсутністю характеризуються виробничі території, найбільш віддалені від цен­ тральної частини міста - промислова зона Н ивки та промислові райони М икільська Борщагівка, біля станції Пост-Волинський, Теличка, Корчувате, Дніп­ ровський, Березняки, Позняки, Дарницький, Бортничі та інші. Низька інвестиційна привабливість цих територій зумовила тут значне поширення деструк­ тивних трансформацій та утворення браунфілдів. Таким чином, слід констатувати, що постіндустріальна трансформація господарства Києва все ще не досягла належних масштабів. Подальша активізація цього процесу має здійснюватися у руслі функціо­ нальної трансформації виробничих територій міста. Визначальним при цьому має бути збереження та розширення реального сектору економіки та за­ безпечуючих його видів діяльності, організованих на постіндустріальних засадах. Іншими словами, мова йде про збалансовану трансформацію виробничих те­ риторій міста, я к і б у перспективі набули креативної та інноваційно-виробничої функцій, які б оптимально поєднувалися з рекреаційно-оздоровчою, освітньою, культурно-мистецькою та екістичною функціями. Перед містом сьогодні фактично стоїть завдання здійснення нового функціонального зонування те­ риторії. Визначальним кроком у його реалізації має стати проведення комплексної інвентаризації виробничих територій і нерухомості міста та розробка перспек­ тивної програми їх функціональної трансформації на засадах постіндустріалізму.

Реорганізація перетворення організаційної структури і структури управління підприємства при збере­ женні основних засобів та виробничого потенціалу підприємства Реконструкція докорінне переобладнання, перебудова існуючих основних фондів за новими принципами на основі їх технічного вдосконалення

Реновація сукупність заходів, спрямованих на комплексне оновлення території та зміну функціо­ нального призначення промислового об’єкта Редевелопмент (джентрифікація) перепрофілювання, часткова або повна заміна функції території, в тому числі шляхом активного будівельного втручання, що передбачає знесення об’єкта Ревіталізація відродження міського простору, в якому існує промисловий об’єкт. На відміну від реновації та редевелопменту вимагає менших інвестицій і не передбачає знесення об’єкта Реструктуризація реконструкція промислових об’єктів, які не працюють, зі зміною функції самих об’єк­ тів, тобто призначення, яке зумовило їх будівництво Реінжиніринг реконструкція або удосконалення окремих будівель шляхом заміни інженерних мереж, а також організація території, яка прилягає до об’єкта, з метою продажу нерухомості або залучення певних орендарів

вересень-жовтень 2019 р.

27


Щк Сторінками реферативного журналу «Екологія»

