Issuu on Google+

Київ  7–11.09.2011

SOLID ARN OŚĆ CAMP


Профспілка «Солідарність» та викликані нею події все більше відходять у минуле. Головування Польщі в Європейському Союзі — це чудова нагода придивитися до того, чим сьогодні є ідея «Солідарності» в Європі: як це гасло та рух, що взяв його на озброєння, змінили європейську чутливість; наскільки збереглися ті цінності й наскільки їх затьмарили споживацьке суспільство, механізми ринкової економіки, все більша матеріалізація життя, жадібність, ототожнення ізоляції з безпекою.

тут вони збиралися на перервах, щоб пити каву, снідати, відпочивати, а часом і проводити підпільну діяльність. Привілей цього простору — скромної території безпеки та приватності — був багато років шанованою традицією, хоча статус будиночків на території закладу не був очевидним. Тепер же, згромаджені на плацу, вони чекають на перевезення до металургійного заводу, щоб назавжди зникнути з пейзажу Гданської корабельні.

Проект відкриває можливість критично осмислити минуле «Солідарності» й подумати про те, які нові значення та явища можна з нею пов’язати. Чи вдасться омолодити цю ідею, чи вона неминуче стане емблемою зістарілої Європи, в якій солідарність полягатиме тільки в охороні цінних привілеїв старих людей? Чи зможе Європа стати солідарною із нелегальними емігрантами, чи їй залишається тільки дедалі сильніше охороняти свої кордони від їхнього проникнення? Чи солідарність взагалі є живою ідеєю європейського цивілізаційного устрою, чи тільки емблемою, за якою легко приховувати цинічні інтереси?

Solidarność Camp складається з цілого табору таких будиночків, які попередньо переробить художник спільно з працівниками корабельні з Гданську, щоб їхні розміри відповідали транспортним вимогам Європейського союзу. Утворені гібридні конструкції будуть ілюстраціями зіткнення місцевого з нормативним. Таким чином, практики нормування стають точкою відліку для цієї праці й пов’язують проект із боротьбою корабельні за виживання у новій реальності ЄС. Щоразу будиночки будуть монтувати на новому місці, аби утворити Solidarność Camp, а їхнє оточення буде зазнавати специфічних для даного місця змін у співпраці з різними художниками.

SOLIDARNOŚĆ

CAMP

Solidarność Camp — це проект, підготовлений «Новим театром» у Варшаві у співпраці з Інститутом мистецтва «Wyspa»/Фундацією «Wyspa Progress» в Гданську. Готові предмети з Гданської корабельні, відібрані художником Ґжеґожем Кламаном та модифіковані спільно з робітниками корабельні, з ініціативи авторів проекту вирушають у дорогу. Їхня буденність і разом з тим легендарність, пов’язані між собою дивним чином, покидають свій безпосередній контекст і виводять міф корабельні далеко від місця його народження, піддаючи критичному аналізу. Створений Ґжеґожем Кламаном мистецький простір складається зі стальних будиночків, що їх протягом багатьох років будували робітники Гданської корабельні, виокремлюючи приватний простір з простору виробництва. Суворі умови праці, шум, холод та пил підштовхували робітників корабельні до самоорганізації, а також породжували потребу в інтимному та індивідуальному просторі. Саме

2

У кожному місті Solidarność Camp буде тривати 5-8 днів. До складу табору входитимуть 5 адаптованих будиночків з корабельні, розташованих так, щоб у центрі утворювати місце для зустрічей, лекцій та концертів, які відбуватимуться протягом усього часу проведення виставки. Окремі будиночки та їхнє оточення — це місце інтервенції художників, перформерів, акторів та інтелектуалів. Кожна зупинка на шляху цього мобільного табору — це нагода для зустрічей та активності місцевих учасників. Solidarność Camp — це місце візуальних інсталяцій, демонстрацій кіно та відео, зустрічей і дебатів, місце презентацій та політичних інтервенцій. Але він вітатиме в себе також і таємниці, ігри в схованки, підпільну діяльність, читання, спілкування, харчування. Анета Шилак 3


The creation of the Solidarity trade union and the events it had set in motion are slowly becoming a distant memory. Poland’s upcoming presidency of the European Council provides an excellent opportunity to re-examine the significance of the ideas cherished by Solidarity in present-day Europe. How did the concept of solidarity and the movement it gave rise to affect European sensibilities? Are its values still valid or have they been obscured by consumerism, free-market mechanisms, materialism, greed, the desire to gain security through isolationism, etc.? The project is also a chance to reflect critically upon the future of Solidarity, and discover new meanings and phenomena with which it could be associated. Is it possible to revive these ideals or are they destined to become slogans of an ageing continent, where solidarity serves only to safeguard the costly privileges of the older generations? Can Europe afford to show solidarity with illegal immigrants, or will it merely continue to shore up its borders against them? Is solidarity still a living component of European civilisation, or is it just a catchword covering up cynical interests?

SOLIDARNOŚĆ Solidarność Camp is a project developed by Nowy Teatr in Warsaw and Instytut Sztuki Wyspa/Fundacja Wyspa Progress in Gdańsk. As an art space, the Camp is an installation that will be modified in each of the sites it visits. Nowy Teatr and Wyspa will arrange for found items from the Gdańsk Shipyard to go on a tour of major European cities by extracting these objects, with their peculiar blend of the banal and the legendary, from the historical surroundings in which the myth of the shipyard was born.

always respected by the plant’s management even though their status was never officially regulated. No longer serving their function, and consigned to be melted down at a steel-mill, these tiny havens now languish in the shipyard grounds. Solidarność Camp will be a village made up of such sheds, which will be modified by the workers collaborating with the artist on site in Gdańsk to comply with EU transport regulations. The result will be hybrid structures illustrating the clash of the vernacular and the normative. Normative practices become a point of reference for the project and associate it with the shipyard’s struggle for survival under new conditions in a United Europe. Solidarność Camp will be set up for 5 to 8 days in each city it visits. It will consist of five shipyard sheds arranged in a semi-circle with the space at the centre providing a natural venue for meetings, lectures, and concerts. The sheds and their surroundings will become spaces for the

CAMP use of artists, performers, actors, and intellectuals. At each location, this travelling camp will engage local residents wanting to contribute to the project. Hosting visual installations, projections, meetings and debates, and encouraging all manner of political intervention, the camp will also welcome secrets, games of hide-and-seek, conspiracies, and anybody wanting to share their time or a meal with others. Aneta Szyłak

The installation prepared by Grzegorz Klaman consists of steel “sheds” that were once put up at the Gdańsk Shipyard by workers wanting a private space away from the construction yard. Their harsh, noisy, cold, and polluted working environment led the workers to organise themselves and carve out an intimate, individualised space where they could meet at breaks, have coffee, eat lunch, rest, and — on occasion — plot the downfall of the system. These modest zones of comfort and privacy were 6

7


7.09

8.09

10.09

9.09

11.09

Роберт Кусьміровський, Без назви (Будиночок 1  c. 17) 11.00–20.00 Відеотека (Будиночок 2  c. 20) 11.00–20.00 Ядвіґа Савіцька, Давно й неправда / Читальня (Будиночок 3  c. 21) 11.00–20.00 Національний університет «Києво-Могилянська академія» 1 кампус, вул. Сковороди, 2

