Техногенно-екологічна небезпека для населення Останнім часом в Україні спостерігається тенденція до збільшення кількості виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Це обумовлює необхідність дослідження стану техногенно-екологічної небезпеки для населення та навколишнього середовища з метою завчасного запобігання і резервування необхідних для їхньої ліквідації матеріальних, технічних, фінансових, людських і інших ресурсів, створення планів дій на випадок їхнього виникнення. Найбільша кількість техногенних надзвичайних ситуацій в 1998 році була зареєстрована у промислово розвинених областях України: Донецькій (83), Львівській (63), Луганській (50) та Одеській (48). Найменша кількість – у Вінницькій (9), Чернівецькій (8), Тернопільській (7) областях та у м. Севастополі (4). Надзвичайні ситуації техногенного характеру, що виникали в Україні в 1998 році, спричинили загибель 654 чол. (на 17,2% більше ніж у 1997 р.) і травмування понад 600 чол. (на 16,4% менше). Розподіл випадків виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру в Україні в цілому збігається з розподілом потенційної техногенної небезпеки на її території, яка розглядається нами за її трьома видами: радіаційною, хімічною та гідродинамічною, які мають загальнодержавний або регіональний рівень (згідно «Класифікатора надзвичайних ситуацій в Україні») та значну соціальну й екологічну шкоду. В Донецькому економічному районі радіаційна небезпека обумовлена, в основному, як наявністю територій, забруднених радіонуклідами, так і Донецького спецкомбінату «Радон». В результаті радіоекологічних досліджень, проведених у 1992–1993 роках, в Донецькій області виявлені території площею 410 км2 з щільністю радіоактивного забруднення за l17Cs до 2,2 Кц/км 2. В зоні забруднення опинились міста Донецьк, Артемівськ, Дебальцеве, Єнакієве, Сніжне, Шахтарське та 143 населених пункти Шахтарського, Волноваського, Амвросієвського та Старобешівського районів. В Луганській області територій, забруднених радіонуклідами чорнобильського походження, немає. Спецкомбінат «Радон» (м. Донецьк) здійснює зберігання радіоактивних відходів, яких тільки в Донецькій області утворюється 10–15 т (з урахуванням упаковок) на рік. Крім того в Донецькому економічному районі розташовано 330 хімічно небезпечних об’єктів і підвідна ділянка аміакопроводу від підприємства «Стирол» (м. Горлівка) до магістрального аміакопроводу «Тольятгі-Одеса». На цих об’єктах зберігається 148382 т сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), в тому числі 1360 т хлору та 39650 т аміаку. При виникненні аварій з викидом СДОР на цих підприємствах, сумарна зона хімічного забруднення місцевості в цьому регіоні складатиме 11060 км 2. В імовірній зоні хімічного забруднення проживає понад 4,8 млн чол., з них в осередках хімічного ураження опиниться понад 3,3 млн чол. Найбільшу гідродинамічну небезпеку для населення в Донецькій області для населення становлять 10 водосховищ: Краснооскольське, Клебан-Бинське, Волинцевське, Ханженківське, Ольховське, Зуївське, Карлівське, Старокримське, Павлопільське, Старобешівське. Внаслідок зруйнування їхніх гребель в кожному конкретному випадку може виникнути зона катастрофічного затоплення площею від 7 до 45 км2, в якій може опинятися до 6 населених
пунктів з населенням у кількості до 32 тис. чол. В Карпатському економічному районі радіаційна небезпека для населення існує тільки в Івано-Франківській, Львівській і Чернівецькій областях. Наприклад, в Івано-Франківській області є радіоактивно забруднені землі загальною площею 606 км2 (4 зона), на яких розташовано 35 сільських населених пунктів. В Чернівецькій області площа радіоактивно забруднених земель становить 514 км2, з них 14 км2 відноситься до зони гарантованого (добровільного) відселення населення та 500 км 2 до зони посиленого радіоекологічного контролю, на яких розташовано 31 населений пункт. Крім того, в регіоні існує й потенційна радіаційна небезпека, що ініціюється 2 атомними електростанціями та Львівським спецкомбінатом «Радон». Так, при ймовірній радіаційній аварії на одному з енергоблоків Хмельницької АЕС з 10 % викидом радіонуклідів у навколишнє середовище, у Львівській області в зону радіоактивного забруднення потрапляє територія загальною площею 3,3 тис. км2 з населенням у кількості 195 тис. чол., а при аналогічній аварії на Рівненської АЕС – 2,2 тис.