Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС

АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ

ДЖЕРЕЛА

ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО МСБ В ЛАНЦЮГИ ДОДАНОЇ ВАРТОСТІ ЄС

Жовтень 2018│Київ, Україна EasyBusiness | Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС

0

Аналітичний звіт «Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС» був розроблений громадською організацією EasyBusiness. Місія EasyBusiness полягає в покращенні українського бізнес-клімату через високоякісні економічні дослідження та незалежні рекомендації з публічної політики, базовані на принципах вільного ринку. Публікація видана за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках грантового компоненту проекту «Громадська синергія», а саме проекту «Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС», який впроваджувався EasyBusiness. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю EasyBusiness і в жодному разі не відображає погляди Міжнародного Фонду «Відродження».

ДЖЕРЕЛА

ВСТУПНЕ СЛОВО Існує глобальний тренд на посилення процесів інтернаціоналізації серед підприємств різних країн, що насамперед пов'язане із лібералізацією умов світової торгівлі, розвитком світових платіжних систем, поширенням можливостей електронної торгівлі та покращенням логістичних мереж. Інтернаціоналізація підприємства може здійснюватися у трьох формах: ▪ Торговельна, до якої належать операції прямого та непрямого експорту/імпорту товарів та послуг між країнами світу;

▪ Кооперативна, що передбачає контрактне виробництво, ліцензування, франчайзинг або створення спільних підприємств між суб’єктами господарювання різних країн; ▪ Інвестиційна, що включає здійснення та отримання прямих та портфельних іноземних інвестицій. Загалом інтернаціоналізація має позитивні наслідки. Зокрема для підприємств вона відкриває нові можливості в розширенні ринків збуту та отримання доступу до світових ринків капіталу та технологій. Тоді як для держави інтернаціоналізація сприяє підвищенню доходів та зайнятості населення, а також посиленню притоку іноземних інвестицій, що є складовими економічного зростання, якого зараз потребує Україна. На даний момент Україна має ряд економічних передумов, що здатні сприяти поглибленню процесів інтернаціоналізації, а саме: стабілізація макроекономічної ситуації, підвищення позицій в міжнародних рейтингах, проведення структурних реформ, дешева робоча сила, дешева національна валюта, висока дохідність об’єктів інвестування та підвищений попит на позичковий капітал. Проте незважаючи на сприятливі зовнішні передумови для інтернаціоналізації, існують суттєві обмеження на мікрорівні. Зокрема сучасна українська міжнародна діяльність представлена великими підприємствами, що знаходяться на межі вичерпання своїх виробничих можливостей (за даними дослідження Світового банку). У той самий час МСБ, що відіграють основоположну роль в українській економіці (99.9% від загальної кількості підприємств та 72.6% від загальної зайнятості населення) характеризуються високим нереалізованим потенціалом в інтернаціоналізації, що пов’язано із нерівним доступом до фінансових ресурсів, знань та інформації. У свою чергу покращення доступу українського МСБ до можливостей інтернаціоналізації, зокрема в контексті угоди про асоціацію із ЄС, здатне стимулювати економічне зростання в Україні. Саме тому виникає об’єктивна потреба в більш детальному дослідженню наявних можливостей інтернаціоналізації України зокрема за рахунок використання потенціалу МСБ, що і є метою даного документу. Таким чином в результаті оцінки сучасного стану розвитку МСБ та виявлення ключових бар’єрів буде сформовано перелік рекомендацій регуляторного та нерегуляторного характеру, що дозволять підвищити рівень інтернаціоналізації українського МСБ.

Андрій Шпаков Виконавчий директор

Дмитро Ливч Керівник аналітичного відділу

EasyBusiness | Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС

Катерина Шаповаленко Економічний аналітик

2

ДЖЕРЕЛА

ЗМІСТ Резюме

5

Економічний аспект функціонування МСБ в Україні

9

Оцінка спроможності України до інтернаціоналізації

11

Роль МСБ для економіки України

14

Рівень інтернаціоналізації МСБ в Україні

16

Інституційно-правовий аспект функціонування МСБ в Україні

19

Державні інституції, що займаються питаннями функціонування та інтернаціоналізації МСБ

21

Правове та регуляторне поле функціонування та інтернаціоналізації МСБ

23

Оцінка регуляторного та нерегуляторного середовища, пов’язаного із інтернаціоналізацією МСБ

27

Карта поточного регуляторного та нерегуляторного середовища

29

Оцінка регуляторного середовища

30

Оцінка нерегуляторного середовища

40

Кращі міжнародні практики

47

Методологія відбору країн для вивчення міжнародного досвіду

49

Характеристика сфер регуляторного середовища ЄС

50

Міжнародна практика подолання регуляторних та нерегуляторних бар’єрів для інтернаціоналізації МСБ

51

Рекомендації із публічної політики

61

Рекомендації із публічної політики щодо подолання регуляторних бар’єрів у інтернаціоналізації МСБ в межах угоди про асоціацію

63

Рекомендації із публічної політики щодо подолання нерегуляторних бар’єрів у інтернаціоналізації МСБ в межах угоди про асоціацію

65

Оцінка економічного та соціального ефекту від впровадження запропонованих рекомендацій

67

Список використаних джерел

71

EasyBusiness | Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС

4

РЕЗЮМЕ

EasyBusiness | XXX

6

РЕЗЮМЕ

ХАРАКТЕРИСТИКА МСБ

ОЦІНКА СЕРЕДОВИЩА

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЖЕРЕЛА

РЕЗЮМЕ Історично в Україні встановилися сприятливі передумови для використання різних форм стратегії інтернаціоналізації бізнесу, зокрема: ▪ Торговельної за рахунок девальвації національної валюти; ▪ Коопераційної через дешеву робочу силу та лібералізацію зовнішньоекономічної діяльності; ▪ Інвестиційної, зважаючи на підвищений попит на фінансові ресурси та стабілізацію макроекономічної ситуації.

Проте використання бізнес-стратегій інтернаціоналізації є мало поширеним серед українського МСБ у порівнянні з українськими великими підприємствами та МСБ країн Європи, що може бути пов’язано із наявністю ряду бар’єрів. У свою чергу зважаючи на важливу економічну та соціальну роль МСБ в Україні, забезпечення рівного доступу до можливостей інтернаціоналізації здатне створити необхідні передумови для економічного зростання України. Регуляторне середовище відіграє визначальну роль в інтернаціоналізації МСБ та може бути розділеним на наступні сфери: ▪ Здійснення дозвільних процедур; ▪ Захист права власності; ▪ Проходження митниці; ▪ Адміністрування податку на додану вартість; ▪ Здійснення міжнародних платежів. За останні роки в Україні було здійснено ряд реформ, що покращили регулювання діяльності МСБ. Проте за даними опитування бізнесу та бізнес асоціацій, все ще потребуються зміни до проходження дозвільних процедур, митниці, адміністрування ПДВ та здійснення міжнародних платежів. Рівень інтернаціоналізації МСБ залежить не лише від регуляторного середовища, що встановилося у державі, а й від нерегуляторних чинників, які можуть бути згруповані за наступними категоріями:

▪ Доступ до фінансових ресурсів; ▪ Доступ до знань та інформації; ▪ Доступ до технологій та інновацій. Щодо нерегуляторного середовища, то починаючи з 2013 року було започатковано велику кількість ініціатив, метою яких є стимулювання розвитку малих та середніх підприємств та подолання бар’єрів, що негативно впливають на можливості цього розвитку. Більшість програм були створені у тісній співпраці між міжнародними інституціями, урядом України та громадянським суспільством. Разом з тим, важливим залишається питання поінформованості українських підприємців щодо можливостей використання вищезгаданих програм з метою підвищення ефективності ведення підприємницької діяльності та отримання ресурсів, необхідних для розвитку бізнесу. Варто зазначити, що МСБ в Україні частіше стикаються з бар’єрами на шляху до інтернаціоналізації у порівнянні із великими підприємствами. Однак зважаючи на фундаментальну роль МСБ для української економіки, виникає об’єктивна необхідність в розробці ефективних механізмів, які б гарантували рівний доступ до можливостей інтернаціоналізації, а отже сприяли більшому використанню потенціалу МСБ, що у свою чергу здатне посилити економічне зростанню України.

EasyBusiness | Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС

7

РЕЗЮМЕ

ХАРАКТЕРИСТИКА МСБ

ОЦІНКА СЕРЕДОВИЩА

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЖЕРЕЛА

Для надання рекомендацій уряду України з приводу покращення середовища функціонування МСБ та сприяння його подальшому розвитку та інтернаціоналізації було проаналізовано кращі міжнародні практики. В обраних країнах був зроблений огляд регуляторного середовища за п’ятьма ключовим напрямками, пов’язаними із інтернаціоналізацією МСБ. Крім того, було проаналізовано ініціативи, що були впроваджені в цих країнах для стимулювання розвитку МСБ, за трьома напрямками. У результаті було сформовано рекомендації та оцінено їх економічний ефект. Для оцінки економічного ефекту запропонованих рекомендацій було розроблено багаторівневу методологію. Так, із метою розуміння статусу кво було обраховано Індекс інтернаціоналізації України у 2015 році. Додатково, отриманий показник було порівняно із значеннями до підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Показники інтернаціоналізації України було порівняно із результатами 27 європейських країн у 2015 році. Отже, внаслідок впровадження запропонованих рекомендацій очікується зростання показників інтернаціоналізації України від 0.45 балів у 2015 році до 0.73 балів у 2020 році, де 1 є максимальний рівнем інтернаціоналізації МСБ, а 0 – мінімальним. Отриманий результат дозволить піднятися Україні на третє місце серед країн Європи за сприятливістю середовища для інтернаціоналізації МСБ.

EasyBusiness | Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС

8

ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ ФУНКЦІОНУВАННЯ МСБ В УКРАЇНІ

ХАРАКТЕРИСТИКА МСБ

РЕЗЮМЕ

ОЦІНКА СЕРЕДОВИЩА

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЖЕРЕЛА

2.1. ОЦІНКА СПРОМОЖНОСТІ УКРАЇНИ ДО ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ Інтернаціоналізація, що передбачає укладання угод тісної співпраці між підприємствами різних країн, зазнає значного впливу від економічного та політичного середовища, що встановлене у країні-партнері. За останні роки в Україні сформувався ряд позитивних передумов для інтернаціоналізації, що проявляється в поступовій стабілізації макроекономічної ситуації, підвищенні позицій в міжнародних рейтингах, проведенні структурних реформ, високою дохідністю об’єктів інвестування та підвищеним попитом на позичковий капітал. Рисунок 1. Динаміка ВВП на душу населення в Україні, доларів США

3,891

3,570

3,069

3,855

4,030

-15% 3,105

2,965

2,640

2,545

2,125 2,186

2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017

Джерело: Світовий банк Рисунок 2. ВВП на душу населення в Україні та країнах Центрально-Східної Європи в доларах США у 2016 році

5,726 3,937

2,290

Молдова

4,078

4,132

2,640

Україна

Вірменія

Грузія Азербайджан Білорусь

Джерело: Світовий банк

3,500

Долар США

Євро

2,500

2,000 1,500 1,000 500 0 2006

2008

Джерело: НБУ

2010

Так, незважаючи на суттєве скорочення розміру ВВП у 2014 році через економічну кризу, Україна перебуває на етапі відновлення попередніх макроекономічних показників. За даними Світового банку, у 2017 році темп зростання ВВП становив 2.5%. Разом із тим можна спостерігати позитивну тенденцію показника ВВП на душу населення, який у 2017 році зріс на 24% до 2,639 доларів США у порівнянні з 2015 роком (Рисунок 1). Проте незважаючи на зростання ВВП, Україна залишається однією з найбідніших країн Східного партнерства. За даними Світового банку, у ВВП на душу населення України є у 1.5 рази меншим за показники Вірменії, Грузії та Азербайджану та у 2 рази - за Білорусь, що актуалізує необхідність продовження проведення структурних реформ (Рисунок 2). Дешева національна валюта

Рисунок 3. Обмінний курс гривні до долара США та євро, гривень за 100 одиниць іноземної валюти

3,000

Макроекономічна стабілізація

2012

2014

2016

2018

У 2013 в результаті зменшення притоку іноземної валюти (за рахунок скорочення експортно-імпортних операцій) та різкої зміни режиму валютного курсу із фіксованого на плаваючий відбулася девальвація національної валюти. Таким чином, у 2017 році українська гривня подешевшала у 3 рази у порівнянні з 2013 роком, що дозволило створити більш сприятливе середовище для експортної діяльності (Рисунок 3).

EasyBusiness | Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС

11

РЕЗЮМЕ

ХАРАКТЕРИСТИКА МСБ

ОЦІНКА СЕРЕДОВИЩА

Дешева робоча сила Разом з високим рівнем кваліфікації робочої сили для України характерний порівняно низький рівень оплати праці. За даними WorldData, у 2016 році в Україні середній місячний дохід в доларах США, був найнижчим серед країн Європи, що пов’язано з девальвацією національної валюти. Таким чином, в Україні оплата праці є у 5 разів нижчою, ніж у Польщі та майже у 8 разів, ніж у Чехії (Рисунок 4).

Альтернативним показником є індекс iPhone 6, що вираховує необхідну кількість годин роботи працівника для купівлі телефону iPhone 6. За даними дослідження UBS, робітник із столиці України має працювати майже у 3 рази більше, ніж працівник із Китаю та в 11 разів більше, ніж працівник із Південної Кореї для купівлі смартфону iPhone 6 (Рисунок 5).

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

ДЖЕРЕЛА

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Рисунок 4. Середній місячний дохід в Україні та країнах Центрально-Східної Європи в доларах США у 2016 році Україна Білорусь Болгарія Румунія Угорщина Польща Латвія Литва Словаччина Чехія

193 467

632 790 1,048 1,057 1,214 1,233 1,418 1,469

Джерело: WorldData

Рисунок 5. Індекс iPhone 6 у 2016 році

627.2

Київ Джакарта Мумбаї Бухарест Пекін Москва Істанбул Сан-Паулу Йоганнесбург Сеул

468.0 349.4

219.1 217.8 158.3 132.2 109.2 86.9 57.2

Джерело: UBS

Підвищений попит на капітал У зв’язку із підвищенням ділової активності у період після 2015 року політичного на економічної кризи, у бізнесу зростає потреба у позикових коштах, які не можуть бути задоволеними існуючими кредитними інструментами. По-перше, ставки за банківськими кредитами є високими. Подруге, альтернативні методи (фінансування через фондову біржу) залучення капіталу є недостатньо розвиненими (Рисунок 6). Висока дохідність об’єктів інвестування Зважаючи на макроекономічну нестабільність, підвищилася ризикованість вкладення коштів в інвестиційні інструменти. В результаті ставка за облігаціями внутрішньої державної позики в Україні становила майже 11% у 2017 році (Рисунок 7).

Рисунок 6. Вартість кредитів для юридичних осіб у національній та іноземній валюті, % Національна валюта

25

Іноземна валюта

20 15 10 5 0 2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

Джерело: НБУ Рисунок 7. Дохідність облігацій внутрішньої державної позики в Україні, %

11.86

2008

12.94

12.21 10.39

2009

2010

13.13 13.44 13.07

9.17

2011

9.16

2012

2013

2014

2015

2016

10.47

2017

Джерело: НБУ

EasyBusiness | Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС

12

РЕЗЮМЕ

ХАРАКТЕРИСТИКА МСБ

ОЦІНКА СЕРЕДОВИЩА

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

ДЖЕРЕЛА

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Проведення структурних реформ Загалом в України поступово створюються сприятливі умови для ведення підприємницької діяльності за рахунок проведення структурних реформ та урядових ініціатив: ▪ Реформа державних закупівель. З 1 серпня 2016 року усі державні закупівлі проходять у системі ProZorro. Завдяки ProZorro закупівлі за державні кошти відтепер відбуваються онлайн. Можливості проводити корумпований тендер виключені завдяки повній відкритості даних та архівів. Система надає повну інформацію про товар чи послугу, учасників тендеру та переможців. Система відповідає вимогам угоди з державних закупівель СОТ. ProZorro є платформою для здійснення малої приватизації державного майна, а також передачі в оренду державних земель.

▪ Реформа банківської системи. У 2017 році НБУ завершив процес очищення банківської системи. Так за період з 2014 по 2016 роки регулятором було виведено з ринку більше 80 банків, серед яких були наявні неплатоспроможні банки, банки, у яких не було жодних активів та банки, які займалися відмиванням грошей.

▪ Валютна лібералізація. В червні 2018 року ВРУ ухвалила закон "Про валюту і валютні операції", який замінив старий декрет Кабінету Міністрів “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, виданий ще в 1993 році. Новий закон скасовує валютний контроль для операцій на суму нижче 150 тис грн, відміняє реєстрацію кредитів для нерезидентів та значно скорочує можливості введення валютних обмежень. Покращення умов ведення бізнесу Економічна стабілізація, що супроводжується проведенням структурних реформ, впливає на покращення умов ведення бізнесу в Україні. Так у 2018 році за рейтингом Doing Business 2018, що щорічно складається Світовим Банком, Україна посіла 76 місце, що на 20 позицій вище у порівнянні з 2015 роком. Зростання було пов’язано із спрощенням сплати податків через запровадженням електронної системи у 2015, скороченням часу та коштів, необхідних для на започаткування бізнесу у 2016, посиленням захисту прав міноритарних інвесторів та запуск електронної системи здійснення оплати за судові послуги у 2017, зменшенням витрат на оформлення дозволів на будівництво, зниженням розміру ЄСВ та продовженням ініціатив щодо захисту прав міноритарних інвесторів у 2018 (Рисунок 8).

Рисунок 8. Динаміка позицій України у рейтингу DB ПОКАЗНИК

DB 2015

DB 2018

Реєстрація підприємства

76

+24

Реєстрація власності

59

-5

64

Підключення до електромереж

185

+57

128

Отримання дозволу на будівництво

70

+35

35

Кредитування

17

-12

29

Захист інвесторів

109

+28

81

Оподаткування

108

+65

43

Міжнародна торгівля

154

Забезпечення виконання контрактів

43

-39

82

Відновлення платоспроможності

142

-7

149

ЗАГАЛЬНИЙ РЕЙТИНГ

96

+20

76

+35

52

119

Джерело: Світовий банк

Отже, в Україні встановилися сприятливі передумови для використання різних форм стратегії інтернаціоналізації бізнесу, зокрема: ▪ торговельної (за рахунок девальвації національної валюти); ▪ коопераційної (через дешеву робочу силу та лібералізацію зовнішньоекономічної діяльності); ▪ інвестиційної (зважаючи на підвищений попит на фінансові ресурси та стабілізацію макроекономічної ситуації).

