2008 golos pozakl zahid voda povitra

Екологічний вечір На сцену виходить Продавець повітря (старшокласник). На грудях у нього лоток зі складеними парасольками, коробками з написом «Чисте повітря», пляшками з яскравою етикеткою «Жива вода» Продавець повітря: Чисте гірське повітря! Купуйте «живу воду». Остання «жива вода» на Землі! Парасольки від кислотних дощів — для всіх і кожного! Купуйте цілюще чисте гірське повітря! Тільки у нас! Натуральна «жива вода»... (На сцену вибігають покупці — учні). Продавець повітря (зрадів покупцям): Купуйте парасольки від кислотних дощів. «Живу воду»! Останню «живу воду» на Землі! (Покупці здивовані). Перший: Парасолька від кислотного дощу? Другий: «Жива вода»? Третій: Чисте повітря? Продавець повітря: Саме! Останні екземпляри. Тільки в нас! Поспішайте! Купуйте носові хустинки від смогу! Четвертий покупець: Навіщо? П'ятий: Кому потрібна «Жива вода»? Шостий: Все це бабусині казки! Продавець повітря (з сумом): Бабусині казки... Ні, молоді люди, це вже не казки, це сумна статистика. Ще трохи, і на Землі не залишиться ні краплини справжньої чистої води, котру я називаю «живою». А за один вдих скоро доведеться платити таку ціну! Перший: Яку ж? Продавець повітря: Навіть страшно вимовити... Ціною всьому може стати людське життя! Наше й наших дітей… Другий: Так він знущається з нас! Яка нісенітниця! Носові хустинки від смогу, парасольки від кислотних дощів. Продавець повітря: Так-так... Чудові парасольки від кислотних дощів... Третій: Та він божевільний! Четвертий: Повітря о-о-он скільки! П'ятий: А води? Пий — не хочу! І все безкоштовно. Шостий: Та він звичайний шахрай! Перший: Ходімо, немає про що з ним розмовляти! Другий: На наш вік всього вистачить! Продавець повітря: А після вас? Третій: Що буде після нас – нікому не відомо… Четвертий: Після нас – хоч потоп! Продавець повітря (схвильовано) :Люди! Невже вам не страшно? (Гуркоче грім... чути шум дощу). Продавець повітря: Ось... Я ж казав, кислотний дощ! П'ятий: Накаркав! Шостий: Не може бути!

Продавець повітря: Швидше беріть парасольки! Це страшний дощ. Від нього шкіра стає сірою, життя згасає... Перший: Ущипніть мене, я, мабуть, сплю. Продавець повітря: Ні-ні, це останнє попередження! Скоріше беріть парасольки!.. (Шум дощу стає сильнішим. Покупці розбирають парасольки, ховаються під ними від дощу). Другий покупець: Мені страшно. Продавець повітря: Страшно... Скоро лише в кіно можна буде побачити світанки й присмерки, лише в музеях збережеться чисте повітря й жива вода, ранкова роса і грибний дощ... Та й хто буде ходити в такі музеї? Третій: А сонце? Четвертий: Невже зникнуть птахи? П'ятий: І ми ніколи не побачимо пролісків? Шостий: Не вдихнемо аромат конвалій? Перший: Не зануримося у прохолодну річку? Другий: Як же так? Це несправедливо! Невже я ніколи не побачу райдугу? (Продавець повітря хитає головою). Всі: Ні! ми не згодні! Нехай буде веселка!!! (Покупці повертають свої різнокольорові парасольки куполами до глядачів, утворюючи веселку). Звучить фонограма «День народження землі» ДТухмановаю . На сцені з'являються ведучі. Перша ведуча: Наша планета не витримує екологічних потрясінь: Чорнобиль, засухи в Африці, виснаження озонового прошарку атмосфери, скорочення розмаїття фауни і флори, кислотні дощі над Європою, «парниковий ефект», проблема промислових відходів... І перелік цей можна продовжити. Друга ведуча: Загрозлива екологічна ситуація склалася в Україні. Природоохоронними органами у 1990 році було визначено найбільш забруднені, неблагополучні в екологічному плані міста, серед яких Горлівка, Дніпропетровськ, Донецьк, Запоріжжя, Кривий Ріг, Луганськ, Макіївка, Маріуполь, Одеса та ін. (Читання вірша, написаного власноруч учнем) (Та й звір не робить підлоти). Де наші ріки та озера, Де кришталева та вода? Чому замулені джерела? Чому спіткала нас біда? Колись давно усім на диво Цвіли прекрасні міста-сади, Неначе дівчина вродлива. Тепер над ними — сивий чад! Еней, що з пекла повернувся, Якби в Україну завітав, То з жаху, мабуть, відсахнувся б Та й знов у пекло почвалав.

Перша ведуча: Великої шкоди завдають природні браконьєри. Це вони винні у тому, що весною журавлі не летять на знайомі місця. Це вони відібрали пісні птахів у Землі. Це вони зводять бульдозером шишкінський бір, осушують левітанівський омут... Друга ведуча: Птахи, риби і звірі в душі людей дивляться. Всіх їх жалійте, люди, не вбивайте. Небо без птахів — не небо! Море без птахів — не море, А земля без звірів — не земля... Перша ведуча: Пропонуємо вашій увазі сатиричну сценку «Браконьєри». (У ній беруть участь два юнаки. Один високий на зріст, а другий низький). Для сценки потрібні такі атрибути: 1. Великий плетений кошик.

2. Бутафорська риба.

3. Сіті бутафорські.

4. Міліцейський кашкет, червона пов'язка та свисток. Для сценки-пантоміми потрібно підібрати музичне оформлення. (На сцену знову виходять покупці-учні). Перший: Нам жити в одній сім "і. Другий: Йти в одному строю. Третій: Летіти в одному польоті... Четвертий: Давайте збережем Ромашки на полі П'ятий: Латаття на річці Шостий : І клюкву в болоті. Перша ведуча : О, яка природа мати Терпляча й добра. Але, щоб її лихо не спідкало, Давайте збережем її. Друга ведуча: Коли суджено дихати Нам повітрям одним, Давайте ми всі Навік об 'єднаємось! (Всі беруться за руки). Давайте наші душі збережем! Тоді і на Землі Й самі ми збережемся. Звучить фонограма «Аве Марія».