У місті Макіївці, в спальнім районі Іноді видно хмари червоні, А іноді зовсім не видно нічого – То, мабуть, у неба незвична хвороба. Якого ж то лікаря треба позвати, Щоб небо макіївське нам лікувати, Щоб сонце з’явилось, біленькі хмарки, Метелики, пташки, козявки, жуки. Щоб дихалось легко, хотілося жити, Стрибати, гуляти, на річку ходити? Я чув щось про лікарів трохи незвичних, Про докторів наук екологічних, Вони, кажуть, небо і землю лікують, Моря і озера, й повітря рятують. Беру телефон, набираю „03”. - Пане екологу, нам поможи! Еколог приїхав на чуднім авто: Такого у місті не бачив ніхто. Там замість бензину якась батарея, А на даху там – оранжерея. Доктор дістав прибори незвичні, Деякі зовсім параметричні. Щось він вимірював, проби зібрав. Їх у пробірочки він поскладав. Чудне авто зробило обстеження І повідомило всіх без обмеження, Що в неба хвороба – звичайне отруєння І червоніє воно від обурення На мешканців міста, які так буденно Отруюють газами землю щоденно. Діагноз встановлено. Тепер що робити? Можна очисні споруди купити, Можна дерев багато саджати, Можна заводи позакривати.
Все це чудово, але нереально. Не можна змінити все координально. Треба щоб кожна людина сама Свою поведінку владнати могла. Дошкільники, щоб сміття не кидали, А діти, що старші, дерева саджали, А їхні батьки, що працюють завжди, Зробили для труб на заводах фільтри. Начальники гроші знайшли на споруди, Що в небо не пустять ні газу, ні бруду. Ось так, поступово, Макіївка наша Щоденно буде ставати все краще. І небо, й земля , і повітря, і води Чистими будуть на радість народу. Природа подякує мешканцям міста Чистим повітрям та розмаїттям.
Дихати легко і хочеться жити: Гуляти, творити і всіх-всіх любити.
Мотрук Данило 5-А клас Макіївський міський ліцей