Е к о л о гіч н и й Ею ник

СТОРІНКАМИ РЕФЕРАТИВНОГО ЖУРНАЛУ

Збереж ення біологічного та ландш аф тного різном аніття УДК 630*228:582.623]:005]](477.87-751.3) В ІД У К Р А ЇН С Ь К О Ї ІН І Ц І А Т И В И - ДО ТРАНС’ЄВРОПЕЙСЬКОГО ОБ’ЄКТА ВСЕСВІТНЬОЇ ПРИРОДНОЇ СПАДЩ ИНИ / Ф. Гамор. Друге, до­ повнене видання монографії «Всесвітнє визнання букових пралісів Карпат: історія та менеджмент». - Ужгород : ФОП Сабов А.М. - 2019. - 300 с. Б уко ві праліси К арпат , ЮНЕСКО, т ранскор­ донне співробітництво, перелік об’єкт ів Всесвіт­ ньої спадщ ини ЮНЕСКО, екологічна сит уація на Закарпат т і. F rom th e U k ra in ia n in itia tiv e — to th e tra n s european world n a tu ra l h eritag e site / H am or Fedir. Second, su p p lem en ted e d itio n of th e m onograph «Global recognition of th e prim eval beech fo rests of щ е C a rp a th ia n s: h is to ry an d m anagem ent». Uzhgorod : Sabov A.M. - 2019. - 300 p. P r im e v a l B e e ch F o re sts o f th e C a r p a tia n s , UNESCO, cross-border cooperation, the UNESCO World H eritage L ist, ecological situ a tio n in Z a k a rp a ttia (Transcarpatia). У книзі розглядаються актуальні питання з істо­ рії створення та менеджменту транснаціонального серійного об’єкта Всесвітньої спадщ ини ЮНЕСКО «Букові праліси і давні ліси Карпат та інш их ре­ гіонів Європи». Висвітлюється десятирічний дос­ від європейської екологічної співпраці та погляди швейцарських, німецьких та українських експертів на проблеми збереження пралісів. Привертається увага до міжнародних наукових форумів, я к і запо­ чаткували підготовку цієї номінації та розгортання європейського процесу збереж ення старовікових букових лісів. У монографії особливо наголош ується, що ста­ тус об’єкта Всесвітньої спадщ ини вим агає тісної сп івп рац і держ ав-учасниць н а рівні ад м ін істра­ цій та експертів д л я збереж ення його цілісності та особливої цінності. Увага читачів акцентується на нагальній необхідності створення інтегрованої системи менеджменту м айна, транснаціональних планів проведення досліджень і моніторингу, роз­ робки сп ільн и х м іж народних програм з обміну найкращ ими практикам и. Зазначається, що букові праліси можуть стати важ ливим внеском у мережу сертифікованих територій дикої природи в Європі (Вілдернесу). Кожне втручання в праліс чи старовіковий ліс перериває поступ тисячоліть еволюції. Якщ о недоторканий праліс буде вирубаний, це оз­ начатиме його незворотнє знищ ення. А налізується стан виконання актів Президента та Уряду У країни з питань збереж ення букових п р а л іс ів я к об’є к т а С п ад щ и н и та сталого р о з­ витку й благоустрою гірських населених пунктів, що при л ягаю ть до них. У тексті подані основні м іж н а р о д н і та у к р а їн с ь к і норм ати вн о-п равові акти, я к і регламентую ть діяльність зі збереження Всесвітньої спадщ ини ЮНЕСКО, інш і архівні м а­ теріали. 28

Б іоекологія УДК 574.2:574.21+579.6+579.64 ВЗАЄМОЗВ’Я ЗК И М ІЖ БІОЛОГІЧНИМ И ПО­ КА ЗН И К А М И ҐР У Н Т У ЗА Д ІЇ Г Е РБ ІЦ И Д ІВ / Б ровко І. С., Ч абаню к Я. В., К орецький А . П ., М азур С. В. / / А гроекологічний ж урнал. - 2017. - № 1. - Є. 87-93. - Бібліогр. : 9 назв. Ґрунт ові гербіциди, біодіагностичні показники, ф акт орний а н а ліз, ґрунт ова родючість, кореля­ ційні м ат риці. R e la tio n sh ip betw een biological p a ra m e te rs of soils u n d e r th e influence of herbicide / Brovko I. S., C habaniuk Ya. V., K oretskyi A. P., M azur S. V. / / A hroekolohichnyi Z hurnal (Agroecological Journal). - 2017. - № 1. - P. 87-93. - Bibliography: 9 ref. S oil herbicides, biodiagnostic indicators, factor analysis, soil fertility, correlation m atrix. Ф ормування системи репрезентативних біодіагностичних показників для оцінки ґрунтів агроекосистем є немож ливим без вивчення екологічних ф ункцій ґрунтової мікробіоти. К ож на екосистема м ає свої у н ік а л ь н і властивості, сф орм овані од­ ночасно біотичною та абіотичною скл адови м и . П орівнянн я ко р ел яц ій н и х м атриць, отрим аних для дослідж ених природних екосистем, дає змогу умовно розподілити їх на два основні типи: пер­ ш ий - екосистеми, в я к и х досліджені коефіцієнти не корелюють з інш им и показникам и (за деяким и ви н я т к а м и ), д руги й ти п - екосистем и, в я к и х д о с л ід ж е н і к о е ф іц іє н ти п р о я в л я ю т ь ч и сл ен н і корел яц ії з інш им и визначеними показникам и. Д ослідж ено взаєм озв’я зк и м іж біологічним и показникам и ґрунту (дихання, токсичність, біо­ м аса, чисельність м ікроорганізм ів основних еколого-трофічних та таксономічних груп, активність ґрунтових ф ерм ентів тощо) за д ії гербіцидів на основі к л о м азо н у та ім а за м о к с у п ід час в и р о ­ щ у в а н н я сої. В и явлен о, щ о в и р о щ у в а н н я ц ієї культури з використанням ґрунтових гербіцидів сп ри чи н ю є п оруш ення природного ценозу, що зміню є внутріш ню будову взаєм озв’я зк ів різних біологічних п о казн и ків і позначається н а ґр у н ­ товій родючості, основна складова як о ї «фактор природного ценозу» (R = 0,99, при р = 0,001), що демонструє зв’язок та кореляцію м іж більшістю бі­ ологічних показників стану ґрунтів. Встановлено, що ценоз «Кломазон» є більш подібним до природ­ ного ценозу за характером кореляційних зв’язк ів, про що свідчить досить високе описове значення ф актора 1 (фактор природного ценозу). Зазначено, що структура природного ценозу характеризується двома основними ф акторам и, я к і умовно м ож на назвати я к «фактор природного ценозу», що опи­ сує б іл ьш ість д ослід ж ен и х зм ін н и х , і «ф актор педотрофності», основною детерміную чою зм ін ­ ною в яком у виступає «коефіцієнт педотрофності». Доведено, що значна р е а к ц ія оліготрофних м і­ кроорганізмів на культивування рослин сої та до­ слідж увані гербіциди і виокремлення їх з кластера зм ін н и х, я к і н ал еж ать до «ф актора природного

