Заключні зауваження до 22 і 23 періодичних доповідей України

CERD/C/UKR/CO/22-23

ADVANCE UNEDITED VERSION

Distr.: General 26 August 2016 Original: English

Неофіційний переклад з англійської – ГО Центр “Соціальна Дія”

Комітет з ліквідації расової дискримінації Заключні зауваження до двадцять другої і двадцять третьої періодичних доповідей України* 1. Комітет розглянув двадцять другу і двадцять третю доповідь України (CERD/C/UKR/22-23), надані одним документом, під час 2464-ого і 2465-ого засідань (CERD/C/SR. 2464, CERD/C/SR. 2465), що відбулися 11 і 12 серпня 2016 року. На своєму 2479-ому засіданні, яке відбулося 23 серпня 2016 року, Комітет прийняв наступні заключні зауваження. А. Вступ 2. Комітет вітає подання об’єднаних двадцять другої і двадцять третьої доповідей держави-учасниці, в яких надані відповіді щодо занепокоєнь, висловлених Комітетом в попередніх заключних зауваженнях. Комітет вітає відкритий і конструктивний діалог з делегацією високого рівня державиучасниці.

B. Позитивні аспекти 3. Комітет вітає прийняття наступних законодавчих актів і політик: (a) Закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» (2012 р.); (b) Закон України №1251-VII «Про внесення змін до Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»; (c) Внесення змін до Закону України «Про рекламу» (2013 р.); *

Прийняті на дев’яностій сесії Комітету (2-26 серпня 2016 року).

CERD/C/UKR/CO/22-23

(d) Закон «Про громадські об’єднання» (2012 р.); (e) Стратегія захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року та План дій до Стратегії; (f) Стратегія діяльності у сфері запобігання та протидії дискримінації в Україні на 2014 - 2017 роки, затверджена наказом № 23/02-14.

4. Комітет вітає ратифікацію державою-учасницею у 2013 році Конвенції 1954 р. про статус апатридів та Конвенції 1961 р. про скорочення безгромадянства.

C. Проблеми, що викликають занепокоєння, та рекомендації Демографічний склад населення 5. Комітет шкодує щодо ненадання державою-учасницею актуальної, надійної та повної інформації про економічні і соціальні показники, а також дані щодо етнічного походження, на основі яких Комітет міг би краще оцінити дотримання економічних, соціальних і культурних прав різних груп, включаючи меншини і мігрантів, на території держави, а також вплив різноманітних державних програм, стратегій і планів. Комітет відмічає, що перепис населення був перенесений з 2016 на 2020 рік.

6. Комітет рекомендує проведення державою-учасницею перепису населення та збору відповідних даних з розподілом за ознаками з метою покращення стану виконання Конвенції. Комітет також рекомендує державіучасниці надати Комітету будь-яку наявну актуальну, надійну та повну інформацію щодо економічних та соціальних показників з розподілом за етнічністю, національністю, країною походження, отриману в результаті наукових або соціологічних досліджень в цій сфері. На основі цієї інформації Комітет зможе оцінити стан дотримання економічних, соціальних і культурних прав різних груп населення на цій території, включаючи меншини, особливо ромське населення, мігрантів, біженців, шукачів притулку та осіб без громадянства. Комітет також рекомендує надати інформацію про вплив програм, планів і стратегій, які пройшли процес оцінки. Відсутність ознак, за якими може відбуватися расова дискримінація 7. Взявши до уваги пояснення, надані делегацією держави-учасниці, Комітет, тим не менш, занепокоєний відсутністю «національності» та «походження» в переліку ознак, за якими може відбуватися расова дискримінація, у ч. 2 статті 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» (стаття 1).

2

CERD/C/UKR/CO/22-23

8. Комітет рекомендує державі-учасниці включити «національну належність» та «походження» до переліку ознак, за якими може відбуватися расова дискримінація, в Закон «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» та інші законодавчі акти, що стосуються заборони расової дискримінації. Центральний орган у справах меншин 9. Комітет висловлює занепокоєння щодо повідомлень, які вказують на те, що інституційні механізми держави-учасниці з питань меншин малорозвинені, розрізнені та неефективні. Так, Комітет занепокоєний відсутністю спеціалізованого офіційного органу у справах меншин після скасування посади Урядового уповноваженого з питань етнонаціональної політики. Комітет також занепокоєний тим, що Департамент у справах релігій і національностей Міністерства культури України, якому був переданий мандат щодо справ меншин у 2016 р., не має відповідних кадрових і фінансових ресурсів для належного виконання мандату. Комітет висловлює занепокоєння щодо інформації про неактивність Ради міжнаціональної злагоди (ст. 2).

