2009 zakhyst 1 pervocvity shevchuk radyviliv rivne

ВСЕУКРАЇНСЬКА ДИТЯЧА СПІЛКА «ЕКОЛОГІЧНА ВАРТА» Всеукраїнський конкурс-захист екологічних проектів серед учнівської молоді «Прибери планету» (екологічно збалансовані технології)

РІВНЕНСЬКА ОБЛАСТЬ РАДИВИЛІВСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ВІДДІЛ ОСВІТИ СТАНЦІЯ ЮНИХ НАТУРАЛІСТІВ

„Біоекологічна характеристика первоцвіту весняного в умовах Радивилівського лісництва ДП „Дубенський лісгосп” Науково-дослідницька робота Шевчук Ірини учениці 10 класу, члена учнівського лісництва Радивилівської райСЮН 1

Науковий керівник: Шуст Віталій Вікторович, керівник гуртків райСЮН 2009 ТЕЗИ Шевчук Ірина учениця 10 класу Радивилівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2, члена учнівського лісництва Радивилівської райСЮН Науковий керівник: Шуст Віталій Вікторович, кер. гуртків райСЮН ЕКОЛОГІЧНИЙ ПРОЕКТ „ЗБЕРЕЖЕМО ПЕРВОЦВІТИ” Наш екологічний проект носить назву „Збережемо первоцвіти”. Це не є щось нове, бо щороку в Україні проводиться кампанія „Первоцвіт”, направлена на припинення збору, перевезення та торгівлі зникаючими первоцвітами. Вона починається ще у січні, із першими підсніжниками, а закінчується у кінці травня, коли відквітують останні конвалії. Та ми пропонуємо свої ідеї даного проекту адаптованого до наших місцевих умов. Провідна ідея нашого проекту полягає у збереженні біорізноманіття флори Радивилівщини, як основи стабільності навколишнього природного середовища регіону, адже стійкі природні екосистеми попереджуватимуть екстремальні природні явища і виступатимуть умовою екологічної безпеки території. Саме збереження видів, які потребують охорони веде до збереження цілісних екосистем, які сприятимуть розвитку ресурсозберігаючих форм економічної активності (зелений туризм, науково-дослідницька діяльність та ін.) тим паче, що у наш час можливість спілкування з природою стає одним з показників якості життя. Отже, мета нашого екологічного проекту полягає у зверненні уваги громадськості та школярів Радивилівського району до проблем збереження первоцвітів та наданні пізнавальної

інформації про деякі види первоцвітів, що

зростають на території району. Ми вважаємо, що дослідження місцезростань 2

первоцвітів дасть змогу розробити туристичні маршрути для популяризації бережливого ставлення до первоцвітів. Ми думаємо, що реалізація нашого проекту дасть змогу змінити свідомість людей через роз’яснювальну та агітаційну роботу. Зберегти місцезростання первоцвітів та дослідити біоекологічні характеристики первоцвітів для введення їх в культуру. Наш проект складається з кількох напрямків:

просвітницька робота –

проведення уроків, позакласних заходів, бесід; пропагандистсько-агітаційна робота – розклеювання листівок, звернень до населення про збереження первоцвітих, які хижацьки знищуються заради фінансової вигоди; дослідницька робота – виявлення місцезростань первоцвітів та грунтовне дослідження деяких зних. Нами були виготовлені агітаційні листівки, які ми розклеїли в громадських місцях міста та розповсюдили по школах району. В них ми розповіли про рослини, що потребують охорони у нашому районі та пояснили яка відповідальність чекає на людей, котрі зривають, продають та купують первоцвіти.

Дуже важливою

складовою проекту є пропаганда відмови від купівлі первоцвітів. Адже торгівля первоцвітами – це торгівля, яка заохочується виключно попитом. Крім цього, наші юннати їздили по школах району та проводили агітаційно – просвітницькі бесіди з школярами, під час яких розповідали про первоцвіти, їх біологічні особливості, лікувальні властивості та значення для природи та людини. Під час диспутів з школярами ми довідались про невідомі нам місцезростання первоцвітів. Найціннішою інформацією поділився з нами учень Рудня-Почаївської школи, який розповів, а потім і показав місцезростання підсніжника звичайного на території Рудня-Почаївської сільської ради. На даний час це друге відоме місцезростання цієї рослини у нашому районі. Крім перерахованого вище, ми також досліджуємо деякі види первоцвітих на вже відомих нам місцезростаннях. Враховуючи, що більшість первоцвітих це цінні лікарські, технічні та харчові рослини, отже для збільшення об’ємів їх заготівлі, необхідні відомості про ресурси, видовий склад, розповсюдження, біологічні і господарські запаси, а також оптимальні типи лісорослинних умов їх зростання та 3

рівень плодоношення. Наявність цієї інформації дозволить створити науково обґрунтовану систему планування і практичного здійснення заготівлі сировини на основі районування, раціонального використання, своєчасного відтворення ресурсів. Отож, у рамках нашого проекту ми провели дослідницьку роботу по вивченню біоекологічних