№ 5


Екологічний Е існик

СТОРІНКАМИ РЕФЕРАТИВНОГО ЖУРНАЛУ

ценозу», в окремий кластер дає підстави надати й ом у у м о вн у н а зв у « ф ак то р ол іго тр о ф н о сті» , а д ж е до кл астер а, я к и й корелю є з цим ф ак то ­ ром, одночасно потрапляю ть і «кількість оліготрофів», і «коефіцієнт оліготрофності», а залучення інш ої змінної, такої я к «бактерії, що використо­ вую ть м ін е р а л ь н и й азот» (за р о згл я д у ценозу «Контроль»), ймовірно, є вторинним і може бути результатом істотніш их змін у ценозі під впливом антропогенних чинників.

А гроекологія УДК 631.415 СУЧАСНІ СИСТЕМИ ЗЕМ ЛЕРОБСТВА І П РО ­ БЛЕМ А ОБРОБІТКУ ҐРУ Н Т У / Медведев В. В., Булигін С. Ю ., Булигіна М. Е. / / А гроекологічний ж урнал. - 2017. - № 2. - С. 127-134. - Бібліогр.: 17 назв. Охорона ґр унт ів, м інім іза ц ія обробітку, райо­ нування. M odern f a rm in g sy ste m s a n d th e p ro b lem of tillin g / M edvediev V. V., B ulyhin S. Yu., B ulihina M. E. / / A hroekolohichnyi ju rn a l (A groecological Journal). - 2017. - № 2. - C. 127-134. - Bibliographe: 17 ref. Soil protection, m inim ization o f tilling, zoning. Я к відомо, система обробітку ґрунту - це комп­ лекс за ходів з досягнення стабільних економічно рентабельних урож аїв, охорони ґрунтів і відтво­ рення їх родючості. Т аки м чином, о ц ін к а еф ективності зем л еко­ ристувача м ає визн ачатися не тіл ь к и за рівнем урож айності культур, а й за якістю зем лі після заверш ення сільськогосподарського циклу. З ’ясо­ вано, що впровадж ення нових підходів до обро­ бітку ґрунтів зумовлю є виникнення складнощ ів фінансового, організаційного та наукового х ар ак ­ теру. Обґрунтовано, що нові технології потребують розроблення та в ж и ття ком плексу відповідних заходів із отрим ання стабільних економічно рен­ табельних урож аїв, охорони ґрунтів і відтворення їхньої родючості. Отже, оцінка зем лекористування має бути не т іл ь к и за рівнем в р о ж ай н о сті к у л ьт у р , а й за я к істю зем л і п ісл я завер ш ен н я сіл ьськ о го сп о ­ дарського ц и к л у . Н аведено п р и к л а д и застосу­ ван н я в У країні нульових та м інім альних техно­ логій, їх еф ективності, що потребує подальш их досліджень. Розглянуто використання спеціальних знарядь, що передбачені для підрізан н я бур’янів за умов зберігання рослинного покриву або навіть товстого ш ару мульчі. Зазначено, що рослинні реш тки або м ульча, я к і постійно зал и ш аю ться н а п ол ях, сприяю ть поступовому очищенню ґрунту від бур’ян ів, фор­ мують циклічне перетворення поживних елементів подібно лісовій або степовій екосистемам. Зазначено, що це не стільки інновація, скільки револю ція, бо вона реально відкидає традиційні, усталені погляди і формує зовсім інш і, я к і в Укра­ їн і поки що не маю ть підтрим ки, дуж е повільно просуваю ться або навіть активно заперечую ться. вересень-жовтень 2019 р.