10.Комітет рекомендує державі-учасниці, включивши до процесу консультацій всіх представників меншин, розробити чітку та послідовну інституційну структуру з питань меншин та створити спеціалізований орган для роботи над питаннями меншин, а також забезпечити його необхідними кадровими і фінансовими ресурсами. Мова ворожнечі расистського характеру та злочини на ґрунті ненависті 11.Комітет висловлює занепокоєння щодо повідомлень про збільшення кількості проявів мови ворожнечі та дискримінаційних висловлювань в суспільному дискурсі з боку публічних осіб та політиків, в засобах масової інформації, зокрема в мережі Інтернет і під час масових зібрань, які переважно спрямовані проти меншин, наприклад ромів, шукачів притулку і біженців та інших (ст. 4).

12.З огляду на загальні рекомендації №7 (1985) і №15 (1993) про застосування статті 4 Конвенції, а також посилаючись на загальну рекомендацію №35 (2013) щодо протидії мові ворожнечі расистського характеру, Комітет нагадує державі-учасниці про важливість забезпечення прав груп, які потребують захисту від мови ворожнечі расистського характеру та закликів, що розпалюють ворожнечу, в тому числі з боку засобів масової інформації. Комітет рекомендує державі учасниці вжити необхідних заходів з метою осудження та незастосування мови ворожнечі расистського характеру та дискримінаційних висловлювань в суспільному дискурсі, включаючи з боку публічних осіб, а також закликати відповідальних осіб

3

CERD/C/UKR/CO/22-23

забезпечити, щоб їх публічні висловлювання не сприяли розпалюванню расової ворожнечі. Комітет рекомендує державі-учасниці реєструвати і розслідувати випадки мови ворожнечі, а також притягати порушників до відповідальності.

13.Комітет занепокоєний повідомленнями про інциденти расистського характеру і злочини на ґрунті ненависті, в тому числі фізичні напади на осіб через їх етнічне походження, включаючи ромів, євреїв, африканців та інші меншини, в різних регіонах на території держави-учасниці. Комітет також занепокоєний щодо інформації про відмову на вході через колір шкіри африканцям та індійцям в Ужгороді, наприклад в місцевому аквапарку. Комітет також занепокоєний тим, що злочини на ґрунті ненависті або інші дії расистського характеру не завжди адекватно і ефективно розслідуються, а відповідальні особи не притягаються до відповідальності. Хоча в деяких випадках було наявне реагування, Комітет залишається занепокоєним щодо низької кількості злочинів на ґрунті ненависті, переданих до національних судів (статті 2, 4, 6).

14.З огляду на загальні рекомендації №7 (1985) і №15 (1993) про застосування статті 4 Конвенції, Комітет рекомендує державі учасниці вжити необхідних заходів щодо: (a) забезпечення реєстрації та ефективного розслідування всіх повідомлень про злочини на ґрунті ненависті за статтею 161 Кримінального кодексу, а також притягнення до відповідальності порушників у відповідних випадках та, у випадку обвинувального вироку, призначення належного покарання; (b) осудження практики відмови певним групам у доступі до публічних місць та розслідування всіх повідомлень про відмову в доступі до закладів загального користування; (c) збору та оприлюднення сегрегованих статистичних даних щодо кількості повідомлень про випадки мови ворожнечі та злочини на ґрунті ненависті, кількості та характеру випадків мови ворожнечі та скоєних злочинів на ґрунті ненависті, а також кількості випадків, переданих до суду, включаючи характер та результат розслідування таких справ; (d) активізації діяльності із підвищення обізнаності та інші заходи з протидії розпалюванню ворожнечі і злочинам на ґрунті ненависті, а також продовження навчання співробітників правоохоронних органів у цій сфері. Організації, які пропагують расову ворожнечу 15.Комітет занепокоєний повідомленнями про те, що деякі організації, зокрема «Правий Сектор», Цивільний корпус «Азов» та «Соціал-національна асамблея»,

4

CERD/C/UKR/CO/22-23

пропагують дії, які становлять розпалювання расової ворожнечі та пропаганду расистського характеру. Він також висловлює занепокоєння тим, що такі організації, відповідальні за насильство з мотивів ворожнечі проти представників груп меншин, не понесли покарання в кожному з подібних випадків (статті 2, 4).