EasyBusiness | Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС

13

ХАРАКТЕРИСТИКА МСБ

РЕЗЮМЕ

ОЦІНКА СЕРЕДОВИЩА

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

ДЖЕРЕЛА

РЕКОМЕНДАЦІЇ

2.2. РОЛЬ МСБ ДЛЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ Відповідно до українського законодавства суб’єктами малого та середнього бізнесу є: (1) фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи - підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 250 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України; (2) юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 250 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України. Зокрема згідно з Рекомендаціями ЄС 2003/361, до критеріїв, що визначають тип підприємства також додається розмір річного балансу (Таблиця 1). Таблиця 1. Класифікація підприємств відповідно до законодавств України та ЄС Категорія компаній

Кількість працівників

Річний дохід / товарообіг

Річний баланс (враховується лише законодавством ЄС)

Середні

< 250

≤ €50 млн

≤ €43 млн

Малі

< 50

≤ €10 млн

≤ €10 млн

Мікро

< 10

≤ €2 млн

≤ €2 млн

Джерело: Стаття 55 Господарського кодексу України, Рекомендації ЄС 2003/361

Роль малого та середнього бізнесу в українській економіці визначається часткою підприємств від загальної кількості зареєстрованих підприємств, кількості зайнятого населення та суми згенерованої доданої вартості в Україні. Найбільша частка зареєстрованих підприємств в Україні За даними Державної служби статистики, серед усіх зареєстрованих підприємств у 2016 році частка МСБ становила 99.9% (80.8% мікро, 14.2% малих та 4.9% середніх), тоді як на великі підприємства припадало лише 0.1%, це відповідає структурі підприємств країн ЄС, що дає змогу порівнювати їх з Україною (Рисунок 9). За галузевою структурою найбільша частка підприємств МСБ в Україні працює у секторі оптової та роздрібної торгівлі (26.8%), сільського господарства (14.7%) та промисловості (12,5%) (Рисунок 10). Рисунок 9. Порівняння структури загальної кількості підприємств ЄС та України у 2016 році, % від загальної кількості

Рисунок 10. Галузева структура МСБ України у 2016 році, % МСБ

93,0

19.8%

Європейський союз

5.8 0.9 Малі підприємства

Джерело: Європейська Комісія, Держстат

Операції з нерухомим майном

8.1%

4.9

Середні підприємства

0.2

Сільське господарство Промисловість

8.0%

14.2

Мікропідприємства

26.8%

Україна

80,8

Оптова та роздрібна торгівля

0.1

Великі підприємства

14.7%

Професійна, наукова та технічна діяльність Будівництво

10.1% 12.5%

Інше

Джерело: Держстат

EasyBusiness | Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС

14

ХАРАКТЕРИСТИКА МСБ

РЕЗЮМЕ

ОЦІНКА СЕРЕДОВИЩА

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

ДЖЕРЕЛА

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Основне робоче місце для населення в Україні За даними Державної служби статистики України, у 2016 році 72.6% зайнятого населення України працювало в МСБ (11.1% в мікро, 16.3% малих та 45.2% середніх), тоді як на великі підприємства припадало 27.4%. Проте у порівнянні із країнами ЄС в Україні гірше розвинена система мікропідприємств (Рисунок 11). За галузевою структурою найбільша частка працівників МСБ в Україні працює у секторі промисловості (33.0%), оптової та роздрібної торгівлі (15.8%) та сільського господарства (13,6%) (Рисунок 12). Рисунок 11. Порівняння структури зайнятості населення за розміром підприємств в ЄС та Україні у 2016 році, % від загальної кількості Європейський союз

33.0%

33.4

29.8

27.4 16.3

5.7%

Сільське господарство

Будівництво

7.4%

Малі підприємства

Оптова та роздрібна торгівля Транспорт, складське господарство, пошта

5.8%

16.7

11.1

Мікропідприємства

Промисловість

18.6%

45.2

Україна

20.0

Рисунок 12. Галузева структура зайнятості населення в МСБ України у 2016 році, % МСБ

Середні підприємства

13.6%

Великі підприємства

Джерело: Європейська Комісія, Держстат

15.8%

Діяльність у сфері обслуговування Інше

Джерело: Держстат

Ключовий елемент створення доданої вартості в Україні За даними Державної служби статистики України, у 2016 році 60.1% доданої вартості створювалося в МСБ (5.4% в мікро, 11.3% малих та 43.4% середніх), тоді як на великі підприємства припадало 39.9%. У порівнянні із країнами ЄС в Україні мікро та малі підприємства відіграють меншу роль в створенні доданої вартості (Рисунок 13). За галузевою структурою найбільша частка доданої вартості, створеної МСБ, припадає на сектор промисловості (26.8%), оптової та роздрібної торгівлі (21.2%) та сільського господарства (15.1%) (Рисунок 14). Рисунок 13. Порівняння структури створеної доданої вартості за розміром підприємств в ЄС та Україні у 2016 році, % від загальної кількості 43.4

Європейський союз Україна

43.2

Рисунок 14. Галузева структура створеної доданої вартості в МСБ України у 2016 році, % МСБ Промисловість

14.1% 39.9

26.8%

4,7%

Сільське господарство Професійна, наукова та технічна діяльність

7.8%

20.8

18.2

17.8 11.3

Транспорт, складське господарство, пошта

10.2%

5.4

21.2% Мікропідприємства

Малі підприємства

Середні підприємства

Джерело: Європейська Комісія, Держстат

Великі підприємства

Оптова та роздрібна торгівля

15.1%

Операції з нерухомим майном Інше

Джерело: Держстат

Таким чином, малий та середній бізнес відіграє важливу роль для української економіки, що проявляється у найбільших відносних частках (1) від загальної кількості зареєстрованих підприємств (99.9%), (2) від загальної зайнятості населення (72.6%) та (3) від загальної створеної доданої вартості в Україні (60.1%).

EasyBusiness | Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС

15

ХАРАКТЕРИСТИКА МСБ

РЕЗЮМЕ

ОЦІНКА СЕРЕДОВИЩА

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЖЕРЕЛА

2.3. РІВЕНЬ ІНТЕРНАЦІОНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ МСБ В УКРАЇНІ Незважаючи на те, що МСБ відіграє ключову роль в економіці Україні, він не є достатньо інтернаціоналізованим. Загалом інтернаціоналізації МСБ може проявлятися у наступних формах стратегій: ▪ Торговельна (операції прямого та непрямого експорту/імпорту товарів та послуг); ▪ Кооперативна (контрактне виробництво, ліцензування, франчайзинг та створення спільних підприємств); ▪ Інвестиційна (здійснення/отримання прямих та портфельних іноземних інвестицій). Торговельна стратегія Рисунок 15. Обсяг експорту за розміром підприємств в України у 2016 році, млн доларів США 5,0% 8.1%

16.4%

Мікропідприємства Малі підприємства Середні підприємства Великі підприємства

70.5%

Інтернаціоналізації українського МСБ за рівнем використання торговельних стратегій є низькою. За даними Держстату, у 2016 році експортна діяльність України була представлена переважно великими підприємствами із часткою в 70.5% від загального експорту, тоді як частка МСБ становила лише 29.5% (5.0% мікро, 8.1% малі та 16.4% середні підприємства) (Рисунок 15).

Джерело: Держстат

Така ж ситуація повторюється серед більшості галузей України, зокрема у переробній та добувній промисловості, оптовій та роздрібній торгівлі. Натомість експорт товарів сільського господарства здійснюється переважно МСБ, що може бути пов’язано із запровадженням безмитних квот на експорт агропродукції до ЄС та загального спрощенням адміністрування експортної діяльності у даній галузі (Рисунок 16). Рисунок 16. Галузева структура експорту за розміром підприємств в України у 2016 році, % від загального експорту в галузі 0,1%

1.0% 13.1%

3.6%

14.4%

5,6%

4.1% 0.7%

17.5%

17.1%

24.5%

19.8%

10.9% 44.7%

7,4% 13.1% 19.1%

93.7%

82.3%

49.7%

48.7%

Переробна промисловість

8.3%

Оптова та роздрібна торгівля

Мікропідприємства

Добувна промисловість

Малі підприємства

Транспорт, складське господарства, пошта

Середні підприємства

60.4% 40.3% Сільське господарство

Інше

Великі підприємства

Джерело: Держстат

Незважаючи на незначну частку МСБ в загальному обсязі експорту, використання торговельних стратегій є найпоширенішою формою інтернаціоналізації українського МСБ із превалюванням країн ЄС як головних торгових партнерів. Так, згідно з опитуванням, проведеним USAID, у 2016 році 60.1% МСБ зазначили про експорт до країни ЄС, що перевищує аналогічні показники експорту до країн СНД (лише 38.5% МСБ). Серед країн ЄС українські МСБ експортують переважно до Польщі (19,2%), Німеччини (18,3%), країн Балтії (11,5%) та Великобританії (10,1%).

EasyBusiness | Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС

16

РЕЗЮМЕ

ХАРАКТЕРИСТИКА МСБ

ОЦІНКА СЕРЕДОВИЩА

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

ДЖЕРЕЛА

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Кооперативна стратегія Кооперативні стратегії передбачають контрактне виробництво, ліцензування, франчайзинг або створення спільних підприємств. Проте відносна частка МСБ, що займається такою діяльністю є низькою. За даними опитування USAID, проведеного у 2016 році, лише 7.2% МСБ здійснювали виробництво із імпортованої давальницької сировини з метою подальшого експорту готової продукції. Разом із тим частка МСБ, які б мали експортного посередника становить всього 7.9% у порівнянні із 18% великих українських підприємств (Рисунок 17).

Рисунок 17. Частка компаній, які експортують (щонайменше 10% від всього обсягу продажів) через посередника, % 18

8

Українські МСБ

Українські великі підприємства

Джерело: Світовий банк (Enterprise Survey)

Інвестиційна стратегія Найменш поширеною формою інтернаціоналізації українського МСБ є використання інвестиційних стратегій, що відбувається через залучення прямих та портфельних іноземних інвестицій. Відносна частка МСБ, для якої характерний такий вид діяльності є вкрай низькою. Так, за даними опитування Світового банку, лише 2.7% МСБ в Україні можуть бути визнаними такими, що мають іноземний капітал (принаймні 10%). Проте схожа тенденція характерна не лише для МСБ, а й для українських великих підприємства (2.8%), що може бути пов’язано з наявністю загальних бар’єрів, що обмежують зовнішньоекономічну діяльність (наприклад, макроекономічна нестабільність, валютний контроль тощо).

Таким чином, використанням бізнес-стратегій інтернаціоналізації є мало поширеним серед українського МСБ у порівнянні з українськими великими підприємствами та МСБ країн Європи, що може бути пов’язано із наявністю ряду бар’єрів. У свою чергу зважаючи на важливу економічну та соціальну роль МСБ в Україні, забезпечення рівного доступу до можливостей інтернаціоналізації здатне створити необхідні передумови для економічного зростання України.

EasyBusiness | Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС

17

99,9% ЧАСТКА МСБ У ЗАГАЛЬНІЙ КІЛЬКОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

72,6% ЧАСТКА ЗАЙНЯТОСТІ У МСБ

60,1% ЧАСТКА ДОДАНОЇ ВАРТОСТІ, СТВОРЕНОЇ МСБ

ІНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ ФУНКЦІОНУВАННЯ МСБ В УКРАЇНІ

РЕЗЮМЕ

ХАРАКТЕРИСТИКА МСБ

ОЦІНКА СЕРЕДОВИЩА

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЖЕРЕЛА

3.1. ДЕРЖАВНІ ІНСТИТУЦІЇ, ЩО ЗАЙМАЮТЬСЯ ПИТАННЯМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ МСБ На даний момент українське інституційне середовище підтримки МСБ складається з кількох державних органів, що перебувають у підпорядкуванні КМУ, ВРУ або місцевих державних адміністрацій (Рисунок 18). Рисунок 18. Структура стейкхолдерів серед органів державної влади

Кабінет Міністрів України

Рада підприємців при КМУ

Офіс з просування експорту Дорадчі органи при КМУ Офіс залучення інвестицій

Рада бізнес-омбудсмена

Міністерство економічного розвитку і торгівлі

Департамент розвитку підприємництва та регуляторної політики

Державна регуляторна служба

Інші міністерства, що впливають на розвиток малого та середнього бізнесу в Україні

Верховна Рада України

Комітет Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва

Місцеві державні адміністрації EasyBusiness | Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС

21

РЕЗЮМЕ

ХАРАКТЕРИСТИКА МСБ

ОЦІНКА СЕРЕДОВИЩА

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЖЕРЕЛА

Міністерство економічного розвитку та торгівлі (МЕРТ) Міністерство економічного розвитку і торгівлі забезпечує реалізацію державної політики економічного і соціального регіонального розвитку та розвитку країни в цілому, а також співробітництва з ЄС. Міністерство розробляє програми розвитку МСБ, забезпечує їх виконання з урахуванням загальнодержавних пріоритетів. У межах МЕРТ функціонує Департамент розвитку підприємництва та регуляторної політики та Державна регуляторна служба, що займаються політикою у сфері МСБ. Департамент розвитку підприємництва та регуляторної політики забезпечує формування та реалізація державної політики з питань розвитку підприємництва. Державна регуляторна служба реалізує державну регуляторну політику, політику з питань контролю у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності. Дорадчі органи при КМУ Рада підприємців при КМУ перебуває в процесі перетворення в ефективний інструмент для державно-приватного діалогу, в рамках діяльності якого розглядатимуться питання МСБ, зокрема координування діяльності регіональних рад підприємців, взаємодія з консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами у сфері розвитку МСБ.

Офіс з просування експорту було створено як “єдине вікно” допомоги українським експортерам у виході на нові ринки. Стратегічна мета офісу – допомагати підприємствам бути успішним на міжнародних ринках шляхом розвитку експортних компетенцій українського бізнесу, допомоги в налагодженні співробітництва між українським та закордонним бізнесом Офіс залучення інвестицій створено з метою сприяння взаємодії інвесторів з державними органами та органами місцевого самоврядування, відповідними суб’єктами господарювання під час підготовки та реалізації ними інвестиційних проектів із залученням прямих іноземних інвестицій. Основним завданням Офісу є створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні. Рада бізнес-омбудсмена відповідає за захист бізнесу від протиправних дій та допомагає у боротьбі з корупцією. Раду створено з метою сприяння прозорості діяльності державних органів, суб’єктів господарювання. Завданнями Ради є забезпечення системної комунікації бізнесу з владою та надання органам державної влади рекомендацій щодо політики у сфері підприємництва.

EasyBusiness | Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС

22

РЕЗЮМЕ

ХАРАКТЕРИСТИКА МСБ

ОЦІНКА СЕРЕДОВИЩА

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЖЕРЕЛА

Інше Верховна рада України (ВРУ) формує політику у сфері МСБ через відповідний комітет з питань промислової політики та підприємництва, що здійснює законопроектну роботу, готує, попередньо розглядає питання, віднесені до повноважень ВРУ, та виконує контрольні функції у відповідних сферах відання, зокрема з питання розвитку малого та середнього підприємництва.

Місцеві державні адміністрації (обласні, районні, міські) відповідають за створення регіональних та місцевих програм розвитку МСБ, які фінансуються із регіональних та місцевих бюджетів; сприяє розвитку малого бізнесу, створенню спеціальних фондів для його підтримки.

Отже, в Україні існує розгалужена система державних інституцій, що займаються питаннями регулювання діяльності МСБ. Основним регулюючим органом є Мінекономрозвитку, на яке покладено функції з реалізації державної політики з питань розвитку підприємництва. Крім того, при Кабінеті Міністрів України функціонує декілька дорадчих органів, діяльність яких спрямована в тому числі і на покращення умов щодо інтернаціоналізації МСБ. В межах законодавчої гілки влади функціонує Комітет ВРУ з питань промислової політики та підприємництва. Розвиток та інтернаціоналізація МСБ на рівні регіонів входить до компетенції місцевих державних адміністрацій. Загалом можна сказати, що в Україні існує достатнє інституційне забезпечення, необхідне для сприяння розвитку МСБ. Разом з тим, актуальним залишається питання координації між різними органами влади.

3.2. ПРАВОВЕ ТА РЕГУЛЯТОРНЕ ПОЛЕ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ МСБ Питання розвитку та інтернаціоналізації українського МСБ регулюються на рівні національного законодавства та у відповідності із міжнародними угодами.

Закон «Про розвиток та державну підтримку МСП в Україні» Правовою базою розвитку МСБ в Україні є Закон «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» від 22.03.2012 р. № 4618-VI, який визначає принципи та напрямки політики МСБ, органи, що забезпечують розвиток МСБ та державну підтримку розвитку МСБ (Рисунок 19). Рисунок 19. Основні принципи політики МСБ Ефективність підтримки малого і середнього підприємництва

Створення рівних можливостей для державної підтримки

Доступність отримання державної підтримки суб’єктами МСБ

Забезпечення участі МСБ у формуванні та реалізації державної політики

Повна доступність об’єктів інфраструктури підтримки МСБ

Прозорість проведення процедур надання державної підтримки

EasyBusiness | Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС

23

РЕЗЮМЕ

ХАРАКТЕРИСТИКА МСБ

ОЦІНКА СЕРЕДОВИЩА

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЖЕРЕЛА

Основними напрямами політики МСБ є удосконалення та спрощення порядку ведення обліку в цілях оподаткування; запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності; залучення МСБ до виконання науково-технічних і соціально-економічних програм, здійснення постачання продукції (робіт, послуг) для державних та регіональних потреб; забезпечення фінансової державної підтримки шляхом запровадження державних програм кредитування, надання гарантій для отримання кредитів, часткової компенсації відсоткових ставок за кредитами тощо; сприяння розвитку інфраструктури підтримки; гарантування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності; сприяння спрощенню дозвільних процедур та процедур здійснення державного нагляду (контролю), отримання документів дозвільного характеру та скороченню строку проведення таких процедур; організація підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів; впровадження механізмів сприяння та стимулювання до використання у виробництві новітніх технологій, а також технологій, які забезпечують підвищення якості товарів (робіт, послуг). Органами, що займаються розвитком МСБ, є ВРУ, КМУ, спеціально уповноважений орган у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, інші центральні органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування. Спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері розвитку підприємництва. Угода про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом На посилення інтернаціоналізації українського МСБ впливає підписання Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС, що передбачає зміцнення співробітництва з питань політики у сфері промисловості та підприємництва, внаслідок чого будуть покращені умови для підприємницької діяльності для всіх суб’єктів господарювання з особливою увагою до МСБ. Поглиблене співробітництво має покращити адміністративну структуру та нормативно-правову базу для українських і європейських суб’єктів господарювання в Україні та ЄС та повинно ґрунтуватися на політиці ЄС щодо розвитку малого і середнього підприємництва та промисловості з урахуванням визнаних на міжнародному рівні принципів та практики в цих сферах (Рисунок 20). Рисунок 20. Окремі положення Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС (ПВЗВТ) Приведення регламентів у відповідність із нормами ЄС

Зменшення та скасування тарифів

Лібералізація доступу до ринку послуг

У межах Угоди про Асоціацію Україна продовжує гармонізувати власне законодавство у відповідність із нормами ЄС шляхом затвердження відповідних актів та директив ЄС: ▪ Акт з питань малого бізнесу для Європи, що спрямований на поліпшення підходів до підприємництва в Європі, спрощення регуляторного середовища для малого та середнього бізнесу, усунення перешкод для його розвитку. У 2010 Кабінетом Міністрів України був затверджений план заходів щодо впровадження принципів Акта.

