УДК 580.027.2:633.88 О.З. Яремчук Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка
Застосування клонального мікророзмноження in vitro для збереження та відтворення ресурсів рідкісного лікарського виду Gentiana lutea L. Незважаючи на досягнення сучасної науки, основним джерелом для отримання лікувальних і профілактичних засобів продовжують залишатись лікарські рослини. У світовій практиці близько 40% усіх лікарських препаратів виготовляють з рослинної сировини [Мамчур, 1986]. Її використання не тільки залишається стабільним, а й має тенденцію до збільшення. Для медичної практики важливе значення має не тільки загальне збільшення об'єму заготівель лікарської сировини, але й збільшення збору сировини певних видів, які широко застосовуються у фармацевтичній промисловості. Масова заготівля таких видів призводить до швидкого спустошення їхніх екотопів, зниження внутрішньовидової мінливості популяцій і, зрештою, до загрози зникнення цих видів. Одним із методів, який сприятиме збереженню генофонду цінних лікарських рослин, до яких відносяться й види роду Gentiana L., є клональне мікророзмноження. Порівняно з традиційними методами розмноження, що використовуються в сільськогосподарській практиці, клональне розмноження в культурі in vitro має такі переваги: коефіцієнт розмноження в останньому випадку набагато вищий, ніж при звичайних методах розмноження; ріст рослин можна підтримувати протягом цілого року. Метод розмноження in vitro економічно вигідний: тисячі рослин можуть рости на відносно невеликій лабораторній площі; одночасно з розмноженням часто відбувається й оздоровлення рослин від вірусів і патогенних мікроорганізмів; методом культури тканин можна розмножувати рослини, які важко або зовсім не розмножуються вегетативно [Катаева, Аветисов, 1981]. В Україні рід Gentiana представлений 10 видами: 8 багаторічними – G. acaulis L., G. аsсlepiadea L., G. cruciata L., G. laciniata Kit. ex Kanitz., G. lutea L., G. pneumonanthe L., G punctata L., G. verna L. [Драпайло, 1995; Определитель…, 1987], і 2 однорічними – G. nivalis L. [Кардаш, 1991] та G. utriculosa L. [Загульський, Чорней, 2004], з яких здавна у неофіційної медицини використовували 4 види (G. аsсlepiadea, G. pneumonanthe,