16.З огляду на загальну рекомендацію №7 (1985) про застосування статті 4 Конвенції, Комітет рекомендує державі-учасниці забезпечити ефективне застосування законодавства стосовно організацій, які пропагують расову ворожнечу, в повній відповідності до норм статті 4 Конвенції. Застосування статті 161 Кримінального кодексу 17.Комітет занепокоєний тим, що умови застосування статті 161 Кримінального кодексу щодо випадків расової дискримінації, наприклад вимоги, що правопорушення повинно відбутися під час публічного заходу, або необхідності експертного висновку, перешкоджають ефективному використанню цієї статті. Комітет висловлює занепокоєння тим, що такі вимоги ускладнюють доведення расистського мотиву, в результаті чого злочини на ґрунті ненависті кваліфікуються як хуліганство (статті 2, 4, 6).

18.Комітет рекомендує державі-учасниці вжити заходів для ефективного застосування статті 161 Кримінального кодексу шляхом скасування вимог, які перешкоджають її застосуванню. Комітет рекомендує державі-учасниці забезпечити належну реєстрацію поліцією скарг щодо расової дискримінації, якісне розслідування таких справ, а також залишити остаточне рішення щодо наявності дискримінаційного мотиву на розсуд суду. Становище ромів 19.Відзначаючи різноманітні заходи, вжиті державою-учасницею для покращення становища ромського населення, в тому числі Стратегію захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року та План дій до Стратегії, Комітет залишається занепокоєним щодо продовження існування дискримінації, стереотипів та упереджень проти ромів, а також повідомлень про фізичні напади та вбивства, зокрема на Сході України – у Слов’янську та смт. Щотове Луганської області у 2014 році, незалежно від того, чи знаходяться ці території під контролем неурядових озброєних формувань чи уряду держави-учасниці. Комітет також висловлює занепокоєння щодо повідомлень про те, що деякі роми не змогли покинути зону конфлікту через відсутність документів, що посвідчують особу, а роми, які залишили зону конфлікту, стикаються із ксенофобією та відмовою в наданні допомоги. Комітет також занепокоєний недостатнім фінансуванням та низьким рівнем виконання Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної

5

CERD/C/UKR/CO/22-23

меншини на період до 2020 року та Плану дій до Стратегії, в тому числі – на місцевому рівні.

20.Комітет рекомендує державі-учасниці рішуче протидіяти будь-яким дискримінаційним діям проти ромів та розслідувати випадки нападів на ромів та вбивств, в тому числі на території східної України, підконтрольній уряду держави-учасниці. Комітет також рекомендує державі-учасниці знайти довготермінові рішення щодо внутрішньо переміщених ромів та вжити заходів для отримання ними допомоги. Комітет також рекомендує державіучасниці виділити всі необхідні ресурси для виконання Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року та Плану дій до Стратегії, в тому числі – на місцевому рівні.

21.Комітет занепокоєний наступним: (а) доступ ромів до освіти, житла та працевлаштування залишається ускладненим, тоді як вони страждають від наслідків бідності; (b) незважаючи на певні зрушення, рівень відвідування школи залишається низьким, тоді як значна частина ромів неписьменні; (c) рівень безробіття серед ромів, особливо жінок, непропорційно високий; і (d) багато ромів залишаються без документів, що посвідчують особу, внаслідок чого вони не можуть в повній мірі користуватися соціальними послугами (статті 2, 3 і 5).

22.З урахуванням загальної рекомендації №27(2000) щодо дискримінації по відношенню до ромів та №25 (2000) щодо гендерного виміру расової дискримінації, Комітет рекомендує державі-учасниці: (a) посилити зусилля щодо рішучої протидії расовій дискримінації і упередженням по відношенню до ромів, а також реагувати на проблеми, з якими ромське населення продовжує стикатися в багатьох сферах, зокрема в доступі до працевлаштування, освіти та житла; (b) рішуче реагувати на проблеми з працевлаштуванням ромів, особливо жінок; (c) проводити консультації з ромськими громадами при запровадженні подібних інтеграційних заходів, в тому числі на місцевому рівні; (d) виділити належне фінансування для всіх програм, стратегій та інших політик щодо інтеграції ромського населення; (e) розширити зусилля щодо безоплатного забезпечення всіх ромів документами, що посвідчують особу;

6

CERD/C/UKR/CO/22-23

(f) посилити заходи щодо надання дітям ромської національності доступу до освіти, зниження рівня неписьменності та незавершеної шкільної освіти серед дітей-ромів. Становище кримських татар 23.Відзначаючи заходи, вжиті державою-учасницею для захисту кримських татар, зокрема тих, хто залишив Крим після подій 2014 року, Комітет, тим не менш, висловлює занепокоєння щодо повідомлень про труднощі в доступі до працевлаштування, соціальних послуг та освіти, а також недостатній рівень підтримки, з якими стикаються кримські татари на підконтрольній державіучасниці території. Комітет також занепокоєний тим, що кримські татари, які повернулися назад, можуть стикнутися з труднощами у збереженні мови, культури та ідентичності (статті 2, 5).