км2 і 159 тис. чол. В Закарпатській області немає великих джерел радіаційної небезпеки для населення. Хімічно небезпечні об’єкти розташовані в усіх областях, загальна кількість яких становить 119 підприємств. З них до І ступеня хімічної небезпеки віднесено 5 об’єктів, до II – 2, до III – 86 і до IV – 30 об’єктів. На них зберігається 19567 т сильнодіючих отруйних речовин, з них хлору понад 2410 т і аміаку понад 16410 т. Сумарна площа зони хімічного забруднення місцевості внаслідок аварій на цих підприємствах складе 10772 км 2. В імовірних зонах хімічного забруднення місцевості проживає 1980 тис. чол., з них в осередках хімічного ураження може опинитися 950 тис. чол. Основними джерелами гідродинамічної небезпеки для населення є 4 водосховища. В Закарпатській області основним джерелом гідродинамічної небезпеки для населення є водосховище Теребле-Рікської гідроелектростанції об’ємом 24 млн м3, що розміщене на р. Теребля. При прориві греблі водосховища виникне катастрофічне затоплення значної території. В зоні затоплення опиняться 11 сільських населених пунктів з загальною чисельністю населення в кількості 20,6 тис. чол. Рівень води в гірських селах буде становити від 8.2 до 27,9 м. В Івано-Франківській області розташовано 2 водосховища (Бурштинське та Чечвинське), прорив гребель яких може спричинити катастрофічне затоплення місцевості. Так, водосховище Бурштинської ДРЕС (м. Бурштин, Галицький район) розміщене на р. Гнила Липа й має об’єм утримуваної води 50 млн м. Внаслідок прориву його греблі утвориться зона катастрофічного затоплення загальною площею 32,6 км2, в якій проживає 5,6 тис. чол. А Чечвинське водосховище, що належить концерну «Оріана» (смт Рожнятин) і утворене на р. Чечва, утримує воду об’ємом 10,5 млн м3. Внаслідок аварії на його греблі можливе затоплення території площею 25 км 2, на якій проживає 10,2 тис. чол. В Чернівецькій області основним джерелом гідродинамічної небезпеки для населення є водосховище Дністерської ГЕС з об’ємом води 3300 млн м3. При зруйнуванні греблі водосховища виникне зона катастрофічного затоплення площею 24 км 2, в якій розташовано 3 населених пункти Сокирянського району з населенням 3,5 тис. чол. У Львівській області джерел гідродинамічної небезпеки немає.
В Південному економічному районі є 5 основних джерел радіаційної небезпеки для населення (без урахування підприємств, експлуатуючих джерела іонізуючого випромінювання): 2 об’єкти НВО «Схід ГЗК», Одеський міжобласний спецкомбінат «Радон», Південноукраїнська АЕС, Інститут ядерної енергії та промисловості (м. Севастополь). Також потенційну небезпеку становить і Запорізька АЕС, що розміщена поза межами регіону. В Миколаївській області розміщено Новокостянтинівське родовище уранової руди, на якому видобувають руду підземним способом і яке є джерелом природного розповсюдження радіонуклідів у навколишньому середовищі. На Братському родовищі уранова руда вже не видобувається, а тому на його території проводяться рекультиваційні роботи, внаслідок яких ці землі будуть передані в господарське використання. На території області розташована Південноукраїнська АЕС (три енергоблоки по 1000 МВт). При ймовірній радіаційній аварії на одному з її енергоблоків з 10% викидом радіонуклідів у навколишнє середовище в Миколаївській області в зону радіоактивного забруднення потрапить територія площею 23 тис. км2 , на якій проживає населення 1,2 млн чол., в Одеській – 28 тис. км2 з населенням 1,2 млн чол., а в Херсонській – 0,4 тис. км2 і 25 тис. чол., а при