▪ Директива 90/604/ЄЕС, що була прийнята з метою гармонізації національних положень про форму та зміст річної звітності, спрощення зобов’язань, що випливають з Директиви 78/660/ЄЕС, спрощення адміністративних процедур, які накладаються на малі та середні підприємства тощо.

▪ Рекомендація Комісії 2003/361/ЄС про визначення мікро-, малих та середніх підприємств від 6 травня 2003 року, за яким проводиться розрізнення між типами підприємств.

EasyBusiness | Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС

24

РЕЗЮМЕ

ХАРАКТЕРИСТИКА МСБ

ОЦІНКА СЕРЕДОВИЩА

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЖЕРЕЛА

З метою виконання зобов’язань перед ЄС щодо гармонізації законодавства було розроблено ряд стратегічних та операційних планів уряду (Рисунок 21). Рисунок 21. Порівняння впливу стратегічних та операційних планів уряду на МСБ в Україні

Високий вплив на МСБ

Комплексна програма розвитку фінансового сектору України

Стратегія сталого розвитку «Україна 2020»

План реформування державної системи охорони інтелектуальної власності

Стратегія розвитку МСБ в Україні Стратегія розвитку системи технічного регулювання Експортна стратегія України Державна стратегія регіонального розвитку

Середній вплив на МСБ

План дій щодо підвищення позиції України у рейтингу «Ведення бізнесу»

Опосередкований вплив на МСБ

1

План заходів з дерегуляції господарської діяльності

Прямий вплив на МСБ

СТРАТЕГІЇ ІЗ НАЙВИЩИМ ВПЛИВОМ НА ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЮ МСБ

Стратегія розвитку МСБ в Україні ▪ Створення порталу МСБ та Офісу розвитку МСБ на базі Мінекономрозвитку; ▪ Реалізація пілотного проекту з часткового гарантування кредитів для МСБ; ▪ Реалізацію проекту створення регіональної мережі центрів підтримки підприємництва. Стратегія сталого розвитку «Україна 2020» ▪ Скорочення кількості документів дозвільного характеру та органів державного нагляду; ▪ Забезпечення надання послуг для бізнесу в електронному вигляді; ▪ Приведення системи технічного регулювання у відповідність із європейськими вимогами; ▪ Реформування системи державного контролю за безпечністю та якістю харчових продуктів. Стратегія розвитку системи технічного регулювання ▪ Адаптація законодавства України у сфері технічного регулювання до законодавства ЄС; ▪ Усунення дублювання функцій у сфері державного нагляду (контролю); ▪ Забезпечення визнання атестатів про акредитацію на європейському та міжнародному рівні; ▪ Підвищення обізнаності суб’єктів господарювання щодо системи технічного регулювання. Експортна стратегія України ▪ Створення сприятливих умов, що стимулюють торгівлю ▪ Розвиток послуг з підтримки бізнесу та торгівлі ▪ Удосконалення навичок підприємств, необхідних для участі в міжнародній торгівлі.

EasyBusiness | Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС

25

РЕЗЮМЕ

2

ХАРАКТЕРИСТИКА МСБ

ОЦІНКА СЕРЕДОВИЩА

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЖЕРЕЛА

СТРАТЕГІЇ ІЗ ВИСОКИМ ВПЛИВОМ НА ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЮ МСБ

Комплексна програма розвитку фінансового сектору України ▪ Створення умов для вільного руху капіталу та розвитку безготівкових розрахунків; ▪ Впровадження ефективного механізму захисту прав гравців ринку фінансових послуг; ▪ Упровадження нових та розвиток наявних фінансових інструментів. План реформування державної системи охорони інтелектуальної власності ▪ Запровадження прозорої державної системи правової охорони інтелектуальної власності; ▪ Реорганізація системи колективного управління авторськими та суміжними правами; ▪ Удосконалення національного законодавства та його гармонізація із законодавством ЄС. План заходів з дерегуляції господарської діяльності ▪ Спрощення умов провадження підприємницької діяльності в аграрній та харчовій галузі; ▪ Спрощення адміністративних та технічних процедур регулювання господарської діяльності; ▪ Спрощення процедур митного, податкового регулювання діяльності та подання звітності; ▪ Спрощення умов ведення бізнесу у сферах інформаційних технологій та телекомунікацій. План дій щодо підвищення позиції України у рейтингу «Ведення бізнесу» ▪ Спрощення процесу реєстрації підприємств, кредитування, захист інвесторів, врегулювання питання щодо неплатоспроможності, міжнародна торгівлі та оподаткування.

3

СТРАТЕГІЯ ІЗ СЕРЕДНІМ ВПЛИВОМ НА ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЮ МСБ

Державна стратегія регіонального розвитку ▪ Спрощення процедури та збільшення надання державної фінансової підтримки суб’єктам МСБ; ▪ Спрощення адміністративних процедур, що регулюють діяльність МСБ; ▪ Сприяння провадженню спільної підприємницької діяльності прикордонних регіонів. Отже, основні принципи та напрями політики уряду щодо підтримки МСБ визначаються Законом України “Про розвиток та державну підтримку МСБ в Україні”. Крім того, значний вплив на питання інтернаціоналізації МСБ чинить підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та набуття чинності Угоди про вільну торгівлю. Як наслідок, з’явилася потреба у гармонізації українського законодавства з нормами ЄС. З цією метою Урядом було прийнято ряд стратегій та планів дій, серед яких найбільш безпосередній вплив на інтернаціоналізацію МСБ мають Стратегія розвитку малого і середнього підприємництва в Україні та Експортна стратегія України (“дорожня карта” стратегічного розвитку торгівлі) на 2017—2021 роки. На сьогоднішній день спостерігається позитивна динаміка виконання завдань, прописаних у стратегіях, що свідчить про потенційну максимізацію очікуваного ефекту від їх реалізації, проте терміни виконання великої кількості заходів станом на серпень 2018 не настали, а тому робити висновки про ефективність впроваджених змін на даному етапі зарано.

EasyBusiness | Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС

26

ОЦІНКА РЕГУЛЯТОРНОГО ТА НЕРЕГУЛЯТОРНОГО СЕРЕДОВИЩА

РЕЗЮМЕ

ХАРАКТЕРИСТИКА МСБ

ОЦІНКА СЕРЕДОВИЩА

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЖЕРЕЛА

4.1. КАРТА ПОТОЧНОГО РЕГУЛЯТОРНОГО ТА НЕРЕГУЛЯТОРНОГО СЕРЕДОВИЩА Регуляторне та нерегуляторне середовище, що сформувалися в державі відіграють визначальну роль в інтернаціоналізації МСБ та можуть бути розділеним на декілька сфер (Рисунок 22). Рисунок 22. Характеристика та оцінка сфер регуляторного та нерегуляторного середовища в Україні

Сфери регуляторного середовища

Здійснення дозвільних процедур

Захист прав інтелектуальної власності та авторського права

Проходження митниці

Адміністрування податку на додану вартість

Здійснення міжнародних платежів

Сфери нерегуляторного середовища

Доступ до фінансів

Доступ до знань та інформації

Доступ до технологій та інновацій

Оцінка поточного стану

0.22

••••• 0.24

••••• 0.22

••••• 0.26

••••• N/A

••••• Оцінка поточного стану

0.24

••••• 0.24

••••• 0.28

•••••

Сутність функціонування сфер регуляторного середовища

Включає необхідність оформлення дозвільних документів та проходження технічного, санітарного та фіто-санітарного контролю.

Законодавство, яке визначає права на інтелектуальну власність, базується на праві кожного володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Включає попереднє митне оформлення, визначення митної вартості товару, отримання сертифікатів походження товару, аудиту після митного оформлення.

Експортні операції є об’єктом обкладання ПДВ, а отже експортер має право на бюджетне відшкодування сум ПДВ, сплачених постачальникам.

Здійснення міжнародних розрахунків полягає у процесі, пов'язаному з рухом товаророзпорядчих документів і операційним оформленням платежів.

Проблеми, з якими стикаються МСБ у сферах нерегуляторного середовища Відсоток МСБ, які користуються кредитами менший за аналогічний показник у великих підприємств, що може бути пов’язано з тим, що МСБ частіше отримує відмову на запит про додаткове фінансування.

Малий відсоток МСБ в Україні проводять тренінги для покращення професійних знань своїх працівників, оскільки неосвічена робоча сила не вважається перепоною на шляху розвитку підприємства. Українські МСБ не фінансують у R&D, що заважає зростанню їх конкурентоспроможності, а отже і прибутковості, а це у свою чергу зменшує обсяг вільних коштів для подальшого фінансування.

EasyBusiness | Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС

29

ХАРАКТЕРИСТИКА МСБ

РЕЗЮМЕ

ОЦІНКА СЕРЕДОВИЩА

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЖЕРЕЛА

4.2. ОЦІНКА РЕГУЛЯТОРНОГО СЕРЕДОВИЩА 1.1 ДОЗВІЛЬНІ ДОКУМЕНТИ

1. ЗДІЙСНЕННЯ ДОЗВІЛЬНИХ ПРОЦЕДУР

Згідно з третьою частиною статей 257 та 335 Кодексу перелік документів, необхідних для здійснення експортної діяльності є наступним: Сутність та механізм регулювання

▪

документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію;

▪

зовнішньоекономічний договір (контракт);

▪

транспортні (перевізні) документи;

▪

комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію.

За необхідністю також повинні подаватися підтвердження (1) дотримання заходів нетарифного регулювання; (2) дотримання обмежень, які виникають у зв'язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів; (3) країни походження товару; (4) сплати та/або забезпечення сплати митних платежів; (5) права пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів; (6) зміну термінів сплати митних платежів; (7) заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення.

▪ Велика кількість дозвільних документів для експорту; Проблеми

Впроваджені ініціативи

▪ Складність одержання ліцензій та сертифікатів.

▪ 30 листопада 2016 року Президент України підписав закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо усунення адміністративних бар'єрів для експорту послуг)». Стало можливим укладення зовнішньоекономічних договорів в електронній формі;

▪ 26 грудня 2017 року був ухвалений Наказ Мінфіну України «Про затвердження Порядку заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1». Відбулося спрощення процедур для експортерів: сертифікат походження товару EUR.1 видаватимуть за єдиним порядком.

Відповідність очікувань бізнесу планам уряду

Запити бізнесу

Відповідні пропозиції уряду

▪ Оптимізація процедури проведення державної експертизи, а саме забезпечення змін в системі подання документів через автоматизацію;

▪ Розробка та впровадження електронної системи ліцензування (відповідно до листа Держекспорт- контролю від 26.03.2018); ▪ (відсутні).

▪ Зменшення кількості міжнародних торговельних операцій, що підлягають ліцензуванню, регулюванню чи обмеженню.

EasyBusiness | Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС

30

ХАРАКТЕРИСТИКА МСБ

РЕЗЮМЕ

ОЦІНКА СЕРЕДОВИЩА

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

Сутність та механізм регулювання

певних

ДЖЕРЕЛА

1.2 ТЕХНІЧНІ, САНІТАРНІ ТА ФІТОСАНІТАРНІ ВИМОГИ

1. ЗДІЙСНЕННЯ ДОЗВІЛЬНИХ ПРОЦЕДУР При експорті регулювання:

РЕКОМЕНДАЦІЇ

груп

товарів

існують

заходи

нетарифного

▪ радіологічний контроль (стосується усіх товарів); ▪ фітосанітарний контроль та акредитація (при експорті продуктів рослинного походження); ▪ ветеринарний походження);

контроль

(при

експорті

продукції

тваринного

▪ екологічний контроль (при експорті товарів, що потрапляють в жовтий або зелений переліки відходів).

▪ Складність дотримання технічних, санітарних та фітосанітарних вимог. Проблеми

Впроваджені ініціативи

▪ У 2015 році Державна санітарно-епідеміологічна служба України значно спростила процедури проходження санітарного контролю на митниці. На даний момент для проходження медико-санітарного контролю вантажів з харчовими продуктами не потрібно пред’являти висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи; ▪ В лютому 2016 Кабміном був затверджений план заходів з імплементації розділу IV “Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею” Угоди про асоціацію на 2016-2019 роки, який передбачає наближення законодавства України в сфері санітарних та фітосанітарних норм до законодавства ЄС; ▪ Гармонізація української системи технічного регулювання з практикою ЄС передбачена прийнятою в 2015 році Стратегією розвитку системи технічного регулювання на період до 2020 року; ▪ В межах процесу гармонізації законодавства були прийняті закони, що регулюють фітосанітарні процедури, безпечність та якість харчових продуктів, ідентифікацію та реєстрацію тварин, побічні продукти тваринного походження, насіння і садивний матеріал тощо.

Відповідність очікувань бізнесу планам уряду

Запити бізнесу

Відповідні пропозиції уряду

▪ Полегшення дотримання технічних, санітарних та фітосанітарних вимог шляхом гармонізації українського законодавства у сфері СФЗ із відповідними нормами Європейського Союзу.

▪ Гармонізація українського законодавства із відповідними нормами Європейського Союзу (План реалізації Всеохоплюючої стратегії імплементації Глави IV Розділу IV “Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею” Угоди про асоціацію).

EasyBusiness | Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС

31

ХАРАКТЕРИСТИКА МСБ

РЕЗЮМЕ

ОЦІНКА СЕРЕДОВИЩА

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

ДЖЕРЕЛА

РЕКОМЕНДАЦІЇ

2. ЗАХИСТ АВТОРСЬКИХ ПРАВ ТА ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Сутність та механізм регулювання

Проблеми

Право інтелектуальної власності – це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності. Право інтелектуальної власності в Україні закріплено на законодавчому рівні такими нормативно-правовими актами як: Конституція України, Цивільний кодекс України, Закон України «Про авторське право і суміжні права», “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”, Закон України “Про охорону прав на промислові зразки” та іншими.

▪ Низький рівень дотримання авторських прав та права інтелектуальної власності; ▪ Наявність суперечностей між законодавчими актами; ▪ Правова невизначеність ключових понять, що стосуються мережі Інтернет; ▪ Відсутність спеціальних регулюють цю сферу;

державних

органів,

які

безпосередньо

▪ Відсутність попереджувальних заходів належного адміністративної та кримінальної відповідальності.

рівня

▪ 29 вересня 2017 року Президент України підписав Указ "Про утворення Вищого суду з питань інтелектуальної власності"; Впроваджені ініціативи

▪ 25 січня 2018 року за Уряд схвалив законопроекти щодо покращення сфери захисту прав інтелектуальної власності в Україні, зокрема у сферах авторських та суміжних прав та правової охорони винаходів і корисних моделей; ▪ 7 лютого 2018 року була створена Рада з питань інтелектуальної власності, що здійснюватиме координацію процесів щодо функціонування і розвитку системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні; ▪ 15 травня 2018 року Верховна Рада України у другому читанні ухвалила розроблений МЕРТ проект закону №7466 , мета якого - встановити в Україні ефективну та прозору систему колективного управління майновими правами у сфері авторського права та суміжних прав.

Відповідність очікувань бізнесу планам уряду

Запити бізнесу

Відповідні пропозиції уряду

▪ Покращення рівня захисту прав інтелектуальної власності в Україні шляхом узгодження українського законодавства у сфері авторських прав та прав інтелектуальної власності із відповідними нормами ЄС.

▪ Імплементація актів ЄС у сфері інтелектуальної власності; підвищення ефективності захисту прав інтелектуальної власності митними органами.

EasyBusiness | Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС

32

ХАРАКТЕРИСТИКА МСБ

РЕЗЮМЕ

ОЦІНКА СЕРЕДОВИЩА

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

ДЖЕРЕЛА

3.1 ПОПЕРЕДНЄ МИТНЕ ОФОРМЛЕННЯ

3. ПРОХОДЖЕННЯ МИТНИЦІ

Сутність та механізм регулювання

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Попереднє митне оформлення передбачає контрольні заходи, які полягають у перевірці документів та відомостей, необхідних для здійснення державних санітарно-епідеміологічного, ветеринарносанітарного, фітосанітарного, екологічного контролю, та здійснюються органами доходів і зборів в пунктах пропуску через державний кордон.

▪ Значна тривалість та складність процедури попереднього митного оформлення;

Проблеми

▪ Неузгодженість українських та закордонних сертифікатів;

▪ Труднощі з попередньою класифікацією.

Впроваджені ініціативи

В 2016 році на митницях було запроваджено можливість використання системи “єдиного вікна”, що покликана автоматизувати процедуру митного оформлення та зменшити вплив людського фактору.

Запити бізнесу

Відповідність очікувань бізнесу планам уряду

▪ Спрощення та встановлення чітких правил проходження митних процедур, уніфікація документів за міжнародним зразком та скорочення їх кількості;

Відповідні пропозиції уряду ▪ Законодавче закріплення процесу проходження митних процедур відповідно до актів ЄС (зокрема Законопроект № 4777);

▪ Надання можливості вносити зміни у митні документи;

▪ Визначення механізму внесення змін до митної декларації;

▪ Повна автоматизація процедури та збільшення прозорості;

▪ Впровадження механізму “єдиного вікна” для всіх процедур митного оформлення товарів (Законопроект № 7010);

▪ Зменшення тривалості процедури, чітке визначення часу проведення процедури;

▪ Встановлення терміну проходження контрольних процедур в 4 години, а також принципу “мовчазної згоди” (Законопроект № 7010);

▪ Запровадження компенсації збитків, завданих незаконними діями працівників митниці;

▪ Встановлення правової відповідальність посадових осіб, винних у порушенні митного законодавства (Законопроект № 3763);

▪ Зменшення кількості перевірок протягом митного контролю і оформлення товарів.

▪ (відсутні).