Збалансований (сталий) розвиток УДК 332.68:63(477) ОРЕНДНІ ВІДНОСИНИ - Я К ГН У ЧК И Й ІН ­ СТРУМ ЕНТ ЗЕМ ЛЕГОСПОДАРЮ ВАННЯ В П Е ­ РІОД СТАНОВЛЕННЯ РИНКУ ЗЕМ ЛІ В УКРАЇНІ / Гуторов О. І., Ярута М. Ю. / / Вісник Сумського на­ ціонального аграрного університету. - 2017. - 4 (71). - С. 81.-86. - Бібліогр.: 8 назв. Оренда зем лі, зем лі сільськогосподарського при­ значення, орендні відносини, договір оренди, ринок зем лі, орендодавець, орендар, земельне законодав­ ство, аукціон, кредит ування, емфітевзис. L ease re la tio n s as a flexible tool of la n d m a n a ­ gem ent in the period of th e land m ark et development in U k ra in e / G utorov О. I., Y aru ta M. Yu. / / Visnyk Sumskogo agrarnogo un iv ersy tetu (B ulletin of Sumy N ational A g ra ria n U niversity). - 2017. - 4 (71). - P. 81.-86. - Bibliography: 8 ref. Lease o f land, agricultural land, lease relations, lease agreem ent, land m arket, landlord, tenant, land law, auction, lending, em phyteusis. Закон про дерегуляцію був прийнятий з метою спрощення документального оформлення відносин оренди землі, він значно скорочує перелік дійсних умов договору оренди землі, велика кількість яки х ускладню вала, подекуди невиправдано, укладення договору. З а чинним земельним законодавством України право оренди земельних ділянок сільсько­ господарського призначення не тіл ьк и не може від чуж уватися на підставі більш ості ц и віл ьн и х п равоч и н ів (куп івл і-п род аж у, д ар у ван н я, м іни тощо), але й не може передаватись у заставу. Тому ви кори стан н я п р ава оренди зем ельних д іл ян ок сільськогосподарського призначення я к застави д ля отримання банківських кредитів є не­ можливою . П роаналізовано світовий досвід роз­ витку орендних відносин, їх соціально-економічне значення. Досліджено та висвітлено особливості розвитку орендних зем ельних відносин в аграрном у сек­ торі економ іки У країни. Визначено переваги, не­ доліки, причини та ф актори, під впливом я к и х відбувається їх розвиток. Розглянуто особливості існуючого нормативно-правового поля щодо фор­ м у в а н н я п р а в а вл асн ості н а зем ел ьн і д іл я н к и сільськогосподарського призначення в У країні. Визначено характерні д л я земельно-орендних відносин особливості. О бґрунтовано м етодичні підходи щодо запровадж ення м еханізм у застави права оренди землі та необхідність її законодав­ чого врегулювання. Акцентована увага на сучасній аграрн ій політиці кр аїн и . Дослідж ено, що при­ й н яті в 2015 році зм іни зменш ую ть бюрократичні перепони в орендних відносинах, але залиш ається від сутн ім к о м п ен сац ій н и й м ехан ізм контролю раціонального використання землі. Доведено, що аграрна політика країн и потребує ч ітки х ріш ень для розвитку ефективного аграрного бізнесу, не­ від’ємним компонентом якого є орендні відносини, пріоритетом для я к и х виступає чітке визначення статусу власників та користувачів земельних ді­ лянок. 29


