Page 1

ПРОЕКТ «РОЗВЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ НЕРЕГУЛЬОВАНОГО ЗБОРУ БЕРЕЗОВОГО СОКУ НА УРБАНІЗОВАНИХ ТЕРЕИТОРІЯХ» Федоренко О.Л., студент 42 групи Хіміко-біологічного факультету Чернігівского національного педагогічного університету ім.Т.Г. Шевченка Чернігівська ОО НМЦ «Екологічні ініціативи» Весняний ліс манить кожного, кого хвилює пробудження рідної природи. У неділю й у будень ідуть сюди аматори природи. Примостившись із етюдником на пагорбку, ретельно підбирають фарби, інші пробираються з фотоапаратом крізь кущі, а ті просто блукають, милуючись весняним лісом. Однак є й такі, що простують у квітневий ліс із ножем або сокирою. Бідони, відра несуть, не приховуючи. Адже переносять люди цибулини пролісків, бульбочки рясту, кореневища конвалій разом із лісовим ґрунтом до міста, щоб посадити їх у садочку чи на квітнику. Забереться такий «аматор» у березняк подалі від людського ока й починає свою чорну роботу: завдасть кілька глибоких ран півстолітнім красуням-березам і починає точити сік. За якусь годину енергійний сокозбирач, націдивши повне відро, повертається додому. Не краплини соку відібрав у берези, а рівчаками спустив його на землю. Засихай, березо, стій, поки не зогниєш. Через таких добувачів солодощів у наших лісах гинуть сотні дерев, залишаються мертвим сухостоєм, розсадником шкідників і хвороб. Нерідко шкодять деревам школярі. Скільки разів у парку, скверах, лісі доводиться бачити, як юрба хлопчаків, обліпивши з усіх боків молоденьку берізку, колупає її кору цвяхами, ножами, склом, злизуючи солодкуватий сік. Що це? Витівки, пустощі? Ні! Це перші симптоми бездушності, яка пізніше може штовхнути людину й на браконьєрство. Це прикре упущення вчителів і батьків, які не зуміли виховати в дітей вдумливе, бережне ставлення до всього живого. Але повернімося до нашої беззахисної страдниці — берізки. Рух соків — найперше весняне явище вжитті рослин: починають рухатися запасні поживні речовини. У багатьох рослин це відбувається непомітно. У деяких дерев — бука, граба, тополі, вільхи, а особливо в берези й клена,— сокорух настільки інтенсивний, що з ранки негайно починає капати прозора солодкувата рідина. Період активного руху соку нетривалий. У берези він не перевищує двадцяти днів. Кількість рідини, яка витікає з надрізу, буває різна. Найбільше соку виділяється на початку. За добу з отвору діаметром півсантиметра його може витекти більше п'яти літрів. Згодом кількість соку, що витікає, поступово зменшується. Виділення його припиниться зовсім, коли дерево почне розбруньковуватися й зеленіти мереживом молодих листочків. Утворений розчин потрапляє в деревину, по ній струмує вгору, до набубнявілих бруньок. Чим довший шлях пройде вода стовбуром, тим концентрованішим стає розчин. Який же механізм подає воду з ґрунту на висоту кількох десятків метрів? Вода в рослині піднімається завдяки кореневому тиску. Улітку воду піднімає ще й крона, її