EasyBusiness | Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС

33

ХАРАКТЕРИСТИКА МСБ

РЕЗЮМЕ

ОЦІНКА СЕРЕДОВИЩА

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

ДЖЕРЕЛА

3.2 МИТНА ВАРТІСТЬ ТОВАРІВ

3. ПРОХОДЖЕННЯ МИТНИЦІ

Сутність та механізм регулювання

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Для митного оформлення товарів декларант самостійно декларує митниці ДФС митну вартість товарів і метод її визначення шляхом подання митної декларації та документів, що підтверджують заявлену митну вартість і обраний метод її визначення (розділ ІІІ Митного кодексу).

▪ Значна тривалість процедури та велика кількість додаткових документів, у тому числі тих, що становлять комерційну таємницю;

Проблеми

▪ Непрозоре, неавтоматичне визначення митної вартості, зокрема необґрунтоване її зростання, включення платежів, що не здійснювалися, неврахування знижок, курсу валют, тощо; ▪ Відсутність доступу до митної бази цін, відмови митних органів щодо визнання ціни, неможливість завчасно передбачити митну вартість.

Впроваджені ініціативи

У жовтні 2016 року було скасовано Постанову КМУ № 724 від 16.09.2015 р. "Про використання у системі управління ризиками орієнтовних показників митної вартості товарів".

Запити бізнесу Відповідність очікувань бізнесу планам уряду

Відповідні пропозиції уряду

▪ Збільшення прозорості прийняття ▪ Чітка регламентація процесу рішень щодо митної вартості, визначення митної вартості зокрема чітке визначення часу; товару відповідно до актів ЄС (План заходів з виконання Угоди); ▪ Посилення відповідальності працівників митних органів;

▪ Правової відповідальність посадових осіб, винних у порушенні законодавства (Законопроект № 3763);

▪ Навчання працівників митниці, щоб покращити їх навички визначення митної вартості товарів;

▪ Проведення навчань з метою підвищення кваліфікації працівників митниць (План підвищення рівня професійної компетентності посадових осіб органів ДФС);

▪ Використання митної вартості товару згідно з документами;

▪ (відсутні);

▪ Скорочення переліку документів для підтвердження ціни;

▪ (відсутні);

▪ Надання доступу підприємцям до митної бази цін;

▪ (відсутні);

▪ Оновлення списку випадків, коли ▪ (відсутні). виникають питання щодо правильності митної вартості.

EasyBusiness | Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС

34

ХАРАКТЕРИСТИКА МСБ

РЕЗЮМЕ

ОЦІНКА СЕРЕДОВИЩА

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

ДЖЕРЕЛА

3.3 СЕРТИФІКАТИ ПОХОДЖЕННЯ ТОВАРУ

3. ПРОХОДЖЕННЯ МИТНИЦІ

Сутність та механізм регулювання

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Сертифікат про походження товару – це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий органом державиекспортера, уповноваженим відповідно до національного законодавства. Перевірка достовірності сертифікатів про походження товару з України здійснюється органами доходів і зборів. З метою встановлення достовірності даних, зазначених у сертифікаті про походження товару з України, органи доходів і зборів можуть вимагати у підприємств, документацію, необхідну для перевірки даних, зазначених у такому сертифікаті, або ж здійснювати у порядку, встановленому законом, перевірку виробництва товарів та первинної документації, пов’язаної з таким виробництвом, безпосередньо на підприємствах.

▪ Значна тривалість та складність процедури; Проблеми

▪ Непрозорість прийняття рішень;

▪ Неправомірні відмови приймати сертифікат походження; ▪ Ручне управління при прийнятті рішень щодо сертифікатів походження; ▪ Вимоги надавати велику кількість додаткових документів.

Впроваджені ініціативи

Відповідність очікувань бізнесу планам уряду

Станом на серпень 2018 року не було зареєстровано нових ініціатив, пов’язаних із системою надання сертифікатів походження товару.

Запити бізнесу

Відповідні пропозиції уряду

▪ Автоматизація процедури та збільшення прозорості;

▪ Впровадження механізму електронного “єдиного вікна” для всіх процедур митного оформлення товарів (Законопроект №7010);

▪ Зменшення тривалості процедури, чітке визначення часу, необхідного для процедури;

▪ Встановлення максимального терміну проходження контрольних процедур в 4 години, а також принципу “мовчазної згоди” (Законопроект №7010);

▪ Посилення відповідальності митних органів.

▪ Встановлення особливостей процедури апеляційного оскарження рішень, прийнятих митними органами та правової відповідальність посадових осіб (Законопроект № 3763).

EasyBusiness | Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС

35

ХАРАКТЕРИСТИКА МСБ

РЕЗЮМЕ

ОЦІНКА СЕРЕДОВИЩА

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

ДЖЕРЕЛА

3.4 АУДИТ ПІСЛЯ МИТНОГО ОФОРМЛЕННЯ

3. ПРОХОДЖЕННЯ МИТНИЦІ

Сутність та механізм регулювання

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Митний аудит полягає у здійсненні митними органами заходів після випуску товарів у вільний обіг з метою встановлення точності та достовірності відомостей, зазначених у митних деклараціях, своєчасності та повноти сплати митних платежів та дотримання встановлених заходів нетарифного регулювання шляхом вивчення відповідних документів суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності.

▪ Значна тривалість та складність процедури аудиту; Проблеми

▪ Необґрунтоване збільшення митної вартості товарів на етапі аудиту; ▪ Зміна коду товару за наявності вже, оформленої митної декларації;

▪ Різний підхід до одних і тих же вимог законодавства з боку митників та аудиторів.

Впроваджені ініціативи

Відповідність очікувань бізнесу планам уряду

У плані дій з реформування митниці передбачений напрям “Пост-митний контроль і митний аудит”, метою якого є створення ефективної та результативної служби пост-митного контролю й митного аудиту, яка дозволить митниці виконувати свої завдання (контроль і випуск товарів та збір доходів), одночасно сприяючи законній торгівлі.

Запити бізнесу

Відповідні пропозиції уряду

▪ Забезпечення достатнього рівня координації, планування, впровадження і виконання процедури пост-аудит контролю;

▪ Оновлення процедури постмитного аудиту (Напрям 14 Плану дій з реформування митниці Мінфіну);

▪ Скорочення переліку документів, необхідних для проходження аудиту;

▪ (відсутні);

▪ Зменшення тривалості процедури;

▪ (відсутні);

▪ Збільшення прозорості прийняття рішень на етапі аудиту;

▪ (відсутні);

▪ Розробка ефективної служби постмитного контролю та аудиту;

▪ (відсутні);

▪ Обмеження повноважень митних органів.

▪ (відсутні).

EasyBusiness | Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС

36

ХАРАКТЕРИСТИКА МСБ

РЕЗЮМЕ

ОЦІНКА СЕРЕДОВИЩА

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЖЕРЕЛА

4. АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

Сутність та механізм регулювання

Оскільки експортні операції є об’єктом обкладання ПДВ, експортер має право на бюджетне відшкодування сум ПДВ, сплачених постачальникам. Платники податку на додану вартість при документальному підтвердженні фактичної реалізації товару за митну територію України і надані експортні розрахунки експортного відшкодування за підсумками податкового періоду має право на отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня пред'явлення документів. Порядок визначення суми, що підлягає відшкодування з Державного бюджету України, та строки проведення розрахунків регулюється ст.200 Податкового кодексу України. Процедура відшкодування розпочинається із подачі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, її розрахунок, оригінали митних декларацій. Далі, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку. Протягом 30 календарних днів після спливу граничного терміну проведення камеральної перевірки, податкова має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника податку для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування. Тоді, податковий орган у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подає до органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

▪ Неефективний / непрозорий механізм відшкодування ПДВ; Проблеми

Впроваджені ініціативи

▪ Неповернення ПДВ.

▪ В 2017 році Міністерство фінансів запровадило механізм автоматичного відшкодування сум ПДВ для оптимізації процесу та запобігання корупції. Разом з тим, на сьогоднішній день держава має заборгованість у розмірі близько 4.7 мільярдів доларів перед платниками ПДВ, яка утворилася до 1 лютого 2016 року. Відшкодування повинно було проводитися через Тимчасовий реєстр заяв про повернення ПДВ, який мав бути створений у лютому 2017 року, проте станом на серпень 2018 Реєстр досі не містить всієї інформації, наявність якої передбачена Податковим кодексом; ▪ 17 січня 2018 року КМУ ухвалив законопроект, який врегульовує питання щодо відшкодування ПДВ для платників податків, які подали заяви до 01.02.2016 та не отримали бюджетного відшкодування. Крім того, законопроект врегулює питання повернення сум податку на додану вартість, заявлених до бюджетного відшкодування до 01.02.2016, за якими станом на 01.01.2017 органами ДФС було відмовлено у бюджетному відшкодуванні (платник податку не мав права на отримання бюджетного відшкодування) та по яких набуло чинності рішення суду на користь платника податку щодо такого бюджетного відшкодування.

EasyBusiness | Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС

37

РЕЗЮМЕ

Відповідність очікувань бізнесу планам уряду

ХАРАКТЕРИСТИКА МСБ

ОЦІНКА СЕРЕДОВИЩА

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЖЕРЕЛА

Запити бізнесу

Відповідні пропозиції уряду

▪ Спрощення процесу відшкодування ПДВ шляхом скорочення кількості необхідних документів та періоду розгляду заяв на повернення;

▪ Реалізація Закону № 1797 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні", який спрямований на спрощення адміністрування податків;

▪ Забезпечення ефективної процедури адміністративного оскарження;

▪ Розгляд матеріалів скарги у закритому засіданні відбувається за участю уповноваженого представника РБО (Наказ Мінфіну № 916 “Про затвердження Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами”);

▪ Повернення заборгованості перед платниками ПДВ;

▪ (відсутні);

▪ Забезпечення належного технічного функціонування й технічного обслуговування системи електронного адміністрування ПДВ;

▪ (відсутні);

▪ Забезпечення обізнаності податкових органів на місцях та їх підготовку для підтримки платників податків з усіх питань, які виникають в процесі функціонування електронного адміністрування ПДВ;

▪ (відсутні);

▪ Забезпечення стабільності відповідних законів і підзаконних нормативно-правових актів, щоб вони залишалися незмінними протягом значного часу;

▪ (відсутні);

▪ Забезпечення негайної виплати платнику податків суму відшкодування ПДВ, яка підтверджена судовим рішенням, що вступило в силу, без будьякого подальшого підтвердження податковими органами.

▪ (відсутні).

EasyBusiness | Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС

38

ХАРАКТЕРИСТИКА МСБ

РЕЗЮМЕ

ОЦІНКА СЕРЕДОВИЩА

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЖЕРЕЛА

5. ЗДІЙСНЕННЯ МІЖНАРОДНИХ ПЛАТЕЖІВ

Сутність та механізм регулювання

Виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 120 календарних днів з дати оформлення продукції, що експортується (ст. 1 Закону № 185 з урахуванням п. 1 Постанови № 410). Порушення резидентами зазначених строків тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 % від суми неодержаної виручки в іноземній валюті.

▪ Затримка платежів через необхідність закупівлі іноземної валюти; Проблеми

▪ Велика кількість документів, потрібних для здійснення міжнародних платежів та тривалий час їх оформлення; ▪ Обов’язковий продаж іноземної валюти, отриманої в результаті операцій із міжнародної торгівлі; ▪ Обмеження на розмір авансових платежів в іноземній валюті за імпорт товарів зовнішньоекономічними договорами; ▪ Обмеження у можливості вибору банків для міжнародних платежів.

Впроваджені ініціативи

У червні 2018 року був прийнятий закон “Про валюту і валютні операції”, який значно лібералізує операції з валютою в країні. Законом передбачено значне спрощення ведення зовнішньоторговельної діяльності для українських підприємств і, особливо, МСБ. Закон виключає необхідність для українських експортерів обов’язково продавати частину валютної виручки протягом 180 днів після її одержання, та забезпечує можливість робити інвестиції за кордон без отримання індивідуальних ліцензій, послаблення санкцій за порушення валютного регулювання, скасування необхідності декларувати валютні цінності за кордоном тощо.

Запити бізнесу Відповідність очікувань бізнесу планам уряду

▪

Зменшення обмежень на поточні платежі, зняття обмежень з експортно-імпортних операцій і прямих іноземних інвестицій для підвищення експортного потенціалу нашої країни.

Відповідні пропозиції уряду ▪ Виконання Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС щодо наближення положень національного законодавства до законодавства ЄС щодо: руху капіталу та платежів між державами-членами та між державами-членами і третіми країнами; платіжних послуг на внутрішньому ринку, тощо (План заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС).

EasyBusiness | Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС

39

ХАРАКТЕРИСТИКА МСБ

РЕЗЮМЕ

ОЦІНКА СЕРЕДОВИЩА

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

ДЖЕРЕЛА

РЕКОМЕНДАЦІЇ

4.3. ОЦІНКА НЕРЕГУЛЯТОРНОГО СЕРЕДОВИЩА ДОСТУП ДО ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ

Активний розвиток МСБ не можливий без належного фінансування. Однак відсоток малих та середніх підприємств, які користуються кредитами значно менший за аналогічний показник у великих (18,2% проти 36,1%) (Рисунок 23). Це може бути пов’язано з тим, що на відміну від великих підприємств, МСБ частіше отримує відмову на запит про додаткове фінансування. Зокрема за даними дослідження Світового банку, серед опитаних компаній, у 11.7% МСБ було відхилено кредитний запит, тоді як жодне опитане велике підприємств не повідомило про відмову в отриманні банківського кредиту. Ситуація нерівномірного доступу до банківського кредитування притаманна й МСБ в ЄС (Рисунок 24). Рисунок 23. Частка компаній, банківським кредитом, %

що

користуються

Рисунок 24. Частка компаній, кредитний запит яких був відхилений, %

52.8

36.1

11.7

11.1

39.5 5.4

18.2

0,0 Українські МСБ

Українські великі підприємства

Європейські МСБ

Європейські великі підприємства

Джерело: Світовий банк (Enterprise Survey)

Українські МСБ

Українські великі підприємства

Європейські МСБ

Європейські великі підприємства

Джерело: Світовий банк (Enterprise Survey)

Підвищення доступу до фінансових ресурсів є необхідною складовою подальшої інтернаціоналізації МСБ. На даний момент в Україні фінансові ресурси надаються банками на загальних умовах і за спеціальними умовами в результаті участі банка-партнера в програмі міжнародних фінансових організацій. За даними НБУ, в період з жовтня 2017 року по лютий 2018 року портфель кредитів МСБ в Україні збільшився на 25 мільярдів гривень. Збільшення обсягів фінансування МСБ частково пов’язано з початком функціонуванням ряду європейських фінансових програм підтримки українського МСБ. Основними програмами, що на даний момент діють в Україні та мають на меті підвищити рівень доступу МСБ до фінансових ресурсів є програми ПВЗВТ, а також регіональні та двосторонні програми за ініціативи Європейського банку реконструкції та розвитку, Німецького банк розвитку та Європейського інвестиційного банку (Таблиця 2). Таблиця 2. Ініціативи, що сприяють підвищенню рівня доступу до фінансів Проект

Ініціатор

Бенефіціари

Тип допомоги

МСБ з товарообігом понад 1 мільйон євро.

Пряме кредитування, кредитні гарантії, технічна допомога

Мета програми

ПВЗВТ ПРОГРАМИ ПВЗВТ 11. ПРОГРАМИ

Механізм прямої підтримки МСБ в рамках ПВЗВТ

EasyBusiness | Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС

Поліпшення доступу до фінансування шляхом надання гарантій та технічної допомоги для МСБ.

40

РЕЗЮМЕ

Проект

ХАРАКТЕРИСТИКА МСБ

Ініціатор

Програма "Initiative East" в рамках ПВЗВТ

2

ОЦІНКА СЕРЕДОВИЩА

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

ДЖЕРЕЛА

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Бенефіціари

Тип допомоги

Мета програми

Мікропідприємства, де працює менше, ніж 10 працівників, МСБ в агро харчовій галузі

Механізм кредитних гарантій (кредити до 5 млн євро), мікрофінансування (кредити до 25,000 євро)

Надання МСБ нових можливостей для торгівлі за рахунок створення механізму кредитних гарантій та мікрофінансування

МСБ, а також приватні господарства з низьким доходом.

Кредити в середньому по 51,309 євро.

Сприяння економічному розвитку та процвітанню країни шляхом фінансування МСБ та приватних господарств через місцеві фінансові установи.

Усі МСБ.

Кредити в гривневому еквіваленті до 250,000 євро.

Стимулювання кредитування у місцевій валюті з низькими процентними ставками насамперед МСБ в Україні.

РЕГІОНАЛЬНІ ПРОГРАМИ

Європейський фонд для ПівденноСхідної Європи (2009-2019)

Механізм фінансування МСБ – Етап IІ

Незважаючи на наявність програм фінансування МСБ в Україні, умови отримання допомоги на розвиток бізнесу залишаються несприятливими для підприємців, що пов’язано із наступними проблемами:

▪ складність підтвердження платоспроможності МСБ при отриманні фінансування; ▪ високі ставки за кредитами навіть в межах програм підтримки МСБ у комерційних банках (більше 10-13% у порівнянні з 1-5% у розвинених країнах ЄС); ▪ відсутність альтернатив банківським кредитам, які б дозволили отримати допомогу МСБ.

Саме тому зважаючи на перелічені проблеми існує необхідність створення нових ефективних механізмів, що б забезпечили належний доступ українського МСБ до фінансових можливостей.