Жолопчний вісник

ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА ТА ВИХОВАННЯ

Всеукраїнські дитяча спілка «Еколаеічна варта» святкує спас 20-річчя в е р е с н я 2019 р о к у в ід б у в с я 10 В е л и к и й зб ір В с е у к р а їн ­ ської дитячої сп іл ки «Еколо­ гіч н а варта», де д іти , молодь, вч и тел і за к л а д ів освіти, п озаш кільн и ки , коор­ динатори освітньої природоохоронної ро­ боти представили власні здобутки у сфері охорони довкілля та освітньої діяльності для збалансованого розвитку. Урочисті заходи були проведені у Національному ботанічному саду ім. М. М. Гриш ка НАН України, як и й е багаторічним партнером організації. С воє 2 0 -р іч ч я В с е у к р а їн с ь к а д и ­ тя ч а сп іл к а «Екологічна варта» зустрі­ ч ає в к р а їн і, я к а виборю є свою н е за ­ леж ність у страш ній війні. Багато дітей почули гуркіт гармат, побачили зруйно­ вані домівки, отримали сумну звістку про загибель своїх батьків. Водночас в У країні відбуваються зміни, що від­ криваю ть ш л ях до європейської інтеграції, рефор­ м ування суспільного ж и ття, нових знань. С ам е том у в а р т ів ц і в в а ж а ю т ь , щ о головне за в д а н н я дитячого природоохоронного ру х у н а сьогодні - об'єднати дітей та молодь, сформувати акти вн у ж и ттєву позицію у справі захи сту дов­ к іл л я , навчити самостійно ухвалю вати ріш ення та визначати ш л яхи розвитку рідної країни.

ЗО

Багато років юних нриродоохоронців У країни об'єдную ть три кольори: синій, я к и й символізує чисте небо та прозорість дж ерел, ж овтий - щ ед­ рість сонця і багатство л анів, зелений - колір л і­ сів і трав, колір ж иття. «Екологічна варта» зібрала у своїх лавах близько 40000 захисників довкілля і налічує 100 міських, 120 районних та 145 сільських осередків! «Екологічна варта» - єдина дитяча громадська природоохоронна організація національного рівня, я к а впровадж ує сучасні інноваційні форми еколо­ гічного просвітництва, щ о дозволяє виявити твор­ чий потенціал, відш укати і підтримати активних дітей та підлітків. Спільно з активістам и Всеукраїнської екологіч­ ної л іги вартівці організовують практичні а к ц ії «Збережи ялинку», «Наша допомога птахам», «Пер­ воцвіт», «Посади своє дерево», «Струмочок, річечка, ріка», «Прибери планету» тощо; просвітницькі за­ ходи - Всеукраїнський фестиваль екологічної твор­ чості «Свіжий вітер», конкурс «Мій голос я віддаю на захист Природи»; ведуть дослідницьку роботу та здійснюють багато інш их ц ікави х справ. Т етяна Тимочко, голова Всеукраїнської еколо­ гічної ліги, привітала учасників та наголосила п а важливості виховання ціннісного ставлення до дов­ к іл л я для кожної людини ще у ранньому віці. Вона п об аж ала всім вартівцям плідної роботи, нових досягнень, пізнавальних проектів, я к і допоможуть зберегти природні багатства рідної У країни. С вяткову атмосферу у за л і, я к а р ясн іл а п ра­ порами У країни та «Екологічної варти», п л а к а ­ тами, малю нками вартівців та виш иванками юних