особливостей

первоцвіту

весняного,

його

морфометричних

показників в межах району. Для проведення досліджень нами бала обрана площа 30х30 м, де досить рясно зростає первоцвіт весняний. На ній розбили 5 площадок розміром 1х1 м, де проводили біометричні дослідження рослин. За методикою польових досліджень провели поштучний облік рослин на кожній пробній площадці. Також, для виявлення впливу кліматичних факторів на терміни настання фенологічних фаз для первоцвіту весняного, проведено спостереження на дослідній території та отримано результати на протязі 2008 р. В кінці вегетаційного періоду ми зібрали насіння первоцвіту весняного. Визначили вагу 1000 насінин. Під час вивчення вегетативного розмноження на початку дослідження на пробній площадці було 22 рослини (які були повністю забрані з площадки), а по закінченню досліджень ми отримали 19 молодих рослин, тобто відновлення відбулося в межах 86%. Але такий відсоток не забезпечує повного відтворення рослин на ділянці, тому потрібно створювати культурні плантації первоцвіту весняного для збору лікарської сировини, бо у протилежному випадку це призведе до повного зникнення даної рослини з наших лісів, тому що на нашу думку насіннєве розмноження первоцвіту весняного в умовах місця дослідження є проблемним через густий та високий трав’яний покрив, який не дозволяє насінню потрапляти на ґрунт. Надалі

плануємо

досліджувати

місцезростання

цибулі

ведмежої,

сону

чорніючого, горицвіту весняного та ін. Реалізувавши даний проект, ми надіємося що зуміли вплинути на свідомість людей, тим самим зберігши від винищення першоквітучих рослин. Також сподіваємось, що проведена нами робота дозволить створити в районі зелений туристичний маршрут.

4

ЗМІСТ Вступ……………………………………………………………………………………3 РОЗДІЛ І. Історія використання та вивчення первоцвіту весняного………………5 РОЗДІЛ ІІ. Характеристика природних і екологічних умов розташування лісового господарства ………………………………………………………………..8 2.1. Природно-кліматичні умови…………………….………………………………..8 2.2. Рельєф, ґрунти та гідрологічний режим…...…..………………………………...9 2.3. Ґрунтове покриття…………………………………….…..……………………..11 2.4. Рослинність та тип лісу………………………………………………………….12 РОЗДІЛ ІІІ. Об’єкт та методика досліджень……………………………………….13 3.1. Ботанічна назва роду та видове різноманіття………………………………….13 3.2. Об’єкт досліджень……………………………...………………………………..15 3.3. Методики досліджень…………………………………………………………...16 РОЗДІЛ ІV. Результати досліджень…………………………………........................19 4.1. Опис та лісівничо-таксаційна характеристика пробних площ………………..19 4.2. Біометричні показники вегетативних та генеративних органів………………20 4.3. Фенологічні спостереження…………………………………………………….21 4.4. Вегетативне розмноження………………………………………………………24 Висновки і пропозиції………………………………………………………………..25 Список використаної літератури…………………………………………………….28 Додатки ……………………………………………………………………………….29

5

ВСТУП В сучасних умовах лісове господарство ведуть шляхом комплексного використання багатств лісу. Поряд з одержанням деревини лісові насадження набувають все більшого значення як джерело недеревної рослинної сировини. Важко переоцінити значення лісу у вирішенні завдань по задоволенню потреб населення, промисловості в дикорослих плодах, технічній та лікарській сировині. Однією з цінних харчових і лікарських рослин є первоцвіт весняний, оскільки містить багато біологічно активних речовин. Він набув всебічного застосування в науковій та народній медицині. У зв’язку із збільшенням попиту на лікарську сировину зростають об’єми її заготівлі. Проте збір і заготівля сировини дикорослих рослин ускладнюється відсутністю їх компактного проростання в природі. Зростають вони, в основному, на узліссях, галявинах, луках, вирубках, в прибережних заростях. Розширюючи використання дикорослих лікарських рослин, як важливої підтримки у вирішенні проблеми лікування населення і як джерела для промисловості, не варто забувати, що їх ресурси не безмежні. У зв’язку із постійним рекреаційним перевантаженням лісів, особливо тих, що знаходяться поблизу населених пунктів, інтенсифікацією лісового господарства, зменшення вкритих лісом площ запаси дикорослих лікарських рослин продовжують зменшуватись. Тому розумне, раціональне, бережливе, господарське відношення до рослинних багатств, допоможе не тільки зберегти, але й примножити їх.

6

Для збільшення об’ємів заготівлі лікарських, технічних і харчових рослин необхідні відомості про ресурси, видовий склад, розповсюдження, біологічні і господарські запаси лікарської сировини, оптимальні типи лісорослинних умов їх зростання, рівень плодоношення. Наявність цієї інформації дозволить створити науково обґрунтовану систему планування і практичного здійснення заготівлі сировини на основі районування, раціонального використання, своєчасного відтворення ресурсів. Отож, мета нашої роботи є вивчення біоекологічних особливостей первоцвіту весняного, його морфометричних показників в межах району.

