2010 2011 9 pozakl zahid osnovi ecolog horol

Міністерство освіти і науки України Міністерство аграрної політики України Хорольський агропромисловий коледж Полтавської державної аграрної академії

ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ заняття - конференція

2011

Укладачі: Мельніченко Людмила Василівна – викладач другої категорії Максімова Тетяна Миколаївна – викладач – методист

Рецензент: Бондаренко Наталія Василівна – викладач – методист

Методика проведення заняття на тему «Навколишнє середовище і здоровя людини» з дисципліни «Основи екології» для студентів всіх спеціальностей. Робота містить навчально-методичну картку заняття, до якої входить мета, форма проведення, методи, хід заняття, матеріал, який використовується при вивченні даної теми, література. Робота призначена для викладачів і студентів вищих навчальних закладів І – ІІ рівнів акредитації.

2

Вступ Здоров’я – процес збереження і розвиток психічних, фізіологічних і біологічних здатностей людини, її оптимальної працездатності, соціальної зайнятості за максимальної тривалості життя. Потреба єдиного інтегрального критерію визначення якості навколишнього природного середовища призвела до визнання Статутом ВООЗ ще 1968 року за такий критерій здоров’я населення. Побутує багато дефініцій здоров’я, але всі вони визнають його зв'язок із умовами життєдіяльності людини. Деякі відокремлюють здоров’я індивідуальне, групове і суспільне (популяційне, або здоров’я населення). Суспільне життя, або здоров’я населення характеризує стан здоров’я населення загалом як цілісну систему матеріальних та духовних відносин, які існують у суспільстві. Здоров’я населення – поняття статистичне, яке характеризується комплексом демографічних показників – народжуваністю, приростом популяцій, віково-статевою структурою населення, рівнем фізичного розвитку, захворюваністю (відображає ступінь адаптації до умов середовища), середньою тривалістю життя, інвалідністю та ін. На думку вчених, цілком припустимо використовувати з метою оцінки здоров’я населення лише демографічні показники. Показники смертності та середньої тривалості життя найкраще акумулюють у собі всю попередню патологію захворюваності, а приріст населення дає змогу прогнозувати його майбутнє. Серед факторів, що визначають стан здоров’я населення, вчені виокремлюють чотири групи: - спосіб життя ( 50%); - навколишнє природнє середовище (15-20%); - спадковість (20%); - організація охорони здоров’я ( 10%); Здоров’я – це скарб, який не тільки дається нам природою від народження, а й визначається умовами, в яких ми живемо. Стан здоров’я населення є інтегральним показником добробуту країни. Однією з основних причин погіршення стану здоров’я населення України є екологічна ситуація в країні. Катастрофічне екологічне положення, соціальна напруга, зростаюче забруднення навколишнього середовища призвели до підвищення рівня захворюваності населення і погіршення демографічних показників. Ми пропонуємо звернути особливу увагу на тему «Навколишнє середовище і здоров’я населення» при вивченні дисципліни «Основи екології». В мету заняття потрібно включити визначення поняття «здоров’я», розгляд питань про фактори, що зміцнюють і ослаблюють здоров’я людини. Під час заняття студенти повинні розвивати свої вміння мислити і проводити аналіз, висловлювати свої власні думки, показати свої вміння самостійно працювати з літературою та іншими інформаційними джерелами. Заняття можна проводити різними формами. Ми пропонуємо форму 3

проведення – конференцію, із застосуванням різних методів навчання.

Навчально-методична картка заняття Назва дисципліни: Тема:

Онови екології Навколишнє середовище і здоров’я людини

Мета:

Навчальна: - розкрити поняття здоров’я людини; - ознайомити з основними факторами, що зміцнюють або ослаблюють здоров’я; - довести, що «власна життєва позиція і власне я» є визначальними у формуванні здорового організму; - розвивати інтелектуальні вміння студентів: мислити, висловлювати припущення, підтверджувати свою думку,проводити критичний аналіз, працювати в групах; Виховна: - виховання поваги до кожної людини та до себе; Тип заняття: повідомлення і засвоєння нових знань Форма проведення: конференція Методи: - інформаційно-рецептивний: мовний (розповідь,бесіда); - репродуктивний (ігри); - пошуковий (евристична бесіда, групова робота); - інтерактивний ( «Брейн-штормінг», аналіз); - самостійна робота пізнавально-пошукового типу (підготовка доповідей); Забезпечення заняття: наочне: ( плакати з висловами, фолії, карти «Медико - демографічні проблеми») технічне: графопроектор

Література 1. Потіш А.Ф. та ін. Екологія: теоретичні основи і практикум. Навч.посібн.- Львів: «Новий світ», 2003.

2. Бедрій Я.І. та ін. Основи екології, - Львів: 2000.

3. Толстоухов А.В. Екобезпечний розвиток.-К.: Знання України,2001 4. Заверуха Н.М. та ін. Основи екології. Навч.посібник. – К.: Каравела, 2006.

5. Зеленський І.І Екологія людини. Підручник. – К.: «Академія», 2005.

6. Матеріали періодичної преси: газета «Хімія, Біологія».

4

Структура заняття 1. Організаційна частина

(до 2 хв)

1) Готовність групи до заняття.

2) Психоемоційний настрій.