EasyBusiness | Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС

41

ХАРАКТЕРИСТИКА МСБ

РЕЗЮМЕ

ОЦІНКА СЕРЕДОВИЩА

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

ДЖЕРЕЛА

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДОСТУП ДО ЗНАНЬ ТА ІНФОРМАЦІЇ Вдосконалення навичок робітників підприємства є необхідною умовою для посилення конкурентоспроможності бізнесу. Однак лише 23.1% МСБ в Україні проводять тренінги для покращення професійних знань своїх працівників, що нижче показників як українських великих підприємств, так і європейського МСБ (Рисунок 25). Більше того лише незначна частка українського МСБ усвідомлює важливість освіченої робочої сили у розвитку бізнесу. Так, за даними опитування Світового банку, лише 8.1% українського МСБ вважає неосвічену робочу силу головним бар’єром, що нижче за відповідні показники за українськими великими підприємствами та європейським МСБ (Рисунок 26). Рисунок 25. Частка компаній, що проводять навчальні тренінги, %

Рисунок 26. Частка компаній, що вважають неосвічену робочу силу головним бар’єром розвитку бізнесу, %

60.0

18.2 15.8

33.2

37.4 8.1

23.1

Українські МСБ

Українські великі підприємства

Європейські МСБ

Європейські великі підприємства

Джерело: Світовий банк (Enterprise Survey)

Українські МСБ

9.8

Українські великі підприємства

Європейські МСБ

Європейські великі підприємства

Джерело: Світовий банк (Enterprise Survey)

Брак обізнаності є перепоною для українських підприємців, тоді як підвищення доступу до знань та інформації є необхідною умовою інтернаціоналізації. З метою вирішення цієї проблеми було ініційовано програми ПВЗВТ, регіональні та двосторонні та інші програми під керівництвом Європейського Союзу, Міжнародного торгового центру, ПРООН, USAID та інших організацій (Таблиця 3). Таблиця 3. Ініціативи, що сприяють підвищенню рівня доступу до знань та інформації Проект

Ініціатор

Бенефіціари

Тип допомоги

Мета програми

ПВЗВТ ПРОГРАМИ ПВЗВТ 11. ПРОГРАМИ

Програма "Initiative East" в рамках ПВЗВТ

МСБ із середньою капіталізацією, що працюють в обраних агро харчових виробничозбутових мережах.

Технічна допомога.

EasyBusiness | Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС

Надання консультацій та послуг з підтримки бізнесу в агрохарчовій галузі, допомагаючи фермерам та підприємцям виробляти якісну продукцію, з якою відкривається доступ до міжнародних ринків.

42

РЕЗЮМЕ

Проект

ХАРАКТЕРИСТИКА МСБ

Ініціатор

ОЦІНКА СЕРЕДОВИЩА

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

Бенефіціари

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Тип допомоги

ДЖЕРЕЛА

Мета програми

ПРОГРАМИ РЕГІОНАЛЬНІ ПРОГРАМИ 22. РЕГІОНАЛЬНІ ЗДІЙСНЕННЯ МІЖНАРОДНИХ ПЛАТЕЖІВ

Консультування малого бізнесу

Східне партнерство: Готові до торгівлі – ініціатива "EU4Business" (2017-2020)

Жінки в бізнесі (2016-2022)

3

Консультації.

Надання консультаційних послуг у таких сферах, як стратегія, маркетинг, оперативна діяльність, управління якістю, енергоефективність, фінансове управління тощо.

Технічна допомога.

Надання допомоги у здійсненні аналізу виробничо-збутових мереж, пошуку можливостей виходу на експортні ринки, проведення навчання, надання консультаційних послуг, сприяння участі у торговельних ярмарках, тощо.

Бізнесконсультації, тренінги, наставництво, бізнесдіагностика.

Сприяння жіночому підприємництву та доступу до фінансування і, в цілому, участі жінок у бізнесі шляхом полегшення доступу до фінансування та надання консультацій для МСБ під керівництвом жінок.

Всі МСБ.

Тренінги, консультації.

Відкриття центрів підтримки бізнесу в 15 регіонах України із метою надання МСБ консультаційних послуг, а також проведення тренінгів та семінарів з метою підтримки розвитку експортного потенціалу.

Експортноорієнтовані МСБ.

Освітні програми, форуми за участю урядових представників, національні стенди України на найбільших міжнародних виставках, інформаційні матеріалів; експортний консалтинг, пошук партнерів.

Допомога українському бізнесу бути успішним на закордонних ринках шляхом розвитку експортних компетенцій українського бізнесу, промоції українських товарів та послуг за кордоном, допомоги в налагодженні співробітництва та партнерства між українським та закордонним бізнесом.

Всі МСБ.

Експортноорієнтовані МСБ (насамперед виробники ягід).

МСБ під керівництвом жінок в усіх галузях.

ДВОСТОРОННІ ПРОГРАМИ

"EU4Business": Мережа центрів підтримки бізнесу в Україні (2016-2022)

ІНШЕ 44. ІНШЕ

Офіс просування експорту (постійно діючий)

EasyBusiness | Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС

43

РЕЗЮМЕ

Проект

ХАРАКТЕРИСТИКА МСБ

Ініціатор

ОЦІНКА СЕРЕДОВИЩА

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

Бенефіціари

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Тип допомоги

ДЖЕРЕЛА

Мета програми

Проект FORBIZ (зокрема офіс із підтримки МСБ)

Всі МСБ.

Консультації, освітні програми.

Покращення доступу до інформації для українських МСП та консультаціїз бізнесспільнотою щодо регуляторних змін.

Зміцнення бізнесоб'єднань малих і середніх підприємств (2015-2018)

Всі МСБ та їх бізнесоб’єднання.

Тренінги, навчання, консультації, програми розвитку.

Прискорення розвитку МСБ в Україні шляхом зміцнення потенціалу членських бізнесоб’єднань (БО).

Competitiveness of Small and Medium Enterprises (COSME) (2014-2020)

МСБ, громадські організації, установи, агентства регіональног о розвитку та освітні заклади.

Онлайн портали (Your europe business portal, Trade helpdesk, European cluster collaboration platform), бізнес стажування (Еразмус для молодих підприємців).

Полегшення виходу МСБ на зовнішні ринки, формування культури ведення бізнесу, зростання конкурентоспроможності.

Всі МСБ.

Щорічні оцінки ділового клімату для України та п’яти областей, біла книга з політики розвитку МСБ, інформаційні бюлетені для МСБ ("Путівник експортера", "Експорт МСБ: від А до Я" та "Моніторинг перешкод розвитку МСБ").

Покращення ділового клімату шляхом втілення вагомих та сталих реформ у секторі МСБ на центральному і на регіональному рівнях.

Програма USAID Лев (2014-2019)

Таким чином в Україні існує об’єктивна потреба у підвищенні знань представників МСБ. Незважаючи на існування великої кількості програм, важливим залишається питання поінформованості українських підприємців щодо можливостей їх використання. Так, згідно зі звітом OECD (SME Policy Index: Eastern Partner Countries 2016), більш ніж 80% українських МСБ не знають про жодні програми підтримки розвитку.

EasyBusiness | Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС

44

РЕЗЮМЕ

ХАРАКТЕРИСТИКА МСБ

ОЦІНКА СЕРЕДОВИЩА

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

ДЖЕРЕЛА

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДОСТУП ДО ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІННОВАЦІЙ Однією із основних умов інтернаціоналізації є висока конкурентоспроможність підприємства, що передусім формується за рахунок розробки та впровадження інновацій. Однак українські МСБ недостатньо вкладають кошти в науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (R&D). Так, частка українського МСБ, що інвестує в R&D становить лише 3.5%, що нижче за аналогічні показники українських та особливо європейських великих підприємств (10.3% та 23.2% відповідно), що може бути пояснено недостатністю фінансових ресурсів (Рисунок 27).

Крім вже вищезазначеного, інтернаціоналізація діяльності підприємства також не можлива без використання інформаційних ресурсів для проведення ефективної комунікації з потенційними покупцями. Одним із таких технологічних аспектів є наявність у підприємства власного вебсайту. Таким чином, розглядаючи український МСБ, варто зауважити, що лише 55.6% мають власний веб-сайт у порівнянні із 70.2% українських великих підприємств та 83.8% європейських великих підприємств, що у свою чергу значно обмежує можливості для інтернаціоналізації підприємницької діяльності та залучення до глобальних ланцюгів доданої вартості (Рисунок 28). Рисунок 27. Частка компаній, що інвестують в R&D, %

Рисунок 28. Частка компаній, що мають власний вебсайт, %

23.2

83.8 70.2 55.6

10.3

9.9

Українські великі підприємства

Європейські МСБ

63.6

3.5 Українські МСБ

Європейські великі підприємства

Джерело: Світовий банк (Enterprise Survey)

Українські МСБ

Українські великі підприємства

Європейські МСБ

Європейські великі підприємства

Джерело: Світовий банк (Enterprise Survey)

Зважаючи на бар’єри в доступі до технологій та інновацій, в Україні було започатковано ряд ініціатив як з боку Уряду, так і міжнародних інституцій. Зокрема, українські банки пропонують послуги фінансового лізингу на техніку та обладнання. Разом із тим існують міжнародні програми реалізації інноваційного потенціалу МСБ (Таблиця 4). Таблиця 4. Ініціативи, що сприяють підвищенню рівня доступу до технологій та інновацій Проект

Інструмент фінансування МСБ в рамках програми “Горизонт 2020” (2014-2020)

Ініціатор

Бенефіціари

Всі МСБ.

Тип допомоги

Мета програми

Фінансування інноваційних проектів (1-3 мільйони євро та тренінги), підтримка інвестиційної готовності, допомога з доступом до ризикового фінансування і до клієнтів, а також послуг Європейської мережі підтримки підприємництва.

Задоволення фінансових потреб міжнародноорієнтованих МСБ задля реалізації ризикових інноваційних ідей з високим ринковим потенціалом.

EasyBusiness | Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС

45

РЕЗЮМЕ

ХАРАКТЕРИСТИКА МСБ

ОЦІНКА СЕРЕДОВИЩА

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

Проект Ініціатор Бенефіціари ЗДІЙСНЕННЯ МІЖНАРОДНИХ ПЛАТЕЖІВ

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЖЕРЕЛА

Тип допомоги

Мета програми Підвищення інноваційного потенціалу української економіки, передусім за рахунок ефективного впровадження в ній продуктів ноу-хау від українських інноваторів.

Стимулювання українського сільськогосподарського сектору.

Центри з підтримки технологій та інновацій в Україні (постійно діючий)

МСБ, винахідники та дослідники, представники промислового сектору.

Семінари, курси, консультації з питань інтелектуальної власності, проведення патентного пошуку, комерціалізація об'єктів промислової власності.

Програма підтримки аграріїв (постійно діючий)

МСБ, що працюють в сільському господарстві.

Компенсація у розмірі 25% від вартості техніки та обладнання українського виробництва.

Для українського МСБ характерний низький рівень впровадження досягнень науково-технічного прогресу. Разом з тим, МСБ не мають достатніх фінансових та кваліфікаційних ресурсів для розробки власних технологій та ведення інноваційної діяльності. Таким чином, підвищення доступу до технологій та інновацій потребує розв’язання двох основних проблем: ▪ Низький рівень впровадження нових технологій українським МСБ (лише 12% українських МСБ використовують ліцензії на технології закордонних компаній);

▪ Низький рівень інноваційної діяльності серед українських малих та середніх підприємств (лише 9.5% українських підприємств представили на ринку новий продукт або послугу).

Отже, розглядаючи регуляторне та нерегуляторне середовище функціонування інтернаціоналізації українського МСБ, варто звернути увагу на наступні факти:

та

▪ За останні роки в Україні було здійснено ряд реформ, що покращили регулювання діяльності МСБ. Проте за даними опитування бізнесу та бізнес асоціацій, все ще потребуються зміни до проходження дозвільних процедур, митниці, адміністрування ПДВ та здійснення міжнародних платежів.

▪ Щодо нерегуляторного середовища, то починаючи з 2013 року було започатковано велику кількість ініціатив, метою яких є стимулювання розвитку малих та середніх підприємств та подолання бар’єрів, що негативно впливають на можливості цього розвитку. Більшість програм були створені у тісній співпраці між міжнародними інституціями, урядом України та громадянським суспільством. Разом з тим, важливим залишається питання поінформованості українських підприємців щодо можливостей використання вищезгаданих програм з метою підвищення ефективності ведення підприємницької діяльності та отримання ресурсів, необхідних для розвитку бізнесу. Варто зазначити, що МСБ в Україні частіше стикаються з бар’єрами на шляху до інтернаціоналізації у порівнянні із великими підприємствами. Однак зважаючи на фундаментальну роль МСБ для української економіки, виникає об’єктивна необхідність в розробці ефективних механізмів, які б гарантували рівний доступ до можливостей інтернаціоналізації, а отже сприяли більшому використанню потенціалу МСБ, що у свою чергу здатне посилити економічне зростанню України.

EasyBusiness | Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС

46

КРАЩІ МІЖНАРОДНІ ПРАКТИКИ

РЕЗЮМЕ

ХАРАКТЕРИСТИКА МСБ

ОЦІНКА СЕРЕДОВИЩА

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЖЕРЕЛА

5.1. МЕТОДОЛОГІЯ ВІДБОРУ КРАЇН ДЛЯ ВИВЧЕННЯ МІЖНАРОДНОГО ДОСВІДУ Вибір країн для аналізу впроваджених ініціатив базувався на даних Європейської Комісії “SME Performance Review”, що використовуються Комісією для моніторингу прогресу країн ЄС у запровадженні Акту з питань МСБ для Європи. Всього було взято 106 показників, поділених на 9 категорій. Показники у кожній категорії були стандартизовані, після чого був знайдений усереднений показник країни по кожній із дев’яти категорій і загальний показник, який обраховувався як середнє арифметичне дев’яти агрегованих показників. Як результат, було обрано 5 країн з найвищими показниками (Рисунок 29). Рисунок 29. Методологія відбору країн для аналізу кращих практик 1

Доступ до знань та інформації

2

Можливості відновлення платоспроможності

3

Сприятливість регуляторного середовища

4

Доступ до державної допомоги

5

Доступ до фінансування

Естонія Латвія Литва Німеччина

6

Доступ до єдиного європейського ринку

7

Доступ до технологій та інновацій

8

Використання “зелених технологій”

9

Інтернаціоналізація МСБ

Країни, що враховувались при відборі

Португалія

Країни, що були відібрані для аналізу

В обраних країнах був зроблений огляд регуляторного середовища за п’ятьма ключовим напрямками, пов’язаними із інтернаціоналізацією МСБ. Крім того, було проаналізовано ініціативи, що були впроваджені в цих країнах для стимулювання розвитку МСБ, за трьома напрямками (Рисунок 30). Рисунок 30. Сфери аналізу регуляторного та нерегуляторного середовища у відібраних країнах Регуляторне середовище

Нерегуляторне середовище

Здійснення дозвільних процедур

Доступ до фінансових ресурсів

Захист права власності

Доступ до знань та інформації

Проходження митниці

Доступ до технологій та інновацій

Адміністрування ПДВ Здійснення міжнародних платежів

У результаті найкращі практики інших країн було використано для надання рекомендацій уряду України з приводу покращення середовища функціонування МСБ та сприяння його подальшому розвитку та інтернаціоналізації.

EasyBusiness | Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС

49

РЕЗЮМЕ

ХАРАКТЕРИСТИКА МСБ

ОЦІНКА СЕРЕДОВИЩА

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЖЕРЕЛА

5.2. ХАРАКТЕРИСТИКА СФЕР РЕГУЛЯТОРНОГО СЕРЕДОВИЩА ЄС Дозвільні процедури ▪ Більшість продуктів на ринку ЄС є об’єктами гармонізованих правил; ▪ В країні певні галузі можуть регулюватися також національними нормами, однак кожен продукт, законно проданий в одній країні ЄС, може бути проданий і в усіх інших; ▪ Суб’єкт, який експортує чи імпортує товари в кількості, більшій за певне встановлене значення, йому необхідно надати статистичний звіт по торгівлі (щомісячно через електронну систему Intrastat). Захист прав інтелектуальної власності ▪ Якщо підприємство діє більш ніж в одній країні ЄС, Торгова марка Європейського Союзу та Зареєстрований дизайн Співдружності дозволяють захистити права власності на всій території ЄС після проходження одного процесу реєстрації; ▪ Торгову марку можна зареєструвати онлайн через Офіс інтелектуальної власності ЄС. Проходження митниці ▪ Товари, що рухаються в межах ЄС, можуть вільно переміщатися через національні кордони; ▪ Для отримання дозволу на експорт за межі ЄС експортер пред’являє товари, що перевозяться, експортну декларацію та, за потреби, експортну ліцензію відповідальному митному органу за місцем свого знаходження або на місці, де товари завантажуються для експорту; ▪ Якщо з адміністративних причин документи не можуть бути прийняті, експортну декларацію можна подати будь-якому митному органу, який має відповідну компетенцію; ▪ Експортна декларація повинна подаватися у електронному вигляді за допомогою Системи контролю експорту (Export Control System); ▪ Після цього перевіряючий випускає товар та передає відомості про експортну декларацію митному органу на кордоні. Митний орган на кордоні отримує товари та здійснює перевірку відповідно до отриманої інформації та засвідчує відповідність товару; ▪ Товар, заявлений на експорт, залишається під митним контролем, поки не вивозяться з митної території ЄС. Після виїзду товару за територію ЄС митний орган на кордоні повідомляє про це. Адміністрування податку на додану вартість ▪ Більшість підприємств в ЄС, які заплатили ПДВ у зв’язку з діяльністю (нерегулярною) в іншій країні ЄС, мають право на відшкодування ПДВ; ▪ Відшкодування проводиться з країни, в якій суб’єкт заплатив ПДВ (через національні податкові органі, які після перевірки перенаправляють її у відповідну країну); ▪ У Європейському Союзі заявки на відшкодування ПДВ надсилаються через відповідну онлайнплатформу; ▪ Якщо підприємство продає товар за межі ЄС, товар не обкладається ПДВ. Здійснення міжнародних платежів ▪ В межах ЄС, при здійсненні платежів між країнами-членами ЄС, банки повинні стягувати плату за надану послугу у розмірі, що не перевищує вартість аналогічної послуги в межах країни; ▪ Крім того, що стосується операцій за межами ЄС, то в країнах-членах ЄС відсутні обмеження на купівлю чи продаж іноземної валюти.

EasyBusiness | Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС

50

ХАРАКТЕРИСТИКА МСБ

РЕЗЮМЕ

ОЦІНКА СЕРЕДОВИЩА

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЖЕРЕЛА

ЛАТВІЯ ЧАСТКА МСБ У ЗАГАЛЬНІЙ КІЛЬКОСТІ

ЧАСТКА ЗАЙНЯТОСТІ У МСБ

99.8%

79%

ЧАСТКА ДОДАНОЇ ВАРТОСТІ, СТВОРЕНОЇ МСБ

69.8%

Оцінка середовища функціонування МСБ Для Латвії характерний високий рівень впровадження принципів Акту з питань МСБ. Перш за все це стосується принципу доступу до державної допомоги та участі в публічних закупівлях, за яким вона випереджає середній показник в країнах ЄС в 2.6 разів, що може бути свідченням високого рівня інтернаціоналізації МСБ, адже країни ЄС беруть участь в публічних закупівлях на всій території об’єднання. Крім того Латвія демонструє хороший рівень виконання принципу доступу до знань та інформації. За ним Латвія випереджає середній показник по ЄС на 0.52 пункта. Що стосується принципів, які безпосередньо стосуються зовнішньоекономічної діяльності підприємств (доступ до єдиного європейського ринку та інтернаціоналізація МСБ), то обидва ці показники Латвії є вищими, ніж середньоєвропейські. Особливо сприятливим бізнессередовище в Латвії є в плані доступу МСБ до інформації, необхідної для інтернаціоналізації. Крім того, витрати на здійснення експорту в Латвії на 40% нижчі, ніж в інших країнах ЄС (Рисунок 31).