7

РОЗДІЛ І. ІСТОРІЯ ВИКОРИСТАННЯ ТА ВИВЧЕННЯ ПЕРВОЦВІТУ ВЕСНЯНОГО З сивої давнини основним джерелом продуктів харчування та лікувальних засобів були дикорослі рослини. Лікарські рослини і фітопрепарати, що з них отримують, здавна використовували для лікування, а також з метою профілактики всіх захворювань людини, в тому числі таких широко розповсюджених і найбільш небезпечних, як серцево-судинні порушення, кишкові, нервові, шкірні та інші. Використання з лікувальною метою великої кількості найбільш відомих лікарських рослин має багатовікову історію. Відомості про них з’являються ще в Древньому Вавилоні, Єгипті, Китаї, Індії. Гіппократ, Діоскорід, Гален і інші давньогрецькі і давньоримські вчені писали про цілющі властивості багатьох рослин. Великою популярністю рослини з лікувальними властивостями користувались і на Русі. Аналізуючи писемні пам’ятки Київської Русі, довідуємося, що в арсеналі ченців, які займалися зціленням недужих, були мед, віск, шипшина, шишкоягоди ялівцю, звіробій, первоцвіт та інші. У літописах знаходимо імена Івана Смера, якого характеризують як видатного зцілителя, що служив у князя Володимира (Х ст.), а також Агіпата та Павла Сираніна, які лікарювали при князівських дворах Києва та Новгорода. Назва первоцвіт походить від грецького „primus” – ранній, перший, за дуже раннє цвітіння. Примула була відома ще в далекій давнині й уважалася лікарською квіткою Олімпу: її називали додекатеон (квітку 12 богів) і вірили, що вона — ліки від всіх недуг. Один з перших весняних квітів, первоцвіт схожий на зв’язку 8

золотавих ключиків; згідно давньоскандинавских саг, це ключі богині родючості Фреї, якими та відкриває весну. За іншим переказом, це пророслі ключі від раю, які св. Петро упустив на землю. У деяких областях Німеччини — це ключі заміжжя; ще в часи кельтів і галлів примула входила до складу любовного напою. За датськими сказаннями, у примулу ельфи перетворили свою принцесу, коли вона полюбила простого смертного. У давньогрецьких переказах, примула виникла з тіла померлого від любові юнака Паралисоса, якого боги з жалю перетворили в ароматну квітку; тому вірили, що вона виліковує від паралічу, і в медицині її донедавна називали паралічною травою. Чудодійна сила первоцвіту охоплювала багато областей: у П’ємонті вважалося, що він захищає від диявольських мар, проганяє бісів, змушує вилазити із землі кістки безневинно загиблих людей; у Німеччині йому приписувалася чарівна властивість розрив-трави — відкривати скарби; в Україні це був талісман, що охороняє життя; в Англії це була чарівна квітка, у якій живуть малюсінькі феї й гноми. Примула користується особливою прихильністю англійців; у часи освоєння Австралії пересилання примул англійцям, що виїхали туди, прийняла надзвичайні розміри [8]. Цілюща сила первоцвіту весняного давно відома в народі: у Німеччині сушені квіти вживалися для зміцнювання нервів, підмішувалися до вина; в Англії молоді листи навесні їдять як салат, а корінь уживають як пряність; на Русі він вважався квіткою бадьорості й здоров’я. Квіткові стрілки вживали в їжу, з листів і квіток готовили потогінні й заспокійливі відвари, мазі від екземи; порошком із сухих листів лікували цингу; відвареними в молоці корінням лікували сухоту й лихоманку.

9

Один листок первоцвіту заповнює добову потребу організму у вітаміні С, що робить його незамінним засобом при виснаженні й недокрів’ї.

РОЗДІЛ ІІ. ХАРАКТЕРИСТИНА ПРИРОДНО-ІСТОРИЧНИХ УМОВ РАДИВИЛІВСЬКОГО РАЙОНУ 10

2.1.

Природно-кліматичні умови

Територія Радивилівського району знаходиться в північно-західній частині Волино-Подільської геоморфологічної області, в підобласті Малого Полісся, в межах геоморфологічного району Кременецько-Дубнівської зандрової рівнини [11]. Територія району характеризується рівнинним, злегка хвилястим, одноманітним, дуже слабо розчленованим рельєфом з абсолютними висотами 210-245 м. Великі по площі, плоскі або слабо випуклі, відносно мало припідняті і окремі структурні горби межують з широкими міжвододільними пониженнями, заболоченими долинами малих річок і балками. Згідно агрокліматичного районування України територія району розташовано в північній частині зони Західного лісостепу [11]. Більшість явищ і процесів, які відбуваються в природі, безпосередньо зумовлюються термічним режимом. Однією з основних характеристик термічного режиму є середня місячна температура повітря,

середні

Найхолоднішим

абсолютні місяцем

на

мінімуми

і

максимуми

території

досліджень

є

температури січень

з

повітря.

середньою

температурою повітря – 4,3-4,5ºС, а найтеплішим – липень з середньою температурою повітря +18,5-+18,7ºС. Абсолютний мінімум температури припадає на лютий і становить -35ºС, а абсолютний максимум – на серпень +36,4ºС. Вегетаційний період починається 26 квітня і закінчується 7 жовтня. Тривалість вегетаційного періоду 164 дні. Перші приморозки восени починаються на початку жовтня, а останні приморозки весною закінчуються в кінці квітня. Середня тривалість безморозяного періоду становить 261 день. Ґрунти на території 11

досліджень промерзають не більше як на 3 місяці. Глибина промерзання в середньому становить 38 см, а найбільша – 61 см.