№ 5


йшюпчний Втт

А * ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА ТА ВИХОВАННЯ —

делегатів» супроводжували виступи дитячого к о ­ л ек ти в у «Гармонія» (м. К и їв, Б удинок д и тяч ої творчості Ш евченківського району), Ганни Нетребенко (м. Стеблів, Ч еркаська область) та колективів вартівців з усіх куточків країни. К оординатор ВДС «Е кологічна варта» Олена Пащенко у своєму виступі презентувала н ай важ ­ ли віш і результати та досягнення організації, ок­ реслила плани на майбутнє. Ми пиш аємося тим, що реальну дитячу приро­ доохоронну роботу знають у районних центрах, міс­ течках та селищ ах У країни. Це досягнення в тому числі і тих, хто працю є з дітьми - координаторів обласних, міських, районних, селищ них осередків «Екологічної варти» та голів обласних організацій Всеукраїнської екологічної ліги. П одякам и та почесними грамотами були наго­ роджені педагоги, я к і виховали тисячі громадян У країни, не байдуж их до екологічних проблем. Вартівців усіх поколінь привітали гості та парт­ нери Всеукраїнської дитячої сп ілки «Екологічна варта». У своїх виступах керівник кластеру еко­ логічних та енергетичних проектів в Україні» про­ грамний аналітик ПРООН Алла Тинкевич, голов­ ний спеціаліст департаменту молодіжної політики М іністерства молоді та спорту У країни Наталія Задорожняк, голова Всеукраїнського громадського дитячого руху «Ш кола безпеки» Алла Негрієнко, голова партнерської м ереж і «Освіта д л я сталого розвитку» Марина Дяченко відзначили важливість дитячого громадського природоохоронного руху, великий досвід «Екологічної варти» у вихованні любові до Природи, розум іння необхідності бе­ режливого ставлення до її багатств.

вересень-жовтень 2019 р.

„іштки/жи ш

не зридаемо-єди­ на, щ.о не 6/пра юсе ніколи сЗого s ъапаюсу й краси

Науковий співробітник відділу природної флори Національного ботанічного саду ім. М. М. Гриш ка Н А Н У країни Олександр Рак познайомив юних охоронців природи із оранжерейним комплексом та унікальним и колекціям и рослин. У цей я ск р ави й святкови й день «Екологічна варта» о р га н ізу в а л а тр ад и ц ій н у урочисту ходу Хрещатиком. М айдан Незалежності був сповнений дитячим и емоціями, майорінням прапорів та еко­ логічними гаслами. Хода заверш илась флешмобом «Ми на варті довкілля». Вартівці проголосили мрію, я к а об’єднує всю У країну - зберегти Природу для м айбутніх поколінь. Кож ен з нас причетний до проблем довкілля» але ми можемо змінити ситуацію: щодня та щохви­ лини поширювати природоохоронні ідеї та робити конкретні справи на захист довкілля. Станьмо на варті власного майбутнього!

31


-

йюлопчний вісник

;

ГОСТРИЙ СИГНАЛ

Громадські слуханні щоді розробко Соїремнаородського родоооца вересня 2019 року у селах Стремигород І та Новаки відбулися громадські слухання - L \ J щодо розробки Стремигородського родо­ вищ а апатит-ільменітових руд у Коростенському районі Ж итомирської області. Довідково: Історія освоєння відкритого у 50-х ро­ к а х м инулого ст оліт т я Стремигородського родо­ вищ а почалася в 1983 році, коли М осковський І н ­ ст ит ут рід кісни х м ет алів заверш ив дослідження доцільності його освоєння. З а сучасним и оцінкам и фахівців прогнозні запаси складають 1,2 млрд тонн руди, що робить його одним з найбільш их в світі. Іль м е н іт - т ит анова руда. П о єд н а н н я в од­ ній речовині м іцност і і легкост і - парам ет р на­ ст ільки ун іка льн и й , що дозволяє н ехт ува т и ін­ ш им и його особливостями. Т ит ан - стратегічний м ет ал, він дорогий у виробництві, ст ійкий до тем­ пературного в п л и в у ли ш е в надчист ом у вигляді, ск л а д н и й у заст осуванні, але надм іцний і дуже легк и й , що робит ь його у н ік а льн и м д ля м аш ино­ будування, м едицини, авіабудівницт ва, космічної га лу зі т а військово-промислового ком плексу. А п а т и т - сировина д ля виробницт ва фосфор­ н и х м інеральн их добрив д ля сільського господар­ ст ва. М еш канці н а вк о ли ш н іх сіл з березня 2016 р о к у живуть буквально на валізах, бо компанія Group DF п ла н ує почат и освоєння Стремигородського родо­ вищ а, побудувавш и т у т гірничо-збагачувальний ком плекс, хвост осховищ е, кар'єр, п ла н о ва н а гли ­ бина якого через 120 р о к ів буде ст ановит и 500 м, від вали, за лізн и ч н у станцію, ком плекс гідротех­ н іч н и х споруд, перет воривш и сучасні п о ля і лісові м а си ви н а м арсіанський пейзаж. Ініціативна група з організації громадських слу­ хань» до яко ї увійш ли м еш канці сіл» а також депу­ тат Ж итомирської обласної ради Віталій Науменко»