2. Мотивація навчальної діяльності

(до 2 хв)

3.Повідомлення теми і мети заняття

( до 3 хв)

4.Психологічна розминка (студент)

( 10 хв)

Зняття втоми та приведення організму в бадьорий стан. Вправи складені відповідно до рекомендацій академіка Т.Ф.Акбашева, президента Міжнародної педагогічної ліги.

- Розминаємо кожну пальців рук.

- Надавлюємо на суглоби пальців із внутрішнього боку.

- Міцно стискаємо кінчики пальців кожної руки, смикаючи кожний із силою.

- По черзі кожний палець затискуємо в долоні та виконуємо кругові рухи.

- Розминаємо долоні.

- Погладжуємо передпліччя енергійними рухами.

- Зап’ястя охоплюємо пальцями руки в кільце та енергійно розтираємо.

- Згинаємо по черзі фаланги пальців до долоні під прямим кутом до відчуття болю.

- Пальці щільно згинаємо. Згинаємо та розгинаємо кісті руки до відчуття легкого болю.

- Руки витягуємо, схрещуємо, з’єднуємо пальці в замок. Потягуємо руки (можна вивернути).

- Потираємо з силою долоні («умитися своїм теплом»).

- Постукуємо кулачками в груди, спочатку легко, сильно, дуже сильно.

- Стрибки на стільці. Руками тримаємося за краї стільця, підскакуємо вгору, перекочуємося зліва направо.

- Звук «м-м-м» протягом 1 хв.

- Струшуємо кистями рук. Фізичні вправи перетворюються в оздоровчі, якщо вони побудовані за певним алгоритмом. Слухай свій організм під час вправ. Після вправи – заплющ очі, слухай і дякуй своєму організму. Обмін враженнями.

5. Повідомлення нового матеріалу 5

(матеріали самостійної роботи пізнавально-пошукового типу: матеріали підготовлені студентами)

( до 55 хв)

1) Визначення поняття здоров’я. ( студент) 2) Зв'язок людини і природи.

( студент)

3) Екологічні проблеми харчування людини. ( студент) 4) Генетично-модифіковані організми. (студент) 5) Напрямки поліпшення здоров’я людини. ( студент ) 6) «Брейн-штормінг»: Фактори, що зміцнюють і ослаблюють здоров’я. (студенти) 7) Вправа «Колесо життя».

(студенти)

8) Аналіз творів «Твоє здоров’я - у твоїх руках». (студент) 9) Еколого-демографічні проблеми України. (студент) 10) Аналіз карт «Медико-демографічні проблеми». (студенти) 11) Цікава інформація

( студенти)

6. Підведення підсумків

( до 5 хв)

- оцінювання роботи студентів на занятті 7. Домашнє завдання

( до 3 хв)

6

Хід заняття: 1. Організаційна частина.

2.Мотивація навчальної діяльності. «Здоров’я – це нічого, але все без здоров’я – ніщо». Такий афоризм дійшов до нас ще з давніх часів. Про здоров’я багато кажуть, друкують у газетах і журналах, розмірковують на телебаченні. Народна мудрість стверджує, що найдорожчим у людини є її здоров’я, бо його не купиш за жодні гроші. Існує ряд чинників, від яких залежить здоров’я людини.

- А як вважаєте ви?

- Що таке «здоров’я», від яких чинників воно залежить? Як уникнути хвороб? Обговоренню цих проблем і буде присвячене наше заняття.

3. Повідомлення теми і мети заняття.

4. Психологічна розминка. Зняття втоми та приведення організму в бадьорий стан. Вправи складені відповідно до рекомендацій академіка Т.Ф.Акбашева, президента Міжнародної педагогічної ліги.

- Розминаємо кожну пальців рук.

- Надавлюємо на суглоби пальців із внутрішнього боку.

- Міцно стискаємо кінчики пальців кожної руки, смикаючи кожний із силою.

- По черзі кожний палець затискуємо в долоні та виконуємо кругові рухи.

- Розминаємо долоні.

- Погладжуємо передпліччя енергійними рухами.

- Зап’ястя охоплюємо пальцями руки в кільце та енергійно розтираємо.

- Згинаємо по черзі фаланги пальців до долоні під прямим кутом до відчуття болю.

- Пальці щільно згинаємо. Згинаємо та розгинаємо кісті руки до відчуття легкого болю.

- Руки витягуємо, схрещуємо, з’єднуємо пальці в замок. Потягуємо руки (можна вивернути).

- Потираємо з силою долоні («умитися своїм теплом»).

- Постукуємо кулачками в груди, спочатку легко, сильно, дуже сильно.

- Стрибки на стільці. Руками тримаємося за краї стільця, підскакуємо вгору, перекочуємося зліва направо.

- Звук «м-м-м» протягом 1 хв.

- Струшуємо кистями рук. Фізичні вправи перетворюються в оздоровчі, якщо вони побудовані за певним алгоритмом. Слухай свій організм під час вправ. Після вправи – заплющ очі, слухай і дякуй своєму організму. Обмін враженнями.

7

5. Повідомлення нового матеріалу. Самостійна робота пізнавально-пошукового типу. Студенти готували матеріал, який розглядатиметься на занятті. Студенти по черзі виступають із підготовленим матеріалом.