2. 2. Рельєф, ґрунти та гідрологічний режим Еолові форми рельєфу, які зустрічаються в межах території району, представлені невеликими піщаними горбами, грядами. Піщані гряди мають переважно північно-західну орієнтацію. Еолові форми рельєфу покриті сосновими лісами. Долини річок Слонівки, Ситенки, Безіменної, струмків неглибоко врізані, перепади висот між вододілами і днищами долин незначні. Долини річок широкі, заболочені, мають північно-західну орієнтацію. Для території району характерні великі площі з нахилом 0-1°, 1-2°, які в найбільшій мірі придатні для інтенсивного сільського господарства. Згідно агрогрунтового районування України територія Радивилівського району розташована в межах Малополісько-Західного району з переважанням дерново-карбонатних ґрунтів, Західної провінції Українського Полісся, південного заходу Східно-Європейської рівнини [11]. Основу Малого Полісся складають відклади верхньої крейди (коньямський і туронський яруси). В Радивилівському районі вони представлені білою писальною крейдою і крейдоподібними вапняками. Для туронських відкладів характерна наявність кременю. На більшій частині території району верхньокрейдяні відклади виходять на донну поверхню і їх елювій служить ґрунтоутворюючою породою для дерново-карбонатних ґрунтів. Елювій крейди насичений уламковим матеріалом –

12

хрящем, щебенем, камінням, містить значну кількість піску. Потужність рихлого шару елювію крейди коливається в межах 30-50 см. По наявності уламкового матеріалу дані відклади слабо - , середньо - і сильно щебенюваті та слабокам’янисті. Поверхня верхньокрейдяних порід перекрита четвертинними водно-льодовиковими відкладеннями. Суцільного поширення вони не мають через їх розмив талими льодовиковими водами та руйнування іншими екзогенними процесами. Вони здебільшого приурочені до водно-льодовикових форм рельєфу – гряд, горбів, а також тектонічних розломів крейдяних відкладень. Потужність водно-льодовикових відкладів коливається від 0,5-1,0 м в межах рівнин, до 10 м і більше в межах гряд і горбів. Водно-льодовикові відклади служать ґрунтоутворюючими породами для дерново-підзолистих ґрунтів. Територія Радивилівського району

розташована в межах Західної області

достатньої водності, в Верхньоприп’ятсько-Бугській підобласті надлишкової водності. В гідрогеологічному відношенні дана територія входить до складу Волино-Подільського артезіанського басейну [11]. Для даної території характерний періодично-промивний тип водного режиму, який характеризується багаторічною збалансованістю опадів і випаровування (коефіцієнт зволоження дорівнює 1). Такий тип водного режиму властивий дерново-підзолистим, опідзоленим і дерновокарбонатним ґрунтам. Незважаючи на незначну розчленованість рельєфу територія району має високу дренованість, в результаті чого ґрунтові води знаходяться на значній глибині, і не є джерелом живлення рослин. Основним джерелом живлення рослин є атмосферні опади. Але забезпеченість вологою окремих ділянок території

13

нерівномірна, що обумовлено перерозподілом атмосферних опадів геологічними та геоморфологічними особливостями місцевості. За показником природної дренованості, яка визначається взаємозв’язком між ґрунтоутворюючими

і

підстилаючими

породами,

їх

водопроникністю,

приуроченістю до конкретного елементу рельєфу, переважну більшість території району можна віднести до природно-інтенсивнодренованої. Це пояснюється доброю водопроникністю

ґрунтів,

зумовленою

легким

механічним

складом

ґрунтоутворюючих і тріщинуватістю підстилаючих порід.

2.2.

Ґрунтове покриття

Ґрунтовий покрив Малого Полісся склався під впливом тісної взаємодії таких найголовніших факторів: помірного клімату з нейтральним балансом вологи і періодично-промивним режимом; наявністю елювію крейди древньоелювіальних і водно-льодовикових

відкладів

легкого

механічного

складу

і

якості

ґрунтоутворюючих порід, дуже слабо розчленованого рельєфу, частково лісової, частково степової рослинної фракції; інтенсивного впливу господарської діяльності людини. Ґрунтовий покрив району складається з дерново-підзолистих, ясно-сірих і сірих опідзолених, дерново-карбонатних, дернових, лучних, болотних і намитих ґрунтів. В межах району виявлено 34 ґрунтових відміни, виділених з врахуванням природних факторів і впливу господарської діяльності людини.

2.4. Рослинність та типи лісу 14

Згідно геоботанічного районування України, територія району розташована в Малополіському окрузі дубово-соснових, соснових лісів і евтрофних боліт Поліської

підпровінції

Східно-Європейської

провінції

Європейської

області

широколистяних лісів [11]. Найбільш типовими і поширеними лісовими формаціями в межах території досліджень є вторинні соснові і широколистяно-соснові ліси. Формуються вони в умовах досить м’якого і вологого клімату. Ліси приурочені переважно до піщаних гряд, горбів,

а також рівнинних ділянок з дерново-

підзолистими ґрунтами. Домінуючими є чисто соснові ліси. Місцями до сосни домішується дуб, береза повисла, граб, липа. В підліску домінує ліщина, крушина, малина. В чагарниково-трав’яному покриві переважає ожина, зірочник лісовий, суниця, чорниця, папороті, анемони, копитняк, костяниця, барвінок та інші. Чагарники, які складаються з глоду, терену, крушини, бруслини, бузини, ліщини, приурочені до узлісь. По долинах річок, днищах балок, в межах надмірно зволожених ділянок поширена верба, вільха чорна, черемха, береза.

РОЗДІЛ ІІІ. ОБ’ЄКТ ТА МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕНЬ 3.1. Ботанічна назва роду та видове різноманіття

15

Рід первоцвіті, або примули – один з найбагатших, бо нараховує більше 600 видів, розповсюджених по всій земній кулі, переважно в помірних широтах й альпійському поясі гір. Біля половини — у горах Південно-Східної Азії. Наукова назва роду походить від грецького „primus” – ранній, перший, за дуже раннє цвітіння. Це відображає і українська родова назва – первоцвіт. По Україні їх поширено дев’ять видів. Багаторічні,

кореневищні,

трав’янисті

рослини,

іноді

монокарпики

(багатолітники, цвітуть один раз у житті, після чого відмирають), з розеткою прикореневих

простих

листів,

по

краї

зубчастих

або

лопатевих.