аналогічній аварії на Запорізькій АЕС – 18,6 тис. км2 з населенням 550 тис. чол. Потенційну небезпеку для навколишнього середовища може також становити Одеський міжобласний спецкомбінат «Радон», що зберігає відпрацьовані радіоактивні речовини та матеріали підприємств району. В цьому районі розташовано 372 хімічно небезпечних об’єкти, з них: 25 об’єктів І ступеня хімічної небезпеки, 20–11, 327-111 та IV ступенів небезпеки. На них зберігається 80643,5 т СДОР, з них 856,5 т хлору та 79563 т аміаку. Сумарна площа зон хімічного зараження місцевості внаслідок аварій на цих об’єктах становитиме 18441,5 км2. В імовірних зонах хімічного зараження місцевості в межах регіону проживає 4586,1 тис. чол., з них в осередках хімічного ураження може опинитися 1065 тис. чол. Найбільшу гідродинамічну небезпеку для населення становлять: Бахчисарайське, Білогорське, Тайганське, Феодосійське, Альмінське, Старокримське, Баланівське, Чорноріченське, Октябрьське, Ташлицьке, Каховське водосховища та Хаджибейський лиман. Також значну гідродинамічну небезпеку для населення створюють водойми, що розташовані за межами регіону: Ладижинське (Вінницька область) та Дубосарське (Республіка Молдова).В Автономній Республіці Крим є 8 водосховищ Бахчисарайське, Білогорське, Тайганське, Феодосійське, Альмінське, Старокримське, Баланівське та Чорноріченське, зруйнування гребель яких призведе до катастрофічного затоплення місцевості сумарною площею понад Ітис.км2, на якій розташовано 86 населених пунктів. В зону затоплення потрапить 41 тис.чол. В Миколаївській області розмішені Октябрьське, Ладижинське та Ташлицьке водосховища. Внаслідок прориву греблі Октябрьського водосховища в зону катастрофічного затоплення потрапить одна третина жителів (3,5 тис. чол.) Корабельного району м. Миколаєва. При прориві греблі Ташлицького водосховища вздовж р. Південний Буг буде затоплена територія, на якій розташовано 10 населених пунктів і проживає до 15 тис. чол. При прориві гребель інших водосховищ Миколаївської області
(Таборовського, Щербанівського, Софіївського, Катеринівського, ВедяноЛаринського, Данилівського та Широколанівського) в утворені зони катастрофічного затоплення потрапляють від 1 до 7 населених пунктів з чисельністю населення від 0,05 до 0,75 тис. чол. А внаслідок прориву греблі водосховища Ладижинської ДРЕС, що розміщене за межами Південного економічного району (у Вінницькій області) в межах області вздовж р. Південний Буг буде затоплена територія, на якій розміщено 10 населених пунктів і проживає 15 тис. чол. В Одеській області катастрофічне затоплення території може виникнути внаслідок аварії на греблях 3-х водойм: Хаджибейського лиману, Ладижинського (Вінницька область) та Дубосарського (Республіка Молдова) водосховищ. Зруйнування греблі Хаджибейського лиману спричинить катастрофічне затоплення території Ленінського та Суворівського районів м. Одеси загальною площею 15 км 2. В зоні затоплення опиниться 31 промисловий об’єкт з виробничим персоналом у кількості 15 тис. чол. При зруйнуванні греблі водосховища Ладижинської ДРЕС буде затоплена територія загальною площею 20 км 2, в якій розташовані 4 населених пункти Савранського району з населенням 13 тис. чол. Прорив греблі водосховища Дубосарської гідроелектростанції в Молдові призведе до катастрофічного затоплення території області загальною площею 150 км 2. В зоні затоплення опиняться 16 населених пунктів Біляєвського, Роздільнянського та Білгород-Дністровського районів, в яких проживає понад 15 тис. чол. В Херсонській області катастрофічне затоплення місцевості виникне при зруйнуванні греблі водосховища Каховської гідроелектростанції (об’єм 18200 млн м3). У випадку зруйнування її греблі буде затоплена територія загальною площею 340 км2 з розташованими на ній 43 населеними пунктами та проживаючим в них населенням у кількості 106 тис. чол. При цьому, повністю будуть затоплені 18 населених пунктів з населенням 55,5 тис. чол. і