32

запросили до участі голову Всеукраїнської еколо­ гічної ліги Тетяну Тимочко. П ід час свого виступу вона наголосила на нега­ тивних наслідках від видобування титанових руд д л я довкілля, назвавш и серед головних: • геомеханічні (зміни природного рельєфу міс­ цевості, поверхневого ш ару землі, ґрунтів, у тому числі вирубування лісів, деформація поверхні); • гідрогеологічні (зміна запасів, реж им у руху, як о сті та рівн я ґрун тови х вод, водного реж и м у ґрунтів, винесення у річки та водойми ш кідливих речовин з надр землі); • хім ічні (зміна складу й властивостей атмос­ фери та гідросфери, в тому числі й підкислення, засолення, забруднення вод, збільш ення концен­ трац ії фітотоксичних елементів у воді та повітрі); • ф ізико-механічні (забруднення повітря, його н а гр ів а н н я , зм ін а властивостей ґрунтового п о­ криву); • шумове забруднення» вібрація ґрунту, викиди породи під час вибухів; • погіршення прозорості атмосфери та інш і нега­ тивні явищ а, я к і супроводжують гірничі розробки. У часники с л у х а н ь р іш у ч е в и сту п и л и п роти розроблення ільменіт-апатитових руд на території, що належ ить до їх сільських рад, оскільки ці дії призведуть до значного погіршення стану довкілля. Н агадаємо, що у 2012 році завд яки зусиллям активістів Всеукраїнської екологічної ліги, громад­ ського руху «Врятуємо Полісся!» та місцевих громад депутати Ж итомирської обласної ради скасували своє попереднє ріш ення «Про надання погодження ДП Н А К «Надра України» «Ж итомирбуррозвідка» щодо отри м ан н я спеціального дозволу н а кори ­ стування надрам и з метою промислової розробки Торчинського родовища титанових руд на території Радомишльського, Черняхівського та Коростишівського районів.

№ 5


У цей день у 1996 році шість причорноморських країн

Сьогодні над Чорним морем нависла загроза екологічної

- Болгарія, Румунія, Туреччина, Грузія, Росія і Україна -

катастрофи, оскільки через діяльність людини деякі його

підписали «Стратегічний план дій з реабілітації і захисту Чорного моря», необхідністьу підписанні якого виникла че­

ділянки втратили здатність до самоочищення. Стратегічний план передбачає здійснення практичних

рез небезпеку зникнення унікальних природних аквальних

дій, спрямованих на відновлення та збереження довкілля

комплексів. Цей план розробили провідні науковці після

Чорного моря (зменшення забруднення, вдосконалення

проведення всебічних досліджень морського середовища,

управління живими ресурсами, підтримку соціального роз­

які показали, що життєздатність Чорного моря істотно по­

витку у спосіб, що не шкодить довкіллю, а також фінансу­

гіршилася порівняно з попередніми трьома десятиліттями.

вання екологічних проектів).