Ґжеґож Кламан, Без назви (Будиночок 4  c. 25) 11.00–20.00 Марек Собчик, Солітерність (Будиночок 5  c. 28) 11.00–20.00 18.00 Дискусія Політична жінка. зустріч із Генрикою Кшивонос та приготування підпільного супу “Карусель”  с. 34 20.00 Концерт Kosmos 1999  с. 40

19.00 Дискусія Мистецтво — це політика в іншому агрегатному стані: як мистецька практика може збільшити солідарність у суспільстві?  с. 35

Театральний центр Києво-Могилянської академії вул. Іллінська, 9

Мала сцена Київського академічного Молодого театру вул. Прорізна, 17

Науково-дослідний центр візуальної культури НаУКМА

вул. Сковороди, 2, Староакадемічний корпус, 1 поверх

Вхід безкоштовний на всі заходи

13.00–17.00 Майстер-клас Консультації для художників (будиночок 4)

17.00–20.00 Концерт для 1 особи Кабінет масажу внутрішнього вуха (будиночок 3)  с. 21

17.00–20.00 Концерт для 1 особи Кабінет масажу внутрішнього вуха (будиночок 3)  с. 21

20.00 Концерт Gypsy Pill  с. 40

17.00–20.00 Концерт для 1 особи Кабінет масажу внутрішнього вуха (будиночок 3)  с. 21

19.00 Драматичні читання Павел Демірський, «Діаманти — це лише перероблене вугілля»  с. 37 15.00 Майстер-клас Табу свободи. Театр в Польщі після 1989 року Пьотр Ґрущинський  с. 38

15.00 Майстер-клас Театральні ревізії міфу Солідарності: Клата, Задара, Стшемпка Анна Буржинська  с. 39

18.30 Майстер-клас Театр як політика – про мистецькі практики, спрямовані на зміну реальності Ігор Стокфішевський  с. 38 20.00 Кінопоказ Прем’єра «Місця трансформації»  с. 42

Вхід безкоштовний на всі заходи


7.09

8.09

10.09

9.09

11.09

Robert Kuśmirowski, Untitled (Shed 1  p. 19) 11.00–20.00 Video Library (Shed 2  p. 20) 11.00–20.00 Jadwiga Sawicka, Never Happened / Reading Room (Shed 3  p. 22) 11.00–20.00 National University of Kyiv Mohyla Academy 1st campus 2 Skovorody St.

Grzegorz Klaman, Untitled (Shed 4  p. 26) 11.00–20.00 Marek Sobczyk, Solitarity (Shed 5  p. 31) 11.00–20.00 18.00 DEBATE A political woman. Opening meeting with Henryka Krzywonos and cooking the conspiracy soup Karuzela  p. 34

19.00 Debate Art is politics in a different state of matter: how can the practice of art contribute to an increase of social solidarity?  p. 35

20.00 Concert Kosmos 1999  p. 40

17.00–20.00 Concert for 1 person The Inner Ear Massage Parlour (Shed 3)  p. 22

17.00–20.00 Concert for 1 person The Inner Ear Massage Parlour (Shed 3)  p. 22

20.00 Concert Gypsy Pill  p. 40

17.00–20.00 Concert for 1 person The Inner Ear Massage Parlour (Shed 3)  p. 22

19.00 Drama Reading Paweł Demirski’s Diamonds are coal that got down to work  p. 37

Theatrical Center of Kyiv Mohyla Academy 9 Illinska St.

15.00 Master class The Taboo of Freedom. Polish Theater after 1989 by Piotr Gruszczyński  p. 38

Small Stage of the Kyiv Academic Young Theatre

15.00 Master class Theatrical Revisions of the Solidarity Myth: Klata, Zadara, Strzępka by Anna R. Burzyńska  p. 39

18.30 Master class Theater as Politics — the practice of art focused on transforming reality by Igor Stokfiszewski  p. 38

17 Prorizna St.

20.00 Film screening Places of Transformation  p. 42

Visual Culture Research Center of NaUKMA

2 Skovorody St. Old Academic Building, 1st floor

13.00–17.00 Master class Consultations for artists with Grzegorz Klaman (Shed 4)

FREE ENTRANCE FOR ALL EVENTS

FREE ENTRANCE FOR ALL EVENTS


Будиночок 1

Роберт Кусьміровський Без назви (2011)

Роберт Кусьміровський запрошений до Solidarność Camp як спеціаліст із порушення зв’язків між об’єктом та гаданим часом його походження. Робітничі будки — це оригінальні об’єкти, створені робітниками. Звичні, грубі, буденні. До будки, наданої йому в Києві, ми не можемо увійти. Звуки, що линуть із колонки на її даху, м��ють привернути нашу увагу. Уважний глядач помітить невеликі отвори в стінах, через які ми можемо зазирнути всередину. Тут у нас є можливість оглянути три різні гіпотетичні інтер’єри будинку. Майстерня електрика, котельня та музична студія. Рок-музикант, електрик і працівник котельні проводять таємничі вимірювання серед манометрів, дротів та лічильників. Музичний і технічний інструментарій навдивовижу близькі один до одного, їхня естетика споріднена. Час створення матеріалів невизначений, і вони часто датовані заднім числом. Це викликає асоціації з різними часовими стежками, паралельними життєвими дорогами. Кусьміровський, присутній у цих інтер’єрах, відтворює різні ролі, сліди професійних шляхів, щоденне повторення мистецької, музичної й робітничої діяльності — поля, з яких походять його культурні компетенції. Праця звертає увагу на можливості й потенції, пов’язані з повторюваністю робіт, до яких примушує обране поле завдань. Роберт Кусьміровський народився 1973 року в Лодзі. Навчався на факультеті мистецтва Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні. Перформер, автор інсталяцій, об’єктів, фотографій, малюнків. Більшість його праць засновано на реконструюванні та копіюванні старих предметів, документів, фотографій, створення їхніх оманливо подібних імітацій. Зазвичай у них немає свого конкретного зразка, ці твори тільки викликають у пам’яті матеріальну культуру певної епохи. Персональні виставки художника проходили серед інших у «Galeria Biała» в Любліні, «Bunkier Sztuki» в Кракові, «Fundacja Galeria Foksal». Кусьміровський був двічі номінований на нагороду «Паспорт “Політики”», 2005 року став ї ї лауреатом у категорії «Візуальне мистецтво». 2010 року в фундації «Morra Greco» (Неаполь) він організував проект «Музей мистецтва, відкладеного для збереження (Museum of Deposited Art)».

Фото: ???