частково затоплені 25 населених пунктів з населенням 50,5 тис. чол. В Подільському економічному районі основними джерелами радіаційної небезпеки для населення є радіоактивно забруднені території та діючі атомні електростанції України. Загальна площа радіоактивно забруднених земель в регіоні становить 2657 км2, на яких розташовано 135 населених пунктів. Так, у Вінницькій області 38 км2 земель відноситься до 3 та 1944 км 2 до 4 зон радіоактивно забруднених територій. В Тернопільській області 357 км 2, а в Хмельницькій області 318 км2 земель віднесені до 4 зони радіоактивного забруднення. Значну потенційну радіаційну небезпеку для населення регіону становлять атомна електростанція, що розміщена в даному регіоні (Хмельницька АЕС, м. Нетішин) та 4 інших українських АЕС. Так, при ймовірній радіаційній аварії на одному з енергоблоків ХАЕС з 10% викидом радіонуклідів у навколишнє середовище, в зону радіоактивного забруднення у Вінницькій області потрапить територія площею 4 тис.км 2, на якій проживає населення у кількості 148 тис. чол., у Тернопільській – відповідно 10 тис. км2 з населенням 782 тис. чол. і в Хмельницькій – 17,2 тис. км2 і 1,2 млн чол., а при аналогічних аваріях на Південноукраїнській АЕС – у Вінницькій 2 тис. км2 і 148 тис. чол. та Рівненській АЕС – у Тернопільській 1,4 тис. км2 земель, на яких проживає населення у кількості 109 тис. чол., а в Хмельницькій – 3,1 тис.км2 території з населенням 109 тис. чол., а на Чорнобильській АЕС – у цю зону
потрапляє у Вінницькій 8 тис. км з 790 тис. чол. і Хмельницькій областях – 5,1 тис. км2 з 402 тис. чол. В цьому районі розташовано 111 хімічнонебезпечних об’єктів, на яких зберігається 5845,1 т СДОР. При викиді СДОР в навколишнє середовище сумарна площа хімічного забруднення місцевості становитиме 96,3 км 2. В імовірній зоні хімічного зараження в межах регіону проживає 406,3 тис. чол., з них в осередках хімічного ураження опиниться 117,9 тис. чол. Основними джерелами гідродинамічної небезпеки для населення є 6 водосховищ. Так, у Вінницькій області основними джерелами гідродинамічної небезпеки для населення є 2 водосховища: Дністерське та Ладижинське. При зруйнуванні греблі Дністерського водосховища виникне зона катастрофічного затоплення території загальною площею 84,4 км 2, в якій знаходиться 25 населених пунктів з населенням 65,6 тис. чол. та розташовано 157 господарських об’єктів. При зруйнуванні водосховища Ладижинської ДРЕС в зоні затоплення опиниться територія загальною площею 50,5 км 2, на якій розташовано 26 населених пунктів, в яких проживає 8,9 тис. чол. та розміщено 51 господарський об’єкт. В Хмельницькій області гідродинамічну небезпеку для населення становлять 4 водосховища: Нетішинське, Мартинівське, Щедрівське та Новокостянтинівське. Нетішинське водосховище-охолоджувач Хмельницької АЕС утримує воду в об’ємі 120 млн м2. Зруйнування його греблі спричинить прорив 3,9 млн м3 води з катастрофічним затопленням території області на відрізку 4-х км від водойми. Хвиля води висотою 3,6 м затопить тільки в Хмельницькій області 6 населених пунктів. Водосховище Мартинівської гідроелектростанції об’ємом 3,27 млн м3 води утворене на р. Збруч. Загальна площа катастрофічного затоплення території області внаслідок прориву його греблі становитиме 1,4 км 2. В зоні затоплення опиняться 6 населених пунктів. Водосховище Щедрівської ГЕС об’ємом 28,5 млн м3 води утворене на р. Південний Буг. Загальна площа зони катастрофічного затоплення, в яку потрапляють 5 населених пунктів, становитиме 12 км 2. Водосховище Новокостянтинівської ГЕС об’ємом 2 млн м3 води також утворене на р. Південний Буг. В зоні катастрофічного затоплення загальною площею 2 км2 опиняться 4 населених пункти. В Тернопільській області джерел гідродинамічної небезпеки для населення немає. В Поліському економічному районі основними джерелами радіаційної небезпеки для населення (крім підприємств, експлуатуючих джерела іонізуючого випромінювання) є