Будучи внутрішнім морем басейну Атлантичного океану,

Головна теза і тема Міжнародного дня Чорного моря -

воно відіграє надзвичайно важливу роль у функціонуванні

екологія чорноморського басейну та ї ї збереження. У цей

екосистем прилеглого регіону. Чорне море Керченською

день проводяться різноманітні заходи щодо інформування

протокою з'єднується з Азовським, через Босфор - з Мар­

широкої громадськості про сферу і проблеми його екології,

муровим, через протоку Дарданелли - з Егейським і Се­

поточний екологічний стан та д ії щодо поліпшення, в тому

редземним морями. У море впадають такі великі річки, як

числі і заходи протидії перелову риби, який завдає значної

Дунай, Дніпро, Дністер і більш дрібні - Мзимта, Псоу, Бзибь,

шкоди морській екосистемі.

Ріоні, Кодор, Інгурі, Чорох, Кизилирмак, Єшільирмак, Сакар'я, Південний Буг, Камчия, Велека.

Екологічні о р га н іза ц ії причорноморських країн в ід ­ мічаю ть цей день рядом акцій, щоб привернути увагу

Щорічний річковий стік в Чорне море орієнтовно стано­

до деградац ії морського середовища та проведення не­

вить 310 км3, причому 80% цих вод виноситься на північ­

обхідних заходів щодо запобігання д е гр а д а ц ії на р е г і­

но-західну шельфову частину, переважно Дунаєм та Д н і­

ональному рівні.

пром. Тут мешкає більше 2,5 тис. видів тварин і риб. Рослинний світ моря пред­ ставлений більш, ніж 270 видами бага­ токлітинних зелених,червоних і бурих донних водоростей, фітопланктон вклю­ чає не менше 600 видів. Цікавим є той факт, що з глибини 15020 і до самого дна у водах Чорного моря відсутнє життя, що вчені пояснюють наси­ ченістю морських вод сірководнем. У схемі течій Чорного моря виділяються два вели­ чезних замкнутих кругообіги з довжиною хвилі 350-400 км. Це явище, яке вперше описав океанолог Микола Кніповіч, отри­ мало назву «окулярів Кніповича».


Інформаційно-просвітницький центр «Екологічна варта» був створений у селі Виграїв Корсунь-Ш евченківського району Черкаської області у приміщенні колишньої школи, заснованої у 1914 році. З метою розвитку місцевої громади та для збереження історичної будівлі у 2016 році Всеук­ раїнська екологічна ліга розпочала роботу Центру.

Його відкриття стало можливим завдяки підтримці Корсунь-Шевченківської районної ради та районної державної адміністрації, Виграївської сільської ради. Мета діяльності Центру: формування екологічної свідомості українців, поширення інф орм ації про стан довкілля, популяризація кращих практик збалансованого розвитку, впровадження екологічно дружніх технологій, навчання й від­ починок дітей та молоді. Цілюще повітря соснового лісу, надзвичайно чиста вода, якісні продукти харчування, професійне медичне обслугову­ вання, цілодобова охорона території з відеоспостереженням - все це до послуг дітей та дорослих, які перебувають у Ін­ формаційно-просвітницькому центрі «Екологічна варта». Життя у Центрі організоване за екологічними принципами, на засадах гармонійного співіснування людини та при­ роди. Наприклад, для опалення будівлі встановлені твердопаливний котел та енергоефективні вікна, працюють сонячні батареї, на всій території використовуються енергоощадні лампи, закладена експериментальна ділянка органічного землеробства та енергетичної верби. В будівлі та на території організоване роздільне збирання побутових відходів, впроваджуються засади «зеленого офісу». Діти та дорослі під час цікавих екскурсій знайомляться з історико-культурною спадщиною Корсунщини. Адреса Центру: вул. Шкільна, 24, с. Виграїв, Черкаської області, 19416 Контактний телефон: +380506662049 Директор Центру: Цабенко Наталя Василівна e-mail: Ukraine.ecovarta@gmail.com

Ev 2019 5 compressed  

http://www.ecoleague.net/images/2020/EV-2019-5_compressed.pdf

Ev 2019 5 compressed  

http://www.ecoleague.net/images/2020/EV-2019-5_compressed.pdf

Profile for ecoleague
Advertisement