всмоктувальна сила більша, ніж кореневий тиск. Ось чому влітку при пораненні дерева рідина із стовбура не витікає. Отже, весняний рух соків у дерев — складний фізіологічний процес. За період весняного руху соку з однієї маленької ранки на березі витікає близько 80 літрів, а з великого порізу — близько 400 літрів. Грубо порушити цей процес — значить позбавити рослину правильного розвитку, знівечити її. Є чіткі правила заготівлі березового соку. В жодному разі не можна підсочувати молоді берези, бо цілюща волога їм потрібна для росту. Крім того, добування березового соку це спеціальний вид використання лісових ресурсів, так зване побічне користування. Відповідно до лісового кодексу, такий вид діяльності потребує спеціального дозволу – лісового квитка. Громадяни, які бажають здійснювати заготівлю березового соку, повинні звернутися до постійних лісокористувачів (лісгоспів), які видають відповідні квитки для добування у строго відведених місцях. Категорично заборонено робити підсочування дерев у парках, на об'єктах природно-заповідного фонду, що виконують водоохоронні захисні санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції, а також тих, які мають діаметр менший, ніж 20 сантиметрів. Шановні мешканці області, пам'ятайте, що, відповідно до статті 67 Кодексу України про адміністративні правопорушення, здійснення лісових користувань не у відповідності до лісового квитка, тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі до 51 грн. і на посадових осіб - до 119 гривень. Явище плачу рослин у однорічників. Явище активного руху води в коренях можна спостерігати неозброєним оком. Якщо рослину зрізати біля кореневої шийки, то на поверхні зрізу з’являться краплини. Сила, яка викликає односторонній потік води з розчиненими речовинами по судинах, залежить від процесу транспірації, називається кореневим тиском. Кореневий тиск можна виміряти, якщо на зрізаний пеньок приєднати манометр. Величина кореневого тиску = 0.1-0.15мПа. Витікання пасоки через поранену ділянку рослини називається «плачем». Плач рослини – це прижиттєвий односторонній потік води і поживних речовин, який залежить від аеробного перетворення асимілянтів. Плач рослин можна спостерігати весною, коли дерева ще не розпустили бруньки. Збирання березового соку – приклад дії нижнього рушія води і поживних речовин по рослині. Сік, який виділяється при плачі – ксилемний сік або пасока. Пасока складається з розчинених в ній мінеральних і органічних речовин. Розрізняють два види плачу – весняний і літній. Весняний відбувається до розпускання листків, а літній – після розпускання. Весняний плач відрізняється від літнього більшою кількістю соку, який виділяється. Влітку, при сильному випаровуванні, плач зовсім не виявляється: у цей час можна, навіть, спостерігати так званий негативний плач: коли на зрізаний пеньок налити воду, то вона буде всмоктуватися. Пасока навесні і влітку відрізняється за своїм хімічним складом. Весняна містить більше цукрів (головним чином інвертних), деякі органічні кислоти, переважно яблучну, незначну кількість білкових речовин, а також ряд ферментів – діастазу, пероксидазу. У пасоці берези цукрів – до 2%, клена – до 3.5%, американської агави – до 9%. У пасоці літнього плачу органічних речовин значно менше, цукру може зовсім не бути, але органічних кислот значно більше. Інтенсивність плачу у


рослин підвищується після поливання. У лабораторних умовах плач можна демонструвати на фуксії або злакових. На основі дослідів можна спостерігати явище плачу рослин, і зробити висновки, що інтенсивність витікання соку за добу різниться, найбільш інтенсивно з 12-18год, а найменш інтенсивно – з 6 години ранку. Якщо зрізати пагони рослини і до кінця приєднати скляну трубку, то по ній підніматиметься рідина. Аналіз показує, що це - вода з розчиненими речовинами. В деяких випадках, особливо у весняний період, плач спостерігається і при надрізі гілок рослин. Саме на цьому засновано витікання соку при надрізі стовбура берези навесні. Визначення показали, що об'єм рідини, що виділяється, у багато разів перевищує обєм кореневої системи. Плач - не просто витікання рідини в результаті порізу, це призводить до висновку, що плач, як і гутація, пов'язаний з наявністю одностороннього руху води в кореневій системі, не залежного від транспірації. В лабораторних умовах ми відтворювали плач рослин. Для досліду ми брали гарбуз звичайний(Cucurbito pepo L.). Після того, як полили добре піддослідну рослину, ми зрізали стебло рослини на рівні 1см від ґрунту. Наділи на пеньок гумову трубку сполучену із скляною трубкою. Після цього ми влили невелику кількість води в трубочку. Завданням досліду було спостерігати за зміною води у скляній трубочці протягом доби. Рис5.1.Схема досліду по вивченню плачу

рослин: умовні позначення: а – піддослідна рослина; б – гумова трубка; в – пробірка, з виділеною патокою