Рисунок 31. Рівень впровадження принципів Акту із питань МСБ в Латвії в порівнянні із середніми показниками країн ЄС Принципи акту з питань малого бізнесу для Європи

1 9

2

3

8

7

1

Доступ до знань та інформації

2

Можливості відновлення платоспроможності

3

Сприятливість регуляторного середовища

4

Доступ до державної допомоги

5

Доступ до фінансування

6

Доступ до єдиного європейського ринку

7

Доступ до технологій та інновацій

8

Поширеність використання “зелених” технологій

9

Інтернаціоналізація МСБ

4

6

5

Латвія

ЄС

Джерело: Європейська Комісія

EasyBusiness | Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС

51

РЕЗЮМЕ

ХАРАКТЕРИСТИКА МСБ

ОЦІНКА СЕРЕДОВИЩА

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЖЕРЕЛА

Характеристика ініціатив, що сприяють вдосконаленню нерегуляторного середовища

Проект

Ініціатор

Бюджет

Ціль ініціативи

Особливості програми

до фінансів ДОСТУПУ ДО ФІНАНСУВАННЯ 1ДоступПОКРАЩЕННЯ Надання довгострокових та середньострокових експортних кредитних гарантій та інвестиційних гарантій підприємствам та с/г кооперативам"

5,000,000 євро

Дозволити МСБ захищати себе від неплатоспроможності іноземного покупця або при затримці платежу.

Експортні кредитні гарантій вводяться для мінімізації ризиків при проведенні експортних операцій. Гарантія може покривати до 95% комерційних ризиків та до 100% ризиків, пов’язаних з нестабільною політичною ситуацією в країні імпортера.

ДОСТУПУ ДО ЗНАНЬ ТА ІНФОРМАЦІЇ до знань та інформації 2ДоступПОКРАЩЕННЯ

Підтримка тренінгів по ІКТ та нетехнологічних тренінгів, а також тренінгів для залучення іноземних інвестицій

6,908,242 євро

Підтримка діяльності МСБ, спрямованої на підвищення рівня знань та продуктивності працівників.

В межах Програми буде профінансовано три проекти: (1) навчання для самозайнятих осіб та МСБ, що підвищує ефективність їх діяльності та рівень кваліфікації працівників в галузі ІКТ; (2) нетехнологічні тренінги, спрямовані на підвищення кваліфікації працівників на підприємстві; (3) тренінги, що сприятимуть залученню в країну іноземних інвесторів.

ПОКРАЩЕННЯ ДОСТУПУ ДО ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІННОВАЦІЙ Доступ до технологій та інновацій 3

Підтримка впровадження нових продуктів у виробництво

Програма підтримки для МСБ - інноваційні ваучери

60,000,000 євро

Надати підтримку підприємствам у підвищенні їх продуктивності та конкурентоспроможнос ті шляхом розробки та впровадження нових продуктів та технологій; підвищення інвестицій в R&D.

Для підвищення продуктивності МСБ та рівня приватних інвестицій в R&D буде надаватися підтримка на виробництво чи придбання експериментальних технологій, а також на їх впровадження в реальному виробничому процесі для тестування їхньої ефективності.

3,741,885 євро

Сприяти інноваційній діяльності МСБ; підтримувати трансфер технологій для розробки нових або вдосконалення існуючих продуктів чи процесів.

Інноваційні ваучери надаються на фінансування промислових досліджень, експериментальний розвиток, розробку нових продуктів, а також прав власності на них.

EasyBusiness | Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС

52

ХАРАКТЕРИСТИКА МСБ

РЕЗЮМЕ

ОЦІНКА СЕРЕДОВИЩА

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЖЕРЕЛА

ЛИТВА ЧАСТКА МСБ У ЗАГАЛЬНІЙ КІЛЬКОСТІ

ЧАСТКА ЗАЙНЯТОСТІ У МСБ

99.8%

75.9%

ЧАСТКА ДОДАНОЇ ВАРТОСТІ, СТВОРЕНОЇ МСБ

69.9%

Оцінка середовища функціонування МСБ Рівень впровадження Литвою принципів Акту з питань МСБ перевищує середньоєвропейський. Перш за все це стосується орієнтації органів державної влади на потреби МСБ. Що стосується наявності можливостей для розвитку МСБ, то тут Литва випереджає середньоєвропейські показники за принципами доступу до знань та інформації, доступу до фінансування та особливо доступу до державної допомоги та публічних закупівель (за останнім Литва демонструє результати, кращі за середні по ЄС в 2.8 рази). Що стосується принципів, пов’язаних із зовнішньоекономічною діяльністю підприємств (доступ до спільного європейського ринку та інтернаціоналізація МСБ), показники Литви також перевищують середньоєвропейські. Кількість директив ЄС, що стосуються вільного ринку, які ще не були прийняти в Литві, дорівнює 3, в той час як в середньому по країнах ЄС їх близько 8. Також для країни характерний низький рівень витрат на експорт, які в середньому на 25% нижчі, ніж в інших країнах ЄС (Рисунок 32).

Рисунок 32. Рівень впровадження принципів Акту із питань МСБ в Литві в порівнянні із середніми показниками країн ЄС Принципи акту з питань малого бізнесу для Європи

1 9

2

3

8

7

1

Доступ до знань та інформації

2

Можливості відновлення платоспроможності

3

Сприятливість регуляторного середовища

4

Доступ до державної допомоги

5

Доступ до фінансування

6

Доступ до єдиного європейського ринку

7

Доступ до технологій та інновацій

8

Поширеність використання “зелених” технологій

9

Інтернаціоналізація МСБ

4

6

5

Литва

ЄС

Джерело: Європейська Комісія

EasyBusiness | Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС

53

РЕЗЮМЕ

ХАРАКТЕРИСТИКА МСБ

ОЦІНКА СЕРЕДОВИЩА

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЖЕРЕЛА

Характеристика ініціатив, що сприяють вдосконаленню нерегуляторного середовища Проект

1

Законодавство щодо краудфандингу

Ціль ініціативи

Особливості програми

17,377,201 євро

Підвищити рівень інтернаціоналізації МСБ.

Фінансова підтримка для кластерів чи об’єднань МСБ з метою їх залучення до зовнішньоекономічної діяльності. Витрати включають здійснення дослідницької роботи; маркетингові витрати, тощо.

-

Створити можливості для додаткового фінансування проектів.

Закон скасовує правові перешкоди для створення та функціонування краудфандингових платформ в Литві. Юридичним особам (з дозволом Центробанку) буде дозволено залучати капітал через відповідні платформи.

ПОКРАЩЕННЯ ДОСТУПУ ДО ЗНАНЬ ТА ІНФОРМАЦІЇ

Компетенція LT / Підготовка та підвищення кваліфікації на робочому місці / Ваучери на підвищення компетенції

Мережа бізнесконсультантів

3

Бюджет

ПОКРАЩЕННЯ ДОСТУПУ ДО ФІНАНСУВАННЯ

Бізнес Кластер LT

2

Ініціатор

130,738,670 євро

Підвищити конкурентоспро можність МСБ шляхом вдосконалення навичок працівників підприємства.

Захід забезпечує проведення спеціалізованих тренінгів для підприємств та підвищення кваліфікації галузевих фахівців. Допомога надається у вигляді виплати субсидії, щоб частково покриває витрати на навчання для працівників компаній. Умовою другої програми є проведення тренінгів на робочому місці.

11,584,801 євро

Популяризувати та підвищити ефективність підприємництва.

Мережа бізнес-консультантів (понад 400) була створена для підтримки молодих МСБ до 5 років. Послуги надаються у формі консультації "перевірки.

ПОКРАЩЕННЯ ДОСТУПУ ДО ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІННОВАЦІЙ

InoConnect / Іннокластер LT

27,513,902 євро

Стимулювати R&D діяльність в МСБ та кооперацію з інноваційними суб’єктами.

Іннотренінги

1,448,100 євро

Підвищити конкурентоспроможність працівників.

Ініціатива підтримує підготовку та розвиток технологічних навичок працівників підприємств, що займаються R&D.

Фонд спільного інвестування II

11,600,000 євро

Популяризувати R&D у приватному секторі.

Фінансова ініціатива стимулює приватні інвестиції, що дозволить МСБ розвивати свої ідеї. Захід буде сприяти використанню ідей науково-дослідних установ.

52,421,223 євро

Стимулювати трансформації МСБ у традиційних сферах промисловості.

Захід передбачає субсидування у запровадженні технологій з високим впливом у традиційних галузях промисловості Литви, що створює основи для інноваційного розвитку продукції на масовому ринку.

Впровадження технологій з високим впливом у промисловості

EasyBusiness | Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС

Ініціатива підтримує участь МСБ у кластерних заходах та міжнародних ініціативах з розвитку та інновацій мережі "Підприємство в Європі". Підприємства та кластери можуть отримати субсидію для покриття частини своїх витрат.

54

ХАРАКТЕРИСТИКА МСБ

РЕЗЮМЕ

ОЦІНКА СЕРЕДОВИЩА

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЖЕРЕЛА

ЕСТОНІЯ ЧАСТКА МСБ У ЗАГАЛЬНІЙ КІЛЬКОСТІ

ЧАСТКА ЗАЙНЯТОСТІ У МСБ

99.8%

79%

ЧАСТКА ДОДАНОЇ ВАРТОСТІ, СТВОРЕНОЇ МСБ

69.8%

Оцінка середовища функціонування МСБ Для Естонії характерний високий рівень впровадження принципів Акту із питань МСБ. Зокрема в країні створено сприятливе регуляторне середовище функціонування МСБ (за цим принципом Естонія випереджає середній показник по країнах ЄС на 0,94 пункти). Крім того МСБ в Естонії мають порівняно кращий доступ до знань та інформації, а також мають кращі можливості залучення фінансових ресурсів. Що стосується доступу до європейського ринку та рівня інтернаціоналізації МСБ, то ці показники в Естонії також є вищими за середньоєвропейські. Витрати, пов’язані з експортом товарів за кордон, в Естонії на 23.5% нижчі, ніж в середньому в ЄС. Крім того, експорт з Естонії займає набагато менше часу (6 днів порівняно з 12 днями в середньому по Європі). Також Естонія випереджає середньоєвропейський показник легкості входження на нові ринки для нових та швидкозростаючих підприємств (Рисунок 33).

Рисунок 33. Рівень впровадження принципів Акту із питань МСБ в Естонії в порівнянні із середніми показниками країн ЄС Принципи акту з питань малого бізнесу для Європи

1 9

2

3

8

7

1

Доступ до знань та інформації

2

Можливості відновлення платоспроможності

3

Сприятливість регуляторного середовища

4

Доступ до державної допомоги

5

Доступ до фінансування

6

Доступ до єдиного європейського ринку

7

Доступ до технологій та інновацій

8

Поширеність використання “зелених” технологій

9

Інтернаціоналізація МСБ

4

6

5

Естонія

ЄС

Джерело: Європейська Комісія

EasyBusiness | Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС

55

РЕЗЮМЕ

ХАРАКТЕРИСТИКА МСБ

ОЦІНКА СЕРЕДОВИЩА

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЖЕРЕЛА

Характеристика ініціатив, що сприяють вдосконаленню нерегуляторного середовища

Проект

Ініціатор

Бюджет

Ціль ініціативи

Особливості програми

Забезпечити узгоджене надання послуг бізнесакселераторами.

Вибрані команди інвесторів створять інвестиційні фонди та надаватимуть послуги бізнес-акселераторів, які включатимуть навчання, консультативні послуги, наставництво, тимчасові приміщення тощо. Окрім того, обрані підприємці зможуть залучати інвестиції в акції для реалізації своїх бізнес-ідей. Ці інвестиції включатимуть приватний та державний капітал.

до фінансів ДОСТУПУ ДО ФІНАНСУВАННЯ 1ДоступПОКРАЩЕННЯ

Відкритий конкурс для довгострокових акселераторів

3

11,760,000 євро

ПОКРАЩЕННЯ ДОСТУПУ ДО ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІННОВАЦІЙ

ADAPTER

6 державних університетів Естонії

700,000 євро

Спростити комунікацію та співпрацю між підприємствами та науководослідними установами.

EasyBusiness | Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС

Інтернет-платформа для співпраці між підприємствами та 6 основними державними університетами Естонії.

ADAPTER є універсальним магазином для МСБ та інших організацій, що дозволяє: - подати запит усім організаціямучасникам відразу; - знайти партнерів для досліджень та розробок; - отримати послуги, що пропонуються партнерами ADAPTER; - знайти заходи державної підтримки для співпраці з науково-дослідними установами. Програма реалізується у вигляді спільного проекту університетівучасників, а її розвиток фінансується з Європейського фонду регіонального розвитку за програмою "Astra", яка підпорядковується Міністерству освіти та науки Естонії.

56

ХАРАКТЕРИСТИКА МСБ

РЕЗЮМЕ

ОЦІНКА СЕРЕДОВИЩА

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЖЕРЕЛА

ПОРТУГАЛІЯ ЧАСТКА МСБ У ЗАГАЛЬНІЙ КІЛЬКОСТІ

ЧАСТКА ЗАЙНЯТОСТІ У МСБ

99.9%

78.1%

ЧАСТКА ДОДАНОЇ ВАРТОСТІ, СТВОРЕНОЇ МСБ

68.5%

Оцінка середовища функціонування МСБ Для Португалії характерний високий рівень впровадження принципів Акту з питань МСБ. Перш за все це стосується наявності регуляторного середовища, що сприяє веденню підприємницької діяльності. За цим принципом Португалія випереджає середньоєвропейський показник більш ніж в 2 рази. Щодо принципів, які стосуються наявності в країні можливостей для розвитку МСБ, то в Португалії наявний високий рівень доступу до знань та інформації, доступу до державної допомоги та участі в публічних закупівлях, а також доступ до технологій та інновацій. Крім того, доступ португальських МСБ до єдиного європейського ринку є вищим, ніж в середньому по країнах ЄС на 0.13 пункта. В Португалії досить швидко впроваджуються директиви ЄС, пов’язані зі спільним ринком (середній термін затримки становить 2.4 місяці порівняно з 6.9 місяцями в середньому по ЄС) (Рисунок 34).

Рисунок 34. Рівень впровадження принципів Акту із питань МСБ в Португалії в порівнянні із середніми показниками країн ЄС Принципи акту з питань малого бізнесу для Європи

1 9

2

3

8

7

1

Доступ до знань та інформації

2

Можливості відновлення платоспроможності

3

Сприятливість регуляторного середовища

4

Доступ до державної допомоги

5

Доступ до фінансування

6

Доступ до єдиного європейського ринку

7

Доступ до технологій та інновацій

8

Поширеність використання “зелених” технологій

9

Інтернаціоналізація МСБ

4

6

5

Португалія

ЄС

Джерело: Європейська Комісія

EasyBusiness | Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС

57

РЕЗЮМЕ

ХАРАКТЕРИСТИКА МСБ

ОЦІНКА СЕРЕДОВИЩА

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЖЕРЕЛА

Нерегуляторне середовище

Проект

Ініціатор

Бюджет

Ціль ініціативи

Особливості програми

1ДоступПОКРАЩЕННЯ до фінансів ДОСТУПУ ДО ФІНАНСУВАННЯ

Кредитна лінія для МСБ

Фінансова лінія для бізнес-ангелів

Лінія фінансування венчурних фондів

1,600,000,000 євро

Підтримувати довгострокове інвестування; створити більш сприятливі умови для фінансування МСБ.

18,540,068 євро

Сприяти креативному підприємництву; збільшити потенціал МСБ.

Перший етап: відбір та фінансування бізнес-ангелів, що інвестують у МСБ. Другий етап: відбір фінансових посередників, які отримуватимуть кошти від IFD.

100,000,000 євро

Забезпечити фінансову підтримку проектам, які сприяють креативному підприємництву та посиленню потенціалу МСБ.

Заявки на участь в тендері на отримання фінансування для венчурного фонду можуть подаватися при його створенні або збільшенні капіталу. Інвестиційна діяльність таких фондів буде спрямовуватись на фінансування МСБ.

Кредитні лінії з обсягом кредитування від 25 тисяч до 2 мільйонів євро на термін від 3 до 10 років для МСБ.

ДоступПОКРАЩЕННЯ до знань та інформації ДОСТУПУ ДО ЗНАНЬ ТА ІНФОРМАЦІЇ 2

Національна мережа інкубаторів / інкубаційний ваучер

-

Збільшити ефект від спільного використання обладнання та сприяти навчанню на практиці та використанню бізнес-інкубаторів.

Мережа (близько 120 інкубаторів), призначена для обміну знанням та ресурсами та покращення якості послуг, що надаються підприємцям по всій країні; а ваучер покриває до 75% вартості послуги інкубатора (не більше 5,000 євро).

ДоступПОКРАЩЕННЯ до технологійДОСТУПУ та інновацій ДО ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІННОВАЦІЙ 3 Фінансування технологій, інновацій та економіки замкнутого циклу

Програма Industry 4.0

15,000,000 євро

Сприяти перетворенню наукових досліджень у інновації та їх комерціалізації.

Фонд фінансує спільні проекти бізнесу, навчальних закладів та дослідницьких установ, а також навчальні заходи, щодо ефективного ресурсовикористання.

-

Прискорити впровадження португальськими компаніями результатів “Четвертої промислової революції”.

Програма передбачає заходи, спрямовані на: підвищення кваліфікації робочої сили; технологічне співробітництво; створення стартапів; інвестиційну підтримку; підтримку інтернаціоналізації; юридичну та нормативну адаптацію.

EasyBusiness | Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС

58

ХАРАКТЕРИСТИКА МСБ

РЕЗЮМЕ

ОЦІНКА СЕРЕДОВИЩА

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЖЕРЕЛА

НІМЕЧЧИНА ЧАСТКА МСБ У ЗАГАЛЬНІЙ КІЛЬКОСТІ

ЧАСТКА ЗАЙНЯТОСТІ У МСБ

99.6%

63.4%

ЧАСТКА ДОДАНОЇ ВАРТОСТІ, СТВОРЕНОЇ МСБ

54.1%

Оцінка середовища функціонування МСБ Для Німеччини характерний високий рівень впровадження принципів Акту з питань МСБ. З точки зору регулювання господарської діяльності, в країні створені хороші умови для надання підприємцям, які мають проблеми із платоспроможністю, “другого шансу” (за цим принципом Німеччина випереджає середньоєвропейські показники на 0.23 пункти). Крім того, малі та середні підприємства в Німеччині мають високий доступ до знань та інформації, залучення фінансових ресурсів, технологій та інновацій, а також один із найвищих в Європі рівень доступу до державної допомоги та участі в публічних закупівлях (який перевищує середньоєвропейський в 2.7 разів). Рівень інтернаціоналізації МСБ в Німеччині також вищий, ніж в середньому в країнах ЄС. Зокрема для експорту з Німеччини необхідні відносно нижчі витрати часу та коштів, порівняно з середньоєвропейськими показниками (Рисунок 35).