24.Комітет рекомендує державі-учасниці збільшити зусилля, залучивши до консультацій кримськотатарську громаду, щодо пошуку довгострокових рішень для належного розміщення кримських татар в Україні, зокрема через надання або сприяння доступу до працевлаштування, соціальних послуг та освіти, а також надання дітям можливості навчатися кримськотатарською мовою. Комітет також рекомендує державі-учасниці посилити заходи щодо створення сприятливих умов для збереження, розвитку та просування ідентичності, мови і культури кримськотатарського народу. Комітет також рекомендує державіучасниці, зокрема, надати належну фінансову підтримку діяльності культурних організацій і створити більше можливостей для кримських татар для поширення і використання їх рідної мови в освіті та повсякденному житті. Біженці, шукачі притулку та особи без громадянства 25.Комітет занепокоєний інформацією про проблеми, які обмежують справедливість та ефективність процедури надання притулку в Україні, зокрема: a) обмеження в доступі до місць перетину кордону держави-учасниці, зокрема для значної кількості громадян Сирії у 2013-2014 роках; b) відсутність професійного перекладу, який має надавати Державна міграційна служба в процесі подання заяви про отримання статусу біженця; c) в разі відмови, шукачі притулку не отримують обґрунтовані рішення; d) обмежений час на оскарження рішень про надання притулку. Комітет також занепокоєний значно обмеженими умовами прийому, зокрема в містах проживання значної кількості шукачів притулку, наприклад у Києві і Харкові, що змушує шукачів притулку шукати приватне житло низької якості. Комітет також висловлює занепокоєння щодо повідомлень про численні перешкоди в доступі до ринку праці для біженців і шукачів притулку, а також відсутність належної підтримки для інтеграції. Окрім того, Комітет занепокоєний інформацією про інциденти

7

CERD/C/UKR/CO/22-23

расистського характеру і прояви ксенофобії по відношенню до біженців і шукачів притулку (статті 2, 5).

26.Комітет рекомендує державі-учасниці вдосконалити процедуру надання притулку шляхом: a) забезпечення доступу до території особам, які потребують міжнародного захисту; b) виділення належних ресурсів для забезпечення професійного перекладу на всіх етапах процедури визначення статусу біженця; c) забезпечення навчання співробітників Державної міграційної служби. Комітет також рекомендує державі-учасниці покращити умови прийому шукачів притулку і запропонувати тим, кого не можна розмістити, альтернативні рішення щодо житла та підтримку. Комітет також рекомендує державі-учасниці рішуче попереджувати злочини на ґрунті ненависті та мову ворожнечі по відношенню до біженців і шукачів притулку, забезпечувати їх захист в таких випадках, а також сприяти інтеграції біженців, зокрема через надання доступу до ринку праці та спрощення доступу до освіти, мовних або професійних курсів та допомоги з працевлаштуванням. Комітет рекомендує державі-учасниці вдосконалити процедуру надання притулку шляхом: a) забезпечення доступу до території особам, які потребують міжнародного захисту; b) виділення належних ресурсів для забезпечення професійного перекладу на всіх етапах процедури визначення статусу біженця; c) забезпечення навчання співробітників Державної міграційної служби. Комітет також рекомендує державі-учасниці покращити умови прийому шукачів притулку і запропонувати тим, кого не можна розмістити, альтернативні рішення щодо житла та підтримку. Комітет також рекомендує державі-учасниці рішуче попереджувати злочини на ґрунті ненависті та мову ворожнечі по відношенню до біженців і шукачів притулку, забезпечувати їх захист в таких випадках, а також сприяти інтеграції біженців, зокрема через надання доступу до ринку праці та спрощення доступу до освіти, мовних або професійних курсів та допомоги з працевлаштуванням.