На основі дослідів ми довели, що активність плачу рослин, а отже і кількість виділеної пасоки, залежить від багатьох факторів. Кількість пасоки залежить від стану кореневої системи. На виділення пасоки значно впливають вологість, аерація, температура ґрунту. Встановлено, що плач у рослин припиняється внаслідок висушування ґрунту. Коли його водоутримуюча сила стане рівною силі кореневого тиску. При поливі в нормі рослини гарбуза виділяли 3-5мм пасоки. Але дуже висока вологість ґрунту може виявляти від’ємний вплив на плач внаслідок погіршення аерації кореня. Аерація ґрунту – газообмін ґрунтового повітря з атмосферним. Під час газообміну ґрунтове повітря збагачується на кисень, необхідний для руху кореня. Аерація ґрунту зумовлюється коливанням температури ґрунту й атмосфери, газовою дифузією між ними. Низька температура ґрунту гальмує швидкість вбирання води коренями. Підвищення температури сприяє збільшенню вбирання води, але лише до певної межі (до 20-25 С), після чого відбувається зменшення всмоктуючої поверхні внаслідок пошкодження одної частинки кореня. Таким чином, виділення пасоки визначається періодом життя клітин кореня, який поглинає воду. Виділення пасоки ритмічне залежить від пори року та зміни дня і ночі. Плач пов'язаний з наявністю одностороннього руху води в кореневій системі, не залежно від транспірації. Березовий сік, як сльози рослиниРух соку спостерігається з моменту подачі води в корінь. У берези це спостерігається на початку квітня і триває до трьох тижнів. Відомо, що рослини, особливо дерева, влітку під час фотосинтезу утворюють органічні речовини, які поступово накопичуються і переміщуються до коренів, де впродовж усієї зими зберігаються у вигляді крохмалю. Навесні брунькам потрібні поживні речовини, але крохмаль не розчиняється у воді, тому по мірі прокидання дерева він під дією певних ферментів розпадається на цукри. Розпад (гідроліз) крохмалю відбувається за участю води, яка в цей період інтенсивно поглинається із ґрунту. Крім того. Вода необхідна для розчинення утворених при розпаді крохмалю на цукри. Піднімаючись вгору по стеблу, вода несе розчиненні в ній цукри та деякі інші речовини до бруньок. Цей рух відбувається завдяки наявному кореневому тиску. Саме це і примушує витікати рідину при поранені берези. За нашими спостереженнями у Березовому гаї, велике дерево берези може дати з одного рубця від 1 до 5л соку за день, а за сезон – 85 – 170. інколи 250л. Виявляється, що за день сік виділяється нерівномірно: найбільш активно з 12-18год та повільно з 0-6год ранку. В сонячний день цей процес йде активно, ніж в похмуру погоду. Склад соків різних дерев дещо відрізняється. В берези він містить 0.5-1.2% цукру, яблунева кислота, солі калію, кальцію, заліза та інших елементів(Табл.5.1) Спочатку березовий сік може бути прозорим, але в кінці квітня із рани витікає мутна рідина, інколи піниться. Це пов’язано з появою дріжджів, які швидко розмножуються. Підраховано, що на початку витікання соку в 1мл березового соку їх міститься декілька тисяч, а вкінці – до декількох мільйонів, швидкому розвитку дріжджів сприяє підвищення температури повітря.


Завдяки присутнім у соку дріжджів цукри піддаються бродінню. В результаті чого виділяється вуглекислий газ, який спінює сік. Разом з цим утворюється етиловий спирт. Після того, як з’являться листки, поранені берези більше не будуть виділяти сік. Причиною цього є зменшення тиску соку в судинах стебла, внаслідок випаровування інтенсивно води через листки. Якщо березу спиляти, то на поверхні пенька з’явиться рідина. Це зумовлене тим, що корені всмоктують воду, і під тиском вона рухається до надземних органів.