території, що забруднені радіонуклідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, Рівненська АЕС (м. Кузнецовськ, Рівненська обл.) та З АЕС, що розміщені поза межами району. Загальна площа радіаційно уражених територій в районі є найбільшою в Україні – 23913 км2, з них в зоні відчуження опинилося 154 км2 (Житомирська обл.), в зоні безумовного (обов’язкового) відселення населення – 336 км2 (Житомирська обл.), в зоні гарантованого (добровільного) відселення населення – 2096 км2 (з них, у Житомирській області – 1780 км2, у Рівненській області – 181 км2 і в Чернігівській – 135 км2), в зоні посиленого радіоекологічного контролю – 21327 км2 (з них, у Волинській області – 582 км2, у Житомирській області – 9192 км2, у Рівненській області – 9332 км2 і в Чернігівській області – 2221 км2). При цьому на радіоактивно забруднених землях розташовано 923 населених пункти,
з яких 19-у Волинській області, 660 – у Житомирській області, 253 – у Рівненській області, а 91 – у Чернігівській області. Велику потенційну небезпеку для населення регіону становлять атомні електростанції. Одна з них Рівненська АЕС, яка складається з 2-х енергоблоків ВВЕР-440 (№1 експлуатується з грудня 1980 р., №2 – з грудня 1981 р.) та 1-го енергоблоку ВВЕР-1000 (з грудня 1986 р.). На АЕС ведуться роботи по будівництву 4-го енергоблоку з реактором ВВЕР-1000. З 1996 р. в Рівненській області функціонує державна система радіаційного моніторингу раннього оповіщення «Гама», що створена за технічною допомогою Європейського Союзу. При ймовірній радіаційній аварії на одному з енергоблоків Рівненської АЕС з 10% викидом радіонуклідів у навколишнє середовище у Волинській області в зоні радіоактивного забруднення опиниться вся територія області площею 20,2 тис. км2 на якій проживає населення 470 тис. чол., у Житомирській – 6 тис. км2 з населенням 160 тис. чол., а в Рівненській областях - відповідно 20,1 тис. км2 і 1067 тис. чол. При аналогічній аварії на Хмельницькій АЕС в зону радіоактивного забруднення у Волинській області потрапляє територія площею 5 тис. км2 з населенням 470 тис. чол., у Житомирській і в Рівненській областях – відповідно по 18 тис. км2 і 1 млн чол., а на Чорнобильської АЕС – у Житомирській 29,9 тис.км2 і 510 тис. чол., в Рівненській – 9 тис. км2 і 385 тис. чол. і в Чернігівській областях. – 28,7 тис. км2 і 1,2 млн чол. В цьому економічному районі розташовано 177 хімічно небезпечних об’єкти, на яких зберігається 6643,6 т сильнодіючих отруйних речовин, з них 148,7 т хлору та 9113 т аміаку. Сумарна площа зони хімічного забруднення місцевості внаслідок аварій на цих об’єктах становитиме 519,2 км 2. В імовірних зонах хімічного забруднення місцевості проживає 802,8 тис. чол., з них в осередках хімічного ураження може опинитися 58 тис. чол. В межах Поліського економічного району джерел гідродинамічної небезпеки для населення немає. Існує лише один небезпечний об’єкт – Нетішинське водосховище, що знаходиться за межами даного регіону (в Хмельницькій області). Внаслідок зруйнування греблі водосховища, виникне катастрофічне затоплення місцевості і в сусідній Рівненській області. Зона затоплення тільки в Рівненській області матиме загальну площу 70 км 2. В неї потрапляють м Острог і 8 населених пунктів Острозького району з населенням 12,8 тис. чол. В Придніпровському економічному районі основними джерелами радіаційної небезпеки для населення є радіоактивно забруднені території, виробничі об’єкти НВО «Схід ГЗК», що розташовані в Дніпропетровській і Кіровоградській областях, Дніпропетровський міжобласний спецкомбінат «Радон», Запорізька та Південноукраїнська АЕС, що розміщені поза межами регіону. Територій, забруднених радіонуклідами чорнобильського походження немає, але багаторічна діяльність підприємств атомної промисловості України в Дніпропетровській області спричинила забруднення великих територій і, в тому числі, м. Жовті Води радіонуклідами природного походження. В Кіровоградській області є території, що мають радіоактивне забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи сумарною площею 219 км2, які віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю. В її межах розміщено 15 населених пунктів. В Дніпропетровській і Кіровоградській областях розвинута