Визначення поняття «здоров’я» Здоров’я – процес збереження і розвиток психічних, фізіологічних і біологічних здатностей людини, її оптимальної працездатності, соціальної зайнятості за максимальної тривалості життя. Потреба єдиного інтегрального критерію визначення якості навколишнього природного середовища призвела до визнання Статутом ВООЗ ще 1968 року за такий критерій здоров’я населення. Якісне середовище – це насамперед здорове для людини, а також для інших живих істот середовище існування. У преамбулі Статуту ВООЗ здоров’я, визначається як « стан повного фізичного, душевного і соціального добробуту, а не тільки як відсутність хвороб чи фізичних вад ». Побутує багато дефініцій здоров’я, але всі вони визнають його зв'язок із умовами життєдіяльності людини. Деякі відокремлюють здоров’я індивідуальне, групове і суспільне (популяційне, або здоров’я населення). Суспільне життя, або здоров’я населення характеризує стан здоров’я населення загалом як цілісну систему матеріальних та духовних відносин, які існують у суспільстві. Здоров’я населення – поняття статистичне, яке характеризується комплексом демографічних показників – народжуваністю, приростом популяцій, віково-статевою структурою населення, рівнем фізичного розвитку, захворюваністю (відображає ступінь адаптації до умов середовища), середньою тривалістю життя, інвалідністю та ін. На думку вчених, цілком припустимо використовувати з метою оцінки здоров’я населення лише демографічні показники. Показники смертності та середньої тривалості життя найкраще акумулюють у собі всю попередню патологію захворюваності, а приріст населення дає змогу прогнозувати його майбутнє. За визначенням вітчизняного вченого Г.Царегорцева (1983), здоров’я населення – це своєрідне дзеркало соціально-економічного, екологічного, демографічного і санітарно-гігієнічного добробуту країни.

- Які фактори на вашу думку, є визначальними для здоров’я населення? Серед факторів, що визначають стан здоров’я населення, вчені виокремлюють чотири групи: - спосіб життя ( 50%); - навколишнє природнє середовище (15-20%); - спадковість (20%); - організація охорони здоров’я ( 10%); 8

Зв'язок людини і природи На початку ХХІ століття в умовах поглиблення екологічної кризи помічено зростання долі факторів навколишнього природного середовища у формуванні здоров’я населення. За даними ВООЗ, несприятливі умови навколишнього середовища обумовлюють від 25 до 33% захворювань, що зареєстровані у світі. Токсичні речовини штучного походження (токсиканти або полютанти) включаються в біогеохімічний кругообіг речовин у біосфері і через трофічні ланцюги потрапляють до живих істот, викликаючи їх отруєння. Живі організми, з одного боку, сприяють розповсюдженню токсикантів, а з іншого – акумулюють їх у своєму організмі. Біонагромадження токсикантів поступово зростає на кожному наступному трофічному рівні, наприклад, фітопланктон – зоопланктон – їстівні молюски – людина (ефект біонагромадження). Таким чином розповсюджуються ртуть, ДДТ (отруйний для людини, стійкий у часі інсектицид штучного походження) та решта хімічних токсикантів. Установлено, що в донних водоростях концентрація свинцю більша в 700 разів, ніж у мулі, в зоопланктоні – у 3000, в молюсках – 4000. Людина, як і хижаки, перебуває на вершині піраміди і виявляється найзабрудненішим токсикантами організмом з-поміж інших, які утворюють харчовий ланцюг. Таким чином, головний винуватець забруднення навколишнього природного середовища, тобто людина, є відповідачем – ефект бумеранга. Забруднювальні речовини за своєю дією на живі організми становлять канцерогенну (попіл, промисловий та автомобільний пил, азбест, радіонукліди та ін.), мутагенну (радіаційне і хімічне забруднення) і тератогенну (від назви «тератології» - науки про аномалії і вади розвитку) небезпеку. Насамперед це стосується ксенобіотиків. Вони поширюють на організм людей загально токсичну, подразливу і сенсибілізуючу (тобто підвищують чутливість до окремих алергенів) дію. Сила токсичної дії полютанта (забруднювальної речовини) на організм людини визначається багатьма факторами, з-поміж яких можна виділити такі: особливості фізико-хімічної будови токсиканта, шляхи його надходження в організм, здатність до кумуляції (нагромадження), концентрація токсиканта, час впливу (експозиція). Реакція організму на забруднення довкілля є індивідуальною, а також залежить від екологічної толерантності виду, віку, статі, загального стану здоров’я, соціально-побутових умов та способу життя. Позаяк антропогенні джерела забруднення навколишнього природного середовища розташовані територіально нерівномірно, то й захворювання, спричинені антропогенним забрудненням, мають місцевий характер. Такі захворювання дістали назву ендемічні. У зонах розташування промислових підприємств та об’єктів паливно-енергетичного комплексу і снують 9

специфічні забруднення, спричинюють ендемічні хвороби. Наприклад, поблизу атомних електростанцій помічено високу захворюваність місцевого населення на злоякісні пухлини; неподалік теплових електростанцій і цементних заводів – силікоз; у зоні металургійних заводів – хронічні бронхіти; нафтопереробних і хімічних заводів – рак легень; підприємств кольорової металургії – отруєння флуором; інтенсивного руху автотранспорту – хронічних отруєнь і уражень легень. Є території, де відзначається недолік певних елементів, наприклад йоду (Закарпаття, зона аварії ЧАЕС) або їх надлишок, що є причиною тяжких захворювань і вад розвитку. 1956 року в Японії вперше зафіксовано масове ртутне отруєння місцевого населення рибою, зараженою промисловими викидами ( хвороба «Мінамата»). Це призвело до тяжких уражень ЦНС, вад розвитку і смерті людей. Хронічне отруєння кадмієм також уперше відзначено в Японії 1956 року – хвороба «Ітай-ітай» (тяжкі захворювання кісток і нервової системи).