Рис.5.1 Хімічний склад березового соку Назва соку

Сухі Титрована речовини,% кислота,%

Кількість осаду,%

Вуглеводи

pH

березовий

0.9

0.1

0.56

4

0.02

Цілющі властивості соку.Щойно відтане земля, у стовбурах беріз починається рух соку - смачного і цілющого напою. З давніх-давен люди знали про корисні властивості березових сліз. Березовий сік багатий на необхідні для організму цукри, органічні кислоти, ферменти, солі кальцію, магнію, заліза, мікроелементи. Він руйнує сечові камені, ефективний при лікуванні виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, печінки, жовчного міхура, нирок, недокрів'я, головного болю, цинги, бронхіту, туберкульозу легень, кашлю, а також при ревматизмі, радикуліті, подагрі, артриті. Березовій сік має кровотворну дію, сприяє швидкому очищенню організму від шкідливих речовин. Корисний він і при шкірних захворюваннях та запальних процесах різного походження, включаючи онкологічні хвороби. Березовий сік п'ють по 1 склянці 3-4 рази на день за півгодини до приймання їжі. При кашлі та простуді березовий сік уживають підігрітим, розбавляючи його молоком і додаючи невелику кількість борошна чи крохмалю. Ним полощуть горло при ангіні та інших захворюваннях горла і ротової порожнини. Зовнішньо березовий сік застосовують при екземі, ранах, що погано загоюються, трофічних виразках, псоріазі, нейродерміті, шкірній сверблячці, вуграх, золотусі. З березового соку роблять компреси, примочки, використовують його для промивання ран та швидкого загоювання. Окрім того, березовий сік є гарним засобом від імпотенції. Він добре діє на людей у період клімаксу. Якщо випивати хоча б по склянці соку на день, то зникнуть сонливість, відчуття втоми, дратівливість, значно покращиться самопочуття.


Рис..1. Застосування березового соку Березовий сік справляє на організм не лише цілющу, а й тонізуючу дію, його можна пити всім охочим протягом 1-2 місяців без обмежень як звичайний напій. Для поліпшення смакових якостей його настоюють на листі м'яти, меліси, звіробою, липовому цвіті, плодах шипшини, змішують з фруктовими й овочевими соками. Найкорисніший березовий сік у свіжому вигляді, однак збирати його можна лише два тижні на рік, у першій-другій декаді квітня. Вживаючи його щодня, ви відчуєте прилив сил і бадьорості, помітите, як вас полишає слабкість і повертається радість життя. Втім не слід забувати й про природу. Існують правила заготівлі березового соку. Шляхи розвязання. Збираючи сік з цілющими властивостями, забувають про основне правило – не зловживати. Після збирання соку отвір у корі берези потрібно замащувати. При кожній сільській чи міській раді повинна працювати комісія з охорони громадського порядку. Це їхня справа – берегти навколишнє середовище.Адже у підпорядкуванні одного інспектора кілька районів. По кожному дереву з Чернігова не наїздишся. Є більш поблажливий спосіб збірання соку : зрізається всього лише вітка на гілці, і на неї вішається пляшка. Використовуючи цей прийомом, на одне дерево можна повісити відразу декілька скляних або пластмасових пляшок. Гілка, що обрізають, повинна бути дещо опущена вниз (вітку можна прив'язати мотузком до нижнього сучка або до стовбура дерева). Вдень, коли пригріває сонце, сік біжить швидше – про це слід пам'ятати, вчасно перевіряючи, як


наповнюється тара. Цим прийомом користуються професіонали. Роками вони збирають сік в одному і тому ж місці, зберігаючи дерева здоровими. Екологічний всеобуч. Збираючи цілющий березовий сік,чернігівці забувають про міру і вбивають дерево. В місті та районі нищення беріз набуло загрозливих масштабів. За це передбачено штрафи та відшкодування збитків. Офіційно збирати сік заборонено. Рідину, яка скапує з берези, називають соком вельми умовно. Насправді це збагачена мінералами вода, яка просочується вгору під дією кореневого тиску. Завдяки цій силі рослина збагачується поживними речовинами. Вони надходять до дерева через коріння. Далі розчин води й мінеральних солей потрапляє у ксилеми, які розносять рослинні "вітаміни" по всій рослині. Весною, коли дерево пробуджується після зимового простою, цей тиск особливо сильний. Офіційно збирати березовий сік в Україні заборонено. Лише за винятком тим випадків, коли це роблять промислово у спеціально відведених місцях. Підсочувати можна ті берези, які через 5-7 років підуть на вирубування. Одне дерево рано навесні може дати кілька десятків літрів соку. В жодному разі не можна використовувати для заготівлі соку молоді берези: цілюща волога їм потрібна для росту. Найсолодший сік накопичується на висоті 1,5-2м від землі. У цьому місці на стовбурі берези треба просвердлити буравчиком отвір завглибшки кілька сантиметрів і вставити у нього жолобок або трубочку, якими стікатиме сік у підготовлений посуд. Отвір бажано робити з північної сторони, оскільки там соку зазвичай буває значно більше. Інший спосіб - дотягнувшись до однієї з гілок берези, відрізати частину гілки добре загостреним ножем, а місце зрізу обмотати товстою ниткою. Кінець нитки опустити у підготовлений сосуд, куди стікатиме цілющий березовий напій, для подальшого використання. Після збирання соку необхідно щільно замастити отвір або надріз пластиліном, воском, господарським милом або забити його мохом. Це убереже дерево від проникнення в нього бактерій та різноманітних бактерій. Свіжий березовий сік зберігають у холодному місці не більш як дві доби. Для тривалого зберігання його консервують, а також готують з нього квас і бальзам .