Рисунок 35. Рівень впровадження принципів Акту із питань МСБ в Німеччині в порівнянні із середніми показниками країн ЄС Принципи акту з питань малого бізнесу для Європи

1 9

2

3

8

7

1

Доступ до знань та інформації

2

Можливості відновлення платоспроможності

3

Сприятливість регуляторного середовища

4

Доступ до державної допомоги

5

Доступ до фінансування

6

Доступ до єдиного європейського ринку

7

Доступ до технологій та інновацій

8

Поширеність використання “зелених” технологій

9

Інтернаціоналізація МСБ

4

6

5

Німеччина

ЄС

Джерело: Європейська Комісія

EasyBusiness | Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС

59

РЕЗЮМЕ

ХАРАКТЕРИСТИКА МСБ

ОЦІНКА СЕРЕДОВИЩА

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЖЕРЕЛА

Нерегуляторне середовище

Проект

Ініціатор

Бюджет

Ціль ініціативи

Особливості програми

до фінансів ДОСТУПУ ДО ФІНАНСУВАННЯ 1ДоступПОКРАЩЕННЯ

Залучення венчурного капіталу

Вдосконалення експортних кредитних гарантій

-

Забезпечити доступ МСБ до венчурного капіталу.

Підтримка інвестицій бізнес-ангелів у нещодавно створені інноваційні підприємства шляхом фінансування 20% від суми вкладеного ними капіталу.

-

Підвищити експорт МСБ та надати йому доступ до складних ринків.

Розповсюдження гарантій на більше коло експортних товарів (зокрема, на товари, у яких частка імпортних запчастин перевищує 49%).

ПОКРАЩЕННЯ ДОСТУПУ ДО ЗНАНЬ ТА ІНФОРМАЦІЇ Доступ до знань та інформації 2

Підтримка трансферу ноу-хау у торгівлі

Маркетингова кампанія: “Пробуди підприємця всередині себе!”

-

900,000 євро

Зміцнити підприємництво у сфері торгівлі.

Програма об’єднує інформаційну та комунікаційну діяльність різних торгових палат в одну мережу для надання безкоштовних незалежних інформаційних послуг та консультацій для МСБ у сфері торгівлі.

Зміцнити підприємницьку культуру в країні.

Кампанія орієнтована на стартапи та самозайнятих осіб і включає надання спеціалізованої інформації конкретним цільовим групам, популяризацію успішних підприємницьких історій, проведення тижня підприємництва, тощо.

ПОКРАЩЕННЯ ДОСТУПУ ДО ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІННОВАЦІЙ Доступ до технологій та інновацій 3 Трансфер знань та технологій з використанням патентів та інженерних стандартів (WIPANO)

23,000,000 євро

Поширити технологій серед МСБ; підвищити обізнаність МСБ щодо використання патентів.

Програма заохочує трансфер технологій та знань серед МСБ шляхом надання їм допомоги у захисті прав інтелектуальної власності. Грант надається для підтримки всього процесу одержання патенту.

Стратегія “Дай дорогу МСБ” / SME-NetC

50,000,000 євро

Надати доступ МСБ до публічних наукових досліджень та підвищити їх участь у кластерах.

Ініціатива спрямована на інноваційні МСБ, а також на МСБ, які не мають досвіду в залученні фінансування, і надає їм кращий доступ до науковотехнічного забезпечення, яке фінансується з державного бюджету, зокрема шляхом їх залучення до кластерів.

Mittelstand 4.0 Шанси для діджиталізації

56,000,000 євро

Посилення уваги МСБ до діджиталізації.

Ініціатива підтримує МСБ у процесі діджиталізації. Наразі 11 центрів інформують компанії та пропонують їм навчання та тестування можливостей.

EasyBusiness | Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС

60

РЕКОМЕНДАЦІЇ ІЗ ПУБЛІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

РЕЗЮМЕ

ХАРАКТЕРИСТИКА МСБ

ОЦІНКА СЕРЕДОВИЩА

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЖЕРЕЛА

6.1. РЕКОМЕНДАЦІЇ ІЗ ПУБЛІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ЩОДО ПОДОЛАННЯ РЕГУЛЯТОРНИХ БАР’ЄРІВ У ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ МСБ В МЕЖАХ УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ Сфера бар’єру

Рекомендації

Державні органи

Інструменти подолання бар’єру

ЗДІЙСНЕННЯ ДОЗВІЛЬНИХ ПРОЦЕДУР

Дозвільні документи

Зменшення кількості зовнішньоторговельних операцій, що підлягають регулюванню чи обмеженню.

Полегшення дотримання технічних, санітарних та фітосанітарних вимог.

Підготовка та прийняття нової редакції Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, яка відображатиме сучасну тенденцію регулювання торгівлі, членство України в СОТ, а також охоплюватиме всі необхідні положення правової системи ЄС.

▪

Розробка та впровадження електронної системи ліцензування, з якою заявник зможе прослідковувати процес проходження заяви.

▪

Внесення змін до законопроектів відповідно до плану реалізації Всеохоплюючої стратегії імплементації Глави IV Розділу IV “Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею” Угоди про асоціацію; впровадження Стратегії розвитку системи технічного регулювання на період до 2020 року.

МЕРТ, Держекспортконтроль

Оптимізація процедури проведення державної експертизи. Технічні, санітарні та фітосанітарні вимоги

▪

МЕРТ, Мінагро, Держпродспоживслужба

ЗАХИСТ ПРАВА ВЛАСНОСТІ

Авторські права та права інтелектуальної власності

Покращення рівня захисту прав інтелектуальної власності, визначення змісту всіх ключових понять в сфері інтелектуальної власності, узгодження національного законодавства згідно з актами ЄС.

МЕРТ, ВРУ

Гармонізація законодавства України з іншими актами ЄС у сферах: ▪ захисту прав інтелектуальної власності (Директива ЄС 2004/48); ▪ захисту прав інтелектуальної власності при переміщенні товарів через митний кордон (прийняття законопроекту № 4614 для виконання Регламентів ЄС 1352/2013, 1383/2003 та 608/2013); ▪ захисту авторських прав, щодо комп’ютерних програм (прийняття законопроекту № 1812 для виконання Директиви ЄС 2009/24); ▪ захисту винаходів в сфері біотехнологій (Директива ЄС 98/44); ▪ реєстрації торгових марок (прийняття законопроекту № 5699 для виконання Регламенту ЄС 207/2009 та Директиви ЄС 2008/95); ▪ колективного управління авторським правом (Директива ЄС 2014/26); ▪ дотримання авторського права при супутниковому мовленні та кабельній ретрансляції (Директива ЄС 93/83); ▪ правового захисту баз даних (Директива ЄС 96/9); ▪ права на прокат і права на позичку (Директива ЄС 2006/115); ▪ публічного сповіщення об’єктів авторського права (прийняття законопроекту № 3586 для виконання Директиви ЄС 2001/2); ▪ промислової власності (Регламент ЄС 6/2002; прийняття законопроектів № 5699 та 1891 для виконання Директиви ЄС 98/71); ▪ медичних продуктів для педіатричного використання (прийняття законопроекту № 4465 для виконання Регламенту ЄС 1901/2006); ▪ сертифікації медичних препаратів (Регламент ЄС 1768/92, Регламент ЄС 469/2009); ▪ охорони топографії напівпровідникових виробів (прийняття законопроектів № 4594 для виконання Директиви ЄС 87/54).

EasyBusiness | Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС

63

РЕЗЮМЕ

Сфера бар’єру

ХАРАКТЕРИСТИКА МСБ

ОЦІНКА СЕРЕДОВИЩА

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

Державні органи

Рекомендації

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЖЕРЕЛА

Інструменти подолання бар’єру

ПРОХОДЖЕННЯ МИТНИЦІ ▪ Попереднє митне оформлення

Спрощення процедури попереднього митного оформлення.

МЕРТ, ВРУ, ДФС

▪ ▪

▪

Митна вартість товарів

Збільшення прозорості процедури визначення митної вартості товарів.

МЕРТ, ВРУ, ДФС ▪

▪ Сертифікати походження товару

Спрощення процедури перевірки сертифікатів походження товару.

МЕРТ, ВРУ, ДФС

Аудит після митного оформлення

Впровадження ефективної системи пост-аудит контролю.

Мінфін

▪ ▪

Гармонізація законодавства України згідно з Регламентом ЄС 952/2013; впровадження в Україні правил відповідно до Конвенції про єдиний режим транзиту та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами; Прийняття законопроекту № 7010 з метою автоматизації процедури митного оформлення; Приєднання України до комп’ютеризованої транзитної системи Європейського Союзу (NCTS). Гармонізація законодавства України згідно з Регламентом ЄС 952/2013; прийняття Законопроекту № 3763 з метою встановлення відповідальності посадових осіб, винних у порушенні митного законодавства; проведення заходів з метою підвищення кваліфікації митних органів; Запровадження у відкритому доступі бази даних про митну вартість товарів. Гармонізація законодавства України згідно з Регламентом ЄС 952/2013; Прийняття законопроекту № 7010 з метою автоматизації процедури митного оформлення; Прийняття законопроекту № 3763 з метою встановлення відповідальності посадових осіб.

▪

Виконання Плану реформування митниці Міністерства фінансів України.

▪

Спрощення адміністрування ПДВ шляхом реалізації ЗУ “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні”; Вдосконалення процедури оскарження рішень податкових органів (Наказ Мінфіну № 916 “Про затвердження Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами”); Проведення заходів з метою підвищення кваліфікації податкових органів; Забезпечення функціонування електронної системи адміністрування ПДВ та виправлення неточностей у Тимчасовому реєстрі заяв про повернення ПДВ; Визнання неповернутого ПДВ внутрішнім боргом держави та початок переговорів щодо його реструктуризації.

АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

▪

Податок на додану вартість

Збільшення прозорості відшкодування ПДВ; повернення невідшкодованого ПДВ.

Мінфін, ДФС

▪ ▪ ▪

ЗДІЙСНЕННЯ МІЖНАРОДНИХ ПЛАТЕЖІВ Міжнародні платіжні послуги

Наближення національного законодавства до законодавства ЄС.

▪ НБУ

Внесення змін до законодавчих актів відповідно до статей 63, 64, та Додатку I до Директиви 88/361 в межах Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

EasyBusiness | Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС

64

РЕЗЮМЕ

ХАРАКТЕРИСТИКА МСБ

ОЦІНКА СЕРЕДОВИЩА

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЖЕРЕЛА

6.2. РЕКОМЕНДАЦІЇ ІЗ ПУБЛІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ЩОДО ПОДОЛАННЯ НЕРЕГУЛЯТОРНИХ БАР’ЄРІВ У ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ МСБ В МЕЖАХ УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ Сфера бар’єру

1

Імплементатор

Рекомендації та інструменти подолання бар’єру

ПОКРАЩЕННЯ ДОСТУПУ ДО ФІНАНСУВАННЯ

Складності із підтвердженням платоспроможності

МЕРТ у співпраці з міжнародними фінансовими установами

▪

Надання довгострокових державних кредитних ліній для МСБ за спрощеними вимогами (Досвід Португалії).

▪

Заснування відокремленого агентства державної підтримки, яке б консолідувало всі наявні можливості державного фінансування МСБ (Досвід Латвії); Створення бізнес-кластерів МСБ та залучення фінансування на їх діяльність, яка б включала участь у міжнародних виставках та ярмарках, отримання експертних порад, оплату маркетингових та дослідницьких робіт (Досвід Литви); Створення довгострокових державно-приватних акселераторів із можливостями отримання венчурного інвестування (Досвід Естонії); Створення “фонду фондів” для більш ефективної координації зусиль інвестиційних фондів щодо надання фінансування МСБ (Досвід Швеції); Стимулювання громадян фінансувати в МСБ шляхом надання податкових кредитів (Досвід Бельгії).

▪

Невигідні умови банківського фінансування

МЕРТ у співпраці з міжнародними фінансовими установами

▪ ▪ ▪

▪

МЕРТ у співпраці з міжнародними фінансовими установами

▪

Бажання уникнути ризиків, пов’язаних із інтернаціоналізацією ▪

Надання можливостей страхування експортної діяльності шляхом страхування кредитів, пов’язаних з експортом товарів та послуг за спрощеними умовами (оцінка спроможності кредитора базується на попередній оцінці банку) (Досвід Чехії).

▪

Організація навчальних тренінгів із метою підвищення продуктивності працівників, що сприятиме залученню в країну іноземних інвесторів (Досвід Латвії та Литви); Підготовка та підвищення кваліфікації працівників на робочому місці за рахунок спонсорування проходження курсів та отримання відповідного сертифікату (Досвід Литви).

МЕРТ, Мінфін

2

Надання експортних кредитних та інвестиційних гарантій з можливістю покриття комерційних кредитних ризиків та ризиків, пов’язаних із нестабільною політичною ситуацією в країні (Досвід Латвії, Німеччини та Данії); Створення державної інвестиційної компанії для фінансування інтернаціоналізації та гарантій ризиків, пов'язаних із експортом, у якій уряд зобов’язується компенсувати частину збитків від інтернаціональної діяльності (Досвід Фінляндії).

ПОКРАЩЕННЯ ДОСТУПУ ДО ЗНАНЬ ТА ІНФОРМАЦІЇ

Брак необхідних знань та вмінь

МЕРТ у співпраці з міжнародними фінансовими установами та громадськими організаціями

▪

EasyBusiness | Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС

65

РЕЗЮМЕ

ХАРАКТЕРИСТИКА МСБ

Сфера бар’єру

ОЦІНКА СЕРЕДОВИЩА

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

Імплементатор

МЕРТ у співпраці з міжнародними фінансовими установами та громадськими організаціями

Відсутність коштів на консультаційні та аудиторські послуги

МЕРТ у співпраці з міжнародними фінансовими установами та громадськими організаціями

3

ДЖЕРЕЛА

Рекомендації та інструменти подолання бар’єру

▪

Відсутність агрегованої інформації про можливості торгівлі та інтернаціоналізації

РЕКОМЕНДАЦІЇ

▪

▪

▪

Створення безкоштовної мережі, що об’єднує всі релевантні державні та недержавні агенції та надає вичерпну інформацію, покрокові інструкції, експертні інтерв’ю та поради щодо можливостей розвитку, торгівлі та інтернаціоналізації (Досвід Німеччини); Створення інтернет-порталу з вичерпною інформацією, необхідної для інтернаціоналізації, наприклад джерела фінансування, обов’язкові процедури та перелік документів (Досвід країн-членів ЄС); Створення інтернет ресурсу із експортними пропозиціями, що даватиме змогу ознайомитися, подати власну пропозицію напряму клієнту або знайти потенційних партнерів (Досвід Великої Британії).

Створення мережі консультантів, які зможуть надавати менторську підтримку МСБ (Досвід Литви).

ПОКРАЩЕННЯ ДОСТУПУ ДО ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІННОВАЦІЙ ▪

Недостатність коштів на придбання технологій (купівлю ліцензій, програмного забезпечення, розробку вебсторінки)

▪ МЕРТ у співпраці з міжнародними фінансовими установами

▪

▪

МЕРТ у співпраці з міжнародними фінансовими установами

▪ ▪

Відсутність достатніх кваліфікаційних та фінансових ресурсів для розробки нових технологій та інновацій

МЕРТ у співпраці з міжнародними фінансовими установами та громадськими організаціями

МЕРТ, МОН у співпраці з міжнародними фінансовими установами та громадськими організаціями

Створення фонду спільного інвестування, коли надається фінансування МСБ, яким не вистачає коштів на вже розпочаті дослідницькі роботи (Досвід Литви); Надання ваучерів на технології, який би покривав частину витрат на розробку веб-сторінок, купівлю ліцензійного програмного забезпечення, замовлення маркетингових послуг (Досвід Естонії); Створення центрів діджиталізації, які займатимуться питаннями еBusiness та надаватимуть можливості навчання та тестування програмного забезпечення для МСБ (Досвід Німеччини).

Надання інноваційних ваучерів на перевірку технічної та економічної доцільності, розробку прототипів, дизайну нових промислових продуктів, тестування та сертифікацію нових продуктів та технологій та отримання прав власності на них (Досвід Латвії); Підтримка впровадження нових продуктів за рахунок фінансування досліджень та пілотних проектів (Досвід Латвії та Португалії); Надання субсидій МСБ на розробку та впровадження інновацій у традиційних секторах економіки (Досвід Литви).

▪

Сприяння участі представників МСБ у міжнародних дослідницьких проектах в рамках “Enterprise Europe Network (EEN)” (Досвід Литви).

▪

Створення інтернет-платформи для кооперації між університетами та МСБ із метою пошуку партнерів для розробки нових технологій та отримання спільного фінансування (Досвід Естонії).

EasyBusiness | Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС

66

ХАРАКТЕРИСТИКА МСБ

РЕЗЮМЕ

ОЦІНКА СЕРЕДОВИЩА

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЖЕРЕЛА

6.3. ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНОГО ЕФЕКТУ ВІД ВПРОВАДЖЕННЯ ЗАПРОПОНОВАНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ Для оцінки економічного ефекту запропонованих рекомендацій було розроблено багаторівневу методологію.