27.Комітет занепокоєний повідомленнями про відсутність механізму врегулювання статусу осіб без громадянство, які незаконно перебувають на території держави-учасниці. Комітет також висловлює занепокоєння щодо труднощів, з якими стикаються особи без громадянства, які не мають належних документів, в процесі реєстрації, отримання посвідки на проживання або дійсних документів. Комітет також занепокоєний щодо ризику збільшення кількості осіб без громадянства внаслідок внутрішнього переміщення і конфлікту, а також щодо повідомлень про небажання держави-учасниці визнавати свідоцтва про народження, видані поза межами підконтрольних українському уряду територій (ст. 5).

8

CERD/C/UKR/CO/22-23

28.Комітет рекомендує державі-учасниці вжити заходів щодо захисту осіб без громадянства, створення механізму визначення статусу осіб в ситуації безгромадянства, а також сприяти їх інтеграції шляхом надання дійсних документів та необхідної підтримки. Внутрішньо переміщені особи (ВПО) 29.Комітет занепокоєний повідомленнями про труднощі, з якими стикаються внутрішньо переміщені особи на території держави-учасниці у зв’язку з конфліктом, наприклад: a) соціальні виплати, зокрема пенсії, прив’язані до статусу ВПО та проживання на підконтрольній уряду території, внаслідок чого деякі ВПО не мають доступу до цих соціальних виплат; b) нормативно-правова база ускладнює місцеву інтеграція ВПО; c) труднощі в отриманні доступного житла та належного працевлаштування; d) обмеження свободи пересування, що унеможливлює доступ до соціальних послуг, освіти та медичних послуг; e) труднощі при перетині пунктів пропуску та повідомлення про ушкодження внаслідок вибуху мін або обстрілів. Комітет також занепокоєний тим, що представники меншин, зокрема роми, не можуть зареєструватися як ВПО в такій ситуації і отримати доступ до соціальної допомоги, тоді як піддаються високому ризику дискримінації і стигматизації (статті 2, 5).

30.Комітет рекомендує державі-учасниці вжити заходів щодо: a) внесення змін до правил та сприяння свободі пересування осіб, які бажають перетнути адміністративний кордон між територіями, які підконтрольні уряду, та територіями поза урядовим контролем; b) уникати прив’язки соціальних виплат до статусу ВПО та обов’язку реєструватися або проживати на підконтрольній державі-учасниці території; c) сприяти реєстрації ВПО та розширити зусилля щодо допомоги ВПО в отриманні документів; d) сприяти доступу ВПО до житла або надавати необхідну підтримку в пошуку альтернативного житла; e) докласти зусиль щодо сприяння інтеграції та пошуку довгострокових рішень для ВПО; f) затвердити державну політику щодо ВПО та створити національний механізм для запобігання внутрішньому переміщенню та захисту від нього.

Доступ до ефективних засобів правового захисту та надання інформації про застосування статті 6 31.Комітет висловлює занепокоєння щодо низької кількості випадків дискримінації, які були зареєстровані, розслідувані та передані до суду або інших установ. Комітет також занепокоєний відсутністю інформації щодо засобів правового захисту для жертв дискримінації. Комітет зазначає, що держава-учасниця не надала повну інформацію щодо санкцій або компенсації

9

CERD/C/UKR/CO/22-23

у випадках расової дискримінації, зокрема дискримінації при працевлаштуванні, які розглядав суд або Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. Взявши до уваги коментарі держави-учасниці щодо рівного доступу до правосуддя для всіх та заходи з цього приводу, включаючи правову допомогу, Комітет, тим не менш, занепокоєний тим, що меншини мають обмежені можливості щодо ефективного повідомлення про випадки расової дискримінації та рівного доступу до правосуддя (статті 5 і 6).

32.Посилаючись на загальну рекомендацію №31(2005) щодо запобігання расовій дискримінації в процесі відправлення та функціонування системи кримінального правосуддя, Комітет знову нагадує державі-учасниці, що відсутність скарг або проваджень, ініційованих жертвами расової дискримінації, може свідчити про недостатню конкретність законодавства, неналежний рівень обізнаності щодо наявних засобів правового захисту, страх перед суспільним осудом або помстою, а також небажання відкривати провадження з боку державних органів. З огляду на це, Комітет рекомендує державі-учасниці посилити заходи щодо поширення Конвенції серед населення та продовжити навчання службовців щодо застосування законодавства з огляду на положення Конвенції. Комітет також рекомендує державі-учасниці вжити всіх необхідних заходів для сприяння доступу меншин до правосуддя, поширення інформації про законодавство щодо расової дискримінації, та інформування населення на її території про всі наявні правові засоби захисту та можливість отримати правову допомогу.