початкова стадія ядерного паливного циклу України – видобування та переробка природного урану на базі підприємств НВО «Схід ГЗК». Тут є шахти Жовтоводського (Дніпропетровська обл.), Інгулецького, Кіровоградського та Смолінського (Кіровоградська обл.) родовищ, на яких відбувається видобування урану підземним способом. В Кіровоградській області в районі розміщення урановидобувних шахт утворені терикони уранової руди та породи, що вміщують природні радіонукліди, а також хвостосховище з відходами збагачення цієї руди. Під впливом екзогенних процесів не виключена можливість забруднення ґрунтів, рослинного та тваринного світу цієї території. На території Девладівського родовища в Дніпропетровській обл. проводяться рекультиваційні роботи, внаслідок яких в найближчий час ці землі будуть передані в господарське використання. Два підприємства, що входять до складу НВО «Схід ГЗК» – гідрометалургійний комбінат (м Жовті Води) та «Придніпровський хімічний завод» (м. Дніпродзержинськ), здійснюють переробку уранової руди в урановий концентрат (закис-окис урану). Радіоактивні відходи гідрометалургійного комбінату об’ємом 22,5 млн м3 і сумарною радіоактивністю 44 тис. Кц накопичені на площі 256 га в хвостосховищах балки КБЖ і балки Щербаківська (Кіровоградська обл.). А радіоактивні відходи «Придніпровського хімічного заводу» об’ємом понад 43 млн.т і сумарною радіоактивністю 75 тис. Кц накопичені на загальній площі 256 га в хвостосховищі балки Сухачевська та на промисловому майданчику, заводу в районі с. Таромське. На території промислового майданчика та санітарно-захисної зони «Придніпровського хімічного заводу» проведено часткову дезактивацію технологічного обладнання. Але перевірки радіаційної безпеки на цьому підприємстві свідчать про її незадовільний стан, оскільки потужність експозиційної дози у-випромінювання на 70% території проммайданчика становить понад ЗО мкР/год, а в повітрі 38 споруд (з 53-х перевірених у 1996 р.) існує підвищена концентрація радону (понад 200 Бк/м3). Недалеко від м. Дніпропетровськ розташований Дніпропетровський міжобласний спецкомбінат «Радон», на якому зберігаються радіоактивні відходи середньої активності та джерела іонізуючого випромінювання, що завозяться з підприємств навколишніх областей. Заповнення сховищ на комбінаті становить понад 80% його проектної потужності. Випадків радіоактивного забруднення території, що прилягає до сховищ не зафіксовано. Потенційна радіаційна небезпека для населення регіону створюється, перш за все, Запорізькою та Південноукраїнською АЕС. Так, внаслідок радіаційної аварії на Запорізькій АЕС з 10% викидом радіонуклідів у навколишнє середовище, в Дніпропетровській області в зоні радіоактивного забруднення опиниться територія площею 24 тис. км2, на якій проживає населення понад 3,6 млн чол., в Запорізькій – відповідно 23,1 тис. км2 і 1,8 млн чол. та Кіровоградській областях – 2,5 тис. км2 і 51 тис. чол., а при аналогічній аварії на Південноукраїнській АЕС – відповідно в Дніпропетровській 0,3 тис. км2 і 39 тис. чол. та в Кіровоградській областях. - 17 тис. км2 і 968 тис. чол. В названому районі розташовано 235 хімічнонебезпечних об’єкти, з них 11 об’єктів віднесено до І, 7 – II, 116 – III та 101 до IV ступенів хімічної небезпеки. На цих підприємствах зберігається 56506 т СДОР, з них 1369,2 т хлору та 39149 т аміаку. Сумарна зона хімічного забруднення місцевості