1

Розробка Індексу інтернаціоналізації МСБ

Для того, аби сконструювати надійний показник рівня інтернаціоналізації МСБ, було проаналізовано OECD SME Performance Index. Використовуючи панельні дані (по країнах та за різні роки), було сформовано перелік змінних, що найбільш корелюють із рівнем інтернаціоналізації. Після цього отримані індикатори були згруповані за тематичними напрямками та покладені в основу індексу інтернаціоналізації МСБ (Рисунок 36). Рисунок 36. Методологія побудови індексу інтернаціоналізації МСБ Індекс інтернаціоналізації МСБ

Регуляторне середовище

Здійснення дозвільних процедур

Захист права власності та верховенство права

▪ Легкість проходження адміністративних процедур ▪ Автоматизація процедур ▪ Можливість отримання кваліфікаційної допомоги від представників органів влади ▪ Дотримання виконання контрактів ▪ Відсутність дискримінаційних умов для МСБ

Проходження митниці

▪ Можливості транскордонної кооперації ▪ Кількість необхідних експортних документів ▪ Необхідний час для здійснення експорту

Адміністрування податків

▪ Час на сплату податків ▪ Автоматизація процедури ▪ Можливості отримання попереднього судового рішення

2

Нерегуляторне середовище

Доступ до фінансових ресурсів

▪ Доступ до акціонерного фінансування ▪ Участь у державних програмах підтримки ▪ Доступ до банківського фінансування

Доступ до знань та інформації

▪ Наявність інформації про можливості інтернаціоналізації ▪ Проведення внутрішніх тренінгів для підвищення кваліфікації працівників

Доступ до технологій та інновацій

▪ Трансферт R&D ▪ Підтримка комерціалізації проектів ▪ Розвиток науки та технологій ▪ Доступність інновацій ▪ Можливості проведення досліджень

Порівняння рівня інтернаціоналізації України до та після прийняття Угоди про асоціацію

Із метою розуміння статусу кво було обраховано Індекс інтернаціоналізації України у 2015 році. Додатково, отриманий показник було порівняно із значеннями до підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Джерелами кількісних даних слугували опитування експортерів та імпортерів від Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, а також опитування підприємств від Світового банку та OECD. Усі показники було стандартизовано за шкалою, у якій 1 є максимальний рівнем інтернаціоналізації МСБ, а 0 – мінімальним (Рисунок 37).

EasyBusiness | Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС

67

РЕЗЮМЕ

ХАРАКТЕРИСТИКА МСБ

ОЦІНКА СЕРЕДОВИЩА

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

ДЖЕРЕЛА

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Рисунок 37. Рівень інтернаціоналізації України до та після прийняття Угоди про асоціацію Після Угоди Про асоціацію з ЄС (2015)

До Угоди Про асоціацію з ЄС (2013) ЗАГАЛЬНИЙ ПОКАЗНИК

0.20

0.45

Регуляторне середовище ▪

Проходження адміністративних процедур

▪

Автоматизація процедур

▪

Можливість отримання кваліфікаційної допомоги

▪

Дотримання виконання контрактів

▪

Відсутність дискримінаційних умов для МСБ

▪

Можливості транскордонної кооперації

▪

Кількість необхідних експортних документів

▪

Необхідний час для здійснення експорту

0.20

▪

Час на сплату податків

0.20

▪

Можливості отримання попереднього судового рішення

0.20

0.22 0.26

0.30

0.20

0.24

0.22

0.20

0.25

0.30

0.20

0.24 0.27

0.20 0.40 0.30 0.31

0.31

Нерегуляторне середовище 0.30

▪

Доступ до акціонерного фінансування

▪

Участь у державних програмах підтримки

0.20

▪

Доступ до банківського фінансування

0.20

0.38 0.27 0.24

0.28

▪

Наявність інформації про можливості інтернаціоналізації

▪

Проведення внутрішніх тренінгів

▪

Трансферт R&D

▪

Підтримка комерціалізації проектів

0.31

▪

Розвиток науки та технологій

0.31

▪

Доступність інновацій

▪

Можливості проведення досліджень

0.34

0.20

0.24 0.28

0.34 0.37 0.37

0.27

0.32

0.20

0.24

Порівняння рівня інтернаціоналізації України із країнами ЄС

3

Показники інтернаціоналізації України було порівняно із результатами 27 європейських країн у 2015 році. Розрахунок Індексу інтернаціоналізації базувався на даних OECD (Рисунок 38). Рисунок 38. Рівень інтернаціоналізації МСБ України та обраних європейських країн у 2015 році Високий

Естонія Данія Швеція Люксембург Болгарія Латвія Чехія Польща Німеччина Словаччина

0.60

Ірландія

Австрія

0.69

Фінляндія

0.74

Бельгія 0.67

Словенія

0.69

Нідерланди

0.59

Румунія Великобританія

0.60 0.59

Литва

0.59

0.64 0.63

0.60

Франція

0.65

0.67

Хорватія

0.45

0.61

Іспанія

0.60 0.57

Угорщина

0.59 0.49

Греція

0.54 0.59

0.57

Румунія

0.67

Кіпр Португалія Італія

0.49

0.55

0.52

Україна

0.52

Низький

EasyBusiness | Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС

68

ХАРАКТЕРИСТИКА МСБ

РЕЗЮМЕ

ОЦІНКА СЕРЕДОВИЩА

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЖЕРЕЛА

Прогнозування рівня інтернаціоналізації МСБ в Україні та обраних європейських країнах

4

Обрахувавши історичні показники, наступним кроком було прогнозування майбутньої динаміки інтернаціоналізації українського та європейського МСБ у 2020 році (час, необхідний для впровадження розроблених рекомендації та виконання переважної більшості умов Угоди про асоціацію). Для цього було використано макроекономічні прогнози від МВФ для 2020 року. Попередньо вирахувавши характер та силу впливу окремих макроекономічних показників на процеси інтернаціоналізації МСБ (на основі панельних даних), було сконструйовано економічну модель для оцінки майбутніх показників інтернаціоналізації. Зокрема, за результатами кореляційно-регресійного моделювання було обрано наступні макроекономічні показники як найбільш статистично значущі для прогнозування майбутнього рівня інтернаціоналізації МСБ України та європейських країн: ▪ ▪ ▪ ▪ ▪ ▪ ▪ ▪ ▪

Валові національні заощадження (% від ВВП); Загальний державний борг (% від ВВП); Чисте кредитування (% від ВВП); Державні доходи (% від ВВП); Державні видатки (% від ВВП); Обсяг імпорту товарів та послуг (% зростання); Обсяг експорту товарів та послуг (% зростання); Валовий внутрішній продукт (дефлятор, індекс); Безробіття (%).

Розрахунок майбутніх показників індексу будується на припущенні, що обрані країни не здійснюватимуть додаткових стимулюючих заходів, а зростання або падіння інтернаціоналізації МСБ відбуватиметься органічно внаслідок зміни макроекономічної ситуації (Рисунок 39). Рисунок 39. Порівняння Топ-10 європейських країн за рівнем інтернаціоналізації МСБ із показниками України Місце

Країна

2015

1

Естонія

0,7405

2

Данія

0,6907

3

Швеція

0,6894

4

Люксембург

0,6728

5

Болгарія

0,6696

6

Латвія

0,6671

7

Чехія

0,6488

8

Польща

0,6441

9

Німеччина

0,6350

10

Словаччина

0,6120

28

Україна

0,4465

+5.10% +6.87% -1.54% -8.12% +1.21% -4.97% +0.77% -18.88% -5.45% -16.40% +0.02%

2020*

2020**

0,7782

0,7782

0,7382

0,7382

0,6787

0,6787

0,6182

0,6182

0,6777

0,6777

0,6339

0,6339

0,6539

0,6539

0,5225

0,5225

0,6004

0,6004

0,5117

0,5117

0,4466

+63.92%

Україна може зайняти третє місце серед країн Європи (після Естонії та Данії) за рівнем інтернаціоналізації МСБ у 2020 році. Підвищення позицій України за показниками Індексу інтернаціоналізації МСБ можливе за умови виконання розроблених рекомендацій, наведених у звіті.

0,7320

*зростання/падіння показників інтернаціоналізації лише за рахунок зміни макроекономічних показників; ** зростання/падіння показників інтернаціоналізації за рахунок зміни макроекономічних показників та імплементації рекомендацій в Україні

EasyBusiness | Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС

69

ХАРАКТЕРИСТИКА МСБ

РЕЗЮМЕ

ОЦІНКА СЕРЕДОВИЩА

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

ДЖЕРЕЛА

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Вплив реалізації рекомендацій на підвищення рівня інтернаціоналізації України

5

Внаслідок впровадження запропонованих рекомендацій очікується зростання майже усіх компонентів, врахованих у індексі. Найбільший приріст передбачається за рахунок зменшення дискримінаційних умов діяльності МСБ та надання їм рівного з великими компаніями доступу до виходу на нові ринки. Крім того, на зростання значення індексу високий вплив матиме зменшення часу, необхідного для здійснення експортних операцій, а також, переходячи до нерегуляторного середовища, розширення та збільшення участі МСБ у державних програмах фінансової підтримки. Разом з тим, за двома елементами (кількість документів, необхідних для експорту та можливості отримання попереднього судового рішення) зростання не передбачається (Рисунок 40). Рисунок 40. Підвищення інтернаціоналізації українського МСБ за рахунок імплементації розроблених рекомендацій Вплив розроблених рекомендації на: Покращення регуляторного середовища

Покращення нерегуляторного середовище 0.01 0.02 0.00 0.02

0.01 0.00 0,73

0.01

0.03 0.02 0.03

0.05

0.01

0.01

0.01 0,00

0.01 0,00

0.02 0.02 0,45 2015

(сучасний стан)

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19 2020

(потенційний стан)

Перелік індикаторів регуляторного та нерегуляторного середовища, що характеризують стан інтернаціоналізації 1

Легкість проходження адміністративних процедур 10

Доступність інновацій

2

Автоматизація процедур

11

Доступ до акціонерного фінансування

3

Можливість отримання кваліфікаційної допомоги

12

Участь у державних програмах підтримки

4

Дотримання виконання контрактів

13

Доступ до банківського фінансування

5

Відсутність дискримінаційних умов для МСБ

14

Наявність інформації про нові можливості

6

Кількість необхідних експортних документів

15

Проведення тренінгів для підвищення кваліфікації

7

Необхідний час для здійснення експорту

16

Трансферт R&D

8

Час на сплату податків

17

Підтримка комерціалізації проектів

9

Отримання попереднього судового рішення

18

Розвиток науки та технологій

19

Можливості проведення досліджень

EasyBusiness | Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС

70

ДЖЕРЕЛА

РЕЗЮМЕ

ХАРАКТЕРИСТИКА МСБ

ОЦІНКА СЕРЕДОВИЩА

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЖЕРЕЛА

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1.

Annual Report on European SMEs 2016/2017 https://ec.europa.eu/docsroom/documents/26563/attachments/1/translations/en/renditions/native

2.

3.

Enterprise Surveys - http://www.enterprisesurveys.org Estonia SBA Fact Sheet https://ec.europa.eu/docsroom/documents/29489/attachments/9/translations/en/renditions/native

4.

5.

EU4Business - http://www.eu4business.eu/uk European Commission - https://ec.europa.eu

6.

7.

Export Promotion Office - https://epo.org.ua Export.gov - https://europa.eu/youreurope/

8.

9.

FORBIZ - http://forbiz.org.ua Germany SBA Fact Sheet https://ec.europa.eu/docsroom/documents/29489/attachments/12/translations/en/renditions/native

10. Latvia SBA Fact Sheet https://ec.europa.eu/docsroom/documents/29489/attachments/17/translations/en/renditions/native 11. Lithuania SBA Fact Sheet https://ec.europa.eu/docsroom/documents/29489/attachments/18/translations/en/renditions/native 12. Portugal SBA Fact Sheet https://ec.europa.eu/docsroom/documents/29489/attachments/23/translations/en/renditions/native 13. ProZorro - https://prozorro.gov.ua 14. SME Policy Index. Eastern Europe Countries - https://read.oecd-ilibrary.org/development/sme-policy-index-easternpartner-countries-2016_9789264246249-en 15. Trade Helpdesk - http://trade.ec.europa.eu/tradehelp/ 16. UBS - www.ubs.com 17. UkraineInvest - https://ukraineinvest.com 18. World Bank Open Data - https://data.worldbank.org 19. WorldData - https://www.worlddata.info 20. Your Europe - https://europa.eu/youreurope/ 21. Верховна рада України - http://rada.gov.ua 22. Горизонт 2020 - https://ec.europa.eu/programmes/horizon2020/en/ 23. Господарський кодекс країні - http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 24. Державна регуляторна служба - http://www.drs.gov.ua 25. Державна служба статистики України - http://www.ukrstat.gov.ua 26. Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року - http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852014-п 27. Директива ЄС 88/361 - https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:31988L0361&from=EN 28. Директива ЄС 90/604 - https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:31990L0604&from=FRN 29. Директива ЄС 2004/48 - https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:31990L0604&from=FRN 30. Директива ЄС 2006/115 - https://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:2006:376:0028:0035:EN:PDF 31. Директива ЄС 2008/95 - https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:32008L0095&from=EN 32. Директива ЄС 2009/24 - https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:32009L0024&from=EN 33. Директива ЄС 2014/26 - https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:32014L0026&from=EN 34. Директива ЄС 87/54 - https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:31987L0054&from=GA 35. Директива ЄС 93/83 - https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:31993L0083&from=en 36. Директива ЄС 96/9 - https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:31996L0009&from=EN 37. Директива ЄС 98/44 - https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:31998L0044&from=EN 38. Директива ЄС 98/71 - https://eur-lex.europa.eu/resource.html?uri=cellar:399f8f58-0b0e-4252-a0a88c8600f55c5e.0008.02/DOC_1&format=PDF 39. Експортної стратегії України («дорожньої карти» стратегічного розвитку торгівлі) на 2017-2021 роки http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1017-2017-р 40. Європейський банк реконструкції та розвитку - https://www.ebrd.com/home 41. Європейський інвестиційний банк - http://www.eib.org/en/index.htm 42. Європейський фонд для Південно-Східної Європи - https://www.efse.lu 43. Жінки у бізнесі - http://www.ebrdwomeninbusiness.com

EasyBusiness | XXX

73

РЕЗЮМЕ

ХАРАКТЕРИСТИКА МСБ

ОЦІНКА СЕРЕДОВИЩА

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЖЕРЕЛА

44. Закон «Про валюту та валютні операції» - http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2473-19 45. Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо усунення адміністративних бар'єрів для експорту послуг)» - http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1724-19 46. Закон «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4618-17 47. Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» - http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1797-19 48. Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/185/94-вр 49. Кабінет Міністрів України - https://www.kmu.gov.ua/ua 50. Комплексна програма розвитку фінансового сектору України до 2020 року https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=43352266 51. Митний кодекс України - http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 52. Міжнародний торговий центр http://www.intracen.org 53. Міністерство аграрної політики та продовольства України - http://minagro.gov.ua 54. Навігатор угоди про асоціацію - http://navigator.eurointegration.com.ua/tasks 55. Наказ МФУ «Про затвердження Порядку заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1» - http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1563-17 56. Наказ МФУ «Про затвердження Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами» - http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1617-15 57. Національний банк України - www.bank.gov.ua 58. План заходів з дерегуляції господарської діяльності - http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/615-2016-р 59. План заходів з імплементації розділу Угоди про асоціацію на 2016-2019 роки щодо зони вільної торгівлі https://www.kmu.gov.ua/ua/news/248927056 60. План заходів з реалізації Концепції реформування державної системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні - http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2016-р 61. План імплементації Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами та Конвенції про єдиний режим транзиту - http://sfs.gov.ua/data/material/000/139/197201/Conventions_customs.pdf 62. Плану дій щодо імплементації кращих практик якісного та ефективного регулювання, відображених Групою Світового банку у методології рейтингу «Ведення бізнесу» - http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1406-2015-р 63. Платформа ефективного регулювання - https://regulation.gov.ua 64. Податковий кодекс України - http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 65. Постанова КМУ «Про затвердження Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість» - http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/26-2017-п 66. Постанова КМУ «Про утворення Ради з питань інтелектуальної власності» http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/90-2018-п 67. Програма Cosme - http://cosme.me.gov.ua 68. Програма USAID «Лідерство в економічному врядуванні» - http://www.lev.org.ua 69. Програма розвитку ООН - http://www.undp.org/content/undp/en/home.html 70. Проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони інтелектуальної (промислової) власності» - http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=60982 71. Проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про авторське право і суміжні права» щодо використання об'єктів авторського права в пародіях, попурі та карикатурах» http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=57309 72. Проект Закону «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму "єдиного вікна" та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України» - http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=62378 73. Проект Закону «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо уповноваженого економічного оператора та спрощень митних формальностей» - http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=59320 74. Проект Закону «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України» http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=59005 75. Проект Закону «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо приведення транзитних процедур у відповідність з Конвенцією про єдиний режим транзиту та Конвенцією про спрощення формальностей у торгівлі товарами» - http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=60887 76. Проект Закону «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» - http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=63283

EasyBusiness | XXX

74

РЕЗЮМЕ

ХАРАКТЕРИСТИКА МСБ

ОЦІНКА СЕРЕДОВИЩА

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЖЕРЕЛА

77. Проект Закону «Про Національну митну службу України» http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=57655# 78. Проект Закону «Про особливості імплементації окремих положень законодавства Європейського Союзу щодо обігу лікарських засобів» - http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58784 79. Проект Плану дій з реформування митниці https://www.kmu.gov.ua/storage/app/imported_content/news/doc_250141228/План%20дiй%20-%20митниця.pdf 80. Рада підприємців при КМУ - http://radakmu.org.ua 81. Рада бізнес-омбудсмена - https://boi.org.ua

82. Регламент ЄС 952/2013 - https://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:2013:269:0001:0101:EN:PDF 83. Регламент ЄС 1768/92 - https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:31992R1768&from=EN 84. Регламент ЄС 1901/2006 - https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:32006R1901&from=EN 85. Регламент ЄС 207/2009 - https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:32009R0207&from=EN 86. Регламент ЄС 469/2009 - https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:32009R0469&from=EN 87. Регламент ЄС 6/2002 - https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:32002R0006&from=EN

88. Рекомендація Комісії 2003/361/ЄС - https://eurlex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:2003:124:0036:0041:EN:PDF 89. Спрощення процедур торгівлі в Україні: оцінки та очікування бізнесу http://www.ier.com.ua/files//Public_events/2018/TFD_III_Presentation/TFD_III_2017-2018_report.pdf 90. Стратегії розвитку системи технічного регулювання на період до 2020 року http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/844-2015-р 91. Стратегія розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504-2017-р 92. Стратегія сталого розвитку «Україна 2020» - http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5/2015 93. Угода про асоціацію між Україною та ЄС - http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011 94. Указ Президента України «Про утворення Вищого суду з питань інтелектуальної власності» http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/299/2017 95. Українська асоціація венчурного фінансування - http://uvca.eu/ua/ 96. Щорічна оцінка ділового клімату в Україні: 2016 - http://www.ier.com.ua/files/Projects/2015/LEV/20162017_ABCA_report_short.pdf

EasyBusiness | XXX

75

INFO@EASYBUSINESS.IN.UA

WWW.EASYBUSINESS.IN.UA

FB.COM/EASYBUSINESS.IN.UA

LINKEDIN.COM/COMPANY/4792478