Квітки

найрізноманітнішого яскравого забарвлення, як однотонні, так і двокольорні, часто з вічком, зібрані в зонтичні, головчасті або рідше мутовчасті суцвіття. Квіткові стебла безлисті. Цвітуть звичайно рано навесні. Плід — коробочка. Насінини дрібні, кулясті або циліндричні, темно-коричневі. Для

практичного

квітництва

німецькими

фахівцями

запропонована

класифікація видів, сортів і гібридів примул, в основу якої покладена форма й розташування суцвіть або квітів на рослинах. Виділено п’ять груп: 1. Подушкоподібна— квітки поодинокі, кожна на власному короткій квітконіжці, що ледве піднімається над розеткою листків: примула Воронова (Р. woronovvii), примула маленька (Р. minima), примула звичайна, або безстеблова (Р. vulgaris Р. acaulis), примула Юлії (Р. juliae).

2. Зонтикоподібна— квітки зібрані в однобічну або круглу парасольку, що піднімається над розеткою листів на квітконіжці висотою до 20 см: первоцвіт весняний (Р. veris), первоцвіт високий (Р. elatior), примула Зібольда, або відхилена 16

(Р. sieboldii = Р. patens), примула рожева (Р. rosea),

примула поліантова, або

примула багатоквіткова (Р. poliantha), примула вушкова, або аурикула (Р. auricula).

3. Головчасті або шароподібні— квітки зібрані в щільні головчасті суцвіття на квітконіжці, висота якої в період цвітіння становить 15-20 см, а в період плодоношення – 30-45 см: примула головчаста (Р. capitata), примула мілкозубчаста (Р. denticulata).

4. Ярусоподібні або канделяброві — квітки зібрані в мутовчасті суцвіття, що складаються з декількох ярусів, розташованих на міцних квітконосах і дуже схожих на канделябри: примула Бісса (Р. beesiana), примула Буллея (Р. bulleyana), примула припудрена (Р. pulverulenta), примула японська (Р. japonica).

5.

Дзвоникоподібні

—

суцвіття

складаються

із

повислих

квіток

і

розташовуються над гарною розеткою листків на квітконіжках різної висоти: примула сикимська (P. Sikldmensis), примула Флоринди (Р. florindae). Є велика кількість видів мало відомих садівникам: примула Комарова (Р. komarowii), примула кортузовидна (Р. cortusoides), примула крупночашечкова (P. Macrocalyx), примула борошниста (Р. farinosa), примула норвезька (P. Finmarchica), примула облямована (Р. marginata), примула орхідна, або віаля (Р. vialii), примула Палласа (Р. pallasii), примула сибірська (Р. sibirica), примула сніжна (Р. nivalis), примула холодна (Р. algida), примула чіонанта

(Р. chionantha),

примула

шотландська (Р. scotica). Всі описані види примул, незважаючи на різницю в походженні й місці зростання, досить невибагливі й зимостійкі. Вони вимерзають украй рідко й

17

зберігають декоративність навіть при мінімальному догляді. Раннє й тривале цвітіння робить їх незамінними в районах із прохолодним і вологим кліматом.

3.2. Об’єкт дослідження Первоцвіт весняний (Рrimula veris L.) – світло-зелена рослина з розеткою прикореневих листків і безлистим квітконосним стеблом. Листки (5-20 см завдовжки)

еліптичні

або

видовженояйцеподібні,

тупі,

по

краях

хвилястозубчастовиїмчасті, зморшкуваті, до основи звужені в черешок. Квітки двостатеві, правильні, у простих однобічних зонтиках, з обгорткою з лінійних листочків. Оцвітина подвійна, зрослопелюсткова, 5-членна. Чашечка зрослолиста, на час цвітіння вузька, після цвітіння здута, залишається при плодах. Віночок світло-жовтий, з видовженою трубочкою і коротким 5-зубчастим відгином. Тичинок 5, з нитками, прирослими до трубочки віночка. Маточка 1, стовпчик 1. Зав’язь верхня. Плід – багатонасінна яйцевидна коробочка такої самої довжини, як чашечка. Росте в мішаних лісах, на узліссях, лісових галявинах. Звичайно у лісових і лісостепових районах. Багаторічна рослина 5-20 см заввишки. Цвіте у квітні-травні. Рослина лікарська, декоративна. Всі частини рослини використовують у науковій та народній медицині [9].