1968 року вперше зареєстровано масове отруєння людей маслом зараженим полівінілхлорованоми біфенілами (ПХБ) – хвороба «Юшко» (потемніння шкіри, ураження травної і нервової системи, нирок, онкозахворювання). У промислових регіонах України (Дніпропетровщина, Харківщина та ін.) помічено надлишок сполук важких металів та інших токсикантів хімічного походження, що є причиною передчасної смерті (зокрема й дитячої), уроджених вад розвитку, пневмотоксікозів і онкологічних захворювань населення. Радіаційне забруднення навколишнього природного середовища у зоні впливу ЧАЕС призводить до генних мутацій і хромосомних порушень, що викликає розлади ембріогенезу, порушення кровотворення та гаметогенезу, сприяє поширенню онкологічних захворювань. Міжнародна комісія радіаційного забруднення (МКРЗ) запровадила поняття про критичні органи «як органи, опромінення яких цією дозою спричинює найбільше ушкодження живого організму». Критичними органами вважають шкіру, кровотворні тканини, гонади і кришталики ока.

- Які ендемічні захворювання характерні для нашої області, міста? У зв’язку з чим? Сучасне забруднення навколишнього природного середовища, пов’язане з глобальними процесами урбанізації та індустріалізації, призвело до появи і поширення так званих захисно-адаптивних захворювань, викликаних порушенням адаптивних механізмів і біологічних ритмів людини. Саме цим пояснюється зростання кількості неврозів, серцево-судинних і ендокринних захворювань, безплідних шлюбів і мертвонароджених дітей в Україні. Вплив довкілля на людину має опосередкований характер. На відміну від тварин і рослин, людина активно перетворює природу і створює собі штучні умови життя. Таке змінене людиною довкілля неоднозначно впливає на організм людини і визначає стан його здоров’я. Таким чином, змінюючи навколишнє середовище, людина тим самим змінює свою природу. Медико-екологічна оцінка забруднення природного середовища проводиться на основі аналізу кореляційних зв’язків між концентрацією 10

забруднювальних речовин у компонентах ландшафту, їх надходження в організм людини і появою в ньому несприятливих біологічних реакцій і захворювань. Усі проблеми, пов’язані з виникненням захворювань внаслідок забруднення довкілля, називають антропоекологічними. Забруднення довкілля впливає на здоров’я населення через усі сфери контактів людини з навколишнім природним середовищем. Тому несприятливим є забруднення будь-якого компонента довкілля, але найбільшу роль в цьому відіграє санітарно-гігієнічний стан повітря.

- Як довго людина може існувати без повітря, їжі, води? Оскільки без повітря людина може існувати лише кілька хвилин, контакт із забруднювальними речовинами через повітря відбувається частіше, ніж через воду і їжу. Збільшення промислових викидів у повітря у другій половині ХХ століття призвело до його дигресивних змін його якісних і кількісних характеристик. Нині основними забруднювачами повітря є автотранспорт і паливноенергетичний комплекс. Саме цим пояснюється той факт, що останні 10 років перше місце в структурі захворюваності населення України серед хронічних неспецифічних захворювань посіли захворювання органів дихання – бронхіт, бронхіальна астма, емфізема, рак легень. Забруднення повітря також є причиною поширення алергічних хвороб і захворювань органів чуттів. Люди похилого віку, діти, хворі на хронічний бронхіт, астму більш чутливі до забруднення повітря. Тривала дія токсикантів атмосфери знижує загальний імунітет, що призводить до виникнення супутних хвороб. Небезпечними для здоров’я є забруднення водойм. Французький мікробіолог Луї Пастер вважав, що 80% хвороб людина випиває з водою. Проблема забруднення водойм пов’язана насамперед з недосконалою технологією виробництва, меліорацією, розоренням земель, нераціональним комунально-побутовим використанням води, стоками тваринницьких комплексів. Поширення хронічних отруєнь з переважним ураженням печінки, нирок, ЦНС, крові та органів кровотворення, тяжких інфекційних хвороб органів травлення – результат споживання забрудненої води або певних ланок трофічних ланцюгів. Надмірна хімізація сільського господарства, промислові викиди в атмосферу, нагромадження промислових і побутових викидів та відходів призвели до кумуляції у грунті стійких у часі ксенобіотиків, які беруть участь у кругообігу речовин у природі, надходячи з грунту в рослини, тварини, підземні водойми, а також у людський організм (через продукти харчування). Учені Українського науково-дослідницького інституту гастроентерології порівняли продукти харчування і хвороби людей, які їх виявили. Вони довели прямий зв'язок таких захворювань, як виразка шлунка і кишечнику, онкологічні й серцево-судинні хвороби, паталогічні зміни у печінці і харчова з якістю їжі. Встановлено, що в організм людини потрапляє отрут: 7% - з їжею, 20% - з повітрям і 10% - з водою. Особливо небезпечним є вміст у грунті важких металів, сірки, нафтопродуктів, радіонуклідів, патогенних організмів. Наукові дослідженняя останніх років свідчать про те, що грунт 11

