ДРАМАТИЧНІ ЧИТАННЯ
STAGED READING Theatre Center of Kyiv-Mohyla Academy 9 Illinska St.
Театральний центр Києво-Могилянської академії вул. Іллінська, 9
Польска драматургія після 1989 року У 2000-х рр. значне пожвавлення в новій польській драматургії довело, що драматична література може ефективно коментувати зміни, які відбуваються в польському суспільстві. Писання для сцени, яке в Польщі має величезну традицію сучасності та авангардності avant la lettre, поквапом пристосоване до вимог постдраматичного театру, знайшло своє місце в описі «прекрасного нового світу», який ми почали будувати в Польщі після 1989 року. Тексти, обрані для презентації в Solidarność Camp, демонструють кілька найважливіших ліній дискусії, що точиться в Польщі. Теми й табу, пов’язані з виключенням із процесу трансформації за критерієм статі, матеріального становища, раси. Польське пекло упереджень: гомофобії та ксенофобії. Тільки дискутуючи про це, — а в Польщі театр є місцем для дискусій, — ми маємо шанс вийти за межі зачарованого кола тих речей, які найохочіше поміщуємо на маргінес мовчання, замінюючи їх у публічних дебатах псевдотемами. Пьотр Ґрущинський
Polish dramatic art after 1989 The boom of new Polish drama that begun in the noughties has proven that dramatic literature can effectively comment on the transformations that a society is undergoing. Writing for the stage, having a huge tradition of modernity and avantgarde avant la lettre in Poland and rapidly adapting to the demands of postdramatic theatre, has found its place in describing the ‘brave new world’ built in Poland after 1989. The pieces chosen for Solidarność Camp depict some of the most important topics discussed in Poland. Topics and taboo’s connected with exclusion from the transformation process that are based on gender, poverty and race. The Polish inferno of animosity: homophobia and xenophobia. Only by discussing these matters, and the theatre is a place for such discussions, do we stand a chance of breaking free from the vicious circle of those issues which we all too eagerly pass over in silence, replacing them instead with pseudotopics in public debate.
9.09 20.00
Читання п’єси Павла Демірського Діаманти — це лише перероблене вугілля Переклад: Олександр Ірванець Постановка: komuna//warszawa Ця історія — продовження п’єси Чехова «Дядя Ваня», дія якої перенесена з Росії ХІХ ст. до сучасної Польщі. Усі скаржаться на тих, що «живуть краще», усі живуть безцільно й очікують на диво чи на чиюсь смерть. У своїх бідах персонажі звинувачують закриття шахт, хоча ніхто з них там не працював. Демірський показує цей світ у стилі польських пригодницьких фільмів: із гротескними вставками про діаманти, добути які можуть лише працьовиті, та іронічними розмірковуваннями про життя. Автор показує, що віч-на-віч із капіталістичною машиною ми безсилі. Ми можемо або стати гвинтиком у ній, виконувати інструкції, що їсти, як одягатися та коли спати, або опинитися на узбіччі суспільства Павел Демірський, нар. 1979 р. у Гданську, драматург, публіцист, суспільний діяч. Дебютував як драматург 2002 року. 2003-2006 рр. — художній керівник театру «Wybrzeże». 2003 р. — стипендіат «Royal Court Theatre» (Лондоні). Торкається таких політичних тем, як безробіття серед молоді, еміграція, криза патріотизму, війна в Іраку. Демірський належить до течії «суспільно вразливого театру швидкого реагування». Негативним персонажем його п’єс стає все, що видає себе за очевидне, зокрема неолібералізм, капіталізм, суспільство споживання та польська національна мартирологія. Деякі з п’єс його: «Коли прийдуть підпалювати дім, не дивуйся», «From Poland with Love», «Падай» та «Валенса. Історія весела і тому страшенно сумна». Співпрацює з режисеркою Монікою Стшемпкою. 2010 р. вони отримали нагороду «Паспорт “Політики”» в категорії «Театр». Їхній спектакль «Був собі поляк, поляк, поляк і диявол» отримав гран-прі міжнародного театрального фестивалю «Божественна комедія». komuna// warszawa (раніше — «Komuna Otwock»), заснована 1989 року суспільно-мистецька група, що працює на межі між театром і мистецтвом перформансу, активізуючи культурне життя локальної спільноти. Її програма складається з гостьових спектаклів, вернісажів, дискусій, концертів та власних творів: спектаклів, акцій, інтервенцій у публічний простір. Їхній останній твір — це цикл «Remiksy 2.0», у рамках якого представлені відомі твори чи постаті в інтерпретації різних митців з царини театру й танцю, а також «Залізнична опера», прем’єра якої відбулася на фестивалі «Золота маска» в Москві 2011 року.
Drama reading of Paweł Demirski’s Diamonds are coal that got down to work Translation: Oleksandr Irwanec Stage direction: komuna//warszawa The story is a continuation of Chekhov’s ‘Uncle Vanya’ and the plot has been moved from 19th century Russia into modern day Poland. Not much else has changed. Everyone is complaining about those ‘better off’, living with no purpose and waiting either for a miracle or a death in the family. The shut-down mines get the blame for the character’s misfortune, although none of them ever worked there. Demirski shows us this world in the style of Polish action films, with grotesque and fairytale insets about diamonds that can only be extracted by industrious citizens and long-winded ironic conversations in which the characters reflect on their lives. The author makes us realise that faced with the capitalist machine, we are powerless. We can either become a cog in it, obey instructions about what to eat, how to dress and when to sleep, or we end up socially irrelevant. Paweł Demirski was born in 1979 in Gdańsk. Playwright, dramatist, commentator on current affairs and social activist. The year 2002 saw his debut as a dramatist. Literary manager of Teatr Wybrzeże in the years 2003–2006. In he was 2003 was granted a scholarship by the Royal Court Theatre in London. His works deal with problems such as unemployment of the young, emigration, the crisis of patriotism, the war in Iraq. Part of the ‘socially sensitive quick response theatre’. The antihero in his plays is all that wants to be deemed obvious and irrefutable. In particular: neoliberalism, capitalism, consumptionism and Polish national martyrology. The author of: Don’t Be Surprised When They Come to Burn the House Down, From Poland with Love, Drop and Wałęsa. A Cheerful Tale, Yet Terribly Sad. Collaborates with director Monika Strzępka on a regular basis. In 2010 they received Polityka magazine’s Passport award for Theatre. Their performance There Once Was a Pole, a Pole, a Pole and the Devil was awarded the Grand Prix at the Divine Comedy International Theatre Festival. komuna//warszawa (formerly Komuna Otwock) — A group of artists and activists founded in 1989. Their activities border on theatre and performance art. They also organise cultural events in the community. The group’s plays and performances are collective creations based on original texts. They always asked simple yet fundamental questions for ‘the social animal’ that is man („is a different world possible?”, „is it possible to have a good revolution?”). Not only did they reflect the condition of the society, they promoted self-analysis and urged to make the effort of individual activism.
Piotr Gruszczyński
36
37