Рис.2. Правила збирання березового соку Отже, березовий сік, що з’являється навесні має цілющі лікувальні властивості, тонізуючу дію і широко застосовується в народній медицині. Тому, дотримуючись правил заготівлі соку, ми користуємося дарами природи, не завдаючи їй шкоди. Як добути сік без шкоди для дерева? 1. Найкраще вибрати березу з добре розвиненою кроною. 2. Сік йде в поверхневому шарі між корою і деревиною, тому глибоку дірку робити зовсім не потрібно. 3. Найкраще збирати сік між 12:00 і 18:00, коли він тече найбільш інтенсивно. 4. Від діаметра дерева залежить кількість отворів, які можна зробити: якщо 20-25 см – то тільки один, 25-35 см – два, 35-40 см – три, а якщо діаметр стовбура перевищує 40 см – можна зробити й чотири отвори. 5. Після того, як зберете сік, не забудьте допомогти дереву одужати: потрібно туго закрити отвір воском, пробкою або мохом, щоб у стовбур не потрапили бактерії та спори грибів. Отже, плач рослин – це односторонній потік води, який містить, як поживні, так і мінеральні речовини, необхідні для процесів життєдіяльності. У порушенні або відсутності якого, сповільнюється ріст і розвиток рослини. Продуктом виділення є пасока. Виділення пасоки, як і гути є циркадним ритмом Громадяни, які бажають здійснювати заготівлю березового соку, повинні звернутися до постійних лісокористувачів (лісгоспів), які видають відповідні квитки для добування у строго відведених місцях. Категорично заборонено робити підсочування дерев у парках, на об'єктах природно-заповідного фонду, що виконують водоохоронні захисні санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції, а також тих, які мають діаметр менший, ніж 20 сантиметрів. Що ж стосується поодиноких порушників, які добувають сік за допомогою саморобних пристроїв, то спіймати їх «на гарячому» досить складно. Лісівники зазвичай бачать вже наслідки такого збору. За пошкодження дерева законодавство передбачає штраф.Шановні мешканці області, пам'ятайте, що, відповідно до


статті 67 Кодексу України про адміністративні правопорушення, здійснення лісових користувань не у відповідності до лісового квитка, тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі до 51 грн. і на посадових осіб - до 119 гривень.. Сума відшкодування збитків, завданих лісу, залежить від діаметру стовбура та ступеня його ушкодження. Якщо воно призвело до припинення росту, штрафи значно вищі.

1. Сік дерев – це пасока, що виділяється під час пошкодження рослини, яка містить речовини для росту і розвитку. Встановлено, що дерево берези може дати з одного рубця від 1 до 5л соку за день. Найбільша кількість соку виділяється з 12 до 18 год. В сонячний день цей процес йде активно, ніж в похмуру погоду. На початку сокоруху пасока прозора, Помутніння березового соку в кінці квітня пов’язано з інтенсивним розмноженням дріжджів за умов підвищення температури повітря. 2. Березовий сік має цілющі лікувальні властивості, тонізуючу дію і широко застосовується в народній медицині. Основними правилами є: збирання соку тільки зі старих дерев, розмір отвору не більше ніж 1см, після збирання слід замастити отвір. З метою популяризації знань про природу соку, його властивості і правила збору, підготовлено і поширено інформаційні буклети.

2011 zakhyst 14 20chernigiv projekt fedorenko o  

http://www.lyvsy.pp.ua/images/pdf/konkursy/zakhyst/works/2011_zakhyst_14_20Chernigiv_Projekt_Fedorenko_O.doc

Advertisement