відіграє активну роль у виникненні та поширенні багатьох інфекційних хвороб, наприклад сибірки, лептоспірозу, ботулізму, газованої гангрени. Суттєве значення має грунт як опосередкований чинник у пору ширенні кишкових інфекцій, насамперед дизентерії, тифу, паратифозних захворювань, холери, сальмонельозу та гельмінтозів. Отруєння грунтів хімічними токсикантами призводить до виникнення онкологічних хвороб, вад розвитку плода, порушення гаметогенезу у статевих залозах, уражень ЦНС, шлунковокишкових порушень тощо. Аналіз сучасного стану навколишнього природного середовища України свідчить про те, що останні роки істотних позитивних зрушень в екологічній ситуації не сталося, а подекуди вона навіть погіршилась. Україна нині є однією з найбільш екологічно неблагополучних країн Європи, що характеризується цілою низкою негативних тенденцій у стані здоров’я населення. Таким чином, захворюваність населення є інтегральним критерієм забруднення навколишнього природного середовища.

Екологічні проблеми харчування людини Раціональна організація харчування людини є однією з найважливіших умов, які визначають її стан здоров’я, тривалість життя, працездатність. Харчування забезпечує організм необхідними речовинами для побудови тканин і органів, підтримання температури тіла, здійснення життєво важливих функцій. З наукового погляду людина повинна дотримуватися таких основних принципів природного харчування: - добовий раціон здорової людини на 60% повинен формуватися з не денатурованих ( не позбавлених природних якостей ) продуктів рослинного походження ( свіжих, в’ялених або заморожених ); - обмеження вживання продуктів тваринного походження ( м'ясо, риба, яйця), споживання їх без хліба чи картоплі, з великою кількістю городини; - відмова від незбираного молока, вживання кисломолочних продуктів високої жирності; - обмеження вживання солі, цукру, багатих на вуглеводи продуктів ( білий хліб, макаронні вироби, картопля, здоба тощо ). Головна мета природного харчування полягає в тому, щоб усі продукти були максимально екологічно чистими: без радіонуклідів, важких металів, шкідливих органічних речовин ( пестицидів, нітратів тощо). Надзвичайно важливим є для організму людини споживання чистої питної води, від структурних особливостей які залежить стан здоров’я людини ( за даними ВООЗ, до 80% проблем здоров’я людини пов’язані з якістю води ). Питна вода повинна бути природною, мати збалансований вміст усіх необхідних для організму людини неорганічних мікроелементів. Крім того, вона не повинна бути хімічно і бактеріологічно забрудненою. Раціон людей має складатися з достатньої кількості білків, жирів, 12

вуглеводів, вітамінів у правильному співвідношенні за належної якості. Як відомо, організм людини складається з білків (19,9%), жирів (14,7%),вуглеводів (1%), мінеральних речовин (4,9%) і води (59,8%). У процесі функціонування він постійно витрачає ці складові на утворення енергії, необхідної для забезпечення життєвих процесів, фізичної і розумової праці. Відновлення, створення клітин, тканин, енергії відбувається за рахунок речовин, що надходять з їжею. Тому важливо знати не тільки калорійність продуктів, а й їх речовинний склад. Раціональне харчування не лише забезпечує організм енергією, еластичними речовинами, мінеральними солями, вітамінами, водою, а і біологічно активними речовинами. Знання їх енергетичної цінності, хімічного складу продуктів є передумовою збалансованості раціону харчування. Водночас з продуктами харчування в організм людини можуть потрапити різноманітні отруйні елементи, інфекції.

ЗАХВОРЮВАННЯ, ЩО ПЕРЕДАЮТЬСЯ ЧЕРЕЗ ПРОДУКТИ ХАРЧУВАННЯ Групи продуктів харчування

Захворювання, що передаються через певні групи продуктів харчування

М'ясо, м’ясні продукти

Кишкові інфекції (холера, дизентерія черевний тиф, паратифи А і Б); викликані сальмонелами черевні токсикоінфекції; харчові інтоксикації (ботулізм, стафілококовий токсикоз); туберкульоз, сибірська виразка, ящур;

Молоко, молочні продукти

Кишкові інфекції (холера, черевний тиф, дизентерія); харчові токсоінфекції, викликані сальмонелами ( скарлатина, дифтерія, гепатит, туберкульоз, ящур, сибірська виразка);

Риба, рибопродукти

Кишкові інфекції (холера, черевний тиф, дизентерія); харчові токсоінфекції, викликані сальмонелами; харчові інтоксикації (ботулізм, стафілококовий токсикоз); 13

харчові отруєння немікробної природи ікрою та молочком риб та печінкою; харчові отруєння не з’ясованої етіології (аліментарна пароксизмально-токсична міоглобінурія, викликана озерною рибою в окремі роки); гельмінтози (діфілоботріоз, опісторхоз); Овочі, фрукти

Харчові токсоінфекції, викликані сальмонелами; харчові отруєння хімічними домішками (отрутохімікати, арсен, ртуть, кадмій, марганець, селен, фтор та ін.); сполуки зводи і грунту; свинець; кишкові інфекції ( холера, черевний тиф, дизентерія); гельмінтози ( аскаридоз, трихоцефальоз)