D. Інші рекомендації Ратифікація інших договорів 33.Пам’ятаючи про неподільність усіх прав людини, Комітет рекомендує державі-учасниці розглянути можливість ратифікації міжнародних договорів у сфері прав людини, які ще не були нею ратифіковані, зокрема договори, положення яких мають безпосереднє значення для громад, які можуть бути жертвами расової дискримінації, зокрема Міжнародної конвенції про захист прав усіх трудящих-мігрантів і членів їх сімей та Конвенції 169 МОП про корінні народи і народи, які ведуть племінний спосіб життя. Подальші заходи щодо Дурбанської декларації і Програми дій 34.Посилаючись на загальну рекомендацію 33(2009) стосовно подальших заходів у зв’язку з Конференцією з огляду Дурбанського процесу, Комітет рекомендує державі-учасниці, при застосуванні Конвенції на національному рівні, виконувати положення Дурбанської декларації і Програми дій, прийнятої на Всесвітній конференції з боротьби проти расизму, расової

10

CERD/C/UKR/CO/22-23

дискримінації, ксенофобії і пов’язаною з ними нетерпимістю у вересні 2001 року, з урахуванням заключного документу Конференції з огляду Дурбанського процесу, яка відбулася у квітні 2009 року в Женеві. Комітет просить державу-учасницю включити в наступну періодичну доповідь конкретну інформацію про плани дій та інші заходи з виконання Дурбанської декларації і Програми дій на національному рівні. Міжнародне десятиріччя осіб африканського походження 35.З огляду на резолюцію Генеральної Асамблеї 68/237, якою 2015-2024 роки оголошено Міжнародним десятиріччям осіб африканського походження, а також резолюцію 69/16 щодо програми заходів для проведення Десятиріччя, Комітет рекомендує державі-учасниці підготувати та виконати відповідну програму заходів і політик. Комітет просить державу-учасницю включити в наступну періодичну доповідь конкретну інформацію про конкретні заходи в рамках цієї програми із урахуванням рекомендації №34(2011) щодо расової дискримінації по відношенню до осіб африканського походження. Консультації з громадянським суспільством 36. Комітет рекомендує державі-учасниці проводити консультації та розширити діалог з правозахисними організаціями громадянського суспільства, які працюють у сфері захисту прав людини, зокрема протидіють расовій дискримінації, в контексті підготовки наступної періодичної доповіді та подальших дій на виконання цих заключних зауважень. Загальний базовий документ 37.Комітет закликає державу-учасницю оновити свій базовий документ, який датується 1998 роком, відповідно до керівних принципи подання доповідей за міжнародними документами у сфері прав людини, зокрема керівних принципів щодо загального базового документу, прийнятих на п’ятій міжкомітетській нараді договірних органів з прав людини у червні 2006 року (HRI/GEN/2/Rev.6, chap. I). З огляду на резолюцію Генеральної Асамблеї 68/268, Комітет закликає державу-учасницю дотримуватися обмеження в 42 400 слів для подібних документів. Подальші дії у зв’язку з заключними зауваженнями 38.Згідно з пунктом 1 статті 9 Конвенції і правилом 65 правил процедури, Комітет просить державу-учасницю надати протягом одного року з моменту прийняття цих заключних зауважень інформацію про виконання рекомендацій, викладених вище в пунктах 16 і 18. Особливо важливі пункти

11

CERD/C/UKR/CO/22-23

39.Комітет хотів би звернути увагу держави-учасниці на особливу важливість рекомендацій, викладених вище в пунктах 14, 22, 26 і 30, і просить державуучасницю надати в своїй наступній періодичній доповіді детальну інформацію про конкретні заходи, які були вжиті для виконання цих рекомендацій. Поширення інформації 40.Комітет рекомендує державі-учасниці оприлюднити та забезпечити публічний доступ до доповідей на момент їх подання, а також оприлюднити заключні зауваження стосовно цих доповідей офіційною мовою та іншими поширеними у використанні мовами. Підготовка наступної доповіді 41.Комітет рекомендує державі-учасниці подати свої двадцять четверту, двадцять п’яту і двадцять шосту доповіді в одному документі до 6 квітня 2020 року, з урахуванням керівних принципів прийнятих Комітетом на його сімдесят першій сесії (CERD/C/2007/1), і розглянути в ньому всі питання, зазначені в цих заключних зауваженнях. З огляду на резолюцію Генеральної Асамблеї 68/268, Комітет наполегливо закликає державу-учасницю дотримуватися обмеження в 21 200 слів для періодичних доповідей.

12