3.3. Методики досліджень

18

Теоретичні та експериментальні роботи проводились з використанням загальноприйнятих

екологічних,

лісівничих,

таксаційних,

фенологічних,

фізіологічних, математичних методик. Вивчення формового різноманіття. Біометричні показники вегетативних та генеративних органів. Вивчалися морфологічні та декоративні ознаки листя та квітів первоцвіту весняного. Вивчалися основні показники листової пластинки: довжина черешка (від поверхні ґрунту до листової пластинки), довжина листової пластинки, ширина листової пластинки, відношення довжини листової пластинки до ширини (для природних фітоценозів), відношення довжини та ширини листової пластинки до довжини черешка (для природних фітоценозів), коефіцієнт форми (відношення довжини від основи до найбільш широкої частини листка до довжини листкової пластинки. Для квітів первоцвіту весняного вивчались наступні показники: довжина квітконіжки (від поверхні землі до верхнього суцвіття), довжина квітконіжки з суцвіттям, кількість квіточок в суцвітті. Вегетативне розмноження. Дане дослідження проводили згідно методики Шалит М.С. [Польова геоботаніка Т2], яка базується на розмноженні кореневими відростками. Для цього закладаються пробні площі, де є зрілі рослини, викопується ряд рослин, після цього перевіряється чи появляються на площі нові рослини. Природне поновлення. Для вивчення впливу покриття первоцвіту весняного на природне поновлення використовували методику М.М. Горшеніна (для вивчення факторів, що впливають на природне поновлення). Тому для кожної облікової ділянки крім природного поновлення відмічали товщину підстилки, мікрорельєф, видовий склад трав, його зімкнутість, зімкнутість материнського намету [Горшенин 19

Н.М., Швиденко А.И. 1977]. На пробних площах були закладені облікові площадки (рівномірно по площі де проводилось дослідження, 1х1 м 2), загальна площа яких становила 3 – 5% від загальної площі дослідної ділянки. Насінна продуктивність. Насінну продуктивність визначали за методикою Работнова Т.А. [Польова геоботаніка Т1]. Дана методика полягала у виборі ділянки, де присутні плодоносячі особини, закладці постійних пробних площ, та розрахунку кількості

насінин

на

всій

площі.

Для

визначення

середньої

насінневої

продуктивності рослин визначали спочатку масу всього взірця насіння, а потім, відібравши із нього середню пробу, використовуючи методи, які використовуються в контрольнонасіннєвій справі, визначали в ній масу і кількість насінин. На основі цифр, шляхом відповідних перерахунків, встановлювалась загальна кількість насінин в зразку. Знаючи із скількох особин було зібране насіння, визначали середню насіннєву продуктивність. Вологість листя та квітів. Визначали вміст сухих речовин у вегетативних та генеративних органах. Вологість листя та квітів визначали шляхом висушування до повітряно-сухого стану, а далі шляхом згорання в муфельній шафі. Фенологія. Фенологічні спостереження планувались та проводились на основі робіт вітчизняних та закордонних вчених, які дали точний опис проведення фенології рослин [Булигін Н.Є., 1979; Бейдеман]. Найбільшого внеску у фенологічні дослідження надав І.Н. Бейдеман, тому за його методиками ми й проводили свої дослідження. [Польова геоботаніка Т2;].

20

РОЗДІЛ ІV. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ 4.1. Опис та лісівничо-таксаційна характеристика місця зростання первоцвіту весняного Для проведення польових досліджень, ми вибрали лісову ділянку у кварталі 18 виділі

15

Радивилівського лісництва Дубенського ДЛГ, поблизу с. Баранне

(додаток А). Таксаційна характеристика насадження подана у таблиці 4.1. Таблиця 4.1.1.

21

1

м³Запас на га,

6

Повнота

Бонітет

30

Тип лісу

Група віку

60 25

Діаметр, см

Сз

Висота, м

1

Вік

10 Сз

лісуЕлемент

22,

Ярус

Склад

18 15

Площа, га

Виділ

Квартал

Таксаційна характеристика насадження місця зростання первоцвіту весняного

В2ДС

0,8

395

0

4

Первоцвіт весняний зростає по узліссю даного насадження. Це ділянка з дерново-слабопідзолистими ґрунтами, добре освітлена. Серед чагарників тут зростають: глід, ліщина, бузина, шипшина собача. У трав’янистому покриві під час цвітіння первоцвіту весняного присутні: суниця лісова, пирій повзучий, мох зелений, фіалка запашна, горицвіт звичайний, дивина фіолетова, медунка темна (додаток Б фото 1,2, 3). Під час візуального огляду ми виявили, що на даній ділянці первоцвіт весняний зростає досить рясно. Умови зростання добрі, тому що розвинені вегетативні та генеративні органи рослини (додаток Б, фото 4).

4.2. Біометричні показники вегетативних та генеративних органів Для проведення досліджень ми вибрали площу 30х30 м, де досить рясно зростає первоцвіт весняний. На ній розбили 5 площадок розміром 1х1 м, де проводили біометричні дослідження рослин (додаток В). За методикою польових досліджень провели поштучний облік рослин на кожній пробній площадці. На першій площадці їх було 22 шт., на другій – 20 шт., на третій – 24 шт., на четвертій – 17 шт., на п’ятій – 25 шт. Тоді з першої площадки забрали 100% рослин, з другої – 75%, з третьої – 50%, з четвертої – 25%, а на п’ятій всі рослини залишили. Це було 22

зроблено для того, щоб визначити чи поновлюється первоцвіт весняний вегетативно. Взявши 22 рослини з першої пробної площадки ми визначили наступні морфометричні показники: довжину

та ширину листкової пластинки, довжину

листка та черешка, довжину стебла з суцвіттям та довжину стеблової частини, кількість квіток у суцвітті. Зразки рослин ми поклали у поліетиленові пакети та приїхавши додому поклали їх у холодильник, щоб вони не втратили вологості. Наступного дня завезли їх у лабораторію кафедри ботаніки