Генетично-модифіковані організми (ГМО) Генетично-модифіковані організми (ГМО) можна визначити як організми, у яких генетичний матеріал (ДНК) змінений таким чином, яким це не відбувається в природних умовах. Цю технологію часто називають «сучасною біотехнологією» або «генною технологією». Вона дозволяє переносити відібрані індивідуальні гени з одного організму в інший, а також між не пов’язаними між собою різновидами. Такі методи використовуються для створення генетично модифікованих рослин, які потім використовуються для вирощування генетично модифікованих харчових культур. Виробляти цю процедуру в широкому масштабі можливо тільки в лабораторіях великих корпорацій. У результаті такі транс генні організми здобувають нові «корисні» властивості – наприклад, стають токсичними для комах, однак найчастіше метою генетичної модифікації є одержання суперстійкості с.г. рослин до величезної кількості пестицидів виробництво тих самих корпорацій. Численні дослідження свідчать, що генетично модифікована їжа може становити серйозну небезпеку для здоров’я людини й для навколишнього середовища. Вчені вважають, що ефект впливу компонентів, які містяться в генетично модифікованих продуктах, неможливо пророчити й перевірити. Не варто нехтувати своїм здоров’ям. Бутьте уважні в питаннях того, що їсте Ви і Ваші близькі, дивіться на етикетки, у сумнівних випадках просіть продавця показати Вам сертифікат. Не купуйте продукти з маркою «містить генетично модифіковані компоненти». Звертайтеся в місцеві органи санепідемнагляду із проханням проконтролювати надходження на ринок галузі тільки 14

маркірованих продуктів, що містять генетично модифіковані компоненти. Намагайтеся вибирати продукти місцевих виробників замість корпоративних товарів. Один із основних аргументів противників ГМО – можливі в результаті їхнього вживання порушення здоров’я. Як стверджується, транс гени збільшують ризик виникнення небезпечних алергій, харчових отруєнь і мутацій. Крім того, результатом вживання Гм-продуктів в їжу може стати несприйнятливість до антибіотиків. Вітчизняний споживач повинен пам’ятати, що: 1.Гм-їжа може змінити генетичний код дорослих, а особливо – дітей, які в результаті виростуть монстрами або недоумками.

2. Гм-їжа викликає онкологічні захворювання, наприклад, рак стравоходу.

3. Гм-продукти – страшні алергени.

4. Гм-їжа – джерело харчових отруєнь.

5. Транс гени роблять нас несприйнятливими до антибіотиків.

Напрямки поліпшення здоров’я людини Негативні наслідки взаємовпливу людини і природи, як правило, рано чи пізно позначаються на стані її здоров’я. Тому проблема здоров’я завжди посідала важливе місце в соціальному, економічному та культурному житті суспільства. Дослідники багатьох наукових напрямів намагалися пізнати цей феномен, щоб навчитися керувати ним, економно використовувати його протягом усього життя та знаходити засоби його збереження. Здоров’я є не тільки індивідуальною, а й суспільною цінністю. З огляду на це розрізняють індивідуальне (здоров’я конкретної людини) і суспільне (здоров’я суспільства) здоров’я. Суспільне здоров’я характеризується індивідуальними рівнями здоров’я громадян й акумулює в собі інформацію про життєдіяльність суспільства як соціального організму, що прагне до гармонійного розвитку і підтримки екологічної рівноваги з природою і соціальним середовищем. ВООЗ запропонувала такі критерії оцінки суспільного здоров’я: - частка валового національного продукту, яка витрачається на потреби охорони здоров’я населення; - доступність первинної медико-санітарної допомоги; - охоплення населення безпечним ( таким, що відповідає санітарним нормам) водопостачанням; - доступність кваліфікованої медичної допомоги; - частка осіб із сучасною імунізацією проти шести особливо небезпечних інфекційних хвороб (дифтерії, коклюшу, правця, кору, поліомієліту, туберкульозу); - стан харчування дітей; - рівень дитячої смертності; - середня тривалість життя; 15

- рівень грамотності дорослого населення; Загроза погіршення суспільного здоров’я обумовлена, крім інших факторів, техногенними хімічними речовинами. За статистикою, на початок ХХІ ст.