перевищує 16121 км2. В імовірних зонах хімічного забруднення проживає 4609,7 тис. чол., з них в осередках хімічного ураження може опинитися 1412,8 тис. чол. Основними джерелами гідродинамічної небезпеки для населення Придніпровського економічного району є З водосховища (Дніпродзержинське, Карачунівське, Кременчуцьке), аварії на греблях яких спричинять катастрофічні наслідки для населення Дніпропетровської, Запорізької та Кіровоградської областей. Для населення Дніпропетровської області гідродинамічну небезпеку становлять водосховища Дніпродзержинської та Карачунівської ГЕС, зруйнування гребель яких може призвести до катастрофічного затоплення значних за площею територій. Наприклад, при прориві греблі Дніпродзержинського водосховища утвориться зона затоплення загальною площею 769 км2, в яку потрапляють 5 міст (Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Новомосковськ, Марганець і Нікополь) та 43 сільських населених пунктів 8 районів (Царичанського, Дніпропетровського, Новомосковського, Синельниківського, Солонянського, Томаківського, Нікопольського та Апостолівського). В зоні затоплення опиниться 363 тис.чол., 87 господарських об’єктів. При прориві греблі водосховища Карачунівської ГЕС виникне зона катастрофічного затоплення загальною площею 12 км 2 з населенням 34 тис. чол. Зруйнування греблі Дніпродзержинського водосховища спричинить затоплення також і частини території Запорізької області загальною площею 342 км2 на якій розташовані м. Запоріжжя та 33 населених пункти Вільнянського, Запорізького, Василівського, Оріхівського та Кам'янськоДніпровського районів. Із зони катастрофічного затоплення необхідно буде евакуювати близько 430 тис. чол. В Кіровоградській області значну небезпеку для населення становить водосховище Кременчуцької ГЕС (об’єм 13500 млн м3). При зруйнуванні її греблі в межах області може виникнути зона катастрофічного затоплення загальною площею 116 км2. В цій зоні розташовані 10 населених пунктів Світловодського та Онуфріївського районів, в яких проживає 23 тис. чол. В Східному економічному районі існує 3 основних джерела радіаційної небезпеки для населення (без підприємств з іонізуючим випромінювання): радіоактивно забруднені території. Харківський спецкомбінат «Радон», промисловий майданчик з радіоактивними відходами підприємства «Полтаванафтогаз». Потенційну радіаційну небезпеку становлять атомні електростанції, що знаходяться поза межами регіону. В Сумській області є території, що забруднені радіонуклідами чорнобильського походження загальною площею 491 км2, що віднесені до зони посиленого радіоекологічного контролю, на яких розташовано 26 населених пунктів. Потенційну радіаційну небезпеку для населення регіону створює Чорнобильська АЕС, при ймовірній радіаційній аварії на одному з енергоблоків якої з 10% викидом радіонуклідів у навколишнє середовище, в зоні радіоактивного забруднення в Полтавській області опиниться територія площею 5,8 тис. км2, на якій проживає населення у кількості 255 тис. чол., а в Сумській області – відповідно 11,9 тис. км2 і 587 тис. чол. Крім того, за межами Сумської області, на відстані 60–80 км розташована
Курська АЕС (Російська Федерація), аварія на якій може призвести до виникнення радіоактивного забруднення області загальною площею 4,5 тис. км2, на якій проживає населення у кількості 0,5 млн чол. В Харківській області розташований Харківський спецкомбінат «Радон», що зберігає радіоактивні відходи підприємств даного регіону. В даному районі розміщено 291 хімічно небезпечних об’єкта, з них 5 – віднесено до І, 5 – II та 281 – III-IV ступенів хімічної небезпеки. На них зберігається 25649 т СДОР, з них 1673 т хлору та 19311 т аміаку. Внаслідок аварій на цих підприємствах з викидом СДОР у навколишнє середовище сумарна площа зон хімічного забруднення місцевості становитиме 7220 км 2. В імовірних зонах хімічного забруднення місцевості в межах регіону проживає 3646,3 тис. чол., з них в осередках хімічного ураження може опинитися 1826,5 тис. чол. Основним джерелом гідродинамічної небезпеки для населення є водосховище Кременчуцької ГЕС об’ємом 13500 млн м3. При зруйнуванні його греблі в Полтавській області виникне зона катастрофічного затоплення загальною площею 1200 км2, на території якої розташовані 68 населених пунктів (в т.