16

17


SHED 1

Robert Kuśmirowski Untitled (2011)

Robert Kuśmirowski has been invited to Solidarność Camp as a specialist in disrupting the relationship between the object and the time it was created. The shipyard sheds are original objects made by the workers. Ordinary, crude and commonplace. We cannot go inside the shed given to him in Kiev, only the sounds emanating from from the speaker placed on top draw our attention. The observant viewer will notice small holes in the walls, through which we can peek inside. We have the option to view three different, hypothetical interiors of the building. An electrical workshop, a boiler room and a music studio. A rock musician, an electrician and a boiler room worker gather mysterious data amongst pressure gauges, wires and meters. The instrumentation of music and technology are strangely similar, their aesthetic alike. The time in which the materials were created is unknown, often antedated, it brings up associations with different time continuums and parallel lives. Kuśmirowski is present in these sheds and plays the various parts, fulfilling different work paths, showing the repetitious actions inherent in the daily activities of an artist, a musician and a worker — the fields of origin for their cultural capacity. The work emphasizes the possibilities and potential lying behind the repeatability of tasks that we engage in because our chosen field of activity. Robert Kuśmirowski was born in 1973 in Łódź. He studied at the Fine Arts Department at the Marie Curie-Skłodowska University in Lublin. A performer, creator of installations, objects, photographs and drawings. In most of his work he reconstructs or copies old objects, documents, photos and makes near-exact imitations. Most of the time there is no original and the objects are created to recall the material culture of a certain era. He has had individual exhibitions in Galeria Biała in Lublin, the Bunkier Sztuki in ­Kraków, in the Foksal Gallery Foundation. Twice nominated and one time winner of Polityka magazine’s Passport in Visual Arts. He also founded the “Museum of Deposited Art” in 2010 in the Morra Greco Foundation, Naples.

Photo: ???

18

19


Будиночок 2

Будиночок 3

Відеотека Solidarność Camp Підбірка польських фільмів для індивідуального перегляду. Серед них польський відео-арт, документальні фільми та анімація, зняті після 1989 року.

Ядвіґа Савіцька Давно й неправда, 2004 Читальня Solidarność Camp

Зібрання польських книжок, альбомів та періодики, які можна переглядати на місці. Серед них каталоги виставок, театральних фестивалів, переклади драм та література, присвячена мистецтву, ангажованому в суспільні та політичні зміни. Серед інших, у читальні представлені публікації видавництв «Panga Pank», «Fundacja Bęc Zmiana», «Narodowa Galeria Sztuki Zachęta», «Narodowe Centrum Kultury», «Centrum Sztuki Współczesnej Zamek Ujazdowski», «Instytut Teatralny im. Zbigniewa Raszewskiego» та «Instytut Sztuki Wyspa».

9–11.09

SHED 2

17.00–20.00

Solidarność Camp Video Library Screening a selection of Polish Films created after 1989 that include Polish Video Art, Documentaries and Animations.

20

Кабінет масажу внутрішнього вуха

Виконавці: Радек Дуда, Яцек Мазуркевич Під час кожного 12-хвилинного концерту в будиночку може перебувати тільки одна особа. «Кабінет масажу внутрішнього вуха» — це шарлатанський проект, в якому правда змішана з вигадкою, абсурд і гротеск — з професійним трактуванням серйозних речей. Спираючись на традицію шаманів і цирульників, цей проект відшукує глибокі зв’язки між медициною та музикою, оздоровленням через слух. Діяльність його творців відрізняється від підходу музикотерапевтів, вона не обмежується натхненням та знаннями, почерпнутими з цієї сфери. Як шарлатани — вони безневинні й вільні; як добросердні люди — вони мають якнайкращі наміри. Відповідно до вчення професора Ріплемарка вони грають та зцілюють себе й інших. Метою діяльності «Кабінету» є поширення та популяризація сучасної імпровізованої камерної музики.

21


SHED 3

Jadwiga Sawicka Never happened (2004) Solidarność Camp Reading Room

A collection of Polish books, albums and magazines that may be read on site. Here you will find exhibition and theatre festival catalogues, translations of plays and literature about art that is involved in social and political transformation. The reading room houses publications by the following institutions: Panga Pank editorial, Fundacja Bęc Zmiana, Narodowa Galeria Sztuki Zachęta, Narodowe Centrum Kultury, Centrum Sztuki Współczesnej Zamek Ujazdowski, Instytut Teatralny im. Zbigniewa Raszewskiego, Instytut Sztuki Wyspa and more.

9–11.09 17.00–20.00

The Inner Ear Massage Parlour

Performers: Radek Duda, Jacek Mazurkiewicz Only one person can enter the shed during each 12-minute-long performance. The Inner Ear Massage Parlour is a charlatan’s project, mixing truth with fiction, the absurd and the grotesque but treating things in a professional and serious manner. With reference to traditional shamans and the barber surgeons of medieval Europe IEMP seeks to find the very deep connections between medicine and music. IEMP’s work is different from that to the conventional approach of music therapists, but they remain open to the inspiration and knowledge that comes from this trade. As charlatans IEMP are absolved and free from convention, but as good-hearted people they have the best intentions in what they do. In accordance with the science and wisdom of Professor Ripplemark, IEMP play and heal others equally as well as themselves.

22

Photo: Karolina Karwan

23


Будиночок 4

Ґжеґож Кламан Без назви (2011)

Ґжеґож Кламан, автор ідеї й усієї інсталяції з об’єктів, знайдених у Гданській корабельні, призначив одну з будок для інсталяції, на перший погляд непомітної. Будка пуста, всередині тільки приладдя, що було в ній з самого початку, й кілька графічних об’єктів: малюнків, плакатів чи знімків, які, здається, завжди були частиною будки. Ми входимо до порожнього інтер’єру. Завдяки доступному на місці планшету або програмі у своєму смартфоні ми можемо знайти ті місця, де висвітлюються історії, пов’язані з гданськими робітниками. Чотири вказівники містяться там, де сиділи робітники під час програвання музики. Для потреб проекту працівники корабельні, молодість яких припала на 80-ті роки, пожертвували свої історії. Збіґнєв Стефанський, Чеслав Шультк, Роман Лопухов і Ян Криґер розповідають про працю та життя в корабельні, взаємодопомогу, конспірацію, а також змінну функцію будок, частина яких сьогодні складає Solidarność Camp. Їхні історії здебільшого невидимі, а історія корабельні асоціюється з небагатьма іменами найвідоміших чи найбільш представлених у ЗМІ героїв. Ми повинні самостійно відкрити для себе Історії тих кількох осіб з тисяч інших невідомих. Цей твір говорить про матеріалізацію й дематеріалізацію пам’яті, політичні компроміси в ЗМІ та оманливу видимість. Ґжеґож Кламан народився 1959 року. Художник, співзасновник Інституту мистецтва «Wyspa», професор Академії мистецтв у Гданську, один з творців нової художньої сцени в Гданську, один з найвпливовіших художників свого покоління в Польщі, лідер незалежного мистецького руху Гданська. Уперше у своїй діяльності поєднав проблеми держави, мистецтва, публічного простору та активізму. Його ідея «Зворотної археології» (1987) лягла в основу тривалого залучення Інституту мистецтва «Wyspa» до виробництва дискурсу у сфері культури та політики. Кламан був фулбрайтівським стипендіатом у Флоридському атлантичному університеті, де у Мистецькому центрі Шмідта відбулася його персональна виставка. Праці Кламана були показані на численних виставках, в тому числі: «History of Violence» у Художньому музеї в Хайфі, а також «Chosen» в Лабораторії цифрового мистецтва в Голоні, «In-Between» — Chicago Cultural Center (2001), Бієнале в Лодзі (2004); «Dockwatchers» (2005), «Over and over again» (2009), «Політичні речі» — Інститут мистецтв «Wyspa» (2010) та «Crushing» — Музей Нобеля, Стокгольм (2010).