(2001) в Україні у розрахунку на душу населення викиди в атмосферу становили 283 т. у поверхневі водойми – 178 т., у земельні ресурси – 944 т. Постійно збільшується вміст у біосфері вуглекислоти, шкідливих органічних речовин і аерозолів. Підвищений вміст у навколишньому середовищі шкідливих хімічних сполук призводить до формування віддалених наслідків. Тобто розвитку хворобливих станів через певні періоди від їх надходження в організм людини. Як свідчать дослідження, розвиток захворювань серцево-судинної системи, особливо атеросклерозу, спричинюють сірковуглець, свинець і Флориди. Особливо небезпечними є вроджені пороки внаслідок дії хімічних мутагенів. За даними ВООЗ, у 20% випадків здоров’я населення формується під впливом генетичних факторів, тобто мутацій, що накопичувались протягом попередніх поколінь, передусім під впливом хімічних забруднень. Реальну загрозу виникнення злоякісних пухлин спричинює наявність у повітрі промислових і житлових зон хімічних канцерогенів. Темпи їх поширення випереджають темпи росту населення у світі. Крім шкідливих хімічних речовин, на суспільне здоров’я впливають іонізуюче випромінювання, електромагнітні поля, шум, вібрації, продукти сучасних біотехнологій. У зв’язку з цим в організмі людини постійно мусять спрацьовувати механізми адаптації, захисні функції яких, однак, не є безмежними, через що збільшується кількість захворювань, інвалідності, смертності населення. У деяких медичних дослідженнях критеріями оцінювання суспільного здоров’я пропонується вважати також тимчасову чи постійну втрату працездатності, поширеність психоемоційних розладів, частоту самогубств, рівень травматизму тощо. Ці показники, безперечно, є важливими, хоч вони більше характеризують відхилення від здоров’я суспільства, тобто свідчать про суспільну патологію. В Україні здоров’я населення оцінюють через систему кількісних показників суспільного здоров’я, найважливішими з яких є смертність, захворюваність, інвалідність і фізичний розвиток. Напрями удосконалення індивідуального здоров’я визначають за результатами комплексного оцінювання фізичного здоров’я, яке передбачає: - встановлення слабких ланок в організмі для цілеспрямованого впливу на них; - розроблення індивідуальної програми оздоровчих занять і оцінювання їх ефективності; - прогноз ризику виникнення захворювань, які загрожують життю людини. Натепер є очевидною неможливість забезпечення суспільного та індивідуального здоров’я без дотримання екологічної рівноваги. З огляду на 16

це необхідно підпорядковувати людську діяльність таким основним вимогам: - узгодження господарської діяльності з екологічними потребами, що передбачає використання у промисловості і сільському господарстві технологій, які гармонійно включатимуться у біологічний обіг, експлуатація ресурсів біосфери відповідно до її законів і вимог; - визначення структури основних потреб людини, а саме потреб у повноцінному харчуванні, чистій воді та атмосфері. Без забезпечення неможливо.

загальної

екологічної

грамотності

цього

досягти

«Брейн – штормінг» Фактори, що зміцнюють і ослаблюють здоров’я. Студенти діляться на дві групи. Перша група записує на різнокольорових стікетах фактори, що зміцнюють здоров’я. Студенти приклеюють ці стікати до плаката, на якому такий епіграф: «Всякого схвалення заслуговує той, хто поєднує приємне з корисним» (Горацій). Друга група записує на різнокольорових стікетах фактори, що, на думку студентів, ослаблюють здоров’я і прикріплюють ці стікати до плаката, на якому інший епіграф: «Якщо є сумнів, утримайся» (давній латинський вислів). Зразки відповідей Фактори, що зміцнюють здоров’я: - висока рухова активність; - чіткий режим дня; - раціональне харчування; - загартовування; - спілкування з природою; - спілкування з друзями; - особиста гігієна; - внутрішня врівноваженість, спокійний душевний стан тощо. Фактори, що ослаблюють здоров’я: - вживання алкоголю; - куріння; - вживання наркотиків; - переїдання; - надмірний перегляд телесеріалів; - зниження рухової активності; - невпорядкований режим дня; - порушення санітарно-гігієнічних умов тощо. Узагальнення отриманої інформації.

17

Вправа «Колесо життя» Існує багато визначень поняття здоров’я. Зокрема, Білл Райн – професор школи соціальної роботи Мак Гілл університету (Канада) – пропонує концепцію поняття «здоров’я», в основу якої покладено світогляд перших поселенців Канади, які сприймали життя, як колесо. Відповідно до цього світогляду, усе в житті має бути в гармонії, тобто кожна сфера життя має бути розвинута достатньою мірою. Завдання: - Намалюйте на аркуші велике коло, позначте центр.

- Намалюйте 8 спиць від центру і позначте кожну так: духовна, інтелектуальна, емоційна, фізична, соціальна, професійна, екологічна, психологічна сфери життя.

- Кінець і початок спиць позначте так, щоб біля центру зібралися назви з негативним забарвленням «-», а біля кола – назви з позитивним забарвленням «+». Колесо життя духовна соціальна

емоційна

професійна

фізична

екологічна

інтелектуальна психологічна

Сфери життя: - Духовна (неактивний – активний).

- Інтелектуальна (самовдоволений – допитливий).

- Емоційна (нестійкий – стійкий).

- Фізична (нездоровий – здоровий).

- Соціальна (самотній – не самотній).

- Професійна (незадоволений – задоволений).

- Екологічна (недбайливий – дбайливий).

- Психологічна (не адаптивний – адаптивний).

18

Знайдіть і позначте крапкою на кожній спиці місце, яке найбільше відповідає вашому стану. З’єднайте крапки суцільною лінією. Запитання для обговорення.

- Чи утворилося коло?

- Чи далеко ви заїдете на вашому «колесі життя»?

- Які сфери вашої життєдіяльності слід удосконалити?

- Яким чином ви це можете зробити? Кожна із спиць утримує наше «Колесо життя» у рівновазі. Варто розвивати наші спиці рівномірно для того, щоб прожити життя гармонійно.