ч. й міста Кременчук і Комсомольськ) з населенням понад 206 тис. чол. В зону ймовірного затоплення потраплять 22,6 тис. житлових і понад 2,1 тис. громадських будинків, 88 км залізничної колії та 87,4 км автомобільних доріг, понад 222 км ліній електропередач і понад 214 км ліній зв’язку, 87 км трубопроводів. В Центральному економічному районі основними джерелами радіаційної небезпеки для населення є: радіоактивно небезпечні та забруднені території, об’єкт «Укриття», Київський спецкомбінат «Радон», Чорнобильська АЕС. Також потенційну радіаційну небезпеку для населення можуть ініціювати Південноукраїнська АЕС, що розташована за межами даного регіону. Внаслідок Чорнобильської катастрофи в межах регіону існують великі території, що забруднені радіонуклідами площею 12920 км 2, з яких в зоні відчуження знаходиться 417 км2 (Київська обл.), в зоні безумовного (обов’язкового) відселення населення – 546 км2 (Київська обл.), в зоні гарантованого (добровільного) відселення населення – 1029 км2 (з них, у Київській обл. – 957 км2 і в Черкаській – 72 км2) та в зоні посиленого радіоекологічного контролю – 10928 км2 (з них у Київській обл. – 7695 км2 і в Черкаській обл. – 3233 км2). На цих землях розташовано 456 населених пункти, серед яких 341 – у Київській області і 119-у Черкаській області. Наявність в зоні відчуження об’єкту «Укриття», в якому знаходиться понад 180 т ядерного палива об’ємною активністю понад 20 млн. Кц створює ймовірність радіаційного ураження 12-тисячного персоналу цього об’єкту та Чорнобильської АЕС, навколишнього середовища та населення, яке проживає в прилеглих районах. Радіаційна небезпека об’єкту «Укриття» на даний час невелика, оскільки об’ємна активність радіонуклідів, що викидаються в атмосферне повітря, становить близько 0,2 Ku/рік. Але при певних умовах може виникнути радіаційна аварія, що може спричинити ураження персоналу, працюючого в Зоні, дозою 50 мЗв (56 бер) на рік на відстані до 10 км від об’єкту. В регіоні існує потенційна радіаційна небезпека, що може бути ініційована радіаційними аваріями на атомних електростанціях. Наприклад, при
ймовірній радіаційній аварії на одному з енергоблоків Чорнобильської АЕС з 10% викидом радіонуклідів у навколишнє середовище в зоні радіоактивного забруднення в Київській області опиниться вся територія площею 28,9 тис. км2, на якій проживає населення у кількості 4493 тис. чол., і в Черкаській області відповідно 12,5 тис. км2 і 984 тис. чол., а при аналогічній аварії на Південноукраїнській АЕС – в Черкаській області 4,8 тис. км2 і 430 тис. чол. В цьому районі розташовано 183 хімічно небезпечних об’єкти, з них 18 об’єктів віднесено до І-ІІ та 165 – III-IV ступенів хімічної небезпеки . На цих об’єктах зберігається 15912,2 т СДОР, з них 445,3 т хлору і 11666,7 т аміаку. Сумарна площа зон хімічного забруднення місцевості внаслідок аварій на даних об’єктах з викидом СДОР за межі промислових майданчиків складатиме 1498,8 км2. В імовірних зонах хімічного забруднення місцевості проживає 3461 тис. чол., з них в осередках хімічного ураження може опинитися 2527,3 тис. чол. Основними джерелами гідродинамічної небезпеки для населення є 2 великих водосховища, що розміщені на р. Дніпро. В Київській області основним джерелом цієї небезпеки для населення є водосховище Київської ГЕС (об’єм 3730 млн м3). При зруйнуванні його греблі в межах області виникне зона катастрофічного затоплення загальною площею 1130 км 2. В зоні ймовірного затоплення розташовані м. Київ і 50 населених пунктів, в небезпечних зонах яких проживає 61,8 тис. чол. В Черкаській області основним джерелом гідродинамічної небезпеки є водосховище Канівської ГЕС (2500 млн м3). При зруйнуванні її греблі, виникне зона катастрофічного затоплення загальною площею 780 км2. В цій зоні опиняться м. Черкаси та 66 населених пунктів з населенням понад 52 тис. чол.