Національного

лісотехнічного університету України, де визначили їхню вагу у свіжозібраному стані та повітряно-сухому. Всі показники подані у таблиці 4.2.1. (додаток Г). З отриманих нами даних можна зробити висновок, що довжина стебла з суцвіттям коливається в межах від 78 мм до 368 мм, довжини стеблової частини – від 57 мм до 305 мм. Кількість квіток у суцвітті коливається від 1 до 17 шт., кількість листків у розетці від 3 до 15 шт. Довжини листка коливається в межах від 19 мм до 188 мм, а черешка від 5 мм до 122мм, довжини пластинки – від 4 мм до 88 мм. Максимальне значення ширини листкової пластинки становить 47 мм, а мінімальне – 2 мм. Коефіцієнт форми коливається в межах від 0,056 до 0,538. Маса стебла у свіжозібраному виді має максимальне значення 3,27 гр., мінімальне – 0,05 гр., відповідно листка 5,78 гр. та 0,65 гр. Загальна маса рослини у свіжозібраному стані має показники: максимальний – 8,82 гр., мінімальний – 0,77 гр. У повітряносухому стані маса стебла складає: максимальне значення – 0,33 гр., мінімальне – 0,01 гр.; відповідно листка мах. – 0,54 гр., та мін. – 0,09 гр. Загальна маса у повітряно-сухому стані рослини становить максимальний показник – 0,86 гр., а мінімальний – 0,14 гр. Вологість коливається в межах від 19,58% до 5,65 %.

23

4.3. Фенологічні спостереження Сучасне розповсюдження первоцвіту весняного в природі обмежують такі фактори: приуроченість виду до відкритих, напіввідкритих, добре освітлених місць зростання на галявині та узліссі, на добре дернових та свіжих ґрунтах. Вплив та значення кліматичних факторів на сезонний розвиток первоцвіту весняного найкращим чином можна прослідкувати провівши фенологічні спостереження за обраним видом. Для виявлення впливу кліматичних факторів на терміни настання фенологічних фаз для первоцвіту весняного, проведено спостереження на дослідній території та отримано результати на протязі 2008 р. Результати спостережень відображено в таблиці 4.3.1.

Фенологічний календар сезонного розвитку первоцвіту весняного (Primula veris L.) в умовах Радивилівщини

Фенологічна фаза 1 1.

1.1.

1.4.

Вегетативна Розпускання бруньок Утворення перших листкових бруньок

1.5.

Дати фенологічних фаз Початок Закінчення 2 3

Тривалість, діб 4

03.02

20.02

7

19.02

24.02

5

Утворення наступних листків

24.02

02.03

7

1.6.

Ріст всіх листових пластинок

25.02

9.03

13

2.

Бутонізація 24

2.1.

Набухання квіткових бруньок

4.03

8.04

35

2.2.

Розгортання квіткових бруньок

04.04

13.04

9

2.3.

Масове розгортання квіткових бруньок

11.04

29.04

19

3.

3.1

Цвітіння Розкривання перших квіток

13.04

16.04

3

3.2.

Масове цвітіння

15.04

2.05

17

3.3.

Відцвітання

30.04

24.05

24

25

3.4.

4.

4.1.

1 Відцвітання та часткове утворення плодів

2 23.05

3 2.06

4 10

27.05

08.06

12

06.06

21.06

15

18.05

08.07

51

28.06

17.07

19

4.4.

Плодоношення Початкова фаза утворення плодів (опадання оцвітини) Поява невеликої кількості неспілих плодів Поява 1 спілого плоду та одночасне утворення неспілих плодів Масове дозрівання плодів

4.5.

Початок обнасінення

04.07

30.07

26

4.6.

Масове обнасінення

26.07

07.08

12

5.

5.1.

Закінчення вегетації Початок забарвлення листя

30.07

03.08

4

5.2.

Забарвлення більшої половини листя

1.08

15.08

14

5.4.

Масове забарвлення листових пластинок

11.08

29.08

18

4.2.

4.3.

26

Про те, що рослини відносяться до ранньовесняних, яким властиве найшвидше вступання в вегетативну фазу, підтверджують результати даних таблиці 4.3.1. За нашими спостереженнями період від розпускання бруньок до росту всіх листкових пластинок триває 25 днів. Період від бутонізації до масового цвітіння триває 56 днів. Масове цвітіння відбувається приблизно із середини квітня до початку травня. Тривалість цвітіння приблизно 20 днів. В кінці вегетаційного періоду ми зібрали насіння первоцвіту весняного. Вага 1000 насінин склала 0,71 грама.

4.4. Вегетативне розмноження Під час проведення фенологічних спостережень за рослинами, ми звернули увагу на те, що на першій пробній площадці де були забрані всі рослини з’явилося 19 молодих. З них 8 не просто утворили листкові розетки, але і вступили у фазу цвітіння та утворили плоди (додаток Д). Це свідчить про те, що первоцвіт весняний здатен за один вегетаційний період утворити з кореневища молоду рослину здатну до генеративного розмноження. Це є дуже важливим аспектом відновлення рослини після проведення заготівлі лікарської сировини. У нашому випадку на початку дослідження на пробній площадці було 22 рослини (які були повністю забрані з площадки), а по закінченню досліджень ми отримали 19 молодих рослин, тобто відновлення відбулося в межах 86%. Але такий відсоток на забезпечує повного відтворення рослин на ділянці, тому потрібно створювати культурні плантації первоцвіту весняного для збору лікарської сировини, бо у протилежному випадку це призведе до повного зникнення даної рослини з наших лісів.