24

Фото: Конрад Пустола

25


SHED 4

Grzegorz Klaman Untitled (2011)

Grzegorz Klaman, the originator and creator of installations out of objects found in the Gdańsk Shipyard has chosen one hut to install a seemingly invisible work. The shed is empty, with only its original equipment and a few graphic signs of habitation — drawings, posters or photgraphs which seem to have been there forever. We walk into an empty space equipped with a (laptop?) computer on which stories about some of the workers at the Gdańsk shipyard can be viewed. It is also possible to use a smart phone app for the same purpose. Four markers can be found in the very places the workers were sitting when they recorded their interviews. These men, who contributed their stories to the project — shipyard workers, whose youth followed through the 80s — Zbigniew Stefański, Czesław Szultk, Roman Łopuchow and Jan Kryger talk about their work and lives in the shipyard, self-help, the underground and the shed’s ever changing functionality. Some of these sheds form the Solidarność Camp today. Normally their stories are invisible and the shipyard’s history is associated with only a few names — the most iconic or popular ones. It is our task to find the stories told by a few, amonst the thousands of the unknown. The work deals with materialisation and dematerialisation of memory, political negotiations through this medium with only a semblance of visibility. Grzegorz Klaman was born in 1959, artist, co-author of the Wyspa Institute of Arts, a professor at the Academy of Fine Arts in Gdańsk, co-founder of a new art scene in Gdańsk, one of the most influential artists of his generation in Poland, the leader of an independent artistic movement in Gdańsk. A pioneer in activities that combine issues pertaining to the state, art, public space and activism. His idea of Reverse Archaeology (1987) lay at the basis of the Wyspa Institute’s continuous sustained participation in the running discourse on culture and politics. He was a Fulbright scholar at Florida Atlantic University, where the Schmidt Art Center held his solo exhibition. His work has been included in many exhibitions: History of Violence in the Haifa Museum of Art and Chosen in the Digital Art Lab in Holon, In-Between, Chicago Cultural Center (2001), Biennale in Łódź (2004), Dockwatchers (2005), Over and over again (2009), Political Things, Wyspa Institute of Art (2010) or Crushing In, the Nobel Museum, Stockholm (2010).

26

Photo: Konrad Pustoła

27


Будиночок 5

Марек Собчик Солітерність: музей, річниця, пам’ятник (2005, перевидання 2011)

У своєму творі Марек Собчик звертається до дисгармонії, загубленості, самотності й зради. Неологізм «Солітерність» (Soliterność) поєднує в собі ідеї відлюдництва й паразитування. Створений художником лабіринт образів на напівпрозорих пластинках — іконографічний смітник народної символіки й медійного мулу поп-культури, це простір повторень, блукань, зіткнень і розчарування. Фільм, що демонструється на моніторі, змонтований із відеозаписів серії розмов, які художник проводив з учасниками руху «Солідарності» й науковцями. «Солітерність», про яку йдеться, це стан душі людей, радикалізм яких, незгода з компромісною політикою, почуття самотності перед динамікою змін й усім сучасним контекстом, неприйнятним для них, відбиває глибоко усвідомлену розколеність суспільства. Праця Собчика переносить владу й політику у вимір філософських дебатів, прикладаючи до них критерій «солітерності», відлюдництва прихованого життя, що прийшло як неминучий наслідок руйнування ідеї солідарності — буття разом, яке дає підтримку. Хто на кому паразитує? Ми паразитуємо на революції, чи вона паразитує на нас? Що відбувається з ідеалами, коли революція дістається до влади? Що означає зрадити революційний ідеал? Марек Собчик народився 1955 року у Варшаві. Навчався у варшавській Академії мистецтв (1975-1980). Займається графічним дизайном, типографією та теорією мистецтва. Належав до об’єднання «Gruppa» (1983-1989). Співзасновник видання «Oj dobrze już». З 1989 року керує проектом «Szkoła sztuki ». Запропонував ідею книги «Невідомий Анджей Врублевський» (1993) й брав участь в оформленні. Опублікував «Курс абстракції» (1996 р.) та «Курс сублімації» (2006 р.). Останніми роками багато часу присвячує «розміщувальним» ефектам художньої діяльності. З 1999 року реалізує проект «Seksreligiapolityka», з 2000 р. — «Таблиця: Що? Хто? — Чим? Ким?», з 2002 р. — «музей» в лапках», з 2000 р. — «Створення Нового Суспільного Руху як твір мистецтва», з 2008 р. — «Psycho / somo/socjo-analiza (Kurs Psycho/ somo/socjo-analizy)», а з 2008 р. — «Пам’ятники дискурсів на вулицях, майданах і в будинках».

28

Фото: Marek Frankowski

29


SHED 5

Marek Sobczyk Solitarity: Museum, Anniversary, Statue (2005, reedition 2011)

Marek Sobczyk’s work deals with interruption, feelings of uncertainty, solitude and betrayal. The neologism Solitarity combines ideas of detachment and parasitism. The artist has created a maze of images on semitransparent panels, an iconographic junkyard of national symbolism and popculture media pulp. It’s a place of relapses, deviations, clashes and disgust. The film on the monitor has been edited from videotaped conversations between the artist and Solidarity members and intellectuals. The Solitarity of which they speak is a state of the human spirit. These people’s radicalism, disagreement with the politics of compromise, feelings of isolation in the face of dynamic changes and the entire context of the modern world, which they can’t bring themselves to accept reflects a deep realisation of a rupture in the sense of community. S ­ obczyk’s work brings politics and power into a dimension of philosophical debate, applying to it the criterium of Solitarity, the detachment of a covert existence, which occured as an inevitable result of the end of the ideals of Solidarity — ideals that advocated togetherness. Who is the parasite? Do we feed on the revolution or does it feed on us? What happens to ideals when the revolution comes to power? What does it mean to betray revolutionary ideals? Marek Sobczyk was born in 1955 in Warsaw, Poland. He studied at the Fine Arts Academy in Warsaw (1975–1980). Graphic designer, typographer and art theoretician. He was a member of Gruppa and co-founder of ‘Oj dobrze już’ magazine. Since 1989 Sobczyk has been in charge of the School of Art project. He proposed the idea and later edited the book Andrzej Wróblewski Unknown (1993). Sobczyk published: A Course in Abstraction (1996) and A Course in Sublimation (2006). In recent years he has been devoted to operations that ‘situate’ artistic activities — Art is Prime. He has been involved in the following projects: Sexreligionpolitics (1999), The Table: Who? What? — With whom? With what? (2000), ‘Museum’ in speech marks (2004), Establishing a New Social Movement as a Work of Art (2002), A Course in Psycho/soma/socioanalysis (2006) and Monuments of Discourse on Streets, Squares and in Homes (2008).

30

Photo: Marek Frankowski

31


ДИСКУСІЯ

DEBATES

Національний університет Києво-Могилянська академія, 1-й плац, вул. Сковороди, 2

National University of Kyiv-Mohyla Academy 1st campus, 2 Skovorody St.