Еколого-демографічні проблеми України Екологічні проблеми є світовими, глобальними, оскільки загрожують здоров’ю і життю людської цивілізації загалом. Вони зумовлюють необхідність вивчення факторів, що сприяють виникненню екологічних негараздів, одним з яких є демографічний. Між чисельністю, темпами зростання населення, з одного боку, і темпами приросту сукупного продукту, що супроводжується збільшенням забруднення природного середовища – з іншого, існує тісний взаємозв’язок. Зростання населення потребує відповідного приросту виробничих фондів для збереження вже досягнутого рівня споживання товарів і благ, приросту невиробничих фондів, створення нових робочих місць. Такий рівень забезпечується за рахунок частини фонду накопичення, тобто демографічних інвестицій. Отже, забруднення довкілля відбувається внаслідок приросту сукупного суспільного продукту, а він необхідний для забезпечення демографічного приросту. Сучасна Україна потерпає від демографічної кризи, зумовленої різким спадом народжуваності. Кількісні і структурні зміни населення в країні тісно пов’язані з екологічними проблемами, рівнем економічного розвитку, соціального розвитку населення, його здоров’я, освіти. Департамент по народонаселенню ООН визначив 9 країн, де кількість громадян буде катастрофічно зменшуватися. Перші місця у цьому списку займають Україна і Росія. ООН попереджує, що до 2050 р. українців може стати на 23 млн. менше, тобто їх залишиться всього 24 млн. Основою розрахунків є тенденції, які можуть змінюватися, зокрема, в 2004 р. народилося 412 тис. дітей, а в 2005 – 432 тис. Однак цей приріст не покриває кількості померлих. Демографічне становище України викликає занепокоєння. Ситуація ускладнюється тим, що зростає частка непрацездатного населення похилого віку, а частка працездатних постійно скорочується, забезпечення пенсіонерів стає все серйознішою проблемою. Основними причинами смертності населення України залишаються системи кровообігу (61,5%), новоутворення (12,8%), нещасні випадки, отруєння та травми (10,0%), хвороби органів дихання (4,2%) та органів травлення (3,1%). Ці причини пов’язані саме з екологічною ситуацією на теренах України. Спостерігається високий рівень передчасної смертності серед населення 19

працездатного віку, особливо чоловіків. Це є наслідком не скільки біологічних факторів, скільки результатом нездорового способу життя, нераціонального харчування, несприятливих умов праці, зловживання алкоголем та курінням, стресів, викликаних соціальними причинами (неможливість мати постійну роботу та забезпечити належне життя сім’ї). Останніми роками зниження обсягів надходження шкідливих речовин в атмосферне повітря, зумовлене кризою в промисловості, зупинкою багатьох підприємств і транспорту, позитивно позначилось на показниках захворюваності населення, пов’язаної із забрудненням повітря, зокрема хвороб органів дихання, серед них і раку. Дані державної офіційної статистичної звітності України та спеціальних досліджень свідчать про тісний зв'язок між змінами в довкіллі та станом здоров’я населення. Особливо звичайний негативний вплив змін природного середовища простежується відносно хвороб органів дихання, онкозахворювань та патології щитовидної залози, вроджених вад розвитку.

Цікава інформація - Ще давньогрецький лікар Гіппократ у своїх працях «Про повітря, воду і місцевість», «Про здоровий спосіб життя» писав, що «хвороби є результатам життя, що суперечить природі».

- Таджицький учений Абу Алі Ібн-Сіна (Авіцена) вже в ХІ столітті вперше вказав на можливість поширення хвороб через грунт і воду.

- У ХV – XVI ст. зовнішнє середовище і умови життя людей були визнані вченими-лікарями провідними у появі і розвитку хвороб.

- Встановлено, що у тілі давніх єгиптян всинцю було у 100 -1000 разів менше, ніж у тілі сучасних людей.

- Останні 10 років в Україні майже на третину зросла загальна захворюваність.

- Нині середня тривалість життя людей в Україні 66 років, що на 5 – 6 років менше, ніж у сусідніх східноєвропейських країнах і державах Прибалтики, і на 12 – 15 років менше ніж у Японії, Ісландії, США. Дитяча смертність вища, ніж у Японії в 3 рази.

- Природжені вади розвитку в Україні посіли друге місце у структурі захворюваності та смертності дітей 1-го року життя. Частота природжених вад розвитку в екологічно забруднених територіях України у 2-3 рази вища, ніж в інших регіонах.

- Протягом 1986 – 1990 р.р. у зоні впливу Чорнобильської катастрофи число захворювань щитоподібної залози, поява злоякісних пухлин збільшилась в 4 рази, лейкемії на – 50% 20

- За даними ВООЗ, щорічний приріст хворих на рак становить 7 млн.

- За даними Всесвітнього центру, лікування отруєнь найчастіше спостерігається в разі отруєння хлором, аміаком, випарами різних кислот, сірководнем.

- Вміст свинцю в крові людини не відповідає фізіологічним показникам навіть на 3 роки після нормалізації його рівня у повітрі. У донних водоростях концентрація свинцю більша в 700 разів, ніж у мулі, в зоопланктоні – у 3000, в молюсках – у 4000 (ефект накопичення).

- Вживання в їжу молюсків і ракоподібних, забруднених хімічними компонентами стічних вод, щорічно спричиняє захворювання 2,5 млн. людей у світі на інфекційний гепатит.

6.Підведення підсумків заняття. Аналіз та оцінювання роботи студентів на занятті.

7. Домашнє завдання. Написати твір на тему: « Що корисного для себе я взяв із заняття «Довкілля і здоров’я людини»?»

21