27

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Для збільшення об’ємів заготівлі лікарських, технічних і харчових рослин необхідні відомості про ресурси, видовий склад, розповсюдження, біологічні і господарські запаси лікарської сировини, оптимальні типи лісорослинних умов їх зростання, рівень плодоношення. Наявність цієї інформації дозволить створити науково обґрунтовану систему планування і практичного здійснення заготівлі сировини на основі районування, раціонального використання, своєчасного відтворення ресурсів. Отож, в своїй роботі ми вивчили біоекологічні та визначили морфометричні показники первоцвіту весняного в умовах Радивилівського району. Для проведення досліджень ми вибрали площу 30х30 м, де досить рясно зростає первоцвіт весняний. На ній розбили 5 площадок розміром 1х1 м, де проводили біометричні дослідження рослин. За методикою польових досліджень провели поштучний облік рослин на кожній пробній площадці. На першій площадці їх було 22 шт., на другій – 20 шт., на третій – 24 шт., на четвертій – 17 шт., на п’ятій – 25 шт. З отриманих нами даних можна зробити висновок, що довжина стебла з суцвіттям коливається в межах від 78 до 368 мм, довжини стеблової частини – від 57 до 305 мм. Кількість квіток у суцвітті коливається від 1 до 17 шт., кількість листків у розетці від 3 до 15 шт. Довжини листка коливається в межах від 19 мм до 188 мм, а черешка від 5 до 122мм, довжини пластинки – від 4 до 88 мм. Максимальне значення ширини листкової пластинки становить 47 мм, а мінімальне – 2 мм. Коефіцієнт форми коливається в межах від 0,056 до 0,538. Маса стебла у 28

свіжозібраному виді має максимальне значення 3,27 гр., мінімальне – 0,05 гр., відповідно листка 5,78 гр. та 0,65 гр. Загальна маса рослини у свіжозібраному стані має показники максимальний – 8,82 гр., мінімальний – 0,77 гр. У повітряно-сухому стані маса стебла складає: максимальне значення – 0,33 гр., мінімальне – 0,01 гр.; відповідно листка мах. – 0,54 гр., та мін. – 0,09 гр. Загальна маса у повітряно-сухому стані рослини становить максимальний показник – 0,86 гр., а мінімальний – 0,14 гр. Вологість коливається в межах від 19,58% до 5,65 %. Також, для виявлення впливу кліматичних факторів на терміни настання фенологічних фаз для первоцвіту весняного, проведено спостереження на дослідній території та отримано результати на протязі 2008 р. За нашими спостереженнями період від розпускання бруньок до росту всіх листкових пластинок триває 25 днів. Період від

бутонізації до масового цвітіння триває 56 днів. Масове цвітіння

відбувається приблизно із середини квітня до початку травня. Тривалість цвітіння приблизно 20 днів. В кінці вегетаційного періоду ми зібрали насіння первоцвіту весняного. Вага 1000 насінин склала 0,71 грама. Під час вивчення вегетативного розмноження на початку дослідження на пробній площадці було 22 рослини (які були повністю забрані з площадки), а по закінченню досліджень ми отримали 19 молодих рослин, тобто

відновлення

відбулося в межах 86%. Але такий відсоток на забезпечує повного відтворення рослин на ділянці, тому потрібно створювати культурні плантації первоцвіту весняного для збору лікарської сировини, бо у протилежному випадку це призведе до повного зникнення даної рослини з наших лісів, тому що на нашу думку 29

насіннєве розмноження первоцвіту весняного в умовах місця дослідження є проблемним через густий та високий трав’яний покрив, який не дозволяє насінню потрапляти на ґрунт.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

30

1. Дебринюк Ю.М., Калінін М.І., Гузь М.М., Шаблій І.В. Лісове насінництво – Львів: Світ, 1998.

2. Генсірук С.А. Регіональне природокористування. – Львів: Світ, 1992.

3. Рябчук В.П. Недеревна продукція лісу. – Львів: Світ, 1996.

4. Українська енциклопедія лісівництва. –

Львів: Національна академія наук

України, Наукове товариство ім. Шевченка, 1999.

5. Анісімова С.В., Рибалова О.В., Поддашкіна О.В. Екологія. – К.: Грамота, 2001.

6. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С., Костіков І.Ю. Основи екологічних знань. – К.: Либідь, 2000.

7. Матеріали Всеукраїнської науково-технічної конференції студентів та аспірантів.

– Введення лісового, мисливського і садово-паркового господарства та охорона довкілля. – Львів, 2006.

8. Колісник О. Природа допомагає допитливим: Популярна енциклопедія природолюбів. – Львів: Українські технології, 2005.

9. Єлін Ю.Я., Івченко С.І, Оляницька Л.Г. Шкільний визначник рослин. – К: „Радянська школа”, 1978.

10. Польова геоботаніка. Т1, Т2. – Москва. 1960.

11. Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР. М., И-во ГУГК, 1978.

ДОДАТОК А

31

Фото 1. Карта місця проведення польових досліджень

ДОДАТОК Б

32

Фото 1. Супутні види, що цвітуть одночасно з первоцвітом весняним

Фото 2. Фіалка запашна

ПРОДОВЖЕННЯ ДОДАТКУ Б 33

Фото 3. Горицвіт звичайний

Фото 4. Рясність зростання первоцвіту весняного на пробній площі ДОДАТОК В

34

Фото 1. Закладання пробної площі

Фото 2. Облік рослин на пробних площадках ДОДАТОК Д

35

Фото 1. Дослідження вегетативного розмноження первоцвіту весняного

36