У випадку дощу: Науково-дослідний центр візуальної культури НаУКМА вул. Сковороди, 2 перший поверх Староакадемічного корпусу

In the event of rain: Visual Culture Research Center of NaUKMA 2 Skovorody St., Old Academic Building, 1st floor

У дебатах довкола викликів сучасним формам суспільної солідарності та колективним практикам, що здатні створювати нові різновиди зв’язків між людьми, не бракує питань про місце мистецтва як сфери, яка має багато інструментів для створення спільного світу, а також про зв’язок мистецтва та політики. Соціальний поворот у дисциплінах, що досліджують мистецтво, характерний для минулого десятиліття; переорієнтація рефлексії над завданнями мистецтва в напрямку колективних зв’язків за рахунок естетичної рефлексії; все більша бібліотека філософського аналізу складних зв’язків між мистецтвом і політикою можуть створити враження, що ця тема повсюдна й надмірно експлуатована. Разом з тим, чи не супроводжує нас розчарування через неефективність мистецької практики в трансформації особистого й колективного життя? Чи складається враження, що мистецтво розташоване на безпечному маргінесі суспільної діяльності, з якого воно здійснює критику сучасного світу, але не має на нього реального впливу? Зв’язок між мистецьким та колективним вимагає нового осмислення. Потрібно ще раз висунути вимогу про пакт між мистецтвом і політикою. Мистецтво — це політика в іншому агрегатному стані. У нього є знаряддя для творення стосунків між людьми, які є клеєм суспільної солідарності. Щоб мистецтво могло сьогодні ними ефективно послуговуватися, необхідно провести зміни, спрямовані на тіснішу інтеграцію мистецького та політичного. Як це здійснити? Як перебудувати поле та ринок мистецтва? Як заново розмістити фігуру художника на культурній шахівниці? Як ще раз сформулювати цілі та завдання мистецтва? Як знову вдихнути в неї дух індивідуальної та колективної трансформації дійсності?

In the debate on the challenges that modern forms of social solidarity and collective practices which could create new kinds of interpersonal bonds are faced with, one cannot help but question the place of art as a domain equipped with a wide range of tools for creating a common world, as well as its relation to politics. The social turn in art disciplines observed thoughout this past decade, the reorientation of thought on the tasks of art towards collective relations at the expense of aesthetic consideration, and the expanding collection of philosophical analyses of the complex relationship between art and politics create the impression that this topic is omnipresent, overexploited even. At the same time — are we not dissatisfied with how artistic practice appears to be lacking in the capability to transform individual and collective life? Does it not seem that art has been placed on the border of social activity, out of harm’s way, from where it provides a critique of the world we live in today, yet has no real influence on it? The relationship between that, what is artistic and that, what is collective calls for reconsideration. Demands for a pact between art and politics should once again be made. Art is politics in a different state of matter. It possesses tools for creating interpersonal relationships — the adhesive of social solidarity. In order for it to make use of these tools, it’s worth making the effort of change towards a greater integration of the artistic and the political. How should it be done? How to alter the field of art and the art market? How to reposition the figure of the artist on the cultural chessboard? How to redefine the goals and pursuits of art? How to inspire it to truly transform individual and collective reality? We stand before these questions today and face judgement. Igor Stokfiszewski

Це питання, перед судом яких ми зараз стоїмо. Ігор Стокфішевський

32

33


7.09 18.00

8.09

Відкриття Solidarność Camp. Політична жінка — зустріч із Генрикою Кшивонос та приготування підпільного супу «Карусель».

Solidarność Camp Opening. A political woman — ­meeting with Henryka Krzywonos and cooking the conspiracy soup “Karuzela”

Модератор: Василь Черепанин

Moderator: Vasyl Cherepanyn

Генрика Кшивонос-Стрихарська Народилася 1953 року в Ольштині, польська діячка опозиції в період ПНР, одна з тих, хто підписував серпневі угоди. У 70-х роках працювала вагоноводом у Гданському воєводському транспортному підприємстві. 15 серпня 1980 року біля Балтійської опери вона зупинила керований нею трамвай: цю подію вважають початком страйку гданського громадського транспорту в період серпневих подій. 16 серпня, після підписання у Гданській корабельні угоди з дирекцією та оголошення кінця страйку Лехом Валенсою, разом із Аліною Пєнковською, Анною Валентинович та Евою Осовською вона затримувала на брамах робітників, які покидали корабельню, що запобігло закінченню страйку. За воєнного стану займалася допомогою інтернованим, також розносила підпільні видання. Була репресована, підпадала під дію розпорядження про виселення з Гданська й була позбавлена можливості працевлаштування. Зараз залучена до діяльності суспільного руху «Конгрес жінок», є членкинею програмної ради об’єднання, створеного на базі цього руху. 2006 року була нагороджена Командорським хрестом Ордена відродження Польщі «за видатні заслуги в діяльності щодо демократичних змін у Польщі». У травні 2011 року була вшанована Орденом Ecce Homo «за багаторічну й безкомпромісну боротьбу за правду попри всі перепони, а також за любов і доброту до беззахисних дітей».

Henryka Krzywonos-Strycharska, born in 1953 in Olsztyn. She was a Polish opposition activist in the times of the People’s Republic of Poland, as a consignatory of the Gdańsk Social Accords. In the 70s she worked as a tram driver in Gdańsk. On August 15, 1980 she stopped the tram she was driving outside the Baltic Opera House in Gdańsk, an event which is considered to be the beginning of the Gdańsk public transport strike during the August events. After the signing of an agreement between the Gdańsk Shipyard workers and the board of directors, Lech Wałęsa announced the end of the strike, along with Alina Pienkowska, Anna Walentynowicz and Ewa Osowska, at this point she stopped the workers at the Shipyard gates, which prevented the end of the strike. During martial law she aided internees and distributed underground publications. She was victimized, prohibited from leaving Gdańsk and finding employment. She is currently engaged in the social movement Women’s Congress and a member its program committee. In 2006 she received the Commander’s Cross of the Order of Polonia Restituta for outstanding contribution to the democratic transformation in Poland. In May 2011 she was awarded the Ecce Homo Medal for years of unwavering struggle for the truth, against all odds and for the love and generosity shown to helpless children.

34

Henryka Krzywonos, 1980. Photo: Witold Górka, KARTA

19.00

Мистецтво — це політика в іншому агрегатному стані: як мистецька практика може збільшити солідарність у суспільстві?

Art is politics in a different state of matter: how can the practice of art contribute to the increase of social solidarity?

Учасники: Василь Черепанин, Ґжеґож Кламан, Ґжеґож Лашук, Ігор Стокфішевський

Participants: Vasyl Cherepanyn, Grzegorz Klaman, Grzegorz Laszuk, Igor Stokfiszewski

Василь Черепанин — викладач кафедри культурології КиєвоМогилянської академії, керівник Центру візуальної культури, співзасновник «Політичної критики» в Україні.

Vasyl Cherepanyn — PhD, Cultural Studies Department of KyivMohyla Academy, director of Visual Culture Research Center, co-founder of “Political Critique” in Ukraine.

Вова Воротньов — художник і піонер стріт-арту в Україні. Також задіяний як арт-директор міжнародного стріт-арт фестивалю «Muralissimo». Публіцист з графіті-тематики. Живе і працює у Києві.

Vova Vorotniov is an artist and pioneer of street-art in Ukraine. Also involved in the public awareness over concern regarding the graffiti phenomenon and responsible for the art-direction of “Muralissimo” street-art festival. Lives and works in Kiev, Ukraine.

35


ДРАМАТИЧНІ ЧИТАННЯ

STAGED READING Theatre Center of Kyiv-Mohyla Academy 9 Illinska St.

Театральний центр Києво-Могилянської академії вул. Іллінська, 9

Польска драматургія після 1989 року У 2000-х рр. значне пожвавлення в новій польській драматургії довело, що драматична література може ефективно коментувати зміни, які відбуваються в польському суспільстві. Писання для сцени, яке в Польщі має величезну традицію сучасності та авангардності avant la lettre, поквапом пристосоване до вимог постдраматичного театру, знайшло своє місце в описі «прекрасного нового світу», який ми почали будувати в Польщі після 1989 року. Тексти, обрані для презентації в Solidarność Camp, демонструють кілька найважливіших ліній дискусії, що точиться в Польщі. Теми й табу, пов’язані з виключенням із процесу трансформації за критерієм статі, матеріального становища, раси. Польське пекло упереджень: гомофобії та ксенофобії. Тільки дискутуючи про це, — а в Польщі театр є місцем для дискусій, — ми маємо шанс вийти за межі зачарованого кола тих речей, які найохочіше поміщуємо на маргінес мовчання, замінюючи їх у публічних дебатах псевдотемами. Пьотр Ґрущинський

Polish dramatic art after 1989 The boom of new Polish drama that begun in the noughties has proven that dramatic literature can effectively comment on the transformations that a society is undergoing. Writing for the stage, having a huge tradition of modernity and avantgarde avant la lettre in Poland and rapidly adapting to the demands of postdramatic theatre, has found its place in describing the ‘brave new world’ built in Poland after 1989. The pieces chosen for Solidarność Camp depict some of the most important topics discussed in Poland. Topics and taboo’s connected with exclusion from the transformation process that are based on gender, poverty and race. The Polish inferno of animosity: homophobia and xenophobia. Only by discussing these matters, and the theatre is a place for such discussions, do we stand a chance of breaking free from the vicious circle of those issues which we all too eagerly pass over in silence, replacing them instead with pseudotopics in public debate.

9.09 20.00

Читання п’єси Павла Демірського Діаманти — це лише перероблене вугілля Переклад: Олександр Ірванець Постановка: komuna//warszawa Ця історія — продовження п’єси Чехова «Дядя Ваня», дія якої перенесена з Росії ХІХ ст. до сучасної Польщі. Усі скаржаться на тих, що «живуть краще», усі живуть безцільно й очікують на диво чи на чиюсь смерть. У своїх бідах персонажі звинувачують закриття шахт, хоча ніхто з них там не працював. Демірський показує цей світ у стилі польських пригодницьких фільмів: із гротескними вставками про діаманти, добути які можуть лише працьовиті, та іронічними розмірковуваннями про життя. Автор показує, що віч-на-віч із капіталістичною машиною ми безсилі. Ми можемо або стати гвинтиком у ній, виконувати інструкції, що їсти, як одягатися та коли спати, або опинитися на узбіччі суспільства Павел Демірський, нар. 1979 р. у Гданську, драматург, публіцист, суспільний діяч. Дебютував як драматург 2002 року. 2003-2006 рр. — художній керівник театру «Wybrzeże». 2003 р. — стипендіат «Royal Court Theatre» (Лондоні). Торкається таких політичних тем, як безробіття серед молоді, еміграція, криза патріотизму, війна в Іраку. Демірський належить до течії «суспільно вразливого театру швидкого реагування». Негативним персонажем його п’єс стає все, що видає себе за очевидне, зокрема неолібералізм, капіталізм, суспільство споживання та польська національна мартирологія. Деякі з п’єс його: «Коли прийдуть підпалювати дім, не дивуйся», «From Poland with Love», «Падай» та «Валенса. Історія весела і тому страшенно сумна». Співпрацює з режисеркою Монікою Стшемпкою. 2010 р. вони отримали нагороду «Паспорт “Політики”» в категорії «Театр». Їхній спектакль «Був собі поляк, поляк, поляк і диявол» отримав гран-прі міжнародного театрального фестивалю «Божественна комедія». komuna// warszawa (раніше — «Komuna Otwock»), заснована 1989 року суспільно-мистецька група, що працює на межі між театром і мистецтвом перформансу, активізуючи культурне життя локальної спільноти. Її програма складається з гостьових спектаклів, вернісажів, дискусій, концертів та власних творів: спектаклів, акцій, інтервенцій у публічний простір. Їхній останній твір — це цикл «Remiksy 2.0», у рамках якого представлені відомі твори чи постаті в інтерпретації різних митців з царини театру й танцю, а також «Залізнична опера», прем’єра якої відбулася на фестивалі «Золота маска» в Москві 2011 року.

Drama reading of Paweł Demirski’s Diamonds are coal that got down to work Translation: Oleksandr Irwanec Stage direction: komuna//warszawa The story is a continuation of Chekhov’s ‘Uncle Vanya’ and the plot has been moved from 19th century Russia into modern day Poland. Not much else has changed. Everyone is complaining about those ‘better off’, living with no purpose and waiting either for a miracle or a death in the family. The shut-down mines get the blame for the character’s misfortune, although none of them ever worked there. Demirski shows us this world in the style of Polish action films, with grotesque and fairytale insets about diamonds that can only be extracted by industrious citizens and long-winded ironic conversations in which the characters reflect on their lives. The author makes us realise that faced with the capitalist machine, we are powerless. We can either become a cog in it, obey instructions about what to eat, how to dress and when to sleep, or we end up socially irrelevant. Paweł Demirski was born in 1979 in Gdańsk. Playwright, dramatist, commentator on current affairs and social activist. The year 2002 saw his debut as a dramatist. Literary manager of Teatr Wybrzeże in the years 2003–2006. In he was 2003 was granted a scholarship by the Royal Court Theatre in London. His works deal with problems such as unemployment of the young, emigration, the crisis of patriotism, the war in Iraq. Part of the ‘socially sensitive quick response theatre’. The antihero in his plays is all that wants to be deemed obvious and irrefutable. In particular: neoliberalism, capitalism, consumptionism and Polish national martyrology. The author of: Don’t Be Surprised When They Come to Burn the House Down, From Poland with Love, Drop and Wałęsa. A Cheerful Tale, Yet Terribly Sad. Collaborates with director Monika Strzępka on a regular basis. In 2010 they received Polityka magazine’s Passport award for Theatre. Their performance There Once Was a Pole, a Pole, a Pole and the Devil was awarded the Grand Prix at the Divine Comedy International Theatre Festival. komuna//warszawa (formerly Komuna Otwock) — A group of artists and activists founded in 1989. Their activities border on theatre and performance art. They also organise cultural events in the community. The group’s plays and performances are collective creations based on original texts. They always asked simple yet fundamental questions for ‘the social animal’ that is man („is a different world possible?”, „is it possible to have a good revolution?”). Not only did they reflect the condition of the society, they promoted self-analysis and urged to make the effort of individual activism.

Piotr Gruszczyński

36

37


МАЙСТЕР-КЛАСИ Master Classes МАЛА СЦЕНА ТВЗК «Київський академічний Молодий театр» , вул. Прорізна, 17

Small Stage of the Kyiv Academic Young Theatre, 17 Prorizna St.

Лекції польською мовою з перекладом українською

All lectures in Polish with Ukrainian translation

10.09 13.00–17.00

Консультації з Ґжеґожем Кламаном для місцевих художників (Будиночок 1)

Consultations for artists with Grzegorz Klaman (Shed 4) Reservations: cherepanyn@gmail.com

Запис: cherepanyn@gmail.com

15.00–18.00

Табу свободи. Театр в Польщі після 1989 року. Пьотр Ґрущинський Пьотр Ґрущинський — театральний критик, автор книжки «Батьковбивці. Молодші здібніші в польському театрі» («Młodsi zdolniejsi w teatrze polskim»), а також інтерв’ю з Кшиштофом Варліковським «Шекспір та узурпатор» («Szekspir i uzurpator»). Був драматургічним керівником в театрі «TR Warszawa». Зараз він працює драматургом оперних постановок. Викладає в Театральній академії ім. Александра Зелверовіча в Варшаві. У варшавському «Новому театрі», керованому Кшиштофом Варліковським, Ґрущинський є одним з драматургів, що відповідають за мистецьку програму.

18.30–21.30

Театр як політика — про Theatre as Politics — the мистецькі практики, спря- practice of art focused on мовані на зміну реальності transforming reality. Ігор Стокфішевський

Igor Stokfiszewski

Ігор Стокфішевський — літературний критик, драматург, публіцист і член колективу «Політичної критики» («Krytyka Polityczna»). Автор книжки «Політичний поворот» (Warszawa 2009), співредактор видань «Текстиль. Про “сімдесятників”» (Kraków 2002) та «Люди, міста. Література Білорусі, Німеччини, Польщі та України – сліди “мови, якої не існує”» (Kraków 2008). Серед іншого, брав участь у спектаклях, поставлених Войтеком Клемом, суспільно-театральній діяльності Бартоша Шидловського в театрі «Łaźnia Nowa» (Краків/Нова Гута), а також у міських художніх інтервенціях за кураторським керівництвом Лолі Аріас і Штефана Каґгі. Проводить дослідження над комунітарним виміром сучасної діяльності «Workcenter of Jerzy Grotowski and Thomas Richards» у Понтедері (Італія). Мешкає у Варшаві.

Igor Stokfiszewski — literary critic, dramatist, commentator on current affairs and member of the Krytyka Polityczna team. Author of Political Turn (Warsaw 2009), co-editor of Textiles. On ‘born in the 70s’ (Cracow 2002) and People, Cities. The Literature of Belarus, Germany, Poland and the Ukraine — Traces of a ‘Non-Existant Language’ (Cracow 2008). Worked on performances directed by Wojtek Klemm, theatre and social activities directed by Bartosz Szydłowski in Łaźnia Nowa Theatre (Kraków/Nowa Huta), artistic urban interventions curated by Lola Arias and Stefan Kaegi. Is currently researching the community aspects of activities organised by the Workcenter of Jerzy Grotowski and Thomas Richards in Pontedera, Italy. Lives in Warsaw.

The Taboo of Freedom. Polish Theatre after 1989

11.09

Piotr Gruszczyński Piotr Gruszczyński — theatre critic, author of „Patricide. The Younger and More Talented in Polish Theatre” as well as the interview with Krzysztof Warlikowski „Shakespeare and an Impostor“. Was the drama director at TR Warszawa theatre. Works as a dramatist for opera productions. Lecturer at the Aleksander Zelwerowicz State Theatre Academy in Warsaw. The dramatist co-responsible for artistic programming in Warsaw’s Nowy Teatr run by Krzysztof Warlikowski.

38

15.00–18.00

Театральні ревізії міфу ­Солідарності: Клата, Задара, Стшемпка

Theatrical Revisions of the Solidarity Myth: Klata, Zadara, Strzępka

Анна Р. Бужинська

Anna R. Burzyńska

Анна Р. Буржинська — театрознавець і театральний критик. Закінчила Ягеллонський університет і Collegium Invisibile за напрямом «театрознавство», працює асистентом на театральній кафедрі факультету полоністики Ягеллонського університету. Її наукові інтереси охоплюють насамперед сучасний європейський театр, а також польську й німецьку драму від ХІХ ст. до сучасності. З 2000 року є співредактором театральної газети «Didaskalia». У 2004-2010 роках була рецензенткою та публіцисткою видання «Tygodnik Powszechny». Також має публікації в іншомовних виданнях. У співпраці з Інститутом Адама Міцкевича, Театральним інститутом, Ґете-інститутом й Інститутом ім. Єжи Ґротовського займається питаннями міжнародного театрального обміну, а також просування польського театру закордоном. Також працювала куратором художніх проектів та драматургом, співпрацюючи зі Штефаном Каеґі й Бліксою Берґельдом.

Anna R. Burzyńska — Theater scholar and critic. Graduate in Theatre Studies at the Jagiellonian University and Collegium Invisibile, an assistant at the School of Theatre in the Department of Polish Studies of the Jagiellonian University. Interested in topics of modern European theatre, Polish and German drama from the 19th century until today. Since 2000, co-editor of the Theatre Magazine ‘Didaskalia’. She has published texts in the following periodicals: ‘Teatr’, ‘Dialog’, ‘Notatnik teatralny’, ‘Res Publica Nowa’ as well as foreign magazines. In cooperation with the Adam Mickiewicz Institute, the Theatre Institute, Goethe Institute and the Jerzy Grotowski Institute, she works on international theatrical exchanges and the promotion of Polish Theatre abroad. She has also curated artistic projects and worked as a dramatist, with among others Stefan Kaegi and Blixa Bargeld.

39


МУЗИКА

Music

Національний університет Києво-Могилянська академія, 1-й плац, вул. Сковороди, 2

National University of Kyiv-Mohyla Academy 1st campus, 2 Skovorody St.

7.09 20.00

Kosmos 1999 (space elektro)

KOSMOS 1999 — це музичне втілення спільноти komunа// warszawa. Оскільки театр — це минуле, а музика — майбутнє світу й міжпланетної комунікації, члени й членкині komunа//warszawa розвивають альтернативні театрові засоби виразності. KOSMOS 1999 — це вуличний анти-джаз і заангажована хореографія, витончена електроніка — десь між «Kraftwerk» і «Cabaret Voltaire». Завдяки технології Super-Mobile ми граємо всюди й для всіх. Музика, вища за розділення: проти імперіалістичної Америки й Путіна, скінхедів, заборони марихуани й поїдання тварин тощо. За добре самопочуття й оподаткування багатих, заради загального добробуту.

KOSMOS 1999 is a musical manifestation of the komuna// warszawa. Because theatre is the past and music is the future of the world and interplanetary communication, the members of w//c are developing an alternative means of expression. KOSMOS 1999 is street anti-jazz with hands on choreography and subtle electronics — somewhere between Kraftwerk and Cabaret Voltaire. Thanks to Super-Mobile technology we can play for everyone everywhere. Music beyond divisions: against imperialistic America and Putin, skinheads, marijuana bans, eating animals etc. For: wellbeing, taxing the rich, common welfare. United in KOSMOS 1999!

Об’єднані в KOSMOS’і 1999!

Photo: komuna//warszawa

10.09 20.00

Gypsy Pill Gypsy Pill is party-hooligan collective which is was formed by four artists from Gdańsk. In the past they have played in the bands Dick4Dick and Cavalleris. They left those projects to combine their forces in a gypsy band named Gypsy Pill.

«Gypsy Pill» — це естрадно-хуліганський колектив, що складається з чотирьох гданських артистів. Раніше вони входили до груп «Dick4Dick» і «Cavalleris». Музиканти покинули ці проекти, аби об’єднати свої сили в циганському таборі під назвою «Gypsy Pill». «Gypsy Pill» – це чиста гра, вічний карнавал, первісна чоловіча енергія в поєднанні з псевдо-фольклорною музикою максимальної потужності. Під час виступів хлопці витискають із себе все до решти: так, що води, викрученої з їхніх футболок, досить, аби втамувати навіть найсильнішу спрагу. Із табору вискакують і розважають публіку: Дон Тоні, Джі-Джі, малий Ваня й Мучо. Циган тільки раз проходить через село, тож не проґав!!!

Gypsy Pill is pure fun, a never ending carnival of primitive male energy combined with pseudo folk playing taken to the extreme. During the show they perspire enough water to satisfy the biggest thirst on the planet. For your satisfaction Don Toni, Gee Gee, Lil Vania and Mucho will leave the gypsy camp, and a gypsy will go just once through your village, so don’t dare miss them!!!

40

Photo: Natalia Kalina

41


КІНОПОКАЗ

FILM SCREENING

Науково-дослідний центр візуальної культури НаУКМА вул. Сковороди, 2 перший поверх Староакадемічного корпусу

Visual Culture Research Center of NaUKMA 2 Skovorody St., Old Academic Building, 1st floor

11.09 20.00 Закриття Solidarność Camp

Solidarność Camp Closing

Режисер: Лукаш Конопа

directed by Łukasz Konopa

20 років тому Польща й Німеччина, а потім і Україна, розпочали процес змін. Берлін, Гданськ і Київ — це символи політичної й економічної системної трансформації. Змінилися системи, змінилися й міста. Багато районів утратили свої попередні функції, у результаті реформ їхні мешканці часто бідніли. Набула поширення патологічна поведінка, а мешканці «кращих частин міста» боялися заглядати в «гірші частини». Системна трансформація в Європі стала можливою завдяки активності громадян. Сьогодні така активність у сфері культури й мистецтва може привести до суспільного відродження або ж перетворення постіндустріальних територій, «затаврованих» історичними подіями. Група репортерів і молодих активістів з Німеччини, Польщі й України відвідають Гданськ, Берлін і Краків, познайомляться з місцями, що відроджуються і вимагають відродження. Вони зустрінуться з особами, що намагаються змінити обличчя «забутих» районів.

20 years ago Poland and Germany and later the Ukraine began the process of change. Berlin, Gdańsk and Kiev are symbols of political and economic transformation. The systems changed and the cities changed. Many neighborhoods lost their previous functions and their inhabitants often became impoverished as a result of the reforms. Pathological behaviours spread and those from ‘the better part of town’ became wary of visiting the ‘worst’ areas. It was the citizens that made the transformation possible. Today, civic activism in the field of culture can lead to social revitalisation — a redevelopment of postindustrial areas, places economically less developed, with high crime rates or stigmatized by historical events. A group of reporters and young activists form Germany, Poland and the Ukraine travel to Gdańsk, Berlin and Kiev to get to know places that are undergoing or that require revitalisation. They meet the people who are striving to change these ‘forgotten’ neighbourhoods.

Прем’єра: Місця трансформації

Film premiere: Places of Transformation

42

Photo: Jakub Szafrański

43


Виконавчий продюсер Nowy Teatr

Executive producer Nowy Teatr

Співпродюсер Instytut Sztuki Wyspa Інсталяції Ґжеґож Кламан у співпраці з робітниками Гданської корабельні Задум та програма Кароліна Охаб, Анета Шилак, Пьотр Ґрущинський, Конрад Пустола, Ігор Стокфішевський, Йоанна Нуцковська

Coproducer Instytut Sztuki Wyspa Installations by Grzegorz Klaman and Gdańsk Shipyard workers Concept and collaboration Karolina Ochab, Aneta Szyłak, Piotr Gruszczyński, Konrad Pustoła, Igor Stokfiszewski, Joanna Nuckowska

Координація видання в Києві Василь Черепанин Продюсер Йоанна Нуцковська Асистенти продюсера Наталія Осадовська, Домінік Скшипковський Зв’язки з громадськістю Наталія Осадовська, Ева Ведрал Технійчний керівник Мачєй Журчак Графічний дизайн Блажей Піндор Переклад Марта Банашкевич, Володимир Артюх Коректура Світлана Осіпчук, Рей М. Дікейті

Coordinator in Kyiv Vasyl Cherepanyn Production Joanna Nuckowska Production assistants Natalia Osadowska, Dominik Skrzypkowski PR Natalia Osadowska, Ewa Vedral Technical director Maciej Żurczak Graphic design Błażej Pindor Translation Marta Banaszkiewicz, Volodymyr Artiukh Proofreading Svitlana Osipchuk, Ray M. Dickaty

Проект здійснено з нагоди головування Польщі в Європейському Союзі. Фінансування з фондів Мінстерства культури та національної спадщини Республіки Польща.

Project celebrating the Polish Presidency of the European Union. Financed by the Ministry for Culture and National Heritage of the Republic of Poland

Особливі подяки: Польський інститут у Києві, «Політична критика» в Києві, Науково-дослідний центр візуальної культури при НаУКМА, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Міжнародний театральний фестиваль «Дім Химер», BENQ

Special thanks to The Polish Institute in Kiyv, Krytyka Polityczna in Kiyv, The Visual Culture Research Centre of Kiyv-Mohyla Academy, The Kiyv-Mohyla Academy, Kiev International theatre festival “Chimeras’ House”, Benq

www.nowyteatr.org  www.wyspa.art.pl  www.polinst.kiev.ua  www.vcrc.ukma.kiev.ua Міста й партнери:

Cities and partners:

Гданськ 27–31.08: Європейський центр «Солідарності», Гданська корабельня, Festiwal Alternativa

Gdańsk 27–31.08: Europejskie Centrum Solidarności, ­Stocznia Gdańska S.A, Festiwal Alternativa

Київ 7–11.09: Польський інститут у Києві, «Політична критика» в Києві, Науково-дослідний центр візуальної культури при НаУКМА, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Міжнародний театральний фестиваль «Дім Химер»

Kiev 7–11.09: The Polish Institute in Kiyv, Krytyka Polityczna, The Visual Culture Research Centre of Kiyv-Mohyla Academy, The Kiyv-Mohyla Academy, Kiev International Theatre Festival “Chimeras’ House”

Брюссель 23.09–1.10: KVS-Royal Flemish Theatre, Польський інститут у Брюсселі, FLACC

Brussels 23.09–1.10: KVS-Royal Flemish Theatre, The Polish Institute in Brussels, FLACC

Мадрид 11–20.10: Centro de Creación Contemporanea Matadero Madrid, Польський інститут у Мадриді

Madrid 11–20.10: Centro de Creación Contemporanea Matadero Madrid, The Polish Institute in Madrid

Варшава 11–13.11: Nowy Teatr, Krytyka Polityczna

Warsaw 11–13.11: Nowy Teatr, Krytyka Polityczna

Партнери Partners химер

дiм KYIV INTERNATIONAL THEATRE FESTIVAL

Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Продюсер Співпродюсер Producer Coproducer Фінансування Financed by

Медіа-партнери Media partners

КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ ТЕАТРАЛЬНИЙ ФЕСТИВАЛЬ


Solidarnist